Twenty-third Sunday after Pentecost; Octoechos Tone 6; The Holy Apostle and Evangelist Matthew.

English Source: Royal Doors www.royaldoors.net

Great Vespers, Sunday Matins and Divine Liturgy

Polyeleos Feast. Nativity Fast. Resurrection Gospel 1.

GREAT VESPERS ON SATURDAY NIGHT

Kathisma Reading

Blessed is the man… is sung.

At Psalm 140

Tone 6

Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

O Christ, You won the victory over Hades,* You ascended the cross so that You might raise up with Yourself* all those who dwelt in the darkness of death.* Almighty Saviour, You are free from death* and bestow life by Your divine light.* We, therefore, beseech You to have mercy on us.

The just shall gather around me* when You have been good to me.

Today Christ has conquered Death.* He has risen from the grave as He had foretold,* bestowing great joy upon the world.* Therefore, let us all lift up our voices and sing:* O Fount of Life, O Light whom no one can approach,* Almighty Saviour, have mercy on us.

Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

O Lord, where can we sinners flee from You,* for You are present in all creation?* You are present in heaven, for it is Your dwelling place.* Your power prevails in Hades where You conquered Death.* O Master, Your sustaining hand touches even the depths of the sea.* Where, then, can we take refuge except in You?* We, therefore, prostrate ourselves before You and pray:* O Lord, risen from the dead, have mercy on us.

Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

We exult in Your cross, O Christ,* and we sing the glory of Your resurrection.* For You are our God, and we have no other Lord but You.

Tone 4, Podoben “Called from on high…”

If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

When He who tries the hearts of men* perceived your godly mind, O apostle,* with His divine foreknowledge, He delivered you from injustice and the world;* then, making you a universal light,* and commanding you to illumine and shine upon the ends of the whole world,* He manifestly counted you worthy to write His divine Gospel.* Entreat Him that He save and enlighten our souls.

I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

When the unoriginate Word called you away from your tax-booth to be His disciple,* He cried out to you, commanding you to follow Him* and promising you a share in His kingdom;* then, O most blessed one, forsaking all things* and abandoning the tumult of the crowd,* you steadfastly followed after him.* And now, O God-seer, you are manifestly full of the ineffable vision of Him.* Beseech Him that He save and enlighten our souls.

For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

Of old the prophets’ clear vision perceived you to be a holy stone,* rolling upon the earth and crushing the snares of the deceiver;* and the hypostatic Wisdom, O most wise one,* made you a light to the world and a preacher of righteousness and truth,* radiant with the beams of the three-sunned Light, O most honoured one.* Entreat Him that He save and enlighten our souls.

Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

O servant of the all-divine Wisdom,* when the unapproachable Light came in the flesh as was His will,* dispelling the gloom of ignorance,* then, summoned, you followed His life-bearing commands,* being a keeper of these in manner past understanding,* a beacon of the Church, and a dwelling-place of Christ, O Matthew.* Beseech Him that He save and enlighten our souls.

You were shown to burn up deception with a tongue of fire,* O Matthew most lauded and all-wise,* receiving the advent of the Comforter, who makes you radiant by His essence;* hence, you have astonished the every thought of those who listen to your words,* relating to men the mighty works of the Almighty.* And now your sound has gone forth into all the earth, O divinely inspired one.* Entreat Him that He take pity on all who sing to you.

Tone 4, Glory…

When Christ called you to heavenly discipleship,* you diligently followed Him, O God-pleaser,* casting aside without hesitation every exercise of earthly care;* for, receiving with goodly submission an understanding worthy of the heavenly kingdom,* you put aside a base life and vain glory.* And having been made an evangelist out of a publican,* you were shown to be a light to those in darkness and a guide to salvation for the lost.* And you are a most fervent intercessor for the whole world* and the saving protector of those who honour you, O Matthew.

Tone 6, Now…

Who would not call you blessed, O Virgin most holy?* Who would not sing a hymn of praise* to the glory of your giving birth without pain or travail?* The Only-begotten Son Himself,* begotten of the Father before all ages,* was made flesh out of you in a manner* that cannot be explained, O Woman most pure!* And for our sake, He who is God by nature* assumed the nature of a man.* He is not divided into two persons;* He is understood to have two natures* without commixion or confusion.* O noble and blessed Woman,* intercede with Him that He may have mercy on our souls.

Readings: (1) 1 Peter 1:2-2:6; (2) 2:21-3:9; (3) 4:1-11

* * * * * *

Lytia

If the pastor so desire, a Litia may be chanted: the sticheron of the temple, and these stichera of the apostle

Tone 4, Podoben “As one valiant among the martyrs…”

With the rod of grace, O right wondrous one,* you drew men from the abyss of vanity,* submitting to the precepts of your Teacher,* who wholly enlightened your understanding and showed you forth as an honoured apostle * and a divine proclaimer of His unapproachable Divinity,* O most blessed Matthew.

The effulgence of the Spirit descended upon you in the guise of fire,* and made of you a divine habitation, O blessed one,* who quickly drive off the gloom of ungodliness* and enlighten the world with the splendour of your most wise words, O blessed one,* proclaimer of the mysteries of God,* adornment of the apostles and beholder of Christ.

Having illumined with the lightning flashes of your preaching* those who sit in the darkness of unbelief, O glorious one,* you showed them forth as children of our God and Master by their faith.* You emulated His sufferings and death and became a heir to His glory,* in that you are a wise proclaimer of God, a disciple of truth.

Tone 2, Glory…

Forsaking earthly things, you followed after Christ,* signed with the inspiration of the Holy Spirit* and sent by Him to the gentiles who were perishing,* to turn men to the light of the knowledge of God, O Apostle Matthew.* And, having completed the struggles of your divine suffering and diverse torments,* you committed your soul to Christ.* Entreat Him, O most blessed one, that He grant us great mercy.

Now…

All my hope do I place in you, O Mother of God:* keep me under your protection.

* * * * * *

Aposticha

Tone 6

O Christ our Saviour,* the angels in heaven sing the praises of Your resurrection;* make us on earth also worthy* to extol and glorify You with a pure heart.

The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.

Almighty God, You destroyed the brazen gates and bars of Hades,* and raised up fallen mankind.* Therefore, with one accord, we cry out:* O Lord, risen from the dead, glory to You!

For He has made the world firm, which shall not be moved.

Christ willed to renew us from our corruption of old* by being nailed to a cross and placed in a tomb.* When the women came to anoint His body they tearfully cried out:* O, what sorrow afflicts us!* O Saviour of All, how could You consent to occupy a grave?* If you truly willed this, then why did You allow Your body to be stolen?* How were You removed?* What place now conceals Your life-bearing body?* O Lord, appear to us as You promised* and put an end to our tears.* As they were lamenting, an angel appeared and cried out to them:* Do not weep, but tell the apostles that the Lord is risen,* granting sanctification and great mercy to the world.

Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

O Christ, You were crucified of Your own free will,* and by Your burial You imprisoned Death.* As God, You rose in glory on the third day,* granting life and great mercy to the world.

Tone 6, Glory…

Like a high-flying eagle you most gloriously soared from the depths of evil* to the uttermost heights, O most lauded Matthew;* for you followed in the steps of Christ who has covered the heavens with virtue* and filled the whole earth with His knowledge.* You showed yourself to be an ardent emulator of Him, proclaiming His glad tidings* that peace, life, and salvation are given to those who piously submitted to the precepts of God.* Likewise guide us there who please the Creator and call you blessed.

Now…

Christ the Lord, our Creator and Redeemer,* came forth from your womb, O most pure Virgin.* He clothed Himself in our human flesh* to set us free from the original curse of Adam.* Therefore, O Mary, we praise you, without ceasing,* as the true Virgin Mother of God,* and we sing with the angels:* Rejoice, O Lady, advocate, protector, and salvation of our souls.

Troparia

Tone 6

Angelic powers were upon Your tomb* and the guards became like dead men;* Mary stood before Your tomb* seeking Your most pure body.* You captured Hades without being overcome by it.* You met the Virgin and granted life.* O Lord, risen from the dead,* glory be to You!

Tone 3, Glory…

O Matthew, proclaimer of God’s word,* you earnestly turned from the tax collector’s booth* and followed the Master, who our His love* appeared to us on earth and summoned you.* You shone to the world as chosen apostle and loud herald of the Good News.* Because of this we feast your memory;* pray to God all-merciful* for the forgiveness of sins.

Now…

We sing your praises, O Virgin,* for, as the Mother of God, you always intercede for the salvation of the human race.* It is from you that our God and your Son took flesh.* Then, by suffering the passion on the cross,* and out of love for mankind, He delivered us from corruption.

GREAT MATINS ON SUNDAY MORNING

Usual Beginning

Hexapsalm

Great Litany

God the Lord, Tone 6

Troparia, Tone 6

Tone 3, Glory…

Now…

Psalter Reading

Stasis I: Psalms 9, 10
Stasis II: Psalms 11, 12, 13
Stasis III: Psalms 14, 15, 16

Small Litany

Sessional Hymn I, Tone 6

While the tomb lay open and Hades lamented,* Mary, cried to the Apostles who were in hiding saying:* “Come forth, you workers of the vineyard,* proclaim to the world the word of the Resurrection,* for the Lord is risen,* granting the world His great mercy!”

Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high;* forget not Your poor to the end.

Mary Magdalene stood by Your tomb O Lord,* and mistaking You for the gardener,* weeping she cried aloud to You:* “Where have You hidden the Life eternal?* Where have You placed He who sits on the Cherubic Throne?* For those who were guarding Him have become as dead-men through fear.* Either give me my Lord or cry out with me:* O You who were numbered among the dead and have raised the dead,* glory be to You!”

Glory… Now…

Gideon foretold of your conception,* and David revealed your ineffable child-bearing, O Theotokos;* for the Word descended like a dew upon the fleece of your womb,* and you O Virgin full of grace,* like unto a holy and fertile earth,* budded forth without seed our salvation, Christ God.

Psalter Reading

Stasis I: Psalm 17
Stasis II: Psalms 18, 19, 20
Stasis III: Psalms 21, 22, 23

Small Litany

Sessional Hymn II, Tone 6

Life was laid in the tomb* and a seal was set upon the stone;* the soldiers stood guarding Christ like a sleeping King;* and having invisibly struck His foes the Lord arose.

I will confess You, O Lord, with my whole heart,* I will tell of all Your wonders.

Jonah foretold of Your tomb,* and Symeon revealed Your divine Arising, O immortal Lord;* for You descended as One dead into the tomb,* and having smashed the gates of Hades,* You arose without corruption as Master, for the salvation of all the world,* O Christ our God,* enlightening those lying in darkness.

Glory… Now…

O Virgin Theotokos, entreat your Son Christ our God,* who was willingly nailed upon the Cross,* and freed the world from deception,* that He have mercy upon our souls!

Polyeleos

Magnification

We extol you,* O Mathew, apostle of Christ,* and we honour the pains and labours by which you struggled* in the proclamation of the Gospel of Christ.

verses:

The heavens declare the glory of God, and the firmament proclaimsthe work of His hands.

The heavens shall confess Your wonders, O Lord.

Glory… Now…

Alleluia, alleluia, alleluia! Glory be to You, O God! (3)

Evoglitaria

Small Litany

Hypakoe, Tone 6

By Your voluntary and life-giving death, O Christ,* You shattered the gates of Hades,* and as God You opened to us the Paradise of old;* and by arising from the dead,* You delivered our lives from corruption.

Sessional Hymn

Tone 1

The exceeding most wise Matthew, who was first to record the Gospel of Christ* and illumined all creation under the sun,* the excellent initiate of the mysteries of Christ,* who is now honoured with sacred hymns,* begs forgiveness of sins for those who honour him with love. (2)

Tone 3

Resplendent with works of the right Faith, you extinguished all false religion;* and as an insuperable victor you have proclaimed the Gospel to all* and have richly adorned all the Churches, O Apostle Matthew,* entreat Christ God, that He grant us great mercy. (2)

Tone 8, Glory…

Truly the sound of your wise words* has gone forth to all the ends of the earth, O most lauded apostle of the Lord,* for you manifestly preached to all the vision of God,* and brought the nations from ignorance to understanding.* Therefore, having dispelled the darkness of idolatry,* you have shone forth the light of knowledge upon those who sit in darkness, O most praised Matthew.* Entreat Christ God, that He grant remission of sins* to those who honour your holy memory with love.

Now…

All of us, the generations of men, bless you, the Virgin* who, alone among women, gave birth without seed to God in the flesh;* for the fire of the Godhead dwelt within you,* and you have nourished the Creator and Lord with milk, as a babe.* Therefore, we, the generation of angels and men,* glorify your all-holy birthgiving as is meet, and cry out to you together:* entreat Christ God that He grant remission of offenses* to those who with faith worship your all-holy birthgiving.

Gradual Hymns, Tone 6

Antiphon 1

Unto heaven I raise my eyes, even unto You, O Word;* have pity on me,* that I may live for You.

Have mercy upon us who are filled with contempt O Word,* repairing Your broken vessels* that we may be found useful.

Glory… Now…

In the Holy Spirit is the cause of all salvation,* if He sees fit to breathe on one of His creatures,* He swiftly raises him from the things of this earth, and having given him wings,* makes him to flourish and raises him on high.

Antiphon 2

If the Lord had not dwelt among us,* none could have withstood the attacks of the enemy,* for those who are victorious* are exalted by Him.

Let not my soul be taken like a sparrow by their teeth, O Word;* Woe unto me!* How shall I, the lover of sin, be delivered from the power of the enemy?

