Sunday before the Nativity of Christ. Sunday of the Holy Fathers. Octoechos Tone 6. Holy Great-Martyr Anastasia (305). 31 SAP Sun. December 22.
English Source: Royal Doors www.royaldoors.net
Great Vespers, Sunday Matins and Divine Liturgy
GREAT VESPERS
Kathisma Reading: “Blessed is the man…” is sung.
At Psalm 140, In Tone 6
- Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.
O Christ, You won the victory over Hades,* You ascended the Cross so that You might raise up with Yourself* all those who dwelt in the darkness of death.* Almighty Saviour, You are free from death* and bestow life by Your divine light.* We, therefore, beseech You to have mercy on us.
- The just shall gather around me* when You have been good to me.
Today Christ has conquered Death.* He has risen from the grave as He foretold,* bestowing great joy upon the world.* Therefore, let us all lift up our voices and sing:* O Fount of Life, O Light Whom no one can approach,* Almighty Saviour, have mercy on us.
- Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!
O Lord, where can we sinners flee from You,* for You are present in all creation?* You are present in heaven, for it is Your dwelling place.* Your power prevails in Hades where You conquered Death.* O Master, Your sustaining hand touches even the depths of the sea.* Where, then, can we take refuge except in You?* We, therefore, prostrate ourselves before You and pray:* O Lord, risen from the dead, have mercy on us.
- Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.
We exult in Your Cross, O Christ,* and we sing the glory of Your Resurrection.* For You are our God, and we have no other Lord but You.
- If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.
Glory to Your might, O Lord,* for You have conquered the power of death.* You have renewed us through Your Cross,* granting us life and incorruption.
- I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.
We forever bless the Lord and praise His resurrection,* for by suffering crucifixion,* He has destroyed death by His death.
In Tone 8
4. From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.
The commemoration of the holy Fathers* is manifested to the ends of the world.* It is truly full of splendour,* and it glistens with the rays of grace;* for Christ the splendorous Sun has shone forth on high from afar.* He forms the assembly of stars which glisten with Him,* and the star reveals that the nativity of the God-man will be in Bethlehem.* Therefore, we piously and faithfully clap our hands* and leap for joy at this nativity,* and we give praise before the feast.
3. For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.
The commemoration of the holy Fathers* is manifested to the ends of the world.* It is truly full of splendour,* and it glistens with the rays of grace;* for Christ the splendorous Sun has shone forth on high from afar.* He forms the assembly of stars which glisten with Him,* and the star reveals that the nativity of the God-man will be in Bethlehem.* Therefore, we piously and faithfully clap our hands* and leap for joy at this nativity,* and we give praise before the feast.
2. Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.
The Holy Fathers are adorned* by the glory of the divine sharing of our nature.* Adam rejoices today,* since he is the foundation and the strength of the wise Forefathers;* Abel leaps for joy as well.* Enoch is glad; Seth and Noah dance together.* The praiseworthy Abraham sings with the Patriarchs.* Melchizedek now sees from on high* the birth without a father.
1. Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.
The faithful and God-wise youths* are radiant with joy in the furnace.* They herald the nativity of Christ on earth.* As the precious dew which the Lord sent down,* He now preserves the Virgin without stain* and enriches her sublime with gifts.* Therefore, Daniel, inspired by God,* is also happy and full of joy* because he had a clear vision of the unhewn stone of the mountain.* He now zealously prays for our souls.
In Tone 6, Glory…
Daniel was a beloved man.* He saw You, O Lord, as the Rock* which was hewn without the use of a hand.* He foretold that You, the Incarnate Word,* the Unchangeable God, and Saviour of our souls,* would be born without seed* as a Child of the Virgin.
In Tone 6
Now…
Who would not call you blessed, O Virgin most holy?* Who would not sing a hymn of praise* to the glory of your giving birth without pain or travail?* The Only-begotten Son Himself,* begotten of the Father before all ages,* was made flesh out of you in a manner* that cannot be explained, O Woman most pure!* And for our sake, He Who is God by nature* assumed the nature of a man.* He is not divided into two persons;* He is understood to have two natures* without commixion or confusion.* O noble and blessed Woman,* intercede with Him that He may mercy on our souls.
Readings: (1) Genesis 14:14-20; (2) Deuteronomy 1:8-11, 15-17; (3) Deuteronomy 10:14-21
Aposticha, In Tone 6
O Christ our Saviour,* the angels in heaven sing the praises of Your Resurrection;* make us on earth also worthy* to extol You with a pure heart.
The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.
Almighty God, You destroyed the brazen gates and bars of Hades,* and raised up fallen mankind.* Therefore, with one accord, we cry out:* O Lord, risen from the dead, glory to You!
For He has made the world firm, which shall not be moved.
Christ willed to renew us from our corruption of old* by being nailed to a cross and placed in a tomb.* When the women came to anoint His body they tearfully cried out:* O, what sorrow afflicts us!* O Saviour of All, how could You consent to occupy a grave?* If you truly willed this, then why did You allow Your body to be stolen?* How were You removed?* What place now conceals Your life-bearing body?* O Lord, appear to us as You promised* and put an end to our tears.* As they were lamenting, an angel appeared and cried out to them:* Do not weep, but tell the Apostles that the Lord is risen,* granting sanctification and great mercy to the world.
Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.
O Christ, You were crucified of Your free will,* and by Your burial You imprisoned Death.* As God, You rose in glory on the third day,* granting life and great mercy to the world.
In Tone 2, Glory…
Rejoice, O illustrious Prophets!* You firmly established the Law of the Lord,* and you faithfully manifested yourselves* to be invincible and unshakeable pillars.* You have been taken to heaven* and have shown yourselves to be mediators of the new Law of Christ.* Implore Him to give peace tot he world* and to save our souls.
Now…
We now behold a new wonder* greater than the wonders of old.* For who has ever known a mother to bear a child without the help of man?* Who has known as mother to hold within her arms the Source of all creation?* It was God’s own will to be born in this manner;* and you, O most Virgin, carried Him as an infant in your arms.* Because of this, you can approach God with the boldness of a mother.* Therefore, we venerate you and ask you to always beseech Him* to have mercy on us and save our souls.
Troparia
In Tone 6
Angelic powers were upon Your tomb* and the guards became like dead men;* Mary stood before Your tomb* seeking Your most pure body.* You captured Hades without being overcome by it.* You met the Virgin and granted life.* O Lord, risen from the dead,* glory be to You!
In Tone 2, Glory…
Great are the achievements of faith!* In the fountain of flames, the three holy youths rejoiced as by the water of rest,* and the prophet Daniel was revealed shepherding lions like sheep.* Through their intercession, O Christ God, save our souls.
Now…
O Mother of God, the mysteries which surround you are exceedingly glorious* and beyond the power of understanding.* For you retained the seal of purity,* and your virginity remained inviolate;* yet you are acknowledged without doubt,* to be the Mother who gave birth to the true God. ** We beg you, therefore, to entreat Him to save our souls.
SUNDAY MATINS
Usual Beginning
Hexapsalm
Great Litany
God the Lord, Tone 6
Troparia, Tone 6
Angelic powers were upon Your tomb* and the guards became like dead men;* Mary stood before Your tomb* seeking Your most pure body.* You captured Hades without being overcome by it.* You met the Virgin and granted life.* O Lord, risen from the dead,* glory be to You!(2)
Glory… Now…
We sing your praises, O Virgin;* for, as the Mother of God, you always intercede for the salvation of the human race.* It is from you that our God and Your Son took flesh. * Then, by suffering the passion on the Cross,* and out of love for mankind, He delivered us from corruption.
Psalter Reading
Stasis I: Psalms 9, 10
Stasis II: Psalms 11, 12, 13
Stasis III: Psalms 14, 15, 16
Small Litany
Sessional Hymn I, Tone 5
Let us celebrate the Cross of the Lord,* let us honour His holy Burial with hymns,* and let us exulting, glorify His Resurrection.* For with Himself He has raised the dead from their graves,* and as God having despoiled the dominion of death* and the might of the devil,* He has shone forth light upon those in Hades.
Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high; forget not Your poor to the end.
O Lord, You who put death to death, was called dead;* You who have emptied the tombs was placed in a tomb;* above, the soldiers stood guarding the grave,* below, You raised the dead from all ages.* O Lord, All-powerful and Incomprehensible,* glory be to You!
Glory… Now…
Rejoice holy mountain upon which God has walked;* Rejoice! living bush unconsumed by fire;* Rejoice! O only bridge of creation to God, who leads mortals to eternal life;* Rejoice! Maiden undefiled, who has born without wedlock* the salvation of our souls.
Psalter Reading
Stasis I: Psalms 9, 10
Stasis II: Psalms 11, 12, 13
Stasis III: Psalms 14, 15, 16
Small Litany
Sessional Hymn I, Tone 6
While the tomb lay open and Hades lamented,* Mary, cried to the Apostles who were in hiding saying:* “Come forth, you workers of the vineyard,* proclaim to the world the word of the Resurrection,* for the Lord is risen,* granting the world His great mercy!”
Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high;* forget not Your poor to the end.
Mary Magdalene stood by Your tomb O Lord,* and mistaking You for the gardener,* weeping she cried aloud to You:* “Where have You hidden the Life eternal?* Where have You placed He who sits on the Cherubic Throne?* For those who were guarding Him have become as dead-men through fear.* Either give me my Lord or cry out with me:* O You who were numbered among the dead and have raised the dead,* glory be to You!”
Glory… Now…
Gideon foretold of your conception,* and David revealed your ineffable child-bearing, O Theotokos;* for the Word descended like a dew upon the fleece of your womb,* and you O Virgin full of grace,* like unto a holy and fertile earth,* budded forth without seed our salvation, Christ God.
