Sixth Sunday of Pascha: Sunday of the Man Born Blind; 🕂 The Third Finding of the Precious Head of the Holy, Glorious Prophet, Forerunner and Baptist John; Blessed Mykola Tsehelsky, Priest and Martyr. Polyeleos Feast. Acts 16:16-34; 2 Corinthians 4:6-15; John 9:1-38; Matthew 11:2-15.

English Source: Royal Doors www.royaldoors.net

GREAT VESPERS

Kathisma Reading: “Blessed is the man” is sung.

At Psalm 140, In Tone 5

Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

With Your precious Cross, O Christ,* You have put the Devil to shame.* With Your Resurrection You have deadened the sting of sin* and have saved us from the gates of Death.* We, therefore, glorify You, O only-begotten Son of God.

The just shall gather around me* when You have been good to me.

O Christ, who granted resurrection to mankind,* You were led like a lamb to the slaughter.* Then the princes of Hades were struck with terror* as they saw the gates of their tearful domain being lifted up;* for Christ, the King of Glory, entered therein* and exclaimed to those in chains: Go forth from here!* And to those in darkness: Go forth into the light!

Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

What a great wonder!* The Creator of invisible beings suffered in the flesh for mankind* and rose from the dead as immortal.* Come, therefore, all you nations and adore Him;* for through His compassion we have been freed from the snares of the Devil,* and we have learned to praise the one God in three Persons.

Tone 2

Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

The man who was blind from birth asked himself:* Was I born blind because of the sin of my parents,* or am I a living sign of the unbelief of the nations?* I am not content to ask whether it is night or day;* my feet can no longer endure tripping upon the stones.* I have not seen the brightness of the sun,* nor have I seen the image and likeness of my Creator.* Yet I beseech You, O Christ, our God,* to look upon me and have mercy on me.

If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

The man who was blind from birth asked himself:* Was I born blind because of the sin of my parents,* or am I a living sign of the unbelief of the nations?* I am not content to ask whether it is night or day;* my feet can no longer endure tripping upon the stones.* I have not seen the brightness of the sun,* nor have I seen the image and likeness of my Creator.* Yet I beseech You, O Christ, our God,* to look upon me and have mercy on me.

I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

Passing by the Temple, Jesus saw a man who was blind from birth.* He had compassion on him and put mud on his eyes.* He said to him: Go to the pool of Siloam and wash.* He washed and recovered his sight;* then he rendered glory to God.* But his neighbours said to him:* Who opened your eyes which no one before could heal?* And he answered them, saying: A man called Jesus.* He told me to go and wash in the pool of Siloam, and now I see.* He is in truth Christ the Messiah, of whom Moses wrote in the Law.* He is the Saviour of our souls.

Tone 8

From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

Blessed Forerunner John, your head shone from the ground* with rays brighter than the sun.* It enlightens the faithful.* We have it has a divine treasure* and draw rich grace from it,* sanctifying our souls, our bodies and thoughts.* As we celebrate, we call you blessed.

For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

Blessed Forerunner John, your head shone from the ground* with rays brighter than the sun.* It enlightens the faithful.* We have it has a divine treasure* and draw rich grace from it,* sanctifying our souls, our bodies and thoughts.* As we celebrate, we call you blessed.

Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

Your holy head, blessed Forerunner, poured out abundant grace.* It was shown without his foreknowledge* to the priest who was wise in God.* He quickly went with faith and grace* and openly brought about its sanctified coming* with the emperor and the divinely wise people* who fervently maintain the orthodox faith.

Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

We celebrate the third revelation of your precious head.* When it was severed, glorious one,* the Trinity crowned it for your godly zeal.* The ranks of angels, the company of martyrs,* the apostles of God and all the prophets rejoice in its discovery.* Together with them, ever remember us, Forerunner of the Lord!

Tone 5, Glory…

As You walked along, O Lord,* You found a man who had been blind from birth.* In surprise, the disciples asked You:* Was it because of the sin of this man or his parents* that he was born blind, O Master?* But You, O Saviour, answered them, saying:* Neither has this man sinned, nor his parents,* but that the works of God would be revealed in him.* I must accomplish the works of Him who sent Me,* which no one else can work.* As You said that, You spat on the ground* and made mud from the dust to anoint his eyes.* And You said to him: Go and wash in the pool of Siloam.* When he washed, he was healed and cried out to You:* O Lord, I believe!* And he bowed down and worshiped You.* Therefore, we also cry out to You: Have mercy on us!

Now…

A symbol of the undefiled Virgin and bride* was revealed in the Red Sea.* There, Moses divided the waters;* here, Gabriel is the messenger of the miracle.* There, the Israelites crossed the deep and their feet were not even wet;* here, the Virgin gives birth to Christ without human seed.* There, the sea remained uncrossed after the passing of Israel;* here, the immaculate remained incorrupt after giving birth to Emmanuel.* Therefore, O immortal God, who appeared in the flesh as true Man,* have mercy on us!

Readings

(1) Isaiah 40:1-11; (2) Malachi 3:1-18; (3) Wisdom 4:7-15.

Aposticha

Tone 5

O Christ our Saviour,* we lift up our voices in song to glorify You.* For, in Your love for mankind,* You became incarnate without leaving heaven;* You accepted the Cross and death;* You cast down the gates of Hades;* and on the third day You arose from the dead* for the salvation of our souls.

Let God arise;* let His enemies be scattered!

Today a sacred Pascha is revealed to us.* A new and holy Pascha.* A mystical Pascha.* A Pascha worthy of veneration.* A Pascha which is Christ the Redeemer,* a blameless Pascha.* A great Pascha.* A Pascha of the faithful.* A Pascha which has opened for us the gates of Paradise.* A Pascha which sanctifies all the faithful.

As smoke vanishes,* let them vanish.

Come* from that scene, O women bearers of glad tidings,* and say to Sion:* Receive from us the glad tidings of joy* of Christ’s Resurrection:* Exult and be glad,* and rejoice, O Jerusalem,* seeing Christ the King* who comes forth from the tomb like a Bridegroom in procession!

So let sinners flee from before the face of God;* but let the righteous rejoice!

The myrrh-bearing women* at the break of dawn* drew near to the tomb of the LifeGiver.* There they found an angel* sitting upon the stone,* he greeted them with these words:* Why do you seek the living among the dead?* Why do you mourn the incorrupt amid corruption?* Go: proclaim the glad tidings to His disciples.

This is the day which the Lord has made:* Let us rejoice and be glad in

Pascha of beauty!* The Pascha of the Lord!* Pascha!* A Pascha worthy of all honour* has dawned on us. Pascha! Let us embrace each other joyously!* Pascha, ransom from affliction!* For today as from a bridal chamber* Christ has shown forth from the Tomb,* and filled the women with joy saying:* “Proclaim the glad tidings to the Apostles!”

Tone 2, Glory…

O illustrious John, the venerable reliquary of divine thoughts,* your head which had clearly foreseen the mystery of the Ineffable One*  came out from the caves of the earth as from a mother’s womb.* It perfumes the whole world with the myrrh of holiness,* to us you preach the way of repentance, interceding for our souls before the Saviour of all.

Now…

This is the day of Resurrection,* let us be illumined by the Feast!* Let us embrace each other!* Let us call “Brothers!”* even those that hate us* and forgive all by the Resurrection,* and so let us cry:

Christ is risen from the dead,* trampling death by death,* and to those in the tombs* giving life!

Troparia

Tone 5

Let us the faithful acclaim and worship the Word,* co-eternal with the Father and the Spirit,* and born of the Virgin for our salvation.* For He willed to be lifted up on the cross in the flesh, to suffer death* and to raise the dead by His glorious Resurrection.

Tone 4, Glory…

O prophet and forerunner,* Christ has revealed to us your head as divine treasure concealed in the earth.* Assembled for this discovery* we praise Christ with hymns inspired of God.* Through your intercessions He saves us from corruption.

Now…

O Mother of God, the mystery hidden from all eternity* and unknown even to the angels,* was revealed through you to those on earth:* God took on our human nature* and united it to His divine nature in a perfect but unconfused union.* Then, He willingly accepted the cross for our sake* and thereby raised again the first created man,*and saved our souls from death.

GREAT MATINS ON SUNDAY MORNING

Usual Beginning

Hexapsalm

Great Litany

God the Lord, Tone 5

Troparia, Tone 5

Let us the faithful acclaim and worship the Word,* co-eternal with the Father and the Spirit,* and born of the Virgin for our salvation.* For He willed to be lifted up on the cross in the flesh, to suffer death* and to raise the dead by His glorious Resurrection. (2)

Tone 4, Glory…

O prophet and forerunner,* Christ has revealed to us your head as divine treasure concealed in the earth.* Assembled for this discovery* we praise Christ with hymns inspired of God.* Through your intercessions He saves us from corruption.

Tone 5, Now…

Let us the faithful acclaim and worship the Word,* co-eternal with the Father and the Spirit,* and born of the Virgin for our salvation.* For He willed to be lifted up on the cross in the flesh, to suffer death* and to raise the dead by His glorious Resurrection.

Psalter Reading

Stasis I: Psalms 9, 10
Stasis II: Psalms 11, 12, 13
Stasis III: Psalms 14, 15, 16

Small Litany

Sessional Hymn I, Tone 5

Let us celebrate the Cross of the Lord,* let us honour His holy Burial with hymns,* and let us exulting, glorify His Resurrection.* For with Himself He has raised the dead from their graves,* and as God having despoiled the dominion of death* and the might of the devil,* He has shone forth light upon those in Hades.

Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high; forget not Your poor to the end.

O Lord, You who put death to death, was called dead;* You who have emptied the tombs was placed in a tomb;* above, the soldiers stood guarding the grave,* below, You raised the dead from all ages.* O Lord, All-powerful and Incomprehensible,* glory be to You!

Glory… Now…

Rejoice holy mountain upon which God has walked;* Rejoice! living bush unconsumed by fire;* Rejoice! O only bridge of creation to God, who leads mortals to eternal life;* Rejoice! Maiden undefiled, who has born without wedlock* the salvation of our souls.

Psalter Reading

Stasis I: Psalm 17
Stasis II: Psalms 18, 19, 20
Stasis III: Psalms 21, 22, 23

Small Litany

Sessional Hymn II, Tone 5

O Lord, after Your Resurrection on the third day,* and after the worship of the Apostles, Peter cried to You;* The women had courage, and I was afraid;* the Thief confessed You as God, and I denied You:* will You no longer call me a disciple,* or will You once again declare me a fisher of the deep?* Receive me in my penitence, O God, and save me!’

I will confess You, O Lord, with my whole heart, I will tell of all You wonders.

O Merciful Lord, the lawless Ones nailed You between two condemned thieves* and pierced Your side with a lance,* but You, who destroyed the gates of Hades,* suffered burial and arose on the third day;* The women ran to see You and announced the Resurrection to Your Apostles.* O supremely exalted Saviour whom the Angels hymn,* O blessed Lord, glory be to You.

Glory… Now…

The Bride who knew not wedlock, the Birthgiver of God,* who turned Eve’s grief to joy,* we the faithful hymn and worship,* for you have redeemed us from the ancient curse.* And now, O All-hymned most holy one,* cease not to make intercession for the salvation of our souls.

Polyeleos

Magnification

We extol you,* O John, the baptizer of Christ,* and we all honour the discovery* of your precious head.

verse: Blessed is the man that fears the Lord.

verse: He shall greatly delight in His commandments

Glory… Now…

Alleluia, alleluia, alleluia! Glory be to You, O God! (3)

Evoglitaria

Small Litany

Hypakoe, Tone 5

The Myrrh-bearing women, amazed in their minds by the vision of the Angel* yet enlightened in their souls by the divine Resurrection,* announced the glad tidings to the Apostles:* Proclaim among the nations the Resurrection of the Lord,* who works in us through wonders,* and who grants us great mercy.

Sessional Hymn

Tone 4

O prophet and forerunner,* Christ has revealed to us your head as divine treasure concealed in the earth.* Assembled for this discovery* we praise Christ with hymns inspired of God.* Through your intercessions He saves us from corruption. (2)

The head of the forerunner, shining forth from the earth,* sheds rays of incorruption and healing upon the faithful.* On high it assembles a multitude of angels,* and below it calls upon the human race* with one voice to send up glory to Christ God.

Glory…

Committing iniquity, the accursed Herod* vilely had your precious head cut off with the sword,* but we, the faithful, kiss it with love.

Tone 8, Glory… Now…

O good one who gave birth to the immutable God,* by your maternal supplications make steadfast my heart* which is ever altered by sin, slothfulness, and the attacks of the deceiver;* that I also may glorify you in thanksgiving.* O most immaculate Mary Theotokos,* have mercy on the flock which you have acquired.

Gradual Hymns, Tone 5

Antiphon 1

When I am troubled I sing to You like David,* O my Saviour:* Deliver my soul from a deceitful tongue.

Blessed is the life of those* who dwell in the desert places,* Divine love gives them wings.

Glory… Now…

By the Holy Spirit all things are unshaken,* both visible and invisible;* for He has sovereign power,* being undeniably one of the Trinity.

Antiphon 2

Lift up yourself to the mountains,* O my soul;* go to that place from whence comes our help.

Let Your right hand hover over me,* O Christ,* and guard me from every misfortune.

Glory… Now…

Let us sing to the Holy Spirit, as we contemplate God:* You are God, life, love, light, and intellect,* You are goodness,* and You reign to the ages.

Antiphon 3

Filled with great joy at the words of those who say to me:* “Let us go into the courts of the Lord,”* I offer up my prayers.

Fearful things are accomplished in the house of David;* for a fire is found there,* burning every shameful thought.

Glory… Now…

To the Holy Spirit belongs the lordship of life,* for from Him every living being hath its breath,* as also from the Father* together with the Son.

Prokeimenon, Tone 5

Arise, O Lord my God, lift up Your hand*, for You shall reign forever.

verse: I will confess to You, O Lord, with my whole heart, I will recount all Your marvellous works.

Let everything that lives, Tone 5

Gospel

John 20:11-18

Hymn of Resurrection

Psalm 50

Verses at Psalm 50

Canon

Ode 1

Irmos: It is the Day of Resurrection, let us be radiant, O people; Pascha, the Lord’s Pascha: for from death to life, and from earth to heaven, Christ God has brought us, as we sing the song of victory.

Christ is risen from the dead.

Let us purify our senses, and we shall behold Christ, radiant with the unapproachable light of the Resurrection, and we shall clearly hear Him say, Rejoice! as we sing the hymn of victory.

Christ is risen from the dead.

Let the heavens be glad as is meet, and let the earth rejoice, and let the whole world, both visible and invisible, keep festival: for Christ is risen, O gladness eternal.

O Most Holy Theotokos, save us!

You have broken through the barrier of death, by giving birth to Christ, the eternal Life, Who today has shone forth from the tomb, O all-immaculate Virgin, and Who has enlightened the world.

O Most Holy Theotokos, save us!

Having beheld your resurrected Son and God, rejoice with the apostles, O Pure One who are full of the grace of God, and be the first to rejoice, as you have received the Cause of joy for all, O all-immaculate Mother of God.

Irmos: A land which the sun had never beheld,* and upon which it had never shined,* an abyss which the vault of heaven had not seen laid bare,* has Israel traversed dry-shod, O Lord.* And You lead them to Your mountain of sanctification,* as they sang and chanted a hymn of victory.

