Divine Liturgy

Great Fast Day 21. The Divine Liturgy of St. Basil the Great is celebrated today.

Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 7: By Your cross You destroyed death;* You opened Paradise to the thief;* You changed the lamentation of the myrrh-bearers to joy,* and charged the apostles to proclaim* that You are risen, O Christ our God,* offering great mercy to the world.

Troparion, Tone 1: Save Your people, O Lord, and bless Your inheritance.* Grant victory to Your faithful people against enemies,* and protect Your community by Your cross.

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit, now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 7: No longer does the flaming sword guard the gate of Eden;* the tree of the Cross has quenched its flames gloriously.* The sting of death and the victory of Hades are banished,* and You O my Saviour came and called to those in Hades: “Return again to Paradise!”

Instead of Holy God, we sing:
To Your Cross, O Master,* we bow in veneration,* and we glorify Your holy Resurrection!

Prokeimenon, Tone 6
Save Your people, O Lord, and bless Your inheritance.
verse: Unto You I will cry, O Lord my God, lest You turn from me in silence. (Psalm 27:9,1)

Epistle: Hebrews 4:14-5:6 (NRSV)
Brothers and Sisters, since, then, we have a great high priest who has passed through the heavens, Jesus, the Son of God, let us hold fast to our confession. For we do not have a high priest who is unable to sympathize with our weaknesses, but we have one who in every respect has been tested as we are, yet without sin. Let us therefore approach the throne of grace with boldness, so that we may receive mercy and find grace to help in time of need.

Every high priest chosen from among mortals is put in charge of things pertaining to God on their behalf, to offer gifts and sacrifices for sins. He is able to deal gently with the ignorant and wayward, since he himself is subject to weakness; and because of this he must offer sacrifice for his own sins as well as for those of the people. And one does not presume to take this honor, but takes it only when called by God, just as Aaron was.

So also Christ did not glorify himself in becoming a high priest, but was appointed by the one who said to him, “You are my Son, today I have begotten you”; as he says also in another place, “You are a priest forever, according to the order of Melchizedek.”

Alleluia, Tone 8
verse: Remember Your congregation which You acquired from the beginning.
verse: But God is our king before the ages; He has wrought salvation in the midst of the earth. (Psalm 73:2,12)

Gospel: Mark 8:34-9:1 (NRSV)
The Lord said, “If any want to become my followers, let them deny themselves and take up their cross and follow me. For those who want to save their life will lose it, and those who lose their life for my sake, and for the sake of the gospel, will save it. For what will it profit them to gain the whole world and forfeit their life? Indeed, what can they give in return for their life? Those who are ashamed of me and of my words in this adulterous and sinful generation, of them the Son of Man will also be ashamed when he comes in the glory of his Father with the holy angels.” And he said to them, “Truly I tell you, there are some standing here who will not taste death until they see that the kingdom of God has come with power.”

Hymn to the Mother of God
In you, O Full of Grace, all creation rejoices: the angelic ranks and all the human race. Sanctified temple and spiritual paradise, virgins’ pride and boast, from whom God is made flesh and became a little Child; and He who is our God before all ages, He made your womb a throne, and He made it wider that all the heavens. In you, O Full of Grace, all creation rejoices. Glory be to you.

Communion Hymn
Let the light of Your countenance, O Lord* shine upon us.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 4:7)

3-тя Неділя Великого посту, Хрестопоклонна; Свв. священномчч., що були єпп. в Херсоні: Василія, Єфрема, Капитона, Євгенія, Етерія й інших. 07 березня

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

 (г. 7): Прийдіте й радіймо з Господом,* що здолав владу смерти й просвітив людський рід,* з безтілесними взиваючи:* Творче і Спасе наш, − слава тобі!

Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Ти витерпів хрест і погребення за нас, Спасе,* і як Бог умертвив смертю смерть.* Тому й поклоняємось твоєму на третій день воскресінню,* Господи, – слава тобі!

Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

Апостоли, бачивши воскресіння Творця,* чудувались, співаючи ангельську хвалу:* Це − слава Церкви, це – скарби царства.* Господи, що страждав за нас, − слава тобі!

Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Хоч і схопили тебе, Христе, беззаконні люди,* але ти мій Бог, і не стидаюсь;* били тебе по плечах, і не відрікаюсь;* до хреста тебе прибили, і цього не скриваю;* воскресінням твоїм хвалюся, бо твоя смерть є життям моїм.* Всесильний і чоловіколюбний Господи, − слава тобі!

Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

Христос, сповняючи Давидове пророцтво,* відкрив своїм учням у Сіоні свою велич,* являючи себе спільно з Отцем і Святим Духом,* завжди хвали і слави гідним:* як Слово, що спочатку було безтілесне,* а відтак ради нас тіло прийняло* і, як людина, було умертвлене* і воскресло владою своєю, як чоловіколюбець.

Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Ти зійшов до аду, Христе, як і сам бажав того,* і переміг смерть, як Бог і Владика,* та й воскрес ти на третій день,* співвоскресивши Адама з адських оков і тління, що кликав, кажучи:* Слава воскресінню твоєму, єдиний Чоловіколюбче!

Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

(г. 5, подібний: Радуйся): Просвіти, Хресте Господній,* яснопромінними зблисками своєї благодаті,* серця тих, що тебе почитають* і богоприємною любов’ю приймають тебе, надіє світу.* Тобою витерто сльози смутку* і ми визволились із смертної пастки* й осягнули безнастанну радість.* Тому покажи величність своєї красоти* і дай нагороду за стриманість твоїм слугам,* що вірно випрошують твого великого заступництва і щедрого милосердя.

Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

Просвіти, Хресте Господній,* яснопромінними зблисками своєї благодаті,* серця тих, що тебе почитають* і богоприємною любов’ю приймають тебе, надіє світу.* Тобою витерто сльози смутку* і ми визволились із смертної пастки* й осягнули безнастанну радість.* Тому покажи величність своєї красоти* і дай нагороду за стриманість твоїм слугам,* що вірно випрошують твого великого заступництва і щедрого милосердя.

1. Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Радуйся, живоносний Хресте,* Церкви чудовий раю,* дерево нетління,* що зростило нам насолоду вічної слави!* Ти проганяєш бісівські полчища,* й ангельські радіють хори,* громади ж вірних празникують.* Непереможна зброє,* кріпосте незрушна, похвало священиків!* Дай і нам нині діждатись Христових страстей і великого милосердя.

1. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Прийдіть, наші прародичі,* що через злобу чоловіковбивці упали з висот,* за гірку насолоду, скуштувавши колись овочу з дерева.* Ось виходить воістину всечесне дерево!* Прийшовши отже до нього,* з радістю цілуйте і закличте до нього з вірою:* Ти, Хресте прецінний, наш захисте!* Ти, дерево Богом благословенне, саде небесний!* З твого плоду вкусивши, ми доступились нетління первісного раю,* прийнявши упевнено і його велику милість.

 Слава (г. 3): Христе, Боже наш, ти добровільне прийняв розп’яття* ради загального воскресіння людського роду* і хресною тростиною, обагривши свої пальці червоною кров’ю,* зволив з любови до людей по-царському підписати нам прощення.* Не погордуй нами, бідолашними, що знову від тебе віддалились,* але змилуйся, єдиний Довготерпеливий, над недолею твоїх людей.* Встань і подолай тих, що на нас напосідаються,* бо ти всемогутній.

І нині  (догмат, г. 7): Матір’ю ти стала надприродно, Богородице,* і несказанно та незбагненно залишилась Дівою;* чуда ж твоїх родин язик сказати неспроможен.* Бо зачаття твоє, Пречиста, було предивне,* і недосяжний є образ родин.* Бо коли Бог хоче, то зміняється і лад природи.* Тому всі ми тебе, за Матір Божу маючи, благаємо щиро:* Молись, щоб спастися душам нашим.

Стихири на стиховні
(г. 7): Ти воскрес із гробу, Спасе світу,* і підняв людей з твоїм тілом.* Господи, – слава тобі!

Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.

Прийдіть і поклонімось воскреслому з мертвих,* що всіх просвітив,* бо він визволив нас від адських мук* своїм на третій день воскресінням,* даючи нам життя і велику милість.

Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.

В ад зійшовши, Христе, ти смерть полонив* і, на третій день воскреснувши, з собою воскресив і нас,* що славимо твоє могутнє воскресіння,* чоловіколюбний Господи.

Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.

Дивним ти, Господи, видавався, немов сонний лежачи в гробі,* але воскреснувши на третій день,* як всемогутній, ти співвоскресив Адама, що кликав:* Слава воскресінню твоєму, єдиний Чоловіколюбче!

 Слава і нині: (г. 4): Ти, Господи, допоміг смиренному Давидові* перемогти чужинця-приблуду;* тож і святій Церкві нашій допоможи* і здолай зброєю хреста ворогів наших.* Покажи, Добросердий, колишні свої для нас милості,* щоб направду зрозуміли ми, що ти − Бог наш.* Надіючись на тебе, перемагаємо* і сердечно благаємо твою Пречисту Матір,* щоб було нам дано велику милість.

Тропарі
(г. 7): Розрушив Ти хрестом твоїм смерть,* отворив Ти розбійникові рай,* мироносицям плач перемінив єси,* і апостолам проповідати повелів єси,* що воскрес Ти, Христе Боже,* даючи світові велику милість.

Слава (г. 1): Спаси, Господи, людей твоїх* і благослови насліддя Твоє!* Перемоги благовірному народові на супротивників даруй* і хрестом твоїм* охорони люд твій

І нині: (г. 1): Коли Гавриїл звістив тобі, Діво: Радуйся!* – то з цим голосом прийняв тіло Владика в тобі, святім кивоті,* як мовив праведний Давид,* і ти з’явилася просторішою небес, носивши Творця свого.* Слава тому, що поселився в тобі!* Слава тому, що вийшов з тебе!* Слава тому, що визволив нас народженням твоїм!

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 7): 3нищив Ти хрестом Твоїм смерть, відчинив розбійникові рай, мироносицям плач на радість перемінив і апостолам звелів проповідувати, що воскрес Ти, Христе Боже, даючи світові велику милість.

