Great Vespers, Festal Matins and Divine Liturgy
One of the 12 Great Feasts. Holy Day of Obligation.
GREAT VESPERS
Kathisma
“Blessed is the man…” is sung only if the feast falls on a Sunday or Monday
At Psalm 140
In Tone 4
- Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!
O Lord, when You were transfigured before being crucified,* Mount Tabor was made to resemble heaven;* for a cloud was extended as a canopy,* and the Father bore witness to You.* Peter, James, and John were present there,* the same three apostles who were to be with You* at the time of the betrayal of Judas,* so that, having seen You in glory,* they would not be dismayed at the time of Your suffering.* Likewise, O Lord, make us worthy to recognize You as our God* in the same sufferings You endured in Your great mercy,* and to adore You.
- Let Yours ears be attentive* to the voice of my prayer.
O Lord, when You were transfigured before being crucified,* Mount Tabor was made to resemble heaven;* for a cloud was extended as a canopy,* and the Father bore witness to You.* Peter, James, and John were present there,* the same three apostles who were to be with You* at the time of the betrayal of Judas,* so that, having seen You in glory,* they would not be dismayed at the time of Your suffering.* Likewise, O Lord, make us worthy to recognize You as our God* in the same sufferings You endured in Your great mercy,* and to adore You.
- If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.
O Lord, as a preparation to Your crucifixion,* You led some of Your disciples to a high mountain* and became transfigured before them,* enlightening them with the light of Your glory.* In this way, You showed the reality of the resurrection* You are to grant to us in Your love for mankind* and in Your almighty power as God.* Make us worthy of this resurrection, O God* for You are gracious and the Lover of mankind.
- I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.
O Lord, as a preparation to Your crucifixion,* You led some of Your disciples to a high mountain* and became transfigured before them,* enlightening them with the light of Your glory.* In this way, You showed the reality of the resurrection* You are to grant to us in Your love for mankind* and in Your almighty power as God.* Make us worthy of this resurrection, O God* for You are gracious and the Lover of mankind.
- From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.
O Lord, when You were transfigured on a high mountain* in the presence of Your foremost disciples,* You radiated with glory,* showing how those who lead an outstanding life of virtue* will be made worthy of the glory of heaven.* Elias and Moses, conversing with the Lord,* showed Him to be the Lord of the living and the dead,* God who spoke through the Law and the Prophets,* the same to whom the Father’s voice bore witness* out of the bright cloud, saying:* “Hear Him, for it is He, who through His Cross despoiled Hades* and granted eternal life to the dead.”
- For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.
O Lord, when You were transfigured on a high mountain* in the presence of Your foremost disciples,* You radiated with glory,* showing how those who lead an outstanding life of virtue* will be made worthy of the glory of heaven.* Elias and Moses, conversing with the Lord,* showed Him to be the Lord of the living and the dead,* God who spoke through the Law and the Prophets,* the same to whom the Father’s voice bore witness* out of the bright cloud, saying:* “Hear Him, for it is He, who through His Cross despoiled Hades* and granted eternal life to the dead.”
- Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.
Indeed, O Lord, the mountain that had been dark with smoke* today becomes honourable and holy because You stood on it.* The mystery hidden from the beginning of the world* becomes manifest in Your transfiguration before Peter, James and John.* They fell with their faces to the ground,* unable as they were to bear the light of Your countenance* and the splendour of Your clothing.* A further marvel was the vision of Moses and Elias,* conversing with You on Your future,* and the voice of the Father bearing witness and saying:* “This is My beloved Son in whom I am well pleased. Hear Him!* He is the One who will convey great mercy upon the world.”
- Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.
Indeed, O Lord, the mountain that had been dark with smoke* today becomes honourable and holy because You stood on it.* The mystery hidden from the beginning of the world* becomes manifest in Your transfiguration before Peter, James and John.* They fell with their faces to the ground,* unable as they were to bear the light of Your countenance* and the splendour of Your clothing.* A further marvel was the vision of Moses and Elias,* conversing with You on Your future,* and the voice of the Father bearing witness and saying:* “This is My beloved Son in whom I am well pleased. Hear Him!* He is the One who will convey great mercy upon the world.”
In Tone 6, Glory… Now…
O Christ our God, when You willed to prefigure Your resurrection,* You chose three disciples, Peter, James, and John;* and You went up with them to Mount Tabor.* At the moment of Your Transfiguration, O Saviour,* the mountain was flooded with light,* and Your disciples fell with their faces to the ground;* for they could not bear the sight of Your countenance* upon which no one may gaze, O Word.* Angels attended with trembling and awe;* the heavens were afraid;* and the earth shook to its very foundations* when they saw the Lord of glory come upon the earth.
Readings
(1) Exodus 24:12-18; (2) Exodus 33:11-23; 34:4-6, 8; (3) I Kings 19:3-9, 11-13, 15-16
Lytia
In Tone 2
O God of goodness, Your light has sanctified the whole universe,* and You were transfigured on the high mountain,* revealing Your power to Your disciples.* You have redeemed the world from sin.* Therefore, we cry out to You:* “O Lord of mercy, save our souls!”
You were transfigured in glory on Mount Tabor, O Christ our God,* and You showed Your disciples the glory of Your divinity.* Now also pour out the light of Your knowledge upon us* and, in Your goodness and Your love for all of us,* guide us in the way of Your divine commandments.
Christ, the light that shone before the sun,* dwelt on earth in a human form.* Wishing to fulfil the divine work of salvation before His Cross,* today He mystically reveals the image of the Trinity on Mount Tabor.* He took aside His three chosen disciples, Peter, James, and John;* and for a short time He concealed His incarnation.* He was transfigured before them,* manifesting the splendour of the original beauty.* By this He strengthened them in their faith;* yet He spared them from losing their life at the sight,* and so their eyes saw only as much as they could behold.* He also called upon Moses and Elias,* the most venerable of the prophets,* to witness to His divinity,* testifying that He is indeed the reflection of the Father,* the Lord of the living and the dead.* A cloud also enveloped them as a tent,* and the voice of the Father bore witness on high, saying:* “This is My beloved Son; hear Him!* I have begotten Him before the daystar in a virginal manner;* I have sent Him to save those baptized in the Father, Son, and Holy Spirit,* those who confess in faith that the power of the divinity is one and indivisible.”* O Christ our God, You love all mankind;* make us shine in the brightness of Your inaccessible glory;* and in Your supreme goodness,* make us worthy to inherit Your never-ending Kingdom.
In Tone 5, Glory…
Come, let us ascend the mountain of the Lord* and go into the house of our God.* Let us contemplate the glory of His Transfiguration,* the glory of the only-begotten Son of God the Father.* From His light, let us receive light;* and raised up by the Holy Spirit,* let us sing the praises of the consubstantial Trinity forever.
Now…
Moses who saw God, and Elias who was taken up in the flaming chariot,* contemplated You in the cloud, O Christ our God;* for You are the author of the Law and the fulfilment of the Prophets.* They were witnesses of Your Transfiguration.* With them make us worthy of that same brightness,* that we may sing Your praises forever, O Lord.
Aposticha
In Tone 1
He who mysteriously spoke to Moses on Mount Sinai* and said: “I Am Who Am,”* today manifests Himself to His disciples on Mount Tabor* and reveals through His person* that human nature was re-established in its original splendour.* As witnesses to this grace and partakers of this joy,* He raised up Moses and Elias,* the forerunners of the glorious and saving Resurrection* made possible by the Cross of Christ.
The heavens are Yours, the world is Yours. You founded the earth and all it holds.
When David, the forefather of the Lord,* foresaw in spirit Your coming in the flesh,* he invited the whole creation to rejoice,* crying out prophetically:* O Saviour, Tabor and Hermon shall rejoice in Your name,* for indeed You ascended the mountain with Your disciples.* Through Your Transfiguration* You returned Adam’s nature to its original splendour,* restoring its very elements to the glory and brilliance of Your divinity.* Therefore, we cry out to You:* O Creator of all, glory to You!
Tabor and Hermon shout with joy at Your name.
O Christ without a beginning,* when on the Mount of the Transfiguration,* Your disciples saw the Light that was Yours* and Your unapproachable divinity,* they were rapt in amazement and completely changed.* They were enrobed in a radiant cloud,* and they heard the Father’s voice* confirming the mystery of Your incarnation;* for even after coming in the flesh,* You remained the only-begotten Son and the Saviour of all.
