Fifth Sunday of the Great Fast: Our Venerable Mother, Mary of Egypt; Octoechos Tone 5; The Repose of Our Holy Father Methodius, Teacher of the Slavs; Our Holy Father Eutychius, Archbishop of Constantinople. Day 35 of the Great Fast. Resurrectional Gospel 2. Polyeleos Feast. Hebrews 9:11-14; Hebrews 7:26-8:2; Mark 10:32-45; John 10:9-16.
Great Vespers, Sunday Matins and Divine Liturgy
English Source: Royal Doors www.royaldoors.net
GREAT VESPERS
Kathisma Reading: “Blessed is the man…” is sung.
At Psalm 140, In Tone 5
Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.
With Your precious cross, O Christ,* You have put the Devil to shame.* With Your resurrection You have deadened the sting of sin,* and have saved us from the gates of death.* We, therefore, glorify You, O only-begotten Son of God.
The just shall gather around me* when You have been good to me.
O Christ, who granted resurrection to mankind,* You were led like a lamb to the slaughter.* Then the princes of Hades were struck with terror* as they saw the gates of their tearful domain being lifted up;* for Christ, the King of Glory, entered therein* and exclaimed to those in chains: Go forth from here!* And to those in darkness: Go forth into the light!
Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!
What a great wonder!* The Creator of invisible beings suffered in the flesh for mankind,* and rose from the dead as immortal.* Come, therefore, all you nations and adore Him;* for through His compassion we have been freed from the snares of the Devil,* and we have learned to praise the one God in three Persons.
Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.
We offer to You our evening worship,* O Light whom the darkness of night can never extinguish.* For in these latter days Your radiance has appeared to the world,* shining in Your flesh as light reflected from a mirror.* Your brilliance has descended even to the depths of Hades and dissolved its gloom.* O Lord, Giver of Light, glory to You;* for You have shown the radiance of Your resurrection to all the nations.
If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.
Let us glorify Christ, the Author of our Salvation;* for by His resurrection from the dead,* the world has been delivered from the deception of Satan.* The choirs of angels rejoice as the treachery of evil spirits vanishes.* Fallen Adam arises, and the devil is vanquished.
I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.
Those who guarded the tomb of Christ* were told by the evil men who hired them:* Take this silver and keep silent.* Tell no one of the resurrection of Christ;* rather tell everyone that while you were sleeping His body was stolen.* But who has ever heard of a body being stolen,* a body which had already been anointed?* Why would anyone take a body from the grave naked,* and leave the burial shroud in the tomb?* Do not deceive yourselves, O people of Judea.* Study the teachings of the prophets,* and you will come to understand that Jesus Christ is Almighty God,* and truly the Saviour of the world.
Tone 4
From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.
О holy Bishop Methodius,* you took upon yourself task of teaching the law of grace.* By holy letters you brought together and handed on these teachings to your people and your flock,* that by them they could read and contemplate the holy Scriptures,* and they blessed the Lord.* We, therefore, bless you worthily.
For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.
О holy Bishop Methodius,* you took upon yourself task of teaching the law of grace.* By holy letters you brought together and handed on these teachings to your people and your flock,* that by them they could read and contemplate the holy Scriptures,* and they blessed the Lord.* We, therefore, bless you worthily.
Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.
О blessed Methodius,* you followed the words of the Lord,* and truly blessed the Father,* who gave birth to the Word in essence,* and sent forth the all-holy Spirit.* You continue to profess this, crying aloud,* “Truly the Comforter proceeds from the Father and not from the Son.”* Therefore, О divine preacher,* you stand with the fathers of the First Council in their same profession,* pray with them to the Saviour, that he may save us all.
Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.
О father Methodius,* you received apostolic grace from God in abundance.* You were counted worthy of the wonder of prophecy,* seeing the future as if it were present.* Rejoice, О glorious father,* sight of the blind, expeller of demons and healer of the sick.* Grant us forgiveness of sins and great mercy.
Tone 1, Glory…
О bishop Methodius, renowned citizen of the land of Moravia,* glory and boast of the northern countries,* your lofty preaching calls us together.* Come, О feast-lovers, let us rejoice in faith and exult with him* on the feast of his glorious falling asleep.* May he offer unceasing prayer to Christ our God,* that our souls may be delivered from all troubles and dangers.
Tone 5, Now…
A symbol of the undefiled Virgin and bride* was revealed in the Red Sea.* There, Moses divided the waters;* here, Gabriel is the messenger of the miracle.* There, the Israelites crossed the deep and their feet were not even wet;* here, the Virgin gives birth to Christ without human seed.* There, the sea remained uncrossed after the passing of Israel;* here, the immaculate remained incorrupt after giving birth to Emmanuel.* Therefore, O immortal God, who appeared in the flesh as true Man,* have mercy on us!
Readings: (1) Deuteronomy 1:8-17; (2) Deuteronomy 10:14-21; (3) Wisdom 3:1-9
Aposticha, In Tone 5
O Christ our Saviour,* we lift up our voices in song to glorify You.* For, in Your love for mankind,* You became incarnate without leaving heaven;* You accepted the cross and death;* You cast down the gates of Hades;* and on the third day You arose from the dead* for the salvation of our souls.
The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.
O Giver of Life,* streams of forgiveness, life, and salvation* poured forth from Your pierced side upon us all.* By accepting physical death, You granted us immortality;* by lying in the tomb, You freed us from Hades,* and as God, by rising from the dead,* You raised us with Yourself in glory.* Therefore, we cry out to You:* O Lover of mankind, glory to You!
For He has made the world firm, which shall not be moved.
O Lover of mankind,* Your crucifixion and descent into Hades are most wondrous.* For, as God, You thereby conquered the power of Hades,* and raised up in glory, with Yourself, those who were long imprisoned there.* You reopened Paradise and enabled them to enter.* Grant forgiveness of sins to us* who glorify Your resurrection on the third day,* for You alone are all-merciful.
Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.
O Lover of mankind,* You accepted suffering in the flesh* and rose from the dead on the third day.* Therefore, heal the passions of our flesh,* raise us from our dreadful iniquities, and save us.
Tone 8, Glory…
Come, О feast-lovers,* let us rejoice and exult with holy hymns,* the falling asleep of the bishop Methodius, the enlightener of Moravia,* the equal-to-the apostles of the Slavic peoples.* Behold, he rejected the pleasures of the world,* and took the apostolate of the cross on his shoulders,* together with his brother, enlightening the Slavic nations.* After his falling asleep, he received from God the reward of righteousness,* and prays without ceasing,* that our souls may be delivered from all troubles and dangers.
Now…
O Virgin, You have never known wedlock,* Yet You conceived God in the flesh* in a manner which words can never describe.* You thus became the Mother of God on high.* O Immaculate Lady, receive the supplication of your servants* and grant us the cleansing of our sins.* Accept now our prayers and beseech God to save all of us.
Troparia, In Tone 5
Let us the faithful acclaim and worship the Word,* co-eternal with the Father and the Spirit,* and born of the Virgin for our salvation.* For He willed to be lifted up on the cross in the flesh, to suffer death* and to raise the dead by His glorious Resurrection.
Tone 4, Glory…
O Christ, bestow from above Your mercies* to those who radiantly feast Your bishop’s falling asleep.* Through the intercession of our father Methodius,* Your holy disciple,* open to us the doors of the Kingdom* and loose the chains of our many sins.
Now…
O Mother of God, the mystery hidden from all eternity* and unknown even to the angels,* was revealed through you to those on earth:* God took on our human nature* and united it to His divine nature in a perfect but unconfused union.* Then, He willingly accepted the cross for our sake* and thereby raised again the first created man,*and saved our souls from death.
SUNDAY MATINS
Usual Beginning
Hexapsalm
Great Litany
God the Lord, Tone 5
Troparia, Tone 5
Let us the faithful acclaim and worship the Word,* co-eternal with the Father and the Spirit,* and born of the Virgin for our salvation.* For He willed to be lifted up on the cross in the flesh, to suffer death* and to raise the dead by His glorious Resurrection. (2)
Tone 4, Glory…
O Christ, bestow from above Your mercies* to those who radiantly feast Your bishop’s falling asleep.* Through the intercession of our father Methodius,* Your holy disciple,* open to us the doors of the Kingdom* and loose the chains of our many sins.
Now…
O Mother of God, the mystery hidden from all eternity* and unknown even to the angels,* was revealed through you to those on earth:* God took on our human nature* and united it to His divine nature in a perfect but unconfused union.* Then, He willingly accepted the cross for our sake* and thereby raised again the first created man,*and saved our souls from death.
Psalter Reading
Stasis I: Psalms 9, 10
Stasis II: Psalms 11, 12, 13
Stasis III: Psalms 14, 15, 16
Small Litany
Sessional Hymn I, Tone 5
Let us celebrate the Cross of the Lord,* let us honour His holy Burial with hymns,* and let us exulting, glorify His Resurrection.* For with Himself He has raised the dead from their graves,* and as God having despoiled the dominion of death* and the might of the devil,* He has shone forth light upon those in Hades.
Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high; forget not Your poor to the end.
O Lord, You who put death to death, was called dead;* You who have emptied the tombs was placed in a tomb;* above, the soldiers stood guarding the grave,* below, You raised the dead from all ages.* O Lord, All-powerful and Incomprehensible,* glory be to You!
Glory… Now…
Rejoice holy mountain upon which God has walked;* Rejoice! living bush unconsumed by fire;* Rejoice! O only bridge of creation to God, who leads mortals to eternal life;* Rejoice! Maiden undefiled, who has born without wedlock* the salvation of our souls.
Psalter Reading
Stasis I: Psalm 17
Stasis II: Psalms 18, 19, 20
Stasis III: Psalms 21, 22, 23
Small Litany
Sessional Hymn II, Tone 5
O Lord, after Your Resurrection on the third day,* and after the worship of the Apostles, Peter cried to You;* The women had courage, and I was afraid;* the Thief confessed You as God, and I denied You:* will You no longer call me a disciple,* or will You once again declare me a fisher of the deep?* Receive me in my penitence, O God, and save me!’
I will confess You, O Lord, with my whole heart, I will tell of all You wonders.
O Merciful Lord, the lawless Ones nailed You between two condemned thieves* and pierced Your side with a lance,* but You, who destroyed the gates of Hades,* suffered burial and arose on the third day;* The women ran to see You and announced the Resurrection to Your Apostles.* O supremely exalted Saviour whom the Angels hymn,* O blessed Lord, glory be to You.
Glory… Now…
The Bride who knew not wedlock, the Birthgiver of God,* who turned Eve’s grief to joy,* we the faithful hymn and worship,* for you have redeemed us from the ancient curse.* And now, O All-hymned most holy one,* cease not to make intercession for the salvation of our souls.
