GREAT MATINS ON SUNDAY MORNING

Usual Beginning

Hexapsalm

Great Litany

God the Lord, Tone 4

Troparia, Tone 4—of the Resurrection

When the disciples of the Lord learned from the angel* the glorious news of the resurrection* and cast off the ancestral condemnation,* they proudly told the apostles:* “Death has been plundered!* Christ our God is risen,* granting to the world great mercy.” (twice)

In Tone 8, Glory…—of the Saint

Raised in virtue, O father Theodosius,* from childhood you loved the monastic life* and attained your desire courageously.* You lived in a cave adorning your life with fasting and radiance* and abided in prayer like the bodiless powers.* You shone like a beacon in the land of Rus’.** Entreat Christ God to save our souls.

Sane tone, Now…—dismissal Theotokion

O gracious Lord, for the sake of mankind You were born of a virgin; * through Your death on the cross You conquered death; * and through Your resurrection You revealed yourself as God. * O merciful Lord, do not disdain those whom You have created with Your own hands, * but show forth Your love for mankind. * Accept the intercession which the Mother, who bore You, makes in our behalf. * O Saviour, save Your despairing peoples!

Psalter Reading

Stasis I: Psalms 9, 10
Stasis II: Psalms 11, 12, 13
Stasis III: Psalms 14, 15, 16

Small Litany

Sessional Hymns I, Tone 4

Looking into the entrance of the tomb,* the myrrh-bearing women were unable to endure the bright radiance of the angel,* and trembling in awe they said;* How is it that He who has opened Paradise to the thief has been stolen?* How has He who before His Passion proclaimed His Arising been raised?* Truly Christ God is risen, granting those in hades life and resurrection.

Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high;* forget not Your poor to the end.

O Saviour, You arose from hades as immortal,* raising the world together with Yourself by Your might, O Christ our God.* With strength You have overthrown the dominion of death,* revealing the Resurrection to all, O merciful Lord.* We too therefore glorify You, O only Lover of man.

Glory… Now…

The mystery hidden from all ages and unknown to the ranks of angels,* has been revealed to those on earth through you, O Theotokos:* God incarnate in an uncommingled union,* who willingly accepted the Cross for our sake,* and through it has raised up the first-formed man,* and saved our souls from death.

Psalter Reading

Stasis I: Psalm 17
Stasis II: Psalms 18, 19, 20
Stasis III: Psalms 21, 22, 23

Small Litany

Sessional Hymn, Tone 4

Gabriel, radiant in white vestments, descended from the heights above* and, approaching the rock upon which the Rock of life was lying,* cried to the weeping women and said:* Cease your cries of lamentation;* for you have now obtained merciful compassion.* Take courage, for He whom you seek is truly risen.* Therefore, cry to the apostles, telling them that the Lord is risen!

I will confess You, O Lord, with my whole heart,* I will tell of all Your wonders.

Mortal men laid in a new tomb* the One who through a word established the ends of earth,* for You, O Saviour, willingly endured the Cross,* thus conquering the adversary and despoiling death.* All those in hades therefore extol Your life-giving Resurrection and say,* Christ, the giver of life, is risen and abides to the ages.

Glory… Now…

As Joseph contemplated that which was beyond nature* he was struck with wonder, O Theotokos, at your conception without seed.* He contemplated the mysterious dew upon the fleece,* the bush unburned by fire, Aaron’s rod that budded.* Thus your Betrothed and guardian bore witness and cried to the priests, saying:* A Virgin bears a child,* and after child-birth remains virgin.

Polyeleos

Magnification
We bless you, O venerable father Theodosius, and we honor your holy memory, O instructor of monks and companion of the angels.

Having sung the Magnification only once, immediately we begin the

Evoglitaria

Small Litany

Hypakoe, Tone 4

The myrrh-bearing women hastened to proclaim to the apostles* the news of Your wondrous Rising, O Christ:* that as God You are risen,* granting the world great mercy.

Gradual Hymns, Tone 4

Antiphon 1

From my youth do many passions war against me;* but do You Yourself defend* and save me, O my Saviour.

You haters of Sion shall be shamed by the Lord;* for like grass by the fire* shall you be withered.

Glory… Now…

In the Holy Spirit, every soul is quickened,* and, through cleansing, is exalted* and made radiant* by the Triple Unity in a hidden sacred manner.

Antiphon 2

From the depths of my soul* I have cried to You fervently, O Lord;* let Your divine ears be attentive to me.

Everyone who has set their hope in the Lord* is higher than all those* who mourn.

Glory… Now…

By the Holy Spirit* the streams of grace swell up;* watering all creation* engendering life.

Antiphon 3

Let my heart be raised to You, O Lord;* and let none of the pleasures of the world lure me* to weakness.

As one that has tender love for one’s mother;* so should we have even more fervent love* for the Lord.

Glory… Now…

By the Holy Spirit comes an abundance of divine knowledge,* contemplation, and wisdom;* for by Him the Word unveils* all the Father’s teachings.

Prokeimenon, Tone 4

Arise, O Lord: help us,* and redeem us for Your Name’s sake.

verse: We heard with our own ears, O God, our fathers have told us the things You did in days long ago.

Let everything that lives, Tone 4

Gospel: John § 63 (20:1–10)

Having beheld the Resurrection… (thrice)

Psalm 50

Verses after Psalm 50

Canon

Ode 1

Paschal Canon

Irmos (tone 1): It is the Day of Resurrection, let us be radiant, O people; Pascha, the Lord’s Pascha: for from death to life, and from earth to heaven, Christ God has brought us, as we sing the song of victory.

Christ is risen from the dead!

Let us purify our senses, and we shall behold Christ, radiant with the unapproachable light of the Resurrection, and we shall clearly hear Him say, Rejoice! as we sing the hymn of victory.

Christ is risen from the dead!

Let the heavens be glad as is meet, and let the earth rejoice, and let the whole world, both visible and invisible, keep festival: for Christ is risen, O gladness eternal.

Paschal Canon to the Mother of God

Most Holy Theotokos, save us!

All-blameless Virgin, you have forced open the boundary of death by giving birth to Christ, our eternal Life, who today comes forth from the grave, giving light to the world.

Most Holy Theotokos, save us!

O immaculate Mother of God, O pure Lady, full of the grace of God, having seen your Son and God arisen from the dead, rejoice with the apostles, for as the cause of joy for all, you were the first to hear the greeting, ‘Rejoice!’.

Canon of the feast

Glory be to You, our God, glory be to You.

He that was buried is risen, and has thereby raised up with Himself the race of mankind. Let all creation rejoice, and let the noetic clouds today openly rain down righteousness.

Glory be to You, our God, glory be to You.

O Lord, who support Your chambers in the waters, since You are the Water of Life, You granted Your honoured waters to the Samaritan woman who besought You when she learned of Your compassion.

Canon of the saint

Venerable father Theodosius, pray to God for us.

Having attained the God-pleasing struggle, O father Theodosius, you were shown to be a seer of God; therefore, pray to God whom you pleased, that He drive away the darkness of my ignorance and inspire me with blessed discourse, that I may hymn you.

Venerable father Theodosius, pray to God for us.

From your mother’s womb you cleaved to God, O venerable one, like the all-wise Paul and the Prophet Jeremiah of old; therefore, divine grace through the lips of the servant of God gave you your name, O Theodosius.

Glory…

Obeying the Savior’s commandments from your youth, O wise saint, and considered this life to be as nothing, desiring to bear the Cross on your shoulders, you spurned all earthly things, looking to the things of heaven, O Theodosius

Now…

Rejoice, O fiery throne; rejoice, all-golden lampstand; rejoice, cloud of light; rejoice, palace of the Word and spiritual table which worthily bore Christ, the Bread of life.

Katavasia: It is the Day of Resurrection, let us be radiant, O people; Pascha, the Lord’s Pascha: for from death to life, and from earth to heaven, Christ God has brought us, as we sing the song of victory.

 

Ode 3

Irmos: Come, let us drink a new drink, not one miraculously brought forth from a barren rock but the Fountain of Incorruption, springing from the tomb of Christ, in whom we are strengthened.

Christ is risen from the dead!

Now all things are filled with light; heaven and earth, and the nethermost parts of the earth; let all creation therefore celebrate the rising of Christ whereby it is strengthened.

Christ is risen from the dead!

Yesterday I was buried with You, O Christ; today I rise with Your arising. Yesterday I was crucified with You; glorify me with You, O Saviour, in Your kingdom.

Most Holy Theotokos, save us!

Today I return to incorruptible life, thanks to the goodness of him who was born of you, O pure one; he has filled all the ends of the earth with dazzling brightness.

Most Holy Theotokos, save us!

Seeing God, to whom you gave birth in the flesh, rising from the dead, as He said, dance and magnify Him as God, O pure and undefiled Maiden.

Glory be to You, our God, glory be to You.

An angel shining like lightning spoke to the myrrh-bearers: Why are you astonished? Why do you bring myrrh and seek the Master in the grave, O women? He is risen, and has raised the world up with Himself.

Glory be to You, our God, glory be to You.

Since You are the Life and wellspring of immortality, You sat down at the well, O compassionate Jesus, and filled with the waters of Your wisdom the Samaritan woman who besought You and praised You.

Venerable father Theodosius, pray to God for us.

Your divine and blessed soul, enriched with the spiritual gifts of incorruption, O saint, desired to behold the tomb of the Lord; yet you were chosen from on high by the dispensation of God.

Venerable father Theodosius, pray to God for us.

Desiring to be a perfect, true, and blameless sacrifice of the Lamb who takes away the sin of the whole world by His all-pure blood, O blessed Father, you offered to Him the sacrifice without shedding of blood.

Glory…

Acquiring rules from the height of your youth, you ruled over your mind, O father, fleeing the abyss of the world, and you received instruction from the divine Spirit.

Now…

Beyond explanation, you conceived in your womb the God of all, O Virgin Mother, and gave birth in a manner beyond mind and speech. And remained a virgin, even as you were before giving birth, O Bride of God.

Katavasia: Come, let us drink a new drink, not one miraculously brought forth from a barren rock but the Fountain of Incorruption, springing from the tomb of Christ, in whom we are strengthened. 

Kontakion, Tone 3—of the saint

Today we revere the star of Rus’, blessed Theodosius,* who shone from the east and came to the west;* for he enriched this whole land and all of us* with gentleness and miraculous wonders* by the practice and the grace of the monastic rule.

Ikos

Who can describe your struggles, O father? Who can reckon the multitudes of your labors and wondrous miracles? For while yet in the flesh you beheld an angel conversing with you in fleshly form and offering you a gift of gold sent by God. You surpassed men in humility and meekness, filled with spiritual wisdom. And so, receiving the Spirit within, you dwelt in light, shining like the sun. Enlighten me who hymn you, O venerable and godly Theodosius, by the practice and the grace of the monastic rule.