In Tone 6, Glory… Now…
O Lord, today on Mount Tabor,* You have manifested the glory of Your divinity* to Your chosen disciples, Peter, James, and John;* they saw Your clothing radiant as light* and Your face more brilliant than the sun.* Unable to bear Your overwhelming radiance or look upon You,* they fell to the ground* and heard a voice bearing witness from heaven:* “This is My beloved Son who came into the world to save His people.”
Troparion
In Tone 7
You were transfigured on the mount, O Christ God,* showing Your glory to Your disciples as much as they could bear.* Make Your eternal light shine* also on us who are sinners,* through the prayers of the Mother of God** O Giver of Light, glory to You! (thrice)
FESTAL MATINS
The Lord is God – Tone 7
Troparion, Tone 7
You were transfigured on the mount, O Christ God,* showing Your glory to Your disciples as much as they could bear.* Make Your eternal light shine* also on us who are sinners,* through the prayers of the Mother of God** O Giver of Light, glory to You! (2x)
Glory… Now… (repeat)
Sessional Hymn I, Tone 4
Showing the change that mortals will undergo, O Lord,* when they enter your glory at your second and awesome coming,* You were transfigured on Mount Tabor.* Elijah and Moses conversed with You;* and seeing your glory, the three disciples whom You had chosen* were struck with your splendour, O Lord.* As You covered them with your brightness,* also send your light upon our souls.
Glory… Now… (repeat)
Sessional Hymn II, Tone 4
You were transfigured on Mount Tabor, O Jesus;* a bright cloud covered your apostles with your glory as with a tent, O Lord.* They cast their faces to the ground,* unable to gaze upon the inaccessible glory of your resplendent face,* O Christ our God and eternal Saviour.* As You covered them with your brightness,* also send your light upon our souls.
Glory… Now… (repeat)
Polyeleos
Exaltation
We extol You,* O Christ the Source of life,* and we venerate the holy Transfiguration* of your most pure flesh.
verses:
The Lord is great and worthy to be praised in the city of our God and on his holy mountain.
Lord, who shall be admitted to your tent and dwell on your holy mountain?
Who shall climb the mountain of the Lord? Who shall stand in his holy place?
Glory… Now…
Alleluia! Alleluia! Alleluia! Glory be to You, O God! (3)
Sessional Hymn, Tone 4
When You went up to the mountain with your disciples, O Lord,* and You were resplendent with the glory of the Father,* Elijah and Moses stood there with You;* for the Law and the Prophets serve You as God.* The Father attested to your divine filiation and called You his beloved Son.* With You we praise Him in the unity of the Holy Spirit.
In Tone 8, Glory… Now…
Through the splendour hidden under the flesh of your nature,* You showed the disciples the splendour of your divine beauty on Mount Tabor.* Thus You enlightened the disciples who were with You, O Christ our Benefactor.* Realizing that your beauty was unbearable, they cried out: Holy are You!* For You are the One whom no one can approach;* yet the world has seen You in the flesh.* And You alone are the Lover of Mankind.
Gradual Hymns
Take 1st antiphon of Sunday, Tone 4
Prokeimenon, Tone 4
Tabor and Hermon shout with joy at your name.
verse: The heavens are yours; the world is yours.
Gospel
Luke 9:28-36
After Psalm 50
Glory…
In Tone 2, Today the whole world is filled with joy,* for Christ is transfigured before his disciples on Mount Tabor.
Now…
Today the whole world is filled with joy,* for Christ is transfigured before his disciples on Mount Tabor.
Have mercy on me, God, in your kindness. In your compassion, blot out my offence.
In Tone 5: Having revealed a small ray of your divinity* to those who climbed the mountain with You, O Saviour,* You made them partakers of your boundless glory.* Therefore, they cried out in awe to You:* It is good for us to be here.* Together with them, we shall forever praise You, O Christ our Saviour,* who was transfigured for us.
Canon
Ode 1
Irmos When Israel walked upon the deep sea as upon dry land, they saw Pharaoh, their pursuer, drowning; and they exclaimed: Let us sing a hymn of victory to God.
Glory to your holy Transfiguration, O Lord!
Christ spoke to his apostles the words of life concerning the kingdom of God by saying: When you see Me shining with the unapproachable light, you shall know that the Father is in Me, and you will joyfully cry out: Let us sing a hymn of victory to God.
Glory to your holy Transfiguration, O Lord!
My friends and disciples, you shall overcome the power of the Gentiles, and their riches shall be your boast; for when I appear shining more brilliantly than the sun, you shall be filled with glory and joyfully cry out: Let us sing a hymn of victory to God.
Glory… Now…
Just as He promised, Christ appeared in glory today on Mount Tabor, clearly revealing to his disciples the image and reflection of his divinity. Filled with the divine brightness and splendour, the disciples cried out: Let us sing a hymn of victory to God.
Katavasia When Israel walked upon the deep sea as upon dry land, they saw Pharaoh, their pursuer, drowning; and they exclaimed: Let us sing a hymn of victory to God.
Ode 3
Irmos The weak have clothed themselves with strength, and the weapon of the mighty has become powerless; therefore, my heart is strengthened in the Lord.
Glory to your holy Transfiguration, O Lord!
O Christ, You have clothed yourself completely in the nature of Adam, thereby refashioning what had been corrupted. Through your becoming human, You transfigured and glorified our nature.
Glory… Now…
In ancient times Christ led Israel through the desert by means of a pillar of fire and a cloud; today He brilliantly shines forth in glory upon Mount Tabor.
Katavasia The weak have clothed themselves with strength, and the weapon of the mighty has become powerless; therefore, my heart is strengthened in the Lord.
Small Ekteny
Sessional Hymn, Tone 4
You were transfigured on Mount Tabor, Christ God,* between Moses and Elijah the wise,* in the presence of James, Peter and John;* and Peter as he stood there, spoke to You:* it would be good to make three tabernacles here:* one for Moses, one for Elijah, and one for You, Christ our Master.* You have shone on them with your light, now enlighten our souls!
Ode 4
Irmos O Christ our God, your wondrous plan of salvation has been revealed to me: how your birth from a Virgin would rescue from the power of evil those who call upon You by saying: Glory to your power, O Lord!
Glory to your holy Transfiguration, O Lord!
You appeared upon Mount Sinai, O Christ our God, in the midst of a cloud, the fire and darkness, the thunder and storm. It was there You revealed the written Law. Glory to your power, O Lord!
Glory to your holy Transfiguration, O Lord!
O Christ, as eternal God You make your dwelling in the heavens; as a sign of your glorious plan of salvation, You brilliantly shone forth in glory on Mount Tabor.
Glory to your holy Transfiguration, O Lord!
In ancient times You appeared to your servants amid clouds of fire, darkness, and the whisper of the wind, and spoke with them, O Christ our Master. Glory to your power, O Lord!
Glory… Now
Moses, who had previously recognized You in the fire of the burning bush, and Elijah, who was taken up into heaven in a fiery chariot, appeared with You on Tabor and revealed your death upon the Cross.
Katavasia O Christ our God, your wondrous plan of salvation has been revealed to me: how your birth from a Virgin would rescue from the power of evil those who call upon You by saying: Glory to your power, O Lord!
Ode 5
Irmos In the beginning You, as their Creator, separated the light from the darkness so that your works may glorify You in light, O Christ. Now guide our steps in the light of your paths.
Glory to your holy Transfiguration, O Lord!
When You deigned to transform our human nature, O Christ, the mountains prostrated before You; and the sun placed its brilliant rays of light, which fill the heavens, at your feet.
Glory to your holy Transfiguration, O Lord!
Moses and Elijah praised the Saviour on Mount Tabor, and their words lingered in the ears of the disciples: Behold Christ whom we have proclaimed in former times as our God.
Glory to your holy Transfiguration, O Lord!
The unchangeable nature of God, when united with human nature, shone forth with a brilliant light. It revealed to the apostles of Christ a reflection of the immaterial divinity.
Glory… Now…
When the disciples beheld You, O Christ the eternal Light, radiating the brilliance of the Father, they cried out to You: Guide our steps in the light of your paths.
