Seventeenth Sunday after Pentecost. Octoechos Tone 8; Holy First-Martyr and Equal-to-the-Apostles Thekla.

Great Vespers, Sunday Matins and Divine Liturgy

English Source: Royal Doors www.royaldoors.net

GREAT VESPERS

Kathisma Reading: “Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140, In Tone 8

  1. Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

O Christ, during this spiritual service,* we sing to You these evening prayers,* commemorating the mercy You have shown us* by Your resurrection.

  1. The just shall gather around me* when You have been good to me.

O Lord, O Lord, do not cast us away from Your face;* but in Your kindness have mercy on us* through Your resurrection.

  1. Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

Rejoice, O holy Zion,* the Mother of Churches and the dwelling-place of God;* for you were the first to receive the forgiveness of sins* through the resurrection.

  1. Let Yours ears be attentive* to the voice of my prayer.

Christ the Word was begotten by God the Father before all ages;* yet in these latter times,* He freely willed to take flesh from the Virgin who did not know man.* By His death on the cross and His resurrection,* He saved mankind from the ancient curse of death.

  1. If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

O Christ, we glorify Your resurrection;* for by rising from the dead* You freed the race of Adam from the sufferings of Hades,* and as God You granted eternal life** and great mercy to the world.

  1. I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

Glory to You, O Christ our Saviour,* the only-begotten Son of God;* for You were nailed to the cross,** and then arose from the dead on the third day.

  1. From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

We glorify You, O Lord;* for of Your own free will You suffered crucifixion for our salvation.* Almighty Saviour, we worship You.* We implore You not to cast us away from Your face;* but hear our prayer and save us by Your resurrection,** for You truly love mankind.

In Tone 8

  1. For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

Lord, Thekla was involuntarily separated from her teacher, Paul,* while during her time of struggle she was not separated from You* Being stripped of her garments,* she was clothed with Your glory!* Crowned by Your hand, she is the defender of our souls!

  1. Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

Lord, Thekla made haste to the bound apostle Paul,* while she rejected the bond of attachment to earthly things!* With the chain of the might of Your love,* she bound herself fast to You, the Saviour of our souls!

  1. Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

Lord, Your pure protomartyr was committed to the fire, * while she was not consumed by it!* She had You as a refreshing dew.* She remained unconsumed among many wild beasts,* preserved by Your hand, Saviour of our souls!

In Tone 6, Glory…

In the struggles of your contest,* you trampled the enemy underfoot, most blessed Thekla!* As an athlete, you crushed his wiles!* You fled from Thamaris and were wedded to your truly beloved Christ.* Companion of Paul and fellow-sufferer with Stephen:* Since you have boldness, first martyr of Christ among women,* deliver our souls from danger,* as we celebrate as we celebrate your all-glorious memorial in faith!

In Tone 8, Now…

Out of his love for mankind * the King of heaven appeared on earth and dwelt with men,* for He assumed a human body from the pure Virgin* and was seen in the flesh He received from her.* He is the One and only God having two natures but not two persons.* Wherefore we profess and declare the truth * that Christ our God is perfect God and perfect Man. * O Mother, who knew not carnal union, * intercede with Him that He may have mercy on our souls.

Aposticha

In Tone 8

O Jesus, You descended from heaven* so that You might ascend the cross.* O immortal Life, You came to die.* You are the true light to those who live in darkness,* and You are the resurrection of the fallen.* Therefore, O Saviour of all, we glorify You.

The Lord reigns, He is clothed in majesty. * Robed is the Lord, and girt about with strength.

Let us glorify Christ, the Saviour of our Souls* Who arose from the dead.* For He took upon himself a soul and a body,* and during His passion He separated the one from the other.* His pure soul went down to conquer Hades,* while His holy body lay uncorrupted in the grave.

For He has made the world firm. * which shall not be moved.

O Christ, we glorify Your resurrection with psalms and hymns.* For by Your victory over death* You delivered us from the sufferings of Hades,* and as God You granted us eternal life and great mercy.

Holiness befits Your house, O Lord, * for length of days.

O Lord of all, Creator of heaven and earth,* You are above all understanding.* Through Your passion on the cross* You freed us from the sufferings of Hades.* And, after condescending to be buried, You arose in glory;* and with Your mighty arm You also raised up Adam.* O most merciful Lord, we glorify You;* for by Your resurrection on the third day* You granted us remission of sins and eternal life.

In Tone 8, Glory…

You trampled on the attacks of lions,* putting your fallen nature to shame,* greatly-suffering Protomartyr!* You followed after your Bridegroom, crying aloud:* I run after the fragrance of Your myrrh, O Christ!* You sought out Paul and received a gift from heaven!* You were given a crown by God Who judges the contest!* You ever intercede for us* that forgiveness of sins may be granted to those who celebrate your memory in faith!

Now…

O Virgin, You have never known wedlock,* Yet You conceived God in the flesh* in a manner which words can never describe.* You thus became the Mother of God on high.* O Immaculate Lady, receive the supplication of your servants* and grant us the cleansing of our sins.* Accept now our prayers and beseech God to save all of us.

Troparia

In Tone 8
You came down from on high, O Merciful One,* and accepted three days of burial* to free us from our sufferings.* O Lord, our life and our resurrection,* glory be to You.

In Tone 4, Glory…

You were enlightened by the words of Paul, bride of God, Thekla,* and your faith was confirmed by Peter, chosen one of God.* You became the first sufferer and martyr among women,* by entering into the flames as into a place of gladness.* For when you accepted the Cross of Christ,* the demonic powers were frightened away.* All-praised one, intercede before Christ God* that our souls may be saved!

Now…

O Mother of God, the mystery hidden from all eternity* and unknown even to the angels,* was revealed through you to those on earth:* God took on our human nature* and united it to His divine nature in a perfect but unconfused union.* Then, He willingly accepted the cross for our sake* and thereby raised again the first created man,*and saved our souls from death.

Sunday Matins

Usual Beginning
Hexapsalm
Great Litany

God the Lord, Tone 8,
Troparia, Tone 8
You came down from on high, O Merciful One,* and accepted three days of burial* to free us from our sufferings.* O Lord, our life and our resurrection,* glory be to You. (2)

In Tone 4, Glory…

You were enlightened by the words of Paul, bride of God, Thekla,* and your faith was confirmed by Peter, chosen one of God.* You became the first sufferer and martyr among women,* by entering into the flames as into a place of gladness.* For when you accepted the Cross of Christ,* the demonic powers were frightened away.* All-praised one, intercede before Christ God* that our souls may be saved!

Now…

O Mother of God, the mystery hidden from all eternity* and unknown even to the angels,* was revealed through you to those on earth:* God took on our human nature* and united it to His divine nature in a perfect but unconfused union.* Then, He willingly accepted the cross for our sake* and thereby raised again the first created man,*and saved our souls from death.

Psalter Reading

Stasis I: Psalms 9, 10
Stasis II: Psalms 11, 12, 13
Stasis III: Psalms 14, 15, 16

Small Litany

Sessional Hymn, Tone 8

You the Life of all, did rise from the dead,* and an Angel of light cried out to the women saying:* Cease your tears. Bring the good tidings unto the Apostles.* Cry aloud in hymns that Christ the Lord has arisen* who as God was well-pleased to save mankind.

Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high;* forget not Your poor to the end.

When You were indeed risen from the tomb* You commanded the holy women to announce the Resurrection to the Apostles, as it is written;* and Peter, having arrived quickly, stood by the grave* and seeing the light in the tomb was frightened,* observing the grave clothes lying therein, without the divine body,* and believing he cried aloud:* Glory be to You O Christ God our Saviour, who has saved us all,* for You are the radiant splendour of the Father.

