Monthly Liturgical Texts

Liturgical PropersUpcoming Text

Liturgical Propers

Upcoming Text

Aug 06; Holy Transfiguration of our Lord God and Saviour Jesus Christ

Great Vespers, Festal Matins and Divine Liturgy

One of the 12 Great Feasts. Holy Day of Obligation.

GREAT VESPERS

Kathisma
“Blessed is the man…” is sung only if the feast falls on a Sunday or Monday

At Psalm 140

In Tone 4

  1. Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

O Lord, when You were transfigured before being crucified,* Mount Tabor was made to resemble heaven;* for a cloud was extended as a canopy,* and the Father bore witness to You.* Peter, James, and John were present there,* the same three apostles who were to be with You* at the time of the betrayal of Judas,* so that, having seen You in glory,* they would not be dismayed at the time of Your suffering.* Likewise, O Lord, make us worthy to recognize You as our God* in the same sufferings You endured in Your great mercy,* and to adore You.

  1. Let Yours ears be attentive* to the voice of my prayer.

O Lord, when You were transfigured before being crucified,* Mount Tabor was made to resemble heaven;* for a cloud was extended as a canopy,* and the Father bore witness to You.* Peter, James, and John were present there,* the same three apostles who were to be with You* at the time of the betrayal of Judas,* so that, having seen You in glory,* they would not be dismayed at the time of Your suffering.* Likewise, O Lord, make us worthy to recognize You as our God* in the same sufferings You endured in Your great mercy,* and to adore You.

  1. If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

O Lord, as a preparation to Your crucifixion,* You led some of Your disciples to a high mountain* and became transfigured before them,* enlightening them with the light of Your glory.* In this way, You showed the reality of the resurrection* You are to grant to us in Your love for mankind* and in Your almighty power as God.* Make us worthy of this resurrection, O God* for You are gracious and the Lover of mankind.

  1. I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

O Lord, as a preparation to Your crucifixion,* You led some of Your disciples to a high mountain* and became transfigured before them,* enlightening them with the light of Your glory.* In this way, You showed the reality of the resurrection* You are to grant to us in Your love for mankind* and in Your almighty power as God.* Make us worthy of this resurrection, O God* for You are gracious and the Lover of mankind.

  1. From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

O Lord, when You were transfigured on a high mountain* in the presence of Your foremost disciples,* You radiated with glory,* showing how those who lead an outstanding life of virtue* will be made worthy of the glory of heaven.* Elias and Moses, conversing with the Lord,* showed Him to be the Lord of the living and the dead,* God who spoke through the Law and the Prophets,* the same to whom the Father’s voice bore witness* out of the bright cloud, saying:* “Hear Him, for it is He, who through His Cross despoiled Hades* and granted eternal life to the dead.”

  1. For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

O Lord, when You were transfigured on a high mountain* in the presence of Your foremost disciples,* You radiated with glory,* showing how those who lead an outstanding life of virtue* will be made worthy of the glory of heaven.* Elias and Moses, conversing with the Lord,* showed Him to be the Lord of the living and the dead,* God who spoke through the Law and the Prophets,* the same to whom the Father’s voice bore witness* out of the bright cloud, saying:* “Hear Him, for it is He, who through His Cross despoiled Hades* and granted eternal life to the dead.”

  1. Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

Indeed, O Lord, the mountain that had been dark with smoke* today becomes honourable and holy because You stood on it.* The mystery hidden from the beginning of the world* becomes manifest in Your transfiguration before Peter, James and John.* They fell with their faces to the ground,* unable as they were to bear the light of Your countenance* and the splendour of Your clothing.* A further marvel was the vision of Moses and Elias,* conversing with You on Your future,* and the voice of the Father bearing witness and saying:* “This is My beloved Son in whom I am well pleased. Hear Him!* He is the One who will convey great mercy upon the world.”

  1. Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

Indeed, O Lord, the mountain that had been dark with smoke* today becomes honourable and holy because You stood on it.* The mystery hidden from the beginning of the world* becomes manifest in Your transfiguration before Peter, James and John.* They fell with their faces to the ground,* unable as they were to bear the light of Your countenance* and the splendour of Your clothing.* A further marvel was the vision of Moses and Elias,* conversing with You on Your future,* and the voice of the Father bearing witness and saying:* “This is My beloved Son in whom I am well pleased. Hear Him!* He is the One who will convey great mercy upon the world.”

In Tone 6, Glory… Now…

O Christ our God, when You willed to prefigure Your resurrection,* You chose three disciples, Peter, James, and John;* and You went up with them to Mount Tabor.* At the moment of Your Transfiguration, O Saviour,* the mountain was flooded with light,* and Your disciples fell with their faces to the ground;* for they could not bear the sight of Your countenance* upon which no one may gaze, O Word.* Angels attended with trembling and awe;* the heavens were afraid;* and the earth shook to its very foundations* when they saw the Lord of glory come upon the earth.

Readings
(1) Exodus 24:12-18; (2) Exodus 33:11-23; 34:4-6, 8; (3) I Kings 19:3-9, 11-13, 15-16

Lytia

In Tone 2

O God of goodness, Your light has sanctified the whole universe,* and You were transfigured on the high mountain,* revealing Your power to Your disciples.* You have redeemed the world from sin.* Therefore, we cry out to You:* “O Lord of mercy, save our souls!”

You were transfigured in glory on Mount Tabor, O Christ our God,* and You showed Your disciples the glory of Your divinity.* Now also pour out the light of Your knowledge upon us* and, in Your goodness and Your love for all of us,* guide us in the way of Your divine commandments.

Christ, the light that shone before the sun,* dwelt on earth in a human form.* Wishing to fulfil the divine work of salvation before His Cross,* today He mystically reveals the image of the Trinity on Mount Tabor.* He took aside His three chosen disciples, Peter, James, and John;* and for a short time He concealed His incarnation.* He was transfigured before them,* manifesting the splendour of the original beauty.* By this He strengthened them in their faith;* yet He spared them from losing their life at the sight,* and so their eyes saw only as much as they could behold.* He also called upon Moses and Elias,* the most venerable of the prophets,* to witness to His divinity,* testifying that He is indeed the reflection of the Father,* the Lord of the living and the dead.* A cloud also enveloped them as a tent,* and the voice of the Father bore witness on high, saying:* “This is My beloved Son; hear Him!* I have begotten Him before the daystar in a virginal manner;* I have sent Him to save those baptized in the Father, Son, and Holy Spirit,* those who confess in faith that the power of the divinity is one and indivisible.”* O Christ our God, You love all mankind;* make us shine in the brightness of Your inaccessible glory;* and in Your supreme goodness,* make us worthy to inherit Your never-ending Kingdom.

In Tone 5, Glory…

Come, let us ascend the mountain of the Lord* and go into the house of our God.* Let us contemplate the glory of His Transfiguration,* the glory of the only-begotten Son of God the Father.* From His light, let us receive light;* and raised up by the Holy Spirit,* let us sing the praises of the consubstantial Trinity forever.

Now…

Moses who saw God, and Elias who was taken up in the flaming chariot,* contemplated You in the cloud, O Christ our God;* for You are the author of the Law and the fulfilment of the Prophets.* They were witnesses of Your Transfiguration.* With them make us worthy of that same brightness,* that we may sing Your praises forever, O Lord.

Aposticha

In Tone 1

He who mysteriously spoke to Moses on Mount Sinai* and said: “I Am Who Am,”* today manifests Himself to His disciples on Mount Tabor* and reveals through His person* that human nature was re-established in its original splendour.* As witnesses to this grace and partakers of this joy,* He raised up Moses and Elias,* the forerunners of the glorious and saving Resurrection* made possible by the Cross of Christ.

The heavens are Yours, the world is Yours. You founded the earth and all it holds.

When David, the forefather of the Lord,* foresaw in spirit Your coming in the flesh,* he invited the whole creation to rejoice,* crying out prophetically:* O Saviour, Tabor and Hermon shall rejoice in Your name,* for indeed You ascended the mountain with Your disciples.* Through Your Transfiguration* You returned Adam’s nature to its original splendour,* restoring its very elements to the glory and brilliance of Your divinity.* Therefore, we cry out to You:* O Creator of all, glory to You!

Tabor and Hermon shout with joy at Your name.

O Christ without a beginning,* when on the Mount of the Transfiguration,* Your disciples saw the Light that was Yours* and Your unapproachable divinity,* they were rapt in amazement and completely changed.* They were enrobed in a radiant cloud,* and they heard the Father’s voice* confirming the mystery of Your incarnation;* for even after coming in the flesh,* You remained the only-begotten Son and the Saviour of all.

In Tone 6, Glory… Now…

O Lord, today on Mount Tabor,* You have manifested the glory of Your divinity* to Your chosen disciples, Peter, James, and John;* they saw Your clothing radiant as light* and Your face more brilliant than the sun.* Unable to bear Your overwhelming radiance or look upon You,* they fell to the ground* and heard a voice bearing witness from heaven:* “This is My beloved Son who came into the world to save His people.”

Troparion

In Tone 7
You were transfigured on the mount, O Christ God,* showing Your glory to Your disciples as much as they could bear.* Make Your eternal light shine* also on us who are sinners,* through the prayers of the Mother of God** O Giver of Light, glory to You! (thrice)


FESTAL MATINS

The Lord is God – Tone 7

Troparion, Tone 7
You were transfigured on the mount, O Christ God,* showing Your glory to Your disciples as much as they could bear.* Make Your eternal light shine* also on us who are sinners,* through the prayers of the Mother of God** O Giver of Light, glory to You!

Glory… Now… (repeat)

Sessional Hymn I, Tone 4
Showing the change that mortals will undergo, O Lord,* when they enter your glory at your second and awesome coming,* You were transfigured on Mount Tabor.* Elijah and Moses conversed with You;* and seeing your glory, the three disciples whom You had chosen* were struck with your splendour, O Lord.* As You covered them with your brightness,* also send your light upon our souls.

Glory… Now… (repeat)

Sessional Hymn II, Tone 4
You were transfigured on Mount Tabor, O Jesus;* a bright cloud covered your apostles with your glory as with a tent, O Lord.* They cast their faces to the ground,* unable to gaze upon the inaccessible glory of your resplendent face,* O Christ our God and eternal Saviour.* As You covered them with your brightness,* also send your light upon our souls.

Glory… Now… (repeat)

Polyeleos

Exaltation
We extol You,* O Christ the Source of life,* and we venerate the holy Transfiguration* of your most pure flesh.

verses:
The Lord is great and worthy to be praised in the city of our God and on his holy mountain.

Lord, who shall be admitted to your tent and dwell on your holy mountain?
Who shall climb the mountain of the Lord? Who shall stand in his holy place?
Glory… Now…
Alleluia! Alleluia! Alleluia! Glory be to You, O God! (3)

Sessional Hymn, Tone 4
When You went up to the mountain with your disciples, O Lord,* and You were resplendent with the glory of the Father,* Elijah and Moses stood there with You;* for the Law and the Prophets serve You as God.* The Father attested to your divine filiation and called You his beloved Son.* With You we praise Him in the unity of the Holy Spirit.

In Tone 8, Glory… Now…

Through the splendour hidden under the flesh of your nature,* You showed the disciples the splendour of your divine beauty on Mount Tabor.* Thus You enlightened the disciples who were with You, O Christ our Benefactor.* Realizing that your beauty was unbearable, they cried out: Holy are You!* For You are the One whom no one can approach;* yet the world has seen You in the flesh.* And You alone are the Lover of Mankind.

Gradual Hymns
Take 1st antiphon of Sunday, Tone 4

Prokeimenon, Tone 4
Tabor and Hermon shout with joy at your name.

verse: The heavens are yours; the world is yours.

Gospel
Luke 9:28-36

After Psalm 50
Glory…

In Tone 2, Today the whole world is filled with joy,* for Christ is transfigured before his disciples on Mount Tabor.

Now…

Today the whole world is filled with joy,* for Christ is transfigured before his disciples on Mount Tabor.

Have mercy on me, God, in your kindness. In your compassion, blot out my offence.

In Tone 5: Having revealed a small ray of your divinity* to those who climbed the mountain with You, O Saviour,* You made them partakers of your boundless glory.* Therefore, they cried out in awe to You:* It is good for us to be here.* Together with them, we shall forever praise You, O Christ our Saviour,* who was transfigured for us.

Canon

Ode 1
Irmos
When Israel walked upon the deep sea as upon dry land, they saw Pharaoh, their pursuer, drowning; and they exclaimed: Let us sing a hymn of victory to God.

Glory to your holy Transfiguration, O Lord!

Christ spoke to his apostles the words of life concerning the kingdom of God by saying: When you see Me shining with the unapproachable light, you shall know that the Father is in Me, and you will joyfully cry out: Let us sing a hymn of victory to God.

Glory to your holy Transfiguration, O Lord!

My friends and disciples, you shall overcome the power of the Gentiles, and their riches shall be your boast; for when I appear shining more brilliantly than the sun, you shall be filled with glory and joyfully cry out: Let us sing a hymn of victory to God.

Glory… Now…

Just as He promised, Christ appeared in glory today on Mount Tabor, clearly revealing to his disciples the image and reflection of his divinity. Filled with the divine brightness and splendour, the disciples cried out: Let us sing a hymn of victory to God.

Katavasia When Israel walked upon the deep sea as upon dry land, they saw Pharaoh, their pursuer, drowning; and they exclaimed: Let us sing a hymn of victory to God.

Ode 3
Irmos
The weak have clothed themselves with strength, and the weapon of the mighty has become powerless; therefore, my heart is strengthened in the Lord.

Glory to your holy Transfiguration, O Lord!

O Christ, You have clothed yourself completely in the nature of Adam, thereby refashioning what had been corrupted. Through your becoming human, You transfigured and glorified our nature.

Glory… Now…

In ancient times Christ led Israel through the desert by means of a pillar of fire and a cloud; today He brilliantly shines forth in glory upon Mount Tabor.

Katavasia The weak have clothed themselves with strength, and the weapon of the mighty has become powerless; therefore, my heart is strengthened in the Lord.

Small Ekteny

Sessional Hymn, Tone 4
You were transfigured on Mount Tabor, Christ God,* between Moses and Elijah the wise,* in the presence of James, Peter and John;* and Peter as he stood there, spoke to You:* it would be good to make three tabernacles here:* one for Moses, one for Elijah, and one for You, Christ our Master.* You have shone on them with your light, now enlighten our souls!

Ode 4
Irmos
O Christ our God, your wondrous plan of salvation has been revealed to me: how your birth from a Virgin would rescue from the power of evil those who call upon You by saying: Glory to your power, O Lord!

Glory to your holy Transfiguration, O Lord!

You appeared upon Mount Sinai, O Christ our God, in the midst of a cloud, the fire and darkness, the thunder and storm. It was there You revealed the written Law. Glory to your power, O Lord!

Glory to your holy Transfiguration, O Lord!

O Christ, as eternal God You make your dwelling in the heavens; as a sign of your glorious plan of salvation, You brilliantly shone forth in glory on Mount Tabor.

Glory to your holy Transfiguration, O Lord!

In ancient times You appeared to your servants amid clouds of fire, darkness, and the whisper of the wind, and spoke with them, O Christ our Master. Glory to your power, O Lord!

Glory… Now

Moses, who had previously recognized You in the fire of the burning bush, and Elijah, who was taken up into heaven in a fiery chariot, appeared with You on Tabor and revealed your death upon the Cross.

Katavasia O Christ our God, your wondrous plan of salvation has been revealed to me: how your birth from a Virgin would rescue from the power of evil those who call upon You by saying: Glory to your power, O Lord!

Ode 5
Irmos
In the beginning You, as their Creator, separated the light from the darkness so that your works may glorify You in light, O Christ. Now guide our steps in the light of your paths.

Glory to your holy Transfiguration, O Lord!

When You deigned to transform our human nature, O Christ, the mountains prostrated before You; and the sun placed its brilliant rays of light, which fill the heavens, at your feet.

Glory to your holy Transfiguration, O Lord!

Moses and Elijah praised the Saviour on Mount Tabor, and their words lingered in the ears of the disciples: Behold Christ whom we have proclaimed in former times as our God.

Glory to your holy Transfiguration, O Lord!

The unchangeable nature of God, when united with human nature, shone forth with a brilliant light. It revealed to the apostles of Christ a reflection of the immaterial divinity.

Glory… Now…

When the disciples beheld You, O Christ the eternal Light, radiating the brilliance of the Father, they cried out to You: Guide our steps in the light of your paths.

Katavasia In the beginning You, as their Creator, separated the light from the darkness so that your works may glorify You in light, O Christ. Now guide our steps in the light of your paths.

Ode 6*
Irmos
When beset with trials, I called to the Lord, and the God of my salvation heard me.

Glory to your holy Transfiguration, O Lord!

Christ our Saviour, shining forth on Mount Tabor as the Light surpassing even the brightness of the sun, has enlightened us.

Glory to your holy Transfiguration, O Lord!

You were transfigured on Mount Tabor, O Christ, thereby overcoming the darkness of error with the glory of your light.

Glory… Now…

The glorious apostles recognized You as God on Mount Tabor, O Christ; and, struck with fear and awe, they fell to their knees before You.

Katavasia When beset with trials, I called to the Lord, and the God of my salvation heard me.

Small Ekteny

Kontakion, Tone 7
You were transfigured on the mount, O Christ our God,* and Your disciples saw Your glory as much as they could;* that when they saw You crucified* they might know that You suffered willingly,* and might proclaim to the world* that You are truly the brightness of the Father.

Ikos
Awake from the lethargy that has overcome you, do not lie there on the ground; and you thoughts which weigh heavily upon my soul, arise and ascend to the summit of godliness. Let us hasten to join Peter and the sons of Zebedee, that we may behold with them the glory of God on Mount Tabor and hear the voice from heaven which they themselves heard. It impelled them to proclaim to the world that they had witnessed the glory of the Father.

Ode 7
Irmos
The three youths of Babylon, who were sons of Abraham, trampled upon the flames in the fiery furnace, singing this song of praise: Blessed are You, O God of our Fathers!

Glory to your holy Transfiguration, O Lord!

When the apostles were clothed in the brilliance of your dazzling radiance on Mount Tabor, O Christ, they cried out: Blessed are You, O God of our Fathers!

Glory to your holy Transfiguration, O Lord!

O Christ, the apostles rejoiced in your glorious majesty, in the revelation of the divine voice, and in the cloud that rained dew, and they sang: Blessed are You, O God of our Fathers!

Glory to your holy Transfiguration, O Lord!

When Peter beheld your unapproachable glory on Mount Tabor, O Christ, he cried out: Blessed are You, O God of our Fathers!

Glory… Now

The sons of Zebedee were with Christ, the Source of life, when He shone with divine brightness, and they sang out: Blessed are You, O God of our Fathers!

Katavasia The three youths of Babylon, who were sons of Abraham, trampled upon the flames in the fiery furnace, singing this song of praise: Blessed are You, O God of our Fathers!

Ode 8
Irmos
Zealously aflame with love of God, the three youths courageously conquered the threat of the wicked king in Babylon. They stood in the midst of the fire as though covered with dew – and sang: All you works of the Lord, bless the Lord!

Glory to your holy Transfiguration, O Lord!

Your feet have ascended Mount Tabor, O Lord, even though You keep all things in existence by your will. At that time your face became brighter than the light of the sun; and present with You were the chosen of the Law and the Prophets, singing: All you works of the Lord, bless the Lord!

Glory to your holy Transfiguration, O Lord!

When the glory of the Father who bestows majesty to all creation, the infinite Light that knows no evening, indescribably appeared in brilliant glory on Mount Tabor, He deified our human nature so that all may sing: All you works of the Lord, bless the Lord!

Glory to your holy Transfiguration, O Lord!

Overcome with awe, Moses and Elijah clearly witnessed the appearance of Christ on Mount Tabor. Seeing his divine person brilliantly shining with the brightness of the Father, they sang: All you works of the Lord, bless the Lord!

Glory to your holy Transfiguration, O Lord!

In times past, the face of Moses was radiant when he heard the divine voice in the darkness, but Christ clothes himself with light and glory as with a robe. For He who is the Creator of light by nature gives light to those who sing: All you works of the Lord, bless the Lord!

Glory… Now…

When the disciples beheld Christ on Mount Tabor surrounded by a cloud of light, they fell to the ground. Filled with spiritual brightness, they praised Him, together with the Father and the Spirit, by singing this hymn: All you works of the Lord, bless the Lord!

Katavasia Zealously aflame with love of God, the three youths courageously conquered the threat of the wicked king in Babylon. They stood in the midst of the fire as though covered with dew – and sang: All you works of the Lord, bless the Lord!

Magnificat is omitted

Ode 9
O my soul, extol the Lord transfigured on Mount Tabor.

Irmos You gave birth without blemish; for it was God who came forth from your womb, appearing in the flesh upon the earth and dwelling among us. Therefore, O Mother of God, we all extol you.

O my soul, extol the Lord transfigured on Mount Tabor.

Overcome with awe and enlightened with a heavenly brightness, the disciples looked at one another and fell to the ground in their fear and worshiped You, O Master of all.

O my soul, extol the Lord transfigured on Mount Tabor.

Confirming this mystery, the voice of God was heard from the cloud; for the Father of lights spoke to the apostles and said: This is my beloved Son. Hear Him!

O my soul, extol the Lord transfigured on Mount Tabor.

The disciples of the Word beheld an extraordinary mystery on Tabor; and when they heard the voice of the Father, they cried out: This is our Saviour, the Image of the Father.

Glory… Now…

We praise You, along with the Father and the Spirit, O faithful Image of the One-Who-Is, O Seal that cannot be taken away or changed, Son and Word, Wisdom and Arm of God, Right Hand and Power of the Most High.

Katavasia: You gave birth without blemish; for it was God who came forth from your womb, appearing in the flesh upon the earth and dwelling among us. Therefore, O Mother of God, we all extol you.

Hymn of Light, Tone 2
O Word and unchangeable Light,* O Light of the Unbegotten Father,* today we see in your light on Tabor* the light of the Father and the light of the Spirit* which gives light to the whole world.

At the Praises

In Tone 4

Before your noble suffering and cross, O Master,* You took your chosen apostles to Mount Tabor,* showing them your glory.* When they saw You transfigured and more brilliant than the sun,* they fell to the ground and cried out:* You are the eternal Light and the radiance of the Father;* and although unchanged, You appear in the flesh.

Before your noble suffering and cross, O Master,* You took your chosen apostles to Mount Tabor,* showing them your glory.* When they saw You transfigured and more brilliant than the sun,* they fell to the ground and cried out:* You are the eternal Light and the radiance of the Father;* and although unchanged, You appear in the flesh.

O God the Word, You are from all eternity,* and You are clothed with light as with a robe.* Transfigured before your disciples, You shone more brightly than the sun.* Moses and Elijah stood at your side* revealing You as Lord of the living and the dead.* They glorified your ineffable work of salvation,* your mercy, and great compassion,* by which You saved the world which was lost in sin.

You were born of a virginal cloud and became flesh* and were transfigured on Mount Tabor, O Lord.* A bright cloud surrounded You;* the voice of the Father clearly told the disciples that You are his beloved Son,* for You are the same essence as He and You share his throne.* At this sight, Peter spoke with wonder and said:* is good for us to be here.* He did not realize what he said, O most merciful Benefactor.

In Tone 8, Glory… Now…

Christ took his disciples, Peter, James, and John,* and was transfigured on a high mountain in their presence.* His face became as bright as the sun,* and his garments were whiter than the snow.* Moses and Elijah appeared and spoke with Him,* and a bright cloud came over them;* a voice was heard from the clouds, saying:* This is my beloved Son in whom I am well pleased. Hear Him!

Troparion, Tone 7
You were transfigured on the mount, O Christ God,* showing Your glory to Your disciples as much as they could bear.* Make Your eternal light shine* also on us who are sinners,* through the prayers of the Mother of God** O Giver of Light, glory to You!

 


DIVINE LITURGY

Antiphon 1
Shout to the Lord, all the earth, sing now to His name, give glory to His praise.

Through the prayers of the Mother of God, O Saviour, save us.
The voice of Your thunder was in the whirlwind; Your lightning lit up the world.
Through the prayers of the Mother of God, O Saviour, save us.
You have clothed Yourself in praise and splendour; You robe Yourself in light as with a cloak.
Through the prayers of the Mother of God, O Saviour, save us.
Glory… Now… Only-begotten Son…

Antiphon 3
Those who trust in the Lord are like Mount Sion which cannot be moved.

Troparion, Tone 7: You were transfigured on the mount, O Christ God,* showing Your glory to Your disciples as much as they could bear.* Make Your eternal light shine* also on us who are sinners,* through the prayers of the Mother of God,* O Giver of Light, glory to You!

The mountains surround it, and the Lord surrounds His people henceforth and forever.

Troparion, Tone 7: You were transfigured on the mount, O Christ God,* showing Your glory to Your disciples as much as they could bear.* Make Your eternal light shine* also on us who are sinners,* through the prayers of the Mother of God,* O Giver of Light, glory to You!

Lord, who will stay in Your dwelling place, or abide on Your holy mountain?

Troparion, Tone 7: You were transfigured on the mount, O Christ God,* showing Your glory to Your disciples as much as they could bear.* Make Your eternal light shine* also on us who are sinners,* through the prayers of the Mother of God,* O Giver of Light, glory to You!

Who will ascend the Lord’s mountain, or stand in His holy place?

Troparion, Tone 7: You were transfigured on the mount, O Christ God,* showing Your glory to Your disciples as much as they could bear.* Make Your eternal light shine* also on us who are sinners,* through the prayers of the Mother of God,* O Giver of Light, glory to You!

Entrance
Lord, send forth Your light and Your truth, these have guided and led me to Your holy mountain.

Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 7: You were transfigured on the mount, O Christ God,* showing Your glory to Your disciples as much as they could bear.* Make Your eternal light shine* also on us who are sinners,* through the prayers of the Mother of God,* O Giver of Light, glory to You!

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit, now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 7: You were transfigured on the mount, O Christ God,* and Your disciples saw Your glory as much as they could;* that when they saw You crucified* they might know that You suffered willingly*, and might proclaim to the world* that You are truly the brightness of the Father.

Prokeimenon, Tone 4
How great are Your works, O Lord, You have made all things in wisdom.

verse: Bless the Lord, O my soul; O Lord, my God, You are exceedingly great. (Psalm 103:24,1)

Epistle
2 Peter 1:10-19

Alleluia, Tone 8
verse: Yours are the heavens, and Yours the earth.

verse: Blessed are the people who know the festal shout, they will walk in the light of Your countenance, O Lord. (Psalm 88:12,16)

Gospel
Matthew 17:1-9

Hymn to the Mother of God
O my soul, magnify the Lord transfigured on the mountain.

And the Irmos, Tone 4: Your giving birth was received as incorrupt; for it was God who came forth from your womb; He appeared on earth in the flesh, and made His dwelling among us. Thus, O Mother of God, all of us magnify you.

Communion Hymn
We will walk in the light of Your face, O Lord,* and rejoice in Your name forever.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 88:16,17)


Святе Переображення Господа Бога i Спаса нашого Ісуса Христа – 6 серпня

ВЕЧІРНЯ

Стихири

Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

(г. 4): Перед твоїми страстями, Господи,* гора стала подібною до неба,* а хмара, мов намет, над нею розіпнулася.* Коли ти преобразився й Отець свідчив про тебе,* був там Петро з Яковом та Іваном,* бо мали вони бути з тобою і під час твого засудження,* щоб, бачивши твої чудеса, не настрахалися твоїх страждань.* Тому зволь і нам у мирі їм поклонитися,* заради великої твоєї милости.

Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Перед твоїми страстями, Господи,* гора стала подібною до неба,* а хмара, мов намет, над нею розіпнулася.* Коли ти преобразився й Отець свідчив про тебе,* був там Петро з Яковом та Іваном,* бо мали вони бути з тобою і під час твого засудження,* щоб, бачивши твої чудеса, не настрахалися твоїх страждань.* Тому зволь і нам у мирі їм поклонитися,* заради великої твоєї милости.

Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

Перед твоїм розп’яттям, Господи,* взяв ти своїх учнів на високу гору і преобразився перед ними,* освітлюючи їх промінням своєї могутности,* бо хотів показати і чоловіколюб’ям і своєю могутністю світлість воскресіння.* Його ти, Боже, і нас у мирі сподоби,* як милостивий і чоловіколюбець.

Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Гора, колись мрячна і задимлена,* нині вона світла і свята,* бо твої ноги, Господи, стояли на ній;* там ти предвічне і закрите таїнство зробив на останок явним.* Страшне було твоє Преображення для Петра, Якова й Івана,* що неспроможні були перенести* такої світлости обличчя твого й осяйности риз.* Вони, закривши обличчя, приникли до землі і, страхом охоплені, дивувалися,* побачивши Мойсея та Іллю, що розмовляли з тобою про те, що мало тобі трапитися.* І голос Отця свідчив, кажучи:* Це Син мій любий, що я його вподобав;* його слухайте, бо він дає світові велику милість.

Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Маючи при собі верховних учнів,* на високій горі преобразився Спас і заблистів преславно,* показуючи, що ті, які заясніли великими чеснотами,* удостояться божественної слави.* Христові співрозмовники – Мойсей та Ілля – об’явили,* що він – Господь, який володіє живими і мертвими* – Бог, який колись говорив через Закон і пророків.* Із світлої хмари голос Отця казав його слухатися, промовляючи:* Слухайтесь того, що хрестом подолав ад* і мертвим дав життя вічне.

Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

(г. 2): Світло, ясніше від сонця* − Христос, живши у тілі на землі,* перед своїм розп’яттям боговгодно звершив* усі справи свого незбагненного провидіння.* Сьогодні він появляє таїнственний образ Тройці на Таворській горі,* вивівши на неї окремо трьох визначних учнів:* Петра, Якова й Івана.* Закривши там дещо свою постать,* преобразився перед ними,* виявляючи славу своєї несотвореної краси,* хоч не повністю, щоб разом із зором вони не втратили життя,* але по своїй змозі сприйняли це тілесними очима.* Господи, велика твоя слава!

Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Світло, ясніше від сонця* − Христос, живши у тілі на землі,* перед своїм розп’яттям боговгодно звершив* усі справи свого незбагненного провидіння.* Сьогодні він появляє таїнственний образ Тройці на Таворській горі,* вивівши на неї окремо трьох визначних учнів:* Петра, Якова й Івана.* Закривши там дещо свою постать,* преобразився перед ними,* виявляючи славу своєї несотвореної краси,* хоч не повністю, щоб разом із зором вони не втратили життя,* але по своїй змозі сприйняли це тілесними очима.* Господи, велика твоя слава!

Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

На Таворську гору привів ти, Господи,* верховних пророків – Мойсея та, Іллю,* щоб вони безспірно засвідчили твоє Божество* та що ти є воістину осяйністю Отцевого єства,* що володіє живими і мертвими.* Тому й хмара, немов тінь, огорнула апостолів,* і голос Отця згори, із хмари, голосно прорік їм, промовляючи:* Це той, кого я з лона перед ранньою зорею зродив* − Син мій улюблений, що його я послав,* щоб він спасав охрищених, які з вірою визнають Отця і Сина і Святого Духа,* що нерозділено творять єдине могутнє Божество.* Його слухайтесь!* Тому сам ти, Христе Боже, Чоловіколюбче,* просвіти нас світлом неприступної своєї слави,* і покажи нас достойними спадкоємцями безконечного твого царства.

Слава І нині: (г. 6): Прообразуючи твоє воскресіння,* вийшов ти, Христе Боже, на Тавор,* взявши трьох своїх учнів: Петра, Якова та Івана.* Коли ти преобразився, Таворська гора світлом вкрилася,* тож учні твої, Слове, кинулись долі на землю,* неспроможні бачити невимовного виду.* Ангели з острахом і тремтінням слугували,* небеса вжахнулися, а земля затряслася,* побачивши на землі Господа слави.

 

Читання

Премудрість.

Чтець: З книги Виходу читання

Будьмо уважні.

Чтець: Того часу сказав Господь до Мойсея: «Вийди до мене на гору і перебувай там; я дам тобі кам’яні таблиці з законом і заповідями, що написав я на науку їм». Устав Мойсей з Ісусом, своїм слугою, і вийшов на Божу гору. А старшим з-поміж громади сказав: «Ждіть на нас тут, поки ми не повернемося до вас; ось Арон і Хур з вами. Кому чого треба, нехай до них звертається». Вийшов Мойсей на гору, і хмара вкрила гору. Слава Господня зійшла на Синай-гору, і хмара вкривала її шість днів. Сьомого дня кликнув він до Мойсея з-посеред хмари. Поява ж слави Господньої була в очах синів Ізраїля, мов пожираюче полум’я, на верху гори. Ввійшов Мойсей у хмару і вийшов на гору. І перебув Мойсей на горі сорок днів і сорок ночей. (Вих. 24, 12-18)

Премудрість.

Чтець: З книги Виходу читання

Будьмо уважні.

Чтець: Господь розмовляв з Мойсеєм віч-на-віч, так, як говорить людина з людиною. А потім Мойсей повертався до табору. Слуга ж його, Ісус Навин, ще хлопчина, не полишав намету. Мойсей сказав Господеві: «Глянь, ти кажеш мені: Веди народ цей, та ти не сповістив мене, кого пошлеш зо мною. А ще й сказав був мені: Знаю тебе на ім’я, і ласку ти знайшов в очах моїх. Тож коли я справді знайшов ласку в твоїх очах, дай мені взнати твої путі, щоб я пізнав тебе та й знайшов ласку в твоїх очах, та зглянься й на те, що це твої люди». (Господь) сказав: «Я сам піду з тобою і дам тобі спокій». І (Мойсей) відповів йому: «Коли не йтимеш ти сам особисто, то й не виводь нас звідси. Та й по чім же буде пізнати, що я знайшов ласку в твоїх очах, я і народ твій, як не по тім, що ти йтимеш з нами? Тим і відрізнимось ми, я і твій народ, від усіх народів, що на лиці землі». Господь сказав Мойсеєві: «І те, що ти зараз бажаєш, зроблю; бо ти знайшов ласку в очах у мене, і я знаю тебе на ім’я». І говорив (Мойсей): «Покажи мені, благаю, твою славу!» І (Господь) відповів: «Я появлю перед тобою всю мою доброту і виголошу перед тобою ім’я Господа; і милуватиму, кого милуватиму, і милосердуватимусь, над ким буду милосердуватись». І додав: «Лиця ж мого не можна тобі бачити, бо людина не може бачити мене і жити». Далі Господь сказав: «Ось місце коло мене, стань на цій скелі; і як проходитиме моя слава, я поставлю тебе в щілині скелі й моєю долонею прикрию тебе, поки не перейду. Потім я заберу мою руку, й ти побачиш мої плечі; лиця ж мого бачити не можна». Витесав він дві таблиці такі, як перші; і вставши рано-вранці, зійшов на Синай-гору, як заповідав йому Господь, з двома кам’яними таблицями в руках. І зійшов Господь у хмарі і став з ним там і промовив ім’я «Господь». І пройшов Господь перед ним, промовляючи: «Господь, Господь! Бог милосердний і ласкавий, нескорий на гнів, многомилостивий, і вірний. Впав Мойсей притьмом на коліна й поклонився до землі. (Вих. 33, 11-23; 34, 4-6, 8)

Премудрість.

Чтець: З книги Царів читання

Будьмо уважні.

Чтець: Злякавсь Ілля, встав та й пішов звідти, щоб рятувати своє життя. Прийшов він у Версавію, що в Юдеї, і лишив там свого слугу; сам же пішов у пустиню, день ходи; прийшов та й сів під ялівцем і почав просити собі смерти, кажучи: «Буде з мене! Тепер, Господи, візьми мою душу, бо я не ліпший від моїх батьків». Ліг він та й заснув під ялівцем. Аж ось торкнув його ангел і сказав йому: «Вставай, їж!» Дивиться він, аж у головах у нього печений на камені корж і жбан з водою. З’їв він, напився та й ліг знов спати. Та ангел Господній прийшов удруге, торкнув його й сказав: «Уставай та їж, бо далека тобі дорога». Встав він, з’їв, напився і, підкріпившись тією їжею, йшов сорок день і сорок ночей аж до Божої Хорив-гори. Там він увійшов у печеру й переночував у ній. Аж ось прийшло до нього таке слово Господнє: «Чого ти тут, Іллє?» Відповів: «Я палаю горливістю за Господа, Бога сил, бо сини Ізраїля покинули завіт твій, жертовники твої поруйнували й пророків твоїх вістрями повбивали. Зоставсь я один та вони намагаються й мене звести зо світу». Господь сказав йому: «Вийди, встань на горі перед Господом». І ось прийшов Господь. Великий, потужний вітер, що розривав гори й торощив скелі, йшов перед Господом; та не у вітрі Господь! Після вітру стався землетрус, та й не у землетрусі Господь! По землетрусі − вогонь, та не й у вогні Господь! Після вогню − тихесенький, лагідний вітрець. Скоро Ілля його вчув, то затулив обличчя плащем, вийшов і став при вході в печеру. Тоді заговорив до нього голос: «Чого ти тут, Іллє?» Він відрік: «Я палаю горливістю за Господа, Бога сил, бо сини Ізраїля покинули завіт твій, жертовники твої поруйнували і пророків твоїх лезами повбивали. Зоставсь я один, та вони намагаються й мене звести зо світу». Господь же йому сказав: «Іди, вернися твоєю дорогою до Дамаської пустині, а як прийдеш туди, помажеш Хазаела царем над Арамом. Потім помажеш Єгу, сина Німші, царем над Ізраїлем, і Єлисея, сина Сафата, з Авел-Мехоли, помажеш пророком замість себе. (1 Цар. 19, 3-16)

Стихири на Литії

(г. 2): Ти, Благий,* що світлом твоїм всю землю освітлив,* преобразився на високій горі,* показавши своїм учням силу свою.* Бо ти визволяєш світ від гріхів, тому й кличемо до тебе:* Милосердний Господи, спаси душі наші!

Ти, що* на Таворській горі преобразився у славі* й учням своїм показав славу свого Божества,* опроміни й нас, Христе Боже, світлом твого розуміння* і направ на дорогу своїх заповідей,* єдино добрий Чоловіколюбче.

(г. 5): Прийдіть, вийдім на гору Господню, в дім Бога нашого,* і побачимо славу його преображення,* славу як єдинородного від Отця!* Від світла приймімо світло* і, з душевним захопленням, оспівуймо Тройцю єдиносущну навіки.

Слава і нині (г. 5): Бачивши на хмарах тебе, Христе,* творця і виконавця Закону та пророків,* боговидець Мойсей і пророк Ілля,* що на небо вийшов в огняній колісниці,* засвідчили про тебе під час твого Преображення.* З ними, Владико,* і нас сподоби свого просвічення,* щоб співати тобі навіки.

 

Стихири на стиховні

 (г. 1): Той, що колись на Синай-горі* промовляв до Мойсея в образах, кажучи: «Я Той, Хто Є»* – сьогодні на Таворській горі, преобразившись перед учнями,* показав первісну красу людської природи, яку прийняв на себе.* Свідками такої благодаті поставив Мойсея та Іллю,* вчиняючи їх учасниками радости,* яка звіщала твоє, заради хреста,* славне і спасенне воскресіння.

Стих: Твої − небеса* і земля теж твоя.

Духом передбачаючи прихід до людей* твого єдинородного Сина в тілі,* богоотець Давид здалеку накликає все створіння до радости* і по-пророчому кличе:* Тавор і Хермон в імені твоїм зрадіють!* Ти, Спасе, вийшов із своїми учнями на цю гору* і, преобразившись, знову осяйною вчинив померклу Адамову природу.* Ти перемінив її у славу і світлість свого Божества,* тому й кличемо до тебе:* Творче всього, Господи, – слава тобі!

Стих: Тавор і Хермон* іменем твоїм радітимуть.

Найкращі з апостолів, безначальний Христе,* побачивши на горі недосяжність твоєї світлости і неприступність Божества,* сповнилися божественним острахом.* Осяйна хмара опромінила їх, і вони почули голос Отця,* що сповіщав тайну твого воплочення,* що ти той самий і після воплочення* – Син єдинородний і Спаситель світу.

Слава і нині (г. 6): Петрові, Якову й Іванові, найкращим своїм апостолам,* показав ти нині, Господи,* на горі Таворській славу божественного свого вигляду.* Вони бачили ризи твої лисніючі* й обличчя, ясніше від сонця;* неспроможні сприйняти твою осяйність,* впали на землю, ніяк не в силі споглядати,* і почули голос, який засвідчував з висот:* Це мій Син улюблений, що прийшов у світ спасти людину.

 

Тропарі

(г. 7):Переобразився Ти на горі, Христе Боже,* показавши ученикам Твоїм славу Твою, скільки змогли.* Нехай засіяє і нам, грішним, світло Твоє повсякчасне,* молитвами Богородиці, Світлодавче, слава Тобі. (3 р.)

 

УТРЕНЯ

Бог Господь… (Пс. 117), глас 7

Тропарі

(г. 7): Переобразився Ти на горі, Христе Боже,* показавши ученикам Твоїм славу Твою, скільки змогли.* Нехай засіяє і нам, грішним, світло Твоє повсякчасне,* молитвами Богородиці, Світлодавче, слава Тобі. (2 р.)

Слава і нині: Переобразився Ти на горі, Христе Боже,* показавши ученикам Твоїм славу Твою, скільки змогли.* Нехай засіяє і нам, грішним, світло Твоє повсякчасне,* молитвами Богородиці, Світлодавче, слава Тобі.

Перший сідальний

(г. 4, подібний: Здивувався Йосиф): На горі Тавор преобразився ти, Спасе,* показуючи зміну людської природи,* що буде в славі за твого другого і страшного приходу.* Ілля і Мойсей розмовляли з тобою,* і трьох учнів покликав ти, Владико,* які, бачивши славу твоєї світлости, здивувалися твоєму сяйву.* Ти, що тоді показав їм твоє світло,* просвіти і душі наші.

Слава і нині: той же

Другий сідальний

(г. 4, подібний: Здивувався Йосиф): На горі Тавор преобразився ти, Ісусе,* й осяйна хмара, мов тінь, розпростерлася* і твоя слава покрила апостолів.* Тому впали вони ниць на землю,* неспроможні дивитися на світлість неприступної слави обличчя твого,* безначальний Спасе, Христе Боже.* Ти, що тоді опромінив їх своїм світлом,* просвіти душі наші

Слава і нині: той же

Полієлей

Хваліте ім’я Господнє, хваліте, слуги Господні Алилуя (3 р.).

Ви, що стоїте у храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого. Алилуя (3 р.).

Господи, ім’я твоє повіки, і пам’ять твоя, о Господи, від роду й до роду. Алилуя (3 р.).

Благословенний Господь із Сіону, що перебуває в Єрусалимі. Алилуя (3 р.).

Хваліте Господа, бо він добрий, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Розстелив землю над водами, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

І визволив від наших гнобителів, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Прославляйте Бога небесного, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Величання

Величаємо тебе, Життєдавче Христе,* і вшановуємо пресвятого Тіла твого* преславне Преображення.

Стих: Великий Господь і хвальний вельми у місті нашого Бога, на горі святій його.

Стих: Хто вийде на гору Господню? Або хто стане на його святім місці?

Стих: Пошли світло твоє і твою правду.

Стих: Тавор і Хермон іменем твоїм радітимуть.

Стих: Господи, у світлі лиця твого ходитимемо і навіки твоїм ім’ям радітимемо.

Слава і нині:

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

 

Сідальний

(г. 4): Коли вийшов ти з учнями на гору* і засяяв у славі Отця,* Ілля з Мойсеєм стали перед тобою,* бо закон і пророки послуговують тобі – Богові.* Отець, засвідчуючи істотність твого синівства,* назвав тебе Сином,* якого оспівуємо з Отцем і з Духом.

Степенна пісня Антифон 4 (глас 4)

Від юности моєї вельми воюють зі мною пристрасті,* але ти сам, Спасе мій, захорони мене і спаси.

Ненависники Сіону, ви будете засоромлені Господом,* бо як трава від вогню всохнете.

Слава і нині: Кожна душа живиться Святим Духом і чистотою пишається,* і таїнственно просвітлюється єдністю Святої Тройці.

Прокімен

Псалом 88 (г. 4)

Тавор і Хермон* іменем твоїм радітимуть.

Стих: Твої – небеса і земля теж твоя.

Євангеліє.

У той час узяв Ісус Петра, Івана та Якова й вийшов на гору молитись. Коли він молився, вигляд його обличчя став інший, а одежа – біла та блискуча. І ось два мужі з ним розмовляли: були то Мойсей та Ілля, що з’явились у славі й говорили про його смерть, якою він мав умерти в Єрусалимі. Петро й ті, що були з ним, були зморені сном. Та як пробудилися, побачили його славу і двох мужів, що з ним стояли. А коли ці розставались з ним, Петро промовив до Ісуса: − Наставниче, добре нам тут бути! Зробимо три намети: один тобі, один Мойсееві і один Іллі. Не знав бо, що говорить. Коли він говорив це, насунулася хмара й огорнула їх; учні налякались, як надійшла на тих хмара. І голос залунав із хмари: – Це Син мій улюблений; його слухайте! І коли почувся цей голос, Ісус зостався один. Учні мовчали, і нічого з того, що бачили, нікому в ті дні не оповідали. (Лк. зач. 45; 9, 28-36)

Після 50-го псалма співаємо:

Слава і нині (г.2): Все сьогодні* сповнилося ра­дістю,* – Христос преобразився перед учнями.

Стих: Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

(г. 5): Показав ти, Спасе, тим, що вийшли з тобою на гору,* тільки частинку сяйва свого Божества* і вчинив їх учасниками своєї небесної слави.* Тим-то дивуючись, вони кликали:* Добре нам тут бути!* З ними й ми навіки оспівуємо тебе преображеного, Христе Спасе,* що показав славу свою.

Канон, глас 4

Ірмос 1: Люди ізраїльські, як перейшли, не замочивши ніг,* водяну глибину Червоного моря,* і побачивши потоплених у ній ворогів,* радісно взивали:* Заспіваймо Богові нашому, бо він прославився.

Приспів: Слава, Господи, святому преображенню твоєму.

Промовляючи слово життя друзям і навчаючи їх про царство Боже, сказав Христос: «У Мені Отця пізнайте, осяяні світлом неприступним, з радістю взиваючи: «Заспіваймо Богові нашому, бо Він прославився».

Силою різних мов будете ви озброєні, друзі-учні, будете дивні при багатстві їх і славою наповнитеся, бо явлюся світліший від сонця, освітлюючи тих, що з радістю взивають: «Співайте Богові нашому, бо Він прославився».

Слава, і нині: На горі законодавства й на Таворі бачив Тебе Мойсей раніш у темряві, а нині в неприступному сяйві Божества.

Катавасія (г. 8): Хрест накресливши,* Мойсей просто жезлом море пересік для пішоходця Ізраїля,* а впоперек ударивши, знову його з’єднав* і фара­она з колісницями потопив, знаменувавши непе­реможну зброю.* Тим-то величаймо Христа, Бога нашого,* бо він прославився.

Ірмос 3: Лук могутніх знесилився,* а немічні підкріпилися силою,* тим-то й серце моє утвердилося у Господі.

Приспів: Слава, Господи, святому преображенню твоєму.

Одягся Ти, Христе, в Адамову природу, змінивши те, що було забруднено, й освітив давню істоту, а сяйвом Лиця Твого добре все впорядив.

Христос, що колись у пустині стовпом огненним і хмарою Ізраїля вів, сьогодні невимовно на горі світлом засяяв.

Слава, і нині: Вийшли на гору Таворську разом з Тобою найперші апостоли й стали перед Тобою Мойсей та Ілля, як Божі слуги, єдиний Чоловіколюбче.

Катавасія (г. 8): Жезл Аронів, як образ тайни, являєть­ся,* бо, розквітнувши, він провістив священика;* у неплідній же раніше церкві нині розцвіло де­рево хреста* – на її славу й утвердження.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Сідальний

(г. 4): На горі Таворі Ти показав славу Свою, Ісусе, перед Іллею з Мойсеєм, Петром, Яковом та Іваном. Петро, що був там, сказав Тобі: «Добре б нам тут три намети зробити — один Мойсеєві, другий Іллі й Тобі один, Владиці Христу. Осяяний світлом, Господи, просвіти душі наші».

Слава, і нині: той же.

Ірмос 4: Почув я про славне провидіння твоє, Христе Боже,* бо ти народився від Діви,* щоб від омани визволити тих, що взивають:* Слава могутності твоїй, Господи!

Приспів: Слава, Господи, святому преображенню твоєму.

Коли давав Ти на Синаю писаний закон, Христе-Боже, то з’явився у хмарі, в огні, й темряві, й у вихрі. Слава силі Твоїй, Господи.

Бесідники стояли, як слуги, перед Тобою, Владико Христе, а Ти промовляв до них подихом вогню, й хмари, й тихим вітром. Слава силі Твоїй, Господи.

Слава, і нині: Мойсей, що в тернині колись передбачав Тебе, також Ілля, що на вогненній колісниці піднявся, Христе, провіщали славу хреста Твого, коли прийшов Ти на гору Фавор.

Катавасія (г. 8): Почув я, Господи, про тайну твого піклу­вання,* зрозумів я діла твої* і прославив твоє Бо­жество.

Ірмос 5: Ти, що світлом первісним засяяв,* щоб діла у світлі оспівували тебе, Христе, Сотворителю,* − направ світлом своїм шляхи наші.

Приспів: Слава, Господи, святому преображенню твоєму.

Перед Лицем Твоїм гори вклонилися, бо світ і сонце промінням з неба зійшло до ніг Твоїх, Христе, коли Ти зволив прийняти земний образ.

«Ось Спаситель, — виголосили Мойсей та Ілля до учеників, що були на горі, — Христос, що Його раніш ми просвітили, як Бога істинного».

Слава, і нині: Незмінна природа, сполучившись з людською, невимовно засяяла, виявивши рясноту світла духовного Божества.

Катавасія (г. 8): О, триблаженне дерево, на якім був розп’ятий Христос, Цар і Господь,* і подоланий той, що деревом спокусив;* через тебе він пій­мався,* як розп’ятий був у тілі Бог,* що подав спокій душам нашим.

Ірмос 6: У смутку моєму взивав я до Господа,* і почув мене Бог, Спаситель мій.

Приспів: Слава, Господи, святому преображенню твоєму.

Красномовні уста не мають сили висловити величність Твою, бо Ти, як Владика життя й смерти, привів на Тавор-гору Мойсея та Іллю, щоб свідчили про Твоє Божество.

Ти, Христе, що створив невидимими руками по образу Твоєму чоловіка, Твою красу первісну в твориві виявив, не в образі, а як є, по істоті, Ти був і Бог, і чоловік.

Слава, і нині: Світлом сяйва, яснішого від сонця, засяявши на Таворі, Спаситель нас просвітив.

Катавасія (г. 8): Йона в утробі водяного звіра, хресто­видно руки розпростерши,* явно провістив стра­ждання Христові;* вийшовши звідти на третій день,* він показав образ дивного воскресіння розп’ятого Христа Бога,* що воскресінням своїм світ просвітив.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо Ти цар миру і Спас душ наших і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Кондак (г. 7): На горі переобразився Ти,* і скільки змогли, ученики Твої славу Твою, Христе Боже, виділи,* щоб, коли побачать, як Тебе розпинають,* страждання зрозуміли добровільне,* а світові проповідять,* що Ти єси воістину Отче сяяння.

Ікос: Устаньте, ліниві, завжди схильні клонитися долу до землі, душі моєї помисли, звеселіться і здійміться на висоту Божественного сходження! Поспішімо до Петра та до Зеведеєвих, і разом з ними на Тавор-гору приспіємо, щоб побачити з ними славу Бога нашого і почути глас, який з висот вони почули і проголосили Отче Сяяння.

Ірмос 7: Авраамові юнаки у Вавилоні колись загасили полум’я в печі,* співаючи пісню:* Боже отців наших, ти благословенний!

Приспів: Слава, Господи, святому преображенню твоєму.

Осяяні світлом неприступної слави на горі Таворі, апостоли до Христа взивали: «Отців наших Боже, благословенний Ти».

Від божественного подиху, й росоносної хмари, й від світла Твого, Христе, одержавши насолоду, апостоли співали: «Боже, благословенний Ти».

Слава, і нині: У світлі неприступнім побачивши Тебе, як Ти засяяв на Таворі, Петро виголосив: «Отців наших Боже, благословенний Ти».

Катавасія (г. 8): Безумне повеління безбожного гнобите­ля,* люта погроза й богопротивне блюзнірство по­хитнуло людей;* а трьох юнаків ні лютість жор­стока,* ані палючий вогонь не застрашив,* – і во­ни, серед полум’я, Духом росоносним обвіяні, спі­вали:* Преславний отців і наш Боже, благосло­венний ти!

Ірмос 8: У Вавилоні юнаки, запалені любов’ю до Бога,* сміливо відкинули погрози гнобителя* і, серед полум’я окроплені росою, співали:* Всі створіння Господні, благословляйте Господа.

Приспів: Слава, Господи, святому преображенню твоєму.

Христос, що руками Своїми все держить, пречистими ногами на гору Тавор зійшов і на ній промінням сонця засяяв, старших у законі й благодаті виявив у співанні: «Всі створіння Господні, благословіть Господа».

Побожно стояли Мойсей та Ілля на горі Таворі та, побачивши ясно образ Божественної Особи Христа, що засяяв славою Отця, заспівали: «Всі створіння Господні, благословіть Господа».

Приспів: Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Гос­пода, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Побачивши Христа, покритого хмарою світлою на Фаворі, ученики попадали додолу, на землю, і, просвітивши розум, прославили Сина з Отцем і Духом: «Всі створіння Господні, благословіть Господа».

Приспів: Хвалимо, прославляємо, поклоняємось Господеві, оспівуючи і вихваляючи його по всі віки.

Катавасія (г. 8): Благословляйте, юнаки,* числом рівні Святій Тройці, Сотворителя, Бога Отця,* оспі­вуйте Слово, що зійшло й вогонь на росу зміни­ло,* і прославляйте всесвятого Духа, що всім життя подає повіки.

Пісня Богородиці

Нема Величає душа моя Господа…,

але зараз після виголошення Богородицю і Матір піснями звеличаймо,

хор співає 9-й ірмос із заспівом:

Пісня 9

Заспів: Величай, душе моя, Господа, що на Таворі преобразився.

Ірмос (г. 4): Народження твоє нетлінне явилося,* Бог вийшов з твого лона,* і як чоловік, з’явився на землі* та між людьми проживав.* Тому тебе, Богородице, величаємо.

Стих: Слава, Господи, святому преображенню твоєму.

Жах охопив учнів,* бо несподівано ясне світло їх опромінило.* Вони дивились один на одного* і, здивовані, припавши до землі,* тобі, Владиці всього, вклонилися.

Стих: Слава, Господи, святому преображенню твоєму.

Божий голос роздався із хмари,* сповіщаючи чудо,* бо Отець світла до апостолів промовив:* Це Син мій улюблений, його слухайте.

Слава і нині: Незмінний Образе Сущого,* непорушна й незмінна печате* − Сину, Слове, мудросте й кріпосте,* правице, сило Всевишнього* – тебе, з Отцем і Духом, величаємо.

Заспів: Величай, душе моя, того, що на Таворі показав славу свого Божества.

Катавасія Ірмос (г. 8): Таїнственний ти, Богородице, рай,* що незбагненно зростила нам Христа.* Він бо на землі посадив нам хресне живоносне дерево.* Тим-то нині, як підносимо і поклоняємось йому,* тебе, Богородице, величаємо.

