LITURGY OF THE PRESANCTIFIED GIFTS
English Source: Royal Doors www.royaldoors.net
At Psalm 140, In Tone 3
Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.
Even more than all others, I have sinned of my own will,* and for that, I am condemned;* the arrogance of my flesh is the enemy of my soul.* O guide for those who have lost their way* and light for those without hope,* save me, O Lord, before I completely perish.
The just shall gather around me* when You have been good to me.
For the Prophet says,* my soul shall live and shall praise You, O Lord.* I am the lost sheep;* call me back and number me among Your flock.* Give me time to repent that I may sigh and cry out to You:* Save me, O Lord, before I completely perish.
Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!
Greatly despising Your commandments,* I have sinned, O Christ our God.* Spare me, O Benefactor,* that my inner eye may be freed from darkness;* and in fear I shall cry out to You:* Save me, O Lord, before I completely perish.
Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.
Having been encircled by wild beasts,* I beseech You to deliver me from their clutches, O Lord.* You wish that all be saved* and come to the knowledge of the truth;* save all Your people, O Creator,* that I may be saved with them;* save me, O Lord, before I completely perish.
If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.
I am lying here in sin;* heal me, O Redeemer and Benefactor;* be not far from me, O Saviour.* Raise me up, O almighty One,* that I may confess all my sins and cry to You:* Save me, O Lord, before I completely perish.
I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.
Just as the foolish servant,* I have hidden the talent You gave me;* I have buried it in the ground.* I have been condemned as useless,* and I dare not ask for anything more.* In Your goodness, spare me,* that I may also cry to You:* Save me, O Lord, before I completely perish.
From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.
Kindly, You dried up the marsh of her passions,* when the woman with the flow of blood touched Your garment.* I have received the forgiveness of my sins* by drawing near to You in complete faith;* receive me, as You accepted her, and heal me of my grief;* save me, O Lord, before I completely perish.
For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.
Lord, Your word has made heaven and earth,* and You shall come to sit upon a throne;* and we shall all stand in Your presence and confess our sins.* Before that day comes, receive my repentance;* save me, O Lord, before I completely perish.
Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.
Mercifully look upon me and spare me, O Saviour;* pour out the streams of healing upon my poor and afflicted soul.* Purify it from all stain* so that I may sing to You:* Save me, O Lord, before I completely perish.
Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.
Now my soul has been quickly assailed by the sword that the devil prepared;* he has made me a stranger to the light of Your face, O Lord.* But, by the power of Your arm,* draw me up from his jaws;* save me, O Lord, before I completely perish.
Glory…
Your love is beyond expression, O merciful and good Lord!* You alone are without sin!* Do not reject me far from Your face,* that, with thanksgiving and with joy,* I may sing and cry out to You:* Save me, O Lord, before I completely perish.
Now…
Zealously, we sing of the ineffable condescension of God!* It is a miraculous and wondrous birth!* How has the Virgin carried You in her arms as a child,* for You are her Creator and her God?* O Benefactor, who willed to become incarnate from her,* save me before I completely perish, O Lord.
Prokeimenon I, Tone 4
O Lord, God of vengeance,* show Yourself.
verse: Rise up, O Judge of the earth; give the proud what they deserve!
Reading I: Genesis 17:1-9
Prokeimenon II, Tone 6
O sing to the Lord a new song,* sing to the Lord all the earth!
verse: O sing to the Lord; bless His name.
Reading II: Proverbs 15:20-16:9
БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ ПЕРЕДШЕОСВЯЧЕНИХ ДАРІВ
Стихири
Стих: Виведи із темниці душу мою, щоб сповідуватися імені Твоєму.
(г. 3) Волею я згрішив більше від всіх,* через це я покинутий;* Я маю противника моєї душі,* це є мудрування тіла.* Просвічення тих, що в темряві,* і Провіднику заблуджених, * Господи, спаси мене скорше ніж зовсім загину.
Стих: Мене ждуть праведники, доки нагородиш мене.
Живе, говорить пророк, моя душа, Господи,* і похвалить Тебе.* Знайди мене заблукану вівцю,* і причисли мене до Твого стада.* Дай мені час каяття,* щоб стогнучи, я закликав до Тебе:* Господи, спаси мене скорше ніж зовсім загину.