Psalter Reading
Stasis I: Psalm 17
Stasis II: Psalms 18, 19, 20
Stasis III: Psalms 21, 22, 23
Small Litany
Sessional Hymn II, Tone 6
Life was laid in the tomb* and a seal was set upon the stone;* the soldiers stood guarding Christ like a sleeping King;* and having invisibly struck His foes the Lord arose.
I will confess You, O Lord, with my whole heart,* I will tell of all Your wonders.
Jonah foretold of Your tomb,* and Symeon revealed Your divine Arising, O immortal Lord;* for You descended as One dead into the tomb,* and having smashed the gates of Hades,* You arose without corruption as Master, for the salvation of all the world,* O Christ our God,* enlightening those lying in darkness.
Glory… Now…
O Virgin Theotokos, entreat your Son Christ our God,* who was willingly nailed upon the Cross,* and freed the world from deception,* that He have mercy upon our souls!
Polyeleos
Evlogitaria
Small Litany
Hypakoe, Tone 6
By Your voluntary and life-giving death, O Christ,* You shattered the gates of Hades,* and as God You opened to us the Paradise of old;* and by arising from the dead,* You delivered our lives from corruption.
Sessional Hymn, Tone 2
You have shone forth in splendour upon mortals as a golden star, O most blessed John Chrysostom, illumining the ends of the earth with the beams of your discourses. Wherefore, celebrating your most holy memory today, we beg remission of all our sins.
(Tone 5) O you faithful, as is meet let us honour Chrysostom, the meadow of discourses on the divinely inspired Scriptures, who guides us to repentance, and who endured manifold trials, in that we have been taught by him; for he prays to the Lord, that our souls be saved.
(Tone 8) By your divine words, O blessed Chrysostom, you were truly manifest as a spiritual treasury of the world, and shining forth upon the ends of the earth, you have bestowed the riches of salvation upon all, guiding the people to repentance. Wherefore, having completed the course of your life, you stand before the throne of the Most High, O ever-memorable John Chrysostom. Entreat Christ God, that He grant remission of sins to those who with love celebrate your holy memory.
Glory… Now…
Let us hymn the portal of heaven, the ark, the all-holy mountain, the radiant cloud, the bush unburnt, the noetic garden of paradise, the restoration of Eve, the great treasure of the whole world, for within her was wrought the salvation of the world and the remission of the ancient offenses. Wherefore, we cry out to her: Pray to your Son, that He grant remission of transgressions to us who piously worship your most holy birthgiving.
Gradual Hymns, Tone 6
Antiphon 1
Unto heaven I raise my eyes, even unto You, O Word;* have pity on me,* that I may live for You.
Have mercy upon us who are filled with contempt O Word,* repairing Your broken vessels* that we may be found useful.
Glory… Now…
In the Holy Spirit is the cause of all salvation,* if He sees fit to breathe on one of His creatures,* He swiftly raises him from the things of this earth, and having given him wings,* makes him to flourish and raises him on high.
Antiphon 2
If the Lord had not dwelt among us,* none could have withstood the attacks of the enemy,* for those who are victorious* are exalted by Him.
Let not my soul be taken like a sparrow by their teeth, O Word;* Woe unto me!* How shall I, the lover of sin, be delivered from the power of the enemy?
Glory… Now…
In the Holy Spirit all find divine inspiration,* goodness, understanding, peace, and blessing;* for He is equal in activity* to the Father and the Word.
Antiphon 3
They that put their trust in the Lord look upon high* and are thus fearful to their foes* and wondrous to all mankind.
Unto the pursuit of iniquities* the righteous stretch not the hands,* having You, O Saviour, as their helper.
Glory… Now…
In the Holy Spirit is sovereignty over all creation;* Him the armies of hosts above worship* and by everything that has breath below* is He worshiped.
Prokeimenon, Tone 6
O Lord, stir up Your might* and come to save us.
verse: O Shepherd of Israel, attend, You that lead Joseph like a sheep.
Let everything that lives, Tone 6
Gospel: John 20:19‑31
Hymn of Resurrection
Psalm 50
Verses at Psalm 50
Canon, Tone 6
Ode 1
Irmos: Israel, marching on foot in the sea as on the dry land,* saw Pharaoh the pursuer overthrown in the deep,* and raised a triumphant shout:* Let us sing to God a hymn of victory.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
O Good Jesus, with your arms stretched wide upon the cross, you have fulfilled in all things the Father’s good pleasure; therefore let us all sing to you a hymn of victory.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Death, the end of life, as a slave under orders, in fear approaches you, the Lord of life, whereby you award to us life without end and resurrection.
Glory… Now…
Pure one, who beyond understanding received your Creator, of his own will made flesh in your seedless womb, you are declared to be in truth creation’s sovereign Lady.
Ode 3
Irmos: None is holy but you, O Lord my God,* the one who is the Good;* you have exalted the horn of your faithful people,* and founded them on the rock of their confession of you.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Creation, seeing God crucified in the flesh, was dissolving in fear, but by the strong hand of the Crucified it was firmly held together.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Sorry death, destroyed by death, lies lifeless; unable to withstand the God-filled assault of Life, the strong one dies. And so to all is given resurrection.
Glory… Now…
O pure one, the wonder of your divine child-bearing surpasses the laws of nature: marvellous was your conceiving of God in your womb, and marvellous the birth and your abiding virginity.
Kontakion, Tone 6
With His life-giving hand* Christ our God, the Giver of life,* raised all the dead from the murky abyss* and bestowed resurrection upon humanity.* He is for all the Saviour,* the resurrection and the life, and the God of all.
Ikos
I bend my knee before the Creator of all, I stretch forth my hands to the pre-eternal Word, seeking the gift of discourse, that I may hymn the saint whom He Himself has magnified; for through His prophet He Who lives forever says: I glorify those who glorify me with faith. He Who in ancient times raised up Samuel has now glorified a hierarch; for, having invested well the talent with which he was entrusted, he has brought it to the King, for which cause the Transcendent One has exalted him. I beg that the Word impart to me his grace, unworthy though I am, that I may be able to hymn him with piety. For he is the teacher of the ends of the world, in that he reveals things divine.
Ode 4
Irmos: Christ, my strength, my God, my Lord,* most fittingly your holy Church keeps festival,* singing, dancing, crying out with pure minds,* feasting in the Lord.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Truly, O Christ, the tree of life has blossomed for the cross, planted in the earth, fed with blood and water from your pure side, has put forth life for us.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
No more the serpent’s lying whisper: You shall be like God; for Christ, divine Creator of man’s nature, now has opened out before me, with none to hinder, the pathway of life.
Glory… Now…
Ever-virgin Mother of God, truly beyond speech and incomprehensible to heaven and to earth are the mysteries of your God-befitting child bearing.
Ode 5
Irmos: Shine with your divine splendour, I pray you, O you who are good,* on the souls of those who rise early to you* and long to know you, O Word of God,* as in truth the God who calls them back from sin’s deep darkness.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Now the Cherubim withdraw from me, and the flaming sword is turned back at sight of you, O Word of God, in truth the God who makes for the Thief the path to Paradise.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
I fear no longer the return to the dust, Lord Christ, for in your great mercy through your resurrection you have led me, forgotten, from the dust to the heights of incorruption.
Glory… Now…
O good Lady of the world, keep safe those who from the heart confess you God-bearer, for we have gained you, true Mother of God, for our invincible protection.
Ode 6
Irmos: Watching life’s sea rising in the surging waves of temptations,* fast making for your calm harbour, I cry out to you:* Lead my life up from corruption,* O you of many mercies .
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Crucified, O Lord, by the nails which fastened you, you annulled the curse upon us; pierced in the side by the spear, you tore up the written scroll against Adam, and set the whole world free.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Deception tripped up Adam and brought him to the depth of Hell. But you, God and compassion by nature, came down to seek him and, lifting him up on your shoulders, raised him up with yourself.
Glory… Now…
All-holy Lady, who bore to mortal man his Lord and pilot, quieten the fearful and unresting tumult of my passions, and grant to my heart tranquillity.
Kontakion
With His life-giving hand* Christ our God, the Giver of life,* raised all the dead from the murky abyss* and bestowed resurrection upon humanity.* He is for all the Saviour,* the resurrection and the life, and the God of all.
Ikos
O Giver of life, we sing and we worship your cross and your burial, for you entered Hell, O deathless one, as God of all power, and raising the dead with yourself and shattering the gates of Hell, as God you demolished the might of death. Therefore with love and with longing we who are born of the earth praise you as risen from the dead, overthrowing the might of the all-destroying foe, raising up all who believe in you, delivering the world from the stings of the serpent and us from the wiles of the enemy, as the one who alone possesses the power. Devoutly we sing, therefore, the praises of your resurrection, for by this, as God of all, you have saved us.
Ode 7
Irmos: As falling dew the angel made the furnace to the holy children,* and the command of God burned the Chaldeans;* and the tyrant was convinced, crying aloud:* Blessed are you, the God of our fathers.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The sun lamenting your Passion, O Lord, drew darkness around him and the light of the day was darkened over the whole of the earth, which cried aloud: Blessed are you, the God of our fathers.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
At your descent, O Christ, the underworld was clothed in splendour; our first father, filled with gladness of heart, sprang up, dancing and crying out: Blessed are you, the God of our fathers.
Glory… Now…
Through you, O Virgin Mother, light has risen and joy to all the inhabited earth, for you gave birth to God the Creator of all; ask him for us, All-pure, to send down to your faithful people great mercy.
Ode 8
Irmos: Dew from the flames you shed on the holy ones,* burning thus with water the sacrifice of the righteous.* All things, O Christ, you bring about according to your holy will;* we highly exalt you throughout the ages.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Envy has finished its work on the people of the Jews: of old the slayers of the prophets now they are slayers of God; they set you upon the cross, O Word of God, you whom we highly exalt throughout the ages.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
O Christ, without leaving the courts of Heaven you came to Hell. Together with yourself you awakened the whole man, lying m corruption, and he highly exalts you now throughout the ages.
