Sunday of the Man Born Blind; 🕂 The Holy Apostle Simon the Zealot. Polyeleos Feast. Acts 16:16-34; 1 Corinthians 4:9-16; John 9:1-38; Matthew 13:54-58.

English Source: Royal Doors www.royaldoors.net

GREAT VESPERS

Kathisma Reading: “Blessed is the man” is sung.

At Psalm 140, In Tone 5 —of the Resurrection

Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

With Your precious Cross, O Christ,* You have put the Devil to shame.* With Your Resurrection You have deadened the sting of sin,* and have saved us from the gates of death.* We therefore glorify You, O Only-begotten Son of God.

The just shall gather around me* when You have been good to me.

O Christ, who granted resurrection to mankind,* You were led like a lamb to the slaughter.* Then the princes of Hades were struck with terror* as they saw the gates of their tearful domain being lifted up;* for Christ, the King of Glory, entered therein* and exclaimed to those in chains: Go forth from here!* And to those in darkness: Go forth into the light!

Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

What a great wonder!* The Creator of invisible beings suffered in the flesh for mankind,* and rose from the dead as immortal.* Come therefore, all you nations, and adore Him;* for through His compassion we have been freed from the snares of the devil,* and we have learned to praise the one God in three Persons.

Tone 2—of the feast

Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

The man who was blind from birth asked himself:* Was I born blind because of the sin of my parents,* or am I a living sign of the unbelief of the nations?* I am not content to ask whether it is night or day;* my feet can no longer endure tripping on the stones.* I have never seen the brightness of the sun,* nor the image and likeness of my Creator.* Yet I beseech You, O Christ, our God,* look upon me and have mercy on me.

If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

Repeat: The man who was blind from birth…

I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

Passing by the Temple, Jesus saw a man who was blind from birth.* He had compassion on him and put mud on his eyes.* He said to him: Go to the pool of Siloam and wash.* He washed and recovered his sight;* then he gave glory to God.* But his neighbours said to him:* Who opened your eyes which no one before could heal?* And he answered them, saying: A man called Jesus.* He told me to go and wash in the pool of Siloam, and now I see.* He is in truth Christ the Messiah, of whom Moses wrote in the Law.* He is the Saviour of our souls.

Tone 4—of the apostle

From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

The wondrous Simon, boast of the apostles,* passed across the earth like a brilliant lightning bolt!* He dispelled the darkness of idolatry* with his saving, brilliant and divine teachings!* He enlightened all people to glorify one God in Three Persons,* indivisible and undivided!

For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

Repeat: The wondrous Simon…

Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

Like a rolling wheel, the blessed Simon ran swiftly through the ends of the earth!* He burned away the madness of idolatry from all the land,* lighting brilliant beacons with piety,* and he kindled luminous fires of grace for the faithful* that they might worship one God in Three Persons,* indivisible and undivided!

Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

The most radiant and wondrous apostle Simon,* the teacher of the nations, the net of God,* draws us up from the depth of perdition with the height of theology!* The true preacher now wisely leads all to the knowledge of Christ.

Tone 5, Glory…

As You walked along, O Lord,* You found a man who was blind from birth.* In surprise, the disciples asked You:* Was it because of the sin of this man or of his parents* that he was born blind, O Master?* But You, O Saviour, answered them, saying:* Neither has this man sinned, nor his parents,* but that the works of God should be revealed in him.* I must accomplish the works of Him that sent me,* which no one else can work.* As You said that, You spat upon the ground* and made mud from the dust to anoint his eyes.* And You said to him: Go and wash in the pool of Siloam.* When he washed, he was healed and cried out to You:* O Lord, I believe!* And he bowed down and worshiped You.* Therefore, we also cry out to You: Have mercy on us!

Now…

A symbol of the undefiled Virgin and bride* was revealed in the Red Sea.* There, Moses divided the waters;* here, Gabriel is the messenger of the miracle.* There, the Israelites crossed the deep and their feet were not even wet;* here, the Virgin gives birth to Christ without human seed.* There, the sea remained uncrossed after the passing of Israel;* here, the immaculate remained incorrupt after giving birth to Emmanuel.* Therefore, O immortal God, who appeared in the flesh as true Man,* have mercy on us!

Readings: (1) 1 John 3:21-4:6; (2) 1 John 4:11-16; (3) 1 John 4:20-5:5

Aposticha, Tone 5—of the Resurrection

O Christ our Saviour,* we lift up our voices in song to glorify You.* For, in Your love for mankind,* You became incarnate without leaving heaven;* You accepted the Cross and death;* You cast down the gates of hades;* and on the third day You arose from the dead* for the salvation of our souls.

Tone 5—of Pascha

Let God arise, let His enemies be scattered!

Today a sacred Pascha is revealed to us: a new and holy Pascha; a mystical Pascha; a Pascha which is Christ the Redeemer; a blameless Pascha; a great Pascha; a Pascha of the faithful; a Pascha which has opened for us the gates of Paradise; a Pascha which sanctifies all the faithful.

As smoke vanishes, let them vanish!

Come from that scene, O women bearers of glad tidings, and say to Zion: Receive from us the glad tidings of joy of Christ’s Resurrection. Exult and be glad, and rejoice, O Jerusalem, seeing Christ the King who comes forth from the tomb like a Bridegroom in procession!

So let sinners perish before the face of God, but let the righteous be glad!

The myrrh-bearing women at the break of dawn drew near to the tomb of the Life-giver. There they found an angel sitting upon a stone; he greeted them with these words: “Why do you seek the living among the dead? Why do you mourn in the incorrupt amid corruption? Go, proclaim the glad tidings to His disciples.”

This is the day which the Lord has made: let us rejoice and be glad in it!

Pascha of beauty! The Pascha of the Lord! Pascha! A Pascha worthy of all honour has dawned on us. Pascha! Let us embrace each other joyously! Pascha, ransom from affliction! For today as from a bridal chamber Christ has shone forth from the Tomb, and filled the women with joy saying: “Proclaim the glad tidings to the Apostles!”

Tone 2, Glory…—of the apostle

Most holy Simon, disciple and apostle of Christ, * like a high-flying eagle you soared over creation! * You burned up the falsehood of idolatry with the fiery sound of your teachings, * leading the nations out of the depths of ignorance * into the knowledge of God. * Pray now to Christ that He be merciful to us on the day of judgment!

Tone 5, Now…—of Pascha

This is the day of Resurrection,* let us be illumined by the Feast!* Let us embrace each other!* Let us call “Brothers!”* even those that hate us* and forgive all by the Resurrection,* and so let us cry:

Christ is risen from the dead, trampling death by death, and to those in the tombs giving life!

Troparia, Tone 5

Let us the faithful acclaim and worship the Word,* co-eternal with the Father and the Spirit,* and born of the Virgin for our salvation.* For He willed to be lifted up on the Cross in the flesh, to suffer death* and to raise the dead by His glorious Resurrection.

Tone 3, Glory…—of the saint

Holy Apostle Simon, intercede with the merciful God* to grant forgiveness of sins to our souls.

Same tone, Now…—dismissal Theotokion

We sing your praises, O Virgin;* for, as the Mother of God, you always intercede for the salvation of the human race.* It is from you that our God and your Son took flesh.* Then, by suffering the Passion on the Cross,** and out of love for mankind, He delivered us from corruption.

GREAT MATINS ON SUNDAY MORNING

Usual Beginning

Hexapsalm

Great Litany

God the Lord, Tone 5

The Lord is God, Tone 5

Troparia, Tone 5—of the Resurrection

Let us the faithful acclaim and worship the Word,* co-eternal with the Father and the Spirit,* and born of the Virgin for our salvation.* For He willed to be lifted up on the Cross in the flesh, to suffer death* and to raise the dead by His glorious Resurrection. (twice)

Tone 3, Glory…—of the saint

Holy Apostle Simon, intercede with the merciful God* to grant forgiveness of sins to our souls.

Same tone, Now…—dismissal Theotokion

We sing your praises, O Virgin;* for, as the Mother of God, you always intercede for the salvation of the human race.* It is from you that our God and your Son took flesh.* Then, by suffering the Passion on the Cross,** and out of love for mankind, He delivered us from corruption.

Psalter Reading

Stasis I: Psalms 9, 10
Stasis II: Psalms 11, 12, 13
Stasis III: Psalms 14, 15, 16

Small Litany

Sessional Hymn I, Tone 5—of the Resurrection

Let us celebrate the Cross of the Lord,* let us honour His holy Burial with hymns,* and exulting, let us glorify His Resurrection.* For with Himself He has raised the dead from their graves,* and as God, despoiling the dominion of death* and the might of the devil,* He has shined light upon those in hades.

Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high; forget not Your poor to the end.

O Lord, who put death to death, You were called dead;* You emptied the tombs, yet You were placed in a tomb;* above, the soldiers stood guarding the grave,* below, You raised the dead from all ages.* O Lord, All-powerful and Incomprehensible,* glory be to You!

Glory… Now…

Rejoice, holy mountain upon which God has walked;* Rejoice, living bush unconsumed by fire;* Rejoice, only bridge of creation to God, leading mortals to eternal life;* Rejoice, Maiden undefiled, who have born without wedlock* the salvation of our souls.

 

Psalter Reading

Stasis I: Psalm 17
Stasis II: Psalms 18, 19, 20
Stasis III: Psalms 21, 22, 23

Small Litany

Sessional Hymn II, Tone 5—of the Resurrection

O Lord, after Your Resurrection on the third day,* and after the worship of the Apostles, Peter cried to You:* “The women had courage, but I was afraid;* the thief confessed You as God, while I denied You.* Will You call me a disciple no longer,* or will You once again declare me a fisher of the deep?* Receive me in my penitence, O God, and save me!”

I will confess You, O Lord, with my whole heart, I will tell of all You wonders.

O merciful Lord, the lawless nailed You between two condemned thieves* and pierced Your side with a lance,* but You, who destroyed the gates of hades,* suffered burial and arose on the third day;* The women ran to see You and announced the Resurrection to Your apostles.* O supremely exalted Saviour whom the angels hymn,* O blessed Lord, glory be to You.

Glory… Now…

The Bride who knew not wedlock, the Birthgiver of God,* who turned Eve’s grief to joy,* we the faithful praise and worship.* For you have redeemed us from the ancient curse.* And now, all-hymned and most holy Virgin,* cease not to intercede for the salvation of our souls.

Polyeleos

Magnification

We extol you, * O holy apostle Simon, * and we honor the pangs and labors whereby you struggled * in the proclamation of the Gospel of Christ.

Having sung the Magnification only once, immediately we begin the

Evoglitaria

Small Litany

Hypakoe, Tone 5—of the Resurrection

The myrrh-bearing women, amazed in their minds by the vision of the angel* yet enlightened in their souls by the divine Resurrection,* announced the glad tidings to the apostles:* Proclaim among the nations the Resurrection of the Lord,* who works in us through wonders,* and who grants us great mercy.

Sessional Hymns, Tone 8—of the apostle

Fishing for reason-endowed fish with the net of your divine words, you brought the first-fruits thereof to our God; and, desiring to clothe yourself in the wounds of Christ, you showed yourself to be an emulator of His suffering. Wherefore, assembling as is meet, we honor your most festive memory, O glorious apostle, and together cry out to you: Entreat Christ God, that He grant remission of sins unto those who honor your holy memory with love.

Same tone, Glory… Now…—Theotokion

O good Theotokos who gave birth to the immutable God,* by your maternal supplications make steadfast my heart,* ever altered by sin, sloth, and the attacks of the deceiver;* that I also may glorify you in thanksgiving.* O most immaculate Mary,* have mercy on the flock which you have acquired.

Hymn of Ascent, Tone 5

Antiphon 1

When I am troubled I sing to You like David,* O my Saviour:* Deliver my soul from a deceitful tongue.

Blessed is the life of those* who dwell in the desert places;* divine love gives them wings.

Glory… Now…

By the Holy Spirit all things are unshaken,* both visible and invisible;* for He has sovereign power,* being undeniably one of the Trinity.

Antiphon 2

Lift up yourself to the mountains,* O my soul;* go to that place from whence comes our help.

Let Your right hand hover over me,* O Christ,* and guard me from every misfortune.

Glory… Now…

Let us sing to the Holy Spirit, as we contemplate God:* You are God, life, love, light, and intellect,* You are goodness,* and You reign to the ages.

Antiphon 3

Filled with great joy at the words of those who say to me:* “Let us go into the courts of the Lord,”* I offer up my prayers.

Fearful things are accomplished in the house of David;* for a fire is found there,* burning every shameful thought.

Glory… Now…

To the Holy Spirit belongs the lordship of life,* for from Him every living being has its breath,* as also from the Father* together with the Son.

Prokeimenon, Tone 5

Arise, O Lord my God, lift up Your hand,* for You shall reign forever.

verse: I will confess to You, O Lord, with my whole heart, I will recount all Your marvellous works.

Let everything that lives, Tone 5

Gospel: John 20:11–18

Having beheld the Resurrection… (thrice)

Psalm 50

Verses after Psalm 50

Canon

Ode 1

—Paschal Canon

Irmos (tone 1): It is the Day of Resurrection, let us be radiant, O people; Pascha, the Lord’s Pascha: for from death to life, and from earth to heaven, Christ God has brought us, as we sing the song of victory.

Christ is risen from the dead!

Let us purify our senses, and we shall behold Christ, radiant with the unapproachable light of the Resurrection, and we shall clearly hear Him say, Rejoice! as we sing the hymn of victory.

Christ is risen from the dead!

Let the heavens be glad as is meet, and let the earth rejoice, and let the whole world, both visible and invisible, keep festival: for Christ is risen, O gladness eternal.

