Sunday of the Publican and the Pharisee; Octoechos Tone 8; 🕂 Our Holy Father Gregory the Theologian, Archbishop of Constantinople. Polyeleos Feast. Resurrectional Gospel 11. 2 Timothy 3:10-15; 1 Corinthians 12:7-11; Luke 18:10-14; John 10:9-16.

English Source: Royal Doors www.royaldoors.net

Great Vespers, Sunday Matins and Divine Liturgy

GREAT VESPERS

Kathisma Reading: “Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140, In Tone 8

Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

O Christ, during this spiritual service,* we sing to You these evening prayers,* commemorating the mercy You have shown us* by Your resurrection.

The just shall gather around me* when You have been good to me.

O Lord, O Lord, do not cast us away from Your face;* but in Your kindness have mercy on us* through Your resurrection.

Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

Rejoice, O holy Sion,* the Mother of Churches and the dwelling-place of God;* for you were the first to receive the forgiveness of sins* through the resurrection.

Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

Christ the Word was begotten by God the Father before all ages;* yet in these latter times,* He freely willed to take flesh from the Virgin who did not know man.* By His death on the cross and His resurrection,* He saved mankind from the ancient curse of death.

In Tone 1

If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

Brethren, let us not pray as the Pharisee:* for he who exalts himself shall be humbled.* Let us humble ourselves before God,* and with fasting cry aloud as the Publican:* God be merciful to us sinners.

I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

4. From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

A Pharisee, overcome with vainglory, and a Publican, bowed down in repentance,* came to You the only Master.* The one boasted and was deprived of blessings,* while the other kept silent and was counted worthy of gifts.* Confirm me, O Christ our God,* in these his cries of sorrow,* for You love mankind.

In Tone 4

For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

By your words of wisdom, Gregory the theologian,* you have glorified Him who is worshipped in Trinity:* the consubstantial Godhead: the Father, Son and Holy Spirit!* You have withered the vanity of false philosophers,* boldly proclaiming the truth with your godly preaching.

Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

Let us sing the praises of the prince of bishops,* the great teacher of the church of Christ,* the mighty organ of the Spirit of God;* the well-tuned lyre, the sweet-sounding harp:* rejoice, depth of divine grace!* Rejoice, heavenly and exalted mind:* Gregory, father and theologian!

Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

You ascended the mountain of virtue, renouncing all earthly cares.* With dead works you held no fellowship;* as Moses received from the hand of God the tables of the law of life,* so you were given the pure dogmas of your theology,* by which you teach us heavenly mysteries,* Most wise father Gregory.

In Tone 8, Glory…

Almighty Lord, I know how great is the power of tears.* For they led up Hezekiah from the gates of death;* they delivered the sinful woman from the transgressions of many years;* they justified the Publican above the Pharisee.* And with them I also pray:* Have mercy upon me.

Now…

Out of his love for mankind* the King of heaven appeared on earth and dwelt with men,* for He assumed a human body from the pure Virgin* and was seen in the flesh He received from her.* He is the One and only God* having two natures but not two persons.* Wherefore we profess and declare the truth* that Christ our God is perfect God and perfect Man.* O Mother, who knew not carnal union,* intercede with Him that He may have mercy on our souls.

Readings: (1) Proverbs 10:6-8; 8:6-21; (2) Wisdom 8:17-21; 9:1-4; (3) Wisdom 4:7-15

Aposticha, In Tone 8

O Jesus, You descended from heaven* so that You might ascend the cross.* O immortal Life, You came to die.* You are the true light to those who live in darkness,* and You are the resurrection of the fallen.* Therefore, O Saviour of all, we glorify You.

The Lord reigns, He is clothed in majesty. * Robed is the Lord, and girt about with strength.

Let us glorify Christ, the Saviour of our Souls* who arose from the dead.* For He took upon himself a soul and a body,* and during His passion He separated the one from the other.* His pure soul went down to conquer Hades,* while His holy body lay uncorrupted in the grave.

For He has made the world firm. * which shall not be moved.

O Christ, we glorify Your resurrection with psalms and hymns.* For by Your victory over death* You delivered us from the sufferings of Hades,* and as God You granted us eternal life and great mercy.

Holiness befits Your house, O Lord, * for length of days.

O Lord of all, Creator of heaven and earth,* You are above all understanding.* Through Your passion on the cross* You freed us from the sufferings of Hades.* And, after condescending to be buried, You arose in glory;* and with Your mighty arm You also raised up Adam.* O most merciful Lord, we glorify You;* for by Your resurrection on the third day* You granted us remission of sins and eternal life.

Tone 8, Glory…

You have cultivated the hearts of believers by your words, Gregory:* you have yielded abundant fruit for God:* an ever-green pasture of righteousness.* You have torn out by the roots the thorns of heresy,* cleansing the world by your divine reasoning.* We faithful in joy offer praise to you:* inspired lyre and ever-vigilant mind,* faithful shepherd of the flock of Christ,* never cease to pray to the Word, theologian,* that He will deliver from the wolf all those who honour your memory.

Tone 5, Now…

My eyes are weighed down by my transgressions,* and I cannot lift them up and see the height of heaven.* But receive me, Saviour, in repentance as the Publican* and have mercy on me.

Troparia, In Tone 8

You came down from on high, O Merciful One,* and accepted three days of burial* to free us from our sufferings.* O Lord, our life and our resurrection,* glory be to You.

Tone 1, Glory…

Like a shepherd’s flute, O Father Gregory* your theology vanquished the trumpets of orators,* for searching the depths of the spirit,* beauty of speech was increased in you.* Pray Christ God that our souls may be saved.

Now…

O Holy Tabernacle, when Gabriel called out to you:* Rejoice, O Virgin, full of grace,* the Lord of All became incarnate of you,* as the righteous David had foretold.* In bearing your Creator, you have shown yourself to surpass the vastness of the heavens.* We, therefore, cry out: Glory to Him Who dwelt in you!* Glory to Him Who came forth from you!* Glory to Him Who has set us free* through your life-giving birth!

SUNDAY MATINS

Usual Beginning; Hexapsalm; Great Litany; God the Lord, Tone 8

Troparia, Tone 8

You came down from on high, O Merciful One,* and accepted three days of burial* to free us from our sufferings.* O Lord, our life and our resurrection,* glory be to You. (twice)

Tone 1, Glory…

Now…

Psalter Reading; Small Litany

Sessional Hymn, Tone 8

You the Life of all, did rise from the dead,* and an Angel of light cried out to the women saying:* Cease your tears. Bring the good tidings unto the Apostles.* Cry aloud in hymns that Christ the Lord has arisen* who as God was well-pleased to save mankind.

Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high;* forget not Your poor to the end.

When You were indeed risen from the tomb* You commanded the holy women to announce the Resurrection to the Apostles, as it is written;* and Peter, having arrived quickly, stood by the grave* and seeing the light in the tomb was frightened,* observing the grave clothes lying therein, without the divine body,* and believing he cried aloud:* Glory be to You O Christ God our Saviour, who has saved us all,* for You are the radiant splendour of the Father.

Glory… Now…

Let us hymn the heavenly gate and ark,* the all-holy mountain, the cloud of light, the heavenly ladder,* the spiritual Paradise, the redemption of Eve,* the great treasure of the world;* because salvation for the world and forgiveness of ancient offences were wrought in her.* Therefore, we cry to her:* Intercede with your own Son and God to grant forgiveness of offences* to those who devoutly worship your most holy Offspring.

Psalter Reading; Small Litany;

Sessional Hymn, Tone 8

Mortals have sealed Your tomb, O Saviour* and an Angel has rolled away the stone from the door.* Women saw You risen from the dead,* and announced the good tidings to Your Disciples in Sion:* The life of all has risen and the bonds of death are loosed.* O Lord, glory be to You.

I will confess You, O Lord, with my whole heart,* I will tell of all Your wonders.

The women having brought sweet-smelling burial spices* heard an Angel’s voice coming from the tomb:* Cease your tears and bring joy instead of sorrow.* Wherefore cry aloud in hymns that Christ the Lord is risen,* who as God was well-pleased to save the race of mankind.

Glory… Now…

In you, O Full of grace, does all creation rejoice,* the ranks of Angels and the race of mankind;* O all-hallowed Temple and spiritual Paradise, boast of Virgins.* For from youGod became incarnate* and He who is our God before the ages became a child.* He has made your womb a throne and rendered it wider than the heavens.* In you, O Full of grace, does all creation rejoice;* glory be to you.

Polyeleos

Magnification:
We magnify you, * O holy hierarch Gregory, * and we honour your holy memory; * for you entreat Christ God on our behalf.
Selected Psalm verses:
v. Hear this, all you nations; give ear, all you who inhabit the world.
v. My mouth shall speak wisdom, and the meditation of my heart shall be of understanding.

Evlogitaria

Small Litany

Hypakoe, Tone 8

The myrrh-bearing women standing at the tomb of the Giver of life* seeking the immortal Master among the dead;* and having received the glad tidings of joy from the Angel* announced to the Apostles that Christ the Lord is risen,* granting the world great mercy.

Hymn of Ascent, Tone 8

Antiphon 1

From my youth the enemy tempts me, enflaming me with the desire for pleasures;* but placing my trust in You O Lord, I put him to flight.

Let those that hate Sion,* become like grass before it is tilled;* for Christ severs their necks with the sharp blade of torments.

Glory… Now…

By the Holy Spirit all things have life;* Light from Light, eminent God:* we hymn Him* together with the Father and the Word.

Antiphon 2

Let my humble heart be sheltered by the fear of You;* lest it fall away from You by being conceited,* O exceedingly compassionate One.

He who has his hope in the Lord* will not be afraid when the Lord judges all things* with fire and torment.

Glory… Now…

Everyone inspired by the Holy Spirit sees all and foretells,* working the greatest wonders, singing of one God in three Hypostases;* for though the Divinity radiates with triune light,* it rules as one.

Antiphon 3

I have cried to You, O Lord, hearken to me,* bend Your ear to my supplications when I cry to You,* and cleanse me before taking me from this life.

Each and every one who returns to mother earth* will depart to receive torments or rewards* in reward for their life’s actions.

Glory… Now…

Contemplation of God by the Holy Spirit is of a thrice-holy unity;* for the Father is beginningless, from Whom the Son was begotten before time,* and the Spirit equal in essence and majesty,* blazes forth equally from the Father.

Prokeimenon, Tone 8
The Lord will reign forever, Sion’s God, from age to age.
verse: My soul, give praise to the Lord; I will praise the Lord all my days.

Let everything that lives, Tone 8

Gospel: John 21:15-25

Having beheld the Resurrection…

Psalm 50

After Psalm 50

In Tone 8, Glory…

Open to me the doors of repentance, O Giver of Life.* As we worship in Your temple this morning,* teach us how to purify the temples of our bodies,* and in Your compassion, purify me by the goodness of Your mercies.

Now…

Lead me to the paths of salvation, O Mother of God,* for I have condemned myself with shameful sins* and have wasted all my life in slothfulness.* By your intercession purify me from all sinfulness.

In Tone 6

Have mercy on me, God, in Your kindness. In Your compassion blot out my offense.

When I think upon the multitude of my evil deeds,* I tremble for the terrible day of judgment.* But trusting in the compassion of Your mercy, O Lord,* I cry to You like David:* Have mercy on me, O God, according to Your great mercy.

