Ex. VA 26/157
APPEAL
His Beatitude Sviatoslav on the occasion of the fortieth anniversary of the Chornobyl disaster
Dear ones in Christ!
On April 26, forty years have passed since the accident at the Chornobyl nuclear power plant – a tragedy that caused a socio-environmental catastrophe on a global scale and forever changed the face of our land and the fate of millions of people.
Forty years, according to biblical tradition, is a special period: a time of testing, purifying memory and deep rethinking of the path travelled, as well as the experience of God’s presence among us. Just as the people of Israel once travelled through the desert to the promised land for forty years, so we have borne the burden of the Chornobyl disaster for four decades. Today, we stop to reflect on this path and learn lessons for the future.
First of all, let us bow our heads before the feat of the liquidators. They became the living embodiment of the words of Christ: “No one can love more than when he lays down his life for his friends” (Jn 15:13). These people went into the fire and overcame the consequences of the atomic disaster not for the sake of glory, but for the sake of saving lives. Their sacrifice stopped the spread of deadly radiation and became a human shield for the whole of Europe and the world.
Today, as Ukraine burns again in the flames of war, we see the same spirit of self-sacrifice in our soldiers and rescuers. We prayerfully remember everyone who gave their health and life for our safety. May this day of mourning anniversaries become a day of prayer: let us pray for those who lost their lives in the aftermath of this catastrophe.
Even forty years later, we know only a part of the numerous eco-social challenges of Chornobyl, which are reflected in the fates of the victims. This catastrophe was not only a technical error – it was the result of the spiritual blindness of the Soviet system, which put ideology above human life, and false greatness above truth and moral responsibility.
The experience of Chornobyl shows that a person cannot arbitrarily and with impunity dominate God’s world. The catastrophe is a reminder of our shared responsibility for all of God’s creation, for the environment. We must realise that the abuse of the Creator’s gifts—polluting the air and water, depleting the earth, destroying nature, wasting energy and resources is a sin against God, neighbours, and future generations.
We are experiencing the current anniversary of Chornobyl in the conditions of a full-scale war, which destroys not only human lives, but also God’s creation — the earth, water and forests, turning them into a disaster zone. The enemy uses civilian nuclear infrastructure as a tool of blackmail. The occupation of the Chornobyl nuclear power plant at the beginning of the invasion and the constant threat at the Zaporizhzhia nuclear power plant indicate that the lessons of the past have not been learned by everyone.
The world is once again on a dangerous brink, where human pride and irresponsibility can lead to new catastrophes. In this context, we call on the international community to take decisive action to prevent the recurrence of the tragedy, the scale of which may surpass the events of 1986.
By destroying the energy infrastructure, the aggressor not only deprives people of their usual living conditions but also directly threatens the health and lives of millions. The tragic experience of Chornobyl and the modern challenges of war call us with particular force to ecological conversion, which the Church constantly reminds us of.
So let us become wise and responsible stewards of the Creator’s gifts. Every unit of energy saved, every tree planted, every rejection of excessive consumption is our contribution to preventing new environmental disasters.
On the occasion of the fortieth anniversary of the Chornobyl accident, the UGCC Bureau for Ecology initiated the All-Ukrainian eco-social action “Candle of Memory” under the slogan “Remember the past – protect the future”. Its purpose is to honour the liquidators and victims of the disaster, as well as to call for ecological repentance and active environmental protection in the face of modern threats.
We invite all the faithful of our Church and people of goodwill to offer prayers for the repose of the souls of the deceased heroes-liquidators and for the health of those who still bear the burden of the consequences of the Chornobyl disaster. On Sunday, April 26, at 20:00, we will light the “Candle of Remembrance” on the windowsills of our homes as a symbol of unquenchable prayer and hope for the healing of the creature. Let’s stand in solidarity with those who need medical and social assistance as a result of the Chornobyl accident.
May the Lord, who defeated death by His resurrection, help us heal the wounds of Chornobyl. Let us implore the risen Christ for the gift of ecological conversion to be worthy witnesses of God’s love, to conquer evil, to cherish our common home, and to multiply the gifts of the Creator.
The blessing of the Lord be upon you!
† SVYATOSLAV
Given in Kyiv, at the Patriarchal Council of the Resurrection of Christ, on the day of the Holy Hieromartyr Januarius and those who are with him, and the Holy Martyr Theodore, who is in Pergia, April 21, 2026 AD
Вих. ВА 26/157
ЗВЕРНЕННЯ
Блаженнішого Святослава з нагоди сорокових роковин Чорнобильської катастрофи
Дорогі в Христі!
Двадцять шостого квітня минає сорок років від часу аварії на Чорнобильській атомній електростанції – трагедії, що спричинила соціально-екологічну катастрофу глобального масштабу і назавжди змінила обличчя нашої землі та долю мільйонів людей.
