Twelfth Sunday after Pentecost; Octoechos Tone 3; The Placing of the Precious Sash of Our Most Holy Lady the Mother of God.

Polyeleos Feast. Resurrection Gospel 1.

English Source: Royal Doors www.royaldoors.net

Great Vespers, Sunday Matins and Divine Liturgy

GREAT VESPERS ON SATURDAY EVENING

Kathisma Reading: Blessed is the man… is sung.

At Psalm 140, Tone 3

Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

By Your cross, O Christ our Saviour,* the power of Death has been vanquished* and the deceit of the devil has been destroyed.* Therefore, mankind, saved by faith,* offers You hymns of praise forever.

The just shall gather around me* when You have been good to me.

O Lord, all creation has been enlightened by Your resurrection,* and paradise has been reopened;* therefore, all creation extols You* and offers You hymns of praise forever.

Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

I glorify the power of the Father, Son, and Holy Spirit;* and I praise the dominion of the undivided Divinity,* the consubstantial Trinity,* who reigns forever and ever.

Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

We adore Your precious cross, O Christ,* and with hymns of praise we glorify Your resurrection;* for by Your wounds we have all been healed.

Tone 6, Podoben “As one valiant among the martyrs…”

If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

The shrine which holds your belt, O Theotokos,* is ever known by your servants to be an ark of sanctification.* It is our glory and boast; a sacred wall surrounding us;* a fountain of healings!* Therefore being divinely gathered today,* we hymn your mighty acts * and the vast abyss of your wonders!

I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

Behold the all-glorious place!* Behold the ever-radiant temple in which a treasure has been laid:* the belt of the Mother of the divine Son!* People, come! Draw forth enlightenment and mercy,* and shout with a grateful heart: all-holy Virgin, we bless you,* for we have been saved by your childbearing!

For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

We rejoice and keep the feast of the placing of your belt, O Theotokos,* for today you have granted it to your people,* it is a sacred garment, wealth that cannot be stolen,* a precious gift and river of healings* overflowing with spiritual treasures!

Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

Tone 2, Glory…

All-pure Theotokos, the Church of God is robed in your holy belt,* as with a supremely shining diadem!* It is radiant today and cries out to you rejoicing,* rejoice, sovereign Lady!* Precious diadem and crown of divine glory!* Rejoice, for you alone are the fullness of glory and everlasting gladness!* Rejoice, refuge of those who run to you:* our intercessor and salvation!

Tone 3, Now…

O Lady most honourable,* how could we but be rapt in wonder* at your giving birth to the Incarnate God* who, without a mother, was born of a Father before all ages?* You gave Him birth in the flesh without a father,* without a man’s instrumentality.* He is God and man whose two natures are intact,* neither one losing any of its properties.* Therefore, O Virgin Mother,* intercede with Him to save the souls* of those who believe and profess in true faith* that you are the Mother of God.

Prokeimenon, Tone 6

The Lord reigns,* He is clothed in majesty.

verse: Robed is the Lord and girt about with strength.

verse: For He has made the world firm, which shall not be moved.

verse: Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

Readings: (1) Genesis 28:10-17; (2) Ezekiel 43:27; 44:1-4; (3) Proverbs 9:1-11

Aposticha, Tone 3

O Christ, who darkened the sun by Your passion* and enlightened all creation by Your resurrection,* accept our evening prayer; for You love mankind.

The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.

O Lord, Your life-giving resurrection has enlightened the entire universe* and has revived Your creation which lay in corruption.* Therefore, we, who have been released from the curse of Adam, cry out to You:* Almighty Lord, glory to You!

For He has made the world firm, which shall not be moved.

O God, although in Your divine nature You are unchangeable,* yet in Your human nature You underwent change by suffering in the flesh.* All creation was prostrate with fear* when it saw You hanging on the cross,* and it groaned in sorrow as it sang the praises of Your long-suffering.* But You descended into Hades and arose on the third day,* granting life and great mercy to the world.

Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

You suffered death, O Christ, to deliver mankind from death.* And when You arose from the dead on the third day,* You enlightened the world* and resurrected all who acknowledge You as God.

Tone 2, Glory… Now…

Having cleansed our heart and mind,* let us keep feast together with the angels,* joyfully addressing the song of David* to the maiden Bride of the King of all, Christ our God,* saying: arise, Lord, into your resting place,* both You and the ark of Your holiness!* For You have adorned her as a beautiful palace,* giving her as an inheritance to Your people, O Master,* to preserve and shelter them from their enemies,* by Your mighty power, through her supplications!

Troparia, Tone 3

Let the heavens be glad, let the earth rejoice,* for the Lord has done a mighty deed with His arm.* He trampled death by death. He became the first-born of the dead;* He saved us from the abyss of Hades* and granted great mercy to the world.

Tone 8, Glory…

Protection of humans, ever-Virgin Mother of God* as a mighty bulwark for your city* you gave your pure body’s robe and sash.* They remained incorrupt by your giving birth without seed.* For in you are nature and time made new.* Therefore, we pray you, give peace to your city** and to our souls great mercy.

Now…

O gracious Lord, for the sake of mankind You were born of a virgin;* through Your death on the cross You conquered death;* and through Your resurrection You revealed yourself as God.* O merciful Lord, do not disdain those whom You have created with Your own hands,* but show forth Your love for mankind.* Accept the intercession which the Mother, who bore You, makes in our behalf.* O Saviour, save Your despairing people!

GREAT MATINS ON SUNDAY MORNING

Usual Beginning

Hexapsalm

Great Litany

God the Lord, Tone 3

Troparia, Tone 3

Tone 8, Glory…

Now…

Psalter Reading

Stasis I: Psalms 9, 10
Stasis II: Psalms 11, 12, 13
Stasis III: Psalms 14, 15, 16

Small Litany

Sessional Hymn I, Tone 3

Christ has arisen from the dead, the first fruits of those that sleep.* The First-born of creation and Creator of all that has come to be,* has renewed in Himself the corrupted nature of our race.* Death, no longer is your lord,* for the Master of all things has destroyed your dominion.

Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high;* forget not Your poor to the end.

Having tasted death in the flesh, O Lord,* You have blotted out the bitterness of death by Your arising* strengthening mankind against it, and announcing the abolition of the ancient curse.* Defender of our lives, O Lord, glory be to You!

Glory… Now…

Awed by the beauty of your virginity* and the exceeding radiance of your purity,* Gabriel called out to you, O Theotokos:* What worthy hymn of praise can I offer to you?* And what shall I name you?* I am in doubt and stand in awe.* Wherefore as commanded, I cry to you:* Rejoice, O Full of Grace.

Psalter Reading

Stasis I: Psalm 17
Stasis II: Psalms 18, 19, 20
Stasis III: Psalms 21, 22, 23

Small Litany

Sessional Hymn II, Tone 3

Awed by Your immutable Godhead* and by Your voluntary passion, O Lord,* Hades lamented: I tremble at Your body’s essence, which remains incorrupt.* I behold You, the One who is invisible, mystically making war against me;* wherefore those whom I hold cry out:* ‘Glory, O Christ, to Your Resurrection!’

I will confess You, O Lord, with my whole heart,* I will tell of all Your wonders.

We the faithful contemplate an ineffable mystery:* Your incomprehensible Crucifixion and Your inexplicable Arising.* For today Death and Hades have been despoiled,* but mankind has been clothed in incorruption.* Wherefore with thanksgiving we cry aloud to You:* Glory, O Christ, to Your Resurrection!

Glory… Now…

Mystically did you contain in your womb* the Incomprehensible and Uncircumscribed One,* consubstantial with the Father and the Spirit;* and we acknowledge in your Offspring one unconfused energy of the Trinity Who is glorified in the world.* And so with thanksgiving we cry to you, ** ‘Rejoice, O full of grace!’

Polyeleos

Exaltation
We extol you,* O most holy Virgin,* and we honour your holy cincture,* for you pray for us to Christ our God.
verse: Great is the Lord and highly praised in the city of our God, in His holy mountain.
verse: Holy is this temple, awesome in righteousness.
verse: Glorious things are said of you, O city of God!
verse: Behold the gates of the Lord; the just shall pass through them.
Glory… Now…
Alleluia! Alleluia! Alleluia! Glory be to You, O God! (3)

Evlogitaria

Small Litany

Hypakoe, Tone 3

A Cause of amazement by his appearance,* and source of refreshment by his speech,* the radiant Angel spoke to the myrrh-bearing women saying:* Why do you seek the living in a grave?* He has arisen, emptying the graves.* Know that the unchangeable One has changed corruption.* Wherefore cry to God saying,* ‘How fearful are Your works!* For You have saved mankind.’

Sessional Hymns

Tone 3

Having given birth to the all-comely Word in the beauty of Your virginity,* you wound your cincture about Him as a babe, O pure one.* This you have given to your servants, O Lady, as a protection, help, and a well-spring of sanctity.* Its honoured deposition do we all celebrate with faith,* O all-holy Virgin.

Tone 3

You alone had a virginity and a birthgiving free of corruption, O blessed one,* and to mankind you have given your holy cincture as a garment of salvation,* which even to this day remains untouched by corruption, O Bride of God;* and because of it we, your servants,* receive great mercy, O pure one.

Tone 1, Glory… Now…

From your virginal womb a beautiful shoot has sprouted forth,* for you have given birth to the Life of the world.* For this, the heavenly powers sing to you, O God-bearer,* praising your honourable feast, O pure One.* Glory to your feast of your precious sash;* glory to your virginity, O Virgin Mother.

Hymn of Ascent, Tone 3

Antiphon 1

You, O Word, delivered the captivity of Sion from Babylon,* Deliver me also* from the passions to life.

Those who sow in the South* with tears inspired by God,* shall in joy reap sheaves of everlasting life.

Glory… Now…

By the Holy Spirit,* together with the Father and the Son* shines forth the reflection of every good gift,* In Him all things live and have their being.

Antiphon 2

Except the Lord build the house of the virtues,* in vain do we labour.* While He protects our soul no one lays waste our city.

The Saints, O Christ, fruits of the womb,* are by the Spirit, always sons to You,* as You are to the Father.

Glory… Now…

The Holy Spirit is the inspiration of all that is holy and wise;* for He quickens every creature.* Let us worship Him* together with the Father and the Son, for He is God.

Antiphon 3

Those who fear the Lord are blessed* as they walk along the paths of His commandments;* for they partake of the life-giving fruit.

Be glad, Chief Shepherd,* beholding Your offspring around Your table* bearing the branches of good works.

Glory… Now…

In the Holy Spirit is a superabundance of glory;* for from Him proceeds forth grace and life* into all creation;* wherefore He is praised together with the Father and the Word.

Prokeimenon, Tone 3

Proclaim to the nations: God is king. The world He made firm in its place.

verse: O sing a new song to the Lord, sing to the Lord all the earth.

Let everything that lives, Tone 3

Gospel

Matthew 28:16-20

Hymn of Resurrection

Psalm 50

Verses at Psalm 50

Canon, Tone 3

Ode 1

Irmos: In time past by his divine command he gathered the waters into one heap* and divided the sea for the people of Israel:* this is our God, he is glorious,* to him alone we sing, for he is glorified.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

He condemned the earth to bring forth thorns, fruit of the transgressor’s sweat; he received in the flesh a crown of thorns from the hands of lawless men : this is our God, he has done away with the curse, he is glorified.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

He whom death smote is declared the conqueror who won the victory over death; for taking living flesh subject to suffering, he wrestled with the tyrant and raised up all with himself: he is our God, he is glorified.

O most holy Theotokos, save us!

All nations glorify you, true Mother of God, who seedlessly bore your child; for he, our God, stole down into your hallowed womb and, invested with our being, God and man was born of you.

Irmos: Israel of old, traversing the depths of the Red Sea dry-shod,* vanquished the power of Amalek in the wilderness* through the arms of Moses* stretched forth in the sign of the Cross.

O most holy Theotokos, save us!

The temple of the Virgin has, like a bright sky, acquired a splendid and undimmed luminary: her all-radiant sash; and it illumines the whole world with beams of miracles.

O most holy Theotokos, save us!