Sessional Hymns, Tone 4—of the saint

Beyond human understanding O venerable father, while on earth you became a sacred garden of God set in the midst of the house of the Lord, giving to your disciples the fruit of your suffering. For from your mouth there came the grace of the Spirit, making you an example of struggles and a model for those who love the Lord. Never fail in your prayers to him that those who hymn you may be saved.

Same tone, Glory… Now…—of the feast

Let heaven rejoice and let those on earth join chorus, for Christ has appeared from the Virgin as man, by His death delivering all mankind from corruption. And He who shone forth in miracles gives a wellspring of healings to the Samaritan woman who asked for water, He who alone is immortal.

Ode 4

Irmos: On divine watch let the God-inspired Habakkuk stand with us and show forth the light-bearing angel clearly saying: Today salvation is come to the world, for Christ is risen as Almighty.

Christ is risen from the dead!

As a male child Christ appeared when He came forth from the Virgin’s womb, and as a mortal He was called the Lamb. Without blemish also is our Pascha, for He tasted no defilement; and as true God is proclaimed to be perfect.

Christ is risen from the dead!

Like a yearling lamb, Christ our blessed Crown was of His own will sacrificed for all, a Pascha of purification; and from the tomb the beautiful Sun of Righteousness has again shone on us.

Christ is risen from the dead!

David, the ancestor of God, danced with leaping before the symbolical Ark; let us also, the holy people of God, beholding the fulfilment of the symbols, be divinely glad; for Christ is risen as Almighty.

Most Holy Theotokos, save us!

He who fashioned your forefather Adam is fashioned from you, O pure one, and by his own death he has destroyed today the death that came through Adam, and has shed light on all things by the divine beams of his Resurrection.

Most Holy Theotokos, save us!

Beholding Christ, whom you bore, O pure one, who are beautiful and lovely and spotless among women, as he shines in splendor today from the dead for the salvation of us all, rejoice with the apostles, and give him glory.

Glory be to You, our God, glory be to You.

When Christ died, your dominion was swallowed up, O Death. And at His Resurrection, the dead came forth from the graves as from a bridal chamber.

Glory be to You, our God, glory be to You.

O Lord, You granted knowledge of Your power to the Samaritan woman who asked water of You; therefore, she is no more thirsts forever and she praises You.

—Canon of the Venerable Father Theodosius

Venerable father Theodosius, pray to God for us.

The grace of God increased within you, O father, when you beheld your own mother weeping and lamenting; yet you, standing before her as she shed streams of tears, remained a pillar unshaken and unmoved.

Venerable father Theodosius, pray to God for us.

The most wicked enemy strove, through cruel men, to drag you away from the nest all-adorned which you desired, O Theodosius; yet you accounted him as nothing, driving away his hordes by your supplications, and singing: Glory to Your power, O Lover of mankind.

Glory…

Refreshed by the rain of the Spirit and watered by the Wellspring of life, you produced divine grain through the tongue of Anthony your guide; and you fed multitudes, becoming like the inexhaustible granary of Joseph.

Now…

Of old the lawgiver beheld you as an unburning bush, and Daniel perceived you as a holy mountain, O only Lady and Virgin Mother.

Katavasia: On divine watch let the God-inspired Habakkuk stand with us and show forth the light-bearing angel clearly saying: Today salvation is come to the world, for Christ is risen as Almighty.

Ode 5

Irmos: Let us awake in the deep dawn, and instead of myrrh, offer a hymn to the Master, and we shall see Christ, the Sun of Righteousness, Who causes life to dawn for all.

Christ is risen from the dead!

Seeing Your boundless compassion, those who were held in the bonds of hades hastened to the light, O Christ, with gladsome feet, praising the eternal Pascha.

Christ is risen from the dead!

Bearing lights, let us approach Christ, who comes forth from the tomb like a bridegroom, and with the feast-loving ranks of angels let us celebrate the saving Pascha of God.

Most Holy Theotokos, save us!

O most pure Mother of God, the company of the godly is filled with joy, enlightened by the divine and quickening rays of the Resurrection of your Son.

Most Holy Theotokos, save us!

When You took flesh, O King of creation, You did not open the gates of the Virgin; neither did You destroy the seals of the tomb. Thus, when she saw You risen, she rejoiced exceedingly.

Glory be to You, our God, glory be to You.

When the myrrh-bearers reached Your holy tomb early in the morning, they beheld a youth shining like lightning, and they were astonished on learning of Your divine arising, O Christ.

Glory be to You, our God, glory be to You.

Since You are the Source of life, O Lord, You granted the water of forgiveness and knowledge to the Samaritan woman who asked for it of old; therefore, we praise Your ineffable compassion.

Venerable father Theodosius, pray to God for us.

Your correction shone forth in struggles of virtue, for that which had been a poor hovel you rendered spacious, leading many ascetics to God, who grants them an abundance of all things through your supplications.

Venerable father Theodosius, pray to God for us.

By the radiant beams of your struggles, a multitude of demons was driven from your dwelling-place; for the grace of the Spirit of the Creator of all accompanied you and revealed you as glorious, O Theodosius.

Glory…

In the midst of the church you hymned the compassionate Savior; therefore, He sent upon you His abundant compassions, alleviating the grief of want and pouring forth ever-flowing gifts upon your flock.

Now…

We call you the impassable gate, the untilled land, the ark containing the Manna, a vessel and lamp-stand and the censer of the immaterial Ember, O pure Virgin.

Katavasia: Let us awake in the deep dawn, and instead of myrrh, offer a hymn to the Master, and we shall see Christ, the Sun of Righteousness, who causes life to dawn for all.

Ode 6

Irmos: You descended into the nethermost parts of the earth, and shattered the eternal bars that held those in chains, O Christ, and on the third day, like Jonah from the whale, You arose from the tomb.

Christ is risen from the dead!

Keeping the seals intact, O Christ, You arose from the tomb, just as You did not break the seal of the Virgin by Your birth, and You have opened for us the doors of Paradise.

Christ is risen from the dead!

O my Saviour, the living and unslain Sacrifice, when, as God, of Your Own will, You offered up Yourself to the Father, You raised up with Yourself the whole race of Adam, when You arose from the tomb.

Most Holy Theotokos, save us!

The prisoner of death and corruption from of old is led up to everlasting and incorrupt life through Him who took flesh from your pure womb, O Virgin Theotokos.

Most Holy Theotokos, save us!

He who descended into your womb, O pure one, and dwelt there, taking flesh beyond understanding, descended even to the lowest parts of the earth and raised up Adam with Himself when he arose from the tomb.

Glory be to You, our God, glory be to You.

With might you shattered the bars and gates of hades, and as God you arose, O Master. Upon meeting the women, You said to them: Rejoice! And You sent them to tell the disciples: He that lives is risen and has appeared, enlightening the ends of the earth.

Glory be to You, our God, glory be to You.

 

Since You are a bounteous stream of life and an abyss of mercy, O gracious Lord, while journeying You sat down near the well of the oath and cried to the Samaritan woman: Give me water to drink, that you may receive the waters of forgiveness.

Venerable father Theodosius, pray to God for us.

Through continual prayers, vigils, and psalmody you made your soul a divine garden of paradise, causing the life-bearing and precious Tree of the Savior and Lord to grow therein.

Venerable father Theodosius, pray to God for us.

It was your will to acquire mystic humility, emulating the poverty of the Master, O blessed father; and treading the path of your own will, through the command of a slothful servant you accepted to pass to a divine place, where those who met you recognized you and rendered you homage.

Glory…

Emulating Him who washed the feet of His disciples, O Theodosius, wise in God, you consented to draw water and bear it upon your shoulders, and hewing and carrying wood with your own hands, you showed yourself as a guide in labors for monks.

Now…

We praise you, for you alone gave birth as a virgin and kept your womb incorrupt, O pure Lady, throne of the Lord, gate and mountain, noetic lamp, bridal chamber of God, full of light, manifest tabernacle of glory, O ark and vessel and table.

Katavasia: You descended into the nethermost parts of the earth, and shattered the eternal bars that held those in chains, O Christ, and on the third day, like Jonah from the whale, You arose from the tomb.

Kontakion, Tone 8—of the feast

Drawn to the well by faith,* the Samaritan woman beheld You, the Water of Wisdom,* and drinking abundantly of You,* she inherited the heavenly Kingdom for ever,* becoming everlastingly glorious.

Ikos

Let us hear of the noble mysteries, as John teaches us what comes to pass in Samaria, how the Lord speaks to a woman, asking water of her, He who gathered the waters into their lakes, and who is co-ethroned with the Father and the Spirit; for He came in search of His image, He who is everlastingly glorious.

Ode 7

Irmos: He who delivered the Children from the furnace became man, suffered as mortal, and through His Passion clothed mortality with the beauty of incorruption, He is the only blessed and most glorious God of our fathers!

Christ is risen from the dead!

The godly-wise women with myrrh followed after You in haste; but Him whom, as dead, they sought with tears, they worshipped joyfully as the living God, and they brought to Your disciples, O Christ, the good tidings of the mystical Pascha.

Christ is risen from the dead!

We celebrate the death of death, the destruction of hades, the beginning of another life which is eternal, and, leaping for joy, we hymn its Author, the only blessed and supremely glorious God of our fathers.

Christ is risen from the dead!

Truly sacred and all-festive is this saving night, and this shining, light-bearing day, the harbinger of the Resurrection, on which the Timeless Light shone forth bodily from the tomb for all.

Most Holy Theotokos, save us!

O all-blameless Lady, your Son, having slain death, has bestowed today upon all mortals the life that will endure unto all ages: he alone is blessed and most glorious, the God of our fathers.

Most Holy Theotokos, save us!

He who rules over all creation became man and dwelt in your womb, O Lady full of the grace of God; he endured the Cross and death, and as befits God he rose again, raising us all with himself, as all-powerful.

Glory be to You, our God, glory be to You.

Descending with Your soul into the lower reaches of Hades, You courageously led forth all of those who were bound and whom death, the bitter tyrant, had held from all ages. And they cried to You, O Christ God: Glory to Your dread dispensation!

Glory be to You, our God, glory be to You.

You are the Water of Life, cried the Samaritan woman to Christ. Give me to drink, therefore, who always thirst for Your divine grace, O Word, that I may no longer be held by the drought of ignorance, but may proclaim Your mighty acts, O Lord Jesus.

Venerable father Theodosius, pray to God for us.

No one who flees with faith to your supplications, O blessed father, is ever put to shame; but, receiving the grace of their petition, they return and dance, singing: Blessed is the God of our fathers!

Venerable father Theodosius, pray to God for us.

You showed yourself to be a father and helper of orphans, hope for widows, and uplifting of all the sick, O father; and so we sing: Blessed is the God of our fathers!