Стих: Із глибини візвав я до Тебе, Господи; Господи, почуй голос мій.
Я згрішив, я згрішив,* переступивши Твої накази, Христе Боже.* Милосердним будь мені Добродію,* щоб я прозрів внутрішньо очима, і уникнув темряви;* і зі страхом закликав:* Господи, спаси мене скорше ніж зовсім загину.
Стих: Нехай будуть вуха твої уважливі до голосу моління мого.Мене окружили дикі звірі,* – вирви мене від них Владико.* Ти, як Створитель, хочеш щоб всі люди спаслися* і прийшли до пізнання Твоєї правди;* то з усіма й мене спаси.* Господи, спаси мене скорше ніж зовсім загину.
Мене окружили дикі звірі,* – вирви мене від них Владико.* Ти, як Створитель, хочеш щоб всі люди спаслися* і прийшли до пізнання Твоєї правди;* то з усіма й мене спаси.* Господи, спаси мене скорше ніж зовсім загину.
Стих: Якщо на беззаконня зважатимеш, Господи, Господи, хто встоїться, бо у Тебе очищення є.
Цільбою будь мені Добродію, мій Визволителю,* і не відкинь мене, Спасителю.* Поглянь на мене, що лежу в беззаконнях,* і підведи мене, як всесильний,* щоб і я сповістив про Твої діла,* і закликав до Тебе:* Господи, спаси мене скорше ніж зовсім загину.
Стих: Імени твого ради чекав я на Тебе, Господи, чекала душа моя на слово Твоє; уповала душа моя на Господа.
Я сховав мені даний талант,* я закопав у землю, як нерозумний раб.* Я засудив себе, як непотрібний,* і більше не відважуюся просити Тебе, як той, що не має злоби.* Помилуй мене, щоб і я кликав:* Господи, спаси мене скорше ніж зовсім загину.
Стих: Від ранньої сторожі до ночі, від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
Ти, що висушив озеро пристрастей,* дотиком до Твоїх шат кровоточивої.* Дай відпущення гріхів мені,* що несумнівною вірою прибігаю до Тебе,* і прийми мене, як її,* і оздорови мою хворобу;* Господи, спаси мене скорше ніж зовсім загину.
Стих: Бо в Господа милість і багате в нього ізбавління. Він ізбавить Ізраїля від усіх беззаконь його.
Ти, що сотворив словом небо і землю,* будеш сидіти на престолі,* а ми всі станемо перед Тобою* визнаючи Тобі наші гріхи.* Перед тим днем прийми мене в покаянні,* Господи, спаси мене скорше ніж зовсім загину.
Стих: Хваліть Господа, всі народи, хваліть його, всі люди.
Поглянь милосердним оком,* і будь мені милосердним єдиний Спасителю.* Даруй потоки оздоровлення моїй бідній і нещасній душі;* вимий мене від калу моїх діл, щоб я закликав:* Господи, спаси мене скорше ніж зовсім загину.
Стих: Бо утвердилася милість його на нас і істина Господня перебуває на віки.
Веліяр приготовив мені,* постаравшись зловити мою смиренну душу;* він, Щедрий, зробив мене чужим просвічення, розуму Твого лиця.* Владний у силі, вихопи мене з його полону;* Господи, спаси мене скорше ніж зовсім загину.
Слава О невимовне Твоє милосердя, предобрий, незлобний Господи!* О безгрішний і щедрий!* Не відкинь мене від Твого лиця, * щоб і я з подякою радіючи і співаючи кликав до Тебе:* Господи, спаси мене скорше ніж зовсім загину.
і нині: О невимовне пониження!* О пречудне дивне народження!* О як Діва в своїх обіймах* носить як дитину Тебе Творця і Бога!* Добродію і Господи,* що зволив втілитися з неї,* Господи, спаси мене скорше ніж зовсім загину.
Вхід
Молитва входу
Диякон: Господеві помолімся.
Священник: Увечері, і вранці, і опівдні благословимо, благодаримо і молимось до Тебе, Владико всіх, Людинолюбче Господи. Направ молитву нашу, як кадило, перед тобою, не дай нахилити сердець наших до слів або помислів лукавих, але ізбав нас від усього, що ловить душі наші, бо до Тебе, Господи, Господи, очі наші, і на Тебе ми уповали, не посором нас, Боже наш.
