Sunday after the Nativity of Christ. Octoechos Tone 7. Commemoration of the Holy and Righteous Joseph the Betrothed, David the King, and James, Brother of the Lord. The Holy Children who killed for Christ in Bethlehem; Our Venerable Father Marcellus, Hegumen of the Monastery of the Sleepless Ones.
English Source: Royal Doors www.royaldoors.net
Great Vespers, Sunday Matins and Divine Liturgy
GREAT VESPERS ON SATURDAY EVENING
Kathisma Reading: Blessed is the man… is sung.
At Psalm 140, Tone 7
Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.
Come, let us rejoice in the Lord,* who destroyed the power of death* and enlightened the human race;* and let us cry out with the angels:* Glory to You, our Creator and Saviour!
The just shall gather around me* when You have been good to me.
O Saviour, for our sake You suffered crucifixion and burial;* and, as God, You destroyed death by Your death.* Therefore, we adore Your resurrection on the third day* and we sing: Glory to You, O Lord!
Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!
On seeing the resurrection of the Creator,* the apostles were amazed,* and they sang an angelic hymn of praise:* This is the glory of the Church,* this is the richness of the Kingdom!* O Lord, who suffered for our sake, glory to You!
Tone 2
Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.
Come, let us greatly rejoice in the Lord* as we tell of this present mystery.* The middle wall of partition has been destroyed;* the flaming sword turns back, the cherubim withdraw from the tree of life,* and I partake of the delight of Paradise* from which I was cast out through disobedience.* For the express Image of the Father, the Imprint of His eternity,* takes the form of a servant,* and without undergoing change He came forth from a Mother who knew not wedlock.* For what He was, He has remained, true God:* and what He was not, He has taken upon Himself,* becoming man through love for mankind.* Unto Him let us cry aloud:* God born of a Virgin, have mercy on us.
If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.
When the Lord Jesus was born of the holy Virgin,* all the world was enlightened.* The shepherds watched in the fields,* the Magi adored and the angels praised in song;* but Herod was troubled:* for God has appeared in the flesh,* the Saviour of our souls.
I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.
Your Kingdom, O Christ our God, is a Kingdom of all the ages,* and Your rule is from generation to generation.* Made flesh of the Holy Spirit and made man of the ever-Virgin Mary,* You have enlightened us by Your coming.* Light of Light, Brightness of the Father,* You made the whole creation shine with joy.* All that has breath praises You, the Image of the glory of the Father.* O God who are, and who have ever been,* who have shone forth from a Virgin,* have mercy on us.
From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.
What shall we offer You, O Christ,* who for our sakes has appeared on the earth as man?* Every creature made by You offers You thanks.* The angels offer You a hymn; the heavens, a star;* the Magi, gifts; the shepherds, their wonder;* the earth, its cave; the wilderness, the manger:* and we offer You a Virgin Mother.* O pre-eternal God, have mercy on us.
Tone 1
For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.
Let us praise David the King, the ancestor of God,* because from him came forth the branch who is the Virgin.* From her bloomed the Flower, Christ,* Who summoned Adam and Eve from corruption.* He is compassionate towards all.
Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.
In his advanced years,* Joseph clearly saw the prophecies fulfilled.* It was truly a strange betrothal;* and he received a revelation from the angels who cried out:* Glory to God Who sent down peace upon the world.
Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.
Let all of us praise the relative of the Lord, James the Apostle,* who bravely suffered martyrdom as a bishop.* By his prayers, O Christ our God,* Who was wrapped in swaddling clothes in the cave,* save all those who extol You.
Tone 6, Glory…
We are commemorating the noble David and James:* the king and prophet, the apostle and first bishop;* because by their teachings we have been delivered from error.* Let us sing the praises of Christ* Who came forth from the Virgin* and became incarnate to save our souls.
Tone 7, Now…
Immaculate Mother of God,* you became a mother outside the laws of nature,* remaining a virgin in a way that exceeds all description* and human understanding.* The wonder of your birth-giving could not be told in human language,* for your conception of Christ blinded intelligence,* and your birth-giving exceeded understanding:* for whenever God so desires, the laws of nature are broken.* Wherefore, we all firmly believe that you are the Mother of God,* and we eagerly beseech you to intercede for the salvation of our souls.
Prokeimenon, Tone 6
The Lord reigns,* He is clothed in majesty.
verse: Robed is the Lord and girt about with strength.
verse: For He has made the world firm, which shall not be moved.
verse: Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.
Aposticha
Tone 7
O Saviour of the world, You arose from the grave,* and together with Your own flesh You raised up mankind.* O Lord, glory to You!
The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.
Come, let us worship Christ who arose from the dead* and enlightened all creation.* For by His resurrection on the third day,* He set us free from the oppression of Hades,* granting us life and His great mercy.
For He has made the world firm, which shall not be moved.
O Christ, Lover of mankind,* You descended into Hades and destroyed death.* Then You arose on the third day;* and, together with Yourself You lifted up all of us* who glorify Your mighty resurrection.
Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.
O Lord, what a fearful sight it was to see You lying in the tomb as if asleep.* Yet on the third day You arose in great power,* and at the same time You raised up Adam who joyfully cried out:* Glory to Your resurrection, O Lover of mankind!
Tone 6, Glory…
The remembrance of Your Nativity* brings happiness to priests and might to kings.* Let us also boast of it and say:* Our Father, Who art in heaven,* hallowed be Thy Name, O Lover of mankind.
Now…
Today the invisible nature is united with our visible nature through the Virgin.* Today the infinite Essence is wrapped in swaddling clothes in Bethlehem.* Today God is guiding the Magi by a star* so that they might worship Him.* With the gold, frankincense, and myrrh,* He is foretelling His three-day burial.* Let us cry out to Him:* Having become incarnate from the Virgin,* save our souls, O Christ God.
Troparia
Tone 7
By Your cross You destroyed death;* You opened Paradise to the thief;* You changed the lamentation of the myrrh-bearers to joy,* and charged the apostles to proclaim* that You are risen, O Christ our God,* offering great mercy to the world.
Tone 2, Glory…
O Joseph, announce to David, the ancestor of God, the news of the miracle:* You saw a virgin giving birth.* With the shepherds, you gave praise and with the Magi you worshipped;* they too were warned by an angel.** Pray to Christ our God to save our souls.
Tone 4, Now…
Your Nativity, O Christ our God,* made the light of knowledge dawn on the world:* through it, those who worshipped the stars were taught by a star* to worship You, the Sun of Righteousness,* and to know You, the Dawn from on high.* Glory to You, O Lord.
GREAT MATINS ON SUNDAY MORNING
Usual Beginning
Hexapsalm
Great Litany
God the Lord, Tone 7
Troparia, Tone 7
By Your cross You destroyed death;* You opened Paradise to the thief;* You changed the lamentation of the myrrh-bearers to joy,* and charged the apostles to proclaim* that You are risen, O Christ our God,* offering great mercy to the world. (2)
Tone 2, Glory…
O Joseph, announce to David, the ancestor of God, the news of the miracle:* You saw a virgin giving birth.* With the shepherds, you gave praise and with the Magi you worshipped;* they too were warned by an angel.** Pray to Christ our God to save our souls.
Tone 4, Now…
Your Nativity, O Christ our God,* made the light of knowledge dawn on the world:* through it, those who worshipped the stars were taught by a star* to worship You, the Sun of Righteousness,* and to know You, the Dawn from on high.* Glory to You, O Lord.
Psalter Reading
Stasis I: Psalms 9, 10
Stasis II: Psalms 11, 12, 13
Stasis III: Psalms 14, 15, 16
Small Litany
Sessional Hymn I, Tone 7
When Life was laying in the tomb* and a seal laid upon the stone,* the soldiers guarded Christ as a sleeping King* and the Angels glorified Him as immortal God;* while the women cried aloud:* The Lord is risen, granting the world great mercy.
Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high;* forget not Your poor to the end.
By Your burial for three days You despoiled death,* and by Your life-bearing Arising* You raised corrupted mankind, O Christ Lord,* as the Lover of mankind. Glory be to You!
Glory… Now…
O Virgin Theotokos unceasingly entreat Christ our God,* who was crucified for us* and arose again destroying the dominion of death,* that He save our souls.
Psalter Reading
Stasis I: Psalm 17
Stasis II: Psalms 18, 19, 20
Stasis III: Psalms 21, 22, 23
Small Litany
Sessional Hymn II, Tone 7
While the grave was sealed, O Christ God,* You, the Life, shone forth from the tomb;* and while the doors were shut, You, the Resurrection of all,* appeared to Your Disciples,* and through them renewed a right Spirit within us,* according to Your great mercy.
I will confess You, O Lord, with my whole heart,* I will tell of all Your wonders.
Bringing sweet spices with their tears, the women ran to the tomb,* and while the soldiers guarded You, the King of all,* they spoke one to another:* Who will roll away the stone for us?* The Angel of great Counsel has risen, trampling down death.* O All-powerful Lord, glory be to You!
Glory… Now…
Rejoice Virgin Theotokos, full of grace,* haven and protection of the race of mankind,* for from you the Redeemer of the world has taken flesh,* for you alone are a Mother and Virgin,* ever blessed and exceedingly glorified;* intercede with Christ God to grant peace to all the world.
Polyeleos
Evlogitaria
Small Litany
Hypakoe, Tone 7
O Christ God, who took upon Yourself our form* and endured the Cross in the body,* save me by Your Resurrection,* as You alone love mankind.
Hymn of Ascent, Tone 7
Antiphon 1
Having turned back the captivity of Sion from error,* quicken me also O Saviour,* and deliver me from slavery to the passions.
He who sows tribulations in the south with tears of fasting,* will reap with joy the sheaves of nourishment* of eternal life.
Glory… Now…
In the Holy Spirit is the source of divine treasures,* from Him comes wisdom, intelligence, and fear;* and to Him belongs* praise, glory, honour and worship.
Antiphon 2
Unless the Lord builds the house of the soul,* in vain do we labour;* for without Him no deed or word can be perfected.
Of the fruit of the womb the Saints,* moved by the Spirit,* sprout forth the Father’s teachings of filial adoption.
Glory… Now…
By the Holy Spirit all things have their being;* in the presence of all He is God,* the sovereign of the universe,* Light unapproachable, Life of all.
Antiphon 3
Those who fear the Lord and find the ways of life,* now and always are blessed* with immortal glory.
As you behold your offspring like shoots around your table,* rejoice, and be glad, bringing them to Christ* the Chief Shepherd of all.
Glory… Now…
In the Holy Spirit there be an abundance of grace,* riches of glory and a great depth of judgments;* for He is to be served as identical in glory and honour* with the Father and the Son.
Prokeimenon, Tone 7
Arise then, Lord,* lift up Your hand.* O God, do not forget the poor!
verse: I will praise You, Lord, with all my heart; I will recount all Your wonders.
Let everything that lives, Tone 7
Gospel
John 21:1-14
Hymn of Resurrection
Psalm 50
Verses at Psalm 50
Canon, Tone 7
Ode 1
Irmos: At a sign from you, O Lord, the nature of water was changed,* once free and flowing now it became as a wall, hard as the earth;* thus Israel walked dryshod* and sang you a song of victory.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
When you were condemned to an unjust death, O Lord, then the tyranny of death was judged by a tree; the prince of darkness could not prevail against you and was justly cast out.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Hell approached you with teeth which lacked the strength to crush your body and broke his jaws. Thus, O Saviour, you loosed the pains of death and on the third day rose again.
Most holy Theotokos, save us!
The pains of Eve, first mother, are undone, for your child-bearing was without pain, without knowledge of man. Therefore, All-pure, clearly seeing you to be the Mother of God, we give you glory.
Irmos: I shall sing to You, O Lord my God, for You lead Your people forth from the bondage of Egypt* and overwhelmed the chariots of Pharaoh and his might.
Holy Just Joseph, King David, and James, brother of the Lord, pray to God for us!
