Sunday after the Exaltation of the Holy Cross; Octoechos Tone 6; The Holy Apostle Codratus of Magnesia. Leave-taking of the Feast of the Exaltation of the Cross. Resurrection Gospel 4. Galatians 2:16-20; Mark 8:34-9:1.
Great Vespers, Festal Matins and Divine Liturgy
English Source: Royal Doors www.royaldoors.net
GREAT VESPERS
Kathisma Reading: “Blessed is the man…” is sung.
At Psalm 140, In Tone 6
Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.
O Christ, You won the victory over Hades,* You ascended the Cross so that You might raise up with Yourself* all those who dwelt in the darkness of death.* Almighty Saviour, You are free from death* and bestow life by Your divine light.* We, therefore, beseech You to have mercy on us.
The just shall gather around me* when You have been good to me.
Today Christ has conquered Death.* He has risen from the grave as He foretold,* bestowing great joy upon the world.* Therefore, let us all lift up our voices and sing:* O Fount of Life, O Light Whom no one can approach,* Almighty Saviour, have mercy on us.
Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!
O Lord, where can we sinners flee from You,* for You are present in all creation?* You are present in heaven, for it is Your dwelling place.* Your power prevails in Hades where You conquered Death.* O Master, Your sustaining hand touches even the depths of the sea.* Where, then, can we take refuge except in You?* We, therefore, prostrate ourselves before You and pray:* O Lord, risen from the dead, have mercy on us.
Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.
We exult in Your Cross, O Christ,* and we sing the glory of Your Resurrection.* For You are our God, and we have no other Lord but You.
Tone 6,
If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.
Raised on high, * the Cross exhorts all creation * to hymn the all-pure Passion * of Him that was lifted up thereon. * For thereon, having slain him that slew us, * in that He is merciful, * He gave life unto the dead, * and in the exceeding greatness of His goodness * He has made them beautiful and vouchsafed them to live in the heavens. * Wherefore, rejoicing, * we exalt His name, * and magnify His extreme condescension.
I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.
Raised on high, * the Cross exhorts all creation * to hymn the all-pure Passion * of Him that was lifted up thereon. * For thereon, having slain him that slew us, * in that He is merciful, * He gave life unto the dead, * and in the exceeding greatness of His goodness * He has made them beautiful and vouchsafed them to live in the heavens. * Wherefore, rejoicing, * we exalt His name, * and magnify His extreme condescension.
From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.
Moses prefigured You, * stretching forth his arms on high, * and vanquished the tyrant Amalek, * O precious Cross, boast of the faithful, * confirmation of sufferers, * savior of all the venerable. * Wherefore, creation, * beholding you lifted up, is gladdened, and keeps festival, glorifying Christ, * Who through you has gathered the dispersed * in His extreme goodness.
For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.
Moses prefigured You, * stretching forth his arms on high, * and vanquished the tyrant Amalek, * O precious Cross, boast of the faithful, * confirmation of sufferers, * savior of all the venerable. * Wherefore, creation, * beholding you lifted up, is gladdened, and keeps festival, glorifying Christ, * Who through you has gathered the dispersed * in His extreme goodness.
Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.
O most precious Cross, * who are today exalted, and about whom the ranks of angels stand in gladness, * by divine command you uplift all * who, for the stealing of the fruit, were driven out and were sunk in death. * Wherefore, we, the faithful, * venerating you with hearts and lips, * derive from you sanctification, and cry aloud: Exalt Christ, the all-good God, * and worship His divine footstool.
Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.
O most precious Cross, * who are today exalted, and about whom the ranks of angels stand in gladness, * by divine command you uplift all * who, for the stealing of the fruit, were driven out and were sunk in death. * Wherefore, we, the faithful, * venerating you with hearts and lips, * derive from you sanctification, and cry aloud: Exalt Christ, the all-good God, * and worship His divine footstool.
Tone 2, Glory…
Come, all you people, * let us venerate the blessed Cross of the Lord through which eternal justice came to us. * He who deceived Adam, the first man, was conquered by a tree, * and the same who fettered the royal creation by his cunning * has been cast down into nothingness. * The venom of the serpent has been washed away by the divine blood of Christ. * The curse of the rightful sentence was lifted when the just Christ was condemned unjustly. * By God’s plan, death that had come from a tree would be conquered by a Tree, * and suffering would be healed by the suffering of the Lord. * Glory to the active presence of Your providence in our lives, O Christ, our King. * Through it You have brought salvation for all, * for You are gracious and the Lover of mankind.
In Tone 6, Now…
Who would not call you blessed, O Virgin most holy?* Who would not sing a hymn of praise* to the glory of your giving birth without pain or travail?* The Only-begotten Son Himself,* begotten of the Father before all ages,* was made flesh out of you in a manner* that cannot be explained, O Woman most pure!* And for our sake, He Who is God by nature* assumed the nature of a man.* He is not divided into two persons;* He is understood to have two natures* without commixion or confusion.* O noble and blessed Woman,* intercede with Him that He may mercy on our souls.
Aposticha, In Tone 6
O Christ our Saviour,* the angels in heaven sing the praises of Your Resurrection;* make us on earth also worthy* to extol You with a pure heart.
The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.
Almighty God, You destroyed the brazen gates and bars of Hades,* and raised up fallen mankind.* Therefore, with one accord, we cry out:* O Lord, risen from the dead, glory to You!
For He has made the world firm, which shall not be moved.
Christ willed to renew us from our corruption of old* by being nailed to a cross and placed in a tomb.* When the women came to anoint His body they tearfully cried out:* O, what sorrow afflicts us!* O Saviour of All, how could You consent to occupy a grave?* If you truly willed this, then why did You allow Your body to be stolen?* How were You removed?* What place now conceals Your life-bearing body?* O Lord, appear to us as You promised* and put an end to our tears.* As they were lamenting, an angel appeared and cried out to them:* Do not weep, but tell the Apostles that the Lord is risen,* granting sanctification and great mercy to the world.
Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.
O Christ, You were crucified of Your free will,* and by Your burial You imprisoned Death.* As God, You rose in glory on the third day,* granting life and great mercy to the world.
Tone 8, Glory… Now…
Behold the words of your prophet Moses are fulfilled, O Lord;* for he said: You shall see your life suspended before your eyes.* Today the Cross is exalted, and the world is freed from error.* Today the Resurrection of Christ is renewed;* the ends of the earth exalt with joy.* At the sound of the cymbals of David,* they offer a hymn of praise and say:* In your goodness and love for all,* You have brought about our salvation in the middle of the earth, O our God.* Through your Cross and Resurrection You save us.* O Lord all-powerful, glory to You!
Troparia, Tone 6
Angelic powers were upon Your tomb* and the guards became like dead men;* Mary stood before Your tomb* seeking Your most pure body.* You captured Hades without being overcome by it.* You met the Virgin and granted life.* O Lord, risen from the dead,* glory be to You!
Tone 1, Glory…Now…
Save Your people, O Lord, and bless Your inheritance,* grant victory to Your faithful people against enemies,* and protect Your community by Your Cross.
GREAT MATINS ON SUNDAY MORNING
Usual Beginning
Hexapsalm
Great Litany
God the Lord, Tone 6
Troparia, Tone 6
Angelic powers were upon Your tomb* and the guards became like dead men;* Mary stood before Your tomb* seeking Your most pure body.* You captured Hades without being overcome by it.* You met the Virgin and granted life.* O Lord, risen from the dead,* glory be to You!
Tone 1, Glory… Now…
Save Your people, O Lord, and bless Your inheritance,* grant victory to Your faithful people against enemies,* and protect Your community by Your Cross.
Psalter Reading
Stasis I: Psalms 9, 10
Stasis II: Psalms 11, 12, 13
Stasis III: Psalms 14, 15, 16
Small Litany
Sessional Hymn I, Tone 6
While the tomb lay open and Hades lamented,* Mary, cried to the Apostles who were in hiding saying:* “Come forth, you workers of the vineyard,* proclaim to the world the word of the Resurrection,* for the Lord is risen,* granting the world His great mercy!”
Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high;* forget not Your poor to the end.
Mary Magdalene stood by Your tomb O Lord,* and mistaking You for the gardener,* weeping she cried aloud to You:* “Where have You hidden the Life eternal?* Where have You placed He who sits on the Cherubic Throne?* For those who were guarding Him have become as dead-men through fear.* Either give me my Lord or cry out with me:* O You who were numbered among the dead and have raised the dead,* glory be to You!”
Glory… Now…
Gideon foretold of your conception,* and David revealed your ineffable child-bearing, O Theotokos;* for the Word descended like a dew upon the fleece of your womb,* and you O Virgin full of grace,* like unto a holy and fertile earth,* budded forth without seed our salvation, Christ God.
Psalter Reading
Stasis I: Psalm 17
Stasis II: Psalms 18, 19, 20
Stasis III: Psalms 21, 22, 23
Small Litany
Sessional Hymn II, Tone 6
Life was laid in the tomb* and a seal was set upon the stone;* the soldiers stood guarding Christ like a sleeping King;* and having invisibly struck His foes the Lord arose.
I will confess You, O Lord, with my whole heart,* I will tell of all Your wonders.
Jonah foretold of Your tomb,* and Symeon revealed Your divine Arising, O immortal Lord;* for You descended as One dead into the tomb,* and having smashed the gates of Hades,* You arose without corruption as Master, for the salvation of all the world,* O Christ our God,* enlightening those lying in darkness.
Glory… Now…
O Virgin Theotokos, entreat your Son Christ our God,* who was willingly nailed upon the Cross,* and freed the world from deception,* that He have mercy upon our souls!
Polyeleos
Evlogitaria
Small Litany
Hypakoe, Tone 6
By Your voluntary and life-giving death, O Christ,* You shattered the gates of Hades,* and as God You opened to us the Paradise of old;* and by arising from the dead,* You delivered our lives from corruption.
Sessional Hymn, Tone 2
You have shone forth in splendour upon mortals as a golden star, O most blessed John Chrysostom, illumining the ends of the earth with the beams of your discourses. Wherefore, celebrating your most holy memory today, we beg remission of all our sins.
(Tone 5) O you faithful, as is meet let us honour Chrysostom, the meadow of discourses on the divinely inspired Scriptures, who guides us to repentance, and who endured manifold trials, in that we have been taught by him; for he prays to the Lord, that our souls be saved.
