The Annunciation of Our Most Holy Lady, the Mother of God and Ever-Virgin Mary; Blessed Omelian Kovch, Priest. Feast of the Mother of God. Day 23 of the Great Fast. Hebrews 2:11-18; Luke 1:24-38.
Festal Matins and Vesperal Divine Liturgy
English Source: Royal Doors www.royaldoors.net
FESTAL MATINS ON TUESDAY MORNING
Usual Beginning
Hexapsalm
Great Litany
God the Lord, Tone 4
Troparia, Tone 4
Today is the crown of our salvation,* and the unfolding of the eternal mystery;* the Son of God becomes the Virgin’s Son,* and Gabriel brings the tidings of grace.* With him let us also cry to the Mother of God:* Rejoice, Full of grace! The Lord is with you! Thrice
Psalter Reading
According to schedule
Small Litany
Sessional Hymn, Tone 1
The great commander of the immaterial angels,* standing forth in the city of Nazareth,* proclaims to you the King and Lord of the ages, O all-pure one,* saying to you: Rejoice, O blessed Mary,* unapproachable and ineffable mystery,* restoration of men!
Glory… Now…
The great commander of the immaterial angels,* standing forth in the city of Nazareth,* proclaims to you the King and Lord of the ages, O all-pure one,* saying to you: Rejoice, O blessed Mary,* unapproachable and ineffable mystery,* restoration of men!
Psalter Reading
According to schedule
Small Litany
Sessional Hymn, Tone 3
Today all creation rejoices as the archangel says to you:* Rejoice! O blessed, honoured and all-pure Mother of Christ God.* Today the arrogance of the serpent is cast into darkness;* for the bond of our forefather’s curse is annulled.* Wherefore, we cry out to you unceasingly:* Rejoice, O joyous one!
Glory… Now…
Today all creation rejoices as the archangel says to you:* Rejoice! O blessed, honoured and all-pure Mother of Christ God.* Today the arrogance of the serpent is cast into darkness;* for the bond of our forefather’s curse is annulled.* Wherefore, we cry out to you unceasingly:* Rejoice, O joyous one!
Polyeleos
Magnification
O most pure One,* imitating the speech of the archangel, we cry out to you:* Rejoice, O Full of Grace,* the Lord is with you!
verse: O God, give judgment to Your king; to the son of the king justice.
verse: The fruit of your womb I shall set upon My throne.
verse: He shall descend like rain on the meadows, like raindrops on the earth.
verse: For the Lord has chosen Zion; He has desired it for His dwelling.
Glory… Now…
Alleluia! Alleluia! Alleluia! Glory be to You, O God! (3)
Small Litany
Sessional Hymn, Tone 4
Gabriel from heaven cries out “Rejoice!” to the honoured one;* for she conceives in her womb the pre-eternal God* who formed the ends of the earth by His word.* Wherefore, Mary replied: “I know not man: how then shall I give birth to a Son?” Who has ever seen a seedless birthgiving?”* And the angel, recounting, said to the Virgin Theotokos:* “The Holy Spirit shall come upon you,* and the power of the Most High shall overshadow you!”
Glory… Now…
Gabriel was sent to the Virgin Mary and announced to her ineffable joy;* for she would conceive without seed and not suffer corruption.* “For you shall give birth to a Son, the pre-eternal God,* and He will save His people from their sins.* And He who sent me bears witness, telling me to cry to you:* Rejoice, O blessed one!* O Virgin, you shall give birth,* and shall remain a virgin even after giving birth!”
Gradual Hymns, Tone 4
Antiphon 1
From my youth do many passions war against me;* but do You Yourself defend* and save me, O my Saviour.
You haters of Sion shall be shamed by the Lord;* for like grass, by the fire* shall you be withered.
Glory… Now…
In the Holy Spirit, every soul is quickened,* and, through cleansing, is exalted* and made radiant* by the Triple Unity in a hidden sacred manner.
Prokeimenon, Tone 4
Proclaim from day to day* the good tidings of the salvation of our God.
verse: O sing to the Lord a new song, sing to the Lord all the earth.
Let everything that lives, Tone 4
Gospel
Luke 1:39-49, 56
Psalm 50
Verses at Psalm 50
Tone 6, Glory…
Through the prayers of the holy apostles,* O Merciful One,* cleanse me from the multitude of my transgressions.
Now…
Through the prayers of the Mother of God,* O Merciful One,* cleanse me from the multitude of my transgressions.
Tone 2
Have mercy on me, O God, in Your kindness. In Your compassion blot out my offense.
Today Gabriel announces to her who is full of grace:* “Rejoice, O Mother unwed, who knew not wedlock!* Be not amazed by my strange appearance, neither be afraid;* for I am an archangel!* The serpent once deceived Eve;* but now I announce joy to you:* you will remain incorrupt and will give birth to the Lord, O all-holy one!”
Canon
Ode 1
Irmos: I will open my mouth, and with the Spirit will it be filled,* and I shall utter discourse to the Queen and Mother;* and I shall be seen keeping splendid festival,* and, rejoicing, I will hymn her wonders.
Most holy Theotokos, save us!
O Mistress, let David your forefather chant to you, striking his spiritual harp: “Pay heed, O daughter, to the joyful voice of the angel; for he announces to you ineffable joy!”
Most holy Theotokos, save us!
The Angel
“I cry to you in gladness: Incline your ear, and hearken to me, who announce the seedless conception of God; for you have found before God favour which no one else has ever found, O most honoured one!”
Most holy Theotokos, save us!
The Theotokos
“That I may understand the power of your words, O angel, how shall what you have said come to pass? Speak more plainly: How shall I conceive, who am a virgin maiden? How shall I become the Mother of my Creator?”
Glory… Now…
The Angel
“You think, I suppose, that I am making a false declaration. I rejoice, beholding your steadfastness. Yet be of good cheer, O Lady, for, God willing, all-glorious things will easily come to pass!”
Katavasia: The Irmoi of the feast, except for those odes which conclude with a Triodion, when the Katavasia is prescribed by the Triodion.
Ode 3
Irmos: O Theotokos, living and abundant fountain,* in your divine glory* spiritually unite those who hymn you into a choir,* and vouchsafe to them crowns of glory.
Most holy Theotokos, save us!
The Theotokos
“A ruler has failed from Judah! The following time has come, wherein Christ, the hope of the nations, shall appear! But tell me: how shall I, who am a virgin, give birth to Him?”
Most holy Theotokos, save us!
The Angel
“O Virgin, you seek to learn from me the manner of your conceiving; yet it is indescribable. The Holy Spirit, overshadowing you, shall accomplish it with His creative power.”
Most holy Theotokos, save us!
The Theotokos
“My first mother, accepting the serpent’s knowledge, was driven away from divine sustenance; wherefore, I fear your strange salutation, wary lest I stumble.”
Glory… Now…
The Angel
“I am sent as a divine intercessor to convey to you the divine counsel. Wherefore fear me who am even more in fear of you, O most immaculate one? Why do you render homage to me who render homage to you with honour, O Mistress?”
Sessional Hymn, Tone 8
The Word of God has now come down to the earth,* and the angel stood forth, crying out to the Virgin:* “Rejoice, O blessed one, receiving the pre-eternal Word and Lord in your womb, *that, as God, He might save the human race from deception!”
Glory… Now…
Gabriel, the supreme commander, was sent from heaven by God;* and he quickly presented himself before the animate city, manifestly saying to her:* ‘‘You shall receive the Creator in your womb, O Virgin,* and shall immutably give birth to Him in the flesh!* Wherefore, I am sent to announce to you your strange birth giving, O pure one,* and stand here, crying aloud to you: Rejoice, O bride unwedded!”
Ode 4
Irmos: Seated in glory upon the throne of the Godhead,* Jesus most divine is come upon a light cloud,* and with His incorrupt hand has saved those who cry:* Glory to Your power, O Christ!
Most holy Theotokos, save us!
The Theotokos
“I have heard the prophet who of old prophesied that Emmanuel would come when a certain sanctified virgin gives birth. Yet I wish to understand how human nature will endure mingling with divinity?”
Most holy Theotokos, save us!
The Angel
“O joyous and most hymned one, the bush which was unconsumed when it received the flame revealed the all-glorious mystery which will be wrought in you, for you shall remain a pure Ever-virgin after giving birth.”
Most holy Theotokos, save us!
The Theotokos
“Illumined with the radiance of God Almighty, O Gabriel, herald of the Truth, speak things most true: How shall I give birth to the incorporeal Word in the flesh, while remaining in my incorrupt purity?”
Glory… Now…
The Angel
“As a servant I stand with awe and fear before you, my Maiden Lady, and I am abashed to look upon you; for as the rain descended upon the fleece, so will the Word of the Father descend upon you, as is His good pleasure.”
Ode 5
Irmos: All things are filled with awe by your divine glory;* for you, O Virgin who knew not wedlock, conceived in your womb God who is over all,* and gave birth to the timeless Son,* granting peace to all who hymn you.
Most holy Theotokos, save us!
The Theotokos
“I cannot understand the purport of your words; for there have been miracles in great numbers, wrought by divine power, and the signs and images of the law; yet never has a virgin given birth without knowing a man!”
Most holy Theotokos, save us!
The Angel
“You marvel, O most immaculate one, for strange is the miracle of you; for you alone shall receive the King of all incarnate in your womb. Yes, the sayings and indistinct images of the prophets and the types of the law prefigure you.”
Most holy Theotokos, save us!
The Theotokos
“How can He whom nought can contain and is visible to no one make His abode in a virgin’s womb, which He Himself created? How shall I conceive God the Word, who with the Father and the Spirit is equally unoriginate?”
Glory… Now…
The Angel
“A promise was given to David, your ancestor, that the Fruit of your loins would sit upon the throne of his kingdom. And God has chosen you alone, the beauty of Jacob, to be His reason-endowed habitation.”
Ode 6
Irmos: Prefiguring Your three-day burial, the Prophet Jonah cried aloud, praying within the sea monster:* Deliver me from corruption, O Jesus, King of hosts!