Glory be to You, our God, glory be to You.

Having accepted a voluntary crucifixion in the flesh, You poured forth blessing and life to the world, O only most blessed Master and Creator of all. Therefore, we bless and praise and glorify You, singing and chanting a hymn of victory.

Glory be to You, our God, glory be to You.

When You had died, O Christ, the noble Joseph laid You in a hollow, even the lowest pit, and he rolled a stone against the entrance of the sepulchre, O Long-suffering One. But You arose in glory and raised up the world together with Yourself, as it sang and chanted a hymn of victory.

Glory be to You, our God, glory be to You.

Why bring myrrh with tears? said the Angel who appeared to the venerable women. Christ is risen. Make haste and tell it to the disciples, those seers of God who are lamenting and weeping, so that they may radiantly leap and dance for joy.

Glory be to You, our God, glory be to You.

The Redeemer performed strange wonders in that He healed the man who had been blind from birth. He anointed him with clay and said: Go and wash in Siloam, that you might know that I am God, who by the bowels of My compassion walk upon the earth while bearing flesh.

Irmos: Once, the staff of Moses, working a wonder,* striking the sea in the form of the Cross and dividing it,* drowned the mounted tyrant Pharaoh and saved Israel,* who fled across on foot, chanting a hymn to God.

Holy and great John, Forerunner of the Lord, pray to God for us!

As the voice of the Word, O blessed forerunner, O heavenly man, you have loosed my muteness, as you of old loosed that of thy father, that with a voice of joy I may praise you on the present feast of the discovery of your head.

Holy and great John, Forerunner of the Lord, pray to God for us!

O forerunner who placed your hand upon the head of Christ, you show forth this third revelation to the Church of God: your precious head which recognized the Trinity and most manifestly sanctify the assemblies of the Orthodox.

Holy and great John, Forerunner of the Lord, pray to God for us!

Unable to endure burial any longer, O forerunner of the Lord, you arranged to reveal yourself today, not enclosed in a jar, but resting in a silver vessel in a sacred place known to a priest.

Holy and great John, Forerunner of the Lord, pray to God for us!

The Imperial City now manifestly receives a sacred gift, O forerunner who of old was deprived of your head; and, adorned now in the entry thereof, it rejoices and calls you blessed, as is meet.

Glory… Now..

You sprung forth from the womb of a barren woman, O most lauded one, preparing with your discourse the ways of your Master, who shone forth ineffably from the all-holy Virgin, acknowledging her to be the Theotokos, all of us, the generations of men, call her blessed.

Katavasia: To God the Saviour who made His people pass dryshod through the sea,* but drowned Pharaoh with all his host,* to Him let us sing:* for He alone is glorified.

 

Ode 3

Irmos: Come, let us drink a new drink, not one miraculously brought forth from a barren rock but the Fountain of Incorruption, springing forth from the tomb of Christ, in whom we are strengthened.

Christ is risen from the dead.

Now all things are filled with light; heaven and earth, and the nethermost parts of the earth; let all creation, therefore, celebrate the arising of Christ whereby it is strengthened.

Christ is risen from the dead.

Yesterday I was buried with You, O Christ; today I rise with Your arising. Yesterday I was crucified with You; glorify me with You, O Saviour, in Your kingdom.

O Most Holy Theotokos, save us!

Into incorruptible life have I entered today, through the goodness of Him Who was born of you, O Pure One, and Who makes all the ends of the earth radiant with joy.

O Most Holy Theotokos, save us!

Having beheld God, whom you bore in the flesh, risen from the dead, as He said, O pure one; dance, and magnify Him as God* O most pure one.

Irmos: Establish my heart, O Lord, which is shaken by the billows of life,* and guide it to a calm haven, O God.

Glory be to You, our God, glory be to You.

You made steadfast the hearts of those who were shaken when You made the earth to shake at Your venerated crucifixion, to which You submitted in the flesh, O Long-suffering One.

Glory be to You, our God, glory be to You.

The noble Joseph laid You in a new tomb, O Compassionate One. But You arose from the dead on the third day, thereby renewing us.

Glory be to You, our God, glory be to You.

Why seek the Lord as though He were dead? He is risen as He said, proclaimed the Angel to the women, as he flashed forth with radiant divinity.

Glory be to You, our God, glory be to You.

You healed the man who was blind from birth, who of old came to You and glorified Your dispensation and Your wonders, O All-compassionate One.

Irmos: O Lord, Fashioner of the vault of heaven and Creator of the Church,* establish me in Your love,* O summit of desires, confirmation of the faithful,* who alone loves mankind.

Holy and great John, Forerunner of the Lord, pray to God for us!

Given to the wanton woman because of her voluptuous dancing, your sacred head was carried in her hands; but now it is borne chastely and with reverence into the holy church in the hands of a priest.

Holy and great John, Forerunner of the Lord, pray to God for us!

The concourse of the faithful, the emperor and the priest, greet you piously, O glorious forerunner, chanting with joy, and they go before you with love, sanctified by your coming.

Holy and great John, Forerunner of the Lord, pray to God for us!

Your most sacred head, shining forth like the radiant sun out of the sacred precincts, has illumined the whole world with divine splendours, O prophet and forerunner of Christ.

Glory… Now…

From the womb of a barren woman you shone forth radiantly, the star of the Sun of glory, O Baptist, going forth before Him who shone forth from the cloud of the Virgin and has dispelled the night of polytheism.

Katavasia: By the power of Your Cross, O Christ, make steadfast my understanding,* that I may hymn and glorify Your arising on the third day.

 

Kontakion of Pascha, Tone 8

Though You descended into a tomb, O Immortal One,* yet You destroyed the power of Hades;* and You rose as victor, O Christ God,* calling to the myrrh-bearing women: Rejoice!* and giving peace to Your Apostles:* You, who grant resurrection to the fallen.

 

Ikos

The myrrh-bearing maidens forestalled the dawn, seeking, as it were day, the Sun that was before the sun and who had once set in the tomb, and they cried out one to another: O friends! come, let us anoint with spices the life-bringing and buried Body, the Flesh that raised up fallen Adam, that now lies in the tomb. Let us go, let us hasten, like the Magi, and let us worship and offer myrrh as a gift to Him who is wrapped now not in swaddling clothes but in a shroud. And let us weep and cry aloud: O Master, arise, You, who grant resurrection to the fallen.

 

Kontakion, Tone 6

The Forerunner, a luminous and divine support in the world,* the lampstand of the sun,* has revealed his resplendent and divine head to the ends of the earth.* He hallows those who bow and cry out in faith:* “Save us all, O most wise Baptist of Christ.”

 

Ikos

The God-loving head of the forerunner, like a well-spring of paradise springing forth from the earth, sends forth streams of grace and gives forth torrents of miracles to all in need. Therefore, let us all approach it and earnestly draw forth from it divine streams of healings, for with endless gifts it gives drink to men’s souls, drowns the pains of the body, and in good time takes away every ailment. Let us therefore hymn it with love and venerate it with faith, kissing it with honour. With hymns, as with wreaths, let us, the faithful, crown it; let us cleanse ourselves beforehand of spiritual defilement, let us adorn our souls with divine virtues, and let us cry out constantly: O all-wise baptizer of Christ, save us all!

 

Sessional Hymn, Tone 4

Most strangely yielded forth like gold* from veins of ore out of the impenetrable bosom of the earth,* O baptizer of Christ, your sacred head has enriched* all who have recourse thereon on the feast of its discovery,* magnifying with hymns the Saviour and Creator* who grants us great mercy for your sake.

Glory… Now…

In that I love sin, I entreat you, who gave birth to the sinless God* who takes away the sins of the world, O pure one,* to have pity on my greatly sinful soul and cleanse me of my manifold sins;* for you are the purification of sinners* and the salvation and help of the faithful.

 

Ode 4

Irmos: On divine watch let the God-inspired Habakkuk stand with us and show forth the light-bearing angel clearly saying: Today salvation is come to the world, for Christ is risen as Almighty.

Christ is risen from the dead.

As a man-child did Christ appear when He came forth from the Virgin’s womb, and as a mortal He was called the Lamb. Without blemish also, is our Pascha for He tasted no defilement; and as true God, perfect was He proclaimed.

Christ is risen from the dead.

Like a yearling lamb,*Christ, our blessed Crown,*of His own will was sacrificed for all,*a Pascha of purification;*and from the tomb the beautiful Sun of Righteousness*shone forth again upon us.

Christ is risen from the dead.

David, the ancestor of God,*danced with leaping before the symbolical Ark;*let us also, the holy people of God, beholding the fulfilment of the symbols, be divinely glad; for Christ is risen as Almighty.

O Most Holy Theotokos, save us!

He Who created Adam your forefather, O Pure One, took form from you, and the habitation of the dead has He demolished today through His death, and shone upon all things with the divine radiance of the Resurrection.

O Most Holy Theotokos, save us!

Beholding Christ, whom you have borne, shining forth splendidly from the dead, O Pure One, who are good and spotless among women, and comely today, rejoicing with the apostles in the salvation of all, Him do you glorify.

Irmos: I have heard Your report, O Lord,* and I was afraid.* I came to knowledge of Your dispensation,* and I glorified You, O only Lover of mankind.

Glory be to You, our God, glory be to You.

When You who are Life were hung upon the Tree, by Your great mercy You quickened me who had died because of the tree. For this cause, I glorify You, O Word.

Glory be to You, our God, glory be to You.

Dwelling together with Your initiates in a wondrous manner, O Lord, You said to them: Go, proclaim everywhere My Resurrection.

Glory be to You, our God, glory be to You.

You confirmed Your arising from the grave, O Lord, when You abided for many days with those who loved You, thereby causing them to rejoice, O Christ.

Glory be to You, our God, glory be to You.

When You gave eyes to the man who had been blind from the womb, You said: Go, wash and receive your sight, and glorify My Divinity.

Irmos: I have heard, O Lord, the mystery of Your dispensation;* I have understood Your works, and have glorified Your divinity.

Holy and great John, Forerunner of the Lord, pray to God for us!

As one more exalted than the prophets, you were vouchsafed to behold Him whom they prophesied, going before Him with the power of Elijah, O blessed Forerunner.

Holy and great John, Forerunner of the Lord, pray to God for us!

For the third time you have revealed your all-glorious head, which pours forth the myrrh of healings and dispels the fetid passions.

Holy and great John, Forerunner of the Lord, pray to God for us!

Not interred in a jar of clay as before, but in a vessel of silver, your head is revealed in a holy place, O right wondrous one.

Holy and great John, Forerunner of the Lord, pray to God for us!

Assembling together, draw forth inexhaustible healings from the precious head of the forerunner of Christ, the well-spring given to us.

Glory… Now…

O all-pure one who gave birth to Him who has raised up our lowly nature, save me who, having lived in arrogance of mind, have been brought low.

Katavasia: I heard the rumour of the power of the cross* that paradise is opened thereby* and I cried out aloud saying:* Glory to Your power, O Lord.

 

Ode 5

Irmos: Let us awake in the deep dawn, and instead of myrrh, offer a hymn to the Master, and we shall see Christ, the Sun of Righteousness, who causes life to dawn for all.

Christ is risen from the dead.

Seeing Your boundless compassion they who were held in the bonds of hades hastened to the light, O Christ, with gladsome feet, praising the Pascha eternal.

Christ is risen from the dead.

Bearing lights, let us approach Christ, Who comes forth from the tomb like a bridegroom, and with the feast-loving ranks of angels let us celebrate the saving Pascha of God.

O Most Holy Theotokos, save us!

Enlightened by the divine rays and the life-bearing Resurrection of your Son, O most pure Mother of God, the gathering of the pious is filled with joy.

O Most Holy Theotokos, save us!

You did not open the gates of virginity in the Incarnation, nor the seal upon the tomb did You destroy, O King of creation; from whence seeing You risen, Your Mother rejoices.

Irmos: Hasten and have compassion on my wretched soul,* which does battle at night with the darkness of the passions.* Shine in me with the brightness of the day, O noetic Sun,* and thereby make the night give way to light.

Glory be to You, our God, glory be to You.

You were lifted up upon a Tree and exalted all mortal men together with Yourself. You both slew the hostile serpent and give life to the work of Your hands, O Compassionate One, since You alone are the God of all.

Glory be to You, our God, glory be to You.

You who willingly died were laid in a tomb, and You emptied all the domains of Hades, O Immortal King, raising up the dead by Your Resurrection.

Glory be to You, our God, glory be to You.

Though You had wrought wondrous miracles upon the earth, a lawless people put You to death, O Word. But since You Yourself alone are mighty, O Lord, You arose from the dead, even as You foretold, O Christ.

Glory be to You, our God, glory be to You.

When You opened the eyes of him who could not see perceptible light, You enlightened the eyes of his soul as well. You moved him to glorify You, for he had come to know You as the Creator, who out of compassion didst appear as a mortal man.

Irmos: Why have You turned Your face away from me, O Light never-waning?* And why has a strange darkness covered me, wretch that I am?* But turn me, and guide my steps* to the light of Your commandments, I pray.

Holy and great John, Forerunner of the Lord, pray to God for us!

As the sacred mediator between the Old and the New Covenants, O blessed forerunner, by your mediations and this new revelation of your head renews us who are grown old and who celebrate its restoration.

Holy and great John, Forerunner of the Lord, pray to God for us!

Bringing the grace of healings from Comana to the Imperial City, O forerunner, your head calls all cities to its arrival today, and multitudes of the faithful gather, filled with light incorruptible.

Holy and great John, Forerunner of the Lord, pray to God for us!

The emperor rejoices at the entry of your head more than in his robe of royal purple, O forerunner, and the godly priest, the namesake of the God-bearer, blesses all, holding it in his hands, sending forth a benediction upon the fullness of the faithful.

Glory… Now…

Having given birth to the Master, you were shown to surpass the heavenly hosts, O most immaculate Maiden, and you have deified the nature of mortals. Therefore, with soul and tongue, O Virgin, we glorify you as the true Theotokos.

Katavasia: Waking at dawn, we cry to You, O Lord:* Save us, for You are our God; we know none other besides You.

 

Ode 6

Irmos: You descended into the nethermost parts of the earth, and shattered the eternal bars that held the fettered, O Christ, and on the third day* like Jonah from the whale, You arose from the tomb.

Christ is risen from the dead.

Having kept the seals intact, O Christ, You arose from the tomb* O You Who did not break the seal of the Virgin by Your birth, and You have opened for us the doors of Paradise.

Christ is risen from the dead.

O my Saviour, the living and unslain Sacrifice, when, as God, You, of Your Own will, had offered up Yourself to the Father, You raised up with Yourself the whole race of Adam, when You arose from the tomb.

O Most Holy Theotokos, save us!

He that of old was held by death and corruption is raised up by Him Who was incarnate of your most pure womb, O Theotokos Virgin, unto incorruption and everlasting life.

O Most Holy Theotokos, save us!

He Who went down into the nethermost parts of the earth, and came into your womb, O Pure One, and dwelt and past understanding was incarnate, has also raised up Adam with Himself when He rose from the tomb.

Irmos: Even as You delivered the Prophet from the beast, O Lord,* so lead me up from the depths of unrestrained passions, I pray You,* that I may dare* to look upon Your holy temple.

Glory be to You, our God, glory be to You.