Тропар (г. 1): Спаси, Господи, людей твоїх* і благослови насліддя Твоє!* Перемоги благовірному народові на супротивників даруй* і хрестом твоїм* охорони люд твій

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак (глас 7): Вже більше влада смерти не зможе людей держати, зійшов бо Христос, знищивши і знівечивши сили її, зв’язується ад, пророки ж однодушно радіють. З’явився Спас тим, що вірують, промовляючи: Виходьте, вірні, до воскресіння.

Замість Трисвятого:
Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святеє воскресіння Твоє славимо.

Прокімен (глас 6):
Спаси, Господи, людей Твоїх* і благослови спадкоємство Твоє (Пс 27,9).
Стих: До Тебе, Господи, взиватиму; Боже мій, не відвертайсь мовчки від мене (Пс 27,1).

Апостол: (Євр 4,14-5,6):
Браття і Сестри, мавши великого архиєрея, що вже пройшов небо, Ісуса, Божого Сина, тримаймося твердо віровизнання. Бо ми не маємо такого архиєрея, який не міг би співчувати нашим недугам: він же ж зазнав усього, подібно як ми, крім гріха. Приступім, отже, з довір’ям до престолу благодаті, щоб отримати милость і знайти благодать на своєчасну поміч. Кожен бо архиєрей, узятий з-поміж людей, настановляється для людей у справах Божих, щоб приносив дари та жертви за гріхи; що може співчувати нетямущим та введеним в оману, бо й сам він неміччю охоплений, і тому повинен так за людей, як і за себе самого приносити жертви за гріхи. Чести ж цієї ніхто не бере сам собі, лише той, хто покликаний Богом, як Арон. Так і Христос не сам собі присвоїв славу стати архиєреєм, вона бо від того, який до нього мовив: «Син мій єси, я сьогодні породив тебе.» Як і на іншому місці каже: «Ти – священик навіки за чином Мелхиседека.»

Алилуя (глас 8):
Стих: Пом’яни соньм твій, що його придбав ти іздавна (Пс 73,2).
Стих: Бог же – цар наш перше віку. вчинив спасення посеред землі (Пс 73,12).

Євангеліє: (Мр 8,34-9,1):
Сказав Господь: “Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною. Бо хто хоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу мене ради та Євангелії, той її спасе. Бо яка користь людині здобути світ увесь, а занапастити свою душу? Що бо людина може дати взамін за власну душу? Хто, отже, буде соромитися мене й моїх слів перед цим родом перелюбним та грішним, того посоромиться і Син Чоловічий, коли прийде у славі Отця свого з святими ангелами.” І сказав їм: “Істинно кажу вам: Є деякі з отут присутніх, що не зазнають смерти, аж поки не вздріють Царства Божого, що прийде у могутності.”

Замість Достойно: Тобою радується, Благодатная, всяка твар, ангельський собор і чоловічеський рід, освященний храме і раю словесний, дівственна похвало, що із неї Бог воплотився і младенцем став – перед віками сущий Бог наш. Лоно бо твоє престолом сотворив і утробу твою просторішою небес учинив. Тобою радується, Благодатная, всяка твар, слава тобі.

Причасний: Знаменувалося на нас світло* лиця Твого, Господи (Пс 4,7). Алилуя (х3).

Fourth Sunday of the Great Fast: St. John Climacus, Tone 8; our Venerable Father Benedict of Nursia (547)

GREAT VESPERS

Kathisma Reading

“Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140

In Tone 8

10. Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

O Christ, during this spiritual service,* we sing to You these evening prayers,* commemorating the mercy You have shown us* by Your resurrection.

9. The just shall gather around me* when You have been good to me.

O Lord, O Lord, do not cast us away from Your face;* but in Your kindness have mercy on us* through Your resurrection.

8. Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

Rejoice, O holy Zion,* the Mother of Churches and the dwelling-place of God;* for you were the first to receive the forgiveness of sins* through the resurrection.

7. Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

Christ the Word was begotten by God the Father before all ages;* yet in these latter times,* He freely willed to take flesh from the Virgin who did not know man.* By His death on the cross and His resurrection,* He saved mankind from the ancient curse of death.

6. If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

O Christ, we glorify Your resurrection;* for by rising from the dead* You freed the race of Adam from the sufferings of Hades,* and as God You granted eternal life* and great mercy to the world.

5. I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

Glory to You, O Christ our Saviour,* the only-begotten Son of God;* for You were nailed to the cross,* and then arose from the dead on the third day.

In Tone 8

4. From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

O holy father John,* truly have you ever carried on your lips the praises of the Lord,* and with great wisdom have you studied the words of Holy Scripture,* that teach us how to practice the ascetic life.* So have you gained the riches of grace,* and you have become blessed,* overthrowing all the purposes of the ungodly.

3. For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

O holy father John,* truly have you ever carried on your lips the praises of the Lord,* and with great wisdom have you studied the words of Holy Scripture,* that teach us how to practice the ascetic life.* So have you gained the riches of grace,* and you have become blessed,* overthrowing all the purposes of the ungodly.

2. Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

Most glorious father John,* with the fountain of your tears you have cleansed your soul,* and by keeping vigils through the night* you have gained God’s mercy.* You were raised on wings, O blessed one,* to the love of Him and of His beauty;* and as is right you dwell now in His unending joy,* with your fellow soldiers in the spiritual fight,* O holy saint of God.

1. Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

O holy father John,* through faith you have lifted up your mind on wings to God;* hating the restless confusion of this world,* you have taken up your Cross;* and, by following Him who sees all things* you have subjected your rebellious body to His guidance through ascetic discipline,* by the power of the Holy Spirit.

In Tone 5

Glory…

O holy father,* hearing the voice of the Gospel of the Lord,* you have forsaken the world, counting as naught its riches and its glory;* and so you have cried out to all:* “Love God,* and you shall find eternal grace.* Set nothing higher than His love,* that, when He comes in glory,* you may find rest with all the saints.”* At their prayers, O Christ, guard and save our souls.

In Tone 8

Now…

Out of his love for mankind* the King of heaven appeared on earth and dwelt with men,* for He assumed a human body from the pure Virgin* and was seen in the flesh He received from her.* He is the One and only God* having two natures but not two persons.* Wherefore we profess and declare the truth* that Christ our God is perfect God and perfect Man.* O Mother, who knew not carnal union,* intercede with Him that He may have mercy on our souls.

Aposticha

In Tone 8

O Jesus, You descended from heaven* so that You might ascend the cross.* O immortal Life, You came to die.* You are the true light to those who live in darkness,* and You are the resurrection of the fallen.* Therefore, O Saviour of all, we glorify You.

The Lord reigns, He is clothed in majesty.* Robed is the Lord, and girt about with strength.

Let us glorify Christ, the Saviour of our Souls* Who arose from the dead.* For He took upon himself a soul and a body,* and during His passion He separated the one from the other.* His pure soul went down to conquer Hades,* while His holy body lay uncorrupted in the grave.

For He has made the world firm.* which shall not be moved.

O Christ, we glorify Your resurrection with psalms and hymns.* For by Your victory over death* You delivered us from the sufferings of Hades,* and as God You granted us eternal life and great mercy.

Holiness befits Your house, O Lord,* for length of days.

O Lord of all, Creator of heaven and earth,* You are above all understanding.* Through Your passion on the cross* You freed us from the sufferings of Hades.* And, after condescending to be buried, You arose in glory;* and with Your mighty arm You also raised up Adam.* O most merciful Lord, we glorify You;* for by Your resurrection on the third day* You granted us remission of sins and eternal life.

In Tone 2

Glory…

Let us honour John, angel upon earth and man of God in heaven,* adornment of the world, joy of the good and virtuous, glory of the ascetics.* For planted in the house of God he has blossomed with the flower of holiness,* and spread abroad like a cedar in the desert,* causing the sheep of Christ’s spiritual flock to increase* in sanctity and righteousness.

Now…

O wondrous event exceeding every miracle that ever happened!* Who ever heard that a mother could conceive without a man,* and that she would hold in her arms the One who contains the whole universe?* This was the will of the One who was born of you.* Woman most pure,* never cease to intercede for those who honour you,* together with the One you carried in your arms as a child.* You have the power of a Mother:* therefore, intercede with Him that He may have mercy on us* and save our souls.

Troparia

In Tone 8

You came down from on high, O Merciful One,* and accepted three days of burial* to free us from our sufferings.* O Lord, our life and our resurrection,* glory be to You.

Glory… Now…

O gracious Lord, for the sake of mankind You were born of a virgin;* through Your death on the cross You conquered death;* and through Your resurrection You revealed yourself as God.* O merciful Lord, do not disdain those whom You have created with Your own hands,* but show forth Your love for mankind.* Accept the intercession which the Mother, who bore You, makes in our behalf.* O Saviour, save Your despairing people!

Divine Liturgy

Great Fast Day 28. The Divine Liturgy of St. Basil the Great is celebrated today.

Troparia and Kontakia

Troparion, Tone 8: You came down from on high, O Merciful One,* and accepted three days of burial* to free us from our sufferings.* O Lord, our life and our resurrection,* glory be to You.

Troparion, Tone 1: O John, our God-bearing father,* you were shown to be a citizen of the desert,* an angel in bodily form,* and a worker of miracles.* Through fasting, prayers and vigils you received heavenly gifts* to heal the sick and the souls of those who, in faith, run to you.* Glory to Him who gives you strength.* Glory to Him who crowned you.* Glory to Him who works healing for all through you.

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit, now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 4: On the heights of true abstinence,* the Lord established you as a reliable star,* giving light for guidance to the ends of the earth,* O father John, our teacher.