Glory…

You were the adornment of monastics and a path of salvation for mankind; for, enriching all by your discourses on the divine mysteries, you taught them to say: Blessed is the God of our fathers!

Now…

After an awesome childbirth you were preserved a pure Virgin, O holy Theotokos. Therefore, with unceasing voices all the choirs of angels and all the generations of men praise you, the pure container of the Uncontainable.

Katavasia: He who delivered the Children from the furnace became man, suffered as mortal, and through His Passion clothed mortality with the beauty of incorruption, He is the only blessed and most glorious God of our fathers!

Ode 8

Irmos: This chosen and holy day is the first of the Sabbaths, the queen and lady, the feast of feasts, and the festival of festivals, wherein we bless Christ throughout all ages.

Christ is risen from the dead!

Come, on this auspicious day of the Resurrection, let us partake of the fruit of the new vine of the divine gladness of the kingdom of Christ, praising Him as God throughout all ages.

Christ is risen from the dead!

Lift up your eyes about you, O Zion, and see, for behold, your children come to you, like God-illumined beacons, from the west, the north, the sea, and the east, blessing Christ in you throughout all ages.

O Most Holy Trinity, our God, glory be to You!

O Father Almighty, Word, and Spirit, one Nature united in three Hypostases, transcendent and most divine! Into You have we been baptized, and You will we bless throughout all ages.

Most Holy Theotokos, save us!

The Creator came into the world through you, O Virgin Theotokos; tearing open the belly of hades, he granted the Resurrection to us mortals: therefore we bless him throughout all ages.

Most Holy Theotokos, save us!

Laying low the dominion of death, on the day of his Resurrection, your Son, O Virgin, as mighty God exalted us with Himself and made us divine; therefore we praise Him throughout all ages.

Glory be to You, our God, glory be to You.

When You were willingly raised up upon the Tree, O long-suffering Lord, all the rocks were rent asunder, the sun was quenched, the veil of the temple was torn in two, the earth was shaken, and hades shuddered with fear and loosed all those who were in bonds.

Glory be to You, our God, glory be to You.

You appeared to those who sat in darkness, O Lord, since You are the unwaning Light and the Life of all. Therefore, as the assembly of the righteous beheld You, O Word, they leapt for joy and cried aloud: You are come to loose all from their bonds; we praise Your dominion.

Venerable father Theodosius, pray to God for us.

The choir of your disciples, standing around your shrine with their abbot, sings hymns to Christ, who received your labors which are worthy of God, whom we exalt supremely forever.

Venerable father Theodosius, pray to God for us.

The right-believing prince who sustained the whole land hastened to your dwelling-place, like a deer to a spring of water, that he might receive the ever-flowing sustenance of incorruption; therefore, desiring to sup with him, O blessed Father, you commanded your vessel to fill completely with honey when your patron cried out at your lack.

We bless the Father, Son, and Holy Spirit, the Lord!

The angelic hosts hymned your struggles, O Theodosius, and the choir of the venerable praised your way of life, O you splendid adornment and joy of monks; and now, rejoicing with them, you are filled with gladness, singing sweet melody: You children, bless! You priests, hymn! You people, exalt Him above all forever!

Now…

By a live coal was Isaiah cleansed, thereby proclaiming the noetic Ember which became incarnate from you in a manner beyond understanding, O Virgin, and which burns away all the substance of the sins of mortal man, deifying our nature in His compassion, all-immaculate Queen.

We praise, we bless, and we worship the Lord, hymning and supremely exalting Him throughout all ages!

Katavasia: This chosen and holy day is the first of the Sabbaths, the queen and lady, the feast of feasts, and the festival of festivals, wherein we bless Christ throughout all ages.

The Magnificat is not sung.

Ode 9

Irmos: Shine, shine, O new Jerusalem, for the glory of the Lord has risen upon you! Exult now and be glad, O Zion! And you, O chaste Mother of God, take delight in the resurrection of your Son.

Christ is risen from the dead!

How divine, how loving, how sweet is Your voice, O Christ! For You have truly promised to be with us to the end of the age! Having this as our anchor of hope, we the faithful rejoice.

Christ is risen from the dead!

O Christ, great and most sacred Pascha! O Wisdom, Word, and Power of God! Grant us to partake of You more fully in the unwaning day of Your kingdom.

Most Holy Theotokos, save us!

O Virgin, we the faithful bless you with one voice: Rejoice, O gate of the Lord! Rejoice, O living city! Rejoice, you for whose sake there has shone on us today the light of the Resurrection from the dead of him whom you bore!

Most Holy Theotokos, save us!

Rejoice and be glad, divine gate of the Light! For Jesus, who set in the tomb, has dawned, shining more brightly than the sun; he sheds his rays on all the faithful, O Lady full of the grace of God.

Glory be to You, our God, glory be to You.

Destroying the tyranny of death, O Christ, You came forth from the grave like a comely bridegroom from his bridal chamber. By divine might, You shattered the bars of hades, and You illumined the world with the noetic light of Your Resurrection.

Glory be to You, our God, glory be to You.

Let us all now form spiritual choirs and cry: The Lord is risen; let the earth rejoice, let heaven be glad, let the clouds drop down the rain of righteousness upon us who radiantly celebrate and praise Christ.

Venerable father Theodosius, pray to God for us.

Today your memorial has shone forth upon us like the sun, O saint, and we rejoice and kiss your shrine. We stand around it as though it were a divine ark, singing with the angels of repose, O Theodosius.

Venerable father Theodosius, pray to God for us.

Rejoice, O land of Rus, receiving from the Lord a treasure that cannot be taken away: Theodosius, the great helper blessed of God, the fervent aid. And you, O Kyiv, first among the cities of Rus, rejoice with the choir of fasters.

Glory…

Save me, O Savior who alone are our Deliverer, You that accepted the fervent repentance of the harlot and the prodigal and the sighing of the publican. O Christ, be merciful to me, a prodigal, through the supplications of the saint in whom You are well-pleased, and drive away the multitude of my sins.

Now…

Since you are a dwelling-place of the Light, O pure Virgin, illumine the eyes of my soul, which have been darkened through the many devices of the enemy, and grant that with a pure heart I may see clearly the Light which shone forth from you past all understanding.

Katavasia: Shine, shine, O new Jerusalem, for the glory of the Lord has risen upon you! Exult now and be glad, O Zion! And you, O chaste Mother of God, take delight in the resurrection of your Son.

Small Litany

Holy is the Lord

Exapostilaria

–of Pascha

Having fallen asleep in the flesh, as a mortal, O King and Lord, on the third day You arose again* raising up Adam from corruption, and abolishing death: O Pascha of incorruption, Salvation of the world!

Glory…—of the saint

Receiving the light of the consubstantial Trinity within your heart, O Theodosius, father of fathers, you strengthened yourself in the cave with the great Anthony, giving light to the faithful, O dweller with the angels. Together with them, remember all those who praise you with faith.

Now…

In Samaria, almighty Saviour, You spoke with a woman and ask her for water, though of old for the Jews You brought forth springs from a cloven rock. And You brought her to faith in You, and now she enjoys eternal life in heaven.

Praises

Stichera of the Praises, Tone 4—of the Resurrection

O all-powerful Lord,* who endured the Cross and death,* and arose from the dead,* we glorify Your holy Resurrection.

By Your Cross, O Christ, You have delivered us from the ancient curse,* and by Your death You have conquered the devil who tyrannized our nature.* By Your resurrection You have filled all things with joy,* and so we cry to You:* O Lord, risen from the dead, glory be to You!

O Christ the Saviour,* with Your Cross, guide us to Your truth,* and deliver us from the snares of the enemy;* having risen from the dead,* raise us also, who have fallen through sin,* by Your outstretched hand, O Lord,* and by the prayers of Your saints.

Without departing from Your Father’s bosom,* in Your tender compassion, You descended to earth,* O Only-begotten Word of God,* without change becoming man.* While You are impassible in Your divinity,* You suffered the Cross and death in the flesh;* and rising from the dead You have granted immortality to the human race,* as You alone are all-powerful.

Tone 2—of the saint

Wholly wounded by faith and the love of Christ,* O blessed Theodosius,* following after Him you rejected the world, your homeland, and family,* hastening to the venerable Anthony,* from whom you learned ineffable things:* that which ear has not heard entered into your heart.* With him we praise you,* honoring you in sacred manner, O Theodosius.

You desired an undefiled life,* patience, love, and humility,* all-night standing and abstinence,* by which you mortified the lusts of the flesh.* Therefore, receiving divine knowledge, you rejoice with the choirs of the venerable.* Forget us not, O blessed Theodosius,* asking remission of sins for those who praise you.

When the enemy, the author of evil,* set brigands upon your flock, O saint,* in order to destroy them,* they saw the church suspended aloft,* and they fled, terrified by the grace given you by God.* For they heard in the church the sound of ineffable, angelic hymnody.* Rejoicing now with them, be mindful of us who sing with faith your radiant and honored memory.

Tone 6

O Holy Father Theodosius,* the fame of your virtuous actions has gone out over all the earth,* and in heaven you have received the reward of your labors.* You have destroyed the hosts of demons* and now you dwell with the ranks of the angels,* whose live you strove to emulate without reproach.* Since you have boldness before the Lord, pray for us,* that peace may be granted to our souls.

Same tone, Glory…—of the Feast

The Wellspring of life, Jesus our Saviour,* came to the well of the Patriarch Jacob,* and, wishing to drink, He sought water from a Samaritan woman.* When she addressed Him,* saying that Jews have no dealings with Samaritans,* the wise Creator diverted her by the sweetness of His words,* so that she would seek everlasting water from Him,* And after receiving it, she proclaimed Him to all, saying:* Come and see the Knower of things hidden,* God who is come in the flesh to save mankind.

Tone 2, Now…—Theotokion

You are truly most blessed, O Virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who find in this your good pleasure. Glory to You!

Great Doxology

Troparion, Tone 2

You came forth from death, destroying the eternal bonds of hades, O Lord.* You broke the curse of death* and thus delivered us from the snares of the evil one.* Then You appeared to your apostles and sent them forth to preach,* and through them You have bestowed your peace upon all the world,* for You alone are rich in mercy.

Insistent Litany

Litany of Supplication

Great Dismissal

At the Conclusion of Matins, the Gospel Sticheron

Tone 7, Glory… Now…

Behold the end of night and dawn of day.* Why have you stood at the grave, O Mary?* Great darkness covered your mind, so you asked the angel:* Where has Jesus been placed?* Behold, the disciples who hastened to the tomb* saw a sign of His resurrection in the burial wrappings and the cloth* and remembered what was said about Him in the Scriptures.* Therefore, we who believe through them* praise You, O Christ, the Giver of life.

