Thirteenth Sunday after Pentecost. Octoechos Tone 4. Post-feast of the Dormition. Holy Martyrs Florus and Laurus (313-24). 1 Corinthians 16:13-24. Matthew 21:33-42.

Great Vespers, Sunday Matins and Divine Liturgy

English Source: Royal Doors www.royaldoors.net

GREAT VESPERS

Kathisma Reading: “Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140

In Tone 4

Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

We never cease to adore Your life-giving Cross, O Christ our God,* And we glorify Your resurrection on the third day.* For You, Almighty One, have thereby restored the corrupted nature of all* and reopened the way to heaven,* since You alone are gracious and You love mankind.

The just shall gather around me* when You have been good to me.

O Saviour, You have absolved the penalty of disobedience,* committed through the tree of Eden,* by willingly being nailed to the tree of the Cross.* As Almighty God, You descended into Hades* and broke asunder the bonds of death.* We, therefore, venerate Your resurrection from the dead,* and joyfully cry out to You:* Almighty Lord, glory to You!

Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

O Lord, You have battered down the gates of Hades,* and by Your death You have dissolved the realm of death.* You have freed mankind from corruption,* bestowing life, incorruption, and Your great mercy upon the world.

Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

Come, all you people,* let us sing the praises of our Saviour’s resurrection on the third day.* For we have, thereby, been delivered from the invincible bonds of Hades,* and we have received incorruption, together with eternal life.* Therefore, we cry out to You* after Your crucifixion, burial, and resurrection:* Save us by Your resurrection, for You love mankind.

In Tone 4,

If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

You were not taken from the earth in a chariot of fire* as was the righteous Elijah,* but He Who is truly the Sun of righteousness* received your most holy soul in His hands.* You have come to final rest in His abode, most pure one,* assumed in honor and grace in an ineffably wondrous manner!

I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

Come, lovers of feasts,* celebrate today the holy passage of the Mother of God,* for in joy she has commended her most pure and godly soul* into the hands of her Son* Who shone from the unoriginate Father before all ages* and in the last days came forth from her womb, Jesus our God,* Whom she ceaselessly begs to save us.

From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

Most awesome wonder!* She who carried the King in her most pure womb,* now is laid to rest in the tomb* and the assembly of angels with the apostles* bury her honorable body in fear.* But she has been taken up into heaven* by Jesus, her Son, the Savior of our souls!

For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

Revealed as perfect stones cut by martyrdom* and quarried by torments, holy ones,* you fashioned yourselves into a church of the Lord,* casting the temples and worship of the idols down to the ground!* Therefore, we call them blest as inhabitants of Paradise;* offerings of the temple of heaven.

Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

Touching the relics of the holy martyrs Florus and Laurus,* you draw grace and receive enlightenment, gladness and mercy,* for the divine work of healing richly flows from them!* Let us bless them as favorites of the Lord,* earnestly cry out: Glory to You, our God!

Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

You were imprisoned in a pit and buried in the earth* at the command of the tyrant.* By divine speech and the revelation of the Holy Spirit* you have been revealed to us* as stars shining with portents, wonders and gifts of healing,* brother athletes and fellow citizens with the angels!

In Tone 4, Glory…

Come, people, let us sing the praises of the pure and most holy Virgin* from whom the Word of the Father ineffably came forth in the flesh!* Let us cry aloud and say:* Blessed are you among women* and blessed is the womb that held Christ!* Having delivered your soul into His holy hands* most pure one, entreat Him to save our souls.

In Tone 4, Now…

O Mother of God, because of You* David the Prophet became an ancestor of God;* he foretold and sang a joyous hymn of praise* and cried out to Him who worked wonders in you:* “The Queen stood at your right hand.”* God revealed you as a life-giving mother,* when He chose to be incarnate of you without a father.* He renewed in man His image* which the passions had corrupted.* He found the lost sheep in the mountains,* carried it on His shoulders,* offered it to the Father,* generously numbered it among the powers of heaven,* and saved the whole world, since He is Christ of great and rich mercy.

Aposticha, In Tone 4

In being lifted upon the Cross, O Lord,* You abolished the curse which we had inherited from our fathers.* By going down into Hades,* You freed from eternal captivity those imprisoned there,* and granted incorruption to mankind.* We, therefore, praise Your life-giving and redeeming resurrection.

The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.

By hanging on the Cross, O Almighty One,* You shook the whole creation to its foundations.* When You Yourself were laid in the grave,* You raised to life those who had been lying in the graves,* and You granted life and incorruption to mankind.* We, therefore, praise and glorify Your resurrection on the third day.

For He has made the world firm, which shall not be moved.

O Christ, the lawless people showed their ingratitude to You, their Benefactor,* by delivering You to Pilate who condemned you to be crucified.* But You willingly suffered death and burial;* and, as God, You rose by Your own power on the third day,* granting us everlasting life and great mercy.

Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

The women, shedding bitter tears, came to see You in Your tomb;* and not finding Your body, they lamented, saying:* O Saviour and King of All, how were You stolen?* What place holds Your life-bearing body?* An angel answered them, saying:* Do not weep, but go and proclaim that the Lord is risen,* filling our hearts with joy;* for He alone is most compassionate.

In Tone 8

Glory… Now…

Jesus, your Son and our God, O Theotokos,* confirming His two natures,* dies as a Man and arises as God!* It was His good pleasure, Mother of God,* that you also die lest unbelievers consider His dispensation a fantasy!* You were translated to the Kingdom of heaven, celestial Bride* taken up from the earth as from your dwelling chamber.* The air was sanctified by your passage* as the earth was illumined by your giving of birth.* The apostles send you forth and the angels bear you up.* As they buried your all-pure body, singing funeral hymns for you* they gazed in awe and spoke with fear:* This change is from the right hand of the Most High,* for He dwelt within you,* and you shall never be shaken!* All-hymned Mother, do not cease to watch over us,* for we are your people and the sheep of your pasture:* We call on your name,* asking salvation and great mercy for your sake.

Troparia

In Tone 4

When the disciples of the Lord learned from the angel* the glorious news of the resurrection* and cast off the ancestral condemnation,* they proudly told the apostles:* “Death has been plundered!* Christ our God is risen,* granting to the world great mercy.”

In Tone 1

Glory… Now…

In giving birth you retained your virginity,* in falling asleep you did not abandon the world, O Mother of God.* You passed into life, for you are the Mother of Life,* and by your prayers* you deliver our souls from death.

SUNDAY MATINS

Usual Beginning

Hexapsalm

Great Litany

God the Lord, Tone 4

Troparia, Tone 4

In Tone 1

Glory… Now…

Psalter Reading

Stasis I: Psalms 9, 10
Stasis II: Psalms 11, 12, 13
Stasis III: Psalms 14, 15, 16

Small Litany

Sessional Hymn, Tone 4

Looking into the entrance of the tomb,* the Myrrh-bearing women were unable to endure the bright radiance of the Angel,* trembling in awe they said;* How is it that He who has opened Paradise to the Thief hath been stolen?* How is it that He who before His passion proclaimed His Arising has been raised?* Truly Christ God has arisen, granting those in Hades life and resurrection.

Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high;* forget not Your poor to the end.

Mortal men laid in a new tomb* the One who through a word established the ends of earth,* for You, O Saviour, willingly endured the Cross,* whereby You conquered the adversary, and despoiled death,* for which cause all those in Hades extol Your life-giving Arising saying* Christ, the giver of life, has arisen and abides to the ages.