Glory… Now…
From light you conceived the light-giving Word, ineffably you gave him birth, and are glorified. For the Holy Spirit dwelt in you, O Maid, and therefore we praise you throughout the ages.
Magnificat
Ode 9
Irmos: No man can see God, on whom the ranks of angels dare not gaze;* but, through you, All-holy One, the Word made flesh is seen of mortal men.* Magnifying him with all the heavenly hosts,* we call you blessed.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Free from passions you remained, O Word of God, when you held converse with passions in the flesh. But having dealt to passion a Passion, you loosed man from his passions. For you alone are impassible and almighty, our Saviour.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Accepting the corruption of death, O Lord, you kept your body from tasting corruption, and your soul, life-giving, divine, was not left in Hell. But, as from sleep arising, you raised us up with yourself.
Glory… Now…
With pure lips we mortal men give glory to God the Father, to the Son with him without beginning, and we worship the inexpressible power, most glorious, of the All-holy Spirit; for you alone subsist almighty, undivided Trinity.
Small Litany
Holy is the Lord
Hymn of Light
Though the doors were locked, O Lord,* You entered and filled Your apostles with the Holy Spirit,* and breathing over them, You gave them Your peace.* You said to them: Whose sins you forgive, they are forgiven;* whose sins you bind, they are bound.* After eight days You showed Thomas Your hands and Your side.* With them, therefore, we cry to You: You are my Lord and my God!
Glory…
Abraham, Isaac and Jacob, the elect of the patriarchs, the fathers before the Law, have shone forth like beacons, for all the prophets and the righteous shone forth from them like radiant lamps. With rays of honourable prophecy have they illumined all creation; and they earnestly pray to God in behalf of the world.
Now…
Wondrous has this been! The unblemished ewe-lamb, the granddaughter of Adam and David, gives birth to the Lamb, the all-unoriginate Word, in the latter days, as is meet. The forefeast of her ineffable birthgiving do the multitude of the fathers celebrate fittingly.
Praises
Stichera of the Praises, Tone 6
Your Cross, O Lord, is the life and resurrection of Your people,* and trusting in it we sing Your praises:* O our risen God, have mercy upon us.
Your burial, O Master, opened Paradise to mankind,* and thus delivered from corruption we sing Your praises:* O our risen God, have mercy upon us.
With the Father and the Spirit* let us hymn Christ risen from the dead,* and let us cry out to Him:* You are our life and resurrection, have mercy upon us.
On the third day You arose from the tomb, O Christ, as it was written,* raising together with Yourself our Forefather;* therefore the race of mankind glorifies You, and hymns Your Resurrection.
In Tone 5
Lift up your voice, O Sion, the truly divine city,* and proclaim the divine memory of the fathers,* honouring Abraham, Isaac and the ever-memorable Jacob;* for, lo! we all magnify Judah and Levi, the great Moses and the wondrous Aaron,* and we honour David, Joshua and Samuel.* And weaving divine hymns into godly praise on the forefeast of Christ’s nativity,* we ask that we receive grace from Him,* and that He grant the world great mercy. (Twice)
Blessed are You, O Lord, God of our fathers, and praised and glorified is Your name forever!
O Elijah, who once rode upon a divine chariot of fire, come forth,* and you, O divinely wise Elisha;* and joining with Ezekiel and Hosea, rejoice!* O you honoured and divinely inspired twelve prophets, join chorus,* and all you righteous, chant in hymns to the nativity of Christ;* O you most blessed youths that quenched the flame of the furnace with the dew of the Spirit,* entreat Christ in our behalf,* that He send down upon our souls great mercy.
For righteous are You in all which You have done for us.
The Virgin Theotokos,* she who through the ages has been preached on earth by the prophets in their utterances,* she whom the wise patriarchs and the assemblies of the righteous proclaim,* with whom the comeliness of women join chorus:* Sarah, Rebecca, Rachel and Hannah, together with the glorious Miriam, the sister of Moses.* With them all the ends of the world rejoice and all creation render honour,* for the Creator and God of all comes to be born in the flesh* and to grant us great mercy.
In Tone 8, Glory…
The compilation of the teachings of the Law* reveal the divine birth of Christ in the flesh* as being from them that, before the Law, proclaimed the glad tidings of grace* to them that lived beyond the Law.* Wherefore, in that this birth is the means of deliverance from corruption,* for the sake of the resurrection they declared to the souls held fast in Hades:* O Lord, glory be to You!
In Tone 2, Now…
You are truly most blessed, O virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* Hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, Death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who finds in this your good pleasure. Glory to You!
Great Doxology
Trisagion Prayers
Troparion, Tone 2
Today salvation has come to the world.* Let us sing to Him who is risen from the tomb,* the Author of Life who has crushed Death by his death* and bestowed on us victory and great mercy.
Insistent Litany
Litany of Supplication
Great Dismissal
DIVINE LITURGY
Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 6: Angelic powers were upon Your tomb* and the guards became like dead men;* Mary stood before Your tomb* seeking Your most pure body.* You captured Hades without being overcome by it.* You met the Virgin and granted life.* O Lord, risen from the dead,* glory be to You!
Troparion, Tone 2: Great are the achievements of faith!* In the fountain of flames, the three holy youths rejoiced as by the water of rest,* and the prophet Daniel was revealed shepherding lions like sheep.* Through their intercession, O Christ God,* save our souls.
Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit, now and for ever and ever. Amen.
Kontakion, Tone 6: Armed by the Being that defies description* You defied the man-made idol, O thrice blessed youth.* In the midst of the unbearable flames you stood and cried out to God:* “In Your mercy, O gracious One, hasten and come to our aid,”* for You can do whatever You will.
Prokeimenon, Tone 4
Blessed are You, Lord God of our fathers,* and praised and glorified is Your Name forever.
verse: For You are righteous in everything that You have done to us. (Daniel 3:26,27)
Epistle: Hebrews 11:9-10,17-23,32-40 (NRSV)
Brothers and Sisters, by faith he stayed for a time in the land he had been promised, as in a foreign land, living in tents, as did Isaac and Jacob, who were heirs with him of the same promise. For he looked forward to the city that has foundations, whose architect and builder is God. By faith Abraham, when put to the test, offered up Isaac. He who had received the promises was ready to offer up his only son, of whom he had been told, “It is through Isaac that descendants shall be named for you.” He considered the fact that God is able even to raise someone from the dead—and figuratively speaking, he did receive him back. By faith Isaac invoked blessings for the future on Jacob and Esau. By faith Jacob, when dying, blessed each of the sons of Joseph, “bowing in worship over the top of his staff.” By faith Joseph, at the end of his life, made mention of the exodus of the Israelites and gave instructions about his burial. By faith Moses was hidden by his parents for three months after his birth, because they saw that the child was beautiful; and they were not afraid of the king’s edict. And what more should I say? For time would fail me to tell of Gideon, Barak, Samson, Jephthah, of David and Samuel and the prophets— who through faith conquered kingdoms, administered justice, obtained promises, shut the mouths of lions, quenched raging fire, escaped the edge of the sword, won strength out of weakness, became mighty in war, put foreign armies to flight. Women received their dead by resurrection. Others were tortured, refusing to accept release, in order to obtain a better resurrection. Others suffered mocking and flogging, and even chains and imprisonment. They were stoned to death, they were sawn in two, they were killed by the sword; they went about in skins of sheep and goats, destitute, persecuted, tormented— of whom the world was not worthy. They wandered in deserts and mountains, and in caves and holes in the ground. Yet all these, though they were commended for their faith, did not receive what was promised, since God had provided something better so that they would not, apart from us, be made perfect.
Alleluia, Tone 4
verse: O God, we have heard with our ears, and our fathers have told us the work You did in their days.
verse: You saved us from our oppressors and put to shame those who hate us. (Psalm 43:2,8)
Gospel Matthew 1:1-25 (NRSV)
An account of the genealogy of Jesus the Messiah, the son of David, the son of Abraham. Abraham was the father of Isaac, and Isaac the father of Jacob, and Jacob the father of Judah and his brothers, and Judah the father of Perez and Zerah by Tamar, and Perez the father of Hezron, and Hezron the father of Aram, and Aram the father of Aminadab, and Aminadab the father of Nahshon, and Nahshon the father of Salmon, and Salmon the father of Boaz by Rahab, and Boaz the father of Obed by Ruth, and Obed the father of Jesse, and Jesse the father of King David.
And David was the father of Solomon by the wife of Uriah, and Solomon the father of Rehoboam, and Rehoboam the father of Abijah, and Abijah the father of Asaph, and Asaph the father of Jehoshaphat, and Jehoshaphat the father of Joram, and Joram the father of Uzziah, and Uzziah the father of Jotham, and Jotham the father of Ahaz, and Ahaz the father of Hezekiah, and Hezekiah the father of Manasseh, and Manasseh the father of Amos, and Amos the father of Josiah, and Josiah the father of Jechoniah and his brothers, at the time of the deportation to Babylon.
And after the deportation to Babylon: Jechoniah was the father of Salathiel, and Salathiel the father of Zerubbabel, and Zerubbabel the father of Abiud, and Abiud the father of Eliakim, and Eliakim the father of Azor, and Azor the father of Zadok, and Zadok the father of Achim, and Achim the father of Eliud, and Eliud the father of Eleazar, and Eleazar the father of Matthan, and Matthan the father of Jacob, and Jacob the father of Joseph the husband of Mary, of whom Jesus was born, who is called the Messiah. So all the generations from Abraham to David are fourteen generations; and from David to the deportation to Babylon, fourteen generations; and from the deportation to Babylon to the Messiah, fourteen generations.
