Fifteenth Sunday after Pentecost, Tone 6. Beginning of the Indiction, that is, the New Year. Our Holy Father Symeon the Stylite (459) and his mother Martha. Synaxis of the Most Holy Mother of God of Miasenes. Polyeleos Feast. 2 Corinthians 4:6-15. Matthew 22:35-46.
Great Vespers, Sunday Matins and Divine Liturgy
GREAT VESPERS
Kathisma Reading: “Blessed is the man…” is sung.
At Psalm 140, In Tone 6
- Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.
O Christ, You won the victory over Hades,* You ascended the Cross so that You might raise up with Yourself* all those who dwelt in the darkness of death.* Almighty Saviour, You are free from death* and bestow life by Your divine light.* We, therefore, beseech You to have mercy on us.
- The just shall gather around me* when You have been good to me.
Today Christ has conquered Death.* He has risen from the grave as He foretold,* bestowing great joy upon the world.* Therefore, let us all lift up our voices and sing:* O Fount of Life, O Light Whom no one can approach,* Almighty Saviour, have mercy on us.
- Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!
O Lord, where can we sinners flee from You,* for You are present in all creation?* You are present in heaven, for it is Your dwelling place.* Your power prevails in Hades where You conquered Death.* O Master, Your sustaining hand touches even the depths of the sea.* Where, then, can we take refuge except in You?* We, therefore, prostrate ourselves before You and pray:* O Lord, risen from the dead, have mercy on us.
- Let Yours ears be attentive* to the voice of my prayer.
We exult in Your Cross, O Christ,* and we sing the glory of Your Resurrection.* For You are our God, and we have no other Lord but You.
In Tone 1,
- If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.
We pray to the Creator today,* with the words given us by Christ,* who taught us to pray each day:* Our Father who art in heaven,* give us this day our daily bread,* and overlook all our sins.
- I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.
We pray to the Creator today,* with the words given us by Christ,* who taught us to pray each day:* Our Father who art in heaven,* give us this day our daily bread,* and overlook all our sins.
- From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.
On Mount Sinai You gave stone tablets.* Today in Nazareth You read the prophecy,* O Christ our God in the flesh.* You took and opened the scroll* to teach the people that the Scriptures* were fulfilled in Yourself.
In Tone 5,
- For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.
O venerable Father,* you found a beautiful ladder to heaven* while Elias found a chariot of fire.* He did not leave his ascent for others;* but after death, however, you have left your pillar.* O heavenly man and earthly angel,* ever-watchful beacon to the whole world,* O venerable Simeon, pray for our salvation.
- Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.
O venerable Father,* even if the pillar could talk,* it would never stop proclaiming your toils, your labours, and you weeping.* Even though it held you,* it was sustained by your tears, watered as a tree.* At your endurance the angels crowd about,* people stand in awe and demons tremble.* O venerable Simeon, pray for our salvation.
- Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.
O venerable Father,* by the might of the Holy Spirit,* you imitated your Master,* as on a cross you ascended the pillar.* The Lord erased the condemnation written against us;* you destroyed the rise of passions.* The Lord was a lamb, and you a victim;* the Lord was on a cross, and you on a pillar.* O venerable Simeon, pray for our salvation.
In Tone 6, Glory…
Divine Grace hovered over your relics, O holy Simeon.* We will hasten towards the sweet fragrance of your miracles,* drawing from them the healing of illnesses.* O venerable Father, plead with Christ our God for our souls.
In Tone 6
Now…
Who would not call you blessed, O Virgin most holy?* Who would not sing a hymn of praise* to the glory of your giving birth without pain or travail?* The Only-begotten Son Himself,* begotten of the Father before all ages,* was made flesh out of you in a manner* that cannot be explained, O Woman most pure!* And for our sake, He who is God by nature* assumed the nature of a man.* He is not divided into two persons;* He is understood to have two natures* without commixion or confusion.* O noble and blessed Woman,* intercede with Him that He may have mercy on our souls.
Readings: (1) Isaiah 61:1-9; (2) Leviticus 26:3-24; (3) Wisdom 4:7-15
Aposticha
In Tone 6
O Christ our Saviour,* the angels in heaven sing the praises of Your resurrection;* make us on earth also worthy* to extol and glorify You with a pure heart.
The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.
Almighty God, You destroyed the brazen gates and bars of Hades,* and raised up fallen mankind.* Therefore, with one accord, we cry out:* O Lord, risen from the dead, glory to You!
