Sunday of Cheesefare; Octoechos Tone 3; The Holy Apostle Onesimus. Resurrectional Gospel 3. Romans 13:11-14:4; Matthew 6:14-21.

English Source: Royal Doors www.royaldoors.net

Great Vespers, Festal Matins and Divine Liturgy.

GREAT VESPERS

GREAT VESPERS ON SATURDAY EVENING

Kathisma Reading: “Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140, In Tone 3—of the Resurrection

Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

By Your cross, O Christ our Saviour,* the power of Death has been vanquished* and the deceit of the devil has been destroyed.* Therefore, mankind, saved by faith,* offers You hymns of praise forever.

The just shall gather around me* when You have been good to me.

O Lord, all creation has been enlightened by Your resurrection,* and paradise has been reopened;* therefore, all creation extols You* and offers You hymns of praise forever.

Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

I glorify the power of the Father, Son, and Holy Spirit;* and I praise the dominion of the undivided Divinity,* the consubstantial Trinity,* who reigns forever and ever.

Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

We adore Your precious cross, O Christ,* and with hymns of praise we glorify Your resurrection;* for by Your wounds we have all been healed.

If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

Let us sing the praises of the Saviour,* who was incarnate of the Virgin;* for He was crucified for our sake,* and on the third day He arose from the dead,* granting us His great mercy.

I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

Christ descended into hades and announced to those confined there:* Take courage, for today I have conquered death.* I am the Resurrection, the One who will set you free.* I shattered the gates of the realm of death.

Tone 6—from the Triodion

From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

The Lord my Creator took me as dust from the earth* and formed me into a living creature* breathing into me the breath of life and giving me a soul;* He honoured me,* setting me as a ruler upon the earth over all things visible,* and making me a companion of the angels.* But Satan the deceiver,* using the serpent as his instrument,* enticed me by food;* he parted me from the glory of God* and gave me over to the earth* and to the lowest depths of death.* But, O Master, in compassion, call me back again.

For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

In my wretchedness I have cast off the robe woven by God,* disobeying Your divine command, O Lord, at the counsel of the enemy;* and I am clothed now in fig leaves and in garments of skin.* I am condemned to eat the bread of toil in the sweat of my brow,* and the earth has been cursed so that it bears thorns and thistles for me.* But, Lord, who in the last times were made flesh of a Virgin, call me back again* and bring me into Paradise.

Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

O precious Paradise, unsurpassed in beauty,* tabernacle built by God, unending gladness and delight,* glory of the righteous, joy of the prophets and dwelling of the saints,* with the sound of your leaves* pray to the Maker of all:* may He open to me the gates which I closed by my transgression,* and may He count me worthy* to partake of the Tree of Life* and of the joy that was mine* when I dwelt in you before.

Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

Adam was banished from Paradise through disobedience* and cast out from delight,* beguiled by the words of a woman.* Naked he sat outside the garden, lamenting, “Woe is me!”* Therefore let us all make haste to accept the season of the Fast* and hearken to the teaching of the Gospel,* that we may gain Christ’s mercy* and receive once more a dwelling-place in Paradise.

Glory…—from the Triodion

Adam sat before Paradise and, lamenting his nakedness,* he wept: “Woe is me!* By evil deceit was I persuaded and led astray,* and now I am an exile from glory.* Woe is me!* In my simplicity I was stripped naked,* and now I am in want.* O Paradise, no more shall I take pleasure in your joy;* for I shall return to the earth from whence I was taken.* O merciful and compassionate Lord,* to You I cry aloud: I am fallen, have mercy on me.”

Tone 3, Now… Dogmaticon

O Lady most honourable,* how could we but be rapt in wonder* at your giving birth to the incarnate God* who, without a mother, was born of a Father before all ages?* You gave Him birth in the flesh without a father,* without a man’s instrumentality.* He is God and man whose two natures are intact,* neither one losing any of its properties.* Therefore, O Virgin Mother,* intercede with Him to save the souls* of those who believe and profess in true faith* that you are the Mother of God.

Aposticha

Tone 3—of the Resurrection

O Christ, who darkened the sun by Your Passion* and enlightened all creation by Your Resurrection,* accept our evening prayer, for You love mankind.

The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.

O Lord, Your life-giving Resurrection has enlightened the entire universe* and has revived Your creation which lay in corruption.* Therefore we, who have been released from the curse of Adam, cry out to You:* Almighty Lord, glory to You!

For He has made the world firm, which shall not be moved.

O God, although in Your divine nature You are unchangeable,* yet in Your human nature You underwent change by suffering in the flesh.* All creation was prostrate with fear* when it saw You hanging on the Cross,* and it groaned in sorrow as it sang the praises of Your long-suffering.* But You descended into hades and arose on the third day,* granting life and great mercy to the world.

Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

You suffered death, O Christ, to deliver mankind from death.* And when You arose from the dead on the third day,* You enlightened the world* and resurrected all who acknowledge You as God.

Tone 6, Glory…—from the Triodion

Adam was cast out of Paradise through eating from the tree.* Seated before the gates he wept,* lamenting with a pitiful voice and saying:* “Woe is me,* what have I suffered in my misery!* I transgressed one commandment of the Master,* and now I am deprived of every blessing.* O most holy Paradise, planted for my sake and shut because of Eve,* pray to Him that made you and fashioned me,* that once more I may take pleasure in your flowers.”* Then the Saviour said to him:* “I desire not the loss of the creature which I fashioned,* but that he should be saved and come to the knowledge of the truth;* and when he comes to me I will not cast him out.”

Same tone, Now…—theotokion

Christ the Lord, our Creator and Redeemer,* came forth from your womb, O most pure Virgin.* He clothed Himself in our human flesh* to set us free from the original curse of Adam.* Therefore, O Mary, we praise you, without ceasing,* as the true Virgin Mother of God,* and we sing with the angels:* Rejoice, O Lady, advocate, protector, and salvation of our souls.

Troparia, Tone 3—of the Resurrection

Let the heavens be glad, let the earth rejoice,* for the Lord has done a mighty deed with His arm.* He trampled death by death. He became the firstborn of the dead;* He saved us from the abyss of hades* and granted great mercy to the world.

Glory… Now…—dismissal theotokion

We sing your praises, O Virgin;* for, as the Mother of God, you always intercede for the salvation of the human race.* It is from you that our God and your Son took flesh. * Then, by suffering the Passion on the Cross,* and out of love for mankind, He delivered us from corruption.

GREAT MATINS ON SUNDAY MORNING

Usual Beginning

Hexapsalm

Great Litany

The Lord is God, Tone 3

Troparia, Tone 3

Let the heavens be glad, let the earth rejoice,* for the Lord has done a mighty deed with His arm.* He trampled death by death. He became the firstborn of the dead;* He saved us from the abyss of hades* and granted great mercy to the world. (twice)

Glory… Now…—dismissal theotokion

We sing your praises, O Virgin;* for, as the Mother of God, you always intercede for the salvation of the human race.* It is from you that our God and your Son took flesh. * Then, by suffering the Passion on the Cross,* and out of love for mankind, He delivered us from corruption.

Psalter Reading

Stasis I: Psalms 9, 10
Stasis II: Psalms 11, 12, 13
Stasis III: Psalms 14, 15, 16

Small Litany

Sessional Hymn I, Tone 3—of the Resurrection

Christ is risen from the dead, the first-fruits of those that sleep.* The Firstborn of creation and Creator of all that has come to be* has renewed in Himself the corrupted nature of our race.* Death no longer is your lord,* for the Master of all things has destroyed your dominion.

Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high;* forget not Your poor to the end.

Having tasted death in the flesh, O Lord,* You have blotted out the bitterness of death by Your arising* strengthening mankind against it, and announcing the abolition of the ancient curse.* Defender of our lives, O Lord, glory be to You!

Glory… Now…—theotokion

Awed by the beauty of your virginity* and the exceeding radiance of your purity,* Gabriel called out to you, O Theotokos:* What worthy hymn of praise can I offer to you?* And what shall I name you?* I am in doubt and stand in awe.* Wherefore as commanded, I cry to you:* Rejoice, O Full of Grace.

Psalter Reading

Stasis I: Psalm 17
Stasis II: Psalms 18, 19, 20
Stasis III: Psalms 21, 22, 23

Small Litany

Sessional Hymn II, Tone 3—of the Resurrection

Awed by Your immutable Godhead* and by Your voluntary Passion, O Lord,* hades lamented: I tremble at Your body’s essence, which remains incorrupt.* I behold You, who are invisible, mystically making war against me;* wherefore those whom I hold cry out:* ‘Glory to Your Resurrection, O Christ!’

I will confess You, O Lord, with my whole heart,* I will tell of all Your wonders.

We the faithful contemplate an ineffable mystery:* Your incomprehensible Crucifixion and Your inexplicable Arising.* For today Death and hades have been despoiled,* but mankind has been clothed in incorruption.* Wherefore with thanksgiving we cry aloud to You:* Glory to Your Resurrection, O Christ!

Glory… Now…—theotokion

Mystically did you contain in your womb* the incomprehensible and uncircumscribed God,* consubstantial with the Father and the Spirit;* and we acknowledge in your Offspring one unconfused energy of the Trinity who is glorified in the world.* And so with thanksgiving we cry to you, * ‘Rejoice, O full of grace!’

Polyeleos

Psalm 136

By the rivers of Babylon there we sat and wept, remembering Sion.

Alleluia! Alleluia! Alleluia!

For it was there that they asked us, our captors, for songs, our oppressors, for joy.

Alleluia! Alleluia! Alleluia!

Sing to us they said, one of Sion’s songs.

Alleluia! Alleluia! Alleluia!

O how could we sing the song of the Lord on alien soil?

Alleluia! Alleluia! Alleluia!

O Babylon, destroyer, one is happy who repays you the ills you brought on us.

Alleluia! Alleluia! Alleluia!

Glory… Now…

Alleluia! Alleluia! Alleluia!

Alleluia, Alleluia, Alleluia. Glory be to You, O God!

Evlogitaria and Small Litany

Hypakoe, Tone 3

A Cause of amazement by his appearance,* and source of refreshment by his speech,* the radiant angel spoke to the myrrh-bearing women saying:* Why do you seek the living in a grave?* He is risen, emptying the graves.* Know that the Unchangeable has changed corruption.* Wherefore cry to God saying,* ‘How fearful are Your works!* For You have saved mankind.’