—Paschal Canon to the Mother of God

Most Holy Theotokos, save us!

All-blameless Virgin, you have forced open the boundary of death by giving birth to Christ, our eternal Life, who today comes forth from the grave, giving light to the world.

Most Holy Theotokos, save us!

O immaculate Mother of God, O pure Lady, full of the grace of God, having seen your Son and God arisen from the dead, rejoice with the apostles, for as the cause of joy for all, you were the first to hear the greeting, ‘Rejoice!’.

—Canon of the feast

Glory to Your holy Resurrection, O Lord!

Having accepted a voluntary crucifixion in the flesh, You poured forth blessing and life to the world, O only most blessed Master and Creator of all. Therefore, we bless and praise and glorify You, singing and chanting a hymn of victory.

Glory to Your holy Resurrection, O Lord!

When You had died, O Christ, the noble Joseph laid You in a hollow, even the lowest pit, and he rolled a stone against the entrance of the sepulchre, O Long-suffering One. But You arose in glory and raised up the world together with Yourself, as it sang and chanted a hymn of victory.

Glory to Your holy Resurrection, O Lord!

Why bring myrrh with tears? said the Angel who appeared to the venerable women. Christ is risen. Make haste and tell it to the disciples, those seers of God who are lamenting and weeping, so that they may radiantly leap and dance for joy.

Glory to Your holy Resurrection, O Lord!

The Redeemer performed strange wonders in that He healed the man who had been blind from birth. He anointed him with clay and said: Go and wash in Siloam, that you might know that I am God, who by the bowels of My compassion walk upon the earth while bearing flesh.

—Canon of the apostle

Holy Apostle Simon, pray to God for us!

Standing in the highest before the Master Who glorified you and splendidly showed you forth as His disciple, O wondrous apostle, illumine my soul, that I may hymn your divine memory.

Holy Apostle Simon, pray to God for us!

Bestowing upon you every abundance of good things, O apostle, Christ, the Summit of divine gifts, Who alone is righteous, showed you forth by His just judgment, O divinely revealed one.

Glory… 

Bestowing upon you every abundance of good things, O apostle, Christ, the Summit of divine gifts, Who alone is righteous, showed you forth by His just judgment, O divinely revealed one.

Now…

Showing forth my mortality and corruption to be immortality and incorruption, O Savior, You made Your abode in the womb of the all-pure and holy Virgin who knew not wedlock, conforming Yourself to human nature.

Katavasia (of the Ascension, tone 5): To God the Saviour who made His people pass dryshod through the sea,* but drowned Pharaoh with all his host,* to Him let us sing:* for He alone is glorified.

 

Ode 3

Irmos: Come, let us drink a new drink, not one miraculously brought forth from a barren rock but the Fountain of Incorruption, springing from the tomb of Christ, in whom we are strengthened.

Christ is risen from the dead!

Now all things are filled with light; heaven and earth, and the nethermost parts of the earth; let all creation therefore celebrate the rising of Christ whereby it is strengthened.

Christ is risen from the dead!

Yesterday I was buried with You, O Christ; today I rise with Your arising. Yesterday I was crucified with You; glorify me with You, O Saviour, in Your kingdom.

Most Holy Theotokos, save us!

Today I return to incorruptible life, thanks to the goodness of him who was born of you, O pure one; he has filled all the ends of the earth with dazzling brightness.

Most Holy Theotokos, save us!

Seeing God, to whom you gave birth in the flesh, rising from the dead, as He said, dance and magnify Him as God, O pure and undefiled Maiden.

Glory to Your holy Resurrection, O Lord!

You made steadfast the hearts of those who were shaken when You made the earth to shake at Your venerated crucifixion, to which You submitted in the flesh, O Long-suffering One.

Glory to Your holy Resurrection, O Lord!

The noble Joseph laid You in a new tomb, O Compassionate One. But You arose from the dead on the third day, thereby renewing us.

Glory to Your holy Resurrection, O Lord!

Why seek the Lord as though He were dead? He is risen as He said, proclaimed the Angel to the women, as he flashed forth with radiant divinity.

Glory to Your holy Resurrection, O Lord!

You healed the man who was blind from birth, who of old came to You and glorified Your dispensation and Your wonders, O All-compassionate One.

Holy Apostle Simon, pray to God for us!

You truly recognized the divine mystery of the incarnation, O God-pleasing apostle Simon, receiving transcendent radiance from the Savior Himself.

Glory… 

You truly recognized the divine mystery of the incarnation, O God-pleasing apostle Simon, receiving transcendent radiance from the Savior Himself.

Now…

The prophet described you beforehand, O Theotokos, as a candlestick all of gold, bearing Christ our God, the never-waning Light Who illumines the world with beams of divinity.

Katavasia (tone 5): By the power of Your Cross, O Christ, make steadfast my understanding,* that I may hymn and glorify Your saving Ascension.

Kontakion, Tone 2—of the apostle

With praises let all of us call blessed* the divinely eloquent Simon.* He diligently planted the teachings of wisdom in the hearts of the godly* and stands now at the throne of glory* rejoicing with the bodiless powers and praying unceasingly for all of us.

Ikos

Let us all now praise and piously bless the commemoration of the apostle as a day of salvation, for it shines forth like the sun upon the whole world, dispelling all darkness with rays of light, and with love illuminates those who celebrate his memory and lovingly honour it. Wherefore, let us hasten with zeal, chanting to him, for he stands before Christ, praying unceasingly for all of us.

Sessional Hymns, Tone 3—of the apostle

With the radiant light of the divine Spirit you destroyed the darkness of polytheism and illumined the hearts of the faithful, singing forth the Savior’s commandments, and abolishing the fables of the pagans. O glorious Simon, entreat Christ our God to grant us great mercy.

Glory… Now…, Tone 8—of the feast

The Master and Creator of all came upon a blind man sitting by the way,* who wept and said: “I have never in my life beheld the sun shining or the light of the radiant moon.* I therefore cry to You, who were born of the Virgin and enlighten all things:* Enlighten me, in Your compassion, so that, falling down before You, O Master, Christ my God, I may cry out: Grant me remission of transgressions in the abundance of Your mercy towards us, O Lover of man.”

 

Ode 4

Irmos: On divine watch let the God-inspired Habakkuk stand with us and show forth the light-bearing angel clearly saying: Today salvation is come to the world, for Christ is risen as Almighty.

Christ is risen from the dead!

As a male child Christ appeared when He came forth from the Virgin’s womb, and as a mortal He was called the Lamb. Without blemish also is our Pascha, for He tasted no defilement; and as true God is proclaimed to be perfect.

Christ is risen from the dead!

Like a yearling lamb, Christ our blessed Crown was of His own will sacrificed for all, a Pascha of purification; and from the tomb the beautiful Sun of Righteousness has again shone on us.

Christ is risen from the dead!

David, the ancestor of God, danced with leaping before the symbolical Ark; let us also, the holy people of God, beholding the fulfilment of the symbols, be divinely glad; for Christ is risen as Almighty.

Most Holy Theotokos, save us!

He who fashioned your forefather Adam is fashioned from you, O pure one, and by his own death he has destroyed today the death that came through Adam, and has shed light on all things by the divine beams of his Resurrection.

Most Holy Theotokos, save us!

Beholding Christ, whom you bore, O pure one, who are beautiful and lovely and spotless among women, as he shines in splendor today from the dead for the salvation of us all, rejoice with the apostles, and give him glory.

Glory to Your holy Resurrection, O Lord!

When You who are Life were hung upon the Tree, by Your great mercy You quickened me who had died because of the tree. For this cause, I glorify You, O Word.

Glory to Your holy Resurrection, O Lord!

Dwelling together with Your initiates in a wondrous manner, O Lord, You said to them: Go, proclaim everywhere My Resurrection.

Glory to Your holy Resurrection, O Lord!

You confirmed Your arising from the grave, O Lord, when You abided for many days with those who loved You, thereby causing them to rejoice, O Christ.

Glory to Your holy Resurrection, O Lord!

When You gave eyes to the man who had been blind from the womb, You said: Go, wash and receive your sight, and glorify my Divinity.

Holy Apostle Simon, pray to God for us!

Being wholly a treasury of evangelical gifts, full of grace, O most blessed Simon, you were a light for the world and salt to savor the universe.

Holy Apostle Simon, pray to God for us!

You turned away from matters of shameful manifestation, O right wondrous one, and were vouchsafed to behold the immaterial light of God who took upon Himself the matter of humanity as a guise.

Glory… 

O Simon, disciple of Life incorruptible, slay our living sin with the life-bearing power of the Bestower of life, the activity of which you received.

Now…

Being the peer of Your Father in essence, You were the peer of men in nature, having received our flesh from the all-pure Virgin, O Master.

Katavasia (tone 5)I heard the report of the power of the Cross* that paradise is opened thereby* and I cried out aloud saying:* Glory to Your power, O Lord.

 

Ode 5

Irmos: Let us awake in the deep dawn, and instead of myrrh, offer a hymn to the Master, and we shall see Christ, the Sun of Righteousness, Who causes life to dawn for all.

Christ is risen from the dead!

Seeing Your boundless compassion, those who were held in the bonds of hades hastened to the light, O Christ, with gladsome feet, praising the eternal Pascha.

Christ is risen from the dead!

Bearing lights, let us approach Christ, who comes forth from the tomb like a bridegroom, and with the feast-loving ranks of angels let us celebrate the saving Pascha of God.

Most Holy Theotokos, save us!

O most pure Mother of God, the company of the godly is filled with joy, enlightened by the divine and quickening rays of the Resurrection of your Son.

Most Holy Theotokos, save us!

When You took flesh, O King of creation, You did not open the gates of the Virgin; neither did You destroy the seals of the tomb. Thus, when she saw You risen, she rejoiced exceedingly.

Glory to Your holy Resurrection, O Lord!

You were lifted up upon a Tree and exalted all mortal men together with Yourself. You both slew the hostile serpent and give life to the work of Your hands, O Compassionate One, since You alone are the God of all.

Glory to Your holy Resurrection, O Lord!

You who willingly died were laid in a tomb, and You emptied all the domains of Hades, O Immortal King, raising up the dead by Your Resurrection.

Glory to Your holy Resurrection, O Lord!

Though You had wrought wondrous miracles upon the earth, a lawless people put You to death, O Word. But since You Yourself alone are mighty, O Lord, You arose from the dead, even as You foretold, O Christ.

Glory to Your holy Resurrection, O Lord!

When You opened the eyes of him who could not see perceptible light, You enlightened the eyes of his soul as well. You moved him to glorify You, for he had come to know You as the Creator, who out of compassion didst appear as a mortal man.

Holy Apostle Simon, pray to God for us!

Sitting in the upper chamber, O God-seer, you zealously received the fiery tongue of the Spirit which appeared to you.

Glory… 

Lifted up to a life in the mansions on high, you have brought lofty and great doctrines unto us.

Now…

By your birthgiving, O Virgin, the former law has ceased its effect, grace has blossomed forth, and righteousness has shone forth.

Katavasia (tone 5): Waking at dawn, we cry to You, O Lord:* Save us, for You are our God; we know no on else besides You.

 

Ode 6

Irmos: You descended into the nethermost parts of the earth, and shattered the eternal bars that held those in chains, O Christ, and on the third day, like Jonah from the whale, You arose from the tomb.

Christ is risen from the dead!

Keeping the seals intact, O Christ, You arose from the tomb, just as You did not break the seal of the Virgin by Your birth, and You have opened for us the doors of Paradise.

Christ is risen from the dead!

O my Saviour, the living and unslain Sacrifice, when, as God, of Your Own will, You offered up Yourself to the Father, You raised up with Yourself the whole race of Adam, when You arose from the tomb.

Most Holy Theotokos, save us!

The prisoner of death and corruption from of old is led up to everlasting and incorrupt life through Him who took flesh from your pure womb, O Virgin Theotokos.

Most Holy Theotokos, save us!

He who descended into your womb, O pure one, and dwelt there, taking flesh beyond understanding, descended even to the lowest parts of the earth and raised up Adam with Himself when he arose from the tomb.

Glory to Your holy Resurrection, O Lord!

O Master, who was crucified with thieves, You delivered from crafty thieves and soul-corrupting passions all those who with one accord praise Your crucifixion and arising, O Lord and Lover of man.

Glory to Your holy Resurrection, O Lord!

In a sepulchre they laid You dead and without breath, O Christ, who breathes breathe life into all the dead. But You arose, O Lord, emptying all the tombs by Your divine might, O Word.

Glory to Your holy Resurrection, O Lord!

After Your arising, O Christ, You said to Your friends: Stay in Jerusalem, until you be endued with invincible power and sure assistance from on high.

Glory to Your holy Resurrection, O Lord!

You made clay and anointed the eyes of the man who had been blind from his birth. You granted him his sight, and he praised Your immaculate might, whereby You have saved the world, O Word.

Holy Apostle Simon, pray to God for us!

O right wondrous Simon, who has been called the namesake of zeal, with zeal you emulated the Lord God Almighty.

Glory… 

Giving you authority, through the activity of His grace the Savior showed you to be a worker of divine miracles.

Now…

Let the mouths of the heretics be stopped who do not acknowledge you to be the Theotokos, O most immaculate one, and let their faces be covered with shame.

Katavasia (tone 5)An abyss has consumed me, and a whale has become my grave,* but I called out to You, O Lover of mankind, and Your right hand has saved me.

 

Kontakion, Tone 4—of the feast

Blinded in the eyes of my soul,* I come to You, O Christ, like the man who was blind from birth,* and I cry in repentance:* You are the brilliant light of those in darkness.