For He has made the world firm, which shall not be moved.
Christ willed to renew us from our corruption of old* by being nailed to a cross and placed in a tomb.* When the women came to anoint His body they tearfully cried out:* O, what sorrow afflicts us!* O Saviour of All, how could You consent to occupy a grave?* If you truly willed this, then why did You allow Your body to be stolen?* How were You removed?* What place now conceals Your life-bearing body?* O Lord, appear to us as You promised* and put an end to our tears.* As they were lamenting, an angel appeared and cried out to them:* Do not weep, but tell the apostles that the Lord is risen,* granting sanctification and great mercy to the world.
Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.
O Christ, You were crucified of Your own free will,* and by Your burial You imprisoned Death.* As God, You rose in glory on the third day,* granting life and great mercy to the world.
In Tone 5, Glory…
O venerable Father,* you found a beautiful ladder to heaven* while Elias found a chariot of fire.* He did not leave his ascent for others;* but after death, however, you have left your pillar.* O heavenly man and earthly angel,* ever-watchful beacon to the whole world,* O venerable Simeon, pray for our salvation.
Now…
O King, You are eternal and remain forever.* Receive the petitions of us sinners as we pray for salvation.* O Lover of Mankind,* grant Your abundance to the earth with temperate and mild weather.* Fight with the faithful against all enemy attacks as You helped David;* for they have entered the tabernacle and defiled Your most holy place, O Saviour.* But grant victory over them, O Christ our God,* through the prayers of the Theotokos,* for You are ever the victory and boast of orthodox Christians.
Troparia
In Tone 6
Angelic powers were upon Your tomb* and the guards became like dead men;* Mary stood before Your tomb* seeking Your most pure body.* You captured Hades without being overcome by it.* You met the Virgin and granted life.* O Lord, risen from the dead,* glory be to You!
In Tone 1, Glory…
O venerable saint, you became a pillar of endurance,* rivalling the forefathers: Job in afflictions and Joseph in trials,* and while still in the body you lived the life of the Bodiless ones.* O Symeon our father,* entreat Christ God to save our souls.
In Tone 2, Now…
Fashioner of all creation* You fixed times and seasons by Your own authority;* bless the crown of the year, O Lord, with Your goodness,* preserving our nation and Your city in peace;* and save us through the prayers of the Mother of God.
DIVINE LITURGY
Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 6: Angelic powers were upon Your tomb* and the guards became like dead men;* Mary stood before Your tomb* seeking Your most pure body.* You captured Hades without being overcome by it.* You met the Virgin and granted life.* O Lord, risen from the dead,* glory be to You!
Troparion, Tone 1: Rejoice, Virgin Mother of God, full of grace,* harbour and protection of the human race:* from you the Redeemer of the world was incarnate.* For only you – ever blessed and glorified – are Mother and Virgin.* Pray to Christ our God to grant peace to the world.
Troparion, Tone 1: O venerable saint, you became a pillar of endurance,* rivalling the forefathers: Job in afflictions and Joseph in trials,* and while still in the body you lived the life of the Bodiless ones.* O Symeon our father,* entreat Christ God to save our souls.
Kontakion, Tone 6: With His life-giving hand* Christ our God, the Giver of life,* raised all the dead from the murky abyss* and bestowed resurrection upon humanity.* He is for all the Saviour,* the resurrection and the life, and the God of all.
Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.
Kontakion, Tone 2: Seeking things above, you joined yourself to those on high;* you made your pillar a fiery chariot,* through which, O venerable one, you became a companion of the angels.* With them, unceasingly implore Christ God on our behalf.
Now and for ever and ever. Amen.
Kontakion, Tone 2: You dwell on high, O Christ the King,* Creator and Builder of all that is seen and unseen.* You made seasons and time and the day and night.* Now bless the crown of the present year.* Guard and protect our country, this city and your people,* O Lord, so rich in mercy.
Prokeimenon, Tone 6
Save Your people, O Lord, * and bless Your inheritance.
verse: Unto You I will cry, O Lord, my God, lest You turn from me in silence. (Psalm 27:9,1)
Prokeimenon, Tone 3
Great is our Lord and great is His strength;* and of His knowledge there is no end.