Glory… Now…

In the Holy Spirit all find divine inspiration,* goodness, understanding, peace, and blessing;* for He is equal in activity* to the Father and the Word.

Antiphon 3

They that put their trust in the Lord look upon high* and are thus fearful to their foes* and wondrous to all mankind.

Unto the pursuit of iniquities* the righteous stretch not the hands,* having You, O Saviour, as their helper.

Glory… Now…

In the Holy Spirit is sovereignty over all creation;* Him the armies of hosts above worship* and by everything that has breath below* is He worshiped.

Prokeimenon, Tone 6

O Lord, stir up Your might* and come to save us.

verse: O Shepherd of Israel, attend, You that lead Joseph like a sheep.

Let everything that lives, Tone 6

Gospel

Matthew 28:16-20

Hymn of Resurrection

Psalm 50

Verses at Psalm 50

Canon, Tone 6

Ode 1

Canon of the Resurrection

Irmos: Israel, marching on foot in the sea as on the dry land,* saw Pharaoh the pursuer overthrown in the deep,* and raised a triumphant shout:* Let us sing to God a hymn of victory.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

O Good Jesus, with your arms stretched wide upon the cross, you have fulfilled in all things the Father’s good pleasure; therefore let us all sing to you a hymn of victory.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Death, the end of life, as a slave under orders, in fear approaches you, the Lord of life, whereby you award to us life without end and resurrection.

Most holy Theotokos, save us.

Pure one, who beyond understanding received your Creator, of his own will made flesh in your seedless womb, you are declared to be in truth creation’s sovereign Lady.

The Supplicatory Canon to the Theotokos, Tone 8

Irmos: Having crossed the water as though it were dry land* and escaped from the wickedness of the Egyptians,* the children of Israel cried aloud:* Let us sing to our Redeemer and our God.

Most Holy Theotokos, save us!

Distressed by many temptations, I flee to you, seeking salvation. O Virgin and Mother of the Word, deliver me from my burdens and afflictions.

Most Holy Theotokos, save us!

The increase of passions troubles me and fills me with great distress. Calm my soul, O Maiden, by the peace of thy Son and God, O all-blameless one.

Most Holy Theotokos, save us!

I implore you who gave birth to our Saviour and God, O Virgin: deliver me from perils, for, fleeing now to you for refuge, I lift up both my soul and my thoughts before you.

Most Holy Theotokos, save us!

Ailing am I in body and soul; vouchsafe me the divine visitation and your care, O you who alone are the Mother of God, for you are good and the Mother of the Good One.

The Canon of Saint Matthew, Tone 4
The Composition of Theophanes

Irmos: I will open my mouth, and it will be filled with the Spirit;* and I will utter discourse to the Queen and Mother.* I shall be seen keeping splendid festival,* and, rejoicing, I will hymn her wonders.

Holy Apostle and Evangelist Matthew, pray to God for us!

O most glorious Matthew, servant of Christ, richly bestow upon me the grace with abides within you, that I may cry out, splendidly proclaiming, and, rejoicing, may sing your wonders.

Holy Apostle and Evangelist Matthew, pray to God for us!

You utterly abandoned the tumult of earthly things; for, having hearkened to the voice of the incarnate Word, you were shown to be a steward and God-pleasing herald of His grace.

Glory…

As an eye-witness and servant of the shining Word of the pre-eternal Father, O apostle, you went forth, proclaiming the glad tidings of His coming to all the nations.

Now…

You announced the glad tidings of the destruction of death, the abolishment of corruption and the manifestation of life, O wise one; for, having conceived the Unapproachable One in her womb, the Virgin has restored the world.

Katavasia: I shall open my mouth, and the Spirit will inspire it,* and I shall utter the words of my song to the Queen and Mother:* I shall be seen radiantly keeping feast* and joyfully praising her wonders.

Ode 3

Canon of the Resurrection

Irmos: None is holy but you, O Lord my God,* the one who is the Good;* you have exalted the horn of your faithful people,* and founded them on the rock of their confession of you.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Creation, seeing God crucified in the flesh, was dissolving in fear, but by the strong hand of the Crucified it was firmly held together.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Sorry death, destroyed by death, lies lifeless; unable to withstand the God-filled assault of Life, the strong one dies. And so to all is given resurrection.

Most holy Theotokos, save us.

O pure one, the wonder of your divine child-bearing surpasses the laws of nature: marvellous was your conceiving of God in your womb, and marvellous the birth and your abiding virginity.

The Supplicatory Canon to the Theotokos

Irmos: O Lord, Creator of the vault of heaven and Founder of the Church,* strengthen me in Your love,* for You are our supreme desire and the support of the faithful,* O You who love mankind.

Most Holy Theotokos, save us!

I have you as the protection and intercession of my life, O Virgin, Mother of God. Pilot me to your haven, O giver of blessings, O support of the faithful, O you the only all-praised one.

Most Holy Theotokos, save us!

I pray you, O Virgin, to dispel the tumult of my soul and the storm of my grief; for you, O Bride of God, have given birth to Christ, the Prince of Peace, O only immaculate one.

Most Holy Theotokos, save us!

Pour forth on us from the wealth of your generosity, O you who have brought forth the Benefactor and Cause of all good; for you can do all things, O blessed one of God, since you bore Christ, the One mighty in power.

Most Holy Theotokos, save us!

I am tortured by grievous sicknesses and morbid passions. Help me, O Virgin, for I know you, O all-blameless one, to be an inexhaustible treasury of unfailing healing.

The Canon of Saint Matthew

Irmos: O Theotokos, living and abundant fountain,* in your divine glory establish those who sing to you* and have spiritually formed themselves into a choir,* and vouchsafe to them crowns of glory.

Holy Apostle and Evangelist Matthew, pray to God for us!

O Word of God, You have shown Your apostles forth as beacons of life which drive away the gloom of ungodliness and illumine the whole world with Your divine glory, O Master.

Holy Apostle and Evangelist Matthew, pray to God for us!

Having armed the most valiant Matthew with Your armour, O Saviour, You have made him mightier than the tormenters and have shown him to be the destroyer of the deception of idolatry, O Master who loves mankind.

Glory…

The sound of your fiery tongue consumed the temples of the demons, O divinely inspired Matthew, instrument of the Comforter, through whom Christ, the hypostatic Life of all, is proclaimed.

Now…

The clarion of theology which sounds forth mightily has illumined the divinely wise Matthew to proclaim to the people the Effulgence of the Trinity and the incarnation of the Word from you, O all-pure one, in manner past understanding.

Katavasia: O Mother of God, living and plentiful fount,* give strength to those united in spiritual fellowship,* who sing hymns of praise to you:* and in your divine glory vouchsafe to them crowns of glory.

Kontakion, Tone 4, Podoben “Having been lifted up…”

Casting off the yoke of the custom house* you yoked yourself to justice;* revealed as an excellent merchant* you gained wisdom—wealth from on high.* From whence you preached the word of truth,* arousing sluggish souls by describing the hour of judgment.

Ikos

The tyranny of the enemy oppresses me constantly and seizes all the seed of my soul, O Matthew, friend of Christ; yet, providing me with the seed of your prayers, render me fruitful to serve you, and show me to be if only the least of those who hymn you and a recounter of your many and great corrections, for, forsaking all things for the love of Christ without hesitation, you ardently followed after Him who called you, being the first evangelist in the world, describing the hour of judgment.

Sessional Hymn, Tone 8, Podoben “Of the wisdom…”

Truly the sound of your wise words has gone forth to all the ends of the earth,* O most lauded apostle of the Lord,* for you manifestly preached to all the vision of God,* and brought the nations from ignorance to understanding.* Therefore, having dispelled the darkness of idolatry,* you have shone forth the light of knowledge upon those who sit in darkness, O most praised Matthew.* Entreat Christ God that He grant remission of sins* to those who honour your holy memory with love.

Glory…

O apostle of the Lord, we all praise you as the lamp and disciple of the Light,* an eyewitness of the divine Word;* for, spreading your nets of grace, by your command you ensnared reason-endowed fish.* Therefore, through the power of the Spirit you have entrapped the nations,* who are now guided by faith, O most lauded initiate of the mysteries of heaven.* Entreat Christ God, that He grant remission of sins* to those who honour your holy memory with love.

Now…

In that you are the most immaculate Bride of the Creator,* the Mother of the Deliverer who knew not wedlock,* the receptacle of the Comforter, O all-hymned one,* make haste to deliver me, who am the vile abode of iniquity* and in mind am the plaything of the demons, from their wickedness,* and make of me a radiant dwelling-place of the virtues, O luminous and incorrupt one.* Drive from me the cloud of the passions* and vouchsafe that I may partake of the never-waning light of the Most High,* through your supplications.

Ode 4

Canon of the Resurrection

Irmos: Christ, my strength, my God, my Lord,* most fittingly your holy Church keeps festival,* singing, dancing, crying out with pure minds,* feasting in the Lord.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Truly, O Christ, the tree of life has blossomed for the cross, planted in the earth, fed with blood and water from your pure side, has put forth life for us.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

No more the serpent’s lying whisper: You shall be like God; for Christ, divine Creator of man’s nature, now has opened out before me, with none to hinder, the pathway of life.

Most holy Theotokos, save us.

Ever-virgin Mother of God, truly beyond speech and incomprehensible to heaven and to earth are the mysteries of your God-befitting child bearing.

The Supplicatory Canon to the Theotokos

Irmos: I have heard the mystery of Your dispensation, O Lord;* I have considered Your works and glorified Your Godhead.

Most Holy Theotokos, save us!

O Bride of God, who gave birth to the Lord and Master, still the turmoil of my passions and the stormy seas of my sins.

Most Holy Theotokos, save us!

O, bestow your compassion on me, your servant, out of the depths of your tender mercy; for you gave birth to the Compassionate One, the Saviour of all those who praise you.

Most Holy Theotokos, save us!

While delighting in your gifts, O immaculate one, we sing a song of thanksgiving to you, knowing you to be the mother of God.

Most Holy Theotokos, save us!

As I lie on the bed of my pain and infirmity, help me, as you are a lover of goodness, O Ever-virgin Mary Theotokos.

The Canon of Saint Matthew

Irmos: The Prophet Habbakuk,* perceiving the unfathomable counsel of God,* the incarnation of the Most High from you, the Virgin,* cried out: Glory to Your power, O Lord!

Holy Apostle and Evangelist Matthew, pray to God for us!

Taught by Your hypostatic Word, O God, the God-seeing disciple destroyed worldly wisdom, crying aloud to You: Glory to Your power, O Lord!

Holy Apostle and Evangelist Matthew, pray to God for us!

What manner of praise can we offer to you who were blessed by Christ, O divinely eloquent one? For no man is able to describe in words, the grace which has blossomed forth in you, O right wondrous one.

Glory…

Looking upon your undefiled and pure mind as a lamp placed on a lofty stand, shining upon those in darkness, O divinely manifest one, the Most High has set you before all.

Now…

O blessed and most lauded Maiden, you have elevated slain human nature, in that, in manner surpassing nature, you gave birth to the might of the Most High, as Matthew has taught.

Katavasia: He who sits in glory upon the throne of the Godhead,* Jesus the true God, is come in a swift cloud* and with His sinless hands he has saved those who cry:* Glory to Your power, O Christ.

Ode 5

Canon of the Resurrection

Irmos: Shine with your divine splendour, I pray you, O you who are good,* on the souls of those who rise early to you* and long to know you, O Word of God,* as in truth the God who calls them back from sin’s deep darkness.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Now the Cherubim withdraw from me, and the flaming sword is turned back at sight of you, O Word of God, in truth the God who makes for the Thief the path to Paradise.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

I fear no longer the return to the dust, Lord Christ, for in your great mercy through your resurrection you have led me, forgotten, from the dust to the heights of incorruption.

Most holy Theotokos, save us.

O good Lady of the world, keep safe those who from the heart confess you God-bearer, for we have gained you, true Mother of God, for our invincible protection.

The Supplicatory Canon to the Theotokos

Irmos: Enlighten us by Your commandments, O Lord,* and by Your uplifted arm grant us Your peace, O Lover of mankind.

Most Holy Theotokos, save us!

Fill my heart with gladness, O pure Lady, with your incorruptible joy, for you bore the Cause of all Joy.

Most Holy Theotokos, save us!

Deliver us from dangers, O pure Theotokos, who gave birth to Eternal Redemption, and to the Peace that passes all understanding.

Most Holy Theotokos, save us!

Dispel the darkness of my sins by the radiance of your splendour, O Bride of God, for you bore the divine and pre-eternal Light.

Most Holy Theotokos, save us!

Heal the infirmity of my soul, O pure Lady, when you have deemed me worthy of your visitation, and grant me health by your blessed intercessions.

The Canon of Saint Matthew

Irmos: All things were filled with awe at your divine glory;* for you, O Virgin who knew not wedlock, contained within your womb Him who is God over all,* and you gave birth to the timeless Son,* bestowing peace upon all who sing to you.

Holy Apostle and Evangelist Matthew, pray to God for us!

Receiving the grace of the most Holy Spirit, you were shown to be a divine habitation, in godly manner teaching the light of divine knowledge and being entrusted with the task of committing to writing the dogmas of Christ, as a chosen eyewitness of God.

Holy Apostle and Evangelist Matthew, pray to God for us!

Your tongue was the pen of the Paraclete, who gives speedy deliverance to those who acknowledge His dominion and breathes heavenly understanding into the souls of the wise, O most honoured Matthew.

Glory…

Christ sent you to the world shining with miracles and the grace of healing, trampling upon the might of the demons and enlightening the souls of all the faithful who sing to you, the preacher of the world.