Your city, noetic ally girded about with your truly divine sash, O all-pure one, has in it invincible might, strength and a bond of confirmation; therefore, it boasts therein.

O most holy Theotokos, save us!

Your shrine has truly appeared to those on earth as the most precious ark of old, though you bear not tablets of stone, but faithfully preserve the knowledge of the truth.

Glory… Now…

Mystical fragrances are poured forth in the temple of the pure one, from her honoured shrine this day; and they fill with spiritual fragrance all who have recourse to her with love.

Katavasia: I shall open my mouth, and the Spirit will inspire it,* and I shall utter the words of my song to the Queen and Mother:* I shall be seen radiantly keeping feast* and joyfully praising her wonders.

Ode 3

Irmos: Almighty Lord,* you brought all things from nothing into being,* created by the Word, perfected by the Spirit.* Make me firm in your love.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The ungodly man was brought to shame by your cross; he dug a pit and opened it up and fell into it himself; the horn of the lowly, O Christ, is lifted up in your resurrection.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The proclamation of righteousness to the nations as water has covered the seas, O Lover of man, for you have risen from the grave and revealed the splendour of the Trinity.

O most holy Theotokos, save us!

Glorious things are spoken of you, the living city of the King who reigns for ever. For through you, O Lady, God dwelt among those on earth.

Irmos: Your Church rejoices in You, O Christ, crying aloud:* You are my strength, O Lord, my refuge and my consolation!

O most holy Theotokos, save us!

O faithful, let us honour the sash of the pure one today as a bond of unity with God, and let us bow down before it with faith.

O most holy Theotokos, save us!

The springs of grace ever flowing from your all-precious shrine give drink to all the faithful, O pure one.

O most holy Theotokos, save us!

The much hymned and precious sash of the all-honoured one pours forth healings upon all of us, the faithful, through grace.

Glory… Now…

Pouring forth your gladness like the dew of the morning, O pure one, extinguish the furnace of the passions for those who ever hymn you.

Katavasia: O Mother of God, living and plentiful fount,* give strength to those united in spiritual fellowship,* who sing hymns of praise to you:* and in your divine glory vouchsafe to them crowns of glory.

Kontakion

Tone 2, Podoben “In supplications…”

Your womb which received divinity* was girded about by your precious sash, O Mother of God.* It became an unconquerable force for your city* and a generous treasury of good things:* O you, the only virgin who ever gave birth.

Ikos

Illumine me with your light, O Virgin Theotokos, and disperse the darkness which lies grievously upon my mind, that in purity I may approach you, the pure one who has brought deification to mortals. I hymn your divine sash, which outshines the sun, and which this world has as its steadfast protection and hope, which vanquishes the councils of the iniquitous foe, destroys their wiles, and ever preserves your servants, O most immaculate and unblemished one. Rejoice, O Virgin, boast of Christians!

Sessional Hymn

Tone 4, Podoben “Go quickly before…”

Your most precious sash, by which you gird your womb about,* was sanctified in the temple of God, as a divine offering,* O pure and all-immaculate one who conceived God.* Therefore, touching it with faith, and venerating it with fear and honour*, we are sanctified.

Tone 4, Podoben “Having been lifted up…”

Glory… Now…

Your church celebrates the deposition of your precious sash with splendour,* and cries out to you, O pure Virgin:* Gird all against the power of the enemy.* Lay low also the arrogance of the godless barbarians,* and direct our life, that we may do the divine will of the Lord.

Ode 4

Irmos: A mighty love you have shown to us, O Lord,* for you have given over to death for us your only-begotten Son;* therefore we thank you and cry to you:* Glory to your power, O Lord.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Scars and bruises compassionately bearing, insult of blows enduring, long-patient under the spitting, O Christ; through these you have wrought my salvation. Glory to your power, O Lord.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Life in mortal body, you conversed with deatiaor the sake of the misery of the poor and the sighing of the needy; and. destroying the destroyer, O glorified One, you raised up all with yourself, only Lover of man.

O most holy Theotokos, save us!

Remember, O Christ, your flock won by your Passion: visit the afflicted, accept the compassionate prayers of your Mother glorified and save it, O Lord, by your power.

Irmos: Beholding You lifted up upon the Cross, O Sun of righteousness,* the Church stood in her place, crying out as is meet: Glory to Your power, O Lord!

O most holy Theotokos, save us!

Having appointed you as a most honoured firmament, O Theotokos, the Creator and Fashioner adorned you with divine splendours, as with stars, whereby you illumine the ends of the earth.

O most holy Theotokos, save us!

Your city, having you as its might and firm foundation, O Theotokos, is sustained by your divine sash; and it stretches it out as an indestructible bond in time of battle.

O most holy Theotokos, save us!

O Theotokos, your divine sash draws up from earth to heaven us who are transported by love for you and it. Therefore, we glorify you as the cause of a greater glory.

Glory… Now…

Behold, grace inexhaustible! Come all and with ardent heart draw forth rivers ever flowing from the honoured shrine of the all-pure Mother, O you who love the feasts of the Church.

Katavasia: He who sits in glory upon the throne of the Godhead,* Jesus the true God, is come in a swift cloud* and with His sinless hands he has saved those who cry:* Glory to Your power, O Christ.

Ode 5

Irmos: Early I wake to you the Creator of all* and the peace which passes all understanding:* guide me in your ordinances,* for they are light.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Through the envy of the Jews handed over to an unrighteous judge, you, the all-seeing who judges all the earth in righteousness, delivered Adam from the ancient condemnation.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Christ, risen from the dead, grant peace to your churches in the invincible power of your cross, and save our souls.

O most holy Theotokos, save us!

You alone, the Ever-virgin who received the Word of God unbounded by the whole creation, are declared the holy tabernacle wider than the heavens.

Irmos: You have come into the world as a light, O my Lord:* a holy light which turns from the gloom of ignorance those who sing to You with faith.

O most holy Theotokos, save us!

You have magnified Your Mother, O Lord; You have exalted her above all the noetic powers, for her glory is beyond compare.

O most holy Theotokos, save us!

The grace of God is now bestowed unstintingly through your precious shrine, O all-pure Theotokos, upon those who do you homage with faith.

Glory… Now…

Faithful rulers are girded about with your power; and your city boasts in you as its ally, O all-pure one, being honoured by the possession of your sash.

Katavasia: The whole world was amazed* at your divine glory:* for you, O Virgin who have not known wedlock,* have held in your womb the God of all* and have given birth to an eternal Son,* who rewards with salvation all who sing your praises.

Ode 6

Irmos: The deepest abyss of sins has surrounded me* and my spirit fails me;* but stretch out your mighty arm, O Lord my pilot, as to Peter,* and save me.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The abyss of mercy and pity has surrounded me in your tender descent, O Lord, for, made flesh and taking the form of a servant, you made me as God and glorified me with yourself.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The one who dealt death has undergone death through seeing the One put to death now brought to life: these things are the tokens of your Resurrection, O Christ, and the rewards of your pure Passion.

O most holy Theotokos, save us!

Only All-pure, beyond understanding you were mediator between the Creator and man, pray to your merciful Son for your stumbling servants and be our defender.

Irmos: I shall sacrifice to You with a voice of praise, O Lord,* the Church cries out to You,* having been cleansed of the blood of demons* by the blood which, for mercy’s sake, flowed from Your side.

O most holy Theotokos, save us!

The Lord has glorified you wholly above all nature, exalting you alone; and you, together with your temple, your sash and divine shrine, has He honoured in manner past recounting, O Theotokos.

O most holy Theotokos, save us!

Streams of grace pour forth, as out of the depths, from the shrine of the all-pure one, and surround all of creation, giving drink to those who with faith worship your birthgiving.

Glory… Now…

Having acquired you as their strength and boast, the faithful are girded about with glory, possessing your precious sash as a most splendid and precious ornament, O Theotokos.

Katavasia: As we celebrate* this sacred and solemn feast of the Mother of God,* let us come, clapping our hands, O people of the Lord,* and give glory to God who was born of her.

Kontakion, Tone 3

You rose from the tomb, O compassionate Lord,* and led us out from the gates of death.* Today Adam exults and Eve rejoices,* and the prophets together with the patriarchs* unceasingly acclaim the divine might of Your power.

Ikos

Let heaven and earth dance together today and with one mind sing to Christ God for he has raised from the graves those held in bonds. All creation rejoices together and brings to our Creator and Redeemer of all its fitting songs. For today, as giver of life, with himself he drew mortal man from Hell and lifts him up to heaven, he dashes down the pride of the enemy and breaks in pieces the gates of Hell by the divine might of his authority.

Ode 7

Irmos: As, long ago, your dew refreshed the three godly children in the Chaldean flames,* so shine with the enlightening fire of your Godhead* upon us who cry to you:* Blessed are you, God of our fathers.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The fair veil of the temple was rent in the cross of the Creator, clearly announcing the hidden truth in the scriptures to the faithful who cry to you: Blessed are you, God of our fathers.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

When your side was pierced, O Christ, drops of your life-giving blood, flowing from God by divine dispensation, distilled upon the earth and re-made those born of the earth who cry to you: Blessed are you, God of our fathers.

O most holy Theotokos, save us!

Let us the faithful glorify the Good Spirit with the Father and the only-begotten Son, one in three, as we worship the first cause and one Godhead, crying: Blessed are you, God of our fathers.

Irmos: The children of Abraham in the Persian furnace,/ afire more with love of piety than with the flame, cried out:* Blessed are You in the temple of Your glory, O Lord!

O most holy Theotokos, save us!

In that You alone are the Bestower of light, as the Sun of righteousness You have divinely enlightened the temple of the pure one with Your diverse gifts; and, shining therein, she illumines her sash with rays of splendour.

O most holy Theotokos, save us!

Surrounding your sash as it were the golden jar, O you who alone are pure, we now partake in a truly divine manner of the sweetness of grace, and honour it as more exalted than the tablets of the law, O most blessed one.

O most holy Theotokos, save us!

Vessels of miracles truly pour forth your grace upon the faithful, O pure Maiden, which issues forth abundantly from your shrine as from another river of Eden.

Glory… Now…

Approach now with gladness, all you on earth! Come! The shrine mystically cries to the Lady: Surround the all-glorious one who has preserved her sash in me!

Katavasia: The holy children bravely trampled upon the threatening fire,* refusing to worship created things in place of the Creator,* and they sang in joy:* Blessed are You and praised above all, O Lord God of our Fathers.

Ode 8

Irmos: In the unbearable fire, unharmed by the flames,* the young men, famed for their fear of God, stood as one and sang the divine hymn:* Bless the Lord, all you his works,* and exalt him throughout all the ages.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The brightness of the temple was rent when your cross was set on Golgotha: all creation bowed down together and raised the song: Bless the Lord, all you his works, and exalt him throughout all the ages.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

You have risen, Christ, from the grave, by the divine power of the cross you have raised man overthrown by treachery and set him straight again, crying out and saying: Bless the Lord, all you his works, and exalt him throughout all the ages.

O most holy Theotokos, save us!

You are declared to be the temple of God, living resting-place and ark, for you, pure Mother of God, have reconciled the Creator to mortal man and fittingly we his works sing your praises and exalt you throughout all the ages.

Irmos: Stretching forth his hands, Daniel shut the mouths of the lions in the pit;* and, girted about with virtue,* the youthful lovers of piety quenched the power of the fire,* crying aloud: Bless the Lord, all you works of the Lord!

O most holy Theotokos, save us!

Of old, the ark held the divine tablets inscribed by the hand of God, O all-pure one; but your revered and precious shrine, O pure Mistress, contains the sash of you who held within yourself the dread mystery of the One who established the law thereof.

O most holy Theotokos, save us!

The angels now join chorus in thine honoured temple, O pure and all-pure one, and embrace your precious and holy sash, which we venerate with love, joy and great gladness, hymning you, the glory of our race, O Mistress.

O most holy Theotokos, save us!

You are the rod which gave rise to the Flower of life, the joy of all, the pure and priceless vial of the Spirit, the treasury of good things, the fount of sweet fragrance; and from your divine shrine the myrrh of healings pours forth.

Glory…. Now…

The noetic warriors hymn your mighty works, O pure and all pure one; all the patriarchs and prophets manifestly proclaim you, together with the apostles, the priests, and the choirs of the martyrs; and with them we also do you homage.