Katavasia In the beginning You, as their Creator, separated the light from the darkness so that your works may glorify You in light, O Christ. Now guide our steps in the light of your paths.
Ode 6*
Irmos When beset with trials, I called to the Lord, and the God of my salvation heard me.
Glory to your holy Transfiguration, O Lord!
Christ our Saviour, shining forth on Mount Tabor as the Light surpassing even the brightness of the sun, has enlightened us.
Glory to your holy Transfiguration, O Lord!
You were transfigured on Mount Tabor, O Christ, thereby overcoming the darkness of error with the glory of your light.
Glory… Now…
The glorious apostles recognized You as God on Mount Tabor, O Christ; and, struck with fear and awe, they fell to their knees before You.
Katavasia When beset with trials, I called to the Lord, and the God of my salvation heard me.
Small Ekteny
Kontakion, Tone 7
You were transfigured on the mount, O Christ our God,* and Your disciples saw Your glory as much as they could;* that when they saw You crucified* they might know that You suffered willingly,* and might proclaim to the world* that You are truly the brightness of the Father.
Ikos
Awake from the lethargy that has overcome you, do not lie there on the ground; and you thoughts which weigh heavily upon my soul, arise and ascend to the summit of godliness. Let us hasten to join Peter and the sons of Zebedee, that we may behold with them the glory of God on Mount Tabor and hear the voice from heaven which they themselves heard. It impelled them to proclaim to the world that they had witnessed the glory of the Father.
Ode 7
Irmos The three youths of Babylon, who were sons of Abraham, trampled upon the flames in the fiery furnace, singing this song of praise: Blessed are You, O God of our Fathers!
Glory to your holy Transfiguration, O Lord!
When the apostles were clothed in the brilliance of your dazzling radiance on Mount Tabor, O Christ, they cried out: Blessed are You, O God of our Fathers!
Glory to your holy Transfiguration, O Lord!
O Christ, the apostles rejoiced in your glorious majesty, in the revelation of the divine voice, and in the cloud that rained dew, and they sang: Blessed are You, O God of our Fathers!
Glory to your holy Transfiguration, O Lord!
When Peter beheld your unapproachable glory on Mount Tabor, O Christ, he cried out: Blessed are You, O God of our Fathers!
Glory… Now
The sons of Zebedee were with Christ, the Source of life, when He shone with divine brightness, and they sang out: Blessed are You, O God of our Fathers!
Katavasia The three youths of Babylon, who were sons of Abraham, trampled upon the flames in the fiery furnace, singing this song of praise: Blessed are You, O God of our Fathers!
Ode 8
Irmos Zealously aflame with love of God, the three youths courageously conquered the threat of the wicked king in Babylon. They stood in the midst of the fire as though covered with dew – and sang: All you works of the Lord, bless the Lord!
Glory to your holy Transfiguration, O Lord!
Your feet have ascended Mount Tabor, O Lord, even though You keep all things in existence by your will. At that time your face became brighter than the light of the sun; and present with You were the chosen of the Law and the Prophets, singing: All you works of the Lord, bless the Lord!
Glory to your holy Transfiguration, O Lord!
When the glory of the Father who bestows majesty to all creation, the infinite Light that knows no evening, indescribably appeared in brilliant glory on Mount Tabor, He deified our human nature so that all may sing: All you works of the Lord, bless the Lord!
Glory to your holy Transfiguration, O Lord!
Overcome with awe, Moses and Elijah clearly witnessed the appearance of Christ on Mount Tabor. Seeing his divine person brilliantly shining with the brightness of the Father, they sang: All you works of the Lord, bless the Lord!
Glory to your holy Transfiguration, O Lord!
In times past, the face of Moses was radiant when he heard the divine voice in the darkness, but Christ clothes himself with light and glory as with a robe. For He who is the Creator of light by nature gives light to those who sing: All you works of the Lord, bless the Lord!
Glory… Now…
When the disciples beheld Christ on Mount Tabor surrounded by a cloud of light, they fell to the ground. Filled with spiritual brightness, they praised Him, together with the Father and the Spirit, by singing this hymn: All you works of the Lord, bless the Lord!
Katavasia Zealously aflame with love of God, the three youths courageously conquered the threat of the wicked king in Babylon. They stood in the midst of the fire as though covered with dew – and sang: All you works of the Lord, bless the Lord!
Magnificat is omitted
Ode 9
O my soul, extol the Lord transfigured on Mount Tabor.
Irmos You gave birth without blemish; for it was God who came forth from your womb, appearing in the flesh upon the earth and dwelling among us. Therefore, O Mother of God, we all extol you.
O my soul, extol the Lord transfigured on Mount Tabor.
Overcome with awe and enlightened with a heavenly brightness, the disciples looked at one another and fell to the ground in their fear and worshiped You, O Master of all.
O my soul, extol the Lord transfigured on Mount Tabor.
Confirming this mystery, the voice of God was heard from the cloud; for the Father of lights spoke to the apostles and said: This is my beloved Son. Hear Him!
O my soul, extol the Lord transfigured on Mount Tabor.
The disciples of the Word beheld an extraordinary mystery on Tabor; and when they heard the voice of the Father, they cried out: This is our Saviour, the Image of the Father.
Glory… Now…
We praise You, along with the Father and the Spirit, O faithful Image of the One-Who-Is, O Seal that cannot be taken away or changed, Son and Word, Wisdom and Arm of God, Right Hand and Power of the Most High.
Katavasia: You gave birth without blemish; for it was God who came forth from your womb, appearing in the flesh upon the earth and dwelling among us. Therefore, O Mother of God, we all extol you.
Hymn of Light, Tone 2
O Word and unchangeable Light,* O Light of the Unbegotten Father,* today we see in your light on Tabor* the light of the Father and the light of the Spirit* which gives light to the whole world.
At the Praises
In Tone 4
Before your noble suffering and cross, O Master,* You took your chosen apostles to Mount Tabor,* showing them your glory.* When they saw You transfigured and more brilliant than the sun,* they fell to the ground and cried out:* You are the eternal Light and the radiance of the Father;* and although unchanged, You appear in the flesh.
Before your noble suffering and cross, O Master,* You took your chosen apostles to Mount Tabor,* showing them your glory.* When they saw You transfigured and more brilliant than the sun,* they fell to the ground and cried out:* You are the eternal Light and the radiance of the Father;* and although unchanged, You appear in the flesh.
O God the Word, You are from all eternity,* and You are clothed with light as with a robe.* Transfigured before your disciples, You shone more brightly than the sun.* Moses and Elijah stood at your side* revealing You as Lord of the living and the dead.* They glorified your ineffable work of salvation,* your mercy, and great compassion,* by which You saved the world which was lost in sin.
You were born of a virginal cloud and became flesh* and were transfigured on Mount Tabor, O Lord.* A bright cloud surrounded You;* the voice of the Father clearly told the disciples that You are his beloved Son,* for You are the same essence as He and You share his throne.* At this sight, Peter spoke with wonder and said:* is good for us to be here.* He did not realize what he said, O most merciful Benefactor.
In Tone 8, Glory… Now…
Christ took his disciples, Peter, James, and John,* and was transfigured on a high mountain in their presence.* His face became as bright as the sun,* and his garments were whiter than the snow.* Moses and Elijah appeared and spoke with Him,* and a bright cloud came over them;* a voice was heard from the clouds, saying:* This is my beloved Son in whom I am well pleased. Hear Him!
Troparion, Tone 7
You were transfigured on the mount, O Christ God,* showing Your glory to Your disciples as much as they could bear.* Make Your eternal light shine* also on us who are sinners,* through the prayers of the Mother of God** O Giver of Light, glory to You!
DIVINE LITURGY
Antiphon 1
Shout to the Lord, all the earth, sing now to His name, give glory to His praise.
Through the prayers of the Mother of God, O Saviour, save us.
The voice of Your thunder was in the whirlwind; Your lightning lit up the world.
Through the prayers of the Mother of God, O Saviour, save us.
You have clothed Yourself in praise and splendour; You robe Yourself in light as with a cloak.
Through the prayers of the Mother of God, O Saviour, save us.
Glory… Now… Only-begotten Son…
Antiphon 3
Those who trust in the Lord are like Mount Sion which cannot be moved.
