Liturgy of the Presanctified Gifts on Great and Holy Monday
LITURGY OF THE PRESANCTIFIED GIFTS
At Psalm 140
In Tone 1
- Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.
Going freely to His Passion,* the Lord said to His disciples along the way:* Behold, we are going up to Jerusalem,* and the Son of man shall be delivered up, as it is written.* Come, let us purify our thoughts that we may go with Him;* let us be crucified with Him;* in Him we shall die to the pleasures of this life,* that we may live with Him and hear Him say to us:* I am no longer going to the earthly Jerusalem to suffer,* but I am going to My Father and your Father,* to My God and your God;* you shall go with Me to the heavenly Jerusalem* in the Kingdom of Heaven.
- The just shall gather around me* when You have been good to me.
Going freely to His Passion,* the Lord said to His disciples along the way:* Behold, we are going up to Jerusalem,* and the Son of man shall be delivered up, as it is written.* Come, let us purify our thoughts that we may go with Him;* let us be crucified with Him;* in Him we shall die to the pleasures of this life,* that we may live with Him and hear Him say to us:* I am no longer going to the earthly Jerusalem to suffer,* but I am going to My Father and your Father,* to My God and your God;* you shall go with Me to the heavenly Jerusalem* in the Kingdom of Heaven.
In Tone 5
- Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!
O faithful, let us hasten to the saving Passion of Christ our God;* let us glorify His long-suffering which is beyond expression,* that He may save us from sin and death,* and that He may also raise us in His goodness and love for humankind.
- Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.
O faithful, let us hasten to the saving Passion of Christ our God;* let us glorify His long-suffering which is beyond expression,* that He may save us from sin and death,* and that He may also raise us in His goodness and love for humankind.
- If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.
When You were going to Your Passion, O Lord,* You reassured Your disciples by taking them aside and saying:* How can You forget the words I have spoken to you?* The Scriptures say that all the prophets die only in Jerusalem!* Now the time of which I have spoken to you has arrived:* Behold, I shall be delivered into the hands of sinners;* they shall mock Me and nail Me to the Cross;* and after burying Me, they shall number Me among the dead.* Take courage, however, for I shall rise on the third day,* to bring joy and eternal life to all the faithful.
- I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it hastrusted in the Lord.
When You were going to Your Passion, O Lord,* You reassured Your disciples by taking them aside and saying:* How can You forget the words I have spoken to you?* The Scriptures say that all the prophets die only in Jerusalem!* Now the time of which I have spoken to you has arrived:* Behold, I shall be delivered into the hands of sinners;* they shall mock Me and nail Me to the Cross;* and after burying Me, they shall number Me among the dead.* Take courage, however, for I shall rise on the third day,* to bring joy and eternal life to all the faithful.
- From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.
Not understanding the depth of the ineffable mystery of Your plan of salvation,* the mother of the sons of Zebedee came to You, O Lord;* she asked You to grant them the places of honour in a temporal kingdom.* But in place of these honours,* You proclaimed to Your friends that they would drink from the cup of death,* the same cup from which You shall first drink* to cleanse us of our sins.* Therefore, we cry out to You:* O Saviour of our souls, glory to You!
- For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeemIsrael from all its iniquities.
Not understanding the depth of the ineffable mystery of Your plan of salvation,* the mother of the sons of Zebedee came to You, O Lord;* she asked You to grant them the places of honour in a temporal kingdom.* But in place of these honours,* You proclaimed to Your friends that they would drink from the cup of death,* the same cup from which You shall first drink* to cleanse us of our sins.* Therefore, we cry out to You:* O Saviour of our souls, glory to You!
- Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.
When You taught Your disciples to seek that which is higher,* You said to them, O Lord:* Do not imitate the pagans by lording over those who are weak;* it shall not be that way with you.* For I have chosen to be poor;* so the first among you shall become the servant of the rest;* the one who commands shall be as the one who obeys;* the most noble shall be as the lowest.* For I Myself have come to serve the poverty of Adam* and to give My life as a ransom for the many* who now sing: O Lord, glory to You!
- Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.
When You taught Your disciples to seek that which is higher,* You said to them, O Lord:* Do not imitate the pagans by lording over those who are weak;* it shall not be that way with you.* For I have chosen to be poor;* so the first among you shall become the servant of the rest;* the one who commands shall be as the one who obeys;* the most noble shall be as the lowest.* For I Myself have come to serve the poverty of Adam* and to give My life as a ransom for the many* who now sing: O Lord, glory to You!
