Twenty-third Sunday after Pentecost. Octoechos Tone 6; The Holy Martyrs Galaction and Epistemis Ephesians 2:4-10; Luke 8:26-39.

English Source: Royal Doors www.royaldoors.net

Great Vespers, Sunday Matins and Divine Liturgy

GREAT VESPERS

Kathisma Reading: “Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140, In Tone 6

  1. Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

O Christ, You won the victory over Hades,* You ascended the Cross so that You might raise up with Yourself* all those who dwelt in the darkness of death.* Almighty Saviour, You are free from death* and bestow life by Your divine light.* We, therefore, beseech You to have mercy on us.

  1. The just shall gather around me* when You have been good to me.

Today Christ has conquered Death.* He has risen from the grave as He foretold,* bestowing great joy upon the world.* Therefore, let us all lift up our voices and sing:* O Fount of Life, O Light Whom no one can approach,* Almighty Saviour, have mercy on us.

  1. Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

O Lord, where can we sinners flee from You,* for You are present in all creation?* You are present in heaven, for it is Your dwelling place.* Your power prevails in Hades where You conquered Death.* O Master, Your sustaining hand touches even the depths of the sea.* Where, then, can we take refuge except in You?* We, therefore, prostrate ourselves before You and pray:* O Lord, risen from the dead, have mercy on us.

  1. Let Yours ears be attentive* to the voice of my prayer.

We exult in Your Cross, O Christ,* and we sing the glory of Your Resurrection.* For You are our God, and we have no other Lord but You.

  1. If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

Glory to Your might, O Lord,* for You have conquered the power of death.* You have renewed us through Your Cross,* granting us life and incorruption.

  1. I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

We forever bless the Lord and praise His resurrection,* for by suffering crucifixion,* He has destroyed death by His death.

  1. From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

By Your death and burial, O Lord,* You broke asunder the bonds of Hades;* and by Your resurrection from the dead,* You enlightened the whole world.* We, therefore, exclaim: Glory to You, O Lord!

In Tone 8

  1. For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

Nurtured on the milk of faith, you attained maturity in Christ, * for the sake of your many torments and tribulations, O Galaction, * having become an acceptable sacrifice and a perfect immolation * through your voluntary onslaught, O you who are most rich. * Through your firm and steadfast faith, whereby you received God, * O you who are now deified most perfectly!

  1. Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

Artfully did you seek out the Wellspring of good things most earnestly desired, * and with the splendours thereof * your illumined soul and mind, * O you who are blessed of God; * and with mighty opposition you cast down the ancient tyrant of great craft, * much suffering martyr Epistemis, divine adornment of monastics.

  1. Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

The two all-radiant luminaries * of the noetic East shine forth with grace * and piously illumine all creation * with the transcendent splendors of their sufferings * and the divine flames of healings. * And honoring their most splendid feast, * we glorify Christ * Who illumineth all for their sake.

In Tone 6, Glory… Now…

Who would not call you blessed, O Virgin most holy?* Who would not sing a hymn of praise* to the glory of your giving birth without pain or travail?* The Only-begotten Son Himself,* begotten of the Father before all ages,* was made flesh out of you in a manner* that cannot be explained, O Woman most pure!* And for our sake, He Who is God by nature* assumed the nature of a man.* He is not divided into two persons;* He is understood to have two natures* without commixion or confusion.* O noble and blessed Woman,* intercede with Him that He may mercy on our souls.

Aposticha, In Tone 6

O Christ our Saviour,* the angels in heaven sing the praises of Your Resurrection;* make us on earth also worthy* to extol You with a pure heart.

The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.

Almighty God, You destroyed the brazen gates and bars of Hades,* and raised up fallen mankind.* Therefore, with one accord, we cry out:* O Lord, risen from the dead, glory to You!

For He has made the world firm, which shall not be moved.

Christ willed to renew us from our corruption of old* by being nailed to a cross and placed in a tomb.* When the women came to anoint His body they tearfully cried out:* O, what sorrow afflicts us!* O Saviour of All, how could You consent to occupy a grave?* If you truly willed this, then why did You allow Your body to be stolen?* How were You removed?* What place now conceals Your life-bearing body?* O Lord, appear to us as You promised* and put an end to our tears.* As they were lamenting, an angel appeared and cried out to them:* Do not weep, but tell the Apostles that the Lord is risen,* granting sanctification and great mercy to the world.

Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

O Christ, You were crucified of Your free will,* and by Your burial You imprisoned Death.* As God, You rose in glory on the third day,* granting life and great mercy to the world.

In Tone 6, Glory… Now…
Christ the Lord, our Creator and Redeemer,* came forth from your womb, O most pure Virgin.* He clothed Himself in our human flesh* to set us free from the original curse of Adam.* Therefore, O Mary, we praise you, without ceasing,* as the true Virgin Mother of God,* and we sing with the angels:* Rejoice, O Lady, advocate, protector, and salvation of our souls.

Troparia

In Tone 6
Angelic powers were upon Your tomb* and the guards became like dead men;* Mary stood before Your tomb* seeking Your most pure body.* You captured Hades without being overcome by it.* You met the Virgin and granted life.* O Lord, risen from the dead,* glory be to You!

In Tone 3, Glory…
O holy apostles, * pray to the merciful God * that He may grant to our souls ** remission of our transgressions!

Now…
We sing your praises, O Virgin;* for, as the Mother of God, you always intercede for the salvation of the human race.* It is from you that our God and Your Son took flesh. * Then, by suffering the passion on the Cross,* and out of love for mankind, He delivered us from corruption.

 

SUNDAY MATINS

Usual Beginning

Hexapsalm

Great Litany

God the Lord, Tone 6

Troparia, Tone 1

Angelic powers were upon Your tomb* and the guards became like dead men;* Mary stood before Your tomb* seeking Your most pure body.* You captured Hades without being overcome by it.* You met the Virgin and granted life.* O Lord, risen from the dead,* glory be to You! (2)

In Tone 8, Glory…

Grace shone forth from your mouth like a fiery beacon* and enlightened the universe,* bestowing on the world not the treasures of greed,* but rather showing us the heights of humility.* As you teach us by your words, O John Chrysostom, our father,* intercede with the Word, Christ our God, for the salvation of our souls.

Now…

O gracious Lord, for the sake of mankind You were born of a virgin;* through Your death on the cross You conquered death;* and through Your resurrection You revealed yourself as God.* O merciful Lord, do not disdain those whom You have created with Your own hands,* but show forth Your love for mankind.* Accept the intercession which the Mother, who bore You, makes in our behalf.* O Saviour, save Your despairing people!

Psalter Reading

Stasis I: Psalms 9, 10
Stasis II: Psalms 11, 12, 13
Stasis III: Psalms 14, 15, 16

Small Litany

Sessional Hymn I, Tone 6

While the tomb lay open and Hades lamented,* Mary, cried to the Apostles who were in hiding saying:* “Come forth, you workers of the vineyard,* proclaim to the world the word of the Resurrection,* for the Lord is risen,* granting the world His great mercy!”

Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high;* forget not Your poor to the end.

Mary Magdalene stood by Your tomb O Lord,* and mistaking You for the gardener,* weeping she cried aloud to You:* “Where have You hidden the Life eternal?* Where have You placed He who sits on the Cherubic Throne?* For those who were guarding Him have become as dead-men through fear.* Either give me my Lord or cry out with me:* O You who were numbered among the dead and have raised the dead,* glory be to You!”

Glory… Now…

Gideon foretold of your conception,* and David revealed your ineffable child-bearing, O Theotokos;* for the Word descended like a dew upon the fleece of your womb,* and you O Virgin full of grace,* like unto a holy and fertile earth,* budded forth without seed our salvation, Christ God.

Psalter Reading

Stasis I: Psalm 17
Stasis II: Psalms 18, 19, 20
Stasis III: Psalms 21, 22, 23

Small Litany

Sessional Hymn II, Tone 6

Life was laid in the tomb* and a seal was set upon the stone;* the soldiers stood guarding Christ like a sleeping King;* and having invisibly struck His foes the Lord arose.