Troparion, Tone 7: You were transfigured on the mount, O Christ God,* showing Your glory to Your disciples as much as they could bear.* Make Your eternal light shine* also on us who are sinners,* through the prayers of the Mother of God,* O Giver of Light, glory to You!
The mountains surround it, and the Lord surrounds His people henceforth and forever.
Troparion, Tone 7: You were transfigured on the mount, O Christ God,* showing Your glory to Your disciples as much as they could bear.* Make Your eternal light shine* also on us who are sinners,* through the prayers of the Mother of God,* O Giver of Light, glory to You!
Lord, who will stay in Your dwelling place, or abide on Your holy mountain?
Troparion, Tone 7: You were transfigured on the mount, O Christ God,* showing Your glory to Your disciples as much as they could bear.* Make Your eternal light shine* also on us who are sinners,* through the prayers of the Mother of God,* O Giver of Light, glory to You!
Who will ascend the Lord’s mountain, or stand in His holy place?
Troparion, Tone 7: You were transfigured on the mount, O Christ God,* showing Your glory to Your disciples as much as they could bear.* Make Your eternal light shine* also on us who are sinners,* through the prayers of the Mother of God,* O Giver of Light, glory to You!
Entrance
Lord, send forth Your light and Your truth, these have guided and led me to Your holy mountain.
Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 7: You were transfigured on the mount, O Christ God,* showing Your glory to Your disciples as much as they could bear.* Make Your eternal light shine* also on us who are sinners,* through the prayers of the Mother of God,* O Giver of Light, glory to You!
Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit, now and for ever and ever. Amen.
Kontakion, Tone 7: You were transfigured on the mount, O Christ God,* and Your disciples saw Your glory as much as they could;* that when they saw You crucified* they might know that You suffered willingly*, and might proclaim to the world* that You are truly the brightness of the Father.
Prokeimenon, Tone 4
How great are Your works, O Lord, You have made all things in wisdom.
verse: Bless the Lord, O my soul; O Lord, my God, You are exceedingly great. (Psalm 103:24,1)
Epistle
2 Peter 1:10-19
Alleluia, Tone 8
verse: Yours are the heavens, and Yours the earth.
verse: Blessed are the people who know the festal shout, they will walk in the light of Your countenance, O Lord. (Psalm 88:12,16)
Gospel
Matthew 17:1-9
Hymn to the Mother of God
O my soul, magnify the Lord transfigured on the mountain.
And the Irmos, Tone 4: Your giving birth was received as incorrupt; for it was God who came forth from your womb; He appeared on earth in the flesh, and made His dwelling among us. Thus, O Mother of God, all of us magnify you.
Communion Hymn
We will walk in the light of Your face, O Lord,* and rejoice in Your name forever.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 88:16,17)
Святе Переображення Господа Бога i Спаса нашого Ісуса Христа – 6 серпня
ВЕЧІРНЯ
Стихири
Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
(г. 4): Перед твоїми страстями, Господи,* гора стала подібною до неба,* а хмара, мов намет, над нею розіпнулася.* Коли ти преобразився й Отець свідчив про тебе,* був там Петро з Яковом та Іваном,* бо мали вони бути з тобою і під час твого засудження,* щоб, бачивши твої чудеса, не настрахалися твоїх страждань.* Тому зволь і нам у мирі їм поклонитися,* заради великої твоєї милости.
Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
Перед твоїми страстями, Господи,* гора стала подібною до неба,* а хмара, мов намет, над нею розіпнулася.* Коли ти преобразився й Отець свідчив про тебе,* був там Петро з Яковом та Іваном,* бо мали вони бути з тобою і під час твого засудження,* щоб, бачивши твої чудеса, не настрахалися твоїх страждань.* Тому зволь і нам у мирі їм поклонитися,* заради великої твоєї милости.
Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.
Перед твоїм розп’яттям, Господи,* взяв ти своїх учнів на високу гору і преобразився перед ними,* освітлюючи їх промінням своєї могутности,* бо хотів показати і чоловіколюб’ям і своєю могутністю світлість воскресіння.* Його ти, Боже, і нас у мирі сподоби,* як милостивий і чоловіколюбець.
Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Гора, колись мрячна і задимлена,* нині вона світла і свята,* бо твої ноги, Господи, стояли на ній;* там ти предвічне і закрите таїнство зробив на останок явним.* Страшне було твоє Преображення для Петра, Якова й Івана,* що неспроможні були перенести* такої світлости обличчя твого й осяйности риз.* Вони, закривши обличчя, приникли до землі і, страхом охоплені, дивувалися,* побачивши Мойсея та Іллю, що розмовляли з тобою про те, що мало тобі трапитися.* І голос Отця свідчив, кажучи:* Це Син мій любий, що я його вподобав;* його слухайте, бо він дає світові велику милість.
Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
Маючи при собі верховних учнів,* на високій горі преобразився Спас і заблистів преславно,* показуючи, що ті, які заясніли великими чеснотами,* удостояться божественної слави.* Христові співрозмовники – Мойсей та Ілля – об’явили,* що він – Господь, який володіє живими і мертвими* – Бог, який колись говорив через Закон і пророків.* Із світлої хмари голос Отця казав його слухатися, промовляючи:* Слухайтесь того, що хрестом подолав ад* і мертвим дав життя вічне.
Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.
(г. 2): Світло, ясніше від сонця* − Христос, живши у тілі на землі,* перед своїм розп’яттям боговгодно звершив* усі справи свого незбагненного провидіння.* Сьогодні він появляє таїнственний образ Тройці на Таворській горі,* вивівши на неї окремо трьох визначних учнів:* Петра, Якова й Івана.* Закривши там дещо свою постать,* преобразився перед ними,* виявляючи славу своєї несотвореної краси,* хоч не повністю, щоб разом із зором вони не втратили життя,* але по своїй змозі сприйняли це тілесними очима.* Господи, велика твоя слава!
Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
Світло, ясніше від сонця* − Христос, живши у тілі на землі,* перед своїм розп’яттям боговгодно звершив* усі справи свого незбагненного провидіння.* Сьогодні він появляє таїнственний образ Тройці на Таворській горі,* вивівши на неї окремо трьох визначних учнів:* Петра, Якова й Івана.* Закривши там дещо свою постать,* преобразився перед ними,* виявляючи славу своєї несотвореної краси,* хоч не повністю, щоб разом із зором вони не втратили життя,* але по своїй змозі сприйняли це тілесними очима.* Господи, велика твоя слава!
Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.
На Таворську гору привів ти, Господи,* верховних пророків – Мойсея та, Іллю,* щоб вони безспірно засвідчили твоє Божество* та що ти є воістину осяйністю Отцевого єства,* що володіє живими і мертвими.* Тому й хмара, немов тінь, огорнула апостолів,* і голос Отця згори, із хмари, голосно прорік їм, промовляючи:* Це той, кого я з лона перед ранньою зорею зродив* − Син мій улюблений, що його я послав,* щоб він спасав охрищених, які з вірою визнають Отця і Сина і Святого Духа,* що нерозділено творять єдине могутнє Божество.* Його слухайтесь!* Тому сам ти, Христе Боже, Чоловіколюбче,* просвіти нас світлом неприступної своєї слави,* і покажи нас достойними спадкоємцями безконечного твого царства.
Слава І нині: (г. 6): Прообразуючи твоє воскресіння,* вийшов ти, Христе Боже, на Тавор,* взявши трьох своїх учнів: Петра, Якова та Івана.* Коли ти преобразився, Таворська гора світлом вкрилася,* тож учні твої, Слове, кинулись долі на землю,* неспроможні бачити невимовного виду.* Ангели з острахом і тремтінням слугували,* небеса вжахнулися, а земля затряслася,* побачивши на землі Господа слави.
Читання
Премудрість.
Чтець: З книги Виходу читання
Будьмо уважні.