Світильний

Світло незмінне, Христе!* Сьогодні на Таворі ми бачимо у світлі, тобою появленім,* Світло − Отця неродженого,* і Світло − Духа,* що світлом навчав усе створіння (3 р.).

Стихири

Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.

(г. 4, подібний: Покликаний був ти): Перше, ніж об’явити свій святий хрест і страждання,* ти, Владико, вивів на гору Тавор* тих своїх святих учнів, яких уважав за відповідніших,* і там зволив показати їм свою славу.* Вони, побачивши тебе преображеного* і від сонця проміннішого,* припали ниць і здивувалися силі твоїй, кликнувши:* Ти, Христе, – вічне світло і блиск Отця!* Хоч ти добровільно воплотився,* однак залишився незмінний.

Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.

Перше, ніж об’явити свій святий хрест і страждання,* ти, Владико, вивів на гору Тавор* тих своїх святих учнів, яких уважав за відповідніших,* і там зволив показати їм свою славу.* Вони, побачивши тебе преображеного* і від сонця проміннішого,* припали ниць і здивувалися силі твоїй, кликнувши:* Ти, Христе, – вічне світло і блиск Отця!* Хоч ти добровільно воплотився,* однак залишився незмінний.

Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.

Ти − споконвічне Боже Слово,* що світлом, неначе ризою, зодягнувся,* преобразившись перед учнями своїми,* ясніше від сонця засяяв ти, Слове.* Мойсей та Ілля, ставши при тобі,* визнали, що ти Господь мертвих і живих,* і прославили твоє невимовне провидіння,* та велику милість і милосердя,* яким ти спас світ,* що погибав у грісі.

Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

З дівичого лона* ти народився і став тілом,* а на Тавор-горі преобразився ти, Господи,* оточений осяйною хмарою;* голос Отця, в присутності твоїх учнів,* явно назвав тебе улюбленим Сином,* єдиносущним і єдинопрестольним.* Тому Петро, не розуміючи, що каже, дивуючись, сказав:* Добре нам тут бути,* Благодітелю багатомилостивий.

Слава і нині (г. 8): Взяв Христос з собою окремо Петра, Якова й Івана на високу гору* і преобразився перед ними.* Тоді лице його засяяло, як сонце,* а одежа його стала біла, як світло.* З’явилися ще й Мойсей та Ілля, і розмовляли з ним;* хмара теж ясна покрила їх,* та й голос із хмари було чути, що промовляв:* Це Син мій улюблений, якого я вподобав. Його слухайте!

Тропарі

(г. 7): Переобразився Ти на горі, Христе Боже,* показавши ученикам Твоїм славу Твою, скільки змогли.* Нехай засіяє і нам, грішним, світло Твоє повсякчасне,* молитвами Богородиці, Світлодавче, слава Тобі.

 

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

 

Антифон 1
Стих 1: Воскликніте Господеві, вся земле,* співайте ж імені його, віддайте славу хвалі Його (Пс 65,2).
Приспів: Молитвами Богородиці,* Спасе, спаси нас.
Стих 2: Голос грому твого в небокрузі, освітили блискавки твої вселенну,* здригнулася й затремтіла земля (Пс 76,19).
Приспів: Молитвами Богородиці,* Спасе, спаси нас.
Стих 3: У славу й велич одягнувся ти,* приодівся світлом, наче ризою (Пс 103,1-2).
Приспів: Молитвами Богородиці,* Спасе, спаси нас.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Якщо cпіваємо 2ий aнтифон: Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас. Як ні то співаємо: Єдинородний Сину

Антифон 2
Стих 1: Гори сіонські, ребра північні,* город царя великого (Пс 47,3).


Приспів: Спаси нас, Сину Божий,* що переобразився на горі, співаємо тобі: Алилуя.


Стих 2: І увів їх до гори святині своєї, гори тієї,* що здобула правиця його (Пс 77,54).


Приспів: Спаси нас, Сину Божий,* що переобразився на горі, співаємо тобі: Алилуя.


Стих 3: Гору сіонську, яку возлюбив, і збудував,* як однорога, святилище своє (Пс 77,68-69).


Приспів: Спаси нас, Сину Божий,* що переобразився на горі, співаємо тобі: Алилуя.


Слава і нині: Єдинородний Сину:

Антифон 3

Стих 1: Ті, що надіються на Господа, – як гора Сіон, що не хитається повік (Пс 124,1).
Тропар (глас 7): Переобразився ти на горі, Христе Боже,* показавши ученикам твоїм славу твою, скільки змогли.* Нехай засіяє і нам, грішним,* світло твоє повсякчасне,* молитвами Богородиці,* Світлодавче, слава тобі.
Стих 2: Гори навкруг його – і Господь навкруг людей своїх від нині і довіку (Пс 124,2).
Тропар (глас 7): Переобразився ти на горі, Христе Боже…
Стих 3: Господи, хто перебуває в житлі твоїм або хто вселиться на святій горі твоій? (Пс 14,1)
Тропар (глас 7): Переобразився ти на горі, Христе Боже…
Стих 4: Хто вийде на гору Господню або хто стане на місці святім його? (Пс 23,3)
Тропар (глас 7): Переобразився ти на горі, Христе Боже…

Вхідне: Господи, пішли світло твоє і істину твою – ті мене навчили і привели на гору святу твою (Пс 42,3).

Тропар (глас 7): Переобразився ти на горі, Христе Боже,* показавши ученикам твоїм славу твою, скільки змогли.* Нехай засіяє і нам, грішним,* світло твоє повсякчасне,* молитвами Богородиці,* Світлодавче, слава тобі.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак (глас 7): На горі переобразився ти* і, скільки змогли, ученики твої славу твою, Христе Боже, виділи,* щоб, коли побачать, як тебе розпинають,* страждання зрозуміли добровільне,* а світові проповідять,* що ти єси воістину Отче сяяння.

Прокімен (глас 4): Які величні діла Твої, Господи!* Все премудро сотворив Ти (Пс 103,24).
Стих: Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти вельми великий (Пс 103,1).

Апостол: (2Пт 1,10-19):
Браття, старайтесь утвердити ваше покликання і вибрання; бо те робивши, ніколи не спотикнетеся. Таким бо чином широко буде вам відкритий вхід у вічне Царство Господа нашого і Спаса Ісуса Христа. Ось чому я повсякчас дбатиму, щоб пригадувати вам ці речі, хоч ви їх знаєте й утверджені в теперішній правді. Вважаю за справедливе, доки я в цім тілі, розбуджувати вас цими попередженнями, знаючи, що незабаром треба буде мені покинути тіло моє, як і Господь наш Ісус Христос мені це об’явив. Буду, однак, намагатися, щоб ви завжди, навіть і по моїм відході, тримали в пам’яті ці речі. Не за байками бо, хитро вигаданими, йдучи, об’явили ми вам потугу й прихід Господа нашого Ісуса Христа, але бувши наочними свідками його величі. Бо він прийняв від Бога Отця честь і славу, коли до нього прийшов такий голос від величної слави: «Це мій син любий, якого я вподобав.» І цей голос ми чули, як сходив з неба, коли ми були з ним на святій горі. І маємо ще сильніше пророче слово. Ви добре робите, вважаючи на нього як на світильник, який світить у темнім місці, аж поки почне розвиднятись, і рання зоря зійде в серцях ваших.

Алилуя (глас 8):
Стих: Твої є небеса і твоя є земля (Пс 88,12).
Стих: Блаженні люди, що знають заклик твій (Пс 88,16).

Євангеліє: (Мт 17,1-9): У той час узяв Ісус Петра, Якова та Йоана, його брата, повів їх окремо на високу гору і переобразився перед ними: обличчя його засяяло, наче сонце, а одежа побіліла, наче світло. І ось з’явилися їм Мойсей та Ілля і з ним розмовляли. Озвавсь Петро й каже до Ісуса: “Господи, добре нам тут бути! Як хочеш, розташую тут три намети: один для тебе, один для Мойсея і один для Іллі.” Він говорив іще, аж ось ясна хмара огорнула їх і з хмари стало чути голос: “Це – мій улюблений Син, що я його вподобав: його слухайте.” Почувши це, учні впали обличчям до землі й злякались вельми. Ісус же підійшов, доторкнувся до них і каже: “Устаньте, не страхайтеся!” Підвівши свої очі, вони не бачили нікого крім самого Ісуса. Коли ж сходили з гори, Ісус наказав їм: “Нікому не розповідайте про це видіння аж поки Син Чоловічий не воскресне з мертвих.”

Замість Достойно: Величай, душе моя, Господа, що на Таворі переобразився.
Ірмос (глас 4): Різдво твоє нетлінно явилося, Бог із боків твоїх пройшов, во плоті явився на землі і з людьми проживав. Тому тебе, Богородице, всі величаємо.

Причасний:
Господи, у світлі лиця твого підемо і в імені твоїм возрадуємося навіки (Пс 88,16-17). Алилуя (х3).

Aug 09; Tenth Sunday after Pentecost

Tenth Sunday after Pentecost, Tone 1; Post-feast of the Transfiguration; Holy Apostle Matthias

Great Vespers and Divine Liturgy

GREAT VESPERS

Kathisma Reading

“Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140

In Tone 1

  1. Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

Accept our evening prayer, O holy Lord,* and grant us forgiveness of sins,* for You alone manifested the resurrection* to the world.

  1. The just shall gather around me* when You have been good to me.

O you people, walk around Sion and encompass her.* And there give glory to Him who is risen from the dead.* For He is our God* who delivers us from our sins.

  1. Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

Come you people, praise and worship Christ.* Glorify His resurrection from the dead;* for He is our God who delivered the world* from the deceit of the enemy.

In Tone 2

  1. Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

Come, let us faithfully celebrate the brilliant, divine Transfiguration.* Having been renewed in spirit,* we shall climb to the summit of virtue;* and having learned with the apostles* the revelation of the strange mysteries,* we shall glorify the Lord and Saviour.

  1. If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

Rejoice and be happy, O faithful!* The Church now celebrates this precious and bright feast.* The Master of all is transfigured.* He is resplendent in the dawn of ineffable splendour,* shining more brightly than the sun.

  1. I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

This is the God and the Creator of all.* Through his great mercy He took on the appearance of a slave.* He now heals the wounds of ancient times.* By his gleaming countenance* He revealed the glow of divinity in his body.* The terrified apostles fell to the ground;* they bowed before the Master of all.

In Tone 1

  1. From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

O holy apostle Matthias,* you filled the choir from which Judas fell away.* You cast out the darkness of idol-worship* with the splendour of your wise words.* Now pray that Christ may grant peace and great mercy to our souls.

  1. For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

O holy apostle Matthias,* you filled the choir from which Judas fell away.* You cast out the darkness of idol-worship* with the splendour of your wise words.* Now pray that Christ may grant peace and great mercy to our souls.

  1. Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

O blessed Matthias,* you flowed like a river filled with divine water* and watered the earth with your mystical streams,* thus causing it to bear much fruit.* Pray that Christ may grant peace and great mercy to our souls.

  1. Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

O God-inspired Matthias,* the universe shines in the brightness of your inspired teaching;* for your instructions have illumined and enlightened all.* They have guided all to an understanding of God;* they have transformed into dwellings of brightness* those who had lived in the darkness of vain illusions* and in the darkness of life without God.

In Tone 6

Glory…

Grace was poured out through your lips, O glorious apostle Matthias.* You were a luminary in the Church of Christ.* You taught the disciples to believe in the consubstantial Trinity,* in the one divinity.

In Tone 1

Now…

Let us sing a hymn of praise to the Virgin Mary,* glory of the whole world!* She was herself formed by human seed,* yet she became the Mother of the Master, the Gate of heaven,* the theme of the angels’ hymn and beauty of the faithful.* She was seen as being heavenly* and the Tabernacle of the Godhead.* She indeed tore down the wall of enmity between God and man,* and brought peace in its place, she opened up the kingdom of heaven.* Let us therefore cling fast to her for she is the anchor of faith,* and let us receive as our stronghold the Lord Who was born of her.* Be of good cheer, then, and have confidence, O people of God,* for He will fight our enemies for us,* He is all-powerful!

Readings

(1) Acts 1:15-26; (2) 1 John 3: 21 through 4: 6; (3) 1 John 4: 11 -16

Aposticha

In Tone 1

O Christ, by Your Passion we have been freed from suffering;* and by Your resurrection we have been delivered from corruption.* O Lord, glory to You!

The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.

Let all creation rejoice, let the heavens be glad,* let the nations clap their hands with joy.* For Christ our Saviour, in His love for mankind,* has nailed our sins to the Cross;* He has put Death to death,* and by raising our fallen forefather, Adam,* He has given life to all mankind.

For He has made the world firm, which shall not be moved.

O God, You are above all understanding;* You are King and Lord of heaven and earth.* Yet of Your own free will,* You allowed Yourself to be crucified because of Your love for mankind.* When You descended below,* Hades was filled with bitterness as You confronted it;* but the souls of the just received You with great joy.* Adam arose when he saw You, his Creator, down in the depths.* What a wonder this is!* You are the life of all and have tasted death* in order to dispel the darkness of the world with Your light.* O Lord, risen from the dead, glory to You!

Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

The myrrh-bearing women were filled with grief* as they hastened with spices to Your tomb;* but they did not find Your most pure body.* Instead, they found an angel* who proclaimed Your unique and glorious resurrection,* and commanded them to announce to Your apostles:* The Lord is risen, granting great mercy to the world.

In Tone 2

Glory…

Filled with divine ambition, O apostle Matthias,* you laboured zealously for God the almighty* who revealed you worthy of divine miracles.* Now you abide with the heavenly hosts and behold our God.* Pray to the Word, Christ our God,* to grant his great mercy to us.

Now…

You were transfigured in glory on Mount Tabor, O Christ our God,* and You showed your disciples the glory of your divinity.* Now also pour out the light of your knowledge upon us* and, in your goodness and your love for all of us,* guide us in the way of your divine commandments.

Troparia

In Tone 1

Though the stone was sealed by the Judeans* and soldiers guarded Your most pure body,* You arose, O Saviour, on the third day* and gave life to the world.* And so the heavenly powers cried out to You, O Giver of Life:* Glory to Your Resurrection, O Christ!* Glory to Your Kingdom!* Glory to Your saving plan!* O only Lover of mankind.

In Tone 3

Glory…

O holy apostle Matthias, intercede with the all-merciful God* that He may grant us forgiveness of our sins.

In Tone 7

Now…

You were transfigured on the mount, O Christ God,* showing Your glory to Your disciples as much as they could bear.* Make Your eternal light shine* also on us who are sinners,* through the prayers of the Mother of God* O Giver of Light, glory to You!

 

DIVINE LITURGY

Antiphon 1
Shout to the Lord, all the earth, sing now to His name, give glory to His praise.

Through the prayers of the Mother of God, O Saviour, save us.

The voice of Your thunder was in the whirlwind; Your lightning lit up the world.

Through the prayers of the Mother of God, O Saviour, save us.

You have clothed Yourself in praise and splendour; You robe Yourself in light as with a cloak.

Through the prayers of the Mother of God, O Saviour, save us.

Glory… Now… Only-begotten Son…

Antiphon 3
Come, let us sing joyfully to the Lord, let us acclaim God, our Saviour.

Son of God, transfigured on the mountain, save us who sing to You: Alleluia.

Let us come before His face with praise, and acclaim Him in psalms.

Son of God, transfigured on the mountain, save us who sing to You: Alleluia.

For God is the great Lord, and the great king over all the earth.

Son of God, transfigured on the mountain, save us who sing to You: Alleluia.

Entrance
Come, let us worship and fall down before Christ. Son of God, transfigured on the mountain, save us who sing to You: Alleluia.

Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 1: Though the stone was sealed by the Judeans,* and soldiers guarded Your most pure body,* You arose, O Saviour, on the third day,* and gave life to the world.* And so the heavenly powers cried out to You, O Giver of Life:* Glory to Your resurrection, O Christ!* Glory to Your kingdom!* Glory to Your saving plan,* O only Lover of mankind.

Troparion, Tone 7: You were transfigured on the mount, O Christ God,* showing Your glory to Your disciples as much as they could bear.* Make Your eternal light shine* also on us who are sinners,* through the prayers of the Mother of God,* O Giver of Light, glory to You!

Troparion, Tone 3: O holy apostle Matthias, intercede with the all-merciful God* that He may grant us forgiveness of our sins.

Kontakion, Tone 1: You arose in glory from the tomb* and with Yourself You raise the world.* All humanity acclaims You as God.* and death has vanished.* Adam exults, O Master,* and Eve, redeemed from bondage now, cries out for joy:* “You are the One, O Christ, Who offer resurrection to all.”

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 4: Your radiant message,* O wondrous apostle Matthias,* has shone like the sun throughout the world* enlightening the Church of the nations with grace.

Now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 7: You were transfigured on the mount, O Christ God,* and Your disciples saw Your glory as much as they could;* that when they saw You crucified* they might know that You suffered willingly*, and might proclaim to the world* that You are truly the brightness of the Father.

Prokeimenon, Tone 1
Let Your mercy, O Lord, be upon us, as we have hoped in You.

verse: Rejoice in the Lord, O you just; praise befits the righteous. (Psalm 32:22,1)

Prokeimenon, Tone 4
verse: How great are Your works, O Lord, You have made all things in wisdom.

Epistle 1 Corinthians 4:9-16 (NRSV)
Brothers and Sisters, for I think that God has exhibited us apostles as last of all, as though sentenced to death, because we have become a spectacle to the world, to angels and to mortals. We are fools for the sake of Christ, but you are wise in Christ. We are weak, but you are strong. You are held in honor, but we in disrepute. To the present hour we are hungry and thirsty, we are poorly clothed and beaten and homeless, and we grow weary from the work of our own hands. When reviled, we bless; when persecuted, we endure; when slandered, we speak kindly. We have become like the rubbish of the world, the dregs of all things, to this very day. I am not writing this to make you ashamed, but to admonish you as my beloved children. For though you might have ten thousand guardians in Christ, you do not have many fathers. Indeed, in Christ Jesus I became your father through the gospel. I appeal to you, then, be imitators of me.

Acts 1:12-17, 21-26 (NRSV)
At that time, they returned to Jerusalem from the mount called Olivet, which is near Jerusalem, a sabbath day’s journey away. When they had entered the city, they went to the room upstairs where they were staying, Peter, and John, and James, and Andrew, Philip and Thomas, Bartholomew and Matthew, James son of Alphaeus, and Simon the Zealot, and Judas son of James. All these were constantly devoting themselves to prayer, together with certain women, including Mary the mother of Jesus, as well as his brothers. In those days Peter stood up among the believers (together the crowd numbered about one hundred twenty persons) and said, “Friends, the scripture had to be fulfilled, which the Holy Spirit through David foretold concerning Judas, who became a guide for those who arrested Jesus— for he was numbered among us and was allotted his share in this ministry.”

Alleluia, Tone 1
verse: God gives me vindication, and has subdued people under me.

verse: Making great the salvation of the king, and showing mercy to His anointed, to David, and to His posterity forever. (Psalm 17:48,51)
verse: Yours are the heavens, and Yours the earth. (Psalm 88:12)

Gospel Matthew 17:14-23 (NRSV)
At that time, When they came to the crowd, a man came to him, knelt before him, and said, “Lord, have mercy on my son, for he is an epileptic and he suffers terribly; he often falls into the fire and often into the water. And I brought him to your disciples, but they could not cure him.” Jesus answered, “You faithless and perverse generation, how much longer must I be with you? How much longer must I put up with you? Bring him here to me.” And Jesus rebuked the demon, and it came out of him, and the boy was cured instantly. Then the disciples came to Jesus privately and said, “Why could we not cast it out?” He said to them, “Because of your little faith. For truly I tell you, if you have faith the size of a mustard seed, you will say to this mountain, ‘Move from here to there,’ and it will move; and nothing will be impossible for you.” As they were gathering in Galilee, Jesus said to them, “The Son of Man is going to be betrayed into human hands, and they will kill him, and on the third day he will be raised.” And they were greatly distressed.

Luke 9:1-6 (NRSV)
At that time Jesus
called the twelve together and gave them power and authority over all demons and to cure diseases, and he sent them out to proclaim the kingdom of God and to heal. He said to them, “Take nothing for your journey, no staff, nor bag, nor bread, nor money—not even an extra tunic. Whatever house you enter, stay there, and leave from there. Wherever they do not welcome you, as you are leaving that town shake the dust off your feet as a testimony against them.” They departed and went through the villages, bringing the good news and curing diseases everywhere.

Hymn to the Mother of God
O my soul, magnify the Lord transfigured on the mountain.

And the Irmos, Tone 4: Your giving birth was revealed as incorrupt; for it was God who came forth from your womb; He appeared on earth in the flesh, and made His dwelling among us. Thus, O Mother of God, all of us magnify you.

Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest. (Psalm 148:1)* Their utterance has gone forth into all the earth,* and their word unto the ends of the world.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 18:5)


10-а Неділя по Зісланні Св. Духа. Св. прор. Св. ап. Матія. Свщмч. Симеона Лукача.

 

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

 

  1. Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

(г. 1): Вечірні наші молитви* прийми, святий Господи,* і дай нам відпущення гріхів,* ти бо єдиний* у світі появив воскресіння.

  1. Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Оточіть, люди, Сіон* і обніміть його,* і віддайте славу в ньому Воскреслому з мертвих,* бо він Бог наш, що визволив нас* з беззаконня нашого.

  1. Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

Прийдіть, люди, заспіваймо,* і поклонімся Христові,* прославляючи його з мертвих воскресіння,* бо він Бог наш, що визволив світ* від спокуси ворожої.

  1. Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

(г. 2, подібний: Коли з дерева): Прийдіть, з вірою святкуймо* пресвітле й божественне преображення Христове.* Довершуючи сьогодні справжню переміну,* піднімаймося духовно на вершину чеснот Христових учнів,* щоб, навчившись з ними об’явлення дивних таїнств,* прославляти Спаса Господа.

  1. Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

Радій і побожно веселися, свята Церкво вірних,* святкуючи сьогодні цей величний і всесвітлий празник!* Бо сьогодні Владика всіх преображається* і втрачену красу людини ясно опромінює* зірницею невимовної осяйности,* – більш від зорі, розливши промінне сонячне сяйво.

  1. Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Бувши всіх Богом і Творцем,* він, з невимовного багатства свого милосердя, прийняв вигляд слуги;* а сьогодні усуває давній сумерк,* засяявши обличчям і появивши у своїм тілі блиск Божества.* Тому учні налякалися і, з острахом упавши ниць,* поклонилися Владиці всіх.

  1. Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

(г. 1): Ти, славний апостоле Матію,* виконував повеління Вчителя,* а він розум твій у всьому просвітив* і показав тебе учнем та почесним благовісником* свого незбагненного Божества* Тому ти неводом благодаті виловлював людей з глибин марноти.

  1. Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

Покинувши все туземне,* за Христом пішов ти, апостоле Матію* і, прийнявши Святого Духа,* ти був ним посланий навчати народи, що загибали,* і навертати людей до світла богопізнання.* Звершивши ж подвиги божественних твоїх страждань і всяких мук,* ти Богові віддав свою душу.* Моли його, Угоднику, щоб подав нам велику милість.

  1. Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Славний боговидче Апостоле!* Прикрасилися ноги твої, що йшли правильним шляхом проповіді* і дороги нечестивців стісняли,* поширюючи божественне розуміння Слова,* що з’явилося у видимім тілі* і вибрало тебе своїм преславним учнем, Блаженний.* Моли його за спасіння душ наших.

1. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Справді, богомовний Апостоле,* послав тебе Христос, як стрілу світловидну,* що ворогів влучає, а пораненим душам* подає наочне зцілення.* Тому тебе належно прославляємо* і святе нині звершуємо святкування.* Молися за спасіння душ наших.

Слава (г. 6): Ти явно прийняв благодать Святого Духа* і став співучасником святого апостольського хору, Матіюапостоле.* Тому вдихнув ти вогненне дихання,* що з неба колись зійшло у вигляді вогненного язика,* і попалив тернину поганського безбожжя.* Моли Христа Бога, Проповіднику,* щоб спаслися душі наші.

І нині  (догмат, г. 1): Прославмо Марію Діву:* Всесвітню славу, що вийшла від людей* і породила Господа,* небесні двері, ангельську пісню і вірних окрасу.* Вона бо стала небом і храмом Божества;* вона знищила перегороду ворожнечі,* установила мир і відкрила царство.* Тож, маючи в ній опору віри,* ми здобули оборонця − Господа, що народився з неї.* Отже кріпіться, Божі люди, кріпіться,* бо він переможе, як всемогутній.

Читання

Премудрість.

Чтець: Першого соборного послання Йоанового читання

Будьмо уважні.

Чтець: Любі! Коли серце не винує, то ми маємо довір’я перед Богом, і що б ми не просили, одержуєм від нього, бо заповіді його бережемо і чинимо те, що йому вгодне. А ось його заповідь: Вірувати в ім’я його Сина Ісуса Христа й любити один одного, як він дав був нам заповідь. Хто його заповіді зберігає, той і перебуває в нім, а він у ньому; і ми знаємо, що він у нас перебуває, від Духа, що його він дав нам. Любі, не кожному духові вірте, а випробовуйте духів, чи вони від Бога, − багато бо лжепророків прийшло на світ. З цього спізнавайте Божий дух: кожен дух, який визнає, що Ісус Христос прийшов у тілі, той від Бога. А кожен дух, що не визнає Ісуса, − той не від Бога, але антихриста, про якого ви чували, що він прийде, та й тепер уже у світі. Ви, діточки, від Бога, і перемогли їх, бо більший той, хто у вас, ніж той, хто у світі. Вони від світу, тому й говорять по-світському, і світ їх слухає. Ми − від Бога. Хто знає Бога, слухає нас; хто ж не від Бога, не слухає нас. З цього спізнаємо дух правди й дух омани. (1 Йо. 3, 21-4, 6)

Премудрість.

Чтець: Першого соборного послання Йоанового читання

Будьмо уважні.

Чтець: Любі! Цим виявилася до нас любов Божа, що Бог свого єдинородного Сина послав у світ, щоб ми жили через нього. Любов же полягає не в тому, що ми полюбили Бога, а що він полюбив нас і послав Сина свого – примирення за гріхи наші. Любі, коли Бог так полюбив нас, то й ми повинні один одного любити. Бога ніхто ніколи не бачив. Коли ми любимо один одного, то Бог у нас перебуває, і його любов у нас досконала. Що ми перебуваємо в ньому, і він у нас, ми пізнаємо з того, що він дав нам від Духа свого. І ми бачили і свідчимо, що Отець послав Сина − Спаса світу. Хто визнає, що Ісус – Син Божий, Бог у ньому перебуває, і він у Бозі. Ми пізнали й увірували в ту любов, яку Бог до нас має. Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому. (1 Ів. 4:9-16)

Премудрість.

Чтець: Першого соборного послання Йоанового читання

Будьмо уважні.

Чтець: Любі! Коли хтось каже: «Я люблю Бога», а ненавидить брата свого, той неправдомовець. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, той не може любити Бога, якого він не бачить. І таку ми заповідь одержали від нього: «Хто любить Бога, той нехай любить і брата свого». Кожен, хто вірує, що Ісус є Христос, той народився від Бога; і кожен, хто любить того, хто породив, той любить і того, хто народився від нього. З цього пізнаємо, що любимо дітей Божих, коли Бога любимо й заповіді його виконуємо. Це бо любов до Бога: берегти його заповіді. А заповіді його не тяжкі. Бо все, що народжується від Бога, перемагає світ. І оце перемога, яка перемогла світ: віра наша. А хто перемагає світ, як не той, хто вірує, що Ісус – Син Божий? (1 Ів. 4:20-5:5)

 

Стихири на стиховні


(г. 1): Стражданнями твоїми, Христе,* ми визволились від страждань,* і твоїм воскресінням ми звільнилися від тління:* Господи, – слава тобі!

Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.

Нехай радіє створіння, нехай веселяться небеса,* народи нехай плещуть руками з радости.* Бо Христос, наш Спаситель, прибив наші гріхи на хресті,* подолав смерть, життя нам дарував* і нашого праотця Адама упалого воскресив,* як чоловіколюбець.

Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.

Бувши недосяжним царем неба і землі,* із-за твого чоловіколюб’я ти добровільно розп’явся.* Ад, стрінувши тебе внизу, засмутився,* але душі праведників, прийнявши тебе, зраділи* і Адам, побачивши тебе, Творця, в підземнім світі – воскреснув.* О, чудо! Як же то Життя всіх зазнало смерти?* Бо ти бажав просвітити світ, що кличе й промовляє:* Воскреслий з мертвих, Господи, слава тобі!

Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.

Мироносиці жінки, несучи миро,* поспішно і з риданням прийшли до твого гробу,* і не знайшовши пречистого тіла твого,* від ангела довідалися про нове й преславне чудо,* та й говорили апостолам: Воскрес Господь,* який дає світові велику милість.

Слава (г. 2): Сповнившись божественного духа, чудний апостоле Матію,* вельми ревнивий був ти за Бога вседержителя,* який показав тебе повним божественних чудес,* бо маючи чудну ревнивість, ти життям своїм осягнув досконалість.* Тому, бувши на висотах і вселившися з небесними хорами,* молися, Боговидче, Слову, Христові Богові нашому,* щоб нас обдарував великою милістю.

I нині: (г. 5):Прийдіть, вийдім на гору Господню, в дім Бога нашого,* і побачимо славу його Преображення,* славу як єдинородного від Отця!* Від світла приймімо світло* і, з душевним захопленням,* оспівуймо Тройцю Єдиносущну навіки.

Тропарі


(г. 1): Хоч камінь запечатали юдеї* і воїни стерегли пречисте тіло Твоє,* воскрес Ти, тридневний Спасе,* даруючи світові життя.* Ради цього сили небесні взивали до Тебе, Життєдавче:* Слава воскресенню Твоєму, Христе,* слава царству Твоєму,* слава промислові Твоєму,* єдиний Чоловіколюбець.

Слава (г. 3): Апостоле святий Матію, моли милостивого Бога,* щоб відпущення гріхів подав душам нашим.

I нині: (г. 7): Переобразився Ти на горі, Христе Боже,* показавши ученикам Твоїм славу Твою, скільки змогли.* Нехай засіяє і нам, грішним, світло Твоє повсякчасне,* молитвами Богородиці, Світлодавче, слава Тобі.

 

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Антифон 1
Стих 1: Воскликніте Господеві, вся земле,* співайте ж імені його, віддайте славу хвалі Його (Пс 65,2).
Приспів: Молитвами Богородиці,* Спасе, спаси нас.
Стих 2: Голос грому твого в небокрузі, освітили блискавки твої вселенну,* здригнулася й затремтіла земля (Пс 76,19).
Приспів: Молитвами Богородиці,* Спасе, спаси нас.
Стих 3: У славу й велич одягнувся ти,* приодівся світлом, наче ризою (Пс 103,1-2).
Приспів: Молитвами Богородиці,* Спасе, спаси нас.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь..Єдинородний Сину

Антифон 3
Співаємо звичайні третій антифон, але зі приспівom: Спаси нас, Сину Божий, що переобразився на горі, співаємо Тобі: Алилуя.

Вхідне:
Прийдіте поклонімося і припадім до Христа. Спаси нас, Сину Божий, що переобразився на горі, співаємо Тобі: Алилуя.

Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 1): Хоч запечатали камінь юдеї* і воїни стерегли пречисте тіло Твоє,* воскрес Ти, Спасе, на третій день,* даруючи життя світові.* Тому сили небесні взивали до Тебе, Життєдавче:* Слава воскресінню Твоєму, Христе,* слава царству Твоєму,* слава провидінню Твоєму,* єдиний Чоловіколюбче!

Тропар (глас 7): Переобразився ти на горі, Христе Боже,* показавши ученикам твоїм славу твою, скільки змогли.* Нехай засіяє і нам, грішним,* світло твоє повсякчасне,* молитвами Богородиці,* Світлодавче, слава тобі.

Тропар
(глас 3):
Апостоле святий Матію,* моли милостивого Бога,* щоб віпущення прогрішень подав душам нашим.

Кондак (глас 1): Воскрес Ти у славі як Бог із гробу* і світ із Собою воскресив;* людське єство Тебе, як Бога, оспівує* і смерть щезла.* Адам же ликує, Владико,* і Єва нині, з узів визволившись, радіє, взиваючи:* Ти, Христе, Той, Хто всім подає воскресіння.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Кондак (глас 4): Вістування Твоє, що, як світлосяйне сонце,* вийшло на ввесь світ,* просвічує благодаттю Церкву народів,* чудоносний Матію, апостоле.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак (глас 7): На горі переобразився ти* і, скільки змогли, ученики твої славу твою, Христе Боже, виділи,* щоб, коли побачать, як тебе розпинають,* страждання зрозуміли добровільне,* а світові проповідять,* що ти єси воістину Отче сяяння.

Прокімен (глас 1):
Милість Твоя, Господи, хай буде над нами,* бо ми надіялись на Тебе (Пс 32,22).
Стих: Радуйтеся, праведні, в Господі, правим належить похвала (Пс 32,1).
Прокімен (глас 4):
Які величні діла Твої, Господи!* Все премудро сотворив Ти (Пс 103,24).

Апостол: (1Корінтян 4, 9-16):
Браття і Сестри, Бог поставив нас, апостолів, останніх, немов призначених на страту; ми бо стали видовищем і світові, і ангелам, і людям. Ми нерозумні Христа ради, ви у Христі розумні, ми немічні, ви сильні; ви славні, ми без слави. До цього часу ми голодні і спраглі, і нагі, нас б’ють, ми скитаємось; ми трудимося, власними руками; нас ображають, і ми благословляємо; нас гонять, і ми терпимо; нас лають, і ми доброзичливі; ми стали сміттям світу, викидками всіх аж досі. Пишу це не щоб осоромити вас, але щоб як дітей моїх улюблених навести на розум. Бо хоч би ви мали тисячі учителів у Христі, але батьків небагато, я бо вас породив через Євангеліє у Христі Ісусі. Благаю, отже, вас: Будьте моїми наслідувачами, як і я Христа.

Діяння Апостолів 1, 12-17; 21-26.
В той час вернулися апостоли в Єрусалим з гори, яка зветься Оливною, що близько Єрусалиму – день ходи в суботу. Увійшовши в місто, зійшли на горницю, де вони пробували: Петро і Іван, Яків і Андрій, Филип і Тома, Вартоломей і Матей, Яків Алфеїв і Симон Зилот та Юда, син Якова. Всі вони пильно й однодушно були на молитві разом з жінками і Марією, матір’ю Ісуса, та з його братами. Тими днями Петро, вставши серед братів, яких зібралось було разом близько ста двадцяти, мовив: – Мужі брати! Треба було, щоб збулося Писання, що Дух Святий прорік був устами Давида про Юду, який став проводирем тих, що схопили Ісуса. Він був зачислений до нас і прийняв частку служби цієї. Треба, отже, щоб із цих мужів, що сходились з нами ввесь той час, коли Господь Ісус жив з нами, 22. почавши від хрищення Івана аж до дня, коли він від нас вознісся, щоб один з них був разом з нами свідком його воскресіння. І поставили двох: Йосифа, що зветься Варсавою, на прізвише Юст, і Матія. І, помолившись, сказали: Ти, Господи, всіх серцезнавче, вкажи, кого з цих двох ти вибрав, 25. щоб узяти місце тієї служби й апостольства, від якого відпав Юда, щоб іти на своє місце.

Алилуя (глас 1):
Стих: Бог, що дає відплату мені, і покорив народи мені (Пс 18,48).
Стих: Ти, що звеличуєш спасіння царя, і даєш милість помазаннику Своєму Давидові і родові його повіки (Пс 18,51).
Стих: Твої є небеса і твоя є земля (Пс 88,12).
Стих: Блаженні люди, що знають заклик твій (Пс 88,16).

Євангеліє: (Мт 17, 14-23):
У той час якийсь чоловік приступив до Ісуса і, припавши йому до ніг, каже: Господи, змилуйся над моїм сином, бо він причинний і тяжко нездужає: часто кидається в огонь, часто й у воду. Я був привів його до твоїх учнів, та вони не могли його зцілити. Роде невірний та розбещений, – відповів Ісус, – доки я маю бути з вами? Приведіть мені його сюди! Ісус погрозив йому, і біс вийшов з хлопця; і юнак видужав тієї ж хвилі. 19. Тоді підійшли учні до Ісуса насамоті й спитали: Чому ми не могли його вигнати? Ісус сказав їм: Через вашу малу віру; бо істинно кажу вам: коли матимете віру, як зерно гірчиці, скажете цій горі: перенесися звідси туди – і вона перенесеться; і нічого не буде для вас неможливого. А щодо цього роду бісів, то його виганяють лише молитвою і постом. Як вони зібралися в Галилеї, Ісус сказав до них: Син чоловічий має бути виданий у руки людям, і вони його уб’ють, але третього дня він воскресне. І вони тяжко зажурились.

Євангеліє від Луки 9, 1-6.
В той час Ісус, скликавши дванадцятьох учнів своїх, дав їм силу і владу над усіма бісами, і зціляти недуги; тоді послав їх проповідувати царство Боже й лікувати недужих. Він до них промовив: Нічого не беріть у дорогу: ні палиці, ні торби, ні хліба, ні грошей, ані дві одежі не майте.  В яку хату ви не увійшли б, там пробувайте, покіль не вийдете. А як хто вас не прийме, виходячи з того міста, обтрусіть порох з ніг ваших На свідоцтво проти них. І вийшли вони та, ходячи по селах, звіщали добру новину і оздоровляли всюди.

Замість Достойно:
Величай, душе моя, Господа, що на Таворі переобразився.
Ірмос (глас 4): Різдво твоє нетлінно явилося, Бог із боків твоїх пройшов, во плоті явився на землі і з людьми проживав. Тому тебе, Богородице, всі величаємо.

Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1).* На всю землю вийшло вістування їх і до кінців вселенної глаголи їх (Пс. 18,5). Алилуя (х3).

Aug 14: Pre-Feast of the Dormition; Translation of the Venerable Relics of our Father Theodosius

Pre-Feast of the Dormition; Translation of the Venerable Relics of our Father Theodosius

GREAT VESPERS

At Psalm 140

In Tone 4

  1. If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

At the sound of the cymbals, let us sing resounding hymns,* anticipating the feast of her departure.* Let us lift our voices in a brilliant chorus before her sepulchre.* For the Mother of God and the golden Tabernacle* now prepares to pass from earth to heaven,* to the new life and the divine splendour.

  1. I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

O choir of the holy apostles,* you are gathered together from the ends of the earth.* The Living City of the One who reigns over all* departs in glory to the heavens.* She goes to rejoice with her Son, the King.* With the angelic hosts, sing a farewell hymn to her divine burial.

  1. From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

O choir of the holy priests,* O kings, princes, and ranks of virgins, now come together!* All you people, let us come before her holy tomb and sing a hymn,* for the Queen of all entrusts her soul into the hands of her Son* to be taken to the heavenly home.

  1. For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

O venerable Father, when you accepted the ascetic life for your salvation,* then you were enlightened invisibly from heaven* and were shown to be an exorciser of evil spirits.* By divine will you received gold,* which, in your generous mercy, you gave to those in need.* You filled their empty vessels with produce,* preparing for the Saviour, those who were in distress.* O preacher of the faith of Christ our God,* pray to Him to save and enlighten our souls.

  1. Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

The appearance of your holy relics came like a great light,* understood to be like the angelic splendour.* The great Stephen ran quickly with longing and joy,* seeing them coming in the distance.* He found your body whole and incorrupt* and glorified Christ our God.* O Father, pray to Him to save and enlighten our souls.

  1. Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

When those who wished to bear your body* came to the cave where you were buried,* they rejoiced on opening the tomb;* for they saw your most holy remains whole and untouched by corruption,* the hair framing your glorious face,* and your eyes and mouth joined in praises of Christ our God.* Pray to Him to save and enlighten our souls.

In Tone 6

Glory…

In faith we are all called together to celebrate this feast.* Let us hasten today to commemorate* the transferal of your holy relics, O venerable Father,* and let us say:* Rejoice, O consecrated dwelling of the divine Spirit and pillar of piety;* rejoice, boast of ascetics,* for you increased the talent given you by God;* rejoice, bright beacon to the world and our consolation.* As you now stand before the throne of Christ,* beg Him to deliver us from all trouble and distress* and to attain the future glory;* for we celebrate your memory in faith.

In Tone 4

Now…

O pure and most holy Virgin,* the choirs of angels in heaven and the assembly of people on earth* sing the praise of your glorious Dormition;* for you have become the Mother of the Creator of all, Christ our God.* We beg you to intercede constantly for us;* for, next to God, we have placed our hope in you,* O most glorious and ever-virgin Mother of God.

Readings

(1) Wisdom 5:15-6:3; (2) Wisdom 3:1-9; (3) Wisdom 4:7-15

Aposticha

In Tone 2

O marvellous wonder! O new sign of mystery!* How is it that the life-bearing Maiden* has been given over to death* and is now being concealed in a tomb?

Go up, Lord, to the place of your rest, You and the ark of your strength.

May all creatures sing out* because the Virgin, the daughter of Adam,* is going up into heaven.

The Lord swore an oath to David; He will not go back on his word.

Let us imagine the Virgin’s bier* surrounded by the apostolic choir,* and let us sing at her departure.

In Tone 8

Glory…

The multitude of monks praise you as their teacher,* O Theodosius our Father,* for by your paths you truly showed us the way we should go.* You are a blessed servant of Christ;* you unmasked the power of the enemy.* O dweller with angels and companion of the monks and the just,* pray with them that the Lord grant mercy to our souls.

In Tone 2

Now…

She is higher than the heavens,* more glorious than the Cherubim,* and more honourable than all creation.* Her outstanding purity became the dwelling place of the eternal divinity.* Today she places her all-pure soul into the hands of her Son.* With her, the universe is filled with joy,* and the grace of salvation is given to us.

Troparia

In Tone 8

Raised in virtue, O Father Theodosius,* from childhood you loved the monastic life* and attained your desire courageously.* You lived in a cave adorning your life with fasting and radiance* and abided in prayer like the bodiless powers.* You shone like a beacon in the land of Rus’.* Entreat Christ God to save our souls.

In Tone 4

Glory… Now…

O peoples, dance with joy and clap your hands with fervour.* Gather today in eagerness and jubilation, and sing with glee;* for the Mother of God is about to rise in glory,* going up from the earth into heaven.* It is to her we always sing hymns of praise,* for she is the Mother of God.

 

DIVINE LITURGY

Troparia and Kontakia

Troparion, Tone 8: Raised in virtue, O Father Theodosius,* from childhood you loved the monastic life* and attained your desire courageously.* You lived in a cave adorning your life with fasting and radiance* and abided in prayer like the bodiless powers.* You shone like a beacon in the land of Rus’.* Entreat Christ God to save our souls.

Troparion, Tone 4: O peoples, dance with joy and clap your hands with fervour.* Gather today in eagerness and jubilation, and sing with glee;* for the Mother of God is about to rise in glory,* going up from the earth into heaven.* it is to her we always sing hymns of praise,* for she is the Mother of God.

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 4: Today the whole universe dances with joy* at your glorious memory, O Mother of God,* and it cries out to you:* Rejoice, O virgin, pride of Christians.

Now and forever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 3: Today we revere the star of Rus’, blessed Theodosius,* who shone from the east and same to the West;* for he enriched this whole land and all of us* with gentleness and miraculous wonders* by the practice and the grace of the monastic rule.

Prokeimenon, Tone 7

Precious in the sight of the Lord is the death of His venerable ones.

verse: What shall I render to the Lord for all the things He has rendered to me? (Psalm 115:15,12)

Epistle

Hebrews 13:7-16

Alleluia, Tone 2

verse: Your priests shall clothe themselves with justice, and Your venerable ones shall rejoice.

verse: For the Lord has chosen Sion; He has chosen it for His dwelling. (Psalm 131:9,13)

Gospel

Matthew 11:27-29

Communion Hymn

The just man shall be in everlasting remembrance;* of evil hearsay he shall have no fear.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 111:6)

Aug 15: The Dormition of the Most Holy Lady, the Theotokos and Ever-Virgin Mary

The Dormition of the Most Holy Lady, the Theotokos and Ever-Virgin Mary

Great Vespers, Festal Matins and Divine Liturgy

One of the 12 Great Feasts. Holy Day of Obligation.

GREAT VESPERS

Kathisma

Blessed is the man… is sung.

At Psalm 140

In Tone 1

  1. Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

O what a wonder! The Source of Life is placed in a tomb;* the grave becomes a ladder to heaven.* Rejoice, Gethsemane, holy chamber of the Mother of God!* As for us, O faithful,* let us cry out with Gabriel, the prince of angels:* Rejoice, O woman full of grace, the Lord is with you,* the Lord, Who because of you, bestows great mercy upon the world.

  1. Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

O what a wonder! The Source of Life is placed in a tomb;* the grave becomes a ladder to heaven.* Rejoice, Gethsemane, holy chamber of the Mother of God!* As for us, O faithful,* let us cry out with Gabriel, the prince of angels:* Rejoice, O woman full of grace, the Lord is with you,* the Lord, Who because of you, bestows great mercy upon the world.

  1. If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

O Lady, marvellous are your mysteries.* You have become the throne of the Most High,* and today you are taken from earth to heaven.* Your glory shines forth with the radiance of divine grace* and surpasses every other splendour.* Rise up to the heavens, all you virgins,* together with the Mother of our King, and cry out:* Rejoice, O Woman full of grace, the Lord is with you,* the Lord, Who because of you,* bestows great mercy upon the world.

  1. I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

O Lady, marvellous are your mysteries.* You have become the throne of the Most High,* and today you are taken from earth to heaven.* Your glory shines forth with the radiance of divine grace* and surpasses every other splendour.* Rise up to the heavens, all you virgins,* together with the Mother of our King, and cry out:* Rejoice, O Woman full of grace, the Lord is with you,* the Lord, Who because of you,* bestows great mercy upon the world.

  1. From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

Behold, all the heavenly hosts,* the Dominations, Thrones, and Principalities,* Virtues, Powers, Cherubim, and Seraphim,* sing a hymn of glory to your Dormition.* The entire human race rejoices at your glory;* and kings, together with the Angels and Archangels, sing out to you:* Rejoice, O Woman full of grace, the Lord is with you,* the Lord, Who because of you,* bestows great mercy upon the world.

In Tone 4

  1. For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

The heavens rejoice in your glorious Dormition,* and the angelic hosts are filled with joy;* all the universe is exalting* as they sing hymns of farewell to you,* O Mother of the Master of the universe,* O all-holy Virgin who did not know wedlock.* You have delivered mankind from the condemnation of old.

  1. Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

At the divine command* the chosen apostles hastened from the ends of the universe to bury you;* and, seeing you carried from earth to heaven,* they praised you with the words of Gabriel:* Rejoice, O bearer of the entire Divinity!* Rejoice, O Virgin, for you alone brought heaven and earth together* in giving birth to your Son.

  1. Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

You have given birth to Life,* and now by your holy Dormition* you have crossed the borders into eternal life.* The Angels, Principalities, and the Virtues,* the prophets, the apostles, and all creation form a procession,* and your Son receives your pure soul into His immaculate hands,* O Virgin Mother and Bride of God.

In Tone 1

Glory… Now…

The holy apostles were taken up from every corner of the world* and carried upon clouds by the command of God.* They gathered around you pure body, O Source of Life,* and kissed it with reverence.* As for the most sublime powers of heaven,* they came with their own leader* to escort and to pay their last respects to the most honourable body* that had contained Life itself.* Filled with awe, they marched together with the apostles in silent majesty,* professing to the princes of heaven in a hushed voice:* Lift up your gates and receive, with becoming majesty,* the Mother of the Light that never fades,* because, through her, salvation was made possible for mankind.* She is the One upon whom no one may gaze,* and to whom no one is able to render sufficient glory;* for the special honour that made her sublime is beyond understanding.* Therefore, O Most Pure Mother of God,* forever alive with your Son, the Source of Life,* do not cease to intercede with Him* that He may guard and save Your people from every trouble;* for you are our intercessor.* To you we sing a hymn of glory* with loud and joyful voice, now and forever.

Readings: (1) Genesis 28:10-17; (2) Ezekiel 43:27 – 44:4; (3) Proverbs 9:1-11

Lytia In Tone 1

Because the disciples had been both the eyewitnesses and servants of the Word,* it was also fitting that they should witness the final mystery,* the Dormition of His Mother according to the flesh.* They not only saw the ascension of the Saviour from earth to heaven,* but they were also witnesses to the translation of the Mother who bore Him.* They came to Zion to escort the Virgin, who surpasses the Cherubim,* as she hastened in her journey to heaven.* With them, let us also bow low* before the One who intercedes for our souls.

In Tone 2

She is higher than the heavens,* more glorious than the Cherubim,* and more honourable than all creation.* Her outstanding purity became the dwelling place of eternal divinity.* Today she places her all-pure soul into the hands of her Son.* With her, the universe is filled with joy,* and the grace of salvation is given to us.

The most pure Spouse, the Mother of the One in Whom the Father is well-pleased,* she whom God had chosen to become the dwelling place of His natures* that had been united without confusion,* today delivers her most pure soul to her divine Creator.* The angels welcome her in a divine manner,* and the Mother of Life is now transferred to life.* She is the lamp of the inaccessible brightness,* the hope of our souls, and the salvation of believers.

In Tone 3

Come, all you ends of the earth,* let us praise the blessed passing of the Mother of God.* She delivers her sinless soul into the hands of her Son;* through her holy Dormition the world is given new life.* With psalms and hymns and spiritual canticles,* the whole world celebrates in joy* together with the angels and apostles.

In Tone 5

Glory…

Come, all you lovers of the feast,* let us form choirs and fill the Church with our hymns* in honour of the falling asleep of the Ark of God.* Today heaven indeed opens its bosom* to receive the Mother of the One whom the universe cannot contain.* The earth gives back the Source of Life* and receives the blessing of the Lord.* The choir of angels and apostles look with awe* as they see the One who gave birth to the Prince of Life* now herself pass from life to life.* Let us all bow together before her and say:* O Lady, do not forget the children of your house* who celebrate your holy Dormition in faith.

Now…

O people, sing to the Mother of our God;* for, on this day, she delivers her radiant soul into the most pure hands* of the One Who took flesh of her without seed.* In His presence she intercedes unceasingly* that He grant peace and great mercy to the world.

Aposticha

In Tone 4

All you peoples of the earth* sing together a hymn of glory* to the pure and most holy Virgin* from whom the Word of God came to us,* receiving flesh from her in a manner beyond understanding.* Let us cry out: Blessed are you among women,* and blessed is your womb that contained Christ,* into whose hands you committed your soul.* O pure Virgin, intercede with Christ that He may save our souls!

Go up, O Lord, to the place of Your rest, You and the ark of Your strength.

O pure and most holy Virgin,* the choirs of angels in heaven and the assembly of people on earth* sing the praises of your glorious Dormition;* for you have become the Mother of the Creator of all, Christ our God.* We beg you to intercede constantly for us;* for, next to God, we have placed our hope in you,* O most glorious and ever-virgin Mother of God.

The Lord swore an oath to David; He will not go back on His word.

With all the people of the earth,* let us sing to Christ the hymn of praise that David has sung of old.* Together with her escort of virgins,* with happiness and rejoicing, she will be led to the King;* for the fruit of David’s seed,* the One through whom we have been led to God,* has been lifted up to glory by her Son and Master* in a way that defies description.* Since she is the Mother of God,* we sing to her a hymn of glory and cry out:* Deliver us from all harm and guard our souls from tribulations.* We confess and proclaim that you are the Mother of God.

Glory… Now…

O Virgin Mother of God,* at the time you were carried up to the One born of you* in a manner beyond understanding,* James and Peter were present;* James, the brother of the Lord and first bishop,* and Peter, the honourable head of the apostles and prince of theologians.* The whole college of apostles was also there,* all in one accord proclaiming things divine,* praising the astounding mystery of Christ,* and with joy, preparing your body, O most glorious One,* source of Life and temple of God.* The most holy angelic powers,* were rapt in wonder at the sight of this miracle,* and they said to each other:* Lift up your gates to receive the Mother of the Creator of heaven and earth.* Come, let us all sing hymns to her noble and holy body* that has contained the invisible Lord.* Therefore, we also celebrate your feast;* and, O woman worthy of all praise, we cry out:* O glorious Lady, exalt the Christian peoples* and intercede with Christ God that He may save our souls.

Troparion

In Tone 1

In giving birth you retained your virginity,* in falling asleep you did not abandon the world, O Mother of God.* You passed into life, for you are the Mother of Life,* and by your prayers* you deliver our souls from death. (thrice)

 

FESTAL MATINS

The Lord is God, Tone 1

Troparion, Tone 1

In giving birth you retained your virginity,* in falling asleep you did not abandon the world, O Mother of God.* You passed into life, for you are the Mother of Life,* and by your prayers* you deliver our souls from death. (twice)

Glory… Now… (repeat)

Sessional Hymn I, Tone 1

The venerable choir of the divine apostles* was reunited in a marvellous manner* to bury your most pure body, O glorious Mother of God.* With them the multitude of angels also sang in honour of your passage to heaven* which we now celebrate in faith.

Glory… Now… (repeat)

Sessional Hymn II, Tone 3

In giving birth, your conception was without seed;* in falling asleep, your body did not undergo corruption.* You have passed from one miracle to another, O Mother of God.* How did the Virgin who knew not man nourish an infant?* And how did the Mother of God know death?* Therefore, with the angels we cry out to you:* Rejoice, for you are full of grace.

Glory… Now… (repeat)

Polyeleos

Exaltation

We extol you,* O all-pure Mother of Christ our God,* and we honour* your all-glorious Dormition.

verses:
Shout joyfully to the Lord all the earth; sing praise to his name; give to Him glorious praise…
Go up, Lord, to the place of your rest, You and the ark of your strength…
I will make your name remembered from generation to generation…
Glory… Now…
Alleluia! Alleluia! Alleluia! Glory be to You, O God! (3 times)

Sessional Hymn, Tone 4

Tell us, O David, what feast is now being celebrated?* The one, he said, of which I sang in the book of the Psalms.* Christ has transferred into the dwelling place above* the One who is virgin, daughter, and servant of God,* she who bore Him in her womb without seed.* Therefore, mothers and daughters and Christian spouses sing with joy and say:* Rejoice, O Virgin who has passed into the heavenly kingdom.

Glory… Now… (repeat)

Gradual Hymns

Take 1st antiphon of Sunday, Tone 4

Prokeimenon, Tone 4

I will make your name remembered* from generation to generation.
verse: Listen, O daughter, give ear to my words.

Let Everything That Has Breath (Tone 4)

Gospel: Luke 1:39-49

Psalm 50

After Psalm 50

Tone 6

Glory…

Through the prayers of the Theotokos,* O merciful Lord,* cleanse us from the multitude of my transgressions.

Now…

Through the prayers of the Theotokos,* O merciful Lord,* cleanse us from the multitude of my transgressions.

Have mercy on me, God, in your loving kindness, according to the multitude of your tender mercies, blot out my transgressions.

O Tabernacle all-pure,* when the translation of your body took place,* the apostles gathered around your bier with fear and trembling.* They gazed upon you and were filled with awe.* In tears, Peter cried out to you:* O Virgin,* I see you laid out as one dead,* yet you gave birth to the Life of the universe.* I am struck with amazement,* for in you dwells the One who shall be our joy in the life beyond.* O pure Virgin, intercede unceasingly with your Son and God* to save the Christian people.

Canon

Ode 1, Tone 1

(Irmos) Your holy and noble death, O Virgin, is adorned with the splendid robe of divine glory. It brings all the faithful together in joy. Led by Miriam, with dances and timbrels they praise your only-begotten Son, for He has been greatly glorified.

Most Holy Mother of God, save us!