Now…

O Virgin, you gave birth to the pre-eternal son who clothed Himself in human nature and has saved it from corruption in His utter goodness, as the divinely eloquent one said in his teaching; and you remained a Virgin.

Katavasia: The whole world was amazed* at your divine glory:* for you, O Virgin who have not known wedlock,* have held in your womb the God of all* and have given birth to an eternal Son,* who rewards with salvation all who sing your praises.

Ode 6

Canon of the Resurrection

Irmos: Watching life’s sea rising in the surging waves of temptations,* fast making for your calm harbour, I cry out to you:* Lead my life up from corruption,* O you of many mercies .

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Crucified, O Lord, by the nails which fastened you, you annulled the curse upon us; pierced in the side by the spear, you tore up the written scroll against Adam, and set the whole world free.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Deception tripped up Adam and brought him to the depth of Hell. But you, God and compassion by nature, came down to seek him and, lifting him up on your shoulders, raised him up with yourself.

Most holy Theotokos, save us.

All-holy Lady, who bore to mortal man his Lord and pilot, quieten the fearful and unresting tumult of my passions, and grant to my heart tranquillity.

The Supplicatory Canon to the Theotokos

Irmos: I will pour out my prayer before the Lord;* I will make known to Him my sorrow, for my soul has been filled with afflictions,* and my life has drawn near to hell, and like Jonah I will pray:* O God, raise me up from corruption.

Most Holy Theotokos, save us!

My nature, held by corruption and death, has He saved out of death and corruption; for to death has He submitted Himself. Therefore, O Virgin, intercede with Him who is thy Lord and Son, to deliver me from the wickedness of the enemy.

Most Holy Theotokos, save us!

I know you as the protection of my life, and most safe fortress, O Virgin; disperse the horde of temptations, and drive away demonic vexation. Unceasingly I pray to you: Deliver me from the corruption of passions!

Most Holy Theotokos, save us!

We have acquired you as a wall of refuge, and the perfect salvation of our souls, and a relief in afflictions, O Maiden, and we ever rejoice in your light. O Sovereign Lady, also now save us from passions and dangers.

Most Holy Theotokos, save us!

Bedridden, I lie supine with sickness now and there is no healing for my flesh; but to you, O good one who gave birth to God, the Saviour of the world and the Healer of infirmities, I pray: Raise me up from the corruption of illness.

The Canon of Saint Matthew

Irmos: I have come to the depths of the sea,* and the tempest of my manifold sins has engulfed me;* yet, as You are God,* lead up my life from corruption, O greatly Merciful One.

Holy Apostle and Evangelist Matthew, pray to God for us!

By Your omnipotent might, O Maker of all, the divinely eloquent and most excellent Matthew was transformed from a publican into an evangelist, in that he followed You.

Holy Apostle and Evangelist Matthew, pray to God for us!

By the spiritually nourishing words of your glad tidings, O most blessed Matthew, a multitude of the gentiles are lifted up and directed to the lofty summit of the virtues.

Glory…

With the divinely woven nets of the disciple Matthew are assemblies of the faithful ever drawn up, guided to the knowledge of You, O our Benefactor.

Now…

O most immaculate one, the most excellent Matthew announces glad tidings, describing you as the Virgin who gave birth without seed and corruption to Him who fashioned all things.

Katavasia: As we celebrate* this sacred and solemn feast of the Mother of God,* let us come, clapping our hands, O people of the Lord,* and give glory to God who was born of her.

Kontakion, Tone 6

With His life-giving hand* Christ our God, the Giver of life,* raised all the dead from the murky abyss* and bestowed resurrection upon humanity.* He is for all the Saviour,* the resurrection and the life, and the God of all.

Ikos

O Giver of life, we sing and we worship your cross and your burial, for you entered Hell, O deathless one, as God of all power, and raising the dead with yourself and shattering the gates of Hell, as God you demolished the might of death. Therefore with love and with longing we who are born of the earth praise you as risen from the dead, overthrowing the might of the all-destroying foe, raising up all who believe in you, delivering the world from the stings of the serpent and us from the wiles of the enemy, as the one who alone possesses the power. Devoutly we sing, therefore, the praises of your resurrection, for by this, as God of all, you have saved us.

Ode 7

Canon of the Resurrection

Irmos: As falling dew the angel made the furnace to the holy children,* and the command of God burned the Chaldeans;* and the tyrant was convinced, crying aloud:* Blessed are you, the God of our fathers.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The sun lamenting your Passion, O Lord, drew darkness around him and the light of the day was darkened over the whole of the earth, which cried aloud: Blessed are you, the God of our fathers.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

At your descent, O Christ, the underworld was clothed in splendour; our first father, filled with gladness of heart, sprang up, dancing and crying out: Blessed are you, the God of our fathers.

Most holy Theotokos, save us.

Through you, O Virgin Mother, light has risen and joy to all the inhabited earth, for you gave birth to God the Creator of all; ask him for us, All-pure, to send down to your faithful people great mercy.

The Supplicatory Canon to the Theotokos

Irmos: The children of Judea who dwelt of old in Babylon* trampled underfoot the flames of the furnace* by their faith in the Trinity,* as they sang: Blessed are You, O God of our fathers.

Most Holy Theotokos, save us!

Having willed to accomplish our salvation, O Saviour, You dwelled in the womb of the Virgin, and showed her forth to the world as its intercessor. Blessed are You, O God of our fathers.

Most Holy Theotokos, save us!

Pray to Him, the dispenser of mercy whom you bore, O pure Mother, and implore Him to deliver from all transgressions and defilements the souls of those who with faith cry out: Blessed are You, O God of our fathers.

Most Holy Theotokos, save us!

A treasury of salvation and a fountain of incorruption is she who gave You birth; a tower of safety, and a gate of repentance have You proved her to those who cry: Blessed are You, O God of our fathers.

Most Holy Theotokos, save us!

Grant healing from physical weakness and spiritual infirmities to those who with love draw near to your protection, O Virgin Theotokos, for you gave birth to Christ our Saviour.

The Canon of Saint Matthew

Irmos: The divinely wise ones refused to worship a created thing rather than the Creator,* but courageously trampling the threat of the fire underfoot, they rejoiced, chanting:* O all-hymned Lord and God of our fathers,* blessed are You!

Holy Apostle and Evangelist Matthew, pray to God for us!

You were a divine image of the primal effulgence, as a disciple set afire by His splendours; and, chanting to Him, you said: O all-hymned Lord and God of our fathers, blessed are You!

Holy Apostle and Evangelist Matthew, pray to God for us!

As servant of the Word, O most blessed one, you have made your abode in the divine mansions where Christ abides, as the one all-divine Lord and God of all the fathers promised you.

Glory…

Infirmities are banished and a multitude of demons are forced to flee by the gifts of the divine Spirit which are in you, wherein you chanted: O all-hymned Lord and God of our fathers, blessed are You!

Now…

With your divine words, O apostle, you described the all-hymned Virgin who gave birth to the Creator. To Him do we all chant: O all-hymned Lord and God of our fathers, blessed are You!

Katavasia: The holy children bravely trampled upon the threatening fire,* refusing to worship created things in place of the Creator,* and they sang in joy:* Blessed are You and praised above all, O Lord God of our Fathers.

Ode 8

Canon of the Resurrection

Irmos: Dew from the flames you shed on the holy ones,* burning thus with water the sacrifice of the righteous.* All things, O Christ, you bring about according to your holy will;* we highly exalt you throughout the ages.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Envy has finished its work on the people of the Jews: of old the slayers of the prophets now they are slayers of God; they set you upon the cross, O Word of God, you whom we highly exalt throughout the ages.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

O Christ, without leaving the courts of Heaven you came to Hell. Together with yourself you awakened the whole man, lying m corruption, and he highly exalts you now throughout the ages.

Most holy Theotokos, save us.

From light you conceived the light-giving Word, ineffably you gave him birth, and are glorified. For the Holy Spirit dwelt in you, O Maid, and therefore we praise you throughout the ages.

The Supplicatory Canon to the Theotokos

Irmos: The King of heaven whom the hosts of angels praise, *let us praise and exalt throughout all ages.

Most Holy Theotokos, save us!

Disdain not those who need your help, O Virgin, and who hymn and supremely exalt you to all ages.

Most Holy Theotokos, save us!

You heal the infirmity of my soul and the pains of my body, O Virgin, that I may glorify you, O pure one, to all ages.

Most Holy Theotokos, save us!

You pour forth a wealth of healing, on those who with faith sing praises to you, O Virgin, and who supremely exalt your ineffable Child-bearing.

Most Holy Theotokos, save us!

You drive away the assaults of temptations, and the attacks of the passions, O Virgin; Therefore, we sing you hymns to all ages.

The Canon of Saint Matthew

Irmos: The birthgiving of the Theotokos saved the pious youths in the furnace,* then in figure, but now in deed,* and it moves all the world to chant to You:* Sing to the Lord, O you works, and exalt Him supremely for all ages!

Holy Apostle and Evangelist Matthew, pray to God for us!

Deified by the mighty forces within You and by ordination and nature, O Master, the most sacred Matthew prevailed upon the whole world to chant to You: Sing to the Lord, O you works, and exalt Him supremely for all ages!

Holy Apostle and Evangelist Matthew, pray to God for us!

The Word sent the theologian forth like lightning to the whole world, driving away the darkness and enlightening the nations with the dogmas of theology. Therefore, he chanted: Sing to the Lord, O you works, and exalt Him supremely for all ages!

Holy Apostle and Evangelist Matthew, pray to God for us!

With pure discourse and mind did God converse with you; for when you rid thyself of mire, you drew nigh and associated with Him, O glorious one. Therefore, you chant: Sing to the Lord, O you works, and exalt Him supremely for all ages!

Let us bless the Father and the Son and the Holy Spirit, the Lord!

The Word willed to become incarnate for the good of men; for the Lord passed through the portal of virginity and showed her forth as the Theotokos. Therefore, we cry out: Sing to the Lord, O you works, and exalt Him supremely for all ages!

We praise, we bless, we worship the Lord. We extol and exalt Him above all for ever.

Katavasia: The Offspring of the Theotokos saved the holy children in the furnace.* He who was then prefigured has since been born on earth,* and He gathers all the creation to sing:* O all you works of the Lord, bless the Lord and exalt Him above all for ever.

Magnificat

Ode 9

Canon of the Resurrection

Irmos: No man can see God, on whom the ranks of angels dare not gaze;* but, through you, All-holy One, the Word made flesh is seen of mortal men.* Magnifying him with all the heavenly hosts,* we call you blessed.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Free from passions you remained, O Word of God, when you held converse with passions in the flesh. But having dealt to passion a Passion, you loosed man from his passions. For you alone are impassible and almighty, our Saviour.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Accepting the corruption of death, O Lord, you kept your body from tasting corruption, and your soul, life-giving, divine, was not left in Hell. But, as from sleep arising, you raised us up with yourself.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

With pure lips we mortal men give glory to God the Father, to the Son with him without beginning, and we worship the inexpressible power, most glorious, of the All-holy Spirit; for you alone subsist almighty, undivided Trinity.

The Supplicatory Canon to the Theotokos

Irmos: Saved through you, O pure Virgin, we confess you to be truly Theotokos,* and with the choirs of angels we magnify you.

Most Holy Theotokos, save us!

O Virgin, who gave birth to Christ, who wipes away every tear from every face: turn not away from the torrent of my tears.

Most Holy Theotokos, save us!

O Virgin, who received the fullness of joy, and banished the grief of sin: fill my heart with joy.

Most Holy Theotokos, save us!

Be the haven and protection, the unshakable wall, the refuge, the shelter, and the joy of those who flee to you, O Virgin.

Most Holy Theotokos, save us!

Illumine with the rays of thy light, O Virgin, those who piously confess you to be the Theotokos, and banish from them the darkness of ignorance.

Most Holy Theotokos, save us!

I am brought low by my afflictions and infirmities, but, O Virgin, heal me, bringing me from illness into health.

The Canon of Saint Matthew

Irmos: Let every earthborn man leap up, enlightened by the Spirit,* and let the nature of the incorporeal intelligences keep festival,* honouring the sacred feast of the Mother of God;* and let them cry aloud: Rejoice, O most blessed Theotokos, pure Ever-virgin!

Holy Apostle and Evangelist Matthew, pray to God for us!

You received the divine diadem of noetic beauty, O apostle, and was adorned with the most magnificent crown of the kingdom by the right hand of the Almighty, O wise one. And you shine, standing with the angels before the throne of Christ the Master, O most blessed one.

Holy Apostle and Evangelist Matthew, pray to God for us!

You received the tree of life as is meet, O preacher of the living God, having spread the glad tidings of life, the visitation of God to the world; for you did not permit your mind to become corrupt through the tree of knowledge, remaining an unshaken and immovable foundation of the Church, O most blessed one.

Glory…

In godly manner you adorned the Church, the Bride of Christ, with your Gospel as with a diadem, O divinely blessed one, and now it splendidly celebrates your divine memory, pray, O Apostle Matthew, that it be delivered from every evil circumstance and cruel misfortune.

Now…

Without leaving the bosom of the unoriginate Father, the unoriginate Word became incarnate of you, O pure and most lauded one, wholly clothing Himself in human guise and accepting its traits, as Matthew writes, proclaiming the glad tidings.

Katavasia: Let every mortal born on earth,* radiant with light, in spirit leap for joy;* and let the host of the angelic powers* celebrate and honour the holy feast of the Mother of God,* and let them cry:* Rejoice! Pure and blessed Ever-Virgin, who gave birth to God.