Most holy Theotokos, save us!
The Theotokos
“Accepting the joyous sound of your words, O Gabriel, I have been filled with divine gladness! For you tell of joy, and announce gladness without end!”
Most holy Theotokos, save us!
The Angel
“To you have divine joy been given, O Mother of God! To you all creation cries out “Rejoice!” O Bride of God! For you alone have been called beforehand the Mother of the Son of God, O pure one!”
Most holy Theotokos, save us!
The Theotokos
“Let the condemnation of Eve now be annulled! Let her debt now be repaid by me! Through me let the ancient loan be rendered up in full!”
Glory… Now…
The Angel
“God promised to your ancestor Abraham that the nations would be blessed in his seed, O pure one; and through you has this promise found its fulfilment this day!”
Kontakion, Tone 8
To You, O Mother of God,* the invincible leader,* we, your servants, ascribe these victory hymns* in thanksgiving for our deliverance from evil.* With your invincible power free us from all dangers* that we may cry out to you:* Hail, O Bride and pure Virgin!
Ikos
An angelic chieftain was sent from heaven to cry to the Mother of God: “Rejoice!” with his incorporeal voice. And, beholding You incarnate, O Lord, he was filled with awe and stood, crying to her such things as these:
Rejoice, through whom Joy shines forth!
Rejoice, through whom the curse is lifted!
Rejoice, restoration of fallen Adam!
Rejoice, deliverance from tears for Eve!
Rejoice, height difficult for human thoughts to scale!
Rejoice, depth hard even for the eyes of angels to fathom!
Rejoice, for you are the throne of the King!
Rejoice, you who bore Him who bears all!
Rejoice, star heralding the Sun!
Rejoice, womb of the divine incarnation!
Rejoice, through whom creation is made new!
Rejoice, thou through whom we worship the Creator!
Rejoice, O Bride unwedded!
Ode 8
Irmos: The divinely wise youths would not worship a created things instead of the Creator,* but, manfully trampling the threat of the fire underfoot,* they rejoiced, chanting:* O all-hymned Lord God of our fathers, blessed are You!
Most holy Theotokos, save us!
The Theotokos
“Declaring the radiant tidings, the divine announcement, that the immaterial Light who, in His great loving-kindness, is uniting Himself to a material body, you cry to me: “Blessed is the Fruit of your womb, O most pure one!”
Most holy Theotokos, save us!
The Angel
“Rejoice, O Virgin Mistress! Rejoice, O all-pure one! Rejoice, O receptacle of God! Rejoice, O lampstand of the Light, restoration of Adam, deliverance of Eve, holy mountain, all-manifest sanctuary and bridal-chamber of immortality!”
Most holy Theotokos, save us!
The Theotokos
“My soul has been cleansed, my body sanctified; I am made a temple fit to hold God, a divinely adorned tabernacle, a temple rendered animate through the visitation of the all-holy Spirit, and the pure Mother of the Life!”
Glory… Now…
The Angel
“I see you now as a lamp of surpassing radiance, a bridal-chamber made by God, a golden ark. O Bride of God, receive the Giver of the law, whose good pleasure it is to deliver corrupt human nature through you!”
Ode 8
Irmos: Hearken, O pure Virgin Maiden,* that Gabriel may recount to you the ancient counsel of the Most High.* Make ready to receive God; for through you has the Infinite One come to dwell with men.* Wherefore, rejoicing, I cry: Bless the Lord, all you works of the Lord!
Most holy Theotokos, save us!
The Theotokos
“Every earthly mind is vanquished, pondering the all-glorious things you declare to me,” answered the Virgin; “I have heard your words, yet am in fear and terror, lest through deception you send me far away from God. Yet, behold! I cry out: ‘‘Bless the Lord, all you works of the Lord, and exalt Him supremely forever!”
Most holy Theotokos, save us!
The Angel
“Behold, your perplexity has been resolved,” Gabriel said to this; “for you have said well that this is a matter hard to comprehend. Yet, submitting to the words of your mouth, doubt not that this is true, but believe it. For, rejoicing, I cry: Bless the Lord, all you works of the Lord, and exalt Him supremely forever!”
Most holy Theotokos, save us!
The Theotokos
“This is God’s law for men,” the immaculate one straightway said, “Birthgiving comes from common love. I am utterly ignorant of the pleasure of a spouse. How then can you say that I will give birth? I fear that you speak falsehood. Yet do I cry out: ‘‘Bless the Lord, all you works of the Lord, and exalt Him supremely forever!”
Most holy Theotokos, save us!
The Angel
“The words you declare to me, O pure one, apply in general to the birthgiving of mortal men,” the angel said again; “I promise you that the true God, incarnate in manner past recounting and comprehension, as He knows, will come forth from you. Wherefore, rejoicing, I cry aloud: “Bless the Lord, all you works of the Lord, and exalt Him supremely forever!”
Glory… Now…
The Theotokos
“You show yourself to me as a herald of the truth,” the Virgin said, “for you have come as a harbinger of common joy. I have therefore cleansed soul and body. Be it unto me according to your word, that God may dwell in me, to whom I cry out with you: ‘‘Bless the Lord, all you works of the Lord, and exalt Him supremely forever!”
At Ode 9, the faithful again light their candles. We do not chant the Magnificat; rather, the right choir chanteth instead the refrain of the feast and the Irmos, and then the left choir doeth the same. The refrain is also used to introduce each of the troparia of Ode IX of the festal canon, but for the troparia of the Triodion, we use the refrain: “Glory to Thee, our God, glory to Thee!”, and for the Theotokion of the Triodion we use the festal refrain.
Refrain: O earth, announce glad tidings of great joy! Ye heavens, praise the glory of God!
Ode 9
Irmos: Let no hand of the profane touch God’s living ark,* but instead let the lips of those who are believers* sing out ceaselessly in the words of the angel,* crying out with great joy to the Mother of God:* Hail, O Full of Grace! The Lord is with you.”
O earth, announce good news of great joy; praise God’s glory, O heavens.
Conceiving God in manner past understanding, O Mistress, you eluded the custom of nature; for in giving birth you escaped corrupt maternal nature, transcending it. Wherefore, you hear as is meet: Rejoice, O who are full of grace! The Lord is with you!
O earth, announce good news of great joy; praise God’s glory, O heavens.
No earthly tongue can explain how pour forth milk, O pure Virgin; for you show forth a thing strange to nature and transcend the rule of lawful birthgiving. Wherefore, you hear as is meet: Rejoice, O who are full of grace! The Lord is with you!
O earth, announce good news of great joy; praise God’s glory, O heavens.
Mystically were you spoken of in the sacred Scriptures, O Mother of the Most High; for Jacob of old, seeing you in figure as a ladder, said: “This is the ladder of God!” Wherefore, you hear as is meet: Rejoice, O who are full of grace! The Lord is with you!
O earth, announce good news of great joy; praise God’s glory, O heavens.
The bush and the fire showed forth a wondrous miracle to Moses, who was manifest in sanctity; and seeking the end thereof in the passage of time, he said: “I perceive it in the pure Maiden!” To her, as to the Theotokos, let it be said: Rejoice, O who are full of grace! The Lord is with you!
Glory… Now…
Daniel called you the mystical mountain, and Isaiah called you the birth-giver of God. Gideon saw you as a fleece, David called you a sanctuary, and another called you a door. But Gabriel cries out to you: Rejoice, O who are full of grace! The Lord is with you!
Small Litany
Hymn of Light
The supreme commander of the angelic hosts was sent by God Almighty to the pure Virgin, to announce a strange and ineffable wonder; for God, who watches over the whole human race, as man became a babe through her without seed. O people, tell forth the glad tidings of the restoration of the world! (Twice)
Glory… Now…
The mystery of God which was from before time is made known today: God the Word becomes the Son of the Virgin Mary in His loving-kindness, and Gabriel proclaims the joy of the annunciation. And with him we cry out to her: Rejoice, O Mother of the Lord!
Praises
Stichera of the Praises, Tone 1
Flying down to Nazareth from the circles of heaven,* Gabriel came to the Virgin Mary, crying to her:* “Rejoice! You shall conceive a Son who is older than Adam,* the Creator of the ages and the Deliverer of those who cry to you:* “’Rejoice, O pure one!”
The Word Who with the Father is equally eternal and all-unoriginate,* without separating Himself from those on high,* has now come before those below in His extreme loving-kindness,* taking pity on us for our stumbling;* and, accepting the poverty of Adam,* He has assumed a form alien to Himself.
Bearing glad tidings to the Virgin from heaven, Gabriel cried aloud:* “Rejoice! You shall conceive in your womb Him who will be contained by you,* though He cannot be contained by anything;* and in giving birth you shall show forth* Him who shone forth from the Father before the day-star!”
The transcendent Word has made His abode within you in the flesh* at the counsel of the Father, O Virgin Theotokos;* becoming like us, He has built up the race which fell through the ancient curse.* Wherefore, with the angel we all cry out to you with faith:* “Rejoice, O Mother of Christ!”
Tone 2, Glory… Now…
Today the mystery is revealed which was hidden from before time began,* and the Son of God becomes the Son of the man,* that, taking upon Him that which is worse,* He might grant me that which is higher.* Of old Adam was deceived,* and though he desired to become a god, he could not;* yet God becomes man that He might make Adam a god.* Let creation be glad, let nature dance!* For the archangel stands with fear before the Virgin and offers her “Rejoice!”—an antidote to grief.* O our God who has become man in the loving-kindness of Your mercy,* glory be to You!
On Saturdays and Sundays, Great Doxology and following
On weekdays, Lesser Doxology and the following at the Aposticha
Tone 8, Now…
Let the heavens be glad and let the earth rejoice!* For He who with the Father is equally everlasting, equally unoriginated, and equally enthroned,* taking to Himself His loving mercy toward mankind,* has appointed for Himself an abasement,* by the good pleasure and counsel of the Father,* and has made His abode within the Virgin’s womb, which was wholly purified by the Spirit.* O the wonder! God is among men, the Infinite One is contained in a womb,* the Timeless One has entered into time!* And what is more glorious: His conception is seedless, His abasement is ineffable.* So great is this mystery!* For God empties Himself and becomes incarnate,* He took on form when the angel spoke of His conception to the pure one, saying:* “Rejoice, O joyous one, the Lord is with you,* who has great mercy!”