Glory… Now…

As he contemplated that which was beyond nature* Joseph was struck with wonder, O Theotokos, at you conception without seed.* He contemplated the mysterious dew upon the fleece,* the bush unburnt by fire,* Aaron’s rod which budded.* Thus your Betrothed and guardian bore witness and cried to the priests saying:* A Virgin bears a child,* and after child-birth remains yet a virgin.

Psalter Reading

Stasis I: Psalm 17
Stasis II: Psalms 18, 19, 20
Stasis III: Psalms 21, 22, 23

Small Litany

Sessional Hymn, Tone 4

O Saviour, You arose from Hades as immortal,* raising the world together with You by Your might, O Christ our God.* With strength You have overthrown the dominion of death,* revealing the Resurrection to all, O Merciful one.* Wherefore we also glorify You, O only Lover of mankind.

I will confess You, O Lord, with my whole heart,* I will tell of all Your wonders.

Gabriel radiant in white vestments descended from the heights above,* and approaching the rock upon which the Rock of life was lying,* cried to the weeping women saying:* Cease your cries of lamentation;* for you have now obtained merciful compassion.* Take courage, for the One you seek is truly risen.* Therefore, cry to the Apostles telling them that the Lord has arisen,* to worship the risen One;* and having received gladness, to take courage, together with Eve.

Glory… Now…

All the choirs of Angels were struck with wonder, O Pure Virgin,* at the awesome mystery of your conception.* How can the One who holds all things in place with only a nod,* now be held in your arms as a man?* How can the Eternal accept a beginning?* How can the One who nourishes everything that has breath by His ineffable goodness,* be suckled at your breast?* And upon seeing these things, with hymns they glorify you* as truly the Mother of God.

Polyeleos

Evoglitaria

Small Litany

Hypakoe, Tone 4

The Myrrh-bearing women hastened to proclaim to the Apostles* the news of Your wondrous Rising, O Christ:* that as God You have arisen,* granting the world great mercy.

Gradual Hymns, Tone 4

Antiphon 1

From my youth do many passions war against me;* but do You Yourself defend* and save me, O my Saviour.

You haters of Sion shall be shamed by the Lord;* for like grass, by the fire* shall you be withered.

Glory… Now…

In the Holy Spirit, every soul is quickened,* and, through cleansing, is exalted* and made radiant* by the Triple Unity in a hidden sacred manner.

Antiphon 2

From the depths of my soul* I have cried to You fervently, O Lord;* let Your divine ears be attentive to me.

Everyone who has set their hope in the Lord,* is higher than all those* who mourn.

Glory… Now…

By the Holy Spirit* the streams of grace swell up;* watering all creation* engendering life.

Antiphon 3

Let my heart be raised to You, O Lord;* and let none of the pleasures of the world lure me* to weakness.

As one that has tender love for one’s mother;* so should we have even more fervent love* for the Lord.

Glory… Now…

By the Holy Spirit comes an abundance of divine knowledge,* contemplation and wisdom;* for by Him the Word unveils* all the Father’s teachings.

Prokeimenon, Tone 4

Arise, O Lord: help us,* and redeem us for Your name’s sake.

verse: We heard with our own ears, O God, our fathers have told us the story of the things You did in days long ago.

Let everything that lives, Tone 4

Gospel: Mark 16:1-8

Hymn of Resurrection

Psalm 50

Verses at Psalm 50

Canon, Tone 4

Ode 1

Irmos: Through the Red Sea, as on the dry land,* old Israel passed on with unmoistened foot;* crosswise, in the wilderness, Moses held up his arms* and they routed Amalek’s might.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

As good and all-powerful, O Lord, you were lifted up on the immaculate tree of your cross, healing by the tree our utter destruction, setting right our defection.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

In your body in the tomb, as God with your soul in Hell, with the Thief in Paradise, you were yet, O Christ, on the throne with the Father and the Spirit, all things filling, and infinite.

Glory… Now…

You conceived the Son of God without seed, by the Father’s purpose, from the divine Spirit; you bore in flesh the one from the Father without mother: through us, out of you, without father.

Ode 3

Irmos: Your Church, O Christ, makes merry in you, crying aloud:* You are my strength, O Lord, my refuge, my firm foundation.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The tree of life, the true and intellectual vine, hangs upon the cross pouring forth to all the elixir of life.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

As a great one and fearful, demolishing utterly the insolence of Hell, as God incorruptible, now you have risen in the flesh.

Glory… Now…

You only, O Mother of God, are the friend who procures the good things beyond nature for those upon earth and therefore we bring to you our “Hail.”

Ode 4

Irmos: Seeing you the Sun of Righteousness* lifted high on the cross,* with good reason your Church stood still in her course and exclaimed:* Glory to your power, O Lord.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

You went up on the Cross, to the Passion of your pure flesh worn of your own will, thus healing my passions. Therefore we cry to you: Glory to your power, O Lord.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

O Lord, death tasted of your life-giving, sinless flesh and deservedly was slain. But we cry to you: Glory to your power, O Lord.

Glory… Now…

You bore a child, O Virgin, without a man, and after the birth you were discerned as still a virgin; therefore in faith unwavering we cry in never silent voices: Hail to you, our Lady.

Ode 5

Irmos: Lord, my light, you have come into the world;* O holy light, turn from the darkness of ignorance all who sing to you in faith.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

In compassion, O Lord, you came down to the earth; hanging upon the tree you raised up the fallen nature of man.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

O Christ, you bore yourself the reproach of my sins; you loosed the pangs of death, Compassionate, in your holy resurrection.

Glory… Now…

We thrust you forward as an unbreakable shield in face of our enemies; we have gained you, Bride of God, as anchor and hope of our salvation.

Ode 6

Irmos: I will sacrifice to you, O Lord, with the voice of praise:* so cries your Church to you,* purified from demons’ gore* through the blood which flows in pity from your side.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Girded with power you went up on the cross and came to grips with the tyrant and as God you dashed him down from the heights and raised up Adam with your invincible hand.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

You are risen, O Christ, from the tomb in dazzling beauty of lightning flash, scattering to the winds by your power divine every one of your enemies. As God you have filled all things with gladness.

Glory… Now…

O wonder of all wonders, newest and strangest, that a virgin, knowing no man, conceived in the womb him who holds the whole universe in his hands and suffered no straitening.

Kontakion

My Saviour and deliverer, as God, has raised those born of the earth from the bonds of the grave, he has

Ikos

To-day Christ, the giver of life, has risen from the dead, come after three days from the tomb; by his might he has smashed the doors of death, put Hell to death and crushed death’s sting and Adam with Eve set free. Let all of us born of the earth sing to him, in thankfulness fervently cry out his praise. For he, the lone strong One, on the third day as God and as Lord has risen.

Ode 7

Irmos: In a Persian furnace three children of Abraham were set on fire* but more than in the flames they blazed in loving desire to God, and cried:* Blessed are you, O Lord,* in the temple of your glory.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Washed in Christ’s divine blood, mankind has been called to incorruption and sings in thanksgiving: Blessed are you, O Lord, in the temple of your glory.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Your tomb, O Christ, declares itself life-bearing, fairer far than Paradise, more radiant than any kingly hall, fount of our resurrection.

Glory… Now…

Hail, tabernacle of the Most High, hallowed and sacred. Joy is given through you, O Mother of God, to those who cry to you: Blessed are you amongst women, All-holy Lady.

