Third Sunday after Pentecost, Tone 2; the Holy Martyr Aquilina (286-305); Holy Triphillius, Bishop of Leucosia (Nicosia) on Cyprus (343); Apostles’ Fast. June 13.

Great Vespers and Divine Liturgy


Psalm Reading

“Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140

In Tone 2

  1. Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

Come, let us adore God the Word,* who was born of the Father before all ages,* and was incarnate of the Virgin Mary;* for of His own free will He suffered the Cross* and submitted Himself to burial,* and arose from the dead to save me, a sinful one.

  1. The just shall gather around me* when You have been good to me.

Christ our Saviour cancelled the decree that was written against us,* by nailing it to the Cross;* and He abolished the dominion of Death.* Let us glorify His resurrection on the third day.

  1. Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

Let us, together with the archangels, sing of Christ’s resurrection;* for He is the Redeemer and Saviour of our souls.* He will come again in awesome glory and mighty power* to judge the world which He has fashioned.

  1. Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

Although You died and were buried,* the angel yet declared You as Master.* He said to the women: Come and see where the Lord was placed;* for He is risen as He foretold,* because He is almighty.* Therefore, we worship You, the only Immortal One,* and we beseech You to have mercy on us, O Giver of Life.

  1. If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

O Christ, You have abolished the curse of the tree by Your Cross;* You have destroyed the power of death by Your burial,* and You enlightened the human race by Your resurrection.* Therefore, we cry out to You:* O God and Benefactor, glory to You!

  1. I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

O Lord, the gates of death opened before You in fear,* and the gatekeepers of Hades were filled with dread at the sight of You.* You smashed the gates of brass and crushed the posts of iron.* Then You burst our chains asunder,* and led us out from the darkness, away from the shadow of death.

  1. From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

Let us all come and prostrate ourselves in the house of the Lord,* singing this hymn of salvation:* O Christ, You were crucified on the tree and rose from the dead;* and You now abide in the bosom of the Father.* Please cleanse us of our sins.

In Tone 4

  1. For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

We celebrate your holy memory, passion-bearing martyr,* knowing you to be an incorrupt bride adorned by the Holy Spirit!* We bow down in faith before your relics* and ever receive healing for our passions* as we honour you in confidence, most praised Aquilina.

  1. Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

You offered the severing of your limbs as a gift to your Bridegroom!* Therefore, most honoured one,* He counted you worthy of the all brilliant bridal chambers.* The transcendent One enlightens you with divine glory.* You stand before Him, rejoicing, Aquilina!* Earnestly pray to Him on behalf of us* who glorify your suffering with faith.

  1. Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

You were inspired by God, Aquilina,* and held fast by the desire of your Creator.* You showed His suffering with your own flesh, all-praised one,* enduring each triple wave of pain!* Now as you live in the heavens,* wearing a crown that does not perish,* your glory is immune to pain!* And you look upon what the ranks of angels see!

In Tone 2

Glory… Now…

O Virgin, the shadow of the Law passed away* with the realization of grace.* For as the bush had burned without being consumed,* so you gave birth while a virgin* and you remained a virgin.* Instead of the pillar of fire there rose the Sun of Justice.* Instead of Moses, Christ God came forth,* the Saviour of our souls.


In Tone 2

Your Resurrection, O Christ our Saviour,* has enlightened the whole universe;* and, through it, You call back to Yourself all Creation.* Almighty God, glory to You!

The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.

By the wood of Your Cross, O Saviour,* You have abolished the curse of the tree;* by Your burial You have destroyed the power of death;* and by Your resurrection You enlightened the human race.* We, therefore, cry out to You:* O Christ our God, Giver of Life, glory to You!

For He has made the world firm, which shall not be moved.

O Christ, when You were nailed to the Cross,* the distorted nature of creation was made manifest.* The soldiers showed their inhumanity by piercing Your side with a lance,* and the people showed their ignorance of Your power* by asking that Your tomb be sealed.* But, in Your mercy, You accepted burial* and then arose on the third day.* O Lord, glory to You!

Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

O Christ, Giver of Life,* You freely endured the Passion for the sake of mortals.* In Your power You descended into Hades;* and snatching, as from a mighty monster, the souls of those who awaited Your coming,* You placed them in Paradise.* Therefore, show Your great mercy to us who glorify Your resurrection,* and cleanse our souls.

Glory… Now…

We now behold a new wonder,* greater than the wonders of old.* For who has ever known a mother to bear a child without the help of man?* Who has known a mother to hold in her arms the Source of all Creation?* It was God’s own will to be born in this manner;* and you, O most pure Virgin, carried Him as an infant in your arms.* Because of this, you can approach God with the boldness of a mother.* Therefore, we venerate you, and ask you to always beseech Him* to have mercy on us and save our souls.