Great Doxology
Trisagion Prayers
Troparion, Tone 4
Today is the crown of our salvation,* and the unfolding of the eternal mystery;* the Son of God becomes the Virgin’s Son,* and Gabriel brings the tidings of grace.* With him let us also cry to the Mother of God:* Rejoice, Full of grace! The Lord is with you!
Insistent Litany
Litany of Supplication
Great Dismissal
VESPERS WITH DIVINE LITURGY ON TUESDAY EVENING
At Psalm 140
Tone 6
Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.
O compassionate Lord, in the midst of the earth You endured the Cross and Passion,* granting redemption and freedom from the passions to all mankind. * Wherefore, on this middle day of the Fast,* all are invited to fall down and worship You, and with great joy, adore You.* Radiant with the effulgence of the divine virtues,* may we all be deemed worthy to behold Your Passion and life-giving Resurrection, O Word of God,* who alone are abundantly merciful.
The just shall gather around me* when You have been good to me.
A lifeless corpse affixed to the Cross,* Your side pierced by the spear, and given gall to drink, O long-suffering Master,* who by the hand of Moses made sweet the waters of Marah;* I entreat You and pray to You:* cast the bitter passions away from my understanding,* and sweeten my mind with the honey of repentance,* and grant me to worship Your precious Passion.
Tone 1
Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!
Before our eyes today* we see set before us the mighty Cross* that Moses once prefigured with outstretched hands,* putting Amalek to flight.* Wherefore with trembling, O ye peoples,* let us touch it with pure minds and lips,* for upon it Christ hath been raised slaying death;* that we all may be worthy of His grace,* and, praising the Savoir of all with hymns inspired by God,* let us pray that we may arrive at His saving Resurrection.
Tone 4
Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.
Come, let us worship the Cross of Christ God,* the Wood that brings us life,* which is placed before us this day.* For by the Cross death has been wounded* and the power of Your Resurrection has been revealed to us the fallen ones,* having been delivered let us cry aloud:* You have willingly suffered for our sake,* to save the whole of creation;* O our God, glory be to You.
If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.
Your Cross, O Saviour, has been given to us Christians, as an invincible power:* for by it the hosts of the enemy are put to flight* and Your Church, O Christ, rightly confessing the true faith, is overshadowed with peace.* Adoring it, we raise our fervent cry to Your:* Count us also worthy of the inheritance of Your saints.
Tone 4
I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.
In the sixth month, the archangel was sent to the pure Virgin.* Telling her to rejoice, he announced the good tidings* that the Saviour would be born of her.* Having accepted his greeting, she conceived the eternal God* who ineffably deigned to become incarnate* for the salvation of our souls.
From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.
The Mother of God, upon hearing, did not understand* the message of the archangel* because he was speaking the words of glad tidings to her.* She accepted his greeting with faith* and conceived You, the eternal God.* Therefore, we joyfully sing to You:* O God, You became incarnate, without change, from her;* and You grant peace and great mercy to the world.
For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.
Behold, the promised One now manifests himself to us.* It is beyond comprehension that God unites himself to the human race.* At the word of the archangel, deceit is cast out* because the Virgin receives the Joy.* The things of the earth become like heaven;* the world is freed of the original curse.* Let creation rejoice,* and may voices cry out:* O our Creator and Deliverer,* O Lord, glory to You!
Tone 1
Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.
The archangel Gabriel, the spirit who sees God face to face,* gazes upon the brilliant, saving, and gleaming Light.* He sings heavenly and awesome hymns with the ranks on high.* He implores God to grant peace and great mercy to our souls.
Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.
The great mystery, previously unknown to the angels and hidden from eternity,* is made known to you alone, O Gabriel.* When you came to Nazareth, you told it to the pure One.* Together with her, implore God to grant peace* and great mercy to our souls.
You made the winds your messengers, and flaming fire your ministers.
O prince of angels, all-perfect Gabriel, * you are filled with the divine brightness.* You fulfill the wishes and commands of the Almighty.* Save those who lovingly venerate you.* Always ask God to grant peace and great mercy to our souls.
Tone 6
Glory… Now…
The archangel Gabriel was sent from heaven* to bring to the Virgin glad tidings of her conception.* When he came to Nazareth,* he marvelled at the miracle and thought to himself:* How is it that He whom the heavens cannot comprehend* is now being born of a virgin?* The One who has heaven for a throne and earth for a footstool * is being enclosed within a virgin’s womb.* He, upon whom the six-winged Seraphim and the many-eyed Cherubim cannot gaze,* wills to become incarnate of her by a single word.* The Word of God is at hand. * Then why do I stand by and not say to the Virgin:* Rejoice, O Full of Grace; the Lord is with you!* Rejoice, O pure Virgin and maiden bride!* Rejoice, O Mother of the Life!* Blessed is the fruit of your womb.
Prokeimenon I, Tone 6
Sing to God,* chant to His name.
verse: Prepare the way for Him that rides upon the setting of the sun.
Vespers Reading I
Genesis 9:8-17
God spoke to Noah and his sons with him, saying, “Behold, I am establishing My covenant with you and with your seed after you, and every living creature with you: the birds, the cattle, and all the wild animals of the earth, of all that came out of the ark with you. Thus I will establish My covenant with you, and never again shall all flesh be cut off by the waters of the flood; nor shall there ever again be a flood to destroy the earth.” Then the Lord God said to Noah, “This is the sign of the covenant I am making between Me and you, and every living creature with you, for perpetual generations: I am setting My rainbow in the cloud, and it shall be a sign of the covenant between Me and the earth. It shall be, when I bring a cloud over the earth, the rainbow shall be seen in the cloud; and I will remember My covenant between Me and you and every living creature of all flesh; the waters shall never again become a flood to destroy all flesh. My rainbow shall be in the cloud, and I will certainly remember the everlasting covenant between God and every living creature of all flesh on the earth.” Again God said to Noah, “This is the sign of the covenant I established between Me and all flesh on the earth.”
Prokeimenon II, Tone 6
Poor and in sorrow am I;* may Your salvation, O God, be quick to help me.
verse: Let beggars behold it and be glad; seek after God, and your soul shall live.
Vespers Reading II
Proverbs 12:8-22
I, wisdom, dwell with counsel,
And I call upon knowledge and understanding.
The fear of the Lord hates unrighteousness,
And both rudeness and arrogance, and the ways of wicked men;
And I hate the perverted ways of evil men.
Counsel and safety are mine;
Discernment is mine, and strength is mine;
By me, kings reign,
And princes write of righteousness;
By me, noblemen become great,
And by me, monarchs have power in the land.
I love those who love me,
And those who seek me shall find me.
Riches and glory belong to me,
And abundant possessions, and righteousness;
It is better to enjoy my fruits than gold and precious stones,
And my fruits are better than choice silver.
I walk in the ways of righteousness,
And I am conversant with the paths of judgment;
That I may distribute substance to those who love me,
And may fill their treasuries with good things.
“If I declare to you the things that happen daily,
I will also remember to recount the things of old.
Prokeimenon, Tone 4
Proclaim from day to day* the good tidings of our God’s salvation.
verse: Sing to the Lord a new song; sing to the Lord, all the earth. (Psalm 95:2,1)
Epistle: Hebrews 2:11-18 (NRSV)
Brothers and Sisters, For the one who sanctifies and those who are sanctified all have one Father. For this reason Jesus is not ashamed to call them brothers and sisters, saying, “I will proclaim your name to my brothers and sisters, in the midst of the congregation I will praise you.” And again, “I will put my trust in him.” And again, “Here am I and the children whom God has given me.” Since, therefore, the children share flesh and blood, he himself likewise shared the same things, so that through death he might destroy the one who has the power of death, that is, the devil, and free those who all their lives were held in slavery by the fear of death. For it is clear that he did not come to help angels, but the descendants of Abraham. Therefore he had to become like his brothers and sisters in every respect, so that he might be a merciful and faithful high priest in the service of God, to make a sacrifice of atonement for the sins of the people. Because he himself was tested by what he suffered, he is able to help those who are being tested.
Alleluia, Tone 1
verse: He will descend like rain on a fleece, and like drops dripping on the earth.
verse: Let His name be blessed through the ages; His name exists before the sun. (Psalm 71:6, 17)
Gospel: Luke 1:24-38 (NRSV)
At that time, Elizabeth, the wife of Zechariah, conceived, and for five months she remained in seclusion. She said, “This is what the Lord has done for me when he looked favorably on me and took away the disgrace I have endured among my people.” In the sixth month the angel Gabriel was sent by God to a town in Galilee called Nazareth, to a virgin engaged to a man whose name was Joseph, of the house of David. The virgin’s name was Mary. And he came to her and said, “Greetings, favored one! The Lord is with you.” But she was much perplexed by his words and pondered what sort of greeting this might be. The angel said to her, “Do not be afraid, Mary, for you have found favor with God. And now, you will conceive in your womb and bear a son, and you will name him Jesus. He will be great, and will be called the Son of the Most High, and the Lord God will give to him the throne of his ancestor David. He will reign over the house of Jacob forever, and of his kingdom there will be no end.” Mary said to the angel, “How can this be, since I am a virgin?” The angel said to her, “The Holy Spirit will come upon you, and the power of the Most High will overshadow you; therefore the child to be born will be holy; he will be called Son of God. And now, your relative Elizabeth in her old age has also conceived a son; and this is the sixth month for her who was said to be barren. For nothing will be impossible with God.” Then Mary said, “Here am I, the servant of the Lord; let it be with me according to your word.” Then the angel departed from her.
Hymn to the Mother of God
O earth, announce good news of great joy; praise God’s glory, O heavens.
and the Irmos: Let no hand of the profane touch God’s living ark,* but instead let the lips of those who are believers* sing out ceaselessly in the words of the angel,* crying out with great joy to the Mother of God:* Hail, O Full of Grace! The Lord is with you.
