Sixteenth Sunday after Pentecost; Octoechos Tone 7; Our Venerable Father and Confessor Chariton; The Holy Martyr Ludmila and Viacheslav, Czech Prince; Synaxis of the Venerable Fathers of the Monastery of the Caves in Kyiv who repose in the Nearer Caves

Great Vespers, Festal Matins and Divine Liturgy

Polyeleos Feast. Resurrection Gospel 5.

GREAT VESPERS

Kathisma Reading: “Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140, Tone 7

Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

Come, let us rejoice in the Lord,* who destroyed the power of death* and enlightened the human race;* and let us cry out with the angels:* Glory to You, our Creator and Saviour!

The just shall gather around me* when You have been good to me.

O Saviour, for our sake You suffered crucifixion and burial;* and, as God, You destroyed death by Your death.* Therefore, we adore Your resurrection on the third day* and we sing: Glory to You, O Lord!

Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

On seeing the resurrection of the Creator,* the apostles were amazed,* and they sang an angelic hymn of praise:* This is the glory of the Church,* this is the richness of the Kingdom!* O Lord, who suffered for our sake, glory to You!

Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

O Christ, although You were taken captive by Your enemies,* I still acknowledge You as my God,* and I am not ashamed of You;* I will not hide the fact that You were nailed to the Cross.* Your death is my life, almighty Lord,* and I extol Your resurrection.* O Lover of mankind, glory to You!

Tone 4, Podoben “You have granted a sign…”

If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

By abstinence and fervent prayer, venerable Chariton,* you caused your body’s passions to wither.* With streams of tears you drowned the deceitful serpent, blessed one.* In great measure you were well-pleasing to God!* Therefore Jesus, the Lover of mankind and the Saviour of our souls,* has adorned you with heavenly gifts!

I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

With the sweat of your struggle, truly wondrous one,* you quenched the burning fire of the passions!* You partook of fire through your wounds and sufferings,* confessing the condescension of the incarnate Word before evil tyrants!* You were a witness for Him,* adorned with wounds from your manifold torments,* most wealthy, God-bearing Chariton!

For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

You fled, most sacred and blessed Chariton,* withdrawing into the mountains and deserts.* Preserving your soul undefiled, you were revealed to be a dwelling of the Trinity,* in whose power you founded holy dwellings, blessed one:* monasteries for the building up and salvation* of monastics who honour your holy memory.

Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

Tone 4, Glory…

God-bearing Chariton,* even after death, in Christ you live in the heavens!* For His sake you crucified yourself to the world,* for you were above the world and the flesh,* truly living, transcending all visible things!* Yet you did not live for yourself alone,* but Christ our God dwelt within you!* Entreat Him that our souls may be saved!

Tone 7, Now…

Immaculate Mother of God,* you became a mother outside the laws of nature,* remaining a virgin in a way that exceeds all description* and human understanding.* The wonder of your birth-giving could not be told in human language,* for your conception of Christ blinded intelligence,* and your birth-giving exceeded understanding:* for whenever God so desires, the laws of nature are broken.* Wherefore, we all firmly believe that you are the Mother of God,* and we eagerly beseech you to intercede for the salvation of our souls.

Readings: (1) Wisdom 3:1-9; (2) Wisdom 5:15-6:3; (3) Wisdom 4:7-15

Aposticha, Tone 7

O Saviour of the world, You arose from the grave,* and together with Your own flesh You raised up mankind.* O Lord, glory to You!

The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.

Come, let us worship Christ who arose from the dead* and enlightened all creation.* For by His resurrection on the third day,* He set us free from the oppression of Hades,* granting us life and His great mercy.

For He has made the world firm, which shall not be moved.

O Christ, Lover of mankind,* You descended into Hades and destroyed death.* Then You arose on the third day;* and, together with Yourself You lifted up all of us* who glorify Your mighty resurrection.

Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

O Lord, what a fearful sight it was to see You lying in the tomb as if asleep.* Yet on the third day You arose in great power,* and at the same time You raised up Adam who joyfully cried out:* Glory to Your resurrection, O Lover of mankind!

Tone 8, Glory…

We honour you, Chariton our father, the instructor of a multitude of monks!* We have indeed learned to walk rightly in your footsteps!* You are blest, for having laboured for Christ,* you denounced the power of the enemy!* Conversor with the angels, companion of the venerable and righteous ones!* Together with them, entreat the Lord that He may grant mercy to our souls!

Now…

Unwedded Virgin, who ineffably conceived God in the flesh!* Mother of God most high!* Accept the cries of your servants, blameless One!* Grant cleansing of transgressions to all!* Receive our prayers and pray to save our souls!

Troparia, Tone 7

By Your cross You destroyed death;* You opened Paradise to the thief;* You changed the lamentation of the myrrh-bearers to joy,* and charged the apostles to proclaim* that You are risen, O Christ our God,* offering great mercy to the world.

Tone 8, Glory…

With the streams of your tears you cultivated the barren desert,* with deep sighs your toils bore fruit a hundredfold.* You became a beacon, shining throughout the world by your wonders,* our venerable Father, Chariton.* Pray to Christ God that our souls may be saved.

Now…

O gracious Lord, for the sake of mankind You were born of a virgin;* through Your death on the cross You conquered Death;* and through Your resurrection You revealed Yourself as God.* O merciful Lord, do not disdain those whom You have created with Your own hands,* but show forth Your love for mankind.* Accept the intercession which the Mother who bore You makes in our behalf.* O Saviour, save Your despairing people!

GREAT MATINS ON SUNDAY MORNING

Usual Beginning

Hexapsalm

Great Litany

God the Lord, Tone 7

Troparia, Tone 7

Tone 8, Glory…

Now…

Psalter Reading

Stasis I: Psalms 9, 10
Stasis II: Psalms 11, 12, 13
Stasis III: Psalms 14, 15, 16

Small Litany

Sessional Hymn I, Tone 7

When Life was laying in the tomb* and a seal laid upon the stone,* the soldiers guarded Christ as a sleeping King* and the Angels glorified Him as immortal God;* while the women cried aloud:* The Lord is risen, granting the world great mercy.

Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high;* forget not Your poor to the end.

By Your burial for three days You despoiled death,* and by Your life-bearing Arising* You raised corrupted mankind, O Christ Lord,* as the Lover of mankind. Glory be to You!

Glory… Now…

O Virgin Theotokos unceasingly entreat Christ our God,* who was crucified for us* and arose again destroying the dominion of death,* that He save our souls.

Psalter Reading

Stasis I: Psalm 17
Stasis II: Psalms 18, 19, 20
Stasis III: Psalms 21, 22, 23

Small Litany

Sessional Hymn II, Tone 7

While the grave was sealed, O Christ God,* You, the Life, shone forth from the tomb;* and while the doors were shut, You, the Resurrection of all,* appeared to Your Disciples,* and through them renewed a right Spirit within us,* according to Your great mercy.

I will confess You, O Lord, with my whole heart,* I will tell of all Your wonders.

Bringing sweet spices with their tears, the women ran to the tomb,* and while the soldiers guarded You, the King of all,* they spoke one to another:* Who will roll away the stone for us?* The Angel of great Counsel has risen, trampling down death.* O All-powerful Lord, glory be to You!

Glory… Now…

Rejoice Virgin Theotokos, full of grace,* haven and protection of the race of mankind,* for from you the Redeemer of the world has taken flesh,* for you alone are a Mother and Virgin,* ever blessed and exceedingly glorified;* intercede with Christ God to grant peace to all the world.

Polyeleos

Magnification

We magnify you,* O venerable father Chariton,* and we honour your holy memory,* instructor of monastics and converser with the angels.

verse: With patience I waited patiently for the Lord, and He was attentive to me, and He hearkened to my supplication.

verse: He set my feet upon a rock, and He ordered my steps aright.

Glory… Now…

Glory be to You, O God! (3)

Evlogitaria

Small Litany

Hypakoe, Tone 7

O Christ God, who took upon Yourself our form* and endured the Cross in the body,* save me by Your Resurrection,* as You alone love mankind.

Sessional Hymns

Tone 4, Podoben “Having been lifted up…”

Having disdained the enjoyment of things earthly and corruptible,* You followed after Christ,* and came to love the inhabitants of the desert* more than the beauty of the world and passing delight.* Hence, you were vouchsafed to bear witness and have joined the choirs of fasters.* With them pray that your servants be saved.

Tone 8, Podoben “Of the wisdom…”

Emulating the ways of John the Baptist and the virtues and fasting of Elijah the Tishbite,* you lived incorporeally, glorifying the unoriginate Trinity with the angels* and vanquishing the assaults of the brigands with your valour.* Therefore, you struggled mightily in your contest,* worshiping the divine incarnation of Christ and His divinity, O blessed Chariton.* Entreat Christ God, that He grant remission of sins* to those who honour your holy memory with love.

Tone 4, Podoben “Having been lifted up…”

Glory… Now…

After God it is to your divine protection that I, the lowly, flee, O Theotokos;* and, falling down, I pray: Have mercy, O all-pure one,* for my sins have gone over my head, and I fear and tremble before the torments.* O pure Lady, make supplication to your Son,* that He deliver me therefrom!

Hymn of Ascent, Tone 7

Antiphon 1

Having turned back the captivity of Sion from error,* quicken me also O Saviour,* and deliver me from slavery to the passions.

He who sows tribulations in the south with tears of fasting,* will reap with joy the sheaves of nourishment* of eternal life.

Glory… Now…

In the Holy Spirit is the source of divine treasures,* from Him comes wisdom, intelligence, and fear;* and to Him belongs* praise, glory, honour and worship.

Antiphon 2

Unless the Lord builds the house of the soul,* in vain do we labour;* for without Him no deed or word can be perfected.

Of the fruit of the womb the Saints,* moved by the Spirit,* sprout forth the Father’s teachings of filial adoption.

Glory… Now…

By the Holy Spirit all things have their being;* in the presence of all He is God,* the sovereign of the universe,* Light unapproachable, Life of all.

Antiphon 3

Those who fear the Lord and find the ways of life,* now and always are blessed* with immortal glory.

As you behold your offspring like shoots around your table,* rejoice, and be glad, bringing them to Christ* the Chief Shepherd of all.

Glory… Now…

In the Holy Spirit there be an abundance of grace,* riches of glory and a great depth of judgments;* for He is to be served as identical in glory and honour* with the Father and the Son.

Prokeimenon, Tone 7

Arise then, Lord,* lift up Your hand.* O God, do not forget the poor!

verse: I will praise You, Lord, with all my heart; I will recount all Your wonders.

Let everything that lives, Tone 7

Gospel

Luke 24:12-35

Hymn of Resurrection

Psalm 50

Verses at Psalm 50

Canon, Tone 7

Ode 1

Irmos: At a sign from you, O Lord, the nature of water was changed,* once free and flowing now it became as a wall, hard as the earth;* thus Israel walked dryshod* and sang you a song of victory.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

When you were condemned to an unjust death, O Lord, then the tyranny of death was judged by a tree; the prince of darkness could not prevail against you and was justly cast out.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Hell approached you with teeth which lacked the strength to crush your body and broke his jaws. Thus, O Saviour, you loosed the pains of death and on the third day rose again.

Most holy Theotokos, save us!

The pains of Eve, first mother, are undone, for your child-bearing was without pain, without knowledge of man. Therefore, All-pure, clearly seeing you to be the Mother of God, we give you glory.