Prokeimenon, Tone 8
Pray and give thanks to the Lord our God.
verse: In Judea God is known; His name is great in Israel. (Psalm 75:12,2)

Prokeimenon, Tone 8
verse: The venerable ones will exult in glory* and they shall be joyful in their beds. (Psalm 149:5)

Epistle: Hebrews 6:13-20; Ephesians 5:9-19

Brothers and Sisters, when God made a promise to Abraham, because he had no one greater by whom to swear, he swore by himself, saying, “I will surely bless you and multiply you.” And thus Abraham, having patiently endured, obtained the promise. Human beings, of course, swear by someone greater than themselves, and an oath given as confirmation puts an end to all dispute. In the same way, when God desired to show even more clearly to the heirs of the promise the unchangeable character of his purpose, he guaranteed it by an oath, so that through two unchangeable things, in which it is impossible that God would prove false, we who have taken refuge might be strongly encouraged to seize the hope set before us. We have this hope, a sure and steadfast anchor of the soul, a hope that enters the inner shrine behind the curtain, where Jesus, a forerunner on our behalf, has entered, having become a high priest forever according to the order of Melchizedek.

* * * * *

Brothers and Sisters, the fruit of the light is found in all that is good and right and true. Try to find out what is pleasing to the Lord. Take no part in the unfruitful works of darkness, but instead expose them. For it is shameful even to mention what such people do secretly; but everything exposed by the light becomes visible, for everything that becomes visible is light. Therefore it says, “Sleeper, awake! Rise from the dead, and Christ will shine on you.”

Be careful then how you live, not as unwise people but as wise, making the most of the time, because the days are evil. So do not be foolish, but understand what the will of the Lord is. Do not get drunk with wine, for that is debauchery; but be filled with the Spirit, as you sing psalms and hymns and spiritual songs among yourselves, singing and making melody to the Lord in your hearts.

Alleluia, Tone 8
verse: Come, let us rejoice in the Lord; let us acclaim God our Saviour.
verse: Let us come before His countenance with praise and acclaim Him with psalms. (Psalm 94:1,2)
verse: They who are planted in the hose of the Lord shall flourish in the courts of our God. (Psalm 91:14)

Gospel: Mark 9:17-31; Matthew 4:25-5:12
At that time, someone from the crowd came to Jesus, bowed before him, and said, “Teacher, I brought you my son; he has a spirit that makes him unable to speak; and whenever it seizes him, it dashes him down; and he foams and grinds his teeth and becomes rigid; and I asked your disciples to cast it out, but they could not do so.” He answered them, “You faithless generation, how much longer must I be among you? How much longer must I put up with you? Bring him to me.” And they brought the boy to him. When the spirit saw him, immediately it convulsed the boy, and he fell on the ground and rolled about, foaming at the mouth. Jesus asked the father, “How long has this been happening to him?” And he said, “From childhood. It has often cast him into the fire and into the water, to destroy him; but if you are able to do anything, have pity on us and help us.” Jesus said to him, “If you are able!—All things can be done for the one who believes.” Immediately the father of the child cried out, “I believe; help my unbelief!” When Jesus saw that a crowd came running together, he rebuked the unclean spirit, saying to it, “You spirit that keeps this boy from speaking and hearing, I command you, come out of him, and never enter him again!” After crying out and convulsing him terribly, it came out, and the boy was like a corpse, so that most of them said, “He is dead.” But Jesus took him by the hand and lifted him up, and he was able to stand. When he had entered the house, his disciples asked him privately, “Why could we not cast it out?” He said to them, “This kind can come out only through prayer.”

They went on from there and passed through Galilee. He did not want anyone to know it; for he was teaching his disciples, saying to them, “The Son of Man is to be betrayed into human hands, and they will kill him, and three days after being killed, he will rise again.”

* * * * *

At that time, great crowds followed him from Galilee, the Decapolis, Jerusalem, Judea, and from beyond the Jordan. When Jesus saw the crowds, he went up the mountain; and after he sat down, his disciples came to him. Then he began to speak, and taught them, saying: “Blessed are the poor in spirit, for theirs is the kingdom of heaven. “Blessed are those who mourn, for they will be comforted. “Blessed are the meek, for they will inherit the earth. “Blessed are those who hunger and thirst for righteousness, for they will be filled. “Blessed are the merciful, for they will receive mercy. “Blessed are the pure in heart, for they will see God. “Blessed are the peacemakers, for they will be called children of God. “Blessed are those who are persecuted for righteousness’ sake, for theirs is the kingdom of heaven. “Blessed are you when people revile you and persecute you and utter all kinds of evil against you falsely on my account. Rejoice and be glad, for your reward is great in heaven, for in the same way they persecuted the prophets who were before you.

Hymn to the Mother of God
In you, O Full of Grace, all creation rejoices: the angelic ranks and all the human race. Sanctified temple and spiritual paradise, virgins’ pride and boast, from whom God is made flesh and became a little Child; and He who is our God before all ages, He made your womb a throne, and He made it wider that all the heavens. In you, O Full of Grace, all creation rejoices. Glory be to you.

Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest. (Psalm 148:1)* The just man shall be in everlasting remembrance;* of evil hearsay he shall have no fear.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 111:6)

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Тропарі і Кондаки
Troparion (глас 8): З висоти зійшов Ти, Милосердний,* і триденне погребення прийняв Ти,* щоб нас звільнити від страждань.* Життя і воскресіння наше,*Господи, слава Тобі.

Тропар (глас 1): Пустинним жителем і в тілі ангелом,* і чудотворцем показав ти себе, богоносний отче наш Іване.* Постом, чуванням, молитвою небесні дарування прийнявши,* зціляєш недужих і душі, що з вірою прибігають до тебе.* Слава тому, що дав тобі кріпость,* слава тому, що вінчав тебе,* слава тому, що діє тобою всім зцілення.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак (глас 4): На висоті правдивої повздержности* Господь тебе поставив, як звізду необманну,* що просвічує світокраї,* наставнику Іване, отче наш.

Прокімен (глас 8):
Помоліться і хвалу віддайте* Господеві, Богу нашому (Пс 75,12).
Стих: Відомий Бог у Юдеї, в Ізраїлі велике ім’я Його (Пс 75,2).

Прокімен (глас 8):
Возхваляться преподобні у славі і возрадуються на ложах своїх (Пс 149,5).

Апостол: (Євр 6,13-20):
Браття і Сестри, коли Бог учиняв Авраамові обітницю, не маючи поклястися ніким вищим, то поклявся самим собою, кажучи: «Справді поблагословлю тебе щедро й розмножу тебе вельми.» І він, завдяки довгій терпеливості, осягнув обітницю: люди клянуться більшим від себе, і всякі їхні суперечки кінчаються клятвою на ствердження. Тому й Бог, бажаючи дати спадкоємцям обітниці якнайсильніший доказ, що його рішення непорушне, вжив клятви, щоб двома незмінними речами, в яких неможливо, щоб Бог казав неправду, ми мали сильну заохоту – ми, що прибігли прийняти надію, призначену нам. В ньому маємо, неначе якір душі, безпечний та міцний, що входить аж до середини за завісу, куди ввійшов за нас, як предтеча, Ісус, ставши архиєреєм повіки, на зразок Мелхиседека.

(Еф 5,9-19) (Преподобному):
Браття і Сестри, поводьтеся, як діти світла, бо плід світла знаходиться в кожній добрості, і праведності, і правді. Допевняйтеся, що приємне для Господа, і не беріть участи в неплідних ділах темряви, а краще й докоряйте. Бо соромно навіть казати про те, що роблять вони потаємно! Усе ж те, що світлом докоряється, стає явне, бо все, що явне стає, то світло. Через це то й говорить: Сплячий, вставай, і воскресни із мертвих, і Христос освітлить тебе! Отож, уважайте, щоб поводитися обережно, не як немудрі, але як мудрі, використовуючи час, дні бо лукаві! Через це не будьте нерозумні, але розумійте, що є воля осподня. І не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще наповнюйтесь Духом, розмовляючи поміж собою псалмами, і гімнами, і піснями духовними, співаючи й граючи в серці своєму для Господа,

Алилуя (глас 8):
Стих: Прийдімо з похвалами пере обличчя Його, і псалмами воскликнім Йому (Пс 94,1).
Стих: Хваліте Господа з небес, хваліте Його на висотах (Пс 94,2).
Стих: Насаджені в домі Господнім, у дворах Бога нашого процвітуть (Пс 91,14).

Євангеліє: (Мр 9,17-31):
У той час один чоловік прийшов до Ісуса і, кланяючись, йому сказав: “Учителю, привів я до тебе сина мого, що має німого духа, і де тільки його вхопить, кидає його об землю так, що піниться, скрегоче зубами, дерев’яніє. Просив я учнів твоїх, щоб його вигнали, та не змогли.” Він же у відповідь каже їм: “О роде невірний! Доки я буду з вами? Доки вас терпітиму? Приведіть но його до мене.” І привели його до нього. Скоро дух угледів його, притьмом того затряс, і повалившись той на землю, запінившися, почав качатися. Спитав же його батька: “Скільки часу, як це йому сталося?” – “З дитинства”, – відповів той. “І часто він кидає його у вогонь і в воду, щоб його погубити. Та якщо можеш, поможи нам, змилосердившись над ним.” Ісус же каже йому: “Щодо того – якщо можеш – то все можливо тому, хто вірує.” І вмить батько хлопчини викрикнув крізь сльози: “Вірю, поможи моєму невірству!” Ісус же, бачивши, що збігається народ, погрозив нечистому духові, кажучи: “Німий та глухий душе! Наказую тобі: Вийди з нього й не входь більше в нього.” І, закричавши та сильно його стрясши, вийшов з нього. І наче змертвів той, тож многі казали: “Вмер він.” Але Ісус, узявши його за руку, підвів його, і той устав. Коли ж увійшов у дім, то учні його питали його насамоті: “Чому ми не могли його вигнати?” Він відповів їм: “Цей рід нічим не можна вигнати, тільки молитвою та постом.” Вийшовши звідти, проходили крізь Галилею, і він не хотів, щоб будь-хто знав. Навчав бо своїх учнів і казав їм: “Син Чоловічий буде виданий у руки людям, і вб’ють його, і, вбитий, по трьох днях, воскресне.”

