Sunday of Cheesefare; Octoechos Tone 8; The Holy Hieromartyr Theodotus, Bishop of Cyrenia. Resurrectional Gospel 8. Romans 13:11-14:4; Matthew 6:14-21.
English Source: Royal Doors www.royaldoors.net
Great Vespers, Festal Matins and Divine Liturgy.
GREAT VESPERS
GREAT VESPERS ON SATURDAY EVENING
Kathisma Reading: “Blessed is the man…” is sung.
At Psalm 140, Tone 8
Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.
O Christ, during this spiritual service,* we sing to You these evening prayers,* commemorating the mercy You have shown us* by Your resurrection.
The just shall gather around me* when You have been good to me.
O Lord, O Lord, do not cast us away from Your face;* but in Your kindness have mercy on us* through Your resurrection.
Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!
Rejoice, O holy Sion,* the Mother of Churches and the dwelling-place of God;* for you were the first to receive the forgiveness of sins* through the resurrection.
Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.
Christ the Word was begotten by God the Father before all ages;* yet in these latter times,* He freely willed to take flesh from the Virgin who did not know man.* By His death on the cross and His resurrection,* He saved mankind from the ancient curse of death.
If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.
O Christ, we glorify Your resurrection;* for by rising from the dead* You freed the race of Adam from the sufferings of Hades,* and as God You granted eternal life* and great mercy to the world.
I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.
Glory to You, O Christ our Saviour,* the only-begotten Son of God;* for You were nailed to the cross,* and then arose from the dead on the third day.
Tone 6
From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.
The Lord my Creator took me as dust from the earth* and formed me into a living creature* breathing into me the breath of life and giving me a soul;* He honoured me,* setting me as a ruler upon the earth over all things visible,* and making me a companion of the angels.* But Satan the deceiver,* using the serpent as his instrument,* enticed me by food;* he parted me from the glory of God* and gave me over to the earth* and to the lowest depths of death.* But, O Master, in compassion, call me back again.
For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.
In my wretchedness I have cast off the robe woven by God,* disobeying Your divine command, O Lord, at the counsel of the enemy;* and I am clothed now in fig leaves and in garments of skin.* I am condemned to eat the bread of toil in the sweat of my brow,* and the earth has been cursed so that it bears thorns and thistles for me.* But, Lord, who in the last times was made flesh of a Virgin, call me back again* and bring me into Paradise.
Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.
O precious Paradise, unsurpassed in beauty,* tabernacle built by God, unending gladness and delight,* glory of the righteous, joy of the prophets and dwelling of the saints,* with the sound of your leaves* pray to the Maker of all:* may He open to me the gates which I closed by my transgression,* and may He count me worthy* to partake of the Tree of Life* and of the joy that was mine* when I dwelt in you before.
Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.
Adam was banished from Paradise through disobedience and cast out from delight,* beguiled by the words of a woman.* Naked he sat outside the garden, lamenting, “Woe is me!”* Therefore let us all make haste to accept the season of the Fast* and hearken to the teaching of the Gospel,* that we may gain Christ’s mercy* and receive once more a dwelling-place in Paradise.
Glory…
Adam sat before Paradise and lamenting his nakedness,* he wept: “Woe is me!* By evil deceit was I persuaded and led astray,* and now I am an exile from glory.* Woe is me!* In my simplicity I was stripped naked,* and now I am in want.* O Paradise, no more shall I take pleasure in your joy;* for I shall return to the earth from whence I was taken.* O merciful and compassionate Lord,* to You I cry aloud: I am fallen, have mercy on me.”
Tone 8, Now…
Out of his love for mankind* the King of heaven appeared on earth and dwelt with men,* for He assumed a human body from the pure Virgin* and was seen in the flesh He received from her.* He is the One and only God* having two natures but not two persons.* Wherefore we profess and declare the truth* that Christ our God is perfect God and perfect Man.* O Mother, who knew not carnal union,* intercede with Him that He may have mercy on our souls.
Aposticha
Tone 8
O Jesus, You descended from heaven* so that You might ascend the cross.* O immortal Life, You came to die.* You are the true light to those who live in darkness,* and You are the resurrection of the fallen.* Therefore, O Saviour of all, we glorify You.
The Lord reigns, He is clothed in majesty. * Robed is the Lord, and girt about with strength.
Let us glorify Christ, the Saviour of our Souls* who arose from the dead.* For He took upon himself a soul and a body,* and during His passion He separated the one from the other.* His pure soul went down to conquer Hades,* while His holy body lay uncorrupted in the grave.
For He has made the world firm. * which shall not be moved.
O Christ, we glorify Your resurrection with psalms and hymns.* For by Your victory over death* You delivered us from the sufferings of Hades,* and as God You granted us eternal life and great mercy.
Holiness befits Your house, O Lord, * for length of days.
O Lord of all, Creator of heaven and earth,* You are above all understanding.* Through Your passion on the cross* You freed us from the sufferings of Hades.* And, after condescending to be buried, You arose in glory;* and with Your mighty arm You also raised up Adam.* O most merciful Lord, we glorify You;* for by Your resurrection on the third day* You granted us remission of sins and eternal life.
Tone 6, Glory…
Adam was cast out of Paradise through eating from the tree.* Seated before the gates he wept,* lamenting with a pitiful voice and saying:* “Woe is me,* what have I suffered in my misery!* I transgressed one commandment of the Master,* and now I am deprived of every blessing.* O most holy Paradise, planted for my sake and shut because of Eve,* pray to Him that made you and fashioned me,* that once more I may take pleasure in your flowers.”* Then the Saviour said to him:* “I desire not the loss of the creature which I fashioned,* but that he should be saved and come to the knowledge of the truth;* and when he comes to me I will not cast him out.”
Now…
Christ the Lord, our Creator and Redeemer,* came forth from your womb, O most pure Virgin.* He clothed Himself in our human flesh* to set us free from the original curse of Adam.* Therefore, O Mary, we praise you, without ceasing,* as the true Virgin Mother of God,* and we sing with the angels:* Rejoice, O Lady, advocate, protector, and salvation of our souls.
Troparia, Tone 8
You came down from on high, O Merciful One,* and accepted three days of burial* to free us from our sufferings.* O Lord, our life and our resurrection,* glory be to You.
Glory… Now…
O gracious Lord, for the sake of mankind You were born of a virgin;* through Your death on the cross You conquered death;* and through Your resurrection You revealed yourself as God.* O merciful Lord, do not disdain those whom You have created with Your own hands,* but show forth Your love for mankind.* Accept the intercession which the Mother, who bore You, makes in our behalf.* O Saviour, save Your despairing people!
GREAT MATINS ON SUNDAY MORNING
Usual Beginning
Hexapsalm
Great Litany
God the Lord, Tone 8
Troparia, Tone 8
You came down from on high, O Merciful One,* and accepted three days of burial* to free us from our sufferings.* O Lord, our life and our resurrection,* glory be to You. (2)
Glory… Now…
O gracious Lord, for the sake of mankind You were born of a virgin;* through Your death on the cross You conquered death;* and through Your resurrection You revealed yourself as God.* O merciful Lord, do not disdain those whom You have created with Your own hands,* but show forth Your love for mankind.* Accept the intercession which the Mother, who bore You, makes in our behalf.* O Saviour, save Your despairing people!
Psalter Reading
Stasis I: Psalms 9, 10
Stasis II: Psalms 11, 12, 13
Stasis III: Psalms 14, 15, 16
Small Litany
Sessional Hymn, Tone 8
You the Life of all, did rise from the dead,* and an Angel of light cried out to the women saying:* Cease your tears. Bring the good tidings unto the Apostles.* Cry aloud in hymns that Christ the Lord has arisen* who as God was well-pleased to save mankind.
Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high;* forget not Your poor to the end.
When You were indeed risen from the tomb* You commanded the holy women to announce the Resurrection to the Apostles, as it is written;* and Peter, having arrived quickly, stood by the grave* and seeing the light in the tomb was frightened,* observing the grave clothes lying therein, without the divine body,* and believing he cried aloud:* Glory be to You O Christ God our Saviour, who has saved us all,* for You are the radiant splendour of the Father.
Glory… Now…
Let us hymn the heavenly gate and ark,* the all-holy mountain, the cloud of light, the heavenly ladder,* the spiritual Paradise, the redemption of Eve,* the great treasure of the world;* because salvation for the world and forgiveness of ancient offences were wrought in her.* Therefore, we cry to her:* Intercede with your own Son and God to grant forgiveness of offences* to those who devoutly worship your most holy Offspring.
Psalter Reading
Stasis I: Psalm 17
Stasis II: Psalms 18, 19, 20
Stasis III: Psalms 21, 22, 23
Small Litany
Sessional Hymn, Tone 8
Mortals have sealed Your tomb, O Saviour* and an Angel has rolled away the stone from the door.* Women saw You risen from the dead,* and announced the good tidings to Your Disciples in Sion:* The life of all has risen and the bonds of death are loosed.* O Lord, glory be to You.
I will confess You, O Lord, with my whole heart,* I will tell of all Your wonders.
The women having brought sweet-smelling burial spices* heard an Angel’s voice coming from the tomb:* Cease your tears and bring joy instead of sorrow.* Wherefore cry aloud in hymns that Christ the Lord is risen,* who as God was well-pleased to save the race of mankind.
Glory… Now…
In you, O Full of grace, does all creation rejoice,* the ranks of Angels and the race of mankind;* O all-hallowed Temple and spiritual Paradise, boast of Virgins.* For from youGod became incarnate* and He who is our God before the ages became a child.* He has made your womb a throne and rendered it wider than the heavens.* In you, O Full of grace, does all creation rejoice;* glory be to you.
Polyeleos
Psalm 136
By the rivers of Babylon there we sat and wept, remembering Sion.
Alleluia! Alleluia! Alleluia!
For it was there that they asked us, our captors, for songs, our oppressors, for joy.
