Twentieth Sunday after Pentecost. Octoechos Tone 3. The Holy Apostle and Brother of the Lord in the Flesh James Matins Resurrectional Gospel 9.
Great Vespers, Sunday Matins and Divine Liturgy
GREAT VESPERS
Kathisma Reading: “Blessed is the man…” is sung.
At Psalm 140, In Tone 3
Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.
By Your cross, O Christ our Saviour,* the power of Death has been vanquished* and the deceit of the devil has been destroyed.* Therefore, mankind, saved by faith,* offers You hymns of praise forever.
The just shall gather around me* when You have been good to me.
O Lord, all creation has been enlightened by Your resurrection,* and paradise has been reopened;* therefore, all creation extols You* and offers You hymns of praise forever.
Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!
I glorify the power of the Father, Son, and Holy Spirit;* and I praise the dominion of the undivided Divinity,* the consubstantial Trinity,* who reigns forever and ever.
Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.
We adore Your precious cross, O Christ,* and with hymns of praise we glorify Your resurrection;* for by Your wounds we have all been healed.
In Tone 4,
If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.
Your hand probed the side of the Lord, * finding the perfection of all goodness and joy. * Like a sponge you have thirsted for the water of life, * the fount of blessing and everlasting gladness. * Now you wash away ignorance from the minds of men ** giving us to drink of the knowledge of the Lord.
I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.
Your hand probed the side of the Lord, * finding the perfection of all goodness and joy. * Like a sponge you have thirsted for the water of life, * the fount of blessing and everlasting gladness. * Now you wash away ignorance from the minds of men ** giving us to drink of the knowledge of the Lord.
From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.
By your doubt overcome by faith, * you have strengthened our faintheartedness. * You proclaim to all men: behold my Lord and my God! * He took flesh and came to earth for us, enduring crucifixion and death!
We take refuge in His side pierced with the lance ** joyfully drawing the water of life from the spring of salvation.
For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.
By your doubt overcome by faith, * you have strengthened our faintheartedness. * You proclaim to all men: behold my Lord and my God! * He took flesh and came to earth for us, enduring crucifixion and death!
We take refuge in His side pierced with the lance ** joyfully drawing the water of life from the spring of salvation.
Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.
Most blessed Thomas, * for the Godly-minded you are a fountain of divine knowledge: * you have touched the side of the Master of all: * an act of boldness taught you that He is two natures in one person. * You cried out: You are both my Master and my eternal God! ** The Lord of glory who took flesh for my sake.
Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.
Most blessed Thomas, * for the Godly-minded you are a fountain of divine knowledge: * you have touched the side of the Master of all: * an act of boldness taught you that He is two natures in one person. * You cried out: You are both my Master and my eternal God! ** The Lord of glory who took flesh for my sake.
In Tone 6, Glory…
Apostle Thomas, faithful servant of the Lord, * witness of His wondrous incarnation,* you have sounded the depths of divine wisdom * with the Cross as your staff and measure; * you have rescued us from the abyss of delusion. * The net of your teachings has captured many souls: * enlightening the inhabited earth with the knowledge of God * radiantly illumining the Indies. * Now you delight in the glory of Christ our God: ** pray that He may have mercy on our souls!
In Tone 3, Now…
O Lady most honourable,* how could we but be rapt in wonder* at your giving birth to the Incarnate God* who, without a mother, was born of a Father before all ages?* You gave Him birth in the flesh without a father,* without a man’s instrumentality.* He is God and man whose two natures are intact,* neither one losing any of its properties.* Therefore, O Virgin Mother,* intercede with Him to save the souls* of those who believe and profess in true faith* that you are the Mother of God.
Readings: (1) 1 John 1:1-7; (2) James 1:1-12; (3) Jude 1-7, 17-25
Aposticha
In Tone 3
O Christ, who darkened the sun by Your passion* and enlightened all creation by Your resurrection,* accept our evening prayer; for You love mankind.
The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.
O Lord, Your life-giving resurrection has enlightened the entire universe* and has revived Your creation which lay in corruption.* Therefore, we, who have been released from the curse of Adam, cry out to You:* Almighty Lord, glory to You!
For He has made the world firm, which shall not be moved.
O God, although in Your divine nature You are unchangeable,* yet in Your human nature You underwent change by suffering in the flesh.* All creation was prostrate with fear* when it saw You hanging on the cross,* and it groaned in sorrow as it sang the praises of Your long-suffering.* But You descended into Hades and arose on the third day,* granting life and great mercy to the world.
Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.
You suffered death, O Christ, to deliver mankind from death.* And when You arose from the dead on the third day,* You enlightened the world* and resurrected all who acknowledge You as God.
In Tone 6, Glory…
You gazed on the divine mysteries of Christ, Apostle Thomas, * and mystically you have been declared to be a spiritual mixing bowl, * in which the souls of believers rejoice; * for with the divine net of the Spirit
you drew peoples from the deep of ignorance; * therefore you came from Sion as a river of grace, * welling up with your inspired doctrines into the whole creation. * And so, imitating the passion of Christ,
you were pierced in the side and entered the darkness of incorruption; ** implore Him to have mercy on our souls.