(Мат 4,25-5,12) (Преподобному):
Одного разу за Ісусом ішла велика сила людей з Галілеї, і з Десятимістя, і з Єрусалиму, і з Юдеї, і з Зайордання. І, побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього. І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи:

Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне.
Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені.
Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони.
Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.
Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть.
Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога.
Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть.
Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне.
Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене.
Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.

Замість Достойно:
Тобою радується, Благодатная, всяка твар, ангельський собор і чоловічеський рід, освященний храме і раю словесний, дівственна похвало, що із неї Бог воплотився і младенцем став – перед віками сущий Бог наш. Лоно бо твоє престолом сотворив і утробу твою просторішою небес учинив. Тобою радується, Благодатная, всяка твар, слава тобі.

Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1).* В пам’ять вічну буде праведник,* злих слухів не убоїться (Пс 111,6-7). Алилуя (х3).

Great Vespers:

5-а Неділя Великого Посту:
 Преподобної Марії Єгипетської; Прп. й ісп. Якова, єп. Катанського.

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

10. Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

(г. 1): Вечірні наші молитви* прийми, святий Господи,* і дай нам відпущення гріхів,* ти бо єдиний* у світі появив воскресіння.

9. Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Оточіть, люди, Сіон* і обніміть його,* і віддайте славу в ньому Воскреслому з мертвих,* бо він Бог наш, що визволив нас* з беззаконня нашого.

8. Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

Прийдіть, люди, заспіваймо,* і поклонімся Христові,* прославляючи його з мертвих воскресіння,* бо він Бог наш, що визволив світ* від спокуси ворожої.

7. Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Звеселіться небеса, загриміть основи землі,* гори весело співайте!* Ось бо Еммануїл наші гріхи на хресті прибив,* подавши життя, умертвив смерть,* і, як чоловіколюбець, Адама воскресив.

6. Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

Твоє воскресіння з мертвих славословимо, Христе,* бо ним ти визволив рід Адама від адської муки* і, як Бог, дав ти світові життя вічне й велику милість.

5. Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Оспівуймо того, хто за нас добровільно розп’явся, витерпів страсті і був похований* та й воскрес із мертвих,* промовляючи до нього:* Христе, Укріпи православ’ям Церкву твою* і втихомир наше життя,* бо ти ласкавий і чоловіколюбний.

4. Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

(г. 6, подібний: Третього дня): Гріхи колись привабливої скверни перешкоджали тобі бачити благочестя. Твої почуття і твоя Богом пробуджена совість щодо твоїх вчинків сприяли кращому наверненню твоєму. Подивившись на ікону благословенної Богоотроковиці, розкаялася ти, всехвальна, у всіх своїх гріхах колишніх і сміливо Чесному Древу поклонилася.

3. Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

Гріхи колись привабливої скверни перешкоджали тобі бачити благочестя. Твої почуття і твоя Богом пробуджена совість щодо твоїх вчинків сприяли кращому наверненню твоєму. Подивившись на ікону благословенної Богоотроковиці, розкаялася ти, всехвальна, у всіх своїх гріхах колишніх і сміливо Чесному Древу поклонилася.

2. Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

В радості поклонившись святим місцям, спасительну настанову чеснот звідти прийнявши, ти пішла праведною дорогою. Течію Йорданську перейшовши, в пустелі, де жив Предтеча, ти добровільно оселилася, і лютість пристрастей способом життя свого ти затьмарила, відважно подолавши, приснопам’ятна мати, тілесні похоті.

1. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

В пустелі оселившись, викинула ти з душі примари пристрастей твоїх, написавши в душі, як приклад, чеснот богосяйний образ. І так просіяла ти, блаженна, що і воду легко переходила, і від землі піднімалася до Бога у твоїх молитвах, а нині, всехвальна Маріє, сміливо стоячи перед Христом, молися за душі наші.

Слава (г. 4): Сила хреста Твого, Христе, показала чудо, бо й колишня блудниця, взявши на себе подвиг посту і з тієї пори відкинувши немічність, відважно постала проти диявола; тому, шану маючи за перемогу, молиться нині за душі наші.

І нині  (догмат, г. 1): Прославмо Марію Діву:* Всесвітню славу, що вийшла від людей* і породила Господа,* небесні двері, ангельську пісню і вірних окрасу.* Вона бо стала небом і храмом Божества;* вона знищила перегороду ворожнечі,* установила мир і відкрила царство.* Тож, маючи в ній опору віри,* ми здобули оборонця − Господа, що народився з неї.* Отже кріпіться, Божі люди, кріпіться,* бо він переможе, як всемогутній.

Стихири на стиховні
(г. 1): Стражданнями твоїми, Христе,* ми визволились від страждань,* і твоїм воскресінням ми звільнилися від тління:* Господи, – слава тобі!

Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.

Нехай радіє створіння, нехай веселяться небеса,* народи нехай плещуть руками з радости.* Бо Христос, наш Спаситель, прибив наші гріхи на хресті,* подолав смерть, життя нам дарував* і нашого праотця Адама упалого воскресив,* як чоловіколюбець.

Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.

Бувши недосяжним царем неба і землі,* із-за твого чоловіколюб’я ти добровільно розп’явся.* Ад, стрінувши тебе внизу, засмутився,* але душі праведників, прийнявши тебе, зраділи* і Адам, побачивши тебе, Творця, в підземнім світі – воскреснув.* О, чудо! Як же то Життя всіх зазнало смерти?* Бо ти бажав просвітити світ, що кличе й промовляє:* Воскреслий з мертвих, Господи, слава тобі!

Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.

Мироносиці жінки, несучи миро,* поспішно і з риданням прийшли до твого гробу,* і не знайшовши пречистого тіла твого,* від ангела довідалися про нове й преславне чудо,* та й говорили апостолам: Воскрес Господь,* який дає світові велику милість.

Слава і нині: Ось і сповнилось пророцтво Ісаї:* Діва породила і нею залишилась по народженні, як і раніше,* бо Бог народився, тому й змінив закон природи.* Тож, Богомати, не погорди моліннями твоїх слуг,* що їх у храмі твоїм приносять,* але як та, що носить на своїх руках Милосердного,* змилуйся над твоїми слугами і моли,* щоб спаслися душі наші.

Тропарі
(г. 1): Хоч камінь запечатали юдеї* і воїни стерегли пречисте тіло Твоє,* воскрес Ти, тридневний Спасе,* даруючи світові життя.* Ради цього сили небесні взивали до Тебе, Життєдавче:* Слава воскресенню Твоєму, Христе,* слава царству Твоєму,* слава промислові Твоєму,* єдиний Чоловіколюбець.

Слава: (г. 8): У тобі, Отче, вірно збереглося те, що в первообразі!* Взявши бо хрест, пішов ти за Христом* і ділом навчав гордувати тілом, бо воно минуще,* а дбати про душу, єство безсмертне.* Тому й радіє з ангелами, преподобний Ніконе, дух твій.

І нині: Ти, Милосердний, що задля нас народився з Діви,* витерпів розп’яття і смертю смерть подолав* і, як Бог, появив воскресіння,* не погорди тими, що їх ти створив рукою своєю.* Покажи, Милостивий, своє чоловіколюбство,* прийми Богородицю, що тебе породила й молиться за нас,* і спаси, Спасе наш, людей зневірених.

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Згідно Типікону в цей день служиться літургія св. Василія Великого.

Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 1): Хоч запечатали камінь юдеї* і воїни стерегли пречисте тіло Твоє,* воскрес Ти, Спасе, на третій день,* даруючи життя світові.* Тому сили небесні взивали до Тебе, Життєдавче:* Слава воскресінню Твоєму, Христе,* слава царству Твоєму,* слава провидінню Твоєму,* єдиний Чоловіколюбче!

Тропар (глас 8): В тобі, мати, дбайливо зберігся образ, бо, прийнявши хрест, ти пішла слідом за Христом і ділом навчала ти погорджувати тілом, бо воно проминає, а дбати про душу – єство безсмертне. Тим-то з ангелами разом радується, преподобна Маріє, дух твій.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак (глас 3): Перше блудами всякими сповнена, як Христова невіста через покаяння днесь явилася, ангельське життя наслідуючи, демонів оружжям хреста ти убиваєш. Ради цього як невїста царева ти явилася, Маріє преславна.

Прокімен (глас 1):
Милість Твоя, Господи, хай буде над нами,* бо ми надіялись на Тебе (Пс 32,22).
Стих: Радуйтеся, праведні, в Господі, правим належить похвала (Пс 32,1).
Прокімен (глас 4):
Дивний Бог у святих своїх. Бог Ізраїлів (Пс. 67,36).

Апостол: (Євр 9,11-14):
Браття і Сестри, Христос же, з’явившись як архиєрей майбутніх благ, через більший і досконаліший намет, що зроблений не людською рукою, тобто не земної будови, – і не з кров’ю козлів та телят, але з власною кров’ю, – увійшов, раз назавжди у святиню і знайшов вічне відкуплення. Бо коли кров волів і козлів та попіл із телиці, як покропить нечистих, освячує, даючи їм чистоту тіла, то скільки більше кров Христа, – який Духом вічним приніс себе самого Богові непорочним, – очистить наше сумління від мертвих діл, на служіння Богові живому!

Апостол: (Гал 3,23-29) (св. Марія):
Браття і Сестри, поки прийшла віра, під Законом стережено нас, замкнених до приходу віри, що мала об’явитись. Тому то Закон виховником був до Христа, щоб нам виправдатися вірою. А як віра прийшла, то вже ми не під виховником. Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса! Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися! Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі! А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обітницею спадкоємці.

Алилуя (глас 1):
Стих: Бог, що дає відплату мені, і покорив народи мені (Пс 18,48).
Стих: Ти, що звеличуєш спасіння царя, і даєш милість помазаннику Своєму Давидові і родові його повіки (Пс 18,51).

