Fourth Sunday of the Great Fast: St. John Climacus; Octoechos Tone 4; Our Venerable Father John Climacus, Author of “The Ladder of Divine Ascent.” Day 28 of the Great Fast. Resurrectional Gospel 1. Hebrews 6:13-20; Ephesians 5:9-19; Mark 9:17-31; Matthew 4:25-5:12. March 30.
Great Vespers, Sunday Matins and Divine Liturgy
English Source: Royal Doors www.royaldoors.net
GREAT VESPERS
Kathisma Reading: “Blessed is the man…” is sung.
At Psalm 140, In Tone 4
Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.
We never cease to adore Your life-giving Cross, O Christ our God,* And we glorify Your resurrection on the third day.* For You, Almighty One, have thereby restored the corrupted nature of all* and reopened the way to heaven,* since You alone are gracious and You love mankind.
The just shall gather around me* when You have been good to me.
O Saviour, You have absolved the penalty of disobedience,* committed through the tree of Eden,* by willingly being nailed to the tree of the cross.* As Almighty God, You descended into Hades* and broke asunder the bonds of death.* We, therefore, venerate Your resurrection from the dead,* and joyfully cry out to You:* Almighty Lord, glory to You!
Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!
O Lord, You have battered down the gates of Hades,* and by Your death You have dissolved the realm of death.* You have freed mankind from corruption,* bestowing life, incorruption, and Your great mercy upon the world.
Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.
Come, all you people,* let us sing the praises of our Saviour’s resurrection on the third day.* For we have, thereby, been delivered from the invincible bonds of Hades,* and we have received incorruption, together with eternal life.* Therefore, we cry out to You* after Your crucifixion, burial, and resurrection:* Save us by Your resurrection, for You love mankind.
If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.
O Saviour, with the angels we sing the praises of Your resurrection on the third day.* For the very ends of the universe have, thereby, been enlightened,* and we have been saved from the deceit of the enemy.* Therefore, we cry out to You,* Almighty Saviour, Giver of Life, and Lover of mankind:* Save us by Your resurrection.
I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.
O Christ our God, You have demolished the brazen gates of Hades.* You have broken asunder the bonds of death,* and lifted up the fallen human race.* Therefore, we cry out with one accord:* O Lord, who arose from the dead, glory to You
In Tone 8
- From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.
O holy father John,* truly have you ever carried on your lips the praises of the Lord,* and with great wisdom have you studied the words of Holy Scripture,* that teach us how to practice the ascetic life.* So have you gained the riches of grace,* and you have become blessed,* overthrowing all the purposes of the ungodly.
- For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.
O holy father John,* truly have you ever carried on your lips the praises of the Lord,* and with great wisdom have you studied the words of Holy Scripture,* that teach us how to practice the ascetic life.* So have you gained the riches of grace,* and you have become blessed,* overthrowing all the purposes of the ungodly.
- Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.
Most glorious father John,* with the fountain of your tears you have cleansed your soul,* and by keeping vigils through the night* you have gained God’s mercy.* You were raised on wings, O blessed one,* to the love of Him and of His beauty;* and as is right you dwell now in His unending joy,* with your fellow soldiers in the spiritual fight,* O holy saint of God.
- Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.
O holy father John,* through faith you have lifted up your mind on wings to God;* hating the restless confusion of this world,* you have taken up your Cross;* and, by following Him who sees all things* you have subjected your rebellious body to His guidance through ascetic discipline,* by the power of the Holy Spirit.
In Tone 5
Glory…
O holy father,* hearing the voice of the Gospel of the Lord,* you have forsaken the world, counting as naught its riches and its glory;* and so you have cried out to all:* “Love God,* and you shall find eternal grace.* Set nothing higher than His love,* that, when He comes in glory,* you may find rest with all the saints.”* At their prayers, O Christ, guard and save our souls.
In Tone 8
Now…
Out of his love for mankind* the King of heaven appeared on earth and dwelt with men,* for He assumed a human body from the pure Virgin* and was seen in the flesh He received from her.* He is the One and only God* having two natures but not two persons.* Wherefore we profess and declare the truth* that Christ our God is perfect God and perfect Man.* O Mother, who knew not carnal union,* intercede with Him that He may have mercy on our souls.
Aposticha In Tone 4
In being lifted upon the cross, O Lord,* You abolished the curse which we had inherited from our fathers.* By going down into Hades,* You freed from eternal captivity those imprisoned there,* and granted incorruption to mankind.* We, therefore, praise Your life-giving and redeeming resurrection.
The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.
By hanging on the cross, O Almighty One,* You shook the whole creation to its foundations.* When You Yourself were laid in the grave,* You raised to life those who had been lying in the graves,* and You granted life and incorruption to mankind.* We, therefore, praise and glorify Your resurrection on the third day.
For He has made the world firm, which shall not be moved.
O Christ, the lawless people showed their ingratitude to You, their Benefactor,* by delivering You to Pilate who condemned you to be crucified.* But You willingly suffered death and burial;* and, as God, You rose by Your own power on the third day,* granting us everlasting life and great mercy.
Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.
The women, shedding bitter tears, came to see You in Your tomb;* and not finding Your body, they lamented, saying:* O Saviour and King of All, how were You stolen?* What place holds Your life-bearing body?* An angel answered them, saying:* Do not weep, but go and proclaim that the Lord is risen,* filling our hearts with joy;* for He alone is most compassionate.
In Tone 2
Glory…
Let us honour John, angel upon earth and man of God in heaven,* adornment of the world, joy of the good and virtuous, glory of the ascetics.* For planted in the house of God he has blossomed with the flower of holiness,* and spread abroad like a cedar in the desert,* causing the sheep of Christ’s spiritual flock to increase* in sanctity and righteousness.
Now…
O wondrous event exceeding every miracle that ever happened!* Who ever heard that a mother could conceive without a man,* and that she would hold in her arms the One who contains the whole universe?* This was the will of the One who was born of you.* Woman most pure,* never cease to intercede for those who honour you,* together with the One you carried in your arms as a child.* You have the power of a Mother:* therefore, intercede with Him that He may have mercy on us* and save our souls.
Troparia, In Tone 4
When the disciples of the Lord learned from the angel* the glorious news of the resurrection* and cast off the ancestral condemnation,* they proudly told the apostles:* “Death has been plundered!* Christ our God is risen,* granting to the world great mercy.”
Glory… Now…
O Mother of God, the mystery hidden from all eternity* and unknown even to the angels,* was revealed through you to those on earth:* God took on our human nature* and united it to His divine nature in a perfect but unconfused union.* Then, He willingly accepted the cross for our sake* and thereby raised again the first created man,*and saved our souls from death.
SUNDAY MATINS
Usual Beginning; Hexapsalm; Great Litany; God the Lord, Tone 4
Troparia, Tone 4
When the disciples of the Lord learned from the angel* the glorious news of the resurrection* and cast off the ancestral condemnation,* they proudly told the apostles:* “Death has been plundered!* Christ our God is risen,* granting to the world great mercy.” (2)
In Tone 1, Glory…
A dweller in the wilderness and an angel in the body!* You manifested a wonderworker, O John our God-bearing Father!* You received heavenly gifts through fasting, vigil, and prayer:* healing the infirm and the souls of those who flee to you with faith.* Glory to Him Who has given you strength!* Glory to Him Who has crowned you!* Glory to Him Who through you works healings for all!
Now…
When Gabriel announced to you, “Rejoice!”, O Virgin,* the Master of all became incarnate within you, the holy tabernacle,* at his cry, as the righteous David said. You were shown to be more spacious than the heavens,* having borne your Creator.* Glory to Him Who made His abode within you!* Glory to Him Who came forth from you! ** Glory to Him Who has set us free by your birthgiving.
Psalter Reading
Stasis I: Psalms 9, 10
Stasis II: Psalms 11, 12, 13
Stasis III: Psalms 14, 15, 16
Small Litany; Sessional Hymn, Tone 4
Looking into the entrance of the tomb,* the Myrrh-bearing women were unable to endure the bright radiance of the Angel,* trembling in awe they said;* How is it that He who has opened Paradise to the Thief hath been stolen?* How is it that He who before His passion proclaimed His Arising has been raised?* Truly Christ God has arisen, granting those in Hades life and resurrection.
Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high;* forget not Your poor to the end.
Mortal men laid in a new tomb* the One who through a word established the ends of earth,* for You, O Saviour, willingly endured the Cross,* whereby You conquered the adversary, and despoiled death,* for which cause all those in Hades extol Your life-giving Arising saying* Christ, the giver of life, has arisen and abides to the ages.
Glory… Now…
As he contemplated that which was beyond nature* Joseph was struck with wonder, O Theotokos, at you conception without seed.* He contemplated the mysterious dew upon the fleece,* the bush unburnt by fire,* Aaron’s rod which budded.* Thus your Betrothed and guardian bore witness and cried to the priests saying:* A Virgin bears a child,* and after child-birth remains yet a virgin.
Psalter Reading
Stasis I: Psalm 17
Stasis II: Psalms 18, 19, 20
Stasis III: Psalms 21, 22, 23
Small Litany; Sessional Hymn, Tone 4
O Saviour, You arose from Hades as immortal,* raising the world together with You by Your might, O Christ our God.* With strength You have overthrown the dominion of death,* revealing the Resurrection to all, O Merciful one.* Wherefore we also glorify You, O only Lover of mankind.
I will confess You, O Lord, with my whole heart,* I will tell of all Your wonders.
Gabriel radiant in white vestments descended from the heights above,* and approaching the rock upon which the Rock of life was lying,* cried to the weeping women saying:* Cease your cries of lamentation;* for you have now obtained merciful compassion.* Take courage, for the One you seek is truly risen.* Therefore, cry to the Apostles telling them that the Lord has arisen,* to worship the risen One;* and having received gladness, to take courage, together with Eve.
Glory… Now…
All the choirs of Angels were struck with wonder, O Pure Virgin,* at the awesome mystery of your conception.* How can the One who holds all things in place with only a nod,* now be held in your arms as a man?* How can the Eternal accept a beginning?* How can the One who nourishes everything that has breath by His ineffable goodness,* be suckled at your breast?* And upon seeing these things, with hymns they glorify you* as truly the Mother of God.
Polyeleos; Evlogitaria; Small Litany; Hypakoe, Tone 4
The Myrrh-bearing women hastened to proclaim to the Apostles* the news of Your wondrous Rising, O Christ:* that as God You have arisen,* granting the world great mercy.
Hymn of Ascent, Tone 4
Today the universal joy of your feast shines forth* with the brightness of the stars, O Mary, ever-Virgin Mother.* Illumine the minds of those who on earth* lovingly sing praises to you.
The Virgin Mary who is truly the Godbearer* has shone forth to us as a bright cloud.* Adam is no longer condemned, and Eve is released from bonds.* Therefore, with confidence we also cry out to the only pure One:* O most holy Virgin, beg your Son to forgive our sins.
In Tone 1, Glory… Now…
From your virginal womb a beautiful shoot has sprouted forth,* for you have given birth to the Life of the world.* For this, the heavenly powers sing to you, O Godbearer,* praising your honourable feast, O pure One.* Glory to the feast of the deposition of your precious robe;* glory to your virginity, O Virgin Mother.
Gradual Hymns, Tone 4
Antiphon 1
From my youth do many passions war against me;* but do You Yourself defend* and save me, O my Saviour.
You haters of Sion shall be shamed by the Lord;* for like grass, by the fire* shall you be withered.
Glory… Now…
In the Holy Spirit, every soul is quickened,* and, through cleansing, is exalted* and made radiant* by the Triple Unity in a hidden sacred manner.
Antiphon 2
From the depths of my soul* I have cried to You fervently, O Lord;* let Your divine ears be attentive to me.
Everyone who has set their hope in the Lord,* is higher than all those* who mourn.
Glory… Now…
By the Holy Spirit* the streams of grace swell up;* watering all creation* engendering life.
Antiphon 3
Let my heart be raised to You, O Lord;* and let none of the pleasures of the world lure me* to weakness.
As one that has tender love for one’s mother;* so should we have even more fervent love* for the Lord.
Glory… Now…
By the Holy Spirit comes an abundance of divine knowledge,* contemplation and wisdom;* for by Him the Word unveils* all the Father’s teachings.
Prokeimenon, Tone 4
Arise, O Lord: help us,* and redeem us for Your name’s sake.
verse: We heard with our own ears, O God, our fathers have told us the story of the things You did in days long ago.
Let everything that lives, Tone 4; Gospel: Matthew 28:16-20; Hymn of Resurrection; Psalm 50; Verses at Psalm 50
In Tone 8, Glory…
Open to me the doors of repentance, O Giver of Life.* As we worship in Your temple this morning,* teach us how to purify the temples of our bodies,* and in Your compassion, purify me by the goodness of Your mercies.
Now…
Lead me to the paths of salvation, O Mother of God,* for I have condemned myself with shameful sins* and have wasted all my life in slothfulness.* By your intercession purify me from all sinfulness.
In Tone 6
Have mercy on me, God, in Your kindness. In Your compassion blot out my offense.
When I think upon the multitude of my evil deeds,* I tremble for the terrible day of judgment.* But trusting in the compassion of Your mercy, O Lord,* I cry to You like David:* Have mercy on me, O God, according to Your great mercy.
Canon, Tone 8
Canon, Tone 4
Ode 1
Irmos: Through the Red Sea, as on the dry land,* old Israel passed on with unmoistened foot;* crosswise, in the wilderness, Moses held up his arms* and they routed Amalek’s might.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
As good and all-powerful, O Lord, you were lifted up on the immaculate tree of your cross, healing by the tree our utter destruction, setting right our defection.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
In your body in the tomb, as God with your soul in Hell, with the Thief in Paradise, you were yet, O Christ, on the throne with the Father and the Spirit, all things filling, and infinite.
Glory… Now…
You conceived the Son of God without seed, by the Father’s purpose, from the divine Spirit; you bore in flesh the one from the Father without mother: through us, out of you, without father.
Ode 3
Irmos: Your Church, O Christ, makes merry in you, crying aloud:* You are my strength, O Lord, my refuge, my firm foundation.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The tree of life, the true and intellectual vine, hangs upon the cross pouring forth to all the elixir of life.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
As a great one and fearful, demolishing utterly the insolence of Hell, as God incorruptible, now you have risen in the flesh.
Glory… Now…
You only, O Mother of God, are the friend who procures the good things beyond nature for those upon earth and therefore we bring to you our “Hail.”
Ode 4
Irmos: Seeing you the Sun of Righteousness* lifted high on the cross,* with good reason your Church stood still in her course and exclaimed:* Glory to your power, O Lord.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
You went up on the Cross, to the Passion of your pure flesh worn of your own will, thus healing my passions. Therefore we cry to you: Glory to your power, O Lord.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
O Lord, death tasted of your life-giving, sinless flesh and deservedly was slain. But we cry to you: Glory to your power, O Lord.
Glory… Now…
You bore a child, O Virgin, without a man, and after the birth you were discerned as still a virgin; therefore in faith unwavering we cry in never silent voices: Hail to you, our Lady.
Ode 5
Irmos: Lord, my light, you have come into the world;* O holy light, turn from the darkness of ignorance all who sing to you in faith.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
In compassion, O Lord, you came down to the earth; hanging upon the tree you raised up the fallen nature of man.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
O Christ, you bore yourself the reproach of my sins; you loosed the pangs of death, Compassionate, in your holy resurrection.
Glory… Now…
We thrust you forward as an unbreakable shield in face of our enemies; we have gained you, Bride of God, as anchor and hope of our salvation.
Ode 6
Irmos: I will sacrifice to you, O Lord, with the voice of praise:* so cries your Church to you,* purified from demons’ gore* through the blood which flows in pity from your side.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Girded with power you went up on the cross and came to grips with the tyrant and as God you dashed him down from the heights and raised up Adam with your invincible hand.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
You are risen, O Christ, from the tomb in dazzling beauty of lightning flash, scattering to the winds by your power divine every one of your enemies. As God you have filled all things with gladness.
Glory… Now…
O wonder of all wonders, newest and strangest, that a virgin, knowing no man, conceived in the womb him who holds the whole universe in his hands and suffered no straitening.