Communion Hymn
For the Lord has chosen Sion;* He has chosen it for His dwelling. Alleluia, alleluia, alleluia. (Psalm 131:13)
Благовіщення Пресв. Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії
Блаж. сщмч. Омеляна Ковча, пресвіт. 25 березня
Благовіщення Пресв. Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії
УТРЕНЯ
Священик: Слава святій, одноістотній, животворящій і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління (3 р.).
Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою (2 р.).
Шестипсалм’я
Псалом 3 (у понеділок)
О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.
Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».
Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.
Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.
Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.
Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.
Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.
У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.
Псалом 37 (у вівторок)
О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.
Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.
Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.
Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.
Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.
Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.
Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.
Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.
О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.
Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.
Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.
І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.
Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.
Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.
На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.
Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.
Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.
Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.
А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.
І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.
Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.
Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.
Псалом 62 (у середу)
Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.
Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.
Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.
Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.
Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.
Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.
Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.
Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.
Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.
Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.
Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.
А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3 р.), без поклонів.
Господи, помилуй. (3 р.). Слава, і нині:
Псалом 87 (у четвер)
Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.
Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.
Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.
Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.
Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.
Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.
Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.
Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.
Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.
Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?
Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій − твою вірність?
Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?
Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.
Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?
Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій − і умліваю.
Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.
Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.
Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.
Псалом 102 (у п’ятницю)
Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє − його святе ім’я.
Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.
Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.
Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.
Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.
Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим. Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.
Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.
Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.
Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.
Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.
Як далеко схід від заходу, так віддалив він від нас злочинства наші.
Як батько милосердиться над синами, так милосердиться Господь над тими, що його бояться.
Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.
Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, і мов квітка в полі.
Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.
Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.
І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.
Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.
Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.
Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.
Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!
Псалом 142 (у суботу й неділю)
О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.
І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.
Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в Землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.
Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.
Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.
До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.
Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.
Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.
Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.
Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.
Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.
І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)
Під час рецитування псалмів, священик читає потиху перед св. дверми оці молитви:
Утренні молитви
Мирна єктенія
У мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За святішого вселенського архиєрея Франциска, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасіння їх Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Благодаримо Тебе, Господи, Боже наш, що підняв нас із постелі нашої і вклав в уста наші слово хвали, щоб поклонятися і призивати ім’я Твоє святе. Ми умоляємо Твоє милосердя, яке Ти завжди виявляв у нашому житті. Пошли поміч свою людям, що стоять перед лицем святої слави Твоєї і дожидають від Тебе багатої милости; і дай нам, що зо страхом і любов’ю завжди Тобі служимо, хвалити несказанну Твою доброту.]
Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Бог Господь… (Пс. 117), глас 4
Бог – Господь, і явився нам; благословен, хто йде в ім’я Господнє.
Стих: Прославляйте Господа, бо він добрий, бо милість його вічна.
Стих: Вони навколо обступили мене, але я ім’ям Господнім переможу їх.
Стих: Я не вмру, а житиму і розказуватиму про діла Господні!
Стих: Камінь, яким знехтували будівничі, став головним на розі. Від Господа це сталось, і дивне воно в очах наших.
Тропарі
(г. 4): Днесь спасі́ння на́шого нача́ло* і від ві́ку та́їнства явлі́ння:* Син Бо́жий си́ном Ді́ви стає́ться* і Гавриї́л благода́ть благовісту́є.* Тому́ й ми з ним до Богоро́диці закли́чмо:* Ра́дуйся, Благода́тна, Госпо́дь з тобо́ю. (2 р.)
Сла́ва і ни́ні: Днесь спасі́ння на́шого нача́ло* і від ві́ку та́їнства явлі́ння:* Син Бо́жий си́ном Ді́ви стає́ться* і Гавриї́л благода́ть благовісту́є.* Тому́ й ми з ним до Богоро́диці закли́чмо:* Ра́дуйся, Благода́тна, Госпо́дь з тобо́ю.
Після першого стихослов’я
(г. 8): Постом просвітивши душі наші,* поклонімось спасительному хрестові,* бо на ньому розіп’явся Христос,* і закличмо до нього:* Радуйся, осолодо і певна допомого тих, що постять!* Радуйся, приборкання пристрастей і супротивнику демонів!* Радуйся, блаженне дерево!
Слава і нині: Звеличаймо, вірні, піснями Богородицю,* як непорушну твердиню віри і цінний дар душ наших:* Радуйся, що в лоні своїм помістила джерело життя!* Радуйся, надіє кінців світу, скорботних заступнице!* Радуйся, невісто,- Діво чиста!
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
[Від ночі лине дух наш до Тебе, Боже, бо світлом є повеління Твої. Навчи нас, Боже, правди Твоєї, заповідей Твоїх і виправдань Твоїх. Просвіти наші духовні очі, щоб ми не заснули в гріхах на смерть. Віджени всяку мряку від сердець наших, даруй нам сонце правди і охорони життя наше знаменням і печаттю Святого Твого Духа. Направ стопи наші на шлях мирний, дай нам бачити ранішній день у радості, щоб ми Тобі засилали ранішні молитви.]
Священник: Бо Твоя є влада і Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Після другого стихослов’я
(г. 1, подібний: Воїни, які стерегли): Великий воєвода безтілесних ангелів, з’явившись у Назареті,* сповіщає тобі, Пречиста, Царя віків і Господа, кажучи:* Радуйся, благословенна Маріє,* недоступне і невимовне чудо, людей обново!
Слава і нині: той же
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
[Боже й Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти підніс нас з постелі нашої і зібрав на годину молитви. Дай нам ласку відкрити уста наші і прийми наші подяки, що в наших силах, і навчи нас установ твоїх. Бо молитися як слід не вміємо, якщо ти, Господи, святим твоїм Духом не навчиш нас. Тому молимося тобі: Даруй і прости, якщо ми згрішили аж дотеперішньої години словом або ділом, або думкою, добровільно або недобровільно. Бо коли на провини будеш дивитися, Господи, Господи, то хто встоїться, бо в тебе є прощення. Ти один святий, допоміжник сильний, захисник життя нашого, і тебе ми завжди оспівуватимемо.]
Священник: Бо Ти благий і людинолюбний Бог – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Після третього стихослов’я
(г. 3, подібний: Красотою твого): Нині все створіння радіє, бо тобі архангел сповістив:* Благословенна ти, пресвята і пречиста Мати Христа Бога!* Нині присоромлено зухвальство змія і прокляття прародичів уневажнено,* тому безнастанно до тебе кличемо: Радуйся, Благодатна!
Слава і нині: той же
Полієлей
Хваліте ім’я Господнє, хваліте, слуги Господні. Алилуя (3 р.).
Ви, що стоїте у храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого. Алилуя (3 р.).
Господи, ім’я твоє повіки, і пам’ять твоя, о Господи, від роду й до роду. Алилуя (3 р.).
Благословенний Господь із Сіону, що перебуває в Єрусалимі. Алилуя (3 р.).
Хваліте Господа, бо він добрий, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
Розстелив землю над водами, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
І визволив від наших гнобителів, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
Прославляйте Бога небесного, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
Величання
Архангельський привіт* співаємо тобі, Пречиста:* Радуйся, Благодатна,* Господь з тобою!
Стих: Боже, твій розсуд дай цареві, синові царя твою справедливість.
Стих: Плід лона твого посаджу я на твоїм престолі.
Стих: Зійде як дощ на молоді посіви, і як крапля, що зрошує землю.
Стих: Бо Господь вибрав Сіон і зволив, щоб він став його оселею.
Слава і нині:
Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Від ночі лине дух наш до тебе, Боже, бо світлом є повеління твої на землі. Навчи нас у страсі твоєму виконувати правду й добро, бо тебе славимо як правдивого Бога нашого. Прихили вухо своє і вислухай нас, і пом’яни, Господи, тих, що є та що моляться з нами, всіх по імені, і спаси їх силою твоєю. Благослови людей твоїх і освяти спадкоємство твоє: мир світові твоєму даруй, церквам твоїм, священикам, владі, і всім людям.]
Священик: Бо благословилося і прославилося ім’я Твоє Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Сідальний
(г. 4, подібний: Здивувався Йосиф): Гавриїл з неба, вітаючи Чисту, кличе: Радуйся!* Ти зачнеш у лоні споконвічного Бога, що словом створив всесвіт.* Марія відповідає:* Як же я народжу дитину, коли я не знаю мужа?* Чи бачив хто коли безсіменне народження?* І сказав ангел Богородиці Діві, виясняючи:* На тебе зійде Дух Святий* і сила Всевишнього отінить тебе.
Степенна пісня, глас 4
Антифон 1
Від юности моєї вельми воюють зі мною пристрасті,* але ти сам, Спасе мій, захорони мене і спаси.
Ненависники Сіону, ви будете засоромлені Господом,* бо як трава від вогню всохнете.
Слава, і нині: Кожна душа живиться Святим Духом і чистотою пишається,* і таїнственно просвітлюється єдністю Святої Тройці.
Євангеліє
Будьмо уважні.
Священик: Мир всім.
Премудрість. Будьмо уважні.
Прокімен
Псалом 95
(г. 4): Благовісті́ть день у день* спасі́ння Бо́га на́шого!
Стих: Заспіва́йте Го́сподеві пі́сню нову́, заспіва́йте Го́сподеві, вся земля.
Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
[Скарбнице благ, джерело невисихаюче, Отче святий, чудотворче всесильний і вседержителю! Усі Тобі поклоняємося і Тобі молимося та Твої милості і Твої ласки призиваємо на поміч і на заступництво нашій смиренності. Пом’яни, Господи, слуг Твоїх, прийми від усіх нас ранішні моління, як кадило перед Тобою; ні одного з нас не вчини нездатним, але всіх нас зберігай ласками Твоїми. Пом’яни, Господи, тих, що чувають і співають на славу Твою і єдинородного Твого Сина і Бога нашого, і Святого Твого Духа. Будь їм помічником і заступником; прийми їх молитви на наднебесний і духовний Твій жертовник.]