Troparia In Tone 2

When You went down to death, O Life Immortal,* You struck Hades dead with the blazing light of Your divinity.* When You raised the dead from the nether world,* all the powers of heaven cried out:* “O Giver of Life, Christ our God, glory be to You!”

In Tone 4,  Glory…
Your lamb, Aquilina, O Jesus, cries in a loud voice:* “You, O my Bridegroom, I love; and, seeking You, I undergo martyrdom.* And with You I am crucified and buried in Your baptism,* and I suffer for Your sake that I may reign with You.* And I die on Your behalf that I may live in You.* Receive me as a spotless sacrifice,* sacrificed for You with love.”* Through her intercession in Your mercy save our souls.

O Mother of God, the mystery hidden from all eternity* and unknown even to the angels,* was revealed through you to those on earth:* God took on our human nature* and united it to His divine nature in a perfect but unconfused union.* Then, He willingly accepted the cross for our sake* and thereby raised again the first created man,*and saved our souls from death.



Troparia and Kontakia

Troparion, Tone 2: When You went down to death, O Life Immortal,* You struck Hades dead with the blazing light of Your divinity.* When You raised the dead from the nether world,* all the powers of heaven cried out:* “O Giver of Life, Christ our God, glory be to You!”

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 2: You rose from the tomb, O almighty Saviour;* and Hades, seeing this wonder, was stricken with fear; and the dead arose.* Creation saw and rejoices with You, and Adam exults.* And the world, my Saviour, sings Your praises for ever.

Now and for ever and ever. Amen.

Theotokion, Tone 2: The tomb and death could not hold the Mother of God,* unceasing in her intercession and an unfailing hope of patronage,* for as the Mother of Life she was transferred to life* by Him Who had dwelt in her ever-virgin womb.

Prokeimenon, Tone 2
The Lord is my strength and my song of praise, and He has become my salvation.
verse: The Lord has indeed chastised me, but He has not delivered me to death. (Psalm 117:14,18)

Epistle: Romans 5:1-10 (NRSV)
Brothers and Sisters,
since we are justified by faith, we have peace with God through our Lord Jesus Christ, through whom we have obtained access to this grace in which we stand; and we boast in our hope of sharing the glory of God. And not only that, but we also boast in our sufferings, knowing that suffering produces endurance, and endurance produces character, and character produces hope, and hope does not disappoint us, because God’s love has been poured into our hearts through the Holy Spirit that has been given to us.

For while we were still weak, at the right time Christ died for the ungodly. Indeed, rarely will anyone die for a righteous person—though perhaps for a good person someone might actually dare to die. But God proves his love for us in that while we still were sinners Christ died for us. Much more surely then, now that we have been justified by his blood, will we be saved through him from the wrath of God. For if while we were enemies, we were reconciled to God through the death of his Son, much more surely, having been reconciled, will we be saved by his life.

Alleluia, Tone 2
verse: The Lord will hear you in the day of tribulation; the name of the God of Jacob will shield you.
verse: Lord, grant victory to the king and hear us in the day that we shall call upon You. (Psalm 19:2,10)

Gospel: Matthew 6:22-33 (NRSV)
The Lord said: “The eye is the lamp of the body. So, if your eye is healthy, your whole body will be full of light; but if your eye is unhealthy, your whole body will be full of darkness. If then the light in you is darkness, how great is the darkness!

“No one can serve two masters; for a slave will either hate the one and love the other, or be devoted to the one and despise the other. You cannot serve God and wealth.

“Therefore I tell you, do not worry about your life, what you will eat or what you will drink, or about your body, what you will wear. Is not life more than food, and the body more than clothing? Look at the birds of the air; they neither sow nor reap nor gather into barns, and yet your heavenly Father feeds them. Are you not of more value than they? And can any of you by worrying add a single hour to your span of life? And why do you worry about clothing? Consider the lilies of the field, how they grow; they neither toil nor spin, yet I tell you, even Solomon in all his glory was not clothed like one of these. But if God so clothes the grass of the field, which is alive today and tomorrow is thrown into the oven, will he not much more clothe you—you of little faith? Therefore do not worry, saying, ‘What will we eat?’ or ‘What will we drink?’ or ‘What will we wear?’ For it is the Gentiles who strive for all these things; and indeed your heavenly Father knows that you need all these things. But strive first for the kingdom of God and his righteousness, and all these things will be given to you as well.

Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 148:1)

3-я Неділя по Зісланні Св. Духа. Св. мч. Акилини. Св. Трифилія, єп. Левкусії Кипрської.
13 червня


Блажен муж співаємо


  1. Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

(г. 2): Прийдіте, поклонімось* народженому предвічно від Отця Божому Слову,* що тіло прийняв від Діви Марії.* Він на хресті добровільно витерпів страждання* і віддався на похорон, і воскреснувши з мертвих,* спас мене, грішну людину.

