Fifth Sunday of the Great Fast: Our Venerable Mother, Mary of Egypt; Octoechos Tone 8; The Holy Hieromartyr Basil, Presbyter of Ancyra. Day 35 of the Great Fast. Resurrectional Gospel 8. Hebrews 9:11–14; Galatians 3:23–29; Mark 10:32–45; Luke 7:36–50.

Great Vespers, Sunday Matins, and Divine Liturgy

English Source: Royal Doors www.royaldoors.net

GREAT VESPERS

Kathisma Reading: “Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140, In Tone 5—of the Resurrection

Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

O Christ, during this spiritual service,* we sing to You these evening prayers,* commemorating the mercy You have shown us* by Your Resurrection.

The just shall gather around me* when You have been good to me.

O Lord, O Lord, do not cast us away from Your face;* but in Your kindness have mercy on us* through Your Resurrection.

Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

Rejoice, O holy Zion,* the Mother of churches and the dwelling-place of God;* for you were the first to receive the forgiveness of sins* through the Resurrection.

Let Yours ears be attentive* to the voice of my prayer.

Christ the Word was begotten by God the Father before all ages;* yet in these latter times,* He freely willed to take flesh from the Virgin who did not know man.* By His death on the Cross and His Resurrection,* He saved mankind from the ancient curse of death.

If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

O Christ, we glorify Your Resurrection;* for by rising from the dead* You freed the race of Adam from the sufferings of hades,* and as God You granted eternal life** and great mercy to the world.

I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

Glory to You, O Christ our Saviour,* the Only-begotten Son of God;* for You were nailed to the Cross,** and then arose from the dead on the third day.

Tone 6—from the Triodion

From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

The pollution of past sins* prevented you from entering the church* to see the elevation of the holy Cross;* but then your conscience and the awareness of your actions* turned you, O wise in God,* to a better way of life.* And, having looked upon the icon of the blessed Maid of God,* You have condemned all your previous transgressions,* O Mother worthy of all praise,* and so have gone with boldness to venerate the precious Cross.

For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

Repeat: The pollution of past sins…

Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

Having worshipped at the holy places with great joy,* you received saving grace for the journey of virtue,* and with all haste you set out upon the good path you chose.* Crossing the stream of the Jordan,* with eagerness you have gone to live* in the dwelling place of the Baptist.* You have tamed the savagery of the passions* through your ascetic way of life,* and boldly you have broken the rebelliousness of the flesh,* O Mother ever-glorious.

Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

Having gone to dwell in the wilderness,* you blotted out from your soul the images of your sensual passions,* and marked upon it the God-given imprint of holiness.* You attained such glory, blessed Mother,* as to walk upon the surface of the water,* and in your prayers to God you were raised up from the earth.* And now, all-glorious Mary,* standing before Christ with boldness,* entreat Him for our souls.

Tone 4, Glory…—from the Triodion

The power of Your Cross, O Christ,* has worked wonders,* for even the woman who was once a harlot* chose to follow the ascetic way.* Casting aside her weakness,* bravely she opposed the devil;* and having gained the prize of victory,* she intercedes for our souls.

Tone 8, Now…—Dogmaticon

Out of his love for mankind * the King of heaven appeared on earth and dwelt with men,* for He assumed a human body from the pure Virgin* and was seen in the flesh He received from her.* He is the One and only God having two natures but not two persons.* Wherefore we profess and declare the truth * that Christ our God is perfect God and perfect Man. * O Mother, who knew not carnal union, * intercede with Him that He may have mercy on our souls.

Aposticha, In Tone 8

O Jesus, You descended from heaven* so that You might ascend the Cross.* O immortal Life, You came to die.* You are the true light to those who live in darkness,* and You are the resurrection of the fallen.* Therefore, O Saviour of all, we glorify You.

The Lord reigns, He is clothed in majesty. * Robed is the Lord, and girt about with strength.

Let us glorify Christ, the Saviour of our Souls,* who arose from the dead.* For He took upon himself a soul and a body,* and during His Passion He separated the one from the other.* His pure soul went down to conquer hades,* while His holy body lay uncorrupted in the grave.

For He has made the world firm. * which shall not be moved.

O Christ, we glorify Your Resurrection with psalms and hymns.* For by Your victory over death* You delivered us from the sufferings of hades,* and as God You granted us eternal life and great mercy.

Holiness befits Your house, O Lord, * for length of days.

O Lord of all, Creator of heaven and earth,* You are above all understanding.* Through Your Passion on the Cross* You freed us from the sufferings of hades.* And, after condescending to be buried, You arose in glory;* and with Your mighty arm You also raised up Adam.* O most merciful Lord, we glorify You;* for by Your Resurrection on the third day* You granted us remission of sins and eternal life.

Tone 2, Glory…—from the Triodion

The desire of your soul and the passions of your flesh* you cut down with the sword of abstinence;* your sinful thoughts you choked with the silence of the ascetic life.* With the streams of your tears you watered all the wilderness,* and caused the fruits of repentance to spring up for us:** therefore, O saint, we celebrate your memory.

Now…—Theotokion

We now behold a new wonder* greater than the wonders of old.* For who has ever known a mother to bear a child without the help of man?* Who has known a mother to hold in her arms the Source of all Creation?* It was God’s own will to be born in this manner;* and you, O most pure Virgin, carried Him as an infant in your arms.* Because of this, you can approach God with the boldness of a mother.* Therefore, we venerate you, and ask you always to beseech Him* to have mercy on us and save our souls.

Troparia, In Tone 8

You came down from on high, O Merciful One,* and accepted three days of burial* to free us from our sufferings.* O Lord, our life and our resurrection,* glory be to You.

Tone 8, Glory…

In you, O mother, the image of God was preserved,* for taking up your cross, you followed after Christ;* by activity you learned to disdain the flesh, as something transient,* but to care for your soul as something immortal.* Wherefore, with the angels your spirit rejoices, O venerable Mary.

Now…

O Good One, who for our sake was born of the Virgin* and, having endured crucifixion, cast down death by death,* and as God revealed the resurrection:* disdain not that which You have fashioned with Your own hand.* Show forth Your love for mankind, O Merciful One;* Accept the supplications of the Theotokos who bore You,* and save Your despairing people, O our Saviour!

SUNDAY MATINS

Usual Beginning

Hexapsalm

Great Litany

God the Lord, Tone 8

Troparia, Tone 8

You came down from on high, O Merciful One,* and accepted three days of burial* to free us from our sufferings.* O Lord, our life and our resurrection,* glory be to You. (twice)

Tone 8, Glory…

Now…

Psalter Reading

Stasis I: Psalms 9, 10
Stasis II: Psalms 11, 12, 13
Stasis III: Psalms 14, 15, 16

Small Litany

Sessional Hymn, Tone 8

O Life of all, you rose from the dead,* and an Angel of light cried out to the women saying:* Cease your tears. Bring the good tidings to the apostles.* Cry aloud in hymns that Christ the Lord is risen* who as God was well-pleased to save mankind.

Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high;* forget not Your poor to the end.

When You were indeed risen from the tomb* You commanded the holy women to announce the Resurrection to the apostles, as it is written;* and Peter, arriving quickly, stood by the grave* and, seeing the light in the tomb, was frightened,* observing the grave clothes lying within, but not the divine Body.* And, believing, he cried aloud:* Glory be to You O Christ God our Saviour, who have saved us all,* for You are the radiant splendour of the Father.

Glory… Now…–Theotokion

Let us praise the heavenly gate and ark,* the all-holy mountain, the cloud of light, the heavenly ladder,* the spiritual Paradise, the redemption of Eve,* the great treasure of the world;* because salvation for the world and forgiveness of ancient offences were wrought in her.* We therefore cry to her:* Intercede with your Son and God to grant forgiveness of offences* to those who devoutly worship your most holy Offspring.

Psalter Reading

Stasis I: Psalm 17
Stasis II: Psalms 18, 19, 20
Stasis III: Psalms 21, 22, 23

Small Litany

Sessional Hymn, Tone 8

Men sealed Your tomb, O Saviour* and an angel rolled away the stone from the door.* Women saw You risen from the dead* and announced the good tidings to Your disciples in Zion:* The life of all has risen and the bonds of death are loosed.* O Lord, glory be to You.

I will confess You, O Lord, with my whole heart,* I will tell of all Your wonders.

The women, bringing sweet-smelling burial spices,* heard an angel’s voice coming from the tomb:* Cease your tears and bring joy instead of sorrow.* Cry aloud in hymns that Christ the Lord is risen,* who as God was well-pleased to save the race of man.

Glory… Now…

In you, O Full of Grace, all creation rejoices: the angelic ranks and all the human race. Sanctified temple and spiritual paradise, virgins’ pride and boast, from whom God is made flesh and became a little Child; and He who is our God before all ages, He made your womb a throne, and He made it wider that all the heavens. In you, O Full of Grace, all creation rejoices. Glory be to you.

Polyeleos

Evoglitaria

Small Litany

Hypakoe, Tone 8

The myrrh-bearing women, standing at the tomb of the Giver of life,* sought the immortal Master among the dead;* and, receiving the glad tidings of joy from the angel,* they announced to the apostles that Christ the Lord had risen,* granting the world great mercy.

Hymn of Ascent, Tone 8

Antiphon 1

From my youth the enemy tempts me, enflaming me with the desire for pleasures;* but placing my trust in You, O Lord, I put him to flight.

Let those who hate Zion* become like grass before it is tilled;* for Christ severs their necks with the sharp blade of torments.

Glory… Now…

By the Holy Spirit all things have life;* Light from Light, eminent God:* we praise Him* together with the Father and the Word.

Antiphon 2

Let my humble heart be sheltered by the fear of You;* lest it fall away from You by being conceited,* O Lord, all full of compassion!

He who has his hope in the Lord* will not be afraid when the Lord judges all things* with fire and torment.

Glory… Now…

Everyone inspired by the Holy Spirit sees all and foretells,* working the greatest wonders, singing of one God in three Hypostases;* for though the Godhead radiates with triune light,* it rules as one.

Antiphon 3

I have cried to You, O Lord: hear me,* bend Your ear to my supplications when I cry to You,* and cleanse me before taking me from this life.

Everyone who returns to his mother the earth* will depart to receive torments or rewards* in reward for his life’s actions.

Glory… Now…

In the Holy Spirit, contemplation of God is of a thrice-holy unity:* for the Father is without beginning, from whom the Son was begotten outside time,* and the Spirit, equal in essence and majesty,* blazes forth equally from the Father.

Prokeimenon, Tone 8
The Lord will reign forever, Zion’s God, from age to age.
verse: My soul, give praise to the Lord; I will praise the Lord all my days.

Let everything that lives, Tone 8

Gospel: Resurrectional Gospel #8,John 20:11–18

Having beheld the Resurrection…

Psalm 50

Verses at Psalm 50

Tone 8, Glory…

Open to me the doors of repentance, O Giver of Life.* As we worship in Your temple this morning,* teach us how to purify the temples of our bodies,* and in Your compassion, purify me by the goodness of Your mercies.

Now…

Lead me to the paths of salvation, O Mother of God,* for I have condemned myself with shameful sins* and have wasted all my life in slothfulness.* By your intercession purify me from all sinfulness.

Tone 6

Have mercy on me, O God, according to Your great mercy. And in the abundance of Your compassion, blot out my offense.