Canon, Tone 8

Ode 1

Irmos: When the wonder-working rod of Moses* smote the sea with the sign of the cross and divided it,* Pharaoh the charioteer it overthrew in the deep,* but fugitive Israel, fleeing on foot, it saved,* and he raised a glad shout* of praise to God.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

How should we not wonder at the mighty power of Christ’s divinity? Freedom from passions and incorruption to all the faithful flow from his Passion; drop by drop from his holy side a deathless fountain falls; and from the grave comes life unending.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

How beautiful the angel now reveals himself to the women! Bearing the signs of innate and immaterial purity, and in his far-shining form revealing the splendour of the resurrection, he cries: the Lord is risen.

Most holy Mother of God, save us.

Glorious things are spoken of you, O Virgin Mother of God, from generation to generation, for, remaining undefiled, you found room in your womb for God the Word. Therefore, we honour you as our protector after God.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

By parables Christ has led all mankind to a life of amendment: Raising up the Publican from humbleness, he showed the Pharisee who exalted himself to be humbled.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

From humility comes an exalted honour, but from pride we see a grievous fall; let us, then, strive to emulate the good actions of the Publican, and hate the evil ones of the Pharisee.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Every good deed is rendered useless through pride, while every evil is cleansed by humility. Wherefore, let us in faith embrace humility, and utterly abhor the ways of vainglory.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

The King of all, wishing His own disciples to be humble-minded, taught them to emulate the sighing of the Publican and his humility.

Glory…

I groan as did the Publican, and with never-silent lamentations, O Lord, I now draw near to Your loving compassion, be merciful to me who now pass through life in humility.

Now…

O Lady, I dedicate to you my understanding and my counsel, my expectation, my body, soul, and spirit. From grievous adversaries and temptations, and from every threat to come, deliver and save me.

Katavasia (Tone 3): The sun once passed over dry land born of the deep,* for the water became firm as a wall on either side* when the people traversed the sea,* chanting in a manner pleasing to God:* Let us sing to the Lord, for He has been gloriously glorified!

Ode 3

Irmos: In the beginning, O Christ, you established the heavens in understanding,* and founded the earth upon the waters:* establish me upon the rock of your commandments,* for none is holy but you, only Lover of man.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The saving suffering of your flesh, O Christ, justified Adam, condemned by the taste of sin; for as the sinless one you were shown in the trial as owing no debt to death.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Jesus, my God, shed the light of his resurrection upon those sitting in darkness and in the shadow of death; and by his divinity He bound the strong man and seized all his goods.

Most holy Mother of God, save us.

Higher than cherubim and seraphim you are declared to be, Mother of God, for you alone, undefiled, received within your womb the illimitable God. Therefore, all the faithful ever sing to you and bless you.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

From the dunghill of the passions the humble are lifted up on high, while from the height of the virtues the high-minded suffer a grievous fall: let us flee such an image of wickedness.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Vainglory nullifies the riches of righteousness, whereas humility scatters a multitude of passions; bestowing this upon us, show us to be like the Publican, O Saviour.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Like the Publican let us also beat our breasts and cry out in compunction, “O God cleanse us sinners,” that like him we may receive forgiveness.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Zealously, O you faithful, let us increase in meekness, and with humility let us live out the days of our lives in suffering of the heart, weeping and prayer, that we may receive forgiveness from God.

Glory…

Let us cast away, you faithful, the high-minded boasting and hurtful pride of the Pharisee, and his most wicked malice, repugnant to God.

Now…

In you, my only refuge, have I set my trust: let me not fall away from my good hope, but grant me your protection, O pure Lady, and deliver me from every evil snare of my wicked enemies.

Katavasia: O Lord, the confirmation of those who trust in You,* establish the Church which You have acquired* with Your precious blood.*

Kontakion, Tone 3
O glorious one who destroyed the webs of the rhetors with the tongue of your theology, * you have adorned the Church with the vesture of theology woven from on high; * and, wearing it, she cries out with us, your children: * Rejoice, O father, you highest mind of theology!

Ikos:
With the exalted wisdom of your theology, fill my impoverished and passion-plagued mind, * that I may hymn your life, O father; * for I cannot offer you discourse unless you grant me strength of speech, * understanding, and wisdom, * that I may bring you what is yours from what is your own.* From there I shall find a starting point in the wealth of your virtues * and shall crown your precious and holy head, * crying out with the faithful: ** Rejoice, O father, you highest mind of theology!

Sessional Hymns, Tone 8

Opening your mouth with the word of God, you drew forth wisdom, O proclaimer of the Light, * and you sowed divine wisdom throughout the whole world. * You truly established the dogmas, showing yourself to be a champion of the Faith like Paul. * Therefore, revealed as a fellow citizen with the angels and one who converses with them, * O blessed Gregory the Theologian, entreat Christ God * that He grant remission of transgressions * to those who with love celebrate your holy memory.

In Tone 4, Glory… Now…

Humility exalted the Publican who was overcome with shame at his evil deeds,* when he cried to the Creator, “Be merciful:”* but exaltation brought down from righteousness the wretched Pharisee who spoke boastfully.* Therefore let us earnestly desire that which is good* and avoid that which is evil.
Ode 4

Irmos: O Lord, you are my strength and my might, you are my God and my joy;* without leaving the deep recesses of the Father, you visited our poverty;* so with Habakkuk the prophet, I cry to you:* Glory to your power, O Lover of man.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Merciful Saviour, you loved me much when I was at enmity with you; in strange self-emptying you came to earth, not rejecting the last recesses of my pride. While remaining still upon the heights of your ineffable glory, you glorified me, formerly so disgraced.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Who is not amazed, O Lord, at seeing death done away through sufferings, corruption take flight through a cross, hell emptied of its possessions through a death? This is the marvellous work of your divine sovereignty, O Crucified One, O Lover of man.

Most holy Mother of God, save us.

Boast of the faithful, Bride unwed, you are the protection and refuge of Christians, city wall and harbour; for you bring our petitions to your Son and save from danger those who acknowledge you in faith and love as the pure Mother of God.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

The Word set an example showing that the path to exaltation is humility, having humbled himself even unto taking the form of a servant, thereby instructing all that he who humbles himself shall be exalted on high.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

The righteous Pharisee exalted himself and fell, wickedly rejecting humility, but through humility the Publican was exalted and justified.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

The one without need of virtue was deprived of them, and shown to be foolish. Yet the riches of humility justified the one most need of them, whose humility let us emulate.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

O Lord, you forewarned all that you resist the high-minded, but grant your grace to the humble. O Saviour, send down your grace upon us now, for we have humbled ourselves.

Glory…

The Saviour and Master, ever leading us to blessed exaltation, has shown us that it is humility that raises one on high, for with his own hands he washed the feet of the disciples.

Now…

O Virgin, who have given birth to the unapproachable Light, by your light-giving effulgence disperse the darkness of my soul, and, taking me by the hand, guide my life into the path of salvation.

Katavasia: Your virtue has covered the heavens, O Christ; * for having come forth from your immaculate Mother, the Ark of your holiness, * you have appeared in the Temple of your glory as a babe borne in arms, * and all things have been filled with your praise.

Ode 5

Irmos: Why have you thrust me away from the never-setting light of your face,* so that alien darkness has covered me, most wretched one?* Turn me back, I beg you, and direct my ways* to the light of your commandments.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Before your Passion, O Saviour, you allowed yourself to be clothed in the robe of mockery, thus covering the shameful nakedness of man; and to be nailed naked to the cross while putting off the garment of death.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

When you arose from the dust of death, O Christ, you built again my beggared nature and rendered it immortal, revealing once again the kingly image, radiant with the light of incorruption.

Most holy Mother of God, save us.

As you possess a mother’s boldness before your Son, All-pure, do not refuse your far-seeing care for our race, we pray you. For you alone, as Christians, we present to the Lord for gracious favour and propitiation.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Let us make haste to follow the Pharisee in his virtues and to emulate the Publican in his humility, and let us hate what is wrong in each of them: foolish opinion and the fall into self-destruction.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

The righteousness of the Pharisee proved to be vain and was condemned, for it was yoked to prideful opinion; However, the Publican became a co-companion of humility, the virtue which exalts one on high.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

The Pharisee thought to drive swiftly in the chariot of the virtues; but the Publican outran him on foot, for he had yoked humility to compassion.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Pondering with our minds the parable of the Publican, let us all emulate him with tears, offering to God a contrite spirit, seeking the remission of our sins.

Glory…

Let us cast far away the wicked haughtiness and boasting of the Pharisee, that we may not be stripped of divine grace.

Now…

A staff of strength grant to all, O good one, who flee to you, grant them victory in the midst of all enemies and deliver them from every evil circumstance.

Katavasia: In a vision Isaiah beheld God exalted upon a throne,* borne aloft by angels of glory, and he cried:* Woe is me! for I have beheld beforehand* the incarnate God, the unwaning Light,* who reigns in peace!

Ode 6

Irmos: Be merciful to me, O Saviour, for many are my transgressions;* bring me up from the depths of evil, I pray you.* For I have cried out to you,* hear me, O God of my salvation.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Mightily, through a tree, the originating evil overthrew me; uplifted on the cross, O Christ, you cast him down with a greater might, putting him to shame and raising me, the fallen.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Rising from the tomb in compassion you took pity on Zion, by your divine blood bringing about the new in place of the old; and now you reign in her, O Christ, throughout the ages.

Most holy Mother of God, save us.

May we be rescued from all our grievous stumblings by your prayers, pure Mother of God, and may we meet with the divine outshining of the Son of God, ineffably made flesh of you.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

The Publican along with the Pharisee ran the race of life, but the one was overcome by high-mindedness and shipwrecked, while the other was saved by humility.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Changing to a humble course of life, let us emulate the fervent wisdom of the Publican and flee the deadening conceit of the Pharisee; and we shall live.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Let us fervently follow the ways of Jesus the Saviour and His humility, if we desire to reach the tabernacle of everlasting joy and to dwell in the land of the living.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

O Master, You have shown to Your disciples the humility that raises men on high, for girding Your loins with a towel, and washing their feet You prepared them to follow Your example.

Glory…

The Pharisee passed his life in virtue and the Publican in sin; but the former was brought low by his pride, while the latter was raised on high by his humble-mindedness.

Now…

I was formed naked in innocence and simplicity; but the enemy hath clothed me in the raiment of transgressions and the grossness of the flesh. But by your intercessions, O Maiden, I have been saved.

Katavasia: The elder, beholding with his own eyes* the salvation that had come to me from God,* cried out to You, O Christ:* You are my God!

Kontakion, Tone 4

Let us flee from the proud-speaking of the Pharisee* and learn from the Publican the loftiness of words of humility,* and with penitential lamentation let us cry aloud: “O Saviour of the world* be merciful to us, and cleanse us, your servants’.

Ikos

Let us all humble ourselves, brethren; sighing and lamenting, beating our conscience, that at the eternal judgment we may be numbered with the faithful and the righteous, and receive forgiveness. Let us pray that we behold the place truly peaceful, where there is neither pain, nor sorrow, nor sighing from the soul, in the wondrous Eden fashioned by Christ, for He is God coeternal with the Father.

Ode 7

Irmos: The fire in Babylon once was put to shame by the descent of God* and the young men danced in the furnace,* with joy in their steps, as in a grassy meadow,* and sang: Blessed are you, the God of our fathers.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Your glorious abasement and the divine wealth of your beggary, O Christ, struck the angels with amazement when they saw you nailed to the cross to save those who cry in faith to you: Blessed are you, God of our fathers.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

By your divine descent the lowest depths were filled with light, and the darkness and torment of former ages driven away. Then those in age-old bonds rose up and cried: Blessed are you, God of our fathers.

