Sunday of Zacchaeus. Octoechos Tone 8. Leave-taking of the Feast of the Holy Theophany. Our Venerable Fathers Massacred in Sinai and Rhaithu (c. 370). Repose of the Holy Equal-to-the Apostles Nina, Enlightener of Georgia. Jan 14

English Source: Royal Doors www.royaldoors.net

Great Vespers, Sunday Matins and Divine Liturgy

 

GREAT VESPERS

Kathisma Reading: “Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140, In Tone 8

Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

O Christ, during this spiritual service,* we sing to You these evening prayers,* commemorating the mercy You have shown us* by Your resurrection.

The just shall gather around me* when You have been good to me.

O Lord, O Lord, do not cast us away from Your face;* but in Your kindness have mercy on us* through Your resurrection.

Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

Rejoice, O holy Sion,* the Mother of Churches and the dwelling-place of God;* for you were the first to receive the forgiveness of sins* through the resurrection.

Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

Christ the Word was begotten by God the Father before all ages;* yet in these latter times,* He freely willed to take flesh from the Virgin who did not know man.* By His death on the cross and His resurrection,* He saved mankind from the ancient curse of death.

Tone 2

If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

When the Forerunner saw our Enlightener,* who enlightens all mankind,* draw near to be baptized,* he rejoiced in soul while his hand trembled.* And he showed Him to the people, saying:* “Behold, the Redeemer of Israel,* who sets us free from corruption.”* O sinless Christ our God, glory to You.

I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

When the Forerunner saw our Enlightener,* who enlightens all mankind,* draw near to be baptized,* he rejoiced in soul while his hand trembled.* And he showed Him to the people, saying:* “Behold, the Redeemer of Israel,* who sets us free from corruption.”* O sinless Christ our God, glory to You.

From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

The hosts of angels were filled with fear,* as they saw our Deliverer baptized by a servant* and receiving witness through the coming of the Spirit.* And the Father’s voice was heard from on high:* “The One on whom the Forerunner lays his hand,* the same is My beloved Son* in Whom I am well pleased.”* O Christ our God, glory to You.

For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

The hosts of angels were filled with fear,* as they saw our Deliverer baptized by a servant* and receiving witness through the coming of the Spirit.* And the Father’s voice was heard from on high:* “The One on whom the Forerunner lays his hand,* the same is My beloved Son* in Whom I am well pleased.”* O Christ our God, glory to You.

Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

The streams of the Jordan received You, the Fountain,* and the Advocate descended in the form of a dove.* He who bowed the heavens, bowed His head,* and the clay cried out to the One who formed him:* “Why do You order me to do what is beyond my power?* For I need to be baptized by You.”* O sinless Christ our God, glory to You.

Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

Wishing to save the human race that had gone astray,* You did not disdain to clothe Yourself in the form of a servant.* For it befitted You, as Master and God,* to take upon Yourself our nature for our sake.* For You, O Deliverer, were baptized in the flesh, making us worthy of forgiveness.* Therefore we cry out to You:* O Christ our God and Benefactor, glory to You.

Tone 2, Glory…

You bowed Your head before the Forerunner* and crushed the heads of the dragons.* You descended into the waters* and gave light to all things,* that they may glorify You, O Savior,* our souls’ Enlightenment.

Tone 8, Now…

Out of his love for mankind* the King of heaven appeared on earth and dwelt with men,* for He assumed a human body from the pure Virgin* and was seen in the flesh He received from her.* He is the One and only God* having two natures but not two persons.* Wherefore we profess and declare the truth* that Christ our God is perfect God and perfect Man.* O Mother, who knew not carnal union,* intercede with Him that He may have mercy on our souls.

Aposticha, In Tone 8

O Jesus, You descended from heaven* so that You might ascend the cross.* O immortal Life, You came to die.* You are the true light to those who live in darkness,* and You are the resurrection of the fallen.* Therefore, O Saviour of all, we glorify You.

The Lord reigns, He is clothed in majesty. * Robed is the Lord, and girt about with strength.

Let us glorify Christ, the Saviour of our Souls* who arose from the dead.* For He took upon himself a soul and a body,* and during His passion He separated the one from the other.* His pure soul went down to conquer Hades,* while His holy body lay uncorrupted in the grave.

For He has made the world firm. * which shall not be moved.

O Christ, we glorify Your resurrection with psalms and hymns.* For by Your victory over death* You delivered us from the sufferings of Hades,* and as God You granted us eternal life and great mercy.

Holiness befits Your house, O Lord, * for length of days.

O Lord of all, Creator of heaven and earth,* You are above all understanding.* Through Your passion on the cross* You freed us from the sufferings of Hades.* And, after condescending to be buried, You arose in glory;* and with Your mighty arm You also raised up Adam.* O most merciful Lord, we glorify You;* for by Your resurrection on the third day* You granted us remission of sins and eternal life.

Tone 6, Glory… Now…

When John, the bright light that was born of a barren mother,* perceived that Christ, the Sun who had risen from a virgin,* was now asking for baptism in the Jordan* he cried out with joy:* O Lord, sanctify me by your Theophany.

Troparia, In Tone 8

You came down from on high, O Merciful One,* and accepted three days of burial* to free us from our sufferings.* O Lord, our life and our resurrection,* glory be to You.

Tone 1, Glory… Now…

When You, O Lord, were baptized in the Jordan,* worship of the Trinity was revealed;* the voice of the Father bore witness to You,* naming You the beloved Son,* and the Spirit in the form of a dove confirmed the word’s certainty.* Glory to You, O Christ God,* who appeared and enlightened the world.

 

SUNDAY MATINS

Usual Beginning; Hexapsalm; Great Litany; God the Lord, Tone 8

Troparia, Tone 8

You came down from on high, O Merciful One,* and accepted three days of burial* to free us from our sufferings.* O Lord, our life and our resurrection,* glory be to You. (2)

Tone 1, Glory… Now…

When You, O Lord, were baptized in the Jordan,* worship of the Trinity was revealed;* the voice of the Father bore witness to You,* naming You the beloved Son,* and the Spirit in the form of a dove confirmed the word’s certainty.* Glory to You, O Christ God,* who appeared and enlightened the world.

Psalter Reading

Stasis I: Psalms 9, 10
Stasis II: Psalms 11, 12, 13
Stasis III: Psalms 14, 15, 16

Small Litany; Sessional Hymn, Tone 8

You the Life of all, did rise from the dead,* and an Angel of light cried out to the women saying:* Cease your tears. Bring the good tidings unto the Apostles.* Cry aloud in hymns that Christ the Lord has arisen* who as God was well-pleased to save mankind.

Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high;* forget not Your poor to the end.

When You were indeed risen from the tomb* You commanded the holy women to announce the Resurrection to the Apostles, as it is written;* and Peter, having arrived quickly, stood by the grave* and seeing the light in the tomb was frightened,* observing the grave clothes lying therein, without the divine body,* and believing he cried aloud:* Glory be to You O Christ God our Saviour, who has saved us all,* for You are the radiant splendour of the Father.

Glory… Now…

Let us hymn the heavenly gate and ark,* the all-holy mountain, the cloud of light, the heavenly ladder,* the spiritual Paradise, the redemption of Eve,* the great treasure of the world;* because salvation for the world and forgiveness of ancient offences were wrought in her.* Therefore, we cry to her:* Intercede with your own Son and God to grant forgiveness of offences* to those who devoutly worship your most holy Offspring.

Psalter Reading

Stasis I: Psalm 17
Stasis II: Psalms 18, 19, 20
Stasis III: Psalms 21, 22, 23

Small Litany; Sessional Hymn, Tone 8

Mortals have sealed Your tomb, O Saviour* and an Angel has rolled away the stone from the door.* Women saw You risen from the dead,* and announced the good tidings to Your Disciples in Sion:* The life of all has risen and the bonds of death are loosed.* O Lord, glory be to You.

I will confess You, O Lord, with my whole heart,* I will tell of all Your wonders.

The women having brought sweet-smelling burial spices* heard an Angel’s voice coming from the tomb:* Cease your tears and bring joy instead of sorrow.* Wherefore cry aloud in hymns that Christ the Lord is risen,* who as God was well-pleased to save the race of mankind.

Glory… Now…

In you, O Full of grace, does all creation rejoice,* the ranks of Angels and the race of mankind;* O all-hallowed Temple and spiritual Paradise, boast of Virgins.* For from youGod became incarnate* and He who is our God before the ages became a child.* He has made your womb a throne and rendered it wider than the heavens.* In you, O Full of grace, does all creation rejoice;* glory be to you.