Ikos

Grant me a stream of ineffable wisdom and knowledge from on high, O Christ, Light of them that are in darkness and Guide of all those who are gone astray, that I may tell of those things that the divine book of the Gospel of peace has taught, to wit, the miracle that was wrought upon the blind man; for though blind from birth, he receives the physical eyes as well as the eyes of the soul, as he cries out in faith: You are the brilliant light of those in darkness.

 

Ode 7

Irmos: He who delivered the Children from the furnace became man, suffered as mortal, and through His Passion clothed mortality with the beauty of incorruption, He is the only blessed and most glorious God of our fathers!

Christ is risen from the dead!

The godly-wise women with myrrh followed after You in haste; but Him whom, as dead, they sought with tears, they worshipped joyfully as the living God, and they brought to Your disciples, O Christ, the good tidings of the mystical Pascha.

Christ is risen from the dead!

We celebrate the death of death, the destruction of hades, the beginning of another life which is eternal, and, leaping for joy, we hymn its Author, the only blessed and supremely glorious God of our fathers.

Christ is risen from the dead!

Truly sacred and all-festive is this saving night, and this shining, light-bearing day, the harbinger of the Resurrection, on which the Timeless Light shone forth bodily from the tomb for all.

Most Holy Theotokos, save us!

O all-blameless Lady, your Son, having slain death, has bestowed today upon all mortals the life that will endure unto all ages: he alone is blessed and most glorious, the God of our fathers.

Most Holy Theotokos, save us!

He who rules over all creation became man and dwelt in your womb, O Lady full of the grace of God; he endured the Cross and death, and as befits God he rose again, raising us all with himself, as all-powerful.

Glory to Your holy Resurrection, O Lord!

When You were hung upon the Tree, O Saviour, the sun was quenched, the earth was tossed like waves in a tempest, all creation was shaken, and the dead arose from the graves.

Glory to Your holy Resurrection, O Lord!

When You rose from the dead, O King, the souls that were sleeping there were raised together with You; and they glorify Your might, whereby the bonds of death have been dissolved.

Glory to Your holy Resurrection, O Lord!

The choir of women came at dawn to anoint You. But on learning that You had arisen, O Lord, they rejoiced together with the sacred disciples. Through them grant us the forgiveness of the evil deeds we have done.

Glory to Your holy Resurrection, O Lord!

You anointed the eyes of the blind man with clay and commanded him to go to Siloam. When he had washed, he received his sight and chanted hymns of praise to You, O Christ, King of all.

Holy Apostle Simon, pray to God for us!

Possessing strange zeal, O blessed Simon, you were called the namesake of zeal, and acquired a title in accordance with your character, crying out: Blessed are You, O Lord, forever!

Glory… 

Joining chorus before the Word as one who conversed with Him, you have found a share of His kingdom, crying: Blessed are You, O Lord God, forever!

Now…

Of old, through deceit the serpent drove our ancestors from their good inheritance; but you have restored it to them, O Mother of God. Blessed is the Fruit of your womb, O all-pure one!

Katavasia (tone 5)O Lord, who saved the children who praised You in the furnace of fire,* blessed are You, O God of our fathers.

 

Ode 8

Irmos: This chosen and holy day is the first of the Sabbaths, the queen and lady, the feast of feasts, and the festival of festivals, wherein we bless Christ throughout all ages.

Christ is risen from the dead!

Come, on this auspicious day of the Resurrection, let us partake of the fruit of the new vine of the divine gladness of the kingdom of Christ, praising Him as God throughout all ages.

Christ is risen from the dead!

Lift up your eyes about you, O Zion, and see, for behold, your children come to you, like God-illumined beacons, from the west, the north, the sea, and the east, blessing Christ in you throughout all ages.

O Most Holy Trinity, our God, glory be to You!

O Father Almighty, Word, and Spirit, one Nature united in three Hypostases, transcendent and most divine! Into You have we been baptized, and You will we bless throughout all ages.

Most Holy Theotokos, save us!

The Creator came into the world through you, O Virgin Theotokos; tearing open the belly of hades, he granted the Resurrection to us mortals: therefore we bless him throughout all ages.

Most Holy Theotokos, save us!

Laying low the dominion of death, on the day of his Resurrection, your Son, O Virgin, as mighty God exalted us with Himself and made us divine; therefore we praise Him throughout all ages.

Glory to Your holy Resurrection, O Lord!

When the orders of the Angels beheld You hanging upon the Cross and all creation being changed out of fear, O Christ, King of all, they stood in awe and praised Your love for mankind.

Glory to Your holy Resurrection, O Lord!

Upon seeing You below, hades groaned and made haste to surrender the dead, whom he had guarded there from all ages, O Christ, and they chanted hymns in praise of Your love for mankind.

Glory to Your holy Resurrection, O Lord!

You accomplished awesome and wondrous things when of Your own will You were raised up upon the Cross, O Christ. You who put Hades to death became one with the dead and courageously released all who were chained therein.

Glory to Your holy Resurrection, O Lord!

You gave eyes to the blind man who came to You, O Christ. You commanded him to wash at the spring of Siloam and thus gain his sight, and proclaim You as God, who has appeared in the flesh for the salvation of the world.

Holy Apostle Simon, pray to God for us!

As your feet are beautiful, O Simon, so is your tongue fair, which speaks glory to the Lord and has taught all to say: Hymn the Lord and exalt Him supremely for all ages.

Let us bless Father, Son, Holy Spirit, the Lord. 

Adorned with radiant beauties, and emitting the splendors of miracles, O Simon, you were recognized by the people as a blessed seed. Hymn the Lord, you works, and exalt Him supremely for all ages!

Now and for ever and ever. Amen.

The human mind is unable to describe your birthgiving, O Theotokos, and fails when it tries to speak of it; for, having conceived, O Virgin, you gave birth to God, whom we exalt supremely for all ages.

We praise, we bless, and we worship the Lord, hymning and supremely exalting Him throughout all ages!

Katavasia (tone 5): To God the Son, who was begotten of the Father before the ages* and was incarnate of a Virgin Mother in these last times,* give praise, O priests, and supremely exalt Him,* O people, to all the ages.

 

The Magnificat is not sung.

Ode 9

Irmos: Shine, shine, O new Jerusalem, for the glory of the Lord has risen upon you! Exult now and be glad, O Zion! And you, O chaste Mother of God, take delight in the resurrection of your Son.

Christ is risen from the dead!

How divine, how loving, how sweet is Your voice, O Christ! For You have truly promised to be with us to the end of the age! Having this as our anchor of hope, we the faithful rejoice.

Christ is risen from the dead!

O Christ, great and most sacred Pascha! O Wisdom, Word, and Power of God! Grant us to partake of You more fully in the unwaning day of Your kingdom.

Most Holy Theotokos, save us!

O Virgin, we the faithful bless you with one voice: Rejoice, O gate of the Lord! Rejoice, O living city! Rejoice, you for whose sake there has shone on us today the light of the Resurrection from the dead of him whom you bore!

Most Holy Theotokos, save us!

Rejoice and be glad, divine gate of the Light! For Jesus, who set in the tomb, has dawned, shining more brightly than the sun; he sheds his rays on all the faithful, O Lady full of the grace of God.

Glory to Your holy Resurrection, O Lord!

You were affixed upon the Cross, O Christ God, and triumphed over all the opposing powers of the enemy, and did away with the former curse, O Saviour. Therefore, as is meet, we magnify You.

Glory to Your holy Resurrection, O Lord!

When Hades beheld You below with Your soul, O Word, he groaned, and out of fear, set loose all the dead, who acknowledged the power of Your authority; with them, as is due, we magnify You.

Glory to Your holy Resurrection, O Lord!

When the assembly of the Hebrews beheld Him performing signs and wondrous miracles, they put Him to death out of malice; yet it was He who despoiled Hades by His Resurrection and who, as He is mighty, raised up all mankind together with Himself.

Glory to Your holy Resurrection, O Lord!

You arose from the dead as You said, and appeared to Your holy disciples after Your arising, O Giver of life, who has wrought signs and granted eyes to the blind. With them we magnify You throughout the ages.

Holy Apostle Simon, pray to God for us!

You were revealed to the ends of the world, shining with light; and, having received the fire of the Spirit, you were shown to be radiant. Therefore we magnify you.

Glory… 

Offered yourself wholly to God, you were united to Him. Entreat Him now, O divinely manifest Simon, on behalf of us who praise you with faith and love.

Now…

In hymns we magnify the mediatrix of the salvation of all who has appeared to men and illumined the world with the splendours of her divine purity.

Katavasia (tone 5): O Mother of God,* who, in a manner beyond mind and word, gave birth within time to the Timeless One,* we the faithful magnify you with one accord.

Small Litany

Holy is the Lord

Exapostilaria

Tone 3—of Pascha

Having fallen asleep in the flesh, as a mortal, O King and Lord, on the third day You arose again, raising up Adam from corruption, and abolishing death: O Pascha of incorruption, Salvation of the world!

Glory…—of the apostle

Directing the course of your beautiful feet to the path of heaven, O apostle Simon, you ascended, rejoicing; and, standing before the Trinity, you behold the Son and the divine Spirit in the Father. Wherefore, we celebrate with faith your all-sacred and divine memory.

Now…—of the feast

As He passed by, our Savior came upon a blind man bereft of eyes, and, spitting on the ground and making clay, He anointed him and sent him to Siloam to wash. And when he had washed, he came, seeing Your light, O my Christ.

Praises

Stichera of the Praises, Tone 5—of the Resurrection

You came forth from the grave, O Lord,* which had been sealed by the transgressors of the law,* just as You were born of the Theotokos.* For the bodiless angels did not know how You were incarnate,* and likewise, the guardian soldiers did not see the moment of your Resurrection;* for these two marvels were concealed from curious minds* but were revealed to those who worshiped the mystery in faith.* Therefore, grant joy and great mercy to us who offer You praise.

O Lord, You demolished the gates of everlasting damnation,* and You broke asunder the chains of the grave.* You rose from the tomb leaving your wrappings in the grave* in testimony of your three-day burial;* and leaving the guards watching at the tomb,* You preceded your disciples into Galilee.* Great is your mercy, O Lord, whom the whole world cannot contain.* O Saviour, have mercy upon us.

O Lord, who suffered for us,* the women hastened to your tomb to behold You.* When they arrived, they saw an angel sitting on the stone of the grave.* He said to them: The Lord is risen!* Go and tell the disciples that the Saviour of our souls is risen from the dead.

O Lord and Saviour,* You came into the midst of your disciples though the doors were closed,* just as You came out of the sealed tomb,* showing the sufferings of the flesh which You accepted;* for You submitted to suffering patiently since You are of the seed of David.* But since You are the Son of God, You saved the world.* Great is your mercy, O Lord, whom the whole world cannot contain.* O Saviour, have mercy on us.

Tone 8—of the apostle

What shall we call you, O apostle? * Heaven, for you have declared the glory of God. * A river, for you mystically water creation. * A star illumining the Church. * A cup pouring forth a holy drink. * A most blessed friend of Christ, * a dweller with the incorporeal ones. * Pray for the salvation of our souls.

What shall we call you, O apostle? * Heaven, for you have declared the glory of God. * A river, for you mystically water creation. * A star illumining the Church. * A cup pouring forth a holy drink. * A most blessed friend of Christ, * a dweller with the incorporeal ones. * Pray for the salvation of our souls.

Their utterance has gone forth into all the earth, and their words unto the ends of the world.

O Simon, boast of the apostles, * your feet have been adorned * which trod well the path of preaching * and made narrow all the paths of the enemy * with the breadth of your divine understanding * of the Word Who appeared in the coarseness of the flesh and chose you as His all-glorious disciple, O blessed one. * Him do you beseech, that our souls be saved.

The heavens tell the glory of God, and the firmament declares the work of His hand.

O divinely eloquent apostle Simon, * you were loosed by Christ as a radiant arrow which wounds the enemy * and manifestly imparts healing * to wounded souls. Wherefore, as is meet, we call you blessed * and celebrate today your holy solemnity. Pray, that our souls be saved.

Tone 8, Glory…—of the feast

Who can tell of Your mighty acts, O Christ,* or who can number the multitudes of Your wonders?* For even as You, in Your goodness, appeared on earth twofold of nature,* so You granted twofold healings to the sick;* for You opened not only the bodily eyes of the man who was blind from the womb,* but those of his soul also.* He therefore confessed You, the hidden God, who grants great mercy to all.

Tone 2, Now…—Theotokion

You are truly most blessed, O Virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who find in this your good pleasure. Glory to You!

Great Doxology

Troparion, Tone 2

Today salvation has come to the world.* Let us sing to Him who is risen from the tomb,* the Author of Life who has crushed Death by his death* and bestowed on us victory and great mercy.

Insistent Litany

Litany of Supplication

Great Dismissal

DIVINE LITURGY

After  Blessed be the Kingdom … Amen, the clergy sing the Paschal Troparion once and the people repeat it. Then, the clergy sing the first half, and the people conclude it.

Paschal Troparion
Christ is risen from the dead,* trampling death by death,* and to those in the tombs* giving life.

Troparia and Kontakia

Troparion of the Resurrection, Tone 5: Let us the faithful acclaim and worship the Word,* co-eternal with the Father and the Spirit,* and born of the Virgin for our salvation.* For He willed to be lifted up on the cross in the flesh, to suffer death* and to raise the dead by His glorious resurrection.

Troparion of the apostle, Tone 3: Holy apostle Simon, intercede with the merciful God* to grant forgiveness of sins to our souls.