Hymn of Ascent, Tone 3

Antiphon 1

You, O Word, delivered the captivity of Zion from Babylon,* Deliver me also* from the passions to life.

Those who sow in the South,* with tears inspired by God,* shall in joy reap sheaves of everlasting life.

Glory… Now…

By the Holy Spirit,* together with the Father and the Son,* shines forth the reflection of every good gift.* In Him all things live and have their being.

Antiphon 2

Except the Lord build the house of the virtues,* in vain do we labour.* While He protects our soul no one lays waste our city.

The saints, O Christ, fruits of the womb,* are, by the Spirit, always sons to You,* as You are to the Father.

Glory… Now…

The Holy Spirit is the inspiration of all that is holy and wise;* for He quickens every creature.* Let us worship Him* together with the Father and the Son, for He is God.

Antiphon 3

Those who fear the Lord are blessed* as they walk along the paths of His commandments;* for they partake of the life-giving fruit.

Be glad, Chief Shepherd,* beholding Your offspring around Your table* bearing the branches of good works.

Glory… Now…

In the Holy Spirit is a superabundance of glory;* for from Him grace and life proceed* into all creation;* wherefore He is praised together with the Father and the Word.

Prokeimenon, Tone 3

Proclaim to the nations: God is king. The world He made firm in its place.

verse: O sing a new song to the Lord, sing to the Lord all the earth.

Let everything that lives, Tone 3

Gospel: Mark 16:9-20

Having beheld the Resurrection

Psalm 50

After Psalm 50

Tone 8, Glory…

Open to me the doors of repentance, O Giver of Life.* As we worship in Your temple this morning,* teach us how to purify the temples of our bodies,* and in Your compassion, purify me by the goodness of Your mercies.

Now…

Lead me to the paths of salvation, O Mother of God,* for I have condemned myself with shameful sins* and have wasted all my life in slothfulness.* By your intercession purify me from all sinfulness.

Tone 6

Have mercy on me, God, in Your kindness. In Your compassion blot out my offense.

When I think upon the multitude of my evil deeds,* I tremble for the terrible day of judgment.* But trusting in the compassion of Your mercy, O Lord,* I cry to You like David:* Have mercy on me, O God, according to Your great mercy.

Canon

Ode 1

Canon of the Resurrection

Irmos (Tone 3): In time past by his divine command he gathered the waters into one heap* and divided the sea for the people of Israel:* this is our God, he is glorious,* to him alone we sing, for he is glorified.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

He condemned the earth to bring forth thorns, fruit of the transgressor’s sweat; he received in the flesh a crown of thorns from the hands of lawless men: this is our God, he has done away with the curse, for he is glorified.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

He whom death smote is declared the Conqueror who won the victory over death; for He took living flesh subject to suffering; he wrestled with the tyrant and raised up all with himself: he is our God, he is glorified.

Most holy Theotokos, save us.

All nations glorify you, true Mother of God, who seedlessly bore your Child; for he, our God, stole down into your hallowed womb and, invested with our being, God and man was born of you.

Canon of the Most Holy Mother of God

Most holy Theotokos, save us.

O Virgin, every kind fittingly bends the knee to him who took flesh from you: heavenly things together with things on earth and those beneath the earth, for he is glorified.

Most holy Theotokos, save us.

What of the transactions, O Maid, which took place in you! He, who is God, source of all good, giver without envy of the divine Spirit to us, took flesh from you: he is glorified.

Canon of the Triodion

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Come, O wretched soul, and weep today over your acts, remembering how once you were stripped naked in Eden and cast out from delight and unending joy.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

In Your abundant compassion and mercy, O Fashioner of creation and Maker of all, You have taken me from the dust and given me life, commanding me to sing Your praises with Your angels.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

For the sake of the wealth of Your goodness, O Creator and Lord, You planted the sweetness of Paradise in Eden, bidding me take delight of the fair and pleasing and never-ending fruits therein.

Glory…

Woe to you, O my wretched soul! You have received authority from God to take your pleasure in the joys of Eden, but He commanded you not to eat the fruit of knowledge. Why then have you transgressed the law of God?

Now…

O Virgin and Bearer of God, as a daughter of Adam by birth, and Mother of Christ our God by grace, call me who am banished from Eden.

Katavasia (Tone 6): When Israel walked on foot in the sea as on dry land,* on seeing their pursuer Pharaoh drowned,* they cried: Let us sing to God* a song of victory.

Ode 3

Canon of the Resurrection

Irmos (Tone 3)Almighty Lord,* you brought all things from nothing into being,* created by the Word, perfected by the Spirit.* Make me firm in your love.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The ungodly man was brought to shame by your cross; he dug a pit and opened it up and fell into it himself; the horn of the lowly, O Christ, is lifted up in your Resurrection.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The proclamation of righteousness to the nations as water has covered the seas, O Lover of man, for you have risen from the grave and revealed the splendour of the Trinity.

Most holy Theotokos, save us.

Glorious things are spoken of you, O living City of the King who reigns for ever. For through you, O Lady, God dwelt among those on earth.

Canon of the Most Holy Mother of God

Most holy Theotokos, save us.

The rod from Jesse’s root had budded, as foretold: from the Virgin has risen the Flower for us: you, O Christ. Holy are you, O Lord.

Most holy Theotokos, save us.

You were born of the Virgin that you might make the sons of earth partakers of the divine, taking our flesh you came to poverty. Holy are you, O Lord.

Canon of the Triodion

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

The crafty serpent long ago envied my honour and whispered deceit into Eve’s ear. Woe is me! for by her I was led astray and banished from the banquet of life.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Rashly I stretched out my hand and tasted from the tree of knowledge, though God had ordered me on no account to eat from it; and I was bitterly cast out from the divine glory.

Glory…

Woe to you, O my wretched soul! How have you not recognized the deception of the enemy? How have not perceived his deceit and envy? For you are now darkened in mind, having transgressed the commandments of your Creator.

Now…

You are my hope and protection, O pure Lady, for by your childbearing you alone have covered the ancient fall of Adam, clothing me once again with incorruption.

Katavasia (Tone 6): There is none as holy as You, O Lord my God,* who have exalted the horn of the faithful, O Good One,* and strengthened us upon the rock* of Your confession.

Sessional Hymns, Tone 4

Adam was cast out from the delight of Paradise:* eating the bitter food and lacking self-restraint,* he did not keep the Master’s commandment* and so was condemned to till the earth from which he had himself been taken,* eating his bread in toil.* Therefore, let us love abstinence,* that we may not weep as he did outside Paradise, but may enter through the gate.

Glory…

The season of the virtues now has come* and the Judge is at the door.* Let us not hold back with darkened face,* but let us keep the Fast, offering tears, contrition, and almsgiving;* and let us cry: Our sins are more in number than the sand of the sea;* but, Deliverer of all, forgive each one of us,* that we may receive an incorruptible crown.

Now…

Unworthy though we be, O Theotokos,* may we never keep silent nor cease to praise your power. For if we had not the protection of your prayers, who would have delivered us from such great dangers?* Who would have preserved us in freedom to this present hour?* May we never forsake you, O Lady,* for you always save your servants from every kind of ill.

Ode 4

Canon of the Resurrection

Irmos (Tone 3)A mighty love you have shown to us, O Lord,* for you have given over to death for us your only-begotten Son;* therefore we thank you and cry to you:* Glory to your power, O Lord.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Scars and bruises compassionately bearing, insult of blows enduring, long-patient under the spitting, O Christ; through these you have wrought my salvation. Glory to your power, O Lord.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Life in mortal body, you conversed with death for the sake of the misery of the poor and the sighing of the needy; and. destroying the destroyer, O Glorified One, you raised up all with yourself, only Lover of man.

Most holy Theotokos, save us.

Remember, O Christ, your flock won by your Passion: visit the afflicted, accept the compassionate prayers of your Mother glorified, and save it, O Lord, by your power.

Canon of the Most Holy Mother of God

Most holy Theotokos, save us.

You, O Lord, who weighed out the mountains in the scales of divine knowledge, have been hewn from the Virgin, the stone uncut by human hands. Glory to your power, O Lover of man.

Most holy Theotokos, save us.

With most drastic remedy you have healed our sick nature, O Lord, in the Virgin, for in her you compounded the healing medicine, your pure divinity, O Word.

Canon of the Triodion

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

I was deemed worthy of honour from You O Master in Eden. But alas! in my wretchedness I have been deceived by the envy of the devil and cast out from before Your face!

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Weep for me, O you ranks of angels, beauty of Paradise and glory of the garden: for in my misery I have been led astray and rebelled against God.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

O blessed meadow, gardens planted by God, sweetness of Paradise: let your leaves, like eyes, shed tears on my behalf, for I am naked and a stranger to God’s glory.

Glory…

No longer do I see you, nor delight in your splendour and divine radiance, O precious Paradise. For having angered my Creator, I am naked and have been driven out into the world.

Now…

O most holy Lady, open to all the faithful the gates of paradise, which once were shut through the transgression of Adam, and open to me the gates of your mercy.

Katavasia (Tone 6): Christ is my power, my God, and my Lord,* the holy Church divinely sings,* crying with a pure mind,* keeping festival in the Lord.

Ode 5

Canon of the Resurrection

Irmos (Tone 3)Early I wake to you the Creator of all* and the peace which passes all understanding:* guide me in your ordinances,* for they are light.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Through the envy of the Jews handed over to an unrighteous judge, you, the all-seeing who judge all the earth in righteousness, delivered Adam from the ancient condemnation.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Christ, risen from the dead, grant peace to your churches in the invincible power of your Cross, and save our souls.

Most holy Theotokos, save us.

You alone, the Ever-virgin who received the Word of God unbounded by the whole creation, are declared the holy tabernacle wider than the heavens.

Canon of the Most Holy Mother of God

Most holy Theotokos, save us.

O Virgin, the Word of God, your Son, Creator of Adam, first-formed man, was no created being even though he fashioned for himself from you a living flesh.

Most holy Theotokos, save us.

Equal to the Father, Son of the Virgin, Word of God, fulness of person in two natures, Jesus is Lord, perfect God and perfect man.