The heavenly choirs encircled your holy body in Sion while the choir of apostles, assembling from the ends of the earth, stood beside you, O Theotokos. Along with them, we also honour your holy memory, O most pure Virgin.

Glory… Now…

You have gained victory over nature by giving birth to God, O pure Virgin; yet, like your Son and Creator, you have followed the laws of nature while being above it. Therefore, through your death, you have risen to eternal life with your Son.

(Katavasia) Your holy and noble death, O Virgin, is adorned with the splendid robe of divine glory. It brings all the faithful together in joy. Led by Miriam, with dances and timbrels they praise your only-begotten Son, for He has been greatly glorified.

Ode 3, Tone 1

(Irmos) You are the Creator, Wisdom, and Power of God, O Christ; and You uphold all things by your will. Make your Church firm and faithful, for You alone are holy and dwell among the saints.

Most Holy Mother of God, save us!

O most pure Virgin, the holy apostles acknowledged you to be both a mortal and one who was beyond and above nature, the Mother of God. Therefore, they approached your body with fear and awe, and beheld you, the tabernacle that had contained God, radiant with glory.

Glory… Now…

The bold hands of the impudent one were quickly cut off by the righteousness of God in order to preserve the honour of the living Ark, the glory of the Divinity, from whom the Word had taken flesh.

(Katavasia) You are the Creator, Wisdom, and Power of God, O Christ; and You uphold all things by your will. Make your Church firm and faithful, for You alone are holy and dwell among the saints.

Ode 4, Tone 1

(Irmos) O Christ, the prophets foretold your incarnation from a virgin, and that You would be the glory and light of revelation to the Gentiles. The abyss cries out in joy to You: Glory to your power, for You alone love all people.

Most Holy Mother of God, save us!

Come all you faithful, and behold the mystery; for the holy mountain of the Lord is raised above the heavens as we look on. The earthly heaven takes up her dwelling in a heavenly and immortal land.

Most Holy Mother of God, save us!

O pure Virgin, your death was a passing over into a better and eternal life. It transported you from this earthly life to one that is divine and knows no end; now you behold your Son and Lord in joy.

Glory… Now…

The heavenly gates opened wide, and the heavenly choirs sang as Christ welcomed the virgin treasure of his own mother. The Cherubim served you in gladness, and the Seraphim praised you in joy.

(Katavaisa) O Christ, the prophets foretold your incarnation from a virgin, and that You would be the glory and light of revelation to the Gentiles. The abyss cries out in joy to You: Glory to your power, for You alone love all people.

Ode 5, Tone 1

(Irmos) I will speak of your divine and wondrous mysteries, O Christ. You have revealed yourself as the divine Son, radiant with eternal brightness, who took flesh from a virgin. You have risen as the sun, bestowing light to those who dwelt in the shadow of darkness.

Most Holy Mother of God, save us!

The choir of apostles was transported upon a cloud from the ends of the earth to Sion so that they might minister to you, O Virgin. From you, O swift cloud, the Almighty God, the Sun of Righteousness, bestowed light upon those who were in the shadow of darkness.

Glory… Now…

Inspired by the Holy Spirit, the apostles sang out a burial hymn to the Mother of God in a voice louder than trumpets: Rejoice, O pure source of the Incarnation of God. Through you, salvation comes to the whole world.

(Katavasia) I will speak of your divine and wondrous mysteries, O Christ. You have revealed yourself as the divine Son, radiant with eternal brightness, who took flesh from a virgin. You have risen as the sun, bestowing light to those who dwelt in the shadow of darkness.

Ode 6, Tone 1

(Irmos) Your three-day burial, O Lord, was prefigured by the sea monster, breathing forth fire; Jonah was the interpreter of this mystery; for coming forth from the monster safe and sound, he cried out: I will offer hymns of praise to You, O Lord.

Most Holy Mother of God, save us!

The Divine King of all bestowed upon you gifts that are beyond nature. Just as He preserved your virginity in childbirth, He saved your body from suffering corruption in the tomb. He exalted you, his Mother, through your divine passage in glory.

Glory… Now…

O Virgin, your Son has granted that you dwell in the Holy of Holies as a bright lamp, burning with the immaterial fire, as a golden censer burning with divine coal. You are the vessel containing manna, the rod of Aaron, the tablet written by God, the holy Ark, and the table of the Bread of Life.

(Katavasia) Your three-day burial, O Lord, was prefigured by the sea monster, breathing forth fire; Jonah was the interpreter of this mystery; for coming forth from the monster safe and sound, he cried out: I will offer hymns of praise to You, O Lord.

Kontakion, Tone 2

The grave and death did not detain the Mother of God.* She prays perpetually and is our unfailing hope of intercession;* for He who dwelt in the womb of the ever-Virgin,* transferred to life the Mother of Life.

Ikos

O Saviour, encircle my heart so that I may praise this stronghold of the world, your most pure Mother; may my words be as strong as a fortress, and may my thoughts acquire power and strength. You always fulfill the petitions of those who come to You in faith. Therefore, grant me the words, the tongue, and the thoughts that are without shame; for every gift that enlightens us comes from You, the Enlightener of our souls, and the Lord who dwelt in a virginal womb.

Ode 7, Tone 1

(Irmos) Through the power of God’s love, the three youths overcame the anger and fire, extinguished the flames with dew, and scorned the anger of the tyrant. Inspired by God, they became as a three-stringed harp singing in the flaming furnace: Blessed are You, O most glorious God, for You are the God of our Fathers.

Most Holy Mother of God, save us!

Moses, overcome by wrath, destroyed the tablets made by God and inscribed by the Holy Spirit. But the God of Moses preserved the virginity of his own Mother in her childbirth, and now has carried her to the heavenly dwelling. Rejoicing with her, we sing out to Christ: Blessed are You, O most glorious God, for You are the God of our Fathers.

Most Holy Mother of God, save us!

O faithful, let us sing on this sacred and festive day of the Translation of the pure Virgin. With the cymbals of our pure lips, the melodious lyres of our hearts, the sweet-sounding trumpets of our uplifted minds, and the joyful clapping of our hands, let us say: Blessed are You, O most glorious God, for You are the God of our Fathers.

Glory… Now…

Inspired by God, the faithful have assembled to witness the passing over of God’s glorious Tabernacle from Sion to the heavenly dwelling place where the joyful singing of those celebrating the feast can be heard praising Christ and saying: Blessed are You, O most glorious God, for You are the God of our Fathers.

(Katavasia) Through the power of God’s love, the three youths overcame the anger and fire, extinguished the flames with dew, and scorned the anger of the tyrant. Inspired by God, they became as a three-stringed harp singing in the flaming furnace: Blessed are You, O most glorious God, for You are the God of our Fathers.

Ode 8, Tone 1

(Irmos) The mighty angel of God showed to the three holy youths a fire which was refreshing to them but destructive to the impious. He made the Theotokos a source of life gushing forth immortality to those who sing: Because we have been saved, we glorify the one and only Creator and praise Him above all forever.

Most Holy Mother of God, save us!

The choir of apostles attended the divine Ark of holiness in Sion while singing: O Tabernacle of the living God, where are you going? Continue to guard those who sing to you in faith: Because we have been saved, we glorify the one and only Creator and praise Him above all forever.

Glory… Now…

As the pure Virgin left the earth, she raised up her hands in which she had embraced the incarnate God, and she confidently spoke to her Son, saying: Remember forever those whom You have given me and who sing out to You: Because we have seen saved, we glorify the one and only Creator and praise Him above all forever.

(Katavasia) The mighty angel of God showed to the three holy youths a fire which was refreshing to them but destructive to the impious. He made the Theotokos a source of life gushing forth immortality to those who sing: Because we have been saved, we glorify the one and only Creator and praise Him above all forever.

Omit Magnificat

Ode 9

Seeing the Dormition of the Most Pure One, the angels were filled with awe at how the Virgin went from earth to heaven.

(Sung before each of the following)

In you, O pure Virgin, the laws of nature were overcome: in giving birth you remained a virgin, and in your death, heralded life. You remained a virgin after giving birth and remained alive after death, always saving your descendants, O Mother of God.

The heavenly choirs were astonished as they beheld their Master in Sion holding the soul of a woman in his hands. As a Son, it was fitting that He spoke to her who had given birth to Him without stain and said: Come and share the glory of your Son and your God.

Glory… Now…

The assembly of apostles gathered around your body which had contained God. Beholding it with awe, they cried out with a clear voice: Save your people as you pass over to the heavenly mansions of your Son.

Hymn of Light, Tone 3

O holy apostles of Christ, gathered here from the ends of the universe,* carry my body to the garden of Gethsemane and place it in the tomb.* And You, my Son and my God, receive my breath and my spirit. (3)

At the Praises

In Tone 4

The heavens rejoice in your glorious Dormition,* and the angelic hosts are filled with joy;* all the universe is exalting* as they sing hymns of farewell to you,* O Mother of the Master of the universe,* O all-holy Virgin who did not know wedlock.* You have delivered the human race from the condemnation of old.

The heavens rejoice in your glorious Dormition,* and the angelic hosts are filled with joy;* all the universe is exalting* as they sing hymns of farewell to you,* O Mother of the Master of the universe,* O all-holy Virgin who did not know wedlock.* You have delivered the human race from the condemnation of old.

At the divine command, the chosen apostles* hastened from the ends of the universe to bury you;* and, seeing you carried from earth to heaven,* they praised you with the words of Gabriel:* Rejoice, O bearer of the entire Divinity!* Rejoice, O Virgin, for you alone brought heaven and earth together* in giving birth to your Son.

You have given birth to Life,* and now by your holy Dormition* you have crossed the borders into eternal life.* The Angels, the Principalities, and the Virtues,* the prophets, the apostles, and all creation form a procession,* and your Son receives your pure soul into his immaculate hands,* O Virgin Mother and Bride of God.

In Tone 6

Glory… Now…

For your holy Dormition, O Mother of God and Mother of Life,* the clouds carried the apostles through the air.* Those who had been scattered throughout the world* were brought together in a single choir;* and, burying your most pure body with respect,* they sang the words of Gabriel:* Rejoice, O full of grace, O unwedded Virgin;* the Lord is with you!* Intercede with your Son and our God to save our souls.

Troparion, Tone 1

In giving birth you retained your virginity,* in falling asleep you did not abandon the world, O Mother of God.* You passed into life, for you are the Mother of Life,* and by your prayers* you deliver our souls from death.

 

DIVINE LITURGY

Troparia and Kontakia

Troparion, Tone 1: In giving birth you retained your virginity,* in falling asleep you did not abandon the world, O Mother of God.* You passed into life, for you are the Mother of Life,* and by your prayers* you deliver our souls from death.

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit, now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 2: The tomb and death could not hold the Mother of God,* unceasing in her intercession and unfailing hope of patronage,* for, as the Mother of Life, she was transferred to life* by Him Who had dwelt in her ever-virgin womb.

Prokeimenon, Tone 3

My soul magnifies the Lord, and my spirit has rejoiced in God my Saviour.

verse: Because he has regarded the humility of His handmaid; for behold, all generations shall call me blessed. (Luke 1:46-48)

Epistle: Philippians 2:5-11 (NRSV)
Let the same mind be in you that was in Christ Jesus, who, though he was in the form of God, did not regard equality with Godas something to be exploited, but emptied himself,taking the form of a slave, being born in human likeness. And being found in human form, he humbled himself and became obedient to the point of death—even death on a cross. Therefore God also highly exalted him and gave him the name that is above every name, so that at the name of Jesus
every knee should bend,in heaven and on earth and under the earth, and every tongue should confess that Jesus Christ is Lord,to the glory of God the Father.

Alleluia, Tone 8
verse: Rise up, O Lord, to the place of Your rest, You and the ark of Your holiness.
verse: The Lord swore an oath to David, and will not go back on His word. (Psalm 131:8,11)

Gospel Luke 10:38-42, 11:27-28 (NRSV)
Now as they went on their way, he entered a certain village, where a woman named Martha welcomed him into her home. She had a sister named Mary, who sat at the Lord’s feet and listened to what he was saying. But Martha was distracted by her many tasks; so she came to him and asked, “Lord, do you not care that my sister has left me to do all the work by myself? Tell her then to help me.” But the Lord answered her, “Martha, Martha, you are worried and distracted by many things; there is need of only one thing. Mary has chosen the better part, which will not be taken away from her.” While he was saying this, a woman in the crowd raised her voice and said to him, “Blessed is the womb that bore you and the breasts that nursed you!” But he said, “Blessed rather are those who hear the word of God and obey it!”

Hymn to the Mother of God
Seeing the pure one’s falling asleep, angels marvelled in wonder how the Virgin could ascend from earth to heaven.
And the Irmos: O pure Virgin, in you are conquered the bounds of nature,* for childbirth remains virginal and death is betrothed to life.* V

Communion Hymn
I will take the cup of salvation;* and I will call upon the name of the Lord.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 115:13)


Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і приснодіви Марії – 15 серпня.

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

  1. Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

Прийдіть, люди, заспіваймо,* і поклонімся Христові,* прославляючи його з мертвих воскресіння,* бо він Бог наш, що визволив світ* від спокуси ворожої.

  1. Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

(г. 2, подібний: Коли з дерева): Прийдіть, з вірою святкуймо* пресвітле й божественне преображення Христове.* Довершуючи сьогодні справжню переміну,* піднімаймося духовно на вершину чеснот Христових учнів,* щоб, навчившись з ними об’явлення дивних таїнств,* прославляти Спаса Господа.

  1. Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

Радій і побожно веселися, свята Церкво вірних,* святкуючи сьогодні цей величний і всесвітлий празник!* Бо сьогодні Владика всіх преображається* і втрачену красу людини ясно опромінює* зірницею невимовної осяйности,* – більш від зорі, розливши промінне сонячне сяйво.

  1. Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Бувши всіх Богом і Творцем,* він, з невимовного багатства свого милосердя, прийняв вигляд слуги;* а сьогодні усуває давній сумерк,* засяявши обличчям і появивши у своїм тілі блиск Божества.* Тому учні налякалися і, з острахом упавши ниць,* поклонилися Владиці всіх.

  1. Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

(г. 1): Ти, славний апостоле Матію,* виконував повеління Вчителя,* а він розум твій у всьому просвітив* і показав тебе учнем та почесним благовісником* свого незбагненного Божества* Тому ти неводом благодаті виловлював людей з глибин марноти.

  1. Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

Покинувши все туземне,* за Христом пішов ти, апостоле Матію* і, прийнявши Святого Духа,* ти був ним посланий навчати народи, що загибали,* і навертати людей до світла богопізнання.* Звершивши ж подвиги божественних твоїх страждань і всяких мук,* ти Богові віддав свою душу.* Моли його, Угоднику, щоб подав нам велику милість.

  1. Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Славний боговидче Апостоле!* Прикрасилися ноги твої, що йшли правильним шляхом проповіді* і дороги нечестивців стісняли,* поширюючи божественне розуміння Слова,* що з’явилося у видимім тілі* і вибрало тебе своїм преславним учнем, Блаженний.* Моли його за спасіння душ наших.

1. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Справді, богомовний Апостоле,* послав тебе Христос, як стрілу світловидну,* що ворогів влучає, а пораненим душам* подає наочне зцілення.* Тому тебе належно прославляємо* і святе нині звершуємо святкування.* Молися за спасіння душ наших.

Слава (г. 6):Ти явно прийняв благодать Святого Духа* і став співучасником святого апостольського хору, Матіюапостоле.* Тому вдихнув ти вогненне дихання,* що з неба колись зійшло у вигляді вогненного язика,* і попалив тернину поганського безбожжя.* Моли Христа Бога, Проповіднику,* щоб спаслися душі наші.

І нині  (догмат, г. 1): Прославмо Марію Діву:* Всесвітню славу, що вийшла від людей* і породила Господа,* небесні двері, ангельську пісню і вірних окрасу.* Вона бо стала небом і храмом Божества;* вона знищила перегороду ворожнечі,* установила мир і відкрила царство.* Тож, маючи в ній опору віри,* ми здобули оборонця − Господа, що народився з неї.* Отже кріпіться, Божі люди, кріпіться,* бо він переможе, як всемогутній.

Читання

Премудрість.

Чтець: Першого соборного послання Йоанового читання

Будьмо уважні.

Чтець: Любі! Коли серце не винує, то ми маємо довір’я перед Богом, і що б ми не просили, одержуєм від нього, бо заповіді його бережемо і чинимо те, що йому вгодне. А ось його заповідь: Вірувати в ім’я його Сина Ісуса Христа й любити один одного, як він дав був нам заповідь. Хто його заповіді зберігає, той і перебуває в нім, а він у ньому; і ми знаємо, що він у нас перебуває, від Духа, що його він дав нам. Любі, не кожному духові вірте, а випробовуйте духів, чи вони від Бога, − багато бо лжепророків прийшло на світ. З цього спізнавайте Божий дух: кожен дух, який визнає, що Ісус Христос прийшов у тілі, той від Бога. А кожен дух, що не визнає Ісуса, − той не від Бога, але антихриста, про якого ви чували, що він прийде, та й тепер уже у світі. Ви, діточки, від Бога, і перемогли їх, бо більший той, хто у вас, ніж той, хто у світі. Вони від світу, тому й говорять по-світському, і світ їх слухає. Ми − від Бога. Хто знає Бога, слухає нас; хто ж не від Бога, не слухає нас. З цього спізнаємо дух правди й дух омани. (1 Йо. 3, 21-4, 6)

Премудрість.

Чтець: Першого соборного послання Йоанового читання

Будьмо уважні.

Чтець: Любі! Цим виявилася до нас любов Божа, що Бог свого єдинородного Сина послав у світ, щоб ми жили через нього. Любов же полягає не в тому, що ми полюбили Бога, а що він полюбив нас і послав Сина свого – примирення за гріхи наші. Любі, коли Бог так полюбив нас, то й ми повинні один одного любити. Бога ніхто ніколи не бачив. Коли ми любимо один одного, то Бог у нас перебуває, і його любов у нас досконала. Що ми перебуваємо в ньому, і він у нас, ми пізнаємо з того, що він дав нам від Духа свого. І ми бачили і свідчимо, що Отець послав Сина − Спаса світу. Хто визнає, що Ісус – Син Божий, Бог у ньому перебуває, і він у Бозі. Ми пізнали й увірували в ту любов, яку Бог до нас має. Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому. (1 Ів. 4:9-16)

Премудрість.

Чтець: Першого соборного послання Йоанового читання

Будьмо уважні.

Чтець: Любі! Коли хтось каже: «Я люблю Бога», а ненавидить брата свого, той неправдомовець. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, той не може любити Бога, якого він не бачить. І таку ми заповідь одержали від нього: «Хто любить Бога, той нехай любить і брата свого». Кожен, хто вірує, що Ісус є Христос, той народився від Бога; і кожен, хто любить того, хто породив, той любить і того, хто народився від нього. З цього пізнаємо, що любимо дітей Божих, коли Бога любимо й заповіді його виконуємо. Це бо любов до Бога: берегти його заповіді. А заповіді його не тяжкі. Бо все, що народжується від Бога, перемагає світ. І оце перемога, яка перемогла світ: віра наша. А хто перемагає світ, як не той, хто вірує, що Ісус – Син Божий? (1 Ів. 4:20-5:5)

Стихири на стиховні


(г. 1): Стражданнями твоїми, Христе,* ми визволились від страждань,* і твоїм воскресінням ми звільнилися від тління:* Господи, – слава тобі!

Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.

Нехай радіє створіння, нехай веселяться небеса,* народи нехай плещуть руками з радости.* Бо Христос, наш Спаситель, прибив наші гріхи на хресті,* подолав смерть, життя нам дарував* і нашого праотця Адама упалого воскресив,* як чоловіколюбець.

Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.

Бувши недосяжним царем неба і землі,* із-за твого чоловіколюб’я ти добровільно розп’явся.* Ад, стрінувши тебе внизу, засмутився,* але душі праведників, прийнявши тебе, зраділи* і Адам, побачивши тебе, Творця, в підземнім світі – воскреснув.* О, чудо! Як же то Життя всіх зазнало смерти?* Бо ти бажав просвітити світ, що кличе й промовляє:* Воскреслий з мертвих, Господи, слава тобі!

Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.

Мироносиці жінки, несучи миро,* поспішно і з риданням прийшли до твого гробу,* і не знайшовши пречистого тіла твого,* від ангела довідалися про нове й преславне чудо,* та й говорили апостолам: Воскрес Господь,* який дає світові велику милість.

Слава (г. 2): Сповнившись божественного духа, чудний апостоле Матію,* вельми ревнивий був ти за Бога вседержителя,* який показав тебе повним божественних чудес,* бо маючи чудну ревнивість, ти життям своїм осягнув досконалість.* Тому, бувши на висотах і вселившися з небесними хорами,* молися, Боговидче, Слову, Христові Богові нашому,* щоб нас обдарував великою милістю.

I нині: (г. 5):Прийдіть, вийдім на гору Господню, в дім Бога нашого,* і побачимо славу його Преображення,* славу як єдинородного від Отця!* Від світла приймімо світло* і, з душевним захопленням,* оспівуймо Тройцю Єдиносущну навіки.

Тропарі


(г. 1): Хоч камінь запечатали юдеї* і воїни стерегли пречисте тіло Твоє,* воскрес Ти, тридневний Спасе,* даруючи світові життя.* Ради цього сили небесні взивали до Тебе, Життєдавче:* Слава воскресенню Твоєму, Христе,* слава царству Твоєму,* слава промислові Твоєму,* єдиний Чоловіколюбець.

Слава (г. 3): Апостоле святий Матію, моли милостивого Бога,* щоб відпущення гріхів подав душам нашим.

I нині: (г. 7): Переобразився Ти на горі, Христе Боже,* показавши ученикам Твоїм славу Твою, скільки змогли.* Нехай засіяє і нам, грішним, світло Твоє повсякчасне,* молитвами Богородиці, Світлодавче, слава Тобі.

 

УТРЕНЯ

Бог Господь… (Пс. 117), глас 1

Тропарі

(г. 1): У Різдві дівство зберегла Ти,* в успенні світа не оставила Ти, Богородице.* Переставилася Ти до життя, бувши Матір’ю Життя.* I молитвами Твоїми* ізбавляєш від смерти душі наші. (2 р.)

Слава і нині: (г. 1): У Різдві дівство зберегла Ти,* в успенні світа не оставила Ти, Богородице.* Переставилася Ти до життя, бувши Матір’ю Життя.* I молитвами Твоїми* ізбавляєш від смерти душі наші.

 

Перший сідальний

(г. 1, подібний: Воїни, які стерегли): Всечесний збір премудрих апостолів чудом зійшовся,* щоб славно поховати твоє пречисте тіло, Богородице всехвальна.* З ними співало безліч ангелів,* врочисто прославляючи твій перехід,* що його з вірою і ми святкуємо

Слава і нині: той же

Другий сідальний

(г. 3, подібний: Красотою твого): У родженні твоїм зачаття було безсіменне,* в успінні ж твоїм – кончина нетлінна.* Чудо з чудом подвійно з’єдналось, Богородице:* як та, що не знала мужа, і стала матір’ю?* Як мертве тіло Божої Матері сповнилось пахощів мира?* Тому з ангелом взиваємо до тебе:* Радуйся, Благодатна!

Слава і нині: той же

Полієлей

Хваліте ім’я Господнє, хваліте, слуги Господні Алилуя (3 р.).

Ви, що стоїте у храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого. Алилуя (3 р.).

Господи, ім’я твоє повіки, і пам’ять твоя, о Господи, від роду й до роду. Алилуя (3 р.).

Благословенний Господь із Сіону, що перебуває в Єрусалимі. Алилуя (3 р.).

Хваліте Господа, бо він добрий, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Розстелив землю над водами, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

І визволив від наших гнобителів, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Прославляйте Бога небесного, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Величання

Величаємо тебе, пренепорочна Мати Христа Бога нашого,* і всеславне звеличуємо* Успіння твоє.

Стих: Воскликніте Господеві, вся земле! Співайте ж імені його, віддайте славу хвалі його.

Стих: Преславні речі говорять про тебе, місто Боже.

Стих: Освятив оселю свою Вишній.

Стих: Домові твоєму, Господи, належить святість на довгі літа.

Слава і нині:

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

 

Сідальний

(г. 4, подібний: Здивувався Йосиф): Скажи, Давиде: Що це за празник,* який ти оспівав колись у книзі псалмів?* Як Христос переселив в небесні оселі Божу дочку й Діву,* з якої безсіменно народився?* Тому радіють матері з доньками, і невісти Христові кличуть:* Радуйся ти, що переселилася до небесного царства.

Степенна пісня Антифон 4 (глас 4)

Від юности моєї вельми воюють зі мною пристрасті,* але ти сам, Спасе мій, захорони мене і спаси.

Ненависники Сіону, ви будете засоромлені Господом,* бо як трава від вогню всохнете.

Слава і нині: Кожна душа живиться Святим Духом і чистотою пишається,* і таїнственно просвітлюється єдністю Святої Тройці.

Прокімен

Псалом 44 (г. 4)

Пом’яну ім’я твоє,* у всякім роді і роді.

Стих: Слухай, дочко, і споглянь, і прихили вухо твоє.

 

Євангеліє.

В ті дні, Марія зібралася і пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди. Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету. Як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулося дитя в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом і скликнула сильним голосом, і сказала: – Благословенна ти між жінками і благословенний плід лона твого! Звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого? Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитя з радости здригнулось у моїм лоні. Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа. І мовила Марія: − Величає душа моя Господа, і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм, бо він зглянувся на покору раби своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди. Велике бо вчинив мені Всемогутній і святе його ім’я. Марія пробула в Єлисавети місяців зо три; потім вернулася до дому свого. (Лк. 4 зач.; 1, 39-49, 56)

Після 50-го псалма співаємо:

Слава (г. 6): Молитвами святих апостолів,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.

І нині: Ради молитов пречистої Богородиці,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.

Стих: Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

(г. 6): Коли наближався час переставлення твого тіла,* тоді апостоли, обступивши твоє ложе,* з тремтінням дивилися на тебе.* Жах охопив їх, коли вони дивилися на тіло твоє.* Петро ж із сльозами взивав до тебе:* О Діво, ясно бачу простертою тебе,* що народила Життя всіх, і дивуюся,* бо в тобі вмістилася радість вічного життя.* Тому молися, Пречиста, Синові й Богові твоєму,* щоб він зберіг дітей твоїх перед усяким лихом.

 

Канон, глас 1

Ірмос 1: Вельми прикрашена божественною славою,* свята і славна пам’ять твоя, Діво,* зібрала на це свято всіх вірних,* що під проводом Марії з хорами й музиками* співають твоєму єдинородному Синові,* він бо славно прославився!

Приспів: Пресвята Богородице, спаси нас.

Безтілесні сили проводжають святе тіло Твоє на небесний Сіон. В одну мить, зібравшись від країв землі, апостоли з’явилися перед Тобою, Богородице. З ними, чиста Діво, і ми прославляємо святу пам’ять Твою.

Слава, і нині: Породивши Бога, Ти одержала славу перемоги над природою, Чиста. Проте ж, як і Син Твій, Ти скорилася закону природи. Через те й по смерті живеш Ти, вічно з Сином пробуваючи.

Катавасія (г. 1): Вельми прикрашена божественною сла­вою,* свята і славна пам’ять твоя, Діво,* зібрала на це свято всіх вірних,* що під проводом Марії з хорами й музиками* співають твоєму єдинородному Синові,* він бо славно прославився!

Ірмос 3: Божественна мудросте й сило,* що все твориш і зберігаєш,* утверди непохитною і непорушною Церкву твою, Христе,* − ти бо єдиний святий,* що на святих спочиваєш.

Приспів: Пресвята Богородице, спаси нас.

Хоч побачили тебе, Всенепорочна, мертвою славні апостоли, але, як до Матери Божої, побожно руками доторкалися до Тебе, осяяної славою, бо, як приємну Божу оселю, Тебе вони шанували.

Слава, і нині: Із утроби смертної народившись по природі, вмирає Чиста. А породивши Життя істинне, до життя божественного переселяється.