Kontakion
My Saviour and deliverer, as God, has raised those born of the earth from the bonds of the grave, he has
Ikos
To-day Christ, the giver of life, has risen from the dead, come after three days from the tomb; by his might he has smashed the doors of death, put Hell to death and crushed death’s sting and Adam with Eve set free. Let all of us born of the earth sing to him, in thankfulness fervently cry out his praise. For he, the lone strong One, on the third day as God and as Lord has risen.
Ode 7
Irmos: In a Persian furnace three children of Abraham were set on fire* but more than in the flames they blazed in loving desire to God, and cried:* Blessed are you, O Lord,* in the temple of your glory.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Washed in Christ’s divine blood, mankind has been called to incorruption and sings in thanksgiving: Blessed are you, O Lord, in the temple of your glory.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Your tomb, O Christ, declares itself life-bearing, fairer far than Paradise, more radiant than any kingly hall, fount of our resurrection.
Glory… Now…
Hail, tabernacle of the Most High, hallowed and sacred. Joy is given through you, O Mother of God, to those who cry to you: Blessed are you amongst women, All-holy Lady.
Ode 8
Irmos: Daniel, with hands outspread in the den,* stopped the gaping jaws of the lions;* the three children, lovers of God,* clothed in the virtue of godliness,* quenched the power of the fire and sang aloud:* Bless the Lord, all you works of the Lord.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
With hands outspread on the cross, O Lord, you gathered together the nations and showed them to be one Church praising you, with those on earth and those in heaven in harmony singing: Bless the Lord, all you works of the Lord.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
As lightning flashing, in the unapproachable light of the resurrection, the white-robed angel appeared to the women and cried: Why do you seek the living in the tomb as dead? Christ is risen indeed and we cry to him: All you his works, sing praises to the Lord.
Glory… Now…
You alone, among all the families of the earth, are revealed as Mother of God; wholly without stain, unharmed by the fire of the unapproachable light, you became the dwelling-place of the Godhead. We all bless you, therefore, Mary, God’s bride.
Magnificat
Ode 9
Irmos: Everyone was seized with amazement* at hearing of the ineffable condescension of God,* for the Most High willed to come down even to the flesh,* having become man in the virginal womb.* Therefore, we, the faithful extol* the most pure Godbearer.
O most holy Mother of God, pray for us!
Glorious things were said of you, O city of God, and of Him Who ever reigns over all things in heaven and on earth, to Whom you have given birth. He has raised you from the earth into heaven. Pray to Him unceasingly for those who honour your sacred feast. With Him we extol you.
O most holy Mother of God, pray for us!
O choirs of angels, assembly of patriarchs, divine college of apostles and prophets, army of martyrs, ranks of hierarchs and venerable fathers, and all you saints, rejoice with us, who celebrate the holy feast of the Mother of God, whom we extol.
Glory… Now…
Exalt the strength of all the faithful and stop the boasting of the enemies, O most pure Godbearer! Preserve your cities in peace and protect all Christian nations, in which your great and most glorious name is faithfully glorified and venerated by all, O pure Lady.
Small Litany; Holy is the Lord; Hymn of Light
Christ our Way and our Life,* after His resurrection from the dead,* accompanied Luke and Cleopas,* who had recognized Him at Emmaus in the breaking of the bread.* Their hearts and souls were inflamed as He spoke to them on the way,* explaining to them all the Scriptures that pertained to Him.* Let us, therefore, shout with them, saying:* Truly, the Lord is risen and has appeared to Peter.
Glory…
Adam be renewed! Eve rejoice!* Rejoice, all you prophets together with the apostles and martyrs;* rejoice, venerable ascetics and hierarchs,* for the most pure feast of Mary, the Mother of God,* has brought joy and gladness to all mankind* and to all the heavenly hosts.
Now…
I praise Your love without limit, O my Creator;* for You emptied Yourself to put on our broken nature to save us.* O all-compassionate Lord, even though You are God,* You consented for my sake to be born into our human condition* and to descend into Hades to save us,* through the intercession of Your most pure Mother.
Praises; Stichera of the Praises, Tone 4
O all-powerful Lord,* Who endured the Cross and death,* and arose from the dead,* we glorify Your Holy Resurrection.
By Your Cross, O Christ, You have delivered us from the ancient curse,* and by Your death You have conquered the devil who tyrannized our nature.* By Your arising You have filled all things with joy,* wherefore we cry to You:* O Lord risen from the dead, glory be to You!
O Christ the Saviour,* with Your Cross, guide us to Your truth,* and deliver us from the snares of the enemy;* O You who are risen from the dead* raise us also who have fallen through sin,* by the stretching out of Your hand,* O Lord, at the behest of the prayers of Your Saints.
Without departing from Your Father’s bosom,* in Your tender compassion, You descended to earth,* O Only-begotten Word of God,* without change becoming man.* While You are impassible in Your divinity,* You suffered the Cross and death in the flesh;* and rising from the dead You have granted immortality to the race of mankind,* as You alone are all-powerful.
You endured death in the flesh* thereby ensuring us of immortality,* and You abided within a tomb,* thereby freeing us from Hades,* and raising us up with together with Yourself,* suffering as a man, but rising as God,* wherefore we cry to You the Lover of mankind:* O Lord giver of life, glory be to You.
The rocks were rent asunder, O Saviour,* when Your Cross was set upon Golgotha;* the gate-keepers of Hades were smitten with terror,* when You were laid in the sepulchre as One dead;* for abolishing the stronghold of death,* You have granted incorruption to all the dead by Your Resurrection,* O Lord and Saviour,* giver of life, glory be to You!
The women longed to see Your Resurrection, O Christ God;* Mary Magdalene having come in anticipation* found the stone rolled away from the tomb,* with an Angel seated upon it, saying:* Why do you seek the living among the dead?* He has arisen as God, that He may save all things.
Tell us, O Jews, where is Jesus, whom you have thought to guard?* Where is He whom you placed in the grave, sealing it with the stone?* Give back the dead, you who denied life;* give back the buried One or else believe in the Risen One.* Though you keep silent about the Lord’s Rising,* the stones cry out aloud,* above all the one that was rolled away from the tomb.* Great is Your mercy!* Great the mystery of Your dispensation!* Our Saviour, glory be to You!
In Tone 1
Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted high;* forget not Your paupers to the end.
Come, let us work in the mystical vineyard,* bringing forth fruits of repentance therein;* let us not labour for the sake of food and drink,* but through prayer and fasting let us increase the virtues.* And the Lord of the vineyard, pleased by our labour, will pay us the dinar,* with which He has redeemed our souls from the debt of sin,* for He alone is rich in mercy.
In Tone 1, Glory…
Come, let us work in the mystical vineyard,* bringing forth fruits of repentance therein;* let us not labour for the sake of food and drink,* but through prayer and fasting let us increase the virtues.* And the Lord of the vineyard, pleased by our labour, will pay us the dinar,* with which He has redeemed our souls from the debt of sin,* for He alone is rich in mercy.
In Tone 2, Now…
You are truly most blessed, O virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* Hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, Death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who finds in this your good pleasure. Glory to You!
Great Doxology; Trisagion Prayers; Troparion, Tone 2
You came forth from death, destroying the eternal bonds of Hades, O Lord.* You broke the curse of Death* and thus delivered us from the snares of the Evil One.* Then You appeared to your apostles and sent them forth to preach,* and through them You have bestowed your peace upon all the world,* for You alone are rich in mercy.
Insistent Litany; Litany of Supplication; Great Dismissal
Divine Liturgy
Great Fast Day 28. The Divine Liturgy of St. Basil the Great is celebrated today.
Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 4: When the disciples of the Lord learned from the angel* the glorious news of the resurrection* and cast off the ancestral condemnation,* they proudly told the apostles:* “Death has been plundered!* Christ our God is risen,* granting to the world great mercy.”
Troparion, Tone 1: O John, our God-bearing father,* you were shown to be a citizen of the desert,* an angel in bodily form,* and a worker of miracles.* Through fasting, prayers and vigils you received heavenly gifts* to heal the sick and the souls of those who, in faith, run to you.* Glory to Him who gives you strength.* Glory to Him who crowned you.* Glory to Him who works healing for all through you.
Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit, now and for ever and ever. Amen.