Alleluia! Alleluia! Alleluia!
Sing to us they said, one of Sion’s songs.
Alleluia! Alleluia! Alleluia!
O how could we sing the song of the Lord on alien soil?
Alleluia! Alleluia! Alleluia!
O Babylon, destroyer, one is happy who repays you the ills you brought on us.
Alleluia! Alleluia! Alleluia!
Glory… Now…
Alleluia! Alleluia! Alleluia!
Alleluia, Alleluia, Alleluia. Glory be to You, O God!
Evlogitaria
Small Litany
Hypakoe, Tone 8
The myrrh-bearing women standing at the tomb of the Giver of life* seeking the immortal Master among the dead;* and having received the glad tidings of joy from the Angel* announced to the Apostles that Christ the Lord is risen,* granting the world great mercy.
Hymn of Ascent, Tone 8
Antiphon 1
From my youth the enemy tempts me, enflaming me with the desire for pleasures;* but placing my trust in You O Lord, I put him to flight.
Let those that hate Sion,* become like grass before it is tilled;* for Christ severs their necks with the sharp blade of torments.
Glory… Now…
By the Holy Spirit all things have life;* Light from Light, eminent God:* we hymn Him* together with the Father and the Word.
Antiphon 2
Let my humble heart be sheltered by the fear of You;* lest it fall away from You by being conceited,* O exceedingly compassionate One.
He who has his hope in the Lord* will not be afraid when the Lord judges all things* with fire and torment.
Glory… Now…
Everyone inspired by the Holy Spirit sees all and foretells,* working the greatest wonders, singing of one God in three Hypostases;* for though the Divinity radiates with triune light,* it rules as one.
Antiphon 3
I have cried to You, O Lord, hearken to me,* bend Your ear to my supplications when I cry to You,* and cleanse me before taking me from this life.
Each and every one who returns to mother earth* will depart to receive torments or rewards* in reward for their life’s actions.
Glory… Now…
Contemplation of God by the Holy Spirit is of a thrice-holy unity;* for the Father is beginningless, from Whom the Son was begotten before time,* and the Spirit equal in essence and majesty,* blazes forth equally from the Father.
Prokeimenon, Tone 8
The Lord will reign forever, Sion’s God, from age to age.
verse: My soul, give praise to the Lord; I will praise the Lord all my days.
Let everything that lives, Tone 8
Gospel
John 20:11-18
Hymn of Resurrection
Psalm 50
Verses at Psalm 50
Tone 8, Glory…
Open to me the doors of repentance, O Giver of Life.* As we worship in Your temple this morning,* teach us how to purify the temples of our bodies,* and in Your compassion, purify me by the goodness of Your mercies.
Now…
Lead me to the paths of salvation, O Mother of God,* for I have condemned myself with shameful sins* and have wasted all my life in slothfulness.* By your intercession purify me from all sinfulness.
Tone 6
Have mercy on me, God, in Your kindness. In Your compassion blot out my offense.
When I think upon the multitude of my evil deeds,* I tremble for the terrible day of judgment.* But trusting in the compassion of Your mercy, O Lord,* I cry to You like David:* Have mercy on me, O God, according to Your great mercy.
Canon, Tone 8
Ode 1
Irmos: When the wonder-working rod of Moses* smote the sea with the sign of the cross and divided it,* Pharaoh the charioteer it overthrew in the deep,* but fugitive Israel, fleeing on foot, it saved,* and he raised a glad shout* of praise to God.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
How should we not wonder at the mighty power of Christ’s divinity? Freedom from passions and incorruption to all the faithful flow from his Passion; drop by drop from his holy side a deathless fountain falls; and from the grave comes life unending.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
How beautiful the angel now reveals himself to the women! Bearing the signs of innate and immaterial purity, and in his far-shining form revealing the splendour of the resurrection, he cries: the Lord is risen.
Most holy Theotokos, save us.
Glorious things are spoken of you, O Virgin Mother of God, from generation to generation, for, remaining undefiled, you found room in your womb for God the Word. Therefore, we honour you as our protector after God.
Irmos: When Israel walked on foot in the sea as on dry land,* on seeing their pursuer Pharaoh drowned,* they cried: Let us sing to God* a song of victory.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
Come, O wretched soul, and weep today over your acts, remembering how once you were stripped naked in Eden and cast out from delight and unending joy.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
In Your abundant compassion and mercy, O Fashioner of creation and Maker of all, You have taken me from the dust and given me life, commanding me to sing Your praises with Your angels.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
For the sake of the wealth of Your goodness, O Creator and Lord, You planted the sweetness of Paradise in Eden, bidding me to take delight of the fair and pleasing, and never-ending fruits therein.
Glory…
Woe to you, O my wretched soul! You have received authority from God to take your pleasure in the joys of Eden, but He commanded you to not eat the fruit of knowledge. Why then have you transgressed the law of God?
Now…
O Virgin Birthgiver of God, as a daughter of Adam by birth, and a Parent of Christ God by grace, call me who am banished from Eden.
Katavasia: When Israel walked on foot in the sea as on dry land,* on seeing their pursuer Pharaoh drowned,* they cried: Let us sing to God* a song of victory.
Ode 3
Irmos: In the beginning, O Christ, you established the heavens in understanding,* and founded the earth upon the waters:* establish me upon the rock of your commandments,* for none is holy but you, only Lover of man.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The saving suffering of your flesh, O Christ, justified Adam, condemned by the taste of sin; for as the sinless one you were shown in the trial as owing no debt to death.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Jesus , my God, shed the light of his resurrection upon those sitting in darkness and in the shadow of death; and by his divinity he bound the strong man and seized all his goods.
Most holy Theotokos, save us.
Higher than Cherubim and Seraphim you are declared to be, Mother of God, for you alone, undefiled, received within your womb the illimitable God. Therefore, all the faithful ever sing to you and bless you.
Irmos: There is none as holy as You, O Lord my God,* who has exalted the horn of the faithful, O good One,* and strengthened us upon the rock* of Your confession.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
The crafty serpent long ago envied my honour and whispered deceit into Eve’s ear. Woe is me! for by her I was led astray and banished from the banquet of life.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
Foolishly I stretched out my hand and tasted of the tree of knowledge, from which God has commanded me to in no-wise eat; and I was bitterly cast out from divine glory.
Glory…
Woe to you, O my wretched soul! How have you not recognized the deception of the enemy? How have not perceived his deceit and envy? For you are now darkened in mind having transgressed the commandments of your Creator.
Now…
Thou are my hope and protection, O pure One, for by your childbearing you alone have covered the ancient fall of Adam, clothing me once again with incorruption.
Katavasia: There is none as holy as You, O Lord my God,* who has exalted the horn of the faithful, O good One,* and strengthened us upon the rock* of Your confession.
Sessional Hymns, Tone 4
Adam was cast out from the delight of Paradise:* eating the bitter food and lacking self-constraint,* keeping not the Master’s commandment,* and was thereby condemned to work the earth from which he had himself been taken,* eating his bread in toil.* Wherefore, let us love abstinence,* that we not weep as he did outside the gates of Paradise,* but by it may we enter therein.
Glory…
The season of the virtues has now appeared,* and the judge is at the door.* Let us not be of a sullen countenance,* let us keep the Fast, offering tears, contrition, and almsgiving;* and let us cry aloud:* We have sinned more than there are grains of sand in the sea;* but, O Redeemer of mankind, *forgive each of us, that we may receive a crown of incorruption.
Now…
We shall never, O Theotokos, keep silent* nor cease, unworthy though we be, to praise your power.* For had we not the protection of your intercessions,* who would have delivered us from so many dangers?* Who would have preserved us free till now?* We shall never forsake you, O Lady,* for you always save your servants from every misfortune.
Ode 4
Irmos: O Lord, you are my strength and my might, you are my God and my joy;* without leaving the deep recesses of the Father, you visited our poverty;* so with Habakkuk the prophet, I cry to you:* Glory to your power, O Lover of man.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Merciful Saviour, you loved me much when I was at enmity with you; in strange self-emptying you came to earth, not rejecting the last recesses of my pride. While remaining still upon the heights of your ineffable glory, you glorified me, formerly so disgraced.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Who is not amazed, O Lord, at seeing death done away through sufferings, corruption take flight through a cross, Hell emptied of its possessions through a death? This is the marvellous work of the divine sovereignty of you, the Crucified One, O Lover of man.
Most holy Theotokos, save us.
Boast of the faithful, Bride unwed, you are the protection and refuge of Christians, city wall and harbour; for you bring our petitions to your Son and save from danger those who acknowledge you in faith and love as the pure Mother of God.
Irmos: Christ is my power, my God and my Lord,* the holy Church divinely sings,* crying with a pure mind,* keeping festival in the Lord.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
I, the wretched one, was deemed worthy of honour from You O Master in Eden. But alas! I have been deceived by the envy of the devil and cast out from before Your face!
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
Weep for me, O you ranks of angels, beauty of Paradise and glory of the garden: for in my misery I have been led astray and rebelled against God.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
O blessed meadow, gardens planted by God, sweetness of Paradise: let your leaves, like eyes, shed tears on my behalf, for I am naked and a stranger to God’s glory.
Glory…
No longer do I see you, nor delight in your splendour and divine radiance, O precious Paradise. For having angered my Creator, I am naked and have been driven out into the world.
Now…
O most holy Lady, open to all the faithful the gates of paradise, as once they were shut by the transgression of Adam, and open to me the gates of your mercy.
Katavasia: Christ is my power, my God and my Lord,* the holy Church divinely sings,* crying with a pure mind,* keeping festival in the Lord.
Ode 5
Irmos: Why have you thrust me away from the never-setting light of your face,* so that alien darkness has covered me, most wretched one?* Turn me back, I beg you, and direct my ways* to the light of your commandments.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Before your Passion, O Saviour, you allowed yourself to be clothed in the robe of mockery, thus covering the shameful nakedness of man; and to be nailed naked to the cross while putting off the garment of death.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
When you arose from the dust of death, O Christ, you built again my beggared nature and rendered it immortal, revealing once again the kingly image, radiant with the light of incorruption.