  1. Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Христос, Спаситель наш,* скасував наш смертний засуд,* прибивши його до хреста,* і викорінив владу смерти.* Тому поклоняємось його на третій день воскресінню.

  1. Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

З архангелами прославмо воскресіння Христове,* бо він – наш визволитель і спаситель душ наших,* що з славою дивною і могутньою силою* знову прийде судити світ,* що його він створив.

  1. Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Ангел сповістив про тебе,* розп’ятого й похороненого Владику,* і сказав жінкам: Прийдіть і погляньте, де лежав Господь;* він бо, Всесильний, воскрес, як і прорік був.* Тому поклоняємось тобі, єдиному безсмертному:* Життєдавче, Христе, помилуй нас.

  1. Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

Твоїм хрестом ти знищив прокляття райського дерева,* похороном твоїм ти здолав владу смерти,* а воскресінням твоїм ти просвітив людський рід.* Тому й кличемо до тебе:* Христе Боже наш, добротворче, – слава тобі!

  1. Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Господи, зі страху перед тобою відкрилися брами смерти,* а дверники адові, побачивши тебе, настрахалися,* бо ти зломив мідні ворота і знищив залізні затвори,* та й вивів нас із темряви й смертної тіні,* і розірвав наші окови.

  1. Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Співаючи визвольну пісню, промовмо устами:* Прийдім усі до Господнього храму й припадім, кажучи:* Ти, що був розп’ятий на дереві* і воскрес із мертвих, та існуєш в Отцевому лоні,* – очисти гріхи наші.

  1. Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

(г. 2, подібний: Коли з дерева): Коли багатющим духовним світлом ти просвітилася,* то світ зненавиділа і єдине царство полюбила,* та й на безмірні зважилась страждання.* Тому перемогла ти ворога і сплела собі вінок перемоги,* преславна мученице Акилино.

  1. Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Коли ти, Чесна, росою божественного Духа, що помагав тобі,* погасила тілесну похіть і гріховне полум’я,* тоді й звірів загнуздала ти посеред судилища,* хоробро передавши тіло своє на рани.* Тому ти перемогла ворога і переможний вінок сплела собі,* всеблаженна мученице Акилино.

1. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Ні меч, ні вогонь, ні рани, ні скорбота, ні голод,* ані будь-які муки не притупили твого прагнення до Господа,* бо, шукаючи його палким серцем,* усім видимим ти погордила, Мученице,* і, поселившись у божественній світлиці,* стала ти, Акилино, невістою всіх Царя.

Слава І нині (догмат, г. 2): Минулася тінь Закону,* коли прийшла Благодать;* бо як кущ охоплений полум’ям не згоряв,* так і ти, Діво, породила й дівою зосталась!* Замість вогняного стовпа, засяяло Сонце правди,* замість Мойсея – Христос,* спасіння душ наших.

Стихири на стиховні

(г. 2): Воскресіння твоє, Христе Спасе,* просвітило всю вселенну* і ти покликав до себе твоє створіння.* Всесильний Господи, – слава тобі!

Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.

Ти деревом, Спасе, знищив прокляття,* що від Дерева почалось,* похороном твоїм подолав владу смерти* і просвітив наш рід твоїм воскресінням.* Тому й кличемо до тебе:* Життя подателю, Христе Боже наш, – слава тобі!

Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.

Ти деревом, Спасе, знищив прокляття,* що від Дерева почалось,* похороном твоїм подолав владу смерти* і просвітив наш рід твоїм воскресінням.* Тому й кличемо до тебе:* Життя подателю, Христе Боже наш, – слава тобі!

Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.

Христе, життя подателю!* Ти добровільно витерпів страсті смертних ради* і зійшов до аду як сильний* і там, немов від лютого звіра,* вихопив дожидаючих твого приходу* і, замість аду, дарував життя в раю.* Тому й нам, що прославляємо твоє на третій день воскресіння,* дай очищення з гріхів і велику милість.

Слава І нині: О, нове чудо, над усі старовинні чуда!* Хто ж бо знав коли матір, що родила без мужа* і носила на руках того, хто держить усі створіння?* Бо народжене – це Боже уподобання,* що його ти, Пречиста, як дитину носила твоїми руками* і мала до нього матерню сміливість.* Тому не переставай молитись до нього за тих, що тебе почитають,* щоб змилувався і спас душі наші.

(г. 2): Коли зійшов Ти до смерти, Життя безсмертне,* тоді ад умертвив Ти блистінням божества.* Коли ж і умерлих із глибин підземних воскресив Ти,* всі сили небесні взивали:* Життєдавче, Христе Боже наш, слава Тобі.