Kontakion, Tone 4: On the heights of true abstinence,* the Lord established you as a reliable star,* giving light for guidance to the ends of the earth,* O father John, our teacher.
Prokeimenon, Tone 4
How great are Your works, O Lord* You have made all things in wisdom.
verse: Bless the Lord, O my soul: O Lord my God, You are exceedingly great. (Psalm 103:24,1)
Prokeimenon, Tone 7
verse: The venerable ones will exult in glory* and they shall be joyful in their beds. (Psalm 149:5)
Epistle: Hebrews 6:13-20 (NRSV)
Brothers and Sisters, when God made a promise to Abraham, because he had no one greater by whom to swear, he swore by himself, saying, “I will surely bless you and multiply you.” And thus Abraham, having patiently endured, obtained the promise. Human beings, of course, swear by someone greater than themselves, and an oath given as confirmation puts an end to all dispute. In the same way, when God desired to show even more clearly to the heirs of the promise the unchangeable character of his purpose, he guaranteed it by an oath, so that through two unchangeable things, in which it is impossible that God would prove false, we who have taken refuge might be strongly encouraged to seize the hope set before us. We have this hope, a sure and steadfast anchor of the soul, a hope that enters the inner shrine behind the curtain, where Jesus, a forerunner on our behalf, has entered, having become a high priest forever according to the order of Melchizedek.
Ephesians 5:9-19 (NRSV)
Brothers and Sisters, for the fruit of the light is found in all that is good and right and true. Try to find out what is pleasing to the Lord. Take no part in the unfruitful works of darkness, but instead expose them. For it is shameful even to mention what such people do secretly; but everything exposed by the light becomes visible, for everything that becomes visible is light. Therefore it says, “Sleeper, awake! Rise from the dead, and Christ will shine on you.” Be careful then how you live, not as unwise people but as wise, making the most of the time, because the days are evil. So do not be foolish, but understand what the will of the Lord is. Do not get drunk with wine, for that is debauchery; but be filled with the Spirit, as you sing psalms and hymns and spiritual songs among yourselves, singing and making melody to the Lord in your hearts,
Alleluia, Tone 8
verse: Poise yourself and advance in triumph and reign in the cause of truth, and meekness, and justice.
verse: You have loved justice and hated iniquity. (Psalm 44:5,8)
verse: They who are planted in the hose of the Lord shall flourish in the courts of our God. (Psalm 91:14)
Gospel: Mark 9:17-31; (NRSV)
At that time a man came to Jesus, fell down before him and said, “Teacher, I brought you my son; he has a spirit that makes him unable to speak; and whenever it seizes him, it dashes him down; and he foams and grinds his teeth and becomes rigid; and I asked your disciples to cast it out, but they could not do so.” He answered them, “You faithless generation, how much longer must I be among you? How much longer must I put up with you? Bring him to me.” And they brought the boy to him. When the spirit saw him, immediately it convulsed the boy, and he fell on the ground and rolled about, foaming at the mouth. Jesus asked the father, “How long has this been happening to him?” And he said, “From childhood. It has often cast him into the fire and into the water, to destroy him; but if you are able to do anything, have pity on us and help us.” Jesus said to him, “If you are able!—All things can be done for the one who believes.” Immediately the father of the child cried out, “I believe; help my unbelief!” When Jesus saw that a crowd came running together, he rebuked the unclean spirit, saying to it, “You spirit that keeps this boy from speaking and hearing, I command you, come out of him, and never enter him again!” After crying out and convulsing him terribly, it came out, and the boy was like a corpse, so that most of them said, “He is dead.” But Jesus took him by the hand and lifted him up, and he was able to stand. When he had entered the house, his disciples asked him privately, “Why could we not cast it out?” He said to them, “This kind can come out only through prayer.”
They went on from there and passed through Galilee. He did not want anyone to know it; for he was teaching his disciples, saying to them, “The Son of Man is to be betrayed into human hands, and they will kill him, and three days after being killed, he will rise again.”
Matthew 4:25-5:12 (NRSV)
At that time great crowds followed Jesus from Galilee, the Decapolis, Jerusalem, Judea, and from beyond the Jordan. When Jesus saw the crowds, he went up the mountain; and after he sat down, his disciples came to him. Then he began to speak, and taught them, saying:
“Blessed are the poor in spirit, for theirs is the kingdom of heaven.
“Blessed are those who mourn, for they will be comforted.
“Blessed are the meek, for they will inherit the earth.
“Blessed are those who hunger and thirst for righteousness, for they will be filled.
“Blessed are the merciful, for they will receive mercy.
“Blessed are the pure in heart, for they will see God.
“Blessed are the peacemakers, for they will be called children of God.
“Blessed are those who are persecuted for righteousness’ sake, for theirs is the kingdom of heaven.
“Blessed are you when people revile you and persecute you and utter all kinds of evil against you falsely on my account. Rejoice and be glad, for your reward is great in heaven, for in the same way they persecuted the prophets who were before you.
Hymn to the Mother of God
In you, O Full of Grace, all creation rejoices: the angelic ranks and all the human race. Sanctified temple and spiritual paradise, virgins’ pride and boast, from whom God is made flesh and became a little Child; and He who is our God before all ages, He made your womb a throne, and He made it wider that all the heavens. In you, O Full of Grace, all creation rejoices. Glory be to you.
Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest. (Psalm 148:1)* The just man shall be in everlasting remembrance;* of evil hearsay he shall have no fear.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 111:6)
Неділя 4-та Великого посту. Прп. Івана, автора «Ліствиці» 30 березня
ВЕЧІРНЯ
Блажен муж співаємо
Стихири
Стих: Ви́веди з в’язни́ці мою́ ду́шу,* щоб дя́кувати І́мені Твоє́му.
(г. 4): Животво́рчому Твоє́му хресто́ві* безпереста́нно поклоня́ючись, Хри́сте Бо́же,* сла́вимо Твоє́ на тре́тій день воскресі́ння.* Бо ним Ти, Всеси́льний, обнови́в надни́щену лю́дську приро́ду* і віднови́в нам вхід до не́ба,* як єди́ний до́брий і людинолю́бний.
Стих: Мене́ обсту́плять пра́ведники,* бо Ти добро́ мені́ вчи́ниш.
Ти, Спа́се, зни́щив ка́ру за непо́слух що́до де́рева,* бо доброві́льно дав Себе́ приби́ти на хре́снім де́реві* і, як всеси́льний, зійшо́вши в ад,* як Бог, розірва́в Ти сме́ртні око́ви.* Тому́ й поклоня́ємось Твоє́му з ме́ртвих воскресі́нню, ра́дісно кли́чучи:* Всеси́льний Го́споди, – сла́ва Тобі́!
Псалом 129
Стих: З глиби́н взива́ю до Те́бе, Го́споди,* Го́споди, почу́й мій го́лос.
Бра́ми а́дові зни́щив Ти, Го́споди,* і Твоє́ю сме́ртю здола́в ца́рство сме́рти,* лю́дський же рід Ти ви́зволив з тлі́нности,* дарува́вши сві́тові життя́ і нетлі́нність,* і вели́ку ми́лість.
Стих: Неха́й бу́дуть Твої́ ву́ха ува́жні,* до го́лосу бла́гання мого́.
Прийді́ть, лю́ди, оспі́вуймо* Спа́сове на тре́тій день воскресі́ння,* яки́м ми ви́зволилися з міцни́х а́дових око́вів,* і всі прийняли́ нетлі́нність і життя́, взива́ючи:* Ти, що розп’я́вся і був похо́ваний та й воскре́с,* спаси́ нас твої́м воскресі́нням, єди́ний Людинолю́бче!
Стих: Коли́ Ти, Го́споди, зважа́тимеш на беззако́ння, то хто всто́їться, Го́споди.* Та в Те́бе є проще́ння.
А́нгели й лю́ди, Спа́се,* прославля́ють Твоє́ на тре́тій день воскресі́ння,* яке́ опромі́нило кінці́ вселе́нної,* а ми ви́зволились з воро́жої нево́лі й кли́чемо:* Всеси́льний Життєда́вче, Спа́се,* спаси́ нас Твої́м воскресі́нням, єди́ний Людинолю́бче!