(Tone 8) By your divine words, O blessed Chrysostom, you were truly manifest as a spiritual treasury of the world, and shining forth upon the ends of the earth, you have bestowed the riches of salvation upon all, guiding the people to repentance. Wherefore, having completed the course of your life, you stand before the throne of the Most High, O ever-memorable John Chrysostom. Entreat Christ God, that He grant remission of sins to those who with love celebrate your holy memory.
Glory… Now…
Let us hymn the portal of heaven, the ark, the all-holy mountain, the radiant cloud, the bush unburnt, the noetic garden of paradise, the restoration of Eve, the great treasure of the whole world, for within her was wrought the salvation of the world and the remission of the ancient offenses. Wherefore, we cry out to her: Pray to your Son, that He grant remission of transgressions to us who piously worship your most holy birthgiving.
Gradual Hymns, Tone 6
Antiphon 1
Unto heaven I raise my eyes, even unto You, O Word;* have pity on me,* that I may live for You.
Have mercy upon us who are filled with contempt O Word,* repairing Your broken vessels* that we may be found useful.
Glory… Now…
In the Holy Spirit is the cause of all salvation,* if He sees fit to breathe on one of His creatures,* He swiftly raises him from the things of this earth, and having given him wings,* makes him to flourish and raises him on high.
Antiphon 2
If the Lord had not dwelt among us,* none could have withstood the attacks of the enemy,* for those who are victorious* are exalted by Him.
Let not my soul be taken like a sparrow by their teeth, O Word;* Woe unto me!* How shall I, the lover of sin, be delivered from the power of the enemy?
Glory… Now…
In the Holy Spirit all find divine inspiration,* goodness, understanding, peace, and blessing;* for He is equal in activity* to the Father and the Word.
Antiphon 3
They that put their trust in the Lord look upon high* and are thus fearful to their foes* and wondrous to all mankind.
Unto the pursuit of iniquities* the righteous stretch not the hands,* having You, O Saviour, as their helper.
Glory… Now…
In the Holy Spirit is sovereignty over all creation;* Him the armies of hosts above worship* and by everything that has breath below* is He worshiped.
Prokeimenon, Tone 6
O Lord, stir up Your might* and come to save us.
verse: O Shepherd of Israel, attend, You that lead Joseph like a sheep.
Let everything that lives, Tone 6
Gospel: Luke 24:1-12
Hymn of Resurrection
Psalm 50
Verses at Psalm 50
Irmos: Israel, marching on foot in the sea as on the dry land,* saw Pharaoh the pursuer overthrown in the deep,* and raised a triumphant shout:* Let us sing to God a hymn of victory.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
O Good Jesus, with your arms stretched wide upon the cross, you have fulfilled in all things the Father’s good pleasure; therefore let us all sing to you a hymn of victory.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Death, the end of life, as a slave under orders, in fear approaches you, the Lord of life, whereby you award to us life without end and resurrection.
Glory… Now…
Pure one, who beyond understanding received your Creator, of his own will made flesh in your seedless womb, you are declared to be in truth creation’s sovereign Lady.
Irmos: Tracing an upright line with his staff,* Moses divided the Red Sea for Israel which was traveling on foot;* and striking it a transverse blow,* he brought the waters together over the chariots of Pharaoh,* thereby inscribing the invincible weapon of the Cross.* Wherefore, let us hymn Christ our God, for He has been glorified!
Glory to Your precious Cross, O Lord!
Of old, Moses prefigured in himself an image of Christ’s most pure sufferings, standing between the priests; for, forming a cross with his outstretched arms, he raised up victory, vanquishing the might of the destroyer Amalek. Wherefore, let us hymn Christ our God, for He has been glorified!
Glory to Your precious Cross, O Lord!
Upon a pole did Moses set the cure of the deadly and venomous sting of the serpents, and the deliverance therefrom; for to the tree, in the image of the Cross, he bound a serpent which crawls upon the ground, triumphing over the sinister bane therein: Wherefore, let us hymn Christ our God, for He has been glorified!
Glory to Your precious Cross, O Lord!
The sky showed forth the victory of the Cross to the divinely wise Emperor Constantine, the pious ruler; and therein the audacity of the hostile foe was cast down, delusion was destroyed and the divine faith spread to the ends of the earth. Wherefore, let us hymn Christ our God, for He has been glorified!
Katavasia: Tracing an upright line with his staff,* Moses divided the Red Sea for Israel which was traveling on foot;* and striking it a transverse blow,* he brought the waters together over the chariots of Pharaoh,* thereby inscribing the invincible weapon of the Cross.* Wherefore, let us hymn Christ our God, for He has been glorified!
Ode 3
Irmos: None is holy but you, O Lord my God,* the one who is the Good;* you have exalted the horn of your faithful people,* and founded them on the rock of their confession of you.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Creation, seeing God crucified in the flesh, was dissolving in fear, but by the strong hand of the Crucified it was firmly held together.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Sorry death, destroyed by death, lies lifeless; unable to withstand the God-filled assault of Life, the strong one dies. And so to all is given resurrection.
Glory… Now…
O pure one, the wonder of your divine child-bearing surpasses the laws of nature: marvellous was your conceiving of God in your womb, and marvellous the birth and your abiding virginity.
Irmos: The rod of Aaron is taken to be an image of the mystery,* for by its budding forth it chose one priest over others;* and for the Church, which before was barren,* the Tree of the Cross has now budded forth, for her might and confirmation.
Glory to Your precious Cross, O Lord!
The rough stone, struck, put forth water for a disobedient and hard-hearted people, and showed forth the mystery of the divinely elect Church, whereof the Cross is the might and confirmation of us all.
Glory to Your precious Cross, O Lord!
When Christ’s all-pure side was pierced by the spear, blood and water flowed therefrom, renewing the covenant and washing sin away, for the Cross is the boast of the faithful, the might and confirmation of kings.
Katavasia: The rod of Aaron is taken to be an image of the mystery,* for by its budding forth it chose one priest over others;* and for the Church, which before was barren,* the Tree of the Cross has now budded forth, for her might and confirmation.
Kontakion, Tone 6
With His life-giving hand* Christ our God, the Giver of life,* raised all the dead from the murky abyss* and bestowed resurrection upon humanity.* He is for all the Saviour,* the resurrection and the life, and the God of all.
Ikos
I bend my knee before the Creator of all, I stretch forth my hands to the pre-eternal Word, seeking the gift of discourse, that I may hymn the saint whom He Himself has magnified; for through His prophet He Who lives forever says: I glorify those who glorify me with faith. He Who in ancient times raised up Samuel has now glorified a hierarch; for, having invested well the talent with which he was entrusted, he has brought it to the King, for which cause the Transcendent One has exalted him. I beg that the Word impart to me his grace, unworthy though I am, that I may be able to hymn him with piety. For he is the teacher of the ends of the world, in that he reveals things divine.
Sessional Hymn, Tone 4
Stretching forth his hands aloft to the heavens,* Moses prefigured the Cross, the divine weapon of the faithful, to which Christ nailed our sins.* Wherefore, the enemy wept pathetically,* his senses wracked with pain; and he said:* The spear of the Tree has pierced me in the midst of my heart!* Christ has released all from the bonds of hell!
Glory… Now…
Stretching forth his hands aloft to the heavens,* Moses prefigured the Cross, the divine weapon of the faithful, to which Christ nailed our sins.* Wherefore, the enemy wept pathetically,* his senses wracked with pain; and he said:* The spear of the Tree has pierced me in the midst of my heart!* Christ has released all from the bonds of hell!
Ode 4
Irmos: Christ, my strength, my God, my Lord,* most fittingly your holy Church keeps festival,* singing, dancing, crying out with pure minds,* feasting in the Lord.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Truly, O Christ, the tree of life has blossomed for the cross, planted in the earth, fed with blood and water from your pure side, has put forth life for us.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
No more the serpent’s lying whisper: You shall be like God; for Christ, divine Creator of man’s nature, now has opened out before me, with none to hinder, the pathway of life.
Glory… Now…
Ever-virgin Mother of God, truly beyond speech and incomprehensible to heaven and to earth are the mysteries of your God-befitting child bearing.
Irmos: I have heard, O Lord, the mystery of Your dispensation;* I have considered Your works, and have glorified Your divinity.
Glory to Your precious Cross, O Lord!
Of old, Moses transformed with a tree the bitter springs in the desert, showing forth the conversion of the gentiles to piety through the Cross.
Glory to Your precious Cross, O Lord!
Jordan, having hidden in its depths an axe-head, gave it forth again through the power of a stick, signifying the cutting off of deception by the Cross and baptism.
Glory to Your precious Cross, O Lord!
In a sacred manner did the people encamp in four divisions, and proceeding in this fashion to the Tabernacle of the Witness, they were glorified in the cross-like formation of their ranks.
Glory to Your precious Cross, O Lord!
Wondrously stretched forth, the Cross emitted rays like the sun’s and the heavens declared the glory of our God.
Irmos: The Church, beholding You lifted up upon the Cross, O Sun of righteousness,* stood in its place, crying out as is meet: Glory to Your power, O Lord!
Katavasia: I have heard, O Lord, the mystery of Your dispensation;* I have considered Your works, and have glorified Your divinity.
Ode 5
Irmos: Shine with your divine splendour, I pray you, O you who are good,* on the souls of those who rise early to you* and long to know you, O Word of God,* as in truth the God who calls them back from sin’s deep darkness.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Now the Cherubim withdraw from me, and the flaming sword is turned back at sight of you, O Word of God, in truth the God who makes for the Thief the path to Paradise.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
I fear no longer the return to the dust, Lord Christ, for in your great mercy through your resurrection you have led me, forgotten, from the dust to the heights of incorruption.
Glory… Now…
O good Lady of the world, keep safe those who from the heart confess you God-bearer, for we have gained you, true Mother of God, for our invincible protection.
Irmos: O thrice-blessed Tree, whereon Christ, our King and Lord, was crucified,* and whereby he that beguiled mankind by the tree did fall,* beguiled by you, when God was nailed in the flesh,* He that grants peace to our souls.
Glory to Your precious Cross, O Lord!
O ever-hymned Tree, whereon Christ was stretched, the whirling sword which guarded Eden stood in awe of you, O Cross, and the dread Cherubim withdrew, when Christ was nailed to you, He that grants peace to our souls.
Glory to Your precious Cross, O Lord!