Катавасія (г. 1): Божественна мудросте й сило,* що все твориш і зберігаєш,* утверди непохитною і непо­рушною Церкву твою, Христе,* – ти бо єдиний святий,* що на святих спочиваєш.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Іпакой (г. 8). Шануємо Тебе всі, Богородице Діво, бо в Тобі неосяжний Христос-Бог наш благозволив уміститися. Щасливі ми, маючи Тебе Заступницею, бо день і ніч Ти молишся за нас і Твоїми молитвами народи вірні зміцнюються. Тому, прославляючи Тебе, виголошуємо: «Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою».

Ірмос 4: Слова й натяки пророчі провістили народження твоє, Христе, від Діви:* сяйво світла твого прийде на просвіту народів* і безодня з радістю виголосить тобі:* Слава силі твоїй, Господи!

Приспів: Пресвята Богородице, спаси нас.

Подивіться, люди, і дивуйтесь, бо гора свята й Богом явлена, до небесних осель здіймається, небо земне в небесне й нетлінне переселяється.

Слава, і нині: Відчинилися ворота небесні, й янголи заспівали, й прийняв Христос душу Пречистої Своєї Матери, херувими оспівують її, і серафими прославляють, радіючи.

Катавасія (г. 1): Слова й натяки пророчі провістили на­родження твоє, Христе, від Діви:* сяйво світла твого прийде на просвіту народів* і безодня з ра­дістю виголосить тобі:* Слава силі твоїй, Господи!

Ірмос 5: Божественну й невимовну красу слави твоєї, Христе, я визнаю,* ти бо, сяйво споконвічної слави,* рівновічне Особою своєю,* народившись із утроби,* як сонце просвітив тих, що перебували у тьмі й тіні.

Приспів: Пресвята Богородице, спаси нас.

Як на хмарі, громада апостолів, перенесена від країв землі до Сіону, зібралася послужити, Діво, Тобі, легкій хмарі, що з Неї небесний Бог, як Сонце правди, засяяв тим, що в темряві й тіні пробувають.

Слава, і нині: Приємні Богові слова мужів богопровідників, мов звуки труб, милозвучно пролунали, пісню похоронну співаючи Богородиці: «Радуйся, нетлінний струменю Божого втілення, що подає нам життя й спасіння».

Катавасія (г. 1): Божественну й невимовну красу слави твоєї, Христе, я визнаю,* ти бо, сяйво споконвіч­ної слави,* рівновічне Особою своєю,* народив­шись із утроби,* як сонце просвітив тих, що пере­бували у тьмі й тіні.

Ірмос 6: Йона пророк, що опинився в палючій утробі кита,* провістив твій триденний похорон, Господи,* бо урятувавшись, непошкоджений як раніш був,* він взивав:* Жертву з хвалою принесу тобі, Господи!

Приспів: Пресвята Богородице, спаси нас.

Подає Тобі Цар усіх, Бог, те, що вище природи, бо, як у родинах зберіг Тобі дівоцтво, так і в гробі зберіг Тебе нетлінною, і прославив Тебе з Собою божественним упокоєм, і, як Син Матери, честь Тобі Він віддає.

Слава, і нині: Із Тебе Життя засяяло, не порушивши дівоцтва, як же пречисте й животворче Твоє тіло закону смерти підлягає?

Катавасія (г. 1): Йона пророк, що опинився в палючій утробі кита,* провістив твій триденний похорон, Господи,* бо урятувавшись, непошкоджений як раніш був,* він взивав:* Жертву з хвалою при­несу тобі, Господи!

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо Ти цар миру і Спас душ наших і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Кондак (г. 2): В молитвах невсипущу Богородицю* і в заступництвах незамінне уповання* гріб і умертвіння не втримали.* Бо як Матір Життя до життя переставив той,* хто вселився в утробу приснодівственну.

Ірмос 7: Ганебній лютості й вогневі любов до Бога протиставлялася,* вона бо зросила вогонь,* а лютість засоромила,* богонатхненною лірою побожних юнаків,* що серед полум’я співали:* Преславний отців і наш Боже, – ти благословенний!

Приспів: Пресвята Богородице, спаси нас.

Богом створені скрижалі, Духом Божим написані, Мойсей у гніві розбив, але Владика Його, нетлінною зберігши Матір Свою, в оселі небесні переселив її. Радіючи з Нею, виголосимо Христу: «Найславніший отців і наш Боже, благословенний Ти».

Слава, і нині: Устами чистими, як на цимбалах, серцем світлим, як на гуслях, думкою високою, як милозвучною трубою, в урочистий святий день упокою Пречистої Діви з оплесками заспіваймо: «Найславніший отців і наш Боже, благословенний Ти».

Катавасія (г. 1): Ганебній лютості й вогневі любов до Бога протиставлялася,* вона бо зросила вогонь,* а лютість засоромила,* богонатхненною лірою по­божних юнаків,* що серед полум’я співали:* Пре­славний отців і наш Боже, – ти благословенний!

Ірмос 8: Полум’я силою Божого ангела праведних юнаків росило,* а безбожників опалило.* Богородиця ж стала живоносним джерелом,* що загибель смерті й життя виточує тим, що взивають:* Творця єдиного хвалитимемо, урятувавшись, і прославлятимемо на всі віки!

Приспів: Пресвята Богородице, спаси нас.

Множество богопровідників проводжали на Сіоні пречисте тіло Богородиці, взиваючи: «Куди Ти йдеш нині, храме Бога живого? Не переставай заступатися за тих, що з вірою співають: «Створителя єдиного прославляємо й вихваляємо по всі віки».

Приспів: Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Гос­пода, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Як відходила Ти, Всенепорочна, то, здійнявши руки, що ними носила Бога втіленого, Ти сміливо, як Мати, сказала Синові: «Охороняй повіки тих, що дав Ти Мені, що співають Тобі: «Створителя єдиного вихваляємо ми, визволені, і прославляємо по всі віки».

Приспів: Хвалимо, прославляємо, поклоняємось Господеві, оспівуючи і вихваляючи його по всі віки.

Катавасія (г. 1): Полум’я силою Божого ангела правед­них юнаків росило,* а безбожників опаляло.* Бо­городиця ж стала живоносним джерелом,* що за­гибель смерті й життя виточує тим, що взива­ють:* Творця єдиного хвалитимемо, урятував­шись, і прославлятимемо на всі віки!

Пісня Богородиці

Після катавасії восьмої пісні диякон бере кадильницю і, ставши перед іконою Богородиці, мовить:

Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.

Нема Величає душа моя Господа…

Зараз після виголошення Богородицю і Матір…, хор співає ірмос із заспівом:

Пісня 9

Заспів: Ангели успіння Пречистої бачивши, здивувалися, як то Діва висходить із землі на небо.

Ірмос (г. 1): Переможено закони природи в тобі, Діво чиста;* бо в Різдві дівство, а в смерті життя перемогло;* по Різдві Діва і по смерті жива,* ти завжди спасаєш, Богородице,* спадкоємство своє.

Стих: Пресвята Богородице, спаси нас.

Здивувались сили ангельські,* побачивши на Сіоні Владику свого, як він приймав до себе душу Діви і промовляв до тієї,* що його пречисто народила,* як це личило Синові:* Прийди, Пречиста, і з Сином та Богом будь прославлена!

Стих: Пресвята Богородице, спаси нас.

Обступив апостольський збір святе твоє тіло,* з острахом споглядаючи і зворушено взиваючи:* В небесні оселі до Сина відходиш ти, Богородице!* Спасай завжди спадкоємство своє.

Слава і нині: Прийми від нас, Мати Бога живого,* прощальну пісню й отіни своєю світлоносною й божественною благодаттю Церкву,* а христолюбивому народові подай мир,* нам же, що тебе звеличуємо − прощення і спасіння душ.

Заспів: Величай, душе моя, від землі на небо святий перехід Божої Матері.

КатавасіяІрмос (г. 4): Всі земляни хай ликують, просвічені духом!* Нехай торжествує єство безтілесних умів,* почитаючи священне торжество Богоматері,* і хай кличе:* Радуйся, всеблаженна Богородице, чиста Вседіво!

 

Світильний

Апостоли, що з кінців землі зібралися у Гетсиманськім саді,* поховайте тіло моє,* а ти, Сину і Боже мій,* прийми дух мій (3 р.).

Стихири

Стих:Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.

(г. 4, подібний: Як хороброго): Із славного твого успіння* небеса радіють* і ангельське військо веселиться,* а вся земля зворушено співає* висхідну пісню тобі,* Матері Господа всіх:* Ти, що мужа не знала, пресвята Діво,* визволила рід людський* від прабатьківського засуду.

Стих:Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.

(г. 4, подібний: Як хороброго): Із славного твого успіння* небеса радіють* і ангельське військо веселиться,* а вся земля зворушено співає* висхідну пісню тобі,* Матері Господа всіх:* Ти, що мужа не знала, пресвята Діво,* визволила рід людський* від прабатьківського засуду.

Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.

З усіх країн* зійшлись найкращі з апостолів,* щоб, за Божим велінням,* поховати тебе.* Побачивши ж тебе, взяту з землі до неба,* вітали радісними словами Гавриїла:* Радуйся, що Бога носила!* Радуйся єдина, що землю з небом* з’єднала народженням своїм!

Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

Ти, що Життя породила,* святим своїм успінням* перейшла до безсмертного життя!* Високо тебе несли ангели,* начала й сили,* апостоли і пророки, і все створіння,* а Син твій, Діво, Мати і Божа Невісто,* нетлінними руками прийняв* твою непорочну душу.

Слава і нині (г. 6): На безсмертне твоє успіння, Богородице, Мати Життя,* чудесно зібралися розкинені по всьому світі апостоли,* щоб одним хором стати при пресвятім твоїм тілі.* Його вони шанобливо поховали,* співаючи голосом Гавриїла, і виголошували:* Радуйся, Благодатна, Діво Мати непорочна, Господь з тобою!* З ними ти моли твого Сина і Бога нашого,* щоб спаслися душі наші.

 

Тропарі

(г. 1): У Різдві дівство зберегла Ти,* в успенні світа не оставила Ти, Богородице.* Переставилася Ти до життя, бувши Матір’ю Життя.* I молитвами Твоїми* ізбавляєш від смерти душі наші.

 

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 1): У різдві дівство зберегла ти,* в успінні світу не оставила ти, Богородице.* Переставилася ти до життя, бувши Матір’ю Життя.* І молитвами твоїми* ізбавляєш від смерти душі наші.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак (глас 2): В молитвах невсипущу Богородицю* і в заступництвах незамінне уповання* – гріб і умертвіння не втримали.* Бо як Матір Життя до життя переставив той,* хто вселився в утробу приснодівственну.

Прокімен (глас 3):

Величає душа моя Господа* і возрадувався дух мій у Бозі, Спасі моїм (Лк 1,46-47).
Стих: Бо зглянувся на смирення раби своєї, ось бо віднині ублажать мене всі роди (Лк 1,48).

Апостол: (Флп 2,5-11):

Браття  і Сестри, плекайте ті самі думки в собі, які були й у Христі Ісусі. Він, існуючи в Божій природі, не вважав за здобич свою рівність із Богом, а применшив себе самого, прийнявши вигляд слуги, ставши подібним до людини. Подобою явившися як людина, він понизив себе, ставши слухняним аж до смерти, смерти ж – хресної. Тому і Бог його вивищив і дав йому ім’я, що понад усяке ім’я, щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонилося на небі, на землі й під землею, і щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос є Господь на славу Бога Отця.

Алилуя (глас 8):
Стих: Воскресни, Господи, в упокій твій, ти і кивот святині твоєї (Пс 131,8).
Стих: Клявся Господь Давидові істиною і не відречеться її (Пс 131,11).

Євангеліє: (Лк 10,38-42; 11,27-28):
В той час увійшов Ісус в одне село, і якась жінка, Марта на ім’я, прийняла його в хату. Була ж у неї сестра що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова. Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже: “Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла.” Озвався Господь до неї і промовив: “Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.” Коли він говорив це, жінка якась, піднісши голос з-між народу, мовила до нього: “Щасливе лоно, що тебе носило, і груди, що тебе кормили.” А він озвався: “Справді ж блаженні ті, що слухають Боже слово і його зберігають.”

Замість Достойно:
Ангели, бачучи успіння Пречистої, здивувалися, як Діва возходить з землі на небо.
Ірмос (глас 1): Перемагаються закони природи у тобі, Діво чиста: бо дівственне є різдво, і смерть наперед заповідає життя; по різдві діва, і по смерті жива. Спасаєш завжди, Богородице, насліддя твоє.

Причасний:
Чашу спасіння прийму і ім’я Господнє призову (Пс 115,13). Алилуя (х3).

Aug 16: Eleventh Sunday after Pentecost

Eleventh Sunday after Pentecost, Tone 2; Post-feast of the Dormition; the Transfer from Edessa to Constantinople of the Holy Icon “Not Made with Hands” of Our Lord, God and Savior Jesus Christ, also Called the Holy Veil, and the Holy Martyr Diomedes (284-305)

GREAT VESPERS

Kathisma Reading

“Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140

In Tone 2

  1. Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

Come, let us adore God the Word,* who was born of the Father before all ages,* and was incarnate of the Virgin Mary;* for of His own free will He suffered the Cross* and submitted Himself to burial,* and arose from the dead to save me, a sinful one.

  1. The just shall gather around me* when You have been good to me.

Christ our Saviour cancelled the decree that was written against us,* by nailing it to the Cross;* and He abolished the dominion of Death.* Let us glorify His resurrection on the third day.

  1. Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

Let us, together with the archangels, sing of Christ’s resurrection;* for He is the Redeemer and Saviour of our souls.* He will come again in awesome glory and mighty power* to judge the world which He has fashioned.

  1. Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

Although You died and were buried,* the angel yet declared You as Master.* He said to the women: Come and see where the Lord was placed;* for He is risen as He foretold,* because He is almighty.* Therefore, we worship You, the only Immortal One,* and we beseech You to have mercy on us, O Giver of Life.

In Tone 2

  1. If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

With unworthy lips we praise the Theotokos* who is more venerable than all creation* and more holy than the Cherubim and all the angels in heaven.* She is the unshakable throne of the King.* She is the house in which the Eternal One made His abode.* She is the salvation of the world and the sanctuary of God.* In her holy memory He richly gives great mercy to the faithful.

  1. I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

O Virgin, what awesome hymns did the apostles of the Word,* standing around your bier, offer up at that time to you?* They cried out in amazement:* The palace of the King is departing.* The holy Tabernacle is being exalted.* Lift up, O you gates, for the Portal of God will enter in joy,* and, without ceasing, she beseeches great mercy for all the world.

  1. From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

What spiritual hymns shall we offer to you today, O all-holy One?* The whole world has been sanctified by your Dormition.* You have departed into heaven to contemplate the beauty of the Almighty.* As Mother you rejoice together with Him.* The angelic ranks solemnly accompanied you, O pure One.* Together with them, ask for peace and great mercy* for us and for the souls of the just.

In Tone 2

  1. For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

With what eyes shall we earth-dwellers gaze upon Your image, O Christ?* The hosts of angels cannot look upon it without fear;* it flashes with rays of divine lightning.* It triumphs over the assaults of godlessness today.* It sojourns among a royal priesthood, a pious people.* Its coming brings joy to all Orthodox Christians,* who fall before it in faith and fear!

  1. Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

How shall we creatures of dust look upon Your image, Word?* How shall we, polluted in sin, dare to gaze upon the face of our sinless God?* How shall we, paralyzed in corruption,* come before the unapproachable One?* The cherubim veil their faces, not daring to look upon You;* the seraphim who carry You cannot gaze upon Your glory!* In fear they serve You, Creator!* Do not condemn us, merciful Christ,* for we embrace Your image in faith.

  1. Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

The praiseworthy day of the Master has come again!* He Who is enthroned on high now looks down upon us,* through the eyes of His most pure image.* He Who is above the cherubim, upon Whom none may gaze,* is made visible, as the scriptures say,* to those with whom He shares His own likeness,* for You wondrously fashioned us in Your image,* by the most pure finger of the Father,* and by worshipping You in faith, we are made pure.

In Tone 8

Glory…

Choirs of virgins mystically stand around the bier of the Virgin Mother,* and the souls of the just surround it.* The former bring the gift of virginity instead of myrrh;* the latter bring spiritual songs with virtue.* It is fitting for the Mother of God as a queen* to be surrounded by those who glow with virtues.* We who have entered upon a chaste life* shall go down together with them* to the burial of the Mother of God,* blessing her with hymns and spiritual songs.

In Tone 2

Now…

O Virgin, the shadow of the Law passed away* with the realization of grace.* For as the bush had burned without being consumed,* so you gave birth while a virgin* and you remained a virgin.* Instead of the pillar of fire there rose the Sun of Justice.* Instead of Moses, Christ God came forth,* the Saviour of our souls.

Aposticha

In Tone 2

Your Resurrection, O Christ our Saviour,* has enlightened the whole universe;* and, through it, You call back to Yourself all Creation.* Almighty God, glory to You!

The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.

By the wood of Your Cross, O Saviour,* You have abolished the curse of the tree;* by Your burial You have destroyed the power of death;* and by Your resurrection You enlightened the human race.* We, therefore, cry out to You:* O Christ our God, Giver of Life, glory to You!

For He has made the world firm, which shall not be moved.

O Christ, when You were nailed to the Cross,* the distorted nature of creation was made manifest.* The soldiers showed their inhumanity by piercing Your side with a lance,* and the people showed their ignorance of Your power* by asking that Your tomb be sealed.* But, in Your mercy, You accepted burial* and then arose on the third day.* O Lord, glory to You!

Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

O Christ, Giver of Life,* You freely endured the Passion for the sake of mortals.* In Your power You descended into Hades;* and snatching, as from a mighty monster, the souls of those who awaited Your coming,* You placed them in Paradise.* Therefore, show Your great mercy to us who glorify Your resurrection,* and cleanse our souls.

In Tone 8

Glory… Now…

Jesus, your Son and our God, O Theotokos,* confirming His two natures,* dies as a Man and arises as God!* It was His good pleasure, Mother of God,* that you also die lest unbelievers consider His dispensation a fantasy!* You were translated to the Kingdom of heaven, celestial Bride* taken up from the earth as from your dwelling chamber.* The air was sanctified by your passage* as the earth was illumined by your giving of birth.* The apostles send you forth and the angels bear you up.* As they buried your all-pure body, singing funeral hymns for you* they gazed in awe and spoke with fear:* This change is from the right hand of the Most High,* for He dwelt within you,* and you shall never be shaken!* All-hymned Mother, do not cease to watch over us,* for we are your people and the sheep of your pasture:* We call on your name,* asking salvation and great mercy for your sake.

Troparia

In Tone 2

When You went down to death, O Life Immortal,* You struck Hades dead with the blazing light of Your divinity.* When You raised the dead from the nether world,* all the powers of heaven cried out:* “O Giver of Life, Christ our God, glory be to You!”

In Tone 1

Glory… Now…

In giving birth you retained your virginity,* in falling asleep you did not abandon the world, O Mother of God.* You passed into life, for you are the Mother of Life,* and by your prayers* you deliver our souls from death.

 

DIVINE LITURGY

Troparia and Kontakia

Troparion, Tone 2: When You went down to death, O Life Immortal,* You struck Hades dead with the blazing light of Your divinity.* When You raised the dead from the nether world,* all the powers of heaven cried out:* “O Giver of Life, Christ our God, glory be to You!”

Troparion, Tone 1: In giving birth you retained your virginity,* in falling asleep you did not abandon the world, O Mother of God.* You passed into life, for you are the Mother of Life,* and by your prayers* you deliver our souls from death.

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 2: You rose from the tomb, O almighty Saviour;* and Hades, seeing this wonder, was stricken with fear; and the dead arose.* Creation saw and rejoices with You, and Adam exults.* And the world, my Saviour, sings Your praises for ever.

Now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 2: The tomb and death could not hold the Mother of God,* unceasing in her intercession and unfailing hope of patronage,* for, as the Mother of Life, she was transferred to life* by Him Who had dwelt in her ever-virgin womb.

Prokeimenon, Tone 2

The Lord is my strength and my song of praise, and He has become my salvation.

verse: The Lord has indeed chastised me, but He has not delivered me to death. (Psalm 117:14,18)

Epistle

1 Corinthians 9:2-12

Alleluia, Tone 2

verse: The Lord will hear you in the day of tribulation; the name of the God of Jacob will shield you.

verse: Lord, grant victory to the king and hear us in the day that we shall call upon You. (Psalm 19:2,10)

Gospel

Matthew 18:23-35

Hymn to the Mother of God

Seeing the pure one’s falling asleep, angels marvelled in wonder how the Virgin could ascend from earth to heaven.

And the Irmos: O pure Virgin, in you are conquered the bounds of nature,* for childbirth remains virginal and death is betrothed to life.* Virgin after childbearing and alive after death, O Mother of God,* never cease to save your inheritance.

Communion Hymn

Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 148:1)


11-та Неділя по Зісланні Св. Духа. Св. мч. Перенесення з Едеси до Царгороду нерукотворного образу Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, названого святим обрусом. 16 серпня.

 


ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

  1. Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

(г. 2): Прийдіте, поклонімось* народженому предвічно від Отця Божому Слову,* що тіло прийняв від Діви Марії.* Він на хресті добровільно витерпів страждання* і віддався на похорон, і воскреснувши з мертвих,* спас мене, грішну людину.

  1. Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Христос, Спаситель наш,* скасував наш смертний засуд,* прибивши його до хреста,* і викорінив владу смерти.* Тому поклоняємось його на третій день воскресінню.

  1. Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

З архангелами прославмо воскресіння Христове,* бо він – наш визволитель і спаситель душ наших,* що з славою дивною і могутньою силою* знову прийде судити світ,* що його він створив.

  1. Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Ангел сповістив про тебе,* розп’ятого й похороненого Владику,* і сказав жінкам: Прийдіть і погляньте, де лежав Господь;* він бо, Всесильний, воскрес, як і прорік був.* Тому поклоняємось тобі, єдиному безсмертному:* Життєдавче, Христе, помилуй нас.

  1. Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

(г. 2, подібний: Якими похвальними): Як нам недостойними устами прославляти Богородицю,* найвизначнішу із сотворінь,* і святішу від херувимів та всіх ангелів?* Вона – царський престол незрушний,* дім, в якому поселився Предвічний,* спасіння світу, Божа святиня,* що, в божественну її пам’ять, подає вірним велику милість.

  1. Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Які незвичайні пісні заспівали тобі, Діво,* ті, що обступили твоє ложе!* Всі вони, апостоли Слова, з острахом співали:* Відходить Царева палата, підноситься кивот освячення!* Брами розступіться, щоб Мати Божа ввійшла в радість,* безнастанно вимолюючи світові великої милости.

  1. Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Які духовні пісні заспіваємо тобі сьогодні, Всесвята?* Бо твоїм безсмертним успінням ти світ увесь освятила* і відійшла до вічности,* щоб подивляти доброту Вседержителя і, як Мати, з ним радіти.* Тебе, Чиста, супроводять небесні хори і душі праведників.* Випроси нам з ними миру і великої милости.

  1. Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

(г. 2, подібний: Якими похвальними): Якими ж очима ми земляни поглянемо на образ твій, Господи,* на який навіть небесні сили не можуть сміливо дивитися,* бо він сіяє божественним сяйвом?* Ти зі своєї любови дивно відбив його на рушникові,* що ним утерся,* щоб подати втіху тим, що прагнуть бачити твоє обличчя.

  1. Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Якими руками ми земляни, осквернені гріхами,* доторкнемося, Слове, образа твого,* – нашого безгрішного Бога,* який для осквернених неприступний?* Херувими з трепетом закривають свої очі,* серафими не можуть споглядати на твою славу,* а створіння з острахом тобі служать.* Не засуди нас, Христе,* бо ми, хоч і не достойні,* з тремтінням набожно цілуємо твій образ.

1. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Ось знову настав божественний день Господнього торжества:* Той, хто сидить на висотах,* сьогодні явно навідався до нас через свою чесну ікону.* Той, хто в небі невидимий херувимам стає видимий в образі,* на якому відбив свій вигляд,* бо Отець своєю пречистою рукою невимовно зобразив його на свою подобу.* З вірою і любов’ю йому поклоняючись, ми освячуємося.

Слава: (г. 5): Заспівайте, люди, заспівайте* до Матері Бога нашого, бо вона сьогодні передає свою всесвітлу душу в непорочні руки того,* хто з неї безсіменно прийняв тіло,* і якого вона безперестанку молить,* щоб дав вселенній мир і велику милість.

І нині (догмат, г. 2): Минулася тінь Закону,* коли прийшла Благодать;* бо як кущ охоплений полум’ям не згоряв,* так і ти, Діво, породила й дівою зосталась!* Замість вогняного стовпа, засяяло Сонце правди,* замість Мойсея – Христос,* спасіння душ наших.


Стихири на стиховні

(г. 2): Воскресіння твоє, Христе Спасе,* просвітило всю вселенну* і ти покликав до себе твоє створіння.* Всесильний Господи, – слава тобі!

Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.

Ти деревом, Спасе, знищив прокляття,* що від Дерева почалось,* похороном твоїм подолав владу смерти* і просвітив наш рід твоїм воскресінням.* Тому й кличемо до тебе:* Життя подателю, Христе Боже наш, – слава тобі!

Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.

Ти деревом, Спасе, знищив прокляття,* що від Дерева почалось,* похороном твоїм подолав владу смерти* і просвітив наш рід твоїм воскресінням.* Тому й кличемо до тебе:* Життя подателю, Христе Боже наш, – слава тобі!

Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.

Христе, життя подателю!* Ти добровільно витерпів страсті смертних ради* і зійшов до аду як сильний* і там, немов від лютого звіра,* вихопив дожидаючих твого приходу* і, замість аду, дарував життя в раю.* Тому й нам, що прославляємо твоє на третій день воскресіння,* дай очищення з гріхів і велику милість.

Слава І нині: (г. 8): Ісус, Син твій і Бог наш, Богородице,* засвідчив дві свої природи:* бо як людина – вмирає, і як Бог – воскресає.* Так і щодо тебе, Богомати:* Він зволив, щоб ти умерла за природним законом,* аби невірним Боже провидіння не виглядало привидом.* Бо ти, небесна Невісто, перейшла в небесні оселі,* взята з тієї кімнати, в якій ти жила на землі.* І повітря освятилось твоїм переходом,* як і земля опромінилась твоїм народженням.* Наперед посилається апостолів, і ангели тебе підносять;* тому, поховавши твоє пречисте тіло і заспівавши надгробну пісню,* з острахом дивилися і мовили:* Ця переміна з правиці Всевишнього,* бо він з тобою, і ти не похитнешся.* Але, преславна Мати, не відступай від нас, наглядаючи за нами,* бо ми твій народ і вівці твого пасовиська,* тож на ім’я твоє покликаємося,* і просимо в тебе спасіння й великої милости.

Тропарі
(г. 2): Коли зійшов Ти до смерти, Життя безсмертне,* тоді ад умертвив Ти блистінням божества.* Коли ж і умерлих із глибин підземних воскресив Ти,* всі сили небесні взивали:* Життєдавче, Христе Боже наш, слава Тобі.

Слава І нині: (г.1): У різдві дівство зберегла ти,* в успінні світу не оставила ти, Богородице.* Переставилася ти до життя, бувши Матір’ю Життя.* І молитвами твоїми* ізбавляєш від смерти душі наші.

 

 

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 2): Коли зійшов Ти до смерти, Життя безсмертне,* тоді ад умертвив ти блистінням Божества.* Коли ж і умерлих із глибин підземних воскресив Ти,* всі сили небесні взивали:* Життедавче, Христе Боже наш, слава Тобі.

