The Dormition of Our Most Holy Lady, the Mother of God and Ever-Virgin Mary; Kievan-Caves Icon of the Mother of God (1073), and Zaranytsia Feast of the Mother of God. Holy Day of Obligation. Philippians 2:5-11; Luke 10:38-42, 11:27-28
Great Vespers, Festal Matins and Divine Liturgy
One of the 12 Great Feasts. Holy Day of Obligation.
GREAT VESPERS
Kathisma: Blessed is the man… is sung.
At Psalm 140
In Tone 1
- Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!
O what a wonder! The Source of Life is placed in a tomb;* the grave becomes a ladder to heaven.* Rejoice, Gethsemane, holy chamber of the Mother of God!* As for us, O faithful,* let us cry out with Gabriel, the prince of angels:* Rejoice, O woman full of grace, the Lord is with you,* the Lord, Who because of you, bestows great mercy upon the world.
- Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.
O what a wonder! The Source of Life is placed in a tomb;* the grave becomes a ladder to heaven.* Rejoice, Gethsemane, holy chamber of the Mother of God!* As for us, O faithful,* let us cry out with Gabriel, the prince of angels:* Rejoice, O woman full of grace, the Lord is with you,* the Lord, Who because of you, bestows great mercy upon the world.
- If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.
O Lady, marvellous are your mysteries.* You have become the throne of the Most High,* and today you are taken from earth to heaven.* Your glory shines forth with the radiance of divine grace* and surpasses every other splendour.* Rise up to the heavens, all you virgins,* together with the Mother of our King, and cry out:* Rejoice, O Woman full of grace, the Lord is with you,* the Lord, Who because of you,* bestows great mercy upon the world.
- I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.
O Lady, marvellous are your mysteries.* You have become the throne of the Most High,* and today you are taken from earth to heaven.* Your glory shines forth with the radiance of divine grace* and surpasses every other splendour.* Rise up to the heavens, all you virgins,* together with the Mother of our King, and cry out:* Rejoice, O Woman full of grace, the Lord is with you,* the Lord, Who because of you,* bestows great mercy upon the world.
- From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.
Behold, all the heavenly hosts,* the Dominations, Thrones, and Principalities,* Virtues, Powers, Cherubim, and Seraphim,* sing a hymn of glory to your Dormition.* The entire human race rejoices at your glory;* and kings, together with the Angels and Archangels, sing out to you:* Rejoice, O Woman full of grace, the Lord is with you,* the Lord, Who because of you,* bestows great mercy upon the world.
In Tone 4
- For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.
The heavens rejoice in your glorious Dormition,* and the angelic hosts are filled with joy;* all the universe is exalting* as they sing hymns of farewell to you,* O Mother of the Master of the universe,* O all-holy Virgin who did not know wedlock.* You have delivered mankind from the condemnation of old.
- Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.
At the divine command* the chosen apostles hastened from the ends of the universe to bury you;* and, seeing you carried from earth to heaven,* they praised you with the words of Gabriel:* Rejoice, O bearer of the entire Divinity!* Rejoice, O Virgin, for you alone brought heaven and earth together* in giving birth to your Son.
- Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.
You have given birth to Life,* and now by your holy Dormition* you have crossed the borders into eternal life.* The Angels, Principalities, and the Virtues,* the prophets, the apostles, and all creation form a procession,* and your Son receives your pure soul into His immaculate hands,* O Virgin Mother and Bride of God.
In Tone 1
Glory… Now…
The holy apostles were taken up from every corner of the world* and carried upon clouds by the command of God.* They gathered around you pure body, O Source of Life,* and kissed it with reverence.* As for the most sublime powers of heaven,* they came with their own leader* to escort and to pay their last respects to the most honourable body* that had contained Life itself.* Filled with awe, they marched together with the apostles in silent majesty,* professing to the princes of heaven in a hushed voice:* Lift up your gates and receive, with becoming majesty,* the Mother of the Light that never fades,* because, through her, salvation was made possible for mankind.* She is the One upon whom no one may gaze,* and to whom no one is able to render sufficient glory;* for the special honour that made her sublime is beyond understanding.* Therefore, O Most Pure Mother of God,* forever alive with your Son, the Source of Life,* do not cease to intercede with Him* that He may guard and save Your people from every trouble;* for you are our intercessor.* To you we sing a hymn of glory* with loud and joyful voice, now and forever.
Readings: (1) Genesis 28:10-17; (2) Ezekiel 43:27 – 44:4; (3) Proverbs 9:1-11
Lytia In Tone 1
Because the disciples had been both the eyewitnesses and servants of the Word,* it was also fitting that they should witness the final mystery,* the Dormition of His Mother according to the flesh.* They not only saw the ascension of the Saviour from earth to heaven,* but they were also witnesses to the translation of the Mother who bore Him.* They came to Zion to escort the Virgin, who surpasses the Cherubim,* as she hastened in her journey to heaven.* With them, let us also bow low* before the One who intercedes for our souls.
In Tone 2
She is higher than the heavens,* more glorious than the Cherubim,* and more honourable than all creation.* Her outstanding purity became the dwelling place of eternal divinity.* Today she places her all-pure soul into the hands of her Son.* With her, the universe is filled with joy,* and the grace of salvation is given to us.
The most pure Spouse, the Mother of the One in Whom the Father is well-pleased,* she whom God had chosen to become the dwelling place of His natures* that had been united without confusion,* today delivers her most pure soul to her divine Creator.* The angels welcome her in a divine manner,* and the Mother of Life is now transferred to life.* She is the lamp of the inaccessible brightness,* the hope of our souls, and the salvation of believers.
In Tone 3
Come, all you ends of the earth,* let us praise the blessed passing of the Mother of God.* She delivers her sinless soul into the hands of her Son;* through her holy Dormition the world is given new life.* With psalms and hymns and spiritual canticles,* the whole world celebrates in joy* together with the angels and apostles.
