Polyeleos Feast. Nativity Fast. Resurrection Gospel 3.

GREAT VESPERS ON SATURDAY EVENING

Kathisma Reading

“Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140

Tone 8

Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

O Christ, during this spiritual service,* we sing to You these evening prayers,* commemorating the mercy You have shown us* by Your resurrection.

The just shall gather around me* when You have been good to me.

O Lord, O Lord, do not cast us away from Your face;* but in Your kindness have mercy on us* through Your resurrection.

Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

Rejoice, O holy Sion,* the Mother of Churches and the dwelling-place of God;* for you were the first to receive the forgiveness of sins* through the resurrection.

Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

Christ the Word was begotten by God the Father before all ages;* yet in these latter times,* He freely willed to take flesh from the Virgin who did not know man.* By His death on the cross and His resurrection,* He saved mankind from the ancient curse of death.

Tone 4 [optional Podoben “Called from on high…”]

If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

When he who is called the Morning Star,* the splendour of the glory of the eternal Father,* in His great mercy took up his abode on earth,* you, glorious Andrew, were the first to meet him* for your heart was enlightened with the perfect brightness of His divinity.* We bless you as the herald of the apostles of Christ our God!* Pray that He may enlighten and save our souls

I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

When he who is called the Morning Star,* the splendour of the glory of the eternal Father,* in His great mercy took up his abode on earth,* you, glorious Andrew, were the first to meet him* for your heart was enlightened with the perfect brightness of His divinity.* We bless you as the herald of the apostles of Christ our God!* Pray that He may enlighten and save our souls

From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

When He who was proclaimed by the voice of the Forerunner,* the Lamb of God who takes away the sins of the world,* bringing life and salvation to all the earth,* you, holy Andrew, were the first to follow Him.* You were offered to Him as the first-fruits of the human race.* You proclaimed to Peter your brother: we have found the Christ!”* Pray that He may save our souls.

For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

When He who was proclaimed by the voice of the Forerunner,* the Lamb of God who takes away the sins of the world,* bringing life and salvation to all the earth,* you, holy Andrew, were the first to follow Him.* You were offered to Him as the first-fruits of the human race.* You proclaimed to Peter your brother: we have found the Christ!”* Pray that He may save our souls.

Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

When He who clothed Himself in human flesh,* taking our nature from the fruitful womb of the Virgin,* appeared on earth as the Teacher of Righteousness,* your heart was made glad, Andrew, lover of purity!* He raised you from earth to the ineffable glory of God!* Pray that He may enlighten and save our souls..

Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

When He who clothed Himself in human flesh,* taking our nature from the fruitful womb of the Virgin,* appeared on earth as the Teacher of Righteousness,* your heart was made glad, Andrew, lover of purity!* He raised you from earth to the ineffable glory of God!* Pray that He may enlighten and save our souls..

Tone 4, Glory…

Leaving behind your fishnets, apostle Andrew,* you caught men with the net of your preaching.* Throwing to us the bait of righteousness,* you delivered all nations from the depths of error.* Apostle Andrew, brother of Peter the Primate,* all-glorious and never-failing intercessor,* may the celebration of your memory* enlighten all who dwell in darkness.

Tone 8, Now…

Out of his love for mankind* the King of heaven appeared on earth and dwelt with men,* for He assumed a human body from the pure Virgin* and was seen in the flesh He received from her.* He is the One and only God* having two natures but not two persons.* Wherefore we profess and declare the truth* that Christ our God is perfect God and perfect Man.* O Mother, who knew not carnal union,* intercede with Him that He may have mercy on our souls.

Readings

(1) 1 Peter 1:1-2:6; (2) 1 Peter 2:21-3:9; (3) 1 Peter 4:1-11

Aposticha

Tone 8

O Jesus, You descended from heaven* so that You might ascend the cross.* O immortal Life, You came to die.* You are the true light to those who live in darkness,* and You are the resurrection of the fallen.* Therefore, O Saviour of all, we glorify You.

The Lord reigns, He is clothed in majesty. * Robed is the Lord, and girt about with strength.

Let us glorify Christ, the Saviour of our Souls* who arose from the dead.* For He took upon himself a soul and a body,* and during His passion He separated the one from the other.* His pure soul went down to conquer Hades,* while His holy body lay uncorrupted in the grave.

For He has made the world firm. * which shall not be moved.

O Christ, we glorify Your resurrection with psalms and hymns.* For by Your victory over death* You delivered us from the sufferings of Hades,* and as God You granted us eternal life and great mercy.

Holiness befits Your house, O Lord, * for length of days.

O Lord of all, Creator of heaven and earth,* You are above all understanding.* Through Your passion on the cross* You freed us from the sufferings of Hades.* And, after condescending to be buried, You arose in glory;* and with Your mighty arm You also raised up Adam.* O most merciful Lord, we glorify You;* for by Your resurrection on the third day* You granted us remission of sins and eternal life.

Tone 3, Glory…

Apostle Andrew, we honour you in songs,* brother of Peter and disciple of Christ, fisherman and fisher of men,* you shaped all dogmas with the wisdom of Christ.* As fish are lured into a net, so you caught transgressors with the bait of truth.* Through his prayers, O Christ, grant us peace and great mercy.

Now…

O Virgin Mother, you conceived the Son of God without seed* by the will of the Father and the power of the Holy Spirit.* He was begotten by the Father, without a mother, from all eternity.* Yet for our sake, He was born of you in the flesh without a human father,* and you nursed Him as an infant with your milk.* Therefore, never cease to entreat Him to deliver our souls from affliction.

Troparia

Tone 8

You came down from on high, O Merciful One,* and accepted three days of burial* to free us from our sufferings.* O Lord, our life and our resurrection,* glory be to You.

Tone 4, Glory…

As the First-called of the Apostles* and full brother of their leader,* implore the Master of all,* to give peace to the world,* and to our souls great mercy.

Now…

O Mother of God, the mystery hidden from all eternity* and unknown even to the angels,* was revealed through you to those on earth:* God took on our human nature* and united it to His divine nature in a perfect but unconfused union.* Then, He willingly accepted the cross for our sake* and thereby raised again the first created man,** and saved our souls from death.

 

GREAT MATINS ON SUNDAY MORNING

Usual Beginning

Hexapsalm

Great Litany

God the Lord, Tone 8

Troparia, Tone 8

You came down from on high, O Merciful One,* and accepted three days of burial* to free us from our sufferings.* O Lord, our life and our resurrection,* glory be to You. (2)

Tone 4, Glory…

As the First-called of the Apostles* and full brother of their leader,* implore the Master of all,* to give peace to the world,* and to our souls great mercy.

Now…

O Mother of God, the mystery hidden from all eternity* and unknown even to the angels,* was revealed through you to those on earth:* God took on our human nature* and united it to His divine nature in a perfect but unconfused union.* Then, He willingly accepted the cross for our sake* and thereby raised again the first created man,** and saved our souls from death.

Psalter Reading

Stasis I: Psalms 9, 10
Stasis II: Psalms 11, 12, 13
Stasis III: Psalms 14, 15, 16

Small Litany

Sessional Hymn, Tone 8

You the Life of all, did rise from the dead,* and an Angel of light cried out to the women saying:* Cease your tears. Bring the good tidings unto the Apostles.* Cry aloud in hymns that Christ the Lord has arisen* who as God was well-pleased to save mankind.

Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high;* forget not Your poor to the end.

When You were indeed risen from the tomb* You commanded the holy women to announce the Resurrection to the Apostles, as it is written;* and Peter, having arrived quickly, stood by the grave* and seeing the light in the tomb was frightened,* observing the grave clothes lying therein, without the divine body,* and believing he cried aloud:* Glory be to You O Christ God our Saviour, who has saved us all,* for You are the radiant splendour of the Father.

Glory… Now…

Let us hymn the heavenly gate and ark,* the all-holy mountain, the cloud of light, the heavenly ladder,* the spiritual Paradise, the redemption of Eve,* the great treasure of the world;* because salvation for the world and forgiveness of ancient offences were wrought in her.* Therefore, we cry to her:* Intercede with your own Son and God to grant forgiveness of offences* to those who devoutly worship your most holy Offspring.

Psalter Reading

Stasis I: Psalm 17
Stasis II: Psalms 18, 19, 20
Stasis III: Psalms 21, 22, 23

Small Litany

Sessional Hymn, Tone 8

Mortals have sealed Your tomb, O Saviour* and an Angel has rolled away the stone from the door.* Women saw You risen from the dead,* and announced the good tidings to Your Disciples in Sion:* The life of all has risen and the bonds of death are loosed.* O Lord, glory be to You.

I will confess You, O Lord, with my whole heart,* I will tell of all Your wonders.

The women having brought sweet-smelling burial spices* heard an Angel’s voice coming from the tomb:* Cease your tears and bring joy instead of sorrow.* Wherefore cry aloud in hymns that Christ the Lord is risen,* who as God was well-pleased to save the race of mankind.

Glory… Now…

In you, O Full of grace, does all creation rejoice,* the ranks of Angels and the race of mankind;* O all-hallowed Temple and spiritual Paradise, boast of Virgins.* For from youGod became incarnate* and He who is our God before the ages became a child.* He has made your womb a throne and rendered it wider than the heavens.* In you, O Full of grace, does all creation rejoice;* glory be to you.

Polyeleos

Exaltation

We extol you,* O first-called Apostle, Andrew,* and we venerate the pain and labour of your work* to spread the Gospel of Christ!

verses:
From the rising of the sun to its setting the Name of the Lord is to be praised!
Glory…Now…
Alleluia! Alleluia! Alleluia! Glory be to You, O God! (3 times)

Evlogitaria

Small Litany

Hypakoe, Tone 8

The myrrh-bearing women standing at the tomb of the Giver of life* seeking the immortal Master among the dead;* and having received the glad tidings of joy from the Angel* announced to the Apostles that Christ the Lord is risen,* granting the world great mercy.

Sessional Hymns

Tone 1

As a godly Disciple and First-called of all the Disciples of Christ,* with love we praise you, Apostle Andrew,* and faithfully we cry out to you:* Deliver your flock, with which you were entrusted by God,* from every tribulation, from constraints and stumblings, and every evil.

Tone 3

Christ found you first, blest Andrew, as you came, a noble initiate,* and one who proclaimed his commandments clearly to the inhabited world like a soaring bird,* illumining the companies of the nations.* Implore him as God to grant us his great mercy.

Tone 5, Glory…

Let us all sing the praise of the Apostle as eye-witness and godlike herald of the Word,* and truly spiritual fisher of nations;* because Andrew inspired of God brought us to knowledge of Christ,* and now he intercedes without ceasing that our souls may be saved.

Now…

Immaculate Virgin, you are the protection of those who have their hopes unquestioningly in you.* Free us from trials of every kind, calamities and dire troubles,* as with the Apostles you intercede with your Son,* and save all who sing your praise.

Hymn of Ascent, Tone 8

Antiphon 1

From my youth the enemy tempts me, enflaming me with the desire for pleasures;* but placing my trust in You O Lord, I put him to flight.

Let those that hate Sion,* become like grass before it is tilled;* for Christ severs their necks with the sharp blade of torments.

Glory… Now…

By the Holy Spirit all things have life;* Light from Light, eminent God:* we hymn Him* together with the Father and the Word.

Antiphon 2

Let my humble heart be sheltered by the fear of You;* lest it fall away from You by being conceited,* O exceedingly compassionate One.

He who has his hope in the Lord* will not be afraid when the Lord judges all things* with fire and torment.

Glory… Now…

Everyone inspired by the Holy Spirit sees all and foretells,* working the greatest wonders, singing of one God in three Hypostases;* for though the Divinity radiates with triune light,* it rules as one.

Antiphon 3

I have cried to You, O Lord, hearken to me,* bend Your ear to my supplications when I cry to You,* and cleanse me before taking me from this life.

Each and every one who returns to mother earth* will depart to receive torments or rewards* in reward for their life’s actions.

Glory… Now…

Contemplation of God by the Holy Spirit is of a thrice-holy unity;* for the Father is beginningless, from Whom the Son was begotten before time,* and the Spirit equal in essence and majesty,* blazes forth equally from the Father.

Antiphon 4

Behold, what is so good, what is so pleasant* as to see brothers dwelling together?* For by this the Lord has promised eternal life.

The One who adorns the lilies of the field* commands us to be unconcerned* over temporal things.

Glory… Now…

By the Holy Spirit,* by one single cause all things gain the reward of peace;* for He is God perfectly consubstantial* with both the Father and the Son.

Prokeimenon, Tone 8

The Lord will reign forever, Sion’s God, from age to age.

verse: My soul, give praise to the Lord; I will praise the Lord all my days.

Let everything that lives, Tone 8

Gospel

Mark 16:9-20

Hymn of Resurrection

Psalm 50

Verses at Psalm 50

Canon, Tone 8

Ode 1

Canon of the Resurrection

Irmos: When the wonder-working rod of Moses* smote the sea with the sign of the cross and divided it,* Pharaoh the charioteer it overthrew in the deep,* but fugitive Israel, fleeing on foot, it saved,* and he raised a glad shout* of praise to God.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

How should we not wonder at the mighty power of Christ’s divinity? Freedom from passions and incorruption to all the faithful flow from his Passion; drop by drop from his holy side a deathless fountain falls; and from the grave comes life unending.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

How beautiful the angel now reveals himself to the women! Bearing the signs of innate and immaterial purity, and in his far-shining form revealing the splendour of the resurrection, he cries: the Lord is risen.

Most holy Theotokos, save us.

Glorious things are spoken of you, O Virgin Mother of God, from generation to generation, for, remaining undefiled, you found room in your womb for God the Word. Therefore, we honour you as our protector after God.

Canon of the Most Holy Mother of God

Most holy Theotokos, save us.

We sing your praises, undefiled Mother of God, who gave birth beyond nature to the divi.ne and eternal Word made fie b.

Most holy Theotokos, save us.

The Virgin gave you birth, O Christ, life-bearing cluster of the vine, distilling sweetness of salvation for all the world.

Most holy Theotokos, save us.

Canon of St. Andrew the First-Called

Adam’s race, raised through you to bliss beyond the mind’s conceiving, most meetly gives you glory, Mother of God.

Holy apostle Andrew, pray to God for us!

You fished with the rod of the Gospel, all-praised Andrew, drawing men out from the sea of falsehood, as Christ promised. He taught you to seek men instead of fish!

Holy apostle Andrew, pray to God for us!

The divinely inspired Andrew, the pillar of the faith and seat of the true teachings of Christ, today summons all the ends of the earth to celebrate his yearly festival. Faithful, let us quickly gather!

Holy apostle Andrew, pray to God for us!

You pursued the sea monster with nets; with the skill of a fisherman you fish for nations tribes and peoples with the net of the Spirit! You openly and plainly show us through that same Spirit, great heights and depths, most wondrous one!

