Seventh Sunday after Pentecost; Octoechos Tone 6; The Holy Great-Martyr and Healer Panteleimon; Our Holy Father Clement the Wonderworker, Archbishop of Okhrid.
Неділя 7-ма по Зісланні Святого Духа. Св. вмч. й цілителя Пантелеймона. Св. Климента, архиєп. Охридського, чудотв.
ВЕЧІРНЯ
Блажен муж співаємо
Стихири
Стих: Ви́веди з в’язни́ці мою́ ду́шу,* щоб дя́кувати І́мені Твоє́му.
(г. 6): Перемо́гу ма́ючи над а́дом,* на хрест зійшо́в Ти, Хри́сте,* щоб воскреси́ти з Собо́ю тих, що в те́мряві сме́рти перебува́ли.* Ві́льний від сме́рти, всеси́льний Спа́се,* що життя́ вилива́єш із Свого́ сві́тла, поми́луй нас!
Стих: Мене́ обсту́плять пра́ведники,* бо Ти добро́ мені́ вчи́ниш.
Ни́ні Христо́с смерть перемі́г* і, як прорі́к, воскре́с, і ра́дість сві́тові дарува́в,* щоб усі́ ми, кли́чучи, таку́ пі́сню співа́ли:* Джерело́ життя́, непристу́пне сві́тло,* всеси́льний Спа́се, поми́луй нас!
Псалом 129
Стих: З глиби́н взива́ю до Те́бе, Го́споди,* Го́споди, почу́й мій го́лос.
Від Те́бе, Го́споди, прису́тнього в усьому́ творі́нні,* куди́ нам грі́шним утіка́ти?* На небеса́х бо сам живе́ш, в а́ді ж перемі́г смерть.* У морські глиби́ни? Та й там Твоя́ рука́, Влади́ко!* Тож до Те́бе прибіга́ємо і, припада́ючи, мо́лимось:* Воскре́слий із ме́ртвих, поми́луй нас!
Стих: Неха́й бу́дуть Твої́ ву́ха ува́жні,* до го́лосу бла́гання мого́.
Хресто́м Твої́м, Хри́сте, хва́лимось* і воскресі́ння Твоє́ оспі́вуємо і сла́вимо,* бо Ти – Бог наш,* крім Те́бе ж і́ншого не зна́ємо.
Стих: Коли́ Ти, Го́споди, зважа́тимеш на беззако́ння, то хто всто́їться, Го́споди.* Та в Те́бе є проще́ння.
(г. 4, подібний: Покликаний був ти): Досто́йно зва́ний був єси́ Пантелеймо́ном:* адже́ коли́ на всіх простягну́в єси́* людинолю́бне про ду́ші піклува́ння* і тіл лікува́ння показа́в,* тоді́ тезоіме́нним звання́м ти збагати́вся,* знайшо́вши, му́ченику, воздая́ння за чесно́ту і винагоро́ду за благоче́стя,* я́влений як вінцено́сець і нездола́нний во́їн* Христа́ Бо́га на́шого,* Яко́го моли́* спасти́ і просвіти́ти ду́ші на́ші.
Стих: За́для І́мени Твого́ наді́юсь на Те́бе, Го́споди, наді́ється душа́ моя́ на сло́во Твоє́;* наді́ється душа́ моя́ на Го́спода.
Ти від надзе́мних джере́л Спаси́теля* благода́ть боже́ственних зці́лень повсякча́с черпа́єш* і ря́сно пролива́єш,* і подає́ш тим, що приступа́ють до те́бе, всеблаже́нний,* ося́й їх усі́х, що сла́вне твоє́ і всесвяще́нне* і світлоно́сне торжество́ ві́рно зве́ршують,* боже́ственною благода́ттю,* я́вно пома́заний богоподі́бним прозва́нням і доброто́ю,* – моли́, щоб не́ю були́ обдаро́вані* всі, що оспі́вують тебе́.
Стих: Від ра́нньої сторо́жі до но́чі від ра́нньої сторо́жі* неха́й упова́є Ізра́їль на Го́спода.
Му́ками мно́гими була́ ви́пробувана* ни́ні твоя́ пала́юча вогне́м* любо́в до спра́вжнього Жада́ння* – ревни́во з тобо́ю боро́лися і мо́ре, і вого́нь!* Тому́, пове́ргнувши Нача́льника зла,* ти я́вно прийня́в життєно́сну ді́ю Утіши́теля,* бага́ту на дари́.* Не́ю преди́вно ти й поме́рлого живи́м, богому́дрий, показа́в єси́,* і різномані́тні зці́лення* здійсни́в єси́, преблаже́нний.
Стих: Бо в Го́спода ми́лість і відку́плення вели́ке в Ньо́го;* Він ви́зволить Ізра́їля від усьо́го беззако́ння його́.
(г. 2): Безопла́тно благода́ть дає́ш ти лю́дям,* Пантелеймо́не му́ченику сла́вний,* і ду́хів проганя́єш призива́нням Христа́,* і сліпи́м зір дару́єш, яко щи́рий Його́ уго́дник.* Але́ моли́, лі́карю всеблаже́нний,* щоб дарува́в Він сві́тові мир тверди́й* і тим, хто тебе́ лю́бить, вели́ку ми́лість.
Псалом 116
Стих: Хвалі́те Го́спода всі наро́ди!* Прославля́йте Його́ всі лю́ди!
Ма́тері благочести́вої запра́гнув єси́ ві́ри,* ба́тькове ви́правив єси́ нече́стя;* бо утве́рджений уче́ннями Єрмола́я,* ним і хре́щений був ти,* Пантелеймо́не му́ченику сла́вний.* Моли́ ми́лостивого Бо́га,* неду́жих лі́карю і при́страстей прогони́телю,* щоб ви́зволилися від на́пастей* ті, що з ві́рою тво́рять па́м’ять твою́, завжди́ шано́вану.
Стих: Вели́ке бо до нас Його́ милосе́рдя,* і ві́рність Го́спода пові́ки.
Відки́нув єси́ ома́ну ба́тька, всесла́вний,* і, слова́ ма́тері обду́мано прийня́вши,* по́над зо́лото плід прині́с єси́, за Госпо́днім го́лосом;* і лі́карем особли́вим яви́вся ти,* Пантелеймо́не му́ченику сла́вний.* Ідучи́ ж доро́гою благода́ті,* знайшо́в ти хло́пчика, що до́лі лежа́в, уку́шений гадю́кою;* і, до Бо́га моли́тву сотвори́вши* і ре́вно Його́ блага́ючи,* зра́зу о́трока воскреси́в, а га́да розтерза́в.* Тож помина́й нас, що з ві́рою тво́римо твою́ па́м’ять,* хай знайде́мо ми́лість у День Су́дний.
Слава: (г. 6): Возсія́ла днесь свяще́нна па́м’ять безсрі́бника,* склика́ючи ві́рних на таїнстве́нну у́чту* і вво́дячи у святко́ве торжество́ грома́ди святолю́бців.* Поста́в бо пе́ред на́ми лі́кар-чудотво́рець,* неду́ги всім зціля́ючий* – Пантелеймо́н, тверди́й стражда́лець,* – і мо́литься ре́вно Го́сподеві,* щоб спасли́ся ду́ші на́ші.