Now…
Christ the Lord, our Creator and Redeemer, * came forth from your womb, O most pure Virgin. * He clothed Himself in our human flesh * to set us free from the original curse of Adam. * Therefore, O Mary, we praise you, without ceasing, * as the true Virgin Mother of God, * and we sing with the angels: ** Rejoice, O Lady, advocate, protector, and salvation of our souls.
Troparia
In Tone 3
Let the heavens be glad, let the earth rejoice,* for the Lord has done a mighty deed with His arm.* He trampled death by death. He became the first-born of the dead;* He saved us from the abyss of Hades* and granted great mercy to the world.
In Tone 2, Glory…
O disciple of Christ and member of the apostolic council,* your lack of faith proclaimed Christ’s resurrection,* and your touch confirmed His holy passion.* O Thomas, worthy of all praise,* pray even now that He grant us peace and great mercy.
Now…
O Mother of God, the mysteries which surround you are exceedingly glorious,* and beyond the power of understanding.* For you retained the seal of purity,* and your virginity remained inviolate;* yet you are acknowledged, without doubt,* to be the Mother who gave birth to the true God.* We beg you, therefore, to entreat Him to save our souls
Sunday Matins
Usual Beginning
Hexapsalm
Great Litany
God the Lord, Tone 3
Troparia, Tone 3
Let the heavens be glad, let the earth rejoice,* for the Lord has done a mighty deed with His arm.* He trampled death by death. He became the first-born of the dead;* He saved us from the abyss of Hades* and granted great mercy to the world.
In Tone 2, Glory…
O disciple of Christ and member of the apostolic council,* your lack of faith proclaimed Christ’s resurrection,* and your touch confirmed His holy passion.* O Thomas, worthy of all praise,* pray even now that He grant us peace and great mercy.
Now…
O Mother of God, the mysteries which surround you are exceedingly glorious,* and beyond the power of understanding.* For you retained the seal of purity,* and your virginity remained inviolate;* yet you are acknowledged, without doubt,* to be the Mother who gave birth to the true God.* We beg you, therefore, to entreat Him to save our souls
Psalter Reading
Stasis I: Psalms 9, 10
Stasis II: Psalms 11, 12, 13
Stasis III: Psalms 14, 15, 16
Small Litany
Sessional Hymn I, Tone 3
Christ has arisen from the dead, the first fruits of those that sleep.* The First-born of creation and Creator of all that has come to be,* has renewed in Himself the corrupted nature of our race.* Death, no longer is your lord,* for the Master of all things has destroyed your dominion.
Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high;* forget not Your poor to the end.
Having tasted death in the flesh, O Lord,* You have blotted out the bitterness of death by Your arising* strengthening mankind against it, and announcing the abolition of the ancient curse.* Defender of our lives, O Lord, glory be to You!
Glory… Now…
Awed by the beauty of your virginity* and the exceeding radiance of your purity,* Gabriel called out to you, O Theotokos:* What worthy hymn of praise can I offer to you?* And what shall I name you?* I am in doubt and stand in awe.* Wherefore as commanded, I cry to you:* Rejoice, O Full of Grace.
Psalter Reading
Stasis I: Psalm 17
Stasis II: Psalms 18, 19, 20
Stasis III: Psalms 21, 22, 23
Small Litany
Sessional Hymn II, Tone 3
Awed by Your immutable Godhead* and by Your voluntary passion, O Lord,* Hades lamented: I tremble at Your body’s essence, which remains incorrupt.* I behold You, the One who is invisible, mystically making war against me;* wherefore those whom I hold cry out:* ‘Glory, O Christ, to Your Resurrection!’
I will confess You, O Lord, with my whole heart,* I will tell of all Your wonders.
We the faithful contemplate an ineffable mystery:* Your incomprehensible Crucifixion and Your inexplicable Arising.* For today Death and Hades have been despoiled,* but mankind has been clothed in incorruption.* Wherefore with thanksgiving we cry aloud to You:* Glory, O Christ, to Your Resurrection!
Glory… Now…
Mystically did you contain in your womb* the Incomprehensible and Uncircumscribed One,* consubstantial with the Father and the Spirit;* and we acknowledge in your Offspring one unconfused energy of the Trinity Who is glorified in the world.* And so with thanksgiving we cry to you, ** ‘Rejoice, O full of grace!’
Polyeleos
Evlogitaria
Small Litany
Hypakoe, Tone 3
A Cause of amazement by his appearance,* and source of refreshment by his speech,* the radiant Angel spoke to the myrrh-bearing women saying:* Why do you seek the living in a grave?* He has arisen, emptying the graves.* Know that the unchangeable One has changed corruption.* Wherefore cry to God saying,* ‘How fearful are Your works!* For You have saved mankind.’
Hymn of Ascent, Tone 3
Antiphon 1
You, O Word, delivered the captivity of Sion from Babylon,* Deliver me also* from the passions to life.
Those who sow in the South* with tears inspired by God,* shall in joy reap sheaves of everlasting life.
