Sunday before the Exaltation of the Cross. Octoechos Tone 7. Nativity of Our Most Holy Lady, the Mother of God and Ever-Virgin Mary. Feast of the Mother of God. Holy Day of Obilgation. Galatians 6:11-18. Philippians 2:5-11. John 3:13-17. Luke 10:38-42. 11:27-28.

One of the 12 Great Feasts. Holy Day of Obligation.

English Source: Royal Doors www.royaldoors.net

Great Vespers, Festal Matins and Divine Liturgy

 


GREAT VESPERS

At Psalm 140 In Tone 7

  1. Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.Come, let us rejoice in the Lord,* who destroyed the power of death* and enlightened the human race;* and let us cry out with the angels:* Glory to You, our Creator and Saviour!

    The just shall gather around me* when You have been good to me.

    O Saviour, for our sake You suffered crucifixion and burial;* and, as God, You destroyed death by Your death.* Therefore, we adore Your resurrection on the third day* and we sing: Glory to You, O Lord!

    Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

    On seeing the resurrection of the Creator,* the apostles were amazed,* and they sang an angelic hymn of praise:* This is the glory of the Church,* this is the richness of the Kingdom!* O Lord, who suffered for our sake, glory to You!

    Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

    O Christ, although You were taken captive by Your enemies,* I still acknowledge You as my God,* and I am not ashamed of You;* I will not hide the fact that You were nailed to the Cross.* Your death is my life, almighty Lord,* and I extol Your resurrection.* O Lover of mankind, glory to You!

    Tone 6

    If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

    Today God who dominates the spiritual thrones of heaven* welcomes on earth the holy throne which He had prepared for Himself.* In His love for mankind,* He who established the heavens in wisdom has fashioned a living heaven.* From a barren stem He has brought forth for us His Mother* as a branch full of life.* O God of miracles and hope of those who have no hope;* O Lord, glory to You!

    I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

    This is the day of the Lord:* Rejoice, therefore, O nations!* Behold, the chamber of Light and the scroll of the living Word* has come forth from the womb.* The gate that opens to the Rising Sun* and is ready for the entrance of the High Priest, is here today.* She is the only one who introduced Christ, and Christ alone, into the world* for the salvation of souls.

    From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

    Indeed some famous barren women have given birth by the will of God;* but the nativity of Mary surpasses all nativities* in honour and splendour* as it is worthy of the majesty of God.* For she was born in a miraculous way of a barren mother,* and she herself gave birth in the flesh to the God of all,* incarnate in her womb without human seed* against the laws of nature.* She alone is the door through which the only-begotten Son of God* has passed while leaving it sealed* as He had planned in His eternal wisdom.* Thus did He bring salvation to all.

    For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

    Today the barren gates are opened,* and the Virgin, the Gate of God, comes forth.* Today grace begins to bear fruit,* showing forth to the world the Mother of God* through whom earth is united to heaven* for the salvation of our souls.

    Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

    Today glad tidings go forth to the whole world.* Today sweet fragrance is sent forth* by the proclamation of salvation.* Today is the end of the barrenness of our nature;* for the barren one becomes a mother,* the mother of the one who will not cease to be a virgin,* even after giving birth to the One who by nature is Creator and God.* He it is who took flesh by which He brought salvation to the lost;* He is Christ, the Lover of Mankind,* and the Saviour of our souls.

    Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

    Today Anne, the barren one, gives birth to the maiden of God* who had been chosen from all the human generations* to become the dwelling place of the Creator,* Christ our God and King of all.* In her He fulfilled His divine plan* through which our human nature was renewed,* and by which we were to be transferred from corruption to eternal life.

    Glory… Now…

    Today God who dominates the spiritual thrones of heaven* welcomes on earth the holy throne which He had prepared for Himself.* In His love for mankind,* He who established the heavens in wisdom has fashioned a living heaven.* From a barren stem He has brought forth for us His Mother* as a branch full of life.* O God of miracles and hope of those who have no hope;* O Lord, glory to You!

Readings: (1) Genesis 28:10-17; (2) Ezekiel 43:27-44:4; (3) Proverbs 9:1-11

Lytia In Tone 1
Today is the beginning of our salvation, O people;* for behold, the Mother and Virgin who was chosen from all generations* to be the habitation of God* is born and comes forth from the barren one.* She is the flower from Jesse and possesses the rod from his root.* May our forefather Adam rejoice and be full of joy;* for behold, she who was created from the rib of Adam* declares that her daughter and descendant is blessed.* She says: “My deliverance has been born to me.* Through her, I will be freed from the bonds of Hades.”* May David rejoice, play on his harp, and bless God;* for behold, the Virgin comes forth* from the womb of the barren woman* for the salvation of our souls.

In Tone 2

Come all you lovers of virginity and chastity,* lovingly hold aloft the boast of virginity,* the fountain of life springing up from the solid stone.* She is the bush which grows from the barren land,* the bush of the non-material fire,* who cleanses and illumines our souls.

What is the festive hymn that is heard today?* Joachim and Anne are mystically observing this day with honour, saying:* “Adam and Eve, rejoice with us today!* Through their transgression of old, Paradise was closed.* Now, Mary the maiden of God is being given to us as a blessed fruit.* She opens up the entrance of Paradise to all of us.”

The chosen one of the King of All,* the abode of God and divine dwelling of the ever-existing One,* comes forth today from the barren and glorious Anne.* It is through her that the shameless Hades is crushed,* and the first Eve is lead into a faithful life.* Let us worthily cry out to her:* “Blessed are you among women,* and blessed is the fruit of your womb.”

In Tone 8

Glory… Now…

Let us play the spiritual flute on this noteworthy feast,* because from the seed of David* is born the Mother of the Life who dispels the darkness.* She is the renewal of Adam and the answer to Eve,* the source of incorruption and the transformation of corruption.* Because of her, we have been divinized and delivered from death.* We cry out to her with Gabriel:* “Rejoice, O Full of Grace, the Lord is with you.* Because of you, He has granted us great mercy.”

Aposticha 

Tone 7

O Saviour of the world, You arose from the grave,* and together with Your own flesh You raised up mankind.* O Lord, glory to You!

The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.

Come, let us worship Christ who arose from the dead* and enlightened all creation.* For by His resurrection on the third day,* He set us free from the oppression of Hades,* granting us life and His great mercy.

For He has made the world firm, which shall not be moved.

O Christ, Lover of mankind,* You descended into Hades and destroyed death.* Then You arose on the third day;* and, together with Yourself You lifted up all of us* who glorify Your mighty resurrection.

Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

O Lord, what a fearful sight it was to see You lying in the tomb as if asleep.* Yet on the third day You arose in great power,* and at the same time You raised up Adam who joyfully cried out:* Glory to Your resurrection, O Lover of mankind!

Tone 8, Glory… Now…

Come all you faithful, and let us hasten to the Virgin;* for long before her conception in the womb,* the one who was to be born of the root of Jesse* was destined to be the Mother of God.* The one who is the treasury of virginity,* the flowering rod of Aaron, the object of prophecies,* the child of Joachim and Anne is born today,* and the world is renewed in her.* Through her birth, the Church is clothed with splendour* O holy Temple, vessel of the Godhead,* model of virgins and strength of kings,* in you the wondrous union of the two natures of Christ was realized.* We worship Him and glorify your most pure birth,* and the whole world extols you.

Troparion In Tone 4
Your nativity, O Virgin Mother of God,* has made joy known to all the world,* for from you dawned the Sun of Righteousness, Christ our God.* He abolished the curse and gave the blessing;* and by making death of no effect He bestowed on us eternal life. (3)

 

Festal Matins

 

GREAT MATINS ON SUNDAY MORNING

Usual Beginning

Hexapsalm

Great Litany

God the Lord, Tone 4

Troparia, Tone 4

Your nativity, O Virgin Mother of God,* has made joy known to all the world,* for from you dawned the Sun of Righteousness, Christ our God.* He abolished the curse and gave the blessing;* and by making death of no effect He bestowed on us eternal life. (2)

Glory… Now…

Your nativity, O Virgin Mother of God,* has made joy known to all the world,* for from you dawned the Sun of Righteousness, Christ our God.* He abolished the curse and gave the blessing;* and by making death of no effect He bestowed on us eternal life.

Psalter Reading

Stasis I: Psalms 9, 10
Stasis II: Psalms 11, 12, 13
Stasis III: Psalms 14, 15, 16

Small Litany

Sessional Hymn I, Tone 7

When Life was laying in the tomb* and a seal laid upon the stone,* the soldiers guarded Christ as a sleeping King* and the Angels glorified Him as immortal God;* while the women cried aloud:* The Lord is risen, granting the world great mercy.

Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high;* forget not Your poor to the end.

By Your burial for three days You despoiled death,* and by Your life-bearing Arising* You raised corrupted mankind, O Christ Lord,* as the Lover of mankind. Glory be to You!

Glory… Now…

O Virgin Theotokos unceasingly entreat Christ our God,* who was crucified for us* and arose again destroying the dominion of death,* that He save our souls.

Psalter Reading

Stasis I: Psalm 17
Stasis II: Psalms 18, 19, 20
Stasis III: Psalms 21, 22, 23

Small Litany

Sessional Hymn II, Tone 7

While the grave was sealed, O Christ God,* You, the Life, shone forth from the tomb;* and while the doors were shut, You, the Resurrection of all,* appeared to Your Disciples,* and through them renewed a right Spirit within us,* according to Your great mercy.

I will confess You, O Lord, with my whole heart,* I will tell of all Your wonders.

Bringing sweet spices with their tears, the women ran to the tomb,* and while the soldiers guarded You, the King of all,* they spoke one to another:* Who will roll away the stone for us?* The Angel of great Counsel has risen, trampling down death.* O All-powerful Lord, glory be to You!

Glory… Now…

Rejoice Virgin Theotokos, full of grace,* haven and protection of the race of mankind,* for from you the Redeemer of the world has taken flesh,* for you alone are a Mother and Virgin,* ever blessed and exceedingly glorified;* intercede with Christ God to grant peace to all the world.

Polyeleos

Magnification

We extol you,* O most holy Virgin,* and we venerate the holy ancestors of God,* and we celebrate your glorious Nativity.

verses:
O Lord, remember David and all the many hardships he endured.
Go up, Lord, to the place of your rest, You and the ark of your strength.
The Lord swore an oath to David; He will not go back on his word.
May the peoples praise You from age to age.
For the Lord has chosen Zion; He has desired it for his dwelling.
Glory… Now..
Alleluia! Alleluia! Alleluia! Glory be to You, O God! thrice

Evlogitaria

Small Litany

Hypakoe, Tone 7

O Christ God, who took upon Yourself our form* and endured the Cross in the body,* save me by Your Resurrection,* as You alone love mankind.

Sessional Hymns

Tone 4

O David, proclaim the oath that the Lord our God has sworn to you.* What He swore to me, I now see fulfilled, he said;* for the Virgin who has come forth as the fruit of my loins,* now gives birth to the Creator, Christ the New Adam.* He is the King who sits upon my throne.* Behold, He now reigns and his kingdom shall have no end.* The barren one bears the Mother of God* and the sustainer of our life.