Слава: (г. 2): Радісними голосами і псалмоспівами оспівуємо Акилину мученицю!* Вона перемогла на землі ідольську спокусу* і хоробро взяла під ноги ворога-супостата,* тому й по смерті злетіла на небо,* маючи на голові вінок і кличучи:* Тебе, мій Жениху, я прагну* і з любовною тугою за тебе я передала на вогонь моє тіло!* Тому нехай я поселюся у твоїй вічній обителі,* де є житло всіх щасливих.

І нині: Зайшла заграва зір, переможена духовним світлом,* що появилось на хресті,* бо завжди гірше ліпшим долається* і більшому менше уступає місце.* Як могли не скритись достойні світила світу,* коли світить Христос – духовне світло?* – мовила Пречиста, дивлячись на тебе.



Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 2): Коли зійшов Ти до смерти, Життя безсмертне,* тоді ад умертвив ти блистінням Божества.* Коли ж і умерлих із глибин підземних воскресив Ти,* всі сили небесні взивали:* Життедавче, Христе Боже наш, слава Тобі.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Кондак (глас 2): Воскрес єси з гробу, всесильний Спасе,* і ад, увидівши чудо, зжахнувся та й мертві встали;* а творіння, бачивши, радіє з Тобою, й Адам веселиться,* і світ, Спасе мій, повсякчас Тебе оспівує.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Богородичний (глас 2): У молитвах невсипущу Богородицю,* і в заступництві несхитне уповання не втримали в собі гріб і смерть;* бо як Матір Життя покликав до життя Той,* Хто в лоно вселився повсякчас дівственне.

Прокімен (глас 2):
Господь – моя сила і моя пісня,* і Він став моїм спасінням (Пс 117,14).
Стих: Тяжко покарав мене Господь, та не поередав мене смерті (Пс 117,18).

Апостол: (Рм 5,1-10):
Браття і Сестри, оправдані ж вірою, ми маємо мир з Богом через Господа нашого Ісуса Христа, через якого ми вірою одержали доступ до тієї ласки, що в ній стоїмо і хвалимося надією на славу Божу. Та й не тільки це, але ми хвалимось і в утисках, знаючи, що утиск виробляє терпеливість, терпеливість – досвід, а досвід – надію. Надія ж не засоромить, бо любов Бога влита в серця наші Святим Духом, що нам даний. Христос бо, тоді як ми були ще безсилі, у свою пору, помер за безбожних. Воно навряд чи хто за праведника вмирає; бо за доброго, може, хтось і відважився б умерти. Бог же показує свою до нас любов тим, що Христос умер за нас, коли ми ще були грішниками. Отож, тим більш тепер, оправдані його кров’ю, ми спасемося ним від гніву. Бо коли, бувши ворогами, ми примирилися з Богом смертю його Сина, то тим більше тепер, примирившися, спасемося його життям.

Алилуя (глас 2):
Стих: Вислухає тебе Господь у день печалі, захистить тебе ім’я Бога Якова (Пс 19,2).
Стих: Господи, спаси царя і вислухай нас, коли будемо взивати до Тебе (Пс 19,10).

Євангеліє: (Мт 6,22-33):
Сказав Господь: “Світло тіла – око. Як, отже, твоє око здорове, все тіло твоє буде світле. А коли твоє око лихе, все тіло твоє буде в темряві. Коли ж те світло, що в тобі, темрява, то темрява – якою ж великою буде! Ніхто не може двом панам служити: бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або триматиметься одного, а того знехтує. Не можете Богові служити – і мамоні. Ось чому кажу вам: Не турбуйтеся вашим життям, що вам їсти та що пити; ні тілом вашим, у що одягнутись. Хіба життя не більш – їжі, тіло – не більш одежі. Гляньте на птиць небесних: не сіють і не жнуть, ані не збирають у засіки, а Отець ваш небесний їх годує! Хіба ви від них не вартісніші? Хто з вас, журячись, спроможен добавити до свого віку хоч один лікоть? І про одежу чого ж вам клопотатись? Гляньте на польові лілеї, як ростуть вони: не працюють і не прядуть. Та я кажу вам, що й Соломон у всій своїй славі не вдягався так, як одна з них. І коли зілля польове, яке сьогодні є, а завтра вкидають його до печі, Бог так одягає, то чи не багато більше вас, маловірні? Отож не турбуйтеся, промовлявши: Що будемо їсти, що пити й у що зодягнемося? Про все те побиваються погани. Отець же ваш небесний знає, що вам усе це потрібне. Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам докладеться.”

Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1). Алилуя (х3).