O Master, who was crucified with thieves, You delivered from crafty thieves and soul-corrupting passions all those who with one accord praise Your crucifixion and arising, O man-befriending Lord.

Glory be to You, our God, glory be to You.

In a sepulchre they laid You dead and without breath, O Christ, who breathes breathe life into all the dead. But You arose, O Lord, emptying all the tombs by Your divine might, O Word.

Glory be to You, our God, glory be to You.

After Your arising, O Christ, You said to Your friends: Stay in Jerusalem, until you be endued with invincible power and sure assistance from on high.

Glory be to You, our God, glory be to You.

You made clay and anointed the eyes of the man who had been blind from his birth. You granted him his sight, and he praised Your immaculate might, whereby You have saved the world, O Word.

Irmos: Cleanse me, O Saviour, for many are my iniquities,* and lead me up from the abyss of evils, I pray;* for to You have I cried, and You have hearkened unto me,* O God of my salvation.

Holy and great John, Forerunner of the Lord, pray to God for us!

Truth, the head of him who baptized You, O Christ, shining forth from the earth, has dispelled the bitter winter of heresy and illumined the world. Draw forth enlightenment, divine grace and mercy.

Holy and great John, Forerunner of the Lord, pray to God for us!

And sanctify your heads and souls, touching the head of the forerunner of grace, who touched the head of God in the waters of the Jordan.

Holy and great John, Forerunner of the Lord, pray to God for us!

Pray, O forerunner, that the heads of our enemies be crushed beneath the feet of all Orthodox Christians who lovingly honour your precious head which denounced Herod.

Glory… Now…

You proclaimed to those in hell the light of Him who came forth from the Virgin’s womb and clothed Himself in flesh, becoming man for the benefit of men, O blessed forerunner.

Katavasia: An abyss has consumed me, and a whale has become my grave,* but I called out to You, O Lover of mankind, and Your right hand has saved me.

 

Kontakion of the Blind Man, Tone 4

Blinded in the eyes of my soul, I come to You, O Christ, like the man who was blind from birth, and I cry in repentance: You are the brilliant light of those in darkness.

 

Ikos

Grant me a stream of ineffable wisdom and knowledge from on high, O Christ, Light of them that are in darkness and Guide of all those who are gone astray, that I may tell of those things that the divine book of the Gospel of peace has taught, to wit, the miracle that was wrought upon the blind man; for though blind from birth, he receives the physical eyes as well as the eyes of the soul, as he cries out in faith: Of those in darkness are You the most radiant Light.

 

Ode 7

Irmos: He Who delivered the Children from the furnace, became man, suffers as a mortal, and through His Passion clothes mortality with the beauty of incorruption, He is the only blessed and most glorious God of our fathers.

Christ is risen from the dead.

The godly-wise women with myrrh followed after You in haste; but Him whom they sought with tears as dead, they worshipped joyfully as the living God, and they brought to Your disciples, O Christ, the good tidings of the mystical Pascha.

Christ is risen from the dead.

We celebrate the death of death, the destruction of hades, the beginning of another life eternal, and leaping for joy, we hymn the Cause, the only blessed and supremely glorious God of our fathers.

Christ is risen from the dead.

For truly sacred and all-festive is this saving night, and this shining, light-bearing day, the harbinger of the Resurrection, whereon the Timeless Light bodily from the tomb upon all has shined.

O Most Holy Theotokos, save us!

Your Son, having put death to death, O all-immaculate one, today has granted to all mortals the life that abides to the ages of ages, the only blessed and supremely glorious God of our fathers.

O Most Holy Theotokos, save us!

He Who reigns over all creation, became man, dwelling in your God-graced womb, and having endured crucifixion and death, is risen in a God-befitting manner, raising us up with Himself, for He is Almighty.

Irmos: The prayer of the Children quenched the fire* and the furnace which bedewed them proclaimed the miracle,* for it neither burned nor consumed them,* that chanted hymns to the God of our fathers.

Glory be to You, our God, glory be to You.

When You were hung upon the Tree, O Saviour, the sun was quenched, the earth was tossed like waves in a tempest, all creation was shaken, and the dead arose from the graves.

Glory be to You, our God, glory be to You.

When You rose from the dead, O King, the souls that were sleeping there were raised together with You; and they glorify Your might, whereby the bonds of death have been dissolved.

Glory be to You, our God, glory be to You.

The choir of women came at dawn to anoint You. But on learning that You had arisen, O Lord, they rejoiced together with the sacred disciples. Through them grant us the forgiveness of the evil deeds we have done.

Glory be to You, our God, glory be to You.

You anointed the eyes of the blind man with clay and commanded him to go to Siloam. When he had washed, he received his sight and chanted hymns of praise to You, O Christ, King of all.

Irmos: Once, in Babylon, the children who went down from Judea* trampled the flame of the furnace underfoot* by their faith in the Trinity,* chanting: Blessed are You, O God of our fathers!

Holy and great John, Forerunner of the Lord, pray to God for us!

You were the all-radiant luminary of the Sun of glory, O forerunner, dispelling the darkness of deception and illumining those who cry out with faith: Blessed are You, O God of our fathers!

Holy and great John, Forerunner of the Lord, pray to God for us!

The honourable Church splendidly celebrates this feast of supplication, O forerunner, honouring your head and crying out repeatedly: Blessed are You, O God of our fathers!

Holy and great John, Forerunner of the Lord, pray to God for us!

You announced beforehand the awesome advent of the Word by your divine leaps, O prophet, and with a true voice proclaimed the discovery of your head to the priestly pastor who fervently desired you.

Glory… Now…

Virginity and birthgiving flowed together within you in a manner past nature and understanding, O Theotokos, for you ineffably gave birth to God incarnate, to whom we chant: Blessed are You, O God of our fathers!

Katavasia: O You who saved the children who praised You in the furnace of fire,* blessed re You, O God of our fathers.

 

Ode 8

Irmos: This chosen and holy day is the first of the Sabbaths, the queen and lady, the feast of feasts, and the festival of festivals, wherein we bless Christ throughout the ages.

Christ is risen from the dead.

Come, on this auspicious day of the Resurrection, let us partake of the fruit of the new vine of divine gladness of the kingdom of Christ, praising Him as God throughout the ages.

Christ is risen from the dead.

Lift up your eyes about you, O Sion,* and see, for behold, there comes to you, like God-illumined beacons, from the west, and from the north, and from the sea, and from the east, your children, in you blessing Christ throughout the ages.

O Most Holy Trinity, our God, glory be to You.

O Father Almighty, and Word, and Spirit, one Nature united in three Hypostases, transcendent and most divine! Into You have we been baptized, and You will we bless throughout all ages.

O Most Holy Theotokos, save us!

Through you the Lord came into the world, O Virgin Theotokos, and the womb of hades did He tear open, granting to us mortals resurrection; Therefore, we bless Him throughout the ages.

O Most Holy Theotokos, save us!

Laying low all the dominion of death by His Resurrection, your Son, O Virgin, as the mighty God, has raised us up with Himself and deified us; therefore we sing His praise throughout the ages.

Irmos: O company of Angels, and assembly of mankind;* priests, Levites, and peoples:* praise, bless, and supremely exalt the King and Creator of all,* throughout all ages.

Glory be to You, our God, glory be to You.

When the orders of the Angels beheld You hanging upon the Cross and all creation being changed out of fear, O Christ, King of all, they stood in awe and praised Your love for mankind.

Glory be to You, our God, glory be to You.

Upon seeing You below, Hades groaned and made haste to surrender the dead, whom he had guarded there from all ages, O Christ, and they chanted hymns in praise of Your love for mankind.

Glory be to You, our God, glory be to You.

You accomplished awesome and wondrous things when of Your own will You were raised up upon the Cross, O Christ. You who put Hades to death became one with the dead and courageously released all who were chained therein.

Glory be to You, our God, glory be to You.

You gave eyes to the blind man who came to You, O Christ. You commanded him to wash at the spring of Siloam and thus gain his sight, and proclaim You as God, who has appeared in the flesh for the salvation of the world.

Irmos: Madly did the Chaldean tyrant heat the furnace sevenfold for the pious ones,* but, seeing them saved by a higher Power, he cried out to the Creator and Deliverer:* O you children, bless; you priests, hymn;* you people, exalt Him supremely for all ages!

Holy and great John, Forerunner of the Lord, pray to God for us!

The baptist and forerunner, the earthly angel, the renowned one who upbraided iniquity, who before beheld the manifestation of the Trinity, reveals his head for a third time to all who chant with love: You priests, bless; you people, exalt Christ supremely forever!

Holy and great John, Forerunner of the Lord, pray to God for us!

The most meek emperor and the Christ-loving people greet you earnestly, O all-praised one; and the archpastor stretches forth his hand to you and, clasping it to his breast, dances with gladness and cries out in thanksgiving: You people, exalt Christ supremely forever!

Holy and great John, Forerunner of the Lord, pray to God for us!

Your head, deposited in silver vessels, shining forth with greater lustre than that of gold as a precious treasure, O forerunner, is given to the Imperial City, and it, enriched with its divine gifts, chants earnestly: You priests, bless; You people, exalt Christ supremely forever!

Let us bless Father, Son, Holy Spirit, the Lord, now and for ever and ever. Amen.

While borne in your mother’s womb, O blessed John, rejoicing, you worshipped Him who bearw all things, O all-praised one who are concealed in a womb not made of flesh. And, preaching the Lamb of God who was born of the holy Virgin, piously cried: Your people, exalt Him supremely for all ages!

We praise, we bless, and we worship the Lord, hymning and supremely exalting Him throughout all ages!

Katavasia: To God the Son, who was begotten of the Father before the ages* and was incarnate of a Virgin Mother in these last times,* give praise, O priests, and supremely exalt Him,* O people, to all the ages.

 

The Magnificat is not sung.

 

Ode 9

Irmos: Shine, shine, O new Jerusalem, for the glory of the Lord has risen upon you! Exult now and be glad, O Sion! And you, O chaste Mother of God, take delight in the resurrection of your Son.

Christ is risen from the dead.

O how divine, how loving, how sweet is Your voice! For You have truly promised to be with us to the end of the age, O Christ; having this foundation of hope, we the faithful rejoice.

Christ is risen from the dead.

O Christ, You great and most sacred Pascha! O Wisdom, Word, and Power of God! Grant us to partake of You more fully in the unwaning dayof Your kingdom.

O Most Holy Theotokos, save us!

With one voice, O Virgin, the faithful bless you. Rejoice, O Portal of the Lord; rejoice, O living City; rejoice, through whom for our sake the Light has shone, Who, born of you, is the Resurrection of the dead.

O Most Holy Theotokos, save us!

Be glad and rejoice, O Portal of the Divine Light: for Jesus set into the grave, has dawned forth shining more brightly than the sun, and has illumined all the faithful, O divinely joyous Lady.

Irmos: For the Mighty One has done great things to you,* in that He showed you forth as a pure Virgin even after giving birth,* since you are she that has seedlessly borne her own creator,* therefore, O Theotokos, we magnify you.

Glory be to You, our God, glory be to You.

You were affixed upon the Cross, O Christ God, and triumphed over all the opposing powers of the enemy, and did away with the former curse, O Saviour. Therefore, as is meet, we magnify You.

Glory be to You, our God, glory be to You.

When Hades beheld You below with Your soul, O Word, he groaned, and out of fear, set loose all the dead, who acknowledged the power of Your authority; with them, as is due, we magnify You.

Glory be to You, our God, glory be to You.

When the assembly of the Hebrews beheld Him performing signs and wondrous miracles, they put Him to death out of malice; yet it was He who despoiled Hades by His Resurrection and who, as He is mighty, raised up all mankind together with Himself.

Glory be to You, our God, glory be to You.

You arose from the dead as You said, and appeared to Your holy disciples after Your arising, O Giver of life, who has wrought signs and granted eyes to the blind. With them we magnify You throughout the ages.

Irmos: Every ear is stricken with awe to hear of the ineffable condescension of God,* how the Most High of His own will lowered Himself* even to take upon Himself flesh from the Virgin’s womb, becoming man.* Therefore, O faithful, let us magnify the all-pure Theotokos.

Holy and great John, Forerunner of the Lord, pray to God for us!

With sacred hymns let us praise the venerable fruit of the barren woman, the greatest among those born of women, the warrior of Christ the King, the great forerunner who proclaimed the Lamb who takesh away the transgressions of the world.

Holy and great John, Forerunner of the Lord, pray to God for us!

Having filled a cup to overflowing, with exalted preaching you call together the Church of Christ for the discovery of your head, O forerunner, crying out: “Come, and take your fill of the beautiful things which I have prepared, and magnify Him who is given to men!”

Holy and great John, Forerunner of the Lord, pray to God for us!

Rejoicing, the emperor, the namesake of the archangel, piously receives you in His kingdom, O angel of God, and with him the goodly archpastor and the God-bearing and divinely wise priest, manifestly adorned with grace and his calling.

Holy and great John, Forerunner of the Lord, pray to God for us!

You caused divine enlightenment to shine forth at the entry of your head, O glorious one, and illumined the hearts of the faithful who cry out to you: O never-waning luminary of the Sun, most holy forerunner, deliver us, your people, and all our city from the darkness of the passions!

Glory… Now…

O Saviour who was born and preserved her who gave You birth incorrupt even after giving birth, have pity on me when You will sit to judge me according to my works, and overlook my iniquities and sins, in that You are a sinless and merciful God and love mankind.

Katavasia: O you who are God’s Mother transcending mind and word,* who ineffably in time have given birth to the Timeless One,* we the faithful magnify you* with one accord.

Small Litany

Holy is the Lord

Hymn of Light

Tone 3

In the flesh You fell asleep like a mere mortal, O King, I King and Lord! But three days later You arose, lifting Adam from corruption, putting death to death. O Pasch beyond corruption, O Ransom of the world!

As the voice of one crying aloud, you could not bear that your head be covered by the earth any longer, O forerunner John, and you announced its discovery in a certain manner, which we honour today.

Glory…

Your precious and luminous head has shone forth from the impassable bosom of the earth, O forerunner John, beacon of immaterial light; and, lovingly celebrating the discovery thereof, we entreat you to obtain the remission of our grievous deeds, that we may complete the period of abstinence well, through your supplications, O all-praised baptizer of the Saviour.

Now…

We who are crucified with Christ place our trust in you and God who issued forth from you, O all-pure one. By your entreaties to Him keep us unharmed until the end.

Praises

Stichera of the Praises, Tone 5

You came forth from the grave, O Lord, which had been sealed by the transgressors of the law,* just as You were born of the Theotokos.* For the bodiless angels did not know how You were incarnate.* Likewise, the guardian soldiers did not see the moment of your Resurrection;* for these two marvels were concealed from the curious minds* but were revealed to those who worshiped the mystery in faith.* Therefore, grant joy and great mercy to us who offer You praise.

O Lord, You demolished the gates of everlasting damnation,* and You broke asunder the chains of the grave.* You rose from the tomb leaving your wrappings in the grave* in testimony of your three-day burial;* and leaving the guards watching at the tomb,* You preceded your disciples into Galilee.* Great is your mercy, O Lord whom the whole world cannot contain.* O Saviour, have mercy upon us.