Polyeleos
Exaltation
We extol you,* O bishop Methodius,* and we venerate your holy memory,* for you pray for us to Christ our God.
verse: Your priests shall be clothed with holiness; Your faithful shall ring out their joy.
verse: Hear all you nations, pay heed, all you inhabitants of the earth!
verse: They are happy who dwell in Your house, forever singing Your praise.
Glory… Now…
Alleluia, Alleluia, Alleluia: Glory be to You, O God! (3)
Evoglitaria
Small Litany
Hypakoe, Tone 5
The Myrrh-bearing women, amazed in their minds by the vision of the Angel* yet enlightened in their souls by the divine Resurrection,* announced the glad tidings to the Apostles:* Proclaim among the nations the Resurrection of the Lord,* who works in us through wonders,* and who grants us great mercy.
Sessional Hymns
Tone 1
O bishop Methodius, as the servant of Christ, the Master of all,* you instructed the people and enlightened them* through the holy baptism to profess Him.* Therefore, we call you a preacher of truth,* an hierarch and ambassador of Christ.
Tone 4
From early youth you have taken up your cross and piously followed Christ,* subduing the desires of the flesh.* As a bishop, O ambassador of Christ,* you glorified the Lord and His most pure Mother.* Therefore, after your death,* He glorified you with numerous miracles.
Tone 8, Glory… Now…
Having subdued the passions of the flesh,* O holy one, you have shown yourself to be a God-like hierarch* gloriously tending your flock.* Through baptism you enlightened and taught them to worship one God in three persons.* Because of this, even after your departure,* you grant healing to those who hasten to you for help, O bishop Methodius;* implore Christ our God to grant forgiveness of sins* to us who lovingly keep your sacred memory.
Gradual Hymns, Tone 5
Antiphon 1
When I am troubled I sing to You like David,* O my Saviour:* Deliver my soul from a deceitful tongue.
Blessed is the life of those* who dwell in the desert places,* Divine love gives them wings.
Glory… Now…
By the Holy Spirit all things are unshaken,* both visible and invisible;* for He has sovereign power,* being undeniably one of the Trinity.
Antiphon 2
Lift up yourself to the mountains,* O my soul;* go to that place from whence comes our help.
Let Your right hand hover over me,* O Christ,* and guard me from every misfortune.
Glory… Now…
Let us sing to the Holy Spirit, as we contemplate God:* You are God, life, love, light, and intellect,* You are goodness,* and You reign to the ages.
Antiphon 3
Filled with great joy at the words of those who say to me:* “Let us go into the courts of the Lord,”* I offer up my prayers.
Fearful things are accomplished in the house of David;* for a fire is found there,* burning every shameful thought.
Glory… Now…
To the Holy Spirit belongs the lordship of life,* for from Him every living being hath its breath,* as also from the Father* together with the Son.
Prokeimenon, Tone 5
Arise, O Lord my God, lift up Your hand*, for You shall reign forever.
verse: I will confess to You, O Lord, with my whole heart, I will recount all Your marvellous works.
Let everything that lives, Tone 5
Gospel
Mark 16:1-18
Hymn of Resurrection
Psalm 50
Verses at Psalm 50
Tone 8, Glory…
Open to me the doors of repentance, O Giver of Life.* As we worship in Your temple this morning,* teach us how to purify the temples of our bodies,* and in Your compassion, purify me by the goodness of Your mercies.
Now…
Lead me to the paths of salvation, O Mother of God,* for I have condemned myself with shameful sins* and have wasted all my life in slothfulness.* By your intercession purify me from all sinfulness.
Tone 6
Have mercy on me, God, in Your kindness. In Your compassion blot out my offense.
When I think upon the multitude of my evil deeds,* I tremble for the terrible day of judgment.* But trusting in the compassion of Your mercy, O Lord,* I cry to You like David:* Have mercy on me, O God, according to Your great mercy.
Canon, Tone 5
Ode 1
Irmos: Christ, who breaks the battles,* with uplifted arm shook horse and rider into the Red Sea,* but Israel he saved,* singing a song of victory.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The congregation of the Hebrews preserved no mother’s love for you who gave them every good; they crowned you with thorns, O Christ, you who had loosed from the punishing thorns the first ancestor of man.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Giver of life, you bent down to the pit without danger of falling and raised me up who had fallen; you bore with my evil-smelling corruption, O Christ, yourself untouched, and made me fragrant with the sweet oil of the divine nature.
Most holy Theotokos, save us!
The curse is lifted, sorrow has ceased; O blessed one and full of grace, you have caused joy to spring up for the faithful for from you Christ has flowered, our blessing for ever.
Irmos: When Israel passed through the waters as upon dry land* and escaped the malice of the Egyptians,* they cried out:* Let us sing to our Redeemer and our God.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
You have abandoned me due to my abundant lusts, having each day taken enjoyment in them like the rich man. Wherefore I pray to You, O Saviour; deliver me from the fire as you once delivered Lazarus.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
I am clothed in sensual pleasures, O Saviour, like the rich man who once vested himself in fine linen, gold, and golden clothing, but send me not into the fire, as You did him.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
Having taken pleasure in the riches and sweet things of this corruptible life, the rich man of old was condemned to torments, whereas the needy Lazarus obtained consolation.
Most holy Theotokos, save us.
The hosts of angels and mortals ceaselessly praise you, O Mother unwedded, for you carried their creator as a babe in your arms.
Irmos: I shall open my mouth, and be filled with the Spirit,* and utter discourse to the Queen and Mother;* and be seen radiantly keeping festival,* joyfully praising her wonders.
Venerable Mother Mary, pray to God for us.
With love I celebrate your light-giving and holy memory, send down to me the unapproachable light of Christ ,O venerable one, before Whom you now stand, and deliver me from the manifold temptations of life.
Venerable Mother Mary, pray to God for us.
He Who fled to the Egyptians in the flesh, the un-circumscribable and eternal One, has revealed you to be a most radiant beacon issuing forth from whence He once dwelt; Egypt.
Glory…
Not knowing the divine commandments, you sullied the divine image of God within you, but, O all-praised one, through divine providence, you cleansed it once again, rendering yourself godlike by your godly actions, O venerable one.
Now…
O my God, great is Your loving-kindness, and ineffable Your condescension! For, by the intercessions of Your Mother, You rendered the former harlot as pure and spotless, as the angels.
Katavasia: I shall open my mouth, and be filled with the Spirit,* and utter discourse to the Queen and Mother;* and be seen radiantly keeping festival,* joyfully praising her wonders.
Ode 3
Irmos: Your command fixed firm the earth upon nothing* and sovereignty poised its vast bulk;* make firm your Church on the immovable rock of your commandments,* O Christ, alone good and Lover of man.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Those who sucked honey from the rock brought you gall for your wonders in the wilderness, O Christ. Vinegar for manna the ungrateful sons of Israel gave you in exchange for your deeds of goodness.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Covered of old by a light-radiant cloud they laid life, O Christ, in the grave: but, you rose of your own power, and you granted mystically to all the faithful the Spirit’s overshadowing shining from above.
Most holy Theotokos, save us.
Mother of God, virginally and without a mother’s pain you bore him, the outshining of the untouched Father; therefore, since you conceived the Word made flesh, in true faith we proclaim you Bearer of God.
Irmos: You are the rampart* of those who hasten to You;* the inhabitants of darkness find their light in You;* and my soul praises You, O Lord.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
O Christ, as You saved Lazarus from the flames, also deliver me, Your unworthy servant, from the fire of Gehenna.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
O Lord, in passions and lusts I am as wealthy as the rich man, yet in my lack of virtues I am as poor as Lazarus. But save me.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
The rich man clothed himself in scarlet and fine linen, lusts, and sins, for which sake he was cast into the flames.
Most holy Theotokos, save us.
Grant to us help, by your intercessions O all-pure one, who can deliver us from every evil circumstance.
Irmos: O Lord, You suspend the earth over the waters;* and when creation saw You suspended on the Cross,* it trembled in fear and cried out:* None is holy as You, O our God.
Venerable Mother Mary, pray to God for us.
You drew near to the gates of destruction by your inexcusable actions; but He Who of old, by the power of His Godhead, smashed to pieces the gates of Hades, opened to you the gates of repentance, O all-honoured one; for He Himself is the Gate of life.
Venerable Mother Mary, pray to God for us.
She who was once a weapon of sin, O Longsuffering One, has now been revealed to be a weapon of Your Cross, O Compassionate One, for by venerating it, she conquered all the weapons and cunning of the devils.
Glory…
He who shed His own blood as a ransom for the sake of all, in the waters of your tears cleansed you who were grievously sickened with the leprosy of your wicked deeds, for He is the cause of all that is.
Now…
That which has come to pass within you, O Virgin, transcends description: For the Word of the Father came to dwell within you, granting by His word alone, the remission of sins to all those who transgress.
Katavasia: O Theotokos, living and plentiful fount,* establish in spiritual fellowship those who sing hymns to you,* and in your divine glory* grant them crowns of glory.
Kontakion, Tone 3
Once you were filled with every impurity,* now through repentance you have been revealed as a bride of Christ,* following the angelic life, you crushed demons with the weapon of the Cross.* Therefore, O glorious Mary, you have been shown to be a bride of the Kingdom.
Ikos
As the lamb and daughter of Christ we now praise you in our hymns, O ever-memorable Mary. Sprung from the race of the Egyptians, you fled from all their delusions and alone offered yourself to the Church as an example of perfection, in abstinence and prayer struggling above that which is the measure of man’s nature, wherefore the only Pantocrator has exalted you, your life and actions, O most-glorious Mary.
Sessional Hymns, Tone 8
All the rebelliousness of the flesh did you subdue by your ascetic labours,* showing the manly wisdom of your soul.* Desiring to behold the Cross of the Lord, O all-honoured one,* you crucified yourself to the world,* eagerly seeking to emulate the angels in their way of life.* Wherefore with faith we honour your memory, O all-blessed one,* and beseech you to pray on our behalf,* that we may be granted the full remission of our sins* by your intercessions.
Glory… Now…
Let us hymn the heavenly gate and ark,* the all-holy Mountain and the Cloud of light,* the heavenly Ladder and the spiritual Paradise,* the Deliverance of Eve and the great Treasure of the whole world.* For through her was wrought the salvation of the world* and the remission of man’s ancient sins.* Wherefore we cry aloud to her:* “Pray to your Son and God, that remission of sins be granted to those* who devoutly worship your all-holy offspring.”
Ode 4
Irmos: Habakkuk in prophecy, O Christ, apprehending your divine emptying, in trembling awe cried out to you: For the salvation of your people, to make safe your anointed, you have come.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
O Good One, the most bitter streams of Meribah you sweetened by a tree, and thus in sign prefigured your pure cross which slays the bitter taste of sin.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
You accepted a cross for the tree of knowledge, my Saviour, gall for sweet food, and for the corruption of death you shed the blood of God.
