Sunday of the Publican and the Pharisee. Octoechos Tone 1. Our Venerable Father Maximus the Confessor (662). Holy Martyr Neophytus (284-305). Holy Martyrs Eugene, Candidus, Valerian, and Aquilas; Matins Resurrectional Gospel 1.

English Source: Royal Doors www.royaldoors.net

Great Vespers, Sunday Matins and Divine Liturgy

 

GREAT VESPERS

Kathisma Reading: “Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140

In Tone 1

  1. Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

Accept our evening prayer, O holy Lord,* and grant us forgiveness of sins,* for You alone manifested the resurrection* to the world.

  1. The just shall gather around me* when You have been good to me.

O you people, walk around Sion and encompass her.* And there give glory to Him who is risen from the dead.* For He is our God* who delivers us from our sins.

  1. Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

Come you people, praise and worship Christ.* Glorify His resurrection from the dead;* for He is our God who delivered the world* from the deceit of the enemy.

  1. Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

Rejoice, O you heavens;* sound the trumpets, you foundations of the earth;* cry out with joy, O you mountains.* For behold, Emmanuel has nailed our sins to the Cross;* the Giver of Life has put Death to death;* and the Lover of mankind* has raised up Adam.

  1. If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

Let us praise the Lord* who for our sake was willingly crucified in the flesh.* He suffered, was buried, and rose from the dead.* Therefore, let us sing to Him:* O Christ, keep Your Church in the orthodox faith* and bring peace to our lives;* for You are gracious and love mankind.

  1. I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

O Christ our God, as we stand unworthily before Your life-bearing grave,* we offer a hymn of praise to Your ineffable tenderness of heart.* For You, O Sinless One,* in Your loving-kindness have accepted the Cross and death* in order to grant* resurrection to the world.

In Tone 1

  1. For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

Brethren, let us not pray as the Pharisee:* for he who exalts himself shall be humbled.* Let us humble ourselves before God,* and with fasting cry aloud as the Publican:* God be merciful to us sinners.

  1. Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

Brethren, let us not pray as the Pharisee:* for he who exalts himself shall be humbled.* Let us humble ourselves before God,* and with fasting cry aloud as the Publican:* God be merciful to us sinners.

  1. Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

A Pharisee, overcome with vainglory, and a Publican, bowed down in repentance,* came to You the only Master.* The one boasted and was deprived of blessings,* while the other kept silent and was counted worthy of gifts.* Confirm me, O Christ our God,* in these his cries of sorrow,* for You love mankind.

In Tone 8

Glory…

Almighty Lord, I know how great is the power of tears.* For they led up Hezekiah from the gates of death;* they delivered the sinful woman from the transgressions of many years;* they justified the Publican above the Pharisee.* And with them I also pray:* Have mercy upon me.

In Tone 1

Now…

Let us sing a hymn of praise to the Virgin Mary,* glory of the whole world!* She was herself formed by human seed,* yet she became the Mother of the Master, the Gate of heaven,* the theme of the angels’ hymn and beauty of the faithful.* She was seen as being heavenly* and the Tabernacle of the Godhead.* She indeed tore down the wall of enmity between God and man,* and brought peace in its place.* She opened up the kingdom of heaven.* Let us therefore cling fast to her for she is the anchor of faith,* and let us receive as our stronghold the Lord Who was born of her.* Be of good cheer, then, and have confidence, O people of God,* for He will fight our enemies for us,* He is all-powerful!

Aposticha

In Tone 1

O Christ, by Your Passion we have been freed from suffering;* and by Your resurrection we have been delivered from corruption.* O Lord, glory to You!

The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.

Let all creation rejoice, let the heavens be glad,* let the nations clap their hands with joy.* For Christ our Saviour, in His love for mankind,* has nailed our sins to the Cross;* He has put Death to death,* and by raising our fallen forefather, Adam,* He has given life to all mankind.

For He has made the world firm, which shall not be moved.

O God, You are above all understanding;* You are King and Lord of heaven and earth.* Yet of Your own free will,* You allowed Yourself to be crucified because of Your love for mankind.* When You descended below,* Hades was filled with bitterness as You confronted it;* but the souls of the just received You with great joy.* Adam arose when he saw You, his Creator, down in the depths.* What a wonder this is!* You are the life of all and have tasted death* in order to dispel the darkness of the world with Your light.* O Lord, risen from the dead,* glory to You!

Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

The myrrh-bearing women were filled with grief* as they hastened with spices to Your tomb;* but they did not find Your most pure body.* Instead, they found an angel* who proclaimed Your unique and glorious resurrection,* and commanded them to announce to Your apostles:* The Lord is risen,* granting great mercy to the world.

In Tone 5

Glory…

My eyes are weighed down by my transgressions,* and I cannot lift them up and see the height of heaven.* But receive me, Saviour, in repentance as the Publican* and have mercy on me.

Now…

O most pure Virgin,* you are the temple, the gate, the palace, and the throne of the King.* Christ, our Redeemer and Lord,* appeared through you to those who slumbered in darkness.* For He, as the Sun of Righteousness,* wishes to enlighten those whom He created with His own hands* according to His own image.* Therefore, O Lady, whom we always praise in song,* we beseech you to intercede with Christ for the salvation of our souls;* for, as His Mother, you can approach Him with the greatest confidence.

Troparia, In Tone 1

Though the stone was sealed by the Judeans* and soldiers guarded Your most pure body,* You arose, O Saviour, on the third day* and gave life to the world.* And so the heavenly powers cried out to You, O Giver of Life:* Glory to Your Resurrection, O Christ!* Glory to Your Kingdom!* Glory to Your saving plan!* O only Lover of mankind.

Glory… Now…

O Holy Tabernacle, when Gabriel cried out to you:* Rejoice, O Virgin, full of grace,* the Lord of All became incarnate of you,* as the righteous David had foretold.* In bearing your Creator, you have shown yourself to surpass the vastness of the heavens.* We, therefore, cry out: Glory to Him who dwelt in you!* Glory to Him who came forth from you!* Glory to Him who has set us free* through your life-giving birth!

SUNDAY MATINS

Usual Beginning; Hexapsalm; Great Litany; God the Lord, Tone 1

Troparia, Tone 1

Though the stone was sealed by the Judeans* and soldiers guarded Your most pure body,* You arose, O Saviour, on the third day* and gave life to the world.* And so the heavenly powers cried out to You, O Giver of Life:* Glory to Your Resurrection, O Christ!* Glory to Your Kingdom!* Glory to Your saving plan!* O only Lover of mankind. (2)

Glory… Now…

O Holy Tabernacle, when Gabriel cried out to you:* Rejoice, O Virgin, full of grace,* the Lord of All became incarnate of you,* as the righteous David had foretold.* In bearing your Creator, you have shown yourself to surpass the vastness of the heavens.* We, therefore, cry out: Glory to Him who dwelt in you!* Glory to Him who came forth from you!* Glory to Him who has set us free* through your life-giving birth!

Psalter Reading; Small Litany

Sessional Hymn, Tone 1

While watching Your grave, the soldiers became as dead men* from the lightning flash of the Angel* who appeared and proclaimed to the women the Resurrection.* We glorify You, the destroyer of corruption;* we fall down before You, who has risen from the grave* and who alone are our God.

Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high;* forget not Your poor to the end.

You were willingly nailed to the Cross, O Compassionate one,* and laid in a tomb as a mortal, O Giver of life.* By Your death, O Powerful one,* You have smashed its might;* for gatekeepers of Hades trembled before You;* You have raised with You the dead from every age,* for You alone love mankind.

Glory… Now…

All we who with love flee for refuge to your goodness* know you to be the Mother of God* and after childbirth still truly Virgin;* for we sinners have you as our protection;* we have you as our salvation in misfortunes,* as the only All-immaculate one.

Psalter Reading; Small Litany; Sessional Hymn, Tone 1

The women came to Your tomb at dawn* and seeing a vision of an Angel they trembled;* the tomb became resplendent with life;* and amazed by the miracle, they returned to the disciples and proclaimed the Resurrection:* for Christ has despoiled Hades,* as alone almighty and all powerful,* raising up those in corruption,* dispelling the fear of condemnation* by the power of the Cross.

I will confess You, O Lord, with my whole heart,* I will tell of all Your wonders.

O Life of all, You were nailed to the Cross;* O immortal Lord, You were numbered among the dead,* arising on the third day, O Saviour,* raising Adam from corruption;* wherefore the heavenly Powers cried out to You:* O Giver of life, Glory to Your sufferings, O Christ;* glory to Your Resurrection;* glory to Your condescension,* O only Lover of mankind’.

Glory… Now…

O Mary, holy tabernacle of the Master,* raise us up who have fallen into the pit of wicked despair, of transgressions and afflictions;* for you are the salvation,* the help and the mighty protection of sinners,* and you save your servants.

Polyeleos

Evlogitaria

Small Litany

Hypakoe, Tone 1

The Thief’s repentance plundered Paradise,* but the Myrrh-bearers’ lamentations announced the joy that You have risen, O Christ God,* granting the world great mercy.

Hymn of Ascent, Tone 1

Antiphon 1

When I am afflicted,* I cry to You, O Lord,* hearken to my pains.

For those who dwell in the desert* the longing for God never ceases,* for they are far from the vanity of this world.

Glory… Now…

To the Holy Spirit, as to the Father and the Son,* are due honour and glory;* thus let us sing to the Trinity,* a single power.

Antiphon 2

Having lifted me up to the summit of Your laws,* make me shine with virtues, O God,* that I may sing Your praises.

Take me with Your right hand, O Word,* guard me and keep me,* lest the fire of sin scorch me.

Glory… Now…

In the Holy Spirit all creation is made new* and hastens back to its original condition;* for He is equal in strength* to the Father and the Word.

