Sunday of the Prodigal Son; Octobechos Tone 1; Pre-feast of the Encounter of our Lord God and Saviour Jesus Christ; The Holy Martyr Tryphon. Resurrectional Gospel 1. 1 Corinthians 6:12-20; Luke 15:11-32.

Great Vespers, Sunday Matins and Divine Liturgy

GREAT VESPERS

Kathisma Reading: “Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140, In Tone 1 — for the Resurrection

Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

Accept our evening prayer, O holy Lord,* and grant us forgiveness of sins,* for You alone manifested the Resurrection to the world.

The just shall gather around me* when You have been good to me.

Accept our evening prayer, O holy Lord,* and grant us forgiveness of sins,* for You alone manifested the Resurrection to the world.

Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

Come you people, praise and worship Christ.* Glorify His Resurrection from the dead;* for He is our God Who delivered the world* from the deceit of the enemy.

Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

Rejoice, O you heavens;* sound the trumpets, you foundations of the earth;* cry out with joy, O you mountains.* For behold, Emmanuel has nailed our sins to the Cross;* the Giver of Life has put Death to death;* and the Lover of Mankind* has raised up Adam.

If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

In Tone 1—from the Triodion

I was entrusted with a sinless and loving land,* but I sowed the ground with sin and reaped with a sickle the ears of slothfulness;* in thick sheaves I garnered my actions,* but winnowed them not on the threshing floor of repentance.* But I beg You, my God, the pre-eternal husbandman,* with the wind of Your loving-kindness winnow the chaff of my works,* and grant to my soul the corn of forgiveness;* shut me in Your heavenly storehouse* and save me.

I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

I was entrusted with a sinless and loving land,* but I sowed the ground with sin and reaped with a sickle the ears of slothfulness;* in thick sheaves I garnered my actions,* but winnowed them not on the threshing floor of repentance.* But I beg You, my God, the pre-eternal husbandman,* with the wind of Your loving-kindness winnow the chaff of my works,* and grant to my soul the corn of forgiveness;* shut me in Your heavenly storehouse* and save me.

From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

Brethren, let us learn the meaning of this mystery.* For when the Prodigal Son ran back from sin to his Father’s house,* his loving Father came out to meet him and kissed him.* He restored to the Prodigal the tokens of his proper glory,* and mystically he made glad on high, sacrificing the fatted calf.* Let our lives, then, be worthy of the loving Father who has offered sacrifice,* and of the glorious Victim* who is the Saviour of our souls.

For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

In Tone 4—of the Prefeast

The honoured temple prepares to receive within herself* the Lord who comes as an Infant.* With grace she spiritually illumines the faithful and God-loving assembly.* She cries out: You are my glory, my boast and the adornment of my fullness,* Word who became an Infant in the flesh for my sake!

Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

The most splendid bridal-chamber,* the all-honourable tabernacle,* the holy and spacious temple* bears the Lord within the chambers of the Temple.* She betroths Him beforehand to His honoured Church.* She prays to Him that those who fittingly glorify her as the Theotokos* may be delivered from corruption and dangers.

Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

Let us now offer to Christ the praise of the prefeast,* glorifying His condescension!* For He is brought as an Infant in the Virgin’s arms.* He comes to lie in the arms of Simeon* who prophesies to all mankind* that as Benefactor and Lord He makes their nature divine!

In Tone 2, Glory…—from the Triodion

Of what great blessings in my wretchedness have I deprived myself!* From what a kingdom in my misery have I fallen!* I have wasted the riches that were given to me,* I have transgressed the commandment.* Alas, unhappy soul!* You are henceforth condemned to the eternal fire.* Therefore before the end cry out to Christ our God:* Receive me as the Prodigal Son, O God,* and have mercy upon me.

In Tone 1, Now… Domgaticon

Let us sing a hymn of praise to the Virgin Mary,* glory of the whole world!* She was herself formed by human seed,* yet she became the Mother of the Master, the Gate of heaven,* the theme of the angels’ hymn and beauty of the faithful.* She was seen as being heavenly* and the Tabernacle of the Godhead.* She indeed tore down the wall of enmity between God and man,* and brought peace in its place, she opened up the kingdom of heaven.* Let us therefore cling fast to her for she is the anchor of faith,* and let us receive as our stronghold the Lord Who was born of her.* Be of good cheer, then, and have confidence, O people of God,* for He will fight our enemies for us, He is all-powerful!

Aposticha, In Tone 1

O Christ, by Your passion we have been freed from suffering;* and by Your resurrection we have been delivered from corruption.* O Lord, glory to You!

The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.

Let all creation rejoice, let the heavens be glad,* let the nations clap their hands with joy.* For Christ our Saviour, in His love for mankind,* has nailed our sins to the Cross;* He has put Death to death,* and by raising our fallen forefather, Adam,* He has given life to all mankind.

For He has made the world firm, which shall not be moved.

O God, You are above all understanding;* You are King and Lord of heaven and earth.* Yet of Your own free will,* You allowed Yourself to be crucified because of Your love for mankind.* When You descended below,* Hades was filled with bitterness as You confronted it;* but the souls of the just received You with great joy.* Adam arose when he saw You, his Creator, down in the depths.* What a wonder this is!* You are the life of all and have tasted death* in order to dispel the darkness of the world with Your light.* O Lord, risen from the dead,* glory to You!

Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

The myrrh-bearing women were filled with grief* as they hastened with spices to Your tomb;* but they did not find Your most pure body.* Instead, they found an angel* who proclaimed Your unique and glorious resurrection,* and commanded them to announce to Your apostles:* The Lord is risen,* granting great mercy to the world.

In Tone 6, Glory…

I have wasted the wealth which the Father gave to me, * and in my wretchedness I have fed with dumb beasts. * Yearning after their food, I remained hungry and could not eat my fill. * But now I return to the compassionate Father * and cry out with tears: * I fall down before Your loving-kindness,
receive me as a hired servant, and save me.

In Tone 2, Now…

The holy Lord is brought to the Temple, offered by the Virgin. * Simeon received Him in his outstretched arms with exceeding joy. * He cried out:  Lord, now let Your servant depart in peace, * for my eyes have seen Your salvation!

Troparia, In Tone 1

Though the stone was sealed by the Judeans* and soldiers guarded Your most pure body,* You arose, O Saviour, on the third day* and gave life to the world.* And so the heavenly powers cried out to You, O Giver of Life:* Glory to Your Resurrection, O Christ!* Glory to Your Kingdom!* Glory to Your saving plan!* O only Lover of mankind.

In Tone 1, Glory… Now…
The heavenly choir of angels* has come down to the earth* to behold the First-born of creation* born from an unwedded Mother* brought to the Temple as an Infant,* as the angels join us in our expectant song.

SUNDAY MATINS

Usual Beginning; Hexapsalm; Great Litany;

God the Lord, Tone 1

Troparia, Tone 1

Though the stone was sealed by the Judeans* and soldiers guarded Your most pure body,* You arose, O Saviour, on the third day* and gave life to the world.* And so the heavenly powers cried out to You, O Giver of Life:* Glory to Your Resurrection, O Christ!* Glory to Your Kingdom!* Glory to Your saving plan!* O only Lover of mankind. (2)

In Tone 1, Glory… Now…
The heavenly choir of angels* has come down to the earth* to behold the First-born of creation* born from an unwedded Mother* brought to the Temple as an Infant,* as the angels join us in our expectant song.

Kathisma Reading;
Small Litany; Sessional Hymn, Tone 1

While watching Your grave, the soldiers became as dead men* from the lightning flash of the Angel* who appeared and proclaimed to the women the Resurrection.* We glorify You, the destroyer of corruption;* we fall down before You, who has risen from the grave* and who alone are our God.

Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high;* forget not Your poor to the end.

You were willingly nailed to the Cross, O Compassionate one,* and laid in a tomb as a mortal, O Giver of life.* By Your death, O Powerful one,* You have smashed its might;* for gatekeepers of Hades trembled before You;* You have raised with You the dead from every age,* for You alone love mankind.

Glory… Now…

All we who with love flee for refuge to your goodness* know you to be the Mother of God* and after childbirth still truly Virgin;* for we sinners have you as our protection;* we have you as our salvation in misfortunes,* as the only All-immaculate one.

Kathisma Reading; Small Litany; Sessional Hymn, Tone 1

The women came to Your tomb at dawn* and seeing a vision of an Angel they trembled;* the tomb became resplendent with life;* and amazed by the miracle, they returned to the disciples and proclaimed the Resurrection:* for Christ has despoiled Hades,* as alone almighty and all powerful,* raising up those in corruption,* dispelling the fear of condemnation* by the power of the Cross.

I will confess You, O Lord, with my whole heart,* I will tell of all Your wonders.

O Life of all, You were nailed to the Cross;* O immortal Lord, You were numbered among the dead,* arising on the third day, O Saviour,* raising Adam from corruption;* wherefore the heavenly Powers cried out to You:* O Giver of life, Glory to Your sufferings, O Christ;* glory to Your Resurrection;* glory to Your condescension,* O only Lover of mankind’.

Glory… Now…

O Mary, holy tabernacle of the Master,* raise us up who have fallen into the pit of wicked despair, of transgressions and afflictions;* for you are the salvation,* the help and the mighty protection of sinners,* and you save your servants.

Polyeleos; Psalm 136

By the rivers of Babylon there we sat and wept, remembering Sion.

Alleluia! Alleluia! Alleluia!

For it was there that they asked us, our captors, for songs, our oppressors, for joy.

Alleluia! Alleluia! Alleluia!

Sing to us they said, one of Sion’s songs.

Alleluia! Alleluia! Alleluia!

O how could we sing the song of the Lord on alien soil?

Alleluia! Alleluia! Alleluia!

O Babylon, destroyer, one is happy who repays you the ills you brought on us.

Alleluia! Alleluia! Alleluia!

Glory… Now…

Alleluia! Alleluia! Alleluia!

Alleluia, Alleluia, Alleluia. Glory be to You, O God!

Evlogitaria; Small Litany; Hypakoe, Tone 1

The Thief’s repentance plundered Paradise,* but the Myrrh-bearers’ lamentations announced the joy that You have risen, O Christ God,* granting the world great mercy.

Hymn of Ascent, Tone 1

Antiphon 1

When I am afflicted,* I cry to You, O Lord,* hearken to my pains.

For those who dwell in the desert* the longing for God never ceases,* for they are far from the vanity of this world.

Glory… Now…

To the Holy Spirit, as to the Father and the Son,* are due honour and glory;* thus let us sing to the Trinity,* a single power.

Antiphon 2

Having lifted me up to the summit of Your laws,* make me shine with virtues, O God,* that I may sing Your praises.

Take me with Your right hand, O Word,* guard me and keep me,* lest the fire of sin scorch me.

Glory… Now…

In the Holy Spirit all creation is made new* and hastens back to its original condition;* for He is equal in strength* to the Father and the Word.

Antiphon 3

With those who said to me:* Let us journey to the courts of the Lord,* my Spirit was gladdened and my heart rejoices.