Священик: Бо ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Вірні на глас прокімена: Всяке дихання, нехай хвалить Господа.
Стих: Хваліте Бога у святині його.
Стих: Хваліте його у твердині сили його.
І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молім.
Вірні: Господи, помилуй (3 р.).
Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.
Священик: Мир всім!
Вірні: І духові твоєму.
Священик: Від Луки святого Євангелія читання.
Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.
Будьмо уважні.
Священик сам читає Євангеліє:
У ті дні, вставши, Марія пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди. Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету. Як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулося дитя в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом і скликнула сильним голосом, і сказала: – Благословенна ти між жінками і благословенний плід лона твого! Звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого? Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитя з радости здригнулось у моїм лоні. Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа. І мовила Марія: − Величає душа моя Господа, і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм, бо він зглянувся на покору раби своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди. Велике бо вчинив мені Всемогутній і святе його ім’я. Марія пробула в Єлисавети місяців зо три; потім вернулася до дому свого. (Лк. 1, 39-49, 56)
Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.
Псалом 50
Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.
Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.
Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.
Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;
То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.
Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.
Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.
Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.
Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.
Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.
Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.
Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.
Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.
Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.
Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.
Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.
Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.
Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.
Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.
Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.
Після 50-го псалма співаємо:
Слава (г. 6): Ради молитов пречистої Богородиці,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.
І нині: Ради молитов пречистої Богородиці,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.
Стих: Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.
(г. 2): Гавриїл благовістить нині Благодатній:* Радуйся, Мати Діво, що мужа не знала!* Не дивуйся цезвичайній моїй появі й не страхайся, бо я архангел.* Колись змій обманув Єву, а я нині благовістую тобі радість,* бо ти, Пречиста, не зазнаєш тлінности і породиш Господа.
Єктенія:
Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, якої Благовіщення урочисте свято днесь світло святкуємо, си́лою чесно́го і животворя́щого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотних, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і всіх Святи́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.
Вірні: Господи, помилуй (12 р.).
[Господи, Боже наш! Ти за покаяння дарував людям відпущення, нам же, як образ пізнання і визнання гріхів, показав покаяння і прощення пророка Давида. Тож, Владико, помилуй з великої милости твоєї нас, що в чимало великих гріхів впали, і по багатстві ласк твоїх очисти беззаконня наші, бо перед тобою згрішили ми, Господи, що невідомі й таємні речі серця людського знаєш, і єдиний ти маєш владу прощати гріхи. Серце ж чисте вчини в нас і Духом владичним утверди нас, і радість спасіння твого яви нам. Не відкинь нас від лиця твого, але дозволь, як благий і людинолюбний, аж до останнього нашого віддиху появляти тобі жертву справедливости й приноси на святих твоїх жертовниках]
Священик: Благодаттю і щедротами і людинолюб’ям єдинородного Сина твого, з яким ти благословенний єси, з пресвятим і благим і животворчим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
КАНОН
Канон свята, глас 4
Пісня 1
Ірмос (г. 4): Відкрию уста мої і, Духом натхнений,* промовлю слово Цариці Матері,* і весело буду святкувати,* і чуда її прославляти.
Приспів: Пресвятая Богородице, спаси нас.
Нехай заспіває Тобі, Богородице, граючи на духовній псалтирі, Давид, праотець Твій, — вислухай, Дочко, радісний голос архангелів, бо він приносить Тобі радість невимовну.
Приспів: Пресвятая Богородице, спаси нас.
Янгол: Взиваю до Тебе, радію, прихили вухо Твоє й вислухай мене, що сповіщаю про непорочне зачаття від Бога, бо заслужила Ти, Пречиста, у Нього ласку, якої ніхто другий ніколи не знайде.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Діва: Як зрозуміти, янголе, силу слова твого? як буде те, що сказав ти? Скажи виразніше: як зачну, бувши безмужньою Дівою? Як же стану Матір’ю Творця Мого?
І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Янгол: Ти думаєш легко мені відповідати? Отже, думаю і радуюся, бачачи Твою певність, будь смілива, Владичице; коли Бог захоче, то й саме неймовірне легко здійснюється.
Трипіснець Тріоді
Пісня 2
Ірмос (г. 8): Видіте, видіте, що я є Бог,* що Ізраїля у давнину крізь море Червоне перевів,* і годував, і спасав,* і від гіркого рабства фараонового визволив.
Стих: Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Посеред творіння перетерпів ти хрест, Месіє, Слово Боже; йому ми днесь у переполовенні посту вірно поклоняючись, просимо видіти і воскресіння Твоє.
Стих: Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Жезлом сили, який був прообразований Мойсеєві, море пристрастей розсікши, досягнімо землі обітованної, і манни мисленної наситьмося обильно.
Стих: Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Хто не заридає над тобою? Хто не оплакуватиме тебе, душе, що лукавого бажаєш, і не шукаєш гаряче добра, Праведного Суддю завжди зневажаєш, довготерпеливого до Тебе?
Слава і нині: Богородичний: Христа народжуєш, Діво, який незмінно плоттю став; Його ж усердно моли, щоб від плотських пристрастей відступили ті, що поклоняються хресту, який Він плоттю перетерпів.
Пісня 3
Ірмос (г. 4): Богородице, живоносне і невичерпне джерело,* той хор, який ти собі зібрала,* духовно укріпи і в божественній своїй славі вінків слави сподоби.
Приспів: Пресвятая Богородице, спаси нас.
Діва: Не стало князя в юдеїв, прийшов останній час, коли має з’явитися надія народів — Христос. Скажи ж Мені, як я можу родити Його, бувши Дівою?
Приспів: Пресвятая Богородице, спаси нас.
Янгол: Хочеш довідатись, Діво, від мене про зачаття в Тобі? Але воно невимовне, Дух же Святий, благословивши Тебе, створить Своєю животворчою силою.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Діва: Праматір моя, спокушена словом змія, поживи божественної позбавилася, бо з раю вигнана була. Тим-то й я боюся дивного привітання Твого, соромлюся спокуси.
І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Янгол: Я є Божий посланець, щоб сповістити Тобі Божу волю. Чого Ти боїшся, Пренепорочна, мене, що більш Тебе боюся. Чого передо мною тремтиш, Владичице, що більш Тебе жахаюся?
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Господи, Боже наш, що сонну неміч забрав від нас і покликав нас візванням святим, щоб і вночі підносити руки наші і прославляти Тебе за справедливі Твої присуди. Прийми благання наші, моління, визнавання, нічні служби і даруй нам, Боже, віру бездоганну, надію впевнену, любов нелицемірну. Благослови наші входи й виходи, вчинки, слова, діла й думки; і дай нам дочекатися початку дня, нам, що хвалять й оспівують, і благословлять добрість Твоєї несказанної сили]
Священник: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Сідальний, глас 8. Под.Сопілок пастирських: Слово Боже на землю нині зійшло,* Ангел представ, взиваючи до Діви:* «Радуйся, Благословенная, що печать дівства єдина зберегла,* прийнявши в лоно предвічне Слово і Господа,* щоб Він від облуди спас, як Бог, рід людський!»
Слава, і нині: Посланий був із небес Архистратиг* Гавриїл від Бога,* і скоро представ Одушевленному Градові,* говорячи Їй виразно:* «Звершителя приймеш, Діво, у лоно,* і народиш Його без переміни плоттю.* Тому я посланий звістити Тобі* про дивне Різдво, Чистая,* і стою, взиваючи до Тебе:* Радуйся, Невісто неневісная!»
Пісня 4
Ірмос (г. 4): Ісус, пребожественний,* що сидить у славі на Божому престолі,* зійшов, ніби на легеньких хмарах,* на руки пречисті,* і спас тих, що співають:* Слава, Христе, твоїй всемогутності!
Приспів: Пресвятая Богородице, спаси нас.
Діва: Від пророка, що колись провістив Ємануїла, я чула про якусь Діву Святу, що вона родить: хочу ж зрозуміти, як природа людська витримає з’єднання з Богом?
Приспів: Пресвятая Богородице, спаси нас.
Янгол: Кущ, що не згорав, обхоплений полум’ям, на Тобі, обрадована, всехвальна, виявив преславну таємницю: бо після народження Ти зостанешся чистою Вседівою.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Діва: Освітлений сяйвом Бога Вседержителя, проповіднице, скажи, Гавриїле, найправдивіше: як я, маючи навіть чистоту нетлінну, можу породити безтілесне Слово тілесно?
І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Янгол: Я зі страхом, як раб перед господинею, стою перед Тобою, я дуже боюся навіть дивитися на Тебе, Діво, остільки на Тобі Божої ласки.
Пісня 5
Ірмос (г. 4): Вжахнулось усе твоєї божественної слави,* ти бо, Діво, що мужа не знала,* мала в лоні і Бога Всевишнього,* і народила споконвічного Сина,* подаючи мир усім, що тебе величають.
Приспів: Пресвятая Богородице, спаси нас.
Діва: Не можу зрозуміти слова твого сповіщення, бо багато було чудес, силою Божою створених, а Діва без мужа ніколи не родила.
Приспів: Пресвятая Богородице, спаси нас.
Янгол: Ти надзвичайна, всенепорочна, тому й чудо Твоє надзвичайне; бо Ти єдина з усіх приймеш в утробу Того, що тіло приймає, й Тебе провіщають пророчі слова, й гадки, й знамення, що в законі.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Діва: Всіма неосяжний і всіма невидимий, як може в утробі Діви оселитися Він, що Сам її створив, як я зачну Бога-Слово, бєзпочаткове з Отцем і Духом?!
І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Янгол: Це ж Твоєму прабатькові Давидові обіцяв Бог, що посадить на престолі царства Його Того, що від Тебе народиться. Згідно видінню Якова Тебе обрав Він, як Свою оселю.
Пісня 6
Ірмос (г. 4): Божественне це і всечесне справляючи свято Богоматері,* умудрені Богом, прийдіть,* у і долоні заплещімо,* і народженого від неї Бога прославмо.
Приспів: Пресвятая Богородице, спаси нас.