Holy apostle Andrew, pray to God for us!

You solemnized the mysteries of heaven and were an eyewitness and preacher of the ineffable knowledge of Christ. You received the Holy Spirit from on high who teaches and dwells among the nations distributing gifts with fire. Pray, Andrew, that we may be saved.

Glory…

I worship in faith the supernatural unity of the all-unoriginate Trinity, not dividing the divinity. For it is of a single substance, simple and indivisible. I unite it by essence and distinguish by faith the three Persons.

Now…

God is born to the Virgin as an infant and He renews that which through Adam, had become corrupt. He breaks down the dividing wall and chamber of enmity with His flesh. Coming forth from His all-pure Mother, He abolishes the curse of eve.

Katavasia Christ is born, glorify Him; Christ is from heaven, receive Him! Christ is on earth, be lifted up. Sing to the Lord all the earth and praise Him with joy all people, for He has been glorified!

 

Ode 3

Canon of the Resurrection

Irmos: In the beginning, O Christ, you established the heavens in understanding,* and founded the earth upon the waters:* establish me upon the rock of your commandments,* for none is holy but you, only Lover of man.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The saving suffering of your flesh, O Christ, justified Adam, condemned by the taste of sin; for as the sinless one you were shown in the trial as owing no debt to death.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Jesus , my God, shed the light of his resurrection upon those sitting in darkness and in the shadow of death; and by his divinity he bound the strong man and seized all his goods.

Most holy Theotokos, save us.

Higher than Cherubim and Seraphim you are declared to be, Mother of God, for you alone, undefiled, received within your womb the illimitable God. Therefore, all the faithful ever sing to you and bless you.

Canon of the Most Holy Mother of God

Most holy Theotokos, save us.

Grant us the help of your prayers, All-pure, and drive away the attacks from the dangers surrounding us.

Most holy Theotokos, save us.

O Mother of God, you became the restoration of our first mother Eve for you brought into the world the Author of life.

Most holy Theotokos, save us.

Gird me with strength, All-pure, for you truly gave birth to God in the flesh, the power of the Father in person.

Canon of St. Andrew the First-Called

Holy apostle Andrew, pray to God for us!

Cephas and Andrew immediately followed Christ, who called them, saying: come, follow me! They left their father, their boat and their nets, for they were given a vision of the faith.

Holy apostle Andrew, pray to God for us!

Transforming pagan temples into churches, most honoured one, you sanctified there the sons of baptism whom grace had renewed through water and the spirit.

Holy apostle Andrew, pray to God for us!

You mystically set before the world the pearl of great price which was hidden within the field of your heart, apostle. The gentiles found it and treasured it with faith!

Holy apostle Andrew, pray to God for us!

Taking up the gospel in your hands as a treasure, greatly praised one, you enriched all the earth with your divine preaching. Therefore, it honors your memory and your sufferings.

Glory…

Let us all sing hymns in an orthodox manner to the one power of the unoriginate, uncreated God, in Trinity, consubstantial and equally enthroned, three in persons and in lights!

Now…

Every mother that bears a child can no longer be a virgin, but you, Virgin Mother, remained so, after giving birth to Christ, nourishing our life with milk and remaining pure!

Katavasia To the Son, begotten of the Father, before all ages and incarnate of the Virgin without seed in these latter days – let us cry out to Christ our God: you have raised our horn; holy are you, O Lord!

 

Kontakion, Tone 2

Let us praise for his courage the divinely inspired Andrew,* the first apostle of the Saviour and brother of Peter,* for as he drew his brother to Christ, he is crying out to us:* come, for we have found the One whom the world desires!

Ikos

In days of old, David, a sinner like myself, was compelled to declare the maxims of God with honour. And again, He teaches and proclaims with many tears: today, if you will hear His voice, harden not your hearts as Israel was once embittered. And He leads all in psalmody: sing hymns to the Lord, all lands! Come, for we have found the One whom the world desires!

Sessional Hymn Tone 8

We fittingly honour you, apostle Andrew, as the first-called of all the disciples;* an eyewitness and minister of the Word.* You followed the Lamb that takes away the sins of the world with fervor and unwavering faith!* You later showed yourself to be a sharer in the sufferings of Him who willingly endured death for our sake.* Therefore we cry to you: pray to Christ our God, that He may grant remission of sins to those who celebrate your holy memory with love!

Glory…

Destroying the boldness of the idols and yearning for the sufferings of Christ,* you revealed yourself to be an apostle, blessed one,* raining down wonders from heaven and teaching the nations, most blessed one!* Therefore, fittingly honouring your memory in hymns,* we glorify and magnify you, apostle of the Lord, in faith.* Pray to Christ God that He may grant remission of sins to those who celebrate your holy memory with love!

Now…

Rejoice, fiery throne of God! Rejoice, O Maiden!* The royal seat and richly provided couch, the chamber hung with gold-embroidered purple,* the cloak of scarlet, adorned temple and light-bearing chariot!* Rejoice, most radiant candlestick, the twelve-walled city, the gate cast of God,* the radiant bridal chamber, magnificent banquet hall and divinely adorned tabernacle!* Rejoice, glorious bride, radiant as the sun!* Rejoice, the only splendour of my soul!

 

Ode 4

Canon of the Resurrection

Irmos: O Lord, you are my strength and my might, you are my God and my joy;* without leaving the deep recesses of the Father, you visited our poverty;* so with Habakkuk the prophet, I cry to you:* Glory to your power, O Lover of man.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Merciful Saviour, you loved me much when I was at enmity with you; in strange self-emptying you came to earth, not rejecting the last recesses of my pride. While remaining still upon the heights of your ineffable glory, you glorified me, formerly so disgraced.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Who is not amazed, O Lord, at seeing death done away through sufferings, corruption take flight through a cross, Hell emptied of its possessions through a death? This is the marvellous work of the divine sovereignty of you, the Crucified One, O Lover of man.

Most holy Theotokos, save us.

Boast of the faithful, Bride unwed, you are the protection and refuge of Christians, city wall and harbour; for you bring our petitions to your Son and save from danger those who acknowledge you in faith and love as the pure Mother of God.

Canon of the Most Holy Mother of God

Most holy Theotokos, save us.

Field unploughed that brought forth the quickening ear of corn which gives life to the world: Mother of God, save us who sing to you.

Most holy Theotokos, save us.

All-pure, we on whom the light has shone know you as Mother of God, for, O Ever-virgin, you gave birth to the Sun of Righteousness.

Most holy Theotokos, save us.

God, as you are the sinless one, grant forgiveness of our sins of ignorance and, by the prayers of her who gave you birth, give peace to the world.

Canon of St. Andrew the First-Called

Holy apostle Andrew, pray to God for us!

You cast aside your nets and took up the cross; you followed after Christ who called you. Stretching out the net of the Spirit, you caught men instead of fish. Glory to Him who gave you the Spirit!

Holy apostle Andrew, pray to God for us!

You received the fiery tongue of the Spirit and became a man well-pleasing to God, apostle. You traversed the glories of the heavens recognizing their spiritual beauty and revealing it to us.

Holy apostle Andrew, pray to God for us!

You watered the parched desert with your divine words and showed it to be fertile, O wise one, bearing fruit, the children of the church, through the spreading of the seed. Glory to Him who gave you the Spirit!

Holy apostle Andrew, pray to God for us!

Perceiving your ineffable goodness, O Jesus, Andrew summoned his kinsman, saying to Peter: my blood kinsman, we have found the Messiah who was proclaimed in the Law and the Prophets! Come, let us truly join ourselves to life!

Glory…

Faithful, let us hymn the Trinity in unity, the Father, Son and Divine Spirit, one in divinity, essence and nature, indivisible, inseparable and undivided, for He is one God in three Persons.

Now…

You ineffably conceived one of the Trinity in your womb; you gave birth to Him without corruption as a Son, yet the Trinity was never added to in time! As you were pure before you gave birth, you were kept whole, O Mother of God!

Katavasia Rod of the stem of Jesse and flower that budded from a Virgin, O most lauded Christ! From the mountain covered with darkness You have come, made flesh from her that knew no wedlock. O God not formed from matter, glory to Your might, O Lord!

 

Ode 5

Canon of the Resurrection

Irmos: Why have you thrust me away from the never-setting light of your face,* so that alien darkness has covered me, most wretched one?* Turn me back, I beg you, and direct my ways* to the light of your commandments.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Before your Passion, O Saviour, you allowed yourself to be clothed in the robe of mockery, thus covering the shameful nakedness of man; and to be nailed naked to the cross while putting off the garment of death.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

When you arose from the dust of death, O Christ, you built again my beggared nature and rendered it immortal, revealing once again the kingly image, radiant with the light of incorruption.

Most holy Theotokos, save us.

As you possess a mother’s boldness before your Son, All-pure, do not refuse your far-seeing care for our race, we pray you. For you alone, as Christians, we present to the Lord for gracious favour and propitiation.

Canon of the Most Holy Mother of God

Most holy Theotokos, save us.

Calm the restless waves of my passions, O you who brought forth God, our pilot and our Lord.

Most holy Theotokos, save us.

The ranks of angels and every company of men worship your child, O pure Mother of God.

Most holy Theotokos, save us.

Mary, Mother of God unwedded, bring to nothing the expectations of our enemies, and gladden those who sing your praise.

Canon of St. Andrew the First-Called

Holy apostle Andrew, pray to God for us!

You yearned for the cross, disciple of Christ, and through your cross you obtained the incorruptible kingdom into which you draw all the initiates of God with the cross. As we proclaim God’s own words about the cross, you grant an inheritance to us!

Holy apostle Andrew, pray to God for us!

You truly sought for Christ our life, and having searched, you were the first to find Him. Having found Him, you mystically embraced Him! You received incorruptible life from the giver becoming a treasury of this life.

Holy apostle Andrew, pray to God for us!

The proclamation of your divine thunder went out and encompassed all the ends of the earth! As David said, your lightning has appeared to all the world.

Holy apostle Andrew, pray to God for us!

Remember us, disciple of Christ, as we celebrate your memory and venerate your relics. Ever pray with fervour on behalf of the flock which you have preserved and saved from the beginning!

Glory…

Faithful, let us together glorify God: the Father, Son and Holy Spirit, the indivisible Trinity, the tri-personal Kingdom, glorifying Him in faith with eternal theology.

Now…

You gave birth to the Light beyond understanding; you bear the Lamp of the Light of the Sun! You were a new tabernacle of divine Light, sending rays of divine knowledge out to all the world.

Katavasia God of peace and Father of mercies, You have sent us the angel of great council who grants us peace. So we are guided to the light of the knowledge of God. Waking early from the night, we praise You, O Lover of mankind!

 

Ode 6

Canon of the Resurrection

Irmos: Be merciful to me, O Saviour, for many are my transgressions;* bring me up from the depths of evil, I pray you.* For I have cried out to you,* hear me, O God of my salvation.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Mightily, through a tree, the originating evil overthrew me; uplifted on the cross, O Christ, you cast him down with a greater might, putting him to shame and raising me, the fallen.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Rising from the tomb in compassion you took pity on Zion, by your divine blood bringing about the new in place of the old; and now you reign in her, O Christ, throughout the ages.

Most holy Theotokos, save us.

May we be rescued from all our grievous stumblings by your prayers, pure Mother of God, and may we meet with the divine outshining of the Son of God, ineffably made flesh of you.

Canon of the Most Holy Mother of God

Most holy Theotokos, save us.

O Mother of God, we your faithful people proclaim you living ark and temple of God, bridal chamber and gate of heaven .

Most holy Theotokos, save us.

Mary, Bride of God, your child as God became the destroyer of heathen idols and is worshipped with the Father and the Spirit.

Most holy Theotokos, save us.

The Word of God made you known to mortal men as a heavenly ladder, O Mother of God, for it was through you that he came down to us.

Canon of St. Andrew the First-Called

Holy apostle Andrew, pray to God for us!

The one who was called from Bethsaida summons us to keep the feast! He sets before us in splendour the commemoration of his struggles.

Holy apostle Andrew, pray to God for us!

By trade a fisherman, by faith a disciple, he plumbed the depths of the heart of the faithful. He lowers the hook of the word and catches us!

Holy apostle Andrew, pray to God for us!

Spreading the fire of the love of Christ within your heart, you went out to the gentiles, disciple. Your flame burns for Christ, who has truly appeared!

Holy apostle Andrew, pray to God for us!

You seasoned your mind with the salt of Christ; your wages have sweetened the heavenly teachings bringing us unfading delight.

Glory…

Faithful, let us worship the Father, Son and true Spirit, the tri-personal, indivisible Essence. Let us cry out: glory to God in Trinity!

Now…

The Son was incarnate in your womb, O Pure One, by the good pleasure of the Father and through the Holy Spirit. He openly saved mankind that had been created in his image.

Katavasia The seamonster cast out Jonah unharmed as it had received him, like a babe from the womb. And when the Word came to dwell in the Virgin and was made flesh, He came forth preserving her incorrupt, for He Himself was not subject to decay and He kept His mother free from harm!

 

Kontakion, Tone 8

When You rose from the tomb,* You also raised the dead and resurrected Adam.* Eve exults in Your resurrection,* and the ends of the world celebrate Your rising from the dead,* O most merciful One.

Ikos

My Saviour, long-suffering, Giver of life, you harrowed the kingdom of Hell and raised the dead; you met the women bringing the myrrh and for sorrow gave them joy; to the apostles you made known the signs of victory, and you shone upon your creation, O Lover of man. The whole world therefore rejoices together in your rising from the dead, O you of many mercies.

 

Ode 7

Canon of the Resurrection

Irmos: The fire in Babylon once was put to shame by the descent of God* and the young men danced in the furnace,* with joy in their steps, as in a grassy meadow,* and sang: Blessed are you, the God of our fathers.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Your glorious abasement and the divine wealth of your beggary, O Christ, struck the angels with amazement when they saw you nailed to the cross to save those who cry in faith to you: Blessed are you, God of our fathers.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

By your divine descent the lowest depths were filled with light, and the darkness and torment of former ages driven away. Then those in age-old bonds rose up and cried: Blessed are you, God of our fathers.

Glory be to the Father, and to the Son, and to the Holy Spirit, the Lord

In accordance with orthodox doctrine, we proclaim you Lord of all, only Father of the one, only-begotten Son, and we know the one true Spirit proceeding from you, one with you in nature and co-eternal.

Canon of the Most Holy Mother of God

Most holy Theotokos, save us.

Made flesh in a virginal womb you appeared for our salvation. Therefore, knowing your Mother to be the Bearer of God, in thankfulness we cry: God of our fathers, blessed are you.

Most holy Theotokos, save us.