In Tone 8
Glory…
O faithful, let us fear the punishment of the fig tree* which was dried up for not having borne any fruit;* let us offer worthy fruits of repentance to Christ,* who grants us His great mercy.
Now…
The Serpent thought he found a second Eve in the Egyptian woman,* who tried to make Joseph succumb to her words of flattery.* But he avoided sinning;* he left his garment behind, but was not ashamed of his nudity,* as were our first parents after their disobedience.* Through his prayers, O Christ, have mercy on us.
Prokeimenon I, Tone 6
May the Lord bless you from Sion,* and may you see prosperity of Jerusalem.
verse: Blessed are those who fear the Lord, who walk in His ways.
Reading 1: Exodus 1:1-20
Prokeimenon II, Tone 8
We bless you* in the name of the Lord.
verse: They have oppressed me from my youth,—this is the song of Israel.
Reading II: Job 1:1-12
Gospel: Matthew 24:3-35
БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ ПЕРЕДШЕОСВЯЧЕНИХ ДАРІВ
Стихири
Стих: Виведи із темниці душу мою, щоб сповідуватися імені Твоєму.
(г. 1) Гряде́ Госпо́дь на во́льну Страсть* і Апо́столам гово́рить у путі:* «Отсе́ восхо́димо в Єрусали́м,* і ви́даний бу́де Син Людський, як напи́сано про Ньо́го.»* Ходімо ж і ми, очи́щеними думка́ми* розділимо Його́ путь, і з Ним розпне́мося,* й умертвимо́ себе́ ра́ди Ньо́го для жите́йських насоло́д,* щоб і ожи́ти з Ним, і почу́ти, як Він виголо́шує:* «Вже не в земни́й Єрусали́м восхо́джу, щоб постражда́ти,* але́ до Отця́ мо́го і Отця́ ва́шого,* і до Бо́га мо́го і Бо́га ва́шого,* і вас із собо́ю вознесу́ в го́рній Єрусали́м,* у Ца́рство Небе́сне.»
Стих: Мене ждуть праведники, доки нагородиш мене.
Гряде́ Госпо́дь на во́льну Страсть* і Апо́столам гово́рить у путі:* «Отсе́ восхо́димо в Єрусали́м,* і ви́даний бу́де Син Людський, як напи́сано про Ньо́го.»* Ходімо ж і ми, очи́щеними думка́ми* розділимо Його́ путь, і з Ним розпне́мося,* й умертвимо́ себе́ ра́ди Ньо́го для жите́йських насоло́д,* щоб і ожи́ти з Ним, і почу́ти, як Він виголо́шує:* «Вже не в земни́й Єрусали́м восхо́джу, щоб постражда́ти,* але́ до Отця́ мо́го і Отця́ ва́шого,* і до Бо́га мо́го і Бо́га ва́шого,* і вас із собо́ю вознесу́ в го́рній Єрусали́м,* у Ца́рство Небе́сне.»
Псалом 129
Стих: Із глибини візвав я до Тебе, Господи; Господи, почуй голос мій.
(г. 5) Дійшо́вши, вірні,* до спасе́нного стражда́ння Христа́ Бо́га,* невимо́вне Його́ довготерпіння просла́вмо,* щоб Він милосе́рдям Своїм* воздви́г із Собо́ю і нас,* уме́ртвлених гріхо́м,* як Благи́й і Людинолю́бний.
Стих: Нехай будуть вуха твої уважливі до голосу моління мого.
Дійшо́вши, вірні,* до спасе́нного стражда́ння Христа́ Бо́га,* невимо́вне Його́ довготерпіння просла́вмо,* щоб Він милосе́рдям Своїм* воздви́г із Собо́ю і нас,* уме́ртвлених гріхо́м,* як Благи́й і Людинолю́бний.
Стих: Якщо на беззаконня зважатимеш, Господи, Господи, хто встоїться, бо у Тебе очищення є.
Го́споди, йдучи́ на стражда́ння* і Своїх утве́рджуючи у́чнів,* говори́в Ти їм, осібно взя́тим:* «Як ви слів моїх не пам’ята́єте,* які я раніше сказа́в вам,* що вся́кому проро́ку* пи́сано не деінде,* тільки в Єрусали́мі бу́ти вби́тим?* Ни́ні ж наста́в час, про яки́й я сказа́в вам:* бо отсе́ я видаю́ себе́ в ру́ки грішників на нару́гу;* і вони́, до Хреста́ мене́ пригвозди́вши* і на погребе́ння відда́вши,* за мерзе́нного вважа́тимуть, як ме́ртвого.* Одна́к бу́дьте му́жні,* триде́нним бо воста́ну я на ра́дість вірним* і на життя́ вічне!»