We praise, we bless, we worship the Lord. We extol and exalt Him above all for ever.

Katavasia: The Offspring of the Theotokos saved the holy children in the furnace.* He who was then prefigured has since been born on earth,* and He gathers all the creation to sing:* O all you works of the Lord, bless the Lord and exalt Him above all for ever.

Magnificat

Ode 9

Irmos: Marvel new and meet for God!* Through the shut gate of the Virgin the Lord surely passes through.* Unclothed in the entering, flesh-bearing in the coming forth* God has appeared and the gate remains fast closed.* We magnify her beyond utterance* the Mother of God.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

O Word of God, awful it is to see you, the Creator, hanging on the tree, God suffering in human fashion for the sake of his servants; while lying lifeless in the tomb you yet had loosed the dead from Hell; for this, O Christ, we magnify you as almighty.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Laid dead in the grave, O Christ, you saved our forefathers from the corruption of death; you raised the dead and made life to blossom and, leading mortal nature by the hand to the light, you clothed it with divine incorruptibility; for this we magnify you, fountain of everliving light.

O most holy Theotokos, save us!

Temple and throne of God you are declared to be, All-pure, wherein he who dwells in the highest took up his abode, born without man and guarding entire the doors of your flesh. Holy One, by your unceasing prayers bring swiftly the nations in final subjection to our king.

Irmos: Christ, who united the two disparate natures,* the Chief Cornerstone uncut by human hands,* was cut from you, the unquarried mountain, O Virgin. *Therefore, in gladness we magnify you, O Theotokos.

O most holy Theotokos, save us!

Your shrine, which, like a treasury of life, worthily contains and preserves your sash as the garment of your virginity and bridehood, is truly shown to be a most honourable wedding chamber, O Theotokos.

O most holy Theotokos, save us!

The Church, arrayed with your divine and most holy sash as with a diadem of divine beauty, O Theotokos, rejoices royally today, and is adorned with your glory.

O most holy Theotokos, save us!

The temple of the Virgin, like in all ways to the heavens, is well adorned this day. O faithful, having received gifts of splendour, and being illumined as with the beauties of the stars, make yourselves bright with radiance.

O most holy Theotokos, save us!

Your city, O Theotokos, possesses your sash as an ally and rampart of peace, the divine unity of the dogmas, the boast of the orthodox, bestowing victory upon kings.

Glory… Now…

We sing to your ineffable glory and your immeasurable grace, for you are the well spring of wisdom, from where the Word issues forth for all who honour you, O all-pure one, and magnify your birthgiving.

Katavasia: Let every mortal born on earth,* radiant with light, in spirit leap for joy;* and let the host of the angelic powers* celebrate and honour the holy feast of the Mother of God,* and let them cry:* Rejoice! Pure and blessed Ever-Virgin, who gave birth to God.

Small Litany

Holy is the Lord

Hymn of Light

O faithful, let us gather with the disciples on the mountain in Galilee* to behold Christ as He says to them:* I have received all power over all things on high and those below.* Let us learn how He taught them to baptize all nations* in the name of the Father, and of the Son, and of the Holy Spirit,* and how He promised His disciples* to be present with them to the end of the world.

Glory… Now…

Honouring your precious sash, by which you girded your sacred body, O Virgin Theotokos, we now celebrate its deposition, whereby we are delivered from corruption, tribulations and dangers, O Mother of God Most High.

Praises

Stichera of the Praises, Tone 3

Come all you nations,* acknowledge the power of the dread mystery;* for Christ our Saviour, the beginningless Word,* was crucified for us and was willingly buried* and arose from the dead to save the whole universe.* Let us worship Him.

You guards recounted all the marvels, O Lord,* but, by filling their right hands with money,* the Sanhedrin of folly thought to conceal Your Resurrection,* which the world glorifies;* have mercy upon us.

All things have been filled with joy on receiving proof of the Resurrection.* For Mary Magdalene having come to the tomb,* found an Angel seated upon the stone,* radiant in shining raiment, saying:* Why do you seek the living among the dead?* He is not here, but He has arisen, as He foretold,* and goes before you into Galilee.

In Your light, O Master and Lover of mankind,* shall we see light.* For arose from the dead,* granting salvation to the race of mankind,* wherefore all creation glorifies You, the only sinless one;* have mercy upon us.

Tone 4, Podoben “As one valiant among the martyrs…”

The Church is arrayed in your holy sash* as with an all-splendid crown, O all-pure Theotokos,* and, rejoicing, it is made radiant today,* and dances mystically,* crying out to you, O Mistress:* Rejoice, O crown, O diadem divine!* Rejoice, O sole glory of my fullness,* my everlasting gladness!

As you are a mighty bulwark,* an unshakeable confirmation and salvation, O all-pure Mistress,* you have given your all-honourable sash to your people and your city as a splendid vesture,* which saves those who honour it with faith and earnest fervour* from every evil end, O Bride of God.

Your temple, O all-pure one, has shown itself today* to be an inexhaustible fountain.* For rivers of grace pour forth in abundance from your holy shrine* and gladden the thoughts of the faithful* who cry out to you with faith and love:* You are our joy, our gladness, and our life.

Tone 1, Glory…

The Lord appeared to His disciples* who had hastened to the mountain for His ascension from here below,* and they bowed before Him.* They learned of His universal power* and were sent to all the peoples of the earth* to announce His resurrection from the dead* and His return from earth to heaven.* He also promised to be with them always,* and His word is truth;* for He is Christ our God, the Saviour of our souls.

Tone 2, Now…

You are truly most blessed, O virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* Hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, Death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who finds in this your good pleasure. Glory to You!

Great Doxology

Trisagion Prayers

Troparion, Tone 2

Today salvation has come to the world.* Let us sing to Him who is risen from the tomb,* the Author of Life who has crushed Death by his death* and bestowed on us victory and great mercy.

Insistent Litany

Litany of Supplication

Great Dismissal

DIVINE LITURGY ON SUNDAY MORNING

Troparia and Kontakia

Troparion, Tone 3: Let the heavens be glad, let the earth rejoice,* for the Lord has done a mighty deed with His arm.* He trampled death by death. He became the first-born of the dead;* He saved us from the abyss of Hades* and granted great mercy to the world.

Troparion, Tone 8: Protection of humans, ever-Virgin Mother of God* as a mighty bulwark for your city* you gave your pure body’s robe and sash.* They remained incorrupt by your giving birth without seed.* For in you are nature and time made new.* Therefore, we pray you, give peace to your city* and to our souls great mercy.

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 3: You rose from the tomb, O compassionate Lord,* and led us out from the gates of death.* Today Adam exults and Eve rejoices,* and the prophets together with the patriarchs* unceasingly acclaim the divine might of Your power.

Now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 2: Your womb which received divinity* was girded about by your precious sash, O Mother of God.* It became an unconquerable force for your city* and a generous treasury of good things:* O you, the only virgin who ever gave birth.

Prokeimenon, Tone 3
Sing to our God, sing; sing to our King, sing.
verse: Clap your hands, all you nations; shout unto God with the voice of joy. (Psalm 46:7,2)

Prokeimenon, Tone 3
My soul magnifies the Lord, and my spirit has rejoiced in God my Saviour.

Epistle: 1 Corinthians 15:1-11; Hebrews 9:1-7

Alleluia, Tone 3
verse: In You, O Lord, have I hoped that I may not be put to shame for ever.
verse: Be a protector unto me, O God, and a house of refuge to save me. (Psalm 30:2,3)
verse: Rise up, O Lord, to the place of Your rest, You and the ark of Your holiness. (Psalm 131:8)

Gospel: Matthew 19:16-26; Luke 10:38-42; 11:27-28

Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest.* I will take the cup of salvation;* and I will call upon the name of the Lord.* Alleluia, alleluia,* alleluia.

Неділя 12-та по Зісланні Святого Духа.Положення чесного пояса Пресвятої Владичиці нашої Богородиці; 31 серпня.

ВЕЧІРНЯ

Стихири

Стих: Ви́веди з в’язни́ці мою́ ду́шу,* щоб дя́кувати І́мені Твоє́му.

(г. 3): Твої́м хресто́м, Хри́сте Спа́се,* сме́ртну вла́ду зруйно́вано й дия́вольські пі́дступи зни́щено,* а рід лю́дський, спаса́ючись ві́рою,* повсякча́сно Тебе́ прославля́є.

Стих: Мене́ обсту́плять пра́ведники,* бо Ти добро́ мені́ вчи́ниш.

Воскресі́нням Твої́м, Го́споди,* все просвіти́лось, і рай зно́ву відчини́вся,* а все творі́ння, вихваля́ючи Тебе́,* за́вжди пі́сню Тобі́ прино́сить.

Псалом 129

Стих: З глиби́н взива́ю до Те́бе, Го́споди,* Го́споди, почу́й мій го́лос.

Сла́влю Отця́, і Си́на си́лу,* і вла́ду Свято́го Ду́ха вихваля́ю:* неподі́льне Божество́, Тро́йцю єдиносу́щну,* яка́ царю́є пові́ки.

Стих: Неха́й бу́дуть Твої́ ву́ха ува́жні,* до го́лосу бла́гання мого́.

Хресту́ Твоє́му че́сному поклоня́ємось, Хри́сте,* і воскресі́ння Твоє́ оспі́вуємо і сла́вимо,* бо Твоє́ю ра́ною ми всі зціли́лися.

Стих: Коли́ Ти, Го́споди, зважа́тимеш на беззако́ння, то хто всто́їться, Го́споди.* Та в Те́бе є проще́ння.

(г. 4, подібний: Як хороброго): Ковче́г, що містить по́яс твій, Богоро́дице,* за́вжди пізнає́ться* як киво́т освя́чення для рабі́в твої́х,* і свяще́нна огоро́да,* і сла́ва і похвала́,* і зці́лень крини́ця.* Тим-то ми днесь, благочести́во зі́брані,* оспі́вуємо мно́гі вели́чні діла́ твої* і чуде́с безо́дню.

Стих: За́для І́мени Твого́ наді́юсь на Те́бе, Го́споди, наді́ється душа́ моя́ на сло́во Твоє́;* наді́ється душа́ моя́ на Го́спода.

Ковче́г, що містить по́яс твій, Богоро́дице,* за́вжди пізнає́ться* як киво́т освя́чення для рабі́в твої́х,* і свяще́нна огоро́да,* і сла́ва і похвала́,* і зці́лень крини́ця.* Тим-то ми днесь, благочести́во зі́брані,* оспі́вуємо мно́гі вели́чні діла́ твої* і чуде́с безо́дню.

Стих: Від ра́нньої сторо́жі до но́чі від ра́нньої сторо́жі* неха́й упова́є Ізра́їль на Го́спода.

Святе́ поло́ження, Богоро́дице,* по́ясу твого́* отри́мали ми, ра́дісні, як свя́то:* Ти бо гра́дові твоє́му днесь да́ти благозво́лила* свяще́нне опояса́ння,* обері́г недоторка́нний,* дар преці́нний,* невід’є́мне бага́тство, зці́лень ріку́,* спо́внену хари́зм духо́вних.

Стих: Бо в Го́спода ми́лість і відку́плення вели́ке в Ньо́го;* Він ви́зволить Ізра́їля від усьо́го беззако́ння його́.

Псалом 116

Стих: Хвалі́те Го́спода всі наро́ди!* Прославля́йте Його́ всі лю́ди!

Це – мі́сце пресла́вне,* це – храм вічносві́тлий,* у яко́му скарб було́ покла́дено* – по́яс Богоотрокови́ці, преці́нний по благода́ті.* Приступі́те, лю́ди,* просві́чення й очи́щення відкри́то зачерпні́те,* і закли́чте благода́рним се́рцем:* «Всесвята́я, благословимо́ тебе́, Ді́во,* спаса́ючись Рожде́нням твої́м!»

Стих: Вели́ке бо до нас Його́ милосе́рдя,* і ві́рність Го́спода пові́ки.