Чтець: Того часу сказав Господь до Мойсея: «Вийди до мене на гору і перебувай там; я дам тобі кам’яні таблиці з законом і заповідями, що написав я на науку їм». Устав Мойсей з Ісусом, своїм слугою, і вийшов на Божу гору. А старшим з-поміж громади сказав: «Ждіть на нас тут, поки ми не повернемося до вас; ось Арон і Хур з вами. Кому чого треба, нехай до них звертається». Вийшов Мойсей на гору, і хмара вкрила гору. Слава Господня зійшла на Синай-гору, і хмара вкривала її шість днів. Сьомого дня кликнув він до Мойсея з-посеред хмари. Поява ж слави Господньої була в очах синів Ізраїля, мов пожираюче полум’я, на верху гори. Ввійшов Мойсей у хмару і вийшов на гору. І перебув Мойсей на горі сорок днів і сорок ночей. (Вих. 24, 12-18)
Премудрість.
Чтець: З книги Виходу читання
Будьмо уважні.
Чтець: Господь розмовляв з Мойсеєм віч-на-віч, так, як говорить людина з людиною. А потім Мойсей повертався до табору. Слуга ж його, Ісус Навин, ще хлопчина, не полишав намету. Мойсей сказав Господеві: «Глянь, ти кажеш мені: Веди народ цей, та ти не сповістив мене, кого пошлеш зо мною. А ще й сказав був мені: Знаю тебе на ім’я, і ласку ти знайшов в очах моїх. Тож коли я справді знайшов ласку в твоїх очах, дай мені взнати твої путі, щоб я пізнав тебе та й знайшов ласку в твоїх очах, та зглянься й на те, що це твої люди». (Господь) сказав: «Я сам піду з тобою і дам тобі спокій». І (Мойсей) відповів йому: «Коли не йтимеш ти сам особисто, то й не виводь нас звідси. Та й по чім же буде пізнати, що я знайшов ласку в твоїх очах, я і народ твій, як не по тім, що ти йтимеш з нами? Тим і відрізнимось ми, я і твій народ, від усіх народів, що на лиці землі». Господь сказав Мойсеєві: «І те, що ти зараз бажаєш, зроблю; бо ти знайшов ласку в очах у мене, і я знаю тебе на ім’я». І говорив (Мойсей): «Покажи мені, благаю, твою славу!» І (Господь) відповів: «Я появлю перед тобою всю мою доброту і виголошу перед тобою ім’я Господа; і милуватиму, кого милуватиму, і милосердуватимусь, над ким буду милосердуватись». І додав: «Лиця ж мого не можна тобі бачити, бо людина не може бачити мене і жити». Далі Господь сказав: «Ось місце коло мене, стань на цій скелі; і як проходитиме моя слава, я поставлю тебе в щілині скелі й моєю долонею прикрию тебе, поки не перейду. Потім я заберу мою руку, й ти побачиш мої плечі; лиця ж мого бачити не можна». Витесав він дві таблиці такі, як перші; і вставши рано-вранці, зійшов на Синай-гору, як заповідав йому Господь, з двома кам’яними таблицями в руках. І зійшов Господь у хмарі і став з ним там і промовив ім’я «Господь». І пройшов Господь перед ним, промовляючи: «Господь, Господь! Бог милосердний і ласкавий, нескорий на гнів, многомилостивий, і вірний. Впав Мойсей притьмом на коліна й поклонився до землі. (Вих. 33, 11-23; 34, 4-6, 8)
Премудрість.
Чтець: З книги Царів читання
Будьмо уважні.
Чтець: Злякавсь Ілля, встав та й пішов звідти, щоб рятувати своє життя. Прийшов він у Версавію, що в Юдеї, і лишив там свого слугу; сам же пішов у пустиню, день ходи; прийшов та й сів під ялівцем і почав просити собі смерти, кажучи: «Буде з мене! Тепер, Господи, візьми мою душу, бо я не ліпший від моїх батьків». Ліг він та й заснув під ялівцем. Аж ось торкнув його ангел і сказав йому: «Вставай, їж!» Дивиться він, аж у головах у нього печений на камені корж і жбан з водою. З’їв він, напився та й ліг знов спати. Та ангел Господній прийшов удруге, торкнув його й сказав: «Уставай та їж, бо далека тобі дорога». Встав він, з’їв, напився і, підкріпившись тією їжею, йшов сорок день і сорок ночей аж до Божої Хорив-гори. Там він увійшов у печеру й переночував у ній. Аж ось прийшло до нього таке слово Господнє: «Чого ти тут, Іллє?» Відповів: «Я палаю горливістю за Господа, Бога сил, бо сини Ізраїля покинули завіт твій, жертовники твої поруйнували й пророків твоїх вістрями повбивали. Зоставсь я один та вони намагаються й мене звести зо світу». Господь сказав йому: «Вийди, встань на горі перед Господом». І ось прийшов Господь. Великий, потужний вітер, що розривав гори й торощив скелі, йшов перед Господом; та не у вітрі Господь! Після вітру стався землетрус, та й не у землетрусі Господь! По землетрусі − вогонь, та не й у вогні Господь! Після вогню − тихесенький, лагідний вітрець. Скоро Ілля його вчув, то затулив обличчя плащем, вийшов і став при вході в печеру. Тоді заговорив до нього голос: «Чого ти тут, Іллє?» Він відрік: «Я палаю горливістю за Господа, Бога сил, бо сини Ізраїля покинули завіт твій, жертовники твої поруйнували і пророків твоїх лезами повбивали. Зоставсь я один, та вони намагаються й мене звести зо світу». Господь же йому сказав: «Іди, вернися твоєю дорогою до Дамаської пустині, а як прийдеш туди, помажеш Хазаела царем над Арамом. Потім помажеш Єгу, сина Німші, царем над Ізраїлем, і Єлисея, сина Сафата, з Авел-Мехоли, помажеш пророком замість себе. (1 Цар. 19, 3-16)
Стихири на Литії
(г. 2): Ти, Благий,* що світлом твоїм всю землю освітлив,* преобразився на високій горі,* показавши своїм учням силу свою.* Бо ти визволяєш світ від гріхів, тому й кличемо до тебе:* Милосердний Господи, спаси душі наші!
Ти, що* на Таворській горі преобразився у славі* й учням своїм показав славу свого Божества,* опроміни й нас, Христе Боже, світлом твого розуміння* і направ на дорогу своїх заповідей,* єдино добрий Чоловіколюбче.
(г. 5): Прийдіть, вийдім на гору Господню, в дім Бога нашого,* і побачимо славу його преображення,* славу як єдинородного від Отця!* Від світла приймімо світло* і, з душевним захопленням, оспівуймо Тройцю єдиносущну навіки.
Слава і нині (г. 5): Бачивши на хмарах тебе, Христе,* творця і виконавця Закону та пророків,* боговидець Мойсей і пророк Ілля,* що на небо вийшов в огняній колісниці,* засвідчили про тебе під час твого Преображення.* З ними, Владико,* і нас сподоби свого просвічення,* щоб співати тобі навіки.
Стихири на стиховні
(г. 1): Той, що колись на Синай-горі* промовляв до Мойсея в образах, кажучи: «Я Той, Хто Є»* – сьогодні на Таворській горі, преобразившись перед учнями,* показав первісну красу людської природи, яку прийняв на себе.* Свідками такої благодаті поставив Мойсея та Іллю,* вчиняючи їх учасниками радости,* яка звіщала твоє, заради хреста,* славне і спасенне воскресіння.
Стих: Твої − небеса* і земля теж твоя.
Духом передбачаючи прихід до людей* твого єдинородного Сина в тілі,* богоотець Давид здалеку накликає все створіння до радости* і по-пророчому кличе:* Тавор і Хермон в імені твоїм зрадіють!* Ти, Спасе, вийшов із своїми учнями на цю гору* і, преобразившись, знову осяйною вчинив померклу Адамову природу.* Ти перемінив її у славу і світлість свого Божества,* тому й кличемо до тебе:* Творче всього, Господи, – слава тобі!
Стих: Тавор і Хермон* іменем твоїм радітимуть.
Найкращі з апостолів, безначальний Христе,* побачивши на горі недосяжність твоєї світлости і неприступність Божества,* сповнилися божественним острахом.* Осяйна хмара опромінила їх, і вони почули голос Отця,* що сповіщав тайну твого воплочення,* що ти той самий і після воплочення* – Син єдинородний і Спаситель світу.
