Sixth Sunday after Pentecost. Octoechos Tone 5; Holy Priest-Martyr Pancratius, Bishop of Tauromenia
English Source: Royal Doors www.royaldoors.net
Great Vespers, Sunday Matins and Divine Liturgy
GREAT VESPERS
Kathisma Reading: “Blessed is the man…” is sung.
At Psalm 140
In Tone 5
Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.
With Your precious cross, O Christ,* You have put the Devil to shame.* With Your resurrection You have deadened the sting of sin,* and have saved us from the gates of death.* We, therefore, glorify You, O only-begotten Son of God.
The just shall gather around me* when You have been good to me.
O Christ, who granted resurrection to mankind,* You were led like a lamb to the slaughter.* Then the princes of Hades were struck with terror* as they saw the gates of their tearful domain being lifted up;* for Christ, the King of Glory, entered therein* and exclaimed to those in chains: Go forth from here!* And to those in darkness: Go forth into the light!
Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!
What a great wonder!* The Creator of invisible beings suffered in the flesh for mankind,* and rose from the dead as immortal.* Come, therefore, all you nations and adore Him;* for through His compassion we have been freed from the snares of the Devil,* and we have learned to praise the one God in three Persons.
Tone 1, Podoben “Joy of the ranks of heaven…”
If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.
O all-compassionate Word,* You carried Elias the Tishbite away from the earth in a chariot of fire.* Through his intercession* save us who faithfully glorify You* and who joyously commemorate his feast.
I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.
O blessed Elias,* you encountered God not in an earthquake but in the coolness of a gentle breeze.* O God-inspired one, you went up to heaven in a wondrous way,* on a chariot drawn by four horses.* Thus you became a marvel to all of us.
From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.
O all-wise Elias,* in your burning zeal for God,* you slew the shameful priests with a sword.* With the word of your mouth you dried up the clouds* so that it would not rain.* You perfected Elisha by the gift of your mantle,* filling him with heavenly graces.
Tone 2
For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.
The two lampstands, Elias and Elisha,* illuminated the whole world.* One prevented raindrops from heaven,* reproved the king, and rose into heaven on a fiery chariot.* The other healed the barren waters,* and having received the two-fold grace,* divided the waters of the Jordan.* Now they sing with the angels* and pray for the salvation of our souls.
Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.
The fiery chariot took you up to heaven as in a whirlwind.* O Elias the Tishbite,* God graced you with a fiery zeal miracles.* You were created incorruptible,* so that you might not see death* until you knew beforehand the death of everyone.* Therefore, come and grant us a warning of your great accomplishments.
Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.
O Prophet Elias, O lampstand of the Church which has no evening,* having been inflamed with divine zeal,* you closed up the rain from heaven;* you were fed by a raven;* you reproved the king and put the priests to death;* you commanded fire from heaven and slew two captains;* you provided abundantly for the widow by means of a little oil* and a small handful of meal;* you resurrected her son by your prayer;* you ignited the fire in water;* you crossed over the currents of the Jordan on foot.* Indeed, you were raised up to heaven by a fiery chariot.* You gave a two-fold grace to Elisha.* Pray unceasingly to God for the salvation of our souls.
Tone 6, Glory…
Come, let us assemble, all you people of God,* in this holy place where we are to honour the two God-inspired Prophets.* Let us sing a special hymn of praise* to the glory of Christ God who chose them.* Let us cry out in joy, saying:* Rejoice, O earthly angel and heavenly man, Elias the Great.* Rejoice, O precious Elisha whom God has filled with the graces of heaven.* Rejoice, O fervent intercessors and mediators,* healers of the souls and bodies of the faithful who love Christ.* Deliver from the attacks of the enemy and from every danger* all those who celebrate your memory with honour.
Tone 5, Now…
A symbol of the undefiled Virgin and bride* was revealed in the Red Sea.* There, Moses divided the waters;* here, Gabriel is the messenger of the miracle.* There, the Israelites crossed the deep and their feet were not even wet;* here, the Virgin gives birth to Christ without human seed.* There, the sea remained uncrossed after the passing of Israel;* here, the immaculate remained incorrupt after giving birth to Emmanuel.* Therefore, O immortal God, who appeared in the flesh as true Man,* have mercy on us!
Readings
(1) I Kings 17:1-24; (2) I Kings 18:1-46; 19:1-16; (3) I Kings 19:19-21 & II Kings 2:1, 6-14
Lytia
Tone 4
You are a partaker, O blessed Prophet,* of the incorruptible company of God my Saviour.* Having divided the Jordan by prayer,* you crossed over on dry ground.* After leaving a two-fold grace for Elisha,* you were taken up into heaven on a fiery chariot.* Therefore, we beseech you,* although you were taken up from us in the flesh,* do not separate yourself from us in spirit,* and always pray to Christ that our souls may be saved.
O heavenly Prophet, you appeared as a shining cloud,* raining a shower of an understanding of God to all the faithful.* Like a rich wine you filled with happiness* the faithful who were present in your most divine temple.* Therefore, we entreat you, O heavenly Prophet Elias who sees God,* grant our country victory over her enemies* and great mercy to our souls.
Having complete control of your mind,* you humbled your body, O heavenly Prophet Elias.* Thus you prepared for your divine ascension in your heart.* You reproved the unjust actions of the king;* you took away the curse of God’s anger;* and you destroyed the shameful priests with a sword.* You taught all to loudly cry out:* Truly Elias preaches the one true God.
Tone 6, Glory…
The disgraceful king commanded fasting in order to commit murder;* for after the fasting, blood was shed and the law was broken.* Naboth the Jezreelite was killed.* Then, O Prophet, you revealed the message of the Lord:* Since you killed the Jezreelite man unjustly,* likewise your blood will also be spilled and harlots will bathe in your blood.* O Lover of mankind, by the prayers of Your prophet and preacher,* deliver our souls from such inhumanity.
Now..
O Mother of God, you are the true vine laden with the fruit of life.* There, we implore you, O Lady,* to intercede together with the Apostles and the Saints* so that we may obtain mercy for our souls.
Aposticha
In Tone 5
O Christ our Saviour,* we lift up our voices in song to glorify You.* For, in Your love for mankind,* You became incarnate without leaving heaven;* You accepted the cross and death;* You cast down the gates of Hades;* and on the third day You arose from the dead* for the salvation of our souls.
The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.
O Giver of Life,* streams of forgiveness, life, and salvation* poured forth from Your pierced side upon us all.* By accepting physical death, You granted us immortality;* by lying in the tomb, You freed us from Hades,* and as God, by rising from the dead,* You raised us with Yourself in glory.* Therefore, we cry out to You:* O Lover of mankind, glory to You!
For He has made the world firm, which shall not be moved.
O Lover of mankind,* Your crucifixion and descent into Hades are most wondrous.* For, as God, You thereby conquered the power of Hades,* and raised up in glory, with Yourself, those who were long imprisoned there.* You reopened Paradise and enabled them to enter.* Grant forgiveness of sins to us* who glorify Your resurrection on the third day,* for You alone are all-merciful.
Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.
O Lover of mankind,* You accepted suffering in the flesh* and rose from the dead on the third day.* Therefore, heal the passions of our flesh,* raise us from our dreadful iniquities, and save us.
Tone 6, Glory…
O Prophet who foretold the coming of Christ,* you are forever in the presence of God’s glory,* and you intercede for those who are suffering.* Since you serve the Majesty on High,* you bless the whole world and are glorified everywhere.* Now obtain for us the forgiveness of our sins.
Now…
Christ the Lord, our Creator and Redeemer,* came forth from your womb, O most pure Virgin.* He clothed Himself in our human flesh* to set us free from the original curse of Adam.* Therefore, O Mary, we praise you, without ceasing,* as the true Virgin Mother of God,* and we sing with the angels:* Rejoice, O Lady, advocate, protector and salvation of our souls.
Troparia
Tone 1
Rejoice, Mother of God, Virgin Mary, full of grace!* The Lord is with you.* Blessed are you among women,* and blessed is the fruit of your womb.* For you have borne Christ, the Saviour and Redeemer of our souls. (2)
Tone 4
The glorious Elias,* angelic in body, pillar of the prophets, second herald of Christ – * by sending grace upon Elisha from on high,* dispels disease, cleanses lepers, and overflows with healing for those who honour him.
SUNDAY MATINS
Usual Beginning
Hexapsalm
Great Litany
God the Lord, Tone 5
Troparia, Tone 5
Let us the faithful acclaim and worship the Word,* co-eternal with the Father and the Spirit,* and born of the Virgin for our salvation.* For He willed to be lifted up on the cross in the flesh, to suffer death* and to raise the dead by His glorious Resurrection. (2)
The glorious Elias,* angelic in body, pillar of the prophets, second herald of Christ – * by sending grace upon Elisha from on high,* dispels disease, cleanses lepers, and overflows with healing for those who honour him. (2)
Glory… Now…O Mother of God, the mystery hidden from all eternity* and unknown even to the angels,* was revealed through you to those on earth:* God took on our human nature* and united it to His divine nature in a perfect but unconfused union.* Then, He willingly accepted the cross for our sake* and thereby raised again the first created,* and saved our souls from death.
Psalter Reading
Stasis I: Psalms 9, 10
Stasis II: Psalms 11, 12, 13
Stasis III: Psalms 14, 15, 16
Small Litany
Sessional Hymn I, Tone 5
Let us celebrate the Cross of the Lord,* let us honour His holy Burial with hymns,* and let us exulting, glorify His Resurrection.* For with Himself He has raised the dead from their graves,* and as God having despoiled the dominion of death* and the might of the devil,* He has shone forth light upon those in Hades.
Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high; forget not Your poor to the end.
O Lord, You who put death to death, was called dead;* You who have emptied the tombs was placed in a tomb;* above, the soldiers stood guarding the grave,* below, You raised the dead from all ages.* O Lord, All-powerful and Incomprehensible,* glory be to You!
Glory… Now…
Rejoice holy mountain upon which God has walked;* Rejoice! living bush unconsumed by fire;* Rejoice! O only bridge of creation to God, who leads mortals to eternal life;* Rejoice! Maiden undefiled, who has born without wedlock* the salvation of our souls.
Psalter Reading
Stasis I: Psalm 17
Stasis II: Psalms 18, 19, 20
Stasis III: Psalms 21, 22, 23
Small Litany
Sessional Hymn II, Tone 5
O Lord, after Your Resurrection on the third day,* and after the worship of the Apostles, Peter cried to You;* The women had courage, and I was afraid;* the Thief confessed You as God, and I denied You:* will You no longer call me a disciple,* or will You once again declare me a fisher of the deep?* Receive me in my penitence, O God, and save me!’
I will confess You, O Lord, with my whole heart, I will tell of all You wonders.
O Merciful Lord, the lawless Ones nailed You between two condemned thieves* and pierced Your side with a lance,* but You, who destroyed the gates of Hades,* suffered burial and arose on the third day;* The women ran to see You and announced the Resurrection to Your Apostles.* O supremely exalted Saviour whom the Angels hymn,* O blessed Lord, glory be to You.
Glory… Now…
The Bride who knew not wedlock, the Birthgiver of God,* who turned Eve’s grief to joy,* we the faithful hymn and worship,* for you have redeemed us from the ancient curse.* And now, O All-hymned most holy one,* cease not to make intercession for the salvation of our souls.
Polyeleos
We extol you,* O most glorious prophet Elias,* and we honour your fiery ascension* into heaven in the flesh.
verse: So I would escape far away and take refuge in the desert.
verse: I declared Your faithful help and Your truth.
verse: I have not hidden Your justice in my heart from the great assembly.
Glory… Now…
Alleluia! Alleluia! Alleluia! Glory be to You, O God! (3)
Evoglitaria
Small Litany
Hypakoe, Tone 5
The Myrrh-bearing women, amazed in their minds by the vision of the Angel* yet enlightened in their souls by the divine Resurrection,* announced the glad tidings to the Apostles:* Proclaim among the nations the Resurrection of the Lord,* who works in us through wonders,* and who grants us great mercy.
Sessional Hymns
Tone 1
Ascending on a fiery chariot as on the wings of the wind, O divine prophet,* you most gloriously made your journey to the Heavens today,* leaving to Elisha a double measure of grace* and your mantle from on high.
Tone 3
Your divine temple pours forth healings upon all, a most wondrous prophet.* With the most marvellous Elisha,* entreat Christ to send down peace upon the world* and great mercy upon the people that honour you.
Tone 8
Being a lover of wisdom, a most honoured prophet,* openly denouncing the unjust king who acted unrighteously,* you constrained him to cry out:* “Truly there is but one God: He that is preached by Elias!”* And then you proceeded to upbraid Jezebel for her plundering and love of gold.* O prophet and forerunner of the Coming of Christ, Elias of great renown:* entreat Christ God, that He grant remission of sins* to them that with faith glorify your ascent.
Glory… Now…
All we, the generation of man, bless you, the Virgin* who alone among women gave birth without seed to God in the flesh.* For the fire of the Godhead dwelled within you,* and with milk you have nurtured thy Creator and Lord as an infant.* Therefore, we, the race of angels and of men,* glorify your all- holy birthgiving as is meet, and together cry out to you:* Entreat Christ God, that He grant. remission of sins* to them that with faith worship your all-holy birthgiving!
