Twenty-second Sunday after Pentecost; Octoechos Tone 5; The Holy Martyrs Onisiphorus and Porphyry; Our Venerable Mother Matrona; The Venerable Theoctista of Lesbos.

English Source: Royal Doors www.royaldoors.net

Great Vespers, Sunday Matins and Divine Liturgy

 

Resurrection Gospel 11.

GREAT VESPERS ON SATURDAY EVENING

Kathisma Reading: Blessed is the man… is sung.

At Psalm 140

Tone 5

Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

With Your precious cross, O Christ,* You have put the Devil to shame.* With Your resurrection You have deadened the sting of sin,* and have saved us from the gates of death.* We, therefore, glorify You, O only-begotten Son of God.

The just shall gather around me* when You have been good to me.

O Christ, who granted resurrection to mankind,* You were led like a lamb to the slaughter.* Then the princes of Hades were struck with terror* as they saw the gates of their tearful domain being lifted up;* for Christ, the King of Glory, entered therein* and exclaimed to those in chains: Go forth from here!* And to those in darkness: Go forth into the light!

Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

What a great wonder!* The Creator of invisible beings suffered in the flesh for mankind,* and rose from the dead as immortal.* Come, therefore, all you nations and adore Him;* for through His compassion we have been freed from the snares of the Devil,* and we have learned to praise the one God in three Persons.

Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

We offer to You our evening worship,* O Light whom the darkness of night can never extinguish.* For in these latter days Your radiance has appeared to the world,* shining in Your flesh as light reflected from a mirror.* Your brilliance has descended even to the depths of Hades and dissolved its gloom.* O Lord, Giver of Light, glory to You;* for You have shown the radiance of Your resurrection to all the nations.

Tone 8, Podoben “O most glorious wonder…”

If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

O martyred athlete, blessed Onesiphorus,* you confessed Christ God, suffering greatly before the tribunal of the iniquitous,* enduring the wounds of blows and the immolation of your whole body.* You have been crowned with the wreath of victory* by the hand of the Creator of life, O all-praised one.

I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

O martyred athlete Porphyrius,* by the grace and power of the Spirit,* you dyed a purple robe for yourself in baths of your blood,* and, arrayed as such, you were shown to be most splendid,* reigning with our one God, who reigns forever, O glorious one.* Beseech Him now that we all be saved.

From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

O right victorious martyrs,* for the Life of all you were slain in sacred manner,* and, rejoicing, you were stretched out on a searing gridiron,* made fast to horses and dragged about, and you thus received a blessed end.* You are glorified and blessed, O ever-blessed ones, who ever pray for us.

Tone 4, Podoben “As valiant among the martyrs…”

For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

You honourably subjected your soul* to the uprisings of the flesh through ascetic feats of fasting, and you followed Christ, and dwelled most devoutly in the midst of the fasters, O Matrona,* quenching the burnings of pleasure with divine showers of tears,* enkindling a most intense desire for the Creator.

Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

You erected a sacred habitation in many for the use of God,* being yourself a temple of the Spirit, O all-wise one,* and by your spiritual purity you have guided souls to the beneficial struggles of fasting,* and you have brought them, saved, to the Master as a dowry, O Matrona.* With them we faithfully honour you.

Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

The maidens loved the Bridegroom and Lord, submitting to His teaching;* and having disdained in the Spirit the weakness of the flesh,* with diligence they piously restrained the passions,* and with you, O Matrona, have been led into the heavenly bridal chamber of God,* ever rejoicing.

Tone 5, Glory… Now…

A symbol of the undefiled Virgin and bride* was revealed in the Red Sea.* There, Moses divided the waters;* here, Gabriel is the messenger of the miracle.* There, the Israelites crossed the deep and their feet were not even wet;* here, the Virgin gives birth to Christ without human seed.* There, the sea remained uncrossed after the passing of Israel;* here, the immaculate remained incorrupt after giving birth to Emmanuel.* Therefore, O immortal God, who appeared in the flesh as true Man,* have mercy on us!

Aposticha

Tone 5

O Christ our Saviour,* we lift up our voices in song to glorify You.* For, in Your love for mankind,* You became incarnate without leaving heaven;* You accepted the cross and death;* You cast down the gates of Hades;* and on the third day You arose from the dead* for the salvation of our souls.

The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.

O Giver of Life,* streams of forgiveness, life, and salvation* poured forth from Your pierced side upon us all.* By accepting physical death, You granted us immortality;* by lying in the tomb, You freed us from Hades,* and as God, by rising from the dead,* You raised us with Yourself in glory.* Therefore, we cry out to You:* O Lover of mankind, glory to You!

For He has made the world firm, which shall not be moved.

O Lover of mankind,* Your crucifixion and descent into Hades are most wondrous.* For, as God, You thereby conquered the power of Hades,* and raised up in glory, with Yourself, those who were long imprisoned there.* You reopened Paradise and enabled them to enter.* Grant forgiveness of sins to us* who glorify Your resurrection on the third day,* for You alone are all-merciful.

Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

O Lover of mankind,* You accepted suffering in the flesh* and rose from the dead on the third day.* Therefore, heal the passions of our flesh,* raise us from our dreadful iniquities, and save us.

Glory… Now…

O most pure Virgin,* you are the temple, the gate, the palace, and the throne of the King.* Christ, our Redeemer and Lord,* appeared through you to those who slumbered in darkness.* For He, as the Sun of Righteousness,* wished to enlighten those whom He created with His own hands* according to His own image.* Therefore, O Lady, whom we always praise in song,* we beseech you to intercede with Christ for the salvation of our souls;* for, as His Mother, you can approach Him with the greatest confidence.

Troparia

Tone 5

Let us the faithful acclaim and worship the Word,* co-eternal with the Father and the Spirit,* and born of the Virgin for our salvation.* For He willed to be lifted up on the cross in the flesh, to suffer death* and to raise the dead by His glorious Resurrection.

Tone 4

O Lord, Your martyrs in their sufferings* have received imperishable crowns from You, our God;* for, possessed of Your might, they set at naught the tormentors* and destroyed the feeble audacity of the demons,* by their prayers save our souls.

Tone 8, Glory…

In you, O venerable mother Matrona, the faithful image of God shone forth,* for you carried your cross and followed Christ.* You taught by your deeds how to spurn the body, for it passes away;* and how to value the soul, for it is immortal.** Therefore, your soul is forever in happiness with the angels.

Now…

O gracious Lord, for the sake of mankind You were born of a virgin;* through Your death on the cross You conquered Death;* and through Your resurrection You revealed Yourself as God.* O merciful Lord, do not disdain those whom You have created with Your own hands,* but show forth Your love for mankind.* Accept the intercession which the Mother who bore You makes in our behalf.* O Saviour, save Your despairing people!

 

GREAT MATINS ON SUNDAY MORNING

Usual Beginning

Hexapsalm

Great Litany

God the Lord, Tone 5

Troparia, Tone 5

Let us the faithful acclaim and worship the Word,* co-eternal with the Father and the Spirit,* and born of the Virgin for our salvation.* For He willed to be lifted up on the cross in the flesh, to suffer death* and to raise the dead by His glorious Resurrection. (2)

Tone 4

O Lord, Your martyrs in their sufferings* have received imperishable crowns from You, our God;* for, possessed of Your might, they set at naught the tormentors* and destroyed the feeble audacity of the demons,* by their prayers save our souls.

Tone 8, Glory…

In you, O venerable mother Matrona, the faithful image of God shone forth,* for you carried your cross and followed Christ.* You taught by your deeds how to spurn the body, for it passes away;* and how to value the soul, for it is immortal.** Therefore, your soul is forever in happiness with the angels.

Now…

O gracious Lord, for the sake of mankind You were born of a virgin;* through Your death on the cross You conquered Death;* and through Your resurrection You revealed Yourself as God.* O merciful Lord, do not disdain those whom You have created with Your own hands,* but show forth Your love for mankind.* Accept the intercession which the Mother who bore You makes in our behalf.* O Saviour, save Your despairing people!

Psalter Reading

Stasis I: Psalms 9, 10
Stasis II: Psalms 11, 12, 13
Stasis III: Psalms 14, 15, 16

Small Litany

Sessional Hymn I, Tone 5

Let us celebrate the Cross of the Lord,* let us honour His holy Burial with hymns,* and let us exulting, glorify His Resurrection.* For with Himself He has raised the dead from their graves,* and as God having despoiled the dominion of death* and the might of the devil,* He has shone forth light upon those in Hades.

Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high; forget not Your poor to the end.

O Lord, You who put death to death, was called dead;* You who have emptied the tombs was placed in a tomb;* above, the soldiers stood guarding the grave,* below, You raised the dead from all ages.* O Lord, All-powerful and Incomprehensible,* glory be to You!

Glory… Now…

Rejoice holy mountain upon which God has walked;* Rejoice! living bush unconsumed by fire;* Rejoice! O only bridge of creation to God, who leads mortals to eternal life;* Rejoice! Maiden undefiled, who has born without wedlock* the salvation of our souls.

Psalter Reading

Stasis I: Psalm 17
Stasis II: Psalms 18, 19, 20
Stasis III: Psalms 21, 22, 23

Small Litany

Sessional Hymn II, Tone 5

O Lord, after Your Resurrection on the third day,* and after the worship of the Apostles, Peter cried to You;* The women had courage, and I was afraid;* the Thief confessed You as God, and I denied You:* will You no longer call me a disciple,* or will You once again declare me a fisher of the deep?* Receive me in my penitence, O God, and save me!’

I will confess You, O Lord, with my whole heart, I will tell of all You wonders.

O Merciful Lord, the lawless Ones nailed You between two condemned thieves* and pierced Your side with a lance,* but You, who destroyed the gates of Hades,* suffered burial and arose on the third day;* The women ran to see You and announced the Resurrection to Your Apostles.* O supremely exalted Saviour whom the Angels hymn,* O blessed Lord, glory be to You.

Glory… Now…

The Bride who knew not wedlock, the Birthgiver of God,* who turned Eve’s grief to joy,* we the faithful hymn and worship,* for you have redeemed us from the ancient curse.* And now, O All-hymned most holy one,* cease not to make intercession for the salvation of our souls.

Polyeleos

Evoglitaria

Small Litany

Hypakoe, Tone 5

The Myrrh-bearing women, amazed in their minds by the vision of the Angel* yet enlightened in their souls by the divine Resurrection,* announced the glad tidings to the Apostles:* Proclaim among the nations the Resurrection of the Lord,* who works in us through wonders,* and who grants us great mercy.

Gradual Hymns, Tone 5

Antiphon 1

When I am troubled I sing to You like David,* O my Saviour:* Deliver my soul from a deceitful tongue.