Canon

Ode 1—Canon of the Resurrection

Irmos (tone eight): When the wonder-working rod of Moses* smote the sea with the sign of the Cross and divided it,* Pharaoh the charioteer it overthrew in the deep,* but fugitive Israel, fleeing on foot, it saved,* and he raised a glad shout* of praise to God.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

How should we not wonder at the mighty power of Christ’s divinity? Freedom from passions and incorruption to all the faithful flow from his Passion; drop by drop from his holy side a deathless fountain falls; and from the grave comes life unending.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

How beautiful the angel now reveals himself to the women! Bearing the signs of innate and immaterial purity, and in his far-shining form revealing the splendour of the Resurrection, he cries: the Lord is risen.

Most holy Theotokos, save us!

Glorious things are spoken of you, O Virgin Mother of God, from generation to generation, for, remaining undefiled, you found room in your womb for God the Word. Therefore, we honour you as our protector after God.

—First Canon from the Triodion

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

The wealth of my lusts has made me like the rich man who lived each day in luxury. Therefore I pray to You: deliver me from the fire as You delivered Lazarus, O Saviour.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

I am clothed in sensual pleasures, O Saviour, like the rich man who was clothed in fine linen and in golden ornaments and raiment. But send me not into the fire as he was sent.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

The rich man once rejoiced in the wealth and luxury of this corruptible life, and so he was condemned to torment; but Lazarus the poor man gained rest and refreshment.

Most holy Theotokos, save us.

The hosts of angels and mortal men ceaselessly praise you, O Mother unwedded, for you carried their Creator as a babe in your arms.

—Second Canon from the Triodion

Venerable Mother Mary, pray to God for us.

Standing, O saint, before Christ the unapproachable Light, send down light upon me, for with love I celebrate your light-giving and holy memory; and keep me safe from the manifold temptations of life.

Venerable Mother Mary, pray to God for us.

The uncircumscribed and pre-eternal Lord who, after His Incarnation, dwelt among the people of Egypt, who knows all things before they come into existence, has brought you as a shining star from Egypt.

Glory…

Not knowing the divine commandments, you sullied the image of God within you; but through His providence you made it clean once more and, O honoured saint worthy of all praise, you have become godlike through your holy actions.

Now…

O my God, great is Your loving-kindness, and ineffable Your condescension! For, by the intercessions of Your Mother, You rendered the former harlot as pure and spotless as the angels.

Katavasia (tone four): I shall open my mouth, and be filled with the Spirit,* and utter discourse to the Queen and Mother;* and be seen radiantly keeping festival,* joyfully praising her wonders.

Ode 3

Irmos (tone eight): In the beginning, O Christ, you established the heavens in understanding,* and founded the earth upon the waters:* establish me upon the rock of your commandments,* for none is holy but you, only Lover of man.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The saving suffering of your flesh, O Christ, justified Adam, condemned by the taste of sin; for as the sinless one you were shown in the trial as owing no debt to death.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Jesus, my God, shed the light of his Resurrection upon those sitting in darkness and in the shadow of death; and by his divinity he bound the strong man and seized all his goods.

Most holy Theotokos, save us.

Higher than cherubim and seraphim you are declared to be, Mother of God, for you alone, undefiled, received within your womb the illimitable God. Therefore, all the faithful ever sing to you and bless you.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

O Christ, as You saved Lazarus from the flames, so deliver me, Your unworthy servant, from the fire of Gehenna.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

O Lord, in passions and lusts I am as wealthy as the rich man, yet in my lack of virtues I am as poor as Lazarus. But save me.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

The rich man clothed himself in scarlet and fine linen, lusts, and sins, for which sake he was cast into the flames.

Most holy Theotokos, save us.

All-pure Lady, who drive off the assaults of harsh calamity, give us help through your intercessions.

Venerable Mother Mary, pray to God for us.

Through your sinful actions you drew near to the gates of destruction; but He who of old broke in pieces the gates of hades by the power of His Godhead, opened to your the gates of repentance, O all-honoured Saint; for He is Himself the Gate of life.

Venerable Mother Mary, pray to God for us.

The woman who had become the weapon of sin did you convert, O forbearing and compassionate Lord, by the weapon of Your holy Cross; for venerating the Cross she overthrew all the weapons and the cunning of the demons.

Glory…

He who causes all things to exist, who shed His own blood as a ransom for all, has made you clean through the waters of your tears, when you were sick with the loathsome leprosy of sin.

Now…

That which has come to pass in you, O Virgin, is beyond all words: for in a manner that befitted God, the Word of the Father came to dwell in you, granting by His word alone remission of transgressions to all who sin.

Katavasia (tone four): O Theotokos, living and plentiful fount,* establish in spiritual fellowship those who sing hymns to you,* and in your divine glory* grant them crowns of glory.

Kontakion, Tone 3—from the Triodion

Once you were filled with every impurity,* now through repentance you have been revealed as a bride of Christ,* following the angelic life, you crushed demons with the weapon of the Cross.* Therefore, O glorious Mary, you have been shown to be a bride of the Kingdom.

Ikos: In our hymns we praise you now, all-venerated Mary, as the lamb and daughter of Christ. Sprung from the stock of the Egyptians, you fled from all their errors and were offered as a precious flower to the Church. In abstinence and prayer you struggled above the measure of man’s nature, and so you were exalted by Christ; for through you life and actions, Mary all-revered, you have been shown to be a bride of the heavenly Kingdom.

Sessional Hymns, Tone 8—from the Triodion

You subdued all the rebellious impulses of the flesh by your ascetic labours,* showing the courage of your soul, all-honounred mother. * Desiring to behold the Cross of the Lord,* in sanctity you crucified yourself to the world,* seeking with eagerness to emulate the angels in their way of life. * Therefore with faith we honour your memory, O blessed Mary,* and we pray that full remission of our sins may be given to us through your intercessions.

Glory… Now…

Let us hymn the heavenly gate and ark,* the all-holy Mountain and the Cloud of light,* the heavenly Ladder and the spiritual Paradise,* the Deliverance of Eve and the great Treasure of the whole world.* For through her has come to pass the salvation of the world* and the remission of man’s ancient sins.* Therefore we cry aloud to her:* Pray to your Son and God, that remission of sins be granted to those* who devoutly worship your all-holy O ffspring.

Ode 4

Irmos (tone eight): O Lord, you are my strength and my might, you are my God and my joy;* without leaving the deep recesses of the Father, you visited our poverty;* so with Habakkuk the prophet, I cry to you:* Glory to your power, O Lover of man.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Merciful Saviour, you loved me much when I was at enmity with you; in strange self-emptying you came to earth, not rejecting the last recesses of my pride. While remaining still upon the heights of your ineffable glory, you glorified me, formerly so disgraced.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Who is not amazed, O Lord, at seeing death done away through sufferings, corruption take flight through a cross, Hell emptied of its possessions through a death? This is the marvellous work of the divine sovereignty of you, the Crucified One, O Lover of man.

Most holy Theotokos, save us.

Boast of the faithful, Bride unwed, you are the protection and refuge of Christians, city wall and harbour; for you bring our petitions to your Son and save from danger those who acknowledge you in faith and love as the pure Mother of God.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

The rich man took delight in sumptuous food and raiment, while Lazarus longed to be fed with the crumbs that fell from his table.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

With their tongues the dogs licked the sores of Lazarus the beggar, showing themselves to be more compassionate to the poor than the rich man.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Before the gates of the rich man, O Saviour, Lazarus once lay wretched and suffering from his wounds, but now he is glorified.

Most holy Theotokos, save us.

O Undefiled, pray to Him whom you borne, that we who sing your praises may be saved from the bondage of the avenger; for you alone are our protector.

Venerable Mother Mary, pray to God for us.

O Creator of the mortal nature of man, since You are a fount of mercy and a wealth of compassion, in Your love for mankind, You had compassion on her that fled to You for refuge, snatching her from the destroying beast.

Venerable Mother Mary, pray to God for us.

Hastening to see the Cross, you were illumined by its light, O Mary, and having communed with it, by the divine manna of Him who was crucified thereon, you yourself were crucified to the world, O saint most worthy of wonder.

Glory…

She who once led many into wickedness through evil lust, shines now in her sanctity like the sun, and has become a heavenly guide to all who sin.

Now…

O spiritual heaven of the King of all, you have surpassed the understanding even of the heavenly powers; for outside the laws of nature, O pure Virgin, you conceived the Lawgiver and Maker of all things.

Katavasia (tone four): He who sits in glory upon the throne of the Godhead,* Jesus the true God,* is come in a swift cloud* and with His sinless hands* he has saved those who cry:* Glory to Your power, O Christ.

Ode 5

Irmos (tone eight): You alone, knowing the frailty of mortal man, tenderly took its form;* gird me with power from on high, crying to you:* Holy is the living temple of your pure glory,* O Lover of man!

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

O Good One, you are my God, in pity for the fallen you determined to come down to me; you have raised me up by your crucifixion, crying to you: Holy is the Lord of glory, in goodness beyond compare!

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

O Christ, divinely existing life as God compassionate you clothed yourself with me, corrupted one; coming down to the dust of death, O Lord, you broke the chains of man’s mortality and on the third day, rising, clothed the dead with incorruption.

Most holy Theotokos, save us.

As you possess a mother’s boldness before your Son, All-pure, do not refuse your far-seeing care for our race, we pray you. For you alone, as Christians, we present to the Lord for gracious favour and propitiation.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

When the rich man saw Lazarus resting in the bosom Abraham, rejoicing in light and glory, he cried aloud: “O Father Abraham, have mercy on me, for I am condemned to the fire and my tongue burns in bitter torment.”

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

“During your life,” said Abraham to the rich man, “you lived in wealth and luxury; so now you are tormented in the fire eternally, while Lazarus the poor man rejoices in unending gladness.’

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

I am rich in the deceptive joys of this life, like the rich man who spent all his days in pleasure; but, I pray You, loving Lord, in Your compassion deliver me from the fire as You saved Lazarus.

Most holy Theotokos, save us.

Since you have a mother’s boldness before your Son, all-pure Virgin, do not forget us and our needs, we pray, for we are your kin: you alone we Christians bring as intercessor, to win the gracious mercy of the Master.

Venerable Mother Mary, pray to God for us.

When Moses on Sinai beheld in a mystical vision the backparts of God, he shone with glory, thus dimly indicating the strange mystery which he had seen; and now Mary falls down fervently before the most pure icon of the Mother of God, the golden Vessel that received the divine Manna, and she chooses the angelic life.

Venerable Mother Mary, pray to God for us.

Longing, like the Psalmist, to behold the majesty of Your temple and the spiritual tabernacle of Your glory, she who had profaned Your temple cried: ‘O Christ, through the spiritual prayers of the Virgin that became Your temple, make me a temple of the all-creating Spirit.’

Glory…

With the baited hook of the flesh, she caught the eye of many, and by short-lived sensual pleasure she made them food for the devil, but now she herself is caught by the divine grace of the precious Cross, becoming the most sweet food of Christ.

Now…

Initiated into the mystery concerning you, O undefiled Mother of God, the company of the prophets, in secret words inspired by God, foretold you in many different ways. And now Mary of Egypt falls down before the most pure icon of the Vessel that has received the divine Manna, and she has become a surety before God for sinners.

Katavasia (tone four): All creation stands in awe of your divine glory;* for you, O Virgin who has not known wedlock,* contained within your womb* the God of all,* and gave birth to the timeless Son,* bestowing peace, upon all who hymn you.

Ode 6

Irmos (tone eight): Be merciful to me, O Saviour, for many are my transgressions;* bring me up from the depths of evil, I pray you.* For I have cried out to you,* hear me, O God of my salvation.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Mightily, through a tree, the originating evil overthrew me; uplifted on the Cross, O Christ, you cast him down with a greater might, putting him to shame and raising me, the fallen.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Rising from the tomb in compassion you took pity on Zion, by your divine blood bringing about the new in place of the old; and now you reign in her, O Christ, throughout the ages.