As many as celebrate the natal festivities of Him that became incarnate for our sake, let us hymn with joy James, the brother of God, and David, the forefather of God.
Holy Just Joseph, King David, and James, brother of the Lord, pray to God for us!
The choirs of angels stood before Joseph in Bethlehem, saying: Glory to God in the highest! With them let us hymn Him Whose good pleasure it was to become incarnate.
Holy Just Joseph, King David, and James, brother of the Lord, pray to God for us!
O David, forefather of God, calling the righteous James, with harps hymn the Lord, Who is incarnate of the root of Jesse.
Most holy Theotokos, save us!
To You shall I sing, O Lord my God, for You were born of the holy Virgin Mother and have shown her to be the hope of our souls.
Irmos: Christ is born; let us glorify Him.* Christ comes down from heaven; let us go out to meet Him.* Christ lives on earth; let us exalt in joy.* All you faithful, sing to the Lord, for He has been glorified.
Glory to Your holy Nativity, O Lord!
Although created in the image of God, mankind fell from the divine and higher life, and through transgression became entirely subject to corruption and decay. But now the all-good Creator fashions human nature anew; for this reason, we glorify Him.
Glory to Your holy Nativity, O Lord!
When the Creator saw the one whom He had created with his own hands perishing, He lowered the heavens and came down; He took upon Himself human nature from the most holy and pure Virgin, truly becoming flesh; for this reason we glorify Him.
Glory… Now…
Christ our God is the Son and the Brightness of the Father; He is Wisdom, Word, and Power. And unknown to the heavenly hosts and those upon the earth, He became man and has won us back again; for this reason, we glorify Him.
Katavasia: Christ is born; let us glorify Him.* Christ comes down from heaven; let us go out to meet Him.* Christ lives on earth; let us exalt in joy.* All you faithful, sing to the Lord, for He has been glorified.
Ode 3
Irmos: Lord and Saviour, who in the beginning* established the heavens and every power of them,* by your almighty Word and the divine and all-effecting Spirit:* establish me firmly on the immovable rock of confession of you.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Of your own will for our sake ascending the cross to suffer the pain, O Saviour compassionate, you bear the stripes which are the cause of salvation and peace for all believers. Through it, O Merciful, we are all reconciled to your Father.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
You cleansed me, wounded in soul by the serpent’s bite, O Christ, and showed me light when long ago I lay in darkness and corruption. For, by your cross, you came down into Hell and raised me up with yourself.
Most holy Theotokos, save us!
By the prayers of your Mother who knew no man, O Saviour, grant peace to your world, give victory over his enemies to the king; and make those who praise you worthy of your ineffable glory.
Irmos: O Christ God, confirmation of them that hope on You,* make us steadfast in Your orthodox faith, for You are the Lover of mankind.
Holy Just Joseph, King David, and James, brother of the Lord, pray to God for us!
With the angels let us all hymn Christ God, Who, without seed, has been born in the flesh of the Virgin, crying aloud: Glory to God in the highest!
Holy Just Joseph, King David, and James, brother of the Lord, pray to God for us!
O you faithful, with David and James let us honour with hymns, as is meet, the most jubilant feast of Him that emptied Himself for our sake.
Holy Just Joseph, King David, and James, brother of the Lord, pray to God for us!
Like a bridegroom from a bridal chamber will the Lord come forth from His Mother’s womb! Thus said David, whom, with James, let us now hymn.
Most holy Theotokos, save us!
Let us honour Mary, the Theotokos unwedded, for the Sun of righteousness has shone forth upon us for her sake.
Irmos: To Christ our God,* who is the only-begotten Son of the Father from before all ages,* and in these latter times* has become flesh of the Virgin without seed,* let us cry aloud:* You are our strength; glory to You, O Lord!
Glory to Your holy Nativity, O Lord!
Although Adam was formed from the clay of the earth, he shared in God’s life; yet through the tempting of a woman, he sunk and fell into corruption. But now when he sees Christ born of a woman, he cries aloud: For my sake, You have become as I am; glory to You, O Lord!
Glory to Your holy Nativity, O Lord!
You made Yourself, O Christ, a creature in the form of clay, and even took on our flesh, thereby making us partakers in Your divine nature. You have become a mortal, yet still remain God. You are our strength; glory to You, O Lord!
Glory… Now…
Rejoice, O Bethlehem, for you are the Queen among the princes of Judah; because from you comes forth, in the sight of all, Christ himself, the Shepherd who watches over Israel, and He that is seated upon the Cherubim. He is our strength and reigns over all.
Katavasia: To Christ our God,* who is the only-begotten Son of the Father from before all ages,* and in these latter times* has become flesh of the Virgin without seed,* let us cry aloud:* You are our strength; glory to You, O Lord!
Kontakion, Tone 3
The Virgin today gives birth to Him who is above all being;* the earth offers the cave to Him whom no one can approach;* Angel with shepherds give Him glory,* while Magi make their way with a star,* for to us is born a little Child – the pre-eternal God.
Ikos
Bethlehem has opened up Eden for us. Come and let us see the delights that we have found there in secret. Come and let us gather the fruits of Paradise that are within the cave. There, the unwatered Root has manifested itself, and It has sprouted forgiveness. There, the undug Well, of which David yearned to drink, is found. There, the Virgin, who gave birth to the Infant, immediately quenched the thirst of Adam and David. Therefore, let us hasten to the place where the young Infant, the Eternal God, is born.
Sessional Hymn, Tone 3
Right fittingly let us hymn the righteous Joseph,* the betrothed of the Virgin, with James and David;* for, having trod the righteous path, they have attained unto the mansions of heaven,* and joining chorus with the angels as is meet,* they beg remission of sins for us.
Glory…
The Virgin has given birth to the Creator of all things,* and the Magi come to worship Him in the flesh.* Men and angels render glory; the cave and the manger offer gifts,* lauding Him Who has been newly born as a babe, the pre-eternal God!
Now…
The choir of prophets divinely celebrates the wonder which took place within you, O Virgin;* for you gave birth to God incarnate upon earth.* Wherefore, angels and shepherds chant,* and the Magi and Joseph sing of the wonders to David, the forefather of God.
Ode 4
Irmos: Leaving not the deep recesses of the Father,* yet you came to earth, Christ God;* I have heard of the mystery of your dispensation* and I glorify you, Lover of man.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
He who was made flesh of the Virgin gave his own back to the scourging, the innocent Master was maltreated for the sinning servant and annulled the charges against me.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The Maker of man, judging as God the whole earth in righteousness, stands before the seat of lawless judges as one called to account and convicted, and is struck by an earthly hand.
Most holy Theotokos, save us!
All-blameless One, as truly Mother of God entreat your Son and Maker to guide me to the safe harbour of his glorious will.
Irmos: Proclaiming the approach of You appearance on earth, O Christ God,* the prophet cried aloud with joy: Glory to Your power, O Lord!
Holy Just Joseph, King David, and James, brother of the Lord, pray to God for us!
With the Magi let us worship Him that has been born; and with the angels and Joseph let us join chorus, crying aloud in godly manner: Glory to Christ God in the highest!
Holy Just Joseph, King David, and James, brother of the Lord, pray to God for us!
Christ, Who reigns over all kings and Who has been born in the flesh of the seed of David, has accepted James, His chosen brother, as it was His good pleasure so to do.
Holy Just Joseph, King David, and James, brother of the Lord, pray to God for us!
The Lord God, Who appeared in the flesh through the Virgin, has glorified your memorials together, O James, chosen of the apostles, and David most blessed, O holy ones.
Most holy Theotokos, save us!
Rejoice, O Theotokos unwedded, you who surpass the ranks of the cherubim, having given birth in the flesh to God Who is borne upon your arm.
Irmos: O Christ, You have come forth from the Virgin* as the rod of the root of Jesse and the flower that blossomed from his stem.* You became flesh from her that knew not wedlock,* from the Mountain overshadowed by the forest;* O God, You are not formed from created substance.* Glory to Your power, O Lord!
Glory to Your holy Nativity, O Lord!
In the days of old, Jacob foretold You, O Christ, calling You the Expectation of the nations. You have come forth from the tribe of Judah and have overcome the might of Damascus and the spoils of Samaria, turning their idolatry into faith pleasing to God. Glory to Your power, O Lord!
Glory to Your holy Nativity, O Lord!
Rising as a Star out of Jacob, O Master, You have brought joy to the Magi who interpreted wisely the words of Salaam, the prophet of old. They were led to You as the first fruits of the Gentiles, and You graciously received them as they brought You pleasing gifts. Glory to Your power, O Lord!
Glory… Now…
You have descended, O Christ, into the womb of the Virgin as dew upon the fleece and as drops of rain that shower the earth. Ethiopia, Tarshish, and the Isles of Arabia; the kings of Saba, of the Medes, and those of power, O Lord!
Katavasia: O Christ, You have come forth from the Virgin* as the rod of the root of Jesse and the flower that blossomed from his stem.* You became flesh from her that knew not wedlock,* from the Mountain overshadowed by the forest;* O God, You are not formed from created substance.* Glory to Your power, O Lord!
Ode 5
Irmos: Night is without light to unbelievers, O Christ,* but to the faithful it is enlightenment in the delight of your divine words.* And so I rise early to you* and praise your Godhead.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
O Christ, you are sold on behalf of your servants, you endure the scourging, bringing freedom to those who sing to you; early I rise to you and sing the praises of your divinity.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
By your divine power, O Christ, by means of the weakness of the flesh, you have overthrown the strong one, and through your resurrection, O Saviour, you have revealed me as a conqueror of death.
Most holy Theotokos, save us!
Pure Mother, all-praised, fittingly you brought forth God, made flesh of you, for without knowledge of man but by the Holy Spirit you conceived.
Irmos: Glory to You! Glory to You, O Jesus, Son of God,* Who have shone forth the light, have illumined the morning and made manifest the day!
Holy Just Joseph, King David, and James, brother of the Lord, pray to God for us!
Glory to You! Glory to You, a God incarnate, Whose good pleasure it was to take flesh of the pure Virgin! did Joseph cry aloud.
Holy Just Joseph, King David, and James, brother of the Lord, pray to God for us!
Glory to You! Glory to You, O Jesus, Son of God, Who was born of the Virgin and have rendered the memory of David and James illustrious!
Holy Just Joseph, King David, and James, brother of the Lord, pray to God for us!
Jesus, the Son of God, Whom the prophet David, by divine inspiration, called rain upon the fleece, has James preached.
Most holy Theotokos, save us!
Unable to keep silent, creation offers you the angel’s salutation, O Virgin: Rejoice, O pure Mother of Jesus, the Son of God!
Irmos: Since You are a God of peace and a Father of mercies,* You have sent your angel of great counsel to us to bring us peace.* Thus, we are directed towards the light of the knowledge of God,* and at the night vigil we glorify You, O Lover of mankind.
Glory to Your holy Nativity, O Lord!
In obedience to the decree of Caesar, O Christ, You were registered among his servants; and You have set us free from being enslaved to the enemy and sin. Completely sharing in our poverty, You made our nature godlike by uniting Yourself to us and by participating in our nature.
Glory… Now…
As it was prophesied in times past, behold, the Virgin has conceived in her womb and has given birth to God in the flesh and still remained a virgin. Through her we are reconciled to God; let us sinners sing her praises, for she is truly the Mother of God.
Katavasia: Since You are a God of peace and a Father of mercies,* You have sent your angel of great counsel to us to bring us peace.* Thus, we are directed towards the light of the knowledge of God,* and at the night vigil we glorify You, O Lover of mankind.