Small Litany

Holy is the Lord

Hymn of Light

O faithful, let us gather with the disciples on the mountain in Galilee* to behold Christ as He says to them:* I have received all power over all things on high and those below.* Let us learn how He taught them to baptize all nations* in the name of the Father, and of the Son, and of the Holy Spirit,* and how He promised His disciples* to be present with them to the end of the world.

The God-pleasing Matthew, the glorious recorder of the Gospel of Christ, has related divine wonders to us. Honouring him with love, let us chant to him melodiously.

Glory…

Having wisely cast off the yoke of your publican’s office, you followed Christ, O divinely wise Matthew; and following wondrously in His steps, you obtained a share of His kingdom and glory through communion with Him, and were an initiate of ineffable mysteries.

Now…

O Virgin Theotokos, lift up your most holy hands, by which you held the Creator, in supplication to Him for us, that He deliver us from all the temptations of the devil and vouchsafe that we may receive His good things in the world to come, O most hymned one.

Praises

Stichera of the Praises, Tone 6

Your Cross, O Lord, is the life and resurrection of Your people,* and trusting in it we sing Your praises:* O our risen God, have mercy upon us.

Your burial, O Master, opened Paradise to mankind,* and thus delivered from corruption we sing Your praises:* O our risen God, have mercy upon us.

With the Father and the Spirit* let us hymn Christ risen from the dead,* and let us cry out to Him:* You are our life and resurrection, have mercy upon us.

On the third day You arose from the tomb, O Christ, as it was written,* raising together with Yourself our Forefather;* therefore the race of mankind glorifies You, and hymns Your Resurrection.

Tone 4, Podoben “You have given a sign…”

You shone forth, O apostle,* as luminous as the sun, with the rays of the Spirit,* and have illumined the whole world with the knowledge of God, O blessed one.* And you have dispelled the gloom of polytheism, O most wise Matthew.”* Therefore, we celebrate today your all-radiant and right wondrous solemnity* as a well-spring of sanctification.

Seated on the heights of divine knowledge, O apostle,* you received the effulgence of the Spirit,* which appeared to you in the guise of a tongue of fire;* and you manifestly consumed all the tinder of the impiety of ungodliness.* Therefore, we honour you as an apostle and herald of God,* celebrating your holy festival today.

You thundered forth sacred and saving teachings to the whole world, O most wise Matthew,* have cleansed all creation of the madness of idolatry,* and illumined the people with the splendours of the Gospel,* and, having destroyed the pagan temples by means of grace,* you raised up churches to the glory of God.

Tone 1, Glory…

The Lord appeared to His disciples* who had hastened to the mountain for His ascension from here below,* and they bowed before Him.* They learned of His universal power* and were sent to all the peoples of the earth* to announce His resurrection from the dead* and His return from earth to heaven.* He also promised to be with them always,* and His word is truth;* for He is Christ our God, the Saviour of our souls.

Tone 2, Now…

You are truly most blessed, O virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* Hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, Death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who finds in this your good pleasure. Glory to You!

Great Doxology

Trisagion Prayers

Troparion, Tone 2

You came forth from death, destroying the eternal bonds of Hades, O Lord.* You broke the curse of Death* and thus delivered us from the snares of the Evil One.* Then You appeared to your apostles and sent them forth to preach,* and through them You have bestowed your peace upon all the world,* for You alone are rich in mercy.

Insistent Litany

Litany of Supplication

Great Dismissal

DIVINE LITURGY ON SUNDAY MORNING

Troparia and Kontakia

Troparion, Tone 6: Angelic powers were upon Your tomb* and the guards became like dead men;* Mary stood before Your tomb* seeking Your most pure body.* You captured Hades without being overcome by it.* You met the Virgin and granted life.* O Lord, risen from the dead,* glory be to You!

Troparion, Tone 3: O Matthew, proclaimer of God’s word,* you earnestly turned from the tax collector’s booth* and followed the Master, who our His love* appeared to us on earth and summoned you.* You shone to the world as chosen apostle and loud herald of the Good News.* Because of this we feast your memory;* pray to God all-merciful* for the forgiveness of sins.

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 6: With His life-giving hand* Christ our God, the Giver of life,* raised all the dead from the murky abyss* and bestowed resurrection upon humanity.* He is for all the Saviour,* the resurrection and the life, and the God of all.

Now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 4: Casting off the yoke of the custom house* you yoked yourself to justice;* revealed as an excellent merchant* you gained wisdom—wealth from on high.* From whence you preached the word of truth,* arousing sluggish souls by describing the hour of judgment.

Prokeimenon, Tone 6
Save Your people, O Lord, * and bless Your inheritance.
verse: Unto You I will cry, O Lord, my God, lest You turn from me in silence. (Psalm 27:9,1)

Prokeimenon, Tone 8
Their utterance has gone forth into all the earth, and their words unto the ends of the world.

Epistle: Ephesians 2:4-10; 1 Corinthians 4:9-16

Ephesians 2:4-10 (NRSV)
Brothers and Sisters, God, who is rich in mercy, out of the great love with which he loved us even when we were dead through our trespasses, made us alive together with Christ—by grace you have been saved— and raised us up with him and seated us with him in the heavenly places in Christ Jesus, so that in the ages to come he might show the immeasurable riches of his grace in kindness toward us in Christ Jesus. For by grace you have been saved through faith, and this is not your own doing; it is the gift of God— not the result of works, so that no one may boast. For we are what he has made us, created in Christ Jesus for good works, which God prepared beforehand to be our way of life.

1 Corinthians 4:9-16 (NRSV)
Brothers and Sisters, for I think that God has exhibited us apostles as last of all, as though sentenced to death, because we have become a spectacle to the world, to angels and to mortals. We are fools for the sake of Christ, but you are wise in Christ. We are weak, but you are strong. You are held in honor, but we in disrepute. To the present hour we are hungry and thirsty, we are poorly clothed and beaten and homeless, and we grow weary from the work of our own hands. When reviled, we bless; when persecuted, we endure; when slandered, we speak kindly. We have become like the rubbish of the world, the dregs of all things, to this very day. I am not writing this to make you ashamed, but to admonish you as my beloved children. For though you might have ten thousand guardians in Christ, you do not have many fathers. Indeed, in Christ Jesus I became your father through the gospel. I appeal to you, then, be imitators of me.

Alleluia, Tone 6
verse: He who lives in the aid of the Most High, shall dwell under the protection of the God of heaven.
verse: He says to the Lord: You are my protector and my refuge, my God, in Whom I hope. (Psalm 90:1,2)
verse: The heavens shall confess our wonders, O Lord, and Your truth in the church of the saints. (Psalm 88:6)

Gospel: Luke 8:26-39; Matthew 9:9-13

Luke 8:26-39 (NRSV)
At that time Jesus arrived at the country of the Gerasenes, which is opposite Galilee. As he stepped out on land, a man of the city who had demons met him. For a long time he had worn no clothes, and he did not live in a house but in the tombs. When he saw Jesus, he fell down before him and shouted at the top of his voice, “What have you to do with me, Jesus, Son of the Most High God? I beg you, do not torment me”— for Jesus had commanded the unclean spirit to come out of the man. (For many times it had seized him; he was kept under guard and bound with chains and shackles, but he would break the bonds and be driven by the demon into the wilds.) Jesus then asked him, “What is your name?” He said, “Legion”; for many demons had entered him. They begged him not to order them to go back into the abyss. Now there on the hillside a large herd of swine was feeding; and the demons begged Jesus to let them enter these. So he gave them permission. Then the demons came out of the man and entered the swine, and the herd rushed down the steep bank into the lake and was drowned. When the swineherds saw what had happened, they ran off and told it in the city and in the country. Then people came out to see what had happened, and when they came to Jesus, they found the man from whom the demons had gone sitting at the feet of Jesus, clothed and in his right mind. And they were afraid. Those who had seen it told them how the one who had been possessed by demons had been healed. Then all the people of the surrounding country of the Gerasenes asked Jesus to leave them; for they were seized with great fear. So he got into the boat and returned. The man from whom the demons had gone begged that he might be with him; but Jesus sent him away, saying, “Return to your home, and declare how much God has done for you.” So he went away, proclaiming throughout the city how much Jesus had done for him.

Matthew 9:9-13 (NRSV)
At that time, as Jesus was walking along, he saw a man called Matthew sitting at the tax booth; and he said to him, “Follow me.” And he got up and followed him. And as he sat at dinner in the house, many tax collectors and sinners came and were sitting with him and his disciples. When the Pharisees saw this, they said to his disciples, “Why does your teacher eat with tax collectors and sinners?” But when he heard this, he said, “Those who are well have no need of a physician, but those who are sick. Go and learn what this means, ‘I desire mercy, not sacrifice.’ For I have come to call not the righteous but sinners.”

Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest.* Their utterance has gone forth into all the earth,* and their words unto the ends of the world.* Alleluia, alleluia,* alleluia.

Неділя 23-тя по Зісланні Святого Духа. Св. ап. і єв. Матея.

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

Стих: Ви́веди з в’язни́ці мою́ ду́шу,* щоб дя́кувати І́мені Твоє́му.

(г. 6): Перемо́гу ма́ючи над а́дом,* на хрест зійшо́в Ти, Хри́сте,* щоб воскреси́ти з Собо́ю тих, що в те́мряві сме́рти перебува́ли.* Ві́льний від сме́рти, всеси́льний Спа́се,* що життя́ вилива́єш із Свого́ сві́тла, поми́луй нас!

Стих: Мене́ обсту́плять пра́ведники,* бо Ти добро́ мені́ вчи́ниш.

Ни́ні Христо́с смерть перемі́г* і, як прорі́к, воскре́с, і ра́дість сві́тові дарува́в,* щоб усі́ ми, кли́чучи, таку́ пі́сню співа́ли:* Джерело́ життя́, непристу́пне сві́тло,* всеси́льний Спа́се, поми́луй нас!

Стих: З глиби́н взива́ю до Те́бе, Го́споди,* Го́споди, почу́й мій го́лос.

Від Те́бе, Го́споди, прису́тнього в усьому́ творі́нні,* куди́ нам грі́шним утіка́ти?* На небеса́х бо сам живе́ш, в а́ді ж перемі́г смерть.* У морські глиби́ни? Та й там Твоя́ рука́, Влади́ко!* Тож до Те́бе прибіга́ємо і, припада́ючи, мо́лимось:* Воскре́слий із ме́ртвих, поми́луй нас!

Стих: Неха́й бу́дуть Твої́ ву́ха ува́жні,* до го́лосу бла́гання мого́.

Хресто́м Твої́м, Хри́сте, хва́лимось* і воскресі́ння Твоє́ оспі́вуємо і сла́вимо,* бо Ти – Бог наш,* крім Те́бе ж і́ншого не зна́ємо.

Стих: Коли́ Ти, Го́споди, зважа́тимеш на беззако́ння, то хто всто́їться, Го́споди.* Та в Те́бе є проще́ння.

(г. 4, подібний: Покликаний був ти): Коли́ Іспиту́ючий серця́ люде́й* узрі́в Свої́м Боже́ственним передві́дан-ням* твою́ натхне́нну во́лю, Апо́столе,* і від непра́вди сві́ту тебе́ ви́з-волив,* тоді́ Він сві́тлом для всьо́го сві́ту тебе́ вчини́в,* повелі́вши тобі́ просві́чувати й ося́ювати кінці́ вселе́нної,* – Його́ ж і Боже́ственне Єва́н-геліє* ти сподо́бився я́сно написа́ти.* Його́ моли́* спасти́ і просвіти́ти ду́ші на́ші.

Стих: За́для І́мени Твого́ наді́юсь на Те́бе, Го́споди, наді́ється душа́ моя́ на сло́во Твоє́;* наді́ється душа́ моя́ на Го́спода.

Від ми́тарства покли́каний в учні́вство,* коли́ Безнача́льне Сло́во тобі́ возгласи́ло,* йти слі́дом за Ним повелі́вши і спільно́ту Ца́рства обіця́в-ши,* тоді́ ти, всеблаже́нний, все зоста́вивши* і від триво́жного сум’я́ття віддали́вшись,* став Його́ послідо́вником ре́вним.* І ни́ні, богови́дцю,* що наси́чуєшся невимо́вним богоспогляда́нням,* Його́ моли́* спасти́ і просвіти́ти ду́ші на́ші.

Стих: Від ра́нньої сторо́жі до но́чі від ра́нньої сторо́жі* неха́й упова́є Ізра́їль на Го́спода.

У дре́вності ясна́ проро́ча прозорли́вість* узрі́ла Святи́й Ка́мінь,* що по землі́ коти́вся* і руйнува́в облу́дні держа́ви;* Сло́во ж Іпоста́сне, всему́д-рий,* учини́ло тебе́ сві́тлом сві́ту* і пропові́дником пра́вди, всечесни́й,* ося́яним про́менями Трисо́нячного Сві́тла,* – Його́ моли́* спасти́ і про-світи́ти ду́ші на́ші.

Стих: Бо в Го́спода ми́лість і відку́плення вели́ке в Ньо́го;* Він ви́зволить Ізра́їля від усьо́го беззако́ння його́.

Коли́ Іспиту́ючий серця́ люде́й* узрі́в Свої́м Боже́ственним передві́дан-ням* твою́ натхне́нну во́лю, Апо́столе,* і від непра́вди сві́ту тебе́ ви́з-волив,* тоді́ Він сві́тлом для всьо́го сві́ту тебе́ вчини́в,* повелі́вши тобі́ просві́чувати й ося́ювати кінці́ вселе́нної,* – Його́ ж і Боже́ственне Єва́н-геліє* ти сподо́бився я́сно написа́ти.* Його́ моли́* спасти́ і просвіти́ти ду́ші на́ші.