 

 

 

5-а Неділя Пасхи.
 Неділя Самарянки. Переставл. прп. Теодосія, ігум. монастиря Печерського, спільного життя засновника
Свв. мчч. Тимотея й Маври. 3 травня

 

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

Стих: Ви́веди з в’язни́ці мою́ ду́шу,* щоб дя́кувати І́мені Твоє́му.

(г. 4): Животворчому твоєму хрестові* безперестанно поклоняючись, Христе Боже,* славимо твоє на третій день воскресіння.* Бо ним ти, Всесильний, обновив наднищену людську природу* і відновив нам вхід до Неба,* як єдиний благий і людинолюбний.

Стих: Мене́ обсту́плять пра́ведники,* бо Ти добро́ мені́ вчи́ниш.

Ти, Спасе, знищив кару за непослух щодо дерева,* бо добровільно дав себе прибити на хреснім дереві,* і як всесильний, зійшовши в ад,* як Бог, розірвав ти смертні окови.* Тому й поклоняємось твоєму з мертвих воскресінню, радісно кличучи:* Всесильний Господи, – слава тобі!

Стих: З глиби́н взива́ю до Те́бе, Го́споди,* Го́споди, почу́й мій го́лос.

Брами адові знищив ти, Господи,* і твоєю смертю здолав царство смерти,* людський же рід ти визволив з тлінности,* дарувавши світові життя і нетлінність,* і велику милість.

Стих: Неха́й бу́дуть Твої́ ву́ха ува́жні,* до го́лосу бла́гання мого́.

(г. 1): До джерела опівдні прийшов ти, Джерело чудес,* щоб уловити Євин плід,* бо і Єва, обманена змієм, вийшла колись опівдні з раю.* Оце наблизилась самарянка, щоб зачерпнути води.* Побачивши ж її Спас, каже:* Дай мені напитись води і я напою тебе водою живою.* Сповнена мудрости, вона побігла в місто,* щоб звістити народові:* Прийдіть і погляньте* на Христа Господа, Спаса душ наших!

Стих: Коли́ Ти, Го́споди, зважа́тимеш на беззако́ння, то хто всто́їться, Го́споди.* Та в Те́бе є проще́ння.

(г. 2): Коли прийшов до криниці Господь,* самарянка благала Добросердого:* Дай мені воду віри* і матиму джерельну воду, радість і спасіння.* Життєдавче, Господи, – слава тобі!

Стих: За́для І́мени Твого́ наді́юсь на Те́бе, Го́споди, наді́ється душа́ моя́ на сло́во Твоє́;* наді́ється душа́ моя́ на Го́спода.

До джерела прийшов споконвічний* і співістотний Син і Слово Отця,* бувши Джерелом оздоровлень.* Тоді з Самарії прийшла жінка зачерпнути води.* Побачивши її, Спаситель каже: Дай мені напитися води* і йди та приклич свого чоловіка.* Вона ж, як до людини, а не до Бога,* пробуючи потаїтись, каже: Не маю чоловіка.* А Учитель до неї: Правду ти сказала – не маю чоловіка,* бо п’ять чоловіків мала ти,* але й той, що його нині маєш, не є твій чоловік.* І здивувалась вона тим словом, побігла до міста* і голосно повідала народові, кажучи:* Ходіть і побачите Христа,* що дає світові велику милість.

Стих: Від ра́нньої сторо́жі до но́чі від ра́нньої сторо́жі* неха́й упова́є Ізра́їль на Го́спода.

(г. 5): Преподобний отче, Богоносний Теодосію,* вельми подвизавшись у дочасному житті* співами, постом і чуваннями,* став єси взірцем для твоїх учнів,* і нині ликуєш із Безплотними,* Христа безнастанно славословлячи,* від Бога – Боже Слово, Ізбавителя,* що приклонив голову на Хресті* й ізбавив від омани рід людський.* Його моли,* Його благай, преподобний,* дарувати вселенній* мир і велику милість.

Стих: Бо в Го́спода ми́лість і відку́плення вели́ке в Ньо́го;* Він ви́зволить Ізра́їля від усьо́го беззако́ння його́.

Преподобний отче, Богоносний Теодосію,* вельми подвизавшись у дочасному житті* співами, постом і чуваннями,* став єси взірцем для твоїх учнів,* і нині ликуєш із Безплотними,* Христа безнастанно славословлячи,* від Бога – Боже Слово, Ізбавителя,* що приклонив голову на Хресті* й ізбавив від омани рід людський.* Його моли,* Його благай, преподобний,* дарувати вселенній* мир і велику милість.

Стих: Хвалі́те Го́спода всі наро́ди!* Прославля́йте Його́ всі лю́ди!

Преподобний отче, Богоносний Теодосію,* воістину сподобився єси Божественного життя,* чистотою і аскезою його досягши:* живим бо переставився єси до істинного життя,* всього зрікшись,* із Безплотними Христа* безнастанно славословлячи,* що од Діви несказанно плоть прийняв,* повергнув Ад і воскресив мертвих одвіку.* Його моли,* Його благай, преподобний,* дарувати вселенній* мир і велику милість.

Стих: Вели́ке бо до нас Його́ милосе́рдя,* і ві́рність Го́спода пові́ки.

Преподобний отче, Богоносний Теодосію,* осягнув, як і возлюбив ти, чистоту душі твоєї:* благодать бо Всесвятого Духа в тебе вселилася,* як пречисте світло;* Його сприянням сяйливо озорений,* ти Христа безнастанно славословиш* – у двох сущностях Єдиного Бога,* що постраждав плоттю на Хресті,* Божеством безстрасний будучи.* Його моли,* Його благай, преподобний,* дарувати вселенній* мир і велику милість.

Слава (г. 6): При криниці Якова стрінув Ісус самарянку* та й просить у неї напитися води той,* що хмарами обгортає землю.* О, чудо! Той, кого носять херувими, з блудницею розмовляє!* Просить води той, хто на водах землю завісив!* Води шукає той, хто наливає джерела й озера,* вельми бажаючи приєднати ту,* що її поневолив ненависний ворог,* і як єдиний добросердний Людинолюбець,* напоїти живою водою ту, що тяжко томилася грішною гарячкою.

І нині (догмат, г. 4): Пророк Давид, що через тебе став богоотцем,* у пісні тому, хто величність тобі дарував,* таке звістив про тебе:* Стала цариця по твоїй правиці!* Він бо появив тебе як матір життя,* бо зволив Бог стати з тебе людиною без батька,* щоб оновити свій образ, знищений пристрастями,* і знайти заблукану в гірських пропастях овечку, взявши на рамена,* та й принести до Отця і за своєю волею приєднати до небесних сил* та й спасти, Богородице, світ у Христі,* що має велику й щедру милість.

Читання

Премудрість.

Чтець: З книги Мудрості читання.

Будьмо уважні.

Чтець: Праведні повіки будуть жити, і в Господі їхня нагорода; піклується про них Всевишній. Тому і приймуть вони царство слави і вінець краси з Господньої руки, бо він правицею своєю захистить їх, раменом їх охоронить. Візьме за зброю свою ревність і озброїть створіння ворогам на відплату. Надягне справедливість, немов панцир, і накладе, як шолом, суд нелицемірний. Візьме за щит непереможну святість, нагострить, немов меч, гнів суворий; увесь світ піде з ним у бій проти безумних. Влучні стріли-блискавиці вирушать, і з хмар, немов з добре нап’ятого лука, полетять до цілі; з метавки гніву жбурне силу граду, вода у морі проти них залютує, і ріки затоплять їх безпощадно. Подмух Всесили проти них повстане, і, немов та буря, їх порозвіває. Так то беззаконня спустошить усю землю, а лиходійство повалить престоли сильних. Тож слухайте, царі, і розумійте! Навчіться, ви, що правите аж по край світу! Вважайте, ви, що верховодите безліччю та пишаєтеся юрбою народів, бо від Господа дана вам влада, від Всевишнього – зверхність. (Муд. 5, 15-6, 3)

Премудрість.

Чтець: З книги Мудрості читання.

Будьмо уважні.

Чтець: Душі праведних у руці Божій, і мука не спіткає їх. Очам безумних видалось, що вони вмерли, і їхнє переставлення вважано за нещастя, а відхід їх від нас – за згубу, вони однак – у мирі. Бо хоч, в очах людських, їх спіткала кара, надія їх повна безсмертям; вони, потерпівши трохи, великих добродійств зазнають, бо Бог їх досвідчив і знайшов їх достойними себе. Він випробував їх, як золото в горнилі, і прийняв їх, як жертву всепалення. В час їхніх відвідин вони засяють і, немов іскри, по стерні розбіжаться. Правитимуть народами й володітимуть племенами, а Господь царюватиме над ними повік. Ті, що звірились на нього, зрозуміють правду, і вірні в любові перебуватимуть при ньому, бо ласка й милосердя – для вибранців його.

(Муд. 3, 1-9)

Премудрість.

Чтець: З книги Мудрості читання.

Будьмо уважні.

Чтець: Праведник, хоч і вмре передчасно, знайде спокій, бо чесна старість не в довголітті і не міряється числом років. Розумність людям за сивий волос править, і вік старечий – це життя неосквернене. Він сподобався Богові й він полюбив його, а що жив між грішниками, то й переніс його. Його вхоплено, щоб лукавство не змінило його глузду, або щоб хитрість не обманула душі його. Бо чар зла затемнює добро, і вихор пожадання змінює ум нелукавий. За короткого часу ставши досконалим, він виповнив довголіття, душа бо його Господеві була вгодна, тим і забрав він його поспішно з-посеред лукавства. Люди ж те бачать, та не розуміють, їм і на думку не спадає те, що ласка й милосердя – для вибранців його і опіка – для святих його. (Муд. 4, 7-15)

Стихири на стиховні

(г. 4):  Господи, ти вийшов на хрест,* прадідне наше прокляття усунув* і, вступивши в ад, ти визволив довічних в’язнів,* даючи людському родові нетлінність.* Тож, прославляючи тебе за це,* славимо твоє життєдайне і спасенне воскресіння.

Стих (г. 5): Хай воскресне Бог,* і розбіжаться вороги його.

Пасха священна нам сьогодні з’явилась:* Пасха нова, святая;* Пасха таємна* Пасха преславна;* Пасха – Христос визволитель;* Пасха непорочна;* Пасха велика;* Пасха вірних;* Пасха, що райські двері нам відчиняє;* Пасха, що освячує всіх вірних.

Стих: Як щезає дим,* хай вони щезнуть.

Прийдіте після видіння, жінки благовісниці,* і скажіть Сіонові:* Прийми від нас радісну новину* про Воскресіння Христове!* Веселися, торжествуй* і радуйся, Єрусалиме,* побачивши Царя Христа,* що немов жених із гробу виходить.

Стих: Так нехай погибнуть грішники від лиця Божого,* а праведники хай звеселяться.