І нині (догмат, г. 6): Хто ж тебе́ не прославля́тиме, Пресвята́ Ді́во?* Або хто не оспі́вуватиме твого́ пречи́стого різдва́?* Син бо єдиноро́дний, що предві́чно зася́яв від Отця́,* Той ви́йшов з те́бе, Чи́ста, воплоти́вшись несказа́нно.* Бу́вши з при́роди Бо́гом, став за́для нас правди́вою люди́ною;* неподі́льний на дві осо́би,* але́ пізнава́льний у двох незли́тих приро́дах.* Його́ моли́, чи́ста Всеблаже́нна,* щоб поми́лував ду́ші на́ші.
Читання
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги пророка Ісаї читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Так говорить Господь: Нехай зберуться всі народи разом, нехай зійдуться усі люди! Хто з них прорік це, проголосив нам перші пророцтва? Нехай поставлять свідків від себе й докажуть, щоб, вислухавши їх, можна було сказати: Це правда! Ви мої свідки, – слово Господнє, – і мій слуга, якого я вибрав, щоб ви знали й вірили мені та зрозуміли, що це я: не було бога, який міг би бути створений передо мною, і не може бути такого, що був би створений по мені. Я, я – Господь: нема спасителя, крім мене. Я оповів, спас, оголосив, а не чужий бог між вами. Ви мої свідки, – слово Господнє; я – Бог. Я – Бог від віку: нема нікого, хто увільнив би з руки моєї. Вчиню я щось, – хто змінить? Так говорить Господь, Бог, що визволяє вас – Святий Ізраїля. (Іс. 43, 9-14)
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги Мудрості читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Душі праведних у руці Божій, і мука не спіткає їх. Очам безумних видалось, що вони вмерли, і їхнє переставлення вважано за нещастя, а відхід їх від нас – за згубу, вони однак – у мирі. Бо хоч, в очах людських, їх спіткала кара, надія їх повна безсмертям; вони, потерпівши трохи, великих добродійств зазнають, бо Бог їх досвідчив і знайшов їх достойними себе. Він випробував їх, як золото в горнилі, і прийняв їх, як жертву всепалення. В час їхніх відвідин вони засяють і, немов іскри, по стерні розбіжаться. Правитимуть народами й володітимуть племенами, а Господь царюватиме над ними повік. Ті, що звірились на нього, зрозуміють правду, і вірні в любові перебуватимуть при ньому, бо ласка й милосердя – для вибранців його. (Муд. 3, 1-9)
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги Плачу Єремії читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Благий Господь до того, хто його чекає; до душі, яка його шукає. Добре чекати мовчки від Господа спасіння. Добре для людини носити ярмо в юнацтві. Нехай сидить на самоті мовчки, бо він його наклав на нього. Нехай встромить уста свої в порох, ануж: може ще є надія! Нехай наставить тому, хто б’є, щоку, нехай набереться зневаги до наситу! Бо не навіки Господь відкидає. Бо хоч він і засмутить, та знову помилує з доброти своєї великої. Бо він не карає від серця і нерадо засмучує дітей людських. А коли хтось бере під ноги усіх в’язнів країни чи перекручує право людини перед очима Всевишнього, коли ошукує когось у якійсь справі, – хіба Господь того не бачить? Хто щось колись сказав і воно сталось без Господнього веління? Хіба не з уст Всевишнього виходять злидні й нещастя? Чому, поки живе, людина нарікає, чоловік – за кару за гріхи власні? Розвідаймо тільки дороги наші й дізнаймо, повернімося до Господа! (Плач Єр. 3, 25-40)
Стихири на стиховні
(г. 6): Воскресі́ння Твоє́, Хри́сте Спа́се,* а́нгели оспі́вують на небеса́х,* і нас на землі́ сподо́би чи́стим се́рцем* Тебе́ спі́вом прославля́ти.
Стих: Госпо́дь царю́є,* у ве́лич Він зодягну́вся. (Пс. 92,1)
Як всемогу́тній, Ти розби́в мі́дні бра́ми* і зни́щив а́дові затво́ри,* та воскреси́в впа́лий рід лю́дський.* Тому́ ми одноду́мно кли́чемо:* Ти, що воскре́с із ме́ртвих, Го́споди, – сла́ва Тобі́!
Стих: Бо Він утверди́в вселе́нну,* і вона́ не захита́ється. (Пс. 92,1)
Христо́с, бажа́ючи нас підня́ти з да́внього тлі́ння,* дає́ Себе́ до хреста́ приби́ти і в гро́бі покла́сти.* Жінки́ мироно́сиці Його́ з сльоза́ми шука́ли* і, рида́ючи, каза́ли: Го́ре нам, Спа́се всіх!* Як то Ти зво́лив Себе́ в гро́бі покла́сти?* Ти ж доброві́льно покла́вся, як же Тебе́ ви́крадено?* Як Тебе́ перене́сено? Яке́ ж то мі́сце скри́ло Твоє́ життєда́йне ті́ло?* Але́, як Ти нам обіця́в, Влади́ко,* появи́ся й утихоми́р на́ше гірке́ рида́ння.* Коли́ ж вони́ рида́ли, а́нгел до них промо́вив:* Переста́ньте пла́кати і благовісті́ть апо́столам, що Госпо́дь воскре́с,* даючи́ сві́тові очи́щення і вели́ку ми́лість.
Стих: До́мові Твоє́му, Го́споди,* нале́жить свя́тість на до́вгі лі́та. (Пс. 92,5)
Доброві́льно розп’я́тий, Хри́сте,* Твої́м погребе́нням Ти полони́в смерть* і тре́тього дня воскре́с, як Бог, у сла́ві,* даючи́ сві́тові безконе́чне життя́ і вели́ку ми́лість.
Слава: (г. 8): Матери́нське полюби́вши благоче́стя,* ба́тьківське ви́правивши нече́стя,* ти став во́їном Лі́каря душ,* по-лі́карськи себе́ ви́ховавши;* і Боже́ственною благода́ттю в обо́х тих реча́х досві́дчений,* ти при́страстей викорі́нювачем і душ лі́карем показа́вся.* Але́, як у стражда́ннях тве́рдість* і в моли́твах сті́йкість здобу́в ти,* Пантелеймо́не му́ченику Христо́вий,* так ре́вно блага́й, щоб спасли́ся ду́ші на́ші.
І нині: (богородичний): Неневі́сная Ді́во, що Бо́га несказа́нно зача́ла пло́ттю, – Ма́ти Бо́га Ви́шньо-го! Твої́х слуг про́сьби прийми́, Всенепоро́чная, всім подаючи́ очи́щення прогрі́шень: ни́ні, на́ші блага́ння прийма́ючи, моли́ про спасі́ння всіх нас.