Now the birth of Jesus the Messiah took place in this way. When his mother Mary had been engaged to Joseph, but before they lived together, she was found to be with child from the Holy Spirit. Her husband Joseph, being a righteous man and unwilling to expose her to public disgrace, planned to dismiss her quietly. But just when he had resolved to do this, an angel of the Lord appeared to him in a dream and said, “Joseph, son of David, do not be afraid to take Mary as your wife, for the child conceived in her is from the Holy Spirit. She will bear a son, and you are to name him Jesus, for he will save his people from their sins.” All this took place to fulfill what had been spoken by the Lord through the prophet: “Look, the virgin shall conceive and bear a son, and they shall name him Emmanuel,” which means, “God is with us.” When Joseph awoke from sleep, he did as the angel of the Lord commanded him; he took her as his wife, but had no marital relations with her until she had borne a son; and he named him Jesus.
Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest (Psalm 148:1).* Rejoice in the Lord, O you just;* praise befits the righteous (Psalm 32:1).* Alleluia, alleluia,* alleluia.
Неділя перед Різдвом Христовим – Святих Отців. Передсвяття Різдва Христового Св. вмц. Анастасії; 22 грудня.
ВЕЧІРНЯ
Блажен муж співаємо
Стихири
- Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.
(г. 6): Перемогу маючи над адом,* на хрест зійшов ти, Христе,* щоб воскресити з собою тих, що в темряві смерти перебували.* Вільний від смерти, всесильний Спасе,* що життя виливаєш із свого світла, помилуй нас!
- Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
Нині Христос смерть переміг* і, як прорік, воскрес і радість світові дарував,* щоб усі ми, кличучи, таку пісню співали:* Джерело життя, неприступне світло,* всесильний Спасе, помилуй нас!
- Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
Від тебе, Господи, присутнього в усьому творінні,* куди нам грішним утікати?* На небесах бо сам живеш, в аді ж переміг смерть.* У морські глибини? Та й там твоя рука, Владико!* Тож до тебе прибігаємо і, припадаючи, молимось:* Воскреслий із мертвих, помилуй нас!
- Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
Хрестом твоїм, Христе, хвалимось* і воскресіння твоє оспівуємо і славимо,* бо ти – Бог наш, крім тебе ж іншого не знаємо.
- Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.
Завжди благословляючи Господа,* оспівуєм його воскресіння,* бо, витерпівши хрест, він смертю смерть подолав.
- Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Слава силі твоїй, Господи,* бо ти знищив того, що мав владу смерти* і обновив нас хрестом твоїм,* даруючи нам життя і нетління.
- Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
(г. 6, подібний: Поклавши всю надію): Сонце незахідне йде, щоб засяяти з дівичого лона* і просвітити все, що під сонцем.* Тож приготуймося нині духом і поспішімось зустрінути чистими очима* і добрими ділами того,* хто своїм чудесним народженням схотів прийти до своїх.* Він народжується у Вифлеємі,* щоб нас, позбавлених райського життя,* зі свого милосердя, знову до нього ввести.
- Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.
Сонце незахідне йде, щоб засяяти з дівичого лона* і просвітити все, що під сонцем.* Тож приготуймося нині духом і поспішімось зустрінути чистими очима* і добрими ділами того,* хто своїм чудесним народженням схотів прийти до своїх.* Він народжується у Вифлеємі,* щоб нас, позбавлених райського життя,* зі свого милосердя, знову до нього ввести.
- Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
Бог Слово, якому служать херувими,* з’єднався особою своєю з тілом* і поселився в непорочному лоні:* став людиною і йде на землю,* щоб народитися з покоління Юди.* Святий вертепе, приготуйся Цареві всіх,* як величава палата,* а ви, ясла, як престол вогненний, де Діва Марія покладе Дитятко,* на обновлення всього створіння.
- Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.
У безсловесних яслах Діва складає тебе,* безначальне Слово Боже, що незбагненно зачалося;* бо ти, єдиний Чоловіколюбче, приходиш,* щоб звільнити нас від нерозуму,* в який попали ми з заздрости змія.* Ти уповився пелюшками, щоб розірвати лахміття* і мотуззя гріхів наших.* Тому славимо тебе, Милосердний, і радісно оспівуємо та поклоняємось* тілесному твоєму приходові, що став нам визволенням.
Слава (г. 6): Вертепе, гарно прикрасися,* бо приходить Агничка, що носить Христа.* Ясла, підійміть того,* хто словом звільнив нас, землян, від нерозумних учинків!* Пастирі, на сопілках приграваючи, свідчіть предивне чудо!* А ви, мудреці перські, принесіть Цареві золото, ладан і смирну,* бо появився Бог з Діви Матері.* Тому припадь, Мати, як рабиня, і, поклонившись,* промов до того, кого ти в обіймах тримаєш:* Як то ти зачався і як зріс у мені,* Спасителю мій і Боже?
І нині (догмат, г. 6): Хто ж тебе не прославлятиме, Пресвята Діво?* Або хто не оспівуватиме твого пречистого Різдва?* Син бо єдинородний, що предвічно засяяв від Отця,* той вийшов з тебе, Чиста, воплотившись несказанно.* Бувши з природи Богом, став задля нас правдивим чоловіком;* неподільний на дві особи,* але пізнавальний у двох незлитих природах.* Його моли, чиста Всеблаженна,* щоб помилував душі наші.
Читання
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги Буття читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Як же Аврам почув, що його братанича взято в полон, озброїв своїх вправних слуг, що народилися в його домі, числом триста вісімнадцять, і погнався за тими аж до Дану. Вночі він із слугами, окремими загонами, вдарив на них, розбив їх і гнався за ними аж до Хови, що на північ від Дамаску. Він відібрав усе майно, а й Лота, свого братанича, з його добром, і привів назад, також і жінок з людьми. Коли ж він, розбивши Кедорлаомера з царями, які були з ним, повертався назад, цар Содому вийшов йому назустріч у Шаве-долину, себто в Царську долину. А Мелхіседек, цар Салему, виніс хліб і вино − він був священик Бога Всевишнього − поблагословив його й мовив: “Хай благословен буде Аврам Богом Всевишнім, що сотворив небо й землю. Благословен хай буде Бог Всевишній, що видав ворогів твоїх тобі в руки!” І дав йому (Аврам) десяту частину з усього. (Бт. 14, 14-20)
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги Второзаконня читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Того часу Мойсей сказав до синів Ізраїля: Оце даю вам край у ваше посідання; йдіть і займіть землю, про яку клявся Господь батькам вашим, Авраамові, Ісаакові та Яковові, що віддасть їм і потомкам їхнім. Того часу промовив я до вас: Не здолаю я один узяти на себе ваші тягарі. Господь, Бог ваш, намножив вас так, що ви оце нині численні, як зорі небесні. Нехай Господь, Бог батьків ваших, додасть до вас тисячу разів стільки, скільки вас є, і благословить вас, як обіцяв вам. Але як же міг би я один нести ваші тягарі, ваші труднощі та ваші свари? Виберіть собі, отже, для ваших поколінь людей мудрих, кмітливих, досвідчених, і я поставлю їх головами над вами. І ви мені відповідаючи, сказали: Добру річ радиш зробити. Отож, я й узяв головних із ваших поколінь, людей мудрих та досвідчених, і настановив їх головами над вами, тисяцькими, соцькими, п’ятдесяцькими й десяцькими та правителями ваших поколінь. Того ж самого часу я дав і суддям вашим такий наказ: Вислуховуйте справи ваших братів і судіть справедливо між будь-ким і його братом та чужинцем. Коли судите, не зважайте на лице; вислухайте так малого, як і великого, нікого не страхайтеся, бо суд – Божий. А коли справа для вас занадто тяжка, передайте її мені, я її вислухаю (Втор. 1, 8-17)
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги пророка Ісаї читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Так говорить Господь: Слухай мене, о мій народе! Мій роде, прихили, до мене своє вухо! Бо закон від мене вийде, і право моє буде світлом народів. Уже близько моя справедливість, моє спасіння вже надходить, моє рамено судитиме народи. На мене острови вповають, покладаються на моє рамено. Зведіть до неба свої очі й гляньте вниз на землю! Ось небо, як дим, щезне; земля ж, немов одежа, розпадеться, і мешканці її, як мухи, повмирають. Спасіння ж моє буде довіку, і справедливості моїй не буде краю. Слухайте мене, ви, що знаєте право, народе, що бережеш Закон мій у серці! Не бійтесь людської наруги, зневаги їхньої не лякайтесь! Бо, як одежу, тля їх сточить, і міль їх з’їсть, як вовну, а справедливість моя буде повіки, моє спасіння з роду й до роду(Іс. 51, 4-8)
Стихири на стиховні
(г. 6): Воскресіння твоє, Христе Спасе,* ангели оспівують на небесах,* і нас на землі сподоби чистим серцем* тебе співом прославляти.
Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.
Як всемогутній, ти розбив мідні брами* і знищив адові затвори,* та воскресив впалий рід людський.* Тому ми однодумно кличемо:* Ти, що воскрес із мертвих, Господи, – слава тобі!
Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.
Христос, бажаючи нас підняти з давнього тління,* дає себе до хреста прибити, і в гробі покласти.* Жінки мироносиці його з сльозами шукали* і, ридаючи, казали: Горе нам, Спасе всіх!* Як то ти зволив себе в гробі покласти?* Ти ж добровільно поклався, як же тебе викрадено?* Як тебе перенесено? Яке ж то місце скрило твоє життєдайне тіло?* Але, як ти нам обіцяв, Владико,* появися й утихомир наше гірке ридання.* Коли ж вони ридали, ангел до них промовив:* Перестаньте плакати і благовістіть апостолам, що Господь воскрес,* даючи світові очищення і велику милість.
Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.
Добровільно розп’ятий, Христе,* твоїм погребенням ти полонив смерть* і третього дня воскрес, як Бог у славі,* даючи світові безконечне життя і велику милість.