Мироносиці жінки,* рано-вранці прийшовши* до гробу Життєдавця,* знайшли ангела* що сидів на камені,* а він, провістивши їм, так мовив:* Чому шукаєте Живого між померлими?* Чому оплакуєте у тлінні Нетлінного?* Ідіть, і проповідуйте його учням!

Стих: Це день, що його створив Господь,* тож радіймо і веселімся в нім.

Пасха красна,* Пасха Господня;* Пасха* Пасха преславная нам засіяла;* Пасха! Радісно одні одних обнімімо!* О Пасхо, визволення від скорбот!* Нині бо з гробу,* наче зо світлиці, засіяв Христос,* жінок же радістю наповнив, мовивши:* Проповідуйте апостолам.

Слава (г. 8): Монахів собори,* як наставника тебе вшановуємо,* отче наш Теодосію:* твоєю бо стезею воістину ходити в правді ми навчилися.* Блажен єси, що для Христа трудився* і ворожу викрив силу,* Ангелів співбесіднику,* преподобних сопричаснику і праведних* – з ними ж і молися до Господа* про помилування душ наших.

І нині (г. 5): Воскресіння день!* Просвітімся торжеством* і одні одних обнімімо* та скажімо: Браття!* І тим, що ненавидять нас* простім все з Воскресінням,* і так усі заспіваймо:

Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував.

Тропарі

(г. 4): Світлую воскресення проповідь* від ангела взнавши, Господні учениці,* і прадідне осудження відкинувши,* апостолам, хвалячися, мовили:* Повалилася смерть, воскрес Христос Бог,* даруючи світові велику милість.

Слава: (г. 8): Змагаючись за чесноту, з юности полюбив ти чернече життя* і бажане сміливо осягнув;* поселившись у печері,* ти прикрасив своє життя постом і святістю.* У молитвах, немов ангел, перебував ти в русько-українській землі,* і як світло промінне, засіяв ти, отче Теодосію.* Моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші.

І нині: Ти́, Милосе́рдний, що за́для нас народи́вся з Ді́ви,* ви́терпів розп’я́ття і сме́ртю смерть подола́в* і, як Бог, появи́в воскресі́ння,* не погорди́ ти́ми, що їх ти ство́рив руко́ю своє́ю.* Пока́жи, Милости́вий, своє́ людинолю́бство,* прийми́ Богоро́дицю, що тебе́ породи́ла й мо́литься за нас,* і спаси́, Спа́се наш, люде́й зневі́рених.

УТРЕНЯ

УТРЕНЯ

Священик: Слава святій, одноістотній, животворній і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

 

Христос воскрес із мертвих,* смертю смерть подолав* і тим, що в гробах, життя дарував.

Наперемінку зі священиками цей тропар співається тричі

 

Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління (3 р.).

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою (2 р.).

 

Шестипсалм’я

Псалом 3 (У понеділок)

О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.

Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».

Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.

Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.

Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.

Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.

Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.

У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.

Псалом 37 (У вівторок)

О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.

Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.

Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.

Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.

Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.

Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.

Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.

Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.

О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.

Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.

Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.

І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.

Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.

Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.

На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.

Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.

Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.

Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.

А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.

І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.

Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.

Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.

Псалом 62 (У середу)

Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.

Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.

Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.

Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.

Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.

Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.

Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.

Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.

Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.

Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.

Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.

А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.

 

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3 р.)

Господи, помилуй. (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

 

Псалом 87 (У четвер)

Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.

Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.

Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.

Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.

Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.

Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.

Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.

Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.

Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.

Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?

Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій − твою вірність?

Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?

Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.

Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?

Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій − і умліваю.

Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.

Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.

Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.

Псалом 102 (У п’ятницю)

Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє − його святе ім’я.

Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.

Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.

Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.

Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.

Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.

Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.

Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.

Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.

Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.

Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.

Як далеко схід від заходу, так віддалив він від нас злочинства наші.

Як батько милосердиться над синами, так милосердиться Господь над тими, що його бояться.

Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.

Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, і мов квітка в полі.

Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.

Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.

І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.

Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.

Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.

Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.

Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!

Псалом 142 (У суботу й неділю)

О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.

І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.

Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.

Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.

Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.

До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.

Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.

Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.

Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.

Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.

Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові:

І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

 

Під час рецитування псалмів, священик читає потиху перед св. дверми оці молитви:

Утренні молитви

Велика єктенія

Диякон: В мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За мир з висот і спасіння душ наших, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За мир всього світу, добрий стан святих Божих Церков і з’єднання всіх, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За святішого вселенського Архиєрея (ім’я), Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого (ім’я), і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За Богом бережений народ наш, за правління і все військо, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне місто, країну і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених і за спасіння їх, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Щоб визволитися нам від усякої скорби, гніву і нужди, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

 

Бог Господь… (Пс. 117), глас 4

Бог – Господь, і явився нам; благословен, хто йде в ім’я Господнє.

Стих: Прославляйте Господа, бо він добрий, бо милість його вічна.

Стих: Вони навколо обступили мене, але я ім’ям Господнім переможу їх.

Стих: Я не вмру, а житиму і розказуватиму про діла Господні!

Стих: Камінь, яким знехтували будівничі, став головним на розі. Від Господа це сталось, і дивне воно в очах наших.

 

Тропарі

(г. 4): Світлую воскресення проповідь* від ангела взнавши, Господні учениці,* і прадідне осудження відкинувши,* апостолам, хвалячися, мовили:* Повалилася смерть, воскрес Христос Бог,* даруючи світові велику милість. (2 р.)

Слава: (г. 8): Змагаючись за чесноту, з юности полюбив ти чернече життя* і бажане сміливо осягнув;* поселившись у печері,* ти прикрасив своє життя постом і святістю.* У молитвах, немов ангел, перебував ти в русько-українській землі,* і як світло промінне, засіяв ти, отче Теодосію.* Моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші.

І нині: Ти́, Милосе́рдний, що за́для нас народи́вся з Ді́ви,* ви́терпів розп’я́ття і сме́ртю смерть подола́в* і, як Бог, появи́в воскресі́ння,* не погорди́ ти́ми, що їх ти ство́рив руко́ю своє́ю.* Пока́жи, Милости́вий, своє́ людинолю́бство,* прийми́ Богоро́дицю, що тебе́ породи́ла й мо́литься за нас,* і спаси́, Спа́се наш, люде́й зневі́рених.

 

По тропарях читає читець чергову катизму, після якої диякон перед св. дверми виголошує малу єктенію:

 

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо Твоя влада і Твоє єсть царство і сила, і слава Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

 

Перший сідальний

(г. 4): Мироносиці, поглянувши на вхід до гробу,* і неспроможні знести ангельського сяйва,* дивилися з тремтінням, промовляючи:* Чи не вкрадено, бува, того, що відкрив рай розбійникові?* Чи не встав той, що перед страстями заповів учням воскресіння?* Воістину воскрес Христос,* що дав тим, що були в аді, життя і воскресіння!

Слава і нині: Тебе, Богородице, величаємо, співаючи:* Ти гора, від якої несказанно відколовся камінь* і знищив адські брами.

 

Відтак читець читає другу чергову катизму, диякон виголошує другу малу єктенію:

 

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо благий і Чоловіколюбець Бог єси і Тобі славу возсилаємо Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

 

Другий сідальний

(г. 4, подібний: Здивувався Йосиф): Твоїм добровільним,* Спасе, рішенням ти перетерпів хрест;* смертні ж люди в новім поклали гробі тебе,* що словом створив сторони світу.* Тому зв’язано було смерть,* несамовитого міцно полонено,* і всі, що в аді, окликами привітали життєдайне твоє воскресіння:* Христос воскрес* і життєдавцем перебуває навіки!

Слава і нині (самоподібний): Здивувався Йосиф,* бачивши надприродне, і в дусі добачав:* Немов дощ на руні в твоїм, Богородице,* безсіменнім зачатті,* і кущ вогнем неопалимий, і жезл Арона розквітлий.* Свідчивши це, Обручник твій і охоронець кликав до священиків:* Діва народжує і по родинах далі Дівою зостається.

Полієлей

Хваліте ім’я Господнє, хваліте, слуги Господні. Алилуя (3 р.).

Ви, що стоїте у храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого. Алилуя (3 р.).

Господи, ім’я твоє повіки, і пам’ять твоя, о Господи, від роду й до роду. Алилуя (3 р.).

Благословенний Господь із Сіону, що перебуває в Єрусалимі. Алилуя (3 р.).

Хваліте Господа, бо він добрий, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Розстелив землю над водами, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

І визволив від наших гнобителів, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Прославляйте Бога небесного, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Величання

Величаємо тебе, преподобний отче Теодосію* і вшановуємо святу пам’ять твою,* бо ти молиш за нас Христа, Бога нашого.

Стих: Вислухай, Господи, мою молитву, нахили вухо до мого благання.

Стих: Сльози мої стали мені хлібом удень і вночі.

Стих: А праведники веселяться, радіють перед обличчям Божим.

Слава і нині:

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.).

Вірні відразу співаєють:

 

Ангельський хор

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Ангельський хор здивувався,* бачивши до мертвих зарахованим тебе, Спасе,* що силу смерти знищив, і з собою Адама підняв* та з аду всіх визволив.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Нащо миро* зі сльозами, Учениці, жалібно змішуєте?* – запитав світлоносний ангел при гробі мироносиць.* Гляньте на гріб і зрозумійте,* що воскрес Спаситель з гробу.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Рано на світанку* мироносиці поспішали до гробу твого, плачучи,* але з’явився їм ангел і прорік:* Пора голосіння минула, не плачте;* про воскресіння ж звістіть апостолам!

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Мироносиці – жінки,* що з миром прийшли до гробу твого, Спасе, ридали.* Ангел же їм сказав, мовивши:* Чому між мертвими живого шукаєте?* Він бо, як Бог, воскрес із гробу.

Слава: Поклонімось Отцю,* і його Сину, і Святому Духові,* Святій Тройці* в одній сутності,* з серафимами взиваючи:* Свят, свят, свят єси, Господи.

І нині: Життєдавця породивши, ти, Діво,* Адама з гріха визволила,* Єві радість замість смутку подала,* а відпалих від життя повернув до нього той,* що з тебе тіло прийняв – Бог і чоловік.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

 

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо благословилося і прославилося ім’я Твоє Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

 

Іпакой, глас 4

Мироносиці, які довідалися про твоє, Христе, преславне воскресіння,* поспішно оповістили апостолам,* що ти воскрес, як Бог,* подавши світові велику милість.

 

Степенна пісня, глас 4

Антифон 1:

Від юности моєї вельми воюють зі мною пристрасті,* але ти сам, Спасе мій, захорони мене і спаси.

Ненависники Сіону, ви будете засоромлені Господом,* бо як трава від вогню всохнете.

Слава і нині: Кожна душа живиться Святим Духом і чистотою пишається,* і таїнственно просвітлюється єдністю Святої Тройці.