In the house of David is great fear;* for when the thrones are set therein,* all the tribes and nations of the earth will be judged.

Glory… Now…

To the Holy Spirit must be offered honour, adoration, glory, and power,* as befits also the Father and the Son;* for the Trinity is a Unity,* one in essence, but not in Hypostases.

Prokeimenon, Tone 1
I myself will arise, says the Lord.* I will grant them the salvation for which they thirst.
verse: The words of the Lord are words without alloy.

Let everything that lives, Tone 1;

Gospel: Matthew 28:16-20

Having beheld the Resurrection

Psalm 50;

Verses at Psalm 50

In Tone 8, Glory…

Open to me the doors of repentance, O Giver of Life.* As we worship in Your temple this morning,* teach us how to purify the temples of our bodies,* and in Your compassion, purify me by the goodness of Your mercies.

Now…

Lead me to the paths of salvation, O Mother of God,* for I have condemned myself with shameful sins* and have wasted all my life in slothfulness.* By your intercession purify me from all sinfulness.

In Tone 6

Have mercy on me, God, in Your kindness. In Your compassion blot out my offense.

When I think upon the multitude of my evil deeds,* I tremble for the terrible day of judgment.* But trusting in the compassion of Your mercy, O Lord,* I cry to You like David:* Have mercy on me, O God, according to Your great mercy.

Canon, Tone 1

Ode 1

Canon of the Resurrection

Irmos: Your warrior hand is glorious in strength, O deathless one!* All-powerful, in manner fit for God,* it broke the enemy in pieces,* and devised for Israel a strange, new way through the deep.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

He, who with pure hands divinely working in the beginning formed me from the earth, spread out those hands upon the cross, and from the earth recalled my corruptible body which he had received from the Virgin.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

He, who divinely breathing into me implanted within me a soul, suffered dissolution for me, and delivered his soul to death; loosing the age-old bonds and raising me with himself, he made me glorious in incorruption.

Most holy Theotokos, save us.

Hail, fount of grace! Hail, ladder and gate of heaven! Hail, bearer of the light, vessel of gold, mountain unhewn and bearer of Christ, the giver of life to the world!

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

O Jesus my God, as the Prodigal Son accept me now in repentance, for I have lived all my life in slothfulness and provoked You to anger.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

The divine gifts which You once gave me, I have sinfully wasted. I have departed far from You and lived prodigally. O compassionate Father, accept me also who returns.

Glory…

Open Your fatherly embrace now and accept me also as the Prodigal Son, O most merciful One, that I may glorify You with thanksgiving.

Now…

Bestow upon me O God, the fullness of You goodness, and look not upon the multitude of my offenses, but by the holy prayers of You Mother be my Benefactor.

Katavasia (Tone 3): The sun once passed over dry land born of the deep,* for the water became firm as a wall on either side* when the people traversed the sea,* chanting in a manner pleasing to God:* Let us sing to the Lord, for He has been gloriously glorified!

 

Ode 3

Canon of the Resurrection

Irmos: You alone, knowing the frailty of mortal man, tenderly took its form;* gird me with power from on high, crying to you:* Holy is the living temple of your pure glory,* O Lover of man!

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

O Good One, you are my God, in pity for the fallen you determined to come down to me; you have raised me up by your crucifixion, crying to you: Holy is the Lord of glory, in goodness beyond compare!

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

O Christ divinely existing life as God compassionate you clothed yourself with me, corrupted one; coming down to the dust of death, O Lord, you broke the chains of man’s mortality and on the third day, rising, clothed the dead with incorruption.

Most holy Theotokos, save us.

When by the all-holy Spirit, O Virgin, you conceived God in your womb, you remained unconsumed by the fire; for to Moses the lawgiver, the bush burning yet unconsumed clearly foretold you who received the fire unendurable.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Utterly beside myself, I have clung insanely to the sins suggested to me by the passions. But accept me, O Christ, as the Prodigal.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

With the voice of the Prodigal I cry aloud: I have sinned, O Father; and like him, receive me now in Your embrace and reject me not.

Glory…

Open Your arms, O Christ, and mercifully receive me as I return from the distant land of sin and the passions.

Now…

O fair among women, enrich me with the vision of good things, I who have brought myself to poverty by my many sins, O pure One, that I may glorify you.

Katavasia: O Lord, the confirmation of those who trust in You,* establish the Church which You have acquired* with Your precious blood.*

Small Litany

Kontakion of the Forefeast, in Tone 4:
The Word, who is invisibly with the Father, is now seen in the flesh, ineffably born of the Virgin; and He is given to the high priest in the arms of the elder. Let us worship Him as our true God!

Ikos:
A sacred banquet is set before us! Today the assembly of those who love the feasts of the Church, bearing the signs of the forefeast, sing to our true God the praises of the forefeast, hymning the awesome Nativity from the Virgin of the forty-day-old Lord, the embrace of the venerable elder, and the memory of the honored martyr.

Sessional Hymns, Tone 1

Make haste to open to me Your fatherly embrace,* for I have wasted my life in prodigal living.* In the unfailing wealth of Your compassion, O Saviour,* turn not away from my heart in its poverty,* for with compunction I cry to You, O Lord:* “O Father, I have sinned against heaven* and before You.”

Glory… Now…

O eternal Treasure of the life of all, who of old inscribed the Law on tablets on Mount Sinai, and who for my sake has become a babe, that You may release all from bondage to the ancient Law: glory to Your compassion, O Savior! Glory to Your condescension! Glory to Your saving plan, O You who alone love mankind!

Ode 4

Canon of the Resurrection

Irmos: Habbakuk with the foreseeing eyes apprehended you,* the mountain by divine grace overshadowed,* and proclaimed the Holy One of Israel to come forth from you* for our salvation and remaking.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Who is this Saviour that comes from Edom, crowned with thorns, with garments reddened, hanging on a tree? He is the Holy One of Israel for our salvation and remaking.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

See, disobedient people, and be ashamed! He, whom you, as an evildoer, madly begged Pilate to hang upon the cross, he, as belongs to God, has dissolved the power of death and risen from the tomb.

Most holy Theotokos, save us.

O Virgin, we know you as a tree of life, for there sprang from you not the death-bearing fruit of food for mortal men but fruition of life eternal for the salvation of us who sing to you.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

The wealth of blessings which You gave me, O heavenly Father, I have wickedly wasted and become a slave of foreign strangers. Wherefore I cry to You: I have sinned against You; receive me as of old You received the Prodigal, and open Your arms to me.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

I have become enslaved to every evil and in my wretchedness I have bowed down before those who provoke the passions; through heedlessness I care not for my well-being, have compassion on me O Saviour, heavenly Father, for I flee for refuge to Your abundant compassions.

Glory…

I am filled with every shameful thing and dare not look up at the height of heaven, for I have bowed down to sin. But now I return and cry with compunction: I have sinned against You; receive me, O King of all.

Now…

You are the help of all mankind, the sure hope of all Christians, the refuge, O pure one, of the saved. Save me by your maternal intercessions and deem me worthy of the life to come.

Katavasia: Your virtue has covered the heavens, O Christ; * for having come forth from your immaculate Mother, the Ark of your holiness, * you have appeared in the Temple of your glory as a babe borne in arms, * and all things have been filled with your praise.

 

Ode 5

Canon of the Resurrection

Irmos: O Christ, you have illumined the ends of the earth* by the brightness of your coming and made them radiant with joy by your cross;* enlighten with the light of the knowledge of you* the hearts of those who with right belief sing your praise.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The Jews put to death on the tree of the cross the great shepherd of the sheep and the Lord; but he rescued the dead from the power of death, terrified sheep in Hell.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

When you announced the glad tidings of peace by your cross and proclaimed deliverance to the captives, my Saviour, then, O Christ, you put to shame him who held them in thrall and by your divine rising showed him naked and destitute.

Most holy Theotokos, save us.

All-praised, do not despise the prayers of those who faithfully entreat you but receive and present them, O pure one, to your Son, our God and only benefactor; for in you we have gained a protector.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

I have been enslaved to foreign strangers, exiled in the land of corruption, and I am filled with shame. But returning now, O merciful One, I cry to You: “I have sinned.”

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

O heavenly Father, in Your fatherly compassion accept me now, returning from wickedness, and reject me not in Your exceedingly great mercy.

Glory…

I am incapable of looking up to the height of heaven, having angered You beyond measure, O Christ, but knowing Your merciful compassion, I cry: I have sinned against You, be merciful to me and save me.

Now…

O all-holy Virgin, full of grace, you who bore the redeemer of all, by your prayers lighten the heavy burden of my sins.

Katavasia:  In a vision Isaiah beheld God exalted upon a throne,* borne aloft by angels of glory, and he cried:* Woe is me! for I have beheld beforehand* the incarnate God, the unwaning Light,* who reigns in peace!

 

Ode 6

Canon of the Resurrection

Irmos: The deepest abyss has surrounded us, there is none to deliver,* we are counted as sheep for the slaughter;* save your people, our God,* for you are the strength and restoring of the weak.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

By the fault of the first-fashioned man, O Lord, we were grievously wounded; by your stripes, O Christ, by which for our sakes you were wounded, we are healed; for you are the strength and restoring of the weak.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

You have brought us up from Hell, O Lord, you have crushed the all-devouring whale by your might and laid low his strength, O All-powerful; for you are life and light and resurrection.

Most holy Theotokos, save us.

O pure Virgin, our forefathers rejoice in you, and regain through you that Eden which they destroyed by transgressions; for you are chaste before your bearing and after the birth.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

The depth of sin now holds me fast, and the tempest of transgressions overwhelms me. Guide me to the safe haven of life, O Christ my God, and save me, O King of glory.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

I have wasted in riotous living the riches which the Father has given me, and am now filled with shame and enslaved to fruitless thoughts. Wherefore I cry to You: “O Lover of mankind be compassionate to me and save me.”

Glory…

In hunger I find myself deprived of every blessing, and exiled from You, O all-good one, be compassionate to me who now return to You, and save me, O Christ, who praises Your love for mankind.

Now…

O Maiden who conceived Christ the Saviour and Master, make me, who in poverty lacks all that is good, worthy of salvation, O pure one, that I may praise your majesty.

Katavasia: The elder, beholding with his own eyes* the salvation that had come to me from God,* cried out to You, O Christ:* You are my God!

 

Kontakion, Tone 4

Let us flee from the proud-speaking of the Pharisee* and learn from the Publican the loftiness of words of humility,* and with penitential lamentation let us cry aloud: “O Saviour of the world* be merciful to us, and cleanse us You servants’.

Ikos

Let us all humble ourselves, brethren; sighing and lamenting, beating our conscience, that at the eternal judgment we may be numbered with the faithful and the righteous, and receive forgiveness. Let us pray that we behold the place truly peaceful, where there is neither pain, nor sorrow, nor sighing from the soul, in the wondrous Eden fashioned by Christ, for He is God coeternal with the Father.