O Virgin, all-blessed rod of the root of Jesse, you have blossomed and brought forth your fruit, salvation to those who cry in faith to your Son : God of our fathers, blessed are you.

Most holy Theotokos, save us.

Wisdom in person of the most High through the Mother of God fill with wisdom and divine power those who sing to you in faith: God of our fathers, blessed are you.

Canon of St. Andrew the First-Called

Holy apostle Andrew, pray to God for us!

The fire of the Holy Spirit, descending from on high, commanded you, apostle of Christ, to proclaim His mighty works in new languages which you had never spoken before to the ends of the earth!

Holy apostle Andrew, pray to God for us!

Initiates of the mysteries of Christ and beholders of exalted things, as the Twelve, you have enlightened the darkness of the earth, astonishing the minds of all by the proclamation you trumpeted out to all the world!

Holy apostle Andrew, pray to God for us!

Wondrous was your grace, O Master Christ, in Your divinely wise disciples. As simple and humble men, they travelled through all the ends of the earth!

Holy apostle Andrew, pray to God for us!

Who taught you to speak as you do, apostle? Who enlightened your mind to behold clearly the radiance of unapproachable glory which shines the light of truth into our hearts?

Glory…

Faithful, let us sing hymns to the Trinity, glorifying the unoriginate Father, the Son and the righteous Spirit: the single Essence! Let us chant: holy, holy, holy are You forever!

Now…

We glorify you, O Christ, as one of the Trinity, for without change, You were incarnate of the Virgin. Jesus, You bore all things as a man, united to us, without departing from the essence of the Father!

Katavasia The children brought up together in godliness, despising the unrighteous command, were not afraid of the threat of fire, but standing in the midst of the flames they sang: blessed are you, O God of our fathers!

 

Ode 8

Canon of the Resurrection

Irmos: The Chaldaean tyrant in fury kindled the furnace sevenfold for those who feared God;* then, as he beheld them saved alive by a mightier power than his, their Creator and Redeemer himself,* he cried: Bless him, young men, praise him, O priests,* highly exalt him, O people, throughout all the ages.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The power supremely divine of the Godhead of Jesus has shone out in these things: on the cross he tasted death in the flesh for all men, and he brought to nothing the might of Hell. Bless him without ceasing, young men, praise him, O priests, highly exalt him, O people, throughout all the ages.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The crucified one arose, the boastful and vainglorious fell, the fallen and the broken are restored, corruption is banished, incorruption has blossomed, for death is swallowed up by life. Bless him, young men, praise him, O priests, highly exalt him, O people, throughout all the ages.

Glory be to the Father, and to the Son, and to the Holy Spirit, the Lord

Godhead of threefold light, in single radiance shining from one three-personed nature, Begetter without beginning, Word of the Father’s nature and Spirit consubstantial, co-reigning: bless him, young men, praise him, O priests, exalt him, O people, throughout all the ages.

Canon of the Most Holy Mother of God

Most holy Theotokos, save us.

Quench the darts, fiery and seducing, of those who fight against us, so that we may hymn you, Pure One, throughout all the ages.

Most holy Theotokos, save us.

O Virgin, beyond nature you gave birth to God the Word, Creator and Saviour, and therefore we sing to you throughout all the age .

Most holy Theotokos, save us.

O Virgin, when the unapproachable Light dwelt in you, he showed you as the gold-gleaming lamp shining throughout all the ages.

Canon of St. Andrew the First-Called

Holy apostle Andrew, pray to God for us!

You drew fish from the sea, most wise one, by the craft of fishing. Now by faith, you draw men to Christ from the deception of the enemy! For deception is an abyss drowning the nations in a storm of impiety.

Holy apostle Andrew, pray to God for us!

You sailed the spiritual sea of life by faith in Christ and were not capsized, O apostle. You were propelled by the sail of the spirit and rejoicing, you have reached the eternal harbour of life!

Holy apostle Andrew, pray to God for us!

After the spiritual Sun set of His own will upon the tree, the great Andrew, the lamp of the Church and beacon of the Sun, sought to end his own life with Christ and set in Him. He, too, was hung upon the wood of a cross.

Holy apostle Andrew, pray to God for us!

Disciple and beloved friend of Christ and one of his apostles: when the Judge sits upon His throne with you, His Twelve, to give judgment as He has promised, be a fortress for us of love for mankind.

Let us bless the Father and the Son and the Holy Spirit, the Lord!

Let us glorify the three-fold radiance of Unity, the equally enthroned Trinity. Let us not separate It, but unite it consubstantially, as one Essence, united in three Persons without confusion!

Now…

Pure One, you conceived and gave birth to one of the Trinity, who, incarnate of you, renews the laws of nature by your childbearing! Theotokos, never cease to pray to Him as God on our behalf.

We praise, bless and worship the Lord, singing and exalting Him throughout all ages!

Katavasia The furnace moist with dew was the image of a wonder beyond nature, for it did not burn the children whom it had received! Just as the fire of divinity did not consume the Virgin’s womb when it entered there. So, let us raise the song: let the whole creation bless the Lord and exalt Him above all forever!

 

Magnificat

 

Ode 9

Canon of the Resurrection

Irmos: Heaven is amazed and the ends of the earth stricken with fear* that your womb is become wider than the heavens, and God is seen bodily by men.* Therefore, O Mother of God* the ranks of angels and of men magnify you.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Word of God, simple in your nature divine and unoriginate, by giving existence to flesh and assuming it to yourself you became compound: suffering as a man you remained beyond suffering as God. Therefore, we magnify you in the two natures, indivisible and yet without confusion.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

O Most High, according to the divine essence you are ever one with God as your Father; but when you took the nature of man, coming down to your servants and rising from the tomb, you made him, who is by nature God and Lord, by grace Father of those born of the earth. You with him we magnify.

Most holy Theotokos, save us.

O Virgin Mother of God, you are seen beyond nature bearing in the body that good Word which the Father as the One Good uttered from his heart before all ages. And we understand him now as being beyond the body, yet clothed with a body

Canon of the Most Holy Mother of God

Most holy Theotokos, save us.

How full of joy, how full of gladness and of overflowing healing is the thought of you to those who come to you for help and with devotion proclaim you Mother of God!

Most holy Theotokos, save us.

O full of grace, we sing to you our hymns of praise, and bring to you our never silent “Hail,” for from you all joy and exultation spring.

Most holy Theotokos, save us.

O Mother of God, how beautiful is your ripened fruit, which gives not corruption but life to those who partake of it and magnify you in faith.

Canon of St. Andrew the First-Called

Holy apostle Andrew, pray to God for us!

You spread out the net of the mystical knowledge of God. You caught fish with the beauties of heavenly thoughts! Entreat the holy Trinity, holy one, to pour out a cleansing stream on us.

Holy apostle Andrew, pray to God for us!

The nations who are enlightened by you and led up from earth to heaven, give thanks to you, for wrested from the service of the enemy, they have become companions of the holy angels and partakers of the glory of the Lord!

Holy apostle Andrew, pray to God for us!

Apostles and witnesses of ineffable things and ministers of the Word, performers of the mysteries and beholders of hidden things, pray that we may become heirs of the kingdom of Christ and partakers of His divinity.

Holy apostle Andrew, pray to God for us!

You received the power from Christ to bind and loose: free us all from the bonds of our many transgressions when Christ shall come and you Twelve will be seated upon thrones to judge all the tribes of Israel!

Glory…

We unceasingly glorify in heaven and on earth the incomprehensible Trinity: the tri-personal Essence, the indivisible Glory hymned in one divinity. With devotion, we worship the Father, Son and Holy Spirit!

Now…

We run with faith to your loving kindness, worshiping your son with devotion, Virgin Theotokos! Entreat Him as the God and Lord of the world, that He may deliver us from corruption, misfortune and all temptation.

Katavasia I behold a strange, most glorious mystery! Heaven — the cave! The cherubic throne — the Virgin! The manger — the place where Christ lay, the uncontainable God whom we magnify in song!

Small Litany

Holy is the Lord

Hymn of Light

Truly Christ is risen.* Let no one doubt or be suspicious.* For He appeared to Mary and then to those who went fishing.* Then He appeared to His eleven apostles as they were eating.* He sent them forth to baptize the whole world;* then He ascended to heaven from which He had descended,* confirming His divine message by a multitude of miracles.

The Word without beginning having found you, O all-blessed,* declared you the First-called of all the Apostles, revered Andrew;* and following in his footsteps you were revealed as guide of those who had gone astray,* bringing up the divine path to heaven.

Glory…

Let us give glorious praise to Peter’s brother, the first-called of the Disciples,* who became an eye-witness and servant of the Word, the Apostle Andrew;* for he enlightened the nations, and was crucified, dying like a Disciple of the Master.

Now…

All-blameless Virgin, implore God, to whom you gave birth,* for all who devoutly honour you, with the glorious Apostle,* to obtain the divine radiance of your Son* and the place of the elect and of the Saints;* for you have strength to do whatever you wish.

Praises

Stichera of the Praises, Tone 8

O Lord, though You stood before the judgment seat* being judged by Pilate,* yet You were seated with the Father* and were not absent from Your throne.* And risen from the dead You freed the world from slavery to the stranger,* as You are full of compassionate pity and love for mankind.

O Lord, the Jews laid You as a corpse in a grave,* and soldiers guarded You as a sleeping king* sealing You with a seal as if a treasury of life;* but You arose* and grant incorruption to our souls.

O Lord, You have given us Your Cross as a weapon against the devil;* for he quakes and trembles, unable to contemplate Your power;* for raised the dead and abolished death:* wherefore we worship Your Burial and Your Rising.

Your Angel, O Lord, having proclaimed Your Resurrection,* filled the guards with fear,* but he cried to the women saying: Why do you seek the living among the dead?* Being God He is risen* granting life to the whole world.’

Tone 1

Bethsaida now be glad;* for in you there flowered from a mystic pool two sweet scented lilies, Peter and Andrew,* who spread the fragrant proclamation of the faith to the whole world by the grace of Christ,* whose sufferings too they imitated.

Andrew rejoice and leap for joy,* because in the radiance of the Word you clearly received the Sun of glory, Christ the giver of life,* whom you held fast and by the faith proclaimed;* implore him without ceasing on behalf of us* who sing your praise with faith.

Chosen initiate of the divine dispensation of Christ,* chosen first of all to be a disciple of the Word,* Andrew who saw God cried out and said, when he saw his brother Peter,* ‘We have found the Messiah* whom the Scripture and Prophets proclaimed of old’.

The city of Patras has gained you as Shepherd and divine defender,* deliverer from dangers of every kind and guardian, wise Andrew,* as with thanksgiving it honours you.* But implore without ceasing that it may be preserved unharmed.

Tone 3, Glory…

The disciples were rebuked for the hardness of their hearts* because they doubted when Mary Magdalene proclaimed to them* the resurrection of the Saviour and His appearance to her.* But when they were strengthened with miracles and wonders,* they were sent out to preach.* And when You, O Lord, ascended to Your Father, the Source of all light,* the disciples preached throughout the world* verifying their words with wonders and miracles.* Therefore, we who were enlightened by them,* glorify Your resurrection from the dead, O Lover of mankind.

Tone 2, Now…

You are truly most blessed, O virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* Hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, Death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who finds in this your good pleasure. Glory to You!

Great Doxology

Trisagion Prayers

Troparion, Tone 2

You came forth from death, destroying the eternal bonds of Hades, O Lord.* You broke the curse of Death* and thus delivered us from the snares of the Evil One.* Then You appeared to your apostles and sent them forth to preach,* and through them You have bestowed your peace upon all the world,* for You alone are rich in mercy.

Insistent Litany

Litany of Supplication

Great Dismissal

DIVINE LITURGY

Troparia and Kontakia”
Troparion, Tone 8: You came down from on high, O Merciful One,* and accepted three days of burial* to free us from our sufferings.* O Lord, our life and our resurrection,* glory be to You.

Troparion, Tone 4: As the First-called of the Apostles* and full brother of their leader,* implore the Master of all,* to give peace to the world,* and to our souls great mercy.

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 8: When You rose from the tomb,* You also raised the dead and resurrected Adam.* Eve exults in Your resurrection,* and the ends of the world celebrate Your rising from the dead,* O most merciful One.

Now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 2: Let us praise God’s herald, whose name is “courage,”* Peter’s kinsman who leads those in the Church who follow the chief apostle,* for as then to Peter so now to us he cries aloud:* “We have found the One so longed for.”

Prokeimenon, Tone 8
Pray and give thanks to the Lord our God.
verse: In Judea God is known; His name is great in Israel. (Psalm 75:12,2)

Prokeimenon, Tone 8
Their utterance has gone forth into all the earth, and their words unto the ends of the world.

Epistle: Ephesians 4:1-6 (NRSV)
Brothers and Sisters, I therefore, the prisoner in the Lord, beg you to lead a life worthy of the calling to which you have been called, with all humility and gentleness, with patience, bearing with one another in love, making every effort to maintain the unity of the Spirit in the bond of peace. There is one body and one Spirit, just as you were called to the one hope of your calling, one Lord, one faith, one baptism, one God and Father of all, who is above all and through all and in all.

1 Corinthians 4:9-16
For I think that God has exhibited us apostles as last of all, as though sentenced to death, because we have become a spectacle to the world, to angels and to mortals. We are fools for the sake of Christ, but you are wise in Christ. We are weak, but you are strong. You are held in honor, but we in disrepute. To the present hour we are hungry and thirsty, we are poorly clothed and beaten and homeless, and we grow weary from the work of our own hands. When reviled, we bless; when persecuted, we endure; when slandered, we speak kindly. We have become like the rubbish of the world, the dregs of all things, to this very day. I am not writing this to make you ashamed, but to admonish you as my beloved children. For though you might have ten thousand guardians in Christ, you do not have many fathers. Indeed, in Christ Jesus I became your father through the gospel. I appeal to you, then, be imitators of me.

Alleluia, Tone 8
verse: Come, let us rejoice in the Lord; let us acclaim God our Saviour.
verse: Let us come before His countenance with praise and acclaim Him with psalms. (Psalm 94:1,2)
verse: The heavens shall confess our wonders, O Lord, and Your truth in the church of the saints. (Psalm 88:6)

Gospel: Luke 10:25-37 (NRSV)
At that time, a lawyer stood up to test Jesus. “Teacher,” he said, “what must I do to inherit eternal life?” He said to him, “What is written in the law? What do you read there?” He answered, “You shall love the Lord your God with all your heart, and with all your soul, and with all your strength, and with all your mind; and your neighbor as yourself.” And he said to him, “You have given the right answer; do this, and you will live.”