УТРЕНЯ
Священник: Слава святій, одноістотній, животворчій і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амі́нь.
Сла́ва во ви́шніх Бо́гу, і на землі́ мир,* в лю́дях благоволі́ння. (3 р.)
Го́споди, гу́би мої́ відкри́й,* і уста́ мої́ сповістя́ть хвалу́ Твою́. (2 р.)
Шестипсалм’я
Псалом 3 (У понеділок)
О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.
Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».
Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.
Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.
Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.
Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.
Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.
У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.
Псалом 37 (У вівторок)
О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.
Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.
Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.
Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.
Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.
Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.
Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.
Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.
О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.
Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.
Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.
І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.
Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.
Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.
На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.
Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.
Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.
Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.
А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.
І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.
Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.
Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.
Псалом 62 (У середу)
Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.
Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.
Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.
Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.
Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.
Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.
Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.
Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.
Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.
Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.
Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.
А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3 р.)
Господи, помилуй. (3 р.)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Псалом 87 (У четвер)
Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.
Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.
Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.
Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.
Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.
Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.
Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.
Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.
Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.
Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?
Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій − твою вірність?
Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?
Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.
Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?
Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій − і умліваю.
Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.
Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.
Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.
Псалом 102 (У п’ятницю)
Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє − його святе ім’я.
Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.
Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.
Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.
Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.
Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.
Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.
Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.
Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.
Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.
Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.
Як далеко схід від заходу,* так віддалив він від нас злочинства наші.
Як батько милосердиться над синами,* так милосердиться Господь над тими, що його бояться.
Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.
Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, і мов квітка в полі.
Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.
Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.
І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.
Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.
Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.
Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.
Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!
Псалом 142 (У суботу й неділю)
О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.
І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.
Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.
Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.
Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.
До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.
Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.
Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.
Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.
Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.
Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.
І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)
Під час рецитування псалмів, священник читає потиху перед св. дверми оці молитви:
Утренні молитви
Велика єктенія
У мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасення їх Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Благодаримо Тебе, Господи, Боже наш, що підняв нас із постелі нашої і вклав в уста наші слово хвали, щоб поклонятися і призивати ім’я Твоє святе. Ми умоляємо Твоє милосердя, яке Ти завжди виявляв у нашому житті. Пошли поміч свою людям, що стоять перед лицем святої слави Твоєї і дожидають від Тебе багатої милости; і дай нам, що зо страхом і любов’ю завжди Тобі служимо, хвалити несказанну Твою доброту.]
Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Бог Господь… (Пс. 117), глас 6
Бог – Госпо́дь, і яви́вся нам; благослове́н, хто йде в ім’я́ Госпо́днє.
Стих: Прославля́йте Го́спода, бо Він до́брий, бо ми́лість Його́ ві́чна.
Стих: Вони́ навко́ло обступи́ли мене́, але́ я ім’я́м Госпо́днім перемо́жу їх.
Стих: Я не вмру, а жи́тиму і розка́зуватиму про діла́ Госпо́дні!
Стих: Ка́мінь, яки́м зне́хтували будівни́чі, став головни́м на ро́зі. Від Го́спода це ста́лось, і ди́вне воно́ в оча́х на́ших.
Тропарі
(г. 6): А́нгельські си́ли – на гро́бі Твої́м,* а сторо́жа омертві́ла.* Ма́рія ж стоя́ла у гро́бі,* шука́ючи пречи́стого ті́ла Твого́.* Полони́в Ти ад, та не перемо́жений ним,* зустрі́в Ти Ді́ву, дару́ючи життя́.* Воскре́слий з ме́ртвих Го́споди, сла́ва Тоб́і. (2 р.)
Слава: (г. 8): Звання́ висо́ке ліка́рського умі́ння прийня́вши, сла́в-ний,* че́рез нау́ку свяще́нного Єрмола́я,* возлюби́в ти благочести́ву ві́ру ма́тері твоє́ї.* За не́ї, раді́ючи, му́жньо пострада́в ти* і прийня́в благода́ть неду́ги зціля́ти.* Тому́ й на́ші неду́ги зціли́, щоб ми похвала́ми почита́ли твою́ па́м’ять,* великому́ченику Пантеле́ймоне.
І нині: Ти, Милосердний, що задля нас народився з Діви,* витерпів розп’яття і смертю смерть подолав* і, як Бог, появив воскресіння,* не погорди тими, що їх ти створив рукою своєю.* Покажи, Милостивий, своє людинолюбство,* прийми Богородицю, що тебе породила й молиться за нас,* і спаси, Спасе наш, людей зневірених.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Від ночі лине дух наш до Тебе, Боже, бо світлом є повеління Твої. Навчи нас, Боже, правди Твоєї, заповідей Твоїх і виправдань Твоїх. Просвіти наші духовні очі, щоб ми не заснули в гріхах на смерть. Віджени всяку мряку від сердець наших, даруй нам сонце правди і охорони життя наше знаменням і печаттю Святого Твого Духа. Направ стопи наші на шлях мирний, дай нам бачити ранішній день у радості, щоб ми Тобі засилали ранішні молитви.]
Священник: Бо Твоя є влада і Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Перший сідальний
(г. 6): Коли гріб був розкритий й ад заплакав,* Марія кликнула до скритих апостолів:* Виходьте ви, робітники виноградника, і проповідуйте слово про воскресіння!* Христос воскрес, даючи світові велику милість.
Слава і нині: Богородице Діво, моли Сина твого, Христа, Бога нашого,* що добровільно дав себе прибити до хреста* і воскрес із мертвих,* щоб спаслися душі наші.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Боже й Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти підніс нас з постелі нашої і зібрав на годину молитви. Дай нам ласку відкрити уста наші і прийми наші подяки, що в наших силах, і навчи нас установ Твоїх. Бо молитися як слід не вміємо, якщо Ти, Господи, святим Твоїм Духом не навчиш нас. Тому молимося Тобі: Даруй і прости, якщо ми згрішили аж до теперішньої години словом або ділом, або думкою, добровільно або недобровільно. Бо коли на провини будеш дивитися, Господи, Господи, то хто встоїться, бо в Тебе є прощення. Ти один святий, допоміжник сильний, захисник життя нашого, і Тебе ми завжди оспівуватимемо.]
Священник: Бо Ти благий і людинолюбний Бог – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Другий сідальний
(г. 6): Господи, Марія Магдалина стояла біля твого гробу,* і маючи тебе за садівника, плакала й промовляла:* Де скрив ти вічне життя?* Де поклав ти того, що сидить на херувимськім престолі?* Бо його сторожі завмерли з остраху.* Тож або дайте мені мого Господа, або зі мною закличте:* Ти, що був між мертвими й умерлих воскресив, – слава тобі!
Слава і нині: Гедеон проображає зачаття* і Давид провіщає твоє Різдво, Богородице.* Бо, як дощ на руно, зійшло Слово в твоє лоно,* і ти, Благодатна, земле свята,* виростила без насіння світові спасіння:* Христа Бога нашого.
Полієлей
Хваліте ім’я Господнє, хваліте, слуги Господні Алилуя (3 р.).
Ви, що стоїте у храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого. Алилуя (3 р.).