Тропар (глас 1): У різдві дівство зберегла ти,* в успінні світу не оставила ти, Богородице.* Переставилася ти до життя, бувши Матір’ю Життя.* І молитвами твоїми* ізбавляєш від смерти душі наші.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Кондак (глас 2): Воскрес єси з гробу, всесильний Спасе,* і ад, увидівши чудо, зжахнувся та й мертві встали;* а творіння, бачивши, радіє з Тобою, й Адам веселиться,* і світ, Спасе мій, повсякчас Тебе оспівує.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак (глас 2): В молитвах невсипущу Богородицю* і в заступництвах незамінне уповання* – гріб і умертвіння не втримали.* Бо як Матір Життя до життя переставив той,* хто вселився в утробу приснодівственну.

Прокімен (глас 2):
Господь – моя сила і моя пісня,* і Він став моїм спасінням (Пс 117,14).
Стих: Тяжко покарав мене Господь, та не поередав мене смерті (Пс 117,18).

Апостол: ( 1 Корінтян 9, 2-12.):
Браття і Сестри, ви достовірний доказ у Господі мого апостольства. Ось моя оборона перед тими, що мене судять. Хіба ми не маємо права їсти й пити? Хіба ми не маємо права водити сестру – жінку, як інші апостоли, брати Господні і Кифа? Чи може, один я і Варнава не маємо права на те, щоб не працювати? Хто коли своїм коштом служив у війську? Хто садить виноградник і не їсть із нього плоду? Хто пасе стадо і не живиться молоком від стада? Хіба я говорю тільки як людина? Хіба й закон не каже цього? Таж у законі Мойсея написано: Не зав’язуй рота волові, коли молотить. Чи Бог турбується про волів? Чи, може, ради нас говорить? Бож ради нас написано, що хто оре, мусить орати в надії і хто молотить, молотить теж у надії, що матиме щось з того. Коли ми сіяли у вас духовне, чи то велика річ, коли жатимемо у вас тілесне?  І коли інші мають це право над вами, чому не більше ми? Та ми не користуємося цим правом, але весь час терпимо, щоб не робити ніякої перешкоди Євангелію Христа.

Алилуя (глас 2):
Стих: Вислухає тебе Господь у день печалі, захистить тебе ім’я Бога Якова (Пс 19,2).
Стих: Господи, спаси царя і вислухай нас, коли будемо взивати до Тебе (Пс 19,10).

Євангеліє: (Матея 18, 23-35):
Сказав Господь притчу оцю: Царство небесне похоже на царя, що хотів звести рахунки з слугами своїми. Коли він розпочав зводити рахунки, приведено йому одного, що був винен десять тисяч талантів. А що не мав той чим віддати, пан велів продати його, жінку, дітей і все, що він мав, і віддати. Тоді слуга, впавши йому до ніг. поклонився лицем до землі й каже: Потерпи мені, пане, все тобі верну. І змилосердився пан над тим слугою, відпустив його й подарував йому борг той. Вийшовши той слуга, здибав одного з своїх співслуг, який винен був йому сто динарів, схопив його й почав душити його, кажучи: Верни, що винен. Співслуга його впав йому в ноги й почав його просити. Потерпи мені, я тобі верну. Та той не хотів; пішов і кинув його в темницю, аж поки не верне борг. Коли товариші його побачили, що сталось, засмутились вельми, пішли до свого пана й розповіли йому про всю справу. Тоді пан покликав його і сказав йому: Слуго лукавий! Я простив тобі ввесь борг той, бо ти мене благав. Чи не слід було й тобі змилосердитись над твоїм товаришем, як я був змилосердився над тобою? І розгнівавшись його пан, передав його катам, аж поки не верне йому всього боргу. Отак і мій Отець небесний буде чинити вам, якщо кожний з вас не прощатиме братові своєму з серця свого.

Замість Достойно:
Ангели, бачучи успіння Пречистої, здивувалися, як Діва возходить з землі на небо.
Ірмос (глас 1): Перемагаються закони природи у тобі, Діво чиста: бо дівственне є різдво, і смерть наперед заповідає життя; по різдві діва, і по смерті жива. Спасаєш завжди, Богородице, насліддя твоє.

Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1). Алилуя (х3).

 

Aug 23: Twelfth Sunday after Pentecost

Twelfth Sunday after Pentecost, Tone 3; Leave-taking of the Feast of the Holy Dormition; Holy Martyr Luppus; Holy Priest-Martyr Irenaeus, Bishop of Lyons (193-211)

GREAT VEPSERS

Psalm Reading

“Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140

In Tone 3

  1. Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

By Your Cross, O Christ our Saviour,* the power of Death has been vanquished* and the deceit of the devil has been destroyed.* Therefore, mankind, saved by faith,* offers You hymns of praise forever.

  1. The just shall gather around me* when You have been good to me.

O Lord, all creation has been enlightened by Your resurrection,* and Paradise has been reopened;* therefore, all creation extols You* and offers You hymns of praise forever.

  1. Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

I glorify the powers of the Father, Son, and Holy Spirit;* and I praise the dominion of the undivided Divinity,* the consubstantial Trinity,* who reigns forever and ever.

  1. Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

We adore Your precious Cross, O Christ,* and with hymns of praise we glorify Your resurrection;* for by Your wounds we have all been healed.

In Tone 1

  1. If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

O what a wonder! The Source of Life is placed in a tomb;* the grave becomes a ladder to heaven.* Rejoice, Gethsemane, holy chamber of the Mother of God!* As for us, O faithful,* let us cry out with Gabriel, the prince of angels:* Rejoice, O woman full of grace, the Lord is with you,* the Lord, Who because of you, bestows great mercy upon the world.

  1. I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

O Lady, marvellous are your mysteries.* You have become the throne of the Most High,* and today you are taken from earth to heaven.* Your glory shines forth with the radiance of divine grace* and surpasses every other splendour.* Rise up to the heavens, all you virgins,* together with the Mother of our King, and cry out:* Rejoice, O Woman full of grace, the Lord is with you,* the Lord, Who because of you,* bestows great mercy upon the world.

  1. From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

Behold, all the heavenly hosts,* the Dominations, Thrones, and Principalities,* Virtues, Powers, Cherubim, and Seraphim,* sing a hymn of glory to your Dormition.* The entire human race rejoices at your glory;* and kings, together with the Angels and Archangels, sing out to you:* Rejoice, O Woman full of grace, the Lord is with you,* the Lord, Who because of you,* bestows great mercy upon the world.

In Tone 4

  1. For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

The heavens rejoice in your glorious Dormition,* and the angelic hosts are filled with joy;* all the universe is exalting* as they sing hymns of farewell to you,* O Mother of the Master of the universe,* O all-holy Virgin who did not know wedlock.* You have delivered mankind from the condemnation of old.

  1. Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

At the divine command* the chosen apostles hastened from the ends of the universe to bury you;* and, seeing you carried from earth to heaven,* they praised you with the words of Gabriel:* Rejoice, O bearer of the entire Divinity!* Rejoice, O Virgin, for you alone brought heaven and earth together* in giving birth to your Son.

  1. Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

You have given birth to Life,* and now by your holy Dormition* you have crossed the borders into eternal life.* The Angels, Principalities, and the Virtues,* the prophets, the apostles, and all creation form a procession,* and your Son receives your pure soul into His immaculate hands,* O Virgin Mother and Bride of God.

In Tone 1

Glory…

The holy apostles were taken up from every corner of the world* and carried upon clouds by the command of God.* They gathered around you pure body, O Source of Life,* and kissed it with reverence.* As for the most sublime powers of heaven,* they came with their own leader* to escort and to pay their last respects to the most honourable body* that had contained Life itself.* Filled with awe, they marched together with the apostles in silent majesty,* professing to the princes of heaven in a hushed voice:* Lift up your gates and receive, with becoming majesty,* the Mother of the Light that never fades,* because, through her, salvation was made possible for mankind.* She is the One upon whom no one may gaze,* and to whom no one is able to render sufficient glory;* for the special honour that made her sublime is beyond understanding.* Therefore, O Most Pure Mother of God,* forever alive with your Son, the Source of Life,* do not cease to intercede with Him* that He may guard and save Your people from every trouble;* for you are our intercessor.* To you we sing a hymn of glory* with loud and joyful voice, now and forever.

In Tone 3

Now…

O Lady most honourable,* how can we but be rapt in wonder* at your giving birth to the Incarnate God* who, without a mother, was born of a father before all ages?* You gave Him birth in the flesh without a father,* without a man’s instrumentality.* He is God and man whose two natures are intact,* neither one losing any of its properties.* Therefore, O Virgin Mother,* intercede with Him to save the souls* of those who believe and profess in true faith* that you are the Mother of God.

Aposticha

In Tone 3

O Christ, Who darkened the sun by Your passion* and enlightened all creation by Your resurrection,* accept our evening prayer; for You love mankind.

The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.

O Lord, Your life-giving resurrection has enlightened the entire universe* and has revived Your creation which lay in corruption.* Therefore, we, who have been released from the curse of Adam, cry out to You:* Almighty Lord, glory to You!

For He has made the world firm, which shall not be moved.

O God, although in Your divine nature You are unchangeable,* yet in Your human nature You underwent change by suffering in the flesh.* All creation was prostrate with fear* when it saw You hanging on the Cross,* and it groaned in sorrow as it sang the praises of Your long-suffering.* But You descended into Hades and arose on the third day,* granting life and great mercy to the world.

Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

You suffered death, O Christ, to deliver mankind from death.* And when You arose from the dead on the third day,* You enlightened the world* and resurrected all who acknowledge You as God.

In Tone 4

Glory… Now…

O Virgin Mother of God,* at the time you were carried up to the One born of you* in a manner beyond understanding,* James and Peter were present;* James, the brother of the Lord and first bishop,* and Peter, the honourable head of the apostles and prince of theologians.* The whole college of apostles was also there,* all in one accord proclaiming things divine,* praising the astounding mystery of Christ,* and with joy, preparing your body, O most glorious One,* source of Life and temple of God.* The most holy angelic powers,* were rapt in wonder at the sight of this miracle,* and they said to each other:* Lift up your gates to receive the Mother of the Creator of heaven and earth.* Come, let us all sing hymns to her noble and holy body* that has contained the invisible Lord.* Therefore, we also celebrate your feast;* and, O woman worthy of all praise, we cry out:* O glorious Lady, exalt the Christian peoples* and intercede with Christ God that He may save our souls.

Troparia

In Tone 3

Let the heavens be glad, let the earth rejoice,* for the Lord has done a mighty deed with His arm.* He trampled death by death. He became the first-born of the dead;* He saved us from the abyss of Hades* and granted great mercy to the world.

In Tone 1

Glory… Now…

In giving birth you retained your virginity,* in falling asleep you did not abandon the world, O Mother of God.* You passed into life, for you are the Mother of Life,* and by your prayers* you deliver our souls from death.

 

DIVINE LITURGY

Troparia and Kontakia

Troparion, Tone 3: Let the heavens be glad, let the earth rejoice,* for the Lord has done a mighty deed with His arm.* He trampled death by death. He became the first-born of the dead;* He saved us from the abyss of Hades* and granted great mercy to the world.

Troparion, Tone 1: In giving birth you retained your virginity,* in falling asleep you did not abandon the world, O Mother of God.* You passed into life, for you are the Mother of Life,* and by your prayers* you deliver our souls from death.

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 3: You rose from the tomb, O compassionate Lord,* and led us out from the gates of death.* Today Adam exults and Eve rejoices,* and the prophets together with the patriarchs* unceasingly acclaim the divine might of Your power.

Now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 2: The tomb and death could not hold the Mother of God,* unceasing in her intercession and unfailing hope of patronage,* for, as the Mother of Life, she was transferred to life* by Him Who had dwelt in her ever-virgin womb.

Prokeimenon, Tone 3

Sing to our God, sing; sing to our King, sing.

verse: Clap your hands, all you nations; shout unto God with the voice of joy. (Psalm 46:7,2)

Prokeimenon, Tone 3

verse: My soul magnifies the Lord, and my spirit has rejoiced in God my Saviour.

Epistle

1 Corinthians 15:1-11

Brethren, I declare to you the gospel which I preached to you, which also you received and in which you stand, by which also you are saved, if you hold fast that word which I preached to you—unless you believed in vain.

For I delivered to you first of all that which I also received: that Christ died for our sins according to the Scriptures, and that He was buried, and that He rose again the third day according to the Scriptures, and that He was seen by Cephas, then by the twelve. After that He was seen by over five hundred brethren at once, of whom the greater part remain to the present, but some have fallen asleep. After that He was seen by James, then by all the apostles. Then last of all He was seen by me also, as by one born out of due time.

For I am the least of the apostles, who am not worthy to be called an apostle, because I persecuted the church of God. But by the grace of God I am what I am, and His grace toward me was not in vain; but I labored more abundantly than they all, yet not I, but the grace of God which was with me. Therefore, whether it was I or they, so we preach and so you believed.

Alleluia, Tone 3

verse: In You, O Lord, have I hoped that I may not be put to shame for ever.

verse: Be a protector unto me, O God, and a house of refuge to save me. (Psalm 30:2,3)

verse: Rise up, O Lord, to the place of Your rest, You and the ark of Your holiness.

verse: The Lord swore an oath to David, and will not go back on His word. (Psalm 131:8,11)

Gospel

Matthew 19:16-26

At that time, a young man came and said to Jesus, “Good Teacher, what good thing shall I do that I may have eternal life?”

So He said to him, “Why do you call Me good? No one is good but One, that is, God. But if you want to enter into life, keep the commandments.”

He said to Him, “Which ones?”

Jesus said, “‘You shall not murder,’ ‘You shall not commit adultery,’ ‘You shall not steal,’ ‘You shall not bear false witness,’ ‘Honor your father and your mother,’ and, ‘You shall love your neighbor as yourself.’ “

The young man said to Him, “All these things I have kept from my youth. What do I still lack?”

Jesus said to him, “If you want to be perfect, go, sell what you have and give to the poor, and you will have treasure in heaven; and come, follow Me.”

But when the young man heard that saying, he went away sorrowful, for he had great possessions.

Then Jesus said to His disciples, “Assuredly, I say to you that it is hard for a rich man to enter the kingdom of heaven. And again I say to you, it is easier for a camel to go through the eye of a needle than for a rich man to enter the kingdom of God.”

When His disciples heard it, they were greatly astonished, saying, “Who then can be saved?”

But Jesus looked at them and said to them, “With men this is impossible, but with God all things are possible.”

Hymn to the Mother of God

Seeing the pure one’s falling asleep, angels marvelled in wonder how the Virgin could ascend from earth to heaven.

And the Irmos: O pure Virgin, in you are conquered the bounds of nature,* for childbirth remains virginal and death is betrothed to life.* Virgin after childbearing and alive after death, O Mother of God,* never cease to save your inheritance.

Communion Hymn

Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest. (Psalm 148:1)* I will take the chalice of salvation;* and I will call upon the name of the Lord.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 115:13)

Aug 29: Beheading of the Honourable and Glorious Prophet, Forerunner and Baptist, John

Beheading of the Honourable and Glorious Prophet, Forerunner and Baptist, John

All-Night Vigil Feast. A day when the faithful are highly encouraged to participate in the Divine Liturgy.

GREAT VESPERS

At Psalm 140

In Tone 6

  1. Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

While the birthday of the shameless Herod was being celebrated,* the oath made to the lustful dancer was fulfilled;* the head of the Forerunner was cut off* and offered on a platter to those at table.* What a loathsome banquet, filled with wickedness and horrible murder.* As for us, let us worthily venerate and bless the Baptizer,* for he is the greatest man born of woman.

  1. Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

While the birthday of the shameless Herod was being celebrated,* the oath made to the lustful dancer was fulfilled;* the head of the Forerunner was cut off* and offered on a platter to those at table.* What a loathsome banquet, filled with wickedness and horrible murder.* As for us, let us worthily venerate and bless the Baptizer,* for he is the greatest man born of woman.

  1. If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

After dancing, the disciple of the all-evil Satan* requested your head as her payment, O Forerunner.* What a bloody banquet!* Would that you had not made that vow,* O sinful Herod, offspring of a lie.* Since you did make it, would that you had not carried it out;* for it would have been better to have gone back on your oath and received life* than remaining true to your oath* to have cut off the head of the Forerunner.* As for us, let us worthily venerate and bless the Baptizer,* for he is the greatest man born of woman.

  1. I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

After dancing, the disciple of the all-evil Satan* requested your head as her payment, O Forerunner.* What a bloody banquet!* Would that you had not made that vow,* O sinful Herod, offspring of a lie.* Since you did make it, would that you had not carried it out;* for it would have been better to have gone back on your oath and received life* than remaining true to your oath* to have cut off the head of the Forerunner.* As for us, let us worthily venerate and bless the Baptizer,* for he is the greatest man born of woman.

  1. From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

O Herod, it was not appropriate for you,* because of a satanic passion, to condemn to death* the one who reproached you for your adultery* and the folly of your lust for women.* It was not proper for you to err* and to deliver his all-honoured head to a sinful woman* for the sake of a vow made to a dancer.* Woe to you for daring such murder!* How was it that this adulterous dancer* was not consumed by fire in the midst of the banquet,* as she carried the head on a platter?* As for us, let us worthily venerate and bless the Baptizer,* for he is the greatest man born of woman.

  1. For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

O Herod, it was not appropriate for you,* because of a satanic passion, to condemn to death* the one who reproached you for your adultery* and the folly of your lust for women.* It was not proper for you to err* and to deliver his all-honoured head to a sinful woman* for the sake of a vow made to a dancer.* Woe to you for daring such murder!* How was it that this adulterous dancer* was not consumed by fire in the midst of the banquet,* as she carried the head on a platter?* As for us, let us worthily venerate and bless the Baptizer,* for he is the greatest man born of woman.

  1. Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

Again Herodias has lost her self-control;* again she is disturbed.* What a cunning and deceiving dance,* and what mindless drunkenness!* The Forerunner’s head is cut off and Herod is troubled.* Therefore, O Lord, by the intercessions of your Forerunner,* grant peace to our souls.

  1. Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

Again Herodias has lost her self-control;* again she is disturbed.* What a cunning and deceiving dance,* and what mindless drunkenness!* The Forerunner’s head is cut off and Herod is troubled.* Therefore, O Lord, by the intercessions of your Forerunner,* grant peace to our souls.

Glory…

While the birthday of the shameless Herod was being celebrated,* the oath made to the lustful dancer was fulfilled;* the head of the Forerunner was cut off* and offered on a platter to those at table.* What a loathsome banquet, filled with wickedness and horrible murder.* As for us, let us worthily venerate and bless the Baptizer,* for he is the greatest man born of woman.

Now…

Who would not call you blessed, O Virgin most holy?* Who would not sing a hymn of praise* to the glory of your giving birth without pain or travail?* The Only-begotten Son Himself,* begotten of the Father before all ages,* was made flesh out of you in a manner* that cannot be explained, O Woman most pure!* And for our sake, He Who is God by nature* assumed the nature of a man.* He is not divided into two persons;* He is understood to have two natures* without commixion or confusion.* O noble and blessed Woman,* intercede with Him that He may mercy on our souls.

Readings

(1) Isaiah 40:1-3, 9; 41:17-18; (2) Malachi 3:1-7, 12, 22-24; (3) Wisdom 4:7, 16-20; 5:1-7

Lytia

In Tone 1

What shall we call you, O Prophet?* An angel, an apostle, or martyr?* An angel, because you lived as a bodiless being.* An apostle, because you taught the nations.* A martyr, because you were beheaded for Christ.* Entreat Him to have mercy on our souls.

Let us commemorate the beheading of the Forerunner.* At that time, blood poured out on the platter;* now healings are poured out throughout the world.

Today the mother is the cause of a shameful and murderous act,* for she urges her shameless daughter who was born of an unlawful union* to plot against the one whom God called the greatest of the prophets.* When the evil Herod celebrated his birthday with a banquet,* she asked for the precious head of the divine Forerunner.* Because of his oath, Herod delivered the head* as a price for the daughter’s dancing.* But the prophet of the coming of Christ* did not cease to denounce the union which was reproved by God.* He denounced it, saying:* It is not lawful for you to commit adultery with your brother Philip’s wife.* O the murderous birthday and feast overflowing with blood!* On this day of the beheading of the Prophet and Forerunner,* we the faithful celebrate in joy as in festive garb,* and we pray that the Trinity may be compassionate to us,* and deliver us from the disgrace of our passions,* and that our souls may be saved.

In Tone 4

An evil birthday and a lustful banquet is celebrated by Herod today;* for having delighted in adultery and being driven by lustful desires,* he beheaded the Baptist.* But he could not stop the tongue of the Prophet* which condemned his foolishness.* He spilled innocent blood to cover up his unlawful deeds,* but he could not cover the voice who called the world to repentance.* And if he took pleasure in the murder,* we celebrate with all our heart the death of John the Baptist.* For he preceded the Life of all into Hades* to announce to those in darkness and the shadow of death* the coming of Christ our God, the Orient from on high,* whose mercy is beyond measure.

Come, O people, let us exalt the Prophet, Martyr, and Baptizer of the Saviour.* He is an angel in the flesh.* He has condemned Herod and convicted him of unlawful adultery.* Because of the unlawful dancing, his precious head is cut off.* He is in Paradise and is preaching the good news of the resurrection from the dead.* He is fittingly praying to the Lord that our souls may be saved.

Come, O faithful, let us exalt the Prophet, Martyr, and Baptizer of the Saviour.* He fled into the desert and remained there,* nourishing himself on locusts and wild honey.* He rebuked the king who violated the law.* And he comforts our faint-heartedness, saying:* Repent, for the kingdom of heaven is at hand.

In Tone 5

Glory… Now…

When Herod wished to free himself from the rebuke of his sinful deeds,* he delivered your head unjustly, O Forerunner,* to a transgressing woman.* Nor did this wretched one realize that offering it on a platter* was a condemnation for him.* Therefore, since you are a practical teacher of purity* and a saving guide to repentance,* O Baptizer, implore Christ* to deliver us from the shame of our passions.

Aposticha

In Tone 2

O John the Baptizer and preacher of repentance,* you sanctified the earth when you were beheaded.* You made plain to believers the law of God,* abolishing disobedience to the law.* Therefore, since you stand by the throne of Christ the heavenly King,* beseech Him to have mercy on our souls.

The just will flourish like the palm tree and grow like a cedar of Lebanon.

O most holy John, your head was cut off for preaching the law of the Lord,* for in blameless privilege you reproached the unbelieving king* when he disobeyed the law.* Therefore, the hosts of angels wonder at you,* and the ranks of apostles and martyrs praise you.* We also honour your yearly memorial, O most noble one,* glorifying the holy Trinity* who has crowned you, O blessed Forerunner.

The just one is glad In the Lord and takes refuge In Him.

Born of the prophet Zechariah, he was the greatest of the prophets* and was sanctified from his mother’s womb for the service of the Lord.* Today he was beheaded by an evil king.* Both before and after his beheading,* his head was a living reproach for the maiden who danced indecently,* thus covering one sin with another.* Therefore, we call out:* O John the Baptizer, having acquired favour with the Lord,* beseech Him unceasingly for the salvation of our souls.

In Tone 8, Glory…

You rebuked kings, O Forerunner of the Saviour,* that they might not act contrary to the law.* But the frolicking of a sinful woman* won over Herod to behead you.* Therefore, your name is praised* from the place of the rising to the place of the setting of the sun.* And since you have favour with the Lord,* beseech Him unceasingly for the salvation of our souls.

Now…

O Virgin, you have never known wedlock,* yet you conceived God in the flesh  in a manner which words can never describe* You thus became the Mother of God on high.* O immaculate Lady, receive the supplication of your servants* and grant us the cleansing of our sins.* Accept now our prayers and beseech God to save all of us.

Troparia

In Tone 2

The remembrance of the just is worthy of praise,* but the Lord’s testimony is sufficient for you, O Forerunner;* for it has shown that you are indeed more worthy of honour than the prophets.* You were found worthy to baptize the Lord whom you foretold.* Thereafter, you suffered for the truth* and, rejoicing, also announced the good news to those in the Abyss* that God had appeared as man,* taking away the sins of the world,* and granting to all of us the abundance of mercy. (Twice)

In Tone 1

Rejoice, Mother of God, Virgin Mary full of grace!* The Lord is with you.* Blessed are you among women,* and blessed is the fruit of your womb.* For you have borne Christ, the Saviour and Redeemer of our souls.

 

DIVINE LITURGY

Troparia and Kontakia

Troparion, Tone 2: The just man is remembered with praises,* but for you the Lord’s testimony suffices, O Forerunner,* for you truly became more honourable than the prophets* and were deemed worthy to baptize the One foretold.* Then you suffered for the truth and joyfully announced to those in Hades* that God appeared in the flesh taking away the sin of the world* and offering us great mercy.

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit, now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 5: The Forerunner’s glorious beheading* came to be a form of dispensation divine* that he might proclaim to those in Hades* the message of the coming of the Saviour.* Lets Herodias shed tears of lament* for a lawless murder that was her request;* for she loved a false and transitory age* rather than God’s law and the age of life.

Prokeimenon, Tone 7

The just man shall be glad in the Lord and shall hope in Him.

verse: Hear, O God, my voice when I make my petition to You. (Psalm 63:11,2)

Epistle

Acts 13:25-32

Alleluia, Tone 4

verse: The just man shall flourish like the palm tree; and he shall grow like the cedar in Lebanon.

verse: They who are planted in the house of the Lord shall flourish the courts of our God. (Psalm 91:13,14)

Gospel

Mark 6:14-30

Communion Hymn

The just man shall be in everlasting remembrance;* of evil hearsay he shall have no fear.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 111:6)

Aug 30: Thirteenth Sunday after Pentecost

Thirteenth Sunday after Pentecost, Tone 4; Our Holy Fathers and Patriarchs of Constantinople Alexander (336), John (577), and Paul the Younger (784)

GREAT VESPERS

Kathisma Reading

“Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140

In Tone 4

  1. Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

We never cease to adore Your life-giving Cross, O Christ our God,* And we glorify Your resurrection on the third day.* For You, Almighty One, have thereby restored the corrupted nature of all* and reopened the way to heaven,* since You alone are gracious and You love mankind.

  1. The just shall gather around me* when You have been good to me.

O Saviour, You have absolved the penalty of disobedience,* committed through the tree of Eden,* by willingly being nailed to the tree of the Cross.* As Almighty God, You descended into Hades* and broke asunder the bonds of death.* We, therefore, venerate Your resurrection from the dead,* and joyfully cry out to You:* Almighty Lord, glory to You!

  1. Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

O Lord, You have battered down the gates of Hades,* and by Your death You have dissolved the realm of death.* You have freed mankind from corruption,* bestowing life, incorruption, and Your great mercy upon the world.

  1. Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

Come, all you people,* let us sing the praises of our Saviour’s resurrection on the third day.* For we have, thereby, been delivered from the invincible bonds of Hades,* and we have received incorruption, together with eternal life.* Therefore, we cry out to You* after Your crucifixion, burial, and resurrection:* Save us by Your resurrection, for You love mankind.

In Tone 4

  1. If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

You are the divine mediator between the old and new testaments,* the prophet and forerunner,* an angel in the flesh, the denouncer of lawlessness,* offspring of the womb of a barren woman,* a mouth breathing fire:* You upbraided Herod who committed iniquity.* Unable to endure your denunciation,* he commanded that your head be cut off!* It was brought in on a platter;* but like food of abstinence and divine delight,* it continued to denounce the adulterer!

  1. I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

Incited by her evil mother,* the depraved daughter asked for your all-glorious head,* the head that is cherished by the angels!* For she was unable to endure your denunciation.* Therefore, bearing it on a platter and dancing as she carried it,* she turned the joy of those at the banquet into lamentation.* Yet you continued to denounce the evil of adultery, blessed one.* Entreat Christ that our souls may be saved!

  1. From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

Made foolish by drunkenness,* Herod was carried away by adultery and voices carolling in song!* In fulfilment of his unrighteous oath,* he caused your murder, righteous and glorious prophet.* But your death openly announced immortality to those who had died before,* for you became a preacher and herald for those in hell,* proclaiming the saving coming of Christ our God!* Entreat Him that He may save and enlighten our souls!

In Tone 1

  1. For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

Most blessed Alexander,* you were a shepherd of the Church;* a champion of orthodoxy wisely casting down the Arian heresy!* You prayed with supplications, all-wise and glorious one,* that his wickedness be cast out of the Church!* Therefore, together we honour you!