Most holy Mother of God, save us.

In accordance with orthodox doctrine, we proclaim you Lord of all, only Father of the one, only-begotten Son, and we know the one true Spirit proceeding from you, one with you in nature and co-eternal.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Exalted by the works of self-justification, the Pharisee was grievously snared in the nets of vainglory, boasting madly; but the Publican was lifted on high on the light wings of humility, and drew near to God.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Using humility as a ladder, the Publican was raised on high to the heights of heaven; but by the putrid foolishness of pride the wretched Pharisee fell into the abyss of Hades.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

The enemy catches the righteous and despoils them through vainglory, blinding sinners in the nets of despair. But let us emulate the Publican and hasten to escape from both these evils.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

In our prayer before God, let us fall down with tears and fervent sighs, emulating the Publican in his lofty humility; and singing in faith: “O God of our fathers, blessed are You”.

Glory…

You have forewarned Your disciples, O Master, teaching them not to be lofty of wisdom, but to be numbered with those who are humble-minded. Therefore, O Saviour, in faith we cry aloud to You: O God of our fathers, blessed are You.

Now…

O you beauty of Jacob, divine Ladder which of old he beheld stretching from earth to heaven, you holy Virgin, who have brought down from on high God made flesh, and bring mortal man up to heaven.

Katavasia: We hymn You, God the Word,* who bedewed the theologizing children in the fire* and dwelt within the incorrupt Virgin,* and devoutly we chant:* Blessed is the God of our fathers!

Ode 8

Irmos: The Chaldaean tyrant in fury kindled the furnace sevenfold for those who feared God;* then, as he beheld them saved alive by a mightier power than his, their Creator and Redeemer himself,* he cried: Bless him, young men, praise him, O priests,* highly exalt him, O people, throughout all the ages.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The supremely divine power of the Godhead of Jesus has shone out in these things: on the cross he tasted death in the flesh for all men, and he brought to nothing the might of hell. Bless him without ceasing, young men, praise him, O priests, highly exalt him, O people, throughout all the ages.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The crucified one arose, the boastful and vainglorious fell, the fallen and the broken are restored, corruption is banished, incorruption has blossomed, for death is swallowed up by life. Bless him, young men, praise him, O priests, highly exalt him, O people, throughout all the ages.

Most holy Trinity, our God, glory be to You.

Godhead of threefold light, in single radiance shining from one three-personed nature, Begetter without beginning, Word of the Father’s nature and Spirit consubstantial, co-reigning: bless him, young men, praise him, O priests, exalt him, O people, throughout all the ages.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

The humble-minded sighing of the Publican found the mercy of the Lord, and he was saved; but by the evil tongue of boasting, the Pharisee fell from righteousness.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

O you faithful, let us avoid the self-will of the Pharisee; who called himself pure, rather let us strive to emulate the Publican’s goodness, who gained forgiveness with humility.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

O you faithful, let us utter the words of the Publican in the holy temple, “God be merciful,” that with him we may obtain forgiveness, and be delivered from the vile boasting of the Pharisee.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Let us all emulate the sighing of the Publican and, speaking to God with warm tears, let us cry out: “O Lover of mankind, we have sinned, but in your merciful compassion, cleanse and save us.”

Glory…

God accepted the groaning of the Publican and, having justified him, has shown to us all that he is quickly turned to compassion by the sighings and tears of those who ask for the forgiveness of sins.

Now…

I know of no other intercessor save you; I offer you, O pure and all-immaculate one, as my mediator before him whom you bore. Show me to be free from all that grieves me.

We praise, bless, and worship the Lord, chanting and supremely exalting him throughout all ages.

Katavasia: United in the unbearable fire,* yet unharmed by its flame,* the pious youths chanted a divine hymn of intercession:* Bless the Lord, all you works of the Lord, and exalt Him supremely for all ages!

Magnificat

Ode 9

Irmos: Heaven is amazed and the ends of the earth stricken with fear* that your womb is become wider than the heavens, and God is seen bodily by men.* Therefore, O Mother of God* the ranks of angels and of men magnify you.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Word of God, simple in your nature divine and unoriginate, by giving existence to flesh and assuming it to yourself you became compound: suffering as a man you remained beyond suffering as God. Therefore, we magnify you in the two natures, indivisible and yet without confusion.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

O Most High, according to the divine essence you are ever one with God as your Father; but when you took the nature of man, coming down to your servants and rising from the tomb, you made him, who is by nature God and Lord, by grace Father of those born of the earth. You with him we magnify.

Most holy Mother of God, save us.

O Virgin Mother of God, you are seen beyond nature bearing in the body that good Word which the Father as the One Good uttered from his heart before all ages. And we understand him now as being beyond the body, yet clothed with a body.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Christ has set before us, as a path to exaltation and an image of salvation, the humility of the Publican: which, let us strive after by rejecting disdainful pride and gaining God’s mercy through humble-mindedness.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Let us cast away pride and learn the righteousness of the humble-minded; let us not seek to justify ourselves, but rather let us abhor the delusion of vainglory, and with the Publican let us pray to God.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Let us offer the Creator entreaties for mercy, as did the Publican. Let us avoid the ungrateful prayers of the Pharisee and the boastful words with which he judged his neighbour, that we may gain God’s mercy and light.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Weighed down by a great multitude of sins, I have surpassed the Publican in an excess of evil, having embraced the self-adulating madness of the Pharisee. Wherefore I am utterly devoid of all that is good: O Lord, spare me.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

O Lord, grant blessedness to those who for your sake are poor in spirit, and who follow your teachings, bringing to you a contrite heart. Receive and save them who worship you.

Glory…

May we never pray to you as did the Pharisee, may we enter the Temple justified by sighing and tears, with a heart that is broken and humbled, laying aside the heavy yoke of sin and thus be cleansed.

Now…

Grant us to hymn, glorify, and bless you, to honour you worthily, O most pure one; glorifying your birth-giving, O only blessed one, for you are the praise of orthodox Christians, and their divinely-acceptable intercessor before God.

Katavasia: In the shadow and the writings of the Law* we behold an image, O faithful:* every male child that opens the womb* is consecrated to God.* Therefore, we magnify the firstborn Word* of the unoriginate Father,* the firstborn Son of the Mother who knew no man.*

Small Litany

Holy is the Lord

Hymn of Light

After His resurrection the Lord asked Peter three times:* Do you love Me?* Then the Lord set Peter as a shepherd over His sheep.* When Peter saw the disciple whom Jesus loved following Him,* he asked the Lord: What about him?* And the Lord said: If I want him to wait until I come again,* what is that to you, O Peter, my beloved?

In Tone 4, Glory…
You have taught all to worship the Unity in three Hypostases, * the perfect Trinity in one Godhead, O most wise Theologian, * calling the Father Light, the Son Light, and the Holy Spirit likewise Light, * teaching that there is one Light, indivisible and undiminished, * explaining that the one God is consubstantial, O blessed Gregory.

In Tone 3, Now…

Let us flee from the wicked boasting of the Pharisee,* and learn the noble humility of the Publican,* that we may be exalted and cry aloud with him to God:* Be merciful to You servants, O Christ our Saviour,* Who was willingly born from a Virgin,* who has endured the Cross and with Yourself raised up the world* by Your divine power.

Praises

Stichera of the Praises, Tone 8

O Lord, though You stood before the judgment seat* being judged by Pilate,* yet You were seated with the Father* and were not absent from Your throne.* And risen from the dead You freed the world from slavery to the stranger,* as You are full of compassionate pity and love for mankind.

O Lord, the Jews laid You as a corpse in a grave,* and soldiers guarded You as a sleeping king* sealing You with a seal as if a treasury of life;* but You arose* and grant incorruption to our souls.

O Lord, You have given us Your Cross as a weapon against the devil;* for he quakes and trembles, unable to contemplate Your power;* for raised the dead and abolished death:* wherefore we worship Your Burial and Your Rising.

Your Angel, O Lord, having proclaimed Your Resurrection,* filled the guards with fear,* but he cried to the women saying: Why do you seek the living among the dead?* Being God He is risen* granting life to the whole world.’

In Tone 6,

Brethren, let us not pray like the Pharisee:* for he who exalts himself shall be humbled.* Let us humble ourselves before God,* and with fasting cry aloud as did the Publican:* “God be merciful to us sinners.”

The Pharisee, overcome with vainglory,* and the Publican, bowed down in repentance,* approached You the only Master.* The one boasted and was deprived of blessings,* while the other kept silent and was found worthy of gifts.* Confirm me, O Christ God, in these his cries of sorrow,* for You are the Lover of mankind.

My mouth shall speak wisdom * and the meditation of my heart understanding.

Cleaving the darkness with your writing, with the Spirit you entered into the supernal Light; and receiving its radiance,* you enriched all with theology* and dispelled the dark clouds of heresy* with the brilliance of your words.* Wherefore, you dwell where the voice of those who keep festival is heard,* O converser with the angels,* unceasingly praying* that our souls may be saved.

The mouth of the righteous shall meditate wisdom and his tongue shall speak of judgment.

O Gregory, second Theologian* and initiate of the mysteries of divine splendor,* radiant interpreter of the Trinity,* who supernaturally taught* the ineffable and divine Essence,* and now delight radiantly in God,* be mindful of those who honor you, and champion the Church* which you preserved;* for your voice has gone forth to all the ends of the world,* teaching all to glorify* the consubstantial Trinity.
In Tone 8, Glory…O Lord, You have condemned the Pharisee* who justified himself by boasting of his works,* and You have justified the Publican who humbled himself and with cries of sorrow begged for mercy.* For You rejected proud-minded thoughts, but do not despise a contrite heart.* Therefore humbled we fall down before You who have suffered for our sake:** Grant us forgiveness and great mercy.In Tone 2, Now…

You are truly most blessed, O Virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* Hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, Death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who finds in this your good pleasure. Glory to You!

Great Doxology; Troparion, Tone 2

You came forth from death, destroying the eternal bonds of Hades, O Lord.* You broke the curse of Death* and thus delivered us from the snares of the Evil One.* Then You appeared to your apostles and sent them forth to preach,* and through them You have bestowed your peace upon all the world,* for You alone are rich in mercy.

Insistent Litany; Litany of Supplication; Great Dismissal

DIVINE LITURGY

Troparia and Kontakia

Troparion, Tone 8: You came down from on high, O Merciful One,* and accepted three days of burial* to free us from our sufferings.* O Lord, our life and our resurrection,* glory be to You.

Troparion, Tone 1: Like a shepherd’s flute, O Father Gregory* your theology vanquished the trumpets of orators,* for searching the depths of the spirit,* beauty of speech was increased in you.* Pray Christ God that our souls may be saved.

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 3: O glorious saint, your tongue, versed in theology,* loosed the webs of vain philosophers;* you adorned the Church with a robe of true belief woven on high.* Wearing it she cries with us, your children:* Rejoice, O Father, highest mind of theology.

Now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 3: Let us bring sighs of sorrow to the Lord as did the Publican* and approach the Master as sinners,* for He desires salvation for everyone.* He grants forgiveness to all who repent.* For as God, the One-who-is, co-eternal with the Father, He became flesh for us.

Prokeimenon, Tone 8
Pray and give praise to the Lord our God.
verse: In Judea God is known; His name is great in Israel. (Psalm 75:12,2)

Prokeimenon, Tone 1
My mouth shall speak wisdom* and the meditation of my heart understanding.