Господи, ім’я твоє повіки, і пам’ять твоя, о Господи, від роду й до роду. Алилуя (3 р.).
Благословенний Господь із Сіону, що перебуває в Єрусалимі. Алилуя (3 р.).
Хваліте Господа, бо він добрий, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
Розстелив землю над водами, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
І визволив від наших гнобителів, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
Прославляйте Бога небесного, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
Величаємо тебе, страстотерпче, святий Пантелеймоне,* і шануємо чесні твої страждання,* що їх ти витерпів за Христа.
Стих: Бог для нас – охорона й сила, допомога в недолях, що часто трапляються.
Стих: Пролили кров їхню, немов воду.
Стих: Пам’ять про праведника буде вічна. Лихої слави він не лякається.
Ангельський хор
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Ангельський хор здивувався,* бачивши до мертвих зарахованим тебе, Спасе,* що силу смерти знищив, і з собою Адама підняв* та з аду всіх визволив.
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Нащо миро* зі сльозами, Учениці, жалібно змішуєте?* – запитав світлоносний ангел при гробі мироносиць.* Гляньте на гріб і зрозумійте,* що воскрес Спаситель з гробу.
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Рано на світанку* мироносиці поспішали до гробу твого, плачучи,* але з’явився їм ангел і прорік:* Пора голосіння минула, не плачте;* про воскресіння ж звістіть апостолам!
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Мироносиці – жінки,* що з миром прийшли до гробу твого, Спасе, ридали.* Ангел же їм сказав, мовивши:* Чому між мертвими живого шукаєте?* Він бо, як Бог, воскрес із гробу.
Слава: Поклонімось Отцю,* і його Сину, і Святому Духові,* Святій Тройці* в одній сутності,* з серафимами взиваючи:* Свят, свят, свят єси, Господи.
І нині: Життєдавця породивши, ти, Діво,* Адама з гріха визволила,* Єві радість замість смутку подала,* а відпалих від життя повернув до нього той,* що з тебе тіло прийняв – Бог і чоловік.
Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Від ночі лине дух наш до Тебе, Боже, бо світлом є повеління Твої на землі. Навчи нас у страсі Твоєму виконувати правду й добро, бо Тебе славимо як правдивого Бога нашого. Прихили вухо своє і вислухай нас, і пом’яни, Господи, тих, що є та що моляться з нами, всіх по імені, і спаси їх силою Твоєю. Благослови людей Твоїх і освяти спадкоємство Твоє: мир світові Твоєму даруй, церквам Твоїм, Священникам, владі, і всім людям.]
Священник: Бо благословилося ім’я Твоє і прославилося царство Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Іпакой, глас 6
Добровільною і животворчою твоєю смертю, Христе,* розбивши, як Бог, ворота пекельні,* відчинив ти нам первісний рай,* і з мертвих воскреснувши, визволив із тління життя наше.
(г. 4): Земної слави ти не злюбив,* забажавши небесної.* Тому переніс ти страждання і мученицьку смерть прийняв.* Вшановуючи твою святу пам’ять, славний мученику Пантелеймоне,* прославляємо Христа.
(г. 4): Преславний мученику Пантелеймоне!* Ти подолав усю силу мучителів,* сподобився вінка нагороди з рук Вседержителя,* і славно звершивши біг життя,* став співжителем небесних ангелів.
(г. 4): Вшановуємо сьогодні мученика Пантелеймона,* хороброго воїна Христового,* мужнього переможця, що прославився великими чудесами.* Він бо зцілення подає всім, що з вірою приходять,* злагіднює важкі страждання і втішає обтяжених скорботами.
Степенна пісня, глас 6
Антифон 1:
На небо до тебе, Спасе, підношу мої очі:* Помилуй мене, щоб жити мені з тобою.
Помилуй нас упокорених, Слове,* вчиняючи корисними твої осуди.
Слава і нині: Причина всякого спасіння належить Святому Духові.* Коли він на когось по заслузі дихне,* то негайно піднесе його від земного,* окрилить, зростить і направить вгору.
Антифон 2:
Коли б не Господь був з нами, ніхто з нас не був би спроможний у боротьбі з ворогом перемогти; ті, що перемагають, звідси підносяться.
Слово! Зуби їхні нехай не схоплять душі моєї, мов пташеня. Горе мені! Як я, гріхолюбний, маю визволитися від ворога?
Слава і нині: Від Святого Духа обоження, благовоління, розум, мир і благословення: Він бо є рівнодіяльний з Отцем і Словом.
Антифон 3:
Ті, що уповають на Господа, страшні для ворогів і дивні для всіх, що вгору очі звертають.
Собор праведників Тебе, Спасе, помічником маючи, не простягає рук своїх до беззаконня.
Слава і нині: Святому Духові влада над усім належить; Йому небесні воїнства поклоняються вкупі з усім, що на землі дише.
Євангеліє
Будьмо уважні.
Священник: Мир всім.
Премудрість. Будьмо уважні.
Прокімен, глас 6
Псалом 79
Господи, покажи силу твою і прийди спасти нас.
Стих: Ти, що пасеш Ізраїля, почуй,* що провадиш, як овечку, Йосифа.
Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
[Скарбнице благ, джерело невисихаюче, Отче святий, чудотворче всесильний і вседержителю! Усі Тобі поклоняємося і Тобі молимося та Твої милості і Твої ласки призиваємо на поміч і на заступництво нашій смиренності. Пом’яни, Господи, слуг Твоїх, прийми від усіх нас ранішні моління, як кадило перед Тобою; ні одного з нас не вчини нездатним, але всіх нас зберігай ласками Твоїми. Пом’яни, Господи, тих, що чувають і співають на славу Твою і єдинородного Твого Сина і Бога нашого, і Святого Твого Духа. Будь їм помічником і заступником; прийми їх молитви на наднебесний і духовний Твій жертовник.]
Священник: Бо Ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Вірні на глас прокімена: Вся́ке диха́ння, неха́й хва́лить Го́спода.
Стих: Хвалі́те Бо́га у святи́ні Його́.
Стих: Хвалі́те Його́ у тверди́ні си́ли Його́.
І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молім.
Вірні: Го́споди, поми́луй (3 р.).
Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.
Священник: Мир всім!
Вірні: І ду́хові твоє́му.
Священник: Від Івана святого Євангелія читання.
Вірні: Сла́ва Тобі́, Го́споди, сла́ва Тобі́.
Будьмо уважні.
Священник сам читає Євангеліє.
У той час, першого дня тижня, Марія Магдалина прийшла до гробу вранці, як ще не розвиднілось; аж ось бачить, що камінь відкочено від гробу. Отож побігла вона і прийшла до Симона Петра й до іншого учня, якого Ісус любив, і каже їм: – Взяли Господа з гробу, і не знаємо, де його поклали. Пішов Петро й той інший учень, і приходять до гробу. Бігли вони обидва разом, та той інший учень біг швидше за Петра, тому й прибув до гробу перший. Нахилившися, він бачить – лежить плащаниця, однак, не ввійшов. Приходить тоді слідом за ним Симон-Петро і, ввійшовши до гробу, бачить, що лежить плащаниця, і хустка, що була на голові в нього; лежала ж вона не з плащаницею, а згорнена збоку, на іншому місці. Тоді ввійшов і той інший учень, який перший був прийшов до гробу, і побачив і увірував. Вони бо не знали ще Писання, що він мав воскреснути з мертвих. Тоді учні вернулися знову до себе додому. (Ів. 63 зач.; 20, 1-10)
Вірні: Сла́ва Тобі́, Го́споди, сла́ва Тобі́.