The adverse powers of the netherworld fear when the sign of the Cross is traced in the air in which they live, wherefore the generations of the earthborn and the heavenly bend the knee to Christ, who grants peace to our souls.
Glory to Your precious Cross, O Lord!
Having shone forth a divine light and revealed itself in rays of incorruption to the benighted gentiles astray in error, the divine Cross acquires them for Christ who was nailed thereto, and grants peace to our souls.
Katavasia: O thrice-blessed Tree, whereon Christ, our King and Lord, was crucified,* and whereby he that beguiled mankind by the tree did fall,* beguiled by you, when God was nailed in the flesh,* He that grants peace to our souls.
Ode 6
Irmos: Watching life’s sea rising in the surging waves of temptations,* fast making for your calm harbour, I cry out to you:* Lead my life up from corruption,* O you of many mercies .
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Crucified, O Lord, by the nails which fastened you, you annulled the curse upon us; pierced in the side by the spear, you tore up the written scroll against Adam, and set the whole world free.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Deception tripped up Adam and brought him to the depth of Hell. But you, God and compassion by nature, came down to seek him and, lifting him up on your shoulders, raised him up with yourself.
Glory… Now…
All-holy Lady, who bore to mortal man his Lord and pilot, quieten the fearful and unresting tumult of my passions, and grant to my heart tranquillity.
Irmos: Stretching forth his arms in the form of a cross in the belly of the sea monster,* Jonah clearly prefigured the saving Passion.* And, issuing forth after three days,* he foreshadowed the supra-mundane Resurrection of Christ God* who was nailed in the flesh* and enlightened the world with His Rising on the third day.
Glory to Your precious Cross, O Lord!
Bent with age and weighted down with infirmity, Jacob drew himself up when he crossed his hands, showing forth the power of the life-bearing Cross; for God who was nailed thereon in the flesh has set aright the obsolescence of the Law of the Scripture which was written with shadows, and has dispelled the soul-destroying disease of deception.
Glory to Your precious Cross, O Lord!
Diving Israel, laying his hands cross-wise upon the heads of the young, revealed that the people that have the honour of being the elder is a slave to the Law. Wherefore, when suspected of erring in so doing, he did not alter the life-bearing image, for, he said, protected by the Cross, the newly established people of Christ God shall surpass them.
Katavasia: Stretching forth his arms in the form of a cross in the belly of the sea monster,* Jonah clearly prefigured the saving Passion.* And, issuing forth after three days,* he foreshadowed the supra-mundane Resurrection of Christ God* who was nailed in the flesh* and enlightened the world with His Rising on the third day.
Kontakion
With His life-giving hand* Christ our God, the Giver of life,* raised all the dead from the murky abyss* and bestowed resurrection upon humanity.* He is for all the Saviour,* the resurrection and the life, and the God of all.
Ikos
O Giver of life, we sing and we worship your cross and your burial, for you entered Hell, O deathless one, as God of all power, and raising the dead with yourself and shattering the gates of Hell, as God you demolished the might of death. Therefore with love and with longing we who are born of the earth praise you as risen from the dead, overthrowing the might of the all-destroying foe, raising up all who believe in you, delivering the world from the stings of the serpent and us from the wiles of the enemy, as the one who alone possesses the power. Devoutly we sing, therefore, the praises of your resurrection, for by this, as God of all, you have saved us.
Ode 7
Irmos: As falling dew the angel made the furnace to the holy children,* and the command of God burned the Chaldeans;* and the tyrant was convinced, crying aloud:* Blessed are you, the God of our fathers.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The sun lamenting your Passion, O Lord, drew darkness around him and the light of the day was darkened over the whole of the earth, which cried aloud: Blessed are you, the God of our fathers.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
At your descent, O Christ, the underworld was clothed in splendour; our first father, filled with gladness of heart, sprang up, dancing and crying out: Blessed are you, the God of our fathers.
Glory… Now…
Through you, O Virgin Mother, light has risen and joy to all the inhabited earth, for you gave birth to God the Creator of all; ask him for us, All-pure, to send down to your faithful people great mercy.
Irmos: The mad command of the impious tyrant,* breathing forth threats and blasphemy hateful to God,* cast the people into confusion.* Yet the three children feared not the fury of the wild beasts, nor the roaring blaze;* but, in the midst of the fire, when the dew-bearing wind blew upon it,* they sang: O all-hymned God of our fathers, blessed are You!
Glory to Your precious Cross, O Lord!
The first man, tasting of the tree, made his abode in corruption; for, having condemned himself by an inglorious rejection of life, he imparted a certain talent as a corruption to the whole race. But we, the earthborn, gaining utterance through the Tree of the Cross, cry out: O all-hymned God of our fathers, blessed are You!
Glory to Your precious Cross, O Lord!
Disobedience violated the commandment of God, and the tree brought death to man by its being partaken of unseasonably, for, for the preservation of that which is most precious, the tree of life was forbidden; but God disclosed it to the hapless thief who cried out rightly: O all-hymned God of our fathers, blessed are You!
Glory to Your precious Cross, O Lord!
Israel, foreseeing things to come, laid hold of the tip of Joseph’s staff, revealing beforehand that the most glorious Cross would seize the power of the Kingdom, for it is the victorious boast of kings and a light for them that cry out with faith: O all-hymned God of our fathers, blessed are You!
Katavasia: The mad command of the impious tyrant,* breathing forth threats and blasphemy hateful to God,* cast the people into confusion.* Yet the three children feared not the fury of the wild beasts, nor the roaring blaze;* but, in the midst of the fire, when the dew-bearing wind blew upon it,* they sang: O all-hymned God of our fathers, blessed are You!
Ode 8
Irmos: Dew from the flames you shed on the holy ones,* burning thus with water the sacrifice of the righteous.* All things, O Christ, you bring about according to your holy will;* we highly exalt you throughout the ages.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Envy has finished its work on the people of the Jews: of old the slayers of the prophets now they are slayers of God; they set you upon the cross, O Word of God, you whom we highly exalt throughout the ages.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
O Christ, without leaving the courts of Heaven you came to Hell. Together with yourself you awakened the whole man, lying m corruption, and he highly exalts you now throughout the ages.
Glory… Now…
From light you conceived the light-giving Word, ineffably you gave him birth, and are glorified. For the Holy Spirit dwelt in you, O Maid, and therefore we praise you throughout the ages.
Irmos: O children, equal in number to the Trinity,* bless God, the Father, the Creator;* hymn the Word who came down and transformed the fire into dew;* and the all-holy Spirit, who gives life to all, supremely exalt forever!
Glory to Your precious Cross, O Lord!
O hosts of Heaven, chant to the exalted Tree which was drenched with the Blood of God the Word incarnate, celebrating the restoration of those of earth. O people, worship the Cross of Christ, whereby the resurrection of the world is accomplished forever!
Glory to Your precious Cross, O Lord!
O you earthborn stewards of grace, in sacred manner raise on high with your hands the Cross whereon Christ God stood and the spear which pierced the Body of God the Word, that all the nations may see the salvation which is of God, glorifying Him forever.
Glory to Your precious Cross, O Lord!
O you faithful Christian kings, forechosen by divine decree, be glad! And having received from God the precious Cross, the victorious weapon, rejoice therein, for thereby tribes of warriors seeking courage are scattered abroad forever.
Katavasia: O children, equal in number to the Trinity,* bless God, the Father, the Creator;* hymn the Word who came down and transformed the fire into dew;* and the all-holy Spirit, who gives life to all, supremely exalt forever!
Magnificat
Ode 9
Irmos: No man can see God, on whom the ranks of angels dare not gaze;* but, through you, All-holy One, the Word made flesh is seen of mortal men.* Magnifying him with all the heavenly hosts,* we call you blessed.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Free from passions you remained, O Word of God, when you held converse with passions in the flesh. But having dealt to passion a Passion, you loosed man from his passions. For you alone are impassible and almighty, our Saviour.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Accepting the corruption of death, O Lord, you kept your body from tasting corruption, and your soul, life-giving, divine, was not left in Hell. But, as from sleep arising, you raised us up with yourself.
Glory… Now…
With pure lips we mortal men give glory to God the Father, to the Son with him without beginning, and we worship the inexpressible power, most glorious, of the All-holy Spirit; for you alone subsist almighty, undivided Trinity.
Irmos: O Theotokos, you are a mystical paradise, which, untilled, put forth Christ,* by whom the life-bearing Tree of the Cross was planted;* wherefore, worshipping it as it is now raised aloft,* we magnify you, O Theotokos.
Glory to Your precious Cross, O Lord!
Let all the trees of the forest rejoice, for their nature has been sanctified by Him that planted them in the beginning—Christ who was stretched upon the Tree. Wherefore, worshipping it as it is now raised aloft, we magnify you, O Theotokos.
Glory to Your precious Cross, O Lord!
A sacred horn has arisen, the chief horn for all the divinely wise—the Cross, whereby all the horns of the sinful are noetically broken. Wherefore, worshipping it as it is now raised aloft, we magnify you, O Theotokos.
Katavasia: O Theotokos, you are a mystical paradise, which, untilled, put forth Christ,* by whom the life-bearing Tree of the Cross was planted;* wherefore, worshipping it as it is now raised aloft,* we magnify you, O Theotokos.
Small Litany
Holy is the Lord
Hymn of Light
Resplendent with virtues* let us behold the men standing in brilliant clothes inside the grave,* giving life to the saddened myrrh-bearing women.* Let us learn of the resurrection of the Lord of heaven* and hasten with Peter to the tomb of life.* Let us stand before His wondrous resurrection* and contemplate the marvels of Christ.
Glory… Now…
O Lord, when You told the myrrh-bearing women to rejoice,* You ended the sadness of our first parents,* and You brought the joy of the resurrection into the world.* Therefore, O Giver of life* by the prayers of the One who gave You birth,* send the light of Your love to shine in our hearts,* that we may cry to You: O Lover of mankind and our God,* glory to Your resurrection!
Praises
Stichera of the Praises, Tone 6
Your Cross, O Lord, is the life and resurrection of Your people,* and trusting in it we sing Your praises:* O our risen God, have mercy upon us.
Your burial, O Master, opened Paradise to mankind,* and thus delivered from corruption we sing Your praises:* O our risen God, have mercy upon us.
With the Father and the Spirit* let us hymn Christ risen from the dead,* and let us cry out to Him:* You are our life and resurrection, have mercy upon us.