Blessed is the life of those* who dwell in the desert places,* Divine love gives them wings.

Glory… Now…

By the Holy Spirit all things are unshaken,* both visible and invisible;* for He has sovereign power,* being undeniably one of the Trinity.

Antiphon 2

Lift up yourself to the mountains,* O my soul;* go to that place from whence comes our help.

Let Your right hand hover over me,* O Christ,* and guard me from every misfortune.

Glory… Now…

Let us sing to the Holy Spirit, as we contemplate God:* You are God, life, love, light, and intellect,* You are goodness,* and You reign to the ages.

Antiphon 3

Filled with great joy at the words of those who say to me:* “Let us go into the courts of the Lord,”* I offer up my prayers.

Fearful things are accomplished in the house of David;* for a fire is found there,* burning every shameful thought.

Glory… Now…

To the Holy Spirit belongs the lordship of life,* for from Him every living being hath its breath,* as also from the Father* together with the Son.

Prokeimenon, Tone 5

Arise, O Lord my God, lift up Your hand*, for You shall reign forever.

verse: I will confess to You, O Lord, with my whole heart, I will recount all Your marvellous works.

Let everything that lives, Tone 5

Gospel

John 21:15-25

Hymn of Resurrection

Psalm 50

Verses at Psalm 50

Canon, Tone 5

Ode 1

Canon of the Resurrection

Irmos: Christ, who breaks the battles,* with uplifted arm shook horse and rider into the Red Sea,* but Israel he saved,* singing a song of victory.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The congregation of the Hebrews preserved no mother’s love for you who gave them every good; they crowned you with thorns, O Christ, you who had loosed from the punishing thorns the first ancestor of man.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Giver of life, you bent down to the pit without danger of falling and raised me up who had fallen; you bore with my evil-smelling corruption, O Christ, yourself untouched, and made me fragrant with the sweet oil of the divine nature.

Most holy Theotokos, save us.

The curse is lifted, sorrow has ceased; O blessed one and full of grace, you have caused joy to spring up for the faithful for from you Christ has flowered, our blessing for ever.

Canon of the Cross-Resurrection

Glory to your precious Cross and Resurrection, O Lord.

Let us sing to him alone who of his own will was nailed to the cross in the flesh and set free from the ancient sentence the one who fell by a tree: for he is glorified.

Glory to your precious Cross and Resurrection, O Lord.

Let us sing to Christ alone who was dead and rose from the grave, and raised up fallen man and with himself enthroned him with the Father: for he is glorified.

Most holy Theotokos, save us.

Most pure Mother of God, pray without ceasing to him made flesh of you, who, being God, yet never left the Father’s side; pray to him to save those whom he has fashioned from all encircling dangers.

Canon of the Most Holy Mother of God

Most holy Theotokos, save us.

Virgin Mother, all-pure, entreat Christ, the light which dwelt in you and lights the world with Godhead’s shining rays, to shine on all who sing your praises.

Most holy Theotokos, save us.

Full of grace, arrayed in the beauty of virtues, you received by the Spirit’s overshadowing radiance a majesty which fashions beauty and makes beautiful the whole creation.

Glory… Now…

Of old, the bush on Sinai, undergoing the fire yet not consumed, foreshadowed you, O Virgin, for beyond the mind’s conceiving you, a virgin, bore a child and stayed a virgin still.

Katavasia: I shall open my mouth, and the Spirit will inspire it,* and I shall utter the words of my song to the Queen and Mother:* I shall be seen radiantly keeping feast* and joyfully praising her wonders.

 

Ode 3

Canon of the Resurrection

Irmos: Your command fixed firm the earth upon nothing* and sovereignty poised its vast bulk;* make firm your Church on the immovable rock of your commandments,* O Christ, alone good and Lover of man.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Those who sucked honey from the rock brought you gall for your wonders in the wilderness, O Christ. Vinegar for manna the ungrateful sons of Israel gave you in exchange for your deeds of goodness.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Covered of old by a light-radiant cloud they laid life, O Christ, in the grave: but, you rose of your own power, and you granted mystically to all the faithful the Spirit’s overshadowing shining from above.

Most holy Theotokos, save us.

Mother of God, virginally and without a mother’s pain you bore him, the outshining of the untouched Father; therefore, since you conceived the Word made flesh, in true faith we proclaim you Bearer of God.

Canon of the Cross-Resurrection

Glory to your precious Cross and Resurrection, O Lord.

O Christ, giver of life, you rose from the tomb, delivering from the corruption of death those who sing the praises of your voluntary crucifixion.

Glory to your precious Cross and Resurrection, O Lord.

To anoint your body, O Christ, the myrrh-bearers were hastening, but they found it not and returned to sing your rising.

Most holy Theotokos, save us.

Pray without ceasing, O pure one, to him made flesh of your womb, that he may deliver from the devil’s deceit those who sing your praises, pure Virgin.

Canon of the Most Holy Mother of God

Most holy Theotokos, save us.

You are now most clearly seen by all, O most revered, to be that ladder down which, for us, the Most High came to set right corrupted nature. For through you the supremely good was well-pleased to dwell in the world.

Most holy Theotokos, save us.

O Virgin, the mystery long ago foreseen, and known before the ages by God all-knowing, now in these last times has reached its consummation, made clearly manifest within your womb.

Glory… Now…

The condemnation of the ancient curse is done away, pure Virgin, by your mediation. For the Lord is seen in you, mortal nature’s solitary boast, and as supremely good he has poured his blessing out on all.

Katavasia: O Mother of God, living and plentiful fount,* give strength to those united in spiritual fellowship,* who sing hymns of praise to you:* and in your divine glory vouchsafe to them crowns of glory.

 

Ode 4

Canon of the Resurrection

Irmos: Habakkuk in prophecy, O Christ, apprehending your divine emptying, in trembling awe cried out to you: For the salvation of your people, to make safe your anointed, you have come.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

O Good One, the most bitter streams of Meribah you sweetened by a tree, and thus in sign prefigured your pure cross which slays the bitter taste of sin.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

You accepted a cross for the tree of knowledge, my Saviour, gall for sweet food, and for the corruption of death you shed the blood of God.

Most holy Theotokos, save us.

Untouched, you conceived incorruptibly in your womb; a Virgin, guarded to bring forth God in the flesh, you bore a child without pain and were virgin after the birth.

Canon of the Cross-Resurrection

Glory to your precious Cross and Resurrection, O Lord.

When the cross was fixed in the earth on Golgotha, the age-old bolts and bars were smashed in pieces and those that kept them cried : Glory to your power, O Lord.

Glory to your precious Cross and Resurrection, O Lord.

When the Saviour went down, as one put to death, to the prisoners bound in chains, those age-long dead rose up with him and cried: Glory to your power, O Lord.

Most holy Theotokos, save us.

The Virgin bore a child without a mother’s pain, but Mother she is, and yet remained a virgin, and we sing her praises, crying: Hail, Mother of God!

Canon of the Most Holy Mother of God

Most holy Theotokos, save us.

With heart and soul and voice, with all devotion I confess you, the pure one, truly to be the Mother of God. And by your prayers, O Virgin, I reap salvation’s fruit and am saved.

Most holy Theotokos, save us.

The giver of all good, who fashioned from nothing the whole order of the universe, was content to be fashioned of you, the spotless one, for the salvation of all who sing your praises in faith and longing love.

Most holy Theotokos, save us.

The choirs beyond the world hymn your child-bearing, O spotless one, and rejoice to see the salvation of those who know that you, Virgin undefiled, are truly Mother of God.

Glory… Now…

Isaiah named you shoot from which Christ God, fair and timely flower, blossomed for us for the salvation of those who run in faith and love to your protection.

Katavasia: He who sits in glory upon the throne of the Godhead,* Jesus the true God, is come in a swift cloud* and with His sinless hands he has saved those who cry:* Glory to Your power, O Christ.

 

Ode 5

Canon of the Resurrection

Irmos: To you, clothed with light as a garment,* early I rise and cry out.* Lighten my darkened soul,* O Christ, only compassionate.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

In dishonour and inglorious form, of his own will the Lord of glory hung upon the cross, and inconceivably thus procured for me divine glory.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

You have changed my clothing for the garment of incorruption, O Christ, for uncorrupted you tasted the corruption of death in the flesh, and on the third day rose from the tomb.

Most holy Theotokos, save us.

Mother of God, you set free our first father’s nature from the curse, for without seed you gave birth to Christ our righteousness and redemption.

Canon of the Cross-Resurrection

Glory to your precious Cross and Resurrection, O Lord.

Your hands outstretched upon the tree, you call us all back to yourself, O Saviour, Lover of man.

Glory to your precious Cross and Resurrection, O Lord.

You despoiled Hell, O Saviour, by your burial in the tomb and you filled all things with joy by your resurrection.

Most holy Theotokos, save us.

After child-birth virgin still, we hymn you, Mother of God, for you brought into the world in flesh, God the Word.

Canon of the Most Holy Mother of God

Most holy Theotokos, save us.

All-revered, Bearer of God, all the prophets announced you as truly her who should become the Mother of God; for you alone were found pure and wholly undefiled.

Most holy Theotokos, save us.

Reverently we acknowledge you as the shining cloud ofliving water which showered upon us in despair Christ, the rain of incorruption.

Glory… Now…

One beloved, wholly beautiful and undefiled, in virginity sealed: God, the only compassionate, dwelt in you and loved you.

Katavasia: The whole world was amazed* at your divine glory:* for you, O Virgin who have not known wedlock,* have held in your womb the God of all* and have given birth to an eternal Son,* who rewards with salvation all who sing your praises.

 

Ode 6

Canon of the Resurrection

Irmos: Lord Christ, calm the soul-destroying waves of the raging sea of passions* and, O compassionate, lead me up from corruption.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Our first ancestor fell into corruption, Lord Christ, tasting forbidden fruit; and he was brought back to life by your Passion.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

You, the life, came to Hell and to the corrupter became corruption; thus, Lord Christ, through corruption you brought, as fountain springing, resurrection.

Most holy Theotokos, save us.

The Virgin bore a child and after bearing still was pure; holding him up in her arms who supports the whole creation she is truly Virgin Mother.

Canon of the Cross-Resurrection

Glory to your precious Cross and Resurrection, O Lord.

You stretched out your hands on your life-bearing cross, gathering together the far-dispersed companies of your peoples, Christ our God and Lover of man.

Glory to your precious Cross and Resurrection, O Lord.

When you despoiled death and broke the gates of Hell in pieces, Ad am, the prisoner freed, cried out to you: Your right hand has saved me, O Lord.

Most holy Theotokos, save us.