  1. Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

Honourable John,* you disdained the corruption of the flesh,* and in your abstinence and faith, vigilance and confession,* you were found to be an earthly angel and heavenly man!* Entreat Christ that He may grant our souls great mercy!

  1. Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

You truly submitted to the divine teachings of your namesake!* You hastened to the heights of the virtues,* as to the third heaven, glorious one!* You heard the ineffable and divine words of the Spirit!* As an unshakable foundation of the Orthodox,* by your prayers may the Saviour be merciful to us!

In Tone 6

Glory…

Again Herodius raves with raging lust.* Dance of deceit; feast of murder!* The Baptist is beheaded, and Herod forfeits all peace,* but through the prayers of the forerunner grant us your peace, O Lord!

In Tone 4

Now…

O Mother of God, because of You* David the Prophet became an ancestor of God;* he foretold and sang a joyous hymn of praise* and cried out to Him who worked wonders in you:* “The Queen stood at your right hand.”* God revealed you as a life-giving mother,* when He chose to be incarnate of you without a father.* He renewed in man His image* which the passions had corrupted.* He found the lost sheep in the mountains,* carried it on His shoulders,* offered it to the Father,* generously numbered it among the powers of heaven,* and saved the whole world, since He is Christ of great and rich mercy.

Aposticha

In Tone 4

In being lifted upon the Cross, O Lord,* You abolished the curse which we had inherited from our fathers.* By going down into Hades,* You freed from eternal captivity those imprisoned there,* and granted incorruption to mankind.* We, therefore, praise Your life-giving and redeeming resurrection.

The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.

By hanging on the Cross, O Almighty One,* You shook the whole creation to its foundations.* When You Yourself were laid in the grave,* You raised to life those who had been lying in the graves,* and You granted life and incorruption to mankind.* We, therefore, praise and glorify Your resurrection on the third day.

For He has made the world firm, which shall not be moved.

O Christ, the lawless people showed their ingratitude to You, their Benefactor,* by delivering You to Pilate who condemned you to be crucified.* But You willingly suffered death and burial;* and, as God, You rose by Your own power on the third day,* granting us everlasting life and great mercy.

Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

The women, shedding bitter tears, came to see You in Your tomb;* and not finding Your body, they lamented, saying:* O Saviour and King of All, how were You stolen?* What place holds Your life-bearing body?* An angel answered them, saying:* Do not weep, but go and proclaim that the Lord is risen,* filling our hearts with joy;* for He alone is most compassionate.

In Tone 4

Glory…

Herod celebrated an unfitting birthday* and an utterly shameless feast,* for captivated by lust for a woman* and excited by a woman’s wantonness,* he had the head of the forerunner cut off!* But he did not cut out the tongue of the prophet* who denounced his foolishness!* Shedding innocent blood, he wished to conceal his iniquitous sin,* but he could not stop the voice which calls all to repentance!* And though he made merry in the midst of murder,* we lovingly celebrate the blessed slaying of John the Baptist,* for he preceded the Life into hell,* proclaiming Christ our God, the Orient from on high,* the only greatly merciful One,* to those who sat in darkness and the shadow of death!

Now…

O most pure Virgin, hear the petitions of your servants.* Remove the burdens which oppress us,* and deliver us from our sorrows;* for you are the only firm and constant support on whom we rely.* O Mother of God, never permit us who call upon you* to be overwhelmed by our cares.* Hasten to fulfil the supplications of all who, in faith, cry out to you:* Rejoice, O Lady, helper of all mankind,* the joy, the refuge, and the salvation of our souls.

Troparia

In Tone 4

When the disciples of the Lord learned from the angel* the glorious news of the resurrection* and cast off the ancestral condemnation,* they proudly told the apostles:* “Death has been plundered!* Christ our God is risen,* granting to the world great mercy.”

In Tone 2

Glory…

The remembrance of the just is worthy of praise,* but the Lord’s testimony is sufficient for you, O Forerunner;* for it has shown that you are indeed more worthy of honour than the prophets.* You were found worthy to baptize the Lord whom you foretold.* Thereafter, you suffered for the truth* and, rejoicing, also announced the good news to those in the Abyss* that God had appeared as man,* taking away the sins of the world,* and granting to all of us the abundance of mercy.

Now…

O Mother of God, the mysteries which surround you are exceedingly glorious,* and beyond the power of understanding.* For you retained the seal of purity,* and your virginity remained inviolate;* yet you are acknowledged, without doubt,* to be the Mother who gave birth to the true God.* We beg you, therefore, to entreat Him to save our souls.

 

DIVINE LITURGY

Troparia and Kontakia

Troparion, Tone 4: When the disciples of the Lord learned from the angel* the glorious news of the resurrection* and cast off the ancestral condemnation,* they proudly told the apostles:* “Death has been plundered!* Christ our God is risen,* granting to the world great mercy.”

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 4: My Saviour and Deliverer from the grave* as God raised out of bondage the children of the earth* and shattered the gates of Hades;* and as Master, He rose on the third day.

Now and for ever and ever. Amen.

Theotokion, Tone 4: By your birth, O immaculate one,* Joachim and Anna were freed from the reproach of childlessness,* and Adam and Eve* from the corruption of death.* And your people, redeemed from the guilt of their sins,* celebrate as they cry out to you:* “The barren one gives birth to the Mother of God* and nourisher of our life.”

Prokeimenon, Tone 4

How great are Your works, O Lord* You have made all things in wisdom.

verse: Bless the Lord, O my soul: O Lord my God, You are exceedingly great. (Psalm 103:24,1)

Epistle

1 Corinthians 16:13-24

Alleluia, Tone 4

verse: Poise yourself and advance in triumph and reign in the cause of truth, and meekness, and justice.

verse: You have loved justice and hated iniquity. (Psalm 44:5,8)

Gospel

Matthew 21:33-42

Communion Hymn

Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 148:1)

Aug 31: The Placing of the Sash of our Most Holy Lady the Mother of God in Calcoprateia (942)

The Placing of the Sash of our Most Holy Lady the Mother of God in Calcoprateia (942)

GREAT VESPERS

At Psalm 140

In Tone 4

  1. If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

The shrine which holds your belt, O Theotokos,* is ever known by your servants to be an ark of sanctification.* It is our glory and boast; a sacred wall surrounding us;* a fountain of healings!* Therefore being divinely gathered today,* we hymn your mighty acts* and the vast abyss of your wonders!

  1. I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

The shrine which holds your belt, O Theotokos,* is ever known by your servants to be an ark of sanctification.* It is our glory and boast; a sacred wall surrounding us;* a fountain of healings!* Therefore being divinely gathered today,* we hymn your mighty acts* and the vast abyss of your wonders!

  1. From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

Behold the all-glorious place!* Behold the ever-radiant temple in which a treasure has been laid:* the belt of the Mother of the divine Son!* People, come!  Draw forth enlightenment and mercy,* and shout with a grateful heart: all-holy Virgin, we bless you,* for we have been saved by your childbearing!

  1. For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

Behold the all-glorious place!* Behold the ever-radiant temple in which a treasure has been laid:* the belt of the Mother of the divine Son!* People, come!  Draw forth enlightenment and mercy,* and shout with a grateful heart: all-holy Virgin, we bless you,* for we have been saved by your childbearing!

  1. Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

We rejoice and keep the feast of the placing of your belt, O Theotokos,* for today you have granted it to your people,* it is a sacred garment, wealth that cannot be stolen,* a precious gift and river of healings* overflowing with spiritual treasures!

  1. Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

We rejoice and keep the feast of the placing of your belt, O Theotokos,* for today you have granted it to your people,* it is a sacred garment, wealth that cannot be stolen,* a precious gift and river of healings* overflowing with spiritual treasures!

In Tone 2

Glory… Now…

All-pure Theotokos, the Church of God is robed in your holy belt,* as with a supremely shining diadem!* It is radiant today and cries out to you rejoicing,* rejoice, sovereign Lady!* Precious diadem and crown of divine glory!* Rejoice, for you alone are the fullness of glory and everlasting gladness!* Rejoice, refuge of those who run to you:* our intercessor and salvation!

Readings

(1) Genesis 28:10-17; (2) Ezekiel 43:27; 44:1-4; (3) Proverbs 9:1-11

Aposticha

In Tone 4

You bestowed your belt upon your city, O all-glorious one,* as a firm bulwark,* protecting it from every misfortune by divine acts,* and preserving it unvanquished by the foe;* for it cries out with love:* Your Son and Lord, Who alone is compassionate,* is my strength and might,* and the cause of my great rejoicing!

Arise, O Lord, into Your rest, You and the ark of Your holiness.

They who reign piously are splendidly adorned by your belt,* as with a precious crown, O all-pure one.* And they boast in your divine greatness* and are known to inspire terror in the enemy which ever wars against us,* and they praise you, crying out* to Him Who was born of you in manner past recounting:* O all-glorious Jesus,* save us all, in that You are compassionate!

The rich among the people shall entreat your countenance.

You enwrap us with the power of your belt, O Virgin,* strengthening us against the enemy,* subduing the passions* which ever torment and war against us,* and ever granting us victorious dispassion,* that we may glorify you in purity and ardently cry to your Son:* O almighty Jesus, save us all,* in that You are compassionate!

In Tone 2

Glory… Now…

Having cleansed our heart and mind,* let us keep feast together with the angels,* joyfully addressing the song of David* to the maiden Bride of the King of all, Christ our God,* saying: arise, Lord, into your resting place,* both You and the ark of Your holiness!* For You have adorned her as a beautiful palace,* giving her as an inheritance to Your people, O Master,* to preserve and shelter them from their enemies,* by Your mighty power, through her supplications!

Troparion

In Tone 8

Protection of humans, ever-Virgin Mother of God* as a mighty bulwark for your city* you gave your pure body’s robe and sash.* They remained incorrupt by your giving birth without seed.* For in you are nature and time made new.* Therefore, we pray you, give peace to your city* and to our souls great mercy.

Glory… Now…

O gracious Lord, for the sake of mankind You were born of a virgin;* through Your death on the cross You conquered death;* and through Your resurrection You revealed yourself as God.* O merciful Lord, do not disdain those whom You have created with Your own hands,* but show forth Your love for mankind.* Accept the intercession which the Mother, who bore You, makes in our behalf.* O Saviour, save Your despairing people!

 

DIVINE LITURGY

Troparia and Kontakia

Troparion, Tone 8: Protection of humans, ever-Virgin Mother of God* as a mighty bulwark for your city* you gave your pure body’s robe and sash.* They remained incorrupt by your giving birth without seed.* For in you are nature and time made new.* Therefore, we pray you, give peace to your city* and to our souls great mercy.

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit, now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 2: Your womb which received divinity* was girded about by your precious sash, O Mother of God.* It became an unconquerable force for your city* and a generous treasury of good things:* O you, the only virgin who ever gave birth.

Prokeimenon, Tone 3

My soul magnifies the Lord, and my spirit has rejoiced in God my Saviour.

verse: Because he has regarded the humility of His handmaid; for behold, all generations shall call me blessed. (Luke 1:46-48)

Epistle

Hebrew 9:1-7

Alleluia, Tone 8

verse: Rise up, O Lord, to the place of Your rest, You and the ark of Your holiness.

verse: The Lord swore an oath to David, and will not go back on His word. (Psalm 131:8,11)

Gospel

Luke 10:38-42, 11:27-28

Communion Hymn

I will take the cup of salvation;* and I will call upon the name of the Lord.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 115:13)

Sept 01; Beginning of the Indiction

Beginning of the Indiction, that is, the New Year; Commemoration of our holy Father Symeon the Stylite and his mother, Martha; Synaxis of the Most Holy Mother of God of Miasenes

GREAT VESPERS

At Psalm 140

In Tone 1

  1. Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

We pray to the Creator today,* with the words given us by Christ,* who taught us to pray each day:* Our Father who art in heaven,* give us this day our daily bread,* and overlook all our sins.

  1. The just shall gather around me* when You have been good to me.

We pray to the Creator today,* with the words given us by Christ,* who taught us to pray each day:* Our Father who art in heaven,* give us this day our daily bread,* and overlook all our sins.

  1. Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

On Mount Sinai You gave stone tablets.* Today in Nazareth You read the prophecy,* O Christ our God in the flesh.* You took and opened the scroll* to teach the people that the Scriptures* were fulfilled in Yourself.

In Tone 5

  1. Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

O venerable Father,* you found a beautiful ladder to heaven* while Elias found a chariot of fire.* He did not leave his ascent for others;* but after death, however, you have left your pillar.* O heavenly man and earthly angel,* ever-watchful beacon to the whole world,* O venerable Simeon, pray for our salvation.

  1. If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

O venerable Father,* even if the pillar could talk,* it would never stop proclaiming your toils, your labours, and you weeping.* Even though it held you,* it was sustained by your tears, watered as a tree.* At your endurance the angels crowd about,* people stand in awe and demons tremble.* O venerable Simeon, pray for our salvation.

  1. I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

O venerable Father,* by the might of the Holy Spirit,* you imitated your Master,* as on a cross you ascended the pillar.* The Lord erased the condemnation written against us;* you destroyed the rise of passions.* The Lord was a lamb, and you a victim;* the Lord was on a cross, and you on a pillar.* O venerable Simeon, pray for our salvation.

In Tone 2

  1. From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

From the good root has come forth the most excellent Simeon;* from his infancy he was nourished more on grace than on milk.* In his body he dwelt upon the high place,* but in his spirit he was raised even higher to God.* Through his virtues he edified his lofty dwelling.* He journeyed in high places with the powers of heaven,* and he became a dwelling place of Christ our God, the Saviour of our souls.

  1. For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

You shall be remembered forever,* O venerable Father Simeon;* you were pleasing to God* in the kindness of your heart, O blessed one.* Even if you have passed from us, O good shepherd,* you did not leave us in spirit,* but stand before God in love,* and have joined the angels in heaven.* Together with them, plead for our salvation.

  1. Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

The tomb of your relics, O blessed Father,* is a fountain of healing,* and your holy soul rightly rejoices with the angels.* O venerable Father, as you have confidence before the Lord* and have joined the angels,* plead with Him for our salvation.

  1. Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

O God-bearing Father,* you loved the highest knowledge* and lived outside the world above visible things.* You became an untarnished mirror of God,* and ever united to the Light, you kept on receiving light,* with clearer insight attaining blessed perfection.* O wise Simeon, pray for our souls.

In Tone 6

Glory…

Divine Grace hovered over your relics, O holy Simeon.* We will hasten towards the sweet fragrance of your miracles,* drawing from them the healing of illnesses.* O venerable Father, plead with Christ our God for our souls.

Now…

O eternal Word and Son,* together with the Holy Spirit,* Creator and Maker of all things visible and invisible,* bless the beginning of the year,* keep in peace all the faithful,* through the prayers of the Theotokos and all the saints.

Readings

(1) Isaiah 61:1-9; (2) Leviticus 26:3-24; (3) Wisdom 4:7-15

Aposticha

In Tone 1

We have come to the beginning of the year,* gathering to honour these saints:* Callista and her brothers, Evod and Hermogenes;* Simeon, equal to the angels, and Joshua, the son of Nun;* the seven children of Ephesus, and the forty holy women.* O lovers of feasts, sharing in their remembrance, with insistence we shout:* O Lord, bless the works of Your hands,* and make us worthy to pass this year in spiritual progress.

To You our praise is due in Sion, O God.

O Christ our God, You created all things in Your wisdom,* and brought them from nothingness into being.* Now bless the beginning of the year* and keep our city free from harm;* and in Your mercy grant peace and happiness to all the faithful,* granting to the world great mercy through the prayers of the Theotokos.

In Tone 2

We are filled with the blessings of your house.

You are wonderful, O God, and wondrous are Your deeds.* Your ways are unsearchable;* You are the Wisdom of God, perfect person and power.* For though without beginning,* and equal in eternity and operation,* by Your infinite power You made Your home in our world.* Beyond understanding and without changing Your divinity,* You were born of a virgin mother;* You came to seek Your creation* which You had adorned with beauty;* and You set the times and circumstances for our salvation.* Therefore, we shout to You:* O Good Master, glory to You!

You crown the year with goodness.

In wisdom you created all things,* O Word of the Father before all ages;* by Your almighty word You arranged all creation.* Bless the beginning of the year by Your goodness,* and through the prayers of the Theotokos, overthrow all heresy;* for You are good and the Lover of Mankind.

In Tone 5

Glory…

O venerable Father,* you found a beautiful ladder to heaven* while Elias found a chariot of fire.* He did not leave his ascent for others;* but after death, however, you have left your pillar.* O heavenly man and earthly angel,* ever-watchful beacon to the whole world,* O venerable Simeon, pray for our salvation.

Now…

O King, You are eternal and remain forever.* Receive the petitions of us sinners as we pray for salvation.* O Lover of Mankind,* grant Your abundance to the earth with temperate and mild weather.* Fight with the faithful against all enemy attacks as You helped David;* for they have entered the tabernacle and defiled Your most holy place, O Saviour.* But grant victory over them, O Christ our God,* through the prayers of the Theotokos,* for You are ever the victory and boast of orthodox Christians.

Troparia

In Tone 2

Fashioner of all creation* You fixed times and seasons by Your own authority;* bless the crown of the year, O Lord, with Your goodness,* preserving our nation and Your city in peace;* and save us through the prayers of the Mother of God.

In Tone 1, Glory…

O venerable saint, you became a pillar of endurance,* rivalling the forefathers: Job in afflictions and Joseph in trials,* and while still in the body you lived the life of the Bodiless ones.* O Symeon our father,* entreat Christ God to save our souls.

In Tone 1, Now…

Rejoice, Virgin Mother of God, full of grace,* harbour and protection of the human race:* from you the Redeemer of the world was incarnate.* For only you – ever blessed and glorified – are Mother and Virgin.* Pray to Christ our God to grant peace to the world.

 

DIVINE LITURGY

Troparia and Kontakia

Troparion, Tone 2: Fashioner of all creation,* you fixed times and seasons by Your own authority;* bless the crown of the year, O Lord, with your goodness,* preserving our nation and Your city in peace;* and save us through the prayers of the Mother of God.

Troparion, Tone 1: Rejoice, Virgin Mother of God, full of grace,* harbour and protection of the human race:* from you the Redeemer of the world was incarnate.* For only you – ever blessed and glorified – are Mother and Virgin.* Pray to Christ our God to grant peace to the world.

Troparion, Tone 1: O venerable saint, you became a pillar of endurance,* rivalling the forefathers: Job in afflictions and Joseph in trials,* and while still in the body you lived the life of the Bodiless ones.* O Symeon our father,* entreat Christ God to save our souls.

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 2: Seeking things above, you joined yourself to those on high;* you made your pillar a fiery chariot,* through which, O venerable one, you became a companion of the angels.* With them, unceasingly implore Christ God on our behalf.

Now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 2: You dwell on high, O Christ the King,* Creator and Builder of all that is seen and unseen.* You made seasons and time and the day and night.* Now bless the crown of the present year.* Guard and protect our country, this city and your people,* O Lord, so rich in mercy.

Prokeimenon, Tone 3

Great is our Lord and great is His strength;* and of His knowledge there is no end.

verse: Praise the Lord for a psalm is good; may praise be sweet to Him. (Psalm 146:5)

Prokeimenon, Tone 7

Precious in the sight of the Lord is the death of His venerable ones. (Psalm 115:6)

Epistle

1 Timothy 2:1-7; Colossians 3:12-16

Alleluia, Tone 4

verse: To You, O God, is due a hymn in Sion, and to You shall a vow be paid in Jerusalem. (Psalm 64:2)

verse: You will bless the crown of the year with Your goodness. (Psalm 64:12)

verse: Blessed is the man who fears the Lord; he shall delight exceedingly in His commandments. (Psalm 111:6-7)

Gospel

Luke 4:16-22; Matthew 11:27-30

Communion Hymn

You will bless the crown of the year* with Your goodness. (Psalm 64:12)* The just man shall be in everlasting remembrance;* of evil hearsay he shall have no fear. (Psalm 111:6-7)* Alleluia, alleluia,* alleluia.

Sept 6; Fourteenth Sunday after Pentecost

Fourteenth Sunday after Pentecost, Tone 5; Commemoration of the Miracle Performed at Colossus in Chone by the Archangel Michael; Holy Martyr Eudoxius and His Companions (284- 305); Our Venerable Father Archipus

GREAT VESPERS

Kathisma Reading

“Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140

In Tone 5

  1. Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

With Your precious Cross, O Christ,* You have put the Devil to shame.* With Your Resurrection You have deadened the sting of sin,* and have saved us from the gates of death.* We, therefore, glorify You, O only-begotten Son of God.

  1. The just shall gather around me* when You have been good to me.

O Christ, Who granted resurrection to mankind,* You were led like a lamb to the slaughter.* Then the princes of Hades were struck with terror* as they saw the gates of their tearful domain being lifted up;* for Christ, the King of Glory, entered therein* and exclaimed to those in chains: Go forth from here!* And to those in darkness: Go forth into the light!

  1. Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

What a great wonder!* The Creator of invisible beings suffered in the flesh for mankind,* and rose from the dead as immortal.* Come, therefore, all you nations and adore Him;* for through His compassion we have been freed from the snares of the Devil,* and we have learned to praise the one God in three Persons.

  1. Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

We offer to You our evening worship,* O Light whom the darkness of night can never extinguish.* For in these latter days Your radiance has appeared to the world,* shining in Your flesh as light reflected from a mirror.* Your brilliance has descended even to the depths of Hades and dissolved its gloom.* O Lord, Giver of Light, glory to You;* for You have shown the radiance of Your resurrection to all the nations.

  1. If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

Let us glorify Christ, the Author of our Salvation;* for by His resurrection from the dead,* the world has been delivered from the deception of Satan.* The choirs of angels rejoice as the treachery of evil spirits vanishes.* Fallen Adam arises, and the devil is vanquished.

  1. I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

Those who guarded the tomb of Christ* were told by the evil men who hired them:* Take this silver and keep silent.* Tell no one of the resurrection of Christ;* rather tell everyone that while you were sleeping His body was stolen.* But who has ever heard of a body being stolen,* a body which had already been anointed?* Why would anyone take a body from the grave naked,* and leave the burial shroud in the tomb?* Do not deceive yourselves, O people of Judea.* Study the teachings of the Prophets,* and you will come to understand that Jesus Christ is Almighty God,* and truly the Saviour of the world.

  1. From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

O Lord our Saviour,* who subjected hell and conquered Death,* and enlightened the world through Your precious Cross,* have mercy on us.

In Tone 4

  1. For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

Michael, the supreme commander,* you have been revealed as the bright messenger of the tri-luminary Godhead!* You cry out, rejoicing with the heavenly powers:* You are holy, O Father!* You are holy, co-eternal Word!* You are holy also, O Holy Spirit!* one Glory, one Kingdom, one Essence,* one Divinity, one Power!

  1. Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

Michael the archangel,* your appearance is fiery and your beauty miraculous!* You traverse creation in your immaterial nature,* fulfilling the commandments of the Creator of all!* by your might you are known as all powerful:* you have made your Church a source of healing* honoured by your holy name!

  1. Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

Make Your angels spirits, as it is written,* and Your ministers a flaming fire!* O Word, You have revealed Michael to be the leader of the archangels:* He submits to Your commands,* fearfully proclaiming the thrice-holy hymn to Your glory!

In Tone 6

Glory…

Rejoice with us, all the angelic hosts,* for the great supreme commander,* your superior and our intercessor,* appears most wondrously today in his honoured temple to make it holy.* Therefore, chanting fitting hymns let us cry aloud to him:* Michael, greatest of the archangels,* shelter us beneath your wings!

In Tone 5

Now…

A symbol of the undefiled Virgin and bride* was revealed in the Red Sea.* There, Moses divided the waters;* here, Gabriel is the messenger of the miracle.* There, the Israelites crossed the deep and their feet were not even wet;* here, the Virgin gives birth to Christ without human seed.* There, the sea remained uncrossed after the passing of Israel;* here, the immaculate remained incorrupt after giving birth to Emmanuel.* Therefore, O immortal God, who appeared in the flesh as true Man,* have mercy on us!

Aposticha

In Tone 5

O Christ our Saviour,* we lift up our voices in song to glorify You.* For, in Your love for mankind,* You became incarnate without leaving heaven;* You accepted the Cross and death;* You cast down the gates of Hades;* and on the third day You arose from the dead* for the salvation of our souls.

The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.

O Giver of Life,* streams of forgiveness, life, and salvation* poured forth from Your pierced side upon us all.* By accepting physical death, You granted us immortality;* by lying in the tomb, You freed us from Hades,* and as God, by rising from the dead,* You raised us with Yourself in glory.* Therefore, we cry out to You:* O Lover of mankind, glory to You!

For He has made the world firm, which shall not be moved.

O Lover of mankind,* Your crucifixion and descent into Hades are most wondrous.* For, as God, You thereby conquered the power of Hades,* and raised up in glory, with Yourself, those who were long imprisoned there.* You reopened Paradise and enabled them to enter.* Grant forgiveness of sins to us* who glorify Your resurrection on the third day,* for You alone are all-merciful.

Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

O Lover of mankind,* You accepted suffering in the flesh* and rose from the dead on the third day.* Therefore, heal the passions of our flesh,* raise us from our dreadful iniquities, and save us.

Glory… Now…

O most pure Virgin,* you are the temple, the gate, the palace, and the throne of the King.* Christ, our Redeemer and Lord,* appeared through you to those who slumbered in darkness.* For He, as the Sun of Righteousness,* wished to enlighten those whom He created with His own hands* according to His own image.* Therefore, O Lady, whom we always praise in song,* we beseech you to intercede with Christ for the salvation of our souls;* for, as His Mother, you can approach Him with the greatest confidence.

Troparia

In Tone 5

Let us the faithful acclaim and worship the Word,* co-eternal with the Father and the Spirit,* and born of the Virgin for our salvation.* For He willed to be lifted up on the cross in the flesh, to suffer death* and to raise the dead by His glorious Resurrection.

In Tone 4

Glory…

Princes of the heavenly hosts,* we, though unworthy, beg you to encircle us through your prayers* under the shelter of the wings of your spiritual glory.* Guard us as we come to you and sincerely cry:* “Deliver us from dangers,* O princes of the powers on high!”

Now…

O Mother of God, the mystery hidden from all eternity* and unknown even to the angels,* was revealed through you to those on earth:* God took on our human nature* and united it to His divine nature in a perfect but unconfused union.* Then, He willingly accepted the cross for our sake* and thereby raised again the first created man,*and saved our souls from death.

 

DIVINE LITURGY

Troparia and Kontakia

Troparion, Tone 5: Let us the faithful acclaim and worship the Word,* co-eternal with the Father and the Spirit,* and born of the Virgin for our salvation.* For He willed to be lifted up on the cross in the flesh, to suffer death* and to raise the dead by His glorious resurrection.

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 5: You, my Saviour, descended to Hades,* and as the Almighty, You shattered its gates.* With Yourself You, as the Creator, raised the dead and shattered the sting of death,* and delivered Adam from the curse, O Lover of Mankind.* And so we cry out: “Save us, O Lord.”

Now and for ever and ever. Amen.

Theotokion, Tone 5: Rejoice, O rampart and protection of those who have recourse to you!* Rejoice, O tranquil haven and Virgin,* who gave birth in the flesh to your Maker and God!* Fail not to intercede for those* who sing and worship the Child you bore.

Prokeimenon, Tone 5

You, O Lord, will guard us and will keep us* from this generation and for ever.

verse: Save me, O Lord, for there is no longer left a just man. (Psalm 11:8,2)

Epistle

2 Corinthians 1:21-2:4

Alleluia, Tone 5

verse: Your mercies, O Lord, I will sing for ever; from generation to generation I will announce Your truth with my mouth.

verse: For You have said: Mercy shall be built up for ever; in the heavens Your truth shall be prepared. (Psalm 88:2,3)

Gospel

Matthew 22:1-14

Communion Hymn

Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 148:1)