Діва: Почувши радісний голос слова Твого, Гавриїле, я захоплена божественною радістю, бо сповіщаєш ти про радість і повідаєш про втіху надвічну.
Приспів: Пресвятая Богородице, спаси нас.
Янгол: Тобі дано радість, Богоматір божественна, Тобі про радість все твориво співає, Богоневісто, Ти бо єдина Матір’ю Сина Божого провіщена, Чиста.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Діва: Невже через Мене нині буде знищено засудження Єви? Невже мною виплачено буде повинність нині. Мною хіба ж буде повернено борг давній з прибутком?
І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Янгол: Бог обіцяв праотцю Авраму, що через його рід благословляться всі народи, а через Тебе, Пречиста, сьогодні здійснюється це обіщання.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Благодаримо Тебе, Господи, Боже спасіння нашого, бо ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялися величному імені твоєму. Тому молимо тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати тобі розумно й молитися безупинно та в страсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христа твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і круши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів.]
Священник: Бо Ти цар миру і Спас душ наших – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Кондак (г. 8): Неперемо́жній Влада́рці на честь перемо́ги* ми, слу́ги твої́, врято́вані від ли́ха,* подя́чні пісні́ склада́ємо тобі́, Богоро́дице.* А ти, що ма́єш си́лу нездола́нну, * від уся́ких бід нас охорони́,* щоб взива́ти до те́бе:* Ра́дуйся, Неві́сто неневі́сная.
Ікос: Ангела відпоручника було зіслано з неба привітати Богородицю, та коли він побачив Твоє втілення, Господи, то, глибоко вражений, так промовив до неї своїм безтілесним голосом: Радуйся, бо через Тебе радість засяє; радуйся, бо через Тебе прокляття щезне; радуйся, Адама з упадку піднесення; радуйся, Євиних сліз осушення; радуйся, висото для людського розуму недосяжна; радуйся, глибино і для ангельського розуму непроглядна; радуйся, бо Ти стала престолом царя – Господа; радуйся, бо Ти носиш того, хто все носить; радуйся, зоре досвітня, провіснице сонця; радуйся, лоно божественного втілення; радуйся, бо тобою сотворіння обновляється; радуйся, бо через Тебе Творцеві поклоняємося. Радуйся, Невісто неневісная!
Пісня 7
Ірмос (г. 4): Не слугували створінню,* замість Творцеві, богомудрі, юнаки,* але погрозу вогненну сміливо здолавши,* радувалися, співаючи:* Преславний Господи й Боже отців,* – ти благословенний!
Приспів: Пресвятая Богородице, спаси нас.
Діва: Сповіщаючи про світ духовний, що з’єднається з тілом земним, з великої ласки, про ясне Благовіщеня це, ти з божественним привітанням нині взиваєш до Мене: «Благословен ний плід утроби Твоєї?»
Приспів: Пресвятая Богородице, спаси нас.
Янгол: Радуйся, Діво Владичице, радуйся, Пречиста; радуйся, оселе Божа, радуйся, свічнику світа, Адамів поклику, Євине визволення, горо свята, найвиразніша святине й світлице без смертна.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Діва: Очисти ж мою душу, освяти моє тіло, зроби мене храмом вмістимим для Бога, скинією, добре прибраною, храмом живим через подих Пресвятого Духа і чистою Матір’ю Життя.
І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Янгол: Я вже зараз бачу Тебе, як свічку найяснішу, як Богом збудований палац, як золотий ковчег. Прийми ж у Себе, Богоневісто, Подателя закону, що через Тебе благозволив визволити тлінну людську природу.
Пісня 8
Ірмос (г. 4): Слухай, Діво Чиста!* Нехай Гавриїл скаже про раду Господню давню, істинну: Будь готова прийняти Бога,* бо через тебе Невмістимий між людьми замешкав.* Тому і я з радістю взиваю:* Всі створіння Господні,* прославляйте Господа!
Приспів: Пресвятая Богородице, спаси нас.
Діва: Ніякий розум земний не має сили зрозуміти те преславне, що ти Мені сповіщаєш, — відповідає Діва, — я ж, як почула слова твої, боюся й жахаюся, щоб оманою, як Єву, від Бога Ти мене не віддалив. Але все ж таки співаю: «Благословляйте Господа, всі творіння Господні, і прославляйте Його повіки».
Приспів: Пресвятая Богородице, спаси нас.
Янгол: Не зрозуміле для Тебе, — відповідає Гавриїл, — ось з’ясовано: гарно Ти сказала: «Річ незбагненна» — отже, згідно з Своїми словами, вже відкинь усяку думку про якусь оману, а вір, як дійсній речі. Бо й я, радіючи, виголошую: «Благословіть, усі творіння Господні, Господа і прославляйте Його повіки».
Благословім Отця і Сина і Святого Духа Господа,
Діва: Закон такий від Бога є людям, — непорочна зараз відповідає, — що народження буває від любови обопільної, я ж зовсім не знаю тайни шлюбу; як же ти кажеш, що я маю родити? Боюся, коли б не улещував ти; одначе співаю: «Благословіть Господа, всі творіння Господні, й прославляйте Його повіки».
І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Янгол: Слова, що Ти мені кажеш, Пречиста, — янгол знов їй відповідає, — це є звичайний спосіб народження людей смертних. А я Тобі кажу, що істинний Бог, як Він Сам тільки знає, понад розум і вислів людський приймає від Тебе тіло. Тому з радістю співаю: «Благословіть, усі створіння Господні, Господа і прославляйте Його повіки».
Трипіснець Тріоді
Ірмос (г. 8): Ти покриваєш водами височини свої,* кладеш пісок як межі морю, і все утримуєш;* Тебе оспівує сонце, Тебе славить місяць,* Тобі приносить пісню все творіння,* як Творцеві всього повіки.
Стих: Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Ти, що заклав основи всієї землі, як Бог вознісся на древо, і непохитну опору дарував усім вірним, Господи, – спасенну зброю хреста Твого: йому поклоняючись, Тебе превозносимо.
Стих: Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Бачачи світліше від сонячного сяйва хресне древо, прийдіте, просвічені постом, нині цілуймо його, черпаючи світлоносну благодать, яка проганяє пітьму від тих, що перевозносять Христа повіки.
Стих: Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Ти, Слове, суща вода жива і текуча в життя вічне, кров і воду із ребер на хресті виточив, Владико, висушуючи потоки гріховні. Тому молю Тебе: висуши пристрастей моїх лукаві струмені.
Благословім Отця і Сина і Святого Духа Господа, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Богородичний: Як мисленна святиня, свята Богомати Чистая, народжуєш Ти Бога, що в святих спочиває, і всі кінці освячує днесь божественним поклонінням древа пресвятого, на якому плоттю розп’явся.
Пісня Богородиці
Після катавасії восьмої пісні диякон бере кадильницю і, ставши перед іконою Богородиці, мовить:
Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.
Вірні: Величає душа моя Господа,* і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм.
Пісня 9
Заспів: Благовісти, земле, велику радість; оспівуйте, небеса, Божу славу.
Ірмос (г. 4): Як до одуховленого Божого кивота,* хай ніяк не торкається рука скверна.* Уста ж вірних, невмовкаючи,* хай виголошують Богородиці вітання ангела,* з радістю співаючи:* Радуйся, Благодатна, Господь з тобою!
Приспів: Пресвятая Богородице, спаси нас.
Понад усяке розуміння прийнявши Бога в лоно,* з-під закону природи була ти вийнята, Діво,* і в Різдві не зазнала материнських болів,* бо ти їм не підлягала.* Тому вдостоїлась почути:* Радуйся, Благодатна, Господь з тобою!
Приспів: Пресвятая Богородице, спаси нас.
Даниїл назвав тебе духовною горою,* Ісая ж Божою матір’ю;* Гедеон бачив тебе, як руно,* і Давид назвав тебе храмом,* а хтось інший – дверима.* І Гавриїл до тебе кличе:* Радуйся, Благодатна, Господь з тобою!
Приспів: Пресвятая Богородице, спаси нас.
Скуштувавши колись гіркий овоч, перша людина була прогнана з раю і запряжена в ярмо смерті.* Тому віддавайся постові, душе моя;* тікай від цього прикладу; тікай від насолод в їжі, які приносять страждання.
Слава і нині: Таємне у Святому Писанні сказано про тебе, Мати Всевишнього!* Бо Яків, побачивши колись драбину,* що була твоїм прообразом, сказав:* Це двері небесні!* Тому вдостоїлась ти почути:* Радуйся, Благодатна, Господь з тобою!
Трипіснець Тріоді
Ірмос (г. 8): Благословенний Господь, Бог Ізраїля,* що підняв нам знамено спасіння у домі Давида, слуги свого,* в них то відвідав нас Схід з висоти* і направив нас на шлях миру.
Стих: Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Благословенний Господь Бог Ізраїля, що своїм хрестом знищив давнє прокляття* і дав нам його як могутній захист і несхитну основу.* Його силою ми нині перемагаємо ворогів наших.
Стих: Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Багатьма лихими звичками ми зв’язані, мов ланцюгами,* і спасительних доріг твоїх, Христе, навмисно не хочемо розуміти.* З невимовного твого милосердя наверни нас своїм хрестом,* звільняючи нас від запаморочення.
Стих: Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Я грішно наслідував зухвальство фарисея.* Великий і страшний був мій упадок, і я лежу ворогам на наругу.* Але ти, Христе, змилосердься наді мною і спаси мене,* бо з любови упокорив ти себе, вишній Царю слави.
Слава і нині: Богородичний: Всі роди ублажають тебе, Чиста,* бо Ісус, що народився з твого лона, єдиний знає,* які-то дивні діла він учинив у тобі, непорочна Діво.* Його моли, щоб спастися стадові і народові твоєму.
Достойно
(г. 6): Досто́йно є воі́стину* велича́ти блаже́нною тебе́, Богоро́дицю,* присноблаже́нну і пренепоро́чну,* і Ма́тір Бо́га на́шого.* Чесні́шу від херуви́мів* і незрівня́нно славні́шу від серафи́мів,* що без зотлі́ння Бо́га Сло́во породи́ла,* су́щу Богоро́дицю, тебе́ велича́ємо.