Glory… Now…
By the Holy Spirit,* together with the Father and the Son* shines forth the reflection of every good gift,* In Him all things live and have their being.
Antiphon 2
Except the Lord build the house of the virtues,* in vain do we labour.* While He protects our soul no one lays waste our city.
The Saints, O Christ, fruits of the womb,* are by the Spirit, always sons to You,* as You are to the Father.
Glory… Now…
The Holy Spirit is the inspiration of all that is holy and wise;* for He quickens every creature.* Let us worship Him* together with the Father and the Son, for He is God.
Antiphon 3
Those who fear the Lord are blessed* as they walk along the paths of His commandments;* for they partake of the life-giving fruit.
Be glad, Chief Shepherd,* beholding Your offspring around Your table* bearing the branches of good works.
Glory… Now…
In the Holy Spirit is a superabundance of glory;* for from Him proceeds forth grace and life* into all creation;* wherefore He is praised together with the Father and the Word.
Prokeimenon, Tone 3
Proclaim to the nations: God is king. The world He made firm in its place.
verse: O sing a new song to the Lord, sing to the Lord all the earth.
Let everything that lives, Tone 3
Gospel
John 20:19-31
Hymn of Resurrection
Psalm 50
Verses at Psalm 50
Canon, Tone 3
Ode 1
Irmos: In time past by his divine command he gathered the waters into one heap* and divided the sea for the people of Israel:* this is our God, he is glorious,* to him alone we sing, for he is glorified.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
He condemned the earth to bring forth thorns, fruit of the transgressor’s sweat; he received in the flesh a crown of thorns from the hands of lawless men : this is our God, he has done away with the curse, he is glorified.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
He whom death smote is declared the conqueror who won the victory over death; for taking living flesh subject to suffering, he wrestled with the tyrant and raised up all with himself: he is our God, he is glorified.
Glory… Now…
All nations glorify you, true Mother of God, who seedlessly bore your child; for he, our God, stole down into your hallowed womb and, invested with our being, God and man was born of you.
Ode 3
Irmos: Almighty Lord,* you brought all things from nothing into being,* created by the Word, perfected by the Spirit.* Make me firm in your love.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The ungodly man was brought to shame by your cross; he dug a pit and opened it up and fell into it himself; the horn of the lowly, O Christ, is lifted up in your resurrection.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The proclamation of righteousness to the nations as water has covered the seas, O Lover of man, for you have risen from the grave and revealed the splendour of the Trinity.
Glory… Now…
Glorious things are spoken of you, the living city of the King who reigns for ever. For through you, O Lady, God dwelt among those on earth.
Ode 4
Irmos: A mighty love you have shown to us, O Lord,* for you have given over to death for us your only-begotten Son;* therefore we thank you and cry to you:* Glory to your power, O Lord.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Scars and bruises compassionately bearing, insult of blows enduring, long-patient under the spitting, O Christ; through these you have wrought my salvation. Glory to your power, O Lord.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Life in mortal body, you conversed with deatiaor the sake of the misery of the poor and the sighing of the needy; and. destroying the destroyer, O glorified One, you raised up all with yourself, only Lover of man.
Glory… Now…
Remember, O Christ, your flock won by your Passion: visit the afflicted, accept the compassionate prayers of your Mother glorified and save it, O Lord, by your power.
Ode 5
Irmos: Early I wake to you the Creator of all* and the peace which passes all understanding:* guide me in your ordinances,* for they are light.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Through the envy of the Jews handed over to an unrighteous judge, you, the all-seeing who judges all the earth in righteousness, delivered Adam from the ancient condemnation.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Christ, risen from the dead, grant peace to your churches in the invincible power of your cross, and save our souls.
Glory… Now…
You alone, the Ever-virgin who received the Word of God unbounded by the whole creation, are declared the holy tabernacle wider than the heavens.
Ode 6
Irmos: The deepest abyss of sins has surrounded me* and my spirit fails me;* but stretch out your mighty arm, O Lord my pilot, as to Peter,* and save me.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The abyss of mercy and pity has surrounded me in your tender descent, O Lord, for, made flesh and taking the form of a servant, you made me as God and glorified me with yourself.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The one who dealt death has undergone death through seeing the One put to death now brought to life: these things are the tokens of your Resurrection, O Christ, and the rewards of your pure Passion.
Glory… Now…
Only All-pure, beyond understanding you were mediator between the Creator and man, pray to your merciful Son for your stumbling servants and be our defender.
Kontakion
You rose from the tomb, O compassionate Lord,* and led us out from the gates of death.* Today Adam exults and Eve rejoices,* and the prophets together with the patriarchs* unceasingly acclaim the divine might of Your power.
Ikos
Let heaven and earth dance together today and with one mind sing to Christ God for he has raised from the graves those held in bonds. All creation rejoices together and brings to our Creator and Redeemer of all its fitting songs. For today, as giver of life, with himself he drew mortal man from Hell and lifts him up to heaven, he dashes down the pride of the enemy and breaks in pieces the gates of Hell by the divine might of his authority.
