Twenty-fourth Sunday after Pentecost; Tone 7; Our Holy Fathers Amphilochius, Bishop of Iconium, and Gregory, Bishop of Agrigentum. Post-feast of the Entrance of the Mother of God. Nativity Fast. Resurrection Gospel 2. November 23.

Great Vespers, Sunday Matins and Divine Liturgy

English Source: Royal Doors www.royaldoors.net

Great Vespers:

Kathisma Reading: “Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140, In Tone 7

Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

Come, let us rejoice in the Lord,* who destroyed the power of death* and enlightened the human race;* and let us cry out with the angels:* Glory to You, our Creator and Saviour!

The just shall gather around me* when You have been good to me.

O Saviour, for our sake You suffered crucifixion and burial;* and, as God, You destroyed death by Your death.* Therefore, we adore Your resurrection on the third day* and we sing: Glory to You, O Lord!

Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

On seeing the resurrection of the Creator,* the apostles were amazed,* and they sang an angelic hymn of praise:* This is the glory of the Church,* this is the richness of the Kingdom!* O Lord, who suffered for our sake, glory to You!

Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

O Christ, although You were taken captive by Your enemies,* I still acknowledge You as my God,* and am not ashamed of You;* I will not hide the fact that You were nailed to the Cross.* Your death is my life, almighty Lord,* and I extol Your resurrection.* O Lover of mankind, glory to You!

In Tone 1,

If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

O faithful, let us leap for joy today,* singing psalms and hymns of praise * in honour of Mary, his mother, * the holy Tabernacle and Ark that contained the Word * whom nothing can contain. * She is offered to God as a child in a marvellous way, * and Zechariah the high priest receives her with great joy, *
for she is the dwelling place of the Most High.

I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

Today the living Temple of the holy glory of Christ our God, *
Mary, the pure and blessed One, *
is being brought into the temple according to the Law *
to live in its holy precincts. *
Joachim and Anne and all the virgins *
rejoice with her in spirit. *
They sing hymns of praise to the Lord *
and honour his Mother.

From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

O Virgin Mother of God, *
you are the One foretold by the prophets. *
You are the glory of the apostles *
and the pride of martyrs *
and the cause of renewal for the entire human race. *
Through you we have been reconciled with God. *
Therefore, we honour your entrance into the temple of the Lord. *
Together with the angels, all of us who are saved by your prayers sing to you: *
Rejoice, O most holy One.

In Tone 4,

For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

O all-blessed one, * you disciplined your mind and controlled your passions, * thereby choosing good rather than evil. * You used a just measure to make the comparison, O Father. * Because of that you were able to see and know God, * O inspired Hierarch.

Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

O venerable one, * you tore the nets and destroyed the catches of heresy. * With true dogmas and theology * you escaped from disunity and evil confusion, O Father. * You Preached the Trinity in the oneness of the Divinity * and remained in the bounds of our true faith.

Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

Having given wisdom to the Emperor Theodosius * who was reigning on earth, * you rebuked his obstinate son. * O venerable one, you taught him that the Lord of the universe * abhors those who are ungrateful towards his Son, * their Saviour and Benefactor.

In Tone 4, Glory…

Come all you people, * and let us praise the only-Immaculate One * who was foretold by the prophets * and is being led into the temple. * She was chosen from eternity to be the Mother; * and in time she was revealed as the Theotokos. * O Lord, by her prayers * grant us your peace and great mercy.

In Tone 7, Now…

Immaculate Mother of God,* you became a mother outside the laws of nature,* remaining a virgin in a way that exceeds all description* and human understanding.* The wonder of your birth-giving could not be told in human language,* for your conception of Christ blinded intelligence,* and your birth-giving exceeded understanding:* for whenever God so desires, the laws of nature are broken.* Wherefore, we all firmly believe that you are the Mother of God,* and we eagerly beseech you to intercede for the salvation of our souls.

Aposticha, In Tone 7

O Saviour of the world, You arose from the grave,* and together with Your own flesh You raised up mankind.* O Lord, glory to You!

The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.

Come, let us worship Christ who arose from the dead* and enlightened all creation.* For by His resurrection on the third day,* He set us free from the oppression of Hades,* granting us life and His great mercy.

For He has made the world firm, which shall not be moved.

O Christ, Lover of mankind,* You descended into Hades and destroyed death.* Then You arose on the third day;* and, together with Yourself You lifted up all of us* who glorify Your mighty resurrection.

Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

O Lord, what a fearful sight it was to see You lying in the tomb as if asleep.* Yet on the third day You arose in great power,* and at the same time You raised up Adam who joyfully cried out:* Glory to Your resurrection, O Lover of mankind!

In Tone 5, Glory… Now…

A day of joy has truly dawned. * It is a most precious feast for us, * because she who was virgin before and after childbirth, * today is offered in the temple. *
The aged Zechariah, father of the Forerunner, cries aloud, rejoicing: * The intercessor of those in affliction * comes into the holy temple, since she herself is holy. * She will be sanctified in the abode of the King of all. * Let her father, Joachim, be glad * and let Anne rejoice exceedingly, * because they have offered to God * the immaculate Queen as a three year old child. * Rejoice with them, all you women; * all you virgins and barren ones, dance for joy * and celebrate with them, * for the Queen of all has opened the kingdom of heaven for us. * Let all people be glad and rejoice.

Troparia, In Tone 7

By Your cross You destroyed death;* You opened Paradise to the thief;* You changed the lamentation of the myrrh-bearers to joy,* and charged the apostles to proclaim* that You are risen, O Christ our God,* offering great mercy to the world.

In Tone 4, Glory… Now…
Today is the prelude of the good pleasure of God,* and the proclamation of salvation for the human race.* In the Temple of God* the Virgin is clearly revealed,* and beforehand announces Christ to all.* To her, then, let us cry aloud with a mighty voice:** Rejoice, fulfilment of the Creator’s plan.

SUNDAY MATINS

Usual Beginning

Hexapsalm

Great Litany

God the Lord, Tone 7

Troparia, Tone 7

Stasis I: Psalms 9, 10
Stasis II: Psalms 11, 12, 13
Stasis III: Psalms 14, 15, 16

Small Litany

Sessional Hymn I, Tone 7

When Life was laying in the tomb* and a seal laid upon the stone,* the soldiers guarded Christ as a sleeping King* and the Angels glorified Him as immortal God;* while the women cried aloud:* The Lord is risen, granting the world great mercy.

Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high;* forget not Your poor to the end.

By Your burial for three days You despoiled death,* and by Your life-bearing Arising* You raised corrupted mankind, O Christ Lord,* as the Lover of mankind. Glory be to You!

Glory… Now…

O Virgin Theotokos unceasingly entreat Christ our God,* who was crucified for us* and arose again destroying the dominion of death,* that He save our souls.

Psalter Reading

Stasis I: Psalm 17
Stasis II: Psalms 18, 19, 20
Stasis III: Psalms 21, 22, 23

Small Litany

Sessional Hymn II, Tone 7

While the grave was sealed, O Christ God,* You, the Life, shone forth from the tomb;* and while the doors were shut, You, the Resurrection of all,* appeared to Your Disciples,* and through them renewed a right Spirit within us,* according to Your great mercy.

I will confess You, O Lord, with my whole heart,* I will tell of all Your wonders.

Bringing sweet spices with their tears, the women ran to the tomb,* and while the soldiers guarded You, the King of all,* they spoke one to another:* Who will roll away the stone for us?* The Angel of great Counsel has risen, trampling down death.* O All-powerful Lord, glory be to You!

Glory… Now…

Rejoice Virgin Theotokos, full of grace,* haven and protection of the race of mankind,* for from you the Redeemer of the world has taken flesh,* for you alone are a Mother and Virgin,* ever blessed and exceedingly glorified;* intercede with Christ God to grant peace to all the world.

Polyeleos

Evlogitaria

Small Litany

Hypakoe, Tone 7

O Christ God, who took upon Yourself our form* and endured the Cross in the body,* save me by Your Resurrection,* as You alone love mankind.

Hymn of Ascent, Tone 7

Antiphon 1

Having turned back the captivity of Sion from error,* quicken me also O Saviour,* and deliver me from slavery to the passions.

He who sows tribulations in the south with tears of fasting,* will reap with joy the sheaves of nourishment* of eternal life.

Glory… Now…

In the Holy Spirit is the source of divine treasures,* from Him comes wisdom, intelligence, and fear;* and to Him belongs* praise, glory, honour and worship.

Antiphon 2

Unless the Lord builds the house of the soul,* in vain do we labour;* for without Him no deed or word can be perfected.

Of the fruit of the womb the Saints,* moved by the Spirit,* sprout forth the Father’s teachings of filial adoption.

Glory… Now…

By the Holy Spirit all things have their being;* in the presence of all He is God,* the sovereign of the universe,* Light unapproachable, Life of all.