On the third day You arose from the tomb, O Christ, as it was written,* raising together with Yourself our Forefather;* therefore the race of mankind glorifies You, and hymns Your Resurrection.
Tone 2
Today is exalted the Cross of Christ,* the life-bearing Tree,* whereon He was nailed in the flesh.
Today is exalted the Cross of Christ,* the life-bearing Tree,* whereon He was nailed in the flesh.
Rejoice, divine preservation of the faithful,* unassailable rampart, thou Cross of the Lord,* whereby we are exalted above the earth.
Come, in gladness let us all venerate the life-bearing Tree* whereon was stretched Christ our deliverance.
In Tone 4, Glory…
The women came at early dawn to Your tomb, O Christ,* but they did not find Your venerable body.* As they were perplexed, an angel in shining clothes said to them:* Why do you seek the Living among the dead?* He is risen as He foretold.* Have you forgotten what He said?* Being assured by the words of the angel,* the women preached to the disciples about the things they saw.* But their good news was received with ridicule;* for the disciples were still without understanding.* Peter, however, hastened to Your tomb* and then glorified Your wonders, O Lord.
Tone 2, Now…
You are truly most blessed, O virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* Hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, Death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who finds in this your good pleasure. Glory to You!
Great Doxology
Trisagion Prayers
Troparion, Tone 2
Today salvation has come to the world.* Let us sing to Him who is risen from the tomb,* the Author of Life who has crushed Death by his death* and bestowed on us victory and great mercy.
Insistent Litany
Litany of Supplication
Great Dismissal
DIVINE LITURGY ON SUNDAY MORNING
Antiphon 1
O God, my God, hear me; why have You forsaken me? The words of my transgressions put salvation far from me.
Through the prayers of the Mother of God, O Saviour, save us.
O God, I will call to You by day but You will not listen; and by night, yet it will not be foolish of me.
Through the prayers of the Mother of God, O Saviour, save us.
But You, the praise of Israel, dwell in the holy place.
Through the prayers of the Mother of God, O Saviour, save us.
Glory… Now… Only-begotten Son…
Antiphon 3
Come, let us sing joyfully to the Lord, let us acclaim God, our Saviour.
Son of God, crucified in the flesh, save us who sing to You: Alleluia.
Let us come before His face with praise, and acclaim Him in psalms.
Son of God, crucified in the flesh, save us who sing to You: Alleluia.
For God is the great Lord, and the great king over all the earth.
Son of God, crucified in the flesh, save us who sing to You: Alleluia.
Entrance
Come, let us worship and fall down before Christ. Son of God, crucified in the flesh, save us who sing to You: Alleluia.
Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 6: Angelic powers were upon Your tomb* and the guards became like dead men;* Mary stood before Your tomb* seeking Your most pure body.* You captured Hades without being overcome by it.* You met the Virgin and granted life.* O Lord, risen from the dead,* glory be to You!
Troparion, Tone 1: Save Your people, O Lord, and bless Your inheritance.* Grant victory to Your faithful people against enemies,* and protect Your community by Your cross.
Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.
Kontakion, Tone 6: With His life-giving hand* Christ our God, the Giver of life,* raised all the dead from the murky abyss* and bestowed resurrection upon humanity.* He is for all the Saviour,* the resurrection and the life, and the God of all.
Now and for ever and ever. Amen.
Kontakion, Tone 4: By Your own choice, O Christ our God,* You were lifted on the cross.* Grant Your mercies to Your new community* that bears Your Name.* By Your power gladden the faithful people,* and grant them victory against enemies.* May they have the help of Your instrument of peace,* the invincible sign of victory.
Prokeimenon, Tone 7
Exalt the Lord our God,* and bow in worship at the footstool of his feet, for it is holy.
verse: The Lord reigns, let the people tremble. (Psalm 98:5,1)
Epistle: Galatians 2:16-20 (NRSV)
Brothers and Sisters, yet we know that a person is justified not by the works of the law but through faith in Jesus Christ. And we have come to believe in Christ Jesus, so that we might be justified by faith in Christ, and not by doing the works of the law, because no one will be justified by the works of the law. But if, in our effort to be justified in Christ, we ourselves have been found to be sinners, is Christ then a servant of sin? Certainly not! But if I build up again the very things that I once tore down, then I demonstrate that I am a transgressor. For through the law I died to the law, so that I might live to God. I have been crucified with Christ; and it is no longer I who live, but it is Christ who lives in me. And the life I now live in the flesh I live by faith in the Son of God, who loved me and gave himself for me.
Alleluia, Tone 1
verse: Remember Your congregation which You acquired from the beginning.
verse: But God is our king before the ages; He has wrought salvation in the midst of the earth. (Psalm 73:2,12)
Gospel: Mark 8:34-9:1 (RSV)
At that time, Jesus called the crowd with his disciples, and said to them, “If any want to become my followers, let them deny themselves and take up their cross and follow me. For those who want to save their life will lose it, and those who lose their life for my sake, and for the sake of the gospel, will save it. For what will it profit them to gain the whole world and forfeit their life? Indeed, what can they give in return for their life? Those who are ashamed of me and of my words in this adulterous and sinful generation, of them the Son of Man will also be ashamed when he comes in the glory of his Father with the holy angels.” And he said to them, “Truly I tell you, there are some standing here who will not taste death until they see that the kingdom of God has come with power.”
Hymn to the Mother of God
O my soul, magnify the most precious cross of the Lord.
Irmos: You are a mystical Paradise, O Mother of God, who though untilled, have brought forth Christ. He has planted upon earth the life-giving Tree of the Cross. Therefore today as we raise it on high we bow low and we magnify you.
Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest. (Psalm 148:1)* Let the light of Your countenance, O Lord,* shine upon us.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 4:7)
At the end of Liturgy we sing:
To Your Cross, O Master, we bow in veneration, and we glorify Your holy Resurrection. (3)
Неділя по Воздвиженні. Св. ап. Кодрата, що в Магнисії. Віддання Воздвиження чесного й животворного Хреста; 21 вересня.
ВЕЧІРНЯ
Блажен муж співаємо
Стихири
Стих: Ви́веди з в’язни́ці мою́ ду́шу,* щоб дя́кувати І́мені Твоє́му.
(г. 6): Перемо́гу ма́ючи над а́дом,* на хрест зійшо́в Ти, Хри́сте,* щоб воскреси́ти з Собо́ю тих, що в те́мряві сме́рти перебува́ли.* Ві́льний від сме́рти, всеси́льний Спа́се,* що життя́ вилива́єш із Свого́ сві́тла, поми́луй нас!
Стих: Мене́ обсту́плять пра́ведники,* бо Ти добро́ мені́ вчи́ниш.
Ни́ні Христо́с смерть перемі́г* і, як прорі́к, воскре́с, і ра́дість сві́тові дарува́в,* щоб усі́ ми, кли́чучи, таку́ пі́сню співа́ли:* Джерело́ життя́, непристу́пне сві́тло,* всеси́льний Спа́се, поми́луй нас!
Псалом 129
Стих: З глиби́н взива́ю до Те́бе, Го́споди,* Го́споди, почу́й мій го́лос.
Від Те́бе, Го́споди, прису́тнього в усьому́ творі́нні,* куди́ нам грі́шним утіка́ти?* На небеса́х бо сам живе́ш, в а́ді ж перемі́г смерть.* У морські глиби́ни? Та й там Твоя́ рука́, Влади́ко!* Тож до Те́бе прибіга́ємо і, припада́ючи, мо́лимось:* Воскре́слий із ме́ртвих, поми́луй нас!
Стих: Неха́й бу́дуть Твої́ ву́ха ува́жні,* до го́лосу бла́гання мого́.
Хресто́м Твої́м, Хри́сте, хва́лимось* і воскресі́ння Твоє́ оспі́вуємо і сла́вимо,* бо Ти – Бог наш,* крім Те́бе ж і́ншого не зна́ємо.
Стих: Коли́ Ти, Го́споди, зважа́тимеш на беззако́ння, то хто всто́їться, Го́споди.* Та в Те́бе є проще́ння.
(г. 6, подібний: Поклавши всю надію): Воздвиження хреста Господнього* спонукає все створіння* славити пресвяті страждання і розп’ятого Христа.* Убивши на ньому того,* що нас колись убив,* він, як милосердний, з надмірної своєї доброти,* оживив померлих, прикрасив і в небі жити сподобив.* Тому, радіючи, прославмо його ім’я* і звеличмо безмежне його милосердя.
Стих: За́для І́мени Твого́ наді́юсь на Те́бе, Го́споди, наді́ється душа́ моя́ на сло́во Твоє́;* наді́ється душа́ моя́ на Го́спода.
Хресте пресвятий!* Мойсей проображав тебе,* коли в боротьбі з жорстоким Амаликом* піднімав руки до неба.* Ти – вірних похвала,* утвердження мучеників, слава апостолів,* праведних перемога* й оборона всіх преподобних.* Тож, споглядаючи на твоє воздвиження,* радіє все створіння,* святкує і славить Христа, який з найвищою добротою* зібрав розсіяних.
Стих: Від ра́нньої сторо́жі до но́чі від ра́нньої сторо́жі* неха́й упова́є Ізра́їль на Го́спода.
Хресте преславний!* Тебе з радістю оточують ангельські хори,* і ми врочисто тебе сьогодні підносимо.* Ти, з волі Божої, підносиш усіх,* кого за споживання забороненого овочу прогнано з раю і на смерть засуджено.* Тим-то, з вірою цілуючи тебе серцем й устами,* черпаємо освячення та взиваємо:* Возвеличуйте Христа, премилостивого Бога,* і поклоняйтеся божественному його підніжкові.
Стих: Бо в Го́спода ми́лість і відку́плення вели́ке в Ньо́го;* Він ви́зволить Ізра́їля від усьо́го беззако́ння його́.
(г. 2): Хрест життя Подателя, як божественний скарб, захований у землі,* з’явився на небесах Костянтинові царю* і духовно появив йому знак перемоги над ворогами.* Радіючи ним, він, за Божою ласкою,* з вірою і любов’ю бажав бачити його воздвиження* та з великою дбайливістю виніс його з глибин землі* – на відкуплення світу і на спасіння душ наших.
Псалом 116
Стих: Хвалі́те Го́спода всі наро́ди!* Прославля́йте Його́ всі лю́ди!