Ode 7
Irmos: As, long ago, your dew refreshed the three godly children in the Chaldean flames,* so shine with the enlightening fire of your Godhead* upon us who cry to you:* Blessed are you, God of our fathers.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The fair veil of the temple was rent in the cross of the Creator, clearly announcing the hidden truth in the scriptures to the faithful who cry to you: Blessed are you, God of our fathers.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
When your side was pierced, O Christ, drops of your life-giving blood, flowing from God by divine dispensation, distilled upon the earth and re-made those born of the earth who cry to you: Blessed are you, God of our fathers.
Glory… Now…
Let us the faithful glorify the Good Spirit with the Father and the only-begotten Son, one in three, as we worship the first cause and one Godhead, crying: Blessed are you, God of our fathers.
Ode 8
Irmos: In the unbearable fire, unharmed by the flames,* the young men, famed for their fear of God, stood as one and sang the divine hymn:* Bless the Lord, all you his works,* and exalt him throughout all the ages.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The brightness of the temple was rent when your cross was set on Golgotha: all creation bowed down together and raised the song: Bless the Lord, all you his works, and exalt him throughout all the ages.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
You have risen, Christ, from the grave, by the divine power of the cross you have raised man overthrown by treachery and set him straight again, crying out and saying: Bless the Lord, all you his works, and exalt him throughout all the ages.
Glory… Now…
You are declared to be the temple of God, living resting-place and ark, for you, pure Mother of God, have reconciled the Creator to mortal man and fittingly we his works sing your praises and exalt you throughout all the ages.
Magnificat
Ode 9
Irmos: Marvel new and meet for God!* Through the shut gate of the Virgin the Lord surely passes through.* Unclothed in the entering, flesh-bearing in the coming forth* God has appeared and the gate remains fast closed.* We magnify her beyond utterance* the Mother of God.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
O Word of God, awful it is to see you, the Creator, hanging on the tree, God suffering in human fashion for the sake of his servants; while lying lifeless in the tomb you yet had loosed the dead from Hell; for this, O Christ, we magnify you as almighty.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Laid dead in the grave, O Christ, you saved our forefathers from the corruption of death; you raised the dead and made life to blossom and, leading mortal nature by the hand to the light, you clothed it with divine incorruptibility; for this we magnify you, fountain of everliving light.
Glory… Now…
Temple and throne of God you are declared to be, All-pure, wherein he who dwells in the highest took up his abode, born without man and guarding entire the doors of your flesh. Holy One, by your unceasing prayers bring swiftly the nations in final subjection to our king.
Small Litany
Holy is the Lord
Hymn of Light
Though the doors were locked, O Lord,* You entered and filled Your apostles with the Holy Spirit,* and breathing over them, You gave them Your peace.* You said to them: Whose sins you forgive, they are forgiven;* whose sins you bind, they are bound.* After eight days You showed Thomas Your hands and Your side.* With them, therefore, we cry to You: You are my Lord and my God!
Glory… Now…
When you beheld your Son risen from the tomb after three days,* O most holy Virgin bride of God,* you put away all sorrow* which you had borne as a Mother when you beheld Him suffering.* Now that your soul is filled with joy* you sing hymns of praise together with the disciples.* Now save those who proclaim you as the Mother of God.
Praises
Stichera of the Praises, Tone 3
Come all you nations,* acknowledge the power of the dread mystery;* for Christ our Saviour, the beginningless Word,* was crucified for us and was willingly buried* and arose from the dead to save the whole universe.* Let us worship Him.
You guards recounted all the marvels, O Lord,* but, by filling their right hands with money,* the Sanhedrin of folly thought to conceal Your Resurrection,* which the world glorifies;* have mercy upon us.
All things have been filled with joy on receiving proof of the Resurrection.* For Mary Magdalene having come to the tomb,* found an Angel seated upon the stone,* radiant in shining raiment, saying:* Why do you seek the living among the dead?* He is not here, but He has arisen, as He foretold,* and goes before you into Galilee.
In Your light, O Master and Lover of mankind,* shall we see light.* For arose from the dead,* granting salvation to the race of mankind,* wherefore all creation glorifies You, the only sinless one;* have mercy upon us.
As a morning hymn, O Lord,* the Myrrh-bearing Women offered You their tears.* For bringing perfumes of sweet fragrances, they came to Your grave, eager to anoint Your most pure Body.* An angel seated upon the stone declared to them the good tidings:* Why do you seek the living among the dead?* For He has trampled down death, He has arisen as God,* granting to all His great mercy.
A radiant Angel seated by You life-giving tomb* spoke to the Myrrh-bearing women saying:* The Redeemer has emptied the tombs,* He has despoiled Hades* and has arisen on the third day as alone God and all-powerful.
On the first day of the week Mary Magdalene came to the tomb seeking You.* When she did not find You, she lamented and cried out with grief:* Alas, my Saviour, how have You, the King of all, been stolen?* But a pair of radiant Angels from within the sepulchre cried out:* Why do you weep, woman?* I weep, she said, because they have taken my Lord from the tomb* and I know not where they have laid Him.* Whereupon, turning back and seeing You, she at once cried out:* My Lord and my God, glory be to You!