Irmos: Traversing the impassible, uncommon path of the sea dry-shod, Israel the chosen cried aloud:* Let us sing to the Lord for He has been glorified!

Most holy Theotokos, save us!

The immaterial ladder of old, and the path of the sea made strangely firm, revealed your birthgiving, O pure one. We all sing to her for she has been glorified.

Most holy Theotokos, save us!

The power of the Most High, the perfect Hypostasis, the Wisdom of God incarnate of you, O all-pure one, has conversed with men, for He has been glorified.

Most holy Theotokos, save us!

The Sun of your righteousness has passed through the impassible door of your locked womb, O pure one, and has shone forth upon the world, for He has been glorified.

Irmos: Having traversed the depths of the Red Sea with dry-shod feet,* Israel of old conquered the might of Amalek in the wilderness* through Moses’ hands stretched forth* in the form of the Cross.

O venerable father and confessor, Chariton, pray to God for us!

Having navigated the deep of the sea of the passions, O blessed one, with the life-bearing halyards of the Cross you caused the wicked noetic pharaoh to drown by the power of God.

O venerable father and confessor, Chariton, pray to God for us!

Disposed toward the Lord from your infancy, with divine wisdom you proclaimed Christ before the tyrants; and like Moses you cast down the arrogance of those who contended against you.

O venerable father and confessor, Chariton, pray to God for us!

Having forsaken the deception of Egypt and become an inhabitant of the desert, O venerable Chariton, in purity you conversed with the Pure One, and have received a heavenly inheritance.

Glory… Now…

By the will of the Father, you conceived the Son of God without seed, through the divine Spirit; and you gave birth to Him in the flesh who was begotten of the Father without mother and came forth from you for our sake without father.

Katavasia: I shall open my mouth, and the Spirit will inspire it,* and I shall utter the words of my song to the Queen and Mother:* I shall be seen radiantly keeping feast* and joyfully praising her wonders.

Ode 3

Irmos: Lord and Saviour, who in the beginning* established the heavens and every power of them,* by your almighty Word and the divine and all-effecting Spirit:* establish me firmly on the immovable rock of confession of you.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Of your own will for our sake ascending the cross to suffer the pain, O Saviour compassionate, you bear the stripes which are the cause of salvation and peace for all believers. Through it, O Merciful, we are all reconciled to your Father.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

You cleansed me, wounded in soul by the serpent’s bite, O Christ, and showed me light when long ago I lay in darkness and corruption. For, by your cross, you came down into Hell and raised me up with yourself.

Most holy Theotokos, save us!

By the prayers of your Mother who knew no man, O Saviour, grant peace to your world, give victory over his enemies to the king; and make those who praise you worthy of your ineffable glory.

Irmos: The bow of the mighty has been broken by Your might, O Christ,* and the strengthless have girded themselves with power.

Most holy Theotokos, save us!

He who, as the Creator of time, is outside of all time, O Virgin, willingly made Himself a child through you.

Most holy Theotokos, save us!

Let us hymn the womb which is far more spacious than the heavens, through which Adam has come to abide in the heavens, rejoicing.

Irmos: The Church rejoices in You, O Christ, crying aloud:* You are my strength, O Lord, my refuge and my consolation!

O venerable father and confessor, Chariton, pray to God for us!

The reason-endowed flock of your disciples rejoices in you, O venerable one, spiritually partaking of your splendour.

O venerable father and confessor, Chariton, pray to God for us!

O venerable Chariton, to the Spirit of life you subjected carnal knowledge, as the cause of enmity towards God.

O venerable father and confessor, Chariton, pray to God for us!

Like David you laid low the power of the noetic alien Goliath, O venerable one, with the weaponry of the Spirit.

Glory… Now…

You alone, O Mother of God, have, in manner past nature, become the mediatress of blessings for those on earth; therefore, we cry out to you: Rejoice!

Katavasia: O Mother of God, living and plentiful fount,* give strength to those united in spiritual fellowship,* who sing hymns of praise to you:* and in your divine glory vouchsafe to them crowns of glory.

Kontakion

Tone 2, Podoben “In supplications…”

Having delighted in abstinence and bridled the desires of your flesh,* O divinely wise one, you were shown to increase in faith,* and flourished like the tree of life in the midst of paradise,* O most blessed and sacred Chariton.

Ikos

Standing before God, open my mouth by your right acceptable supplications, O all blessed and most glorious venerable martyr, that I may hymn your divine life and speak worthily of your virtues which you perfected on earth through your fervent love. For you were a most mighty confessor, and, loving vigil and purity, practiced abstinence with faith, O exceeding blessed and most sacred Chariton.

Sessional Hymn

Tone 8, “Of the Wisdom…”

Tested by the pangs of suffering and made firm though feats of asceticism,* you shone with greater lustre than gold in your piety* and became a pure receptacle of the Spirit.* You dispelled the darkness of the evil spirits,* and, assembling against them multitudes of monastics,* you beacme a shepherd and a most radiant beacon for them, O blessed Chariton.* Entreat Christ God, that He grant remission of sins* to those who honour your holy memory with love.

Glory… Now…

Having fallen into subtle dangers laid for me by enemies visible and invisible,* and caught in the storm of my countless offenses,* I flee to the haven of your goodness, O pure one, as to my fervent help and protection.* Therefore, O all-pure one, earnestly entreat Him who became incarnate of you,* in behalf of all your servants who beseech you unceasingly, O all-pure Theotokos;* and ever pray to Him, that He grant remission of offenses* to those who hymn your glory as is meet.

Ode 4

Irmos: Leaving not the deep recesses of the Father,* yet you came to earth, Christ God;* I have heard of the mystery of your dispensation* and I glorify you, Lover of man.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

He who was made flesh of the Virgin gave his own back to the scourging, the innocent Master was maltreated for the sinning servant and annulled the charges against me.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The Maker of man, judging as God the whole earth in righteousness, stands before the seat of lawless judges as one called to account and convicted, and is struck by an earthly hand.

Most holy Theotokos, save us!

All-blameless One, as truly Mother of God entreat your Son and Maker to guide me to the safe harbour of his glorious will.

Irmos: I have heard, O Lord, of Your glorious dispensation,* and I have glorified Your unapproachable power, O You who love mankind.

Most holy Theotokos, save us!

Behold! the most manifest Mother of God, the divine mountain of the house of the Lord, is exalted far above the heavenly hosts.

Most holy Theotokos, save us!

O Virgin who alone, outside the laws of nature, gave birth to the Ruler of creation: you have been vouchsafed a divine calling.

Irmos: Out of love for Your image You stood affixed to the Cross, O Compassionate One,* and the nations melted away;* for You are my strength and boast,* O You who love mankind.

O venerable father and confessor, Chariton, pray to God for us!

Rejoicing in the Lord as a victor, O venerable one, you challenged the incorporeal foe, crying: God is my strength and Lord!

O venerable father and confessor, Chariton, pray to God for us!

Grace crowned you with the athlete’s wreath of the kingdom of Christ, O Chariton; for you uprooted the drunkenness of deception, O blessed one.

O venerable father and confessor, Chariton, pray to God for us!

Having mortified with the pangs of abstinence the pleasures which tormented you before your repose, O Chariton, you were invested with a life-bearing death.

Glory… Now…

Your birthgiving was shown to be ineffable, O Theotokos who alone are pure and blessed; therefore, falling down before you, we cry out: Rejoice!

Katavasia: He who sits in glory upon the throne of the Godhead,* Jesus the true God, is come in a swift cloud* and with His sinless hands he has saved those who cry:* Glory to Your power, O Christ.

Ode 5

Irmos: Night is without light to unbelievers, O Christ,* but to the faithful it is enlightenment in the delight of your divine words.* And so I rise early to you* and praise your Godhead.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

O Christ, you are sold on behalf of your servants, you endure the scourging, bringing freedom to those who sing to you; early I rise to you and sing the praises of your divinity.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

By your divine power, O Christ, by means of the weakness of the flesh, you have overthrown the strong one, and through your resurrection, O Saviour, you have revealed me as a conqueror of death.

Most holy Theotokos, save us!

Pure Mother, all-praised, fittingly you brought forth God, made flesh of you, for without knowledge of man but by the Holy Spirit you conceived.

Irmos: The burning Ember was revealed to Isaiah,* and the Sun has shone forth from the Virgin’s womb,* granting the enlightenment of the knowledge of God* to those who have gone astray in darkness.

Most holy Theotokos, save us!

Clouds of gladness rain down delight upon those on earth; for to us has a Child been given who has existed from before the ages: our God incarnate of the Virgin.

Most holy Theotokos, save us!

Light has shone forth upon my life and my flesh, and has destroyed the gloom of sin: the most Exalted One who, in the latter days, was incarnate without seed of the Virgin.

Irmos: You have come into the world as a light, O my Lord:* a holy light which turns from the gloom of ignorance those who sing to You with faith.

O venerable father and confessor, Chariton, pray to God for us!

You, O venerable and most blessed Chariton, have been splendidly manifest as a bright mirror of the light of the effulgence of the Most High.

O venerable father and confessor, Chariton, pray to God for us!

You, O venerable one, shone with twofold grace; for you were piously adorned with the wounds of suffering and with the pangs of asceticism.

O venerable father and confessor, Chariton, pray to God for us!

You, O venerable and most blessed one, have been shown to be a physician of souls, having sought out divine wisdom from earliest infancy.

Glory… Now…

We wield you as an invincible weapon against the enemy, O Bride of God, and have acquired you as our might and the hope of our salvation.

Katavasia: The whole world was amazed* at your divine glory:* for you, O Virgin who have not known wedlock,* have held in your womb the God of all* and have given birth to an eternal Son,* who rewards with salvation all who sing your praises.

Ode 6

Irmos: Sick on the rolling swell of the cares of this life,* thrown overboard by the sins that sail with me* and hurled to the soul-destroying beast,* as Jonah I cry to you:* O Christ, lead me up* from these death-dealing deeps.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The souls of the righteous imprisoned in Hell and forsaken had remembered you and were praying for your salvation; and you granted it, Christ, through your cross when you, the Compassionate, went down to the deepest parts of the earth.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The band of the apostles despaired of seeing you again, the living temple not made with human hands and destroyed by all that befell it. But worshipping beyond all hope, they everywhere proclaimed you risen from the dead.

Most holy Theotokos, save us!

Virgin Bride of God, who of mankind can explain the all-spotless manner of your ineffable child-bearing for our sakes? For the Word being united to you, the uncircumscribed God became flesh.

Irmos: Hearkening to the sound of the cries of entreaty* which issue from a soul in pain, O Master,* deliver me from my grievous sins,* for You alone are the Cause of our salvation.

Most holy Theotokos, save us!

Human nature, enslaved to sin, has obtained freedom through you, O pure Mistress; for your Son has been sacrificed like a lamb.

Most holy Theotokos, save us!

We all cry out to you, the true Mother of God: Save your wrath-filled servants, for you alone have boldness before your Son.

Irmos: I shall sacrifice to You with a voice of praise, O Lord,* the Church cries out to You,* cleansed of the blood of demons* by the blood which, for mercy’s sake, flowed from Your side.

O venerable father and confessor, Chariton, pray to God for us!

Laying your foundation on Christ, not on sand, you built up virtue more pure than gold, O father, and became the dwelling-place of the All-holy Trinity.

O venerable father and confessor, Chariton, pray to God for us!