Antiphon 3

Those who fear the Lord and find the ways of life,* now and always are blessed* with immortal glory.

As you behold your offspring like shoots around your table,* rejoice, and be glad, bringing them to Christ* the Chief Shepherd of all.

Glory… Now…

In the Holy Spirit there be an abundance of grace,* riches of glory and a great depth of judgments;* for He is to be served as identical in glory and honour* with the Father and the Son.

Prokeimenon, Tone 7

Arise then, Lord,* lift up Your hand.* O God, do not forget the poor!

verse: I will praise You, Lord, with all my heart; I will recount all Your wonders.

Let everything that lives, Tone 7

Gospel: Mark 16:1-8

Hymn of Resurrection

Psalm 50

Verses at Psalm 50

Canon, Tone 7

Ode 1

Irmos: At a sign from you, O Lord, the nature of water was changed,* once free and flowing now it became as a wall, hard as the earth;* thus Israel walked dryshod* and sang you a song of victory.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

When you were condemned to an unjust death, O Lord, then the tyranny of death was judged by a tree; the prince of darkness could not prevail against you and was justly cast out.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Hell approached you with teeth which lacked the strength to crush your body and broke his jaws. Thus, O Saviour, you loosed the pains of death and on the third day rose again.

Glory… Now…

The pains of Eve, first mother, are undone, for your child-bearing was without pain, without knowledge of man. Therefore, All-pure, clearly seeing you to be the Mother of God, we give you glory.

Ode 3

Irmos: Lord and Saviour, who in the beginning* established the heavens and every power of them,* by your almighty Word and the divine and all-effecting Spirit:* establish me firmly on the immovable rock of confession of you.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Of your own will for our sake ascending the cross to suffer the pain, O Saviour compassionate, you bear the stripes which are the cause of salvation and peace for all believers. Through it, O Merciful, we are all reconciled to your Father.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

You cleansed me, wounded in soul by the serpent’s bite, O Christ, and showed me light when long ago I lay in darkness and corruption. For, by your cross, you came down into Hell and raised me up with yourself.

Glory… Now…

By the prayers of your Mother who knew no man, O Saviour, grant peace to your world, give victory over his enemies to the king; and make those who praise you worthy of your ineffable glory.

Ode 4

Irmos: Leaving not the deep recesses of the Father,* yet you came to earth, Christ God;* I have heard of the mystery of your dispensation* and I glorify you, Lover of man.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

He who was made flesh of the Virgin gave his own back to the scourging, the innocent Master was maltreated for the sinning servant and annulled the charges against me.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The Maker of man, judging as God the whole earth in righteousness, stands before the seat of lawless judges as one called to account and convicted, and is struck by an earthly hand.

Glory… Now…

All-blameless One, as truly Mother of God entreat your Son and Maker to guide me to the safe harbour of his glorious will.

Ode 5

Irmos: Night is without light to unbelievers, O Christ,* but to the faithful it is enlightenment in the delight of your divine words.* And so I rise early to you* and praise your Godhead.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

O Christ, you are sold on behalf of your servants, you endure the scourging, bringing freedom to those who sing to you; early I rise to you and sing the praises of your divinity.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

By your divine power, O Christ, by means of the weakness of the flesh, you have overthrown the strong one, and through your resurrection, O Saviour, you have revealed me as a conqueror of death.

Glory… Now…

Pure Mother, all-praised, fittingly you brought forth God, made flesh of you, for without knowledge of man but by the Holy Spirit you conceived.

Ode 6

Irmos: Sick on the rolling swell of the cares of this life,* thrown overboard by the sins that sail with me* and hurled to the soul-destroying beast,* as Jonah I cry to you:* O Christ, lead me up* from these death-dealing deeps.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The souls of the righteous imprisoned in Hell and forsaken had remembered you and were praying for your salvation; and you granted it, Christ, through your cross when you, the Compassionate, went down to the deepest parts of the earth.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The band of the apostles despaired of seeing you again, the living temple not made with human hands and destroyed by all that befell it. But worshipping beyond all hope, they everywhere proclaimed you risen from the dead.

Glory… Now…

Virgin Bride of God, who of mankind can explain the all-spotless manner of your ineffable child-bearing for our sakes? For the Word being united to you, the uncircumscribed God became flesh.

Kontakion, Tone 6

With His life-giving hand* Christ our God, the Giver of life,* raised all the dead from the murky abyss* and bestowed resurrection upon humanity.* He is for all the Saviour,* the resurrection and the life, and the God of all.

Ikos

To-day, death and Hell and the lowest depths shake with terror at the presence of one of the Trinity. Earth is thrown into confusion, at the sight of you Hell’s doorkeepers cower in fear. But all creation, rejoicing with the prophets, sings to you, sings a song of victory to our Redeemer and God, destroying now the power of death. Come, let us raise a shout of joy to A dam and all his children: The tree has brought him back. Come out, you faithful, into the resurrection.

Ode 7

Irmos: The young men of old have shown us a blazing furnace* cool with the gently falling dew,* and themselves singing the praise of the one God and saying:* The most highly exalted, God of our fathers, glorious above all is he.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

A dam of his own will worked disobedience and was slain by a tree; Christ’s obedience formed him anew; for the Son of God was crucified for me, glorious above all is he.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The whole creation hymns you, Christ, rising from the tomb, for you have caused life to blossom for those in Hell, resurrection for the dead and light for those in darkness. Glorious above all is he.

Glory… Now…

Hail, daughter of the corrupted Adam! Hail, sole bride of God! Hail, you who gave birth to God and through whom corruption has been banished! Pray to him, Pure One, to save us all.

Ode 8

Irmos: Burning yet unconsumed, the bush in Sinai made God known to Moses,* slow of tongue and hard of hearing.* And the burning zeal for God revealed the three young men unharmed in the fire and singing:* Praise the Lord, all his works,* and highly exalt him throughout all the ages.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The undefiled and reasonable Lamb, in sacrifice slain for the world, brought to an end the offerings according to the law and as God, apart from transgressions, cleansed the law now crying out: Praise the Lord, all his works, and highly exalt him throughout all the ages.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The flesh the Maker took from us before his Passion was not incorruptible; but after Passion and Rising, it was rendered inaccessible to corruption and re-makes mortal men, who cry: Praise the Lord, all his works, and highly exalt him throughout all the ages.

Glory… Now…

Your purity, your total spotlessness, O Virgin, has cleansed the sordid and polluted things of our world, and you, All-pure, have become for us a cause of reconciliation with God. Therefore, O Virgin, we bless and highly exalt you throughout all the ages.

Magnificat

Ode 9

Irmos: Conceiving without taint of corruption,* lending your flesh to the Word, the Deviser of all,* Mother knowing no man, Virgin, Godbearer,* vessel receiving the illimitable* and dwelling for your infinite Maker:* we magnify you.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Be silent, you minds estranged, who fit suffering to the divinity; for we magnify the Lord of glory, crucified in the flesh but not crucified in the divine nature: one person in two natures.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

All you who deny the body’s resurrection, go to the tomb of Christ and learn that the flesh of the giver of life was put to death and rose again in assurance of the final resurrection; for this we hope.

Glory… Now…

As we worship not a trinity of Godheads but of persons, not oneness of persons but of Godhead, we part from those who divide and confound those who dare to confuse the Trinity whom we magnify.

Small Litany

Holy is the Lord

Hymn of Light

When the myrrh-bearing women saw the stone rolled away, they rejoiced;* for they saw a young man sitting at the grave who said to them:* Behold, Christ is risen!* Say to Peter, the disciple of the Lord:* Hasten to the mountain in Galilee;* there you shall see Christ* as He had said to His friends.

Glory…

You were a holy temple, O hierarch,* and through divine communion you have now become a god and a citizen of paradise,* wherein you partake directly of the tree of knowledge and incorruptible glory,* mindful of those who with love and faith praise you,* O wise Gregory, sacred father.

Now…

A day of pre-festival the temple now observes* for the all-pure entrance of Mary, the Theotokos,* whom the angels hymn and men call blessed,* and whom virgins accompany, bearing lamps and dancing,* into the temple of the Lord.

Praises

Stichera of the Praises, Tone 7

Christ is risen from the dead,* loosing the bonds of death;* O earth! proclaim the good tidings of great joy; and you heavens praise the glory of God.

Having seen the Resurrection of Christ,* let us worship the holy Lord Jesus, the only sinless one.

We cease not to worship the Holy Resurrection of Christ,* for He has saved us from our iniquities,* Holy is the Lord Jesus* who has shown us the Resurrection.

What shall we render to the Lord for all that He has rendered unto us?* For our sake God dwelled among us;* for our corrupted nature the Word became flesh and dwelled within us;* to the ungrateful He is the Benefactor;* to prisoners He is the Liberator;* to those in darkness He is the Sun of justice;* the path to the Cross;* the Light to Hades; Life to death;* Resurrection for the fallen:* to Him we cry aloud: Our God, glory be to You!’