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Боже, Боже наш! Ти сотворив розумні й духовні сили Своєю волею. Тебе просимо й Тобі молимося: Прийми наші посильні величання з усіма Твоїми творіннями і збагати щедрими даруваннями Твоєї ласки. Бо перед Тобою згинається всяке коліно: на небі, на землі й під землею, і все, що живе, і все створіння оспівує неосяжну Твою славу, бо Ти Бог правдивий і вельми милостивий.]
Священик: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Світильний
Архистратиг ангельських хорів* був посланий від Бога Вседержителя до чистої Діви:* благовістити їй дивне і невимовне чудо,* що Бог, як людина,* від неї безсіменно стане дитиною,* щоб відродити людство.* А ви, люди, благовістіть оновлення світу (2 р.).
Слава, і нині: той же.
Хвалитні
Псалом 148
Два перших стихи хвалитних на глас 1:
Усе, що живе, нехай хвалить Господа.* Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.* Тобі належить пісня, о Боже.
Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.* Тобі належить пісня, о Боже.
Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.
Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.
Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.
Поставив їх на віки віків* і дав закон, що не перейде.
Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;
Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;
Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;
Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;
Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;
Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.
Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.
Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.
Псалом 149
Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.
Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.
Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.
Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.
Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.
Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.
Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.
Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.
Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.
Псалом 150
Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.
Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.
(г. 1, подібний: Небесних хорів): З небесних просторів злетів Гавриїл у Назарет* і став перед Дівою Марією,* кажучи їй: Радуйся!* Ти зачнеш Сина, сущого перед Адамом,* Творця віків і Визволителя тих, які кличуть до тебе:* Радуйся, Чиста!
Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.
З небесних просторів злетів Гавриїл у Назарет* і став перед Дівою Марією,* кажучи їй: Радуйся!* Ти зачнеш Сина, сущого перед Адамом,* Творця віків і Визволителя тих, які кличуть до тебе:* Радуйся, Чиста!
Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.
Співвіковічне Слово безпочаткового Отця,* не розлучаючись з небом,* з великої своєї ласки нині з’явилось на землі;* виявивши милосердя до нашої немочі,* прийняло на себе Адамову убогість* – чужу собі подобу.
Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.
Гавриїл з неба приніс Діві благовість,* кликнувши: Радуйся!* Бо ти зачнеш того, хто у твоїм лоні має вміститися,* кого ж ніхто вмістити неспроможний,* і породиш того, хто раніш досвітньої зорі* від Отця засяяв.
Слава і нині (г. 2): Відвічно захована виявляється сьогодні тайна.* Сьогодні Син Божий стає Сином людським,* щоб, прийнявши гірше, дати нам ліпше.* Дав себе обманути колись Адам:* бажав стати Богом і ним не став.* Людиною стає Бог, щоб Адама обожествити.* Нехай радіє створіння! Нехай веселиться природа,* бо архангел стоїть з острахом перед Дівою* і приносить їй радість несумісну із смутком!* Боже наш, що з милосердя свого став людиною, – слава тобі!
Мале славослов’я
[Хвалимо, співаємо, благословимо і дякуємо тобі, Боже батьків наших, бо ти забрав тінь нічну і явив нам знову світло денне. Молимо твою добрість: Милостивий будь для нас грішних і прийми молитву нашу задля великої твоєї ласкавости, бо ми прибігаємо до тебе, милостивого і всемогутнього Бога. Ти, що засвітив у серцях наших правдиве сонце справедливости твоєї! Просвіти розум наш і почування всі зберігай, щоб, як у день, ходили ми пристойно шляхом заповідей твоїх і дійшли до життя вічного, і стали гідними насолоджуватися недоступним твоїм світлом.]
Священик: Тобі належить слава, Господи Боже наш, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Священик: Слава тобі, що Світло нам показав!
Вірні: Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління.
Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.
Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.
Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріхи світу, помилуй нас.
Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву. Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.
Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.
Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки віків.
Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.
Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій − перед тобою.
Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.
Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.
Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.
Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.
Благословенний ти, Господи, Боже Отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.
Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.
Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.
Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.
Господи, милість твоя повіки,* не покидай діло рук твоїх.
Тобі належить хвала,* тобі належить пісня.
Тобі належить слава:* Отцю, і Сину, і Святому Духові:
Нині і повсякчас,* і на віки віків. Амінь.
Прохальна єктенія
Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Господи, помилуй.
Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Прощення й відпущення гріхів, і прогрішень наших у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Доброго й пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Владико, Боже святий і неосяжний, що казав із темряви світлові засіяти, що заспокоїв нас у нічному сні й підвів до величання і моління твоєї доброти! Ти, що даєш себе умолити задля свого милосердя, прийми і нині нас, що поклоняємося тобі й по силі дякуємо тобі; і даруй нам те, чого просимо задля спасіння. Вчини нас синами світла і дня та спадкоємцями вічних твоїх дібр. Пом’яни, Господи, за багатством ласк твоїх усіх людей, що є і моляться з нами, і всю братію нашу на землі й на морі, і на всякому місці володіння твого, що потребують твоєї любови й помочі. Усім вияви велику твою милість, щоб спасенні, як душею так і тілом, завжди перебували й відважно славили чудне й благословенне ім’я твоє.]
Священик: Бо Ти – Бог милости, ласк і людинолюбности, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Священик: Мир всім.
Вірні: І духові твоєму.
Голови ваші перед Господом схиліть.
Вірні: Тобі, Господи.
Священик читає: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як добрий і людинолюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:
Священник: Бо до Тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Стихири на стиховні
(г. 8): Багатомовного фарисея відкинено через самохвальбу,* а покірного митаря, що мовчазно молився, виправдано.* Тому, душе моя, побачивши різницю між обома,* вибери покору та прийми її до серця,* бо Христос, як чоловіколюбець,* покірним обіцяв дати свою благодать.
Стих: Насити нас уранці милістю твоєю, Господи, щоб ми раділи й веселились по всі дні наші. Звесели нас мірою днів, за яких ти засмутив нас, мірою літ, що в них ми зазнали горя.* Нехай виявиться твоїм слугам твоє діло, і слава твоя – їхнім дітям.
Роздумуючи, душе моя, над тим,* як хвалькуватого фарисея засуджено за гордість,* а смиренномудрого митаря виправдано за визнання прогрішень,* поспішно відкинь уповання на добрі вчинки першого,* а наслідуй другого, визнаючи свої гріхи.* Встань, і приборканням пристрастей намагайся осягнути висоту,* якої не можна понизити,* що її дає тобі Христос, який має велику милість.
Стих: І ласка Господа, Бога нашого, нехай буде над нами,* і стверди діло рук наших; стверди його – діло рук наших.
Вельми трудилися ви, Святі,* і мужньо витерпіли муки від беззаконних,* проповідуючи Христа перед царями.* Відійшовши з цього життя, знову робите у світі чуда* і своїми стражданнями зціляєте недужих, Святі,* тож моліться, щоб спаслися душі наші.
Слава і нині, Благовіщення (г. 8): Хай веселя́ться Небеса́ і радіє земля́, * бо Отцю́ співвічносу́щий, * собезнача́льний і сопресто́льний Син, * співчуття́ спо́внившись і чоловіколю́бної ми́лости, * підда́в Себе́ умалінню * – благоволінням і за́думом Отчим * – і в утро́бу всели́вся Діви́чу, * передочи́щену Ду́хом. * О чу́до! * Бог – се́ред люде́й, * Невмісти́мий – у ло́ні, * Позачасо́вий – у ча́сі, * і найпреди́вніше, що і зача́ття – безсіменне, * і умаління – несказа́нне, * і та́їнство – таке́ вели́ке! * Адже́ Сам Бог умаля́ється, * і вопло́чується, і тво́риться, * коли́ Ангел Чи́стій про зача́ття возгласи́в: * «Ра́дуйся, Благода́тная, Госпо́дь з Тобо́ю, * Він ма́є вели́ку ми́лість!»
Після стиховні читаємо:
Добре воно – прославляти Господа, і співати імені твоєму, Всевишній. (2 р.)
Звіщати вранці милість твою, і ночами – твою вірність. (2 р.)
Святи́й Бо́же, святи́й Крі́пкий, святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. (3 р.)
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Пресвята́ Тро́йце, поми́луй нас; Го́споди, очи́сти гріхи́ на́ші; Влади́ко, прости́ беззако́ння на́ші; Святи́й, завіта́й і зціли́ не́мочі на́ші, І́мени Твого́ ра́ди.
Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
О́тче наш, що єси́ на небеса́х,* неха́й святи́ться ім’я́ Твоє́,* неха́й при́йде ца́рство Твоє́,* неха́й бу́де во́ля Твоя́, як на не́бі, так і на землі́.* Хліб наш насу́щний дай нам сього́дні;* і прости́ нам прови́ни на́ші,* як і ми проща́ємо винува́тцям на́шим;* і не введи́ нас у споку́су,* але́ ви́зволи нас від лука́вого.
Священник: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Тропар
(г. 4): Днесь спасі́ння на́шого нача́ло* і від ві́ку та́їнства явлі́ння:* Син Бо́жий си́ном Ді́ви стає́ться* і Гавриї́л благода́ть благовісту́є.* Тому́ й ми з ним до Богоро́диці закли́чмо:* Ра́дуйся, Благода́тна, Госпо́дь з тобо́ю.
Єктенія усильного благання
Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за святішого вселенського архиєрея Франциска, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, за тих, що служать і послужили у святім храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів і сестер наших.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Три великі поклони без відпусту.
Вечірня з Літургією
Псалом 140
Стих: З глиби́н взива́ю до Те́бе, Го́споди,* Го́споди, почу́й мій го́лос.
(г. 8, под.: Як назвемо вас): Дійшовши сьогодні до середини посту,* силою хреста покріплені,* славословмо Спаса Господа,* який на ньому вознісся посеред землі, і кличмо:* Дозволь нам, Владико,* побачити твої страждання і святе воскресіння,* даруючи нам очищення і велику милість.