Canon of the Triodion

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Of old, the enemy who hates mankind envied the life of happiness that I had in Paradise, and, taking the form of a serpent, caused me to stumble, thereby showing me to be a stranger to eternal glory.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

I weep and lament in soul, and with my eyes I shed abundant tears, when I reflect upon and understand the nakedness that is mine through transgressing.

Glory…

From the earth I was fashioned by the hand of God, and in my wretchedness I was told that I shall return to the earth again. Who will not weep for me, who am cast out from God’s presence, exchanging Eden for hades?

Now…

We the faithful proclaim you to be the mystical bridal-chamber of glory, O all-immaculate Mother of God. Therefore I entreat you, O pure Virgin: Raise me up, for I am fallen, and make me dwell in the bridal-chamber of Paradise.

Katavasia (Tone 6): Illumine with Your divine light, I pray, O Good One,* the souls of those who with love rise early to pray to You,* that they may know You, O Word of God, as the true God,* who recall us from the darkness of sin.

Ode 6

Canon of the Resurrection

Irmos (Tone 3)The deepest abyss of sins has surrounded me* and my spirit fails me;* but stretch out your mighty arm, O Lord my pilot, as to Peter,* and save me.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The abyss of mercy and pity has surrounded me in your tender descent, O Lord, for, made flesh and taking the form of a servant, you made me as God and glorified me with yourself.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The one who dealt death has undergone death through seeing the One put to death now brought to life: these things are the tokens of your Resurrection, O Christ, and the rewards of your pure Passion.

Most holy Theotokos, save us.

Only All-pure, beyond understanding you were mediator between the Creator and man, pray to your merciful Son for your stumbling servants and be our defender.

Canon of the Most Holy Mother of God

Most holy Theotokos, save us.

Without lot or share in form, he has taken our form from a Maid untouched, becoming man in form and in substance without change in his divinity.

Most holy Theotokos, save us.

From the abyss of sins, from the storms of passions sweeping tumultuously over me, All-pure, deliver me; for you are a harbour and an abyss of marvels for the faithful who run to you.

Canon of the Triodion

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

In Eden You clothed me with a divinely woven garment, O compassionate Saviour; but, persuaded by the devil, I neglected Your commandment and was stripped naked in my wretchedness.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

O my most wretched soul, through your carelessness you have departed far from God; and depriving yourself of the delight of Paradise, you have been separated from the angels and led down into corruption. O how are you fallen!

Glory…

O almighty God, have mercy and take pity on the works of Your hands. I pray You, O Good One, turn not away from me, who have cut myself off from the choir of Your angels.

Now…

O Mary chosen by God, Queen of all, you gave birth to the Lord, Redeemer and King of all, whereas I am a prisoner and an exile from Paradise: call me back.

Katavasia (Tone 6): Beholding the sea of life surging with the tempest of temptations,* I run to Your calm haven, and cry to You:* Raise up my life from corruption,* O greatly Merciful One.

Kontakion, Tone 6

O Master, Guide to Wisdom,* Bestower of prudent counsel,* Instructor of the foolish and Defender of the poor ones;* make firm my heart and give it understanding.* Give me a word, O Word of the Father:* Behold, I shall not stop my lips from crying out to You:* In Your mercy, have mercy on me who am fallen.

Ikoi

Banished from the delights of Paradise, Adam sat outside and wept and beating his hands upon his face he said: “In Your mercy, have mercy on me who am fallen.”

When Adam saw the angel drive him out and shut the door of the divine garden, he groaned aloud and said: “In Your mercy, have mercy on me who am fallen.”

O Paradise, share in the sorrow of your master who has been brought to poverty, and with the rustling of your leaves beseech the Creator that He not keep your gate closed forever. In Your mercy, have mercy on me who am fallen.

O Paradise, all-perfect, all-holy, and most rich, planted for Adam’s sake and shut because of Eve, beseech God on behalf of the fallen. In Your mercy, have mercy on me who am fallen.

Ode 7

Canon of the Resurrection

Irmos (Tone 3): As, long ago, your dew refreshed the three godly children in the Chaldean flames,* so shine with the enlightening fire of your Godhead* upon us who cry to you:* Blessed are you, God of our fathers.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The fair veil of the temple was rent by the Cross of the Creator, clearly announcing the hidden truth in the scriptures to the faithful who cry to you: Blessed are you, God of our fathers.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

When your side was pierced, O Christ, drops of your life-giving blood, flowing from God by divine dispensation, distilled upon the earth and re-made those born of the earth who cry to you: Blessed are you, God of our fathers.

Most Holy Trinity our God, glory to You.

Let us the faithful glorify the good Spirit with the Father and the Only-begotten Son, one in three, as we worship the first cause and one Godhead, crying: Blessed are you, God of our fathers.

Canon of the Most Holy Mother of God

Most holy Theotokos, save us.

Lord of glory, ruler of the powers above, sitting with the Father, carried in the arms of a virgin: Blessed are you, O Lord, the God of our fathers.

Most holy Theotokos, save us.

Death is bold, but when it joined battle with you, God in person made flesh of the Virgin, you destroyed it.

Canon of the Triodion

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

O Lord who rule over all the ages, who created me by Your own will, I was beguiled through the envy of the crafty serpent of old, and I have angered You, O Saviour: despise me not, O God, but call me back.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Woe is me! In place of wearing a robe of light, I am clothed in a garment of shame. I weep from my loss, O Saviour, and with faith I cry to You, O Good One: despise me not, O God, but call me back.

Glory…

The evil serpent in his envy has wounded all my soul and caused me to be banished from the delight of paradise. But despise me not, O Compassionate Saviour, and, since You are God, call me back.

Now…

O all-immaculate Queen, in your tender compassion accept my entreaty; and grant me forgiveness of my offenses, O pure Lady, for fervently I cry aloud with tears: despise me not, O good Virgin, but call me back.

Katavasia (Tone 6): An Angel made the furnace bedew the holy Children.* But the command of God consumed the Chaldeans* and prevailed upon the tyrant to cry:* O God of our fathers, blessed are You.

Ode 8

Canon of the Resurrection

Irmos (Tone 3)In the unbearable fire, unharmed by the flames,* the young men, famed for their fear of God, stood as one and sang the divine hymn:* Bless the Lord, all you his works,* and exalt him throughout all the ages.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The brightness of the temple was rent when your cross was set on Golgotha: all creation bowed down together and raised the song: Bless the Lord, all you his works, and exalt him throughout all the ages.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

You have risen, O Christ, from the grave; by the divine power of the Cross you have raised man, overthrown by treachery, and set him straight again, crying out and saying: Bless the Lord, all you his works, and exalt him throughout all the ages.

Most holy Theotokos, save us.

You are declared to be the temple of God, living resting-place, and ark, for you, pure Mother of God, have reconciled the Creator to mortal man and fittingly we his works sing your praises and exalt you throughout all the ages.

Canon of the Most Holy Mother of God

Most holy Theotokos, save us.

Peerless Mother, surpassing far the ranks of angels and set so near to God: O Virgin, blessed one, we bless your child and highly exalt him throughout all the ages.

Most holy Theotokos, save us.

You revealed a fairness more beautiful than nature, shining forth the flesh of God; O Virgin, blessed one, we bless your child and highly exalt him throughout all the ages.

Canon of the Triodion

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Of old, You honoured the work of Your hands with every kind of gift, O Lover of mankind; but, alas! the wicked serpent has deceived us with seductive whispering, stripping us of the blessings we had received.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Why have you hearkened to bitter counsel and disobeyed the divine command? Woe to you, O miserable soul: you have grieved God, even though you were created to glorify Him with the angels forever.

Let us bless the Father, the Son, and the Holy Spirit, the Lord!

You were the appointed lord over creeping things and wild beasts: why then have you conversed with the destroyer of souls? And why have you taken the deceiver’s counsel as truth? Wretched is your deception, O my soul!

Now…

O Mary, we hymn you who are full of the grace of God, tabernacle of the Light and dwelling-place of the incarnate God. I am darkened grievously by the passions: shine upon me with the light of mercy, O Hope of the hopeless.

We praise, bless, and worship the Lord, chanting and supremely exalting Him throughout all ages.

Katavasia (Tone 6): You made flame bedew the holy children,* and burned the sacrifice of a righteous man with water.* For You alone, O Christ, do all as You will,* we supremely exalt You throughout all ages.

Magnificat

 

Ode 9

Canon of the Resurrection

Irmos (Tone 3)Marvel new and meet for God!* Through the shut gate of the Virgin the Lord surely passes through.* Unclothed in the entering, fleshbearing in the coming forth* God has appeared and the gate remains fast closed.* We magnify her beyond utterance* the Mother of God.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

O Word of God, awful it is to see you, the Creator, hanging on the tree, God suffering in human fashion for the sake of his servants; while lying lifeless in the tomb you yet had loosed the dead from hell; for this, O Christ, we magnify you as almighty.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Laid dead in the grave, O Christ, you saved our forefathers from the corruption of death; you raised the dead and made life to blossom and, leading mortal nature by the hand to the light, you clothed it with divine incorruptibility; for this we magnify you, fountain of everliving light.

Most holy Theotokos, save us.

Temple and throne of God you are declared to be, All-pure, wherein he who dwells in the highest took up his abode, born without man and guarding entire the doors of your flesh. Holy One, by your unceasing prayers bring swiftly the nations in final subjection to the truth.

Canon of the Most Holy Mother of God

Most holy Theotokos, save us.

For the devoted faithful, no songs in praise of you, O Virgin, can satisfy; for ever in their yearning they acquire divine and spiritual yearning as they magnify the Mother of God.

Most holy Theotokos, save us.

You have appointed for us, O Christ, an ambassador who cannot be gainsaid: she who bore you. Treating with her, may you in your mercy grant us the Spirit freely imparting all goodness who through you proceeds from the Father.

Canon of the Triodion

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Having taken my fill and tasted of the fruit of knowledge in Eden, it seemed sweet to me, but the end of it was bitter. Woe to you, wretched soul! See how uncontrolled desire has made you an exile from Paradise!