Bush unburned, mountain, living ladder and gate of heaven, rightly we give you glory, Mary, glorious boast of those who profess the true faith.

Canon of the Most Holy Mother of God

Most holy Theotokos, save us.

The cause of all, giving being to all, when he took our flesh had you as cause, all-spotless Mother of God.

Most holy Theotokos, save us.

We know you to be a springing well of life-sustaining remedies for those who run in faith to your far-famed protection, O Lady, all-spotless.

Glory… Now…

You bore for us the giver of life and cause of salvation, who bestows eternal redemption on those who proclaim you to be in truth the Mother of God.

Katavasia: As we celebrate* this sacred and solemn feast of the Mother of God,* let us come, clapping our hands, O people of the Lord,* and give glory to God who was born of her.

 

Kontakion

Down to Hell you have gone, my Saviour, and shivered its gates to atoms, Almighty; you have raised the dead with yourself as Creator, crushed the sting of death, O Christ, and set Adam free from the curse, Lover of man. Therefore we all cry out to you: save us, O Lord.

Oikos

The women heard the angel’s words, shed their lamentations, changed to gladness, trembling, saw the resurrection. And Christ drew near in greeting: Joy to you, take courage, I have overcome the world, and set the prisoners free. Run to the disciples and ay: I go before you into Galilee to pr claim the good news. Therefore we all cry out to you: Save us, O Lord.

 

Ode 7

Canon of the Resurrection

Irmos: The Lord of the fathers, most highly exalted,* quenched the fire and rained his dew* on the young men in unison singing:* Blessed are you, O God.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Clothed with flesh as bait for the hook, by your divine power you dragged the serpent down, and brought back those who cried: Blessed are you, O God.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

He, the unbounded, who brought into being and knitted together the boundless immensities of earth, in the flesh was concealed in the grave; and we sing to him: Blessed are you, O God.

Most holy Theotokos, save us.

All-holy, you bore one person in two natures, God has taken bodily form and we sing to him: Blessed are you, O God.

Canon of the Cross-Resurrection

Glory to your precious Cross and Resurrection, O Lord.

He has undone the deceit of the idols through the wood of the cross: Blessed is he, the God of our fathers.

Glory to your precious Cross and Resurrection, O Lord.

Rising from the dead, he raised with himself those in Hell: Blessed is he, the God of our fathers.

Most holy Theotokos, save us.

He who was born of a Virgin declared her to be the Mother of God : Blessed is he, the God of our fathers.

Canon of the Most Holy Mother of God

Most holy Theotokos, save us.

The infinite, the only blessed, ever unchanged, as the compassionate was joined to flesh as a person in you, the All-holy.

Most holy Theotokos, save us.

With one voice we glorify you, O Lady, Mother of God, all-spotless bride and throne of your Creator; to him we sing: Blessed are you, O God.

Most holy Theotokos, save us.

Hallowed by the Spirit through him who made you, O Virgin, you became the Mother of the Lord of all creation; to him we sing: Blessed are you, O God.

Glory… Now…

Pure Mother of God, the Lord put on a garment of flesh taken from you and saved me; to him we sing: Blessed are you, O God.

Katavasia: The holy children bravely trampled upon the threatening fire,* refusing to worship created things in place of the Creator,* and they sang in joy:* Blessed are You and praised above all, O Lord God of our Fathers.

 

Ode 8

Canon of the Resurrection

Irmos: The young men in the furnace devised a chorus of all creation for you, the Creator of all,* and in song they proclaimed it:* All you his works, sing to the Lord,* and highly exalt him throughout all the ages.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

As if it were against your will, of that so longed for cup of your saving Passion you prayed that it might not be: two wills to two natures corresponding you bear, O Christ, throughout all the ages.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

At your descent, Creator of all, Hell the fool gave up all those who of old had been slain by deceit, and who now, O Christ, highly exalt you throughout all the ages.

Most holy Theotokos, save us.

O Virgin, beyond thought, in divine and human manner, by the word you bore the Lord, while remaining virgin; we, his creatures, bless and highly exalt you throughout all the ages.

Canon of the Cross-Resurrection

Glory to your precious Cross and Resurrection, O Lord.

Christ God, willingly stretching his arms on the cross, breaking the bonds of death: sing his praises, O priests, highly exalt him, O people, throughout all the ages.

Glory to your precious Cross and Resurrection, O Lord.

Christ God, coming forth as a bridegroom from the grave, beheld by the bearers of myrrh and giving them greetings of joy: sing his praises, O priests, highly exalt him, O people, throughout all the ages.

Most holy Theotokos, save us.

You are seen to be higher than the Cherubim, pure Mother of God, for you bore in your womb him who rode upon them. With these bodiless ones we mortal men praise him throughout all the ages.

Canon of the Most Holy Mother of God

Most holy Theotokos, save us.

Now has the grief of our first parents ceased for joy has come forth from you, the Mother of God. So we sing your praises without ceasing, O Virgin, and highly exalt you throughout all the ages.

Most holy Theotokos, save us.

Standing in loving desire as one choir with us the bodiless hosts sing your incomprehensible bringing to birth and highly exalt it with us throughout all the ages.

Most holy Theotokos, save us.

From you, O Maid, the Lord of all has come forth, a translucent stream of immortality, washing away the mean and sordid stains of those who sing to you in faith, and highly exalt you throughout all the ages.

Glory… Now…

We confess you to be a holy and light-bearing throne and seat of grace, O Virgin, for you received the Word of the Father, whom we highly exalt throughout all the ages.

We praise, we bless, we worship the Lord. We extol and exalt Him above all for ever.

Katavasia: The Offspring of the Theotokos saved the holy children in the furnace.* He who was then prefigured has since been born on earth,* and He gathers all the creation to sing:* O all you works of the Lord, bless the Lord and exalt Him above all for ever.

 

Ode 9

Canon of the Resurrection

Irmos: Rejoice and sing, Isaiah,* the Virgin has conceived and bears a son, Emmanuel,* God and man, his name the Dayspring;* we magnify him and we call the Virgin blessed.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Fallen man, Lord Christ, you assumed; wholly joined to him in a virginal womb, sin alone excepted, wholly you have freed him from corruption by your pure sufferings.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Your pure and life-giving side, Lord Christ, was emptied of the blood which flowed from God, and sacrifice to idols ceased; and all we of the earth bring to you the sacrifice of praise.

Most holy Theotokos, save us.

Not God bodiless, nor yet mere man, the pure and honourable Maid bore to us, but perfect man and perfect God, in very truth; we magnify him, together with the Father and the Spirit.

Canon of the Cross-Resurrection

Glory to your precious Cross and Resurrection, O Lord.

On the cross you accepted the suffering, by your death you crushed the power of Hell; with true faith we the faithful magnify you.

Glory to your precious Cross and Resurrection, O Lord.

On the third day you rose from the grave, despoiling Hell, giving light to the world; with one mind we the faithful magnify you.

Most holy Theotokos, save us.

Hail, God-bearer, Mother of Christ God! Pray to him, conceived in you, to forgive the offences of those who sing to you in faith.

Canon of the Most Holy Mother of God

Most holy Theotokos, save us.

Ever-virgin Mother of God, from your pure blood, beyond nature, a flesh has been fashioned, not from man, without seed, with mind and soul, for the Creator of all, the only-begotten Son of the Father.

Most holy Theotokos, save us.

All-holy Virgin Mother, you have established a way of escape from the ungovernable assault of death, for in truth and beyond understanding you brought forth in flesh life eternal; by which Hell, attacking with cruel jaws, was destroyed.

Glory… Now…

All-spotless, in robe of tasselled gold, radiant in holy virtues shining, your Son, seated on his kingly throne, has set you on his right hand, assuring fitting honours for you as his Mother.

Katavasia: Let every mortal born on earth,* radiant with light, in spirit leap for joy;* and let the host of the angelic powers* celebrate and honour the holy feast of the Mother of God,* and let them cry:* Rejoice! Pure and blessed Ever-Virgin, who gave birth to God.

Small Litany

Holy is the Lord

Hymn of Light

After His resurrection the Lord asked Peter three times:* Do you love Me?* Then the Lord set Peter as a shepherd over His sheep.* When Peter saw the disciple whom Jesus loved following Him,* he asked the Lord: What about him?* And the Lord said: If I want him to wait until I come again,* what is that to you, O Peter, my beloved?

Glory… Now…

What an awesome mystery; what a dazzling wonder!* Death has been abolished completely by death.* O Word, Who then will not praise,* and who will not glorify Your resurrection?* Who will not praise the Theotokos* who gave birth to You in the flesh and in purity?* Therefore, by her prayers, save us all from Hades.

Praises

Stichera of the Praises, Tone 5

You came forth from the grave, O Lord,  which had been sealed by the transgressors of the law,* just as You were born of the Theotokos.* For the bodiless angels did not know how You were incarnate.* Likewise, the guardian soldiers did not see the moment of your Resurrection;* for these two marvels were concealed from the curious minds* but were revealed to those who worshiped the mystery in faith.* Therefore, grant joy and great mercy to us who offer You praise.

O Lord, You demolished the gates of everlasting damnation,* and You broke asunder the chains of the grave.* You rose from the tomb leaving your wrappings in the grave* in testimony of your three-day burial;* and leaving the guards watching at the tomb,* You preceded your disciples into Galilee.* Great is your mercy, O Lord whom the whole world cannot contain.* O Saviour, have mercy upon us.

O Lord, who suffered for us,* the women hastened to your tomb to behold You.* When they arrived, they saw an angel sitting on the stone of the grave.* He said to them: The Lord is risen!* Go and tell the disciples that the Saviour of our souls is risen from the dead.

O Lord and Saviour,* You came into the midst of your disciples though the doors were closed* just as You came out of the sealed tomb,* showing the sufferings of the flesh which You accepted;* for You submitted to suffering patiently since You are of the seed of David.* But since You are the Son of God, You saved the world.* Great is your mercy, O Lord whom the whole world cannot contain.* O Saviour, have mercy on us.

O Lord, the King of ages and Creator of all,* who accepted crucifixion and burial in the body for our sakes* to deliver us all from Hades,* You are our God, and besides You we know no other.

O Lord God, who shall proclaim your dazzling wonders?* Or who shall declare your divine mysteries?* For You were willingly Incarnate for our sakes,* manifesting the might of your power.* By your cross You opened paradise to the thief;* by your death You crushed the bars and bolts of Hades;* and by your Resurrection You enriched all creation.* Therefore, O compassionate One, glory to You!

The myrrh-bearing women reached your tomb early in the morning,* seeking to anoint You, O immortal Word.* When they were instructed by the words of the angel,* they turned back with joy* to tell the apostles clearly that You had risen, O Life of all,* and had given the world forgiveness and great mercy.