Glory… Now…

Let us hymn the heavenly gate and ark,* the all-holy mountain, the cloud of light, the heavenly ladder,* the spiritual Paradise, the redemption of Eve,* the great treasure of the world;* because salvation for the world and forgiveness of ancient offences were wrought in her.* Therefore, we cry to her:* Intercede with your own Son and God to grant forgiveness of offences* to those who devoutly worship your most holy Offspring.

Psalter Reading

Stasis I: Psalm 17
Stasis II: Psalms 18, 19, 20
Stasis III: Psalms 21, 22, 23

Small Litany

Sessional Hymn, Tone 8

Mortals have sealed Your tomb, O Saviour* and an Angel has rolled away the stone from the door.* Women saw You risen from the dead,* and announced the good tidings to Your Disciples in Sion:* The life of all has risen and the bonds of death are loosed.* O Lord, glory be to You.

I will confess You, O Lord, with my whole heart,* I will tell of all Your wonders.

The women having brought sweet-smelling burial spices* heard an Angel’s voice coming from the tomb:* Cease your tears and bring joy instead of sorrow.* Wherefore cry aloud in hymns that Christ the Lord is risen,* who as God was well-pleased to save the race of mankind.

Glory… Now…

In you, O Full of grace, does all creation rejoice,* the ranks of Angels and the race of mankind;* O all-hallowed Temple and spiritual Paradise, boast of Virgins.* For from youGod became incarnate* and He who is our God before the ages became a child.* He has made your womb a throne and rendered it wider than the heavens.* In you, O Full of grace, does all creation rejoice;* glory be to you.

Polyeleos

Evlogitaria

Small Litany

Hypakoe, Tone 8

The myrrh-bearing women standing at the tomb of the Giver of life* seeking the immortal Master among the dead;* and having received the glad tidings of joy from the Angel* announced to the Apostles that Christ the Lord is risen,* granting the world great mercy.

Hymn of Ascent, Tone 8

Antiphon 1

From my youth the enemy tempts me, enflaming me with the desire for pleasures;* but placing my trust in You O Lord, I put him to flight.

Let those that hate Sion,* become like grass before it is tilled;* for Christ severs their necks with the sharp blade of torments.

Glory… Now…

By the Holy Spirit all things have life;* Light from Light, eminent God:* we hymn Him* together with the Father and the Word.

Antiphon 2

Let my humble heart be sheltered by the fear of You;* lest it fall away from You by being conceited,* O exceedingly compassionate One.

He who has his hope in the Lord* will not be afraid when the Lord judges all things* with fire and torment.

Glory… Now…

Everyone inspired by the Holy Spirit sees all and foretells,* working the greatest wonders, singing of one God in three Hypostases;* for though the Divinity radiates with triune light,* it rules as one.

Antiphon 3

I have cried to You, O Lord, hearken to me,* bend Your ear to my supplications when I cry to You,* and cleanse me before taking me from this life.

Each and every one who returns to mother earth* will depart to receive torments or rewards* in reward for their life’s actions.

Glory… Now…

Contemplation of God by the Holy Spirit is of a thrice-holy unity;* for the Father is beginningless, from Whom the Son was begotten before time,* and the Spirit equal in essence and majesty,* blazes forth equally from the Father.

Prokeimenon, Tone 8
The Lord will reign forever, Sion’s God, from age to age.
verse: My soul, give praise to the Lord; I will praise the Lord all my days.

Let everything that lives, Tone 8

Gospel: Luke 24:36-53

Hymn of Resurrection

Psalm 50

Verses at Psalm 50

Canon, Tone 8

Ode 1

Irmos: When the wonder-working rod of Moses* smote the sea with the sign of the cross and divided it,* Pharaoh the charioteer it overthrew in the deep,* but fugitive Israel, fleeing on foot, it saved,* and he raised a glad shout* of praise to God.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

How should we not wonder at the mighty power of Christ’s divinity? Freedom from passions and incorruption to all the faithful flow from his Passion; drop by drop from his holy side a deathless fountain falls; and from the grave comes life unending.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

How beautiful the angel now reveals himself to the women! Bearing the signs of innate and immaterial purity, and in his far-shining form revealing the splendour of the resurrection, he cries: the Lord is risen.

Glory… Now…

Glorious things are spoken of you, O Virgin Mother of God, from generation to generation, for, remaining undefiled, you found room in your womb for God the Word. Therefore, we honour you as our protector after God.

 

Ode 3

Irmos: In the beginning, O Christ, you established the heavens in understanding,* and founded the earth upon the waters:* establish me upon the rock of your commandments,* for none is holy but you, only Lover of man.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The saving suffering of your flesh, O Christ, justified Adam, condemned by the taste of sin; for as the sinless one you were shown in the trial as owing no debt to death.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Jesus , my God, shed the light of his resurrection upon those sitting in darkness and in the shadow of death; and by his divinity he bound the strong man and seized all his goods.

Glory… Now…

Higher than Cherubim and Seraphim you are declared to be, Mother of God, for you alone, undefiled, received within your womb the illimitable God. Therefore, all the faithful ever sing to you and bless you.

Ode 4

Irmos: O Lord, you are my strength and my might, you are my God and my joy;* without leaving the deep recesses of the Father, you visited our poverty;* so with Habakkuk the prophet, I cry to you:* Glory to your power, O Lover of man.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Merciful Saviour, you loved me much when I was at enmity with you; in strange self-emptying you came to earth, not rejecting the last recesses of my pride. While remaining still upon the heights of your ineffable glory, you glorified me, formerly so disgraced.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Who is not amazed, O Lord, at seeing death done away through sufferings, corruption take flight through a cross, Hell emptied of its possessions through a death? This is the marvellous work of the divine sovereignty of you, the Crucified One, O Lover of man.

Glory… Now…

Boast of the faithful, Bride unwed, you are the protection and refuge of Christians, city wall and harbour; for you bring our petitions to your Son and save from danger those who acknowledge you in faith and love as the pure Mother of God.

 

Ode 5

Irmos: Why have you thrust me away from the never-setting light of your face,* so that alien darkness has covered me, most wretched one?* Turn me back, I beg you, and direct my ways* to the light of your commandments.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Before your Passion, O Saviour, you allowed yourself to be clothed in the robe of mockery, thus covering the shameful nakedness of man; and to be nailed naked to the cross while putting off the garment of death.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

When you arose from the dust of death, O Christ, you built again my beggared nature and rendered it immortal, revealing once again the kingly image, radiant with the light of incorruption.

Glory… Now…

As you possess a mother’s boldness before your Son, All-pure, do not refuse your far-seeing care for our race, we pray you. For you alone, as Christians, we present to the Lord for gracious favour and propitiation.

 

Ode 6

Irmos: Be merciful to me, O Saviour, for many are my transgressions;* bring me up from the depths of evil, I pray you.* For I have cried out to you,* hear me, O God of my salvation.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Mightily, through a tree, the originating evil overthrew me; uplifted on the cross, O Christ, you cast him down with a greater might, putting him to shame and raising me, the fallen.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Rising from the tomb in compassion you took pity on Zion, by your divine blood bringing about the new in place of the old; and now you reign in her, O Christ, throughout the ages.

Glory… Now…

May we be rescued from all our grievous stumblings by your prayers, pure Mother of God, and may we meet with the divine outshining of the Son of God, ineffably made flesh of you.

 

Kontakion, Tone 6

When You rose from the tomb,* You also raised the dead and resurrected Adam.* Eve exults in Your resurrection,* and the ends of the world celebrate Your rising from the dead,* O most merciful One.