In Tone 5
Glory…
Come, all you lovers of the feast,* let us form choirs and fill the Church with our hymns* in honour of the falling asleep of the Ark of God.* Today heaven indeed opens its bosom* to receive the Mother of the One whom the universe cannot contain.* The earth gives back the Source of Life* and receives the blessing of the Lord.* The choir of angels and apostles look with awe* as they see the One who gave birth to the Prince of Life* now herself pass from life to life.* Let us all bow together before her and say:* O Lady, do not forget the children of your house* who celebrate your holy Dormition in faith.
Now…
O people, sing to the Mother of our God;* for, on this day, she delivers her radiant soul into the most pure hands* of the One Who took flesh of her without seed.* In His presence she intercedes unceasingly* that He grant peace and great mercy to the world.
Aposticha
In Tone 4
All you peoples of the earth* sing together a hymn of glory* to the pure and most holy Virgin* from whom the Word of God came to us,* receiving flesh from her in a manner beyond understanding.* Let us cry out: Blessed are you among women,* and blessed is your womb that contained Christ,* into whose hands you committed your soul.* O pure Virgin, intercede with Christ that He may save our souls!
Go up, O Lord, to the place of Your rest, You and the ark of Your strength.
O pure and most holy Virgin,* the choirs of angels in heaven and the assembly of people on earth* sing the praises of your glorious Dormition;* for you have become the Mother of the Creator of all, Christ our God.* We beg you to intercede constantly for us;* for, next to God, we have placed our hope in you,* O most glorious and ever-virgin Mother of God.
The Lord swore an oath to David; He will not go back on His word.
With all the people of the earth,* let us sing to Christ the hymn of praise that David has sung of old.* Together with her escort of virgins,* with happiness and rejoicing, she will be led to the King;* for the fruit of David’s seed,* the One through whom we have been led to God,* has been lifted up to glory by her Son and Master* in a way that defies description.* Since she is the Mother of God,* we sing to her a hymn of glory and cry out:* Deliver us from all harm and guard our souls from tribulations.* We confess and proclaim that you are the Mother of God.
Glory… Now…
O Virgin Mother of God,* at the time you were carried up to the One born of you* in a manner beyond understanding,* James and Peter were present;* James, the brother of the Lord and first bishop,* and Peter, the honourable head of the apostles and prince of theologians.* The whole college of apostles was also there,* all in one accord proclaiming things divine,* praising the astounding mystery of Christ,* and with joy, preparing your body, O most glorious One,* source of Life and temple of God.* The most holy angelic powers,* were rapt in wonder at the sight of this miracle,* and they said to each other:* Lift up your gates to receive the Mother of the Creator of heaven and earth.* Come, let us all sing hymns to her noble and holy body* that has contained the invisible Lord.* Therefore, we also celebrate your feast;* and, O woman worthy of all praise, we cry out:* O glorious Lady, exalt the Christian peoples* and intercede with Christ God that He may save our souls.
Troparion
In Tone 1
In giving birth you retained your virginity,* in falling asleep you did not abandon the world, O Mother of God.* You passed into life, for you are the Mother of Life,* and by your prayers* you deliver our souls from death. (thrice)
FESTAL MATINS
The Lord is God, Tone 1
Troparion, Tone 1
In giving birth you retained your virginity,* in falling asleep you did not abandon the world, O Mother of God.* You passed into life, for you are the Mother of Life,* and by your prayers* you deliver our souls from death. (twice)
Glory… Now… (repeat)
Sessional Hymn I, Tone 1
The venerable choir of the divine apostles* was reunited in a marvellous manner* to bury your most pure body, O glorious Mother of God.* With them the multitude of angels also sang in honour of your passage to heaven* which we now celebrate in faith.
Glory… Now… (repeat)
Sessional Hymn II, Tone 3
In giving birth, your conception was without seed;* in falling asleep, your body did not undergo corruption.* You have passed from one miracle to another, O Mother of God.* How did the Virgin who knew not man nourish an infant?* And how did the Mother of God know death?* Therefore, with the angels we cry out to you:* Rejoice, for you are full of grace.
Glory… Now… (repeat)
Polyeleos
Exaltation
We extol you,* O all-pure Mother of Christ our God,* and we honour* your all-glorious Dormition.
verses:
Shout joyfully to the Lord all the earth; sing praise to his name; give to Him glorious praise…
Go up, Lord, to the place of your rest, You and the ark of your strength…
I will make your name remembered from generation to generation…
Glory… Now…
Alleluia! Alleluia! Alleluia! Glory be to You, O God! (3 times)…
Sessional Hymn, Tone 4
Tell us, O David, what feast is now being celebrated?* The one, he said, of which I sang in the book of the Psalms.* Christ has transferred into the dwelling place above* the One who is virgin, daughter, and servant of God,* she who bore Him in her womb without seed.* Therefore, mothers and daughters and Christian spouses sing with joy and say:* Rejoice, O Virgin who has passed into the heavenly kingdom.
Glory… Now… (repeat)
Gradual Hymns
Take 1st antiphon of Sunday, Tone 4
Prokeimenon, Tone 4
I will make your name remembered* from generation to generation.
verse: Listen, O daughter, give ear to my words.
Let Everything That Has Breath (Tone 4)
Gospel: Luke 1:39-49
Psalm 50
After Psalm 50
Tone 6
Glory…
Through the prayers of the Theotokos,* O merciful Lord,* cleanse us from the multitude of my transgressions.
Now…
Through the prayers of the Theotokos,* O merciful Lord,* cleanse us from the multitude of my transgressions.
Have mercy on me, God, in your loving kindness, according to the multitude of your tender mercies, blot out my transgressions.
O Tabernacle all-pure,* when the translation of your body took place,* the apostles gathered around your bier with fear and trembling.* They gazed upon you and were filled with awe.* In tears, Peter cried out to you:* O Virgin,* I see you laid out as one dead,* yet you gave birth to the Life of the universe.* I am struck with amazement,* for in you dwells the One who shall be our joy in the life beyond.* O pure Virgin, intercede unceasingly with your Son and God* to save the Christian people.
