First Sunday of the Great Fast: Sunday of Orthodoxy; Octoechos Tone 4; The Discovery of the Relics of the Holy Martyrs at Eugenius. Day 7 of the Great Fast. Resurrectional Gospel 4. Hebrews 11:24-26,32-40; 12:1-2; John 1:43-51. The Divine Liturgy of St. Basil the Great is celebrated today.
Great Vespers, Sunday Matins and Divine Liturgy
Great Fast Day 7. The Divine Liturgy of St. Basil the Great is celebrated today.
English Text Source: Royal Doors www.royaldoors.net
GREAT VESPERS
Kathisma Reading:: “Blessed is the man…” is sung.
At Psalm 140, Tone 4—of the Resurrection
Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.
We never cease to adore Your life-giving Cross, O Christ our God,* And we glorify Your Resurrection on the third day.* For You, Almighty One, have thereby restored the corrupted nature of man* and reopened the way to heaven,* since You alone are gracious and You love mankind.
The just shall gather around me* when You have been good to me.
O Saviour, You have absolved the penalty of disobedience,* committed through the tree of Eden,* by willingly being nailed to the tree of the Cross.* As Almighty God, You descended into hades* and broke asunder the bonds of death.* We, therefore, venerate Your Resurrection from the dead,* and joyfully cry out to You:* almighty Lord, glory to You!
Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!
O Lord, You have battered down the gates of hades,* and by Your death You have dissolved the realm of death.* You have freed mankind from corruption,* bestowing life, incorruption, and Your great mercy upon the world.
Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.
Come, all you people, * let us sing the praises of our Saviour’s resurrection on the third day. * For we have thereby been delivered from the invincible bonds of hades, * and we have received incorruption, together with eternal life. * Therefore, we cry out to You after Your crucifixion, burial, and resurrection: * Save us by Your Resurrection, for You love mankind.
If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.
O Saviour, with the angels we sing the praises of Your Resurrection on the third day. * For the very ends of the universe have thereby been enlightened, * and we have been saved from the deceit of the enemy. * Therefore, we cry out to You, * almighty Saviour, Giver of Life, and Lover of Mankind: *
Save us by Your resurrection.
I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.
O Christ our God, You have demolished the brazen gates of hades. * You have broken asunder the bonds of death, * and lifted up the fallen human race. * Therefore, we cry out with one accord: * O Lord, who arose from the dead, glory to You!
Tone 6—from the Triodion
From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.
The prophets, inspired by Your Spirit, O Lord,* foretold that You, whom nothing can contain or grasp,* and who have shone forth in eternity before the morning star from the immaterial and bodiless womb of the Father,* were to become a child,* taking flesh from the Virgin,* being joined to men and seen by those on earth.* Through the prayers of these Your prophets,* in Your compassion count us worthy of Your light,* for we sing the praises of Your ineffable and holy Resurrection.
For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.
The divinely-inspired prophets preached You in word and honoured You in works,* and they received as their reward a life without end.* For they steadfastly refused, O Master,* to worship the creation instead of You, the Creator;* they renounced the whole world for the Gospel’s sake,* and in their suffering they were conformed to Your Passion which they had foretold.* At their intercessions, count us worthy to pass through the period of the Fast without offence,* for You alone are rich in mercy.
Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.
You who are uncircumscribed, O Master, in Your divine nature,* were pleased in the last times to take flesh and be circumscribed;* and in assuming flesh, You have also taken on Yourself all its distinctive properties.* Therefore we depict the likeness of Your outward form,* venerating it with an honour that is relative.* So we are exalted to the love of You,* and following the holy traditions handed down by the apostles,* from Your icon we receive the grace of healing.
Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.
As a precious adornment,* the Church of Christ has received the venerable and holy icons of the Saviour Christ,* of God’s Mother, and of all the saints.* Celebrating now their triumphant restoration, she is made bright with grace and splendour,* and drives away all heretics.* With great rejoicing she gives glory to God who loves mankind,* and who for her sake has endured His voluntary Passion.
Tone 2, Glory…
The grace of truth has shone upon us;* the mysteries darkly prefigured in the times of old have now been openly fulfilled.* For behold, the Church is clothed in a beauty that surpasses all things earthly,* through the icon of the incarnate Christ that was foreshadowed by the ark of testimony.* This is the safeguard of the orthodox faith;* for if we hold fast to the icon of the Saviour whom we worship,* we shall not go astray.* Let all who do not share this faith be covered with shame;* but we shall glory in the icon of the Word made flesh,* which we venerate but worship not as an idol.* So let us kiss it, and with all the faithful cry aloud:* O God, save Your people* and bless Your inheritance.
Tone 4, Now…—Dogmaticon
O Mother of God, because of You* David the Prophet became an ancestor of God;* he foretold and sang a joyous hymn of praise* and cried out to Him who worked wonders in you:* “The Queen stood at your right hand.”* God revealed you as a life-giving Mother* when He chose to be incarnate of you without a father.* He renewed in man His image* which the passions had corrupted.* He found the lost sheep in the mountains,* carried it on His shoulders,* offered it to the Father,* generously numbered it among the powers of heaven,* and saved the whole world, since He is Christ of great and rich mercy.
Aposticha, Tone 4—of the Resurrection
In being lifted upon the Cross, O Lord,* You abolished the curse which we had inherited from our fathers.* By going down into hades,* You freed from eternal captivity those imprisoned there,* and granted incorruption to mankind.* We therefore praise Your life-giving and redeeming Resurrection.
The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.
By hanging on the Cross, O Almighty One,* You shook the whole creation to its foundations.* When You Yourself were laid in the grave,* You raised to life those who had been lying in the graves,* and You granted life and incorruption to mankind.* We therefore praise and glorify Your Resurrection on the third day.
For He has made the world firm, which shall not be moved.
O Christ, the lawless people showed their ingratitude to You, their Benefactor,* by delivering You to Pilate who condemned you to be crucified.* But You willingly suffered death and burial;* and, as God, You rose by Your own power on the third day,* granting us everlasting life and great mercy.
Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.
The women, shedding bitter tears, came to see You in Your tomb;* and not finding Your body, they lamented, saying:* O Saviour and King of all, how were You stolen?* What place holds Your life-bearing body?* An angel answered them, saying:* Do not weep, but go and proclaim that the Lord is risen,* filling our hearts with joy;* for He alone is most compassionate.
Tone 2, Glory…—from the Triodion
Advancing from ungodliness to the true faith,* and illumined with the light of knowledge,* let us clap our hands and sing aloud,* offering praise and thanksgiving to God;* and with due honour let us venerate the holy icons of Christ, of the all-pure Virgin and the saints,* whether depicted on walls, on wooden panels or on holy vessels,* rejecting the impious teaching of the heretics.* For, as Basil says,* the honour shown to the icon passes to the prototype it represents.* At the prayers of Your undefiled Mother and of all the saints,* we beseech You, O Christ our God,* to bestow on us Your great mercy.
Same tone, Now…—Theotokion
We now behold a new wonder, * greater than the wonders of old. * For who has ever known a mother to bear a child without the help of man? * Who has known a mother to hold in her arms the Source of all Creation? * It was God’s own will to be born in this manner; * and you, O most pure Virgin, carried Him as an infant in your arms. * Because of this, you can approach God with the boldness of a mother. * Therefore, we venerate you, and ask you to beseech Him * to have mercy on us and save our souls.
Troparia, Tone 4
When the disciples of the Lord learned from the angel* the glorious news of the resurrection* and cast off the ancestral condemnation,* they proudly told the apostles:* “Death has been plundered!* Christ our God is risen,* granting to the world great mercy.”
In Tone 2, Glory…—from the Triodion
We bow before Your most pure image, O kind Lord,* and we beg pardon for our sins, O Christ our God.* Of Your own will You consented to ascend the Cross in the flesh* to free Your handiwork from enslavement to the enemy.* In thanksgiving we cry aloud to You:** by coming to save the world, our Saviour, You filled all things with joy.
Same tone, Now…—dismissal Theotokion
O Mother of God, the mysteries which surround you are exceedingly glorious,* and beyond the power of understanding.* For you retained the seal of purity,* and your virginity remained inviolate;* yet you are acknowledged, without doubt,* to be the Mother who gave birth to the true God.* We beg you, therefore, to entreat Him to save our souls.