Сла́ва (г. 2): На́че вінце́м пресві́тлим, Всепречи́стая Богоро́дице,* по́ясом твої́м святи́м Це́рква Бо́жа огорну́лася,* і ся́є днесь, раді́ючи,* і та́йно лику́є, Влади́чице,* взива́ючи до те́бе:* «Ра́дуйся, діаде́мо преці́нна і ві́нче боже́ственної сла́ви;* ра́дуйся, єди́на сла́ви повното́ і ві́чна весе́лосте;* ра́дуйся, при́стане і засту́пнице тих, що до те́бе прибіга́ють,* і спасі́ння на́ше!»

І ни́ні (догмат, г. 3): Як нам не дивува́тися, Всече́сна, твоє́му богочолові́чому ро́дженню?* Бо ти, Всенепоро́чна, не зна́вши му́жа,* породи́ла тіле́сно без ба́тька Си́на,* зро́дженого в ві́чності від Отця́ без ма́тері,* що не зазна́в нія́кої змі́ни чи зміша́ння, чи ро́зділу,* але́ в ці́лості збері́г прикме́ти обо́х приро́д.* Тому́ Ма́ти-Ді́во, Влади́чице, моли́ Його́,* щоб спас ду́ші тих, що правосла́вно визнаю́ть тебе́, як Богоро́дицю.

Читання

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги Буття читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Тоді вийшов Яків із Версавії і пішов у Харан. Дійшов він на місце й заночував там, бо зайшло сонце. Він узяв камінь з-поміж каміння, яке було на місці, поклав собі під голову та й ліг (спати) на цьому місці. І сниться йому, що ось драбина спирається об землю, а вершком сягає неба, і оце ангели ступають по ній вгору й сходять наниз. А над нею стояв Господь і мовив: «Я – Господь, Бог Авраама, твого батька, і Бог Ісаака. Землю, що на ній ти лежиш, я дам тобі й твоєму потомству. Твоє ж потомство буде численне, як земний порох. Ти поширишся на захід і на схід, на північ і на південь. Усі народи землі будуть благословенні через тебе і твоє потомство. Оце я з тобою, і берегтиму тебе скрізь, куди підеш, і поверну тебе назад у цю землю, бо не покину тебе, поки не виконаю того, що я тобі обіцяв». Коли ж Яків прокинувся зо сну свого, то промовив: «Направду, Господь є на цьому місці, а я не знав». І злякався він і каже: «Яке страшне це місце! Це ніщо інше, як дім Божий, і це ворота небесні!». (Бут. 28, 10-17)

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги пророка Єзикиїла читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Так говорить Господь: На восьмий день, і далі, священики будуть приносити на жертовнику ваші всепалення й ваші мирні жертви, і я буду до вас прихильним – слово Владики Господа. Тоді привів мене назад до зовнішньої брами святині, що звернена на схід; вона була зачинена. Господь сказав до мене: Брама ця буде зачинена, не буде відчинятися, ніхто не ввійде нею, бо Господь, Бог Ізраїля, увійшов нею; вона буде зачинена. Лише князь – як князь – у ній сяде, щоб їсти хліб перед Господом; він увійде сіньми тієї брами і нею ж вийде. Потім привів мене північною брамою навпроти храму. Глянув я – аж ось слава Господня сповнила Господній храм. (Єк. 43, 27-44)

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги Приповідок читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Мудрість собі будинок збудувала і витесала сім стовпів до нього. Забила свої жертви, вина свого налила і стіл свій теж приготувала. Послала своїх служниць; щоб оповістити, по щонайвищих закутках у місті: «Хто простодушний, нехай сюди наверне»; безумному ж вона сказала: «Ходіть, мій хліб їжте, і вино, що я приготувала, пийте; киньте безумство − і житимете, ходіть дорогою розуму!» Хто хоче кепкуна наставляти, напитає собі неславу, а сором – хто докоряє грішникові. Не докоряй кепкунові, а то він тебе зненавидить; докоряй мудрому, – він тебе полюбить. Дай мудрому пораду, він стане ще мудрішим; навчи праведника, і він знання побільшить. Початок мудрости – острах Господній; спізнання Всесвятого – розум. Бо мною продовжиться вік твій, роки життя твого причиняться. (Прип. 9, 1-11)

Стихири на стиховні

(г. 3): Твоє́ю стра́стю, Хри́сте, Ти затемни́в со́нце,* а сві́тлом Твого́ воскресі́ння Ти все просвіти́в, що існу́є.* Тож прийми́ на́шу вечірню пі́сню, Людинолю́бче.

Стих: Госпо́дь царю́є,* у ве́лич Він зодягну́вся. (Пс. 92,1)

Го́споди, Твоє́ животво́рче воскресі́ння просвіти́ло всю вселе́нну* і піднесло́ Твоє́ зотлі́ле творіння.* Тому́, ви́зволившись від Ада́мового прокля́ття, кли́чемо:* Всеси́льний Го́споди, – сла́ва Тобі́!

Стих: Бо Він утверди́в вселе́нну,* і вона́ не захита́ється. (Пс. 92,1)

Бу́вши незмі́нним Бо́гом,* стражда́ючи ті́лом, Ти зміни́вся.* Але́ Твоє́ створі́ння не могло́ диви́тися на Те́бе розп’я́того,* з о́страхом схили́лось і, сто́гнучи, оспі́вувало Твоє́ довготерпі́ння.* А Ти, зійшо́вши в ад, по трьох днях воскре́с,* дару́ючи сві́тові життя́ і вели́ку ми́лість.

Стих: До́мові Твоє́му, Го́споди,* нале́жить свя́тість на до́вгі лі́та. (Пс. 92,5)

Щоб рід наш спасти́ від сме́рти, Ти, Хри́сте, ви́терпів смерть* і, воскре́снувши по трьох днях із ме́ртвих,* ра́зом з Собо́ю воскреси́в тих, що пізна́ли в Тобі́ Бо́га.* Ти просвіти́в світ, Го́споди, – сла́ва Тобі.

Сла́ва і ни́ні (г. 2): По́мисел ** очи́стивши і ум, * із Ангелами і ми торжеству́ймо, * світло почина́ючи Дави́дову пісню * Отрокови́ці, Невісті всіх Царя́, Христа́ Бо́га на́шого: * «Воста́нь, Го́споди, – гово́рячи, – увійди́ у покій Твій, * Ти і Киво́т святи́ні Твоє́ї!» * Бо як кра́сну пала́ту Ти Її прикра́сив * і поста́вив над го́родом Твоїм, Влади́ко, * пильнува́ти і покрива́ти од супоста́тних пога́н * кріпкою си́лою Твоє́ю, моли́твами Її.

Тропарі

(г. 3): Хай веселя́ться небе́сні, хай ра́дуються земні́ї,* бо яви́в могу́тність руки́ Своє́ї Госпо́дь,* подола́в сме́ртю смерть, пе́рвенцем ме́ртвих став,* з безо́дні а́ду ви́зволив нас* і пода́в сві́тові вели́ку ми́лість.

Сла́ва: І ни́ні: (г. 8): Богородице приснодіво, людей Покрове,* ти ризу й пояс пречистого твого тіла,* як загороду могутню городу твоєму дарувала* безсіменним Різдвом твоїм, нетлінною перебуваючи.* В тобі бо природа обновляється і час.* Тому молимо тебе, мир городу твоєму дарувати* і душам нашим велику милість.

УТРЕНЯ

Священник: Слава святій, одноістотній, животворчій і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Сла́ва во ви́шніх Бо́гу, і на землі́ мир,* в лю́дях благоволі́ння. (3 р.)

Го́споди, гу́би мої́ відкри́й,* і уста́ мої́ сповістя́ть хвалу́ Твою́. (2 р.)

Шестипсалм’я

Псалом 3 (У понеділок)

О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.

Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».

Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.

Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.

Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.

Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.

Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.

У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.

Псалом 37 (У вівторок)

О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.

Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.

Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.

Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.

Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.

Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.

Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.

Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.

О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.

Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.

Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.

І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.

Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.

Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.

На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.

Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.

Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.

Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.

А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.

І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.

Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.

Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.

Псалом 62 (У середу)

Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.

Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.

Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.

Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.

Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.

Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.

Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.

Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.

Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.

Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.

Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.

А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тобі́, Бо́же. (3 р.)

Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Псалом 87 (У четвер)

Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.

Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.

Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.

Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.

Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.

Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.

Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.

Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.

Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.

Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?

Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій − твою вірність?

Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?

Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.

Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?

Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій − і умліваю.

Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.

Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.

Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.

Псалом 102 (У п’ятницю)

Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє − його святе ім’я.

Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.

Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.

Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.

Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.

Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.

Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.

Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.

Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.

Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.

Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.

Як далеко схід від заходу,* так віддалив він від нас злочинства наші.

Як батько милосердиться над синами,* так милосердиться Господь над тими, що його бояться.

Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.

Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, і мов квітка в полі.

Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.

Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.

І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.

Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.

Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.

Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.

Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!

Псалом 142 (У суботу й неділю)

О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.

І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.

Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.

Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.

Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.

До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.

Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.

Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.

Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.

Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.

Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.

І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тобі́, Бо́же! (3 р.)

Під час рецитування псалмів, священник читає потиху перед св. дверми оці молитви:

Утренні молитви

Велика єктенія

У мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасення їх Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Благодаримо Тебе, Господи, Боже наш, що підняв нас із постелі нашої і вклав в уста наші слово хвали, щоб поклонятися і призивати ім’я Твоє святе. Ми умоляємо Твоє милосердя, яке Ти завжди виявляв у нашому житті. Пошли поміч свою людям, що стоять перед лицем святої слави Твоєї і дожидають від Тебе багатої милости; і дай нам, що зо страхом і любов’ю завжди Тобі служимо, хвалити несказанну Твою доброту.]

Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Бог Господь… (Пс. 117), глас 3

Бог – Госпо́дь, і яви́вся нам; благослове́н, хто йде в ім’я́ Госпо́днє.

Стих: Прославля́йте Го́спода, бо Він до́брий, бо ми́лість Його́ ві́чна.

Стих: Вони́ навко́ло обступи́ли мене́, але́ я ім’я́м Госпо́днім перемо́жу їх.

Стих: Я не вмру, а жи́тиму і розка́зуватиму про діла́ Госпо́дні!

Стих: Ка́мінь, яки́м зне́хтували будівни́чі, став головни́м на ро́зі. Від Го́спода це ста́лось, і ди́вне воно́ в оча́х на́ших.

Тропарі

По тропарях читає читець чергову катизму, після якої диякон перед св. дверми виголошує:

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Від ночі лине дух наш до Тебе, Боже, бо світлом є повеління Твої. Навчи нас, Боже, правди Твоєї, заповідей Твоїх і виправдань Твоїх. Просвіти наші духовні очі, щоб ми не заснули в гріхах на смерть. Віджени всяку мряку від сердець наших, даруй нам сонце правди і охорони життя наше знаменням і печаттю Святого Твого Духа. Направ стопи наші на шлях мирний, дай нам бачити ранішній день у радості, щоб ми Тобі засилали ранішні молитви.]

Священник: Бо Твоя є влада і Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Перший сідальний

(г. 3): Христос із мертвих устав, як начало померлих,* первородний творіння, творець усього, що існує,* він і нашу зотлілу природу обновив у собі.* Тому, смерте, ти вже не пануєш,* бо Владика всіх знищив твою владу.

Сла́ва і ни́ні: Коли пречистий голос дійшов до тебе, Богородице,* небесні зраділи в любові, а земне острахом злякалось,* бо ж обом засяяло єдине торжество,* коли безтілесний ангел приніс тобі благовість.* Тому з ангелом кличемо до тебе:* Радуйся, Чиста, житло Боже!

Відтак читець читає другу чергову катизму, диякон виголошує другу малу єктенію:

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Боже й Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти підніс нас з постелі нашої і зібрав на годину молитви. Дай нам ласку відкрити уста наші і прийми наші подяки, що в наших силах, і навчи нас установ Твоїх. Бо молитися як слід не вміємо, якщо Ти, Господи, святим Твоїм Духом не навчиш нас. Тому молимося Тобі: Даруй і прости, якщо ми згрішили аж до теперішньої години словом або ділом, або думкою, добровільно або недобровільно. Бо коли на провини будеш дивитися, Господи, Господи, то хто встоїться, бо в Тебе є прощення. Ти один святий, допоміжник сильний, захисник життя нашого, і Тебе ми завжди оспівуватимемо.]