I will confess You, O Lord, with my whole heart,* I will tell of all Your wonders.

Jonah foretold of Your tomb,* and Symeon revealed Your divine Arising, O immortal Lord;* for You descended as One dead into the tomb,* and having smashed the gates of Hades,* You arose without corruption as Master, for the salvation of all the world,* O Christ our God,* enlightening those lying in darkness.

Glory… Now…

O Virgin Theotokos, entreat your Son Christ our God,* who was willingly nailed upon the Cross,* and freed the world from deception,* that He have mercy upon our souls!

Polyeleos

Evlogitaria

Small Litany

Hypakoe, Tone 6

By Your voluntary and life-giving death, O Christ,* You shattered the gates of Hades,* and as God You opened to us the Paradise of old;* and by arising from the dead,* You delivered our lives from corruption.

Sessional Hymn, Tone 2

You have shone forth in splendour upon mortals as a golden star, O most blessed John Chrysostom, illumining the ends of the earth with the beams of your discourses. Wherefore, celebrating your most holy memory today, we beg remission of all our sins.

(Tone 5) O you faithful, as is meet let us honour Chrysostom, the meadow of discourses on the divinely inspired Scriptures, who guides us to repentance, and who endured manifold trials, in that we have been taught by him; for he prays to the Lord, that our souls be saved.

(Tone 8) By your divine words, O blessed Chrysostom, you were truly manifest as a spiritual treasury of the world, and shining forth upon the ends of the earth, you have bestowed the riches of salvation upon all, guiding the people to repentance. Wherefore, having completed the course of your life, you stand before the throne of the Most High, O ever-memorable John Chrysostom. Entreat Christ God, that He grant remission of sins to those who with love celebrate your holy memory.

Glory… Now…

Let us hymn the portal of heaven, the ark, the all-holy mountain, the radiant cloud, the bush unburnt, the noetic garden of paradise, the restoration of Eve, the great treasure of the whole world, for within her was wrought the salvation of the world and the remission of the ancient offenses. Wherefore, we cry out to her: Pray to your Son, that He grant remission of transgressions to us who piously worship your most holy birthgiving.

Gradual Hymns, Tone 6

Antiphon 1

Unto heaven I raise my eyes, even unto You, O Word;* have pity on me,* that I may live for You.

Have mercy upon us who are filled with contempt O Word,* repairing Your broken vessels* that we may be found useful.

Glory… Now…

In the Holy Spirit is the cause of all salvation,* if He sees fit to breathe on one of His creatures,* He swiftly raises him from the things of this earth, and having given him wings,* makes him to flourish and raises him on high.

Antiphon 2

If the Lord had not dwelt among us,* none could have withstood the attacks of the enemy,* for those who are victorious* are exalted by Him.

Let not my soul be taken like a sparrow by their teeth, O Word;* Woe unto me!* How shall I, the lover of sin, be delivered from the power of the enemy?

Glory… Now…

In the Holy Spirit all find divine inspiration,* goodness, understanding, peace, and blessing;* for He is equal in activity* to the Father and the Word.

Antiphon 3

They that put their trust in the Lord look upon high* and are thus fearful to their foes* and wondrous to all mankind.

Unto the pursuit of iniquities* the righteous stretch not the hands,* having You, O Saviour, as their helper.

Glory… Now…

In the Holy Spirit is sovereignty over all creation;* Him the armies of hosts above worship* and by everything that has breath below* is He worshiped.

Prokeimenon, Tone 6

O Lord, stir up Your might* and come to save us.

verse: O Shepherd of Israel, attend, You that lead Joseph like a sheep.

Let everything that lives, Tone 6

Gospel

Matthew 28:16-28

Hymn of Resurrection

Psalm 50

Verses at Psalm 50

Canon, Tone 6

Ode 1

Irmos: Israel, marching on foot in the sea as on the dry land,* saw Pharaoh the pursuer overthrown in the deep,* and raised a triumphant shout:* Let us sing to God a hymn of victory.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

O Good Jesus, with your arms stretched wide upon the cross, you have fulfilled in all things the Father’s good pleasure; therefore let us all sing to you a hymn of victory.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Death, the end of life, as a slave under orders, in fear approaches you, the Lord of life, whereby you award to us life without end and resurrection.

Glory… Now…

Pure one, who beyond understanding received your Creator, of his own will made flesh in your seedless womb, you are declared to be in truth creation’s sovereign Lady.

 

Ode 3

Irmos: None is holy but you, O Lord my God,* the one who is the Good;* you have exalted the horn of your faithful people,* and founded them on the rock of their confession of you.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Creation, seeing God crucified in the flesh, was dissolving in fear, but by the strong hand of the Crucified it was firmly held together.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Sorry death, destroyed by death, lies lifeless; unable to withstand the God-filled assault of Life, the strong one dies. And so to all is given resurrection.

Glory… Now…

O pure one, the wonder of your divine child-bearing surpasses the laws of nature: marvellous was your conceiving of God in your womb, and marvellous the birth and your abiding virginity.

Kontakion, Tone 6

With His life-giving hand* Christ our God, the Giver of life,* raised all the dead from the murky abyss* and bestowed resurrection upon humanity.* He is for all the Saviour,* the resurrection and the life, and the God of all.

Ikos

I bend my knee before the Creator of all, I stretch forth my hands to the pre-eternal Word, seeking the gift of discourse, that I may hymn the saint whom He Himself has magnified; for through His prophet He Who lives forever says: I glorify those who glorify me with faith. He Who in ancient times raised up Samuel has now glorified a hierarch; for, having invested well the talent with which he was entrusted, he has brought it to the King, for which cause the Transcendent One has exalted him. I beg that the Word impart to me his grace, unworthy though I am, that I may be able to hymn him with piety. For he is the teacher of the ends of the world, in that he reveals things divine.

 

Ode 4

Irmos: Christ, my strength, my God, my Lord,* most fittingly your holy Church keeps festival,* singing, dancing, crying out with pure minds,* feasting in the Lord.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Truly, O Christ, the tree of life has blossomed for the cross, planted in the earth, fed with blood and water from your pure side, has put forth life for us.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

No more the serpent’s lying whisper: You shall be like God; for Christ, divine Creator of man’s nature, now has opened out before me, with none to hinder, the pathway of life.

Glory… Now…

Ever-virgin Mother of God, truly beyond speech and incomprehensible to heaven and to earth are the mysteries of your God-befitting child bearing.

 

Ode 5

Irmos: Shine with your divine splendour, I pray you, O you who are good,* on the souls of those who rise early to you* and long to know you, O Word of God,* as in truth the God who calls them back from sin’s deep darkness.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Now the Cherubim withdraw from me, and the flaming sword is turned back at sight of you, O Word of God, in truth the God who makes for the Thief the path to Paradise.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

I fear no longer the return to the dust, Lord Christ, for in your great mercy through your resurrection you have led me, forgotten, from the dust to the heights of incorruption.

Glory… Now…

O good Lady of the world, keep safe those who from the heart confess you God-bearer, for we have gained you, true Mother of God, for our invincible protection.

 

Ode 6

Irmos: Watching life’s sea rising in the surging waves of temptations,* fast making for your calm harbour, I cry out to you:* Lead my life up from corruption,* O you of many mercies .

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Crucified, O Lord, by the nails which fastened you, you annulled the curse upon us; pierced in the side by the spear, you tore up the written scroll against Adam, and set the whole world free.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Deception tripped up Adam and brought him to the depth of Hell. But you, God and compassion by nature, came down to seek him and, lifting him up on your shoulders, raised him up with yourself.

Glory… Now…

All-holy Lady, who bore to mortal man his Lord and pilot, quieten the fearful and unresting tumult of my passions, and grant to my heart tranquillity.