Canon
Ode 1, Tone 1
(Irmos) Your holy and noble death, O Virgin, is adorned with the splendid robe of divine glory. It brings all the faithful together in joy. Led by Miriam, with dances and timbrels they praise your only-begotten Son, for He has been greatly glorified.
Most Holy Mother of God, save us!
The heavenly choirs encircled your holy body in Sion while the choir of apostles, assembling from the ends of the earth, stood beside you, O Theotokos. Along with them, we also honour your holy memory, O most pure Virgin.
Glory… Now…
You have gained victory over nature by giving birth to God, O pure Virgin; yet, like your Son and Creator, you have followed the laws of nature while being above it. Therefore, through your death, you have risen to eternal life with your Son.
(Katavasia) Your holy and noble death, O Virgin, is adorned with the splendid robe of divine glory. It brings all the faithful together in joy. Led by Miriam, with dances and timbrels they praise your only-begotten Son, for He has been greatly glorified.
Ode 3, Tone 1
(Irmos) You are the Creator, Wisdom, and Power of God, O Christ; and You uphold all things by your will. Make your Church firm and faithful, for You alone are holy and dwell among the saints.
Most Holy Mother of God, save us!
O most pure Virgin, the holy apostles acknowledged you to be both a mortal and one who was beyond and above nature, the Mother of God. Therefore, they approached your body with fear and awe, and beheld you, the tabernacle that had contained God, radiant with glory.
Glory… Now…
The bold hands of the impudent one were quickly cut off by the righteousness of God in order to preserve the honour of the living Ark, the glory of the Divinity, from whom the Word had taken flesh.
(Katavasia) You are the Creator, Wisdom, and Power of God, O Christ; and You uphold all things by your will. Make your Church firm and faithful, for You alone are holy and dwell among the saints.
Ode 4, Tone 1
(Irmos) O Christ, the prophets foretold your incarnation from a virgin, and that You would be the glory and light of revelation to the Gentiles. The abyss cries out in joy to You: Glory to your power, for You alone love all people.
Most Holy Mother of God, save us!
Come all you faithful, and behold the mystery; for the holy mountain of the Lord is raised above the heavens as we look on. The earthly heaven takes up her dwelling in a heavenly and immortal land.
Most Holy Mother of God, save us!
O pure Virgin, your death was a passing over into a better and eternal life. It transported you from this earthly life to one that is divine and knows no end; now you behold your Son and Lord in joy.
Glory… Now…
The heavenly gates opened wide, and the heavenly choirs sang as Christ welcomed the virgin treasure of his own mother. The Cherubim served you in gladness, and the Seraphim praised you in joy.
(Katavaisa) O Christ, the prophets foretold your incarnation from a virgin, and that You would be the glory and light of revelation to the Gentiles. The abyss cries out in joy to You: Glory to your power, for You alone love all people.
Ode 5, Tone 1
(Irmos) I will speak of your divine and wondrous mysteries, O Christ. You have revealed yourself as the divine Son, radiant with eternal brightness, who took flesh from a virgin. You have risen as the sun, bestowing light to those who dwelt in the shadow of darkness.
Most Holy Mother of God, save us!
The choir of apostles was transported upon a cloud from the ends of the earth to Sion so that they might minister to you, O Virgin. From you, O swift cloud, the Almighty God, the Sun of Righteousness, bestowed light upon those who were in the shadow of darkness.
Glory… Now…
Inspired by the Holy Spirit, the apostles sang out a burial hymn to the Mother of God in a voice louder than trumpets: Rejoice, O pure source of the Incarnation of God. Through you, salvation comes to the whole world.
(Katavasia) I will speak of your divine and wondrous mysteries, O Christ. You have revealed yourself as the divine Son, radiant with eternal brightness, who took flesh from a virgin. You have risen as the sun, bestowing light to those who dwelt in the shadow of darkness.
Ode 6, Tone 1
(Irmos) Your three-day burial, O Lord, was prefigured by the sea monster, breathing forth fire; Jonah was the interpreter of this mystery; for coming forth from the monster safe and sound, he cried out: I will offer hymns of praise to You, O Lord.
Most Holy Mother of God, save us!
The Divine King of all bestowed upon you gifts that are beyond nature. Just as He preserved your virginity in childbirth, He saved your body from suffering corruption in the tomb. He exalted you, his Mother, through your divine passage in glory.
Glory… Now…
O Virgin, your Son has granted that you dwell in the Holy of Holies as a bright lamp, burning with the immaterial fire, as a golden censer burning with divine coal. You are the vessel containing manna, the rod of Aaron, the tablet written by God, the holy Ark, and the table of the Bread of Life.
(Katavasia) Your three-day burial, O Lord, was prefigured by the sea monster, breathing forth fire; Jonah was the interpreter of this mystery; for coming forth from the monster safe and sound, he cried out: I will offer hymns of praise to You, O Lord.
Kontakion, Tone 2
The grave and death did not detain the Mother of God.* She prays perpetually and is our unfailing hope of intercession;* for He who dwelt in the womb of the ever-Virgin,* transferred to life the Mother of Life.
Ikos
O Saviour, encircle my heart so that I may praise this stronghold of the world, your most pure Mother; may my words be as strong as a fortress, and may my thoughts acquire power and strength. You always fulfill the petitions of those who come to You in faith. Therefore, grant me the words, the tongue, and the thoughts that are without shame; for every gift that enlightens us comes from You, the Enlightener of our souls, and the Lord who dwelt in a virginal womb.
Ode 7, Tone 1
(Irmos) Through the power of God’s love, the three youths overcame the anger and fire, extinguished the flames with dew, and scorned the anger of the tyrant. Inspired by God, they became as a three-stringed harp singing in the flaming furnace: Blessed are You, O most glorious God, for You are the God of our Fathers.
Most Holy Mother of God, save us!
Moses, overcome by wrath, destroyed the tablets made by God and inscribed by the Holy Spirit. But the God of Moses preserved the virginity of his own Mother in her childbirth, and now has carried her to the heavenly dwelling. Rejoicing with her, we sing out to Christ: Blessed are You, O most glorious God, for You are the God of our Fathers.