 

Ikos

My Saviour, long-suffering, Giver of life, you harrowed the kingdom of Hell and raised the dead; you met the women bringing the myrrh and for sorrow gave them joy; to the apostles you made known the signs of victory, and you shone upon your creation, O Lover of man. The whole world therefore rejoices together in your rising from the dead, O you of many mercies.

 

Ode 7

Irmos: The fire in Babylon once was put to shame by the descent of God* and the young men danced in the furnace,* with joy in their steps, as in a grassy meadow,* and sang: Blessed are you, the God of our fathers.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Your glorious abasement and the divine wealth of your beggary, O Christ, struck the angels with amazement when they saw you nailed to the cross to save those who cry in faith to you: Blessed are you, God of our fathers.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

By your divine descent the lowest depths were filled with light, and the darkness and torment of former ages driven away. Then those in age-old bonds rose up and cried: Blessed are you, God of our fathers.

Glory… Now…

In accordance with orthodox doctrine, we proclaim you Lord of all, only Father of the one, only-begotten Son, and we know the one true Spirit proceeding from you, one with you in nature and co-eternal.

 

Ode 8

Irmos: The Chaldaean tyrant in fury kindled the furnace sevenfold for those who feared God;* then, as he beheld them saved alive by a mightier power than his, their Creator and Redeemer himself,* he cried: Bless him, young men, praise him, O priests,* highly exalt him, O people, throughout all the ages.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The power supremely divine of the Godhead of Jesus has shone out in these things: on the cross he tasted death in the flesh for all men, and he brought to nothing the might of Hell. Bless him without ceasing, young men, praise him, O priests, highly exalt him, O people, throughout all the ages.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The crucified one arose, the boastful and vainglorious fell, the fallen and the broken are restored, corruption is banished, incorruption has blossomed, for death is swallowed up by life. Bless him, young men, praise him, O priests, highly exalt him, O people, throughout all the ages.

Glory… Now…

Godhead of threefold light, in single radiance shining from one three-personed nature, Begetter without beginning, Word of the Father’s nature and Spirit consubstantial, co-reigning: bless him, young men, praise him, O priests, exalt him, O people, throughout all the ages.

 

Magnificat

 

Ode 9

Irmos: Heaven is amazed and the ends of the earth stricken with fear* that your womb is become wider than the heavens, and God is seen bodily by men.* Therefore, O Mother of God* the ranks of angels and of men magnify you.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Word of God, simple in your nature divine and unoriginate, by giving existence to flesh and assuming it to yourself you became compound: suffering as a man you remained beyond suffering as God. Therefore, we magnify you in the two natures, indivisible and yet without confusion.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

O Most High, according to the divine essence you are ever one with God as your Father; but when you took the nature of man, coming down to your servants and rising from the tomb, you made him, who is by nature God and Lord, by grace Father of those born of the earth. You with him we magnify.

Glory… Now…

O Virgin Mother of God, you are seen beyond nature bearing in the body that good Word which the Father as the One Good uttered from his heart before all ages. And we understand him now as being beyond the body, yet clothed with a body

 

Small Litany

Holy is the Lord

Hymn of Light

After Your resurrection from the grave, O Saviour,* You revealed Your human nature as You stood in the midst of the disciples;* You ate with them and taught them the baptism of repentance.* Then You ascended to Your Father and promised to send them the Paraclete.* Therefore, O Lover of mankind and God most high,* glory to Your holy resurrection!

Glory… Now…

The Author of all creation and the God of all* took a human body from your pure womb, O holy Virgin.* He renewed our nature which had been corrupt,* preserving Your virginity after birthgiving as you were before.* Therefore, we all praise you in faith and exclaim:* Rejoice, O Queen of the whole world!

Praises

Stichera of the Praises, Tone 8

O Lord, though You stood before the judgment seat* being judged by Pilate,* yet You were seated with the Father* and were not absent from Your throne.* And risen from the dead You freed the world from slavery to the stranger,* as You are full of compassionate pity and love for mankind.

O Lord, the Jews laid You as a corpse in a grave,* and soldiers guarded You as a sleeping king* sealing You with a seal as if a treasury of life;* but You arose* and grant incorruption to our souls.

O Lord, You have given us Your Cross as a weapon against the devil;* for he quakes and trembles, unable to contemplate Your power;* for raised the dead and abolished death:* wherefore we worship Your Burial and Your Rising.

Your Angel, O Lord, having proclaimed Your Resurrection,* filled the guards with fear,* but he cried to the women saying: Why do you seek the living among the dead?* Being God He is risen* granting life to the whole world.’

You endured the Cross, O You who are impassible in Your Divinity,* to free us from slavery to the enemy* and You accepted burial for three days, making us immortal,* and granting life unto us through Your Resurrection,* O Christ God, Lover of mankind.

O Christ, I worship, I glorify, and I praise Your Resurrection from the tomb,* through which You delivered us from the unbreakable bonds of Hades* and as God granted the world eternal life and great mercy.

The Lawless men, watching over Your grave* which had received life, sealed it;* but You, as the immortal and all-powerful God,* arose on the third day.

When You entered the gates of Hades, O Lord, and shattered them,* the prisoners therein cried aloud:* Who is this? for He has not been condemned to the lowest parts of the earth,* but has torn down the prisons of death as if a tent,* we received Him as One mortal, and we tremble before Him as God.* O All-powerful Saviour have mercy on us.

In Tone 6, Glory…

Since You are the true peace of God for us, O Christ,* You gave Your peace to Your disciples after Your resurrection.* They were frightened when they thought that they were beholding a spirit.* But You removed the anxiety of their hearts when You showed them Your hands and feet,* yet they were still in doubt.* But when You took food with them, reminding them of Your preaching,* You opened their minds to understand the Scriptures.* You made the eternal covenant with them;* You blessed them and rose, ascending into heaven. Therefore, with them, we worship You;* O Lord, glory to You!

In Tone 2, Now…

You are truly most blessed, O virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* Hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, Death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who finds in this your good pleasure. Glory to You!

Great Doxology

Trisagion Prayers

Troparion, Tone 2

You came forth from death, destroying the eternal bonds of Hades, O Lord.* You broke the curse of Death* and thus delivered us from the snares of the Evil One.* Then You appeared to your apostles and sent them forth to preach,* and through them You have bestowed your peace upon all the world,* for You alone are rich in mercy.

Insistent Litany

Litany of Supplication

Great Dismissal

DIVINE LITURGY

Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 8: You came down from on high, O Merciful One,* and accepted three days of burial* to free us from our sufferings.* O Lord, our life and our resurrection,* glory be to You.

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 8: When You rose from the tomb,* You also raised the dead and resurrected Adam.* Eve exults in Your resurrection,* and the ends of the world celebrate Your rising from the dead,* O most merciful One.

Now and for ever and ever. Amen.

Theotokion, Tone 8: To You, O Mother of God,* the invincible leader,* we, Your servants, ascribe these victory hymns* in thanksgiving for our deliverance from evil.* With Your invincible power free us from all dangers* that we may cry out to You:* “Hail, O Bride, and pure Virgin!”

Prokeimenon, Tone 8
Pray and give thanks to the Lord our God.
verse: In Judea God is known; His name is great in Israel. (Psalm 75:12,2)

Epistle: 2 Corinthians 6:16-7:1 (NRSV)
Brothers and sister, what agreement has the temple of God with idols? For we are the temple of the living God; as God said, “I will live in them and walk among them, and I will be their God, and they shall be my people. Therefore come out from them, and be separate from them, says the Lord, and touch nothing unclean; then I will welcome you, and I will be your father, and you shall be my sons and daughters, says the Lord Almighty.” Since we have these promises, beloved, let us cleanse ourselves from every defilement of body and of spirit, making holiness perfect in the fear of God.