Kontakion of the apostle, Tone 2: With praises let all of us call blessed* the divinely eloquent Simon.* He diligently planted the teachings of wisdom in the hearts of the godly* and stands now at the throne of glory* rejoicing with the bodiless powers and praying unceasingly for all of us.

Glory be to the Father, and to the Son, and to the Holy Spirit.

Kontakion of the feast, Tone 4: Blinded in the eyes of my soul,* I come to You, O Christ, like the man who was blind from birth,* and I cry in repentance:* You are the brilliant light of those in darkness.

Now and for ever and ever. Amen.

Kontakion of Pascha, Tone 8: Though You descended into a tomb, O Immortal One,* yet You destroyed the power of Hades;* and You rose as victor, O Christ God,* calling to the myrrh-bearing women: Rejoice!* and giving peace to Your Apostles:* You, who grant Resurrection to the fallen.”

Prokeimena 

Tone 8—of the feast
Pray and give thanks to the Lord our God.
verse: In Judea God is known; His name is great in Israel. (Psalm 76:12,2)

Same tone—of the apostle
Their utterance has gone forth into all the earth, and their words unto the ends of the world.

Epistle: Acts 16:16-34 (NRSV) & 1 Corinthians 4:9-16
In those days, as we were going to the place of prayer, we met a slave-girl who had a spirit of divination and brought her owners a great deal of money by fortune-telling. While she followed Paul and us, she would cry out, “These men are slaves of the Most High God, who proclaim to you a way of salvation.” She kept doing this for many days. But Paul, very much annoyed, turned and said to the spirit, “I order you in the name of Jesus Christ to come out of her.” And it came out that very hour.

But when her owners saw that their hope of making money was gone, they seized Paul and Silas and dragged them into the marketplace before the authorities. When they had brought them before the magistrates, they said, “These men are disturbing our city; they are Jews and are advocating customs that are not lawful for us as Romans to adopt or observe.” The crowd joined in attacking them, and the magistrates had them stripped of their clothing and ordered them to be beaten with rods. After they had given them a severe flogging, they threw them into prison and ordered the jailer to keep them securely. Following these instructions, he put them in the innermost cell and fastened their feet in the stocks.

About midnight Paul and Silas were praying and singing hymns to God, and the prisoners were listening to them. Suddenly there was an earthquake, so violent that the foundations of the prison were shaken; and immediately all the doors were opened and everyone’s chains were unfastened. When the jailer woke up and saw the prison doors wide open, he drew his sword and was about to kill himself, since he supposed that the prisoners had escaped. But Paul shouted in a loud voice, “Do not harm yourself, for we are all here.” The jailer called for lights, and rushing in, he fell down trembling before Paul and Silas. Then he brought them outside and said, “Sirs, what must I do to be saved?” They answered, “Believe on the Lord Jesus, and you will be saved, you and your household.” They spoke the word of the Lord to him and to all who were in his house. At the same hour of the night he took them and washed their wounds; then he and his entire family were baptized without delay. He brought them up into the house and set food before them; and he and his entire household rejoiced that he had become a believer in God.

Alleluia, Tone 8
verse (of the feast): Look upon me and have mercy on me.
verse: Direct my steps according to Your Word.
verse (of the apostle): The heavens shall confess Your wonders, O Lord, and Your truth in the church of the saints.

Gospel: John 9:1-38 (NRSV) & Matthew 13:54-58

As he walked along, he saw a man blind from birth. His disciples asked him, “Rabbi, who sinned, this man or his parents, that he was born blind?” Jesus answered, “Neither this man nor his parents sinned; he was born blind so that God’s works might be revealed in him. We must work the works of him who sent me while it is day; night is coming when no one can work. As long as I am in the world, I am the light of the world.” When he had said this, he spat on the ground and made mud with the saliva and spread the mud on the man’s eyes, saying to him, “Go, wash in the pool of Siloam” (which means Sent). Then he went and washed and came back able to see. The neighbors and those who had seen him before as a beggar began to ask, “Is this not the man who used to sit and beg?” Some were saying, “It is he.” Others were saying, “No, but it is someone like him.” He kept saying, “I am the man.” But they kept asking him, “Then how were your eyes opened?” He answered, “The man called Jesus made mud, spread it on my eyes, and said to me, ‘Go to Siloam and wash.’ Then I went and washed and received my sight.” They said to him, “Where is he?” He said, “I do not know.”

They brought to the Pharisees the man who had formerly been blind. Now it was a sabbath day when Jesus made the mud and opened his eyes. Then the Pharisees also began to ask him how he had received his sight. He said to them, “He put mud on my eyes. Then I washed, and now I see.” Some of the Pharisees said, “This man is not from God, for he does not observe the sabbath.” But others said, “How can a man who is a sinner perform such signs?” And they were divided. So they said again to the blind man, “What do you say about him? It was your eyes he opened.” He said, “He is a prophet.”

The Jews did not believe that he had been blind and had received his sight until they called the parents of the man who had received his sight and asked them, “Is this your son, who you say was born blind? How then does he now see?” His parents answered, “We know that this is our son, and that he was born blind; but we do not know how it is that now he sees, nor do we know who opened his eyes. Ask him; he is of age. He will speak for himself.” His parents said this because they were afraid of the Jews; for the Jews had already agreed that anyone who confessed Jesus to be the Messiah would be put out of the synagogue. Therefore his parents said, “He is of age; ask him.”

So for the second time they called the man who had been blind, and they said to him, “Give glory to God! We know that this man is a sinner.” He answered, “I do not know whether he is a sinner. One thing I do know, that though I was blind, now I see.” They said to him, “What did he do to you? How did he open your eyes?” He answered them, “I have told you already, and you would not listen. Why do you want to hear it again? Do you also want to become his disciples?” Then they reviled him, saying, “You are his disciple, but we are disciples of Moses. We know that God has spoken to Moses, but as for this man, we do not know where he comes from.” The man answered, “Here is an astonishing thing! You do not know where he comes from, and yet he opened my eyes. We know that God does not listen to sinners, but he does listen to one who worships him and obeys his will. Never since the world began has it been heard that anyone opened the eyes of a person born blind. If this man were not from God, he could do nothing.” They answered him, “You were born entirely in sins, and are you trying to teach us?” And they drove him out.

Jesus heard that they had driven him out, and when he found him, he said, “Do you believe in the Son of Man?” He answered, “And who is he, sir? Tell me, so that I may believe in him.” Jesus said to him, “You have seen him, and the one speaking with you is he.” He said, “Lord, I believe.” And he worshiped him.

Hymn to the Mother of God
The Angel cried out to the One full of Grace: O chaste Virgin, rejoice! And again I say, Rejoice! Your Son has risen from the tomb on the third day, and raised the dead. Let all people rejoice! Shine, shine, O new Jerusalem! For the glory of the Lord has risen upon you! Exult now and be glad, O Sion! And you, O chaste Mother of God, take delight in the resurrection of your Son.

Communion Hymn

Receive the Body of Christ;* taste the fountain of immortality.* Praise the Lord from the heavens; praise Him in the highest.* Their utterance has gone forth into all the earth,* and their words unto the ends of the world.* Alleluia, alleluia,* alleluia.

Instead of Blessed is He who comes… we sing:

Christ is risen from the dead,* trampling death by death,* and to those in the tombs* giving life.

Instead of We have seen the true light… we sing:

Christ is risen from the dead,* trampling death by death,* and to those in the tombs* giving life.

Instead of May our mouths be filled… we sing three times:

Christ is risen from the dead,* trampling death by death,* and to those in the tombs* giving life.

Instead of Blessed be the name of the Lord… we sing three times:

Christ is risen from the dead,* trampling death by death,* and to those in the tombs* giving life.

At the dismissal, instead of Glory… Now and ever… we chant:

Christ is risen from the dead, trampling death by death,* and to those in the tombs giving life.

After the final Amen, the Troparion Christ is risen… is sung as at the beginning of the Liturgy, but with the addition:

And to us He has granted life eternal;* we bow down before His resurrection on the third day.


 

6-а Неділя Пасхи.
 Неділя Сліпородженого. Св. і славн. мц. Ірини
Прп. Никифора, ігум. монастиря Мидікійського; Глас 5. Єв. 8.
05 травня

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

Стих: Ви́веди з в’язни́ці мою́ ду́шу,* щоб дя́кувати І́мені Твоє́му.

(г. 5): Чесним твоїм хрестом, Христе,* ти диявола посоромив* і воскресінням твоїм жало гріха присмирив,* і спас ти нас від брам смерти.* Славимо тебе, Єдинородний.

Стих: Мене́ обсту́плять пра́ведники,* бо Ти добро́ мені́ вчи́ниш.

Того, що дає воскресіння людському родові,* ведено на жертву, немов ягнятко.* Його настрахались адські володільці і відчинилися брами плачу,* бо ввійшов Цар слави − Христос, кажучи в’язням: Виходьте!* – а тим, що в темноті: З’явіться!

Стих: З глиби́н взива́ю до Те́бе, Го́споди,* Го́споди, почу́й мій го́лос.

Велике чудо! Творець невидимого* постраждав видимо з-за свого людинолюбства,* і воскрес як безсмертний.* Тож прийдіть, племена народів, і поклоніться йому,* бо його милосердям ми визволились з омани* і навчились величати єдиного Бога в трьох особах.

Стих: Неха́й бу́дуть Твої́ ву́ха ува́жні,* до го́лосу бла́гання мого́.

(г. 2): Сліпонароджений, роздумуючи, мовив до себе:* Невже заради батьківських гріхів родивсь я без очей?* А чи, може, за невірство поган* – їм на знак – я такий народився?* Не насмілююся спитати: Коли ніч, а коли день?* Мої ноги вже не можуть терпіти спотикання об каміння.* Не бачив я сонячного світла, ані образу мого Творця,* тож молюся до тебе, Христе Боже:* Зглянься наді мною і помилуй мене!

Стих: Коли́ Ти, Го́споди, зважа́тимеш на беззако́ння, то хто всто́їться, Го́споди.* Та в Те́бе є проще́ння.

Вийшовши з храму, Ісус стрінув чоловіка, сліпого від народження,* і, змилосердившись, поклав грязь на його очі та й сказав йому:* Іди та вмийся в Силоамі!* І він умився та й прозрів, віддаючи Богові славу.* Сусіди ж питали його:* Хто відкрив твої зіниці,* що їх не міг ніхто з видючих злікувати?* Він же, кликнувши, каже:* Чоловік, званий Ісус, сказав мені:* Умийся в Силоамі! – і я прозрів.* Він справді той, про кого сказав Мойсей у Законі як про Христа Месію.* Він – Спас душ наших.

Стих: За́для І́мени Твого́ наді́юсь на Те́бе, Го́споди, наді́ється душа́ моя́ на сло́во Твоє́;* наді́ється душа́ моя́ на Го́спода.

(г. 4): Сліпий, якому все життя було немов ніч,* закликав до тебе:* Господи, Сину Давидів, Спасе наш!* Відкрий мені зіниці,* щоб і я з усіма оспівував твою силу.

Стих: Від ра́нньої сторо́жі до но́чі від ра́нньої сторо́жі* неха́й упова́є Ізра́їль на Го́спода.

(г. 4, подібний: Дав ти як знамено): Симон подивугідний,* апостолів похвала,* немов спис виблискуючий, пролетів кінці землі,* розганяючи морок багатобожжя* своїми спасенними і світлопромінними* Божественними вченнями,* і всіх просвітив славити* одне Божество в Трьох Іпостасях* без розділення чи розсічення.

Стих: Бо в Го́спода ми́лість і відку́плення вели́ке в Ньо́го;* Він ви́зволить Ізра́їля від усьо́го беззако́ння його́.

Симон блаженний,* оббігши кінці землі,* неначе стрімке в обертах колесо,* випалив землю всю від ідольської манії* і, благочестям просвітивши,* запалив вірним світлі вогні благодаті;* всіх бо просвітив славити* одне Божество в Трьох Іпостасях* без розділення чи розсічення.

Стих: Хвалі́те Го́спода всі наро́ди!* Прославля́йте Його́ всі лю́ди!

Симон богонатхненний,* всесвітлий і всякої шани гідний,* народів учитель, невід божественний,* що з глибини погибелі нас виловив* високим богослов’ям;* істинний проповідник,* що всіх до пізнання Христа нині мудро привів* і своїх правих діл* приготував красну трапезу.

Стих: Вели́ке бо до нас Його́ милосе́рдя,* і ві́рність Го́спода пові́ки.

(г. 2): Ревності однойменним нарекли тебе,* Симоне подивугідний;* ревнуючи, поревнував ти Богові Вседержителю,* і Він показав тебе повним Божественних чудес;* бо дивовижну ревність маючи,* тезойменним ревності, блаженний, ти назвався* і виробив відповідний званню норов.* Тому, во вишніх перебуваючи* у спільній оселі з Горішніми Ликами,* молися, Боговидче,* Слову – Христу Богові нашому* дарувати нам велику милість.

Слава (г. 5): Ідучи дорогою,* ти, Господи, стрінув сліпонародженого чоловіка.* Учні ж, здивовані, питали тебе, кажучи:* Учителю, хто згрішив: він, чи батьки його, що сліпим народився?* А ти, Спасе мій, відповів їм:* Ні він не згрішив, ні батьки його,* але щоб виявились на ньому діла Божі.* Мені ж треба вчиняти діла того, хто послав мене,* – діла, яких ніхто інший вчинити не може.* Сказавши це, ти плюнув на землю* і, замісивши грязь, помазав його очі, кажучи йому:* Іди та вмийся в Силоамській купелі.* Він же, умившись, виздоровів і кликнув до тебе:* Вірую, Господи! – і поклонився тобі.* Тому й ми кличемо: Помилуй нас!