Most holy Theotokos, save us.
As you possess a mother’s boldness before your Son, All-pure, do not refuse your far-seeing care for our race, we pray you. For you alone, as Christians, we present to the Lord for gracious favour and propitiation.
Irmos: Illumine with Your divine light, I pray, O Good One,* the souls of those who with love rise early to pray to You,* that they may know You, O Word of God, as the true God,* Who recalls us from the darkness of sin.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
Of old, the enemy who hates mankind, envied the life of happiness that I had in Paradise, and taking the form of a serpent caused me to stumble, thereby showing me to be a stranger to eternal glory.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
I weep and lament in soul, and with my eyes I shed abundant tears, when I reflect upon, and understand my nakedness, which I have gained from transgressing.
Glory…
From the earth I was fashioned by the hand of God, and I, the wretched one, was told that to the earth I shall return again. Who will not weep for me, who am cast out from God’s presence, exchanging Eden for Hades.
Now…
We the faithful proclaim you to be the mystical bridal-chamber of glory, O all-immaculate Birthgiver of God. Wherefore I entreat you, O pure One: Raise me up, for I am fallen, and make me a dweller in the bridal-chamber of Paradise.
Katavasia: Illumine with Your divine light, I pray, O Good One,* the souls of those who with love rise early to pray to You,* that they may know You, O Word of God, as the true God,* Who recalls us from the darkness of sin.
Ode 6
Irmos: Be merciful to me, O Saviour, for many are my transgressions;* bring me up from the depths of evil, I pray you.* For I have cried out to you,* hear me, O God of my salvation.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Mightily, through a tree, the originating evil overthrew me; uplifted on the cross, O Christ, you cast him down with a greater might, putting him to shame and raising me, the fallen.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Rising from the tomb in compassion you took pity on Zion, by your divine blood bringing about the new in place of the old; and now you reign in her, O Christ, throughout the ages.
Most holy Theotokos, save us.
May we be rescued from all our grievous stumblings by your prayers, pure Mother of God, and may we meet with the divine outshining of the Son of God, ineffably made flesh of you.
Irmos: Beholding the sea of life surging with the tempest of temptations,* I run to Your calm haven, and cry to You:* Raise up my life from corruption,* O greatly Merciful One.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
In Eden Thou didst clothe me with a divinely woven garment O compassionate Savior; but I, the wretched one, having believed the deceiver, have neglected Thy commandment and find myself naked.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
O my most wretched soul, through thy carelessness thou hast departed far from God; and depriving thyself of the delight of Paradise, thou hast been separated from the angels, and led down into corruption. O How thou art fallen!
Glory…
O almighty God, have mercy and take pity on the works of Thy hands. I pray Thee O good One, turn not away from me, who hath cut himself off from the choir of Thine angels.
Now…
O Mary chosen by God, Queen of all, thou didst give birth to the Lord, Redeemer and King of all, whereas I am a prisoner and an exile from Paradise: do thou call me back.
Katavasia: Beholding the sea of life surging with the tempest of temptations,* I run to Your calm haven, and cry to You:* Raise up my life from corruption,* O greatly Merciful One.
Kontakion, Tone 6
O Master, Guide to Wisdom*, Bestower of prudent counsel,* Instructor of the foolish and Defender of the poor ones;* make firm my heart and give it understanding.* Give me a word, O Word of the Father:* Behold, I shall not stop my lips from crying out to You:* In Your mercy, have mercy on me who am fallen.
Ikos
Banished from the delights of Paradise, Adam sat outside and wept, and beating his hands upon his face he said: “I am fallen, in Thy compassion have mercy on me.” When Adam saw the angel drive him out and shut the door of the divine garden, he groaned aloud and said: “I am fallen, in Thy compassion have mercy on me.” O Paradise, share in the sorrow of thy master who hath been brought to poverty, and with the rustling of thy leaves beseech the Creator that He not keep thy gate closed. O compassionate One have mercy on me who am fallen. O Paradise, all-perfect, all-holy and most rich, planted for Adam’s sake and shut because of Eve, beseech God on behalf of the fallen. O compassionate One have mercy on me who am fallen.
Ode 7
Irmos: The fire in Babylon once was put to shame by the descent of God* and the young men danced in the furnace,* with joy in their steps, as in a grassy meadow,* and sang: Blessed are you, the God of our fathers.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Your glorious abasement and the divine wealth of your beggary, O Christ, struck the angels with amazement when they saw you nailed to the cross to save those who cry in faith to you: Blessed are you, God of our fathers.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
By your divine descent the lowest depths were filled with light, and the darkness and torment of former ages driven away. Then those in age-old bonds rose up and cried: Blessed are you, God of our fathers.
Most holy Theotokos, save us.
In accordance with orthodox doctrine, we proclaim you Lord of all, only Father of the one, only-begotten Son, and we know the one true Spirit proceeding from you, one with you in nature and co-eternal.
Irmos: An Angel made the furnace bedew the holy Children.* But the command of God consumed the Chaldeans* and prevailed upon the tyrant to cry:* O God of our fathers, blessed are You.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
O Lord Who rules over all the ages, Who by Your own will created me, through the envy of the crafty serpent of old I have been beguiled, and angered You, O Saviour: despise me not, O God, but call me back.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
Woe is me, in place of wearing a robe of light, I am clothed in a garment of shame. I weep from my loss, O Saviour, and with faith cry to You, O good One: despise me not, O God, but call me back.
Glory…
The evil serpent in his envy has wounded all my soul and caused me to be banished from the delight of paradise, but O Compassionate Saviour: despise me not, since You are God, and call me back.
Now…
O all-immaculate One, in your tender compassion accept my entreaty; and grant me forgiveness of my offenses, O pure One, for fervently I cry aloud with tears: despise me not, O good One, but call me back.
Katavasia: An Angel made the furnace bedew the holy Children.* But the command of God consumed the Chaldeans* and prevailed upon the tyrant to cry:* O God of our fathers, blessed are You.
Ode 8
Irmos: The Chaldaean tyrant in fury kindled the furnace sevenfold for those who feared God;* then, as he beheld them saved alive by a mightier power than his, their Creator and Redeemer himself,* he cried: Bless him, young men, praise him, O priests,* highly exalt him, O people, throughout all the ages.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The power supremely divine of the Godhead of Jesus has shone out in these things: on the cross he tasted death in the flesh for all men, and he brought to nothing the might of Hell. Bless him without ceasing, young men, praise him, O priests, highly exalt him, O people, throughout all the ages.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The crucified one arose, the boastful and vainglorious fell, the fallen and the broken are restored, corruption is banished, incorruption has blossomed, for death is swallowed up by life. Bless him, young men, praise him, O priests, highly exalt him, O people, throughout all the ages.
Most holy Theotokos, save us.
Godhead of threefold light, in single radiance shining from one three-personed nature, Begetter without beginning, Word of the Father’s nature and Spirit consubstantial, co-reigning: bless him, young men, praise him, O priests, exalt him, O people, throughout all the ages.
Irmos: You made flame bedew the holy children,* and burned the sacrifice of a righteous man with water.* For You alone, O Christ, do all as You will,* we supremely exalt You throughout all ages.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
Of old, You honoured the work of Your hands with every kind of gift, O Lover of mankind; but, woe to me! the wicked serpent has deceived us with seductive whispering, stripping us of the blessings we had received.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
Why have you hearkened to bitter counsel and disobeyed the divine command? Woe to you, O miserable soul, you have grieved God! even though you were created to ever glorify Him with the angels.
Let us bless the Father, Son, and Holy Spirit, the Lord!
You were the appointed lord over creeping things and wild beasts: why then have you conversed with the destroyer of souls? And why have you taken the deceiver’s counsel as truth? Wretched is your deception, O my soul!
Now…
O Mary, we hymn you who are full of the grace of God, tabernacle of the Light and dwelling-place of the incarnate God. Wherefore shine upon me who am grievously darkened by the passions, the light of mercy, O Hope of the hopeless.
We praise, bless, and worship the Lord, chanting and supremely exalting Him throughout all ages.
Katavasia: You made flame bedew the holy children,* and burned the sacrifice of a righteous man with water.* For You alone, O Christ, do all as You will,* we supremely exalt You throughout all ages.
Magnificat
Ode 9
Irmos: Heaven is amazed and the ends of the earth stricken with fear* that your womb is become wider than the heavens, and God is seen bodily by men.* Therefore, O Mother of God* the ranks of angels and of men magnify you.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Word of God, simple in your nature divine and unoriginate, by giving existence to flesh and assuming it to yourself you became compound: suffering as a man you remained beyond suffering as God. Therefore, we magnify you in the two natures, indivisible and yet without confusion.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
O Most High, according to the divine essence you are ever one with God as your Father; but when you took the nature of man, coming down to your servants and rising from the tomb, you made him, who is by nature God and Lord, by grace Father of those born of the earth. You with him we magnify.
Most holy Theotokos, save us.
O Virgin Mother of God, you are seen beyond nature bearing in the body that good Word which the Father as the One Good uttered from his heart before all ages. And we understand him now as being beyond the body, yet clothed with a body
Irmos: It is impossible for mankind to see God* upon Whom the orders of Angels dare not gaze;* but through you, O all-pure one,* did the Word Incarnate become a man* and with the Heavenly Hosts* Him we magnify and you we call blessed.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
Having taken my fill, and tasted of the fruit of knowledge in Eden, it seemed sweet to me, but the end of it was bitter. Woe to you, wretched soul! See how uncontrolled desire has made you an exile from Paradise!