Epistle: 2 Timothy 3:10-15 (NRSV) & 1 Corinthians 12:7-11 (Saint)
Timothy my Son, now you have observed my teaching, my conduct, my aim in life, my faith, my patience, my love, my steadfastness, my persecutions, and my suffering the things that happened to me in Antioch, Iconium, and Lystra. What persecutions I endured! Yet the Lord rescued me from all of them. Indeed, all who want to live a godly life in Christ Jesus will be persecuted. But wicked people and impostors will go from bad to worse, deceiving others and being deceived. But as for you, continue in what you have learned and firmly believed, knowing from whom you learned it, and how from childhood you have known the sacred writings that are able to instruct you for salvation through faith in Christ Jesus.

Alleluia, Tone 8
verse: Come, let us rejoice in the Lord; let us acclaim God our Saviour.
verse: Let us come before His countenance with praise and acclaim Him with psalms. (Psalm 94:1,2)
verse: Give heed, O my people, to my law, incline your ears to the words of my mouth.
verse: I will open my mouth in parables, and proclaim secrets from of old. (Psalm 77,1-2)

Gospel: Luke 18:10-14 (NRSV) & John 10:9-16 (Saint)
The Lord said his parable, “Two men went up to the temple to pray, one a Pharisee and the other a tax collector. The Pharisee, standing by himself, was praying thus, ‘God, I thank you that I am not like other people: thieves, rogues, adulterers, or even like this tax collector. I fast twice a week; I give a tenth of all my income.’ But the tax collector, standing far off, would not even look up to heaven, but was beating his breast and saying, ‘God, be merciful to me, a sinner!’ I tell you, this man went down to his home justified rather than the other; for all who exalt themselves will be humbled, but all who humble themselves will be exalted.”

Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest.* The just man shall be in everlasting remembrance;* of evil hearsay he shall have no fear.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 148:1, 111:6)

Неділя про Митаря і Фарисея.Прп. Максима Ісповідника; Св. мч. Неофіта; Свв. мчч. Євгенія, Кандида, Валеріяна й Акили. 21 січня.

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

Стих: Ви́веди з в’язни́ці мою́ ду́шу,* щоб дя́кувати І́мені Твоє́му.

(г. 8): Вечі́рню пі́сню і слове́сну слу́жбу* прино́симо Тобі́, Хри́сте,* бо Ти зво́лив поми́лувати нас воскресі́нням.

Стих: Мене́ обсту́плять пра́ведники,* бо Ти добро́ мені́ вчи́ниш.

Го́споди, Го́споди,* не відки́нь нас від Твого́ лиця́,* але́ зволь поми́лувати нас воскресі́нням.

Стих: З глиби́н взива́ю до Те́бе, Го́споди,* Го́споди, почу́й мій го́лос.

Ра́дуйся, Сіо́не святи́й,* ма́ти церко́в, Бо́же посе́лення!* Бо ти пе́рший прийня́в проще́ння гріхі́в воскресі́нням.

Стих: Неха́й бу́дуть Твої́ ву́ха ува́жні,* до го́лосу бла́гання мого́.

Сло́во Бо́га Отця́ пе́ред віка́ми наро́джене,* оста́ннім же ча́сом доброві́льно вопло́чене від Пречи́стої,* ви́терпіло сме́ртне розп’я́ття* та й спасло́ зда́вна уме́рлу люди́ну Свої́м воскресі́нням.

Стих: Коли́ Ти, Го́споди, зважа́тимеш на беззако́ння, то хто всто́їться, Го́споди.* Та в Те́бе є проще́ння.

(г. 1, подібний: Преславні мученики): Отче Григо́рію, * гу́би твої * гріб, ре́чник забуття́, не замкну́в; * ти бо яви́вся уста́ми богосло́в’я, * благоче́стя догма́ти * і ни́ні вселе́нній виголо́шуючи. * Тому́ моли́ся, * щоб даро́вано ду́шам на́шим * мир і вели́ку ми́лість.

Стих: За́для І́мени Твого́ наді́юсь на Те́бе, Го́споди, наді́ється душа́ моя́ на сло́во Твоє́;* наді́ється душа́ моя́ на Го́спода.

Отче Григо́рію, * від недобрози́чливости та підсту́пности пло́ті * му́дро ухили́вся ти; * а сівши на запря́жену до не́ба * чотирикінну колісни́цю чесно́т, * злетів до краси́ несказа́нної. * Не́ю упива́ючись, * ни́ні роздає́ш ду́шам на́шим * мир і вели́ку ми́лість.

Стих: Від ра́нньої сторо́жі до но́чі від ра́нньої сторо́жі* неха́й упова́є Ізра́їль на Го́спода.

Отче Григо́рію, * Бо́гові і лю́дям * був єси́ вірним посере́дником благода́ттю; * і ни́ні до благоприми́рення * вблага́вши нам Христа́ * твоїми благовідва́жними моли́твами, * не припиня́й моли́ти Го́спода, преподо́бний, * щоб даро́вано ду́шам на́шим * мир і вели́ку ми́лість.

Стих: Бо в Го́спода ми́лість і відку́плення вели́ке в Ньо́го;* Він ви́зволить Ізра́їля від усьо́го беззако́ння його́.

(г. 2, подібний: Якими похвальними): Прийдіте, свяще́нними пісня́ми восхвалімо богомо́вного: недре́мне о́ко благода́ті і всему́дрі уста́ Ду́ха, світлого світи́льника вселе́нної, вели́кий Це́ркви ро́зголос, сла́ву правосла́в’я, всечу́дну богосло́в’я течію́, боже́ственних догма́тів невиче́рпну ріку́, джерело́ кипу́че, напо́ю безсме́ртя ручаї боже́ственні.

Стих: Хвалі́те Го́спода всі наро́ди!* Прославля́йте Його́ всі лю́ди!

Любо́в’ю духо́вною днесь оспіва́ймо Ієра́рха, апо́столів одноду́мця і благоче́стя побо́рника, богомо́вности по́вінь, потік учи́тельства щонайсоло́дший, слів високомо́вних тве́рдість, гу́би – небе́сні громови́ці, язи́к – вогне́м натхне́нний, му́дрости скарбни́цю, Сло́ва проповідника, віря́н окра́су.

Стих: Вели́ке бо до нас Його́ милосе́рдя,* і ві́рність Го́спода пові́ки.

Пісня́ми нале́жними всі восхвалімо Богосло́ва: Христо́вого ста́да охоро́нця, ловця́ вовків і всему́дрого випо́лювача приблу́дного куко́лю, а пра́вих догма́тів – сіяча́ всечу́дного, є́ресей незла́много прогони́теля, що Христо́ві тала́нти спра́вді недре́мністю боже́ственною примно́жив, як годи́лося, і світ просвіти́в боже́ственними світочами вчень.

Слава (г. 8): Невто́мний язи́к твій до повча́ння, * у ву́хах се́рця знахо́дячи відгук, * ліни́вих ду́ші пробу́джує; * і в богогла́сних слова́х ліствиця виявля́ється, * що від землі до не́ба виво́дить. * Тому́, Григо́рію Богосло́ве, не перестава́й моли́тися Христу́ Бо́гові, * щоб від бід спас ду́ші на́ші.

І нині (догмат, г. 8): Цар небе́сний з любо́ви до люде́й на землі́ з’яви́вся* і між людьми́ пожи́в;* бо від чи́стої Ді́ви воплоти́вся* і з не́ї ви́йшов, прийня́вши ті́ло.* Він є Син оди́н, дві в Ньо́му приро́ди, а не осо́би.* Тому́, пропові́дуючи Його́, як доскона́лого Бо́га* і спра́вді доскона́лу люди́ну,* визнаємо́ Христа́ Бо́га на́шого.* Моли́ Його́, Ма́ти всечи́ста,* щоб були́ поми́лувані ду́ші на́ші.

Читання

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги Приповідок читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Благословення над головою праведника; уста безбожних таять насильство. Пам’ять праведника буде благословенна, ім’я ж безбожника струхлявіє. Мудрий серцем приймає заповіді, а безумний балакун близький погибелі. Слухайте, бо я про важливе говоритиму, і з уст моїх вийдуть слова правдиві. Уста мої виповідають правду, і зло моїм устам огидне. Всі слова уст моїх правдиві, нема нічого в них нещирого, кривого. Всі вони ясні тому, хто їх розуміє, і слушні тому, хто придбав знання. Прийміть мою науку, а не срібло, і радше знання, ніж золото добірне, бо мудрість ліпша понад перли; ніщо дорогоцінне не зрівняється з нею. Я мудрість, з обачністю я перебуваю; я посідаю знання розважливе. Страх Господній то ненависть до зла. Пиху та гордість, лиху поведінку й уста нещирі я ненавиджу. У мене рада й помисл; я – розум, у мене сила. Мною царі царюють і князі встановляють право. Мною старшини правлять, вельможі судять усю землю. Я люблю тих, які мене люблять; хто шукає мене пильно, той знаходить. Багатство й слава в мене, постійні блага й справедливість. Плоди мої ліпші від золота, від щирого золота; прибуток мій – над срібло добірне. Я ходжу путями правди, стежками права, щоб дати блага тим, які мене люблять, щоб наповнились їхні скарбниці (Прип. 10, 6-8; 8, 6-21)

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги Мудрості читання

Диякон: Будьмо уважні.

Праведник, хоч і вмре передчасно, знайде спокій, бо чесна старість не – в довголітті і не міряється числом років. Розумність людям – за сивий волос править, і вік старечий – це життя неосквернене. Він сподобався Богові й він полюбив його, а що жив між грішниками, то й переніс його. Його вхоплено, щоб лукавство не змінило його глузду або щоб хитрість не обманула душі його. Бо чар зла затемнює добро, і вихор пожадання змінює ум нелукавий. За короткого часу ставши досконалим, він виповнив довголіття, душа бо його Господеві була вгодна, тим і забрав він його поспішно з-посеред лукавства. Люди ж те бачать, та не розуміють, їм і на думку не спадає те, що ласка й милосердя – для вибранців його і опіка – для святих його. (Муд. 4, 7-15)

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги Мудрості читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Роздумувавши так сам із собою і міркувавши в своїм серці, що безсмертя існує в поєднанні з мудрістю, що в дружбі з нею – насолода шляхетна, що в трудах її рук – багатство невичерпне, в постійнім приставанні з нею – розум, і слава – брати участь у розмові з нею, -ходив я, отже, скрізь шукаючи, як би її собі придбати. А був із мене гарний хлопець, і дістав я – на щастя – добру душу, чи радше, бувши добрим, увійшов я в безплямне тіло. І зрозумівши, що інакше її не осягну, якщо Бог мені її не дасть, – і це вже належало до розсудливости: знати чий вона дар, – звернувсь я до Господа й моливсь йому та й сказав з усього серця мого: «Боже батьків, Господи милосердя, що своїм словом створив усе і що своєю мудрістю витворив людину, щоб панувала над створіннями, які постали через тебе, і щоб керувала світом у святості й справедливості, щоб суд судила у правоті серця, – дай мені мудрість, що возсідає на престолі поруч тебе, і не відкинь мене з-поміж дітей твоїх. Бо я – раб твій і син рабині твоєї, людина немічна, короткотривала, нездатний розуміти суд і закони. Ба навіть якби хтось був досконалий між людськими синами, а йому забракло б твоєї мудрости, він за ніщо вважався б. І на свідоцтво їхнього зіпсуття народові, на правителя твоїм синам і твоїм дочкам. Ти заповідав мені збудувати храм на твоїй святій горі і жертовник у місті, де ти перебуваєш, образ намету святого, який ти був споконвіку приготував. З тобою мудрість, яка твої діла знає, яка була приявна, коли ти творив світ, яка відає, що твоїм очам приємне і що за твоїми заповідями праведне. Зішли її з твого святого неба, пошли її від твого престолу слави, щоб була при мені й трудилась, щоб я пізнав, що тобі любе. Вона бо все знає й розуміє, вона мене водитиме в моїх чинах мудро і мене берегтиме у своїй славі. Тоді мої діла будуть тобі вгодні, і я судитиму народ твій справедливо, стану гідний престолу батька мого. Яка бо людина може пізнати волю Божу? Або хто може збагнути, чого Господь хоче? Бож міркування смертних нужденні, непевні задуми наші; (Муд. 8, 17-9, 14)

Стихири на стиховні

(г. 8): На хрест ви́йшов Ти, Ісу́се, зійшо́вши з не́ба!* Прийшо́в Ти на смерть, Життя́ безсме́ртне,* спра́вжнє сві́тло для тих, що в те́мряві,* для всіх, що впа́ли – воскресі́ння і просві́чення.* Спа́се наш, – сла́ва Тобі!