Священник: Бо Ти благий і людинолюбний Бог – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Другий сідальний

(г. 3, подібний: Красотою твого): Ти, Господи, тілом зазнавши смерти,* припинив смертну гіркоту своїм воскресінням* та й озброїв проти неї людину,* обіцяючи перемогу над первісним прокляттям.* Тож, захиснику життя нашого, Господи, – слава тобі!

Сла́ва і ни́ні: Незбагненного й неописанного, одноістотного з Отцем і Духом,* ти, Богородице, таїнственно вмістила в своєму лоні.* Твоє родження навчило нас прославляти* одну і без змішання Тройці силу.* Тому й кличемо вдячно до тебе: Радуйся, Благодатна!

Полієлей

Хвалі́те ім’я́ Госпо́днє, хвалі́те, слу́ги Госпо́дні. Алилу́я (3 р.).

Ви, що стоїте́ у хра́мі Госпо́днім, у двора́х до́му Бо́га на́шого. Алилу́я (3 р.).

Го́споди, ім’я́ Твоє пові́ки, і па́м’ять Твоя́, о Го́споди, від ро́ду й до ро́ду. Алилу́я (3 р.).

Благослове́нний Госпо́дь із Сіо́ну, що перебува́є в Єрусали́мі. Алилу́я (3 р.).

Хвалі́те Го́спода, бо Він до́брий, – алилу́я – бо ми́лість Його́ ві́чна. Алилу́я (3 р.).

Розстели́в зе́млю над во́дами, – алилу́я – бо ми́лість Його́ ві́чна. Алилу́я (3 р.).

І ви́зволив від на́ших гноби́телів, – алилу́я – бо ми́лість Його́ ві́чна. Алилу́я (3 р.).

Прославля́йте Бо́га небе́сного, – алилу́я – бо ми́лість Його́ ві́чна. Алилу́я (3 р.).

Величання

Величаємо тебе, пресвята Діво,* і вшановуємо –святий твій пояс*, бо ти молиш за нас Христа, Бога нашого.

Стих: Великий Господь і хвальний вельми у місті і нашого Бога, на горі святій його.

Стих: Преславні речі говорять про тебе, місто Боже.

Стих: Святий храм твій, дивний у правді.

Стих: Ось Господні ворота, праведники ними ввійдуть.

Ангельський хор

Стих: Благослове́нний Ти, Го́споди,* навчи́ мене́ устано́в Твої́х.

А́нгельський хор здивува́вся,* ба́чивши до ме́ртвих зарахо́ваним Тебе́, Спа́се,* що си́лу сме́рти зни́щив, і з Собо́ю Ада́ма підня́в* та з а́ду всіх ви́зволив.

Стих: Благослове́нний Ти, Го́споди,* навчи́ мене́ устано́в Твої́х.

На́що ми́ро* зі сльоза́ми, Учени́ці, жалі́бно змі́шуєте?* – запита́в світлоно́сний а́нгел при гро́бі мироно́сиць.* Гля́ньте на гріб і зрозумі́йте,* що воскре́с Спаси́тель з гро́бу.

Стих: Благослове́нний Ти, Го́споди,* навчи́ мене́ устано́в Твої́х.

Ра́но на світа́нку* мироно́сиці поспіша́ли до гро́бу Твого́, пла́чучи,* але́ з’яви́вся їм а́нгел і прорі́к:* Пора́ голосі́ння мину́ла, не пла́чте;* про воскресі́ння ж звісті́ть апо́столам!

Стих: Благослове́нний Ти, Го́споди,* навчи́ мене́ устано́в Твої́х.

Мироно́сиці – жінки́,* що з ми́ром прийшли́ до гро́бу Твого́, Спа́се, рида́ли.* А́нгел же їм сказа́в, мо́вивши:* Чому́ між ме́ртвими живо́го шука́єте?* Він бо, як Бог, воскре́с із гро́бу.

Сла́ва: Поклоні́мось Отцю́,* і Його́ Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* Святі́й Тро́йці* в одні́й су́тності,* з серафи́мами взива́ючи:* Свят, свят, свят єси́, Го́споди.

І ни́ні: Життєда́вця породи́вши, ти, Ді́во,* Ада́ма з гріха́ ви́зволила,* Є́ві ра́дість за́мість сму́тку подала́,* а відпа́лих від життя́ поверну́в до ньо́го той,* що з те́бе ті́ло прийня́в – Бог і люди́на.

Алилу́я, алилу́я, алилу́я: Сла́ва Тобі́, Бо́же! (3 р.)

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Від ночі лине дух наш до Тебе, Боже, бо світлом є повеління Твої на землі. Навчи нас у страсі Твоєму виконувати правду й добро, бо Тебе славимо як правдивого Бога нашого. Прихили вухо своє і вислухай нас, і пом’яни, Господи, тих, що є та що моляться з нами, всіх по імені, і спаси їх силою Твоєю. Благослови людей Твоїх і освяти спадкоємство Твоє: мир світові Твоєму даруй, церквам Твоїм, Священникам, владі, і всім людям.]

Священник: Бо благословилося ім’я Твоє і прославилося царство Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Іпакой, глас 3

Світлий ангел, дивуючи своєю появою,* утішними словами сказав мироносицям:* Чого шукаєте живого в гробі?* Встав той, хто гроби порожніми вчинив;* того, хто замінив тління, визнайте за Незмінного* і скажіть Богові: Які страшні діла твої,* ти бо спас рід людський.

(г. 4): Зірками замерехтіла нині* всесвітня радість твого празника, Діво-Мати, Маріє.* Просвіти думки тих,* що з любов’ю оспівують тебе на землі.

(г. 4, подібний: Здивувався Йосиф): Діва Марія, воістину Богородиця,* засяяла нам, немов світла хмаринка.* Адам уже не осуджений,* і Єва визволилася з кайданів.* Тому й ми взиваємо, з довір’ям промовляючи до єдиної Чистої:* Пресвята Діво, моли Сина твого,* щоб дав нам прощення гріхів!

Сла́ва і ни́ні: (г. 1): З дівичого твого лона, Пречиста,* появився гарний колос, бо ти виростила для світу життя.* Тому й небесні сили, прославляючи святий твій празник,* співають тобі, Богородице:* Слава дівицтву твоєму, Мати непорочна!

Степенна пісня, глас 3

Антифон 1:

Сіонських бранців ти вивів з Вавилону.* То й мене, Слове, поверни від страждань до життя.

Ті, що опівдні сіють божественні сльози,* жнуть з радістю колосся вічного життя.

Сла́ва і ни́ні: Святому Духові належить усяка подяка.* Він бо разом з Отцем і Сином сяє; в ньому все живе й рухається.

Антифон 2:

Коли не Господь збудує дім чеснот, даремно трудимося; коли ж охороняє Він душу, ніхто не зруйнує міста нашого.

Святі, через усиновлення Духом, завжди наче плід утроби Твоєї для Тебе, Христе, як і для Отця.

Сла́ва і ни́ні: Святим Духом сяє всяка святість, премудрість, бо Він усякому створінню існування дає. Послужімо Йому, як Отцю і Слову, бо Він — Бог.

Антифон 3:

Блаженні ті, що бояться Господа і ходять путями заповідей, бо вони споживуть плоди вічного життя.

Радуйся, Начальнику пастирів, побачивши біля трапези Твоєї дітей Твоїх, що віття благодіянь носять.

Сла́ва і ни́ні: У Святому Дусі все багатство слави; від Нього благодать і життя для всякого творіння, тому Він з Отцем і Сином прославляється.

Євангеліє

Будьмо уважні.

Священник: Мир усі́м.

Премудрість. Будьмо уважні.

Прокімен, глас 3

Псалом 95

Скажіть поміж народами, що Господь воцарився; він бо утвердив вселенну, яка не захитається.

Стих: Заспівайте Господеві нову пісню; співай Господеві, вся земле!

Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

[Скарбнице благ, джерело невисихаюче, Отче святий, чудотворче всесильний і вседержителю! Усі Тобі поклоняємося і Тобі молимося та Твої милості і Твої ласки призиваємо на поміч і на заступництво нашій смиренності. Пом’яни, Господи, слуг Твоїх, прийми від усіх нас ранішні моління, як кадило перед Тобою; ні одного з нас не вчини нездатним, але всіх нас зберігай ласками Твоїми. Пом’яни, Господи, тих, що чувають і співають на славу Твою і єдинородного Твого Сина і Бога нашого, і Святого Твого Духа. Будь їм помічником і заступником; прийми їх молитви на наднебесний і духовний Твій жертовник.]

Священник: Бо Ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Вірні на глас прокімена: Вся́ке диха́ння, неха́й хва́лить Го́спода.

Стих: Хвалі́те Бо́га у святи́ні Його́.

Стих: Хвалі́те Його́ у тверди́ні си́ли Його́.

І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молім.

Вірні: Го́споди, поми́луй (3 р.).

Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.

Священник: Мир усі́м!

Вірні: І ду́хові твоє́му.

Священник: Від Матея святого Євангелія читання.

Вірні: Сла́ва Тобі́, Го́споди, сла́ва Тобі́.

Будьмо уважні.

Священник сам читає Євангеліє.

Одного разу одинадцять учнів пішли в Галилею на гору, куди їм призначив Ісус. Побачивши його, вони вклонились йому; але деякі сумнівались. Ісус приступив і промовив до них: – Дана мені всяка влада на небі й на землі. Ідіть, отже, навчайте усі народи: христячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав. Ось я з вами по всі дні аж до кінця віку. Амі́нь. (Мт. 116 зач.; 28, 16-20)

Вірні: Сла́ва Тобі́, Го́споди, сла́ва Тобі́.

Воскресіння Христове

(г. 6): Воскресі́ння Христо́ве ба́чивши,* поклоні́мось свято́му Го́споду Ісу́сові,* єди́ному безгрі́шному.* Хресту́ Твоє́му поклоня́ємось, Хри́сте,* і святе́ воскресі́ння Твоє́ велича́ємо і сла́вимо,* бо Ти – Бог наш,* крім Те́бе і́ншого не зна́ємо,* ім’я́ Твоє́ призива́ємо.* Прийді́ть, усі́ ві́рні,* поклоні́мось свято́му Христо́вому воскресі́нню,* це бо прийшла́ че́рез хрест ра́дість усьо́му сві́тові.* За́вжди благословля́ючи Го́спода,* сла́вимо воскресі́ння Його́,* бо, розп’я́ття перетерпі́вши,* Він сме́ртю смерть перемі́г.

Псалом 50

Поми́луй мене́, Бо́же, з вели́кої ми́лости Твоє́ї,* і бага́тством щедро́т Твої́х очи́сти мене́ з беззако́ння мого́.

Обми́й мене́ повното́ю з беззако́ння мого́,* і від гріха́ мого́ очи́сти мене́.

Бо беззако́ння моє́ я зна́ю,* і гріх мій є за́вжди пе́редо мно́ю.

Про́ти Те́бе єди́ного я згріши́в* і пе́ред Тобо́ю зло вчини́в;

То й пра́вий Ти в слова́х Твої́х* і перемо́жеш, коли́ бу́деш суди́ти.

Це бо в беззако́ннях я зача́тий,* і в гріха́х породи́ла мене́ ма́ти моя́.

Це бо і́стину полюби́в єси́,* невідо́ме й тає́мне му́дрости Своє́ї яви́в Ти мені́.

Окропи́ мене́ іссо́пом, і очи́щуся,* обми́й мене́, і ста́ну білі́ший від сні́гу.

Дай мені́ відчу́ти ра́дість і весе́лість,* зраді́ють ко́сті сокру́шені.

Відверни́ лице́ Твоє́ від гріхі́в мої́х,* і всі беззако́ння мої́ очи́сти.

Се́рце чи́сте створи́ в мені́, Бо́же,* і ду́ха пра́вого обнови́ в ну́трі моє́му.

Не відки́нь мене́ від лиця́ Твого́,* і Ду́ха Твого́ Свято́го не відійми́ від ме́не.

Поверни́ мені́ ра́дість спасі́ння Твого́,* і ду́хом влади́чним утверди́ мене́.