Євангеліє: (Мр 10,32-45):
У той час взяв Ісус дванадцятьох і почав їм говорити, що має статися з ним: “Оце йдемо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде виданий первосвященикам та книжникам, і засудять його на смерть, і видадуть його поганам; і насміхатимуться з нього, плюватимуть на нього, бичуватимуть його й уб’ють, він же по трьох днях воскресне.” Яків же та Йоан, сини Заведея, підходять до нього та й кажуть йому: “Учителю, хочемо, щоб ти нам зробив те, чого попросим.” Він же їм відповів: “Що хочете, щоб я зробив вам?” “Зволь нам, – ті йому кажуть, – щоб ми сиділи: один праворуч, другий ліворуч від тебе у твоїй славі.” Ісус же сказав їм: “Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку я п’ю, і христитися хрищенням, яким я хрищусь?” Ті йому відповіли: “Можемо.” Ісус сказав їм: “Чашу, яку я п’ю, питимете, і хрищенням, яким я хрищуся, христитиметесь. Сидіти ж праворуч від мене чи ліворуч, – не моя річ вам дати, а кому приготовано.” Почули про те десятеро, тож обурились на Якова та Йоана. Тоді Ісус прикликав їх і сказав їм: “Ви знаєте, що ті, яких вважають князями народів, верховодять ними, а їхні вельможі утискають їх. Не так воно хай буде між вами, але хто з-між вас хоче стати великим, хай буде вам слугою, і хто з-між вас хоче бути першим, хай буде рабом усіх. Бо й Син Чоловічий прийшов не на те, щоб йому служити, лише щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох.”

Євангеліє: (Лк 7,36-50) (св. Марія):
В той цас просив Ісуса один з фарисеїв, щоб спожив Він із ним. І, прийшовши до дому того фарисея, Він сів при столі. І ось жінка одна, що була в місті, грішниця, як дізналась, що, Він у фарисеєвім домі засів при столі, алябастрову пляшечку мира принесла, і, припавши до ніг Його ззаду, плачучи, почала обливати слізьми Йому ноги, і волоссям своїм витирала, ноги Йому цілувала та миром мастила… Побачивши це, фарисей, що покликав Його, міркував собі, кажучи: Коли б був Він пророк, Він би знав, хто ото й яка жінка до Нього торкається, бож то грішниця! І озвався Ісус та й говорить до нього: Маю, Симоне, дещо сказати тобі. А той відказав: Кажи, Учителю. І промовив Ісус: Були два боржники в одного вірителя; один був винен п’ятсот динаріїв, а другий п’ятдесят. Як вони ж не могли заплатити, простив він обом. Скажи ж, котрий із них більше полюбить його? Відповів Симон, говорячи: Думаю, той, кому більше простив. І сказав Він йому: Розсудив ти правдиво. І, обернувшись до жінки, Він промовив до Симона: Чи ти бачиш цю жінку? Я прибув у твій дім, ти на ноги Мої не подав і води, а вона окропила слізьми Мої ноги й обтерла волоссям своїм. Поцілунку не дав ти Мені, а вона, відколи ввійшов Я, Мої ноги цілує невпинно. Голови ти Моєї оливою не намастив, а вона миром ноги мої намастила… Ось тому говорю Я тобі: Численні гріхи її прощені, бо багато вона полюбила. Кому ж мало прощається, такий мало любить. А до неї промовив: Прощаються тобі гріхи! А ті, що сиділи з Ним при столі, почали гомоніти про себе: Хто ж це Такий, що прощає й гріхи? А до жінки сказав Він: Твоя віра спасла тебе, іди з миром собі!

Замість Достойно:
Тобою радується, Благодатная, всяка твар, ангельський собор і чоловічеський рід, освященний храме і раю словесний, дівственна похвало, що із неї Бог воплотився і младенцем став – перед віками сущий Бог наш. Лоно бо твоє престолом сотворив і утробу твою просторішою небес учинив. Тобою радується, Благодатная, всяка твар, слава тобі.

Причасний: Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1).* В пам’ять вічну буде праведник,* злих слухів не убоїться (Пс 111,6-7). Алилуя (х3).

Неділя 6-та Великого посту, квітна. Свв. мчч. Теодула і Агатопода, і тих, що з ними. ВХІД ГОСПОДНІЙ В ЄРУСАЛИМ.

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

10. Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

(г. 6): Нині благодать Святого Духа зібрала нас,* і всі ми, взявши хрест твій, кличемо:* Благословенний, хто йде в ім’я Господнє, осанна на висотах!

9. Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Син віковічний, Бога Отця Слово,* якого престолом є небо, а підніжком – земля,* прибувши до Витанії, принизився нині на осляті безмовнім.* Тому, несучи в руках віття,* єврейські діти голосно вітають тебе: Осанна на висотах,* благословенний, хто йде, – Цар Ізраїля!

8. Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

Прийдім і ми, сьогодні, увесь новий Ізраїль,* тобто зібрана з народів Церква,* і з пророком Захарією закличмо:* Тішся вельми, дочко сіонська, проповідуй дочко єрусалимська!* Оце йде до тебе Цар твій, сумирний, Спаситель,* сівши на жереб’ятко осляче, сина під’яремної.* Святкуй разом з дітьми, тримаючи в руках галузки,* і вітай: Осанна на висотах,* благословенний, хто йде, – Цар Ізраїля!

7. Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Прообразуючи нам своє святе воскресіння,* своїм наказом ти, Благий, підніс із гробу* померлого, бездушного Лазаря, свого друга,* вже від чотирьох днів похованого і вонючого.* На осля сів ти, Спасе, прообразно,* їдучи немов колісницею, покоривши народи.* Тому й славу тобі віддає улюблений Ізраїль* устами немовлят і незлобних дітей,* що бачили тебе, Христе, як ти в’їздив у святе місто,* шість днів перед Пасхою.

6. Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

(г. 2): Коли ти, Господи, в’їздив у святе місто, сидячи на осляті,* то на страсті ти спішив, щоб сповнити Закон і пророків;* а діти єврейські, звіщаючи перемогу воскресіння,* з пальмовими вітками зустрічали тебе, викликуючи:* Благословенний ти, Спасе, – помилуй нас!

5. Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Слава тобі, Христе, що сидиш на престолі, на висотах,* якого ми нині очікуємо з твоїм чесним хрестом.* Тому й веселиться дочка сіонська,* радуються народи землі,* тримають галузки діти, а учні – ризи.* Уся вселенна навчилась тобі співати:* Благословенний ти, Спасе, − помилуй нас!

4. Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

(г. 6, подібний: Тридневен): Від беззлобних дитят, Христе,* на осляті сидячи,* прийняв єси переможну пісню,* йдучи на страждання,* Ангелами оспівуваний трисвяти́м піснеспівом.

3. Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

Це Цар твій, Сіоне,* лагідний і спасаючий,* гряде на осляті,* жадаючи здолати ворогів у кріпості;* радуйся і красуйся, з пальмовим віттям святкуючи!

2. Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Заплещімо однозгідно, вірні,* галузки чеснот і ми, як діти,* нині приносячи Христові,* і божественних діл простелім Йому одежі,* і таїнственно Його приймімо.

1. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Віття чеснот, браття,* принесімо Христу Богові,* що гряде ради нас єством людським* постраждати вольно* і Божества кріпостю всім безстрастя дарувати.

Слава І нині  (г. 6): Шість днів перед Пасхою прийшов Ісус у Витанію* і приступили до нього учні, мовивши йому:* Господи, де хочеш, щоб ми споготували тобі їсти Пасху?* А він послав їх, кажучи: Ідіть у село, що напроти,* і знайдете чоловіка, який нестиме жбан води;* тож підіть за ним і скажіть господареві дому:* Каже Вчитель, – у тебе їстиму Пасху з учнями моїми.

Читання

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги Буття читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Тоді Яків прикликав своїх синів і каже: “Зберіться, і я повім вам, що спіткає вас у днях прийдешніх. Зійдіться й слухайте, синове Якова, слухайте Ізраїля, вашого батька. Юдо, тебе брати твої будуть уславляти, твоя рука буде на карку твоїх ворогів. Сини твого батька схиляться тобі до ніг. Левеня – Юда. Ти, мій сину, здобиччю зріс угору. Причаївся, немов левище, принишкнув, наче левиця: хто його сполошить? Берло від Юди не відійде, ні жезл із-поміж стіп у нього, поки не прийде той, якому він належить, йому будуть коритися народи. До виноградини він прив’язує своє осля, що до найкращої лози – дитя ослиці. В вині пере він свою одежу, у крові грон – свій одяг. Очі в нього іскристі більш, ніж вино; від молока біліші його зуби. (Бут. 49, 1-2; 8-12)

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги пророка Софонії читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Виспівуй, о дочко Сіону! Вигукуй радо, Ізраїлю! Радуйся й веселися з усього серця, дочко Єрусалимська! Господь усунув засуди проти тебе, прогнав ворога твого. Цар Ізраїля – Господь – посеред тебе: не будеш більш боятись лиха. Того дня Єрусалимові скажуть: «Не бійся! О Сіоне, нехай не опадають руки в тебе! Господь, твій Бог, посеред тебе, могутній, що врятує. Він буде вельми радуватися тобою, він відновить тебе любов’ю своєю. Він буде веселитися тобою під веселі співи, неначе під час свята». Я віддалив від тебе лихо, ти не нестимеш більше ганьби. Ось я візьмусь того часу за всіх тих, що тебе гнітять. Я спасу кульгавих, і розпорошених зберу докупи; зроблю їх славними та іменитими, їх, що по всій землі була ганьба їхня. (Соф. 3, 14-19)

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги пророка Захарії читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Так говорить Господь: Радуйся, дочко Сіону! Викрикуй, дочко Єрусалиму! Ось цар твій іде до тебе, справедливий і переможний, смиренний і верхи на ослі їде, на осляті, на молоденькій ослиці. Я знищу колісницю з Ефраїму й коня з Єрусалиму; воєнний лук буде зламаний. Він оголосить мир народам, і влада його буде від моря аж до моря, і від Ріки до кінців землі. Що ж до тебе, з-за крови союзу твого, я визволю полонених твоїх із ями, що в ній води немає. Повертайтесь до твердині, о в’язні надії! Сьогодні оповіщаю, що я тобі поверну вдвоє. Бо я напинаю собі Юду, наповнюю лук Ефраїмом; я підійму твоїх синів, Сіоне, проти твоїх синів, Яване, зроблю тебе мечем витязя. І з’явиться Господь над ними, стріла його, мов блискавка, полине. І Господь Бог у сурму засурмить і виступить у південних буревіях. Господь сил їх захистить (Зах. 9, 9-15)

Стихири на Литії

(г. 1): Дух Всесвятий, що навчив апостолів говорити іншими, чужими мовами,* той і єврейським невинним дітям повелів кликати:* Осанна на висотах,* благословенний, хто йде, – Цар Ізраїля!