Слава і нині (г. 6): Петрові, Якову й Іванові, найкращим своїм апостолам,* показав ти нині, Господи,* на горі Таворській славу божественного свого вигляду.* Вони бачили ризи твої лисніючі* й обличчя, ясніше від сонця;* неспроможні сприйняти твою осяйність,* впали на землю, ніяк не в силі споглядати,* і почули голос, який засвідчував з висот:* Це мій Син улюблений, що прийшов у світ спасти людину.
Тропарі
(г. 7):Переобразився Ти на горі, Христе Боже,* показавши ученикам Твоїм славу Твою, скільки змогли.* Нехай засіяє і нам, грішним, світло Твоє повсякчасне,* молитвами Богородиці, Світлодавче, слава Тобі. (3 р.)
УТРЕНЯ
Бог Господь… (Пс. 117), глас 7
Тропарі
(г. 7): Переобразився Ти на горі, Христе Боже,* показавши ученикам Твоїм славу Твою, скільки змогли.* Нехай засіяє і нам, грішним, світло Твоє повсякчасне,* молитвами Богородиці, Світлодавче, слава Тобі. (2 р.)
Слава і нині: Переобразився Ти на горі, Христе Боже,* показавши ученикам Твоїм славу Твою, скільки змогли.* Нехай засіяє і нам, грішним, світло Твоє повсякчасне,* молитвами Богородиці, Світлодавче, слава Тобі.
Перший сідальний
(г. 4, подібний: Здивувався Йосиф): На горі Тавор преобразився ти, Спасе,* показуючи зміну людської природи,* що буде в славі за твого другого і страшного приходу.* Ілля і Мойсей розмовляли з тобою,* і трьох учнів покликав ти, Владико,* які, бачивши славу твоєї світлости, здивувалися твоєму сяйву.* Ти, що тоді показав їм твоє світло,* просвіти і душі наші.
Слава і нині: той же
Другий сідальний
(г. 4, подібний: Здивувався Йосиф): На горі Тавор преобразився ти, Ісусе,* й осяйна хмара, мов тінь, розпростерлася* і твоя слава покрила апостолів.* Тому впали вони ниць на землю,* неспроможні дивитися на світлість неприступної слави обличчя твого,* безначальний Спасе, Христе Боже.* Ти, що тоді опромінив їх своїм світлом,* просвіти душі наші
Слава і нині: той же
Полієлей
Хваліте ім’я Господнє, хваліте, слуги Господні Алилуя (3 р.).
Ви, що стоїте у храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого. Алилуя (3 р.).
Господи, ім’я твоє повіки, і пам’ять твоя, о Господи, від роду й до роду. Алилуя (3 р.).
Благословенний Господь із Сіону, що перебуває в Єрусалимі. Алилуя (3 р.).
Хваліте Господа, бо він добрий, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
Розстелив землю над водами, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
І визволив від наших гнобителів, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
Прославляйте Бога небесного, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
Величання
Величаємо тебе, Життєдавче Христе,* і вшановуємо пресвятого Тіла твого* преславне Преображення.
Стих: Великий Господь і хвальний вельми у місті нашого Бога, на горі святій його.
Стих: Хто вийде на гору Господню? Або хто стане на його святім місці?
Стих: Пошли світло твоє і твою правду.
Стих: Тавор і Хермон іменем твоїм радітимуть.
Стих: Господи, у світлі лиця твого ходитимемо і навіки твоїм ім’ям радітимемо.
Слава і нині:
Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)
Сідальний
(г. 4): Коли вийшов ти з учнями на гору* і засяяв у славі Отця,* Ілля з Мойсеєм стали перед тобою,* бо закон і пророки послуговують тобі – Богові.* Отець, засвідчуючи істотність твого синівства,* назвав тебе Сином,* якого оспівуємо з Отцем і з Духом.
Степенна пісня Антифон 4 (глас 4)
Від юности моєї вельми воюють зі мною пристрасті,* але ти сам, Спасе мій, захорони мене і спаси.
Ненависники Сіону, ви будете засоромлені Господом,* бо як трава від вогню всохнете.
Слава і нині: Кожна душа живиться Святим Духом і чистотою пишається,* і таїнственно просвітлюється єдністю Святої Тройці.
Прокімен
Псалом 88 (г. 4)
Тавор і Хермон* іменем твоїм радітимуть.
Стих: Твої – небеса і земля теж твоя.
Євангеліє.
У той час узяв Ісус Петра, Івана та Якова й вийшов на гору молитись. Коли він молився, вигляд його обличчя став інший, а одежа – біла та блискуча. І ось два мужі з ним розмовляли: були то Мойсей та Ілля, що з’явились у славі й говорили про його смерть, якою він мав умерти в Єрусалимі. Петро й ті, що були з ним, були зморені сном. Та як пробудилися, побачили його славу і двох мужів, що з ним стояли. А коли ці розставались з ним, Петро промовив до Ісуса: − Наставниче, добре нам тут бути! Зробимо три намети: один тобі, один Мойсееві і один Іллі. Не знав бо, що говорить. Коли він говорив це, насунулася хмара й огорнула їх; учні налякались, як надійшла на тих хмара. І голос залунав із хмари: – Це Син мій улюблений; його слухайте! І коли почувся цей голос, Ісус зостався один. Учні мовчали, і нічого з того, що бачили, нікому в ті дні не оповідали. (Лк. зач. 45; 9, 28-36)
Після 50-го псалма співаємо:
Слава і нині (г.2): Все сьогодні* сповнилося радістю,* – Христос преобразився перед учнями.
Стих: Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.
(г. 5): Показав ти, Спасе, тим, що вийшли з тобою на гору,* тільки частинку сяйва свого Божества* і вчинив їх учасниками своєї небесної слави.* Тим-то дивуючись, вони кликали:* Добре нам тут бути!* З ними й ми навіки оспівуємо тебе преображеного, Христе Спасе,* що показав славу свою.
Канон, глас 4
Ірмос 1: Люди ізраїльські, як перейшли, не замочивши ніг,* водяну глибину Червоного моря,* і побачивши потоплених у ній ворогів,* радісно взивали:* Заспіваймо Богові нашому, бо він прославився.
Приспів: Слава, Господи, святому преображенню твоєму.
Промовляючи слово життя друзям і навчаючи їх про царство Боже, сказав Христос: «У Мені Отця пізнайте, осяяні світлом неприступним, з радістю взиваючи: «Заспіваймо Богові нашому, бо Він прославився».
Силою різних мов будете ви озброєні, друзі-учні, будете дивні при багатстві їх і славою наповнитеся, бо явлюся світліший від сонця, освітлюючи тих, що з радістю взивають: «Співайте Богові нашому, бо Він прославився».
Слава, і нині: На горі законодавства й на Таворі бачив Тебе Мойсей раніш у темряві, а нині в неприступному сяйві Божества.
Катавасія (г. 8): Хрест накресливши,* Мойсей просто жезлом море пересік для пішоходця Ізраїля,* а впоперек ударивши, знову його з’єднав* і фараона з колісницями потопив, знаменувавши непереможну зброю.* Тим-то величаймо Христа, Бога нашого,* бо він прославився.
Ірмос 3: Лук могутніх знесилився,* а немічні підкріпилися силою,* тим-то й серце моє утвердилося у Господі.
Приспів: Слава, Господи, святому преображенню твоєму.
Одягся Ти, Христе, в Адамову природу, змінивши те, що було забруднено, й освітив давню істоту, а сяйвом Лиця Твого добре все впорядив.
Христос, що колись у пустині стовпом огненним і хмарою Ізраїля вів, сьогодні невимовно на горі світлом засяяв.
Слава, і нині: Вийшли на гору Таворську разом з Тобою найперші апостоли й стали перед Тобою Мойсей та Ілля, як Божі слуги, єдиний Чоловіколюбче.
Катавасія (г. 8): Жезл Аронів, як образ тайни, являється,* бо, розквітнувши, він провістив священика;* у неплідній же раніше церкві нині розцвіло дерево хреста* – на її славу й утвердження.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
Священик: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Сідальний
(г. 4): На горі Таворі Ти показав славу Свою, Ісусе, перед Іллею з Мойсеєм, Петром, Яковом та Іваном. Петро, що був там, сказав Тобі: «Добре б нам тут три намети зробити — один Мойсеєві, другий Іллі й Тобі один, Владиці Христу. Осяяний світлом, Господи, просвіти душі наші».