Ode 6
Irmos: Sick on the rolling swell of the cares of this life,* thrown overboard by the sins that sail with me* and hurled to the soul-destroying beast,* as Jonah I cry to you:* O Christ, lead me up* from these death-dealing deeps.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The souls of the righteous imprisoned in Hell and forsaken had remembered you and were praying for your salvation; and you granted it, Christ, through your cross when you, the Compassionate, went down to the deepest parts of the earth.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The band of the apostles despaired of seeing you again, the living temple not made with human hands and destroyed by all that befell it. But worshipping beyond all hope, they everywhere proclaimed you risen from the dead.
Most holy Theotokos, save us!
Virgin Bride of God, who of mankind can explain the all-spotless manner of your ineffable child-bearing for our sakes? For the Word being united to you, the uncircumscribed God became flesh.
Irmos: Prefiguring Your three-day burial, within the whale the prophet Jonah cried out, praying:* Deliver me from corruption, O Jesus, King of hosts!
Holy Just Joseph, King David, and James, brother of the Lord, pray to God for us!
Awe-struck, the heavenly hosts stood before the cave and, unable to keep silent, hymned Your most pure nativity, chanting: Glory in the highest to the newborn God!
Holy Just Joseph, King David, and James, brother of the Lord, pray to God for us!
Upon Your throne have You sat, as You swore to the prophet David, O Master, Who came forth from the fruit of his loins; and to James did You commit the throne of the Church, O Christ.
Holy Just Joseph, King David, and James, brother of the Lord, pray to God for us!
David the king is shown to be a wondrous prophet and forefather of the incarnation of God; and James, the disciple of Jesus, is shown forth as the first bishop.
Most holy Theotokos, save us!
We beseech you, O Virgin Theotokos: In behalf of your servants entreat Him that was incarnate of you, for we know you to be our sole intercessor.
Irmos: Jonah had dwelt like a babe in the womb before the sea monster spew him forth;* the Word dwelt in the womb of the Virgin, taking flesh from her.* Although born from her, He kept her all-pure.* Since Christ Himself was not subject to incorruptibility, He kept His Mother free from the same.
Glory to Your holy Nativity, O Lord!
Christ our God, begotten from the Father before the morning star, appears in the flesh; He, who directs the armies of heaven, is laid in a manger of dumb beasts. He, who frees the twisted bonds of sin, is wrapped in swaddling clothes.
Glory… Now…
A young child, a Son is born from the race of Adam and is given to the faithful. He is the Father and Prince of the World to come; He is the all-powerful God who rules over all creation; He is called the Angel of great counsel.
Katavasia: Jonah had dwelt like a babe in the womb before the sea monster spew him forth;* the Word dwelt in the womb of the Virgin, taking flesh from her.* Although born from her, He kept her all-pure.* Since Christ Himself was not subject to incorruptibility, He kept His Mother free from the same.
Kontakion, Tone 3
Today the divine David is filled with gladness,* and Joseph offers praise with James.* They rejoice, receiving a crown through their kinship with Christ;* and they laud Him that has ineffably been born on earth,* and cry aloud: O Compassionate One, save them that honour You!
Ikos
The Incorporeal One is, through the ineffable Counsel, born in the flesh; He that is uncontainable is now contained in a body and preserves both essences immutably; He that is without beginning and Who alone is beyond time takes on a beginning; an Infant of surpassing perfection is beheld; He that bears all things is borne in arms. Wherefore, as God, He crowns through His birth them that are honoured by their kinship with Him, and, glorifying them with faith, we cry out unceasingly: O Compassionate One, save them that honour You!
Ode 7
Irmos: The young men of old have shown us a blazing furnace* cool with the gently falling dew,* and themselves singing the praise of the one God and saying:* The most highly exalted, God of our fathers, glorious above all is he.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
A dam of his own will worked disobedience and was slain by a tree; Christ’s obedience formed him anew; for the Son of God was crucified for me, glorious above all is he.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The whole creation hymns you, Christ, rising from the tomb, for you have caused life to blossom for those in Hell, resurrection for the dead and light for those in darkness. Glorious above all is he.
Most holy Theotokos, save us!
Hail, daughter of the corrupted Adam! Hail, sole bride of God! Hail, you who gave birth to God and through whom corruption has been banished! Pray to him, Pure One, to save us all.
Irmos: Once, in Babylon, the children of Abraham trod down the flame of the furnace,* crying aloud in hymns: O God of our fathers, blessed are You!
Holy Just Joseph, King David, and James, brother of the Lord, pray to God for us!
Amazed beyond words by the birthgiving of Mary, the Theotokos, the angelic choirs cried out to Joseph: Glory in the highest, and on earth peace!
Holy Just Joseph, King David, and James, brother of the Lord, pray to God for us!
David, the leader of the bride, and James, who was the chamberlain of the divine Church, did say: O God, Who has become incarnate for our sake, blessed are You!
Holy Just Joseph, King David, and James, brother of the Lord, pray to God for us!
O you that was a king among prophets and a prophet among kings, chant with the divinely wise James and lift your voice in song for us: O Christ, Who was incarnate for our sake, blessed are You!
Most holy Theotokos, save us!
Prefigured in the unconsumed bush and in the bedewed furnace, O Mother most pure, you bore without seed God incarnate, O ever blessed one.
Irmos: The youths who had been raised to fear God were not threatened by the fiery torments.* They denounced the wicked decree of the tyrant,* and standing in the midst of the flames,* they sang: Blessed are You, O God of our Fathers.
Glory to Your holy Nativity, O Lord!
An angel of the Lord appeared to the shepherds keeping night watch over their flocks. The shepherds were frightened as they saw the glory of the Lord around the angel and heard him say: Rejoice, for Christ is born. Blessed are You, O God of our Fathers.
Glory to Your holy Nativity, O Lord!
At the word of the angel, the heavenly hosts cried aloud: Glory to God in the highest and on earth, peace and good will to all; Christ has shone forth . Blessed are You, O God of our Fathers.
Glory… Now…
When the angel had returned to heaven, the shepherds said to one another: Let us go and see this event which the Lord has made known to us. They hastened to Bethlehem and worshiped with Mary the One whom she had borne. They cried out: Blessed are You, O God of our Fathers.
Katavasia: The youths who had been raised to fear God were not threatened by the fiery torments.* They denounced the wicked decree of the tyrant,* and standing in the midst of the flames,* they sang: Blessed are You, O God of our Fathers.
Ode 8
Irmos: Burning yet unconsumed, the bush in Sinai made God known to Moses,* slow of tongue and hard of hearing.* And the burning zeal for God revealed the three young men unharmed in the fire and singing:* Praise the Lord, all his works,* and highly exalt him throughout all the ages.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The undefiled and reasonable Lamb, in sacrifice slain for the world, brought to an end the offerings according to the law and as God, apart from transgressions, cleansed the law now crying out: Praise the Lord, all his works, and highly exalt him throughout all the ages.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The flesh the Maker took from us before his Passion was not incorruptible; but after Passion and Rising, it was rendered inaccessible to corruption and re-makes mortal men, who cry: Praise the Lord, all his works, and highly exalt him throughout all the ages.
Most holy Theotokos, save us!
Your purity, your total spotlessness, O Virgin, has cleansed the sordid and polluted things of our world, and you, All-pure, have become for us a cause of reconciliation with God. Therefore, O Virgin, we bless and highly exalt you throughout all the ages.
Irmos: Christ the King did the captive children confess,* proclaiming with a loud voice in the furnace:* All you works of the Lord,* hymn and exalt Him supremely for all ages!
Holy Just Joseph, King David, and James, brother of the Lord, pray to God for us!
Christ incarnate, Whom the hosts of heaven have glorified, Joseph the betrothed unceasingly hymns, chanting: All you works of the Lord, hymn and exalt Him supremely for all ages!
Holy Just Joseph, King David, and James, brother of the Lord, pray to God for us!
Christ incarnate, Whom David the forefather of God foretold, James preached to the people, crying out: All you works of the Lord, hymn and exalt Him supremely for all ages!
Holy Just Joseph, King David, and James, brother of the Lord, pray to God for us!
Christ, Who was born of the Virgin and Who has exalted the sacred memory of David and James, in that they are His friends, hymn, all you works of the Lord, and exalt supremely for all ages!
Most holy Theotokos, save us!
Christ the King, to Whom Mary the Theotokos has given birth for us, remaining a pure Virgin even after her birthgiving, hymn, all you works of the Lord, and exalt supremely for all ages!
Irmos: The dew-moistened furnace was the image of an incomprehensible wonder.* It did not burn the youths entrapped there,* just as the fire of the Godhead did not consume the Virgin’s womb in which He dwelt.* Therefore, let us praise God, saying: Let all creation bless the Lord and exalt Him above all forever.
Glory to Your holy Nativity, O Lord!
The children of David were once led captive from Sion by the daughter of Babylon through the strength of the sword; now, the Magi bringing gifts, are sent by her to beseech the Daughter of David in whom God took flesh. Therefore, let us praise God, saying: Let all creation bless the Lord and exalt Him above all forever.
Glory to Your holy Nativity, O Lord!
As captives, the children of Sion did not play upon their lyres; Christ, shining forth in Bethlehem, quiets all the iniquity of Babylon as well as the music of her harps. Therefore, let us praise God, saying: Let all creation bless the Lord and exalt Him above all forever.
Glory… Now…
Babylon plundered Sion, the Queen, and seized all her riches. But Christ, by a guiding star, attracted to Sion the wealth of Babylon with her kings who studied the stars. Therefore, let us praise God, saying: Let all creation bless the Lord and exalt Him above all forever.
We praise, we bless, we worship the Lord. We extol and exalt Him above all for ever.
Katavasia: The dew-moistened furnace was the image of an incomprehensible wonder.* It did not burn the youths entrapped there,* just as the fire of the Godhead did not consume the Virgin’s womb in which He dwelt.* Therefore, let us praise God, saying: Let all creation bless the Lord and exalt Him above all forever.
Magnificat
Ode 9
Irmos: Conceiving without taint of corruption,* lending your flesh to the Word, the Deviser of all,* Mother knowing no man, Virgin, Godbearer,* vessel receiving the illimitable* and dwelling for your infinite Maker:* we magnify you.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Be silent, you minds estranged, who fit suffering to the divinity; for we magnify the Lord of glory, crucified in the flesh but not crucified in the divine nature: one person in two natures.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
All you who deny the body’s resurrection, go to the tomb of Christ and learn that the flesh of the giver of life was put to death and rose again in assurance of the final resurrection; for this we hope.
Most holy Theotokos, save us!
As we worship not a trinity of Godheads but of persons, not oneness of persons but of Godhead, we part from those who divide and confound those who dare to confuse the Trinity whom we magnify.
Irmos: On the mountain did Moses behold the unconsumed bush;* and in the cave did Joseph hear the ineffable birth.* O Theotokos, Virgin undefiled, Mother without husband,* you do we magnify in hymns!
Holy Just Joseph, King David, and James, brother of the Lord, pray to God for us!
With trembling all creation ministers to Him that has been born of the Virgin: the heavens with a star; the earth with a manger; the mountain with a cave; the Magi with gifts; the shepherds with wonder; and the angels with the hymn, Glory to God in the highest!
Holy Just Joseph, King David, and James, brother of the Lord, pray to God for us!
Of old was David chosen king from among the shepherds; and from the royal tribe of Judah are you, O James. You are shown to be a shepherd of the flock of the Incarnate One, the Lamb, the Son of God Most High.
Holy Just Joseph, King David, and James, brother of the Lord, pray to God for us!
Be glad now, O Bethlehem, having become the city of the new David! O Zion, citadel of the Churches, exult now, taking up the common celebration of the King of all and His favoured ones.
Most holy Theotokos, save us!
The assemblies of angels glorify you, O Theotokos, and the human race unceasingly honours you with hymns, for by your divine birthgiving have you united the earthly to the heavenly. Wherefore, we do you honour.
Irmos: A strange and glorious mystery do I behold:* the cave is heaven;* the Virgin, the throne of the cherubim;* the manger, a dwelling place* in which is laid Christ, the God Whom nothing can contain.* Singing His praises, we magnify Him.