Стих: Хвалі́те Го́спода всі наро́ди!* Прославля́йте Його́ всі лю́ди!

Слуго́ пребоже́ственної му́дрости,* коли́ Непристу́пне Сві́тло прийшло́ у пло́ті, як зво́лило,* розсі́юючи мо́рок неві́дання,* тоді ти, покли́каний,* пішо́в за життєно́сним повелі́нням* і, храни́телем боже́ственних і́стин бу́вши по́над розумі́ння,* церко́вним став світи́лом, Мате́ю,* оби́теллю Христа́,* – Його́ моли́* спасти́ і просвіти́ти ду́ші на́ші.

Стих: Вели́ке бо до нас Його́ милосе́рдя,* і ві́рність Го́спода пові́ки.

Язико́м вогне́нним, зда́тним випа́лювати облу́ду,* яви́вся ти, всехва́ль-ний, Мате́ю прему́дрий.* Ти прийня́в прише́стя Утіши́теля,* що істо́тно тебе́ осві́чував,* – тим-то й зди́вував ти вся́ку ду́мку* тих, що чу́ли слова́ твої́,* коли́ промовля́в єси́ наро́дові про вели́чні діла́ Вседержи́теля;* і ни́ні на всю зе́млю ви́йшло твоє́ віща́ння, богонатхне́нний.* Його́ моли́* спасти́ і просвіти́ти ду́ші на́ші.

Слава (г. 4): Покли́каний Христо́м до учні́вства небе́сного,* ти ре́вно за Ним послі́ду-вав,* уся́ке заня́ття земни́ми турбо́тами враз відки́нувши.* Бо слухня́но прийня́вши досто́йний ви́шнього Ца́рства ро́зум,* ти від прини́зливого життя́ і марно́ї сла́ви відступи́в єси́;* євангелі́стом з ми́таря ста́вши,* ти сві́тлом для су́щих у пітьмі́ яви́вся,* а для заблу́каних – провіднико́м до спасі́ння,* ни́ні ж – молі́льником за ввесь світ прегаря́чим* і тих, що тебе́ вшано́вують, Мате́ю,* охоро́нцем спаси́тельним.

І нині (догмат, г. 6): Хто ж тебе́ не прославля́тиме, Пресвята́ Ді́во?* Або хто не оспі́вуватиме твого́ пречи́стого різдва́?* Син бо єдиноро́дний, що предві́чно зася́яв від Отця́,* Той ви́йшов з те́бе, Чи́ста, воплоти́вшись несказа́нно.* Бу́вши з при́роди Бо́гом, став за́для нас правди́вою люди́ною;* неподі́льний на дві осо́би,* але́ пізнава́льний у двох незли́тих приро́дах.* Його́ моли́, чи́ста Всеблаже́нна,* щоб поми́лував ду́ші на́ші.

Читання

Диякон: Премудрість.

Чтець: Першого Соборного послання святого апостола Петра читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Петро, апостол Ісуса Христа, вибраним переселенцям, розсіяним Понту, Галатії, Кападокії, Азії та Вітинії, згідно з передбаченням Бога Отця, освяченням Духа, на послух і на скроплення кров’ю Ісуса Христа: благодать і мир вам хай помножиться! Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що у своїм великім милосерді відродив нас до живої надії через воскресіння Ісуса Христа з мертвих, до спадщини, яка не може ні зотліти, ні заплямитися, ані зів’янути, − збереженої для нас на небі, для нас, яких Божа потуга вірою зберігає на спасіння, що готове з’явитись останнього часу. Ви тим радійте, навіть якщо тепер треба трохи посумувати в різних досвідах, щоб ваша випробувана віра, куди цінніша від тлінного золота, яке вогнем очищають, була на похвалу, на славу й на честь − під час об’явлення Ісуса Христа, якого ви, не бачивши, любите, в якого, не оглядаючи, віруєте, радіючи радістю невимовною і повною величі, осягаючи ціль вашої віри − спасіння душ ваших. Про це спасіння розвідували й досліджували пророки, що про вашу благодать пророкували. Вони досліджували, на котрий і який час вказував Дух Христа, що був у них, який свідчив наперед про Христові страсті та ту велику славу, яка по них мала настати. І їм було об’явлено, що не самим собі, а вам вони приготували те, що тепер вам оповіщено тими, які через Святого Духа, посланого з неба, вам проповідували; на що навіть і ангели гаряче прагнуть споглядати. Тому, підперезавши стан вашого ума, тверезі, надійтеся повнотою на благодать, що вам буде принесена в об’явленні Ісуса Христа. Як слухняні діти, не потураючи колишнім вашим похотям, як то було за вашого незнання, але як той, хто вас покликав − святий, так само й ви самі усім вашим життям станьте святі, написано бо: «Ви будете святі, бо я святий». І коли Отцем звете того, хто без уваги на особу буде судити кожного за його вчинками, то поводьтеся з острахом за час вашого вигнання і знайте, що не тлінним золотом чи сріблом ви були вибавлені від вашого життя суєтного, яке ви прийняли від батьків ваших, а дорогоцінною кров’ю Христа, непорочного й чистого ягняти, передбаченого перед заснуванням світу і об’явленого, ради вас, останніми часами. Ви через нього віруєте в Бога, який воскресив його з мертвих і прославив, щоб ваша віра і надія була на Бога. Очистивши послухом правди душі ваші для братньої нелицемірної любови, любіть гаряче один одного щирим серцем, відроджені наново не з тлінного насіння, а з нетлінного: словом Божим живим і вічним. Бо кожне тіло, як трава, і вся його слава, немов цвіт трави: трава всохла, і цвіт опав, − а слово Господнє повік перебуває. Оце ж воно і є, оте слово, що було вам благовістоване. Залишивши, отже, всяку злобу й усякий підступ, лицемірство, заздрість і всілякі обмови, жадайте, неначе новонароджені дитятка, молока чистого, духовного, щоб ним рости вам на спасіння, якщо ви скуштували, який Господь добрий. Приступіть до нього, каменя живого, людьми відкинутого, а Богом вибраного, дорогого. А й самі віддайтеся, мов живе каміння, щоб з нього збудувати духовний дім, на святе священство, щоб приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа. Бо в Письмі стоїть: «Ось я кладу в Сіоні камінь наріжний, вибраний, дорогоцінний. Хто вірує в нього, не осоромиться». (1 Пт. 1, 1-25; 2, 1-6)

Диякон: Премудрість.

Чтець: Першого Соборного послання святого апостола Петра читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Власне, на це ви покликані, бо й Христос страждав за вас також, лишивши вам приклад, щоб ви йшли його слідами; той, хто не вчинив гріха, і підступу в його устах не знайшлося, хто був злословлений, але сам, навпаки, не злословив, хто страждав, та не погрожував, а здався на того, який судить справедливо; він сам у своїм тілі виніс наші гріхи на дерево, щоб ми, вмерши для гріхів, жили для справедливости, − ми, що його синяками зцілились. Бо ви блукали, немов вівці, але тепер повернулися до пастиря і наставника душ ваших. Так само ви, жінки, коріться своїм чоловікам, щоб, навіть якщо деякі й не вірять слову, були поводженням жінок позискані без слова, коли побачать ваше життя у чистоті й повазі. Нехай ваша окраса буде не зовнішня − заплітання волосся, накладання золотих обручок чи прибирання в шати, але в середині людського серця, в нетлінності душі, лагідної та мовчазної: це многоцінне перед Богом. Бо колись і святі жінки, які надіялися на Бога, себе приоздоблювали, корившися своїм чоловікам, як от Сара слухала Авраама, «паном» його звала; ви ж її діти, коли добре чините і не лякаєтеся жадних застрашувань. Ви, чоловіки, живіть розумно разом з вашими жінками, як з істотами, що від вас слабші, віддаючи їм належну шану як співспадкоємцям благодаті життя, − тим ваші молитви не втрачатимуть на силі. Нарешті, всі ви будьте однієї думки, співчутливі, братолюбні, милосердні, смиренні. Не платіть злом за зло чи лайкою за лайку, а, навпаки, благословляйте, бо ви на те покликані, щоб успадкувати благословення. (1 Пт. 2, 21-25; 3, 1-9)

Диякон: Премудрість.

Чтець: Першого Соборного послання святого апостола Петра читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Тому, отже, що Христос страждав тілом, ви теж озбройтеся тією самою думкою, а саме: хто страждав тілом, той перестав грішити, щоб решту часу жити, в тілі, не за людськими похотями, а за волею Божою. Бо доволі часу минуло на виконуванні волі поган, тих, що віддавалися розпусті, пристрастям, пияцтву, гульні, напійкам та мерзенній службі ідолів. У тому вони дивуються, що ви не рветеся разом із ними до того самого багна розпусти, тож хулять. Але за це вони здадуть рахунок тому, хто готов судити живих і мертвих. На те бо й мертвим проповідувано благовість, щоб, суджені за людською волею в тілі, вони жили у Бозі духом. Кінець усьому близько. Будьте мудрі й тверезі, здатні до молитов. Насамперед майте велику любов один до одного, бо любов силу гріхів покриває! Будьте гостинні один до одного − без нарікання. Служіть один одному, кожен тим даром, що його прийняв, як добрі домоуправителі різноманітної Божої благодаті. Говоріть лише у глузді Божих слів, служіть лише у дусі тієї сили, яку дає Бог, щоб у всьому прославлявся Бог через Ісуса Христа, якому слава й сила по віки! Амінь. (1 Пт. 4, 1-11)

Стихири на стиховні

(г. 6): Воскресі́ння Твоє́, Хри́сте Спа́се,* а́нгели оспі́вують на небеса́х,* і нас на землі́ сподо́би чи́стим се́рцем* Тебе́ спі́вом прославля́ти.

Стих: Госпо́дь царю́є,* у ве́лич Він зодягну́вся. (Пс. 92,1)

Як всемогу́тній, Ти розби́в мі́дні бра́ми* і зни́щив а́дові затво́ри,* та воскреси́в впа́лий рід лю́дський.* Тому́ ми одноду́мно кли́чемо:* Ти, що воскре́с із ме́ртвих, Го́споди, – сла́ва Тобі́!

Стих: Бо Він утверди́в вселе́нну,* і вона́ не захита́ється. (Пс. 92,1)

Христо́с, бажа́ючи нас підня́ти з да́внього тлі́ння,* дає́ Себе́ до хреста́ приби́ти і в гро́бі покла́сти.* Жінки́ мироно́сиці Його́ з сльоза́ми шука́ли* і, рида́ючи, каза́ли: Го́ре нам, Спа́се всіх!* Як то Ти зво́лив Себе́ в гро́бі покла́сти?* Ти ж доброві́льно покла́вся, як же Тебе́ ви́крадено?* Як Тебе́ перене́сено? Яке́ ж то мі́сце скри́ло Твоє́ життєда́йне ті́ло?* Але́, як Ти нам обіця́в, Влади́ко,* появи́ся й утихоми́р на́ше гірке́ рида́ння.* Коли́ ж вони́ рида́ли, а́нгел до них промо́вив:* Переста́ньте пла́кати і благовісті́ть апо́столам, що Госпо́дь воскре́с,* даючи́ сві́тові очи́щення і вели́ку ми́лість.

Стих: До́мові Твоє́му, Го́споди,* нале́жить свя́тість на до́вгі лі́та. (Пс. 92,5)

Доброві́льно розп’я́тий, Хри́сте,* Твої́м погребе́нням Ти полони́в смерть* і тре́тього дня воскре́с, як Бог, у сла́ві,* даючи́ сві́тові безконе́чне життя́ і вели́ку ми́лість.

Слава (г. 6): З глибини́ оста́нньої поро́чности* до найви́щої вершини́ доброче́сности,* мов оре́л високоле́тний,* преди́вно злеті́в ти, Мате́ю всехва́льний!* Бо пішо́в єси́ услі́д за тим, хто покри́в небеса́ доброче́сністю* і ро́зумом Свої́м усю́ зе́млю напо́внив, – за Христо́м;* у всьо́му Його́ запа́леним наслі́дувачем яви́вся,* благовісту́ючи мир, життя́ і спасі́ння* тим, що благоче́сно підкоря́ються Боже́ственним повелі́нням;* у них і нас наста́в,* щоб ми до́бре догоджа́ли Творце́ві* і тебе́ ублажа́ли.

І нині: богородичний: Творе́ць і Відкупи́тель мій, Всечи́стая, Христо́с Госпо́дь із Твого́ ло́на ви́йшов, у ме́не зодягну́вшись, і від дре́внього прокля́ття Ада́ма ви́зволив. Тому́ Тобі, Всечи́стая, я́ко Бо́жій воістину Ма́тері і Діві, «Ра́дуйся!» голо́симо з Ангелом не змовка́ючи: »Ра́дуйся, Влади́чице, Провідни́це і Покро́ве, і спасіння душ на́ших!»

Тропарі
(г. 6): Ангельські сили на гробі твоїм* і ті, що стерегли, змертвіли* і стояла Марія у гробі,* шукаючи пречистого тіла твого.* Полонив Ти ада, та не спокусився ним,* зустрів єси Діву, даруючи життя.* Воскреслий з мертвих Господи, слава Тобі.

Слава: (г. 3): Ти щиро від митниці пішов слідом за Владикою Христом,* що з-за доброти з’явився людям на землі і покликав тебе.* Як вибраний апостол і голосний благовісник Євангелія вселенній з’явився ти.* Ради того почитаємо чесну пам’ять твою, Матею богогласний.* Моли Христа Бога,* щоб відпущення гріхів подав душам нашим.