Стих: За́для І́мени Твого́ наді́юсь на Те́бе, Го́споди, наді́ється душа́ моя́ на сло́во Твоє́;* наді́ється душа́ моя́ на Го́спода.
Ти, Хри́сте Бо́же, зни́щив мі́дні бра́ми й розірва́в затво́ри* та воскреси́в впа́лий рід лю́дський.* Тому́ ми одноду́мно кли́чемо:* Ти, що воскре́с із ме́ртвих,* Го́споди, – сла́ва Тобі́!
Стих: Від ра́нньої сторо́жі до но́чі від ра́нньої сторо́жі* неха́й упова́є Ізра́їль на Го́спода.
Го́споди, Твоє́ наро́дження від Отця́ не ма́є літ і є ві́чне,* а Твоє́ вопло́чення з Ді́ви – лю́дям незбагне́нне і невимо́вне,* і Твоє́ в ад зше́стя страшне́ дия́волу і його́ а́нгелам,* бо Ти здола́в смерть і на тре́тій день воскре́с,* даючи́ лю́дям нетлі́нність і вели́ку ми́лість.
Стих: Бо в Го́спода ми́лість і відку́плення вели́ке в Ньо́го;* Він ви́зволить Ізра́їля від усьо́го беззако́ння його́.
(г. 8, подібний: О, преславне чудо): Отче Йоа́не преподо́бний,* Ти завжди́ воістину* велича́ння Бо́га в горта́ні носи́в,* навча́ючись діє́вості* богонатхне́нних слів, Всему́дрий,* і благода́ттю, що з них струму́є, збагати́вшися,* блаже́нним став єси́,* всіх нечести́вих за́міри руйну́ючи.
Псалом 116
Стих: Хвалі́те Го́спода всі наро́ди!* Прославля́йте Його́ всі лю́ди!
Отче Йоа́не усла́влений,* струмка́ми сліз ду́шу очи́стивши* і всенічними стоя́ннями* Бо́га умилости́вивши,* окри́лено злетів єси́, блаже́нний,* до любо́ви Його́ і краси́;* не́ю ж досто́йно ни́ні насоло́джуєшся, безнаста́нно радіючи* зі сподви́жниками твоїми,* богому́дрий і преподо́бний.
Стих: Вели́ке бо до нас Його́ милосе́рдя,* і ві́рність Го́спода пові́ки.
Отче Йоа́не усла́влений,* просте́рши вірою кри́ла ума́ до Бо́га,* ти непостійности світського сум’я́ття відцура́вся* і, Хрест на се́бе взя́вши,* за Всеви́дцем послідував єси́,* тіло невгамо́вне по́двигами стри́маности ро́зумові підкори́вши* че́рез Боже́ственного Ду́ха.
Проро́к Дави́д, що че́рез те́бе став богоотце́м,* у пі́сні тому́, хто вели́чність тобі́ дарува́в,* таке́ звісти́в про те́бе:* Ста́ла цари́ця по твої́й прави́ці!* Він бо появи́в тебе́ як ма́тір життя́,* бо зво́лив Бог ста́ти з те́бе люди́ною без ба́тька,* щоб онови́ти свій о́браз, зни́щений при́страстями,* і знайти́ заблу́кану в гі́рських про́пастях ове́чку* та й, взя́вши на раме́на, принести́ до Отця́* і за своє́ю во́лею приєдна́ти до небе́сних сил* та й спа́сти, Богоро́дице, світ у Христі́,* що ма́є вели́ку й ще́дру ми́лість.
Слава: Мона́хів собо́ри* як наста́вника тебе́ вшано́вують,* о́тче наш Йоа́не:* твоє́ю бо стезе́ю воістину ходи́ти в правді ми навчи́лися.* Блаже́н єси́, що для Христа́ труди́вся* і воро́жу ви́крив си́лу,* Ангелів співбе́сіднику, преподо́бних соприча́снику і пра́ведних* – з ни́ми ж і моли́ся до Го́спода* про поми́лування душ на́ших.
І нині (догмат, г. 4): Пророк Давид, що через тебе став богоотцем,* у пісні тому, хто величність тобі дарував,* таке звістив про тебе:* Стала цариця по твоїй правиці!* Він бо появив тебе як матір життя,* бо зволив Бог стати з тебе людиною без батька,* щоб оновити свій образ, знищений пристрастями,* і знайти заблукану в гірських пропастях овечку, взявши на рамена,* та й принести до Отця і за своєю волею приєднати до небесних сил* та й спасти, Богородице, світ у Христі,* що має велику й щедру милість.
Стихири на стиховні
(г. 4): Го́споди, Ти ви́йшов на хрест,* пра́дідне на́ше прокля́ття усу́нув* і, вступи́вши в ад, Ти ви́зволив дові́чних в’я́знів,* даючи́ лю́дському ро́дові нетлі́нність.* Тож, прославля́ючи Тебе́ за це,* сла́вимо Твоє́ життєда́йне і спасе́нне воскресі́ння.
Стих: Госпо́дь царю́є,* у ве́лич Він зодягну́вся. (Пс. 92,1)
Бу́вши пові́шеним на де́реві,* Ти, єди́ний Си́льний, сколихну́в усі́ творі́ння;* покла́дений у гро́бі, Ти воскреси́в тих, що в гроба́х,* даючи́ лю́дському ро́дові нетлі́нність.* Тому́, співа́ючи, сла́вимо* Твоє́ на тре́тій день воскресі́ння.
Стих: Бо Він утверди́в вселе́нну,* і вона́ не захита́ється. (Пс. 92,1)
Лю́ди беззако́нні, Хри́сте,* ви́давши Тебе́ Пила́тові, засуди́ли на розп’я́ття* і ста́ли невдя́чними супро́ти Доброчи́нця.* Але́ Ти доброві́льно ви́терпів похова́ння* і тре́тього дня Своє́ю си́лою воскре́с, як Бог,* даючи́ нам ві́чне життя́ і вели́ку ми́лість.
Стих: До́мові Твоє́му, Го́споди,* нале́жить свя́тість на до́вгі лі́та. (Пс. 92,5)
Прибу́вши до Твого́ гро́бу,* жінки́ шука́ли Тебе́ зі сльоза́ми;* не знайшо́вши ж, рида́ли і пла́кали, промовля́ючи:* Го́ре нам, Спа́се наш і Ца́рю всіх!* Як же ж то Тебе́ укра́дено?* Яке́ то мі́сце хова́є Твоє́ життєда́йне ті́ло?* А́нгел же мо́вив до них:* Не пла́чте, ка́же, але́ йді́ть і пропові́дуйте, що Госпо́дь воскре́с!* Він бо дає́ нам ра́дість, як єди́ний і добросе́рдий.
Слава (г. 2): Прославмо Іоана — ангела на землі і на небесах чоловіка Божого, величну окрасу світу, насолоду милостивих, чеснот постових похвалу. Покликаний до Церкви Божої, він процвів праведно і, наче кедр у пустелі, примножив стадо Христове словесних овець у побожності і правді.
I нині: О, нове чудо, над усі старовинні чуда!* Хто ж бо знав коли матір, що родила без мужа* і носила на руках того, хто держить усі створіння?* Бо народжене – це Боже уподобання,* що його ти, Пречиста, як дитину носила твоїми руками* і мала до нього матерню сміливість.* Тому не переставай молитись до нього за тих, що тебе почитають,* щоб змилувався і спас душі наші.
Тропарі
(г. 4): Сві́тлую воскресі́ння про́повідь від а́нгела взна́вши* і пра́дідне осу́дження відки́нувши,* Госпо́дні учени́ці, хва́лячись, апо́столам мо́вили:* Повали́лася смерть, воскре́с Христо́с Бог,* дару́ючи сві́тові вели́ку ми́лість.
Тропар преподобному (г. 1): Пусти́нним жи́телем і в ті́лі а́нгелом,* і чудотво́рцем показа́в ти себе́, богоно́сний о́тче наш Іва́не.* По́стом, чува́нням, моли́твою небе́сні дарува́ння прийня́вши,* зціля́єш неду́жих і ду́ші, що з ві́рою прибіга́ють до те́бе.* Сла́ва Тому́, що дав тобі́ крі́пость,* сла́ва Тому́, що вінча́в тебе́,* сла́ва Тому́, що ді́є тобо́ю всім зці́лення.