Вкажу́ беззако́нним доро́ги Твої́,* і нечести́ві до Те́бе наве́рнуться.

Ви́зволь мене́ від вини́ кро́ви, Бо́же, Бо́же спасі́ння мого́,* і язи́к мій ра́дісно просла́вить справедли́вість Твою́.

Го́споди, гу́би мої́ відкри́й,* і уста́ мої́ сповістя́ть хвалу́ Твою́.

Бо якби́ Ти же́ртви захоті́в, дав би я,* та всепа́лення не ми́ле Тобі́.

Же́ртва Бо́гові – дух сокру́шений,* се́рцем сокру́шеним і смире́нним Бог не погорди́ть.

Ущасли́в, Го́споди, благоволі́нням Твої́м Сіо́н,* і неха́й відбуду́ються сті́ни єрусали́мські.

Тоді́ вподо́баєш Собі́ же́ртву пра́вди, прино́шення і всепа́лення;* тоді́ покладу́ть на ві́втар Твій тельці́в.

Після 50-го псалма співаємо:

Сла́ва: (г. 6): Молитва́ми святи́х апо́столів,* милости́вий, очи́сти* бе́зліч гріхі́в на́ших.

І ни́ні: Ра́ди молито́в пречи́стої Богоро́диці,* милости́вий, очи́сти* бе́зліч гріхі́в на́ших.

Стих: Поми́луй мене́, Бо́же, з вели́кої ми́лости Твоє́ї,* і бага́тством щедро́т Твої́х очи́сти мене́ з беззако́ння мого́.

Воскре́с Ісу́с із гро́бу,* як провісти́в,* пода́в нам життя́ ві́чне* і ми́лість вели́ку.

Єктенія

Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животворчого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотних, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і положення чесного пояса Пресвятої Владичиці нашої Богородиці, і всіх cвяти́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.

Вірні: Го́споди, поми́луй (12 р.).

[Господи, Боже наш! Ти за покаяння дарував людям відпущення, нам же, як образ пізнання і визнання гріхів, показав покаяння і прощення пророка Давида. Тож, Владико, помилуй з великої милости Твоєї нас, що в чимало великих гріхів впали, і по багатстві ласк Твоїх очисти беззаконня наші, бо перед Тобою згрішили ми, Господи, що невідомі й таємні речі серця людського знаєш, і єдиний Ти маєш владу прощати гріхи. Серце ж чисте вчини в нас і Духом владичним утверди нас, і радість спасіння Твого яви нам. Не відкинь нас від лиця Твого, але дозволь, як благий і людинолюбний, аж до останнього нашого віддиху появляти Тобі жертву справедливости й приноси на святих Твоїх жертовниках.]

Священник: Благодаттю, і щедротами, і людинолюб’ям єдинородного Сина Твого, з яким Ти благословенний, із пресвятим, і благим, і животворчим твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Канон

(Якщо скорочується Канон, перейди до Пісня Богородиці).

Пісня 1

Ірмос (г. 3): Той, що колись води велінням божественним в одно місце зібрав і розділив море ізраїльському народові* – це Бог наш препрославлений.* Йому єдиному співаймо, бо він прославився.

Приспів: Сла́ва, Го́споди, свято́му воскресі́нню Твоє́му.

Той, що засудив землю приносити грішникові тернину, як плід праці аж до поту, цей Бог наш, вінець терновий з руки беззаконної тілесно прийнявши, прокляття знищив, — бо Він прославився.

Приспів: Сла́ва, Го́споди, свято́му воскресі́нню Твоє́му.

Страшна смерть Христова, переможницею смерти, що торжествує, виявилася; живе й підлегле стражданням тіло прийнявши і боротьбу з мучителем почавши, цей Бог наш воскресив із Собою всіх, бо Він прославився.

Сла́ва і ни́ні: Богородичний: Яко істинну Богородицю, всі народи прославляють Тебе, що безсіменно породила; увійшовши бо в Святу Твою утробу, цей Бог наш єство наше прийняв, і від Тебе, – як Бог і чоловік, народився.

Пісня 3

Ірмос (г. 3): Вседержителю Владико! Ти, що з небуття усе призвав, Словом утворив і впорядкував Духом* – в любові Твоїй утверди мене.

Приспів: Сла́ва, Го́споди, свято́му воскресі́нню Твоє́му.

Хрест Твій нечестивця осоромив, той бо до ями впав, що сам її викопав, воскресіння ж Твоє, Христе, піднесло силу упокорених.

Приспів: Сла́ва, Го́споди, свято́му воскресі́нню Твоє́му.

Проповідь побожності покрила народи так, як вода моря наповняє; Ти бо, Людинолюбче, із гробу воскресши, світло Тройці відкрив єси.

Сла́ва і ни́ні: Богородичний: Славне сказано було про Тебе, одушевлене Місто вічного Царя; через Тебе бо, Владичице, Бог із тими пожив, що на землі перебувають.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Господи, Боже наш, що сонну неміч забрав від нас і покликав нас візванням святим, щоб і вночі підносити руки наші і прославляти Тебе за справедливі Твої присуди. Прийми благання наші, моління, визнавання, нічні служби і даруй нам, Боже, віру бездоганну, надію впевнену, любов нелицемірну. Благослови наші входи й виходи, вчинки, слова, діла й думки; і дай нам дочекатися початку дня, нам, що хвалять й оспівують, і благословлять добрість Твоєї несказанної сили]

Священник: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Пісня 4

Ірмос (г. 3): Проявив ти до нас велику любов, Господи; єдинородного бо твого Сина за нас на смерть дав ти.* Тому вдячно тобі співаємо: Слава силі твоїй, Господи!

Приспів: Сла́ва, Го́споди, свято́му воскресі́нню Твоє́му.

Милостиво рани й язви прийняв Ти, Христе, ганьбу поличників терпів і довготерпеливо оплювання переніс і цим мені спасіння приготував єси. Слава силі Твоїй, Господи.

Приспів: Сла́ва, Го́споди, свято́му воскресі́нню Твоє́му.

Тілом смертним Ти, Життя, задля нещастя вбогих і стогону бідних до смерти приєднався, і губителя знищивши, Ти, Найславніший, усіх із Собою воскресив.

Сла́ва і ни́ні: Богородичний: Пом’яни, Христе, стадо, що його стражданням Твоїм придбав єси; жалісливі молитви препрославленої Твоєї Матері прийнявши і паству лихом пригноблену навідавши, визволь силою Твоєю, Господи.

Пісня 5

Ірмос (г. 3): До тебе зранку молюся, Творцеві всього, Мирові вищому від усякого розуміння;* світлом бо є веління Твої; ними провадь мене.

Приспів: Сла́ва, Го́споди, свято́му воскресі́нню Твоє́му.

Всевидче, що всю землю праведно судиш, через заздрість невірних судді несправедливому виданий бувши, Адама від осуду давнього визволив єси.

Приспів: Сла́ва, Го́споди, свято́му воскресі́нню Твоє́му.

Непереможною силою хреста Твого подай, Христе, що з мертвих воскрес, Церквам Твоїм мир Твій і спаси душі наші.

Сла́ва і ни́ні: Богородичний: Оселя свята й за небеса просторіша, що Слово Боже у всьому творінні невмістиме прийняла єси, Ти Єдина Вседівою явилася.

Пісня 6

Ірмос (г. 3): Безодня глибока гріхів оточила мене, і знемагає дух мій.* Але простягни, Владико, могутню свою руку і, як Петра, спаси мене, Керманичу.

Приспів: Сла́ва, Го́споди, свято́му воскресі́нню Твоє́му.

Безодня милості й милосердя через добросердечне зшестя Твоє оточила мене, Ти бо, Владико, тіло прийнявши і подобу раба на себе взявши, обожествив мене і з Собою прославив.

Приспів: Сла́ва, Го́споди, свято́му воскресі́нню Твоє́му.

Смерти зазнав убивця, побачивши вбитого оживленим; це знаки Твого, Христе, воскресіння і за Твоє пречисте страждання нагорода.

Сла́ва і ни́ні: Богородичний: Ти, Пречиста, що Єдина посередницею між Творцем і людьми незбагненно стала, ублагай Сина Твого, щоб змилувався Він над грішними рабами Твоїми і оборонцем їх був.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Благодаримо Тебе, Господи, Боже спасіння нашого, бо ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялися величному імені твоєму. Тому молимо тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати тобі розумно й молитися безупинно та в страсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христа твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і круши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів.]

Священник: Бо Ти цар миру і Спас душ наших – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Кондак (г. 3): Воскре́с Ти днесь із гро́бу, Ще́дрий,* і нас ви́вів Ти із врат сме́ртних,* днесь Ада́м лику́є і ра́дується Є́ва,* а проро́ки ра́зом із патрія́рхами непереста́нно оспі́вують* божестве́нну могу́тність вла́ди Твоє́ї.

Пісня 7

Ірмос (г. 3): Як колись побожних юнаків зросив ти в халдейськім полум’ї,* так світлим вогнем Божества просвіти й нас, що співаємо: Благословенний ти, Боже, батьків наших!

Приспів: Сла́ва, Го́споди, свято́му воскресі́нню Твоє́му.

Під час розп’яття Творця розірвалася церковна світла завіса, показуючи заховану в Письмі істину вірним, що взивають: «Благословен єси, Боже отців наших».

Приспів: Сла́ва, Го́споди, свято́му воскресі́нню Твоє́му.

Краплі Боготочиві животворчої крови, що для діла спасіння людей на землю капали з Твого, Христе, проколотого ребра, оновили створених із землі, які кличуть: «Благословен єси, Боже отців наших».

Сла́ва і ни́ні: Богородичний: Прославмо, вірні, Милосердного Духа вкупі з Отцем і Єдинородним Сином, в трьох почитаючи один початок і одне Божество, взиваючи: «Благословен єси, Боже отців наших».

Пісня 8

Ірмос (г. 3): Зібрались у нестерпнім вогні, та шкоди від полум’я не зазнавши, юнаки – провідники побожности, божественну пісню співали:* Усі створіння Господні, благословіть Господа і прославляйте його по всі віки.

Приспів: Сла́ва, Го́споди, свято́му воскресі́нню Твоє́му.

Роздерлася церковна світла завіса, коли хрест Твій на лобнім місці поставлено, і все творіння від страху замішалося, співаючи: «Благословіть, всі творіння, Господа і прославляйте по всі віки».

Приспів: Сла́ва, Го́споди, свято́му воскресі́нню Твоє́му.

Воскрес Ти, Христе, із гробу і силою Божественною через дерево хреста оновив того, що через лестощі впав і взиває та кличе: «Благословіть, всі творіння, Господа і прославляйте по всі віки».

Благослові́м Отця́ і Си́на і Свято́го Ду́ха Го́спода, ни́ні і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Богородичний: Ти, Пречиста Богородителько, храмом Бога, оселею живою і ковчегом стала, Ти бо Творця з людьми примирила, і всі ми, творіння, достойно оспівуємо Тебе і прославляємо по всі віки.

Пісня Богородиці

Богоро́дицю і Ма́тір Сві́тла пісня́ми звелича́ймо.

Вірні: Велича́є душа́ моя́ Го́спода,* і дух мій раді́є в Бо́зі, Спа́сі мої́м.

Чесні́шу від херуви́мів,* і незрівня́нно славні́шу від серафи́мів,* що без зотлі́ння Бо́га Сло́во породи́ла,* су́щу Богоро́дицю, тебе́ вели́чаємо. (після кожного стиха).

Бо Він згля́нувся на поко́ру слуги́ні Своє́ї,* ось бо відни́ні ублажа́тимуть мене́ всі ро́ди.

Вели́ке бо вчини́в мені́ Всемогу́тній, і святе́ ім’я́ Його́.* Милосе́рдя Його з ро́ду в рід на тих, які́ боя́ться Його́.

Він ви́явив поту́гу ра́мени Свого́,* розві́яв го́рдих у за́думах ї́хніх серде́ць.

Могу́тніх ски́нув з престо́лів, підня́в уго́ру смире́нних;* наси́тив бла́гами голо́дних, бага́тих же відісла́в з поро́жніми рука́ми.