Most holy Theotokos, save us.
Untouched, you conceived incorruptibly in your womb; a Virgin, guarded to bring forth God in the flesh, you bore a child without pain and were virgin after the birth.
Irmos: O Lord, I have heard of the mystery of Your work of salvation;* I meditated on Your deeds and glorified Your divinity.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
The rich man took delight in sumptuous food and raiment, while Lazarus longed to be fed with the crumbs that fell from his table.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
With their tongues the dogs licked the sores of Lazarus the beggar, showing themselves to be more compassionate to the poor than the rich man.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
Before the gates of the rich man, O Saviour, Lazarus once lay wretched and suffering from his wounds, but now he is glorified.
Most holy Theotokos, save us.
Beseech Him whom you bore, O most pure one, that those who hymn you may be saved from the machinations of the deceiver, for you alone are our sure protector.
Irmos: Foreseeing Your divine condescension and Your death on the Cross,* the prophet Habakkuk was perplexed and cried out:* By Your descent into Hades, O God of goodness,* You have broken the power of the tyrants;* for You are the almighty King.
Venerable Mother Mary, pray to God for us.
O Creator of the mortal nature of man, since You are a fount of mercy and a wealth of compassion, O Lover of mankind, You had compassion upon her that fled to You for refuge, snatching her away from the destroying beast.
Venerable Mother Mary, pray to God for us.
Hastening to see the Cross, you were illumined by its effulgence O Mary, and having communed with it, by the divine manna of Him who was crucified thereon, you became crucified to the world, O right wondrous one.
Glory…
Previously guilty of leading many astray by wicked lust, you now shine forth like the sun, manifesting yourself as a guide to all transgressors, O venerable one.
Now…
You have surpassed the mind of the noetic heavenly powers of the King of all; for transcending the laws of nature, O pure one, you gave birth to the Lawgiver and Fashioner of all things.
Katavasia: He who sits in glory upon the throne of the Godhead,* Jesus the true God,* is come in a swift cloud* and with His sinless hands* he has saved those who cry:* Glory to Your power, O Christ.
Ode 5
Irmos: To you, clothed with light as a garment,* early I rise and cry out.* Lighten my darkened soul,* O Christ, only compassionate.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
In dishonour and inglorious form, of his own will the Lord of glory hung upon the cross, and inconceivably thus procured for me divine glory.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
You have changed my clothing for the garment of incorruption, O Christ, for uncorrupted you tasted the corruption of death in the flesh, and on the third day rose from the tomb.
Most holy Theotokos, save us.
Mother of God, you set free our first father’s nature from the curse, for without seed you gave birth to Christ our righteousness and redemption.
Irmos: Why have You driven me far from your face, O inaccessible Light?* The outer darkness has enveloped me, wretched creature that I am.* Make me return, I pray You,* and direct my paths toward the light of Your law.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
When the rich man saw Lazarus resting in the bosom Abraham, rejoicing in light and glory, he cried aloud: “O Father Abraham, have mercy on me, for I am condemned to the fire and my tongue burns in bitter torment.”
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
“During thy life,” said Abraham to the rich man, “you rejoiced living sumptuously; wherefore you are now eternally tormented in the fire, while Lazarus the beggar rejoices in unending gladness.”
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
The life of the rich man was one of delusion in pleasure, and I, like the rich man, also live a sumptuous life, but I beseech of Your compassion, O Lover of mankind, that I may be delivered from the fire, as You once saved Lazarus.
Most holy Theotokos, save us.
Possessing maternal boldness before your Son, O all-pure one, we beseech you who are from our lineage, turn not away from us, for you alone do we Christians bring before the Lord, as a God-pleasing intercessor on our behalf.
Irmos: Contemplating Your unsetting light,* which You, O Christ, in Your goodness, have shown us by your coming,* the prophet Isaiah kept watch before You and cried out in the middle of the night:* The dead shall rise and from their tombs they shall be raised up,* and the whole earth shall rejoice.
Venerable Mother Mary, pray to God for us.
Moses once shone in glory on Mount Sinai, for having mystically beheld the most glorious hind-parts of God, he himself became a reflection of the strange mystery; and now, fervently falling down before the image of the most-pure one, the vessel which contained the Manna from heaven, Mary undertakes the angelic life.
Venerable Mother Mary, pray to God for us.
Having longed, like the psalmist, to see the majesty of the temple, the noetic tabernacle of Your glory, she who defiled the temple cried; “By the noetic prayers O Christ, and of her who became Your temple, without knowing a man, make me a temple of the all-creating Spirit.”
Glory…
With the baited hook of the flesh, she caught the eye of many, and by short-lived sensual pleasure she made them food for the devil, but in truth having been caught by the divine grace of the precious Cross, she became the most sweet food of Christ.
Now…
Having learned of the mystery concerning you, the choir of the prophets has, with mystical divinely spoken words, O most-pure one, prophesied concerning you in many ways. And now Mary, having fallen down before the most pure image of you, the Vessel that received the divine Manna, she has become a sure intercessor for us sinners before God.
Katavasia: All creation stands in awe of your divine glory;* for you, O Virgin who has not known wedlock,* contained within your womb* the God of all,* and gave birth to the timeless Son,* bestowing peace, upon all who hymn you.
Ode 6
Irmos: Lord Christ, calm the soul-destroying waves of the raging sea of passions* and, O compassionate, lead me up from corruption.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Our first ancestor fell into corruption, Lord Christ, tasting forbidden fruit; and he was brought back to life by your Passion.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
You, the life, came to Hell and to the corrupter became corruption; thus, Lord Christ, through corruption you brought, as fountain springing, resurrection.
Most holy Theotokos, save us.
The Virgin bore a child and after bearing still was pure; holding him up in her arms who supports the whole creation she is truly Virgin Mother.
Irmos: Grant Your forgiveness, O Saviour, despite the number of my sins;* draw me out of the abyss of evil, I pray You;* for it is to You that I cry:* O God of my salvation, hear me, O Lord.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
The rich man condemned himself to the flames of fire by his life of pleasure; but Lazarus the poor man chose poverty in this present life, and so was deemed worthy of unending joy.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
Lazarus was deemed worthy to dwell in the bosom of Abraham, enjoying eternal life, O Christ; but the rich man was condemned to the fire, to be tormented in both soul and body.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
The rich man was condemned to the fire because of Lazarus, condemn me not, wretched as I am, but I pray You, O Lover of mankind, grant me, like Lazarus, O Lord, Your light.
Most holy Theotokos, save us.
May we be delivered from grievous sins, by your prayers, O pure Mother of God, and may we be granted the divine enlightenment of the Son of God, who ineffably took flesh from you.
Irmos: I am thrust down into the abyss of sin,* and I can no longer endure the wrath of the seas.* As Jonah, I cry to You:* Save my life from the pit.
Venerable Mother Mary, pray to God for us.
The armies of the angels rejoice, O holy Mary, seeing in you a life equal to their own, and crying out they give glory to the Lord.
Venerable Mother Mary, pray to God for us.
The host of dark spirits tremble at the strength of your patient endurance, marvelling at how a woman naked and alone, has been able to wondrously overcome them.
Glory…
You have shone forth like the sun, O all-praised Mary, illumining the desert with your wonders, also make me radiant with light.
Now…
The angels, illumined by the glory of your Offspring, O Virgin, proclaim to all; peace on earth and good will toward mankind.
Katavasia: Celebrating the divine and solemn feast of the Mother of God* O you divinely wise,* let us come, clapping our hands,* and glorify God who was born of her.
Kontakion, Tone 5
You, my Saviour, descended to Hades,* and as the Almighty, You shattered its gates.* With Yourself You, as the Creator, raised the dead and shattered the sting of death,* and delivered Adam from the curse, O Lover of Mankind.* And so we cry out: “Save us, O Lord.”
Ikos
The women heard the angel’s words, shed their lamentations, changed to gladness, trembling, saw the resurrection. And Christ drew near in greeting: Joy to you, take courage, I have overcome the world, and set the prisoners free. Run to the disciples and ay: I go before you into Galilee to pr claim the good news. Therefore we all cry out to you: Save us, O Lord.
Ode 7
Irmos: The Lord of the fathers, most highly exalted,* quenched the fire and rained his dew* on the young men in unison singing:* Blessed are you, O God.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Clothed with flesh as bait for the hook, by your divine power you dragged the serpent down, and brought back those who cried: Blessed are you, O God.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
He, the unbounded, who brought into being and knitted together the boundless immensities of earth, in the flesh was concealed in the grave; and we sing to him: Blessed are you, O God.
Most holy Theotokos, save us.
All-holy, you bore one person in two natures, God has taken bodily form and we sing to him: Blessed are you, O God.
Irmos: The Hebrew youths who came from Judah to Babylon* trampled on the flames in the furnace by their faith in the Trinity,* and they sang:* Blessed are You, O God of our fathers.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
Like Job of old, who sat on a dung heap full of decaying filth and worms, Lazarus lay before the gates of the rich man, crying: “O God of our fathers, blessed are You.”
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
An outcast at the gate of the heartless rich man, Lazarus of old, longed for the crumbs that fell from his table, yet no man gave to him; and in place of this he was granted to dwell in the bosom of Abraham.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
O my Christ, I pray You, deliver me from the lot of the heartless rich man, and number me with Lazarus the poor man, that I may be deemed worthy to cry to You with thanksgiving “O God of our fathers, blessed are You.”
Most holy Theotokos, save us.
You appeared incarnate from the virginal womb for our salvation. Wherefore we acknowledge Your mother as the Theotokos, and with thanksgiving cry aloud: “O God of our fathers, blessed are You.”
Irmos: Formerly in the furnace of Babylon,* the Youths did not fear the fire into which they had been thrown;* but they walked in the flames, and covered with dew, they sang:* “Blessed are You, O God of our fathers.”
Venerable Mother Mary, pray to God for us.
Wise Zosimas, greatest among the fathers, wandered in the desert wilderness and was counted worthy to see the venerable mother, and cried aloud; “O God of our fathers, blessed are You.”
Venerable Mother Mary, pray to God for us.
“For what, O father,” said the venerable one to the staretz, “did you come to see a woman who is a stranger to every manner of virtuous action,” and she cried aloud; “O God of our fathers, blessed are You.”
Glory…
You put to death, O blessed one, the rebelliousness of your passions, and now having striven to the safe haven of passionlessness, You cry aloud; “O God of our fathers, blessed are You.”
Now…
In ways transcending speech, O most-pure one, you conceived while yet remaining a virgin, and brought forth into the world the salvation, Christ our God. Wherefore we and all the faithful magnify you in songs.