But wanting to justify himself, he asked Jesus, “And who is my neighbor?” Jesus replied, “A man was going down from Jerusalem to Jericho, and fell into the hands of robbers, who stripped him, beat him, and went away, leaving him half dead. Now by chance a priest was going down that road; and when he saw him, he passed by on the other side. So likewise a Levite, when he came to the place and saw him, passed by on the other side. But a Samaritan while traveling came near him; and when he saw him, he was moved with pity. He went to him and bandaged his wounds, having poured oil and wine on them. Then he put him on his own animal, brought him to an inn, and took care of him. The next day he took out two denarii, gave them to the innkeeper, and said, ‘Take care of him; and when I come back, I will repay you whatever more you spend.’ Which of these three, do you think, was a neighbor to the man who fell into the hands of the robbers?” He said, “The one who showed him mercy.” Jesus said to him, “Go and do likewise.”

John 1:35-51
The next day John again was standing with two of his disciples, and as he watched Jesus walk by, he exclaimed, “Look, here is the Lamb of God!” The two disciples heard him say this, and they followed Jesus. When Jesus turned and saw them following, he said to them, “What are you looking for?” They said to him, “Rabbi” (which translated means Teacher), “where are you staying?” He said to them, “Come and see.” They came and saw where he was staying, and they remained with him that day. It was about four o’clock in the afternoon. One of the two who heard John speak and followed him was Andrew, Simon Peter’s brother. He first found his brother Simon and said to him, “We have found the Messiah” (which is translated Anointed). He brought Simon to Jesus, who looked at him and said, “You are Simon son of John. You are to be called Cephas” (which is translated Peter).

The next day Jesus decided to go to Galilee. He found Philip and said to him, “Follow me.” Now Philip was from Bethsaida, the city of Andrew and Peter. Philip found Nathanael and said to him, “We have found him about whom Moses in the law and also the prophets wrote, Jesus son of Joseph from Nazareth.” Nathanael said to him, “Can anything good come out of Nazareth?” Philip said to him, “Come and see.” When Jesus saw Nathanael coming toward him, he said of him, “Here is truly an Israelite in whom there is no deceit!” Nathanael asked him, “Where did you get to know me?” Jesus answered, “I saw you under the fig tree before Philip called you.” Nathanael replied, “Rabbi, you are the Son of God! You are the King of Israel!” Jesus answered, “Do you believe because I told you that I saw you under the fig tree? You will see greater things than these.” And he said to him, “Very truly, I tell you, you will see heaven opened and the angels of God ascending and descending upon the Son of Man.”

Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest.* Their utterance has gone forth into all the earth,* and their words unto the ends of the world.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 148:1)

---

 

Неділя 25-та по Зісланні Святого Духа. Св. всехв. ап. Андрія Первозваного. 30 листопада

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

Стих: Ви́веди з в’язни́ці мою́ ду́шу,* щоб дя́кувати І́мені Твоє́му.

(г. 8): Вечі́рню пі́сню і слове́сну слу́жбу* прино́симо Тобі́, Хри́сте,* бо Ти зво́лив поми́лувати нас воскресі́нням.

Стих: Мене́ обсту́плять пра́ведники,* бо Ти добро́ мені́ вчи́ниш.

Го́споди, Го́споди,* не відки́нь нас від Твого́ лиця́,* але́ зволь поми́лувати нас воскресі́нням.

Стих: З глиби́н взива́ю до Те́бе, Го́споди,* Го́споди, почу́й мій го́лос.

Ра́дуйся, Сіо́не святи́й,* ма́ти церко́в, Бо́же посе́лення!* Бо ти пе́рший прийня́в проще́ння гріхі́в воскресі́нням.

Стих: Неха́й бу́дуть Твої́ ву́ха ува́жні,* до го́лосу бла́гання мого́.

Сло́во Бо́га Отця́ пе́ред віка́ми наро́джене,* оста́ннім же ча́сом доброві́льно вопло́чене від Пречи́стої,* ви́терпіло сме́ртне розп’я́ття* та й спасло́ зда́вна уме́рлу люди́ну Свої́м воскресі́нням.

Стих: Коли́ Ти, Го́споди, зважа́тимеш на беззако́ння, то хто всто́їться, Го́споди.* Та в Те́бе є проще́ння.

(г. 4, подібний: Покликаний був ти): Світлом Предте́чі освічений,* коли́ іпоста́сне ся́яння Отчої сла́ви яви́лося,* лю́дський рід із-за милосе́рдя спасти́ бажа́ючи,* тоді пе́ршим ти, сла́вний, до Ньо́го прибіг єси́,* ося́яний у ро́зумі* доскона́лішим бли́ском Його́ Божества́;* з сіє́ї причи́ни і проповідником, і Апо́столом став* Христа́ Бо́га на́шого,* Яко́го блага́й* спасти́ і просвітити ду́ші на́ші.

Стих: За́для І́мени Твого́ наді́юсь на Те́бе, Го́споди, наді́ється душа́ моя́ на сло́во Твоє́;* наді́ється душа́ моя́ на Го́спода.

Гла́сом Предте́чі оглаше́нний,* коли́ всесвяте́є Сло́во воплоти́лося,* життя́ нам даючи́ і спасіння су́щим на землі благовісту́ючи,* тоді за Ним, прему́дрий, ти послідував* і себе́ само́го, як добірну і всесвяту́* же́ртву первопло́дів, Йому́ посвяти́в єси́;* і, Його́ пізна́вши,* відкри́в єси́ і ро́дичеві твоє́му Бо́га на́шого,* Яко́го блага́й* спасти́ і просвіти́ти ду́ші на́ші.

Стих: Від ра́нньої сторо́жі до но́чі від ра́нньої сторо́жі* неха́й упова́є Ізра́їль на Го́спода.

З неплі́дної розкві́тлого* послідо́вником бу́вши,* коли́ дівственне Зро́дження зазоріло* – благоче́стя Учи́тель і чистоти́ цілому́дрія Яви́тель,* – тоді ти прегаря́чим чесно́ти ревни́телем,* Андрі́ю блаже́нний, став єси́,* восхо́дження в се́рці своє́му поклада́ючи,* і підня́вся від сла́ви до невимо́вної сла́ви Христа́ Бо́га на́шого,* Яко́го блага́й* спасти́ і просвіти́ти ду́ші на́ші.

Стих: Бо в Го́спода ми́лість і відку́плення вели́ке в Ньо́го;* Він ви́зволить Ізра́їля від усьо́го беззако́ння його́.

(г. 1): Первозваний учень* і наслідувач страждання,* Андрей Апостол* співобразно з Тобою, Господи,* тих, що в глибині невідання піддавалися колись омані,* гачком Хреста Твого витягнувши, привів до Тебе;* молитвами його, Преблагий, життя наше втихомир* і спаси душі наші.

Стих: Хвалі́те Го́спода всі наро́ди!* Прославля́йте Його́ всі лю́ди!

Оспіваймо, вірні, Петрового родича Андрея,* Христового учня:* він бо, море неводами колись обстеживши, риб наловив,* тепер же вселенну ловить вудкою Хреста і народи навертає від омани до хрещення,* і стоячи перед Христом, просить миру світові,* а душам нашим – великої милости.

Стих: Вели́ке бо до нас Його́ милосе́рдя,* і ві́рність Го́спода пові́ки.

Вогонь духовний, що просвітлює мислі і спопеляє гріхи,* вглиб серця прийнявши, Апостол Христів і учень* сяє тайними променями вчень у непросвітлених серцях язичників,* а надто спалює хворост мітотворення нечестивих,* бо вогонь духа таку має дію.* О чудо, гідне подиву і трепету!* Язик із глини, єство з глею, тіло з пороху* – прийняли знання духовне і неземне.* Але, о таїннику невимовного і споглядальнику небесного,* моли про озорення душ наших.

Сла́ва: (г. 4): Риб лови́тву поли́шивши, Апо́столе,* люде́й уло́влюєш ти ву́дкою про́повіді,* спуска́ючи, немо́в гачо́к, благоче́стя прима́нку* і витяга́ючи з глибини́ ома́ни всі наро́ди,* Андрі́ю Апо́столе,* верхо́вного єдинокро́вний* і вселе́нної наста́внику всюдичу́тний,* блага́ти не припиня́й за нас,* що з ві́рою і любо́в’ю восхваля́ємо, всехва́льний,* завжди́ шано́вану па́м’ять твою́.

І ни́ні (догмат, г. 8): Цар небе́сний з любо́ви до люде́й на землі́ з’яви́вся* і між людьми́ пожи́в;* бо від чи́стої Ді́ви воплоти́вся* і з не́ї ви́йшов, прийня́вши ті́ло.* Він є Син оди́н, дві в Ньо́му приро́ди, а не осо́би.* Тому́, пропові́дуючи Його́, як доскона́лого Бо́га* і спра́вді доскона́лу люди́ну,* визнаємо́ Христа́ Бо́га на́шого.* Моли́ Його́, Ма́ти всечи́ста,* щоб були́ поми́лувані ду́ші на́ші.

Читання

Диякон: Премудрість.

Чтець: Першого Соборного послання святого апостола Петра читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Петро, апостол Ісуса Христа, вибраним переселенцям, розсіяним Понту, Галатії, Кападокії, Азії та Вітинії, згідно з передбаченням Бога Отця, освяченням Духа, на послух і на скроплення кров’ю Ісуса Христа: благодать і мир вам хай помножиться! Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що у своїм великім милосерді відродив нас до живої надії через воскресіння Ісуса Христа з мертвих, до спадщини, яка не може ні зотліти, ні заплямитися, ані зів’янути, − збереженої для нас на небі, для нас, яких Божа потуга вірою зберігає на спасіння, що готове з’явитись останнього часу. Ви тим радійте, навіть якщо тепер треба трохи посумувати в різних досвідах, щоб ваша випробувана віра, куди цінніша від тлінного золота, яке вогнем очищають, була на похвалу, на славу й на честь − під час об’явлення Ісуса Христа, якого ви, не бачивши, любите, в якого, не оглядаючи, віруєте, радіючи радістю невимовною і повною величі, осягаючи ціль вашої віри − спасіння душ ваших. Про це спасіння розвідували й досліджували пророки, що про вашу благодать пророкували. Вони досліджували, на котрий і який час вказував Дух Христа, що був у них, який свідчив наперед про Христові страсті та ту велику славу, яка по них мала настати. І їм було об’явлено, що не самим собі, а вам вони приготували те, що тепер вам оповіщено тими, які через Святого Духа, посланого з неба, вам проповідували; на що навіть і ангели гаряче прагнуть споглядати. Тому, підперезавши стан вашого ума, тверезі, надійтеся повнотою на благодать, що вам буде принесена в об’явленні Ісуса Христа. Як слухняні діти, не потураючи колишнім вашим похотям, як то було за вашого незнання, але як той, хто вас покликав − святий, так само й ви самі усім вашим життям станьте святі, написано бо: «Ви будете святі, бо я святий». І коли Отцем звете того, хто без уваги на особу буде судити кожного за його вчинками, то поводьтеся з острахом за час вашого вигнання і знайте, що не тлінним золотом чи сріблом ви були вибавлені від вашого життя суєтного, яке ви прийняли від батьків ваших, а дорогоцінною кров’ю Христа, непорочного й чистого ягняти, передбаченого перед заснуванням світу і об’явленого, ради вас, останніми часами. Ви через нього віруєте в Бога, який воскресив його з мертвих і прославив, щоб ваша віра і надія була на Бога. Очистивши послухом правди душі ваші для братньої нелицемірної любови, любіть гаряче один одного щирим серцем, відроджені наново не з тлінного насіння, а з нетлінного: словом Божим живим і вічним. Бо кожне тіло, як трава, і вся його слава, немов цвіт трави: трава всохла, і цвіт опав, − а слово Господнє повік перебуває. Оце ж воно і є, оте слово, що було вам благовістоване. Залишивши, отже, всяку злобу й усякий підступ, лицемірство, заздрість і всілякі обмови, жадайте, неначе новонароджені дитятка, молока чистого, духовного, щоб ним рости вам на спасіння, якщо ви скуштували, який Господь добрий. Приступіть до нього, каменя живого, людьми відкинутого, а Богом вибраного, дорогого. А й самі віддайтеся, мов живе каміння, щоб з нього збудувати духовний дім, на святе священство, щоб приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа. Бо в Письмі стоїть: «Ось я кладу в Сіоні камінь наріжний, вибраний, дорогоцінний. Хто вірує в нього, не осоромиться». (1 Пт. 1, 1-25; 2, 1-6)

Диякон: Премудрість.

Чтець: Першого Соборного послання святого апостола Петра читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Власне, на це ви покликані, бо й Христос страждав за вас також, лишивши вам приклад, щоб ви йшли його слідами; той, хто не вчинив гріха, і підступу в його устах не знайшлося, хто був злословлений, але сам, навпаки, не злословив, хто страждав, та не погрожував, а здався на того, який судить справедливо; він сам у своїм тілі виніс наші гріхи на дерево, щоб ми, вмерши для гріхів, жили для справедливости, − ми, що його синяками зцілились. Бо ви блукали, немов вівці, але тепер повернулися до пастиря і наставника душ ваших. Так само ви, жінки, коріться своїм чоловікам, щоб, навіть якщо деякі й не вірять слову, були поводженням жінок позискані без слова, коли побачать ваше життя у чистоті й повазі. Нехай ваша окраса буде не зовнішня − заплітання волосся, накладання золотих обручок чи прибирання в шати, але в середині людського серця, в нетлінності душі, лагідної та мовчазної: це многоцінне перед Богом. Бо колись і святі жінки, які надіялися на Бога, себе приоздоблювали, корившися своїм чоловікам, як от Сара слухала Авраама, «паном» його звала; ви ж її діти, коли добре чините і не лякаєтеся жадних застрашувань. Ви, чоловіки, живіть розумно разом з вашими жінками, як з істотами, що від вас слабші, віддаючи їм належну шану як співспадкоємцям благодаті життя, − тим ваші молитви не втрачатимуть на силі. Нарешті, всі ви будьте однієї думки, співчутливі, братолюбні, милосердні, смиренні. Не платіть злом за зло чи лайкою за лайку, а, навпаки, благословляйте, бо ви на те покликані, щоб успадкувати благословення. (1 Пт. 2, 21-25; 3, 1-9)

Диякон: Премудрість.