Ode 8

Irmos: Daniel, with hands outspread in the den,* stopped the gaping jaws of the lions;* the three children, lovers of God,* clothed in the virtue of godliness,* quenched the power of the fire and sang aloud:* Bless the Lord, all you works of the Lord.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

With hands outspread on the cross, O Lord, you gathered together the nations and showed them to be one Church praising you, with those on earth and those in heaven in harmony singing: Bless the Lord, all you works of the Lord.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

As lightning flashing, in the unapproachable light of the resurrection, the white-robed angel appeared to the women and cried: Why do you seek the living in the tomb as dead? Christ is risen indeed and we cry to him: All you his works, sing praises to the Lord.

Glory… Now…

You alone, among all the families of the earth, are revealed as Mother of God; wholly without stain, unharmed by the fire of the unapproachable light, you became the dwelling-place of the Godhead. We all bless you, therefore, Mary, God’s bride.

Magnificat

Ode 9

Irmos: From you, O Virgin, the mountain unhewn,* is taken the stone uncut by human hands:* Christ the cornerstone, disparate natures joining together.* Therefore, we rejoice and magnify you, Mother of God.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Wholly you have taken me up entire into union without confusion through your great mercy, my God, giving me salvation in full through your suffering endured on the cross in the flesh.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Gazing upon your opened tomb and upon the linen clothes, within which God had lain, left empty by your resurrection, your disciples said with the angel: The Lord is risen indeed.

Glory… Now…

All we the faithful worship the one divine nature but Trinity of persons; persons unconfounded, equal in power and equal in honour, we reverently magnify.

Small Litany

Holy is the Lord

Hymn of Light (Gospel)

When the myrrh-bearing women saw the stone rolled away, they rejoiced;* for they saw a young man sitting at the grave who said to them:* Behold, Christ is risen!* Say to Peter, the disciple of the Lord:* Hasten to the mountain in Galilee;* there you shall see Christ* as He had said to His friends.

Glory… Now…

At the time of Your conception, O Lord,* an angel said to the Virgin: Rejoice!* At the time of Your resurrection* an angel also rolled the stone away from Your glorious tomb.* Instead of sadness and death one proclaimed signs of joy;* the other announced You as the Source of life* extolling Your resurrection to the disciples and the women.

Praises

Stichera of the Praises, Tone 4

O all-powerful Lord,* Who endured the Cross and death,* and arose from the dead,* we glorify Your Holy Resurrection.

By Your Cross, O Christ, You have delivered us from the ancient curse,* and by Your death You have conquered the devil who tyrannized our nature.* By Your arising You have filled all things with joy,* wherefore we cry to You:* O Lord risen from the dead, glory be to You!

O Christ the Saviour,* with Your Cross, guide us to Your truth,* and deliver us from the snares of the enemy;* O You who are risen from the dead* raise us also who have fallen through sin,* by the stretching out of Your hand,* O Lord, at the behest of the prayers of Your Saints.

Without departing from Your Father’s bosom,* in Your tender compassion, You descended to earth,* O Only-begotten Word of God,* without change becoming man.* While You are impassible in Your divinity,* You suffered the Cross and death in the flesh;* and rising from the dead You have granted immortality to the race of mankind,* as You alone are all-powerful.

You endured death in the flesh* thereby ensuring us of immortality,* and You abided within a tomb,* thereby freeing us from Hades,* and raising us up with together with Yourself,* suffering as a man, but rising as God,* wherefore we cry to You the Lover of mankind:* O Lord giver of life, glory be to You.

breath praise the Lord.

The rocks were rent asunder, O Saviour,* when Your Cross was set upon Golgotha;* the gate-keepers of Hades were smitten with terror,* when You were laid in the sepulchre as One dead;* for abolishing the stronghold of death,* You have granted incorruption to all the dead by Your Resurrection,* O Lord and Saviour,* giver of life, glory be to You!

The women longed to see Your Resurrection, O Christ God;* Mary Magdalene having come in anticipation* found the stone rolled away from the tomb,* with an Angel seated upon it, saying:* Why do you seek the living among the dead?* He has arisen as God, that He may save all things.

Tell us, O Jews, where is Jesus, whom you have thought to guard?* Where is He whom you placed in the grave, sealing it with the stone?* Give back the dead, you who denied life;* give back the buried One or else believe in the Risen One.* Though you keep silent about the Lord’s Rising,* the stones cry out aloud,* above all the one that was rolled away from the tomb.* Great is Your mercy!* Great the mystery of Your dispensation!* Our Saviour, glory be to You!

In Tone 2, Glory…

They who were with Mary came and brought ointments,* but they wondered how they would achieve their goal.* However, they saw that the stone had already been rolled away,* and a divine angel appeared and gave peace to their troubled souls.* He said: The Lord Jesus has risen.* Therefore, proclaim to His disciples* that they should hasten to Galilee and behold Him risen from the dead;* for He is the Lord, the Giver of life.

In Tone 2, Now…

You are truly most blessed, O virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* Hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, Death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who finds in this your good pleasure. Glory to You!

Great Doxology

Trisagion Prayers

Troparion, Tone 2

You came forth from death, destroying the eternal bonds of Hades, O Lord.* You broke the curse of Death* and thus delivered us from the snares of the Evil One.* Then You appeared to your apostles and sent them forth to preach,* and through them You have bestowed your peace upon all the world,* for You alone are rich in mercy.

Insistent Litany

Litany of Supplication

Great Dismissal

DIVINE LITURGY

Troparia and Kontakia

Troparion, Tone 4: When the disciples of the Lord learned from the angel* the glorious news of the resurrection* and cast off the ancestral condemnation,* they proudly told the apostles:* “Death has been plundered!* Christ our God is risen,* granting to the world great mercy.

Troparion, Tone 1: In giving birth you retained your virginity,* in falling asleep you did not abandon the world, O Mother of God.* You passed into life, for you are the Mother of Life,* and by your prayers* you deliver our souls from death.

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 4: My Saviour and Deliverer from the grave* as God raised out of bondage the children of the earth* and shattered the gates of Hades;* and as Master, He rose on the third day.

Now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 2: The tomb and death could not hold the Mother of God,* unceasing in her intercession and unfailing hope of patronage,* for, as the Mother of Life, she was transferred to life* by Him Who had dwelt in her ever-virgin womb.

Prokeimenon, Tone 4
How great are Your works, O Lord* You have made all things in wisdom.
verse: Bless the Lord, O my soul: O Lord my God, You are exceedingly great. (Psalm 103:24,1)

Epistle: 1 Corinthians 16:13-24 (NRSV)
Brothers ans Sisters, keep alert, stand firm in your faith, be courageous, be strong. Let all that you do be done in love. Now, brothers and sisters, you know that members of the household of Stephanas were the first converts in Achaia, and they have devoted themselves to the service of the saints; I urge you to put yourselves at the service of such people, and of everyone who works and toils with them. I rejoice at the coming of Stephanas and Fortunatus and Achaicus, because they have made up for your absence; for they refreshed my spirit as well as yours. So give recognition to such persons. The churches of Asia send greetings. Aquila and Prisca, together with the church in their house, greet you warmly in the Lord. All the brothers and sisters send greetings. Greet one another with a holy kiss. I, Paul, write this greeting with my own hand. Let anyone be accursed who has no love for the Lord. Our Lord, come! The grace of the Lord Jesus be with you. My love be with all of you in Christ Jesus.