Стих: Імени твого ради чекав я на Тебе, Господи, чекала душа моя на слово Твоє; уповала душа моя на Господа.
Го́споди, йдучи́ на стражда́ння* і Своїх утве́рджуючи у́чнів,* говори́в Ти їм, осібно взя́тим:* «Як ви слів моїх не пам’ята́єте,* які я раніше сказа́в вам,* що вся́кому проро́ку* пи́сано не деінде,* тільки в Єрусали́мі бу́ти вби́тим?* Ни́ні ж наста́в час, про яки́й я сказа́в вам:* бо отсе́ я видаю́ себе́ в ру́ки грішників на нару́гу;* і вони́, до Хреста́ мене́ пригвозди́вши* і на погребе́ння відда́вши,* за мерзе́нного вважа́тимуть, як ме́ртвого.* Одна́к бу́дьте му́жні,* триде́нним бо воста́ну я на ра́дість вірним* і на життя́ вічне!»
Стих: Від ранньої сторожі до ночі, від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
Го́споди, не осяга́ючи* незбагне́нного та́їнства Твого́ Про́мислу,* ма́ти синів Заведе́євих проси́ла Тебе́,* щоб по́честі доча́сного ца́рства були́ даро́вані дітям її;* але́ за́мість то́го обіця́в Ти,* що ча́шу сме́рти пи́тимуть дру́зі Твої,* ту ча́шу, про яку́ Ти говори́в,* що пе́ред ни́ми Сам пи́тимеш її – очи́щення нас од гріхів.* Тому́ до Те́бе взива́ємо:* Спасіння душ на́ших, сла́ва Тобі.
Стих: Бо в Господа милість і багате в нього ізбавління. Він ізбавить Ізраїля від усіх беззаконь його.
Го́споди, не осяга́ючи* незбагне́нного та́їнства Твого́ Про́мислу,* ма́ти синів Заведе́євих проси́ла Тебе́,* щоб по́честі доча́сного ца́рства були́ даро́вані дітям її;* але́ за́мість то́го обіця́в Ти,* що ча́шу сме́рти пи́тимуть дру́зі Твої,* ту ча́шу, про яку́ Ти говори́в,* що пе́ред ни́ми Сам пи́тимеш її – очи́щення нас од гріхів.* Тому́ до Те́бе взива́ємо:* Спасіння душ на́ших, сла́ва Тобі.
Псалом 116
Стих: Хваліть Господа, всі народи, хваліть його, всі люди.
Го́споди, у найдоскона́лішій му́дрості* наставля́ючи у́чнів Твоїх, Ти говори́в їм,* щоб не уподібнювалися до язи́чників у бажа́нні нача́льствувати над ме́ншими:* «Не так ма́є бу́ти у вас, моїх у́чнів,* бо сам я – вбо́гий по во́лі своїй.* Тож пе́рший се́ред вас хай бу́де всім слуга́;* нача́льник же – як піднача́льний,* а найви́браніший – як найоста́нніший.* Адже́ й сам я прийшо́в зубожілому Ада́му послужи́ти* і да́ти ду́шу мою́* на ви́куп за багатьо́х, вопію́щих мені:* Сла́ва Тобі!»
Стих: Бо утвердилася милість його на нас і істина Господня перебуває на віки.
(г. 8) Пока́рання убоя́вшись, бра́ття,* всо́хлої за безпліддя смоко́вниці,* досто́йні плоди́ покая́ння принесімо Христо́ві,* Яки́й подає́ нам вели́ку ми́лість.
Слава і нині (г. 8): Дру́гу Єву в єгиптя́нці знайшо́вши,* стара́вся Змій че́рез її уле́сливі намо́ви* привести́ до падіння Йо́сифа;* та він, зали́шивши оде́жу, втік од гріха́,* і, наги́й, не соро́мився,* як первозда́нний до непо́слуху.* Його́ моли́твами, Хри́сте, поми́луй нас.
Вхід
Молитва входу
Диякон: Господеві помолімся.
Священник: Увечері, і вранці, і опівдні благословимо, благодаримо і молимось до Тебе, Владико всіх, Людинолюбче Господи. Направ молитву нашу, як кадило, перед тобою, не дай нахилити сердець наших до слів або помислів лукавих, але ізбав нас від усього, що ловить душі наші, бо до Тебе, Господи, Господи, очі наші, і на Тебе ми уповали, не посором нас, Боже наш.
Бо Тобі належить усяка слава, честь, і поклонення, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Диякон: Премудрість, прості.