Чтець: Першого Соборного послання святого апостола Петра читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Тому, отже, що Христос страждав тілом, ви теж озбройтеся тією самою думкою, а саме: хто страждав тілом, той перестав грішити, щоб решту часу жити, в тілі, не за людськими похотями, а за волею Божою. Бо доволі часу минуло на виконуванні волі поган, тих, що віддавалися розпусті, пристрастям, пияцтву, гульні, напійкам та мерзенній службі ідолів. У тому вони дивуються, що ви не рветеся разом із ними до того самого багна розпусти, тож хулять. Але за це вони здадуть рахунок тому, хто готов судити живих і мертвих. На те бо й мертвим проповідувано благовість, щоб, суджені за людською волею в тілі, вони жили у Бозі духом. Кінець усьому близько. Будьте мудрі й тверезі, здатні до молитов. Насамперед майте велику любов один до одного, бо любов силу гріхів покриває! Будьте гостинні один до одного − без нарікання. Служіть один одному, кожен тим даром, що його прийняв, як добрі домоуправителі різноманітної Божої благодаті. Говоріть лише у глузді Божих слів, служіть лише у дусі тієї сили, яку дає Бог, щоб у всьому прославлявся Бог через Ісуса Христа, якому слава й сила по віки віків! Амі́нь. (1 Пт. 4, 1-11)

Стихири на стиховні

(г. 8): На хрест ви́йшов Ти, Ісу́се, зійшо́вши з не́ба!* Прийшо́в Ти на смерть, Життя́ безсме́ртне,* спра́вжнє сві́тло для тих, що в те́мряві,* для всіх, що впа́ли – воскресі́ння і просві́чення.* Спа́се наш, – сла́ва Тобі!

Стих: Госпо́дь царю́є,* у ве́лич Він зодягну́вся. (Пс. 92,1)

Славосло́вимо Христа́, що воскре́с із ме́ртвих.* Він, прийня́вши ду́шу й ті́ло,* одне́ від о́дного відділи́в під час стражда́ння.* Його́ пречи́ста душа́ зійшла́ в ад і його́ полони́ла,* у гро́бі ж не зазна́ло зотлі́ння святе́ ті́ло* Визволи́теля душ на́ших.

Стих: Бо Він утверди́в вселе́нну,* і вона́ не захита́ється. (Пс. 92,1)

Псалма́ми й пісня́ми прославля́ємо, Спа́се,* Твоє́ воскресі́ння з ме́ртвих,* яки́м Ти ви́зволив нас від а́дських мук* і, як Бог, дав ві́чне життя́ і вели́ку ми́лість.

Стих: До́мові Твоє́му, Го́споди,* нале́жить свя́тість на до́вгі лі́та. (Пс. 92,5)

О, Вла́дико всіх недосту́пний!* Тво́рче не́ба й землі́!* Ти на хресті постражда́в і дав мені́ безстра́стя;* прийня́вши ж погребе́ння і воскре́снувши в сла́ві,* Ти підня́в Ада́ма руко́ю всеси́льною.* Сла́ва Твоє́му на тре́тій день воскресі́нню,* яки́м Ти дав нам ві́чне життя́ і очи́щення з гріхі́в,* як єди́ний людинолю́бний!

Сла́ва: (г. 3): Єдинокро́вного бра́та Петро́вого* і Христо́вого у́чня,* риб лови́теля і ловця́ люде́й* – пісня́ми вшану́ймо Андрі́я Апо́стола:* він бо всіх наста́вив догма́тами Ісу́сового вче́ння* і як прима́нку ри́бам – плоть беззако́нникам відда́в* і їх у не́від улови́в.* Його́ моли́твами, Хри́сте,* пода́й лю́дям Твоїм мир і вели́ку ми́лість.

І ни́ні: передсвяття: Йо́сифе, скажи́ нам:* як Ді́ву, яку́ взяв ти зі Святи́лища,* вагі́тною приво́диш у Вифлеє́м?* «Я, – гово́рить він, – проро́ків досліди́в* і, одкрове́ння отри́мавши од А́нгела,* упе́внився, що Бо́га зро́дить Марі́я непоясне́нно;* Йому́ на поклоні́ння волхви́ зо Схо́ду при́йдуть,* із дара́ми кошто́вними слу́жачи».* Го́споди, що ра́ди нас воплоти́вся, сла́ва Тобі́!

Тропарі

(г. 8): З висоти́ зійшо́в Ти, Милосе́рдний,* погребе́ння прийня́в Ти тридне́вне,* щоб нас ви́зволити від страсте́й,* життя́ і воскресі́ння на́ше,* Го́споди, сла́ва Тобі́.

Сла́ва: (г. 4): Як первозва́ний з апо́столів і як верхо́вного брат* Влади́ці всіх, Андре́ю, моли́ся,* мир вселе́нній дарува́ти* і ду́шам на́шим вели́ку ми́лість.

І ни́ні: Таємниця споконвіку закрита й ангелам незнана:* через тебе, Богородице, Бог землянам появився,* прийнявши в незлитній сполуці тіло* і витерпівши задля нас добровільно хрест;* ним він воскресив первоствореного* і спас від смерти душі наші.

 

УТРЕНЯ

Священник: Слава святій, одноістотній, животворчій і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Сла́ва во ви́шніх Бо́гу, і на землі́ мир,* в лю́дях благоволі́ння. (3 р.)

Го́споди, гу́би мої́ відкри́й,* і уста́ мої́ сповістя́ть хвалу́ Твою́. (2 р.)

Шестипсалм’я

Псалом 3 (У понеділок)

О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.

Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».

Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.

Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.

Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.

Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.

Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.

У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.

Псалом 37 (У вівторок)

О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.

Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.

Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.

Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.

Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.

Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.

Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.

Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.

О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.

Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.

Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.

І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.

Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.

Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.

На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.

Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.

Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.

Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.

А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.

І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.

Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.

Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.

Псалом 62 (У середу)

Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.

Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.

Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.

Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.

Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.

Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.

Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.

Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.

Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.

Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.

Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.

А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амі́нь.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3 р.)

Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амі́нь.

Псалом 87 (У четвер)

Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.

Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.

Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.

Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.

Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.

Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.

Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.

Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.

Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.

Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?

Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій − твою вірність?

Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?

Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.

Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?

Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій − і умліваю.

Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.

Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.

Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.

Псалом 102 (У п’ятницю)

Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє − його святе ім’я.

Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.

Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.

Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.

Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.

Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.

Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.

Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.

Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.

Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.

Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.

Як далеко схід від заходу,* так віддалив він від нас злочинства наші.

Як батько милосердиться над синами,* так милосердиться Господь над тими, що його бояться.

Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.

Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, і мов квітка в полі.

Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.

Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.

І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.

Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.

Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.

Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.

Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!

Псалом 142 (У суботу й неділю)

О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.

І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.

Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.

Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.

Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.

До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.

Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.

Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.

Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.

Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.

Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.

І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: І нині і повсякчас, і на віки віків. Амі́нь.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Під час рецитування псалмів, Священник читає потиху перед св. дверми оці молитви:

Утренні молитви

Велика єктенія

У мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасення їх Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Благодаримо Тебе, Господи, Боже наш, що підняв нас із постелі нашої і вклав в уста наші слово хвали, щоб поклонятися і призивати ім’я Твоє святе. Ми умоляємо Твоє милосердя, яке Ти завжди виявляв у нашому житті. Пошли поміч свою людям, що стоять перед лицем святої слави Твоєї і дожидають від Тебе багатої милости; і дай нам, що зо страхом і любов’ю завжди Тобі служимо, хвалити несказанну Твою доброту.]

Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Бог Господь… (Пс. 117), глас 8

Бог – Госпо́дь, і яви́вся нам; благослове́н, хто йде в ім’я́ Госпо́днє.

Стих: Прославля́йте Го́спода, бо Він благий, бо ми́лість Його́ ві́чна.

Стих: Вони́ навко́ло обступи́ли мене́, але́ я ім’я́м Госпо́днім перемо́жу їх.

Стих: Я не вмру, а жи́тиму і розка́зуватиму про діла́ Госпо́дні!

Стих: Ка́мінь, яки́м зне́хтували будівни́чі, став головни́м на ро́зі. Від Го́спода це ста́лось, і ди́вне воно́ в оча́х на́ших.

Тропарі

(г. 8): З висоти́ зійшо́в Ти, Милосе́рдний,* погребе́ння прийня́в Ти тридне́вне,* щоб нас ви́зволити від страсте́й,* життя́ і воскресі́ння на́ше,* Го́споди, сла́ва Тобі́. (2 р.)

Сла́ва: (г. 4): Як первозва́ний з апо́столів і як верхо́вного брат* Влади́ці всіх, Андре́ю, моли́ся,* мир вселе́нній дарува́ти* і ду́шам на́шим вели́ку ми́лість.

І ни́ні: Таємниця споконвіку закрита й ангелам незнана:* через тебе, Богородице, Бог землянам появився,* прийнявши в незлитній сполуці тіло* і витерпівши задля нас добровільно хрест;* ним він воскресив первоствореного* і спас від смерти душі наші.

По тропарях читає читець чергову катизму, після якої диякон перед св. дверми виголошує:

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Від ночі лине дух наш до Тебе, Боже, бо світлом є повеління Твої. Навчи нас, Боже, правди Твоєї, заповідей Твоїх і виправдань Твоїх. Просвіти наші духовні очі, щоб ми не заснули в гріхах на смерть. Віджени всяку мряку від сердець наших, даруй нам сонце правди і охорони життя наше знаменням і печаттю Святого Твого Духа. Направ стопи наші на шлях мирний, дай нам бачити ранішній день у радості, щоб ми Тобі засилали ранішні молитви.]

Священник: Бо Твоя є влада і Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Перший сідальний

(г. 8): Ти воскрес із мертвих, Життя всіх,* тож ангел світлий жінкам сказав:* Перестаньте плакати й апостолам сповістіть воскресіння* та співайте, що воскрес Христос Господь.* Він, як Бог, зволив спасти рід людський.

Сла́ва і ни́ні: Оспівуймо небесні двері й кивот,* всесвяту гору й осяйну хмару,* небесну драбину, духовний рай,* спасіння Єви та великий скарб вселенної!* Бо з неї виникло світові спасіння й відпущення давніх прогріхів.* Тому й співаємо тобі:* Моли Сина твого й Бога, щоб дав прощення гріхів нам,* що поклоняємося пресвятому твоєму народженню.

Відтак читець читає другу чергову катизму, диякон виголошує другу малу єктенію:

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Боже й Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти підніс нас з постелі нашої і зібрав на годину молитви. Дай нам ласку відкрити уста наші і прийми наші подяки, що в наших силах, і навчи нас установ Твоїх. Бо молитися як слід не вміємо, якщо Ти, Господи, святим Твоїм Духом не навчиш нас. Тому молимося Тобі: Даруй і прости, якщо ми згрішили аж до теперішньої години словом або ділом, або думкою, добровільно або недобровільно. Бо коли на провини будеш дивитися, Господи, Господи, то хто встоїться, бо в Тебе є прощення. Ти один святий, допоміжник сильний, захисник життя нашого, і Тебе ми завжди оспівуватимемо.]

Священник: Бо Ти благий і людинолюбний Бог – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Другий сідальний

(г. 8): Люди, Спасе, Твій гріб опечатали,* та ангел відвалив камінь від входу.* Жінки, бачивши воскреслого з мертвих,* і самі благовістили учням у Сіоні, що Ти воскрес – Життя всіх;* впали окови смерти!* Господи, – слава Тобі!

Сла́ва і ни́ні: (співається стоячи): Тобо́ю ра́дується, Благода́тная, все творі́ння,* а́нгельський собо́р і лю́дський рід,* освя́чений хра́ме і ра́ю слове́сний, ді́вства похвало́,* із яко́ї Бог воплоти́вся і младе́нцем став – пе́ред віка́ми су́щий Бог наш.* Ло́но бо твоє́ престо́лом сотвори́в і утро́бу твою́ просто́рішою небе́с учини́в.* Тобо́ю ра́дується, Благода́тная, все творі́ння, сла́ва тобі́.

Полієлей

Хвалі́те ім’я́ Госпо́днє, хвалі́те, слу́ги Госпо́дні. Алилу́я (3 р.).

Ви, що стоїте́ у хра́мі Госпо́днім, у двора́х до́му Бо́га на́шого. Алилу́я (3 р.).

Го́споди, ім’я́ Твоє пові́ки, і па́м’ять Твоя́, о Го́споди, від ро́ду й до ро́ду. Алилу́я (3 р.).

Благослове́нний Госпо́дь із Сіо́ну, що перебува́є в Єрусали́мі. Алилу́я (3 р.).

Хвалі́те Го́спода, бо Він до́брий, – алилу́я – бо ми́лість Його́ ві́чна. Алилу́я (3 р.).

Розстели́в зе́млю над во́дами, – алилу́я – бо ми́лість Його́ ві́чна. Алилу́я (3 р.).

І ви́зволив від на́ших гноби́телів, – алилу́я – бо ми́лість Його́ ві́чна. Алилу́я (3 р.).

Прославля́йте Бо́га небе́сного, – алилу́я – бо ми́лість Його́ ві́чна. Алилу́я (3 р.).

Величання

Величаємо тебе, святий апостоле Андрею,* і вшановуємо страждання і труди твої,* бо ними ти трудився у благовісті Христовій.

Стих: По всій землі ти наставив їх князями.

Стих: Його блискавки освітлюють всесвіт.

Стих: Господь народові своєму дасть силу і владу. Благословенний Бог.

Ангельський хор

Стих: Благослове́нний Ти, Го́споди,* навчи́ мене́ устано́в Твої́х.

А́нгельський хор здивува́вся,* ба́чивши до ме́ртвих зарахо́ваним Тебе́, Спа́се,* що си́лу сме́рти зни́щив, і з Собо́ю Ада́ма підня́в* та з а́ду всіх ви́зволив.

Стих: Благослове́нний Ти, Го́споди,* навчи́ мене́ устано́в Твої́х.

На́що ми́ро* зі сльоза́ми, Учени́ці, жалі́бно змі́шуєте?* – запита́в світлоно́сний а́нгел при гро́бі мироно́сиць.* Гля́ньте на гріб і зрозумі́йте,* що воскре́с Спаси́тель з гро́бу.

Стих: Благослове́нний Ти, Го́споди,* навчи́ мене́ устано́в Твої́х.

Ра́но на світа́нку* мироно́сиці поспіша́ли до гро́бу Твого́, пла́чучи,* але́ з’яви́вся їм а́нгел і прорі́к:* Пора́ голосі́ння мину́ла, не пла́чте;* про воскресі́ння ж звісті́ть апо́столам!

Стих: Благослове́нний Ти, Го́споди,* навчи́ мене́ устано́в Твої́х.

Мироно́сиці – жінки́,* що з ми́ром прийшли́ до гро́бу Твого́, Спа́се, рида́ли.* А́нгел же їм сказа́в, мо́вивши:* Чому́ між ме́ртвими живо́го шука́єте?* Він бо, як Бог, воскре́с із гро́бу.

Сла́ва: Поклоні́мось Отцю́,* і Його́ Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* Святі́й Тро́йці* в одні́й су́тності,* з серафи́мами взива́ючи:* Свят, свят, свят єси́, Го́споди.

І ни́ні: Життєда́вця породи́вши, ти, Ді́во,* Ада́ма з гріха́ ви́зволила,* Є́ві ра́дість за́мість сму́тку подала́,* а відпа́лих від життя́ поверну́в до ньо́го той,* що з те́бе ті́ло прийня́в – Бог і люди́на.