Alleluia, Tone 4
verse: Poise yourself and advance in triumph and reign in the cause of truth, and meekness, and justice.
verse: You have loved justice and hated iniquity. (Psalm 44:5,8)

Gospel: Matthew 21:33-42 (NRSV)
The Lord told this parable: There was a landowner who planted a vineyard, put a fence around it, dug a wine press in it, and built a watchtower. Then he leased it to tenants and went to another country. When the harvest time had come, he sent his slaves to the tenants to collect his produce. But the tenants seized his slaves and beat one, killed another, and stoned another. Again he sent other slaves, more than the first; and they treated them in the same way. Finally he sent his son to them, saying, ‘They will respect my son.’ But when the tenants saw the son, they said to themselves, ‘This is the heir; come, let us kill him and get his inheritance.’ So they seized him, threw him out of the vineyard, and killed him. Now when the owner of the vineyard comes, what will he do to those tenants?” They said to him, “He will put those wretches to a miserable death, and lease the vineyard to other tenants who will give him the produce at the harvest time.” Jesus said to them, “Have you never read in the scriptures: ‘The stone that the builders rejected has become the cornerstone; this was the Lord’s doing, and it is amazing in our eyes’?

Hymn to the Mother of God
Seeing the pure one’s falling asleep, angels marvelled in wonder how the Virgin could ascend from earth to heaven.
And the Irmos: O pure Virgin, in you are conquered the bounds of nature,* for childbirth remains virginal and death is betrothed to life.* Virgin after childbearing and alive and death, O Mother of God,* never cease to save your inheritance.

Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 148:1)

Неділя 13-та по Зісланні Святого Духа. Глас 4. Єв. 2. Свв. мчч. Флора й Лавра. 18 серпня.

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

(г. 4): Животворному твоєму хрестові* безперестанно поклоняючись, Христе Боже,* славимо твоє на третій день воскресіння.* Бо ним ти, Всесильний, обновив наднищену людську природу* і відновив нам вхід до Неба,* як єдиний добрий і чоловіколюбець.

Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Ти, Спасе, знищив кару за непослух щодо дерева,* бо добровільно дав себе прибити на хреснім дереві* і, як всесильний, зійшовши в ад,* як Бог, розірвав ти смертні окови.* Тому й поклоняємось твоєму з мертвих воскресінню, радісно кличучи:* Всесильний Господи, – слава тобі!

Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

Брами адові знищив ти, Господи,* і твоєю смертю здолав царство смерти,* людський же рід ти визволив з тлінности,* дарувавши світові життя і нетлінність,* і велику милість.

Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Прийдіть, люди, оспівуймо* Спасове на третій день воскресіння,* яким ми визволилися з міцних адових оковів,* і всі прийняли нетлінність і життя, взиваючи:* Ти, що розп’явся і був похований та й воскрес,* спаси нас твоїм воскресінням, єдиний Чоловіколюбче!

Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

Ангели й люди, Спасе,* прославляють твоє на третій день воскресіння,* яке опромінило кінці вселенної,* а ми визволились з ворожої неволі й кличемо:* Всесильний життєдавче, Спасе,* спаси нас твоїм воскресінням, єдиний Чоловіколюбче!

Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Ти, Христе Боже, знищив мідні брами й розірвав затвори* та воскресив впалий рід людський.* Тому ми однодумно кличемо:* Ти, що воскрес із мертвих,* Господи, – слава тобі!

Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Господи, твоє народження від Отця не має літ і є вічне,* а твоє воплочення з Діви – людям незбагненне і невимовне,* і твоє в ад зшестя страшне дияволу і його ангелам,* бо ти здолав смерть і на третій день воскрес,* даючи людям нетлінність і велику милість.

Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

(г. 2, подібний: Якими прехвальними): Яки́ми недосто́йними уста́ми ублажимо́ Богоро́дицю, чесні́шу від творі́ння і святі́шу спра́вді від херуви́мів та всіх а́нгелів, престо́л Царя́ непохи́тний, дім, у яко́му осели́вся Всеви́шній, спасі́ння сві́ту, Бо́жу святи́ню, що подає́ ві́рним у боже́ственній па́м’яті Її́ преще́дро вели́ку ми́лість?

Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Які́ страшні́ пісні́ принесли́ тоді́ Тобі́, Ді́во, стоячи́ довкру́г о́дра Твого́, всі апо́столи Сло́ва і з жа́хом взива́ли: «Відхо́дить Царе́ва пала́та, підно́ситься Киво́т освя́чення! Бра́ми, піднімі́теся: хай Бо́жа Бра́ма вві́йде в ра́дість, для сві́ту безнаста́нно про́сячи вели́кої ми́лости!»

Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Які́ духо́вні пісні́ ни́ні принесе́мо Тобі́, Всесвята́я? Безсме́ртним бо успе́нням Твої́м Ти весь світ освяти́ла і до Надсві́тніх перейшла́ – спогляда́ти красу́ Вседержи́теля і з Ним як Ма́тір раді́ти – в су́проводі списоно́сних а́нгельських чи́нів, Чи́стая, і душ пра́ведників, з яки́ми проси́ для нас ми́ру і вели́кої ми́лости.

Слава (г. 5): Прийдіте від заходу, і півночі, і моря, і сходу,* з усієї України – вірні друзі Господні,* і явім відроджену Церкву.* Собор душ наших хай засяє, як богосвітлі світила,* у соборі над Славутичем.* І піднесені Духом,* Христа, Воскресіння наше, прославимо навіки.

І нині (догмат г. 4): Пророк Давид, що через тебе став богоотцем,* у пісні тому, хто величність тобі дарував,* таке звістив про тебе:* Стала цариця по твоїй правиці!* Він бо появив тебе як матір життя,* бо зволив Бог стати з тебе людиною без батька,* щоб оновити свій образ, знищений пристрастями,* і знайти заблукану в гірських пропастях овечку, взявши на рамена,* та й принести до Отця і за своєю волею приєднати до небесних сил* та й спасти, Богородице, світ у Христі,* що має велику й щедру милість.

Стихири на стиховні

(г. 4): Господи, ти вийшов на хрест,* прадідне наше прокляття усунув* і, вступивши в ад, ти визволив довічних в’язнів,* даючи людському родові нетлінність.* Тож, прославляючи тебе за це,* славимо твоє життєдайне і спасенне воскресіння.

Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.

Бувши повішеним на дереві,* ти, єдиний Сильний, сколихнув усі творіння;* покладений у гробі, ти воскресив тих, що в гробах,* даючи людському родові нетлінність.* Тому, співаючи, славимо* твоє на третій день воскресіння.

Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.

Люди беззаконні, Христе,* видавши тебе Пилатові, засудили на розп’яття* і стали невдячними супроти Доброчинця.* Але ти добровільно витерпів поховання* і третього дня своєю силою воскрес, як Бог,* даючи нам вічне життя і велику милість.

Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.

Прибувши до твого гробу,* жінки шукали тебе зі сльозами;* не знайшовши ж, ридали і плакали, промовляючи:* Горе нам, Спасе наш і Царю всіх!* Як же ж то тебе украдено?* Яке то місце ховає твоє життєдайне тіло?* Ангел же мовив до них:* Не плачте, каже, але йдіть і проповідуйте, що Господь воскрес!* Він бо дає нам радість, як єдиний і добросердий.