І нині (догмат, г. 5): Колись-то, в Червонім морі,* записано образ непорочної Вседіви.* Там Мойсей – ділитель води,* а тут Гавриїл – служитель чуда.* Тоді Ізраїль ішов глибинами, немов по суші,* нині ж Діва Христа зродила безсіменно;* море по переході Ізраїля лишилось непрохідне,* а Непорочна після народження Еммануїла зосталась нетлінною.* Боже вічний і предвічний, що появився людиною, − помилуй нас!

 

Читання

Премудрість.

Чтець: Першого Соборного послання Іванового читання

Будьмо уважні.

Чтець: Любі! Коли хтось каже: «Я люблю Бога», а ненавидить брата свого, той неправдомовець. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, той не може любити Бога, якого він не бачить. І таку ми заповідь одержали від нього: «Хто любить Бога, той нехай любить і брата свого». Кожен, хто вірує, що Ісус є Христос, той народився від Бога; і кожен, хто любить того, хто породив, той любить і того, хто народився від нього. З цього пізнаємо, що любимо дітей Божих, коли Бога любимо й заповіді його виконуємо. Це бо любов до Бога: берегти його заповіді. А заповіді його не тяжкі. Бо все, що народжується від Бога, перемагає світ. І оце перемога, яка перемогла світ: віра наша. А хто перемагає світ, як не той, хто вірує, що Ісус – Син Божий? (1 Йо. 4, 20-5, 5)

Премудрість.

Чтець: Першого Соборного послання Іванового читання

Будьмо уважні.

Чтець: Любі! Коли серце не винує, то ми маємо довір’я перед Богом, і що б ми не просили, одержуємо від нього, бо заповіді його бережемо і чинимо те, що йому вгодне. А ось його заповідь: Вірувати в ім’я його Сина Ісуса Христа й любити один одного, як він дав був нам заповідь. Хто його заповіді зберігає, той і перебуває в нім, а він у ньому; і ми знаємо, що він у нас перебуває, від Духа, що його він дав нам. Любі, не кожному духові вірте, а випробовуйте духів, чи вони від Бога, – багато бо лжепророків прийшло на світ. З цього спізнавайте Божий дух: кожен дух, який визнає, що Ісус Христос прийшов у тілі, той від Бога. А кожен дух, що не визнає Ісуса, – той не від Бога, але антихриста, про якого ви чували, що він прийде, та й тепер уже у світі. Ви, діточки, від Бога, і перемогли їх, бо більший той, хто у вас, ніж той, хто у світі. Вони від світу, тому й говорять по-світському, і світ їх слухає. Ми – від Бога. Хто знає Бога, слухає нас; хто ж не від Бога, не слухає нас. З цього спізнаємо дух правди й дух омани. (1 Йо. 3, 21-4, 6)

Премудрість.

Чтець: Першого Соборного послання Іванового читання

Будьмо уважні.

Чтець: Любі! Цим виявилася до нас любов Божа, що Бог свого єдинородного Сина послав у світ, щоб ми жили через нього. Любов же полягає не в тому, що ми полюбили Бога, а що він полюбив нас і послав Сина свого – примирення за гріхи наші. Любі, коли Бог так полюбив нас, то й ми повинні один одного любити. Бога ніхто ніколи не бачив. Коли ми любимо один одного, то Бог у нас перебуває, і його любов у нас досконала. Що ми перебуваємо в ньому, і він у нас, ми пізнаємо з того, що він дав нам від Духа свого. І ми бачили і свідчимо, що Отець послав Сина − Спаса світу. Хто визнає, що Ісус – Син Божий, Бог у ньому перебуває, і він у Бозі. Ми пізнали й увірували в ту любов, яку Бог до нас має. Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому. (1 Йо. 4, 9-16)

 

 

Стихири на стиховні

(г. 5): Тебе, Спаса Христа, що тіло прийняв і не розлучився від небес,* голосами й піснями величаємо.* Бо хрест і смерть ти прийняв за рід наш як людинолюбний Господь* і, скинувши адські ворота, третього дня воскрес ти,* спасаючи душі наші.

Тоді стихири Пасхи:

Стих: Хай воскресне Бог,* і розбіжаться вороги його.

(г. 5): Пасха священна нам сьогодні з’явилась:* Пасха нова, святая;* Пасха таємна* Пасха преславна;* Пасха – Христос визволитель;* Пасха непорочна;* Пасха велика;* Пасха вірних;* Пасха, що райські двері нам відчиняє;* Пасха, що освячує всіх вірних.

Стих: Як щезає дим,* хай вони щезнуть.

Прийдіте після видіння, жінки благовісниці,* і скажіть Сіонові:* Прийми від нас радісну новину* про Воскресіння Христове!* Веселися, торжествуй* і радуйся, Єрусалиме,* побачивши Царя Христа,* що немов жених із гробу виходить.

Стих: Так нехай погибнуть грішники від лиця Божого,* а праведники хай звеселяться.

Мироносиці жінки,* рано-вранці прийшовши* до гробу Життєдавця,* знайшли ангела* що сидів на камені,* а він, провістивши їм, так мовив:* Чому шукаєте Живого між померлими?* Чому оплакуєте у тлінні Нетлінного?* Ідіть, і проповідуйте його учням!

Стих: Це день, що його створив Господь,* тож радіймо і веселімся в нім.

Пасха красна,* Пасха Господня;* Пасха* Пасха преславная нам засіяла;* Пасха! Радісно одні одних обнімімо!* О Пасхо, визволення від скорбот!* Нині бо з гробу,* наче зо світлиці, засіяв Христос,* жінок же радістю наповнив, мовивши:* Проповідуйте апостолам.

Слава: (г. 6): Творіння, мов орел високолетний, облетів єси,* Симоне всесвященний,* учню Спасів і апостоле,* і всю оману ідольську,* наче сухостій, вогнемовними твоїми вченнями спаливши,* ти народи з глибини невідання до пізнання Бога вивів.* І нині молися Христові,* щоб Він милостивий був до нас у День Судний.

І нині (г. 5): Воскресіння день!* Просвітімся торжеством* і одні одних обнімімо* та скажімо: Браття!* І тим, що ненавидять нас* простім все з Воскресінням,* і так усі заспіваймо:

Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував.

 


Тропарі

(г. 5): Собезнача́льне Сло́во Отцю́ і Ду́хові,* від Ді́ви наро́джене на спасі́ння на́ше,* оспіва́ймо, ві́рні, і поклоні́мся,* бо благоволи́в пло́ттю зійти́ на хрест* і смерть перетерпі́ти, і воскреси́ти уме́рлих* сла́вним воскресі́нням Свої́м.

Слава: (г. 3): Апостоле святий Симоне,* моли милостивого Бога,* щоб відпущення прогрішень подав душам нашим.

І нині: Тебе́, що ста́ла посере́дницею спасі́ння ро́ду на́шого,* оспі́вуємо, Богоро́дице Ді́во;* бо ті́лом, яке́ від те́бе прийня́в Син твій і Бог наш,* зазна́в на хресті́ стражда́нь* і ви́зволив нас із тлі́ння, як Людинолю́бний.

 

 

УТРЕНЯ

Священник: Слава святій, одноістотній, животворящій і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Христос воскрес із мертвих,* смертю смерть подолав* і тим, що в гробах, життя дарував.

Наперемінку зі священиками цей тропар співається тричі

Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління (3 р.).

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою (2 р.).

Шестипсалм’я

Псалом 3 (У понеділок)

О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.

Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».

Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.

Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.

Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.

Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.

Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.

У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.

Псалом 37 (У вівторок)

О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.

Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.

Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.

Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.

Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.

Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.

Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.

Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.

О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.

Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.

Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.

І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.

Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.

Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.

На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.

Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.

Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.

Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.

А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.

І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.

Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.

Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.

Псалом 62 (У середу)

Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.

Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.

Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.

Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.

Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.

Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.

Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.

Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.

Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.

Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.

Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.

А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3 р.)

Господи, помилуй. (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Псалом 87 (У четвер)

Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.

Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.

Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.

Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.

Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.

Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.

Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.

Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.

Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.

Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?

Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій − твою вірність?

Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?

Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.

Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?

Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій − і умліваю.

Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.

Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.

Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.

Псалом 102 (У п’ятницю)

Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє − його святе ім’я.

Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.

Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.

Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.

Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.

Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.

Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.

Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.

Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.

Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.

Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.

Як далеко схід від заходу, так віддалив він від нас злочинства наші.

Як батько милосердиться над синами, так милосердиться Господь над тими, що його бояться.

Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.

Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, і мов квітка в полі.

Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.

Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.

І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.

Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.

Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.

Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.

Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!

Псалом 142 (У суботу й неділю)

О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.

І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.

Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.

Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.

Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.

До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.

Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.

Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.

Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.

Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.

Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.

І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Під час рецитування псалмів, священик читає потиху перед св. дверми оці молитви:

Утренні молитви

Велика єктенія

У мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасіння їх Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Благодаримо Тебе, Господи, Боже наш, що підняв нас із постелі нашої і вклав в уста наші слово хвали, щоб поклонятися і призивати ім’я Твоє святе. Ми умоляємо Твоє милосердя, яке Ти завжди виявляв у нашому житті. Пошли поміч свою людям, що стоять перед лицем святої слави Твоєї і дожидають від Тебе багатої милости; і дай нам, що зо страхом і любов’ю завжди Тобі служимо, хвалити несказанну Твою доброту.]

Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Бог Господь… (Пс. 117), глас 5

Бог – Господь, і явився нам; благословен, хто йде в ім’я Господнє.

Стих: Прославляйте Господа, бо він благий, бо милість його вічна.

Стих: Вони навколо обступили мене, але я ім’ям Господнім переможу їх.

Стих: Я не вмру, а житиму і розказуватиму про діла Господні!

Стих: Камінь, яким знехтували будівничі, став головним на розі. Від Господа це сталось, і дивне воно в очах наших.

Тропарі

(г. 5): Собезнача́льне Сло́во Отцю́ і Ду́хові,* від Ді́ви наро́джене на спасі́ння на́ше,* оспіва́ймо, ві́рні, і поклоні́мся,* бо благоволи́в пло́ттю зійти́ на хрест* і смерть перетерпі́ти, і воскреси́ти уме́рлих* сла́вним воскресі́нням Свої́м. (2 р.)

Слава: (г. 3): Апостоле святий Симоне,* моли милостивого Бога,* щоб відпущення прогрішень подав душам нашим.

І нині: Тебе́, що ста́ла посере́дницею спасі́ння ро́ду на́шого,* оспі́вуємо, Богоро́дице Ді́во;* бо ті́лом, яке́ від те́бе прийня́в Син твій і Бог наш,* зазна́в на хресті́ стражда́нь* і ви́зволив нас із тлі́ння, як Людинолю́бний.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Від ночі лине дух наш до Тебе, Боже, бо світлом є повеління Твої. Навчи нас, Боже, правди Твоєї, заповідей Твоїх і виправдань Твоїх. Просвіти наші духовні очі, щоб ми не заснули в гріхах на смерть. Віджени всяку мряку від сердець наших, даруй нам сонце правди і охорони життя наше знаменням і печаттю Святого Твого Духа. Направ стопи наші на шлях мирний, дай нам бачити ранішній день у радості, щоб ми Тобі засилали ранішні молитви.]

Священник: Бо Твоя є влада і Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Перший сідальний

(г. 5): Хрест Господній похвалімо,* святе погребення піснями звеличаймо,* і воскресіння його прославмо,* бо він, як Бог, підніс мертвих з гробів,* полонив смерти владу й диявольську силу,* а тим, що в аді, засяяло світло.

Слава і нині: Дивне чудо зачаття й невимовний образ родин* у тобі ми пізнали, чиста Вседіво. Воно дивує наш розум і тривожить думку;* слава ж твоя, Богородице, всім наявна,* на спасіння душ наших.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Боже й Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти підніс нас з постелі нашої і зібрав на годину молитви. Дай нам ласку відкрити уста наші і прийми наші подяки, що в наших силах, і навчи нас установ твоїх. Бо молитися як слід не вміємо, якщо ти, Господи, святим твоїм Духом не навчиш нас. Тому молимося тобі: Даруй і прости, якщо ми згрішили аж дотеперішньої години словом або ділом, або думкою, добровільно або недобровільно. Бо коли на провини будеш дивитися, Господи, Господи, то хто встоїться, бо в тебе є прощення. Ти один святий, допоміжник сильний, захисник життя нашого, і тебе ми завжди оспівуватимемо.]

Священник: Бо Ти благий і людинолюбний Бог – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Другий сідальний

(г. 5): Господи, тебе, що смерть умертвив, названо мертвим;* ти, що поклався до гробу, випорожнив гроби.* Наверху воїни сторожили гріб,* а внизу ти воскресив померлих від віку.* Всесильний і недосяжний Господи, − слава тобі!

Слава і нині: Радуйся, свята горо і богопрохідна!* Радуйся, духовна і неопалима купино!* Радуйся, єдиний світові до Бога мосте,* що переправляєш мертвих до вічного життя!* Радуйся, Вседіво, що не спізнавши мужа,* породила спасіння душ наших.

Полієлей

Хваліте ім’я Господнє, хваліте, слуги Господні. Алилуя (3 р.).

Ви, що стоїте у храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого. Алилуя (3 р.).

Господи, ім’я твоє повіки, і пам’ять твоя, о Господи, від роду й до роду. Алилуя (3 р.).

Благословенний Господь із Сіону, що перебуває в Єрусалимі. Алилуя (3 р.).

Хваліте Господа, бо він благий, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Розстелив землю над водами, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

І визволив від наших гнобителів, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Прославляйте Бога небесного, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Величання

Величаємо тебе, святий апостоле Симоне,* і вшановуємо страждання і труди твої,* бо ними ти трудився у благовісті Христовій.

