Twenty-seventh Sunday after Pentecost, Tone 2. Post-feast of the Entrance of the Mother of God. Holy Great-Martyr Catherine (310-13). Holy Great-Martyr Mercurius (249-51). Ephesians 6:10-17. Luke 13:10-17. Nativity Fast.
English Source: Royal Doors www.royaldoors.net
Great Vespers, Sunday Matins and Divine Liturgy
GREAT VESPERS
Kathisma Reading: “Blessed is the man…” is sung.
At Psalm 140
In Tone 2,
Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.
Come, let us adore God the Word,* who was born of the Father before all ages,* and was incarnate of the Virgin Mary;* for of His own free will He suffered the Cross* and submitted Himself to burial,* and arose from the dead to save me, a sinful one.
The just shall gather around me* when You have been good to me.
Christ our Saviour cancelled the decree that was written against us,* by nailing it to the Cross;* and He abolished the dominion of Death.* Let us glorify His resurrection on the third day.
Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!
Let us, together with the archangels, sing of Christ’s resurrection;* for He is the Redeemer and Saviour of our souls.* He will come again in awesome glory and mighty power* to judge the world which He has fashioned.
In Tone 1,
Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.
Today, let us dance, O faithful, * singing to the Lord in psalms and hymns * and honouring His sanctified Tabernacle, the living Ark,* that contained the Word Who cannot be contained; * for in wondrous fashion she is offered to the Lord * as a young child in the flesh, * and Zachariah, the great High Priest, joyfully receives her * as the dwelling place of God.
If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.
Today the living Temple of the holy glory of Christ our God, * the pure Maiden who alone is blessed among women, * is offered in the Temple of the Law * that she may make her dwelling in the Holy Place. * Joachim and Anna rejoice with her in spirit, * and choirs of virgins sing to the Lord, ** chanting psalms, and honouring His Mother.
I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.
You are the preaching of the Prophets, O Virgin Mother of God; * the glory of the Apostles and the boast of Martyrs, * and the renewal of all the earth-born, * for through you, we are reconciled to God. * Therefore, being saved by your intercessions, * we honour your coming into the Temple of the Lord; * and with the Angel we all cry out to you in song: * “Rejoice, O all-revered Lady!”
In Tone 1,
From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.
The city of Alexandria adorned today. * O Martyr, it your burial shroud in the holy church. * O Catherine, we also devoutly celebrate your precious memory. * Pray for all those who venerate you.
For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.
Let us now celebrate the memory of Catherine, * for by word and deed she mightily defeated * the opposing orator and the powers of the enemy. * Deliver us, O God, from godless enemies.
In Tone 4,
Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.
O sufferer of the passion, Mercurius, * by a fighting spirit you conquered the foe. * Like an invincible soldier, * by the armour of faith you cut down thousands of learned Moors. * Because you finished your battle
you have been crowned with all the martyrs, * O most blessed Martyr.
Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.
At the command of the Divine Spirit, * and angel was sent from heaven to heal your wounds. * O worthy one, they were caused by the piercing of burning irons. * You also underwent a lashing and hanging. * O Martyr, your suffering body was covered with blood.
In Tone 2, Glory…
All who love the martyrs, * let us hasten joyfully to the feast of the divinely-wise Martyr Catherine! * Let us crown her with praises as with flowers, crying out to her: * “Rejoice, for you denounced the insolence of foolish orators * filled with ignorant thoughts and led them to the divine Faith! * Rejoice, for you gave your body over to torments for love of your Creator and were not destroyed, * for you were an invincible woman! * Rejoice, for you have inherited the mansions on high * as the reward for your struggles!” * Now you delight in eternal glory. * Desiring this glory, may we who hymn you not lose our hope in it!
Now…
O Virgin, the shadow of the Law passed away* with the realization of grace.* For as the bush had burned without being consumed,* so you gave birth while a virgin* and you remained a virgin.* Instead of the pillar of fire there rose the Sun of Justice.* Instead of Moses, Christ God came forth,* the Saviour of our souls.
Aposticha
In Tone 2
Your Resurrection, O Christ our Saviour,* has enlightened the whole universe;* and, through it, You call back to Yourself all Creation.* Almighty God, glory to You!
The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.
By the wood of Your Cross, O Saviour,* You have abolished the curse of the tree;* by Your burial You have destroyed the power of death;* and by Your resurrection You enlightened the human race.* We, therefore, cry out to You:* O Christ our God, Giver of Life, glory to You!
For He has made the world firm, which shall not be moved.
O Christ, when You were nailed to the Cross,* the distorted nature of creation was made manifest.* The soldiers showed their inhumanity by piercing Your side with a lance,* and the people showed their ignorance of Your power* by asking that Your tomb be sealed.* But, in Your mercy, You accepted burial* and then arose on the third day.* O Lord, glory to You!
Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.
O Christ, Giver of Life,* You freely endured the Passion for the sake of mortals.* In Your power You descended into Hades;* and snatching, as from a mighty monster, the souls of those who awaited Your coming,* You placed them in Paradise.* Therefore, show Your great mercy to us who glorify Your resurrection,* and cleanse our souls.
In Tone 8, Glory… Now…
David foretold you, O all-pure one, * as he foresaw the sanctification of your entry into the Temple. * Thus, all the ends of the earth feast today and glorify you, O all-praised one. * For, O Mother of the Word of Life, * a virgin before giving birth and remaining incorrupt after giving birth, * Zachariah is joyful and accepts you in the Temple, O Lady. * The Holy of Holies rejoices and receives you, the wellspring of our life.
Therefore, we also cry out in songs to you: * “Beseech your Son and our God in our behalf, that He grant us great mercy!”
Troparia
In Tone 2
When You went down to death, O Life Immortal,* You struck Hades dead with the blazing light of Your divinity.* When You raised the dead from the nether world,* all the powers of heaven cried out:* “O Giver of Life, Christ our God, glory be to You!”
In Tone 4, Glory…
By your virtues as by rays of the sun you enlightened the unbelieving philosophers,* and like the most bright moon you drove away the darkness of disbelief from those walking in the night;* you convinced the queen, and also chastised the tyrant, God-summoned bride, blessed Catherine.* You hastened with desire to the heavenly bridal chamber of the fairest Bridegroom of Christ,* and you were crowned by Him with a royal crown;* Standing before Him with the Angels, pray for us who keep your most sacred memory!
In Tone 4, Now…
Today is the prelude of the good pleasure of God,* and the proclamation of salvation for the human race.* In the Temple of God* the Virgin is clearly revealed,* and beforehand announces Christ to all.* To her, then, let us cry aloud with a mighty voice:* Rejoice, fulfilment of the Creator’s plan.
SUNDAY MATINS
Usual Beginning
Hexapsalm
Great Litany
God the Lord, Tone 2
Troparia, Tone 2
When You went down to death, O Life Immortal,* You struck Hades dead with the blazing light of Your divinity.* When You raised the dead from the nether world,* all the powers of heaven cried out:* “O Giver of Life, Christ our God, glory be to You!” (2)
In Tone 4, Glory…
By your virtues as by rays of the sun you enlightened the unbelieving philosophers,* and like the most bright moon you drove away the darkness of disbelief from those walking in the night;* you convinced the queen, and also chastised the tyrant, God-summoned bride, blessed Catherine.* You hastened with desire to the heavenly bridal chamber of the fairest Bridegroom of Christ,* and you were crowned by Him with a royal crown;* Standing before Him with the Angels, pray for us who keep your most sacred memory!
In Tone 4, Now…
Today is the prelude of the good pleasure of God,* and the proclamation of salvation for the human race.* In the Temple of God* the Virgin is clearly revealed,* and beforehand announces Christ to all.* To her, then, let us cry aloud with a mighty voice:* Rejoice, fulfilment of the Creator’s plan.
Psalter Reading
Stasis I: Psalms 9, 10
Stasis II: Psalms 11, 12, 13
Stasis III: Psalms 14, 15, 16
Small Litany
Sessional Hymn I, Tone 2
The noble Joseph having taken down You most pure Body from the tree,* wrapped it in a fine linen shroud* covering it with fragrant spices* and placed it in a new sepulchre;* but on the third day You arose, O Lord,* granting the world great mercy.
Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high;* forget not Your poor to the end.
The Angel standing by the tomb cried to the myrrh-bearing women,* ‘Myrrh is fitting for the dead,* but Christ has been revealed a stranger to corruption.* rather cry aloud: The Lord is risen,* granting the world great mercy!’
Glory… Now…
You are highly glorified, O Virgin Theotokos,* and we sing your praise,* for through the Cross of your Son Hades has been overthrown,* Death has been slain,* and we who were dead have arisen and been granted life.* We have received Paradise, our ancient delight,* therefore with thanksgiving we glorify Christ our God* as mighty and alone plenteous in mercy.
Psalter Reading
Stasis I: Psalm 17
Stasis II: Psalms 18, 19, 20
Stasis III: Psalms 21, 22, 23
Small Litany
Sessional Hymn II, Tone 2
You did not prevent the grave stone from being sealed,* and having arisen You granted to all the rock of the Faith.* O Lord, glory be to You!