Слава і нині: (г. 8): Ісус, Син твій і Бог наш, Богородице,* засвідчив дві свої природи:* бо як людина – вмирає, і як Бог – воскресає.* Так і щодо тебе, Богомати:* Він зволив, щоб ти умерла за природним законом,* аби невірним Боже провидіння не виглядало привидом.* Бо ти, небесна Невісто, перейшла в небесні оселі,* взята з тієї кімнати, в якій ти жила на землі.* І повітря освятилось твоїм переходом,* як і земля опромінилась твоїм народженням.* Наперед посилається апостолів, і ангели тебе підносять;* тому, поховавши твоє пречисте тіло і заспівавши надгробну пісню,* з острахом дивилися і мовили:* Ця переміна з правиці Всевишнього,* бо він з тобою, і ти не похитнешся.* Але, преславна Мати, не відступай від нас, наглядаючи за нами,* бо ми твій народ і вівці твого пасовиська,* тож на ім’я твоє покликаємося,* і просимо в тебе спасіння й великої милости.

Тропарі

(г. 4): Світлую воскресення проповідь* від ангела взнавши, Господні учениці,* і прадідне осудження відкинувши,* апостолам, хвалячися, мовили:* Повалилася смерть, воскрес Христос Бог,* даруючи світові велику милість.

УТРЕНЯ

Священик: Слава святій, одноістотній, животворящій і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління (3 р.).

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою (2 р.).

Шестипсалм’я

Псалом 3 (У понеділок)

О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.

Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».

Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.

Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.

Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.

Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.

Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.

У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.

Псалом 37 (У вівторок)

О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.

Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.

Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.

Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.

Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.

Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.

Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.

Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.

О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.

Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.

Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.

І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.

Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.

Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.

На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.

Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.

Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.

Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.

А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.

І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.

Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.

Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.

Псалом 62 (У середу)

Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.

Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.

Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.

Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.

Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.

Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.

Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.

Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.

Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.

Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.

Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.

А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3 р.)

Господи, помилуй. (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Псалом 87 (У четвер)

Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.

Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.

Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.

Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.

Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.

Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.

Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.

Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.

Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.

Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?

Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій − твою вірність?

Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?

Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.

Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?

Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій − і умліваю.

Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.

Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.

Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.

Псалом 102 (У п’ятницю)

Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє − його святе ім’я.

Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.

Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.

Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.

Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.

Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.

Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.

Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.

Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.

Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.

Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.

Як далеко схід від заходу, так віддалив він від нас злочинства наші.

Як батько милосердиться над синами, так милосердиться Господь над тими, що його бояться.

Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.

Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, і мов квітка в полі.

Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.

Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.

І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.

Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.

Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.

Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.

Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!

Псалом 142 (У суботу й неділю)

О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.

І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.

Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.

Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.

Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.

До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.

Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.

Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.

Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.

Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.

Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові:

І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Під час рецитування псалмів, священик читає потиху перед св. дверми оці молитви:

Утренні молитви

Велика єктенія

Диякон: В мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За мир з висот і спасіння душ наших, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За мир всього світу, добрий стан святих Божих Церков і з’єднання всіх, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За святішого вселенського Архиєрея (ім’я), Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого (ім’я), і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За Богом бережений народ наш, за правління і все військо, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне місто, країну і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених і за спасіння їх, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Щоб визволитися нам від усякої скорби, гніву і нужди, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Бог Господь… (Пс. 117), глас 4

Бог – Господь, і явився нам; благословен, хто йде в ім’я Господнє.

Стих: Прославляйте Господа, бо він добрий, бо милість його вічна.

Стих: Вони навколо обступили мене, але я ім’ям Господнім переможу їх.

Стих: Я не вмру, а житиму і розказуватиму про діла Господні!

Стих: Камінь, яким знехтували будівничі, став головним на розі. Від Господа це сталось, і дивне воно в очах наших.

Тропарі

Слава: І нині: (г. 1): У Різдві дівство зберегла Ти, * в успенні світа не оставила Ти, Богородице. * Переставилася Ти до життя, бувши Матір’ю Життя. * I молитвами Твоїми * ізбавляєш від смерти душі наші.
По тропарях читає читець чергову катизму, після якої диякон перед св. дверми виголошує малу єктенію:

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо Твоя влада і Твоє єсть царство і сила, і слава Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Перший сідальний

(г. 4): Мироносиці, поглянувши на вхід до гробу,* і неспроможні знести ангельського сяйва,* дивилися з тремтінням, промовляючи:* Чи не вкрадено, бува, того, що відкрив рай розбійникові?* Чи не встав той, що перед страстями заповів учням воскресіння?* Воістину воскрес Христос,* що дав тим, що були в аді, життя і воскресіння!

Слава і нині: Тебе, Богородице, величаємо, співаючи:* Ти гора, від якої несказанно відколовся камінь* і знищив адські брами.

Відтак читець читає другу чергову катизму, диякон виголошує другу малу єктенію:

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо благий і Чоловіколюбець Бог єси і Тобі славу возсилаємо Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Другий сідальний

(г. 4, подібний: Здивувався Йосиф): Твоїм добровільним,* Спасе, рішенням ти перетерпів хрест;* смертні ж люди в новім поклали гробі тебе,* що словом створив сторони світу.* Тому зв’язано було смерть,* несамовитого міцно полонено,* і всі, що в аді, окликами привітали життєдайне твоє воскресіння:* Христос воскрес* і життєдавцем перебуває навіки!

Слава і нині (самоподібний): Здивувався Йосиф,* бачивши надприродне, і в дусі добачав:* Немов дощ на руні в твоїм, Богородице,* безсіменнім зачатті,* і кущ вогнем неопалимий, і жезл Арона розквітлий.* Свідчивши це, Обручник твій і охоронець кликав до священиків:* Діва народжує і по родинах далі Дівою зостається.

Вірні відразу співаєють:

Ангельський хор

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Ангельський хор здивувався,* бачивши до мертвих зарахованим тебе, Спасе,* що силу смерти знищив, і з собою Адама підняв* та з аду всіх визволив.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Нащо миро* зі сльозами, Учениці, жалібно змішуєте?* – запитав світлоносний ангел при гробі мироносиць.* Гляньте на гріб і зрозумійте,* що воскрес Спаситель з гробу.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Рано на світанку* мироносиці поспішали до гробу твого, плачучи,* але з’явився їм ангел і прорік:* Пора голосіння минула, не плачте;* про воскресіння ж звістіть апостолам!

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Мироносиці – жінки,* що з миром прийшли до гробу твого, Спасе, ридали.* Ангел же їм сказав, мовивши:* Чому між мертвими живого шукаєте?* Він бо, як Бог, воскрес із гробу.

Слава: Поклонімось Отцю,* і його Сину, і Святому Духові,* Святій Тройці* в одній сутності,* з серафимами взиваючи:* Свят, свят, свят єси, Господи.

І нині: Життєдавця породивши, ти, Діво,* Адама з гріха визволила,* Єві радість замість смутку подала,* а відпалих від життя повернув до нього той,* що з тебе тіло прийняв – Бог і чоловік.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо благословилося і прославилося ім’я Твоє Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Іпакой, глас 4

Мироносиці, які довідалися про твоє, Христе, преславне воскресіння,* поспішно оповістили апостолам,* що ти воскрес, як Бог,* подавши світові велику милість.

Степенна пісня, глас 4

Антифон 1:

Від юности моєї вельми воюють зі мною пристрасті,* але ти сам, Спасе мій, захорони мене і спаси.

Ненависники Сіону, ви будете засоромлені Господом,* бо як трава від вогню всохнете.

Слава і нині: Кожна душа живиться Святим Духом і чистотою пишається,* і таїнственно просвітлюється єдністю Святої Тройці.

Антифон 2:

Із глибини душі моєї щиро взивав я до Тебе, Господи, і нехай вислухають мене Божественні вуха Твої.