Бо Тобі належить усяка слава, честь, і поклонення, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Диякон: Премудрість, прості.
«Світло тихе»
Вірні: Світло тихе святої слави безсмертного Отця небесного, святого, блаженного, Ісусе Христе, прийшовши на захід сонця, побачивши світло вечірнє, оспівуємо Отця, і Сина, і Святого Духа – Бога. Достоїн єси у всі часи оспівуваним бути голосами преподобними, Сину Божий, що даєш життя всьому світу, ради чого ввесь світ славить Тебе.
Читання книг Старого завіту
Як Аврамові було дев’ятдесят дев’ять років, з’явився Аврамові Господь і сказав йому: «Я – Бог всемогутній. Ходи зі мною і будь бездоганний. Я зроблю союз мій між мною й тобою й розмножу тебе вельми-вельми». І припав Аврам на лице своє до землі, а Бог сказав до нього: «Ось мій союз із тобою: Ти бо станеш батьком многоти народів. Отож уже більше не зватимешся Аврам, лише Авраам буде твоє ім’я, бо батьком многоти народів я тебе зроблю. Я зроблю тебе дуже-дуже плодовитим, виведу з тебе народи, навіть царі вийдуть із тебе. І встановлю я мій союз між мною й тобою і між твоїми потомками, в їхніх поколіннях, як союз вічний, шоб бути Богом тобі й потомкам по тобі. Я дам тобі і твоїм потомкам край, де ти пробуваєш (як чужинець), увесь Ханаан-край, у вічне посідання, і буду їм Богом».
Далі сказав Бог до Авраама: «Ти берегтимеш союз мій, ти й твої потомки, в їхніх поколіннях». (Бут. 17, 1-9)
Прокімен (г. 4): Заспіва́йте Го́сподеві пісню нову́ (Пс 95,1).
Стих: Заспіва́йте Го́сподеві, благословіте Ім’я́ Його́ (Пс 95,2).
Диякон: Повеліте.
Священник, держачи свічник і кадильницю і дивлячись на престол, чинить знак хреста і співає:
Премудрість, прості.
Обернувшись до народу, знову чинить знак хреста і співає:
Світло Христове просвіщає всіх.
Ми робимо три доземні поклони.
Читець: З книги Приповідок читання
Диякон: Будьмо уважні.
Розумний син веселить батька, дурний же матір свою зневажає. Дурнота – радість безглуздому; розумний чоловік іде шляхом просто. Без міркування задуми не таланять, а як порадників багато – щастять. Людина рада відповіді своїх уст, і яке любе слово, сказане доречі! Стежка життя веде мудрого вгору, щоб ухилитись від Шеолу долі. Господь розвалить дім гордих й утвердить межу вдовиці. Огидні Господеві задуми погані, слова ж чисті – приємні. Хто жадібний наживи, той руйнує дім свій; а хто гостинці ненавидить, той буде жити, Серце праведного обдумує, що має відповісти; а уста злих зло виливають. Господь від лихих далеко, молитву ж праведних вислуховує. Ласкавий погляд веселить серце; добра новина підкріпляє тіло. Вухо, що слухає спасенного картання, посеред розумних перебуває, Хто напоумлення відкидає, свою душу зневажає; а хто на навчання зважає, той глузду набуває. Острах Господній – мудрости навчання; славу випереджує – покора. Людина робить задуми в серці, але від Господа – відповідь язика. Усі дороги людини чисті в очах власних, Господь же розцінює духа. Здайся на Господа у твоїх справах, і задуми твої здійсняться. Усе зробив Господь для власної мети, ба навіть грішника – на день лиха. Осоружний Господеві – кожен гордий серцем; такий напевне кари не уникне. Милосердям і правдою покутується гріх, а острахом Господнім ухиляється зло. Коли вчинки людини Господеві милі, то й її ворогів Він замирює з нею. Ліпше трохи з правдою, ніж з кривдою прибутки великі. Серце людське обмірковує дорогу, та Господь управляє його кроком. (Прип. 15, 20-33; 16, 1-9)