Eighteenth Sunday after Pentecost. Octoechos Tone 1. Holy Priest-Martyr Phocas, Bishop of Sinope (98-117). Holy Prophet Jonah (786-46 BC). Venerable Jonah the Presbyter, Father of Theophanes, Composer of Canons, and Theodore the Branded; Matins Resurrectional Gospel 7.
Great Vespers, Sunday Matins and Divine Liturgy
English Source: Royal Doors www.royaldoors.net
GREAT VESPERS
Kathisma Reading: “Blessed is the man…” is sung.
At Psalm 140, In Tone 1
- Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.
Accept our evening prayer, O holy Lord,* and grant us forgiveness of sins,* for You alone manifested the resurrection* to the world.
- The just shall gather around me* when You have been good to me.
O you people, walk around Sion and encompass her.* And there give glory to Him who is risen from the dead.* For He is our God* who delivers us from our sins.
- Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!
Come you people, praise and worship Christ.* Glorify His resurrection from the dead;* for He is our God who delivered the world* from the deceit of the enemy.
- Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.
Rejoice, O you heavens;* sound the trumpets, you foundations of the earth;* cry out with joy, O you mountains.* For behold, Emmanuel has nailed our sins to the Cross;* the Giver of Life has put Death to death;* and the Lover of mankind* has raised up Adam.
In Tone 6
- If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.
Truly the Seven Councils of the Fathers* although held at various times* were brought together under the canons and in good order* by the Patriarch Germanus the New.* By inscribing and establishing their doctrines* and offering themselves as intercessors with the Lord,* the Fathers are protectors of our salvation* and shepherds of the fold.
- I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.
The Book of the Law has truly honoured the seventh day for the Hebrews* who were dispersed in the shadow of the Law and devoted to it.* But you Fathers, by your participation in the Seven Councils,* by the inspiration of God who in six days finished this universe* and blessed the seventh day,* have made it even more honourable by decreeing the bounds of faith.
- From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.
You have given all, O thrice-blessed Fathers,* to know the Father, the Son, and the Spirit clearly by their works:* the Trinity who is the cause of the creation of the world.* By your mystical speech* you called the first three Councils and then the next four.* You have appeared as champions of the true faith,* proving that the Trinity is truly the Creator* of the four elements and of the world.
- For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.
It would have sufficed Elisha the Prophet* to bend but once to instil life into the dead son of the servant,* but he kneeled and bent seven times.* Thus, in his foreknowledge he prophesied your gathering* through which you revived the Incarnation of the Word of God,* and humiliated Arius and his co-workers.
- Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.
In wisdom, O venerable Fathers,* you patched the garment of Christ* which had been torn by barking dogs;* for you could not possibly bear to see his nakedness,* like Shem and Japheth of old,* who could not bear to see the nakedness of their father.* Thus you confounded the foolish Arius* and all those who followed his doctrines.
- Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.
O Fathers, you are the true shepherds* who expelled from the Saviour’s fold* the Macedonians and the Nestorians,* the followers of Ephtechnis and Dioscorus,* Appolonarius, Sabellius, and Severus* because they became devouring wolves hidden in the skins of lambs.* Since you exposed these wretched ones, we truly honour you.
Glory…
Let us honour today those mystical trumpets of the Spirit,* namely the God-mantled Fathers* who, speaking of divine things,* sang in the midst of the Church a hymn in unison,* teaching that the Trinity is One,* not differing in Substance or Godhead,* refuting Arius and struggling for the true faith.* They always intercede with the Lord* to have mercy on our souls.
In Tone 1, Now…
Let us sing a hymn of praise to the Virgin Mary,* glory of the whole world!* She was herself formed by human seed,* yet she became the Mother of the Master, the Gate of heaven,* the theme of the angels’ hymn and beauty of the faithful.* She was seen as being heavenly* and the Tabernacle of the Godhead.* She indeed tore down the wall of enmity between God and man,* and brought peace in its place.* She opened up the kingdom of heaven.* Let us therefore cling fast to her for she is the anchor of faith,* and let us receive as our stronghold the Lord Who was born of her.* Be of good cheer, then, and have confidence, O people of God,* for He will fight our enemies for us,* He is all-powerful!
Readings: (1) Genesis 14: 14-20; (2) Deuteronomy 1: 8-11, 15-17; (3) Deuteronomy 10: 14-21
Aposticha, In Tone 1
O Christ, by Your passion we have been freed from suffering;* and by Your resurrection we have been delivered from corruption.* O Lord, glory to You!
The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.
Let all creation rejoice, let the heavens be glad,* let the nations clap their hands with joy.* For Christ our Saviour, in His love for mankind,* has nailed our sins to the Cross;* He has put Death to death,* and by raising our fallen forefather, Adam,* He has given life to all mankind.
For He has made the world firm, which shall not be moved.
O God, You are above all understanding;* You are King and Lord of heaven and earth.* Yet of Your own free will,* You allowed Yourself to be crucified because of Your love for mankind.* When You descended below,* Hades was filled with bitterness as You confronted it;* but the souls of the just received You with great joy.* Adam arose when he saw You, his Creator, down in the depths.* What a wonder this is!* You are the life of all and have tasted death* in order to dispel the darkness of the world with Your light.* O Lord, risen from the dead,* glory to You!
Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.
The myrrh-bearing women were filled with grief* as they hastened with spices to Your tomb;* but they did not find Your most pure body.* Instead, they found an angel* who proclaimed Your unique and glorious resurrection,* and commanded them to announce to Your apostles:* The Lord is risen,* granting great mercy to the world.
Tone 4, Glory…
Come all you people of the true faith,* let us celebrate today in faith and true worship* the anniversary of the God-mantled Fathers* who came together in the splendid city of Nicaea* from the whole inhabited world.* These Fathers, in the wisdom of their pious minds,* refuted the impious belief which the wretched Arius had invented.* They banished him from the universal Church by a decree of the Council.* They instructed all to confess openly* that the Son of God is consubstantial and co-eternal with the Father before all eternity,* decreeing the same with precision and true worship in the Canon of Faith.* Therefore, following their divine doctrines,* in true faith let us worship the Father and the Son and the most Holy Spirit,* the consubstantial Trinity in one Godhead.
Now…
O most pure Virgin, hear the petitions of your servants.* Remove the burdens which oppress us,* and deliver us from our sorrows;* for you are the only firm and constant support on whom we rely.* O Mother of God, never permit us who call upon you* to be overwhelmed by our cares.* Hasten to fulfill the supplications of all who, in faith, cry out to you:* Rejoice, O Lady, helper of all mankind,* the joy, the refuge, and the salvation of our souls.
Troparia, In Tone 1
Though the stone was sealed by the Judeans* and soldiers guarded Your most pure body,* You arose, O Saviour, on the third day* and gave life to the world.* And so the heavenly powers cried out to You, O Giver of Life:* Glory to Your Resurrection, O Christ!* Glory to Your Kingdom!* Glory to Your saving plan!* O only Lover of mankind.
Tone 8, Glory…
Christ our God, You are glorified above all,* You established our fathers as beacons on earth* and through them guided all of us to the true faith.* Glory to You, most compassionate Lord.
Now…
O gracious Lord, for the sake of mankind You were born of a virgin;* through Your death on the cross You conquered death;* and through Your resurrection You revealed yourself as God.* O merciful Lord, do not disdain those whom You have created with Your own hands,* but show forth Your love for mankind.* Accept the intercession which the Mother, who bore You, makes in our behalf.* O Saviour, save Your despairing people!
Sunday Matins
Usual Beginning; Hexapsalm; Great Litany;
God the Lord, Tone 1
Troparia, Tone 1
Though the stone was sealed by the Judeans* and soldiers guarded Your most pure body,* You arose, O Saviour, on the third day* and gave life to the world.* And so the heavenly powers cried out to You, O Giver of Life:* Glory to Your Resurrection, O Christ!* Glory to Your Kingdom!* Glory to Your saving plan!* O only Lover of mankind.
Tone 4, Glory…
O divinely inspired Fathers,* gathered together in the Seventh Council, pray unceasingly to the Holy Trinity* to save us from every heresy and condemnation* those who praise your holy gathering* that they may receive the kingdom of heaven.
Now…
Through the intercession of your holy Mother* and those of the Fathers assembled in the Seventh Council,* in Your goodness, O Lord,* strengthen Your Church and confirm the faith;* make us all inhabitants of the kingdom of heaven* when You come to earth to judge the whole creation.
Psalter Reading
Small Litany
Sessional Hymn, Tone 1
While watching Your grave, the soldiers became as dead men* from the lightning flash of the Angel* who appeared and proclaimed to the women the Resurrection.* We glorify You, the destroyer of corruption;* we fall down before You, who has risen from the grave* and who alone are our God.
Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high;* forget not Your poor to the end.
You were willingly nailed to the Cross, O Compassionate one,* and laid in a tomb as a mortal, O Giver of life.* By Your death, O Powerful one,* You have smashed its might;* for gatekeepers of Hades trembled before You;* You have raised with You the dead from every age,* for You alone love mankind.
Glory… Now…
All we who with love flee for refuge to your goodness* know you to be the Mother of God* and after childbirth still truly Virgin;* for we sinners have you as our protection;* we have you as our salvation in misfortunes,* as the only All-immaculate one.
Psalter Reading
Small Litany
Sessional Hymn, Tone 1
The women came to Your tomb at dawn* and seeing a vision of an Angel they trembled;* the tomb became resplendent with life;* and amazed by the miracle, they returned to the disciples and proclaimed the Resurrection:* for Christ has despoiled Hades,* as alone almighty and all powerful,* raising up those in corruption,* dispelling the fear of condemnation* by the power of the Cross.
I will confess You, O Lord, with my whole heart,* I will tell of all Your wonders.
O Life of all, You were nailed to the Cross;* O immortal Lord, You were numbered among the dead,* arising on the third day, O Saviour,* raising Adam from corruption;* wherefore the heavenly Powers cried out to You:* O Giver of life, Glory to Your sufferings, O Christ;* glory to Your Resurrection;* glory to Your condescension,* O only Lover of mankind’.