Gradual Hymns, Tone 5
Antiphon 1
When I am troubled I sing to You like David,* O my Saviour:* Deliver my soul from a deceitful tongue.
Blessed is the life of those* who dwell in the desert places,* Divine love gives them wings.
Glory… Now…
By the Holy Spirit all things are unshaken,* both visible and invisible;* for He has sovereign power,* being undeniably one of the Trinity.
Antiphon 2
Lift up yourself to the mountains,* O my soul;* go to that place from whence comes our help.
Let Your right hand hover over me,* O Christ,* and guard me from every misfortune.
Glory… Now…
Let us sing to the Holy Spirit, as we contemplate God:* You are God, life, love, light, and intellect,* You are goodness,* and You reign to the ages.
Antiphon 3
Filled with great joy at the words of those who say to me:* “Let us go into the courts of the Lord,”* I offer up my prayers.
Fearful things are accomplished in the house of David;* for a fire is found there,* burning every shameful thought.
Glory… Now…
To the Holy Spirit belongs the lordship of life,* for from Him every living being hath its breath,* as also from the Father* together with the Son.
Prokeimenon, Tone 5
Arise, O Lord my God, lift up Your hand*, for You shall reign forever.
verse: I will confess to You, O Lord, with my whole heart, I will recount all Your marvellous works.
Let everything that lives, Tone 5
Gospel
Luke 24:36-53
Hymn of Resurrection
Psalm 50
Verses at Psalm 50
Canon, Tone 5
Ode 1
Irmos: Christ, who breaks the battles,* with uplifted arm shook horse and rider into the Red Sea,* but Israel he saved,* singing a song of victory.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The congregation of the Hebrews preserved no mother’s love for you who gave them every good; they crowned you with thorns, O Christ, you who had loosed from the punishing thorns the first ancestor of man.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Giver of life, you bent down to the pit without danger of falling and raised me up who had fallen; you bore with my evil-smelling corruption, O Christ, yourself untouched, and made me fragrant with the sweet oil of the divine nature.
O most holy Theotokos, save us!
The curse is lifted, sorrow has ceased; O blessed one and full of grace, you have caused joy to spring up for the faithful for from you Christ has flowered, our blessing for ever.
Irmos: Having traversed the water as though it were dry land* and escaped the evil of Egypt,* the Israelites cried aloud:* Let us chant to our Deliverer and God!
O glorious prophet Elias, pray to God for us!
You have been shown to be an instrument struck by the divine plectrum, O most wondrous prophet, hymning the omniscient God who visits retribution upon all according to their deeds.
O glorious prophet Elias, pray to God for us!
O wondrous prophet, unable to endure deception, you denounced the unrighteous king for his iniquity. Therefore, you imposed God’s judgment of condemnation, full of wrath, upon him.
O glorious prophet Elias, pray to God for us!
O divine Elias, prophet and forerunner of grace, having denounced Ahab, the iniquitous king, as a transgressor of the Law, you destroyed the shameful prophets as impious.
Glory… Now…
O faithful, let us make haste to praise in hymns as is meet the Mother of Christ, for she gave birth to the Saviour of all, who is the Master of life and death.
Katavasia: I shall open my mouth, and the Spirit will inspire it,* and I shall utter the words of my song to the Queen and Mother:* I shall be seen radiantly keeping feast* and joyfully praising her wonders.
Ode 3
Irmos: Your command fixed firm the earth upon nothing* and sovereignty poised its vast bulk;* make firm your Church on the immovable rock of your commandments,* O Christ, alone good and Lover of man.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Those who sucked honey from the rock brought you gall for your wonders in the wilderness, O Christ. Vinegar for manna the ungrateful sons of Israel gave you in exchange for your deeds of goodness.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Covered of old by a light-radiant cloud they laid life, O Christ, in the grave: but, you rose of your own power, and you granted mystically to all the faithful the Spirit’s overshadowing shining from above.
O most holy Theotokos, save us!
Mother of God, virginally and without a mother’s pain you bore him, the outshining of the untouched Father; therefore, since you conceived the Word made flesh, in true faith we proclaim you Bearer of God.
Irmos: O Lord, Fashioner of the vault of heaven and Creator of the Church:* establish me in Your love,* O Summit of desire, Confirmation of the faithful,* who alone loves mankind.
O glorious prophet Elias, pray to God for us!
With mercy you chastised all, and took pity on all that with faith have recourse to you in your temple. And in asking help of you they have in no wise sinned.
O glorious prophet Elias, pray to God for us!
You denounced Ahab, the impious king, O divine prophet, and you judged him with the judgment of God as a violator of the Law.
O glorious prophet Elias, pray to God for us!
The shameless Queen Jezebel sought to slay you, O prophet most divine, for you pronounced the sentence of death upon her unholy priests, as was meet.
Glory… Now…
O Mistress, we hymn you as a place of the priesthood of glory and the altar which held Christ, the Bread of life, O pure one.
Katavasia: O Mother of God, living and plentiful fount,* give strength to those united in spiritual fellowship,* who sing hymns of praise to you:* and in your divine glory vouchsafe unto them crowns of glory.
Kontakion, Tone 2
O prophet and seer of the mighty works of our God,* Elias greatly renowned,* by your word, you stopped the rain clouds.* Pray for us to the only One who loves mankind.
Ikos
Beholding the great iniquity of men and the great love of God for mankind, the prophet Elias was troubled and grew angry; and he addressed pitiless words to the Merciful One, crying out: Be angered against them that deny You, O righteous Judge! But he did not move the compassion of the Good One to torment them that deny Him, for He that alone loves mankind ever awaits the repentance of all.
Sessional Hymn
Tone 8, Podoben “Of the wisdom…”
Ye faithful, with hymns let us all praise Elias the Tishbite, the wellspring of miracles and adornment of prophets; for, being immortal while yet in the flesh, as a mortal he assureth us of the resurrection of the dead. Therefore, having boldness before God, he granteth healing to them that ask with faith, and earnestly beseecheth Christ to bestow remission of offenses upon them that with love celebrate his holy memory. (Twice)
Glory… Now…
Having fallen into subtle temptations through the activity of mine enemies, visible and invisible, I am caught fast in the tempest of my countless offenses. And I flee to the haven of thy goodness, as to my fervent help and protection, O pure one. Therefore, O most pure lady, earnestly entreat Him that was incarnate of thee without seed, in behalf of all thy servants that unceasingly pray to thee, O all-pure Theotokos, who dost ever beseech Him to grant remission of offenses to them that hymn thy glory as is meet.
Ode 4
Irmos: Habakkuk in prophecy, O Christ, apprehending your divine emptying, in trembling awe cried out to you: For the salvation of your people, to make safe your anointed, you have come.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
O Good One, the most bitter streams of Meribah you sweetened by a tree, and thus in sign prefigured your pure cross which slays the bitter taste of sin.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
You accepted a cross for the tree of knowledge, my Saviour, gall for sweet food, and for the corruption of death you shed the blood of God.
O most holy Theotokos, save us!
Untouched, you conceived incorruptibly in your womb; a Virgin, guarded to bring forth God in the flesh, you bore a child without pain and were virgin after the birth.
Irmos: I heard, O Lord, Your report and was afraid,* for though You are God ever-existent,* You came forth from the Virgin* in Your ineffable counsel.
O glorious prophet Elias, pray to God for us!
The Lord crowned you a prophet, O most wise one, granting you the grace to foretell things of the future as though they were of the present. Therefore, beholding now the fulfilment of your words, we bless you ever with praises as a true prophet.
O glorious prophet Elias, pray to God for us!
As the soul of Your prophet has been most greatly adorned with humble-mindedness, O Christ God, so, aflame with zeal which surpasses fire, he destroyed the shameful priests.
O glorious prophet Elias, pray to God for us!
Reflecting the Light with your countenance, like a mirror, you stood before the face of Christ, O most wondrous prophet. Mercifully visit us, that with praises we may all bless you as a prophet.
Glory… Now…
Having acquired you as our hope and confirmation, an impregnable rampart of salvation, O all-hymned one, we are delivered from all evil.
Katavasia: He who sits in glory upon the throne of the Godhead,* Jesus the true God, is come in a swift cloud* and with His sinless hands he has saved those who cry:* Glory to Your power, O Christ.
Ode 5
Irmos: To you, clothed with light as a garment,* early I rise and cry out.* Lighten my darkened soul,* O Christ, only compassionate.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
In dishonour and inglorious form, of his own will the Lord of glory hung upon the cross, and inconceivably thus procured for me divine glory.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
You have changed my clothing for the garment of incorruption, O Christ, for uncorrupted you tasted the corruption of death in the flesh, and on the third day rose from the tomb.
O most holy Theotokos, save us!
Mother of God, you set free our first father’s nature from the curse, for without seed you gave birth to Christ our righteousness and redemption.
Irmos: Therefore, have You thrust me from Your countenance, O never-waning Light?* And why has a strange darkness covered me, wretch that I am?* But turn me and guide my steps* to the light of Your commandments, I entreat You.
O glorious prophet Elias, pray to God for us!
O prophet Elias, whom the unwaning splendour of divine grace has revealed: having diligently acquired a mind most divine, you rouse the pious to song.
O glorious prophet Elias, pray to God for us!
Who does not marvel at your divine zeal, O wondrous prophet? And who does not hymn Christ who has given you such great might?
O glorious prophet Elias, pray to God for us!
With prophecy you were adorned by God, O Elias, most wondrous prophet; hence, having wholly united yourself to God, denouncing deception, you led the Israelites to knowledge of God.
Glory… Now…
O Theotokos, who gave birth to the never-setting Sun, enlighten me who am utterly benighted by the passions, and fill me with light divine.
Katavasia: The whole world was amazed* at your divine glory:* for you, O Virgin who have not known wedlock,* have held in your womb the God of all* and have given birth to an eternal Son,* who rewards with salvation all who sing your praises.
Ode 6
Irmos: Lord Christ, calm the soul-destroying waves of the raging sea of passions* and, O compassionate, lead me up from corruption.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Our first ancestor fell into corruption, Lord Christ, tasting forbidden fruit; and he was brought back to life by your Passion.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
You, the life, came to Hell and to the corrupter became corruption; thus, Lord Christ, through corruption you brought, as fountain springing, resurrection.
O most holy Theotokos, save us!
The Virgin bore a child and after bearing still was pure; holding him up in her arms who supports the whole creation she is truly Virgin Mother.
Irmos: Cleanse me, O Saviour, for many are my transgressions,* and lead me up from the abyss of evils, I pray,* for to You have I cried,* and You have heard me, O God of my Salvation.
O glorious prophet Elias, pray to God for us!
A hymn of supplication do you offer to God, O most honoured prophet, in behalf of all that have recourse to your divine temple, that we may honour you as a great helper.
O glorious prophet Elias, pray to God for us!
The mind of man does not suffice to praise your life as is meet, O prophet; for, beholding the transfiguration of Christ, you were exalted far above the noetic ranks.
O glorious prophet Elias, pray to God for us!
He that is Lord and Creator of all has appeared to us in accordance with your prophecy, O blessed Elias, calling all men to the knowledge of Him, for He is the Lover of mankind.
Glory… Now…
O Mary, pure vessel of virginity: cleanse my mind of the gloom of the passions, and fill my heart with righteousness, O all-immaculate one.
Katavasia: As we celebrate* this sacred and solemn feast of the Mother of God,* let us come, clapping our hands, O people of the Lord,* and give glory to God who was born of her.
Kontakion, Tone 5
You, my Saviour, descended to Hades,* and as the Almighty, You shattered its gates.* With Yourself You, as the Creator, raised the dead and shattered the sting of death,* and delivered Adam from the curse, O Lover of Mankind.* And so we cry out: “Save us, O Lord.”
Ikos
The women heard the angel’s words, shed their lamentations, changed to gladness, trembling, saw the resurrection. And Christ drew near in greeting: Joy to you, take courage, I have overcome the world, and set the prisoners free. Run to the disciples and ay: I go before you into Galilee to pr claim the good news. Therefore we all cry out to you: Save us, O Lord.
Ode 7
Irmos: The Lord of the fathers, most highly exalted,* quenched the fire and rained his dew* on the young men in unison singing:* Blessed are you, O God.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Clothed with flesh as bait for the hook, by your divine power you dragged the serpent down, and brought back those who cried: Blessed are you, O God.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
He, the unbounded, who brought into being and knitted together the boundless immensities of earth, in the flesh was concealed in the grave; and we sing to him: Blessed are you, O God.
O most holy Theotokos, save us!
All-holy, you bore one person in two natures, God has taken bodily form and we sing to him: Blessed are you, O God.
Irmos: The children that went down from Judea in Babylon* once trod down the flame of the furnace* by their faith in the Trinity, saying:* Blessed are You, O God of our fathers!
O glorious prophet Elias, pray to God for us!
The people of Israel that came to you with a captain of fifty you utterly consumed with fire from heaven as unworthy, O divine Elias.
O glorious prophet Elias, pray to God for us!
You were a most divine prophet who was rightly illumined with the vision of God, O most honoured Elias; and you straightway put an end to the sacrifices made to Baal.