Evlogitaria; Small Litany; Hypakoe, Tone 8

The myrrh-bearing women standing at the tomb of the Giver of life* seeking the immortal Master among the dead;* and having received the glad tidings of joy from the Angel* announced to the Apostles that Christ the Lord is risen,* granting the world great mercy.

Hymn of Ascent, Tone 8

Antiphon 1

From my youth the enemy tempts me, enflaming me with the desire for pleasures;* but placing my trust in You O Lord, I put him to flight.

Let those that hate Sion,* become like grass before it is tilled;* for Christ severs their necks with the sharp blade of torments.

Glory… Now…

By the Holy Spirit all things have life;* Light from Light, eminent God:* we hymn Him* together with the Father and the Word.

Antiphon 2

Let my humble heart be sheltered by the fear of You;* lest it fall away from You by being conceited,* O exceedingly compassionate One.

He who has his hope in the Lord* will not be afraid when the Lord judges all things* with fire and torment.

Glory… Now…

Everyone inspired by the Holy Spirit sees all and foretells,* working the greatest wonders, singing of one God in three Hypostases;* for though the Divinity radiates with triune light,* it rules as one.

Antiphon 3

I have cried to You, O Lord, hearken to me,* bend Your ear to my supplications when I cry to You,* and cleanse me before taking me from this life.

Each and every one who returns to mother earth* will depart to receive torments or rewards* in reward for their life’s actions.

Glory… Now…

Contemplation of God by the Holy Spirit is of a thrice-holy unity;* for the Father is beginningless, from Whom the Son was begotten before time,* and the Spirit equal in essence and majesty,* blazes forth equally from the Father.

Prokeimenon, Tone 8
The Lord will reign forever, Sion’s God, from age to age.
verse: My soul, give praise to the Lord; I will praise the Lord all my days.

Let everything that lives, Tone 8; Gospel: John 21:15-25; Hymn of Resurrection; Psalm 50; Verses at Psalm 50; Canon, Tone 8

Ode 1

Irmos: When the wonder-working rod of Moses* smote the sea with the sign of the cross and divided it,* Pharaoh the charioteer it overthrew in the deep,* but fugitive Israel, fleeing on foot, it saved,* and he raised a glad shout* of praise to God.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

How should we not wonder at the mighty power of Christ’s divinity? Freedom from passions and incorruption to all the faithful flow from his Passion; drop by drop from his holy side a deathless fountain falls; and from the grave comes life unending.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

How beautiful the angel now reveals himself to the women! Bearing the signs of innate and immaterial purity, and in his far-shining form revealing the splendour of the resurrection, he cries: the Lord is risen.

Glory… Now…

Glorious things are spoken of you, O Virgin Mother of God, from generation to generation, for, remaining undefiled, you found room in your womb for God the Word. Therefore, we honour you as our protector after God.

 

Ode 3

Irmos: In the beginning, O Christ, you established the heavens in understanding,* and founded the earth upon the waters:* establish me upon the rock of your commandments,* for none is holy but you, only Lover of man.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The saving suffering of your flesh, O Christ, justified Adam, condemned by the taste of sin; for as the sinless one you were shown in the trial as owing no debt to death.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Jesus , my God, shed the light of his resurrection upon those sitting in darkness and in the shadow of death; and by his divinity he bound the strong man and seized all his goods.

Glory… Now…

Higher than Cherubim and Seraphim you are declared to be, Mother of God, for you alone, undefiled, received within your womb the illimitable God. Therefore, all the faithful ever sing to you and bless you.

Ode 4

Irmos: O Lord, you are my strength and my might, you are my God and my joy;* without leaving the deep recesses of the Father, you visited our poverty;* so with Habakkuk the prophet, I cry to you:* Glory to your power, O Lover of man.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Merciful Saviour, you loved me much when I was at enmity with you; in strange self-emptying you came to earth, not rejecting the last recesses of my pride. While remaining still upon the heights of your ineffable glory, you glorified me, formerly so disgraced.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Who is not amazed, O Lord, at seeing death done away through sufferings, corruption take flight through a cross, Hell emptied of its possessions through a death? This is the marvellous work of the divine sovereignty of you, the Crucified One, O Lover of man.

Glory… Now…

Boast of the faithful, Bride unwed, you are the protection and refuge of Christians, city wall and harbour; for you bring our petitions to your Son and save from danger those who acknowledge you in faith and love as the pure Mother of God.

 

Ode 5

Irmos: Why have you thrust me away from the never-setting light of your face,* so that alien darkness has covered me, most wretched one?* Turn me back, I beg you, and direct my ways* to the light of your commandments.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Before your Passion, O Saviour, you allowed yourself to be clothed in the robe of mockery, thus covering the shameful nakedness of man; and to be nailed naked to the cross while putting off the garment of death.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

When you arose from the dust of death, O Christ, you built again my beggared nature and rendered it immortal, revealing once again the kingly image, radiant with the light of incorruption.

Glory… Now…

As you possess a mother’s boldness before your Son, All-pure, do not refuse your far-seeing care for our race, we pray you. For you alone, as Christians, we present to the Lord for gracious favour and propitiation.

 

Ode 6

Irmos: Be merciful to me, O Saviour, for many are my transgressions;* bring me up from the depths of evil, I pray you.* For I have cried out to you,* hear me, O God of my salvation.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Mightily, through a tree, the originating evil overthrew me; uplifted on the cross, O Christ, you cast him down with a greater might, putting him to shame and raising me, the fallen.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Rising from the tomb in compassion you took pity on Zion, by your divine blood bringing about the new in place of the old; and now you reign in her, O Christ, throughout the ages.

Glory… Now…

May we be rescued from all our grievous stumblings by your prayers, pure Mother of God, and may we meet with the divine outshining of the Son of God, ineffably made flesh of you.

 

Kontakion, Tone 6

When You rose from the tomb,* You also raised the dead and resurrected Adam.* Eve exults in Your resurrection,* and the ends of the world celebrate Your rising from the dead,* O most merciful One.

 

Ikos

My Saviour, long-suffering, Giver of life, you harrowed the kingdom of Hell and raised the dead; you met the women bringing the myrrh and for sorrow gave them joy; to the apostles you made known the signs of victory, and you shone upon your creation, O Lover of man. The whole world therefore rejoices together in your rising from the dead, O you of many mercies.

 

Ode 7

Irmos: The fire in Babylon once was put to shame by the descent of God* and the young men danced in the furnace,* with joy in their steps, as in a grassy meadow,* and sang: Blessed are you, the God of our fathers.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Your glorious abasement and the divine wealth of your beggary, O Christ, struck the angels with amazement when they saw you nailed to the cross to save those who cry in faith to you: Blessed are you, God of our fathers.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

By your divine descent the lowest depths were filled with light, and the darkness and torment of former ages driven away. Then those in age-old bonds rose up and cried: Blessed are you, God of our fathers.

Glory… Now…

In accordance with orthodox doctrine, we proclaim you Lord of all, only Father of the one, only-begotten Son, and we know the one true Spirit proceeding from you, one with you in nature and co-eternal.

 

Ode 8

Irmos: The Chaldaean tyrant in fury kindled the furnace sevenfold for those who feared God;* then, as he beheld them saved alive by a mightier power than his, their Creator and Redeemer himself,* he cried: Bless him, young men, praise him, O priests,* highly exalt him, O people, throughout all the ages.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The power supremely divine of the Godhead of Jesus has shone out in these things: on the cross he tasted death in the flesh for all men, and he brought to nothing the might of Hell. Bless him without ceasing, young men, praise him, O priests, highly exalt him, O people, throughout all the ages.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The crucified one arose, the boastful and vainglorious fell, the fallen and the broken are restored, corruption is banished, incorruption has blossomed, for death is swallowed up by life. Bless him, young men, praise him, O priests, highly exalt him, O people, throughout all the ages.

Glory… Now…

Godhead of threefold light, in single radiance shining from one three-personed nature, Begetter without beginning, Word of the Father’s nature and Spirit consubstantial, co-reigning: bless him, young men, praise him, O priests, exalt him, O people, throughout all the ages.

 

Magnificat

 

Ode 9

Irmos: Heaven is amazed and the ends of the earth stricken with fear* that your womb is become wider than the heavens, and God is seen bodily by men.* Therefore, O Mother of God* the ranks of angels and of men magnify you.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Word of God, simple in your nature divine and unoriginate, by giving existence to flesh and assuming it to yourself you became compound: suffering as a man you remained beyond suffering as God. Therefore, we magnify you in the two natures, indivisible and yet without confusion.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

O Most High, according to the divine essence you are ever one with God as your Father; but when you took the nature of man, coming down to your servants and rising from the tomb, you made him, who is by nature God and Lord, by grace Father of those born of the earth. You with him we magnify.