Most Holy Mother of God, save us!
O faithful, let us sing on this sacred and festive day of the Translation of the pure Virgin. With the cymbals of our pure lips, the melodious lyres of our hearts, the sweet-sounding trumpets of our uplifted minds, and the joyful clapping of our hands, let us say: Blessed are You, O most glorious God, for You are the God of our Fathers.
Glory… Now…
Inspired by God, the faithful have assembled to witness the passing over of God’s glorious Tabernacle from Sion to the heavenly dwelling place where the joyful singing of those celebrating the feast can be heard praising Christ and saying: Blessed are You, O most glorious God, for You are the God of our Fathers.
(Katavasia) Through the power of God’s love, the three youths overcame the anger and fire, extinguished the flames with dew, and scorned the anger of the tyrant. Inspired by God, they became as a three-stringed harp singing in the flaming furnace: Blessed are You, O most glorious God, for You are the God of our Fathers.
Ode 8, Tone 1
(Irmos) The mighty angel of God showed to the three holy youths a fire which was refreshing to them but destructive to the impious. He made the Theotokos a source of life gushing forth immortality to those who sing: Because we have been saved, we glorify the one and only Creator and praise Him above all forever.
Most Holy Mother of God, save us!
The choir of apostles attended the divine Ark of holiness in Sion while singing: O Tabernacle of the living God, where are you going? Continue to guard those who sing to you in faith: Because we have been saved, we glorify the one and only Creator and praise Him above all forever.
Glory… Now…
As the pure Virgin left the earth, she raised up her hands in which she had embraced the incarnate God, and she confidently spoke to her Son, saying: Remember forever those whom You have given me and who sing out to You: Because we have seen saved, we glorify the one and only Creator and praise Him above all forever.
(Katavasia) The mighty angel of God showed to the three holy youths a fire which was refreshing to them but destructive to the impious. He made the Theotokos a source of life gushing forth immortality to those who sing: Because we have been saved, we glorify the one and only Creator and praise Him above all forever.
Omit Magnificat
Ode 9
Seeing the Dormition of the Most Pure One, the angels were filled with awe at how the Virgin went from earth to heaven.
(Sung before each of the following)
In you, O pure Virgin, the laws of nature were overcome: in giving birth you remained a virgin, and in your death, heralded life. You remained a virgin after giving birth and remained alive after death, always saving your descendants, O Mother of God.
The heavenly choirs were astonished as they beheld their Master in Sion holding the soul of a woman in his hands. As a Son, it was fitting that He spoke to her who had given birth to Him without stain and said: Come and share the glory of your Son and your God.
Glory… Now…
The assembly of apostles gathered around your body which had contained God. Beholding it with awe, they cried out with a clear voice: Save your people as you pass over to the heavenly mansions of your Son.
Hymn of Light, Tone 3
O holy apostles of Christ, gathered here from the ends of the universe,* carry my body to the garden of Gethsemane and place it in the tomb.* And You, my Son and my God, receive my breath and my spirit. (3)
At the Praises
In Tone 4
The heavens rejoice in your glorious Dormition,* and the angelic hosts are filled with joy;* all the universe is exalting* as they sing hymns of farewell to you,* O Mother of the Master of the universe,* O all-holy Virgin who did not know wedlock.* You have delivered the human race from the condemnation of old.
The heavens rejoice in your glorious Dormition,* and the angelic hosts are filled with joy;* all the universe is exalting* as they sing hymns of farewell to you,* O Mother of the Master of the universe,* O all-holy Virgin who did not know wedlock.* You have delivered the human race from the condemnation of old.
At the divine command, the chosen apostles* hastened from the ends of the universe to bury you;* and, seeing you carried from earth to heaven,* they praised you with the words of Gabriel:* Rejoice, O bearer of the entire Divinity!* Rejoice, O Virgin, for you alone brought heaven and earth together* in giving birth to your Son.
You have given birth to Life,* and now by your holy Dormition* you have crossed the borders into eternal life.* The Angels, the Principalities, and the Virtues,* the prophets, the apostles, and all creation form a procession,* and your Son receives your pure soul into his immaculate hands,* O Virgin Mother and Bride of God.
In Tone 6
Glory… Now…
For your holy Dormition, O Mother of God and Mother of Life,* the clouds carried the apostles through the air.* Those who had been scattered throughout the world* were brought together in a single choir;* and, burying your most pure body with respect,* they sang the words of Gabriel:* Rejoice, O full of grace, O unwedded Virgin;* the Lord is with you!* Intercede with your Son and our God to save our souls.
Troparion, Tone 1
In giving birth you retained your virginity,* in falling asleep you did not abandon the world, O Mother of God.* You passed into life, for you are the Mother of Life,* and by your prayers* you deliver our souls from death.
DIVINE LITURGY
Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 1: In giving birth you retained your virginity,* in falling asleep you did not abandon the world, O Mother of God.* You passed into life, for you are the Mother of Life,* and by your prayers* you deliver our souls from death.
Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit, now and for ever and ever. Amen.
Kontakion, Tone 2: The tomb and death could not hold the Mother of God,* unceasing in her intercession and unfailing hope of patronage,* for, as the Mother of Life, she was transferred to life* by Him Who had dwelt in her ever-virgin womb.
Prokeimenon, Tone 3
My soul magnifies the Lord, and my spirit has rejoiced in God my Saviour.
verse: Because he has regarded the humility of His handmaid; for behold, all generations shall call me blessed. (Luke 1:46-48)
Epistle: Philippians 2:5-11 (NRSV)
Let the same mind be in you that was in Christ Jesus, who, though he was in the form of God, did not regard equality with Godas something to be exploited, but emptied himself,taking the form of a slave, being born in human likeness. And being found in human form, he humbled himself and became obedient to the point of death—even death on a cross. Therefore God also highly exalted him and gave him the name that is above every name, so that at the name of Jesus
every knee should bend,in heaven and on earth and under the earth, and every tongue should confess that Jesus Christ is Lord,to the glory of God the Father.