O Lord, who suffered for us,* the women hastened to your tomb to behold You.* When they arrived, they saw an angel sitting on the stone of the grave.* He said to them: The Lord is risen!* Go and tell the disciples that the Saviour of our souls is risen from the dead.

O Lord and Saviour,* You came into the midst of your disciples though the doors were closed* just as You came out of the sealed tomb,* showing the sufferings of the flesh which You accepted;* for You submitted to suffering patiently since You are of the seed of David.* But since You are the Son of God, You saved the world.* Great is your mercy, O Lord whom the whole world cannot contain.* O Saviour, have mercy on us.

Tone 5

Rejoice, O sacred and light-bearing head, venerated by the angels,* which of old was severed by a sword* and cut down the shame of impurity with sharp reproofs,* wellspring of miracles which gives drink to the faithful,* and which proclaimed the saving advent of the Saviour* and of old perceived the coming of the Spirit* which took up His abode in you* who stood between the grace of the Old and New Covenants.* Entreat Christ God to grant our souls great mercy!

Rejoice, O sacred and light-bearing head, venerated by the angels,* which of old was severed by a sword* and cut down the shame of impurity with sharp reproofs,* wellspring of miracles which gives drink to the faithful,* and which proclaimed the saving advent of the Saviour* and of old perceived the coming of the Spirit* which took up His abode in you* who stood between the grace of the Old and New Covenants.* Entreat Christ God to grant our souls great mercy!

The head of the Forerunner, which once was concealed in an earthen vessel,* has appeared, manifestly given up from the bosom of the earth* and pouring forth streams of healing;* for in the waters did he wash the head of Him* that even now covers the chambers of the firmament with waters* and rains down divine remission upon men.* Therefore, let us bless it as truly most glorious,* and in its discovery let us joyously keep festival,* entreating Christ to grant our souls great mercy.

The head which proclaimed the Lamb of God who has appeared in the flesh,* which with divine commands has declared to all the ways of saving repentance,* which of old denounced the transgression of Herod* and was therefore severed from its body and endured concealment for a time,* has shone forth upon us like a radiant sun, crying out:* Repent, and in compunction of soul now submit to Christ* who grants the world great mercy!

Tone 8, Glory…

Who can tell of Your mighty acts, O Christ,* or who can number the multitudes of Your wonders?* For even as You, in Your goodness, appeared on earth twofold of nature,* so You granted twofold healings to the sick;* for You opened not only the bodily eyes of the man who was blind from the womb,* but those of his soul also.* Therefore, he confessed You, the hidden God, who grants great mercy to all.

Tone 2, Now…

You are truly most blessed, O virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* Hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, Death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who finds in this your good pleasure. Glory to You!

Great Doxology

Trisagion Prayers

Troparion, Tone 2

Today salvation has come to the world.* Let us sing to Him who is risen from the tomb,* the Author of Life who has crushed Death by his death* and bestowed on us victory and great mercy.

Insistent Litany

Litany of Supplication

Great Dismissal

DIVINE LITURGY

After the priest has exclaimed, Blessed be the Kingdom… and the people have responded, Amen, the clergy sing the Paschal Troparion once and the people repeat it. Then, the clergy sing the first half, and the people conclude it.

Paschal Troparion
Christ is risen from the dead,* trampling death by death,* and to those in the tombs* giving life.

First Antiphon

Shout to the Lord, all the earth,* sing now to His name, give glory to His praise.

Through the prayers of the Mother of God,* O Saviour, save us.

Say unto God, “How awesome are Your works!* Because of the greatness of Your strength Your enemies will flatter You.”

Through the prayers of the Mother of God,* O Saviour, save us.

Let all the earth worship You and sing to You,* let it sing to Your name, O Most High!

Through the prayers of the Mother of God,* O Saviour, save us.

Glory… Now… Only-begotten Son…

Third Antiphon

Come, let us sing joyfully to the Lord, let us acclaim God, our Saviour

Son of God, risen from the dead, save us who sing to You: Alleluia.

Let us come before His face with praise, and acclaim Him in psalms.

Son of God, risen from the dead, save us who sing to You: Alleluia.

For God is the great Lord and the great king over all the earth.

Son of God, risen from the dead, save us who sing to You: Alleluia.

Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 5: Let us the faithful acclaim and worship the Word,* co-eternal with the Father and the Spirit,* and born of the Virgin for our salvation.* For He willed to be lifted up on the cross in the flesh, to suffer death* and to raise the dead by His glorious resurrection.

Troparion, Tone 4: O prophet and forerunner,* Christ has revealed to us your head as divine treasure concealed in the earth.* Assembled for this discovery* we praise Christ with hymns inspired of God.* Through your intercessions He saves us from corruption.

Kontakion, Tone 6: The Forerunner, a luminous and divine support in the world,* the lampstand of the sun,* has revealed his resplendent and divine head to the ends of the earth.* He hallows those who bow and cry out in faith:* “Save us all, O most wise Baptist of Christ.”

Glory be to the Father, and to the Son, and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 4: Blinded in the eyes of my soul,* I come to You, O Christ, like the man who was blind from birth,* and I cry in repentance:* You are the brilliant light of those in darkness.

Now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 8: Though You descended into a tomb, O Immortal One,* yet You destroyed the power of Hades;* and You rose as victor, O Christ God,* calling to the myrrh-bearing women: Rejoice!* and giving peace to Your Apostles:* You, who grant Resurrection to the fallen.”

Prokeimenon, Tone 8
Pray and give thanks to the Lord our God.
verse: In Judea God is known; His name is great in Israel. (Psalm 76:12,2)

Prokeimenon, Tone 7
The just man shall be glad in the Lord and shall hope in Him.

Epistle: Acts 16:16-34 (NRSV)
In those days, as we were going to the place of prayer, we met a slave-girl who had a spirit of divination and brought her owners a great deal of money by fortune-telling. While she followed Paul and us, she would cry out, “These men are slaves of the Most High God, who proclaim to you a way of salvation.” She kept doing this for many days. But Paul, very much annoyed, turned and said to the spirit, “I order you in the name of Jesus Christ to come out of her.” And it came out that very hour.

But when her owners saw that their hope of making money was gone, they seized Paul and Silas and dragged them into the marketplace before the authorities. When they had brought them before the magistrates, they said, “These men are disturbing our city; they are Jews and are advocating customs that are not lawful for us as Romans to adopt or observe.” The crowd joined in attacking them, and the magistrates had them stripped of their clothing and ordered them to be beaten with rods. After they had given them a severe flogging, they threw them into prison and ordered the jailer to keep them securely. Following these instructions, he put them in the innermost cell and fastened their feet in the stocks.

About midnight Paul and Silas were praying and singing hymns to God, and the prisoners were listening to them. Suddenly there was an earthquake, so violent that the foundations of the prison were shaken; and immediately all the doors were opened and everyone’s chains were unfastened. When the jailer woke up and saw the prison doors wide open, he drew his sword and was about to kill himself, since he supposed that the prisoners had escaped. But Paul shouted in a loud voice, “Do not harm yourself, for we are all here.” The jailer called for lights, and rushing in, he fell down trembling before Paul and Silas. Then he brought them outside and said, “Sirs, what must I do to be saved?” They answered, “Believe on the Lord Jesus, and you will be saved, you and your household.” They spoke the word of the Lord to him and to all who were in his house. At the same hour of the night he took them and washed their wounds; then he and his entire family were baptized without delay. He brought them up into the house and set food before them; and he and his entire household rejoiced that he had become a believer in God.

2 Corinthians 4:6-15

Alleluia, Tone 8
verse: Look upon me and have mercy.
verse: Direct my steps according to Your Word.
verse: Light is risen for the just and joy for the righteous of heart. (Psalm 96:11)

Gospel: John 9:1-38 (NRSV)

As he walked along, he saw a man blind from birth. His disciples asked him, “Rabbi, who sinned, this man or his parents, that he was born blind?” Jesus answered, “Neither this man nor his parents sinned; he was born blind so that God’s works might be revealed in him. We must work the works of him who sent me while it is day; night is coming when no one can work. As long as I am in the world, I am the light of the world.” When he had said this, he spat on the ground and made mud with the saliva and spread the mud on the man’s eyes, saying to him, “Go, wash in the pool of Siloam” (which means Sent). Then he went and washed and came back able to see. The neighbors and those who had seen him before as a beggar began to ask, “Is this not the man who used to sit and beg?” Some were saying, “It is he.” Others were saying, “No, but it is someone like him.” He kept saying, “I am the man.” But they kept asking him, “Then how were your eyes opened?” He answered, “The man called Jesus made mud, spread it on my eyes, and said to me, ‘Go to Siloam and wash.’ Then I went and washed and received my sight.” They said to him, “Where is he?” He said, “I do not know.”

They brought to the Pharisees the man who had formerly been blind. Now it was a sabbath day when Jesus made the mud and opened his eyes. Then the Pharisees also began to ask him how he had received his sight. He said to them, “He put mud on my eyes. Then I washed, and now I see.” Some of the Pharisees said, “This man is not from God, for he does not observe the sabbath.” But others said, “How can a man who is a sinner perform such signs?” And they were divided. So they said again to the blind man, “What do you say about him? It was your eyes he opened.” He said, “He is a prophet.”

The Jews did not believe that he had been blind and had received his sight until they called the parents of the man who had received his sight and asked them, “Is this your son, who you say was born blind? How then does he now see?” His parents answered, “We know that this is our son, and that he was born blind; but we do not know how it is that now he sees, nor do we know who opened his eyes. Ask him; he is of age. He will speak for himself.” His parents said this because they were afraid of the Jews; for the Jews had already agreed that anyone who confessed Jesus to be the Messiah would be put out of the synagogue. Therefore his parents said, “He is of age; ask him.”

So for the second time they called the man who had been blind, and they said to him, “Give glory to God! We know that this man is a sinner.” He answered, “I do not know whether he is a sinner. One thing I do know, that though I was blind, now I see.” They said to him, “What did he do to you? How did he open your eyes?” He answered them, “I have told you already, and you would not listen. Why do you want to hear it again? Do you also want to become his disciples?” Then they reviled him, saying, “You are his disciple, but we are disciples of Moses. We know that God has spoken to Moses, but as for this man, we do not know where he comes from.” The man answered, “Here is an astonishing thing! You do not know where he comes from, and yet he opened my eyes. We know that God does not listen to sinners, but he does listen to one who worships him and obeys his will. Never since the world began has it been heard that anyone opened the eyes of a person born blind. If this man were not from God, he could do nothing.” They answered him, “You were born entirely in sins, and are you trying to teach us?” And they drove him out.

Jesus heard that they had driven him out, and when he found him, he said, “Do you believe in the Son of Man?” He answered, “And who is he, sir? Tell me, so that I may believe in him.” Jesus said to him, “You have seen him, and the one speaking with you is he.” He said, “Lord, I believe.” And he worshiped him.

Matthew 11:2-15

Hymn to the Mother of God
The Angel cried out to the One full of Grace: O chaste Virgin, rejoice! And again I say, Rejoice! Your Son has risen from the tomb on the third day, and raised the dead. Let all people rejoice! Shine, shine, O new Jerusalem! For the glory of the Lord has risen upon you! Exult now and be glad, O Sion! And you, O chaste Mother of God, take delight in the resurrection of your Son.

Communion Hymn

Receive the Body of Christ;* taste the fountain of immortality.* Praise the Lord from the heavens; praise Him in the highest.* The just man shall be in everlasting remembrance;* of evil hearsay he shall have no fear.* Alleluia, alleluia,* alleluia.

Instead of Blessed is He Who comes… we sing:

Christ is risen from the dead,* trampling death by death,* and to those in the tombs* giving life.

Instead of We have seen the true light… we sing:

Christ is risen from the dead,* trampling death by death,* and to those in the tombs* giving life.

Instead of May our mouths be filled… we sing three times:

Christ is risen from the dead,* trampling death by death,* and to those in the tombs* giving life.

Instead of Blessed be the name of the Lord… we sing three times:

Christ is risen from the dead,* trampling death by death,* and to those in the tombs* giving life.

At the dismissal, instead of Glory be to the Father and the Son and the Holy Spirit, now and forever and ever. Amen. we chant:

Christ is risen from the dead, trampling death by death,* and to those in the tombs giving life.

After the final Amen, the Troparion Christ is risen is sung as at the beginning of the Liturgy, but with the addition:

And to us He has granted life eternal;* we bow down before His resurrection on the third day.


 

6-а Неділя Пасхи.
 Неділя Сліпородженого. Св. і славн. мц. Ірини
Прп. Никифора, ігум. монастиря Мидікійського; Глас 5. Єв. 8.
05 травня

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

  1. Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

(г. 5): Чесним твоїм хрестом, Христе,* ти диявола посоромив* і воскресінням твоїм жало гріха присмирив,* і спас ти нас від брам смерти.* Славимо тебе, Єдинородний.

Стих: Мене́ обсту́плять пра́ведники,* бо Ти добро́ мені́ вчи́ниш.

Того, що дає воскресіння людському родові,* ведено на жертву, немов ягнятко.* Його настрахались адські володільці і відчинилися брами плачу,* бо ввійшов Цар слави − Христос, кажучи в’язням: Виходьте!* – а тим, що в темноті: З’явіться!

Стих: З глиби́н взива́ю до Те́бе, Го́споди,* Го́споди, почу́й мій го́лос.

Велике чудо! Творець невидимого* постраждав видимо з-за свого людинолюбства,* і воскрес як безсмертний.* Тож прийдіть, племена народів, і поклоніться йому,* бо його милосердям ми визволились з омани* і навчились величати єдиного Бога в трьох особах.

Стих: Неха́й бу́дуть Твої́ ву́ха ува́жні,* до го́лосу бла́гання мого́.

(г. 2): Сліпонароджений, роздумуючи, мовив до себе:* Невже заради батьківських гріхів родивсь я без очей?* А чи, може, за невірство поган* – їм на знак – я такий народився?* Не насмілююся спитати: Коли ніч, а коли день?* Мої ноги вже не можуть терпіти спотикання об каміння.* Не бачив я сонячного світла, ані образу мого Творця,* тож молюся до тебе, Христе Боже:* Зглянься наді мною і помилуй мене!

Стих: Коли́ Ти, Го́споди, зважа́тимеш на беззако́ння, то хто всто́їться, Го́споди.* Та в Те́бе є проще́ння.

Вийшовши з храму, Ісус стрінув чоловіка, сліпого від народження,* і, змилосердившись, поклав грязь на його очі та й сказав йому:* Іди та вмийся в Силоамі!* І він умився та й прозрів, віддаючи Богові славу.* Сусіди ж питали його:* Хто відкрив твої зіниці,* що їх не міг ніхто з видючих злікувати?* Він же, кликнувши, каже:* Чоловік, званий Ісус, сказав мені:* Умийся в Силоамі! – і я прозрів.* Він справді той, про кого сказав Мойсей у Законі як про Христа Месію.* Він – Спас душ наших.

Стих: За́для І́мени Твого́ наді́юсь на Те́бе, Го́споди, наді́ється душа́ моя́ на сло́во Твоє́;* наді́ється душа́ моя́ на Го́спода.

(г. 4): Сліпий, якому все життя було немов ніч,* закликав до тебе:* Господи, Сину Давидів, Спасе наш!* Відкрий мені зіниці,* щоб і я з усіма оспівував твою силу.