Glory… Now…

O Virgin Mother of God, you are seen beyond nature bearing in the body that good Word which the Father as the One Good uttered from his heart before all ages. And we understand him now as being beyond the body, yet clothed with a body

 

Small Litany; Holy is the Lord; Hymn of Light

After His resurrection the Lord asked Peter three times:* Do you love Me?* Then the Lord set Peter as a shepherd over His sheep.* When Peter saw the disciple whom Jesus loved following Him,* he asked the Lord: What about him?* And the Lord said: If I want him to wait until I come again,* what is that to you, O Peter, my beloved?

Glory… Now…

What an awesome mystery; what a dazzling wonder!* Death has been abolished completely by death.* O Word, Who then will not praise,* and who will not glorify Your resurrection?* Who will not praise the Theotokos* who gave birth to You in the flesh and in purity?* Therefore, by her prayers, save us all from Hades.

Praises; Stichera of the Praises, Tone 8

O Lord, though You stood before the judgment seat* being judged by Pilate,* yet You were seated with the Father* and were not absent from Your throne.* And risen from the dead You freed the world from slavery to the stranger,* as You are full of compassionate pity and love for mankind.

O Lord, the Jews laid You as a corpse in a grave,* and soldiers guarded You as a sleeping king* sealing You with a seal as if a treasury of life;* but You arose* and grant incorruption to our souls.

O Lord, You have given us Your Cross as a weapon against the devil;* for he quakes and trembles, unable to contemplate Your power;* for raised the dead and abolished death:* wherefore we worship Your Burial and Your Rising.

Your Angel, O Lord, having proclaimed Your Resurrection,* filled the guards with fear,* but he cried to the women saying: Why do you seek the living among the dead?* Being God He is risen* granting life to the whole world.’

Tone 1

O Christ our Master, how shall we Your servants* give You worthy honour?* For You have renewed us all in the waters.

You, O our Saviour, were baptized in the Jordan* and have sanctified the waters:* accepting a servant’s hand upon Your head,* You heal the passions of the world.* Great is the mystery of Your dispensation.* O Lord who loves mankind, glory to You.

The true Light has appeared and bestows enlightenment on all.* Christ who is above all purity is baptized with us;* He brings sanctification to the water* and it becomes a cleansing for our souls.* That which is outward and visible is earthly,* that which is inwardly understood is higher than heaven.* Salvation comes through washing,* and through water the Spirit:* by descending into the water we ascend to God.* Wonderful are Your works, O Lord, glory to You.

He who covers the heaven with clouds* is Himself covered today by the streams of the Jordan;* and He who takes away the sin of the world is cleansed,* that I may be made clean.* The Only-begotten Son of the Most High Father* receives from above the testimony of the consubstantial Spirit.* Unto Him let us cry aloud:* O Christ our God who made Yourself manifest and saved us,* glory to You.

Tone 8, Glory…

When You showed Yourself to the disciples* after Your resurrection, O Saviour,* You appointed Simon to watch over Your sheep* as a recompense for His love;* You asked him to tend the flock with care.* You said to him: If you love Me, O Peter,* feed my lambs and feed my sheep.* But at once he inquired concerning the other disciple,* revealing him to be the beloved.* Therefore, by the intercession of both, O Christ,* keep Your flock from the ravaging wolves.

Tone 2, Now…

You are truly most blessed, O virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* Hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, Death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who finds in this your good pleasure. Glory to You!

Great Doxology; Trisagion Prayers; Troparion, Tone 2

You came forth from death, destroying the eternal bonds of Hades, O Lord.* You broke the curse of Death* and thus delivered us from the snares of the Evil One.* Then You appeared to your apostles and sent them forth to preach,* and through them You have bestowed your peace upon all the world,* for You alone are rich in mercy.

Insistent Litany; Litany of Supplication; Great Dismissal

 

DIVINE LITURGY

Antiphon 1

When Israel came forth from Egypt, the house of Jacob from an alien people.

Through the prayers of the Mother of God,* O Saviour, save us.

Judah became His sanctuary, Israel His dominion.

Through the prayers of the Mother of God,* O Saviour, save us.

The sea beheld this and fled,* the Jordan turned back on its course.

Through the prayers of the Mother of God,* O Saviour, save us.

Why was it, O sea, that you fled,* that you, O Jordan, turned back on your course?

Through the prayers of the Mother of God,* O Saviour, save us.

Glory…  Now… Only-Begotten Son…

Antiphon 3

Come, let us sing joyfully to the Lord, let us acclaim God, our Saviour.

Son of God, baptized by John in the Jordan, save us who sing to You: Alleluia.

Let us come before His face with praise, and acclaim Him in psalms.

Son of God, baptized by John in the Jordan, save us who sing to You: Alleluia.

For God is the great Lord, and the great king over all the earth.

Son of God, baptized by John in the Jordan, save us who sing to You: Alleluia.

Entrance

Come, let us worship and fall down before Christ.

Son of God, baptized by John in the Jordan, save us who sing to You: Alleluia.

Troparia and Kontakia

Troparion, Tone 8: You came down from on high, O Merciful One,* and accepted three days of burial* to free us from our sufferings.* O Lord, our life and our resurrection,* glory be to You.

Troparion, Tone 1: When You, O Lord, were baptized in the Jordan,* worship of the Trinity was revealed;* the voice of the Father bore witness to You,* naming You the beloved Son,* and the Spirit in the form of a dove confirmed the word’s certainty.* Glory to You, O Christ God,* who appeared and enlightened the world.

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 8: When You rose from the tomb,* You also raised the dead and resurrected Adam.* Eve exults in Your resurrection,* and the ends of the world celebrate Your rising from the dead,* O most merciful One.

Now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 4: Today, You have appeared to the world* and Your light, O Lord, has been signed on us,* who with knowledge sing Your praises.* You have come, You have appeared, O unapproachable Light.

Prokeimenon, Tone 8
Pray and give thanks to the Lord our God.
verse: In Judea God is known; His name is great in Israel. (Psalm 75:12,2)

Prokeimenon, Tone 4
Blessed is He who comes in the Name of the Lord; God the Lord has appeared to us.

Epistle: 1 Timothy 4:9-15 NRSV)
Timothy my son,
the saying is sure and worthy of full acceptance. For to this end we toil and struggle, because we have our hope set on the living God, who is the Savior of all people, especially of those who believe. These are the things you must insist on and teach. Let no one despise your youth, but set the believers an example in speech and conduct, in love, in faith, in purity. Until I arrive, give attention to the public reading of scripture, to exhorting, to teaching. Do not neglect the gift that is in you, which was given to you through prophecy with the laying on of hands by the council of elders. Put these things into practice, devote yourself to them, so that all may see your progress.

Alleluia, Tone 8
verse: Come, let us rejoice in the Lord; let us acclaim God our Saviour.
verse: Let us come before His countenance with praise and acclaim Him with psalms. (Psalm 94:1,2)
verse: Bring to the Lord, you sons of God; bring to the Lord young rams.

Gospel: Luke 19:1-10 (NRSV)
At that time Jesus
entered Jericho and was passing through it. A man was there named Zacchaeus; he was a chief tax collector and was rich. He was trying to see who Jesus was, but on account of the crowd he could not, because he was short in stature. So he ran ahead and climbed a sycamore tree to see him, because he was going to pass that way. When Jesus came to the place, he looked up and said to him, “Zacchaeus, hurry and come down; for I must stay at your house today.” So he hurried down and was happy to welcome him. All who saw it began to grumble and said, “He has gone to be the guest of one who is a sinner.” Zacchaeus stood there and said to the Lord, “Look, half of my possessions, Lord, I will give to the poor; and if I have defrauded anyone of anything, I will pay back four times as much.” Then Jesus said to him, “Today salvation has come to this house, because he too is a son of Abraham. For the Son of Man came to seek out and to save the lost.”

Hymn to the Mother of God

O my soul, magnify Christ the King, baptized in the Jordan.

and the Irmos: Every tongue is at a loss to praise you as is your due, O Mother of God. Even a spirit from above is filled with dizziness when seeking to sing your praises. But since you are good accept our faith, for you know well our love inspired by God. For it is you who protect all Christians; therefore, we magnify you.

Communion Hymn

Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest. (Psalm 148:1) * The grace of God has appeared* bringing salvation to all.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Titus 2:11)

Instead of We have seen the true light… we sing:

All creation is filled with rejoicing today, for Christ is baptized in the Jordan.