The serpent is known to be the instrument of evil; yet, vanquished by your excellence, O Chariton, it wrought vengeance upon the wicked through the providence of the Righteous One.

O venerable father and confessor, Chariton, pray to God for us!

Nothing was able to separate you from the love of Christ: neither a body covered with wounds, nor the threat of a sentence of death; for you delighted in divine solitude, O blessed one.

Glory… Now…

O wonder newer than all wonders! For, conceiving in her womb Him who sustains all things by His word, without knowing man, the Virgin did not confine Him.

Katavasia: As we celebrate* this sacred and solemn feast of the Mother of God,* let us come, clapping our hands, O people of the Lord,* and give glory to God who was born of her.

Kontakion, Tone 7

No longer shall the dominion of death be able to hold humanity,* for Christ went down shattering and destroying it s powers.* Hades is bound.* The prophets exult with one voice.* The Saviour has come for those with faith, saying:* “Come forth, O faithful, to the resurrection!”

Ikos

Today, death and Hell and the lowest depths shake with terror at the presence of one of the Trinity. Earth is thrown into confusion, at the sight of you Hell’s doorkeepers cower in fear. But all creation, rejoicing with the prophets, sings to you, sings a song of victory to our Redeemer and God, destroying now the power of death. Come, let us raise a shout of joy to A dam and all his children: The tree has brought him back. Come out, you faithful, into the resurrection.

Ode 7

Irmos: The young men of old have shown us a blazing furnace* cool with the gently falling dew,* and themselves singing the praise of the one God and saying:* The most highly exalted, God of our fathers, glorious above all is he.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

A dam of his own will worked disobedience and was slain by a tree; Christ’s obedience formed him anew; for the Son of God was crucified for me, glorious above all is he.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The whole creation hymns you, Christ, rising from the tomb, for you have caused life to blossom for those in Hell, resurrection for the dead and light for those in darkness. Glorious above all is he.

Most holy Theotokos, save us!

Hail, daughter of the corrupted Adam! Hail, sole bride of God! Hail, you who gave birth to God and through whom corruption has been banished! Pray to him, Pure One, to save us all.

Irmos: The youths of old showed themselves to be orators with the greatest love of wisdom;* for, speaking of God with their lips,* they sang from the depths of their God-pleasing souls:* O most divine God of our fathers, blessed are You!

Most holy Theotokos, save us!

At night, Jacob beheld God as in a dream, and He who was incarnate of you has manifested Himself in splendour to those who chant: Most divine and supremely glorified is the God of our fathers!

Most holy Theotokos, save us!

He who wrestled with Jacob, prefiguring the ineffable union in you, O pure one, whereby He willingly united Himself to mankind, is the most divine and supremely glorified God of our fathers.

Most holy Theotokos, save us!

The vile one who did not proclaim You, the Son of the Virgin, to be One of the All-hymned Trinity, cried out with steadfast thought with his tongue: Most divine and supremely glorified is the God of our fathers!

Irmos: The children of Abraham in the Persian furnace,* afire with love of piety more than with the flame,* cried out: Blessed are You* in the temple of Your glory, O Lord!

O venerable father and confessor, Chariton, pray to God for us!

Emulating in the zeal of your piety the children of Abraham who were cast into the furnace, O God-bearer, you trampled the command of the tyrant underfoot, crying out: Blessed are You, O Lord my God!

O venerable father and confessor, Chariton, pray to God for us!

When you were as in a furnace of burning temptation, O venerable one, from heaven the cooling grace of God visited you who cried: Blessed are You, O Lord my God!

O venerable father and confessor, Chariton, pray to God for us!

As one wounded with love for God in Trinity, you offered Him an equal number of monasteries, which chant in spirit: Blessed are You in the temple of Your glory, O Lord!

Glory… Now…

Rejoice, O sanctified and divine habitation of the Most High! For through you, O Theotokos, has joy been given to those who cry: Blessed are you among women, O most immaculate Lady!

Katavasia: The holy children bravely trampled upon the threatening fire,* refusing to worship created things in place of the Creator,* and they sang in joy:* Blessed are You and praised above all, O Lord God of our Fathers.

Ode 8

Irmos: Burning yet unconsumed, the bush in Sinai made God known to Moses,* slow of tongue and hard of hearing.* And the burning zeal for God revealed the three young men unharmed in the fire and singing:* Praise the Lord, all his works,* and highly exalt him throughout all the ages.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The undefiled and reasonable Lamb, in sacrifice slain for the world, brought to an end the offerings according to the law and as God, apart from transgressions, cleansed the law now crying out: Praise the Lord, all his works, and highly exalt him throughout all the ages.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The flesh the Maker took from us before his Passion was not incorruptible; but after Passion and Rising, it was rendered inaccessible to corruption and re-makes mortal men, who cry: Praise the Lord, all his works, and highly exalt him throughout all the ages.

Most holy Theotokos, save us!

Your purity, your total spotlessness, O Virgin, has cleansed the sordid and polluted things of our world, and you, All-pure, have become for us a cause of reconciliation with God. Therefore, O Virgin, we bless and highly exalt you throughout all the ages.

Irmos: The thrice-blessed youths, disdaining the golden image* and beholding the immutable and living image of God,* chanted in the midst of the fire:* Let all existing creation hymn the Lord and supremely exalt Him to all ages!

Most holy Theotokos, save us!

To Him who is incomparable in grace, and through you became visible on earth and dwelt amongst mankind, we the faithful cry aloud, chanting: Let all existing creation hymn the Lord and supremely exalt Him to all ages!

Most holy Theotokos, save us!

Truly proclaiming you the pure one, we glorify you, O Theotokos, for you gave birth to the One of the Trinity who became incarnate. And with the Father and the Spirit we chant to Him: Let all existing creation hymn the Lord and supremely exalt Him to all ages!

Irmos: Stretching forth his hands, Daniel shut the mouths of the lions in the pit;* and the young lovers of piety, girded about with virtue,* quenched the power of the fire, crying out:* Bless the Lord, O you works of the Lord!

O venerable father and confessor, Chariton, pray to God for us!

The deception of the Persians who kindle fire in their unrighteousness, you utterly consumed, O venerable one, while you yourself remained untouched through the activity of the Holy Spirit; and you have elevated men to piety, that they may chant: Bless the Lord, all you works of the Lord!

O venerable father and confessor, Chariton, pray to God for us!

Having cast off the old man, you truly clothed yourself in Christ, denouncing the hordes of the ruler of this world with the wounds of your suffering, and crying out in gladness: Bless the Lord, all you works of the Lord!

O venerable father and confessor, Chariton, pray to God for us!

As a true disciple of Paul, O venerable Chariton, you followed in his steps; and you were shown to be a guide for monks and a standard of virtue for all who cry: Bless the Lord, all you works of the Lord!

Glory… Now…

Alone among all generations, you have been revealed as the Mother of God, O pure Virgin. You were the abode of the Godhead, O most immaculate one, who was not consumed by the fire of the unapproachable Light. Therefore, we all call you blessed, O Mary, you Bride of God.

We praise, we bless, we worship the Lord. We extol and exalt Him above all for ever.

Katavasia: The Offspring of the Theotokos saved the holy children in the furnace.* He who was then prefigured has since been born on earth,* and He gathers all the creation to sing:* O all you works of the Lord, bless the Lord and exalt Him above all for ever.

Magnificat

Ode 9

Irmos: Conceiving without taint of corruption,* lending your flesh to the Word, the Deviser of all,* Mother knowing no man, Virgin, Godbearer,* vessel receiving the illimitable* and dwelling for your infinite Maker:* we magnify you.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Be silent, you minds estranged, who fit suffering to the divinity; for we magnify the Lord of glory, crucified in the flesh but not crucified in the divine nature: one person in two natures.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

All you who deny the body’s resurrection, go to the tomb of Christ and learn that the flesh of the giver of life was put to death and rose again in assurance of the final resurrection; for this we hope.

Most holy Theotokos, save us!

As we worship not a trinity of Godheads but of persons, not oneness of persons but of Godhead, we part from those who divide and confound those who dare to confuse the Trinity whom we magnify.

Irmos: You are all desire, all sweetness, O Word of God,* Son of the Virgin, God of gods, all-holy Lord of the saints.* Therefore, we magnify You* and her who gave You birth.

Most holy Theotokos, save us!

In your womb, O pure one, the Word of God was given to corruptible nature as a staff of strength. And he restored what had been dragged down to Hades. Therefore, we magnify you, O all-pure one, as the Theotokos.

Most holy Theotokos, save us!

O Master, mercifully accept Your mother as an intercessor in our behalf, as You have willed, and all things shall be filled with Your goodness, that we all may magnify You as our Benefactor.

Irmos: Christ, who united the two disparate natures,* the Chief Cornerstone uncut by human hands,* was cut from you, the unquarried mountain, O Virgin.* Therefore, in gladness we magnify you, O Theotokos.

O venerable father and confessor, Chariton, pray to God for us!

Not even the grave, the conduit of oblivion, was able to conceal your virtues, O venerable Chariton; for your everlasting memory has shone forth like the sun, and we magnify it as is meet.

O venerable father and confessor, Chariton, pray to God for us!

Come, brethren, and, spiritually celebrating the annual commemoration of the God-bearer and emulating his virtues, let us give rein to our zeal and cry out with him: We magnify You, O Thrice-holy Lord!

O venerable father and confessor, Chariton, pray to God for us!

As you have boldness before Christ, O confessor, ever preserve those who piously magnify you, and who are whirled about by the passions and are drowning amid the tempest of sin.

Glory… Now…

Rejoice and be glad, O Bride of the great King, radiantly contemplating the beauty of your Bridegroom, which in lustre is brighter than gold and outshines the sun!

Katavasia: Let every mortal born on earth,* radiant with light, in spirit leap for joy;* and let the host of the angelic powers* celebrate and honour the holy feast of the Mother of God,* and let them cry:* Rejoice! Pure and blessed Ever-Virgin, who gave birth to God.

Small Litany

Holy is the Lord

Hymn of Light

Christ our Way and our Life,* after His resurrection from the dead,* accompanied Luke and Cleopas,* who had recognized Him at Emmaus in the breaking of the bread.* Their hearts and souls were inflamed as He spoke to them on the way,* explaining to them all the Scriptures that pertained to Him.* Let us, therefore, shout with them, saying:* Truly, the Lord is risen and has appeared to Peter.

Having first been well tested by suffering and then completed a second divine race by fasting, you ascended to the heavens, O venerable father Chariton, and stand before Christ, praying for us who fervently sing to you.

Glory… Now…

I praise Your love without limit, O my Creator;* for You emptied Yourself to put on our broken nature to save us.* O all-compassionate Lord, even though You are God,* You consented for my sake to be born into our human condition* and to descend into Hades to save us,* through the intercession of Your most pure Mother.

Praises

Stichera of the Praises, Tone 7

Christ is risen from the dead,* loosing the bonds of death;* O earth! proclaim the good tidings of great joy; and you heavens praise the glory of God.

Having seen the Resurrection of Christ,* let us worship the holy Lord Jesus, the only sinless one.

We cease not to worship the Holy Resurrection of Christ,* for He has saved us from our iniquities,* Holy is the Lord Jesus* who has shown us the Resurrection.