Антифон 2:

Із глибини душі моєї щиро взивав я до Тебе, Господи, і нехай вислухають мене Божественні вуха Твої.

Всякий, хто покладає надію на Господа, вищий за всіх скорботних.

Слава і нині: Духом Святим проливаються благодатні потоки і напоюють усе творіння на оживлення.

Антифон 3:

Нехай піднесеться серце моє до Тебе, Слово, і нехай ніщо із земного не звабить мене до слабкості.

Як любить хто свою матір, то Господа повинен більше любити.

Слава і нині: У Святому Дусі багатство Богопізнання, дослідження й премудрости, бо в Ньому всі веління Отця відкриває Слово.

 

Євангеліє

Диякон: Будьмо уважні.

Священик: Мир всім.

Диякон: Премудрість. Будьмо уважні.

 

Прокімен, глас 4

Псалом 43

Воскресни, Господи, поможи нам, і визволь нас Імени Твого ради.

Стих: Боже, нашими вухами ми чули і батьки наші оповіли нам.

 

Диякон: Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Священик: Бо ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

 

Вірні на глас прокімена: Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

Стих: Хваліте Бога у святині його.

Стих: Хваліте його у твердині сили його.

 

Диякон: І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молім.

Вірні: Господи, помилуй (3 р.).

Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.

Священик: Мир всім!

Вірні: І духові твоєму.

Священик: Від Йоана святого Євангелія читання.

Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Диякон: Будьмо уважні.

Священик сам читає Євангеліє.

У той час, першого дня тижня, Марія Магдалина прийшла до гробу вранці, як ще не розвиднілось; аж ось бачить, що камінь відкочено від гробу. Отож побігла вона і прийшла до Симона Петра й до іншого учня, якого Ісус любив, і каже їм: – Взяли Господа з гробу, і не знаємо, де його поклали. Пішов Петро й той інший учень, і приходять до гробу. Бігли вони обидва разом, та той інший учень біг швидше за Петра, тому й прибув до гробу перший. Нахилившися, він бачить – лежить плащаниця, однак, не ввійшов. Приходить тоді слідом за ним Симон-Петро і, ввійшовши до гробу, бачить, що лежить плащаниця, і хустка, що була на голові в нього; лежала ж вона не з плащаницею, а згорнена збоку, на іншому місці. Тоді ввійшов і той інший учень, який перший був прийшов до гробу, і побачив і увірував. Вони бо не знали ще Писання, що він мав воскреснути з мертвих. Тоді учні вернулися знову до себе додому. (Йо. зач. 63; 20, 1-10)

Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.

 

Воскресіння Христове

(г. 6): Воскресіння Христове бачивши,* поклонімось святому Господу Ісусові,* єдиному безгрішному.* Хресту твоєму поклоняємось, Христе,* і святе воскресіння твоє величаємо і славимо,* бо ти – Бог наш,* крім тебе іншого не знаємо,* ім’я твоє призиваємо.* Прийдіть, усі вірні,* поклонімось святому Христовому воскресінню,* це бо прийшла через хрест радість усьому світові.* Завжди благословляючи Господа,* славимо воскресіння його,* бо, розп’яття перетерпівши,* він смертю смерть переміг. (3 р.)

 

Псалом 50

Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.

Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.

Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;

То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.

Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.

Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.

Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.

Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.

Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.

Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.

Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.

Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.

Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.

Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.

Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.

Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.

Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.

Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.

Після 50-го псалма співаємо:

 

Слава (г. 6): Молитвами святих апостолів,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.

І нині: Ради молитов пречистої Богородиці,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.

Стих: Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Воскрес Ісус із гробу,* як провістив,* подав нам життя вічне* і милість велику.

 

Єктенія

Диякон: Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животворя́щого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотих, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і святого мученика Акакія, і всіх Святи́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.

Вірні: Господи, помилуй (12 р.).

Священик: Благодаттю і щедротами і чоловіколюб’ям єдинородного Сина твого, з яким ти благословенний єси, з пресвятим і благим і животворним твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

 

Канон

(Якщо скорочується Канон, перейди до Пісня Богородиці).

Канон, глас 4, кир Теофана, акростих якого: Переполовення свят превеликих похвалю.

(Якщо скорочується Канон, перейди до Пісня Богородиці).

Пісня 1. Ірмос: Моря Червоного безодню сухими стопами древній перейшовши Ізраїль, хрестовидними Мойсеевими руками Амаликову силу в пустелі переміг.

Приспів: Слава Тобі Боже наш, слава Тобі.

Великі благодіяння, незбагненні розумом, божественного Твого втілення, Владико, сяють нам; дари ж благодаті і божественне сяйво подають нам благо.

Прийшов Ти, Христе, сяйво Божества явно показуючи на святі; бо Ти для спасенних – радісне свято, і спасіння нашого заступник.

Премудрість, правда і визволення у Бога, був Ти, Господи, для нас, від землі до небесної проводячи висоти, і Духа Божественного даруючи.

Слава, і нині: Богородичний: Плоть Твоя, Владико, у гробі не зазнала тління, бо вона утворилася без сімені, тому й не прийняла тління, притаманного нашому єству, якого від початку в ньому не було, і тому воно й не діяло.

Катавасія: Воскресіння день,* просвітімся лю­ди!* Пасха Господня, Пасха – від смерти бо до життя* і від землі до небес Христос Бог нас пере­вів,* – перемоги пісню співаємо.

Пісня 3. Ірмос: Веселиться Тобою Церква Твоя, Христе, взиваючи: Ти моя сила, Господи, і пристановище, й утвердження.

Приспів: Слава Тобі Боже наш, слава Тобі.

Вод животворних джерела відкрив Ти Церкві: якщо хто має спрагу, нехай приходить і п’є, – взиває Благий.

Про вознесіння від землі на небо відкрито говорив Ти, обіцяючи послати з неба Духа Святого.

Слава, і нині: Богородичний: Господь, єством животворчий, від Діви народився і всім вірним дарував безсмертя як Милосердний.

Катавасія: Прийдіте, пиймо нове пиття,* що не з каменя неплідного чудесно випливає,* але з не­тління джерела, яке виточив із гробу Христос;* в ньому ми утверджуємось.

 

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

 

Кондак (г. 4): В переполовення законного празника, всіх Творче і Владико, * до предстоящих глаголив Ти, Христе Боже: * Прийдіть і зачерпніть воду безсмертя. * Тому до Тебе припадаємо і вірно кличемо: * Щедроти Твої даруй нам, * бо Ти є джерело життя нашого.

 

Песнь 4. Ірмос: Вознесеним Тебе бачила Церква на хресті, Сонце праведне, і стала в чині своєму, достойно взиваючи: слава силі Твоїй, Господи.

Приспів: Слава Тобі Боже наш, слава Тобі.

Зруйнував Ти врата смерти силою Твоєю, путь життя показав, безсмертя двері відкрив тим, хто з вірою взиває: слава силі Твоїй, Господи.

У переполовення свята, що має кінець і начало, як безначальний Владика став Ти посеред, промовляючи: богомудрі, прийдіть, насолоджуйтеся божественними дарами.

Як Бог маючи над усіма владу, як всемогутній подолав державу смерти, Христе, обіцяючи послати Духа Святого, що від Отця походить.

Слава, і нині: Богородичний: Подаєш щедро благодать тим, хто Тебе оспівує, Мати безневісна, і просиш за них прощення гріхів у Тобою народженого Превічного Слова, Пречиста.

Катавасія: На божественній сторожі,* богонатхнений Аввакум хай стане з нами,* і покаже світлоносця-ангела,* що ясно звіщає:* Нині спа­сіння світові,* бо воскрес Христос,* як всемогутній.

Пісня 5. Ірмос: Ти, Господи мій, Світло, що у світ прийшло, Світло святе, що виводить з темряви невідання тих, що з вірою оспівують Тебе.

Приспів: Слава Тобі Боже наш, слава Тобі.

Божественних свят переполовення досягнувши, довершених божественних чеснот поспішаймо навчатися, богомудрі.

Воістину нинішнє святе торжество – переполовен-ня: найбільших бо свят – корінь, і радують обидва.

Слава, і нині: Богородичний: Розум архангельський не може зрозуміти Твоє невимовне від Діви пречисте Різдво, Спасе Многомйлостивий.

Катавасія: Від раннього ранку чуваймо* і, за­мість мира, пісню принесім Владиці,* і Христа побачимо – правди Сонце,* що всім життя осві­тлює.

Пісня 6. Ірмос: Приношу Тобі жертву голосом похвали, Господи, -взиває Церква до Тебе, від бісівської крови очистившись кров’ю, що витекла з ребер Твоїх ради милости Твоєї.

Приспів: Слава Тобі Боже наш, слава Тобі.

Нині настало переполовення П’ятдесятниці: спочатку Божественної Пасхи божественною радістю озорені, потім благодаттю Утішителя засяяли.

Говорив Ти, Христе, стоячи у храмі, юдейському зібранню, відкриваючи Свою славу і засвідчуючи Свою спорідненість з Отцем.

Слава, і нині: Богородичний: Будь мені заступницею і стіною непорушною, Пресвята Богородице, визволяючи мене від мирських спокус, і осяваючи Божественним світлосяйвом.

Катавасія: Зійшов ти, Христе, в глибини підзем­ні,* і розбив кайдани вічні,* що держали ув’язне­них,* і на третій день,* як із кита Йона, воскрес ти із гробу.

 

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо Ти цар миру і Спас душ наших і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

 

Кондак, (г. 8): З вірою прийшовши на кладязь, * самарянка виділа Тебе, премудрости воду, * якої напившись обильно, * царство вишнє унаслідувала повік * приснославна.

 

Песнь 7. Ірмос: У печі персидській юнаки Авраамові, опалені любов’ю благочестя більше, ніж полум’ям, взивали: благословенний Ти у храмі слави Твоєї, Господи.

Приспів: Слава Тобі Боже наш, слава Тобі.

Всемогутністю зруйнував Ти, Спасе, смертну силу, стезю життя показав людям, Чоловіколюбче, тим, хто вдячно до Тебе взиває: благословенний Ти в храмі слави Твоєї, Господи.

Бачачи плоть, зібрання єврейське не розуміло Тебе, Слово Боже, але ми Тебе оспівуємо: благословенний Ти в храмі слави Твоєї, Господи.

Слава, і нині: Богородичний: Свята Божественна оселе Всевишнього, радуйся, бо через Тебе, Богородице, дано радість тим, що взивають: благословенна Ти в жонах, Пренепорочна Владичице.

Катавасія: Той, хто юнаків із печі визволив,* ставши людиною, терпить, як смертний* і страж­данням зодягає смертне красою нетління,* єди­ний благословенний отців Бог і препрославлений.