 

Kontakion

With His life-giving hand* Christ our God, the Giver of life,* raised all the dead from the murky abyss* and bestowed resurrection upon humanity.* He is for all the Saviour,* the resurrection and the life, and the God of all.

 

Ikos

O Giver of life, we sing and we worship your cross and your burial, for you entered Hell, O deathless one, as God of all power, and raising the dead with yourself and shattering the gates of Hell, as God you demolished the might of death. Therefore with love and with longing we who are born of the earth praise you as risen from the dead, overthrowing the might of the all-destroying foe, raising up all who believe in you, delivering the world from the stings of the serpent and us from the wiles of the enemy, as the one who alone possesses the power. Devoutly we sing, therefore, the praises of your resurrection, for by this, as God of all, you have saved us.

 

Ode 7

Irmos: As falling dew the angel made the furnace to the holy children,* and the command of God burned the Chaldeans;* and the tyrant was convinced, crying aloud:* Blessed are you, the God of our fathers.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The sun lamenting your Passion, O Lord, drew darkness around him and the light of the day was darkened over the whole of the earth, which cried aloud: Blessed are you, the God of our fathers.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

At your descent, O Christ, the underworld was clothed in splendour; our first father, filled with gladness of heart, sprang up, dancing and crying out: Blessed are you, the God of our fathers.

Glory… Now…

Through you, O Virgin Mother, light has risen and joy to all the inhabited earth, for you gave birth to God the Creator of all; ask him for us, All-pure, to send down to your faithful people great mercy.

 

Ode 8

Irmos: Dew from the flames you shed on the holy ones,* burning thus with water the sacrifice of the righteous.* All things, O Christ, you bring about according to your holy will;* we highly exalt you throughout the ages.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Envy has finished its work on the people of the Jews: of old the slayers of the prophets now they are slayers of God; they set you upon the cross, O Word of God, you whom we highly exalt throughout the ages.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

O Christ, without leaving the courts of Heaven you came to Hell. Together with yourself you awakened the whole man, lying m corruption, and he highly exalts you now throughout the ages.

Glory… Now…

From light you conceived the light-giving Word, ineffably you gave him birth, and are glorified. For the Holy Spirit dwelt in you, O Maid, and therefore we praise you throughout the ages.

 

Magnificat

 

Ode 9

Irmos: No man can see God, on whom the ranks of angels dare not gaze;* but, through you, All-holy One, the Word made flesh is seen of mortal men.* Magnifying him with all the heavenly hosts,* we call you blessed.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Free from passions you remained, O Word of God, when you held converse with passions in the flesh. But having dealt to passion a Passion, you loosed man from his passions. For you alone are impassible and almighty, our Saviour.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Accepting the corruption of death, O Lord, you kept your body from tasting corruption, and your soul, life-giving, divine, was not left in Hell. But, as from sleep arising, you raised us up with yourself.

Glory… Now…

With pure lips we mortal men give glory to God the Father, to the Son with him without beginning, and we worship the inexpressible power, most glorious, of the All-holy Spirit; for you alone subsist almighty, undivided Trinity.

Small Litany

Holy is the Lord

Hymn of Light

O faithful, let us gather with the disciples on the mountain in Galilee* to behold Christ as He says to them:* I have received all power over all things on high and those below.* Let us learn how He taught them to baptize all nations* in the name of the Father, and of the Son, and of the Holy Spirit,* and how He promised His disciples* to be present with them to the end of the world.

Made steadfast by him, let us all praise the most wise John,* the clarion-voiced preacher of repentance, the treasure of the poor,* the golden and right eloquent mouth of the Church,* the expounder of the Scriptures.

Glory… Now…

You rejoiced with the disciples, O Virgin Mother of God,* for you beheld Christ risen from the tomb on the third day as He said.* He appeared to His disciples, teaching them and revealing things sublime.* He commanded them to baptize the believers* in the name of the Father, and of the Son, and of the Holy Spirit* so that we may believe in His resurrection* and that we may glorify you, O Theotokos.

 

Praises

Stichera of the Praises, Tone 6

Your Cross, O Lord, is the life and resurrection of Your people,* and trusting in it we sing Your praises:* O our risen God, have mercy upon us.

Your burial, O Master, opened Paradise to mankind,* and thus delivered from corruption we sing Your praises:* O our risen God, have mercy upon us.

With the Father and the Spirit* let us hymn Christ risen from the dead,* and let us cry out to Him:* You are our life and resurrection, have mercy upon us.

On the third day You arose from the tomb, O Christ, as it was written,* raising together with Yourself our Forefather;* therefore the race of mankind glorifies You, and hymns Your Resurrection.

The memory of the martyrs Borys and Hlib,* radiant and holy, noble and most festive,* has shone forth;* and they, illumining all the land* and dispelling the darkness of idolatry,* pour forth the grace of healings.

With the venerable drops of your blood* you have dyed your robes, O blessed Borys and Hlib; wherefore, celebrating your memory with faith, we beseech you:* pray that peace be granted to the world and salvation to our souls.

Like a single light in two bodies* you illumine the world with the effulgence of miracles, O passion-bearers of the Lord,* dispelling the darkness of unbelief.* Wherefore, we chant with joy, praising your memory.

In Tone 1, Glory…

The Lord appeared to His disciples* who had hastened to the mountain for His ascension from here below,* and they bowed before Him.* They learned of His universal power* and were sent to all the peoples of the earth* to announce His resurrection from the dead* and His return from earth to heaven.* He also promised to be with them always,* and His word is truth;* for He is Christ our God, the Saviour of our souls.

In Tone 2, Now…

You are truly most blessed, O virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* Hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, Death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who finds in this your good pleasure. Glory to You!

Great Doxology

Trisagion Prayers

Troparion, Tone 2

Today salvation has come to the world.* Let us sing to Him who is risen from the tomb,* the Author of Life who has crushed Death by his death* and bestowed on us victory and great mercy.

Insistent Litany

Litany of Supplication

Great Dismissal

 

DIVINE LITURGY

Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 6: Angelic powers were upon Your tomb* and the guards became like dead men;* Mary stood before Your tomb* seeking Your most pure body.* You captured Hades without being overcome by it.* You met the Virgin and granted life.* O Lord, risen from the dead,* glory be to You!

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 6: With His life-giving hand* Christ our God, the Giver of life,* raised all the dead from the murky abyss* and bestowed resurrection upon humanity.* He is for all the Saviour,* the resurrection and the life, and the God of all.

Now and for ever and ever. Amen.

Theotokion, Tone 6: Undaunted patroness of Christians,* O steadfast intermediary with the Creator,* turn not away from the suppliant voices of sinners,* but in your kindness come to help us who cry out to you in faith.* Be quick to intercede, make haste to plead,* for you are ever the patroness of those who honour you, O Mother of God.

Prokeimenon, Tone 6
Save Your people, O Lord, * and bless Your inheritance.
verse: Unto You I will cry, O Lord, my God, lest You turn from me in silence. (Psalm 27:9,1)

Epistle: Ephesians 2:4-10 (NRSV)
Brothers and Sisters, God, who is rich in mercy, out of the great love with which he loved us even when we were dead through our trespasses, made us alive together with Christ—by grace you have been saved— and raised us up with him and seated us with him in the heavenly places in Christ Jesus, so that in the ages to come he might show the immeasurable riches of his grace in kindness toward us in Christ Jesus. For by grace you have been saved through faith, and this is not your own doing; it is the gift of God— not the result of works, so that no one may boast. For we are what he has made us, created in Christ Jesus for good works, which God prepared beforehand to be our way of life.