I will confess You, O Lord, with my whole heart,* I will tell of all Your wonders.
The choir of Your Disciples rejoices in harmony with the Myrrh-bearing women;* for with them we celebrate a common feast to the glory and honour of Your Resurrection.* Through them, O Lord who loves mankind,* grant Your people Your great mercy.
Glory… Now…
You are highly blessed, O Virgin Theotokos,* for through Him who was incarnate of you* Hades has been taken captive, Adam recalled, the curse slain, and Eve set free,* death has been put to death and we have been given life;* therefore with hymns we cry to you:* Blessed are You O Christ our God who has been thus well-pleased, glory be to You!
Polyeleos
Evlogitaria
Small Litany
Hypakoe, Tone 2
The women coming to Your grave after the Passion* to anoint Your body, O Christ God,* saw Angels in the tomb and were frightened,* for they heard a message from them:* The Lord has arisen, granting the world His great mercy.
Hymn of Ascent, Tone 2
Antiphon 1
I raise the eyes of my heart to You in heaven, O Saviour.* Save me by Your radiance.
Have mercy, O my Christ, on us who fail You every hour and in many ways,* and grant to us the means to return to You* in repentance before the end.
Glory… Now…
To the Holy Spirit belongs sovereignty,* sanctification and the quickening of creation,* for He is God, one in essence with the Father* and the Word.
Antiphon 2
If the Lord was not among us,* who could be kept safe from the one* who is both our foe and a manslayer?
Do not hand Your servant over to destruction, O my Saviour.* For like a lion they come up against me,* they who are my foes.
Glory… Now…
To the Holy Spirit belongs the source of life and its honour,* for, being God, He preserves all creation* by His power* in the Father through the Son.
Antiphon 3
Those who trust in the Lord are like the holy mountain:* they are utterly unshaken* by the assaults of the enemy.
Let not those who live for God* stretch out their hands in iniquity;* for with the rod of His word Christ forbids such things.
Glory… Now…
By the Holy Spirit all wisdom flows forth,* grace to the Apostles,* crowns to the Martyrs,* and to the Prophets, prophetic vision.
Prokeimenon, Tone 2
Lord, rise up in Your anger, rise against the fury of my foes; my God, awake! You will give judgment. Let the company of nations gather round You.
verse: Lord God, I take refuge in You. From my pursuers save me and rescue me.
Let everything that lives, Tone 2
Gospel: Luke 24:12-35
Hymn of Resurrection
Psalm 50
Verses at Psalm 50
Canon, Tone 2
Ode 1
Irmos: Once his overwhelming power overturned the whole of Pharaoh’s army in the deep;* but the Word made flesh, the Lord of glory, blotted out the wholly wretched sin.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The prince of this world in whose books we, who disobeyed your commands, were inscribed, O Good One, has been judged by your cross; attacking you as a mortal, he fell back from the power of your might and was exposed in his weakness.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Deliverer of the race of mortal men and author of incorruptible life, you came into the world: for you tore in pieces the grave clothes of death in your resurrection, and this we glorify. Gloriously he is glorified.
Glory… Now…
O pure one, and ever-Virgin, you are shown to be higher than all creatures seen and unseen; for you bore the Creator since he willed to take flesh in your womb; with boldness pray to him to save our souls.
Ode 3
Irmos: The desert, the barren Church of the nations, has blossomed as a lily at your coming, O Lord;* in this my heart is made firm.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Creation at your Passion was put to confusion to see you in mean disguise and mocked by the lawless, you whose lightest nod had established the universe.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
You fashioned me with your hands from the dust in your image; and when, through sin, I was crushed again into the dust of death, you, O Christ, went down with me to Hell and raised me up with yourself.
Glory… Now…
The ranks of angels were amazed and the hearts of men trembled, All-pure, at your giving birth; wherefore we reverence you in faith, O Mother of God.
Ode 4
Irmos: You came forth from the Virgin,* not an ambassador, not an angel,* but the Lord himself made flesh,* and saved my whole humanity.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
You were standing, my God, before the judgment seat as one judged, not crying out, bringing, O Lord, judgment upon the nations. Thus, through your Passion, O Christ, you wrought salvation for the world.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
By your Passion the weapons of the enemies failed, by your descent into Hell the cities of the foe were destroyed and the insolence of the tyrant overthrown.
Glory… Now…
All we the faithful know you a haven of salvation, a fortified city unshaken, Lady Mother of God; for by your prayers you deliver our souls from danger.
Ode 5
Irmos: Christ God, you are mediator between God and man:* through you, O Lord, we have access from the night of ignorance to your Father, the author of light.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
You broke as the cedars, O Christ, the insolence of the enemy when, of your own will, O Lord, you were pleased to be lifted up in the flesh on the cypress, the pine and the cedar.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
They laid you in the lowest pit, O Christ, dead, without breath; but with your stripes you raised with yourself, O Saviour, the wounded and forgotten who slept in the graves.
Glory… Now…
Pray to your Son and Lord, pure Virgin, to grant deliverance to prisoners and peace from the hostile forces surrounding those who trust in you.
Ode 6
Canon of the Resurrection
Irmos: Engulfed in sin’s unfathomed depths* I cry to the fathomless deeps of your tender compassion;* God has brought me up* from corruption.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The righteous was judged as a criminal and nailed to the tree with the lawless with his own blood granting forgiveness to the guilty.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
As by one man, the first Adam, death came of old to the world, so by one, the Son of God, resurrection has been revealed .
Glory… Now…
You knew no man, O Virgin, you bore a child and remained for ever virgin, revealing thus the signs of true divinity of your Son and God.
Kontakion, Tone 2
You rose from the tomb, O almighty Saviour;* and Hades, seeing this wonder, was stricken with fear; and the dead arose.* Creation saw and rejoices with You, and Adam exults.* And the world, my Saviour, sings Your praises for ever.
Ikos
Light you are to those endarkened, resurrection you are to all and life to mortal man; and when you, the Saviour, raised up all with yourself and despoiled the might of death, when you, O Word, shattered the gates of Hell, the dead saw it and marvelled at the marvel and all creation rejoiced together in your resurrection, O Lover of man. For all of this we glorify and sing your coming down to us and all the universe, my Saviour, hymns you for ever.
Ode 7
Irmos: The godless decree of the lawless tyrant* re-kindled the soaring flames,* Christ let fall on the God-fearing children the dew of the Spirit.* He is blessed and glorious above all.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Your tender compassion, O Lord, would not allow you to see mankind beneath the sway of death but you came and saved him by your own blood, becoming man. He is blessed and glorious above all.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Seeing you clothed in the robe of vengeance, O Christ. Hell’s doorkeepers cowered in fear for you came to master, O Lord, the slave, the reasonless tyrant. He is blessed and glorious above all.
Glory… Now…
We know you the Holy of Holies, Virgin unspotted, Mother unwedded, for you alone bore the unchangeable God: by your divine giving birth you have shed incorruption on all the faithful.
Ode 8
Irmos: Once in Babylon by divine command* the blazing furnace divided its work,* the Chaldaeans consuming, the faithful bedewing,* who sang: Bless the Lord, all you works of the Lord.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The ranks of angels saw the garment of your flesh empurpled with your blood, in trembling amazement at the magnitude of your longsuffering, crying: Bless the Lord, all you works of the Lord.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Through your rising, O Merciful, you have clothed my mortality with deathlessness; therefore in glad thanksgiving your chosen people raise to you a song of praise, crying: Truly death is swallowed up in victory.
Most holy Theotokos, save us.
The One inseparable from the Father and humanly, divinely, dwelling in your womb, you conceived without seed and brought forth inexpressibly, Birth-giver of God, all-pure. By this we know you the salvation of us all.
Magnificat
Ode 9
Irmos: The Son of the unbegun Begetter, God and Lord, made flesh of the Virgin,* has appeared among us to bring light to the darkened places* and to gather the scattered together.* Therefore, we magnify the all-praised Mother of God.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
On Golgotha, as in Paradise, there was planted, O Saviour, the thrice-happy tree of your pure cross, nourished by your blood divine and water; so from the wellspring of your holy side, O Christ, life has blossomed for us.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The crucified, the all-powerful, laid low the strong man armed, and the nature of man, lying below in the dungeon of Hell, he raised and placed on the Father’s throne; coming in the midst of which we, worshipping, magnify you.
Glory… Now…
In the true faith singing, let us the faithful glorify the Trinity, three in number, one in substance, indivisible nature, supremely divine, triply shining light and never-setting radiance, the only uncompounded shedding light upon all.
Small Litany
Holy is the Lord
Hymn of Light
Christ our Way and our Life,* after His resurrection from the dead,* accompanied Luke and Cleopas,* who had recognized Him at Emmaus in the breaking of the bread.* Their hearts and souls were inflamed as He spoke to them on the way,* explaining to them all the Scriptures that pertained to Him.* Let us, therefore, shout with them, saying:* Truly, the Lord is risen and has appeared to Peter.