SUNDAY MATINS
Usual Beginning
Hexapsalm
Great Litany
The Lord is God, Tone 4
Troparia, Tone 4
When the disciples of the Lord learned from the angel* the glorious news of the resurrection* and cast off the ancestral condemnation,* they proudly told the apostles:* “Death has been plundered!* Christ our God is risen,*granting to the world great mercy.” (twice)
In Tone 2, Glory…
We bow before Your most pure image, O kind Lord,* and we beg pardon for our sins, O Christ our God.* Of Your own will You consented to ascend the Cross in the flesh* to free Your handiwork from enslavement to the enemy.* In thanksgiving we cry aloud to You:** by coming to save the world, our Saviour, You filled all things with joy.
Same tone, Now…—Dismissal Theotokion
O Mother of God, the mysteries which surround you are exceedingly glorious,* and beyond the power of understanding.* For you retained the seal of purity,* and your virginity remained inviolate;* yet you are acknowledged, without doubt,* to be the Mother who gave birth to the true God.* We beg you, therefore, to entreat Him to save our souls.
Psalter Reading
Stasis I: Psalms 9, 10
Stasis II: Psalms 11, 12, 13
Stasis III: Psalms 14, 15, 16
Small Litany
Sessional Hymns, Tone 4
Looking into the entrance of the tomb,* the myrrh-bearing women were unable to endure the bright radiance of the angel,* and trembling in awe they said;* How is it that He who has opened Paradise to the thief has been stolen?* How has He who before His Passion proclaimed His Arising been raised?* Truly Christ God is risen, granting those in hades life and resurrection.
Arise, O Lord my God, let Your hand be lifted on high;* forget not Your poor to the end.
Mortal men laid in a new tomb* the One who through a word established the ends of earth,* for You, O Saviour, willingly endured the Cross,* thus conquering the adversary and despoiling death.* All those in hades therefore extol Your life-giving Resurrection and say,* Christ, the giver of life, is risen and abides to the ages.
Same tone, Glory… Now…
As he contemplated that which was beyond nature* Joseph was struck with wonder, O Theotokos, at you conception without seed.* He contemplated the mysterious dew upon the fleece,* the bush unburnt by fire,* Aaron’s rod which budded.* Thus your Betrothed and guardian bore witness and cried to the priests saying:* A Virgin bears a child,* and after childbirth remains a virgin still.
Psalter Reading
Stasis I: Psalm 17
Stasis II: Psalms 18, 19, 20
Stasis III: Psalms 21, 22, 23
Small Litany
Sessional Hymns, Tone 4
O Saviour, You arose from Hades as immortal,* raising the world together with You by Your might, O Christ our God.* With strength You have overthrown the dominion of death,* revealing the Resurrection to all, O Merciful Lord.* We too therefore glorify You, O only Lover of man.
I will confess You, O Lord, with my whole heart;* I will tell of all Your wonders.
Gabriel, radiant in white vestments, descended from the heights above* and, approaching the rock upon which the Rock of life was lying,* cried to the weeping women and said:* Cease your cries of lamentation;* for you have now obtained merciful compassion.* Take courage, for He whom you seek is truly risen.* Therefore, cry to the apostles, telling them that the Lord is risen!
Glory… Now…
All the choirs of angels were struck with wonder, O pure Virgin,* at the awesome mystery of your conception.* How can He who holds all things in place with only a nod* now be held in your arms as a man?* How can the Eternal accept a beginning?* How can the One who nourishes everything that has breath by His ineffable goodness* be suckled at your breast?* And upon seeing these things, with hymns they glorify you* as truly the Mother of God.
Polyeleos
Evlogitaria and Small Litany
Hypakoe, Tone 4
The myrrh-bearing women hastened to proclaim to the apostles* the news of Your wondrous Rising, O Christ:* that as God You are risen,* granting the world great mercy.
Gradual Hymns, Tone 4
Antiphon 1
From my youth do many passions war against me;* but do You Yourself defend* and save me, O my Saviour.
You haters of Sion shall be shamed by the Lord;* for like grass by the fire* shall you be withered.
Glory… Now…
In the Holy Spirit, every soul is quickened,* and, through cleansing, is exalted* and made radiant* by the Triple Unity in a hidden sacred manner.
Antiphon 2
From the depths of my soul* I have cried to You fervently, O Lord;* let Your divine ears be attentive to me.
Everyone who has set their hope in the Lord* is higher than all those* who mourn.
Glory… Now…
By the Holy Spirit* the streams of grace swell up;* watering all creation* engendering life.
Antiphon 3
Let my heart be raised to You, O Lord;* and let none of the pleasures of the world lure me* to weakness.
As one that has tender love for one’s mother;* so should we have even more fervent love* for the Lord.
Glory… Now…
By the Holy Spirit comes an abundance of divine knowledge,* contemplation, and wisdom;* for by Him the Word unveils* all the Father’s teachings.
Prokeimenon, Tone 4
Arise, O Lord: help us,* and redeem us for Your Name’s sake.
verse: We heard with our own ears, O God, our fathers have told us the things You did in days long ago.
Let everything that lives, Tone 4
Gospel: Luke 24:1–12
Having beheld the Resurrection…
Psalm 50
Verses at Psalm 50
Open to me the doors of repentance, O Giver of Life.* As we worship in Your temple this morning,* teach us how to purify the temples of our bodies,* and in Your compassion, purify me by the goodness of Your mercies.
Now…
Lead me to the paths of salvation, O Mother of God,* for I have condemned myself with shameful sins* and have wasted all my life in slothfulness.* By your intercession purify me from all sinfulness.
Tone 6
Have mercy on me, God, in Your kindness. In Your compassion blot out my offense.
When I think upon the multitude of my evil deeds,* I tremble for the terrible day of judgment.* But trusting in the compassion of Your mercy, O Lord,* I cry to You like David:* Have mercy on me, O God, according to Your great mercy.
Canon
Ode 1
Canon of the Resurrection
Irmos (Tone 4): Through the Red Sea, as on the dry land,* old Israel passed on with unmoistened foot;* crosswise, in the wilderness, Moses held up his arms* and they routed Amalek’s might.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
As good and all-powerful, O Lord, you were lifted up on the immaculate tree of your Cross, healing by the tree our utter destruction, setting right our defection.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
In your body in the tomb, as God with your soul in hell, with the thief in paradise, you were yet, O Christ, on the throne with the Father and the Spirit, all things filling, and infinite.
Most holy Theotokos, save us.
You conceived the Son of God without seed, by the Father’s purpose, from the divine Spirit; you bore in flesh the one from the Father without mother: through us, out of you, without father.
Canon of the Triodion
Glory to You, our God, glory to You.
Leaping up with joy, let us the faithful cry aloud today: How marvellous are Your works, O Christ! How great is Your might! For You have made us of one mind and brought about concord.
Glory to You, our God, glory to You.
O godly-wise people, come let us celebrate a day of joy; for heaven and earth now rejoice, with all the hosts of angels and all mankind, each making festival.
Glory to You, our God, glory to You.
Seeing this great blessing we have received, let us clap our hands; for the divided members of Christ have been brought together, and we give praise to God who has bestowed peace.
Glory…
Today a festival of victory hath been granted to the Church, through the divinely-inspired intent and council of our rulers Michael and Theodora, who piously uphold the true faith.
Now…
The swords of impious heresies have failed, for in deep reverence, O All-immaculate, gazing now upon your temple, beauteously adorned with icons, we rejoice with most holy joy.
Katavasia (Tone 4): Through the Red Sea, as on the dry land,* old Israel passed on with unmoistened foot;* crosswise, in the wilderness, Moses held up his arms* and they routed Amalek’s might.
Ode 3
Canon of the Resurrection
Irmos (Tone 4): Your Church, O Christ, makes merry in you, crying aloud:* You are my strength, O Lord, my refuge, my firm foundation.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The tree of life, the true and intellectual vine, hangs upon the Cross pouring forth to all the elixir of life.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
As a great one and fearful, demolishing utterly the insolence of hell, as God incorruptible, now you have risen in the flesh.
Most holy Theotokos, save us.
You only, O Mother of God, are the friend who procures the good things beyond nature for those upon earth and therefore we bring to you our Hail.
Canon of the TriodionGlory to You, our God, glory to You.
No longer now are the impious heretics exalted in their pride: for the power of God has firmly established orthodoxy.
Glory to You, our God, glory to You.