Ти наш могутній покров, пресвятий Хресте Христовий!* Освяти нас твоєю силою,* щоб ми з вірою й любов’ю тобі поклонялися.
Стих: Вели́ке бо до нас Його́ милосе́рдя,* і ві́рність Го́спода пові́ки.
У вигляді світлосяйного сузір’я, Хресте,* ти у видінні появив великому Костянтинові повну перемогу.* Його мати Олена знайшла і всьому світові тебе об’явила.* І ми, хор вірних, сьогодні підносячи тебе, кличемо:* Просвіти нас, живоносний Хресте, твоєю світлістю!* Освяти нас, прецінний Хресте, твоєю силою* й утверди нас твоїм воздвиженням проти ворожих полків!
Слава: (г. 2): Прийдімо, всі народи, поклонімось благословенному дереву,* через яке довершено вічну справедливість.* Бо той, що на дереві обманув праотця Адама,* був переможений хрестом* і той, що в неволі тримав царське створіння,* зазнав найбільшої поразки.* Ось Божою кров’ю змито зміїну отруту* і знесено прокляття справедливого засуду* – завдяки несправедливому вирокові на Праведника.* Бо треба було, щоб дерево деревом оздоровилося* та щоб стражданнями непричетного мукам* − були знесені муки осудженого за провину при райськім дереві.* Тому, Христе Царю, слава твоєму мудрому провидінню,* яким ти спас усіх, як благий і людинолюбний!
І нині (догмат, г. 6): Хто ж тебе́ не прославля́тиме, Пресвята́ Ді́во?* Або хто не оспі́вуватиме твого́ пречи́стого різдва́?* Син бо єдиноро́дний, що предві́чно зася́яв від Отця́,* Той ви́йшов з те́бе, Чи́ста, воплоти́вшись несказа́нно.* Бу́вши з при́роди Бо́гом, став за́для нас правди́вою люди́ною;* неподі́льний на дві осо́би,* але́ пізнава́льний у двох незли́тих приро́дах.* Його́ моли́, чи́ста Всеблаже́нна,* щоб поми́лував ду́ші на́ші.
Стихири на стиховні
(г. 6): Воскресі́ння Твоє́, Хри́сте Спа́се,* а́нгели оспі́вують на небеса́х,* і нас на землі́ сподо́би чи́стим се́рцем* Тебе́ спі́вом прославля́ти.
Стих: Госпо́дь царю́є,* у ве́лич Він зодягну́вся. (Пс. 92,1)
Як всемогу́тній, Ти розби́в мі́дні бра́ми* і зни́щив а́дові затво́ри,* та воскреси́в впа́лий рід лю́дський.* Тому́ ми одноду́мно кли́чемо:* Ти, що воскре́с із ме́ртвих, Го́споди, – сла́ва Тобі́!
Стих: Бо Він утверди́в вселе́нну,* і вона́ не захита́ється. (Пс. 92,1)
Христо́с, бажа́ючи нас підня́ти з да́внього тлі́ння,* дає́ Себе́ до хреста́ приби́ти і в гро́бі покла́сти.* Жінки́ мироно́сиці Його́ з сльоза́ми шука́ли* і, рида́ючи, каза́ли: Го́ре нам, Спа́се всіх!* Як то Ти зво́лив Себе́ в гро́бі покла́сти?* Ти ж доброві́льно покла́вся, як же Тебе́ ви́крадено?* Як Тебе́ перене́сено? Яке́ ж то мі́сце скри́ло Твоє́ життєда́йне ті́ло?* Але́, як Ти нам обіця́в, Влади́ко,* появи́ся й утихоми́р на́ше гірке́ рида́ння.* Коли́ ж вони́ рида́ли, а́нгел до них промо́вив:* Переста́ньте пла́кати і благовісті́ть апо́столам, що Госпо́дь воскре́с,* даючи́ сві́тові очи́щення і вели́ку ми́лість.
Стих: До́мові Твоє́му, Го́споди,* нале́жить свя́тість на до́вгі лі́та. (Пс. 92,5)
Доброві́льно розп’я́тий, Хри́сте,* Твої́м погребе́нням Ти полони́в смерть* і тре́тього дня воскре́с, як Бог, у сла́ві,* даючи́ сві́тові безконе́чне життя́ і вели́ку ми́лість.
Слава і нині (г. 8): Твій хрест святий, Христе Боже,* колись Мойсей прообразив на собі* і розбив та переміг Амалика.* А й піснетворець Давид, оспівуючи його,* як твоїх ніг підніжок, доручав йому вклонятися.* Сьогодні ми, грішні, вклоняємось йому* і недостойними устами оспівуємо тебе,* що зволив на ньому дати себе прибити, і молимося:* Господи, сподоби нас, з розкаяним розбійником, твого царства!
Тропарі
(г. 6): А́нгельські си́ли – на гро́бі Твої́м,* а сторо́жа омертві́ла.* Ма́рія ж стоя́ла у гро́бі,* шука́ючи пречи́стого ті́ла Твого́.* Полони́в Ти ад, та не перемо́жений ним,* зустрі́в Ти Ді́ву, дару́ючи життя́.* Воскре́слий з ме́ртвих Го́споди, сла́ва Тоб́і.
Слава, і нині: (г. 1): Спаси́, Го́споди, люде́й Твоїх* і благослови́ наслі́ддя Твоє́,* перемо́ги благові́рному наро́дові на супроти́вників дару́й* і хресто́м Твої́м* охорони́ люд Твій.
УТРЕНЯ
Священник: Слава святій, одноістотній, животворчій і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амі́нь.
Сла́ва во ви́шніх Бо́гу, і на землі́ мир,* в лю́дях благоволі́ння. (3 р.)
Го́споди, гу́би мої́ відкри́й,* і уста́ мої́ сповістя́ть хвалу́ Твою́. (2 р.)
Шестипсалм’я
Псалом 3 (У понеділок)
О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.
Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».
Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.
Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.
Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.
Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.
Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.
У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.
Псалом 37 (У вівторок)
О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.
Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.
Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.
Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.
Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.
Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.
Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.
Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.
О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.
Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.
Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.
І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.
Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.
Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.
На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.
Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.
Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.
Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.
А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.
І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.
Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.
Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.
Псалом 62 (У середу)
Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.
Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.
Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.
Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.
Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.
Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.
Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.
Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.
Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.
Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.
Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.
А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3 р.)
Господи, помилуй. (3 р.)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Псалом 87 (У четвер)
Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.
Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.
Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.
Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.
Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.
Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.
Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.
Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.
Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.
Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?
Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій − твою вірність?
Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?
Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.
Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?
Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій − і умліваю.
Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.
Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.
Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.
Псалом 102 (У п’ятницю)
Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє − його святе ім’я.
Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.
Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.
Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.
Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.
Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.
Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.
Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.
Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.
Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.
Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.
Як далеко схід від заходу,* так віддалив він від нас злочинства наші.
Як батько милосердиться над синами,* так милосердиться Господь над тими, що його бояться.
Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.
Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, і мов квітка в полі.
Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.
Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.
І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.
Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.
Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.
Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.
Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!
Псалом 142 (У суботу й неділю)
О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.
І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.
Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.
Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.
Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.
До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.
Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.
Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.
Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.
Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.
Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.
І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)
Під час рецитування псалмів, священник читає потиху перед св. дверми оці молитви:
Утренні молитви
Велика єктенія
У мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасення їх Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Благодаримо Тебе, Господи, Боже наш, що підняв нас із постелі нашої і вклав в уста наші слово хвали, щоб поклонятися і призивати ім’я Твоє святе. Ми умоляємо Твоє милосердя, яке Ти завжди виявляв у нашому житті. Пошли поміч свою людям, що стоять перед лицем святої слави Твоєї і дожидають від Тебе багатої милости; і дай нам, що зо страхом і любов’ю завжди Тобі служимо, хвалити несказанну Твою доброту.]
Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Бог Господь… (Пс. 117), глас 6
Бог – Госпо́дь, і яви́вся нам; благослове́н, хто йде в ім’я́ Госпо́днє.
Стих: Прославля́йте Го́спода, бо Він благий, бо ми́лість Його́ ві́чна.
Стих: Вони́ навко́ло обступи́ли мене́, але́ я ім’я́м Госпо́днім перемо́жу їх.
Стих: Я не вмру, а жи́тиму і розка́зуватиму про діла́ Госпо́дні!
Стих: Ка́мінь, яки́м зне́хтували будівни́чі, став головни́м на ро́зі. Від Го́спода це ста́лось, і ди́вне воно́ в оча́х на́ших.
Тропарі
(г. 6): А́нгельські си́ли – на гро́бі Твої́м,* а сторо́жа омертві́ла.* Ма́рія ж стоя́ла у гро́бі,* шука́ючи пречи́стого ті́ла Твого́.* Полони́в Ти ад, та не перемо́жений ним,* зустрі́в Ти Ді́ву, дару́ючи життя́.* Воскре́слий з ме́ртвих Го́споди, сла́ва Тоб́і. (2 р.)
Слава, і нині: (г. 1): Спаси́, Го́споди, люде́й Твоїх* і благослови́ наслі́ддя Твоє́,* перемо́ги благові́рному наро́дові на супроти́вників дару́й* і хресто́м Твої́м* охорони́ люд Твій.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Від ночі лине дух наш до Тебе, Боже, бо світлом є повеління Твої. Навчи нас, Боже, правди Твоєї, заповідей Твоїх і виправдань Твоїх. Просвіти наші духовні очі, щоб ми не заснули в гріхах на смерть. Віджени всяку мряку від сердець наших, даруй нам сонце правди і охорони життя наше знаменням і печаттю Святого Твого Духа. Направ стопи наші на шлях мирний, дай нам бачити ранішній день у радості, щоб ми Тобі засилали ранішні молитви.]
Священник: Бо Твоя є влада і Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Перший сідальний
(г. 6): Коли гріб був розкритий й ад заплакав,* Марія кликнула до скритих апостолів:* Виходьте ви, робітники виноградника, і проповідуйте слово про воскресіння!* Христос воскрес, даючи світові велику милість.
Слава і нині: Богородице Діво, моли Сина твого, Христа, Бога нашого,* що добровільно дав себе прибити до хреста* і воскрес із мертвих,* щоб спаслися душі наші.