Alleluia, Tone 8
verse: Rise up, O Lord, to the place of Your rest, You and the ark of Your holiness.
verse: The Lord swore an oath to David, and will not go back on His word. (Psalm 131:8,11)
Gospel Luke 10:38-42, 11:27-28 (NRSV)
Now as they went on their way, he entered a certain village, where a woman named Martha welcomed him into her home. She had a sister named Mary, who sat at the Lord’s feet and listened to what he was saying. But Martha was distracted by her many tasks; so she came to him and asked, “Lord, do you not care that my sister has left me to do all the work by myself? Tell her then to help me.” But the Lord answered her, “Martha, Martha, you are worried and distracted by many things; there is need of only one thing. Mary has chosen the better part, which will not be taken away from her.” While he was saying this, a woman in the crowd raised her voice and said to him, “Blessed is the womb that bore you and the breasts that nursed you!” But he said, “Blessed rather are those who hear the word of God and obey it!”
Hymn to the Mother of God
Seeing the pure one’s falling asleep, angels marvelled in wonder how the Virgin could ascend from earth to heaven.
And the Irmos: O pure Virgin, in you are conquered the bounds of nature,* for childbirth remains virginal and death is betrothed to life.* Virgin after childbearing and alive after death, O Mother of God,* never cease to save your inheritance.
Communion Hymn
I will take the cup of salvation;* and I will call upon the name of the Lord.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 115:13)
Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і приснодіви Марії – 15 серпня.
ВЕЧІРНЯ
Блажен муж співаємо
Стихири
- Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
(г. 1, самоподібний): О, дивне чудо!* Мати Життя до гробу покладається і гріб стає драбиною до неба.* Радій, Гетсиманіє, свята оселе Богородиці!* Заспіваймо, вірні, маючи за провідника Гавриїла:* Радуйся, Благодатна, з тобою Господь,* що через тебе подає світові велику милість.
- Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
(г. 1, самоподібний): О, дивне чудо!* Мати Життя до гробу покладається і гріб стає драбиною до неба.* Радій, Гетсиманіє, свята оселе Богородиці!* Заспіваймо, вірні, маючи за провідника Гавриїла:* Радуйся, Благодатна, з тобою Господь,* що через тебе подає світові велику милість.
- Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.
Дивні твої таємниці, Богородице!* Престолом Всевишнього ти явилася, Владичице,* і від землі на небо ти сьогодні перейшла.* Велика твоя слава сяє божественними чудесами.* Діви, з Матір’ю Царя, піднесіться на висоту!* Радуйся, Благодатна, з тобою Господь,* що через тебе подає світові велику милість.
- Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Твоє Успіння вихваляють власті й престоли,* начала і господьства, сили, херувими та могутні серафими.* Радуються земляни, прикрашені твоєю божественною славою.* Царі з архангелами й ангелами поклоняються і співають:* Радуйся, Благодатна, з тобою Господь,* що через тебе подає світові велику милість!
- Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
Ангельські хори радіють безсмертним Успінням Божої Матері.* Вона бо відходить й оселюється у вічне житло;* приходить до небесної веселости,* входить у божественну радість* і вічну насолоду.
- Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.
(г. 2): Всенепорочна Невіста і Мати того,* що його Отець уподобав* і призначив її для нього на оселю незлитного об’єднання,* віддає сьогодні пречисту душу Творцеві й Богові.* Її боговгодно приймають безтілесні Сили* і до життя переходить та, що є Матір’ю Життя* – свічадо недоступного Світла, спасіння вірних* і надія душ наших.
- Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
(г. 2): Всенепорочна Невіста і Мати того,* що його Отець уподобав* і призначив її для нього на оселю незлитного об’єднання,* віддає сьогодні пречисту душу Творцеві й Богові.* Її боговгодно приймають безтілесні Сили* і до життя переходить та, що є Матір’ю Життя* – свічадо недоступного Світла, спасіння вірних* і надія душ наших.
1. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.
(г. 5): Прийдіть, всі учасники свята!* Прийдіть, і заспіваймо хором!* Прийдіть, і заквітчаймо Церкву в день упокоєння Божого Кивота.* Бо нині небо розкривається і приймає Родительку того,* хто не вміщається ні в чому;* і земля, зодягнувшись у величність і благословення,* віддає Джерело життя.* Ангели з апостолами збираються хором,* з тремтінням споглядають на ту, яка від життя переходить до того Життя, яке вона породила.* Всі їй поклонімося, умоляючи:* Не забудь, Владичице, відданого тобі народу,* що з вірою святкує пресвяте твоє Успіння.
Слава і нині (г. 1): З Божої волі чудесно зібрані апостоли звідусіль зійшлися,* щоб поховати пречисте і животворче твоє тіло,* і з любов’ю його поцілувати.* Сили ж небесні, пройняті здивуванням,* з’явившись з Владикою своїм,* супроводили богоносне і пречисте тіло, ідучи невидимо небесами,* і кликали до архангелів:* Ось приходить Цариця всіх, божественна Дочка!* Відчиніть брами і вознесіть понад увесь світ Матір вічного Світла!* Бо за її посередництвом настало людям загальне спасіння.* На неї неможливо споглядати й віддати їй достойну пошану,* бо її визначність переходить будь-яке уявлення.* Тому, пречиста Богородице, живучи завжди з живоносним Царем і своїм Сином,* молися повсякчасно, щоб від усякого ворожого підступу* захоронені і спасенні були твої діти,* бо ми придбали в тобі Заступницю* і тебе повіки врочисто прославляємо.