І нині: Тебе́, що ста́ла посере́дницею спасі́ння ро́ду на́шого,* оспі́вуємо, Богоро́дице Ді́во;* бо ті́лом, яке́ від те́бе прийня́в Син твій і Бог наш,* зазна́в на хресті́ стражда́нь* і ви́зволив нас із тлі́ння, як Людинолю́бець.

УТРЕНЯ

Священник: Слава святій, одноістотній, животворчій і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.Вірні: Амі́нь.

Сла́ва во ви́шніх Бо́гу, і на землі́ мир,* в лю́дях благоволі́ння. (3 р.)

Го́споди, гу́би мої́ відкри́й,* і уста́ мої́ сповістя́ть хвалу́ Твою́. (2 р.)

Шестипсалм’я

Псалом 3 (У понеділок)

О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.

Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».

Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.

Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.

Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.

Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.

Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.

У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.

Псалом 37 (У вівторок)

О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.

Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.

Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.

Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.

Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.

Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.

Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.

Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.

О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.

Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.

Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.

І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.

Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.

Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.

На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.

Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.

Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.

Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.

А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.

І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.

Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.

Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.

Псалом 62 (У середу)

Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.

Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.

Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.

Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.

Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.

Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.

Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.

Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.

Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.

Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.

Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.

А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3 р.)

Господи, помилуй. (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Псалом 87 (У четвер)

Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.

Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.

Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.

Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.

Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.

Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.

Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.

Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.

Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.

Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?

Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій − твою вірність?

Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?

Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.

Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?

Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій − і умліваю.

Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.

Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.

Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.

Псалом 102 (У п’ятницю)

Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє − його святе ім’я.

Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.

Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.

Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.

Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.

Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.

Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.

Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.

Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.

Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.

Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.

Як далеко схід від заходу,* так віддалив він від нас злочинства наші.

Як батько милосердиться над синами,* так милосердиться Господь над тими, що його бояться.

Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.

Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, і мов квітка в полі.

Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.

Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.

І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.

Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.

Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.

Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.

Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!

Псалом 142 (У суботу й неділю)

О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.

І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.

Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.

Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.

Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.

До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.

Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.

Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.

Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.

Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.

Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.

І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Під час рецитування псалмів, Священник читає потиху перед св. дверми оці молитви:

Утренні молитви

Велика єктенія

У мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасення їх Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Благодаримо Тебе, Господи, Боже наш, що підняв нас із постелі нашої і вклав в уста наші слово хвали, щоб поклонятися і призивати ім’я Твоє святе. Ми умоляємо Твоє милосердя, яке Ти завжди виявляв у нашому житті. Пошли поміч свою людям, що стоять перед лицем святої слави Твоєї і дожидають від Тебе багатої милости; і дай нам, що зо страхом і любов’ю завжди Тобі служимо, хвалити несказанну Твою доброту.]

Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Бог Господь… (Пс. 117), глас 6

Бог – Госпо́дь, і яви́вся нам; благослове́н, хто йде в ім’я́ Госпо́днє.

Стих: Прославля́йте Го́спода, бо Він благий, бо ми́лість Його́ ві́чна.

Стих: Вони́ навко́ло обступи́ли мене́, але́ я ім’я́м Госпо́днім перемо́жу їх.

Стих: Я не вмру, а жи́тиму і розка́зуватиму про діла́ Госпо́дні!

Стих: Ка́мінь, яки́м зне́хтували будівни́чі, став головни́м на ро́зі. Від Го́спода це ста́лось, і ди́вне воно́ в оча́х на́ших.

Тропарі

(г. 6): А́нгельські си́ли – на гро́бі Твої́м,* а сторо́жа омертві́ла.* Ма́рія ж стоя́ла у гро́бі,* шука́ючи пречи́стого ті́ла Твого́.* Полони́в Ти ад, та не перемо́жений ним,* зустрі́в Ти Ді́ву, дару́ючи життя́.* Воскре́слий з ме́ртвих Го́споди, сла́ва Тоб́і. (2 р.)

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Від ночі лине дух наш до Тебе, Боже, бо світлом є повеління Твої. Навчи нас, Боже, правди Твоєї, заповідей Твоїх і виправдань Твоїх. Просвіти наші духовні очі, щоб ми не заснули в гріхах на смерть. Віджени всяку мряку від сердець наших, даруй нам сонце правди і охорони життя наше знаменням і печаттю Святого Твого Духа. Направ стопи наші на шлях мирний, дай нам бачити ранішній день у радості, щоб ми Тобі засилали ранішні молитви.]

Священник: Бо Твоя є влада і Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Перший сідальний

(г. 6): Коли гріб був розкритий й ад заплакав,* Марія кликнула до скритих апостолів:* Виходьте ви, робітники виноградника, і проповідуйте слово про воскресіння!* Христос воскрес, даючи світові велику милість.

Слава і нині: Богородице Діво, моли Сина твого, Христа, Бога нашого,* що добровільно дав себе прибити до хреста* і воскрес із мертвих,* щоб спаслися душі наші.

Відтак читець читає другу чергову катизму, диякон виголошує другу малу єктенію:

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Боже й Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти підніс нас з постелі нашої і зібрав на годину молитви. Дай нам ласку відкрити уста наші і прийми наші подяки, що в наших силах, і навчи нас установ Твоїх. Бо молитися як слід не вміємо, якщо Ти, Господи, святим Твоїм Духом не навчиш нас. Тому молимося Тобі: Даруй і прости, якщо ми згрішили аж до теперішньої години словом або ділом, або думкою, добровільно або недобровільно. Бо коли на провини будеш дивитися, Господи, Господи, то хто встоїться, бо в Тебе є прощення. Ти один святий, допоміжник сильний, захисник життя нашого, і Тебе ми завжди оспівуватимемо.]

Священник: Бо Ти благий і людинолюбний Бог – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Другий сідальний

(г. 6): Господи, Марія Магдалина стояла біля твого гробу,* і маючи тебе за садівника, плакала й промовляла:* Де скрив ти вічне життя?* Де поклав ти того, що сидить на херувимськім престолі?* Бо його сторожі завмерли з остраху.* Тож або дайте мені мого Господа, або зі мною закличте:* Ти, що був між мертвими й умерлих воскресив, – слава тобі!

Слава і нині: Гедеон проображає зачаття* і Давид провіщає твоє Різдво, Богородице.* Бо, як дощ на руно, зійшло Слово в твоє лоно,* і ти, Благодатна, земле свята,* виростила без насіння світові спасіння:* Христа Бога нашого.

Полієлей

Хваліте ім’я Господнє, хваліте, слуги Господні Алилуя (3 р.).

Ви, що стоїте у храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого. Алилуя (3 р.).

Господи, ім’я твоє повіки, і пам’ять твоя, о Господи, від роду й до роду. Алилуя (3 р.).

Благословенний Господь із Сіону, що перебуває в Єрусалимі. Алилуя (3 р.).

Хваліте Господа, бо він благий, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Розстелив землю над водами, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

І визволив від наших гнобителів, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Прославляйте Бога небесного, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Величання

Величаємо тебе, святий апостоле Матею,* і вшановуємо страждання і труди твої,* бо ними ти трудився у благовісті Христовій.

Стих: По всій землі ти наставив їх князями.

Стих: Його блискавки освітлюють всесвіт.

Стих: Господь народові своєму дасть силу і владу. Благословенний Бог.

Ангельський хор

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Ангельський хор здивувався,* бачивши до мертвих зарахованим тебе, Спасе,* що силу смерти знищив, і з собою Адама підняв* та з аду всіх визволив.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Нащо миро* зі сльозами, Учениці, жалібно змішуєте?* – запитав світлоносний ангел при гробі мироносиць.* Гляньте на гріб і зрозумійте,* що воскрес Спаситель з гробу.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Рано на світанку* мироносиці поспішали до гробу твого, плачучи,* але з’явився їм ангел і прорік:* Пора голосіння минула, не плачте;* про воскресіння ж звістіть апостолам!

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Мироносиці – жінки,* що з миром прийшли до гробу твого, Спасе, ридали.* Ангел же їм сказав, мовивши:* Чому між мертвими живого шукаєте?* Він бо, як Бог, воскрес із гробу.

Слава: Поклонімось Отцю,* і його Сину, і Святому Духові,* Святій Тройці* в одній сутності,* з серафимами взиваючи:* Свят, свят, свят єси, Господи.

І нині: Життєдавця породивши, ти, Діво,* Адама з гріха визволила,* Єві радість замість смутку подала,* а відпалих від життя повернув до нього той,* що з тебе тіло прийняв – Бог і чоловік.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Від ночі лине дух наш до тебе, Боже, бо світлом є повеління твої на землі. Навчи нас у страсі твоєму виконувати правду й добро, бо тебе славимо як правдивого Бога нашого. Прихили вухо своє і вислухай нас, і пом’яни, Господи, тих, що є та що моляться з нами, всіх по імені, і спаси їх силою твоєю. Благослови людей твоїх і освяти спадкоємство твоє: мир світові твоєму даруй, церквам твоїм, Священникам, владі, і всім людям.]

Священник: Бо благословилося ім’я Твоє і прославилося царство Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Іпакой, глас 6

Добровільною і животворною твоєю смертю, Христе,* розбивши, як Бог, ворота пекельні,* відчинив ти нам первісний рай,* і з мертвих воскреснувши, визволив із тління життя наше.

(г. 2): Славний апостол Матей, уловив невірних, як рибу,* і аж до кінців світу навчив кланятися тобі, Христе Боже, з Отцем і Духом.* Ти, єдиний милостивий і людинолюбний,* заради нього утверди Церкву твою* і пошли вірним твоє благословення.

(г. 4): Христос, Сонце правди, послав тебе, славний апостоле Матею,* як промінь, щоб ти просвітив усю землю.* Молитвами своїми і божественним невгасним світлом,* ти освітлюєш і просвічуєш усіх,* що з вірою прославляють святу твою пам’ять.

(г. 8): Неводом божественного слова,* уловив ти духовну рибу,* і Богові нашому приніс її в дарі.* Бажаючи ж прийняти на себе Христові рани,* ти став до нього подібним у стражданнях.* Тому, зібравшись нині, Апостоле славний,* шануємо святу твою пам’ять й однодушно виголошуємо:* Моли Христа Бога, щоб дарував прощення гріхів тим,* які з любов’ю славлять святу твою пам’ять.

Степенна пісня, глас 6

Антифон 1:

На небо до тебе, Спасе, підношу мої очі:* Помилуй мене, щоб жити мені з тобою.

Помилуй нас упокорених, Слове,* вчиняючи корисними твої осуди.

Слава і нині: Причина всякого спасіння належить Святому Духові.* Коли він на когось по заслузі дихне,* то негайно піднесе його від земного,* окрилить, зростить і направить вгору.

Антифон 2:

Коли б не Господь був з нами, ніхто з нас не був би спроможний у боротьбі з ворогом перемогти; ті, що перемагають, звідси підносяться.

Слово! Зуби їхні нехай не схоплять душі моєї, мов пташеня. Горе мені! Як я, гріхолюбний, маю визволитися від ворога?

Слава і нині: Від Святого Духа обоження, благовоління, розум, мир і благословення: Він бо є рівнодіяльний з Отцем і Словом.

Антифон 3:

Ті, що уповають на Господа, страшні для ворогів і дивні для всіх, що вгору очі звертають.

Собор праведників Тебе, Спасе, помічником маючи, не простягає рук своїх до беззаконня.

Слава і нині: Святому Духові влада над усім належить; Йому небесні воїнства поклоняються вкупі з усім, що на землі дише.

Євангеліє

Будьмо уважні.

Священник: Мир всім.

Премудрість. Будьмо уважні.

Прокімен, глас 6

Псалом 79

Господи, покажи силу твою і прийди спасти нас.

Стих: Ти, що пасеш Ізраїля, почуй,* що провадиш, як овечку, Йосифа.

Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

[Скарбнице благ, джерело невисихаюче, Отче святий, чудотворче всесильний і вседержителю! Усі Тобі поклоняємося і Тобі молимося та Твої милості і Твої ласки призиваємо на поміч і на заступництво нашій смиренності. Пом’яни, Господи, слуг Твоїх, прийми від усіх нас ранішні моління, як кадило перед Тобою; ні одного з нас не вчини нездатним, але всіх нас зберігай ласками Твоїми. Пом’яни, Господи, тих, що чувають і співають на славу Твою і єдинородного Твого Сина і Бога нашого, і Святого Твого Духа. Будь їм помічником і заступником; прийми їх молитви на наднебесний і духовний Твій жертовник.]

Священник: Бо Ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Вірні на глас прокімена: Вся́ке диха́ння, неха́й хва́лить Го́спода.

Стих: Хвалі́те Бо́га у святи́ні Його́.

Стих: Хвалі́те Його́ у тверди́ні си́ли Його́.

І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молім.

Вірні: Го́споди, поми́луй (3 р.).

Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.

Священник: Мир всім!

Вірні: І ду́хові твоє́му.

Священник: Від Матея святого Євангелія читання.

Вірні: Сла́ва Тобі́, Го́споди, сла́ва Тобі́.

Будьмо уважні.

Священник сам читає Євангеліє.

Одного разу одинадцять учнів пішли в Галилею на гору, куди їм призначив Ісус. Побачивши його, вони вклонились йому; але деякі сумнівались. Ісус приступив і промовив до них: – Дана мені всяка влада на небі й на землі. Ідіть, отже, навчайте усі народи: христячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав. Ось я з вами по всі дні аж до кінця віку. Амінь. (Мт. 116 зач.; 28, 16-20)

Вірні: Сла́ва Тобі́, Го́споди, сла́ва Тобі́.