Glory… Now…
O Mary, holy tabernacle of the Master,* raise us up who have fallen into the pit of wicked despair, of transgressions and afflictions;* for you are the salvation,* the help and the mighty protection of sinners,* and you save your servants.
Polyeleos
Evlogitaria
Small Litany
Hypakoe, Tone 1
The Thief’s repentance plundered Paradise,* but the Myrrh-bearers’ lamentations announced the joy that You have risen, O Christ God,* granting the world great mercy.
Hymn of Ascent, Tone 1
Antiphon 1
When I am afflicted,* I cry to You, O Lord,* hearken to my pains.
For those who dwell in the desert* the longing for God never ceases,* for they are far from the vanity of this world.
Glory… Now…
To the Holy Spirit, as to the Father and the Son,* are due honour and glory;* thus let us sing to the Trinity,* a single power.
Antiphon 2
Having lifted me up to the summit of Your laws,* make me shine with virtues, O God,* that I may sing Your praises.
Take me with Your right hand, O Word,* guard me and keep me,* lest the fire of sin scorch me.
Glory… Now…
In the Holy Spirit all creation is made new* and hastens back to its original condition;* for He is equal in strength* to the Father and the Word.
Antiphon 3
With those who said to me:* Let us journey to the courts of the Lord,* my Spirit was gladdened and my heart rejoices.
In the house of David is great fear;* for when the thrones are set therein,* all the tribes and nations of the earth will be judged.
Glory… Now…
To the Holy Spirit must be offered honor, adoration, glory, and power,* as befits also the Father and the Son;* for the Trinity is a Unity,* one in essence, but not in Hypostases.
Prokeimenon, Tone 1
I myself will arise, says the Lord.* I will grant them the salvation for which they thirst.
verse: The words of the Lord are words without alloy.
Let everything that lives, Tone 1
Gospel: John 20:1-10
Hymn of Resurrection
Psalm 50
Verses at Psalm 50
Canon, Tone 1
Ode 1
Irmos: Your warrior hand is glorious in strength, O deathless one!* All-powerful, in manner fit for God,* it broke the enemy in pieces,* and devised for Israel a strange, new way through the deep.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
He, who with pure hands divinely working in the beginning formed me from the earth, spread out those hands upon the cross, and from the earth recalled my corruptible body which he had received from the Virgin.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
He, who divinely breathing into me implanted within me a soul, suffered dissolution for me, and delivered his soul to death; loosing the age-old bonds and raising me with himself, he made me glorious in incorruption.
Glory… Now…
Hail, fount of grace! Hail, ladder and gate of heaven! Hail, bearer of the light, vessel of gold, mountain unhewn and bearer of Christ, the giver of life to the world!
Katavasia: I shall open my mouth, and the Spirit will inspire it,* and I shall utter the words of my song to the Queen and Mother:* I shall be seen radiantly keeping feast* and joyfully praising her wonders.
Ode 3
Irmos: You alone, knowing the frailty of mortal man, tenderly took its form;* gird me with power from on high, crying to you:* Holy is the living temple of your pure glory,* O Lover of man!
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
O Good One, you are my God, in pity for the fallen you determined to come down to me; you have raised me up by your crucifixion, crying to you: Holy is the Lord of glory, in goodness beyond compare!
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
O Christ divinely existing life as God compassionate you clothed yourself with me, corrupted one; coming down to the dust of death, O Lord, you broke the chains of man’s mortality and on the third day, rising, clothed the dead with incorruption.
Glory… Now…
When by the all-holy Spirit, O Virgin, you conceived God in your womb, you remained unconsumed by the fire; for to Moses the lawgiver, the bush burning yet unconsumed clearly foretold you who received the fire unendurable.
Katavasia: O Mother of God, living and plentiful fount,* give strength to those united in spiritual fellowship,* who sing hymns of praise to you:* and in your divine glory vouchsafe to them crowns of glory.
Ode 4
Irmos: Habbakuk with the foreseeing eyes apprehended you,* the mountain by divine grace overshadowed,* and proclaimed the Holy One of Israel to come forth from you* for our salvation and remaking.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Who is this Saviour that comes from Edom, crowned with thorns, with garments reddened, hanging on a tree? He is the Holy One of Israel for our salvation and remaking.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
See, disobedient people, and be ashamed! He, whom you, as an evildoer, madly begged Pilate to hang upon the cross, he, as belongs to God, has dissolved the power of death and risen from the tomb.
Glory… Now…
O Virgin, we know you as a tree of life, for there sprang from you not the death-bearing fruit of food for mortal men but fruition of life eternal for the salvation of us who sing to you.
Katavasia: He who sits in glory upon the throne of the Godhead,* Jesus the true God, is come in a swift cloud* and with His sinless hands he has saved those who cry:* Glory to Your power, O Christ.
Ode 5
Irmos: O Christ, you have illumined the ends of the earth* by the brightness of your coming and made them radiant with joy by your cross;* enlighten with the light of the knowledge of you* the hearts of those who with right belief sing your praise.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The Jews put to death on the tree of the cross the great shepherd of the sheep and the Lord; but he rescued the dead from the power of death, terrified sheep in Hell.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
When you announced the glad tidings of peace by your cross and proclaimed deliverance to the captives, my Saviour, then, O Christ, you put to shame him who held them in thrall and by your divine rising showed him naked and destitute.
Glory… Now…
All-praised, do not despise the prayers of those who faithfully entreat you but receive and present them, O pure one, to your Son, our God and only benefactor; for in you we have gained a protector.
Katavasia: The whole world was amazed* at your divine glory:* for you, O Virgin who have not known wedlock,* have held in your womb the God of all* and have given birth to an eternal Son,* who rewards with salvation all who sing your praises.
Ode 6
Irmos: The deepest abyss has surrounded us, there is none to deliver,* we are counted as sheep for the slaughter;* save your people, our God,* for you are the strength and restoring of the weak.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
By the fault of the first-fashioned man, O Lord, we were grievously wounded; by your stripes, O Christ, by which for our sakes you were wounded, we are healed; for you are the strength and restoring of the weak.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
You have brought us up from Hell, O Lord, you have crushed the all-devouring whale by your might and laid low his strength, O All-powerful; for you are life and light and resurrection.
Glory… Now…
O pure Virgin, our forefathers rejoice in you, and regain through you that Eden which they destroyed by transgressions; for you are chaste before your bearing and after the birth.
Katavasia: As we celebrate* this sacred and solemn feast of the Mother of God,* let us come, clapping our hands, O people of the Lord,* and give glory to God who was born of her.
Kontakion, Tone 1
You arose in glory from the tomb* and with Yourself You raised the world.* All humanity acclaims You as God,* and death has vanished.* Adam exults, O Master,* and Eve, redeemed now from bondage, cries out for joy:* “You are the One, O Christ, Who offer resurrection to all.”
Ikos
The third day arising, gates of Hell shattering, the age-long dead raising, as God of all power to him we sing praises: to the myrrh-bearing women in loving good-pleasure appearing, to those who were foremost, saying: Rejoice, joy to the apostles proclaiming, the only giver of life. To disciples in faith then the women proclaim the tokens of victory, and Hell groans and death laments, the whole world exults, all things rejoice together, for you, O Christ, have bestowed upon all resurrection.
Ode 7
Irmos: We, the faithful, discern you, Mother of God, as furnace of intellect:* for as he, the most highly exalted, kept safe the three children* so in your womb he re-fashioned man wholly,* God of our fathers, praised and glorious above all.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The earth shuddered with fear, the sun fled and with it the light darkened, the sacred veil of the temple was torn in two and the rocks were split; for the righteous one was fixed to the cross, God of our fathers, praised and glorious above all.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Of your own will for us you became as one with no help and wounded among the dead, O most highly exalted, and freed us all; and with your strong hand you raised us up with yourself, God of our fathers, praised and glorious above all.
Glory… Now…
Hail, spring of ever-living water! Hail, paradise of delight! Hail, fortress of the faithful! Hail, unwedded one! Hail, joy of all the world from whom has sprung for us the God of our fathers, praised and glorious above all!
Katavasia: The holy children bravely trampled upon the threatening fire,* refusing to worship created things in place of the Creator,* and they sang in joy:* Blessed are You and praised above all, O Lord God of our Fathers.
Ode 8
Irmos: In the fiery oven as in a smelting furnace* the Israelite children shone bright with the beauty of godliness purer than gold,* and they said: Bless the Lord, all his works,* praise and highly exalt him throughout all the ages.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
O Word of God, maker and transformer of all by your will, changing the shadow of death into everlasting life by your Passion, we, all your works, unceasingly praise you as Lord, and highly exalt you throughout all the age ·.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Rising on the third day from the grave, O Christ, you demolished the destruction and misery within the gates and strongholds of Hell. All your works unceasingly praise you as Lord, and highly exalt you throughout all the ages.
Glory… Now…
Let us sing to her who without seed and above nature brought forth Christ the precious pearl from the divine lightning, and let us say: Bless the Lord, all his works, praise and highly exalt him throughout all the ages.
We praise, we bless, we worship the Lord. We extol and exalt Him above all for ever.
Katavasia: The Offspring of the Theotokos saved the holy children in the furnace.* He who was then prefigured has since been born on earth,* and He gathers all the creation to sing:* O all you works of the Lord, bless the Lord and exalt Him above all for ever.
Magnificat
Ode 9
Irmos: The bush ever burning and never consumed* was the type of your pure child-bearing;* quench now for us the raging furnace of temptations, we pray you,* that we may unceasingly magnify you, Mother of God.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
O how the lawless and disobedient people, devising evil, made right the accursed and ungodly man and condemned the righteous, the Lord of glory, to the tree! Worthily, we magnify him!
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
O Saviour, innocent Lamb, taking away the sins of the world, risen on the third day, we glorify you, together with the Father and your divine Spirit; acknowledging you as God, we magnify you, the Lord of glory.