Слава: І нині: (г. 1): Справляймо, люди, передсвяття Христового Різдва,* і підвівши ум до Вифлеєму, піднесімся думкою* і душевними очима погляньмо,* як Діва іде народити у вертепі всіх Господа і Бога нашого.* А Йосиф, побачивши Його велике чудо,* думав, що бачить людину, як дитину сповиту пеленами* а з подій пізнав, що це Бог істинний,* що подає нашим душам велику милість.
Тропарі
(г. 6): Ангельські сили на гробі твоїм* і ті, що стерегли, змертвіли* і стояла Марія у гробі,* шукаючи пречистого тіла твого.* Полонив Ти ада, та не спокусився ним,* зустрів єси Діву, даруючи життя.* Воскреслий з мертвих Господи, слава Тобі.
Слава: (г. 2) Величні діла віри!* Три юнаки посеред полум’я раділи, немов на водах відпочинку,* а пророк Даниїл, ніби овечкам, появився пастир левам.* Їхніми молитвами, Христе Боже, спаси душі наші.
І нині: Вищі понад розум і преславні всі твої таємниці, Богородице!* При ненарушеній чистоті і збереженому дівстві* появилася ти Матір’ю пречистою,* породивши правдивого Бога.* Тож моли його, щоб спаслися душі наші.
УТРЕНЯ
УТРЕНЯ
Священик: Слава святій, одноістотній, животворящій і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління (3 р.).
Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою (2 р.).
Шестипсалм’я
Псалом 3 (У понеділок)
О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.
Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».
Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.
Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.
Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.
Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.
Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.
У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.
Псалом 37 (У вівторок)
О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.
Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.
Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.
Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.
Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.
Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.
Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.
Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.
О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.
Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.
Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.
І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.
Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.
Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.
На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.
Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.
Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.
Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.
А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.
І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.
Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.
Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.
Псалом 62 (У середу)
Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.
Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.
Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.
Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.
Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.
Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.
Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.
Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.
Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.
Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.
Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.
А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3 р.)
Господи, помилуй. (3 р.)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Псалом 87 (У четвер)
Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.
Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.
Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.
Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.
Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.
Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.
Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.
Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.
Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.
Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?
Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій − твою вірність?
Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?
Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.
Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?
Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій − і умліваю.
Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.
Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.
Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.
Псалом 102 (У п’ятницю)
Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє − його святе ім’я.
Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.
Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.
Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.
Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.
Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.
Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.
Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.
Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.
Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.
Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.
Як далеко схід від заходу,* так віддалив він від нас злочинства наші.
Як батько милосердиться над синами,* так милосердиться Господь над тими, що його бояться.
Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.
Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, і мов квітка в полі.
Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.
Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.
І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.
Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.
Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.
Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.
Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!
Псалом 142 (У суботу й неділю)
О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.
І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.
Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.
Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.
Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.
До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.
Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.
Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.
Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.
Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.
Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.
І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)
Під час рецитування псалмів, священик читає потиху перед св. дверми оці молитви:
Утренні молитви
Велика єктенія
В мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
За мир з висот і спасіння душ наших, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
За мир всього світу, добрий стан святих Божих Церков і з’єднання всіх, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
За святішого вселенського Архиєрея Франциска, Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого Святослава, і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
За Богом бережений народ наш, за правління і все військо, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне місто, країну і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених і за спасіння їх, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Щоб визволитися нам від усякої скорби, гніву і нужди, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
[Дякуємо тобі, Господи, Боже наш, що підняв нас із постелі нашої і вклав в уста наші слово хвали, щоб поклонятися і призивати ім’я твоє святе. Ми умоляємо твоє милосердя, яке ти завжди виявляв у нашому житті. Пошли поміч свою людям, що стоять перед лицем святої слави твоєї і дожидають від тебе багатої милости; і дай нам, що зо страхом і любов’ю завжди тобі служимо, хвалити несказанну твою доброту.]
Священик: Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Бог Господь… (Пс. 117), глас 6
Бог – Господь, і явився нам; благословен, хто йде в ім’я Господнє.
Стих: Прославляйте Господа, бо він добрий, бо милість його вічна.
Стих: Вони навколо обступили мене, але я ім’ям Господнім переможу їх.
Стих: Я не вмру, а житиму і розказуватиму про діла Господні!
Стих: Камінь, яким знехтували будівничі, став головним на розі. Від Господа це сталось, і дивне воно в очах наших.
Тропарі
(г. 5): Собезначальне Слово Отцю і Духові,* від Діви роджене на спасіння наше,* оспіваймо, вірні, і поклонімся,* бо благоволив плоттю зійти на хрест* і смерть перетерпіти, і воскресити умерлих* славним воскресенням своїм. (2 р.)
Слава: (г. 2): Великі подвиги віри,* в джерелі полум’я, як на спокійній воді, святі три отроки радувалися;* і пророк Даниїл пастирем левів, наче овець, являвся.* Їх молитвами, Христе Боже, спаси душі наші.
І нині: (г. 4): Записувалась колись у Вифлеємі Марія з праведним Йосифом,* була бо з роду Давида.* Вона носила в лоні своїм безсіменно Зачатого.* Коли настав їй час родити,* і не знайшлося жодного місця у заїзді,* тоді вертеп став Цариці пишною палатою.* Христос родиться,* щоб воскресити впалу колись людську природу.
По тропарях читає читець чергову катизму, після якої диякон перед св. дверми виголошує:
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
[Від ночі лине дух наш до тебе, Боже, бо світлом є повеління твої. Навчи нас, Боже, правди твоєї, заповідей твоїх і виправдань твоїх. Просвіти наші духовні очі, щоб ми не заснули в гріхах на смерть. Віджени всяку мряку від сердець наших, даруй нам сонце правди і охорони життя наше знаменням і печаттю Святого твого Духа. Направ стопи наші на шлях мирний, дай нам бачити ранішній день у радості, щоб ми тобі засилали ранішні молитви]
Священик: Бо Твоя влада і Твоє єсть царство і сила, і слава Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Перший сідальний
(г. 6): Коли гріб був розкритий й ад заплакав,* Марія кликнула до скритих апостолів:* Виходьте ви, робітники виноградника, і проповідуйте слово про воскресіння!* Христос воскрес, даючи світові велику милість.
Слава і нині: Богородице Діво, моли Сина твого, Христа, Бога нашого,* що добровільно дав себе прибити до хреста* і воскрес із мертвих,* щоб спаслися душі наші.
Відтак читець читає другу чергову катизму, диякон виголошує другу малу єктенію:
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Боже й Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти підніс нас з постелі нашої і зібрав на годину молитви. Дай нам ласку відкрити уста наші і прийми наші подяки, що в наших силах, і навчи нас установ твоїх. Бо молитися як слід не вміємо, якщо ти, Господи, святим твоїм Духом не навчиш нас. Тому молимося тобі: Даруй і прости, якщо ми згрішили аж до теперішньої години словом або ділом, або думкою, добровільно або недобровільно. Бо коли на провини будеш дивитися, Господи, Господи, то хто встоїться, бо в тебе є прощення. Ти один святий, допоміжник сильний, захисник життя нашого, і тебе ми завжди оспівуватимемо.]
Священник: Бо Ти благий і людинолюбний Бог – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Другий сідальний
(г. 6): Господи, Марія Магдалина стояла біля твого гробу,* і маючи тебе за садівника, плакала й промовляла:* Де скрив ти вічне життя?* Де поклав ти того, що сидить на херувимськім престолі?* Бо його сторожі завмерли з остраху.* Тож або дайте мені мого Господа, або зі мною закличте:* Ти, що був між мертвими й умерлих воскресив, – слава тобі!
Слава і нині: Гедеон проображає зачаття* і Давид провіщає твоє Різдво, Богородице.* Бо, як дощ на руно, зійшло Слово в твоє лоно,* і ти, Благодатна, земле свята,* виростила без насіння світові спасіння:* Христа Бога нашого.
Полієлей
Хваліте ім’я Господнє, хваліте, слуги Господні Алилуя (3 р.).
Ви, що стоїте у храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого. Алилуя (3 р.).
Господи, ім’я твоє повіки, і пам’ять твоя, о Господи, від роду й до роду. Алилуя (3 р.).
Благословенний Господь із Сіону, що перебуває в Єрусалимі. Алилуя (3 р.).
Хваліте Господа, бо він добрий, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
Розстелив землю над водами, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
І визволив від наших гнобителів, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
Прославляйте Бога небесного, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
Ангельський хор
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Ангельський хор здивувався,* бачивши до мертвих зарахованим тебе, Спасе,* що силу смерти знищив, і з собою Адама підняв* та з аду всіх визволив.
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Нащо миро* зі сльозами, Учениці, жалібно змішуєте?* – запитав світлоносний ангел при гробі мироносиць.* Гляньте на гріб і зрозумійте,* що воскрес Спаситель з гробу.
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Рано на світанку* мироносиці поспішали до гробу твого, плачучи,* але з’явився їм ангел і прорік:* Пора голосіння минула, не плачте;* про воскресіння ж звістіть апостолам!
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Мироносиці – жінки,* що з миром прийшли до гробу твого, Спасе, ридали.* Ангел же їм сказав, мовивши:* Чому між мертвими живого шукаєте?* Він бо, як Бог, воскрес із гробу.
Слава: Поклонімось Отцю,* і його Сину, і Святому Духові,* Святій Тройці* в одній сутності,* з серафимами взиваючи:* Свят, свят, свят єси, Господи.
І нині: Життєдавця породивши, ти, Діво,* Адама з гріха визволила,* Єві радість замість смутку подала,* а відпалих від життя повернув до нього той,* що з тебе тіло прийняв – Бог і чоловік.
Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Від ночі лине дух наш до тебе, Боже, бо світлом є повеління твої на землі. Навчи нас у страсі твоєму виконувати правду й добро, бо тебе славимо як правдивого Бога нашого. Прихили вухо своє і вислухай нас, і пом’яни, Господи, тих, що є та що моляться з нами, всіх по імені, і спаси їх силою твоєю. Благослови людей твоїх і освяти спадкоємство твоє: мир світові твоєму даруй, церквам твоїм, Священникам, владі, і всім людям.]
Священник: Бо благословилося ім’я Твоє і прославилося царство Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Іпакой, глас 6
Добровільною і животворною твоєю смертю, Христе,* розбивши, як Бог, ворота пекельні,* відчинив ти нам первісний рай,* і з мертвих воскреснувши, визволив із тління життя наше.
Степенна пісня, глас 6
Антифон 1:
На небо до тебе, Спасе, підношу мої очі:* Помилуй мене, щоб жити мені з тобою.
Помилуй нас упокорених, Слове,* вчиняючи корисними твої осуди.
Слава і нині: Причина всякого спасіння належить Святому Духові.* Коли він на когось по заслузі дихне,* то негайно піднесе його від земного,* окрилить, зростить і направить вгору.
Антифон 2:
Коли б не Господь був з нами, ніхто з нас не був би спроможний у боротьбі з ворогом перемогти; ті, що перемагають, звідси підносяться.
Слово! Зуби їхні нехай не схоплять душі моєї, мов пташеня. Горе мені! Як я, гріхолюбний, маю визволитися від ворога?
Слава і нині: Від Святого Духа обоження, благовоління, розум, мир і благословення: Він бо є рівнодіяльний з Отцем і Словом.
Антифон 3:
Ті, що уповають на Господа, страшні для ворогів і дивні для всіх, що вгору очі звертають.
Собор праведників Тебе, Спасе, помічником маючи, не простягає рук своїх до беззаконня.
Слава і нині: Святому Духові влада над усім належить; Йому небесні воїнства поклоняються вкупі з усім, що на землі дише.
Євангеліє
Будьмо уважні.
Священник: Мир всім.
Премудрість. Будьмо уважні.
Прокімен, глас 6
Псалом 79
Господи, покажи силу твою і прийди спасти нас.
Стих: Ти, що пасеш Ізраїля, почуй,* що провадиш, як овечку, Йосифа.
Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
[Скарбе добра, джерело невисихаюче, Отче святий, чудотворче всесильний і вседержителю! Усі тобі поклоняємося і тобі молимося та твої милості і твої ласки призиваємо на поміч і на заступництво нашій смиренності. Пом’яни, Господи, слуг твоїх, прийми від усіх нас ранішні моління, як кадило перед тобою; ні одного з нас не вчини нездатним, але всіх нас зберігай ласками твоїми. Пом’яни, Господи, тих, що чувають і співають на славу твою і єдинородного твого Сина і Бога нашого, і Святого твого Духа. Будь їм помічником і заступником; прийми їх молитви на наднебесний і духовний твій жертовник]
Священик: Бо ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Вірні на глас прокімена: Всяке дихання, нехай хвалить Господа.
Стих: Хваліте Бога у святині його.
Стих: Хваліте його у твердині сили його.
І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молім.
Вірні: Господи, помилуй (3 р.).
Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.
Священик: Мир всім!
Вірні: І духові твоєму.
Священик: Від Йоана святого Євангелія читання.
Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.
Будьмо уважні.
Священик сам читає Євангеліє.
Коли настав вечір, того самого дня, першого в тижні, а двері були замкнені там, де були учні, зі страху перед юдеями, прийшов Ісус, став посередині й каже їм: – Мир вам! Сказавши це, показав їм руки й бік. І зраділи учні, побачивши Господа. І знову Ісус їм каже: – Мир вам! Як мене послав і Отець, так я посилаю вас. Сказавши це, дихнув на них і каже: – Прийміть Духа Святого. Кому підпустите гріхи – відпустяться їм, кому ж затримаєте – затримаються. Тома ж, один з дванадцятьох, на прізвище Близнюк, не був з ними, коли прийшов Ісус. Інші учні йому сказали: – Ми бачили Господа. Він відповів: – Як не побачу на його руках ран від цвяхів і не вкладу мого пальця у місце, де були цвяхи, і коли руки моєї не вкладу в його бік, не повірю! По вісьмох днях учні його знову були в домі, і Тома був з ними. Увіходить Ісус – а двері були замкнені – і стає посередині й каже: – Мир вам! Потім каже до Томи: Подай твій палець сюди і глянь на мої руки. І простягни твою руку і вклади її у мій бік. І не будь невіруючий, але віруючий! Тома відповів і сказав до нього: – Господь мій і Бог мій! Каже йому Ісус: Тому що ти бачив мене, віруєш. Щасливі ті, які не бачили й увірували! Багато ще й інших чудес вчинив Ісус на очах своїх учнів, що їх не записано в цій книзі. А ці записано, щоб ви увірували, що Ісус є Христос, Син Божий, та увірувавши, щоб мали життя в його ім’я. (Йо. 65 зач.; 20, 19-31)
Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.
Воскресіння Христове
(г. 6): Воскресіння Христове бачивши,* поклонімось святому Господу Ісусові,* єдиному безгрішному.* Хресту твоєму поклоняємось, Христе,* і святе воскресіння твоє величаємо і славимо,* бо ти – Бог наш,* крім тебе іншого не знаємо,* ім’я твоє призиваємо.* Прийдіть, усі вірні,* поклонімось святому Христовому воскресінню,* це бо прийшла через хрест радість усьому світові.* Завжди благословляючи Господа,* славимо воскресіння його,* бо, розп’яття перетерпівши,* він смертю смерть переміг.
Псалом 50
Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.
Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.
Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.
Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;
То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.
Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.
Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.
Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.
Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.
Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.
Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.
Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.
Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.
Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.
Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.
Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.
Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.
Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.
Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.
Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.
Після 50-го псалма співаємо:
Слава (г. 6): Молитвами святих апостолів,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.
І нині: Ради молитов пречистої Богородиці,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.
Стих: Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.
Воскрес Ісус із гробу,* як провістив,* подав нам життя вічне* і милість велику.
Єктенія
Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животворя́щого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотних, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і свято́го (ім’я, що його́ пам’ять світло зве́ршуємо), святої преподобномучениці Євгенії, і всіх Святи́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.
Вірні: Господи, помилуй (12 р.).
[Господи, Боже наш! Ти за покаяння дарував людям відпущення, нам же, як образ пізнання і визнання гріхів, показав покаяння і прощення пророка Давида. Тож, Владико, помилуй з великої милости твоєї нас, що в чимало великих гріхів впали, і по багатстві ласк твоїх очисти беззаконня наші, бо перед тобою згрішили ми, Господи, що невідомі й таємні речі серця людського знаєш, і єдиний ти маєш владу прощати гріхи. Серце ж чисте вчини в нас і Духом владичним утверди нас, і радість спасіння твого яви нам. Не відкинь нас від лиця твого, але дозволь, як Добрий і Чоловіколюбець, аж до останнього нашого віддиху появляти тобі жертву справедливости й приноси на святих твоїх жертовниках]
Священик: Благодаттю і щедротами і чоловіколюб’ям єдинородного Сина твого, з яким ти благословенний єси, з пресвятим і благим і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Канон воскресний, глас 6
(Якщо скорочується Канон, перейди до Пісня Богородиці).
Пісня 1
Ірмос (г. 6): Як по суші пройшов Ізраїль, по безодні стопами, бачачи, як гонитель фараон потопляється, взивав: Пісню перемоги Богові співаймо.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Розпростертими на хресті долонями Ти, Милосердний Ісусе, благоволінням Отчим все наповнив, тому всі ми пісню перемоги Тобі співаємо.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Зі страхом, немов невільниця, з наказу підійшла смерть до Тебе, Владики життя, що через неї подаєш нам безконечне життя і воскресіння.
Слава і нині: Богородичний: Свого Творця, незбагненно з безсіменної Твоєї утроби воплоченого, з волі його прийнявши, Ти, Чиста, Владичицею творіння явилася воістину.
Пісня 3
Ірмос (г. 6): Нема Святого, як Ти, Господи, Боже мій, що підніс рід вірних Твоїх, Благий, і утвердив нас на камені сповідання Твого.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Бачивши, як Бога тілом розпинали, творіння сколихнулося зі страху, та рукою вседержительною задля нас Розп’ятого кріпко утримуваним було.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Переможена смертю Христа нікчемна смерть лежить бездиханна; бо натиску життя Божественного не здержавши, умертвлюється сильний, і всім дарується воскресіння.
Слава і нині: Богородичний: Чудо Твого Божественного різдва, Чиста, вище понад усякий закон природи; Ти бо надприродно зачала в утробі Бога і, породивши, зостаєшся Вседівою.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Господи, Боже наш, що сонну неміч забрав від нас і покликав нас візванням святим, щоб і вночі підносити руки наші і прославляти тебе за справедливі твої присуди. Прийми благання наші, моління, визнавання, нічні служби і даруй нам, Боже, віру бездоганну, надію впевнену, любов нелицемірну. Благослови наші входи й виходи, вчинки, слова, діла й думки; і дай нам дочекатися початку дня, нам, що хвалять й оспівують, і благословлять добрість твоєї несказанної сили]
Священник: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Пісня 4
Ірмос (г. 6): Христос моя сила, Бог і Господь!* – свята Церква побожно співає, взиваючи* і від серця чистого Господа прославляючи.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Дерево істинного життя розцвіло, Христе, бо був поставлений хрест, і він, покроплений кров’ю й водою з нетлінного ребра Твого, життя зростив нам.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Вже більше змій не улещує мене оманливим обоженням, Христос бо, Божественний Творець людського єства, нині дорогу життя мені вільно відкрив.
Слава і нині: Богородичний: Таїнства Божественного Твого зачаття, Богородице Вседіво, воістину невимовні й незбагненні для тих, що на землі й на небі.