Glory… Now…
I praise Your love without limit, O my Creator;* for You emptied Yourself to put on our broken nature to save us.* O all-compassionate Lord, even though You are God,* You consented for my sake to be born into our human condition* and to descend into Hades to save us,* through the intercession of Your most pure Mother.
Praises
Stichera of the Praises, Tone 2
Everything that breathes and every creature glorifies You, O Lord,* for through Your Cross You destroyed death* and thus shown the multitude of peoples Your Resurrection from the dead,* as You alone love mankind.
Let the Jews tell how the soldiers lost the King they were guarding.* Why then did the stone not guard the rock of life?* Either let them give up the one who was buried or adore Him as risen,* exclaiming together with us:* Glory to the multitude of Your mercies:* O Saviour, glory be to You!
Rejoice O peoples and be glad!* for an Angel sat upon the grave stone* and gave us good tidings saying:* Christ is risen from the dead* and has filled the universe with sweet fragrance.* Rejoice O peoples and be glad!’
Before Your conception, O Lord,* an Angel brought the greeting ‘Rejoice’ to the one full of grace:* at Your Resurrection an Angel rolled away the stone from Your glorious grave.* The one revealed the signs of joy instead of sorrow;* the other instead of death has proclaimed to us the Master, and giver of life.* Wherefore we cry to You:* O Benefactor of all mankind,* Lord, glory be to You!
The women sprinkled sweet spices* mingled with their tears upon Your grave,* but their mouths were filled with joy as they exclaimed,* The Lord hath arisen!
Let the nations and the peoples praise Christ our God,* who willingly endured the Cross for us and suffered three days in Hades;* let them worship His Resurrection from the dead,* through which all the ends of the world have been enlightened.
You were crucified, and Thou were buried, O Christ,* as You willed;* You have despoiled death as God and Master,* granting the world eternal life and Your great mercy.
In truth, O wicked ones,* by sealing the tomb you have granted us a greater wonder;* for the guards having complete knowledge of that which took place were compelled by you to say* “while we slept the Disciples came and stole him.”* And who would steal a corpse, especially one that is naked?* But He has arisen by His own authority as God,* leaving behind His grave-clothes in the tomb.* Come, O Jews,* see that He did not burst the seals,* the One who has trampled on death* and granted mankind life without end* and His great mercy.
In Tone 5, Glory…
How wise are Your judgments, O Christ!* You granted Peter the understanding of Your resurrection by the burial wrappings alone.* Even though You accompanied Luke and Cleopas and conversed with them,* yet You did not reveal Yourself.* You were taunted by them as though You alone were a stranger in Jerusalem,* not knowing what had recently happened there.* But since You ordained all things for the good of each,* You explained to them what the prophets had spoken concerning You.* In the breaking of the bread they recognized You* because their hearts were already burning with the desire to know You.* When they came together with the disciples,* they proclaimed openly Your divine resurrection* by which we ask that You have mercy upon us.
In Tone 2, Now…
You are truly most blessed, O virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* Hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, Death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who finds in this your good pleasure. Glory to You!
Great Doxology
Trisagion Prayers
Troparion, Tone 2
You came forth from death, destroying the eternal bonds of Hades, O Lord.* You broke the curse of Death* and thus delivered us from the snares of the Evil One.* Then You appeared to your apostles and sent them forth to preach,* and through them You have bestowed your peace upon all the world,* for You alone are rich in mercy.
Insistent Litany
Litany of Supplication
Great Dismissal
DIVINE LITURGY
Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 2: When You went down to death, O Life Immortal,* You struck Hades dead with the blazing light of Your divinity.* When You raised the dead from the nether world,* all the powers of heaven cried out:* “O Giver of Life, Christ our God, glory be to You!”
Troparion, Tone 4: Today is the prelude of the good pleasure of God,* and the proclamation of salvation for the human race.* In the Temple of God* the Virgin is clearly revealed,* and beforehand announces Christ to all.* To her, then, let us cry aloud with a mighty voice:* Rejoice, fulfilment of the Creator’s plan.
Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.
Kontakion, Tone 2: You rose from the tomb, O almighty Saviour;* and Hades, seeing this wonder, was stricken with fear; and the dead arose.* Creation saw and rejoices with You, and Adam exults.* And the world, my Saviour, sings Your praises for ever.
Now and for ever and ever. Amen.
Kontakion, Tone 4: The Saviour’s pure temple,* the precious bridal chamber and Virgin,* the sacred treasury of the glory of God,* is brought today into the house of the Lord;* and with her she brings the grace of the divine Spirit.* God’s angels sing in praise of her:* She is indeed the heavenly dwelling-place.
Prokeimenon, Tone 2
The Lord is my strength and my song of praise, and He has become my salvation.
verse: The Lord has indeed chastised me, but He has not delivered me to death. (Psalm 117:14,18)
Prokeimenon, Tone 3
My soul magnifies the Lord, and my spirit has rejoiced in God my Saviour.
Epistle: Ephesians 6:10-17 (NRSV)
Brothers and Sisters, finally, be strong in the Lord and in the strength of his power. Put on the whole armor of God, so that you may be able to stand against the wiles of the devil. For our struggle is not against enemies of blood and flesh, but against the rulers, against the authorities, against the cosmic powers of this present darkness, against the spiritual forces of evil in the heavenly places. Therefore take up the whole armor of God, so that you may be able to withstand on that evil day, and having done everything, to stand firm. Stand therefore, and fasten the belt of truth around your waist, and put on the breastplate of righteousness. As shoes for your feet put on whatever will make you ready to proclaim the gospel of peace. With all of these, take the shield of faith, with which you will be able to quench all the flaming arrows of the evil one. Take the helmet of salvation, and the sword of the Spirit, which is the word of God.
Alleluia, Tone 2
verse: The Lord will hear you in the day of tribulation; the name of the God of Jacob will shield you.
verse: Lord, grant victory to the king and hear us in the day that we shall call upon You. (Psalm 19:2,10)
verse: Hear, O daughter, and see, and incline your ear.
verse:The rich among the people shall entreat your countenance. (Psalm 44:11,13)
Hymn to the Mother of God
Seeing the entrance of the pure one, angels marvel in wonder how the Virgin could enter the holy of holies
And the Irmos, Tone 4: Let no hand of the profane touch God’s living ark,* but instead let the lips of those who are believers* sing out ceaselessly in the words of the angel,* crying out with great joy to the Mother of God:* O pure Virgin,* you are truly higher than all.
Gospel: Luke 13:10-17 (NRSV)
At that time, Jesus was teaching in one of the synagogues on the sabbath. And just then there appeared a woman with a spirit that had crippled her for eighteen years. She was bent over and was quite unable to stand up straight. When Jesus saw her, he called her over and said, “Woman, you are set free from your ailment.” When he laid his hands on her, immediately she stood up straight and began praising God. But the leader of the synagogue, indignant because Jesus had cured on the sabbath, kept saying to the crowd, “There are six days on which work ought to be done; come on those days and be cured, and not on the sabbath day.” But the Lord answered him and said, “You hypocrites! Does not each of you on the sabbath untie his ox or his donkey from the manger, and lead it away to give it water? And ought not this woman, a daughter of Abraham whom Satan bound for eighteen long years, be set free from this bondage on the sabbath day?” When he said this, all his opponents were put to shame; and the entire crowd was rejoicing at all the wonderful things that he was doing.
Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest.* I will take the cup of salvation;* and I will call upon the name of the Lord.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 148:1)
Неділя 27-ма по Зісланні Святого Духа. Св. прор. Софонії. 3 грудня
ВЕЧІРНЯ
Блажен муж співаємо
Стихири
- Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.
(г. 2): Прийдіте, поклонімось* народженому предвічно від Отця Божому Слову,* що тіло прийняв від Діви Марії.* Він на хресті добровільно витерпів страждання* і віддався на похорон, і воскреснувши з мертвих,* спас мене, грішну людину.
- Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
Христос, Спаситель наш,* скасував наш смертний засуд,* прибивши його до хреста,* і викорінив владу смерти.* Тому поклоняємось його на третій день воскресінню.
- Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
З архангелами прославмо воскресіння Христове,* бо він – наш визволитель і спаситель душ наших,* що з славою дивною і могутньою силою* знову прийде судити світ,* що його він створив.
- Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
Ангел сповістив про тебе,* розп’ятого й похороненого Владику,* і сказав жінкам: Прийдіть і погляньте, де лежав Господь;* він бо, Всесильний, воскрес, як і прорік був.* Тому поклоняємось тобі, єдиному безсмертному:* Життєдавче, Христе, помилуй нас.
- Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.
(г. 1, подібний: Небесних хорів): Днесь красу́ється град Олександрі́я,* завба́чливо ма́ючи в боже́ственному хра́мі твоє́му* пелени́ твої́, му́ченице.* Тим-то й ми благоче́сно святку́ємо, Катери́но,* па́м’ять твою́ свяще́нну;* моли́ся за тих, що вшано́вують тебе́.
- Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Катери́ни па́м’ять ни́ні святку́ємо:* вона́ бо спра́вді всі воро́жі си́ли* та ри́торів спро́тив* тве́рдо і сло́вом, і ді́лом повали́ла.* Але́ моли́твами її́* ізба́в нас, Бо́же, від є́ресей!
- Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
Ра́дуйся, всесла́вна му́ченице,* Катери́но свяще́нна!* Бо на Сина́йській горі́, на які́й Мойсе́й ба́чив купину́ неопали́му,* – на ній боговго́дне ті́ло твоє́* Христо́с, перені́сши, зберіга́є* аж до ча́су Дру́гого Прише́стя свого́.
- Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.
(г. 4, подібний: Як хороброго): Спобо́рництвом Ду́ха,* страстоте́рпцю Мерку́рію,* подола́вши проти́вника,* я́ко во́їн неперемо́жний,* ти збро́єю ві́ри* міріа́ди темноли́ких ду́хів поруба́в* і, зверши́вши свій по́двиг зако́нно,* з усіма́ стражда́льцями увінча́вся,* великому́ченику всебага́тий.
- Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
Із небе́с тобі́ а́нгел* за́для зці́лення ран твої́х* був по́сланий по велі́нню Боже́ственного Ду́ха.* Від ньо́го зціли́вшись, достосла́вний,* ти був проко́люваний зловми́сно розжа́реними рожна́ми,* стражда́в, пові́шений і розтя́гуваний,* і до тяжко́го ка́меня прив’я́зуваний,* кро́в’ю твоє́ю, му́ченику,* всю́ди облива́ючись.
1. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.
Царя́ земно́го во́їном* бу́дучи, Мерку́рію,* ти нака́з від ньо́го отри́мав принести́ же́ртву де́монам,* богому́дрий і блаже́нний,* тож перетерпі́в торту́ри,* і па́лення вогне́м, і немину́чу смерть.* І поли́нув єси́ до Христа́, вінцено́сцю,* і долучи́вся до стад му́чеників,* за світ блага́ючи.
Слава… (г. 2): Ра́дісно збері́мося на торжество́* богому́дрої му́чениці Катери́ни, мучениколю́бці,* і похвала́ми її́, на́че кві́тами, заквітча́ймо, взива́ючи їй:* «Ра́дуйся, ти, що балакани́ну зухваломо́вних ри́торів* – як спо́внених неві́гластва – оска́ржила* і до ві́ри Боже́ственної їх скерува́ла!* Ра́дуйся, ти, що відда́ла ті́ло на винахі́дливі му́ки* – ра́ди любо́ви до Творця́ твого́* – і не була́ розби́та, мов кова́дло незла́мне!* Ра́дуйся, ти, що го́рні оби́телі* як нагоро́ду за труди́ успадкува́ла* і сла́вою ві́чною насоло́джуєшся,* – її́ бажа́ючи, і ми, піснеспі́вці твої́,* неха́й не бу́демо позба́влені наді́ї!».
І нині… (догмат, г. 2): Минулася тінь Закону,* коли прийшла Благодать;* бо як кущ охоплений полум’ям не згоряв,* так і ти, Діво, породила й дівою зосталась!* Замість вогняного стовпа, засяяло Сонце правди,* замість Мойсея – Христос,* спасіння душ наших.
Стихири на стиховні
(г. 2): Воскресіння твоє, Христе Спасе,* просвітило всю вселенну* і ти покликав до себе твоє створіння.* Всесильний Господи, – слава тобі!
Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.
Ти деревом, Спасе, знищив прокляття,* що від Дерева почалось,* похороном твоїм подолав владу смерти* і просвітив наш рід твоїм воскресінням.* Тому й кличемо до тебе:* Життя подателю, Христе Боже наш, – слава тобі!
Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.
Ти деревом, Спасе, знищив прокляття,* що від Дерева почалось,* похороном твоїм подолав владу смерти* і просвітив наш рід твоїм воскресінням.* Тому й кличемо до тебе:* Життя подателю, Христе Боже наш, – слава тобі!
Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.
Христе, життя подателю!* Ти добровільно витерпів страсті смертних ради* і зійшов до аду як сильний* і там, немов від лютого звіра,* вихопив дожидаючих твого приходу* і, замість аду, дарував життя в раю.* Тому й нам, що прославляємо твоє на третій день воскресіння,* дай очищення з гріхів і велику милість.
Слава І нині: (г. 8): Дави́д проголо́шував про Те́бе, Пречи́стая,* бо прови́дів свяще́нне торже-ство́ вхо́ду Твого́ в храм,* у яко́му кінці землі днесь святку́ючи,* славосло́влять Тебе́, Всеоспівана* – су́щу пе́ред різдво́м Діву, що й по різдві зоста́лася нетлінна,* Ма́тір Сло́ва Життя́, що днесь до хра́му вхо́диш.* Заха́рія весели́ться,* прийня́вши Тебе́, Влади́чице,* і Святе́є Святи́х ра́дується,* вмісти́вши Тебе́, Корми́тельку життя́ на́шого.* Тим-то й ми в пісня́х взива́ємо до Те́бе:* «За нас моли́ Си́на Твого́ і Бо́га на́шого* дарува́ти нам вели́ку ми́лість!»
Тропарі
(г. 2): Коли зійшов Ти до смерти, Життя безсмертне,* тоді ад умертвив Ти блистінням божества.* Коли ж і умерлих із глибин підземних воскресив Ти,* всі сили небесні взивали:* Життєдавче, Христе Боже наш, слава Тобі.
Слава: (г. 4): Чеснотами, як сонячним промінням,* просвітила єси невірних мудреців,* і як місяць пресвітлий тим, які ходять в ночі,* невір’я тьму відігнала єси і царицю увірила єси,* а з нею і мучителя викрила,* богозванна невісто, блаженна Катерино,* жаданням вибігла єси в Небесну світлицю* до прекрасного Жениха Христа,* і від Нього царським вінцем увінчалася єси:* Йому ж із Ангелами предстоячи молися за нас,* які творять пречесну пам’ять твою.
І нині: (г. 4): Днесь благовоління Божого предзображення* і спасіння людей проповідання,* у Божому храмі Діва ясно з’являється* і Христа всім предзвіщає.* Їй і ми голосно закличмо:* Радуйся, промислу Створителя сповнення.
УТРЕНЯ
Священик: Слава святій, одноістотній, животворящій і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління (3 р.).
Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою (2 р.).
Шестипсалм’я
Псалом 3 (У понеділок)
О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.
Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».
Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.
Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.
Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.
Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.
Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.
У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.
Псалом 37 (У вівторок)
О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.
Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.
Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.
Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.
Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.
Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.
Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.
Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.
О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.
Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.
Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.
І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.
Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.
Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.
На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.
Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.
Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.
Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.
А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.
І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.
Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.
Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.
Псалом 62 (У середу)
Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.
Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.
Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.
Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.
Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.
Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.
Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.
Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.
Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.
Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.
Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.
А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3 р.)
Господи, помилуй. (3 р.)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Псалом 87 (У четвер)
Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.
Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.
Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.
Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як людина, що допомоги не має.
Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.
Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.
Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.
Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.
Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.
Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?
Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій − твою вірність?
Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?
Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.
Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?
Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій − і умліваю.
Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.
Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.
Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.
Псалом 102 (У п’ятницю)
Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє − його святе ім’я.
Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.
Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.
Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.
Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.
Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.
Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.
Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.
Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.
Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.
Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.
Як далеко схід від заходу,* так віддалив він від нас злочинства наші.
Як батько милосердиться над синами,* так милосердиться Господь над тими, що його бояться.
Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.
Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, і мов квітка в полі.
Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.
Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.
І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.
Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.
Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.
Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.
Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!
Псалом 142 (У суботу й неділю)
О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.
І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.
Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.
Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.
Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.
До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.
Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.
Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.
Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.
Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.
Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.
І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)
Під час рецитування псалмів, священик читає потиху перед св. дверми оці молитви:
Утренні молитви
Велика єктенія
У мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За святішого вселенського архиєрея Франциска, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасення їх Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Дякуємо тобі, Господи, Боже наш, що підняв нас із постелі нашої і вклав в уста наші слово хвали, щоб поклонятися і призивати ім’я твоє святе. Ми умоляємо твоє милосердя, яке ти завжди виявляв у нашому житті. Пошли поміч свою людям, що стоять перед лицем святої слави твоєї і дожидають від тебе багатої милости; і дай нам, що зо страхом і любов’ю завжди тобі служимо, хвалити несказанну твою доброту.]
Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Бог Господь… (Пс. 117), глас 2
Бог – Господь, і явився нам; благословен, хто йде в ім’я Господнє.
Стих: Прославляйте Господа, бо він добрий, бо милість його вічна.
Стих: Вони навколо обступили мене, але я ім’ям Господнім переможу їх.
Стих: Я не вмру, а житиму і розказуватиму про діла Господні!
Стих: Камінь, яким знехтували будівничі, став головним на розі. Від Господа це сталось, і дивне воно в очах наших.