From the root of Jesse and the loins of David,* Mary, the servant of God, is born for us today.* The entire universe is renewed and now exalts;* heaven and earth rejoice together.* Praise her, O families of nations.* Joachim rejoices and Anne cries out on this feast:* The barren one bears the Mother of God* and the sustainer of our life.

Tone 8, Glory… Now…

Let heaven rejoice and earth exalt,* for the firmament of our God comes into the world;* according to the promise, the Divine Bride is now born.* The barren one now nurses Mary, her child;* and Joachim rejoices in this birth and says:* Behold, the rod is now born to me,* from which Christ shall blossom from the root of David.* Indeed, this is a wondrous marvel!

Hymn of Ascent, Tone 7

Antiphon 1

Having turned back the captivity of Sion from error,* quicken me also O Saviour,* and deliver me from slavery to the passions.

He who sows tribulations in the south with tears of fasting,* will reap with joy the sheaves of nourishment* of eternal life.

Glory… Now…

In the Holy Spirit is the source of divine treasures,* from Him comes wisdom, intelligence, and fear;* and to Him belongs* praise, glory, honour and worship.

Antiphon 2

Unless the Lord builds the house of the soul,* in vain do we labour;* for without Him no deed or word can be perfected.

Of the fruit of the womb the Saints,* moved by the Spirit,* sprout forth the Father’s teachings of filial adoption.

Glory… Now…

By the Holy Spirit all things have their being;* in the presence of all He is God,* the sovereign of the universe,* Light unapproachable, Life of all.

Antiphon 3

Those who fear the Lord and find the ways of life,* now and always are blessed* with immortal glory.

As you behold your offspring like shoots around your table,* rejoice, and be glad, bringing them to Christ* the Chief Shepherd of all.

Glory… Now…

In the Holy Spirit there be an abundance of grace,* riches of glory and a great depth of judgments;* for He is to be served as identical in glory and honour* with the Father and Prokeimenon, Tone 4

I will make your name remembered from generation to generation.

verse: My heart overflows with noble words. To the king I must speak the song I have made.

Let everything that lives, Tone 4

Gospel

Luke 1:39-49, 56

Psalm 50

Verses at Psalm 50

Glory…

Through the prayers of the Mother of God,* O merciful Lord, cleanse me* from the multitude of my transgressions.

Now…

Through the prayers of the Mother of God,* O merciful Lord, cleanse me* from the multitude of my transgressions.

Have mercy on me, O God, in the greatness of Your compassion; according to the multitude of Your mercies blot out my offence.

This is the day of the Lord:* Rejoice, therefore, O nations!* Behold, the chamber of Light and the scroll of the living Word* has come forth from the womb.* The gate that opens to the Rising Sun* and is ready for the entrance of the High Priest, is here today.* She is the only one who introduced Christ, and Christ alone, into the world* for the salvation of our souls.

Canon, Tone 7

Ode 1

Irmos: At a sign from you, O Lord, the nature of water was changed,* once free and flowing now it became as a wall, hard as the earth;* thus Israel walked dryshod* and sang you a song of victory.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

When you were condemned to an unjust death, O Lord, then the tyranny of death was judged by a tree; the prince of darkness could not prevail against you and was justly cast out.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Hell approached you with teeth which lacked the strength to crush your body and broke his jaws. Thus, O Saviour, you loosed the pains of death and on the third day rose again.

Most holy Theotokos, save us!

The pains of Eve, first mother, are undone, for your child-bearing was without pain, without knowledge of man. Therefore, All-pure, clearly seeing you to be the Mother of God, we give you glory.

Irmos: Let us sing praises to our Deliverer and our God* who has routed the enemy with his powerful arm,* and made Israel pass through the Red Sea.* Glory to You, O God!

Most Holy Mother of God, save us!

Let all creation dance for joy, and let David also rejoice. From his seed has come forth the One who gave birth to a flower, the Lord and Deliverer of all.

Most Holy Mother of God, save us!

The Holy of Holies was brought as an infant to the holy temple where she was cared for by the hands of an angel. Let us all joyfully celebrate her nativity today.

Most Holy Mother of God, save us!

The barren and sterile Anne did not appear so before God, for she was predestined from the ages to become the mother of the pure Virgin who would give birth to the Creator in the form of a servant.

Glory…

I glorify and sing praises to the Holy Trinity, coeternal yet one in essence, the Father, the Son, and the Holy Spirit.

Now…

Who has ever seen a child born without a father nourished by his mother’s milk? Or who has ever seen a virgin mother? O most pure Mother of God, you have truly fulfilled both these mysteries in an incomprehensible manner.

Katavasia: Let us sing praises to our Deliverer and our God* who has routed the enemy with his powerful arm,* and made Israel pass through the Red Sea.* Glory to You, O God!

 

Ode 3

Irmos: Lord and Saviour, who in the beginning* established the heavens and every power of them,* by your almighty Word and the divine and all-effecting Spirit:* establish me firmly on the immovable rock of confession of you.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Of your own will for our sake ascending the cross to suffer the pain, O Saviour compassionate, you bear the stripes which are the cause of salvation and peace for all believers. Through it, O Merciful, we are all reconciled to your Father.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

You cleansed me, wounded in soul by the serpent’s bite, O Christ, and showed me light when long ago I lay in darkness and corruption. For, by your cross, you came down into Hell and raised me up with yourself.

Most holy Theotokos, save us!

By the prayers of your Mother who knew no man, O Saviour, grant peace to your world, give victory over his enemies to the king; and make those who praise you worthy of your ineffable glory.

Irmos: My heart is firm in the Lord;* my strength lies in my God;* my mouth is opened against my enemies.* I rejoice in your salvation.

Most Holy Mother of God, save us!

The fruit of virginity came forth from your blessed womb, O holy Anne. She is the one who, without seed, gave birth to Jesus, the Nourishment and Deliverer of all creation.

Most Holy Mother of God, save us!

All creation calls you blessed, O ever-Virgin. We celebrate your birth today from Anne; you are the spotless branch of the root of Jesse who gave birth to the flower, Christ.

Most Holy Mother of God, save us!

All people are filled with joy on this day, O undefiled Theotokos, for your Son has placed you above all creation. We extol your birth from Anne.

Glory…

We worship the unbegotten Father, we sing hymns to the begotten Son, and we venerate the coeternal Spirit; for the Trinity is one and undivided.

Now…

O undefiled Theotokos, you have borne the Light-giver and the Source of Life for all. You are manifested as the Treasure of our life and Gateway of the Light which no one can approach.

Katavasia: My heart is firm in the Lord;* my strength lies in my God;* my mouth is opened against my enemies.* I rejoice in your salvation.

 

Kontakion, Tone 7

No longer shall the dominion of death be able to hold humanity,* for Christ went down shattering and destroying it s powers.* Hades is bound.* The prophets exult with one voice.* The Saviour has come for those with faith, saying:* “Come forth, O faithful, to the resurrection!”

 

Ikos

Today, death and Hell and the lowest depths shake with terror at the presence of one of the Trinity. Earth is thrown into confusion, at the sight of you Hell’s doorkeepers cower in fear. But all creation, rejoicing with the prophets, sings to you, sings a song of victory to our Redeemer and God, destroying now the power of death. Come, let us raise a shout of joy to A dam and all his children: The tree has brought him back. Come out, you faithful, into the resurrection.

 

Ode 4

Irmos: Leaving not the deep recesses of the Father,* yet you came to earth, Christ God;* I have heard of the mystery of your dispensation* and I glorify you, Lover of man.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

He who was made flesh of the Virgin gave his own back to the scourging, the innocent Master was maltreated for the sinning servant and annulled the charges against me.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The Maker of man, judging as God the whole earth in righteousness, stands before the seat of lawless judges as one called to account and convicted, and is struck by an earthly hand.

Most holy Theotokos, save us!

All-blameless One, as truly Mother of God entreat your Son and Maker to guide me to the safe harbour of his glorious will.

Irmos: I have heard news of You, O Lord, and I was afraid.* You, the eternal God, in your incomprehensible manner,* have become man and were born from the Virgin.* Glory to You, O Christ, glory to your power!

Most Holy Mother of God, save us!

With psalms and hymns let all the faithful sing the praises of the all-holy birth of the Mother of God. In faith we worship the God of Truth, who promised to give David the fruit of his loins.

Most Holy Mother of God, save us!

O Lord, You opened the womb of Sarah and gave her Isaac as fruit in her old age. Today, O Savior, You have likewise blessed the God-fearing Anne with fruit from her womb; it is your own all-pure Mother.

Most Holy Mother of God, save us!

All peoples of the earth rejoice with you today, O holy Anne, for you have given birth to the Mother of our Redeemer. She is the one who gave birth to our Strength; she blossomed forth Christ as a flower from the root of Jesse.

Glory…

I glorify You, O eternal Trinity, one in essence, and with my earthly tongue I cry aloud as the Cherubim: Holy, holy, holy is He, who remains the one eternal God forever.

Now…

The prophecies of those inspired by God are now fulfilled in your birth, O immaculate One. In faith the prophets called you Tabernacle and Gate, spiritual Mountain, the unconsumed Bush, and the Rod of Aaron which blossomed from the root of David.

Katavasia: I have heard news of You, O Lord, and I was afraid.* You, the eternal God, in your incomprehensible manner,* have become man and were born from the Virgin.* Glory to You, O Christ, glory to your power!

 

Ode 5

Irmos: Night is without light to unbelievers, O Christ,* but to the faithful it is enlightenment in the delight of your divine words.* And so I rise early to you* and praise your Godhead.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

O Christ, you are sold on behalf of your servants, you endure the scourging, bringing freedom to those who sing to you; early I rise to you and sing the praises of your divinity.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

By your divine power, O Christ, by means of the weakness of the flesh, you have overthrown the strong one, and through your resurrection, O Saviour, you have revealed me as a conqueror of death.

Most holy Theotokos, save us!

Pure Mother, all-praised, fittingly you brought forth God, made flesh of you, for without knowledge of man but by the Holy Spirit you conceived.

Irmos: Grant peace to our days, O Lord our God, and make us your own.* We call upon your name, for there is no other besides You.

Most Holy Mother of God, save us!

O ever-Virgin, your conception was ineffable; your birth was all-holy; O unwedded Bride, your child-bearing was beyond our understanding, for the God of all became flesh in you.

Most Holy Mother of God, save us!

Let the angels in heaven rejoice today; let the children of Adam dance and sing; for this day is born the One who gave birth to Christ, the only deliverer of Adam.

Most Holy Mother of God, save us!

At your nativity today, O undefiled Maiden, Eve is loosed from her condemnation. Adam is also freed from the ancient curse, and he sings: Through you we have been delivered from corruption.

Glory…

O undivided Trinity, without beginning, uncreated, coeternal, one in nature, we worship You and proclaim to all that You are one essence in three Persons.

Now…

You have remained a virgin before and after childbirth, O Lady; your womb has become a holy table. Like a bridegroom coming forth from his chamber, Christ the Sun has come forth from you.

Katavasia: Grant peace to our days, O Lord our God, and make us your own.* We call upon your name, for there is no other besides You.