Antiphon 3

With those who said to me:* Let us journey to the courts of the Lord,* my Spirit was gladdened and my heart rejoices.

In the house of David is great fear;* for when the thrones are set therein,* all the tribes and nations of the earth will be judged.

Glory… Now…

To the Holy Spirit must be offered honor, adoration, glory, and power,* as befits also the Father and the Son;* for the Trinity is a Unity,* one in essence, but not in Hypostases.

Prokeimenon, Tone 1
I myself will arise, says the Lord.* I will grant them the salvation for which they thirst.
verse: The words of the Lord are words without alloy.

Let everything that lives, Tone 1

Gospel: Matthew 28:16-20

Hymn of Resurrection

Psalm 50

After Psalm 50

In Tone 8, Glory…

Open to me the doors of repentance, O Giver of Life.* As we worship in Your temple this morning,* teach us how to purify the temples of our bodies,* and in Your compassion, purify me by the goodness of Your mercies.

Now…

Lead me to the paths of salvation, O Mother of God,* for I have condemned myself with shameful sins* and have wasted all my life in slothfulness.* By your intercession purify me from all sinfulness.

In Tone 6

Have mercy on me, God, in Your kindness. In Your compassion blot out my offense.

When I think upon the multitude of my evil deeds,* I tremble for the terrible day of judgment.* But trusting in the compassion of Your mercy, O Lord,* I cry to You like David:* Have mercy on me, O God, according to Your great mercy.

Canon, Tone 1

Ode 1

Irmos: Your warrior hand is glorious in strength, O deathless one!* All-powerful, in manner fit for God,* it broke the enemy in pieces,* and devised for Israel a strange, new way through the deep.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

He, who with pure hands divinely working in the beginning formed me from the earth, spread out those hands upon the cross, and from the earth recalled my corruptible body which he had received from the Virgin.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

He, who divinely breathing into me implanted within me a soul, suffered dissolution for me, and delivered his soul to death; loosing the age-old bonds and raising me with himself, he made me glorious in incorruption.

Glory… Now…

Hail, fount of grace! Hail, ladder and gate of heaven! Hail, bearer of the light, vessel of gold, mountain unhewn and bearer of Christ, the giver of life to the world!

Irmos: When Israel walked on foot in the sea as on dry land,* on seeing their pursuer Pharaoh drowned,* they cried: Let us sing to God* a song of victory.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

By parables Christ has led all mankind to a life of amendment: Raising up the Publican from humbleness, he showed the Pharisee who exalted himself to be humbled.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

From humility cometh an exalted honour, but from pride we see a grievous fall; let us, then, strive to emulate the good actions of the Publican, and hate the evil ones of the Pharisee.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Every good deed is rendered useless through pride, while every evil is cleansed by humility. Wherefore, let us in faith embrace humility, and utterly abhor the ways of vainglory.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

The King of all, wishing His own disciples to be humble-minded, taught them to emulate the sighing of the Publican and his humility.

Glory…

I groan as did the Publican, and with never-silent lamentations O Lord I now draw near to Your loving compassion, be merciful to me who now passes through life in humility.

Now…

O lady, I dedicate to you my understanding and my counsel, my expectation, my body, soul and spirit. From grievous adversaries and temptations, and from every threat to come, deliver and save me.

Katavasia: I shall open my mouth, and be filled with the Spirit,* and utter discourse to the Queen and Mother;* and be seen radiantly keeping festival,* joyfully praising her wonders.

 

Ode 3

Irmos: You alone, knowing the frailty of mortal man, tenderly took its form;* gird me with power from on high, crying to you:* Holy is the living temple of your pure glory,* O Lover of man!

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

O Good One, you are my God, in pity for the fallen you determined to come down to me; you have raised me up by your crucifixion, crying to you: Holy is the Lord of glory, in goodness beyond compare!

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

O Christ divinely existing life as God compassionate you clothed yourself with me, corrupted one; coming down to the dust of death, O Lord, you broke the chains of man’s mortality and on the third day, rising, clothed the dead with incorruption.

Glory… Now…

When by the all-holy Spirit, O Virgin, you conceived God in your womb, you remained unconsumed by the fire; for to Moses the lawgiver, the bush burning yet unconsumed clearly foretold you who received the fire unendurable.

Irmos: There is none as holy as You, O Lord my God,* who has exalted the horn of the faithful O good One,* and strengthened us upon the rock* of Your confession.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

From the dunghill of the passions the humble are lifted up on high, while from the height of the virtues the high-minded suffer a grievous fall: let us flee such an image of wickedness.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Vainglory nullifies the riches of righteousness, whereas humility scatters a multitude of passions; bestowing this upon us, show us to be like the Publican O Saviour.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Like the Publican let us also beat our breasts and cry out in compunction, “O God cleanse us sinners,” that like him we may receive forgiveness.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Zealously, O you faithful, let us increase in meekness, and with humility let us live out the days of our lives in suffering of the heart, weeping and prayer, that we may receive forgiveness from God.

Glory…

Let us cast away, you faithful, the high-minded boasting and hurtful pride of the Pharisee, and his most wicked, repugnant to God, malice.

Now…

In you, my only refuge, have I set my trust: let me not fall away from my good hope, but grant me your protection, O pure One, and deliver me from every evil snare of my wicked enemies.

Katavasia: O Theotokos, living and plentiful fount,* establish in spiritual fellowship those who sing hymns to you,* and in your divine glory* grant them crowns of glory.

 

Sessional Hymns, Tone 4

Humility exalted the Publican who was overcome with shame at his evil deeds,* when he cried to the Creator, “Be merciful:”* but exaltation brought down from righteousness the wretched Pharisee who spoke boastfully.* Therefore let us earnestly desire that which is good* and avoid that which is evil.

Glory…

Of old humility exalted the Publican who cried aloud with tears,* “Be merciful,” and he was justified.* Let us all follow his example,* for we have fallen into the depths of evil.* Let us cry to the Saviour from the depths of our hearts:* We have sinned, be merciful, O You who alone loves mankind.

Now…

Be swift to receive our prayers, O Lady,* and bring them to your Son and God, all-immaculate Sovereign Lady.* Deliver from tribulations those who flee to you.* Destroy the wiles and subdue the arrogance* of those who godlessly war against your servants, O most pure One.

 

Ode 4

Irmos: Habbakuk with the foreseeing eyes apprehended you,* the mountain by divine grace overshadowed,* and proclaimed the Holy One of Israel to come forth from you* for our salvation and remaking.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Who is this Saviour that comes from Edom, crowned with thorns, with garments reddened, hanging on a tree? He is the Holy One of Israel for our salvation and remaking.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

See, disobedient people, and be ashamed! He, whom you, as an evildoer, madly begged Pilate to hang upon the cross, he, as belongs to God, has dissolved the power of death and risen from the tomb.

Glory… Now…

O Virgin, we know you as a tree of life, for there sprang from you not the death-bearing fruit of food for mortal men but fruition of life eternal for the salvation of us who sing to you.

Irmos: Christ is my power, my God and my Lord,* the holy Church divinely sings,* crying with a pure mind,* keeping festival in the Lord.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

The Word, set an example showing that the path to exaltation is humility, having humbled Himself even unto taking the form of a servant, thereby instructing all, that he who humbles himself shall be exalted on high.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

The righteous Pharisee exalted himself and fell, wickedly rejecting humility, but through humility the Publican was exalted and justified.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

He who was without need of virtue was deprived of them, and shown to be foolish. Yet the riches of humility justified him who was in most need of them, whose humility let us emulate.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

O Lord, You did forewarn all that You resist the high-minded, but grant Your grace to the humble. O Saviour send down now Your grace upon us, for we have humbled ourselves.

Glory…

The Saviour and Master, ever leading us to blessed exaltation, has shown us that it is humility that raises one on high, for with His own hands He washed the feet of the disciples.

Now…

O Virgin, who has given birth to the unapproachable Light, by your light-giving effulgence disperse the darkness of my soul, and taking me by the hand, guide my life into the path of salvation.

Katavasia: He who sits in glory upon the throne of the Godhead, Jesus the true God,* is come in a swift cloud* and with His sinless hands he has saved those who cry:* Glory to Your power, O Christ.

 

Ode 5

Irmos: O Christ, you have illumined the ends of the earth* by the brightness of your coming and made them radiant with joy by your cross;* enlighten with the light of the knowledge of you* the hearts of those who with right belief sing your praise.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The Jews put to death on the tree of the cross the great shepherd of the sheep and the Lord; but he rescued the dead from the power of death, terrified sheep in Hell.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

When you announced the glad tidings of peace by your cross and proclaimed deliverance to the captives, my Saviour, then, O Christ, you put to shame him who held them in thrall and by your divine rising showed him naked and destitute.

Glory… Now…

All-praised, do not despise the prayers of those who faithfully entreat you but receive and present them, O pure one, to your Son, our God and only benefactor; for in you we have gained a protector.

Irmos: Illumine with Your divine light, I pray, O Good One,* the souls of those who with love rise early to pray to You,* that they may know You, O Word of God, as the true God,* Who recalls us from the darkness of sin.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Let us make haste to follow the Pharisee in his virtues and to emulate the Publican in his humility, and let us hate what is wrong in each of them: foolish opinion and the fall into self-destruction.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

The righteousness of the Pharisee proved to be vain and was condemned, for it was yoked to prideful opinion; However, the Publican became a co-companion of humility, the virtue which exalts one on high.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

The Pharisee thought to drive swiftly in the chariot of the virtues; but the Publican outran him on foot, for he had yoked humility to compassion.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Pondering with our minds the parable of the Publican, let us all emulate him with tears, offering to God a contrite spirit, seeking the remission of our sins.