Let the prophets sprinkle upon us today the life-giving dew from heaven, at the restoration of the faith.
Glory to You, our God, glory to You.
In godly harmony, let the mystical trumpets of Christ’s apostles sound forth, proclaiming the re-establishment of the precious icons.
Glory…
Let us sing in praise of Christ, who has appointed a devout and pious empress to rule over us, together with her heir, crowned by God.
Now…
Shine now upon the faithful who have gathered in your holy house, O most pure One, the light of grace, we pray you.
Katavasia: Your Church, O Christ, makes merry in you, crying aloud:* You are my strength, O Lord, my refuge, my firm foundation.
Sessional Hymns, Tone 1
Depicting Your divine form in icons, O Christ,* we openly proclaim Your birth,* Your ineffable miracles, and Your voluntary Crucifixion,* whence devils are driven out in fear* and their fellow-workers – the heretics – lament in shame.
Glory…
The heavenly Zion, our mother, is made beautiful with the holy icons of the prophets, the apostles and martyrs, and of all the saints: and she is brightly adorned with the glory of the spiritual Bridegroom and the Bride.
Now…
With love, O honoured Virgin, we venerate your holy icon; with one accord we proclaim you to be the true Mother of God, and in faith we bow down before you. Since you have power to do all things, be our guardian and our strong protection, and drive far from us every tribulation.
Ode 4
Canon of the Resurrection
Irmos (Tone 4): Seeing you the Sun of Righteousness* lifted high on the Cross,* with good reason your Church stood still in her course and exclaimed:* Glory to your power, O Lord.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
You went up on the Cross, to the Passion of your pure flesh worn of your own will, thus healing my passions. Therefore we cry to you: Glory to your power, O Lord.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
O Lord, death tasted of your life-giving, sinless flesh and deservedly was slain. But we cry to you: Glory to your power, O Lord.
Most holy Theotokos, save us.
O Virgin, we know you as a tree of life, for there sprang from you not the death-bearing fruit of food for mortal men but fruition of life eternal for the salvation of us who sing to you.
Canon of the Triodion
Glory to You, our God, glory to You.
Through the divine descent of the Comforter sanctify Your temple, and by His coming banish the delusion of heresy, O plenteously merciful Word of God.
Glory to You, our God, glory to You.
Deliver Your people from the aggression of the impious, and enkindle within them a zeal for piety, as they cry aloud to You in faith: Glory to Your power, O Lord.
Glory to You, our God, glory to You.
Seeing the churches of God radiant with the sacred depictions and images of Christ and the Theotokos, we rejoice with a holy joy.
Glory…
Adorned with her royal crown, the empress, out of a true love for the Kingdom of Christ, has restored in all the churches His most pure icon and the images of the saints.
Now…
O full of grace, who bore God the incarnate Word, you were sanctified as the holy temple of God: therefore we consecrate your shrine, newly adorned with glory.
Katavasia: Seeing you the Sun of Righteousness* lifted high on the Cross,* with good reason your Church stood still in her course and exclaimed:* Glory to your power, O Lord.
Ode 5
Canon of the Resurrection
Irmos (Tone 4): Lord, my light, you have come into the world;* O holy light, turn from the darkness of ignorance all who sing to you in faith.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
In compassion, O Lord, you came down to the earth; hanging upon the tree you raised up the fallen nature of man.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
O Christ, you bore yourself the reproach of my sins; you loosed the pangs of death, Compassionate, in your holy resurrection.
Most holy Theotokos, save us.
We thrust you forward as an unbreakable shield in face of our enemies; we have gained you, Bride of God, as anchor and hope of our salvation.
Canon of the Triodion
Glory to You, our God, glory to You.
Firmly establish Your Church, O Lord, that unto the ages of ages she may stand unshaken by the tempest of heresy.
Glory to You, our God, glory to You.
O You that alone are good and the source of goodness, raise up the horn of the orthodox believers who honour Your image.
Glory…
The light of the true Faith that knows no evening has shone forth upon us, at the divinely-inspired commandment of our faithful pastors.
Now…
Renew for us the ancient splendours, O most pure Mother of God, and sanctify this your dwelling with your grace.
Katavasia: Lord, my light, you have come into the world;* O holy light, turn from the darkness of ignorance all who sing to you in faith.
Ode 6
Canon of the Resurrection
Irmos (Tone 4): I will sacrifice to you, O Lord, with the voice of praise:* so cries your Church to you,* purified from demons’ gore* through the blood which flows in pity from your side.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Girded with power you went up on the Cross and came to grips with the tyrant and as God you dashed him down from the heights and raised up Adam with your invincible hand.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
You are risen, O Christ, from the tomb in dazzling beauty of lightning flash, scattering to the winds by your power divine every one of your enemies. As God you have filled all things with gladness.
Most holy Theotokos, save us.
O wonder of all wonders, newest and strangest, that a virgin, knowing no man, conceived in the womb him who holds the whole universe in his hands and suffered no straitening.
Canon of the Triodion
Glory to You, our God, glory to You.
The Master’s countenance is depicted, honoured with faith, and venerated; whereby the Church regains her boldness before God, reverently glorifying the Saviour.
Glory to You, our God, glory to You.
The Church of Christ has been delivered from the darkness of heresy: putting on a robe of gladness, she is clothed in the light of divine grace.
Glory…
The orthodox have regained the light and glory which were theirs of old, through the decree of the Empress Theodora and her pious son the Emperor Michael.
Now…
He who of old commanded Moses to make the ark of the covenant, came to dwell within you, as in a noetic ark: He alone is supremely glorified, making your temple glorious with miracles.
Katavasia: I will sacrifice to you, O Lord, with the voice of praise:* so cries your Church to you,* purified from demons’ gore* through the blood which flows in pity from your side.
Kontakion, Tone 8—from the Triodion
The uncircumscribed Word of the Father* became circumscribed when He took flesh of you, O Mother of God,* and when He restored the divine image to its ancient glory,* He suffused it with the beauty of God.* Therefore, confessing our salvation in deed and word,* we portray it in images.
Ikos
Enlightened by this mystery of God’s providence, the divinely-inspired prophets foretold it of old; and this they did for our sakes, who see the fulfilment of the ages. Receiving through this mystery divine knowledge, we know one Lord and God, glorified in three Hypostases, and Him alone do we worship; we have one faith, one baptism, and clothed in Christ, confessing our salvation in deed and word, we portray it in images.
Ode 7
Canon of the Resurrection
Irmos (Tone 4): In a Persian furnace three children of Abraham were set on fire* but more than in the flames they blazed in loving desire to God, and cried:* Blessed are you, O Lord,* in the temple of your glory.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Washed in Christ’s divine blood, mankind has been called to incorruption and sings in thanksgiving: Blessed are you, O Lord, in the temple of your glory.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Your tomb, O Christ, declares itself life-bearing, fairer far than Paradise, more radiant than any kingly hall, fount of our resurrection.
Most holy Theotokos, save us.
Hail, tabernacle of the Most High, hallowed and sacred. Joy is given through you, O Mother of God, to those who cry to you: Blessed are you among women, All-holy Lady.
Canon of the Triodion
Glory to You, our God, glory to You.
Let the hosts of angels share in the joy of the Church, that with love and divine wisdom, they may cry aloud: “Blessed are You, O Lord, in the temple of Your glory.”
Glory to You our God, glory to You.
The triumphant assembly and Church of the firstborn rejoices now as it beholds the people of God with one accord crying aloud: “Blessed are You, O Lord, in the temple of Your glory.”
Glory…
Delivered from the dark heresies of the past through the decision of the honoured Empress Theodora, we cry aloud: “Blessed are You, O Lord, in the temple of Your glory.”
Now…
O all-pure Virgin, you are exalted above the choirs on high, for alone among women you have become Mother of the Creator of all. Wherefore in joy we cry aloud: “Blessed are you among women, O all-immaculate Lady.”
Katavasia: In a Persian furnace three children of Abraham were set on fire* but more than in the flames they blazed in loving desire to God, and cried:* Blessed are you, O Lord,* in the temple of your glory.