Glory… Now…
Save your people, Lord, whom you purchased with your precious blood. Grant strength to the king against his enemies, Lover of man, and bestow peace on your churches through the prayers of the Mother of God.
Katavasia: Let every mortal born on earth,* radiant with light, in spirit leap for joy;* and let the host of the angelic powers* celebrate and honour the holy feast of the Mother of God,* and let them cry:* Rejoice! Pure and blessed Ever-Virgin, who gave birth to God.
Small Litany
Holy is the Lord
Hymn of Light
When Mary Magdalene said they have carried away my Lord,* Peter and the other disciple whom Jesus loved hastened to the grave.* They both came and found the wrappings inside the tomb,* and the cloth, which was on His head, lying aside.* The disciples remained silent until they truly beheld Christ.
Glory… Now…
O most merciful Christ,* You performed wondrous deeds for my sake.* You were born of a virgin Maiden in a manner beyond description;* You suffered the crucifixion and death;* and You rose in glory, releasing our nature from death.* Therefore, glory to Your majesty and power, O Christ.
Praises
Stichera of the Praises, Tone 1
We sing the praise of Your saving Passion, O Christ,* and we glorify Your Resurrection.
Having endured the Cross,* and destroyed death* and risen from the dead,* grant peace to our lives, O Lord,* as You alone are All-powerful.
Having despoiled Hades* and raised mankind by Thy Resurrection, O Christ, ** grant that with pure hearts we may praise and glorify Thee.
As we glorify Your divine condescension,* we praise You, O Christ:* For You were born of a Virgin,* yet You were not separated from the Father;* as man You suffered and willingly endured the Cross;* arising from the grave, as though coming forth from Your bridal chamber,* that You might save the world.* O Lord, glory be to You!
Tone 6
Having carefully considered the whole knowledge of the soul in the Holy Spirit,* the venerable, glorified, and all-holy Fathers* inscribed in the divine writing the honourable and heavenly Canon* in which they clearly teach that the Word is co-eternal and consubstantial with the Father.* Thus, they follow without error the teachings of the Apostles.
Having carefully considered the whole knowledge of the soul in the Holy Spirit,* the venerable, glorified, and all-holy Fathers* inscribed in the divine writing the honourable and heavenly Canon* in which they clearly teach that the Word is co-eternal and consubstantial with the Father.* Thus, they follow without error the teachings of the Apostles.
When the holy preachers of Christ* fully received the light from the Holy Spirit,* they spoke with divine insight,* with few but deeply meaningful words inspired from above,* bringing to the front the evangelical doctrines* and traditions of true worship.* When these were clearly revealed to them from on high,* they were enlightened* and thus established the faith from God.
Truly the divine shepherds were favoured servants of God* and honoured preachers of the divine Word.* They were indeed the true shepherds;* and having now been justly angered,* in a judgment of truth, they expelled from the perfection of the Church* all those devouring and destructive wolves.* They cast them down with the power of the Spirit.* The unbelievers fell prey to great affliction.
Tone 8, Glory…
When the holy Fathers gathered from the ends of the world,* they believed in one substance and one nature* of the Father, Son, and Holy Spirit.* They delivered plainly to the Church the mystery of discoursing in theology.* Therefore, we honour them in faith and bless them, saying:* What a divine army, O God-inspired soldiers of the camp of the Lord.* O most brilliant luminaries in the heavens,* you mighty towers of the mystical Sion,* you scented flowers of Paradise,* the golden lights of the Word,* the pride and delight of the whole universe,* intercede unceasingly for our souls.
Tone 2, Now…
You are truly most blessed, O virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* Hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, Death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who finds in this your good pleasure. Glory to You!
Great Doxology
Trisagion Prayers
Troparion, Tone 2
Today salvation has come to the world.* Let us sing to Him who is risen from the tomb,* the Author of Life who has crushed Death by his death* and bestowed on us victory and great mercy.
Insistent Litany
Litany of Supplication
Great Dismissal
DIVINE LITURGY
Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 1: Though the stone was sealed by the Judeans,* and soldiers guarded Your most pure body,* You arose, O Saviour, on the third day,* and gave life to the world.* And so the heavenly powers cried out to You, O Giver of Life:* Glory to Your resurrection, O Christ!* Glory to Your kingdom!* Glory to Your saving plan,* O only Lover of mankind.
Troparion, Tone 8: Christ our God, You are glorified above all,* You established our fathers as beacons on earth* and through them guided all of us to the true faith.* Glory to You, most compassionate Lord.
Kontakion, Tone 1: You arose in glory from the tomb* and with Yourself You raised the world.* All humanity acclaims You as God,* and death has vanished.* Adam exults, O Master,* and Eve, redeemed now from bondage, cries out for joy:* “You are the One, O Christ, Who offer resurrection to all.”
Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.
Kontakion, Tone 6: The Son who ineffably shone from the Father* was born two-fold of nature from a woman.* Beholding Him, we do not reject the image of His form;* but depicting it, we revere it faithfully.* Therefore the Church, holding the true faith,* kisses the icon of Christ’s becoming man.
Now and forever and ever. Amen.
Theotokion, Tone 6: Undaunted patroness of Christians,* O steadfast intermediary with the Creator,* turn not away from the suppliant voices of sinners,* but in your kindness come to help us who cry out to you in faith.* Be quick to intercede, make haste to plead,* for you are ever the patroness of those who honour you, O Mother of God.
Prokeimenon, Tone 1
Blessed are You, Lord God of our fathers,* and praised and glorified is Your Name forever.
verse: For You are righteous in everything that You have done to us. (Daniel 3:26-27)
Epistle: Hebrews 13:7-16 (NRSV)
Brothers and Sisters, remember your leaders, those who spoke the word of God to you; consider the outcome of their way of life, and imitate their faith. Jesus Christ is the same yesterday and today and forever. Do not be carried away by all kinds of strange teachings; for it is well for the heart to be strengthened by grace, not by regulations about food, which have not benefited those who observe them. We have an altar from which those who officiate in the tent have no right to eat. For the bodies of those animals whose blood is brought into the sanctuary by the high priest as a sacrifice for sin are burned outside the camp. Therefore Jesus also suffered outside the city gate in order to sanctify the people by his own blood. Let us then go to him outside the camp and bear the abuse he endured. For here we have no lasting city, but we are looking for the city that is to come. Through him, then, let us continually offer a sacrifice of praise to God, that is, the fruit of lips that confess his name. Do not neglect to do good and to share what you have, for such sacrifices are pleasing to God.
Alleluia, Tone 1
verse: The God of gods, the Lord, spoke and summoned the earth from the rising of the sun to its setting.
verse: Gather to Him His devout ones, who with sacrifice make covenant with Him. (Psalm 49:1,5)
Gospel: John 17:1-13 (NRSV)
At that time Jesus looked up to heaven and said, “Father, the hour has come; glorify your Son so that the Son may glorify you, since you have given him authority over all people, to give eternal life to all whom you have given him. And this is eternal life, that they may know you, the only true God, and Jesus Christ whom you have sent. I glorified you on earth by finishing the work that you gave me to do. So now, Father, glorify me in your own presence with the glory that I had in your presence before the world existed.
“I have made your name known to those whom you gave me from the world. They were yours, and you gave them to me, and they have kept your word. Now they know that everything you have given me is from you; for the words that you gave to me I have given to them, and they have received them and know in truth that I came from you; and they have believed that you sent me. I am asking on their behalf; I am not asking on behalf of the world, but on behalf of those whom you gave me, because they are yours. All mine are yours, and yours are mine; and I have been glorified in them. And now I am no longer in the world, but they are in the world, and I am coming to you. Holy Father, protect them in your name that you have given me, so that they may be one, as we are one. While I was with them, I protected them in your name that you have given me. I guarded them, and not one of them was lost except the one destined to be lost, so that the scripture might be fulfilled. But now I am coming to you, and I speak these things in the world so that they may have my joy made complete in themselves.
Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens,* praise Him in the highest.* Rejoice in the Lord, O you just;* praise befits the righteous.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 148:1)
Неділя 18-та, cвятих отців Сьомого Вселенського Собору. Свв. мчч. Прова, Тараха й Андроніка. Прп. Косми Святоградця, єп. Маюмського і творця канонів
Пам’ять св. Мартина Милостивого, єп. Турського. 12 жовтня
ВЕЧІРНЯ
Блажен муж співаємо
Стихири
Стих: Ви́веди з в’язни́ці мою́ ду́шу,* щоб дя́кувати І́мені Твоє́му.
(г. 1): Вечі́рні на́ші молитви́* прийми́, святи́й Го́споди,* і дай нам відпу́щення гріхі́в,* Ти бо єди́ний* у сві́ті появи́в воскресі́ння.
Стих: Мене́ обсту́плять пра́ведники,* бо Ти добро́ мені́ вчи́ниш.
Оточі́ть, лю́ди, Сіо́н* і обнімі́ть його́,* і відда́йте сла́ву в ньо́му Воскре́слому з ме́ртвих,* бо Він Бог наш, що ви́зволив нас* з беззако́ння на́шого.
Стих: З глиби́н взива́ю до Те́бе, Го́споди,* Го́споди, почу́й мій го́лос.
Прийді́ть, лю́ди, заспіва́ймо,* і поклоні́мся Христо́ві,* прославля́ючи Його́ з ме́ртвих воскресі́ння,* бо Він Бог наш, що ви́зволив світ* від споку́си воро́жої.
Стих: Неха́й бу́дуть Твої́ ву́ха ува́жні,* до го́лосу бла́гання мого́.
Звеселі́ться небеса́, загримі́ть осно́ви землі́,* го́ри ве́село співа́йте!* Ось бо Еммануї́л на́ші гріхи́ на хресті́ приби́в,* пода́вши життя́, умертви́в смерть,* і, як людинолю́бний, Ада́ма воскреси́в.
Стих: Коли́ Ти, Го́споди, зважа́тимеш на беззако́ння, то хто всто́їться, Го́споди.* Та в Те́бе є проще́ння.