Glory…

Let us cast far away the wicked haughtiness and boasting of the Pharisee, that we may not be stripped of divine grace.

Now…

A staff of strength grant to all, O good one, who flee to you, grant them victory in the midst of all enemies and deliver them from every evil circumstance.

Katavasia: All creation stands in awe of you divine glory;* for you, O Virgin who have not known wedlock, contained within your womb the God of all,* and gave birth to the timeless Son,* bestowing peace, upon all who hymn you.

 

Ode 6

Irmos: The deepest abyss has surrounded us, there is none to deliver,* we are counted as sheep for the slaughter;* save your people, our God,* for you are the strength and restoring of the weak.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

By the fault of the first-fashioned man, O Lord, we were grievously wounded; by your stripes, O Christ, by which for our sakes you were wounded, we are healed; for you are the strength and restoring of the weak.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

You have brought us up from Hell, O Lord, you have crushed the all-devouring whale by your might and laid low his strength, O All-powerful; for you are life and light and resurrection.

Glory… Now…

O pure Virgin, our forefathers rejoice in you, and regain through you that Eden which they destroyed by transgressions; for you are chaste before your bearing and after the birth.

Irmos: Beholding the sea of life surging with the tempest of temptations,* I run to Your calm haven, and cry to You:* Raise up my life from corruption,* O greatly Merciful One.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

The Publican along with the Pharisee ran the race of life, but the one was overcome by high-mindedness and shipwrecked, while the other was saved by humility.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Changing to a humble course of life, let us emulate the fervent wisdom of the Publican and flee the deadening conceit of the Pharisee; and we shall live.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Let us fervently follow the ways of Jesus the Saviour and His humility, if we desire to reach the tabernacle of everlasting joy and to dwell in the land of the living.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

O Master, You have shown to Your disciples the humility that raises men on high, for girding Your loins with a towel, and washing their feet You prepared them to follow Your example.

Glory…

The Pharisee passed his life in virtue and the Publican in sin; but the former was brought low by his pride, while the latter was raised on high by his humble-mindedness.

Now…

I was formed naked in innocence and simplicity; but the enemy hath clothed me in the raiment of transgressions and the grossness of the flesh. But by your intercessions, O Maiden, I have been saved.

Katavasia: Celebrating the divine and solemn feast of the Mother of God* O you divinely wise, let us come, clapping our hands,* and glorify God who was born of her.

 

Kontakion, Tone 4

Let us flee from the proud-speaking of the Pharisee* and learn from the Publican the loftiness of words of humility,* and with penitential lamentation let us cry aloud: “O Saviour of the world* be merciful to us, and cleanse us You servants’.

Ikos

Let us all humble ourselves, brethren; sighing and lamenting, beating our conscience, that at the eternal judgment we may be numbered with the faithful and the righteous, and receive forgiveness. Let us pray that we behold the place truly peaceful, where there is neither pain, nor sorrow, nor sighing from the soul, in the wondrous Eden fashioned by Christ, for He is God coeternal with the Father.

 

Ode 7

Irmos: We, the faithful, discern you, Mother of God, as furnace of intellect:* for as he, the most highly exalted, kept safe the three children* so in your womb he re-fashioned man wholly,* God of our fathers, praised and glorious above all.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The earth shuddered with fear, the sun fled and with it the light darkened, the sacred veil of the temple was torn in two and the rocks were split; for the righteous one was fixed to the cross, God of our fathers, praised and glorious above all.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Of your own will for us you became as one with no help and wounded among the dead, O most highly exalted, and freed us all; and with your strong hand you raised us up with yourself, God of our fathers, praised and glorious above all.

Glory… Now…

Hail, spring of ever-living water! Hail, paradise of delight! Hail, fortress of the faithful! Hail, unwedded one! Hail, joy of all the world from whom has sprung for us the God of our fathers, praised and glorious above all!

Irmos: An Angel made the furnace bedew the holy Children.* But the command of God consumed the Chaldeans* and prevailed upon the tyrant to cry:* O God of our fathers, blessed are You.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Exalted by the works of self-justification, the Pharisee was grievously snared in the nets of vainglory, boasting madly; but the Publican was lifted on high on the light wings of humility, and drew near to God.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Using humility as a ladder, the Publican was raised on high to the heights of heaven; but by the putrid foolishness of pride the wretched Pharisee fell into the abyss of Hades.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

The enemy catches the righteous and despoils them through vainglory, blinding sinners in the nets of despair. But let us emulate the Publican and hasten to escape from both these evils.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

In our prayer before God, let us fall down with tears and fervent sighs, emulating the Publican in his lofty humility; and singing in faith: “O God of our fathers, blessed are You”.

Glory…

You have forewarned Your disciples, O Master, teaching them not to be lofty of wisdom, but to be numbered with those who are humble-minded. Therefore, O Saviour, in faith we cry aloud to You: O God of our fathers, blessed are You.

Now…

O you beauty of Jacob, divine Ladder which of old he beheld stretching from earth to heaven, you holy Virgin, who have brought down from on high God made flesh, and bring mortal man up to heaven.

Katavasia: Refusing to worship created things in place of the Creator,* the divinely wise youths bravely trampled down the threatening fire* and rejoicing they sang aloud:* O supremely hymned Lord and God of our Fathers, blessed are You.

 

Ode 8

Irmos: In the fiery oven as in a smelting furnace* the Israelite children shone bright with the beauty of godliness purer than gold,* and they said: Bless the Lord, all his works,* praise and highly exalt him throughout all the ages.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

O Word of God, maker and transformer of all by your will, changing the shadow of death into everlasting life by your Passion, we, all your works, unceasingly praise you as Lord, and highly exalt you throughout all the age ·.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Rising on the third day from the grave, O Christ, you demolished the destruction and misery within the gates and strongholds of Hell. All your works unceasingly praise you as Lord, and highly exalt you throughout all the ages.

Glory… Now…

Let us sing to her who without seed and above nature brought forth Christ the precious pearl from the divine lightning, and let us say: Bless the Lord, all his works, praise and highly exalt him throughout all the ages.

Irmos: You made flame bedew the holy children,* and didst burn the sacrifice of a righteous man with water.* For Thou alone, O Christ, do all as You will,* we supremely exalt You throughout all ages.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

The humble-minded sighing of the Publican found the mercy of the Lord, and he was saved; but by the evil tongue of boasting, the Pharisee fell from righteousness.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

O you faithful, let us avoid the self-will of the Pharisee; who called himself pure, rather let us strive to emulate the Publican’s goodness, who gained forgiveness with humility.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

O you faithful, let us utter the words of the Publican in the holy temple, “God be merciful,” that with him we may obtain forgiveness, and be delivered from the vile boasting of the Pharisee.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Let us all emulate the sighing of the Publican and, speaking to God with warm tears, let us cry out: “O Lover of mankind, we have sinned, but in Your merciful compassion, cleanse and save us.”

Glory…

God accepted the groaning of the Publican and having justified him, has shown to us all, that He is quickly turned to compassion by the sighings and tears of those who ask for the forgiveness of sins.

Now…

I know of no other intercessor save you; I offer you, O pure and all-immaculate One, as my mediator before Him whom you bore. Show me to be free from all that grieves me.

We praise, bless, and worship the Lord, chanting and supremely exalting Him throughout all ages.

Katavasia: The Offspring of the Theotokos saved the holy children in the furnace.* He who was then prefigured has now been born on earth,* and He gathers all creation to hymn you:* all you works praise the Lord and supremely exalt Him throughout all ages.

 

Magnificat

 

Ode 9

Irmos: The bush ever burning and never consumed* was the type of your pure child-bearing;* quench now for us the raging furnace of temptations, we pray you,* that we may unceasingly magnify you, Mother of God.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

O how the lawless and disobedient people, devising evil, made right the accursed and ungodly man and condemned the righteous, the Lord of glory, to the tree! Worthily, we magnify him!

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

O Saviour, innocent Lamb, taking away the sins of the world, risen on the third day, we glorify you, together with the Father and your divine Spirit; acknowledging you as God, we magnify you, the Lord of glory.

Glory… Now…

Save your people, Lord, whom you purchased with your precious blood. Grant strength to the king against his enemies, Lover of man, and bestow peace on your churches through the prayers of the Mother of God.

Irmos: It is impossible for mankind to see God* upon Whom the orders of Angels dare not gaze;* but through you, O all-pure one, did the Word Incarnate become a man* and with the Heavenly Hosts we magnify Him and we call you blessed.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Christ has set before us as a path to exaltation and an image of salvation, the humility of the Publican: which, let us strive after by rejecting disdainful pride and gaining God’s mercy through humble-mindedness.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Let us cast away pride and learn the righteousness of the humble-minded; let us not seek to justify ourselves, but rather let us abhor the delusion of vainglory, and with the Publican let us pray to God.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Let us offer the Creator entreaties for mercy, as did the Publican,. Let us avoid the ungrateful prayers of the Pharisee and the boastful words with which he judged his neighbour, that we may gain God’s mercy and light.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Weighed down by a great multitude of sins, I have surpassed the Publican in an excess of evil, having embraced the self-adulating madness of the Pharisee, wherefore I am utterly devoid of all that is good: O Lord, spare me.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

O Lord, grant blessedness to those who for Your sake are poor in spirit, and who follow Your teachings, bringing to You a contrite heart. Receive and save them who worship You.

Glory…

May we never pray to You as did the Pharisee, may we enter the Temple justified by sighing and tears, with a heart that is broken and humbled, laying aside the heavy yoke of sin and thus be cleansed.