O my soul, extol our God, born in the flesh from the Virgin.
Observing the unusual path of a mysterious and newly shining star which was brighter than any other heavenly light, the Magi learned that Christ the King was born on earth in Bethlehem for our salvation.
O my soul, extol our God, born in the flesh from the Virgin.
The Magi asked of Herod: Where is the new-born King whose star we have seen? We have come to worship Him. The enemy of God was troubled and irrationally schemed how to kill Christ.
O my soul, extol the pure Virgin, who has given birth to Christ the King.
Herod asked the Magi, who had come to Bethlehem to worship Christ with their gifts, when they had first seen the star which directed them. But the Magi returned to their own country by the same star, thereby deceiving Herod, the killer of the Innocents.
Katavasia: A strange and glorious mystery do I behold:* the cave is heaven;* the Virgin, the throne of the cherubim;* the manger, a dwelling place* in which is laid Christ, the God Whom nothing can contain.* Singing His praises, we magnify Him.
Small Litany
Holy is the Lord
Hymn of Light
The two sons of Zebedee, with Peter, Nathaniel, and Thomas,* and two others were fishing in the Lake of Tiberias.* By the command of Christ, they cast the net on the right side* and drew out many fish.* Peter, recognizing Christ, came swimming toward Him.* This was the third appearance of the Lord after His resurrection.* Then He shared with them bread and fish from the fire.
Glory…
Let us hymn David, the forefather of God, and divine Joseph, the betrothed of the Theotokos, with James, the glorious brother of God, for, with the angels, the Magi and the shepherds, they ministered in godly manner at the divine nativity of Christ in the city of Bethlehem, chanting a hymn to Him as God and Master.
Now…
From on high our Savior, the Dayspring of the East has visited us and we who are in darkness and shadow have truly found Him; for the Lord has been born of the Virgin.
Praises
Stichera of the Praises, Tone 7
Christ is risen from the dead,* loosing the bonds of death;* O earth! proclaim the good tidings of great joy; and you heavens praise the glory of God.
Having seen the Resurrection of Christ,* let us worship the holy Lord Jesus, the only sinless one.
We cease not to worship the Holy Resurrection of Christ,* for He has saved us from our iniquities,* Holy is the Lord Jesus* who has shown us the Resurrection.
What shall we render to the Lord for all that He has rendered unto us?* For our sake God dwelled among us;* for our corrupted nature the Word became flesh and dwelled within us;* to the ungrateful He is the Benefactor;* to prisoners He is the Liberator;* to those in darkness He is the Sun of justice;* the path to the Cross;* the Light to Hades; Life to death;* Resurrection for the fallen:* to Him we cry aloud: Our God, glory be to You!’
Tone 4
O holy ones, be happy;* O heavens, be glad; and all you mountains, sing with joy* because Christ our God today is born.* Behold, the Virgin is enthroned like the Cherubim,* holding in her arms the incarnate Word of God.* The shepherds glorify with hymns the new-born Babe;* the Magi offer gifts to their Master;* and the angels sing praises and say:* O incomprehensible Lord, glory to You!
O Virgin Theotokos, you gave birth to the Savior.* You overthrew the ancient curse of Eve.* As a mother you were the benevolence of the Father.* You bore in your womb the incarnate Word of God.* We cannot understand this mystery,* but we glorify it with one faith.* We also join you in praise to say:* O Ineffable Lord, glory to You!
Come, all you peoples,* let us praise the Mother of our Saviour,* for she remained a virgin after childbirth.* Rejoice, O holy city of our King and God.* The Saviour has chosen to live in you,* and in you He has worked out our salvation.* With Gabriel, we sing your praises;* and with the shepherds we glorify you, saying:* O Mother of God, implore Him who became incarnate from you,* that He may save our souls.
By the will of the Father, the Word became flesh.* The Virgin gave birth to the Incarnate God.* The star proclaims and the Magi adore;* the shepherds are amazed and all creation rejoices.
Tone 8, Glory…
Blood and fire and clouds of smoke are the wonders which Joel foresaw on earth.* The blood is the Incarnation; the fire is the Godhead;* the clouds of smoke are the Holy Spirit, Who descended upon the Virgin* and has made the world fragrant.* Great is the mystery of Your Incarnation!* O Lord, glory be to You!
Tone 2, Now…
You are truly most blessed, O virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* Hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, Death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who finds in this your good pleasure. Glory to You!
Great Doxology
Trisagion Prayers
Troparion, Tone 2
Today salvation has come to the world.* Let us sing to Him who is risen from the tomb,* the Author of Life who has crushed Death by his death* and bestowed on us victory and great mercy.
Insistent Litany
Litany of Supplication
Great Dismissal
DIVINE LITURGY ON SUNDAY MORNING
Antiphon 1
I will confess You, Lord, with all my heart,* I will declare all Your wondrous deeds.
Through the prayers of the Mother of God,* O Saviour, save us.
In the council of the just and the congregation,* great are the works of the Lord, conforming to His will in every way.
Through the prayers of the Mother of God,* O Saviour, save us.
His work is filled with praise and majesty,* and His righteousness endures forever.
Through the prayers of the Mother of God,* O Saviour, save us.
Glory… Now… Only-Begotten Son…
Antiphon 3
Come, let us sing joyfully to the Lord, let us acclaim God, our Saviour.
Son of God, born of a Virgin, save us who sing to You: Alleluia.
Let us come before His face with praise, and acclaim Him in psalms.
Son of God, born of a Virgin, save us who sing to You: Alleluia.
For God is the great Lord, and the great king over all the earth.
Son of God, born of a Virgin, save us who sing to You: Alleluia.
Entrance
Come, let us worship and fall down before Christ.
Son of God, born of a Virgin, save us who sing to You: Alleluia.
Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 7: By Your cross You destroyed death;* You opened Paradise to the thief;* You changed the lamentation of the myrrh-bearers to joy,* and charged the apostles to proclaim* that You are risen, O Christ our God,* offering great mercy to the world.
Troparion, Tone 4: Your Nativity, O Christ our God,* made the light of knowledge dawn on the world:* through it, those who worshipped the stars were taught by a star* to worship You, the Sun of Righteousness,* and to know You, the Dawn from on the high.* Glory to You, O Lord.
Troparion, Tone 2: O Joseph, announce to David, the ancestor of God, the news of the miracle:* You saw a virgin giving birth.* With the shepherds, you gave praise and with the Magi you worshipped;* they too were warned by an angel.* Pray to Christ our God to save our souls.
Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.
Kontakion, Tone 3: Today the divine David is filled with gladness;* Joseph along with James offers praises* for having received a crown through their kinship with Christ they rejoice* and sing of the One who inexpressibly was born on earth,* crying out, “O Gracious One, save those who worship You.”
Now and for ever and ever. Amen.
Kontakion, Tone 3: The Virgin today gives birth to Him who is above all being;* the earth offers the cave to Him whom no one can approach;* Angel with shepherds give Him glory,* while Magi make their way with a star,* for to us is born a little Child – the pre-eternal God.
Prokeimenon, Tone 4
God is wonderful in His saints,* the God of Israel.
verse: In the churches bless God, the Lord from the fountains of Israel. (Psalm 67:36,27)
Epistle: Galatians 1:11-19 (NRSV)
Brothers and Sisters, for I want you to know, brothers and sisters, that the gospel that was proclaimed by me is not of human origin; for I did not receive it from a human source, nor was I taught it, but I received it through a revelation of Jesus Christ.
You have heard, no doubt, of my earlier life in Judaism. I was violently persecuting the church of God and was trying to destroy it. I advanced in Judaism beyond many among my people of the same age, for I was far more zealous for the traditions of my ancestors. But when God, who had set me apart before I was born and called me through his grace, was pleased to reveal his Son to me, so that I might proclaim him among the Gentiles, I did not confer with any human being, nor did I go up to Jerusalem to those who were already apostles before me, but I went away at once into Arabia, and afterwards I returned to Damascus.
Then after three years I did go up to Jerusalem to visit Cephas and stayed with him fifteen days; but I did not see any other apostle except James the Lord’s brother.
Alleluia, Tone 4
verse: Lord, remember David and all his meekness.
verse: How he swore an oath to the Lord, and vowed to the God of Jacob. (Psalm 131:1,2)
Gospel: Matthew 2:13-23 (NRSV)
When the wise men had left, an angel of the Lord appeared to Joseph in a dream and said, “Get up, take the child and his mother, and flee to Egypt, and remain there until I tell you; for Herod is about to search for the child, to destroy him.” Then Joseph got up, took the child and his mother by night, and went to Egypt, and remained there until the death of Herod. This was to fulfill what had been spoken by the Lord through the prophet, “Out of Egypt I have called my son.”
When Herod saw that he had been tricked by the wise men, he was infuriated, and he sent and killed all the children in and around Bethlehem who were two years old or under, according to the time that he had learned from the wise men. Then was fulfilled what had been spoken through the prophet Jeremiah: “A voice was heard in Ramah, wailing and loud lamentation, Rachel weeping for her children; she refused to be consoled, because they are no more.”
When Herod died, an angel of the Lord suddenly appeared in a dream to Joseph in Egypt and said, “Get up, take the child and his mother, and go to the land of Israel, for those who were seeking the child’s life are dead.” Then Joseph got up, took the child and his mother, and went to the land of Israel. But when he heard that Archelaus was ruling over Judea in place of his father Herod, he was afraid to go there. And after being warned in a dream, he went away to the district of Galilee. There he made his home in a town called Nazareth, so that what had been spoken through the prophets might be fulfilled, “He will be called a Nazorean.”
Hymn to the Mother of God
O my soul, magnify Christ the King born in a manger.
and the Irmos: A strange and glorious mystery do I behold:* the cave is heaven;* the Virgin, the throne of the cherubim;* the manger, a dwelling place* in which is laid Christ, the God Whom nothing can contain.* Singing His praises, we magnify Him.
Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest (Psalm 148:1).* Rejoice in the Lord, O you just;* praise befits the righteous (Psalm 32:1).* Alleluia, alleluia,* alleluia.
Instead of Blessed is He who comes… we sing:
All creation is filled with rejoicing today, for Christ is born of a Virgin.
Instead of We have seen the true light… we sing:
All creation is filled with rejoicing today, for Christ is born of a Virgin.
Instead of May our mouths… and Blessed be the Name… we sing:
All creation is filled with rejoicing today, for Christ is born of a Virgin. (3)
Неділя по Різдві – пам’ять свв. і праведних Йосифа Обручника, Давида царя і Якова, по плоті брата Господнього. Свв. немовлят, за Христа вбитих у Вифлеємі
Прп. Маркелла, ігум. монастиря невсипущих. 29 грудня.
ВЕЧІРНЯ
Блажен муж співаємо
Стихири
Стих: Ви́веди з в’язни́ці мою́ ду́шу,* щоб дя́кувати І́мені Твоє́му.
(г. 7): Прийді́те й раді́ймо з Го́сподом,* що здола́в вла́ду сме́рти й просвіти́в лю́дський рід,* з безтіле́сними взива́ючи:* Тво́рче і Спа́се наш, − сла́ва Тобі́!
Стих: Мене́ обсту́плять пра́ведники,* бо Ти добро́ мені́ вчи́ниш.
Ти ви́терпів хрест і погребе́ння за нас, Спа́се,* і, як Бог, умертви́в сме́ртю смерть.* Тому́ й поклоня́ємось Твоє́му на тре́тій день воскресі́нню,* Го́споди, – сла́ва Тобі́!
Стих: З глиби́н взива́ю до Те́бе, Го́споди,* Го́споди, почу́й мій го́лос.
Апо́столи, ба́чивши воскресі́ння Творця́,* чудува́лись, співа́ючи хвалу́ а́нгельську:* Це − сла́ва Це́ркви, це – скарби́ ца́рства.* Го́споди, що стражда́в за нас, − сла́ва Тобі́!