By Your mighty power, O Lord,* You have destroyed the gates of Hades and abolished the dominion of death;* raising with Yourself the dead who slept therein from eternity in darkness,* by Your divine and glorious Resurrection,* as King of the universe* and as God All-powerful.

Come, let us rejoice in the Lord* and be glad in His Resurrection;* for He has raised the dead with Himself* from the indestructible bonds of Hades,* and as God has bestowed upon the world* eternal life and great mercy.

A radiant Angel sat on the stone of the grave that held Life,* and announced the good tidings to the Myrrh-bearing women saying:* The Lord is risen, as He foretold to you;* announce to His Disciples that He goes before you into Galilee;* while to the world He grants eternal life* and great mercy.

O you exceedingly wicked Jews, why did you reject the Cornerstone?* This is the stone which God has placed in Sion,* God Who in the wilderness made water spring forth from the rock,* and for us poured forth immortality from His side;* this is the stone which was hewn from the Virginal mountain, by the will of the Son of man,* who comes again on the clouds of heaven* before the Ancient of days, as Daniel has said,* and His Kingdom is everlasting.

In Tone 2, Glory…

They who were with Mary came and brought ointments,* but they wondered how they would achieve their goal.* However, they saw that the stone had already been rolled away,* and a divine angel appeared and gave peace to their troubled souls.* He said: The Lord Jesus has risen.* Therefore, proclaim to His disciples* that they should hasten to Galilee and behold Him risen from the dead;* for He is the Lord, the Giver of life.

In Tone 2, Now…

You are truly most blessed, O virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* Hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, Death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who finds in this your good pleasure. Glory to You!

Great Doxology

Trisagion Prayers

Troparion, Tone 2

Today salvation has come to the world.* Let us sing to Him who is risen from the tomb,* the Author of Life who has crushed Death by his death* and bestowed on us victory and great mercy.

Insistent Litany

Litany of Supplication

Great Dismissal

DIVINE LITURGY

Troparia and Kontakia

Troparion, Tone 7: By Your cross You destroyed death;* You opened Paradise to the thief;* You changed the lamentation of the myrrh-bearers to joy,* and charged the apostles to proclaim* that You are risen, O Christ our God,* offering great mercy to the world.

Troparion, Tone 4: Today is the prelude of the good pleasure of God,* and the proclamation of salvation for the human race.* In the Temple of God* the Virgin is clearly revealed,* and beforehand announces Christ to all.* To her, then, let us cry aloud with a mighty voice:* Rejoice, fulfilment of the Creator’s plan.

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 7: No longer shall the dominion of death be able to hold humanity,* for Christ went down shattering and destroying it s powers.* Hades is bound.* The prophets exult with one voice.* The Saviour has come for those with faith, saying:* “Come forth, O faithful, to the resurrection!”

Now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 4: The Saviour’s pure temple,* the precious bridal chamber and Virgin,* the sacred treasury of the glory of God,* is brought today into the house of the Lord;* and with her she brings the grace of the divine Spirit.* God’s angels sing in praise of her:* She is indeed the heavenly dwelling-place.

Prokeimenon, Tone 7
The Lord will give strength to His people;* the Lord will bless His people with peace.
verse: Bring to the Lord, O you sons of God; bring to the Lord young rams. (Psalm 28:11,1)

Epistle: Ephesians 2:14-22 (NRSV)
Brothers and Sisters, for he is our peace; in his flesh he has made both groups into one and has broken down the dividing wall, that is, the hostility between us. He has abolished the law with its commandments and ordinances, that he might create in himself one new humanity in place of the two, thus making peace, and might reconcile both groups to God in one body through the cross, thus putting to death that hostility through it. So he came and proclaimed peace to you who were far off and peace to those who were near; for through him both of us have access in one Spirit to the Father. So then you are no longer strangers and aliens, but you are citizens with the saints and also members of the household of God, built upon the foundation of the apostles and prophets, with Christ Jesus himself as the cornerstone. In him the whole structure is joined together and grows into a holy temple in the Lord; in whom you also are built together spiritually into a dwelling place for God.

Alleluia, Tone 7
verse: It is good to give praise to the Lord; and to sing to Your name, O Most High.
verse: To announce Your mercy in the morning, and Your truth every night. (Psalm 91:2,3)

Gospel: Luke 8:41-56 (NRSV)
At that time, there came a man named Jairus, a leader of the synagogue. He fell at Jesus’ feet and begged him to come to his house, for he had an only daughter, about twelve years old, who was dying. As he went, the crowds pressed in on him. Now there was a woman who had been suffering from hemorrhages for twelve years; and though she had spent all she had on physicians, no one could cure her. She came up behind him and touched the fringe of his clothes, and immediately her hemorrhage stopped. Then Jesus asked, “Who touched me?” When all denied it, Peter said, “Master, the crowds surround you and press in on you.” But Jesus said, “Someone touched me; for I noticed that power had gone out from me.” When the woman saw that she could not remain hidden, she came trembling; and falling down before him, she declared in the presence of all the people why she had touched him, and how she had been immediately healed. He said to her, “Daughter, your faith has made you well; go in peace.”

While he was still speaking, someone came from the leader’s house to say, “Your daughter is dead; do not trouble the teacher any longer.” When Jesus heard this, he replied, “Do not fear. Only believe, and she will be saved.” When he came to the house, he did not allow anyone to enter with him, except Peter, John, and James, and the child’s father and mother. They were all weeping and wailing for her; but he said, “Do not weep; for she is not dead but sleeping.” And they laughed at him, knowing that she was dead. But he took her by the hand and called out, “Child, get up!” Her spirit returned, and she got up at once. Then he directed them to give her something to eat. Her parents were astounded; but he ordered them to tell no one what had happened.

Hymn to the Mother of God
Seeing the entrance of the pure one, angels marvel in wonder how the Virgin could enter the holy of holies.
And the Irmos, Tone 4: Let no hand of the profane touch God’s living ark,* but instead let the lips of those who are believers* sing out ceaselessly

Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 148:1)

Неділя 24-та по Зісланні Святого Духа. Глас 7. Єв. 2. Свв. Амфілохія, єп. Іконійського, і Григорія, єп. Акрагантійського; 23 листопада.

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

(г. 7): Прийдіте й радіймо з Господом,* що здолав владу смерти й просвітив людський рід,* з безтілесними взиваючи:* Творче і Спасе наш, − слава тобі!

Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Ти витерпів хрест і погребення за нас, Спасе,* і як Бог умертвив смертю смерть.* Тому й поклоняємось твоєму на третій день воскресінню,* Господи, – слава тобі!

Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

Апостоли, бачивши воскресіння Творця,* чудувались, співаючи ангельську хвалу:* Це − слава Церкви, це – скарби царства.* Господи, що страждав за нас, − слава тобі!

Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Хоч і схопили тебе, Христе, беззаконні люди,* але ти мій Бог, і не стидаюсь;* били тебе по плечах, і не відрікаюсь;* до хреста тебе прибили, і цього не скриваю;* воскресінням твоїм хвалюся, бо твоя смерть є життям моїм.* Всесильний і чоловіколюбний Господи, − слава тобі!

Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи, та в тебе є прощення.

(г. 4, подібний: Дав ти як знамено): Но́ров самовла́дний* і по́мисел самостри́мний* над при́страстями успадкува́вши,* кра́щому дав ти, всеблаже́нний,* умовла́дне влади́цтво над гі́ршим,* на тереза́х щонайправди́віших, о́тче, те і те зва́живши.* Тому́ був ти гі́дним Боговиді́ння* і Богорозумі́ння,* ієра́рше Богонатхне́нний.

Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Тене́та розірва́в ти* і па́стки зруйнува́в є́ресей, преподо́бний,* пра́вістю догма́тів* і щонайточні́шим богосло́в’ям,* уни́кнувши розді́лення* та препога́ного, о́тче, зміша́ння.* Зоста́вшись же в ме́жах благочести́вої на́шої ві́ри,* Тро́йцю пропові́дував ти* в Одини́ці Божества́.

Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Хи́тро напоумля́ючи* земно́го царя́,* його́ си́на не вшанува́в ти покло́ном,* розу́мно навча́ючи,* що коли́ Син зневажа́ється непоклоні́нням,* се па́лко гніви́ть Отця́,* що Його́ пе́ред віка́ми породи́в по́над розумі́ння* безстра́сно і безтіле́сно,* як Сам ві́дає, преподо́бний.

Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

(г. 8, подібний: О, преславне чудо): О́тче свяще́нний, Григо́рію,* від поло́ження в пелени́* пригорну́вся ти до Бо́га,* що неосла́бними велі́ннями все сотвори́в,* і, Ним ося́юваний,* перейшо́в єси́ ніч при́страстей* і збли́снув сві́тлом лікува́нь та благода́ттю чуде́с,* проганя́ючи розмаї́ті неду́ги* та ома́нливих ду́хів.

Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

О́тче пречу́дний, Григо́рію,* явлі́ннями сві́тла* ум твій чи́сто вибли́скував;* ти приспа́в збу́рене мно́гими хви́лями мо́ре при́страстей* і, літа́ючи на найчисті́ших кри́лах безстра́стя,* досягну́в Висоти́,* де несказа́нна і неми́слима Краса́,* мо́лячи завжди́ за нас,* що восхваля́ємо тебе́.

Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

О́тче отці́в, Григо́рію,* свяще́нства пра́вилом,* цілому́дрія о́бразом,* мона́шества опо́рою, Це́ркви тве́рдістю,* любо́ви світи́льником,* престо́лом чуття́, джерело́м чуде́с,* мо́вою вогне́нною, уста́ми солодкомо́вними,* начи́нням Боже́ственного Ду́ха* та умозри́мим Ра́єм став ти, Богоблаже́нний.

Слава, і нині: (г. 4): Прийді́те, всі ві́рні,* Єди́ну Непоро́чную восхва́лимо:* проро́ками передві́щену* і до хра́му приве́дену,* – пе́ред віка́ми ви́значену Ма́тір* і в оста́нні часи́ я́влену Богоро́дицю.* Го́споди, моли́твами Її́ мир Твій пода́й нам* і вели́ку ми́лість.

І нині (догмат, г. 7): Матір’ю ти стала надприродно, Богородице,* і несказанно та незбагненно залишилась Дівою;* чуда ж твоїх родин язик сказати неспроможен.* Бо зачаття твоє, Пречиста, було предивне,* і недосяжний є образ родин.* Бо коли Бог хоче, то зміняється і лад природи.* Тому всі ми тебе, за Матір Божу маючи, благаємо щиро:* Молись, щоб спастися душам нашим.

Стихири на стиховні
(г. 7): Ти воскрес із гробу, Спасе світу,* і підняв людей з твоїм тілом.* Господи, – слава тобі!

Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.

Прийдіть і поклонімось воскреслому з мертвих,* що всіх просвітив,* бо він визволив нас від адських мук* своїм на третій день воскресінням,* даючи нам життя і велику милість.

Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.

В ад зійшовши, Христе, ти смерть полонив* і, на третій день воскреснувши, з собою воскресив і нас,* що славимо твоє могутнє воскресіння,* чоловіколюбний Господи.

Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.

Дивним ти, Господи, видавався, немов сонний лежачи в гробі,* але воскреснувши на третій день,* як всемогутній, ти співвоскресив Адама, що кликав:* Слава воскресінню твоєму, єдиний Чоловіколюбче!

Слава, і нині: (г. 5): Зася́яв день ра́дісний і пра́зник всечесни́й.* Днесь бо Та, що і пе́ред різдво́м була́ Діва, і по різдві зоста́лася Діва,* в храм Госпо́дній приво́диться.* І ра́дується Заха́ріяста́рець, ба́тько Предте́чі, і взива́є ра́дісно:* «Набли́зилася Очікувана пригно́бленими* до хра́му свято́го, як Свята́я,* щоб освяти́тися і ста́ти осе́лею Всецаря́!»* Хай весели́ться Йоаки́мпра́отець, і Анна хай ра́дується,* бо принесли́ вони́ Бо́гові, як трилітню я́ловицю,* Непоро́чну Влади́чицю.* Радійте з ни́ми, матері, танцю́йте, діви,* і неплідні – в спільнім хорово́ді;* бо відкри́ла нам Небе́сне Ца́рство здаве́н ви́значена Всецари́ця.* Ра́дуйтеся, лю́ди, і веселітеся!

Тропарі
(г. 7): Розрушив Ти хрестом твоїм смерть,* отворив Ти розбійникові рай,* мироносицям плач перемінив єси,* і апостолам проповідати повелів єси,* що воскрес Ти, Христе Боже,* даючи світові велику милість.

Слава: (г. 4): Боже отців наших,* що чиниш завжди з нами по Твоїй кротості,* не віддали милости Твоєї від нас,* але молитвами їх у мирі направ життя наше.

І нині: (г. 4): Днесь благовоління Божого предзображення* і спасіння людей проповідання,* у Божому храмі Діва ясно з’являється* і Христа всім предзвіщає.* Їй і ми голосно закличмо:* Радуйся, промислу Створителя сповнення.

УТРЕНЯ

Священник: Слава святій, одноістотній, животворчій і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Сла́ва во ви́шніх Бо́гу, і на землі́ мир,* в лю́дях благоволі́ння. (3 р.)

Го́споди, гу́би мої́ відкри́й,* і уста́ мої́ сповістя́ть хвалу́ Твою́. (2 р.)

Шестипсалм’я

Псалом 3 (У понеділок)

О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.

Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».

Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.

Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.

Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.

Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.

Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.

У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.

Псалом 37 (У вівторок)

О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.

Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.

Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.

Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.

Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.

Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.

Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.

Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.

О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.

Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.

Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.

І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.

Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.

Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.

На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.

Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.

Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.

Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.

А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.

І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.

Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.

Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.

Псалом 62 (У середу)

Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.

Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.

Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.

Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.

Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.

Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.

Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.

Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.

Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.

Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.

Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.

А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3 р.)

Господи, помилуй. (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Псалом 87 (У четвер)

Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.

Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.

Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.

Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.

Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.

Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.

Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.

Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.

Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.

Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?

Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій − твою вірність?

Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?

Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.

Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?

Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій − і умліваю.

Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.

Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.

Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.

Псалом 102 (У п’ятницю)

Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє − його святе ім’я.

Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.

Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.

Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.

Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.

Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.

Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.

Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.

Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.

Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.

Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.

Як далеко схід від заходу,* так віддалив він від нас злочинства наші.

Як батько милосердиться над синами,* так милосердиться Господь над тими, що його бояться.

Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.

Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, і мов квітка в полі.

Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.

Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.

І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.

Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.

Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.

Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.

Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!

Псалом 142 (У суботу й неділю)

О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.

І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.

Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.

Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.

Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.

До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.

Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.

Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.

Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.

Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.

Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.

І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Під час рецитування псалмів, Священник читає потиху перед св. дверми оці молитви:

Утренні молитви

Велика єктенія

У мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасення їх Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Благодаримо Тебе, Господи, Боже наш, що підняв нас із постелі нашої і вклав в уста наші слово хвали, щоб поклонятися і призивати ім’я Твоє святе. Ми умоляємо Твоє милосердя, яке Ти завжди виявляв у нашому житті. Пошли поміч свою людям, що стоять перед лицем святої слави Твоєї і дожидають від Тебе багатої милости; і дай нам, що зо страхом і любов’ю завжди Тобі служимо, хвалити несказанну Твою доброту.]

Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Бог Господь… (Пс. 117), глас 7

Бог – Госпо́дь, і яви́вся нам; благослове́н, хто йде в ім’я́ Госпо́днє.

Стих: Прославля́йте Го́спода, бо Він благий, бо ми́лість Його́ ві́чна.

Стих: Вони́ навко́ло обступи́ли мене́, але́ я ім’я́м Госпо́днім перемо́жу їх.

Стих: Я не вмру, а жи́тиму і розка́зуватиму про діла́ Госпо́дні!

Стих: Ка́мінь, яки́м зне́хтували будівни́чі, став головни́м на ро́зі. Від Го́спода це ста́лось, і ди́вне воно́ в оча́х на́ших.

Тропарі

(г. 7): Розори́в Ти хресто́м Твої́м смерть,* отвори́в Ти розбі́йникові рай,* мироно́сицям плач переміни́в Ти,* і апо́столам пропові́дати повелі́в,* що воскре́с Ти, Хри́сте Бо́же,* даючи́ сві́тові вели́ку ми́лість. (2 р.)

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Від ночі лине дух наш до Тебе, Боже, бо світлом є повеління Твої. Навчи нас, Боже, правди Твоєї, заповідей Твоїх і виправдань Твоїх. Просвіти наші духовні очі, щоб ми не заснули в гріхах на смерть. Віджени всяку мряку від сердець наших, даруй нам сонце правди і охорони життя наше знаменням і печаттю Святого Твого Духа. Направ стопи наші на шлях мирний, дай нам бачити ранішній день у радості, щоб ми Тобі засилали ранішні молитви.]

Священник: Бо Твоя є влада і Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Перший сідальний

(г. 7): З опечатаного гробу,* засяяв ти, Христе, як життя,* і при замкнених дверях* став між учнями, як воскресіння всіх,* через них обновляючи у нас праведного духа,* з великої твоєї милости.

Слава і нині: Маючи милосердя нам у допомогу* і бачачи нас на землі,* змилосердься, благословенна Богородице, над безпомічними людьми.* Молися, щоб ми марно не згинули,* і благай, як Добросердна, милосердного Бога,* щоб спасли ми душі наші, пресвята Діво.