Small Litany

Kontakion, Tone 3

Foolishly have I fled from Your glory, O Father,* wasting the wealth You gave me on vices.* Therefore, I offer You the words of the Prodigal:* Loving Father, I have sinned before You.* Take me, for I repent, and make me as one of Your hired hands.

Ikos

Every day our Saviour teaches us with His own voice: let us therefore hearken to the Scriptures concerning the Prodigal who once again became wise, and with faith let us emulate the good example of his repentance. With humbleness of heart let us cry out to Him Who knows the hidden things of all: “We have sinned against You, O compassionate Father, and can never be worthy to be called Your children as we were before. But since You are by nature the Lover of mankind, accept me and make me as one of Your hired servants.”

Ode 7

Canon of the Resurrection

Irmos: We, the faithful, discern you, Mother of God, as furnace of intellect:* for as he, the most highly exalted, kept safe the three children* so in your womb he re-fashioned man wholly,* God of our fathers, praised and glorious above all.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The earth shuddered with fear, the sun fled and with it the light darkened, the sacred veil of the temple was torn in two and the rocks were split; for the righteous one was fixed to the cross, God of our fathers, praised and glorious above all.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Of your own will for us you became as one with no help and wounded among the dead, O most highly exalted, and freed us all; and with your strong hand you raised us up with yourself, God of our fathers, praised and glorious above all.

Most holy Theotokos, save us.

Hail, spring of ever-living water! Hail, paradise of delight! Hail, fortress of the faithful! Hail, unwedded one! Hail, joy of all the world from whom has sprung for us the God of our fathers, praised and glorious above all!

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

I have bowed down miserably to the pleasures of the flesh and have become wholly enslaved to those who incite the passions; and I have become a stranger to You, O Lover of mankind. But now I cry with the voice of the Prodigal: “I have sinned, O Christ, despise me not, for You alone are merciful.”

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

I call out, “I have sinned,” and I dare not look up at the height of heaven, O King of all; for foolishly I alone have angered You, turning away from Your commandments. Wherefore, since You alone are good, cast me not away from Your presence.

Glory…

By the prayers of the apostles, the prophets, the saints, the holy martyrs and the righteous, forgive me all the transgressions, by which I have angered Your compassionate goodness, that I may hymn You throughout all ages.

Now…

O Theotokos, you are more glorious than the cherubim and seraphim and all the heavenly hosts. With them, O all-immaculate one, entreat Him Who took flesh from you, the divine Word of the beginningless Father, that we all may be found worthy of eternal blessings.

Katavasia: Like the Cherubim, the Children rejoicing in the furnace sang:* “Blessed are You, O God,* for in truth You have brought this judgment upon us because of our sins,* You are supremely praised and glorified throughout all ages.”

Katavasia: We hymn You, God the Word,* who bedewed the theologizing children in the fire* and dwelt within the incorrupt Virgin,* and devoutly we chant:* Blessed is the God of our fathers!

 

Ode 8

Canon of the Resurrection

Irmos: In the fiery oven as in a smelting furnace* the Israelite children shone bright with the beauty of godliness purer than gold,* and they said: Bless the Lord, all his works,* praise and highly exalt him throughout all the ages.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

O Word of God, maker and transformer of all by your will, changing the shadow of death into everlasting life by your Passion, we, all your works, unceasingly praise you as Lord, and highly exalt you throughout all the age ·.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Rising on the third day from the grave, O Christ, you demolished the destruction and misery within the gates and strongholds of Hell. All your works unceasingly praise you as Lord, and highly exalt you throughout all the ages.

Most holy Theotokos, save us.

Let us sing to her who without seed and above nature brought forth Christ the precious pearl from the divine lightning, and let us say: Bless the Lord, all his works, praise and highly exalt him throughout all the ages.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

O You Who came down to earth to save the world through Your voluntary self-emptying and Who, for the sake of Your great compassion, has redeemed me who am lacking in all good works, since You are merciful, save me.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

I have departed far from Your commandments and, wretch that I am, have wholly enslaved myself to the deceiver. But having now turned back, as did the Prodigal of old, accept me as I fall down before You, O heavenly Father.

Let us bless the Father, Son, and Holy Spirit, the Lord!

Ruled by corrupting thoughts, I am full of darkness and separated far from You, and have lost all care for myself, O compassionate One. Therefore, save me as I fall down before You in repentance.

Now…

O pure Birthgiver of God, the only restoration of the fallen, raise me up who am wholly crushed and humbled by every kind of sin.

We praise, bless and worship the Lord, chanting and supremely exalting Him throughout all ages.

Katavasia: United in the unbearable fire,* yet unharmed by its flame,* the pious youths chanted a divine hymn of intercession:* Bless the Lord, all you works of the Lord, and exalt Him supremely for all ages!

 

Magnificat

 

Ode 9

Canon of the Resurrection

Irmos: The bush ever burning and never consumed* was the type of your pure child-bearing;* quench now for us the raging furnace of temptations, we pray you,* that we may unceasingly magnify you, Mother of God.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

O how the lawless and disobedient people, devising evil, made right the accursed and ungodly man and condemned the righteous, the Lord of glory, to the tree! Worthily, we magnify him!

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

O Saviour, innocent Lamb, taking away the sins of the world, risen on the third day, we glorify you, together with the Father and your divine Spirit; acknowledging you as God, we magnify you, the Lord of glory.

Most holy Theotokos, save us.

Save your people, Lord, whom you purchased with your precious blood. Grant strength to the king against his enemies, Lover of man, and bestow peace on your churches through the prayers of the Mother of God.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Behold, O Christ, the affliction of my heart; behold my turning back; behold my tears, O Saviour, and despise me not. But for the sake of Your compassion embrace me also once again, that, with the multitude of the saved, I may with thanksgiving sing the praises of Your mercy.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Like the thief I cry to You, “Remember me.” And like the Publican, with eyes cast down to earth, I beat my breast saying, “Be merciful.” Like the Prodigal O compassionate One, deliver me from every evil, O King of all, that I may sing the praises of Your boundless compassion.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Groan now, O my wretched soul, and cry aloud to Christ: “O Lord Who for my sake voluntarily became poor, in my poverty I lack every good work: enrich me with the abundance of Your blessings, for You alone good and plenteous in mercy.”

Glory…

As You, O Good One, once rejoiced at the voluntary return of the Prodigal: also rejoice over me, wretched as I am, and open to me Your honourable embrace, that saved I may sing the praises of Your boundless compassion.

Now…

By your light-giving intercessions, I pray you, O Virgin, enlighten the eyes of my mind darkened by evil and lead me into the paths of repentance, that I may rightly sing your praises: for you have inexpressibly given birth to the Word in the flesh.

Katavasia: In the shadow and the writings of the Law* we behold an image, O faithful:* every male child that opens the womb* is consecrated to God.* Therefore, we magnify the firstborn Word* of the unoriginate Father,* the firstborn Son of the Mother who knew no man.*

Small Litany

Holy is the Lord

Hymn of Light

O faithful, let us gather with the disciples on the mountain in Galilee* to behold Christ as He says to them:* I have received all power over all things on high and those below.* Let us learn how He taught them to baptize all nations* in the name of the Father, and of the Son, and of the Holy Spirit,* and how He promised His disciples* to be present with them to the end of the world.

In Tone 3, Glory…

Let us flee from the wicked boasting of the Pharisee,* and learn the noble humility of the Publican,* that we may be exalted and cry aloud with him to God:* Be merciful to You servants, O Christ our Saviour,* Who was willingly born from a Virgin,* who has endured the Cross and with Yourself raised up the world* by Your divine power.

Now…

When the most pure Maiden brought her Child into the sanctuary to fulfill the Law, the righteous Simeon received Him in his arms and said to the Virgin: “This Child is set for the fall and rising of many, and for a sign in the world!”

Praises

Stichera of the Praises, Tone 1

We sing the praise of Your saving Passion, O Christ,* and we glorify Your Resurrection.

Having endured the Cross,* and destroyed death* and risen from the dead,* grant peace to our lives, O Lord,* as You alone are All-powerful.

Having despoiled Hades* and raised mankind by Thy Resurrection, O Christ, ** grant that with pure hearts we may praise and glorify Thee.

As we glorify Your divine condescension,* we praise You, O Christ:* For You were born of a Virgin,* yet You were not separated from the Father;* as man You suffered and willingly endured the Cross;* arising from the grave, as though coming forth from Your bridal chamber,* that You might save the world.* O Lord, glory be to You!

Tone 2

I bring to You, O Lord, the cry of the Prodigal:* “I have sinned in Your sight, O good One;* I have wasted the riches of Your gifts.* But receive me who repent, O Saviour, and save me.

Tone 4

Like the Prodigal Son I come to You, O compassionate One.* I have wasted my whole life in exile;* I have scattered the wealth which You have given me, O Father.* Receive me who repent, O God,* and have mercy on me.

Tone 8

Having lived prodigally, I have wasted the riches which the Father has given me;* having spent them all I am now destitute,* and dwell in the land of the wicked.* I can no longer bear to live among them,* but turning back I cry to You:* “O merciful Father, I have sinned against heaven and before You,* and I am no more worthy to be called Your son:* make me as one of Your hired servants, O God, and have mercy on me.”

Now let Your servant depart in peace, O Master, * according to Your word.

Open wide, ye gates of heaven, * for, in the temple, * Christ is offered as a babe * to God the Father * by the Virgin Mother.

A Light to enlighten the Gentiles, *and the glory of Your people Israel.

O Symeon, receive thee * the Lord of glory, * as thou wast told * by the Holy Spirit; * for, behold, He is come!

Tone 6, Glory…

O Good One, I have departed far from You,* but forsake me not, neither reject me from Your Kingdom.* The evil enemy has stripped me and taken all of my wealth;* I have squandered, like the Prodigal, the good gifts given to my soul.* But now I have arisen and returned, and to You I cry aloud:* “Make me as one of Your hired servants.* For, for my sake on the Cross You stretched out Your sinless hands,* to snatch me from the evil beast* and to clothe me once again in my first raiment,* for You alone are plenteous in mercy.

In Tone 2, Now…

You are truly most blessed, O virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* Hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, Death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who finds in this your good pleasure. Glory to You!

Great Doxology

Trisagion Prayers

Troparion, Tone 2

Today salvation has come to the world.* Let us sing to Him who is risen from the tomb,* the Author of Life who has crushed Death by his death* and bestowed on us victory and great mercy.

Insistent Litany

Litany of Supplication

Great Dismissal

 

DIVINE LITURGY

Troparia and Kontakia

Troparion, Tone 1: Though the stone was sealed by the Judeans,* and soldiers guarded Your most pure body,* You arose, O Saviour, on the third day,* and gave life to the world.* And so the heavenly powers cried out to You, O Giver of Life:* Glory to Your resurrection, O Christ!* Glory to Your kingdom!* Glory to Your saving plan,* O only Lover of mankind.