Alleluia, Tone 8
verse: Come, let us rejoice in the Lord; let us acclaim God our Saviour. (Psalm 94:1)
verse: Let us come before His countenance with praise and acclaim Him with psalms. (Psalm 94:2)

Gospel: Matthew 15:21-28 (NRSV)
At that time, Jesus left that place and went away to the district of Tyre and Sidon. Just then a Canaanite woman from that region came out and started shouting, “Have mercy on me, Lord, Son of David; my daughter is tormented by a demon.” But he did not answer her at all. And his disciples came and urged him, saying, “Send her away, for she keeps shouting after us.” He answered, “I was sent only to the lost sheep of the house of Israel.” But she came and knelt before him, saying, “Lord, help me.” He answered, “It is not fair to take the children’s food and throw it to the dogs.” She said, “Yes, Lord, yet even the dogs eat the crumbs that fall from their masters’ table.” Then Jesus answered her, “Woman, great is your faith! Let it be done for you as you wish.” And her daughter was healed instantly.

Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest. (Psalm 148:1)* Alleluia, alleluia,* alleluia.


Неділя 17-та по Зісланні Святого Духа. Св. первомчц. й рівноап. Теклі. Глас 8. Єв. 6. 24 вересня

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

(г. 8): Вечірню пісню і словесну службу* приносимо тобі, Христе,* бо ти зволив помилувати нас воскресінням.

Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Господи, Господи,* не відкинь нас від твого лиця,* але зволь помилувати нас воскресінням.

Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

Радуйся, Сіоне святий,* мати церков, Боже поселення!* Бо ти перший прийняв прощення гріхів воскресінням.

Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Слово Бога Отця перед віками народжене,* останнім же часом добровільно воплочене від Пречистої,* витерпіло смертне розп’яття* та й спасло здавна умерлу людину своїм воскресінням.

Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи, та в тебе є прощення.

(г. 1, подібний: Преславні мученики): Богомудрий, блаженний Кипріяне!* Багряною твоєю кров’ю* ти оздобив свою священну* і божественну одежу,* проходивши благочесно від сили до сили,* і від слави до слави.* Молися нині, щоб дано душам нашим мир* і велику милість.

Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Як правдивий священик,* ти найперше приносив Богові* безкровну жертву,* наостанок же, як справжній мученик,* ти, всечесний благовіснику Бога,* приніс Христові себе самого,* як цілопальну приємну жертву.* Моли його за тих,* що тебе прославляють.

Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Ти, богомудрий Отче, привів Христові мученицькі полки;* напоумляючи своїми повчаннями* і наказуючи заповідями,* ти поставив себе самого* за видимий зразок.* Молися з ними,* щоб дати душам нашим мир* і велику милість.

Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

(г. 8): Господи, хоч і диким звірам Текля була кинута * ради любови до Тебе, * але мисленно во вишніх предстоячи престолові Твоєму, * вражалася незрівнянній красі Твоїй, * що воплотився чоловіколюбно, * щоб спасти душі наші.

Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Господи, хоч і прибігла Текля * до ув’язненого Апостола, * але узи земних пристрастей відкинула * й узами любови міцно прив’язалася * до могутности Твоєї * – Спаса душ наших.

Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Господи, хоч проти волі своєї Текля * з учителем була роз’єднана, * але Тебе мала співприсутнім у час подвигу * і, оголена з одежі – покривалася славою Твоєю, * і увінчана рукою Твоєю, * захищає душі наші.

Слава: І нині (догмат, г. 8): Цар небесний з любови до людей на землі з’явився* і між людьми пожив;* бо від чистої Діви воплотився* і з неї вийшов, прийнявши тіло.* Він є Син один, дві в ньому природи, а не особи.* Тому, проповідуючи його, як досконалого Бога* і справді досконалу людину,* визнаємо Христа Бога нашого.* Моли його, Мати всечиста,* щоб були помилувані душі наші.

 

Стихири на стиховні
 (г. 8): На хрест вийшов ти, Ісусе, зійшовши з неба!* Прийшов ти на смерть, Життя безсмертне,* справжнє світло для тих, що в темряві,* для всіх, що впали – воскресіння і просвічення,* Спасе наш, – слава тобі!

Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.

Славословимо Христа, що воскрес із мертвих.* Він, прийнявши душу й тіло,* одне від одного відділив під час страждання.* Його пречиста душа зійшла в ад і його полонила,* у гробі ж не зазнало зотління святе тіло* Визволителя душ наших.

Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.

Псалмами й піснями прославляємо, Спасе,* твоє воскресіння з мертвих,* яким ти визволив нас від адських мук* і, як Бог, дав вічне життя і велику милість.

 Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.

О, Владико всіх недоступний!* Творче неба й землі!* Ти на хресті постраждав і дав мені безстрастя;* прийнявши ж погребення і воскреснувши в славі,* ти підняв Адама рукою всесильною.* Слава твоєму на третій день воскресінню,* яким ти дав нам вічне життя і очищення з гріхів,* як єдиний чоловіколюбний!

Слава і нині: Діво Пречиста, що невимовно зачала тілом Бога!* Мати Бога вишнього!* Прийми мольби твоїх слуг, Всенепорочна,* даючи всім прощення гріхів.* Прийнявши нині наші благання,* моли,* щоб усі ми спаслися.


Тропарі
(г. 8): З висоти зійшов Ти, Милосердний,* погребення прийняв Ти тридневне,* щоб нас визволити від страстей.* Життя і воскресіння наше,* Господи, слава Тобі.

Слава (г. 4): Слів Павлових навчившись, Божа невісто Текле, * і вірою утвердившись від Петра, Богом покликана, * первомученицею ти явилася * і первострадницею між жінками; * зійшла єси на вогнище, * мов на місце благоквітуче, * дикі звірі і бики злякалися тебе, * бо озброїлася ти Хрестом. * Тим-то моли, всехвальна, Христа Бога, * щоб спастися душам нашим.

І нині: Таємниця споконвіку закрита й ангелам незнана:* через тебе, Богородице, Бог землянам появився,* прийнявши в незлитній сполуці тіло* і витерпівши задля нас добровільно хрест;* ним він воскресив первоствореного* і спас від смерти душі наші.

 

УТРЕНЯ

Священик: Слава святій, одноістотній, животворній і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Вірні: Амінь.

Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління (3 р.).

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою (2 р.).

Шестипсалм’я

Псалом 3 (У понеділок)

О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.

Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».

Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.

Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.

Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.

Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.

Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.

У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.

Псалом 37 (У вівторок)

О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.

Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.

Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.

Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.

Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.

Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.

Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.

Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.

О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.

Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.

Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.

І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.

Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.

Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.

На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.

Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.

Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.

Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.

А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.

І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.

Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.

Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.

Псалом 62 (У середу)

Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.

Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.

Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.

Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.

Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.

Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.

Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.

Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.

Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.

Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.

Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.

А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3 р.)

Господи, помилуй. (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Псалом 87 (У четвер)

Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.

Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.

Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.

Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.

Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.

Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.

Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.

Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.

Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.

Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?

Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій − твою вірність?

Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?

Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.

Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?

Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій − і умліваю.

Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.

Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.

Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.

Псалом 102 (У п’ятницю)

Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє − його святе ім’я.

Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.

Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.

Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.

Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.

Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.

Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.

Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.

Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.

Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.

Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.

Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.

Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, і мов квітка в полі.

Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.

Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.

І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.

Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.

Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.

Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.

Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!

Псалом 142 (У суботу й неділю)

О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.

І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.

Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.

Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.

Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.

До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.

Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.

Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.

Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.

Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.

Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові:

І нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Під час рецитування псалмів, священик читає потиху перед св. дверми оці молитви:

Утренні молитви

Велика єктенія

Диякон: В мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За мир з висот і спасіння душ наших, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За мир всього світу, добрий стан святих Божих Церков і з’єднання всіх, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За святішого вселенського Архиєрея нашого (ім’я), Папу Римського, за блаженнішого верховного Архиєпископа нашого Кир (ім’я), і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За Богом бережений народ наш, за правління і все військо, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне місто, країну і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених і за спасіння їх, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Щоб визволитися нам від усякої скорби, гніву і нужди, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Вірні: Амінь.