O glorious prophet Elias, pray to God for us!
Inasmuch as the all-holy Spirit gave you the gift to prophesy, O most honoured prophet Elias, you foretold the coming of the Son of God and did not sin, O all-blessed one. To Him do we chant: Blessed is the God of our fathers!
O glorious prophet Elias, pray to God for us!
Truly, as was meet, the poison of death was poured forth through the judgment of God and the hand of the prophet upon the shameful priests that ate unrighteously at the table of Jezebel.
Glory… Now…
O Mother of God, save me who am held fast by the abyss of offenses, and rescue me from all the malice of the foe, that, saved by you, I may magnify your aid.
Katavasia: The holy children bravely trampled upon the threatening fire,* refusing to worship created things in place of the Creator,* and they sang in joy:* Blessed are You and praised above all, O Lord God of our Fathers.
Ode 8
Irmos: The young men in the furnace devised a chorus of all creation for you, the Creator of all,* and in song they proclaimed it:* All you his works, sing to the Lord,* and highly exalt him throughout all the ages.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
As if it were against your will, of that so longed for cup of your saving Passion you prayed that it might not be: two wills to two natures corresponding you bear, O Christ, throughout all the ages.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
At your descent, Creator of all, Hell the fool gave up all those who of old had been slain by deceit, and who now, O Christ, highly exalt you throughout all the ages.
O most holy Theotokos, save us!
O Virgin, beyond thought, in divine and human manner, by the word you bore the Lord, while remaining virgin; we, his creatures, bless and highly exalt you throughout all the ages.
Irmos: The Heavenly King, whom the angelic hosts hymn, *praise and exalt supremely for all ages!
O glorious prophet Elias, pray to God for us!
He that, as God, knows all things, entrusts to you, O Elias, in that you are faithful, the knowledge of things to come and of things that shall come to pass; and He shows you things which are afar off as though they were near.
O glorious prophet Elias, pray to God for us!
Having strengthened your mind with pious boldness, O blessed prophet, you foretell those things that are far off as though they were near, O most honoured prophet.
O glorious prophet Elias, pray to God for us!
Having cleansed your mind of all defilement, O divine prophet, you therefore became completely holy, guiding all to the Light divine.
Glory… Now…
The Word, to whom you gave birth indescribably, entreat in behalf of them that faithfully honour you, O pure Theotokos.
We praise, we bless, we worship the Lord. We extol and exalt Him above all for ever.
Katavasia: The Offspring of the Theotokos saved the holy children in the furnace.* He who was then prefigured has since been born on earth,* and He gathers all the creation to sing:* O all you works of the Lord, bless the Lord and exalt Him above all for ever.
Magnificat
Ode 9
Irmos: Rejoice and sing, Isaiah,* the Virgin has conceived and bears a son, Emmanuel,* God and man, his name the Dayspring;* we magnify him and we call the Virgin blessed.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Fallen man, Lord Christ, you assumed; wholly joined to him in a virginal womb, sin alone excepted, wholly you have freed him from corruption by your pure sufferings.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Your pure and life-giving side, Lord Christ, was emptied of the blood which flowed from God, and sacrifice to idols ceased; and all we of the earth bring to you the sacrifice of praise.
O most holy Theotokos, save us!
Not God bodiless, nor yet mere man, the pure and honourable Maid bore to us, but perfect man and perfect God, in very truth; we magnify him, together with the Father and the Spirit.
Irmos: Saved by you, O pure Virgin, we truly confess you to be the Theotokos,* magnifying you with the bodiless choirs.
O glorious prophet Elias, pray to God for us!
You have been deified by the immaterial splendour of the life-creating Trinity, O prophet Elias; therefore, we all appoint you as an intercessor to God for the world, O blessed one.
O glorious prophet Elias, pray to God for us!
You were known as an angel on earth, O divine prophet, and in heaven as a man of God; for the Lord Himself said: Because you are an austere man, O Elias, you cannot endure iniquitous Israel. Come up to Me, that I may come down!
O glorious prophet Elias, pray to God for us!
You lived on earth as one of the bodiless ones, O divine prophet, and now, borne up to heaven, you join chorus with the angelic choirs. From on high watch over us that hymn you, O blessed one.
Glory… Now…
You bear in your arms God who bears all things, and you feed the Nourisher who became like to us, O pure one. Beseech Him that He grant to your people deliverance from all oppressors.
Katavasia: Let every mortal born on earth,* radiant with light, in spirit leap for joy;* and let the host of the angelic powers* celebrate and honour the holy feast of the Mother of God,* and let them cry:* Rejoice! Pure and blessed Ever-Virgin, who gave birth to God.
Small Litany
Holy is the Lord
Hymn of Light
Tone 5
After Your resurrection from the grave, O Saviour,* You revealed Your human nature as You stood in the midst of the disciples;* You ate with them and taught them the baptism of repentance.* Then You ascended to Your Father and promised to send them the Paraclete.* Therefore, O Lover of mankind and God most high,* glory to Your holy resurrection!
Podoben “O immutable Light…”
The Light who showed you to be a charioteer traversing the sky on a fiery chariot drawn by four steeds, O Elias, did not consume you utterly; for with your fiery tongue you drew fire down and dried it up with showers.
Glory…
You were caught up on a fiery chariot to the circles of heaven; whence looking down, as you are close to the Light, grant noetic light to us that now celebrate your holy memory with faith.
Tone 5, Now…
The Author of all creation and the God of all* took a human body from your pure womb, O holy Virgin.* He renewed our nature which had been corrupt,* preserving Your virginity after birthgiving as you were before.* Therefore, we all praise you in faith and exclaim:* Rejoice, O Queen of the whole world!
Praises
Stichera of the Praises, Tone 5
You came forth from the grave, O Lord, which had been sealed by the transgressors of the law,* just as You were born of the Theotokos.* For the bodiless angels did not know how You were incarnate.* Likewise, the guardian soldiers did not see the moment of your Resurrection;* for these two marvels were concealed from the curious minds* but were revealed to those who worshiped the mystery in faith.* Therefore, grant joy and great mercy to us who offer You praise.
O Lord, You demolished the gates of everlasting damnation,* and You broke asunder the chains of the grave.* You rose from the tomb leaving your wrappings in the grave* in testimony of your three-day burial;* and leaving the guards watching at the tomb,* You preceded your disciples into Galilee.* Great is your mercy, O Lord whom the whole world cannot contain.* O Saviour, have mercy upon us.
O Lord, who suffered for us,* the women hastened to your tomb to behold You.* When they arrived, they saw an angel sitting on the stone of the grave.* He said to them: The Lord is risen!* Go and tell the disciples that the Saviour of our souls is risen from the dead.
O Lord and Saviour,* You came into the midst of your disciples though the doors were closed* just as You came out of the sealed tomb,* showing the sufferings of the flesh which You accepted;* for You submitted to suffering patiently since You are of the seed of David.* But since You are the Son of God, You saved the world.* Great is your mercy, O Lord whom the whole world cannot contain.* O Saviour, have mercy on us.
Tone 8, Podoben “What shall we call you…”
O wondrous prophet, when you united yourself to God by your pure life of virtue,* and had received dominion thereby, you traversed creation in mind,* by your will you shut up the portals of the rain, called down fire from on high, and destroyed the enemy.* Pray that our souls be saved.
Aflame with zeal for the Lord, you openly denounced the iniquitous king,* and zealously put to death the shameless priests,* kindling fire amid the water, O blessed one.* And you were a source of food not produced by cultivation,* and with your mantle parted the waters of the Jordan.* Pray that our souls be saved.
O prophet, when you showed forth on earth a life which was truly heavenly,* enriched by the hypostatic Life within you,* you resurrected a dead boy by your breath;* and you remained apart from death for many years,* for you sat upon a fiery chariot and was raised up to the Highest.* Pray that our souls be saved.
Tone 1, the composition of Germanus
The zealous Elias, ruler over the passions,* has today been taken up in the air,* the initiate of the mysteries and the inaugurator of universal salvation.* O precious glory, which the heaven-traversing prophet has been vouchsafed!* O eminent adornment of the prophets!* For, lo! by his reproofs he showed himself to be an angel in the flesh and an incorporeal man.* Praising him, let us say:* Help us, O wise one, on the day of Judgment!
Tone 6, Glory…
Since You are the true peace of God for us, O Christ,* You gave Your peace to Your disciples after Your resurrection.* They were frightened when they thought that they were beholding a spirit.* But You removed the anxiety of their hearts when You showed them Your hands and feet,* yet they were still in doubt.* But when You took food with them, reminding them of Your preaching,* You opened their minds to understand the Scriptures.* You made the eternal covenant with them;* You blessed them and rose, ascending into heaven. Therefore, with them, we worship You;* O Lord, glory to You!
Tone 2, Now…
You are truly most blessed, O virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* Hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, Death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who finds in this your good pleasure. Glory to You!
Great Doxology
Trisagion Prayers
Troparion, Tone 2
Today salvation has come to the world.* Let us sing to Him who is risen from the tomb,* the Author of Life who has crushed Death by his death* and bestowed on us victory and great mercy.
Insistent Litany
Litany of Supplication
Great Dismissal
DIVINE LITURGY
Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 5: Let us the faithful acclaim and worship the Word,* co-eternal with the Father and the Spirit,* and born of the Virgin for our salvation.* For He willed to be lifted up on the cross in the flesh, to suffer death* and to raise the dead by His glorious resurrection.
Troparion, Tone 4: The glorious Elias* angelic in body, pillar of prophets, second herald of Christ,* by sending grace upon Eliseus from on high,* dispels disease, cleanses lepers, and overflows with healing* for those who honour him.
Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.
Kontakion, Tone 5: You, my Saviour, descended to Hades,* and as the Almighty, You shattered its gates.* With Yourself You, as the Creator, raised the dead and shattered the sting of death,* and delivered Adam from the curse, O Lover of Mankind.* And so we cry out: “Save us, O Lord.”
Now and for ever and ever. Amen.
Kontakion, Tone 2: O prophet and seer of the mighty works of our God,* Elias greatly renowned,* by your word, you stopped the rain clouds.* Pray for us to the only ne who loves mankind.\
Prokeimenon, Tone 5
You, O Lord, will guard us and will keep us* from this generation and for ever.
verse: Save me, O Lord, for there is no longer left a just man. (Psalm 11:8,2)
Prokeimenon, Tone 4
You are a priest for ever according to the order of Melchizedek.
Epistle: Romans 12:6-14; & James 5:10-20 (NRSV)
Brothers and Sisters, We have gifts that differ according to the grace given to us: prophecy, in proportion to faith; ministry, in ministering; the teacher, in teaching; the exhorter, in exhortation; the giver, in generosity; the leader, in diligence; the compassionate, in cheerfulness. Let love be genuine; hate what is evil, hold fast to what is good; love one another with mutual affection; outdo one another in showing honor. Do not lag in zeal, be ardent in spirit, serve the Lord. Rejoice in hope, be patient in suffering, persevere in prayer. Contribute to the needs of the saints; extend hospitality to strangers. Bless those who persecute you; bless and do not curse them.
Alleluia, Tone 5
verse: Your mercies, O Lord, I will sing for ever; from generation to generation I will announce Your truth with my mouth.
verse: For You have said: Mercy shall be built up for ever; in the heavens Your truth shall be prepared. (Psalm 88:2,3)
Gospel: Matthew 9:1-8; Luke 4:22-30 (NRSV)
At that time, when Jesus got into a boat he crossed the sea and came to his own town. And just then some people were carrying a paralyzed man lying on a bed. When Jesus saw their faith, he said to the paralytic, “Take heart, son; your sins are forgiven.” Then some of the scribes said to themselves, “This man is blaspheming.” But Jesus, perceiving their thoughts, said, “Why do you think evil in your hearts? For which is easier, to say, ‘Your sins are forgiven,’ or to say, ‘Stand up and walk’? But so that you may know that the Son of Man has authority on earth to forgive sins”—he then said to the paralytic—“Stand up, take your bed and go to your home.” And he stood up and went to his home. When the crowds saw it, they were filled with awe, and they glorified God, who had given such authority to human beings.
Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest.* The just man shall be in everlasting remembrance;* of evil hearsay he shall have no fear.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 148:1)
Неділя 6-та по Зісланні Святого Духа. Св. славн. прор. Іллі. Глас 5. Єв. 6. 20 липня.
ВЕЧІРНЯ
Блажен муж співаємо
Стихири
Стих: Ви́веди з в’язни́ці мою́ ду́шу,* щоб дя́кувати І́мені Твоє́му.
(г. 5): Че́сним Твої́м хресто́м, Хри́сте,* Ти дия́вола посоро́мив* і воскресі́нням Твої́м жало́ гріха́ присмири́в,* і спас Ти нас від брам сме́рти.* Сла́вимо Тебе́, Єдиноро́дний.
Стих: Мене́ обсту́плять пра́ведники,* бо Ти добро́ мені́ вчи́ниш.
Того, що дає воскресіння людському родові,* ведено на жертву, немов ягнятко.* Його настрахались адські володільці і відчинилися брами плачу,* бо ввійшов Цар слави − Христос, кажучи в’язням: Виходьте!* – а тим, що в темноті: З’явіться!