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

O God of all, Lord of mercy, look down compassionately upon my humility, and cast me not far away from Eden; but may I see the glory from which I have fallen, and may I hasten with lamentations to regain what I have lost.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

I lament, I groan and weep, seeing the cherubim with the sword of fire guarding the gate of Eden from all transgressors. Woe is me! I cannot enter unless You, O Saviour, grant me free approach.

Glory…

I put my trust in the abundance of Your mercies, O Christ Saviour, and in the Blood from Your divine side; for through Your Blood You have sanctified the nature of mortal man, O Good One, opening to those that serve You the gates of Paradise which were formerly closed to Adam.

Now…

O unwedded virgin Theotokos, O impassable door of life, by your prayers open to me the locked gates of paradise, that I may glorify you, who after God, are my helper and most powerful refuge.

Katavasia (Tone 6): It is impossible for mankind to see God* upon whom the orders of angels dare not gaze;* but through you, O all-pure one,* did the Word incarnate become man* and with the heavenly hosts* Him we magnify and you we call blessed.

Small Litany

Holy is the Lord

Exapostilaria

Tone 3—of the resurrectional Gospel 3 

Truly Christ is risen.* Let no one doubt or be suspicious.* For He appeared to Mary and then to those who went fishing.* Then He appeared to His eleven apostles as they were eating.* He sent them forth to baptize the whole world;* then He ascended to heaven from which He had descended,* confirming His divine message by a multitude of miracles.

Tone 3, Glory…

In my wretchedness, O Lord, I have disobeyed Your commandment,* and stripped of glory, I am filled with shame.* Woe to me who have been banished from the sweetness of Paradise.* O merciful One, have mercy on me* who am justly deprived of Your good things.

Now…

We were once banished, O Lord, from Paradise,* through eating from the Tree;* but You have led us back again, O my God and Saviour,* through Your Cross and Passion.* Strengthen us by these, that we may keep the Fast in holiness* and worship Your divine arising, the Passover of salvation,* by the prayers of her who gave birth to You.

Praises

Stichera of the Praises, Tone 3—of the Resurrection

Come, all you nations,* acknowledge the power of the dread mystery;* for Christ our Saviour, the beginningless Word,* was crucified for us and was willingly buried* and arose from the dead to save the whole universe.* Let us worship Him.

Your guards recounted all the marvels, O Lord,* but, by filling their right hands with money,* the foolish Sanhedrin thought to conceal Your Resurrection,* which the world glorifies;* have mercy upon us.

All things have been filled with joy on receiving proof of the Resurrection.* For Mary Magdalene, coming to the tomb,* found an angel seated upon the stone,* radiant in shining raiment and saying:* Why do you seek the living among the dead?* He is not here! He is risen, as He foretold,* and goes before you into Galilee!

In Your light, O Master and Lover of mankind,* shall we see light.* For You rose from the dead,* granting salvation to the race of man,* therefore all creation glorifies You, alone without sin;* have mercy upon us.

Tone 5—from the Triodion

“Woe is me” lamented Adam crying aloud:* “For the serpent and the woman have deprived me of my boldness before God,* and through eating of the tree I have become an exile from the joys of paradise.* Woe is me! I can no more endure the shame.* From the counsel of the evil one,* I who was once king of all earth’s creatures fashioned by God* have now become a prisoner.* I who was once clothed in the glory of immortality* must now, as a mortal, wrap myself miserably in the skin of mortality.* Woe is me! Who will share in my sorrow with me?* But, O Lover of man, who have fashioned me from the earth and are clothed in compassion,* deliver me from the works of the enemy and save me!”

The arena of the virtues has been opened,* let all who wish to struggle now enter therein,* girding themselves for the noble struggles of the Fast;* for those that strive lawfully are justly crowned.* Taking up the armour of the Cross* let us make war against the enemy. * Let us have as our invincible rampart—the Faith,* and as our breastplate—prayer,* and as our helmet—almsgiving;* and in place of a sword let us make use of fasting* which cuts away every evil from our heart.* If we do this, we shall receive the true crown from Christ the King of all* at the day of Judgment.

Tone 6

Adam was driven out of Paradise,* because in disobedience he had eaten food* But Moses was granted the vision of God,* because he had cleansed the eyes of his soul by fasting.* If then we long to dwell in Paradise * let us abstain from all needless food;* and if we desire to see God,* let us like Moses fast forty days, with sincere intercessions and patient prayer.* Let us calm the passions of our soul* and subdue the rebellious instincts of the flesh.* With light step let us set out upon the path to heaven,* where the choirs of angels with never-silent voices* hymn the praises of the undivided Trinity,* beholding the unsurpassed beauty of the Master.* O Son of God, Giver of Life, in You we set our hope:* Deem us worthy of a place there with the angelic hosts,* by the intercessions of her who bore You, O Christ,* of the apostles and the martyrs and of all the venerable saints.

The time is now at hand* to start upon the spiritual contest,* to gain victory over demonic powers,* to put on the armour of abstinence,* to clothe ourselves in the glory of the angels,* to stand with boldness before God.* In this way Moses spoke to the Creator* and heard the voice of the invisible God.* Grant us this same boldness, O Lord,* that we may worship Your Passion* and Your holy Resurrection, O Lover of mankind.

Same tone, Glory…—from the Triodion

Repeat The time is now at hand…

Tone 2, Now…

You are truly most blessed, O virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, Death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who finds in this your good pleasure. Glory to You!

Great Doxology

Troparion, Tone 2

Today salvation has come to the world.* Let us sing to Him who is risen from the tomb,* the Author of Life who has crushed Death by his death* and bestowed on us victory and great mercy.

Insistent Litany

Litany of Supplication

Great Dismissal

 

DIVINE LITURGY ON SUNDAY MORNING

Troparia and Kontakia

Troparion, Tone 3: Let the heavens be glad, let the earth rejoice,* for the Lord has done a mighty deed with His arm.* He trampled death by death. He became the first-born of the dead;* He saved us from the abyss of Hades* and granted great mercy to the world.

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit, now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 6: O Master, Guide to Wisdom*, Bestower of prudent counsel,* Instructor of the foolish and Defender of the poor ones;* make firm my heart and give it understanding.* Give me a word, O Word of the Father:* Behold, I shall not stop my lips from crying out to You:* In Your mercy, have mercy on me who am fallen.

Prokeimenon, Tone 8
Pray and give praise to the Lord our God.* Pray and give praise to the Lord our God.
verse: In Judea God is known; His name is great in Israel. (Psalm 75:12,2)

Epistle: Romans 13:11-14:4 (NRSV)
Brothers and Sisters, Besides this, you know what time it is, how it is now the moment for you to wake from sleep. For salvation is nearer to us now than when we became believers; the night is far gone, the day is near. Let us then lay aside the works of darkness and put on the armor of light; let us live honorably as in the day, not in reveling and drunkenness, not in debauchery and licentiousness, not in quarreling and jealousy. Instead, put on the Lord Jesus Christ, and make no provision for the flesh, to gratify its desires.

Welcome those who are weak in faith, but not for the purpose of quarreling over opinions. Some believe in eating anything, while the weak eat only vegetables. Those who eat must not despise those who abstain, and those who abstain must not pass judgment on those who eat; for God has welcomed them. Who are you to pass judgment on servants of another? It is before their own lord that they stand or fall. And they will be upheld, for the Lord is able to make them stand.

Alleluia, Tone 6
verse: It is good to give praise to the Lord, and to sing to Your name, O Most High.
verse: To announce Your mercy in the morning and Your truth every night. (Psalm 91:2,3)

Gospel: Matthew 6:14-21 (NRSV)
The Lord said,
for if you forgive others their trespasses, your heavenly Father will also forgive you; but if you do not forgive others, neither will your Father forgive your trespasses. “And whenever you fast, do not look dismal, like the hypocrites, for they disfigure their faces so as to show others that they are fasting. Truly I tell you, they have received their reward. But when you fast, put oil on your head and wash your face, so that your fasting may be seen not by others but by your Father who is in secret; and your Father who sees in secret will reward you. “Do not store up for yourselves treasures on earth, where moth and rust consume and where thieves break in and steal; but store up for yourselves treasures in heaven, where neither moth nor rust consumes and where thieves do not break in and steal. For where your treasure is, there your heart will be also.

Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 148:1)

 

 

Ceremony of Mutual Forgiveness

The clergy kneel facing the faithful and say:

Clergy: Bless me, brothers and sisters, and forgive me a sinner all the sins which I have committed this day, and every day of my life, in thought, word and deed.

All: May God forgive you, reverend Father!

The faithful kneel and say in turn:

All: Bless us, reverend Father, and forgives us sinners all the sins we have committed this day and every day of our lives in thought, word, and deed.

Clergy: May God forgive you and have mercy on you!

Now, all approach and venerate the icon, and then exchange forgiveness with everyone.

Forgive me!

God forgives! Forgive me and pray for me!


Неділя сиропусна, прощення. Віднайдення чесних мощів свв. мчч., що в Євгенії, 15 лютого

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

Стих: Ви́веди з в’язни́ці мою́ ду́шу,* щоб дя́кувати І́мені Твоє́му.

(г. 3): Твої́м хресто́м, Хри́сте Спа́се,* сме́ртну вла́ду зруйно́вано й дия́вольські пі́дступи зни́щено,* а рід лю́дський, спаса́ючись ві́рою,* повсякча́сно Тебе́ прославля́є.

Стих: Мене́ обсту́плять пра́ведники,* бо Ти добро́ мені́ вчи́ниш.

Воскресі́нням Твої́м, Го́споди,* все просвіти́лось, і рай зно́ву відчини́вся,* а все творі́ння, вихваля́ючи Тебе́,* за́вжди пі́сню Тобі́ прино́сить.

Стих: З глиби́н взива́ю до Те́бе, Го́споди,* Го́споди, почу́й мій го́лос.

Сла́влю Отця́, і Си́на си́лу,* і вла́ду Свято́го Ду́ха вихваля́ю:* неподі́льне Божество́, Тро́йцю єдиносу́щну,* яка́ царю́є пові́ки.

Стих: Неха́й бу́дуть Твої́ ву́ха ува́жні,* до го́лосу бла́гання мого́.

Хресту́ Твоє́му че́сному поклоня́ємось, Хри́сте,* і воскресі́ння Твоє́ оспі́вуємо і сла́вимо,* бо Твоє́ю ра́ною ми всі зціли́лися.