Воскресіння Христове

(г. 6): Воскресіння Христове бачивши,* поклонімось святому Господу Ісусові,* єдиному безгрішному.* Хресту твоєму поклоняємось, Христе,* і святе воскресіння твоє величаємо і славимо,* бо ти – Бог наш,* крім тебе іншого не знаємо,* ім’я твоє призиваємо.* Прийдіть, усі вірні,* поклонімось святому Христовому воскресінню,* це бо прийшла через хрест радість усьому світові.* Завжди благословляючи Господа,* славимо воскресіння його,* бо, розп’яття перетерпівши,* він смертю смерть переміг.

Псалом 50

Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.

Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.

Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;

То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.

Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.

Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.

Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.

Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.

Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.

Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.

Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.

Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.

Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.

Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.

Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.

Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.

Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.

Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.

Після 50-го псалма співаємо:

Сла́ва: (г. 6): Молитва́ми святи́х апо́столів,* милости́вий, очи́сти* бе́зліч гріхі́в на́ших.

І ни́ні: Ра́ди молито́в пречи́стої Богоро́диці,* милости́вий, очи́сти* бе́зліч гріхі́в на́ших.

Стих: Поми́луй мене́, Бо́же, з вели́кої ми́лости Твоє́ї,* і бага́тством щедро́т Твої́х очи́сти мене́ з беззако́ння мого́.

Воскрес Ісус із гробу,* як провістив,* подав нам життя вічне* і милість велику.

Єктенія

Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животворчого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотних, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і святого апостола і євангелиста Матея, і всіх cвяти́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.

Вірні: Господи, помилуй (12 р.).

[Господи, Боже наш! Ти за покаяння дарував людям відпущення, нам же, як образ пізнання і визнання гріхів, показав покаяння і прощення пророка Давида. Тож, Владико, помилуй з великої милости Твоєї нас, що в чимало великих гріхів впали, і по багатстві ласк Твоїх очисти беззаконня наші, бо перед Тобою згрішили ми, Господи, що невідомі й таємні речі серця людського знаєш, і єдиний Ти маєш владу прощати гріхи. Серце ж чисте вчини в нас і Духом владичним утверди нас, і радість спасіння Твого яви нам. Не відкинь нас від лиця Твого, але дозволь, як благий і людинолюбний, аж до останнього нашого віддиху появляти Тобі жертву справедливости й приноси на святих Твоїх жертовниках.]

Священник: Благодаттю, і щедротами, і людинолюб’ям єдинородного Сина Твого, з яким Ти благословенний, із пресвятим, і благим, і животворчим твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Канон

(Якщо скорочується Канон, перейди до Пісня Богородиці).

Пісня 1

Ірмос (г. 6): Як по суші, пройшов Ізраїль по безодні стопами,* бачачи, як гонитель фараон потопляється, взивав:* Пісню перемоги Богові співаймо.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Розпростертими на хресті долонями Ти, Милосердний Ісусе, благоволінням Отчим все наповнив, тому всі ми пісню перемоги Тобі співаємо.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Зі страхом, немов невільниця, з наказу підійшла смерть до Тебе, Владики життя, що через неї подаєш нам безконечне життя і воскресіння.

Слава і нині: Богородичний: Свого Творця, незбагненно з безсіменної Твоєї утроби воплоченого, з волі його прийнявши, Ти, Чиста, Владичицею творіння явилася воістину.

Пісня 3

Ірмос (г. 6): Нема Святого, як Ти, Господи, Боже мій,* що підніс рід вірних Твоїх, Благий,* і утвердив нас на камені сповідання Твого.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Бачивши, як Бога тілом розпинали, творіння сколихнулося зі страху, та рукою вседержительною задля нас Розп’ятого кріпко утримуваним було.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Переможена смертю Христа нікчемна смерть лежить бездиханна; бо натиску життя Божественного не здержавши, умертвлюється сильний, і всім дарується воскресіння.

Слава і нині: Богородичний: Чудо Твого Божественного різдва, Чиста, вище понад усякий закон природи; Ти бо надприродно зачала в утробі Бога і, породивши, зостаєшся Вседівою.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Господи, Боже наш, що сонну неміч забрав від нас і покликав нас візванням святим, щоб і вночі підносити руки наші і прославляти тебе за справедливі твої присуди. Прийми благання наші, моління, визнавання, нічні служби і даруй нам, Боже, віру бездоганну, надію впевнену, любов нелицемірну. Благослови наші входи й виходи, вчинки, слова, діла й думки; і дай нам дочекатися початку дня, нам, що хвалять й оспівують, і благословлять добрість твоєї несказанної сили]

Священник: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Пісня 4

Ірмос (г. 6): Христос моя сила, Бог і Господь!* – свята Церква побожно співає, взиваючи* і від серця чистого Господа прославляючи.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Дерево істинного життя розцвіло, Христе, бо був поставлений хрест, і він, покроплений кров’ю й водою з нетлінного ребра Твого, життя зростив нам.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Вже більше змій не улещує мене оманливим обоженням, Христос бо, Божественний Творець людського єства, нині дорогу життя мені вільно відкрив.

Слава і нині: Богородичний: Таїнства Божественного Твого зачаття, Богородице Вседіво, воістину невимовні й незбагненні для тих, що на землі й на небі.

Пісня 5

Ірмос (г. 6): Божим світлом Твоїм, Благий,* просвіти, молюся, душі тих, що зарання в любові звертаються до Тебе,* щоб пізнати Тебе, Слово Боже, істинного Бога,* що викликає з темряви гріховної.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Херувими нині відступають переді мною, і вогненний меч відвертається від мене, Владико, побачивши Тебе, Слово Боже, Істинного Бога, що розбійникові путь до раю проклав.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Вже не боюся повернення в землю, Владико Христе; Ти бо, з милосердя великого, від землі мене, забутого, підніс, до висоти нетління воскресінням Твоїм.

Слава і нині: Богородичний: Тих, що Богородицею визнають тебе від душі, Милосердна Владичице світу, спаси; Тебе бо, Істинну Богородительку, за оборону непереможну маємо.

Пісня 6

Ірмос (г. 6): Житейське море, схвильоване бурею напастей бачивши,* і до тихого пристановища твого прийшовши, кличу до тебе:* Визволи з тління життя моє, Многомилостивий!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Коли цвяхами розпинали Тебе, Владико, Ти знищив прокляття, що було над нами; коли ж копієм ребро Твоє прокололи, Ти, розірвавши Адамове рукописання, світ визволив.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Адам, хитрощами оманений, був у безодню аду опущений, але Ти, з природи Бог і Милосердний, зійшов, щоб віднайти його, і взявши на плечі, воскресив із Собою.

Слава і нині: Богородичний: Пречистая Владичице, що людям Керманича Господа породила, втихомир непевну й люту бурю пристрастей моїх, і подай мир серцю моєму.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Благодаримо Тебе, Господи, Боже спасіння нашого, бо ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялися величному імені твоєму. Тому молимо тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати тобі розумно й молитися безупинно та в страсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христа твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і круши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів.]

Священник: Бо Ти цар миру і Спас душ наших – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Кондак (г. 6): Життєда́йною доло́нею* уме́рлих із мря́чних доли́н* воскреси́в усі́х Життєда́вець – Христо́с Бог,* воскресі́ння пода́в людсько́му ро́дові.* Він бо всіх Спаси́тель, воскресі́ння, і життя́, і Бог усі́х.

Пісня 7

Ірмос (г. 6): Росодайною ото вчинив ангел піч для преподобних отроків,* а веління Боже, що халдеїв опаляло, приневолило мучителя кликати:* Благословен єси, Боже отців наших.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ридаючи над стражданням Твоїм, Владико, сонце в темряву зодягнулося, і вдень світло по всій землі померкло, взиваючи: «Благословен єси, Боже отців наших».

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Зішестям Твоїм, Христе, у світло зодягнулися глибини підземні, а праотець, сповнений радістю, торжествував та веселився, взиваючи: «Благословен єси, Боже отців наших».

Слава і нині: Богородичний: Через Тебе, Мати Діво, ясне світло для всієї вселеної зійшло; Ти бо Творця всіх, Бога, породила; моли ж Його, Пречиста, щоб послав Він нам, вірним, велику милість.

Пісня 8

Ірмос (г. 6): Із полум’я преподобним Ти росу виточив* і жертву праведника водою спалив;* бо все твориш, Христе, з волі Своєї;* Тебе прославляємо по всі віки.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Невірних, що колись пророковбивцями були, заздрість нині боговбивцями вчинила; на хрест піднесли вони Тебе, Слово Боже, якого прославляємо по всі віки.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Небесного круга Ти, Христе, не покинув, і зійшовши до аду, підніс із Собою цілу людину в гної загрузлу, що прославляє Тебе по всі віки.

Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа завжди, нині і повсякчас і на віки віків.

Богородичний: Ти, Діво, від Світла зачала Світлодавця Слово і, породивши Його, прославилась несказанно, бо Дух Божий у Тобі оселився; тому ми прославляємо Тебе по всі віки.

Пісня Богородиці

Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.

Вірні: Величає душа моя Господа,* і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм.

Чеснішу від херувимів,* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо. (після кожного стиха).

Бо він зглянувся на покору слугині своєї,* ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.

Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе ім’я його.* Милосердя його з роду в рід на тих, які бояться його.

Він виявив потугу рамени свого,* розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.

Могутніх скинув з престолів, підняв угору смиренних;* наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.

Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,* як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки.

Пісня 9

Ірмос (г. 6): Бога людям неможливо бачити,* бо на нього й ангельські хори не сміють дивитися;* через тебе ж, Всечиста, Слово втілене з’явилося людям.* Величаючи його з небесними силами, – тебе славимо.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Слово Боже! Ти страстям було непричасне* та своїм тілом стало учасником страстей.* Але ти, Спасе наш, визволяєш людину від страждань,* ставши смертю для страждань.* Бо єдино ти безстрасний і всемогутній.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Прийнявши тління смертне,* ти зберіг твоє тіло неподатним тлінності.* А твоя життєдайна й божественна душа, Владико,* в аді не зосталась,* бо ти воскрес немов від сну,* і нас з собою воскресив.

Слава, і нині: Богородичний: Твоїм невимовним і несказанним Різдвом, пречиста Богородице,* сьогодні даровано мертвим воскресіння.* Бо життя, зодягнувшись з тебе тілом,* усім засяяло і явно розвіяло смертний смуток.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Боже, Боже наш! Ти сотворив розумні й духовні сили своєю волею. Тебе просимо й тобі молимося: Прийми наші посильні величання з усіма твоїми творіннями і збагати щедрими даруваннями твоєї ласки. Бо перед тобою згинається всяке коліно: на небі, на землі й під землею, і все, що живе, і все створіння оспівує неосяжну твою славу, бо ти Бог правдивий і вельми милостивий.]

Священник: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

«Свят Господь Бог наш» на глас прокімена.

Свят Господь Бог наш.

Стих: Возносіте Господа Бога нашого.

Стих: І поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо святе воно.

Світильний

З учнями вийдім на гору галилейську,* щоб вірою побачити Христа,* як уділяє їм владу над усім горішнім і долішнім,* і повчімся, як Він вчить христити всі народи в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа,* і як обіцяє, що перебуватиме з тайнослужителями до кінця віку.

Слава і нині: З учнями раділа ти, Богородице Діво,* бо побачила Христа, воскреслого з гробу третього дня,* як сам був прорік.* Він і з’явився їм, навчаючи і об’являючи досконаліше,* і наказуючи христити в ім’я Отця, і Сина, і Духа,* щоб ми повірили в Його воскресіння * і славили тебе, Діво.

Хвалитні

Псалом 148

Два перших стихи хвалитних на глас 6:

Усе, що живе, нехай хвалить Господа.* Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.

Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.

Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.

Поставив їх на віки віків* і дав закон, що не перейде.

Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;

Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;

Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;

Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;

Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;

Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.

Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.

Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.

Псалом 149

Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.

Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.

Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.

Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.

Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.

Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.

Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.

Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.

Стихири

Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.

(г. 6): Хрест твій, Господи,* є для твоїх людей життям і воскресінням,* тож надіючись на нього,* тебе, воскреслого Бога нашого, оспівуємо:* Помилуй нас!

Псалом 150

Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.

Погребення твоє, Владико,* відчинило рай людському родові.* Тож визволившись від тління,* тебе, нашого воскреслого Бога, оспівуємо:* Помилуй нас!

Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.

З Отцем і Духом Христа, що воскрес із мертвих, прославляємо,* і до нього кличемо:* Ти наше життя і воскресіння, – помилуй нас!

Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.

Третього дня ти воскрес, Христе, з гробу,* як і написано,* піднявши з собою нашого праотця.* Тому славить тебе рід людський* і оспівує твоє воскресіння.

Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.

(г. 4, подібний: Як хороброго): Сурмо́ю слів твої́х* ти згрома́див люде́й* у Бо́же пізнання́, всеоспі́ваний,* і прогна́вши з землі́ облу́дні згрома́дження,* напра́вив ві́рних у єди́ну зго́ду;* і мо́лиш ни́ні,* щоб від тлі́ння і бід звільни́лися* ті, що з ві́рою зве́ршують* усесвяще́нну па́м’ять твою́.

Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

Язико́м Ду́ха вогне́нним* тебе́ озбро́ївши,* могу́тнім борце́м з облу́дою* показа́в тебе́, Апо́столе, Христо́с Бог наш.* Від Ньо́го отри́мав ти сві́тлі по́честі благода́ті,* Його́ блага́й,* щоб від тлі́ння і бід звільни́лися* ті, що з ві́рою зве́ршують* усесвяще́нну па́м’ять твою́.

Стих: На всю зе́млю ви́йшло віща́ння їх* і до кінців вселе́нної – глаго́ли їх.