Now…

Grant us to hymn, glorify, and bless you, to worthily honour you, O most pure one; glorifying your birth-giving, O only-blessed one, for you are the praise of Orthodox Christians, and their divinely-acceptable intercessor before God

Katavasia: Let every mortal born on earth, radiant with light, in spirit leap for joy;* and let the host of the angelic powers celebrate and honour the holy feast of the Mother of God,* and let them cry aloud:* Rejoice! O Theotokos, pure Ever-Virgin.

 

Small Litany

Holy is the Lord

Hymn of Light

O faithful, let us gather with the disciples on the mountain in Galilee* to behold Christ as He says to them:* I have received all power over all things on high and those below.* Let us learn how He taught them to baptize all nations* in the name of the Father, and of the Son, and of the Holy Spirit,* and how He promised His disciples* to be present with them to the end of the world.

In Tone 3, Glory…

Let us flee from the wicked boasting of the Pharisee,* and learn the noble humility of the Publican,* that we may be exalted and cry aloud with him to God:* Be merciful to You servants, O Christ our Saviour,* Who was willingly born from a Virgin,* who has endured the Cross and with Yourself raised up the world* by Your divine power.

Now…

The Maker of creation and the God of all,* took flesh from your undefiled womb, O all-hymned Theotokos,* renewing the whole of my corrupted nature.* As you were before childbirth,* so were you left after childbirth.* Therefore we all praise you with faith* and we cry: Rejoice! Glory of the world.

Praises

Stichera of the Praises, Tone 1

We sing the praise of Your saving Passion, O Christ,* and we glorify Your Resurrection.

Having endured the Cross,* and destroyed death* and risen from the dead,* grant peace to our lives, O Lord,* as You alone are All-powerful.

Having despoiled Hades* and raised mankind by Thy Resurrection, O Christ, ** grant that with pure hearts we may praise and glorify Thee.

As we glorify Your divine condescension,* we praise You, O Christ:* For You were born of a Virgin,* yet You were not separated from the Father;* as man You suffered and willingly endured the Cross;* arising from the grave, as though coming forth from Your bridal chamber,* that You might save the world.* O Lord, glory be to You!

In Tone 6

Brethren, let us not pray like the Pharisee:* for he who exalts himself shall be humbled.* Let us humble ourselves before God,* and with fasting cry aloud as did the Publican:* “God be merciful to us sinners.”

The Pharisee, overcome with vainglory,* and the Publican, bowed down in repentance,* approached You the only Master.* The one boasted and was deprived of blessings,* while the other kept silent and was found worthy of gifts.* Confirm me, O Christ God, in these his cries of sorrow,* for You are the Lover of mankind.

In Tone 3

Understand, O my soul, the difference between the Publican and the Pharisee,* hate the haughty words of the one, and eagerly imitate the contrite prayer of the other, crying aloud:* “O God cleanse me a sinner and have mercy on me.”

O you faithful, let us hate the boastful words of the Pharisee* and emulate the contrite prayer of the Publican.* Let us not think proud thoughts, but humbling ourselves in contrition let us cry:* God be merciful to our sins.

In Tone 8, Glory…

O Lord, You have condemned the Pharisee* who justified himself by boasting of his works,* and You have justified the Publican who humbled himself and with cries of sorrow begged for mercy.* For You rejected proud-minded thoughts, but do not despise a contrite heart.* Therefore humbled we fall down before You who have suffered for our sake:** Grant us forgiveness and great mercy.

In Tone 2, Now…

You are truly most blessed, O virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* Hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, Death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who finds in this your good pleasure. Glory to You!

Great Doxology; Trisagion Prayers; Troparion, Tone 2

Today salvation has come to the world.* Let us sing to Him who is risen from the tomb,* the Author of Life who has crushed Death by his death* and bestowed on us victory and great mercy.

Insistent Litany; Litany of Supplication; Great Dismissal

DIVINE LITURGY

Troparia and Kontakia

Troparion, Tone 1: Though the stone was sealed by the Judeans,* and soldiers guarded Your most pure body,* You arose, O Saviour, on the third day,* and gave life to the world.* And so the heavenly powers cried out to You, O Giver of Life:* Glory to Your resurrection, O Christ!* Glory to Your kingdom!* Glory to Your saving plan,* O only Lover of mankind.

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit, now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 3: Let us bring sighs of sorrow to the Lord as did the Publican* and approach the Master as sinners,* for He desires salvation for everyone.* He grants forgiveness to all who repent.* For as God, the One-who-is, co-eternal with the Father, He became flesh for us.

Prokeimenon, Tone 1
Let Your mercy, O Lord, be upon us, as we have hoped in You.
verse: Rejoice in the Lord, O you just; praise befits the righteous. (Psalm 32:22,1)

Epistle: 2 Timothy 3:10-15 (NRSV)
Timothy my Son,
now you have observed my teaching, my conduct, my aim in life, my faith, my patience, my love, my steadfastness, my persecutions, and my suffering the things that happened to me in Antioch, Iconium, and Lystra. What persecutions I endured! Yet the Lord rescued me from all of them. Indeed, all who want to live a godly life in Christ Jesus will be persecuted. But wicked people and impostors will go from bad to worse, deceiving others and being deceived. But as for you, continue in what you have learned and firmly believed, knowing from whom you learned it, and how from childhood you have known the sacred writings that are able to instruct you for salvation through faith in Christ Jesus.

Alleluia, Tone 1
verse: God gives me vindication, and has subdued people under me.
verse: Making great the salvation of the king, and showing mercy to His anointed, to David, and to His posterity forever. (Psalm 17:48,51)

Gospel: Luke 18:10-14 (NRSV)
The Lord said his parable, “Two men went up to the temple to pray, one a Pharisee and the other a tax collector. The Pharisee, standing by himself, was praying thus, ‘God, I thank you that I am not like other people: thieves, rogues, adulterers, or even like this tax collector. I fast twice a week; I give a tenth of all my income.’ But the tax collector, standing far off, would not even look up to heaven, but was beating his breast and saying, ‘God, be merciful to me, a sinner!’ I tell you, this man went down to his home justified rather than the other; for all who exalt themselves will be humbled, but all who humble themselves will be exalted.”

Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 148:1)


Неділя про Митаря і Фарисея.Прп. Максима Ісповідника; Св. мч. Неофіта; Свв. мчч. Євгенія, Кандида, Валеріяна й Акили. 21 січня.

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

  1. Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

(г. 1): Вечірні наші молитви* прийми, святий Господи,* і дай нам відпущення гріхів,* ти бо єдиний* у світі появив воскресіння.

  1. Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Оточіть, люди, Сіон* і обніміть його,* і віддайте славу в ньому Воскреслому з мертвих,* бо він Бог наш, що визволив нас* з беззаконня нашого.

  1. Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

Прийдіть, люди, заспіваймо,* і поклонімся Христові,* прославляючи його з мертвих воскресіння,* бо він Бог наш, що визволив світ* від спокуси ворожої.

  1. Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Звеселіться небеса, загриміть основи землі,* гори весело співайте!* Ось бо Еммануїл наші гріхи на хресті прибив,* подавши життя, умертвив смерть,* і, як чоловіколюбець, Адама воскресив.

  1. Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

Оспівуймо того, хто за нас добровільно розп’явся, витерпів страсті і був похований* та й воскрес із мертвих,* промовляючи до нього:* Христе, Укріпи православ’ям Церкву твою* і втихомир наше життя,* бо ти ласкавий і чоловіколюбний.

  1. Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Станувши перед твоїм гробом, що життя прийняв, ми, недостойні, віддаємо славу твоєму несказанному милосердю, Христе, Боже наш,* ти бо, безгрішний,* прийняв страсті і смерть, щоб, як чоловіколюбний,* дати світові воскресіння.

  1. Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Оспівуймо з Отцем його безначальне і споконвічне Слово,* що невимовно вийшло з дівичого лона,*і хрест, і смерть добровільно прийняло та й воскресло у славі,* промовляючи йому: Господи, – життя подателю,* Спасителю душ наших, – слава тобі!

  1. Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

(г. 1): Не молімось як фарисей, браття,* бо хто підносить себе, буде принижений.* Тому смирім себе перед Богом* і, постивши, з митарем кличмо:* Боже, очисти нас грішних!

  1. Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Не молімось як фарисей, браття,* бо хто підносить себе, буде принижений.* Тому смирім себе перед Богом* і, постивши, з митарем кличмо:* Боже, очисти нас грішних!

1. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Фарисей, гординею переможений,* митар же покаянням похилений,* приступили до тебе, єдиного Владики.* Той, вихваляючись, втратив своє благо,* а цей, нічим не хвалившись, дарів сподобився.* У таких зітханнях утверди й мене, Христе Боже,* як чоловіколюбець.

Слава (г. 8): Вседержителю Господи!* Знаю до чого здатні сльози:* Єзекію спасли від брам смерти,* грішницю звільнили від довголітніх гріхів,* а митаря, більше ніж фарисея, виправдали.* Тому благаю: Зарахуй мене до них і помилуй!

І нині  (догмат, г. 1):Прославмо Марію Діву:* Всесвітню славу, що вийшла від людей* і породила Господа,* небесні двері, ангельську пісню і вірних окрасу.* Вона бо стала небом і храмом Божества;* вона знищила перегороду ворожнечі,* установила мир і відкрила царство.* Тож, маючи в ній опору віри,* ми здобули оборонця − Господа, що народився з неї.* Отже кріпіться, Божі люди, кріпіться,* бо він переможе, як всемогутній.

 

Стихири на стиховні

(г. 1): Стражданнями твоїми, Христе,* ми визволились від страждань,* і твоїм воскресінням ми звільнилися від тління:* Господи, – слава тобі!

Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.