Псалом 129
Стих: З глиби́н взива́ю до Те́бе, Го́споди,* Го́споди, почу́й мій го́лос.
Вели́ке чу́до! Творе́ць неви́димого* постражда́в ви́димо з-за Свого́ людинолю́бства,* і воскре́с як безсме́ртний.* Тож прийді́ть, племена́ наро́дів, і поклоні́ться Йому́,* бо Його́ милосе́рдям ми ви́зволились з ома́ни* і навчи́лись велича́ти єди́ного Бо́га в трьох осо́бах.
Стих: Неха́й бу́дуть Твої́ ву́ха ува́жні,* до го́лосу бла́гання мого́.
Вечі́рній поклі́н прино́симо Тобі́, невечі́рньому Сві́тлу,* що на кіне́ць вікі́в, че́рез ті́ло, немо́в у дзе́ркалі,* ви́димо зася́яло сві́тові й зійшло́ аж до а́ду;* там розві́яло засто́ялу те́мряву,* і ся́йво воскресі́ння забли́сло наро́дам.* Світлода́вче Го́споди, – сла́ва Тобі́!
Стих: Коли́ Ти, Го́споди, зважа́тимеш на беззако́ння, то хто всто́їться, Го́споди.* Та в Те́бе є проще́ння.
(г. 1, подібний: Небесних хорів): Ти, Ще́дрий, що Тесві́тянина Іллю́* колісни́цею вогне́нною* із землі́ перені́с, Сло́ве,* його́ моли́твами спаси́ нас, що ві́рно Тебе́ сла́вимо* і його́ тво́римо ра́дісно* боже́ственну па́м’ять і свяще́нну.
Стих: За́для І́мени Твого́ наді́юсь на Те́бе, Го́споди, наді́ється душа́ моя́ на сло́во Твоє́;* наді́ється душа́ моя́ на Го́спода.
Не в землетру́сі, а в легко́му по́віві* поба́чив ти Бо́же прише́стя, Ілле́ Богоблаже́нний,* що в дре́вності тебе́ просвіти́ло.* Си́дячи ж на чотирикі́нній колісни́ці,* не́бо проїжджа́в ти дивогля́дно,* по́вний чуде́с, Богонатхне́нний.
Стих: Від ра́нньої сторо́жі до но́чі від ра́нньої сторо́жі* неха́й упова́є Ізра́їль на Го́спода.
Жерці́в оги́дних ноже́м заколо́в ти,* не́бо мо́вою стри́мав ти, щоб на зе́млю не дощи́ло,* розпа́лений Боже́ственною ре́вністю;* Єлисе́я ж спо́внив ти,* переда́вши йому́ ма́нтію, му́дрий Ілле́,* подві́йної Бо́жої благода́ті.
Стих: Бо в Го́спода ми́лість і відку́плення вели́ке в Ньо́го;* Він ви́зволить Ізра́їля від усьо́го беззако́ння його́.
Нечести́вий цар, не зно́сячи твого́ оска́рження,* до те́бе, боже́ственний проро́че, гово́рить:* «Чи се ти триво́жиш і розбе́щуєш Ізра́їля?»* Ти ж мо́вив йому́:* «Не я, о ца́рю, а ти і дім ба́тька твого́!* Тому́ що Бо́га твого́, Яки́й сотвори́в тебе́, ти поки́нув і чужи́х позаво́див!»* Але́ моли́твами, Хри́сте, Твого́ проро́ка* від тако́ї ома́ни ізба́в нас* і спаси́ ду́ші на́ші.
Псалом 116
Стих: Хвалі́те Го́спода всі наро́ди!* Прославля́йте Його́ всі лю́ди!
(г. 2): Світи́ла возсія́ли вселе́нній два * – всесві́тлий Ілля́ та Єлисе́й. * Оди́н боже́ственним сло́вом небе́сні кра́плі замкну́в * і царя́ оска́ржив, * і на колісни́ці вогне́нній на небеса́ возні́сся. * І́нший же во́ду, що не дава́ла пло́ду, оздорови́в * і, прийня́вши подві́йну благода́ть, * Йорда́нські стру́мені розділи́в. * І ни́ні вони́, з А́нгелами лику́ючи, за нас мо́лять, * щоб спасли́ся ду́ші на́ші.
Стих: Вели́ке бо до нас Його́ милосе́рдя,* і ві́рність Го́спода пові́ки.
Вогнено́сна колісни́ця, * підня́вши тебе́ в пові́трі на небеса́, мов у землетру́сі, * подала́ тобі́ вогненатхне́нну благода́ть, Ілле́ Тесві́тянине: * не ба́чити сме́рти, * по́ки не пропові́даєш ти зве́ршення всього́. * Тому́ прийди́, подаючи́ нам * у твої́ пра́ві діла́ втаємни́чення.
Слава: (г. 6) Прийді́те, правосла́вних грома́до,* зійшо́вшись сього́дні* у всечесно́му хра́мі богомо́вних проро́ків,* по-псало́мськи заспіва́ймо зла́годжену пі́сню* Христу́ Бо́гові на́шому, що їх просла́вив,* і в ра́дості та весе́лості закли́чмо:* Ра́дуйся, земни́й А́нгеле і небе́сний чолові́че,* Ілле́ великоімени́тий!* Ра́дуйся, ти, що подві́йну благода́ть від Бо́га прийня́в,* Єлисе́ю всечесни́й!* Ра́дуйтеся, засту́пники гаря́чі, й оборо́нці,* і лікарі́ душ і тіл христолюби́вих люде́й!* Від уся́кого на́паду супроти́вника й обло́ги,* і від уся́ких бід ізба́вте* тих, що ві́рно зве́ршують* усесвятко́ву па́м’ять ва́шу.
І нині (догмат, г. 5): Колись-то, в Червонім морі,* записано образ непорочної Вседіви.* Там Мойсей – ділитель води,* а тут Гавриїл – служитель чуда.* Тоді Ізраїль ішов глибинами, немов по суші,* нині ж Діва Христа зродила безсіменно;* море по переході Ізраїля лишилось непрохідне,* а Непорочна після народження Еммануїла зосталась нетлінною.* Боже вічний і предвічний, що появився людиною, − помилуй нас!
Читання
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги Царів читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Ілля тішбій, з Тішбе у Гілеаді, сказав до Ахава: «Так певно, як живе Господь, Бог Ізраїля, якому я служу, цими роками не буде ні роси, ні дощу, хіба на моє слово». І надійшло до нього таке слово Господнє: «Іди звідси й повернися на схід сонця та сховайся коло Керіт-потоку, що на схід від Йордану. Ти питимеш з потоку, а крукам я повелів, щоб постачали там тобі їжу». Пішов він і зробив на Господній наказ, і рушив, і оселився коло Керіт-потоку, що на схід від Йордану. Круки приносили йому хліба й м’яса вранці та хліба й м’яса ввечері, а пив він з потоку. Та ось по деякому часі висох потік, бо не було дощу в країні. Тоді надійшло до нього таке слово Господнє: «Встань, іди в Сарепту сидонську і перебувай там. Я повелів там удові, щоб давала тобі їсти». Устав він та й подався в Сарепту; прийшов до воріт міста, аж ось удовиця збирає дрова. Покликав він її та й каже: «Дай мені, будь ласка, трохи води з глечика напитись». Як же вона йшла по воду, кликнув у слід і каже: «Приниси мені, будь ласка, і шматок хліба». Вона ж каже: «Так певно, як живе Господь, Бог твій, нема в мене нічого печеного, тільки пригорща муки в посудині та трошки олії у глечику. Оце назбираю трохи дров та повернувшись, приготую, що маю, собі та синові, а там з’їмо й помремо». Ілля ж їй: «Не журись, іди й зроби, як сказала; тільки наперед спечи мені коржика і принеси сюди, собі ж і синові приготуєш опісля. Так бо говорить Господь, Бог Ізраїля: Посуд з мукою не спорожниться, глечик з олією не опустіє аж до того дня, коли Господь пошле дощ на землю». Пішла вона й зробила, як сказав їй Ілля; і їла вона, він і її син довго. Посуд з мукою не спорожнювався, глечик з олією не вичерпувався, за словом, що Господь сказав через Іллю. Після цього занедужав син тієї жінки, що її була господа, і недуга його була така важка, що зостався без віддиху. І каже вона до Іллі: «Що мені чинити з тобою, чоловіче Божий? Ти прийшов до мене на те, щоб нагадати мої гріхи та навести смерть на мого сина». А він сказав до неї: «Дай мені сюди твого сина». І взяв у неї з лона, поніс його на гору у світлицю, де мешкав, та й поклав його на своїй постелі. Тоді візвав Господа словами: «Господи, Боже мій! Невже ж ти хочеш заподіяти таке зло вдовиці, де я гостював, щоб навести смерть на її сина?» І простягся тричі над хлопчиком і візвав до Господа словами: «Господи, Боже мій, вчини так, благаю, щоб душа цього хлопчика повернулась до нього!» Почув Господь голос Іллі, і душа хлопцева повернулась до нього, і він ожив. Узяв Ілля хлопця, зніс його зо світлиці вниз у хату та й передав матері, кажучи: «Дивися, син твій живий». Жінка ж сказала Іллі: «Тепер я знаю, що ти − чоловік Божий та що слово Господнє в устах твоїх − правда». (І Цар. 17, 1-24)
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги Царів читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: По довгому часі надійшло до Іллі таке слово Господнє: «Іди, покажись Ахавові, бо я пошлю дощ на землю». І пішов Ілля, щоб показатись Ахавові. Як же запанувала велика голоднеча в Самарії, Ахав покликав Овдію, що був головним над домом, − а був він вельми богобоязливий, і коли Єзавель викорінювала Господніх пророків, то Овдія забрав сто пророків і ховав їх по півсотні в печері і постачав їм хліба й води. Тож сказав Ахав Овдії: «Ходімо лишень по країні та загляньмо до всіх джерел і всіх потоків, чи не знайдемо де трави, щоб рятувати коней і мулів, щоб не довелось нам вирізувати худобу». І поділили вони собі землю, що мали обійти. Ахав пішов сам в один бік, а Овдія двигнувся сам у другий. Та ось коли Овдія був у дорозі, йде йому назустріч Ілля. Впізнав він його, припав лицем до землі й каже: «Чи справді це ти, мій пане Ілле?» Той йому відповідає: «Я! Іди, скажи твоєму панові: Ілля тут!» Овдія ж каже: «Чим я провинився, що хочеш видати раба твого Ахавові, щоб убив мене? Так певно, як живе Господь, Бог твій, нема ні народу, ні царства, куди б не посилав твій пан тебе шукати. Як же йому казали: Його нема тут, − то він брав клятву з царства й народу, що тебе не знайшли. І тепер ти кажеш: Іди, скажи твоєму панові: Ілля тут! Таж як я піду, дух Господній занесе тебе, хтозна куди, і я прийду сповістити Ахавові, і він тебе не знайде, й уб’є мене! Раб же твій змолоду боявся Господа! Хіба моєму панові не переказано, що я зробив тоді, коли Єзавель убивала Господніх пророків, як я сховав сто Господніх пророків по півсотні в печері і постачав їм хліба й води. І ти тепер кажеш: Іди, скажи твоєму панові: Ілля тут! Таж він мене вб’є!» Ілля ж сказав: «Так певно, як живе Господь сил, в якого я стою на службі: ще сьогодні я покажусь йому». От і пішов Овдія Ахавові назустріч і розповів йому все; Ахав вийшов назустріч Іллі. Скоро Ахав уздрів Іллю, то сказав до нього: «То це ти той, що тривожиш Ізраїля?» Він же відказує: «Не я тривожу Ізраїля, а ти й твоя родина, бо ви покинули заповіді Господні, і ти ходиш за Ваалами. Пошли, отже, і склич до мене всього Ізраїля на Кармель-гору та й 450 пророків Ваала й 400 пророків Ашери, що годуються зо столу Єзавелі». І послав Ахав по всього Ізраїля й скликав пророків на Кармель-гору. Тоді Ілля приступив до народу й каже: «Докіль кульгатимете на обидва боки? Коли Господь є Бог, ходіть за ним; коли ж це Ваал − ходіть за ним». Не відповів йому народ нічого. Тож далі сказав Ілля до народу: «Я зостався один пророк Господній, а пророків Ваала 450 чоловік. Дайте нам двох бичків, і нехай вони виберуть собі одного бичка, розітнуть його на шматки й покладуть на дрова, але нехай не підпалюють; я ж приготую другого бичка й покладу його на дрова, але не підпалю. Ви взивайте ім’я вашого бога, а я візву ім’я Господнє. Котрий Бог відповість вогнем, той буде Богом». Увесь народ відповів: «Добре!» Тоді Ілля сказав до Ваалових пророків: «Виберіть собі одного бичка й починайте перші, бо вас багато. Взивайте ім’я вашого бога, але вогню не підкладайте». Взяли вони від нього бичка, приготували його й кликали ім’я Ваала з ранку до полудня, промовляючи: «Ваале, почуй нас!» Та не було ні голосу, ні відповіді. І танцювали перед жертовником, що його були зробили. Опівдні ж почав Ілля з них насміхатись і каже: «Кличте голосніше, бо він бог; може він замислився або чимось заклопотаний, або в дорозі, або може й спить, − то прокинеться». І кликали вони ще голосніше і робили на собі, своїм звичаєм, нарізки мечами та списами, що аж кров з них дзюрчала. Минув і полудень, а вони все ще біснувались, аж до тієї години, коли час був приносити вечірню жертву. Та не було ні голосу, ні відповіді, ні слуху. Тоді Ілля сказав до народу: «Приступіть до мене!» І весь народ приступив до нього. І він знову поставив жертовник Господній, що був зруйнований. Узяв Ілля 12 каменів за числом колін синів