Katavasia: Refusing to worship created things in place of the Creator,* the divinely wise youths bravely trampled down the threatening fire* and rejoicing they sang aloud:* O supremely hymned Lord and God of our Fathers, blessed are You.
Ode 8
Irmos: The young men in the furnace devised a chorus of all creation for you, the Creator of all,* and in song they proclaimed it:* All you his works, sing to the Lord,* and highly exalt him throughout all the ages.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
As if it were against your will, of that so longed for cup of your saving Passion you prayed that it might not be: two wills to two natures corresponding you bear, O Christ, throughout all the ages.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
At your descent, Creator of all, Hell the fool gave up all those who of old had been slain by deceit, and who now, O Christ, highly exalt you throughout all the ages.
Most holy Theotokos, save us.
O Virgin, beyond thought, in divine and human manner, by the word you bore the Lord, while remaining virgin; we, his creatures, bless and highly exalt you throughout all the ages.
Irmos: In his fury the tyrant of the Chaldeans* had the furnace heated seven times hotter than usual* for the faithful servants of the Lord;* but when he saw them saved by a more powerful force, he cried out:* O Youths, bless your Creator and Redeemer;* praise Him, you priests; and all you people, exalt Him for all ages.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
In clothes of scarlet raiment, fine linen and purple, the rich man of old splendidly clothed himself in wretchedness, while the poor man Lazarus lay a pitiable outcast at his gate, longing to eat the crumbs that fell from the rich man’s table; and no man gave to him. But now he reigns with Christ in glory.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
Lazarus lay at the gates of the rich man, his body putrid with sores: He longed to eat, and no man gave him food; but the dogs, moved by compassion, licked his sores and wounds. Wherefore he has been deemed worthy of joy in Paradise.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
I have grown rich in sensual pleasures, like the rich man of old, clothing himself each day in scarlet; and I have condemned myself by taking pleasure and being deceived by the sweet things of this life, O Compassionate One. Wherefore I pray to You, O Christ, deliver me from the eternal fire throughout all ages.
Most holy Trinity our God glory be to You.
The threefold light of the Godhead shines with a single radiance, from one Hypostatic essence, The Father without beginning, the Son of the same essence as the Father, and the co-enthroned consubstantial Spirit, O you children bless, you priests praise, and you peoples supremely exalt throughout all ages.
Irmos: May the heavens shudder with fear,* and may the foundations of the earth tremble,* for the God of heaven is numbered among the dead* and lies in the narrow confines of the tomb.* O Youths, bless the Lord; praise Him, you priests;* and let the whole nation exalt Him forever.
Venerable Mother Mary, pray to God for us.
He Who searches the depths of the heart, and who, before we came into being, foresees all things concerning us, has freed from a life of bondage the woman who fled to You, O Saviour; in need of Your love for mankind she cried out to You with never-silent voice: “O you priests bless Him, and you people supremely exalt Him throughout all ages.”
Venerable Mother Mary, pray to God for us.
Honourable is the change of life that has brought you to a better way! O divine the love that has taught you to despise the sensual pleasures of the flesh! O all-praised Mary, fervent and divine in the faith, which we faithfully praise and supremely exalt throughout the ages.
Let us bless Father, Son, Holy Spirit, the Lord!
You received a recompense for your sufferings, and a reward for your labours, O honoured Mary, by which you slew the murderous enemy: and now with the angels you cry aloud with never-ceasing hymns supremely exalting Christ throughout the ages.
Now…
For the sake of His goodness the Lord of all the ages has completely renewed me within your womb, O pure one, without commingling that which is unique to each nature. Wherefore, as the cause of our salvation, with hymns we praise you throughout all ages.
We praise, bless and worship the Lord, chanting and supremely exalting Him throughout all ages.
Katavasia: The Offspring of the Theotokos saved the holy children in the furnace.* He who was then prefigured has now been born on earth,* and He gathers all creation to hymn you:* all you works praise the Lord and supremely exalt Him throughout all ages.
Magnificat
Ode 9
Irmos: Rejoice and sing, Isaiah,* the Virgin has conceived and bears a son, Emmanuel,* God and man, his name the Dayspring;* we magnify him and we call the Virgin blessed.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Fallen man, Lord Christ, you assumed; wholly joined to him in a virginal womb, sin alone excepted, wholly you have freed him from corruption by your pure sufferings.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Your pure and life-giving side, Lord Christ, was emptied of the blood which flowed from God, and sacrifice to idols ceased; and all we of the earth bring to you the sacrifice of praise.
Most holy Theotokos, save us.
Not God bodiless, nor yet mere man, the pure and honourable Maid bore to us, but perfect man and perfect God, in very truth; we magnify him, together with the Father and the Spirit.
Irmos: O Mother of God and spouseless Virgin,* by your word you ineffably conceived the true God.* You are higher than the most pure powers;* with our unceasing hymns, we extol you.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
I pray You, O Christ, make me like Lazarus the beggar, banishing my desire for sensual pleasure, since You are God in essence: and make me as wealthy as the rich man, only, in the virtues, that with faith I may magnify You in hymns.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
Rich and unmerciful, my mind has despised faith in Your commandments, O Lover of mankind, and been cast out before the gates. But since You are a fellow sufferer, and lovingly compassionate, raise it up as once You raised up Your friend Lazarus, who was four days dead.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
All have learned the meaning of this parable of the Lord, let us, the faithful despise the lack of compassion of the rich man, that we may escape torments, and eternally rejoice in the bosom of Abraham.
Most holy Theotokos, save us.
The invisible God have you carried in your arms, He who is praised in the heavens and by all of creation, by you we have been granted salvation at all times, wherefore with faith we magnify you.
Irmos: Do not weep for me, O Mother,* even though you have seen lying in the tomb* the Son to whom you gave birth in a wondrous manner;* for I shall arise and be glorified;* and in my divine glory, I shall forever exalt the faithful who love you* and sing the praises of your glory.
Venerable Mother Mary, pray to God for us.
You more easily endured your labours in the wilderness; strengthened by the almighty strength of Christ, quenching the impure thoughts that came to you, by the streams of your godly tears, O mother, the summit of ascetics and glory of the venerable saints.
Venerable Mother Mary, pray to God for us.
With rays of exceeding brightness, the only birth-giver of Christ the light, the pure virgin, shone upon you, making thee frightening to your enemies, O honoured one; and revealing you to us all, O Mary, as the beauty of ascetics, and the foundation of venerable saints.
Glory…
Having wisely abandoned all the things of this world, you became a sacred dwelling of the Spirit: Beseech Christ the Redeemer, that we who faithfully celebrate your memory may be freed from the grief of worldly passions.
Now…
In a manner transcending nature, O Virgin, you have been freed from the laws of nature, and brought forth on earth a newborn Child, Who is the Giver of the Law and the Ancient of Days. Wherefore, O noetic heaven of the Creator of all, with faith and love we call you blessed.
Katavasia: Let every mortal born on earth, radiant with light, in spirit leap for joy;* and let the host of the angelic powers celebrate and honour the holy feast of the Mother of God,* and let them cry aloud:* Rejoice! O Theotokos, pure Ever-Virgin.
Small Litany
Holy is the Lord
Hymn of Light
When the myrrh-bearing women saw the stone rolled away, they rejoiced;* for they saw a young man sitting at the grave who said to them:* Behold, Christ is risen!* Say to Peter, the disciple of the Lord:* Hasten to the mountain in Galilee;* there you shall see Christ* as He had said to His friends.
Glory… Now…
O blessed Methodius, having received the tri-radiant light,* you have become a great luminary of the Church, enlightening those,* who in faith adore the one God in the Holy Trinity.
Praises
Stichera of the Praises, Tone 5
You came forth from the grave, O Lord, which had been sealed by the transgressors of the law,* just as You were born of the Theotokos.* For the bodiless angels did not know how You were incarnate.* Likewise, the guardian soldiers did not see the moment of your Resurrection;* for these two marvels were concealed from the curious minds* but were revealed to those who worshiped the mystery in faith.* Therefore, grant joy and great mercy to us who offer You praise.
O Lord, You demolished the gates of everlasting damnation,* and You broke asunder the chains of the grave.* You rose from the tomb leaving your wrappings in the grave* in testimony of your three-day burial;* and leaving the guards watching at the tomb,* You preceded your disciples into Galilee.* Great is your mercy, O Lord whom the whole world cannot contain.* O Saviour, have mercy upon us.
O Lord, who suffered for us,* the women hastened to your tomb to behold You.* When they arrived, they saw an angel sitting on the stone of the grave.* He said to them: The Lord is risen!* Go and tell the disciples that the Saviour of our souls is risen from the dead.
O Lord and Saviour,* You came into the midst of your disciples though the doors were closed* just as You came out of the sealed tomb,* showing the sufferings of the flesh which You accepted;* for You submitted to suffering patiently since You are of the seed of David.* But since You are the Son of God, You saved the world.* Great is your mercy, O Lord whom the whole world cannot contain.* O Saviour, have mercy on us.
Tone 8
O bishop Methodius,* you have reached the summit of divine understanding* and, having drawn near to God* and having received filial adoption from Him,* you heal incurable diseases* and drive away the unclean spirits.* For this reason,* with joyful hearts we celebrate your memory,* glorifying Christ, who has exalted you.
O bishop Methodius,* you have reached the summit of divine understanding* and, having drawn near to God* and having received filial adoption from Him,* you heal incurable diseases* and drive away the unclean spirits.* For this reason,* with joyful hearts we celebrate your memory,* glorifying Christ, who has exalted you.
O most-blessed father Methodius,* you were a rule of the priesthood, a model of purity,* a stronghold of the monks, a support of the Church,* a torch of love, a throne of compassion, a source of miracles,* a tongue of fire, a sweet-spoken mouth,* a vessel of the divine Spirit,* and a intellectual paradise.
Tone 6
O holy and thrice-blessed hierarch Methodius,* good shepherd and disciple of the Chief Shepherd, Christ,* who laid down His life for His sheep!* By your prayers, beseech the Lord* that He may grant us great mercy.
Tone 1
Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted high;* forget not Your paupers to the end.
The Kingdom of God is not food and drink,* but righteousness and abstinence with holiness:* And so the rich shall not enter into it,* but those who invest their treasures into the needful hands of the poor.* This is what David the Prophet has taught us, saying:* “The righteous man shows mercy all the day long;* his delight is in the Lord, and walking in the light he shall not stumble.”* All this was written for our admonition,* that we fast and undertake the doing of good deeds;* that in place of earthly things the Lord may grant us heavenly things.