Слава, і нині: той же.
Ірмос 4: Почув я про славне провидіння твоє, Христе Боже,* бо ти народився від Діви,* щоб від омани визволити тих, що взивають:* Слава могутності твоїй, Господи!
Приспів: Слава, Господи, святому преображенню твоєму.
Коли давав Ти на Синаю писаний закон, Христе-Боже, то з’явився у хмарі, в огні, й темряві, й у вихрі. Слава силі Твоїй, Господи.
Бесідники стояли, як слуги, перед Тобою, Владико Христе, а Ти промовляв до них подихом вогню, й хмари, й тихим вітром. Слава силі Твоїй, Господи.
Слава, і нині: Мойсей, що в тернині колись передбачав Тебе, також Ілля, що на вогненній колісниці піднявся, Христе, провіщали славу хреста Твого, коли прийшов Ти на гору Фавор.
Катавасія (г. 8): Почув я, Господи, про тайну твого піклування,* зрозумів я діла твої* і прославив твоє Божество.
Ірмос 5: Ти, що світлом первісним засяяв,* щоб діла у світлі оспівували тебе, Христе, Сотворителю,* − направ світлом своїм шляхи наші.
Приспів: Слава, Господи, святому преображенню твоєму.
Перед Лицем Твоїм гори вклонилися, бо світ і сонце промінням з неба зійшло до ніг Твоїх, Христе, коли Ти зволив прийняти земний образ.
«Ось Спаситель, — виголосили Мойсей та Ілля до учеників, що були на горі, — Христос, що Його раніш ми просвітили, як Бога істинного».
Слава, і нині: Незмінна природа, сполучившись з людською, невимовно засяяла, виявивши рясноту світла духовного Божества.
Катавасія (г. 8): О, триблаженне дерево, на якім був розп’ятий Христос, Цар і Господь,* і подоланий той, що деревом спокусив;* через тебе він піймався,* як розп’ятий був у тілі Бог,* що подав спокій душам нашим.
Ірмос 6: У смутку моєму взивав я до Господа,* і почув мене Бог, Спаситель мій.
Приспів: Слава, Господи, святому преображенню твоєму.
Красномовні уста не мають сили висловити величність Твою, бо Ти, як Владика життя й смерти, привів на Тавор-гору Мойсея та Іллю, щоб свідчили про Твоє Божество.
Ти, Христе, що створив невидимими руками по образу Твоєму чоловіка, Твою красу первісну в твориві виявив, не в образі, а як є, по істоті, Ти був і Бог, і чоловік.
Слава, і нині: Світлом сяйва, яснішого від сонця, засяявши на Таворі, Спаситель нас просвітив.
Катавасія (г. 8): Йона в утробі водяного звіра, хрестовидно руки розпростерши,* явно провістив страждання Христові;* вийшовши звідти на третій день,* він показав образ дивного воскресіння розп’ятого Христа Бога,* що воскресінням своїм світ просвітив.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
Священик: Бо Ти цар миру і Спас душ наших і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Кондак (г. 7): На горі переобразився Ти,* і скільки змогли, ученики Твої славу Твою, Христе Боже, виділи,* щоб, коли побачать, як Тебе розпинають,* страждання зрозуміли добровільне,* а світові проповідять,* що Ти єси воістину Отче сяяння.
Ікос: Устаньте, ліниві, завжди схильні клонитися долу до землі, душі моєї помисли, звеселіться і здійміться на висоту Божественного сходження! Поспішімо до Петра та до Зеведеєвих, і разом з ними на Тавор-гору приспіємо, щоб побачити з ними славу Бога нашого і почути глас, який з висот вони почули і проголосили Отче Сяяння.
Ірмос 7: Авраамові юнаки у Вавилоні колись загасили полум’я в печі,* співаючи пісню:* Боже отців наших, ти благословенний!
Приспів: Слава, Господи, святому преображенню твоєму.
Осяяні світлом неприступної слави на горі Таворі, апостоли до Христа взивали: «Отців наших Боже, благословенний Ти».
Від божественного подиху, й росоносної хмари, й від світла Твого, Христе, одержавши насолоду, апостоли співали: «Боже, благословенний Ти».
Слава, і нині: У світлі неприступнім побачивши Тебе, як Ти засяяв на Таворі, Петро виголосив: «Отців наших Боже, благословенний Ти».
Катавасія (г. 8): Безумне повеління безбожного гнобителя,* люта погроза й богопротивне блюзнірство похитнуло людей;* а трьох юнаків ні лютість жорстока,* ані палючий вогонь не застрашив,* – і вони, серед полум’я, Духом росоносним обвіяні, співали:* Преславний отців і наш Боже, благословенний ти!
Ірмос 8: У Вавилоні юнаки, запалені любов’ю до Бога,* сміливо відкинули погрози гнобителя* і, серед полум’я окроплені росою, співали:* Всі створіння Господні, благословляйте Господа.
Приспів: Слава, Господи, святому преображенню твоєму.
Христос, що руками Своїми все держить, пречистими ногами на гору Тавор зійшов і на ній промінням сонця засяяв, старших у законі й благодаті виявив у співанні: «Всі створіння Господні, благословіть Господа».
Побожно стояли Мойсей та Ілля на горі Таворі та, побачивши ясно образ Божественної Особи Христа, що засяяв славою Отця, заспівали: «Всі створіння Господні, благословіть Господа».
Приспів: Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Побачивши Христа, покритого хмарою світлою на Фаворі, ученики попадали додолу, на землю, і, просвітивши розум, прославили Сина з Отцем і Духом: «Всі створіння Господні, благословіть Господа».
Приспів: Хвалимо, прославляємо, поклоняємось Господеві, оспівуючи і вихваляючи його по всі віки.
Катавасія (г. 8): Благословляйте, юнаки,* числом рівні Святій Тройці, Сотворителя, Бога Отця,* оспівуйте Слово, що зійшло й вогонь на росу змінило,* і прославляйте всесвятого Духа, що всім життя подає повіки.
Пісня Богородиці
Нема Величає душа моя Господа…,
але зараз після виголошення Богородицю і Матір піснями звеличаймо,
хор співає 9-й ірмос із заспівом:
Пісня 9
Заспів: Величай, душе моя, Господа, що на Таворі преобразився.
Ірмос (г. 4): Народження твоє нетлінне явилося,* Бог вийшов з твого лона,* і як чоловік, з’явився на землі* та між людьми проживав.* Тому тебе, Богородице, величаємо.
Стих: Слава, Господи, святому преображенню твоєму.
Жах охопив учнів,* бо несподівано ясне світло їх опромінило.* Вони дивились один на одного* і, здивовані, припавши до землі,* тобі, Владиці всього, вклонилися.
Стих: Слава, Господи, святому преображенню твоєму.
Божий голос роздався із хмари,* сповіщаючи чудо,* бо Отець світла до апостолів промовив:* Це Син мій улюблений, його слухайте.
Слава і нині: Незмінний Образе Сущого,* непорушна й незмінна печате* − Сину, Слове, мудросте й кріпосте,* правице, сило Всевишнього* – тебе, з Отцем і Духом, величаємо.
Заспів: Величай, душе моя, того, що на Таворі показав славу свого Божества.
Катавасія Ірмос (г. 8): Таїнственний ти, Богородице, рай,* що незбагненно зростила нам Христа.* Він бо на землі посадив нам хресне живоносне дерево.* Тим-то нині, як підносимо і поклоняємось йому,* тебе, Богородице, величаємо.
Світильний
Світло незмінне, Христе!* Сьогодні на Таворі ми бачимо у світлі, тобою появленім,* Світло − Отця неродженого,* і Світло − Духа,* що світлом навчав усе створіння (3 р.).
Стихири
Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.
(г. 4, подібний: Покликаний був ти): Перше, ніж об’явити свій святий хрест і страждання,* ти, Владико, вивів на гору Тавор* тих своїх святих учнів, яких уважав за відповідніших,* і там зволив показати їм свою славу.* Вони, побачивши тебе преображеного* і від сонця проміннішого,* припали ниць і здивувалися силі твоїй, кликнувши:* Ти, Христе, – вічне світло і блиск Отця!* Хоч ти добровільно воплотився,* однак залишився незмінний.
Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.
Перше, ніж об’явити свій святий хрест і страждання,* ти, Владико, вивів на гору Тавор* тих своїх святих учнів, яких уважав за відповідніших,* і там зволив показати їм свою славу.* Вони, побачивши тебе преображеного* і від сонця проміннішого,* припали ниць і здивувалися силі твоїй, кликнувши:* Ти, Христе, – вічне світло і блиск Отця!* Хоч ти добровільно воплотився,* однак залишився незмінний.
Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.
Ти − споконвічне Боже Слово,* що світлом, неначе ризою, зодягнувся,* преобразившись перед учнями своїми,* ясніше від сонця засяяв ти, Слове.* Мойсей та Ілля, ставши при тобі,* визнали, що ти Господь мертвих і живих,* і прославили твоє невимовне провидіння,* та велику милість і милосердя,* яким ти спас світ,* що погибав у грісі.
Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.
З дівичого лона* ти народився і став тілом,* а на Тавор-горі преобразився ти, Господи,* оточений осяйною хмарою;* голос Отця, в присутності твоїх учнів,* явно назвав тебе улюбленим Сином,* єдиносущним і єдинопрестольним.* Тому Петро, не розуміючи, що каже, дивуючись, сказав:* Добре нам тут бути,* Благодітелю багатомилостивий.
Слава і нині (г. 8): Взяв Христос з собою окремо Петра, Якова й Івана на високу гору* і преобразився перед ними.* Тоді лице його засяяло, як сонце,* а одежа його стала біла, як світло.* З’явилися ще й Мойсей та Ілля, і розмовляли з ним;* хмара теж ясна покрила їх,* та й голос із хмари було чути, що промовляв:* Це Син мій улюблений, якого я вподобав. Його слухайте!
Тропарі
(г. 7): Переобразився Ти на горі, Христе Боже,* показавши ученикам Твоїм славу Твою, скільки змогли.* Нехай засіяє і нам, грішним, світло Твоє повсякчасне,* молитвами Богородиці, Світлодавче, слава Тобі.
БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:
Антифон 1
Стих 1: Воскликніте Господеві, вся земле,* співайте ж імені його, віддайте славу хвалі Його (Пс 65,2).
Приспів: Молитвами Богородиці,* Спасе, спаси нас.
Стих 2: Голос грому твого в небокрузі, освітили блискавки твої вселенну,* здригнулася й затремтіла земля (Пс 76,19).
Приспів: Молитвами Богородиці,* Спасе, спаси нас.
Стих 3: У славу й велич одягнувся ти,* приодівся світлом, наче ризою (Пс 103,1-2).
Приспів: Молитвами Богородиці,* Спасе, спаси нас.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Якщо cпіваємо 2ий aнтифон: Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас. Як ні то співаємо: Єдинородний Сину
Антифон 2
Стих 1: Гори сіонські, ребра північні,* город царя великого (Пс 47,3).
Приспів: Спаси нас, Сину Божий,* що переобразився на горі, співаємо тобі: Алилуя.
Стих 2: І увів їх до гори святині своєї, гори тієї,* що здобула правиця його (Пс 77,54).
Приспів: Спаси нас, Сину Божий,* що переобразився на горі, співаємо тобі: Алилуя.
Стих 3: Гору сіонську, яку возлюбив, і збудував,* як однорога, святилище своє (Пс 77,68-69).
Приспів: Спаси нас, Сину Божий,* що переобразився на горі, співаємо тобі: Алилуя.
Слава і нині: Єдинородний Сину:
Антифон 3
Стих 1: Ті, що надіються на Господа, – як гора Сіон, що не хитається повік (Пс 124,1).
Тропар (глас 7): Переобразився ти на горі, Христе Боже,* показавши ученикам твоїм славу твою, скільки змогли.* Нехай засіяє і нам, грішним,* світло твоє повсякчасне,* молитвами Богородиці,* Світлодавче, слава тобі.
Стих 2: Гори навкруг його – і Господь навкруг людей своїх від нині і довіку (Пс 124,2).
Тропар (глас 7): Переобразився ти на горі, Христе Боже…
Стих 3: Господи, хто перебуває в житлі твоїм або хто вселиться на святій горі твоій? (Пс 14,1)
Тропар (глас 7): Переобразився ти на горі, Христе Боже…
Стих 4: Хто вийде на гору Господню або хто стане на місці святім його? (Пс 23,3)
Тропар (глас 7): Переобразився ти на горі, Христе Боже…
Вхідне: Господи, пішли світло твоє і істину твою – ті мене навчили і привели на гору святу твою (Пс 42,3).
Тропар (глас 7): Переобразився ти на горі, Христе Боже,* показавши ученикам твоїм славу твою, скільки змогли.* Нехай засіяє і нам, грішним,* світло твоє повсякчасне,* молитвами Богородиці,* Світлодавче, слава тобі.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Кондак (глас 7): На горі переобразився ти* і, скільки змогли, ученики твої славу твою, Христе Боже, виділи,* щоб, коли побачать, як тебе розпинають,* страждання зрозуміли добровільне,* а світові проповідять,* що ти єси воістину Отче сяяння.
Прокімен (глас 4): Які величні діла Твої, Господи!* Все премудро сотворив Ти (Пс 103,24).
Стих: Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти вельми великий (Пс 103,1).
Апостол: (2Пт 1,10-19): Браття, старайтесь утвердити ваше покликання і вибрання; бо те робивши, ніколи не спотикнетеся. Таким бо чином широко буде вам відкритий вхід у вічне Царство Господа нашого і Спаса Ісуса Христа. Ось чому я повсякчас дбатиму, щоб пригадувати вам ці речі, хоч ви їх знаєте й утверджені в теперішній правді. Вважаю за справедливе, доки я в цім тілі, розбуджувати вас цими попередженнями, знаючи, що незабаром треба буде мені покинути тіло моє, як і Господь наш Ісус Христос мені це об’явив. Буду, однак, намагатися, щоб ви завжди, навіть і по моїм відході, тримали в пам’яті ці речі. Не за байками бо, хитро вигаданими, йдучи, об’явили ми вам потугу й прихід Господа нашого Ісуса Христа, але бувши наочними свідками його величі. Бо він прийняв від Бога Отця честь і славу, коли до нього прийшов такий голос від величної слави: «Це мій син любий, якого я вподобав.» І цей голос ми чули, як сходив з неба, коли ми були з ним на святій горі. І маємо ще сильніше пророче слово. Ви добре робите, вважаючи на нього як на світильник, який світить у темнім місці, аж поки почне розвиднятись, і рання зоря зійде в серцях ваших.
Алилуя (глас 8):
Стих: Твої є небеса і твоя є земля (Пс 88,12).
Стих: Блаженні люди, що знають заклик твій (Пс 88,16).
Євангеліє: (Мт 17,1-9): У той час узяв Ісус Петра, Якова та Йоана, його брата, повів їх окремо на високу гору і переобразився перед ними: обличчя його засяяло, наче сонце, а одежа побіліла, наче світло. І ось з’явилися їм Мойсей та Ілля і з ним розмовляли. Озвавсь Петро й каже до Ісуса: “Господи, добре нам тут бути! Як хочеш, розташую тут три намети: один для тебе, один для Мойсея і один для Іллі.” Він говорив іще, аж ось ясна хмара огорнула їх і з хмари стало чути голос: “Це – мій улюблений Син, що я його вподобав: його слухайте.” Почувши це, учні впали обличчям до землі й злякались вельми. Ісус же підійшов, доторкнувся до них і каже: “Устаньте, не страхайтеся!” Підвівши свої очі, вони не бачили нікого крім самого Ісуса. Коли ж сходили з гори, Ісус наказав їм: “Нікому не розповідайте про це видіння аж поки Син Чоловічий не воскресне з мертвих.”
Замість Достойно: Величай, душе моя, Господа, що на Таворі переобразився.
Ірмос (глас 4): Різдво твоє нетлінно явилося, Бог із боків твоїх пройшов, во плоті явився на землі і з людьми проживав. Тому тебе, Богородице, всі величаємо.
Причасний:
Господи, у світлі лиця твого підемо і в імені твоїм возрадуємося навіки (Пс 88,16-17). Алилуя (х3).