Ode 8
Canon of the Resurrection
Irmos (Tone 4): Daniel, with hands outspread in the den,* stopped the gaping jaws of the lions;* the three children, lovers of God,* clothed in the virtue of godliness,* quenched the power of the fire and sang aloud:* Bless the Lord, all you works of the Lord.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
With hands outspread on the Cross, O Lord, you gathered together the nations and showed them to be one Church praising you, with those on earth and those in heaven in harmony singing: Bless the Lord, all you works of the Lord.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
As lightning flashing, in the unapproachable light of the Resurrection, the white-robed angel appeared to the women and cried: Why do you seek the living in the tomb as dead? Christ is risen indeed and we cry to him: All you his works, sing praises to the Lord.
Most holy Theotokos, save us.
You alone, among all the families of the earth, are revealed as Mother of God; wholly without stain, unharmed by the fire of the unapproachable light, you became the dwelling-place of the Godhead. We all bless you, therefore, Mary, God’s bride.
Canon of the Triodion
Glory to You, our God, glory to You.
Keeping the laws of the Church that we have received from the Fathers, we paint icons, and with our lips and heart and we venerate them as we cry aloud: O all you works of the Lord, bless the Lord.
Glory to You, our God, glory to You.
The honour and veneration shown to the icon is ascribed to the prototype it represents, following the divinely-inspired teachings, wherefore with faith we cry aloud to Christ: O all you works of the Lord, bless the Lord.
Let us bless Father, Son, and Holy Spirit, the Lord!
Her mind enlightened by the Holy Spirit and filled with the wisdom of God, the honoured empress has loved the beauty and splendour of Christ’s Church, and with all the faithful she blesses Jesus, the God-Man.
Now…
Illumined by rays of noetic light, Your holy house overshadows all with the cloud of the Spirit, and sanctifies the faithful who sing with one accord: O all you works of the Lord, bless the Lord.
We praise, bless and worship the Lord, chanting and supremely exalting Him throughout all ages.
Katavasia: Daniel, with hands outspread in the den,* stopped the gaping jaws of the lions;* the three children, lovers of God,* clothed in the virtue of godliness,* quenched the power of the fire and sang aloud:* Bless the Lord, all you works of the Lord.
Magnificat
Ode 9
Canon of the Resurrection
Irmos (Tone 4): From you, O Virgin, the mountain unhewn,* is taken the stone uncut by human hands:* Christ the cornerstone, disparate natures joining together.* Therefore, we rejoice and magnify you, Mother of God.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Wholly you have taken me up entire into union without confusion through your great mercy, my God, giving me salvation in full through your suffering endured on the Cross in the flesh.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Gazing upon your opened tomb and upon the linen clothes, within which God had lain, left empty by your Resurrection, your disciples said with the angel: The Lord is risen indeed.
Most holy Trinity, our God, glory to You.
All we the faithful worship the one divine nature but Trinity of persons; persons unconfounded, equal in power and equal in honour, we reverently magnify.
Canon of the Triodion
Glory to You our God, glory to You.
Seeing the honourable Church once more adorned with divinely-painted images, let us make haste and with reverence cry aloud to God: We magnify You, O Thrice-Holy One.
Glory to You, our God, glory to You.
As a mark of glory and honour, the Church possesses Your Cross and the honourable icons, and depictions of the saints, and with joy and gladness, O Master, she magnifies You.
Glory…
Shine upon our pastors with Your divine glory, O compassionate Lord, and encompass them about with the protection of the angelic hosts, bringing into subjection the haughtiness of the heathen, O Master.
Now…
The condemnation of our first mother Eve has been abolished, since you, pure Theotokos, have given birth beyond comprehension to the Master of all; and now we kiss His likeness in the icons.
Katavasia: From you, O Virgin, the mountain unhewn,* is taken the stone uncut by human hands:* Christ the cornerstone, disparate natures joining together.* Therefore, we rejoice and magnify you, Mother of God.
Small Litany
Holy is the Lord
Exapostilaria—of the resurrectional Gospel 4
Resplendent with virtues* let us behold the men standing in brilliant clothes inside the grave,* giving life to the saddened myrrh-bearing women.* Let us learn of the Resurrection of the Lord of heaven* and hasten with Peter to the tomb of life.* Let us stand before His wondrous Resurrection* and contemplate the marvels of Christ.
Glory… —from the Triodion
Leap for joy and clap your hands with gladness, sing and cry aloud: How strange and wonderful are Your works, O Christ! And who can tell of all Your mighty acts, O Saviour, who have united us in harmony and concord within one Church!
Now…—Theotokion
Now the swords of hostile heresy have failed, and every memory of it, with all its tumult, has vanished away. For we see your temple, most pure Virgin, in all its splendour, adorned by the grace of the precious icons, and we all are filled with joy.
Praises
Tone 4—of the Resurrection
O all-powerful Lord,* who endured the Cross and death,* and arose from the dead,* we glorify Your holy Resurrection.
By Your Cross, O Christ, You have delivered us from the ancient curse,* and by Your death You have conquered the devil who tyrannized our nature.* By Your arising You have filled all things with joy,* wherefore we cry to You:* O Lord, risen from the dead, glory be to You!
O Christ the Saviour,* with Your Cross, guide us to Your truth,* and deliver us from the snares of the enemy;* having risen from the dead,* raise us also who have fallen through sin,* by Your outstretched hand,* O Lord, at the prayers of Your saints.
Without departing from Your Father’s bosom,* in Your tender compassion, You descended to earth,* O Only-begotten Word of God,* without change becoming man.* While You are impassible in Your divinity,* You suffered the Cross and death in the flesh;* and rising from the dead You have granted immortality to the race of mankind,* as You alone are all-powerful.
You endured death in the flesh* thereby ensuring us of immortality,* and You abode within a tomb,* thereby freeing us from hades,* and raising us up with together with Yourself,* suffering as a man, but rising as God.* We therefore cry to You, the Lover of man:* O Lord and Giver of life, glory be to You.
The rocks were rent asunder, O Saviour,* when Your Cross was set up on Golgotha;* the gate-keepers of hades were smitten with terror* when You were laid in the sepulchre as One dead;* for abolishing the stronghold of death,* You have granted incorruption to all the dead by Your Resurrection.* O Lord and Saviour,* Giver of life, glory be to You!
The women longed to see Your Resurrection, O Christ God;* Mary Magdalene having come in anticipation* found the stone rolled away from the tomb,* with an Angel seated upon it, saying:* Why do you seek the living among the dead?* He is risen as God, that He may save all things.
Tone 6—from the Triodion
Moses, in the season of abstinence,* received the Law and proclaimed it to the people.* Elijah by fasting closed the heavens;* and the three Children of Abraham through fasting overcame the lawless tyrant.* Count us also worthy, O Christ,* through fasting to attain the feast of Your Resurrection, as we cry aloud:* Holy God, Holy and Mighty, and Holy Immortal, have mercy on us.
Same tone, Glory…—from the Triodion
Repeat Moses, in the season of abstinence…
Tone 2, Now…
You are truly most blessed, O Virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* Hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, Death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who find in this your good pleasure. Glory to You!
Great Doxology
Troparion, Tone 2
You came forth from death, destroying the eternal bonds of Hades, O Lord.* You broke the curse of Death* and thus delivered us from the snares of the Evil One.* Then You appeared to your apostles and sent them forth to preach,* and through them You have bestowed your peace upon all the world,* for You alone are rich in mercy.
Insistent Litany
Litany of Supplication
Great Dismissal
DIVINE LITURGY OF ST. BASIL ON SUNDAY MORNING
Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 4: When the disciples of the Lord learned from the angel* the glorious news of the resurrection* and cast off the ancestral condemnation,* they proudly told the apostles:* “Death has been plundered!* Christ our God is risen,* granting to the world great mercy.”
Glory…—from the Triodion
Troparion, Tone 2: We bow before Your most pure image, O kind Lord,* and we beg pardon for our sins, O Christ our God.* Of Your own will You consented to ascend the Cross in the flesh* to free Your handiwork from enslavement to the enemy.* In thanksgiving we cry aloud to You:** by coming to save the world, our Saviour, You filled all things with joy.
Now…—from the Triodion
Kontakion, Tone 8: The uncircumscribed Word of the Father* became circumscribed when He took flesh of you, O Mother of God,* and when He restored the divine image to its ancient glory,* He suffused it with the beauty of God.* Therefore, confessing our salvation in deed and word,* we portray it in images.