Пісня 8. Ірмос: Руки розпростерши, Даниїл пащі левів затулив у рові; вогненну ж силу погасили, опоясавшись доброчесністю, благочестиві юнаки, взиваючи: благословіть, усі творіння Господні, Господа.

Приспів: Слава Тобі Боже наш, слава Тобі.

Величний із гробу воскрес, славою Божества прикрашений, апостолам Твоїм, Господи, Ти явився, обіцяючи послати дійство Духа їм, що взивають: благословіть, усі діла Господні, Господа.

Умертвив Ти пекло як Бог Живоначальний, усім виточив Ти життя вічне; Тебе ж нині зображає явно радість цих світлоносних днів, що взивають: благословіть, усі діла Господні, Господа.

Як Сонце правди, Христе, явився Ти, пославши проміння світу – апостолів Твоїх, що носять Тебе, Світло незбагненне, і морок невідання очищають, взиваючи: благословіть, усі діла Господні, Господа.

Приспів: Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Богородичний: Ось нині відійшов явно від коліна Іуди князь і вождь; Ти бо, Всенепорочна, породила раніше обіцяне уповання народів – Христа Бога, Його ж оспівуємо: благословіть, усі діла Господні, Господа.

Приспів: Хвалимо, прославляємо, поклоняємось Господеві,* оспівуючи і вихваляючи його по всі віки.

Катавасія: Цей провіщений і святий день,* пер­ший по суботі,* царський і Господній,* свято над святами і торжество всіх торжеств:* в цей день прославляймо Христа навіки.

 

Пісня Богородиці

Після катавасії восьмої пісні диякон бере кадильницю і, ставши перед іконою Богородиці, мовить:

Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.

Нема Величає душа моя Господа…, але зараз після виголошення хор співає:

Приспів: Ангел звістив благодатній: Чистая Діво, радуйся, і знову кажу: Радуйся, Твій Син воскрес на третій день із гробу, і мертвих воскресив. Люди, веселіться.

Ірмос: Світися, світися, новий Єрусалиме, слава бо Господня на тобі засяяла. Радій нині і веселися, Сіоне, а ти, Чистая Богородице, втішайся воскресінням Сина твого.

 

Пісня 9

Ірмос (г. 4): Виявив потугу своєї правиці,* скинув сильних з престолів* і підніс смиренних, Бог Ізраїля.* Так-то відвідав нас Схід з висоти* і наставив нас на шлях миру.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Усі ми сьогодні складім хор духовний,* щоб заспівати: Господь воскрес!* – щоб раділа земля, щоб небо звеселилось,* щоб хмари зросили дощ правди нам,* що світло празнуємо і звеличуємо Христа.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Господь – життя живучих і джерело добра* щедро виточує воду навчання,* кажучи до жінки:* Дай мені напитися води,* щоб я міг подати тобі воду,* що висушить джерело твоїх гріхів.

Слава і нині: Пречиста – житло Світла!* Просвіти засліплені зіниці моєї душі* численними ворожими підступами,* і чистим серцем сподоби мене ясно оглядати Світло,* що з тебе засяяло понад усяке розуміння.

Катавасія: Світися, світися, новий Єрусалиме!* Слава бо Господня на тобі засяяла!* Радій нині й веселися, Сіоне,* а ти, Чиста Богородице,* втішайся воскресінням Сина твого!

 

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

 

І співають відразу «Свят Господь Бог» наш на глас прокімена.

Свят Господь Бог наш.

Стих 1: Возносіте Господа Бога нашого.

Стих 2: І поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо святе воно.

 

Світильний

Плоттю заснувши, як мертвий, Царю і Господи,* на третій день воскрес ти,* Адама підняв із тління і подолав смерть.* Пасхо нетління, світу спасіння.

Слава: До Самарії прийшов ти, всесильний Спасе мій,* та й стрінув жінку і просив у неї напитися води ти,* що виточив євреям воду з нетесаного каменю.* Ти розбудив у неї віру,* і нині вона втішається на небі життям вічним.

І нині: У тебе, Добросердний, єдино Щедрий,* чаша невичерпних дарів, виснаженим спрагою,* тож дай нам, зачерпнути води на відпушення гріхів.

 

Псалом 148

Вірні співають два перших стихи хвалитних на глас 4:

 

Усе, що живе, нехай хвалить Господа.* Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.

Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.

Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.

Поставив їх на віки віків* і дав закон, що не перейде.

Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;

Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;

Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;

Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;

Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;

Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.

Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.

Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.

Псалом 149

Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.

Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.

Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.

Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.

Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.

Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.

Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.

Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.

Стихири

Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.

(г. 4): Всесильний Господи,* що перетерпів хрест і смерть, і воскрес із мертвих!* Славимо твоє воскресіння.

Псалом 150

Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.

Хрестом твоїм, Христе,* визволив ти нас від давнього прокляття* і твоєю смертю здолав диявола, що нашу природу гнобить,* а воскресінням твоїм усіх сповнив радости.* Тому й співаємо тобі:* Воскреслий з мертвих, Господи, – слава тобі!

Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.

Хрестом твоїм, Христе Спасе,* наведи нас на твою істину і визволь нас з сітей ворожих.* Воскреслий з мертвих, піднеси нас, що впали в гріх,* простягни руку твою, чоловіколюбний Господи,* молитвами святих твоїх.

Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.

Єдинородний Сину Божий!* Ти не розлучився від лона твого Отця,* прийшовши з-за чоловіколюб’я на землю.* Ставши незмінно людиною,* ти хрест і смерть перетерпів тілом, безстрасний божеством,* а воскреснувши з мертвих, безсмертя дав людському родові,* як єдиний всесильний.

Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.

(г. 6): Богоносний, преблаженний Отче!* Ти духові підкорив усі тілесні жадання.* Утвердивши ж себе подвигом посту,* як вогнем очищене золото,* засяяв ти і став оселею пресвятого Духа.* Ти зібрав багато монахів і своїми навчаннями,* немов би висхідною драбиною до неба,* випровадив їх на вершину чеснот.* Пом’яни й нас, що вшановуємо твою завжди священну пам’ять,* і молися за спасіння душ наших.

Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

Богоносний, преблаженний Отче!* Ти духові підкорив усі тілесні жадання.* Утвердивши ж себе подвигом посту,* як вогнем очищене золото,* засяяв ти і став оселею пресвятого Духа.* Ти зібрав багато монахів і своїми навчаннями,* немов би висхідною драбиною до неба,* випровадив їх на вершину чеснот.* Пом’яни й нас, що вшановуємо твою завжди священну пам’ять,* і молися за спасіння душ наших.

Стих: Воскресни, Господи Боже мій,* нехай піднесеться рука твоя; не забудь убогих твоїх ніколи.

Богоносний і преблаженний Отче!* Ти по-пророчому сльозами зрошував землю* і не давав своїм очам сну, ані дрімання своїм повікам,* спрямовуючи свої жадання до Христа, якого ти полюбив.* Вправляючись у всякому роді чесноти,* став ти взірцем для монахів.* Тому ми тебе прославляємо й ублажаємо.

Стих: Хвалитиму тебе, Господи,* всім серцем моїм, розповім про всі твої чудеса.

Преподобний Отче!* Ти змалку пильно вчився побожности* і став орудником Святого Духа.* Одержавши від нього силу творити чудеса,* ти навчав людей нехтувати земними втіхами.* Тепер же, отче наш Теодосію,* в усю повноту осяяний божественним світлом,* просвічуй душі наші.

Слава (г. 6): Джерело животворне, Ісус Спас наш,* прийшов до джерела патріярха Якова* і прохав напитись води у жінки самарянки.* Коли ж вона сказала, що це незвичне в юдеїв,* то премудрий Творець ласкавими словами* наводить її найперше, щоб просила води вічної.* Діставши її, вона всім звіщала, кажучи:* Ходіть і подивіться на того, хто знає все закрите,* на Бога, що прийшов у тілі, щоб спасти людину.

І нині: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.

 

Велике славослов’я

Священик: Слава Тобі, що Світло нам показав!

Вірні: Слава во вишніх Богу*, і на землі мир*, в людях благовоління.

Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.

Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.

Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріхи світу, помилуй нас.

Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.

Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.

Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.

Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки віків.

Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.

Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.

Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.

Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.

Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.

Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.

Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою.

Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.

Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.

Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Святий Безсмертний, помилуй нас.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас.

 

Тропар

Воскресши із гробу і в’язи пекельні розірвавши,* ти роздер присуд смерти, Господи,* і всіх від сітки ворожої визволив.* А з’явившись апостолам своїм,* ти послав їх на проповідь,* і ними мир свій подав ти вселенній,* єдиний Чоловіколюбче.

 

Єктенія усильного благання

Диякон: Помилуй нас, Боже, з великої милости твоєї, молимось тобі, вислухай і помилуй.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Диякон: Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея (ім’я), Папу Римського, і за блаженнішого Патріарха нашого (ім’я), і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), [і за всечесніших отців наших Протоархимандрита (ім’я), Архимандрита (ім’я), Протоігумена (ім’я) й Ігумена (ім’я)], за тих, що служать і послужили у святому храмі цьому (і в святій обителі цій), за отців наших духовних, і всіх у Христі братів наших.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Диякон: Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Диякон: Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Священик: Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

 

Прохальна єктенія

Диякон: Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Диякон: Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Диякон: Прощення і відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Диякон: Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Диякон: Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Диякон: Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшному суді Христовому просім.

Вірні: Подай, Господи.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо ти Бог милости, ласк і чоловіколюбности, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Священик: Мир всім.

Вірні: І духові твоєму.

Диякон: Голови ваші перед Господом схиліть.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик читає молитву: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як добрий і чоловіколюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:

Виголошення: Бо до тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

 

Великий відпуст

Диякон: Премудрість.

Вірні: Благослови.

Священик: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь. Утверди, Боже, святу православну віру на віки віків.

Священик: Пресвята Богородице, спаси нас.

Вірні: Світися, світися, новий Єрусалиме!* Слава бо Господня на тобі засяяла!* Радій нині й веселися, Сіоне,* а ти, чиста Богородице, втішайся воскресінням Сина твого!

Священик: Слава тобі, Христе Боже, надіє наша, слава тобі!

Вірні: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав* і тим, що в гробах, життя дарував. Господи, помилуй (3 р.). Благослови.

Священик: Христос, що воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, і святого мученика Акакія, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.

Вірні: Амінь.

 

Стихира євангельська – Слава і нині: (г. 7): Ще досвітній сутінок.* Чому над гробом стоїш, Маріє, з великим сутінком у серці,* і питаєш: Де покладено Ісуса?* Поглянь, як збіглись учні* і як у полотнах та хустині збагнули воскресіння* і згадали те, що було про це написано?* З ними та через них і ми, повіривши,* оспівуємо тебе, життя подавця Христа.

 

і всі співають тричі:

Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав* і тим, що в гробах, життя дарував (3 р.)

закінчуючи:

І нам дарував життя вічне, поклоняємось його на третій день воскресінню.