Тропарі
(г. 2): Коли́ зійшо́в Ти до сме́рти, Життя́ безсме́ртне,* тоді́ ад умертви́в Ти збли́ском божества́.* Коли́ ж і уме́рлих із глиби́н підзе́мних воскреси́в Ти,* всі си́ли небе́сні взива́ли:* Життєда́вче, Хри́сте Бо́же наш, сла́ва Тобі́. (2 р.)
Слава: (г. 4): Чеснотами, як сонячним промінням,* просвітила єси невірних мудреців,* і як місяць пресвітлий тим, які ходять в ночі,* невір’я тьму відігнала єси і царицю увірила єси,* а з нею і мучителя викрила,* богозванна невісто, блаженна Катерино,* жаданням вибігла єси в Небесну світлицю* до прекрасного Жениха Христа,* і від Нього царським вінцем увінчалася єси:* Йому ж із Ангелами предстоячи молися за нас,* які творять пречесну пам’ять твою.
І нині: (г. 4): Днесь благовоління Божого предзображення* і спасіння людей проповідання,* у Божому храмі Діва ясно з’являється* і Христа всім предзвіщає.* Їй і ми голосно закличмо:* Радуйся, промислу Створителя сповнення.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Від ночі лине дух наш до тебе, Боже, бо світлом є повеління твої. Навчи нас, Боже, правди твоєї, заповідей твоїх і виправдань твоїх. Просвіти наші духовні очі, щоб ми не заснули в гріхах на смерть. Віджени всяку мряку від сердець наших, даруй нам сонце правди і охорони життя наше знаменням і печаттю Святого твого Духа. Направ стопи наші на шлях мирний, дай нам бачити ранішній день у радості, щоб ми тобі засилали ранішні молитви]
Священник: Бо Твоя є влада і Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Перший сідальний
(г. 2): Благообразний Йосиф,* знявши з хреста пречисте тіло твоє,* плащаницею чистою обвив* і пахощами покривши, у гріб новий положив.* Але на третій день воскрес ти, Господи,* і подав світові велику милість.
Слава і нині: Прославлена ти вельми, Богородице Діво, – співаємо тобі!* Бо хрестом Сина твого ад подоланий і смерть переможена;* а ми, померлі, встали й життя сподобилися* та здобули рай – давню насолоду.* Тому з вдячністю прославляємо Христа Бога,* як могутнього і єдиного многомилостивого.
Відтак читець читає другу чергову катизму, диякон виголошує другу малу єктенію:
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Боже й Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти підніс нас з постелі нашої і зібрав на годину молитви. Дай нам ласку відкрити уста наші і прийми наші подяки, що в наших силах, і навчи нас установ твоїх. Бо молитися як слід не вміємо, якщо ти, Господи, святим твоїм Духом не навчиш нас. Тому молимося тобі: Даруй і прости, якщо ми згрішили аж до теперішньої години словом або ділом, або думкою, добровільно або недобровільно. Бо коли на провини будеш дивитися, Господи, Господи, то хто встоїться, бо в тебе є прощення. Ти один святий, допоміжник сильний, захисник життя нашого, і тебе ми завжди оспівуватимемо.]
Священник: Бо Ти благий і людинолюбний Бог – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Другий сідальний
(г. 2): Ангел при гробі з’явився жінкам мироносицям* і кликнув: Миро належить мерцям,* а Христос не знає тлінности!* Тому кличте: Воскрес Господь,* що подає світові велику милість!
Слава і нині: Бувши вільною від природних законів,* у божественнім народженні ти зберегла дівство.* Ти бо єдина породила народженого раніш тебе перед віками;* тому й величаємо тебе, Богородице.
Полієлей
Хваліте ім’я Господнє, хваліте, слуги Господні Алилуя (3 р.).
Ви, що стоїте у храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого. Алилуя (3 р.).
Господи, ім’я твоє повіки, і пам’ять твоя, о Господи, від роду й до роду. Алилуя (3 р.).
Благословенний Господь із Сіону, що перебуває в Єрусалимі. Алилуя (3 р.).
Хваліте Господа, бо він добрий, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
Розстелив землю над водами, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
І визволив від наших гнобителів, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
Прославляйте Бога небесного, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
Ангельський хор
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Ангельський хор здивувався,* бачивши до мертвих зарахованим тебе, Спасе,* що силу смерти знищив, і з собою Адама підняв* та з аду всіх визволив.
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Нащо миро* зі сльозами, Учениці, жалібно змішуєте?* – запитав світлоносний ангел при гробі мироносиць.* Гляньте на гріб і зрозумійте,* що воскрес Спаситель з гробу.
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Рано на світанку* мироносиці поспішали до гробу твого, плачучи,* але з’явився їм ангел і прорік:* Пора голосіння минула, не плачте;* про воскресіння ж звістіть апостолам!
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Мироносиці – жінки,* що з миром прийшли до гробу твого, Спасе, ридали.* Ангел же їм сказав, мовивши:* Чому між мертвими живого шукаєте?* Він бо, як Бог, воскрес із гробу.
Слава: Поклонімось Отцю,* і його Сину, і Святому Духові,* Святій Тройці* в одній сутності,* з серафимами взиваючи:* Свят, свят, свят єси, Господи.
І нині: Життєдавця породивши, ти, Діво,* Адама з гріха визволила,* Єві радість замість смутку подала,* а відпалих від життя повернув до нього той,* що з тебе тіло прийняв – Бог і чоловік.
Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Від ночі лине дух наш до тебе, Боже, бо світлом є повеління твої на землі. Навчи нас у страсі твоєму виконувати правду й добро, бо тебе славимо як правдивого Бога нашого. Прихили вухо своє і вислухай нас, і пом’яни, Господи, тих, що є та що моляться з нами, всіх по імені, і спаси їх силою твоєю. Благослови людей твоїх і освяти спадкоємство твоє: мир світові твоєму даруй, церквам твоїм, священикам, владі, і всім людям.]
Священик: Бо благословилося ім’я Твоє і прославилося царство Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Іпакой, глас 2
Коли по страстях твоїх, Христе Боже,* жінки прийшли до гробу, щоб намастити тіло твоє,* то побачили ангелів у гробі й вжахнулися,* бо почули від них слово, що Господь воскрес,* даруючи світові велику милість.
Степенна пісня, глас 2
Антифон 1
На небо до тебе, Спасе, підношу очі мого серця:* Спаси мене твоїм сяйвом.
Христе мій! Помилуй мене,* бо багато й завжди грішу проти тебе,* і дай змогу перед смертю покаятися перед тобою.
Слава і нині: Святому Духові належить царювати,* освячувати й порушувати створіння,* бо він – Бог одноістотний з Отцем і Словом.
Антифон 2
Якби не Господь був з нами, то хто без шкоди міг би вберегтися від ворога, та ще й людиновбивці?
Зубам їх не віддавай, Спасе, Твого раба; бо з левовою хижістю на мене кидаються вороги мої!
Слава і нині: У Святому Дусі – начало і дар життя; бо все сотворене Він, як Бог, укріплює і через Сина в Отці зберігає.
Антифон 3
Хто надіється на Господа, ті подібні до Гори Святої; вони нітрохи не похитнуться від нападів Веліара.
Нехай не простягнуть рук своїх до беззаконь ті, що живуть богобоязно; бо не карає Христос жезлом жереба Свого.
Слава і нині: Від Святого Духа, як з джерела, ллється всяка мудрість; звідси – благодать апостолам, і стражданнями вінчаються мученики, і пророки зрять.
Євангеліє
Будьмо уважні.
Священик: Мир всім.
Премудрість. Будьмо уважні.
Прокімен, глас 2
Псалом 7
Устань, Господи Боже мій, згідно з повелінням, що заповідав ти, і збір людей обступить тебе.
Стих: Господи, Боже мій, на тебе покладаю надію, спаси мене.
Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
[Скарбе добра, джерело невисихаюче, Отче святий, чудотворче всесильний і вседержителю! Усі тобі поклоняємося і тобі молимося та твої милості і твої ласки призиваємо на поміч і на заступництво нашій смиренності. Пом’яни, Господи, слуг твоїх, прийми від усіх нас ранішні моління, як кадило перед тобою; ні одного з нас не вчини нездатним, але всіх нас зберігай ласками твоїми. Пом’яни, Господи, тих, що чувають і співають на славу твою і єдинородного твого Сина і Бога нашого, і Святого твого Духа. Будь їм помічником і заступником; прийми їх молитви на наднебесний і духовний твій жертовник]
Священик: Бо Ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми Тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Вірні на глас прокімена: Всяке дихання, нехай хвалить Господа.
Стих: Хваліте Бога у святині його.
Стих: Хваліте його у твердині сили його.
І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молім.
Вірні: Господи, помилуй (3 р.).
Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.
Священик: Мир всім!
Вірні: І духові твоєму.
Священик: Від Луки святого Євангелія читання.
Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.
Будьмо уважні.
Священик сам читає Євангеліє.