Instead of May our mouths… and Blessed be the Name… we sing:

All creation is filled with rejoicing today, for Christ is baptized in the Jordan. (3)


32-а Неділя по Зісланні Св. Духа; Неділя про Закхея. Прпп., у Синаї і Раїті повбиваних. Пам’ять переставл. св. рівноап. Ніни, просвітительки Грузії. Віддання Богоявлення. 14 січня

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

(г. 8): Вечірню пісню і словесну службу* приносимо тобі, Христе,* бо ти зволив помилувати нас воскресінням.

Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Господи, Господи,* не відкинь нас від твого лиця,* але зволь помилувати нас воскресінням.

Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

Радуйся, Сіоне святий,* мати церков, Боже поселення!* Бо ти перший прийняв прощення гріхів воскресінням.

Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Слово Бога Отця перед віками народжене,* останнім же часом добровільно воплочене від Пречистої,* витерпіло смертне розп’яття* та й спасло здавна умерлу людину своїм воскресінням.

Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи, та в тебе є прощення.

(г. 2): Побачивши Просвітителя нашого,* що просвітлює кожну людину,* як він прийшов христитися,* Предтеча радується душею і тремтячою рукою показує на нього та й мовить людям:* Ось той, хто спасає Ізраїля і визволяє нас із тління.* Безгрішний Христе Боже наш, – слава тобі!

Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Ангельські сили настрахалися,* побачивши, як Спас наш приймає хрищення від слуги,* а Дух Святий сходить, щоб дати йому свідчення,* і голос Отця почувся з неба:* Той, кого Предтеча христить рукою своєю* – це Син мій улюблений, якого я вподобав.* Христе Боже наш, – слава тобі!

Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Течія Йордану прийняла тебе – джерело;* Утішитель же зійшов у вигляді голуба.* Схиляє голову той, хто прихилив небеса,* і глина кличе до Творця:* Чому наказуєш мені таке, ти, що вищий від мене?* Я ж потребую твого хрищення.* О, безгрішний Христе Боже наш, – слава тобі!

Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

Вирішивши спасти заблукану людину,* ти не відмовився прийняти вигляд слуги.* Бо вгодно було тобі, Господеві й Богові,* прийняти задля нас те, що наше;* прийнявши, Спасе, тілесне хрищення,* ти сподобив нас прощення.* Тому кличемо до тебе: Христе Боже наш, – слава тобі!

Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Нині прийшов Христос на Йордан христитися.* Нині Іван приторкається голови Владики.* Сили небесні зжахнулися, бачивши преславне таїнство:* море побачило й побігло, Йордан же бачив і повернувся назад.* І ми, просвітившись, виголошуємо:* Слава Богові, що з’явився і став видимим на землі* та світ просвітив.

Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Ти, Господи, вирішив здійснити все, що уклав від віку.* Від усього створіння прийняв ти служіння для своєї Тайни:* від ангелів – Гавриїла, від людей – Діву,* від небес – зорю, а від Йордану – воду,* в якій ти знищив людські беззаконня.* Господи, – слава тобі!

Слава (г. 2): Нахилив ти голову до Предтечі і потрощив голови зміям.* Вступивши у воду, всіх ти просвітив,* що славили тебе, Спасе, просвітителю душ наших.

І нині (догмат, г. 8): Цар небесний з любови до людей на землі з’явився* і між людьми пожив;* бо від чистої Діви воплотився* і з неї вийшов, прийнявши тіло.* Він є Син один, дві в ньому природи, а не особи.* Тому, проповідуючи його, як досконалого Бога* і справді досконалу людину,* визнаємо Христа Бога нашого.* Моли його, Мати всечиста,* щоб були помилувані душі наші.

 

 

 

Стихири на стиховні

(г. 8): На хрест вийшов ти, Ісусе, зійшовши з неба!* Прийшов ти на смерть, Життя безсмертне,* справжнє світло для тих, що в темряві,* для всіх, що впали – воскресіння і просвічення,* Спасе наш, – слава тобі!

Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.

Славословимо Христа, що воскрес із мертвих.* Він, прийнявши душу й тіло,* одне від одного відділив під час страждання.* Його пречиста душа зійшла в ад і його полонила,* у гробі ж не зазнало зотління святе тіло* Визволителя душ наших.

Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.

Псалмами й піснями прославляємо, Спасе,* твоє воскресіння з мертвих,* яким ти визволив нас від адських мук* і, як Бог, дав вічне життя і велику милість.

Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.

О, Владико всіх недоступний!* Творче неба й землі!* Ти на хресті постраждав і дав мені безстрастя;* прийнявши ж погребення і воскреснувши в славі,* ти підняв Адама рукою всесильною.* Слава твоєму на третій день воскресінню,* яким ти дав нам вічне життя і очищення з гріхів,* як єдиний чоловіколюбний!

Слава, і нині: (г. 6, самогласний) Іван, світлий свiтильник, зроджений з неплідної матері,* побачивши Христа – сонце з Дiви* – як просив, щоб його хрестити в Йорданi,* зi страхом i радістю закликав до нього:* Ти, Господи, мене освяти божественним твоїм явлінням.


Тропарі

(г. 8): З висоти зійшов Ти, Милосердний,* погребення прийняв Ти тридневне,* щоб нас визволити від страстей.* Життя і воскресіння наше,* Господи, слава Тобі.

Слава: І нині: (г. 1): Коли в Йордані хрестився Ти, Господи,* Троїчне явилося поклоніння:* бо Родителя голос свідчив Тобі,* возлюбленим Сином Тебе називаючи;* і Дух у виді голубинім засвідчив твердість слова.* Явився Ти, Христе Боже,* і світ просвітив, слава Тобі.

УТРЕНЯ

Священик: Слава святій, одноістотній, животворящій і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління (3 р.).

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою (2 р.).

Шестипсалм’я

Псалом 3 (У понеділок)

О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.

Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».

Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.

Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.

Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.

Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.

Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.

У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.

Псалом 37 (У вівторок)

О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.

Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.

Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.

Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.

Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.

Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.

Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.

Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.

О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.

Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.

Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.

І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.

Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.

Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.

На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.

Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.

Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.

Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.

А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.

І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.

Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.

Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.

Псалом 62 (У середу)

Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.

Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.

Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.

Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.

Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.

Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.

Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.

Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.

Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.

Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.

Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.

А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3 р.)

Господи, помилуй. (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Псалом 87 (У четвер)

Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.

Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.

Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.

Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.

Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.

Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.

Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.

Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.

Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.

Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?

Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій − твою вірність?

Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?

Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.

Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?

Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій − і умліваю.

Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.

Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.

Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.

Псалом 102 (У п’ятницю)

Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє − його святе ім’я.

Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.

Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.

Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.

Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.

Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.

Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.

Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.

Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.

Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.

Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.

Як далеко схід від заходу,* так віддалив він від нас злочинства наші.

Як батько милосердиться над синами,* так милосердиться Господь над тими, що його бояться.

Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.

Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, і мов квітка в полі.

Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.

Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.

І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.

Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.

Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.

Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.

Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!

Псалом 142 (У суботу й неділю)

О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.

І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.

Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.

Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.

Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.

До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.

Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.

Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.

Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.

Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.

Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.

І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Під час рецитування псалмів, священик читає потиху перед св. дверми оці молитви:

Утренні молитви

Велика єктенія

В мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За мир з висот і спасіння душ наших, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За мир всього світу, добрий стан святих Божих Церков і з’єднання всіх, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За святішого вселенського Архиєрея Франциска, Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого Святослава, і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне місто, країну і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених і за спасіння їх, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Щоб визволитися нам від усякої скорби, гніву і нужди, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

[Дякуємо тобі, Господи, Боже наш, що підняв нас із постелі нашої і вклав в уста наші слово хвали, щоб поклонятися і призивати ім’я твоє святе. Ми умоляємо твоє милосердя, яке ти завжди виявляв у нашому житті. Пошли поміч свою людям, що стоять перед лицем святої слави твоєї і дожидають від тебе багатої милости; і дай нам, що зо страхом і любов’ю завжди тобі служимо, хвалити несказанну твою доброту.]

Священик: Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Бог Господь… (Пс. 117), глас 8

Бог – Господь, і явився нам; благословен, хто йде в ім’я Господнє.

Стих: Прославляйте Господа, бо він добрий, бо милість його вічна.

Стих: Вони навколо обступили мене, але я ім’ям Господнім переможу їх.

Стих: Я не вмру, а житиму і розказуватиму про діла Господні!

Стих: Камінь, яким знехтували будівничі, став головним на розі. Від Господа це сталось, і дивне воно в очах наших.

Тропарі

(г. 8): З висоти зійшов Ти, Милосердний,* погребення прийняв Ти тридневне,* щоб нас визволити від страстей.* Життя і воскресіння наше,* Господи, слава Тобі. (2 р.)

Слава: І нині: (г. 1): Коли в Йордані хрестився Ти, Господи,* Троїчне явилося поклоніння:* бо Родителя голос свідчив Тобі,* возлюбленим Сином Тебе називаючи;* і Дух у виді голубинім засвідчив твердість слова.* Явився Ти, Христе Боже,* і світ просвітив, слава Тобі.