Epistle: 2 Corinthians 4:6-15 (NRSV)
Brothres and Sisters, for it is the God who said, “Let light shine out of darkness,” who has shone in our hearts to give the light of the knowledge of the glory of God in the face of Jesus Christ. But we have this treasure in clay jars, so that it may be made clear that this extraordinary power belongs to God and does not come from us. We are afflicted in every way, but not crushed; perplexed, but not driven to despair; persecuted, but not forsaken; struck down, but not destroyed; always carrying in the body the death of Jesus, so that the life of Jesus may also be made visible in our bodies. For while we live, we are always being given up to death for Jesus’ sake, so that the life of Jesus may be made visible in our mortal flesh. So death is at work in us, but life in you.
1 Timothy 2:1-7 (NRSV)
Brothres and Sisters, first of all, then, I urge that supplications, prayers, intercessions, and thanksgivings be made for everyone, for kings and all who are in high positions, so that we may lead a quiet and peaceable life in all godliness and dignity. This is right and is acceptable in the sight of God our Savior, who desires everyone to be saved and to come to the knowledge of the truth. For there is one God; there is also one mediator between God and humankind, Christ Jesus, himself human, who gave himself a ransom for all—this was attested at the right time. For this I was appointed a herald and an apostle (I am telling the truth, I am not lying), a teacher of the Gentiles in faith and truth.
Alleluia, Tone 6
verse: He who lives in the aid of the Most High, shall dwell under the protection of the God of heaven.
verse: He says to the Lord: You are my protector and my refuge, my God, in Whom I hope. (Psalm 90:1,2)
verse: To You, O God, is due a hymn in Sion, and to You shall a vow be paid in Jerusalem. (Psalm 64:2)
verse: You will bless the crown of the year with Your goodness. (Psalm 64:12)
verse: Blessed is the man who fears the Lord; he shall delight exceedingly in His commandments. (Psalm 111:6-7)
Gospel: Matthew 22:35-46 (NRSV)
At that time a lawyer, asked Jesus a question to test him. “Teacher, which commandment in the law is the greatest?” He said to him, “‘You shall love the Lord your God with all your heart, and with all your soul, and with all your mind.’ This is the greatest and first commandment. And a second is like it: ‘You shall love your neighbor as yourself.’ On these two commandments hang all the law and the prophets.”
Now while the Pharisees were gathered together, Jesus asked them this question: “What do you think of the Messiah? Whose son is he?” They said to him, “The son of David.” He said to them, “How is it then that David by the Spirit calls him Lord, saying, ‘The Lord said to my Lord, “Sit at my right hand, until I put your enemies under your feet”’? If David thus calls him Lord, how can he be his son?” No one was able to give him an answer, nor from that day did anyone dare to ask him any more questions.
Luke 4:16-22 (NRSV)
When he came to Nazareth, where he had been brought up, he went to the synagogue on the sabbath day, as was his custom. He stood up to read, and the scroll of the prophet Isaiah was given to him. He unrolled the scroll and found the place where it was written: “The Spirit of the Lord is upon me, because he has anointed me to bring good news to the poor. He has sent me to proclaim release to the captives and recovery of sight to the blind, to let the oppressed go free, to proclaim the year of the Lord’s favor.” And he rolled up the scroll, gave it back to the attendant, and sat down. The eyes of all in the synagogue were fixed on him. Then he began to say to them, “Today this scripture has been fulfilled in your hearing.” All spoke well of him and were amazed at the gracious words that came from his mouth. They said, “Is not this Joseph’s son?”
Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest.* You will bless the crown of the year* with Your goodness. (Psalm 64:12)* The just man shall be in everlasting remembrance;* of evil hearsay he shall have no fear. (Psalm 111:6-7)* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 148:1)
Неділя 15-та по Зісланні Святого Духа.
Початок індикту, нового року Пам’ять прп. Симеона Стовпника і матері його Марти Собор Пресв. Богородиці, що в Міясинах. 1 вересня.
ВЕЧІРНЯ
Блажен муж співаємо
Стихири
10. Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.
(г. 6): Перемогу маючи над адом,* на хрест зійшов ти, Христе,* щоб воскресити з собою тих, що в темряві смерти перебували.* Вільний від смерти, всесильний Спасе,* що життя виливаєш із свого світла, помилуй нас!
9. Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
Нині Христос смерть переміг* і, як прорік, воскрес і радість світові дарував,* щоб усі ми, кличучи, таку пісню співали:* Джерело життя, неприступне світло,* всесильний Спасе, помилуй нас!
8. Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
Від тебе, Господи, присутнього в усьому творінні,* куди нам грішним утікати?* На небесах бо сам живеш, в аді ж переміг смерть.* У морські глибини? Та й там твоя рука, Владико!* Тож до тебе прибігаємо і, припадаючи, молимось:* Воскреслий із мертвих, помилуй нас!
7. Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
Хрестом твоїм, Христе, хвалимось* і воскресіння твоє оспівуємо і славимо,* бо ти – Бог наш, крім тебе ж іншого не знаємо.
6. Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.
(г. 1): Господи, ти прийшов на землю,* щоб благовістити вбогим щастя, сумним утіху,* щоб звіщати полоненим визволення, пригнобленим волю.* Благослови і Церкву твою святу на ці труди.* Господи, слава тобі!
5. Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Церква твоя, Христе, взиває до тебе:* Благослови, щоб цей новий церковний рік з вірою почати,* з надією провести і з любов’ю звершити те, що ти доручив їй* у своєму божественному провидінні на спасіння всіх.* Слава тобі!
4. Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
(г. 3): Царство твоє, Христе Боже, царство всіх віків* і володіння твоє у всякім роді й роді,* бо все ти премудро створив* і часами та роками обмежив життя наше.* Тому дякуємо тобі за всіх і за все, взиваючи:* Благослови з ласки своєї увесь цей рік* і сподоби нас неосудно співати:* Господи, слава тобі!
3. Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.
(г. 1, подібний: Небесних хорів): Настала, Богоносний,* ясніша від сонця пам’ять твоя,* що опромінює тих, які з вірою до тебе приходять,* наповнює запахом безсмертя* і виточує душам ізцілення, Симеоне,* молільнику за душі наші.
2. Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
Чудотворче Симеоне!* Вудилами стриманости переміг ти тілесні пристрасні почування* і появив на землі ревність безтілесних,* підкоривши духові всі тілесні прагнення.* Перебуваючи нині в небесних оселях,* молися за душі наші.
1. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.
Блаженний Симеоне! Ти поклав за основу чеснот* зречення з похітливости давнього чоловіка* і направду зодягнувся у Христа.* Тому й засоромив ти, Преподобний, багато ворожих наступів,* і ставши начальником ченців;* моли його, щоб спастися душам нашим.
Слава (г. 1): Безліч монахів вшановує тебе, отче наш Симеоне,* як свого наставника;* твоєю бо стежкою ми справді навчилися праведно ходити.* Блаженний ти, що трудився для Христа* і посоромив ворожу силу,* ангелів співбесіднику, преподобних і праведних співучаснику!* Молися з ними Господеві,* щоб помилував душі наші.
І нині (догмат, г. 6): Хто ж тебе не прославлятиме, Пресвята Діво?* Або хто не оспівуватиме твого пречистого Різдва?* Син бо єдинородний, що предвічно засяяв від Отця,* той вийшов з тебе, Чиста, воплотившись несказанно.* Бувши з природи Богом, став задля нас правдивим чоловіком;* неподільний на дві особи,* але пізнавальний у двох незлитих природах.* Його моли, чиста Всеблаженна,* щоб помилував душі наші.
Стихири на стиховні
(г. 6): Воскресіння твоє, Христе Спасе,* ангели оспівують на небесах,* і нас на землі сподоби чистим серцем* тебе співом прославляти.
Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.
Як всемогутній, ти розбив мідні брами* і знищив адові затвори,* та воскресив впалий рід людський.* Тому ми однодумно кличемо:* Ти, що воскрес із мертвих, Господи, – слава тобі!
Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.
Христос, бажаючи нас підняти з давнього тління,* дає себе до хреста прибити, і в гробі покласти.* Жінки мироносиці його з сльозами шукали* і, ридаючи, казали: Горе нам, Спасе всіх!* Як то ти зволив себе в гробі покласти?* Ти ж добровільно поклався, як же тебе викрадено?* Як тебе перенесено? Яке ж то місце скрило твоє життєдайне тіло?* Але, як ти нам обіцяв, Владико,* появися й утихомир наше гірке ридання.* Коли ж вони ридали, ангел до них промовив:* Перестаньте плакати і благовістіть апостолам, що Господь воскрес,* даючи світові очищення і велику милість.
Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.