Нехай радіє створіння, нехай веселяться небеса,* народи нехай плещуть руками з радости.* Бо Христос, наш Спаситель, прибив наші гріхи на хресті,* подолав смерть, життя нам дарував* і нашого праотця Адама упалого воскресив,* як чоловіколюбець.

Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.

Бувши недосяжним царем неба і землі,* із-за твого чоловіколюб’я ти добровільно розп’явся.* Ад, стрінувши тебе внизу, засмутився,* але душі праведників, прийнявши тебе, зраділи* і Адам, побачивши тебе, Творця, в підземнім світі – воскреснув.* О, чудо! Як же то Життя всіх зазнало смерти?* Бо ти бажав просвітити світ, що кличе й промовляє:* Воскреслий з мертвих, Господи, слава тобі!

Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.

Мироносиці жінки, несучи миро,* поспішно і з риданням прийшли до твого гробу,* і не знайшовши пречистого тіла твого,* від ангела довідалися про нове й преславне чудо,* та й говорили апостолам: Воскрес Господь,* який дає світові велику милість.

Слав: (г. 5): Обважнілими від беззаконь моїми очима* не можу поглянути, ані бачити небесну висоту,* але прийми мене, Спасе, як розкаяного митаря,* і помилуй мене.

I нині: Ти є храм і брама,* палата й царський престол, Діво Пречиста.* Тобою бо явився мій Спаситель, Христос Господь,* тим, що в темряві спали, будучи сонцем правди,* бажаючи просвітити створених на свій образ, своєю рукою.* Тому, Всеславна, що здобула собі материнське до нього довір’я,* безнастанно молись, щоб спастися душам нашим.

Тропарі

(г. 1): Хоч камінь запечатали юдеї* і воїни стерегли пречисте тіло Твоє,* воскрес Ти, тридневний Спасе,* даруючи світові життя.* Ради цього сили небесні взивали до Тебе, Життєдавче:* Слава воскресінню Твоєму, Христе,* слава царству Твоєму,* слава промислові Твоєму,* єдиний Чоловіколюбче.

Слав i нині: Радуйся, благодатна Богородице Діво,* бо з Тебе засяло Сонце правди – Христос Бог наш,* що просвічує тих, що в темряві.* Веселися й Ти, старче праведний,* Ти прийняв в обійми визволителя душ наших, що дарує нам воскресення.

 

УТРЕНЯ

Священик: Слава святій, одноістотній, животворящій і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління (3 р.).

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою (2 р.).

Шестипсалм’я

Псалом 3 (У понеділок)

О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.

Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».

Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.

Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.

Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.

Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.

Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.

У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.

Псалом 37 (У вівторок)

О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.

Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.

Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.

Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.

Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.

Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.

Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.

Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.

О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.

Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.

Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.

І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.

Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.

Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.

На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.

Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.

Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.

Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.

А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.

І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.

Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.

Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.

Псалом 62 (У середу)

Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.

Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.

Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.

Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.

Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.

Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.

Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.

Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.

Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.

Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.

Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.

А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3 р.)

Господи, помилуй. (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Псалом 87 (У четвер)

Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.

Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.

Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.

Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.

Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.

Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.

Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.

Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.

Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.

Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?

Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій − твою вірність?

Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?

Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.

Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?

Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій − і умліваю.

Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.

Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.

Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.

Псалом 102 (У п’ятницю)

Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє − його святе ім’я.

Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.

Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.

Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.

Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.

Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.

Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.

Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.

Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.

Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.

Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.

Як далеко схід від заходу,* так віддалив він від нас злочинства наші.

Як батько милосердиться над синами,* так милосердиться Господь над тими, що його бояться.

Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.

Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, і мов квітка в полі.

Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.

Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.

І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.

Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.

Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.

Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.

Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!

Псалом 142 (У суботу й неділю)

О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.

І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.

Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.

Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.

Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.

До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.

Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.

Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.

Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.

Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.

Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.

І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Під час рецитування псалмів, священик читає потиху перед св. дверми оці молитви:

Утренні молитви

Велика єктенія

В мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За мир з висот і спасіння душ наших, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За мир всього світу, добрий стан святих Божих Церков і з’єднання всіх, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За святішого вселенського Архиєрея Франциска, Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого Святослава, і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне місто, країну і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених і за спасіння їх, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Щоб визволитися нам від усякої скорби, гніву і нужди, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

[Дякуємо тобі, Господи, Боже наш, що підняв нас із постелі нашої і вклав в уста наші слово хвали, щоб поклонятися і призивати ім’я твоє святе. Ми умоляємо твоє милосердя, яке ти завжди виявляв у нашому житті. Пошли поміч свою людям, що стоять перед лицем святої слави твоєї і дожидають від тебе багатої милости; і дай нам, що зо страхом і любов’ю завжди тобі служимо, хвалити несказанну твою доброту.]

Священик: Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Бог Господь… (Пс. 117), глас 1

Бог – Господь, і явився нам; благословен, хто йде в ім’я Господнє.

Стих: Прославляйте Господа, бо він добрий, бо милість його вічна.

Стих: Вони навколо обступили мене, але я ім’ям Господнім переможу їх.

Стих: Я не вмру, а житиму і розказуватиму про діла Господні!

Стих: Камінь, яким знехтували будівничі, став головним на розі. Від Господа це сталось, і дивне воно в очах наших.

Тропарі

(г. 1): Хоч камінь запечатали юдеї* і воїни стерегли пречисте тіло Твоє,* воскрес Ти, тридневний Спасе,* даруючи світові життя.* Ради цього сили небесні взивали до Тебе, Життєдавче:* Слава воскресінню Твоєму, Христе,* слава царству Твоєму,* слава промислові Твоєму,* єдиний Чоловіколюбець. (2 р.)

Слава: І нині: Коли Гавриїл звістив тобі, Діво: Радуйся!* – то з цим голосом прийняв тіло Владика в тобі, святім кивоті,* як мовив праведний Давид,* і ти з’явилася просторішою небес, носивши Творця свого.* Слава тому, що поселився в тобі!* Слава тому, що вийшов з тебе!* Слава тому, що визволив нас народженням твоїм!

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

[Від ночі лине дух наш до тебе, Боже, бо світлом є повеління твої. Навчи нас, Боже, правди твоєї, заповідей твоїх і виправдань твоїх. Просвіти наші духовні очі, щоб ми не заснули в гріхах на смерть. Віджени всяку мряку від сердець наших, даруй нам сонце правди і охорони життя наше знаменням і печаттю Святого твого Духа. Направ стопи наші на шлях мирний, дай нам бачити ранішній день у радості, щоб ми тобі засилали ранішні молитви]

Священик: Бо Твоя влада і Твоє єсть царство і сила, і слава Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Перший сідальний

(г. 1): Воїни, які стерегли твого гробу, Спасе,* обмертвіли від сяйва твого ангела,* що з’явився і звістив жінкам воскресіння.* Тому славимо тебе, переможця тлінности,* і припадаємо до тебе, воскреслого з гробу,* єдиного Бога нашого.

Слава і нині: Ми, що прибігаємо з любов’ю до твоєї доброти,* визнаємо тебе як Божу матір* і після родження справжню Діву,* бо в тобі ми, грішні, маємо заступницю;* в тобі, єдиній і всенепорочній,* ми знайшли в напастях спасіння.

Відтак читець читає другу чергову катизму, диякон виголошує другу малу єктенію:

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

[Боже й Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти підніс нас з постелі нашої і зібрав на годину молитви. Дай нам ласку відкрити уста наші і прийми наші подяки, що в наших силах, і навчи нас установ твоїх. Бо молитися як слід не вміємо, якщо ти, Господи, святим твоїм Духом не навчиш нас. Тому молимося тобі: Даруй і прости, якщо ми згрішили аж до теперішньої години словом або ділом, або думкою, добровільно або недобровільно. Бо коли на провини будеш дивитися, Господи, Господи, то хто встоїться, бо в тебе є прощення. Ти один святий, допоміжник сильний, захисник життя нашого, і тебе ми завжди оспівуватимемо.]

Священик: Бо Ти благий і Чоловіколюбець Бог єси і Тобі славу возсилаємо Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Другий сідальний

(г. 1): Жінки, що вдосвіта прийшли до гробу,* побачивши явління ангелів, затремтіли;* їх здивувало чудо, бо з гробу засяяло Життя.* Тому, пішовши, звістили учням воскресіння:* що Христос, як єдиний кріпкий і могутній, ад полонив,* і підняв з собою всіх зотлілих,* знищивши хрестом страх перед засудом.

Слава і нині: Маріє, честигідне Владики пристановище!* Піднеси нас упалих у пропасть тяжкої зневіри,* провин і пригноблення,* бо ти для грішників спасіння і допомога,* і сильна оборона, та й спасаєш слуг твоїх.

Полієлей

(У неділі – від 22 вересня до 19 грудня та від 14 січня до Сиропусної неділі, як теж у всі свята, беремо Полієлей)

Хваліте ім’я Господнє, хваліте, слуги Господні Алилуя (3 р.).

Ви, що стоїте у храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого. Алилуя (3 р.).

Господи, ім’я твоє повіки, і пам’ять твоя, о Господи, від роду й до роду. Алилуя (3 р.).

Благословенний Господь із Сіону, що перебуває в Єрусалимі. Алилуя (3 р.).

Хваліте Господа, бо він добрий, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Розстелив землю над водами, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

І визволив від наших гнобителів, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Прославляйте Бога небесного, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Ангельський хор

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Ангельський хор здивувався,* бачивши до мертвих зарахованим тебе, Спасе,* що силу смерти знищив, і з собою Адама підняв* та з аду всіх визволив.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Нащо миро* зі сльозами, Учениці, жалібно змішуєте?* – запитав світлоносний ангел при гробі мироносиць.* Гляньте на гріб і зрозумійте,* що воскрес Спаситель з гробу.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Рано на світанку* мироносиці поспішали до гробу твого, плачучи,* але з’явився їм ангел і прорік:* Пора голосіння минула, не плачте;* про воскресіння ж звістіть апостолам!