Бог Господь… (Пс. 117), глас 8

Бог – Господь, і явився нам; благословен, хто йде в ім’я Господнє.

Стих: Прославляйте Господа, бо він добрий, бо милість його вічна.

Стих: Вони навколо обступили мене, але я ім’ям Господнім переможу їх.

Стих: Я не вмру, а житиму і розказуватиму про діла Господні!

Стих: Камінь, яким знехтували будівничі, став головним на розі. Від Господа це сталось, і дивне воно в очах наших.

Тропарі

(г. 8): З висоти зійшов Ти, Милосердний,* погребення прийняв Ти тридневне,* щоб нас визволити від страстей.* Життя і воскресення наше,* Господи, слава Тобі.

(г. 4): Апостольських звичаїв бувши учасником* і їхніх престолів намісником,* трудившись, знайшов ти, Богонатхненний, шлях до боговидіння.* Тому правильно навчав ти слово істини* і заради віри постраждав аж до крови, священномученику Кипріяне.* Моли Христа Бога, щоб спастися душам нашим.

Слава: (г. 4): Агниця твоя, Ісусе, Юстина кличе сильним голосом:* Тебе, жениху мій, люблю і, тебе шукаючи, муки терплю* і разом з тобою розпинаюся і погребаюся у твоїм хрищенні,* і страждаю задля тебе, щоб царювати з тобою,* і вмираю за тебе, щоб жити з тобою.* Тому прийми мене, як непорочну жертву,* що з любов’ю тобі посвятилася.* Її молитвами, як милосердний, спаси душі наші.

І нині: Таємниця споконвіку закрита й ангелам незнана:* через тебе, Богородице, Бог землянам появився,* прийнявши в незлитній сполуці тіло* і витерпівши задля нас добровільно хрест;* ним він воскресив первоствореного* і спас від смерти душі наші.

По тропарях читає читець чергову катизму, після якої диякон перед св. дверми виголошує малу єктенію:

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо Твоя влада і Твоє єсть царство і сила, і слава Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Вірні: Амінь.

Перший сідальний

(г. 8): Ти воскрес із мертвих, Життя всіх,* тож ангел світлий жінкам сказав:* Перестаньте плакати й апостолам сповістіть воскресіння* та співайте, що воскрес Христос Господь.* Він, як Бог, зволив спасти рід людський.

Слава і нині: Оспівуймо небесні двері й кивот,* всесвяту гору й осяйну хмару,* небесну драбину, духовний рай,* спасіння Єви та великий скарб вселенної!* Бо з неї виникло світові спасіння й відпущення давніх прогріхів.* Тому й співаємо тобі:* Моли Сина твого й Бога, щоб дав прощення гріхів нам,* що поклоняємося пресвятому твоєму народженню.

Відтак читець читає другу чергову катизму, диякон виголошує другу малу єктенію:

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо благий і Чоловіколюбець Бог єси і Тобі славу возсилаємо Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Вірні: Амінь.

Другий сідальний

(г. 8): Люди, Спасе, твій гріб опечатали,* та ангел відвалив камінь від входу.* Жінки, бачивши воскреслого з мертвих,* і самі благовістили учням у Сіоні, що ти воскрес – Життя всіх;* впали окови смерти!* Господи, – слава тобі!

Слава і нині (співається стоячи): Тобою, Благодатна, радіє все творіння:* ангельський хор і людський рід.* Святий храме і раю духовний, похвало дів!* З тебе Бог воплотився і став хлоп’ятком – предвічний Бог наш.* Твоє бо лоно він учинив своїм престолом, просторішим від небес.* Тобою, Благодатна, радіє все творіння, слава Тобі!

Вірні відразу співаєють:

Полієлей

Хваліте ім’я Господнє, хваліте, слуги Господні Алилуя (3 р.).

Ви, що стоїте у храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого. Алилуя (3 р.).

Господи, ім’я твоє повіки, і пам’ять твоя, о Господи, від роду й до роду. Алилуя (3 р.).

Благословенний Господь із Сіону, що перебуває в Єрусалимі. Алилуя (3 р.).

Хваліте Господа, бо він добрий, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Розстелив землю над водами, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

І визволив від наших гнобителів, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Прославляйте Бога небесного, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Ангельський хор

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Ангельський хор здивувався,* бачивши до мертвих зарахованим тебе, Спасе,* що силу смерти знищив, і з собою Адама підняв* та з аду всіх визволив.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Нащо миро* зі сльозами, Учениці, жалібно змішуєте?* – запитав світлоносний ангел при гробі мироносиць.* Гляньте на гріб і зрозумійте,* що воскрес Спаситель з гробу.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Рано на світанку* мироносиці поспішали до гробу твого, плачучи,* але з’явився їм ангел і прорік:* Пора голосіння минула, не плачте;* про воскресіння ж звістіть апостолам!

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Мироносиці – жінки,* що з миром прийшли до гробу твого, Спасе, ридали.* Ангел же їм сказав, мовивши:* Чому між мертвими живого шукаєте?* Він бо, як Бог, воскрес із гробу.

Слава: Поклонімось Отцю,* і його Сину, і Святому Духові,* Святій Тройці* в одній сутності,* з серафимами взиваючи:* Свят, свят, свят єси, Господи.

І нині: Життєдавця породивши, ти, Діво,* Адама з гріха визволила,* Єві радість замість смутку подала,* а відпалих від життя повернув до нього той,* що з тебе тіло прийняв – Бог і чоловік.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо благословилося і прославилося ім’я Твоє Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Вірні: Амінь.

Іпакой, глас 8

Мироносиці, приступивши до гробу Життєдавця,* шукали між мертвими безсмертного Владику;* вістку ж радісну від ангела почувши,* сповістили апостолів, що воскрес Господь,* подаючи світові велику милість.

Степенна пісня, глас 8

Антифон 1:

Від юности моєї ворог мене спокушає і палить пристрастями,* а я надіюсь на тебе, Господи, і перемагаю його.

Ненависники Сіону хай стануть, як трава, яку виривають!* Христос скосить їхні шиї косою мук.

Слава і нині: Святий Дух оживляє все.* Він Світло від Світла, великий Бог;* з Отцем співаємо йому та зі Словом.

Антифон 2:

Нехай серце моє, смиряючись, покриється страхом Твоїм, щоб через гордість я не відпав від Тебе, всемилосердний.

Той, хто надію на Господа покладав, не убоїться тоді, коли Він буде вогнем судити всіх і стражданнями.

Слава і нині: Всякий, хто під покровом Божества, Святим Духом бачить, пророкує і великі чуда творить, Єдиного Бога в трьох Особах прославляючи, бо, хоч Божество й трисяйне, але єдиноначальне.

Антифон 3:

Взиваю до Тебе, Господи, зваж і прихили вухо Твоє до мене, що взиваю, і очисти мене раніш, ніж візьмеш мене звідси.

Усякий, хто відходить до матері своєї – землі, знову повернеться, щоб прийняти страждання або почесті за прожите життя.

Слава і нині: Від Святого Духа – богослів’я, Він – Трисвята Одиниця; Безначальний Отець, від Нього народжується Син безлітній; і Дух співпрестольний і єдинообразний, що від Отця разом сяє.

Антифон 4:

Як добре, як гарно, коли брати живуть разом, бо в цьому Господь життя обіцяв вічне.

Той, Хто прикрашає лілеї польові, повеліває не турбуватися про одежу свою.