Troparion, Tone 1: The heavenly choir of the angels, descending to earth,* behold the Firstborn of all creation who has come,* borne into the Temple as a Child* in the arms of the Mother who knew no man.* Therefore, together with us they chant * the hymns of the forefeast, rejoicing.

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 3: Foolishly have I fled from Your glory, O Father,* wasting the wealth You gave me on vices.* Therefore, I offer You the words of the Prodigal:* Loving Father, I have sinned before You.* Take me, for I repent, and make me as one of Your hired hands.

Now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 6: The Word, who is invisibly with the Father, is now seen in the flesh,* ineffably born of the Virgin;* and He is given to the high priest in the arms of the righteous elder.* Let us worship Him as our true God!

Prokeimenon, Tone 1
Let Your mercy, O Lord, be upon us, as we have hoped in You.
verse: Rejoice in the Lord, O you just; praise befits the righteous. (Psalm 32:22,1)

Epistle: 1 Corinthians 6:12-20 (NRSV)
Brothers and Sisters,
All things are lawful for me,” but not all things are beneficial. “All things are lawful for me,” but I will not be dominated by anything. “Food is meant for the stomach and the stomach for food,” and God will destroy both one and the other. The body is meant not for fornication but for the Lord, and the Lord for the body. And God raised the Lord and will also raise us by his power. Do you not know that your bodies are members of Christ? Should I therefore take the members of Christ and make them members of a prostitute? Never! Do you not know that whoever is united to a prostitute becomes one body with her? For it is said, “The two shall be one flesh.” But anyone united to the Lord becomes one spirit with him. Shun fornication! Every sin that a person commits is outside the body; but the fornicator sins against the body itself. Or do you not know that your body is a temple of the Holy Spirit within you, which you have from God, and that you are not your own? For you were bought with a price; therefore glorify God in your body.

Alleluia, Tone 1
verse: God gives me vindication, and has subdued people under me.
verse: Making great the salvation of the king, and showing mercy to His anointed, to David, and to His posterity forever. (Psalm 17:48,51)

Gospel: Luke 15:11-32 (NRSV)
The Lord said his parable, “There was a man who had two sons. The younger of them said to his father, ‘Father, give me the share of the property that will belong to me.’ So he divided his property between them. A few days later the younger son gathered all he had and traveled to a distant country, and there he squandered his property in dissolute living. When he had spent everything, a severe famine took place throughout that country, and he began to be in need. So he went and hired himself out to one of the citizens of that country, who sent him to his fields to feed the pigs. He would gladly have filled himself with the pods that the pigs were eating; and no one gave him anything. But when he came to himself he said, ‘How many of my father’s hired hands have bread enough and to spare, but here I am dying of hunger! I will get up and go to my father, and I will say to him, “Father, I have sinned against heaven and before you; I am no longer worthy to be called your son; treat me like one of your hired hands.”’ So he set off and went to his father. But while he was still far off, his father saw him and was filled with compassion; he ran and put his arms around him and kissed him. Then the son said to him, ‘Father, I have sinned against heaven and before you; I am no longer worthy to be called your son.’ But the father said to his slaves, ‘Quickly, bring out a robe—the best one—and put it on him; put a ring on his finger and sandals on his feet. And get the fatted calf and kill it, and let us eat and celebrate; for this son of mine was dead and is alive again; he was lost and is found!’ And they began to celebrate.

“Now his elder son was in the field; and when he came and approached the house, he heard music and dancing. He called one of the slaves and asked what was going on. He replied, ‘Your brother has come, and your father has killed the fatted calf, because he has got him back safe and sound.’ Then he became angry and refused to go in. His father came out and began to plead with him. But he answered his father, ‘Listen! For all these years I have been working like a slave for you, and I have never disobeyed your command; yet you have never given me even a young goat so that I might celebrate with my friends. But when this son of yours came back, who has devoured your property with prostitutes, you killed the fatted calf for him!’ Then the father said to him, ‘Son, you are always with me, and all that is mine is yours. But we had to celebrate and rejoice, because this brother of yours was dead and has come to life; he was lost and has been found.’”

 

Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 148:1)


 

Неділя про блудного сина. Передсвяття Стрітення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. Св. мч. Трифона 1 грудня

 

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

Стих: Ви́веди з в’язни́ці мою́ ду́шу,* щоб дя́кувати І́мені Твоє́му.

(г. 1): Вечірні наші молитви* прийми, святий Господи,* і дай нам відпущення гріхів,* ти бо єдиний* у світі появив воскресіння.

Стих: Мене́ обсту́плять пра́ведники,* бо Ти добро́ мені́ вчи́ниш.

Оточіть люди Сіон* і обніміть його,* і віддайте славу в ньому Воскреслому з мертвих,* бо він Бог наш, що визволив нас* з беззаконня нашого.

Стих: З глиби́н взива́ю до Те́бе, Го́споди,* Го́споди, почу́й мій го́лос.

Прийдіть, люди, заспіваймо,* і поклонімся Христові,* прославляючи його з мертвих воскресіння,* бо він Бог наш, що визволив світ* від спокуси ворожої.

Стих: Неха́й бу́дуть Твої́ ву́ха ува́жні,* до го́лосу бла́гання мого́.

Звеселіться небеса, загриміть основи землі,* гори весело співайте!* Ось бо Еммануїл наші гріхи на хресті прибив,* подавши життя, умертвив смерть,* і як людинаолюбець, Адама воскресив.

Стих: Коли́ Ти, Го́споди, зважа́тимеш на беззако́ння, то хто всто́їться, Го́споди.* Та в Те́бе є проще́ння.

(г. 1): На землі безгрішній і життєдайній,* що була нам передана,* ми посіяли гріх і серпом пожали колосся лінощів* та пригорщами пов’язали в снопи наші вчинки,* але не розіклали їх на тоці покаяння.* Тому молимо тебе, віковічного Господаря, нашого Бога:* вітром твого милосердя розвій полову наших учинків* і дай нашій душі пшеницю прощення,* оселивши нас в небесній твоїй житниці,* і спаси нас.

Стих: За́для І́мени Твого́ наді́юсь на Те́бе, Го́споди, наді́ється душа́ моя́ на сло́во Твоє́;* наді́ється душа́ моя́ на Го́спода.

Пізнаймо, браття, таїнства силу:* Предобрий Отець зустрічає й цілує блудного сина,* що від гріхів повернувся до батьківського дому,* і привертає відзнаку попереднього достоїнства.* Він влаштовує у світлиці таїнственний бенкет,* заколовши теля вгодоване,* щоб ми удостоїлися жити з чоловіколюбним Отцем, який жертвує,* і з славною Жертвою − Спасителем душ наших.

Стих: Від ра́нньої сторо́жі до но́чі від ра́нньої сторо́жі* неха́й упова́є Ізра́їль на Го́спода.

Як блудний син прийшли ми, Щедрий,* змарнувавши все життя наше на чужині* і розтративши все багатство,* яке ти дав нам, Отче.* Прийми нас розкаяних, Боже, і помилуй нас.

Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

(г. 4, подібний: Як хороброго): Готується священна Церква* прийняти в собі Господа,* що як Дитятко приходить* і благодаттю умозримо осяює* найвірнішу Свою й боголюбну громаду.* Тим-то взиває вона:* «Ти єси слава, і похвала,* і окраса повноти моєї, Слове,* що младенствував плоттю ради мене!»

Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Світлиця многосвітла,* і Скинія найцінніша,* і Храм святий і просторий* у чертоги Храму вводить Господа* й обручає Себе священній Церкві Його,* благаючи повсякчасно,* щоб від тління і бід були відкуплені* ті, що по праву Богородицею* Її безперестанно славлять.

Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Симеоне святобливий,* надію свою осягнути* – Христа побачити – сюди приступи,* щоб у храмі взяти Його на руки,* і возгласи: «Нині відпусти, Спасе,* із землі мене, раба Твого!»,* і призови пророчицю Анну,* хай прославить із тобою Доброчинця,* що плоттю дивоглядно младенствує.

Слава: (г. 1): Яких великих благ, окаянні, ми себе позбавили!* Від якого ж то царства відпали ми, нужденні!* Розтратили багатство, яким були наділені,* заповідь переступили.* Горе тобі, нещасно душе!* На останок будеш засуджена до вічного вогню.* Тому, перед кінцем, заклич до Христа Бога:* Як блудного сина прийми й мене, Боже, і помилуй мене!

І нині (догмат, г. 1): Прославмо Марію Діву:* Всесвітню славу, що вийшла від людей* і породила Господа,* небесні двері, ангельську пісню і вірних окрасу.* Вона бо стала небом і храмом Божества;* вона знищила перегороду ворожнечі,* установила мир і відкрила царство.* Тож, маючи в ній опору віри,* ми здобули оборонця − Господа, що народився з неї.* Отже кріпіться, Божі люди, кріпіться,* бо він переможе, як всемогутній.


Стихири на стиховні
(г. 1): Стражданнями твоїми, Христе,* ми визволились від страждань,* і твоїм воскресінням ми звільнилися від тління:* Господи, – слава тобі!

Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.

Нехай радіє створіння, нехай веселяться небеса,* народи нехай плещуть руками з радости.* Бо Христос, наш Спаситель, прибив наші гріхи на хресті,* подолав смерть, життя нам дарував* і нашого праотця Адама упалого воскресив,* як чоловіколюбець.

Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.

Бувши недосяжним царем неба і землі,* із-за твого чоловіколюб’я ти добровільно розп’явся.* Ад, стрінувши тебе внизу, засмутився,* але душі праведників, прийнявши тебе, зраділи* і Адам, побачивши тебе, Творця, в підземнім світі – воскреснув.* О, чудо! Як же то Життя всіх зазнало смерти?* Бо ти бажав просвітити світ, що кличе й промовляє:* Воскреслий з мертвих, Господи, слава тобі!

Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.

Мироносиці жінки, несучи миро,* поспішно і з риданням прийшли до твого гробу,* і не знайшовши пречистого тіла твого,* від ангела довідалися про нове й преславне чудо,* та й говорили апостолам: Воскрес Господь,* який дає світові велику милість.

Слава (г. 6): Розтративши багатство батьківського дару,* з нерозумним скотом паслися ми, окаянні,* і, бажаючи його корму, марніли з голоду ненаситного.* Але повернувшись до милосердного Батька,* кличемо зі сльозами: Прийми як наймитів нас,* що припадаємо до твого чоловіколюб’я, і спаси нас.

І нині: (г. 2): Священного священна Діва* принесла у святиню священикові,* Симеон же, простерши обійми,* прийняв Його, радіючи, і закликав:* «Нині відпускаєш раба Твого, Владико,* за словом Твоїм, у мирі, Господи!»

Тропарі

(г. 1): Хоч камінь запечатали юдеї * і воїни стерегли пречисте тіло Твоє, * воскрес Ти, тридневний Спасе, * даруючи світові життя. * Ради цього сили небесні взивали до Тебе, Життєдавче: * Слава воскресінню Твоєму, Христе, * слава царству Твоєму, * слава промислові Твоєму, * єдиний Чоловіколюбець.