What shall we render to the Lord for all that He has rendered unto us?* For our sake God dwelled among us;* for our corrupted nature the Word became flesh and dwelled within us;* to the ungrateful He is the Benefactor;* to prisoners He is the Liberator;* to those in darkness He is the Sun of justice;* the path to the Cross;* the Light to Hades; Life to death;* Resurrection for the fallen:* to Him we cry aloud: Our God, glory be to You!’

Tone 4, Podoben “You have given a sign…”

The grace of the Spirit, shining upon you, O Chariton our father,* illumined you with splendour;* hence you rolled back the night of the passions* and attained to the daylight of dispassion,* having united yourself in pure fashion to the most pure Light.* Abiding therein, forget not, O divinely eloquent one,* those who with faith hymn your sacred memory.

Bearing the grace of heaven which you desired, O Chariton,* you spurned the things of this earth;* therefore, like one incorporeal, you chose a life of misery,* desiring to quench your thirst with piety, as at a torrent of ever-existing sweetness;* and with your tears you dried up the turbid spring of the passions, O venerable one,* and have watered the grain of men’s souls.

From divine grace, O Chariton,* you worthily received the grace of healings;* hence, the deception of the evil spirits falls down before you,* and you passed through unpleasant afflictions, escaping corruption, O venerable one.* For you pour forth like water the streams of your grace;* and drinking thereof, we hymn your memory.

Tone 5, Glory…

How wise are Your judgments, O Christ!* You granted Peter the understanding of Your resurrection by the burial wrappings alone.* Even though You accompanied Luke and Cleopas and conversed with them,* yet You did not reveal Yourself.* You were taunted by them as though You alone were a stranger in Jerusalem,* not knowing what had recently happened there.* But since You ordained all things for the good of each,* You explained to them what the prophets had spoken concerning You.* In the breaking of the bread they recognized You* because their hearts were already burning with the desire to know You.* When they came together with the disciples,* they proclaimed openly Your divine resurrection* by which we ask that You have mercy upon us.

Tone 2, Now…

You are truly most blessed, O virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* Hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, Death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who finds in this your good pleasure. Glory to You!

Great Doxology

Trisagion Prayers

Troparion, Tone 2

Today salvation has come to the world.* Let us sing to Him who is risen from the tomb,* the Author of Life who has crushed Death by his death* and bestowed on us victory and great mercy.

Insistent Litany

Litany of Supplication

Great Dismissal

DIVINE LITURGY ON SUNDAY MORNING

Troparia and Kontakia

Troparion, Tone 7: By Your cross You destroyed death;* You opened Paradise to the thief;* You changed the lamentation of the myrrh-bearers to joy,* and charged the apostles to proclaim* that You are risen, O Christ our God,* offering great mercy to the world.

Troparion, Tone 8: With the streams of your tears you cultivated the barren desert,* with deep sighs your toils bore fruit a hunderedfold.* You became a beacon, shining throughout the world by your wonders,* our venerable Father, Chariton.* Pray to Christ God that our souls may be saved.

+Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 7: No longer shall the dominion of death be able to hold humanity,* for Christ went down shattering and destroying it s powers.* Hades is bound.* The prophets exult with one voice.* The Saviour has come for those with faith, saying:* “Come forth, O faithful, to the resurrection!”

Now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 2: Taking delight in self-mastery, O divinely wise one,* you bridled your fleshly desires and were shown to grow through faith.* You flowered like the tree of life in the midst of paradise,* O all-blessed and holy Chariton.

Prokeimenon, Tone 7
The Lord will give strength to His people;* the Lord will bless His people with peace.
verse: Bring to the Lord, O you sons of God; bring to the Lord young rams. (Psalm 28:11,1)

Prokeimenon, Tone 7
The venerable ones will exult in glory* and they shall be joyful in their beds.

Epistle: 2 Corinthians 6:1-10; 2 Corinthians 4:6-15

Alleluia, Tone 7
verse: It is good to give praise to the Lord; and to sing to Your name, O Most High.
verse: To announce Your mercy in the morning, and Your truth every night. (Psalm 91:2,3)
verse: Blessed is the man who fears the Lord; he shall delight exceedingly in His commandments. (Psalm 111:1)

Gospel: Matthew 25:14-30; Luke 6:17-23

Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest.* The just man shall be in everlasting remembrance;* of evil hearsay he shall have no fear*. Alleluia, alleluia,* alleluia.

Неділя 16-та по Зісланні Святого Духа. Прп. й ісп. Харитона Св. мц. Людмили і св. В’ячеслава, князя чеського. Собор прпп. отців Печерських, що споч. у бл. печерах прп. Антонія. Блаж. сщмч. Никити Будки, єп.

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

Стих: Ви́веди з в’язни́ці мою́ ду́шу,* щоб дя́кувати І́мені Твоє́му.

(г. 7): Прийді́те й раді́ймо з Го́сподом,* що здола́в вла́ду сме́рти й просвіти́в лю́дський рід,* з безтіле́сними взива́ючи:* Тво́рче і Спа́се наш, − сла́ва Тобі́!

Стих: Мене́ обсту́плять пра́ведники,* бо Ти добро́ мені́ вчи́ниш.

Ти ви́терпів хрест і погребе́ння за нас, Спа́се,* і, як Бог, умертви́в сме́ртю смерть.* Тому́ й поклоня́ємось Твоє́му на тре́тій день воскресі́нню,* Го́споди, – сла́ва Тобі́!

Псалом 129

Стих: З глиби́н взива́ю до Те́бе, Го́споди,* Го́споди, почу́й мій го́лос.

Апо́столи, ба́чивши воскресі́ння Творця́,* чудува́лись, співа́ючи хвалу́ а́нгельську:* Це − сла́ва Це́ркви, це – скарби́ ца́рства.* Го́споди, що стражда́в за нас, − сла́ва Тобі́!

Стих: Неха́й бу́дуть Твої́ ву́ха ува́жні,* до го́лосу бла́гання мого́.

Хоч і схопи́ли Тебе́, Хри́сте, беззако́нні лю́ди,* але́ Ти – мій Бог, і не стида́юсь;* би́ли Тебе́ по пле́чах, і не відріка́юсь;* до хреста́ Тебе́ приби́ли, і цього́ не скрива́ю;* воскресі́нням Твої́м хвалю́ся, бо Твоя́ смерть є життя́м мої́м.* Всеси́льний і людинолю́бний Го́споди, − сла́ва Тобі́!

Стих: Коли́ Ти, Го́споди, зважа́тимеш на беззако́ння, то хто всто́їться, Го́споди.* Та в Те́бе є проще́ння.

(г. 4, подібний: Дав ти як знамено): Пристрасті тілесні* воздержністю виснажив ти* і напруженим молінням;* змія облудного зливами сліз потопив єси, отче,* і Богові догодив єси безмірно,* Харитоне преподобний.* Тому прикрасив тебе небесними дарами* Ісус Людинолюбець* і Спаситель душ наших.

Стих: За́для І́мени Твого́ наді́юсь на Те́бе, Го́споди, наді́ється душа́ моя́ на сло́во Твоє́;* наді́ється душа́ моя́ на Го́спода.

Подвигом аскези* згасив ти вугілля пристрастей, подивугідний,* з вогнем злучаючись* ранами і болями,* ісповідавши перед беззаконними мучителями* Воплоченого Слова умаління,* і став Його свідком,* рясно вкритий ранами численних мук,* богоносний Харитоне пребагатий.

Стих: Від ра́нньої сторо́жі до но́чі від ра́нньої сторо́жі* неха́й упова́є Ізра́їль на Го́спода.

В пустелі і гори* як вигнанець віддалився ти,* душу зберігши неоскверненою,* весь сяючи святістю,* і явився ти, Харитоне, домом Тройці,* силою Якої доми священні заснував, блаженний,* та обителі для спасительного облаштування монахів,* що вшановують пам’ять твою святу,* приснопам’ятний.

Стих: Бо в Го́спода ми́лість і відку́плення вели́ке в Ньо́го;* Він ви́зволить Ізра́їля від усьо́го беззако́ння його́.

(г. 1, подібний: Преславні мученики): Харитоне прехвальний,* ти твоє життя присвятив плеканню чеснот;* тож пісень словами* та правою вірою* Христа похваляють ті,* хто твоїм повчанням підкорився.* Моли, щоб ті, за кого предстоїш ти,* утвердилися у мирі* Божественного Духа.

Псалом 116

Стих: Хвалі́те Го́спода всі наро́ди!* Прославля́йте Його́ всі лю́ди!

Харитоне богонатхненний,* твоє життя рівною мірою* і Ангелам, і земним об’явилося;* небесним же твоє ісповідання принеслося* як благовонна жертва* і добре кадило.* І нині молися,* щоб даровано душам нашим* мир і велику милість.

Стих: Вели́ке бо до нас Його́ милосе́рдя,* і ві́рність Го́спода пові́ки.

Харитоне пребагатий,* ти був переможцем пристрастей,* і розбійників переміг;* ликуючи з вінценосцями, блаженний,* пам’ятай про всіх,* що звершують твою пам’ять.* Нині Христові молися,* щоб даровано душам нашим* мир і велику милість.

Слава (г. 4): Богоносцю Харитоне,* ти і по смерті на Небесах живеш у Христі,* ради якого ти для світу розп’явся;* бо поза плоттю і світом перебуваючи,* ти понад тим, що видиме, прожив істинно,* бо не жив ти для самого себе,* а радше жив у тобі Христос Бог наш* – Його благай, щоб спастися душам нашим.

І нині (догмат, г. 7): Ма́тір’ю ти ста́ла надприро́дно, Богоро́дице,* і несказа́нно та незбагне́нно залиши́лась Ді́вою;* чу́да ж твої́х роди́н язи́к сказа́ти неспромо́жен.* Бо зача́ття твоє́, Пречи́ста, було́ преди́вне,* і недося́жний є о́браз роди́н.* Бо коли́ Бог хо́че, то зміня́ється і лад приро́ди.* Тому́ всі ми тебе́, за Ма́тір Бо́жу ма́ючи, блага́ємо щи́ро:* Моли́сь, щоб спасти́ся ду́шам на́шим.

Читання: (1) Мудрість 3:1-9; (2) Мудрість 5:15-6:3; (3) Мудрість 4:7-15

Стихири на стиховні

(г. 7): Ти воскре́с із гро́бу, Спа́се сві́ту,* і підня́в люде́й з Твої́м ті́лом.* Го́споди, – сла́ва Тобі́!

Стих: Госпо́дь царю́є,* у ве́лич Він зодягну́вся. (Пс. 92,1)

Прийді́ть і поклоні́мось воскре́слому з ме́ртвих,* що всіх просвіти́в,* бо Він ви́зволив нас від а́дських мук* Свої́м на тре́тій день воскресі́нням,* даючи́ нам життя́ і вели́ку ми́лість.

Стих: Бо Він утверди́в вселе́нну,* і вона́ не захита́ється. (Пс. 92,1)

В ад зійшо́вши, Хри́сте, Ти смерть полони́в* і, на тре́тій день воскре́снувши, з Собо́ю воскреси́в і нас,* що сла́вимо Твоє́ могу́тнє воскресі́ння,* людинолю́бний Го́споди.

Стих: До́мові Твоє́му, Го́споди,* нале́жить свя́тість на до́вгі лі́та. (Пс. 92,5)

Ди́вним Ти, Го́споди, видава́вся, немо́в со́нний лежачи́ у гро́бі,* але́, воскре́снувши на треті́й день,* як всемогу́тній, Ти співвоскреси́в Ада́ма, що кли́кав:* Сла́ва воскресі́нню Твоє́му, єди́ний Людинолю́бче!