Prokeimenon, Tone 4
Blessed are You, Lord God of our fathers,* and praised and glorified is Your Name for ever.
verse: For You are righteous in everything You have done to us. (Daniel 3:26, 27)
Epistle: Hebrews 11:24-26,32-40 (NRSV)
Brothers and Sisters, by faith Moses, when he was grown up, refused to be called a son of Pharaoh’s daughter, choosing rather to share ill-treatment with the people of God than to enjoy the fleeting pleasures of sin. He considered abuse suffered for the Christ to be greater wealth than the treasures of Egypt, for he was looking ahead to the reward. And what more should I say? For time would fail me to tell of Gideon, Barak, Samson, Jephthah, of David and Samuel and the prophets— who through faith conquered kingdoms, administered justice, obtained promises, shut the mouths of lions, quenched raging fire, escaped the edge of the sword, won strength out of weakness, became mighty in war, put foreign armies to flight. Women received their dead by resurrection. Others were tortured, refusing to accept release, in order to obtain a better resurrection. Others suffered mocking and flogging, and even chains and imprisonment. They were stoned to death, they were sawn in two, they were killed by the sword; they went about in skins of sheep and goats, destitute, persecuted, tormented— of whom the world was not worthy. They wandered in deserts and mountains, and in caves and holes in the ground. Yet all these, though they were commended for their faith, did not receive what was promised, since God had provided something better so that they would not, apart from us, be made perfect. Therefore, since we are surrounded by so great a cloud of witnesses, let us also lay aside every weight and the sin that clings so closely, and let us run with perseverance the race that is set before us, looking to Jesus the pioneer and perfecter of our faith, who for the sake of the joy that was set before him endured the cross, disregarding its shame, and has taken his seat at the right hand of the throne of God.
Alleluia, Tone 4
verse: Moses and Aaron are among His priests and Samuel among those who call upon His Name.
verse: They called on the Lord, and He heard them. (Psalm 98:6)
Gospel: John 1:43-51 (NRSV)
At that time Jesus decided to go to Galilee. He found Philip and said to him, “Follow me.” Now Philip was from Bethsaida, the city of Andrew and Peter. Philip found Nathanael and said to him, “We have found him about whom Moses in the law and also the prophets wrote, Jesus son of Joseph from Nazareth.” Nathanael said to him, “Can anything good come out of Nazareth?” Philip said to him, “Come and see.” When Jesus saw Nathanael coming toward him, he said of him, “Here is truly an Israelite in whom there is no deceit!” Nathanael asked him, “Where did you get to know me?” Jesus answered, “I saw you under the fig tree before Philip called you.” Nathanael replied, “Rabbi, you are the Son of God! You are the King of Israel!” Jesus answered, “Do you believe because I told you that I saw you under the fig tree? You will see greater things than these.” And he said to him, “Very truly, I tell you, you will see heaven opened and the angels of God ascending and descending upon the Son of Man.”
Hymn to the Mother of God
In you, O Full of Grace, all creation rejoices: the angelic ranks and all the human race. Sanctified temple and spiritual paradise, virgins’ pride and boast, from whom God is made flesh and became a little Child; and He who is our God before all ages, He made your womb a throne, and He made it wider that all the heavens. In you, O Full of Grace, all creation rejoices. Glory be to you!
Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest. (Psalm 148:1) * Rejoice in the Lord, O you just;* praise befits the righteous.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 32:1)
Неділя 1-ша Великого Посту, Православ’я; 
Свв. сорока мчч., замучених у Севастійському озері; 9 березня
Свв. сорока мчч., замучених у Севастійському озері; 9 березняВЕЧІРНЯ
Блажен муж співаємо
Стихири
Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.
(г. 4): Животворному твоєму хрестові* безперестанно поклоняючись, Христе Боже,* славимо твоє на третій день воскресіння.* Бо ним ти, Всесильний, обновив наднищену людську природу* і відновив нам вхід до Неба,* як єдиний добрий і чоловіколюбець.
Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
Ти, Спасе, знищив кару за непослух щодо дерева,* бо добровільно дав себе прибити на хреснім дереві* і, як всесильний, зійшовши в ад,* як Бог, розірвав ти смертні окови.* Тому й поклоняємось твоєму з мертвих воскресінню, радісно кличучи:* Всесильний Господи, – слава тобі!
Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
Брами адові знищив ти, Господи,* і твоєю смертю здолав царство смерти,* людський же рід ти визволив з тлінности,* дарувавши світові життя і нетлінність,* і велику милість.
Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
Прийдіть, люди, оспівуймо* Спасове на третій день воскресіння,* яким ми визволилися з міцних адових оковів,* і всі прийняли нетлінність і життя, взиваючи:* Ти, що розп’явся і був похований та й воскрес,* спаси нас твоїм воскресінням, єдиний Чоловіколюбче!
Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.
Ангели й люди, Спасе,* прославляють твоє на третій день воскресіння,* яке опромінило кінці вселенної,* а ми визволились з ворожої неволі й кличемо:* Всесильний життєдавче, Спасе,* спаси нас твоїм воскресінням, єдиний Чоловіколюбче!
Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Ти, Христе Боже, знищив мідні брами й розірвав затвори* та воскресив впалий рід людський.* Тому ми однодумно кличемо:* Ти, що воскрес із мертвих,* Господи, – слава тобі!
Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
(г. 6, подібний: Поклавши всю надію): Пророки, натхнені Духом твоїм, Господи,* провістили тебе неосяжного,* що перед світанком безначально засяяв* з духовного і безтілесного Отцевого лона, що станеш дитиною, воплоченою з Непорочної,* і будеш залічений між людей* − видимий тим, що живуть на землі.* Задля них, Щедрий, сподоби твого просвічення нас,* що оспівуємо несказанне і святе твоє воскресіння.
Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.
Богонатхненні пророки,* що словом тебе провістили,* ділами вшанували й безконечне життя здобули.* Не бажаючи служити створінню,* більше ніж тобі, Владико Створителю,* вони по-євангельському відвернулись від усього світу* й уподібнилися до твоїх страждань, які вони прорекли.* Їхніми молитвами дай нам непорочно перейти час стриманости,* єдиний Премилостивий.
Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
Будучи неописаним* за своєю Божою природою, Владико,* останнім часом ти воплотився,* і зволив стати описуваним:* прийнявши тіло, ти взяв на себе всі його властивості.* Тому ми, йдучи за божественним апостольським переданням, вид твій на іконі малюємо і побожно цілуємо, щоб піднестися до твоєї любови* та від неї отримати ласку оздоровлення.
Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.
Будучи неописаним* за своєю Божою природою, Владико,* останнім часом ти воплотився,* і зволив стати описуваним:* прийнявши тіло, ти взяв на себе всі його властивості.* Тому ми, йдучи за божественним апостольським переданням, вид твій на іконі малюємо і побожно цілуємо, щоб піднестися до твоєї любови* та від неї отримати ласку оздоровлення.
Слава: (г. 4): Христова Церква прийняла, як прикрасу, чесні й святі ікони:* світле зображення Спаса Христа, Богоматері й святих.* Просвітившись ними, вона пишається благодаттю,* відкидаючи й проганяючи єретичне зборище,* і радісно славить чоловіколюбця Бога,* що ради неї добровільно витерпів страждання.
І нині (догмат г. 4): Пророк Давид, що через тебе став богоотцем,* у пісні тому, хто величність тобі дарував,* таке звістив про тебе:* Стала цариця по твоїй правиці!* Він бо появив тебе як матір життя,* бо зволив Бог стати з тебе людиною без батька,* щоб оновити свій образ, знищений пристрастями,* і знайти заблукану в гірських пропастях овечку, взявши на рамена,* та й принести до Отця і за своєю волею приєднати до небесних сил* та й спасти, Богородице, світ у Христі,* що має велику й щедру милість.
Стихири на стиховні
(г. 4): Господи, ти вийшов на хрест,* прадідне наше прокляття усунув* і, вступивши в ад, ти визволив довічних в’язнів,* даючи людському родові нетлінність.* Тож, прославляючи тебе за це,* славимо твоє життєдайне і спасенне воскресіння.
Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.
Бувши повішеним на дереві,* ти, єдиний Сильний, сколихнув усі творіння;* покладений у гробі, ти воскресив тих, що в гробах,* даючи людському родові нетлінність.* Тому, співаючи, славимо* твоє на третій день воскресіння.
Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.
Люди беззаконні, Христе,* видавши тебе Пилатові, засудили на розп’яття* і стали невдячними супроти Доброчинця.* Але ти добровільно витерпів поховання* і третього дня своєю силою воскрес, як Бог,* даючи нам вічне життя і велику милість.
Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.
Прибувши до твого гробу,* жінки шукали тебе зі сльозами;* не знайшовши ж, ридали і плакали, промовляючи:* Горе нам, Спасе наш і Царю всіх!* Як же ж то тебе украдено?* Яке то місце ховає твоє життєдайне тіло?* Ангел же мовив до них:* Не плачте, каже, але йдіть і проповідуйте, що Господь воскрес!* Він бо дає нам радість, як єдиний і добросердий.
Слава: (г. 2): Від нечестя до істинної віри перейшовши,* і світлом богопізнання просвітившись,* плещімо руками й голосно заспіваймо,* приносячи Богові хвалу і подяку;* і з належною честю поклонімося святим іконам Христа,* Пречистої Діви і святих,* чи зображені вони на стінах, чи на дошках, чи на священних сосудах,* відкидаючи безбожне вчення єретиків.* Бо, як каже Василій,* честь, віддана іконі, переходить на її первообраз.* Молитвами Твоєї Непорочної Матері і всіх святих,* молимо Тебе, Христе Боже наш,* даруй нам велику Твою милість.
і нині: О, нове́ чу́до, над усі старови́нні чуда́!* Хто ж бо знав коли́ ма́тір, що роди́ла без му́жа* і носи́ла на рука́х Того́, хто держи́ть усі́ створі́ння?* Бо наро́джене – це Бо́же уподо́бання,* що Його́ ти, Пречи́ста, як дити́ну носи́ла твої́ми рука́ми* і ма́ла до Ньо́го ма́терню сміли́вість.* Тому́ не перестава́й моли́тись до Ньо́го за тих, що тебе́ почита́ють,* щоб зми́лувався і спас ду́ші на́ші.
Тропарі
(г. 4): Світлую воскресення проповідь* від ангела взнавши, Господні учениці,* і прадідне осудження відкинувши,* апостолам, хвалячися, мовили:* Повалилася смерть, воскрес Христос Бог,* даруючи світові велику милість.
Слава: (г. 2): Пречистому образові Твоєму поклоняємося, благий,* просячи прощення прогрішень наших, Христе Боже,* бо волею благоволив єси плоттю зійти на хрест,* щоб ізбавити тих, що їх створив єси, від неволі ворожої.* Тому благодарственно кличемо Тобі:* Ти радістю сповнив усе, Спасе наш, прийшовши спасти світ.
І нині: Ви́щі по́над ро́зум і пресла́вні всі твої́ таємни́ці, Богоро́дице!* При ненару́шеній чистоті́ і чистоті́ ді́встві* появи́лася ти Ма́тір’ю пречи́стою,* породи́вши правди́вого Бо́га.* То́ж моли́ Його́, щоб спасли́ся ду́ші на́ші.
УТРЕНЯ
Бог Господь… (Пс. 117), глас 4
Тропарі
(г. 4): Світлую воскресення проповідь* від ангела взнавши, Господні учениці,* і прадідне осудження відкинувши,* апостолам, хвалячися, мовили:* Повалилася смерть, воскрес Христос Бог,* даруючи світові велику милість. (2 р.).
Слава: (г. 2): Пречистому образові Твоєму поклоняємося, благий,* просячи прощення прогрішень наших, Христе Боже,* бо волею благоволив єси плоттю зійти на хрест,* щоб ізбавити тих, що їх створив єси, від неволі ворожої.* Тому благодарственно кличемо Тобі:* Ти радістю сповнив усе, Спасе наш, прийшовши спасти світ.
І нині: Ви́щі по́над ро́зум і пресла́вні всі твої́ таємни́ці, Богоро́дице!* При ненару́шеній чистоті́ і чистоті́ ді́встві* появи́лася ти Ма́тір’ю пречи́стою,* породи́вши правди́вого Бо́га.* То́ж моли́ Його́, щоб спасли́ся ду́ші на́ші.
Перший сідальний
(г. 4): Мироносиці, поглянувши на вхід до гробу,* і неспроможні знести ангельського сяйва,* дивилися з тремтінням, промовляючи:* Чи не вкрадено, бува, того, що відкрив рай розбійникові?* Чи не встав той, що перед страстями заповів учням воскресіння?* Воістину воскрес Христос,* що дав тим, що були в аді, життя і воскресіння!
Слава і нині: Тебе, Богородице, величаємо, співаючи:* Ти гора, від якої несказанно відколовся камінь* і знищив адські брами.
Відтак читець читає другу чергову катизму, диякон виголошує другу малу єктенію:
Другий сідальний
(г. 4, подібний: Здивувався Йосиф): Твоїм добровільним,* Спасе, рішенням ти перетерпів хрест;* смертні ж люди в новім поклали гробі тебе,* що словом створив сторони світу.* Тому зв’язано було смерть,* несамовитого міцно полонено,* і всі, що в аді, окликами привітали життєдайне твоє воскресіння:* Христос воскрес* і життєдавцем перебуває навіки!
Слава і нині (самоподібний): Здивувався Йосиф,* бачивши надприродне, і в дусі добачав:* Немов дощ на руні в твоїм, Богородице,* безсіменнім зачатті,* і кущ вогнем неопалимий, і жезл Арона розквітлий.* Свідчивши це, Обручник твій і охоронець кликав до священиків:* Діва народжує і по родинах далі Дівою зостається.
Полієлей
Ангельський хор
Іпакой, глас 4
Мироносиці, які довідалися про твоє, Христе, преславне воскресіння,* поспішно оповістили апостолам,* що ти воскрес, як Бог,* подавши світові велику милість.
Степенна пісня, глас 4
Антифон 1:
Від юности моєї вельми воюють зі мною пристрасті,* але ти сам, Спасе мій, захорони мене і спаси.
Ненависники Сіону, ви будете засоромлені Господом,* бо як трава від вогню всохнете.
Слава і нині: Кожна душа живиться Святим Духом і чистотою пишається,* і таїнственно просвітлюється єдністю Святої Тройці.
Антифон 2:
Із глибини душі моєї щиро взивав я до Тебе, Господи, і нехай вислухають мене Божественні вуха Твої.
Всякий, хто покладає надію на Господа, вищий за всіх скорботних.
Слава і нині: Духом Святим проливаються благодатні потоки і напоюють усе творіння на оживлення.
Антифон 3:
Нехай піднесеться серце моє до Тебе, Слово, і нехай ніщо із земного не звабить мене до слабкості.
Як любить хто свою матір, то Господа повинен більше любити.
Слава і нині: У Святому Дусі багатство Богопізнання, дослідження й премудрости, бо в Ньому всі веління Отця відкриває Слово.
Прокімен, глас 4
Псалом 43
Воскресни, Господи, поможи нам, і визволь нас Імени Твого ради.
Стих: Боже, нашими вухами ми чули і батьки наші оповіли нам.
Євангеліє
Лк. 112 зач. 24, 1-12.
1. В той час, першого дня по суботі, рано-вранці, прийшли жінки до гробу, несучи пахощі, які вони приготували, 2. і застали камінь відкочений від гробу.
3. Ввійшовши, не найшли тіла Господа Ісуса. 4. Коли вони не знали, що їм про те думати, два чоловіки з’явились їм у блискучих одежах. 5. Вони налякались і схилили лице додолу, а ті до них сказали:
– Чому шукаєте живого між мертвими? 6. Його нема тут: він воскрес. Згадайте, як він промовляв до вас, коли ще був у Галилеї, 7. кажучи: Син чоловічий має бути виданий грішникам у руки, має бути розп’ятий і третього дня воскреснути.
8. І вони пригадали собі його слова 9. та, вернувшися від гробу, оповіли все те одинадцятьом і всім іншим. 10. То були: Марія Магдалина, Іванна і Марія, мати Якова й інші жінки.
11. І вони оповідали це апостолам, але їм слова ці здавалися пустою вигадкою і вони не повірили їм. 12. Та Петро встав, побіг до гробу і, нахилившись, побачив лиш пов’язки; і вернувсь назад додому, дивуючися тому, що сталося.
Після 50-го псалма співаємо:
Слава (г. 8): Відчини мені двері покаяння, Життєдавче,* − молиться зранку дух мій у святім твоїм храмі,* бо вся моя тілесна храмина осквернена;* але ти, Щедрий, очисти мене своєю ласкавою милістю.