Алилу́я, алилу́я, алилу́я: Сла́ва Тобі́, Бо́же! (3 р.)

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Від ночі лине дух наш до тебе, Боже, бо світлом є повеління твої на землі. Навчи нас у страсі твоєму виконувати правду й добро, бо тебе славимо як правдивого Бога нашого. Прихили вухо своє і вислухай нас, і пом’яни, Господи, тих, що є та що моляться з нами, всіх по імені, і спаси їх силою твоєю. Благослови людей твоїх і освяти спадкоємство твоє: мир світові твоєму даруй, церквам твоїм, Священникам, владі, і всім людям.]

Священник: Бо благословилося ім’я Твоє і прославилося царство Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Іпакой, глас 8

Мироносиці, приступивши до гробу Життєдавця,* шукали між мертвими безсмертного Владику;* вістку ж радісну від ангела почувши,* сповістили апостолів, що воскрес Господь,* подаючи світові велику милість.

(г. 1): Як божественного ученика і покликаного раніше за всіх учеників Христових, з любов’ю прославляємо тебе, Андрію апостоле, і з вірою до тебе взиваємо: охороняй паству твою, яка доручена тобі Богом, від усякої скорботи, недолі, спокус і всякого зла.

Сла́ва: (г. 3): Тебе, Первозваного, знайшов Христос, як найкращого тайнослужителя, Андрію блаженний, що повеління Його старанно по всій вселенній благовістив, облітаючи на крилах, просвітив народи і сподобив нашу землю твоїм завітанням і благовістям Христовим; Його як Бога моли дарувати нам велику милість.

І ни́ні: (г. 5): Апостола всі прославмо як самовидця Слова, і божественного проповідника, і воістину духовного ловця народів, бо привів нас до пізнання Христа Андрій богопроповідник, істинно великий наш заступник; і нині безперестанно молиться за спасіння душ наших.

Степенна пісня, глас 8

Антифон 1:

Від юности моєї ворог мене спокушає і палить пристрастями,* а я надіюсь на тебе, Господи, і перемагаю його.

Ненависники Сіону хай стануть, як трава, яку виривають!* Христос скосить їхні шиї косою мук.

Сла́ва і ни́ні: Святий Дух оживляє все.* Він Світло від Світла, великий Бог;* з Отцем співаємо йому та зі Словом.

Антифон 2:

Нехай серце моє, смиряючись, покриється страхом Твоїм, щоб через гордість я не відпав від Тебе, всемилосердний.

Той, хто надію на Господа покладав, не убоїться тоді, коли Він буде вогнем судити всіх і стражданнями.

Сла́ва і ни́ні: Всякий, хто під покровом Божества, Святим Духом бачить, пророкує і великі чуда творить, Єдиного Бога в трьох Особах прославляючи, бо, хоч Божество й трисяйне, але єдиноначальне.

Антифон 3:

Взиваю до Тебе, Господи, зваж і прихили вухо Твоє до мене, що взиваю, і очисти мене раніш, ніж візьмеш мене звідси.

Усякий, хто відходить до матері своєї – землі, знову повернеться, щоб прийняти страждання або почесті за прожите життя.

Сла́ва і ни́ні: Від Святого Духа – богослів’я, Він – Трисвята Одиниця; Безначальний Отець, від Нього народжується Син безлітній; і Дух співпрестольний і єдинообразний, що від Отця разом сяє.

Антифон 4:

Як добре, як гарно, коли брати живуть разом, бо в цьому Господь життя обіцяв вічне.

Той, хто прикрашає лілеї польові, повеліває не турбуватися про одежу свою.

Сла́ва і ни́ні: Святим Духом, єдиною причиною все тримається в мирі, він бо Бог Єдиносущний з Отцем і Сином.

Євангеліє

Бу́дьмо ува́жні.

Священник: Мир усі́м.

Прему́дрість. Бу́дьмо ува́жні.

Прокімен, глас 8

Псалом 145

Повік царюватиме Господь, Бог твій, Сіоне, з роду в рід.

Стих: Хвали, душе моя, Господа,* похвалю Господа в житті моїм.

Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

[Скарбнице благ, джерело невисихаюче, Отче святий, чудотворче всесильний і вседержителю! Усі Тобі поклоняємося і Тобі молимося та Твої милості і Твої ласки призиваємо на поміч і на заступництво нашій смиренності. Пом’яни, Господи, слуг Твоїх, прийми від усіх нас ранішні моління, як кадило перед Тобою; ні одного з нас не вчини нездатним, але всіх нас зберігай ласками Твоїми. Пом’яни, Господи, тих, що чувають і співають на славу Твою і єдинородного Твого Сина і Бога нашого, і Святого Твого Духа. Будь їм помічником і заступником; прийми їх молитви на наднебесний і духовний Твій жертовник.]

Священник: Бо Ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Вірні на глас прокімена: Вся́ке диха́ння, неха́й хва́лить Го́спода.

Стих: Хвалі́те Бо́га у святи́ні Його́.

Стих: Хвалі́те Його́ у тверди́ні си́ли Його́.

І щоб удосто́їтися нам ви́слухати свято́го Єва́нгелія, Го́спода Бо́га молі́м.

Вірні: Го́споди, поми́луй (3 р.).

Прему́дрість, про́сті, ви́слухаймо свято́го Єва́нгелія.

Священник: Мир усі́м!

Вірні: І ду́хові твоє́му.

Священник: Від Марка свято́го Єва́нгелія чита́нн.

Вірні: Сла́ва Тобі́, Го́споди, сла́ва Тобі́.

Бу́дьмо ува́жні.

Священник сам читає Євангеліє.

У той час воскрес Ісус уранці першого дня тижня, і найперше з’явився Марії Магдалині, з якої вигнав був сім бісів. Вона пішла й повідомила тих, що були з ним і що сумували й плакали. Вони, почувши, що він живий та що вона його бачила, не йняли віри. Після цього з’явився в іншім вигляді двом із них, що були в дорозі й ішли на село. І ці, вернувшися, сповістили інших, але і їм не йняли віри. Нарешті, з’явився він також і одинадцятьом, коли вони були за столом, і докорив їм за їхнє невірство та заскорузлість серця, що не повірили тим, які бачили його воскреслого з мертвих. І сказав їм: − Ідіть по всьому світу і проповідуйте Євангеліє всякому сотворінню. Хто увірує й охриститься, той буде спасенний; а хто не увірує, той буде осуджений. І ось знаки, що будуть супроводити тих, які увірують: Ім’ям моїм виганятимуть бісів, говоритимуть новими мовами; братимуть гадюк руками і хоч би випили що смертельне, не пошкодить їм; на хворих класти муть руки, і їм стане добре. Господь же Ісус, промовивши до них так, вознісся на небо й возсів праворуч Бога. А вони пішли й проповідували всюди, і Господь помагав їм та стверджував слово чудесами, які його супроводили. Амі́нь. (Мр. 71 зач.; 16, 9-20)

Вірні: Сла́ва Тобі́, Го́споди, сла́ва Тобі́.

Воскресіння Христове

(г. 6): Воскресі́ння Христо́ве ба́чивши,* поклоні́мось свято́му Го́споду Ісу́сові,* єди́ному безгрі́шному.* Хресту́ Твоє́му поклоня́ємось, Хри́сте,* і святе́ воскресі́ння Твоє́ велича́ємо і сла́вимо,* бо Ти – Бог наш,* крім Те́бе і́ншого не зна́ємо,* ім’я́ Твоє́ призива́ємо.* Прийді́ть, усі́ ві́рні,* поклоні́мось свято́му Христо́вому воскресі́нню,* це бо прийшла́ че́рез хрест ра́дість усьо́му сві́тові.* За́вжди благословля́ючи Го́спода,* сла́вимо воскресі́ння Його́,* бо, розп’я́ття перетерпі́вши,* Він сме́ртю смерть перемі́г.

Псалом 50

Поми́луй мене́, Бо́же, з вели́кої ми́лости Твоє́ї,* і бага́тством щедро́т Твої́х очи́сти мене́ з беззако́ння мого́.

Обми́й мене́ повното́ю з беззако́ння мого́,* і від гріха́ мого́ очи́сти мене́.

Бо беззако́ння моє́ я зна́ю,* і гріх мій є за́вжди пе́редо мно́ю.

Про́ти Те́бе єди́ного я згріши́в* і пе́ред Тобо́ю зло вчини́в;

То й пра́вий Ти в слова́х Твої́х* і перемо́жеш, коли́ бу́деш суди́ти.

Це бо в беззако́ннях я зача́тий,* і в гріха́х породи́ла мене́ ма́ти моя́.

Це бо і́стину полюби́в єси́,* невідо́ме й тає́мне му́дрости Своє́ї яви́в Ти мені́.

Окропи́ мене́ іссо́пом, і очи́щуся,* обми́й мене́, і ста́ну білі́ший від сні́гу.

Дай мені́ відчу́ти ра́дість і весе́лість,* зраді́ють ко́сті сокру́шені.

Відверни́ лице́ Твоє́ від гріхі́в мої́х,* і всі беззако́ння мої́ очи́сти.

Се́рце чи́сте створи́ в мені́, Бо́же,* і ду́ха пра́вого обнови́ в ну́трі моє́му.

Не відки́нь мене́ від лиця́ Твого́,* і Ду́ха Твого́ Свято́го не відійми́ від ме́не.

Поверни́ мені́ ра́дість спасі́ння Твого́,* і ду́хом влади́чним утверди́ мене́.

Вкажу́ беззако́нним доро́ги Твої́,* і нечести́ві до Те́бе наве́рнуться.

Ви́зволь мене́ від вини́ кро́ви, Бо́же, Бо́же спасі́ння мого́,* і язи́к мій ра́дісно просла́вить справедли́вість Твою́.

Го́споди, гу́би мої́ відкри́й,* і уста́ мої́ сповістя́ть хвалу́ Твою́.

Бо якби́ Ти же́ртви захоті́в, дав би я,* та всепа́лення не ми́ле Тобі́.

Же́ртва Бо́гові – дух сокру́шений,* се́рцем сокру́шеним і смире́нним Бог не погорди́ть.

Ущасли́в, Го́споди, благоволі́нням Твої́м Сіо́н,* і неха́й відбуду́ються сті́ни єрусали́мські.

Тоді́ вподо́баєш Собі́ же́ртву пра́вди, прино́шення і всепа́лення;* тоді́ покладу́ть на ві́втар Твій тельці́в.

Після 50-го псалма співаємо:

Сла́ва: (г. 6): Молитва́ми святи́х апо́столів,* милости́вий, очи́сти* бе́зліч гріхі́в на́ших.

І ни́ні: Ра́ди молито́в пречи́стої Богоро́диці,* милости́вий, очи́сти* бе́зліч гріхі́в на́ших.

Стих: Поми́луй мене́, Бо́же, з вели́кої ми́лости Твоє́ї,* і бага́тством щедро́т Твої́х очи́сти мене́ з беззако́ння мого́.

Воскре́с Ісу́с із гро́бу,* як провісти́в,* пода́в нам життя́ ві́чне* і ми́лість вели́ку.

Єктенія

Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животворчого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотних, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, святого всехвального апостола Андрія Первозванного, якого памʼять сьогодні святкуємо та інших святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і всіх святи́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.

Вірні: Го́споди, поми́луй (12 р.).

[Господи, Боже наш! Ти за покаяння дарував людям відпущення, нам же, як образ пізнання і визнання гріхів, показав покаяння і прощення пророка Давида. Тож, Владико, помилуй з великої милости Твоєї нас, що в чимало великих гріхів впали, і по багатстві ласк Твоїх очисти беззаконня наші, бо перед Тобою згрішили ми, Господи, що невідомі й таємні речі серця людського знаєш, і єдиний Ти маєш владу прощати гріхи. Серце ж чисте вчини в нас і Духом владичним утверди нас, і радість спасіння Твого яви нам. Не відкинь нас від лиця Твого, але дозволь, як благий і людинолюбний, аж до останнього нашого віддиху появляти Тобі жертву справедливости й приноси на святих Твоїх жертовниках.]

Священник: Благодаттю, і щедротами, і людинолюб’ям єдинородного Сина Твого, з яким Ти благословенний, із пресвятим, і благим, і животворчим твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Канон

(Якщо скорочується Канон, перейди до Пісня Богородиці).

Пісня 1

Ірмос (г. 8): Колісниці гнобителя фараона потопив колись чудотворний Мойсеїв жезл,* навхрест ударивши й розділивши море,* Ізраїля ж спас, біженця-пішоходця, що пісню Богові заспівав.

Приспів: Сла́ва, Го́споди, свято́му Воскресі́нню Твоє́му.

Як не дивуватися нам Всемогутньому Божеству Христовому, яке через страждання всім вірним безстрастя й нетління розливає, із ребра ж святого джерело безсмертя, і з гробу життя вічне виточує?

Приспів: Сла́ва, Го́споди, свято́му Воскресі́нню Твоє́му.

Який красний ангел нині жонам з’явився! І осяйні знаки природної невещественної чистоти носячи, а виглядом світло воскресіння являючи, він взиває: «Воскрес Господь».

Сла́ва і ни́ні: Богородичний: Преславне провіщено в родах родів про Тебе, Богородице Діво, що в утробі Бога Слово вмістила і чистою зосталася. Тому всі ми Тебе, як нашу перед Богом оборону, шануємо.

Пісня 3

Ірмос (г. 8): Утвердив ти на початку премудро небо і землю на водах поставив.* На камені Церкви утверди й мене, Христе,* бо нема святішого від тебе, єдиний Людинолюбче.

Приспів: Сла́ва, Го́споди, свято́му Воскресі́нню Твоє́му.

Адама за спожиття плоду засудженого, оправдав Ти, Христе, від гріха спасенними стражданнями тіла Твого, бо Сам Ти, Безгрішний, іспитові смерти не підлягав.

Приспів: Сла́ва, Го́споди, свято́му Воскресі́нню Твоє́му.

Бог мій Ісус світлом воскресіння осяяв сущих у темряві і тіні смертній, і Своїм Божеством зв’язавши сильного, здобув споруду його.

Сла́ва і ни́ні: Богородичний: Ти, Богородице, вищою за Херувимів і Серафимів стала, Ти бо, Пречиста, одна в Твою утробу невмістимого Бога прийняла єси; тому ми всі, вірні, в піснях Тебе завжди ублажаємо.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Господи, Боже наш, що сонну неміч забрав від нас і покликав нас візванням святим, щоб і вночі підносити руки наші і прославляти тебе за справедливі твої присуди. Прийми благання наші, моління, визнавання, нічні служби і даруй нам, Боже, віру бездоганну, надію впевнену, любов нелицемірну. Благослови наші входи й виходи, вчинки, слова, діла й думки; і дай нам дочекатися початку дня, нам, що хвалять й оспівують, і благословлять добрість твоєї несказанної сили]

Священник: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Кондак (г. 2): Му́жности богогла́сника, яко́го ім’я́ святку́ємо,* і верхо́вного послі́дувателя Це́ркви,* Петро́вого ро́дича возхвалі́м,* бо, як давно́ тому́, так і ни́ні до нас закли́кав:* Прийді́ть — ми знайшли́, кого́ бажа́ли.