Воскресіння Христове
(г. 6): Воскресіння Христове бачивши,* поклонімось святому Господу Ісусові,* єдиному безгрішному.* Хресту твоєму поклоняємось, Христе,* і святе воскресіння твоє величаємо і славимо,* бо ти – Бог наш,* крім тебе іншого не знаємо,* ім’я твоє призиваємо.* Прийдіть, усі вірні,* поклонімось святому Христовому воскресінню,* це бо прийшла через хрест радість усьому світові.* Завжди благословляючи Господа,* славимо воскресіння його,* бо, розп’яття перетерпівши,* він смертю смерть переміг.
Псалом 50
Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.
Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.
Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.
Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;
То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.
Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.
Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.
Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.
Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.
Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.
Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.
Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.
Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.
Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.
Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.
Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.
Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.
Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.
Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.
Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.
Після 50-го псалма співаємо:
Сла́ва: (г. 6): Молитва́ми святи́х апо́столів,* милости́вий, очи́сти* бе́зліч гріхі́в на́ших.
І ни́ні: Ра́ди молито́в пречи́стої Богоро́диці,* милости́вий, очи́сти* бе́зліч гріхі́в на́ших.
Стих: Поми́луй мене́, Бо́же, з вели́кої ми́лости Твоє́ї,* і бага́тством щедро́т Твої́х очи́сти мене́ з беззако́ння мого́.
Воскрес Ісус із гробу,* як провістив,* подав нам життя вічне* і милість велику.
Єктенія
Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животворя́щого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотних, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і святого великомученика й цілителя Пантелеймона, святого отця нашого Климента, архиєпископа Охридського, чудотворця, і всіх cвяти́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.
Вірні: Господи, помилуй (12 р.).
[Господи, Боже наш! Ти за покаяння дарував людям відпущення, нам же, як образ пізнання і визнання гріхів, показав покаяння і прощення пророка Давида. Тож, Владико, помилуй з великої милости Твоєї нас, що в чимало великих гріхів впали, і по багатстві ласк Твоїх очисти беззаконня наші, бо перед Тобою згрішили ми, Господи, що невідомі й таємні речі серця людського знаєш, і єдиний Ти маєш владу прощати гріхи. Серце ж чисте вчини в нас і Духом владичним утверди нас, і радість спасіння Твого яви нам. Не відкинь нас від лиця Твого, але дозволь, як благий і людинолюбний, аж до останнього нашого віддиху появляти Тобі жертву справедливости й приноси на святих Твоїх жертовниках.]
Священник: Благодаттю, і щедротами, і людинолюб’ям єдинородного Сина Твого, з яким Ти благословенний, із пресвятим, і благим, і животворчим твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Канон
(Якщо скорочується Канон, перейди до Пісня Богородиці).
Пісня 1
Ірмос (г. 6): Як по суші, пройшов Ізраїль по безодні стопами,* бачачи, як гонитель фараон потопляється, взивав:* Пісню перемоги Богові співаймо.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Розпростертими на хресті долонями Ти, Милосердний Ісусе, благоволінням Отчим все наповнив, тому всі ми пісню перемоги Тобі співаємо.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Зі страхом, немов невільниця, з наказу підійшла смерть до Тебе, Владики життя, що через неї подаєш нам безконечне життя і воскресіння.
Слава і нині: Богородичний: Свого Творця, незбагненно з безсіменної Твоєї утроби воплоченого, з волі його прийнявши, Ти, Чиста, Владичицею творіння явилася воістину.
Пісня 3
Ірмос (г. 6): Нема Святого, як Ти, Господи, Боже мій,* що підніс рід вірних Твоїх, Благий,* і утвердив нас на камені сповідання Твого.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Бачивши, як Бога тілом розпинали, творіння сколихнулося зі страху, та рукою вседержительною задля нас Розп’ятого кріпко утримуваним було.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Переможена смертю Христа нікчемна смерть лежить бездиханна; бо натиску життя Божественного не здержавши, умертвлюється сильний, і всім дарується воскресіння.
Слава і нині: Богородичний: Чудо Твого Божественного різдва, Чиста, вище понад усякий закон природи; Ти бо надприродно зачала в утробі Бога і, породивши, зостаєшся Вседівою.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Господи, Боже наш, що сонну неміч забрав від нас і покликав нас візванням святим, щоб і вночі підносити руки наші і прославляти Тебе за справедливі Твої присуди. Прийми благання наші, моління, визнавання, нічні служби і даруй нам, Боже, віру бездоганну, надію впевнену, любов нелицемірну. Благослови наші входи й виходи, вчинки, слова, діла й думки; і дай нам дочекатися початку дня, нам, що хвалять й оспівують, і благословлять добрість Твоєї несказанної сили]
Священник: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Кондак (гю 5: Як наслі́дувач милости́вого ти і благода́ть оздоро́влень від ньо́го прийня́в,* страстоте́рпче й му́ченику Христа́ Бо́га.* Молитва́ми твої́ми душе́вні на́ші неду́ги зціли́,* повсякча́с відганя́ючи споку́сника від тих, що з ві́рою кли́чуть:* Спаси́ нас, Го́споди.
Пісня 4
Ірмос (г. 6): Христос моя сила, Бог і Господь!* – свята Церква побожно співає, взиваючи* і від серця чистого Господа прославляючи.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Дерево істинного життя розцвіло, Христе, бо був поставлений хрест, і він, покроплений кров’ю й водою з нетлінного ребра Твого, життя зростив нам.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Вже більше змій не улещує мене оманливим обоженням, Христос бо, Божественний Творець людського єства, нині дорогу життя мені вільно відкрив.
Слава і нині: Богородичний: Таїнства Божественного Твого зачаття, Богородице Вседіво, воістину невимовні й незбагненні для тих, що на землі й на небі.
Пісня 5
Ірмос (г. 6): Божим світлом Твоїм, Благий,* просвіти, молюся, душі тих, що зарання в любові звертаються до Тебе,* щоб пізнати Тебе, Слово Боже, істинного Бога,* що викликає з темряви гріховної.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Херувими нині відступають переді мною, і вогненний меч відвертається від мене, Владико, побачивши Тебе, Слово Боже, Істинного Бога, що розбійникові путь до раю проклав.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Вже не боюся повернення в землю, Владико Христе; Ти бо, з милосердя великого, від землі мене, забутого, підніс, до висоти нетління воскресінням Твоїм.
Слава і нині: Богородичний: Тих, що Богородицею визнають тебе від душі, Милосердна Владичице світу, спаси; Тебе бо, Істинну Богородительку, за оборону непереможну маємо.