По тропарях читає читець чергову катизму, після якої диякон перед св. дверми виголошує:

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

[Від ночі лине дух наш до тебе, Боже, бо світлом є повеління твої. Навчи нас, Боже, правди твоєї, заповідей твоїх і виправдань твоїх. Просвіти наші духовні очі, щоб ми не заснули в гріхах на смерть. Віджени всяку мряку від сердець наших, даруй нам сонце правди і охорони життя наше знаменням і печаттю Святого твого Духа. Направ стопи наші на шлях мирний, дай нам бачити ранішній день у радості, щоб ми тобі засилали ранішні молитви]

Священик: Бо Твоя влада і Твоє єсть царство і сила, і слава Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Перший сідальний

(г. 8): Ти воскрес із мертвих, Життя всіх,* тож ангел світлий жінкам сказав:* Перестаньте плакати й апостолам сповістіть воскресіння* та співайте, що воскрес Христос Господь.* Він, як Бог, зволив спасти рід людський.

Слава і нині: Оспівуймо небесні двері й кивот,* всесвяту гору й осяйну хмару,* небесну драбину, духовний рай,* спасіння Єви та великий скарб вселенної!* Бо з неї виникло світові спасіння й відпущення давніх прогріхів.* Тому й співаємо тобі:* Моли Сина твого й Бога, щоб дав прощення гріхів нам,* що поклоняємося пресвятому твоєму народженню.

Відтак читець читає другу чергову катизму, диякон виголошує другу малу єктенію:

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

[Боже й Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти підніс нас з постелі нашої і зібрав на годину молитви. Дай нам ласку відкрити уста наші і прийми наші подяки, що в наших силах, і навчи нас установ твоїх. Бо молитися як слід не вміємо, якщо ти, Господи, святим твоїм Духом не навчиш нас. Тому молимося тобі: Даруй і прости, якщо ми згрішили аж до теперішньої години словом або ділом, або думкою, добровільно або недобровільно. Бо коли на провини будеш дивитися, Господи, Господи, то хто встоїться, бо в тебе є прощення. Ти один святий, допоміжник сильний, захисник життя нашого, і тебе ми завжди оспівуватимемо.]

Священик: Бо Ти благий і Чоловіколюбець Бог єси і Тобі славу возсилаємо Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Другий сідальний

(г. 8): Люди, Спасе, твій гріб опечатали,* та ангел відвалив камінь від входу.* Жінки, бачивши воскреслого з мертвих,* і самі благовістили учням у Сіоні, що ти воскрес – Життя всіх;* впали окови смерти!* Господи, – слава тобі!

Слава і нині (співається стоячи): Тобою, Благодатна, радіє все творіння:* ангельський хор і людський рід.* Святий храме і раю духовний, похвало дів!* З тебе Бог воплотився і став хлоп’ятком – предвічний Бог наш.* Твоє бо лоно він учинив своїм престолом, просторішим від небес.* Тобою, Благодатна, радіє все творіння, слава Тобі!

Полієлей

(У неділі – від 22 вересня до 19 грудня та від 14 січня до Сиропусної неділі, як теж у всі свята, беремо Полієлей)

Хваліте ім’я Господнє, хваліте, слуги Господні Алилуя (3 р.).

Ви, що стоїте у храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого. Алилуя (3 р.).

Господи, ім’я твоє повіки, і пам’ять твоя, о Господи, від роду й до роду. Алилуя (3 р.).

Благословенний Господь із Сіону, що перебуває в Єрусалимі. Алилуя (3 р.).

Хваліте Господа, бо він добрий, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Розстелив землю над водами, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

І визволив від наших гнобителів, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Прославляйте Бога небесного, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Ангельський хор

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Ангельський хор здивувався,* бачивши до мертвих зарахованим тебе, Спасе,* що силу смерти знищив, і з собою Адама підняв* та з аду всіх визволив.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Нащо миро* зі сльозами, Учениці, жалібно змішуєте?* – запитав світлоносний ангел при гробі мироносиць.* Гляньте на гріб і зрозумійте,* що воскрес Спаситель з гробу.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Рано на світанку* мироносиці поспішали до гробу твого, плачучи,* але з’явився їм ангел і прорік:* Пора голосіння минула, не плачте;* про воскресіння ж звістіть апостолам!

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Мироносиці – жінки,* що з миром прийшли до гробу твого, Спасе, ридали.* Ангел же їм сказав, мовивши:* Чому між мертвими живого шукаєте?* Він бо, як Бог, воскрес із гробу.

Слава: Поклонімось Отцю,* і його Сину, і Святому Духові,* Святій Тройці* в одній сутності,* з серафимами взиваючи:* Свят, свят, свят єси, Господи.

І нині: Життєдавця породивши, ти, Діво,* Адама з гріха визволила,* Єві радість замість смутку подала,* а відпалих від життя повернув до нього той,* що з тебе тіло прийняв – Бог і чоловік.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

[Від ночі лине дух наш до тебе, Боже, бо світлом є повеління твої на землі. Навчи нас у страсі твоєму виконувати правду й добро, бо тебе славимо як правдивого Бога нашого. Прихили вухо своє і вислухай нас, і пом’яни, Господи, тих, що є та що моляться з нами, всіх по імені, і спаси їх силою твоєю. Благослови людей твоїх і освяти спадкоємство твоє: мир світові твоєму даруй, церквам твоїм, священикам, владі, і всім людям.]

Священик: Бо благословилося ім’я Твоє і прославилося царство Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Іпакой, глас 8

Мироносиці, приступивши до гробу Життєдавця,* шукали між мертвими безсмертного Владику;* вістку ж радісну від ангела почувши,* сповістили апостолів, що воскрес Господь,* подаючи світові велику милість.

Степенна пісня, глас 8

Антифон 1:

Від юности моєї ворог мене спокушає і палить пристрастями,* а я надіюсь на тебе, Господи, і перемагаю його.

Ненависники Сіону хай стануть, як трава, яку виривають!* Христос скосить їхні шиї косою мук.

Слава і нині: Святий Дух оживляє все.* Він Світло від Світла, великий Бог;* з Отцем співаємо йому та зі Словом.

Антифон 2:

Нехай серце моє, смиряючись, покриється страхом Твоїм, щоб через гордість я не відпав від Тебе, всемилосердний.

Той, хто надію на Господа покладав, не убоїться тоді, коли Він буде вогнем судити всіх і стражданнями.

Слава і нині: Всякий, хто під покровом Божества, Святим Духом бачить, пророкує і великі чуда творить, Єдиного Бога в трьох Особах прославляючи, бо, хоч Божество й трисяйне, але єдиноначальне.

Антифон 3:

Взиваю до Тебе, Господи, зваж і прихили вухо Твоє до мене, що взиваю, і очисти мене раніш, ніж візьмеш мене звідси.

Усякий, хто відходить до матері своєї – землі, знову повернеться, щоб прийняти страждання або почесті за прожите життя.

Слава і нині: Від Святого Духа – богослів’я, Він – Трисвята Одиниця; Безначальний Отець, від Нього народжується Син безлітній; і Дух співпрестольний і єдинообразний, що від Отця разом сяє.

Антифон 4:

Як добре, як гарно, коли брати живуть разом, бо в цьому Господь життя обіцяв вічне.

Той, хто прикрашає лілеї польові, повеліває не турбуватися про одежу свою.

Слава і нині: Святим Духом, єдиною причиною все тримається в мирі, Він бо Бог Єдиносущний з Отцем і Сином.

Євангеліє

Будьмо уважні.

Священик: Мир всім.

Премудрість. Будьмо уважні.

Прокімен, глас 8

Псалом 145

Повік царюватиме Господь, Бог твій, Сіоне, з роду в рід.

Стих: Хвали, душе моя, Господа,* похвалю Господа в житті моїм.

Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

[Скарбе добра, джерело невисихаюче, Отче святий, чудотворче всесильний і вседержителю! Усі тобі поклоняємося і тобі молимося та твої милості і твої ласки призиваємо на поміч і на заступництво нашій смиренності. Пом’яни, Господи, слуг твоїх, прийми від усіх нас ранішні моління, як кадило перед тобою; ні одного з нас не вчини нездатним, але всіх нас зберігай ласками твоїми. Пом’яни, Господи, тих, що чувають і співають на славу твою і єдинородного твого Сина і Бога нашого, і Святого твого Духа. Будь їм помічником і заступником; прийми їх молитви на наднебесний і духовний твій жертовник]

Священик: Бо ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Вірні на глас прокімена: Всяке дихання, нехай хвалить Господа.