У той час Петро встав, побіг до гробу і, нахилившись, побачив лиш пов’язки; і вернувся назад додому, дивуючись тому, що сталося. Аж ось того самого дня двоє з них ішли в село, що звалось Емаус, шістдесят стадій від Єрусалиму, і розмовляли між собою про те, що сталось. Як вони розмовляли та сперечалися між собою, Ісус наблизився і йшов разом з ними, але очі їм заступило і вони його не пізнали. Він їх спитав: Що то за розмова, що ви, ідучи, ведете між собою? Ті зупинились, повні смутку. Озвавсь тоді один із них, на ім’я Клеопа, і йому каже: – Ти один, хіба, що мешкаєш у Єрусалимі, і не знаєш, що цими днями в ньому сталося? І він спитав їх: – Що? Вони йому сказали: Те, що сталося з Ісусом Назарянином, мужем, що був пророк могутній ділом та словом перед Богом і всім народом, та як наші первосвященики і князі видали його на засуд смертний і розіп’яли. А ми сподівались, що він той, хто має визволити Ізраїля. До того ж усього, ось третій день сьогодні, як це сталось. Деякі з наших жінок, щоправда, нас здивували: вони пішли були ранесенько до гробу, та, не знайшовши його тіла, вернулись і нам оповіли, що бачили ангелів, які їм з’явились і сказали, що він живий. Деякі ж з наших пішли до гробу і знайшли так, як жінки сказали; але його вони не бачили. Тоді він до них промовив: – О, нерозумні й обважнілі серцем, щоб повірити всьому, що пророки були сповістили! Хіба не треба було Христові так страждати і так увійти у свою славу? І почавши від Мойсея та від усіх пророків, він вияснював їм те, що в усім Писанні написано про нього. Коли вони наблизилися до села, куди йшли, Ісус удав, що хоче простувати далі. Вони ж наполягали, кажучи: – Зостанься з нами, бо вже вечоріє і день уже похилився. Він увійшов, щоб зостатись. І от як він був за столом з ними, взяв хліб, поблагословив і, переломивши його, дав їм. Тоді відкрилися в них очі, і вони його пізнали. Та він зник від них. І казали вони один до одного: – Чи не горіло наше серце в нас у грудях, коли він промовляв до нас у дорозі та вияснював нам Писання? І негайно вони рушили й вернулися в Єрусалим, де знайшли зібраних одинадцятьох і тих, що були з ними, які їм сказали: – Христос справді воскрес і з’явився Симонові. А ці розповіли те, що сталося в дорозі і як вони його пізнали при ламанні хліба. (Лк. 113 зач.; 24, 12-35)
Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.
Воскресіння Христове
(г. 6): Воскресіння Христове бачивши,* поклонімось святому Господу Ісусові,* єдиному безгрішному.* Хресту твоєму поклоняємось, Христе,* і святе воскресіння твоє величаємо і славимо,* бо ти – Бог наш,* крім тебе іншого не знаємо,* ім’я твоє призиваємо.* Прийдіть, усі вірні,* поклонімось святому Христовому воскресінню,* це бо прийшла через хрест радість усьому світові.* Завжди благословляючи Господа,* славимо воскресіння його,* бо, розп’яття перетерпівши,* він смертю смерть переміг.
Псалом 50
Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.
Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.
Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.
Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;
То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.
Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.
Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.
Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.
Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.
Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.
Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.
Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.
Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.
Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.
Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.
Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.
Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.
Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.
Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.
Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.
Після 50-го псалма співаємо:
Слава (г. 6): Молитвами святих апостолів,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.
І нині: Ради молитов пречистої Богородиці,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.
Стих: Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.
Воскрес Ісус із гробу,* як провістив,* подав нам життя вічне* і милість велику.
Єктенія
Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животворя́щого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотних, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і святої великомучениці Катерини, святого великомученика Меркурія, і всіх святи́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.
Вірні: Господи, помилуй (12 р.).
[Господи, Боже наш! Ти за покаяння дарував людям відпущення, нам же, як образ пізнання і визнання гріхів, показав покаяння і прощення пророка Давида. Тож, Владико, помилуй з великої милости твоєї нас, що в чимало великих гріхів впали, і по багатстві ласк твоїх очисти беззаконня наші, бо перед тобою згрішили ми, Господи, що невідомі й таємні речі серця людського знаєш, і єдиний ти маєш владу прощати гріхи. Серце ж чисте вчини в нас і Духом владичним утверди нас, і радість спасіння твого яви нам. Не відкинь нас від лиця твого, але дозволь, як Добрий і Людинолюбець, аж до останнього нашого віддиху появляти тобі жертву справедливости й приноси на святих твоїх жертовниках]
Священник: Благодаттю, і щедротами, і людинолюб’ям єдинородного Сина Твого, з яким Ти благословенний, із пресвятим, і благим, і животворчим твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Канон воскресний, глас 2
(Якщо скорочується Канон, перейди до Пісня Богородиці).
Пісня 1. Ірмос: У глибині поклала колись фараонове все військо вельми могутня сила.* А втілене Слово всезлобний гріх подолало;* преславний Господь, славно бо прославився.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Князь світу, що йому ми віддалися, заповіді Твоєї, Милосердний, не послухавшись, хрестом Твоїм осуджений був, він бо на Тебе, неначе на смертного, напавши, розбився об потугу влади Твоєї і виявився безсилим.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Як Визволитель роду людського і нетлінного життя Начальник, прийшов Ти у світ; бо воскресінням Твоїм, яке ми всі прославляємо, Ти пелену смерти розірвав, славно бо прославився.
Слава і нині: Богородичний: Понад усе творіння видиме й невидиме вищою явилася Ти, Діво Чистая; бо народила Творця, коли зволив Він тіло прийняти в утробі Твоїй; сміливо моли Його, щоб спастися душам нашим.
Пісня 3. Ірмос: Розквітнула пустиня, неплідна церква невірних, немов лілея, Господи, після приходу твого;* в ній же утвердилось моє серце.
Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.
Під час Твого страждання творіння мінилося, коли Тебе, що все Божественним велінням утвердив, побачило приниженого, беззаконними зневаженого.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
З пилу земного сотворив Ти мене рукою Твоєю, і знов мене, в пил смертний за гріх стертого, Ти, Христе, воскресив, коли до аду зійшов.
Слава і нині: Богородичний: Чини ангельські здивувалися, і серця людські вжахнулися від родження Твого, Пречиста, тому ми з вірою Тебе, Богородицю, почитаємо.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Господи, Боже наш, що сонну неміч забрав від нас і покликав нас візванням святим, щоб і вночі підносити руки наші і прославляти тебе за справедливі твої присуди. Прийми благання наші, моління, визнавання, нічні служби і даруй нам, Боже, віру бездоганну, надію впевнену, любов нелицемірну. Благослови наші входи й виходи, вчинки, слова, діла й думки; і дай нам дочекатися початку дня, нам, що хвалять й оспівують, і благословлять добрість твоєї несказанної сили]
Священник: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Пісня 4. Ірмос: Народився від Діви не заступник, ані ангел, а сам ти, Господи, воплотившись, спас мене – цілу людину.* Тому й кличу до тебе: Слава силі твоїй, Господи.
Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.
Перед судом, Владико Боже мій, наче обвинувачений, стоїш безмовно і над народами твориш суд, що його через страждання Свої, Христе, спасінням для світу вчинив єси.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Страждання Твоє, Христе, зброю ворога знищило, а Твоє до аду зшестя зруйнувало твердині супротивників, і зухвальство мучителя повалило.
Слава і нині: Богородичний: Тебе, Богородице Владичице, всі ми вірні за пристановище спасіння і стіну нерушиму визнаємо, молитвами бо Твоїми визволяєш від небезпеки душі наші.
Пісня 5. Ірмос: Посередником між Богом і людьми став ти, Христе Боже.* Тобою бо, Владико, ми від ночі незнання до Начальника світла, Отця твого, доступ маємо.
Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.
Пиху ворогів, немов кедр, сокрушив Ти, Христе Владико, коли зволив на кипарис і сосну і кедр добровільно тілом вознестися.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
У рові глибокому поклали Тебе, Христе, бездиханного, мертвого, але Ти, поранений Спасе, раною своєю воскресив із Собою забутих, що в гробах спали.
Слава і нині: Богородичний: Благай, Діво Чиста, Сина Твого й Господа, щоб полоненим визволення дарував, і мир тим, що на Тебе в недолі надіються.
Пісня 6. Ірмос: У безодні гріховній валяюсь і благаю незбагненну безодню твого милосердя:* Від тлінности, Боже, піднеси мене!
Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.
Як злочинець, засуджений був Праведник і серед беззаконних до дерева прибитий Той, хто кров’ю Своєю прощення винним дарує.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Через одну людину — першого Адама — смерть колись у світ увійшла, та через Одного — Сина Божого — воскресіння явилося.
Слава і нині: Богородичний: Мужа не знавши, Ти, Діво, породила і вічно єси Дівою, ознаки істинного Божества Сина й Бога Твого являючи.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Дякуємо тобі, Господи, Боже спасіння нашого, бо ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялися величному імені твоєму. Тому молимо тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати тобі розумно й молитися безупинно та в страсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христа твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і круши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів.]