Всякий, хто покладає надію на Господа, вищий за всіх скорботних.

Слава і нині: Духом Святим проливаються благодатні потоки і напоюють усе творіння на оживлення.

Антифон 3:

Нехай піднесеться серце моє до Тебе, Слово, і нехай ніщо із земного не звабить мене до слабкості.

Як любить хто свою матір, то Господа повинен більше любити.

Слава і нині: У Святому Дусі багатство Богопізнання, дослідження й премудрости, бо в Ньому всі веління Отця відкриває Слово.

Євангеліє

Диякон: Будьмо уважні.

Священик: Мир всім.

Диякон: Премудрість. Будьмо уважні.

Прокімен, глас 4

Псалом 43

Воскресни, Господи, поможи нам, і визволь нас Імени Твого ради.

Стих: Боже, нашими вухами ми чули і батьки наші оповіли нам.

Диякон: Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Священик: Бо ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Вірні на глас прокімена: Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

Стих: Хваліте Бога у святині його.

Стих: Хваліте його у твердині сили його.

Диякон: І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молім.

Вірні: Господи, помилуй (3 р.).

Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.

Священик: Мир всім!

Вірні: І духові твоєму.

Священик: Від Марка святого Євангелія читання.

Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Диякон: Будьмо уважні.

Священик сам читає Євангеліє.

У той час, як минула субота, Марія Магдалина, Марія, мати Якова, та Саломія купили пахощів, щоб піти та намастити його. Рано-вранці, першого дня тижня, прийшли вони до гробу, як сходило сонце, і говорили між собою: – Хто нам відкотить камінь від входу до гробу? Але, глянувши, побачили, що камінь був відвалений, був бо дуже великий. Увійшовши до гробу, побачили юнака, що сидів праворуч, одягнений у білу одежу, і злякались. Він до них промовив: – Не бійтеся! Ви шукаєте Ісуса Назарянина, розп’ятого. Він воскрес, його нема тут. Ось місце, де його були поклали. Та ви йдіть, скажіть його учням і Петрові, що він випередить вас у Галилеї: там його побачите, як він сказав вам. І вони, вийшовши, побігли геть від гробу, бо страх і трепет огорнув їх, і нікому нічого не казали, бо боялися. (Мр. 70 зач.; 16, 1-8)

Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Воскресіння Христове

(г. 6): Воскресіння Христове бачивши,* поклонімось святому Господу Ісусові,* єдиному безгрішному.* Хресту твоєму поклоняємось, Христе,* і святе воскресіння твоє величаємо і славимо,* бо ти – Бог наш,* крім тебе іншого не знаємо,* ім’я твоє призиваємо.* Прийдіть, усі вірні,* поклонімось святому Христовому воскресінню,* це бо прийшла через хрест радість усьому світові.* Завжди благословляючи Господа,* славимо воскресіння його,* бо, розп’яття перетерпівши,* він смертю смерть переміг.

Псалом 50

Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.

Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.

Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;

То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.

Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.

Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.

Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.

Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.

Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.

Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.

Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.

Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.

Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.

Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.

Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.

Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.

Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.

Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.

Після 50-го псалма співаємо:

Слава (г. 6): Молитвами святих апостолів,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.

І нині: Ради молитов пречистої Богородиці,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.

Стих: Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Воскрес Ісус із гробу,* як провістив,* подав нам життя вічне* і милість велику.

Єктенія

Диякон: Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животворя́щого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотих, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і преподобного Пімена, і всіх Святи́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.

Вірні: Господи, помилуй (12 р.).

Священик: Благодаттю і щедротами і чоловіколюб’ям єдинородного Сина твого, з яким ти благословенний єси, з пресвятим і благим і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Канон

(Якщо скорочується Канон, перейди до Пісня Богородиці).

Ірмос 1: Моря Червоного глибину сухими стопами давній Ізраїль перейшов,* і, навхрест складеними Мойсеєвими руками, Амаликову силу в пустині переміг.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

На пречесному дереві хресному піднесений був Ти, Владико, наше падіння направляючи і зціляючи від повної загибелі, що через дерево сталася, як Милосердний і Всесильний.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

У гробі тілом, у аді ж душею, яко Бог, а в раю з розбійником, і на престолі був Ти, Христе, з Отцем і Духом, усе наповняючи, як неописанний.

Слава і нині: Богородичний: Безсіменно, з волі Отця від Духа Божественного Ти зачала й тілом породила Божого Сина, що від Отця без матері, а задля нас від Тебе без отця народився.

Ірмос 3: Веселиться тобою Церква твоя, Христе, взиваючи:* Ти моя сила, Господи, і пристановище, і твердиня!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Дерево життя, правдивий виноград духовний, на хресті висить, безсмертя всім проливаючи.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Як великий, як страшний, як Той, що гординю адову знищив, і як Бог нетлінний, нині тілом воскрес.

Слава і нині: Богородичний: Мати Божа, Ти одна для сущих на землі Подателькою благ надприродних стала; тому співаємо Тобі: «Радуйся».

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Кондак (г. 2): Чистотою душевною по-божому озброївшись* і міцно взявши в руку, наче спис, безперестанні молитви,* переміг ти демонські сили, Пімене, отче наш.* Молися невпинно за всіх нас.

Ірмос 4: Піднесеного тебе, Сонце правди, бачивши на хресті, Церква на місці своїм зупинилася, достойно взиваючи:* Слава силі твоїй, Господи!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Зійшов Ти на хрест, зціляючи пристрасті мої стражданням Пречистого Тіла Твого, що в нього добровільно зодягнувся єси. Тому взиваємо до Тебе: «Слава силі Твоїй, Господи».

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

До Безгрішного й Животворчого Тіла Твого, Владико, доторкнувшись, смерть достойно знищена була, ми ж взиваємо до Тебе: «Слава силі Твоїй, Господи».

Слава і нині: Богородичний: Мужа не знавши, породила Ти, Діво, і по різдві все ж Дівою зосталася; тому невмовкаючими голосами з вірою твердою до Тебе, Владичице, взиваємо: «Радуйся».

Ірмос 5: Ти, Господи, світло моє, прийшов у світ, світло святе,* визволяючи з темнряви незнання тих, що з вірою прославляють тебе.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ти, Господи, милостиво на землю зійшов; Ти підніс природу людську, як був на дереві піднесений.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ти, Христе, осуд за провини зняв із мене; Ти, Милосердний, недуги смертельні знищив Божественним Воскресінням Своїм.

Слава і нині: Богородичний: Богоневісто, як непереможну зброю на ворогів тебе маємо; в Тобі придбали ми підпору і надію спасіння нашого.

Ірмос 6: Я жертву з хвалою принесу тобі, Господи! – виголошує Церква,* – від ідольської крови очистившись кров’ю, що ради милосердя з боку Твого випливла.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Опоясавшись могутністю, на хрест Ти зійшов і, в боротьбу з мучителем вступивши, Ти, як Бог, скинув його з висоти, і непереможною силою Адама воскресив єси.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Красою осяяний із гробу воскрес Ти, Христе, і Божественною силою Своєю всіх ворогів розпорошив і, яко Бог, все радості сповнив єси.

Слава і нині: Богородичний: О, чудо, з усіх чудес найдивніше. Діва, без мужа зачавши, в утробі Своїй Того вмістила, Хто все обіймає.

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо Ти цар миру і Спас душ наших і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Кондак (г. 4): Спас і Ізбавитель мій * із гробу як Бог * воскресив від узів земнороджених * і врата адові сокрушив, * і як Владика * воскрес тридневний.