Читання
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги Буття читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Тоді вийшов Яків із Версавії і пішов у Харан. Дійшов він на місце й заночував там, бо зайшло сонце. Він узяв камінь з-поміж каміння, яке було на місці, поклав собі під голову та й ліг (спати) на цьому місці. І сниться йому, що ось драбина спирається об землю, а вершком сягає неба, і оце ангели ступають по ній вгору й сходять наниз. А над нею стояв Господь і мовив: «Я – Господь, Бог Авраама, твого батька, і Бог Ісаака. Землю, що на ній ти лежиш, я дам тобі й твоєму потомству. Твоє ж потомство буде численне, як земний порох. Ти поширишся на захід і на схід, на північ і на південь. Усі народи землі будуть благословенні через тебе і твоє потомство. Оце я з тобою, і берегтиму тебе скрізь, куди підеш, і поверну тебе назад у цю землю, бо не покину тебе, поки не виконаю того, що я тобі обіцяв». Коли ж Яків прокинувся зо сну свого, то промовив: «Направду, Господь є на цьому місці, а я не знав». І злякався він і каже: «Яке страшне це місце! Це ніщо інше, як дім Божий, і це ворота небесні!» (Бут. 28, 10-17).
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги Єзикиїла читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Так говорить Господь: На восьмий день, і далі, священики будуть приносити на жертовнику ваші всепалення й ваші мирні жертви, і я буду до вас прихильним – слово Владики Господа. Тоді привів мене назад до зовнішньої брами святині, що звернена на схід; вона була зачинена. Господь сказав до мене: Брама ця буде зачинена, не буде відчинятися, ніхто не ввійде нею, бо Господь, Бог Ізраїля, увійшов нею; вона буде зачинена. Лише князь – як князь – у ній сяде, щоб їсти хліб перед Господом; він увійде сіньми тієї брами і нею ж вийде. Потім привів мене північною брамою навпроти храму. Глянув я – аж ось слава Господня сповнила Господній храм. (Єз. 43, 27-44, 4)
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги Приповідок читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Мудрість собі будинок збудувала і витесала сім стовпів до нього. Забила свої жертви, вина свого налила і стіл свій теж приготувала. Послала своїх служниць; щоб оповістити, по щонайвищих закутках у місті: «Хто простодушний, нехай сюди наверне»; безумному ж вона сказала: «Ходіть, мій хліб їжте, і вино, що я приготувала, пийте; киньте безумство − і житимете, ходіть дорогою розуму!» Хто хоче кепкуна наставляти, напитає собі неславу, а сором – хто докоряє грішникові. Не докоряй кепкунові, а то він тебе зненавидить; докоряй мудрому, – він тебе полюбить. Дай мудрому пораду, він стане ще мудрішим; навчи праведника, і він знання побільшить. Початок мудрости – острах Господній; спізнання Всесвятого – розум. Бо мною продовжиться вік твій, роки життя твого причиняться. (Прип. 9, 1-11)
Стихири на Литії
(г. 1): Годилося, щоб очевидці та слуги Слова бачили* остаточне таїнство – тілесне успіння його Матері,* та щоб побачили не лише на землі вознесіння Спаса,* але й були свідками переставлення в небо тієї, що його породила.* Тому, зібрані звідусіль божественною силою,* прийшли вони на Сіон і супроводили вищу від херувимів, що йшла до неба.* Їй і ми з ними поклоняємось,* бо вона молиться за душі наші.
(г. 2): Ти − вища* від неба і славніша від херувимів* та від усього створіння чесніша.* Заради великої чистоти стала ти кивотом вічного Єства.* Сьогодні передаєш у руки Сина пресвяту душу;* з тобою все сповнюється радости і нам подається велика милість.
(г. 3): Прийдіть, усі кінці землі,* похвалімо святий перехід Богоматері,* бо вона віддає в руки Сина непорочну душу!* Тому святим її Успінням оживотворився світ;* він з безтілесними хорами* й апостолами світло святкує* в псалмах, піснях і духовних похвалах.
Слава і нині(г. 5): Заспівайте, люди, заспівайте* до Матері Бога нашого,* бо вона сьогодні передає свою всесвітлу душу в непорочні руки того,* хто з неї безсіменно прийняв тіло,* і якого вона безперестанку молить, щоб дав вселенній мир і велику милість.
Стихири на стиховні
(г. 4): Прийдіть, люди, оспіваймо пресвяту Діву чисту,* від якої невимовно вийшло Воплочене Слово Отця,* кличучи та промовляючи:* Благословенна ти між жінками!* Благословенне твоє лоно, що вмістило Христа!* Його святим рукам передавши душу,* молися, Пречиста, щоб спаслися душі наші.
Стих:Воскресни, Господи, до твого відпочинку,* ти і кивот твоєї святині.
Заспіваймо сьогодні, люди, Христу Богу пісню Давидову.* Приведуться – він каже − цареві діви слідом за нею,* приведуться її близькі в веселості і радості,* бо в руки свого Сина і Владики славно* і понад усяке слово передається та,* що, з роду Давида, породила Христа,* заради якого ми обожилися.* Співаючи їй, як Матері Божій, промовляймо й кажімо:* Спаси нас, що ісповідуємо тебе, як Богородицю,* і визволь від усякої напасти й біди душі наші.
Стих:Поклявсь Господь Давидові правдою,* і не відступить від неї.
Величне твоє Успіння, пресвята Діво чиста,* прославляє безліч ангелів на небі* і рід людський на землі.* Бо ти – Матір Творця всіх, Христа Бога.* Тому благаємо: Не переставай його умоляти за нас,* що на тебе, по Бозі, поклали надію,* Богородице, всехвальна і пречиста.
Слава і нині(г. 4): Богородице Діво!* Коли ти переставилася до невимовно народженого з тебе,* був Яків, брат Господній, перший священноначальник,* і Петро – верховний апостол,* богословів начальник та ввесь апостольський збір.* Богословськими піснями вони оспівували* божественне і величне таїнство провидіння Христа Бога* і з захопленням поховали, Всехвальна,* твоє життєдайне і богоприйнятне тіло.* На небі чудувалися пресвяті й високі ангельські хори* і з пошаною одні до одних кликали:* Підійміть ваші брами та прийміть ту, що народила Творця неба і землі!* Оспіваймо піснями непорочне і святе тіло,* що помістило невидимого для нас Господа!* Тому-то й ми, святкуючи твою пам’ять,* кличемо до тебе, Всехвальна:* Піднеси християнське знамено і спаси душі наші.