Стих: Госпо́дь царю́є,* у ве́лич Він зодягну́вся. (Пс. 92,1)

Славосло́вимо Христа́, що воскре́с із ме́ртвих.* Він, прийня́вши ду́шу й ті́ло,* одне́ від о́дного відділи́в під час стражда́ння.* Його́ пречи́ста душа́ зійшла́ в ад і його́ полони́ла,* у гро́бі ж не зазна́ло зотлі́ння святе́ ті́ло* Визволи́теля душ на́ших.

Стих: Бо Він утверди́в вселе́нну,* і вона́ не захита́ється. (Пс. 92,1)

Псалма́ми й пісня́ми прославля́ємо, Спа́се,* Твоє́ воскресі́ння з ме́ртвих,* яки́м Ти ви́зволив нас від а́дських мук* і, як Бог, дав ві́чне життя́ і вели́ку ми́лість.

Стих: До́мові Твоє́му, Го́споди,* нале́жить свя́тість на до́вгі лі́та. (Пс. 92,5)

О, Вла́дико всіх недосту́пний!* Тво́рче не́ба й землі́!* Ти на хресті постражда́в і дав мені́ безстра́стя;* прийня́вши ж погребе́ння і воскре́снувши в сла́ві,* Ти підня́в Ада́ма руко́ю всеси́льною.* Сла́ва Твоє́му на тре́тій день воскресі́нню,* яки́м Ти дав нам ві́чне життя́ і очи́щення з гріхі́в,* як єди́ний людинолю́бний!

Слава: (г. 8): Серця вірних обробляючи мовою твоєю, Григорію,* ти Богові виростив у них вічноквітучі плоди благочестя,* тернисті єресі підрубуючи під корінь* і прикрашаючи помисли чистотою.* Тим-то, приймаючи наші похвали,* божественна ліро,* недремне око,* пастирів Пастирю, вовків ловцю,* молися усильно Слову, Богослове,* за душі наші!

І нині: (г. 5): Обважнілими від беззаконь моїми очима* не можу поглянути, ані бачити небесну висоту,* але прийми мене, Спасе, як розкаяного митаря,* і помилуй мене.

Тропарі

(г. 8): З висоти́ зійшо́в Ти, Милосе́рдний,* погребе́ння прийня́в Ти тридне́вне,* щоб нас ви́зволити від страсте́й,* життя́ і воскресі́ння на́ше,* Го́споди, сла́ва Тобі́.

Слава: (г. 1): Пастирська сопілка твого богослов’я перемогла труби красномовців,* бо тобі, що дослідив глибини духа,* була додана і краса віщування.* Моли Христа Бога, отче Григорію,* щоб спаслися душі наші.

І нині: Коли́ Гавриї́л звістив тобі́, Ді́во: Ра́дуйся!* – то з цим го́лосом прийня́в ті́ло Влади́ка в тобі́, свя́тім киво́ті,* як мо́вив пра́ведний Дави́д,* і ти з’яви́лася просторі́шою небе́с, носи́вши Творця́ свого́.* Сла́ва Тому́, що посели́вся в тобі́!* Сла́ва Тому́, що ви́йшов з те́бе!* Сла́ва Тому́, що ви́зволив нас наро́дженням твої́м!

УТРЕНЯ

Священник: Слава святій, одноістотній, животворчій і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Сла́ва во ви́шніх Бо́гу, і на землі́ мир,* в лю́дях благоволі́ння. (3 р.)

Го́споди, гу́би мої́ відкри́й,* і уста́ мої́ сповістя́ть хвалу́ Твою́. (2 р.)

Шестипсалм’я

Псалом 3 (У понеділок)

О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.

Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».

Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.

Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.

Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.

Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.

Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.

У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.

Псалом 37 (У вівторок)

О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.

Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.

Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.

Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.

Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.

Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.

Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.

Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.

О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.

Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.

Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.

І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.

Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.

Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.

На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.

Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.

Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.

Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.

А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.

І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.

Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.

Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.

Псалом 62 (У середу)

Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.

Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.

Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.

Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.

Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.

Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.

Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.

Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.

Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.

Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.

Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.

А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3 р.)

Господи, помилуй. (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Псалом 87 (У четвер)

Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.

Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.

Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.

Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.

Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.

Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.

Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.

Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.

Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.

Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?

Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій − твою вірність?

Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?

Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.

Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?

Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій − і умліваю.

Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.

Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.

Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.

Псалом 102 (У п’ятницю)

Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє − його святе ім’я.

Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.

Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.

Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.

Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.

Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.

Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.

Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.

Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.

Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.

Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.

Як далеко схід від заходу,* так віддалив він від нас злочинства наші.

Як батько милосердиться над синами,* так милосердиться Господь над тими, що його бояться.

Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.

Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, і мов квітка в полі.

Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.

Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.

І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.

Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.

Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.

Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.

Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!

Псалом 142 (У суботу й неділю)

О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.

І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.

Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.

Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.

Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.

До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.

Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.

Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.

Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.

Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.

Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.

І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Під час рецитування псалмів, священник читає потиху перед св. дверми оці молитви:

Утренні молитви

Велика єктенія

У мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасення їх Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Благодаримо Тебе, Господи, Боже наш, що підняв нас із постелі нашої і вклав в уста наші слово хвали, щоб поклонятися і призивати ім’я Твоє святе. Ми умоляємо Твоє милосердя, яке Ти завжди виявляв у нашому житті. Пошли поміч свою людям, що стоять перед лицем святої слави Твоєї і дожидають від Тебе багатої милости; і дай нам, що зо страхом і любов’ю завжди Тобі служимо, хвалити несказанну Твою доброту.]

Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Бог Господь… (Пс. 117), глас 8

Бог – Госпо́дь, і яви́вся нам; благослове́н, хто йде в ім’я́ Госпо́днє.

Стих: Прославля́йте Го́спода, бо Він благий, бо ми́лість Його́ ві́чна.

Стих: Вони́ навко́ло обступи́ли мене́, але́ я ім’я́м Госпо́днім перемо́жу їх.

Стих: Я не вмру, а жи́тиму і розка́зуватиму про діла́ Госпо́дні!

Стих: Ка́мінь, яки́м зне́хтували будівни́чі, став головни́м на ро́зі. Від Го́спода це ста́лось, і ди́вне воно́ в оча́х на́ших.

Тропарі

Слава: (г. 1): Пастирська сопілка твого богослов’я перемогла труби красномовців,* бо тобі, що дослідив глибини духа,* була додана і краса віщування.* Моли ото Христа Бога, отче Григоріє,* щоб спаслися душі наші.

І нині: Коли́ Гавриї́л звістив тобі́, Ді́во: Ра́дуйся!* – то з цим го́лосом прийня́в ті́ло Влади́ка в тобі́, свя́тім киво́ті,* як мо́вив пра́ведний Дави́д,* і ти з’яви́лася просторі́шою небе́с, носи́вши Творця́ свого́.* Сла́ва тому́, що посели́вся в тобі́!* Сла́ва тому́, що ви́йшов з те́бе!* Сла́ва тому́, що ви́зволив нас наро́дженням твої́м!

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Від ночі лине дух наш до Тебе, Боже, бо світлом є повеління Твої. Навчи нас, Боже, правди Твоєї, заповідей Твоїх і виправдань Твоїх. Просвіти наші духовні очі, щоб ми не заснули в гріхах на смерть. Віджени всяку мряку від сердець наших, даруй нам сонце правди і охорони життя наше знаменням і печаттю Святого Твого Духа. Направ стопи наші на шлях мирний, дай нам бачити ранішній день у радості, щоб ми Тобі засилали ранішні молитви.]

Священник: Бо Твоя є влада і Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Перший сідальний

(г. 8): Ти воскрес із мертвих, Життя всіх,* тож ангел світлий жінкам сказав:* Перестаньте плакати й апостолам сповістіть воскресіння* та співайте, що воскрес Христос Господь.* Він, як Бог, зволив спасти рід людський.

Слава і нині: Оспівуймо небесні двері й кивот,* всесвяту гору й осяйну хмару,* небесну драбину, духовний рай,* спасіння Єви та великий скарб вселенної!* Бо з неї виникло світові спасіння й відпущення давніх прогріхів.* Тому й співаємо тобі:* Моли Сина твого й Бога, щоб дав прощення гріхів нам,* що поклоняємося пресвятому твоєму народженню.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Боже й Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти підніс нас з постелі нашої і зібрав на годину молитви. Дай нам ласку відкрити уста наші і прийми наші подяки, що в наших силах, і навчи нас установ Твоїх. Бо молитися як слід не вміємо, якщо Ти, Господи, святим Твоїм Духом не навчиш нас. Тому молимося Тобі: Даруй і прости, якщо ми згрішили аж до теперішньої години словом або ділом, або думкою, добровільно або недобровільно. Бо коли на провини будеш дивитися, Господи, Господи, то хто встоїться, бо в Тебе є прощення. Ти один святий, допоміжник сильний, захисник життя нашого, і Тебе ми завжди оспівуватимемо.]

Священник: Бо Ти благий і людинолюбний Бог – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Другий сідальний

(г. 8): Люди, Спасе, твій гріб опечатали,* та ангел відвалив камінь від входу.* Жінки, бачивши воскреслого з мертвих,* і самі благовістили учням у Сіоні, що ти воскрес – Життя всіх;* впали окови смерти!* Господи, – слава тобі!

Слава і нині (співається стоячи): Тобою, Благодатна, радіє все творіння:* ангельський хор і людський рід.* Святий храме і раю духовний, похвало дів!* З тебе Бог воплотився і став хлоп’ятком – предвічний Бог наш.* Твоє бо лоно він учинив своїм престолом, просторішим від небес.* Тобою, Благодатна, радіє все творіння, слава Тобі!

Полієлей

Хваліте ім’я Господнє, хваліте, слуги Господні Алилуя (3 р.).

Ви, що стоїте у храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого. Алилуя (3 р.).

Господи, ім’я твоє повіки, і пам’ять твоя, о Господи, від роду й до роду. Алилуя (3 р.).

Благословенний Господь із Сіону, що перебуває в Єрусалимі. Алилуя (3 р.).

Хваліте Господа, бо він благий, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Розстелив землю над водами, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

І визволив від наших гнобителів, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Прославляйте Бога небесного, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Величання

Величаємо тебе, святителю Григорію,* і вшановуємо святу пам’ять твою,* бо ти молиш за нас Христа, Бога нашого.

Стих: Слухайте це, всі народи, уважайте, всі мешканці світу.

Стих: Священики твої зодягнуться в праведність і преподобні твої вельми радітимуть.