Споконвічний і єдиносущний Син і Слово Отця,* сидячи на безмовнім осляті,* прибув сьогодні в місто Єрусалим.* На кого херувими без остраху дивитись не можуть,* того діти з пальмовими вітками таїнственно прославили,* співаючи йому: Осанна на висотах!* Осанна синові Давидовому,* що прийшов спасти від обману ввесь рід наш!

Шість днів перед Пасхою почувся, Господи, твій голос* в адських глибинах, звідки ти воскресив чотириденного Лазаря,* а діти єврейські кликали:* Осанна, тобі, Боже наш, – слава тобі!

Слава і нині (г. 3): Шість днів перед Пасхою прийшов Ісус у Витанію,* щоб покликати умерлого, чотириденного Лазаря* і проповідувати воскресіння.* І стрінули його жінки,* Марта й Марія, сестри Лазаря,* кажучи йому: Господи, якби ти був тут,* не помер би брат наш!* Тоді ти сказав до них:* Чи ж я не прорік вам:* Хто вірує в мене, то навіть, як помре, буде жити?* Покажіть ото мені, де ви його поклали?* І кликнув до нього Творець усіх:* Лазарю, вийди з гробу!

Стихири на стиховні
(г. 8): Радуйся і веселися, городе Сіоне,* красуйся і радій, Божа Церкво!* Ось бо приходить Цар твій у правді, сидячи на осляті.* Діти співають йому: Осанна на висотах!* Благословенний ти, що маєш багатство щедрот, – помилуй нас!

Стих: Із уст младенців і немовлят, вчинив ти собі славу.

Нині прийшов Спас у місто Єрусалим сповнити Писання* й усі, тримаючи в руках галузки, підстелювали йому свою одежу,* бо знали, що це Бог наш,* якому безперестанку співають херувими: Слава Богу!* Благословенний ти, що маєш багатство щедрот, – помилуй нас!

Стих: Господи, Боже наш, яке чудне твоє ім’я по всій землі!

Ти, якого носять херувими й оспівують серафими,* як Давид, сів на осля* і діти боговгодно співали тобі,* а книжники й фарисеї хулили беззаконно.* В’їзд твій на осляті проображав* перемогу віри над невірством упертих поган.* Слава тобі, Христе, єдиний багатомилостивий і чоловіколюбний!

Слава і нині: (г. 6): Нині благодать Святого Духа зібрала нас,* і всі ми, взявши хрест твій, кличемо:* Благословенний, хто йде в ім’я Господнє, осанна на висотах.

Тропарі
(г. 1): Спільне воскресіння перед Твоїми страстями запевняючи,* з мертвих воздвигнув Ти Лазаря, Христе Боже;* тим-то й ми, як отроки, знамена перемоги носячи,* Тобі, переможцеві смерти, воскликуємо:* Осанна в вишніх, благословен, хто йде в ім’я Господнє. (2 р.)

(г. 4): Погребавши себе разом з Тобою через хрещення, Христе Боже наш,* сподобилися ми безсмертної жизні через Твоє воскресіння* і, заспівуючи, кличемо: Осанна в вишніх,* благословен, хто йде в ім’я Господнє.

УТРЕНЯ

Шестипсалм’я

Велика єктенія

Бог Господь… (Пс. 117), глас 1

Тропарі
(г. 1): Спільне воскресіння перед Твоїми страстями запевняючи,* з мертвих воздвигнув Ти Лазаря, Христе Боже;* тим-то й ми, як отроки, знамена перемоги носячи,* Тобі, переможцеві смерти, воскликуємо:* Осанна в вишніх, благословен, хто йде в ім’я Господнє. (2 р.)
Слава і нині: (г. 4): Погребавши себе разом з Тобою через хрещення, Христе Боже наш,* сподобилися ми безсмертної жизні через Твоє воскресіння,* і заспівуючи, кличемо: Осанна в вишніх,* благословен, хто йде в ім’я Господнє.

По тропарях читає читець чергову катизму, після якої диякон перед св. дверми виголошує:

Мала єктенія

Перший сідальний
(г. 4, подібний: Здивувався Йосиф): Очистивши душі, як діти, з духовними вітками,* прославляймо вірно Христа,* кличучи на повний голос Владиці:* Благословенний ти, Спасе, що прийшов у світ* спасти Адама від давнього прокляття,* ставши, Чоловіколюбче, за своєю волею духовно новим Адамом.* Слава тобі, Слове,* що все на користь нам учинив.
Слава і нині: Воскресивши з гробу чотириденного Лазаря,* ти, Господи, навчив усіх,* щоб з пальмовими вітками кликали тобі:* Благословенний ти, що надходиш.
Відтак читець читає другу чергову катизму, диякон виголошує другу малу єктенію:

Мала єктенія

Другий сідальний
(г. 4, подібний: Здивувався Йосиф): Над другом своїм, Христе, проливаєш таємно сльози,* виявивши цим чоловіколюбно співчуття,* і підводиш із мертвих померлого Лазаря.* Побачивши твій прихід, Спасе, багато дітей вийшло сьогодні тобі назустріч* з вітками в руках, викликуючи:* Осанна тобі! Благословенний ти, що прийшов спасти світ!
Слава і нині (г. 1): Прославляйте однодушно, люди й народи,* бо Цар ангелів сьогодні на осля всів та їде,* бажаючи хрестом, як могутній, перемогти ворогів.* Тому й діти з вітками співають:* Слава тобі, Переможцю, з твоїм приходом!* Слава тобі, Спасе Христе!* Слава тобі, благословенному єдиному Богові нашому!

Полієлей

Величання
Величаємо тебе, Життєдавче Христе,* і тобі співаємо: Осанна на висотах.* Благословенний, хто йде в ім’я Господнє!
Стих: Господь великий у Сіоні і над усіма народами високий.
Стих: Почув і зрадів Сіон, і зраділи дочки юдейські.
Стих: Похвали, Єрусалиме, Господа, хвали Бога твого, Сіоне.
Стих: Звістіть у Сіоні ім’я Господнє, і хвалу його в Єрусалимі.
Стих: Хвала його буде по віки, і по віки вічні.
Слава і нині:
Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.).

Мала єктенія

Сідальний
(г. 8, подібний: Зрозумівши): Той, що на херувимськім престолі, заради нас сів на осля,* і добровільно прибув на муки,* чує нині, як діти кличуть: Осанна!* Народ же взиває: Сину Давидів, поквапся спасти своє створіння!* Благословенний Ісусе,* – на це й прийшов ти, щоб ми збагнули твою славу.

Степенна пісня, глас 4

Прокімен
Псалом 8 (г. 4)
Із уст младенців і немовлят,* учинив ти собі славу.
Стих: Господи, Господи наш, яке чудне ім’я твоє по всій землі.
Диякон: Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.

Священик: Бо ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.

Вірні на глас прокімена: Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

Євангеліє.
У той час, коли наблизився Ісус до Єрусалиму, вони прийшли у Витфагію, коло Оливної гори. Тоді Ісус послав двох учнів, кажучи їм: «Ідіть у село, що перед вами; зараз же найдете прив’язану ослицю й осля з нею; відв’яжіть і приведіть до мене. А як хто вам що скаже, ви відповісте, що Господь їх потребує, і він незабаром поверне їх». Сталось це, щоб збулося слово пророка, який говорив: «Скажіть дочці сіонській: Ось цар твій іде до тебе, лагідний і верхи на ослиці, – на осляті, синові під’яремної». Учні пішли й зробили так, як Ісус велів їм: привели вони ослицю та ослятко, поклали на них одіж і Ісус сів на неї. Сила народу стелила свою одіж по дорозі, а інші різали з дерев гілки і клали по дорозі. Люди, що йшли попереду й ззаду, викрикували: «Осанна синові Давида! Благословен той, хто йде в ім’я Господнє! Осанна на висотах!» І коли він увійшов у Єрусалим, заметушилося все місто, питаючи: «Хто це такий?» Народ же казав: «Це пророк, Ісус із Назарету в Галилеї». Первосвященики ж та книжники, побачивши чуда, які він творив, і дітей, що кричали в храмі: «Осанна синові Давида!» – обурилися і мовили до нього: «Чуєш, що оці кажуть?» А Ісус відповів їм: «Хіба ви ніколи не читали: устами немовлят та ссущих ти вчинив собі хвалу?» І покинувши їх, вийшов з міста у Витанію і там заночував. (Мт. зач. 83; 21, 1-11; 15-17)

Псалом 50

Слава і нині (г. 2): Нині Христос входить у святе місто,* сидячи на осляті,* щоб звільнити народи,* здавна погружені в безпросвітній темноті.
Стих: Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.
(г. 6): Нині благодать Святого Духа зібрала нас,* і всі ми, взявши хрест твій, кличемо:* Благословенний, хто йде в ім’я Господнє, осанна на висотах!

КАНОН
Творіння Косми Монаха. Глас 4.
Акростих у первотворі:
Ὡσαννὰ Χριστός, εὐλογημένος Θεός тобто: «Осанна! Христос, благословенний Бог!»

Пісня 1
[Ω] Ірмос: Явилися джерела безодні позбавленими вологи, і відкрилися підвалини бурею схвильованого моря; знаком бо вгамував Ти його, народ же особливий спас єси, що переможну пісню співав Тобі, Господи.
Приспів: Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
[Σ] Із уст младенців беззлобних і грудних дітей похвальний хор Твоїх домочадців учинив єси, щоб розбити Супостата і відплатити стражданням на Хресті за падіння древнього Адама, Древом же і воскресити його, що переможну пісню співає Тобі, Господи.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
[Α] Хвалу Тобі, що живеш у Сіоні, приносить Церква преподобних, Христе, Ізраїль же Тобою, Творцем своїм, радується, і гори – народів образ камінносердих – від лиця Твого возвеселилися, переможну пісню співаючи Тобі, Го́споди.
Катавасія: Явилися джерела безодні позбавленими вологи, і відкрилися підвалини бурею схвильованого моря; знаком бо вгамував Ти його, народ же особливий спас єси, що переможну пісню співав Тобі, Господи.