 

Ode 6

Irmos: Sick on the rolling swell of the cares of this life,* thrown overboard by the sins that sail with me* and hurled to the soul-destroying beast,* as Jonah I cry to you:* O Christ, lead me up* from these death-dealing deeps.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The souls of the righteous imprisoned in Hell and forsaken had remembered you and were praying for your salvation; and you granted it, Christ, through your cross when you, the Compassionate, went down to the deepest parts of the earth.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The band of the apostles despaired of seeing you again, the living temple not made with human hands and destroyed by all that befell it. But worshipping beyond all hope, they everywhere proclaimed you risen from the dead.

Most holy Theotokos, save us!

Virgin Bride of God, who of mankind can explain the all-spotless manner of your ineffable child-bearing for our sakes? For the Word being united to you, the uncircumscribed God became flesh.

Irmos: The waves of life toss me about like the waters of the sea, O Lover of Mankind. I entreat You, O compassionate Lord, to bring me from a life of corruption as You once brought Jonah from the whale.

Most Holy Mother of God, save us!

The angelic powers and all the holy ones dance for joy as we sing the praises of your holy birth and venerate your conception without seed, O ever-Virgin and Bride of God.

Most Holy Mother of God, save us!

O undefiled One, your righteous parents brought you, the Holy of Holies, as an offering to the Lord in the temple where you were to be brought up in holiness and prepared to become his mother.

Most Holy Mother of God, save us!

Of old, David sang to you: Virgins shall be brought after you; they shall be brought into the temple of the King. I join with him in singing your praises, O daughter of the King.

Glory…

The mystery of the Trinity is praised and glorified in you, O Mary ever-pure, for you so pleased the Father that He sent his Son to dwell in you by the overshadowing of the Spirit that made you Theotokos.

Now…

You are a golden censer, for by the power of the Holy Spirit, the Fire who is the Word made your womb his tabernacle, and He became man through you, O pure Mother of God.

Katavasia: The waves of life toss me about like the waters of the sea, O Lover of Mankind. I entreat You, O compassionate Lord, to bring me from a life of corruption as You once brought Jonah from the whale.

 

Kontakion, Tone 4

By your birth, O immaculate one,* Joachim and Anna were freed from the reproach of childlessness,* and Adam and Eve* from the corruption of death.* And your people, redeemed from the guilt of their sins,* celebrate as they cry out to you:* “The barren one gives birth to the Mother of God* and nourisher of our life.”

 

Ikos

Joachim and Anne beseeched the Lord to remove their childlessness. He heard their prayers, and the just couple gave birth to the one who brought Life to the world. Joachim offered his prayer in the mountain while Anne accepted her reproach in the garden. With joy, the barren Anne gave birth to the Theotokos who sustains our life.

 

Ode 7

Irmos: The young men of old have shown us a blazing furnace* cool with the gently falling dew,* and themselves singing the praise of the one God and saying:* The most highly exalted, God of our fathers, glorious above all is he.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

A dam of his own will worked disobedience and was slain by a tree; Christ’s obedience formed him anew; for the Son of God was crucified for me, glorious above all is he.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The whole creation hymns you, Christ, rising from the tomb, for you have caused life to blossom for those in Hell, resurrection for the dead and light for those in darkness. Glorious above all is he.

Most holy Theotokos, save us!

Hail, daughter of the corrupted Adam! Hail, sole bride of God! Hail, you who gave birth to God and through whom corruption has been banished! Pray to him, Pure One, to save us all.

Irmos: The youths, withstanding the fiery furnace of the Chaldeans, were filled with the presence of the Spirit of God. They sang in praise: Blessed are You, O God of our Fathers.

Most Holy Mother of God, save us!

O most pure One, we celebrate and honour with faith your holy nativity according to the promise. By Christ’s appearance through you, we have been delivered from the ancient curse of Adam.

Most Holy Mother of God, save us!

Today Anne rejoices and cries aloud in praise: Although I was barren, I have given birth to the Mother of God through whom Eve has been loosed from her condemnation.

Most Holy Mother of God, save us!

Adam is set free and Eve dances for joy. Together they sing to you in spirit, O Theotokos: By Christ’s appearance through you, we have been delivered from the ancient curse of Adam.

Glory…

Let us praise the Most Holy Trinity: the Father, the Son, and the Holy Spirit, in the unity of the Godhead, undivided, uncreated, coeternal, and one in essence.

Now…

O Mary, you have renewed our nature through your giving birth to God and still remaining a virgin. You have delivered Eve from the ancestral curse, O pure Mother of God.

Katavasia: The youths, withstanding the fiery furnace of the Chaldeans, were filled with the presence of the Spirit of God. They sang in praise: Blessed are You, O God of our Fathers.

 

Ode 8

Irmos: Burning yet unconsumed, the bush in Sinai made God known to Moses,* slow of tongue and hard of hearing.* And the burning zeal for God revealed the three young men unharmed in the fire and singing:* Praise the Lord, all his works,* and highly exalt him throughout all the ages.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The undefiled and reasonable Lamb, in sacrifice slain for the world, brought to an end the offerings according to the law and as God, apart from transgressions, cleansed the law now crying out: Praise the Lord, all his works, and highly exalt him throughout all the ages.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The flesh the Maker took from us before his Passion was not incorruptible; but after Passion and Rising, it was rendered inaccessible to corruption and re-makes mortal men, who cry: Praise the Lord, all his works, and highly exalt him throughout all the ages.

Most holy Theotokos, save us!

Your purity, your total spotlessness, O Virgin, has cleansed the sordid and polluted things of our world, and you, All-pure, have become for us a cause of reconciliation with God. Therefore, O Virgin, we bless and highly exalt you throughout all the ages.

Irmos: Every creature offers a hymn to You, the Author and Creator; the sun sings your praises; the moon gives You glory. For You established your dwelling above the waters and set the sands as a boundary to the sea; your power is in all things.

Most Holy Mother of God, save us!

O holy God, You worked wonders in the barren womb of Anne by giving her a child. You are the Son of the Virgin from whom You have taken flesh, the ever-pure Virgin and Theotokos.

Most Holy Mother of God, save us!

O merciful Lord, You have loosed the unbreakable bonds of childlessness; You have given the barren woman a fertile offspring and a glorious fruit. You chose that offspring to be your Mother according to the flesh when You came to dwell among us.

Most Holy Mother of God, save us!

Through your power, You have made the barren earth fertile. As gardener of our thoughts and of our souls, You turned the once parched land into a fruitful field, yielding much corn and fruit. You caused the holy Anne to give birth to the all-pure One, the Theotokos.

Glory…

We bless the undivided eternal Trinity while the hosts of angels sing your praises and bow down before You. The heavens, the earth, and the depths of the earth worship You in awe; fire serves You, and all creation obeys You in fear, O Holy Trinity.

Now…

What a glorious marvel! God has become the Son of a woman who knew not wedlock. She bore, without seed, the Child who is God. What a strange mystery, that the Virgin conceives! The birth is beyond expression. Indeed, all these things are incomprehensible.

Katavasia: Every creature offers a hymn to You, the Author and Creator; the sun sings your praises; the moon gives You glory. For You established your dwelling above the waters and set the sands as a boundary to the sea; your power is in all things.

 

Ode 9

Irmos: Conceiving without taint of corruption,* lending your flesh to the Word, the Deviser of all,* Mother knowing no man, Virgin, Godbearer,* vessel receiving the illimitable* and dwelling for your infinite Maker:* we magnify you.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Be silent, you minds estranged, who fit suffering to the divinity; for we magnify the Lord of glory, crucified in the flesh but not crucified in the divine nature: one person in two natures.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

All you who deny the body’s resurrection, go to the tomb of Christ and learn that the flesh of the giver of life was put to death and rose again in assurance of the final resurrection; for this we hope.

Most holy Theotokos, save us!

As we worship not a trinity of Godheads but of persons, not oneness of persons but of Godhead, we part from those who divide and confound those who dare to confuse the Trinity whom we magnify.

O my soul, extol the Virgin Mary, born of a barren womb.

Irmos: Mothers cannot be virgins, nor virgins be mothers; but in you, O Mother of God, both virginity and motherhood were present. Therefore, all the people of the earth unceasingly extol you.

O my soul, extol the Virgin Mary, born of a barren womb.

We join all the nations of the earth to unceasingly praise you, O Mother of God; for you inherited, according to the promise, a birth worthy of your purity. You were given to the sterile one as a divine gift.

O my soul, extol the Virgin Mary, born of a barren womb.

Today the prophecy is fulfilled: I will raise up the fallen tabernacle of the holy David. These words prefigured you, O most pure One. Through you, human nature has been refashioned in the body of our God.

O my soul, extol the Virgin Mary, born of a barren womb.

O Theotokos, we glorify the Lord who gave you as a fruit to the barren Anne; we venerate your swaddling clothes. The almighty God, who can do whatever He pleases, miraculously opened the barren womb of Anne.

Glory…

It is unheard of that the unjust would glorify the eternal Trinity, the Father, the Son, and the Holy Spirit, the uncreated and sovereign Power who created the world by a mighty act.

Now…

O Virgin Mother, you bore within your womb, Christ the King, one of the Trinity whom all creation praises and before whom all the heavenly hosts bow down. O all-holy Lady, beseech Him to save our souls.

Katavasia: Mothers cannot be virgins, nor virgins be mothers; but in you, O Mother of God, both virginity and motherhood were present. Therefore, all the people of the earth unceasingly extol you.

 

Small Litany

Holy is the Lord

Hymn of Light

Christ our Way and our Life,* after His resurrection from the dead,* accompanied Luke and Cleopas,* who had recognized Him at Emmaus in the breaking of the bread.* Their hearts and souls were inflamed as He spoke to them on the way,* explaining to them all the Scriptures that pertained to Him.* Let us, therefore, shout with them, saying:* Truly, the Lord is risen and has appeared to Peter.

Glory… Now…

Today the ends of the earth rejoice on the feast of your nativity,* O all-holy and spouseless Bride and Virgin Mary;* for you have taken away the shame and reproach of those who gave you birth.* You have overcome their sterility, the cause of their pains,* and you have removed the curse of our first mother.

Praises

Stichera of the Praises, Tone 7

Christ is risen from the dead,* loosing the bonds of death;* O earth! proclaim the good tidings of great joy; and you heavens praise the glory of God.

Having seen the Resurrection of Christ,* let us worship the holy Lord Jesus, the only sinless one.

We cease not to worship the Holy Resurrection of Christ,* for He has saved us from our iniquities,* Holy is the Lord Jesus* who has shown us the Resurrection.

What shall we render to the Lord for all that He has rendered unto us?* For our sake God dwelled among us;* for our corrupted nature the Word became flesh and dwelled within us;* to the ungrateful He is the Benefactor;* to prisoners He is the Liberator;* to those in darkness He is the Sun of justice;* the path to the Cross;* the Light to Hades; Life to death;* Resurrection for the fallen:* to Him we cry aloud: Our God, glory be to You!’

O marvellous wonder!* The source of life is born of the barren one,* and grace begins to bear its glorious fruit.* Rejoice, O Joachim, at the birth of the Mother of God.* No earthly father is indeed the same as you.* For through divine inspiration the Virgin is given to us;* she is the dwelling place of God,* the divine tabernacle, and holy mountain.