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
O God of all, Lord of mercy, look down compassionately upon my humility, and cast me not far away from Eden; but may I see the glory from which I have fallen, and hasten with lamentations to regain that which I have lost.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
I lament, I groan and weep, seeing the cherubim with the sword of fire guarding the gate of Eden from all transgressors. Woe is me! a transgressor, for I cannot enter therein, O Saviour, unless You grant it to me.
Glory…
I put my trust in the abundance of Your mercies, O Christ Saviour, and in the Blood from Your divine side; for through Your Blood You have sanctified the nature of mortal man, O good One, opening to those that serve You the gates of Paradise which were formerly closed to Adam.
Now…
O unwedded virgin Theotokos, O impassable door of life, by your prayers open to me the locked gates of paradise, that I may glorify you, who after God, are my helper and most powerful refuge.
Katavasia: It is impossible for mankind to see God* upon Whom the orders of Angels dare not gaze;* but through you, O all-pure one,* did the Word Incarnate become a man* and with the Heavenly Hosts* Him we magnify and you we call blessed.
Small Litany
Holy is the Lord
Hymn of Light
When Mary saw two angels inside the grave,* she was seized with fright.* She did not recognize Christ but thought that He was the gardener;* she said to Him: “Sir, where have You placed the body of Jesus?”* She knew from His voice that He was the Saviour,* and she obeyed Him when He said:* “Touch Me not for I am going to My Father.* Tell this to My disciples.”
Tone 3, Glory…
I, the wretched one O Lord, have disobeyed Your commandment,* and having been stripped of glory, am filled with shame.* Woe is me! who have been banished from the sweetness of Paradise.* O merciful One, have mercy on me* who has been justly deprived of Your good things.
Now…
We were once banished, O Lord, from Paradise,* through eating from the Tree;* but You have led us back again, O my God and Saviour,* through Your Cross and Passion.* Strengthen us by these, that we may keep the Fast in holiness* and worship Your divine arising, the Passover of salvation,* by the prayers of her who gave birth to You.
Praises
Stichera of the Praises, Tone 8
O Lord, though You stood before the judgment seat* being judged by Pilate,* yet You were seated with the Father* and were not absent from Your throne.* And risen from the dead You freed the world from slavery to the stranger,* as You are full of compassionate pity and love for mankind.
O Lord, the Jews laid You as a corpse in a grave,* and soldiers guarded You as a sleeping king* sealing You with a seal as if a treasury of life;* but You arose* and grant incorruption to our souls.
O Lord, You have given us Your Cross as a weapon against the devil;* for he quakes and trembles, unable to contemplate Your power;* for raised the dead and abolished death:* wherefore we worship Your Burial and Your Rising.
Your Angel, O Lord, having proclaimed Your Resurrection,* filled the guards with fear,* but he cried to the women saying: Why do you seek the living among the dead?* Being God He is risen* granting life to the whole world.’
Tone 5
“Woe is me” lamented Adam crying aloud:* “For the serpent and the woman have deprived me of my boldness before God,* and through eating of the tree I have become an exile from the joys of paradise.”* “Woe is me! I can no more endure the shame.* From the counsel of the evil-one,* I who was once king of all earth’s creatures fashioned by God,* have now become a prisoner.* I who was once clothed in the glory of immortality* must now, as a mortal, wrap myself miserably in the skin of mortality.* Woe is me! who will participate with me in my sorrow?* But, O Lover of mankind, Who have fashioned me from the earth and are clothed in compassion,* deliver me from the works of the enemy and save me.”
The arena of the virtues has been opened,* let all who wish to struggle now enter therein,* girding themselves for the noble struggles of the Fast;* for those that strive lawfully are justly crowned.* Taking up the armour of the Cross* let us make war against the enemy. * Let us have as our invincible rampart—the Faith,* and as our breastplate—prayer,* and as our helmet—almsgiving;* and in place of a sword let us make use of fasting* which cuts away every evil from our heart.* If we do this, we shall receive the true crown from Christ the King of all,* at the day of Judgment.
Tone 6
Adam was driven out of Paradise,* having eaten food as one disobedient;* Moses was a God-seer,* because he had cleansed the eyes of his soul by fasting.* Wherefore, longing to dwell in Paradise * let us abstain from all needless food;* and if we desire to see God,* let us like Moses fast the forty-day fast, with sincere intercessions, patiently praying.* Let us calm the passions of our soul* and subdue the rebelliousness of the flesh.* With light step let us set out upon the path to heaven,* where the choirs of angels with never-silent voices* hymn the praises of the undivided Trinity,* beholding the unsurpassed beauty of the Master.* O Son of God, Giver of Life, in You we set our hope:* Deem us worthy of a place there with the angelic hosts,* by the intercessions of her who bore You, O Christ,* of the apostles and the martyrs and of all the venerable saints.
The time is now at hand* to start upon the spiritual contest,* to gain victory over demonic powers,* to put on the armour of abstinence,* to clothe ourselves in the glory of the angels,* to stand with boldness before God.* By which things Moses spoke to the Creator,* hearing the voice of the invisible One.* By which things also O Lord,* grant that we may worship Your Passion* and Your Holy Resurrection, O Lover of mankind.
Tone 6, Glory…
The time is now at hand* to start upon the spiritual contest,* to gain victory over demonic powers,* to put on the armour of abstinence,* to clothe ourselves in the glory of the angels,* to stand with boldness before God.* By which things Moses spoke to the Creator,* hearing the voice of the invisible One.* By which things also O Lord,* grant that we may worship Your Passion* and Your Holy Resurrection, O Lover of mankind.
Tone 2, Now…
You are truly most blessed, O virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* Hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, Death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who finds in this your good pleasure. Glory to You!
Great Doxology
Trisagion Prayers
Troparion, Tone 2
You came forth from death, destroying the eternal bonds of Hades, O Lord.* You broke the curse of Death* and thus delivered us from the snares of the Evil One.* Then You appeared to your apostles and sent them forth to preach,* and through them You have bestowed your peace upon all the world,* for You alone are rich in mercy.
Insistent Litany
Litany of Supplication
Great Dismissal
DIVINE LITURGY ON SUNDAY MORNING
Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 8: You came down from on high, O Merciful One,* and accepted three days of burial* to free us from our sufferings.* O Lord, our life and our resurrection,* glory be to You.
Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit, now and for ever and ever. Amen.
Kontakion, Tone 6: O Master, Guide to Wisdom*, Bestower of prudent counsel,* Instructor of the foolish and Defender of the poor ones;* make firm my heart and give it understanding.* Give me a word, O Word of the Father:* Behold, I shall not stop my lips from crying out to You:* In Your mercy, have mercy on me who am fallen.
Prokeimenon, Tone 8
Pray and give praise to the Lord our God.* Pray and give praise to the Lord our God.
verse: In Judea God is known; His name is great in Israel. (Psalm 75:12,2)
Epistle: Romans 13:11-14:4 (NRSV)
Brothers and Sisters, Besides this, you know what time it is, how it is now the moment for you to wake from sleep. For salvation is nearer to us now than when we became believers; the night is far gone, the day is near. Let us then lay aside the works of darkness and put on the armor of light; let us live honorably as in the day, not in reveling and drunkenness, not in debauchery and licentiousness, not in quarreling and jealousy. Instead, put on the Lord Jesus Christ, and make no provision for the flesh, to gratify its desires.
Welcome those who are weak in faith, but not for the purpose of quarreling over opinions. Some believe in eating anything, while the weak eat only vegetables. Those who eat must not despise those who abstain, and those who abstain must not pass judgment on those who eat; for God has welcomed them. Who are you to pass judgment on servants of another? It is before their own lord that they stand or fall. And they will be upheld, for the Lord is able to make them stand.
Alleluia, Tone 6
verse: It is good to give praise to the Lord, and to sing to Your name, O Most High.
verse: To announce Your mercy in the morning and Your truth every night. (Psalm 91:2,3)
Gospel: Matthew 6:14-21 (NRSV)
The Lord said, for if you forgive others their trespasses, your heavenly Father will also forgive you; but if you do not forgive others, neither will your Father forgive your trespasses. “And whenever you fast, do not look dismal, like the hypocrites, for they disfigure their faces so as to show others that they are fasting. Truly I tell you, they have received their reward. But when you fast, put oil on your head and wash your face, so that your fasting may be seen not by others but by your Father who is in secret; and your Father who sees in secret will reward you. “Do not store up for yourselves treasures on earth, where moth and rust consume and where thieves break in and steal; but store up for yourselves treasures in heaven, where neither moth nor rust consumes and where thieves do not break in and steal. For where your treasure is, there your heart will be also.
Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 148:1)
Ceremony of Mutual Forgiveness
The clergy kneel facing the faithful and say:
Clergy: Bless me, brothers and sisters, and forgive me a sinner all the sins which I have committed this day, and every day of my life, in thought, word and deed.
All: May God forgive you, reverend Father!
The faithful kneel and say in turn:
All: Bless us, reverend Father, and forgives us sinners all the sins we have committed this day and every day of our lives in thought, word, and deed.
Clergy: May God forgive you and have mercy on you!
Now, all approach and venerate the icon, and then exchange forgiveness with everyone.
Forgive me!
God forgives! Forgive me and pray for me!
Неділя сиропусна, прощення
Св. сщмч. Теодота (Богдана), єп. Киринейського, 2 березня
ВЕЧІРНЯ
Блажен муж співаємо
Стихири
10. Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.
(г. 8): Вечірню пісню і словесну службу* приносимо тобі, Христе,* бо ти зволив помилувати нас воскресінням.
Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
Господи, Господи,* не відкинь нас від твого лиця,* але зволь помилувати нас воскресінням.
Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
Радуйся, Сіоне святий,* мати церков, Боже поселення!* Бо ти перший прийняв прощення гріхів воскресінням.
Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
Слово Бога Отця перед віками народжене,* останнім же часом добровільно воплочене від Пречистої,* витерпіло смертне розп’яття* та й спасло здавна умерлу людину своїм воскресінням.
Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи, та в тебе є прощення.
Твоє воскресіння з мертвих славословимо, Христе,* бо ним ти визволив рід Адама від адської муки* і, як Бог, дав ти світові життя вічне й велику милість.
Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Слава тобі, Христе Спасе,* Сину Божий єдинородний, що був прибитий до хреста* і третього дня воскрес із гробу.
Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
(г. 6, подібний: Поклавши всю надію): Творець мій і Господь,* узявши земний порох,* оживив мене життєдайним подихом* і вшанував як начальника* всього видимого на землі,* та співжителя ангелів.* Але підступний сатана,* послужившись амієм як орудником,* обманув їжею, відлучив від Божої слави* і віддав смерті в глибинах землі.* Ти ж, як Владика добросердий,* знову призови мене.
Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.
Боготканну одежу скинули ми, окаянні,* за намовою ворога,* переступивши, Господи, твоє божественне веління;* у смоковне листя та в шкіряну одежу ми зодяглися;* нас засуджено в поті гіркий хліб добувати,* а землю проклято,* щоб нам родила будяки й тернину.* Але ти, воплотившись останніми днями з Діви,* призови нас і знову введи в рай.
Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
Раю всечесний, преславна красо,* Богом створена оселе,* безконечна радосте й насолодо,* славо праведників, пророків окрасо* і святих житло! Шумом листя своїх дерев моли Творця всього,* щоб відчинив нам брами, які ми зачинили переступом,* та сподобив нас спожити з дерева життя* і прийняти радість, якою ми раніш насолоджувалися в тобі.
Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.
Адам був вигнаний із раю за непослух* і від блаженства відкинутий,* словами жінки спокушений,* і нагим сидить зовні навпроти раю і ридає: «Горе мені!»* Тому всі намагаймося дотримуватися посту,* пильнуючи євангельських заповітів,* щоб стали ми благовгодними Христові і прийняли райські оселі.
Слава: Сидить Адам навпроти раю, ридаючи,* й оплакує свою наготу:* Горе мені, обманеному й окраденому,* та й обезславленому лукавою спокусою!* Горе мені, що через свій нерозум став нині нагим і бідолашним!* О раю, вже не скуштую твоєї насолоди,* вже не побачу Господа Бога мого і Творця!* Піду бо в землю, з якої взятий!* Щедрий і милостивий, благаю тебе:* Помилуй мене упалого.
І нині (догмат, г. 8): Цар небесний з любови до людей на землі з’явився* і між людьми пожив;* бо від чистої Діви воплотився* і з неї вийшов, прийнявши тіло.* Він є Син один, дві в ньому природи, а не особи.* Тому, проповідуючи його, як досконалого Бога* і справді досконалу людину,* визнаємо Христа Бога нашого.* Моли його, Мати всечиста,* щоб були помилувані душі наші.
Стихири на стиховні
(г. 8): На хрест вийшов ти, Ісусе, зійшовши з неба!* Прийшов ти на смерть, Життя безсмертне,* справжнє світло для тих, що в темряві,* для всіх, що впали – воскресіння і просвічення,* Спасе наш, – слава тобі!
Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.
Славословимо Христа, що воскрес із мертвих.* Він, прийнявши душу й тіло,* одне від одного відділив під час страждання.* Його пречиста душа зійшла в ад і його полонила,* у гробі ж не зазнало зотління святе тіло* Визволителя душ наших.
Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.
Псалмами й піснями прославляємо, Спасе,* твоє воскресіння з мертвих,* яким ти визволив нас від адських мук* і, як Бог, дав вічне життя і велику милість.
Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.
О, Владико всіх недоступний!* Творче неба й землі!* Ти на хресті постраждав і дав мені безстрастя;* прийнявши ж погребення і воскреснувши в славі,* ти підняв Адама рукою всесильною.* Слава твоєму на третій день воскресінню,* яким ти дав нам вічне життя і очищення з гріхів,* як єдиний чоловіколюбний!
Слава (г. 6): Вигнаний Адам з раю заради їжі,* сидить навпроти нього і плаче;* постогнує покаянним голосом та промовляє:* Горе мені! Що ж це я окаянний втратив?* Одну лише не зберіг Господню заповідь і втратив усі блага!* Раю святий,насаджений задля мене,* зачинений же заради Єви!* Моли Творця твого, що й мене створив,* щоб і мені милуватися твоїм квіттям.* Тому й каже Спас до нього:* Не бажаю погибелі мого створіння,* але хочу, щоб воно спаслося і прийшло до пізнання правди;* нікого ж бо, хто приходить до мене, не відганяю.
І нині: Христос Господь, мій Творець і Спаситель, Пречиста,* вийшов з твого лона і в мене зодягнувся,* визволивши Адама з первісного прокляття.* Тому тобі, Пречиста, як Богоматері й Діві,* невгомонно співаємо з ангелом:* Радуйся! Справді, радуйся Владарко,* Провіднице і Покрове та й спасіння душ наших.
Тропарі:
(г. 8): З висоти зійшов Ти, Милосердний,* погребення прийняв Ти тридневне,* щоб нас визволити від страстей.* Життя і воскресіння наше,* Господи, слава Тобі.
Слава i нині: (г. 8): Ти, Милосердний, що задля нас народився з Діви,* витерпів розп’яття і смертю смерть подолав* і, як Бог, появив воскресіння,* не погорди тими, що їх ти створив рукою своєю.* Покажи, Милостивий, своє чоловіколюбство,* прийми Богородицю, що тебе породила й молиться за нас,* і спаси, Спасе наш, людей зневірених.
УТРЕНЯ
Священик: Слава святій, одноістотній, животворящій і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління (3 р.).
Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою (2 р.).
Шестипсалм’я
Бог Господь… (Пс. 117), глас 8
Тропарі
(г. 8): З висоти зійшов Ти, Милосердний,* погребення прийняв Ти тридневне,* щоб нас визволити від страстей.* Життя і воскресіння наше,* Господи, слава Тобі.
Слава i нині: (г. 8): Ти, Милосердний, що задля нас народився з Діви,* витерпів розп’яття і смертю смерть подолав* і, як Бог, появив воскресіння,* не погорди тими, що їх ти створив рукою своєю.* Покажи, Милостивий, своє чоловіколюбство,* прийми Богородицю, що тебе породила й молиться за нас,* і спаси, Спасе наш, людей зневірених.
По тропарях читає читець чергову катизму, після якої диякон перед св. дверми виголошує малу єктенію:
Перший сідальний
(г. 8): Ти воскрес із мертвих, Життя всіх,* тож ангел світлий жінкам сказав:* Перестаньте плакати й апостолам сповістіть воскресіння* та співайте, що воскрес Христос Господь.* Він, як Бог, зволив спасти рід людський.
Слава і нині: Оспівуймо небесні двері й кивот,* всесвяту гору й осяйну хмару,* небесну драбину, духовний рай,* спасіння Єви та великий скарб вселенної!* Бо з неї виникло світові спасіння й відпущення давніх прогріхів.* Тому й співаємо тобі:* Моли Сина твого й Бога, щоб дав прощення гріхів нам,* що поклоняємося пресвятому твоєму народженню.
Відтак читець читає другу чергову катизму, диякон виголошує другу малу єктенію:
Мала єктенія
Другий сідальний
(г. 8): Люди, Спасе, твій гріб опечатали,* та ангел відвалив камінь від входу.* Жінки, бачивши воскреслого з мертвих,* і самі благовістили учням у Сіоні, що ти воскрес – Життя всіх;* впали окови смерти!* Господи, – слава тобі!
Слава і нині (співається стоячи): Тобою, Благодатна, радіє все творіння:* ангельський хор і людський рід.* Святий храме і раю духовний, похвало дів!* З тебе Бог воплотився і став хлоп’ятком – предвічний Бог наш.* Твоє бо лоно він учинив своїм престолом, просторішим від небес.* Тобою, Благодатна, радіє все творіння, слава Тобі!
Полієлей
Хваліте ім’я Господнє, хваліте, слуги Господні Алилуя (3 р.).
Ви, що стоїте у храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого. Алилуя (3 р.).
Господи, ім’я твоє повіки, і пам’ять твоя, о Господи, від роду й до роду. Алилуя (3 р.).
Благословенний Господь із Сіону, що перебуває в Єрусалимі. Алилуя (3 р.).
Хваліте Господа, бо він добрий, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
Розстелив землю над водами, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
І визволив від наших гнобителів, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
Прославляйте Бога небесного, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
Вірні відразу співають:
На ріках Вавилонських – алилуя.
Там ми сиділи, і ридали, як про Сіон згадали. Алилуя (3 р.).
Заспівайте нам пісень Сіонських. Алилуя (3 р).
Як же нам співати пісню Господню у землі чужій. Алилуя (3 р.).
Якщо тебе, Єрусалиме, я забуду, нехай забудеться десниця моя. Алилуя (3 р.).
Ангельський хор
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Ангельський хор здивувався,* бачивши до мертвих зарахованим тебе, Спасе,* що силу смерти знищив, і з собою Адама підняв* та з аду всіх визволив.
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Нащо миро* зі сльозами, Учениці, жалібно змішуєте?* – запитав світлоносний ангел при гробі мироносиць.* Гляньте на гріб і зрозумійте,* що воскрес Спаситель з гробу.
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Рано на світанку* мироносиці поспішали до гробу твого, плачучи,* але з’явився їм ангел і прорік:* Пора голосіння минула, не плачте;* про воскресіння ж звістіть апостолам!
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Мироносиці – жінки,* що з миром прийшли до гробу твого, Спасе, ридали.* Ангел же їм сказав, мовивши:* Чому між мертвими живого шукаєте?* Він бо, як Бог, воскрес із гробу.
Слава: Поклонімось Отцю,* і його Сину, і Святому Духові,* Святій Тройці* в одній сутності,* з серафимами взиваючи:* Свят, свят, свят єси, Господи.