Добровільно розп’ятий, Христе,* твоїм погребенням ти полонив смерть* і третього дня воскрес, як Бог у славі,* даючи світові безконечне життя і велику милість.
Слава і нині: Христос Господь, мій Творець і Спаситель, Пречиста,* вийшов з твого лона і в мене зодягнувся,* визволивши Адама з первісного прокляття.* Тому тобі, Пречиста, як Богоматері й Діві,* невгомонно співаємо з ангелом:* Радуйся! Справді, радуйся Владарко,* Провіднице і Покрове, та й спасіння душ наших.
Тропарі
(г. 6): Ангельські сили на гробі твоїм* і ті, що стерегли, змертвіли* і стояла Марія у гробі,* шукаючи пречистого тіла твого.* Полонив Ти ада, та не спокусився ним,* зустрів єси Діву, даруючи життя.* Воскреслий з мертвих Господи, слава Тобі.
Слава (г. 8): У тобі, Отче, вірно збереглося те, що в первообразі!* Взявши бо хрест, пішов ти за Христом* і ділом навчав гордувати тілом, бо воно минуще,* а дбати про душу, єство безсмертне.* Тому й радіє з ангелами, преподобний Симеоне, дух твій.
І нині (г. 1): Радуйся, обрадованная Богородице Діво, * пристане й заступнице роду людського, * бо з Тебе воплотився Ізбавитель світу; * Ти бо єдина єси Мати і Діва, * присноблагословенна і препрославлена. * Моли Христа Бога, * щоб мир дарував усій вселенній.
БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:
Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 6): Ангельські сили на гробі Твоїм* і сторожі омертвіли;* Марія ж стояла при гробі,* шукаючи пречистого тіла Твого.* Полонив Ти ад і, не переможений від нього,* зустрів Ти Діву, даруючи життя.* Воскреслий з мертвих, Господи, слава Тобі!
Тропар (глас 1): Радуйся, обрадованная, Богородице Діво,* пристане й заступнице роду людського,* бо з тебе воплотився Ізбавитель світу;* ти бо єдина єси Мати і Діва, присноблагословенна і препрослославлена.* Моли Христа Бога, щоб мир дарував усій вселенні.
Тропар (глас 1): Терпіння стовп був ти,* наслідуючи праотців, преподобний:* Йова в страстях, Йосифа в спокусах,* і, бувши в тілі, безплотних у житті, Симеоне, отче наш.* Моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші.
Кондак (глас 6): Животворною рукою Життєдавець, Христос Бог,* воскресив з темних безодень всіх померлих* і подав воскресіння людському родові:* Він бо усіх Спаситель,* восресіння, життя і Бог усіх.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Кондак (глас 2): Вишнього шукаючи і з вишніми єднаючись,* ти стовп учинив колесницею вогненною;* тому співбесідником ангелів стався ти,* преподобний, з ними неперестанно молячись Христу Богу за всіх нас.
І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Кондак (глас 2): У вишніх живеш, Христе Царю,* всього видимого і невидимого Творче і Будівнику.* Ти дні і ночі, времена і літа сотворив,* благослови нині вінець року,* збережи й охорони в мирі благовірний народ, і город, і людей Твоїх,* многомилостивий.
Прокімен (глас 6):
Спаси, Господи, людей Твоїх* і благослови спадкоємство Твоє (Пс 27,9).
Стих: До Тебе, Господи, взиватиму; Боже мій, не відвертайсь мовчки від мене (Пс 27,1).
Прокімен (глас 3): Великий Господь наш і великиа сила Його,* і розумові Його немає міри (Пс 146,5).
Апостол: (2 Кр 4,6-15):
Браття і Сестри, Бог, який сказав: «Нехай із темряви світло засяє», – він освітлив серця наші, щоб у них сяяло знання Божої слави, що на обличчі Ісуса Христа. А маємо цей скарб у глиняних посудинах, щоб було видно, що велич сили є від Бога, а не від нас. Нас тиснуть звідусіль, але ми не пригноблені; ми в труднощах, та ми не втрачаємо надії; нас гонять, та ми не покинуті; ми повалені, та не знищені. Увесь час носимо в тілі мертвоту Ісуса, щоб і життя Ісуса в нашім житті було явним. Нас бо ввесь час живими віддають на смерть із-за Ісуса, щоб і життя Ісуса було явним у нашім смертнім тілі. І так смерть діє в нас, а життя у вас. Та мавши той самий дух віри, про який написано: «Я вірував, тому й говорив», – то й ми віримо, тому й говоримо; бо знаємо, що той, хто воскресив Господа Ісуса, – воскресить і нас з Ісусом і поставить з вами. Бо все це ради вас, щоб розмножена благодать через багатьох збагатила подяку на славу Божу.