Слава (г. 8): Монахів собори, як наставника тебе вшановуємо, отче наш Харитоне: твоєю бо стезею воістину ходити в правді ми навчилися. Блажен єси, що для Христа трудився і ворожу викрив силу, Ангелів співбесіднику, преподобних сопричаснику і праведних – з ними ж і молися до Господа про помилування душ наших.

І нині (богородичний): Неневісная Діво, що Бога несказанно зачала плоттю, – Мати Бога Вишнього! Твоїх слуг просьби прийми, Всенепорочная, всім подаючи очищення прогрішень: Нині, наші благання приймаючи, моли про спасіння всіх нас.

Тропарі

(г. 7): Розори́в Ти хресто́м Твої́м смерть,* отвори́в Ти розбі́йникові рай,* мироно́сицям плач переміни́в Ти,* і апо́столам пропові́дати повелі́в,* що воскре́с Ти, Хри́сте Бо́же,* даючи́ сві́тові вели́ку ми́лість.

Слава: (г. 8): До джерела́ сліз твої́х пото́ки іспові́дання злучи́в ти* і ку́піль духо́вну вчини́в ти, Харито́не преподо́бний,* і в ній умива́єш прогрі́́шення,* і чи́стими представля́єш Влади́ці Бо́гу всіх тих, що з ві́рою тво́рять па́м’ять твою́.* Тому́ моли́ Христа́ Бо́га,* щоб спасли́ся ду́ші на́ші.

І нині: Ти́, Милосе́рдний, що за́для нас народи́вся з Ді́ви,* ви́терпів розп’я́ття і сме́ртю смерть подола́в* і, як Бог, появи́в воскресі́ння,* не погорди́ ти́ми, що їх ти ство́рив руко́ю своє́ю.* Пока́жи, Милости́вий, своє́ людинолю́бство,* прийми́ Богоро́дицю, що тебе́ породи́ла й мо́литься за нас,* і спаси́, Спа́се наш, люде́й зневі́рених.

УТРЕНЯ

Священник: Слава святій, одноістотній, животворчій і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Сла́ва во ви́шніх Бо́гу, і на землі́ мир,* в лю́дях благоволі́ння. (3 р.)

Го́споди, гу́би мої́ відкри́й,* і уста́ мої́ сповістя́ть хвалу́ Твою́. (2 р.)

Шестипсалм’я

Псалом 3 (У понеділок)

О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.

Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».

Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.

Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.

Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.

Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.

Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.

У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.

Псалом 37 (У вівторок)

О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.

Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.

Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.

Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.

Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.

Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.

Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.

Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.

О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.

Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.

Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.

І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.

Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.

Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.

На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.

Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.

Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.

Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.

А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.

І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.

Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.

Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.

Псалом 62 (У середу)

Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.

Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.

Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.

Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.

Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.

Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.

Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.

Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.

Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.

Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.

Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.

А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3 р.)

Господи, помилуй. (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Псалом 87 (У четвер)

Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.

Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.

Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.

Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.

Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.

Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.

Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.

Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.

Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.

Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?

Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій − твою вірність?

Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?

Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.

Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?

Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій − і умліваю.

Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.

Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.

Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.

Псалом 102 (У п’ятницю)

Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє − його святе ім’я.

Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.

Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.

Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.

Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.

Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.

Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.

Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.

Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.

Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.

Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.

Як далеко схід від заходу,* так віддалив він від нас злочинства наші.

Як батько милосердиться над синами,* так милосердиться Господь над тими, що його бояться.

Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.

Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, і мов квітка в полі.

Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.

Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.

І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.

Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.

Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.

Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.

Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!

Псалом 142 (У суботу й неділю)

О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.

І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.

Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.

Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.

Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.

До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.

Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.

Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.

Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.

Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.

Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.

І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Під час рецитування псалмів, священник читає потиху перед св. дверми оці молитви:

Утренні молитви

Велика єктенія

У мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасення їх Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Благодаримо Тебе, Господи, Боже наш, що підняв нас із постелі нашої і вклав в уста наші слово хвали, щоб поклонятися і призивати ім’я Твоє святе. Ми умоляємо Твоє милосердя, яке Ти завжди виявляв у нашому житті. Пошли поміч свою людям, що стоять перед лицем святої слави Твоєї і дожидають від Тебе багатої милости; і дай нам, що зо страхом і любов’ю завжди Тобі служимо, хвалити несказанну Твою доброту.]

Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Бог Господь… (Пс. 117), глас 7

Бог – Госпо́дь, і яви́вся нам; благослове́н, хто йде в ім’я́ Госпо́днє.

Стих: Прославля́йте Го́спода, бо Він до́брий, бо ми́лість Його́ ві́чна.

Стих: Вони́ навко́ло обступи́ли мене́, але́ я ім’я́м Госпо́днім перемо́жу їх.

Стих: Я не вмру, а жи́тиму і розка́зуватиму про діла́ Госпо́дні!

Стих: Ка́мінь, яки́м зне́хтували будівни́чі, став головни́м на ро́зі. Від Го́спода це ста́лось, і ди́вне воно́ в оча́х на́ших.

Тропарі

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Від ночі лине дух наш до Тебе, Боже, бо світлом є повеління Твої. Навчи нас, Боже, правди Твоєї, заповідей Твоїх і виправдань Твоїх. Просвіти наші духовні очі, щоб ми не заснули в гріхах на смерть. Віджени всяку мряку від сердець наших, даруй нам сонце правди і охорони життя наше знаменням і печаттю Святого Твого Духа. Направ стопи наші на шлях мирний, дай нам бачити ранішній день у радості, щоб ми Тобі засилали ранішні молитви.]

Священник: Бо Твоя є влада і Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Перший сідальний

(г. 7): З опечатаного гробу,* засяяв ти, Христе, як життя,* і при замкнених дверях* став між учнями, як воскресіння всіх,* через них обновляючи у нас праведного духа,* з великої твоєї милости.

Слава і нині: Маючи милосердя нам у допомогу* і бачачи нас на землі,* змилосердься, благословенна Богородице, над безпомічними людьми.* Молися, щоб ми марно не згинули,* і благай, як Добросердна, милосердного Бога,* щоб спасли ми душі наші, пресвята Діво.

Відтак читець читає другу чергову катизму, диякон виголошує другу малу єктенію:

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Боже й Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти підніс нас з постелі нашої і зібрав на годину молитви. Дай нам ласку відкрити уста наші і прийми наші подяки, що в наших силах, і навчи нас установ Твоїх. Бо молитися як слід не вміємо, якщо Ти, Господи, святим Твоїм Духом не навчиш нас. Тому молимося Тобі: Даруй і прости, якщо ми згрішили аж до теперішньої години словом або ділом, або думкою, добровільно або недобровільно. Бо коли на провини будеш дивитися, Господи, Господи, то хто встоїться, бо в Тебе є прощення. Ти один святий, допоміжник сильний, захисник життя нашого, і Тебе ми завжди оспівуватимемо.]

Священник: Бо Ти благий і людинолюбний Бог – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Другий сідальний

(г. 7): Життя в гробі спочивало,* і печаті на гробі покладено;* немов сплячого царя воїни сторожили Христа,* та й ангели прославляли безсмертного Бога,* а жінки кликали: Воскрес Господь,* що дає світові велику милість!

Слава і нині: Безупинно моли, Богородице Діво,* розп’ятого за нас і воскреслого Христа Бога нашого,* що скинув владу смерти,* щоб спаслися душі наші.

Полієлей

Хваліте ім’я Господнє, хваліте, слуги Господні Алилуя (3 р.).

Ви, що стоїте у храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого. Алилуя (3 р.).

Господи, ім’я твоє повіки, і пам’ять твоя, о Господи, від роду й до роду. Алилуя (3 р.).

Благословенний Господь із Сіону, що перебуває в Єрусалимі. Алилуя (3 р.).

Хваліте Господа, бо він благий, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Розстелив землю над водами, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

І визволив від наших гнобителів, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Прославляйте Бога небесного, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Величання

Величаємо тебе, преподобний отче Харитоне,* і вшановуємо святу пам’ять твою,* бо ти молиш за нас Христа, Бога нашого.

Стих: Вислухай, Господи, мою молитву, нахили вухо до мого благання.

Стих: Сльози мої стали мені хлібом удень і вночі.

Стих: А праведники веселяться, радіють перед обличчям Божим.

Ангельський хор

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Ангельський хор здивувався,* бачивши до мертвих зарахованим тебе, Спасе,* що силу смерти знищив, і з собою Адама підняв* та з аду всіх визволив.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Нащо миро* зі сльозами, Учениці, жалібно змішуєте?* – запитав світлоносний ангел при гробі мироносиць.* Гляньте на гріб і зрозумійте,* що воскрес Спаситель з гробу.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Рано на світанку* мироносиці поспішали до гробу твого, плачучи,* але з’явився їм ангел і прорік:* Пора голосіння минула, не плачте;* про воскресіння ж звістіть апостолам!

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Мироносиці – жінки,* що з миром прийшли до гробу твого, Спасе, ридали.* Ангел же їм сказав, мовивши:* Чому між мертвими живого шукаєте?* Він бо, як Бог, воскрес із гробу.

Слава: Поклонімось Отцю,* і його Сину, і Святому Духові,* Святій Тройці* в одній сутності,* з серафимами взиваючи:* Свят, свят, свят єси, Господи.

І нині: Життєдавця породивши, ти, Діво,* Адама з гріха визволила,* Єві радість замість смутку подала,* а відпалих від життя повернув до нього той,* що з тебе тіло прийняв – Бог і чоловік.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Від ночі лине дух наш до Тебе, Боже, бо світлом є повеління Твої на землі. Навчи нас у страсі Твоєму виконувати правду й добро, бо Тебе славимо як правдивого Бога нашого. Прихили вухо своє і вислухай нас, і пом’яни, Господи, тих, що є та що моляться з нами, всіх по імені, і спаси їх силою Твоєю. Благослови людей Твоїх і освяти спадкоємство Твоє: мир світові Твоєму даруй, церквам Твоїм, Священникам, владі, і всім людям.]

Священник: Бо благословилося ім’я Твоє і прославилося царство Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Іпакой, глас 7

Ти, Христе Боже наш,* що прийняв нашу подобу і тілом хрест перетерпів,* спаси мене воскресінням твоїм,* як Людинолюбець.

(г. 8): За покликом Господа твого пішов ти, преподобний отче Харитоне,* залишивши світ і все, що в світі зваблює.* Ти охоче витерпів тяготу пустині* і мужньо відігнав полки демонів.* Тому завжди похвалами прославляємо вірно твою пам’ять.

(г. 5, подібний: Співбезначальне Слово): Піснями вшановуємо посника Господнього Харитона.* Він стриманістю і терпінням умертвив потяги пристрастей* і сильно посоромив лютого ворога з усією його гординею,* тож нині він молиться Господеві, щоб помилувані були душі наші.

(г. 1): Преподобний Отче! Ти подолав спокуси пристрастей, приборкавши тіло,* тож по смерті життя вічного ти сподобився.* Тому Христова Церква святкує нині* твою преславну пам’ять, окрасо преподобних.

Степенна пісня, глас 7

Антифон 1:

Ти сіонський полон з обману напутив;* і мене, Спасе, оживи, спасаючи з рабської неволі.

Хто опівдні сіє посні болі зі сльозами,* той пожне снопи радости, завжди життєдайні.