І нині: (г. 1): Коли Гавриїл звістив тобі, Діво: Радуйся!* – то з цим голосом прийняв тіло Владика в тобі, святім кивоті,* як мовив праведний Давид,* і ти з’явилася просторішою небес, носивши Творця свого.* Слава тому, що поселився в тобі!* Слава тому, що вийшов з тебе!* Слава тому, що визволив нас народженням твоїм
УТРЕНЯ
Шестипсалм’я; Велика єктенія; Бог Господь… (Пс. 117), глас 4; Тропарі
(г. 4): Сві́тлую воскресі́ння про́повідь від а́нгела взна́вши* і пра́дідне осу́дження відки́нувши,* Госпо́дні учени́ці, хва́лячись, апо́столам мо́вили:* Повали́лася смерть, воскре́с Христо́с Бог,* дару́ючи сві́тові вели́ку ми́лість. (2 р.)
Тропар преподобному (г. 1): Пусти́нним жи́телем і в ті́лі а́нгелом,* і чудотво́рцем показа́в ти себе́, богоно́сний о́тче наш Іва́не.* По́стом, чува́нням, моли́твою небе́сні дарува́ння прийня́вши,* зціля́єш неду́жих і ду́ші, що з ві́рою прибіга́ють до те́бе.* Сла́ва Тому́, що дав тобі́ крі́пость,* сла́ва Тому́, що вінча́в тебе́,* сла́ва Тому́, що ді́є тобо́ю всім зці́лення.
І нині: (г. 1): Коли Гавриїл звістив тобі, Діво: Радуйся!* – то з цим голосом прийняв тіло Владика в тобі, святім кивоті,* як мовив праведний Давид,* і ти з’явилася просторішою небес, носивши Творця свого.* Слава тому, що поселився в тобі!* Слава тому, що вийшов з тебе!* Слава тому, що визволив нас народженням твоїм!
Мала єктенія; Перший сідальний
(г. 4): Мироносиці, поглянувши на вхід до гробу,* і неспроможні знести ангельського сяйва,* дивилися з тремтінням, промовляючи:* Чи не вкрадено, бува, того, що відкрив рай розбійникові?* Чи не встав той, що перед страстями заповів учням воскресіння?* Воістину воскрес Христос,* що дав тим, що були в аді, життя і воскресіння!
Слава і нині: Тебе, Богородице, величаємо, співаючи:* Ти гора, від якої несказанно відколовся камінь* і знищив адські брами.
Мала єктенія; Другий сідальний
(г. 4, подібний: Здивувався Йосиф): Твоїм добровільним,* Спасе, рішенням ти перетерпів хрест;* смертні ж люди в новім поклали гробі тебе,* що словом створив сторони світу.* Тому зв’язано було смерть,* несамовитого міцно полонено,* і всі, що в аді, окликами привітали життєдайне твоє воскресіння:* Христос воскрес* і життєдавцем перебуває навіки!
Слава і нині (самоподібний): Здивувався Йосиф,* бачивши надприродне, і в дусі добачав:* Немов дощ на руні в твоїм, Богородице,* безсіменнім зачатті,* і кущ вогнем неопалимий, і жезл Арона розквітлий.* Свідчивши це, Обручник твій і охоронець кликав до священиків:* Діва народжує і по родинах далі Дівою зостається.
Полієлей; ; Ангельський хор; Мала єктенія; Іпакой, глас 4
Мироносиці, які довідалися про твоє, Христе, преславне воскресіння,* поспішно оповістили апостолам,* що ти воскрес, як Бог,* подавши світові велику милість.
Степенна пісня, глас 4
Антифон 1:
Від юности моєї вельми воюють зі мною пристрасті,* але ти сам, Спасе мій, захорони мене і спаси.
Ненависники Сіону, ви будете засоромлені Господом,* бо як трава від вогню всохнете.
Слава і нині: Кожна душа живиться Святим Духом і чистотою пишається,* і таїнственно просвітлюється єдністю Святої Тройці.
Антифон 2:
Із глибини душі моєї щиро взивав я до Тебе, Господи, і нехай вислухають мене Божественні вуха Твої.
Всякий, хто покладає надію на Господа, вищий за всіх скорботних.
Слава і нині: Духом Святим проливаються благодатні потоки і напоюють усе творіння на оживлення.
Антифон 3:
Нехай піднесеться серце моє до Тебе, Слово, і нехай ніщо із земного не звабить мене до слабкості.
Як любить хто свою матір, то Господа повинен більше любити.
Слава і нині: У Святому Дусі багатство Богопізнання, дослідження й премудрости, бо в Ньому всі веління Отця відкриває Слово.
Прокімен, глас 8, Псалом 43
Воскресни, Господи, поможи нам, і визволь нас Імени Твого ради.
Стих: Боже, нашими вухами ми чули і батьки наші оповіли нам.
Євангеліє
Одного разу одинадцять учнів пішли в Галилею на гору, куди їм призначив Ісус. Побачивши його, вони вклонились йому; але деякі сумнівались. Ісус приступив і промовив до них: – Дана мені всяка влада на небі й на землі. Ідіть, отже, навчайте усі народи: христячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав. Ось я з вами по всі дні аж до кінця віку. Амінь. (Мт. 116 зач.; 28, 16-20)
Воскресіння Христове; Псалом 50
Після 50-го псалма співаємо:
Слава (г. 8): Відчини мені двері покаяння, Життєдавче,* − молиться зранку дух мій у святім твоїм храмі,* бо вся моя тілесна храмина осквернена;* але ти, Щедрий, очисти мене своєю ласкавою милістю.
І нині: На стежки спасіння настав нас, Богородице,* бо ми опоганили душу соромними гріхами* і в лінощах прогайнували все життя наше.* Тож моліннями твоїми визволь нас від усякої нечистоти.
Стих: Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.
(г. 6): Роздумуючи над безліччю моїх гріхів,* жахаюся страшного дня судного;* але, надіючись на ласку твого добросердя,* як Давид, взиваю до тебе:* Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї!
Єктенія; Канон, глас 4; (Якщо скорочується Канон, перейди до Пісня Богородиці).
Пісня 1
Ірмос (г. 4): Моря Червоного глибину сухими стопами давній Ізраїль перейшов,* і навхрест складеними Мойсеєвими руками, Амаликову силу в пустині переміг.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
На пречесному дереві хресному піднесений був Ти, Владико, наше падіння направляючи і зціляючи від повної загибелі, що через дерево сталася, як Милосердний і Всесильний.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
У гробі тілом, у аді ж душею, як Бог, а в раю з розбійником, і на престолі був Ти, Христе, з Отцем і Духом, усе наповняючи, як неописанний.
Слава і нині: Богородичний: Безсіменно, з волі Отця від Духа Божественного Ти зачала й тілом породила Божого Сина, що від Отця без матері, а задля нас від Тебе без отця народився.
Пісня 3
Ірмос (г. 4): Веселиться тобою Церква твоя, Христе, взиваючи:* Ти моя сила, Господи, і пристановище, і твердиня!
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Дерево життя, правдивий виноград духовний, на хресті висить, безсмертя всім проливаючи.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Як великий, як страшний, як той, що гординю адову знищив, і як Бог нетлінний, нині тілом воскрес.
Слава і нині: Богородичний: Мати Божа, Ти одна для сущих на землі Подателькою благ надприродних стала; тому співаємо Тобі: «Радуйся».
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Господи, Боже наш, що сонну неміч забрав від нас і покликав нас візванням святим, щоб і вночі підносити руки наші і прославляти Тебе за справедливі Твої присуди. Прийми благання наші, моління, визнавання, нічні служби і даруй нам, Боже, віру бездоганну, надію впевнену, любов нелицемірну. Благослови наші входи й виходи, вчинки, слова, діла й думки; і дай нам дочекатися початку дня, нам, що хвалять й оспівують, і благословлять добрість Твоєї несказанної сили]
Священник: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Пісня 4
Ірмос (г. 4): Піднесеного тебе, Сонце правди, бачивши на хресті, Церква на місці своїм зупинилася, достойно взиваючи:* Слава силі твоїй, Господи!