Стих: Від ра́нньої сторо́жі до но́чі від ра́нньої сторо́жі* неха́й упова́є Ізра́їль на Го́спода.

(г. 8, подібний: О, преславне чудо): Блаже́нний Йоа́не Предте́че,* по́над со́нячне промі́ння зася́яла глава́ твоя́,* ви́ринувши із землі́,* і ві́рних просвіти́ла.* Її́ як боже́ственний скарб ма́ючи,* го́йну благода́ть черпа́ємо,* освя́чуючи і ду́ші, і тіла́, і по́мисли,* і торжеству́ючи,* тебе́ ублажа́ємо.

Стих: Бо в Го́спода ми́лість і відку́плення вели́ке в Ньо́го;* Він ви́зволить Ізра́їля від усьо́го беззако́ння його́.

Блаже́нний Йоа́не Предте́че,* по́над со́нячне промі́ння зася́яла глава́ твоя́,* ви́ринувши із землі́,* і ві́рних просвіти́ла.* Її́ як боже́ственний скарб ма́ючи,* го́йну благода́ть черпа́ємо,* освя́чуючи і ду́ші, і тіла́, і по́мисли,* і торжеству́ючи,* тебе́ ублажа́ємо.

Стих: Хвалі́те Го́спода всі наро́ди!* Прославля́йте Його́ всі лю́ди!

Благода́ть невиче́рпну вито́чуючи,* свяще́нна глава́ твоя́,* блаже́нний Предте́че,* святи́телеві богому́дрому, не ві́даючому явля́ється;* а він, поспіша́ючи з ві́рою і благода́ттю,* я́вно влашто́вує її́ зна́йдення,* освя́чуючись із лю́дом богому́дрим і царе́м,* ві́ру правосла́вну* га́ряче утве́рджуючи.

Стих: Вели́ке бо до нас Його́ милосе́рдя,* і ві́рність Го́спода пові́ки.

Тре́тє святку́ємо явлі́ння* твоє́ї свяще́нної глави́,* яка́ була́ відсі́чена, сла́вний, за боже́ственну ре́вність* і Тро́йцею ві́нчана.* І зна́йденням її́ раді́ють а́нгелів чи́ни,* му́чеників ста́ни,* боже́ственні апо́столи і про-ро́ки всі.* З ни́ми і нас завжди́ помина́й,* Госпо́дній Предте́че.

Слава (г. 5): Ідучи дорогою,* ти, Господи, стрінув сліпонародженого чоловіка.* Учні ж, здивовані, питали тебе, кажучи:* Учителю, хто згрішив: він, чи батьки його, що сліпим народився?* А ти, Спасе мій, відповів їм:* Ні він не згрішив, ні батьки його,* але щоб виявились на ньому діла Божі.* Мені ж треба вчиняти діла того, хто послав мене,* – діла, яких ніхто інший вчинити не може.* Сказавши це, ти плюнув на землю* і, замісивши грязь, помазав його очі, кажучи йому:* Іди та вмийся в Силоамській купелі.* Він же, умившись, виздоровів і кликнув до тебе:* Вірую, Господи! – і поклонився тобі.* Тому й ми кличемо: Помилуй нас!

І нині (догмат, г. 5): Коли́сь-то, в Черво́нім мо́рі,* запи́сано о́браз непоро́чної Вседі́ви.* Там Мойсе́й – діли́тель води́,* а тут Гавриї́л – служи́тель чу́да.* Тоді́ Ізра́їль ішо́в глиби́нами, немо́в по су́ші,* ни́ні ж Ді́ва Христа́ зроди́ла безсіме́нно;* мо́ре по перехо́ді Ізра́їля лиши́лось непрохідне́,* а Непоро́чна пі́сля наро́дження Еммануї́ла зоста́лась нетлі́нною.* Бо́же ві́чний і предві́чний, що поя́вився люди́ною, − поми́луй нас!

Читання

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги пророка Ісаї читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Так говорить Господь: Утіште, утіште народ мій, каже ваш Бог. Промовляйте Єрусалимові до серця і вістіть йому, що скінчилась його служба, спокутувано його несправедливість, бо він прийняв з руки Господньої удвоє за всі його злочини! Голос чути: − Стеліть Господеві дорогу в пустині, рівняйте в степу шлях нашому Богові! Зійди на гору, на високу, ти, що несеш Сіонові веселі вісті! Підніми сильно голос, ти, що несеш Єрусалимові веселі вісті! Підніми голос, не бійся! Скажи містам Юдеї: «Ось Бог ваш!» Злиденні та вбогі шукають води, та її немає. Язик у них від спраги висихає. Я, Господь, їх вислухаю, я, Бог Ізраїля, їх не покину. На лисих горах я відкрию ріки, серед долин – джерела. Я зроблю озером пустиню, а суху землю – водяними ручаями. Розлийте, небеса, згори росою правду, і нехай хмари дощем її виллють! Нехай відчиниться земля і дасть спасіння, і нехай виростить разом справедливість. Голосом радісним сповістіть, щоб почули це кінці землі! Проповідуйте, що Господь визволив слугу свого Якова. А коли мучитиме їх спрага в пустині, він виточить їм із каменя воду. (Іс. 40, 1-3, 9; 41, 17-18)

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги пророка Малахії читання

Диякон: Будьмо уважні.

Так говорить Господь Вседержитель: «Оце я посилаю ангела мого, і він приготує дорогу передо мною, і Господь, що ви його шукаєте, прийде негайно у храм свій. Ангел союзу, що ви його бажаєте, ось він іде, – говорить Господь сил. Хто витримає день його приходу? І хто встоїться, коли він з’явиться? Та ж він, немов вогонь ливарний, неначе луг шаповалів. Засяде, як той, що топить і прочищує срібло. Очистить синів Леві і переллє їх, як золото й срібло, і вони будуть тими, що приносять Господеві жертву справедливо. І тоді Господеві буде любий принос Юди та Єрусалиму, як за днів давніх, за років колишніх. Я прийду до вас близько, щоб суд судити, і буду скорим свідком: проти чарівників, перелюбників, кривоприсяжників та проти тих, що утискають наймита з його заробітком, удову та сироту, і що чужинця позбавляють права і мене не бояться, – говорить Господь сил. Тому, що я, Господь, не міняюсь, – ви, сини Якова, не вигублені. З часу батьків ваших ви від моїх заповідей відступили і їх не пильнували. Поверніться ж до мене, і я до вас повернуся, − говорить Господь сил. А ви питаєте: Як нам повернутись? Усі народи щасливими вас будуть називати, бо будете країною втіхи, – говорить Господь сил. Згадайте про закон Мойсея, слуги мого, що я був наказав йому на Хориві для всього Ізраїля, про заповіді та про постанови. Ось я пошлю вам Іллю пророка перед приходом дня Господнього, великого і страшного. І він наверне серце батьків до дітей і серце дітей до батьків, щоб я, прийшовши, не побив землі прокляттям» (Мал. 3, 1-7, 12, 22-24)

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги Мудрості читання

Диякон: Будьмо уважні.

Праведник, хоч і вмре передчасно, знайде спокій. Він і після смерти докорятиме живучим безбожникам. Бо вони кінець мудрого бачать, але не розуміють, що Господь вирішив про нього і навіщо його забезпечив. Бачать і легковажать, але Господь з них сміятиметься. Він стрімголов кине їх, онімілих, стрясе їх аж до самих основ, і вони будуть знищені до останку; будуть у болях, і пам’ять про них загине. В день обрахунку гріхів їхніх, вони прийдуть тремтівши, і беззаконня їхні проти них повстануть, і обвинуватять їх. Тоді праведник виступить з великою сміливістю перед тими, що його гнобили та його труди ні за що мали. Вони його побачивши, збентежаться страхом жахливим і здивуються з несподіваного спасіння. Вони, каявшися, скажуть один до одного і, стогнавши в тривозі духу, промовлять: «Це той, кого ми колись на кпини брали і на предмет глузування. Які з нас дурні! Життя його вважали ми за божевілля, а смерть його – безчестям. Як же то його зараховано до синів Божих і частка його між святими? Отож, ми збилися з правдивої дороги і світло справедливости нам не світило, і сонце для нас не сходило! Ми наситилися стежками беззаконня й погибелі, проходили через пустині непрохідні, Господньої ж дороги – ми не пізнали». (Муд. 4, 7, 16 – 5, 7)

 

Стихири на стиховні

(г. 5): Тебе, Спаса Христа, що тіло прийняв і не розлучився від небес,* голосами й піснями величаємо.* Бо хрест і смерть ти прийняв за рід наш як людинолюбний Господь* і, скинувши адські ворота, третього дня воскрес ти,* спасаючи душі наші.

Тоді стихири Пасхи:

Стих: Хай воскресне Бог,* і розбіжаться вороги його.

(г. 5): Пасха священна нам сьогодні з’явилась:* Пасха нова, святая;* Пасха таємна* Пасха преславна;* Пасха – Христос визволитель;* Пасха непорочна;* Пасха велика;* Пасха вірних;* Пасха, що райські двері нам відчиняє;* Пасха, що освячує всіх вірних.

Стих: Як щезає дим,* хай вони щезнуть.

Прийдіте після видіння, жінки благовісниці,* і скажіть Сіонові:* Прийми від нас радісну новину* про Воскресіння Христове!* Веселися, торжествуй* і радуйся, Єрусалиме,* побачивши Царя Христа,* що немов жених із гробу виходить.

Стих: Так нехай погибнуть грішники від лиця Божого,* а праведники хай звеселяться.

Мироносиці жінки,* рано-вранці прийшовши* до гробу Життєдавця,* знайшли ангела* що сидів на камені,* а він, провістивши їм, так мовив:* Чому шукаєте Живого між померлими?* Чому оплакуєте у тлінні Нетлінного?* Ідіть, і проповідуйте його учням!

Стих: Це день, що його створив Господь,* тож радіймо і веселімся в нім.

Пасха красна,* Пасха Господня;* Пасха* Пасха преславная нам засіяла;* Пасха! Радісно одні одних обнімімо!* О Пасхо, визволення від скорбот!* Нині бо з гробу,* наче зо світлиці, засіяв Христос,* жінок же радістю наповнив, мовивши:* Проповідуйте апостолам.

Слава (г. 2): Як усесвяще́нний ковче́г Боже́ственних за́думів,* що я́сно прови́діла та́їнство Невимо́вного Єства́,* глава́ твоя́, на́че з утро́би матери́нської,* зі схро́нів підзе́мних днесь возсія́ла,* Йоа́не всехва́льний,* і па́хощами спо́внила все під со́нцем,* пролива́ючи ми́ро освя́чення,* і ми́сленно проповідуючи путь покая́ння,* і Спа́сові всіх мо́лячись* за ду́ші на́ші.

І нині (г. 5): Воскресіння день!* Просвітімся торжеством* і одні одних обнімімо* та скажімо: Браття!* І тим, що ненавидять нас* простім все з Воскресінням,* і так усі заспіваймо:

Христо́с воскре́с із ме́ртвих, сме́ртю смерть подола́в, і тим, що в гроба́х, життя́ дарува́в.

 


Тропарі

(г. 5): Собезнача́льне Сло́во Отцю́ і Ду́хові,* від Ді́ви наро́джене на спасі́ння на́ше,* оспіва́ймо, ві́рні, і поклоні́мся,* бо благоволи́в пло́ттю зійти́ на хрест* і смерть перетерпі́ти, і воскреси́ти уме́рлих* сла́вним воскресі́нням Свої́м.

Слава: (г. 4): Як божественний скарб, сокровенний в землі,* Христос відкрив главу твою нам, пророче й предтече.* Отож усі, зійшовшися на її знайдення,* піснями богомовними Спаса оспівуймо.* Він спасає нас від тління, молитвами твоїми.

І нині: (г. 4): Таємни́ця споконві́ку закри́та й а́нгелам незна́на:* че́рез те́бе, Богоро́дице, Бог земля́нам появи́вся,* прийня́вши в незли́тній сполу́ці ті́ло* і ви́терпівши за́для нас доброві́льно хрест;* ним він воскреси́в первоство́реного* і спас від сме́рти ду́ші на́ші.

 

УТРЕНЯ

Священник: Слава святій, одноістотній, животворчій і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Христо́с воскре́с із ме́ртвих, сме́ртю смерть подола́в, і тим, що в гроба́х, життя́ дарува́в.

Наперемінку зі священиками цей тропар співається тричі

Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління (3 р.).

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою (2 р.).

Шестипсалм’я

Псалом 3 (У понеділок)

О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.

Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».

Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.

Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.

Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.

Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.

Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.

У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.

Псалом 37 (У вівторок)

О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.

Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.

Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.

Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.

Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.

Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.

Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.

Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.

О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.

Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.

Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.

І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.

Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.

Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.

На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.

Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.

Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.

Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.

А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.

І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.

Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.

Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.

Псалом 62 (У середу)

Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.

Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.

Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.

Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.

Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.

Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.

Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.

Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.

Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.

Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.

Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.

А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3 р.)

Господи, помилуй. (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Псалом 87 (У четвер)

Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.

Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.

Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.

Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.

Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.

Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.

Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.

Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.

Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.

Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?

Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій − твою вірність?

Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?

Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.

Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?

Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій − і умліваю.

Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.

Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.

Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.

Псалом 102 (У п’ятницю)

Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє − його святе ім’я.

Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.

Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.

Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.

Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.

Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.

Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.

Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.

Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.

Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.

Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.

Як далеко схід від заходу, так віддалив він від нас злочинства наші.

Як батько милосердиться над синами, так милосердиться Господь над тими, що його бояться.

Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.

Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, і мов квітка в полі.

Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.

Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.

І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.

Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.

Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.

Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.

Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!

Псалом 142 (У суботу й неділю)

О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.

І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.

Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.

Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.

Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.

До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.

Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.

Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.

Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.

Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.

Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.

І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Під час рецитування псалмів, священик читає потиху перед св. дверми оці молитви:

Утренні молитви

Велика єктенія

У мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасіння їх Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Благодаримо Тебе, Господи, Боже наш, що підняв нас із постелі нашої і вклав в уста наші слово хвали, щоб поклонятися і призивати ім’я Твоє святе. Ми умоляємо Твоє милосердя, яке Ти завжди виявляв у нашому житті. Пошли поміч свою людям, що стоять перед лицем святої слави Твоєї і дожидають від Тебе багатої милости; і дай нам, що зо страхом і любов’ю завжди Тобі служимо, хвалити несказанну Твою доброту.]

Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Бог Господь… (Пс. 117), глас 5

Бог – Господь, і явився нам; благословен, хто йде в ім’я Господнє.

Стих: Прославляйте Господа, бо він добрий, бо милість його вічна.

Стих: Вони навколо обступили мене, але я ім’ям Господнім переможу їх.

Стих: Я не вмру, а житиму і розказуватиму про діла Господні!

Стих: Камінь, яким знехтували будівничі, став головним на розі. Від Господа це сталось, і дивне воно в очах наших.

Тропарі

(г. 5): Собезнача́льне Сло́во Отцю́ і Ду́хові,* від Ді́ви наро́джене на спасі́ння на́ше,* оспіва́ймо, ві́рні, і поклоні́мся,* бо благоволи́в пло́ттю зійти́ на хрест* і смерть перетерпі́ти, і воскреси́ти уме́рлих* сла́вним воскресі́нням Свої́м. (2 р.)