Слава і нині: Святим Духом, єдиною причиною все тримається в мирі, Він бо Бог Єдиносущний з Отцем і Сином.

Євангеліє

Диякон: Будьмо уважні.

Священик: Мир всім.

Диякон: Премудрість. Будьмо уважні.

Прокімен, глас 8

Псалом 145

Повік царюватиме Господь, Бог твій, Сіоне, з роду в рід.

Стих: Хвали, душе моя, Господа,* похвалю Господа в житті моїм.

Диякон: Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Священик: Бо ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Вірні: Амінь.

Вірні на глас прокімена: Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

Стих: Хваліте Бога у святині його.

Стих: Хваліте його у твердині сили його.

Диякон: І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молім.

Вірні: Господи, помилуй (3 р.).

Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.

Священик: Мир всім!

Вірні: І духові твоєму.

Священик: Від Луки святого Євангелія читання.

Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Диякон: Будьмо уважні.

Священик сам читає Євангеліє.

У той час, коли Ісус воскрес із мертвих, то став посеред своїх учнів і до них каже: – Мир вам! Вони, налякані й у великім страсі, думали, що духа бачать. Та він сказав їм: – Чого стривожились? Чого сумніви постають у серцях ваших? Гляньте на мої руки й ноги: та це ж я! Доторкніться до мене та збагніть, що дух тіла й костей не має, як бачите, що я маю. Сказавши це, він показав їм руки й ноги. А як вони з радощів іще не йняли йому віри й дивувались, він сказав: Чи не маєте тут що їсти? Вони подали йому кусень печеної риби і крижку меду. Він узяв їх і їв перед ними. Потім до них промовив: – Це слова, що я, бувши ще з вами, сказав вам: Треба, щоб сповнилось усе написане про мене в законі Мойсея, в пророків та псалмах. Тоді він відкрив їм розум, щоб розуміли Писання, і до них мовив: – Так написано, що треба було, щоб Христос страждав і третього дня воскрес із мертвих, і щоб у його ім’я проповідувалось покаяння на відпущення гріхів усім народам, почавши від Єрусалиму. Ви – свідки того. Я вам зішлю те, що мій отець обіцяв був. Ви ж позостаньтеся у місті, поки не одягнетесь силою з висоти. Тоді вивів їх до Витанії і, знявши свої руки, благословив їх. А як він благословив їх, віддалився від них і став возноситися на небо. Вони ж, поклонившися йому, вернулися з великою радістю в Єрусалим і перебували ввесь час у храмі, славлячи та хвалячи Бога. Амінь! (Лк. зач. 114; 24, 36-53)

Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Воскресіння Христове

(г. 6): Воскресіння Христове бачивши,* поклонімось святому Господу Ісусові,* єдиному безгрішному.* Хресту твоєму поклоняємось, Христе,* і святе воскресіння твоє величаємо і славимо,* бо ти – Бог наш,* крім тебе іншого не знаємо,* ім’я твоє призиваємо.* Прийдіть, усі вірні,* поклонімось святому Христовому воскресінню,* це бо прийшла через хрест радість усьому світові.* Завжди благословляючи Господа,* славимо воскресіння його,* бо, розп’яття перетерпівши,* він смертю смерть переміг.

Псалом 50

Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.

Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.

Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;

То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.

Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.

Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.

Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.

Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.

Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.

Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.

Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.

Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.

Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.

Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.

Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.

Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.

Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.

Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.

Після 50-го псалма співаємо:

Слава (г. 6): Молитвами святих апостолів,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.

І нині: Ради молитов пречистої Богородиці,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.

Стих: Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Воскрес Ісус із гробу,* як провістив,* подав нам життя вічне* і милість велику.

Єктенія

Диякон: Спаси, Боже, людей твоїх, і благослови спадкоємство твоє; навідайся до світу твого ласкою своєю і милосердям.* Підійми знамено християн і пошли нам твоє, багате милосердя – молитвами пречистої Владичиці нашої Богородиці і Вседіви Марії;* силою чесного і животворного Хреста;* заступництвом святих небесних сил безтілесних;* святого і славного пророка, предтечі і христителя Івана;* святих, славних і всехвальних Апостолів;* святих отців наших і вселенських великих учителів і святителів: Василія Великого, Григорія Богослова й Івана Золотоустого, Атанасія і Кирила;* святого отця нашого Миколая, Мирлікійського чудотворця;* святих слов’янських апостолів Кирила і Методія;* святого благовірного й рівноапостольного великого князя Володимира;* святого священномученика Йосафата;* святих, славних і переможних мучеників;* преподобних і богоносних отців наших Антонія і Теодосія Печерських та інших преподобних і богоносних отців наших;* святих і праведних богоотців Йоакима й Анни,* і святого (ім’я, якого є храм) і святої первомучениці Теклі, і всіх Святих,* – молимо тебе, многомилостивий Господи, вислухай нас грішних, що молимось тобі, і помилуй нас.

Вірні: Господи, помилуй (12 р.).

Священик: Благодаттю і щедротами і чоловіколюб’ям єдинородного Сина твого, з яким ти благословенний єси, з пресвятим і благим і животворним твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Вірні: Амінь.

Канон

(Якщо скорочується Канон, перейди до Пісня Богородиці).

Ірмос 1: Колісниці гнобителя фараона потопив колись чудотворний Мойсеїв жезл,* навхрест ударивши й розділивши море,* Ізраїля ж спас, біженця-пішоходця, що пісню Богові заспівав.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Як не дивуватися нам Всемогутньому Божеству Христовому, яке через страждання всім вірним безстрастя й нетління розливає, із ребра ж святого джерело безсмертя, і з гробу життя вічне виточує?

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Який красний ангел нині жонам з’явився! І осяйні знаки природної невещественної чистоти носячи, а виглядом світло воскресіння являючи, він взиває: «Воскрес Господь».

Слава: І нині: Преславне провіщено в родах родів про Тебе, Богородице Діво, що в утробі Бога Слово вмістила і чистою зосталася. Тому всі ми Тебе, як нашу перед Богом оборону, шануємо.

Ірмос 3: Утвердив ти на початку премудро небо і землю на водах поставив.* На камені Церкви утверди й мене, Христе,* бо нема святішого від тебе, єдиний Чоловіколюбче.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Адама за спожиття плоду засудженого, оправдав Ти, Христе, від гріха спасенними стражданнями тіла Твого, бо Сам Ти, Безгрішний, іспитові смерти не підлягав.

Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.

Бог мій Ісус світлом воскресіння осяяв сущих у темряві і тіні смертній, і Своїм Божеством зв’язавши сильного, здобув споруду його.

Слава: І нині: Ти, Богородице, вищою за Херувимів і Серафимів стала, Ти бо, Пречиста, одна в Твою утробу невмістимого Бога прийняла єси; тому ми всі, вірні, в піснях Тебе завжди ублажаємо.

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Вірні: Амінь.

Кондак (г. 2): Храм твій всечесний знайшли ми, всі вірні, як душевну лікарню,* і голосно кличемо до тебе:* Діво мученице, Текле вельмиславна!* Моли безперестанно Христа Бога за всіх нас.

Ірмос 4: Ти моя кріпость, Господи, ти й сила моя, ти мій Бог, ти радість моя,* що не покинув лона Отця і до наглої вбогости завітав.* Тому з пророком Авакумом взиваю до тебе:* Слава силі твоїй, Чоловіколюбче!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ти, Милосердний Спасе, мене, ворога, надто возлюбив; Ти з пониженням дивним на землю зійшов, від крайньої нечестивости моєї не відвернувшись; і, зоставшись на висоті невимовної слави Твоєї, Ти мене, колись зневаженого, прославив.

Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.

