GREAT VESPERS
Kathisma Reading
“Blessed is the man…” is sung.
At Psalm 140
In Tone 7
- Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.
Come, let us rejoice in the Lord,* Who destroyed the power of death* and enlightened the human race;* and let us cry out with the angels:** Glory to You, our Creator and Saviour!
- The just shall gather around me* when You have been good to me.
O Saviour, for our sake You suffered crucifixion and burial;* and, as God, You destroyed death by Your death.* Therefore, we adore Your resurrection on the third day** and we sing: Glory to You, O Lord!
- Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!
On seeing the resurrection of the Creator,* the Apostles were amazed,* and they sang an angelic hymn of praise:* This is the glory of the Church,* this is the richness of the Kingdom!** O Lord, Who suffered for our sake, glory to You!
- Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.
O Christ, although You were taken captive by Your enemies,* I still acknowledge You as my God,* and am not ashamed of You;* I will not hide the fact that You were nailed to the Cross.* Your death is my life, almighty Lord,* and I extol Your resurrection.** O Lover of mankind, glory to You!
- If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.
In fulfilment of the prophecy of David,* Christ revealed His majesty to His disciples in Sion.* He showed Himself to be worthy of equal praise* with His Father and the Holy Spirit;* for He existed from all eternity as God the Word, without a body;* then, out of love for mankind, He became incarnate,* and for our sake He was put to death as a man;** finally, by His own power He arose from the dead.
- I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.
O Christ, of Your own free will, You descended into Hades;* and, as God the Lord, You destroyed death.* On the third day You arose from the dead and raised up Adam* from the bonds of Hades and corruption.* In joy he cried out and said:** Glory to Your resurrection, O Lover of mankind!
- From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.
O Lord, You were placed in the tomb as one sleeping,* and on the third day You arose in might and power.* You raised up Adam from the corruption of death,** for You alone are almighty.
In Tone 4
- For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.
Reaching out, inspired one,* for blessedness surpassing thought,* you took abstinence for luxury;* poverty for wealth,* lack of possessions as true abundance* and humility for glory!* As you intended, you reached your heart’s desire, Macarius:** Now you dwell in the mansions of the saints!
- Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.
You completed the course of ascetic life without wavering,* and you kept the faith, Father!* Thus you gained a crown of righteousness prepared for you by Christ,* Who grants the prizes of victory,* bestowing the gifts and rewards of labours.** Pray now, God-bearing one, that we also may run this course!
- Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.
You denied yourself every pleasure,* divinely-wise one:* You pummelled your body and embittered your senses* through labours of hardship and abstinence,* through long-suffering in temptations and patience in adversities.* In their place you have received unending joy,**everlasting delight and ineffable glory!
In Tone 8, Glory…
Rejoice, Egypt! You blossomed forth a great protector:* Macarius, the blessed!* He shone with the wisdom of the Holy Spirit,* transcending all asceticism with his virtuous way of life.* We offer him as mediator, beseeching him** that he may intercede with Christ that our souls may be saved!
In Tone 7, Now…
Immaculate Mother of God,* you became a mother outside the laws of nature,* remaining a virgin in a way that exceeds all description* and human understanding.* The wonder of your birth-giving could not be told in human language,* for your conception of Christ blinded intelligence,* and your birth-giving exceeded understanding:* for whenever God so desires, the laws of nature are broken.* Wherefore, we all firmly believe that you are the Mother of God,** and we eagerly beseech you to intercede for the salvation of our souls.
Aposticha
In Tone 7
O Saviour of the world, You arose from the grave,* and together with Your own flesh You raised up mankind.** O Lord, glory to You!
The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.
Come, let us worship Christ Who arose from the dead* and enlightened all creation.** For by His resurrection on the third day,* He set us free from the oppression of Hades,* granting us life and His great mercy.
For He has made the world firm, which shall not be moved.
O Christ, Lover of mankind,* You descended into Hades and destroyed death.* Then You arose on the third day;* and, together with Yourself You lifted up all of us** who glorify Your mighty resurrection.
Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.
O Lord, what a fearful sight it was to see You lying in the tomb as if asleep.* Yet on the third day You arose in great power,* and at the same time You raised up Adam who joyfully cried out:** Glory to Your resurrection, O Lover of mankind!
In Tone 6, Glory…
The sound of your teachings has gone out into all the earth, venerable Father!* Therefore you have found the reward of your labours in the heavens.* You destroyed the hosts of demons* and reached the ranks of angels whose life you blamelessly followed!* Since you have boldness before Christ our God,** entreat peace for our souls!
In Tone 6, Now…
Christ the Lord, our Creator and Redeemer,* came forth from your womb, O most pure Virgin.* He clothed Himself in our human flesh* to set us free from the original curse of Adam.* Therefore, O Mary, we praise you, without ceasing,* as the true Virgin Mother of God,* and we sing with the angels:** Rejoice, O Lady, advocate, protector, and salvation of our souls.
Troparia
In Tone 7
By Your cross You destroyed death;* You opened Paradise to the thief;* You changed the lamentation of the myrrh-bearers to joy,* and charged the apostles to proclaim* that You are risen, O Christ our God,** offering great mercy to the world.
In Tone 1, Glory…
Dweller of the wilderness and angel in the body!* You were a wonder-worker, our God-bearing father Macarius!* You received heavenly gifts through fasting, vigil, and prayer:* Healing the sick and the souls of those drawn to you by faith:* Glory to Him Who gave you strength!* Glory to Him Who granted you a crown!** Glory to Him Who through you grants healing to all!
Now…
O Holy Tabernacle, when Gabriel called out to you:* Rejoice, O Virgin, full of grace,* the Lord of All became incarnate of you,* as the righteous David had foretold.* In bearing your Creator, you have shown yourself to surpass the vastness of the heavens.* We, therefore, cry out: Glory to Him Who dwelt in you!* Glory to Him Who came forth from you!* Glory to Him Who has set us free** through your life-giving birth!
Divine Liturgy:
Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 7: By Your cross You destroyed death;* You opened Paradise to the thief;* You changed the lamentation of the myrrh-bearers to joy,* and charged the apostles to proclaim* that You are risen, O Christ our God,* offering great mercy to the world.
Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.
Kontakion, Tone 7: No longer shall the dominion of death be able to hold humanity,* for Christ went down shattering and destroying it s powers.* Hades is bound.* The prophets exult with one voice.* The Saviour has come for those with faith, saying:* “Come forth, O faithful, to the resurrection!”
Now and for ever and ever. Amen.
Theotokion, Tone 7: O all-praised treasury of our resurrection, we hope in you,* bring us up from the pit and depth of sin,* for you have saved those subject to sin* by giving birth to our Salvation,* O Virgin before childbirth, and Virgin in childbirth,* and still a Virgin after childbirth.
Prokeimenon, Tone 7
The Lord will give strength to His people;* the Lord will bless His people with peace.
verse: Bring to the Lord, O you sons of God; bring to the Lord young rams. (Psalm 28:11,1)
Epistle 1 Timothy 1:15-17
Alleluia, Tone 7
verse: It is good to give praise to the Lord; and to sing to Your name, O Most High.
verse: To announce Your mercy in the morning, and Your truth every night. (Psalm 91:2,3)
Gospel Luke 18:35-43
Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 148:1)
31-а Неділя по Зісланні Св. Духа; Прп. Макарія Єгипетського. 19 січня
ВЕЧІРНЯ
Блажен муж співаємо
Стихири
Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.
(г. 7): Прийдіте й радіймо з Господом,* що здолав владу смерти й просвітив людський рід,* з безтілесними взиваючи:* Творче і Спасе наш, − слава тобі!
Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
Ти витерпів хрест і погребення за нас, Спасе,* і як Бог умертвив смертю смерть.* Тому й поклоняємось твоєму на третій день воскресінню,* Господи, – слава тобі!
Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
Апостоли, бачивши воскресіння Творця,* чудувались, співаючи ангельську хвалу:* Це − слава Церкви, це – скарби царства.* Господи, що страждав за нас, − слава тобі!
Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
Хоч і схопили тебе, Христе, беззаконні люди,* але ти мій Бог, і не стидаюсь;* били тебе по плечах, і не відрікаюсь;* до хреста тебе прибили, і цього не скриваю;* воскресінням твоїм хвалюся, бо твоя смерть є життям моїм.* Всесильний і чоловіколюбний Господи, − слава тобі!
Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.
Христос, сповняючи Давидове пророцтво,* відкрив своїм учням у Сіоні свою велич,* являючи себе спільно з Отцем і Святим Духом,* завжди хвали і слави гідним:* як Слово, що спочатку було безтілесне,* а відтак ради нас тіло прийняло* і, як людина, було умертвлене* і воскресло владою своєю, як чоловіколюбець.
Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Ти зійшов до аду, Христе, як і сам бажав того,* і переміг смерть, як Бог і Владика,* та й воскрес ти на третій день,* співвоскресивши Адама з адських оков і тління, що кликав, кажучи:* Слава воскресінню твоєму, єдиний Чоловіколюбче!
Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
У гробі тебе покладено, немов уснулого, Господи,* але ти воскрес на третій день, як сильний кріпостю,* і оживив Адама із смертного тління, як всемогутній.
Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.
(г. 1, подібний: Небесних хорів): Настала, Богоносний,* ясніша від сонця пам’ять твоя,* що опромінює тих, які з вірою до тебе приходять,* наповнює запахом безсмертя* і виточує душам ізцілення, Макарію,* молільнику за душі наші.
- Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
Чудотворче Макарію!* Вудилами стриманости переміг ти тілесні пристрасні почування* і появив на землі ревність безтілесних,* підкоривши духові всі тілесні прагнення.* Перебуваючи нині в небесних оселях,* молися за душі наші.
- Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.
Блаженний Макарію! Ти поклав за основу чеснот* зречення з похітливости давнього чоловіка* і направду зодягнувся у Христа.* Тому й засоромив ти, Преподобний, багато ворожих наступів,* і ставши начальником ченців;* моли його, щоб спастися душам нашим.
Слава (г. 1): Безліч монахів вшановує тебе, отче наш Макарію,* як свого наставника;* твоєю бо стежкою ми справді навчилися праведно ходити.* Блаженний ти, що трудився для Христа* і посоромив ворожу силу,* ангелів співбесіднику, преподобних і праведних співучаснику!* Молися з ними Господеві,* щоб помилував душі наші.
І нині (догмат, г. 7): Матір’ю ти стала надприродно, Богородице,* і несказанно та незбагненно залишилась Дівою;* чуда ж твоїх родин язик сказати неспроможен.* Бо зачаття твоє, Пречиста, було предивне,* і недосяжний є образ родин.* Бо коли Бог хоче, то зміняється і лад природи.* Тому всі ми тебе, за Матір Божу маючи, благаємо щиро:* Молись, щоб спастися душам нашим.
Стихири на стиховні
(г. 7): Ти воскрес із гробу, Спасе світу,* і підняв людей з твоїм тілом.* Господи, – слава тобі!
Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.
Прийдіть і поклонімось воскреслому з мертвих,* що всіх просвітив,* бо він визволив нас від адських мук* своїм на третій день воскресінням,* даючи нам життя і велику милість.
Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.
В ад зійшовши, Христе, ти смерть полонив* і, на третій день воскреснувши, з собою воскресив і нас,* що славимо твоє могутнє воскресіння,* чоловіколюбний Господи.
Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.
Дивним ти, Господи, видавався, немов сонний лежачи в гробі,* але воскреснувши на третій день,* як всемогутній, ти співвоскресив Адама, що кликав:* Слава воскресінню твоєму, єдиний Чоловіколюбче!