Пісня 4

Ірмос (г. 8): Ти моя кріпость, Господи, ти й сила моя, ти мій Бог, ти радість моя,* що не покинув лона Отця і до наглої вбогости завітав.* Тому з пророком Авакумом взиваю до тебе:* Слава силі твоїй, Людинолюбче!

Приспів: Сла́ва, Го́споди, свято́му Воскресі́нню Твоє́му.

Ти, Милосердний Спасе, мене, ворога, надто возлюбив; Ти з пониженням дивним на землю зійшов, від крайньої нечестивости моєї не відвернувшись; і зоставшись на висоті невимовної слави Твоєї, Ти мене, колись зневаженого, прославив.

Приспів: Сла́ва, Го́споди, свято́му Воскресі́нню Твоє́му.

Владико, хто не дивується нині, бачачи, що страждання смерть нищить, хрест тління виганяє і смерть багатство аду пустошить? Це предивне діло Божественної могутности Тебе розп’ятого, Людинолюбче.

Сла́ва і ни́ні: Богородичний: Ти, Неневісна, похвала вірних, Ти християн заступниця й пристановище, стіна й захист; Ти бо, Всенепорочна, молитви возносиш до Сина Твого й спасаєш від недолі тих, що з вірою й Любов’ю Тебе визнають за Чисту Богородицю.

Пісня 5

Ірмос (г. 8): Чому ти відкинув нас від обличчя твого, Світло незаходиме?* Ось покрила нас, окаянних, ворожа темрява.* Тому благаємо: наверни нас і до заповідей твоїх направ стежки наші.

Приспів: Сла́ва, Го́споди, свято́му Воскресі́нню Твоє́му.

Перед стражданням Своїм зневажений, Ти, Спасе, одягнути Себе в багряницю допустив, соромну наготу первоствореного покриваючи, і нагий Ти, Христе, був до хреста прибитий, з Адама одежу смерти скидаючи.

Приспів: Сла́ва, Го́споди, свято́му Воскресі́нню Твоє́му.

Ти, Христе, воскресши із пилу смертного, моє впале єство відбудував і нетлінним його вчинив, явивши знов як образ царський, що світлом нетління сяє.

Сла́ва і ни́ні: Богородичний: Материнську сміливість до Сина Твого маючи, Ти, Пречиста, не занедбай, як рідна, про нас піклування, благаємо, ми бо, християни, одну Тебе ласкавою Заступницею перед Владикою маємо.

Пісня 6

Ірмос (г. 8): Очисти мене, Спасе, бо великі мої беззаконня, і з глибини зла виведи, молюся,* бо до тебе я закликав, і ти почув мене, Боже мого спасіння.

Приспів: Сла́ва, Го́споди, свято́му Воскресі́нню Твоє́му.

Деревом послугуючись, причинник зла вельми зруйнував мене; але Ти, Христе, Сам на хрест вознесений, ще більш зруйнував, посоромивши його, а впалу людину воскресивши.

Приспів: Сла́ва, Го́споди, свято́му Воскресі́нню Твоє́му.

Ти, Христе, змилосердився над Сіоном, із гробу, воскреснувши, і яко Милосердний, кров’ю Твоєю Божественною замість старого новий Сіон утворив, і нині царствуєш у ньому повік.

Сла́ва і ни́ні: Богородичний: О, коли б визволитися нам від гріхів лютих Твоїми молитвами, Богородителько Чиста, і досягти Божественного сяйва Сина Божого, що несказанно від Тебе, Пречиста, тіло прийняв.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Благодаримо Тебе, Господи, Боже спасіння нашого, бо ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялися величному імені твоєму. Тому молимо тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати тобі розумно й молитися безупинно та в страсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христа твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і круши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів.]

Священник: Бо Ти цар миру і Спас душ наших – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Кондак (г. 8): Воскре́сши із гро́бу,* уме́рлих воздви́гнув Ти* і Ада́ма воскреси́в Ти,* і Є́ва лику́є в Твої́м воскресі́нні,* і кінці́ сві́ту урочи́сто святку́ють* воста́ння Твоє́,* Многомилости́вий.

Пісня 7

Ірмос (г. 8): З Божого завітання вогонь колись у Вавилоні знесилів.* Тому юнаки в печі веселими ногами походжали, мов у квітнику, співаючи:* Благословенний ти, Боже, батьків наших!

Приспів: Сла́ва, Го́споди, свято́му Воскресі́нню Твоє́му.

Славне пониження, Божественне багатство убозтва Твого, Христе, дивує ангелів, що дивляться на Тебе, прицвяхованого задля спасіння тих, що з вірою взивають: «Благословен єси, Боже отців наших».

Приспів: Сла́ва, Го́споди, свято́му Воскресі́нню Твоє́му.

Під час Твого Божественного зшестя світла сповнився ад, і темрява, що раніш навкруги була, розвіялася; тому в’язні, що від віку були, воскресли, взиваючи: «Благословен єси, Боже отців наших».

Сла́ва і ни́ні: Троїчний: Православно богословствуючи, Тебе Господом усього і Отцем одного Єдинородного Сина проповідуємо, визнаючи й одного Правого, Рівноприродного і рівнобічного Духа, що від Тебе походить.

Пісня 8

Ірмос (г. 8): У сім раз більше піч напалив халдейський гнобитель для угодників у люті,* але побачивши їх спасенних вищою силою, Творцеві й Визволителеві закликав:* Юнаки, благословляйте! Священики, співайте! Люди, прославляйте по всі віки!

Приспів: Сла́ва, Го́споди, свято́му Воскресі́нню Твоє́му.

Пребожественна сила Божества Ісусового в ділі нашого спасіння боголіпно засяяла, тілом бо смерти хресної за всіх зазнавши, Він силу аду знищив. Його безперестанно, отроки, благословіть, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.

Приспів: Сла́ва, Го́споди, свято́му Воскресі́нню Твоє́му.

Розп’ятий воскрес, гордий впав, впалий і розбитий оновився; тління вигнане, і розцвіло нетління: бо життя поглинуло смерть. Отроки, благословіть, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.

Благослові́м Отця́, і Си́на, і Свято́го Ду́ха – Го́спода завжди, ни́ні і повсякча́с і на ві́ки вікі́в.

Троїчний: Трисвітле Божество, що сяє світлом єдиним від одного в трьох Особах єства, — Безначального Родителя і Рівноприродного Слова Отця і співпануючого Одноістотного Духа, отроки, благословіть, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.

Пісня Богородиці

Богоро́дицю і Ма́тір Сві́тла пісня́ми звелича́ймо.

Вірні: Велича́є душа́ моя́ Го́спода,* і дух мій раді́є в Бо́зі, Спа́сі мої́м.

Чесні́шу від херуви́мів,* і незрівня́нно славні́шу від серафи́мів,* що без зотлі́ння Бо́га Сло́во породи́ла,* су́щу Богоро́дицю, тебе́ вели́чаємо. (після кожного стиха).

Бо Він згля́нувся на поко́ру слуги́ні Своє́ї,* ось бо відни́ні ублажа́тимуть мене́ всі ро́ди.

Вели́ке бо вчини́в мені́ Всемогу́тній, і святе́ ім’я́ Його́.* Милосе́рдя Його з ро́ду в рід на тих, які́ боя́ться Його́.

Він ви́явив поту́гу ра́мени Свого́,* розві́яв го́рдих у за́думах ї́хніх серде́ць.

Могу́тніх ски́нув з престо́лів, підня́в уго́ру смире́нних;* наси́тив бла́гами голо́дних, бага́тих же відісла́в з поро́жніми рука́ми.

Він пригорну́в Ізра́їля, слугу́ Свого́, згада́вши Своє́ милосе́рдя,* як обіця́в був батька́м на́шим – Авраа́мові і його́ пото́мству пові́ки.

Пісня 9

Ірмос (г. 8): Вжахнулось із цього небо і здивувались кінці землі,* що Бог з’явився людям у тілі, а твоє лоно стало просторіше від неба.* Тому й величають тебе, Богородице, ангельські й людські хори.

Приспів: Сла́ва, Го́споди, свято́му Воскресі́нню Твоє́му.

Бувши нескладний Божою і вічною природою,* сприйнявши тіло, ти, Слове Божий, став складним, поставивши його поруч у собі самім,* а постраждавши як людина, ти зостався, як Бог, поза всяким терпінням.* Тому і прославляємо тебе в двох природах:* неподільного й незмісного.

Приспів: Сла́ва, Го́споди, свято́му Воскресі́нню Твоє́му.

Ти – Вишній за Божою природою, ставши людиною* і зійшовши між слуг, назвав Бога Отцем,* а вставши з гробу, своєю благодаттю дав людям Отця – Бога і Владику за своїм буттям;* із ним ми всі тебе величаємо.

Сла́ва і ни́ні: Ти, Діво, стала Божою матір’ю, тілом проти природи породивши Бога – Слово,* якого Отець, як благий, перед усіма віками появив із свого серця;* його ми нині визнаємо вищим над усі тіла, хоч він у тіло зодягнувся.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Боже, Боже наш! Ти сотворив розумні й духовні сили своєю волею. Тебе просимо й тобі молимося: Прийми наші посильні величання з усіма твоїми творіннями і збагати щедрими даруваннями твоєї ласки. Бо перед тобою згинається всяке коліно: на небі, на землі й під землею, і все, що живе, і все створіння оспівує неосяжну твою славу, бо ти Бог правдивий і вельми милостивий.]

Священик: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

«Свят Господь Бог наш» на глас прокімена.

Свят Госпо́дь Бог наш.

Стих: Возносі́те Го́спода Бо́га на́шого.

Стих: І поклоня́йтеся підні́жжю ніг Його́, бо святе́ воно́.

Світильний

ВСТАВИТИ СВІТИЛЬНИЙ

Хвалитні

Псалом 148

Два перших стихи хвалитних на глас 8:

Усе́, що живе́, неха́й хва́лить Го́спода.* Хвалі́те Го́спода з не́ба,* хвалі́те Його́ на висо́тах.* Тобі́ нале́жить пі́сня, о Бо́же.

Хвалі́те Його́, всі а́нгели Його́,* хвалі́те Його́, всі во́їнства небе́сні.* Тобі́ нале́жить пі́сня, о Бо́же.

Хвалі́те Його́, ви − со́нце й мі́сяцю,* хвалі́те Його́, всі я́сні зо́рі.

Хвалі́те Його́, ви – небеса́ небе́с* і во́ди, що над небеса́ми.

Неха́й вони́ ім’я́ Госпо́днє хва́лять,* бо Він повелі́в, і створи́лись.

Поста́вив їх на ві́ки вікі́в* і дав зако́н, що не пере́йде.

Хвалі́те Го́спода з землі́,* ки́ти і всі морські́ безо́дні;

Вого́нь і град, сніг і тума́н,* і бу́йний ві́тер, яки́й вико́нує Його́ сло́во;

Го́ри й усі́ па́горби,* садовина́ й усі́ ке́дри;

Звір ди́кий і скот усіля́кий,* гад і птах крила́тий;

Царі́ землі́ й усі́ наро́ди,* князі́ й усі́ земні́ судді́;

Хло́пці й дівча́та,* старі́ ра́зом з юна́цтвом.

Неха́й ім’я́ Госпо́днє хва́лять, висо́ке бо ім’я́ Його́ єди́не.* Ве́лич Його́ по́над зе́млю й не́бо.

Він підня́в ріг наро́ду Свого́.* Хвала́ всім його́ святи́м, сина́м Ізра́їля, наро́дові, що Йому́ бли́зький.

Псалом 149

Співа́йте Господе́ві нову́ пі́сню,* а хвалу́ Йому́ на збо́рі пра́ведників.

Неха́й Ізра́їль свої́м Творце́м раді́є,* неха́й свої́м царе́м сини́ Сіо́ну веселя́ться.

Неха́й хва́лять ім’я́ Його́ танко́м,* при бу́бні й при га́рфі неха́й Йому́ співа́ють.

Госпо́дь бо ласка́вий до наро́ду свого́,* оздо́блює перемо́гою покі́рних.

Неха́й торжеству́ють пра́ведні у сла́ві,* на свої́х ло́жах неха́й лику́ють.

Неха́й хвала́ Бо́жа бу́де на уста́х у них,* і двосі́чний меч у руці́ в них.

Щоб між наро́дами вчини́ти відпла́ту,* між племена́ми – покара́ння.

Щоб ї́хніх царі́в заку́ти в кайда́ни,* а ї́хніх вельмо́ж – у залі́зні око́ви.

Стихири

Стих: Щоб суд напи́саний над ни́ми вчини́ти.* Це сла́ва всіх Його преподо́бних.

(г. 8): Хоч і став ти, Господи, на суді Пилата,* то не покинув ти престолу, сидячи разом з Отцем;* але, воскреснувши з мертвих, ти визволив світ з недолі ворожої,* як щедрий і юдинолюбний.

Псалом 150

Стих: Хвалі́те Бо́га у свят́ині Його́,* хвалі́те Його́ у тверди́ні си́ли Його́.

Господи, ти хрест твій дав нам як зброю на диявола,* який тремтить і трясеться,* не в спромозі і глянути на Його силу,* бо хрест мертвих підніс і смерть подолав.* Тому й поклоняємось твоєму погребенню і воскресінню.

Стих: Хвалі́те Його́ за Його́ по́двиги вели́кі,* хвалі́те Його́ в Його́ ве́личі безме́жній.

Господи, хоч юдеї тебе, немов мертвого, в гробі поклали,* то вояки як царя заснулого сторожили;* і хоч, як скарб життя, тебе печатями опечатали,* але ти воскрес і дав нетління душам нашим.

Стих: Хвалі́те Його́ зву́ком ро́гу,* хвалі́те Його́ на га́рфі й на гу́слах.

Ангел твій, Господи,* що благовістив воскресіння, настрахав сторожу,* але до жінок промовив, кажучи:* Чого шукаєте живого між померлими?* Він воскрес, як Бог, і дав життя вселенній.

Стих: Хвалі́те Його́ на бу́бні й танко́м,* хвалі́те Його́ на стру́нах і сопі́лці.

(г. 1): Радій нині, Витсаїдо, бо в тобі з материнської утроби зацвіли запашні квіти, Петро і Андрій, що по всьому світу благовістили віру у Христа і до Його страждань прилучили себе.