І нині: На стежки спасіння настав нас, Богородице,* бо ми опоганили душу соромними гріхами* і в лінощах прогайнували все життя наше.* Тож моліннями твоїми визволь нас від усякої нечистоти.
Стих (г. 6): Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.
Роздумуючи над безліччю моїх гріхів,* жахаюся страшного дня судного;* але, надіючись на ласку твого добросердя,* як Давид, взиваю до тебе:* Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї!
Канон
Ірмос 1: Моря Червоного глибину сухими стопами давній Ізраїль перейшов,* і навхрест складеними Мойсеєвими руками, Амаликову силу в пустині переміг.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
На пречесному дереві хресному піднесений був Ти, Владико, наше падіння направляючи і зціляючи від повної загибелі, що через дерево сталася, як Милосердний і Всесильний.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
У гробі тілом, у аді ж душею, як Бог, а в раю з розбійником, і на престолі був Ти, Христе, з Отцем і Духом, усе наповняючи, як неописанний.
ПІСНЯ 3 Ірмос: Веселиться Тобою Церква Твоя, Христе, взиваючи: Ти моя кріпость, Господи, і пристановище і твердиня.
Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Уже більше нечестиві єретики тепер не будуть гордитися: Божа бо сила православіє утвердила.
Хмари пророчі хай зішлють нам із небес животворчу росу на зміцнення віри.
Благозвучно таємні труби Христових Апостолів надприродньо нехай провіщають шанування чесних Образів.
Богородичний: Прийшовши до святого Храму Твого, Пречиста, ми, вірні, молимося, щоб просвітшися нам нині світосяйною благодаттю.
Мала єктенія
Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
Священик: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.
Вірні: Амінь.
Ірмос 4: Піднесеного тебе, Сонце правди, бачивши на хресті, Церква на місці своїм зупинилася, достойно взиваючи:* Слава силі твоїй, Господи!
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Зійшов Ти на хрест, зціляючи пристрасті мої стражданням Пречистого Тіла Твого, що в нього добровільно зодягнувся єси. Тому взиваємо до Тебе: «Слава силі Твоїй, Господи».
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
До Безгрішного й Животворчого Тіла Твого, Владико, доторкнувшись, смерть достойно знищена була, ми ж взиваємо до Тебе: «Слава силі Твоїй, Господи».
Слава і нині: Богородичний: Мужа не знавши, породила Ти, Діво, і по Різдві все ж Дівою зосталася; тому невмовкаючими голосами з вірою твердою до Тебе, Владичице, взиваємо: «Радуйся».
Ірмос 5: Ти, Господи, світло моє, прийшов у світ, світло святе,* визволяючи з темнряви незнання тих, що з вірою прославляють тебе.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Ти, Господи, милостиво на землю зійшов; Ти підніс природу людську, як був на дереві піднесений.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Ти, Христе, осуд за провини зняв із мене; Ти, Милосердний, недуги смертельні знищив Божественним Воскресінням Своїм.
Слава і нині: Богородичний: Богоневісто, як непереможну зброю на ворогів тебе маємо; в Тобі придбали ми підпору і надію спасіння нашого.
Ірмос 6: Я жертву з хвалою принесу тобі, Господи! – виголошує Церква,* – від ідольської крови очистившись кров’ю, що ради милосердя з боку Твого випливла.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Опоясавшись могутністю, на хрест Ти зійшов, і в боротьбу з мучителем вступивши, Ти, як Бог, скинув його з висоти, і непереможною силою Адама воскресив єси.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Красою осяяний із гробу воскрес Ти, Христе, і Божественною силою Своєю всіх ворогів розпорошив і, яко Бог, все радості сповнив єси.
Слава і нині: Богородичний: О, чудо, з усіх чудес найдивніше. Діва, без мужа зачавши, в утробі Своїй Того вмістила, Хто все обіймає.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
[Дякуємо тобі, Господи, Боже спасіння нашого, бо ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялися величному імені твоєму. Тому молимо тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати тобі розумно й молитися безупинно та в страсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христа твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і круши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів.]
Священик: Бо Ти цар миру і Спас душ наших і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Кондак (г. 4): Спас і Ізбавитель мій * із гробу як Бог * воскресив від узів земнороджених * і врата адові сокрушив, * і як Владика * воскрес тридневний.
Ірмос 7: В печі перській Авраамові юнаки, любов’ю побожности запалені більше, ніж полум’ям, взивали:* Благословенний ти в храмі слави твоєї, Господи!
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
До нетління знов було покликане людство, Божественною кров’ю обмите, і вдячно співає: «Благословен єси в храмі слави Твоєї, Господи».
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Як живоносець, воістину красніший від раю, і від усякої палати царської світліший, явився, Христе, гріб Твій джерелом нашого воскресіння.
Слава і нині: Богородичний: Радуйся, Богородице, Освячена Божественна Оселе Всевишнього, через Тебе бо дано радість тим, що взивають: «Благословенна єси між жонами, Всенепорочная Владичице».
Ірмос 8: Руки розпростер Даниїл і пащі левам у ямі затулив.* Вогненну ж силу загасили чеснотами опоясані юнаки, любителі побожности, взиваючи:* Всі створіння Господні, благословіть Господа!
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Руки розпростерши на хресті, Ти, Владико, всі народи зібрав і єдину, що славить Тебе, Церкву заснував для тих, що на землі й на небі однодушно співають: «Благословіть, усі творіння Господні, Господа».
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
У білу шату зодягнений, осяяний неприступним світлом воскресіння, ангел з’явився жонам, взиваючи: «Чому живого шукаєте у гробі, як мертвого? Воістину встав Христос, до Нього кличемо: Всі творіння оспівуйте Господа, і прославляйте по всі віки».
Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа завжди, нині і повсякчас і на віки віків.
Богородичний: В усіх поколіннях Ти єдина, Пречиста Діво, Матір’ю Божою явилася; Ти, Всенепорочна, оселею Божества була, вогнищем неприступного світла неопалена. Тому всі прославляємо Тебе, Маріє Богоневісто.
Пісня Богородиці
Після катавасії восьмої пісні диякон бере кадильницю і, ставши перед іконою Богородиці, мовить:
Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.
Вірні: Величає душа моя Господа,* і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм.
Чеснішу від херувимів,* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо. (Після кожного стиха).
Бо він зглянувся на покору слугині своєї,* ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.
Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе ім’я його.* Милосердя його з роду в рід на тих, які бояться його.
Він виявив потугу рамени свого,* розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.
Могутніх скинув з престолів, підняв угору смиренних;* наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.
Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,* як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки.
Пісня 9
Ірмос: Камінь нерукосічний від тебе, Діво, з ненарушеної гори,* відколовся наріжний – Христос, що з’єднав різні природи.* З цього радіючи, тебе, Богородице, величаємо.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Цілого ти прийняв мене, Боже мій, тож суцільно я в єднанні з тобою незлитно;* в усю повноту ти дав мені спасіння твоєю страстю, яку ти витерпів на хресті в тілі,* задля великої сердечної доброти.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Ти, Христе, спас із смертного тління праотців.* Бувши покладеним мертвим у гробі,* ти дав життю розквіт, мертвих воскресив, людську природу вивів на світло* і в божественне приодяг нетління.* Тому й завжди величаємо тебе, як джерело світла.
Слава і нині: Усі ми вірні поклоняємось Одності божественної Істоти,* але Тройці Осіб рівносильній, рівночасній, у незлитих Особах;* її нині, почитаючи, величаємо.
Світильний
У життєдайнім гробі бачимо присутніх мужів у блискучих ризах, сяючих красою,* а й мироносиць пониклих до землі.* Тож, переконавшись у воскресінні небесного Владики,* прийдім з Петром до гробу життя і, здивувавшись з того, що сталося,* триваймо в огляданні Христа.
Слава і нині: Сказавши «Радуйся!», Ти, Господи, перемінив печаль прародичів* і приніс у світ радість твого воскресіння.* Тож, Життєдавче, задля твоєї Родительки зішли сяйво своїх щедрот,* що просвічує серця, щоб ми кликали до Тебе:* людинолюбний Богочоловіче, слава Твоєму воскресінню!
Стихири
Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.
(г. 4): Всесильний Господи,* що перетерпів хрест і смерть, і воскрес із мертвих!* Славимо твоє воскресіння.
Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.