Стих: Неха́й бу́дуть Твої́ ву́ха ува́жні,* до го́лосу бла́гання мого́.
(г. 2): Прийдіть і радіймо з Господом,* розповідаючи про оце таїнство:* перегороду від раю знищено, вогняний меч зникає,* херувим відступає від дерева життя* і ми, прогнані з раю задля непослуху, причащаємося райської поживи.* Незмінний образ Отця і відблиск його істоти приймає вигляд слуги;* прийшовши від пречистої матері, він не зазнав жодної зміни.* Бувши правдивим Богом, він зостався тим, чим був,* і приймає те, чим не був, ставши людиною заради чоловіколюб’я.* Тому до нього закличмо:* Народжений з Діви, Боже, помилуй нас!
Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.
Коли Господь Ісус народився від святої Діви,* усі просвітилися:* пастухи пригравали, мудреці поклонялися, ангели співали,* Ірод же затривожився, бо появився в тілі Бог,* Спаситель душ наших.
Стих: За́для І́мени Твого́ наді́юсь на Те́бе, Го́споди, наді́ється душа́ моя́ на сло́во Твоє́;* наді́ється душа́ моя́ на Го́спода.
Царство твоє, Христе Боже, царство всіх віків,* влада ж твоя від роду до роду,* бо ти прийняв тіло від Святого Духа* і став людиною від Вседіви Марії.* Світлим розсвітом став нам твій прихід, Христе Боже* – світло від світла, сяйво Отця.* Ти просвітив усе створіння і все живуче прославляє тебе,* бо ти − образ слави Отця,* ти той, хто був і завжди є, і засяяв нам від Діви.* Боже, помилуй нас!
Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
Чим тобі, Христе, віддячимось за те,* що ти задля нас з’явився на землі як людина?* Кожне бо створіння, що тобою постало, воздає тобі подяку:* ангели − співання, небо − зорю,* мудреці –дари, пастухи − сповіщення чуда,* земля – вертеп, пустеля – ясла, а ми – Матір-Діву.* Споконвічний Боже, помилуй нас!
Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.
(г. 1): Богоотця Давида царя прославмо всі,* бо від нього походить жезл — Діва,* з Якої засяяв цвіт — Христос,* і Адама з Євою з тління визволив* як Милосердний.
Стих: Хвалі́те Го́спода всі наро́ди!* Прославля́йте Його́ всі лю́ди!
Побачив явно на старість Йосиф обручник,* як справдилися пророцтва,* прийнявши воістину дивні заручини і відкриття ангелів,* що співали славу Богу,* Який послав на землю мир.
Стих: Вели́ке бо до нас Його́ милосе́рдя,* і ві́рність Го́спода пові́ки.
Брата Божого прославмо всі,* як дійсного святителя, що засяяв, як мужній мученик.* Його ж молитвами, Ісусе Боже наш,* що у вертепі народився і пеленами був повитий,* спаси всіх, хто оспівує Тебе.
Слава (г. 6): Пам’ять святкуємо Давида і Якова благочестивих,* царя пророка і апостола першого єпископа;* їх бо вченням ми, визволившись від омани,* прославляємо Христа, що від Діви воплотився* і засяяв, щоб спасти душі наші.
І нині (догмат, г. 7): Ма́тір’ю ти ста́ла надприро́дно, Богоро́дице,* і несказа́нно та незбагне́нно залиши́лась Ді́вою;* чу́да ж твої́х роди́н язи́к сказа́ти неспромо́жен.* Бо зача́ття твоє́, Пречи́ста, було́ преди́вне,* і недося́жний є о́браз роди́н.* Бо коли́ Бог хо́че, то зміня́ється і лад приро́ди.* Тому́ всі ми тебе́, за Ма́тір Бо́жу ма́ючи, блага́ємо щи́ро:* Моли́сь, щоб спасти́ся ду́шам на́шим.
Стихири на стиховні
(г. 7): Ти воскре́с із гро́бу, Спа́се сві́ту,* і підня́в люде́й з Твої́м ті́лом.* Го́споди, – сла́ва Тобі́!
Стих: Госпо́дь царю́є,* у ве́лич Він зодягну́вся. (Пс. 92,1)
Прийді́ть і поклоні́мось воскре́слому з ме́ртвих,* що всіх просвіти́в,* бо Він ви́зволив нас від а́дських мук* Свої́м на тре́тій день воскресі́нням,* даючи́ нам життя́ і вели́ку ми́лість.
Стих: Бо Він утверди́в вселе́нну,* і вона́ не захита́ється. (Пс. 92,1)
В ад зійшо́вши, Хри́сте, Ти смерть полони́в* і, на тре́тій день воскре́снувши, з Собо́ю воскреси́в і нас,* що сла́вимо Твоє́ могу́тнє воскресі́ння,* людинолю́бний Го́споди.
Стих: До́мові Твоє́му, Го́споди,* нале́жить свя́тість на до́вгі лі́та. (Пс. 92,5)
Ди́вним Ти, Го́споди, видава́вся, немо́в со́нний лежачи́ у гро́бі,* але́, воскре́снувши на треті́й день,* як всемогу́тній, Ти співвоскреси́в Ада́ма, що кли́кав:* Сла́ва воскресі́нню Твоє́му, єди́ний Людинолю́бче!
Слава: (г. 6): Священикам – пам’яттю, а царям – могутністю і веселістю* стало Різдво Твоє,* і ним хвалячись, промовляємо:* «Отче наш, Ти, що єси на небесах,* нехай святиться Ім’я Твоє, Чоловіколюбче!»
І нині Днесь невидима природа через Діву з людьми з’єднується;* нині Істота неосяжна у Вифлеємі пеленами повивається;* нині Бог зіркою приводить волхвів на поклоніння,* провіщаючи Своє триденне погребення;— через золото, ливан і смирну* Йому ж співаємо: Христе Боже, що від Діви воплотився,* спаси душі наші.
Тропарі
(г. 7): Розори́в Ти хресто́м Твої́м смерть,* отвори́в Ти розбі́йникові рай,* мироно́сицям плач переміни́в Ти,* і апо́столам пропові́дати повелі́в,* що воскре́с Ти, Хри́сте Бо́же,* даючи́ сві́тові вели́ку ми́лість.
Слава: (г. 2): Благовістуй, Йосифе, чудеса Давидові, богоотцю.* Ти бачив Діву, що родила;* з пастирями славословив Ти,* з волхвами поклонився Ти, від ангела вістку прийнявши.* Моли Христа Бога спасти душі наші.
І нині: (г. 4): Різдво Твоє, Христе Боже наш,* засвітило світові світло розуміння:* в ньому бо ті, що звіздам служили, від звізди навчилися* поклонятися Тобі – Сонцю правди,* і пізнавати Тебе – Схід з висоти.* Господи, слава Тобі.
УТРЕНЯ
Священник: Слава святій, одноістотній, животворчій і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління (3 р.).
Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою (2 р.).
Шестипсалм’я
Псалом 3 (У понеділок)
О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.
Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».
Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.
Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.
Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.
Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.
Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.
У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.
Псалом 37 (У вівторок)
О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.
Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.
Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.
Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.
Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.
Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.
Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.
Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.
О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.
Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.
Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.
І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.
Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.
Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.
На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.
Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.
Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.
Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.
А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.
І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.
Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.
Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.
Псалом 62 (У середу)
Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.
Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.
Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.
Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.
Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.
Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.
Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.
Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.
Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.
Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.
Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.
А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3 р.)
Господи, помилуй. (3 р.)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Псалом 87 (У четвер)
Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.
Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.
Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.
Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.
Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.
Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.
Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.
Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.
Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.
Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?
Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій − твою вірність?
Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?
Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.
Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?
Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій − і умліваю.
Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.
Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.
Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.
Псалом 102 (У п’ятницю)
Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє − його святе ім’я.
Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.
Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.
Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.
Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.
Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.
Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.
Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.
Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.
Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.
Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.
Як далеко схід від заходу,* так віддалив він від нас злочинства наші.
Як батько милосердиться над синами,* так милосердиться Господь над тими, що його бояться.
Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.
Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, і мов квітка в полі.
Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.
Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.
І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.
Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.
Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.
Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.
Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!
Псалом 142 (У суботу й неділю)
О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.
І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.
Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.
Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.
Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.
До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.
Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.
Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.
Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.
Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.
Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.
І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)
Під час рецитування псалмів, Священник читає потиху перед св. дверми оці молитви:
Утренні молитви
Велика єктенія
У мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За святішого вселенського архиєрея Франциска, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасення їх Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Благодаримо Тебе, Господи, Боже наш, що підняв нас із постелі нашої і вклав в уста наші слово хвали, щоб поклонятися і призивати ім’я Твоє святе. Ми умоляємо Твоє милосердя, яке Ти завжди виявляв у нашому житті. Пошли поміч свою людям, що стоять перед лицем святої слави Твоєї і дожидають від Тебе багатої милости; і дай нам, що зо страхом і любов’ю завжди Тобі служимо, хвалити несказанну Твою доброту.]
Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Бог Господь… (Пс. 117), глас 7
Бог – Господь, і явився нам; благословен, хто йде в ім’я Господнє.
Стих: Прославляйте Господа, бо він добрий, бо милість його вічна.
Стих: Вони навколо обступили мене, але я ім’ям Господнім переможу їх.
Стих: Я не вмру, а житиму і розказуватиму про діла Господні!
Стих: Камінь, яким знехтували будівничі, став головним на розі. Від Господа це сталось, і дивне воно в очах наших.
Тропарі
(г. 7): Розори́в Ти хресто́м Твої́м смерть,* отвори́в Ти розбі́йникові рай,* мироно́сицям плач переміни́в Ти,* і апо́столам пропові́дати повелі́в,* що воскре́с Ти, Хри́сте Бо́же,* даючи́ сві́тові вели́ку ми́лість. (2 р.)
Слава: (г. 2): Благовістуй, Йосифе, чудеса Давидові, богоотцю.* Ти бачив Діву, що родила;* з пастирями славословив Ти,* з волхвами поклонився Ти, від ангела вістку прийнявши.* Моли Христа Бога спасти душі наші.
І нині: (г. 4): Різдво Твоє, Христе Боже наш,* засвітило світові світло розуміння:* в ньому бо ті, що звіздам служили, від звізди навчилися* поклонятися Тобі – Сонцю правди,* і пізнавати Тебе – Схід з висоти.* Господи, слава Тобі.
По тропарях читає читець чергову катизму, після якої диякон перед св. дверми виголошує:
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Від ночі лине дух наш до Тебе, Боже, бо світлом є повеління Твої. Навчи нас, Боже, правди Твоєї, заповідей Твоїх і виправдань Твоїх. Просвіти наші духовні очі, щоб ми не заснули в гріхах на смерть. Віджени всяку мряку від сердець наших, даруй нам сонце правди і охорони життя наше знаменням і печаттю Святого Твого Духа. Направ стопи наші на шлях мирний, дай нам бачити ранішній день у радості, щоб ми Тобі засилали ранішні молитви.]
Священник: Бо Твоя є влада і Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Перший сідальний
(г. 7): З опечатаного гробу,* засяяв ти, Христе, як життя,* і при замкнених дверях* став між учнями, як воскресіння всіх,* через них обновляючи у нас праведного духа,* з великої твоєї милости.
Слава і нині: Маючи милосердя нам у допомогу* і бачачи нас на землі,* змилосердься, благословенна Богородице, над безпомічними людьми.* Молися, щоб ми марно не згинули,* і благай, як Добросердна, милосердного Бога,* щоб спасли ми душі наші, пресвята Діво.
Відтак читець читає другу чергову катизму, диякон виголошує другу малу єктенію:
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Боже й Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти підніс нас з постелі нашої і зібрав на годину молитви. Дай нам ласку відкрити уста наші і прийми наші подяки, що в наших силах, і навчи нас установ Твоїх. Бо молитися як слід не вміємо, якщо Ти, Господи, святим Твоїм Духом не навчиш нас. Тому молимося Тобі: Даруй і прости, якщо ми згрішили аж до теперішньої години словом або ділом, або думкою, добровільно або недобровільно. Бо коли на провини будеш дивитися, Господи, Господи, то хто встоїться, бо в Тебе є прощення. Ти один святий, допоміжник сильний, захисник життя нашого, і Тебе ми завжди оспівуватимемо.]