Слава і нині: Джерело божественних скарбів у Святого Духа,* бо від нього премудрість, розум і острах.* Йому хвала і слава, шана і влада.

Антифон 2:

Коли не Господь збудує дім душі, даремно ми трудимося; бо без Нього ні діло, ні слово не відбувається.

Святі, Духом натхнені, зберігають передання отецькі про втілення Сина Божого.

Слава і нині: Від Святого Духа все походить. Він раніше за все Бог, Господь над усім, Світло неприступне, Життя всього.

Антифон 3:

Ті, що бояться Господа, що путь життя знайшли, нині й завжди славою нетління прославляться.

Дивлячись на своїх синів, що, немов паростки, навколо трапези твоєї, радуйся й веселися, приводячи їх до Пастиреначальника Христа.

Слава і нині: У Святому Дусі глибина дарів, багатство слави й безодня Провидіння велика; Він бо рівнославимий з Отцем і Сином і співдіючий.

Євангеліє

Будьмо уважні.

Священник: Мир всім.

Премудрість. Будьмо уважні.

Прокімен, глас 7

Псалом 9

Воскресни, Господи Боже мій, нехай піднесеться рука твоя; не забудь убогих твоїх ніколи.

Стих: Хвалитиму тебе, Господи, усім серцем моїм,* розповім про всі твої чудеса.

Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

[Скарбнице благ, джерело невисихаюче, Отче святий, чудотворче всесильний і вседержителю! Усі Тобі поклоняємося і Тобі молимося та Твої милості і Твої ласки призиваємо на поміч і на заступництво нашій смиренності. Пом’яни, Господи, слуг Твоїх, прийми від усіх нас ранішні моління, як кадило перед Тобою; ні одного з нас не вчини нездатним, але всіх нас зберігай ласками Твоїми. Пом’яни, Господи, тих, що чувають і співають на славу Твою і єдинородного Твого Сина і Бога нашого, і Святого Твого Духа. Будь їм помічником і заступником; прийми їх молитви на наднебесний і духовний Твій жертовник.]

Священник: Бо Ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Вірні на глас прокімена: Вся́ке диха́ння, неха́й хва́лить Го́спода.

Стих: Хвалі́те Бо́га у святи́ні Його́.

Стих: Хвалі́те Його́ у тверди́ні си́ли Його́.

І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молім.

Вірні: Го́споди, поми́луй (3 р.).

Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.

Священник: Мир всім!

Вірні: І ду́хові твоє́му.

Священник: Від Луки святого Євангелія читання.

Вірні: Сла́ва Тобі́, Го́споди, сла́ва Тобі́.

Будьмо уважні.

Священник сам читає Євангеліє.

У той час Петро встав, побіг до гробу і, нахилившись, побачив лиш пов’язки; і вернувся назад додому, дивуючись тому, що сталося. Аж ось того самого дня двоє з них ішли в село, що звалось Емаус, шістдесят стадій від Єрусалиму, і розмовляли між собою про те, що сталось. Як вони розмовляли та сперечалися між собою, Ісус наблизився і йшов разом з ними, але очі їм заступило і вони його не пізнали. Він їх спитав: Що то за розмова, що ви, ідучи, ведете між собою? Ті зупинились, повні смутку. Озвавсь тоді один із них, на ім’я Клеопа, і йому каже: – Ти один, хіба, що мешкаєш у Єрусалимі, і не знаєш, що цими днями в ньому сталося? І він спитав їх: – Що? Вони йому сказали: Те, що сталося з Ісусом Назарянином, мужем, що був пророк могутній ділом та словом перед Богом і всім народом, та як наші первосвященики і князі видали його на засуд смертний і розіп’яли. А ми сподівались, що він той, хто має визволити Ізраїля. До того ж усього, ось третій день сьогодні, як це сталось. Деякі з наших жінок, щоправда, нас здивували: вони пішли були ранесенько до гробу, та, не знайшовши його тіла, вернулись і нам оповіли, що бачили ангелів, які їм з’явились і сказали, що він живий. Деякі ж з наших пішли до гробу і знайшли так, як жінки сказали; але його вони не бачили. Тоді він до них промовив: – О, нерозумні й обважнілі серцем, щоб повірити всьому, що пророки були сповістили! Хіба не треба було Христові так страждати і так увійти у свою славу? І почавши від Мойсея та від усіх пророків, він вияснював їм те, що в усім Писанні написано про нього. Коли вони наблизилися до села, куди йшли, Ісус удав, що хоче простувати далі. Вони ж наполягали, кажучи: – Зостанься з нами, бо вже вечоріє і день уже похилився. Він увійшов, щоб зостатись. І от як він був за столом з ними, взяв хліб, поблагословив і, переломивши його, дав їм. Тоді відкрилися в них очі, і вони його пізнали. Та він зник від них. І казали вони один до одного: – Чи не горіло наше серце в нас у грудях, коли він промовляв до нас у дорозі та вияснював нам Писання? І негайно вони рушили й вернулися в Єрусалим, де знайшли зібраних одинадцятьох і тих, що були з ними, які їм сказали: – Христос справді воскрес і з’явився Симонові. А ці розповіли те, що сталося в дорозі і як вони його пізнали при ламанні хліба. (Лк. 113 зач.; 24, 12-35)

Вірні: Сла́ва Тобі́, Го́споди, сла́ва Тобі́.

Воскресіння Христове

(г. 6): Воскресіння Христове бачивши,* поклонімось святому Господу Ісусові,* єдиному безгрішному.* Хресту твоєму поклоняємось, Христе,* і святе воскресіння твоє величаємо і славимо,* бо ти – Бог наш,* крім тебе іншого не знаємо,* ім’я твоє призиваємо.* Прийдіть, усі вірні,* поклонімось святому Христовому воскресінню,* це бо прийшла через хрест радість усьому світові.* Завжди благословляючи Господа,* славимо воскресіння його,* бо, розп’яття перетерпівши,* він смертю смерть переміг.

Псалом 50

Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.

Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.

Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;

То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.

Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.

Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.

Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.

Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.

Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.

Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.

Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.

Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.

Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.

Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.

Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.

Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.

Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.

Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.

Після 50-го псалма співаємо:

Сла́ва: (г. 6): Молитва́ми святи́х апо́столів,* милости́вий, очи́сти* бе́зліч гріхі́в на́ших.

І ни́ні: Ра́ди молито́в пречи́стої Богоро́диці,* милости́вий, очи́сти* бе́зліч гріхі́в на́ших.

Стих: Поми́луй мене́, Бо́же, з вели́кої ми́лости Твоє́ї,* і бага́тством щедро́т Твої́х очи́сти мене́ з беззако́ння мого́.

Воскрес Ісус із гробу,* як провістив,* подав нам життя вічне* і милість велику.

Єктенія

Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животворчого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотних, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і преподобного отця нашого й ісповідника Харитона, святої мучениці Людмили і святого В’ячеслава, князя чеського, собор преподобних отців Печерських, що спочивають у ближніх печерах преподобного Антонія, блаженного священномученика Никити Будки, єпископа, і всіх cвяти́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.

Вірні: Господи, помилуй (12 р.).

[Господи, Боже наш! Ти за покаяння дарував людям відпущення, нам же, як образ пізнання і визнання гріхів, показав покаяння і прощення пророка Давида. Тож, Владико, помилуй з великої милости Твоєї нас, що в чимало великих гріхів впали, і по багатстві ласк Твоїх очисти беззаконня наші, бо перед Тобою згрішили ми, Господи, що невідомі й таємні речі серця людського знаєш, і єдиний Ти маєш владу прощати гріхи. Серце ж чисте вчини в нас і Духом владичним утверди нас, і радість спасіння Твого яви нам. Не відкинь нас від лиця Твого, але дозволь, як благий і людинолюбний, аж до останнього нашого віддиху появляти Тобі жертву справедливости й приноси на святих Твоїх жертовниках.]

Священник: Благодаттю, і щедротами, і людинолюб’ям єдинородного Сина Твого, з яким Ти благословенний, із пресвятим, і благим, і животворчим твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Канон

(Якщо скорочується Канон, перейди до Пісня Богородиці).

Пісня 1

Ірмос (г. 7): Велінням твоїм, Господи, вигляд землі прийняла водяна природа, що раніш вільно розливалася.* Тому, як по сухому, перейшов Ізраїль і заспівав тобі пісню перемоги.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Владу смерти дерево хресне засудило, коли Тебе, Господи, несправедливо на смерть засуджено; тому володар темряви, Тебе не перемігши, справедливо був вигнаний.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ад наблизився до Тебе, і неспроможний сокрушити зубами тіло Твоє, щелепи собі потрощив. Тому Ти, Спасе, муки смерти знищивши, на третій день воскрес.

Слава і нині: Богородичний: Припинилися муки праматері Єви, Ти бо безмужньо породила, мук не зазнавши; тому явно Тебе, Пречистая, за Богородицю визнаючи, всі ми прославляємо.

Пісня 3

Ірмос (г. 7): Спочатку небеса всесильним Словом утвердив ти, Господи Спасе,* і вседіючим і божественним Духом усю силу їх.* На непорушному камені заповідей твоїх утверди мене.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ти, Милосердний Спасе, на хрест зійшовши, страждав за нас з волі Твоєї, і терпів рану, що прощення та спасіння вірним приносить, через неї бо всі ми з Родителем Твоїм примирилися, Милостивий.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ти, Христе, від рани очистив мене, пораненого в душі від укусу зміїного, і світло показав мені, в темряві та тлінні колись оселеному; зійшовши бо до аду, Ти хрестом мене з собою воскресив.

Слава і нині: Богородичний: Молитвами Безмужньої Твоєї Матері подай, Спасе, мир світові, і даруй вождеві перемогу над ворогами чужоземними, і сподоби невимовної Твоєї слави тих. що Тебе прославляють.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Господи, Боже наш, що сонну неміч забрав від нас і покликав нас візванням святим, щоб і вночі підносити руки наші і прославляти Тебе за справедливі Твої присуди. Прийми благання наші, моління, визнавання, нічні служби і даруй нам, Боже, віру бездоганну, надію впевнену, любов нелицемірну. Благослови наші входи й виходи, вчинки, слова, діла й думки; і дай нам дочекатися початку дня, нам, що хвалять й оспівують, і благословлять добрість Твоєї несказанної сили]

Священник: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Пісня 4

Ірмос (г. 7): Ти, що лона Отця не покинув, на землю зійшов, Христе Боже.* Таємницю твого провидіння почули ми* і прославили тебе, єдиний Людинолюбче.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Безвинний Владика, що від Діви тіло прийняв, плечі свої під бичі впалого раба віддавши, зневажається биттям на знищення гріхів моїх.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ставши перед судом судців беззаконних, як обвинувачений, осуд приймає і биття тлінної руки по лиці терпить той, хто, як Бог, людину сотворив і судить землю справедливо.

Слава і нині: Богородичний: Як істинна Мати Божа, моли, Всенепорочна, Творця Твого й Сина направити мене до спасенного пристановища славної Його волі.

Пісня 5

Ірмос (г. 7): Ніч несвітла невірним, Христе,* вірним же просвічення в насолоді слів твоїх.* Тому я зранку молюся до тебе й оспівую твоє Божество.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

За рабів Твоїх продаєшся, Христе, і мужньо терпиш биття по обличчю, яке подає свободу тим, що Тобі співають: «Зрання до Тебе звертаюсь і прославляю Твоє Божество».