Стих: Хвалі́те Його́ на дзвінки́х ци́мбалах, хвалі́те Його́ на гучни́х цимба́лах.* Усе́, що живе́, неха́й хва́лить Го́спода.

Андрію, радуйся і грай, бо ти явно прийняв у сяянні слова Сонце слави, Христа Життєдавця, Його ж тримаючись, вірою благовістив; Того безперестанно моли за нас, що з вірою оспівуємо тебе.

Стих: На всю зе́млю ви́йшло вістува́ння їх* і до кінці́в вселе́нної глаго́ли їх.

Тайнонавчитель Божественного спасіння Христового, перший обраний ученик Слова, Андрій боговидець, побачивши, взивав до єдинокровного Петра: знайшов Месію, якого писання і пророки провістили.

Стих: Небеса́ повіда́ють сла́ву Бо́жу,* творі́ння ж рук Його́ сповіща́є твердь.

Град Па́три придбав тебе, пастиря і божественного покровителя міста, і від усяких бід визволителя і хранителя, Андрію мудрий, вдячно шануючи тебе; але безперестанно молися за нього, щоб спастися йому неушкодженим.

Стихира євангельська

Сла́ва: (г. 3): Учні, що не повірили Марії Магдалині,* яка благовістувала Спасове з мертвих воскресіння й явління,* були засоромлені за твердість серця.* Але, озброєні знаками й чудами, були послані на проповідування.* Ти, Господи, вознісся до Отця споконвічного світла,* вони ж проповідували повсюди слово, засвідчуючи чудесами.* Тож, просвітившись ними, славимо твоє з мертвих воскресіння,* людинолюбний Господи.

І ни́ні: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.

Велике славослов’я

[Хвалимо, співаємо, благословимо і благодаримо Тебе, Боже батьків наших, бо Ти забрав тінь нічну і явив нам знову світло денне. Молимо Твою добрість: Милостивий будь для нас грішних і прийми молитву нашу задля великої Твоєї ласкавости, бо ми прибігаємо до Тебе, милостивого і всемогутнього Бога. Ти, що засвітив у серцях наших правдиве сонце справедливости Твоєї! Просвіти розум наш і почування всі зберігай, щоб, як у день, ходили ми пристойно шляхом заповідей Твоїх і дійшли до життя вічного, і стали гідними насолоджуватися недоступним Твоїм світлом. Бо в Тебе є джерело життя, Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амі́нь.]

Священник: Сла́ва Тобі́, що Сві́тло нам показа́в!

Вірні: Сла́ва во ви́шніх Бо́гу, і на землі́ мир,* у лю́дях благоволі́ння.

Хва́лимо Тебе́, благословимо́ Тебе́, кла́няємось Тобі́,* сла́вимо Тебе́, благодаримо́ Тебе́дякуємо тобі зара́ди вели́кої Твоє́ї сла́ви.

Го́споди, ца́рю небе́сний, Бо́же, О́тче вседержи́телю,* Го́споди, Си́ну єдиноро́дний, Ісу́се Хри́сте, і Святи́й Ду́ше.

Го́споди, Бо́же, А́гнче Бо́жий, Си́ну Отця́,* що бере́ш гріхи́ сві́ту, поми́луй нас.

Ти, що бере́ш гріхи́ сві́ту,* прийми́ на́шу моли́тву.

Ти, що сиди́ш по прави́ці Отця́,* поми́луй нас.

Ти бо оди́н лише́ святи́й, Ти єди́ний Госпо́дь, Ісу́с Христо́с,* на сла́ву Бо́га Отця́. Амі́нь.

Щодня́ бу́ду Тебе́ благослови́ти* і хвали́ти ім’я́ Твоє́ на ві́ки вікі́в.

Сподо́би, Го́споди, сього́дні* без гріха́ зберегти́ся нам.

Благослове́нний Ти, Го́споди, Бо́же отці́в на́ших,* і хва́льне і просла́влене Ім’я́ Твоє́ наві́ки. Амі́нь.

Неха́й бу́де, Го́споди, ми́лість Твоя́ на нас,* бо ми наді́ємось на Те́бе.

Благослове́нний Ти, Го́споди,* навчи́ мене́ устано́в Твої́х.

Благослове́нний Ти, Влади́ко,* врозуми́ мене́ устано́вами Твої́ми.

Благослове́нний Ти, Святи́й,* просвіти́ мене́ устано́вами Твої́ми.

Го́споди, Ти був нам пристано́вищем* по всі ро́ди.

Молю́сь: Го́споди, зми́луйся на́до мно́ю,* ви́лікуй мою́ ду́шу, бо гріх мій – пе́ред Тобо́ю.

Го́споди, до Те́бе я прибіга́ю,* навчи́ мене́ твори́ти Твою́ волю́, бо Ти Бог мій.

Бо в Те́бе є джерело́ життя́,* у Твої́м сві́тлі поба́чимо сві́тло.

Добавля́й ла́ску тим,* що визнаю́ть Тебе́.

Святи́й Бо́же, святи́й Крі́пкий, святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. (3 р.)

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас.

Святи́й Бо́же, святи́й Крі́пкий, святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас.

Тропар

Воскресши із гробу і в’язи пекельні розірвавши,* ти роздер присуд смерти, Господи,* і всіх від сітки ворожої визволив.* А з’явившись апостолам своїм,* ти послав їх на проповідь,* і ними мир свій подав ти вселенній,* єдиний людинолюбний.

Єктенія усильного благання

Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, за тих, що служать і послужили у святім храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів і сестер наших.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Прохальна єктенія

Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Прощення й відпущення гріхів, і прогрішень наших у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Доброго й пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Владико, Боже святий і неосяжний, що казав із темряви світлові засіяти, що заспокоїв нас у нічному сні й підвів до величання і моління Твоєї доброти! Ти, що даєш себе умолити задля свого милосердя, прийми і нині нас, що поклоняємося Тобі й по силі благодаримо Тебе; і даруй нам те, чого просимо задля спасіння. Вчини нас синами світла і дня та спадкоємцями вічних Твоїх благ. Пом’яни, Господи, за багатством ласк Твоїх усіх людей, що є і моляться з нами, і всю братію нашу на землі й на морі, і на всякому місці володіння Твого, що потребують Твоєї любови й помочі. Усім вияви велику Твою милість, щоб спасенні, як душею так і тілом, завжди перебували й відважно славили чудне й благословенне ім’я Твоє.]

Священник: Бо Ти – Бог милости, ласк і людинолюбности, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Священник: Мир усім.

Вірні: І ду́хові твоє́му.

Голови ваші перед Господом схиліть.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

Священник читає молитву: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як благий і людинолюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:

Священник: Бо до Тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Великий відпуст

Прему́дрість!

Вірні: Благослови́.

Священник: Благослове́нний Христо́с Бог наш, за́вжди, ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в.

Вірні: Амі́нь. Утверди́, Бо́же, святу́ правосла́вну ві́ру на ві́ки вікі́в.

Священник: Пресвята́ Богоро́дице, спаси́ нас.

Вірні: Чесні́шу від херуви́мів* і незрівня́нно славні́шу від серафи́мів,* що без зотлі́ння Бо́га Сло́во породи́ла,* су́щу Богоро́дицю, тебе́ велича́ємо.

Священник: Сла́ва Тобі́, Хри́сте Бо́же, упова́ння на́ше, сла́ва Тобі́!

Вірні: Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь. Го́споди, поми́луй. (3 р.) Благослови́.

Священник: Христо́с, що воскре́с із ме́ртвих, і́стинний Бог наш – молитва́ми пречи́стої Своє́ї Ма́тері, святого всехвального апостола Андрія Первозванного, якого памʼять сьогодні святкуємо та інших святи́х сла́вних і всехва́льних апо́столів, і свято́го (ім’я, якого є храм), і всіх святи́х – поми́лує і спасе́ нас як благи́й і людинолю́бний.

Вірні: Амі́нь.

 

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Тропарі і Кондаки
Troparion (Tone 8): З висоти зійшов Ти, Милосердний,* і триденне погребення прийняв Ти,* щоб нас звільнити від страждань.* Життя і воскресіння наше,*Господи, слава Тобі.

Тропар (г. 4): Як первозванний з апостолів і як верховного брат* Владиці всіх, Андрею, молися,* мир вселенній дарувати* і душам нашим велику милість.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Кондак (глас 8): Коли Ти воскрес із гробу,* то й померлих підняв,* і Адама воскресив;* радіє Єва воскресінням Твоїм* і кінці світу прославляють* Твоє з мертвих воскресіння,* Багатомилостивий.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак (г. 2): Мужности богогласника, якого ім’я святкуємо,* і верховного послідувателя Церкви,* Петрового родича возхвалім,* бо, як давно тому, так і нині до нас закликав:* прийдіть – ми знайшли, кого бажали.

Прокімен (глас 8):
Помоліться і хвалу віддайте* Господеві, Богу нашому (Пс 75,12).
Стих: Відомий Бог у Юдеї, в Ізраїлі велике ім’я Його (Пс 75,2).

Прокімен апостолу (г. 8):
На всю землю вийшло вістування їх і до кінців вселенної глаголи їх (Пс. 18,5).

Апостол: (Еф 4,1-6):
Браття і Сестри, благаю вас я, Господній в’язень, поводитися достойно покликання, яким вас візвано, в повноті покори й лагідности, з довготерпеливістю, терплячи один одного в любові, стараючися зберігати єдність духа зв’язком миру. Одне бо тіло, один дух, айв одній надії вашого покликання, яким ви були візвані. Один Господь, одна віра, одне хрищення. Один Бог і Отець усіх, що над усіма й через усіх і в усіх.

1 Кор. 131 зач.; 4, 9-16.
Браття, Бог поставив нас, апостолів, останніх, немов призначених на страту; ми бо стали видовищем і світові, і ангелам, і людям. Ми нерозумні Христа ради, ви у Христі розумні, ми немічні, ви сильні; ви славні, ми без слави. До цього часу ми голодні і спраглі, і нагі, нас б’ють, ми скитаємось; ми трудимося, власними руками; нас ображають, і ми благословляємо; нас гонять, і ми терпимо; нас лають, і ми доброзичливі; ми стали сміттям світу, покидьками всіх аж досі. Пишу це не щоб осоромити вас, але щоб як дітей моїх улюблених навести на розум. Бо хоч би ви мали тисячі учителів у Христі, але батьків небагато, я бо вас породив через Євангеліє у Христі Ісусі. Благаю, отже, вас: Будьте моїми наслідувачами, як і я Христа.

Алилуя (глас 8):
Стих: Прийдімо з похвалами пере обличчя Його, і псалмами воскликнім Йому (Пс 94,1).
Стих: Хваліте Господа з небес, хваліте Його на висотах (Пс 94,2).
Стих: Ісповідять небеса чуда Твої, Господи, і істину Твою в церкві святих (Пс. 88,6).

Євангеліє: (Лк 10,25-37):
У той час приступив до Ісуса один законовчитель, щоб його випробувати, та й каже: “Учителю, що мені робити, щоб вічне життя осягнути?” А Ісус мовив до нього: “В законі що написано? Як там читаєш?” Озвався той і каже: “Люби Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією твоєю душею і всією силою твоєю і всією думкою твоєю; а ближнього твого, як себе самого.” “Ти добре відповів”, сказав (Ісус), “роби це й будеш жити.” Та той, бажаючи себе самого виправдати, каже до Ісуса: “А хто мій ближній?” Мовив тоді Ісус, кажучи: “Один чоловік спускався з Єрусалиму до Єрихону й потрапив розбійникам, що його обдерли й побили тяжко та й пішли геть, зоставивши півмертвого. Випадком ішов якийсь священик тією дорогою; побачив він його й, збочивши, пройшов мимо. Так само й левіт прийшов на те місце, глянув на нього й пройшов мимо. Але один самарянин, що був у дорозі, зненацька надійшов (на нього) й, побачивши його, змилосердився. Він приступив до нього, перев’язав йому рани, полив їх оливою і вином; потім посадив його на власну скотину, привів до заїзду й доглянув за ним. На другий день він вийняв два динари, дав їх господареві й мовив: Доглядай за ним, і те, що витратиш на нього більше, я заплачу тобі, коли повернуся. Хто з оцих трьох, на твою думку, був ближнім тому, що потрапив розбійникам у руки?” Він відповів: “Той, хто вчинив над ним милосердя.” Тоді Ісус сказав до нього: “Іди і ти роби так само.”

Ів. 4 зач. 1, 35-51.

В той час стояв Іван і двоє з його учнів. 36. Побачивши Ісуса, що надходив, мовив: Ось Агнець Божий. Почули двоє учнів, як він сказав те, і пішли за Ісусом. 38. Обернувшися й побачивши, що вони йдуть, Ісус сказав до них: Чого шукаєте? Вони сказали: Равві (що в перекладі означає: учителю), де пробуваєш? Він відповів їм: Ходіть і подивіться. Пішли, отже, і побачили, де побуває, і того дня лишилися в нього. Було ж близько десятої години.Андрій, брат Симона Петра, був одним із двох, що, почувши Івана, пішли за ним. 41. Зустрів він спершу брата свого Симона і сказав до нього:  Ми найшли Месію (що у перекладі означає: Христос). І привів його до Ісуса. Ісус, глянувши на нього, сказав: Ти – Симон, син Йони, ти зватимешся Кифа (що у перекладі означає: Петро-скеля). Другого дня вирішив піти в Галилею. І найшовши Филипа, мовив до нього: Іди за мною. А був Филип з Витсаїди, з міста Андрія та Петра. Зустрів Филип Натанаїла і сказав до нього: Ми найшли того, про якого писав Мойсей у законі і пророки – Ісуса, сина Йосифа, з Назарету. Натанаїл сказав йому: Що доброго може бути з Назарету? Мовив до нього Филип:  Прийди й подивися. Ісус, побачивши, що до нього надходить Натанаїл, сказав про нього: Ось справжній ізраїльтянин, в якому нема лукавства. Натанаїл сказав: Звідкіль ти мене знаєш? Сказав Ісус і промовив до нього:  Перше ніж Филип тебе покликав, я тебе бачив, як був єси під смоковницею. Натанаїл відповів йому: Учителю, ти – Син Божий, ти – цар Ізраїля. Ісус у відповідь сказав йому: Тому що я мовив до тебе: я бачив тебе під смоковницею – віруєш. Побачиш більше, ніж те. І сказав до нього: Істинно, істинно кажу вам: побачите небеса відкриті і ангелів Божих, як вони возходять та сходять на Сина чоловічого.

Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1).* На всю землю вийшло вістування їх і до кінців вселенної глаголи їх (Пс. 18,5).* Алилуя (х3).