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Зійшов Ти на хрест, зціляючи пристрасті мої стражданням Пречистого Тіла Твого, що в нього добровільно зодягнувся єси. Тому взиваємо до Тебе: «Слава силі Твоїй, Господи».
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
До Безгрішного й Животворчого Тіла Твого, Владико, доторкнувшись, смерть достойно знищена була, ми ж взиваємо до Тебе: «Слава силі Твоїй, Господи».
Слава і нині: Богородичний: Мужа не знавши, породила Ти, Діво, і по Різдві все ж Дівою зосталася; тому невмовкаючими голосами з вірою твердою до Тебе, Владичице, взиваємо: «Радуйся».
Пісня 5
Ірмос (г. 4): Ти, Господи, світло моє, прийшов у світ, світло святе,* визволяючи з темряви незнання тих, що з вірою прославляють тебе.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Ти, Господи, милостиво на землю зійшов; Ти підніс природу людську, як був на дереві піднесений.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Ти, Христе, осуд за провини зняв із мене; Ти, Милосердний, недуги смертельні знищив Божественним Воскресінням своїм.
Слава і нині: Богородичний: Богоневісто, як непереможну зброю на ворогів тебе маємо; в Тобі придбали ми підпору і надію спасіння нашого.
Пісня 6
Ірмос (г. 4): Я жертву з хвалою принесу тобі, Господи! – виголошує Церква,* – від ідольської крови очистившись кров’ю, що ради милосердя з боку Твого випливла.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Опоясавшись могутністю, на хрест Ти зійшов, і в боротьбу з мучителем вступивши, Ти, як Бог, скинув його з висоти, і непереможною силою Адама воскресив єси.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Красою осяяний із гробу воскрес Ти, Христе, і Божественною силою своєю всіх ворогів розпорошив і, яко Бог, все радості сповнив єси.
Слава і нині: Богородичний: О, чудо, з усіх чудес найдивніше. Діва, без мужа зачавши, в утробі своїй того вмістила, хто все обіймає.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Благодаримо Тебе, Господи, Боже спасіння нашого, бо Ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на Тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо Ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялися величному імені Твоєму. Тому молимо Тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати Тобі розумно й молитися безупинно та в страсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христа Твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до Тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і круши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів.]
Священник: Бо Ти цар миру і Спас душ наших – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Кондак (г. 4): Спас і Визволи́тель мій* із гро́бу як Бог* воскреси́в від око́в земноро́джених* і врата́ а́дові сокруши́в,* і як Влади́ка* воскре́с тридне́вний.
Пісня 7
Ірмос (г. 4): В печі перській Авраамові юнаки, любов’ю побожности запалені більше, ніж полум’ям, взивали:* Благословенний ти в храмі слави твоєї, Господи!
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
До нетління знов було покликане людство, Божественною кров’ю обмите, і вдячно співає: «Благословен єси в храмі слави Твоєї, Господи».
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Як живоносець, воістину красніший від раю, і від усякої палати царської світліший, явився, Христе, гріб Твій джерелом нашого воскресіння.
Слава і нині: Богородичний: Радуйся, Богородице, Освячена Божественна Оселе Всевишнього, через Тебе бо дано радість тим, що взивають: «Благословенна єси між жонами, Всенепорочная Владичице».
Пісня 8
Ірмос (г. 4): Руки розпростер Даниїл і пащі левам у ямі затулив.* Вогненну ж силу загасили чеснотами опоясані юнаки, любителі побожности, взиваючи:* Всі створіння Господні, благословіть Господа!
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Руки розпростерши на хресті, Ти, Владико, всі народи зібрав і єдину, що славить Тебе, Церкву заснував для тих, що на землі й на небі однодушно співають: «Благословіть, усі творіння Господні, Господа».
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
У білу шату зодягнений, осяяний неприступним світлом воскресіння, ангел з’явився жонам, взиваючи: «Чому живого шукаєте у гробі, як мертвого? Воістину встав Христос, до Нього кличемо: Всі творіння оспівуйте Господа, і прославляйте по всі віки».
Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа завжди, нині і повсякчас і на віки віків.
Богородичний: В усіх поколіннях Ти єдина, Пречиста Діво, Матір’ю Божою явилася; Ти, Всенепорочна, оселею Божества була, вогнищем неприступного світла неопалена. Тому всі прославляємо Тебе, Маріє Богоневісто.
Пісня Богородиці
Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.
Вірні: Величає душа моя Господа,* і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм.
Чеснішу від херувимів,* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо. (після кожного стиха).
Бо він зглянувся на покору слугині своєї,* ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.
Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе ім’я його.* Милосердя його з роду в рід на тих, які бояться його.
Він виявив потугу рамени свого,* розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.
Могутніх скинув з престолів, підняв угору смиренних;* наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.
Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,* як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки.
Пісня 9
Ірмос (г. 4): Камінь нерукосічний від тебе, Діво, з ненарушеної гори,* відколовся наріжний – Христос, що з’єднав різні природи.* З цього радіючи, тебе, Богородице, величаємо.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Цілого ти прийняв мене, Боже мій, тож суцільно я в єднанні з тобою незлитно;* в усю повноту ти дав мені спасіння твоєю страстю, яку ти витерпів на хресті в тілі,* задля великої сердечної доброти.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Ти, Христе, спас із смертного тління праотців.* Бувши покладеним мертвим у гробі,* ти дав життю розквіт, мертвих воскресив, людську природу вивів на світло* і в божественне приодяг нетління.* Тому й завжди величаємо тебе, як джерело світла.
Слава і нині: Усі ми вірні поклоняємось Одності божественної Істоти,* але Тройці Осіб рівносильній, рівночасній, у незлитих Особах;* її нині, почитаючи, величаємо.
Мала єктенія
І співають відразу «Свят Господь Бог» наш на глас прокімена.
Свят Господь Бог наш.
Стих 1: Возносіте Господа Бога нашого.
Стих 2: І поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо святе воно.
Світильний
З учнями вийдім на гору галилейську,* щоб вірою побачити Христа,* як уділяє їм владу над усім горішнім і долішнім,* і повчімся, як Він вчить христити всі народи в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа,* і як обіцяє, що перебуватиме з тайнослужителями до кінця віку.
Слава і нині: З учнями раділа ти, Богородице Діво,* бо побачила Христа, воскреслого з гробу третього дня,* як сам був прорік.* Він і з’явився їм, навчаючи і об’являючи досконаліше,* і наказуючи христити в ім’я Отця, і Сина, і Духа,* щоб ми повірили в Його воскресіння * і славили тебе, Діво.
Стихири
Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.
(г. 4): Всесильний Господи,* що перетерпів хрест і смерть, і воскрес із мертвих!* Славимо твоє воскресіння.
Псалом 150
Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.
Хрестом твоїм, Христе,* визволив ти нас від давнього прокляття* і твоєю смертю здолав диявола, що нашу природу гнобить,* а воскресінням твоїм усіх сповнив радости.* Тому й співаємо тобі:* Воскреслий з мертвих, Господи, – слава тобі!
Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.
Хрестом твоїм, Христе Спасе,* наведи нас на твою істину і визволь нас з сітей ворожих.* Воскреслий з мертвих, піднеси нас, що впали в гріх,* простягни руку твою, людинолюбний Господи,* молитвами святих твоїх.
Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.
Єдинородний Сину Божий!* Ти не розлучився від лона твого Отця,* прийшовши з-за чоловіколюб’я на землю.* Ставши незмінно людиною,* ти хрест і смерть перетерпів тілом, безстрасний божеством,* а воскреснувши з мертвих, безсмертя дав людському родові,* як єдиний всесильний.
Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.
Виєднуючи нам безсмертя* ти, Спасе, смерть прийняв тілесну,* у гробі ж ти поселився,* щоб нас визволити з аду, воскресивши з собою;* ти дійсно постраждав як людина, але воскрес як Бог.* Тому й співаємо: Слава тобі,* життєдавче Господи, єдиний Людинолюбче!
Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.
Скелі розпадалися, Спасе,* як на Череп-місці хрест твій застромлено;* перелякалися на смерть воротарі аду,* коли покладено тебе в гробі немов мертвого.* Бо здолавши смертну силу, воскресінням твоїм,* ти, Спасе, дав усім померлим безсмертя.* Життєдавче, Господи, слава тобі!