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Твоєю Божественною силою, через тіло немічне, Ти, Христе Спасе, сильного подолав і через воскресіння переможцем смерти мене показав.

Слава і нині: Богородичний: Ти, Мати Пречиста, породила Бога, що від Тебе, Всехвальна, боголіпно тіло прийняв, Ти бо зачала від Духа Святого, ложа шлюбного не пізнавши.

Пісня 6

Ірмос (г. 7): Плаваючи на хвилях життєвих турбот, з кораблем потопаю у гріхах,* які мене викидають душогубному звірові.* Тому, як Йона, взиваю до тебе, Христе:* Із смертельної безодні визволи мене!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Згадували про Тебе душі праведників, що були замкнені і в аді перебували і просили в Тебе спасіння, що його Ти, Христе, як Милосердний, хрестом подав, в місця підземні зійшовши.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Громада апостолів надію втратила знов побачити Твій храм одушевлений і нерукотворний, стражданнями зруйнований, але, понад надію поклонившись тому, хто воскрес, всюди про нього проповідала.

Слава і нині: Богородичний: Хто з людей зможе пояснити невимовні й всенепорочні, Діво Богоневісто, родини Твої, що задля нас сталися. Бо Бог Слово, необмежено з’єднавшись з Тобою, через Тебе тілом став.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Благодаримо Тебе, Господи, Боже спасіння нашого, бо Ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на Тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо Ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялися величному імені Твоєму. Тому молимо Тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати Тобі розумно й молитися безупинно та в страсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христа Твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до Тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і круши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів.]

Священник: Бо Ти цар миру і Спас душ наших – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Кондак (г. 7): Уже́ бі́льше вла́да сме́ртна не змо́же люде́й держа́ти,* Христо́с бо зійшо́в, сокруша́ючи й розоря́ючи си́ли її́.* Зв’я́зується ад,* проро́ки су́голосно ра́дуються,* предста́в Спас, мо́влячи тим, що в ві́рі:* Ви́йдіть, ві́рні, у воскресі́ння.

Пісня 7

Ірмос (г. 7): Піч, вогнем палаючу, давно колись юнаки росоносною показали,* єдиного Бога прославляючи і так взиваючи:* Вельмихвальний Бог батьків і препрославлений!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Дерево умертвило Адама, що з волі своєї не вчинив послуху, а послух Христа оновляє його, задля мене бо розпинається Син Божий Препрославлений.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Тебе, Христе, що з гробу воскрес, усе творіння прославило, Ти бо, Препрославлений, дарував життя тим, що були в аді, воскресіння — померлим, і світло — у темряві сущим.

Слава і нині: Богородичний: Радуйся, дочко тлінного Адама; радуйся, єдина Богоневісто; радуйся, що тління подолала, що Бога породила Його моли, Чиста, щоб усі ми спаслися.

Пісня 8

Ірмос (г. 7): Неопалима купина, вогнем на Синаї огорнена,* Бога появила заїкуватому й гугнявому Мойсеєві;* а ревність до Бога трьох юнаків, не переможених вогнем, навчила співати:* Всі створіння Господні, Господа славте й вихваляйте по всі віки!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Пречистий Агнець словесний, за світ у жертву принесений, жертвам закону край поклав і, як Бог, від гріхів очистив його, що безперестанно взиває: «Всі творіння, прославляйте Господа і величайте по всі віки».

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Прийняте Творцем тіло наше, що перед стражданням не було нетлінне, по стражданні й воскресінні недоступне тлінню стало і оновляє смертних, які взивають: «Усі творіння, прославляйте Господа і величайте по всі віки».

Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа завжди, нині і повсякчас і на віки віків.

Богородичний: Діво, Твоя чистота і непорочність скверну й мерзоту всього світу очистили, і Ти, Пречиста, стала Причинницею нашого з Богом примирення; тому всі ми Тебе, Діво, благословляємо і прославляємо по всі віки.

Пісня Богородиці

Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.

Вірні: Величає душа моя Господа,* і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм.

Чеснішу від херувимів,* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо. (після кожного стиха).

Бо він зглянувся на покору слугині своєї,* ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.

Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе ім’я його.* Милосердя його з роду в рід на тих, які бояться його.

Він виявив потугу рамени свого,* розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.

Могутніх скинув з престолів, підняв угору смиренних;* наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.

Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,* як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки.

Пісня 9

Ірмос (г. 7): Не знавши тління, ти породила і всетворчому Слову тіло дала,* Мати пречиста, Діво Богородице, пристановище неосяжного,* оселе невмістимого Творця твого, Тебе величаємо!

Стих: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Нехай засоромляться ті, що, бачивши у Христі страждання тіла й силу Божества,* визнають односкладну природу, бо він, як людина, вмирає,* а встає, як Творець всього.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ви, що не віруєте у воскресіння тіл,* підіть до Христового гробу й переконайтеся,* що тіло Життєдавця було умертвлене та й знову воскресло на доказ остаточного воскресіння,* на яке ми надіємось.

Слава і нині: Богородичний: Не тройцю божеств, але осіб,* не одність осіб, а Божества почитаючи,* ми відокремлюємо тих, що її ділять,* але також поборюємо тих, що сміють зливати Тройцю в одне, бо її ми величаємо.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Боже, Боже наш! Ти сотворив розумні й духовні сили Своєю волею. Тебе просимо й Тобі молимося: Прийми наші посильні величання з усіма Твоїми творіннями і збагати щедрими даруваннями Твоєї ласки. Бо перед Тобою згинається всяке коліно: на небі, на землі й під землею, і все, що живе, і все створіння оспівує неосяжну Твою славу, бо Ти Бог правдивий і вельми милостивий.]

Священник: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

«Свят Господь Бог наш» на глас прокімена.

Свят Господь Бог наш.

Стих: Возносіте Господа Бога нашого.

Стих: І поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо святе воно.

Світильний

Христос, життя і дорога, вставши з мертвих,* подорожував з Клеопою й Лукою. Вони Його пізнали, як він в Емаусі розломлював хліб;* та їхні душі й серця горіли, коли Він говорив з ними по дорозі,* пояснюючи Писанням те, що витерпів.* Разом з ними і ми кажемо:* Він воскрес і з’явився також Петрові.

Слава і нині: Оспівую Твою, Творче мій, безмірну милість,* бо Ти себе винищив, бажаючи піднести і спасти злом опановану людську природу.* Бувши Богом, Ти зволив мені уподібнитися, народившися з чистої божеської Діви,* і зійти аж до аду, бажаючи мого спасіння,* за молитвами твоєї Родительки, прещедрий Владико.

Хвалитні

Псалом 148

Два перших стихи хвалитних на глас 7:

Усе, що живе, нехай хвалить Господа.* Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.

Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.

Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.

Поставив їх на віки віків* і дав закон, що не перейде.

Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;

Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;

Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;

Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;

Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;

Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.

Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.

Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.

Псалом 149

Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.

Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.

Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.

Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.

Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.

Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.

Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.

Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.

Стихири

Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.

(г. 7): Воскрес Христос із мертвих і розірвав смертні окови.* Тож благовісти, земле, велику радість;* співайте, небеса, Божу славу!

Псалом 150

Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.

Воскресіння Христове бачивши,* поклонімся святому Господу Ісусові,* єдиному безгрішному.

Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.

Христовому воскресінню безперестанно поклоняємось,* він бо спас нас від беззаконь наших,* – святий Господь Ісус,* що появив воскресіння.

Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.

Що віддамо Господеві за все, що нам дав?* Задля нас явився Бог між людьми,* задля зотлілого єства Слово стало тілом і поселилось між нами:* для невдячних – доброчинець, полоненим – визволитель,* а тим, що в темряві – сонце правди;* на хресті – безстрасний, в аді – світло,* у смерті – життя і воскресіння заради упалих.* Закличмо до нього: Боже наш, – слава тобі!

Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.

(г. 6): Богоносний, преблаженний Отче!* Ти духові підкорив усі тілесні жадання.* Утвердивши ж себе подвигом посту,* як вогнем очищене золото,* засяяв ти і став оселею пресвятого Духа.* Ти зібрав багато монахів і своїми навчаннями,* немов би висхідною драбиною до неба,* випровадив їх на вершину чеснот.* Пом’яни й нас, що вшановуємо твою завжди священну пам’ять,* і молися за спасіння душ наших.

Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

Стих: Воскресни, Господи Боже мій, нехай піднесеться рука твоя;* не забудь убогих твоїх ніколи.

Богоносний і преблаженний Отче!* Ти по-пророчому сльозами зрошував землю* і не давав своїм очам сну, ані дрімання своїм повікам,* спрямовуючи свої жадання до Христа, якого ти полюбив.* Вправляючись у всякому роді чесноти,* став ти взірцем для монахів.* Тому ми тебе прославляємо й ублажаємо.

Стих: Хвалитиму тебе, Господи, всім серцем моїм,* розповім про всі твої чудеса.

Преподобний Отче!* Ти змалку пильно вчився побожности* і став орудником Святого Духа.* Одержавши від нього силу творити чудеса,* ти навчав людей нехтувати земними втіхами.* Тепер же, отче наш Харитоне,* в усю повноту осяяний божественним світлом,* просвічуй душі наші.

Стихира євангельська

Слава (г. 5): Які премудрі постанови Твої, Христе!* Ти одними лише похоронними полотнами* дав Петрові зрозуміти Твоє воскресіння.* Луці й Клеопі говорив Ти, йдучи з ними,* в розмові не виявляючи себе зразу;* тому й докоряли Тобі,* наче б Ти був один із тих, що прийшли в Єрусалим, не бравши участи в його задумах.* Але Ти, звертаючи все на збудування й користь,* відкрив їм пророцтво про Себе,* і благословляючи хліб, дався їм пізнати,* бо їхні серця і передше прагнули Тебе пізнати.* Вони ж зібраним учням уже ясно проповідували про Твоє воскресіння.* Ним Ти і нас помилуй.

І нині: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.

Велике славослов’я

[Хвалимо, співаємо, благословимо і благодаримо Тебе, Боже батьків наших, бо Ти забрав тінь нічну і явив нам знову світло денне. Молимо Твою добрість: Милостивий будь для нас грішних і прийми молитву нашу задля великої Твоєї ласкавости, бо ми прибігаємо до Тебе, милостивого і всемогутнього Бога. Ти, що засвітив у серцях наших правдиве сонце справедливости Твоєї! Просвіти розум наш і почування всі зберігай, щоб, як у день, ходили ми пристойно шляхом заповідей Твоїх і дійшли до життя вічного, і стали гідними насолоджуватися недоступним Твоїм світлом. Бо в Тебе є джерело життя, Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.]

Священник: Слава Тобі, що Світло нам показав!

Вірні: Слава во вишніх Богу*, і на землі мир*, в людях благовоління.

Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.

Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.

Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріх світу, помилуй нас.

Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.

Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.

Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.

Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки віків.

Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.

Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.

Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.

Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.

Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.

Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.

Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою.

Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.

Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.

Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.

Святи́й Бо́же, святи́й Крі́пкий, святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. (3 р.)

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас.

Святи́й Бо́же, святи́й Крі́пкий, святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас.

Тропар

Сьогодні спасіння світу сталось;* прославмо Воскреслого із гробу* і Начальника життя нашого;* бо здолавши смертю смерть,* перемогу він дав нам і велику милість.

Єктенія усильного благання

Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, за тих, що служать і послужили у святім храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів і сестер наших.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Прохальна єктенія

Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Господи, помилуй.

Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Прощення й відпущення гріхів, і прогрішень наших у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Доброго й пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Владико, Боже святий і неосяжний, що казав із темряви світлові засіяти, що заспокоїв нас у нічному сні й підвів до величання і моління Твоєї доброти! Ти, що даєш себе умолити задля свого милосердя, прийми і нині нас, що поклоняємося Тобі й по силі благодаримо Тебе; і даруй нам те, чого просимо задля спасіння. Вчини нас синами світла і дня та спадкоємцями вічних Твоїх благ. Пом’яни, Господи, за багатством ласк Твоїх усіх людей, що є і моляться з нами, і всю братію нашу на землі й на морі, і на всякому місці володіння Твого, що потребують Твоєї любови й помочі. Усім вияви велику Твою милість, щоб спасенні, як душею так і тілом, завжди перебували й відважно славили чудне й благословенне ім’я Твоє.]

Священник: Бо Ти – Бог милости, ласк і людинолюбности, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Священник: Мир всім.

Вірні: І духові твоєму.

Голови ваші перед Господом схиліть.

Вірні: Тобі, Господи.

Священник читає молитву: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як благий і людинолюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:

Священник: Бо до Тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Великий відпуст

Прему́дрість!

Вірні: Благослови́.

Священник: Благослове́нний Христо́с Бог наш, за́вжди, ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в.

Вірні: Амі́нь. Утверди́, Бо́же, святу́ правосла́вну ві́ру на ві́ки вікі́в.

Священник: Пресвята́ Богоро́дице, спаси́ нас.

Вірні: Чесні́шу від херуви́мів* і незрівня́нно славні́шу від серафи́мів,* що без зотлі́ння Бо́га Сло́во породи́ла,* су́щу Богоро́дицю, тебе́ велича́ємо.

Священник: Сла́ва Тобі́, Хри́сте Бо́же, упова́ння на́ше, сла́ва Тобі́!

Вірні: Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь. Го́споди, поми́луй. (3 р.) Благослови́.

Священник: Христос, що воскрес із мертвих, істинний Бог наш – молитвами пречистої Своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, і святого, якого є храм, і преподобного отця нашого й ісповідника Харитона, якого сьогодні пам’ять світло звершуємо, святої мучениці Людмили і святого В’ячеслава, князя чеського, собор преподобних отців Печерських, що спочивають у ближніх печерах преподобного Антонія, блаженного священномученика Никити, єпископа, і всіх святих – помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.

Вірні: Амінь.

Після утрені

(г. 6): Воскресі́ння Твоє́, Хри́сте Спа́се,* а́нгели оспі́вують на небеса́х,* і нас на землі́ сподо́би чи́стим се́рцем* Тебе́ спі́вом прославля́ти.

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 7): 3нищив Ти хрестом Твоїм смерть, відчинив розбійникові рай, мироносицям плач на радість перемінив і апостолам звелів проповідувати, що воскрес Ти, Христе Боже, даючи світові велику милість.

Тропар (г. 8): До джерела сліз твоїх потоки ісповідання злучив Ти* і купіль духовну вчинив Ти, Харитоне преподобний,* і в ній умиваєш прогрішення,* і чистими представляєш Владиці Богу всіх тих, що з вірою творять пам’ять твою.* Тому моли Христа Бога,* щоб спаслися душі наші.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Кондак (глас 7): Вже більше влада смерти не зможе людей держати, зійшов бо Христос, знищивши і знівечивши сили її, зв’язується ад, пророки ж однодушно радіють. З’явився Спас тим, що вірують, промовляючи: Виходьте, вірні, до воскресіння.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак (глас 2): Насолодившись, богомудрий, повздержністю* і плоті Твоєї пожадливість приборкавши,* явився Ти як той, що виростає вірою,* і як дерево життя посеред раю, процвів Ти, Харитоне всеблаженний, священніший.

Прокімен (глас 7):
Господь силу людям Своїм дасть, Господь поблагословить людей Своїх миром (Пс 28,11).
Стих: Принесіть Господеві, сини Божі, пренесіть Господеві молодих баранців (Пс 28,1).

Прокімен (г. 7): Возхва́ляться преподо́бні у сла́ві і возра́дуються на ло́жах свої́х (Пс. 149,5).

Апостол: (2Кр 6,1-10) (Неділя) Браття і Сестри, , як співробітники, ми закликаємо вас, щоб благодаті Божої не приймати марно. Бо каже: «Сприятливого часу я вислухав тебе, і в день спасіння я допоміг тобі. Ось тепер – час сприятливий, ось тепер – день спасіння.» Ми не даємо нікому ніякої нагоди до спотикання, щоб не виставляти на глум наше служіння; але в усьому виявляємо себе, як слуг Божих, у великій терпеливості, скорботах, у нуждах, у тіснотах, під ударами, в темницях, у заколотах, у трудах, у неспанні, у постах у чистоті, у знанні, у довготерпеливості, у лагідності, у Святому Дусі, у щирій любові, у слові правди, в силі Божій, у зброї справедливости в правиці й лівиці, у славі й безчесті, у наклепах і в добрій славі; як обманці, однак правдиві, як незнані, а проте надто знані; як ті, що вмирають, а все живі; як карані, та не забиті; як сумні, та завжди веселі; як бідні, а багатьох збагачуємо; як ті, що нічого не мають, а все посідаємо.

2 Кор. 176 зач.; 4, 6-15.
Браття, Бог, який сказав: нехай із темряви світло засяє, освітлив серця наші, щоб у них сяяло знання Божої слави, що на лиці Ісуса Христа. 7. Ми маємо цей скарб у глиняних посудинах, щоб було видно, що велич сили є від Бога, а не від нас. 8. Нас тиснуть звідусіль, але ми не пригноблені; ми в труднощах, та ми не втрачаємо надії; 9. нас гонять, та ми не покинуті; ми повалені, та не погублені. 10. Увесь час носимо в тілі смерть Ісуса, щоб і життя Ісуса в нашім житті було явним. 11. Нас бо ввесь час живими віддають на смерть задля Ісуса, щоб і життя Ісуса було явним у нашім смертнім тілі. 12. І так смерть діє в нас, а життя у вас. 13. Та маючи той самий дух віри, про який написано: Я вірував, тому й говорив, і ми віруємо, тому й говоримо; 14. бо знаємо, що той, хто воскресив Господа Ісуса, воскресить і нас з Ісусом і поставить з вами побіч себе. 15. Бо все це ради вас, щоб благодать, множачись через багатьох збагатила дяку на славу Божу.

Алилуя (глас 7):
Стих: Добре вого – прославляти Господа, і співати Твоєму імені, Всевишній (Пс 91,2).
Стих: Звіщати вранці Твою милість, ночами – Твою вірність (Пс 91,3).
Стих: Блаже́н муж, що бої́ться Го́спода, за́повіді Його́ ду́же лю́бі йому́ (Пс. 111,1).
Стих: Си́льне на землí бу́де сíм’я його́ (Пс. 111,2).

Євангеліє: (Мт 25,14-30) (Неділя) Сказав Господь притчу оцю: Один чоловік, пускаючись у дорогу, прикликав своїх слуг і передав їм своє майно. Одному він дав п’ять талантів, другому – два, а третьому один, кожному за його здібністю, і від’їхав. Той, що взяв п’ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і придбав других п’ять талантів. Так само і той, що взяв два, також: придбав два других. А той, що взяв лише один, пішов, викопав у землі яму та й сховав гроші пана свого. По довгім часі приходить пан слуг тих і зводить з ними обрахунок. Приступив той, що узяв був п’ять талантів, і приніс других п’ять талантів: Мій пане, – каже, – ти мені дав п’ять талантів, – ось я придбав других п’ять талантів. Сказав до нього його пан: Гаразд, слуго добрий і вірний. У малому ти був вірний, поставлю тебе над великим. Увійди в радість пана твого. Приступив і той, що взяв був два таланти та й каже: Пане; два таланти передав ти мені. Ось других два я придбав. Сказав до нього пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний! У малому був ти вірний, поставлю тебе над великим. Увійди в радість твого пана. Приступив і той, що взяв був лише один талант, і каже: Пане, знав я тебе, що ти жорстокий чоловік: пожинаєш, де не сіяв, і визбируєш, де ти не розсипав. Тому, зо страху, я пішов і закопав талант твій у землю. Ось він – маєш твоє. Озвався його пан і каже до нього: Лукавий слуго й лінивий! Ти знав, що я пожинаю, де не сіяв, і визбирую, де я не розсипав. Тож треба було тобі віддати мої гроші торгівцям, і я, повернувшись, забрав би своє з відсотками. Візьміть, отже, талант від нього й дайте тому, хто має їх десять. Бо кожному, хто має, додасться, і він матиме над міру; а в того, хто не має, заберуть і те, що має. А нікчемного слугу того викиньте в темряву кромішню. Там буде плач і скрегіт зубів.

Лк. 24 зач. 6, 17-23.
В той час став Ісус на рівнім місці; була там велика сила його учнів і людей вельми багато з Юдеї та з Єрусалиму, і з побережжя Тиру та Сидону. 18. Вони прийшли слухати його й оздоровитись від своїх недуг; і всі ті, що їх мучили нечисті духи, теж оздоровлялись. 19. Увесь народ намагався його торкнутися, бо сила виходила з нього й усіх оздоровляла. 20. Тоді він, звівши на своїх учнів очі, почав казати: Блаженні вбогі, бо ваше царство Боже. 21. Блаженні голодні нині, бо ви насититеся. Блаженні, що плачете нині, бо будете сміятись. 22. Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать, коли ганьбитимуть вас та коли викинуть як безчесне ваше ім’я Сина чоловічого ради. 23. Радійте того дня й веселіться, бо ваша нагорода велика на небі.

Причасний: Хваліте Господа з небес, хваліте Його на висотах (Пс 148,1). * В па́м’яті вíчній бу́де пра́ведник, по́голосів злих не убої́ться (Пс. 111,6–7). Алилуя (х3).

Sept 28: Sixteenth Sunday after Pentecost; Octoechos Tone 7

Sixteenth Sunday after Pentecost; Octoechos Tone 7; Our Venerable Father and Confessor Chariton; The Holy Martyr Ludmila and Viacheslav, Czech Prince; Synaxis of the Venerable Fathers of the Monastery of the Caves in Kyiv who repose in the Nearer Caves

Great Vespers, Festal Matins and Divine Liturgy

GREAT VESPERS

GREAT MATINS ON SUNDAY MORNING

DIVINE LITURGY ON SUNDAY MORNING

ВЕЧІРНЯ

УТРЕНЯ

Шестипсалм’я

Велика єктенія

Бог Господь… (Пс. 117), глас 7

Тропарі

Мала єктенія

Перший сідальний

Мала єктенія

Другий сідальний

Полієлей

Величання

Ангельський хор

Мала єктенія

Іпакой, глас 7

Степенна пісня, глас 7

Євангеліє

Прокімен, глас 7

Воскресіння Христове

Псалом 50

Єктенія

Канон

Пісня 1

Пісня 3

Мала єктенія

Пісня 4

Пісня 5

Пісня 6

Мала єктенія

Пісня 7

Пісня 8

Пісня Богородиці

Пісня 9

Мала єктенія

Світильний

Хвалитні

Стихири

Велике славослов’я

Тропар

Єктенія усильного благання

Прохальна єктенія

Великий відпуст

Після утрені

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Submit a Comment