Якова, до якого Господь сказав був: Ізраїль буде твоє ім’я, і склав з того каміння жертовник імені Господньому, та й обвів його навкруги ровом, що міг вмістити в собі зо два сати зерна. Потім розклав дрова, розтяв бичка, поклав на дрова, і повелів: «Наберіть чотири відра води та й вилийте на всепалення й на дрова!» І зроблено так. І повелів: «Зробіть це вдруге». І зроблено вдруге. Далі повелів: «Зробіть це втретє». І зроблено втретє, так, що вода текла навкруги жертовника, і в рові було повно води. А коли вже був час приносити вечірню жертву, приступив пророк Ілля й сказав: «Господи, Боже Авраама, Ісаака та Ізраїля! Покажи сьогодні, що ти − Бог в Ізраїлі, що я − твій слуга і що я вчинив це все за твоїм велінням. Почуй мене, Господи, почуй мене, щоб цей народ зрозумів, що ти, Господи, − Бог, і що ти навертаєш їхні серця». І впав вогонь Господній з неба й пожер усепалення, дрова, каміння, й порох, ба й воду висушив, що була в рові. І ввесь народ, побачивши це, припав обличчям до землі й промовив: «Господь є Бог! Господь є Бог!» Ілля ж повелів їм: «Хапайте Ваалових пророків! Не дайте ні одному з них утекти!» І похапали їх, і Ілля стягнув їх до Кішон-потоку й там повбивав їх. Ілля сказав Ахавові: «Йди, їж і пий, бо чути шум великого дощу». Пішов Ахав їсти й пити, а Ілля вийшов на верх Кармелю, припав до землі й, нахиливши лице аж між коліна, сказав своєму слузі: «Йди, подивись у бік моря». Пішов той, подививсь і каже: «Нема нічого!» Ілля сказав знову: «Іди сім разів». За сьомим разом слуга каже: «Маленька хмарка, в долоню завбільшки, встає з моря». І сказав Ілля: «Іди, скажи Ахавові: Запрягай і їдь, щоб не захопив тебе дощ». І вмить потемніло небо від хмари та від тучі, і линув потужний дощ. Сів Ахав на колісницю й поїхав у Єзреел. На Іллю ж зійшла рука Господня і він, підперезавши боки, мчав перед Ахавом до входу в Єзреел. Ахав оповів Єзавелі все, що зробив Ілля та як він повбивав мечем усіх пророків. Тоді послала Єзавель до Іллі посланця сказати; «Нехай же й мені те боги заподіють та ще причинять, коли я завтра о цій добі не зроблю з твоїм життям те, що ти зробив із життям кожного з них». Злякавсь Ілля, встав та й пішов звідти, щоб рятувати своє життя. Прийшов він у Версавію, що в Юдеї, і лишив там свого слугу; сам же пішов у пустиню, день ходи; прийшов та й сів під ялівцем і почав просити собі смерти, кажучи: «Буде з мене! Тепер, Господи, візьми мою душу, бо я не ліпший від моїх батьків». Ліг він та й заснув під ялівцем. Аж ось торкнув його ангел і сказав йому: «Вставай, їж!» Дивиться він, аж у головах у нього печений на камені корж і жбан з водою. З’їв він, напився та й ліг знов спати. Та ангел Господній прийшов удруге, торкнув його й сказав: «Уставай та їж, бо далека тобі дорога». Встав він, з’їв, напився і, підкріпившись тією їжею, йшов сорок день і сорок ночей аж до Божої Хорив-гори. Там він увійшов у печеру й переночував у ній. Аж ось прийшло до нього таке слово Господнє: «Чого ти тут, Іллє?» Відповів: «Я палаю горливістю за Господа, Бога сил, бо сини Ізраїля покинули завіт твій, жертовники твої поруйнували й пророків твоїх вістрями повбивали. Зоставсь я один та вони намагаються й мене звести зо світу». Господь сказав йому: «Вийди, встань на горі перед Господом». І ось прийшов Господь. Великий, потужний вітер, що розривав гори й торощив скелі, йшов перед Господом; та не у вітрі Господь! Після вітру стався землетрус, та й не у землетрусі Господь! По землетрусі − вогонь, та не й у вогні Господь! Після вогню − тихесенький, лагідний вітрець. Скоро Ілля його вчув, то затулив обличчя плащем, вийшов і став при вході в печеру. Тоді заговорив до нього голос: «Чого ти тут, Іллє?» Він відрік: «Я палаю горливістю за Господа, Бога сил, бо сини Ізраїля покинули завіт твій, жертовники твої поруйнували і пророків твоїх лезами повбивали. Зоставсь я один, та вони намагаються й мене звести зо світу». Господь же йому сказав: «Іди, вернися твоєю дорогою до Дамаської пустині, а як прийдеш туди, помажеш Хазаела царем над Арамом. Потім помажеш Єгу, сина Німші, царем над Ізраїлем, і Єлисея, сина Сафата, з Авел-Мехоли, помажеш пророком замість себе. (І Цар. 18, 1-46; 19, 1-16)
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги Царів читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Того часу, як Господь хотів узяти Іллю у вихрі на небо, йшов Ілля з Єлисеєм із Гілгалу. І сказам Ілля до Єлисея: «Зостанься тут, бо Господь посилає мене на Йордан». Той же відрік: «Так певно, як живе Господь і як живе твоя душа, я не покину тебе». І йшли вони обидва. П’ятдесят чоловік із пророчих учнів прийшли й стали навпроти здалека, вони ж обидва стали над Йорданом. Тоді Ілля взяв свій плащ, згорнув його й вдарив по воді, і вода розступилась на обидва боки так, що вони перейшли по сухому. А як перейшли, сказам Ілля до Єлисея: «Проси, що маю тобі зробити, перш ніж буду взятий від тебе». Єлисей відповів: «Я хотів би мати подвійний дух твій». Ілля сказав: «Просиш про важливу річ. Та коли бачитимеш, як я буду взятий від тебе, то воно тобі так буде, а як не бачитимеш, то не буде». Тим часом, як вони йшли, розмовляючи, раптом вогненна колісниця й вогненні коні розлучили їх, і Ілля знявся в вихрі на небо. Бачив це Єлисей і закричав: «Батеньку мій, батеньку! Ізраїлева колісниця і коні!» І коли більше його не бачив, вхопив свою одежу й роздер надвоє. Потім підняв плащ, що впав з плечей Іллі, і повернувся та став на березі Йордану. Взяв він плащ, що впав з плечей Іллі, і вдарив по воді, кажучи: «Де Господь, Бог Іллі?» І вдарив по воді, і вона розступилась на обидва боки, і Єлисей перейшов (2 Цар. 2, 1, 6-14).
Стихири на Литії
(г. 4): Нетлі́нного єдна́ння прича́сником, * блаже́нний проро́че, став ти у Бо́зі Спа́сі мої́м. * Моли́твою Йорда́н розділи́вши, * ти по сухо́му його́ перейшо́в, * і коли́ на вогне́нній колісни́ці на небеса́ був пі́днятий, * подві́йну благода́ть Єлисе́єві зоста́вив. * Тому́ мо́лимо тебе́: хоч і був ти пі́днятий ті́лом, * але́ ду́хом з на́ми не розлуча́йся, * і завжди́ Христо́ві моли́ся * про спасі́ння душ на́ших.
Світлозо́рою хма́рою, Бо́жий проро́че, ти яви́вся, * узлива́ючи зли́ву Богорозумі́ння всім ві́рним, * напо́юючи го́йно вино́м весе́лости * всіх, хто з ві́рою ли́не до боже́ственного хра́му твого́. * Тому́ мо́лимо тебе́, Бо́жий проро́че * і Богови́дцю Ілле́: * перемо́гу над ворога́ми во́їнству на́шому дару́й, * а ду́шам на́шим – вели́ку ми́лість!
Самоде́ржцю-ро́зумові плоть підкори́в ти, * боже́ственний Ілле́ проро́че, * стара́нно восхо́дження немо́в по сту́пенях * у се́рці твоє́му поклада́ючи. * Тому́ й непра́ведного царя́ оска́рживши, * ви́рік йому́ заборо́ну че́рез гнів Бо́жий, * і оги́дних жерці́в як непра́ведних ноже́м ви́губив, * і всіх навчи́в я́сно взива́ти: * «Воі́стину єди́ний Бог, * Яко́го Ілля́ пропові́дував!»
Слава (г. 6): О, нечести́вого царя́ повелі́ння! * О, піст, спо́внений кро́ви і беззако́ння! * Оголоси́в він піст, щоб уби́вство вчини́ти, * і зра́зу вби́тий був Навуте́й-їзрееля́нин. * Що ж, проро́че, до них мо́вив ти? * – що так гово́рить Госпо́дь: * «Оскі́льки без пра́вди му́жа-їзрееля́нина вбив єси́, * так са́мо і твоя́ кров бу́де проли́та, * і блудни́ці в кро́ві твої́й обми́ються!» * Але́ моли́твами, Хри́сте, * Твого́ проро́ка і пропові́дника, * від тако́ї нелю́дськости ізба́в ду́ші на́ші, * як Людинолю́бець.
І нині: Богоро́дице, Ти єси́ Лоза́ і́стинна, * що ви́ростила нам Плід життя́. * Тебе́ блага́ємо: моли́ся, Влади́чице, з Апо́столами і всіма́ святи́ми * про поми́лування душ на́ших.
Стихири на стиховні
(г. 5): Тебе, Спаса Христа, що тіло прийняв і не розлучився від небес,* голосами й піснями величаємо.* Бо хрест і смерть ти прийняв за рід наш як чоловіколюбний Господь,* і скинувши адські ворота, третього дня воскрес ти,* спасаючи душі наші.
Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.
З проколеного твого боку, Життєдавче,* ти вилив потоки життя і спасіння.* Прийнявши тілесну смерть, ти дарував нам безсмертя;* поселившись у гробі, ти, як Бог, нас визволив,* співвоскресивши з собою.* Тому кличемо до тебе:* Чоловіколюбний Господи, – слава тобі!
Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.
Дивне твоє, Чоловіколюбче, розп’яття і схід до аду!* Бо ти полонив його і воскресив з собою колишніх в’язнів;* як Бог, відкривши рай, вчинив їх гідними його осягнути.* Тому й нам, що славимо твоє на третій день воскресіння,* дай очищення гріхів і зволь нам стати жителями раю,* як єдиний добросердий.
Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.
Ти, Чоловіколюбче, що задля нас прийняв тілесні страсті* і воскрес на третій день з мертвих,* злікуй наші тілесні пристрасті,* підведи з тяжких прогріхів, і спаси нас!
Слава (г. 6): Проро́че, пропові́днику Христо́вий, * ти від Престо́лу Ве́личі ніко́ли не відступа́єш * – і по́руч із ко́жним боля́щим пості́йно стої́ш. * Во ви́шніх слу́жачи, * вселе́нну ти благословля́єш, * яка всю́ди тебе́ прославля́є. * Проси́ поми́лування ду́шам на́шим.
І нині: Христос Господь, мій Творець і Спаситель, Пречиста,* вийшов з твого лона і в мене зодягнувся,* визволивши Адама з первісного прокляття.* Тому тобі, Пречиста, як Богоматері й Діві,* невгомонно співаємо з ангелом:* Радуйся! Справді, радуйся Владарко,* Провіднице і Покрове, та й спасіння душ наших.
Тропарі
(г. 1) Богородице Діво, радуйся, благодатна Маріє,* Господь з тобою.* Благословенна ти між жінками* і благословенний плід лона твого,* бо ти породила Христа Спаса, Ізбавителя душ наших.(2 р.)
(г. 4): У тілі ангел, пророків основа,* другий предтеча пришестя Христового – Ілля славний,* з висоти зіслав Єлисеєві благодать* недуги відганяти і прокажених очищати.* Тому й на тих, що почитають його, зливає зцілення.
УТРЕНЯ
Священник: Слава святій, одноістотній, животворчій і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амі́нь.
Сла́ва во ви́шніх Бо́гу, і на землі́ мир,* в лю́дях благоволі́ння. (3 р.)
Го́споди, гу́би мої́ відкри́й,* і уста́ мої́ сповістя́ть хвалу́ Твою́. (2 р.)
Шестипсалм’я
Псалом 3 (У понеділок)
О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.
Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».
Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.
Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.
Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.
Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.
Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.
У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.
Псалом 37 (У вівторок)
О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.
Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.
Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.
Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.
Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.
Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.
Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.
Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.
О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.
Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.
Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.
І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.
Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.
Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.
На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.
Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.
Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.
Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.
А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.
І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.
Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.
Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.
Псалом 62 (У середу)
Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.
Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.
Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.
Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.
Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.
Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.
Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.
Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.
Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.
Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.
Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.
А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3 р.)
Господи, помилуй. (3 р.)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Псалом 87 (У четвер)
Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.
Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.
Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.
Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.
Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.
Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.
Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.
Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.
Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.
Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?
Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій − твою вірність?
Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?
Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.
Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?
Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій − і умліваю.
Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.
Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.
Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.
Псалом 102 (У п’ятницю)
Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє − його святе ім’я.
Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.
Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.
Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.
Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.
Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.
Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.
Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.
Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.
Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.
Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.
Як далеко схід від заходу,* так віддалив він від нас злочинства наші.
Як батько милосердиться над синами,* так милосердиться Господь над тими, що його бояться.
Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.
Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, і мов квітка в полі.
Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.
Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.
І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.
Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.
Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.
Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.
Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!
Псалом 142 (У суботу й неділю)
О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.
І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.
Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.
Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.
Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.
До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.
Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.
Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.
Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.
Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.
Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.
І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)
Під час рецитування псалмів, священник читає потиху перед св. дверми оці молитви:
Утренні молитви
Велика єктенія
У мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасення їх Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Благодаримо Тебе, Господи, Боже наш, що підняв нас із постелі нашої і вклав в уста наші слово хвали, щоб поклонятися і призивати ім’я Твоє святе. Ми умоляємо Твоє милосердя, яке Ти завжди виявляв у нашому житті. Пошли поміч свою людям, що стоять перед лицем святої слави Твоєї і дожидають від Тебе багатої милости; і дай нам, що зо страхом і любов’ю завжди Тобі служимо, хвалити несказанну Твою доброту.]
Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Бог Господь… (Пс. 117), глас 5
Бог – Госпо́дь, і яви́вся нам; благослове́н, хто йде в ім’я́ Госпо́днє.
Стих: Прославля́йте Го́спода, бо Він до́брий, бо ми́лість Його́ ві́чна.
Стих: Вони́ навко́ло обступи́ли мене́, але́ я ім’я́м Госпо́днім перемо́жу їх.
Стих: Я не вмру, а жи́тиму і розка́зуватиму про діла́ Госпо́дні!
Стих: Ка́мінь, яки́м зне́хтували будівни́чі, став головни́м на ро́зі. Від Го́спода це ста́лось, і ди́вне воно́ в оча́х на́ших.
Тропарі
(г. 5): Собезнача́льне Сло́во Отцю́ і Ду́хові,* від Ді́ви наро́джене на спасі́ння на́ше,* оспіва́ймо, ві́рні, і поклоні́мся,* бо благоволи́в пло́ттю зійти́ на хрест* і смерть перетерпі́ти, і воскреси́ти уме́рлих* сла́вним воскресі́нням Свої́м. (2 р.)
Слава: (г. 4): У тілі ангел, пророків основа,* другий предтеча пришестя Христового – Ілля славний,* з висоти зіслав Єлисеєві благодать* недуги відганяти і прокажених очищати.* Тому й на тих, що почитають його, зливає зцілення.
І нині: Таємниця споконвіку закрита й ангелам незнана:* через тебе, Богородице, Бог землянам появився,* прийнявши в незлитній сполуці тіло* і витерпівши задля нас добровільно хрест;* ним він воскресив первоствореного* і спас від смерти душі наші.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Від ночі лине дух наш до Тебе, Боже, бо світлом є повеління Твої. Навчи нас, Боже, правди Твоєї, заповідей Твоїх і виправдань Твоїх. Просвіти наші духовні очі, щоб ми не заснули в гріхах на смерть. Віджени всяку мряку від сердець наших, даруй нам сонце правди і охорони життя наше знаменням і печаттю Святого Твого Духа. Направ стопи наші на шлях мирний, дай нам бачити ранішній день у радості, щоб ми Тобі засилали ранішні молитви.]
Священник: Бо Твоя є влада і Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Перший сідальний
(г. 5): Хрест Господній похвалімо,* святе погребення піснями звеличаймо,* і воскресіння його прославмо,* бо він, як Бог, підніс мертвих з гробів,* полонив смерти владу й диявольську силу,* а тим, що в аді, засяяло світло.
Слава і нині: Дивне чудо зачаття й невимовний образ родин* у тобі ми пізнали, чиста Вседіво. Воно дивує наш розум і тривожить думку;* слава ж твоя, Богородице, всім наявна,* на спасіння душ наших.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Боже й Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти підніс нас з постелі нашої і зібрав на годину молитви. Дай нам ласку відкрити уста наші і прийми наші подяки, що в наших силах, і навчи нас установ Твоїх. Бо молитися як слід не вміємо, якщо Ти, Господи, святим Твоїм Духом не навчиш нас. Тому молимося Тобі: Даруй і прости, якщо ми згрішили аж до теперішньої години словом або ділом, або думкою, добровільно або недобровільно. Бо коли на провини будеш дивитися, Господи, Господи, то хто встоїться, бо в Тебе є прощення. Ти один святий, допоміжник сильний, захисник життя нашого, і Тебе ми завжди оспівуватимемо.]
Священник: Бо Ти благий і людинолюбний Бог – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Другий сідальний
(г. 5): Господи, тебе, що смерть умертвив, названо мертвим;* ти, що поклався до гробу, випорожнив гроби.* Наверху воїни сторожили гріб,* а внизу ти воскресив померлих від віку.* Всесильний і недосяжний Господи, − слава тобі!
Слава і нині: Радуйся, свята горо і богопрохідна!* Радуйся, духовна і неопалима купино!* Радуйся, єдиний світові до Бога мосте,* що переправляєш мертвих до вічного життя!* Радуйся, Вседіво, що не спізнавши мужа,* породила спасіння душ наших.
Полієлей
Хваліте ім’я Господнє, хваліте, слуги Господні. Алилуя (3 р.).
Ви, що стоїте у храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого. Алилуя (3 р.).
Господи, ім’я твоє повіки, і пам’ять твоя, о Господи, від роду й до роду. Алилуя (3 р.).
Благословенний Господь із Сіону, що перебуває в Єрусалимі. Алилуя (3 р.).
Хваліте Господа, бо він добрий, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
Розстелив землю над водами, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
І визволив від наших гнобителів, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
Прославляйте Бога небесного, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
Величання
Величаємо тебе, пророче Іллє славний,* і вшановуємо вогняний твій висхід* з тілом на небо.
Стих: Ось я полинув далеко й осівся в пустині.
Стих: Правди твоєї не заховав я в моїм серці.
Стих: Я розповів про твою вірність і твоє спасіння.
Ангельський хор
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Ангельський хор здивувався,* бачивши до мертвих зарахованим тебе, Спасе,* що силу смерти знищив, і з собою Адама підняв* та з аду всіх визволив.
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Нащо миро* зі сльозами, Учениці, жалібно змішуєте?* – запитав світлоносний ангел при гробі мироносиць.* Гляньте на гріб і зрозумійте,* що воскрес Спаситель з гробу.
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Рано на світанку* мироносиці поспішали до гробу твого, плачучи,* але з’явився їм ангел і прорік:* Пора голосіння минула, не плачте;* про воскресіння ж звістіть апостолам!
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Мироносиці – жінки,* що з миром прийшли до гробу твого, Спасе, ридали.* Ангел же їм сказав, мовивши:* Чому між мертвими живого шукаєте?* Він бо, як Бог, воскрес із гробу.
Слава: Поклонімось Отцю,* і його Сину, і Святому Духові,* Святій Тройці* в одній сутності,* з серафимами взиваючи:* Свят, свят, свят єси, Господи.
І нині: Життєдавця породивши, ти, Діво,* Адама з гріха визволила,* Єві радість замість смутку подала,* а відпалих від життя повернув до нього той,* що з тебе тіло прийняв – Бог і чоловік.
Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Від ночі лине дух наш до Тебе, Боже, бо світлом є повеління Твої на землі. Навчи нас у страсі Твоєму виконувати правду й добро, бо Тебе славимо як правдивого Бога нашого. Прихили вухо своє і вислухай нас, і пом’яни, Господи, тих, що є та що моляться з нами, всіх по імені, і спаси їх силою Твоєю. Благослови людей Твоїх і освяти спадкоємство Твоє: мир світові Твоєму даруй, церквам Твоїм, Священникам, владі, і всім людям.]
Священник: Бо благословилося ім’я Твоє і прославилося царство Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Іпакой, глас 5
Мироносиці, видінням ангельським в душі здивовані* і божественним воскресінням просвічені,* благовістили апостолам:* Проповідуйте між народами воскресіння Господа,* який помагає нам чудесами і подає велику милість.
(г. 1): На вогняній колісниці, як на крилах вітру,* на небо нині преславно переселився ти, Божий Пророче,* подавши згори Єлисеєві подвійну благодать і плащ свій.
(г. 3): Святий храм твій, пречудний Пророче,* подає всім щедре зцілення,* коли ти разом з предивним Єлисеєм молишся Христові,* щоб він послав мир світові,* а людям, що вас ушановують – велику милість.
Слава (г. 8): Полюбивши істину, правдивий Пророче,* ти явно докорив безбожному цареві й утвердив віру, щоб народ визнав:* Воістину, єдиний – Бог, якого Ілля проповідує!* Ти і Єзавелі докорив за грабіж і грошолюбство,* пророче і предтече Христового приходу, Іллє славний.* Моли Христа Бога, щоб подав прощення гріхів нам,* що з вірою шануємо пам’ять твою.
і нині: Як Діву і єдину в жонах,* що безмужно плоттю породила Бога, Тебе ублажаємо, всі роди людські:* у Тобі бо оселився вогонь Божества,* і як немовля годувала Ти молоком Творця і Господа.* Тому, ангельські чини і людський рід,* достойно славимо пресвяте Різдво Твоє* й одностайно взиваємо до Тебе: моли Христа Бога*, щоб Він дарував прощення гріхів тим,* хто з вірою поклоняється пресвятому Різдву Твоєму.[ЮП]
Степенна пісня, глас 5
Антифон 1:
У скорботі моїй з Давидом кличу до тебе, Спасе мій:* Визволь душу мою від язика облудного.
Блаженне життя пустинників,* окрилюваних божественною насолодою.
Слава і нині: Святим Духом утримується все видиме і невидиме;* бо він самовладний і дійсно один із Тройці.
Антифон 2:
До вишніх піднесися, душе; гряди туди, звідки поміч приходить.
Правиця Твоя, Христе, нехай і до мене доторкнеться і від усякої спокуси охоронить.
Слава і нині: Богословствуючи, промовмо до Святого Духа: Ти єси Бог, життя, любов, світло, розум; Ти благість, Ти царюєш повік.
Антифон 3:
Коли сказали мені: підемо до дому Господнього, звеселився дух мій, зраділо серце.
У домі Давидовім дивне діється, там вогонь усякий розум соромітний спалює.
Слава і нині: Святому Духові належить життєдавча сила, Ним, разом з Отцем і Словом, усе живе одушевляється.
Євангеліє
Будьмо уважні.
Священник: Мир всім.
Премудрість. Будьмо уважні.
Прокімен, глас 5
Псалом 9
Воскресни, Господи Боже мій, нехай піднесеться рука твоя, бо ти царюєш повіки.
Стих: Хвалитиму тебе, Господи, всім серцем моїм, розповім про всі твої чудеса.
Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
[Скарбнице благ, джерело невисихаюче, Отче святий, чудотворче всесильний і вседержителю! Усі Тобі поклоняємося і Тобі молимося та Твої милості і Твої ласки призиваємо на поміч і на заступництво нашій смиренності. Пом’яни, Господи, слуг Твоїх, прийми від усіх нас ранішні моління, як кадило перед Тобою; ні одного з нас не вчини нездатним, але всіх нас зберігай ласками Твоїми. Пом’яни, Господи, тих, що чувають і співають на славу Твою і єдинородного Твого Сина і Бога нашого, і Святого Твого Духа. Будь їм помічником і заступником; прийми їх молитви на наднебесний і духовний Твій жертовник.]
Священник: Бо Ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Вірні на глас прокімена: Вся́ке диха́ння, неха́й хва́лить Го́спода.
Стих: Хвалі́те Бо́га у святи́ні Його́.
Стих: Хвалі́те Його́ у тверди́ні си́ли Його́.
І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молім.
Вірні: Го́споди, поми́луй (3 р.).
Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.
Священник: Мир всім!
Вірні: І ду́хові твоє́му.
Священник: Від Луки святого Євангелія читання.
Вірні: Сла́ва Тобі́, Го́споди, сла́ва Тобі́.
Будьмо уважні.
Священник сам читає Євангеліє.