Glory…
The Kingdom of God is not food and drink,* but righteousness and abstinence with holiness:* And so the rich shall not enter into it,* but those who invest their treasures into the needful hands of the poor.* This is what David the Prophet has taught us, saying:* “The righteous man shows mercy all the day long;* his delight is in the Lord, and walking in the light he shall not stumble.”* All this was written for our admonition,* that we fast and undertake the doing of good deeds;* that in place of earthly things the Lord may grant us heavenly things.
Tone 2, Now…
You are truly most blessed, O virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* Hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, Death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who finds in this your good pleasure. Glory to You!
Great Doxology
Trisagion Prayers
Troparion, Tone 2
Today salvation has come to the world.* Let us sing to Him who is risen from the tomb,* the Author of Life who has crushed Death by his death* and bestowed on us victory and great mercy.
Insistent Litany
Litany of Supplication
Great Dismissal
DIVINE LITURGY
Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 5: Let us the faithful acclaim and worship the Word,* co-eternal with the Father and the Spirit,* and born of the Virgin for our salvation.* For He willed to be lifted up on the cross in the flesh, to suffer death* and to raise the dead by His glorious resurrection.
Troparion, Tone 8: The divine image was faithfully preserved in you, O mother,* for taking up the Cross, you followed Christ.* By your deeds you have taught us to see beyond the flesh, which passes,* and care for the soul, a thing immortal.* And so, O venerable Mary,* your spirit rejoices with the angels.
Troparion, Tone 4: O Christ, bestow from above Your mercies* to those who radiantly feast Your bishop’s falling asleep.* Through the intercession of our father Methodius,* Your holy disciple,* open to us the doors of the Kingdom* and loose the chains of our many sins.
Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit, now and for ever and ever. Amen.
Kontakion, Tone 2: Let us hymn the godly and faithful Methodius,* and lovingly call him blessed;* the pastor of the Slavs and the precious servant of the Trinity,* the one who banished heresy,* for he prays on behalf of all of us.
Prokeimenon, Tone 5
You, O Lord, will guard us and will keep us* from this generation and for ever.
verse: Save me, O Lord, for there is no longer left a just man. (Psalm 11:8,2)
Prokeimenon, Tone 1
My mouth shall speak wisdom and the meditation of my heart understanding.
Epistle: Hebrews 9:11-14 (NRSV)
Brothers and sisters, when Christ came as a high priest of the good things that have come, then through the greater and perfect tent (not made with hands, that is, not of this creation), he entered once for all into the Holy Place, not with the blood of goats and calves, but with his own blood, thus obtaining eternal redemption. For if the blood of goats and bulls, with the sprinkling of the ashes of a heifer, sanctifies those who have been defiled so that their flesh is purified, how much more will the blood of Christ, who through the eternal Spirit offered himself without blemish to God, purify our conscience from dead works to worship the living God!
Hebrews 7:26-8:2 (NRSV)
Brothers and sisters, For it was fitting that we should have such a high priest, holy, blameless, undefiled, separated from sinners, and exalted above the heavens. Unlike the other high priests, he has no need to offer sacrifices day after day, first for his own sins, and then for those of the people; this he did once for all when he offered himself. For the law appoints as high priests those who are subject to weakness, but the word of the oath, which came later than the law, appoints a Son who has been made perfect forever. Now the main point in what we are saying is this: we have such a high priest, one who is seated at the right hand of the throne of the Majesty in the heavens, a minister in the sanctuary and the true tent that the Lord, and not any mortal, has set up.
Alleluia, Tone 5
verse: Your mercies, O Lord, I will sing for ever; from generation to generation I will announce Your truth with my mouth.
verse: For You have said: Mercy shall be built up for ever; in the heavens Your truth shall be prepared. (Psalm 88:2,3)
Gospel: Mark 10:32-45 (NRSV);
At that time, Jesus took the twelve aside again and began to tell them what was to happen to him, saying, “See, we are going up to Jerusalem, and the Son of Man will be handed over to the chief priests and the scribes, and they will condemn him to death; then they will hand him over to the Gentiles; they will mock him, and spit upon him, and flog him, and kill him; and after three days he will rise again.” James and John, the sons of Zebedee, came forward to him and said to him, “Teacher, we want you to do for us whatever we ask of you.” And he said to them, “What is it you want me to do for you?” And they said to him, “Grant us to sit, one at your right hand and one at your left, in your glory.” But Jesus said to them, “You do not know what you are asking. Are you able to drink the cup that I drink, or be baptized with the baptism that I am baptized with?” They replied, “We are able.” Then Jesus said to them, “The cup that I drink you will drink; and with the baptism with which I am baptized, you will be baptized; but to sit at my right hand or at my left is not mine to grant, but it is for those for whom it has been prepared.” When the ten heard this, they began to be angry with James and John. So Jesus called them and said to them, “You know that among the Gentiles those whom they recognize as their rulers lord it over them, and their great ones are tyrants over them. But it is not so among you; but whoever wishes to become great among you must be your servant, and whoever wishes to be first among you must be slave of all. For the Son of Man came not to be served but to serve, and to give his life a ransom for many.”
John 10:9-16 (NRSV)
The Lord said, I am the gate. Whoever enters by me will be saved, and will come in and go out and find pasture. The thief comes only to steal and kill and destroy. I came that they may have life, and have it abundantly. “I am the good shepherd. The good shepherd lays down his life for the sheep. The hired hand, who is not the shepherd and does not own the sheep, sees the wolf coming and leaves the sheep and runs away—and the wolf snatches them and scatters them. The hired hand runs away because a hired hand does not care for the sheep. I am the good shepherd. I know my own and my own know me, just as the Father knows me and I know the Father. And I lay down my life for the sheep. I have other sheep that do not belong to this fold. I must bring them also, and they will listen to my voice. So there will be one flock, one shepherd.
Hymn to the Mother of God
In you, O Full of Grace, all creation rejoices: the angelic ranks and all the human race. Sanctified temple and spiritual paradise, virgins’ pride and boast, from whom God is made flesh and became a little Child; and He who is our God before all ages, He made your womb a throne, and He made it wider that all the heavens. In you, O Full of Grace, all creation rejoices. Glory be to you.
Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest. (Psalm 148:1)* The just man shall be in everlasting remembrance;* of evil hearsay he shall have no fear.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 111:6)
Неділя 5-та Великого Посту, преподобної Марії Єгипетської. Переставл. св. Методія, учителя слов’янського
Св. Євтихія, архиєп. Царгородського. 6 квітня.
ВЕЧІРНЯ
Блажен муж співаємо
Стихири
Стих: Ви́веди з в’язни́ці мою́ ду́шу,* щоб дя́кувати І́мені Твоє́му.
(г. 5): Че́сним Твої́м хресто́м, Хри́сте,* Ти дия́вола посоро́мив* і воскресі́нням Твої́м жало́ гріха́ присмири́в,* і спас Ти нас від брам сме́рти.* Сла́вимо Тебе́, Єдиноро́дний.
Стих: Мене́ обсту́плять пра́ведники,* бо Ти добро́ мені́ вчи́ниш.
Того́, що дає́ воскресі́ння лю́дському ро́дові,* ве́дено на же́ртву, немо́в ягня́тко.* Його́ настраха́лись а́дські володі́льці і відчини́лися бра́ми плачу́,* бо ввійшо́в Цар сла́ви − Христо́с, ка́жучи в’я́зням: Вихо́дьте!* – а тим, що в темноті́: З’яві́ться!
Псалом 129
Стих: З глиби́н взива́ю до Те́бе, Го́споди,* Го́споди, почу́й мій го́лос.
Вели́ке чу́до! Творе́ць неви́димого* постражда́в ви́димо з-за Свого́ людинолю́бства,* і воскре́с як безсме́ртний.* Тож прийді́ть, племена́ наро́дів, і поклоні́ться Йому́,* бо Його́ милосе́рдям ми ви́зволились з ома́ни* і навчи́лись велича́ти єди́ного Бо́га в трьох осо́бах.
Стих: Неха́й бу́дуть Твої́ ву́ха ува́жні,* до го́лосу бла́гання мого́.
Вечі́рній поклі́н прино́симо Тобі́, невечі́рньому Сві́тлу,* що на кіне́ць вікі́в, че́рез ті́ло, немо́в у дзе́ркалі,* ви́димо зася́яло сві́тові й зійшло́ аж до а́ду;* там розві́яло засто́ялу те́мряву,* і ся́йво воскресі́ння забли́сло наро́дам.* Світлода́вче Го́споди, – сла́ва Тобі́!
Стих: Коли́ Ти, Го́споди, зважа́тимеш на беззако́ння, то хто всто́їться, Го́споди.* Та в Те́бе є проще́ння.
Сла́вимо Христа́, нача́льника на́шого спасі́ння,* бо коли́ Він воскре́с із ме́ртвих,* світ з обма́ну ви́зволився,* хор а́нгельський раді́є,* втіка́є де́монська ома́на,* упа́лий Ада́м підво́диться,* дия́вол же утра́тив си́лу.
Стих: За́для І́мени Твого́ наді́юсь на Те́бе, Го́споди, наді́ється душа́ моя́ на сло́во Твоє́;* наді́ється душа́ моя́ на Го́спода.
Повча́ли сторо́жу нечести́вці:* Затаї́ть Христо́ве воскресі́ння!* – і, взя́вши срібняки́, кажі́ть:* Коли́ ми спа́ли, вкра́дено з гро́бу ме́ртвого.* Хто ба́чив, хто чув коли́, щоб укра́дено поме́рлого,* ще й нама́заного і на́гого,* що лиши́в у гро́бі й свої́ похоро́нні поло́тна?* Не обма́нюйте себе́, неві́рні,* але́ навчі́ться сказа́нь проро́ків і зрозумі́йте,* що Він спра́вді – Спаси́тель сві́ту і Всемогу́тній.
Стих: Бо в Го́спода ми́лість і відку́плення вели́ке в Ньо́го;* Він ви́зволить Ізра́їля від усьо́го беззако́ння його́.
(г. 6, подібний: Поклавши всю надію): Не допуска́ла тебе́* до огляда́ння святи́ні* скве́рна раніше сподіяних блудодійств,* одна́к чуття́ твоє́ і Бо́гом да́ний ро́зум,* і тяга́р на сумлінні від усьо́го вчи́неного* привели́ тебе́ до наве́рнення.* А на іко́ну погля́нувши Благослове́нної Богоотрокови́ці,* і ви́знавши всі дотепе́рішні падіння, Всехва́льна,* ти зі сміли́вістю чесно́му Дре́ву* поклони́лася.
Псалом 116
Стих: Хвалі́те Го́спода всі наро́ди!* Прославля́йте Його́ всі лю́ди!