У глиби́ни Ду́ха* вдивля́ючись, апо́столе,* невиче́рпне бага́тство осягну́в ти,* і зачерпну́вши з ньо́го рясну́ благода́ть,* нам усі́м по-єва́нгельськи її́ розда́в єси́; * і мо́лиш ни́ні,* щоб від тлі́ння і бід звільни́лися* ті, що з ві́рою зве́ршують* усесвяще́нну па́м’ять твою́.

Стих: Небеса́ повіда́ють сла́ву Бо́жу,* про творіння ж рук Його́ звіща́є твердь.

(г. 6): З глибини́ оста́нньої поро́чности* до найви́щої вершини́ доброче́сности,* мов оре́л високоле́тний,* преди́вно злеті́в ти, Мате́ю всехва́льний!* Бо пішо́в єси́ услі́д за тим, хто покри́в небеса́ доброче́сністю* і ро́зумом Свої́м усю́ зе́млю напо́внив, – за Христо́м;* у всьо́му Його́ запа́леним наслі́дувачем яви́вся,* благовісту́ючи мир, життя́ і спасі́ння* тим, що благоче́сно підкоря́ються Боже́ственним повелі́нням;* у них і нас наста́в,* щоб ми до́бре догоджа́ли Творце́ві* і тебе́ ублажа́ли.

Стихира євангельська

Слава (г. 1): Господь став перед учнями, яких привів на гору,* щоб вознестися із землі.* Коли вони поклонились Йому* і повністю збагнули дану їм владу,* Він послав їх на ввесь світ проповідати небесне вознесіння.* Христос Бог, правдивий Спас душ наших, пообіцяв їм,* що перебуватиме з ними по віки.

І нині: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.

Велике славослов’я

[Хвалимо, співаємо, благословимо і благодаримо Тебе, Боже батьків наших, бо Ти забрав тінь нічну і явив нам знову світло денне. Молимо Твою добрість: Милостивий будь для нас грішних і прийми молитву нашу задля великої Твоєї ласкавости, бо ми прибігаємо до Тебе, милостивого і всемогутнього Бога. Ти, що засвітив у серцях наших правдиве сонце справедливости Твоєї! Просвіти розум наш і почування всі зберігай, щоб, як у день, ходили ми пристойно шляхом заповідей Твоїх і дійшли до життя вічного, і стали гідними насолоджуватися недоступним Твоїм світлом. Бо в Тебе є джерело життя, Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.]

Священник: Слава Тобі, що Світло нам показав!

Вірні: Слава во вишніх Богу*, і на землі мир*, в людях благовоління.

Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.

Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.

Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріх світу, помилуй нас.

Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.

Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.

Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.

Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки віків.

Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.

Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.

Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.

Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.

Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.

Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.

Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою.

Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.

Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.

Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.

Святи́й Бо́же, святи́й Крі́пкий, святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. (3 р.)

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас.

Святи́й Бо́же, святи́й Крі́пкий, святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас.

Тропар

Воскресши із гробу і в’язи пекельні розірвавши,* ти роздер присуд смерти, Господи,* і всіх від сітки ворожої визволив.* А з’явившись апостолам своїм,* ти послав їх на проповідь,* і ними мир свій подав ти вселенній,* єдиний Чоловіколюбче.

Єктенія усильного благання

Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, за тих, що служать і послужили у святім храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів і сестер наших.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Прохальна єктенія

Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Господи, помилуй.

Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Прощення й відпущення гріхів, і прогрішень наших у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Доброго й пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Владико, Боже святий і неосяжний, що казав із темряви світлові засіяти, що заспокоїв нас у нічному сні й підвів до величання і моління Твоєї доброти! Ти, що даєш себе умолити задля свого милосердя, прийми і нині нас, що поклоняємося Тобі й по силі благодаримо Тебе; і даруй нам те, чого просимо задля спасіння. Вчини нас синами світла і дня та спадкоємцями вічних Твоїх благ. Пом’яни, Господи, за багатством ласк Твоїх усіх людей, що є і моляться з нами, і всю братію нашу на землі й на морі, і на всякому місці володіння Твого, що потребують Твоєї любови й помочі. Усім вияви велику Твою милість, щоб спасенні, як душею так і тілом, завжди перебували й відважно славили чудне й благословенне ім’я Твоє.]

Священник: Бо Ти – Бог милости, ласк і людинолюбности, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Священник: Мир всім.

Вірні: І духові твоєму.

Голови ваші перед Господом схиліть.

Вірні: Тобі, Господи.

Священник читає молитву: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як благий і людинолюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:

Священник: Бо до Тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Великий відпуст

Прему́дрість!

Вірні: Благослови́.

Священник: Благослове́нний Христо́с Бог наш, за́вжди, ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в.

Вірні: Амі́нь. Утверди́, Бо́же, святу́ правосла́вну ві́ру на ві́ки вікі́в.

Священник: Пресвята́ Богоро́дице, спаси́ нас.

Вірні: Чесні́шу від херуви́мів* і незрівня́нно славні́шу від серафи́мів,* що без зотлі́ння Бо́га Сло́во породи́ла,* су́щу Богоро́дицю, тебе́ велича́ємо.

Священник: Сла́ва Тобі́, Хри́сте Бо́же, упова́ння на́ше, сла́ва Тобі́!

Вірні: Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь. Го́споди, поми́луй. (3 р.) Благослови́.

Священник: Христос, що воскрес із мертвих, істинний Бог наш – молитвами пречистої Своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, і святого, якого є храм, і святого апостола і євангелиста Матея, якого сьогодні пам’ять світло звершуємо, і всіх святих – помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.

Вірні: Амінь.

Після утрені

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Тропарі і Кондаки

Тропар воскресний (г. 6): А́нгельські си́ли – на гро́бі Твої́м,* а сторо́жа омертві́ла.* Ма́рія ж стоя́ла у гро́бі,* шука́ючи пречи́стого ті́ла Твого́.* Полони́в Ти ад, та не перемо́жений ним,* зустрі́в Ти Ді́ву, дару́ючи життя́.* Воскре́слий з ме́ртвих Го́споди, сла́ва Тоб́і.

Тропар апостолу (г. 3): Ти щиро від митниці пішов слідом за Владикою Христом,* що з-за доброти з’явився людям на землі і покликав тебе.* Як вибраний апостол і голосний благовісник Євангелія, вселенній з’явився ти.* Ради того почитаємо чесну пам’ять твою, Матею богогласний.* Моли Христа Бога,* щоб відпущення гріхів подав душам нашим.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Кондак воскресний (г. 6): Життєда́йною доло́нею* уме́рлих із мря́чних доли́н* воскреси́в усі́х Життєда́вець – Христо́с Бог,* воскресі́ння пода́в людсько́му ро́дові.* Він бо всіх Спаси́тель, воскресі́ння, і життя́, і Бог усі́х.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак апостолу (г. 4): Митарства ярмо відкинувши,* запряг ти себе в ярмо правди* і з’явився ти, як купець найособливіший,* принісши багатство – з висоти премудрість.* Від тоді-то проповідував ти слово істини* і воздвиг єси душі млявих, написавши час суду.

Прокімен (глас 6):
Спаси, Господи, * людей Твоїх * і благослови спадкоємство Твоє (Пс 27,9).
Стих: До Тебе, Господи, взиватиму; Боже мій, не відвертайсь мовчки від мене (Пс 27,1).

Прокімен святому (г. 8): На всю зе́млю ви́йшло віща́ння їх і до кінці́в вселе́нної – глаго́ли їх (Пс. 18,5).

Апостол: (Еф 2,4-10)
Браття і Сестри, Бог, багатий милосердям, з-за великої своєї любови, якою полюбив нас, мертвих нашими гріхами, оживив нас разом із Христом – благодаттю ви спасені! – І разом з ним воскресив нас, і разом посадовив на небі у Христі Ісусі; щоб у наступних віках він міг показати надзвичайне багатство своєї благодаті у своїй доброті до нас у Христі Ісусі. Бо ви спасені благодаттю через віру. І це не від нас: воно дар Божий. Воно не від діл, щоб ніхто не міг хвалитися. Бо ми його створіння, створені у Христі Ісусі для добрих діл, які Бог уже наперед був приготував, щоб ми їх чинили.

Ап.: 1 Кор. 4, 9-16.

Браття і Сестри, Бог поставив нас, апостолів, останніх, немов призначених на страту; ми бо стали видовищем і світові, і ангелам, і людям. Ми нерозумні Христа ради, ви у Христі розумні, ми немічні, ви сильні; ви славні, ми без слави. До цього часу ми голодні і спраглі, і нагі, нас б’ють, ми скитаємось; ми трудимося, власними руками; нас ображають, і ми благословляємо; нас гонять, і ми терпимо; нас лають, і ми доброзичливі; ми стали сміттям світу, покидьками всіх аж досі. Пишу це не щоб осоромити вас, але щоб як дітей моїх улюблених навести на розум. Бо хоч би ви мали тисячі учителів у Христі, але батьків небагато, я бо вас породив через Євангеліє у Христі Ісусі. Благаю, отже, вас: Будьте моїми наслідувачами, як і я Христа.

Алилуя (глас 6):
Стих: Хто живе під охороною Всевишнього, під покровом Бога небесного оселиться (Пс 90,1).
Стих: Скаже він Господеві: Ти заступник мій і пристановище моє, Бог мій, на котрого я надіюся (Пс 90,2).
Стих: Іспові́дять небеса́ чуда́ Твої́, Го́споди, і і́стину Твою́ – в собо́рі святи́х (Пс. 88,6).

Євангеліє: (Лк 8,26-39)
У той час прийшов Ісус у край Геразинський, що проти Галилеї. Як Ісус вийшов на берег, трапився йому назустріч один чоловік з міста, що мав бісів. Він з давнього часу вже не носив одежі й мешкав не в хаті, а по гробах. Побачивши Ісуса, закричав, припав йому до ніг і сказав голосом сильним: “Що мені й тобі, Ісусе, сину Бога Всевишнього? Благаю тебе, не муч мене!” Бо він велів нечистому духові вийти з чоловіка. Дух той часто хапав чоловіка, і його тоді в’язали кайданами та ланцюгами й стерегли, та він трощив окови, і демон гонив його по пустинях. Ісус же спитав його: “Як тобі на ім’я?” “Легіон!” – відповів той, багато бо бісів увійшло в нього. І вони благали його, щоб він не велів їм іти в безодню. А було там велике стадо свиней, що паслося на горі. І демони просили його, щоб він дозволив їм увійти в них. І він дозволив їм. Вийшли ті демони з чоловіка, увійшли в свиней, і кинулося стадо з кручі в озеро та й потонуло. Побачивши, що сталося, пастухи кинулись урозтіч і розповіли про це в місті та по селах. І вийшли люди подивитися, що сталось. Вони прибули до Ісуса й знайшли, що чоловік, з якого вийшли біси, сидів при ногах Ісуса, зодягнений та при умі – і злякались. Наочні свідки їм розповіли, як вилікувався біснуватий. Тоді все населення Геразинської округи почало його просити, щоб відійшов від них, бо великий страх огорнув їх. І він увійшов до човна й повернувся. А чоловік, з якого вийшли біси, просив Ісуса, щоб бути з ним, але він відпустив його, кажучи: “Вернися додому й розкажи все те, що Бог зробив тобі.” Пішов той, сповіщаючи по всьому місті, що Ісус зробив йому.

Мт. 30 зач. 9, 9-13.
В той час, ідучи звідтіля, Ісус побачив мимохідь чоловіка, на ім’я Матей, що сидів на митниці, і сказав до нього: – Іди за мною! Той устав і пішов слідом за ним. Коли Ісус був при столі в його домі, прийшло багато митарів і грішників, і посідали з ним і з його учнями. Побачивши це, фарисеї почали говорити його учням: – Чого ваш учитель їсть з митарями та грішниками? Почувши те, Ісус озвався: Здорові не потребують лікаря, лише хворі. Ідіть, отже, і навчіться, що значить: я милосердя хочу, а не жертву. Бо я прийшов кликати не праведних, а грішних.

Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1).* На всю зе́млю ви́йшло віща́ння їх і до кінці́в вселе́нної – глаго́ли їх (Пс. 18,5).* Алилуя (х3).

Nov 16; Twenty-third Sunday after Pentecost; Octoechos Tone 6

Twenty-third Sunday after Pentecost; Octoechos Tone 6; The Holy Apostle and Evangelist Matthew.

Great Vespers, Sunday Matins and Divine Liturgy

GREAT MATINS ON SUNDAY MORNING

DIVINE LITURGY ON SUNDAY MORNING

Неділя 23-тя по Зісланні Святого Духа. Св. ап. і єв. Матея.

ВЕЧІРНЯ

Читання

УТРЕНЯ

Шестипсалм’я

Велика єктенія

Бог Господь… (Пс. 117), глас 6

Тропарі

Мала єктенія

Перший сідальний

Мала єктенія

Другий сідальний

Полієлей

Величання

Ангельський хор

Мала єктенія

Іпакой, глас 6

Степенна пісня, глас 6

Євангеліє

Прокімен, глас 6

Воскресіння Христове

Псалом 50

Єктенія

Канон

Пісня 1

Пісня 3

Мала єктенія

Пісня 4

Пісня 5

Пісня 6

Мала єктенія

Пісня 7

Пісня 8

Пісня Богородиці

Пісня 9

Мала єктенія

Світильний

Хвалитні

Стихири

Велике славослов’я

Тропар

Єктенія усильного благання

Прохальна єктенія

Великий відпуст

Після утрені

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Submit a Comment