Слава І нині: (г. 1): Небесний хор небесних ангелів,* приникши на землю,* бачить, як Мати, що не знала мужа,* вносить до храму Первородного всієї тварі,* що прийшов як немовля,* і тому з нами співає передпразденственну пісню,* радуючися.

 

 

 

 

УТРЕНЯ

Священик: Слава святій, одноістотній, животворящій і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління (3 р.).

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою (2 р.).

Шестипсалм’я

Псалом 3 (У понеділок)

О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.

Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».

Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.

Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.

Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.

Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.

Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.

У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.

Псалом 37 (У вівторок)

О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.

Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.

Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.

Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.

Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.

Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.

Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.

Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.

О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.

Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.

Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.

І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.

Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.

Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.

На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.

Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.

Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.

Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.

А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.

І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.

Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.

Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.

Псалом 62 (У середу)

Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.

Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.

Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.

Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.

Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.

Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.

Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.

Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.

Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.

Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.

Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.

А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3 р.)

Господи, помилуй. (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Псалом 87 (У четвер)

Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.

Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.

Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.

Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.

Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.

Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.

Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.

Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.

Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.

Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?

Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій − твою вірність?

Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?

Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.

Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?

Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій − і умліваю.

Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.

Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.

Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.

Псалом 102 (У п’ятницю)

Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє − його святе ім’я.

Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.

Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.

Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.

Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.

Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.

Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.

Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.

Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.

Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.

Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.

Як далеко схід від заходу,* так віддалив він від нас злочинства наші.

Як батько милосердиться над синами,* так милосердиться Господь над тими, що його бояться.

Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.

Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, і мов квітка в полі.

Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.

Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.

І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.

Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.

Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.

Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.

Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!

Псалом 142 (У суботу й неділю)

О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.

І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.

Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.

Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.

Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.

До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.

Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.

Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.

Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.

Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.

Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.

І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Під час рецитування псалмів, священик читає потиху перед св. дверми оці молитви:

Утренні молитви

Велика єктенія

В мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За мир з висот і спасіння душ наших, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За мир всього світу, добрий стан святих Божих Церков і з’єднання всіх, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За святішого вселенського Архиєрея Франциска, Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого Святослава, і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне місто, країну і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених і за спасіння їх, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Щоб визволитися нам від усякої скорби, гніву і нужди, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

[Дякуємо тобі, Господи, Боже наш, що підняв нас із постелі нашої і вклав в уста наші слово хвали, щоб поклонятися і призивати ім’я твоє святе. Ми умоляємо твоє милосердя, яке ти завжди виявляв у нашому житті. Пошли поміч свою людям, що стоять перед лицем святої слави твоєї і дожидають від тебе багатої милости; і дай нам, що зо страхом і любов’ю завжди тобі служимо, хвалити несказанну твою доброту.]

Священик: Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Бог Господь… (Пс. 117), глас 1

Бог – Господь, і явився нам; благословен, хто йде в ім’я Господнє.

Стих: Прославляйте Господа, бо він добрий, бо милість його вічна.

Стих: Вони навколо обступили мене, але я ім’ям Господнім переможу їх.

Стих: Я не вмру, а житиму і розказуватиму про діла Господні!

Стих: Камінь, яким знехтували будівничі, став головним на розі. Від Господа це сталось, і дивне воно в очах наших.

Тропарі

(г. 1): Хоч камінь запечатали юдеї * і воїни стерегли пречисте тіло Твоє, * воскрес Ти, тридневний Спасе, * даруючи світові життя. * Ради цього сили небесні взивали до Тебе, Життєдавче: * Слава воскресінню Твоєму, Христе, * слава царству Твоєму, * слава промислові Твоєму, * єдиний Чоловіколюбець. (2 р.)

Слава І нині: (г. 1): Небесний хор небесних ангелів,* приникши на землю,* бачить, як Мати, що не знала мужа,* вносить до храму Первородного всієї тварі,* що прийшов як немовля,* і тому з нами співає передпразденственну пісню,* радуючися.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

[Від ночі лине дух наш до тебе, Боже, бо світлом є повеління твої. Навчи нас, Боже, правди твоєї, заповідей твоїх і виправдань твоїх. Просвіти наші духовні очі, щоб ми не заснули в гріхах на смерть. Віджени всяку мряку від сердець наших, даруй нам сонце правди і охорони життя наше знаменням і печаттю Святого твого Духа. Направ стопи наші на шлях мирний, дай нам бачити ранішній день у радості, щоб ми тобі засилали ранішні молитви]

Священик: Бо Твоя влада і Твоє єсть царство і сила, і слава Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Перший сідальний

(г. 1): Воїни, які стерегли твого гробу, Спасе,* обмертвіли від сяйва твого ангела,* що з’явився і звістив жінкам воскресіння.* Тому славимо тебе, переможця тлінности,* і припадаємо до тебе, воскреслого з гробу,* єдиного Бога нашого.

Слава і нині: Ми, що прибігаємо з любов’ю до твоєї доброти,* визнаємо тебе як Божу матір* і після родження справжню Діву,* бо в тобі ми, грішні, маємо заступницю;* в тобі, єдиній і всенепорочній,* ми знайшли в напастях спасіння.

Відтак читець читає другу чергову катизму, диякон виголошує другу малу єктенію:

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

[Боже й Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти підніс нас з постелі нашої і зібрав на годину молитви. Дай нам ласку відкрити уста наші і прийми наші подяки, що в наших силах, і навчи нас установ твоїх. Бо молитися як слід не вміємо, якщо ти, Господи, святим твоїм Духом не навчиш нас. Тому молимося тобі: Даруй і прости, якщо ми згрішили аж до теперішньої години словом або ділом, або думкою, добровільно або недобровільно. Бо коли на провини будеш дивитися, Господи, Господи, то хто встоїться, бо в тебе є прощення. Ти один святий, допоміжник сильний, захисник життя нашого, і тебе ми завжди оспівуватимемо.]

Священик: Бо Ти благий і Чоловіколюбець Бог єси і Тобі славу возсилаємо Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Другий сідальний

(г. 1): Жінки, що вдосвіта прийшли до гробу,* побачивши явління ангелів, затремтіли;* їх здивувало чудо, бо з гробу засяяло Життя.* Тому, пішовши, звістили учням воскресіння:* що Христос, як єдиний кріпкий і могутній, ад полонив,* і підняв з собою всіх зотлілих,* знищивши хрестом страх перед засудом.

Слава і нині: Маріє, честигідне Владики пристановище!* Піднеси нас упалих у пропасть тяжкої зневіри,* провин і пригноблення,* бо ти для грішників спасіння і допомога,* і сильна оборона, та й спасаєш слуг твоїх.

Полієлей

(У неділі – від 22 вересня до 19 грудня та від 14 січня до Сиропусної неділі, як теж у всі свята, беремо Полієлей)

Хваліте ім’я Господнє, хваліте, слуги Господні Алилуя (3 р.).

Ви, що стоїте у храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого. Алилуя (3 р.).

Господи, ім’я твоє повіки, і пам’ять твоя, о Господи, від роду й до роду. Алилуя (3 р.).

Благословенний Господь із Сіону, що перебуває в Єрусалимі. Алилуя (3 р.).

Хваліте Господа, бо він добрий, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Розстелив землю над водами, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

І визволив від наших гнобителів, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Прославляйте Бога небесного, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

На ріках Вавилонських

На ріках Вавилонських – алилуя.

Там ми сиділи, і ридали, як про Сіон згадали. Алилуя (3 р.).

Заспівайте нам пісень Сіонських. Алилуя (3 р).

Як же нам співати пісню Господню у землі чужій. Алилуя (3 р.).

Якщо тебе, Єрусалиме, я забуду, нехай забудеться десниця моя. Алилуя (3 р.).

Ангельський хор

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Ангельський хор здивувався,* бачивши до мертвих зарахованим тебе, Спасе,* що силу смерти знищив, і з собою Адама підняв* та з аду всіх визволив.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Нащо миро* зі сльозами, Учениці, жалібно змішуєте?* – запитав світлоносний ангел при гробі мироносиць.* Гляньте на гріб і зрозумійте,* що воскрес Спаситель з гробу.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Рано на світанку* мироносиці поспішали до гробу твого, плачучи,* але з’явився їм ангел і прорік:* Пора голосіння минула, не плачте;* про воскресіння ж звістіть апостолам!

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Мироносиці – жінки,* що з миром прийшли до гробу твого, Спасе, ридали.* Ангел же їм сказав, мовивши:* Чому між мертвими живого шукаєте?* Він бо, як Бог, воскрес із гробу.

Слава: Поклонімось Отцю,* і його Сину, і Святому Духові,* Святій Тройці* в одній сутності,* з серафимами взиваючи:* Свят, свят, свят єси, Господи.

І нині: Життєдавця породивши, ти, Діво,* Адама з гріха визволила,* Єві радість замість смутку подала,* а відпалих від життя повернув до нього той,* що з тебе тіло прийняв – Бог і чоловік.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

[Від ночі лине дух наш до тебе, Боже, бо світлом є повеління твої на землі. Навчи нас у страсі твоєму виконувати правду й добро, бо тебе славимо як правдивого Бога нашого. Прихили вухо своє і вислухай нас, і пом’яни, Господи, тих, що є та що моляться з нами, всіх по імені, і спаси їх силою твоєю. Благослови людей твоїх і освяти спадкоємство твоє: мир світові твоєму даруй, церквам твоїм, священикам, владі, і всім людям.]

Священик: Бо благословилося ім’я Твоє і прославилося царство Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Іпакой, глас 1

Покаяння розбійника рай відчинило,* а плач мироносиць звістив радість,* що ти, Христе Боже, воскрес,* подаючи світові велику милість.

Степенна пісня, глас 1

Антифон 1

Коли скорблю, вислухай мій біль, Господи, – кличу до тебе.

В пустинників буває безперервне божественне бажання – бути здалеку від суєти світу.

Слава і нині: Святому Духові честь і слава, що належить Отцеві разом із Сином;* тому й оспівуємо Тройці єдину силу.

Антифон 2

На гори Твоїх законів возніс Ти мене, – просвіти і чеснотами, Боже, щоб я оспівував Тебе.

Десною Твоєю рукою взявши, Ти, Слове, захисти мене, збережи, щоб вогонь мене не обпалив гріховний.

Слава і нині: Святим Духом все творіння обновляється, до первобуття вертаючись; бо рівномогутній Він Отцю і Слову.

Антифон 3

Коли сказали мені: «Ходімо у двори Господні!», звеселився мій дух, зраділо і серце.

У домі Давидовім – страх великий; там бо, при престолах поставлених, судитимуться всі племена земні і народи.

Слава і нині: Святому Духові честь, поклоніння, слава і могутність, як і Отцеві, подобає, і як Синові – приноситься достойно; бо Тройця є Одиниця у єстві, але не в Особах.

Євангеліє

Будьмо уважні.

Священик: Мир всім.

Премудрість. Будьмо уважні.

Прокімен, глас 1

Псалом 11

Нині воскресну – мовить Господь; я дам спасіння тому, хто його прагне.

Стих: Слова Господні, слова чисті.

Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

[Скарбе добра, джерело невисихаюче, Отче святий, чудотворче всесильний і вседержителю! Усі тобі поклоняємося і тобі молимося та твої милості і твої ласки призиваємо на поміч і на заступництво нашій смиренності. Пом’яни, Господи, слуг твоїх, прийми від усіх нас ранішні моління, як кадило перед тобою; ні одного з нас не вчини нездатним, але всіх нас зберігай ласками твоїми. Пом’яни, Господи, тих, що чувають і співають на славу твою і єдинородного твого Сина і Бога нашого, і Святого твого Духа. Будь їм помічником і заступником; прийми їх молитви на наднебесний і духовний твій жертовник]

Священик: Бо ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Вірні на глас прокімена: Всяке дихання, нехай хвалить Господа.

Стих: Хваліте Бога у святині його.

Стих: Хваліте його у твердині сили його.

І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молім.

Вірні: Господи, помилуй (3 р.).

Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.

Священик: Мир всім!

Вірні: І духові твоєму.

Священик: Від Луки святого Євангелія читання.

Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Будьмо уважні.

Священик сам читає Євангеліє.

В той час одинадцять учнів пішли в Галилею на гору, куди їм призначив Ісус. 17. Побачивши його, вони вклонились йому; але деякі сумнівались. 18. Ісус приступив і промовив до них: 19. – Дана мені всяка влада на небі й на землі. Ідіть, отже, навчіть усі народи: христячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, 20. навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав. Ось я з вами по всі дні аж до кінця віку. (Матея. 116 зач.; 28, 16-20)

Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Воскресіння Христове

(г. 6): Воскресіння Христове бачивши,* поклонімось святому Господу Ісусові,* єдиному безгрішному.* Хресту твоєму поклоняємось, Христе,* і святе воскресіння твоє величаємо і славимо,* бо ти – Бог наш,* крім тебе іншого не знаємо,* ім’я твоє призиваємо.* Прийдіть, усі вірні,* поклонімось святому Христовому воскресінню,* це бо прийшла через хрест радість усьому світові.* Завжди благословляючи Господа,* славимо воскресіння його,* бо, розп’яття перетерпівши,* він смертю смерть переміг.

Псалом 50

Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.

Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.

Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;

То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.

Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.

Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.

Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.

Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.

Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.

Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.

Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.

Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.

Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.

Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.

Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.

Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.

Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.

Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.

Після 50-го псалма співаємо:

Слава (г. 8): Відчини мені двері покаяння, Життєдавче,* − молиться зранку дух мій у святім твоїм храмі,* бо вся моя тілесна храмина осквернена;* але ти, Щедрий, очисти мене своєю ласкавою милістю.

І нині: На стежки спасіння настав нас, Богородице,* бо ми опоганили душу соромними гріхами* і в лінощах прогайнували все життя наше.* Тож моліннями твоїми визволь нас від усякої нечистоти.

Стих: Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

(г.6): Роздумуючи над безліччю моїх гріхів,* жахаюся страшного дня судного;* але, надіючись на ласку твого добросердя,* як Давид, взиваю до тебе:* Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї!

Єктенія

Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животворя́щого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотних, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і свято́го (ім’я, що його́ пам’ять світло зве́ршуємо), і преподобного отця нашого Аліпія Стовпника, і всіх Святи́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.

Вірні: Господи, помилуй (12 р.).

[Господи, Боже наш! Ти за покаяння дарував людям відпущення, нам же, як образ пізнання і визнання гріхів, показав покаяння і прощення пророка Давида. Тож, Владико, помилуй з великої милости твоєї нас, що в чимало великих гріхів впали, і по багатстві ласк твоїх очисти беззаконня наші, бо перед тобою згрішили ми, Господи, що невідомі й таємні речі серця людського знаєш, і єдиний ти маєш владу прощати гріхи. Серце ж чисте вчини в нас і Духом владичним утверди нас, і радість спасіння твого яви нам. Не відкинь нас від лиця твого, але дозволь, як Добрий і Чоловіколюбець, аж до останнього нашого віддиху появляти тобі жертву справедливости й приноси на святих твоїх жертовниках]

Священик: Благодаттю і щедротами і чоловіколюб’ям єдинородного Сина твого, з яким ти благословенний єси, з пресвятим і благим і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Канон

(Якщо скорочується Канон, перейди до Пісня Богородиці).

Ірмос 1: Твоя переможна правиця велично силою прославилась:* вона бо, Безсмертний, як всемогутня, противників стерла,* а ізраїльтянам у глибині новий шлях проклала.

Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.

Ти, що спочатку пречистими руками з пилу утворив мене Божественним чином, руки на хресті розпростер, із землі до Себе призиваючи тлінне моє тіло, що його від Діви прийняв.

Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.

Ти, що Божественним диханням душу в мене вдихнув, задля мене умертвіння перетерпів і душу смерті віддав, і від вічних кайданів мене визволивши і з Собою воскресивши, нетлінням прославив.

Стих: Пресвята Богородице, спаси нас.

Радуйся, Джерело благодаті; радуйся, Ліствице й Брамо небесна; радуйся Світильнику й Посудино золота і Горо нерозсічена, що породила світові Христа Життєдавця.

Приспів: Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Ісусе Боже, нині і мене, що каюся, прийми, як блудного сина, що все життя в лінощах прожив і Тебе прогнівив.

Приспів: Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Божественне багатство, яке Ти колись дав мені, я марно розтратив, віддалився від Тебе і блудно жив. Милосердний Отче, прийми ото мене, що нині навертаюся.

Слава: Розпростерши нині Твої Батьківські руки, прийми, всещедрий Господи, і мене, як блудного, щоб я благодарно прославив Тебе.

І нині: Богородичний: Боже, виявивши на мені усю благість, як благотворець, божественними молитвами Твоєї Матері не зважай на безліч гріхів моїх.

 

Ірмос 3: Єдиний, що знаєш істоти людської немочі, бо милостиво ти її образ прийняв,* підкріпи нас з висоти силою, щоб співати нам тобі Святий:* Одухотворений храме невимовної слави твоєї, Чоловіколюбче.

Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.

Богом моїм бувши, Ти, Милосердний, над упалим змилувався, і до мене зійти зволив, підніс мене розп’яттям Своїм, щоб взивав я до Тебе: «Свят Господь слави, незрівнянний в милосерді».

Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.

Життям іпостасним бувши, Ти, Христе, як Бог Милосердний, в мене тлінного зодягнувся; і в пил смерти зійшовши, Ти, Владико, знищив владу смерти, і з мертвих в третій день воскресши, мене в нетління зодягнув.

Стих: Пресвята Богородице, спаси нас.

Бога в утробі від Духа Пресвятого зачавши, Ти, Діво, неопалена залишилася, бо Тебе, що вогонь нестерпний прийняла, явно провістила законодавцеві Мойсеєві купина, яка палала неопалимо.

Приспів: Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Бувши весь не в собі, а назовні себе, шкідливо для ума, пристав я до одержимих пристрастями; та прийми мене, Боже, як блудного сина.

Приспів: Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Наслідуючи голос благання блудного, взиваю: «Згрішив я, Отче, та, як і його, й мене нині знову прийми і не відкинь мене.

Слава: Розпростерши Свої руки, Христе, милостиво знову прийми мене, що повертаюся з далекої країни гріхів і пристрастей.

І нині: Богородичний: Добра між жінками, збагати добрими якостями, Чистая, і мене, зубожілого через безліч гріхів, щоб я Тебе прославляв.

 

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

[Господи, Боже наш, що сонну неміч забрав від нас і покликав нас візванням святим, щоб і вночі підносити руки наші і прославляти тебе за справедливі твої присуди. Прийми благання наші, моління, визнавання, нічні служби і даруй нам, Боже, віру бездоганну, надію впевнену, любов нелицемірну. Благослови наші входи й виходи, вчинки, слова, діла й думки; і дай нам дочекатися початку дня, нам, що хвалять й оспівують, і благословлять добрість твоєї несказанної сили]

Священик: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Ірмос 4: Тебе, мов гору, благодаттю Божою покриту,* побачивши прозорливими очима, Авакум провістив,* що від тебе вийде Святий Ізраїлів, на спасіння наше й відновлення.

Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.

Хто цей Спаситель, що з Едома прийшов, вінець терновий носить, одіж багряну на Собі має, на дереві висить? Це Святий Ізраїлів — на спасіння наше та оновлення.

Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.

Дивіться, люди непокірливі, і засоромтеся, той бо, що ви Його, як злочинця, повісити на хресті в Пилата нерозумно домагались, Боголіпно з гробу воскрес, силу смерти знищивши.

Стих: Пресвята Богородице, спаси нас.

Богородичний: За дерево життя Тебе, Діво, визнаємо, з Тебе бо вийшов не смертоносний для людей овоч поживи, а насолода вічного життя на спасіння нам, що Тебе славимо.

Приспів: Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Багатство добра, яке Ти дав мені, Небесний Отче, розтратив я на зло, ставши рабом чужинців. Тому взиваю я до Тебе: згрішив перед Тобою, прийми мене, як блудного колись, простерши до мене руки свої.

Приспів: Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Став я рабом усякого зла, приставши пристрасно до спокусників пристрастей, і був не в собі через необачність. Змилуйся, Спасе, Пренебесний Отче, наді мною, що прибігаю до безлічі щедрот.

Слава: Наповнився усякими соромними ділами, не смію споглядати на висоту небесну, бо по-тваринному схилився до гріха; а нині, навертаючись, взиваю із сокрушенням: згрішив перед Тобою, прийми мене, Всецарю.

І нині: Богородичний: Людям помічнице, тверде уповання всіх християн, прибіжище для тих, кого спасаєш, спаси мене, Діво чистая, материнськими твоїми молитвами і сподоби майбутнього життя.

 

Ірмос 5: Просвітив ти, Христе, сяйвом твого приходу і хрестом освятив кінці світу;* просвіти ж світлом твого богорозуміння серця тих, що православно оспівують тебе.

Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.

Великого Пастиря овець і Господа деревом хреста нечестиві умертвили; але Він мертвих у аді, наче овець похованих, від влади смерти визволив.

Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.

Хрестом Твоїм Ти, Спасе, мир благовістив і полоненим визволення провістив, а володаря Божественним воскресінням Твоїм, Христе, осоромив, беззбройного, знеможеного його показавши.

Стих: Пресвята Богородице, спаси нас.

Борогодичний: Не погорди, Всехвальна, благаннями тих, що з вірою просять, а прийми й донеси їх, Пречиста, до Сина Твого, Сяйного Доброчинця Бога, в Тобі бо Заступницю маємо.

Приспів: Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Став я рабом чужинців, у країну згубну відійшов і наповнився соромними ділами; нині ж, каючись, взиваю до Тебе, Щедрий: «Очисти мене».

Приспів: Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Відкрий нині, Небесний Отче, Твоє Отче милосердя, мені, що від гріхів навертаюся, і не відкинь мене, маючи превелику милість.