У той час, коли Ісус воскрес із мертвих, то став посеред своїх учнів і до них каже: – Мир вам! Вони, налякані й у великім страсі, думали, що духа бачать. Та він сказав їм: – Чого стривожились? Чого сумніви постають у серцях ваших? Гляньте на мої руки й ноги: та це ж я! Доторкніться до мене та збагніть, що дух тіла й костей не має, як бачите, що я маю. Сказавши це, він показав їм руки й ноги. А як вони з радощів іще не йняли йому віри й дивувались, він сказав: Чи не маєте тут що їсти? Вони подали йому кусень печеної риби і крижку меду. Він узяв їх і їв перед ними. Потім до них промовив: – Це слова, що я, бувши ще з вами, сказав вам: Треба, щоб сповнилось усе написане про мене в законі Мойсея, в пророків та псалмах. Тоді він відкрив їм розум, щоб розуміли Писання, і до них мовив: – Так написано, що треба було, щоб Христос страждав і третього дня воскрес із мертвих, і щоб у його ім’я проповідувалось покаяння на відпущення гріхів усім народам, почавши від Єрусалиму. Ви – свідки того. Я вам зішлю те, що мій отець обіцяв був. Ви ж позостаньтеся у місті, поки не одягнетесь силою з висоти. Тоді вивів їх до Витанії і, знявши свої руки, благословив їх. А як він благословив їх, віддалився від них і став возноситися на небо. Вони ж, поклонившися йому, вернулися з великою радістю в Єрусалим і перебували ввесь час у храмі, славлячи та хвалячи Бога. Амінь! (Лк. 114 зач.; 24, 36-53)
Вірні: Сла́ва Тобі́, Го́споди, сла́ва Тобі́.
Воскресіння Христове
(г. 6): Воскресіння Христове бачивши,* поклонімось святому Господу Ісусові,* єдиному безгрішному.* Хресту твоєму поклоняємось, Христе,* і святе воскресіння твоє величаємо і славимо,* бо ти – Бог наш,* крім тебе іншого не знаємо,* ім’я твоє призиваємо.* Прийдіть, усі вірні,* поклонімось святому Христовому воскресінню,* це бо прийшла через хрест радість усьому світові.* Завжди благословляючи Господа,* славимо воскресіння його,* бо, розп’яття перетерпівши,* він смертю смерть переміг.
Псалом 50
Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.
Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.
Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.
Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;
То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.
Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.
Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.
Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.
Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.
Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.
Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.
Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.
Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.
Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.
Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.
Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.
Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.
Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.
Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.
Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.
Після 50-го псалма співаємо:
Сла́ва: (г. 6): Молитва́ми святи́х апо́столів,* милости́вий, очи́сти* бе́зліч гріхі́в на́ших.
І ни́ні: Ра́ди молито́в пречи́стої Богоро́диці,* милости́вий, очи́сти* бе́зліч гріхі́в на́ших.
Стих: Поми́луй мене́, Бо́же, з вели́кої ми́лости Твоє́ї,* і бага́тством щедро́т Твої́х очи́сти мене́ з беззако́ння мого́.
Воскрес Ісус із гробу,* як провістив,* подав нам життя вічне* і милість велику.
Єктенія
Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животворя́щого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотних, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і святого славного пророка Іллі, і всіх cвяти́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.
Вірні: Господи, помилуй (12 р.).
[Господи, Боже наш! Ти за покаяння дарував людям відпущення, нам же, як образ пізнання і визнання гріхів, показав покаяння і прощення пророка Давида. Тож, Владико, помилуй з великої милости Твоєї нас, що в чимало великих гріхів впали, і по багатстві ласк Твоїх очисти беззаконня наші, бо перед Тобою згрішили ми, Господи, що невідомі й таємні речі серця людського знаєш, і єдиний Ти маєш владу прощати гріхи. Серце ж чисте вчини в нас і Духом владичним утверди нас, і радість спасіння Твого яви нам. Не відкинь нас від лиця Твого, але дозволь, як благий і людинолюбний, аж до останнього нашого віддиху появляти Тобі жертву справедливости й приноси на святих Твоїх жертовниках.]
Священник: Благодаттю, і щедротами, і людинолюб’ям єдинородного Сина Твого, з яким Ти благословенний, із пресвятим, і благим, і животворчим твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Канон
(Якщо скорочується Канон, перейди до Пісня Богородиці).
Пісня 1
Ірмос (г. 5): Коня і вершника в море Червоне, перемігши у боротьбі рукою могутньою, Христос вкинув,* Ізраїля ж врятував, що пісню перемоги Йому співав.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Терноносна громада невірних, до Тебе, Доброчинчцю Христе, материнської Любові не зберігши, терновим вінком увінчала Тебе, що родоначальника від кари тернової визволив.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Ти, Безгрішний Життєдавче, похилившись, підвів мене, до рову впалого, і тлінність мою злосморідну безсіменно прийнявши, Ти, Христе, благовонним миром Божественної істоти мене намастив.
Слава і нині: Богородичний: Знищене прокляття, кінець смутку настав, бо Благословенна й Благодатна вірним радість виростила, коли, немов цвіт, для всіх кінців землі благословення – Христа принесла.
Пісня 3
Ірмос (г. 5): Ти, що на нічому поставив землю велінням своїм, і її важку без опори завісив, Церкву твою утверди, Христе,* на непорушному камені заповідей твоїх, єдиний Благий і Людинолюбче.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Невдячні діти Ізраїльські, що мед із каменя пили, жовч подали Тобі, Христе, який чуда у пустині створив; а оцет за манну дали Тобі в подяку.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Ті, що колись хмарою світлою вкриті були, до гробу Життя — Христа поклали; але, силою Своєю воскреснувши, Він з висоти подав усім вірним сяйво Духа, що таємно отінює.
Слава і нині: Богородичний: Ти, Мати Божа, безмужньо без материнських страждань породила Того, Хто від нетлінного Отця засяяв; тому ми православні Тебе за Богородицю визнаємо, бо втілене Слово породила єси.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Господи, Боже наш, що сонну неміч забрав від нас і покликав нас візванням святим, щоб і вночі підносити руки наші і прославляти Тебе за справедливі Твої присуди. Прийми благання наші, моління, визнавання, нічні служби і даруй нам, Боже, віру бездоганну, надію впевнену, любов нелицемірну. Благослови наші входи й виходи, вчинки, слова, діла й думки; і дай нам дочекатися початку дня, нам, що хвалять й оспівують, і благословлять добрість Твоєї несказанної сили]
Священник: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Кондак пророку
(г. 2): Пророче і провидче великих діл Бога нашого, Іллє великоіменитий,* вістуванням твоїм Ти встановив водоточні облаки.* Моли за нас єдиного Людинолюбця.
Ікос: Бачачи велике беззаконня людей і велике людинолюб’я Боже, пророк Ілля засмутився і гнівався, і немилостиві слова до Милостивого промовляв, взиваючи: прогнівайся, і покарай, Судде праведний; але Істоту Благого не змінив, щоб мучити тих, хто від Нього відійшов. Він завжди чекає покаяння всіх, єдиний Людинолюбець.[ЮП]
Сідальний
(г. 8, подібний: Ти, що припав): Джерело чудес, красу пророків,* усі вірні, піснями прославмо Іллю Тесвітянина,* бо він, ще будучи у плоті, був безсмертним;* він як смертний запевняє нас у воскресінні мертвих.* Тому, маючи сміливість перед Господом,* подає зцілення тим, що з вірою просять, і молиться Христу щиро,* щоб Він подав прощення гріхів тим,* що з любов’ю святкують пам’ять його.[ЮП]
Пісня 4
Ірмос (г. 5): Божественне твоє зрозумівши пониження, прозорливий Авакум з тремтінням кликав до тебе, Христе:* На спасіння людей твоїх, щоб спасти вибранців твоїх, прийшов Ти!
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Даючи прообраз Твого хреста пречистого, що гріховне споживання загладжує, Ти, Благий, прегіркі джерела Мерри деревом осолодив.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Спасе мій, за дерево пізнання Ти хрест прийняв, за поживу солодку — жовч, а за тління смертельне Божественну кров Твою пролив єси.
Слава і нині: Богородичний: Безсіменно, непорушно зачала Ти в утробі і безболісно породила, і, Бога тілом породивши, по родинах Дівою зосталася.
Пісня 5
Ірмос (г. 5): До Тебе, що одягаєшся у світло, як у ризу, я зранку вдаюся і кличу:* Душу мою потьмарену просвіти, Христе, бо Ти єдиний милосердний!
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Господь слави, у вигляді безславному, зневажений, на дереві хресному добровільно висить, про славу Божественну для мене піклуючись невимовно.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Ти, Христе, в нетління зодягнув мене, смертельного тління тілом нетлінно зазнавши і на третій день із гробу засяявши.
Слава і нині: Богородичний: Ти, Богородице, що нам безсіменно оправдання й відкуплення — Христа породила, єство праотця вільним од прокляття вчинила.
Пісня 6
Ірмос (г. 5): Схвильоване бурею душогубною море пристрастей утихомир, Владико Христе,* і від погибелі спаси мене, як милосердний.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
У тління впав родоначальник, забороненого плоду споживши, але стражданням Твоїм, Владико Христе, він був до життя повернений.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Як життя, до аду зійшов Ти, Владико Христе, і погубою для губителя ставши, через смерть воскресіння подав єси.
Слава і нині: Богородичний: Діва породила і, породивши, зосталася чистою, як Істинна Діва Мати, що Того, Хто все носить, на руках носила.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Благодаримо Тебе, Господи, Боже спасіння нашого, бо Ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на Тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо Ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялися величному імені Твоєму. Тому молимо Тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати Тобі розумно й молитися безупинно та в страсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христа Твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до Тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і круши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів.]
Священник: Бо Ти цар миру і Спас душ наших – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Кондак (г. 5): До а́ду, Спа́се мій, зійшо́в Ти* і врата́ сокруши́в як всеси́льний,* уме́рлих як Творе́ць воскреси́в з Собо́ю* і сме́рти жа́ло сокруши́в,* і Ада́м від прокля́ття ви́зволився, Людинолю́бче.* Тому́ всі зове́мо: Спаси́ нас, Го́споди.
Ікос: Жінки, слова ангела почувши, перестали ридати, зраділи і з трепетом дивилися на чудо — і ось Христос наблизився до них, промовивши: радуйтеся, будьте мужні, Я світ переміг і в’язнів визволив. Отже, поспішайте до учеників і скажіть їм: Я випереджу вас у Галілеї, щоб проповідувати. Тому всі зовемо: спаси нас, Господи.[НП]
Пісня 7
Ірмос (г. 5): Преславний батьків Господь полум’я загасив і юнаків зросив,* що однодушно співали: Боже, ти благословенний!
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Одягши на Себе тіло, як принаду на вудку, Ти Божественною силою Твоєю змія вниз стягнув, підносячи до гори тих, що співають: «Боже, благословен єси».
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Невмістимого, що незмірний склад землі сотворив, у гробі тілом ховають; Йому всі ми співаємо: «Боже, благословен єси».
Слава і нині: Богородичний: Ти, Всенепорочна, Єдину Іпостась у двох природах, втіленого Бога породила; Йому всі співаємо: «Боже, благословен єси».
Пісня 8
Ірмос (г. 5): Тобі, Творче всього, у печі юнаки, всесвітній хор склавши, співали:* Всі створіння, Господа славте й вихваляйте по всі віки!
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Ти, Христе, за добровільну чашу спасенних страждань, ніби невільну, помолився, Ти бо дві волі двом єствам властиві носиш повік.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Ад, осміяний всемогутнім зшестям Твоїм, Христе, повернув всіх, що їх колись омана умертвила, які прославляють Тебе по всі віки.
Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа завжди, нині і повсякчас і на віки віків.
Богородичний: Тебе, Діво, що для розуму незбагненно, а за Писанням, як Богочоловіка, Господа породила і Дівою зосталася, всі творіння благословимо й прославляємо по всі віки.
Пісня Богородиці
Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.
Вірні: Величає душа моя Господа,* і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм.
Чеснішу від херувимів,* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо. (після кожного стиха).
Бо він зглянувся на покору слугині своєї,* ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.
Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе ім’я його.* Милосердя його з роду в рід на тих, які бояться його.
Він виявив потугу рамени свого,* розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.
Могутніх скинув з престолів, підняв угору смиренних;* наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.
Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,* як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки.
Пісня 9
Ірмос: Ісає, ликуй!* Діва зачала в лоні й породила Сина Еммануїла, Бога й чоловіка*, а Схід − ім’я йому.* Його величаючи, Діву прославляємо.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню твоєму.
Владико Христе!* Ти прийняв знову впалого чоловіка від дівичого лона, в усьому з ним злучившись,* але без участи в жодному його грісі,* а то й усього визволив від тлінности пречистими твоїми стражданнями.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Божественна кров, Владико Христе, пролита з твого життєдайного і пречистого боку, припинила ідольські жертвоприношення,* а вся земля приносить тобі жертву хвали.
Слава і нині: Ні безтілесного Бога, ані не звичайну людину породила ти, чиста й неосквернена Діво,* але досконалу людину, і воістину звершеного Бога,* що його величаємо з Отцем і Духом.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Боже, Боже наш! Ти сотворив розумні й духовні сили Своєю волею. Тебе просимо й Тобі молимося: Прийми наші посильні величання з усіма Твоїми творіннями і збагати щедрими даруваннями Твоєї ласки. Бо перед Тобою згинається всяке коліно: на небі, на землі й під землею, і все, що живе, і все створіння оспівує неосяжну Твою славу, бо Ти Бог правдивий і вельми милостивий.]
Священник: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
«Свят Господь Бог наш» на глас прокімена.
