Sunday after the Nativity of Christ; Commemoration of the Holy and Righteous Joseph the Betrothed, David the King, and James, Brother of the Lord; Synaxis of the Most Holy Mother of God; Tone 6;

GREAT VESPERS

Kathisma Reading

“Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140

In Tone 6

  1. Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

O Christ, You won the victory over Hades,* You ascended the cross so that You might raise up with Yourself* all those who dwelt in the darkness of death.* Almighty Saviour, You are free from death* and bestow life by Your divine light.* We, therefore, beseech You to have mercy on us.

  1. The just shall gather around me* when You have been good to me.

Today Christ has conquered Death.* He has risen from the grave as He had foretold,* bestowing great joy upon the world.* Therefore, let us all lift up our voices and sing:* O Fount of Life, O Light whom no one can approach,* Almighty Saviour, have mercy on us.

  1. Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

O Lord, where can we sinners flee from You,* for You are present in all creation?* You are present in heaven, for it is Your dwelling place.* Your power prevails in Hades where You conquered Death.* O Master, Your sustaining hand touches even the depths of the sea.* Where, then, can we take refuge except in You?* We, therefore, prostrate ourselves before You and pray:* O Lord, risen from the dead, have mercy on us.

In Tone 2

  1. Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

Come, let us greatly rejoice in the Lord* as we tell of this present mystery.* The middle wall of partition has been destroyed;* the flaming sword turns back, the cherubim withdraw from the tree of life,* and I partake of the delight of Paradise* from which I was cast out through disobedience.* For the express Image of the Father, the Imprint of His eternity,* takes the form of a servant,* and without undergoing change He came forth from a Mother who knew not wedlock.* For what He was, He has remained, true God:* and what He was not, He has taken upon Himself,* becoming man through love for mankind.* Unto Him let us cry aloud:* God born of a Virgin, have mercy on us.

  1. If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

When the Lord Jesus was born of the holy Virgin,* all the world was enlightened.* The shepherds watched in the fields,* the Magi adored and the angels praised in song;* but Herod was troubled:* for God has appeared in the flesh,* the Saviour of our souls.

  1. I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

Your Kingdom, O Christ our God, is a Kingdom of all the ages,* and Your rule is from generation to generation.* Made flesh of the Holy Spirit and made man of the ever-Virgin Mary,* You have enlightened us by Your coming.* Light of Light, Brightness of the Father,* You made the whole creation shine with joy.* All that has breath praises You, the Image of the glory of the Father.* O God who are, and who have ever been,* who have shone forth from a Virgin,* have mercy on us.

  1. From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

What shall we offer You, O Christ,* who for our sakes has appeared on the earth as man?* Every creature made by You offers You thanks.* The angels offer You a hymn; the heavens, a star;* the Magi, gifts; the shepherds, their wonder;* the earth, its cave; the wilderness, the manger:* and we offer You a Virgin Mother.* O pre-eternal God, have mercy on us.

In Tone 1

  1. For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

Let us praise David the King, the ancestor of God,* because from him came forth the branch who is the Virgin.* From her bloomed the Flower, Christ,* Who summoned Adam and Eve from corruption.* He is compassionate towards all.

  1. Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

In his advanced years,* Joseph clearly saw the prophecies fulfilled.* It was truly a strange betrothal;* and he received a revelation from the angels who cried out:* Glory to God Who sent down peace upon the world.

  1. Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

Let all of us praise the relative of the Lord, James the Apostle,* who bravely suffered martyrdom as a bishop.* By his prayers, O Christ our God,* Who was wrapped in swaddling clothes in the cave,* save all those who extol You.

In Tone 6

Glory…

We are commemorating the noble David and James:* the king and prophet, the apostle and first bishop;* because by their teachings we have been delivered from error.* Let us sing the praises of Christ* Who came forth from the Virgin* and became incarnate to save our souls.

In Tone 6

Now…

Who would not call you blessed, O Virgin most holy?* Who would not sing a hymn of praise* to the glory of your giving birth without pain or travail?* The Only-begotten Son Himself,* begotten of the Father before all ages,* was made flesh out of you in a manner* that cannot be explained, O Woman most pure!* And for our sake, He who is God by nature* assumed the nature of a man.* He is not divided into two persons;* He is understood to have two natures* without commixion or confusion.* O noble and blessed Woman,* intercede with Him that He may have mercy on our souls.

Aposticha

In Tone 6

O Christ our Saviour,* the angels in heaven sing the praises of Your resurrection;* make us on earth also worthy* to extol and glorify You with a pure heart.