Поклони́вшися* святи́м місця́м ра́дісно,* ти спасе́нне напу́ття чесно́ти оде́ржала в них,* і бадьо́ро ви́рушила в до́бру путь.* Че́рез Йорда́нську те́чію пройшо́вши,* ти з завзя́ттям в осе́лі Хрести́телевій осели́лася,* і лютува́ння при́страстей своїм життя́м загну́здала,* ви́снаживши возде́ржністю тіла пло́тські збу́рення,* приснопа́м’ятная ма́ти.
Стих: Вели́ке бо до нас Його́ милосе́рдя,* і ві́рність Го́спода пові́ки.
В пусти́ні осели́вшись,* при́страсні о́брази ти в со́бі благоче́сно ви́нищила,* о́браз богоподібности* в душі ви́писавши різнорідністю чесно́т,* і настільки заясніла,* що й по во́дах ле́гко прохо́дила стопа́ми* і від землі здійма́лася,* Бо́гові прино́сячи моління;* і ни́ні зі сміли́вістю* пе́ред Христо́м стоячи́,* всесла́вна Маріє,* моли́ся за ду́ші на́ші.
Слава: Душевні пастки і плотські страсті* мечем стриманости посікла ти,* і мисленні прогрішення* мовчанням посту умертвила,* і потоками сліз твоїх всю пустелю напоїла,* і зростила ти нам покаяння плоди* – Тому твою пам’ять, Преподобна, святкуємо.
І нині (догмат, г. 5): Коли́сь-то, в Черво́нім мо́рі,* запи́сано о́браз непоро́чної Вседі́ви.* Там Мойсе́й – діли́тель води́,* а тут Гавриї́л – служи́тель чу́да.* Тоді́ Ізра́їль ішо́в глиби́нами, немо́в по су́ші,* ни́ні ж Ді́ва Христа́ зроди́ла безсіме́нно;* мо́ре по перехо́ді Ізра́їля лиши́лось непрохідне́,* а Непоро́чна пі́сля наро́дження Еммануї́ла зоста́лась нетлі́нною.* Бо́же ві́чний і предві́чний,* що поя́вився люди́ною, − поми́луй нас!
Стихири на стиховні
(г. 5): Тебе́, Спа́са Христа́, що ті́ло прийня́в і не розлучи́вся від небе́с,* голоса́ми й пісня́ми велича́ємо.* Бо хрест і смерть Ти прийня́в за рід наш як людинолю́бний Госпо́дь* і, ски́нувши а́дські воро́та, тре́тього дня воскре́с Ти,* спаса́ючи ду́ші на́ші.
Стих: Госпо́дь царю́є,* у ве́лич Він зодягну́вся. (Пс. 92,1)
З проко́леного Твого́ бо́ку, Життєда́вче,* Ти ви́лив пото́ки життя́ і спасі́ння.* Прийня́вши тіле́сну смерть, Ти дарува́в нам безсме́ртя;* посели́вшись у гро́бі, Ти, як Бог, нас ви́зволив,* співвоскреси́вши з Со́бою.* Тому́ кли́чемо до Те́бе:* Людинолю́бний Го́споди, – сла́ва Тобі́!
Стих: Бо Він утверди́в вселе́нну,* і вона́ не захита́ється. (Пс. 92,1)
Ди́вне Твоє́, Людинолю́бче, розп’я́ття і схід до а́ду!* Бо Ти полони́в його́ і воскреси́в з Собо́ю коли́шніх в’я́знів;* як Бог, відкри́вши рай, вчини́в їх гі́дними його́ осягну́ти.* Тому́ й нам, що сла́вимо Твоє́ на тре́тій день воскресі́ння,* дай очи́щення гріхі́в і зволь нам ста́ти жи́телями ра́ю,* як єди́ний добросе́рдий.
Стих: До́мові Твоє́му, Го́споди,* нале́жить свя́тість на до́вгі лі́та. (Пс. 92,5)
Ти, Людинолю́бче, що за́для нас прийня́в тіле́сні стра́сті* і воскре́с на тре́тій день з ме́ртвих,* зліку́й на́ші тіле́сні при́страсті,* підве́ди з тяжки́х про́гріхів, і спаси́ нас!
Слава і нині: Ти є храм і бра́ма,* пала́та й ца́рський престо́л, Ді́во Пречи́ста.* Тобо́ю бо яви́вся мій Спаси́тель, Христо́с Госпо́дь,* тим, що в те́мряві спа́ли, бу́дучи со́нцем пра́вди,* бажа́ючи просвіти́ти ство́рених на Свій о́браз, Своє́ю руко́ю.* Тому́, Всесла́вна, що здобу́ла собі́ матери́нське до Ньо́го дові́р’я,* безнаста́нно моли́сь, щоб спасти́ся ду́шам на́шим.
Тропарі
(г. 5): Собезнача́льне Сло́во Отцю́ і Ду́хові,* від Ді́ви наро́джене на спасі́ння на́ше,* оспіва́ймо, ві́рні, і поклоні́мся,* бо благоволи́в пло́ттю зійти́ на хрест* і смерть перетерпі́ти, і воскреси́ти уме́рлих* сла́вним воскресі́нням Свої́м.
Слава (г. 3): Перше блуду всякого сповнена,* а відтак невістою Христовою через покаяння стала ти,* і ангельське життя наслідуючи,* бісів зброєю хреста погубила єси,* тому й явилась ти невістою Царя, Маріє славна.
І нині: Тебе, що стала посередницею спасіння роду нашого,* оспівуємо, Богородице Діво;* бо тілом, яке від тебе прийняв Син твій і Бог наш,* зазнав на хресті страждань* і визволив нас із тління, як Чоловіколюбець.
УТРЕНЯ
Шестипсалм’я; Велика єктенія; Бог Господь… (Пс. 117), глас 5; Тропарі
(г. 5): Собезнача́льне Сло́во Отцю́ і Ду́хові,* від Ді́ви наро́джене на спасі́ння на́ше,* оспіва́ймо, ві́рні, і поклоні́мся,* бо благоволи́в пло́ттю зійти́ на хрест* і смерть перетерпі́ти, і воскреси́ти уме́рлих* сла́вним воскресі́нням Свої́м. (2 р.)
Тропар Тріоді (г. 2): Пречи́стому о́бразові Твоє́му поклоня́ємося, благи́й, про́сячи проще́ння прогрі́шень на́ших, Хри́сте Бо́же, бо Ти доброві́льно зво́лив ви́йти пло́ттю на хрест, щоб ви́зволити тих, що їх Ти створи́в, від нево́лі воро́жої. Тому́ вдя́чно кли́чемо до Те́бе: Ти ра́дістю напо́внив усе́, Спа́се наш, що прийшо́в спасти́ світ
І нині: (г. 2): Вищі понад розум і преславні всі твої таємниці, Богородице!* При ненарушеній чистоті і збереженому дівстві* появилася ти Матір’ю пречистою,* породивши правдивого Бога.* Тож моли його, щоб спаслися душі наші.
Мала єктенія; Перший сідальний
(г. 5): Хрест Господній похвалімо,* святе погребення піснями звеличаймо,* і воскресіння його прославмо,* бо він, як Бог, підніс мертвих з гробів,* полонив смерти владу й диявольську силу,* а тим, що в аді, засяяло світло.
Слава і нині: Дивне чудо зачаття й невимовний образ родин* у тобі ми пізнали, чиста Вседіво. Воно дивує наш розум і тривожить думку;* слава ж твоя, Богородице, всім наявна,* на спасіння душ наших.
Мала єктенія; Другий сідальний
(г. 5): Господи, тебе, що смерть умертвив, названо мертвим;* ти, що поклався до гробу, випорожнив гроби.* Наверху воїни сторожили гріб,* а внизу ти воскресив померлих від віку.* Всесильний і недосяжний Господи, − слава тобі!
Слава і нині: Радуйся, свята горо і богопрохідна!* Радуйся, духовна і неопалима купино!* Радуйся, єдиний світові до Бога мосте,* що переправляєш мертвих до вічного життя!* Радуйся, Вседіво, що не спізнавши мужа,* породила спасіння душ наших.
Ангельський хор; Мала єктенія; Іпакой, глас 5
Мироносиці, видінням ангельським в душі здивовані* і божественним воскресінням просвічені,* благовістили апостолам:* Проповідуйте між народами воскресіння Господа,* який помагає нам чудесами і подає велику милість.
Степенна пісня, глас 5
Антифон 1:
У скорботі моїй з Давидом кличу до тебе, Спасе мій:* Визволь душу мою від язика облудного.
Блаженне життя пустинників,* окрилюваних божественною насолодою.
Слава і нині: Святим Духом утримується все видиме і невидиме;* бо він самовладний і дійсно один із Тройці.
Антифон 2:
До вишніх піднесися, душе; гряди туди, звідки поміч приходить.
Правиця Твоя, Христе, нехай і до мене доторкнеться і від усякої спокуси охоронить.
Слава і нині: Богословствуючи, промовмо до Святого Духа: Ти єси Бог, життя, любов, світло, розум; Ти благість, Ти царюєш повік.
Антифон 3:
Коли сказали мені: підемо до дому Господнього, звеселився дух мій, зраділо серце.
У домі Давидовім дивне діється, там вогонь усякий розум соромітний спалює.
Слава і нині: Святому Духові належить життєдавча сила, Ним, разом з Отцем і Словом, усе живе одушевляється.
Прокімен, глас 5, Псалом 9
Воскресни, Господи Боже мій, нехай піднесеться рука твоя, бо ти царюєш повіки.
Стих: Хвалитиму тебе, Господи, всім серцем моїм, розповім про всі твої чудеса
Євангеліє
У той час, як минула субота, Марія Магдалина, Марія, мати Якова, та Саломія купили пахощів, щоб піти та намастити його. Рано-вранці, першого дня тижня, прийшли вони до гробу, як сходило сонце, і говорили між собою: – Хто нам відкотить камінь від входу до гробу? Але, глянувши, побачили, що камінь був відвалений, був бо дуже великий. Увійшовши до гробу, побачили юнака, що сидів праворуч, одягнений у білу одежу, і злякались. Він до них промовив: – Не бійтеся! Ви шукаєте Ісуса Назарянина, розп’ятого. Він воскрес, його нема тут. Ось місце, де його були поклали. Та ви йдіть, скажіть його учням і Петрові, що він випередить вас у Галилеї: там його побачите, як він сказав вам. І вони, вийшовши, побігли геть від гробу, бо страх і трепет огорнув їх, і нікому нічого не казали, бо боялися. (Мр. 70 зач.; 16, 1-8)
Воскресіння Христове; Псалом 50
Після 50-го псалма співаємо:
Слава (г. 6): Молитвами святих апостолів,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.
І нині: Ради молитов пречистої Богородиці,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.
Стих: Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.
Воскрес Ісус із гробу,* як провістив,* подав нам життя вічне* і милість велику.