Слава: Споглянути не смію на висоту небесну, бо прогнівив Тебе безмірно, Христе, та, знаючи Твоє щедре милосердя, взиваю: «Згрішив перед Тобою, очисти мене і спаси».

І нині: Богородичний: Чистая Діво благодатна, що породила Очищення для всіх, важкий тягар моїх гріхів твоїми молитвами полегши.

 

Ірмос 6: Обняла нас найглибша безодня, і нема Визволителя.* Уважають нас, як овець на заколення.* Спаси людей твоїх, Боже наш, бо ти для немічних сила й оновлення.

Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.

Гріхом первоствореного були ми, Господи, тяжко зранені, а зцілилися раною Твоєю, що нею Ти, Христе, за нас уранений був, Ти бо сила немічних і оновлення.

Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.

Ти, Всесильний Господи, нас із аду вивів, вбивши кита ненажерливого, Твоєю владою його силу знищивши, Ти бо життя, і світло, і воскресіння.

Стих: Пресвята Богородице, спаси нас.

Радіють Тобою, Діво Пречиста, праотці нашого роду, через Тебе повернувши рай, що його через провину позбулися були; Ти бо до Різдва і породивши чиста єси.

Приспів: Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Глибина гріхів утримує мене повсякчасно, і бушування спокус затоплюють мене. Направ мене до пристані життя, Христе Боже, і спаси мене, Царю віків.

Приспів: Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Отцеве багатство розтратив я згубно і, зубожівши, соромом наповнився і піддався в рабство до тваринних помислів. Тому взиваю до Тебе: «Людинолюбче, ущедри мене і спаси».

Слава: Голодом я розбитий віддалився від всіляких благ – від Тебе, Всеблагий; Взиваю: «Ущедри нині мене, що навертаюся, Христе, та оспівую Твоє людинолюбство, і спаси мене».

І нині: Богородичний: Діво, що породила Спаса і Владику Христа, сподоби спасіння мене, зубожілого на добрі діла, щоб я оспівував Твою велич, Діво Чистая.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

[Дякуємо тобі, Господи, Боже спасіння нашого, бо ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялися величному імені твоєму. Тому молимо тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати тобі розумно й молитися безупинно та в страсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христа твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і круши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів.]

Священик: Бо Ти цар миру і Спас душ наших і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Кондак (г. 1): Воскрес Ти як Бог із гробу у славі * і світ із собою воскресив, * і людське єство як Бога оспівує Тебе, * і смерть щезла. * Адам же ликує, Владико, * і Єва нині, від узів ізбавляючись, радується, взиваючи: * Ти, Христе, той, хто всім подає воскресення.

Ірмос 7: Тебе, Богородице, ми вірні визнаємо як полум’я духовне,* бо, як трьох юнаків спас Всевишній, так і цілий світ обновив, у твоїм лоні,* хвальний і преславний Бог батьків наших.

Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.

Затряслася земля, сховалося сонце, і світло померкло, розідралась церковна завіса, каміння розпалося, бо на хресті висить Праведник, Хвальний отців Бог і Препрославлений.

Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.

За нас із волі Своєї безпомічний бувши і між мертвими поранений, Ти, Превозносимий, визволив і могутньою рукою всіх із Собою воскресив, Хвальний Отців Боже і Препрославлений.

Стих: Пресвята Богородице, спаси нас.

Богородичний: Радуйся, Джерело води завжди цілющої; радуйся, Раю насолоди; радуйся Стіна вірних; радуйся, Неневісна; радуйся, всього світу Радосте. Через Тебе засяяв нам хвальний отців Бог і Препрославлений.

Приспів: Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Тілесним насолодам піддався я всебічно, і надто підкорився в рабство до чужих підступників і віддалився я від Тебе, Людинолюбче. Та нині кличу гласом блудного: згрішив я, Христе, не відкинь мене, бо Ти єдиний багатомилостивий.

Приспів: Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Взиваю: згрішив, не можу навіть глянути на висоту небесну, Всецарю, в безумстві я один Тебе бо прогнівив, відкинув Твої повеління. Тому як єдиний Благий не відкинь мене від лиця Твого.

Слава: Молитвами Твоїх апостолів, пророків, преподобних, чесних мучеників і праведних відпусти мені, Господи, все, чим згрішив я, прогнівивши Твою благість, Христе, щоб і я піснесловив Тебе по всі віки.

І нині: Явилася Ти, Богородице, світлішою від херувимів, і серафимів, і всіх небесних воїнств; з ними ж умоли, Всенепорочна, Бога – Слово Безначального Отця, що Його ти воплотила, щоб ми усі сподобилися вічних благ.

 

Ірмос 8: Юнаки ізраїльські в печі, мов у горні, ясніше від золота засяяли красою побожности,* співаючи: Благословіть, усі створіння Господні, Господа, і прославляйте його по всі віки.

Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.

Слово Боже, Ти з волі Своєї все твориш і перетворюєш, тінь смертну в життя вічне стражданням Твоїм обертаєш. Тебе невпинно всі ми, творіння, як Господа, в піснях хвалимо і прославляємо по всі віки.

Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.

Ти, Христе, знищив муки і страждання в вороттях і твердинях адових, на третій день із гробу воскресши. Тебе невпинно всі творіння, як Господа, в піснях хвалять і прославляють по всі віки.

Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа завжди, нині і повсякчас і на віки віків.

Стих: Пресвята Богородице, спаси нас.

Ту, що безсіменно і надприродно від Божого сяйва дорогоцінну перлину — Христа народила, в піснях прославмо, промовляючи: «Благословіте, всі творіння, Господа, в піснях хваліть й прославляйте по всі віки».

Приспів: Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Ти, що з великої благості через добровільне зубожіння зійшов на землю для спасіння світу, мене, зубожілого нині на всякі добрі вчинки, Христе Боже, як Милостивий, спаси.

Приспів: Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Віддалився я від заповідей Твоїх, всіма пристрастями піддався в рабство улесникові, нині ж навертаюсь, як блудний син колись, і припадаю до Тебе: прийми, Небесний Отче.

Замість слава: Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа, Господа:

Будучи улещений пагубними помислами, я затьмарився і віддалився від Тебе, бувши цілком не в собі, а назовні. Тому прийми, Щедрий, припадаючого до Тебе в покаянні.

І нині: Богородичний: Богородителько чистая, єдина заступнице впавших, направ і мене, впокореного і всякими гріхами сокрушеного.

Пісня Богородиці

Після катавасії восьмої пісні диякон бере кадильницю і, ставши перед іконою Богородиці, мовить:

Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.

Вірні: Величає душа моя Господа,* і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм.

Чеснішу від херувимів,* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо. (Після кожного стиха).

Бо він зглянувся на покору слугині своєї,* ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.

Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе ім’я його.* Милосердя його з роду в рід на тих, які бояться його.

Він виявив потугу рамени свого,* розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.

Могутніх скинув з престолів, підняв угору смиренних;* наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.

Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,* як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки.

Пісня 9

Ірмос: Образ чистого народження твого появила неопалима купина,* тож нині молимось: Погаси розпалену на нас піч напастей,* щоб ми невпинно тебе, Богородице, величали.

Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.

Як же то колись безбожні і непокірливі люди,* змовившись, виправдали гордого нечестивця,* а праведника, Господа слави, засудили на хрест?* Його ж ми достойно величаємо.

Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.

Спасе, агнче непорочний, що взяв на себе гріхи світу!* Тебе, що воскрес на третій день,* разом з Отцем і твоїм божественним Духом прославляємо,* і як Господа слави, роздумуючи, величаємо.

Стих: Пресвята Богородице, спаси нас.

Богородичний: Спаси, Господи, людей твоїх, що їх придбав ти святою своєю кров’ю,* даючи благовірному народові перемогу над ворогами,* а Церквам твоїм спокій, задля молитов Богородиці, Чоловіколюбче.

Приспів: Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Споглянь, Христе, на сердечну скруху, глянь на моє навернення!* Дивись на мої сльози і не відкинь мене, Спасе,* але з милосердя свого знову обійми і прилучи до великої спільноти тих, що спасаються,* щоб і мені з вдячністю оспівувати твоє милосердя.

Приспів: Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Як розбійник кличу: Пом’яни мене!* Як митар, розчулений, б’юся сьогодні в груди і взиваю:* Очисти мене, Всещедрий, від усіх злих діл моїх* і, як блудного, прийми мене, Всецарю,* щоб могти оспівувати твою безмірну вибачливість.

Слава і нині: Світлими твоїми молитвами, Діво,* просвіти, молюся, мої душевні очі, замрячені злобою,* і наведи мене на дорогу покаяння,* щоб належно піснями величати тебе,* що Боже Слово понад усяке слово породила.

 

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

[Боже, Боже наш! Ти сотворив розумні й духовні сили своєю волею. Тебе просимо й тобі молимося: Прийми наші посильні величання з усіма твоїми творіннями і збагати щедрими даруваннями твоєї ласки. Бо перед тобою згинається всяке коліно: на небі, на землі й під землею, і все, що живе, і все створіння оспівує неосяжну твою славу, бо ти Бог правдивий і вельми милостивий.]

Священик: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

«Свят Господь Бог наш» на глас прокімена.

Свят Господь Бог наш.

Стих: Возносіте Господа Бога нашого.

Стих: І поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо святе воно.

Світильний

У життєдайнім гробі бачимо присутніх мужів у блискучих ризах, сяючих красою,* а й мироносиць пониклих до землі.* Тож, переконавшись у воскресінні небесного Владики,* прийдім з Петром до гробу життя і, здивувавшись з того, що сталося,* триваймо в огляданні Христа.

Слава і нині: Сказавши «Радуйся!», ти, Господи, перемінив печаль прародичів* і приніс у світ радість твого воскресіння.* Тож, Життєдавче, задля твоєї Родительки зішли сяйво своїх щедрот,* що просвічує серця, щоб ми кликали до тебе:* Чоловіколюбний Богочоловіче, слава твоєму воскресінню!

Псалом 148

Два перших стихи хвалитних на глас 1:

Усе, що живе, нехай хвалить Господа.* Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.

Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.

Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.

Поставив їх на віки віків* і дав закон, що не перейде.

Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;

Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;

Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;

Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;

Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;

Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.

Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.

Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.

Псалом 149

Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.

Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.

Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.

Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.

Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.

Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.

Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.

Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.

Стихири

Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.

(г. 1): Оспівуємо, Христе,* твої спасенні страждання* і прославляємо твоє воскресіння.

Псалом 150

Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.

Ти, що хрест витерпів і смерть подолав* та й воскрес із мертвих,* тихомирним учини наше життя, Господи,* як єдиний всемогутній.

Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.

Твоїм воскресінням, Христе,* ти полонив ад і воскресив людину,* тож сподоби нас чистим серцем* тебе оспівувати і прославляти.

Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.

Прославляючи твій божественний прихід,* оспівуємо тебе, Христе,* бо ти народився від Діви і лишився нерозлучний від Отця,* постраждав як чоловік і добровільно витерпів хрест.* Ти воскрес із гробу, немов з весільної світлиці,* щоб спасти світ.* Господи, – слава тобі!

Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.