Він пригорну́в Ізра́їля, слугу́ Свого́, згада́вши Своє́ милосе́рдя,* як обіця́в був батька́м на́шим – Авраа́мові і його́ пото́мству пові́к.

Пісня 9

Ірмос (г. 3): Нове і божественне чудо!* Бо крізь замкнені дівичі двері явно проходить Господь;* безтілесний при вході, Бог у тілі з’явився при виході, а двері зостаються зачинені.* Її, як Богоматір, невимовно величаємо.

Приспів: Сла́ва, Го́споди, свято́му воскресі́нню Твоє́му.

Страшно воно бачити тебе, Боже Слово, Творця, повішеного на дереві,* Бога, страждаючого тілом за рабів,* покладеного в гробі, і бездушного того, що визволив мертвих із аду.* Тому величаємо тебе, Христе, як всемогутнього.

Приспів: Сла́ва, Го́споди, свято́му воскресі́нню Твоє́му.

Ти, Христе, спас із смертного тління праотців.* Бувши покладеним мертвим у гробі,* ти дав життю розквіт, мертвих воскресив, людську природу вивів на світло* і в божественне приодяг нетління.* Тому й завжди величаємо тебе, як джерело світла.

Сла́ва і ни́ні: Тебе, Пречиста, храмом світла появив несказанно й незмінно воплочений з тебе Бог;* він підняв на хрест Адамову природу,* ставши первістком з-поміж смертних, і зоставшись Богом на небі,* разом славлений з Отцем і божественним Духом.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Боже, Боже наш! Ти сотворив розумні й духовні сили Своєю волею. Тебе просимо й Тобі молимося: Прийми наші посильні величання з усіма Твоїми творіннями і збагати щедрими даруваннями Твоєї ласки. Бо перед Тобою згинається всяке коліно: на небі, на землі й під землею, і все, що живе, і все створіння оспівує неосяжну Твою славу, бо Ти Бог правдивий і вельми милостивий.]

Священник: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

«Свят Господь Бог наш» на глас прокімена.

Свят Госпо́дь Бог наш.

Стих: Возносі́те Го́спода Бо́га на́шого.

Стих: І поклоня́йтеся підні́жжю ніг Його́, бо святе́ воно́.

Світильний

З учнями вийдім на гору галилейську,* щоб вірою побачити Христа,* як уділяє їм владу над усім горішнім і долішнім,* і повчімся, як Він вчить христити всі народи в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа,* і як обіцяє, що перебуватиме з тайнослужителями до кінця віку.

Сла́ва і ни́ні: З учнями раділа ти, Богородице Діво,* бо побачила Христа, воскреслого з гробу третього дня,* як сам був прорік.* Він і з’явився їм, навчаючи і об’являючи досконаліше,* і наказуючи христити в ім’я Отця, і Сина, і Духа,* щоб ми повірили в Його воскресіння * і славили тебе, Діво.

Хвалитні

Псалом 148

Два перших стихи хвалитних на глас 3:

Усе́, що живе́, неха́й хва́лить Го́спода.* Хвалі́те Го́спода з не́ба,* хвалі́те Його́ на висо́тах.* Тобі́ нале́жить пі́сня, о Бо́же.

Хвалі́те Його́, всі а́нгели Його́,* хвалі́те Його́, всі во́їнства небе́сні.* Тобі́ нале́жить пі́сня, о Бо́же.

Хвалі́те Його́, ви − со́нце й мі́сяцю,* хвалі́те Його́, всі я́сні зо́рі.

Хвалі́те Його́, ви – небеса́ небе́с* і во́ди, що над небеса́ми.

Неха́й вони́ ім’я́ Госпо́днє хва́лять,* бо Він повелі́в, і створи́лись.

Поста́вив їх на ві́ки вікі́в* і дав зако́н, що не пере́йде.

Хвалі́те Го́спода з землі́,* ки́ти і всі морські́ безо́дні;

Вого́нь і град, сніг і тума́н,* і бу́йний ві́тер, яки́й вико́нує Його́ сло́во;

Го́ри й усі́ па́горби,* садовина́ й усі́ ке́дри;

Звір ди́кий і скот усіля́кий,* гад і птах крила́тий;

Царі́ землі́ й усі́ наро́ди,* князі́ й усі́ земні́ судді́;

Хло́пці й дівча́та,* старі́ ра́зом з юна́цтвом.

Неха́й ім’я́ Госпо́днє хва́лять, висо́ке бо ім’я́ Його́ єди́не.* Ве́лич Його́ по́над зе́млю й не́бо.

Він підня́в ріг наро́ду Свого́.* Хвала́ всім його́ святи́м, сина́м Ізра́їля, наро́дові, що Йому́ бли́зький.

Псалом 149

Співа́йте Господе́ві нову́ пі́сню,* а хвалу́ Йому́ на збо́рі пра́ведників.

Неха́й Ізра́їль свої́м Творце́м раді́є,* неха́й свої́м царе́м сини́ Сіо́ну веселя́ться.

Неха́й хва́лять ім’я́ Його́ танко́м,* при бу́бні й при га́рфі неха́й Йому́ співа́ють.

Госпо́дь бо ласка́вий до наро́ду свого́,* оздо́блює перемо́гою покі́рних.

Неха́й торжеству́ють пра́ведні у сла́ві,* на свої́х ло́жах неха́й лику́ють.

Неха́й хвала́ Бо́жа бу́де на уста́х у них,* і двосі́чний меч у руці́ в них.

Щоб між наро́дами вчини́ти відпла́ту,* між племена́ми – покара́ння.

Щоб ї́хніх царі́в заку́ти в кайда́ни,* а ї́хніх вельмо́ж – у залі́зні око́ви.

Стихири

Стих: Щоб суд напи́саний над ни́ми вчини́ти.* Це сла́ва всіх Його преподо́бних.

(г. 3): Прийдіть, усі народи, і зрозумійте силу великої таємниці!* Бо Христос, Спас наш, споконвічне Слово,* заради нас був розп’ятий і добровільно похований,* та й воскрес із мертвих, щоб усіх спасти.* Йому поклонімся!

Псалом 150

Стих: Хвалі́те Бо́га у свят́ині Його́,* хвалі́те Його́ у тверди́ні си́ли Його́.

Всі ті чудеса, Господи, розповіла твоя сторожа,* але вороже зборище, давши в руку заплату,* задумало скрити твоє воскресіння, яке світ славить.* Помилуй нас!

Стих: Хвалі́те Його́ за Його́ по́двиги вели́кі,* хвалі́те Його́ в Його́ ве́личі безме́жній.

Усе сповнилось радости, свідоцтво воскресіння діставши,* бо Марія Магдалина, прийшовши до гробу,* знайшла там ангела, який сидів на камені в блискучих ризах і мовив:* Чому ж то шукаєте Живого між мерцями?* Нема його тут, бо він воскрес, як і сказав,* і очікує вас у Галилеї.

Стих: Хвалі́те Його́ зву́ком ро́гу,* хвалі́те Його́ на га́рфі й на гу́слах.

У твоїм світлі, Владико Людинолюбче, побачимо світло,* бо ти воскрес із мертвих,* даючи людському родові спасіння,* щоб усе творіння славословило тебе, єдиного безгрішного.* Помилуй нас!

Стих: Хвалі́те Його́ на бу́бні й танко́м,* хвалі́те Його́ на стру́нах і сопі́лці.

(г. 4, подібний: Дав ти як знамено): Подала́ єси́ гра́дові твоє́му* по́яс твій, Пресла́вна,* як преміцну́ огоро́ду:* він охо́плює його́ Боже́ственними ді́ями од уся́кої біди́* й оберіга́є неско́реним пе́ред ворога́ми;* тож із любо́в’ю взива́є град:* «Крі́пость моя́ і тве́рдість і прекра́сна ра́дість* – Син твій і Госпо́дь,* єди́ний благоутро́бний!»

Стих: Хвалі́те Його́ на дзвінки́х ци́мбалах, хвалі́те Його́ на гучни́х цимба́лах.* Усе́, що живе́, неха́й хва́лить Го́спода.

Царі́ благочести́ві* в кошто́вних діаде́мах,* твої́м по́ясом, Пречи́стая, ра́дісно ого́рнені,* хва́ляться твої́ми вели́чними* боже́ственними діла́ми* і страшні́ протибо́рним ворога́м даю́ть себе́ пізна́ти,* хва́лячи тебе́ і взива́ючи по́над сло́во до Рожде́нного з те́бе:* «Ісу́се всеси́льний,* спаси́ всіх, як благоутро́бний!»

Стих: Воста́нь, Го́споди, увійди́ у покій Твій,* Ти і Киво́т святи́ні Твоє́ї

Перепояши́ нас, Ді́во,* си́лою по́ясу твого́,* на ворогі́в укріпля́ючи,* покоря́ючи стра́сті, що му́чать і бо́рють,* і перемо́жне безстра́стя завжди́ нам подаючи́,* щоб могли́ ми чи́сто сла́вити тебе́* і до Си́на твого́ взива́ти горли́во:* «Ісу́се всеси́льний,* спаси́ всіх, як благоутро́бний!»

Стих:Лицю́ Твоє́му моли́тимуться* багатії наро́ду

(г. 2): По́мисел очи́стивши і ум, із А́нгелами і ми торжеству́ймо, сві́тло почина́ючи Дави́дову пі́сню Отрокови́ці, Неві́сті всіх Царя́, Христа́ Бо́га на́шого: «Воста́нь, Го́споди, – гово́рячи, – увійди́ у покі́й Твій, Ти і Киво́т святи́ні Твоє́ї!» Бо як кра́сну пала́ту Ти Її́ прикра́сив і поста́вив над го́родом Твої́м, Влади́ко, пильнува́ти і покрива́ти од супоста́тних пога́н крі́пкою си́лою Твоє́ю, моли́твами Її́.

Стихира євангельська

Сла́ва (г. 1): Господь став перед учнями, яких привів на гору,* щоб вознестися із землі.* Коли вони поклонились Йому* і повністю збагнули дану їм владу,* Він послав їх на ввесь світ проповідати небесне вознесіння.* Христос Бог, правдивий Спас душ наших, пообіцяв їм,* що перебуватиме з ними по віки.

І ни́ні: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.

Велике славослов’я

[Хвалимо, співаємо, благословимо і благодаримо Тебе, Боже батьків наших, бо Ти забрав тінь нічну і явив нам знову світло денне. Молимо Твою добрість: Милостивий будь для нас грішних і прийми молитву нашу задля великої Твоєї ласкавости, бо ми прибігаємо до Тебе, милостивого і всемогутнього Бога. Ти, що засвітив у серцях наших правдиве сонце справедливости Твоєї! Просвіти розум наш і почування всі зберігай, щоб, як у день, ходили ми пристойно шляхом заповідей Твоїх і дійшли до життя вічного, і стали гідними насолоджуватися недоступним Твоїм світлом. Бо в Тебе є джерело життя, Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амі́нь.]

Священник: Слава Тобі, що Світло нам показав!

Вірні: Сла́ва во ви́шніх Бо́гу, і на землі́ мир,* у лю́дях благоволі́ння.

Хва́лимо Тебе́, благословимо́ Тебе́, кла́няємось Тобі́,* сла́вимо Тебе́, благодаримо́ Тебе́дякуємо тобі зара́ди вели́кої Твоє́ї сла́ви.

Го́споди, ца́рю небе́сний, Бо́же, О́тче вседержи́телю,* Го́споди, Си́ну єдиноро́дний, Ісу́се Хри́сте, і Святи́й Ду́ше.

Го́споди, Бо́же, А́гнче Бо́жий, Си́ну Отця́,* що бере́ш гріхи́ сві́ту, поми́луй нас.

Ти, що бере́ш гріхи́ сві́ту,* прийми́ на́шу моли́тву.

Ти, що сиди́ш по прави́ці Отця́,* поми́луй нас.

Ти бо оди́н лише́ святи́й, Ти єди́ний Госпо́дь, Ісу́с Христо́с,* на сла́ву Бо́га Отця́. Амі́нь.

Щодня́ бу́ду Тебе́ благослови́ти* і хвали́ти ім’я́ Твоє́ на ві́ки вікі́в.