Стих: Воскресни, Господи Боже мій,* нехай піднесеться рука твоя; не забудь убогих твоїх ніколи.
Забажали жінки бачити твоє, Христе Боже, воскресіння.* Приходить найперше Марія Магдалина,* знаходить камінь відвалений від гробу* і ангела, що сидить і промовляє:* Чого шукаєте живого між мертвими?* Він воскрес, як Бог, щоб усіх спасти.
Стих: Хвалитиму тебе, Господи,* всім серцем моїм, розповім про всі твої чудеса.
Скажіть невірні: Де є Ісус, що його ви задумали стерегти?* Де той, що його ви поклали в гробі, опечатавши камінь?* Дайте мертвого ви, що відреклись життя!* Дайте похованого або увіруйте воскреслому!* Та коли й ви замовчите Господнє воскресіння,* то камінь промовить, найперше ж отой відвалений із гробу!* Велике твоє милосердя, велике таїнство твого провидіння,* Спасе наш, – слава тобі!
Стихира євангельська
Слава (г. 1): Господь став перед учнями, яких привів на гору,* щоб вознестися із землі.* Коли вони поклонились Йому* і повністю збагнули дану їм владу,* Він послав їх на ввесь світ проповідати небесне вознесіння.* Христос Бог, правдивий Спас душ наших, пообіцяв їм,* що перебуватиме з ними по віки.
І нині: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.
Велике славослов’я;
Тропар
Воскресши із гробу і в’язи пекельні розірвавши,* ти роздер присуд смерти, Господи,* і всіх від сітки ворожої визволив.* А з’явившись апостолам своїм,* ти послав їх на проповідь,* і ними мир свій подав ти вселенній,* єдиний Людинолюбче.
Єктенія усильного благання; Прохальна єктенія; Великий відпуст
БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:
Тропарі і Кондаки
Troparion (глас 4): Сві́тлую воскресі́ння про́повідь від а́нгела взна́вши* і пра́дідне осу́дження відки́нувши,* Госпо́дні учени́ці, хва́лячись, апо́столам мо́вили:* Повали́лася смерть, воскре́с Христо́с Бог,* дару́ючи сві́тові вели́ку ми́лість.
Тропар (глас 1): Пустинним жителем і в тілі ангелом,* і чудотворцем показав ти себе, богоносний отче наш Іване.* Постом, чуванням, молитвою небесні дарування прийнявши,* зціляєш недужих і душі, що з вірою прибігають до тебе.* Слава тому, що дав тобі кріпость,* слава тому, що вінчав тебе,* слава тому, що діє тобою всім зцілення.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Кондак (глас 4): На висоті правдивої повздержности* Господь тебе поставив, як звізду необманну,* що просвічує світокраї,* наставнику Іване, отче наш.
Прокімен (глас 8):
Які́ вели́чні діла́ Твої́, Го́споди, все прему́дрістю сотвори́в Ти (Пс. 103,24).
Стих: Благослови́, душе́ моя́, Го́спода; Го́споди, Бо́же мій, Ти ве́льми вели́чний (Пс. 103,1).
Прокімен (глас 7):
Возхваляться преподобні у славі і возрадуються на ложах своїх (Пс 149,5).
Апостол: (Євр 6,13-20):
Браття і Сестри, коли Бог учиняв Авраамові обітницю, не маючи поклястися ніким вищим, то поклявся самим собою, кажучи: «Справді поблагословлю тебе щедро й розмножу тебе вельми.» І він, завдяки довгій терпеливості, осягнув обітницю: люди клянуться більшим від себе, і всякі їхні суперечки кінчаються клятвою на ствердження. Тому й Бог, бажаючи дати спадкоємцям обітниці якнайсильніший доказ, що його рішення непорушне, вжив клятви, щоб двома незмінними речами, в яких неможливо, щоб Бог казав неправду, ми мали сильну заохоту – ми, що прибігли прийняти надію, призначену нам. В ньому маємо, неначе якір душі, безпечний та міцний, що входить аж до середини за завісу, куди ввійшов за нас, як предтеча, Ісус, ставши архиєреєм повіки, на зразок Мелхиседека.
(Еф 5,9-19) (Преподобному):
Браття і Сестри, поводьтеся, як діти світла, бо плід світла знаходиться в кожній добрості, і праведності, і правді. Допевняйтеся, що приємне для Господа, і не беріть участи в неплідних ділах темряви, а краще й докоряйте. Бо соромно навіть казати про те, що роблять вони потаємно! Усе ж те, що світлом докоряється, стає явне, бо все, що явне стає, то світло. Через це то й говорить: Сплячий, вставай, і воскресни із мертвих, і Христос освітлить тебе! Отож, уважайте, щоб поводитися обережно, не як немудрі, але як мудрі, використовуючи час, дні бо лукаві! Через це не будьте нерозумні, але розумійте, що є воля осподня. І не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще наповнюйтесь Духом, розмовляючи поміж собою псалмами, і гімнами, і піснями духовними, співаючи й граючи в серці своєму для Господа,
Алилуя (глас 8):
Стих: Натягни́ лук, і тріюмфу́й, і царю́й, і́стини ра́ди, і ла́гідности, і справедли́вости (Пс.44,5).
Стих: Возлюби́в Ти справедли́вість і возненави́дів Ти беззако́ння (Пс. 44,8).
Стих: Насаджені в домі Господнім, у дворах Бога нашого процвітуть (Пс 91,14).
Євангеліє: (Мр 9,17-31):
У той час один чоловік прийшов до Ісуса і, кланяючись, йому сказав: “Учителю, привів я до тебе сина мого, що має німого духа, і де тільки його вхопить, кидає його об землю так, що піниться, скрегоче зубами, дерев’яніє. Просив я учнів твоїх, щоб його вигнали, та не змогли.” Він же у відповідь каже їм: “О роде невірний! Доки я буду з вами? Доки вас терпітиму? Приведіть но його до мене.” І привели його до нього. Скоро дух угледів його, притьмом того затряс, і повалившись той на землю, запінившися, почав качатися. Спитав же його батька: “Скільки часу, як це йому сталося?” – “З дитинства”, – відповів той. “І часто він кидає його у вогонь і в воду, щоб його погубити. Та якщо можеш, поможи нам, змилосердившись над ним.” Ісус же каже йому: “Щодо того – якщо можеш – то все можливо тому, хто вірує.” І вмить батько хлопчини викрикнув крізь сльози: “Вірю, поможи моєму невірству!” Ісус же, бачивши, що збігається народ, погрозив нечистому духові, кажучи: “Німий та глухий душе! Наказую тобі: Вийди з нього й не входь більше в нього.” І, закричавши та сильно його стрясши, вийшов з нього. І наче змертвів той, тож многі казали: “Вмер він.” Але Ісус, узявши його за руку, підвів його, і той устав. Коли ж увійшов у дім, то учні його питали його насамоті: “Чому ми не могли його вигнати?” Він відповів їм: “Цей рід нічим не можна вигнати, тільки молитвою та постом.” Вийшовши звідти, проходили крізь Галилею, і він не хотів, щоб будь-хто знав. Навчав бо своїх учнів і казав їм: “Син Чоловічий буде виданий у руки людям, і вб’ють його, і, вбитий, по трьох днях, воскресне.”
(Мат 4,25-5,12) (Преподобному):
Одного разу за Ісусом ішла велика сила людей з Галілеї, і з Десятимістя, і з Єрусалиму, і з Юдеї, і з Зайордання. І, побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього. І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи:
Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне.
Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені.
Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони.
Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.
Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть.
Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога.
Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть.
Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне.
Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене.
Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.
Замість Достойно:
Тобою радується, Благодатная, всяка твар, ангельський собор і чоловічеський рід, освященний храме і раю словесний, дівственна похвало, що із неї Бог воплотився і младенцем став – перед віками сущий Бог наш. Лоно бо твоє престолом сотворив і утробу твою просторішою небес учинив. Тобою радується, Благодатная, всяка твар, слава тобі.
Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1).* В пам’ять вічну буде праведник,* злих слухів не убоїться (Пс 111,6-7). Алилуя (х3).