(г. 2): Блудного голосом звертаємось до тебе, Господи:* Згрішили ми в очах твоїх, Благий.* Розтратили багатство твоїх дарів,* але прийми нас розкаяних, Спасе, і спаси нас.

Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

(г. 2): Блудного голосом звертаємось до тебе, Господи:* Згрішили ми в очах твоїх, Благий.* Розтратили багатство твоїх дарів,* але прийми нас розкаяних, Спасе, і спаси нас.

Стих: Воскресни, Господи Боже мій, нехай піднесеться рука твоя;* не забудь убогих твоїх ніколи.

(г. 4): Як блудний син, прийшли ми, Щедрий,* змарнувавши все життя наше на чужині* і розтративши все багатство, яке ти дав нам, Отче.* Прийми нас розкаяних, Боже, і помилуй нас.

Стих: Хвалитиму тебе, Господи, всім серцем моїм,* Розповім про всі твої чудеса.

(г. 8): Розтративши блудно Отцевого маєтку багатство і змарнувавши його,* ми поселились самі в країні лукавих громадян.* А як нестерпним стало нам їхнє товариство,* навернулись ми і кличемо до тебе, щедрого Батька:* Згрішили ми проти неба і перед тобою,* і негідні вже зватися твоїми дітьми,* тому вчини нас, Боже,* як одного з твоїх наймитів, і помилуй нас.

Стих: Нині відпускаєш слугу Твого з миром, Владико,* за словом Твоїм.

(г. 2): Відчиніться широко, брами небесні,* бо в храмі приноситься Христос,* як Немовля,* Богові Отцеві* Пречистою Матір’ю-Дівою.

Стих: Світло на просвічення народів,* і слава люду Твого — Ізраїля.

О Симеоне, прийми Господа слави,* як тобі було обіцяно* Духом Святим;* бо ось — Він прийшов!

Стихира євангельська

Слава (г. 6): Отче добрий! Ми віддалилися від тебе,* але ти не зостав нас і не появи недостойними твого царства.* Ворог прелукавий обнажив нас* і забрав наше багатство,* душевні ж скарби ми блудно розтратили.* Але, вставши і навернувшись, кличемо до тебе:* Вчини нас, як одного з твоїх наймитів* – ти, що заради нас розпростор на хресті свої пречисті руки,* щоб вирятувати нас від лютого звіра* і зодягнути в первісну одежу,* як єдиний багатомилостивий.

І нині: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.

Велике славослов’я

[Хвалимо, співаємо, благословимо і дякуємо тобі, Боже батьків наших, бо ти забрав тінь нічну і явив нам знову світло денне. Молимо твою добрість: Милостивий будь для нас грішних і прийми молитву нашу задля великої твоєї ласкавости, бо ми прибігаємо до тебе, милостивого і всемогутнього Бога. Ти, що засвітив у серцях наших правдиве сонце справедливости твоєї! Просвіти розум наш і почування всі зберігай, щоб, як у день, ходили ми пристойно шляхом заповідей твоїх і дійшли до життя вічного, і стали гідними насолоджуватися недоступним твоїм світлом. Бо в тебе є джерело життя, ти Бог наш і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.]

Священик: Слава Тобі, що Світло нам показав!

Вірні: Слава во вишніх Богу*, і на землі мир*, в людях благовоління.

Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.

Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.

Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріхи світу, помилуй нас.

Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.

Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.

Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.

Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки віків.

Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.

Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.

Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.

Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.

Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.

Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.

Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою.

Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.

Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.

Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Святий Безсмертний, помилуй нас.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас.

Тропар

Сьогодні спасіння світу сталось;* прославмо Воскреслого із гробу* і Начальника життя нашого;* бо здолавши смертю смерть,* перемогу він дав нам і велику милість.

Єктенія усильного благання

Помилуй нас, Боже, з великої милости твоєї, молимось тобі, вислухай і помилуй.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея Франциска, Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого Святослава, і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), [і за всечесніших отців наших Протоархимандрита (ім’я), Архимандрита (ім’я), Протоігумена (ім’я) й Ігумена (ім’я)], за тих, що служать і послужили у святому храмі цьому (і в святій обителі цій), за отців наших духовних, і всіх у Христі братів наших.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Священик: Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Прохальна єктенія

Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Прощення і відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшному суді Христовому просім.

Вірні: Подай, Господи.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

[Владико, Боже святий і неосяжний, що казав із темряви світлові засіяти, що заспокоїв нас у нічному сні й підвів до величання і моління твоєї доброти! Ти, що даєш себе умолити задля свого милосердя, прийми і нині нас, що поклоняємося тобі й по силі дякуємо тобі; і даруй нам те, чого просимо задля спасіння. Вчини нас синами світла і дня та спадкоємцями вічних твоїх дібр. Пом’яни, Господи, за багатством ласк твоїх усіх людей, що є і моляться з нами, і всю братію нашу на землі й на морі, і на всякому місці володіння твого, що потребують твоєї любови й помочі. Усім вияви велику твою милість, щоб спасенні, як душею так і тілом, завжди перебували й відважно славили чудне й благословенне ім’я твоє.]

Священик: Бо ти Бог милости, ласк і чоловіколюбности, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Священик: Мир всім.

Вірні: І духові твоєму.

Голови ваші перед Господом схиліть.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик читає молитву: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як добрий і чоловіколюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:

Виголошення: Бо до тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Великий відпуст

Премудрість.

Вірні: Благослови.

Священик: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь. Утверди, Боже, святу православну віру на віки віків.

Священик: Пресвята Богородице, спаси нас.

Вірні: Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо.

Священик: Слава тобі, Христе Боже, надіє наша, слава тобі!

Вірні: Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3 р.). Благослови.

Священик: Христос, що воскрес із мертвих, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, святих, славних і всехвальних апостолів, і святого (ім’я, якого є храм), і преподобного отця нашого Аліпія Стовпника, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.

Вірні: Амінь.

 

 

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Тропарі і Кондаки
Troparion (Tone 1): Хоч запечатали камінь юдеї* і воїни стерегли пречисте тіло Твоє,* воскрес Ти, Спасе, на третій день,* даруючи життя світові.* Тому сили небесні взивали до Тебе, Життєдавче:* Слава воскресінню Твоєму, Христе,* слава царству Твоєму,* слава провидінню Твоєму,* єдиний Чоловіколюбче!

Тропар (г. 1): Небесний хор небесних ангелів,* приникши на землю,* бачить, як Мати, що не знала мужа,* вносить до храму Первородного всієї тварі,* що прийшов як немовля,* і тому з нами співає передпразденственну пісню,* радуючися.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Кондак (глас 1): Воскрес Ти у славі як Бог із гробу* і світ із Собою воскресив;* людське єство Тебе, як Бога, оспівує* і смерть щезла.* Адам же ликує, Владико,* і Єва нині, з узів визволившись, радіє, взиваючи:* Ти, Христе, Той, Хто всім подає воскресіння.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак (г. 6): З Отцем бувши, невидиме Слово нині ж видимим стало плоттю:* несказанно від Діви народилося і руками старечими дається святителеві.* Поклонімся Йому – істинному Богу нашому.

Прокімен (глас 1):
Милість Твоя, Господи, хай буде над нами,* бо ми надіялись на Тебе (Пс 32,22).
Стих: Радуйтеся, праведні, в Господі, правим належить похвала (Пс 32,1).

Апостол: 1 Кор. 135 зач. Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 6, 12-20.
Браття і Сестри, все мені можна, та не корисне. Все мені можна, та я не дам нічому заволодіти мною. Їжа для живота, а живіт для їжі. Та Бог одне і друге знищить. Тіло ж не для розпусти, але для Господа, і Господь для тіла. Бог же і Господа воскресив, і нас воскресить силою своєю. Хіба не знаєте, що тіла ваші – члени Христові? Узявши, отже, члени Христові, зроблю їх членами блудниці? Не бути тому! Хіба не знаєте, що хто пристає до блудниці, є з нею одним тілом? Бо будуть, – каже, – двоє одним тілом. Хто ж пристає до Господа, є одним з ним. Утікайте від розпусти. Усякий гріх, що чоловік чинить, є назовні тіла; хто ж чинить розпусту, грішить проти власного тіла. Хіба не знаєте, що ваше тіло – храм Святого Духа, що у вас пробував, якого ви маєте від Бога? Отже ви не належите більш самі до себе. Ви бо куплені за високу ціну. Тож прославляйте Бога вашим тілом.

Алилуя (глас 1):

Стих: Бог, що дає відплату мені, і покорив народи мені (Пс 18,48)
Стих: Ти, що звеличуєш спасіння царя, і даєш милість помазаннику Своєму Давидові і родові його повіки (Пс 18,51).

Євангеліє: (Лк. 15,11-32):
Сказав Господь притчу оцю: В одного чоловіка було два сини. Молодший з них сказав батькові: Тату, дай мені частину маєтку, що мені припадає. Батько розділив між ними свій маєток. Кілька днів потім, молодший зібрав усе й пустився у далекий край і там розтратив свій маєток: жив розпусно. І як він усе розтратив, настав великий голод у тім краю, і він став бідувати. Пішов він і найнявся у одного з мешканців того краю, і той послав його на своє поле пасти свині. І він бажав би був наповнити живіт свій стручками, що їли свині, але й тих ніхто не давав йому. Опам’ятавшись, він сказав до себе: скільки наймитів у мого батька мають подостатком хліба, а я тут з голоду конаю. Встану, піду до батька мого і скажу йому: отче, я согрішив проти неба й проти тебе. Я недостойний більше зватись твоїм сином. Прийми мене за одного з твоїх наймитів. Встав він і пішов до батька свого. І як він був іще далеко, побачив його батько і, змилосердившись, побіг, кинувся йому на шию і поцілував його. Син сказав до нього: Отче, я согрішив проти неба й проти тебе. Я недостойний більше зватись твоїм сином. Батько ж кликнув до своїх слуг: Принесіть швидко найкращу одіж, одягніть його, дайте йому на руку перстень і сандали на ноги. Приведіть годоване теля й заріжте його; і їжмо, веселімся, бо цей мій син був мертвий і ожив, пропав був і найшовся. І вони стали веселитись. Старший його син був у полі; і як він, вертаючись, наблизився до дому, почув музику й танці. Покликав він одного зі слуг і спитав, що то таке. Той сказав йому: Брат твій вернувся, і твій батько зарізав годоване теля, бо найшов його живим-здоровим. Розгнівавсь той і не хотів увійти. Вийшов тоді батько і став його просити. Той же озвавсь до батька: Ось стільки років служу тобі й ніколи не порушив ані одного приказу твого, і ти не дав мені ніколи козеняти, щоб з друзями моїми повеселитись. А коли вернувся оцей син твій, що проїв твій маєток з блудницями, ти зарізав для нього годоване теля. Батько ж сказав до нього: Ти завжди при мені, дитино, і все моє – твоє. Однак слід було веселитись і радіти, бо цей брат твій був мертвий і ожив, пропав був і найшовся.

Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1). Алилуя (х3).