Стих: Коли́ Ти, Го́споди, зважа́тимеш на беззако́ння, то хто всто́їться, Го́споди.* Та в Те́бе є проще́ння.

Оспі́вуємо Спа́са, вопло́ченого з Ді́ви,* бо зара́ди нас Він розп’я́вся* і на тре́тій день воскре́с,* виявля́ючи нам вели́ку ми́лість.

Стих: За́для І́мени Твого́ наді́юсь на Те́бе, Го́споди, наді́ється душа́ моя́ на сло́во Твоє́;* наді́ється душа́ моя́ на Го́спода.

Зійшо́вши, Христо́с благовісти́в тим, що були́ в а́ді, ка́жучи:* Кріпіться, сього́дні Я перемі́г!* Я – воскресі́ння. Я ви́веду вас,* розломи́вши бра́ми сме́рти.

Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

(г. 6, подібний: Поклавши всю надію): Творець мій і Господь,* узявши земний порох,* оживив мене життєдайним подихом* і вшанував як начальника* всього видимого на землі,* та співжителя ангелів.* Але підступний сатана,* послужившись амієм як орудником,* обманув їжею, відлучив від Божої слави* і віддав смерті в глибинах землі.* Ти ж, як Владика добросердий,* знову призови мене.

Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

Боготканну одежу скинули ми, окаянні,* за намовою ворога,* переступивши, Господи, твоє божественне веління;* у смоковне листя та в шкіряну одежу ми зодяглися;* нас засуджено в поті гіркий хліб добувати,* а землю проклято,* щоб нам родила будяки й тернину.* Але ти, воплотившись останніми днями з Діви,* призови нас і знову введи в рай.

Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Раю всечесний, преславна красо,* Богом створена оселе,* безконечна радосте й насолодо,* славо праведників, пророків окрасо* і святих житло! Шумом листя своїх дерев моли Творця всього,* щоб відчинив нам брами, які ми зачинили переступом,* та сподобив нас спожити з дерева життя* і прийняти радість, якою ми раніш насолоджувалися в тобі.

Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Адам був вигнаний із раю за непослух* і від блажен­ства відкинутий,* словами жінки спокушений,* і нагим сидить зовні навпроти раю і ридає: «Горе мені!»* Тому всі намагаймося дотримуватися посту,* пильнуючи євангельських заповітів,* щоб стали ми благовгодними Христові і прийняли райські оселі.

Слава: Сидить Адам навпроти раю, ридаючи,* й оплакує свою наготу:* Горе мені, обманеному й окраденому,* та й обезславленому лукавою спокусою!* Горе мені, що через свій нерозум став нині нагим і бідолашним!* О раю, вже не скуштую твоєї насолоди,* вже не побачу Господа Бога мого і Творця!* Піду бо в землю, з якої взятий!* Щедрий і милостивий, благаю тебе:* Помилуй мене упалого.

І нині (догмат, г. 3): Як нам не дивува́тися, Всече́сна, твоє́му богочолові́чому ро́дженню?* Бо ти, Всенепоро́чна, не зна́вши му́жа,* породи́ла тіле́сно без ба́тька Си́на,* зро́дженого в ві́чності від Отця́ без ма́тері,* що не зазна́в нія́кої змі́ни чи зміша́ння, чи ро́зділу,* але́ в ці́лості збері́г прикме́ти обо́х приро́д.* Тому́ Ма́ти-Ді́во, Влади́чице, моли́ Його́,* щоб спас ду́ші тих, що правосла́вно визнаю́ть тебе́, як Богоро́дицю.

Стихири на стиховні

(г. 3): Твоє́ю стра́стю, Хри́сте, Ти затемни́в со́нце,* а сві́тлом Твого́ воскресі́ння Ти все просвіти́в, що існу́є.* Тож прийми́ на́шу вечірню пі́сню, Людинолю́бче.

Стих: Госпо́дь царю́є,* у ве́лич Він зодягну́вся. (Пс. 92,1)

Го́споди, Твоє́ животво́рче воскресі́ння просвіти́ло всю вселе́нну* і піднесло́ Твоє́ зотлі́ле творіння.* Тому́, ви́зволившись від Ада́мового прокля́ття, кли́чемо:* Всеси́льний Го́споди, – сла́ва Тобі́!

Стих: Бо Він утверди́в вселе́нну,* і вона́ не захита́ється. (Пс. 92,1)

Бу́вши незмі́нним Бо́гом,* стражда́ючи ті́лом, Ти зміни́вся.* Але́ Твоє́ створі́ння не могло́ диви́тися на Те́бе розп’я́того,* з о́страхом схили́лось і, сто́гнучи, оспі́вувало Твоє́ довготерпі́ння.* А Ти, зійшо́вши в ад, по трьох днях воскре́с,* дару́ючи сві́тові життя́ і вели́ку ми́лість.

Стих: До́мові Твоє́му, Го́споди,* нале́жить свя́тість на до́вгі лі́та. (Пс. 92,5)

Щоб рід наш спасти́ від сме́рти, Ти, Хри́сте, ви́терпів смерть* і, воскре́снувши по трьох днях із ме́ртвих,* ра́зом з Собо́ю воскреси́в тих, що пізна́ли в Тобі́ Бо́га.* Ти просвіти́в світ, Го́споди, – сла́ва Тобі.

Слава (г. 6): Вигнаний Адам з раю заради їжі,* сидить навпроти нього і плаче;* постогнує покаянним голосом та промовляє:* Горе мені! Що ж це я окаянний втратив?* Одну лише не зберіг Господню заповідь і втратив усі блага!* Раю святий,насаджений задля мене,* зачинений же заради Єви!* Моли Творця твого, що й мене створив,* щоб і мені милуватися твоїм квіттям.* Тому й каже Спас до нього:* Не бажаю погибелі мого створіння,* але хочу, щоб воно спаслося і прийшло до пізнання правди;* нікого ж бо, хто приходить до мене, не відганяю.

І нині: Христос Господь, мій Творець і Спаситель, Пречиста,* вийшов з твого лона і в мене зодягнувся,* визволивши Адама з первісного прокляття.* Тому тобі, Пречиста, як Богоматері й Діві,* невгомонно співаємо з ангелом:* Радуйся! Справді, радуйся Владарко,* Провіднице і Покрове та й спасіння душ наших.

Тропарі:

(г. 3): Хай веселя́ться небе́сні, хай ра́дуються земні́ї,* бо яви́в могу́тність руки́ Своє́ї Госпо́дь,* подола́в сме́ртю смерть, пе́рвенцем ме́ртвих став,* з безо́дні а́ду ви́зволив нас* і пода́в сві́тові вели́ку ми́лість.

Слава: І нині: Тебе́, що ста́ла посере́дницею спасі́ння ро́ду на́шого,* оспі́вуємо, Богоро́дице Ді́во;* бо ті́лом, яке́ від те́бе прийня́в Син твій і Бог наш,* зазна́в на хресті́ стражда́нь* і ви́зволив нас із тлі́ння, як Людинолю́бець.

 

УТРЕНЯ

Священик: Слава святій, одноістотній, животворящій і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління (3 р.).

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою (2 р.).

Шестипсалм’я

Бог Господь… (Пс. 117), глас 8

Тропарі

(г. 3): Хай веселя́ться небе́сні, хай ра́дуються земні́ї,* бо яви́в могу́тність руки́ Своє́ї Госпо́дь,* подола́в сме́ртю смерть, пе́рвенцем ме́ртвих став,* з безо́дні а́ду ви́зволив нас* і пода́в сві́тові вели́ку ми́лість.  (2 р.)

Слава: І нині: Тебе́, що ста́ла посере́дницею спасі́ння ро́ду на́шого,* оспі́вуємо, Богоро́дице Ді́во;* бо ті́лом, яке́ від те́бе прийня́в Син твій і Бог наш,* зазна́в на хресті́ стражда́нь* і ви́зволив нас із тлі́ння, як Людинолю́бець.

По тропарях читає читець чергову катизму, після якої диякон перед св. дверми виголошує малу єктенію:

Перший сідальний

(г. 3): Христос із мертвих устав, як начало померлих,* первородний творіння, творець усього, що існує,* він і нашу зотлілу природу обновив у собі.* Тому, смерте, ти вже не пануєш,* бо Владика всіх знищив твою владу.

Слава і нині: Коли пречистий голос дійшов до тебе, Богородице,* небесні зраділи в любові, а земне острахом злякалось,* бо ж обом засяяло єдине торжество,* коли безтілесний ангел приніс тобі благовість.* Тому з ангелом кличемо до тебе:* Радуйся, Чиста, житло Боже!

Відтак читець читає другу чергову катизму, диякон виголошує другу малу єктенію:

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Боже й Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти підніс нас з постелі нашої і зібрав на годину молитви. Дай нам ласку відкрити уста наші і прийми наші подяки, що в наших силах, і навчи нас установ Твоїх. Бо молитися як слід не вміємо, якщо Ти, Господи, святим Твоїм Духом не навчиш нас. Тому молимося Тобі: Даруй і прости, якщо ми згрішили аж до теперішньої години словом або ділом, або думкою, добровільно або недобровільно. Бо коли на провини будеш дивитися, Господи, Господи, то хто встоїться, бо в Тебе є прощення. Ти один святий, допоміжник сильний, захисник життя нашого, і Тебе ми завжди оспівуватимемо.]

Священник: Бо Ти благий і людинолюбний Бог – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Другий сідальний

(г. 3, подібний: Красотою твого): Ти, Господи, тілом зазнавши смерти,* припинив смертну гіркоту своїм воскресінням* та й озброїв проти неї людину,* обіцяючи перемогу над первісним прокляттям.* Тож, захиснику життя нашого, Господи, – слава тобі!

Слава і нині: Незбагненного й неописанного, одноістотного з Отцем і Духом,* ти, Богородице, таїнственно вмістила в своєму лоні.* Твоє родження навчило нас прославляти* одну і без змішання Тройці силу.* Тому й кличемо вдячно до тебе: Радуйся, Благодатна!

Полієлей

Хваліте ім’я Господнє, хваліте, слуги Господні Алилуя (3 р.).

Ви, що стоїте у храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого. Алилуя (3 р.).