(г. 6, подібний: Хто Твою, Спасе, ризу роздер): Чесні Собори отців у різний час склали правила, а патріарх Герман Новий усі їх воєдино добре з’єднав, зберігши й записавши усі догмати, які ці невсипущі молитвеники виклали перед Господом на спасіння пастві та пастирям.[ЮП]
Стих: За́для І́мени Твого́ наді́юсь на Те́бе, Го́споди, наді́ється душа́ моя́ на сло́во Твоє́;* наді́ється душа́ моя́ на Го́спода.
Закону писання поклало чесну седмицю для людей єврейських, що дотримувалися закону і служили йому, так і отці, зібравшись на Сьомому Соборі повелінням Божим в шість днів усе сотворили, а сьомий благословили, чеснішим його сотворивши, виклавши незмінні основи віри.[ЮП]
Стих: Від ра́нньої сторо́жі до но́чі від ра́нньої сторо́жі* неха́й упова́є Ізра́їль на Го́спода.
Блаженні отці, ви ясно передали вчення про Тройцю, Яка є причиною речей і всього світу буття; Третій і Четвертий Собори, як чотири стихії, таїну сформулювали словом, відкинули порушників православного вчення, Тройцю пояснили, Яка сотворила світ[ЮП]
Стих: Бо в Го́спода ми́лість і відку́плення вели́ке в Ньо́го;* Він ви́зволить Ізра́їля від усьо́го беззако́ння його́.
Пророк Єлисей, щоб повернути життя єдиному сину служниці, дуже зігнувся нахилився над ним сім разів з молитвою; і цим як пророк провістив ваші Собори, які піднесли умертвлення Божественного Слова, умертвивши Арія і його послідовників.[ЮП]
Стих: Хвалі́те Го́спода всі наро́ди!* Прославля́йте Його́ всі лю́ди!
Хто Твою, Спасе,* ризу роздер?* – Арій, – сказав Ти,* – який розділив однодостойне начало Тройці.* Він заперечив, що Ти – один із Тройці.* Він і Несторія навчив не признавати Богородицю.* Але Собор у Нікеї проголосив Тебе, Господи, Сином Божим,* співпрестольним з Отцем і Духом.
Стих: Вели́ке бо до нас Його́ милосе́рдя,* і ві́рність Го́спода пові́ки.
Безумний Арій розділив одноістотність Пресвятої Тройці* на три нерівні і різні природи.* Тому богоносні Отці самочинно зійшлись,* палаючи ревністю Іллі тесвітянина,* і духовним мечем посікли ганебного богохульника,* як Дух їм підказав.
Слава (г. 6): Прославмо нині богоносних Отців* таїнственні сурми Духа,* що виконали в Церкві гармонійну богословську пісню:* про Тройцю єдину і незмінну природою і Божеством.* Вони – переможці Арія і захисники православ’я* – моляться завжди до Господа,* щоб помилував душі наші.
І нині (догмат, г. 1): Просла́вмо Марі́ю Ді́ву:* Всесві́тню сла́ву, що ви́йшла від люде́й* і породи́ла Го́спода,* небе́сні две́рі, а́нгельську пі́сню і ві́рних окра́су.* Вона́ бо ста́ла не́бом і хра́мом Божества́;* вона́ зни́щила перегоро́ду ворожне́чі,* установи́ла мир і відкри́ла ца́рство.* Тож, ма́ючи в ній опо́ру ві́ри,* ми здобу́ли оборо́нця − Го́спода, що народи́вся з не́ї.* О́тже кріпі́ться, Бо́жі лю́ди, кріпі́ться,* бо Він перемо́же, як всемогу́тній.
Читання
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги Буття читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Як же Аврам почув, що його братанича взято в полон, озброїв своїх вправних слуг, що народилися в його домі, числом триста вісімнадцять, і погнався за тими аж до Дану. Вночі він із слугами, окремими загонами, вдарив на них, розбив їх і гнався за ними аж до Хови, що на північ від Дамаску. Він відібрав усе майно, а й Лота, свого братанича, з його добром, і привів назад, також і жінок з людьми. Коли ж він, розбивши Кедорлаомера з царями, які були з ним, повертався назад, цар Содому вийшов йому назустріч у Шаве-долину, себто в Царську долину. А Мелхіседек, цар Салему, виніс хліб і вино – він був священик Бога Всевишнього – поблагословив його й мовив: Хай благословен буде Аврам Богом Всевишнім, що сотворив небо й землю. Благословен хай буде Бог Всевишній, що видав ворогів твоїх тобі в руки! І дав йому (Аврам) десяту частину з усього. (Бт. 14, 14-20)
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги Второзаконня читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Оце даю вам край у ваше посідання; йдіть і займіть землю, про яку клявся Господь батькам вашим, Авраамові, Ісаакові та Яковові, що дасть їм і потомкам їхнім. Того часу промовив я до вас: Не здолаю я один узяти на себе ваші тягарі. Господь, Бог ваш, намножив вас так, що ви оце нині численні, як зорі небесні. Нехай Господь, Бог батьків ваших, додасть до вас тисячу разів стільки, скільки вас є, і благословить вас, як обіцяв вам. Отож, я й узяв головних із ваших поколінь, людей мудрих та досвідчених, і настановив їх головами над вами, тисяцькими, соцькими, п’ятдесяцькими й десяцькими та правителями ваших поколінь. Того ж самого часу я дав і суддям вашим такий наказ: Вислуховуйте справи ваших братів і судіть справедливо між будь-ким і його братом та чужинцем. Коли судите, не зважайте на лице; вислухайте так малого, як і великого; нікого не страхайтеся, бо суд – Божий. А коли справа для вас занадто тяжка, передайте її мені, я її вислухаю. (Втор. 1, 8-11; 15-17)
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги Второзаконня читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Гляди! Небо й небеса небес, земля й усе, що на ній, усе належить до Господа, Бога твого. А все ж таки прихилився Господь до твоїх батьків, щоб їх полюбити, і вибрав вас, їхніх пізніших потомків, з-поміж усіх народів, як оце нині й сталося. Обріжте ж ваше необрізане серце й ваш карк нехай більше не буде впертим! Бо Господь, Бог ваш, Бог над богами й Господь над володарями, Бог великий, могутній і страшний, що не зважає на особу й не бере дарунків, що творить суд сироті й удовиці та милує чужинця, даючи йому хліб і одежу. А любіть і ви чужинця, бо ви самі були чужинцями в Єгипетській землі. Господа, Бога твого, бійся, йому служи, його держись, його ім’ям клянись. 21 Він твоя слава, він – Бог твій, який для тебе виконав ті великі і страшні речі, що їх ти бачив на власні очі. (Втор. 10, 14-21)
Стихири на стиховні
(г. 1): Стражда́ннями Твої́ми, Хри́сте,* ми ви́зволились від стражда́нь,* і Твої́м воскресі́нням ми звільни́лися від тлі́ння:* Го́споди, – сла́ва Тобі́!
Стих: Госпо́дь царю́є,* у ве́лич Він зодягну́вся. (Пс. 92,1)
Неха́й раді́є створі́ння, неха́й веселя́ться небеса́,* наро́ди неха́й пле́щуть рука́ми з ра́дости.* Бо Христо́с, наш Спаси́тель, приби́в на́ші гріхи́ на хресті́,* подола́в смерть, життя́ нам дарува́в* і на́шого праотця́ Ада́ма упа́лого воскреси́в,* як Людинолю́бець.
Стих: Бо Він утверди́в вселе́нну,* і вона́ не захита́ється. (Пс. 92,1)
Бу́вши недося́жним царе́м не́ба і землі́,* із-за Твого́ людинолю́б’я Ти доброві́льно розп’я́вся.* Ад, стрі́нувши Тебе́ внизу́, засмути́вся,* але́ ду́ші пра́ведників, прийня́вши Тебе́, зраді́ли* і Ада́м, поба́чивши Тебе́, Творця́, в підзе́мнім сві́ті – воскре́снув.* О, чу́до! Як же то Життя́ всіх зазна́ло сме́рти?* Бо Ти бажа́в просвіти́ти світ, що кли́че й промовля́є:* Воскре́слий з ме́ртвих, Го́споди, сла́ва Тобі́!
Стих: До́мові Твоє́му, Го́споди,* нале́жить свя́тість на до́вгі лі́та. (Пс. 92,5)
Мироно́сиці жінки́, несучи́ ми́ро,* поспі́шно і з рида́нням прийшли́ до Твого́ гро́бу* і, не знайшо́вши пречи́стого ті́ла Твого́,* від а́нгела дові́далися про нове́ й пресла́вне чу́до,* та й говори́ли апо́столам: Воскре́с Госпо́дь,* яки́й дає́ сві́тові вели́ку ми́лість.
Слава і нині: Ось і спо́внилось проро́цтво Іса́ї:* Ді́ва породи́ла і не́ю залиши́лась по наро́дженні, як і рані́ше,* бо Бог народи́вся, тому́ й зміни́в зако́н приро́ди.* Тож, Богома́ти, не погорди́ молі́ннями твої́х слуг,* що їх у хра́мі твої́м прино́сять,* але́ як та, що но́сить на свої́х рука́х Милосе́рдного,* зми́луйся над твої́ми слу́гами і моли́,* щоб спасли́ся ду́ші на́ші.
Тропарі
(г. 1): Хоч ка́мінь запеча́тали юде́ї* і во́їни стерегли́ пречи́сте ті́ло Твоє́,* воскре́с Ти на тре́тій день, Спа́се,* дару́ючи сві́тові життя́.* Ра́ди цьо́го си́ли небе́сні взива́ли до Те́бе, Життєда́вче:* Сла́ва воскресі́нню Твоє́му, Хри́сте,* сла́ва ца́рству Твоє́му,* сла́ва про́мислові Твоє́му,* єди́ний Людинолю́бче.
(г. 8): Препрославлений Ти, Христе Боже наш,* світила на землі – отців наших оснував Ти* і ними до істинної віри всіх нас направив Ти.* Багатомилосердний, слава Тобі.