Alleluia, Tone 6
verse: He who lives in the aid of the Most High, shall dwell under the protection of the God of heaven.
verse: He says to the Lord: You are my protector and my refuge, my God, in Whom I hope. (Psalm 90:1,2)

Gospel: Luke 8:26-39 (NRSV)
At that time Jesus arrived at the country of the Gerasenes, which is opposite Galilee. As he stepped out on land, a man of the city who had demons met him. For a long time he had worn no clothes, and he did not live in a house but in the tombs. When he saw Jesus, he fell down before him and shouted at the top of his voice, “What have you to do with me, Jesus, Son of the Most High God? I beg you, do not torment me”— for Jesus had commanded the unclean spirit to come out of the man. (For many times it had seized him; he was kept under guard and bound with chains and shackles, but he would break the bonds and be driven by the demon into the wilds.) Jesus then asked him, “What is your name?” He said, “Legion”; for many demons had entered him. They begged him not to order them to go back into the abyss. Now there on the hillside a large herd of swine was feeding; and the demons begged Jesus to let them enter these. So he gave them permission. Then the demons came out of the man and entered the swine, and the herd rushed down the steep bank into the lake and was drowned. When the swineherds saw what had happened, they ran off and told it in the city and in the country. Then people came out to see what had happened, and when they came to Jesus, they found the man from whom the demons had gone sitting at the feet of Jesus, clothed and in his right mind. And they were afraid. Those who had seen it told them how the one who had been possessed by demons had been healed. Then all the people of the surrounding country of the Gerasenes asked Jesus to leave them; for they were seized with great fear. So he got into the boat and returned. The man from whom the demons had gone begged that he might be with him; but Jesus sent him away, saying, “Return to your home, and declare how much God has done for you.” So he went away, proclaiming throughout the city how much Jesus had done for him.

Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 148:1)


23-а Неділя по Зісланні Св. Духа. Свв. мчч. Галактіона і Єпістими. – 05 листопада

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

10. Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

(г. 6): Перемогу маючи над адом,* на хрест зійшов ти, Христе,* щоб воскресити з собою тих, що в темряві смерти перебували.* Вільний від смерти, всесильний Спасе,* що життя виливаєш із свого світла, помилуй нас!

9. Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Нині Христос смерть переміг* і, як прорік, воскрес і радість світові дарував,* щоб усі ми, кличучи, таку пісню співали:* Джерело життя, неприступне світло,* всесильний Спасе, помилуй нас!

8. Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

Від тебе, Господи, присутнього в усьому творінні,* куди нам грішним утікати?* На небесах бо сам живеш, в аді ж переміг смерть.* У морські глибини? Та й там твоя рука, Владико!* Тож до тебе прибігаємо і, припадаючи, молимось:* Воскреслий із мертвих, помилуй нас!

7. Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Хрестом твоїм, Христе, хвалимось* і воскресіння твоє оспівуємо і славимо,* бо ти – Бог наш, крім тебе ж іншого не знаємо.

6. Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

Завжди благословляючи Господа,* оспівуєм його воскресіння,* бо, витерпівши хрест, він смертю смерть подолав.

5. Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Слава силі твоїй, Господи,* бо ти знищив того, що мав владу смерти* і обновив нас хрестом твоїм,* даруючи нам життя і нетління.

4. Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Твоє погребення, Господи,* знищило й розірвало окови аду,* а воскресіння з мертвих світ осяяло,* Господи, − слава тобі!

3. Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

(г. 4, подібний: Дав ти як знамено): Ревнуючи стражданням Христа чоловіколюбця, Страстотерпці,* ви віддали ваші тіла на рани* і на тяжкі муки та незліченні болі,* маючи завжди перед очима божественні райські утіхи* і поживу невичерпну* та й вічну славу.* Діставши її,* моліться за тих,* що вас прославляють.

2. Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Силою хресною,* святі Страстотерпці,* ви добре подвизалися* і вашим терпінням міцно подолали ворога-супостата.* Тому, звершуючи вашу пам’ять,* освячуємось діянням* і благодаттю всесвятого Духа.* Вашими моліннями заступайтеся за світ до Спаса,* священні воїни Христові.

1. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Пастирі всесвященні!* Бувши славними послідовниками* начального Пастиря,* Христа, Царя всіх,* охоче віддали ви свої душі за овець* і витерпіли тяжкі біди,* начебто хижими вовками переслідувані.* Спасайте, Шанигідні,* від пошкодження боговибране стадо!

Слава І нині (догмат, г. 6): Хто ж тебе не прославлятиме, Пресвята Діво?* Або хто не оспівуватиме твого пречистого Різдва?* Син бо єдинородний, що предвічно засяяв від Отця,* той вийшов з тебе, Чиста, воплотившись несказанно.* Бувши з природи Богом, став задля нас правдивим чоловіком;* неподільний на дві особи,* але пізнавальний у двох незлитих природах.* Його моли, чиста Всеблаженна,* щоб помилував душі наші.


Стихири на стиховні

(г. 6): Воскресіння твоє, Христе Спасе,* ангели оспівують на небесах,* і нас на землі сподоби чистим серцем* тебе співом прославляти.

Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.

Як всемогутній, ти розбив мідні брами* і знищив адові затвори,* та воскресив впалий рід людський.* Тому ми однодумно кличемо:* Ти, що воскрес із мертвих, Господи, – слава тобі!

Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.

Христос, бажаючи нас підняти з давнього тління,* дає себе до хреста прибити, і в гробі покласти.* Жінки мироносиці його з сльозами шукали* і, ридаючи, казали: Горе нам, Спасе всіх!* Як то ти зволив себе в гробі покласти?* Ти ж добровільно поклався, як же тебе викрадено?* Як тебе перенесено? Яке ж то місце скрило твоє життєдайне тіло?* Але, як ти нам обіцяв, Владико,* появися й утихомир наше гірке ридання.* Коли ж вони ридали, ангел до них промовив:* Перестаньте плакати і благовістіть апостолам, що Господь воскрес,* даючи світові очищення і велику милість.

Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.

Добровільно розп’ятий, Христе,* твоїм погребенням ти полонив смерть* і третього дня воскрес, як Бог у славі,* даючи світові безконечне життя і велику милість.

 Слава і нині: Христос Господь, мій Творець і Спаситель, Пречиста,* вийшов з твого лона і в мене зодягнувся,* визволивши Адама з первісного прокляття.* Тому тобі, Пречиста, як Богоматері й Діві,* невгомонно співаємо з ангелом:* Радуйся! Справді, радуйся Владарко,* Провіднице і Покрове, та й спасіння душ наших.


Тропарі
(г. 6): Ангельські сили на гробі твоїм* і ті, що стерегли, змертвіли* і стояла Марія у гробі,* шукаючи пречистого тіла твого.* Полонив Ти ада, та не спокусився ним,* зустрів єси Діву, даруючи життя.* Воскреслий з мертвих Господи, слава Тобі.

 Слава: (г. 4): Терпіннями святих, що за тебе постраждали,* дай умолитися, Господи, і зціли всі наші терпіння,* молимося тобі, Чоловіколюбче.

 І нині: Бачивши в тобі, Благодатна, чудо-чудес, створіння радіє.* Бо ти невимовно породила безсіменно Зачатого,* якого й ангельські найвищі хори не сміють оглядати.* Його, Богородице, моли, щоб спастися душам нашим.

УТРЕНЯ

Священик: Слава святій, одноістотній, животворній і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління (3 р.).

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою (2 р.).

Шестипсалм’я

Псалом 3 (У понеділок)

О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.

Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».

Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.

Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.

Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.

Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.

Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.

У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.

Псалом 37 (У вівторок)

О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.

Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.

Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.

Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.

Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.

Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.

Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.

Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.

О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.

Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.

Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.

І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.

Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.

Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.

На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.

Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.

Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.

Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.

А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.

І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.

Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.

Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.

Псалом 62 (У середу)

Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.

Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.

Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.

Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.

Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.

Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.

Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.

Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.

Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.

Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.

Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.

А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3 р.)

Господи, помилуй. (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Псалом 87 (У четвер)

Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.

Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.

Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.

Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.

Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.

Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.

Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.

Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.

Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.

Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?

Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій − твою вірність?

Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?

Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.

Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?

Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій − і умліваю.

Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.

Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.

Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.

Псалом 102 (У п’ятницю)

Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє − його святе ім’я.

Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.

Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.

Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.

Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.

Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.

Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.

Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.

Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.

Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.

Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.

Як далеко схід від заходу, так віддалив він від нас злочинства наші.

Як батько милосердиться над синами, так милосердиться Господь над тими, що його бояться.

Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.

Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, і мов квітка в полі.

Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.

Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.

І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.

Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.

Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.

Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.

Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!

Псалом 142 (У суботу й неділю)

О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.

І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.

Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.

Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.

Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.

До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.

Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.

Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.

Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.

Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.

Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові:

І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Під час рецитування псалмів, священик читає потиху перед св. дверми оці молитви:

Утрені молитви

Велика єктенія

Диякон: В мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За мир з висот і спасіння душ наших, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За мир всього світу, добрий стан святих Божих Церков і з’єднання всіх, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За святішого вселенського Архиєрея (ім’я), Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого (ім’я), і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За Богом бережений народ наш, за правління і все військо, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне місто, країну і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених і за спасіння їх, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Щоб визволитися нам від усякої скорби, гніву і нужди, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Бог Господь… (Пс. 117), глас 6

Бог – Господь, і явився нам; благословен, хто йде в ім’я Господнє.

Стих: Прославляйте Господа, бо він добрий, бо милість його вічна.

Стих: Вони навколо обступили мене, але я ім’ям Господнім переможу їх.

Стих: Я не вмру, а житиму і розказуватиму про діла Господні!

Стих: Камінь, яким знехтували будівничі, став головним на розі. Від Господа це сталось, і дивне воно в очах наших.

Тропарі

(г. 6): Ангельські сили на гробі твоїм * і ті, що стерегли, змертвіли * і стояла Марія у гробі, * шукаючи пречистого тіла твого. * Полонив Ти ада, та не спокусився ним, * зустрів єси Діву, даруючи життя. * Воскреслий з мертвих Господи, слава Тобі. (2 р.)

Слава: І нині: Ти, що благословенною назвав свою Матір,* добровільно прийшов на страждання* і засяяв на хресті, бажаючи віднайти Адама,* і до ангелів промовив: Радійте зі мною,* бо знайшлася загублена драхма!* Все мудро ти упорядив, Боже наш, – слава тобі!

По тропарях читає читець чергову катизму, після якої диякон перед св. дверми виголошує малу єктенію:

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо Твоя влада і Твоє єсть царство і сила, і слава Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Перший сідальний

(г. 6): Коли гріб був розкритий й ад заплакав,* Марія кликнула до скритих апостолів:* Виходьте ви, робітники виноградника, і проповідуйте слово про воскресіння!* Христос воскрес, даючи світові велику милість.

Слава і нині: Богородице Діво, моли Сина твого, Христа, Бога нашого,* що добровільно дав себе прибити до хреста* і воскрес із мертвих,* щоб спаслися душі наші.

Відтак читець читає другу чергову катизму, диякон виголошує другу малу єктенію:

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо благий і Чоловіколюбець Бог єси і Тобі славу возсилаємо Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Другий сідальний

(г. 6): Господи, Марія Магдалина стояла біля твого гробу,* і, маючи тебе за садівника, плакала й промовляла:* Де скрив ти вічне життя?* Де поклав ти того, що сидить на херувимськім престолі?* Бо його сторожі завмерли з остраху.* Тож або дайте мені мого Господа, або зі мною закличте:* Ти, що був між мертвими й умерлих воскресив, – слава тобі!

Слава і нині: Гедеон проображає зачаття* і Давид провіщає твоє різдво, Богородице.* Бо, як дощ на руно, зійшло Слово в твоє лоно,* і ти, Благодатна, земле свята,* виростила без насіння світові спасіння:* Христа Бога нашого.

Вірні відразу співаєють:

Ангельський хор

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Ангельський хор здивувався,* бачивши до мертвих зарахованим тебе, Спасе,* що силу смерти знищив, і з собою Адама підняв* та з аду всіх визволив.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Нащо миро* зі сльозами, Учениці, жалібно змішуєте?* – запитав світлоносний ангел при гробі мироносиць.* Гляньте на гріб і зрозумійте,* що воскрес Спаситель з гробу.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Рано на світанку* мироносиці поспішали до гробу твого, плачучи,* але з’явився їм ангел і прорік:* Пора голосіння минула, не плачте;* про воскресіння ж звістіть апостолам!

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Мироносиці – жінки,* що з миром прийшли до гробу твого, Спасе, ридали.* Ангел же їм сказав, мовивши:* Чому між мертвими живого шукаєте?* Він бо, як Бог, воскрес із гробу.

Слава: Поклонімось Отцю,* і його Сину, і Святому Духові,* Святій Тройці* в одній сутності,* з серафимами взиваючи:* Свят, свят, свят єси, Господи.

І нині: Життєдавця породивши, ти, Діво,* Адама з гріха визволила,* Єві радість замість смутку подала,* а відпалих від життя повернув до нього той,* що з тебе тіло прийняв – Бог і чоловік.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо благословилося і прославилося ім’я Твоє Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Іпакой, глас 6

Добровільною і животворною твоєю смертю, Христе,* розбивши, як Бог, ворота пекельні,* відчинив ти нам первісний рай* і, з мертвих воскреснувши, визволив із тління життя наше.

Степенна пісня, глас 6

Антифон 1:

На небо до тебе, Спасе, підношу мої очі:* Помилуй мене, щоб жити мені з тобою.

Помилуй нас упокорених, Слове,* вчиняючи корисними твої осуди.

Слава і нині: Причина всякого спасіння належить Святому Духові.* Коли він на когось по заслузі дихне,* то негайно піднесе його від земного,* окрилить, зростить і направить вгору.

Антифон 2:

Коли б не Господь був з нами, ніхто з нас не був би спроможний у боротьбі з ворогом перемогти; ті, що перемагають, звідси підносяться.

Слово! Зуби їхні нехай не схоплять душі моєї, мов пташеня. Горе мені! Як я, гріхолюбний, маю визволитися від ворога?

Слава і нині: Від Святого Духа обоження, благовоління, розум, мир і благословення: Він бо є рівнодіяльний з Отцем і Словом.

Антифон 3:

Ті, що уповають на Господа, страшні для ворогів і дивні для всіх, що вгору очі звертають.

Собор праведників Тебе, Спасе, помічником маючи, не простягає рук своїх до беззаконня.

Слава і нині: Святому Духові влада над усім належить; Йому небесні воїнства поклоняються вкупі з усім, що на землі дише.

Євангеліє

Диякон: Будьмо уважні.

Священик: Мир всім.

Диякон: Премудрість. Будьмо уважні.

Прокімен, глас 6

Псалом 79

Господи, покажи силу твою і прийди спасти нас.

Стих: Ти, що пасеш Ізраїля, почуй,* що провадиш, як овечку, Йосифа.

Диякон: Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Священик: Бо ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Вірні на глас прокімена: Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

Стих: Хваліте Бога у святині його.

Стих: Хваліте його у твердині сили його.

Диякон: І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молім.

Вірні: Господи, помилуй (3 р.).

Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.

Священик: Мир всім!

Вірні: І духові твоєму.

Священик: Від Йоана святого Євангелія читання.

Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Диякон: Будьмо уважні.

Священик сам читає Євангеліє.