 

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 4): Сві́тлую воскресі́ння про́повідь від а́нгела взна́вши* і пра́дідне осу́дження відки́нувши,* Госпо́дні учени́ці, хва́лячись, апо́столам мо́вили:* Повали́лася смерть, воскре́с Христо́с Бог,* дару́ючи сві́тові вели́ку ми́лість.

Тропар (г. 8): Підні́сся ти до чесно́т, змо́лоду полюби́вши мона́ше життя́,* ба́жане сміли́во осягну́в, всели́вся ти в пече́ру* і, прикраси́вши життя́ твоє́ по́стом і сві́тлістю,* в молитва́х, як безпло́тний, пробува́в ти,* в ру́ській землі́, як сві́тле світи́ло, засія́в ти, о́тче Теодо́сію.* Моли́ Христа́ Бо́га, щоб спасли́ся ду́ші на́ші.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Кондак, (глас 3): Звізду́ ру́ську – блаже́нного Теодо́сія днесь вшану́ймо,* що від схо́ду возсія́ла і на за́хід прийшла́,* бо всю цю краї́ну чудеса́ми й чесно́тами,* а всіх нас дія́нням і благода́ттю мона́шого уста́ву збагати́ла.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак Тріоді, глас 4: З ві́рою прийшо́вши на кла́дязь,* самаря́нка ви́діла Тебе́, прему́дрости во́ду,* яко́ї напи́вшись оби́льно,* ца́рство ви́шнє унаслі́дувала пові́к* присносла́вна.

Прокімен (глас 3):
Співайте Богові нашому, співайте; співайте цареві нашому, співайте (Пс 46,7).
Стих: Всі народи, заплещіте руками, воскликніть Богові голосом радости (Пс 46,2).

І святому (г. 7): Че́сна пе́ред Го́сподом смерть преподо́бних Його́ (Пс. 115,6).

Апостол: Діяння Апостолів 11, 19-26; 29-30.
В тих днях апостоли, що були розсипалися через гоніння з приводу Стефана, дійшли аж до Фінікії, Кипру та Антіохії, нікому не проповідуючи слова, крім юдеїв. Були ж між ними деякі з Кипру та з Кирени, які прийшли в Антіохію та промовляли й до греків, благовіствуючи їм Господа Ісуса. Рука Господня була з ними, і велике число було тих, що увірували й навернулись до Господа. Чутка про це дійшла до вух церкви, що в Єрусалимі, і вони вислали Варнаву в Антіохію. Коли він прийшов і побачив ласку Божу, зрадів і підбадьорив усіх триматися Господа рішучим серцем, бо він був чоловік добрий, повний Святого Духа та віри. І пристало багато людей до Господа. Тоді він вирушив у Тарс розшукати Савла  і, найшовши його, привів в Антіохію. Вони збирались цілий рік у церкві й навчали силу людей. Уперше в Антіохії називали учнів християнами. Тоді учні, хто скільки міг, постановили послати братам, що жили в Юдеї, допомогу; 30. що й зробили, пославши її старшим через руки Варнави й Савла.

До Євреїв послання святого апостола Павла читáння.

Прп.: Євр. 334 зач.; 13, 7-16.

7. Браття, пам’ятайте про наставників ваших, які звіщали вам слово Боже, і, дивлячись уважно на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру. 8. Ісус Христос учора й сьогодні – той самий навіки. 9. Не дайте себе звести різними та чужими науками; воно бо добре укріпити серце благодаттю, не стравами, які не принесли ніякої користи тим, що їх тримались. 10. У нас є жертовник, з якого не мають права їсти ті, що при наметі служать. 11. Бо м’ясо тих звірят, кров яких первосвященик вносив у святиню за гріхи, палиться за табором. 12. Тому й Ісус, щоб освятити народ власною кров’ю, страждав поза містом. 13. Вийдімо, отже, до нього поза табір, несучи наругу його, 14. бо ми не маємо тут постійного міста, але майбутнього шукаємо. 15. За його посередництвом приносімо завжди Богові жертву хвали, тобто плід уст, які визнають його ім’я. 16. Добродійства та взаємної щедроти не забувайте: такі бо жертви Богові приємні.

Алилуя (глас 4):
Стих: Натягни лук і наступай, і пануй істини ради, лагідности і справедливости (Пс 44,5).
Стих: Ти полюбив правду і зненавидів беззаконня (Пс 44,8).
І святому (г. 2): Свяще́нники Твої́ зодягну́ться в пра́ведність і преподо́бні Твої́ возра́дуються (Пс. 131,9).
Стих: Ви́брав Госпо́дь Сіо́н, захоті́в Його́ на житло́ для Се́бе (Пс. 131,13).

Євангеліє: (Ів 4,5-42):
У той час прибув Ісус до одного міста в Самарії, яке називається Сихар, неподалеку поля, наданого Яковом синові своєму Йосифові. Там і криниця Яковова була. Натомився з дороги Ісус, тож і присів біля криниці; було ж під шосту годину. Надходить же жінка з Самарії води взяти. Ісус до неї каже: «Дай мені напитися.» Учні ж його пішли були до міста харчів купити. Отож каже до нього жінка самарянка: «Юдей єси, а просиш напитися в мене, жінки самарянки?» Не мають бо зносин юдеї з самарянами. Ісус у відповідь сказав до неї: «Була б ти відала про дар Божий, і хто той, що каже тобі: Дай мені напитися, то попросила б сама в нього, а він дав би тобі води живої.» Мовить до нього жінка: «Ти й зачерпнути не маєш чим, пане, а й криниця глибока, – то звідкіля б у тебе вода жива? Чи більший ти за батька нашого Якова, що дав нам криницю оцю, і сам пив з неї, а й сини його ще й товар його?» А Ісус їй у відповідь: «Кожен, хто оту воду п’є, знову захоче пити. Той же, хто нап’ється води, якої дам йому я, – не матиме спраги повіки. Вода бо, що дам йому я, стане в ньому джерелом такої води, яка струмує в життя вічне.» Говорить до нього жінка: «То дай мені, пане, тієї води, щоб не мала я більше вже спраги та й не ходила сюди черпати.» «Піди ж, – мовить до неї, – позви чоловіка свого та й повертайся сюди.» Озвалася жінка та й каже йому: «Нема в мене чоловіка.» «Добре єси мовила – відрік їй, – Не маю чоловіка! П’ятьох бо мала єси чоловіків, та й той, що тепер у тебе, – не чоловік він тобі. Правду мовила єси. А жінка й каже до нього: «Бачу, пане, – пророк ти. Батьки наші на оцій горі поклонялися, ви ж говорите – в Єрусалимі, мовляв, місце, де поклонятися треба.» Ісус до неї: «Повір мені, жінко, – час надходить, коли ані на оцій горі, ані в Єрусалимі будете ви поклонятись Отцеві. Поклоняєтесь ви, не знавши кому. А ми поклоняємося, знавши кому. Від юдеїв бо й спасіння. Та надійде час, – ба, вже й тепер він, – що справжні поклонники Отцеві кланятимуться у дусі й правді. А таких поклонників і шукає собі Отець. Бог – Дух. Ті, що йому поклоняються, повинні у дусі й правді поклонятися.» Жінка й каже до нього: «Відаю, що має прийти Месія, чи то Христос. А прийде, то все і звістить нам.» А Ісус їй: «То я, що говорю з тобою.» Тоді надійшли його учні і дивувалися, що розмовляє він з жінкою. Не спитав, однак, ані один: «Чого хочеш від неї, або: Чому розмовляєш із нею.» Жінка ж покинула свій глечик, побігла в місто та й каже людям: «Ідіть но і подивіться на чоловіка, що сказав мені все, що я робила. Чи, бува, не Христос він?» І вийшли з міста й подалися до нього. А учні тим часом заходилися просити його, кажучи: «Їж лишень, Учителю.» Він же їм: «Їстиму я їжу, незнану вам.» Учні тоді заговорили один до одного: «Може хтось йому приніс їсти?» «Їжа моя, – каже до них Ісус, – волю чинити того, хто послав мене, і діло його вивершити. Чи ви ж не кажете: «Ще чотири місяці, і жнива настануть. А я вам кажу: Підведіть очі ваші та й погляньте на ниви, – вони вже для жнив доспіли. Вже і жнець бере свою нагороду, плоди збирає для життя вічного, – щоб сіяч із женцем укупі раділи. Правильна й приказка до цього: Один сіє, а жне хтось інакший. Послав же і я вас те жати, коло чого ви не трудилися. Інші трудилися, ви ж у їхню працю вступили.» Численні ж самаряни з того міста увірували в нього з-за слів жінки, яка посвідчила: «Сказав мені все, що я робила». Тож коли прийшли до нього самаряни, то просили, щоб лишився в них. Він і лишився на два дні там. Та й багато більше увірували з-за його слова. Жінці ж вони сказали: «Віруємо не з-за самого твого оповідання – самі бо чули й знаємо, що направду він – світу Спаситель.»

Від Матея святого Євангелія читáння.

Прп.: Мт. 43 зач. 11, 27-30.

Сказав Господь своїм учням:. 27. Все передане мені моїм Отцем, і ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця ніхто не знає, крім Сина, та кому Син схоче відкрити. 28. Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас. 29. Візьміть моє ярмо на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, і найдете полегшу душам вашим. 30. Ярмо бо моє любе й тягар мій легкий.

Замість Досто́йно, приспів:

А́нгел сповіща́в Благода́тній: Чи́стая Діво, ра́дуйся! I зно́ву кажу́: Ра́дуйся! Твій Син воскре́с тридне́вний із гро́бу, і ме́ртвих воздви́гнув Він. Лю́ди, веселі́теся!

І ірмос (г. 1): Світи́ся, світи́ся, нови́й Єрусали́ме, сла́ва бо Госпо́дня на то́бі возсія́ла! Раді́й ни́ні й весели́ся, Сіо́не. А ти, чи́ста Богоро́дице, втіша́йся воскресі́нням Си́на свого́.

Причасний:
Тіло Христове прийміть,* джерела безсмертного споживіть.* Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1).* В па́м’яті ві́чній бу́де пра́ведник, по́голосів злих не убої́ться (Пс. 111,6-7).* Алилуя (х3).

Замість Благословен, хто йде в ім’я Господнє: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував.

Замість Ми бачили світло істинне: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував.

Замість Нехай сповняться: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував (х3).

Замість Будь ім’я Господнє: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував (х3).

Під час відпусту “Христос воскрес” співається один раз (на просту мелодію) замість “Слава Отцю…”

Тоді знову співається Тропар “Христос воскрес”, як і на початку Літургії, але з додатковим закінченням.

Тропар: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував (х3).

І нам дарував життя вічне, поклоняємось його тридневному воскресінню.