Священник: Бо Ти цар миру і Спас душ наших – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Кондак (г. 2): Воскрес єси з гробу, всесильний Спасе,* і ад, увидівши чудо, зжахнувся, і мертві востали,* а творіння, бачачи, радується разом з тобою,* і Адам веселиться, і світ, Спасе мій, оспівує Тебе повсякчасно.
Пісня 7. Ірмос: Богопротивне веління беззаконного мучителя підняло високе полум’я,* а Христос простер над праведними юнаками росу духовну, як благословенний і препрославлений.
Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.
Не стерпів Ти, Владико, з милосердя свого бачити людину під владою смерти, а прийшов і спас кров’ю своєю, людиною ставши — Благословенний і Препрославленний Бог отців наших.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Побачивши Тебе, Христе, в одіж помсти зодягненого, жахнулися воротарі аду, бо Ти, Владико, безумного, що перебуває там, мучителя, прийшов убити, як Благословенний і Препрославленний Бог отців наших.
Слава і нині: Богородичний: За Найсвятішу між святими визнаємо Тебе, Діво Непорочна, Мати Невісто Неневісная, як єдину, що породила незмінного Бога; Твоїми бо Божественними родинами нетління всім вірним дарувала єси.
Пісня 8. Ірмос: Піч вогненна з Божого веління діяла колись у Вавилоні неоднаково: халдеїв спалювала,* а зрошувала вірних, що співали: всі творіння Господні, прославляйте Господа!
Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.
Одежу тіла Твого, Христе, кров’ю Твоєю скривавлену побачивши, чини ангельські в трепеті довготерпінню великому дивувалися, взиваючи: «Благословіть, всі творіння Господні, Господа».
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Ти, Милосердний, Твоїм воскресінням у безсмертя зодягнув моє смертне єство, тому, радіючи, вдячно славлять Тебе, Христе, люди вибрані, до Тебе взиваючи: «Насправді пожерта була смерть перемогою».
Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа завжди, нині і повсякчас і на віки віків.
Богородичний: Ти, Богородителько Пречистая, безсіменно зачала і невимовно породила нерозлучного з Отцем Сина, що в утробі, як Богочоловік, пожив: тому, як спасіння всіх нас, Тебе визнаємо.
Пісня Богородиці
Після катавасії восьмої пісні диякон бере кадильницю і, ставши перед іконою Богородиці, мовить:
Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.
Вірні: Величає душа моя Господа,* і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм.
Чеснішу від херувимів,* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо. (Після кожного стиха).
Бо він зглянувся на покору слугині своєї,* ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.
Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе ім’я його.* Милосердя його з роду в рід на тих, які бояться його.
Він виявив потугу рамени свого,* розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.
Могутніх скинув з престолів, підняв угору смиренних;* наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.
Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,* як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки.
Пісня 9
Ірмос: Безначального Отця Син, Бог і Господь,* воплотившись від Діви, нам з’явився,* щоб просвітити у тьмі сущих, зібрати розсіяних.* Тому ми всехвальну Богородицю величаємо.
Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.
Вельмичудесне дерево, Спасе,* твого пречистого хреста,* засаджене на Череп-місці, немов у раю,* полите кров’ю і водою з твого ребра,* як з божественного джерела, Христе, виростило нам життя.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Розп’явшись, Всесильний, ти повалив додолу сильних,* а людську природу, що була понижена в адовій в’язниці,* ти підніс і посадив на престолі Отця.* Тому тебе, що з нею маєш прийти, ми, поклоняючись, величаємо.
Слава і нині: Одність тричисельну, Тройцю одноістотну православно оспівуючи вірні, прославмо* неподільне пребожественне єство, трисвітлу невечірню зорю, єдину нетлінну,* що сіяє нам своїм світлом.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Боже, Боже наш! Ти сотворив розумні й духовні сили своєю волею. Тебе просимо й тобі молимося: Прийми наші посильні величання з усіма твоїми творіннями і збагати щедрими даруваннями твоєї ласки. Бо перед тобою згинається всяке коліно: на небі, на землі й під землею, і все, що живе, і все створіння оспівує неосяжну твою славу, бо ти Бог правдивий і вельми милостивий.]
Священик: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
«Свят Господь Бог наш» на глас прокімена.
Свят Господь Бог наш.
Стих: Возносіте Господа Бога нашого.
Стих: І поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо святе воно.
Світильний
Христос, життя і дорога, вставши з мертвих,* подорожував з Клеопою й Лукою. Вони Його пізнали, як він в Емаусі розломлював хліб;* та їхні душі й серця горіли, коли Він говорив з ними по дорозі,* пояснюючи Писанням те, що витерпів.* Разом з ними і ми кажемо:* Він воскрес і з’явився також Петрові.
Слава і нині: Адаме, обновися, і веселися, Єво,* пророки з апостолами й мучениками ликуйте,* і радійте з святителями, преподобні!* Бо твій святий празник, пречиста Богородице Маріє,* – радість і веселість ангелам і людям.
Псалом 148
Два перших стихи хвалитних на глас 2:
Усе, що живе, нехай хвалить Господа.* Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.* Тобі належить пісня, о Боже.
Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.* Тобі належить пісня, о Боже.
Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.
Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.
Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.
Поставив їх на віки віків* і дав закон, що не перейде.
Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;
Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;
Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;
Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;
Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;
Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.
Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.
Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.
Псалом 149
Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.
Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.
Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.
Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.
Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.
Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.
Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.
Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.
Стихири
Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.
(г. 2): Все, що живе, і все творіння тебе хвалить, Господи,* ти бо хрестом смерть знищив,* щоб показати людям твоє з мертвих воскресіння,* бо ти єдиний Людинолюбець.
Псалом 150
Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.
Нехай скажуть юдеї:* Як то воїни не встерегли Царя?* І чому камінь не зберіг Каменя життя?* Або нехай віддадуть Похованого,* або ж хай поклоняться Воскреслому, кажучи з нами:* Слава багатству щедрот твоїх!* Спасе наш, – слава тобі!
Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.
Радійте, люди, і веселіться,* бо ангел засів на камені гробнім* і благовістив нам, кажучи:* Христос воскрес із мертвих,* Спаситель світу, який пахощами наповнив усе.* Радійте, люди, і веселіться!
Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.
Ангел перед зачаттям твоїм, Господи,* приніс Благодатній привітання: Радуйся!* Ангел також відвалив камінь з твого славного гробу* під час твого воскресіння.* Той, замість смутку, звістив знаки радости,* цей же, замість смерти, Владику − життя подателя нам проповідував.* Тому й кличемо до тебе:* Господи, доброчинцю всіх, – слава тобі!
Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.
(г. 5, подібний: Радуйся): Ра́дується не́бо і земля́,* ба́чачи ми́сленне Не́бо, що йде в боже́ственний дім,* щоб бу́ти ви́хованою в благоговінні,* – Діву єди́ну і непоро́чну;* до Не́ї ж, диву́ючись, Заха́рія взива́в:* «Бра́мо Госпо́дня! Хра́му відчиня́ю Тобі бра́му,* ра́дісно в ньо́му лику́й;* бо пізна́в я і увірував,* що вже я́вно при́йде ви́зволення Ізра́їля,* і наро́диться з Те́бе Бог Сло́во,* що дару́є світові вели́ку ми́лість!».
Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.
Анна – боже́ственна благода́ть* по благода́ті да́ну їй чи́сту Приснодіву* я́вно з весе́лістю приво́дить у храм Бо́жий,* призва́вши йти пе́ред Не́ю отрокови́ць зі світи́льниками і мо́влячи:* «Іди́, дити́но, – то́му, хто дав тебе́, будь і прино́шенням,* і запашни́м тиміа́мом.* Ввійди́ в невходи́ме і звідай та́йни,* і приготу́йся ста́ти приє́мним і кра́сним житло́м для Ісу́са,* що подає́ світові вели́ку ми́лість».
Стих: Приведу́ть до Царя́ дів слідо́м за Не́ю,* по́друг Її приведу́ть до Те́бе.
В осе́рдя хра́му Бо́жого* Боговмісти́мий Храм – Діва Всесвята́я – поміща́ється,* і отрокови́ці зі світи́льниками Їй ни́ні переду́ють.* Тішиться батьків супру́жжя пречудо́ве,* Йоаки́м і Анна, торжеству́ючи,* що вони зроди́ли Творця́ Роди́тельку* – ту, яка́, лику́ючи в Боже́ственних Оби́телях* і годо́вана руко́ю ангела,* яви́лася всенепоро́чною Ма́тір’ю Христа́,* що подає́ світові вели́ку ми́лість.
Стих: Приведу́ть у весе́лості і ра́дості,* введу́ть у храм Царя́.