У той час з’явився Ісус учням своїм при Тиверіядському морі. З’явився ж так: Симон Петро, Тома, на прізвище Близнюк, Натанаїл з Кани Галилейської, сини Заведея і двоє інших його учнів були разом. Каже до них Симон Петро: – Іду рибу ловити. Ті йому мовлять: – Підемо й ми з тобою. Отож пішли й сіли в човен, але тієї ночі нічого не піймали. Як настав ранок, стояв над берегом Ісус, але учні не знали, що то Ісус. Каже до них Ісус: – Діти, чи маєте що перекусити? Ті йому відповіли: – Ні. Тоді він каже до них: – Закиньте лишень сіті праворуч від човна і піймаєте. Вони закинули, але не могли їх витягнути, така була сила риби. Каже тоді той учень, якого любив Ісус, до Петра: – То Господь! Симон Петро, почувши, що то Господь, накинув одежу, бо був нагий, і кинувся в море. Інші учні припливли човном, були бо недалеко від землі, ліктів зо двісті, і притягнули сіті з рибою. Коли, отже, вони вийшли на землю, бачать – жар розкладено, а на ньому риба тай хліб. І мовить їм Ісус: – Принесіть тієї риби, яку ви тепер піймали. Пішов Симон Петро, витягнув на землю сіті, повні великої риби – сто п’ятдесят три. І хоч як багато її було, сіті не прорвалися. Мовить до них Ісус: – Ходіть, снідайте! І ніхто з учнів не зважився його питати: Хто ти? – знаючи, що то Господь. Підходить тоді Ісус, бере хліб, роздає їм, і рибу – теж. Це вже втретє з’явився Ісус учням по тому, як воскрес із мертвих. (Йо. 66 зач.; 21, 1-14)

Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Воскресіння Христове

(г. 6): Воскресіння Христове бачивши,* поклонімось святому Господу Ісусові,* єдиному безгрішному.* Хресту твоєму поклоняємось, Христе,* і святе воскресіння твоє величаємо і славимо,* бо ти – Бог наш,* крім тебе іншого не знаємо,* ім’я твоє призиваємо.* Прийдіть, усі вірні,* поклонімось святому Христовому воскресінню,* це бо прийшла через хрест радість усьому світові.* Завжди благословляючи Господа,* славимо воскресіння його,* бо, розп’яття перетерпівши,* він смертю смерть переміг.

Псалом 50

Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.

Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.

Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;

То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.

Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.

Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.

Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.

Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.

Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.

Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.

Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.

Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.

Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.

Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.

Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.

Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.

Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.

Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.

Після 50-го псалма співаємо:

Слава (г. 6): Молитвами святих апостолів,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.

І нині: Ради молитов пречистої Богородиці,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.

Стих: Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Воскрес Ісус із гробу,* як провістив,* подав нам життя вічне* і милість велику.

Єктенія

Диякон: Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животворя́щого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотих, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і святих Отців першого Вселенського Собору, і всіх Святи́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.

Вірні: Господи, помилуй (12 р.).

Священик: Благодаттю і щедротами і чоловіколюб’ям єдинородного Сина твого, з яким ти благословенний єси, з пресвятим і благим і животворним твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Канон

Пісня 1

Ірмос (г. 6): Як по суші перейшов Ізраїль по безодні стопами* і, бачивши, як гнобитель фараон потопає, взивав:* Богові пісню перемоги заспіваймо!

Приспів: Слава, Господи, Святому Воскресінню Твоєму.

Розпростертими на хресті долонями Ти, Милосердний Ісусе, благоволінням Отчим все наповнив. Тому всі ми пісню перемоги Тобі співаємо.

Зі страхом, немов невільниця, з наказу підійшла смерть до Тебе, Владики життя, що через неї подаєш нам безконечне життя і воскресіння.

Слава і нині: Богородичний: Свого Творця, незбагненно з безсіменної Твоєї утроби воплоченого, з волі його прийнявши, Ти, Чиста, Владичицею творіння явилася воістину.

Катавасія (г. 4): Божественним мороком покритий, повільномовний Мойсей проголосив красномовно богописаний Закон: пелену бо скинувши з очей духовних, побачив Сущого і навчився духу розуму, прославляючи божественними піснями.

Пісня 3

Ірмос (г. 6): Нема святішого як ти, Господи, Боже мій,* Ти підняв потугу вірних твоїх, Милосердний,* і утвердив нас на камені заповідей твоїх.

Приспів: Слава, Господи, Святому Воскресінню Твоєму.

Бачивши, як Бога тілом розпинали, творіння сколихнулося зі страху, та рукою вседержительною задля нас Розп’ятого кріпко утримуваним було.

Переможена смертю Христа нікчемна смерть лежить бездиханна; бо натиску життя Божественного не здержавши, умертвлюється сильний, і всім дарується воскресіння.

Слава і нині: Богородичний: Чудо Твого Божественного різдва, Чиста, вище понад усякий закон природи; Ти бо надприродно зачала в утробі Бога і, породивши, зостаєшся Вседівою.

Катавасія (г. 4): Розірвала кайдани утроби неплідної, осудження ж нестерпне благодітної, єдина молитва вдавнину пророчиці Анни, яка мала дух смиренний, до всемогутнього Бога розуму.

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Кондак (г. 6): Сповнивши промисел щодо нас * і те, що на землі, з’єднавши з небесним, * вознісся Ти у славі, Христе Боже наш, * ніяк не відлучаючись, але невідступно перебуваючи, * Ти кличеш до тих, що люблять Тебе: * Я з вами і ніхто проти вас.

Пісня 4

Ірмос (г. 6): Христос моя сила, Бог і Господь!* – свята Церква побожно співає, взиваючи* і від серця чистого Господа прославляючи.

Приспів: Слава, Господи, Святому Воскресінню Твоєму.

Дерево істинного життя розцвіло, Христе, бо був поставлений хрест, і він, покроплений кров’ю й водою з нетлінного ребра Твого, життя зростив нам.

Вже більше змій не улещує мене оманливим обоженням, Христос бо, Божественний Творець людського єства, нині дорогу життя мені вільно відкрив.

Слава і нині: Богородичний: Таїнства Божественного Твого зачаття, Богородице Вседіво, воістину невимовні й незбагненні для тих, що на землі й на небі.

Катавасія (г. 4): Царю Царів, єдине Слово, Який від Такого ж Безначального Отця, істинно послав рівносильного Духа на апостолів, що його як Благодійника оспівують: слава державі Твоїй, Господи.

Пісня 5

Ірмос (г. 6): Божим світлом твоїм, Благий,* душі тих, що зранку з любов’ю благають тебе,* просвіти, молюся, щоб пізнали ми тебе, Слово Боже, істинного Бога,* що з темряви гріхів визволяє.

Приспів: Слава, Господи, Святому Воскресінню Твоєму.

Херувими нині відступають переді мною, і вогненний меч відвертається від мене, Владико, побачивши Тебе, Слово Боже, Істинного Бога, що розбійникові путь до раю проклав.

Вже не боюся повернення в землю, Владико Христе; Ти бо, з милосердя великого, від землі мене, забутого, підніс, до висоти нетління воскресінням Твоїм.

Слава і нині: Богородичний: Тих, що Богородицею визнають тебе від душі, Милосердна Владичице світу, спаси; Тебе бо, Істинну Богородительку, за оборону непереможну маємо.

Катавасія (г. 4): Прийміть вогнедухновенну Духа росу – повне очищення гріхів, о сини світлообразні церковні; нині бо від Сіону вийшов закон, язиковогнеобразна Духа благодать.

Пісня 6

Ірмос (г. 6): Житейське море, схвильоване бурею напастей бачивши,* і до тихого пристановища твого прийшовши, кличу до тебе:* Визволи з тління життя моє, Многомилостивий!

Приспів: Слава, Господи, Святому Воскресінню Твоєму.

Коли цвяхами розпинали Тебе, Владико, Ти знищив прокляття, що було над нами; коли ж копієм ребро Твоє прокололи, Ти, розірвавши Адамове рукописання, світ визволив.

Адам, хитрощами оманений, був у безодню аду опущений, але Ти, з природи Бог і Милосердний, зійшов, щоб віднайти його, і, взявши на плечі, воскресив із Собою.

Слава і нині: Богородичний: Пречистая Владичице, що людям Керманича Господа породила, втихомир непевну й люту бурю пристрастей моїх, і подай мир серцю моєму.

Катавасія (г. 4): Очищення наше, Христе, і спасіння, Владико, засяяв Ти від Діви, щоб, як пророка Йону з утроби звіра морського, від тління визволити Адама упалого – всіх родоначальника.