The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.

Almighty God, You destroyed the brazen gates and bars of Hades,* and raised up fallen mankind.* Therefore, with one accord, we cry out:* O Lord, risen from the dead, glory to You!

For He has made the world firm, which shall not be moved.

Christ willed to renew us from our corruption of old* by being nailed to a cross and placed in a tomb.* When the women came to anoint His body they tearfully cried out:* O, what sorrow afflicts us!* O Saviour of All, how could You consent to occupy a grave?* If you truly willed this, then why did You allow Your body to be stolen?* How were You removed?* What place now conceals Your life-bearing body?* O Lord, appear to us as You promised* and put an end to our tears.* As they were lamenting, an angel appeared and cried out to them:* Do not weep, but tell the apostles that the Lord is risen,* granting sanctification and great mercy to the world.

Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

O Christ, You were crucified of Your own free will,* and by Your burial You imprisoned Death.* As God, You rose in glory on the third day,* granting life and great mercy to the world.

In Tone 6

Glory…

The remembrance of Your Nativity* brings happiness to priests and might to kings.* Let us also boast of it and say:* Our Father, Who art in heaven,* hallowed be Thy Name, O Lover of mankind.

Now…

Today the invisible nature is united with our visible nature through the Virgin.* Today the infinite Essence is wrapped in swaddling clothes in Bethlehem.* Today God is guiding the Magi by a star* so that they might worship Him.* With the gold, frankincense, and myrrh,* He is foretelling His three-day burial.* Let us cry out to Him:* Having become incarnate from the Virgin,* save our souls, O Christ God.

Troparia

In Tone 6

Angelic powers were upon Your tomb* and the guards became like dead men;* Mary stood before Your tomb* seeking Your most pure body.* You captured Hades without being overcome by it.* You met the Virgin and granted life.* O Lord, risen from the dead,* glory be to You!

In Tone 2

Glory…

O Joseph, announce to David, the ancestor of God, the news of the miracle:* You saw a virgin giving birth.* With the shepherds, you gave praise and with the Magi you worshipped;* they too were warned by an angel.** Pray to Christ our God to save our souls.

In Tone 4

Now…

Your Nativity, O Christ our God,* made the light of knowledge dawn on the world:* through it, those who worshipped the stars were taught by a star* to worship You, the Sun of Righteousness,* and to know You, the Dawn from on high.* Glory to You, O Lord.

DIVINE LITURGY

Antiphon 1

I will confess You, Lord, with all my heart,* I will declare all Your wondrous deeds.
Through the prayers of the Mother of God,* O Saviour, save us.

In the council of the just and the congregation,* great are the works of the Lord, conforming to His will in every way.
Through the prayers of the Mother of God,* O Saviour, save us.

His work is filled with praise and majesty,* and His righteousness endures forever.
Through the prayers of the Mother of God,* O Saviour, save us.

Antiphon 3
Come, let us sing joyfully to the Lord, let us acclaim God, our Saviour.
Son of God, born of a Virgin, save us who sing to You: Alleluia.

Let us come before His face with praise, and acclaim Him in psalms.
Son of God, born of a Virgin, save us who sing to You: Alleluia.

For God is the great Lord, and the great king over all the earth.
Son of God, born of a Virgin, save us who sing to You: Alleluia.

Entrance: Come, let us worship and fall down before Christ.
Son of God, born of a Virgin, save us who sing to You: Alleluia.

Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 6: Angelic powers were upon Your tomb* and the guards became like dead men;* Mary stood before Your tomb* seeking Your most pure body.* You captured Hades without being overcome by it.* You met the Virgin and granted life.* O Lord, risen from the dead,* glory be to You!

Troparion, Tone 4: Your Nativity, O Christ our God,* made the light of knowledge dawn on the world:* through it, those who worshipped the stars were taught by a star* to worship You, the Sun of Righteousness,* and to know that You, the Dawn from on the high.* Glory to You, O Lord.

Troparion, Tone 2: O Joseph, announce to David, the ancestor of God, the news of the miracle:* You saw a virgin giving birth.* With the shepherds, you gave praise and with the Magi you worshipped;* they too were warned by an angel.* Pray to Christ our God to save our souls.

Glory be to the father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 3: Today the divine David is filled with gladness;* Joseph along with James offers praises* for having received a crown through their kinship with Christ they rejoice* and sing of the One who inexpressibly was born on earth,* crying out, “O Gracious One, save those who worship You.”