Стих: Щасливі ті, що живуть у твоїм домі, вони повіки тебе хвалять.

Ангельський хор

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Ангельський хор здивувався,* бачивши до мертвих зарахованим тебе, Спасе,* що силу смерти знищив, і з собою Адама підняв* та з аду всіх визволив.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Нащо миро* зі сльозами, Учениці, жалібно змішуєте?* – запитав світлоносний ангел при гробі мироносиць.* Гляньте на гріб і зрозумійте,* що воскрес Спаситель з гробу.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Рано на світанку* мироносиці поспішали до гробу твого, плачучи,* але з’явився їм ангел і прорік:* Пора голосіння минула, не плачте;* про воскресіння ж звістіть апостолам!

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Мироносиці – жінки,* що з миром прийшли до гробу твого, Спасе, ридали.* Ангел же їм сказав, мовивши:* Чому між мертвими живого шукаєте?* Він бо, як Бог, воскрес із гробу.

Слава: Поклонімось Отцю,* і його Сину, і Святому Духові,* Святій Тройці* в одній сутності,* з серафимами взиваючи:* Свят, свят, свят єси, Господи.

І нині: Життєдавця породивши, ти, Діво,* Адама з гріха визволила,* Єві радість замість смутку подала,* а відпалих від життя повернув до нього той,* що з тебе тіло прийняв – Бог і чоловік.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Від ночі лине дух наш до Тебе, Боже, бо світлом є повеління Твої на землі. Навчи нас у страсі Твоєму виконувати правду й добро, бо Тебе славимо як правдивого Бога нашого. Прихили вухо своє і вислухай нас, і пом’яни, Господи, тих, що є та що моляться з нами, всіх по імені, і спаси їх силою Твоєю. Благослови людей Твоїх і освяти спадкоємство Твоє: мир світові Твоєму даруй, церквам Твоїм, Священникам, владі, і всім людям.]

Священник: Бо благословилося ім’я Твоє і прославилося царство Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Іпакой, глас 8

Мироносиці, приступивши до гробу Життєдавця,* шукали між мертвими безсмертного Владику;* вістку ж радісну від ангела почувши,* сповістили апостолів, що воскрес Господь,* подаючи світові велику милість.

(г. 1, подібний: Воїни, які стерегли): Ти, Святителю, бувши слугою Христа – Владики всього,* навчав людей і просвітив їх* божественним хрищенням, щоб його пізнавати.* Тому всі визнаємо тебе проповідником істини,* святителем й угодником Христовим.

(г. 4): Вже замолоду взяв ти хрест свій* і побожно пішов за Христом, послабивши стриманістю тілесні жадання.* Сівши на святительськім престолі, угоднику Христовий,* ти звеличив Господа і пречисту Матір його,* тому після смерти він прославив тебе численними чудесами.

Слава: (г. 8): Здолавши тілесні пристрасті,* ти, Преподобний, став боговгодним святителем* і преславно провадив свою отару;* хрищенням ти її просвітив і навчив прославляти* єдиного Бога в трьох Особах.* Тим-то й після смерти своєї подаєш зцілення тим,* що прибігають за допомогою до тебе, святителю Григорію.* Моли Христа Бога, щоб подав прощення гріхів нам,* що з любов’ю шануємо святу твою пам’ять.

І нині: Всенепорочна Діво, що породила предвічного Бога!* Моли його безнастанно зі святителем,* щоб дав нам перед смертю прощення гріхів і виправлення життя,* бо ми тебе, Діво всехвальна, з належною вірою* і любов’ю оспівуємо.

Степенна пісня, глас 8

Антифон 1:

Від юности моєї ворог мене спокушає і палить пристрастями,* а я надіюсь на тебе, Господи, і перемагаю його.

Ненависники Сіону хай стануть, як трава, яку виривають!* Христос скосить їхні шиї косою мук.

Слава і нині: Святий Дух оживляє все.* Він Світло від Світла, великий Бог;* з Отцем співаємо йому та зі Словом.

Антифон 2:

Нехай серце моє, смиряючись, покриється страхом Твоїм, щоб через гордість я не відпав від Тебе, всемилосердний.

Той, хто надію на Господа покладав, не убоїться тоді, коли Він буде вогнем судити всіх і стражданнями.

Слава і нині: Всякий, хто під покровом Божества, Святим Духом бачить, пророкує і великі чуда творить, Єдиного Бога в трьох Особах прославляючи, бо, хоч Божество й трисяйне, але єдиноначальне.

Антифон 3:

Взиваю до Тебе, Господи, зваж і прихили вухо Твоє до мене, що взиваю, і очисти мене раніш, ніж візьмеш мене звідси.

Усякий, хто відходить до матері своєї – землі, знову повернеться, щоб прийняти страждання або почесті за прожите життя.

Слава і нині: Від Святого Духа – богослов’я, Він – Трисвята Одиниця; Безначальний Отець, від Нього народжується Син безлітній; і Дух співпрестольний і єдинообразний, що від Отця разом сяє.

Антифон 4:

Як добре, як гарно, коли брати живуть разом, бо в цьому Господь життя обіцяв вічне.

Той, хто прикрашає лілеї польові, повеліває не турбуватися про одежу свою.

Слава і нині: Святим Духом, єдиною причиною все тримається в мирі, він бо Бог Єдиносущний з Отцем і Сином.

Євангеліє

Будьмо уважні.

Священник: Мир всім.

Премудрість. Будьмо уважні.

Прокімен, глас 8

Псалом 145

Повік царюватиме Господь, Бог твій, Сіоне, з роду в рід.

Стих: Хвали, душе моя, Господа,* похвалю Господа в житті моїм.

Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

[Скарбнице благ, джерело невисихаюче, Отче святий, чудотворче всесильний і вседержителю! Усі Тобі поклоняємося і Тобі молимося та Твої милості і Твої ласки призиваємо на поміч і на заступництво нашій смиренності. Пом’яни, Господи, слуг Твоїх, прийми від усіх нас ранішні моління, як кадило перед Тобою; ні одного з нас не вчини нездатним, але всіх нас зберігай ласками Твоїми. Пом’яни, Господи, тих, що чувають і співають на славу Твою і єдинородного Твого Сина і Бога нашого, і Святого Твого Духа. Будь їм помічником і заступником; прийми їх молитви на наднебесний і духовний Твій жертовник.]

Священник: Бо Ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Вірні на глас прокімена: Вся́ке диха́ння, неха́й хва́лить Го́спода.

Стих: Хвалі́те Бо́га у святи́ні Його́.

Стих: Хвалі́те Його́ у тверди́ні си́ли Його́.

І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молім.

Вірні: Го́споди, поми́луй (3 р.).

Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.

Священник: Мир всім!

Вірні: І ду́хові твоє́му.

Священник: Від Івана святого Євангелія читання.

Вірні: Сла́ва Тобі́, Го́споди, сла́ва Тобі́.

Будьмо уважні.

Священник сам читає Євангеліє.

У той час з’явився Ісус своїм учням, воскресши із мертвих, і каже Симонові Петрові: – Симоне Йонин! Чи любиш ти мене більш, ніж оці? Той йому відповів: – Так, Господи, ти знаєш, що я люблю тебе. Каже йому: – Паси мої ягнята! І знову, вдруге каже до нього: – Симоне Йонин! Чи любиш мене? Відповідає йому: – Так, Господи, ти знаєш, що я люблю тебе. І мовить йому: – Паси і мої вівці! Тоді він утретє йому каже: – Симоне Йонин! Чи любиш мене? Засмутився Петро, що втретє його питає: чи любиш мене? – і каже йому: – Господи, ти все знаєш, ти знаєш, що я люблю тебе! Каже йому Ісус: – Паси мої вівці! Істинно, істинно кажу тобі: Коли ти був молодший, підперізувався сам і ходив, куди сам хотів. А як постарієшся, простягнеш твої руки, і інший підпереже тебе і поведе, куди ти не хочеш. Сказав він це, вказуючи, якою смертю прославить Бога. І промовивши те, сказав йому Ісус: – Іди за мною! Обернувшись, Петро бачить, що за ним іде учень, якого любив Ісус і який під час вечері схилився був йому на груди і спитав: – Господи, хто той, що тебе зрадить? Побачивши його, Петро каже Ісусові: – Господи, а цей що? Каже до нього Ісус: –Якщо я хочу, щоб він лишився, поки прийду, що тобі до того? Ти йди за мною! І розійшлось це слово між братами, що той учень не вмре. Та не сказав йому Ісус, що не вмре, лише так: якщо я хочу, щоб він лишився, поки прийду, що тобі до того? Це той учень, який те свідчить і який написав те; і знаємо, що його свідчення – правдиве. Є ще й багато іншого, що зробив Ісус, та якби воно було записане кожне зокрема, гадаю, що й самий світ по вмістив би написаних книг. Амінь. (Ів. 67 зач.; 21, 15-25)

Вірні: Сла́ва Тобі́, Го́споди, сла́ва Тобі́.

Воскресіння Христове

(г. 6): Воскресіння Христове бачивши,* поклонімось святому Господу Ісусові,* єдиному безгрішному.* Хресту твоєму поклоняємось, Христе,* і святе воскресіння твоє величаємо і славимо,* бо ти – Бог наш,* крім тебе іншого не знаємо,* ім’я твоє призиваємо.* Прийдіть, усі вірні,* поклонімось святому Христовому воскресінню,* це бо прийшла через хрест радість усьому світові.* Завжди благословляючи Господа,* славимо воскресіння його,* бо, розп’яття перетерпівши,* він смертю смерть переміг.

Псалом 50

Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.

Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.

Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;

То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.

Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.

Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.

Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.

Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.

Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.

Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.

Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.

Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.

Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.

Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.

Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.

Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.

Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.

Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.

Після 50-го псалма співаємо:

Сла́ва: (г. 6): Молитва́ми святи́х апо́столів,* милости́вий, очи́сти* бе́зліч гріхі́в на́ших.

І ни́ні: Ра́ди молито́в пречи́стої Богоро́диці,* милости́вий, очи́сти* бе́зліч гріхі́в на́ших.

Стих: Поми́луй мене́, Бо́же, з вели́кої ми́лости Твоє́ї,* і бага́тством щедро́т Твої́х очи́сти мене́ з беззако́ння мого́.

Воскрес Ісус із гробу,* як провістив,* подав нам життя вічне* і милість велику.

Єктенія

Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животворчого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотних, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого та Йоа́на Золотоу́стого, святого отця нашого Григорія Богослова, архиєпископа Царгородського, якого сьогодні пам’ять світло звершуємо,; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і всіх cвяти́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.

Вірні: Господи, помилуй (12 р.).

[Господи, Боже наш! Ти за покаяння дарував людям відпущення, нам же, як образ пізнання і визнання гріхів, показав покаяння і прощення пророка Давида. Тож, Владико, помилуй з великої милости Твоєї нас, що в чимало великих гріхів впали, і по багатстві ласк Твоїх очисти беззаконня наші, бо перед Тобою згрішили ми, Господи, що невідомі й таємні речі серця людського знаєш, і єдиний Ти маєш владу прощати гріхи. Серце ж чисте вчини в нас і Духом владичним утверди нас, і радість спасіння Твого яви нам. Не відкинь нас від лиця Твого, але дозволь, як благий і людинолюбний, аж до останнього нашого віддиху появляти Тобі жертву справедливости й приноси на святих Твоїх жертовниках.]

Священник: Благодаттю, і щедротами, і людинолюб’ям єдинородного Сина Твого, з яким Ти благословенний, із пресвятим, і благим, і животворчим твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Канон

(Якщо скорочується Канон, перейди до Пісня Богородиці).