The Hebrews shut Life within the tomb;* but the Thief opened the Paradise of pure delight with his voice when he cried aloud saying:* The One who was crucified with me and who was hung with me upon the tree* also appears to me seated upon a throne together with the Father.* For He is Christ our God, who has great mercy.’
In Tone 5, Glory…
In the fullness of time, O Christ,* You appeared among Your beloved ones on the Sabbath evening.* And through a new wonder,* You confirmed Your resurrection from the dead* by Your entrance while the doors were closed.* You filled the disciples with joy,* granting them the Holy Spirit and bestowing on them power to forgive sins.* As for Thomas, You did not permit him to drown in the depths of faithlessness.* Therefore, grant us the knowledge of the truth* and forgiveness of sins, O compassionate Lord.
In Tone 2, Now…
You are truly most blessed, O virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* Hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, Death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who finds in this your good pleasure. Glory to You!
Great Doxology
Trisagion Prayers
Troparion, Tone 2
Today salvation has come to the world.* Let us sing to Him who is risen from the tomb,* the Author of Life who has crushed Death by his death* and bestowed on us victory and great mercy.
Insistent Litany
Litany of Supplication
Great Dismissal
DIVINE LITURGY
Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 3: Let the heavens be glad, let the earth rejoice,* for the Lord has done a mighty deed with His arm.* He trampled death by death. He became the first-born of the dead;* He saved us from the abyss of Hades* and granted great mercy to the world.
Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.
Kontakion, Tone 3: You rose from the tomb, O compassionate Lord,* and led us out from the gates of death.* Today Adam exults and Eve rejoices,* and the prophets together with the patriarchs* unceasingly acclaim the divine might of Your power.
Now and for ever and ever. Amen.
Theotokion, Tone 3: Today the Virgin stands before us in the church* and together with the choirs of saints invisibly prays to God for us.* Angels are worshipping with hierarchs,* Apostles exult with prophets,* for the Mother of God prays in our behalf to the eternal God.
Prokeimenon, Tone 3
Sing to our God, sing; sing to our King, sing.
verse: Clap your hands, all you nations; shout unto God with the voice of joy. (Psalm 46:7,2)
Epistle: Galatians 1:11-19 (NRSV)
Brothers and sisters,For I want you to know, brothers and sisters, that the gospel that was proclaimed by me is not of human origin; for I did not receive it from a human source, nor was I taught it, but I received it through a revelation of Jesus Christ. You have heard, no doubt, of my earlier life in Judaism. I was violently persecuting the church of God and was trying to destroy it. I advanced in Judaism beyond many among my people of the same age, for I was far more zealous for the traditions of my ancestors. But when God, who had set me apart before I was born and called me through his grace, was pleased to reveal his Son to me, so that I might proclaim him among the Gentiles, I did not confer with any human being, nor did I go up to Jerusalem to those who were already apostles before me, but I went away at once into Arabia, and afterwards I returned to Damascus. Then after three years I did go up to Jerusalem to visit Cephas and stayed with him fifteen days; but I did not see any other apostle except James the Lord’s brother.
Alleluia, Tone 3
verse: In You, O Lord, have I hoped that I may not be put to shame for ever.
verse: Be a protector unto me, O God, and a house of refuge to save me. (Psalm 30:2,3)
Gospel: Luke 7:11-16 (NRSV)
At that time, the Lord went to a town called Nain, and his disciples and a large crowd went with him. As he approached the gate of the town, a man who had died was being carried out. He was his mother’s only son, and she was a widow; and with her was a large crowd from the town. When the Lord saw her, he had compassion for her and said to her, “Do not weep.” Then he came forward and touched the bier, and the bearers stood still. And he said, “Young man, I say to you, rise!” The dead man sat up and began to speak, and Jesus gave him to his mother. Fear seized all of them; and they glorified God, saying, “A great prophet has risen among us!” and “God has looked favorably on his people!”
Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 148:1)
20-та Неділя по Зісланні Св. Духа;
Св. і славн. ап. Томи; 06 жовнтя.
Св. і славн. ап. Томи; 06 жовнтя.ВЕЧІРНЯ
Блажен муж співаємо
Стихири
- Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.
(г. 3): Твоїм хрестом, Христе Спасе,* смертну владу зруйновано й диявольські підступи знищено,* а рід людський, спасаючись вірою,* повсякчасно тебе прославляє.
- Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
Воскресінням твоїм, Господи,* все просвітилось, і рай знову відчинився,* а все творіння, вихваляючи тебе,* завжди пісню тобі приносить.
- Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
Славлю Отця, і Сина силу,* і владу Святого Духа вихваляю:* неподільне Божество, Тройцю єдиносущну,* яка царює повіки.
- Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
Хресту твоєму чесному поклоняємось, Христе,* і воскресіння твоє оспівуємо і славимо,* бо твоєю раною ми всі зцілилися.
- Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.