Стих: Хваліте Бога у святині його.

Стих: Хваліте його у твердині сили його.

І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молім.

Вірні: Господи, помилуй (3 р.).

Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.

Священик: Мир всім!

Вірні: І духові твоєму.

Священик: Від Йоана святого Євангелія читання.

Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Будьмо уважні.

Священик сам читає Євангеліє.

У той час з’явився Ісус своїм учням, воскресши із мертвих, і каже Симонові Петрові: – Симоне Йонин! Чи любиш ти мене більш, ніж оці? Той йому відповів: – Так, Господи, ти знаєш, що я люблю тебе. Каже йому: – Паси мої ягнята! І знову, вдруге каже до нього: – Симоне Йонин! Чи любиш мене? Відповідає йому: – Так, Господи, ти знаєш, що я люблю тебе. І мовить йому: – Паси і мої вівці! Тоді він утретє йому каже: – Симоне Йонин! Чи любиш мене? Засмутився Петро, що втретє його питає: чи любиш мене? – і каже йому: – Господи, ти все знаєш, ти знаєш, що я люблю тебе! Каже йому Ісус: – Паси мої вівці! Істинно, істинно кажу тобі: Коли ти був молодший, підперізувався сам і ходив, куди сам хотів. А як постарієшся, простягнеш твої руки, і інший підпереже тебе і поведе, куди ти не хочеш. Сказав він це, вказуючи, якою смертю прославить Бога. І промовивши те, сказав йому Ісус: – Іди за мною! Обернувшись, Петро бачить, що за ним іде учень, якого любив Ісус і який під час вечері схилився був йому на груди і спитав: – Господи, хто той, що тебе зрадить? Побачивши його, Петро каже Ісусові: – Господи, а цей що? Каже до нього Ісус: –Якщо я хочу, щоб він лишився, поки прийду, що тобі до того? Ти йди за мною! І розійшлось це слово між братами, що той учень не вмре. Та не сказав йому Ісус, що не вмре, лише так: якщо я хочу, щоб він лишився, поки прийду, що тобі до того? Це той учень, який те свідчить і який написав те; і знаємо, що його свідчення – правдиве. Є ще й багато іншого, що зробив Ісус, та якби воно було записане кожне зокрема, гадаю, що й самий світ по вмістив би написаних книг. Амінь. (Йо. 67 зач.; 21, 15-25)

Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Воскресіння Христове

(г. 6): Воскресіння Христове бачивши,* поклонімось святому Господу Ісусові,* єдиному безгрішному.* Хресту твоєму поклоняємось, Христе,* і святе воскресіння твоє величаємо і славимо,* бо ти – Бог наш,* крім тебе іншого не знаємо,* ім’я твоє призиваємо.* Прийдіть, усі вірні,* поклонімось святому Христовому воскресінню,* це бо прийшла через хрест радість усьому світові.* Завжди благословляючи Господа,* славимо воскресіння його,* бо, розп’яття перетерпівши,* він смертю смерть переміг.

Псалом 50

Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.

Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.

Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;

То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.

Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.

Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.

Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.

Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.

Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.

Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.

Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.

Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.

Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.

Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.

Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.

Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.

Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.

Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.

Після 50-го псалма співаємо:

Слава (г. 6): Молитвами святих апостолів,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.

І нині: Ради молитов пречистої Богородиці,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.

Стих: Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Воскрес Ісус із гробу,* як провістив,* подав нам життя вічне* і милість велику.

Єктенія

Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животворя́щого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотних, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і преподобних отців у Синаї і Раїті убитих, і всіх Святи́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.

Вірні: Господи, помилуй (12 р.).

[Господи, Боже наш! Ти за покаяння дарував людям відпущення, нам же, як образ пізнання і визнання гріхів, показав покаяння і прощення пророка Давида. Тож, Владико, помилуй з великої милости твоєї нас, що в чимало великих гріхів впали, і по багатстві ласк твоїх очисти беззаконня наші, бо перед тобою згрішили ми, Господи, що невідомі й таємні речі серця людського знаєш, і єдиний ти маєш владу прощати гріхи. Серце ж чисте вчини в нас і Духом владичним утверди нас, і радість спасіння твого яви нам. Не відкинь нас від лиця твого, але дозволь, як Добрий і Чоловіколюбець, аж до останнього нашого віддиху появляти тобі жертву справедливости й приноси на святих твоїх жертовниках]

Священик: Благодаттю і щедротами і чоловіколюб’ям єдинородного Сина твого, з яким ти благословенний єси, з пресвятим і благим і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Канон

(Якщо скорочується Канон, перейди до Пісня Богородиці).

Ірмос 1: Колісниці гнобителя фараона потопив колись чудотворний Мойсеїв жезл,* навхрест ударивши й розділивши море,* Ізраїля ж спас, біженця-пішоходця, що пісню Богові заспівав.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Як не дивуватися нам Всемогутньому Божеству Христовому, яке через страждання всім вірним безстрастя й нетління розливає, із ребра ж святого джерело безсмертя, і з гробу життя вічне виточує?

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Який красний ангел нині жонам з’явився! І осяйні знаки природної невещественної чистоти носячи, а виглядом світло воскресіння являючи, він взиває: «Воскрес Господь».

Слава і нині: Богородичний: Преславне провіщено в родах родів про Тебе, Богородице Діво, що в утробі Бога Слово вмістила і чистою зосталася. Тому всі ми Тебе, як нашу перед Богом оборону, шануємо.

Ірмос 3: Утвердив ти на початку премудро небо і землю на водах поставив.* На камені Церкви утверди й мене, Христе,* бо нема святішого від тебе, єдиний Чоловіколюбче.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Адама за спожиття плоду засудженого, оправдав Ти, Христе, від гріха спасенними стражданнями тіла Твого, бо Сам Ти, Безгрішний, іспитові смерти не підлягав.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Бог мій Ісус світлом воскресіння осяяв сущих у темряві і тіні смертній, і Своїм Божеством зв’язавши сильного, здобув споруду його.

Слава і нині: Богородичний: Ти, Богородице, вищою за Херувимів і Серафимів стала, Ти бо, Пречиста, одна в Твою утробу невмістимого Бога прийняла єси; тому ми всі, вірні, в піснях Тебе завжди ублажаємо.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

[Господи, Боже наш, що сонну неміч забрав від нас і покликав нас візванням святим, щоб і вночі підносити руки наші і прославляти тебе за справедливі твої присуди. Прийми благання наші, моління, визнавання, нічні служби і даруй нам, Боже, віру бездоганну, надію впевнену, любов нелицемірну. Благослови наші входи й виходи, вчинки, слова, діла й думки; і дай нам дочекатися початку дня, нам, що хвалять й оспівують, і благословлять добрість твоєї несказанної сили]

Священик: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Кондак, (г. 4): Явився єси днесь вселенній* і світло Твоє, Господи, знаменувалося на нас,* що зі зрозумінням оспівуємо Тебе:* Прийшов єси і явився єси – Світло неприступне.

Ірмос 4: Ти моя кріпость, Господи, ти й сила моя, ти мій Бог, ти радість моя,* що не покинув лона Отця і до наглої вбогости завітав.* Тому з пророком Авакумом взиваю до тебе:* Слава силі твоїй, Чоловіколюбче!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ти, Милосердний Спасе, мене, ворога, надто возлюбив; Ти з пониженням дивним на землю зійшов, від крайньої нечестивости моєї не відвернувшись; і зоставшись на висоті невимовної слави Твоєї, Ти мене, колись зневаженого, прославив.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Владико, хто не дивується нині, бачачи, що страждання смерть нищить, хрест тління виганяє і смерть багатство аду пустошить? Це предивне діло Божественної могутности Тебе розп’ятого, Чоловіколюбче.

Слава і нині: Богородичний: Ти, Неневісна, похвала вірних, Ти християн заступниця й пристановище, стіна й захист; Ти бо, Всенепорочна, молитви возносиш до Сина Твого й спасаєш від недолі тих, що з вірою й Любов’ю Тебе визнають за Чисту Богородицю.

Ірмос 5: Чому ти відкинув нас від обличчя твого, Світло незаходиме?* Ось покрила нас, окаянних, ворожа темрява.* Тому благаємо: наверни нас і до заповідей твоїх направ стежки наші.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Перед стражданням Своїм зневажений, Ти, Спасе, одягнути Себе в багряницю допустив, соромну наготу первоствореного покриваючи, і нагий Ти, Христе, був до хреста прибитий, з Адама одежу смерти скидаючи.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ти, Христе, воскресши із пилу смертного, моє впале єство відбудував і нетлінним його вчинив, явивши знов як образ царський, що світлом нетління сяє.