Слава: (г. 4): Як божестве́нний скарб, сокрове́нний в землі́,* Христо́с відкри́в главу́ твою́ нам, проро́че й предте́че.* Ото́ж усі́, зійшо́вшися на її́ зна́йдення,* пісня́ми богомо́вними Спа́са оспі́вуймо.* Він спаса́є нас від тлі́ння, молитва́ми твої́ми.

І нині: (г. 4): Таємни́ця споконві́ку закри́та й а́нгелам незна́на:* че́рез те́бе, Богоро́дице, Бог земля́нам появи́вся,* прийня́вши в незли́тній сполу́ці ті́ло* і ви́терпівши за́для нас доброві́льно хрест;* ним він воскреси́в первоство́реного* і спас від сме́рти ду́ші на́ші.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Від ночі лине дух наш до Тебе, Боже, бо світлом є повеління Твої. Навчи нас, Боже, правди Твоєї, заповідей Твоїх і виправдань Твоїх. Просвіти наші духовні очі, щоб ми не заснули в гріхах на смерть. Віджени всяку мряку від сердець наших, даруй нам сонце правди і охорони життя наше знаменням і печаттю Святого Твого Духа. Направ стопи наші на шлях мирний, дай нам бачити ранішній день у радості, щоб ми Тобі засилали ранішні молитви.]

Священник: Бо Твоя є влада і Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Перший сідальний

(г. 5): Хрест Господній похвалімо,* святе погребення піснями звеличаймо,* і воскресіння його прославмо,* бо він, як Бог, підніс мертвих з гробів,* полонив смерти владу й диявольську силу,* а тим, що в аді, засяяло світло.

Слава і нині: Дивне чудо зачаття й невимовний образ родин* у тобі ми пізнали, чиста Вседіво. Воно дивує наш розум і тривожить думку;* слава ж твоя, Богородице, всім наявна,* на спасіння душ наших.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Боже й Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти підніс нас з постелі нашої і зібрав на годину молитви. Дай нам ласку відкрити уста наші і прийми наші подяки, що в наших силах, і навчи нас установ твоїх. Бо молитися як слід не вміємо, якщо ти, Господи, святим твоїм Духом не навчиш нас. Тому молимося тобі: Даруй і прости, якщо ми згрішили аж дотеперішньої години словом або ділом, або думкою, добровільно або недобровільно. Бо коли на провини будеш дивитися, Господи, Господи, то хто встоїться, бо в тебе є прощення. Ти один святий, допоміжник сильний, захисник життя нашого, і тебе ми завжди оспівуватимемо.]

Священник: Бо Ти благий і людинолюбний Бог – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Другий сідальний

(г. 5): Господи, тебе, що смерть умертвив, названо мертвим;* ти, що поклався до гробу, випорожнив гроби.* Наверху воїни сторожили гріб,* а внизу ти воскресив померлих від віку.* Всесильний і недосяжний Господи, − слава тобі!

Слава і нині: Радуйся, свята горо і богопрохідна!* Радуйся, духовна і неопалима купино!* Радуйся, єдиний світові до Бога мосте,* що переправляєш мертвих до вічного життя!* Радуйся, Вседіво, що не спізнавши мужа,* породила спасіння душ наших.

Полієлей

Хваліте ім’я Господнє, хваліте, слуги Господні. Алилуя (3 р.).

Ви, що стоїте у храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого. Алилуя (3 р.).

Господи, ім’я твоє повіки, і пам’ять твоя, о Господи, від роду й до роду. Алилуя (3 р.).

Благословенний Господь із Сіону, що перебуває в Єрусалимі. Алилуя (3 р.).

Хваліте Господа, бо він добрий, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Розстелив землю над водами, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

І визволив від наших гнобителів, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Прославляйте Бога небесного, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Величання

Величаємо тебе, Христителю Спасів, Іване,* і спогадуємо твоєї святої* голови усікновення.

Стих: Ось я полинув далеко й осівся в пустині.

Стих: Правди твоєї не заховав я в моїм серці.

Стих: Я розповів про твою вірність і твоє спасіння.

Ангельський хор

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Ангельський хор здивувався,* бачивши до мертвих зарахованим тебе, Спасе,* що силу смерти знищив, і з собою Адама підняв* та з аду всіх визволив.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Нащо миро* зі сльозами, Учениці, жалібно змішуєте?* – запитав світлоносний ангел при гробі мироносиць.* Гляньте на гріб і зрозумійте,* що воскрес Спаситель з гробу.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Рано на світанку* мироносиці поспішали до гробу твого, плачучи,* але з’явився їм ангел і прорік:* Пора голосіння минула, не плачте;* про воскресіння ж звістіть апостолам!

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Мироносиці – жінки,* що з миром прийшли до гробу твого, Спасе, ридали.* Ангел же їм сказав, мовивши:* Чому між мертвими живого шукаєте?* Він бо, як Бог, воскрес із гробу.

Слава: Поклонімось Отцю,* і його Сину, і Святому Духові,* Святій Тройці* в одній сутності,* з серафимами взиваючи:* Свят, свят, свят єси, Господи.

І нині: Життєдавця породивши, ти, Діво,* Адама з гріха визволила,* Єві радість замість смутку подала,* а відпалих від життя повернув до нього той,* що з тебе тіло прийняв – Бог і чоловік.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Від ночі лине дух наш до тебе, Боже, бо світлом є повеління твої на землі. Навчи нас у страсі твоєму виконувати правду й добро, бо тебе славимо як правдивого Бога нашого. Прихили вухо своє і вислухай нас, і пом’яни, Господи, тих, що є та що моляться з нами, всіх по імені, і спаси їх силою твоєю. Благослови людей твоїх і освяти спадкоємство твоє: мир світові твоєму даруй, церквам твоїм, священикам, владі, і всім людям.]

Священник: Бо благословилося і прославилося ім’я Твоє Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Іпакой, глас 5

Мироносиці, видінням ангельським в душі здивовані* і божественним воскресінням просвічені,* благовістили апостолам:* Проповідуйте між народами воскресіння Господа,* який помагає нам чудесами і подає велику милість.

(г. 5, подібний: Співбезначальне Слово): Прославмо, вірні, посередника між Законом і Благодаттю!* Бо він нам покаяння проповідував,* і відважно та явно докоривши Іродові,* голову свою віддав на усікновення.* Тож нині, перебуваючи з ангелами,* молиться Христу, щоб ми спаслися.

(г. 5, подібний: Співбезначальне Слово): Вшануймо піснями пророка, що появився нам з неплідного лона* і засяяв промінним світильником для вселенної* − Христового Христителя та переможного мученика, Івана Предтечу,* який молиться Господеві, щоб він помилував душі наші.

(г. 8): Предтеча, христитель і посланець Спасителя нашого,* докоривши Іродові за беззаконня Іродіяди,* вмирає, віддавши голову на усікновення,* щоб і тим, що перебували в аді, з вірою благовістити,* що туди прийде Господь і полонить смерть.

Степенна пісня, глас 5

Антифон 1:

У скорботі моїй з Давидом кличу до тебе, Спасе мій:* Визволь душу мою від язика облудного.

Блаженне життя пустинників,* окрилюваних божественною насолодою.

Слава і нині: Святим Духом утримується все видиме і невидиме;* бо він самовладний і дійсно один із Тройці.

Антифон 2:

До вишніх піднесися, душе; гряди туди, звідки поміч приходить.

Правиця Твоя, Христе, нехай і до мене доторкнеться і від усякої спокуси охоронить.

Слава і нині: Богословствуючи, промовмо до Святого Духа: Ти єси Бог, життя, любов, світло, розум; Ти благість, Ти царюєш повік.

Антифон 3:

Коли сказали мені: підемо до дому Господнього, звеселився дух мій, зраділо серце.

У домі Давидовім дивне діється, там вогонь усякий розум соромітний спалює.

Слава і нині: Святому Духові належить життєдавча сила, Ним, разом з Отцем і Словом, усе живе одушевляється.

Євангеліє

Будьмо уважні.

Священник: Мир всім.

Премудрість. Будьмо уважні.

Прокімен, глас 5

Псалом 9

Воскресни, Господи Боже мій, нехай піднесеться рука твоя, бо ти царюєш повіки.

Стих: Хвалитиму тебе, Господи, всім серцем моїм, розповім про всі твої чудеса.

Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

[Скарбнице благ, джерело невисихаюче, Отче святий, чудотворче всесильний і вседержителю! Усі Тобі поклоняємося і Тобі молимося та Твої милості і Твої ласки призиваємо на поміч і на заступництво нашій смиренності. Пом’яни, Господи, слуг Твоїх, прийми від усіх нас ранішні моління, як кадило перед Тобою; ні одного з нас не вчини нездатним, але всіх нас зберігай ласками Твоїми. Пом’яни, Господи, тих, що чувають і співають на славу Твою і єдинородного Твого Сина і Бога нашого, і Святого Твого Духа. Будь їм помічником і заступником; прийми їх молитви на наднебесний і духовний Твій жертовник.]

Священник: Бо Ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Вірні на глас прокімена: Всяке дихання, нехай хвалить Господа.

Стих: Хваліте Бога у святині його.

Стих: Хваліте його у твердині сили його.

І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молім.

Вірні: Господи, помилуй (3 р.).

Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.

Священник: Мир всім!

Вірні: І духові твоєму.

Священник: Від Йоана святого Євангелія читання.

Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Будьмо уважні.

Священник сам читає Євангеліє.

У той час Марія стояла назовні при гробі і плакала. І плачучи, вона нахилилась до гробу, і бачить двох ангелів у білій одежі, що сиділи – один у головах, другий у ногах, де лежало тіло Ісуса. І кажуть вони їй: Жінко, чого плачеш? Вона їм каже: – Узяли мого Господа, і не знаю, де його поклали. Сказавши це, обернулась і бачить – стоїть Ісус. Та вона не знала, що то Ісус. Він їй каже: – Жінко, чого плачеш, кого шукаєш? Вона, думаючи, що це садівник, каже йому: – Пане, як ти взяв його, скажи мені, де ти його поклав, і я його візьму. Мовить до неї Ісус: – Маріє! Вона, обернувшись, каже до нього по-єврейському: – Раввуні! що у перекладі означає Учителю. Ісус їй каже: – Не затримуй мене, бо я ще не зійшов до Отця мого, але йди до моїх братів і скажи їм: Я йду до Отця мого й Отця вашого, до Бога мого й Бога вашого. І пішла Марія Магдалина, щоб звістити учням, що вона бачила Господа і що він те сказав їй. (Йо. зач. 64; 20, 11-18)

Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Воскресіння Христове

(г. 6): Воскресіння Христове бачивши,* поклонімось святому Господу Ісусові,* єдиному безгрішному.* Хресту твоєму поклоняємось, Христе,* і святе воскресіння твоє величаємо і славимо,* бо ти – Бог наш,* крім тебе іншого не знаємо,* ім’я твоє призиваємо.* Прийдіть, усі вірні,* поклонімось святому Христовому воскресінню,* це бо прийшла через хрест радість усьому світові.* Завжди благословляючи Господа,* славимо воскресіння його,* бо, розп’яття перетерпівши,* він смертю смерть переміг. (3 р.)

Псалом 50

Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.

Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.

Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;

То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.

Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.

Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.

Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.

Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.

Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.

Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.

Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.

Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.

Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.

Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.

Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.

Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.

Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.

Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.

Після 50-го псалма співаємо:

Слава (г. 6): Молитвами святих апостолів,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.

І нині: Ради молитов пречистої Богородиці,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.

Стих: Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Воскрес Ісус із гробу,* як провістив,* подав нам життя вічне* і милість велику.

Єктенія

Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животворя́щого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотних, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, якóго трéтього віднáйдення чéсноï голови пáм’ять сьогóдні свíтло святкуємо, і святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і блаженного священномученика Миколи Цегельського, пресвітера, і всіх Святи́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.

Вірні: Господи, помилуй (12 р.).

[Господи, Боже наш! Ти за покаяння дарував людям відпущення, нам же, як образ пізнання і визнання гріхів, показав покаяння і прощення пророка Давида. Тож, Владико, помилуй з великої милости твоєї нас, що в чимало великих гріхів впали, і по багатстві ласк твоїх очисти беззаконня наші, бо перед тобою згрішили ми, Господи, що невідомі й таємні речі серця людського знаєш, і єдиний ти маєш владу прощати гріхи. Серце ж чисте вчини в нас і Духом владичним утверди нас, і радість спасіння твого яви нам. Не відкинь нас від лиця твого, але дозволь, як Добрий і Людинолюбець, аж до останнього нашого віддиху появляти тобі жертву справедливости й приноси на святих твоїх жертовниках]

Священник: Благодаттю, і щедротами, і людинолюб’ям єдинородного Сина Твого, з яким Ти благословенний, із пресвятим, і благим, і животворчим твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Канон

(Якщо скорочується Канон, перейди до Пісня Богородиці).ПІСНЯ 1 Ірмос: Землю, на якій ніколи не сяяло сонце, безодню, якої ніколи не бачила оголеною широта небесна, Ізраїль пройшов, як по суші, Господи; і вивів Ти на гору святині Твоєї його, що хвалив і співав пісню перемоги.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Ти, Спасе, прийнявши добровільно розп’яття плоттю, подаєш благословення і життя світові, Владико єдиний всеблагословенний і Творець усього. Тому благословляємо, оспівуємо і славимо Тебе, співаючи пісню перемоги.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

В рові глибокому поклав Тебе мертвого, Христе, благообразний Йосиф, і привалив до дверей гробу камінь, Довготерпеливий. Але Ти воскрес зі славою, і воскресив із Собою світ, що співає пісню перемоги.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Чому ви приносите миро зі сльозами, – говорить чесним жонам ангел, що явився? Христос воскрес, ідіть і скажіть боговидцям – ученикам, що плачуть і ридають, щоб вони раділи й веселились.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Чуда преславні звершуючи, Визволитель зцілив і сліпого від народження, сумішшю помазав і сказав: іди й умийся в Силоамі, щоб ти пізнав у Мені Бога, який ходить по землі у плоті, заради милосердя щедрот.

Слава І нині: В утробу Твою неневісну, Чиста, вселився Господь, заради милосердя, бажаючи спасти зітліле через ворожі підступи. Його благай спасти град Твій від усякого полону і нашестя ворогів.

Пісня З Ірмос: Схвильоване серце моє, Господи, хвилями житейськими утверди і до пристановища тихого приведи, як Бог.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Ти утвердив схвильоване серце моє, землю ж усю похитнув, Довготерпеливий, чесним розп’яттям Твоїм, яке перетерпів Ти плоттю.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Благообразний Йосиф поклав Тебе, щедрий, у новім гробі, Ти ж воскрес із мертвих на третій день, новостворивши нас.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Чого, як мертвого, шукаєте Господа? Він воскрес, як сказав, – ангел жонам промовляв, сяючи божественним виглядом.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Ти, Всещедрий, зцілив колись сліпого від народження, який приступив до Тебе, прославляючи провидіння Твоє і чудеса.