O marvellous wonder!* The source of life is born of the barren one,* and grace begins to bear its glorious fruit.* Rejoice, O Joachim, at the birth of the Mother of God.* No earthly father is indeed the same as you.* For through divine inspiration the Virgin is given to us;* she is the dwelling place of God,* the divine tabernacle, and holy mountain.

O marvellous wonder!* The fruit of the barren one has shone forth* at a sign from the almighty Creator of the universe.* She delivers the world from its sterility in good works.* All mothers, rejoice with the ancestors of God and say: Rejoice, O Full of Grace, the Lord is with you,* and through you has granted great mercy to the world.

O living pillar of chastity and shining vessel of grace,* the wondrous and holy Anne has brought into the world* the height of virginity and its divine flourishing,* the one who gives beauty to every virgin,* as well as to all who love this gift,* and who grants great mercy to all the faithful.

Tone 6, Glory… Now…

This is the day of the Lord:* Rejoice, therefore, O nations!* Behold, the chamber of Light and the scroll of the living Word* has come forth from the womb.* The gate that opens to the Rising Sun* and is ready for the entrance of the High Priest is here today.* She is the only one who introduced Christ, and Christ alone, into the world* for the salvation of our souls.

Tone 2, Now…

You are truly most blessed, O virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* Hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, Death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who finds in this your good pleasure. Glory to You!

Great Doxology

Trisagion Prayers

Troparion, Tone 2

Today salvation has come to the world.* Let us sing to Him who is risen from the tomb,* the Author of Life who has crushed Death by his death* and bestowed on us victory and great mercy.

Insistent Litany

Litany of Supplication

Great Dismissal

 

 

DIVINE LITURGY

Troparia and Kontakia

Troparion, Tone 7: By Your cross You destroyed death;* You opened Paradise to the thief;* You changed the lamentation of the myrrh-bearers to joy,* and charged the apostles to proclaim* that You are risen, O Christ our God,* offering great mercy to the world.

Troparion, Tone 4: Your nativity, O Virgin Mother of God,* has made joy known to all the world,* for from you dawned the Sun of Righteousness, Christ our God.* He abolished the curse and gave the blessing;* and by making death of no effect He bestowed on us eternal life.

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 7: No longer shall the dominion of death be able to hold humanity,* for Christ went down shattering and destroying it s powers.* Hades is bound.* The prophets exult with one voice.* The Saviour has come for those with faith, saying:* “Come forth, O faithful, to the resurrection!”

Now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 4: By your birth, O immaculate one,* Joachim and Anna were freed from the reproach of childlessness,* and Adam and Eve* from the corruption of death.* And your people, redeemed from the guilt of their sins,* celebrate as they cry out to you:* “The barren one gives birth to the Mother of God* and nourisher of our life.”

Prokeimenon, Tone 6
Save Your people, O Lord, * and bless Your inheritance.
verse: Unto You I will cry, O Lord, my God, lest You turn from me in silence. (Psalm 27:9,1)

Prokeimenon, Tone 3
My soul magnifies the Lord, and my spirit has rejoiced in God my Saviour.
verse: Because he has regarded the humility of His handmaid; for behold, all generations shall call me blessed. (Luke 1:46-48)

Epistle: Galatians 6:11-18 & Philippians 2:5-11 (NRSV)

Brothers and Sisters, See what large letters I make when I am writing in my own hand! It is those who want to make a good showing in the flesh that try to compel you to be circumcised—only that they may not be persecuted for the cross of Christ. Even the circumcised do not themselves obey the law, but they want you to be circumcised so that they may boast about your flesh. May I never boast of anything except the cross of our Lord Jesus Christ, by which the world has been crucified to me, and I to the world. For neither circumcision nor uncircumcision is anything; but a new creation is everything! As for those who will follow this rule—peace be upon them, and mercy, and upon the Israel of God. From now on, let no one make trouble for me; for I carry the marks of Jesus branded on my body. May the grace of our Lord Jesus Christ be with your spirit, brothers and sisters. Amen.

Brothers and Sisters, Let the same mind be in you that was in Christ Jesus, who, though he was in the form of God, did not regard equality with God as something to be exploited, but emptied himself, taking the form of a slave,being born in human likeness. And being found in human form, he humbled himselfand became obedient to the point of death—even death on a cross. Therefore God also highly exalted himand gave him the namethat is above every name, so that at the name of Jesus every knee should bend,in heaven and on earth and under the earth, and every tongue should confessthat Jesus Christ is Lord,to the glory of God the Father.

Alleluia, Tone 1
verse: I have exalted one chosen from among My people; with My holy oil I have anointed him.
verse: My hand shall sustain him, and my arm shall make him strong. (Psalm 88:20-21,22)
verse: Hear, O daughter, and see, and incline your ear.

Gospel John 3:13-17 & Luke 10:38-42; 11:27-28 (NRSV)

No one has ascended into heaven except the one who descended from heaven, the Son of Man. And just as Moses lifted up the serpent in the wilderness, so must the Son of Man be lifted up, that whoever believes in him may have eternal life. “For God so loved the world that he gave his only Son, so that everyone who believes in him may not perish but may have eternal life. “Indeed, God did not send the Son into the world to condemn the world, but in order that the world might be saved through him.

Now as they went on their way, he entered a certain village, where a woman named Martha welcomed him into her home. She had a sister named Mary, who sat at the Lord’s feet and listened to what he was saying. But Martha was distracted by her many tasks; so she came to him and asked, “Lord, do you not care that my sister has left me to do all the work by myself? Tell her then to help me.” But the Lord answered her, “Martha, Martha, you are worried and distracted by many things; there is need of only one thing. Mary has chosen the better part, which will not be taken away from her.” While he was saying this, a woman in the crowd raised her voice and said to him, “Blessed is the womb that bore you and the breasts that nursed you!” But he said, “Blessed rather are those who hear the word of God and obey it!”

Hymn to the Mother of God
O my soul, magnify the Virgin Mary, born from a barren womb.
Irmos, Tone 8: Virginity is alien to mothers* and childbearing is foreign to virgins;* yet in you, O Mother of God, both of them came together.* Therefore we and all the nations of the earth* without ceasing magnify you.

Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest (Psalm 148:1). * I will take the cup of salvation;* and I will call upon the name of the Lord.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 115:13)


Неділя 16-та по Зісланні Святого Духа, перед Воздвиженням.
Різдво Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії – 8 вересня.

 

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

Стих: Ви́веди з в’язни́ці мою́ ду́шу,* щоб дя́кувати І́мені Твоє́му.

(г. 7): Прийдіте й радіймо з Господом,* що здолав владу смерти й просвітив людський рід,* з безтілесними взиваючи:* Творче і Спасе наш, − слава тобі!

Стих: Мене́ обсту́плять пра́ведники,* бо Ти добро́ мені́ вчи́ниш.

Ти витерпів хрест і погребення за нас, Спасе,* і як Бог умертвив смертю смерть.* Тому й поклоняємось твоєму на третій день воскресінню,* Господи, – слава тобі!

Стих: З глиби́н взива́ю до Те́бе, Го́споди,* Го́споди, почу́й мій го́лос.

Апостоли, бачивши воскресіння Творця,* чудувались, співаючи ангельську хвалу:* Це − слава Церкви, це – скарби царства.* Господи, що страждав за нас, − слава тобі!

Стих: Неха́й бу́дуть Твої́ ву́ха ува́жні,* до го́лосу бла́гання мого́.

Хоч і схопили тебе, Христе, беззаконні люди,* але ти мій Бог, і не стидаюсь;* били тебе по плечах, і не відрікаюсь;* до хреста тебе прибили, і цього не скриваю;* воскресінням твоїм хвалюся, бо твоя смерть є життям моїм.* Всесильний і чоловіколюбний Господи, − слава тобі!

Стих: Коли́ Ти, Го́споди, зважа́тимеш на беззако́ння, то хто всто́їться, Го́споди.* Та в Те́бе є проще́ння.

(г. 6): Сьогодні Бог, що на духовних престолах перебуває,* приготував собі святий престол на землі.* Той, хто премудро утвердив небеса,* з любови до людей живе небо сотворив.* Бо з неплідного кореня зростив нам живоносний сад – свою Матір.* Господи Боже, що твориш чуда* і зневіреним подаєш надію, – слава тобі!

Стих: За́для І́мени Твого́ наді́юсь на Те́бе, Го́споди, наді́ється душа́ моя́ на сло́во Твоє́;* наді́ється душа́ моя́ на Го́спода.

У цей Господній день радійте, люди!* Бо появилася світла палата і книга Слова життя* і народилася та, що є брамою до Сходу,* яка чекає на вхід великого Святителя.* Вона єдина, що на спасіння душ наших* вводить єдиного Христа у вселенну.

Стих: Від ра́нньої сторо́жі до но́чі від ра́нньої сторо́жі* неха́й упова́є Ізра́їль на Го́спода.

Великий дар з Божої волі отримали неплідні жінки,* які видали світлий плід,* але Марія Божою красою заясніла понад усіх людей.* Вона бо, преславно народившись з неплідної матері,* з безсіменного лона надприродно породила в тілі всіх Бога.* Вона − єдина брама єдинородного Божого Сина,* через яку він пройшов і її зберіг замкненою.* Він усе це мудро установив за своїм задумом* і подав усім людям спасіння.

Стих: Бо в Го́спода ми́лість і відку́плення вели́ке в Ньо́го;* Він ви́зволить Ізра́їля від усьо́го беззако́ння його́.

Нині неплідна брама відчиняється,* а дівичі двері випереджують божественне.* Нині благодать починає приносити плід,* появляючи світові Божу Матір,* заради якої земля об’єднується з небом* – на спасіння душ наших.

Стих: Хвалі́те Го́спода всі наро́ди!* Прославля́йте Його́ всі лю́ди!

Нинішнє народження – провісник спасіння* – звіщає всесвітню радість.* Розв’язується неплідність нашої природи,* бо неплідна стає матір’ю тієї,* яка залишається дівою й після того, як з неї народився Творець.* З неї Бог приймає те, що чуже його природі,* і заблуканим вчиняє спасіння своїм тілом,* − Христос людинолюбець і визволитель душ наших.

Стих: Вели́ке бо до нас Його́ милосе́рдя,* і ві́рність Го́спода пові́ки.

Нині неплідна Анна народжує божественну Діву,* що з усіх поколінь була наперед вибрана* на житло всіх Царя і Творця, Христа Бога* – на здійснення Божого задуму, яким ми, земляни, відродилися* і з тління обновилися для життя безконечного.

Слава і нині (г. 1) Нині, вірні, настав початок нашого спасіння.* Бо ось з неплідної родиться* сповіщена ще з прадавніх поколінь Мати Діва,* Божа палата, з якої вийде паросток із пня Єссея* і вітка з його коріння.* Хай радіє прабатько Адам, і Єва хай веселиться.* Це ж бо створена з Адамового ребра, явно звеличує дочку і внуку:* Народилось моє спасіння!* Заради нього я визволюся від адових узів.* Нехай радіє Давид, ударяючи в гуслі,* і нехай благословить Бога, бо ось з неплідного лона народжується Діва* на спасіння душ наших.

 

Читання

Премудрість.