І нині: Ти́, Милосе́рдний, що за́для нас народи́вся з Ді́ви,* ви́терпів розп’я́ття і сме́ртю смерть подола́в* і, як Бог, появи́в воскресі́ння,* не погорди́ ти́ми, що їх ти ство́рив руко́ю своє́ю.* Пока́жи, Милости́вий, своє́ людинолю́бство,* прийми́ Богоро́дицю, що тебе́ породи́ла й мо́литься за нас,* і спаси́, Спа́се наш, люде́й зневі́рених.
УТРЕНЯ
Священник: Слава святій, одноістотній, животворчій і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амі́нь.
Сла́ва во ви́шніх Бо́гу, і на землі́ мир,* в лю́дях благоволі́ння. (3 р.)
Го́споди, гу́би мої́ відкри́й,* і уста́ мої́ сповістя́ть хвалу́ Твою́. (2 р.)
Шестипсалм’я
Псалом 3 (У понеділок)
О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.
Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».
Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.
Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.
Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.
Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.
Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.
У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.
Псалом 37 (У вівторок)
О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.
Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.
Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.
Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.
Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.
Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.
Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.
Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.
О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.
Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.
Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.
І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.
Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.
Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.
На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.
Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.
Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.
Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.
А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.
І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.
Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.
Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.
Псалом 62 (У середу)
Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.
Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.
Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.
Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.
Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.
Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.
Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.
Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.
Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.
Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.
Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.
А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3 р.)
Господи, помилуй. (3 р.)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Псалом 87 (У четвер)
Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.
Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.
Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.
Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.
Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.
Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.
Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.
Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.
Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.
Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?
Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій − твою вірність?
Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?
Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.
Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?
Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій − і умліваю.
Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.
Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.
Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.
Псалом 102 (У п’ятницю)
Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє − його святе ім’я.
Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.
Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.
Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.
Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.
Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.
Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.
Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.
Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.
Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.
Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.
Як далеко схід від заходу,* так віддалив він від нас злочинства наші.
Як батько милосердиться над синами,* так милосердиться Господь над тими, що його бояться.
Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.
Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, і мов квітка в полі.
Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.
Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.
І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.
Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.
Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.
Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.
Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!
Псалом 142 (У суботу й неділю)
О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.
І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.
Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.
Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.
Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.
До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.
Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.
Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.
Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.
Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.
Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.
І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)
Під час рецитування псалмів, священник читає потиху перед св. дверми оці молитви:
Утренні молитви
Велика єктенія
У мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасення їх Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Благодаримо Тебе, Господи, Боже наш, що підняв нас із постелі нашої і вклав в уста наші слово хвали, щоб поклонятися і призивати ім’я Твоє святе. Ми умоляємо Твоє милосердя, яке Ти завжди виявляв у нашому житті. Пошли поміч свою людям, що стоять перед лицем святої слави Твоєї і дожидають від Тебе багатої милости; і дай нам, що зо страхом і любов’ю завжди Тобі служимо, хвалити несказанну Твою доброту.]
Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Бог Господь… (Пс. 117), глас 1
Бог – Госпо́дь, і яви́вся нам; благослове́н, хто йде в ім’я́ Госпо́днє.
Стих: Прославля́йте Го́спода, бо Він до́брий, бо ми́лість Його́ ві́чна.
Стих: Вони́ навко́ло обступи́ли мене́, але́ я ім’я́м Госпо́днім перемо́жу їх.
Стих: Я не вмру, а жи́тиму і розка́зуватиму про діла́ Госпо́дні!
Стих: Ка́мінь, яки́м зне́хтували будівни́чі, став головни́м на ро́зі. Від Го́спода це ста́лось, і ди́вне воно́ в оча́х на́ших.
Тропарі
(г. 1): Хоч ка́мінь запеча́тали юде́ї* і во́їни стерегли́ пречи́сте ті́ло Твоє́,* воскре́с Ти на тре́тій день, Спа́се,* дару́ючи сві́тові життя́.* Ра́ди цьо́го си́ли небе́сні взива́ли до Те́бе, Життєда́вче:* Сла́ва воскресі́нню Твоє́му, Хри́сте,* сла́ва ца́рству Твоє́му,* сла́ва про́мислові Твоє́му,* єди́ний Людинолю́бче. (2 р.)
(г. 8): Препрославлений Ти, Христе Боже наш,* світила на землі – отців наших оснував Ти* і ними до істинної віри всіх нас направив Ти.* Багатомилосердний, слава Тобі.
І нині: Ти́, Милосе́рдний, що за́для нас народи́вся з Ді́ви,* ви́терпів розп’я́ття і сме́ртю смерть подола́в* і, як Бог, появи́в воскресі́ння,* не погорди́ ти́ми, що їх ти ство́рив руко́ю своє́ю.* Пока́жи, Милости́вий, своє́ людинолю́бство,* прийми́ Богоро́дицю, що тебе́ породи́ла й мо́литься за нас,* і спаси́, Спа́се наш, люде́й зневі́рених.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Від ночі лине дух наш до Тебе, Боже, бо світлом є повеління Твої. Навчи нас, Боже, правди Твоєї, заповідей Твоїх і виправдань Твоїх. Просвіти наші духовні очі, щоб ми не заснули в гріхах на смерть. Віджени всяку мряку від сердець наших, даруй нам сонце правди і охорони життя наше знаменням і печаттю Святого Твого Духа. Направ стопи наші на шлях мирний, дай нам бачити ранішній день у радості, щоб ми Тобі засилали ранішні молитви.]
Священник: Бо Твоя є влада і Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Перший сідальний
(г. 1): Воїни, які стерегли твого гробу, Спасе,* обмертвіли від сяйва твого ангела,* що з’явився і звістив жінкам воскресіння.* Тому славимо тебе, переможця тлінности,* і припадаємо до тебе, воскреслого з гробу,* єдиного Бога нашого.
Слава і нині: Ми, що прибігаємо з любов’ю до твоєї доброти,* визнаємо тебе як Божу матір* і після родження справжню Діву,* бо в тобі ми, грішні, маємо заступницю;* в тобі, єдиній і всенепорочній,* ми знайшли в напастях спасіння.
Відтак читець читає другу чергову катизму, диякон виголошує другу малу єктенію:
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Боже й Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти підніс нас з постелі нашої і зібрав на годину молитви. Дай нам ласку відкрити уста наші і прийми наші подяки, що в наших силах, і навчи нас установ Твоїх. Бо молитися як слід не вміємо, якщо Ти, Господи, святим Твоїм Духом не навчиш нас. Тому молимося Тобі: Даруй і прости, якщо ми згрішили аж до теперішньої години словом або ділом, або думкою, добровільно або недобровільно. Бо коли на провини будеш дивитися, Господи, Господи, то хто встоїться, бо в Тебе є прощення. Ти один святий, допоміжник сильний, захисник життя нашого, і Тебе ми завжди оспівуватимемо.]
Священник: Бо Ти благий і людинолюбний Бог – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Другий сідальний
(г. 1): Жінки, що вдосвіта прийшли до гробу,* побачивши явління ангелів, затремтіли;* їх здивувало чудо, бо з гробу засяяло Життя.* Тому, пішовши, звістили учням воскресіння:* що Христос, як єдиний кріпкий і могутній, ад полонив,* і підняв з собою всіх зотлілих,* знищивши хрестом страх перед засудом.
Слава і нині: Маріє, честигідне Владики пристановище!* Піднеси нас упалих у пропасть тяжкої зневіри,* провин і пригноблення,* бо ти для грішників спасіння і допомога,* і сильна оборона, та й спасаєш слуг твоїх.
Полієлей
Хваліте ім’я Господнє, хваліте, слуги Господні Алилуя (3 р.).
Ви, що стоїте у храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого. Алилуя (3 р.).
Господи, ім’я твоє повіки, і пам’ять твоя, о Господи, від роду й до роду. Алилуя (3 р.).
Благословенний Господь із Сіону, що перебуває в Єрусалимі. Алилуя (3 р.).
Хваліте Господа, бо він добрий, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
Розстелив землю над водами, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
І визволив від наших гнобителів, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
Прославляйте Бога небесного, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
Ангельський хор
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Ангельський хор здивувався,* бачивши до мертвих зарахованим тебе, Спасе,* що силу смерти знищив, і з собою Адама підняв* та з аду всіх визволив.
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Нащо миро* зі сльозами, Учениці, жалібно змішуєте?* – запитав світлоносний ангел при гробі мироносиць.* Гляньте на гріб і зрозумійте,* що воскрес Спаситель з гробу.
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Рано на світанку* мироносиці поспішали до гробу твого, плачучи,* але з’явився їм ангел і прорік:* Пора голосіння минула, не плачте;* про воскресіння ж звістіть апостолам!
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Мироносиці – жінки,* що з миром прийшли до гробу твого, Спасе, ридали.* Ангел же їм сказав, мовивши:* Чому між мертвими живого шукаєте?* Він бо, як Бог, воскрес із гробу.
Слава: Поклонімось Отцю,* і його Сину, і Святому Духові,* Святій Тройці* в одній сутності,* з серафимами взиваючи:* Свят, свят, свят єси, Господи.
І нині: Життєдавця породивши, ти, Діво,* Адама з гріха визволила,* Єві радість замість смутку подала,* а відпалих від життя повернув до нього той,* що з тебе тіло прийняв – Бог і чоловік.
Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Від ночі лине дух наш до Тебе, Боже, бо світлом є повеління Твої на землі. Навчи нас у страсі Твоєму виконувати правду й добро, бо Тебе славимо як правдивого Бога нашого. Прихили вухо своє і вислухай нас, і пом’яни, Господи, тих, що є та що моляться з нами, всіх по імені, і спаси їх силою Твоєю. Благослови людей Твоїх і освяти спадкоємство Твоє: мир світові Твоєму даруй, церквам Твоїм, Священникам, владі, і всім людям.]
Священник: Бо благословилося ім’я Твоє і прославилося царство Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Іпакой, глас 1
Покаяння розбійника рай відчинило,* а плач мироносиць звістив радість,* що ти, Христе Боже, воскрес,* подаючи світові велику милість.