Священник: Бо Ти благий і людинолюбний Бог – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Другий сідальний
(г. 7): Життя в гробі спочивало,* і печаті на гробі покладено;* немов сплячого царя воїни сторожили Христа,* та й ангели прославляли безсмертного Бога,* а жінки кликали: Воскрес Господь,* що дає світові велику милість!
Слава і нині: Безупинно моли, Богородице Діво,* розп’ятого за нас і воскреслого Христа Бога нашого,* що скинув владу смерти,* щоб спаслися душі наші.
Полієлей
Хваліте ім’я Господнє, хваліте, слуги Господні Алилуя (3 р.).
Ви, що стоїте у храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого. Алилуя (3 р.).
Господи, ім’я твоє повіки, і пам’ять твоя, о Господи, від роду й до роду. Алилуя (3 р.).
Благословенний Господь із Сіону, що перебуває в Єрусалимі. Алилуя (3 р.).
Хваліте Господа, бо він добрий, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
Розстелив землю над водами, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
І визволив від наших гнобителів, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
Прославляйте Бога небесного, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
Ангельський хор
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Ангельський хор здивувався,* бачивши до мертвих зарахованим тебе, Спасе,* що силу смерти знищив, і з собою Адама підняв* та з аду всіх визволив.
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Нащо миро* зі сльозами, Учениці, жалібно змішуєте?* – запитав світлоносний ангел при гробі мироносиць.* Гляньте на гріб і зрозумійте,* що воскрес Спаситель з гробу.
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Рано на світанку* мироносиці поспішали до гробу твого, плачучи,* але з’явився їм ангел і прорік:* Пора голосіння минула, не плачте;* про воскресіння ж звістіть апостолам!
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Мироносиці – жінки,* що з миром прийшли до гробу твого, Спасе, ридали.* Ангел же їм сказав, мовивши:* Чому між мертвими живого шукаєте?* Він бо, як Бог, воскрес із гробу.
Слава: Поклонімось Отцю,* і його Сину, і Святому Духові,* Святій Тройці* в одній сутності,* з серафимами взиваючи:* Свят, свят, свят єси, Господи.
І нині: Життєдавця породивши, ти, Діво,* Адама з гріха визволила,* Єві радість замість смутку подала,* а відпалих від життя повернув до нього той,* що з тебе тіло прийняв – Бог і чоловік.
Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Від ночі лине дух наш до тебе, Боже, бо світлом є повеління твої на землі. Навчи нас у страсі твоєму виконувати правду й добро, бо тебе славимо як правдивого Бога нашого. Прихили вухо своє і вислухай нас, і пом’яни, Господи, тих, що є та що моляться з нами, всіх по імені, і спаси їх силою твоєю. Благослови людей твоїх і освяти спадкоємство твоє: мир світові твоєму даруй, церквам твоїм, Священникам, владі, і всім людям.]
Священник: Бо благословилося ім’я Твоє і прославилося царство Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Іпакой, глас 7
Ти, Христе Боже наш,* що прийняв нашу подобу і тілом хрест перетерпів,* спаси мене воскресінням твоїм,* як чоловіколюбець.
Степенна пісня, глас 7
Антифон 1:
Ти сіонський полон з обману напутив;* і мене, Спасе, оживи, спасаючи з рабської неволі.
Хто опівдні сіє посні болі зі сльозами,* той пожне снопи радости, завжди життєдайні.
Слава і нині: Джерело божественних скарбів у Святого Духа,* бо від нього премудрість, розум і острах.* Йому хвала і слава, шана і влада.
Антифон 2:
Коли не Господь збудує дім душі, даремно ми трудимося; бо без Нього ні діло, ні слово не відбувається.
Святі, Духом натхнені, зберігають передання отецькі про втілення Сина Божого.
Слава і нині: Від Святого Духа все походить. Він раніше за все Бог, Господь над усім, Світло неприступне, Життя всього.
Антифон 3:
Ті, що бояться Господа, що путь життя знайшли, нині й завжди славою нетління прославляться.
Дивлячись на своїх синів, що, немов паростки, навколо трапези твоєї, радуйся й веселися, приводячи їх до Пастиреначальника Христа.
Слава і нині: У Святому Дусі глибина дарів, багатство слави й безодня Провидіння велика; Він бо рівнославимий з Отцем і Сином і співдіючий.
Євангеліє
Будьмо уважні.
Священник: Мир всім.
Премудрість. Будьмо уважні.
Прокімен, глас 7
Псалом 9
Воскресни, Господи Боже мій, нехай піднесеться рука твоя; не забудь убогих твоїх ніколи.
Стих: Хвалитиму тебе, Господи, усім серцем моїм,* розповім про всі твої чудеса.
Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
[Скарбнице благ, джерело невисихаюче, Отче святий, чудотворче всесильний і вседержителю! Усі Тобі поклоняємося і Тобі молимося та Твої милості і Твої ласки призиваємо на поміч і на заступництво нашій смиренності. Пом’яни, Господи, слуг Твоїх, прийми від усіх нас ранішні моління, як кадило перед Тобою; ні одного з нас не вчини нездатним, але всіх нас зберігай ласками Твоїми. Пом’яни, Господи, тих, що чувають і співають на славу Твою і єдинородного Твого Сина і Бога нашого, і Святого Твого Духа. Будь їм помічником і заступником; прийми їх молитви на наднебесний і духовний Твій жертовник.]
Священник: Бо Ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Вірні на глас прокімена: Всяке дихання, нехай хвалить Господа.
Стих: Хваліте Бога у святині його.
Стих: Хваліте його у твердині сили його.
І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молім.
Вірні: Господи, помилуй (3 р.).
Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.
Священник: Мир всім!
Вірні: І духові твоєму.
Священник: Від Івана святого Євангелія читання.
Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.
Будьмо уважні.
Священник сам читає Євангеліє.
У той час з’явився Ісус учням своїм при Тиверіядському морі. З’явився ж так: Симон Петро, Тома, на прізвище Близнюк, Натанаїл з Кани Галилейської, сини Заведея і двоє інших його учнів були разом. Каже до них Симон Петро: – Іду рибу ловити. Ті йому мовлять: – Підемо й ми з тобою. Отож пішли й сіли в човен, але тієї ночі нічого не піймали. Як настав ранок, стояв над берегом Ісус, але учні не знали, що то Ісус. Каже до них Ісус: – Діти, чи маєте що перекусити? Ті йому відповіли: – Ні. Тоді він каже до них: – Закиньте лишень сіті праворуч від човна і піймаєте. Вони закинули, але не могли їх витягнути, така була сила риби. Каже тоді той учень, якого любив Ісус, до Петра: – То Господь! Симон Петро, почувши, що то Господь, накинув одежу, бо був нагий, і кинувся в море. Інші учні припливли човном, були бо недалеко від землі, ліктів зо двісті, і притягнули сіті з рибою. Коли, отже, вони вийшли на землю, бачать – жар розкладено, а на ньому риба тай хліб. І мовить їм Ісус: – Принесіть тієї риби, яку ви тепер піймали. Пішов Симон Петро, витягнув на землю сіті, повні великої риби – сто п’ятдесят три. І хоч як багато її було, сіті не прорвалися. Мовить до них Ісус: – Ходіть, снідайте! І ніхто з учнів не зважився його питати: Хто ти? – знаючи, що то Господь. Підходить тоді Ісус, бере хліб, роздає їм, і рибу – теж. Це вже втретє з’явився Ісус учням по тому, як воскрес із мертвих. (Ів. 66 зач.; 21, 1-14)
Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.
Воскресіння Христове
(г. 6): Воскресіння Христове бачивши,* поклонімось святому Господу Ісусові,* єдиному безгрішному.* Хресту твоєму поклоняємось, Христе,* і святе воскресіння твоє величаємо і славимо,* бо ти – Бог наш,* крім тебе іншого не знаємо,* ім’я твоє призиваємо.* Прийдіть, усі вірні,* поклонімось святому Христовому воскресінню,* це бо прийшла через хрест радість усьому світові.* Завжди благословляючи Господа,* славимо воскресіння його,* бо, розп’яття перетерпівши,* він смертю смерть переміг.
Псалом 50
Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.
Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.
Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.
Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;
То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.
Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.
Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.
Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.
Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.
Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.
Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.
Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.
Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.
Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.
Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.
Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.
Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.
Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.
Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.
Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.
Після 50-го псалма співаємо:
Слава (г. 6): Молитвами святих апостолів,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.
І нині: Ради молитов пречистої Богородиці,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.
Стих: Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.
Воскрес Ісус із гробу,* як провістив,* подав нам життя вічне* і милість велику.
Єктенія
Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животворя́щого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотних, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і свято́го (ім’я, що його́ пам’ять світло зве́ршуємо), і святих і праведних Йосифа Обручника, Давида царя і Якова, по плоті брата Господнього, яких світлу пам’ять днесь святкуємо, і всіх святи́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.
Вірні: Господи, помилуй (12 р.).
[Господи, Боже наш! Ти за покаяння дарував людям відпущення, нам же, як образ пізнання і визнання гріхів, показав покаяння і прощення пророка Давида. Тож, Владико, помилуй з великої милости Твоєї нас, що в чимало великих гріхів впали, і по багатстві ласк Твоїх очисти беззаконня наші, бо перед Тобою згрішили ми, Господи, що невідомі й таємні речі серця людського знаєш, і єдиний Ти маєш владу прощати гріхи. Серце ж чисте вчини в нас і Духом владичним утверди нас, і радість спасіння Твого яви нам. Не відкинь нас від лиця Твого, але дозволь, як благий і людинолюбний, аж до останнього нашого віддиху появляти Тобі жертву справедливости й приноси на святих Твоїх жертовниках.]
Священник: Благодаттю, і щедротами, і людинолюб’ям єдинородного Сина Твого, з яким Ти благословенний, із пресвятим, і благим, і животворчим твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Канон Різдва Христового, глас 1
(Якщо скорочується Канон, перейди до Пісня Богородиці).
Ірмос 1: Христос народжується – славте!* Христос із небес – зустрічайте!* Христос на землі − бадьортеся!* Співай Господеві, вся земле,* і весело заспівайте, люди,* бо він прославився!
Стих: Слава, Господи, святому Різдву Твоєму.
Зруйнованого переступом, на образ Божий сотвореного, що став повністю підлеглий тлінню, відпав від кращого, Божественного життя, – знову відбудовує мудрий Будівничий, славно бо прославився.
Стих: Слава, Господи, святому Різдву Твоєму.
Бачачи, що погибає людина, яку Він Своїми руками сотворив, Творець, приклонивши Небеса, сходить і приймає всю її істоту, істинно воплотившись від Божественної, Чистої Діви; Він бо прославився.
Слава І нині: Мудрість, Слово і Сила, Сущий Син і відблиск Отчий – Христос Бог скрито від сил – всіх тих, що понад світом, і всіх тих, що на землі, вочоловічившись, знову нас придбав, Він бо прославився.
Ірмос 3: Споконвічно від Отця народженому нетлінно Синові,* що в останній час безсіменно від Діви тілом народився, Христу Богові, закличмо:* Святий ти, Господи,* що збільшив нашу славу!
Стих: Слава, Господи, святому Різдву Твоєму.
Адам, узятий з праху, причасний вищому Подихові, але до погибелі приваблений оманою жони, бачачи від жони Христа, взиває: «Ти, що ради мене подібним до мене став, свят єси, Господи!»
Стих: Слава, Господи, святому Різдву Твоєму.
Ти став співобразний нікчемному єству із глини, розчинившись у ньому, Христе, і причасністю найслабшій плоті уділив їй від Божественної природи, Ти, що смертним став – і зостався Богом, і возніс ріг наш, свят єси, Господи!