Відтак читець читає другу чергову катизму, диякон виголошує другу малу єктенію:

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Боже й Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти підніс нас з постелі нашої і зібрав на годину молитви. Дай нам ласку відкрити уста наші і прийми наші подяки, що в наших силах, і навчи нас установ Твоїх. Бо молитися як слід не вміємо, якщо Ти, Господи, святим Твоїм Духом не навчиш нас. Тому молимося Тобі: Даруй і прости, якщо ми згрішили аж до теперішньої години словом або ділом, або думкою, добровільно або недобровільно. Бо коли на провини будеш дивитися, Господи, Господи, то хто встоїться, бо в Тебе є прощення. Ти один святий, допоміжник сильний, захисник життя нашого, і Тебе ми завжди оспівуватимемо.]

Священник: Бо Ти благий і людинолюбний Бог – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Другий сідальний

(г. 7): Життя в гробі спочивало,* і печаті на гробі покладено;* немов сплячого царя воїни сторожили Христа,* та й ангели прославляли безсмертного Бога,* а жінки кликали: Воскрес Господь,* що дає світові велику милість!

Слава і нині: Безупинно моли, Богородице Діво,* розп’ятого за нас і воскреслого Христа Бога нашого,* що скинув владу смерти,* щоб спаслися душі наші.

Полієлей

Хваліте ім’я Господнє, хваліте, слуги Господні Алилуя (3 р.).

Ви, що стоїте у храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого. Алилуя (3 р.).

Господи, ім’я твоє повіки, і пам’ять твоя, о Господи, від роду й до роду. Алилуя (3 р.).

Благословенний Господь із Сіону, що перебуває в Єрусалимі. Алилуя (3 р.).

Хваліте Господа, бо він благий, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Розстелив землю над водами, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

І визволив від наших гнобителів, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Прославляйте Бога небесного, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Ангельський хор

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Ангельський хор здивувався,* бачивши до мертвих зарахованим тебе, Спасе,* що силу смерти знищив, і з собою Адама підняв* та з аду всіх визволив.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Нащо миро* зі сльозами, Учениці, жалібно змішуєте?* – запитав світлоносний ангел при гробі мироносиць.* Гляньте на гріб і зрозумійте,* що воскрес Спаситель з гробу.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Рано на світанку* мироносиці поспішали до гробу твого, плачучи,* але з’явився їм ангел і прорік:* Пора голосіння минула, не плачте;* про воскресіння ж звістіть апостолам!

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Мироносиці – жінки,* що з миром прийшли до гробу твого, Спасе, ридали.* Ангел же їм сказав, мовивши:* Чому між мертвими живого шукаєте?* Він бо, як Бог, воскрес із гробу.

Слава: Поклонімось Отцю,* і його Сину, і Святому Духові,* Святій Тройці* в одній сутності,* з серафимами взиваючи:* Свят, свят, свят єси, Господи.

І нині: Життєдавця породивши, ти, Діво,* Адама з гріха визволила,* Єві радість замість смутку подала,* а відпалих від життя повернув до нього той,* що з тебе тіло прийняв – Бог і чоловік.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Від ночі лине дух наш до тебе, Боже, бо світлом є повеління твої на землі. Навчи нас у страсі твоєму виконувати правду й добро, бо тебе славимо як правдивого Бога нашого. Прихили вухо своє і вислухай нас, і пом’яни, Господи, тих, що є та що моляться з нами, всіх по імені, і спаси їх силою твоєю. Благослови людей твоїх і освяти спадкоємство твоє: мир світові твоєму даруй, церквам твоїм, Священникам, владі, і всім людям.]

Священник: Бо благословилося ім’я Твоє і прославилося царство Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Іпакой, глас 7

Ти, Христе Боже наш,* що прийняв нашу подобу і тілом хрест перетерпів,* спаси мене воскресінням твоїм,* як людинолюбний.

Степенна пісня, глас 7

Антифон 1:

Ти сіонський полон з обману напутив;* і мене, Спасе, оживи, спасаючи з рабської неволі.

Хто опівдні сіє посні болі зі сльозами,* той пожне снопи радости, завжди життєдайні.

Слава і нині: Джерело божественних скарбів у Святого Духа,* бо від нього премудрість, розум і острах.* Йому хвала і слава, шана і влада.

Антифон 2:

Коли не Господь збудує дім душі, даремно ми трудимося; бо без Нього ні діло, ні слово не відбувається.

Святі, Духом натхнені, зберігають передання отецькі про втілення Сина Божого.

Слава і нині: Від Святого Духа все походить. Він раніше за все Бог, Господь над усім, Світло неприступне, Життя всього.

Антифон 3:

Ті, що бояться Господа, що путь життя знайшли, нині й завжди славою нетління прославляться.

Дивлячись на своїх синів, що, немов паростки, навколо трапези твоєї, радуйся й веселися, приводячи їх до Пастиреначальника Христа.

Слава і нині: У Святому Дусі глибина дарів, багатство слави й безодня Провидіння велика; Він бо рівнославимий з Отцем і Сином і співдіючий.

Євангеліє

Будьмо уважні.

Священник: Мир всім.

Премудрість. Будьмо уважні.

Прокімен, глас 7

Псалом 9

Воскресни, Господи Боже мій, нехай піднесеться рука твоя; не забудь убогих твоїх ніколи.

Стих: Хвалитиму тебе, Господи, усім серцем моїм,* розповім про всі твої чудеса.

Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

[Скарбнице благ, джерело невисихаюче, Отче святий, чудотворче всесильний і вседержителю! Усі Тобі поклоняємося і Тобі молимося та Твої милості і Твої ласки призиваємо на поміч і на заступництво нашій смиренності. Пом’яни, Господи, слуг Твоїх, прийми від усіх нас ранішні моління, як кадило перед Тобою; ні одного з нас не вчини нездатним, але всіх нас зберігай ласками Твоїми. Пом’яни, Господи, тих, що чувають і співають на славу Твою і єдинородного Твого Сина і Бога нашого, і Святого Твого Духа. Будь їм помічником і заступником; прийми їх молитви на наднебесний і духовний Твій жертовник.]

Священник: Бо Ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Вірні на глас прокімена: Вся́ке диха́ння, неха́й хва́лить Го́спода.

Стих: Хвалі́те Бо́га у святи́ні Його́.

Стих: Хвалі́те Його́ у тверди́ні си́ли Його́.

І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молім.

Вірні: Го́споди, поми́луй (3 р.).

Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.

Священник: Мир всім!

Вірні: І ду́хові твоє́му.

Священник: Від Марка святого Євангелія читання.

Вірні: Сла́ва Тобі́, Го́споди, сла́ва Тобі́.

Будьмо уважні.

Священник сам читає Євангеліє.

У той час, як минула субота, Марія Магдалина, Марія, мати Якова, та Саломія купили пахощів, щоб піти та намастити його. Рано-вранці, першого дня тижня, прийшли вони до гробу, як сходило сонце, і говорили між собою: – Хто нам відкотить камінь від входу до гробу? Але, глянувши, побачили, що камінь був відвалений, був бо дуже великий. Увійшовши до гробу, побачили юнака, що сидів праворуч, одягнений у білу одежу, і злякались. Він до них промовив: – Не бійтеся! Ви шукаєте Ісуса Назарянина, розп’ятого. Він воскрес, його нема тут. Ось місце, де його були поклали. Та ви йдіть, скажіть його учням і Петрові, що він випередить вас у Галилеї: там його побачите, як він сказав вам. І вони, вийшовши, побігли геть від гробу, бо страх і трепет огорнув їх, і нікому нічого не казали, бо боялися. (Мр. 70 зач.; 16, 1-8)

Вірні: Сла́ва Тобі́, Го́споди, сла́ва Тобі́.

Воскресіння Христове

(г. 6): Воскресіння Христове бачивши,* поклонімось святому Господу Ісусові,* єдиному безгрішному.* Хресту твоєму поклоняємось, Христе,* і святе воскресіння твоє величаємо і славимо,* бо ти – Бог наш,* крім тебе іншого не знаємо,* ім’я твоє призиваємо.* Прийдіть, усі вірні,* поклонімось святому Христовому воскресінню,* це бо прийшла через хрест радість усьому світові.* Завжди благословляючи Господа,* славимо воскресіння його,* бо, розп’яття перетерпівши,* він смертю смерть переміг.

Псалом 50

Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.

Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.

Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;

То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.

Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.

Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.

Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.

Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.

Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.

Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.

Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.

Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.

Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.

Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.

Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.

Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.

Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.

Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.

Після 50-го псалма співаємо:

Сла́ва: (г. 6): Молитва́ми святи́х апо́столів,* милости́вий, очи́сти* бе́зліч гріхі́в на́ших.

І ни́ні: Ра́ди молито́в пречи́стої Богоро́диці,* милости́вий, очи́сти* бе́зліч гріхі́в на́ших.