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Мироносиці – жінки,* що з миром прийшли до гробу твого, Спасе, ридали.* Ангел же їм сказав, мовивши:* Чому між мертвими живого шукаєте?* Він бо, як Бог, воскрес із гробу.

Слава: Поклонімось Отцю,* і його Сину, і Святому Духові,* Святій Тройці* в одній сутності,* з серафимами взиваючи:* Свят, свят, свят єси, Господи.

І нині: Життєдавця породивши, ти, Діво,* Адама з гріха визволила,* Єві радість замість смутку подала,* а відпалих від життя повернув до нього той,* що з тебе тіло прийняв – Бог і чоловік.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

[Від ночі лине дух наш до тебе, Боже, бо світлом є повеління твої на землі. Навчи нас у страсі твоєму виконувати правду й добро, бо тебе славимо як правдивого Бога нашого. Прихили вухо своє і вислухай нас, і пом’яни, Господи, тих, що є та що моляться з нами, всіх по імені, і спаси їх силою твоєю. Благослови людей твоїх і освяти спадкоємство твоє: мир світові твоєму даруй, церквам твоїм, священикам, владі, і всім людям.]

Священик: Бо благословилося ім’я Твоє і прославилося царство Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Іпакой, глас 1

Покаяння розбійника рай відчинило,* а плач мироносиць звістив радість,* що ти, Христе Боже, воскрес,* подаючи світові велику милість.

Степенна пісня, глас 1

Антифон 1

Коли скорблю, вислухай мій біль, Господи, – кличу до тебе.

В пустинників буває безперервне божественне бажання – бути здалеку від суєти світу.

Слава і нині: Святому Духові честь і слава, що належить Отцеві разом із Сином;* тому й оспівуємо Тройці єдину силу.

Антифон 2

На гори Твоїх законів возніс Ти мене, – просвіти і чеснотами, Боже, щоб я оспівував Тебе.

Десною Твоєю рукою взявши, Ти, Слове, захисти мене, збережи, щоб вогонь мене не обпалив гріховний.

Слава і нині: Святим Духом все творіння обновляється, до первобуття вертаючись; бо рівномогутній Він Отцю і Слову.

Антифон 3

Коли сказали мені: «Ходімо у двори Господні!», звеселився мій дух, зраділо і серце.

У домі Давидовім – страх великий; там бо, при престолах поставлених, судитимуться всі племена земні і народи.

Слава і нині: Святому Духові честь, поклоніння, слава і могутність, як і Отцеві, подобає, і як Синові – приноситься достойно; бо Тройця є Одиниця у єстві, але не в Особах.

Євангеліє

Будьмо уважні.

Священик: Мир всім.

Премудрість. Будьмо уважні.

Прокімен, глас 1

Псалом 11

Нині воскресну – мовить Господь; я дам спасіння тому, хто його прагне.

Стих: Слова Господні, слова чисті.

Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

[Скарбе добра, джерело невисихаюче, Отче святий, чудотворче всесильний і вседержителю! Усі тобі поклоняємося і тобі молимося та твої милості і твої ласки призиваємо на поміч і на заступництво нашій смиренності. Пом’яни, Господи, слуг твоїх, прийми від усіх нас ранішні моління, як кадило перед тобою; ні одного з нас не вчини нездатним, але всіх нас зберігай ласками твоїми. Пом’яни, Господи, тих, що чувають і співають на славу твою і єдинородного твого Сина і Бога нашого, і Святого твого Духа. Будь їм помічником і заступником; прийми їх молитви на наднебесний і духовний твій жертовник]

Священик: Бо ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Вірні на глас прокімена: Всяке дихання, нехай хвалить Господа.

Стих: Хваліте Бога у святині його.

Стих: Хваліте його у твердині сили його.

І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молім.

Вірні: Господи, помилуй (3 р.).

Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.

Священик: Мир всім!

Вірні: І духові твоєму.

Священик: Від Матея святого Євангелія читання.

Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Будьмо уважні.

Священик сам читає Євангеліє.

Одного разу одинадцять учнів пішли в Галилею на гору, куди їм призначив Ісус. Побачивши його, вони вклонились йому; але деякі сумнівались. Ісус приступив і промовив до них: – Дана мені всяка влада на небі й на землі. Ідіть, отже, навчайте усі народи: христячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав. Ось я з вами по всі дні аж до кінця віку. Амінь. (Мт. 116 зач.; 28, 16-20)

Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Воскресіння Христове

(г. 6): Воскресіння Христове бачивши,* поклонімось святому Господу Ісусові,* єдиному безгрішному.* Хресту твоєму поклоняємось, Христе,* і святе воскресіння твоє величаємо і славимо,* бо ти – Бог наш,* крім тебе іншого не знаємо,* ім’я твоє призиваємо.* Прийдіть, усі вірні,* поклонімось святому Христовому воскресінню,* це бо прийшла через хрест радість усьому світові.* Завжди благословляючи Господа,* славимо воскресіння його,* бо, розп’яття перетерпівши,* він смертю смерть переміг.

Псалом 50

Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.

Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.

Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;

То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.

Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.

Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.

Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.

Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.

Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.

Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.

Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.

Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.

Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.

Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.

Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.

Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.

Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.

Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.

Після 50-го псалма співаємо:

Слава (г. 8): Відчини мені двері покаяння, Життєдавче,* − молиться зранку дух мій у святім твоїм храмі,* бо вся моя тілесна храмина осквернена;* але ти, Щедрий, очисти мене своєю ласкавою милістю.

І нині: На стежки спасіння настав нас, Богородице,* бо ми опоганили душу соромними гріхами* і в лінощах прогайнували все життя наше.* Тож моліннями твоїми визволь нас від усякої нечистоти.

Стих; Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

(г. 6): Роздумуючи над безліччю моїх гріхів,* жахаюся страшного дня судного;* але, надіючись на ласку твого добросердя,* як Давид, взиваю до тебе:* Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї!

Єктенія

Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животворя́щого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотних, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і свято́го Максима Ісповідника, і всіх Святи́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.

Вірні: Господи, помилуй (12 р.).

[Господи, Боже наш! Ти за покаяння дарував людям відпущення, нам же, як образ пізнання і визнання гріхів, показав покаяння і прощення пророка Давида. Тож, Владико, помилуй з великої милости твоєї нас, що в чимало великих гріхів впали, і по багатстві ласк твоїх очисти беззаконня наші, бо перед тобою згрішили ми, Господи, що невідомі й таємні речі серця людського знаєш, і єдиний ти маєш владу прощати гріхи. Серце ж чисте вчини в нас і Духом владичним утверди нас, і радість спасіння твого яви нам. Не відкинь нас від лиця твого, але дозволь, як Добрий і Чоловіколюбець, аж до останнього нашого віддиху появляти тобі жертву справедливости й приноси на святих твоїх жертовниках]

Священик: Благодаттю і щедротами і чоловіколюб’ям єдинородного Сина твого, з яким ти благословенний єси, з пресвятим і благим і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Канон

(Якщо скорочується Канон, перейди до Пісня Богородиці).

Пісня 1 гл. 6

Ірмос: Як по суші, пройшов Ізраїль по безодні стопами,* бачачи, як гонитель фараон потопляється, взивав:* «Пісню перемоги Богові співаймо».

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Христос, притчами наставляючи всіх до виправлення життя, митаря вивищує за смирення, показавши фарисея засудженим через самовивищення.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Бачачи честь, яка високо підносить через смирення, і люте падіння через самохвальство, наслідуймо митареві добрі вчинки, а фарисейську злобу зненавидьмо.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Через самовивищення скасовується всяке благо, а через смирення викорінюється всяке зло. Оце смирення благочестиво приймімо, вірні, справді гидуючись образу марнославного.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Бажаючи учням своїм бути смиренномудрими, Цар усіх навчав, наказуючи, наслідувати митареві зітхання і смирення.

Слава: Як митар, стогну і з незмовкними риданнями нині приходжу до Твого милосердя, Господи; ущедри і мене, що життя своє нині в смиренні проводжу.

І нині: Богородичний: Розум, волю і надію, тіло, душу і дух, Владичице, покладаю на Тебе, ізбав від лютих ворогів, напастей та від майбутньої кари, і спаси мене.

Пісня 3

Ірмос: Нема святого, як Ти, Господи, Боже мій, що підніс ріг вірних Твоїх, Благий, і утвердив нас на камені ісповідання Твого.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Від гноїща пристрастей смиренний ото підноситься, а з висоти чеснот спадає люто вниз всякий гордий серцем: втікаймо від його злого прикладу.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Марнославство віднімає багатство правди, а смирення розганяє безліч пристрастей; вчини нас, Спасе, наслідувачами митаревої частки.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

І ми, як митар, б’ючи себе в груди, зі скрухою взиваймо: очисти, Боже, нас, грішних, щоб, як і він, прийняти прощення довгів.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Прийдімо, вірні до ревності, проявляючи лагідність, живучи вкупі зі смиренням, у стогоні серця, в плачі й молитві, щоб ми отримали Боже прощення.

Слава: Відкиньмо, вірні, високохвальну гординю і люте вивищення, мерзенну пиху і найлютішу невгодну Богові фарисеєву жорстокість.