Господи, ім’я твоє повіки, і пам’ять твоя, о Господи, від роду й до роду. Алилуя (3 р.).

Благословенний Господь із Сіону, що перебуває в Єрусалимі. Алилуя (3 р.).

Хваліте Господа, бо він добрий, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Розстелив землю над водами, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

І визволив від наших гнобителів, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Прославляйте Бога небесного, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Вірні відразу співають:

На ріках Вавилонських – алилуя.

Там ми сиділи, і ридали, як про Сіон згадали. Алилуя (3 р.).

Заспівайте нам пісень Сіонських. Алилуя (3 р).

Як же нам співати пісню Господню у землі чужій. Алилуя (3 р.).

Якщо тебе, Єрусалиме, я забуду, нехай забудеться десниця моя. Алилуя (3 р.).

На ріках Вавилонських

На ріках Вавилонських – алилуя.

Там ми сиділи, і ридали, як про Сіон згадали. Алилуя (3 р.).

Заспівайте нам пісень Сіонських. Алилуя (3 р).

Як же нам співати пісню Господню у землі чужій. Алилуя (3 р.).

Якщо тебе, Єрусалиме, я забуду, нехай забудеться десниця моя. Алилуя (3 р.).

Ангельський хор

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Ангельський хор здивувався,* бачивши до мертвих зарахованим тебе, Спасе,* що силу смерти знищив, і з собою Адама підняв* та з аду всіх визволив.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Нащо миро* зі сльозами, Учениці, жалібно змішуєте?* – запитав світлоносний ангел при гробі мироносиць.* Гляньте на гріб і зрозумійте,* що воскрес Спаситель з гробу.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Рано на світанку* мироносиці поспішали до гробу твого, плачучи,* але з’явився їм ангел і прорік:* Пора голосіння минула, не плачте;* про воскресіння ж звістіть апостолам!

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Мироносиці – жінки,* що з миром прийшли до гробу твого, Спасе, ридали.* Ангел же їм сказав, мовивши:* Чому між мертвими живого шукаєте?* Він бо, як Бог, воскрес із гробу.

Слава: Поклонімось Отцю,* і його Сину, і Святому Духові,* Святій Тройці* в одній сутності,* з серафимами взиваючи:* Свят, свят, свят єси, Господи.

І нині: Життєдавця породивши, ти, Діво,* Адама з гріха визволила,* Єві радість замість смутку подала,* а відпалих від життя повернув до нього той,* що з тебе тіло прийняв – Бог і чоловік.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Мала єктенія

Іпакой, глас 3

Світлий ангел, дивуючи своєю появою,* утішними словами сказав мироносицям:* Чого шукаєте живого в гробі?* Встав той, хто гроби порожніми вчинив;* того, хто замінив тління, визнайте за Незмінного* і скажіть Богові: Які страшні діла твої,* ти бо спас рід людський.

Степенна пісня, глас 3

Антифон 1:

Сіонських бранців ти вивів з Вавилону.* То й мене, Слове, поверни від страждань до життя.

Ті, що опівдні сіють божественні сльози,* жнуть з радістю колосся вічного життя.

Слава і нині: Святому Духові належить усяка подяка.* Він бо разом з Отцем і Сином сяє; в ньому все живе й рухається.

Антифон 2:

Коли не Господь збудує дім чеснот, даремно трудимося; коли ж охороняє Він душу, ніхто не зруйнує міста нашого.

Святі, через усиновлення Духом, завжди наче плід утроби Твоєї для Тебе, Христе, як і для Отця.

Слава і нині: Святим Духом сяє всяка святість, премудрість, бо Він усякому створінню існування дає. Послужімо Йому, як Отцю і Слову, бо Він — Бог.

Антифон 3:

Блаженні ті, що бояться Господа і ходять путями заповідей, бо вони споживуть плоди вічного життя.

Радуйся, Начальнику пастирів, побачивши біля трапези Твоєї дітей Твоїх, що віття благодіянь носять.

Слава і нині: У Святому Дусі все багатство слави; від Нього благодать і життя для всякого творіння, тому Він з Отцем і Сином прославляється.

Євангеліє

Будьмо уважні.

Священник: Мир всім.

Премудрість. Будьмо уважні.

Прокімен, глас 3

Псалом 95

Скажіть поміж народами, що Господь воцарився; він бо утвердив вселенну, яка не захитається.

Стих: Заспівайте Господеві нову пісню; співай Господеві, вся земле!

Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

[Скарбнице благ, джерело невисихаюче, Отче святий, чудотворче всесильний і вседержителю! Усі Тобі поклоняємося і Тобі молимося та Твої милості і Твої ласки призиваємо на поміч і на заступництво нашій смиренності. Пом’яни, Господи, слуг Твоїх, прийми від усіх нас ранішні моління, як кадило перед Тобою; ні одного з нас не вчини нездатним, але всіх нас зберігай ласками Твоїми. Пом’яни, Господи, тих, що чувають і співають на славу Твою і єдинородного Твого Сина і Бога нашого, і Святого Твого Духа. Будь їм помічником і заступником; прийми їх молитви на наднебесний і духовний Твій жертовник.]

Священник: Бо Ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Вірні на глас прокімена: Всяке дихання, нехай хвалить Господа.

Стих: Хваліте Бога у святині його.

Стих: Хваліте його у твердині сили його.

І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молім.

Вірні: Господи, помилуй (3 р.).

Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.

Священик: Мир всім!

Вірні: І духові твоєму.

Священик: Від Марка святого Євангелія читання.

Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Будьмо уважні.

Священик сам читає Євангеліє.

У той час воскрес Ісус уранці першого дня тижня, і найперше з’явився Марії Магдалині, з якої вигнав був сім бісів. Вона пішла й повідомила тих, що були з ним і що сумували й плакали. Вони, почувши, що він живий та що вона його бачила, не йняли віри. Після цього з’явився в іншім вигляді двом із них, що були в дорозі й ішли на село. І ці, вернувшися, сповістили інших, але і їм не йняли віри. Нарешті, з’явився він також і одинадцятьом, коли вони були за столом, і докорив їм за їхнє невірство та заскорузлість серця, що не повірили тим, які бачили його воскреслого з мертвих. І сказав їм: − Ідіть по всьому світу і проповідуйте Євангеліє всякому сотворінню. Хто увірує й охриститься, той буде спасенний; а хто не увірує, той буде осуджений. І ось знаки, що будуть супроводити тих, які увірують: Ім’ям моїм виганятимуть бісів, говоритимуть новими мовами; братимуть гадюк руками і хоч би випили що смертельне, не пошкодить їм; на хворих кластимуть руки, і їм стане добре. Господь же Ісус, промовивши до них так, вознісся на небо й возсів праворуч Бога. А вони пішли й проповідували всюди, і Господь помагав їм та стверджував слово чудесами, які його супроводили. Амінь. (Мр. 71 зач.; 16, 9-20)

Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Воскресіння Христове

(г. 6): Воскресіння Христове бачивши,* поклонімось святому Господу Ісусові,* єдиному безгрішному.* Хресту твоєму поклоняємось, Христе,* і святе воскресіння твоє величаємо і славимо,* бо ти – Бог наш,* крім тебе іншого не знаємо,* ім’я твоє призиваємо.* Прийдіть, усі вірні,* поклонімось святому Христовому воскресінню,* це бо прийшла через хрест радість усьому світові.* Завжди благословляючи Господа,* славимо воскресіння його,* бо, розп’яття перетерпівши,* він смертю смерть переміг.

Псалом 50

Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.

Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.

Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;

То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.

Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.

Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.

Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.

Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.

Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.

Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.

Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.

Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.

Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.

Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.

Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.

Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.

Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.

Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.

Після 50-го псалма співаємо:

Слава (г. 8): Відчини мені двері покаяння, Життєдавче,* − молиться зранку дух мій у святім твоїм храмі,* бо вся моя тілесна храмина осквернена;* але ти, Щедрий, очисти мене своєю ласкавою милістю.

І нині: На стежки спасіння настав нас, Богородице,* бо ми опоганили душу соромними гріхами* і в лінощах прогайнували все життя наше.* Тож моліннями твоїми визволь нас від усякої нечистоти.

Стих : Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Роздумуючи над безліччю моїх гріхів,* жахаюся страшного дня судного;* але, надіючись на ласку твого добросердя,* як Давид, взиваю до тебе:* Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї!

Єктенія

Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животворя́щого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотих, чесного славного пророка, предтечі і хрестителя Господнього Йоана, 1-ше і 2-ге віднайдення чесної голови якого днесь пам’ять святкуємо, святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і всіх Святи́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.

Вірні: Господи, помилуй (12 р.).

[Господи, Боже наш! Ти за покаяння дарував людям відпущення, нам же, як образ пізнання і визнання гріхів, показав покаяння і прощення пророка Давида. Тож, Владико, помилуй з великої милости твоєї нас, що в чимало великих гріхів впали, і по багатстві ласк твоїх очисти беззаконня наші, бо перед тобою згрішили ми, Господи, що невідомі й таємні речі серця людського знаєш, і єдиний ти маєш владу прощати гріхи. Серце ж чисте вчини в нас і Духом владичним утверди нас, і радість спасіння твого яви нам. Не відкинь нас від лиця твого, але дозволь, як Добрий і Чоловіколюбець, аж до останнього нашого віддиху появляти тобі жертву справедливости й приноси на святих твоїх жертовниках]

Священик: Благодаттю і щедротами і чоловіколюб’ям єдинородного Сина твого, з яким ти благословенний єси, з пресвятим і благим і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Канон

Пісня 1

Ірмос (г. 3): Той, що колись води велінням божественним в одно місце зібрав і розділив море ізраїльському народові* – це Бог наш препрославлений.* Йому єдиному співаймо, бо він прославився.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Той, що засудив землю приносити грішникові тернину, як плід праці аж до поту, цей Бог наш, вінець терновий з руки беззаконної тілесно прийнявши, прокляття знищив, — бо Він прославився.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Страшна смерть Христова, переможницею смерти, що торжествує, виявилася; живе й підлегле стражданням тіло прийнявши і боротьбу з мучителем почавши, цей Бог наш воскресив із Собою всіх, бо Він прославився.