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо Ти цар миру і Спас душ наших і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Кондак Отців, (г. 8): Апостолів проповідування і отців догмати * єдину віру утвердили Церкві, * яка і, ризу істини з богословія вишнього носячи, * право править, і славить * благочестя велике таїнство.

Пісня 7

Ірмос (г. 6): Росоносною зробив піч ангел для побожних юнаків,* а веління Боже, що халдеїв опаляло,* приневолило гнобителя взивати:* Благословенний ти, Боже, батьків наших.

Приспів: Слава, Господи, Святому Воскресінню Твоєму.

Ридаючи над стражданням Твоїм, Владико, сонце в темряву зодягнулося, і вдень світло по всій землі померкло, взиваючи: «Благословен єси, Боже отців наших».

Зішестям Твоїм, Христе, у світло зодягнулися глибини підземні, а праотець, сповнений радістю, торжествував та веселився, взиваючи: «Благословен єси, Боже отців наших».

Слава і нині: Богородичний: Через Тебе, Мати Діво, ясне світло для всієї вселеної зійшло; Ти бо Творця всіх, Бога, породила; моли ж Його, Пречиста, щоб послав Він нам, вірним, велику милість.

Катавасія (г. 4): Одноголосно пролунала органна пісня, скликаючи шанувати золотоствореного бездушного ідола; утішителева ж світлоносна благодать закликає шанувати Тройцю єдину, рівносильну, безначальну, благословенну.

Пісня 8

Ірмос (г. 6): Із полум’я угодникам росу виточив* і жертву праведника водою спалив ти, що все твориш, Христе, тільки з своєї волі.* Тебе прославляємо по всі віки!

Приспів: Слава, Господи, Святому Воскресінню Твоєму.

Невірних, що колись пророковбивцями були, заздрість нині боговбивцями вчинила; на хрест піднесли вони Тебе, Слово Боже, Якого прославляємо по всі віки.

Небесного круга Ти, Христе, не покинув і, зійшовши до аду, підніс із Собою цілу людину в гної загрузлу, що прославляє Тебе по всі віки.

Приспів: Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Богородичний: Ти, Діво, від Світла зачала Світлодавця Слово і, породивши Його, прославилась несказанно, бо Дух Божий у Тобі оселився; тому ми прославляємо Тебе по всі віки.

Приспів: Хвалимо, благословимо, поклоняємося Господові, оспівуючи і прославляючи його по всі віки.

Катавасія (г. 4): Розриває кайдани, і зрошує полум’я Трисвітлий Богоначала образ: юнаки співають, все творіння благословляє ж єдиного Спаса і Вседержителя як Благодійника.

Пісня Богородиці

Після катавасії восьмої пісні диякон бере кадильницю і, ставши перед іконою Богородиці, мовить:

Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.

Вірні: Величає душа моя Господа,* і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм.

Чеснішу від херувимів,* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо. (Після кожного стиха).

Бо він зглянувся на покору слугині своєї,* ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.

Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе ім’я його.* Милосердя його з роду в рід на тих, які бояться його.

Він виявив потугу рамени свого,* розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.

Могутніх скинув з престолів, підняв угору смиренних;* наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.

Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,* як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки.

Пісня 9

Ірмос (г. 6): Бога людям неможливо бачити,* бо на нього й ангельські хори не сміють дивитися;* через тебе ж, Всечиста, Слово втілене з’явилося людям.* Величаючи його з небесними силами, – тебе славимо.

Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.

Слово Боже! Ти страстям було непричасне* та своїм тілом стало учасником страстей.* Але ти, Спасе наш, визволяєш людину від страждань,* ставши смертю для страждань.* Бо єдино ти безстрасний і всемогутній.

Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.

Прийнявши тління смертне,* ти зберіг твоє тіло неподатним тлінності.* А твоя життєдайна й божественна душа, Владико,* в аді не зосталась,* бо ти воскрес немов від сну,* і нас з собою воскресив.

Слава і нині: Твоїм невимовним і несказанним різдвом, пречиста Богородице,* сьогодні даровано мертвим воскресіння.* Бо життя, зодягнувшись з тебе тілом,* усім засяяло і явно розвіяло смертний смуток.

Катавасія (г. 4): Радуйся, Царице, славо дів і матерів! Найшляхетніші і найкрасномовніші уста не можуть насмілитись,* ані жоден розум неспроможен збагнути твоє народження.* Тому ми однозгідно тебе славимо.

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

І співають відразу «Свят Господь Бог» наш на глас прокімена.

Свят Господь Бог наш.

Стих 1: Возносіте Господа Бога нашого.

Стих 2: І поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо святе воно.

Світильний

Колись на Тиверіядському морі рибалили сини Заведеєві і Натанаїл з Петром,* ще й з іншими двома, і Тома;* з веління Христового вони закинули сіті по правиці* і витягли багато риби.* Петро, пізнавши його, поплив до нього.* Показавшись їм утретє,* він приготував і хліб, і рибу на вуглях.

Слава: Сьогодні празнуємо пам’ять божественних Отців.* Їхніми молитвами, всещедрий, Господи,* визволи людей твоїх від усякої єретичної зарази* та сподоби всіх славити Отця,* Слово і Всесвятого Духа.

І нині: Коли учні споглядали,* як ти, Христе, возносився, щоб засісти з Отцем,* ангели злітаючи перед тобою, кликали:* Підніміте брами, підніміте,* бо Цар взійшов до Господнього світла слави!

Псалом 148

Вірні співають два перших стихи хвалитних на глас 6:

Усе, що живе, нехай хвалить Господа.* Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.

Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.

Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.

Поставив їх на віки віків* і дав закон, що не перейде.

Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;

Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;

Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;

Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;

Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;

Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.

Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.

Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.

Псалом 149

Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.

Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.

Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.

Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.

Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.

Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.

Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.

Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.

Стихири

Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.

(г. 6): Хрест твій, Господи,* є для твоїх людей життям і воскресінням,* тож надіючись на нього,* тебе, воскреслого Бога нашого, оспівуємо:* Помилуй нас!

Псалом 150

Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.

Погребення твоє, Владико,* відчинило рай людському родові.* Тож визволившись від тління,* тебе, нашого воскреслого Бога, оспівуємо:* Помилуй нас!

Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.

З Отцем і Духом Христа, що воскрес із мертвих, прославляємо,* і до нього кличемо:* Ти наше життя і воскресіння, – помилуй нас!

Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.

Третього дня ти воскрес, Христе, з гробу,* як і написано,* піднявши з собою нашого праотця.* Тому славить тебе рід людський* і оспівує твоє воскресіння.

Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.

(г. 6, подібний; Поклавши всю надію): Зібравши все духовне знання* і розглянувши його у божественнім Дусі,* святі Отці богонатхненно написали небесний і цінний Символ віри.* В ньому з найбільшою ясністю навчають,* що співбезначально Слово,* дійсно одноістотне Родителеві Отцеві.* Ідуть вони докладно за апостольським навчанням – преславні,* істинно благословенні й богомудрі.

Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

Зібравши все духовне знання* і розглянувши його у божественнім Дусі,* святі Отці богонатхненно написали небесний і цінний Символ віри.* В ньому з найбільшою ясністю навчають,* що співбезначально Слово,* дійсно одноістотне Родителеві Отцеві.* Ідуть вони докладно за апостольським навчанням – преславні,* істинно благословенні й богомудрі.

Стих: Воскресни, Господи Боже мій,* нехай піднесеться рука твоя; не забудь убогих твоїх ніколи.

Як Христові проповідники* та блаженні начальники євангельських повчань* і побожних передань,* обдаровані повнотою світла від Святого Духа,* з великою мудрістю проголосили богонатхненно,* короткими словами, надприродне богослов’я.* Вони то, з неба прийнявши явне одкровення правд,* у них просвітившись,* виклали Богом сповіщену віру.

Стих: Хвалитиму тебе, Господи,* всім серцем моїм, розповім про всі твої чудеса.