Ірмос 7: В печі перській Авраамові юнаки, любов’ю побожности запалені більше, ніж полум’ям, взивали:* Благословенний ти в храмі слави твоєї, Господи!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

До нетління знов було покликане людство, Божественною кров’ю обмите, і вдячно співає: «Благословен єси в храмі слави Твоєї, Господи».

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Як живоносець, воістину красніший від раю, і від усякої палати царської світліший, явився, Христе, гріб Твій джерелом нашого воскресіння.

Слава і нині: Богородичний: Радуйся, Богородице, Освячена Божественна Оселе Всевишнього, через Тебе бо дано радість тим, що взивають: «Благословенна єси між жонами, Всенепорочная Владичице».

Ірмос 8: Руки розпростер Даниїл і пащі левам у ямі затулив.* Вогненну ж силу загасили чеснотами опоясані юнаки, любителі побожности, взиваючи:* Всі створіння Господні, благословіть Господа!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Руки розпростерши на хресті, Ти, Владико, всі народи зібрав і єдину, що славить Тебе, Церкву заснував для тих, що на землі й на небі однодушно співають: «Благословіть, усі творіння Господні, Господа».

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

У білу шату зодягнений, осяяний неприступним світлом воскресіння, ангел з’явився жонам, взиваючи: «Чому живого шукаєте у гробі, як мертвого? Воістину встав Христос, до Нього кличемо: Всі творіння оспівуйте Господа, і прославляйте по всі віки».

Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа завжди, нині і повсякчас і на віки віків.

Богородичний: В усіх поколіннях Ти єдина, Пречиста Діво, Матір’ю Божою явилася; Ти, Всенепорочна, оселею Божества була, вогнищем неприступного світла неопалена. Тому всі прославляємо Тебе, Маріє Богоневісто.

Пісня Богородиці

Після катавасії восьмої пісні диякон бере кадильницю і, ставши перед іконою Богородиці, мовить:

Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.

Вірні: Величає душа моя Господа,* і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм.

Чеснішу від херувимів,* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо. (Після кожного стиха).

Бо він зглянувся на покору слугині своєї,* ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.

Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе ім’я його.* Милосердя його з роду в рід на тих, які бояться його.

Він виявив потугу рамени свого,* розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.

Могутніх скинув з престолів, підняв угору смиренних;* наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.

Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,* як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки.

Пісня 9

Ірмос: Камінь нерукосічний від тебе, Діво, з ненарушеної гори,* відколовся наріжний – Христос, що з’єднав різні природи.* З цього радіючи, тебе, Богородице, величаємо.

Стих: Слава, Господи, святому Воскресінню твоєму.

Цілого ти прийняв мене, Боже мій, тож суцільно я в єднанні з тобою незлитно;* в усю повноту ти дав мені спасіння твоєю страстю, яку ти витерпів на хресті в тілі,* задля великої сердечної доброти.

Стих: Слава, Господи, святому Воскресінню твоєму.

Ти, Христе, спас із смертного тління праотців.* Бувши покладеним мертвим у гробі,* ти дав життю розквіт, мертвих воскресив, людську природу вивів на світло* і в божественне приодяг нетління.* Тому й завжди величаємо тебе, як джерело світла.

Слава і нині: Усі ми вірні поклоняємось Одності божественної Істоти,* але Тройці Осіб рівносильній, рівночасній, у незлитих Особах;* її нині, почитаючи, величаємо.

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

І співають відразу «Свят Господь Бог» наш на глас прокімена.

Свят Господь Бог наш.

Стих 1: Возносіте Господа Бога нашого.

Стих 2: І поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо святе воно.

Світильний

Побачивши камінь відвалений від гробу, мироносиці втішилися,* бо побачили юнака, що сидів на гробі, який і сказав їм:* Ось Христос воскрес! Скажіть учням і Петрові:* Прийдіть вчасно на гору галилейську,* там він вам з’явиться, як і прорік був друзям.

Слава і нині: Перед твоїм зачаттям, Христе,* ангел приніс Діві: «Радуйся!»* Ангел також відвалив з твого гробу камінь,* замість смутку проповідував знаки несказанної радости,* цей же, замість смерти, тебе величав, як дателя життя,* розповідаючи жінкам і учням про воскресіння.

Псалом 148

Вірні співають два перших стихи хвалитних на глас 4:

Усе, що живе, нехай хвалить Господа.* Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.

Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.

Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.

Поставив їх на віки віків* і дав закон, що не перейде.

Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;

Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;

Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;

Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;

Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;

Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.

Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.

Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.

Псалом 149

Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.

Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.

Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.

Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.

Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.

Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.

Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.

Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.

Стихири

Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.

(г. 4): Всесильний Господи,* що перетерпів хрест і смерть, і воскрес із мертвих!* Славимо твоє воскресіння.

Псалом 150

Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.

Хрестом твоїм, Христе,* визволив ти нас від давнього прокляття* і твоєю смертю здолав диявола, що нашу природу гнобить,* а воскресінням твоїм усіх сповнив радости.* Тому й співаємо тобі:* Воскреслий з мертвих, Господи, – слава тобі!

Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.

Хрестом твоїм, Христе Спасе,* наведи нас на твою істину і визволь нас з сітей ворожих.* Воскреслий з мертвих, піднеси нас, що впали в гріх,* простягни руку твою, чоловіколюбний Господи,* молитвами святих твоїх.

Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.

Єдинородний Сину Божий!* Ти не розлучився від лона твого Отця,* прийшовши з-за чоловіколюб’я на землю.* Ставши незмінно людиною,* ти хрест і смерть перетерпів тілом, безстрасний божеством,* а воскреснувши з мертвих, безсмертя дав людському родові,* як єдиний всесильний.

Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.

Виєднуючи нам безсмертя* ти, Спасе, смерть прийняв тілесну,* у гробі ж ти поселився,* щоб нас визволити з аду, воскресивши з собою;* ти дійсно постраждав як людина, але воскрес як Бог.* Тому й співаємо: Слава тобі,* життєдавче Господи, єдиний Чоловіколюбче!

Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

Скелі розпадалися, Спасе,* як на Череп-місці хрест твій застромлено;* перелякалися на смерть воротарі аду,* коли покладено тебе в гробі немов мертвого.* Бо здолавши смертну силу, воскресінням твоїм,* ти, Спасе, дав усім померлим безсмертя.* Життєдавче, Господи, слава тобі!

Стих: Воскресни, Господи Боже мій,* нехай піднесеться рука твоя; не забудь убогих твоїх ніколи.

Забажали жінки бачити твоє, Христе Боже, воскресіння.* Приходить найперше Марія Магдалина,* знаходить камінь відвалений від гробу* і ангела, що сидить і промовляє:* Чого шукаєте живого між мертвими?* Він воскрес, як Бог, щоб усіх спасти.

Стих: Хвалитиму тебе, Господи,* всім серцем моїм, розповім про всі твої чудеса.

Скажіть невірні: Де є Ісус, що його ви задумали стерегти?* Де той, що його ви поклали в гробі, опечатавши камінь?* Дайте мертвого ви, що відреклись життя!* Дайте похованого або увіруйте воскреслому!* Та коли й ви замовчите Господнє воскресіння,* то камінь промовить, найперше ж отой відвалений із гробу!* Велике твоє милосердя, велике таїнство твого провидіння,* Спасе наш, – слава тобі!