І нині: Богородичний: Уповаючи на тебе, єдине Прибіжище, нехай не втрачу добрих очікувань, а отримаю Твою поміч, Чистая, будучи ізбавлений від усякої шкоди злих і печалі.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

[Господи, Боже наш, що сонну неміч забрав від нас і покликав нас візванням святим, щоб і вночі підносити руки наші і прославляти тебе за справедливі твої присуди. Прийми благання наші, моління, визнавання, нічні служби і даруй нам, Боже, віру бездоганну, надію впевнену, любов нелицемірну. Благослови наші входи й виходи, вчинки, слова, діла й думки; і дай нам дочекатися початку дня, нам, що хвалять й оспівують, і благословлять добрість твоєї несказанної сили]

Священик: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Пісня 4

Ірмос: Христос моя сила, Бог і Господь,* чесна Церква побожно взиває, співаючи від помислу чистого в Господі празнуючи.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Особливий шлях до піднесення – смирення – показав Бог-Слово, що смирився аж до вигляду раба: Йому ж уподоблюючись, кожен, смиряючись, підноситься.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Піднісся праведник і упав фарисей. Багатьма ж гріхами обтяжений митар смирився, але був піднесений, не надіючись, оправданий.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Від заступництва за убогих і багатства чеснот з’явилася гординя; в той же час багатство смирення є оправданням у крайній убогості, його ж і здобуваймо.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Провістив єси, Владико, що абсолютно противишся велемудрим, а смиренним, Спасе, подаєш Свою благодать; і нам, що нині смирилися, благодать Твою зішли.

Слава: Піднімаючи нас повсякчасно до Божественного піднесення, Спас і Владика показав смирення, що піднімає на висоту – Своїми руками обмивши ноги ученикам Своїм.

І нині: Богородичний: Діво, що Світло Неприступне породила, морок душі моєї світлосяйною зорею розжени і на стежку спасіння життя моє направ.

Пісня 5

Ірмос: Божественним світлом Твоїм, Благий, просвіти, молюся, любов’ю душі тих, що зрання моляться до Тебе, щоб пізнати Тебе, Слово Боже, істинного Бога, що з мороку гріхів визволяє.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Поспішаймо наслідувати фарисеєві чесноти і візьмімо за приклад митареве смирення, в обох ненавидячи недоречну гординю і пагубу падіння.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Марним виявилося поприще праведності, коли фарисей поєднав з ним гординю чванливості, в той же час ярмо неправедності зруйнувалось, коли митар чеснотою, що підносить на висоту придбав супутника – смирення.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Як візничий на колісниці чеснот, думав поспішати фарисей, але піший митар, поєднавши із щедрою Божою милістю смирення, швидше за лідійську колісницю біжучи, набагато його випередив.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Притчу про митаря збагнувши умом, прийдіть, наслідуючи його плач, приносячи Богові дух сокрушенний і шукаючи прощення гріхів.

Слава: Відкиньмо, розумні, далеко фарисеїв норов, чванливий і злобний, гордий і зухвалий, лютий і самохвальний, щоб не позбавити себе Божественної благодаті.

І нині: Богородичний: Госпоже Благая, пошли жезл сили всім нам, що до тебе прибігаємо, подаючи нам панувати над усіма ворогами і від усякого зла визволяючи.

Пісня 6

Ірмос: Житейське море, схвильоване бурею напастей бачачи,* і до тихого пристановища Твого прийшовши, взиваю до Тебе:* визволи з тління життя моє, Многомилостивий.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Житейське море долали разом митар і фарисей, але один, зарозумілістю зведений, ганебно потонув, другий же смиренням спасся.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Життя фарисей пройшов чеснотами, а митар – в гріхах. Перший через нерозумну гординю відступив від смирення; другий же, смиренномудрим ставши, піднісся.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Проходячи течію життя нужденного, наслідуймо ж митареві благії думки, уникаймо огидної гордині фарисея, і живі будемо.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Образом думок і почуттів наслідуймо Спаса Христа Ісуса і Його смирення, якщо хочемо отримати оселю неперестанної радости, в країні живих оселившись.

Слава: Показав єси, Владико, своїм ученикам смирення, що підносить на висоту, коли Ти, підперезаний по бедрах рушником, помив їм ноги і звелів цей приклад наслідувати.

І нині: Богородичний: Мене, створеного нагим у простоті, для нелукавого життя, ворог зодягнув двоякою одежею: переступу і важкості плоті. Нині ж, Діво, твоїм заступництвом спасаюсь.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

[Дякуємо тобі, Господи, Боже спасіння нашого, бо ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялися величному імені твоєму. Тому молимо тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати тобі розумно й молитися безупинно та в страсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христа твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і круши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів.]

Священик: Бо Ти цар миру і Спас душ наших і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Кондак (г. 3): Зітхання митарські принесім Господеві,* і до нього, як до Владики, приступімо ми, грішні.* Він бо хоче спасіння всіх людей,* і відпущення подає всім, що каються;* бо ради нас він воплотився,* Бог сущий, Отцю Собезначальний.

Ікос: Роздумуючи про свої численні гріхи, страхаюся Твого страшного престолу, бо знаю, що нічого в собі не зберіг із заповідей, яких Ти мене навчив, але як Бог щедрий, що знаєш людські серця,* Очисти всіх, що взивають до Тебе

Пісня 7

Ірмос: Росодайною ото вчинив ангел піч преподобним юнакам, а веління Боже, що халдеїв опаляло, спонукало мучителя співати: «Благословен єси, Боже отців наших.»

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Фарисей, возносячи себе через сповнення численних приписів, без міри вихваляючись, люто впав у сіті гордощів; митар же, піднісшись на легких крилах смирення, до Бога наблизився.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Смирення, як образ колісниці, використав митар і піднявся на небесну висоту. А фарисей окаянний, возносячись гнилою гординею і безумством, зійшов до дна аду.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Лукавий, уловлючи образами самохвальства, краде праведних. Грішних же зв’язує сітями безнадії. Але, наслідувачі митаря, молімося, щоб позбутися одного й другого зла.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Молитвою припадімо до Бога нашого, вірні, зі сльозами і гарячими зітханнями, наслідуючи митареве смирення, що підносить, співаючи: «Благословен єси, Боже отців наших».

Слава: Навчаючи учнів, попереджав Ти їх, Владико, щоб не мудрували марнославно про себе, а навчав наслідувати смиренних. Тому ми, вірні, взиваємо до Тебе, Спасе: «Благословен єси, Боже отців наших».

І нині: Богородичний: Знаємо Тебе, Чистая, як красу і Божу ліствицю, яку колись бачив Яків простертою із неба до землі, що приводить з неба втіленого Бога, а земнородних людей підносить знову до небес.

Пісня 8

Ірмос: Із полум’я преподобним росу виточив і жертву праведника водою спалив; бо все твориш, Христе, як захочеш; Тебе звеличуємо во всі віки.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Смиренномудрим образом життя, зітхаючи, митар віднайшов Милостивого Бога і став спасенним. А через злий норов велемовного язика велемовний фарисей від правди відпав.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Від фарисеєвої свавільної гордині і його так званої чистоти утікаймо, вірні, наслідуючи митареве помилуване смирення і вдачу.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Вірні, голосімо вірою в храмі святому слова митаря: «Боже, милостивий будь мені, грішному, Боже, очисти», – і сподобимося із ним прощення, ізбавляючись від загибелі самохвального фарисея.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Наслідуймо всі митареве зітхання і в розмові з Богом гарячими сльозами закличмо до Нього: «Чоловіколюбче, згрішили ми! Милосердний, щедрий, очисти і спаси».

Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа, Господа.

До митаревих стогонів Бог прихилився і, виправдавши його, всім показав завжди схиляти коліна, зітханнями і сльозами благаючи прощення гріхів.

І нині: Богородичний: Не знаю, крім Тебе, іншої заступниці, Тебе визнаю молитвеницею і заступництвом, Чистая Пренепорочная; Тебе, заступницю перед Народженим Тобою, благаю: від усіх напасників мене визволи.

Пісня Богородиці

Після катавасії восьмої пісні диякон бере кадильницю і, ставши перед іконою Богородиці, мовить:

Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.

Вірні: Величає душа моя Господа,* і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм.

Чеснішу від херувимів,* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо. (Після кожного стиха).

Бо він зглянувся на покору слугині своєї,* ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.

Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе ім’я його.* Милосердя його з роду в рід на тих, які бояться його.

Він виявив потугу рамени свого,* розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.

Могутніх скинув з престолів, підняв угору смиренних;* наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.

Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,* як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки.

Пісня 9

Ірмос (г. 6): Бога людям неможливо бачити,* бо на нього й ангельські хори не сміють дивитися;* через тебе ж, Всечиста, Слово втілене з’явилося людям.* Величаючи його з небесними силами, – тебе славимо.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Візьмім від Христа спасенний приклад, що смирення − це дорога до вивищення.* Ревно наслідуймо й приклад митаря:* відкиньмо геть пусту пиху й смиренним серцем умолюймо Бога.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Відкиньмо душевну гординю і правим серцем дбаймо про покору;* не намагаймося себе виправдовувати,* зненавидьмо пусте самохвальство і з митарем умолюймо Бога.

Слава і нині: Сподоби, Спасе, твого блаженства тих, що задля тебе є вбогі духом!* Навчені твоїм повелінням, приносимо тобі серце сокрушене:* прийми його, Спасе, і спаси тих, що служать тобі!

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

[Боже, Боже наш! Ти сотворив розумні й духовні сили своєю волею. Тебе просимо й тобі молимося: Прийми наші посильні величання з усіма твоїми творіннями і збагати щедрими даруваннями твоєї ласки. Бо перед тобою згинається всяке коліно: на небі, на землі й під землею, і все, що живе, і все створіння оспівує неосяжну твою славу, бо ти Бог правдивий і вельми милостивий.]

Священик: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

«Свят Господь Бог наш» на глас прокімена.

Свят Господь Бог наш.

Стих: Возносіте Господа Бога нашого.

Стих: І поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо святе воно.