Пісня 6
Ірмос (г. 6): Житейське море, схвильоване бурею напастей бачивши,* і до тихого пристановища твого прийшовши, кличу до тебе:* Визволи з тління життя моє, Многомилостивий!
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Коли цвяхами розпинали Тебе, Владико, Ти знищив прокляття, що було над нами; коли ж копієм ребро Твоє прокололи, Ти, розірвавши Адамове рукописання, світ визволив.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Адам, хитрощами оманений, був у безодню аду опущений, але Ти, з природи Бог і Милосердний, зійшов, щоб віднайти його, і взявши на плечі, воскресив із Собою.
Слава і нині: Богородичний: Пречистая Владичице, що людям Керманича Господа породила, втихомир непевну й люту бурю пристрастей моїх, і подай мир серцю моєму.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Благодаримо Тебе, Господи, Боже спасіння нашого, бо Ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на Тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо Ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялися величному імені Твоєму. Тому молимо Тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати Тобі розумно й молитися безупинно та в страсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христа Твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до Тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і круши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів.]
Священник: Бо Ти цар миру і Спас душ наших – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Кондак (г. 6): Життєда́йною доло́нею* уме́рлих із мря́чних доли́н* воскреси́в усі́х Життєда́вець – Христо́с Бог,* воскресі́ння пода́в людсько́му ро́дові.* Він бо всіх Спаси́тель, воскресі́ння, і життя́, і Бог усі́х.
Пісня 7
Ірмос (г. 6): Росодайною ото вчинив ангел піч для преподобних отроків,* а веління Боже, що халдеїв опаляло, приневолило мучителя кликати:* Благословен єси, Боже отців наших.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Ридаючи над стражданням Твоїм, Владико, сонце в темряву зодягнулося, і вдень світло по всій землі померкло, взиваючи: «Благословен єси, Боже отців наших».
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Зішестям Твоїм, Христе, у світло зодягнулися глибини підземні, а праотець, сповнений радістю, торжествував та веселився, взиваючи: «Благословен єси, Боже отців наших».
Слава і нині: Богородичний: Через Тебе, Мати Діво, ясне світло для всієї вселеної зійшло; Ти бо Творця всіх, Бога, породила; моли ж Його, Пречиста, щоб послав Він нам, вірним, велику милість.
Пісня 8
Ірмос (г. 6): Із полум’я преподобним Ти росу виточив* і жертву праведника водою спалив;* бо все твориш, Христе, з волі Своєї;* Тебе прославляємо по всі віки.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Невірних, що колись пророковбивцями були, заздрість нині боговбивцями вчинила; на хрест піднесли вони Тебе, Слово Боже, якого прославляємо по всі віки.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Небесного круга Ти, Христе, не покинув, і зійшовши до аду, підніс із Собою цілу людину в гної загрузлу, що прославляє Тебе по всі віки.
Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа завжди, нині і повсякчас і на віки віків.
Богородичний: Ти, Діво, від Світла зачала Світлодавця Слово і, породивши Його, прославилась несказанно, бо Дух Божий у Тобі оселився; тому ми прославляємо Тебе по всі віки.
Пісня Богородиці
Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.
Вірні: Величає душа моя Господа,* і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм.
Чеснішу від херувимів,* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо. (після кожного стиха).
Бо він зглянувся на покору слугині своєї,* ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.
Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе ім’я його.* Милосердя його з роду в рід на тих, які бояться його.
Він виявив потугу рамени свого,* розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.
Могутніх скинув з престолів, підняв угору смиренних;* наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.
Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,* як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки.
Пісня 9
Ірмос (г. 6): Бога людям неможливо бачити,* бо на нього й ангельські хори не сміють дивитися;* через тебе ж, Всечиста, Слово втілене з’явилося людям.* Величаючи його з небесними силами, – тебе славимо.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Слово Боже! Ти страстям було непричасне* та своїм тілом стало учасником страстей.* Але ти, Спасе наш, визволяєш людину від страждань,* ставши смертю для страждань.* Бо єдино ти безстрасний і всемогутній.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Прийнявши тління смертне,* ти зберіг твоє тіло неподатним тлінності.* А твоя життєдайна й божественна душа, Владико,* в аді не зосталась,* бо ти воскрес немов від сну,* і нас з собою воскресив.
Слава, і нині: Богородичний: Твоїм невимовним і несказанним Різдвом, пречиста Богородице,* сьогодні даровано мертвим воскресіння.* Бо життя, зодягнувшись з тебе тілом,* усім засяяло і явно розвіяло смертний смуток.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Боже, Боже наш! Ти сотворив розумні й духовні сили Своєю волею. Тебе просимо й Тобі молимося: Прийми наші посильні величання з усіма Твоїми творіннями і збагати щедрими даруваннями Твоєї ласки. Бо перед Тобою згинається всяке коліно: на небі, на землі й під землею, і все, що живе, і все створіння оспівує неосяжну Твою славу, бо Ти Бог правдивий і вельми милостивий.]
Священник: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
«Свят Господь Бог наш» на глас прокімена.
Свят Господь Бог наш.
Стих: Возносіте Господа Бога нашого.
Стих: І поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо святе воно.
Світильний
Взяли Господа! – сказала Марія.* І побігли на гріб Симон-Петро та інший учень Христовий, якого він любив.* Прибігли обидва і знайшли лиш похоронні покривала, що в середині лежали,* а хустка з голови – окремо від них. Тому знову замовкли, доки не побачили Христа.
Слава: На шляхах твоїх, Пантелеймоне, мучеників славо,* йшов ти твердою божественною стежкою* і вийшов у простори небесного царства,* сяючи світлом нетлінної Тройці.* Тому, будучи учасником її безперестанної слави,* пом’яни всіх, що тебе, Блаженний, почитають.
І нині: Велике і преславне вчинив Ти мене ради,* Христе мій многомилостивий!* Бо від Діви пречистої Ти народився невимовно і прийняв хрест;* витерпівши смерть, Ти воскрес у славі* й визволив від смерти нашу природу.* Слава, Христе, славі Твоїй; слава і Твоїй силі.
Хвалитні
Псалом 148
Два перших стихи хвалитних на глас 6:
Усе, що живе, нехай хвалить Господа.* Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.* Тобі належить пісня, о Боже.
Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.* Тобі належить пісня, о Боже.
Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.
Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.
Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.
Поставив їх на віки віків* і дав закон, що не перейде.
Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;
Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;
Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;
Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;
Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;
Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.
Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.
Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.
Псалом 149
Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.
Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.
Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.
Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.
Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.
Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.
Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.
Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.
Стихири
Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.
(г. 6): Хрест твій, Господи,* є для твоїх людей життям і воскресінням,* тож надіючись на нього,* тебе, воскреслого Бога нашого, оспівуємо:* Помилуй нас!
Псалом 150
Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.
Погребення твоє, Владико,* відчинило рай людському родові.* Тож визволившись від тління,* тебе, нашого воскреслого Бога, оспівуємо:* Помилуй нас!
Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.
З Отцем і Духом Христа, що воскрес із мертвих, прославляємо,* і до нього кличемо:* Ти наше життя і воскресіння, – помилуй нас!
Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.
Третього дня ти воскрес, Христе, з гробу,* як і написано,* піднявши з собою нашого праотця.* Тому славить тебе рід людський* і оспівує твоє воскресіння.
Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.
(г. 1): До́блесного стражда́льця Пантелеймо́на,* що за благоче́стя подвиза́вся,* прийді́те, лю́ди, оспіва́ймо, промовля́ючи:* «Ра́дуйся, тверди́й побо́рнику ві́ри пі́сля проро́ків і апо́столів;* ра́дуйся, ти, що мав у собі́ Христа́,* поді́бний діла́ми до Павла́;* ра́дуйся, морепла́вців небу́рна при́стане;* ра́дуйся, на́ша похвало́* і Це́ркви ві́рних ра́досте!»
Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.
Із дити́нства до́бру сте́жку знайшо́вши,* ми́лістю Христо́вою пома́завши се́рце,* ти зціля́єш хворо́би тим, що усе́рдно про́сять;* тому́ й поме́рлого підня́в ти моли́твами твої́ми* і в нагоро́ду отри́мав Небе́сне Ца́рство,* Пантелеймо́не всеблаже́нний.
Стих: Пра́ведник, як фінік, процвіте́,* як кедр на Ліва́ні, примно́житься.
Страстоте́рпця Христо́вого похвалі́мо,* му́дрого Пантелеймо́на,* що змі́я вбив си́лою Хре́сною,* і моли́твами Єрмола́євими о́трока воскреси́в,* і посоро́мив слова́ несвяще́нної му́дрости,* і мо́литься безнаста́нно,* щоб усі́м да́но гріхі́в про́щення.
Стих: Наса́джені в до́мі Госпо́дньому* у двора́х Бо́га на́шого процвіту́ть.
(г. 8): Матери́нське полюби́вши благоче́стя,* ба́тьківське ви́правивши нече́стя,* ти став во́їном Лі́каря душ,* по-лі́карськи себе́ ви́ховавши;* і Боже́ственною благода́ттю в обо́х тих реча́х досві́дчений,* ти при́страстей викорі́нювачем і душ лі́карем показа́вся.* Але́, як у стражда́ннях тве́рдість* і в моли́твах сті́йкість здобу́в ти,* Пантелеймо́не му́ченику Христо́вий,* так ре́вно блага́й, щоб спасли́ся ду́ші на́ші.
Стихира євангельська
Слава (г. 7): Ще досвітній сутінок.* Чому над гробом стоїш, Маріє, з великим сутінком у серці,* і питаєш: Де покладено Ісуса?* Поглянь, як збіглись учні* і як у полотнах та хустині збагнули воскресіння* і згадали те, що було про це написано?* З ними та через них і ми, повіривши,* оспівуємо Тебе, життя подавця Христа.
І нині: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.
Велике славослов’я
[Хвалимо, співаємо, благословимо і благодаримо Тебе, Боже батьків наших, бо Ти забрав тінь нічну і явив нам знову світло денне. Молимо Твою добрість: Милостивий будь для нас грішних і прийми молитву нашу задля великої Твоєї ласкавости, бо ми прибігаємо до Тебе, милостивого і всемогутнього Бога. Ти, що засвітив у серцях наших правдиве сонце справедливости Твоєї! Просвіти розум наш і почування всі зберігай, щоб, як у день, ходили ми пристойно шляхом заповідей Твоїх і дійшли до життя вічного, і стали гідними насолоджуватися недоступним Твоїм світлом. Бо в Тебе є джерело життя, Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.]
Священник: Слава Тобі, що Світло нам показав!
Вірні: Слава во вишніх Богу*, і на землі мир*, в людях благовоління.
Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.
Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.
Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріх світу, помилуй нас.
Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.
Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.
Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.
Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки віків.
Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.
Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.
Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.
Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.
Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.
Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.
Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою.
Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.
Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.
Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.
Святи́й Бо́же, святи́й Крі́пкий, святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. (3 р.)
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас.
Святи́й Бо́же, святи́й Крі́пкий, святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас.
Тропар
Воскресши із гробу і в’язи пекельні розірвавши,* ти роздер присуд смерти, Господи,* і всіх від сітки ворожої визволив.* А з’явившись апостолам своїм,* ти послав їх на проповідь,* і ними мир свій подав ти вселенній,* єдиний Людинолюбче.
Єктенія усильного благання
Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, за тих, що служать і послужили у святім храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів і сестер наших.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Прохальна єктенія
Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Господи, помилуй.
Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Прощення й відпущення гріхів, і прогрішень наших у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Доброго й пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Владико, Боже святий і неосяжний, що казав із темряви світлові засіяти, що заспокоїв нас у нічному сні й підвів до величання і моління Твоєї доброти! Ти, що даєш себе умолити задля свого милосердя, прийми і нині нас, що поклоняємося Тобі й по силі благодаримо Тебе; і даруй нам те, чого просимо задля спасіння. Вчини нас синами світла і дня та спадкоємцями вічних Твоїх благ. Пом’яни, Господи, за багатством ласк Твоїх усіх людей, що є і моляться з нами, і всю братію нашу на землі й на морі, і на всякому місці володіння Твого, що потребують Твоєї любови й помочі. Усім вияви велику Твою милість, щоб спасенні, як душею так і тілом, завжди перебували й відважно славили чудне й благословенне ім’я Твоє.]
Священник: Бо Ти – Бог милости, ласк і людинолюбности, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Священник: Мир всім.
Вірні: І духові твоєму.
Голови ваші перед Господом схиліть.
Вірні: Тобі, Господи.
Священник читає молитву: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як благий і людинолюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:
Священник: Бо до Тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Великий відпуст
Прему́дрість!
Вірні: Благослови́.
Священник: Благослове́нний Христо́с Бог наш, за́вжди, ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в.
Вірні: Амі́нь. Утверди́, Бо́же, святу́ правосла́вну ві́ру на ві́ки вікі́в.
Священник: Пресвята́ Богоро́дице, спаси́ нас.
Вірні: Чесні́шу від херуви́мів* і незрівня́нно славні́шу від серафи́мів,* що без зотлі́ння Бо́га Сло́во породи́ла,* су́щу Богоро́дицю, тебе́ велича́ємо.
Священник: Сла́ва Тобі́, Хри́сте Бо́же, упова́ння на́ше, сла́ва Тобі́!
Вірні: Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь. Го́споди, поми́луй. (3 р.) Благослови́.
Священник: Христос, що воскрес із мертвих, істинний Бог наш – молитвами пречистої Своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, і святого, якого є храм, і святого великомученика й цілителя Пантелеймона, якого сьогодні пам’ять світло звершуємо, святого отця нашого Климента, архиєпископа Охридського, чудотворця, і всіх святих – помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.
Вірні: Амінь.