Слава і нині: Богородичний: Яко істинну Богородицю, всі народи прославляють Тебе, що безсіменно породила; увійшовши бо в Святу Твою утробу, цей Бог наш єство наше прийняв, і від Тебе, – як Бог і чоловік, народився.

Ірмос 3: Утвердив ти на початку премудро небо і землю на водах поставив.* На камені Церкви утверди й мене, Христе,* бо нема святішого від тебе, єдиний Чоловіколюбче.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Адама за спожиття плоду засудженого, оправдав Ти, Христе, від гріха спасенними стражданнями тіла Твого, бо Сам Ти, Безгрішний, іспитові смерти не підлягав.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Бог мій Ісус світлом воскресіння осяяв сущих у темряві і тіні смертній, і Своїм Божеством зв’язавши сильного, здобув споруду його.

Слава і нині: Богородичний: Ти, Богородице, вищою за Херувимів і Серафимів стала, Ти бо, Пречиста, одна в Твою утробу невмістимого Бога прийняла єси; тому ми всі, вірні, в піснях Тебе завжди ублажаємо.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

[Господи, Боже наш, що сонну неміч забрав від нас і покликав нас візванням святим, щоб і вночі підносити руки наші і прославляти тебе за справедливі твої присуди. Прийми благання наші, моління, визнавання, нічні служби і даруй нам, Боже, віру бездоганну, надію впевнену, любов нелицемірну. Благослови наші входи й виходи, вчинки, слова, діла й думки; і дай нам дочекатися початку дня, нам, що хвалять й оспівують, і благословлять добрість твоєї несказанної сили]

Священик: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Ірмос 4 (г. 3): До тебе зранку молюся, Творцеві всього, Мирові вищому від усякого розуміння;* світлом бо є веління Твої; ними провадь мене.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Всевидче, що всю землю праведно судиш, через заздрість невірних судді несправедливому виданий бувши, Адама від осуду давнього визволив єси.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Непереможною силою хреста Твого подай, Христе, що з мертвих воскрес, Церквам Твоїм мир Твій і спаси душі наші.

Слава і нині: Богородичний: Оселя свята й за небеса просторіша, що Слово Боже у всьому творінні невмістиме прийняла єси, Ти Єдина Вседівою явилася.

 

Ірмос 5: До тебе зранку молюся, Творцеві всього, Мирові вищому від усякого розуміння;* світлом бо є веління Твої; ними провадь мене.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Всевидче, що всю землю праведно судиш, через заздрість невірних судді несправедливому виданий бувши, Адама від осуду давнього визволив єси.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Непереможною силою хреста Твого подай, Христе, що з мертвих воскрес, Церквам Твоїм мир Твій і спаси душі наші.

Слава і нині: Богородичний: Оселя свята й за небеса просторіша, що Слово Боже у всьому творінні невмістиме прийняла єси, Ти Єдина Вседівою явилася.

 

Ірмос 6: Безодня глибока гріхів оточила мене, і знемагає дух мій.* Але простягни, Владико, могутню свою руку і, як Петра, спаси мене, Керманичу.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Безодня милості й милосердя через добросердечне зшестя Твоє оточила мене, Ти бо, Владико, тіло прийнявши і подобу раба на себе взявши, обожествив мене і з Собою прославив.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Смерти зазнав убивця, побачивши вбитого оживленим; це знаки Твого, Христе, воскресіння і за Твоє пречисте страждання нагорода.

Слава і нині: Богородичний: Ти, Пречиста, що Єдина посередницею між Творцем і людьми незбагненно стала, ублагай Сина Твого, щоб змилувався Він над грішними рабами Твоїми і оборонцем їх був.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

[Дякуємо тобі, Господи, Боже спасіння нашого, бо ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялися величному імені твоєму. Тому молимо тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати тобі розумно й молитися безупинно та в страсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христа твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і круши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів.]

Священик: Бо Ти цар миру і Спас душ наших і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Кондак (г. 3): Воскре́с Ти днесь із гро́бу, Ще́дрий,* і нас ви́вів Ти із врат сме́ртних,* днесь Ада́м лику́є і ра́дується Є́ва,* а проро́ки ра́зом із патрія́рхами непереста́нно оспі́вують* божестве́нну могу́тність вла́ди Твоє́ї.

Ірмос 7: Як колись побожних юнаків зросив ти в халдейськім полум’ї,* так світлим вогнем Божества просвіти й нас, що співаємо: Благословенний ти, Боже, батьків наших!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Під час розп’яття Творця розірвалася церковна світла завіса, показуючи заховану в Письмі істину вірним, що взивають: «Благословен єси, Боже отців наших».

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Краплі Боготочиві животворчої крови, що для діла спасіння людей на землю капали з Твого, Христе, проколотого ребра, оновили створених із землі, які кличуть: «Благословен єси, Боже отців наших».

Слава і нині: Богородичний: Прославмо, вірні, Милосердного Духа вкупі з Отцем і Єдинородним Сином, в трьох почитаючи один початок і одне Божество, взиваючи: «Благословен єси, Боже отців наших».

Ірмос 8:

Зібрались у нестерпнім вогні, та шкоди від полум’я не зазнавши, юнаки – провідники побожности, божественну пісню співали:* Усі створіння Господні, благословіть Господа і прославляйте його по всі віки.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Роздерлася церковна світла завіса, коли хрест Твій на лобнім місці поставлено, і все творіння від страху замішалося, співаючи: «Благословіть, всі творіння, Господа і прославляйте по всі віки».

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Воскрес Ти, Христе, із гробу і силою Божественною через дерево хреста оновив того, що через лестощі впав і взиває та кличе: «Благословіть, всі творіння, Господа і прославляйте по всі віки».

Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа завжди, нині і повсякчас і на віки віків.

Богородичний: Ти, Пречиста Богородителько, храмом Бога, оселею живою і ковчегом стала, Ти бо Творця з людьми примирила, і всі ми, творіння, достойно оспівуємо Тебе і прославляємо по всі віки.

Пісня Богородиці

Після катавасії восьмої пісні диякон бере кадильницю і, ставши перед іконою Богородиці, мовить:

Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.

Вірні: Величає душа моя Господа,* і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм.

Чеснішу від херувимів,* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо. (Після кожного стиха).

Бо він зглянувся на покору слугині своєї,* ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.

Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе ім’я його.* Милосердя його з роду в рід на тих, які бояться його.

Він виявив потугу рамени свого,* розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.

Могутніх скинув з престолів, підняв угору смиренних;* наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.

Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,* як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки.

Пісня 9

Ірмос: Нове і божественне чудо!* Бо крізь замкнені дівичі двері явно проходить Господь;* безтілесний при вході, Бог у тілі з’явився при виході, а двері зостаються зачинені.* Її, як Богоматір, невимовно величаємо.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Страшно воно бачити тебе, Боже Слово, Творця, повішеного на дереві,* Бога, страждаючого тілом за рабів,* покладеного в гробі, і бездушного того, що визволив мертвих із аду.* Тому величаємо тебе, Христе, як всемогутнього.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ти, Христе, спас із смертного тління праотців.* Бувши покладеним мертвим у гробі,* ти дав життю розквіт, мертвих воскресив, людську природу вивів на світло* і в божественне приодяг нетління.* Тому й завжди величаємо тебе, як джерело світла.

Слава і нині: Тебе, Пречиста, храмом світла появив несказанно й незмінно воплочений з тебе Бог;* він підняв на хрест Адамову природу,* ставши первістком з-поміж смертних, і зоставшись Богом на небі,* разом славлений з Отцем і божественним Духом.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

[Боже, Боже наш! Ти сотворив розумні й духовні сили своєю волею. Тебе просимо й тобі молимося: Прийми наші посильні величання з усіма твоїми творіннями і збагати щедрими даруваннями твоєї ласки. Бо перед тобою згинається всяке коліно: на небі, на землі й під землею, і все, що живе, і все створіння оспівує неосяжну твою славу, бо ти Бог правдивий і вельми милостивий.]

Священик: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

«Свят Господь Бог наш» на глас прокімена.

Свят Господь Бог наш.

Стих: Возносіте Господа Бога нашого.

Стих: І поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо святе воно.

Світильний

Ніхто нехай не сумнівається, що Христос воскрес,* бо з’явився Марії,* а згодом бачили Його ті, що йшли на село,* та й знову явився одинадцятьом тайнослужителям за столом;* пославши їх христити, вознісся на небо, звідкіля й зійшов був,* і стверджує їх проповідування безліччю знаків.

Слава: Похвальними піснями прославляємо найбільш славного між пророками* і перед і апостолами вибраного Предтечу благодаті,* бо він дав собі стяти голову за те,* що охороняв закон Господній.

І нині: Прогнаного колись за споживання з дерева,* впровадив ти, Спасе і Боже мій, знову у рай своїм хрестом і стражданнями.* Ними і нас укріпи,* щоб мольбами твоєї Родительки, чесно піст нам зверстати* і поклонитися божественному Воскресінню – Пасці спасительній.

Псалом 148

Два перших стихи хвалитних на глас 4:

Усе, що живе, нехай хвалить Господа.* Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.

Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.

Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.

Поставив їх на віки віків* і дав закон, що не перейде.

Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;

Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;

Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;

Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;

Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;

Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.

Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.

Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.

Псалом 149

Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.

Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.

Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.

Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.

Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.

Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.

Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.

Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.

Стихири

Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.

(г. 3): Прийдіть, усі народи, і зрозумійте силу великої таємниці!* Бо Христос, Спас наш, споконвічне Слово,* заради нас був розп’ятий і добровільно похований,* та й воскрес із мертвих, щоб усіх спасти.* Йому поклонімся!

Псалом 150

Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.

Всі ті чудеса, Господи, розповіла твоя сторожа,* але вороже зборище, давши в руку заплату,* задумало скрити твоє воскресіння, яке світ славить.* Помилуй нас!

Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.

Усе сповнилось радости, свідоцтво воскресіння діставши,* бо Марія Магдалина, прийшовши до гробу,* знайшла там ангела, який сидів на камені в блискучих ризах і мовив:* Чому ж то шукаєте Живого між мерцями?* Нема його тут, бо він воскрес, як і сказав,* і очікує вас у Галилеї.

Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.

У твоїм світлі, Владико Людинолюбче, побачимо світло,* бо ти воскрес із мертвих,* даючи людському родові спасіння,* щоб усе творіння славословило тебе, єдиного безгрішного.* Помилуй нас!

Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.

Ранішню пісню зі сльозами* несли тобі, Господи, жінки мироносиці, маючи з собою пахучі аромати,* спішили до гробу, бажаючи намастити твоє тіло.* Та ангел, що сидів на камені, їм благовістив:* Чому ж то шукаєте живого між мерцями?* Бо той, що здолав смерть, воскрес як Бог,* даючи всім велику милість.

(г. 8, подібний: О, преславне чудо): О, преславне чудо!* Святу голову, яку вшановують ангели,* мерзенна блудниця принесла матері перелюбниці,* якій Іван докоряв* за беззаконне життя.* О, незбагненне твоє довготерпіння,* Христе чоловіколюбче,* заради якого спаси душі наші,* єдиний Добросердий.

Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

О, преславне чудо!* Святу голову, яку вшановують ангели,* мерзенна блудниця принесла матері перелюбниці,* якій Іван докоряв* за беззаконне життя.* О, незбагненне твоє довготерпіння,* Христе чоловіколюбче,* заради якого спаси душі наші,* єдиний Добросердий.

Стих: Воскресни, Господи Боже мій,* нехай піднесеться рука твоя; не забудь убогих твоїх ніколи.

Яке ж твердосердя Іродове!* Зневаживши Бога переступами закону,* він облудно лицемірить,* що мусить додержувати клятву* і, з удаваним смутком,* до перелюбу додає убивство.* О, незбагненне твоє милосердя, Христе чоловіколюбче,* заради якого, спаси душі наші,* єдиний Добросердий.

Стих: Хвалитиму тебе, Господи,* всім серцем моїм, розповім про всі твої чудеса.

О диво, понад усяке розуміння!* Печать пророків і земний ангел стає нагородою за мерзенний танок,* а богословський голос випереджує Христа як його провісник тим, що були в аді.* О, невимовні твої задуми, Владико!* Заради цього, спаси, Христе, душі наші, єдиний Добросердий.

Стих: Хвалитиму тебе, Господи,* всім серцем моїм, розповім про всі твої чудеса.

(г. 5): Горе мені, − ридаючи заголосив Адам.* Змій і жінка позбавили мене Божої приязні,* а споживання з дерева відчужило мене від райської утіхи.* Як же ж тяжко зносити таке пониження!* Був я царем усіх земних Божих створінь,* а нині став невільником через одну беззаконну пораду.* Колись я був зодягнений у славу безсмертя,* а нині, як смертний, окаянно ношу одежу смерти.* Кого ж мені, о горе, взяти за спільника ридання?* Але ти, Чоловіколюбче, що створив мене з землі,* зодягнувшись у добросердя,* визволь мене з ворожої неволі і спаси мене.

Стихира євангельська

Слава: (г. 1): Заздалегідь очистім себе, браття, царицею чеснот,* вона ж бо прийшла, принісши нам багато добра:* утихомирює порушення пристрастей* і примирює грішників з Господом.* Тому з радістю її приймаймо, умоляючи Христа Бога:* Воскреслий з мертвих, неосудними збережи нас,* що тебе славлять, єдиного Безгрішного.

І нині: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.

Велике славослов’я

[Хвалимо, співаємо, благословимо і дякуємо тобі, Боже батьків наших, бо ти забрав тінь нічну і явив нам знову світло денне. Молимо твою добрість: Милостивий будь для нас грішних і прийми молитву нашу задля великої твоєї ласкавости, бо ми прибігаємо до тебе, милостивого і всемогутнього Бога. Ти, що засвітив у серцях наших правдиве сонце справедливости твоєї! Просвіти розум наш і почування всі зберігай, щоб, як у день, ходили ми пристойно шляхом заповідей твоїх і дійшли до життя вічного, і стали гідними насолоджуватися недоступним твоїм світлом. Бо в тебе є джерело життя, ти Бог наш і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.]

Священик: Слава Тобі, що Світло нам показав!

Вірні: Слава во вишніх Богу*, і на землі мир*, в людях благовоління.

Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.

Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.

Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріхи світу, помилуй нас.

Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.

Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.

Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.

Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки віків.

Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.

Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.

Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.

Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.

Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.

Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.

Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою.

Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.

Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.

Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Святий Безсмертний, помилуй нас.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас.

Тропар

Сьогодні спасіння світу сталось;* прославмо Воскреслого із гробу* і Начальника життя нашого;* бо здолавши смертю смерть,* перемогу він дав нам і велику милість.

Єктенія усильного благання

Помилуй нас, Боже, з великої милости твоєї, молимось тобі, вислухай і помилуй.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея Франциска, Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого Святослава, і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), [і за всечесніших отців наших Протоархимандрита (ім’я), Архимандрита (ім’я), Протоігумена (ім’я) й Ігумена (ім’я)], за тих, що служать і послужили у святому храмі цьому (і в святій обителі цій), за отців наших духовних, і всіх у Христі братів наших.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Священик: Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Прохальна єктенія

Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Прощення і відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшному суді Христовому просім.

Вірні: Подай, Господи.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

[Владико, Боже святий і неосяжний, що казав із темряви світлові засіяти, що заспокоїв нас у нічному сні й підвів до величання і моління твоєї доброти! Ти, що даєш себе умолити задля свого милосердя, прийми і нині нас, що поклоняємося тобі й по силі дякуємо тобі; і даруй нам те, чого просимо задля спасіння. Вчини нас синами світла і дня та спадкоємцями вічних твоїх дібр. Пом’яни, Господи, за багатством ласк твоїх усіх людей, що є і моляться з нами, і всю братію нашу на землі й на морі, і на всякому місці володіння твого, що потребують твоєї любови й помочі. Усім вияви велику твою милість, щоб спасенні, як душею так і тілом, завжди перебували й відважно славили чудне й благословенне ім’я твоє.]

Священик: Бо ти Бог милости, ласк і чоловіколюбности, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Священик: Мир всім.

Вірні: І духові твоєму.

Голови ваші перед Господом схиліть.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик читає молитву: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як добрий і чоловіколюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:

Виголошення: Бо до тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Великий відпуст

Премудрість.

Вірні: Благослови.

Священик: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь. Утверди, Боже, святу православну віру на віки віків.

Священик: Пресвята Богородице, спаси нас.

Вірні: Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо.

Священик: Слава тобі, Христе Боже, надіє наша, слава тобі!

Вірні: Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3 р.). Благослови.

Священик: Христос, що воскрес із мертвих, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, чесного славного пророка, предтечі і хрестителя Господнього Йоана, 1-ше і 2-ге віднайдення чесної голови якого днесь пам’ять святкуємо, святих, славних і всехвальних апостолів, і святого (ім’я, якого є храм), і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.

Вірні: Амінь.

Стихира євангельська

Слава і нині: (г. 4): Було рано-вранці, коли жінки прийшли до твого гробу, Христе,* та тіла, що його шукали, не знайшли.* І коли вони дивувались, приступили в блискучих ризах юнаки й мовили:* Чому живого між мертвими шукаєте?* Воскрес, як і прорік був.* Чому не згадаєте його слова?* Тож увірувавши, благовістили те, що бачили,* але благовість їхня видалась учням неправдивою,* бо такі ще були вони прибиті.* Петро ж побіг і побачив* та й прославив твої на собі чудеса.

 

 

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 3): Хай веселя́ться небе́сні, хай ра́дуються земні́ї,* бо яви́в могу́тність руки́ Своє́ї Госпо́дь,* подола́в сме́ртю смерть, пе́рвенцем ме́ртвих став,* з безо́дні а́ду ви́зволив нас* і пода́в сві́тові вели́ку ми́лість.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак Тріоді, (глас 6): Прему́дрости наста́внику, ро́зуму пода́телю,* нему́дрих учи́телю і ни́щих захи́снику,* утверди́, врозуми́ се́рце моє́, Влади́ко.* Ти дай мені́ сло́во, О́тче Сло́во,* бо оце́ уста́м мої́м не заборо́ню, щоб зва́ли Тобі́:* Милости́вий, поми́луй мене́, па́дшого.

Прокімен (глас 8):
Помоліться і воздайте Господеві, Богу нашому (Пс. 75, 12).
Стих: Відомий у Юдеї Бог, в Ізраїлі велике ім’я його (Пс. 75, 2).

Апостол: Римлян 13, 11 – 14, 4.
Браття і Сестри, тепер ближче нас спасіння, ніж тоді, як ми увірували. Ніч проминула, день наблизився. Відкиньмо, отже, вчиники темряви й одягнімось у зброю світла. Як день, поводьмося чесно: не в ненажерстві та пияцтві, не в перелюбі та розпусті, не у сварні та заздрощах; але вдягніться у Господа Ісуса Христа і не дбайте про тіло в похотях. Слабкого у вірі приймайте, не вступаючи з ним у суперечки. Один вірить, що можна все їсти, а слабкий їсть городину. Хто їсть, хай тим, що не їсть, не гордує; а хто не їсть, хай того, що їсть, не судить, бо Бог його прийняв. Ти хто, що чужого слугу судиш? Своєму господареві стоїть він або падає; але він стоятиме, бо Господь може підтримати його

Алилуя (глас 6)
Стих: Благо є сповідуватися Господеві і співати імені Твоєму, Всевишній (Пс. 91,2).
Стих: Сповіщати зарання милість Твою і істину Твою на всяку ніч (Пс. 91,3).

Євангеліє: Матея 6, 14-21.
Сказав Господь: Коли ви прощатимете людям їхні провини, і Отець ваш небесний простить вам. А коли ви не будете прощати людям, і Отець ваш небесний не простить вам провин ваших. Коли постите, не будьте сумні, як лицеміри: бо вони виснажують своє лице, щоб було видно людям, що вони постять. Істинно кажу вам: вони вже мають свою нагороду. Ти ж, коли постиш, намасти свою голову й умий своє лице, щоб не показати людям, що ти постиш, але Отцеві твоєму, що в тайні; і Отець твій, що бачить у тайні, воздасть тобі. Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і хробаки нищать і де злодії підкопують і крадуть. Збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ні хробаки не точать і де злодії не проломлюють стін і не крадуть. Бо де твій скарб, там і твоє серце буде.

Причасний
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1).* Алилуя (х3).