Стих: По всій землі ти наставив їх князями.

Стих: Його блискавки освітлюють всесвіт.

Стих: Господь народові своєму дасть силу і владу. Благословенний Бог.

Ангельський хор

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Ангельський хор здивувався,* бачивши до мертвих зарахованим тебе, Спасе,* що силу смерти знищив, і з собою Адама підняв* та з аду всіх визволив.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Нащо миро* зі сльозами, Учениці, жалібно змішуєте?* – запитав світлоносний ангел при гробі мироносиць.* Гляньте на гріб і зрозумійте,* що воскрес Спаситель з гробу.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Рано на світанку* мироносиці поспішали до гробу твого, плачучи,* але з’явився їм ангел і прорік:* Пора голосіння минула, не плачте;* про воскресіння ж звістіть апостолам!

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Мироносиці – жінки,* що з миром прийшли до гробу твого, Спасе, ридали.* Ангел же їм сказав, мовивши:* Чому між мертвими живого шукаєте?* Він бо, як Бог, воскрес із гробу.

Слава: Поклонімось Отцю,* і його Сину, і Святому Духові,* Святій Тройці* в одній сутності,* з серафимами взиваючи:* Свят, свят, свят єси, Господи.

І нині: Життєдавця породивши, ти, Діво,* Адама з гріха визволила,* Єві радість замість смутку подала,* а відпалих від життя повернув до нього той,* що з тебе тіло прийняв – Бог і чоловік.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Від ночі лине дух наш до тебе, Боже, бо світлом є повеління твої на землі. Навчи нас у страсі твоєму виконувати правду й добро, бо тебе славимо як правдивого Бога нашого. Прихили вухо своє і вислухай нас, і пом’яни, Господи, тих, що є та що моляться з нами, всіх по імені, і спаси їх силою твоєю. Благослови людей твоїх і освяти спадкоємство твоє: мир світові твоєму даруй, церквам твоїм, священикам, владі, і всім людям.]

Священник: Бо благословилося і прославилося ім’я Твоє Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Іпакой, глас 5

Мироносиці, видінням ангельським в душі здивовані* і божественним воскресінням просвічені,* благовістили апостолам:* Проповідуйте між народами воскресіння Господа,* який помагає нам чудесами і подає велику милість.

(г. 2): Славний апостол Симон, уловив невірних, як рибу,* і аж до кінців світу навчив кланятися тобі, Христе Боже, з Отцем і Духом.* Ти, єдиний милостивий і людинолюбний,* заради нього утверди Церкву твою* і пошли вірним твоє благословення.

(г. 4): Христос, Сонце правди, послав тебе, славний апостоле Симоне,* як промінь, щоб ти просвітив усю землю.* Молитвами своїми і божественним невгасним світлом,* ти освітлюєш і просвічуєш усіх,* що з вірою прославляють святу твою пам’ять.

(г. 8): Неводом божественного слова,* уловив ти духовну рибу* і Богові нашому приніс її в дарі.* Бажаючи ж прийняти на себе Христові рани,* ти став до нього подібним у стражданнях.* Тому, зібравшись нині, Апостоле славний,* шануємо святу твою пам’ять й однодушно виголошуємо:* Моли Христа Бога, щоб дарував прощення гріхів тим,* які з любов’ю славлять святу твою пам’ять.

Степенна пісня, глас 5

Антифон 1:

У скорботі моїй з Давидом кличу до тебе, Спасе мій:* Визволь душу мою від язика облудного.

Блаженне життя пустинників,* окрилюваних божественною насолодою.

Слава і нині: Святим Духом утримується все видиме і невидиме;* бо він самовладний і дійсно один із Тройці.

Антифон 2:

До вишніх піднесися, душе; гряди туди, звідки поміч приходить.

Правиця Твоя, Христе, нехай і до мене доторкнеться і від усякої спокуси охоронить.

Слава і нині: Богословствуючи, промовмо до Святого Духа: Ти єси Бог, життя, любов, світло, розум; Ти благість, Ти царюєш повік.

Антифон 3:

Коли сказали мені: підемо до дому Господнього, звеселився дух мій, зраділо серце.

У домі Давидовім дивне діється, там вогонь усякий розум соромітний спалює.

Слава і нині: Святому Духові належить життєдавча сила, Ним, разом з Отцем і Словом, усе живе одушевляється.

Євангеліє

Будьмо уважні.

Священник: Мир всім.

Премудрість. Будьмо уважні.

Прокімен, глас 5

Псалом 9

Воскресни, Господи Боже мій, нехай піднесеться рука твоя, бо ти царюєш повіки.

Стих: Хвалитиму тебе, Господи, всім серцем моїм, розповім про всі твої чудеса.

Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

[Скарбнице благ, джерело невисихаюче, Отче святий, чудотворче всесильний і вседержителю! Усі Тобі поклоняємося і Тобі молимося та Твої милості і Твої ласки призиваємо на поміч і на заступництво нашій смиренності. Пом’яни, Господи, слуг Твоїх, прийми від усіх нас ранішні моління, як кадило перед Тобою; ні одного з нас не вчини нездатним, але всіх нас зберігай ласками Твоїми. Пом’яни, Господи, тих, що чувають і співають на славу Твою і єдинородного Твого Сина і Бога нашого, і Святого Твого Духа. Будь їм помічником і заступником; прийми їх молитви на наднебесний і духовний Твій жертовник.]

Священник: Бо Ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Вірні на глас прокімена: Всяке дихання, нехай хвалить Господа.

Стих: Хваліте Бога у святині його.

Стих: Хваліте його у твердині сили його.

І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молім.

Вірні: Господи, помилуй (3 р.).

Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.

Священник: Мир всім!

Вірні: І духові твоєму.

Священник: Від Івана святого Євангелія читання.

Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Будьмо уважні.

Священник сам читає Євангеліє.

У той час Марія стояла назовні при гробі і плакала. І плачучи, вона нахилилась до гробу, і бачить двох ангелів у білій одежі, що сиділи – один у головах, другий у ногах, де лежало тіло Ісуса. І кажуть вони їй: Жінко, чого плачеш? Вона їм каже: – Узяли мого Господа, і не знаю, де його поклали. Сказавши це, обернулась і бачить – стоїть Ісус. Та вона не знала, що то Ісус. Він їй каже: – Жінко, чого плачеш, кого шукаєш? Вона, думаючи, що це садівник, каже йому: – Пане, як ти взяв його, скажи мені, де ти його поклав, і я його візьму. Мовить до неї Ісус: – Маріє! Вона, обернувшись, каже до нього по-єврейському: – Раввуні! що у перекладі означає Учителю. Ісус їй каже: – Не затримуй мене, бо я ще не зійшов до Отця мого, але йди до моїх братів і скажи їм: Я йду до Отця мого й Отця вашого, до Бога мого й Бога вашого. І пішла Марія Магдалина, щоб звістити учням, що вона бачила Господа і що він те сказав їй. (Йо. зач. 64; 20, 11-18)

Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Воскресіння Христове

(г. 6): Воскресіння Христове бачивши,* поклонімось святому Господу Ісусові,* єдиному безгрішному.* Хресту твоєму поклоняємось, Христе,* і святе воскресіння твоє величаємо і славимо,* бо ти – Бог наш,* крім тебе іншого не знаємо,* ім’я твоє призиваємо.* Прийдіть, усі вірні,* поклонімось святому Христовому воскресінню,* це бо прийшла через хрест радість усьому світові.* Завжди благословляючи Господа,* славимо воскресіння його,* бо, розп’яття перетерпівши,* він смертю смерть переміг. (3 р.)

Псалом 50

Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.

Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.

Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;

То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.

Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.

Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.

Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.

Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.

Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.

Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.

Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.

Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.

Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.

Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.

Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.

Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.

Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.

Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.

Після 50-го псалма співаємо:

Слава (г. 6): Молитвами святих апостолів,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.

І нині: Ради молитов пречистої Богородиці,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.

Стих: Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Воскрес Ісус із гробу,* як провістив,* подав нам життя вічне* і милість велику.

Єктенія

Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животворчого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотних, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, і святого апостола Симона Зилота, якого сьогодні пам’ять світло звершуємо, і інших святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і всіх Святи́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.

Вірні: Господи, помилуй (12 р.).

[Господи, Боже наш! Ти за покаяння дарував людям відпущення, нам же, як образ пізнання і визнання гріхів, показав покаяння і прощення пророка Давида. Тож, Владико, помилуй з великої милости твоєї нас, що в чимало великих гріхів впали, і по багатстві ласк твоїх очисти беззаконня наші, бо перед тобою згрішили ми, Господи, що невідомі й таємні речі серця людського знаєш, і єдиний ти маєш владу прощати гріхи. Серце ж чисте вчини в нас і Духом владичним утверди нас, і радість спасіння твого яви нам. Не відкинь нас від лиця твого, але дозволь, як благий і людинолюбний, аж до останнього нашого віддиху появляти тобі жертву справедливости й приноси на святих твоїх жертовниках]

Священник: Благодаттю, і щедротами, і людинолюб’ям єдинородного Сина Твого, з яким Ти благословенний, із пресвятим, і благим, і животворчим твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Канон

(Якщо скорочується Канон, перейди до Пісня Богородиці).Пісня 1 Ірмос: Землю, на якій ніколи не сяяло сонце, безодню, якої ніколи не бачила оголеною широта небесна, Ізраїль пройшов, як по суші, Господи; і вивів Ти на гору святині Твоєї його, що хвалив і співав пісню перемоги.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Ти, Спасе, прийнявши добровільно розп’яття плоттю, подаєш благословення і життя світові, Владико єдиний всеблагословенний і Творець усього. Тому благословляємо, оспівуємо і славимо Тебе, співаючи пісню перемоги.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

В рові глибокому поклав Тебе мертвого, Христе, благообразний Йосиф, і привалив до дверей гробу камінь, Довготерпеливий. Але Ти воскрес зі славою, і воскресив із собою світ, що співає пісню перемоги.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Чому ви приносите миро зі сльозами, – говорить чесним жонам ангел, що явився? Христос воскрес, ідіть і скажіть боговидцям – ученикам, що плачуть і ридають, щоб вони раділи й веселились.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Чуда преславні звершуючи, Визволитель зцілив і сліпого від народження, сумішшю помазав і сказав: іди й умийся в Силоамі, щоб ти пізнав у Мені Бога, який ходить по землі у плоті, заради милосердя щедрот.

Слава І нині: В утробу Твою неневісну, Чиста, вселився Господь, заради милосердя, бажаючи спасти зітліле через ворожі підступи. Його благай спасти град Твій від усякого полону і нашестя ворогів.

Пісня З Ірмос: Схвильоване серце моє, Господи, хвилями житейськими утверди і до пристановища тихого приведи, як Бог.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Ти утвердив схвильоване серце моє, землю ж усю похитнув, Довготерпеливий, чесним розп’яттям Твоїм, яке перетерпів Ти плоттю.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Благообразний Йосиф поклав Тебе, щедрий, у новім гробі, Ти ж воскрес із мертвих на третій день, новостворивши нас.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Чого, як мертвого, шукаєте Господа? Він воскрес, як сказав, – ангел жонам промовляв, сяючи божественним виглядом.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Ти, Всещедрий, зцілив колись сліпого від народження, який приступив до Тебе, прославляючи провидіння Твоє і чудеса.

Слава І нині: 3 утроби дівочої Ти народила втіленого Бога, Йому ж молися, Всесвята Владичице, щоб змилосердився над нами.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Господи, Боже наш, що сонну неміч забрав від нас і покликав нас візванням святим, щоб і вночі підносити руки наші і прославляти Тебе за справедливі Твої присуди. Прийми благання наші, моління, визнавання, нічні служби і даруй нам, Боже, віру бездоганну, надію впевнену, любов нелицемірну. Благослови наші входи й виходи, вчинки, слова, діла й думки; і дай нам дочекатися початку дня, нам, що хвалять й оспівують, і благословлять добрість Твоєї несказанної сили]

Священник: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Кондак (г. 8): Хоч і до гробу зійшов ти, Безсмертний,* то áдову зруйнував ти силу* і воскрес, як переможець, Христе Боже,* жінкам мироносицям звістивши: Радуйтеся!* І мир дарував ти своїм апостолам,* упалим же подав воскресіння.

Ікос: Тебе – Сонце, що поперед сонця зайшло колись у гріб,* рано-вранці, як дня шукали жінки мироносиці* й одна до одної кликали:* О другині, прийдіте,* пахощами намастимо тіло живоносне і поховане,* що лежить у гробі,* – тіло того, що воскресив упалого Адама!* Ідім, поспішімся, як мудреці,* і принесім миро в дарі* обвитому не пеленами, а плащаницею,* і заплачмо та закличмо:

Пісня 4 Ірмос: Почув, Господи, голос Твій, і убоявся, зрозумів провидіння Твоє, і прославив Тебе, єдиний Людинолюбче.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

За мене, померлого через дерево, Ти був принесений у жертву, Спасе мій, і, будучи життям, оживив, заради великої милости, тому прославляю Тебе, Слове.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Ученикам, що преславно були зібрані, Ти сказав: ідіть, проповідуйте всюди Моє воскресіння.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Утверджуючи віру у Твоє із гробу воскресіння, Ти багато днів являвся тим, які любили Тебе, Христе, приносячи їм радість.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Повернувши очі сліпому від народження, Ти сказав: іди, умийся і бачитимеш, славлячи Моє Божество.

Слава І нині: Різдво Твоє, Чиста, надприродне, прославляємо, Тебе вірно ублажаючи, Пренепорочна, як Матір усіх Бога.