Сподо́би, Го́споди, сього́дні* без гріха́ зберегти́ся нам.

Благослове́нний Ти, Го́споди, Бо́же отці́в на́ших,* і хва́льне і просла́влене Ім’я́ Твоє́ наві́ки. Амі́нь.

Неха́й бу́де, Го́споди, ми́лість Твоя́ на нас,* бо ми наді́ємось на Те́бе.

Благослове́нний Ти, Го́споди,* навчи́ мене́ устано́в Твої́х.

Благослове́нний Ти, Влади́ко,* врозуми́ мене́ устано́вами Твої́ми.

Благослове́нний Ти, Святи́й,* просвіти́ мене́ устано́вами Твої́ми.

Го́споди, Ти був нам пристано́вищем* по всі ро́ди.

Молю́сь: Го́споди, зми́луйся на́до мно́ю,* ви́лікуй мою́ ду́шу, бо гріх мій – пе́ред Тобо́ю.

Го́споди, до Те́бе я прибіга́ю,* навчи́ мене́ твори́ти Твою́ волю́, бо Ти Бог мій.

Бо в Те́бе є джерело́ життя́,* у Твої́м сві́тлі поба́чимо сві́тло.

Добавля́й ла́ску тим,* що визнаю́ть Тебе́.

Святи́й Бо́же, святи́й Крі́пкий, святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. (3 р.)

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас.

Святи́й Бо́же, святи́й Крі́пкий, святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас.

Тропар

Сьогодні спасіння світу сталось;* прославмо Воскреслого із гробу* і Начальника життя нашого;* бо здолавши смертю смерть,* перемогу Він дав нам і велику милість.

Єктенія усильного благання

Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, за тих, що служать і послужили у святім храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів і сестер наших.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Прохальна єктенія

Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Прощення й відпущення гріхів, і прогрішень наших у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Доброго й пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Владико, Боже святий і неосяжний, що казав із темряви світлові засіяти, що заспокоїв нас у нічному сні й підвів до величання і моління Твоєї доброти! Ти, що даєш себе умолити задля свого милосердя, прийми і нині нас, що поклоняємося Тобі й по силі благодаримо Тебе; і даруй нам те, чого просимо задля спасіння. Вчини нас синами світла і дня та спадкоємцями вічних Твоїх благ. Пом’яни, Господи, за багатством ласк Твоїх усіх людей, що є і моляться з нами, і всю братію нашу на землі й на морі, і на всякому місці володіння Твого, що потребують Твоєї любови й помочі. Усім вияви велику Твою милість, щоб спасенні, як душею так і тілом, завжди перебували й відважно славили чудне й благословенне ім’я Твоє.]

Священник: Бо Ти – Бог милости, ласк і людинолюбности, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Священник: Мир усі́м.

Вірні: І ду́хові твоє́му.

Голови ваші перед Господом схиліть.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

Священник читає молитву: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як благий і людинолюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:

Священник: Бо до Тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Великий відпуст

Прему́дрість!

Вірні: Благослови́.

Священник: Благослове́нний Христо́с Бог наш, за́вжди, ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в.

Вірні: Амі́нь. Утверди́, Бо́же, святу́ правосла́вну ві́ру на ві́ки вікі́в.

Священник: Пресвята́ Богоро́дице, спаси́ нас.

Вірні: Чесні́шу від херуви́мів* і незрівня́нно славні́шу від серафи́мів,* що без зотлі́ння Бо́га Сло́во породи́ла,* су́щу Богоро́дицю, тебе́ велича́ємо.

Священник: Сла́ва Тобі́, Хри́сте Бо́же, упова́ння на́ше, сла́ва Тобі́!

Вірні: Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь. Го́споди, поми́луй. (3 р.) Благослови́.

Священник: Христос, що воскрес із мертвих, істинний Бог наш – молитвами пречистої Своєї Матері, Пресвятої Владичиці нашої Богородиці, що її чесного пояса положення сьогодні пам’ять світло звершуємо, святих славних і всехвальних апостолів, і святого, (ім’я, якого є храм), і всіх святих – помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.

Вірні: Амі́нь.

Після утрені

(г. 6): Воскресі́ння Твоє́, Хри́сте Спа́се,* а́нгели оспі́вують на небеса́х,* і нас на землі́ сподо́би чи́стим се́рцем* Тебе́ спі́вом прославля́ти.

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Тропарі і Кондаки

Тропар воскресний (г. 3): Хай веселя́ться небе́сні, хай ра́дуються земні́ї,* бо яви́в могу́тність руки́ Своє́ї Госпо́дь,* подола́в сме́ртю смерть, пе́рвенцем ме́ртвих став,* з безо́дні а́ду ви́зволив нас* і пода́в сві́тові вели́ку ми́лість.

Тропар свята (г. 8): Богородице приснодіво, людей покрове, * Ти ризу й пояс пречистого Твого тіла * як загороду могутню городу Твоєму дарувала * безсіменним різдвом Твоїм, нетлінною перебуваючи. * В Тобі бо природа обновляється і час. * Тому молимо Тебе, мир городу Твоєму дарувати * і душам нашим велику милість.

Сла́ва:

Кондак воскресний (г. 3): Воскре́с Ти днесь із гро́бу, Ще́дрий,* і нас ви́вів Ти із врат сме́ртних,* днесь Ада́м лику́є і ра́дується Є́ва,* а проро́ки ра́зом із патрія́рхами непереста́нно оспі́вують* божестве́нну могу́тність вла́ди Твоє́ї.

І ни́ні:

Кондак свята (г. 2): Пояс Твій чесний, що огорнув богоприйомне лоно Твоє, Богородице, * це сила необорна городу Твого і скарб дібр невичерпний, * єдина Мати-Приснодіво.

Прокімен (глас 3):
Співа́йте Бо́гові на́шому, співа́йте; співа́йте Царе́ві на́шому, співа́йте (Пс. 46,7).
Стих: Усі́ наро́ди, заплещі́те руќами, воскли́кніть Бо́гові го́лосом ра́дости (Пс. 46,2).

І свята, пісня Богородиці (г. 3): Велича́є душа́ моя́ Го́спода і возра́дувався дух мій у Бо́зі, Спа́сі моїм. (Лк. 1,46-47).

Апостол: (1Кр 15,1-11):
Браття і Сестри, пригадую вам Євангелію, яку я вам проповідував, яку ви і прийняли, в якій і стоїте. Нею ви також спасаєтеся, коли держите її такою, як я вам проповідував; інакше ви увірували надармо. Я бо вам передав найперше те, що й сам прийняв був: що Христос умер за наші гріхи згідно з Писанням; що був похований, що воскрес третього дня за Писанням; що з’явився Кифі, потім дванадцятьом; опісля ж з’явився він більш, як п’ятистам братів разом, більшість яких живе й досі, деякі ж померли. Опісля з’явився Якову, згодом усім апостолам. А наостанку всіх, немов якомусь недоносові, з’явивсь і мені; бо я найменший з апостолів, я недостойний зватись апостолом, бо гонив Церкву Божу. Благодаттю Божою я є те, що є, а благодать його в мені не була марна; бож я працював більше всіх їх, та не я, але благодать Божа,
що зо мною. Чи то я, отже, чи то вони, – так ми проповідуємо, і так ви увірували.

(Євр 9,1-7):
Браття і Сестри, перший завіт мав також свої установи щодо служби і святиню земну. Споруджено бо перший намет, де були світильник, стіл і хліби появлення: він зветься «Святе». За другою ж завісою був намет, званий «Святе Святих», із золотим жертовником для палення пахучого кадила та кивотом завіту, цілковито покритий золотом; в ньому був золотий посуд з манною, розцвіле жезло Арона й таблиці завіту. А зверху над ним херувими слави, що крильми отінювали віко. Але про це не час тепер говорити докладно. І при такому влаштуванні всього цього в перший намет увіходять завжди священики, виконуючи служби, в другий – раз на рік – лиш архиєрей, і то не без крови, що її він приносить за свої і людські провини.

Алилуя (глас 2):
Стих: Вислухає тебе Господь у день печалі, захистить тебе ім’я Бога Якова (Пс 19,2).
Стих: Господи, спаси царя і вислухай нас, коли будемо взивати до Тебе (Пс 19,10).
І свята (г. 8): Воскре́сни, Го́споди, в упокі́й Твій, Ти і киво́т святи́ні Твоє́ї. (Пс 131,8)
Стих: Кля́вся Госпо́дь Дави́дові і́стиною і не відрече́ться її́. (Пс. 131,11)

Євангеліє: (Мт 19,16-26):
У той час один юнак приступив до Ісуса й каже: “Учителю! Що доброго маю чинити, щоб мати життя вічне?” Ісус сказав до нього: “Чому мене питаєшся про те, що добре? Добрий є один тільки (Бог). Як хочеш увійти в життя, додержуй заповідей.” “Яких?” – питає його. А Ісус до нього: “Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй криво, поважай батька-матір і люби ближнього твого, як себе самого.” Каже юнак до нього: “Все це я зберіг ізмалку. Чого мені ще бракує?” “Якщо хочеш бути досконалим”, – сказав Ісус до нього, – “піди, продай, що маєш, дай бідним, і будеш мати скарб на небі; потім приходь і йди за мною.” Почувши це слово, юнак відійшов смутний, мав бо велике майно. Тоді Ісус сказав до своїх учнів: “Істинно кажу вам: Трудно багатому ввійти в Небесне Царство. Іще кажу вам: Легше верблюдові пройти через вушко в голці, ніж багатому ввійти в Боже Царство.” Почувши це, учні здивувалися вельми і сказали: “Хто ж тоді може бути спасенний?” Ісус глянув на них пильно й мовив: “У людей це неможливо, Богові – все можливо.”

(Лк 10,38-42; 11,27-28):
В той час увійшов Ісус в одне село, і якась жінка, Марта на ім’я, прийняла його в хату. Була ж у неї сестра що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова. Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже: “Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла.” Озвався Господь до неї і промовив: “Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.” Коли він говорив це, жінка якась, піднісши голос з-між народу, мовила до нього: “Щасливе лоно, що тебе носило, і груди, що тебе кормили.” А він озвався: “Справді ж блаженні ті, що слухають Боже слово і його зберігають.”

Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1). * Ча́шу спасі́ння прийму́ і ім’я́ Госпо́днє призову́ (Пс. 115,4) * Алилуя (х3).

Aug 31: Twelfth Sunday after Pentecost; Octoechos Tone 3

Twelfth Sunday after Pentecost; Octoechos Tone 3; The Placing of the Precious Sash of Our Most Holy Lady the Mother of God.

Great Vespers, Sunday Matins and Divine Liturgy

GREAT VESPERS ON SATURDAY EVENING

GREAT MATINS ON SUNDAY MORNING

DIVINE LITURGY ON SUNDAY MORNING

Неділя 12-та по Зісланні Святого Духа.<img decoding="async" class="ico" src="https://prayer-service.pp.ua/img/ic_st3.svg" data-eio="l" />Положення чесного пояса Пресвятої Владичиці нашої Богородиці; 31 серпня.

ВЕЧІРНЯ

Стихири

Читання

Стихири на стиховні

Тропарі

УТРЕНЯ

Шестипсалм’я

Велика єктенія

Бог Господь… (Пс. 117), глас 3

Тропарі

Мала єктенія

Перший сідальний

Мала єктенія

Другий сідальний

Полієлей

Величання

Ангельський хор

Мала єктенія

Іпакой, глас 3

Степенна пісня, глас 3

Євангеліє

Прокімен, глас 3

Воскресіння Христове

Псалом 50

Єктенія

Канон

Пісня 1

Пісня 3

Мала єктенія

Пісня 4

Пісня 5

Пісня 6

Мала єктенія

Пісня 7

Пісня 8

Пісня Богородиці

Пісня 9

Мала єктенія

Світильний

Хвалитні

Стихири

Велике славослов’я

Тропар

Єктенія усильного благання

Прохальна єктенія

Великий відпуст

Після утрені

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Submit a Comment

Неділя 12-та по Зісланні Святого Духа.Положення чесного пояса Пресвятої Владичиці нашої Богородиці; 31 серпня.