The guards, keeping watch over the God-bearing tomb, said to the Pharisees:* Woe to your vain counsel, for you sought to keep the boundless One.* You have laboured in vain;* for you thought that you could hide the Resurrection of the crucified One, *but you only showed it more clearly.* Woe to your foolish secret meeting.* Why do you take counsel to hide what cannot be hidden?* it would be better that you listen to us* and choose to believe in that which happened.* An angel, resplendent like lightning,* descended from heaven and rolled away the stone,* and from fear of him we were encompassed by death.* To the courageous myrrh-bearing women he said:* Do you not see the guards as dead, the seals broken, and Hades emptied?* Why do you then seek as dead,* Him who abolished the victory of Hades and broke the thorn of death?* Go quickly and tell the good news of the Resurrection to the apostles, • and shout fearlessly, saying:* in truth the Lord is risen, the One who gives us great mercy.

Tone 8, Glory…

When You showed Yourself to the disciples* after Your resurrection, O Saviour,* You appointed Simon to watch over Your sheep* as a recompense for His love;* You asked him to tend the flock with care.* You said to him: If you love Me, O Peter,* feed my lambs and feed my sheep.* But at once he inquired concerning the other disciple,* revealing him to be the beloved.* Therefore, by the intercession of both, O Christ,* keep Your flock from the ravaging wolves.

Tone 2, Now…

You are truly most blessed, O virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* Hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, Death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who finds in this your good pleasure. Glory to You!

Great Doxology

Trisagion Prayers

Troparion, Tone 2

Today salvation has come to the world.* Let us sing to Him who is risen from the tomb,* the Author of Life who has crushed Death by his death* and bestowed on us victory and great mercy.

Insistent Litany

Litany of Supplication

Great Dismissal

 

DIVINE LITURGY ON SUNDAY MORNING

Troparia and Kontakia

Troparion, Tone 5: Let us the faithful acclaim and worship the Word,* co-eternal with the Father and the Spirit,* and born of the Virgin for our salvation.* For He willed to be lifted up on the cross in the flesh, to suffer death* and to raise the dead by His glorious resurrection.

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 5: You, my Saviour, descended to Hades,* and as the Almighty, You shattered its gates.* With Yourself You, as the Creator, raised the dead and shattered the sting of death,* and delivered Adam from the curse, O Lover of Mankind.* And so we cry out: “Save us, O Lord.”

Now and for ever and ever. Amen.

Theotokion, Tone 5: Rejoice, O impassable door of the Lord!* Rejoice, O rampart and protection of those who have recourse to you!* Rejoice, O tranquil haven and Virgin,* who gave birth in the flesh to your Maker and God!* Fail not to intercede for those* who sing and worship the Child you bore.

Prokeimenon, Tone 5
You, O Lord, will guard us and will keep us* from this generation and for ever.
verse: Save me, O Lord, for there is no longer left a just man. (Psalm 11:8,2)

Epistle: Galatians 6:11-18 (NRSV)

A reading from the Epistle of the Holy Apostle Paul to the Galatians.

Brothers and Sisters, see what large letters I make when I am writing in my own hand! It is those who want to make a good showing in the flesh that try to compel you to be circumcised—only that they may not be persecuted for the cross of Christ. Even the circumcised do not themselves obey the law, but they want you to be circumcised so that they may boast about your flesh. May I never boast of anything except the cross of our Lord Jesus Christ, by which the world has been crucified to me, and I to the world. For neither circumcision nor uncircumcision is anything; but a new creation is everything! As for those who will follow this rule—peace be upon them, and mercy, and upon the Israel of God. From now on, let no one make trouble for me; for I carry the marks of Jesus branded on my body. May the grace of our Lord Jesus Christ be with your spirit, brothers and sisters. Amen.

Alleluia, Tone 5

verse: Your mercies, O Lord, I will sing for ever; from generation to generation I will announce Your truth with my mouth.

verse: For You have said: Mercy shall be built up for ever; in the heavens Your truth shall be prepared. (Psalm 88:2,3)

Gospel: Luke 16:19-31 (NRSV)
The Lord told this parable: “There was a rich man who was dressed in purple and fine linen and who feasted sumptuously every day. And at his gate lay a poor man named Lazarus, covered with sores, who longed to satisfy his hunger with what fell from the rich man’s table; even the dogs would come and lick his sores. The poor man died and was carried away by the angels to be with Abraham. The rich man also died and was buried. In Hades, where he was being tormented, he looked up and saw Abraham far away with Lazarus by his side. He called out, ‘Father Abraham, have mercy on me, and send Lazarus to dip the tip of his finger in water and cool my tongue; for I am in agony in these flames.’ But Abraham said, ‘Child, remember that during your lifetime you received your good things, and Lazarus in like manner evil things; but now he is comforted here, and you are in agony. Besides all this, between you and us a great chasm has been fixed, so that those who might want to pass from here to you cannot do so, and no one can cross from there to us.’ He said, ‘Then, father, I beg you to send him to my father’s house— for I have five brothers—that he may warn them, so that they will not also come into this place of torment.’ Abraham replied, ‘They have Moses and the prophets; they should listen to them.’ He said, ‘No, father Abraham; but if someone goes to them from the dead, they will repent.’ He said to him, ‘If they do not listen to Moses and the prophets, neither will they be convinced even if someone rises from the dead.’”

Communion Hymn

Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest (Psalm 148:1).* Alleluia, alleluia,* alleluia.

 


 

Неділя 22-га по Зісланні Святого Духа. Свв. мчч. Онисифора й Порфирія. Прп. Матрони. Прп. Теоктисти, що з Лезви. 09 листопада.

 

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

  1. Стих: Ви́веди з в’язни́ці мою́ ду́шу,* щоб дя́кувати І́мені Твоє́му.(г. 5): Чесним твоїм хрестом, Христе,* ти диявола посоромив* і воскресінням твоїм жало гріха присмирив,* і спас ти нас від брам смерти.* Славимо тебе, Єдинородний.Стих: Мене́ обсту́плять пра́ведники,* бо Ти добро́ мені́ вчи́ниш.

    Того, що дає воскресіння людському родові,* ведено на жертву, немов ягнятко.* Його настрахались адські володільці і відчинилися брами плачу,* бо ввійшов Цар слави − Христос, кажучи в’язням: Виходьте!* – а тим, що в темноті: З’явіться!

    Псалом 129

    Стих: З глиби́н взива́ю до Те́бе, Го́споди,* Го́споди, почу́й мій го́лос.

    Велике чудо! Творець невидимого* постраждав видимо з-за свого людинолюбства,* і воскрес як безсмертний.* Тож прийдіть, племена народів, і поклоніться йому,* бо його милосердям ми визволились з омани* і навчились величати єдиного Бога в трьох особах.

    Стих: Неха́й бу́дуть Твої́ ву́ха ува́жні,* до го́лосу бла́гання мого́.

    Вечірній поклін приносимо тобі невечірньому світлу,* що на кінець віків, через тіло, немов у дзеркалі,* видимо засяяло світові й зійшло аж до аду;* там розвіяло застоялу темряву,* і сяйво воскресіння заблисло народам.* Світлодавче Господи, – слава тобі!

    Стих: Коли́ Ти, Го́споди, зважа́тимеш на беззако́ння, то хто всто́їться, Го́споди.* Та в Те́бе є проще́ння.

    (г. 8, подібний: О, преславне чудо): Му́ченику, стра́днику,* блаже́нний Онисифо́ре,* ти за іспові́дання Христа́ Бо́га* стражда́в непохи́тно пе́ред суди́лищем беззако́нників,* уда́ри побиття́ перетерпі́вши* й обпа́лення всьо́го ті́ла.* Тому́ Життєнача́льник увінча́в тебе́* живонача́льною руко́ю* вінце́м перемо́ги, всехва́льний.

    Стих: За́для І́мени Твого́ наді́юсь на Те́бе, Го́споди, наді́ється душа́ моя́ на сло́во Твоє́;* наді́ється душа́ моя́ на Го́спода.

    Му́ченику, стра́днику* Порфи́рію, благода́ттю і си́лою Ду́ха* ти оба́греннями кро́ви* пома́зав сам собі́ порфи́ру,* в яку́ зодягну́вшись, яви́вся всесві́тлий,* царю́ючий спі́льно з Царю́ючим* – Єди́ним Бо́гом на́шим наві́ки;* Його́ уси́льно завжди́ моли́, сла́вний,* щоб спасти́ся нам.

    Стих: Від ра́нньої сторо́жі до но́чі від ра́нньої сторо́жі* неха́й упова́є Ізра́їль на Го́спода.

    Му́ченики, по́диву досто́йні,* за всіх Життя́ свяще́нно уме́ртвлювані,* ви раді́ючи на розпа́леній жарі́вні простягли́ся,* а прив’я́зані до ко́ней і воло́чені* – у Бо́зі кіне́ць прийняли́.* Тому́ прославля́єтеся* і блаже́нними назива́єтеся,* за нас завжди́ мо́лячи* у ві́чному блаже́нстві.

    Стих: Бо в Го́спода ми́лість і відку́плення вели́ке в Ньо́го;* Він ви́зволить Ізра́їля від усьо́го беззако́ння його́.

    (г. 4, подібний: Як хороброго): Завору́шення пло́ті* ти труда́ми подви́жництва любому́дро підкори́ла душі́* і за Христо́м послі́дувала,* і се́ред аске́тів посели́лася* всеблагоче́сно, о Матро́но,* пога́шуючи розпа́лення насоло́д* боже́ственними хма́рами сліз* і ще сильні́ше жада́ння Творця́* в со́бі розпа́люючи.

    Псалом 116

    Стих: Хвалі́те Го́спода всі наро́ди!* Прославля́йте Його́ всі лю́ди!

    Свяще́нну оби́тель* чистото́ю душе́вною* ти на ко́ристь мно́гим Бо́гові воздви́гла,* ста́вши хра́мом Ду́ха, всему́дра,* і виво́дила люде́й на путь кори́сних по́двигів аске́зи,* і привела́ єси́ їх, спасе́нних,* як ві́но Влади́ці,* – з ни́ми і ми тебе́* з ві́рою вшано́вуємо.

    Стих: Вели́ке бо до нас Його́ милосе́рдя,* і ві́рність Го́спода пові́ки.

    Возлюби́ли юна́чки,* навча́нню твоє́му піднача́льні,* Новоже́нця і Го́спода* і, пло́тську сла́бість знева́живши в Ду́сі,* зуси́ллям благочести́во стри́мали при́страсті,* і були́ вве́дені* з тобо́ю, о Матро́но,* в небе́сну весі́льну світли́цю Молодо́го,* в безнаста́нну весе́лість.