Канон
(Якщо скорочується Канон, перейди до Пісня Богородиці).
Пісня 1
Ірмос (г. 5): Коня і вершника в море Червоне, перемігши у боротьбі рукою могутньою, Христос вкинув,* Ізраїля ж врятував, що пісню перемоги Йому співав.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Терноносна громада невірних, до Тебе, Доброчинчцю Христе, материнської Любові не зберігши, терновим вінком увінчала Тебе, що родоначальника від кари тернової визволив.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Ти, Безгрішний Життєдавче, похилившись, підвів мене, до рову впалого, і тлінність мою злосморідну безсіменно прийнявши, Ти, Христе, благовонним миром Божественної істоти мене намастив.
Слава і нині: Богородичний: Знищене прокляття, кінець смутку настав, бо Благословенна й Благодатна вірним радість виростила, коли, немов цвіт, для всіх кінців землі благословення – Христа принесла.
Пісня 3
Ірмос (г. 5): Ти, що на нічому поставив землю велінням своїм, і її важку без опори завісив, Церкву твою утверди, Христе,* на непорушному камені заповідей твоїх, єдиний Благий і Людинолюбче.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Невдячні діти Ізраїльські, що мед із каменя пили, жовч подали Тобі, Христе, який чуда у пустині створив; а оцет за манну дали Тобі в подяку.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Ті, що колись хмарою світлою вкриті були, до гробу Життя — Христа поклали; але, силою Своєю воскреснувши, Він з висоти подав усім вірним сяйво Духа, що таємно отінює.
Слава і нині: Богородичний: Ти, Мати Божа, безмужньо без материнських страждань породила Того, Хто від нетлінного Отця засяяв; тому ми православні Тебе за Богородицю визнаємо, бо втілене Слово породила єси.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Господи, Боже наш, що сонну неміч забрав від нас і покликав нас візванням святим, щоб і вночі підносити руки наші і прославляти Тебе за справедливі Твої присуди. Прийми благання наші, моління, визнавання, нічні служби і даруй нам, Боже, віру бездоганну, надію впевнену, любов нелицемірну. Благослови наші входи й виходи, вчинки, слова, діла й думки; і дай нам дочекатися початку дня, нам, що хвалять й оспівують, і благословлять добрість Твоєї несказанної сили]
Священник: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Пісня 4
Ірмос (г. 5): Божественне твоє зрозумівши пониження, прозорливий Авакум з тремтінням кликав до тебе, Христе:* На спасіння людей твоїх, щоб спасти вибранців твоїх, прийшов Ти!
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Даючи прообраз Твого хреста пречистого, що гріховне споживання загладжує, Ти, Благий, прегіркі джерела Мерри деревом осолодив.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Спасе мій, за дерево пізнання Ти хрест прийняв, за поживу солодку — жовч, а за тління смертельне Божественну кров Твою пролив єси.
Слава і нині: Богородичний: Безсіменно, непорушно зачала Ти в утробі і безболісно породила, і, Бога тілом породивши, по родинах Дівою зосталася.
Пісня 5
Ірмос (г. 5): До Тебе, що одягаєшся у світло, як у ризу, я зранку вдаюся і кличу:* Душу мою потьмарену просвіти, Христе, бо Ти єдиний милосердний!
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Господь слави, у вигляді безславному, зневажений, на дереві хресному добровільно висить, про славу Божественну для мене піклуючись невимовно.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Ти, Христе, в нетління зодягнув мене, смертельного тління тілом нетлінно зазнавши і на третій день із гробу засяявши.
Слава і нині: Богородичний: Ти, Богородице, що нам безсіменно оправдання й відкуплення — Христа породила, єство праотця вільним од прокляття вчинила.
Пісня 6
Ірмос (г. 5): Схвильоване бурею душогубною море пристрастей утихомир, Владико Христе,* і від погибелі спаси мене, як милосердний.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
У тління впав родоначальник, забороненого плоду споживши, але стражданням Твоїм, Владико Христе, він був до життя повернений.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Як життя, до аду зійшов Ти, Владико Христе, і погубою для губителя ставши, через смерть воскресіння подав єси.
Слава і нині: Богородичний: Діва породила і, породивши, зосталася чистою, як Істинна Діва Мати, що Того, Хто все носить, на руках носила.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Благодаримо Тебе, Господи, Боже спасіння нашого, бо Ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на Тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо Ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялися величному імені Твоєму. Тому молимо Тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати Тобі розумно й молитися безупинно та в страсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христа Твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до Тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і круши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів.]
Священник: Бо Ти цар миру і Спас душ наших – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Кондак (г. 5): До а́ду, Спа́се мій, зійшо́в Ти* і врата́ сокруши́в як всеси́льний,* уме́рлих як Творе́ць воскреси́в з Собо́ю* і сме́рти жа́ло сокруши́в,* і Ада́м від прокля́ття ви́зволився, Людинолю́бче.* Тому́ всі зове́мо: Спаси́ нас, Го́споди.
Пісня 7
Ірмос (г. 5): Преславний батьків Господь полум’я загасив і юнаків зросив,* що однодушно співали: Боже, ти благословенний!
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Одягши на Себе тіло, як принаду на вудку, Ти Божественною силою Твоєю змія вниз стягнув, підносячи до гори тих, що співають: «Боже, благословен єси».
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Невмістимого, що незмірний склад землі сотворив, у гробі тілом ховають; Йому всі ми співаємо: «Боже, благословен єси».
Слава і нині: Богородичний: Ти, Всенепорочна, Єдину Іпостась у двох природах, втіленого Бога породила; Йому всі співаємо: «Боже, благословен єси».
Пісня 8
Ірмос (г. 5): Тобі, Творче всього, у печі юнаки, всесвітній хор склавши, співали:* Всі створіння, Господа славте й вихваляйте по всі віки!
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Ти, Христе, за добровільну чашу спасенних страждань, ніби невільну, помолився, Ти бо дві волі двом єствам властиві носиш повік.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Ад, осміяний всемогутнім зшестям Твоїм, Христе, повернув всіх, що їх колись омана умертвила, які прославляють Тебе по всі віки.
Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа завжди, нині і повсякчас і на віки віків.
Богородичний: Тебе, Діво, що для розуму незбагненно, а за Писанням, як Богочоловіка, Господа породила і Дівою зосталася, всі творіння благословимо й прославляємо по всі віки.
Пісня Богородиці
Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.
Вірні: Величає душа моя Господа,* і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм.
Чеснішу від херувимів,* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо. (після кожного стиха).
Бо він зглянувся на покору слугині своєї,* ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.
Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе ім’я його.* Милосердя його з роду в рід на тих, які бояться його.
Він виявив потугу рамени свого,* розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.
Могутніх скинув з престолів, підняв угору смиренних;* наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.
Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,* як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки.
Пісня 9
Ірмос (г. 5): Ісає, ликуй!* Діва зачала в лоні й породила Сина Еммануїла, Бога й чоловіка*, а Схід − ім’я йому.* Його величаючи, Діву прославляємо.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню твоєму.
Владико Христе!* Ти прийняв знову впалого чоловіка від дівичого лона, в усьому з ним злучившись,* але без участи в жодному його грісі,* а то й усього визволив від тлінности пречистими твоїми стражданнями.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Божественна кров, Владико Христе, пролита з твого життєдайного і пречистого боку, припинила ідольські жертвоприношення,* а вся земля приносить тобі жертву хвали.
Слава і нині: Ні безтілесного Бога, ані не звичайну людину породила ти, чиста й неосквернена Діво,* але досконалу людину, і воістину звершеного Бога,* що його величаємо з Отцем і Духом.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
[Боже, Боже наш! Ти сотворив розумні й духовні сили своєю волею. Тебе просимо й тобі молимося: Прийми наші посильні величання з усіма твоїми творіннями і збагати щедрими даруваннями твоєї ласки. Бо перед тобою згинається всяке коліно: на небі, на землі й під землею, і все, що живе, і все створіння оспівує неосяжну твою славу, бо ти Бог правдивий і вельми милостивий.]
Священик: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
«Свят Господь Бог наш» на глас прокімена.
Свят Господь Бог наш.
Стих: Возносіте Господа Бога нашого.
Стих: І поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо святе воно.
Світильний
Побачивши камінь відвалений від гробу, мироносиці втішилися,* бо побачили юнака, що сидів на гробі, який і сказав їм:* Ось Христос воскрес! Скажіть учням і Петрові:* Прийдіть вчасно на гору галилейську,* там Він вам з’явиться, як і прорік був друзям.
Слава і нині: Перед Твоїм зачаттям, Христе,* ангел приніс Діві: «Радуйся!»* Ангел також відвалив з Твого гробу камінь,* замість смутку проповідував знаки несказанної радости;* цей же, замість смерти, Тебе величав, як дателя життя,* розповідаючи жінкам і учням про воскресіння.
Псалом 148
Два перших стихи хвалитних на глас 1:
Усе, що живе, нехай хвалить Господа.* Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.* Тобі належить пісня, о Боже.
Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.* Тобі належить пісня, о Боже.
Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.
Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.
Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.
Поставив їх на віки віків* і дав закон, що не перейде.
Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;
Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;
Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;
Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;
Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;
Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.
Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.
Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.
Псалом 149
Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.
Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.
Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.
Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.
Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.
Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.
Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.
Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.
Стихири
Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.
(г. 5): Господи, із запечатаного нечестивцями гробу* ти вийшов так, як і народився з Богородиці.* Твої безтілесні ангели не зрозуміли, як ти воплотився;* і воїни, що тебе сторожили, не чули, коли ти воскрес,* бо це й те було закрите для тих, що досліджують.* Але тим, що вірою поклоняються таїнству, явились чудеса;* тож і нам, що його прославляємо,* подай радість і велику милість.
Псалом 150
Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.
(г. 5): Господи, із запечатаного нечестивцями гробу* ти вийшов так, як і народився з Богородиці.* Твої безтілесні ангели не зрозуміли, як ти воплотився;* і воїни, що тебе сторожили, не чули, коли ти воскрес,* бо це й те було закрите для тих, що досліджують.* Але тим, що вірою поклоняються таїнству, явились чудеса;* тож і нам, що його прославляємо,* подай радість і велику милість.
Псалом 150
Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.
Вічн засуви розбив ти, Господи,* і розірвав окови.* Ти воскрес із гробу і залишив твої похоронні полотна на свідчення* справжнього твого триденного погребення,* та й випередив апостолів у Галилеї,* хоч стерегли тебе в печері.* Велика твоя милість, недосяжний Спасе,* помилуй і спаси нас.
Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.
Господи, жінки прибігли до гробу,* щоб побачити тебе, Христа, що за нас постраждав,* та, прийшовши, знайшли ангела,* що сидів на камені, який з остраху відкотився.* Ангел же кликнув до них, кажучи: Воскрес Господь!* Скажіть учням, що він встав із мертвих* і спасає душі наші.
Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.
Господи, як вийшов ти з запечатаного гробу,* так і ввійшов ти через зачинені двері до твоїх учнів,* показуючи їм тілесні страждання,* що їх ти прийнявся, довготерпеливий Спасе.* Як син Давида, ти витерпів рани,* як Божий Син, ти визволив світ.* Тож велика твоя милість, неосяжний Спасе!* Помилуй і спаси нас.
Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.
Господи, Царю віків і Творче всього!* Ти прийняв задля нас розп’яття і тілесне поховання,* щоб визволити всіх нас від аду.* Ти Бог наш, − крім тебе, іншого не знаємо!
Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.
Господи, хто вискаже твої світлі чудеса?* Або хто розповість про твої дивні таємниці?* Ставши заради нас людиною, як сам цього бажав,* ти появив потугу твоєї влади.* Хрестом бо твоїм розбійникові відчинив ти рай,* а погребенням розбив адські засуви,* воскресінням же твоїм усе ти збагатив.* Добросердий Господи, − слава тобі!
Стих: Воскресни, Господи Боже мій,* нехай піднесеться рука твоя; не забудь убогих твоїх ніколи.
Жінки мироносиці прийшли до гробу твого,* шукаючи тебе раненько,* щоб помазати миром безсмертне Слово і Бога;* та почувши ангельські слова, радісно верталися, щоб явно звістити апостолам,* що ти, Життєдавче, воскрес* і подав світові очищення й велику милість.
Стих: Хвалитиму тебе, Господи,* всім серцем моїм, розповім про всі твої чудеса.
Сторожі гробу, що Бога прийняв, говорили юдеям:* Ви, що за своєю нерозумною радою замислили встерегти Безконечного,* даремно трудилися,* бо, бажаючи закрити воскресіння Розп’ятого, ясно його виявили.* О, ваше марнославне зборище!* Чому знову задумуєте втаїти те, чого втаїти не можна?* Краще послухайте нас* і відважтеся повірити в те, що справді сталося:* Ангел світлоносний злетів з неба і відвалив камінь,* а ми зі страху немовби завмерли.* Він, озвавшись до сміливих мироносиць, сказав жінкам:* Чи не бачите, що вартові омертвіли,* що зламані печаті й порожній ад?* Чому шукаєте, як мерця, того,* що знищив адову силу і зломив смертне жало?* Біжіть хутко й відважно подайте апостолам вістку про воскресіння,* звіщаючи: Воістину воскрес Господь,* що має велику милість.
Стихира євангельська
Слава (г. 2): Коли жінки з Марією прийшли з миром,* журилися, як зможуть вони виконати своє бажання.* Але виявилося, що камінь був відвалений,* і божеський юнак, успокоюючи тривогу душ їхніх, сказав:* Встав Ісус Господь,* тому й проголосіть Його учням-проповідникам,* щоб ішли в Галилею і побачили, що Він воскрес із мертвих,* як життєдавець і Господь.
І нині: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.
Велике славослов’я
[Хвалимо, співаємо, благословимо і дякуємо тобі, Боже батьків наших, бо ти забрав тінь нічну і явив нам знову світло денне. Молимо твою добрість: Милостивий будь для нас грішних і прийми молитву нашу задля великої твоєї ласкавости, бо ми прибігаємо до тебе, милостивого і всемогутнього Бога. Ти, що засвітив у серцях наших правдиве сонце справедливости твоєї! Просвіти розум наш і почування всі зберігай, щоб, як у день, ходили ми пристойно шляхом заповідей твоїх і дійшли до життя вічного, і стали гідними насолоджуватися недоступним твоїм світлом. Бо в тебе є джерело життя, ти Бог наш і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.]
Священик: Слава Тобі, що Світло нам показав!
Вірні: Слава во вишніх Богу*, і на землі мир*, в людях благовоління.
Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.
Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.
Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріхи світу, помилуй нас.
Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.
Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.
Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.
Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки віків.
Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.
Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.
Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.
Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.
Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.
Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.
Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою.
Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.
Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.
Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.
Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Святий Безсмертний, помилуй нас.
Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас.
Тропар
Сьогодні спасіння світу сталось;* прославмо Воскреслого із гробу* і Начальника життя нашого;* бо здолавши смертю смерть,* перемогу він дав нам і велику милість.
Єктенія усильного благання; Прохальна єктенія; Великий відпуст
БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:
Згідно Типікону в цей день служиться літургія св. Василія Великого.
Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 5): Собезнача́льне Сло́во Отцю́ і Ду́хові,* від Ді́ви наро́джене на спасі́ння на́ше,* оспіва́ймо, ві́рні, і поклоні́мся,* бо благоволи́в пло́ттю зійти́ на хрест* і смерть перетерпі́ти, і воскреси́ти уме́рлих* сла́вним воскресі́нням Свої́м.
I преподобній (г. 8): У Тобі, мати, дбайливо зберігся образ,* бо, прийнявши хрест, Ти пішла слідом за Христом* і ділом навчала Ти погорджувати тілом, бо воно проминає,* а дбати про душу – єство безсмертне.* Тим-то з ангелами разом радується,* преподобна Маріє, дух твій.
Тропар, (г 4): Христе, зішли з висоти милості Твої* тим, хто світло святкує успіння єпископа Твого.* Молитвами отця нашого Методія,* святого учня Твого,* відкрий нам двері Царства* і розріш узи численних гріхів наших.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Кондак, (г 2): Воспіваймо богомудрого і вірного Методія,* з любов’ю називаючи його блаженним;* пастиря слов’ян і чесного слугу Тройці,* того, хто вигнав єресь,* бо він молиться за всіх нас.
Прокімен (глас 5):
Ти, Го́споди, охоро́ниш нас і збереже́ш нас від ро́ду цього́ і пові́к (Пс. 11,8).
Стих: Спаси́ мене́, Го́споди, бо не ста́ло пра́ведного (Пс. 11,2).
Прокімен (глас 1):
Мої уста промовлятимуть мудрість, і роздуми серця мого будуть сповнені розуміння.(Пс. 48,4).
Апостол: (Євр 9,11-14):
Браття і Сестри, Христос же, з’явившись як архиєрей майбутніх благ, через більший і досконаліший намет, що зроблений не людською рукою, тобто не земної будови, – і не з кров’ю козлів та телят, але з власною кров’ю, – увійшов, раз назавжди у святиню і знайшов вічне відкуплення. Бо коли кров волів і козлів та попіл із телиці, як покропить нечистих, освячує, даючи їм чистоту тіла, то скільки більше кров Христа, – який Духом вічним приніс себе самого Богові непорочним, – очистить наше сумління від мертвих діл, на служіння Богові живому!
Апостол: (Євр 7,26-8,2): Браття і Сестри, Якраз і годилося, щоб ми мали такого первосвященика непорочного, відлученого від грішників і вищого за небеса, який не має потреби, як архиереї, щодня приносити перше за власні гріхи жертви, а потім за гріхи народу, бо він зробив це раз, принісши себе самого в жертву. Закон бо настановляє архиєреями людей, немочі підлеглих, а слово клятви, що було після закону, настановляє Сина, що навіки досконалий. Головна ж річ нашої бесіди та, що ми маємо такого архиєрея, який возсів на небі по правиці престола Величі, служителя святині й справжнього намету, що його Господь спорудив, не чоловік.
Алилуя (глас 5):
Стих: Ми́лості Твої́, Го́споди, пові́к оспі́вуватиму, сповіщу́ з ро́ду в рід і́стину Твою́ уста́ми мої́ми (Пс. 88,2).
Стих: Бо сказа́в Ти: Пові́к ми́лість збуду́ється, на небеса́х утверди́ться і́стина Твоя́ (Пс. 88,3).
Євангеліє: (Мр 10,32-45):
У той час взяв Ісус дванадцятьох і почав їм говорити, що має статися з ним: “Оце йдемо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде виданий первосвященикам та книжникам, і засудять його на смерть, і видадуть його поганам; і насміхатимуться з нього, плюватимуть на нього, бичуватимуть його й уб’ють, він же по трьох днях воскресне.” Яків же та Йоан, сини Заведея, підходять до нього та й кажуть йому: “Учителю, хочемо, щоб ти нам зробив те, чого попросим.” Він же їм відповів: “Що хочете, щоб я зробив вам?” “Зволь нам, – ті йому кажуть, – щоб ми сиділи: один праворуч, другий ліворуч від тебе у твоїй славі.” Ісус же сказав їм: “Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку я п’ю, і христитися хрищенням, яким я хрищусь?” Ті йому відповіли: “Можемо.” Ісус сказав їм: “Чашу, яку я п’ю, питимете, і хрищенням, яким я хрищуся, христитиметесь. Сидіти ж праворуч від мене чи ліворуч, – не моя річ вам дати, а кому приготовано.” Почули про те десятеро, тож обурились на Якова та Йоана. Тоді Ісус прикликав їх і сказав їм: “Ви знаєте, що ті, яких вважають князями народів, верховодять ними, а їхні вельможі утискають їх. Не так воно хай буде між вами, але хто з-між вас хоче стати великим, хай буде вам слугою, і хто з-між вас хоче бути першим, хай буде рабом усіх. Бо й Син Чоловічий прийшов не на те, щоб йому служити, лише щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох.”
Євангеліє: (Іван 10,9-16): Сказав Господь Своїм учням: Я — двері. Хто ввійде крізь мене — спасеться. Увійде він, вийде — і знайде пасовисько! Не приходить злодій, хіба щоб красти, вбивати, вигублювати. Я прийшов, щоб мали життя — щоб достоту мали. Я — добрий пастир. Добрий пастир життя своє за овець покладе. Наймит, що не є пастир, якому вівці не належать, — бачить вовка, що надходить, та й полишає вівці і біжить геть. А вовк хапає їх і розполохує. Бо він — наймит і не турбується вівцями. Я ж — добрий пастир і знаю своїх, а мої мене знають. Як Отець мій мене знає, і я знаю Отця, і життя своє кладу я за моїх овець. Ще й інші вівці я маю, що не з цієї кошари. Я і їх мушу привести, і вчують вони мій голос, — і буде одне стадо й один пастир!
Замість Достойно:
Тобою радується, Благодатная, всяка твар, ангельський собор і чоловічеський рід, освященний храме і раю словесний, дівственна похвало, що із неї Бог воплотився і младенцем став – перед віками сущий Бог наш. Лоно бо твоє престолом сотворив і утробу твою просторішою небес учинив. Тобою радується, Благодатная, всяка твар, слава тобі.
Причасний: Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1).* В па́м’яті ві́чній буде пра́ведник, по́голосів злих не убої́ться (Пс. 111,6-7). Алилуя (х3).