«Світло тихе»
Вірні: Світло тихе святої слави безсмертного Отця небесного, святого, блаженного, Ісусе Христе, прийшовши на захід сонця, побачивши світло вечірнє, оспівуємо Отця, і Сина, і Святого Духа – Бога. Достоїн єси у всі часи оспівуваним бути голосами преподобними, Сину Божий, що даєш життя всьому світу, ради чого ввесь світ славить Тебе.
Читання книг Старого завіту
Диякон: Будьмо уважні.
Священник: Мир всім.
Диякон: Премудрість. Будьмо уважні.
Прокімен (г. 6): Благослови́ть тебе́* Госпо́дь із Сіо́ну,* і поба́чиш* добро́ Єрусали́му (Пс 127,6).
Стих: Блаже́нні всі, що боя́ться Го́спода, що хо́дять путя́ми Його́! (Пс 127,1).
Диякон: Премудрість.
Читець: З книги Виходу читання.
Диякон: Будьмо уважні.
Ось імена синів Ізраїля, що поприходили в Єгипет з Яковом, кожен з родиною своєю; Рувим, Симеон, Леві, Юда; Іссахар, Завулон та Веніямин; Дан та Нефталі, Гад та Ашер. А всіх осіб, що були народились від Якова, було душ сімдесят, коли Йосиф був уже в Єгипті. І вмер Йосиф і всі брати його, і ввесь рід той. Ізраїльтяни розплодилися й розрослися та намножилися й окріпли так сильно понад міру, що край був наповнився ними.
А настав тоді новий цар над Єгиптом, що не знав Йосифа. І каже своєму народові: «Бачте! Ізраїльтяни, – вони численніші, вони сильніші від нас. Нумо ж візьмімся до них мудро, щоб не намножились та щоб, як вибухне війна, не пристали до ворогів наших та не стали воювати на нас і не пішли собі геть з краю». І поставлено над ними доглядачів при роботах, щоб допікати їм новими тягарами; і будували вони фараонові міста-зерносховища Пітон і Рамсес. Але що більш їх гнітили, то дедалі більш намножувалися вони та розросталися, отож єгиптяни занепокоїлись з приводу синів Ізраїля, ще більше. І нещадно запрягали вони синів Ізраїля до тяжких робіт; І отруїли їхнє життя тяжкою працею на глинищах та цегельнях та всякою польовою роботою, та всілякою іншою примусовою роботою, що нею їх обкладали.
І каже цар єгипетський єврейським повитухам, одній з них на ім’я Шіфра, а другій Пуа: «Як помагатимете єврейкам, то придивляйтеся, коли родять: як син – убивайте, а як дочка – нехай живе». Побоялися ж повитухи Бога і не чинили так, як велів їм єгипетський цар, але залишали при житті хлоп’яток. Тоді прикликав єгипетський цар повитух та й каже до них: «Чому ви чините таке й лишаєте хлоп’яток при житті?» А повитухи фараонові: «Бо єврейки не такі, як єгиптянки: молодиці вони повні життя, і поки прийде до них повитуха, а вони вже й вродили». І було повитухам добре від Бога, а народ множився й вельми спотужнів. (Вих, 1, 1-20)
Прокімен (г. 6): Ми благослови́ли вас* в Ім’я́ Госпо́днє (Пс 128,8).
Стих: Ча́сто боро́лися зо мно́ю від молоди́х літ моїх (Пс 128,1).
Диякон: Повеліте.
Священник, держачи свічник і кадильницю і дивлячись на престол, чинить знак хреста і співає:
Премудрість, прості.
Обернувшись до народу, знову чинить знак хреста і співає:
Світло Христове просвіщає всіх.
Ми робимо три доземні поклони.
Читець: З книги Йова читання
Диякон: Будьмо уважні.
Був чоловік у землі Уц на ім’я Іов. Чоловік той був щирий і праведний, богобоязливий і цурався зла. І народилось у нього семеро синів і три дочки. А статку було в нього 7000 овець, 3000 верблюдів, 500 пар волів, 500 ослиць і пребагато челяді, так що чоловік той був найбагатший з усіх мешканців Сходу. Сини його звичайно сходилися собі у призначений день та бенкетували в кожного по черзі. Кликали вони й трьох сестер своїх їсти й пити з собою. І як дні гостин завершували круг свій, посилав Іов по них і наказував їм очищуватись. Другого дня вставав він рано-вранці й приносив за кожного з них всепалення, бо говорив сам до себе: «Може мої діти согрішили і лихословили Бога в своєму серці». Так чинив Іов увесь час.