Степенна пісня, глас 1
Антифон 1
Коли скорблю, вислухай мій біль, Господи, – кличу до тебе.
В пустинників буває безперервне божественне бажання – бути здалеку від суєти світу.
Слава і нині: Святому Духові честь і слава, що належить Отцеві разом із Сином;* тому й оспівуємо Тройці єдину силу.
Антифон 2
На гори Твоїх законів возніс Ти мене, – просвіти і чеснотами, Боже, щоб я оспівував Тебе.
Десною Твоєю рукою взявши, Ти, Слове, захисти мене, збережи, щоб вогонь мене не обпалив гріховний.
Слава і нині: Святим Духом все творіння обновляється, до первобуття вертаючись; бо рівномогутній Він Отцю і Слову.
Антифон 3
Коли сказали мені: «Ходімо у двори Господні!», звеселився мій дух, зраділо і серце.
У домі Давидовім – страх великий; там бо, при престолах поставлених, судитимуться всі племена земні і народи.
Слава і нині: Святому Духові честь, поклоніння, слава і могутність, як і Отцеві, подобає, і як Синові – приноситься достойно; бо Тройця є Одиниця у єстві, але не в Особах.
Євангеліє
Будьмо уважні.
Священник: Мир всім.
Премудрість. Будьмо уважні.
Прокімен, глас 1
Псалом 11
Нині воскресну – мовить Господь; я дам спасіння тому, хто його прагне.
Стих: Слова Господні, слова чисті.
Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
[Скарбнице благ, джерело невисихаюче, Отче святий, чудотворче всесильний і вседержителю! Усі Тобі поклоняємося і Тобі молимося та Твої милості і Твої ласки призиваємо на поміч і на заступництво нашій смиренності. Пом’яни, Господи, слуг Твоїх, прийми від усіх нас ранішні моління, як кадило перед Тобою; ні одного з нас не вчини нездатним, але всіх нас зберігай ласками Твоїми. Пом’яни, Господи, тих, що чувають і співають на славу Твою і єдинородного Твого Сина і Бога нашого, і Святого Твого Духа. Будь їм помічником і заступником; прийми їх молитви на наднебесний і духовний Твій жертовник.]
Священник: Бо Ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Вірні на глас прокімена: Вся́ке диха́ння, неха́й хва́лить Го́спода.
Стих: Хвалі́те Бо́га у святи́ні Його́.
Стих: Хвалі́те Його́ у тверди́ні си́ли Його́.
І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молім.
Вірні: Го́споди, поми́луй (3 р.).
Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.
Священник: Мир всім!
Вірні: І ду́хові твоє́му.
Священник: Від Івана святого Євангелія читання.
Вірні: Сла́ва Тобі́, Го́споди, сла́ва Тобі́.
Будьмо уважні.
Священник сам читає Євангеліє.
У той час, першого дня тижня, Марія Магдалина прийшла до гробу вранці, як ще не розвиднілось; аж ось бачить, що камінь відкочено від гробу. Отож побігла вона і прийшла до Симона Петра й до іншого учня, якого Ісус любив, і каже їм: – Взяли Господа з гробу, і не знаємо, де його поклали. Пішов Петро й той інший учень, і приходять до гробу. Бігли вони обидва разом, та той інший учень біг швидше за Петра, тому й прибув до гробу перший. Нахилившися, він бачить – лежить плащаниця, однак, не ввійшов. Приходить тоді слідом за ним Симон-Петро і, ввійшовши до гробу, бачить, що лежить плащаниця, і хустка, що була на голові в нього; лежала ж вона не з плащаницею, а згорнена збоку, на іншому місці. Тоді ввійшов і той інший учень, який перший був прийшов до гробу, і побачив і увірував. Вони бо не знали ще Писання, що він мав воскреснути з мертвих. Тоді учні вернулися знову до себе додому. (Ів. 63 зач.; 20, 1-10)
Вірні: Сла́ва Тобі́, Го́споди, сла́ва Тобі́.
Воскресіння Христове
(г. 6): Воскресіння Христове бачивши,* поклонімось святому Господу Ісусові,* єдиному безгрішному.* Хресту твоєму поклоняємось, Христе,* і святе воскресіння твоє величаємо і славимо,* бо ти – Бог наш,* крім тебе іншого не знаємо,* ім’я твоє призиваємо.* Прийдіть, усі вірні,* поклонімось святому Христовому воскресінню,* це бо прийшла через хрест радість усьому світові.* Завжди благословляючи Господа,* славимо воскресіння його,* бо, розп’яття перетерпівши,* він смертю смерть переміг.
Псалом 50
Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.
Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.
Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.
Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;
То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.
Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.
Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.
Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.
Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.
Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.
Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.
Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.
Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.
Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.
Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.
Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.
Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.
Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.
Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.
Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.
Після 50-го псалма співаємо:
Сла́ва: (г. 6): Молитва́ми святи́х апо́столів,* милости́вий, очи́сти* бе́зліч гріхі́в на́ших.
І ни́ні: Ра́ди молито́в пречи́стої Богоро́диці,* милости́вий, очи́сти* бе́зліч гріхі́в на́ших.
Стих: Поми́луй мене́, Бо́же, з вели́кої ми́лости Твоє́ї,* і бага́тством щедро́т Твої́х очи́сти мене́ з беззако́ння мого́.
Воскрес Ісус із гробу,* як провістив,* подав нам життя вічне* і милість велику.
Єктенія
Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животворчого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотних, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і святих мучеників Прова, Тараха й Андроніка, преподобного отця нашого Косми Святоградця, єпископа Маюмського і творця канонів, пам’ять святого отця нашого Мартина Милостивого, єпископа Турського, і всіх cвяти́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.
Вірні: Господи, помилуй (12 р.).
[Господи, Боже наш! Ти за покаяння дарував людям відпущення, нам же, як образ пізнання і визнання гріхів, показав покаяння і прощення пророка Давида. Тож, Владико, помилуй з великої милости Твоєї нас, що в чимало великих гріхів впали, і по багатстві ласк Твоїх очисти беззаконня наші, бо перед Тобою згрішили ми, Господи, що невідомі й таємні речі серця людського знаєш, і єдиний Ти маєш владу прощати гріхи. Серце ж чисте вчини в нас і Духом владичним утверди нас, і радість спасіння Твого яви нам. Не відкинь нас від лиця Твого, але дозволь, як благий і людинолюбний, аж до останнього нашого віддиху появляти Тобі жертву справедливости й приноси на святих Твоїх жертовниках.]
Священник: Благодаттю, і щедротами, і людинолюб’ям єдинородного Сина Твого, з яким Ти благословенний, із пресвятим, і благим, і животворчим твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Канон
(Якщо скорочується Канон, перейди до Пісня Богородиці).
Пісня 1
Ірмос (г. 1): Твоя переможна правиця велично силою прославилась:* вона бо, Безсмертний, як всемогутня, противників стерла,* а ізраїльтянам у глибині новий шлях проклала.
Стих: Слава, Господи, святому воскресінню Твоєму.
Ти, що спочатку пречистими руками з пилу утворив мене Божественним чином, руки на хресті розпростер, із землі до Себе призиваючи тлінне моє тіло, що його від Діви прийняв.
Стих: Слава, Господи, святому воскресінню Твоєму.
Ти, що Божественним диханням душу в мене вдихнув, задля мене умертвіння перетерпів і душу смерті віддав, і від вічних кайданів мене визволивши і з Собою воскресивши, нетлінням прославив.
Слава і нині: Богородичний: Радуйся, Джерело благодаті; радуйся, Ліствице й Брамо небесна; радуйся Світильнику й Посудино золота і Горо нерозсічена, що породила світові Христа Життєдавця.
Пісня 3
Ірмос (г. 1): Єдиний, що знаєш істоти людської немочі, бо милостиво ти її образ прийняв,* підкріпи нас з висоти силою, щоб співати нам тобі Святий:* Одухотворений храме невимовної слави твоєї, Людинолюбче.
Стих: Слава, Господи, святому воскресінню Твоєму.
Богом моїм бувши, Ти, Милосердний, над упалим змилувався, і до мене зійти зволив, підніс мене розп’яттям Своїм, щоб взивав я до Тебе: «Свят Господь слави, незрівнянний в милосерді».
Стих: Слава, Господи, святому воскресінню Твоєму.
Життям іпостасним бувши, Ти, Христе, як Бог Милосердний, в мене тлінного зодягнувся; і в пил смерти зійшовши, Ти, Владико, знищив владу смерти, і з мертвих в третій день воскресши, мене в нетління зодягнув.
Слава і нині: Богородичний: Бога в утробі від Духа Пресвятого зачавши, Ти, Діво, неопалена залишилася, бо Тебе, що вогонь нестерпний прийняла, явно провістила законодавцеві Мойсеєві купина, яка палала неопалимо.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Господи, Боже наш, що сонну неміч забрав від нас і покликав нас візванням святим, щоб і вночі підносити руки наші і прославляти Тебе за справедливі Твої присуди. Прийми благання наші, моління, визнавання, нічні служби і даруй нам, Боже, віру бездоганну, надію впевнену, любов нелицемірну. Благослови наші входи й виходи, вчинки, слова, діла й думки; і дай нам дочекатися початку дня, нам, що хвалять й оспівують, і благословлять добрість Твоєї несказанної сили]
Священник: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Пісня 4
Ірмос (г. 1): Тебе, мов гору, благодаттю Божою покриту,* побачивши прозорливими очима, Авакум провістив,* що від тебе вийде Святий Ізраїлів, на спасіння наше й відновлення.
Стих: Слава, Господи, святому воскресінню Твоєму.
Хто цей Спаситель, що з Едома прийшов, вінець терновий носить, одіж багряну на собі має, на дереві висить? Це Святий Ізраїлів — на спасіння наше та оновлення.
Стих: Слава, Господи, святому воскресінню Твоєму.
Дивіться, люди непокірливі, і засоромтеся, той бо, що ви Його, як злочинця, повісити на хресті в Пилата нерозумно домагались, Боголіпно з гробу воскрес, силу смерти знищивши.