Відтак читець читає другу чергову катизму, диякон виголошує другу малу єктенію:
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Боже й Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти підніс нас з постелі нашої і зібрав на годину молитви. Дай нам ласку відкрити уста наші і прийми наші подяки, що в наших силах, і навчи нас установ Твоїх. Бо молитися як слід не вміємо, якщо Ти, Господи, святим Твоїм Духом не навчиш нас. Тому молимося Тобі: Даруй і прости, якщо ми згрішили аж до теперішньої години словом або ділом, або думкою, добровільно або недобровільно. Бо коли на провини будеш дивитися, Господи, Господи, то хто встоїться, бо в Тебе є прощення. Ти один святий, допоміжник сильний, захисник життя нашого, і Тебе ми завжди оспівуватимемо.]
Священник: Бо Ти благий і людинолюбний Бог – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Другий сідальний
(г. 6): Господи, Марія Магдалина стояла біля твого гробу,* і маючи тебе за садівника, плакала й промовляла:* Де скрив ти вічне життя?* Де поклав ти того, що сидить на херувимськім престолі?* Бо його сторожі завмерли з остраху.* Тож або дайте мені мого Господа, або зі мною закличте:* Ти, що був між мертвими й умерлих воскресив, – слава тобі!
Слава і нині: Гедеон проображає зачаття* і Давид провіщає твоє Різдво, Богородице.* Бо, як дощ на руно, зійшло Слово в твоє лоно,* і ти, Благодатна, земле свята,* виростила без насіння світові спасіння:* Христа Бога нашого.
Ангельський хор
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Ангельський хор здивувався,* бачивши до мертвих зарахованим тебе, Спасе,* що силу смерти знищив, і з собою Адама підняв* та з аду всіх визволив.
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Нащо миро* зі сльозами, Учениці, жалібно змішуєте?* – запитав світлоносний ангел при гробі мироносиць.* Гляньте на гріб і зрозумійте,* що воскрес Спаситель з гробу.
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Рано на світанку* мироносиці поспішали до гробу твого, плачучи,* але з’явився їм ангел і прорік:* Пора голосіння минула, не плачте;* про воскресіння ж звістіть апостолам!
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Мироносиці – жінки,* що з миром прийшли до гробу твого, Спасе, ридали.* Ангел же їм сказав, мовивши:* Чому між мертвими живого шукаєте?* Він бо, як Бог, воскрес із гробу.
Слава: Поклонімось Отцю,* і його Сину, і Святому Духові,* Святій Тройці* в одній сутності,* з серафимами взиваючи:* Свят, свят, свят єси, Господи.
І нині: Життєдавця породивши, ти, Діво,* Адама з гріха визволила,* Єві радість замість смутку подала,* а відпалих від життя повернув до нього той,* що з тебе тіло прийняв – Бог і чоловік.
Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Від ночі лине дух наш до Тебе, Боже, бо світлом є повеління Твої на землі. Навчи нас у страсі Твоєму виконувати правду й добро, бо Тебе славимо як правдивого Бога нашого. Прихили вухо своє і вислухай нас, і пом’яни, Господи, тих, що є та що моляться з нами, всіх по імені, і спаси їх силою Твоєю. Благослови людей Твоїх і освяти спадкоємство Твоє: мир світові Твоєму даруй, церквам Твоїм, Священникам, владі, і всім людям.]
Священник: Бо благословилося ім’я Твоє і прославилося царство Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Іпакой, глас 6
Добровільною і животворчою твоєю смертю, Христе,* розбивши, як Бог, ворота пекельні,* відчинив ти нам первісний рай,* і з мертвих воскреснувши, визволив із тління життя наше.
Степенна пісня, глас 6
Антифон 1:
На небо до тебе, Спасе, підношу мої очі:* Помилуй мене, щоб жити мені з тобою.
Помилуй нас упокорених, Слове,* вчиняючи корисними твої осуди.
Слава і нині: Причина всякого спасіння належить Святому Духові.* Коли він на когось по заслузі дихне,* то негайно піднесе його від земного,* окрилить, зростить і направить вгору.
Антифон 2:
Коли б не Господь був з нами, ніхто з нас не був би спроможний у боротьбі з ворогом перемогти; ті, що перемагають, звідси підносяться.
Слово! Зуби їхні нехай не схоплять душі моєї, мов пташеня. Горе мені! Як я, гріхолюбний, маю визволитися від ворога?
Слава і нині: Від Святого Духа обоження, благовоління, розум, мир і благословення: Він бо є рівнодіяльний з Отцем і Словом.
Антифон 3:
Ті, що уповають на Господа, страшні для ворогів і дивні для всіх, що вгору очі звертають.
Собор праведників Тебе, Спасе, помічником маючи, не простягає рук своїх до беззаконня.
Слава і нині: Святому Духові влада над усім належить; Йому небесні воїнства поклоняються вкупі з усім, що на землі дише.
Євангеліє
Будьмо уважні.
Священник: Мир всім.
Премудрість. Будьмо уважні.
Прокімен, глас 6
Псалом 79
Господи, покажи силу твою і прийди спасти нас.
Стих: Ти, що пасеш Ізраїля, почуй,* що провадиш, як овечку, Йосифа.
Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
[Скарбнице благ, джерело невисихаюче, Отче святий, чудотворче всесильний і вседержителю! Усі Тобі поклоняємося і Тобі молимося та Твої милості і Твої ласки призиваємо на поміч і на заступництво нашій смиренності. Пом’яни, Господи, слуг Твоїх, прийми від усіх нас ранішні моління, як кадило перед Тобою; ні одного з нас не вчини нездатним, але всіх нас зберігай ласками Твоїми. Пом’яни, Господи, тих, що чувають і співають на славу Твою і єдинородного Твого Сина і Бога нашого, і Святого Твого Духа. Будь їм помічником і заступником; прийми їх молитви на наднебесний і духовний Твій жертовник.]
Священник: Бо Ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Вірні на глас прокімена: Вся́ке диха́ння, неха́й хва́лить Го́спода.
Стих: Хвалі́те Бо́га у святи́ні Його́.
Стих: Хвалі́те Його́ у тверди́ні си́ли Його́.
І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молім.
Вірні: Го́споди, поми́луй (3 р.).
Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.
Священник: Мир всім!
Вірні: І ду́хові твоє́му.
Священник: Від Луки святого Євангелія читання.
Вірні: Сла́ва Тобі́, Го́споди, сла́ва Тобі́.
Будьмо уважні.
Священник сам читає Євангеліє.
У той час, першого дня по суботі, рано-вранці, прийшли жінки до гробу, несучи пахощі, які вони приготували, і застали камінь відкочений під гробу. Увійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса. Коли вони не знали, що їм про це думати, два чоловіки з’явились їм у блискучих одежах. Вони налякались і схилили лице додолу, а ті до них сказали: – Чому шукаєте живого між мертвими? Його нема тут: він воскрес. Згадайте, як він промовляв до вас, коли ще був у Галилеї, кажучи: Син Чоловічий має бути виданий грішникам у руки, має бути розп’ятий і третього дня воскреснути. І вони пригадали собі його слова та, вернувшися від гробу, оповіли все те одинадцятьом і всім іншим. То були: Марія Магдалина, Іванна і Марія, мати Якова й інші з ними, що розповідали це апостолам; але їм слова ці здавалися пустою вигадкою і вони не повірили їм. Та Петро встав, побіг до гробу і, нахилившись, побачив лиш пов’язки; і вернувсь назад додому, дивуючись тому, що сталося. (Лк. 112 зач.; 24, 1-12)
Вірні: Сла́ва Тобі́, Го́споди, сла́ва Тобі́.
Воскресіння Христове
(г. 6): Воскресіння Христове бачивши,* поклонімось святому Господу Ісусові,* єдиному безгрішному.* Хресту твоєму поклоняємось, Христе,* і святе воскресіння твоє величаємо і славимо,* бо ти – Бог наш,* крім тебе іншого не знаємо,* ім’я твоє призиваємо.* Прийдіть, усі вірні,* поклонімось святому Христовому воскресінню,* це бо прийшла через хрест радість усьому світові.* Завжди благословляючи Господа,* славимо воскресіння його,* бо, розп’яття перетерпівши,* він смертю смерть переміг.
Псалом 50
Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.
Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.
Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.
Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;
То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.
Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.
Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.
Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.
Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.
Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.
Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.
Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.
Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.
Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.
Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.
Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.
Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.
Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.
Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.
Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.
Після 50-го псалма співаємо:
Сла́ва: (г. 6): Молитва́ми святи́х апо́столів,* милости́вий, очи́сти* бе́зліч гріхі́в на́ших.
І ни́ні: Ра́ди молито́в пречи́стої Богоро́диці,* милости́вий, очи́сти* бе́зліч гріхі́в на́ших.
Стих: Поми́луй мене́, Бо́же, з вели́кої ми́лости Твоє́ї,* і бага́тством щедро́т Твої́х очи́сти мене́ з беззако́ння мого́.
Воскрес Ісус із гробу,* як провістив,* подав нам життя вічне* і милість велику.
Єктенія
Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животворчого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотних, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і святого апостола Кодрата, що в Магнисії, і всіх cвяти́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.
Вірні: Господи, помилуй (12 р.).
[Господи, Боже наш! Ти за покаяння дарував людям відпущення, нам же, як образ пізнання і визнання гріхів, показав покаяння і прощення пророка Давида. Тож, Владико, помилуй з великої милости Твоєї нас, що в чимало великих гріхів впали, і по багатстві ласк Твоїх очисти беззаконня наші, бо перед Тобою згрішили ми, Господи, що невідомі й таємні речі серця людського знаєш, і єдиний Ти маєш владу прощати гріхи. Серце ж чисте вчини в нас і Духом владичним утверди нас, і радість спасіння Твого яви нам. Не відкинь нас від лиця Твого, але дозволь, як благий і людинолюбний, аж до останнього нашого віддиху появляти Тобі жертву справедливости й приноси на святих Твоїх жертовниках.]
Священник: Благодаттю, і щедротами, і людинолюб’ям єдинородного Сина Твого, з яким Ти благословенний, із пресвятим, і благим, і животворчим твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Канон
(Якщо скорочується Канон, перейди до Пісня Богородиці).
Пісня 1
Ірмос (г. 6): Як по суші, пройшов Ізраїль по безодні стопами,* бачачи, як гонитель фараон потопляється, взивав:* Пісню перемоги Богові співаймо.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Розпростертими на хресті долонями Ти, Милосердний Ісусе, благоволінням Отчим все наповнив, тому всі ми пісню перемоги Тобі співаємо.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Зі страхом, немов невільниця, з наказу підійшла смерть до Тебе, Владики життя, що через неї подаєш нам безконечне життя і воскресіння.