Сорок років, за біблійною традицією, – це особливий період: час випробування, очищення пам’яті та глибокого переосмислення пройденого шляху, а також досвіду Божої присутності серед нас. Як колись ізраїльський народ сорок років мандрував пустелею до обітованої землі, так і ми впродовж чотирьох десятиліть несемо тягар Чорнобильської катастрофи. Сьогодні ми зупиняємося, щоб осмислити цей шлях і винести уроки для майбутнього.
Насамперед схилімо голови перед подвигом ліквідаторів. Вони стали живим втіленням слів Христа: «Ніхто неспроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів життя віддає» (Ів. 15, 13). Ці люди йшли у вогонь і долали наслідки атомного лиха не заради слави, а заради спасіння життя. Їхня жертва зупинила поширення смертельної радіації та стала живим щитом для всієї Європи та світу.
Сьогодні, коли Україна знову палає у вогні війни, ми бачимо той самий дух самопожертви в наших воїнах і рятувальниках. Молитовно згадуємо кожного, хто віддав своє здоров’я і життя заради нашої безпеки. Нехай цей день скорботних роковин стане днем молитви: помолімося за тих, хто загинув, ліквідовуючи наслідки цієї катастрофи.
Навіть через сорок років ми знаємо лише частину численних екосоціальних викликів Чорнобиля, які відображаються в долях постраждалих. Ця катастрофа була не лише технічною помилкою — вона стала наслідком духовної сліпоти радянської системи, яка поставила ідеологію вище за людське життя, а фальшиву велич — вище за істину та моральну відповідальність.
Досвід Чорнобиля засвідчує: людина не може свавільно й безкарно панувати над Божим світом. Катастрофа нагадує про нашу спільну відповідальність за все Боже створіння, за довкілля. Ми маємо усвідомити: зловживання дарами Творця — забруднення повітря й води, виснаження землі, нищення природи, марнотратне використання енергії та ресурсів — є гріхом проти Бога, ближніх і майбутніх поколінь.
Нинішні роковини Чорнобиля ми переживаємо в умовах повномасштабної війни, яка нищить не тільки людські життя, а й Боже створіння — землю, воду і ліси, перетворюючи їх на зону лиха. Ворог використовує цивільну ядерну інфраструктуру як інструмент шантажу. Окупація Чорнобильської АЕС на початку вторгнення та постійна загроза на Запорізькій АЕС свідчать, що уроки минулого засвоєні не всіма.
Світ знову опинився на небезпечній межі, де людська гординя і безвідповідальність можуть призвести до нових катастроф. У цьому контексті закликаємо міжнародну спільноту до рішучих дій, щоб не допустити повторення трагедії, масштаби якої можуть перевершити події 1986 року.
Руйнуючи енергетичну інфраструктуру, агресор не лише позбавляє людей звичних умов життя, а й безпосередньо загрожує здоров’ю і життю мільйонів. Трагічний досвід Чорнобиля та сучасні виклики війни з особливою силою закликають нас до екологічного навернення, про яке постійно нагадує Церква.
Тож станьмо мудрими і відповідальними управителями дарів Творця. Кожна зекономлена одиниця енергії, кожне посаджене дерево, кожна відмова від надмірного споживання — це наш внесок у запобігання новим екологічним лихам.
Бюро УГКЦ з питань екології до сорокових роковин аварії на ЧАЕС ініціювало Всеукраїнську екосоціальну акцію «Свічка пам’яті» під гаслом «Пам’ятати минуле – берегти майбутнє». Її мета — вшанувати ліквідаторів і жертв катастрофи, а також закликати до екологічного покаяння й активного захисту довкілля в умовах сучасних загроз.
Запрошуємо всіх вірних нашої Церкви та людей доброї волі піднести молитви за упокій душ спочилих героїв-ліквідаторів і за здоров’я тих, хто досі несе тягар наслідків Чорнобильської катастрофи. Запалімо в неділю, 26 квітня, о 20:00 на підвіконнях наших осель «Свічку пам’яті» як символ незгасної молитви і надії на зцілення створіння. Будьмо солідарними з тими, хто потребує медичної та соціальної допомоги внаслідок аварії на ЧАЕС.
Нехай Господь, який своїм воскресінням переміг смерть, допоможе нам зцілити рани Чорнобиля. Благаймо воскреслого Христа про дар екологічного навернення, щоб бути гідними свідками Божої любові, перемагати зло, берегти наш спільний дім і примножувати дари Творця.
Благословення Господнє на вас!
† СВЯТОСЛАВ
Дано в Києві, при Патріаршому соборі Воскресіння Христового, у день Святого священномученика Януарія і тих, що з ним,n та Святого мученика Теодора, що в Пергії, 21 квітня 2026 року Божого