Стих: Поми́луй мене́, Бо́же, з вели́кої ми́лости Твоє́ї,* і бага́тством щедро́т Твої́х очи́сти мене́ з беззако́ння мого́.

Воскрес Ісус із гробу,* як провістив,* подав нам життя вічне* і милість велику.

Єктенія

Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животворчого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотних, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і святих отців наших Амфілохія, єпископа Іконійського, і Григорія, єпископа Акрагантійського, і всіх cвяти́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.

Вірні: Господи, помилуй (12 р.).

[Господи, Боже наш! Ти за покаяння дарував людям відпущення, нам же, як образ пізнання і визнання гріхів, показав покаяння і прощення пророка Давида. Тож, Владико, помилуй з великої милости Твоєї нас, що в чимало великих гріхів впали, і по багатстві ласк Твоїх очисти беззаконня наші, бо перед Тобою згрішили ми, Господи, що невідомі й таємні речі серця людського знаєш, і єдиний Ти маєш владу прощати гріхи. Серце ж чисте вчини в нас і Духом владичним утверди нас, і радість спасіння Твого яви нам. Не відкинь нас від лиця Твого, але дозволь, як благий і людинолюбний, аж до останнього нашого віддиху появляти Тобі жертву справедливости й приноси на святих Твоїх жертовниках.]

Священник: Благодаттю, і щедротами, і людинолюб’ям єдинородного Сина Твого, з яким Ти благословенний, із пресвятим, і благим, і животворчим твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Канон

(Якщо скорочується Канон, перейди до Пісня Богородиці).

Пісня 1

Ірмос (г. 7): Велінням твоїм, Господи, вигляд землі прийняла водяна природа, що раніш вільно розливалася.* Тому, як по сухому, перейшов Ізраїль і заспівав тобі пісню перемоги.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Владу смерти дерево хресне засудило, коли Тебе, Господи, несправедливо на смерть засуджено; тому володар темряви, Тебе не перемігши, справедливо був вигнаний.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ад наблизився до Тебе, і неспроможний сокрушити зубами тіло Твоє, щелепи собі потрощив. Тому Ти, Спасе, муки смерти знищивши, на третій день воскрес.

Слава і нині: Богородичний: Припинилися муки праматері Єви, Ти бо безмужньо породила, мук не зазнавши; тому явно Тебе, Пречистая, за Богородицю визнаючи, всі ми прославляємо.

Пісня 3

Ірмос (г. 7): Спочатку небеса всесильним Словом утвердив ти, Господи Спасе,* і вседіючим і божественним Духом усю силу їх.* На непорушному камені заповідей твоїх утверди мене.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ти, Милосердний Спасе, на хрест зійшовши, страждав за нас з волі Твоєї, і терпів рану, що прощення та спасіння вірним приносить, через неї бо всі ми з Родителем Твоїм примирилися, Милостивий.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ти, Христе, від рани очистив мене, пораненого в душі від укусу зміїного, і світло показав мені, в темряві та тлінні колись оселеному; зійшовши бо до аду, Ти хрестом мене з собою воскресив.

Слава і нині: Богородичний: Молитвами Безмужньої Твоєї Матері подай, Спасе, мир світові, і даруй вождеві перемогу над ворогами чужоземними, і сподоби невимовної Твоєї слави тих. що Тебе прославляють.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Господи, Боже наш, що сонну неміч забрав від нас і покликав нас візванням святим, щоб і вночі підносити руки наші і прославляти тебе за справедливі твої присуди. Прийми благання наші, моління, визнавання, нічні служби і даруй нам, Боже, віру бездоганну, надію впевнену, любов нелицемірну. Благослови наші входи й виходи, вчинки, слова, діла й думки; і дай нам дочекатися початку дня, нам, що хвалять й оспівують, і благословлять добрість твоєї несказанної сили]

Священник: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Пісня 4

Ірмос (г. 7): Ти, що лона Отця не покинув, на землю зійшов, Христе Боже.* Таємницю твого провидіння почули ми* і прославили тебе, єдиний Людинолюбче.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Безвинний Владика, що від Діви тіло прийняв, плечі свої під бичі впалого раба віддавши, зневажається биттям на знищення гріхів моїх.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ставши перед судом судців беззаконних, як обвинувачений, осуд приймає і биття тлінної руки по лиці терпить той, хто, як Бог, людину сотворив і судить землю справедливо.

Слава і нині: Богородичний: Як істинна Мати Божа, моли, Всенепорочна, Творця Твого й Сина направити мене до спасенного пристановища славної Його волі.

Пісня 5

Ірмос (г. 7): Ніч несвітла невірним, Христе,* вірним же просвічення в насолоді слів твоїх.* Тому я зранку молюся до тебе й оспівую твоє Божество.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

За рабів Твоїх продаєшся, Христе, і мужньо терпиш биття по обличчю, яке подає свободу тим, що Тобі співають: «Зрання до Тебе звертаюсь і прославляю Твоє Божество».

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Твоєю Божественною силою, через тіло немічне, Ти, Христе Спасе, сильного подолав і через воскресіння переможцем смерти мене показав.

Слава і нині: Богородичний: Ти, Мати Пречиста, породила Бога, що від Тебе, Всехвальна, боголіпно тіло прийняв, Ти бо зачала від Духа Святого, ложа шлюбного не пізнавши.

Пісня 6

Ірмос (г. 7): Плаваючи на хвилях життєвих турбот, з кораблем потопаю у гріхах,* які мене викидають душогубному звірові.* Тому, як Йона, взиваю до тебе, Христе:* Із смертельної безодні визволи мене!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Згадували про Тебе душі праведників, що були замкнені і в аді перебували і просили в Тебе спасіння, що його Ти, Христе, як Милосердний, хрестом подав, в місця підземні зійшовши.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Громада апостолів надію втратила знов побачити Твій храм одушевлений і нерукотворний, стражданнями зруйнований, але, понад надію поклонившись тому, хто воскрес, всюди про нього проповідала.

Слава і нині: Богородичний: Хто з людей зможе пояснити невимовні й всенепорочні, Діво Богоневісто, родини Твої, що задля нас сталися. Бо Бог Слово, необмежено з’єднавшись з Тобою, через Тебе тілом став.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Благодаримо Тебе, Господи, Боже спасіння нашого, бо ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялися величному імені твоєму. Тому молимо тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати тобі розумно й молитися безупинно та в страсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христа твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і круши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів.]

Священник: Бо Ти цар миру і Спас душ наших – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Кондак (г. 7): Уже́ бі́льше вла́да сме́ртна не змо́же люде́й держа́ти,* Христо́с бо зійшо́в, сокруша́ючи й розоря́ючи си́ли її́.* Зв’я́зується ад,* проро́ки су́голосно ра́дуються,* предста́в Спас, мо́влячи тим, що в ві́рі:* Ви́йдіть, ві́рні, у воскресі́ння.

Пісня 7

Ірмос (г. 7): Піч, вогнем палаючу, давно колись юнаки росоносною показали,* єдиного Бога прославляючи і так взиваючи:* Вельмихвальний Бог батьків і препрославлений!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Дерево умертвило Адама, що з волі своєї не вчинив послуху, а послух Христа оновляє його, задля мене бо розпинається Син Божий Препрославлений.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Тебе, Христе, що з гробу воскрес, усе творіння прославило, Ти бо, Препрославлений, дарував життя тим, що були в аді, воскресіння — померлим, і світло — у темряві сущим.

Слава і нині: Богородичний: Радуйся, дочко тлінного Адама; радуйся, єдина Богоневісто; радуйся, що тління подолала, що Бога породила Його моли, Чиста, щоб усі ми спаслися.

Пісня 8

Ірмос (г. 7): Неопалима купина, вогнем на Синаї огорнена,* Бога появила заїкуватому й гугнявому Мойсеєві;* а ревність до Бога трьох юнаків, не переможених вогнем, навчила співати:* Всі створіння Господні, Господа славте й вихваляйте по всі віки!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Пречистий Агнець словесний, за світ у жертву принесений, жертвам закону край поклав і, як Бог, від гріхів очистив його, що безперестанно взиває: «Всі творіння, прославляйте Господа і величайте по всі віки».

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Прийняте Творцем тіло наше, що перед стражданням не було нетлінне, по стражданні й воскресінні недоступне тлінню стало і оновляє смертних, які взивають: «Усі творіння, прославляйте Господа і величайте по всі віки».

Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа завжди, нині і повсякчас і на віки віків.

Богородичний: Діво, Твоя чистота і непорочність скверну й мерзоту всього світу очистили, і Ти, Пречиста, стала Причинницею нашого з Богом примирення; тому всі ми Тебе, Діво, благословляємо і прославляємо по всі віки.

Пісня Богородиці

Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.

Вірні: Величає душа моя Господа,* і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм.

Чеснішу від херувимів,* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо. (після кожного стиха).

Бо він зглянувся на покору слугині своєї,* ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.

Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе ім’я його.* Милосердя його з роду в рід на тих, які бояться його.

Він виявив потугу рамени свого,* розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.

Могутніх скинув з престолів, підняв угору смиренних;* наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.

Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,* як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки.

Пісня 9

Ірмос (г. 7): Не знавши тління, ти породила і всетворчому Слову тіло дала,* Мати пречиста, Діво Богородице, пристановище неосяжного,* оселе невмістимого Творця твого, Тебе величаємо!

Стих: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Нехай засоромляться ті, що, бачивши у Христі страждання тіла й силу Божества,* визнають односкладну природу, бо він, як людина, вмирає,* а встає, як Творець всього.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ви, що не віруєте у воскресіння тіл,* підіть до Христового гробу й переконайтеся,* що тіло Життєдавця було умертвлене та й знову воскресло на доказ остаточного воскресіння,* на яке ми надіємось.

Слава і нині: Богородичний: Не тройцю божеств, але осіб,* не одність осіб, а Божества почитаючи,* ми відокремлюємо тих, що її ділять,* але також поборюємо тих, що сміють зливати Тройцю в одне, бо її ми величаємо.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Боже, Боже наш! Ти сотворив розумні й духовні сили своєю волею. Тебе просимо й тобі молимося: Прийми наші посильні величання з усіма твоїми творіннями і збагати щедрими даруваннями твоєї ласки. Бо перед тобою згинається всяке коліно: на небі, на землі й під землею, і все, що живе, і все створіння оспівує неосяжну твою славу, бо ти Бог правдивий і вельми милостивий.]

Священик: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

«Свят Господь Бог наш» на глас прокімена.

Свят Господь Бог наш.

Стих: Возносіте Господа Бога нашого.

Стих: І поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо святе воно.

Світильний

Побачивши камінь відвалений від гробу, мироносиці втішилися,* бо побачили юнака, що сидів на гробі, який і сказав їм:* Ось Христос воскрес! Скажіть учням і Петрові:* Прийдіть вчасно на гору галилейську,* там Він вам з’явиться, як і прорік був друзям.

Слава і нині: Перед Твоїм зачаттям, Христе,* ангел приніс Діві: «Радуйся!»* Ангел також відвалив з Твого гробу камінь,* замість смутку проповідував знаки несказанної радости;* цей же, замість смерти, Тебе величав, як дателя життя,* розповідаючи жінкам і учням про воскресіння.

Хвалитні

Псалом 148

Два перших стихи хвалитних на глас 7:

Усе, що живе, нехай хвалить Господа.* Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.

Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.

Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.

Поставив їх на віки віків* і дав закон, що не перейде.

Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;

Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;

Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;

Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;

Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;

Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.

Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.

Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.

Псалом 149

Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.

Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.

Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.

Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.

Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.

Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.

Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.

Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.

Стихири

Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.

(г. 7): Воскрес Христос із мертвих і розірвав смертні окови.* Тож благовісти, земле, велику радість;* співайте, небеса, Божу славу!

Псалом 150

Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.

Воскресіння Христове бачивши,* поклонімся святому Господу Ісусові,* єдиному безгрішному.

Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.

Христовому воскресінню безперестанно поклоняємось,* він бо спас нас від беззаконь наших,* – святий Господь Ісус,* що появив воскресіння.

Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.

Що віддамо Господеві за все, що нам дав?* Задля нас явився Бог між людьми,* задля зотлілого єства Слово стало тілом і поселилось між нами:* для невдячних – доброчинець, полоненим – визволитель,* а тим, що в темряві – сонце правди;* на хресті – безстрасний, в аді – світло,* у смерті – життя і воскресіння заради упалих.* Закличмо до нього: Боже наш, – слава тобі!

Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.

(г. 5, подібний: Радуйся): Ра́дується не́бо і земля́,* ба́чачи ми́сленне Не́бо, що йде в боже́ственний дім,* щоб бу́ти ви́хованою в благоговінні,* – Діву єди́ну і непоро́чну;* до Не́ї ж, диву́ючись, Заха́рія взива́в:* «Бра́мо Госпо́дня! Хра́му відчиня́ю Тобі бра́му,* ра́дісно в ньо́му лику́й;* бо пізна́в я і увірував,* що вже я́вно при́йде ви́зволення Ізра́їля,* і наро́диться з Те́бе Бог Сло́во,* що дару́є світові вели́ку ми́лість!».

Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

Анна – боже́ственна благода́ть* по благода́ті да́ну їй чи́сту Приснодіву* я́вно з весе́лістю приво́дить у храм Бо́жий,* призва́вши йти пе́ред Не́ю отрокови́ць зі світи́льниками і мо́влячи:* «Іди́, дити́но, – То́му, Хто дав тебе́, будь і прино́шенням,* і запашни́м тиміа́мом.* Ввійди́ в невходи́ме і звідай та́йни,* і приготу́йся ста́ти приє́мним і кра́сним житло́м для Ісу́са,* що подає́ світові вели́ку ми́лість».

Стих: Приведу́ть до Царя́ дів слідо́м за Не́ю,* по́друг Її приведу́ть до Те́бе.

В осе́рдя хра́му Бо́жого* Боговмісти́мий Храм – Діва Всесвята́я – поміща́ється,* і отрокови́ці зі світи́льниками Їй ни́ні переду́ють.* Тішиться батьків супру́жжя пречудо́ве,* Йоаки́м і Анна, торжеству́ючи,* що вони зроди́ли Творця́ Роди́тельку* – ту, яка́, лику́ючи в Боже́ственних Оби́телях* і годо́вана руко́ю Ангела,* яви́лася всенепоро́чною Ма́тір’ю Христа́,* що подає́ світові вели́ку ми́лість.

Стих: Приведу́ть у весе́лості і ра́дості,* введу́ть у храм Царя́.

(г. 6): Днесь зійшо́вшись, ми, собо́ри вірних,* духо́вно торжеству́ймо,* і Богоотрокови́цю, Діву і Богоро́дицю, що в храм Госпо́дній приво́диться,* благочести́во восхвалімо,* – передви́брану з усіх родів на Житло́ Христа́,* Царя́ над усіма́ і Бо́га над усім.* Діви зі світи́льниками, переду́йте,* вшано́вуючи чесни́й ви́хід Приснодіви.* Ма́тері, печа́ль уся́ку відложи́вши,* ра́дісно всі ра́зом супрово́джуйте* Ту, що Ма́тір’ю Бо́га ста́ла* і ра́дість світові подала́.* Ра́дісно ж усі воскли́кнім* з Ангелом «Ра́дуйся!» Благода́тній,* що повсякча́с мо́литься за ду́ші на́ші.

Стихира євангельська

Слава (г. 2): Коли жінки з Марією прийшли з миром,* журилися, як зможуть вони виконати своє бажання.* Але виявилося, що камінь був відвалений,* і божеський юнак, успокоюючи тривогу душ їхніх, сказав:* Встав Ісус Господь,* тому й проголосіть Його учням-проповідникам,* щоб ішли в Галилею і побачили, що Він воскрес із мертвих,* як життєдавець і Господь.

І нині: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.

Велике славослов’я

[Хвалимо, співаємо, благословимо і благодаримо Тебе, Боже батьків наших, бо Ти забрав тінь нічну і явив нам знову світло денне. Молимо Твою добрість: Милостивий будь для нас грішних і прийми молитву нашу задля великої Твоєї ласкавости, бо ми прибігаємо до Тебе, милостивого і всемогутнього Бога. Ти, що засвітив у серцях наших правдиве сонце справедливости Твоєї! Просвіти розум наш і почування всі зберігай, щоб, як у день, ходили ми пристойно шляхом заповідей Твоїх і дійшли до життя вічного, і стали гідними насолоджуватися недоступним Твоїм світлом. Бо в Тебе є джерело життя, Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.]

Священник: Слава Тобі, що Світло нам показав!

Вірні: Слава во вишніх Богу*, і на землі мир*, в людях благовоління.

Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.

Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.

Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріх світу, помилуй нас.

Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.

Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.

Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.

Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки віків.

Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.

Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.

Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.

Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.

Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.

Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.

Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою.

Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.

Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.

Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.

Святи́й Бо́же, святи́й Крі́пкий, святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. (3 р.)

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас.

Святи́й Бо́же, святи́й Крі́пкий, святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас.

Тропар

Сьогодні спасіння світу сталось;* прославмо Воскреслого із гробу* і Начальника життя нашого;* бо здолавши смертю смерть,* перемогу він дав нам і велику милість.

Єктенія усильного благання

Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, за тих, що служать і послужили у святім храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів і сестер наших.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Прохальна єктенія

Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Господи, помилуй.

Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Прощення й відпущення гріхів, і прогрішень наших у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Доброго й пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Владико, Боже святий і неосяжний, що казав із темряви світлові засіяти, що заспокоїв нас у нічному сні й підвів до величання і моління Твоєї доброти! Ти, що даєш себе умолити задля свого милосердя, прийми і нині нас, що поклоняємося Тобі й по силі благодаримо Тебе; і даруй нам те, чого просимо задля спасіння. Вчини нас синами світла і дня та спадкоємцями вічних Твоїх благ. Пом’яни, Господи, за багатством ласк Твоїх усіх людей, що є і моляться з нами, і всю братію нашу на землі й на морі, і на всякому місці володіння Твого, що потребують Твоєї любови й помочі. Усім вияви велику Твою милість, щоб спасенні, як душею так і тілом, завжди перебували й відважно славили чудне й благословенне ім’я Твоє.]

Священник: Бо Ти – Бог милости, ласк і людинолюбности, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Священник: Мир всім.

Вірні: І духові твоєму.

Голови ваші перед Господом схиліть.

Вірні: Тобі, Господи.

Священник читає молитву: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як благий і людинолюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:

Священник: Бо до Тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Великий відпуст

Прему́дрість!

Вірні: Благослови́.

Священник: Благослове́нний Христо́с Бог наш, за́вжди, ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в.

Вірні: Амі́нь. Утверди́, Бо́же, святу́ правосла́вну ві́ру на ві́ки вікі́в.

Священник: Пресвята́ Богоро́дице, спаси́ нас.

Вірні: Чесні́шу від херуви́мів* і незрівня́нно славні́шу від серафи́мів,* що без зотлі́ння Бо́га Сло́во породи́ла,* су́щу Богоро́дицю, тебе́ велича́ємо.

Священник: Сла́ва Тобі́, Хри́сте Бо́же, упова́ння на́ше, сла́ва Тобі́!

Вірні: Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь. Го́споди, поми́луй. (3 р.) Благослови́.

Священник: Христос, що воскрес із мертвих, істинний Бог наш – молитвами пречистої Cвоєї Матері, якої Введення в храм свято звершуємо, святих, славних і всехвальних апостолів, і святого, якого є храм, і святих отців наших Амфілохія, єпископа Іконійського, і Григорія, єпископа Акрагантійського, і всіх святих – помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.

Вірні: Амінь.

Після утрені

(г. 6): Воскресі́ння Твоє́, Хри́сте Спа́се,* а́нгели оспі́вують на небеса́х,* і нас на землі́ сподо́би чи́стим се́рцем* Тебе́ спі́вом прославля́ти.

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Тропарі і Кондаки

Тропар (глас 7): 3нищив Ти хрестом Твоїм смерть, відчинив розбійникові рай, мироносицям плач на радість перемінив і апостолам звелів проповідувати, що воскрес Ти, Христе Боже, даючи світові велику милість.

Тропар (г. 4): Днесь благовоління Божого предзображення* і спасіння людей проповідання,* у Божому храмі Діва ясно з’являється* і Христа всім предзвіщає.* Їй і ми голосно закличмо:* Радуйся, промислу Створителя сповнення.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Кондак (глас 7): Вже більше влада смерти не зможе людей держати, зійшов бо Христос, знищивши і знівечивши сили її, зв’язується ад, пророки ж однодушно радіють. З’явився Спас тим, що вірують, промовляючи: Виходьте, вірні, до воскресіння.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак (г. 4): Пречистий храм Спасів,* дорогоцінна світлиця і Діва,* священна скарбниця Божої слави* днесь вводиться в дім Господній,* благодать з собою вводячи,* що в Дусі божественнім,* яку оспівують ангели Божі:* Вона є оселя небесна.

Прокімен (глас 7):
Господь силу людям Своїм дасть, Господь поблагословить людей Своїх миром (Пс 28,11).
Стих: Принесіть Господеві, сини Божі, пренесіть Господеві молодих баранців (Пс 28,1).

Апостол: (Еф 2,14-22):
Браття і Сестри, Христос – наш мир, він, що зробив із двох одне, зруйнувавши стіну, яка була перегородою, тобто ворожнечу, – своїм тілом скасував закон заповідей у своїх рішеннях, на те, щоб із двох зробити в собі одну нову людину, вчинивши мир між нами, і щоб примирити їх обох в однім тілі з Богом через хрест, убивши ворожнечу в ньому. Він прийшов звістувати мир вам, що були далеко, і мир тим, що були близько; бо через нього, одні й другі, маємо доступ до Отця в однім Дусі. Отже ж ви більше не чужинці і не приходні, а співгромадяни святих і домашні Божі, побудовані на підвалині апостолів і пророків, де наріжним каменем – сам Ісус Христос. На ньому вся будівля, міцно споєна, росте святим храмом у Господі; на ньому ви теж будуєтеся разом на житло Бога в Дусі.

Алилуя (глас 7):
Стих: Добре вого – прославляти Господа, і співати Твоєму імені, Вс евишній (Пс 91,2).
Стих: Звіщати вранці Твою милість, ночами – Твою вірність (Пс 91,3).

Євангеліє: (Лк 8,41-56):
У той час один чоловік приступив до Ісуса, Яір на ім’я, який був головою синагоги. Припавши до ніг Ісуса, він почав його просити зайти до нього в хату, бо була в нього дочка одиначка, яких дванадцять років, і вона вмирала. І як він ішов туди, люди тиснулися до нього. Аж тут жінка якась, що була хвора дванадцять років на кровотечу й витратила на лікарів увесь свій прожиток, і ніхто з них не міг її оздоровити, підійшовши ззаду, доторкнулась краю його одежі й умить стала здоровою – спинилась її кровотеча. Ісус спитав: “Хто доторкнувся мене?” А що всі відпекувались, Петро мовив: “Наставниче, то люди коло тебе юрмляться і тиснуться.” Ісус же сказав: “Хтось доторкнувся до мене, бо я чув, як сила вийшла з мене.” Побачивши жінка, що не втаїлася, тремтячи підійшла й упавши йому до ніг, призналася перед усіма людьми, чому до нього доторкнулась і як негайно одужала. Сказав їй Ісус: “Дочко, віра твоя спасла тебе, йди в мирі!” Він говорив ще, як приходить хтось від голови синагоги і каже: “Твоя дочка померла, не турбуй більш Учителя.” Ісус почувши це, озвався до нього: “Не бійся, тільки віруй, і вона спасеться.” Прийшовши до хати, він не пустив нікого з собою всередину, крім Петра, Йоана та Якова з батьком та матір’ю дитини. Всі плакали за нею і голосили. Він же мовив: “Не плачте, вона не вмерла, вона тільки спить.” І ті сміялися з нього, бо знали, що вмерла. А він узяв її за руку й голосно промовив: “Дівчино, пробудися!” І дух її повернувсь до неї, і вона миттю встала. Тоді він звелів дати їй їсти. Батьки ж її були здивовані вельми, та він наказав їм нікому не говорити, що сталося.

Замість Достойно, приспів: Ангели, бачачи вхід Пречистої, здивувалися, як Діва ввійшла у святая святих.

І ірмос (г. 4): Як одушевленного Божого кивоту* нехай ніяк не дотикається рука оскверненних.* А уста вірних, голос ангела виспівуючи,* Богородиці, невмовкаючи, з радістю нехай кличуть:* Справді вище всіх Ти єси, Діво чиста.

Причасний: Хваліте Господа з небес, хваліте Його на висотах (Пс 148,1). Алилуя (х3).

Nov 23: Twenty-fourth Sunday after Pentecost, Tone 7.

Twenty-fourth Sunday after Pentecost; Tone 7; Our Holy Fathers Amphilochius, Bishop of Iconium, and Gregory, Bishop of Agrigentum. Post-feast of the Entrance of the Mother of God. Nativity Fast. Resurrection Gospel 2. November 23.

Great Vespers, Sunday Matins and Divine Liturgy

Great Vespers:

SUNDAY MATINS

DIVINE LITURGY

Неділя 24-та по Зісланні Святого Духа. Глас 7. Єв. 2. Свв. Амфілохія, єп. Іконійського, і Григорія, єп. Акрагантійського; 23 листопада.

ВЕЧІРНЯ

УТРЕНЯ

Шестипсалм’я

Велика єктенія

Бог Господь… (Пс. 117), глас 7

Тропарі

Мала єктенія

Перший сідальний

Мала єктенія

Другий сідальний

Полієлей

Ангельський хор

Мала єктенія

Іпакой, глас 7

Степенна пісня, глас 7

Євангеліє

Прокімен, глас 7

Воскресіння Христове

Псалом 50

Єктенія

Канон

Пісня 1

Пісня 3

Мала єктенія

Пісня 4

Пісня 5

Пісня 6

Мала єктенія

Пісня 7

Пісня 8

Пісня Богородиці

Пісня 9

Мала єктенія

Світильний

Хвалитні

Стихири

Велике славослов’я

Тропар

Єктенія усильного благання

Прохальна єктенія

Великий відпуст

Після утрені

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Submit a Comment