Слава і нині: Богородичний: Свого Творця, незбагненно з безсіменної Твоєї утроби воплоченого, з волі його прийнявши, Ти, Чиста, Владичицею творіння явилася воістину.
Пісня 3
Ірмос (г. 6): Нема Святого, як Ти, Господи, Боже мій,* що підніс рід вірних Твоїх, Благий,* і утвердив нас на камені сповідання Твого.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Бачивши, як Бога тілом розпинали, творіння сколихнулося зі страху, та рукою вседержительною задля нас Розп’ятого кріпко утримуваним було.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Переможена смертю Христа нікчемна смерть лежить бездиханна; бо натиску життя Божественного не здержавши, умертвлюється сильний, і всім дарується воскресіння.
Слава і нині: Богородичний: Чудо Твого Божественного різдва, Чиста, вище понад усякий закон природи; Ти бо надприродно зачала в утробі Бога і, породивши, зостаєшся Вседівою.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Господи, Боже наш, що сонну неміч забрав від нас і покликав нас візванням святим, щоб і вночі підносити руки наші і прославляти Тебе за справедливі Твої присуди. Прийми благання наші, моління, визнавання, нічні служби і даруй нам, Боже, віру бездоганну, надію впевнену, любов нелицемірну. Благослови наші входи й виходи, вчинки, слова, діла й думки; і дай нам дочекатися початку дня, нам, що хвалять й оспівують, і благословлять добрість Твоєї несказанної сили]
Священник: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Пісня 4
Ірмос (г. 6): Христос моя сила, Бог і Господь!* – свята Церква побожно співає, взиваючи* і від серця чистого Господа прославляючи.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Дерево істинного життя розцвіло, Христе, бо був поставлений хрест, і він, покроплений кров’ю й водою з нетлінного ребра Твого, життя зростив нам.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Вже більше змій не улещує мене оманливим обоженням, Христос бо, Божественний Творець людського єства, нині дорогу життя мені вільно відкрив.
Слава і нині: Богородичний: Таїнства Божественного Твого зачаття, Богородице Вседіво, воістину невимовні й незбагненні для тих, що на землі й на небі.
Пісня 5
Ірмос (г. 6): Божим світлом Твоїм, Благий,* просвіти, молюся, душі тих, що зарання в любові звертаються до Тебе,* щоб пізнати Тебе, Слово Боже, істинного Бога,* що викликає з темряви гріховної.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Херувими нині відступають переді мною, і вогненний меч відвертається від мене, Владико, побачивши Тебе, Слово Боже, Істинного Бога, що розбійникові путь до раю проклав.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Вже не боюся повернення в землю, Владико Христе; Ти бо, з милосердя великого, від землі мене, забутого, підніс, до висоти нетління воскресінням Твоїм.
Слава і нині: Богородичний: Тих, що Богородицею визнають тебе від душі, Милосердна Владичице світу, спаси; Тебе бо, Істинну Богородительку, за оборону непереможну маємо.
Пісня 6
Ірмос (г. 6): Житейське море, схвильоване бурею напастей бачивши,* і до тихого пристановища твого прийшовши, кличу до тебе:* Визволи з тління життя моє, Многомилостивий!
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Коли цвяхами розпинали Тебе, Владико, Ти знищив прокляття, що було над нами; коли ж копієм ребро Твоє прокололи, Ти, розірвавши Адамове рукописання, світ визволив.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Адам, хитрощами оманений, був у безодню аду опущений, але Ти, з природи Бог і Милосердний, зійшов, щоб віднайти його, і взявши на плечі, воскресив із Собою.
Слава і нині: Богородичний: Пречистая Владичице, що людям Керманича Господа породила, втихомир непевну й люту бурю пристрастей моїх, і подай мир серцю моєму.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Благодаримо Тебе, Господи, Боже спасіння нашого, бо Ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на Тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо Ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялися величному імені Твоєму. Тому молимо Тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати Тобі розумно й молитися безупинно та в страсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христа Твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до Тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і круши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів.]
Священник: Бо Ти цар миру і Спас душ наших – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Кондак (г. 6): Життєда́йною доло́нею* уме́рлих із мря́чних доли́н* воскреси́в усі́х Життєда́вець – Христо́с Бог,* воскресі́ння пода́в людсько́му ро́дові.* Він бо всіх Спаси́тель, воскресі́ння, і життя́, і Бог усі́х.
Пісня 7
Ірмос (г. 6): Росодайною ото вчинив ангел піч для преподобних отроків,* а веління Боже, що халдеїв опаляло, приневолило мучителя кликати:* Благословен єси, Боже отців наших.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Ридаючи над стражданням Твоїм, Владико, сонце в темряву зодягнулося, і вдень світло по всій землі померкло, взиваючи: «Благословен єси, Боже отців наших».
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Зішестям Твоїм, Христе, у світло зодягнулися глибини підземні, а праотець, сповнений радістю, торжествував та веселився, взиваючи: «Благословен єси, Боже отців наших».
Слава і нині: Богородичний: Через Тебе, Мати Діво, ясне світло для всієї вселеної зійшло; Ти бо Творця всіх, Бога, породила; моли ж Його, Пречиста, щоб послав Він нам, вірним, велику милість.
Пісня 8
Ірмос (г. 6): Із полум’я преподобним Ти росу виточив* і жертву праведника водою спалив;* бо все твориш, Христе, з волі Своєї;* Тебе прославляємо по всі віки.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Невірних, що колись пророковбивцями були, заздрість нині боговбивцями вчинила; на хрест піднесли вони Тебе, Слово Боже, якого прославляємо по всі віки.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Небесного круга Ти, Христе, не покинув, і зійшовши до аду, підніс із Собою цілу людину в гної загрузлу, що прославляє Тебе по всі віки.
Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа завжди, нині і повсякчас і на віки віків.
Богородичний: Ти, Діво, від Світла зачала Світлодавця Слово і, породивши Його, прославилась несказанно, бо Дух Божий у Тобі оселився; тому ми прославляємо Тебе по всі віки.
Пісня Богородиці
Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.
Вірні: Величає душа моя Господа,* і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм.
Чеснішу від херувимів,* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо. (після кожного стиха).
Бо він зглянувся на покору слугині своєї,* ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.
Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе ім’я його.* Милосердя його з роду в рід на тих, які бояться його.
Він виявив потугу рамени свого,* розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.
Могутніх скинув з престолів, підняв угору смиренних;* наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.
Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,* як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки.
Пісня 9
Ірмос (г. 6): Бога людям неможливо бачити,* бо на нього й ангельські хори не сміють дивитися;* через тебе ж, Всечиста, Слово втілене з’явилося людям.* Величаючи його з небесними силами, – тебе славимо.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Слово Боже! Ти страстям було непричасне* та своїм тілом стало учасником страстей.* Але ти, Спасе наш, визволяєш людину від страждань,* ставши смертю для страждань.* Бо єдино ти безстрасний і всемогутній.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Прийнявши тління смертне,* ти зберіг твоє тіло неподатним тлінності.* А твоя життєдайна й божественна душа, Владико,* в аді не зосталась,* бо ти воскрес немов від сну,* і нас з собою воскресив.
Слава, і нині: Богородичний: Твоїм невимовним і несказанним Різдвом, пречиста Богородице,* сьогодні даровано мертвим воскресіння.* Бо життя, зодягнувшись з тебе тілом,* усім засяяло і явно розвіяло смертний смуток.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Боже, Боже наш! Ти сотворив розумні й духовні сили Своєю волею. Тебе просимо й Тобі молимося: Прийми наші посильні величання з усіма Твоїми творіннями і збагати щедрими даруваннями Твоєї ласки. Бо перед Тобою згинається всяке коліно: на небі, на землі й під землею, і все, що живе, і все створіння оспівує неосяжну Твою славу, бо Ти Бог правдивий і вельми милостивий.]
Священник: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
«Свят Господь Бог наш» на глас прокімена.
Свят Господь Бог наш.
Стих: Возносіте Господа Бога нашого.
Стих: І поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо святе воно.
Світильний
У життєдайнім гробі бачимо присутніх мужів у блискучих ризах, сяючих красою,* а й мироносиць пониклих до землі.* Тож, переконавшись у воскресінні небесного Владики,* прийдім з Петром до гробу життя і, здивувавшись з того, що сталося,* триваймо в огляданні Христа.
Слава і нині: Сказавши «Радуйся!», Ти, Господи, перемінив печаль прародичів* і приніс у світ радість твого воскресіння.* Тож, Життєдавче, задля твоєї Родительки зішли сяйво своїх щедрот,* що просвічує серця, щоб ми кликали до Тебе:* людинолюбний Богочоловіче, слава Твоєму воскресінню!
Хвалитні
Псалом 148
Два перших стихи хвалитних на глас 6:
Усе, що живе, нехай хвалить Господа.* Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.* Тобі належить пісня, о Боже.
Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.* Тобі належить пісня, о Боже.
Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.
Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.
Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.
Поставив їх на віки віків* і дав закон, що не перейде.
Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;
Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;
Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;
Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;
Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;
Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.
Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.
Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.
Псалом 149
Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.
Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.
Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.
Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.
Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.
Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.
Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.
Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.
Стихири
Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.
(г. 6): Хрест твій, Господи,* є для твоїх людей життям і воскресінням,* тож надіючись на нього,* тебе, воскреслого Бога нашого, оспівуємо:* Помилуй нас!
Псалом 150
Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.
Погребення твоє, Владико,* відчинило рай людському родові.* Тож визволившись від тління,* тебе, нашого воскреслого Бога, оспівуємо:* Помилуй нас!
Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.
З Отцем і Духом Христа, що воскрес із мертвих, прославляємо,* і до нього кличемо:* Ти наше життя і воскресіння, – помилуй нас!
Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.
Третього дня ти воскрес, Христе, з гробу,* як і написано,* піднявши з собою нашого праотця.* Тому славить тебе рід людський* і оспівує твоє воскресіння.
Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.
(г. 8, самоподібний): О, преславне чудо!* Як життєдайний сад,* хрест пресвятий* являється нині піднесений на висоту.* Славословлять його всі кінці землі,* і страхаються демонські полки.* О, який дар дано землянам!* Ним, Христе, спаси душі наші,* як єдиний Добросердий.
Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.
О, преславне чудо!* Як життєдайний сад,* хрест пресвятий* являється нині піднесений на висоту.* Славословлять його всі кінці землі,* і страхаються демонські полки.* О, який дар дано землянам!* Ним, Христе, спаси душі наші,* як єдиний Добросердий.