Чтець: З книги Буття читання.

Будьмо уважні.

Чтець: Тоді вийшов Яків із Версавії і пішов у Харан. Дійшов він на місце й заночував там, бо зайшло сонце. Він узяв камінь з-поміж каміння, яке було на місці, поклав собі під голову та й ліг (спати) на цьому місці. І сниться йому, що ось драбина спирається об землю, а вершком сягає неба, і оце ангели ступають по ній вгору й сходять наниз. А над нею стояв Господь і мовив: «Я – Господь, Бог Авраама, твого батька, і Бог Ісаака. Землю, що на ній ти лежиш, я дам тобі й твоєму потомству. Твоє ж потомство буде численне, як земний порох. Ти поширишся на захід і на схід, на північ і на південь. Усі народи землі будуть благословенні через тебе і твоє потомство. Оце я з тобою, і берегтиму тебе скрізь, куди підеш, і поверну тебе назад у цю землю, бо не покину тебе, поки не виконаю того, що я тобі обіцяв». Коли ж Яків прокинувся зо сну свого, то промовив: «Направду, Господь є на цьому місці, а я не знав». І злякався він і каже: «Яке страшне це місце! Це ніщо інше, як дім Божий, і це ворота небесні!» (Бут. 28, 10-17)

Премудрість.

Чтець: З книги пророка Єзикиїла читання.

Будьмо уважні.

Чтець: Так говорить Господь: На восьмий день, і далі, священики будуть приносити на жертовнику ваші всепалення й ваші мирні жертви, і я буду до вас прихильним – слово Владики Господа. Тоді привів мене назад до зовнішньої брами святині, що звернена на схід; вона була зачинена. Господь сказав до мене: Брама ця буде зачинена, не буде відчинятися, ніхто не ввійде нею, бо Господь, Бог Ізраїля, увійшов нею; вона буде зачинена. Лише князь – як князь – у ній сяде, щоб їсти хліб перед Господом; він увійде сіньми тієї брами і нею ж вийде. Потім привів мене північною брамою навпроти храму. Глянув я – аж ось слава Господня сповнила Господній храм. (Єз. 43, 27-44, 4)

Премудрість.

Чтець: З книги Приповідок читання.

Будьмо уважні.

Чтець: Мудрість собі будинок збудувала і витесала сім стовпів до нього. Забила свої жертви, вина свого налила і стіл свій теж приготувала. Послала своїх служниць; щоб оповістити, по щонайвищих закутках у місті: «Хто простодушний, нехай сюди наверне»; безумному ж вона сказала: «Ходіть, мій хліб їжте, і вино, що я приготувала, пийте; киньте безумство − і житимете, ходіть дорогою розуму!» Хто хоче кепкуна наставляти, напитає собі неславу, а сором – хто докоряє грішникові. Не докоряй кепкунові, а то він тебе зненавидить; докоряй мудрому, – він тебе полюбить. Дай мудрому пораду, він стане ще мудрішим; навчи праведника, і він знання побільшить. Початок мудрости – острах Господній; спізнання Всесвятого – розум. Бо мною продовжиться вік твій, роки життя твого причиняться. (Прип. 9, 1-11)

Стихири на Литії

(г. 2): Прийдіть усі,* любителі й шанувальники дівичої чистоти!* Прийдіть і з любов’ю віддайте хвалу дівицтву,* що є джерелом життя, яке б’є із скелі!* Звеличмо з бездітної Анни кущ, що горить і не згоряє,* який очищує та просвічує душі наші.

Що це* за святкова радість?* Йоаким і Анна таїнственно торжествують, кажучи:* Радійте нині з нами, Адаме і Єво,* бо хоч колись через ваш гріх був замкнений рай,* дається нам сьогодні найдобірніший овоч* − Божа дівчинка Марія,* що всім до нього вхід відчиняє.

Наперед* сповіщена Цариця всіх, Божа обитель,* народжується нині з неплідного лона славної Анни.* Вона – божественний храм споконвічного єства* – знищила гордий ад і в нев’януче життя ввела праматір Єву.* Їй ми достойно закличмо:* Благословенна ти між жінками* і благословенний плід лона твого!

Слава і нині (г. 8): У світлий день нашого празника* заграймо духовною сурмою,* бо нині з Давидового роду* народжується Матір життя,* що розвіває темряву.* Вона − оновлення Адама і надія Єви,* джерело нетління і звільнення з тліні.* Заради неї ми обожилися* й від смерти спаслися.* Тому, вірні, закличмо до неї з Гавриїлом:* Радуйся, благодатна, Господь з тобою!* Він через тебе дарує нам велику милість!

Стихири на стиховні

(г. 7): Ти воскрес із гробу, Спасе світу,* і підняв людей з твоїм тілом.* Господи, – слава тобі!

Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.

Прийдіть і поклонімось воскреслому з мертвих,* що всіх просвітив,* бо він визволив нас від адських мук* своїм на третій день воскресінням,* даючи нам життя і велику милість.

Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.

В ад зійшовши, Христе, ти смерть полонив,* і на третій день воскреснувши, з собою воскресив і нас,* що славимо твоє могутнє воскресіння,* людинолюбний Господи.

Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.

Дивним ти, Господи, видавався, немов сонний лежачи в гробі,* але воскреснувши на третій день,* як всемогутній, ти співвоскресив Адама, що кликав:* Слава воскресінню твоєму, єдиний Людинолюбче!

Слава і нині (г. 8): Прийдіть, усі вірні, біжім до Діви!* Бо ось з Єссеєвого кореня родиться сповіщена перед народженням Матір Бога нашого;* скарбниця дівства, розквітла Аронова палиця,* пророча проповідь і паросток Йоакима й Анни.* Її народженням світ оновляється і Церква прикрашується пишністю:* Вона − храм святий і кивот Божества,* дівственна посудина, царська палата,* в якій збулося таїнство несказанної злуки об’єднаних у Христі природ.* Поклоняючись йому, оспівуймо й Різдво Всенепорочної Діви.

 

Тропарі

(г. 4): Різдво Твоє, Богородице Діво,* радість звістило всій вселенній,* з Тебе бо засяяло Сонце правди – Христос Бог наш.* Він, розрушивши клятву, дав благословення* і, ударемнивши смерть,* дарував нам життя вічне. (3 р.)

 

УТРЕНЯ

Священик: Слава святій, одноістотній, животворящій і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління (3 р.).

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою (2 р.).

Шестипсалм’я

Псалом 3 (У понеділок)

О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.

Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».

Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.

Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.

Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.

Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.

Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.

У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.

Псалом 37 (У вівторок)

О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.

Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.

Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.

Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.

Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.

Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.

Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.

Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.

О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.

Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.

Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.

І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.

Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.

Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.

На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.

Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.

Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.

Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.

А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.

І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.

Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.

Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.

Псалом 62 (У середу)

Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.

Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.

Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.

Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.

Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.

Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.

Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.

Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.

Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.

Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.

Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.

А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3 р.)

Господи, помилуй. (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Псалом 87 (У четвер)

Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.

Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.

Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.

Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як людина, що допомоги не має.

Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.

Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.

Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.

Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.

Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.

Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?

Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій − твою вірність?

Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?

Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.

Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?

Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій − і умліваю.

Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.

Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.

Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.

Псалом 102 (У п’ятницю)

Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє − його святе ім’я.

Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.

Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.

Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.

Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.

Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.

Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.

Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.

Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.

Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.

Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.

Як далеко схід від заходу,* так віддалив він від нас злочинства наші.

Як батько милосердиться над синами,* так милосердиться Господь над тими, що його бояться.

Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.

Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, і мов квітка в полі.

Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.

Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.

І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.

Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.

Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.

Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.

Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!

Псалом 142 (У суботу й неділю)

О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.

І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.

Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.

Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.

Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.

До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.

Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.

Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.

Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.

Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.

Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.

І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Під час рецитування псалмів, священик читає потиху перед св. дверми оці молитви:

Утренні молитви

Велика єктенія

У мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За святішого вселенського архиєрея Франциска, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасення їх Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Дякуємо тобі, Господи, Боже наш, що підняв нас із постелі нашої і вклав в уста наші слово хвали, щоб поклонятися і призивати ім’я твоє святе. Ми умоляємо твоє милосердя, яке ти завжди виявляв у нашому житті. Пошли поміч свою людям, що стоять перед лицем святої слави твоєї і дожидають від тебе багатої милости; і дай нам, що зо страхом і любов’ю завжди тобі служимо, хвалити несказанну твою доброту.]

Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Бог Господь… (Пс. 117), глас 7

Бог – Господь, і явився нам; благословен, хто йде в ім’я Господнє.

Стих: Прославляйте Господа, бо він добрий, бо милість його вічна.

Стих: Вони навколо обступили мене, але я ім’ям Господнім переможу їх.

Стих: Я не вмру, а житиму і розказуватиму про діла Господні!

Стих: Камінь, яким знехтували будівничі, став головним на розі. Від Господа це сталось, і дивне воно в очах наших.

Тропарі

(г. 7): Розори́в Ти хресто́м Твої́м смерть,* отвори́в Ти розбі́йникові рай,* мироно́сицям плач переміни́в Ти,* і апо́столам пропові́дати повелі́в,* що воскре́с Ти, Хри́сте Бо́же,* даючи́ сві́тові вели́ку ми́лість. (2 р.)

Слава: І нині: (г. 4): Різдво Твоє, Богородице Діво,* радість звістило всій вселенній,* з Тебе бо засяяло Сонце правди – Христос Бог наш.* Він, розрушивши клятву, дав благословення* і ударемнивши смерть,* дарував нам життя вічне.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Від ночі лине дух наш до тебе, Боже, бо світлом є повеління твої. Навчи нас, Боже, правди твоєї, заповідей твоїх і виправдань твоїх. Просвіти наші духовні очі, щоб ми не заснули в гріхах на смерть. Віджени всяку мряку від сердець наших, даруй нам сонце правди і охорони життя наше знаменням і печаттю Святого твого Духа. Направ стопи наші на шлях мирний, дай нам бачити ранішній день у радості, щоб ми тобі засилали ранішні молитви]

Священник: Бо Твоя є влада і Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Перший сідальний

(г. 7): З опечатаного гробу,* засяяв ти, Христе, як життя,* і при замкнених дверях* став між учнями, як воскресіння всіх,* через них обновляючи у нас праведного духа,* з великої твоєї милости.

Слава і нині: Маючи милосердя нам у допомогу* і бачачи нас на землі,* змилосердься, благословенна Богородице, над безпомічними людьми.* Молися, щоб ми марно не згинули,* і благай, як Добросердна, милосердного Бога,* щоб спасли ми душі наші, пресвята Діво.

Відтак читець читає другу чергову катизму, диякон виголошує другу малу єктенію:

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Боже й Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти підніс нас з постелі нашої і зібрав на годину молитви. Дай нам ласку відкрити уста наші і прийми наші подяки, що в наших силах, і навчи нас установ твоїх. Бо молитися як слід не вміємо, якщо ти, Господи, святим твоїм Духом не навчиш нас. Тому молимося тобі: Даруй і прости, якщо ми згрішили аж до теперішньої години словом або ділом, або думкою, добровільно або недобровільно. Бо коли на провини будеш дивитися, Господи, Господи, то хто встоїться, бо в тебе є прощення. Ти один святий, допоміжник сильний, захисник життя нашого, і тебе ми завжди оспівуватимемо.]