Та ось одного дня прийшли сини Божі, щоб стати перед Господом. Прийшов і Сатана між ними. Господь спитав Сатану: «Звідкіль ти прийшов?» Відповів Сатана Господеві й мовив: «Кружляв я по землі й ходив довкола неї». Господь сказав Сатані: «А чи звернув ти увагу на слугу мого Іова? Нема бо на землі нікого, як він, щирого й праведного, богобоязливого й такого, що цурався б зла». Сатана відказав Господеві й промовив: «Хіба даремно Іов боїться Бога? Хіба ти не огородив його та його дім і все його майно навколо? Ти благословив працю рук його, і стада його ширяться по країні. Та простягни лиш руку твою і діткнися всього його майна: побачиш, чи не лихословитиме тебе увічі!» Господь сказав Сатані; «Гаразд! Усе, що він має, – у твоїй руці. Тільки на нього самого не простягай руки твоєї». І пішов Сатана геть з-перед лиця Господнього. (Іов 1, 1 -1 2 )
Священник: Мир Тобі.
Диякон: Премудрість.
Читання Євангелія
Диякон: І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молімо.
Вірні: Господи, помилуй. (Тричі)
Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.
Священник: Мир всім.
Вірні: І духові твоєму.
Диякон: Від Матея святого Євангелія читання.
Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.
Диякон: Будьмо уважні.
Священник читає Євангеліє:
Одного разу, як сів Ісус на Оливній горі його учні приступили до нього на самоті і питали: Скажи нам, коли це буде і який буде знак твого приходу і кінця світу? Ісус у відповідь мовив їм: Глядіть, щоб ніхто не звів вас. Багато бо прийде в моє ім’я, що будуть казати: Я Христос, і зведуть багатьох. Ви почуєте про війни та воєнні поголоски; глядіть же, не тривожтесь, бо треба, щоб це все сталось, але це ще не кінець. Народ бо на народ повстане і царство на царство. Голод, чума та землетруси будуть по різних місцях, та все це – початок страждання. Тоді видадуть вас на муки і уб’ють вас; вас будуть ненавидіти всі народи імени мого ради. Багато тоді спокусяться, і видаватимуть один одного, і будуть ненавидіти один одного. Чимало лжепророків устане і зведуть багато людей. Тому що розбуяється беззаконня, любов багатьох охолоне. Але, хто витримає до останку, той спасеться. І це Євангеліє Царства буде проповідуватись по всьому світі, на свідоцтво всім народам. І тоді прийде кінець. Отож, коли побачите мерзоту запустіння, провіщену пророком Даниїлом, поставлену на святім місці – хто читає, нехай розуміє! – тоді ті, що в Юдеї, нехай тікають у гори; а хто на покрівлі, хай не сходить узяти речі з своєї хати; і хто в полі, хай не вертається назад узяти свою одіж. Горе вагітним і годуючим у ті дні! Моліться, щоб ваша втеча не сталася зимою, ані в суботу. Тоді буде скорбота велика, якої не було від початку світу аж понині, та й не буде. І коли б ті дні не були вкорочені, ніхто б не врятувався; але заради вибраних будуть вкорочені ті дні. І коли хто скаже тоді вам: Глянь, ось Христос, чи онде, – не вірте, бо встануть лжехристи і лжепророки, які чинитимуть великі знаки й чуда, щоб, коли можна, звести навіть і вибраних. Ось я попередив вас. Коли вам, отже, скажуть: Ось він у пустині, – не вірте! Як блискавка, що на сході блисне і вмить аж на самім заході сяє, так буде прихід Сина Чоловічого. Де бо є труп, там і орли зберуться. Негайно по тих днях скорботних сонце затьмиться, місяць не дасть більше свого блиску, зорі падатимуть з неба і захитаються небесні сили. Тоді на небі з’явиться знак Сина Чоловічого, і тоді усі племена землі битимуть себе у груди і побачать Сина Чоловічого, коли він приходитиме на небесних хмарах з потугою та славою великою. Він пошле своїх ангелів із сурмою вельми голосною, і ті зберуть її вибраних його з чотирьох вітрів, від одного аж до другого кінця неба. Від смоковниці навчіться притчі. Коли віття її стає м’яке і вона виганяє листя, ви знаєте, що близько літо. Отак і ви: коли це все побачите, знайте, що він уже близько при дверях. Істинно кажу вам: Цей рід не промине, поки не збудеться це все. Небо і земля пройдуть, але слова мої не пройдуть. (Мт. зач. 98; 24, 3-35).
Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.