Most holy Theotokos, save us.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

The rich man condemned himself to the flames of fire by his life of pleasure; but Lazarus the poor man chose poverty in this present life, and so was deemed worthy of unending joy.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Lazarus was deemed worthy to dwell in the bosom of Abraham, enjoying eternal life, O Christ; but the rich man was condemned to the fire, to be tormented in both soul and body.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

The rich man was condemned to the fire because of Lazarus. Condemn me not, wretched as I am, but in Your love for man, like Lazarus, grant me Your light, I pray You.

Most holy Theotokos, save us.

May we be delivered from grievous sins, by your prayers, O pure Mother of God, and may we be granted the divine enlightenment of the Son of God, who ineffably took flesh from you.

Venerable Mother Mary, pray to God for us.

The armies of the angels rejoice, O holy Mary, seeing in you a life equal to their own, and crying out, they give glory to the Lord.

Venerable Mother Mary, pray to God for us.

The host of dark spirits tremble at the strength of your patient endurance, marvelling at how a woman, naked and alone, has wondrously overcome them.

Glory…

You have shone like the sun, Mary, worthy of all praise, illumining the desert with your wonders. Make me as well radiant with light.

Now…

The angels, illumined by the glory of your Offspring, O Virgin, proclaim to all: peace on earth and good will toward men.

Katavasia (tone four): Celebrating the divine and solemn feast of the Mother of God* O you divinely wise,* let us come, clapping our hands,* and glorify God who was born of her.

Kontakion, Tone 8—of the Resurrection

When You rose from the tomb,* You also raised the dead and resurrected Adam.* Eve exults in Your resurrection,* and the ends of the world celebrate Your rising from the dead,* O most merciful One.

Ikos

My Saviour, long-suffering, Giver of life, you harrowed the kingdom of Hell and raised the dead; you met the women bringing the myrrh and for sorrow gave them joy; to the apostles you made known the signs of victory, and you shone upon your creation, O Lover of man. The ends of the world celebrate Your rising from the dead, O most merciful One.

Ode 7

Irmos (tone eight): The fire in Babylon once was put to shame by the descent of God* and the young men danced in the furnace,* with joy in their steps, as in a grassy meadow,* and sang: Blessed are you, the God of our fathers.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Your glorious abasement and the divine wealth of your beggary, O Christ, struck the angels with amazement when they saw you nailed to the cross to save those who cry in faith to you: Blessed are you, God of our fathers.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

By your divine descent the lowest depths were filled with light, and the darkness and torment of former ages driven away. Then those in age-old bonds rose up and cried: Blessed are you, God of our fathers.

Most Holy Trinity, our God, glory to you!

In accordance with orthodox doctrine, we proclaim you Lord of all, only Father of the one, only-begotten Son, and we know the one true Spirit proceeding from you, one with you in nature and co-eternal.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Like Job of old, who sat on a dung heap full of decaying filth and worms, Lazarus lay before the gates of the rich man, crying: “O God of our fathers, blessed are You.”

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

An outcast at the gate of the heartless rich man, Lazarus of old longed for the crumbs that fell from his table, yet no man gave to him; and in place of this he was granted to dwell in the bosom of Abraham.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

O my Christ, I pray You, deliver me from the lot of the heartless rich man, and number me with Lazarus the poor man, that I may be deemed worthy to cry to You with thanksgiving O God of our fathers, blessed are You.

Most holy Theotokos, save us.

You appeared incarnate from the virginal womb for our salvation. We therefore acknowledge Your mother as the Theotokos, and with thanksgiving cry aloud: O God of our fathers, blessed are You.

Venerable Mother Mary, pray to God for us.

Wise Zosimas, greatest of the fathers, wandered in the desert wilderness and was counted worthy to see the venerable mother, and he cried aloud, “O God of our fathers, blessed are You.”

Venerable Mother Mary, pray to God for us.

“O father,” said the saint to the elder, “why have you come to see a poor woman that is a stranger to every virtuous action?” And she cried: “O God of our fathers, blessed art Thou.”

Glory…

All-blessed Mary, you have put to death your rebellious passions, and now you have found anchorage in the harbour of dispassion, crying: “O Lord God of our fathers, blessed are You.”

Now…

In ways transcending speech, O most-pure one, you conceived while yet remaining a virgin, and brought forth into the world the salvation, Christ our God. Wherefore we and all the faithful magnify you in songs.

Katavasia (tone four): Refusing to worship created things in place of the Creator,* the divinely wise youths bravely trampled down the threatening fire* and rejoicing they sang aloud:* O supremely hymned Lord and God of our Fathers, blessed are You.

Ode 8

Irmos (tone eight): The Chaldaean tyrant in fury kindled the furnace sevenfold for those who feared God;* then, as he beheld them saved alive by a mightier power than his, their Creator and Redeemer himself,* he cried: Bless him, young men, praise him, O priests,* highly exalt him, O people, throughout all the ages.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The power supremely divine of the Godhead of Jesus has shone out in these things: on the Cross he tasted death in the flesh for all men, and he brought to nothing the might of hell. Bless him without ceasing, young men, praise him, O priests, highly exalt him, O people, throughout all the ages.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The crucified one arose, the boastful and vainglorious fell, the fallen and the broken are restored, corruption is banished, incorruption has blossomed, for death is swallowed up by life. Bless him, young men, praise him, O priests, highly exalt him, O people, throughout all the ages.

Most Holy Trinity, our God, glory to you!

Godhead of threefold light, in single radiance shining from one three-personed nature, Begetter without beginning, Word of the Father’s nature and Spirit consubstantial, co-reigning: bless him, young men, praise him, O priests, exalt him, O people, throughout all the ages.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

In clothes of scarlet raiment, fine linen and purple, the rich man of old splendidly clothed himself in wretchedness, while the poor man Lazarus lay a pitiable outcast at his gate, longing to eat the crumbs that fell from the rich man’s table; and no man gave to him. But now he reigns with Christ in glory.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Lazarus lay at the gates of the rich man, his body putrid with sores: He longed to eat, and no man gave him food; but the dogs, moved by compassion, licked his sores and wounds. And so he has been deemed worthy of joy in Paradise.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

I have grown rich in sensual pleasures, like the rich man of old who clothed himself each day in scarlet; and, delighting in the good things of this life, I have condemned myself to luxury and deception. And so I pray to You, O greatly-merciful Christ: deliver me for ever from the eternal fire.

Most holy Trinity our God glory be to You.

The threefold Light of the Godhead shines with a single radiance from the one Nature in three Persons: Father without beginning; Word of the Father, sharing the same Nature; and consubstantial Spirit, reigning with the Father and the Son. Young men, praise him; O priests, bless him; O people, exalt him throughout all the ages.

Venerable Mother Mary, pray to God for us.

O Searcher of the depths of our heart, who foresaw all things concerning us before we came into existence, You have delivered from a life of bondage the woman who fled to You, O Saviour; and with never-silent voice she cries out to Your tender love: ‘O priests, bless Him; O people, exalt Him above all for ever.’

Venerable Mother Mary, pray to God for us.

O holy transformation, that brought you to a better way of life! O godlike love that hated carnal pleasures! O burning faith in God! We bless you, Mary worthy of all praise, and we exalt you above all for ever.

Let us bless Father, Son, Holy Spirit, the Lord!

O holy Mary, you have received the recompense for your toil, and the due reward for all the labours by which you have cast down the vengeful enemy. And now you sing with the angels, crying aloud with never-silent voice and exalting Christ above all for ever.

Now…

In His love, the Lord of all the ages has completely recreated me within your womb, pure Virgin, without obscuring the distinctive marks of either nature, human or divine. Therefore, as the cause of our salvation, we sing your praises in our hymns for ever.

We praise, bless and worship the Lord, chanting and supremely exalting Him throughout all ages.

Katavasia (tone four): The Offspring of the Theotokos saved the holy children in the furnace.* He who was then prefigured has now been born on earth,* and He gathers all creation to hymn you:* all you works praise the Lord and supremely exalt Him throughout all ages.

Magnificat

Ode 9

Irmos (tone eight): Heaven is amazed and the ends of the earth stricken with fear* that your womb is become wider than the heavens, and God is seen bodily by men.* Therefore, O Mother of God* the ranks of angels and of men magnify you.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Word of God, simple in your nature divine and unoriginate, by giving existence to flesh and assuming it to yourself you became compound: suffering as a man you remained beyond suffering as God. Therefore, we magnify you in the two natures, indivisible and yet without confusion.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

O Most High, according to the divine essence you are ever one with God as your Father; but when you took the nature of man, coming down to your servants and rising from the tomb, you made him, who is by nature God and Lord, by grace Father of those born of the earth. You with him we magnify.

Most holy Theotokos, save us.

O Virgin Mother of God, you are seen beyond nature bearing in the body that good Word which the Father as the One Good uttered from his heart before all ages. And we understand him now as being beyond the body, yet clothed with a body.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

I pray You, O Christ, make me like Lazarus the beggar, banishing my desire for sensual pleasure, since You are God in essence: but in virtues make me as wealthy as the rich man, that with faith I may magnify You in hymns.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Rich and unmerciful, I have despised my mind; cast out in wretchedness it lies with faith before the gates of Your commandments, O Lord who love mankind. But in Your tender mercy and compassion, raise it up, as once in tender love You raised up Your friend Lazarus, who was four days dead.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

We have all learned the meaning of this parable of the Lord. Let all of us, then, hate the rich man’s lack of compassion, that we may escape punishment and rejoice for ever with Abraham.

Most holy Theotokos, save us.

You have carried in your arms the invisible God, who is praised in the heavens by all creation. Through you at all times He grants to us salvation, and with faith we magnify you.

Venerable Mother Mary, pray to God for us.

Strengthened by the might of Christ, O Mother, you more easily endured your sufferings in the wilderness; and with the streams of God-given tears you quenched the impure thoughts that came to you, O greatest of ascetics and glory of the saints.

Venerable Mother Mary, pray to God for us.

The pure Virgin, the only Mother of Christ the Light, shone upon you with rays of surpassing brightness, making you terrible to the enemy; and she has revealed you to us all, O honoured Mary, beauty of ascetics, pillar of the saints.

Glory…

Wisely forsaking all the things of this earth, you became a hallowed dwelling-place of the Spirit. Pray to Christ, our only Deliverer, that we who celebrate with faith your holy memory may be set free from the perils of this world.

Now…

In a way surpassing nature, O Virgin, you were freed from the laws of nature and brought forth on earth a newborn Child, who is the Giver of the Law and the Ancient of Days. Wherefore, O spiritual heaven of the Creator of all, with faith and love we call you blessed.

Katavasia (tone four): Let every mortal born on earth, radiant with light, in spirit leap for joy;* and let the host of the angelic powers celebrate and honour the holy feast of the Mother of God,* and let them cry aloud:* Rejoice! O Theotokos, pure Ever-Virgin.

Small Litany

Holy is the Lord

Exapostilaria—of the resurrectional Gospel #9

When Mary saw two angels inside the grave,* she was seized with fright.* She did not recognize Christ but thought that He was the gardener;* and she said to Him: “Sir, where have You placed the body of Jesus?”* She knew from His voice that He was the Saviour,* and she obeyed Him when He said:* “Touch me not for I am going to my Father.* But tell this to my disciples.”