Священник: Бо Ти благий і людинолюбний Бог – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Другий сідальний

(г. 7): Життя в гробі спочивало,* і печаті на гробі покладено;* немов сплячого царя воїни сторожили Христа,* та й ангели прославляли безсмертного Бога,* а жінки кликали: Воскрес Господь,* що дає світові велику милість!

Слава і нині: Безупинно моли, Богородице Діво,* розп’ятого за нас і воскреслого Христа Бога нашого,* що скинув владу смерти,* щоб спаслися душі наші.

Полієлей

Хваліте ім’я Господнє, хваліте, слуги Господні Алилуя (3 р.).

Ви, що стоїте у храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого. Алилуя (3 р.).

Господи, ім’я твоє повіки, і пам’ять твоя, о Господи, від роду й до роду. Алилуя (3 р.).

Благословенний Господь із Сіону, що перебуває в Єрусалимі. Алилуя (3 р.).

Хваліте Господа, бо він добрий, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Розстелив землю над водами, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

І визволив від наших гнобителів, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Прославляйте Бога небесного, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).

Величання

Величаємо тебе, Пресвята Діво,* шануємо святих твоїх батьків* і всехвальне славимо народження твоє.

Стих: Преславні речі говорять про тебе, місто Боже.

Стих: Згадай, Господи, Давида і всю його смиренність.

Стих: Поклявсь Господь Давидові правдою, і не відступить від неї.

Стих: Бо Господь вибрав Сіон і зволив, щоб став його оселею.

Ангельський хор

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Ангельський хор здивувався,* бачивши до мертвих зарахованим тебе, Спасе,* що силу смерти знищив, і з собою Адама підняв* та з аду всіх визволив.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Нащо миро* зі сльозами, Учениці, жалібно змішуєте?* – запитав світлоносний ангел при гробі мироносиць.* Гляньте на гріб і зрозумійте,* що воскрес Спаситель з гробу.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Рано на світанку* мироносиці поспішали до гробу твого, плачучи,* але з’явився їм ангел і прорік:* Пора голосіння минула, не плачте;* про воскресіння ж звістіть апостолам!

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Мироносиці – жінки,* що з миром прийшли до гробу твого, Спасе, ридали.* Ангел же їм сказав, мовивши:* Чому між мертвими живого шукаєте?* Він бо, як Бог, воскрес із гробу.

Слава: Поклонімось Отцю,* і його Сину, і Святому Духові,* Святій Тройці* в одній сутності,* з серафимами взиваючи:* Свят, свят, свят єси, Господи.

І нині: Життєдавця породивши, ти, Діво,* Адама з гріха визволила,* Єві радість замість смутку подала,* а відпалих від життя повернув до нього той,* що з тебе тіло прийняв – Бог і людина.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Від ночі лине дух наш до тебе, Боже, бо світлом є повеління твої на землі. Навчи нас у страсі твоєму виконувати правду й добро, бо тебе славимо як правдивого Бога нашого. Прихили вухо своє і вислухай нас, і пом’яни, Господи, тих, що є та що моляться з нами, всіх по імені, і спаси їх силою твоєю. Благослови людей твоїх і освяти спадкоємство твоє: мир світові твоєму даруй, церквам твоїм, священикам, владі, і всім людям.]

Священик: Бо благословилося ім’я Твоє і прославилося царство Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Іпакой, глас 7

Ти, Христе Боже наш,* що прийняв нашу подобу і тілом хрест перетерпів,* спаси мене воскресінням твоїм,* як людинаолюбець.

(г. 4, подібний: Здивувався Йосиф): Возвісти, Давиде: Чим клявся тобі Бог?* Що обіцяв, мені − каже* – те вже й здійснив, вивівши з мого роду Діву.* З неї народився Творець Христос,* − новий Адам, Цар на моїм престолі.* Він царює нині, царство ж його незрушне.* Неплідна народжує Богородицю* і кормительку життя нашого.

(г. 4, подібний: Здивувався Йосиф): Сьогодні з кореня Єссеєвого і з роду Давида,* народжується нам Божа дитина Марія,* тому все радується й відновляється.* Радуйтеся вкупі, небо і земле,* вшановуйте її покоління народів!* Радіє Йоаким і веселиться Анна, взиваючи:* Неплідна народжує Богородицю* і кормительку Життя нашого.

(г. 8, подібний: Зрозумівши): Нехай радується небо і земля хай веселиться,* бо небо Боже на землі народилося – сповіщена Богоневіста.* Неплідна годує дитинку Марію* і її народженням радіє Йоаким, кажучи:* Народилася мені вітка,* з якої вийшов квіт − Христос з Давидового коріння.* Воістину, дивне чудо!

Степенна пісня, глас 7

Антифон 1:

Ти сіонський полон з обману напутив;* і мене, Спасе, оживи, спасаючи з рабської неволі.

Хто опівдні сіє посні болі зі сльозами,* той пожне снопи радости, завжди життєдайні.

Слава і нині: Джерело божественних скарбів у Святого Духа,* бо від нього премудрість, розум і острах.* Йому хвала і слава, шана і влада.

Антифон 2:

Коли не Господь збудує дім душі, даремно ми трудимося; бо без Нього ні діло, ні слово не відбувається.

Святі, Духом натхнені, зберігають передання отецькі про втілення Сина Божого.

Слава і нині: Від Святого Духа все походить. Він раніше за все Бог, Господь над усім, Світло неприступне, Життя всього.

Антифон 3:

Ті, що бояться Господа, що путь життя знайшли, нині й завжди славою нетління прославляться.

Дивлячись на своїх синів, що, немов паростки, навколо трапези твоєї, радуйся й веселися, приводячи їх до Пастиреначальника Христа.

Слава і нині: У Святому Дусі глибина дарів, багатство слави й безодня Провидіння велика; Він бо рівнославимий з Отцем і Сином і співдіючий.

Євангеліє

Будьмо уважні.

Священик: Мир всім.

Премудрість. Будьмо уважні.

Прокімен, глас 7

Псалом 9

Воскресни, Господи Боже мій, нехай піднесеться рука твоя; не забудь убогих твоїх ніколи.

Стих: Хвалитиму тебе, Господи, усім серцем моїм,* розповім про всі твої чудеса.

Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

[Скарбе добра, джерело невисихаюче, Отче святий, чудотворче всесильний і вседержителю! Усі тобі поклоняємося і тобі молимося та твої милості і твої ласки призиваємо на поміч і на заступництво нашій смиренності. Пом’яни, Господи, слуг твоїх, прийми від усіх нас ранішні моління, як кадило перед тобою; ні одного з нас не вчини нездатним, але всіх нас зберігай ласками твоїми. Пом’яни, Господи, тих, що чувають і співають на славу твою і єдинородного твого Сина і Бога нашого, і Святого твого Духа. Будь їм помічником і заступником; прийми їх молитви на наднебесний і духовний твій жертовник]

Священик: Бо Ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми Тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Вірні на глас прокімена: Всяке дихання, нехай хвалить Господа.

Стих: Хваліте Бога у святині його.

Стих: Хваліте його у твердині сили його.

І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молім.

Вірні: Господи, помилуй (3 р.).

Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.

Священик: Мир всім!

Вірні: І духові твоєму.

Священик: Від Луки святого Євангелія читання.

Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Будьмо уважні.

Священик сам читає Євангеліє.

У той час Петро встав, побіг до гробу і, нахилившись, побачив лиш пов’язки; і вернувся назад додому, дивуючись тому, що сталося. Аж ось того самого дня двоє з них ішли в село, що звалось Емаус, шістдесят стадій від Єрусалиму, і розмовляли між собою про те, що сталось. Як вони розмовляли та сперечалися між собою, Ісус наблизився і йшов разом з ними, але очі їм заступило і вони його не пізнали. Він їх спитав: Що то за розмова, що ви, ідучи, ведете між собою? Ті зупинились, повні смутку. Озвавсь тоді один із них, на ім’я Клеопа, і йому каже: – Ти один, хіба, що мешкаєш у Єрусалимі, і не знаєш, що цими днями в ньому сталося? І він спитав їх: – Що? Вони йому сказали: Те, що сталося з Ісусом Назарянином, мужем, що був пророк могутній ділом та словом перед Богом і всім народом, та як наші первосвященики і князі видали його на засуд смертний і розіп’яли. А ми сподівались, що він той, хто має визволити Ізраїля. До того ж усього, ось третій день сьогодні, як це сталось. Деякі з наших жінок, щоправда, нас здивували: вони пішли були ранесенько до гробу, та, не знайшовши його тіла, вернулись і нам оповіли, що бачили ангелів, які їм з’явились і сказали, що він живий. Деякі ж з наших пішли до гробу і знайшли так, як жінки сказали; але його вони не бачили. Тоді він до них промовив: – О, нерозумні й обважнілі серцем, щоб повірити всьому, що пророки були сповістили! Хіба не треба було Христові так страждати і так увійти у свою славу? І почавши від Мойсея та від усіх пророків, він вияснював їм те, що в усім Писанні написано про нього. Коли вони наблизилися до села, куди йшли, Ісус удав, що хоче простувати далі. Вони ж наполягали, кажучи: – Зостанься з нами, бо вже вечоріє і день уже похилився. Він увійшов, щоб зостатись. І от як він був за столом з ними, взяв хліб, поблагословив і, переломивши його, дав їм. Тоді відкрилися в них очі, і вони його пізнали. Та він зник від них. І казали вони один до одного: – Чи не горіло наше серце в нас у грудях, коли він промовляв до нас у дорозі та вияснював нам Писання? І негайно вони рушили й вернулися в Єрусалим, де знайшли зібраних одинадцятьох і тих, що були з ними, які їм сказали: – Христос справді воскрес і з’явився Симонові. А ці розповіли те, що сталося в дорозі і як вони його пізнали при ламанні хліба. (Лк. 113 зач.; 24, 12-35)

Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Воскресіння Христове

(г. 6): Воскресіння Христове бачивши,* поклонімось святому Господу Ісусові,* єдиному безгрішному.* Хресту твоєму поклоняємось, Христе,* і святе воскресіння твоє величаємо і славимо,* бо ти – Бог наш,* крім тебе іншого не знаємо,* ім’я твоє призиваємо.* Прийдіть, усі вірні,* поклонімось святому Христовому воскресінню,* це бо прийшла через хрест радість усьому світові.* Завжди благословляючи Господа,* славимо воскресіння його,* бо, розп’яття перетерпівши,* він смертю смерть переміг.

Псалом 50

Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.

Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.

Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;

То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.

Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.

Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.

Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.

Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.

Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.

Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.

Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.

Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.

Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.

Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.

Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.

Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.

Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.

Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.

Після 50-го псалма співаємо:

Слава (г. 6): Молитвами святих апостолів,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.

І нині: Ради молитов пречистої Богородиці,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.

Стих: Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Воскрес Ісус із гробу,* як провістив,* подав нам життя вічне* і милість велику.

Єктенія

Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, якої Різдва днесь урочисте святого світло святкуємо, си́лою чесно́го і животворя́щого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотних, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і свято́го (ім’я, що його́ пам’ять світло зве́ршуємо), і всіх Святи́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.

Вірні: Господи, помилуй (12 р.).