Слава і нині: Богородичний: За дерево життя Тебе, Діво, визнаємо, з Тебе бо вийшов не смертоносний для людей овоч поживи, а насолода вічного життя на спасіння нам, що Тебе славимо.
Пісня 5
Ірмос (г. 1): Просвітив ти, Христе, сяйвом твого приходу і хрестом освятив кінці світу;* просвіти ж світлом твого богорозуміння серця тих, що православно оспівують тебе.
Стих: Слава, Господи, святому воскресінню Твоєму.
Великого Пастиря овець і Господа деревом хреста нечестиві умертвили; але Він мертвих у аді, наче овець похованих, від влади смерти визволив.
Стих: Слава, Господи, святому воскресінню Твоєму.
Хрестом Твоїм Ти, Спасе, мир благовістив і полоненим визволення провістив, а володаря Божественним воскресінням Твоїм, Христе, осоромив, беззбройного, знеможеного його показавши.
Слава і нині: Борогодичний: Не погорди, Всехвальна, благаннями тих, що з вірою просять, а прийми й донеси їх, Пречиста, до Сина Твого, Сяйного Доброчинця Бога, в Тобі бо Заступницю маємо.
Пісня 6
Ірмос (г. 1): Обняла нас найглибша безодня, і нема Визволителя.* Уважають нас, як овець на заколення.* Спаси людей твоїх, Боже наш, бо ти для немічних сила й оновлення.
Стих: Слава, Господи, святому воскресінню Твоєму.
Гріхом первоствореного були ми, Господи, тяжко зранені, а зцілилися раною Твоєю, що нею Ти, Христе, за нас уранений був, Ти бо сила немічних і оновлення.
Стих: Слава, Господи, святому воскресінню Твоєму.
Ти, Всесильний Господи, нас із аду вивів, вбивши кита ненажерливого, Твоєю владою його силу знищивши, Ти бо життя, і світло, і воскресіння.
Слава і нині: Богородичний: Радіють Тобою, Діво Пречиста, праотці нашого роду, через Тебе повернувши рай, що його через провину позбулися були; Ти бо до Різдва і породивши чиста єси.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Благодаримо Тебе, Господи, Боже спасіння нашого, бо ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялися величному імені твоєму. Тому молимо тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати тобі розумно й молитися безупинно та в страсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христа твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і круши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів.]
Священник: Бо Ти цар миру і Спас душ наших – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Кондак (г. 1): Воскре́с Ти як Бог із гро́бу у сла́ві* і світ із Собо́ю воскреси́в,* і людське́ єство́ як Бо́га оспі́вує Тебе́,* і смерть ще́зла.* Ада́м же лику́є, Влади́ко,* і Є́ва ни́ні, від у́зів визволя́ючись, ра́дується, взива́ючи:* Ти, Хри́сте, Той, Хто всім подає́ воскресі́ння.
Пісня 7
Ірмос (г. 1): Тебе, Богородице, ми вірні визнаємо як полум’я духовне,* бо, як трьох юнаків спас Всевишній, так і цілий світ обновив, у твоєму лоні,* хвальний і преславний Бог батьків наших.
Стих: Слава, Господи, святому воскресінню Твоєму.
Затряслася земля, сховалося сонце, і світло померкло, розірвалась церковна завіса, каміння розпалося, бо на хресті висить Праведник, Хвальний отців Бог і Препрославлений.
Стих: Слава, Господи, святому воскресінню Твоєму.
За нас із волі Своєї безпомічний бувши і між мертвими поранений, Ти, Превозносимий, визволив і могутньою рукою всіх із Собою воскресив, Хвальний Отців Боже і Препрославлений.
Слава і нині: Богородичний: Радуйся, Джерело води завжди цілющої; радуйся, Раю насолоди; радуйся Стіна вірних; радуйся, Неневісна; радуйся, всього світу Радосте. Через Тебе засяяв нам хвальний отців Бог і Препрославлений.
Пісня 8
Ірмос (г. 1): Юнаки ізраїльські в печі, мов у горні, ясніше від золота засяяли красою побожности,* співаючи: Благословіть, усі створіння Господні Господа, і прославляйте його по всі віки.
Стих: Слава, Господи, святому воскресінню Твоєму.
Слово Боже, Ти з волі Своєї все твориш і перетворюєш, тінь смертну в життя вічне стражданням Твоїм обертаєш. Тебе невпинно всі ми, творіння, як Господа, в піснях хвалимо і прославляємо по всі віки.
Стих: Слава, Господи, святому воскресінню Твоєму.
Ти, Христе, знищив муки і страждання в вороттях і твердинях адових, на третій день із гробу воскресши. Тебе невпинно всі творіння, як Господа, в піснях хвалять і прославляють по всі віки.
Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа завжди, нині і повсякчас і на віки віків.
Богородичний: Ту, що безсіменно і надприродно від Божого сяйва дорогоцінну перлину — Христа народила, в піснях прославмо, промовляючи: «Благословіте, всі творіння, Господа, в піснях хваліть й прославляйте по всі віки».
Пісня Богородиці
Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.
Вірні: Величає душа моя Господа,* і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм.
Чеснішу від херувимів,* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо. (після кожного стиха).
Бо він зглянувся на покору слугині своєї,* ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.
Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе ім’я його.* Милосердя його з роду в рід на тих, які бояться його.
Він виявив потугу рамени свого,* розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.
Могутніх скинув з престолів, підняв угору смиренних;* наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.
Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,* як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки.
Пісня 9
Ірмос (г. 1): Образ чистого народження твого появила неопалима купина,* тож нині молимось: Погаси розпалену на нас піч напастей,* щоб ми невпинно тебе, Богородице, величали.
Стих: Слава, Господи, святому воскресінню Твоєму.
Як же то колись безбожні і непокірливі люди,* змовившись, виправдали гордого нечестивця,* а праведника, Господа слави, засудили на хрест?* Його ж ми достойно величаємо.
Стих: Слава, Господи, святому воскресінню Твоєму.
Спасе, агнче непорочний, що взяв на себе гріхи світу!* Тебе, що воскрес на третій день,* разом з Отцем і твоїм божественним Духом прославляємо,* і як Господа слави, роздумуючи, величаємо.
Слава і нині: Богородичний: Спаси, Господи, людей твоїх, що їх придбав ти святою своєю кров’ю,* даючи благовірному народові перемогу над ворогами,* а Церквам твоїм спокій, задля молитов Богородиці, Людинолюбче.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Боже, Боже наш! Ти сотворив розумні й духовні сили Своєю волею. Тебе просимо й Тобі молимося: Прийми наші посильні величання з усіма Твоїми творіннями і збагати щедрими даруваннями Твоєї ласки. Бо перед Тобою згинається всяке коліно: на небі, на землі й під землею, і все, що живе, і все створіння оспівує неосяжну Твою славу, бо Ти Бог правдивий і вельми милостивий.]
Священик: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
«Свят Господь Бог наш» на глас прокімена.
Свят Господь Бог наш.
Стих: Возносіте Господа Бога нашого.
Стих: І поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо святе воно.
Світильний
Взяли Господа! – сказала Марія.* І побігли на гріб Симон-Петро та інший учень Христовий, якого він любив.* Прибігли обидва і знайшли лиш похоронні покривала, що в середині лежали,* а хустка з голови – окремо від них. Тому знову замовкли, доки не побачили Христа.
Слава і нині: Велике і преславне вчинив Ти мене ради,* Христе мій многомилостивий!* Бо від Діви пречистої Ти народився невимовно і прийняв хрест;* витерпівши смерть, Ти воскрес у славі* й визволив від смерти нашу природу.* Слава, Христе, славі Твоїй; слава і Твоїй силі.
Хвалитні
Псалом 148
Два перших стихи хвалитних на глас 1:
Усе, що живе, нехай хвалить Господа.* Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.* Тобі належить пісня, о Боже.
Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.* Тобі належить пісня, о Боже.
Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.
Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.
Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.
Поставив їх на віки віків* і дав закон, що не перейде.
Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;
Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;
Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;
Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;
Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;
Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.
Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.
Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.
Псалом 149
Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.
Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.
Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.
Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.
Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.
Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.
Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.
Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.
Стихири
Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.
(г. 1): Оспівуємо, Христе,* твої спасенні страждання* і прославляємо твоє воскресіння.
Псалом 150
Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.
Ти, що хрест витерпів і смерть подолав* та й воскрес із мертвих,* тихомирним учини наше життя, Господи,* як єдиний всемогутній.
Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.
Твоїм воскресінням, Христе,* ти полонив ад і воскресив людину,* тож сподоби нас чистим серцем* тебе оспівувати і прославляти.
Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.
Прославляючи твій божественний прихід,* оспівуємо тебе, Христе,* бо ти народився від Діви і лишився нерозлучний від Отця,* постраждав як чоловік і добровільно витерпів хрест.* Ти воскрес із гробу, немов з весільної світлиці,* щоб спасти світ.* Господи, – слава тобі!
Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.
Коли ти дав себе прибити на хреснім дереві,* тоді й згинуло вороже панування.* Створіння похитнулось зі страху перед тобою* і ад був полонений твоєю владою,* бо ти вивів з гробів померлих* і відкрив рай розбійникові.* Христе Боже наш, – слава тобі!
Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.
Гірко плачучи, побожні жінки прийшли до твого гробу,* але знайшовши гріб відкритим* і пізнавши від ангела нове й преславне чудо,* звідомили апостолів: Воскрес Господь* і подав світові велику милість.
Стих: Воскресни, Господи Боже мій, нехай піднесеться рука твоя;* не забудь убогих твоїх ніколи.
Христе Боже, поклоняємось твоїм божественним ранам* і твоєму владичному священнодіянню в Сіоні,* яке збулося в кінці віків божеським явлінням;* бо тих, що в темряві спали, просвітило Сонце правди,* направляючи на світло невечірнє.* Господи, – слава тобі!
Стих: Хвалитиму тебе, Господи, всім серцем моїм,* Розповім про всі твої чудеса.