Tone 3, Glory…—from the Triodion

You do we have as an image of repentance, all-venerable Mary.* Pray to Christ that in the season of the Fast* we too may be granted repentance,* that with faith and love we may praise you with hymns.

Same tone, Now…—Theotokion

O sweetness of the angels, joy of the afflicted,* intercessor on behalf of Christians,* Virgin Mother of the Lord,* help me and deliver me from eternal torment.

Praises

Stichera of the Praises, Tone 8—of the Resurrection

O Lord, though You stood before the judgment seat* being judged by Pilate,* yet You were seated with the Father* and were not absent from Your throne.* And, risen from the dead, You freed the world from slavery to the stranger,* as You are full of compassionate pity and love for mankind.

O Lord, the Jews laid You as a corpse in a grave,* and soldiers guarded You as a sleeping king* sealing You with a seal as the treasury of life;* but You arose* and grant incorruption to our souls.

O Lord, You have given us Your Cross as a weapon against the devil;* for he shakes and shudders, unable to contemplate Your power.* For You raised the dead and abolished death:* we therefore worship Your Burial and Your Rising.

Your Angel, O Lord, proclaiming Your Resurrection,* filled the guards with fear,* but he cried to the women saying: “Why do you seek the living among the dead?* For as God, He is risen* granting life to the whole world.”

You endured the Cross, O Lord who are impassible in Your Divinity,* to free us from slavery to the enemy.* And You accepted burial for three days, making us immortal,* and granting us life through Your Resurrection,* O Christ our God, the Lover of man.

O Christ, I worship, I glorify, and I praise Your Resurrection from the tomb,* through which You delivered us from the unbreakable bonds of hades* and as God granted the world eternal life and great mercy.

The Lawless men, watching over Your grave* that had received Life, sealed it;* but You, as the immortal and all-powerful God,* arose on the third day.

When You entered the gates of hades, O Lord, and shattered them,* the prisoners therein cried aloud:* “Who is this? for He has not been condemned to the lowest parts of the earth,* but has torn down the prisons of death as if a tent.* We received Him as a mortal, but we tremble before Him as God.” * O All-powerful Saviour have mercy on us.

Tone 1—from the Triodion

Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted high;* forget not Your poor to the end.

The Kingdom of God is not food and drink,* but righteousness and abstinence with holiness:* And so the rich shall not enter into it,* but those who invest their treasures into the needful hands of the poor.* This is what David the Prophet has taught us, saying:* “The righteous man shows mercy all the day long;* his delight is in the Lord, and walking in the light he shall not stumble.”* All this was written for our admonition,* that we fast and undertake the doing of good deeds;* that in place of earthly things the Lord may grant us heavenly things.

Glory…

Repeat: The Kingdom of God…

Tone 2, Now…

You are truly most blessed, O virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, Death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who finds in this your good pleasure. Glory to You!

Great Doxology

Troparion, Tone 2

You came forth from death, destroying the eternal bonds of jades, O Lord.* You broke the curse of Death* and thus delivered us from the snares of the Evil One.* Then You appeared to your apostles and sent them forth to preach,* and through them You have bestowed your peace upon all the world,* for You alone are rich in mercy.

Insistent Litany

Litany of Supplication

Great Dismissal

DIVINE LITURGY

Troparia and Kontakia

Troparion, Tone 8: You came down from on high, O Merciful One,* and accepted three days of burial* to free us from our sufferings.* O Lord, our life and our resurrection,* glory be to You.

Troparion, Tone 8: The divine image was faithfully preserved in you, O mother,* for taking up the Cross, you followed Christ.* By your deeds you have taught us to see beyond the flesh, which passes,* and care for the soul, a thing immortal.* And so, O venerable Mary,* your spirit rejoices with the angels.

Tone 3, Glory… Now…

Kontakion, Tone 3: Once you were filled with every impurity,* now through repentance you have been revealed as a bride of Christ,* following the angelic life, you crushed demons with the weapon of the Cross.* Therefore, O glorious Mary, you have been shown to be a bride of the kingdom.

Prokeimenon, Tone 8
Pray and give praise to the Lord our God.
verse: In Judea God is known; His name is great in Israel. (Psalm 75:12,2)

Tone 4
God is wonderful in His saints,* the God of Israel. (Psalm 67:36)

Epistle: Hebrews 9:11-14 (NRSV) & Galatians 3:23–29;
(Hebrews 9:11-14) Brothers and sisters, when Christ came as a high priest of the good things that have come, then through the greater and perfect tent (not made with hands, that is, not of this creation), he entered once for all into the Holy Place, not with the blood of goats and calves, but with his own blood, thus obtaining eternal redemption. For if the blood of goats and bulls, with the sprinkling of the ashes of a heifer, sanctifies those who have been defiled so that their flesh is purified, how much more will the blood of Christ, who through the eternal Spirit offered himself without blemish to God, purify our conscience from dead works to worship the living God!

Alleluia, Tone 8
verse: Come, let us rejoice in the Lord; let us acclaim God our Saviour. (Psalm 94:1)
verse: Let us come before His countenance with praise and acclaim Him with psalms. (Psalm 94:2)

Gospels: Mark 10:32-45 (NRSV) & Luke 7:36–50;
(Mark 10:32-45) At that time, Jesus took the twelve aside again and began to tell them what was to happen to him, saying, “See, we are going up to Jerusalem, and the Son of Man will be handed over to the chief priests and the scribes, and they will condemn him to death; then they will hand him over to the Gentiles; they will mock him, and spit upon him, and flog him, and kill him; and after three days he will rise again.” James and John, the sons of Zebedee, came forward to him and said to him, “Teacher, we want you to do for us whatever we ask of you.” And he said to them, “What is it you want me to do for you?” And they said to him, “Grant us to sit, one at your right hand and one at your left, in your glory.” But Jesus said to them, “You do not know what you are asking. Are you able to drink the cup that I drink, or be baptized with the baptism that I am baptized with?” They replied, “We are able.” Then Jesus said to them, “The cup that I drink you will drink; and with the baptism with which I am baptized, you will be baptized; but to sit at my right hand or at my left is not mine to grant, but it is for those for whom it has been prepared.” When the ten heard this, they began to be angry with James and John. So Jesus called them and said to them, “You know that among the Gentiles those whom they recognize as their rulers lord it over them, and their great ones are tyrants over them. But it is not so among you; but whoever wishes to become great among you must be your servant, and whoever wishes to be first among you must be slave of all. For the Son of Man came not to be served but to serve, and to give his life a ransom for many.”

Hymn to the Mother of God
In you, O Full of Grace, all creation rejoices: the angelic ranks and all the human race. Sanctified temple and spiritual paradise, virgins’ pride and boast, from whom God is made flesh and became a little Child; and He who is our God before all ages, He made your womb a throne, and He made it wider that all the heavens. In you, O Full of Grace, all creation rejoices. Glory be to you.

Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest. (Psalm 148:1)* The just man shall be in everlasting remembrance;* of evil hearsay he shall have no fear.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 111:6)

Неділя 5-та Великого Посту, преподобної Марії Єгипетської
Св. сщмч. Василія, пресвіт. Анкирського. 22 березня.

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

Стих: Ви́веди з в’язни́ці мою́ ду́шу,* щоб дя́кувати І́мені Твоє́му.

(г. 8): Вечі́рню пі́сню і слове́сну слу́жбу* прино́симо Тобі́, Хри́сте,* бо Ти зво́лив поми́лувати нас воскресі́нням.

Стих: Мене́ обсту́плять пра́ведники,* бо Ти добро́ мені́ вчи́ниш.

Го́споди, Го́споди,* не відки́нь нас від Твого́ лиця́,* але́ зволь поми́лувати нас воскресі́нням.

Стих: З глиби́н взива́ю до Те́бе, Го́споди,* Го́споди, почу́й мій го́лос.

Ра́дуйся, Сіо́не святи́й,* ма́ти церко́в, Бо́же посе́лення!* Бо ти пе́рший прийня́в проще́ння гріхі́в воскресі́нням.

Стих: Неха́й бу́дуть Твої́ ву́ха ува́жні,* до го́лосу бла́гання мого́.

Сло́во Бо́га Отця́ пе́ред віка́ми наро́джене,* оста́ннім же ча́сом доброві́льно вопло́чене від Пречи́стої,* ви́терпіло сме́ртне розп’я́ття* та й спасло́ зда́вна уме́рлу люди́ну Свої́м воскресі́нням.

Стих: Коли́ Ти, Го́споди, зважа́тимеш на беззако́ння, то хто всто́їться, Го́споди.* Та в Те́бе є проще́ння.

Твоє́ воскресі́ння з ме́ртвих славосло́вимо, Хри́сте,* бо ним Ти ви́зволив рід Ада́ма від а́дської му́ки* і, як Бог, дав Ти сві́тові життя́ ві́чне й вели́ку ми́лість.

Стих: За́для І́мени Твого́ наді́юсь на Те́бе, Го́споди, наді́ється душа́ моя́ на сло́во Твоє́;* наді́ється душа́ моя́ на Го́спода.

Сла́ва Тобі́, Хри́сте Спа́се,* Си́ну Бо́жий єдиноро́дний, що був приби́тий до хреста́* і тре́тього дня воскре́с із гро́бу.

Стих: Від ра́нньої сторо́жі до но́чі від ра́нньої сторо́жі* неха́й упова́є Ізра́їль на Го́спода.

Сла́вимо Тебе́, Го́споди,* бо Ти доброві́льно ви́терпів хрест за́для нас,* і поклоня́ємось Тобі́, всеси́льний Спа́се.* Не відки́нь нас від лиця́ Твого́,* але́ ви́слухай і спаси́ воскресі́нням Твої́м, Людинолю́бче.

Стих: Бо в Го́спода ми́лість і відку́плення вели́ке в Ньо́го;* Він ви́зволить Ізра́їля від усьо́го беззако́ння його́.

(г. 6, подібний: Поклавши всю надію): Не допуска́ла тебе́* до огляда́ння святи́ні* скве́рна раніше сподіяних блудодійств,* одна́к чуття́ твоє́ і Бо́гом да́ний ро́зум,* і тяга́р на сумлінні від усьо́го вчи́неного* привели́ тебе́ до наве́рнення.* А на іко́ну погля́нувши Благослове́нної Богоотрокови́ці,* і ви́знавши всі дотепе́рішні падіння, Всехва́льна,* ти зі сміли́вістю чесно́му Дре́ву* поклони́лася.

Стих: Хвалі́те Го́спода всі наро́ди!* Прославля́йте Його́ всі лю́ди!

Поклони́вшися* святи́м місця́м ра́дісно,* ти спасе́нне напу́ття чесно́ти оде́ржала в них,* і бадьо́ро ви́рушила в до́бру путь.* Че́рез Йорда́нську те́чію пройшо́вши,* ти з завзя́ттям в осе́лі Хрести́телевій осели́лася,* і лютува́ння при́страстей своїм життя́м загну́здала,* ви́снаживши возде́ржністю тіла пло́тські збу́рення,* приснопа́м’ятная ма́ти.

Стих: Вели́ке бо до нас Його́ милосе́рдя,* і ві́рність Го́спода пові́ки.

В пусти́ні осели́вшись,* при́страсні о́брази ти в со́бі благоче́сно ви́нищила,* о́браз богоподібности* в душі ви́писавши різнорідністю чесно́т,* і настільки заясніла,* що й по во́дах ле́гко прохо́дила стопа́ми* і від землі здійма́лася,* Бо́гові прино́сячи моління;* і ни́ні зі сміли́вістю* пе́ред Христо́м стоячи́,* всесла́вна Маріє,* моли́ся за ду́ші на́ші.