[Господи, Боже наш! Ти за покаяння дарував людям відпущення, нам же, як образ пізнання і визнання гріхів, показав покаяння і прощення пророка Давида. Тож, Владико, помилуй з великої милости твоєї нас, що в чимало великих гріхів впали, і по багатстві ласк твоїх очисти беззаконня наші, бо перед тобою згрішили ми, Господи, що невідомі й таємні речі серця людського знаєш, і єдиний ти маєш владу прощати гріхи. Серце ж чисте вчини в нас і Духом владичним утверди нас, і радість спасіння твого яви нам. Не відкинь нас від лиця твого, але дозволь, як Добрий і Людинолюбець, аж до останнього нашого віддиху появляти тобі жертву справедливости й приноси на святих твоїх жертовниках]

Священник: Благодаттю, і щедротами, і людинолюб’ям єдинородного Сина Твого, з яким Ти благословенний, із пресвятим, і благим, і животворчим твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Канон воскресний, глас 7

(Якщо скорочується Канон, перейди до Пісня Богородиці).

Ірмос 1: Велінням твоїм, Господи, вигляд землі прийняла водяна природа, що раніш вільно розливалася.* Тому, як по сухому, перейшов Ізраїль і заспівав тобі пісню перемоги.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Владу смерти дерево хресне засудило, коли Тебе, Господи, несправедливо на смерть засуджено; тому володар темряви, Тебе не перемігши, справедливо був вигнаний.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ад наблизився до Тебе, і неспроможний сокрушити зубами тіло Твоє, щелепи собі потрощив. Тому Ти, Спасе, муки смерти знищивши, на третій день воскрес.

Слава і нині: Богородичний: Припинилися муки праматері Єви, Ти бо безмужньо породила, мук не зазнавши; тому явно Тебе, Пречистая, за Богородицю визнаючи, всі ми прославляємо.

Ірмос 3: Спочатку небеса всесильним Словом утвердив ти, Господи Спасе,* і вседіючим і божественним Духом усю силу їх.* На непорушному камені заповідей твоїх утверди мене.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ти, Милосердний Спасе, на хрест зійшовши, страждав за нас з волі Твоєї, і терпів рану, що прощення та спасіння вірним приносить, через неї бо всі ми з Родителем Твоїм примирилися, Милостивий.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ти, Христе, від рани очистив мене, пораненого в душі від укусу зміїного, і світло показав мені, в темряві та тлінні колись оселеному; зійшовши бо до аду, Ти хрестом мене з собою воскресив.

Слава і нині: Богородичний: Молитвами Безмужньої Твоєї Матері подай, Спасе, мир світові, і даруй вождеві перемогу над ворогами чужоземними, і сподоби невимовної Твоєї слави тих. що Тебе прославляють.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Господи, Боже наш, що сонну неміч забрав від нас і покликав нас візванням святим, щоб і вночі підносити руки наші і прославляти тебе за справедливі твої присуди. Прийми благання наші, моління, визнавання, нічні служби і даруй нам, Боже, віру бездоганну, надію впевнену, любов нелицемірну. Благослови наші входи й виходи, вчинки, слова, діла й думки; і дай нам дочекатися початку дня, нам, що хвалять й оспівують, і благословлять добрість твоєї несказанної сили]

Священник: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Сідальний свята (г. 4, под. Здивувася Йосиф): Діва Марія і воістину Богородиця, як промінь світла, сьогодні засяяла нам, від праведних батьків народившись задля слави нашої. Уже Адам визволився від осуду й Єва з кайданів звільнилася. Тому всі ми сміливо співаймо єдиній Пречистій: «Народження Твоє провіщає радість всьому світові».

Ірмос 4: Ти, що лона Отця не покинув, на землю зійшов, Христе Боже.* Таємницю твого провидіння почули ми* і прославили тебе, єдиний Людинолюбче.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Безвинний Владика, що від Діви тіло прийняв, плечі свої під бичі впалого раба віддавши, зневажається биттям на знищення гріхів моїх.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ставши перед судом судців беззаконних, як обвинувачений, осуд приймає і биття тлінної руки по лиці терпить той, хто, як Бог, людину сотворив і судить землю справедливо.

Слава і нині: Богородичний: Як істинна Мати Божа, моли, Всенепорочна, Творця Твого й Сина направити мене до спасенного пристановища славної Його волі.

Ірмос 5: Ніч несвітла невірним, Христе,* вірним же просвічення в насолоді слів твоїх.* Тому я зранку молюся до тебе й оспівую твоє Божество.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

За рабів Твоїх продаєшся, Христе, і мужньо терпиш биття по обличчю, яке подає свободу тим, що Тобі співають: «Зрання до Тебе звертаюсь і прославляю Твоє Божество».

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Твоєю Божественною силою, через тіло немічне, Ти, Христе Спасе, сильного подолав і через воскресіння переможцем смерти мене показав.

Слава і нині: Богородичний: Ти, Мати Пречиста, породила Бога, що від Тебе, Всехвальна, боголіпно тіло прийняв, Ти бо зачала від Духа Святого, ложа шлюбного не пізнавши.

Ірмос 6: Плаваючи на хвилях життєвих турбот, з кораблем потопаю у гріхах,* які мене викидають душогубному звірові.* Тому, як Йона, взиваю до тебе, Христе:* Із смертельної безодні визволи мене!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Згадували про Тебе душі праведників, що були замкнені і в аді перебували і просили в Тебе спасіння, що його Ти, Христе, як Милосердний, хрестом подав, в місця підземні зійшовши.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Громада апостолів надію втратила знов побачити Твій храм одушевлений і нерукотворний, стражданнями зруйнований, але, понад надію поклонившись тому, хто воскрес, всюди про нього проповідала.

Слава і нині: Богородичний: Хто з людей зможе пояснити невимовні й всенепорочні, Діво Богоневісто, родини Твої, що задля нас сталися. Бо Бог Слово, необмежено з’єднавшись з Тобою, через Тебе тілом став.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Дякуємо тобі, Господи, Боже спасіння нашого, бо ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялися величному імені твоєму. Тому молимо тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати тобі розумно й молитися безупинно та в страсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христа твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і круши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів.]

Священник: Бо Ти цар миру і Спас душ наших – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Кондак (г. 7): Вже більше влада смертна не зможе людей держати,* Христос бо зійшов, сокрушаючи й розоряючи сили її.* Зв’язується ад,* пророки согласно радуються,* представ Спас, мовлячи тим, що в вірі:* Вийдіть, вірні, у воскресення.

Кондак, (г. 4): Йоаким і Анна з неслави бездітности* і Адам і Єва від тління смерти визволилися, Пречиста,* у святім різдві твоїм.* Його празнують люди твої,* з провини прогрішень ізбавлені,* як кличуть до Тебе:* Неплідна родить Богородицю* і кормительку життя нашого.

Ірмос 7: Піч, вогнем палаючу, давно колись юнаки росоносною показали,* єдиного Бога прославляючи і так взиваючи:* Вельмихвальний Бог батьків і препрославлений!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Дерево умертвило Адама, що з волі своєї не вчинив послуху, а послух Христа оновляє його, задля мене бо розпинається Син Божий Препрославлений.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Тебе, Христе, що з гробу воскрес, усе творіння прославило, Ти бо, Препрославлений, дарував життя тим, що були в аді, воскресіння — померлим, і світло — у темряві сущим.

Слава і нині: Богородичний: Радуйся, дочко тлінного Адама; радуйся, єдина Богоневісто; радуйся, що тління подолала, що Бога породила Його моли, Чиста, щоб усі ми спаслися.

Ірмос 8: Неопалима купина, вогнем на Синаї огорнена,* Бога появила заїкуватому й гугнявому Мойсеєві;* а ревність до Бога трьох юнаків, не переможених вогнем, навчила співати:* Всі створіння Господні, Господа славте й вихваляйте по всі віки!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Пречистий Агнець словесний, за світ у жертву принесений, жертвам закону край поклав і, як Бог, від гріхів очистив його, що безперестанно взиває: «Всі творіння, прославляйте Господа і величайте по всі віки».

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Прийняте Творцем тіло наше, що перед стражданням не було нетлінне, по стражданні й воскресінні недоступне тлінню стало і оновляє смертних, які взивають: «Усі творіння, прославляйте Господа і величайте по всі віки».

Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа завжди, нині і повсякчас і на віки віків.

Богородичний: Діво, Твоя чистота і непорочність скверну й мерзоту всього світу очистили, і Ти, Пречиста, стала Причинницею нашого з Богом примирення; тому всі ми Тебе, Діво, благословляємо і прославляємо по всі віки.

Пісня Богородиці

Після катавасії восьмої пісні диякон бере кадильницю і, ставши перед іконою Богородиці, мовить:

Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.

Нема Величає душа моя Господа…, але зараз після виголошення Богородицю і Матір…, хор співає 9-й ірмос із заспівом.

Пісня 9

Заспів: Величай, душе моя, преславне народження Божої Матері.

Ірмос: Тебе, що несказанно воплотила Світло,* яке засяяло раніше Сонця − Бога,* що в тілі до нас прийшов з дівичого лона* – Благословенна, Вcечиста Богородице, величаємо.

Стих: Пресвята Богородице, спаси нас.

Бог, що непокірливим людям виточив із каменя воду,* з неплідного лона дарує смиренним народам плід на нашу радість* − тебе, пречиста Богомати,* яку ми достойно величаємо.

Стих: Пресвята Богородице, спаси нас.

Як міст до Творця величаємо тебе, Богородице,* що змінила первісний суворий засуд,* і спричинилась до виправдання праматері* та приєднання до Бога людського роду.

Слава і нині: У своєму лоні вмістила ти, Діво Мати,* одного з Тройці – Царя Христа.* Його оспівує вселенна і перед ним тремтять небесні і сили.* Того моли, Всечиста,* щоб спаслися душі наші.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Боже, Боже наш! Ти сотворив розумні й духовні сили своєю волею. Тебе просимо й тобі молимося: Прийми наші посильні величання з усіма твоїми творіннями і збагати щедрими даруваннями твоєї ласки. Бо перед тобою згинається всяке коліно: на небі, на землі й під землею, і все, що живе, і все створіння оспівує неосяжну твою славу, бо ти Бог правдивий і вельми милостивий.]

Священик: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

«Свят Господь Бог наш» на глас прокімена.

Свят Господь Бог наш.

Стих: Возносіте Господа Бога нашого.

Стих: І поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо святе воно.

Світильний

Христос, життя і дорога, вставши з мертвих,* подорожував з Клеопою й Лукою. Вони його пізнали, як він в Емаусі розломлював хліб;* та їхні душі й серця горіли, коли він говорив з ними по дорозі,* пояснюючи Писанням те, що витерпів.* Разом з ними і ми кажемо:* Він воскрес і з’явився також Петрові.

Слава і нині: Сьогодні від неплідної Анни розквітнула квітка – Богородиця,* що всі країни світу сповняє божественними пахощами* і радістю усе створіння.* Її оспівуємо і, як найвищу з усіх людей, достойно прославляємо.

Псалом 148

Два перших стихи хвалитних на глас 7:

Усе, що живе, нехай хвалить Господа.* Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.

Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.

Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.