    Слава і нині (догмат, г. 5): Колись-то, в Червонім морі,* записано образ непорочної Вседіви.* Там Мойсей – ділитель води,* а тут Гавриїл – служитель чуда.* Тоді Ізраїль ішов глибинами, немов по суші,* нині ж Діва Христа зродила безсіменно;* море по переході Ізраїля лишилось непрохідне,* а Непорочна після народження Еммануїла зосталась нетлінною.* Боже вічний і предвічний, що появився людиною, − помилуй нас!

Стихири на стиховні

(г. 5): Тебе́, Спа́са Христа́, що ті́ло прийня́в і не розлучи́вся від небе́с,* голоса́ми й пісня́ми велича́ємо.* Бо хрест і смерть Ти прийня́в за рід наш як людинолю́бний Госпо́дь* і, ски́нувши а́дські воро́та, тре́тього дня воскре́с Ти,* спаса́ючи ду́ші на́ші.

Стих: Госпо́дь царю́є,* у ве́лич Він зодягну́вся. (Пс. 92,1)

З проко́леного Твого́ бо́ку, Життєда́вче,* Ти ви́лив пото́ки життя́ і спасі́ння.* Прийня́вши тіле́сну смерть, Ти дарува́в нам безсме́ртя;* посели́вшись у гро́бі, Ти, як Бог, нас ви́зволив,* співвоскреси́вши з Со́бою.* Тому́ кли́чемо до Те́бе:* Людинолю́бний Го́споди, – сла́ва Тобі́!

Стих: Бо Він утверди́в вселе́нну,* і вона́ не захита́ється. (Пс. 92,1)

Ди́вне Твоє́, Людинолю́бче, розп’я́ття і схід до а́ду!* Бо Ти полони́в його́ і воскреси́в з Собо́ю коли́шніх в’я́знів;* як Бог, відкри́вши рай, вчини́в їх гі́дними його́ осягну́ти.* Тому́ й нам, що сла́вимо Твоє́ на тре́тій день воскресі́ння,* дай очи́щення гріхі́в і зволь нам ста́ти жи́телями ра́ю,* як єди́ний добросе́рдий.

Стих: До́мові Твоє́му, Го́споди,* нале́жить свя́тість на до́вгі лі́та. (Пс. 92,5)

Ти, Людинолю́бче, що за́для нас прийня́в тіле́сні стра́сті* і воскре́с на тре́тій день з ме́ртвих,* зліку́й на́ші тіле́сні при́страсті,* підве́ди з тяжки́х про́гріхів, і спаси́ нас!

Слава і нині: Ти є храм і бра́ма,* пала́та й ца́рський престо́л, Ді́во Пречи́ста.* Тобо́ю бо яви́вся мій Спаси́тель, Христо́с Госпо́дь,* тим, що в те́мряві спа́ли, бу́дучи со́нцем пра́вди,* бажа́ючи просвіти́ти ство́рених на Свій о́браз, Своє́ю руко́ю.* Тому́, Всесла́вна, що здобу́ла собі́ матери́нське до Ньо́го дові́р’я,* безнаста́нно моли́сь, щоб спасти́ся ду́шам на́шим.

 


Тропарі

(г. 5): Собезнача́льне Сло́во Отцю́ і Ду́хові,* від Ді́ви наро́джене на спасі́ння на́ше,* оспіва́ймо, ві́рні, і поклоні́мся,* бо благоволи́в пло́ттю зійти́ на хрест* і смерть перетерпі́ти, і воскреси́ти уме́рлих* сла́вним воскресі́нням Свої́м.

(г. 4): Мученики Твої, Господи,* у стражданнях своїх прийняли вінець нетлінний від Тебе, Бога нашого,* мавши бо кріпость Твою, вони мучителів подолали,* сокрушили і демонів зухвальства безсильні.* Їх молитвами спаси душі наші.

Слава: (г. 8): В тобі, мати, дбайливо зберігся образ,* бо прийнявши хрест, ти пішла слідом за Христом* і ділом навчала ти погорджувати тілом, бо воно проминає,* а дбати про душу – єство безсмертне.* Тим-то з ангелами разом радується,* преподобна Матроно, дух твій.

І нині: Ти́, Милосе́рдний, що за́для нас народи́вся з Ді́ви,* ви́терпів розп’я́ття і сме́ртю смерть подола́в* і, як Бог, появи́в воскресі́ння,* не погорди́ ти́ми, що їх ти ство́рив руко́ю своє́ю.* Пока́жи, Милости́вий, своє́ людинолю́бство,* прийми́ Богоро́дицю, що тебе́ породи́ла й мо́литься за нас,* і спаси́, Спа́се наш, люде́й зневі́рених.

 

 

УТРЕНЯ

Священник: Слава святій, одноістотній, животворчій і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Сла́ва во ви́шніх Бо́гу, і на землі́ мир,* в лю́дях благоволі́ння. (3 р.)

Го́споди, гу́би мої́ відкри́й,* і уста́ мої́ сповістя́ть хвалу́ Твою́. (2 р.)

Шестипсалм’я

Псалом 3 (У понеділок)

О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.

Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».

Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.

Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.

Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.

Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.

Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.

У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.

Псалом 37 (У вівторок)

О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.

Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.

Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.

Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.

Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.

Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.

Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.

Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.

О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.

Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.

Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.

І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.

Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.

Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.

На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.

Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.

Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.

Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.

А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.

І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.

Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.

Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.

Псалом 62 (У середу)

Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.

Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.

Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.

Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.

Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.

Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.

Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.

Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.

Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.

Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.

Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.

А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3 р.)

Господи, помилуй. (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Псалом 87 (У четвер)

Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.

Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.

Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.

Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.

Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.

Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.

Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.

Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.

Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.

Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?

Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій − твою вірність?

Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?

Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.

Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?

Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій − і умліваю.

Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.

Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.

Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.

Псалом 102 (У п’ятницю)

Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє − його святе ім’я.

Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.

Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.

Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.

Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.

Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.

Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.

Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.

Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.

Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.

Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.

Як далеко схід від заходу,* так віддалив він від нас злочинства наші.

Як батько милосердиться над синами,* так милосердиться Господь над тими, що його бояться.

Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.

Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, і мов квітка в полі.

Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.

Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.

І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.

Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.

Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.

Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.

Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!

Псалом 142 (У суботу й неділю)

О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.

І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.

Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.

Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.

Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.

До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.

Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.

Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.

Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.

Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.

Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.

І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Під час рецитування псалмів, Священник читає потиху перед св. дверми оці молитви:

Утренні молитви

Велика єктенія

У мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасення їх Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Благодаримо Тебе, Господи, Боже наш, що підняв нас із постелі нашої і вклав в уста наші слово хвали, щоб поклонятися і призивати ім’я Твоє святе. Ми умоляємо Твоє милосердя, яке Ти завжди виявляв у нашому житті. Пошли поміч свою людям, що стоять перед лицем святої слави Твоєї і дожидають від Тебе багатої милости; і дай нам, що зо страхом і любов’ю завжди Тобі служимо, хвалити несказанну Твою доброту.]

Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Бог Господь… (Пс. 117), глас 5

Бог – Госпо́дь, і яви́вся нам; благослове́н, хто йде в ім’я́ Госпо́днє.

Стих: Прославля́йте Го́спода, бо Він благий, бо ми́лість Його́ ві́чна.

Стих: Вони́ навко́ло обступи́ли мене́, але́ я ім’я́м Госпо́днім перемо́жу їх.

Стих: Я не вмру, а жи́тиму і розка́зуватиму про діла́ Госпо́дні!

Стих: Ка́мінь, яки́м зне́хтували будівни́чі, став головни́м на ро́зі. Від Го́спода це ста́лось, і ди́вне воно́ в оча́х на́ших.

Тропарі

(г. 5): Собезнача́льне Сло́во Отцю́ і Ду́хові,* від Ді́ви наро́джене на спасі́ння на́ше,* оспіва́ймо, ві́рні, і поклоні́мся,* бо благоволи́в пло́ттю зійти́ на хрест* і смерть перетерпі́ти, і воскреси́ти уме́рлих* сла́вним воскресі́нням Свої́м.

(г. 4): Мученики Твої, Господи,* у стражданнях своїх прийняли вінець нетлінний від Тебе, Бога нашого,* мавши бо кріпость Твою, вони мучителів подолали,* сокрушили і демонів зухвальства безсильні.* Їх молитвами спаси душі наші.

Слава: (г. 8): В тобі, мати, дбайливо зберігся образ,* бо прийнявши хрест, ти пішла слідом за Христом* і ділом навчала ти погорджувати тілом, бо воно проминає,* а дбати про душу – єство безсмертне.* Тим-то з ангелами разом радується,* преподобна Матроно, дух твій.

І нині: Ти́, Милосе́рдний, що за́для нас народи́вся з Ді́ви,* ви́терпів розп’я́ття і сме́ртю смерть подола́в* і, як Бог, появи́в воскресі́ння,* не погорди́ ти́ми, що їх ти ство́рив руко́ю своє́ю.* Пока́жи, Милости́вий, своє́ людинолю́бство,* прийми́ Богоро́дицю, що тебе́ породи́ла й мо́литься за нас,* і спаси́, Спа́се наш, люде́й зневі́рених.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Від ночі лине дух наш до Тебе, Боже, бо світлом є повеління Твої. Навчи нас, Боже, правди Твоєї, заповідей Твоїх і виправдань Твоїх. Просвіти наші духовні очі, щоб ми не заснули в гріхах на смерть. Віджени всяку мряку від сердець наших, даруй нам сонце правди і охорони життя наше знаменням і печаттю Святого Твого Духа. Направ стопи наші на шлях мирний, дай нам бачити ранішній день у радості, щоб ми Тобі засилали ранішні молитви.]

Священник: Бо Твоя є влада і Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Перший сідальний

(г. 5): Хрест Господній похвалімо,* святе погребення піснями звеличаймо,* і воскресіння його прославмо,* бо він, як Бог, підніс мертвих з гробів,* полонив смерти владу й диявольську силу,* а тим, що в аді, засяяло світло.

Слава і нині: Дивне чудо зачаття й невимовний образ родин* у тобі ми пізнали, чиста Вседіво. Воно дивує наш розум і тривожить думку;* слава ж твоя, Богородице, всім наявна,* на спасіння душ наших.

Відтак читець читає другу чергову катизму, диякон виголошує другу малу єктенію:

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Боже й Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти підніс нас з постелі нашої і зібрав на годину молитви. Дай нам ласку відкрити уста наші і прийми наші подяки, що в наших силах, і навчи нас установ Твоїх. Бо молитися як слід не вміємо, якщо Ти, Господи, святим Твоїм Духом не навчиш нас. Тому молимося Тобі: Даруй і прости, якщо ми згрішили аж до теперішньої години словом або ділом, або думкою, добровільно або недобровільно. Бо коли на провини будеш дивитися, Господи, Господи, то хто встоїться, бо в Тебе є прощення. Ти один святий, допоміжник сильний, захисник життя нашого, і Тебе ми завжди оспівуватимемо.]