Слава: Душевні пастки і плотські страсті* мечем стриманости посікла ти,* і мисленні прогрішення* мовчанням посту умертвила,* і потоками сліз твоїх всю пустелю напоїла,* і зростила ти нам покаяння плоди* – Тому твою пам’ять, Преподобна, святкуємо.

І нині (догмат, г. 8): Цар небе́сний з любо́ви до люде́й на землі́ з’яви́вся* і між людьми́ пожи́в;* бо від чи́стої Ді́ви воплоти́вся* і з не́ї ви́йшов, прийня́вши ті́ло.* Він є Син оди́н, дві в Ньо́му приро́ди, а не осо́би.* Тому́, пропові́дуючи Його́, як доскона́лого Бо́га* і спра́вді доскона́лу люди́ну,* визнаємо́ Христа́ Бо́га на́шого.* Моли́ Його́, Ма́ти всечи́ста,* щоб були́ поми́лувані ду́ші на́ші.

Стихири на стиховні

(г. 8): На хрест ви́йшов Ти, Ісу́се, зійшо́вши з не́ба!* Прийшо́в Ти на смерть, Життя́ безсме́ртне,* спра́вжнє сві́тло для тих, що в те́мряві,* для всіх, що впа́ли – воскресі́ння і просві́чення.* Спа́се наш, – сла́ва Тобі!

Стих: Госпо́дь царю́є,* у ве́лич Він зодягну́вся. (Пс. 92,1)

Славосло́вимо Христа́, що воскре́с із ме́ртвих.* Він, прийня́вши ду́шу й ті́ло,* одне́ від о́дного відділи́в під час стражда́ння.* Його́ пречи́ста душа́ зійшла́ в ад і його́ полони́ла,* у гро́бі ж не зазна́ло зотлі́ння святе́ ті́ло* Визволи́теля душ на́ших.

Стих: Бо Він утверди́в вселе́нну,* і вона́ не захита́ється. (Пс. 92,1)

Псалма́ми й пісня́ми прославля́ємо, Спа́се,* Твоє́ воскресі́ння з ме́ртвих,* яки́м Ти ви́зволив нас від а́дських мук* і, як Бог, дав ві́чне життя́ і вели́ку ми́лість.

Стих: До́мові Твоє́му, Го́споди,* нале́жить свя́тість на до́вгі лі́та. (Пс. 92,5)

О, Вла́дико всіх недосту́пний!* Тво́рче не́ба й землі́!* Ти на хресті постражда́в і дав мені́ безстра́стя;* прийня́вши ж погребе́ння і воскре́снувши в сла́ві,* Ти підня́в Ада́ма руко́ю всеси́льною.* Сла́ва Твоє́му на тре́тій день воскресі́нню,* яки́м Ти дав нам ві́чне життя́ і очи́щення з гріхі́в,* як єди́ний людинолю́бний!

Слава і нині: Ді́во пречи́ста, що невимо́вно зачала́ ті́лом Бо́га!* Ма́ти Бо́га ви́шнього!* Прийми́ мольби́ твої́х слуг, Всенепоро́чна,* даючи́ всім проще́ння гріхі́в.* Прийня́вши ни́ні на́ші блага́ння,* моли́, щоб усі́ ми спасли́ся.

Тропарі

(г. 8): З висоти́ зійшо́в Ти, Милосе́рдний,* погребе́ння прийня́в Ти тридне́вне,* щоб нас ви́зволити від страсте́й,* життя́ і воскресі́ння на́ше,* Го́споди, сла́ва Тобі́.

Слава: (г. 3): Перше блуду всякого сповнена,* а відтак невістою Христовою через покаяння стала ти,* і ангельське життя наслідуючи,* бісів зброєю хреста погубила єси,* тому й явилась ти невістою Царя, Маріє славна.

І нині: Тебе, що стала посередницею спасіння роду нашого,* оспівуємо, Богородице Діво;* бо тілом, яке від тебе прийняв Син твій і Бог наш,* зазнав на хресті страждань* і визволив нас із тління, як Людинолюбець.

УТРЕНЯ

Священник: Слава святій, одноістотній, животворчій і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління (3 р.).

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою (2 р.).

Шестипсалм’я

Псалом 3 (У понеділок)

О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.

Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».

Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.

Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.

Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.

Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.

Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.

У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.

Псалом 37 (У вівторок)

О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.

Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.

Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.

Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.

Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.

Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.

Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.

Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.

О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.

Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.

Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.

І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.

Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.

Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.

На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.

Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.

Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.

Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.

А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.

І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.

Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.

Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.

Псалом 62 (У середу)

Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.

Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.

Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.

Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.

Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.

Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.

Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.

Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.

Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.

Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.

Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.

А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3 р.)

Господи, помилуй. (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Псалом 87 (У четвер)

Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.

Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.

Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.

Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.

Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.

Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.

Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.

Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.

Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.

Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?

Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій − твою вірність?

Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?

Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.

Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?

Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій − і умліваю.

Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.

Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.

Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.

Псалом 102 (У п’ятницю)

Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє − його святе ім’я.

Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.

Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.

Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.

Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.

Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.

Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.

Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.

Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.

Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.

Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.

Як далеко схід від заходу,* так віддалив він від нас злочинства наші.

Як батько милосердиться над синами,* так милосердиться Господь над тими, що його бояться.

Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.

Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, і мов квітка в полі.

Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.

Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.

І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.

Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.

Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.

Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.

Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!

Псалом 142 (У суботу й неділю)

О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.

І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.

Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.

Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.

Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.

До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.

Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.

Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.

Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.

Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.

Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.

І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Під час рецитування псалмів, священник читає потиху перед св. дверми оці молитви:

Утренні молитви

Велика єктенія

У мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасення їх Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Благодаримо Тебе, Господи, Боже наш, що підняв нас із постелі нашої і вклав в уста наші слово хвали, щоб поклонятися і призивати ім’я Твоє святе. Ми умоляємо Твоє милосердя, яке Ти завжди виявляв у нашому житті. Пошли поміч свою людям, що стоять перед лицем святої слави Твоєї і дожидають від Тебе багатої милости; і дай нам, що зо страхом і любов’ю завжди Тобі служимо, хвалити несказанну Твою доброту.]

Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Бог Господь… (Пс. 117), глас 8

Бог – Господь, і явився нам; благословен, хто йде в ім’я Господнє.

Стих: Прославляйте Господа, бо він благий, бо милість його вічна.

Стих: Вони навколо обступили мене, але я ім’ям Господнім переможу їх.

Стих: Я не вмру, а житиму і розказуватиму про діла Господні!

Стих: Камінь, яким знехтували будівничі, став головним на розі. Від Господа це сталось, і дивне воно в очах наших.

Тропарі

(г. 3): Перше блуду всякого сповнена,* а відтак невістою Христовою через покаяння стала ти,* і ангельське життя наслідуючи,* бісів зброєю хреста погубила єси,* тому й явилась ти невістою Царя, Маріє славна.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Від ночі лине дух наш до Тебе, Боже, бо світлом є повеління Твої. Навчи нас, Боже, правди Твоєї, заповідей Твоїх і виправдань Твоїх. Просвіти наші духовні очі, щоб ми не заснули в гріхах на смерть. Віджени всяку мряку від сердець наших, даруй нам сонце правди і охорони життя наше знаменням і печаттю Святого Твого Духа. Направ стопи наші на шлях мирний, дай нам бачити ранішній день у радості, щоб ми Тобі засилали ранішні молитви.]

Священник: Бо Твоя є влада і Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Перший сідальний

(г. 8): Ти воскрес із мертвих, Життя всіх,* тож ангел світлий жінкам сказав:* Перестаньте плакати й апостолам сповістіть воскресіння* та співайте, що воскрес Христос Господь.* Він, як Бог, зволив спасти рід людський.

Слава і нині: Оспівуймо небесні двері й кивот,* всесвяту гору й осяйну хмару,* небесну драбину, духовний рай,* спасіння Єви та великий скарб вселенної!* Бо з неї виникло світові спасіння й відпущення давніх прогріхів.* Тому й співаємо тобі:* Моли Сина твого й Бога, щоб дав прощення гріхів нам,* що поклоняємося пресвятому твоєму народженню.

Відтак читець читає другу чергову катизму, диякон виголошує другу малу єктенію:

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Боже й Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти підніс нас з постелі нашої і зібрав на годину молитви. Дай нам ласку відкрити уста наші і прийми наші подяки, що в наших силах, і навчи нас установ Твоїх. Бо молитися як слід не вміємо, якщо Ти, Господи, святим Твоїм Духом не навчиш нас. Тому молимося Тобі: Даруй і прости, якщо ми згрішили аж до теперішньої години словом або ділом, або думкою, добровільно або недобровільно. Бо коли на провини будеш дивитися, Господи, Господи, то хто встоїться, бо в Тебе є прощення. Ти один святий, допоміжник сильний, захисник життя нашого, і Тебе ми завжди оспівуватимемо.]

Священник: Бо Ти благий і людинолюбний Бог – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Другий сідальний

(г. 8): Люди, Спасе, твій гріб опечатали,* та ангел відвалив камінь від входу.* Жінки, бачивши воскреслого з мертвих,* і самі благовістили учням у Сіоні, що ти воскрес – Життя всіх;* впали окови смерти!* Господи, – слава тобі!

Слава і нині (співається стоячи): Тобою, Благодатна, радіє все творіння:* ангельський хор і людський рід.* Святий храме і раю духовний, похвало дів!* З тебе Бог воплотився і став хлоп’ятком – предвічний Бог наш.* Твоє бо лоно він учинив своїм престолом, просторішим від небес.* Тобою, Благодатна, радіє все творіння, слава Тобі!

Ангельський хор

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Ангельський хор здивувався,* бачивши до мертвих зарахованим тебе, Спасе,* що силу смерти знищив, і з собою Адама підняв* та з аду всіх визволив.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Нащо миро* зі сльозами, Учениці, жалібно змішуєте?* – запитав світлоносний ангел при гробі мироносиць.* Гляньте на гріб і зрозумійте,* що воскрес Спаситель з гробу.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Рано на світанку* мироносиці поспішали до гробу твого, плачучи,* але з’явився їм ангел і прорік:* Пора голосіння минула, не плачте;* про воскресіння ж звістіть апостолам!

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Мироносиці – жінки,* що з миром прийшли до гробу твого, Спасе, ридали.* Ангел же їм сказав, мовивши:* Чому між мертвими живого шукаєте?* Він бо, як Бог, воскрес із гробу.

Слава: Поклонімось Отцю,* і його Сину, і Святому Духові,* Святій Тройці* в одній сутності,* з серафимами взиваючи:* Свят, свят, свят єси, Господи.

І нині: Життєдавця породивши, ти, Діво,* Адама з гріха визволила,* Єві радість замість смутку подала,* а відпалих від життя повернув до нього той,* що з тебе тіло прийняв – Бог і чоловік.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Від ночі лине дух наш до Тебе, Боже, бо світлом є повеління Твої на землі. Навчи нас у страсі Твоєму виконувати правду й добро, бо Тебе славимо як правдивого Бога нашого. Прихили вухо своє і вислухай нас, і пом’яни, Господи, тих, що є та що моляться з нами, всіх по імені, і спаси їх силою Твоєю. Благослови людей Твоїх і освяти спадкоємство Твоє: мир світові Твоєму даруй, церквам Твоїм, Священникам, владі, і всім людям.]

Священник: Бо благословилося ім’я Твоє і прославилося царство Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Іпакой, глас 8

Мироносиці, приступивши до гробу Життєдавця,* шукали між мертвими безсмертного Владику;* вістку ж радісну від ангела почувши,* сповістили апостолів, що воскрес Господь,* подаючи світові велику милість.