Пісня 1

Ірмос (г. 8): Колісниці гнобителя фараона потопив колись чудотворний Мойсеїв жезл,* навхрест ударивши й розділивши море,* Ізраїля ж спас, біженця-пішоходця, що пісню Богові заспівав.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Як не дивуватися нам Всемогутньому Божеству Христовому, яке через страждання всім вірним безстрастя й нетління розливає, із ребра ж святого джерело безсмертя, і з гробу життя вічне виточує?

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Який красний ангел нині жонам з’явився! І осяйні знаки природної нематеріальної чистоти носячи, а виглядом світло воскресіння являючи, він взиває: «Воскрес Господь».

Слава і нині: Богородичний: Преславне провіщено в родах родів про Тебе, Богородице Діво, що в утробі Бога Слово вмістила і чистою зосталася. Тому всі ми Тебе, як нашу перед Богом оборону, шануємо.

Пісня 3

Ірмос (г. 8): Утвердив ти на початку премудро небо і землю на водах поставив.* На камені Церкви утверди й мене, Христе,* бо нема святішого від тебе, єдиний Людинолюбче.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Адама за спожиття плоду засудженого, оправдав Ти, Христе, від гріха спасенними стражданнями тіла Твого, бо Сам Ти, Безгрішний, іспитові смерти не підлягав.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Бог мій Ісус світлом воскресіння осяяв сущих у темряві і тіні смертній, і Своїм Божеством зв’язавши сильного, здобув споруду його.

Слава і нині: Богородичний: Ти, Богородице, вищою за Херувимів і Серафимів стала, Ти бо, Пречиста, одна в Твою утробу невмістимого Бога прийняла єси; тому ми всі, вірні, в піснях Тебе завжди ублажаємо.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Господи, Боже наш, що сонну неміч забрав від нас і покликав нас візванням святим, щоб і вночі підносити руки наші і прославляти Тебе за справедливі Твої присуди. Прийми благання наші, моління, визнавання, нічні служби і даруй нам, Боже, віру бездоганну, надію впевнену, любов нелицемірну. Благослови наші входи й виходи, вчинки, слова, діла й думки; і дай нам дочекатися початку дня, нам, що хвалять й оспівують, і благословлять добрість Твоєї несказанної сили]

Священник: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Пісня 4

Ірмос (г. 8): Ти моя кріпость, Господи, ти й сила моя, ти мій Бог, ти радість моя,* що не покинув лона Отця і до наглої вбогости завітав.* Тому з пророком Авакумом взиваю до тебе:* Слава силі твоїй, Людинолюбче!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ти, Милосердний Спасе, мене, ворога, надто возлюбив; Ти з пониженням дивним на землю зійшов, від крайньої нечестивости моєї не відвернувшись; і зоставшись на висоті невимовної слави Твоєї, Ти мене, колись зневаженого, прославив.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Владико, хто не дивується нині, бачачи, що страждання смерть нищить, хрест тління виганяє і смерть багатство аду спустошить? Це предивне діло Божественної могутности Тебе розп’ятого, Людинолюбче.

Слава і нині: Богородичний: Ти, Неневісна, похвала вірних, Ти християн заступниця й пристановище, стіна й захист; Ти бо, Всенепорочна, молитви возносиш до Сина Твого й спасаєш від недолі тих, що з вірою й Любов’ю Тебе визнають за Чисту Богородицю.

Пісня 5

Ірмос (г. 8): Чому ти відкинув нас від обличчя твого, Світло незаходиме?* Ось покрила нас, окаянних, ворожа темрява.* Тому благаємо: наверни нас і до заповідей твоїх направ стежки наші.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Перед стражданням Своїм зневажений, Ти, Спасе, одягнути Себе в багряницю допустив, соромну наготу первоствореного покриваючи, і нагий Ти, Христе, був до хреста прибитий, з Адама одежу смерти скидаючи.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ти, Христе, воскресши із пилу смертного, моє впале єство відбудував і нетлінним його вчинив, явивши знов як образ царський, що світлом нетління сяє.

Слава і нині: Богородичний: Материнську сміливість до Сина Твого маючи, Ти, Пречиста, не занедбай, як рідна, про нас піклування, благаємо, ми бо, християни, одну Тебе ласкавою Заступницею перед Владикою маємо.

Пісня 6

Ірмос (г. 8): Очисти мене, Спасе, бо великі мої беззаконня, і з глибини зла виведи, молюся,* бо до тебе я закликав, і ти почув мене, Боже мого спасіння.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Деревом послугуючись, причинник зла вельми зруйнував мене; але Ти, Христе, Сам на хрест вознесений, ще більш зруйнував, посоромивши його, а впалу людину воскресивши.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ти, Христе, змилосердився над Сіоном, із гробу, воскреснувши, і яко Милосердний, кров’ю Твоєю Божественною замість старого новий Сіон утворив, і нині царствуєш у ньому повік.

Слава і нині: Богородичний: О, коли б визволитися нам від гріхів лютих Твоїми молитвами, Богородителько Чиста, і досягти Божественного сяйва Сина Божого, що несказанно від Тебе, Пречиста, тіло прийняв.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Благодаримо Тебе, Господи, Боже спасіння нашого, бо Ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на Тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо Ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялися величному імені Твоєму. Тому молимо Тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати Тобі розумно й молитися безупинно та в страсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христа Твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до Тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і круши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів.]

Священник: Бо Ти цар миру і Спас душ наших – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Кондак (г. 8): Воскре́сши із гро́бу,* уме́рлих воздви́гнув Ти* і Ада́ма воскреси́в Ти,* і Є́ва лику́є в Твої́м воскресі́нні,* і кінці́ сві́ту урочи́сто святку́ють* воста́ння Твоє́,* Многомилости́вий.

Пісня 7

Ірмос (г. 8): З Божого завітання вогонь колись у Вавилоні знесилів.* Тому юнаки в печі веселими ногами походжали, мов у квітнику, співаючи:* Благословенний ти, Боже, батьків наших!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Славне пониження, Божественне багатство убозтва Твого, Христе, дивує ангелів, що дивляться на Тебе, прицвяхованого задля спасіння тих, що з вірою взивають: «Благословен єси, Боже отців наших».

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Під час Твого Божественного зшестя світла сповнився ад, і темрява, що раніш навкруги була, розвіялася; тому в’язні, що від віку були, воскресли, взиваючи: «Благословен єси, Боже отців наших».

Слава і нині: Троїчний: Православно богословствуючи, Тебе Господом усього і Отцем одного Єдинородного Сина проповідуємо, визнаючи й одного Правого, Рівноприродного і рівнобічного Духа, що від Тебе походить.

Пісня 8

Ірмос (г. 8): У сім раз більше піч напалив халдейський гнобитель для угодників у люті,* але побачивши їх спасенних вищою силою, Творцеві й Визволителеві закликав:* Юнаки, благословляйте! Священники, співайте! Люди, прославляйте по всі віки!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Пребожественна сила Божества Ісусового в ділі нашого спасіння боголіпно засяяла, тілом бо смерти хресної за всіх зазнавши, Він силу аду знищив. Його безперестанно, отроки, благословіть, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Розп’ятий воскрес, гордий впав, впалий і розбитий оновився; тління вигнане, і розцвіло нетління: бо життя поглинуло смерть. Отроки, благословіть, священники, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.

Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа завжди, нині і повсякчас і на віки віків.

Троїчний: Трисвітле Божество, що сяє світлом єдиним від одного в трьох Особах єства, — Безначального Родителя і Рівноприродного Слова Отця і співпануючого Одноістотного Духа, отроки, благословіть, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.

Пісня Богородиці

Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.

Вірні: Величає душа моя Господа,* і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм.

Чеснішу від херувимів,* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо. (після кожного стиха).

Бо він зглянувся на покору слугині своєї,* ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.

Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе ім’я його.* Милосердя його з роду в рід на тих, які бояться його.

Він виявив потугу рамени свого,* розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.

Могутніх скинув з престолів, підняв угору смиренних;* наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.

Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,* як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки.

Пісня 9

Ірмос (г. 8): Вжахнулось із цього небо і здивувались кінці землі,* що Бог з’явився людям у тілі, а твоє лоно стало просторіше від неба.* Тому й величають тебе, Богородице, ангельські й людські хори.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Бувши нескладний Божою і вічною природою,* сприйнявши тіло, ти, Слове Божий, став складним, поставивши його поруч у собі самім,* а постраждавши як людина, ти зостався, як Бог, поза всяким терпінням.* Тому і прославляємо тебе в двох природах:* неподільного й незмісного.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ти – Вишній за Божою природою, ставши людиною* і зійшовши між слуг, назвав Бога Отцем,* а вставши з гробу, своєю благодаттю дав людям Отця – Бога і Владику за своїм буттям;* із ним ми всі тебе величаємо.

Слава і нині: Ти, Діво, стала Божою матір’ю, тілом проти природи породивши Бога – Слово,* якого Отець, як благий, перед усіма віками появив із свого серця;* його ми нині визнаємо вищим над усі тіла, хоч він у тіло зодягнувся.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Боже, Боже наш! Ти сотворив розумні й духовні сили Своєю волею. Тебе просимо й Тобі молимося: Прийми наші посильні величання з усіма Твоїми творіннями і збагати щедрими даруваннями Твоєї ласки. Бо перед Тобою згинається всяке коліно: на небі, на землі й під землею, і все, що живе, і все створіння оспівує неосяжну Твою славу, бо Ти Бог правдивий і вельми милостивий.]

Священик: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

«Свят Господь Бог наш» на глас прокімена.

Свят Господь Бог наш.

Стих: Возносіте Господа Бога нашого.

Стих: І поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо святе воно.

Світильний

Після божественного воскресіння Господь,* тричі питаючи Петра: Чи любиш мене?* – настановляє його пастиреначальником овець своїх.* Бачивши, що слідом іде той, якого любив Ісус,* він спитав Владику: А цей що?* Як я хочу, – сказав Ісус,* – щоб він зостався, аж я знову прийду,* – що тобі до цього, друже Петре?

Слава і нині: О, страшне таїнство! О, преславне чудо!* Смертю до краю знищена смерть.* Хто ж не прославить тебе* і хто не поклониться Твоєму, Слове, воскресінню і Богородиці,* що непорочно Тебе тілом породила?!* Її молитвами визволь всіх від вогню вічного.

Хвалитні

Псалом 148

Два перших стихи хвалитних на глас 8:

Усе, що живе, нехай хвалить Господа.* Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.

Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.

Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.

Поставив їх на віки віків* і дав закон, що не перейде.

Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;

Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;

Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;

Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;

Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;

Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.

Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.

Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.

Псалом 149

Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.

Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.

Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.

Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.

Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.

Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.

Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.

Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.

Стихири

Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.

(г. 8): Хоч і став ти, Господи, на суді Пилата,* то не покинув ти престолу, сидячи разом з Отцем;* але, воскреснувши з мертвих, ти визволив світ з недолі ворожої,* як щедрий і людинолюбний.

Псалом 150

Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.

Господи, ти хрест твій дав нам як зброю на диявола,* який тремтить і трясеться,* не в спромозі і глянути на Його силу,* бо хрест мертвих підніс і смерть подолав.* Тому й поклоняємось твоєму погребенню і воскресінню.

Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.

Господи, хоч юдеї тебе, немов мертвого, в гробі поклали,* то вояки як царя заснулого сторожили;* і хоч, як скарб життя, тебе печатями опечатали,* але ти воскрес і дав нетління душам нашим.

Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.

Ангел твій, Господи,* що благовістив воскресіння, настрахав сторожу,* але до жінок промовив, кажучи:* Чого шукаєте живого між померлими?* Він воскрес, як Бог, і дав життя вселенній.

Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.

(г. 8, подібний: О, преславне чудо): Святителю отче Григорію!* Ти зійшов на висоту божественного розуміння* і, наблизившись до Бога* та сподобившись від нього синівства,* лікуєш невиліковні недуги* і відганяєш нечистих духів.* Тому з радістю серця святкуємо твою пам’ять,* прославляючи Христа,* що звеличив свого угодника.

Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

Святителю отче Григорію!* Ти зійшов на висоту божественного розуміння* і, наблизившись до Бога* та сподобившись від нього синівства,* лікуєш невиліковні недуги* і відганяєш нечистих духів.* Тому з радістю серця святкуємо твою пам’ять,* прославляючи Христа,* що звеличив свого угодника.

Стих: Уста мої промовлять премудрість і роздуми серця мого – розуміння.

Преблаженний отче Григорію!* Ти був правилом священства,* взірцем невинности,* кріпостю монахів, підпорою Церкви,* світильником любови, джерелом чудес,* вогненатхненним язиком* і солодкомовними устами,* посудом божественного Духа* і духовним раєм.

Стих: Уста праведного промовлятимуть премудрість, і язик його проголосить суд.

(г. 6): Преподобний і вельми блаженний святителю, отче Григорію,* пастирю добрий, учню начальника пастирів Христа,* що поклав свою душу за вівці!* Ублагай своїми молитвами Господа,* щоб подав нам велику милість.

Стихира євангельська

Слава (г. 8): Являючись учням твоїм, Спасе, після воскресіння,* в нагороду за любов ти доручив Симонові стадо овець,* вимагаючи уважного піклування.* Тому й казав Ти: Якщо любиш мене, Петре,* паси ягнята мої, паси вівці мої!* А він зараз же, виявивши дружню любов,* запитав про іншого учня.* Їхніми молитвами, Христе, охороняй стадо Твоє* від вовків, що вигубляють його.

І нині: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.

Велике славослов’я

[Хвалимо, співаємо, благословимо і благодаримо Тебе, Боже батьків наших, бо Ти забрав тінь нічну і явив нам знову світло денне. Молимо Твою добрість: Милостивий будь для нас грішних і прийми молитву нашу задля великої Твоєї ласкавости, бо ми прибігаємо до Тебе, милостивого і всемогутнього Бога. Ти, що засвітив у серцях наших правдиве сонце справедливости Твоєї! Просвіти розум наш і почування всі зберігай, щоб, як у день, ходили ми пристойно шляхом заповідей Твоїх і дійшли до життя вічного, і стали гідними насолоджуватися недоступним Твоїм світлом. Бо в Тебе є джерело життя, Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.]

Священник: Слава Тобі, що Світло нам показав!

Вірні: Слава во вишніх Богу*, і на землі мир*, в людях благовоління.

Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.

Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.

Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріх світу, помилуй нас.

Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.

Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.

Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.

Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки віків.

Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.

Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.

Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.

Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.

Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.

Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.

Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою.

Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.

Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.

Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.

Святи́й Бо́же, святи́й Крі́пкий, святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. (3 р.)

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас.

Святи́й Бо́же, святи́й Крі́пкий, святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас.

Тропар

Воскресши із гробу і в’язи пекельні розірвавши,* ти роздер присуд смерти, Господи,* і всіх від сітки ворожої визволив.* А з’явившись апостолам своїм,* ти послав їх на проповідь,* і ними мир свій подав ти вселенній,* єдиний Людинолюбче.

Єктенія усильного благання

Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, за тих, що служать і послужили у святім храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів і сестер наших.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Прохальна єктенія

Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Господи, помилуй.

Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Прощення й відпущення гріхів, і прогрішень наших у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Доброго й пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Владико, Боже святий і неосяжний, що казав із темряви світлові засіяти, що заспокоїв нас у нічному сні й підвів до величання і моління Твоєї доброти! Ти, що даєш себе умолити задля свого милосердя, прийми і нині нас, що поклоняємося Тобі й по силі благодаримо Тебе; і даруй нам те, чого просимо задля спасіння. Вчини нас синами світла і дня та спадкоємцями вічних Твоїх благ. Пом’яни, Господи, за багатством ласк Твоїх усіх людей, що є і моляться з нами, і всю братію нашу на землі й на морі, і на всякому місці володіння Твого, що потребують Твоєї любови й помочі. Усім вияви велику Твою милість, щоб спасенні, як душею так і тілом, завжди перебували й відважно славили чудне й благословенне ім’я Твоє.]

Священник: Бо Ти – Бог милости, ласк і людинолюбности, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Священник: Мир всім.

Вірні: І духові твоєму.

Голови ваші перед Господом схиліть.

Вірні: Тобі, Господи.

Священник читає молитву: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як благий і людинолюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:

Священник: Бо до Тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Великий відпуст

Прему́дрість!

Вірні: Благослови́.

Священник: Благослове́нний Христо́с Бог наш, за́вжди, ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в.

Вірні: Амі́нь. Утверди́, Бо́же, святу́ правосла́вну ві́ру на ві́ки вікі́в.

Священник: Пресвята́ Богоро́дице, спаси́ нас.

Вірні: Чесні́шу від херуви́мів* і незрівня́нно славні́шу від серафи́мів,* що без зотлі́ння Бо́га Сло́во породи́ла,* су́щу Богоро́дицю, тебе́ велича́ємо.

Священник: Сла́ва Тобі́, Хри́сте Бо́же, упова́ння на́ше, сла́ва Тобі́!

Вірні: Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь. Го́споди, поми́луй. (3 р.) Благослови́.

Священник: Христос, що воскрес із мертвих, істинний Бог наш – молитвами пречистої Своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, і святого, якого є храм, і святого отця нашого Григорія Богослова, архиєпископа Царгородського, якого сьогодні пам’ять світло звершуємо, і всіх святих – помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.

Вірні: Амінь.

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Тропарі і Кондаки
Troparion (Tone 8): З висоти́ зійшо́в Ти, Милосе́рдний,* погребе́ння прийня́в Ти тридне́вне,* щоб нас ви́зволити від страсте́й,* життя́ і воскресі́ння на́ше,* Го́споди, сла́ва Тобі́.

Тропар (г. 1): Пастирська сопілка твого богослов’я перемогла труби красномовців,* бо Тобі, що дослідив глибини духа,* була додана і краса віщування.* Моли ото Христа Бога, отче Григорію,* щоб спаслися душі наші.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Кондак (г. 3): Богословним твоїм язиком Ти розрушив видумки красномовців, славний;* православ’я одежею, з висоти тканою, Ти Церкву украсив,* яку і носить, і з нами, твоїми дітьми, кличе:* Радуйся, отче, богослов’я розуме найвищий.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак Тріоді, глас 3: Зітхання митарські принесім Господеві* і до Нього приступім, грішні, як до Владики;* Він бо хоче спасення всіх людей,* Він відпущення подає всім, що каються,* бо ради нас Він воплотився – Бог сущий, Отцю собезначальний.

Прокімен (глас 8):
Помолі́ться і возда́йте Господе́ві, Бо́гу на́шому (Пс. 75,12).
Стих: Відо́мий у Ю́деї Бог, в Ізра́їлі вели́ке ім’я́ Його́ (Пс. 75,2).

Прокімен (г. 1):
Уста́ мої́ промо́влять прему́дрість і ро́здуми се́рця мого́ — розумі́ння (Пс. 48,4).

Апостол: (2 Тим. 3, 10-15 & 1 Кор. 151 зач.; 12, 7-11):
Сину Тимотею, ти пішов слідом за мною в моїй науці, моїй поведінці, моїй настанові, вірі, довготерпеливості, любові, постійності у переслідуваннях, у стражданнях, які були спіткали мене в Антіохії, в Іконії та в Лістрі; всі ці переслідування я переніс на собі, і від усіх них Господь мене визволив. Та й усі, що побожно хочуть жити у Христі Ісусі, будуть переслідувані. А лихі люди й дурисвіти будуть дедалі більше поступати у злому, зводячи інших, і самі зведені. Ти ж тримайся того, чого навчився і в чому переконався. Відаєш бо, від кого ти навчився, і вже змалку знаєш Святе писання, яке може тебе зробити мудрим на спасіння вірою у Христа Ісуса.

Алилуя (глас 1):
Стих: Бог, що дає відплату мені, і покорив народи мені (Пс 18,48)
Стих: Ти, що звеличуєш спасіння царя, і даєш милість помазаннику Своєму Давидові і родові його повіки (Пс 18,51).
Стих: Уста́ пра́ведного повча́ться прему́дрости і язи́к його́ промо́вить суд (Пс. 36,30).
Стих: Зако́н Бо́га його́ в се́рці його́ і не зупи́няться сто́пи його́ (Пс. 36,31)

Євангеліє: (Лук 18, 10-14 & Ів. 36 зач. 10, 9-16):
Сказав Господь притчу оцю: Два чоловіки увійшли в храм молитись: один був фарисей, а другий – митар. Фарисей, стоячи, молився так у собі: Боже, дякую тобі, що я не такий, як інші люди: грабіжники, неправедні, перелюбці, або як оцей митар. Пощу двічі на тиждень, з усіх моїх прибутків даю десятину. А митар, ставши здалека, не смів і очей звести до неба, тільки бив себе в груди, кажучи: Боже, змилуйся надо мною грішним! Кажу вам: цей вернувся до свого дому виправданий, але не той; бо кожний, хто несеться вгору, буде принижений, а хто принижується, буде вивищений.

Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1). В па́м’яті ві́чній бу́де пра́ведник, по́голосів злих не убої́ться (Пс. 111,6–7). Алилуя (х3).

Jan 25: Sunday of the Publican and the Pharisee; Octoechos Tone 8

Sunday of the Publican and the Pharisee; Octoechos Tone 8; 🕂 Our Holy Father Gregory the Theologian, Archbishop of Constantinople. Polyeleos Feast. Resurrectional Gospel 11. 2 Timothy 3:10-15; 1 Corinthians 12:7-11; Luke 18:10-14; John 10:9-16.

Great Vespers, Sunday Matins and Divine Liturgy

GREAT VESPERS

SUNDAY MATINS

DIVINE LITURGY

Неділя про Митаря і Фарисея.Прп. Максима Ісповідника; Св. мч. Неофіта; Свв. мчч. Євгенія, Кандида, Валеріяна й Акили. 21 січня.

ВЕЧІРНЯ

Читання

Стихири на стиховні

УТРЕНЯ

УТРЕНЯ

Шестипсалм’я

Велика єктенія

Бог Господь… (Пс. 117), глас 8

Тропарі

Мала єктенія

Перший сідальний

Мала єктенія

Другий сідальний

Полієлей

Величання

Ангельський хор

Мала єктенія

Іпакой, глас 8

Степенна пісня, глас 8

Євангеліє

Прокімен, глас 8

Воскресіння Христове

Псалом 50

Єктенія

Канон

Пісня 1

Пісня 3

Мала єктенія

Пісня 4

Пісня 5

Пісня 6

Мала єктенія

Пісня 7

Пісня 8

Пісня Богородиці

Пісня 9

Мала єктенія

Світильний

Хвалитні

Стихири

Велике славослов’я

Тропар

Єктенія усильного благання

Прохальна єктенія

Великий відпуст

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Submit a Comment