Священник: Бо Ти благий і людинолюбний Бог – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Другий сідальний

(г. 5): Господи, тебе, що смерть умертвив, названо мертвим;* ти, що поклався до гробу, випорожнив гроби.* Наверху воїни сторожили гріб,* а внизу ти воскресив померлих від віку.* Всесильний і недосяжний Господи, − слава тобі!

Слава і нині: Радуйся, свята горо і богопрохідна!* Радуйся, духовна і неопалима купино!* Радуйся, єдиний світові до Бога мосте,* що переправляєш мертвих до вічного життя!* Радуйся, Вседіво, що не спізнавши мужа,* породила спасіння душ наших.

Полієлей

Хваліте ім’я Господнє, хваліте, слуги Господні Алилуя (3 р.).

Ви, що стоїте у храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого. Алилуя (3 р.).

Господи, ім’я твоє повіки, і пам’ять твоя, о Господи, від роду й до роду. Алилуя (3 р.).

Благословенний Господь із Сіону, що перебуває в Єрусалимі. Алилуя (3 р.).

Хваліте Господа, бо він благий, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Розстелив землю над водами, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

І визволив від наших гнобителів, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Прославляйте Бога небесного, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Ангельський хор

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Ангельський хор здивувався,* бачивши до мертвих зарахованим тебе, Спасе,* що силу смерти знищив, і з собою Адама підняв* та з аду всіх визволив.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Нащо миро* зі сльозами, Учениці, жалібно змішуєте?* – запитав світлоносний ангел при гробі мироносиць.* Гляньте на гріб і зрозумійте,* що воскрес Спаситель з гробу.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Рано на світанку* мироносиці поспішали до гробу твого, плачучи,* але з’явився їм ангел і прорік:* Пора голосіння минула, не плачте;* про воскресіння ж звістіть апостолам!

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Мироносиці – жінки,* що з миром прийшли до гробу твого, Спасе, ридали.* Ангел же їм сказав, мовивши:* Чому між мертвими живого шукаєте?* Він бо, як Бог, воскрес із гробу.

Слава: Поклонімось Отцю,* і його Сину, і Святому Духові,* Святій Тройці* в одній сутності,* з серафимами взиваючи:* Свят, свят, свят єси, Господи.

І нині: Життєдавця породивши, ти, Діво,* Адама з гріха визволила,* Єві радість замість смутку подала,* а відпалих від життя повернув до нього той,* що з тебе тіло прийняв – Бог і чоловік.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Від ночі лине дух наш до тебе, Боже, бо світлом є повеління твої на землі. Навчи нас у страсі твоєму виконувати правду й добро, бо тебе славимо як правдивого Бога нашого. Прихили вухо своє і вислухай нас, і пом’яни, Господи, тих, що є та що моляться з нами, всіх по імені, і спаси їх силою твоєю. Благослови людей твоїх і освяти спадкоємство твоє: мир світові твоєму даруй, церквам твоїм, Священникам, владі, і всім людям.]

Священник: Бо благословилося ім’я Твоє і прославилося царство Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Іпакой, глас 5

Мироносиці, видінням ангельським в душі здивовані* і божественним воскресінням просвічені,* благовістили апостолам:* Проповідуйте між народами воскресіння Господа,* який помагає нам чудесами і подає велику милість.

Степенна пісня, глас 5

Антифон 1:

У скорботі моїй з Давидом кличу до тебе, Спасе мій:* Визволь душу мою від язика облудного.

Блаженне життя пустинників,* окрилюваних божественною насолодою.

Слава і нині: Святим Духом утримується все видиме і невидиме;* бо він самовладний і дійсно один із Тройці.

Антифон 2:

До вишніх піднесися, душе; гряди туди, звідки поміч приходить.

Правиця Твоя, Христе, нехай і до мене доторкнеться і від усякої спокуси охоронить.

Слава і нині: Богословствуючи, промовмо до Святого Духа: Ти єси Бог, життя, любов, світло, розум; Ти благість, Ти царюєш повік.

Антифон 3:

Коли сказали мені: підемо до дому Господнього, звеселився дух мій, зраділо серце.

У домі Давидовім дивне діється, там вогонь усякий розум соромітний спалює.

Слава і нині: Святому Духові належить життєдавча сила, Ним, разом з Отцем і Словом, усе живе одушевляється.

Євангеліє

Будьмо уважні.

Священник: Мир всім.

Премудрість. Будьмо уважні.

Прокімен, глас 5

Псалом 9

Воскресни, Господи Боже мій, нехай піднесеться рука твоя, бо ти царюєш повіки.

Стих: Хвалитиму тебе, Господи, всім серцем моїм, розповім про всі твої чудеса.

Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

[Скарбнице благ, джерело невисихаюче, Отче святий, чудотворче всесильний і вседержителю! Усі Тобі поклоняємося і Тобі молимося та Твої милості і Твої ласки призиваємо на поміч і на заступництво нашій смиренності. Пом’яни, Господи, слуг Твоїх, прийми від усіх нас ранішні моління, як кадило перед Тобою; ні одного з нас не вчини нездатним, але всіх нас зберігай ласками Твоїми. Пом’яни, Господи, тих, що чувають і співають на славу Твою і єдинородного Твого Сина і Бога нашого, і Святого Твого Духа. Будь їм помічником і заступником; прийми їх молитви на наднебесний і духовний Твій жертовник.]

Священник: Бо Ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Вірні на глас прокімена: Вся́ке диха́ння, неха́й хва́лить Го́спода.

Стих: Хвалі́те Бо́га у святи́ні Його́.

Стих: Хвалі́те Його́ у тверди́ні си́ли Його́.

І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молім.

Вірні: Го́споди, поми́луй (3 р.).

Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.

Священник: Мир всім!

Вірні: І ду́хові твоє́му.

Священник: Від Івана святого Євангелія читання.

Вірні: Сла́ва Тобі́, Го́споди, сла́ва Тобі́.

Будьмо уважні.

Священник сам читає Євангеліє.

У той час з’явився Ісус своїм учням, воскресши із мертвих, і каже Симонові Петрові: – Симоне Йонин! Чи любиш ти мене більш, ніж оці? Той йому відповів: – Так, Господи, ти знаєш, що я люблю тебе. Каже йому: – Паси мої ягнята! І знову, вдруге каже до нього: – Симоне Йонин! Чи любиш мене? Відповідає йому: – Так, Господи, ти знаєш, що я люблю тебе. І мовить йому: – Паси і мої вівці! Тоді він утретє йому каже: – Симоне Йонин! Чи любиш мене? Засмутився Петро, що втретє його питає: чи любиш мене? – і каже йому: – Господи, ти все знаєш, ти знаєш, що я люблю тебе! Каже йому Ісус: – Паси мої вівці! Істинно, істинно кажу тобі: Коли ти був молодший, підперізувався сам і ходив, куди сам хотів. А як постарієшся, простягнеш твої руки, і інший підпереже тебе і поведе, куди ти не хочеш. Сказав він це, вказуючи, якою смертю прославить Бога. І промовивши те, сказав йому Ісус: – Іди за мною! Обернувшись, Петро бачить, що за ним іде учень, якого любив Ісус і який під час вечері схилився був йому на груди і спитав: – Господи, хто той, що тебе зрадить? Побачивши його, Петро каже Ісусові: – Господи, а цей що? Каже до нього Ісус: –Якщо я хочу, щоб він лишився, поки прийду, що тобі до того? Ти йди за мною! І розійшлось це слово між братами, що той учень не вмре. Та не сказав йому Ісус, що не вмре, лише так: якщо я хочу, щоб він лишився, поки прийду, що тобі до того? Це той учень, який те свідчить і який написав те; і знаємо, що його свідчення – правдиве. Є ще й багато іншого, що зробив Ісус, та якби воно було записане кожне зокрема, гадаю, що й самий світ по вмістив би написаних книг. Амінь. (Ів. 67 зач.; 21, 15-25)

Вірні: Сла́ва Тобі́, Го́споди, сла́ва Тобі́.

Воскресіння Христове

(г. 6): Воскресіння Христове бачивши,* поклонімось святому Господу Ісусові,* єдиному безгрішному.* Хресту твоєму поклоняємось, Христе,* і святе воскресіння твоє величаємо і славимо,* бо ти – Бог наш,* крім тебе іншого не знаємо,* ім’я твоє призиваємо.* Прийдіть, усі вірні,* поклонімось святому Христовому воскресінню,* це бо прийшла через хрест радість усьому світові.* Завжди благословляючи Господа,* славимо воскресіння його,* бо, розп’яття перетерпівши,* він смертю смерть переміг.

Псалом 50

Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.

Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.

Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;

То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.

Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.

Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.

Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.

Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.

Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.

Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.

Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.

Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.

Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.

Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.

Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.

Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.

Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.

Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.

Після 50-го псалма співаємо:

Сла́ва: (г. 6): Молитва́ми святи́х апо́столів,* милости́вий, очи́сти* бе́зліч гріхі́в на́ших.

І ни́ні: Ра́ди молито́в пречи́стої Богоро́диці,* милости́вий, очи́сти* бе́зліч гріхі́в на́ших.

Стих: Поми́луй мене́, Бо́же, з вели́кої ми́лости Твоє́ї,* і бага́тством щедро́т Твої́х очи́сти мене́ з беззако́ння мого́.

Воскрес Ісус із гробу,* як провістив,* подав нам життя вічне* і милість велику.

Єктенія

Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животворчого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотних, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і святих мучеників Онисифора й Порфирія, преподобної матері нашої Матрони, преподобної Теоктисти, що з Лезви, і всіх cвяти́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.

Вірні: Господи, помилуй (12 р.).

[Господи, Боже наш! Ти за покаяння дарував людям відпущення, нам же, як образ пізнання і визнання гріхів, показав покаяння і прощення пророка Давида. Тож, Владико, помилуй з великої милости Твоєї нас, що в чимало великих гріхів впали, і по багатстві ласк Твоїх очисти беззаконня наші, бо перед Тобою згрішили ми, Господи, що невідомі й таємні речі серця людського знаєш, і єдиний Ти маєш владу прощати гріхи. Серце ж чисте вчини в нас і Духом владичним утверди нас, і радість спасіння Твого яви нам. Не відкинь нас від лиця Твого, але дозволь, як благий і людинолюбний, аж до останнього нашого віддиху появляти Тобі жертву справедливости й приноси на святих Твоїх жертовниках.]