Now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 3: The Virgin today gives birth to Him who is above all being;* the earth offers the cave to Him whom no one can approach;* Angel with shepherds give Him glory,* while Magi make their way with a star,* for to us is born a little Child – the pre-eternal God.

Prokeimenon, Tone 4
God is wonderful in His saints,* the God of Israel.
verse: In the churches bless God, the Lord from the fountains of Israel. (Psalm 67:36,27)

Epistle: Galatians 1:11-19 (NRSV)
Brothers and Sisters, for I want you to know, brothers and sisters, that the gospel that was proclaimed by me is not of human origin; for I did not receive it from a human source, nor was I taught it, but I received it through a revelation of Jesus Christ.

You have heard, no doubt, of my earlier life in Judaism. I was violently persecuting the church of God and was trying to destroy it. I advanced in Judaism beyond many among my people of the same age, for I was far more zealous for the traditions of my ancestors. But when God, who had set me apart before I was born and called me through his grace, was pleased to reveal his Son to me, so that I might proclaim him among the Gentiles, I did not confer with any human being, nor did I go up to Jerusalem to those who were already apostles before me, but I went away at once into Arabia, and afterwards I returned to Damascus.

Then after three years I did go up to Jerusalem to visit Cephas and stayed with him fifteen days; but I did not see any other apostle except James the Lord’s brother.

Alleluia, Tone 4
verse: Lord, remember David and all his meekness.
verse: How he swore an oath to the Lord, and vowed to the God of Jacob. (Psalm 131:1,2)

Gospel: Matthew 2:13-23 (NRSV)
When the wise men had left,, an angel of the Lord appeared to Joseph in a dream and said, “Get up, take the child and his mother, and flee to Egypt, and remain there until I tell you; for Herod is about to search for the child, to destroy him.” Then Joseph got up, took the child and his mother by night, and went to Egypt, and remained there until the death of Herod. This was to fulfill what had been spoken by the Lord through the prophet, “Out of Egypt I have called my son.”

When Herod saw that he had been tricked by the wise men, he was infuriated, and he sent and killed all the children in and around Bethlehem who were two years old or under, according to the time that he had learned from the wise men. Then was fulfilled what had been spoken through the prophet Jeremiah:

“A voice was heard in Ramah, wailing and loud lamentation, Rachel weeping for her children; she refused to be consoled, because they are no more.”

When Herod died, an angel of the Lord suddenly appeared in a dream to Joseph in Egypt and said, “Get up, take the child and his mother, and go to the land of Israel, for those who were seeking the child’s life are dead.” Then Joseph got up, took the child and his mother, and went to the land of Israel. But when he heard that Archelaus was ruling over Judea in place of his father Herod, he was afraid to go there. And after being warned in a dream, he went away to the district of Galilee. There he made his home in a town called Nazareth, so that what had been spoken through the prophets might be fulfilled, “He will be called a Nazorean.”

Hymn to the Mother of God
O my soul, magnify Christ the King born in a manger.

and the Irmos: A strange and glorious mystery do I behold:* the cave is heaven;* the Virgin, the throne of the cherubim;* the manger, a dwelling place* in which is laid Christ, the God Whom nothing can contain.* Singing His praises, we magnify Him.

Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest. (Psalm 148:1)* Rejoice in the Lord, O you just;* praise befits the righteous (Psalm 32:1).* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 18:5)

Instead of “Blessed is He who comes…” we sing:

All creation is filled with rejoicing today, for Christ is born of a Virgin.

Instead of “We have seen the true light…” we sing:

All creation is filled with rejoicing today, for Christ is born of a Virgin.

Instead of “May our mouths…” and “Blessed be the Name…” we sing:

All creation is filled with rejoicing today, for Christ is born of a Virgin. (3)


Неділя по Різдві. Собор Пресвятої Богородиці. Пам’ять свв. і праведних Йосифа Обручника, Давида царя і Якова, по плоті брата Господнього. Св. свщмч. Євтимія, єп. Сардійського.
Тиждень загальниці – 26 грудня.

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

  1. Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

(г. 6): Перемогу маючи над адом,* на хрест зійшов ти, Христе,* щоб воскресити з собою тих, що в темряві смерти перебували.* Вільний від смерти, всесильний Спасе,* що життя виливаєш із свого світла, помилуй нас!

9. Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Нині Христос смерть переміг* і, як прорік, воскрес і радість світові дарував,* щоб усі ми, кличучи, таку пісню співали:* Джерело життя, неприступне світло,* всесильний Спасе, помилуй нас!

8. Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

Від тебе, Господи, присутнього в усьому творінні,* куди нам грішним утікати?* На небесах бо сам живеш, в аді ж переміг смерть.* У морські глибини? Та й там твоя рука, Владико!* Тож до тебе прибігаємо і, припадаючи, молимось:* Воскреслий із мертвих, помилуй нас!

  1. Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

(г. 2): Прийдіть і радіймо з Господом,* розповідаючи про оце таїнство:* перегороду від раю знищено, вогняний меч зникає,* херувим відступає від дерева життя* і ми, прогнані з раю задля непослуху, причащаємося райської поживи.* Незмінний образ Отця і відблиск його істоти приймає вигляд слуги;* прийшовши від пречистої матері, він не зазнав жодної зміни.* Бувши правдивим Богом, він зостався тим, чим був,* і приймає те, чим не був, ставши людиною заради чоловіколюб’я.* Тому до нього закличмо:* Народжений з Діви, Боже, помилуй нас!

  1. Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

Коли Господь Ісус народився від святої Діви,* усі просвітилися:* пастухи пригравали, мудреці поклонялися, ангели співали,* Ірод же затривожився, бо появився в тілі Бог,* Спаситель душ наших.

  1. Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Царство твоє, Христе Боже, царство всіх віків,* влада ж твоя від роду до роду,* бо ти прийняв тіло від Святого Духа* і став людиною від Вседіви Марії.* Світлим розсвітом став нам твій прихід, Христе Боже* – світло від світла, сяйво Отця.* Ти просвітив усе створіння і все живуче прославляє тебе,* бо ти − образ слави Отця,* ти той, хто був і завжди є, і засяяв нам від Діви.* Боже, помилуй нас!

  1. Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Чим тобі, Христе, віддячимось за те,* що ти задля нас з’явився на землі як людина?* Кожне бо створіння, що тобою постало, воздає тобі подяку:* ангели − співання, небо − зорю,* мудреці –дари, пастухи − сповіщення чуда,* земля – вертеп, пустеля – ясла, а ми – Матір-Діву.* Споконвічний Боже, помилуй нас!

  1. Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

(г. 5): З життя твого, Славний, здивувалися ангельські хори,* бачивши тебе в тілі.* Ти, сяючи ангельським життям, подружжям з’єднався* і блистиш зіркою дівицтва;* ремесло твоє смиренне, але достойністю ти перевищуєш усіх святих.* Срібла й золота в тебе не було,* але перлинами чеснот ти оздобився.* І нам, явленний Обручнику Йосифе, випроси з неба благодаті,* щоб посудину тіла чесно берегти для Господа,* земними речами нехтувати,* а небесними збагачуватися.

  1. Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Хто досягне славу твоєї гідности, Вельмидостойний?* Ти – батько воплоченого Сина Бога живого!* Ти − обручник Обручниці Святого Духа!* Ти – голова святої Родини, дорученої тобі Отцем небесним!* Тому всі ангельські хори й увесь збір святих, що на небі,* з подивом прославляють велич твоєї гідности.* З ними й ми на землі піснями оспівуємо тебе і кличемо:* Слава тому, хто вивищив тебе* достоїнством понад усіх святих!

  1. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Котрого прихід Авраам бачив і зрадів,* і кого чимало царів і праведників бачити бажали,* того був ти очевидцем, вихователем й опікуном.* Той, кого передано на руки Симеона один раз,* того ти як дитину часто носив в обіймах і цілував,* проживши з ним понад тридцять років.* Слава тому, хто вивищив тебе* достоїнством понад усіх святих.

Слава (г. 8): Хто досягне висоту твоєї святости, Верховнику патріярхів?* Бо ж праведним тебе засвідчено в заручинах зі святою Дівою Марією.* На яку ж то висоту святости ти піднісся впродовж тридцяти років* з такими світилами, як Ісус і Марія,* оглядаючи їхні вчинки, вслухуючись у їхні слова і вдосконалюючись їхніми молитвами?* Тому і нам, смиренним слугам твоїм, зволь своїми бездоганними молитвами* мати перед собою постійно образ Ісуса і Марії,* а разом з ними і твій, та поступати у святості.