Світильний

З учнями вийдім на гору галилейську,* щоб вірою побачити Христа,* як уділяє їм владу над усім горішнім і долішнім,* і повчімся, як він вчить христити всі народи в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа,* і як обіцяє, що перебуватиме з тайнослужителями до кінця віку.

Слава: Утікаймо від самохвальства лихого фарисея,* а звикаймо до щирого митаревого смирення,* щоб нам вивищитись, взиваючи з ним до Бога:* Очисти слуг твоїх, Христе Спасе,* що народився від Діви і добровільно витерпів хрест* ти й підняв світ своєю божественною могутністю.

І нині: Творець створінь і Бог усіх з непорочного твого лона, всехвальна Богородице,* прийняв людське тіло і цілковито обновив наше тлінне єство,* зберігши тебе й по родженні такою, якою ти була і перед народженням.* Тому тебе всі з вірою вихваляємо і кличемо:* Радуйся, славо світу!

Псалом 148

Два перших стихи хвалитних на глас 1:

Усе, що живе, нехай хвалить Господа.* Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.

Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.

Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.

Поставив їх на віки віків* і дав закон, що не перейде.

Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;

Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;

Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;

Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;

Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;

Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.

Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.

Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.

Псалом 149

Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.

Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.

Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.

Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.

Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.

Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.

Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.

Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.

Стихири

Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.

(г. 1): Оспівуємо, Христе,* твої спасенні страждання* і прославляємо твоє воскресіння.

Псалом 150

Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.

Ти, що хрест витерпів і смерть подолав* та й воскрес із мертвих,* тихомирним учини наше життя, Господи,* як єдиний всемогутній.

Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.

Твоїм воскресінням, Христе,* ти полонив ад і воскресив людину,* тож сподоби нас чистим серцем* тебе оспівувати і прославляти.

Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.

Прославляючи твій божественний прихід,* оспівуємо тебе, Христе,* бо ти народився від Діви і лишився нерозлучний від Отця,* постраждав як чоловік і добровільно витерпів хрест.* Ти воскрес із гробу, немов з весільної світлиці,* щоб спасти світ.* Господи, – слава тобі!

Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.

(г. 1): Не молімось як фарисей, браття,* бо хто підносить себе, буде принижений.* Тому смирім себе перед Богом* і, постивши, з митарем кличмо:* Боже, очисти нас грішних!

Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

Не молімось як фарисей, браття,* бо хто підносить себе, буде принижений.* Тому смирім себе перед Богом* і, постивши, з митарем кличмо:* Боже, очисти нас грішних!

Стих: Воскресни, Господи Боже мій, нехай піднесеться рука твоя;* не забудь убогих твоїх ніколи.

Фарисей, гординею переможений,* митар же покаянням похилений,* приступили до тебе, єдиного Владики.* Той, вихваляючись, втратив своє благо,* а цей, нічим не хвалившись, дарів сподобився.* У таких зітханнях утверди й мене, Христе Боже,* як чоловіколюбець.

Стих: Хвалитиму тебе, Господи, всім серцем моїм,* Розповім про всі твої чудеса.

(г. 3): Зненавидівши, вірні, велике самохвальство фарисея* і наслідуючи покірну молитву митаря,* не вихваляймося, але, смиривши себе,* в розкаянні закличмо: Боже, очисти гріхи наші!

Слава (г. 8): Господи, ти осудив фарисея,* що виправдував себе добрими ділами,* а виправдав смиренного митаря,* що зітханнями благав очищення,* бо ти не зважаєш на високодумні помисли* і не погорджуєш скрушеними серцями.* Тому і ми в смиренні* припадаємо до тебе, що страждав за нас:* Дай нам прощення і велику милість.

І нині: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.

Велике славослов’я

[Хвалимо, співаємо, благословимо і дякуємо тобі, Боже батьків наших, бо ти забрав тінь нічну і явив нам знову світло денне. Молимо твою добрість: Милостивий будь для нас грішних і прийми молитву нашу задля великої твоєї ласкавости, бо ми прибігаємо до тебе, милостивого і всемогутнього Бога. Ти, що засвітив у серцях наших правдиве сонце справедливости твоєї! Просвіти розум наш і почування всі зберігай, щоб, як у день, ходили ми пристойно шляхом заповідей твоїх і дійшли до життя вічного, і стали гідними насолоджуватися недоступним твоїм світлом. Бо в тебе є джерело життя, ти Бог наш і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.]

Священик: Слава Тобі, що Світло нам показав!

Вірні: Слава во вишніх Богу*, і на землі мир*, в людях благовоління.

Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.

Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.

Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріхи світу, помилуй нас.

Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.

Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.

Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.

Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки віків.

Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.

Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.

Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.

Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.

Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.

Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.

Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою.

Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.

Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.

Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Святий Безсмертний, помилуй нас.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас.

Тропар

Сьогодні спасіння світу сталось;* прославмо Воскреслого із гробу* і Начальника життя нашого;* бо здолавши смертю смерть,* перемогу він дав нам і велику милість.

Єктенія усильного благання

Помилуй нас, Боже, з великої милости твоєї, молимось тобі, вислухай і помилуй.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея Франциска, Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого Святослава, і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), [і за всечесніших отців наших Протоархимандрита (ім’я), Архимандрита (ім’я), Протоігумена (ім’я) й Ігумена (ім’я)], за тих, що служать і послужили у святому храмі цьому (і в святій обителі цій), за отців наших духовних, і всіх у Христі братів наших.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Священик: Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Прохальна єктенія

Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Прощення і відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшному суді Христовому просім.

Вірні: Подай, Господи.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

[Владико, Боже святий і неосяжний, що казав із темряви світлові засіяти, що заспокоїв нас у нічному сні й підвів до величання і моління твоєї доброти! Ти, що даєш себе умолити задля свого милосердя, прийми і нині нас, що поклоняємося тобі й по силі дякуємо тобі; і даруй нам те, чого просимо задля спасіння. Вчини нас синами світла і дня та спадкоємцями вічних твоїх дібр. Пом’яни, Господи, за багатством ласк твоїх усіх людей, що є і моляться з нами, і всю братію нашу на землі й на морі, і на всякому місці володіння твого, що потребують твоєї любови й помочі. Усім вияви велику твою милість, щоб спасенні, як душею так і тілом, завжди перебували й відважно славили чудне й благословенне ім’я твоє.]

Священик: Бо ти Бог милости, ласк і чоловіколюбности, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Священик: Мир всім.

Вірні: І духові твоєму.

Голови ваші перед Господом схиліть.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик читає молитву: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як добрий і чоловіколюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:

Виголошення: Бо до тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Великий відпуст

Премудрість.

Вірні: Благослови.

Священик: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь. Утверди, Боже, святу православну віру на віки віків.

Священик: Пресвята Богородице, спаси нас.

Вірні: Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо.

Священик: Слава тобі, Христе Боже, надіє наша, слава тобі!

Вірні: Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3 р.). Благослови.

Священик: Христос, що воскрес із мертвих, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, святих, славних і всехвальних апостолів, і святого (ім’я, якого є храм), і святого Максима Ісповідника, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.

Вірні: Амінь.

 

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Тропарі і Кондаки
Troparion (Tone 1): Хоч запечатали камінь юдеї* і воїни стерегли пречисте тіло Твоє,* воскрес Ти, Спасе, на третій день,* даруючи життя світові.* Тому сили небесні взивали до Тебе, Життєдавче:* Слава воскресінню Твоєму, Христе,* слава царству Твоєму,* слава провидінню Твоєму,* єдиний Чоловіколюбче!

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак Тріоді, глас 3: Зітхання митарські принесім Господеві* і до Нього приступім, грішні, як до Владики;* Він бо хоче спасення всіх людей,* Він відпущення подає всім, що каються,* бо ради нас Він воплотився – Бог сущий, Отцю собезначальний.

Прокімен (глас 1):
Милість Твоя, Господи, хай буде над нами,* бо ми надіялись на Тебе (Пс 32,22).
Стих: Радуйтеся, праведні, в Господі, правим належить похвала (Пс 32,1).

Апостол: (2 Тим. 3, 10-15):
Сину Тимотею, ти пішов слідом за мною в моїй науці, моїй поведінці, моїй настанові, вірі, довготерпеливості, любові, постійності у переслідуваннях, у стражданнях, які були спіткали мене в Антіохії, в Іконії та в Лістрі; всі ці переслідування я переніс на собі, і від усіх них Господь мене визволив. Та й усі, що побожно хочуть жити у Христі Ісусі, будуть переслідувані. А лихі люди й дурисвіти будуть дедалі більше поступати у злому, зводячи інших, і самі зведені. Ти ж тримайся того, чого навчився і в чому переконався. Відаєш бо, від кого ти навчився, і вже змалку знаєш Святе писання, яке може тебе зробити мудрим на спасіння вірою у Христа Ісуса.

Алилуя (глас 1):
Стих: Бог, що дає відплату мені, і покорив народи мені (Пс 18,48)
Стих: Ти, що звеличуєш спасіння царя, і даєш милість помазаннику Своєму Давидові і родові його повіки (Пс 18,51).

Євангеліє:
(Лук 18, 10-14):
Сказав Господь притчу оцю: Два чоловіки увійшли в храм молитись: один був фарисей, а другий – митар. Фарисей, стоячи, молився так у собі: Боже, дякую тобі, що я не такий, як інші люди: грабіжники, неправедні, перелюбці, або як оцей митар. Пощу двічі на тиждень, з усіх моїх прибутків даю десятину. А митар, ставши здалека, не смів і очей звести до неба, тільки бив себе в груди, кажучи: Боже, змилуйся надо мною грішним! Кажу вам: цей вернувся до свого дому виправданий, але не той; бо кожний, хто несеться вгору, буде принижений, а хто принижується, буде вивищений.

Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1). Алилуя (х3).