Степенна пісня, глас 8

Антифон 1:

Від юности моєї ворог мене спокушає і палить пристрастями,* а я надіюсь на тебе, Господи, і перемагаю його.

Ненависники Сіону хай стануть, як трава, яку виривають!* Христос скосить їхні шиї косою мук.

Слава і нині: Святий Дух оживляє все.* Він Світло від Світла, великий Бог;* з Отцем співаємо йому та зі Словом.

Антифон 2:

Нехай серце моє, смиряючись, покриється страхом Твоїм, щоб через гордість я не відпав від Тебе, всемилосердний.

Той, хто надію на Господа покладав, не убоїться тоді, коли Він буде вогнем судити всіх і стражданнями.

Слава і нині: Всякий, хто під покровом Божества, Святим Духом бачить, пророкує і великі чуда творить, Єдиного Бога в трьох Особах прославляючи, бо, хоч Божество й трисяйне, але єдиноначальне.

Антифон 3:

Взиваю до Тебе, Господи, зваж і прихили вухо Твоє до мене, що взиваю, і очисти мене раніш, ніж візьмеш мене звідси.

Усякий, хто відходить до матері своєї – землі, знову повернеться, щоб прийняти страждання або почесті за прожите життя.

Слава і нині: Від Святого Духа – богослів’я, Він – Трисвята Одиниця; Безначальний Отець, від Нього народжується Син безлітній; і Дух співпрестольний і єдинообразний, що від Отця разом сяє.

Антифон 4:

Як добре, як гарно, коли брати живуть разом, бо в цьому Господь життя обіцяв вічне.

Той, хто прикрашає лілеї польові, повеліває не турбуватися про одежу свою.

Слава і нині: Святим Духом, єдиною причиною все тримається в мирі, він бо Бог Єдиносущний з Отцем і Сином.

Євангеліє

Будьмо уважні.

Священник: Мир всім.

Премудрість. Будьмо уважні.

Прокімен, глас 8

Псалом 145

Повік царюватиме Господь, Бог твій, Сіоне, з роду в рід.

Стих: Хвали, душе моя, Господа,* похвалю Господа в житті моїм.

Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

[Скарбнице благ, джерело невисихаюче, Отче святий, чудотворче всесильний і вседержителю! Усі Тобі поклоняємося і Тобі молимося та Твої милості і Твої ласки призиваємо на поміч і на заступництво нашій смиренності. Пом’яни, Господи, слуг Твоїх, прийми від усіх нас ранішні моління, як кадило перед Тобою; ні одного з нас не вчини нездатним, але всіх нас зберігай ласками Твоїми. Пом’яни, Господи, тих, що чувають і співають на славу Твою і єдинородного Твого Сина і Бога нашого, і Святого Твого Духа. Будь їм помічником і заступником; прийми їх молитви на наднебесний і духовний Твій жертовник.]

Священник: Бо Ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Вірні на глас прокімена: Всяке дихання, нехай хвалить Господа.

Стих: Хваліте Бога у святині його.

Стих: Хваліте його у твердині сили його.

І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молім.

Вірні: Господи, помилуй (3 р.).

Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.

Священник: Мир всім!

Вірні: І духові твоєму.

Священник: Від Івана святого Євангелія читання.

Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Будьмо уважні.

Священник сам читає Євангеліє.

У той час Марія стояла назовні при гробі і плакала. І плачучи, вона нахилилась до гробу, і бачить двох ангелів у білій одежі, що сиділи – один у головах, другий у ногах, де лежало тіло Ісуса. І кажуть вони їй: Жінко, чого плачеш? Вона їм каже: – Узяли мого Господа, і не знаю, де його поклали. Сказавши це, обернулась і бачить – стоїть Ісус. Та вона не знала, що то Ісус. Він їй каже: – Жінко, чого плачеш, кого шукаєш? Вона, думаючи, що це садівник, каже йому: – Пане, як ти взяв його, скажи мені, де ти його поклав, і я його візьму. Мовить до неї Ісус: – Маріє! Вона, обернувшись, каже до нього по-єврейському: – Раввуні! що у перекладі означає Учителю. Ісус їй каже: – Не затримуй мене, бо я ще не зійшов до Отця мого, але йди до моїх братів і скажи їм: Я йду до Отця мого й Отця вашого, до Бога мого й Бога вашого. І пішла Марія Магдалина, щоб звістити учням, що вона бачила Господа і що він те сказав їй. (Ів. 64 зач.; 20, 11-18)

Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Воскресіння Христове

(г. 6): Воскресіння Христове бачивши,* поклонімось святому Господу Ісусові,* єдиному безгрішному.* Хресту твоєму поклоняємось, Христе,* і святе воскресіння твоє величаємо і славимо,* бо ти – Бог наш,* крім тебе іншого не знаємо,* ім’я твоє призиваємо.* Прийдіть, усі вірні,* поклонімось святому Христовому воскресінню,* це бо прийшла через хрест радість усьому світові.* Завжди благословляючи Господа,* славимо воскресіння його,* бо, розп’яття перетерпівши,* він смертю смерть переміг.

Псалом 50

Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.

Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.

Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;

То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.

Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.

Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.

Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.

Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.

Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.

Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.

Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.

Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.

Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.

Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.

Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.

Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.

Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.

Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.

Після 50-го псалма співаємо:

Слава (г. 8): Відчини мені двері покаяння, Життєдавче,* − молиться зранку дух мій у святім твоїм храмі,* бо вся моя тілесна храмина осквернена;* але ти, Щедрий, очисти мене своєю ласкавою милістю.

І нині: На стежки спасіння настав нас, Богородице,* бо ми опоганили душу соромними гріхами* і в лінощах прогайнували все життя наше.* Тож моліннями твоїми визволь нас від усякої нечистоти.

Стих: Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

(г. 6): Роздумуючи над безліччю моїх гріхів,* жахаюся страшного дня судного;* але, надіючись на ласку твого добросердя,* як Давид, взиваю до тебе:* Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї!

Єктенія

Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животворчого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотних, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і преподобної матері нашої Марії Єгиепетської, і всіх cвяти́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.

Вірні: Господи, помилуй (12 р.).

[Господи, Боже наш! Ти за покаяння дарував людям відпущення, нам же, як образ пізнання і визнання гріхів, показав покаяння і прощення пророка Давида. Тож, Владико, помилуй з великої милости Твоєї нас, що в чимало великих гріхів впали, і по багатстві ласк Твоїх очисти беззаконня наші, бо перед Тобою згрішили ми, Господи, що невідомі й таємні речі серця людського знаєш, і єдиний Ти маєш владу прощати гріхи. Серце ж чисте вчини в нас і Духом владичним утверди нас, і радість спасіння Твого яви нам. Не відкинь нас від лиця Твого, але дозволь, як благий і людинолюбний, аж до останнього нашого віддиху появляти Тобі жертву справедливости й приноси на святих Твоїх жертовниках.]

Священник: Благодаттю, і щедротами, і людинолюб’ям єдинородного Сина Твого, з яким Ти благословенний, із пресвятим, і благим, і животворчим твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Канон

(Якщо скорочується Канон, перейди до Пісня Богородиці).Пісня 1

Ірмос (г. 8): Воду перейшовши, як по суші, і єгипетського лиха позбувшись, Ізраїль взивав: Визволителеві й Богу нашому співаймо.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Віддав Ти мене ласолюбству багатого, що кожний день веселиться в багатстві розкошів, але молю Тебе, Спасе, врятуй мене від вогню, як Лазаря.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Зодягнувся я, Спасе, ласощами, як той, що наряджався у вісон, золото і золототкану одежу, але не відішли мене в огонь, як того.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Колись багатий втішався багатством і ласолюбством у тлінному житті і тому був засуджений на муки, бідний же Лазар блаженствував.

Слава, і нині: Богородичний: Чини ангельські і людські безперестанно прославлять Тебе, Мати Безмужня, бо Творця їх, як Младенця, в обіймах Своїх Ти носила.

Пісня 3

Ірмос (г. 8): Ти єси твердиня для тих, що припадають до Тебе, Господи, Ти єси світло потьмарених, і прославляє Тебе дух мій.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Як Лазаря спас єси від полум’я, Христе, так і мене, недостойного раба Твого, врятуй від огню геєнного.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Багатий я на пристрасті й насолоди, а, як Лазар, убогий на добрі діла, але спаси мене, Господи.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

В багряницю й вісон зодягався багатий з похітливістю й гріхами, тому й мучиться в огні.

Слава, і нині: Богородичний: Дай мені поміч молитвами Твоїми, Всечистая, приступи лютих напастей відганяючи.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

[Господи, Боже наш, що сонну неміч забрав від нас і покликав нас візванням святим, щоб і вночі підносити руки наші і прославляти тебе за справедливі твої присуди. Прийми благання наші, моління, визнавання, нічні служби і даруй нам, Боже, віру бездоганну, надію впевнену, любов нелицемірну. Благослови наші входи й виходи, вчинки, слова, діла й думки; і дай нам дочекатися початку дня, нам, що хвалять й оспівують, і благословлять добрість твоєї несказанної сили]

Священик: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Сідальний, гл. 8:

Приборкавши всі тілесні порухи подвигами посту, ти виявила відважні задуми своєї душі: бо забажавши бачити Хрест Господній, саму себе розіп’яла для світу, всечесная, і відтоді ревно направляла себе, всеблаженна, до прагнення ангельського життя. Моли Христа Бога дарувати відпущення гріхів тим, хто з любов’ю почитає твою святу пам’ять.

Слава: і нині: Богородичний: Прославимо двері небесні і ковчег, всесвяту гору, світлосяйну хмарину, неопалиму купину, рай словесний, визволення Єви, великий скарб усієї вселенної, бо через неї сталося спасіння світу і відпущення давніх гріхів. Тому і взиваємо до Неї: молися Синові Твоєму й Богу, щоб дарував відпущення гріхів тим, хто побожно поклоняється всесвятому Різдву Твоєму.

Пісня 4

Ірмос (г. 8): Почув я, Господи, про таємницю Провидіння твого, зрозумів діла твої і прославив твоє Божество.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Насолоджувався багатий їжею і одежею пишався, — Лазар же бажав насититися крихами з трапези його.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Навіть пси облизували язиком струпи убогого Лазаря, співчутливішими буваючи до убогого, ніж розум багатого.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Колись Лазар в муках від ран убожества валявся перед ворітьми багатого, Спасе, зате він нині прославляється.

Слава, і нині: Богородичний: Моли, Пречистая, Народженого Тобою про спасіння від неволі спокусника тих, що Тебе прославляють, бо Ти єдина єси Заступниця за нас.

Пісня 5

Ірмос (г. 8): Нащо ти відкинув мене від лиця Твого, Світло Незаходиме, і покрила пітьма ворожа мене окаянного, але наверни мене й до світла заповідей твоїх стежки мої направ, — молюся.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Коли багатий побачив Лазаря, що перебував у лоні Авраамовому в радості, світлі і сяйві, то заголосив: Отче Аврааме, помилуй мене, в огонь засудженого, і язик мій від спраги горить.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Насолоджувався ти, багатством життя веселячись, — Авраам сказав багатому, — через те й мучишся тут, перебуваючи вічно в огні; убогий же Лазар радощами вічними втішається.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Багато спокус мав я у житті, подібно до багатого, в розкошах усе своє життя прожив, Людинолюбче, але прошу Твоїх щедрот, щоб визволився я від вогню і, як Лазар, спасся.