І нині (догмат, г. 6): Хто ж тебе не прославлятиме, Пресвята Діво?* Або хто не оспівуватиме твого пречистого Різдва?* Син бо єдинородний, що предвічно засяяв від Отця,* той вийшов з тебе, Чиста, воплотившись несказанно.* Бувши з природи Богом, став задля нас правдивим чоловіком;* неподільний на дві особи,* але пізнавальний у двох незлитих природах.* Його моли, чиста Всеблаженна,* щоб помилував душі наші.

Стихири на стиховні

(г. 6): Воскресіння твоє, Христе Спасе,* ангели оспівують на небесах,* і нас на землі сподоби чистим серцем* тебе співом прославляти.

Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.

Як всемогутній, ти розбив мідні брами* і знищив адові затвори,* та воскресив впалий рід людський.* Тому ми однодумно кличемо:* Ти, що воскрес із мертвих, Господи, – слава тобі!

Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.

Христос, бажаючи нас підняти з давнього тління,* дає себе до хреста прибити, і в гробі покласти.* Жінки мироносиці його з сльозами шукали* і, ридаючи, казали: Горе нам, Спасе всіх!* Як то ти зволив себе в гробі покласти?* Ти ж добровільно поклався, як же тебе викрадено?* Як тебе перенесено? Яке ж то місце скрило твоє життєдайне тіло?* Але, як ти нам обіцяв, Владико,* появися й утихомир наше гірке ридання.* Коли ж вони ридали, ангел до них промовив:* Перестаньте плакати і благовістіть апостолам, що Господь воскрес,* даючи світові очищення і велику милість.

Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.

Добровільно розп’ятий, Христе,* твоїм погребенням ти полонив смерть* і третього дня воскрес, як Бог у славі,* даючи світові безконечне життя і велику милість.

Слава: (г. 4): Багатьма скорботами та й радостями,* як дорогоцінна оздобна шата,* появилася блаженніша твоя душа, визначний Обручнику.* У скорботах ти не журився, в радостях не виносився,* але в одних довготерпів,* в інших же ще відважніше йшов ти шляхом Господнім.* Тому випроси у Господа, щоб і ми були до тебе подібні.

і нині: У вертепі оселився ти, Христе Боже,* ясла тебе прийняли, пастухи й царі тобі поклонилися.* Тоді здійснилося сповіщення пророче* й ангельські сили здивувались,* виспівуючи і промовляючи:* Слава приходові твоєму, єдиний Чоловіколюбче!


Тропарі

(г. 6): Ангельські сили на гробі твоїм* і ті, що стерегли, змертвіли* і стояла Марія у гробі,* шукаючи пречистого тіла твого.* Полонив Ти ада, та не спокусився ним,* зустрів єси Діву, даруючи життя.* Воскреслий з мертвих Господи, слава Тобі.

Слава:  (г. 6): Увесь збір безплотних і святих* з подивом прославляє на небесах твою величність,* Богом вибраний Обручнику.* А ми на землі, мавши тебе таким великим заступником на небі,* з упованням прибігаємо під твій покров і побожно кличемо:* Спасай нас від підступів лукавого,* верховний Покровителю Церкви Христової!

І нині: (г. 4): Різдво Твоє, Христе Боже наш,* засвітило світові світло розуміння:* в ньому бо ті, що звіздам служили, від звізди навчилися* поклонятися Тобі – Сонцю правди,* і пізнавати Тебе – Схід з висоти.* Господи, слава Тобі.

 

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Антифон 1
Стих 1: Ісповімся тобі, Господи, всім серцем моїм, розповім про всі чуда твої (Пс 9,2).
Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.

Стих 2: На раді праведних і соньмі – великі діла Господні, явлені в усіх волях його (Пс 110,1-2).
Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.

Стих 3: Ісповідування і велич – діло його і правда його перебуває повік віку (Пс 110,3).
Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Єдинородний Сину

Антифон 3
Співаємо звичайні третій антифон, але зі приспівom:
Спаси нас, Сину Божий, що родився від Діви, співаємо тобі: Алилуя.

Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 6): Ангельські сили на гробі Твоїм* і сторожі омертвіли;* Марія ж стояла при гробі,* шукаючи пречистого тіла Твого.* Полонив Ти ад і, не переможений від нього,* зустрів Ти Діву, даруючи життя.* Воскреслий з мертвих, Господи, слава Тобі!

Тропар (глас 4):
Різдво твоє, Христе Боже наш,* засвітило світові світло розуміння:* в ньому бо ті, що звіздам служили, від звізди навчилися* поклонятися тобі – Сонцю правди,* і пізнавати тебе – Схід з висоти.* Господи, слава тобі.