(1Тм 2,1-7) (Індикта): Браття і Сестри, передусім, отже, благаю, щоб відбувалися прохання, молитви, благання, подяки за всіх людей, за царів і за всіх тих, що стоять при владі, щоб нам тихо та спокійно вести життя з усією побожністю та пристойністю. Це добре й приємне в очах нашого Спаса Бога, який хоче, щоб усі люди спаслися і прийшли до розуміння правди. Один бо Бог, один також і посередник між Богом та людьми – чоловік Христос Ісус, що дав себе самого як викуп за всіх: свідоцтво свого часу, на що я був поставлений проповідником та апостолом, – правду кажу, не обманюю, – учителем поган у вірі й правді.
Апостол: (Кл. 3,12-16) (преподобному): Браття, oтож, зодягніться, як Божі вибранці, святі та улюблені, у щире милосердя, добротливість, покору, лагідність, довготерпіння. Терпіть один одного, і прощайте собі, коли б мав хто на кого оскарження. Як і Христос вам простив, робіть так і ви! А над усім тим зодягніться в любов, що вона союз досконалости! І нехай мир Божий панує у ваших серцях, до якого й були ви покликані в одному тілі. І вдячними будьте! Слово Христове нехай пробуває в вас рясно, у всякій премудрості. Навчайте та напоумляйте самих себе! Вдячно співайте у ваших серцях Господеві псалми, гімни, духовні пісні!
Алилуя (глас 6):
Стих: Хто живе під охороною Всевишнього, під покровом Бога небесного оселиться (Пс 90,1).
Стих: Скаже він Господеві: Ти заступник мій і пристановище моє, Бог мій, на котрого я надіюся (Пс 90,2).
Стих: Тобі належить пісня, Боже, в Сіоні і Тобі воздаться молитва в Єрусалимі (Пс 64,2).
Стих: Ти благословиш вінець року благости Твоєї, Господи (Пс 64,12).
Стих: Блажен муж, що боїться Господа, заповіді його дуже любі йому (Пс 111,1).
Євангеліє: (Мт 22,35-46):
В тому часі один законовчитель приступив до Ісуса i: спитав його, спокушаючи: “Учителю, котра найбільша заповідь у законі?” Він же сказав до нього: “Люби Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю: це найбільша й найперша заповідь. А друга подібна до неї: Люби ближнього твого, як себе самого. На ці дві заповіді ввесь закон і пророки спираються.” Коли фарисеї були вкупі, Ісус спитав їх: “Що ви думаєте про Христа? Чий він син?” Кажуть йому: “Давидів.” Він до них мовить: “Як же Давид у надхненні називає його Господом, кажучи: Господь промовив Владиці моєму: Сідай праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів тобі під ноги. Коли, отже, Давид його Господом називає, то як він може бути його сином?” І ніхто не міг йому відповісти й слова, і від того дня ніхто не важився більше його запитувати.
(Лк 4,16-22) (Індикта): Того часу, прибув Ісус у Назарет, де був вихований, увійшов своїм звичаєм суботнього дня в синагогу й встав, щоб читати. Йому подано книгу пророка Ісаї, і, розгорнувши книгу, він натрапив на місце, де було написано: “Господній Дух на мені, бо він мене помазав. Послав мене нести Добру Новину бідним, звіщати полоненим визволення, сліпим прозріння, випустити пригноблених на волю, оповістити рік Господній сприятливий.” А згорнувши книгу, він віддав її слузі та й сів. Очі всіх у синагозі були пильно звернені на нього. І він почав до них говорити: “Сьогодні збулось це писання у вухах ваших.” Всі свідчили про нього і чудувалися словам ласки, які линули з уст його, й говорили: “Чи ж він не син Йосифа”?
Причасний: Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1). * Ти благословиш вінець року* благости Твоєї, Господи (Пс 64,12).* В пам’ять вічну буде прадедник,* злих слухів не убоїться (Пс 111,6-7). Алилуя (х3).