Пісня 3
[Ν] Ірмос: Зі струмуючої за повелінням Твоїм, урвистої твердої скелі пив ізраїльський народ; Скелею ж цією і Життям Ти єси, Христе, на Якому утвердилася Церква, що взиває: «Осанна, благословен єси, Грядущий!»
Приспів: Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
[Ν] Мерця чотириденного з трепетом випустив Ад із мертвих повелінням Твоїм Лазаря; бо Воскресіння і Життя – Ти, Христе, на Якому утвердилася Церква, що взиває: «Осанна, благословен єси, Грядущий!»
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
[Α] Заспівайте, люди, богодостойно в Сіоні і молитву воздайте Христові в Єрусалимі: Він бо гряде у славі з владою – Той, на Якому утвердилася Церква, що взиває: «Осанна, благословен єси, Грядущий!»
Катавасія: Зі струмуючої за повелінням Твоїм, урвистої твердої скелі пив ізраїльський народ; Скелею ж цією і Життям Ти єси, Христе, на Якому утвердилася Церква, що взиває: «Осанна, благословен єси, Грядущий!»

Мала єктенія

Іпакой, глас 6
Перше оспівавши Його з галузками, потім із киями схопила Христа Бога невдячна юрба. Ми ж, вірою непорушною завжди почитаючи Його як Доброчинця, невпинно взиваємо до Нього: «Благословен єси, Грядущий Адама призвати!»

Пісня 4
[Χ] Ірмос: «Христос, грядущий відкрито Бог наш, прийде і не зволікатиме із Гори – тінистої гущавини: Отроковиці, що родить, не знавши мужа», – пророк древній говорить. Тому всі взиваймо: «Слава силі Твоїй, Господи!»
Приспів: Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
[Ρ] Хай ллють єлеєм гори і всі пагорби непогамовну веселість, і дерева дібровні хай заплещуть: Христа хваліте, народи, і Йому, всі люди, радіючи, закличте: «Слава силі Твоїй, Господи!»
Приспів: Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
[Ι] Царюючий над віками Господь прийде, зодягнений у кріпость; пишнота ж Його слави і краси – незрівнянна на Сіоні. Тому всі взиваймо: «Слава силі Твоїй, Господи!»
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
[Σ] Той, Хто п’яддю виміряв небо, а долонею землю – Господь прийшов, бо обрав Сіон, у якому жити й царювати зволив, і возлюбив народ, що з вірою взиває: «Слава силі Твоїй, Господи!»
Катавасія: «Христос, грядущий відкрито Бог наш, прийде і не зволікатиме із Гори – тінистої гущавини: Отроковиці, що родить, не знавши мужа», – пророк древній говорить. Тому всі взиваймо: «Слава силі Твоїй, Господи!»

Пісня 5
[Τ] Ірмос: На гору Сіон зійди, ти, що благовістуєш і Єрусалимові проповідуєш, і в кріпості голос піднеси: «Преславне говориться про тебе, Граде Божий, – мир на Ізраїля і спасіння народам!»
Приспів: Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
[Ο] Бог, що во вишніх возсідає на Херувимах і на долішнє споглядає, – Він гряде у славі з владою, і все сповниться божественною Його хвалою, – мир на Ізраїля і спасіння народам!
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
[Σ] Сіоне Божий, горо святая, і Єрусалиме, підведи очі твої і довкола поглянь на зібраних у тобі чад твоїх: ось бо прийшли вони здалека поклонитися Цареві твоєму, – мир на Ізраїля і спасіння народам!
Катавасія: На гору Сіон зійди, ти, що благовістуєш і Єрусалимові проповідуєш, і в кріпості голос піднеси: «Преславне говориться про тебе, Граде Божий, – мир на Ізраїля і спасіння народам!»

Пісня 6
[Ε] Ірмос: Візвали у веселості праведних духи: «Нині світові Завіт Новий завіщається, і окропленням Божою Кров’ю хай оновляться люди!»
Приспів: Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
[Υ] Прийми, Ізраїлю, Боже Царство, і заблукалий у темряві хай узрить світло велике, і окропленням Божою Кров’ю хай оновляться люди!
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
[Λ] Відпусти, Сіоне, в’язнів своїх вільними і з безводного рову невідання виведи, і окропленням Божою Кров’ю хай оновляться лю́ди!
Катавасія: Візвали у веселості праведних духи: «Нині світові Завіт Новий завіщається, і окропленням Божою Кров’ю хай оновляться люди!»

Мала єктенія

Кондак, глас 6 самоподібний
На Небесах – на престолі,* на землі – на осляті носимий, Христе Боже,* прийняв єси хвалу від Ангелів* і оспівування від дітей, що воскликували Тобі:* «Благословен єси, Грядущий Адама призвати!»
Ікос: Тому, що Ад зв’язав єси, Безсмертний, і смерть умертвив єси, і світ воскресив єси, з пальмами младенці вихваляли Тебе, Христе, як Переможця, взиваючи до Тебе сьогодні: «Осанна Синові Давидовому! Бо вже більше, – кажуть вони, – не будуть жертвами младенці через Младенця – Сина Маріам, але Один за всіх младенців і старців Ти розпинаєшся. Вже більше не прошиє нас меч: Твої бо ребра проколяться копієм. Тому, радіючи, промовляємо:* Благословен єси, Грядущий Адама призвати!»

Пісня 7
[Ο] Ірмос: Ти, що спас у вогні Авраамових нащадків – Твоїх отроків, і халдеїв погубив тим, чим вони неправедно праведних уловляли, преоспіваний Господи Боже отців, благословен єси!
Приспів: Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
[Γ] Падаючи на коліна і з учнями радіючи, люди з пальмовим віттям «Осанна Синові Давидовому!» – взивали, – «Преоспіваний Господи Боже отців, благословен єси́!»
Приспів: Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
[Η] Множество ще не затьмарених злом, ще младенців єством, Тебе богопристойно, Царю Ізраїльський і Ангельський, оспівали: «Преоспіваний Господи Боже отців, благословен єси́!»
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
[Μ] Сонми з віттям пальм, Христе, маяли Тобі галузками: «Благословен прибулий Цар віків!». І воскликували: «Преоспіваний Господи Боже отців, благословен єси!»
Катавасія: Ти, що спас у вогні Авраамових нащадків – Твоїх отроків, і халдеїв погубив тим, чим вони неправедно праведних уловляли, преоспіваний Господи Боже отців, благословен єси!

Пісня 8
[Ε] Ірмос: Веселися, Єрусалиме, торжествуйте всі, що любите Сіон: прийшов бо Господь Сил, що царює повіки; хай благоговіє вся земля перед Лицем Його і хай взиває: «Всі творіння, оспівуйте Господа!»
Приспів: Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
[Ν] На молоде осля возсівши, Цар твій, Сіоне, явився – Христос: прийшов бо безтямну ідольську облуду зруйнувати і нестримний шал язичників угамувати, щоб і вони співали: «Всі творіння, оспівуйте Господа!»
Приспів: Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
[Ο] Бог твій, Сіоне – Христос воцарився повіки: радуйся вельми! Він, як написано, лагідний і спасаючий, праведний Викупитель наш, прийшов на осляті, щоб знищити кінську зухвалість ворогів, що не взивають: «Всі творіння, оспівуйте Господа!»
Приспів: Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа, Господа, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
[Σ] Опиняється за божественною огородою протизаконний Синедріон непокірних, тому що Божий Дім молитви зробили вони печерою розбійників, відкинувши серцем Викупителя, Якому ми воскликуємо: «Всі творіння, оспівуйте Го́спода!»
Приспів: Хвалимо, благословимо, поклоняємося Господеві, оспівуючи і превозносячи Його́ по всі віки.
Катавасія: Веселися, Єрусалиме, торжествуйте всі, що любите Сіон: прийшов бо Господь Сил, що царює повіки; хай благоговіє вся земля перед Лицем Його і хай взиває: «Всі творіння, оспівуйте Господа!»

Пісня Богородиці
Після катавасії восьмої пісні диякон бере кадильницю і, ставши перед іконою Богородиці, мовить: Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.
Нема Величає душа моя Господа… Після виголошення Богородицю і Матір… хор співає 9-й ірмос із приспівом:


Пісня 9
Приспів: Величай, душе моя, Христа, що сидить на осляті.
[Θ] Ірмос: Бог Господь – появився нам,* готуйте свято і, радіючи, прийдіть звеличаймо Христа,* з гілками і лозою, співаючи:* Благословенний, хто йде в ім’я Господа, Спаса нашого!
Приспів: Величай, душе моя, на осляті грядущого Господа.
[Ε] Люди, чого ви заворушилися?* Книжники й священики, чому ви задумали нерозумне,* – питаючись: Хто він, що йому діти, з галузками й листям, у піснях викликують:* Благословенний, хто йде в ім’я Господа, Спаса нашого?
Приспів: Величай, душе моя, Христа, що сидить на осляті.
[Ο] Цей Бог наш, якому нема подібного,* винайшов найсправедливіший шлях, показав його Ізраїлеві,* а потім з’явився і з людьми пожив.* Благословенний, хто йде в ім’я Господа, Спаса нашого!
Приспів: Величай, душе моя, на осляті грядущого Господа.
[Σ] Пощо ви, непокірливі, кидаєте нам на дорозі згубне каміння?* Ноги ваші швидкі, щоб пролляти кров Господню.* Та він все ж таки воскресне,* щоб спасти тих, які кличуть:* Благословенний, хто йде в ім’я Господа, Спаса нашого!
Приспів: Величай, душе моя, Христа, що сидить на осляті.
Катавасія: Бог Господь – появився нам,* готуйте свято і, радіючи, прийдіть звеличаймо Христа,* з гілками і лозою, співаючи:* Благословенний, хто йде в ім’я Господа, Спаса нашого!