Стих: Неха́й бу́дуть Твої́ ву́ха ува́жні,* до го́лосу бла́гання мого́.
Приборкуймо тілесні пристрасті стриманістю від страв і зреченням насолод.* З вірою поцілуймо хресне дерево,* бо воно виставлене для поклоніння* й освячує всіх божественною благодаттю.* І до Господа закличмо:* Благодаримо Тебе, Милостивий,* бо ним ти спасаєш душі паші.
Стих: Коли́ Ти, Го́споди, зважа́тимеш на беззако́ння, то хто всто́їться, Го́споди.* Та в Те́бе є проще́ння.
Поклоняючись нині хрестові, всі закличмо:* Радуйся, дерево життя!* Радуйся, святий Христовий скіптре!* Радуйся, небесна славо людей!* Радуйся, володарів похвало!* Радуйся, сило віри! Радуйся, непереможна зброє!* Радуйся, прогнання ворогів!* Радуйся, променисте світло, що спасає світ!* Радуйся, велика славо мучепиків!*Радуйся, сило праведних!* Радуйся, ангелів світлосте!* Радуйся, всечесний хресте!
Стих: За́для І́мени Твого́ наді́юсь на Те́бе, Го́споди, наді́ється душа́ моя́ на сло́во Твоє́;* наді́ється душа́ моя́ на Го́спода.
(г. 6, подібний: Поклавши всю надію): Задум споконвічний відкриваючи,* Гавриїл став перед тобою, Діво,* і вітаючи тебе, сповістив:* Радуйся, земле незасіяна!* Радуйся, неопалима купино!* Радуйся, глибино недоглядна!* Радуйся, мосте, що на небо переводиш!* Радуйся драбино висока, яку бачив Яків!* Радуйся, божественний посуде манни!* Радуйся, звільнення з прокляття!* Радуйся, Адамове визволення,* бо Господь з тобою!
Стих: Від ра́нньої сторо́жі до но́чі від ра́нньої сторо́жі* неха́й упова́є Ізра́їль на Го́спода.
Задум споконвічний відкриваючи,* Гавриїл став перед тобою, Діво,* і вітаючи тебе, сповістив:* Радуйся, земле незасіяна!* Радуйся, неопалима купино!* Радуйся, глибино недоглядна!* Радуйся, мосте, що на небо переводиш!* Радуйся драбино висока, яку бачив Яків!* Радуйся, божественний посуде манни!* Радуйся, звільнення з прокляття!* Радуйся, Адамове визволення,* бо Господь з тобою!
Стих: Бо в Го́спода ми́лість і відку́плення вели́ке в Ньо́го;* Він ви́зволить Ізра́їля від усьо́го беззако́ння його́.
Ти з’явився мені як людина* – каже непорочна Діва до Архистратига.* І як же ти звіщаєш слова надлюдські?* Ти бо сказав, що Бог зі мною і поселиться в моїм лоні.* Скажи мені: Як стану я аж таким просторим приміщенням* і осідком святости понад херувимів?* Не перехитри мене оманою,* бо я не пізнала любощів, ані не знаю подружжя.* Як же ж тоді я народжу дитятко?
Стих: Хвалі́те Го́спода всі наро́ди!* Прославля́йте Його́ всі лю́ди!
Ти з’явився мені як людина* – каже непорочна Діва до Архистратига.* І як же ти звіщаєш слова надлюдські?* Ти бо сказав, що Бог зі мною і поселиться в моїм лоні.* Скажи мені: Як стану я аж таким просторим приміщенням* і осідком святости понад херувимів?* Не перехитри мене оманою,* бо я не пізнала любощів, ані не знаю подружжя.* Як же ж тоді я народжу дитятко?
Стих: Вели́ке бо до нас Його́ милосе́рдя,* і ві́рність Го́спода пові́ки.
Коли Бог хоче, то зміняється і лад природи* – каже Безтілесний* – і стається щось надлюдське.* Тож віруй моєму слову істини, всесвята Пренепорочна!* А вона відповіла: Нехай станеться мені за твоїм словом,* і породжу Безтілесного,* що прийме від мене тіло,* щоб цим з’єднанням він, як єдиний Сильний,* привів людину до первісного достоїнства.
Сла́ва і ни́ні (г. 6): Посланий був з неба архангел Гавриїл* благовістити Діві про зачаття.* Коли він прибув до Назарету, міркував собі, подивляючи чудо:* Як же це народиться з Діви Бог неосяжний?* Той, хто має за престол небо, і за підніжок землю,* як він вміститься в лоні Діви?* Той, на кого шестикрилі і многоокі не можуть споглядати,* на одне слово зволив прийняти з неї тіло!* Це ж справжній Бог Слово!* Чому ж я стою і не кажу Діві:* Радуйся, благодатна, Господь з тобою!* Радуйся, чиста Діво; радуйся, Дівице непорочна!* Радуйся, Мати Життя, благословенний плід твого лона!
Прокімен
(г. 6): Боже, почуй* мій голос,* коли* я скаржусь (Пс. 63, 2).
Стих: Від страху перед ворогом бережи моє життя (Пс. 63, 2).
Господь почув лагідний запах і сказав сам до себе: Не проклинатиму вже більше землі через людину, бо помисли людського серця злі вже з молодощів, і не губитиму ніколи всього, що живе, як то я вчинив був. Покіль земля землею, – сівба й жнива, холод і спека, літо й зима, день і ніч не перестануть більше бути. Бог поблагословив Ноя і його синів та й сказав їм: Будьте плідні, розмножуйтесь і наповнюйте землю. Страх і ляк супроти вас нехай буде на кожній земній тварині, на кожній піднебесній птиці, на всім, що повзає по землі, й на всіх морських рибах: вам на вжиток дані вони. Все, що рухається й живе, буде вам на їжу: так, як дав я вам усі зелені рослини. Тільки м’яса, що в ньому ще життя, себто кров, не їстимете. Від усякої тварини я вимагатиму вашої крови – життя, поготів від людини, від кожної людини вимагатиму (відповідальности за) життя людини. Хто проливає кров людини, того кров буде пролита людиною; бо на подобу Божу створено людину. Ви ж будьте плідні, розмножуйтесь і розселюйтесь на землі та множтесь на ній. (Бут. 8, 21-9, 7).
Прокімен
(г. 6): Ласкаво нас* вислуховуєш, * Спасителю наш,* Боже.
Стих: Тобі належить хвала, Боже, на Сіоні (Пс. 64, 2).
Хвалять людину за розум її, а кривосердий стає на погорду. Ліпше простий, але роботящий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позбавлений. Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке. Хто оброблює землю свою, той хлібом насичується, хто ж за марницею гониться, той позбавлений розуму. Безбожний жадає ловити у сітку лихих, а в праведних корень приносить плоди. Пастка злого в гріху його уст, а праведний з утиску вийде. Людина насичується добром з плоду уст, і зроблене рук чоловіка до нього впаде. Дорога безумця пряма в його очах, а мудрий послухає ради. Нерозумного гнів пізнається відразу, розумний же мовчки ховає зневагу. Хто правду говорить, той виявлює праведність, а свідок брехливий оману. Дехто говорить, мов коле мечем, язик же премудрих то ліки. Уста правдиві стоятимуть вічно, а брехливий язик лиш на хвилю. В серці тих, хто зло оре, омана, а радість у тих, хто дораджує мир. Жодна кривда не трапиться праведному, а безбожні наповняться лихом. Уста брехливі огида у Господа, а чинячі правду Його уподоба. (Прип. 12, 8-22).
Прокімен (глас 4): Благовістіть день у день спасення Бога нашого (Пс 95,2).
Стих: Заспівайте Господеві пісню нову, заспівайте Господеві, вся земля (Пс 95,1).
Апостол: (Євр 2,11-18): Браття, той, що освячує, і ті, що освячуються, всі від одного. Тому й не соромиться називати їх братами, коли каже: «Я звіщу ім’я твоє моїм братам, хвалитиму тебе серед громади.» І ще: «Буду надіятись на нього.» Та й: «Ось я і діти, що їх Бог мені дав.» А що діти були учасниками тіла і крови, то й він подібно участь у тому брав, щоб смертю знищити того, хто мав владу смерти, тобто диявола, і визволити тих, що їх страх смерти все життя тримав у рабстві. Адже не ангелам іде на допомогу, а потомству Авраама. Тому він мусів бути в усьому подібний до братів, щоб стати милосердним та вірним архиереєм у справах Божих на спокутування гріхів народу. Тому, власне, що страждав і сам був випробуваний, він може допомогти тим, що проходять через пробу.
Алилуя (глас 1): Алилуя, aлилуя, aлилуя!
Стих: Зійде, як дощ на руно і як капля, що капле на землю (Пс 71,6).
Стих: Буде ім’я його благословенне на віки, перед сонцем перебуває ім’я його (Пс 71,17).
Євангеліє: (Лк 1,24-38): Тими днями зачала Єлисавета, жінка Захарії, й таїлася п’ять місяців, кажучи: “Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.” Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім’я Назарет, до діви, зарученої чоловікові, на ім’я Йосиф, з Давидового дому; ім’я ж діви було Марія. Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.” Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання. Ангел їй сказав: “Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога. Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім’я Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька, і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.” А Марія сказала до ангела: “Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?” Ангел, відповідаючи, сказав їй: “Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий. Ось твоя родичка Єлисавета – вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною; нічого бо немає неможливого в Бога.” Тоді Марія сказала: “Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!” І ангел відійшов від неї.
Замість Достойно: Благовісти, земле, велику радість; хваліть, небеса, Божу славу
Ірмос (глас 4): Як одушевленного Божого кивоту нехай ніяк не дотикається рука оскверненних. А уста вірних, голос ангела виспівуючи, Богородиці, невмовкаючи, з радістю нехай кличуть: Радуйся, Благодатна, Господь з тобою.
Причасний: Вибрав Господь Сіона, захотів його на житло для себе (Пс 131,13). Алилуя (х3).