Пісня 5
Ірмос (г. 6): Божим світлом Твоїм, Благий, просвіти, молюся, душі тих, що зарання в любові звертаються до Тебе, щоб пізнати Тебе, Слово Боже, істинного Бога, що викликає з темряви гріховної.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Херувими нині відступають переді мною, і вогненний меч відвертається від мене, Владико, побачивши Тебе, Слово Боже, Істинного Бога, що розбійникові путь до раю проклав.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Вже не боюся повернення в землю, Владико Христе; Ти бо, з милосердя великого, від землі мене, забутого, підніс, до висоти нетління воскресінням Твоїм.
Слава і нині: Богородичний: Тих, що Богородицею визнають тебе від душі, Милосердна Владичице світу, спаси; Тебе бо, Істинну Богородительку, за оборону непереможну маємо.
Пісня 6
Ірмос (г. 6): Житейське море, схвильоване бурею напастей бачивши,* і до тихого пристановища твого прийшовши, кличу до тебе:* Визволи з тління життя моє, Многомилостивий!
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Коли цвяхами розпинали Тебе, Владико, Ти знищив прокляття, що було над нами; коли ж копієм ребро Твоє прокололи, Ти, розірвавши Адамове рукописання, світ визволив.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Адам, хитрощами оманений, був у безодню аду опущений, але Ти, з природи Бог і Милосердний, зійшов, щоб віднайти його, і взявши на плечі, воскресив із Собою.
Слава і нині: Богородичний: Пречистая Владичице, що людям Керманича Господа породила, втихомир непевну й люту бурю пристрастей моїх, і подай мир серцю моєму.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Дякуємо тобі, Господи, Боже спасіння нашого, бо ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялися величному імені твоєму. Тому молимо тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати тобі розумно й молитися безупинно та в страсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христа твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і круши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів.]
Священник: Бо Ти цар миру і Спас душ наших – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Кондак (г. 6): Життєначальною долонею * умерлих із мрячних долин * Життєдавець воскресив усіх – Христос Бог, * воскресення подав людському родові. * Він бо всіх Спаситель, воскресення і життя, і Бог усіх.
Пісня 7
Ірмос (г. 6): Росодайною ото вчинив ангел піч для преподобних отроків, а веління Боже, що халдеїв опаляло, приневолило мучителя кликати: Благословен єси, Боже отців наших.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Ридаючи над стражданням Твоїм, Владико, сонце в темряву зодягнулося, і вдень світло по всій землі померкло, взиваючи: «Благословен єси, Боже отців наших».
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Зішестям Твоїм, Христе, у світло зодягнулися глибини підземні, а праотець, сповнений радістю, торжествував та веселився, взиваючи: «Благословен єси, Боже отців наших».
Слава і нині: Богородичний: Через Тебе, Мати Діво, ясне світло для всієї вселеної зійшло; Ти бо Творця всіх, Бога, породила; моли ж Його, Пречиста, щоб послав Він нам, вірним, велику милість.
Пісня 8
Ірмос (г. 6): Із полум’я преподобним Ти росу виточив і жертву праведника водою спалив; бо все твориш, Христе, з волі Своєї; Тебе прославляємо по всі віки.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Невірних, що колись пророковбивцями були, заздрість нині боговбивцями вчинила; на хрест піднесли вони Тебе, Слово Боже, якого прославляємо по всі віки.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Небесного круга Ти, Христе, не покинув, і зійшовши до аду, підніс із Собою цілу людину в гної загрузлу, що прославляє Тебе по всі віки.
Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа завжди, нині і повсякчас і на віки віків.
Богородичний: Ти, Діво, від Світла зачала Світлодавця Слово і, породивши Його, прославилась несказанно, бо Дух Божий у Тобі оселився; тому ми прославляємо Тебе по всі віки.
Пісня Богородиці
Після катавасії восьмої пісні диякон бере кадильницю і, ставши перед іконою Богородиці, мовить:
Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.
Вірні: Величає душа моя Господа,* і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм.
Чеснішу від херувимів,* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо. (Після кожного стиха).
Бо він зглянувся на покору слугині своєї,* ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.
Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе ім’я його.* Милосердя його з роду в рід на тих, які бояться його.
Він виявив потугу рамени свого,* розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.
Могутніх скинув з престолів, підняв угору смиренних;* наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.
Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,* як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки.
Пісня 9
Ірмос (г. 6): Бога людям неможливо бачити,* бо на нього й ангельські хори не сміють дивитися;* через тебе ж, Всечиста, Слово втілене з’явилося людям.* Величаючи його з небесними силами, – тебе славимо.
Стих: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Слово Боже! Ти страстям було непричасне* та своїм тілом стало учасником страстей.* Але ти, Спасе наш, визволяєш людину від страждань,* ставши смертю для страждань.* Бо єдино ти безстрасний і всемогутній.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Прийнявши тління смертне,* ти зберіг твоє тіло неподатним тлінності.* А твоя життєдайна й божественна душа, Владико,* в аді не зосталась,* бо ти воскрес немов від сну,* і нас з собою воскресив.
Слава і нині: Богородичний: Твоїм невимовним і несказанним Різдвом, пречиста Богородице,* сьогодні даровано мертвим воскресіння.* Бо життя, зодягнувшись з тебе тілом,* усім засяяло і явно розвіяло смертний смуток.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
[Боже, Боже наш! Ти сотворив розумні й духовні сили своєю волею. Тебе просимо й тобі молимося: Прийми наші посильні величання з усіма твоїми творіннями і збагати щедрими даруваннями твоєї ласки. Бо перед тобою згинається всяке коліно: на небі, на землі й під землею, і все, що живе, і все створіння оспівує неосяжну твою славу, бо ти Бог правдивий і вельми милостивий.]
Священик: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
«Свят Господь Бог наш» на глас воскресного прокімена.
Свят Господь Бог наш.
Стих: Возносіте Господа Бога нашого.
Стих: І поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо святе воно.
Світильний
При замкнених дверях, увійшов ти, Владико,* і, мирно дихнувши, сповнив апостолів пресвятого Духа,* і доручив їм в’язати й розв’язувати гріхи;* а по вісьмох днях бік свій і руки ти показав Томі.* З ним і ми взиваємо:* Ти – Господь і Бог!
Слава: Коли сповнився час,* нескверна Агничка породила Агнця − Безначальне Слово,* яке стало чудесним і достойним потомком Адама й Давида.* Її невимовне родження достойно святкує собор Отців.
І нині: Вифлеєме, земле юдейська, прикрашуй брами!* Бо приходить до тебе Діва й Богородиця,* щоб породити у вертепі* та покласти в яслах мого Бога й Господа.
Псалом 148
Два перших стихи хвалитних на глас 6:
Усе, що живе, нехай хвалить Господа.* Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.* Тобі належить пісня, о Боже.
Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.* Тобі належить пісня, о Боже.
Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.
Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.
Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.
Поставив їх на віки віків* і дав закон, що не перейде.
Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;
Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;
Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;
Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;
Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;
Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.
Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.
Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.
Псалом 149
Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.
Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.
Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.
Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.
Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.
Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.
Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.
Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.
Стихири
Стихири
Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.
(г. 6): Хрест твій, Господи,* є для твоїх людей життям і воскресінням,* тож надіючись на нього,* тебе, воскреслого Бога нашого, оспівуємо:* Помилуй нас!
Псалом 150
Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.
Погребення твоє, Владико,* відчинило рай людському родові.* Тож визволившись від тління,* тебе, нашого воскреслого Бога, оспівуємо:* Помилуй нас!
Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.
З Отцем і Духом Христа, що воскрес із мертвих, прославляємо,* і до нього кличемо:* Ти наше життя і воскресіння, – помилуй нас!
Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.
Третього дня ти воскрес, Христе, з гробу,* як і написано,* піднявши з собою нашого праотця.* Тому славить тебе рід людський* і оспівує твоє воскресіння.
Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.
(г. 4, подібний: Покликаний був ти): Збувається сказане Ісаєю:* Ось Діва носить у лоні і преславно приходить родити Неосяжного,* що в тілі появляється.* Украсися, богоприятний вертепе, приготуйся, Вифлеєме,* бо Цар слави вибрав тебе на свою оселю!* Прийміть і ви, ясла, сповиту дитинку − Христа,* що добротою бажає розв’язати пов’язки гріхів людських.
Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.
Збувається сказане Ісаєю:* Ось Діва носить у лоні і преславно приходить родити Неосяжного,* що в тілі появляється.* Украсися, богоприятний вертепе, приготуйся, Вифлеєме,* бо Цар слави вибрав тебе на свою оселю!* Прийміть і ви, ясла, сповиту дитинку − Христа,* що добротою бажає розв’язати пов’язки гріхів людських.
Стих: Бог прийде з півдня, і Святий з гори,* вкритої тінистим гаєм
Записався із слугами Владика,* бажаючи роздерти присуд за гріх і в книзі життя записати всіх,* окрадених хитрістю змія.* Діва носить огорненого смертним тілом того, хто всіх носить.* Народження це прославили ангельські хори* з божественними пастирями,* дивуючись твоїй владі.
Стих: Господи, я почув твій голос і злякався;* зрозумів твої діла і зжахнувся.
Світла й одуховнена хмара,* вагітна дощем небесним, несеться нині понад землею,* щоб її зросити й напоїти − весна благодаті,* духовна Ластівка, що носить у лоні, несказанно родить* і перемагає зиму безбожности.* Вона – чиста й нескверна палата,* що заносить у вертеп Воплоченого Царя.
Слава: (г. 5): В останній час, пізно в суботу* прийшов ти, Христе, до друзів* і чудесним входом через замкнені двері ствердив чудо* – твоє із мертвих воскресіння.* Ти сповнив учнів радости,* уділив їм Святого Духа і дав владу гріхи відпускати;* а й Тому не залишив у хвилях невірства потопати.* Тим-то, милосердний Господи,* подай і нам правдиве розуміння і гріхів відпущення.