Свят Господь Бог наш.
Стих: Возносіте Господа Бога нашого.
Стих: І поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо святе воно.
Світильний
Показуючи, що Ти, Спасе, за природою є людина,* воскреснувши з гробу, Ти став серед гурту,* взяв участь у трапезі, навчив хрищення на покаяння,* і знову вознісся до небесного Отця* та й учням обіцяв послати Утішителя.* Пребожественний Богочоловіче, слава Твоєму воскресінню.
Слава: Світло, що тебе опромінило,* як ти підносився на чотирокінній колісниці,* показало тебе, Іллє,* як воїна у зброї, і не спалило тебе.* Ти вогненним своїм словом приніс на землю вогонь і тучі висушив.
І нині: Творець створінь і Бог усіх з непорочного твого лона, всехвальна Богородице,* прийняв людське тіло і цілковито обновив наше тлінне єство,* зберігши тебе й по родженні такою, якою ти була і перед народженням.* Тому тебе всі з вірою вихваляємо і кличемо:* Радуйся, славо світу!
Хвалитні
Псалом 148
Два перших стихи хвалитних на глас 5:
Усе, що живе, нехай хвалить Господа.* Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.* Тобі належить пісня, о Боже.
Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.* Тобі належить пісня, о Боже.
Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.
Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.
Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.
Поставив їх на віки віків* і дав закон, що не перейде.
Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;
Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;
Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;
Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;
Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;
Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.
Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.
Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.
Псалом 149
Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.
Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.
Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.
Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.
Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.
Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.
Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.
Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.
Стихири
Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.
(г. 5): Господи, із запечатаного нечестивцями гробу* ти вийшов так, як і народився з Богородиці.* Твої безтілесні ангели не зрозуміли, як ти воплотився;* і воїни, що тебе сторожили, не чули, коли ти воскрес,* бо це й те було закрите для тих, що досліджують.* Але тим, що вірою поклоняються таїнству, явились чудеса;* тож і нам, що його прославляємо,* подай радість і велику милість.
Псалом 150
Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.
Вічні засуви розбив ти, Господи,* і розірвав окови.* Ти воскрес із гробу і залишив твої похоронні полотна на свідчення* справжнього твого триденного погребення,* та й випередив апостолів у Галилеї,* хоч стерегли тебе в печері.* Велика твоя милість, недосяжний Спасе,* помилуй і спаси нас.
Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.
Господи, жінки прибігли до гробу,* щоб побачити тебе, Христа, що за нас постраждав,* та, прийшовши, знайшли ангела,* що сидів на камені, який з остраху відкотився.* Ангел же кликнув до них, кажучи: Воскрес Господь!* Скажіть учням, що він встав із мертвих* і спасає душі наші.
Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.
Господи, як вийшов ти з запечатаного гробу,* так і ввійшов ти через зачинені двері до твоїх учнів,* показуючи їм тілесні страждання,* що їх ти прийнявся, довготерпеливий Спасе.* Як син Давида, ти витерпів рани,* як Божий Син, ти визволив світ.* Тож велика твоя милість, неосяжний Спасе!* Помилуй і спаси нас.
Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.
(г. 8, подібний: Як назвемо вас): Коли ти, предивний Пророче,* чеснотами й чистим життям догодив Богові,* з’єднавшись з ним, то удостоївся ласки пізнавати природу створінь* і за своїм бажанням стримувати дощові хмари* та накликати з неба вогонь, щоб знищити ворогів.* Молися за спасіння душ наших.
Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.
Розпалений ревністю за Господа,* ти, Блаженний, явно осудив беззаконних царів* та мужньо вигубив безчесних священиків* і вогонь водою розпалив.* Ти роздобув харчі, чудесно помножені,* і води Йордану своїм плащем розділив.* Молися, щоб спаслися душі наші.
Стих: Мойсей і Арон між його священиками* і Самуїл між тими, що його ім’я прикликають.
Коли ти, пророче,* показав на землі життя, яке на небесах,* тоді перейшов до життя вічного;* мертвого отрока, дунувши, ти воскресив,* без смерті перебуваєш до часів кращих,* на вогняну колісницю піднявся* і на небо вознісся;* моли, щоб спастися душам нашим.[ЮП]
Стих: Ти ієрей повіки,* за чином Мелхіседека.
(г. 8) Прославмо, вірні, піснями Іллю та Єлисея,* визначних пророків і промінних світильників вселенної,* і радісно заспіваймо Христові: Милостивий Господи!* За молитвами твоїх пророків подай своєму народові* прощення гріхів і велику милість.
Стихира євангельська
Слава (г. 6): Ти справжній мир, Христе, для людей!* Даючи по воскресінні мир Твій своїм учням,* Ти викликав у них острах, вони бо гадали, що бачать духа.* Але Ти заспокоїв тривогу їхніх душ, показуючи свої руки й ноги.* Коли ж вони ще не вірили,* споживанням хліба і нагадуванням повчань,* Ти відкрив їм ум, щоб зрозуміли Писання.* Тож, запевнивши їм обітницю Отця,* Ти поблагословив їх і відійшов на небо.* Тому й ми з ними кланяємось Тобі, Господи: Слава Тобі!
І нині: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.
Велике славослов’я
[Хвалимо, співаємо, благословимо і благодаримо Тебе, Боже батьків наших, бо Ти забрав тінь нічну і явив нам знову світло денне. Молимо Твою добрість: Милостивий будь для нас грішних і прийми молитву нашу задля великої Твоєї ласкавости, бо ми прибігаємо до Тебе, милостивого і всемогутнього Бога. Ти, що засвітив у серцях наших правдиве сонце справедливости Твоєї! Просвіти розум наш і почування всі зберігай, щоб, як у день, ходили ми пристойно шляхом заповідей Твоїх і дійшли до життя вічного, і стали гідними насолоджуватися недоступним Твоїм світлом. Бо в Тебе є джерело життя, Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.]
Священник: Слава Тобі, що Світло нам показав!
Вірні: Слава во вишніх Богу*, і на землі мир*, в людях благовоління.
Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.
Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.
Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріх світу, помилуй нас.
Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.
Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.
Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.
Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки віків.
Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.
Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.
Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.
Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.
Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.
Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.
Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою.
Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.
Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.
Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.
Святи́й Бо́же, святи́й Крі́пкий, святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. (3 р.)
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас.
Святи́й Бо́же, святи́й Крі́пкий, святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас.
Тропар
Сьогодні спасіння світу сталось;* прославмо Воскреслого із гробу* і Начальника життя нашого;* бо здолавши смертю смерть,* перемогу він дав нам і велику милість.
Єктенія усильного благання
Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, за тих, що служать і послужили у святім храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів і сестер наших.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Прохальна єктенія
Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Господи, помилуй.
Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Прощення й відпущення гріхів, і прогрішень наших у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Доброго й пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Владико, Боже святий і неосяжний, що казав із темряви світлові засіяти, що заспокоїв нас у нічному сні й підвів до величання і моління Твоєї доброти! Ти, що даєш себе умолити задля свого милосердя, прийми і нині нас, що поклоняємося Тобі й по силі благодаримо Тебе; і даруй нам те, чого просимо задля спасіння. Вчини нас синами світла і дня та спадкоємцями вічних Твоїх благ. Пом’яни, Господи, за багатством ласк Твоїх усіх людей, що є і моляться з нами, і всю братію нашу на землі й на морі, і на всякому місці володіння Твого, що потребують Твоєї любови й помочі. Усім вияви велику Твою милість, щоб спасенні, як душею так і тілом, завжди перебували й відважно славили чудне й благословенне ім’я Твоє.]
Священник: Бо Ти – Бог милости, ласк і людинолюбности, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Священник: Мир всім.
Вірні: І духові твоєму.
Голови ваші перед Господом схиліть.
Вірні: Тобі, Господи.
Священник читає молитву: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як благий і людинолюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:
Священник: Бо до Тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Великий відпуст
Прему́дрість!
Вірні: Благослови́.
Священник: Благослове́нний Христо́с Бог наш, за́вжди, ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в.
Вірні: Амі́нь. Утверди́, Бо́же, святу́ правосла́вну ві́ру на ві́ки вікі́в.
Священник: Пресвята́ Богоро́дице, спаси́ нас.
Вірні: Чесні́шу від херуви́мів* і незрівня́нно славні́шу від серафи́мів,* що без зотлі́ння Бо́га Сло́во породи́ла,* су́щу Богоро́дицю, тебе́ велича́ємо.
Священник: Сла́ва Тобі́, Хри́сте Бо́же, упова́ння на́ше, сла́ва Тобі́!
Вірні: Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь. Го́споди, поми́луй. (3 р.) Благослови́.
Священник: Христос, що воскрес із мертвих, істинний Бог наш – молитвами пречистої Своєї Матері, святого славного пророка Іллі Тесвітянина, якого сьогодні вогненного сходження на небо пам’ять світло звершуємо, і святого славного пророка Іллі, і всіх святих – помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.
Вірні: Амінь.
Після утрені
(г. 6): Воскресі́ння Твоє́, Хри́сте Спа́се,* а́нгели оспі́вують на небеса́х,* і нас на землі́ сподо́би чи́стим се́рцем* Тебе́ спі́вом прославля́ти.
БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:
Тропарі і Кондаки
Тропар воскресний (г. 5): Собезнача́льне Сло́во Отцю́ і Ду́хові,* від Ді́ви наро́джене на спасі́ння на́ше,* оспіва́ймо, ві́рні, і поклоні́мся,* бо благоволи́в пло́ттю зійти́ на хрест* і смерть перетерпі́ти, і воскреси́ти уме́рлих* сла́вним воскресі́нням Свої́м.
Тропар пророку (г. 4): У тілі ангел, пророків основа,* другий предтеча пришестя Христового – Ілля славний,* з висоти зіслав Єлисеєві благодать* недуги відганяти і прокажених очищати.* Тому й на тих, що почитають його, зливає зцілення.
Кондак воскресний (г. 5): До а́ду, Спа́се мій, зійшо́в Ти* і врата́ сокруши́в як всеси́льний,* уме́рлих як Творе́ць воскреси́в з Собо́ю* і сме́рти жа́ло сокруши́в,* і Ада́м від прокля́ття ви́зволився, Людинолю́бче.* Тому́ всі зове́мо: Спаси́ нас, Го́споди.
Сла́ва: Кондак пророку (г. 2): Пророче і провидче великих діл Бога нашого, Іллє великоіменитий,* вістуванням твоїм Ти встановив водоточні облаки.* Моли за нас єдиного Людинолюбця.
І ни́ні: Богородичний (г. 2): В молитва́х невсипу́щу Богоро́дицю* і в засту́пництвах незамі́нне упова́ння* гріб і умертві́ння не втри́мали.* Бо як Ма́тір Життя́ до життя́ переста́вив той,* Хто всели́вся в утро́бу присноді́вственну.
Прокімен (глас 5):
Ти, Господи, збережеш нас і захистиш нас* від роду цього і повік (Пс 11,8).
Стих: Спаси мене, Господи, бо не стало праведного (Пс 11,2).
Апостол: (Рм 12,6-14, Як. 57 зач.; 5, 10-20.)
Браття і Сестри, маємо, згідно з даною нам благодаттю, різні дари: коли дар пророцтва, виконуймо його мірою віри; хто має дар служіння, нехай служить; хто навчання, нехай навчає; хто напоумлення нехай напоумляє. Хто дає – у простоті; хто головує – дбайливо; хто милосердиться – з радістю. Любов нехай буде нелицемірна; ненавидьте зло, приставайте до добра. Любіть один одного братньою любов’ю. Пошаною один одного випереджайте. В ревності не будьте ліниві, духом горіте, Господеві служіте; веселі в надії, в горі терпеливі, в молитві витривалі; святим у потребах помагайте і дбайте про гостинність. Благословляйте тих, що вас ганять; благословляйте, не проклинайте.
Алилуя (глас 5):
Стих: Милості Твої, Господи, повік оспівуватиму, сповіщу з роду в рід істину Твою устами моїми (Пс. 88,2).
Стих: Бо сказав Ти: Повік милість збудується, на небесах приготовиться істина Твоя (Пс. 88,3).
Прокімен пророку (г. 4): Ти ієре́й повíк за чи́ном Мелхісе́дека (Пс. 109,4).
Євангеліє: (Мт 9,1-8, Лк. 14 зач. 4, 22-30.):
В той час, як увійшов Ісус у човен, він переплив і прибув у своє місто. І от принесли до нього розслабленого, що лежав на ношах. Побачивши їхню віру, Ісус сказав розслабленому: Бадьорися, сину, твої гріхи відпускаються. Тут деякі з книжників заговорили між собою: Він хулить. Ісус, знаючи їхні думки, каже: Чого лукаве думаєте в серцях ваших? Що легше сказати: твої гріхи відпущені – чи сказати: встань і ходи! Та щоб ви знали, що син чоловічий має владу на землі гріхи відпускати, – каже розслабленому, – встань, візьми твої ноші і йди до свого дому. Встав той і пішов до свого дому. Народ же, бачивши це, налякався і славив Бога, що дав таку владу людям.
Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1). * В па́м’яті вíчній бу́де пра́ведник, по́голосів злих не убої́ться (Пс. 111,6–7). * Алилуя (х3).