Владико, хто не дивується нині, бачачи, що страждання смерть нищить, хрест тління виганяє і смерть багатство аду пустошить? Це предивне діло Божественної могутности Тебе розп’ятого, Чоловіколюбче.

Слава: І нині: Ти, Неневісна, похвала вірних, Ти християн заступниця й пристановище, стіна й захист; Ти бо, Всенепорочна, молитви возносиш до Сина Твого й спасаєш від недолі тих, що з вірою й Любов’ю Тебе визнають за Чисту Богородицю.

Ірмос 5: Чому ти відкинув нас від обличчя твого, Світло незаходиме?* Ось покрила нас, окаянних, ворожа темрява.* Тому благаємо: наверни нас і до заповідей твоїх направ стежки наші.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Перед стражданням Своїм зневажений, Ти, Спасе, одягнути Себе в багряницю допустив, соромну наготу первоствореного покриваючи, і нагий Ти, Христе, був до хреста прибитий, з Адама одежу смерти скидаючи.

Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.

Ти, Христе, воскресши із пилу смертного, моє впале єство відбудував і нетлінним його вчинив, явивши знов як образ царський, що світлом нетління сяє.

Слава: І нині: Матерню сміливість до Сина Твого маючи, Ти, Пречиста, не занедбай, як рідна, про нас піклування, благаємо, ми бо, християни, Одну Тебе ласкавою Заступницею перед Владикою маємо.

Ірмос 6: Очисти мене, Спасе, бо великі мої беззаконня, і з глибини зла виведи, молюся,* бо до тебе я закликав, і ти почув мене, Боже мого спасіння.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Деревом послугуючись, причинник зла вельми зруйнував мене; але Ти, Христе, Сам на хрест вознесений, ще більш зруйнував, посоромивши його, а впалу людину воскресивши.

Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.

Ти, Христе, змилосердився над Сіоном, із гробу, воскреснувши, і, яко Милосердний, кров’ю Твоєю Божественною замість старого новий Сіон утворив, і нині царствуєш у ньому повік.

Слава: І нині: О, коли б визволитися нам від гріхів лютих Твоїми молитвами, Богородителько Чиста, і досягти Божественного сяйва Сина Божого, що несказанно від Тебе, Пречиста, тіло прийняв.

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо Ти цар миру і Спас душ наших і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Вірні: Амінь.

Кондак (г. 8): Воскресиш з гробу, * умерлих воздвигнув Ти * і Адама воскресив Ти, * і Єва ликує в твоїм воскресенні, * і світу кінці торжествують * востання Твоє, * Многомилостивий.

Ірмос 7: З Божого завітання вогонь колись у Вавилоні знесилів.* Тому юнаки в печі веселими ногами походжали, мов у квітнику, співаючи:* Благословенний ти, Боже, батьків наших!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Славне пониження, Божественне багатство убозтва Твого, Христе, дивує ангелів, що дивляться на Тебе, пригвождженого задля спасіння тих, що з вірою взивають: «Благословен єси, Боже отців наших».

Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.

Підчас Твого Божественного зшестя світла сповнився ад, і темрява, що раніш навкруги була, розвіялася; тому в’язні, що од віку були, воскресли, взиваючи: «Благословен єси, Боже отців наших».

Слава: І нині: Православно богословствуючи, Тебе Господом усього і Отцем одного Єдинородного Сина проповідуємо, визнаючи й одного Правого, Рівноприродного і рівнобічного Духа, що від Тебе походить.

Ірмос 8: У сім раз більше піч напалив халдейський гнобитель для угодників у люті,* але, побачивши їх спасенних вищою силою, Творцеві й Визволителеві закликав:* Юнаки, благословляйте! Священики, співайте! Люди, прославляйте по всі віки!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Пребожественна сила Божества Ісусового в ділі нашого спасіння боголіпно засяяла, тілом бо смерти хресної за всіх зазнавши, Він силу аду знищив. Його безперестанно, отроки, благословіть, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.

Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.

Розп’ятий воскрес, гордий впав, впалий і розбитий оновився; тління вигнане, і розцвіло нетління: бо життя поглинуло смерть. Отроки, благословіть, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.

Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа завжди, нині і повсякчас і на віки віків.

Троїчний: Трисвітле Божество, що сяє світлом єдиним від одного в трьох Особах єства, — Безначального Родителя і Рівноприродного Слова Отця і співпануючого Одноістотного Духа, отроки, благословіть, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.

Пісня Богородиці

Після катавасії восьмої пісні диякон бере кадильницю і, ставши перед іконою Богородиці, мовить:

Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.

Вірні: Величає душа моя Господа,* і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм.

Чеснішу від херувимів,* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо. (Після кожного стиха).

Бо він зглянувся на покору слугині своєї,* ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.

Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе ім’я його.* Милосердя його з роду в рід на тих, які бояться його.

Він виявив потугу рамени свого,* розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.

Могутніх скинув з престолів, підняв угору смиренних;* наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.

Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,* як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки.

Пісня 9

Ірмос: Вжахнулось із цього небо і здивувались кінці землі,* що Бог з’явився людям у тілі, а твоє лоно стало просторіше від неба.* Тому й величають тебе, Богородице, ангельські й людські хори.

Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.

Бувши нескладний Божою і вічною природою,* сприйнявши тіло, ти, Слове Божий, став складним, поставивши його поруч у собі самім,* а постраждавши як людина, ти зостався, як Бог, поза всяким терпінням.* Тому і прославляємо тебе в двох природах:* неподільного й незмісного.

Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.

Ти – Вишній за Божою природою, ставши людиною* і зійшовши між слуг, назвав Бога Отцем,* а вставши з гробу, своєю благодаттю дав людям Отця – Бога і Владику за своїм буттям;* із ним ми всі тебе величаємо.

Слава і нині: Ти, Діво, стала Божою матір’ю, тілом проти природи породивши Бога – Слово,* якого Отець, як благий, перед усіма віками появив із свого серця;* його ми нині визнаємо вищим над усі тіла, хоч він у тіло зодягнувся.

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Вірні: Амінь.

І співають відразу «Свят Господь Бог» наш на глас прокімена.

Свят Господь Бог наш.

Стих 1: Возносіте Господа Бога нашого.

Стих 2: І поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо святе воно.

Світильний

Показуючи, що ти, Спасе, за природою є людина,* воскреснувши з гробу, ти став серед гурту,* взяв участь у трапезі, навчив хрищення на покаяння,* і знову вознісся до небесного Отця* та й учням обіцяв послати Утішителя.* Пребожественний Богочоловіче, слава твоєму воскресінню.

Слава і нині: Творець створінь і Бог усіх з непорочного твого лона, всехвальна Богородице,* прийняв людське тіло і цілковито обновив наше тлінне єство,* зберігши тебе й по родженні такою, якою ти була і перед народженням.* Тому тебе всі з вірою вихваляємо і кличемо:* Радуйся, славо світу!

Псалом 148

Вірні співають два перших стихи хвалитних на глас 8:

Усе, що живе, нехай хвалить Господа.* Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.

Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.

Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.

Поставив їх на віки вічні* і дав закон, що не перейде.

Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;

Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;

Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;

Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;

Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;

Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.

Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.

Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.

Псалом 149

Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.

Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.

Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.

Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.

Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.

Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.

Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.

Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.

Стихири

Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.

(г. 8): Хоч і станув ти, Господи, на суді Пилата,* то не покинув ти престолу, сидячи разом з Отцем;* але, воскреснувши з мертвих, ти визволив світ з недолі ворожої,* як щедрий і чоловіколюбець.

Псалом 150

Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.

Господи, ти хрест твій дав нам як зброю на диявола,* який тремтить і трясеться,* не в спромозі і глянути на Його силу,* бо хрест мертвих підніс і смерть подолав.* Тому й поклоняємось твоєму погребенню і воскресінню.

Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.

Господи, хоч юдеї тебе, немов мертвого, в гробі поклали,* то вояки як царя заснулого сторожили;* і хоч, як скарб життя, тебе печатями опечатали,* але ти воскрес і дав нетління душам нашим.

Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.

Ангел твій, Господи,* що благовістив воскресіння, настрахав сторожу,* але до жінок промовив, кажучи:* Чого шукаєте живого між померлими?* Він воскрес, як Бог, і дав життя вселенній.

Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.

Ти, Христе Боже, вільний від страждань по Божеству,* постраждав хрестом і прийняв триденне погребення,* щоб визволити нас від ворожої неволі,* та й, вчинивши нас безсмертними,* оживити твоїм воскресінням, Чоловіколюбче.

Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

Поклоняюся, славлю й оспівую, Христе,* твоє воскресіння з гробу,* яким ти визволив мене з тяжких кайданів аду* і дав світові, як Бог,* вічне життя і велику милість.

Стих: Воскресни, Господи Боже мій, нехай піднесеться рука твоя;* не забудь убогих твоїх ніколи.

Беззаконні, які стерегли твій гріб, що життя прийняв,* запечатали його й поставили сторожу.* Але ти, як безсмертний і всесильний Бог,* воскрес на третій день.

Стих: Хвалитиму тебе, Господи, всім серцем моїм,* розповім про всі твої чудеса.

Коли ти, Господи, дійшов до адських брам та знищив їх,* тюремник закричав, промовивши:* Хто це такий, що не осуджується на ув’язнення в безоднях землі,* але, немов намет, знищив смертну в’язницю?* Я прийняв його, як мерця, але тремчу, як перед Богом.* Всесильний Спасе, помилуй нас!

Стихира євангельська – Слава (г. 6): Ти справжній мир, Христе, для людей!* Даючи по воскресінні мир твій своїм учням,* ти викликав у них острах, вони бо гадали, що бачать духа.* Але ти заспокоїв тривогу їхніх душ, показуючи свої руки й ноги.* Коли ж вони ще не вірили,* споживанням хліба і нагадуванням повчань,* ти відкрив їм ум, щоб зрозуміли Писання.* Тож, запевнивши їм обітницю Отця,* ти поблагословив їх і відійшов на небо.* Тому й ми з ними кланяємось тобі, Господи: Слава тобі!

І нині: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.

Велике славослов’я

Священик: Слава Тобі, що Світло нам показав!

Вірні: Слава во вишніх Богу*, і на землі мир*, в людях благовоління.

Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.

Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.

Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріхи світу, помилуй нас.

Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.

Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.

Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.

Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки вічні.

Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.

Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.

Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.

Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.

Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.

Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.

Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою.

Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.

Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.

Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Святий Безсмертний, помилуй нас.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас.

Тропар

Воскресши із гробу і в’язи пекельні розірвавши,* ти роздер присуд смерти, Господи,* і всіх від сітки ворожої визволив.* А з’явившись апостолам своїм,* ти послав їх на проповідь,* і ними мир свій подав ти вселенній,* єдиний Чоловіколюбче.

Єктенія усильного благання

Диякон: Помилуй нас, Боже, з великої милости твоєї, молимось тобі, вислухай і помилуй.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Диякон: Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея нашого (ім’я), Папу Римського, і за блаженнішого верховного Архиєпископа нашого Кир (ім’я), і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), [і за всечесніших отців наших Протоархимандрита (ім’я), Архимандрита (ім’я), Протоігумена (ім’я) й Ігумена (ім’я)], за тих, що служать і послужили у святому храмі цьому (і в святій обителі цій), за отців наших духовних, і всіх у Христі братів наших.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Диякон: Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Диякон: Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Священик: Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Вірні: Амінь.

Прохальна єктенія

Диякон: Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Диякон: Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Диякон: Прощення і відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Диякон: Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Диякон: Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Диякон: Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшному суді Христовому просім.

Вірні: Подай, Господи.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо ти Бог милости, ласк і чоловіколюбности, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Вірні: Амінь.

Священик: Мир всім.

Вірні: І духові твоєму.

Диякон: Голови ваші перед Господом схиліть.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик читає молитву: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як добрий і чоловіколюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:

Виголошення: Бо до тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Вірні: Амінь.

Великий відпуст

Диякон: Премудрість.

Вірні: Благослови.

Священик: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Вірні: Амінь. Утверди, Боже, святу православну віру на віки вічні.

Священик: Пресвята Богородице, спаси нас.

Вірні: Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо.

Священик: Слава тобі, Христе Боже, надіє наша, слава тобі!

Вірні: Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Господи, помилуй (3 р.). Благослови.

Священик: Христос, що воскрес із мертвих, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, святих, славних і всехвальних апостолів, і святого (ім’я, якого є храм), і святої первомучениці Теклі, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.

Вірні: Амінь.

 

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Тропарі і Кондаки:
Тропар (глас 8): З висоти зійшов Ти, Милосердний,* і триденне погребення прийняв Ти,* щоб нас звільнити від страждань.* Життя і воскресіння наше,*Господи, слава Тобі.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Кондак (глас 8): Коли Ти воскрес із гробу,* то й померлих підняв,* і Адама воскресив;* радіє Єва воскресінням Твоїм* і кінці світу прославляють* Твоє з мертвих воскресіння,* Багатомилостивий.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Богородичний (глас 8): Тобі, вибраній Владарці,* подячні пісні перемоги співаємо* ми, вратовані від лиха,* слуги Твої, Богородице.* Ти, що маєш силу нездоланну,* захорони нас від усяких бід, щоб звати нам:* Радуйся, Невісто, Діво чистая!

Прокімен (глас 8):
Помоліться і хвалу віддайте* Господеві, Богу нашому (Пс 75,12).
Стих: Відомий Бог у Юдеї, в Ізраїлі велике ім’я Його (Пс 75,2).

Апостол: (2Кр 6,16-7,1):
Браття і Сестри, ми бо храм Бога живого, як сам Бог сказав був: «Я поселюся в них, і (посеред них) буду ходити. Буду їхнім Богом, вони ж будуть моїм народом. Тож вийдіть з-поміж них і відлучіться, – каже Господь. Нечистого не дотикайтесь, і я вас прийму. Я буду вам Отцем, ви ж будете мені синами та дочками – каже Господь Вседержитель.» Маючи ж такі обітниці, о любі, очистьмо себе від усякої скверни тіла і духа, довершуючи наше освячення в Божому острасі.

Алилуя (глас 8):
Стих: Прийдіте, радісно заспіваймо Господеві, воскликнім Богу, Спасителеві нашому (Пс 94,1).
Стих: Прийдімо з похвалами перед обличчя Його, і псалмами воскликнім Йому (Пс 94,2).

Євангеліє: (Мт 15,21-28): Tого часу ввійшов Ісус у cторони тирські та сидонськi. Коли це жінка ханаанянка вийшла з цих околиць і почала кричати: “Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давида! Біс мучить мою дочку страшенно.” Він же не озвався до неї і словом. Тут приступили його учні й почали його просити: “Відпусти її, бо вона кричить за нами.” А він у відповідь промовив: “Я посланий лише до загиблих овець дому Ізраїля.” Та ж підійшла і, вклонившись йому в ноги, каже: “Господи, допоможи мені!” Він відповів їй: “Не личить брати хліб у дітей і кидати щенятам.” А вона каже: “Так, Господи! Але й щенята їдять кришки, що падають зо столу в панів їхніх.” Тоді відповів їй Ісус: “О жінко, велика твоя віра! Хай тобі буде, як бажаєш.” І видужала її дочка від тієї години.

Причасний: Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1). Алилуя (х3).