Після утрені
(г. 6): Воскресі́ння Твоє́, Хри́сте Спа́се,* а́нгели оспі́вують на небеса́х,* і нас на землі́ сподо́би чи́стим се́рцем* Тебе́ спі́вом прославля́ти.
БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:
Тропарі і Кондаки:
Тропар (глас 6): А́нгельські си́ли – на гро́бі Твої́м,* а сторо́жа омертві́ла.* Ма́рія ж стоя́ла у гро́бі,* шука́ючи пречи́стого ті́ла Твого́.* Полони́в Ти ад, та не перемо́жений ним,* зустрі́в Ти Ді́ву, дару́ючи життя́.* Воскре́слий з ме́ртвих Го́споди, сла́ва Тоб́і.
Тропар, глас 8: Звання́ висо́ке ліка́рського умі́ння прийня́вши, сла́в-ний,* че́рез нау́ку свяще́нного Єрмола́я,* возлюби́в ти благочести́ву ві́ру ма́тері твоє́ї.* За не́ї, раді́ючи, му́жньо пострада́в ти* і прийня́в благода́ть неду́ги зціля́ти.* Тому́ й на́ші неду́ги зціли́, щоб ми похвала́ми почита́ли твою́ па́м’ять,* великому́ченику Пантеле́ймоне.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Кондак (глас 6): Життєда́йною доло́нею* уме́рлих із мря́чних доли́н* воскреси́в усі́х Життєда́вець – Христо́с Бог,* воскресі́ння пода́в людсько́му ро́дові.* Він бо всіх Спаси́тель, воскресі́ння, і життя́, і Бог усі́х.
І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Кондак, глас 5: Як наслі́дувач милости́вого ти і благода́ть оздоро́влень від ньо́го прийня́в,* страстоте́рпче й му́ченику Христа́ Бо́га.* Молитва́ми твої́ми душе́вні на́ші неду́ги зціли́,* повсякча́с відганя́ючи споку́сника від тих, що з ві́рою кли́чуть:* Спаси́ нас, Го́споди.
Прокімен (глас 6):
Спаси́, Го́споди, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́ (Пс, 27,9).
Стих: До Те́бе, Го́споди, взива́тиму, Бо́же мій, щоб не відверта́вся Ти мо́вчки від ме́не (Пс. 27,1).
Прокімен, (глас 4): Ди́вний Бог у святи́х свої́х, Бог Ізра́їлів (Пс. 67,36).
Апостол: (Рм 15,1-7):
Браття і Сестри, ми, сильні, мусимо нести немочі кволих, а не самим собі догоджати. Кожний з нас нехай намагається догодити ближньому на благо, для будування. Бо й Христос не сам собі догоджав, а як написано: зневаги тих, що тебе зневажають, упали на мене. Все бо, що було написане давніше, написане нам на науку, щоб ми мали надію через терпеливість й утіху, про які нас навчає Писання. Бог же терпеливости й утіхи нехай дасть вам, щоб ви між собою були однієї думки за Христом Ісусом, щоб ви однодушно, одними устами славили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа. Тому будьте приязливі один до одного, як і Христос був до вас на Божу славу.
2 Тим. 292 зач.; 2, 1-10.
Сину Тимотею, зміцнюйся у благодаті, що в Христі Ісусі. 2. Що ти чув від мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, які будуть здібні й інших навчити. 3. Перенось, отже, зо мною труди як добрий воїн Христа Ісуса. 4. Ніякий вояк не встряває у справи життя цього, як хоче догодити тому, хто його найняв на службу. 5. І коли хто бореться, не отримує вінка, як не бореться згідно з правилами. 6. Хліборобові, що працює, належиться перша частка у плодах. 7. Зрозумій, що кажу, і Господь дасть тобі розуміння у всьому. Пам’ятай про Ісуса Христа, що воскрес із мертвих, з роду Давида, згідно з моїм євангелієм, 9. за яке я страждаю аж до кайданів, немов злочинець. Але слова Божого зв’язати не можна. 10. Тому все терплю ради вибраних, щоб і вони осягли спасіння, що в Христі Ісусі, з вічною славою.
Алилуя (глас 6):
Стих: Хто живе під охороною Всевишнього, під покровом Бога небесного оселиться (Пс 90,1).
Стих: Скаже він Господеві: Ти заступник мій і пристановище моє, Бог мій, на котрого я надіюся (Пс 90,2).
Стих: Прийдіте, возрадуємося Господеві, воскликнім Богу, Спасителеві нашому (Пс. 94,1).
Євангеліє: (Мт 9,27-35):
У той час, як Ісус відходив звідти, слідом за ним пустилися два сліпці й кричали: “Помилуй нас, сину Давидів!” І коли він увійшов до хати, сліпці приступили до нього, а він спитав їх: “Чи віруєте, що я можу це зробити?” – “Так, Господи!” – кажуть йому ті. Тоді він доторкнувся до їхніх очей, мовивши: “Нехай вам станеться за вашою вірою!” І відкрились їхні очі. Ісус же суворо наказав їм: “Глядіть, щоб ніхто не знав про це.” Та ті, вийшовши, розголосили про нього чутку по всій країні. А як вони виходили, приведено до нього німого, що був біснуватий. Коли ж він вигнав біса, німий почав говорити, і люди дивувалися, кажучи: “Ніколи щось таке не об’являлося в Ізраїлі!” Фарисеї ж говорили: “Він виганяє бісів князем бісівським!” Ісус обходив усі міста і села, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангелію царства та вигоюючи всяку хворобу й недугу.
Йоана 15, 17 – 16, 2.
Сказав Господь своїм учням: Це вам заповідаю: щоб ви любили один одного. Вас ненавидить світ – знайте, що він мене перше, ніж вас, ненавидів. Як би ви були від світу, світ своє любив би. А що ви не від світу, бо я вибрав вас від світу, тому світ вас ненавидить. Згадайте слово, що я був сказав вам: слуга не більший від пана свого. Якщо переслідували мене, переслідуватимуть і вас; і якщо слово моє зберігали, зберігатимуть і ваше. Та все те робитимуть вам за моє ім’я, не знають бо того, хто послав мене. Якби я не прийшов був і не говорив до них, гріха не мали б. Але тепер вони виправдання за їхній гріх не мають. Хто ненавидить мене, і Отця мого ненавидить. Якби я не чинив був серед них діл, яких ніхто інший не чинив, гріха не мали б. Тепер же й бачили й зненавиділи – і мене й Отця мого. Але щоб здійснилося слово, що написане в законі їхньому: ненавиділи вони мене без причини. Як прийде Утішитель, якого зішлю вам від Отця, Дух істини, який від Отця походить, він свідчитиме про мене. Та й ви свідчитимете, бо ви зо мною від початку. Сказав я вам те, щоб ви не зневірилися. 2. Вас виключать із синагог, і настане година, коли кожен, хто вас убиватиме, гадатиме, що служить Богові.
Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1).* В па́м’яті ві́чній буде пра́ведник, по́голосів злих не убої́ться (Пс. 111,6-7).* Алилуя (х3).