Хрестом твоїм, Христе,* визволив ти нас від давнього прокляття* і твоєю смертю здолав диявола, що нашу природу гнобить,* а воскресінням твоїм усіх сповнив радости.* Тому й співаємо тобі:* Воскреслий з мертвих, Господи, – слава тобі!
Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.
Хрестом твоїм, Христе Спасе,* наведи нас на твою істину і визволь нас з сітей ворожих.* Воскреслий з мертвих, піднеси нас, що впали в гріх,* простягни руку твою, чоловіколюбний Господи,* молитвами святих твоїх.
Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.
Єдинородний Сину Божий!* Ти не розлучився від лона твого Отця,* прийшовши з-за чоловіколюб’я на землю.* Ставши незмінно людиною,* ти хрест і смерть перетерпів тілом, безстрасний божеством,* а воскреснувши з мертвих, безсмертя дав людському родові,* як єдиний всесильний.
Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.
(г. 4, подібний: Дав ти як знамено): Тобою, своїм Творцем* і Женихом, Чоловіколюбче,* радіє нині Церква,* яку ти своєю волею* велично зберіг перед ідольським обманом* і заручив собі цінною кров’ю.* Вона урочисто схваляє виставлення святих ікон,* радіючи ж, співає тобі* і вірно тебе прославляє.
Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.
Тобою, своїм Творцем* і Женихом, Чоловіколюбче,* радіє нині Церква,* яку ти своєю волею* велично зберіг перед ідольським обманом* і заручив собі цінною кров’ю.* Вона урочисто схваляє виставлення святих ікон,* радіючи ж, співає тобі* і вірно тебе прославляє.
Стих: Воскресни, Господи Боже мій,* нехай піднесеться рука твоя; не забудь убогих твоїх ніколи.
Господи, виставляючи образ твого тіла,* з любов’ю його цілуємо* і цим виявляємо велику твого провидіння тайну,* якою приводиш нас до своєї любови й бажання.* Бо не якимсь привидом,* як кажуть богоборні послідовники Манета,* ти з’явився нам,* Чоловіколюбче,* але істинною і тілесною природою.
Стих: Хвалитиму тебе, Господи,* всім серцем моїм, розповім про всі твої чудеса.
Нині настав день,* повний радости й веселости,* бо краса правдивих догматів блистить* і сяє*. Христова Церква оздоблена* виставленням святих ікон* і сяйвом зображень,* тож настала богонатхненна* однодумність вірних.
Слава (г. 4): Було рано-вранці, коли жінки прийшли до Твого гробу, Христе,* та тіла, що його шукали, не знайшли.* І коли вони дивувались, приступили в блискучих ризах юнаки й мовили:* Чому живого між мертвими шукаєте?* Воскрес, як і прорік був.* Чому не згадаєте його слова?* Тож увірувавши, благовістили те, що бачили,* але благовість їхня видалась учням неправдивою,* бо такі ще були вони прибиті.* Петро ж побіг і побачив * та й прославив Твої на собі чудеса.
І нині: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.
Тропар
Воскресши із гробу і в’язи пекельні розірвавши,* ти роздер присуд смерти, Господи,* і всіх від сітки ворожої визволив.* А з’явившись апостолам своїм,* ти послав їх на проповідь,* і ними мир свій подав ти вселенній,* єдиний Чоловіколюбче.
БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:
Згідно Типікону в цей день служиться літургія cвятого Василія Великого
Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 4): Світлу про воскресіння розповідь від ангела почувши* і від прадідного засуду звільнившись,* Господні учениці, радіючи, казали апостолам:* Здолано смерть, воскрес Христос Бог,* що дає світові велику милість.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Тропар (г. 2): Пречистому образові Твоєму поклоняємося, благий,* просячи прощення прогрішень наших, Христе Боже,* бо волею благоволив єси плоттю зійти на хрест,* щоб ізбавити тих, що їх створив єси, від неволі ворожої.* Тому благодарственно кличемо Тобі:* Ти радістю сповнив усе, Спасе наш, прийшовши спасти світ.
І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Кондак (глас 8): Неописанне Слово Отче* із Тебе, Богородице, воплоченням описалося* і, осквернений образ у давнє зобразивши,* з божественною добротою з’єднало,* та, ісповідуючи спасення, ділом і словом ми це являємо.
Прокімен (глас 4):
Благословен єси, Господи, Боже отців наших, і хвальне, і прославлене ім’я Твоє на віки (Дан. 3,26).
Стих: Бо праведний єси в усьому, що створив Ти нам (Дан. 3,27).
Прокімен (г. 5): Ти, Господи, захорониш нас і збережеш нас від роду цього і повік (Пс. 11,8).
Апостол: (Євреїв 11, 24-26; 32 – 12, 2.):
Браття і Сестри, вірою Мойсей, коли був виріс, зрікся зватися сином дочки фараона; волів радше страждати разом з людом Божим, ніж зазнавати дочасної розкоші гріха, бо, дивлячись на нагороду, вважав за більше багатство наругу вибраного народу, ніж скарби Єгипту. І що ще скажу? Часу не вистане мені, як почну розповідати про Гедеона, про Варака, про Самсона, про Єфту, про Давида й Самуїла та пророків, що вірою підбили царства, чинили справедливість, обітниць осягнули, загородили пащі левам, вогненне полум’я гасили вістря меча уникали, ставали сильні, бувши недолугі, на війні проявили мужність, наскоки чужинців відбивали. Жінки діставали назад своїх померлих, які воскресали. Інші загинули в муках, зрікшися від них звільнитись, щоб осягнути ліпше воскресіння. Інші зазнали наруг і бичів, кайданів і в’язниці; їх каменували, різали пилою, брали на допити; вони вмирали смертю від меча, тинялися в овечих та козячих шкурах, злиденні, гноблені, покривджені; вони, яких світ був невартий, блукали по пустинях, по горах, по печерах та земних вертепах. І всі вони, дарма що мали добре свідчення віри, не одержали обіцяного, бо Бог зберіг нам щось краще, щоб вони не без нас осягли завершення. Тому й ми, маючи кругом себе таку велику хмару свідків, відкиньмо всякий тягар і гріх, що так легко пристає до нас навколо, і біжімо витривало до змагання, що призначене нам, дивлячися пильно на Ісуса, засновника й завершителя віри, який, замість радости, що була перед ним, витерпів хрест, не звертаючи уваги на сором, і возсів праворуч Божого престолу.
Алилуя (глас 4):
Стих: Мойсей і Арон між єреями Його і Самуїл між тими, що призивають ім’я Його (Пс. 98,6).
Стих: Призивали Господа і Він вислухав їх (Пс. 98,6).
Євангеліє: (Йоана 1, 43-51.):
В той час вирішив Ісус піти в Галилею. І найшовши Филипа, мовив до нього: Іди за мною. А був Филип з Витсаїди, з міста Андрія та Петра. Зустрів Филип Натанаїла і сказав до нього: Ми найшли того, про якого писав Мойсей у законі і пророки – Ісуса, сина Йосифа, з Назарету. Натанаїл сказав йому: Що доброго може бути з Назарету? Мовив до нього Филип: Прийди й подивися. Ісус, побачивши, що до нього надходить Натанаїл, сказав про нього: Ось справжній ізраїльтянин, в якому нема лукавства. Натанаїл сказав: Звідкіль ти мене знаєш? Сказав Ісус і промовив до нього: Перше ніж Филип тебе покликав, я тебе бачив, як був єси під смоковницею. Натанаїл відповів йому: Учителю, ти – Син Божий, ти – цар Ізраїля. Ісус у відповідь сказав йому: Тому що я мовив до тебе: я бачив тебе під смоковницею – віруєш. Побачиш більше, ніж те. І сказав до нього: Істинно, істинно кажу вам: побачите небеса відкриті і ангелів Божих, як вони возходять та сходять на Сина чоловічого.
Замість Достойно, співаємо:
Тобою радується, Благодатная, всяка твар, ангельський собор і чоловічеський рід, освященний храме і раю словесний, дівственна похвало, що із неї Бог воплотився і младенцем став – перед віками сущий Бог наш. Лоно бо Твоє престолом сотворив і утробу Твою просторішою небес учинив. Тобою радується, Благодатная, всяка твар, слава Тобі.
Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1).* Радуйтеся, праведні, у Господі, правим належить похвала (Пс. 32,1). Алилуя (х3).