(г. 4, подібний: Як хороброго): До ребра́ Влади́чиного,* всеблаже́нний, доторкну́вшись,* досягну́в єси́ верши́ни вся́кого добра́:* бо як гу́бка во́ду,* зві́дти почерпну́в єси́ джерело́ благ* і життя́ ві́чне,* і напої́в серця́, ви́сохлі від неві́дання,* вито́чуючи боже́ственні* догма́ти Богові́дання.
- Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Ві́рним неві́рством твої́м* ві́рних утверди́в єси́,* бо Бо́га і Го́спода всього́ творі́ння* поча́в богосло́вити,* що плоть поні́с ра́ди нас, земни́х,* і хрест, і смерть перетерпі́в,* і прони́зання цвя́хами,* і проко́лення копіє́м ребе́р,* з яки́х ми життя́ черпа́ємо.
- Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
Тома́ чуде́сний* відкри́в джерело́ догма́тів* богому́дрим, Влади́ко:* бо доторкну́вшись до ребра́ Твого́,* він подві́йної ді́ї* подві́йних су́щностей одна́ на о́дну навчи́вся і візва́в:* «Ти Бог мій єси́ і Влади́ка,* Ти і Госпо́дь сла́ви,* що ра́ди ме́не пло́ттю став!»
3. Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.
(г. 4, подібний: Як хороброго): Трости́ною благода́ті* із глибини́ марно́ти* ви́тягнув ти сме́ртних, подивугідний,* підкоря́ючись, Якове,* повелінням Учи́теля,* що у всьо́му просвіти́в твій ро́зум,* і апо́столом, і свяще́нним Богомо́вцем* тебе́, всеблаже́нний, показа́в* свого́ непоясне́нного Божества́.
2. Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
Ду́ха ося́яння* на те́бе зійшло́ у вогне́нному ви́гляді* і тебе́, блаже́нний,* Боже́ственним вмісти́лищем учини́ло,* зда́тним невто́мно проганя́ти млу безбо́жжя* і світ просвіща́ти* світлом усему́дрих твоїх слів,* тайномо́вцю, апо́столів окра́со,* Христа́ самови́дцю блаже́нний.
1. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.
Блискави́цями проповідування* просвіти́вши, сла́вний,* тих, що спа́ли в те́мряві невідання,* ти показа́в їх, Томо́,* сина́ми Влади́ки і Бо́га че́рез віру;* ревнува́в же і Його́ стражда́нню та сме́рті,* і сла́ви Його́ став спадкоє́мцем,* як му́дрий і Богомо́вний,* як у́чень істинний.
Слава: (г. 6): Як слуга́ Сло́ва* та невимо́вного вопло́чення Його́,* глибину́ му́дрости почерпну́в єси́, Томо́ апо́столе:* бо трости́ною Хреста́ ти улови́в ду́ші,* витя́гуючи їх із глибини́ ома́ни.* Че́рез те не́водом твої́х уче́нь ти всю просвіти́в вселе́нну* і сві́тлом знання́ ося́яв* затьма́рені ду́ші інду́сів.* Тим-то, сві́тло насоло́джуючись сла́вою Христа́,* блага́й Його́ поми́лувати ду́ші на́ші.
І нині (догмат г. 3): Як нам не дивуватися, Всечесна, твоєму богочоловічому родженню?* Бо ти, Всенепорочна, не знавши мужа,* породила тілесно без батька сина,* зродженого у вічності від Отця без матері,* що не зазнав ніякої зміни чи змішання, чи розділу,* але в цілості зберіг прикмети обох природ.* Тому Мати Діво, Владичице, моли його,* щоб спас душі тих, що православно визнають тебе, як Богородицю.
Читання
Диякон: Премудрість.
Чтець: Першого Соборного послання Йоанового читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Що було споконвіку, що ми чули, що бачили нашими очима, що оглядали і чого руки наші доторкалися, про Слово життя, − а життя об’явилось, і ми бачили й свідчимо й звістуємо вам життя вічне, що в Отця перебувало й нам явилося, − що ми бачили й чули, звістуємо й вам, щоб і ви мали спільність із нами. А наша спільність − з Отцем і з його Сином Ісусом Христом. І це ми вам пишемо, щоб наша радість була повна. А ось та звістка, що ми від нього чули й звістуємо вам: Бог − світло, й ніякої у ньому темряви немає. Коли ми кажемо, що маємо з ним спільність, а ходимо в темряві, то ми говоримо неправду й не чинимо правди. А коли ходимо у світлі, як він сам − у світлі, ми маємо спільність один з одним, і кров Ісуса Христа, його Сина, нас очищає від усякого гріха. Коли ми кажемо, що гріха не маємо, то ми самих себе обманюємо, і правди в нас немає. (1 Йо. 1, 1-8)
Диякон: Премудрість.