Слава І нині: Веселися, Вифлеєме, князів Юди царственний граде: бо Пастир Ізраїля, Той, Хто на раменах Херувимів, Христос явно з тебе вийшов і, вознісши ріг наш, над усіма воцарився.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Господи, Боже наш, що сонну неміч забрав від нас і покликав нас візванням святим, щоб і вночі підносити руки наші і прославляти тебе за справедливі твої присуди. Прийми благання наші, моління, визнавання, нічні служби і даруй нам, Боже, віру бездоганну, надію впевнену, любов нелицемірну. Благослови наші входи й виходи, вчинки, слова, діла й думки; і дай нам дочекатися початку дня, нам, що хвалять й оспівують, і благословлять добрість твоєї несказанної сили]
Священник: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Іпакой, (г. 8):
Первоплід народів небо Тобі принесло, Младенцеві, лежачому в яслах, звіздою волхвів призвавши. І вразили їх не скипетри і престоли, а крайня вбогість. Бо що гірше від печери? І що смиренніше від пелен? Але в них засяяло Божества Твого багатство; Господи, слава Тобі!
Ірмос 4: Паростком з Єссеєвого кореня і квітом від нього став ти, Христе,* коли від Діви, хвальний, народився:* від гори, гаєм покритої, прийшов ти, безтілесний і Бог,* тіло прийнявши від тієї, що мужа не знала.* Слава силі твоїй, Господи!
Стих: Слава, Господи, святому Різдву Твоєму.
Ти, Кого в древності Яків прорік Очікуванням народів, Христе, від коліна Юди возсіяв єси, і силу Дамаскову та здобич самарійську прийшов відняти, оману змінивши на віру боговгодну. Слава силі Твоїй, Господи!
Стих: Слава, Господи, святому Різдву Твоєму.
Возсіявши зорею від Якова, Владико, Ти сповнив радости втаємничених у слова древнього волхва Валаама, мудрих зореспоглядальників, приведених до Тебе як первоплоди народів; і прийняв єси відкрито їх, що дари приємні Тобі приносили.
Слава І нині: Зійшов єси в дівоче лоно, як дощ на руно, Христе, і як краплі, що капають на землю. Етіопи і Тарсійці, як і Аравійські острови, Сава і всі володарі землі Мідян припали до Тебе, Спасе. Слава силі Твоїй, Господи!
Ірмос 5: Як Бог миру й Отець щедрот,* ти послав до нас ангела великої своєї ради,* що спокій подає нам.* Тому ми, наставлені до світла богорозуміння,* з ночі до ранку чуваючи,* славословимо тебе, Чоловіколюбче.
Стих: Слава, Господи, святому Різдву Твоєму.
Підкорившись повелінню кесаря, в раби Ти записався, і нас, рабів ворога і гріха, визволив. У всьому ж зубожівши, Христе, щоб стати, як ми, Ти створеного з праху – богом учинив єднанням оцим і сопричастям.
Слава І нині: Ось Діва, – як сказано в древності, – зачавши в утробі, породила Бога, що вочоловічився, і зостається Дівою; через Неї примирившись із Богом, ми, грішні, справді істинну Богородицю з вірою оспіваймо.
Ірмос 6: Йону, як дитину,* з утроби своєї викинув морський звір, якого він прийняв;* а Слово Боже, що вселилося в Діві і тіло прийняло,* вийшло з неї,* залишивши її нетлінною.* Само ж бо воно нетлінне,* то й нетлінною зберегло ту, яка його народила.
Стих: Слава, Господи, святому Різдву Твоєму.
Прийшов, воплотившись, Христос Бог наш, Якого Отець із лона перед зірницею зроджує; і Той, Хто тримає повіддя Пречистих Сил, в ясла скоту безсловесного покладається, і пеленами повивається, щоб розірвати густо сплетені пута прогрішень.
Слава І нині: Юне Дитя з Адамового єства – Син народжений і вірним даний; Він же майбутнього віку Отець і Князь, і нарікається Великої Ради Ангелом; Він єсть Бог кріпкий і тримає у владі все творіння.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Дякуємо тобі, Господи, Боже спасіння нашого, бо ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялися величному імені твоєму. Тому молимо тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати тобі розумно й молитися безупинно та в страсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христа твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і круши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів.]
Священник: Бо Ти цар миру і Спас душ наших – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
(г. 3): Діва днесь преістотного родить* і земля вертеп неприступному приносить.* Ангели з пастирями славословлять,* а волхви зо звіздою подорожують,* бо ради нас родилося Дитя мале – превічний Бог.
Ікос:
Вифлеєм відкрив Едем, прийдіте, побачмо; насолоду потаємно здобули ми; прийдіте, приймімо райські радощі всередині вертепу. Там явився Корінь незрошений, що зрощує відпущення; там знайшовся Колодязь некопаний, з Якого Давид напитися в древності запрагнув; там Діва, зродивши Младенця, зразу втамувала спрагу Адамову і Давидову. Ради того поспішім туди, де родилося Дитя мале – Предвічний Бог.
Ірмос 7: Юнаки, що виховані були у побожності,* безбожного наказу не послухались,* ані погроз вогнем не злякалися,* але серед полум’я співали:* Боже батьків, ти благословенний.
Стих: Слава, Господи, святому Різдву Твоєму.
Пастухи, що в полі перебували, отримали вражаюче явління світла; слава бо Господня осяяла їх, і Ангел кликнув: «Хвалу співайте, бо родився Христос! Отців Боже, благословен єси!»
Стих: Слава, Господи, святому Різдву Твоєму.
Зненацька, зо словом Ангела Небесні Воїнства візвали: «Слава Богу во вишніх, на землі мир, серед людей благовоління: возсіяв Христос! Отців Боже, благословен єси!»
Слава І нині: «Що то за мова? – сказали пастухи, – Ходімо, подивімося на те, що сталося, на Божественного Христа». А як дісталися до Вифлеєму, то з Родителькою поклонилися, виспівуючи: «Отців Боже, благословен єси!»
Ірмос 8: Образом незбагненного чуда була росоносна піч,* бо, як вона не спалила юнаків,* так і вогонь Божества не спалив Діви,* що у її лоно ввійшов.* Тому голосно заспіваймо:* Всі створіння нехай благословляють Господа і величають його повіки!
Стих: Слава, Господи, святому Різдву Твоєму.
Тягне дочка вавилонська полонених отроків Давидових до себе, та сама своїх дітей – волхвів з дарами посилає благати Давидову Дочку, що прийняла в Себе Бога. Тому вознесімо піснеспів: «Хай благословляє все творіння Господа і превозносить по всі віки!»
Стих: Слава, Господи, святому Різдву Твоєму.
Скорбота відхилила арфи, щоб не супроводили пісень, бо не співали на чужині діти Сіону; та руйнує всю облуду Вавилону і музичну симфонію його Христос, що возсіяв із Вифлеєму. Тому вознесімо піснеспів: «Хай благословляє все творіння Господа і превозносить по всі віки!»
Благословім Отця і Сина і Святого Духа Господа, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Захопив Вавилон здобич і загарбане багатство Сіонського царства, а Христос тягне в Сіон скарби його і царів-зорезнавців, звіздою на путь наставляючи. Тому вознесімо піснеспів: «Хай благословляє все творіння Господа і превозносить по всі віки!»
Пісня Богородиці
Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.
Вірні: Величає душа моя Господа,* і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм.
Чеснішу від херувимів,* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо. (після кожного стиха).
Бо він зглянувся на покору слугині своєї,* ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.
Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе ім’я його.* Милосердя його з роду в рід на тих, які бояться його.
Він виявив потугу рамени свого,* розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.
Могутніх скинув з престолів, підняв угору смиренних;* наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.
Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,* як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки.
Пісня 9
Ірмос (г. 1): Таїнство бачу я дивне й преславне:* небом стає вертеп,* престолом херувимським – Діва, оселею − ясла, в яких лежить неосяжний Христос Бог.* Його, оспівуючи, величаємо!
Стих: Слава, Господи, святому Різдву Твоєму.
Коли мудреці побачили дивний рух надзвичайної нової зорі,* що засяяла на небі,* здогадалися, що народився у Вифлеємі Христос Цар,* задля нашого спасіння.
Стих: Слава, Господи, святому Різдву Твоєму.
Коли мудреці питали,* де народжене Дитятко-Цар,* про яке зоря сповістила,* бо вони прийшли йому поклонитися,* то богоборець Ірод у гніві схвилювався,* наважившись убити Христа.
Слава і нині: Ірод розпитав про час, коли з’явилася зоря,* що привела мудреців у Вифлеєм з дарами,* щоб поклонитися Христові;* але вони, направлені цією ж зорею,* повернулися до своєї країни,* залишивши посоромленим лютого душогубця дітей.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Боже, Боже наш! Ти сотворив розумні й духовні сили своєю волею. Тебе просимо й тобі молимося: Прийми наші посильні величання з усіма твоїми творіннями і збагати щедрими даруваннями твоєї ласки. Бо перед тобою згинається всяке коліно: на небі, на землі й під землею, і все, що живе, і все створіння оспівує неосяжну твою славу, бо ти Бог правдивий і вельми милостивий.]
Священик: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
«Свят Господь Бог наш» на глас прокімена.
Свят Господь Бог наш.
Стих: Возносіте Господа Бога нашого.
Стих: І поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо святе воно.
Світильний
Колись на Тиверіядському морі рибалили сини Заведеєві і Натанаїл з Петром,* ще й з іншими двома, і Тома.* З веління Христового вони закинули сіті по правиці* і витягли багато риби.* Петро, пізнавши Його, поплив до Нього.* Показавшись їм утретє,* він приготував і хліб, і рибу на вуглях.
Слава: Вшануймо, вірні, з Яковом, славним Богобратом, Давида богоотця, Йосифа ж божественного, обручника Богородиці; вони послужили Божественному Різдву у Вифлеємі-граді, побожно з ангелами, волхвами і пастирями пісню Йому співаючи як Богові і Владиці.
І нині: Завітав до нас з неба Спаситель наш:* Схід із сходу.* І ми, що перебували в тіні й темряві,* знайшли істину,* бо від Діви народився Господь.
Хвалитні
Псалом 148
Два перших стихи хвалитних на глас 7:
Усе, що живе, нехай хвалить Господа.* Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.* Тобі належить пісня, о Боже.
Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.* Тобі належить пісня, о Боже.
Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.
Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.
Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.
Поставив їх на віки віків* і дав закон, що не перейде.
Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;
Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;
Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;
Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;
Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;
Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.
Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.
Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.
Псалом 149
Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.
Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.
Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.
Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.
Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.
Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.
Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.
Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.
Стихири
Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.
(г. 7): Воскрес Христос із мертвих і розірвав смертні окови.* Тож благовісти, земле, велику радість;* співайте, небеса, Божу славу!
Псалом 150
Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.
Воскресіння Христове бачивши,* поклонімся святому Господу Ісусові,* єдиному безгрішному.
Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.
Христовому воскресінню безперестанно поклоняємось,* він бо спас нас від беззаконь наших,* – святий Господь Ісус,* що появив воскресіння.
Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.
Що віддамо Господеві за все, що нам дав?* Задля нас явився Бог між людьми,* задля зотлілого єства Слово стало тілом і поселилось між нами:* для невдячних – доброчинець, полоненим – визволитель,* а тим, що в темряві – сонце правди;* на хресті – безстрасний, в аді – світло,* у смерті – життя і воскресіння заради упалих.* Закличмо до нього: Боже наш, – слава тобі!
Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.
(г. 4): Веселіться праведні, радійте небеса,* тремтіть радісно гори, бо народився Христос!* Сидить Діва, до херувимів подібна,* і тримає у своїх обіймах Бога Слово, що стало тілом.* Пастирі подивляють Народженого,* мудреці володареві приносять дари,* ангели ж співають:* Неосяжний Господи, – слава тобі!
Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.
Богородице Діво, що породила Спаса!* Ти знищила первісне прокляття Єви,* бо стала Матір’ю того, хто є вподобанням Отця,* тримаючи в обіймах воплочене Боже Слово.* Це тайна незбагненна,* яку ми єдиною вірою всі звеличуємо, проголошуючи з тобою:* Невимовний Господи, – слава тобі!
Стих: Із себе перед зірницею породив я тебе* − клявся Господь і каятися не буде.
Прийдіть, прославмо Матір Спасителя,* що й після Різдва залишилась Дівою!* Радуйся, духовний городе Царя і Бога,* в якому Христос, живши, довершив спасіння.* З Гавриїлом оспівуймо, з пастирями прославляймо, кажучи:* Богородице, моли того, що від тебе прийняв тіло,* щоб ми спаслися.
Стих: Сказав Господь Владиці моєму:* Засядь праворуч мене.
(г. 6): Коли час настав пришестя Твого на землю,* перший перепис вселенної відбувся;* тоді забажав єси записати імена людей, віруючих різдву Твоєму.* Тому таке повеління від Кесаря проголошено:* бо вічного Твого Царства непідвладність* Різдвом Твоїм наново була явлена.* Тим-то й ми понад майнову данину* приносимо Тобі православного богослов’я багатство,* як Богові і Спасові душ наших.
Стихира євангельська
Слава (г. 6): Після сходу до аду й воскресіння з мертвих,* учні, сумуючи, як і слід було з приводу розлуки з Тобою, Христе,* вернулися до праці;* і знову човни і сіті, та влову жодного.* Але Ти, Спасе, як Владика всіх,* з’явився і звелів закинути сіті праворуч;* і слово це зараз же дійсністю стало:* і велика сила риб,* і на землі готовий дивний сніданок.* Разом з учнями Твоїми, що тоді споживали її,* сподоби й нас нині духовно нею втішатись, чоловіколюбний Господи.
І нині: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.
Велике славослов’я
[Хвалимо, співаємо, благословимо і благодаримо Тебе, Боже батьків наших, бо Ти забрав тінь нічну і явив нам знову світло денне. Молимо Твою добрість: Милостивий будь для нас грішних і прийми молитву нашу задля великої Твоєї ласкавости, бо ми прибігаємо до Тебе, милостивого і всемогутнього Бога. Ти, що засвітив у серцях наших правдиве сонце справедливости Твоєї! Просвіти розум наш і почування всі зберігай, щоб, як у день, ходили ми пристойно шляхом заповідей Твоїх і дійшли до життя вічного, і стали гідними насолоджуватися недоступним Твоїм світлом. Бо в Тебе є джерело життя, Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.]
Священник: Слава Тобі, що Світло нам показав!
Вірні: Слава во вишніх Богу*, і на землі мир*, в людях благовоління.
Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.
Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.
Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріхи світу, помилуй нас.
Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.
Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.
Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.
Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки віків.
Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.
Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.
Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.
Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.
Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.
Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.
Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою.
Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.
Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.
Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.
Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас. (3 р.)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Святий Безсмертний, помилуй нас.
Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас.
Тропар
Сьогодні спасіння світу сталось;* прославмо Воскреслого із гробу* і Начальника життя нашого;* бо здолавши смертю смерть,* перемогу він дав нам і велику милість.
Єктенія усильного благання
Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за святішого вселенського архиєрея Франциска, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, за тих, що служать і послужили у святім храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів і сестер наших.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Прохальна єктенія
Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Господи, помилуй.
Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Прощення й відпущення гріхів, і прогрішень наших у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Доброго й пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Владико, Боже святий і неосяжний, що казав із темряви світлові засіяти, що заспокоїв нас у нічному сні й підвів до величання і моління Твоєї доброти! Ти, що даєш себе умолити задля свого милосердя, прийми і нині нас, що поклоняємося Тобі й по силі благодаримо Тебе; і даруй нам те, чого просимо задля спасіння. Вчини нас синами світла і дня та спадкоємцями вічних Твоїх благ. Пом’яни, Господи, за багатством ласк Твоїх усіх людей, що є і моляться з нами, і всю братію нашу на землі й на морі, і на всякому місці володіння Твого, що потребують Твоєї любови й помочі. Усім вияви велику Твою милість, щоб спасенні, як душею так і тілом, завжди перебували й відважно славили чудне й благословенне ім’я Твоє.]
Священник: Бо Ти – Бог милости, ласк і людинолюбности, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Священник: Мир всім.
Вірні: І духові твоєму.
Голови ваші перед Господом схиліть.
Вірні: Тобі, Господи.
Священник читає молитву: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як благий і людинолюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:
Священник: Бо до Тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Великий відпуст
Прему́дрість!
Вірні: Благослови́.
Священник: Благослове́нний Христо́с Бог наш, за́вжди, ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в.
Вірні: Амі́нь. Утверди́, Бо́же, святу́ правосла́вну ві́ру на ві́ки вікі́в.
Священник: Пресвята́ Богоро́дице, спаси́ нас.
Вірні: Чесні́шу від херуви́мів* і незрівня́нно славні́шу від серафи́мів,* що без зотлі́ння Бо́га Сло́во породи́ла,* су́щу Богоро́дицю, тебе́ велича́ємо.
Священник: Сла́ва Тобі́, Хри́сте Бо́же, упова́ння на́ше, сла́ва Тобі́!
Вірні: Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь. Го́споди, поми́луй. (3 р.) Благослови́.
Священник: Христос, що воскрес із мертвих, істинний Бог наш, що народився у вертепі у Вифлеємі Юдейському і в яслах положився спасіння нашого ради – молитвами пречистої своєї Матері, якої пам’ять собору святкуємо, святих, славних і всехвальних апостолів, і святих немовлят, за Христа вбитих у Вифлеємі, преподобного отця нашого Маркелла, ігумена монастиря невсипущих,, і всіх святих – помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.
Вірні: Амінь.
БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:
Антифон 1
Стих 1: Ісповімся тобі, Господи, всім серцем моїм, розповім про всі чуда твої (Пс 9,2).
Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.
Стих 2: На раді праведних і соньмі – великі діла Господні, явлені в усіх волях його (Пс 110,1-2).
Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.
Стих 3: Ісповідування і велич – діло його і правда його перебуває повік віку (Пс 110,3).
Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Єдинородний Сину
Антифон 3
Співаємо звичайні третій антифон, але зі приспівom:
Спаси нас, Сину Божий, що родився від Діви, співаємо тобі: Алилуя.
Тропарі і Кондаки
Тропар (г. 7): Розори́в Ти хресто́м Твої́м смерть,* отвори́в Ти розбі́йникові рай,* мироно́сицям плач переміни́в Ти,* і апо́столам пропові́дати повелі́в,* що воскре́с Ти, Хри́сте Бо́же,* даючи́ сві́тові вели́ку ми́лість.
Тропар (глас 4): Різдво́ Твоє́, Хри́сте Бо́же наш,* засвіти́ло сві́тові сві́тло розумі́ння:* в ньо́му бо ті, що звізда́м служи́ли, від звізди́ навчи́лися* поклоня́тися Тобі́ – Со́нцю пра́вди,* і пізнава́ти Тебе́ – Схід з висоти́.* Го́споди, сла́ва Тобі́.
Тропар (глас 2): Благовісту́й, Йо́сифе, чудеса́ Дави́дові, богоотцю́.* Ти ба́чив Ді́ву, що роди́ла;* з па́стирями славосло́вив Ти,* з волхва́ми поклони́вся Ти, від а́нгела ві́стку прийня́вши.* Моли́ Христа́ Бо́га спасти́ ду́ші на́ші.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Кондак (глас 3): Днесь ра́дости сповня́ється божестве́нний Дави́д,* а Йо́сиф хвалу́ з Я́ковом прино́сить;* віне́ць бо прийня́вши че́рез спорі́днення з Христо́м, ра́дуються,* і несказа́нно на землі́ ро́дженого оспі́вують, і кли́чуть:* Ще́дрий, спаса́й тих, що Тебе́ почита́ють.
І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Кондак (глас 3): Ді́ва днесь преісто́тного ро́дить* і земля́ верте́п непристу́пному прино́сить.* А́нгели з па́стирями славосло́влять,* а волхви́ зо звіздо́ю подорожу́ють,* бо ра́ди нас роди́лося дитя́ мале́ – предві́чний Бог.
Прокімен (глас 4):
Дивний Бог у святих свовіх,* Бог Ізраїлів. (Пс 67,36).
Стих: В церквах благословіть Бога, Господа, ви- з джерел ізраїлевих. (Пс 67,27).
Апостол: Гл 1, 11-19
Браття і Сестри, сповіщаю вас, що Євангеліє, яке я вам проповідував, не від людей; бо ж я його не прийняв, ні навчився від людини, а через об’явлення Ісуса Христа. Ви чули про мою поведінку колись у юдействі, про те, що я жорстоко переслідував Церкву Божу та руйнував її. Я визначався серед багатьох ровесників з мого роду, бувши запеклим прихильником передань моїх предків. Та коли Той, хто вибрав мене вже від утроби моєї матері і покликав Своєю благодаттю, зволив об’явити в мені Сина Свого, щоб я проповідував Його між поганами, я негайно, ні з ким не радившись, не пішов у Єрусалим до тих, що були апостолами передо мною, але пішов в Арабію і потім повернувся в Дамаск. Три роки після того пішов я в Єрусалим відвідати Петра. Іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.
Алилуя (глас 4)
Стих: Пом’яни, Господи, Давида і всю кротость його (Пс 131,1).
Стих: Бо клявся він Господеві, обіцявся Богові Якова (Пс 131,2).
Євангеліє: Мт 2,13-23
Коли відійшли мудреці, то ангел Господній у сні явився Йосифові, кажучи: Встань, візьми дитя і матір Його, і втікай в Єгипет, і будь там, поки скажу тобі, бо Ірод хоче шукати дитя, щоб погубити Його. А він, вставши, взяв дитя та матір Його вночі і відійшов у Єгипет. І був там до смерти Іродової, щоб збулося сказане від Господа пророком, що говорив: 3 Єгипту визвав Я сина Мого. Тоді Ірод, побачивши, що був поруганий волхвами, розгнівався дуже і післав повбивати всіх дітей, що були у Вифлеємі і всіх околицях його, від двох років і нижче, згідно з часом, про який докладно розпитав у мудреців. Тоді збулося сказане Єремією пророком, що говорить: Голос в Рамі чути було, плач і ридання і голосіння велике. Рахиль — оплакуюча дітей своїх: і не хотіла утішитися, бо їх немає. І коли помер Ірод, то ангел Господень у сні явився Йосифові в Єгипті, кажучи: Встань, візьми дитя і матір Його і йди в землю Ізраїлеву, бо вимерли ті, що шукали душі дитяти. А він, вставши, взяв дитя і матір Його і прийшов в землю Ізраїлеву. Та почувши, що Архилай царює в Юдеї замість Ірода, батька свого, побоявся туди йти, а прийнявши вість у сні, відійшов в сторони галилейські. І прийшовши, поселився в городі, званім Назарет, щоб збулося сказане пророками, що Назорей назветься.
Замість Достойно:
Величай, душе моя, у вертепі народженого Царя – Христа.
Ірмос (глас 1): Таїнство чудне бачу і преславне: небо – вертеп, престол херувимський – Діву, ясла – вмістилище, в яких возліг невмістимий Христос Бог. Його оспівуючи величаємо.
Причасний
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1).* Радуйтеся, праведні, у Господі, правим належить похвала (Пс 32,1). * Алилуя (х3).
За Галицьким звичайем співаємо:
Всесвіт днесь радістю сповняється, Христос родився від Діви.
Замість “Благословенний, хто йде в ім’я…” (1x) “Ми бачили світло істинне…” (x1) “Нехай сповняться уста…” (x3) і “Нехай буде ім’я…” (x3).