Слава І нині: 3 утроби дівочої Ти народила втіленого Бога, Йому ж молися, Всесвята Владичице, щоб змилосердився над нами.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Господи, Боже наш, що сонну неміч забрав від нас і покликав нас візванням святим, щоб і вночі підносити руки наші і прославляти Тебе за справедливі Твої присуди. Прийми благання наші, моління, визнавання, нічні служби і даруй нам, Боже, віру бездоганну, надію впевнену, любов нелицемірну. Благослови наші входи й виходи, вчинки, слова, діла й думки; і дай нам дочекатися початку дня, нам, що хвалять й оспівують, і благословлять добрість Твоєї несказанної сили]

Священник: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Кондак (г. 8): Хоч і у гріб зійшо́в Ти, Безсме́ртний,* та а́дову зруйнува́в Ти си́лу,* і воскре́с єси́ як перемо́жець, Хри́сте Бо́же,* жінка́м-мироно́сицям звісти́вши: Ра́дуйтеся,* і Твої́м Апо́столам* мир дару́єш,* па́дшим подає́ш воскресі́ння.

Ікос: Тебе – Сонце, що поперед сонця зайшло колись у гріб,* рано-вранці, як дня шукали жінки мироносиці* й одна до одної кликали:* О другині, прийдіте,* пахощами намастимо тіло живоносне і поховане,* що лежить у гробі,* – тіло того, що воскресив упалого Адама!* Ідім, поспішімся, як мудреці,* і принесім миро в дарі* обвитому не пеленами, а плащаницею,* і заплачмо та закличмо:* О Владико, устань! Впалим подаєш воскресіння.

Пісня 4 Ірмос: Почув, Господи, голос Твій, і убоявся, зрозумів провидіння Твоє, і прославив Тебе, єдиний Людинолюбче.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

За мене, померлого через дерево, Ти був принесений у жертву, Спасе мій, і, будучи життям, оживив, заради великої милости, тому прославляю Тебе, Слове.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Ученикам, що преславно були зібрані, Ти сказав: ідіть, проповідуйте всюди Моє воскресіння.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Утверджуючи віру у Твоє із гробу воскресіння, Ти багато днів являвся тим, які любили Тебе, Христе, приносячи їм радість.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Повернувши очі сліпому від народження, Ти сказав: іди, умийся і бачитимеш, славлячи Моє Божество.

Слава І нині: Різдво Твоє, Чиста, надприродне, прославляємо, Тебе вірно ублажаючи, Пренепорочна, як Матір усіх Бога.

Пісня 5 Ірмос: Окаянну мою душу, що бореться вночі з пітьмою пристрастей, попередивши, ущедри і засвіти сонце розуму, зірку світлого дня в мені, щоб відділяти ніч від світла.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Піднявся Ти на древо, Милосердний, і підняв з Собою всіх людей, борителя змія Ти умертвив, і оживив творіння рук Твоїх як єдиний Бог усіх.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Поклали Тебе добровільно у гробі, Царю безсмертний, і все царство аду Ти спустошив, мертвих Твоїм воскресінням воздвиг.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Люди беззаконні убили Тебе, Слове, що великі чудеса творив на землі; але Сам, Господи, будучи єдиним всесильним, як передрік Ти, воскрес із мертвих, Христе.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Ти відкрив очі тому, хто не бачив світла чуттєвого, душевні ж очі просвітив і навчив його славити Тебе, бо пізнав у Тобі Творця, який заради милосердя став людиною.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Як народила Ти, Богоблагодатна Діво Мати чиста, не знавши мужа? Як Ти годуєш Того, Хто годує все творіння? Це знає єдиний всіх Творець і Бог.

Пісня 6 Ірмос: Як пророка від звіра визволив Ти, Господи, так і мене з глибини неприборканих пристрастей визволи, молюся, щоб я полюбив храм Твій святий.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Ти, Владико, розіп’явшись з розбійниками, визволив від лукавих розбійників – душетлінних пристрастей – усіх тих, що оспівують Твоє розп’яття і воскресіння, Людинолюбче Господи.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Поклали Тебе бездиханним мертвим у гробі, Христе; у всіх мертвих вдихаєш Ти життя; воскресши ж, Ти, Господи, спустошив усі гроби, Слове, Божественною Твоєю силою.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Після воскресіння, Христе, говорив Ти друзям: сидіть же в Єрусалимі, поки не зодягнетеся силою з висоти непереможною і відомою допомогою.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Суміш зробивши, Ти помазав очі сліпому від народження і дарував бачити йому, який прославляв Твою невимовну силу; нею ж, Слове, спас Ти світ.

Слава І нині: Велич Твою, Чиста, хто прославить? Бога бо плоттю породила Ти надприродно, світ Тобою визволив Він від всякого гріха, Діво всенепорочна.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Благодаримо Тебе, Господи, Боже спасіння нашого, бо Ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на Тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо Ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялися величному імені Твоєму. Тому молимо Тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати Тобі розумно й молитися безупинно та в страсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христа Твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до Тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і круши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів.]

Священник: Бо Ти цар миру і Спас душ наших – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Кондак, (г. 4): На душе́вних оча́х ослі́плений,* до Те́бе, Хри́сте, прихо́джу, як сліпи́й від наро́дження;* в покая́нні кли́чу до Те́бе:* Ти в те́мряві сві́тло пресві́тле.

Пісня 7 Ірмос: Вогонь погасила юнаків молитва, зрошувальниця піч – проповідниця чудес, не опалила, і не спалила піснеспівців Бога отців наших.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Коли піднесли Тебе на древо, Спасе, погасло сонце, захиталася земля, затремтіло все творіння, і з гробів воскресли мертві.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Коли Ти воскрес із мертвих, Царю, душі, що там спали, воскресли з тобою, славлячи силу Твою, якою смертельні кайдани розірвалися.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Вранці зібрання жінок прийшло миром помазати Тебе; довідавшись же, Господи, що Ти воскрес, раділи разом зі святими учениками; ними ж подай нам очищення від зла.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Сумішшю помазав Ти очі сліпого і повелів йому йти до Силоама, умитися ж і бачити, оспівуючи Тебе, Христе Царю всіх.

Слава І нині: Після Різдва явилася Ти, Діво, чистою, Бога бо народила, Який оновив єство силою Своєю; Пречиста, Його ж моли, щоб спастися всім нам.

Пісня 8 Ірмос: Ангелів хор, людей собор, Царя і Творця всіх, священики, оспівуйте, благословляйте, левіти, люди, прославляйте по всі віки.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Ангельські чини вжахнулися, побачивши Тебе, Всецарю, розіп’ятим на хресті, і творіння все зі страху затремтіло, оспівуючи Твоє людинолюбство.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Ад, побачивши Тебе долу, застогнав і швидко віддав мертвих від віку, що там утримувалися, Христе, оспівуючи Твоє людинолюбство.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Звершивши особливі чудеса, Христе, Ти добровільно був розіп’ятий на хресті, і з мертвими з’єднався Умертвитель аду, і всіх ув’язнених силою Своєю визволив.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Сліпому, який приступив до Тебе, Христе, Ти повернув очі, повелівши йому йти до Силоамської купальні, умитися і бачити, і проповідувати Тебе, Бога, що явився плоттю на спасіння світу.

Благословимо Отця, і Сина, і Святого Духа, Господа: Тройця нероздільна, Єдинице незлитна, Боже всього і Творче всіх, спасай від усяких спокус тих, що оспівують і вірно поклоняються владі Твоїй.

І нині: Діво Пречиста, Богоблагодатна, завжди благай Сина Твого, щоб Він не осоромив мене в день суду, але приєднав мене до обраних овець.

Пісня Богородиці

Після катавасії восьмої пісні диякон бере кадильницю і, ставши перед іконою Богородиці, мовить:

Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.

Нема Величає душа моя Господа…, але зараз після виголошення хор співає:

Приспів: Ангел звістив благодатній: Чистая Діво, радуйся, і знову кажу: Радуйся, Твій Син воскрес на третій день із гробу, і мертвих воскресив. Люди, веселіться.

Ірмос: Світися, світися, новий Єрусалиме, слава бо Господня на тобі засяяла. Радій нині і веселися, Сіоне, а ти, Чистая Богородице, втішайся воскресінням Сина твого.

Пісня 9

Ірмос (г. 5): Ось учинив тобі велике Сильний.* Він появив тебе Дівою чистою і по народженні,* бо ти безсіменно народила твого Творця;* тому тебе величаємо.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

До хресного дерева дав ти себе прибити, Христе Боже,* але ти, Спасе, переміг усі ворожі сили* і знищив первісне прокляття.* Тому ми тебе належно величаємо.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Воскрес ти з мертвих, Життєдавче, як прорік був,* і після воскресіння з’явився святим учням зрячими вчинив сліпих.* З ними і ми тебе навіки величаємо.

Слава і нині: Діво чиста, ти явилася просторішою від небес,* бо помістила у тілі неописаного Бога* і народила Спасіння всіх,* що з безсумнівною вірою тебе величають.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Боже, Боже наш! Ти сотворив розумні й духовні сили Своєю волею. Тебе просимо й Тобі молимося: Прийми наші посильні величання з усіма Твоїми творіннями і збагати щедрими даруваннями Твоєї ласки. Бо перед Тобою згинається всяке коліно: на небі, на землі й під землею, і все, що живе, і все створіння оспівує неосяжну Твою славу, бо Ти Бог правдивий і вельми милостивий.]

Священник: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

«Свят Господь Бог наш» на глас прокімена.

Свят Господь Бог наш.

Стих: Возносіте Господа Бога нашого.

Стих: І поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо святе воно.

Світильний

Плоттю заснувши, як мертвий, Царю і Господи,* на третій день воскрес ти,* Адама підняв із тління і подолав смерть.* Пасхо нетління, світу спасіння.

Похвальними піснями прославляємо найбільш славного між пророками* і перед і апостолами вибраного Предтечу благодаті,* бо він дав собі стяти голову за те,* що охороняв закон Господній.

Слава: Господи, просвіти засліплені темрявою гріха мої душевні очі,* даючи мені, Щедрий, смирення,* і обмий мене сльозами покаяння.

І нині: Спас наш, ідучи мимо, стрінув сліпого з народження* і, плюнувши на землю, споготував глей,* помазав йому очі й послав до Силоаму обмитися.* Коли він обмився,* прийшов і побачив світло твоє, Христе мій.

Псалом 148

Два перших стихи хвалитних на глас 5:

Усе, що живе, нехай хвалить Господа.* Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.

Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.

Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.

Поставив їх на віки віків* і дав закон, що не перейде.

Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;

Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;

Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;

Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;

Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;

Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.

Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.

Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.

Псалом 149

Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.

Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.

Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.

Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.

Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.

Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.

Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.

Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.

Стихири

Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.

(г. 5): Господи, із запечатаного нечестивцями гробу* ти вийшов так, як і народився з Богородиці.* Твої безтілесні ангели не зрозуміли, як ти воплотився;* і воїни, що тебе сторожили, не чули, коли ти воскрес,* бо це й те було закрите для тих, що досліджують.* Але тим, що вірою поклоняються таїнству, явились чудеса;* тож і нам, що його прославляємо,* подай радість і велику милість.

Псалом 150

Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.

Віків засуви розбив ти, Господи,* і розірвав окови.* Ти воскрес із гробу і залишив твої похоронні полотна на свідчення* справжнього твого триденного погребення,* та й випередив апостолів у Галилеї,* хоч стерегли тебе в печері.* Велика твоя милість, недосяжний Спасе,* помилуй і спаси нас.

Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.

Господи, жінки прибігли до гробу,* щоб побачити тебе, Христа, що за нас постраждав,* та, прийшовши, знайшли ангела,* що сидів на камені, який з остраху відкотився.* Ангел же кликнув до них, кажучи: Воскрес Господь!* Скажіть учням, що він устав із мертвих* і спасає душі наші.

Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.

Господи, як вийшов ти з запечатаного гробу,* так і ввійшов ти через зачинені двері до твоїх учнів,* показуючи їм тілесні страждання,* що їх ти прийнявся, довготерпеливий Спасе.* Як син Давида, ти витерпів рани,* як Божий Син, ти визволив світ.* Тож велика твоя милість, неосяжний Спасе!* Помилуй і спаси нас.

Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.

(г. 8, подібний: О, преславне чудо): О, преславне чудо!* Святу голову, яку вшановують ангели,* мерзенна блудниця принесла матері перелюбниці,* якій Іван докоряв* за беззаконне життя.* О, незбагненне твоє довготерпіння,* Христе Людинолюбче,* заради якого спаси душі наші,* єдиний Добросердий.

О диво, понад усяке розуміння!* Печать пророків і земний ангел стає нагородою за мерзенний танок,* а богословський голос випереджає Христа як його провісник тим, що були в аді.* О, невимовні твої задуми, Владико!* Заради цього, спаси, Христе, душі наші, єдиний Добросердий.

Стих: Праведник квітнутиме, немов пальма;* він виженеться вгору, мов кедр ливанський.

Яке ж твердосердя Іродове!* Зневаживши Бога переступами закону,* він облудно лицемірить,* що мусить додержувати клятву* і, з удаваним смутком,* до перелюбу додає убивство.* О, незбагненне твоє милосердя, Христе Людинолюбче,* заради якого, спаси душі наші,* єдиний Добросердий.

Стих: Радіє праведник у Господі і на нього уповає.

О, преславне чудо!* Святу голову, яку вшановують ангели,* мерзенна блудниця принесла матері перелюбниці,* якій Іван докоряв* за беззаконне життя.* О, незбагненне твоє довготерпіння,* Христе Людинолюбче,* заради якого спаси душі наші,* єдиний Добросердий.

Слава (г. 8): Хто вискаже твою силу, Христе?* Або хто зрахує безліч твоїх чудес?* Бо як з любови появився ти в двох природах,* так і недужим подавав ти подвійне видужання;* ти сліпому під народження відкрив* не лині тілесні, але й душевні очі.* Тому він визнав тебе утаєним Богом,* що всім дає велику милість.

І нині: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.

Велике славослов’я

[Хвалимо, співаємо, благословимо і благодаримо Тебе, Боже батьків наших, бо Ти забрав тінь нічну і явив нам знову світло денне. Молимо Твою добрість: Милостивий будь для нас грішних і прийми молитву нашу задля великої Твоєї ласкавости, бо ми прибігаємо до Тебе, милостивого і всемогутнього Бога. Ти, що засвітив у серцях наших правдиве сонце справедливости Твоєї! Просвіти розум наш і почування всі зберігай, щоб, як у день, ходили ми пристойно шляхом заповідей Твоїх і дійшли до життя вічного, і стали гідними насолоджуватися недоступним Твоїм світлом. Бо в Тебе є джерело життя, Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.]

Священник: Слава Тобі, що Світло нам показав!

Вірні: Слава во вишніх Богу,* і на землі мир,* в людях благовоління.

Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.

Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.

Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріх світу, помилуй нас.

Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.

Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.

Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.

Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки віків.

Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.

Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.

Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.

Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.

Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.

Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.

Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою.

Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.

Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.

Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас. (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Святий Безсмертний, помилуй нас.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас.

Тропар

Сьогодні спасіння світу сталось;* прославмо Воскреслого із гробу* і Начальника життя нашого;* бо здолавши смертю смерть,* перемогу він дав нам і велику милість.

Єктенія усильного благання

Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, за тих, що служать і послужили у святім храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів і сестер наших.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Прохальна єктенія

Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Господи, помилуй.

Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Прощення й відпущення гріхів, і прогрішень наших у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Доброго й пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Владико, Боже святий і неосяжний, що казав із темряви світлові засіяти, що заспокоїв нас у нічному сні й підвів до величання і моління твоєї доброти! Ти, що даєш себе умолити задля свого милосердя, прийми і нині нас, що поклоняємося тобі й по силі благодаримо Тебе; і даруй нам те, чого просимо задля спасіння. Вчини нас синами світла і дня та спадкоємцями вічних твоїх дібр. Пом’яни, Господи, за багатством ласк твоїх усіх людей, що є і моляться з нами, і всю братію нашу на землі й на морі, і на всякому місці володіння твого, що потребують твоєї любови й помочі. Усім вияви велику твою милість, щоб спасенні, як душею так і тілом, завжди перебували й відважно славили чудне й благословенне ім’я твоє.]

Священик: Бо Ти – Бог милости, ласк і людинолюбности, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Священник: Мир всім.

Вірні: І духові твоєму.

Голови ваші перед Господом схиліть.

Вірні: Тобі, Господи.

Священник читає молитву: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як благий і людинолюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:

Священник: Бо до Тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь.

Великий відпуст

Премудрість.

Вірні: Благослови.

Священник: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амі́нь. Утверди, Боже, святу православну віру на віки віків.

Священник: Пресвята Богородице, спаси нас.

Вірні: Світи́ся, світи́ся, нови́й Єрусали́ме,* сла́ва бо Госпо́дня на то́бі возсія́ла!* Раді́й ни́ні й весели́ся, Сіо́не.* А ти, чи́ста Богоро́дице, втіша́йся воскресі́нням Си́на свого́.

Священник: Слава тобі, Христе Боже, уповання наше, слава тобі!

Вірні: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав* і тим, що в гробах, життя дарував. Господи, помилуй (3 р.). Благослови.

Священник: Христос, що воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував, істинний Бог наш – молитвами пречистої Своєї Матері, і чéсного і преслáвного прорóка, предтéчі і хрестителя Госпóднього Йоáна, якóго трéтього віднáйдення чéсноï голови пáм’ять сьогóдні свíтло святкуємо, святих, славних і всехвальних апостолів, і святого, якого є храм, і блаженного священномученика Миколи Цегельського, пресвітера, і всіх святих – помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.

Вірні: Амі́нь.

Стихира євангельська

Слава і нині: (г. 8): Не даремне проливаються теплі сльози Марії,* бо вдостоїлась повчань ангелів і видіння самого ж Ісуса.* Але вона ще по земному міркує, як немічна жінка, тому не дозволив ти їй, Христе, доторкнутися до себе,* але відіслав її, як проповідницю, до твоїх учнів,* звістити їм благовість і дати вістку про відхід до Отцевого спадкоємства.* З нею і нас сподоби, Владико Господи, твого явління.

і всі співають тричі:

Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав* і тим, що в гробах, життя дарував (3 р.)

закінчуючи:

І нам дарував життя вічне, поклоняємось його на третій день воскресінню.

 

 

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Після того, як священик виголошує “Благословенне Царство” й люди відповідають “Амінь”, священики співають Тропар один раз, а люди його повторюють. Далі священики співають першу половину, а люди завершують другу. Так робимо щодня, аж до середи перед четвергом Вознесіння.

Тропар:
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував (х3).

Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 5): Собезнача́льне Сло́во Отцю́ і Ду́хові,* від Ді́ви наро́джене на спасі́ння на́ше,* оспіва́ймо, ві́рні, і поклоні́мся,* бо благоволи́в пло́ттю зійти́ на хрест* і смерть перетерпі́ти, і воскреси́ти уме́рлих* сла́вним воскресі́нням Свої́м.

Тропар Предтечі (г. 4): Як божестве́нний скарб, сокрове́нний в землі́,* Христо́с відкри́в главу́ твою́ нам, проро́че й предте́че.* Ото́ж усі́, зійшо́вшися на її́ зна́йдення,* пісня́ми богомо́вними Спа́са оспі́вуймо.* Він спаса́є нас від тлі́ння, молитва́ми твої́ми.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Кондак Предтечі (г. 6): Світлося́ючий і божестве́нний у сві́ті стовп, світи́льник со́нця,* предте́ча главу́ свою́ світлоно́сну й божестве́нну показа́в у края́х.* Він освя́чує тих, що ві́рно поклоня́ються і кли́чуть:* Христо́вий хрести́телю прему́дрий, спаси́ всіх нас.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак (глас 4): На душе́вних оча́х ослі́плений,* до Те́бе, Хри́сте, прихо́джу, як сліпи́й від наро́дження;* в покая́нні кли́чу до Те́бе:* Ти в те́мряві сві́тло пресві́тле.

Прокімен (глас 8):
Помоліться і воздайте Господові,* Богу нашому (Пс 75,12).
Стих: Відомий у Юдеї Бог, в Ізраїлі велике ім’я його (Пс 75,2).

Прокімен (г. 7): Возвесели́ться пра́ведник у Го́споді і упова́є на Ньо́го (Пс. 63,11).

Апостол: Ді 16,16-34
Тими днями, як апостоли йшли на молитву, зустріла нас одна служниця, що мала духа віщуна, і віщуванням справляла панам своїм великий заробіток. Ідучи слідом за Павлом і за нами, вона кричала: «Ці люди – слуги Всевишнього Бога, які звіщають вам путь спасіння!» Чимало днів вона таке робила. Набридло це Павлові й, повернувшися, він сказав до духа: «Велю тобі ім’ям Ісуса Христа вийти з неї!» І в ту ж мить він вийшов.

Побачивши її пани, що їхня надія на заробіток пропала, схопили Павла й Силу і потягли на майдан до влади. Привівши ж їх до воєвод, сказали: «Ці люди колотять наше місто; це юдеї. Вони навчають звичаїв, яких нам, римлянам, не дозволено ані приймати, ані виконувати.» І натовп кинувся на них спільно, а воєводи, здерши з них одежу, звеліли їх сікти різками; завдавши їм чимало ран, кинули у в’язницю, наказавши тюремникові пильно стерегти їх. Він же, прийнявши такий наказ, вкинув їх у в’язницю до самої середини й забив їх ноги у колоди. Павло та Сила опівночі молилися і співали Богу, а в’язні слухали їх. Раптом зчинився землетрус великий, так що підвалини в’язниці затряслися:
зненацька відчинилися всі двері, і кайдани на всіх розв’язалися. Якже прокинувся тюремник і побачив відчинені темничні двері, витяг меч і хотів себе вбити, гадаючи що в’язні повтікали. Аж тут Павло скрикнув голосом великим, кажучи: «Не завдавай собі ніякого лиха, всі бо ми тут!» І, попросивши світла, тюремник ускочив до в’язниці й, тремтячи, кинувсь у ноги Павлові та Силі; а вивівши їх звідти, мовив: «Панове, що мені слід робити, щоб спастися?» Ті відповіли: «Віруй у Господа Ісуса, і спасешся ти і твій дім.» І вони йому звіщали слово Господнє і всім, що були в його домі. А він, узявши їх тієї години вночі, обмив їхні рани й охристився з усіма своїми. Як же запровадив їх до себе в господу, то накрив стіл і веселився з усім домом, який увірував в Бога.

До Корінтян другого послання святого апостола Павла читáння.

Предтечі: 2 Кор. 176 зач.; 4, 6-15.

6. Браття, Бог, який сказав: нехай із темряви світло засяє, освітлив серця наші, щоб у них сяяло знання Божої слави, що на лиці Ісуса Христа.

7. Ми маємо цей скарб у глиняних посудинах, щоб було видно, що велич сили є від Бога, а не від нас. 8. Нас тиснуть звідусіль, але ми не пригноблені; ми в труднощах, та ми не втрачаємо надії; 9. нас гонять, та ми не покинуті; ми повалені, та не погублені. 10. Увесь час носимо в тілі смерть Ісуса, щоб і життя Ісуса в нашім житті було явним. 11. Нас бо ввесь час живими віддають на смерть задля Ісуса, щоб і життя Ісуса було явним у нашім смертнім тілі. 12. І так смерть діє в нас, а життя у вас. 13. Та маючи той самий дух віри, про який написано: Я вірував, тому й говорив, і ми віруємо, тому й говоримо; 14. бо знаємо, що той, хто воскресив Господа Ісуса, воскресить і нас з Ісусом і поставить з вами побіч себе. 15. Бо все це ради вас, щоб благодать, множачись через багатьох збагатила дяку на славу Божу.

Алилуя (глас 8):
Стих: Споглянь на мене і помилуй мене (Пс 118,132).
Стих: Стопи мої направ по слову твоєму (Пс 118,133).
Стих: Сві́тло засія́ло пра́ведникові, і для пра́вих се́рцем – весе́лість (Пс. 96,11).

Євангеліє: (Ів 9,1-38)
У той час, переходивши, побачив Ісус чоловіка, зроду сліпого. Запитали його, отже, учні його: «Учителю, хто згрішив? Він – чи батьки його, що сліпим він уродився?» «Ані він не згрішив, ані батьки його, – відказав Ісус, – але щоб ділам Божим виявитись на ньому! Поки дня, маємо виконувати діла того, хто послав мене, – бо ніч надходить, за якої ніхто не зможе діяти. І поки я у світі – я світло світу.» Сказавши те, сплюнув на землю, споготовив слиною глей і помастив глеєм очі сліпому. До нього ж сказав: «Іди, вмийся в купелі Силоамській», – що у перекладі означає: «Зісланій». Отож подався той, умився – і повернувся зрячим! Сусіди ж і ті, що бачили його раніше сліпим, заговорили: «Чи то ж не той, який ото все сидів – жебрачив?» Одні казали: То він, – інші: Ні, лиш подібний до нього. Він же каже: «Це я!» Тож питались його: «Як воно так, що прозріли твої очі?» А він: «Чоловік, що Ісусом звуть його, споготовив глей, очі мені помастив та й мовив: Піди до Силоаму, вмийся. Я пішов, умився – і прозрів.» Вони його тоді питають: «Де він?» – «Не знаю», каже той. Тож ведуть того, хто сліпий був, до фарисеїв. Було ж у суботу, коли то Ісус споготовив глею і відкрив йому очі. То й фарисеї спитали його, як він прозрів. А він їм: «Глею поклав мені на очі, я вмився, й ось бачу.» Деякі з фарисеїв твердили: «Не від Бога цей чоловік, бо суботи не дотримує.» Інші мовили: «Чи може ж грішний чоловік отакі чудеса чинити?» Отож суперечка була серед них. І знову сліпому кажуть: «А ти що про нього кажеш – про те, що очі тобі відкрив?» Одрікає: «Пророк він.» Проте юдеї щодо нього не вірили, що був він сліпий і прозрів, – аж поки не закликали батьків отого прозрілого. Спитали їх: «Чи то ваш син, про котрого кажете, що сліпим він уродився? А тепер як же він бачить?» Батьки його і відказали, мовивши: «Знаємо, що то наш син, і що сліпим він був уродився. А як він тепер бачить – не знаємо, і хто відкрив йому очі – не відаємо. Спитайте самого: він дорослий, сам про себе скаже.» Так батьки його казали, бо юдеїв страхалися: юдеї бо вже були домовилися, щоб виключити кожного з синагоги, хто Христом його визнаватиме. Тим то батьки його й казали: Дорослий він, – самого спитайте. Отож удруге закликали чоловіка, що сліпим був, та й кажуть йому: «Богові славу воздай! Ми знаємо, що той чоловік – грішник.» «Чи грішник він, – озвався він, – я не знаю. Знаю одне: був я сліпим, а тепер бачу.» Вони ж йому на те знов: «Що він таке тобі сподіяв? Як він очі тобі відкрив?» Той їм відказує: «Я вже вам оповів, та ви не слухали. Навіщо іще чути хочете?
Чи, може, і ви його учнями бажаєте стати?» Ті з лайкою накинулись на нього, і сказали: «Ти його учень! Ми – Мойсеєві учні! Ми знаємо: до Мойсея промовляв Бог. А цього не знаємо, звідкіля він.» У відповідь чоловік сказав їм: «Ось воно, власне, і дивно, що ви не знаєте, звідкіля він, а він мені очі відкрив. Ми знаємо, що Бог не вислухує грішників, коли ж хтось побожний і його волю чинить – ось того він вислухує! Нечувано одвіку, щоб хтонебудь відкрив очі сліповродженому. Був би він не від Бога – нічого не спроможен би був зробити!» Озвались і сказали йому: «Ти ввесь у гріхах уродився, а нас навчаєш?» І прогнали його геть. Довідався Ісус, що вони геть його прогнали, отож, зустрівши його, промовив до нього: «Віруєш у Чоловічого Сина?» А той: «А хто він, Господи, щоб я вірував у нього?» Ісус же йому: «Ти бачив його; він – той, хто говорить з тобою.» Тоді той і сказав: «Вірую, Господи!» – і поклонився йому.

Від Матея святого Євангелія читáння.

Предтечі: Мт. 40 зач. 11, 2-15.

2. Одного разу, почувши у в’язниці про діла Христові, Іван через своїх учнів послав спитати його: 3. – Ти єси той, що має прийти, чи іншого маємо чекати? 4. У відповідь на це Ісус сказав їм: – Ідіть і сповістіть Івана про те, що чуєте й бачите: 5. сліпі бачать і криві ходять; прокажені очищуються і глухі чують; мертві воскресають і вбогим проповідується добра новина. 6. Щасливий, хто через мене не спіткнеться. 7. Тоді, як ті відходили, Ісус почав говорити людям про Івана: На що ви вийшли дивитися в пустиню? На тростину, яку колише вітер? 8. На що ви вийшли дивитись? На чоловіка, одягненого в м’яку одежу? Таж ті, що носять м’яку одежу, сидять у царських палатах.є 9. Чого ж тоді ви вийшли? Бачити пророка ? Так, кажу вам, і більше як пророка. 10. Це той, про якого написано: Ось я посилаю мого посланця перед тобою, що приготує тобі дорогу перед тобою. 11. Істинно кажу вам, що між народженими від жінок не було більшого від Івана Христителя; однак найменший у царстві небеснім більший від нього. 12. Від часів Івана Христителя і понині царство небесне здобувається силою; і ті, що вживають силу, силоміць беруть його. 13. Усі бо пророки й закон пророкували до Івана. 14. І коли хочете знати, він – Ілля, що має прийти. 15. Хто має вуха, нехай слухає.

Замість Достойно:
Ангел сповіщав Благодатній: Чистая Діво, радуйся. І знову кажу: Радуйся. Твій Син воскрес тридневний із гробу, і мертвих воздвигнув він; люди, веселіться.
Ірмос (глас 1): Світися, світися, новий Єрусалиме, слава бо Господня на тобі возсіяла. Радій нині і веселися, Сіоне. А ти, Чистая, красуйся, Богородице, востанням рождення твого.

Причасний:
Тіло Христове прийміть,* джерела безсмертного споживіть.* В па́м’яті ві́чній бу́де пра́ведник, по́голосів злих не убої́ться (Пс. 111,6–7). * Алилуя (х3).

Замість Благословен, хто йде в ім’я Господнє: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував.

Замість Ми бачили світло істинне: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував.

Замість Нехай сповняться: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував (х3).

Замість Будь ім’я Господнє: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував (х3).

Під час відпусту “Христос воскрес” співається один раз (на просту мелодію) замість “Слава Отцю…”

Тоді знову співається Тропар “Христос воскрес”, як і на початку Літургії, але з додатковим закінченням.

Тропар: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував (х3).

І нам дарував життя вічне, поклоняємось його тридневному воскресінню.