І нині: Життєдавця породивши, ти, Діво,* Адама з гріха визволила,* Єві радість замість смутку подала,* а відпалих від життя повернув до нього той,* що з тебе тіло прийняв – Бог і чоловік.
Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)
Мала єктенія
Іпакой, глас 8
Мироносиці, приступивши до гробу Життєдавця,* шукали між мертвими безсмертного Владику;* вістку ж радісну від ангела почувши,* сповістили апостолів, що воскрес Господь,* подаючи світові велику милість.
Степенна пісня, глас 8
Антифон 1:
Від юности моєї ворог мене спокушає і палить пристрастями,* а я надіюсь на тебе, Господи, і перемагаю його.
Ненависники Сіону хай стануть, як трава, яку виривають!* Христос скосить їхні шиї косою мук.
Слава і нині: Святий Дух оживляє все.* Він Світло від Світла, великий Бог;* з Отцем співаємо йому та зі Словом.
Антифон 2:
Нехай серце моє, смиряючись, покриється страхом Твоїм, щоб через гордість я не відпав від Тебе, всемилосердний.
Той, хто надію на Господа покладав, не убоїться тоді, коли Він буде вогнем судити всіх і стражданнями.
Слава і нині: Всякий, хто під покровом Божества, Святим Духом бачить, пророкує і великі чуда творить, Єдиного Бога в трьох Особах прославляючи, бо, хоч Божество й трисяйне, але єдиноначальне.
Антифон 3:
Взиваю до Тебе, Господи, зваж і прихили вухо Твоє до мене, що взиваю, і очисти мене раніш, ніж візьмеш мене звідси.
Усякий, хто відходить до матері своєї – землі, знову повернеться, щоб прийняти страждання або почесті за прожите життя.
Слава і нині: Від Святого Духа – богослів’я, Він – Трисвята Одиниця; Безначальний Отець, від Нього народжується Син безлітній; і Дух співпрестольний і єдинообразний, що від Отця разом сяє.
Антифон 4:
Як добре, як гарно, коли брати живуть разом, бо в цьому Господь життя обіцяв вічне.
Той, хто прикрашає лілеї польові, повеліває не турбуватися про одежу свою.
Слава і нині: Святим Духом, єдиною причиною все тримається в мирі, Він бо Бог Єдиносущний з Отцем і Сином.
Євангеліє
Прокімен, глас 8
Псалом 145
Повік царюватиме Господь, Бог твій, Сіоне, з роду в рід.
Стих: Хвали, душе моя, Господа,* похвалю Господа в житті моїм.
Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
[Скарбе добра, джерело невисихаюче, Отче святий, чудотворче всесильний і вседержителю! Усі тобі поклоняємося і тобі молимося та твої милості і твої ласки призиваємо на поміч і на заступництво нашій смиренності. Пом’яни, Господи, слуг твоїх, прийми від усіх нас ранішні моління, як кадило перед тобою; ні одного з нас не вчини нездатним, але всіх нас зберігай ласками твоїми. Пом’яни, Господи, тих, що чувають і співають на славу твою і єдинородного твого Сина і Бога нашого, і Святого твого Духа. Будь їм помічником і заступником; прийми їх молитви на наднебесний і духовний твій жертовник]
Священик: Бо ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Вірні на глас прокімена: Всяке дихання, нехай хвалить Господа.
Стих: Хваліте Бога у святині його.
Стих: Хваліте його у твердині сили його.
І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молім.
Вірні: Господи, помилуй (3 р.).
Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.
Священик: Мир всім!
Вірні: І духові твоєму.
Священик: Від Луки святого Євангелія читання.
Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.
Будьмо уважні.
Священик сам читає Євангеліє.
У той час, першого дня по суботі, рано-вранці, прийшли жінки до гробу, несучи пахощі, які вони приготували, і застали камінь відкочений під гробу. Увійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса. Коли вони не знали, що їм про це думати, два чоловіки з’явились їм у блискучих одежах. Вони налякались і схилили лице додолу, а ті до них сказали: – Чому шукаєте живого між мертвими? Його нема тут: він воскрес. Згадайте, як він промовляв до вас, коли ще був у Галилеї, кажучи: Син Чоловічий має бути виданий грішникам у руки, має бути розп’ятий і третього дня воскреснути. І вони пригадали собі його слова та, вернувшися від гробу, оповіли все те одинадцятьом і всім іншим. То були: Марія Магдалина, Іванна і Марія, мати Якова й інші з ними, що розповідали це апостолам; але їм слова ці здавалися пустою вигадкою і вони не повірили їм. Та Петро встав, побіг до гробу і, нахилившись, побачив лиш пов’язки; і вернувсь назад додому, дивуючись тому, що сталося. (Лк. 112 зач.; 24, 1-12)
Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.
Воскресіння Христове
(г. 6): Воскресіння Христове бачивши,* поклонімось святому Господу Ісусові,* єдиному безгрішному.* Хресту твоєму поклоняємось, Христе,* і святе воскресіння твоє величаємо і славимо,* бо ти – Бог наш,* крім тебе іншого не знаємо,* ім’я твоє призиваємо.* Прийдіть, усі вірні,* поклонімось святому Христовому воскресінню,* це бо прийшла через хрест радість усьому світові.* Завжди благословляючи Господа,* славимо воскресіння його,* бо, розп’яття перетерпівши,* він смертю смерть переміг.
Псалом 50
Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.
Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.
Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.
Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;
То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.
Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.
Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.
Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.
Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.
Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.
Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.
Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.
Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.
Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.
Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.
Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.
Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.
Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.
Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.
Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.
Після 50-го псалма співаємо:
Слава (г. 8): Відчини мені двері покаяння, Життєдавче,* − молиться зранку дух мій у святім твоїм храмі,* бо вся моя тілесна храмина осквернена;* але ти, Щедрий, очисти мене своєю ласкавою милістю.
І нині: На стежки спасіння настав нас, Богородице,* бо ми опоганили душу соромними гріхами* і в лінощах прогайнували все життя наше.* Тож моліннями твоїми визволь нас від усякої нечистоти.
Стих : Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.
Роздумуючи над безліччю моїх гріхів,* жахаюся страшного дня судного;* але, надіючись на ласку твого добросердя,* як Давид, взиваю до тебе:* Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї!
Єктенія
Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животворя́щого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотих, чесного славного пророка, предтечі і хрестителя Господнього Йоана, 1-ше і 2-ге віднайдення чесної голови якого днесь пам’ять святкуємо, святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і всіх Святи́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.
Вірні: Господи, помилуй (12 р.).
[Господи, Боже наш! Ти за покаяння дарував людям відпущення, нам же, як образ пізнання і визнання гріхів, показав покаяння і прощення пророка Давида. Тож, Владико, помилуй з великої милости твоєї нас, що в чимало великих гріхів впали, і по багатстві ласк твоїх очисти беззаконня наші, бо перед тобою згрішили ми, Господи, що невідомі й таємні речі серця людського знаєш, і єдиний ти маєш владу прощати гріхи. Серце ж чисте вчини в нас і Духом владичним утверди нас, і радість спасіння твого яви нам. Не відкинь нас від лиця твого, але дозволь, як Добрий і Чоловіколюбець, аж до останнього нашого віддиху появляти тобі жертву справедливости й приноси на святих твоїх жертовниках]
Священик: Благодаттю і щедротами і чоловіколюб’ям єдинородного Сина твого, з яким ти благословенний єси, з пресвятим і благим і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Канон
(Якщо скорочується Канон, перейди до Пісня Богородиці).Ірмос 1: Колісниці гнобителя фараона потопив колись чудотворний Мойсеїв жезл,* навхрест ударивши й розділивши море,* Ізраїля ж спас, біженця-пішоходця, що пісню Богові заспівав.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Як не дивуватися нам Всемогутньому Божеству Христовому, яке через страждання всім вірним безстрастя й нетління розливає, із ребра ж святого джерело безсмертя, і з гробу життя вічне виточує?
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Який красний ангел нині жонам з’явився! І осяйні знаки природної невещественної чистоти носячи, а виглядом світло воскресіння являючи, він взиває: «Воскрес Господь».
Слава і нині: Богородичний: Преславне провіщено в родах родів про Тебе, Богородице Діво, що в утробі Бога Слово вмістила і чистою зосталася. Тому всі ми Тебе, як нашу перед Богом оборону, шануємо.
Ірмос 3: Утвердив ти на початку премудро небо і землю на водах поставив.* На камені Церкви утверди й мене, Христе,* бо нема святішого від тебе, єдиний Чоловіколюбче.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Адама за спожиття плоду засудженого, оправдав Ти, Христе, від гріха спасенними стражданнями тіла Твого, бо Сам Ти, Безгрішний, іспитові смерти не підлягав.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Бог мій Ісус світлом воскресіння осяяв сущих у темряві і тіні смертній, і Своїм Божеством зв’язавши сильного, здобув споруду його.
Слава і нині: Богородичний: Ти, Богородице, вищою за Херувимів і Серафимів стала, Ти бо, Пречиста, одна в Твою утробу невмістимого Бога прийняла єси; тому ми всі, вірні, в піснях Тебе завжди ублажаємо.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
[Господи, Боже наш, що сонну неміч забрав від нас і покликав нас візванням святим, щоб і вночі підносити руки наші і прославляти тебе за справедливі твої присуди. Прийми благання наші, моління, визнавання, нічні служби і даруй нам, Боже, віру бездоганну, надію впевнену, любов нелицемірну. Благослови наші входи й виходи, вчинки, слова, діла й думки; і дай нам дочекатися початку дня, нам, що хвалять й оспівують, і благословлять добрість твоєї несказанної сили]
Священик: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Ірмос 4: Ти моя кріпость, Господи, ти й сила моя, ти мій Бог, ти радість моя,* що не покинув лона Отця і до наглої вбогости завітав.* Тому з пророком Авакумом взиваю до тебе:* Слава силі твоїй, Чоловіколюбче!