Чтець: Соборного послання Якового читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Яків, слуга Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом поколінням, що у розсіянні, привіт! Уважайте за найвищу радість, мої брати, коли підлягаєте різноманітним спокусам. Ви знаєте, що іспит вашої віри виробляє витривалість, за витривалістю ж нехай слідом іде чин досконалий, щоб ви були досконалі та бездоганні й щоб нічого вам не бракувало. Коли ж комусь із вас мудрости бракує, нехай просить у Бога, який дає всім щедро й за це не докоряє, і вона йому дасться. Тільки ж хай просить із вірою, без жодного вагання; бо хто вагається, той подібний до морської хвилі, що її здіймає і коливає на всі боки вітер. Така людина нехай собі не уявляє, що прийме щось від Господа; − людина з подвійною душею, непостійна у всіх своїх дорогах. Хай брат низького стану хвалиться своїм вивищенням, а багатий − пониженням своїм, бо й він промине так, мов цвіт трави. Зійшло бо пекуче сонце й траву висушило, і цвіт її впав, і краса виду її зникла. Так і багатий у своїх заходах зів’яне. Блаженний чоловік, що перетриває пробу, бо він, як буде випробуваний, дістане вінець життя, що Господь обіцяв тим, які його люблять. (Як. 1, 1-12)
Диякон: Премудрість.
Чтець: Соборного послання Юдиного читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Юда, слуга Ісуса Христа, брат Якова, покликаним, любим у Бозі Отці і збереженим Ісусові Христові: хай милосердя, мир і любов вам примножиться! Любі, докладаючи всієї пильности написати вам про наше спільне спасіння, вважаю за конечне написати вам, щоб заохотити вас боротися за віру, раз назавжди передану святим. Бо до вас просмикнулись деякі люди, що були здавна призначені на засуд: безбожні, які благодать Бога нашого обертають на розпусту й відрікаються від нашого єдиного Владики і Господа Ісуса Христа. Я хочу нагадати вам, − хоч знаєте все, − що Господь, визволивши людей з Єгипетського краю, згодом віддав на погибель тих, які не вірували. І ангелів, що не зберегли свого достоїнства, а полишили власне житло, зберіг у кайданах вічних, під темрявою, на суд великого дня. Так само Содом і Гомора з сусідніми містами, − які, подібно до них, віддались були розпусті й кинулися за іншим тілом, − лежать як приклад, скарані вічним вогнем. Одначе і ці також в маячінні бруднять тіло, нехтують Божою владою і зневажають величчя. І тоді, як сам архангел Михаїл, змагаючись із дияволом і сперечаючись із ним про тіло Мойсея, не наважився винести зневажливого суду, а сказав: «Нехай тебе Господь судить», − то ці зневажають те, чого не знають; а що, немов та нерозумна звірина, з природи знають, − те їх погубляє. Горе їм, бо вони пішли дорогою Каїна і, на відплату, потрапили в обман Валаама й у бунті Корея загинули. Вони − підводні скелі на бенкетах ваших, які живляться безсоромно з вами й самих себе випасають; хмари безводні, вітрами гнані; дерева, що пізно восени безплідні, двічі померлі, вирвані з корінням; люті морські хвилі, що власним соромом шумують; зорі блукаючі, яким пречорна темрява збережена повіки. Про них також пророкував Енох, сьомий від Адама, кажучи: «Ось прибув Господь із своїми десятками тисяч святих, щоб учинити суд над усіма й виявити всім безбожним усі вчинки їхньої безбожности, які вони безбожно накоїли, та всі зневаги, що проти нього говорили оті грішники безбожні». Вони ремствують, нарікають на свою долю й у своїх пожадливостях перебувають; уста ж їхні промовляють гордовито, підлещуються для користи. Ви ж, любі, пригадайте собі те, що вам передсказали апостоли Господа нашого Ісуса Христа, які вам говорили: «Останнього часу будуть насмішники, що діятимуть у своїх похотях безбожних». Це ті, що розбрат сіють, тварини, що не мають духу. Ви ж, любі, що будуєтеся вашою найсвятішою вірою і молитесь у Святім Дусі, бережіть себе самих у любові Божій, очікуючи милости Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя. Тих, що вагаються, старайтеся переконати; інших рятуйте, вириваючи з вогню; до інших майте повне страху милосердя, ненавидьте навіть одежу, забруднену тілом. Тому ж, хто може зберегти вас від занепаду й поставити перед славою своєю непорочними в радості, єдиному Богу, Спасу нашому, через Ісуса Христа, Господа нашого − слава, велич, сила і могутність перед усіма віками і нині й по всі віки! Амінь. (Юди. 1, 1-25)
Стихири на стиховні
(г. 3): Твоєю страстю, Христе, ти затемнив сонце,* а світлом твого воскресіння ти все просвітив, що існує.* Тож прийми нашу вечірню пісню, Чоловіколюбче.
Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.
Господи, твоє животворне воскресіння просвітило всю вселенну* і піднесло твоє зотліле творіння.* Тому, визволившись від Адамового прокляття, кличемо:* Всесильний Господи, – слава тобі!
Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.
Бувши незмінним Богом,* страждаючи тілом, ти змінився.* Але твоє створіння не могло дивитися на тебе розп’ятого,* з острахом схилилось і, стогнучи, оспівувало твоє довготерпіння.* А ти, зійшовши в ад, по трьох днях воскрес,* даруючи світові життя і велику милість.
Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.
Щоб рід наш спасти від смерти, ти, Христе, витерпів смерть* і, воскреснувши по трьох днях із мертвих,* разом з собою воскресив тих, що пізнали в тобі Бога.* Ти просвітив світ, Господи, – слава тобі.
Слава: (г. 6): Богопото́ки спогляда́ючи Христо́вої му́дрости,* ти, Томо́ апо́столе,* таїнстве́нно показа́вся ми́сленною ча́шею,* в які́й ду́ші ві́рних веселя́ться;* бо Боже́ственним не́водом Ду́ха* ви́тягнув люде́й із глибини́ ві́дчаю.* Тому́ з Сіо́ну ти ви́йшов,* як ріка́ благода́ті,* вито́чуючи твої́ Боже́ственні догма́ти на все творі́ння.* Тим-то, уподі́бнюючись до Страсте́й Христа́,* ти був проко́лений у ре́бра,* ввійшо́вши у мо́рок нетлі́ння;* Його́ блага́й, щоб спасли́ся ду́ші на́ші.
і нині: (богородичний): Богоро́дице, Ти єси́ Лоза́ істинна,* що ви́ростила нам Плід життя́.* Тебе́ блага́ємо: моли́ся, Влади́чице, з апо́столами і всіма́ святи́ми* про поми́лування душ на́ших.
Тропарі
(глас 3): Нехай веселяться небеснії, нехай радуються земляни,* бо показав владу рукою Своєю Господь,* Він смертю смерть подолав,* первістоком з-поміж мертвих став,* визволив нас із глибин аду,* і подав світові велику милість.
Слав: (г. 2): Учеником Христовим бувши, божественного собору апостольського співучасник,* невірством звістивши Христове воскресення* і Його пречисту страсть діткненням ствердивши, Томо всехвальний,* і нині нам проси миру і великої милости.
I нині: Вищі понад розум і преславні всі твої таємниці, Богородице!* При ненарушеній чистоті і збереженому дівстві* появилася ти Матір’ю пречистою,* породивши правдивого Бога.* Тож моли його, щоб спаслися душі наші.
БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:
Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 3): Нехай веселяться небеснії, нехай радуються земляни,* бо показав владу рукою Своєю Господь,* Він смертю смерть подолав,* первістоком з-поміж мертвих став,* визволив нас із глибин аду,* і подав світові велику милість.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Кондак (глас 3): Воскрес Ти нині з гробу, Щедрий,* і нас візвів із брам смерти;* нині Адам веселиться і радіє Єва,* разом же і пророки з патріярхами безустанно оспівують* божественну могутність влади Твоєї.
І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Кондак, (глас 3): Правдивого благочестя проповідника і несказанних таїн провісника,* звізду церковну, Луку божественного, звеличаймо,* бо Слово вибрало його з мудрим Павлом, учителем народів,* – єдин, що знає тайни серця.
Прокімен (глас 3):
Співайте Богові нашому, співайте;* співайте цареві нашому, співайте (Пс 46,7).
Стих: Всі народи, заплещіть руками, кликніть до Бога голосом радости (Пс 46,2).
Апостол: (Гл. 1,11-19):
Браття і Сестри, звістую вам, що Євангелія, яку я вам проповідував, не є за людською мірою; бож я її не прийняв, ані навчився від людини, лише – через об’явлення Ісуса Христа. Ви чули про мою поведінку колись у юдействі, про те, як я несамовито гонив Божу Церкву та руйнував її. Я перевищував у юдействі багатьох ровесників з мого роду, бувши запеклим прихильником передань моїх предків. Та коли той, хто вибрав мене вже від утроби матері моєї і покликав своєю благодаттю, зволив об’явити в мені Сина свого, щоб я проповідував його між поганами, то я негайно, ні з ким не радившись, ані не подавшися в Єрусалим до тих, що були апостолами передо мною, пішов в Арабію, а потім знову повернувся в Дамаск. По трьох роках по тому пішов я у Єрусалим відвідати Кифу і перебув у нього п’ятнадцять день. А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.
Алилуя (глас 3):
Стих: На Тебе, Господи, уповав, щоб не осоромитись навіки (Пс 30,2).
Стих: Будь мені Богом захисником і домом пристановища, щоб спасти мене (Пс 30,3).
Євангеліє: (Лк 7,11-16):
В той час пішов Ісусу місто, що зветься Наїн, а з ним ішли його учні й сила народу. Коли ж вони наблизились до міської брами, якраз виносили мертвого сина, єдиного в матері своєї, що була вдовою; і було з нею досить людей з міста. Побачивши її, Господь зглянувся над нею і сказав до неї: “Не плач.” І приступивши, доторкнувсь до мар, і ті, що несли, зупинились. Тоді Ісус сказав: “Юначе, кажу тобі, встань!” І мертвий підвівся і почав говорити. І він віддав його матері. Страх огорнув усіх, і вони прославляли Бога та й говорили: “Великий пророк устав між нами”, і: “Бог навідався до народу свого.”
Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1).* Алилуя (х3).