Слава і нині: Христос Господь, мій Творець і Спаситель, Пречиста,* вийшов з твого лона і в мене зодягнувся,* визволивши Адама з первісного прокляття.* Тому тобі, Пречиста, як Богоматері й Діві,* невгомонно співаємо з ангелом:* Радуйся! Справді, радуйся Владарко,* Провіднице і Покрове, та й спасіння душ наших.
Тропарі
(г. 7): Розрушив Ти хрестом твоїм смерть,* отворив Ти розбійникові рай,* мироносицям плач перемінив єси,* і апостолам проповідати повелів єси,* що воскрес Ти, Христе Боже,* даючи світові велику милість.
Слава (г. 8): У тобі, Отче, вірно збереглося те, що в первообразі!* Взявши бо хрест, пішов ти за Христом* і ділом навчав гордувати тілом, бо воно минуще,* а дбати про душу, єство безсмертне.* Тому й радіє з ангелами, преподобний Макарію, дух твій.
І нині: (г. 1): Коли Гавриїл звістив тобі, Діво: Радуйся!* – то з цим голосом прийняв тіло Владика в тобі, святім кивоті,* як мовив праведний Давид,* і ти з’явилася просторішою небес, носивши Творця свого.* Слава тому, що поселився в тобі!* Слава тому, що вийшов з тебе!* Слава тому, що визволив нас народженням твоїм!
БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:
Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 7): 3нищив Ти хрестом Твоїм смерть, відчинив розбійникові рай, мироносицям плач на радість перемінив і апостолам звелів проповідувати, що воскрес Ти, Христе Боже, даючи світові велику милість.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Кондак (глас 7): Вже більше влада смерти не зможе людей держати, зійшов бо Христос, знищивши і знівечивши сили її, зв’язується ад, пророки ж однодушно радіють. З’явився Спас тим, що вірують, промовляючи: Виходьте, вірні, до воскресіння.
І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Богородичний (глас 7): Як на скарбницю нашого воскресіння, надіємося на Тебе, Всехвальна, тож виведи нас з ями й безодні прогріхів, бо Ти спасла підлеглих гріхам, породивши наше Спасіння. Як перед народженням Ти була Діва, так і в родженні і по народженні, Ти залишилась Дівою.
Прокімен (глас 7):
Господь силу людям Своїм дасть, Господь поблагословить людей Своїх миром (Пс 28,11).
Стих: Принесіть Господеві, сини Божі, пренесіть Господеві молодих баранців (Пс 28,1).
Апостол: (1 Тм 1,15-17):
Сину Тимотею, вірне це слово й повного довір’я гідне, що Христос Ісус прийшов у світ, щоб спасти грішних, з яких я – перший. Але я був на те помилуваний, щоб Ісус Христос на мені першім показав усю свою довготерпеливість, на приклад тим, що мають увірувати в нього на вічне життя. Цареві ж віків, нетлінному, невидимому, єдиному Богу честь і слава на віки вічні! Амінь.
Алилуя (глас 7):
Стих: Добре вого – прославляти Господа, і співати Твоєму імені, Вс евишній (Пс 91,2).
Стих: Звіщати вранці Твою милість, ночами – Твою вірність (Пс 91,3).
Євангеліє: (Лк 18,35-43):
У той час, як Ісус наближався до Єрихону, один сліпий сидів край дороги й просив милостині. Почувши, що народ іде мимо, він спитався, що б воно могло бути. Йому сказали, що це Ісус Назарянин проходить. І він почав голосно кричати: “Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!” Ті, що йшли попереду, сварилися на нього, щоб замовчав, та він кричав ще дужче: “Сину Давидів, змилуйся надо мною!” Ісус зупинився і звелів привести його до себе. І коли той наблизився до нього, спитав: “Що хочеш, щоб я зробив тобі?” “Господи”, – сказав той, – “щоб я прозрів!” Ісус сказав до нього: “Прозри! Віра твоя спасла тебе.” І вмить прозрів той і пішов за Ісусом, славлячи Бога. І ввесь народ, побачивши те, віддав хвалу Богові.
Причасний: Хваліте Господа з небес, хваліте Його на висотах (Пс 148,1). Алилуя (х3).