І нині: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.
Велике славослов’я
[Хвалимо, співаємо, благословимо і дякуємо тобі, Боже батьків наших, бо ти забрав тінь нічну і явив нам знову світло денне. Молимо твою добрість: Милостивий будь для нас грішних і прийми молитву нашу задля великої твоєї ласкавости, бо ми прибігаємо до тебе, милостивого і всемогутнього Бога. Ти, що засвітив у серцях наших правдиве сонце справедливости твоєї! Просвіти розум наш і почування всі зберігай, щоб, як у день, ходили ми пристойно шляхом заповідей твоїх і дійшли до життя вічного, і стали гідними насолоджуватися недоступним твоїм світлом. Бо в тебе є джерело життя, ти Бог наш і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.]
Священик: Слава Тобі, що Світло нам показав!
Вірні: Слава во вишніх Богу*, і на землі мир*, в людях благовоління.
Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.
Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.
Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріхи світу, помилуй нас.
Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.
Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.
Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.
Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки віків.
Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.
Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.
Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.
Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.
Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.
Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.
Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою.
Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.
Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.
Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.
Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Святий Безсмертний, помилуй нас.
Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас.
Тропар
Сьогодні спасіння світу сталось;* прославмо Воскреслого із гробу* і Начальника життя нашого;* бо здолавши смертю смерть,* перемогу він дав нам і велику милість.
Єктенія усильного благання
Помилуй нас, Боже, з великої милости твоєї, молимось тобі, вислухай і помилуй.
Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)
Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея Франциска, Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого Святослава, і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), [і за всечесніших отців наших Протоархимандрита (ім’я), Архимандрита (ім’я), Протоігумена (ім’я) й Ігумена (ім’я)], за тих, що служать і послужили у святому храмі цьому (і в святій обителі цій), за отців наших духовних, і всіх у Христі братів наших.
Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)
Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.
Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)
Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.
Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)
Священик: Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Прохальна єктенія
Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.
Вірні: Подай, Господи.
Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.
Вірні: Подай, Господи.
Прощення і відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.
Вірні: Подай, Господи.
Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.
Вірні: Подай, Господи.
Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.
Вірні: Подай, Господи.
Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшному суді Христовому просім.
Вірні: Подай, Господи.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
[Владико, Боже святий і неосяжний, що казав із темряви світлові засіяти, що заспокоїв нас у нічному сні й підвів до величання і моління твоєї доброти! Ти, що даєш себе умолити задля свого милосердя, прийми і нині нас, що поклоняємося тобі й по силі дякуємо тобі; і даруй нам те, чого просимо задля спасіння. Вчини нас синами світла і дня та спадкоємцями вічних твоїх дібр. Пом’яни, Господи, за багатством ласк твоїх усіх людей, що є і моляться з нами, і всю братію нашу на землі й на морі, і на всякому місці володіння твого, що потребують твоєї любови й помочі. Усім вияви велику твою милість, щоб спасенні, як душею так і тілом, завжди перебували й відважно славили чудне й благословенне ім’я твоє.]
Священик: Бо ти Бог милости, ласк і чоловіколюбности, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Священик: Мир всім.
Вірні: І духові твоєму.
Голови ваші перед Господом схиліть.
Вірні: Тобі, Господи.
Священик читає молитву: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як добрий і чоловіколюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:
Виголошення: Бо до тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Великий відпуст
Священик: Премудрість.
Вірні: Благослови.
Священик: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь. Утверди, Боже, святу православну віру на віки віків.
Священик: Пресвята Богородице, спаси нас.
Вірні: Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо.
Священик: Слава тобі, Христе Боже, надіє наша, слава тобі!
Вірні: Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3 р.). Благослови.
Священик: Христос, що воскрес із мертвих, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, святих, славних і всехвальних апостолів, святого, якого є храм, святої преподобномучениці Євгенії і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.
Вірні: Амінь.
БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:
Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 6): Ангельські сили на гробі Твоїм* і сторожі омертвіли;* Марія ж стояла при гробі,* шукаючи пречистого тіла Твого.* Полонив Ти ад і, не переможений від нього,* зустрів Ти Діву, даруючи життя.* Воскреслий з мертвих, Господи, слава Тобі!
Тропар, (глас 2): Великі подвиги віри,* в джерелі полум’я, як на спокійній воді, святі три отроки радувалися;* і пророк Даниїл пастирем левів, наче овець, являвся.* їх молитвами, Христе Боже, спаси душі наші.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Кондак (глас 6): Рукописаному образові не поклонившися,* але неописанним єством захистившися, триблаженні,* в подвизі вогню ви прославилися,* і посеред нестерпного полум’я стоячи, Бога ви призвали:* Поспішись, о Щедрий, і скоро прийди як милостивий нам на поміч,* бо Ти можеш, якщо воля Твоя.
Прокімен (глас 4):
Благословен єси, Господи, Боже отців наших, і хвальне, і прославлене ім’я Твоє на віки (Дан. 3,26).
Стих: Бо праведний єси в усьому, що створив Ти нам (Дан. 3,27).
Апостол: ( Євр 11,9-10. 17-23. 32-40):
Браття і Сестри, вірою Авраам перебував у обіцяній землі, як у чужій, живучи у наметах з Ісааком та Яковом, спадкоємцями, як і він, тієї самої обітниці. Бо чекав міста з непохитними основами, якого Бог будівничий і засновник. Вірою Авраам, поставлений на пробу, приніс у жертву Ісаака; і то єдинородного приніс у жертву сина, він, що обітниці одержав, до якого було сказано:
«Від Ісаака тобі народиться потомство», думаючи, що Бог має силу і з мертвих воскресити; тому його й одержав назад, як символ. Вірою Ісаак благословив Якова та Ісава на майбутнє. Вірою Яків, перед смертю, благословив кожного з синів Йосифа і поклонився, спираючись на кінець палиці своєї. Вірою Йосиф, вмираючи, згадав про вихід синів Ізраїля і розпорядився про свої кості. Вірою батьки Мойсея, як він народився, три місяці його ховали, бо бачили красу дитини, і не злякалися царського наказу. І що ще скажу? Часу не вистане мені, коли заходжуся розповідати про Гедеона, про Варака, про Самсона, про Єфту, про Давида й Самуїла та пророків, що вірою підбили царства, чинили справедливість, обітниць осягнули, загородили пащі левам, силу вогню гасили, вістря меча уникали, ставали сильні, бувши недолугі, на війні проявили мужність, наскоки чужинців відбивали. Жінки діставали назад своїх померлих, які воскресали. Інші загинули в муках, відкинувши визволення, щоб осягнути ліпше воскресіння. Інші наруг і бичів зазнали та ще й кайданів і в’язниці; їх каменовано, розрізувано пилою, брано на допити; вони вмирали, мечем забиті; тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, гноблені, кривджені; вони, яких світ був невартий, блукали пустинями, горами, печерами та земними вертепами. І всі вони, дарма що мали добре засвідчення вірою, не одержали обіцяного, бо Бог зберіг нам щось краще, щоб вони не без нас осягли досконалість.
Алилуя (глас 4):
Стих: Боже, ушима нашими ми почули і отці наші сповістили нам (Пс 43,2).
Стих: Ти спас нас від тих, що напастують нас, і тих, що ненавидять нас, засоромив ти (Пс 43,8).
Євангеліє: (Мт 1,1-25):
Родовід Ісуса Христа, сина Давида, сина Авраама. Авраам був батьком Ісаака, Ісаак – Якова, Яків – Юди і братів його. Юда був батьком Фареса та Зари від Тамари. Фарес був батьком Есрома, Есром – Арама, Арам – Амінадава, Амінадав – Наасона, Наасон – Салмона, Салмон – Вооза від Рахави, Вооз – Йоведа від Рути, Йовед – Єссея, Єссей був батьком царя Давида, Давид – Соломона від жінки Урії. Соломон же був батьком Ровоама, Ровоам – Авії, Авія – Асафа, Асаф – Йосафата, Йосафат – Йорама, Йорам – Озії, Озія – Йоатама, Йоатам – Ахаза, Ахаз – Єзекії, Єзекія – Манасії, Манасія – Амоса, Амос – Йосії, Йосія – Єхонії і братів його за вавилонського переселення. А після вавилонського переселення в Єхонії народився Салатіїл, у Салатіїла – Зоровавел, у Зоровавела – Авіюд, в Авіюда – Еліяким, в Еліякима – Азор, в Азора – Садок, у Садока – Ахим, в Ахима – Еліюд, в Еліюда – Єлеазар, в Єлеазара – Маттан, у Маттана – Яків, у Якова – Йосиф, чоловік Марії, з якої народився Ісус, що зветься Христос. Поколінь же всіх було: від Авраама до Давида чотирнадцять, від Давида до вавилонського переселення чотирнадцять і від вавилонського переселення до Христа – поколінь чотирнадцять. Народження Ісуса Христа відбулося так: Марія, його мати, була заручена з Йосифом; але, перед тим, як вони зійшлися, виявилося, що вона була вагітна від Святого Духа. Йосиф, її чоловік, бувши праведний і не бажавши її ославити, хотів тайкома її відпустити. І от, коли він це задумав, ангел Господній з’явився йому уві сні й мовив: “Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа. Вона породить сина, і ти даси йому ім’я Ісус, бо він спасе народ свій від гріхів їхніх.” А сталося все це, щоб здійснилось Господнє слово, сказане пророком: “Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім’я Еммануїл, що значить: З нами Бог.” Прокинувшись від сну, Йосиф зробив, як звелів йому ангел Господній: прийняв свою жінку; та не спізнав її, аж поки породила сина, і він дав йому ім’я Ісус.
Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1). * Радуйтеся, праведні, у Господі, * правим належить похвала (Пс 32,1). * Алилуя (х3).