Послухай, бунтівливий роде!* Де ті, що ходили до Пилата?* Нехай розкаже варта: Де гробні печаті?* Де покладено похованого?* Де продано Того, якого не можна продати?* Як украдено скарб?* Чому ж заперечуєте Спасове воскресіння, беззаконні люди?* Воскрес той, що й серед мертвих є вільний* і дає світові велику милість.
Стихира євангельська
Слава (г. 7): Ще досвітній сутінок.* Чому над гробом стоїш, Маріє, з великим сутінком у серці,* і питаєш: Де покладено Ісуса?* Поглянь, як збіглись учні* і як у полотнах та хустині збагнули воскресіння* і згадали те, що було про це написано?* З ними та через них і ми, повіривши,* оспівуємо Тебе, життя подавця Христа.
І нині: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.
Велике славослов’я
[Хвалимо, співаємо, благословимо і благодаримо Тебе, Боже батьків наших, бо Ти забрав тінь нічну і явив нам знову світло денне. Молимо Твою добрість: Милостивий будь для нас грішних і прийми молитву нашу задля великої Твоєї ласкавости, бо ми прибігаємо до Тебе, милостивого і всемогутнього Бога. Ти, що засвітив у серцях наших правдиве сонце справедливости Твоєї! Просвіти розум наш і почування всі зберігай, щоб, як у день, ходили ми пристойно шляхом заповідей Твоїх і дійшли до життя вічного, і стали гідними насолоджуватися недоступним Твоїм світлом. Бо в Тебе є джерело життя, Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.]
Священник: Слава Тобі, що Світло нам показав!
Вірні: Слава во вишніх Богу*, і на землі мир*, в людях благовоління.
Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.
Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.
Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріх світу, помилуй нас.
Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.
Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.
Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.
Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки віків.
Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.
Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.
Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.
Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.
Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.
Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.
Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою.
Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.
Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.
Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.
Святи́й Бо́же, святи́й Крі́пкий, святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. (3 р.)
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас.
Святи́й Бо́же, святи́й Крі́пкий, святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас.
Тропар
Сьогодні спасіння світу сталось;* прославмо Воскреслого із гробу* і Начальника життя нашого;* бо здолавши смертю смерть,* перемогу він дав нам і велику милість.
Єктенія усильного благання
Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, за тих, що служать і послужили у святім храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів і сестер наших.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Прохальна єктенія
Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Господи, помилуй.
Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Прощення й відпущення гріхів, і прогрішень наших у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Доброго й пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Владико, Боже святий і неосяжний, що казав із темряви світлові засіяти, що заспокоїв нас у нічному сні й підвів до величання і моління Твоєї доброти! Ти, що даєш себе умолити задля свого милосердя, прийми і нині нас, що поклоняємося Тобі й по силі благодаримо Тебе; і даруй нам те, чого просимо задля спасіння. Вчини нас синами світла і дня та спадкоємцями вічних Твоїх благ. Пом’яни, Господи, за багатством ласк Твоїх усіх людей, що є і моляться з нами, і всю братію нашу на землі й на морі, і на всякому місці володіння Твого, що потребують Твоєї любови й помочі. Усім вияви велику Твою милість, щоб спасенні, як душею так і тілом, завжди перебували й відважно славили чудне й благословенне ім’я Твоє.]
Священник: Бо Ти – Бог милости, ласк і людинолюбности, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Священник: Мир всім.
Вірні: І духові твоєму.
Голови ваші перед Господом схиліть.
Вірні: Тобі, Господи.
Священник читає молитву: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як благий і людинолюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:
Священник: Бо до Тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Великий відпуст
Прему́дрість!
Вірні: Благослови́.
Священник: Благослове́нний Христо́с Бог наш, за́вжди, ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в.
Вірні: Амі́нь. Утверди́, Бо́же, святу́ правосла́вну ві́ру на ві́ки вікі́в.
Священник: Пресвята́ Богоро́дице, спаси́ нас.
Вірні: Чесні́шу від херуви́мів* і незрівня́нно славні́шу від серафи́мів,* що без зотлі́ння Бо́га Сло́во породи́ла,* су́щу Богоро́дицю, тебе́ велича́ємо.
Священник: Сла́ва Тобі́, Хри́сте Бо́же, упова́ння на́ше, сла́ва Тобі́!
Вірні: Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь. Го́споди, поми́луй. (3 р.) Благослови́.
Священник: Христос, що воскрес із мертвих, істинний Бог наш – молитвами пречистої Своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, і святого, якого є храм, і святих отців Сьомого Вселенського Собору, і святих мучеників Прова, Тараха й Андроніка, преподобного отця нашого Косми Святоградця, єпископа Маюмського і творця канонів, пам’ять святого отця нашого Мартина Милостивого, єпископа Турського, святих отців Сьомого Вселенського Собору, і всіх святих – помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.
Вірні: Амінь.
Після утрені
(г. 6): Воскресі́ння Твоє́, Хри́сте Спа́се,* а́нгели оспі́вують на небеса́х,* і нас на землі́ сподо́би чи́стим се́рцем* Тебе́ спі́вом прославля́ти.
БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:
Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 1): Хоч запечатали камінь юдеї* і воїни стерегли пречисте тіло Твоє,* воскрес Ти, Спасе, на третій день,* даруючи життя світові.* Тому сили небесні взивали до Тебе, Життєдавче:* Слава воскресінню Твоєму, Христе,* слава царству Твоєму,* слава провидінню Твоєму,* єдиний Чоловіколюбче!
Тропар Отців (г. 8): Препрославлений Ти, Христе Боже наш,* світила на землі – отців наших оснував Ти* і ними до істинної віри всіх нас направив Ти.* Багатомилосердний, слава Тобі.
Кондак (глас 1): Воскрес Ти у славі як Бог із гробу* і світ із Собою воскресив;* людське єство Тебе, як Бога, оспівує* і смерть щезла.* Адам же ликує, Владико,* і Єва нині, з узів визволившись, радіє, взиваючи:* Ти, Христе, Той, Хто всім подає воскресіння.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Кондак Отців (г. 6): Ти – із Отця несказанно возсіявший Син* – з жени родився подвійний єством.* Його видячи, не відрікаємося виду зображення,* але його, благочесно написавши, вірно почитаємо.* I ради того Церква, держачи істинну віру,* цілує ікону вочоловічення Христового.
І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Богородичний (глас 6): Заступнице християн непостидна,* молитвенице до Творця незамінна,* не погорди голосами молінь грішників,* але випереди як благая з поміччю нам, що вірно співаємо Тобі:* Поспішись на молитву і скоро прийди на моління,* заступаючи повсякчас, Богородице, тих, що почитають Тебе.
Прокімен (глас 4):
Благослове́н єси́, Го́споди, Бо́же отці́в на́ших,* і хва́льне, і просла́влене ім’я́ Твоє́ на ві́ки (Дан. 3,26).
Стих: Бо пра́ведний єси́ в усьо́му, що сотвори́в Ти нам (Дан. 3,27).
Апостол: (Євр 13,7-16):
Браття і Сестри, пам’ятайте про наставників ваших, які звіщали вам слово Боже, і дивлячись уважно на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру. Ісус Христос учора й сьогодні – той самий навіки. Не піддавайтеся різним та чужим наукам: воно бо добре укріпити серце благодаттю, не стравами, які не принесли ніякої користи тим, що віддавалися їм. Є у нас жертовник, з якого не мають права їсти ті, що при наметі служать. Бо котрих звірят кров архиєрей заносить у святиню за гріхи, тих м’ясо палиться за табором. Тому й Ісус, щоб освятити народ власною своєю кров’ю, страждав поза містом. Тож виходьмо до нього за табір, несучи наругу його, бо ми не маємо тут постійного міста, а майбутнього шукаєм. Через нього принесім завжди Богові жертву хвали, тобто плід уст, які визнають його ім’я. Добродійства та взаємної допомоги не забувайте: такі бо жертви Богові приємні.
Алилуя (глас 1):
Стих: Бог богі́в, Госпо́дь мо́вив, і призва́в зе́млю від схо́ду со́нця до за́ходу (Пс. 49,1).
Стих: Збері́ть Йому́ преподо́бних Його́, що запові́дують заві́т Його́ в же́ртвах (Пс. 49,5).
Євангеліє: (Ів 17,1-13):
У той час Ісус, підвівши очі свої до неба, проказав: «Отче, прийшла година! Прослав свого Сина, щоб Син твій тебе прославив, згідно з владою, що її ти дав йому над усяким тілом: дарувати життя вічне тим, яких ти передав йому. А вічне життя у тому, щоб вони спізнали тебе, єдиного, істинного Бога, і тобою посланого – Ісуса Христа. Я тебе на землі прославив, виконавши те діло, яке ти дав мені до виконання. Тепер же прослав мене, Отче, у себе – славою тією, що її я мав у тебе перед тим, як постав світ! Я об’явив твоє ім’я людям, яких ти від світу передав мені. Вони були твої, ти ж передав мені їх, і зберегли вони слово твоє. Нині збагнули вони, що все, тобою дане мені – від тебе; слова бо, тобою мені дані, я їм дав, і сприйняли вони їх, і справді збагнули, що від тебе я вийшов, і увірували, що ти мене послав. Молю ж за них: не за світ молю, лише за тих, яких ти передав мені, бо вони – твої. І все моє – твоє, твоє ж – моє, і в них я прославився. Я вже більш не у світі, а вони у світі, і я до тебе йду. Отче Святий! Заради імени твого бережи їх, тих, що їх ти мені передав, щоб були одно, як ми! Бувши з ними у світі, я беріг їх у твоє ім’я; тих, яких ти передав мені, я їх стеріг, і ніхто з них не пропав, лише син загибелі, щоб збулося Писання. Тепер же іду до тебе, і кажу те, у світі бувши, щоб вони радощів моїх мали у собі вщерть.»
Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1). Радуйтеся, праведні, у Господі, правим належить похвала (Пс. 32,1). Алилуя (х3).