Слава, і нині: Богородичний: Материнську сміливість до Сина Твого маючи, єдинокровного піклування про нас, Пречиста, не зневаж, — благаємо, бо ми, християни, одну Тебе милостивою Заступницею перед Владикою маємо.

Пісня 6

Ірмос (г. 8): Очисти мене, Спасе, бо великі беззаконня мої, і з глибини зла виведи, — молюся. Тебе бо я звав, і Ти почув мене, Боже спасіння мого.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Багатий засудив себе любострасним життям на огненне полум’я. Вбогий же Лазар, проживши в цьому житті в нужді, сподобився безконечної радости.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

В лоні Авраамовім Лазар сподобився вічним життям втішатися. На вогонь же засуджений багатий мучиться душею й тілом.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

На вогонь засуджений багатий за Лазаря. Не осуди мене, окаянного, Людинолюбче Господи, але, як Лазаря, світла Твого сподоби.

Слава, і нині: Богородичний: О коли б нам визволитися від гріхів лютих молитвами Твоїми, Божа Мати Чистая, і сподобитися Божественного сяйва Сина Божого, що несказанно від Тебе тіло прийняв.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Вірні: Тобі, Господи.

[Благодаримо Тебе, Господи, Боже спасіння нашого, бо ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялися величному імені твоєму. Тому молимо тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати тобі розумно й молитися безупинно та в страсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христа твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і круши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів.]

Священик: Бо Ти цар миру і Спас душ наших і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Кондак, (г. 3): Різними блудами раніше сповнена,* через покаяння явилася нині Христовою невістою,* ангельське життя наслідуючи,* зброєю хреста демонів погублюєш;* тому й стала Ти невістою Царства, Маріє преславная.

Ікос: Христову дочку і агницю піснями нині прославимо,* Марію приснопам’ятну, що стала овечкою Єгипту;* і всіх його спокус уникнула* й єдина принесла себе як звершений приплід для Церкви,* подвизаючись у пості і молитві, понад міру людської природи.* Тому єдиний Вседержитель і возвисив життя й діяння Марії преславної.

Пісня 7

Ірмос (г. 8): Отроки, що з Юдеї прийшли, вірою в Тройцю полум’я в печі перемогли колись, співаючи: Отців наших Боже, благословен єси.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Як колись Йов лежав на гноїщі з червами і в бруді, так і перед ворітьми багатого сидів Лазар, співаючи: Отців Боже, Благословен єси.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Валяючись вдавні перед ворітьми немилосердного багатого, Лазар бажав крихти із його трапези, але ніхто не давав йому: замість них знайшов Авраамове лоно.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Долі немилосердного багатого позбав мене, Христе мій, — молюся, прилучивши до вбогого Лазаря, сподоби взивати до Тебе з подякою: Отців наших Боже, Благословен єси.

Слава, і нині: Богородичний: Із утроби дівочої тіло прийнявши, явився Ти на спасіння наше. Тому Матір Твою, Богородицю, визнаючи, вдячно взиваємо: Отців наших Боже, Благословен єси.

Пісня 8

Ірмос (г. 8): В сім раз сильніше піч розпалив халдейський гнобитель на богочестивих лютуючи, та побачивши вищою силою спасенних, Творцеві й Визволителю заспівав: Отроки, благословляйте; священики, співайте; люди, прославляйте по всі віки.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

В багряницю, вісон і порфіру вдавні пишно зодягався окаянний багач, убогий же Лазар при воротях його в муках лежав, впалими від трапези крихтами бажаючи насититися, і ніхто не подав йому. Тепер же в славі царствує з Христом.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

При воротях багатого лежав Лазар із гноїстими ранами на тілі і хотів насититися крихтами від їжі, та ніхто не дав йому, тільки пси співчутливо язиком облизували гній і струпи його. Тому нині втіхи в раю сподобився.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

В ласощах премногих, як колись багатий, що кожного дня зодягався в багряницю, і я, Многомилостивий, в розкошах життя цього себе осуджую за ласощі й спокуси. Тому благаю Тебе, Христе, від огню вічного визволи мене по всі віки.

Благословім Отця і Сина і Святого Духа – Господа нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.

Троїчний: Трисвяте Божество, Єдиносяйну Зорю від Єдиного Триіпостасного Єства: Предвічного Родителя, Єдиносущне з Отцем Слово і Співвладаря Єдиносущного Духа, діти, благословляйте, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.

Пісня Богородиці

Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.

Вірні: Величає душа моя Господа,* і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм.

Чеснішу від херувимів,* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо. (після кожного стиха).

Бо він зглянувся на покору слугині своєї,* ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.

Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе ім’я його.* Милосердя його з роду в рід на тих, які бояться його.

Він виявив потугу рамени свого,* розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.

Могутніх скинув з престолів, підняв угору смиренних;* наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.

Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,* як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки.

Пісня 9

Ірмос (г. 8): Тебе, непорочну Матір Бога вишнього,* тебе, що понад усяке розуміння своєю згодою Бога справді породила,* тебе, вищу від усіх пречистих сил, – безупинними похвалами величаємо.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Благаємо тебе, Христе:* Уподібни нас до вбогого Лазаря, віддаляючи від нас жадобу розкошей* і як правдивий Бог, збагати нас чеснотами,* щоб ми з вірою прославляли тебе в піснях.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Усі ми, вірні, знаємо Господню притчу,* тож усі зненавидьмо багачеве твердосердя,* щоб уникнули ми кари* і повсякчасно втішалися на лоні Авраама.

Слава і нині: З вірою величаємо тебе, що носила в обіймах невидимого Бога,* якого славить все створіння,* бо він завжди через тебе дарує нам спасіння.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Боже, Боже наш! Ти сотворив розумні й духовні сили Своєю волею. Тебе просимо й Тобі молимося: Прийми наші посильні величання з усіма Твоїми творіннями і збагати щедрими даруваннями Твоєї ласки. Бо перед Тобою згинається всяке коліно: на небі, на землі й під землею, і все, що живе, і все створіння оспівує неосяжну Твою славу, бо Ти Бог правдивий і вельми милостивий.]

Священик: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

«Свят Господь Бог наш» на глас прокімена.

Свят Господь Бог наш.

Стих: Возносіте Господа Бога нашого.

Стих: І поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо святе воно.

Світильний

Марія, побачивши в гробі двох ангелів, здивувалась* і, не впізнавши Христа, немов виноградаря, запитала:* Пане, де ти поклав тіло мого Ісуса?* Але пізнавши Його по голосі, що він – Спаситель,* почула від Нього: Не дотикайся до мене,* і скажи братам моїм: Відходжу до Отця.

Слава і нині: Одного з Тройці породила ти невимовно, Дівице:* Того, що в двох природах, подвійного діянням, та єдиного іпостассю.* Його ж моли завжди за тих, що вірою поклоняються,* щоб визволитися від усякого ворожого підступу, бо всі ми нині до тебе прибігаємо, Володарко Богородице.

Хвалитні

Псалом 148

Два перших стихи хвалитних на глас 8:

Усе, що живе, нехай хвалить Господа.* Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.

Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.

Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.

Поставив їх на віки віків* і дав закон, що не перейде.

Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;

Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;

Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;

Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;

Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;

Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.

Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.

Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.

Псалом 149

Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.

Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.

Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.

Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.

Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.

Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.

Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.

Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.

Стихири

Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.

(г. 8): Хоч і став ти, Господи, на суді Пилата,* то не покинув ти престолу, сидячи разом з Отцем;* але, воскреснувши з мертвих, ти визволив світ з недолі ворожої,* як щедрий і людинолюбний.

Псалом 150

Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.

Господи, ти хрест твій дав нам як зброю на диявола,* який тремтить і трясеться,* не в спромозі і глянути на Його силу,* бо хрест мертвих підніс і смерть подолав.* Тому й поклоняємось твоєму погребенню і воскресінню.

Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.

Господи, хоч юдеї тебе, немов мертвого, в гробі поклали,* то вояки як царя заснулого сторожили;* і хоч, як скарб життя, тебе печатями опечатали,* але ти воскрес і дав нетління душам нашим.

Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.

Ангел твій, Господи,* що благовістив воскресіння, настрахав сторожу,* але до жінок промовив, кажучи:* Чого шукаєте живого між померлими?* Він воскрес, як Бог, і дав життя вселенній.

Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.

Ти, Христе Боже, вільний від страждань по Божеству,* постраждав хрестом і прийняв триденне погребення,* щоб визволити нас від ворожої неволі,* та й, вчинивши нас безсмертними,* оживити твоїм воскресінням, Людинолюбче.

Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

Поклоняюся, славлю й оспівую, Христе,* твоє воскресіння з гробу,* яким ти визволив мене з тяжких кайданів аду* і дав світові, як Бог,* вічне життя і велику милість.

Стих: Воскресни, Господи Боже мій, нехай піднесеться рука твоя;* не забудь убогих твоїх ніколи.

Беззаконні, які стерегли твій гріб, що життя прийняв,* запечатали його й поставили сторожу.* Але ти, як безсмертний і всесильний Бог,* воскрес на третій день.

Стих: Хвалитиму тебе, Господи, всім серцем моїм,* розповім про всі твої чудеса.

Коли ти, Господи, дійшов до адських брам та знищив їх,* тюремник закричав, промовивши:* Хто це такий, що не осуджується на ув’язнення в безоднях землі,* але, немов намет, знищив смертну в’язницю?* Я прийняв його, як мерця, але тремчу, як перед Богом.* Всесильний Спасе, помилуй нас!

Стих: Воскресни, Господи Боже мій, нехай піднесеться рука твоя;* не забудь убогих твоїх ніколи.

(г. 1): Царство Боже – не їжа ані напій, але правда і стриманість із святістю.* Тому багаті не ввійдуть у нього,* але ті, що свої скарби вкладають в руки вбогих.* Цього навчає й пророк Давид, кажучи:* Муж праведний ввесь день вчиняє милість,* тому приємний він Господеві;* а той, хто в світлі ходить, не спіткнеться.* Все це записане нам для повчання,* щоб ми в пості чинили добрі діла,* а Господь замість земного дасть нам небесне.

Слава (г. 1): Царство Боже – не їжа ані напій, але правда і стриманість із святістю.* Тому багаті не ввійдуть у нього,* але ті, що свої скарби вкладають в руки вбогих.* Цього навчає й пророк Давид, кажучи:* Муж праведний ввесь день вчиняє милість,* тому приємний він Господеві;* а той, хто в світлі ходить, не спіткнеться.* Все це записане нам для повчання,* щоб ми в пості чинили добрі діла,* а Господь замість земного дасть нам небесне.

І нині: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.

Велике славослов’я

[Хвалимо, співаємо, благословимо і благодаримо Тебе, Боже батьків наших, бо Ти забрав тінь нічну і явив нам знову світло денне. Молимо Твою добрість: Милостивий будь для нас грішних і прийми молитву нашу задля великої Твоєї ласкавости, бо ми прибігаємо до Тебе, милостивого і всемогутнього Бога. Ти, що засвітив у серцях наших правдиве сонце справедливости Твоєї! Просвіти розум наш і почування всі зберігай, щоб, як у день, ходили ми пристойно шляхом заповідей Твоїх і дійшли до життя вічного, і стали гідними насолоджуватися недоступним Твоїм світлом. Бо в Тебе є джерело життя, Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.]

Священник: Слава Тобі, що Світло нам показав!

Вірні: Слава во вишніх Богу*, і на землі мир*, в людях благовоління.

Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.

Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.

Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріхи світу, помилуй нас.

Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.

Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.

Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.

Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки віків.

Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.

Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.

Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.

Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.

Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.

Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.

Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою.

Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.

Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.

Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас. (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Святий Безсмертний, помилуй нас.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас.

Тропар

Воскресши із гробу і в’язи пекельні розірвавши,* ти роздер присуд смерти, Господи,* і всіх від сітки ворожої визволив.* А з’явившись апостолам своїм,* ти послав їх на проповідь,* і ними мир свій подав ти вселенній,* єдиний Людинолюбче.

Єктенія усильного благання

Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, за тих, що служать і послужили у святім храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів і сестер наших.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Прохальна єктенія

Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Господи, помилуй.

Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Прощення й відпущення гріхів, і прогрішень наших у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Доброго й пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Владико, Боже святий і неосяжний, що казав із темряви світлові засіяти, що заспокоїв нас у нічному сні й підвів до величання і моління Твоєї доброти! Ти, що даєш себе умолити задля свого милосердя, прийми і нині нас, що поклоняємося Тобі й по силі благодаримо Тебе; і даруй нам те, чого просимо задля спасіння. Вчини нас синами світла і дня та спадкоємцями вічних Твоїх благ. Пом’яни, Господи, за багатством ласк Твоїх усіх людей, що є і моляться з нами, і всю братію нашу на землі й на морі, і на всякому місці володіння Твого, що потребують Твоєї любови й помочі. Усім вияви велику Твою милість, щоб спасенні, як душею так і тілом, завжди перебували й відважно славили чудне й благословенне ім’я Твоє.]

Священник: Бо Ти – Бог милости, ласк і людинолюбности, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Священник: Мир всім.

Вірні: І духові твоєму.

Голови ваші перед Господом схиліть.

Вірні: Тобі, Господи.

Священник читає молитву: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як благий і людинолюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:

Священник: Бо до Тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Великий відпуст

Прему́дрість!

Вірні: Благослови́.

Священник: Благослове́нний Христо́с Бог наш, за́вжди, ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в.

Вірні: Амі́нь. Утверди́, Бо́же, святу́ правосла́вну ві́ру на ві́ки вікі́в.

Священник: Пресвята́ Богоро́дице, спаси́ нас.

Вірні: Чесні́шу від херуви́мів* і незрівня́нно славні́шу від серафи́мів,* що без зотлі́ння Бо́га Сло́во породи́ла,* су́щу Богоро́дицю, тебе́ велича́ємо.

Священник: Сла́ва Тобі́, Хри́сте Бо́же, упова́ння на́ше, сла́ва Тобі́!

Вірні: Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь. Го́споди, поми́луй. (3 р.) Благослови́.

Священник: Христос, що воскрес із мертвих, істинний Бог наш – молитвами пречистої Своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, і святого, якого є храм, і святого священномученика Василія, пресвітера Анкирського, преподобної матері нашої Марії Єгипетської, і всіх святих – помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.

Вірні: Амінь.

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Згідно Типікону в цей день служиться літургія св. Василія Великого.

Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 8): З висоти́ зійшо́в Ти, Милосе́рдний,* погребе́ння прийня́в Ти тридне́вне,* щоб нас ви́зволити від страсте́й,* життя́ і воскресі́ння на́ше,* Го́споди, сла́ва Тобі́.

I преподобній (г. 8): У Тобі, мати, дбайливо зберігся образ,* бо, прийнявши хрест, Ти пішла слідом за Христом* і ділом навчала Ти погорджувати тілом, бо воно проминає,* а дбати про душу – єство безсмертне.* Тим-то з ангелами разом радується,* преподобна Маріє, дух твій.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І ни́ні і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Кондак преподобній (г. 3): Пе́рше блу́дами вся́кими спо́внена,* як Христо́ва неві́ста че́рез покая́ння днесь яви́лася,* а́нгельське життя́ наслі́дуючи, де́монів ору́жжям хреста́ ти убива́єш.* Ра́ди цьо́го як неві́ста царе́ва ти яви́лася, Марі́є пресла́вна.

Прокімен (глас 8):
Помолі́ться і возда́йте Господе́ві, Бо́гу на́шому (Пс. 75,12).
Стих: Відо́мий у Ю́деї Бог, в Ізра́їлі вели́ке ім’я́ Його́ (Пс. 75,2).

Прокімен преподобній (г. 4): Ди́вний Бог у святи́х свої́х, Бог Ізра́їлів. (Пс. 67,36)

Апостол: (Євр 9,11-14):
Браття і Сестри, Христос же, з’явившись як архиєрей майбутніх благ, через більший і досконаліший намет, що зроблений не людською рукою, тобто не земної будови, – і не з кров’ю козлів та телят, але з власною кров’ю, – увійшов, раз назавжди у святиню і знайшов вічне відкуплення. Бо коли кров волів і козлів та попіл із телиці, як покропить нечистих, освячує, даючи їм чистоту тіла, то скільки більше кров Христа, – який Духом вічним приніс себе самого Богові непорочним, – очистить наше сумління від мертвих діл, на служіння Богові живому!

Гал. 3, 23-29: Браття і Сестри, раніш ніж прийшла віра, ми були замкнені під охороною закону, очікуючи віри, що мала відкритися, 24. так що закон був нашим виховником аж до Христа, щоб ми вірою оправдалися. 25. Як уже прийшла віра, ми вже більш не під виховником, 26. бо всі ви сини Божі через віру в Христа Ісуса. 27. Всі бо ви, що у Христа христилися, в Христа одягнулися. 28. Нема юдея ні грека, нема невільника ні вільного, немає ні чоловіка ні жінки, бо всі ви одно у Христі Ісусі. 29. А коли ви Христові, ви потомство Авраама, наслідники за обітницею.

Алилуя (глас 8):
Стих: Прийді́те, возра́дуємся Господе́ві, воскли́кнім Бо́гу, Спаси́телеві на́шому (Пс. 94,1).
Стих: Іді́м пе́ред лице́м Його́ з іспові́данням і псалма́ми воскли́кнім Йому́ (Пс.94,2).

Євангеліє: (Мр 10,32-45):
У той час взяв Ісус дванадцятьох і почав їм говорити, що має статися з ним: “Оце йдемо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде виданий первосвященикам та книжникам, і засудять його на смерть, і видадуть його поганам; і насміхатимуться з нього, плюватимуть на нього, бичуватимуть його й уб’ють, він же по трьох днях воскресне.” Яків же та Йоан, сини Заведея, підходять до нього та й кажуть йому: “Учителю, хочемо, щоб ти нам зробив те, чого попросим.” Він же їм відповів: “Що хочете, щоб я зробив вам?” “Зволь нам, – ті йому кажуть, – щоб ми сиділи: один праворуч, другий ліворуч від тебе у твоїй славі.” Ісус же сказав їм: “Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку я п’ю, і христитися хрищенням, яким я хрищусь?” Ті йому відповіли: “Можемо.” Ісус сказав їм: “Чашу, яку я п’ю, питимете, і хрищенням, яким я хрищуся, христитиметесь. Сидіти ж праворуч від мене чи ліворуч, – не моя річ вам дати, а кому приготовано.” Почули про те десятеро, тож обурились на Якова та Йоана. Тоді Ісус прикликав їх і сказав їм: “Ви знаєте, що ті, яких вважають князями народів, верховодять ними, а їхні вельможі утискають їх. Не так воно хай буде між вами, але хто з-між вас хоче стати великим, хай буде вам слугою, і хто з-між вас хоче бути першим, хай буде рабом усіх. Бо й Син Чоловічий прийшов не на те, щоб йому служити, лише щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох.”

Лк. 7, 36-50.: В той час просив Ісуса один з фарисеїв, щоб їв з ним. І ввійшов Ісус до фарисея в хату й сів за столом. 37. Аж тут жінка, що була грішниця у місті, довідавшись, що він був за столом у хаті фарисея, принесла алябастрову плящинку, повну пахощів, 38. і, ставши, вся у сльозах, коло ніг Ісуса ззаду, почала обмивати слізьми його ноги, волоссям своєї голови обтирати і цілувати ноги й мастити їх пахощами. 39. Побачивши те фарисей, що запросив його, міркував собі, кажучи: якби це був пророк, він знав би, хто й яка це жінка, що доторкається його: це грішниця! 40. Тоді Ісус заговорив до нього: – Симоне, маю тобі щось сказати. Той відповів:– Кажи, учителю. 41. – Двоє довжників було в одного позичайла; один був винен п’ятсот динаріїв, а другий п’ятдесят. 42. А що вони не мали звідки віддати, він подарував обом. Котрий, отже, з них більше буде його любити? 43. Озвався Симон і каже: – Гадаю, той, якому подарував більше. Ісус сказав до нього: – Судив єси добре. 44. І, обернувшися до жінки, промовив до Симона: – Бачиш цю жінку? Прибув я у дім твій, і ти не дав мені води на ноги. Вона ж слізьми обмила мені ноги й витерла своїм волоссям. 45. Поцілунку ти мені не дав; вона ж, відколи я ввійшов, не перестала цілувати мені ноги. 46. Оливою не намастив ти голови моєї; вона ж миром пахучим намастила мені ноги. 47. Тому кажу тобі, прощаються їй численні її гріхи, бо вона полюбила багато. Кому ж мало прощається, той мало любить. 48. Потім сказав до жінки: – Прощаються тобі гріхи твої. 49. І почали ті, що з ним сиділи за столом, говорити між собою: – Хто це такий, що й гріхи відпускає? 50. До жінки ж промовив: – Віра твоя спасла тебе; іди в мирі.

Замість Достойно:
Тобою радується, Благодатная, всяка твар, ангельський собор і чоловічеський рід, освященний храме і раю словесний, дівственна похвало, що із неї Бог воплотився і младенцем став – перед віками сущий Бог наш. Лоно бо твоє престолом сотворив і утробу твою просторішою небес учинив. Тобою радується, Благодатная, всяка твар, слава тобі.

Причасний: Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1).* В па́м’яті ві́чній буде пра́ведник, по́голосів злих не убої́ться (Пс. 111,6-7). Алилуя (х3).

March 22: Fifth Sunday of the Great Fast: Our Venerable Mother, Mary of Egypt; Octoechos Tone 8

Fifth Sunday of the Great Fast: Our Venerable Mother, Mary of Egypt; Octoechos Tone 8; The Holy Hieromartyr Basil, Presbyter of Ancyra. Day 35 of the Great Fast. Resurrectional Gospel 8. Hebrews 9:11–14; Galatians 3:23–29; Mark 10:32–45; Luke 7:36–50.

Great Vespers, Sunday Matins, and Divine Liturgy

GREAT VESPERS

SUNDAY MATINS

DIVINE LITURGY

Неділя 5-та Великого Посту, преподобної Марії Єгипетської Св. сщмч. Василія, пресвіт. Анкирського. 22 березня.

ВЕЧІРНЯ

УТРЕНЯ

Шестипсалм’я

Велика єктенія

Бог Господь… (Пс. 117), глас 8

Тропарі

Мала єктенія

Перший сідальний

Мала єктенія

Другий сідальний

Ангельський хор

Мала єктенія

Іпакой, глас 8

Степенна пісня, глас 8

Євангеліє

Прокімен, глас 8

Воскресіння Христове

Псалом 50

Єктенія

Канон

Мала єктенія

Мала єктенія

Пісня Богородиці

Пісня 9

Мала єктенія

Світильний

Хвалитні

Стихири

Велике славослов’я

Тропар

Єктенія усильного благання

Прохальна єктенія

Великий відпуст

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Submit a Comment

Неділя 5-та Великого Посту, преподобної Марії Єгипетської
Св. сщмч. Василія, пресвіт. Анкирського. 22 березня.