Пісня 5 Ірмос: Окаянну мою душу, що бореться вночі з пітьмою пристрастей, попередивши, ущедри і засвіти сонце розуму, зірку світлого дня в мені, щоб відділяти ніч від світла.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Піднявся Ти на древо, Милосердний, і підняв з Собою всіх людей, борителя змія Ти умертвив, і оживив творіння рук Твоїх як єдиний Бог усіх.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Поклали Тебе добровільно у гробі, Царю безсмертний, і все царство аду Ти спустошив, мертвих Твоїм воскресінням воздвиг.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Люди беззаконні убили Тебе, Слове, що великі чудеса творив на землі; але Сам, Господи, будучи єдиним всесильним, як передрік Ти, воскрес із мертвих, Христе.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Ти відкрив очі тому, хто не бачив світла чуттєвого, душевні ж очі просвітив і навчив його славити Тебе, бо пізнав у Тобі Творця, який заради милосердя став людиною.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Як народила Ти, Богоблагодатна Діво Мати чиста, не знавши мужа? Як Ти годуєш Того, Хто годує все творіння? Це знає єдиний всіх Творець і Бог.

Пісня 6 Ірмос: Як пророка від звіра визволив Ти, Господи, так і мене з глибини неприборканих пристрастей визволи, молюся, щоб я полюбив храм Твій святий.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Ти, Владико, розіп’явшись з розбійниками, визволив від лукавих розбійників – душетлінних пристрастей – усіх тих, що оспівують Твоє розп’яття і воскресіння, Людинолюбче Господи.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Поклали Тебе бездиханним мертвим у гробі, Христе; у всіх мертвих вдихаєш Ти життя; воскресши ж, Ти, Господи, спустошив усі гроби, Слове, Божественною Твоєю силою.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Після воскресіння, Христе, говорив Ти друзям: сидіть же в Єрусалимі, поки не зодягнетеся силою з висоти непереможною і відомою допомогою.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Суміш зробивши, Ти помазав очі сліпому від народження і дарував бачити йому, який прославляв Твою невимовну силу; нею ж, Слове, спас Ти світ.

Слава І нині: Велич Твою, Чиста, хто прославить? Бога бо плоттю породила Ти надприродно, світ Тобою визволив Він від всякого гріха, Діво всенепорочна.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Благодаримо Тебе, Господи, Боже спасіння нашого, бо Ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на Тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо Ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялися величному імені Твоєму. Тому молимо Тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати Тобі розумно й молитися безупинно та в страсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христа Твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до Тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і круши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів.]

Священник: Бо Ти цар миру і Спас душ наших – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Кондак, (г. 4): На душевних очах осліплений,* до Тебе, Христе, приходжу, як сліпий від народження;* в покаянні кличу до Тебе:* Ти в темряві світло пресвітле.

Ікос: Струмінь премудрости невимовної і розуму небесного даруй мені, Христе, Ти, світло сущих у темряві і Наставник тих, що в омані, щоб я, окаянний, зміг проповідувати чудеса Твої, яких навчає Божественна книга миру — Євангеліє, тобто про чудо зі сліпим, що був сліпим від народження і який отримав очі чуттєві й душевні, з вірою взиваючи:* Ти в темряві світло пресвітле.

Пісня 7 Ірмос: Вогонь погасила юнаків молитва, зрошувальниця піч – проповідниця чудес, не опалила, і не спалила піснеспівців Бога отців наших.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Коли піднесли Тебе на древо, Спасе, погасло сонце, захиталася земля, затремтіло все творіння, і з гробів воскресли мертві.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Коли Ти воскрес із мертвих, Царю, душі, що там спали, воскресли з тобою, славлячи силу Твою, якою смертельні кайдани розірвалися.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Вранці зібрання жінок прийшло миром помазати Тебе; довідавшись же, Господи, що Ти воскрес, раділи разом зі святими учениками; ними ж подай нам очищення від зла.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Сумішшю помазав Ти очі сліпого і повелів йому йти до Силоама, умитися ж і бачити, оспівуючи Тебе, Христе Царю всіх.

Слава І нині: Після Різдва явилася Ти, Діво, чистою, Бога бо народила, Який оновив єство силою Своєю; Пречиста, Його ж моли, щоб спастися всім нам.

Пісня 8 Ірмос: Ангелів хор, людей собор, Царя і Творця всіх, священики, оспівуйте, благословляйте, левіти, люди, прославляйте по всі віки.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Ангельські чини вжахнулися, побачивши Тебе, Всецарю, розіп’ятим на хресті, і творіння все зі страху затремтіло, оспівуючи Твоє людинолюбство.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Ад, побачивши Тебе долу, застогнав і швидко віддав мертвих від віку, що там утримувалися, Христе, оспівуючи Твоє людинолюбство.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Звершивши особливі чудеса, Христе, Ти добровільно був розіп’ятий на хресті, і з мертвими з’єднався Умертвитель аду, і всіх ув’язнених силою Своєю визволив.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Сліпому, який приступив до Тебе, Христе, Ти повернув очі, повелівши йому йти до Силоамської купальні, умитися і бачити, і проповідувати Тебе, Бога, що явився плоттю на спасіння світу.

Благословимо Отця, і Сина, і Святого Духа, Господа: Тройця нероздільна, Єдинице незлитна, Боже всього і Творче всіх, спасай від усяких спокус тих, що оспівують і вірно поклоняються владі Твоїй.

І нині: Діво Пречиста, Богоблагодатна, завжди благай Сина Твого, щоб Він не осоромив мене в день суду, але приєднав мене до обраних овець.

Пісня Богородиці

Після катавасії восьмої пісні диякон бере кадильницю і, ставши перед іконою Богородиці, мовить:

Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.

Вірні: Величає душа моя Господа,* і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм.

Чеснішу від херувимів,* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо. (Після кожного стиха).

Бо він зглянувся на покору слугині своєї,* ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.

Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе ім’я його.* Милосердя його з роду в рід на тих, які бояться його.

Він виявив потугу рамени свого,* розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.

Могутніх скинув з престолів, підняв угору смиренних;* наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.

Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,* як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки.

Пісня 9

Ірмос (г. 5): Ось учинив тобі велике Сильний.* Він появив тебе Дівою чистою і по народженні,* бо ти безсіменно народила твого Творця;* тому тебе величаємо.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

До хресного дерева дав ти себе прибити, Христе Боже,* але ти, Спасе, переміг усі ворожі сили* і знищив первісне прокляття.* Тому ми тебе належно величаємо.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Воскрес ти з мертвих, Життєдавче, як прорік був,* і після воскресіння з’явився святим учням зрячими вчинив сліпих.* З ними і ми тебе навіки величаємо.

Слава і нині: Діво чиста, ти явилася просторішою від небес,* бо помістила у тілі неописаного Бога* і народила Спасіння всіх,* що з безсумнівною вірою тебе величають.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Боже, Боже наш! Ти сотворив розумні й духовні сили Своєю волею. Тебе просимо й Тобі молимося: Прийми наші посильні величання з усіма Твоїми творіннями і збагати щедрими даруваннями Твоєї ласки. Бо перед Тобою згинається всяке коліно: на небі, на землі й під землею, і все, що живе, і все створіння оспівує неосяжну Твою славу, бо Ти Бог правдивий і вельми милостивий.]

Священник: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

«Свят Господь Бог наш» на глас прокімена.

Свят Господь Бог наш.

Стих: Возносіте Господа Бога нашого.

Стих: І поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо святе воно.

Світильний

Плоттю заснувши, як мертвий, Царю і Господи,* на третій день воскрес ти,* Адама підняв із тління і подолав смерть.* Пасхо нетління, світу спасіння.

Звернувши ступання твоїх гарних ніг, Симоне апостоле,* з радістю вийшов ти на небо,* і ставши перед Тройцею,* побачив в Отці Сина і божественного Духа;* тим-то вірно святкуємо твою всесвяту і божественну пам’ять.

Слава: Господи, просвіти засліплені темрявою гріха мої душевні очі,* даючи мені, Щедрий, смирення,* і обмий мене сльозами покаяння.

І нині: Спас наш, ідучи мимо, стрінув сліпого з народження* і, плюнувши на землю, споготував глей,* помазав йому очі й послав до Силоаму обмитися.* Коли він обмився,* прийшов і побачив світло твоє, Христе мій.

Псалом 148

Два перших стихи хвалитних на глас 5:

Усе, що живе, нехай хвалить Господа.* Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.

Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.

Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.

Поставив їх на віки віків* і дав закон, що не перейде.

Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;

Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;

Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;

Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;

Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;

Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.

Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.

Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.

Псалом 149

Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.

Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.

Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.

Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.

Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.

Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.

Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.

Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.

Стихири

Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.

(г. 5): Господи, із запечатаного нечестивцями гробу* ти вийшов так, як і народився з Богородиці.* Твої безтілесні ангели не зрозуміли, як ти воплотився;* і воїни, що тебе сторожили, не чули, коли ти воскрес,* бо це й те було закрите для тих, що досліджують.* Але тим, що вірою поклоняються таїнству, явились чудеса;* тож і нам, що його прославляємо,* подай радість і велику милість.

Псалом 150

Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.

Вічні засуви розбив ти, Господи,* і розірвав окови.* Ти воскрес із гробу і залишив твої похоронні полотна на свідчення* справжнього твого триденного погребення,* та й випередив апостолів у Галилеї,* хоч стерегли тебе в печері.* Велика твоя милість, недосяжний Спасе,* помилуй і спаси нас.

Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.

Господи, жінки прибігли до гробу,* щоб побачити тебе, Христа, що за нас постраждав,* та, прийшовши, знайшли ангела,* що сидів на камені, який з остраху відкотився.* Ангел же кликнув до них, кажучи: Воскрес Господь!* Скажіть учням, що він устав із мертвих* і спасає душі наші.

Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.

Господи, як вийшов ти з запечатаного гробу,* так і ввійшов ти через зачинені двері до твоїх учнів,* показуючи їм тілесні страждання,* що їх ти прийнявся, довготерпеливий Спасе.* Як син Давида, ти витерпів рани,* як Божий Син, ти визволив світ.* Тож велика твоя милість, неосяжний Спасе!* Помилуй і спаси нас.

Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.

(г. 4): Ти, славний апостоле Симоне,* виконував повеління Вчителя,* а він розум твій у всьому просвітив* і показав тебе учнем та почесним благовісником* свого незбагненного Божества* Тому ти неводом благодаті виловлював людей з глибин марноти.

Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

(г. 4): Ти, славний апостоле Симоне,* виконував повеління Вчителя,* а він розум твій у всьому просвітив* і показав тебе учнем та почесним благовісником* свого незбагненного Божества* Тому ти неводом благодаті виловлював людей з глибин марноти.

Стих: На всю зе́млю ви́йшло віща́ння їх* і до кінців вселе́нної – глаго́ли їх.

Покинувши все туземне,* за Христом пішов ти, апостоле Симоне,* і прийнявши Святого Духа,* ти був ним посланий навчати народи, що загибали,* і навертати людей до світла богопізнання.* Звершивши ж подвиги божественних твоїх страждань і всяких мук,* ти Богові віддав свою душу.* Моли його, Угоднику, щоб подав нам велику милість.

Стих: Небеса́ повіда́ють сла́ву Бо́жу,* про творіння ж рук Його́ звіща́є твердь.

Розлилась благодать з твоїх уст, славний апостоле Симоне* і став ти світильником Христової Церкви,* навчаючи духовних овець вірувати* в Тройцю єдиносущну в єдинім Божестві.

Слава (г. 8): Не даремне проливаються теплі сльози Марії,* бо вдостоїлась повчань ангелів і видіння самого ж Ісуса.* Але вона ще по земному міркує, як немічна жінка, тому не дозволив ти їй, Христе, доторкнутися до себе,* але відіслав її, як проповідницю, до твоїх учнів,* звістити їм благовість і дати вістку про відхід до Отцевого спадкоємства.* З нею і нас сподоби, Владико Господи, твого явління.

І нині: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.

Велике славослов’я

[Хвалимо, співаємо, благословимо і благодаримо Тебе, Боже батьків наших, бо Ти забрав тінь нічну і явив нам знову світло денне. Молимо Твою добрість: Милостивий будь для нас грішних і прийми молитву нашу задля великої Твоєї ласкавости, бо ми прибігаємо до Тебе, милостивого і всемогутнього Бога. Ти, що засвітив у серцях наших правдиве сонце справедливости Твоєї! Просвіти розум наш і почування всі зберігай, щоб, як у день, ходили ми пристойно шляхом заповідей Твоїх і дійшли до життя вічного, і стали гідними насолоджуватися недоступним Твоїм світлом. Бо в Тебе є джерело життя, Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.]

Священник: Слава Тобі, що Світло нам показав!

Вірні: Слава во вишніх Богу*, і на землі мир*, в людях благовоління.

Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.

Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.

Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріх світу, помилуй нас.

Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.

Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.

Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.

Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки віків.

Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.

Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.

Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.

Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.

Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.

Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.

Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою.

Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.

Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.

Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас. (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Святий Безсмертний, помилуй нас.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас.

Тропар

Сьогодні спасіння світу сталось;* прославмо Воскреслого із гробу* і Начальника життя нашого;* бо здолавши смертю смерть,* перемогу він дав нам і велику милість.

Єктенія усильного благання

Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, за тих, що служать і послужили у святім храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів і сестер наших.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Прохальна єктенія

Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Господи, помилуй.

Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Прощення й відпущення гріхів, і прогрішень наших у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Доброго й пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Владико, Боже святий і неосяжний, що казав із темряви світлові засіяти, що заспокоїв нас у нічному сні й підвів до величання і моління твоєї доброти! Ти, що даєш себе умолити задля свого милосердя, прийми і нині нас, що поклоняємося тобі й по силі благодаримо Тебе; і даруй нам те, чого просимо задля спасіння. Вчини нас синами світла і дня та спадкоємцями вічних твоїх дібр. Пом’яни, Господи, за багатством ласк твоїх усіх людей, що є і моляться з нами, і всю братію нашу на землі й на морі, і на всякому місці володіння твого, що потребують твоєї любови й помочі. Усім вияви велику твою милість, щоб спасенні, як душею так і тілом, завжди перебували й відважно славили чудне й благословенне ім’я твоє.]

Священик: Бо Ти – Бог милости, ласк і людинолюбности, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Священник: Мир всім.

Вірні: І духові твоєму.

Голови ваші перед Господом схиліть.

Вірні: Тобі, Господи.

Священник читає молитву: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як благий і людинолюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:

Священник: Бо до Тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Великий відпуст

Премудрість.

Вірні: Благослови.

Священник: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь. Утверди, Боже, святу православну віру на віки віків.

Священник: Пресвята Богородице, спаси нас.

Вірні: Світи́ся, світи́ся, нови́й Єрусали́ме,* сла́ва бо Госпо́дня на то́бі возсія́ла!* Раді́й ни́ні й весели́ся, Сіо́не.* А ти, чи́ста Богоро́дице, втіша́йся воскресі́нням Си́на свого́.

Священник: Слава тобі, Христе Боже, уповання наше, слава тобі!

Вірні: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав* і тим, що в гробах, життя дарував. Господи, помилуй (3 р.). Благослови.

Священник: Христос, що воскрес із мертвих, істинний Бог наш – молитвами пречистої Своєї Матері, святих, славних і всехвальних апостолів, і святого, якого є храм, і святого апостола Симона Зилота, якого сьогодні пам’ять світло звершуємо,, і всіх святих – помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.

Вірні: Амінь.

і всі співають тричі:

Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав* і тим, що в гробах, життя дарував (3 р.)

закінчуючи:

І нам дарував життя вічне, поклоняємось його на третій день воскресінню.

 

 

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Після того, як священик виголошує “Благословенне Царство” й люди відповідають “Амінь”, священики співають Тропар один раз, а люди його повторюють. Далі священики співають першу половину, а люди завершують другу. Так робимо щодня, аж до середи перед четвергом Вознесіння.

Тропар:
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував (х3).

Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 5): Собезнача́льне Сло́во Отцю́ і Ду́хові,* від Ді́ви наро́джене на спасі́ння на́ше,* оспіва́ймо, ві́рні, і поклоні́мся,* бо благоволи́в пло́ттю зійти́ на хрест* і смерть перетерпі́ти, і воскреси́ти уме́рлих* сла́вним воскресі́нням Свої́м.

Тропар Предтечі (г. 3): Апо́столе святи́й Си́моне,* моли́ милости́вого Бо́га,* щоб відпу́щення прогрі́шень пода́в ду́шам на́шим.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Кондак святому (г. 2): У похвалі́ всі ублажі́м Си́мона богомо́вного,* що я́сно покла́в прему́дрости уче́ння в ду́шах благочести́вих,* бо престо́лові сла́ви ни́ні пристої́ть і з безпло́тними весели́ться,* молячи́ся непереста́нно за всіх нас.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак (глас 4): На душе́вних оча́х ослі́плений,* до Те́бе, Хри́сте, прихо́джу, як сліпи́й від наро́дження;* в покая́нні кли́чу до Те́бе:* Ти в те́мряві сві́тло пресві́тле.

Прокімен (глас 8):
Помоліться і воздайте Господові,* Богу нашому (Пс 75,12).
Стих: Відомий у Юдеї Бог, в Ізраїлі велике ім’я його (Пс 75,2).

Прокімен святому (г. 8): На всю зе́млю ви́йшло віща́ння їх і до кінці́в Вселе́нної — глаго́ли їх (Пс. 18,5).

Апостол: Ді 16,16-34
Тими днями, як апостоли йшли на молитву, зустріла нас одна служниця, що мала духа віщуна, і віщуванням справляла панам своїм великий заробіток. Ідучи слідом за Павлом і за нами, вона кричала: «Ці люди – слуги Всевишнього Бога, які звіщають вам путь спасіння!» Чимало днів вона таке робила. Набридло це Павлові й, повернувшися, він сказав до духа: «Велю тобі ім’ям Ісуса Христа вийти з неї!» І в ту ж мить він вийшов.

Побачивши її пани, що їхня надія на заробіток пропала, схопили Павла й Силу і потягли на майдан до влади. Привівши ж їх до воєвод, сказали: «Ці люди колотять наше місто; це юдеї. Вони навчають звичаїв, яких нам, римлянам, не дозволено ані приймати, ані виконувати.» І натовп кинувся на них спільно, а воєводи, здерши з них одежу, звеліли їх сікти різками; завдавши їм чимало ран, кинули у в’язницю, наказавши тюремникові пильно стерегти їх. Він же, прийнявши такий наказ, вкинув їх у в’язницю до самої середини й забив їх ноги у колоди. Павло та Сила опівночі молилися і співали Богу, а в’язні слухали їх. Раптом зчинився землетрус великий, так що підвалини в’язниці затряслися:
зненацька відчинилися всі двері, і кайдани на всіх розв’язалися. Якже прокинувся тюремник і побачив відчинені темничні двері, витяг меч і хотів себе вбити, гадаючи що в’язні повтікали. Аж тут Павло скрикнув голосом великим, кажучи: «Не завдавай собі ніякого лиха, всі бо ми тут!» І, попросивши світла, тюремник ускочив до в’язниці й, тремтячи, кинувсь у ноги Павлові та Силі; а вивівши їх звідти, мовив: «Панове, що мені слід робити, щоб спастися?» Ті відповіли: «Віруй у Господа Ісуса, і спасешся ти і твій дім.» І вони йому звіщали слово Господнє і всім, що були в його домі. А він, узявши їх тієї години вночі, обмив їхні рани й охристився з усіма своїми. Як же запровадив їх до себе в господу, то накрив стіл і веселився з усім домом, який увірував в Бога.

До Корінтян другого послання святого апостола Павла читáння.

Ап.: 1 Кор. 131 зач.; 4, 9-16.

9. Браття, Бог поставив нас, апостолів, останніх, немов призначених на страту; ми бо стали видовищем і світові, і ангелам, і людям. 10. Ми нерозумні Христа ради, ви у Христі розумні, ми немічні, ви сильні; ви славні, ми без слави. 11. До цього часу ми голодні і спраглі, і нагі, нас б’ють, ми скитаємось; 12. ми трудимося, власними руками; нас ображають, і ми благословляємо; нас гонять, і ми терпимо; 13. нас лають, і ми доброзичливі; ми стали сміттям світу, покидьками всіх аж досі.

14. Пишу це не щоб осоромити вас, але щоб як дітей моїх улюблених навести на розум. 15. Бо хоч би ви мали тисячі учителів у Христі, але батьків небагато, я бо вас породив через Євангеліє у Христі Ісусі. 16. Благаю, отже, вас: Будьте моїми наслідувачами, як і я Христа.

 

Алилуя (глас 8):
Стих: Споглянь на мене і помилуй мене (Пс 118,132).
Стих: Стопи мої направ по слову твоєму (Пс 118,133).
І святому (г. 1): Іспові́дять небеса́ чуда́ Твої́, Го́споди, і і́стину Твою́ — в собо́рі святи́х (Пс. 88,6).

Євангеліє: (Ів 9,1-38)
У той час, переходивши, побачив Ісус чоловіка, зроду сліпого. Запитали його, отже, учні його: «Учителю, хто згрішив? Він – чи батьки його, що сліпим він уродився?» «Ані він не згрішив, ані батьки його, – відказав Ісус, – але щоб ділам Божим виявитись на ньому! Поки дня, маємо виконувати діла того, хто послав мене, – бо ніч надходить, за якої ніхто не зможе діяти. І поки я у світі – я світло світу.» Сказавши те, сплюнув на землю, споготовив слиною глей і помастив глеєм очі сліпому. До нього ж сказав: «Іди, вмийся в купелі Силоамській», – що у перекладі означає: «Зісланій». Отож подався той, умився – і повернувся зрячим! Сусіди ж і ті, що бачили його раніше сліпим, заговорили: «Чи то ж не той, який ото все сидів – жебрачив?» Одні казали: То він, – інші: Ні, лиш подібний до нього. Він же каже: «Це я!» Тож питались його: «Як воно так, що прозріли твої очі?» А він: «Чоловік, що Ісусом звуть його, споготовив глей, очі мені помастив та й мовив: Піди до Силоаму, вмийся. Я пішов, умився – і прозрів.» Вони його тоді питають: «Де він?» – «Не знаю», каже той. Тож ведуть того, хто сліпий був, до фарисеїв. Було ж у суботу, коли то Ісус споготовив глею і відкрив йому очі. То й фарисеї спитали його, як він прозрів. А він їм: «Глею поклав мені на очі, я вмився, й ось бачу.» Деякі з фарисеїв твердили: «Не від Бога цей чоловік, бо суботи не дотримує.» Інші мовили: «Чи може ж грішний чоловік отакі чудеса чинити?» Отож суперечка була серед них. І знову сліпому кажуть: «А ти що про нього кажеш – про те, що очі тобі відкрив?» Одрікає: «Пророк він.» Проте юдеї щодо нього не вірили, що був він сліпий і прозрів, – аж поки не закликали батьків отого прозрілого. Спитали їх: «Чи то ваш син, про котрого кажете, що сліпим він уродився? А тепер як же він бачить?» Батьки його і відказали, мовивши: «Знаємо, що то наш син, і що сліпим він був уродився. А як він тепер бачить – не знаємо, і хто відкрив йому очі – не відаємо. Спитайте самого: він дорослий, сам про себе скаже.» Так батьки його казали, бо юдеїв страхалися: юдеї бо вже були домовилися, щоб виключити кожного з синагоги, хто Христом його визнаватиме. Тим то батьки його й казали: Дорослий він, – самого спитайте. Отож удруге закликали чоловіка, що сліпим був, та й кажуть йому: «Богові славу воздай! Ми знаємо, що той чоловік – грішник.» «Чи грішник він, – озвався він, – я не знаю. Знаю одне: був я сліпим, а тепер бачу.» Вони ж йому на те знов: «Що він таке тобі сподіяв? Як він очі тобі відкрив?» Той їм відказує: «Я вже вам оповів, та ви не слухали. Навіщо іще чути хочете?
Чи, може, і ви його учнями бажаєте стати?» Ті з лайкою накинулись на нього, і сказали: «Ти його учень! Ми – Мойсеєві учні! Ми знаємо: до Мойсея промовляв Бог. А цього не знаємо, звідкіля він.» У відповідь чоловік сказав їм: «Ось воно, власне, і дивно, що ви не знаєте, звідкіля він, а він мені очі відкрив. Ми знаємо, що Бог не вислухує грішників, коли ж хтось побожний і його волю чинить – ось того він вислухує! Нечувано одвіку, щоб хтонебудь відкрив очі сліповродженому. Був би він не від Бога – нічого не спроможен би був зробити!» Озвались і сказали йому: «Ти ввесь у гріхах уродився, а нас навчаєш?» І прогнали його геть. Довідався Ісус, що вони геть його прогнали, отож, зустрівши його, промовив до нього: «Віруєш у Чоловічого Сина?» А той: «А хто він, Господи, щоб я вірував у нього?» Ісус же йому: «Ти бачив його; він – той, хто говорить з тобою.» Тоді той і сказав: «Вірую, Господи!» – і поклонився йому.

Від Матея святого Євангелія читáння.

Ап.: Мт. 56 зач. 13, 54-58.

54. В той час прийшов Ісус у батьківщину свою і навчав людей у їхній синагозі, так що вони дивувалися і говорили: – Звідкіля в нього ця мудрість і сила чудодійна? 55. Хіба він не син теслі? Хіба не його мати зветься Марія, і його брати Яків, Йосиф, Симон та Юда? 56. І його сестри хіба не всі між нами? Звідки ж йому це все? 57. І вони брали йому це за зле. Ісус же сказав їм: – Пророк не має пошани лише в своїй батьківщині та в себе вдома. 58. І не зробив там багато чудес через їхню невіру.

Замість Достойно:
Ангел сповіщав Благодатній: Чистая Діво, радуйся. І знову кажу: Радуйся. Твій Син воскрес тридневний із гробу, і мертвих воздвигнув він; люди, веселіться.
Ірмос (глас 1): Світися, світися, новий Єрусалиме, слава бо Господня на тобі возсіяла. Радій нині і веселися, Сіоне. А ти, Чистая, красуйся, Богородице, востанням рождення твого.

Причасний:
Тіло Христове прийміть,* джерела безсмертного споживіть.* В па́м’яті ві́чній бу́де пра́ведник, по́голосів злих не убої́ться (Пс. 111,6–7). * Алилуя (х3).

Замість Благословен, хто йде в ім’я Господнє: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував.

Замість Ми бачили світло істинне: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував.

Замість Нехай сповняться: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував (х3).

Замість Будь ім’я Господнє: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував (х3).

Під час відпусту “Христос воскрес” співається один раз (на просту мелодію) замість “Слава Отцю…”

Тоді знову співається Тропар “Христос воскрес”, як і на початку Літургії, але з додатковим закінченням.

Тропар: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував (х3).

І нам дарував життя вічне, поклоняємось його тридневному воскресінню.