Тропарі
(г. 1): У Різдві дівство зберегла Ти,* в Успенні світа не оставила Ти, Богородице.* Переставилася Ти до життя, бувши Матір’ю Життя.* I молитвами Твоїми* ізбавляєш від смерти душі наші. (3 р.)
УТРЕНЯ
Бог Господь… (Пс. 117), глас 1
Тропарі
(г. 1): У Різдві дівство зберегла Ти,* в Успенні світа не оставила Ти, Богородице.* Переставилася Ти до життя, бувши Матір’ю Життя.* I молитвами Твоїми* ізбавляєш від смерти душі наші. (2 р.)
Слава і нині: (г. 1): У Різдві дівство зберегла Ти,* в Успенні світа не оставила Ти, Богородице.* Переставилася Ти до життя, бувши Матір’ю Життя.* I молитвами Твоїми* ізбавляєш від смерти душі наші.
Перший сідальний
(г. 1, подібний: Воїни, які стерегли): Всечесний збір премудрих апостолів чудом зійшовся,* щоб славно поховати твоє пречисте тіло, Богородице всехвальна.* З ними співало безліч ангелів,* врочисто прославляючи твій перехід,* що його з вірою і ми святкуємо
Слава і нині: той же
Другий сідальний
(г. 3, подібний: Красотою твого): У Різдві твоїм зачаття було безсіменне,* в Успінні ж твоїм – кончина нетлінна.* Чудо з чудом подвійно з’єдналось, Богородице:* як та, що не знала мужа, і стала матір’ю?* Як мертве тіло Божої Матері сповнилось пахощів мира?* Тому з ангелом взиваємо до тебе:* Радуйся, Благодатна!
Слава і нині: той же
Полієлей
Хваліте ім’я Господнє, хваліте, слуги Господні Алилуя (3 р.).
Ви, що стоїте у храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого. Алилуя (3 р.).
Господи, ім’я твоє повіки, і пам’ять твоя, о Господи, від роду й до роду. Алилуя (3 р.).
Благословенний Господь із Сіону, що перебуває в Єрусалимі. Алилуя (3 р.).
Хваліте Господа, бо він добрий, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
Розстелив землю над водами, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
І визволив від наших гнобителів, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
Прославляйте Бога небесного, – алилуя – бо милість його вічна. Алилуя (3 р.).
Величання
Величаємо тебе, пренепорочна Мати Христа Бога нашого,* і всеславне звеличуємо* Успіння твоє.
Стих: Воскликніте Господеві, вся земле! Співайте ж імені його, віддайте славу хвалі його.
Стих: Преславні речі говорять про тебе, місто Боже.
Стих: Освятив оселю свою Вишній.
Стих: Домові твоєму, Господи, належить святість на довгі літа.
Слава і нині:
Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)
Сідальний
(г. 4, подібний: Здивувався Йосиф): Скажи, Давиде: Що це за празник,* який ти оспівав колись у книзі псалмів?* Як Христос переселив в небесні оселі Божу дочку й Діву,* з якої безсіменно народився?* Тому радіють матері з доньками, і невісти Христові кличуть:* Радуйся ти, що переселилася до небесного царства.
Степенна пісня Антифон 4 (глас 4)
Від юности моєї вельми воюють зі мною пристрасті,* але ти сам, Спасе мій, захорони мене і спаси.
Ненависники Сіону, ви будете засоромлені Господом,* бо як трава від вогню всохнете.
Слава і нині: Кожна душа живиться Святим Духом і чистотою пишається,* і таїнственно просвітлюється єдністю Святої Тройці.
Прокімен
Псалом 44 (г. 4)
Пом’яну ім’я твоє,* у всякім роді і роді.
Стих: Слухай, дочко, і споглянь, і прихили вухо твоє.
Євангеліє.
В ті дні, Марія зібралася і пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди. Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету. Як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулося дитя в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом і скликнула сильним голосом, і сказала: – Благословенна ти між жінками і благословенний плід лона твого! Звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого? Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитя з радости здригнулось у моїм лоні. Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа. І мовила Марія: − Величає душа моя Господа, і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм, бо він зглянувся на покору раби своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди. Велике бо вчинив мені Всемогутній і святе його ім’я. Марія пробула в Єлисавети місяців зо три; потім вернулася до дому свого. (Лк. 4 зач.; 1, 39-49, 56)
Після 50-го псалма співаємо:
Слава (г. 6): Молитвами святих апостолів,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.
І нині: Ради молитов пречистої Богородиці,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.
Стих: Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.
(г. 6): Коли наближався час переставлення твого тіла,* тоді апостоли, обступивши твоє ложе,* з тремтінням дивилися на тебе.* Жах охопив їх, коли вони дивилися на тіло твоє.* Петро ж із сльозами взивав до тебе:* О Діво, ясно бачу простертою тебе,* що народила Життя всіх, і дивуюся,* бо в тобі вмістилася радість вічного життя.* Тому молися, Пречиста, Синові й Богові твоєму,* щоб він зберіг дітей твоїх перед усяким лихом.
Канон, глас 1
Канон
Ірмос 1: Вельми прикрашена божественною славою,* свята і славна пам’ять твоя, Діво,* зібрала на це свято всіх вірних,* що під проводом Марії з хорами й музиками* співають твоєму єдинородному Синові,* він бо славно прославився!
Приспів:Пресвята Богородице, спаси нас.
Безтілесні сили проводжають святе тіло Твоє на небесний Сіон. В одну мить, зібравшись від країв землі, апостоли з’явилися перед Тобою, Богородице. З ними, чиста Діво, і ми прославляємо святу пам’ять Твою.
Породивши Бога, Ти одержала славу перемоги над природою, Чиста. Проте ж, як і Син Твій, Ти скорилася закону природи. Через те й по смерті живеш Ти, вічно з Сином пробуваючи.