Зібравши ввесь душпастирський досвід* і збудивши справедливе обурення,* божественні пастирі* і справжні слуги Христові* і священні таїнники божественної проповіді,* зовсім слушно відігнали пращею Духа напасливих і згубних вовків,* викинувши з церковної спільноти,* так що вони попали, немовби в омертвіння* і невиліковну недугу.

Слава (г. 8): Собор святих Отців, зібраний з усіх сторін вселенної,* навчив про одне єство й природу Отця і Сина, і Святого Духа,* і ясно передав Церкві богословське таїнство.* Тому, з вірою вихваляючи й ублажаючи їх, кажемо:* О, божественний полче, богословні лицарі Господнього ополчення,* осяйне сузір’я духовних обріїв,* непорушні стовпи таїнственного Сіону,* мирозапашні квіти раю, щирозлотні уста Бога Слова,* Нікейська похвало, прикрасо вселенної!* Моліться ревно за душі наші.

І нині: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.

Велике славослов’я

Священик: Слава Тобі, що Світло нам показав!

Вірні: Слава во вишніх Богу*, і на землі мир*, в людях благовоління.

Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.

Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.

Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріхи світу, помилуй нас.

Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.

Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.

Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.

Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки віків.

Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.

Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.

Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.

Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.

Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.

Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.

Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою.

Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.

Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.

Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Святий Безсмертний, помилуй нас.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас.

Тропар

Воскресши із гробу і в’язи пекельні розірвавши,* ти роздер присуд смерти, Господи,* і всіх від сітки ворожої визволив.* А з’явившись апостолам своїм,* ти послав їх на проповідь,* і ними мир свій подав ти вселенній,* єдиний Чоловіколюбче.

Єктенія усильного благання

Диякон: Помилуй нас, Боже, з великої милости твоєї, молимось тобі, вислухай і помилуй.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Диякон: Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея (ім’я), Папу Римського, і за блаженнішого Патріарха нашого (ім’я), і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), [і за всечесніших отців наших Протоархимандрита (ім’я), Архимандрита (ім’я), Протоігумена (ім’я) й Ігумена (ім’я)], за тих, що служать і послужили у святому храмі цьому (і в святій обителі цій), за отців наших духовних, і всіх у Христі братів наших.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Диякон: Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Диякон: Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Священик: Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Прохальна єктенія

Диякон: Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Диякон: Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Диякон: Прощення і відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Диякон: Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Диякон: Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Диякон: Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшному суді Христовому просім.

Вірні: Подай, Господи.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо ти Бог милости, ласк і чоловіколюбности, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Священик: Мир всім.

Вірні: І духові твоєму.

Диякон: Голови ваші перед Господом схиліть.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик читає молитву: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як добрий і чоловіколюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:

Виголошення: Бо до тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Великий відпуст

Диякон: Премудрість.

Вірні: Благослови.

Священик: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь. Утверди, Боже, святу православну віру на віки віків.

Священик: Пресвята Богородице, спаси нас.

Вірні: Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо.

Священик: Слава тобі, Христе Боже, надіє наша, слава тобі!

Вірні: Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3 р.). Благослови.

Священик: Христос, що воскрес із мертвих, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, святих, славних і всехвальних апостолів, і святого (ім’я, якого є храм), і святих отців першого Вселенського Собору, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.

Вірні: Амінь.

Стихира євангельська – Слава і нині (г. 6): Після сходу до аду й воскресіння з мертвих,* учні, сумуючи, як і слід було з приводу розлуки з тобою, Христе,* вернулися до праці;* і знову човни і сіті, та влову жодного.* Але ти, Спасе, як Владика всіх,* з’явився і звелів закинути сіті праворуч;* і слово це зараз же дійсністю стало:* і велика сила риб,* і на землі готовий дивний сніданок.* Разом з учнями твоїми, що тоді споживали її,* сподоби й нас нині духовно нею втішатись, чоловіколюбний Господи.

 

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 6): Ангельські сили на гробі Твоїм* і сторожі омертвіли;* Марія ж стояла при гробі,* шукаючи пречистого тіла Твого.* Полонив Ти ад і, не переможений від нього,* зустрів Ти Діву, даруючи життя.* Воскреслий з мертвих, Господи, слава Тобі!

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Кондак (глас 6): Животворною рукою Життєдавець, Христос Бог,* воскресив з темних безодень всіх померлих* і подав воскресіння людському родові:* Він бо усіх Спаситель,* восресіння, життя і Бог усіх.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Богородичний (глас 6): Заступнице християн бездоганна,* Посереднице до Творця незамінна,* не погорди молінням грішних,* але випереди, як Блага, з поміччю нам, що вірно Тобі співаємо.* Поспішись на молитву і скоро прийди на моління,* заступаючи повсякчас, Богородице, тих, що Тебе почитають.

Прокімен (глас 6):
Спаси, Господи, * людей Твоїх * і благослови спадкоємство Твоє (Пс 27,9).
Стих: До Тебе, Господи, взиватиму; Боже мій, не відвертайсь мовчки від мене (Пс 27,1).

Апостол: (Еф 2,4-10)
Браття і Сестри, Бог, багатий милосердям, з-за великої своєї любови, якою полюбив нас, мертвих нашими гріхами, оживив нас разом із Христом – благодаттю ви спасені! – І разом з ним воскресив нас, і разом посадовив на небі у Христі Ісусі; щоб у наступних віках він міг показати надзвичайне багатство своєї благодаті у своїй доброті до нас у Христі Ісусі. Бо ви спасені благодаттю через віру. І це не від нас: воно дар Божий. Воно не від діл, щоб ніхто не міг хвалитися. Бо ми його створіння, створені у Христі Ісусі для добрих діл, які Бог уже наперед був приготував, щоб ми їх чинили.

Алилуя (глас 6):
Стих: Хто живе під охороною Всевишнього, під покровом Бога небесного оселиться (Пс 90,1).
Стих: Скаже він Господеві: Ти заступник мій і пристановище моє, Бог мій, на котрого я надіюся (Пс 90,2).

Євангеліє: (Лк 8,26-39)
У той час прийшов Ісус у край Геразинський, що проти Галилеї. Як Ісус вийшов на берег, трапився йому назустріч один чоловік з міста, що мав бісів. Він з давнього часу вже не носив одежі й мешкав не в хаті, а по гробах. Побачивши Ісуса, закричав, припав йому до ніг і сказав голосом сильним: “Що мені й тобі, Ісусе, сину Бога Всевишнього? Благаю тебе, не муч мене!” Бо він велів нечистому духові вийти з чоловіка. Дух той часто хапав чоловіка, і його тоді в’язали кайданами та ланцюгами й стерегли, та він трощив окови, і демон гонив його по пустинях. Ісус же спитав його: “Як тобі на ім’я?” “Легіон!” – відповів той, багато бо бісів увійшло в нього. І вони благали його, щоб він не велів їм іти в безодню. А було там велике стадо свиней, що паслося на горі. І демони просили його, щоб він дозволив їм увійти в них. І він дозволив їм. Вийшли ті демони з чоловіка, увійшли в свиней, і кинулося стадо з кручі в озеро та й потонуло. Побачивши, що сталося, пастухи кинулись урозтіч і розповіли про це в місті та по селах. І вийшли люди подивитися, що сталось. Вони прибули до Ісуса й знайшли, що чоловік, з якого вийшли біси, сидів при ногах Ісуса, зодягнений та при умі – і злякались. Наочні свідки їм розповіли, як вилікувався біснуватий. Тоді все населення Геразинської округи почало його просити, щоб відійшов від них, бо великий страх огорнув їх. І він увійшов до човна й повернувся. А чоловік, з якого вийшли біси, просив Ісуса, щоб бути з ним, але він відпустив його, кажучи: “Вернися додому й розкажи все те, що Бог зробив тобі.” Пішов той, сповіщаючи по всьому місті, що Ісус зробив йому.

Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1).* Алилуя (х3).