Стихира євангельська – Слава (г. 2): Коли жінки з Марією прийшли з миром,* журилися, як зможуть вони виконати своє бажання.* Але виявилося, що камінь був відвалений,* і божеський юнак, успокоюючи тривогу душ їхніх, сказав:* Встав Ісус Господь,* тому й проголосіть його учням-проповідникам,* щоб ішли в Галилею і побачили, що він воскрес із мертвих,* як життєдавець і Господь.

І нині: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.

Велике славослов’я

Священик: Слава Тобі, що Світло нам показав!

Вірні: Слава во вишніх Богу*, і на землі мир*, в людях благовоління.

Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.

Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.

Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріхи світу, помилуй нас.

Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.

Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.

Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.

Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки віків.

Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.

Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.

Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.

Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.

Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.

Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.

Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою.

Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.

Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.

Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Святий Безсмертний, помилуй нас.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас.

Тропар

Воскресши із гробу і в’язи пекельні розірвавши,* ти роздер присуд смерти, Господи,* і всіх від сітки ворожої визволив.* А з’явившись апостолам своїм,* ти послав їх на проповідь,* і ними мир свій подав ти вселенній,* єдиний Чоловіколюбче.

Єктенія усильного благання

Диякон: Помилуй нас, Боже, з великої милости твоєї, молимось тобі, вислухай і помилуй.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Диякон: Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея (ім’я), Папу Римського, і за блаженнішого Патріарха нашого (ім’я), і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), [і за всечесніших отців наших Протоархимандрита (ім’я), Архимандрита (ім’я), Протоігумена (ім’я) й Ігумена (ім’я)], за тих, що служать і послужили у святому храмі цьому (і в святій обителі цій), за отців наших духовних, і всіх у Христі братів наших.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Диякон: Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Диякон: Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Священик: Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Прохальна єктенія

Диякон: Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Диякон: Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Диякон: Прощення і відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Диякон: Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Диякон: Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Диякон: Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшному суді Христовому просім.

Вірні: Подай, Господи.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо ти Бог милости, ласк і чоловіколюбности, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Священик: Мир всім.

Вірні: І духові твоєму.

Диякон: Голови ваші перед Господом схиліть.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик читає молитву: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як добрий і чоловіколюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:

Виголошення: Бо до тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Великий відпуст

Диякон: Премудрість.

Вірні: Благослови.

Священик: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь. Утверди, Боже, святу православну віру на віки віків.

Священик: Пресвята Богородице, спаси нас.

Вірні: Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо.

Священик: Слава тобі, Христе Боже, надіє наша, слава тобі!

Вірні: Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3 р.). Благослови.

Священик: Христос, що воскрес із мертвих, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, святих, славних і всехвальних апостолів, і святого (ім’я, якого є храм), і преподобного Пімена, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.

Вірні: Амінь.

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 4): Світлу про воскресіння розповідь від ангела почувши* і від прадідного засуду звільнившись,* Господні учениці, радіючи, казали апостолам:* Здолано смерть, воскрес Христос Бог,* що дає світові велику милість.

Тропар Успіння (г. 1): У Різдві дівство зберегла Ти,* в успенні світа не оставила Ти, Богородице.* Переставилася Ти до життя, бувши Матір’ю Життя.* І молитвами Твоїми* ізбавляєш від смерти душі наші.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Кондак (глас 4): Спас і мій визволитель,* як Бог, із гробу воскресив землян від узів* і розбив брами адові* та воскрес на третій день, як Владика.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак (г. 2): В молитва́х невсипу́щу Богоро́дицю* і в засту́пництвах незамі́нне упова́ння* гріб і умертві́ння не втри́мали.* Бо як Ма́тір Життя́ до життя́ переста́вив Той,* Хто всели́вся в утро́бу присноді́вственну.

Прокімен (глас 4):
Які величні діла Твої, Господи! Все премудро сотворив Ти (Пс 103,24).
Стих: Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти вельми великий (Пс 103,1).

Апостол: (1Кр 16,13-24):
Браття і Сестри, чувайте, стійте у вірі, будьте мужні, кріпіться. Нехай усе у вас діється в любові. А благаю вас, брати: Ви знаєте родину Степани, що вона первісток Ахаї і що вони віддали себе святим на службу; то щоб і ви також піддавалися таким людям і кожному, хто трудиться та працює з ними. Я тішуся приходом Степани, Фортуната й Ахаїка: вони вашу неприявність заступили, бо заспокоїли мій дух і ваш. Отож, шануйте таких. Вітають вас Церкви азійські, Вітають вас у Господі сердечно Акила і Прискилла з їхньою домашньою Церквою. Всі брати вас вітають. Вітайте один одного святим цілунком. Привіт моєю рукою, Павловою. Як хтось не любить Господа, анатема на нього! “Маран ата!” Благодать Господа Ісуса з вами! Любов моя з усіма вами у Христі Ісусі. Амінь.

Алилуя (глас 4):
Стих: Натягни лук і наступай, і пануй істини ради, лагідности і справедливости (Пс 44,5).
Стих: Ти полюбив правду і зненавидів беззаконня (Пс 44,8).

Євангеліє: (Мт 21,33-42):
Сказав Господь притчу оцю: “Був один чоловік-господар, що насадив виноградник. Він обвів його огорожею, видовбав у ньому чавило, вибудував башту, винайняв його виноградарям і відійшов. Коли ж настала пора винозбору, послав він слуг своїх до виноградарів, щоб узяти від них плоди, йому належні. А виноградарі, схопивши його слуг, кого побили, кого вбили, кого ж укаменували. Тоді він послав інших слуг, більше від перших, але ті вчинили й з ними те саме. Наприкінці послав до них свого сина, кажучи: Матимуть пошану до мого сина. Та виноградарі, узрівши сина, заговорили між собою: Це спадкоємець. Нумо, вб’ємо його й заберемо собі його спадщину. І взявши його, вивели геть з виноградника й убили. Отож, коли прибуде господар виноградника, що зробить з тими виноградарями?” “Лютих люто вигубить”, – відповіли йому, – “а виноградник винаймить іншим виноградарям, що будуть давати йому плоди його своєчасно.” Тоді Ісус сказав їм: “Чи в Письмі не читали ви ніколи: Камінь, що відкинули будівничі, став каменем наріжним? Від Господа це сталось і дивне в очах наших.”

Замість Достойно, приспів: Ангели, бачачи успення Пречистої, здивувалися, як Діва восходить із землі на небо.

І ірмос (г. 1): Перемагаються закони природи у Тобі, Діво чиста: бо дівственне є Різдво, і смерть наперед заповідає життя; по Різдві діва, і по смерті жива. Спасаєш завжди, Богородице, насліддя Твоє.

Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1). * Алилуя (х3).

Aug 18: Thirteenth Sunday after Pentecost. Octoechos Tone 4. Post-feast of the Dormition.

Thirteenth Sunday after Pentecost. Octoechos Tone 4. Post-feast of the Dormition. Holy Martyrs Florus and Laurus (313-24). 1 Corinthians 16:13-24. Matthew 21:33-42.

Great Vespers, Sunday Matins and Divine Liturgy

GREAT VESPERS

SUNDAY MATINS

DIVINE LITURGY

Неділя 13-та по Зісланні Святого Духа. Глас 4. Єв. 2. Свв. мчч. Флора й Лавра. 18 серпня.

ВЕЧІРНЯ

Стихири на стиховні

Тропарі

УТРЕНЯ

Велика єктенія

Канон

Пісня Богородиці

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Submit a Comment