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Ти, Милосердний Спасе, мене, ворога, надто возлюбив; Ти з пониженням дивним на землю зійшов, від крайньої нечестивости моєї не відвернувшись; і зоставшись на висоті невимовної слави Твоєї, Ти мене, колись зневаженого, прославив.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Владико, хто не дивується нині, бачачи, що страждання смерть нищить, хрест тління виганяє і смерть багатство аду пустошить? Це предивне діло Божественної могутности Тебе розп’ятого, Чоловіколюбче.
Слава і нині: Богородичний: Ти, Неневісна, похвала вірних, Ти християн заступниця й пристановище, стіна й захист; Ти бо, Всенепорочна, молитви возносиш до Сина Твого й спасаєш від недолі тих, що з вірою й Любов’ю Тебе визнають за Чисту Богородицю.
Ірмос 5: Чому ти відкинув нас від обличчя твого, Світло незаходиме?* Ось покрила нас, окаянних, ворожа темрява.* Тому благаємо: наверни нас і до заповідей твоїх направ стежки наші.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Перед стражданням Своїм зневажений, Ти, Спасе, одягнути Себе в багряницю допустив, соромну наготу первоствореного покриваючи, і нагий Ти, Христе, був до хреста прибитий, з Адама одежу смерти скидаючи.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Ти, Христе, воскресши із пилу смертного, моє впале єство відбудував і нетлінним його вчинив, явивши знов як образ царський, що світлом нетління сяє.
Слава і нині: Богородичний: Матерню сміливість до Сина Твого маючи, Ти, Пречиста, не занедбай, як рідна, про нас піклування, благаємо, ми бо, християни, одну Тебе ласкавою Заступницею перед Владикою маємо.
Ірмос 6: Очисти мене, Спасе, бо великі мої беззаконня, і з глибини зла виведи, молюся,* бо до тебе я закликав, і ти почув мене, Боже мого спасіння.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Деревом послугуючись, причинник зла вельми зруйнував мене; але Ти, Христе, Сам на хрест вознесений, ще більш зруйнував, посоромивши його, а впалу людину воскресивши.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Ти, Христе, змилосердився над Сіоном, із гробу, воскреснувши, і яко Милосердний, кров’ю Твоєю Божественною замість старого новий Сіон утворив, і нині царствуєш у ньому повік.
Слава і нині: Богородичний: О, коли б визволитися нам від гріхів лютих Твоїми молитвами, Богородителько Чиста, і досягти Божественного сяйва Сина Божого, що несказанно від Тебе, Пречиста, тіло прийняв.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
[Дякуємо тобі, Господи, Боже спасіння нашого, бо ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялися величному імені твоєму. Тому молимо тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати тобі розумно й молитися безупинно та в страсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христа твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і круши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів.]
Священик: Бо Ти цар миру і Спас душ наших і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Кондак (г. 8): Воскресиши з гробу,* умерлих воздвигнув Ти* і Адама воскресив Ти,* і Єва ликує в твоїм воскресінні,* і світу кінці торжествують* востання Твоє,* Многомилостивий.
Ірмос 7: З Божого завітання вогонь колись у Вавилоні знесилів.* Тому юнаки в печі веселими ногами походжали, мов у квітнику, співаючи:* Благословенний ти, Боже, батьків наших!
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Славне пониження, Божественне багатство убозтва Твого, Христе, дивує ангелів, що дивляться на Тебе, пригвождженого задля спасіння тих, що з вірою взивають: «Благословен єси, Боже отців наших».
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Підчас Твого Божественного зшестя світла сповнився ад, і темрява, що раніш навкруги була, розвіялася; тому в’язні, що од віку були, воскресли, взиваючи: «Благословен єси, Боже отців наших».
Слава і нині: Троїчний: Православно богословствуючи, Тебе Господом усього і Отцем одного Єдинородного Сина проповідуємо, визнаючи й одного Правого, Рівноприродного і рівнобічного Духа, що від Тебе походить.
Ірмос 8: У сім раз більше піч напалив халдейський гнобитель для угодників у люті,* але, побачивши їх спасенних вищою силою, Творцеві й Визволителеві закликав:* Юнаки, благословляйте! Священики, співайте! Люди, прославляйте по всі віки!
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Пребожественна сила Божества Ісусового в ділі нашого спасіння боголіпно засяяла, тілом бо смерти хресної за всіх зазнавши, Він силу аду знищив. Його безперестанно, отроки, благословіть, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Розп’ятий воскрес, гордий впав, впалий і розбитий оновився; тління вигнане, і розцвіло нетління: бо життя поглинуло смерть. Отроки, благословіть, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.
Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа завжди, нині і повсякчас і на віки віків.
Троїчний: Трисвітле Божество, що сяє світлом єдиним від одного в трьох Особах єства, — Безначального Родителя і Рівноприродного Слова Отця і співпануючого Одноістотного Духа, отроки, благословіть, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.
Пісня Богородиці
Після катавасії восьмої пісні диякон бере кадильницю і, ставши перед іконою Богородиці, мовить:
Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.
Вірні: Величає душа моя Господа,* і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм.
Чеснішу від херувимів,* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо. (Після кожного стиха).
Бо він зглянувся на покору слугині своєї,* ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.
Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе ім’я його.* Милосердя його з роду в рід на тих, які бояться його.
Він виявив потугу рамени свого,* розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.
Могутніх скинув з престолів, підняв угору смиренних;* наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.
Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,* як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки.
Пісня 9
Ірмос: Вжахнулось із цього небо і здивувались кінці землі,* що Бог з’явився людям у тілі, а твоє лоно стало просторіше від неба.* Тому й величають тебе, Богородице, ангельські й людські хори.
Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.
Бувши нескладний Божою і вічною природою,* сприйнявши тіло, ти, Слове Божий, став складним, поставивши його поруч у собі самім,* а постраждавши як людина, ти зостався, як Бог, поза всяким терпінням.* Тому і прославляємо тебе в двох природах:* неподільного й незмісного.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Ти – Вишній за Божою природою, ставши людиною* і зійшовши між слуг, назвав Бога Отцем,* а вставши з гробу, своєю благодаттю дав людям Отця – Бога і Владику за своїм буттям;* із ним ми всі тебе величаємо.
Слава і нині: Ти, Діво, стала Божою матір’ю, тілом проти природи породивши Бога – Слово,* якого Отець, як благий, перед усіма віками появив із свого серця;* його ми нині визнаємо вищим над усі тіла, хоч він у тіло зодягнувся.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
[Боже, Боже наш! Ти сотворив розумні й духовні сили своєю волею. Тебе просимо й тобі молимося: Прийми наші посильні величання з усіма твоїми творіннями і збагати щедрими даруваннями твоєї ласки. Бо перед тобою згинається всяке коліно: на небі, на землі й під землею, і все, що живе, і все створіння оспівує неосяжну твою славу, бо ти Бог правдивий і вельми милостивий.]
Священик: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
«Свят Господь Бог наш» на глас прокімена.
Свят Господь Бог наш.
Стих: Возносіте Господа Бога нашого.
Стих: І поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо святе воно.
Світильний
У життєдайнім гробі бачимо присутніх мужів у блискучих ризах, сяючих красою,* а й мироносиць пониклих до землі.* Тож, переконавшись у воскресінні небесного Владики,* прийдім з Петром до гробу життя і, здивувавшись з того, що сталося,* триваймо в огляданні Христа.
Слава: Похвальними піснями прославляємо найбільш славного між пророками* і перед і апостолами вибраного Предтечу благодаті,* бо він дав собі стяти голову за те,* що охороняв закон Господній.
І нині: Прогнаного колись за споживання з дерева,* впровадив ти, Спасе і Боже мій, знову у рай своїм хрестом і стражданнями.* Ними і нас укріпи,* щоб мольбами твоєї Родительки, чесно піст нам зверстати* і поклонитися божественному Воскресінню – Пасці спасительній.
Псалом 148
Два перших стихи хвалитних на глас 4:
Усе, що живе, нехай хвалить Господа.* Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.* Тобі належить пісня, о Боже.
Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.* Тобі належить пісня, о Боже.
Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.
Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.
Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.
Поставив їх на віки віків* і дав закон, що не перейде.
Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;
Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;
Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;
Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;
Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;
Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.
Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.
Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.
Псалом 149
Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.
Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.
Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.
Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.
Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.
Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.
Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.
Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.
Стихири
Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.
(г. 8): Хоч і станув ти, Господи, на суді Пилата,* то не покинув ти престолу, сидячи разом з Отцем;* але, воскреснувши з мертвих, ти визволив світ з недолі ворожої,* як щедрий і чоловіколюбець.
Псалом 150
Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.
Господи, ти хрест твій дав нам як зброю на диявола,* який тремтить і трясеться,* не в спромозі і глянути на Його силу,* бо хрест мертвих підніс і смерть подолав.* Тому й поклоняємось твоєму погребенню і воскресінню.
Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.
Господи, хоч юдеї тебе, немов мертвого, в гробі поклали,* то вояки як царя заснулого сторожили;* і хоч, як скарб життя, тебе печатями опечатали,* але ти воскрес і дав нетління душам нашим.
Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.
Ангел твій, Господи,* що благовістив воскресіння, настрахав сторожу,* але до жінок промовив, кажучи:* Чого шукаєте живого між померлими?* Він воскрес, як Бог, і дав життя вселенній.
Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.
Ти, Христе Боже, вільний від страждань по Божеству,* постраждав хрестом і прийняв триденне погребення,* щоб визволити нас від ворожої неволі,* та й, вчинивши нас безсмертними,* оживити твоїм воскресінням, Чоловіколюбче.
Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.
(г. 8, подібний: О, преславне чудо): О, преславне чудо!* Святу голову, яку вшановують ангели,* мерзенна блудниця принесла матері перелюбниці,* якій Іван докоряв* за беззаконне життя.* О, незбагненне твоє довготерпіння,* Христе чоловіколюбче,* заради якого спаси душі наші,* єдиний Добросердий.
Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.
О, преславне чудо!* Святу голову, яку вшановують ангели,* мерзенна блудниця принесла матері перелюбниці,* якій Іван докоряв* за беззаконне життя.* О, незбагненне твоє довготерпіння,* Христе чоловіколюбче,* заради якого спаси душі наші,* єдиний Добросердий.
Стих: Воскресни, Господи Боже мій,* нехай піднесеться рука твоя; не забудь убогих твоїх ніколи.
Яке ж твердосердя Іродове!* Зневаживши Бога переступами закону,* він облудно лицемірить,* що мусить додержувати клятву* і, з удаваним смутком,* до перелюбу додає убивство.* О, незбагненне твоє милосердя, Христе чоловіколюбче,* заради якого, спаси душі наші,* єдиний Добросердий.
Стих: Хвалитиму тебе, Господи,* всім серцем моїм, розповім про всі твої чудеса.
О диво, понад усяке розуміння!* Печать пророків і земний ангел стає нагородою за мерзенний танок,* а богословський голос випереджує Христа як його провісник тим, що були в аді.* О, невимовні твої задуми, Владико!* Заради цього, спаси, Христе, душі наші, єдиний Добросердий.
Стих: Хвалитиму тебе, Господи,* всім серцем моїм, розповім про всі твої чудеса.
(г. 5): Горе мені, − ридаючи заголосив Адам.* Змій і жінка позбавили мене Божої приязні,* а споживання з дерева відчужило мене від райської утіхи.* Як же ж тяжко зносити таке пониження!* Був я царем усіх земних Божих створінь,* а нині став невільником через одну беззаконну пораду.* Колись я був зодягнений у славу безсмертя,* а нині, як смертний, окаянно ношу одежу смерти.* Кого ж мені, о горе, взяти за спільника ридання?* Але ти, Чоловіколюбче, що створив мене з землі,* зодягнувшись у добросердя,* визволь мене з ворожої неволі і спаси мене.
Стихира євангельська
Слава: Настав час – початок духовних подвигів,* перемога над демонами, всесильна стриманість,* ангельська окраса, на Бога уповання;* тим-то й Мойсей став співрозмовником Творця,* і голос його потай почув.* Тож і нас, як чоловіколюбець, сподоби, Господи,* поклонитися твоїм страстям і святому воскресінню.
І нині: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.
Велике славослов’я
[Хвалимо, співаємо, благословимо і дякуємо тобі, Боже батьків наших, бо ти забрав тінь нічну і явив нам знову світло денне. Молимо твою добрість: Милостивий будь для нас грішних і прийми молитву нашу задля великої твоєї ласкавости, бо ми прибігаємо до тебе, милостивого і всемогутнього Бога. Ти, що засвітив у серцях наших правдиве сонце справедливости твоєї! Просвіти розум наш і почування всі зберігай, щоб, як у день, ходили ми пристойно шляхом заповідей твоїх і дійшли до життя вічного, і стали гідними насолоджуватися недоступним твоїм світлом. Бо в тебе є джерело життя, ти Бог наш і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.]
Священик: Слава Тобі, що Світло нам показав!
Вірні: Слава во вишніх Богу*, і на землі мир*, в людях благовоління.
Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.
Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.
Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріхи світу, помилуй нас.
Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.
Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.
Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.
Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки віків.
Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.
Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.
Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.
Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.
Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.
Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.
Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою.
Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.
Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.
Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.
Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Святий Безсмертний, помилуй нас.
Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас.
Тропар
Воскресши із гробу і в’язи пекельні розірвавши,* ти роздер присуд смерти, Господи,* і всіх від сітки ворожої визволив.* А з’явившись апостолам своїм,* ти послав їх на проповідь,* і ними мир свій подав ти вселенній,* єдиний Чоловіколюбче.
Єктенія усильного благання
Помилуй нас, Боже, з великої милости твоєї, молимось тобі, вислухай і помилуй.
Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)
Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея Франциска, Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого Святослава, і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), [і за всечесніших отців наших Протоархимандрита (ім’я), Архимандрита (ім’я), Протоігумена (ім’я) й Ігумена (ім’я)], за тих, що служать і послужили у святому храмі цьому (і в святій обителі цій), за отців наших духовних, і всіх у Христі братів наших.
Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)
Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.
Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)
Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.
Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)
Священик: Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Прохальна єктенія
Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.
Вірні: Подай, Господи.
Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.
Вірні: Подай, Господи.
Прощення і відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.
Вірні: Подай, Господи.
Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.
Вірні: Подай, Господи.
Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.
Вірні: Подай, Господи.
Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшному суді Христовому просім.
Вірні: Подай, Господи.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
[Владико, Боже святий і неосяжний, що казав із темряви світлові засіяти, що заспокоїв нас у нічному сні й підвів до величання і моління твоєї доброти! Ти, що даєш себе умолити задля свого милосердя, прийми і нині нас, що поклоняємося тобі й по силі дякуємо тобі; і даруй нам те, чого просимо задля спасіння. Вчини нас синами світла і дня та спадкоємцями вічних твоїх дібр. Пом’яни, Господи, за багатством ласк твоїх усіх людей, що є і моляться з нами, і всю братію нашу на землі й на морі, і на всякому місці володіння твого, що потребують твоєї любови й помочі. Усім вияви велику твою милість, щоб спасенні, як душею так і тілом, завжди перебували й відважно славили чудне й благословенне ім’я твоє.]
Священик: Бо ти Бог милости, ласк і чоловіколюбности, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Священик: Мир всім.
Вірні: І духові твоєму.
Голови ваші перед Господом схиліть.
Вірні: Тобі, Господи.
Священик читає молитву: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як добрий і чоловіколюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:
Виголошення: Бо до тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Великий відпуст
Премудрість.
Вірні: Благослови.
Священик: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь. Утверди, Боже, святу православну віру на віки віків.
Священик: Пресвята Богородице, спаси нас.
Вірні: Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо.
Священик: Слава тобі, Христе Боже, надіє наша, слава тобі!
Вірні: Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3 р.). Благослови.
Священик: Христос, що воскрес із мертвих, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, чесного славного пророка, предтечі і хрестителя Господнього Йоана, 1-ше і 2-ге віднайдення чесної голови якого днесь пам’ять святкуємо, святих, славних і всехвальних апостолів, і святого (ім’я, якого є храм), і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.
Вірні: Амінь.
Стихира євангельська
Слава і нині: (г. 4): Було рано-вранці, коли жінки прийшли до твого гробу, Христе,* та тіла, що його шукали, не знайшли.* І коли вони дивувались, приступили в блискучих ризах юнаки й мовили:* Чому живого між мертвими шукаєте?* Воскрес, як і прорік був.* Чому не згадаєте його слова?* Тож увірувавши, благовістили те, що бачили,* але благовість їхня видалась учням неправдивою,* бо такі ще були вони прибиті.* Петро ж побіг і побачив* та й прославив твої на собі чудеса.
БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:
Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 8): З висоти́ зійшо́в Ти, Милосе́рдний,* погребе́ння прийня́в Ти тридне́вне,* щоб нас ви́зволити від страсте́й,* життя́ і воскресі́ння на́ше,* Го́споди, сла́ва Тобі́.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Кондак Тріоді, (глас 6): Прему́дрости наста́внику, ро́зуму пода́телю,* нему́дрих учи́телю і ни́щих захи́снику,* утверди́, врозуми́ се́рце моє́, Влади́ко.* Ти дай мені́ сло́во, О́тче Сло́во,* бо оце́ уста́м мої́м не заборо́ню, щоб зва́ли Тобі́:* Милости́вий, поми́луй мене́, па́дшого.
Прокімен (глас 8):
Помоліться і воздайте Господеві, Богу нашому (Пс. 75, 12).
Стих: Відомий у Юдеї Бог, в Ізраїлі велике ім’я його (Пс. 75, 2).
Апостол: Римлян 13, 11 – 14, 4.
Браття і Сестри, тепер ближче нас спасіння, ніж тоді, як ми увірували. Ніч проминула, день наблизився. Відкиньмо, отже, вчиники темряви й одягнімось у зброю світла. Як день, поводьмося чесно: не в ненажерстві та пияцтві, не в перелюбі та розпусті, не у сварні та заздрощах; але вдягніться у Господа Ісуса Христа і не дбайте про тіло в похотях. Слабкого у вірі приймайте, не вступаючи з ним у суперечки. Один вірить, що можна все їсти, а слабкий їсть городину. Хто їсть, хай тим, що не їсть, не гордує; а хто не їсть, хай того, що їсть, не судить, бо Бог його прийняв. Ти хто, що чужого слугу судиш? Своєму господареві стоїть він або падає; але він стоятиме, бо Господь може підтримати його
Алилуя (глас 6)
Стих: Благо є сповідуватися Господеві і співати імені Твоєму, Всевишній (Пс. 91,2).
Стих: Сповіщати зарання милість Твою і істину Твою на всяку ніч (Пс. 91,3).
Євангеліє: Матея 6, 14-21.
Сказав Господь: Коли ви прощатимете людям їхні провини, і Отець ваш небесний простить вам. А коли ви не будете прощати людям, і Отець ваш небесний не простить вам провин ваших. Коли постите, не будьте сумні, як лицеміри: бо вони виснажують своє лице, щоб було видно людям, що вони постять. Істинно кажу вам: вони вже мають свою нагороду. Ти ж, коли постиш, намасти свою голову й умий своє лице, щоб не показати людям, що ти постиш, але Отцеві твоєму, що в тайні; і Отець твій, що бачить у тайні, воздасть тобі. Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і хробаки нищать і де злодії підкопують і крадуть. Збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ні хробаки не точать і де злодії не проломлюють стін і не крадуть. Бо де твій скарб, там і твоє серце буде.
Причасний
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1).* Алилуя (х3).