Слава і нині: Богородичний: Матерню сміливість до Сина Твого маючи, Ти, Пречиста, не занедбай, як рідна, про нас піклування, благаємо, ми бо, християни, одну Тебе ласкавою Заступницею перед Владикою маємо.

Ірмос 6: Очисти мене, Спасе, бо великі мої беззаконня, і з глибини зла виведи, молюся,* бо до тебе я закликав, і ти почув мене, Боже мого спасіння.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Деревом послугуючись, причинник зла вельми зруйнував мене; але Ти, Христе, Сам на хрест вознесений, ще більш зруйнував, посоромивши його, а впалу людину воскресивши.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ти, Христе, змилосердився над Сіоном, із гробу, воскреснувши, і яко Милосердний, кров’ю Твоєю Божественною замість старого новий Сіон утворив, і нині царствуєш у ньому повік.

Слава і нині: Богородичний: О, коли б визволитися нам від гріхів лютих Твоїми молитвами, Богородителько Чиста, і досягти Божественного сяйва Сина Божого, що несказанно від Тебе, Пречиста, тіло прийняв.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

[Дякуємо тобі, Господи, Боже спасіння нашого, бо ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялися величному імені твоєму. Тому молимо тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати тобі розумно й молитися безупинно та в страсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христа твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і круши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів.]

Священик: Бо Ти цар миру і Спас душ наших і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Кондак (г. 8): Воскресиши з гробу,* умерлих воздвигнув Ти* і Адама воскресив Ти,* і Єва ликує в твоїм воскресінні,* і світу кінці торжествують* востання Твоє,* Многомилостивий.

Ірмос 7: З Божого завітання вогонь колись у Вавилоні знесилів.* Тому юнаки в печі веселими ногами походжали, мов у квітнику, співаючи:* Благословенний ти, Боже, батьків наших!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Славне пониження, Божественне багатство убозтва Твого, Христе, дивує ангелів, що дивляться на Тебе, пригвождженого задля спасіння тих, що з вірою взивають: «Благословен єси, Боже отців наших».

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Підчас Твого Божественного зшестя світла сповнився ад, і темрява, що раніш навкруги була, розвіялася; тому в’язні, що од віку були, воскресли, взиваючи: «Благословен єси, Боже отців наших».

Слава і нині: Троїчний: Православно богословствуючи, Тебе Господом усього і Отцем одного Єдинородного Сина проповідуємо, визнаючи й одного Правого, Рівноприродного і рівнобічного Духа, що від Тебе походить.

Ірмос 8: У сім раз більше піч напалив халдейський гнобитель для угодників у люті,* але, побачивши їх спасенних вищою силою, Творцеві й Визволителеві закликав:* Юнаки, благословляйте! Священики, співайте! Люди, прославляйте по всі віки!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Пребожественна сила Божества Ісусового в ділі нашого спасіння боголіпно засяяла, тілом бо смерти хресної за всіх зазнавши, Він силу аду знищив. Його безперестанно, отроки, благословіть, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Розп’ятий воскрес, гордий впав, впалий і розбитий оновився; тління вигнане, і розцвіло нетління: бо життя поглинуло смерть. Отроки, благословіть, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.

Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа завжди, нині і повсякчас і на віки віків.

Троїчний: Трисвітле Божество, що сяє світлом єдиним від одного в трьох Особах єства, — Безначального Родителя і Рівноприродного Слова Отця і співпануючого Одноістотного Духа, отроки, благословіть, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.

Пісня Богородиці

Після катавасії восьмої пісні диякон бере кадильницю і, ставши перед іконою Богородиці, мовить:

Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.

Вірні: Величає душа моя Господа,* і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм.

Чеснішу від херувимів,* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо. (Після кожного стиха).

Бо він зглянувся на покору слугині своєї,* ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.

Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе ім’я його.* Милосердя його з роду в рід на тих, які бояться його.

Він виявив потугу рамени свого,* розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.

Могутніх скинув з престолів, підняв угору смиренних;* наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.

Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,* як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки.

Пісня 9

Ірмос: Вжахнулось із цього небо і здивувались кінці землі,* що Бог з’явився людям у тілі, а твоє лоно стало просторіше від неба.* Тому й величають тебе, Богородице, ангельські й людські хори.

Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.

Бувши нескладний Божою і вічною природою,* сприйнявши тіло, ти, Слове Божий, став складним, поставивши його поруч у собі самім,* а постраждавши як людина, ти зостався, як Бог, поза всяким терпінням.* Тому і прославляємо тебе в двох природах:* неподільного й незмісного.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ти – Вишній за Божою природою, ставши людиною* і зійшовши між слуг, назвав Бога Отцем,* а вставши з гробу, своєю благодаттю дав людям Отця – Бога і Владику за своїм буттям;* із ним ми всі тебе величаємо.

Слава і нині: Ти, Діво, стала Божою матір’ю, тілом проти природи породивши Бога – Слово,* якого Отець, як благий, перед усіма віками появив із свого серця;* його ми нині визнаємо вищим над усі тіла, хоч він у тіло зодягнувся.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

[Боже, Боже наш! Ти сотворив розумні й духовні сили своєю волею. Тебе просимо й тобі молимося: Прийми наші посильні величання з усіма твоїми творіннями і збагати щедрими даруваннями твоєї ласки. Бо перед тобою згинається всяке коліно: на небі, на землі й під землею, і все, що живе, і все створіння оспівує неосяжну твою славу, бо ти Бог правдивий і вельми милостивий.]

Священик: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

«Свят Господь Бог наш» на глас прокімена.

Свят Господь Бог наш.

Стих: Возносіте Господа Бога нашого.

Стих: І поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо святе воно.

Світильний

Після божественного воскресіння Господь,* тричі питаючи Петра: Чи любиш мене?* – настановляє його пастироначальником овець своїх.* Бачивши, що слідом іде той, якого любив Ісус,* він спитав Владику: А цей що?* Як я хочу, – сказав Ісус,* – щоб він зостався, аж я знову прийду,* – що тобі до цього, друже Петре?

Слава і нині: Спаситель, як благодать й істина,* появився у водах Йордану* і просвітив тих, які перебували в темряві й тіні,* бо прийшов і з’вився, як світло неосяжне.

Псалом 148

Два перших стихи хвалитних на глас 8:

Усе, що живе, нехай хвалить Господа.* Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.

Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.

Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.

Поставив їх на віки віків* і дав закон, що не перейде.

Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;

Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;

Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;

Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;

Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;

Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.

Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.

Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.

Псалом 149

Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.

Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.

Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.

Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.

Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.

Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.

Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.

Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.

Стихири

Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.

(г. 8): Хоч і станув ти, Господи, на суді Пилата,* то не покинув ти престолу, сидячи разом з Отцем;* але, воскреснувши з мертвих, ти визволив світ з недолі ворожої,* як щедрий і чоловіколюбець.

Псалом 150

Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.

Господи, ти хрест твій дав нам як зброю на диявола,* який тремтить і трясеться,* не в спромозі і глянути на Його силу,* бо хрест мертвих підніс і смерть подолав.* Тому й поклоняємось твоєму погребенню і воскресінню.

Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.

Господи, хоч юдеї тебе, немов мертвого, в гробі поклали,* то вояки як царя заснулого сторожили;* і хоч, як скарб життя, тебе печатями опечатали,* але ти воскрес і дав нетління душам нашим.

Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.

Ангел твій, Господи,* що благовістив воскресіння, настрахав сторожу,* але до жінок промовив, кажучи:* Чого шукаєте живого між померлими?* Він воскрес, як Бог, і дав життя вселенній.

Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.

(г. 1) Засяяв світові Спаситель наш,* як світло від світла, з’явлений Бог.* Йому ми, люди, поклонімся.

Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

Засяяв світові Спаситель наш,* як світло від світла, з’явлений Бог.* Йому ми, люди, поклонімся.

Стих: Море побачило те й кинулось тікати,* Йордан назад повернувся.

Як нам, слугам, Христе,* достойно звеличити тебе – Владику?* Ти бо всіх нас відновив водою.

Стих: Що з тобою, море, що ти кинулось тікати,* i тобi, Йордане, що ти назад повернувся?

Хрищений рукою слуги у Йордані* ти, Спасе наш, освятив води і зцілив пристрасті світу.* Велике таїнство твого явління.* Господи, чоловіколюбче, – слава тобі!

Стихира євангельська

Слава (г. 8): Являючись учням твоїм, Спасе, після воскресіння,* в нагороду за любов ти доручив Симонові стадо овець,* вимагаючи уважного піклування.* Тому й казав ти: Якщо любиш мене, Петре,* паси ягнята мої, паси вівці мої!* А він зараз же, виявивши дружню любов,* запитав про іншого учня.* Їхніми молитвами, Христе, охороняй стадо твоє* від вовків, що вигубляють його.