(г. 6): Днесь зійшо́вшись, ми, собо́ри вірних,* духо́вно торжеству́ймо,* і Богоотрокови́цю, Діву і Богоро́дицю, що в храм Госпо́дній приво́диться,* благочести́во восхвалімо,* – передви́брану з усіх родів на Житло́ Христа́,* Царя́ над усіма́ і Бо́га над усім.* Діви зі світи́льниками, переду́йте,* вшано́вуючи чесни́й ви́хід Приснодіви.* Ма́тері, печа́ль уся́ку відложи́вши,* ра́дісно всі ра́зом супрово́джуйте* Ту, що Ма́тір’ю Бо́га ста́ла* і ра́дість світові подала́.* Ра́дісно ж усі воскли́кнім* з ангелом «Ра́дуйся!» Благода́тній,* що повсякча́с мо́литься за ду́ші на́ші.
Стихира євангельська
Слава (г. 5): Які премудрі постанови Твої, Христе!* Ти одними лише похоронними полотнами* дав Петрові зрозуміти Твоє воскресіння.* Луці й Клеопі говорив Ти, йдучи з ними,* в розмові не виявляючи себе зразу;* тому й докоряли Тобі,* наче б Ти був один із тих, що прийшли в Єрусалим, не бравши участи в його задумах.* Але Ти, звертаючи все на збудування й користь,* відкрив їм пророцтво про Себе,* і благословляючи хліб, дався їм пізнати,* бо їхні серця і передше прагнули Тебе пізнати.* Вони ж зібраним учням уже ясно проповідували про Твоє воскресіння.* Ним Ти і нас помилуй.
І нині: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.
Велике славослов’я
[Хвалимо, співаємо, благословимо і дякуємо тобі, Боже батьків наших, бо ти забрав тінь нічну і явив нам знову світло денне. Молимо твою добрість: Милостивий будь для нас грішних і прийми молитву нашу задля великої твоєї ласкавости, бо ми прибігаємо до тебе, милостивого і всемогутнього Бога. Ти, що засвітив у серцях наших правдиве сонце справедливости твоєї! Просвіти розум наш і почування всі зберігай, щоб, як у день, ходили ми пристойно шляхом заповідей твоїх і дійшли до життя вічного, і стали гідними насолоджуватися недоступним твоїм світлом. Бо в тебе є джерело життя, ти Бог наш і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.]
Священик: Слава Тобі, що Світло нам показав!
Вірні: Слава во вишніх Богу*, і на землі мир*, в людях благовоління.
Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.
Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.
Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріхи світу, помилуй нас.
Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.
Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.
Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.
Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки віків.
Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.
Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.
Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.
Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.
Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.
Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.
Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою.
Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.
Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.
Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.
Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас. (3 р.)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Святий Безсмертний, помилуй нас.
Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас.
Тропар
Воскресши із гробу і в’язи пекельні розірвавши,* ти роздер присуд смерти, Господи,* і всіх від сітки ворожої визволив.* А з’явившись апостолам своїм,* ти послав їх на проповідь,* і ними мир свій подав ти вселенній,* єдиний Людинолюбче.
Єктенія усильного благання
Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за святішого вселенського архиєрея Франциска, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, за тих, що служать і послужили у святім храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів і сестер наших.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Прохальна єктенія
Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Господи, помилуй.
Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Прощення й відпущення гріхів, і прогрішень наших у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Доброго й пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Владико, Боже святий і неосяжний, що казав із темряви світлові засіяти, що заспокоїв нас у нічному сні й підвів до величання і моління твоєї доброти! Ти, що даєш себе умолити задля свого милосердя, прийми і нині нас, що поклоняємося тобі й по силі дякуємо тобі; і даруй нам те, чого просимо задля спасіння. Вчини нас синами світла і дня та спадкоємцями вічних твоїх дібр. Пом’яни, Господи, за багатством ласк твоїх усіх людей, що є і моляться з нами, і всю братію нашу на землі й на морі, і на всякому місці володіння твого, що потребують твоєї любови й помочі. Усім вияви велику твою милість, щоб спасенні, як душею так і тілом, завжди перебували й відважно славили чудне й благословенне ім’я твоє.]
Священик: Бо Ти – Бог милости, ласк і людинолюбности, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Священик: Мир всім.
Вірні: І духові твоєму.
Голови ваші перед Господом схиліть.
Вірні: Тобі, Господи.
Священик читає молитву: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як добрий і людинолюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:
Священник: Бо до Тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Великий відпуст
Премудрість.
Вірні: Благослови.
Священик: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь. Утверди, Боже, святу православну віру на віки віків.
Священик: Пресвята Богородице, спаси нас.
Вірні: Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо.
Священик: Слава тобі, Христе Боже, уповання наше, слава тобі!
Вірні: Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3 р.). Благослови.
Священник: Христос, що воскрес із мертвих, істинний Бог наш – молитвами пречистої Cвоєї Матері, якої Введення в храм свято звершуємо, святих, славних і всехвальних апостолів, і святого, якого є храм, і святої великомучениці Катерини, святого великомученика Меркурія, і всіх святих – помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.
Вірні: Амінь.
БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:
Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 2): Коли зійшов Ти до смерти, Життя безсмертне,* тоді ад умертвив ти блистінням Божества.* Коли ж і умерлих із глибин підземних воскресив Ти,* всі сили небесні взивали:* Життедавче, Христе Боже наш, слава Тобі.
Тропар (г. 4): Днесь благовоління Божого предзображення* і спасіння людей проповідання,* у Божому храмі Діва ясно з’являється* і Христа всім предзвіщає.* Їй і ми голосно закличмо:* Радуйся, промислу Створителя сповнення.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Кондак (глас 2): Воскрес єси з гробу, всесильний Спасе,* і ад, увидівши чудо, зжахнувся та й мертві встали;* а творіння, бачивши, радіє з Тобою, й Адам веселиться,* і світ, Спасе мій, повсякчас Тебе оспівує.
І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Кондак (г. 4): Пречистий храм Спасів,* дорогоцінна світлиця і Діва,* священна скарбниця Божої слави* днесь вводиться в дім Господній,* благодать з собою вводячи,* що в Дусі божественнім,* яку оспівують ангели Божі:* Вона є оселя небесна.
Прокімен (глас 2):
Господь – моя сила і моя пісня,* і Він став моїм спасінням (Пс 117,14).
Стих: Тяжко покарав мене Господь, та не поередав мене смерті (Пс 117,18).
Прокімен, пісня Богородиці (г. 3): Велича́є душа́ моя́ Го́спода і возра́дувався дух мій у Бо́зі, Спа́сі моїм. (Лк. 1,46-47).
Апостол: (Еф 6, 10-17):
Браття і Сестри, кріпіться в Господі та в могутності Його сили. Одягніться в повну зброю Божу, щоб ви могли дати відсіч хитрощам диявольським. Нам бо треба боротися не проти тіла і крови, але проти начал, проти влади, проти правителів цього світу темряви, проти духів злоби в піднебесних просторах. Тому візьміть повну зброю Божу, щоб за лихої години ви могли дати опір і, перемагаючи все, міцно встоятися. Стійте, отже, підперезавши бедра ваші правдою, вдягнувшись у броню справедливості, і взувши ноги в готовість проповідування Євангелія миру. А над усе візьміть щит віри, яким зможете згасити всі розпалені стріли лукавого. Візьміть також шолом спасіння, тобто слово Боже.
Алилуя (глас 2):
Стих: Вислухає тебе Господь у день печалі, захистить тебе ім’я Бога Якова (Пс 19,2).
Стих: Господи, спаси царя і вислухай нас, коли будемо взивати до Тебе (Пс 19,10).
Стих: Почу́й, до́чко, і погля́нь, і прихили́ ву́хо твоє́ (Пс. 44,11).
Стих: Лицю́ твоє́му помоля́ться багатії́ наро́ду (Пс. 44,13).
Євангеліє: (Лк 13,10-17):
В той час навчав Ісус в одній з синагог у суботу. І ось була жінка, що мала духа недуги вісімнадцять літ, була скорчена, і не могла ніяк випростуватися. Побачивши її Ісус, покликав і сказав: Жінко, ти звільнена від недуги твоєї. І поклав на неї руки; і зараз випростувалася і славила Бога. Озвався ж старшина збору, нагадуючи, що в суботу зцілив її Ісус, і сказав до народу: Є шість днів, в які годиться працювати, у ці, отже, приходьте зцілятися, а не в день суботній. Відповів же йому Господь і мовив: Лицеміре, чи ж не відв’язує кожен з вас в суботу свого вола чи осла від ясел і не веде напувати? А цю дочку Авраамову, що її зв’язав сатана ось уже вісімнадцяте літо, чи не годилося, щоб визволилася вона від узів цих у день суботній? І як Він це говорив, стидалися усі противники Його, а всі люди радувалися всім славним, що діялося через Нього.
Замість Достойно, приспів: Ангели, бачачи вхід Пречистої, здивувалися, як Діва ввійшла у святая святих.
І ірмос (г. 4): Як одушевленного Божого кивоту* нехай ніяк не дотикається рука оскверненних.* А уста вірних, голос ангела виспівуючи,* Богородиці, невмовкаючи, з радістю нехай кличуть:* Справді вище всіх Ти єси, Діво чиста.
Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1). * Ча́шу спасі́ння прийму́ і ім’я́ Госпо́днє призову́ (Пс. 115,4). Алилуя (х3).