Священник: Благодаттю, і щедротами, і людинолюб’ям єдинородного Сина Твого, з яким Ти благословенний, із пресвятим, і благим, і животворчим твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Канон

(Якщо скорочується Канон, перейди до Пісня Богородиці).

Пісня 1

Ірмос (г. 5): Коня і вершника в море Червоне, перемігши у боротьбі рукою могутньою, Христос вкинув,* Ізраїля ж врятував, що пісню перемоги Йому співав.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Терноносна громада невірних, до Тебе, Доброчинчцю Христе, материнської Любові не зберігши, терновим вінком увінчала Тебе, що родоначальника від кари тернової визволив.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ти, Безгрішний Життєдавче, похилившись, підвів мене, до рову впалого, і тлінність мою злосморідну безсіменно прийнявши, Ти, Христе, благовонним миром Божественної істоти мене намастив.

Слава і нині: Богородичний: Знищене прокляття, кінець смутку настав, бо Благословенна й Благодатна вірним радість виростила, коли, немов цвіт, для всіх кінців землі благословення – Христа принесла.

Пісня 3

Ірмос (г. 5): Ти, що на нічому поставив землю велінням своїм, і її важку без опори завісив, Церкву твою утверди, Христе,* на непорушному камені заповідей твоїх, єдиний Благий і Людинолюбче.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Невдячні діти Ізраїльські, що мед із каменя пили, жовч подали Тобі, Христе, який чуда у пустині створив; а оцет за манну дали Тобі в подяку.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ті, що колись хмарою світлою вкриті були, до гробу Життя — Христа поклали; але, силою Своєю воскреснувши, Він з висоти подав усім вірним сяйво Духа, що таємно отінює.

Слава і нині: Богородичний: Ти, Мати Божа, безмужньо без материнських страждань породила Того, Хто від нетлінного Отця засяяв; тому ми православні Тебе за Богородицю визнаємо, бо втілене Слово породила єси.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Господи, Боже наш, що сонну неміч забрав від нас і покликав нас візванням святим, щоб і вночі підносити руки наші і прославляти тебе за справедливі твої присуди. Прийми благання наші, моління, визнавання, нічні служби і даруй нам, Боже, віру бездоганну, надію впевнену, любов нелицемірну. Благослови наші входи й виходи, вчинки, слова, діла й думки; і дай нам дочекатися початку дня, нам, що хвалять й оспівують, і благословлять добрість твоєї несказанної сили]

Священник: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Пісня 4

Ірмос (г. 5): Божественне твоє зрозумівши пониження, прозорливий Авакум з тремтінням кликав до тебе, Христе:* На спасіння людей твоїх, щоб спасти вибранців твоїх, прийшов Ти!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Даючи прообраз Твого хреста пречистого, що гріховне споживання загладжує, Ти, Благий, прегіркі джерела Мерри деревом осолодив.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Спасе мій, за дерево пізнання Ти хрест прийняв, за поживу солодку — жовч, а за тління смертельне Божественну кров Твою пролив єси.

Слава і нині: Богородичний: Безсіменно, непорушно зачала Ти в утробі і безболісно породила, і, Бога тілом породивши, по родинах Дівою зосталася.

Пісня 5

Ірмос (г. 5): До Тебе, що одягаєшся у світло, як у ризу, я зранку вдаюся і кличу:* Душу мою потьмарену просвіти, Христе, бо Ти єдиний милосердний!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Господь слави, у вигляді безславному, зневажений, на дереві хресному добровільно висить, про славу Божественну для мене піклуючись невимовно.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ти, Христе, в нетління зодягнув мене, смертельного тління тілом нетлінно зазнавши і на третій день із гробу засяявши.

Слава і нині: Богородичний: Ти, Богородице, що нам безсіменно оправдання й відкуплення — Христа породила, єство праотця вільним од прокляття вчинила.

Пісня 6

Ірмос (г. 5): Схвильоване бурею душогубною море пристрастей утихомир, Владико Христе,* і від погибелі спаси мене, як милосердний.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

У тління впав родоначальник, забороненого плоду споживши, але стражданням Твоїм, Владико Христе, він був до життя повернений.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Як життя, до аду зійшов Ти, Владико Христе, і погубою для губителя ставши, через смерть воскресіння подав єси.

Слава і нині: Богородичний: Діва породила і, породивши, зосталася чистою, як Істинна Діва Мати, що Того, Хто все носить, на руках носила.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Благодаримо Тебе, Господи, Боже спасіння нашого, бо ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялися величному імені твоєму. Тому молимо тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати тобі розумно й молитися безупинно та в страсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христа твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і круши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів.]

Священник: Бо Ти цар миру і Спас душ наших – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Кондак (г. 5): До а́ду, Спа́се мій, зійшо́в Ти* і врата́ сокруши́в як всеси́льний,* уме́рлих як Творе́ць воскреси́в з Собо́ю* і сме́рти жа́ло сокруши́в,* і Ада́м від прокля́ття ви́зволився, Людинолю́бче.* Тому́ всі зове́мо: Спаси́ нас, Го́споди.

Пісня 7

Ірмос (г. 5): Преславний батьків Господь полум’я загасив і юнаків зросив,* що однодушно співали: Боже, ти благословенний!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Одягши на Себе тіло, як принаду на вудку, Ти Божественною силою Твоєю змія вниз стягнув, підносячи до гори тих, що співають: «Боже, благословен єси».

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Невмістимого, що незмірний склад землі сотворив, у гробі тілом ховають; Йому всі ми співаємо: «Боже, благословен єси».

Слава і нині: Богородичний: Ти, Всенепорочна, Єдину Іпостась у двох природах, втіленого Бога породила; Йому всі співаємо: «Боже, благословен єси».

Пісня 8

Ірмос (г. 5): Тобі, Творче всього, у печі юнаки, всесвітній хор склавши, співали:* Всі створіння, Господа славте й вихваляйте по всі віки!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ти, Христе, за добровільну чашу спасенних страждань, ніби невільну, помолився, Ти бо дві волі двом єствам властиві носиш повік.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ад, осміяний всемогутнім зшестям Твоїм, Христе, повернув всіх, що їх колись омана умертвила, які прославляють Тебе по всі віки.

Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа завжди, нині і повсякчас і на віки віків.

Богородичний: Тебе, Діво, що для розуму незбагненно, а за Писанням, як Богочоловіка, Господа породила і Дівою зосталася, всі творіння благословимо й прославляємо по всі віки.

Пісня Богородиці

Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.

Вірні: Величає душа моя Господа,* і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм.

Чеснішу від херувимів,* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо. (після кожного стиха).

Бо він зглянувся на покору слугині своєї,* ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.

Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе ім’я його.* Милосердя його з роду в рід на тих, які бояться його.

Він виявив потугу рамени свого,* розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.

Могутніх скинув з престолів, підняв угору смиренних;* наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.

Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,* як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки.

Пісня 9

Ірмос (г. 5): Ісає, ликуй!* Діва зачала в лоні й породила Сина Еммануїла, Бога й чоловіка*, а Схід − ім’я йому.* Його величаючи, Діву прославляємо.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню твоєму.

Владико Христе!* Ти прийняв знову впалого чоловіка від дівичого лона, в усьому з ним злучившись,* але без участи в жодному його грісі,* а то й усього визволив від тлінности пречистими твоїми стражданнями.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Божественна кров, Владико Христе, пролита з твого життєдайного і пречистого боку, припинила ідольські жертвоприношення,* а вся земля приносить тобі жертву хвали.

Слава і нині: Ні безтілесного Бога, ані не звичайну людину породила ти, чиста й неосквернена Діво,* але досконалу людину, і воістину звершеного Бога,* що його величаємо з Отцем і Духом.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Боже, Боже наш! Ти сотворив розумні й духовні сили своєю волею. Тебе просимо й тобі молимося: Прийми наші посильні величання з усіма твоїми творіннями і збагати щедрими даруваннями твоєї ласки. Бо перед тобою згинається всяке коліно: на небі, на землі й під землею, і все, що живе, і все створіння оспівує неосяжну твою славу, бо ти Бог правдивий і вельми милостивий.]

Священик: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

«Свят Господь Бог наш» на глас прокімена.

Свят Господь Бог наш.

Стих: Возносіте Господа Бога нашого.

Стих: І поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо святе воно.

Світильний

Після божественного воскресіння Господь,* тричі питаючи Петра: Чи любиш мене?* – настановляє його пастироначальником овець своїх.* Бачивши, що слідом іде той, якого любив Ісус,* він спитав Владику: А цей що?* Як я хочу, – сказав Ісус,* – щоб він зостався, аж я знову прийду,* – що тобі до цього, друже Петре?

Слава і нині: О, страшне таїнство! О, преславне чудо!* Смертю до краю знищена смерть.* Хто ж не прославить тебе* і хто не поклониться Твоєму, Слове, воскресінню і Богородиці,* що непорочно Тебе тілом породила?!* Її молитвами визволь всіх від вогню вічного.

Хвалитні

Псалом 148

Два перших стихи хвалитних на глас 5:

Усе, що живе, нехай хвалить Господа.* Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.

Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.

Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.

Поставив їх на віки віків* і дав закон, що не перейде.

Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;

Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;

Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;

Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;

Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;

Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.

Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.

Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.

Псалом 149

Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.

Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.

Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.

Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.

Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.

Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.

Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.

Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.

Стихири

Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.

(г. 5): Господи, із запечатаного нечестивцями гробу* ти вийшов так, як і народився з Богородиці.* Твої безтілесні ангели не зрозуміли, як ти воплотився;* і воїни, що тебе сторожили, не чули, коли ти воскрес,* бо це й те було закрите для тих, що досліджують.* Але тим, що вірою поклоняються таїнству, явились чудеса;* тож і нам, що його прославляємо,* подай радість і велику милість.

Псалом 150

Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.

Вічні засуви розбив ти, Господи,* і розірвав окови.* Ти воскрес із гробу і залишив твої похоронні полотна на свідчення* справжнього твого триденного погребення,* та й випередив апостолів у Галилеї,* хоч стерегли тебе в печері.* Велика твоя милість, недосяжний Спасе,* помилуй і спаси нас.

Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.

Господи, жінки прибігли до гробу,* щоб побачити тебе, Христа, що за нас постраждав,* та, прийшовши, знайшли ангела,* що сидів на камені, який з остраху відкотився.* Ангел же кликнув до них, кажучи: Воскрес Господь!* Скажіть учням, що він встав із мертвих* і спасає душі наші.

Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.