Тропар (глас 2): Благовістуй, Йосифе, чудеса Давидові, богоотцю.* Ти бачив Діву, що родила;* з пастирями славословив Ти,* з волхвами поклонився Ти, від ангела вістку прийнявши.* Моли Христа Бога спасти душі наші.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Кондак (глас 3): Днесь радости сповняється божественний Давид,* а Йосиф хвалу з Яковом приносить;* вінець бо прийнявши через споріднення з Христом, радуються,* і несказанно на землі родженого оспівують, і кличуть:* Щедрий, спасай тих, що Тебе почитають.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак (глас 3): Діва днесь преістотного родить* і земля вертеп неприступному приносить.* Ангели з пастирями славословлять,* а волхви зо звіздою подорожують,* бо ради нас родилося дитя мале – предвічний Бог.

Прокімен (глас 4):
Дивний Бог у святих свовіх,* Бог Ізраїлів. (Пс 67,36).
Стих: В церквах благословіть Бога, Господа, ви з джерел ізраїлевих. (Пс 67,27).

Апостол: Гл 1, 11-19
Браття і Сестри, сповіщаю вас, що Євангеліє, яке я вам проповідував, не від людей; бо ж я його не прийняв, ні навчився від людини, а через об’явлення Ісуса Христа. Ви чули про мою поведінку колись у юдействі, про те, що я жорстоко переслідував Церкву Божу та руйнував її. Я визначався серед багатьох ровесників з мого роду, бувши запеклим прихильником передань моїх предків. Та коли Той, хто вибрав мене вже від утроби моєї матері і покликав Своєю благодаттю, зволив об’явити в мені Сина Свого, щоб я проповідував Його між поганами, я негайно, ні з ким не радившись, не пішов у Єрусалим до тих, що були апостолами передо мною, але пішов в Арабію і потім повернувся в Дамаск. Три роки після того пішов я в Єрусалим відвідати Петра. Іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.

Алилуя (глас 4)
Стих: Пом’яни, Господи, Давида і всю кротость його (Пс 131,1).
Стих: Бо клявся він Господеві, обіцявся Богові Якова (Пс 131,2).

Євангеліє: Мт 2,13-23
Коли відійшли мудреці, то ангел Господній у сні явився Йосифові, кажучи: Встань, візьми дитя і матір Його, і втікай в Єгипет, і будь там, поки скажу тобі, бо Ірод хоче шукати дитя, щоб погубити Його. А він, вставши, взяв дитя та матір Його вночі і відійшов у Єгипет. І був там до смерти Іродової, щоб збулося сказане від Господа пророком, що говорив: 3 Єгипту визвав Я сина Мого. Тоді Ірод, побачивши, що був поруганий волхвами, розгнівався дуже і післав повбивати всіх дітей, що були у Вифлеємі і всіх околицях його, від двох років і нижче, згідно з часом, про який докладно розпитав у мудреців. Тоді збулося сказане Єремією пророком, що говорить: Голос в Рамі чути було, плач і ридання і голосіння велике. Рахиль — оплакуюча дітей своїх: і не хотіла утішитися, бо їх немає. І коли помер Ірод, то ангел Господень у сні явився Йосифові в Єгипті, кажучи: Встань, візьми дитя і матір Його і йди в землю Ізраїлеву, бо вимерли ті, що шукали душі дитяти. А він, вставши, взяв дитя і матір Його і прийшов в землю Ізраїлеву. Та почувши, що Архилай царює в Юдеї замість Ірода, батька свого, побоявся туди йти, а прийнявши вість у сні, відійшов в сторони галилейські. І прийшовши, поселився в городі, званім Назарет, щоб збулося сказане пророками, що Назорей назветься.

Замість Достойно:
Величай, душе моя, у вертепі народженого Царя – Христа.
Ірмос (глас 1): Таїнство чудне бачу і преславне: небо – вертеп, престол херувимський – Діву, ясла – вмістилище, в яких возліг невмістимий Христос Бог. Його оспівуючи величаємо.

Причасний
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1). * На всю землю вийшло вістування їх і до кінців вселенної глаголи їх (Пс. 18,5).  Алилуя (х3).

Алилуя (х3).
За Галицьким звичайем співаємо: Всесвіт днесь радістю сповняється, Христос родився від Діви.

Замість  “Благословенний, хто йде в ім’я…” (1x) “Ми бачили світло істинне…” (x1) “Нехай сповняться уста…” (x3) і “Нехай буде ім’я…” (x3).