Мала єктенія

«Свят Господь Бог наш» на глас прокімена.

Стихири
Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.
(г. 4): Господи, безліч народу стелила по дорозі свою одежу,* а інші зрізували і тримали галузки дерев,* і всі довкруги викликували: Осанна Синові Давида!* Благословенний ти, що прийшов* і знову йдеш в ім’я Господнє!

Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.
Господи, безліч народу стелила по дорозі свою одежу,* а інші зрізували і тримали галузки дерев,* і всі довкруги викликували: Осанна Синові Давида!* Благословенний ти, що прийшов* і знову йдеш в ім’я Господнє!

Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.
Коли хотів Ти ввійти у Святий Град, Господи,* галузки рослин люди несли, Тебе оспівуючи, всіх Владику;* і бачачи Тебе сидячим на осляті* – як Сущого на Херувимах споглядали,* і тому так взивали:* «Осанна во вишніх!* Благословенний Ти, що прийшов* і знов грядеш в Ім’я Господнє!»

Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.
Коли хотів Ти ввійти у Святий Град, Господи,* галузки рослин люди несли, Тебе оспівуючи, всіх Владику;* і бачачи Тебе сидячим на осляті* – як Сущого на Херувимах споглядали,* і тому так взивали:* «Осанна во вишніх!* Благословенний Ти, що прийшов* і знов грядеш в Ім’я Господнє!»

Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.
Вийдіть, народи, виступіть, люди,* і спогляньте нині на Царя небесного, що на непомітнім осляті,* немов на високім престолі, увіходить в Єрусалим.* О роде невірний і перелюбний!* Прийди і поглянь на того, якого бачив Ісая,* що має для нас стати чоловіком,* як то він, непорочний, відкидає осуджену синагогу* і новий Сіон бере собі за невісту,* та як на нетлінне й нескверне весілля збіглися,* прославляючи його, невинні й незлобні діти.* З ними і ми закличмо й заспіваймо ангельську пісню:* Осанна на висотах тому, хто має велику милість!

Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.
Засвідчуючи перед твоїми добровільними страстями* загальне воскресіння на доказ і приклад усім,* своєю владною силою воскресив ти, Христе Боже,* у Витанії мертвого й чотириденного Лазаря.* Як світлодатель дав ти, Спасе, сліпцям прозріння* і ввійшов із своїми учнями в місто, сидячи на осляті,* немов носимий на херувимах,* здійснюючи отак провіщення пророків.* Діти єврейські з вітками й лозою тебе стрічали,* і ми, взявши лозу й пальмові вітки,* кличемо до тебе вдячно: Осанна на висотах!* Благословенний, хто йде в ім’я Господнє!

Слава і нині: (Андрея Пирра, г. 6): Шість день перед Пасхою* прийшов Ісус у Витанію,* і приступили до Нього учні Його, кажучи:* «Господи, де хочеш, щоб ми приготували Тобі їсти Пасху?»* Він же послав їх:* «Підіть у найближчу частину Міста,* і стрінете чоловіка, що глек води нестиме,* ідіть услід за ним і скажіть господареві дому:* “Учитель говорить:* у тебе споряджу Пасху з учнями моїми”».

Велике славослов’я

Прохальна єктенія

Тропар
(г. 1): Спільне воскресіння перед Твоїми страстями запевняючи,* з мертвих воздвигнув Ти Лазаря, Христе Боже;* тим-то й ми, як отроки, знамена перемоги носячи,* Тобі, переможцеві смерти, воскликуємо:* Осанна в вишніх, благословен, хто йде в ім’я Господнє.

Слава і нині: (г. 4): Погребавши себе разом з Тобою через хрещення, Христе Боже наш,* сподобилися ми безсмертної жизні через Твоє воскресіння* і, заспівуючи, кличемо: Осанна в вишніх,* благословен, хто йде в ім’я Господнє.

Єктенія усильного благання

Великий відпуст

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Згідно Типікону в цей день служиться літургія св. Йоана Золотоустого.

Антифон 1
Стих 1: Возлюбив я, бо вислухав Господь голос моління мого
(Пс 114,1).
Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.
Стих 2: Бо прихилив вухо своє до мене і у дні мої призову (Пс 114,2).
Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.
Стих 3: Обняли мене болісті смертні, біди адові зустріли мене
(Пс 114,3).
Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.
Стих 4: Скорб і болість зустрів я і призвав ім’я Господнє (Пс 114,3-4).
Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Єдинородний Сину...

Антифон 3
Стих 1: Сповідуйтеся Господеві, бо він благий, бо на віки милість його (Пс 117,1).
Тропар (глас 1): Спільне воскресіння перед твоїми страстями запевняючи,* з мертвих воздвигнув ти Лазаря, Христе Боже;* тим-то й ми, як отроки, знамена перемоги носячи, тобі,* переможцеві смерти, воскликуємо:* Осанна в вишніх,* благословен, хто йде в ім’я Господнє.
Стих 2: Нехай же скаже дім Ізраїлів, бо він благий, бо на віки милість його (Пс 117,2).
Тропар (глас 1): Спільне воскресіння…
Стих 3: Нехай же скаже дім Аронів, бо він благий, бо на віки милість його (Пс 117,3).
Тропар (глас 1): Спільне воскресіння…
Стих 4: Нехай же скажуть усі, що бояться Господа, бо він благий, бо на віки милість його (Пс 117,4).
Тропар (глас 1): Спільне воскресіння…
Вхідне:
Благословен, хто йде в ім’я Господнє, ми благословляли вас із дому Господнього, Бог – Господь і явився нам (Пс 117,26-27).

Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 1): Спільне воскресіння перед твоїми страстями запевняючи,* з мертвих воздвигнув ти Лазаря, Христе Боже;* тим-то й ми, як отроки, знамена перемоги носячи, тобі,* переможцеві смерти, воскликуємо:* Осанна в вишніх,* благословен, хто йде в ім’я Господнє.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Тропар (глас 4): Погребавши себе разом з тобою через хрещення, Христе Боже наш,* сподобилися ми безсмертної жизні через твоє воскресіння* і, заспівуючи, кличемо:* Осанна в вишніх,* благословен, хто йде в ім’я Господнє.
І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Кондак (глас 6): На престолі на небі,* на жереб’яті на землі тебе носять. Христе Боже;* ангелів хваління і дітей оспівування прийняв ти;* вони кликали до тебе:* Благословенний ти, що йдеш Адама призвати.

Прокімен (глас 4):
Благословен, хто йде в ім’я Господнє,* Бог – Господь і явився нам (Пс 117,26-27).
Стих: Сповідуйтеся Господові, бо він благий, бо на віки милість його (Пс 117,1).

Апостол: (Флп 4,4-9):
Браття і Сестри, радуйтеся завжди у Господі; знову кажу: Радуйтеся! Хай ваша доброзичливість буде всім людям відома. Господь близько! Ні про що не журіться, але в усьому появляйте Богові ваші прохання молитвою і благанням з подякою. І мир Божий, що вищий від усякого уявлення, берегтиме серця й думки ваші у Христі Ісусі. Наостанку, брати, усе, що лиш правдиве, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що шанобливе, коли якась чеснота чи щобудь похвальне, – про те думайте! Чого ви навчилися, що прийняли, що почули та бачили в мені – те чиніте, і Бог миру буде з вами.

Алилуя (глас 1):
Стих: Заспівайте Господеві пісню нову, бо дивне сотворив Господь (Пс 97,1).
Стих: Виділи всі кінці землі спасення Бога нашого (Пс 97,1).

Євангеліє: (Ів 12,1-18):
Шість день перед Пасхою прибув Ісус у Витанію, де перебував Лазар, якого воскресив був з мертвих. Там, отже, справили йому вечерю, і Марта прислуговувала; а й Лазар був серед тих, які разом з ним посідали до столу. Марія ж узяла літру мира з щирого нарду, вельми дорогого, помазала ноги Ісуса й обтерла їх волоссям своїм; і наповнився дім пахощами мира. Каже тоді один з його учнів, Юда Іскаріотський, що мав його зрадити: «Чому не продано це миро за триста динаріїв і не роздано бідним?» Сказав же так не тому, що піклувався про бідних, але тому, що був злодій: із скарбнички, яку тримав при собі, крав те, що туди вкидувано. Тож Ісус промовив: «Лиши її. На день мого похорону зберегла вона те миро. Бідних матимете з собою повсякчас, мене ж матимете не завжди.» Тим часом дізналася сила народу, що він там, то й посходились – не тільки Ісуса ради, а й щоб побачити Лазаря, якого він з мертвих воскресив. Тоді первосвященики ухвалили і Лазаря вбити, численні бо юдеї залишили їх із-за нього й увірували в Ісуса. Наступного дня сила людей, що прийшли на свято, зачувши, що Ісус іде в Єрусалим, узяли пальмове гілля й вийшли йому назустріч з окликами: «Осанна! Благословен той, хто йде в ім’я Господнє, ізраїльський цар!» І знайшовши осля, Ісус сів на нього, – як ото написано: Не страхайся, дочко Сіону, ось іде твій цар верхи на жереб’яті ослициному. Не збагнули того спершу його учні, але коли Ісус прославився, згадали вони, що то було написано про нього й що то з ним таке вчинено. Але й народ, що був при ньому, коли то він був викликав Лазаря з гробу та його з мертвих воскресив, – про те свідчив. Тим то, власне, народ і вийшов йому назустріч: довідався бо, що він учинив те чудо.

Замість Достойно:
Величай, душе моя, Господа, що сидить на жереб’яті.

Ірмос (глас 4): Бог – Господь і явився нам, справляйте празник і, веселячись, прийдіть, возвеличимо Христа з квітами й галузками, в піснях кличучи: Благословен, хто йде в ім’я Господа, Спаса нашого.

Причасний:
Благословен, хто йде в ім’я Господнє,* Бог – Господь і явився нам (Пс 117,26-27). Алилуя (х3).