Господи, як вийшов ти з запечатаного гробу,* так і ввійшов ти через зачинені двері до твоїх учнів,* показуючи їм тілесні страждання,* що їх ти прийнявся, довготерпеливий Спасе.* Як син Давида, ти витерпів рани,* як Божий Син, ти визволив світ.* Тож велика твоя милість, неосяжний Спасе!* Помилуй і спаси нас.

Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.

Господи, Царю віків і Творче всього!* Ти прийняв задля нас розп’яття і тілесне поховання,* щоб визволити всіх нас від аду.* Ти Бог наш, – крім тебе, іншого не знаємо!

Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

Господи, хто вискаже твої світлі чудеса?* Або хто розповість про твої дивні таємниці?* Ставши заради нас людиною, як сам цього бажав,* ти появив потугу твоєї влади.* Хрестом бо твоїм розбійникові відчинив ти рай,* а погребенням розбив адські засуви,* воскресінням же твоїм усе ти збагатив.* Добросердий Господи, – слава тобі!

Стих: Воскресни, Господи Боже мій,* нехай піднесеться рука твоя; не забудь убогих твоїх ніколи.

Жінки мироносиці прийшли до гробу твого,* шукаючи тебе раненько,* щоб помазати миром безсмертне Слово і Бога;* та почувши ангельські слова, радісно верталися, щоб явно звістити апостолам,* що ти, Життєдавче, воскрес* і подав світові очищення й велику милість.

Стих: Хвалитиму тебе, Господи,* всім серцем моїм, розповім про всі твої чудеса.

Сторожі гробу, що Бога прийняв, говорили юдеям:* Ви, що за своєю нерозумною радою замислили встерегти Безконечного,* даремно трудилися,* бо, бажаючи закрити воскресіння Розп’ятого, ясно його виявили.* О, ваше марнославне зборище!* Чому знову задумуєте втаїти те, чого втаїти не можна?* Краще послухайте нас* і відважтеся повірити в те, що справді сталося:* Ангел світлоносний злетів з неба і відвалив камінь,* а ми зі страху немовби завмерли.* Він, озвавшись до сміливих мироносиць, сказав жінкам:* Чи не бачите, що вартові омертвіли,* що зламані печаті й порожній ад?* Чому шукаєте, як мерця, того,* що знищив адову силу і зломив смертне жало?* Біжіть хутко й відважно подайте апостолам вістку про воскресіння,* звіщаючи: Воістину воскрес Господь,* що має велику милість.

Стихира євангельська

Слава (г. 8): Являючись учням твоїм, Спасе, після воскресіння,* в нагороду за любов ти доручив Симонові стадо овець,* вимагаючи уважного піклування.* Тому й казав Ти: Якщо любиш Мене, Петре,* паси ягнята Мої, паси вівці Мої!* А він зараз же, виявивши дружню любов,* запитав про іншого учня.* Їхніми молитвами, Христе, охороняй стадо Твоє* від вовків, що вигубляють його.

І нині: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.

Велике славослов’я

[Хвалимо, співаємо, благословимо і благодаримо Тебе, Боже батьків наших, бо Ти забрав тінь нічну і явив нам знову світло денне. Молимо Твою добрість: Милостивий будь для нас грішних і прийми молитву нашу задля великої Твоєї ласкавости, бо ми прибігаємо до Тебе, милостивого і всемогутнього Бога. Ти, що засвітив у серцях наших правдиве сонце справедливости Твоєї! Просвіти розум наш і почування всі зберігай, щоб, як у день, ходили ми пристойно шляхом заповідей Твоїх і дійшли до життя вічного, і стали гідними насолоджуватися недоступним Твоїм світлом. Бо в Тебе є джерело життя, Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.]

Священник: Слава Тобі, що Світло нам показав!

Вірні: Слава во вишніх Богу*, і на землі мир*, в людях благовоління.

Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.

Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.

Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріх світу, помилуй нас.

Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.

Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.

Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.

Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки віків.

Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.

Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.

Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.

Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.

Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.

Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.

Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою.

Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.

Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.

Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.

Святи́й Бо́же, святи́й Крі́пкий, святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. (3 р.)

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас.

Святи́й Бо́же, святи́й Крі́пкий, святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас.

Тропар

Сьогодні спасіння світу сталось;* прославмо Воскреслого із гробу* і Начальника життя нашого;* бо здолавши смертю смерть,* перемогу він дав нам і велику милість.

Єктенія усильного благання

Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, за тих, що служать і послужили у святім храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів і сестер наших.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Прохальна єктенія

Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Господи, помилуй.

Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Прощення й відпущення гріхів, і прогрішень наших у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Доброго й пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Владико, Боже святий і неосяжний, що казав із темряви світлові засіяти, що заспокоїв нас у нічному сні й підвів до величання і моління Твоєї доброти! Ти, що даєш себе умолити задля свого милосердя, прийми і нині нас, що поклоняємося Тобі й по силі благодаримо Тебе; і даруй нам те, чого просимо задля спасіння. Вчини нас синами світла і дня та спадкоємцями вічних Твоїх благ. Пом’яни, Господи, за багатством ласк Твоїх усіх людей, що є і моляться з нами, і всю братію нашу на землі й на морі, і на всякому місці володіння Твого, що потребують Твоєї любови й помочі. Усім вияви велику Твою милість, щоб спасенні, як душею так і тілом, завжди перебували й відважно славили чудне й благословенне ім’я Твоє.]

Священник: Бо Ти – Бог милости, ласк і людинолюбности, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Священник: Мир всім.

Вірні: І духові твоєму.

Голови ваші перед Господом схиліть.

Вірні: Тобі, Господи.

Священник читає молитву: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як благий і людинолюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:

Священник: Бо до Тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Великий відпуст

Прему́дрість!

Вірні: Благослови́.

Священник: Благослове́нний Христо́с Бог наш, за́вжди, ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в.

Вірні: Амі́нь. Утверди́, Бо́же, святу́ правосла́вну ві́ру на ві́ки вікі́в.

Священник: Пресвята́ Богоро́дице, спаси́ нас.

Вірні: Чесні́шу від херуви́мів* і незрівня́нно славні́шу від серафи́мів,* що без зотлі́ння Бо́га Сло́во породи́ла,* су́щу Богоро́дицю, тебе́ велича́ємо.

Священник: Сла́ва Тобі́, Хри́сте Бо́же, упова́ння на́ше, сла́ва Тобі́!

Вірні: Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь. Го́споди, поми́луй. (3 р.) Благослови́.

Священник: Христос, що воскрес із мертвих, істинний Бог наш – молитвами пречистої Своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, і святого, якого є храм, і святих мучеників Онисифора й Порфирія, преподобної матері нашої Матрони, преподобної Теоктисти, що з Лезви, і всіх святих – помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.

Вірні: Амінь.

Після утрені

(г. 6): Воскресі́ння Твоє́, Хри́сте Спа́се,* а́нгели оспі́вують на небеса́х,* і нас на землі́ сподо́би чи́стим се́рцем* Тебе́ спі́вом прославля́ти.

 

 

 

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 5): Рівнобезначальне з Отцем і Духом Слово,* що від Діви народилося на спасіння наше,* прославмо, вірні, і поклонімся,* бо Воно благозволило тілом зійти на хрест* і смерть перетерпіти, і воскресити померлих* славним воскресінням Своїм.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Кондак (глас 5): До аду, Спасе мій, зійшов Ти,* і, як всемогутній, сокрушивши його брами,* Ти, Чоловіколюбче, як Творець, воскресив з Собою померлих,* жало смерти вирвав, й Адама від прокляття визволив.* Тому всі до Тебе взиваємо:* Спаси нас, Господи!

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Богородичний (глас 5): Радуйся, Брамо Господня, непрохідна!* Радуйся, Охороно і Покрове тих, що до Тебе приходять!* Радуйся, тиха Пристане і Вседіво, що Свого Творця і Бога тілом породила!* Молись безупинно за тих, що прославляють* і почитають Народоженого від Тебе.

Прокімен (глас 5):
Ти, Господи, збережеш нас і захистиш нас* від роду цього і повік (Ps 11,8).
Стих: Спаси мене, Господи, бо не стало праведного (Ps 11,2).

Апостол: (Гл 6,11-18)
Браття і Сестри,  гляньте, якими буквами пишу вам власною рукою. Ті, що хочуть показатися гарними тілом, – вони силують вас обрізатися, щоб тільки уникнути переслідування за хрест Христа. Бо й самі обрізані, не додержують закону, а хочуть, щоб ви обрізувалися, щоб їм хвалитися вашим тілом. Мене ж не доведи, Боже, чимсь хвалитися, як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, яким для мене світ розп’ятий, а я – світові; бо ані обрізання, ані необрізання є щось, лише – нове створіння. На тих, які поступають за цим правилом, мир на них і милосердя, а й на Ізраїля Божого. На майбутнє нехай ніхто мені не завдає клопоту, бо я ношу на моїм тілі рани Ісуса. Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вашим духом, брати! Амінь.


Алилуя (глас 5):

Стих: Милості Твої, Господи, оспівуватиму повік, і з роду в рід сповіщу устами моїми Твою вірність (Ps 88,2).
Стих: Бо сказав Ти: Повік милість збудується, на небесах приготовиться істина Твоя (Ps 88,3).

Євангеліє: (Лк 16,19-31)
Сказав Господь притчу оцю: Був один чоловік багатий, що одягавсь у кармазин та вісон та бенкетував щодня розкішне. Убогий же якийсь, на ім’я Лазар, лежав у нього при воротях, увесь струпами вкритий; він бажав насититися тим, що падало в багатого зо столу; ба навіть пси приходили й лизали рани його. Та сталося, що помер убогий, і ангели занесли його на лоно Авраама. Помер також багатий, і його поховали. В аді, терплячи тяжкі муки, зняв він очі й побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні, і він закричав уголос: Отче Аврааме, змилуйся надо мною і пошли Лазаря, нехай умочить у воду кінець пальця свого й прохолодить язик мій, бо я мучуся в полум’ї цім. Авраам же промовив: Згадай, мій сину, що ти одержав твої блага за життя свого, так само, як і Лазар свої лиха. Отже, тепер він тішиться тут, а ти мучишся. А крім того всього між нами й вами вирита велика пропасть, тож ті, що хотіли б перейти звідси до вас, не можуть; ані звідти до нас не переходять. Отче, сказав багатий, благаю ж тебе, пошли його в дім батька мого; я маю п’ять братів, нехай він їм скаже, щоб і вони також не прийшли в це місце муки. Авраам мовив: Мають Мойсея і пророків; нехай їх слухають. Той відповів: Ні, отче Аврааме, але коли до них прийде хто з мертвих, вони покаються. А той відозвавсь до нього: Як вони не слухають Мойсея і пророків, то навіть коли хто воскресне з мертвих, не повірять.

Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1). Алилуя (х3).