І нині: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.

Велике славослов’я

[Хвалимо, співаємо, благословимо і дякуємо тобі, Боже батьків наших, бо ти забрав тінь нічну і явив нам знову світло денне. Молимо твою добрість: Милостивий будь для нас грішних і прийми молитву нашу задля великої твоєї ласкавости, бо ми прибігаємо до тебе, милостивого і всемогутнього Бога. Ти, що засвітив у серцях наших правдиве сонце справедливости твоєї! Просвіти розум наш і почування всі зберігай, щоб, як у день, ходили ми пристойно шляхом заповідей твоїх і дійшли до життя вічного, і стали гідними насолоджуватися недоступним твоїм світлом. Бо в тебе є джерело життя, ти Бог наш і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.]

Священик: Слава Тобі, що Світло нам показав!

Вірні: Слава во вишніх Богу*, і на землі мир*, в людях благовоління.

Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.

Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.

Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріхи світу, помилуй нас.

Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.

Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.

Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.

Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки віків.

Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.

Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.

Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.

Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.

Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.

Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.

Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою.

Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.

Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.

Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Святий Безсмертний, помилуй нас.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас.

Тропар

Воскресши із гробу і в’язи пекельні розірвавши,* ти роздер присуд смерти, Господи,* і всіх від сітки ворожої визволив.* А з’явившись апостолам своїм,* ти послав їх на проповідь,* і ними мир свій подав ти вселенній,* єдиний Чоловіколюбче.

Єктенія усильного благання

Помилуй нас, Боже, з великої милости твоєї, молимось тобі, вислухай і помилуй.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея Франциска, Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого Святослава, і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), [і за всечесніших отців наших Протоархимандрита (ім’я), Архимандрита (ім’я), Протоігумена (ім’я) й Ігумена (ім’я)], за тих, що служать і послужили у святому храмі цьому (і в святій обителі цій), за отців наших духовних, і всіх у Христі братів наших.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Священик: Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Прохальна єктенія

Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Прощення і відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшному суді Христовому просім.

Вірні: Подай, Господи.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

[Владико, Боже святий і неосяжний, що казав із темряви світлові засіяти, що заспокоїв нас у нічному сні й підвів до величання і моління твоєї доброти! Ти, що даєш себе умолити задля свого милосердя, прийми і нині нас, що поклоняємося тобі й по силі дякуємо тобі; і даруй нам те, чого просимо задля спасіння. Вчини нас синами світла і дня та спадкоємцями вічних твоїх дібр. Пом’яни, Господи, за багатством ласк твоїх усіх людей, що є і моляться з нами, і всю братію нашу на землі й на морі, і на всякому місці володіння твого, що потребують твоєї любови й помочі. Усім вияви велику твою милість, щоб спасенні, як душею так і тілом, завжди перебували й відважно славили чудне й благословенне ім’я твоє.]

Священик: Бо ти Бог милости, ласк і чоловіколюбности, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Священик: Мир всім.

Вірні: І духові твоєму.

Голови ваші перед Господом схиліть.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик читає молитву: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як добрий і чоловіколюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:

Виголошення: Бо до тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Великий відпуст

Премудрість.

Вірні: Благослови.

Священик: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь. Утверди, Боже, святу православну віру на віки віків.

Священик: Пресвята Богородице, спаси нас.

Вірні: Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо.

Священик: Слава тобі, Христе Боже, надіє наша, слава тобі!

Вірні: Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3 р.). Благослови.

Священик: Христос, що воскрес із мертвих, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, святих, славних і всехвальних апостолів, і святого (ім’я, якого є храм), і преподобних отців у Синаї і Раїті убитих, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.

Вірні: Амінь.

 

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Антифон 1
Стих 1: Во ізході Ізраїлевім із Єгипту, дому Якова із людей варварів;* Стала Юдея святиня його, Ізраїль – володіння його (Пс 113,1-2).
Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.

Стих 2: Море виділо і побігло, Йордан повернувся назад (Пс 113,3).
Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.

Стих 3: Що з тобою, море, що ти побігло, і з тобою, Йордане, що ти повернувся назад? (Пс 113,5)
Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Єдинородний Сину…

Антифон 3
Співаємо звичайні третій антифон, але зі приспівom:
Спаси нас, Сину Божий, що хрестився в Йордані від Івана, співаємо Тобі: Алилуя.

Тропарі і Кондаки
Troparion (Tone 8): З висоти зійшов Ти, Милосердний,* і триденне погребення прийняв Ти,* щоб нас звільнити від страждань.* Життя і воскресіння наше,*Господи, слава Тобі.

Тропар (г. 1): Коли в Йордані хрестився Ти, Господи,* Троїчне явилося поклоніння:* бо Родителя голос свідчив Тобі,* возлюбленим Сином Тебе називаючи;* і Дух у виді голубинім засвідчив твердість слова.* Явився Ти, Христе Боже,* і світ просвітив, слава Тобі.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Кондак (глас 8): Коли Ти воскрес із гробу,* то й померлих підняв,* і Адама воскресив;* радіє Єва воскресінням Твоїм* і кінці світу прославляють* Твоє з мертвих воскресіння,* Багатомилостивий.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак (г. 4): Явився єси днесь вселенній* і світло Твоє, Господи, знаменувалося на нас,* що зі зрозумінням оспівуємо Тебе:* Прийшов єси і явився єси – Світло неприступне.

Прокімен (глас 8):
Помоліться і хвалу віддайте* Господеві, Богу нашому (Пс 75,12).
Стих: Відомий Бог у Юдеї, в Ізраїлі велике ім’я Його (Пс 75,2).

Прокімен (г. 4): Благословен, хто йде в ім’я Господнє; Бог – Господь і явився нам (Пс. 117,26-27).

Апостол: (1Тм 4,9-15):
Сину Тимотею, вірне це слово й повного довір’я гідне. На це бо й трудимося та боремося, тому що ми поклали нашу надію на живого Бога, який є Спасителем усіх людей, особливо ж вірних. Це наказуй і навчай. Ніхто твоїм молодим віком хай не гордує, але будь зразком для вірних у слові, поведінці, любові, вірі й чистоті. Заки я прийду, віддавайся читанню, умовлянню та навчанню. Не занедбуй у собі дару, що був даний тобі через пророцтво з накладанням рук збору пресвітерів. Про це міркуй, будь увесь у цьому, щоб поступ твій усім був очевидний.

Алилуя (глас 8):
Стих: Прийдімо з похвалами пере обличчя Його, і псалмами воскликнім Йому (Пс 94,1).
Стих: Хваліте Господа з небес, хваліте Його на висотах (Пс 94,2).
Стих: Принесіть Господеві, сини Божі, принесіть Господеві молодих баранців (Пс. 28,1).

Євангеліє: (Лк 19,1-10):
У той час, увійшовши в Єрихон, Ісус проходив через (місто). А був там чоловік, Закхей на ім’я; він був головою над митарями й був багатий. Він бажав бачити Ісуса, хто він такий, але не міг із-за народу, бо був малого зросту. Побіг він наперед, виліз на сикомор, щоб подивитися на нього, бо Ісус мав проходити тудою. Прийшовши на те місце, Ісус глянув угору і сказав до нього: “Закхею, притьмом злізай, бо я сьогодні маю бути в твоїм домі.” І зліз той швидко і прийняв його радо. Всі, бачивши те, заходилися нарікати та й казали: “До чоловіка грішника зайшов у гостину.” А Закхей устав і до Господа промовив: “Господи, ось половину майна свого даю вбогим, а коли чимсь когось і покривдив, поверну вчетверо.” Ісус сказав до нього: “Сьогодні на цей дім зійшло спасіння, бо й він син Авраама. Син бо Чоловічий прийшов шукати і спасти те, що загинуло.”

Замість Достойно:
Величай, душе моя, Царя Христа, що хрестився в Йордані.
Ірмос (глас 2): Не зуміє ніякий язик достойно благохвалити, тривожиться й ум, і то надсвітній, коли оспівує тебе, Богородице; одначе ти, благая, прийми віру, бо любов нашу божественну знаєш, бо ти є християн заступниця, тебе величаємо.

Причасний: Явилася благодать Божа спасительна всім людям (Тит 2,11).* Хваліте Господа з небес, хваліте Його на висотах (Пс 148,1). Алилуя (х3).

Згідно Галицької традиції, ми співаємо: Всесвіт днесь радістю сповняється, Христос хрестився в Йордані.
Замість “Ми бачили світло істинне…” (x1) “
Нехай сповняться уста…” (x3) і
“Нехай буде ім’я…” (x3).