Поставив їх на віки віків* і дав закон, що не перейде.

Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;

Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;

Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;

Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;

Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;

Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.

Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.

Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.

Псалом 149

Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.

Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.

Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.

Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.

Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.

Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.

Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.

Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.

Стихири

Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.

(г. 7): Воскрес Христос із мертвих і розірвав смертні окови.* Тож благовісти, земле, велику радість;* співайте, небеса, Божу славу!

Псалом 150

Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.

Воскресіння Христове бачивши,* поклонімся святому Господу Ісусові,* єдиному безгрішному.

Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.

Христовому воскресінню безперестанно поклоняємось,* він бо спас нас від беззаконь наших,* – святий Господь Ісус,* що появив воскресіння.

Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.

Що віддамо Господеві за все, що нам дав?* Задля нас явився Бог між людьми,* задля зотлілого єства Слово стало тілом і поселилось між нами:* для невдячних – доброчинець, полоненим – визволитель,* а тим, що в темряві – сонце правди;* на хресті – безстрасний, в аді – світло,* у смерті – життя і воскресіння заради упалих.* Закличмо до нього: Боже наш, – слава тобі!

Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.

(г. 1, подібний: О, дивне чудо): О, дивне чудо!* Від неплідної народжується Джерело життя* і благодать починає видавати світлі плоди.* Веселися, Йоакиме, ставши батьком Богородиці!* Немає другого між земними батьками, як ти, Боговгодний,* бо через тебе дано нам Дівицю,* яка помістила в собі Бога* – Божу оселю і пресвяту гору.

Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

О, дивне чудо!* Від неплідної народжується Джерело життя* і благодать починає видавати світлі плоди.* Веселися, Йоакиме, ставши батьком Богородиці!* Немає другого між земними батьками, як ти, Боговгодний,* бо через тебе дано нам Дівицю,* яка помістила в собі Бога* – Божу оселю і пресвяту гору.

Стих: Слухай, дочко, і споглянь,* і прихили вухо твоє.

О, дивне чудо!* Діянням Творця всіх і Вседержителя з безплідної засяяв плід,* який чудово на добро світу повернув неплідність.* Радійте, матері, з матір’ю Богородиці, викликуючи:* Радуйся, благодатна, Господь з тобою,* що подає світові велику милість!

Стих: Перед лицем твоїм* помоляться заможні між людьми.

Доброславна Анна* появилася як одуховлений стовп чистоти* і опромінена благодаттю світлиця.* Вона породила Марію − тривке забороло дівства і божественну квітку,* яка світло появляє красу дівицтва* і всім вірним подає велику милість.

Слава (г. 6): У цей Господній день радійте, люди!* Бо появилася світла палата й книга Слова життя* і народилася та, що є брамою до Сходу,* яка чекає на вхід великого Святителя.* Вона єдина, що на спасіння душ наших* вводить єдиного Христа у вселенну

І нині: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.

Велике славослов’я

[Хвалимо, співаємо, благословимо і дякуємо тобі, Боже батьків наших, бо ти забрав тінь нічну і явив нам знову світло денне. Молимо твою добрість: Милостивий будь для нас грішних і прийми молитву нашу задля великої твоєї ласкавости, бо ми прибігаємо до тебе, милостивого і всемогутнього Бога. Ти, що засвітив у серцях наших правдиве сонце справедливости твоєї! Просвіти розум наш і почування всі зберігай, щоб, як у день, ходили ми пристойно шляхом заповідей твоїх і дійшли до життя вічного, і стали гідними насолоджуватися недоступним твоїм світлом. Бо в тебе є джерело життя, ти Бог наш і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.]

Священик: Слава Тобі, що Світло нам показав!

Вірні: Слава во вишніх Богу*, і на землі мир*, в людях благовоління.

Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.

Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.

Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріхи світу, помилуй нас.

Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.

Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.

Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.

Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки віків.

Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.

Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.

Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.

Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.

Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.

Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.

Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою.

Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.

Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.

Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Святий Безсмертний, помилуй нас.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас.

Тропар

Сьогодні спасіння світу сталось;* прославмо Воскреслого із гробу* і Начальника життя нашого;* бо здолавши смертю смерть,* перемогу він дав нам і велику милість.

Єктенія усильного благання

Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за святішого вселенського архиєрея Франциска, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, за тих, що служать і послужили у святім храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів і сестер наших.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Прохальна єктенія

Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Господи, помилуй.

Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Прощення й відпущення гріхів, і прогрішень наших у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Доброго й пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Владико, Боже святий і неосяжний, що казав із темряви світлові засіяти, що заспокоїв нас у нічному сні й підвів до величання і моління твоєї доброти! Ти, що даєш себе умолити задля свого милосердя, прийми і нині нас, що поклоняємося тобі й по силі дякуємо тобі; і даруй нам те, чого просимо задля спасіння. Вчини нас синами світла і дня та спадкоємцями вічних твоїх дібр. Пом’яни, Господи, за багатством ласк твоїх усіх людей, що є і моляться з нами, і всю братію нашу на землі й на морі, і на всякому місці володіння твого, що потребують твоєї любови й помочі. Усім вияви велику твою милість, щоб спасенні, як душею так і тілом, завжди перебували й відважно славили чудне й благословенне ім’я твоє.]

Священик: Бо Ти – Бог милости, ласк і людинолюбности, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Священик: Мир всім.

Вірні: І духові твоєму.

Голови ваші перед Господом схиліть.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик читає молитву: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як добрий і людинолюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:

Священник: Бо до Тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Великий відпуст

Премудрість.

Вірні: Благослови.

Священик: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь. Утверди, Боже, святу православну віру на віки віків.

Священик: Пресвята Богородице, спаси нас.

Вірні: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.

Священик: Слава тобі, Христе Боже, уповання наше, слава тобі!

Вірні: Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3 р.). Благослови.

Священник: Христос, що воскрес із мертвих, істинний Бог наш – молитвами пречистої Своєї Матері, якої Різдва сьогодні торжественне свято світло звершуємо, святих славних і всехвальних апостолів, і святого, якого є храм, і всіх святих – помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.

Вірні: Амінь.

 

 

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Тропарі і Кондаки

Тропар воскресний (г. 7): Розори́в Ти хресто́м Твої́м смерть,* отвори́в Ти розбі́йникові рай,* мироно́сицям плач переміни́в Ти,* і апо́столам пропові́дати повелі́в,* що воскре́с Ти, Хри́сте Бо́же,* даючи́ сві́тові вели́ку ми́лість.

Тропар (глас 4): Різдво твоє, Богородице Діво, радість звістило всій вселенній, з тебе бо засяяло Сонце правди – Христос Бог наш. Він, розрушивши клятву, дав благословення і, ударемнивши смерть, дарував нам життя вічне.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Кондак воскресний (г. 7): Уже́ бі́льше вла́да сме́ртна не змо́же люде́й держа́ти,* Христо́с бо зійшо́в, сокруша́ючи й розоря́ючи си́ли її́.* Зв’я́зується ад,* проро́ки су́голосно ра́дуються,* предста́в Спас, мо́влячи тим, що в ві́рі:* Ви́йдіть, ві́рні, у воскресі́ння.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак (глас 4): Йоаким і Анна народженням Твоїм, Пречиста,* з неслави бездітности,* Адам же і Єва від тління смерти, визволилися.* Звільнений від вини за гріхи, Твій народ святкує, взиваючи:* Неплідна народжує Богородицю* і кормительку Життя нашого.

Прокімен (г. 6):  Спаси́, Го́споди, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́ (Пс, 27,9).
Стих: До Те́бе, Го́споди, взива́тиму, Бо́же мій, щоб не відверта́вся Ти мо́вчки від ме́не (Пс. 27,1).

Прокімен свята, пісня Богородиці (г. 3): Велича́є душа́ моя́ Го́спода і возра́дувався дух мій у Бо́зі, Спа́сі моїм. (Лк. 1,46-47).

Апостол: Перед Воздвиж.: Гал. 215 зач.; 6, 11-18.
Браття, гляньте, якими буквами пишу вам власною рукою. Ті, що хочуть похвалятися, що вони гарні тілом, силують вас обрізатися, щоб тільки уникнути переслідування за хрест Христа. Бо навіть обрізані, не зберігають закону, але хочуть, щоб ви обрізувалися, щоб їм хвалитися вашим тілом. Мене ж не доведи, Боже, чимсь хвалитися, як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, яким для мене світ розп’ятий і я – світові; бо ні обрізання, ні необрізання є чимсь, але нове сотворіння. На всіх тих, що ходитимуть за цим правилом, мир і милосердя на них і на Ізраїля Божого. А втім, віднині нехай ніхто мені не завдає клопоту, бо я ношу на моїм тілі рани Ісуса. Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вашим духом, брати. Амінь.

(Флп 2,5-11): Браття, плекайте ті самі думки в собі, які були й у Христі Ісусі. Він, існуючи в Божій природі, не вважав за здобич свою рівність із Богом, а применшив себе самого, прийнявши вигляд слуги, ставши подібним до людини. Подобою явившися як людина, він понизив себе, ставши слухняним аж до смерти, смерти ж – хресної. Тому і Бог його вивищив і дав йому ім’я, що понад усяке ім’я, щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонилося на небі, на землі й під землею, і щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос є Господь на славу Бога Отця.

Алилуя (глас 8):
Стих: Возніс Я вибраного з людей Моїх, єлеєм святим Моїм помазав його (Пс. 88,20-21).
Стих: Бо рука Моя заступить його і рам’я Моє укріпить його (Пс. 88,22).
Стих: І Богородиці (г. 8): Почу́й, до́чко, і погля́нь, і прихили́ ву́хо твоє́ (Пс. 44,11).
Стих: Лицю́ твоє́му помоля́ться багатії́ наро́ду (Пс. 44,13).

Євангеліє: Йо. 9 зач. 3, 13-17.
Сказав Господь: Ніхто не зійшов на небо, крім того, хто зійшов з неба: Син чоловічий. І як Мойсей підняв змія в пустині, так Син чоловічий має бути піднесений, щоб кожен, хто вірує у нього жив життям вічним. Бог бо так полюбив світ, що дав Сина свого єдинородного, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, але жив життям вічним. Бо Бог не послав у світ Сина, щоб світ засудити, але щоб ним спасти світ.

(Лк 10,38-42. 11,27-28): В той час увійшов Ісус в одне село, і якась жінка, Марта на ім’я, прийняла його в хату. Була ж у неї сестра що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова. Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже: “Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла.” Озвався Господь до неї і промовив: “Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.”
Коли він говорив це, жінка якась, піднісши голос з-між народу, мовила до нього: “Щасливе лоно, що тебе носило, і груди, що тебе кормили.” А він озвався: “Справді ж блаженні ті, що слухають Боже слово і його зберігають.”

Замість Достойно співаємо віддання: Величай, душе моя, з неплідної народжену Діву Марію.
Ірмос: Чуже матерям дівство і чудне дівам дітородження. На тобі, Богородице, обоє довершилось. Тому тебе ми, всі племена землі, безустанно величаємо.

Причасний:
Хвалі́те Го́спода з небе́с, хвалі́те Його во ви́шніх (Пс. 148,1). * Чашу спасіння прийму і ім’я Господнє призову (Пс 115,13). Алилуя (х3).