Стих: Воскресни, Господи Боже мій, нехай піднесеться рука твоя;* не забудь убогих твоїх ніколи.
О, преславне чудо!* Немов гроно, сповнене життям,* бачимо, як нині понад землею підноситься хрест* і несе на собі Всевишнього.* Він привів усіх нас до Бога* і знищив остаточно смерть.* О, дерево пречесне!* Через тебе, прославляючи Христа,* дістали ми в раї овоч безсмертя.
Стих: Хвалитиму тебе, Господи, всім серцем моїм,* розповім про всі твої чудеса.
О, преславне чудо!* Ширина і довжина хреста* дорівнює небові,* бо він божественною ласкою освячує вселенну.* Ним поганство перемагається* і ним справедливість утверджується.* О, божественна драбино,* якою висходимо на небо,* звеличуючи в піснях Христа Господа.
Стихира євангельська
Слава (г. 4): Було рано-вранці, коли жінки прийшли до Твого гробу, Христе,* та тіла, що його шукали, не знайшли.* І коли вони дивувались, приступили в блискучих ризах юнаки й мовили:* Чому живого між мертвими шукаєте?* Воскрес, як і прорік був.* Чому не згадаєте його слова?* Тож увірувавши, благовістили те, що бачили,* але благовість їхня видалась учням неправдивою,* бо такі ще були вони прибиті.* Петро ж побіг і побачив * та й прославив Твої на собі чудеса.
І нині: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.
Велике славослов’я
[Хвалимо, співаємо, благословимо і благодаримо Тебе, Боже батьків наших, бо Ти забрав тінь нічну і явив нам знову світло денне. Молимо Твою добрість: Милостивий будь для нас грішних і прийми молитву нашу задля великої Твоєї ласкавости, бо ми прибігаємо до Тебе, милостивого і всемогутнього Бога. Ти, що засвітив у серцях наших правдиве сонце справедливости Твоєї! Просвіти розум наш і почування всі зберігай, щоб, як у день, ходили ми пристойно шляхом заповідей Твоїх і дійшли до життя вічного, і стали гідними насолоджуватися недоступним Твоїм світлом. Бо в Тебе є джерело життя, Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.]
Священник: Слава Тобі, що Світло нам показав!
Вірні: Слава во вишніх Богу*, і на землі мир*, в людях благовоління.
Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.
Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.
Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріх світу, помилуй нас.
Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.
Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.
Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.
Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки віків.
Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.
Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.
Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.
Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.
Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.
Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.
Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою.
Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.
Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.
Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.
Святи́й Бо́же, святи́й Крі́пкий, святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. (3 р.)
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас.
Святи́й Бо́же, святи́й Крі́пкий, святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас.
Тропар
Воскресши із гробу і в’язи пекельні розірвавши,* ти роздер присуд смерти, Господи,* і всіх від сітки ворожої визволив.* А з’явившись апостолам своїм,* ти послав їх на проповідь,* і ними мир свій подав ти вселенній,* єдиний Людинолюбче.
Єктенія усильного благання
Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, за тих, що служать і послужили у святім храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів і сестер наших.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Прохальна єктенія
Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Господи, помилуй.
Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Прощення й відпущення гріхів, і прогрішень наших у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Доброго й пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Владико, Боже святий і неосяжний, що казав із темряви світлові засіяти, що заспокоїв нас у нічному сні й підвів до величання і моління Твоєї доброти! Ти, що даєш себе умолити задля свого милосердя, прийми і нині нас, що поклоняємося Тобі й по силі благодаримо Тебе; і даруй нам те, чого просимо задля спасіння. Вчини нас синами світла і дня та спадкоємцями вічних Твоїх благ. Пом’яни, Господи, за багатством ласк Твоїх усіх людей, що є і моляться з нами, і всю братію нашу на землі й на морі, і на всякому місці володіння Твого, що потребують Твоєї любови й помочі. Усім вияви велику Твою милість, щоб спасенні, як душею так і тілом, завжди перебували й відважно славили чудне й благословенне ім’я Твоє.]
Священник: Бо Ти – Бог милости, ласк і людинолюбности, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Священник: Мир всім.
Вірні: І духові твоєму.
Голови ваші перед Господом схиліть.
Вірні: Тобі, Господи.
Священник читає молитву: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як благий і людинолюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:
Священник: Бо до Тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Великий відпуст
Прему́дрість!
Вірні: Благослови́.
Священник: Благослове́нний Христо́с Бог наш, за́вжди, ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в.
Вірні: Амі́нь. Утверди́, Бо́же, святу́ правосла́вну ві́ру на ві́ки вікі́в.
Священник: Пресвята́ Богоро́дице, спаси́ нас.
Вірні: Чесні́шу від херуви́мів* і незрівня́нно славні́шу від серафи́мів,* що без зотлі́ння Бо́га Сло́во породи́ла,* су́щу Богоро́дицю, тебе́ велича́ємо.
Священник: Сла́ва Тобі́, Хри́сте Бо́же, упова́ння на́ше, сла́ва Тобі́!
Вірні: Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь. Го́споди, поми́луй. (3 р.) Благослови́.
Священник: Христос, що воскрес із мертвих, істинний Бог наш – молитвами пречистої Своєї матері, силою чесного і животворчого Хреста, якого всесвітнє воздвиження святкуємо, і святого, якого є храм, і святого апостола Кодрата, що в Магнисії, і всіх святих – помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.
Вірні: Амінь.
Після утрені
(г. 6): Воскресі́ння Твоє́, Хри́сте Спа́се,* а́нгели оспі́вують на небеса́х,* і нас на землі́ сподо́би чи́стим се́рцем* Тебе́ спі́вом прославля́ти.
БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:
Антифон 1
Стих 1: Боже, Боже мій, зваж на мене, чому ти оставив мене? Далеко від спасення мого слова гріхопадінь моїх (Пс 21,2).
Приспів: Молитвами Богородиці,* Спасе, спаси нас.
Стих 2: Боже мій, закличу вдень і не вислухаєш, і вночі, і не в безумство мені (Пс 21,3).
Приспів: Молитвами Богородиці,* Спасе, спаси нас.
Стих 3: А ти у святому живеш, хвало ізраїлева (Пс 21,4).
Приспів: Молитвами Богородиці,* Спасе, спаси нас.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь..Єдинородний Сину
Антифон 3: Приспів празника (15-20 вересня)
Приспів: Спаси нас, Сину Божий, що плоттю розп’явся, співаємо Тобі: Алилуя.
Вхідне: Прийдіте поклонімося і припадім до Христа. Спаси нас, Сину Божий, що плоттю розп’явся, співаємо Тобі: Алилуя.
Тропарі і Кондаки
Тропар воскресний (г. 6): А́нгельські си́ли – на гро́бі Твої́м,* а сторо́жа омертві́ла.* Ма́рія ж стоя́ла у гро́бі,* шука́ючи пречи́стого ті́ла Твого́.* Полони́в Ти ад, та не перемо́жений ним,* зустрі́в Ти Ді́ву, дару́ючи життя́.* Воскре́слий з ме́ртвих Го́споди, сла́ва Тоб́і.
Тропар (глас 1): Спаси, Господи, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє, перемоги благовірному народові на супротивників даруй і хрестом Твоїм охорони люд Твій.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Сла́ва: Кондак воскресний (г. 6): Життєда́йною доло́нею* уме́рлих із мря́чних доли́н* воскреси́в усі́х Життєда́вець – Христо́с Бог,* воскресі́ння пода́в людсько́му ро́дові.* Він бо всіх Спаси́тель, воскресі́ння, і життя́, і Бог усі́х.
І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Кондак (глас 4): Вознісся Ти на хрест волею Своєю. Новому людові Твоєму, що Твоє ім’я носить, даруй щедроти Твої, Христе Боже. Возвесели силою Твоєю благовірний народ, перемоги на супротивніків дай йому, що за посібник має Твоє оружжя миру, непоборну перемогу.
Прокімен (г. 6):
Спаси́, Го́споди, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́ (Пс, 27,9).
Стих: До Те́бе, Го́споди, взива́тиму, Бо́же мій, щоб не відверта́вся Ти мо́вчки від ме́не (Пс. 27,1).
Апостол: (Гл 2,16-20):
Браття і Сестри, довідавшися, що людина оправдується не ділами закону, а через віру в Ісуса Христа, ми й увірували в Христа Ісуса, щоб оправдатися нам вірою в Христа, а не ділами закону; бо ніхто не оправдається ділами закону. Коли ж, шукаючи оправдання у Христі, виявилося, що й ми самі грішники, – то невже Христос – служитель гріха? Жадним робом! Бо коли я знову відбудовую те, що зруйнував був, то я себе самого оголошую переступником. Я бо через закон для закону вмер, щоб для Бога жити: я –розп’ятий з Христом. Живу вже не я, а живе Христос у мені. А що живу тепер у тілі, то живу вірою в Божого Сина, який полюбив мене й видав себе за мене.
Алилуя (глас 1):
Стих: Пом’яни соньм Твій, що його придбав Ти іздавна (Пс 73,2).
Стих: Бог же – цар наш перше віку, вчинив спасіння посеред землі (Пс 73,12).
Євангеліє: (Мр 8,34-9,1):
Сказав Господь: “Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною. Бо хто хоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу мене ради та Євангелії, той її спасе. Бо яка користь людині здобути світ увесь, а занапастити свою душу? Що бо людина може дати взамін за власну душу? Хто, отже, буде соромитися мене й моїх слів перед цим родом перелюбним та грішним, того посоромиться і Син Чоловічий, коли прийде у славі Отця свого з святими ангелами.” І сказав їм: “Істинно кажу вам: Є деякі з отут присутніх, що не зазнають смерти, аж поки не вздріють Царства Божого, що прийде у могутності.”
Замість Достойно:
Величай, душе моя, Господа, пречесний хрест Господень.
Ірмос (глас 8): Таїнственний рай Ти, Богородице, що невоздільно виростила Христа. Він на землі насадив хресне життєносне древо. Йому, що Його нині возносять, поклоняючись, Тебе величаємо.
Причасний:
Хваліте Господа з небес, хваліте Його на висотах (Пс 148,1). * Знаманувалося на нас світло лиця Твого, Господи (Пс 4,7). Алилуя (х3).
Після Літургії співаємо:
Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святеє восекресіння Твоє славимо (x3).