Ірмос 3: Божественна мудросте й сило,* що все твориш і зберігаєш,* утверди непохитною і непорушною Церкву твою, Христе,* − ти бо єдиний святий,* що на святих спочиваєш.
Приспів:Пресвята Богородице, спаси нас.
Хоч побачили тебе, Всенепорочна, мертвою славні апостоли, але, як до Матери Божої, побожно руками доторкалися до Тебе, осяяної славою, бо, як приємну Божу оселю, Тебе вони шанували.
Із утроби смертної народившись по природі, вмирає Чиста. А породивши Життя істинне, до життя божественного переселяється.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
[Господи, Боже наш, що сонну неміч забрав від нас і покликав нас візванням святим, щоб і вночі підносити руки наші і прославляти тебе за справедливі твої присуди. Прийми благання наші, моління, визнавання, нічні служби і даруй нам, Боже, віру бездоганну, надію впевнену, любов нелицемірну. Благослови наші входи й виходи, вчинки, слова, діла й думки; і дай нам дочекатися початку дня, нам, що хвалять й оспівують, і благословлять добрість твоєї несказанної сили]
Священик: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Іпакой, (г. 8)
Шануємо Тебе всі, Богородице Діво, бо в Тобі неосяжний Христос-Бог наш благозволив уміститися. Щасливі ми, маючи Тебе Заступницею, бо день і ніч Ти молишся за нас і Твоїми молитвами народи вірні зміцнюються. Тому, прославляючи Тебе, виголошуємо: «Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою».
Ірмос 4: Слова й натяки пророчі провістили народження твоє, Христе, від Діви:* сяйво світла твого прийде на просвіту народів* і безодня з радістю виголосить тобі:* Слава силі твоїй, Господи!
Приспів:Пресвята Богородице, спаси нас.
Подивіться, люди, і дивуйтесь, бо гора свята й Богом явлена, до небесних осель здіймається, небо земне в небесне й нетлінне переселяється.
Відчинилися ворота небесні, й янголи заспівали, й прийняв Христос душу Пречистої Своєї Матери, херувими оспівують її, і серафими прославляють, радіючи.
Ірмос 5: Божественну й невимовну красу слави твоєї, Христе, я визнаю,* ти бо, сяйво споконвічної слави,* рівновічне Особою своєю,* народившись із утроби,* як сонце просвітив тих, що перебували у тьмі й тіні.
Приспів:Пресвята Богородице, спаси нас.
Як на хмарі, громада апостолів, перенесена від країв землі до Сіону, зібралася послужити, Діво, Тобі, легкій хмарі, що з Неї небесний Бог, як Сонце правди, засяяв тим, що в темряві й тіні пробувають.
Приємні Богові слова мужів богопровідників, мов звуки труб, милозвучно пролунали, пісню похоронну співаючи Богородиці: «Радуйся, нетлінний струменю Божого втілення, що подає нам життя й спасіння».
Ірмос 6: Йона пророк, що опинився в палючій утробі кита,* провістив твій триденний похорон, Господи,* бо урятувавшись, непошкоджений як раніш був,* він взивав:* Жертву з хвалою принесу тобі, Господи!
Приспів:Пресвята Богородице, спаси нас.
Подає Тобі Цар усіх, Бог, те, що вище природи, бо, як у родинах зберіг Тобі дівоцтво, так і в гробі зберіг Тебе нетлінною, і прославив Тебе з Собою божественним упокоєм, і, як Син Матери, честь Тобі Він віддає.
Із Тебе Життя засяяло, не порушивши дівоцтва, як же пречисте й животворче Твоє тіло закону смерти підлягає?
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
[Дякуємо тобі, Господи, Боже спасіння нашого, бо ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялися величному імені твоєму. Тому молимо тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати тобі розумно й молитися безупинно та в страсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христа твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і круши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів.]
Священик: Бо Ти цар миру і Спас душ наших і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Кондак (г. 2): В молитвах невсипущу Богородицю* і в заступництвах незамінне уповання* гріб і умертвіння не втримали.* Бо як Матір Життя до життя переставив той,* хто вселився в утробу приснодівственну.
Ірмос 7: Ганебній лютості й вогневі любов до Бога протиставлялася,* вона бо зросила вогонь,* а лютість засоромила,* богонатхненною лірою побожних юнаків,* що серед полум’я співали:* Преславний отців і наш Боже, – ти благословенний!
Приспів:Пресвята Богородице, спаси нас.
Богом створені скрижалі, Духом Божим написані, Мойсей у гніві розбив, але Владика Його, нетлінною зберігши Матір Свою, в оселі небесні переселив її. Радіючи з Нею, виголосимо Христу: «Найславніший отців і наш Боже, благословенний Ти».
Устами чистими, як на цимбалах, серцем світлим, як на гуслях, думкою високою, як милозвучною трубою, в урочистий святий день упокою Пречистої Діви з оплесками заспіваймо: «Найславніший отців і наш Боже, благословенний Ти».
Ірмос 8: Полум’я силою Божого ангела праведних юнаків росило,* а безбожників опалило.* Богородиця ж стала живоносним джерелом,* що загибель смерті й життя виточує тим, що взивають:* Творця єдиного хвалитимемо, урятувавшись, і прославлятимемо на всі віки!
Приспів:Пресвята Богородице, спаси нас.
Множество богопровідників проводжали на Сіоні пречисте тіло Богородиці, взиваючи: «Куди Ти йдеш нині, храме Бога живого? Не переставай заступатися за тих, що з вірою співають: «Створителя єдиного прославляємо й вихваляємо по всі віки».
Як відходила Ти, Всенепорочна, то, здійнявши руки, що ними носила Бога втіленого, Ти сміливо, як Мати, сказала Синові: «Охороняй повіки тих, що дав Ти Мені, що співають Тобі: «Створителя єдиного вихваляємо ми, визволені, і прославляємо по всі віки».
Пісня Богородиці
Після катавасії восьмої пісні диякон бере кадильницю і, ставши перед іконою Богородиці, мовить: Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.
Нема Величає душа моя Господа… Зараз після виголошення Богородицю і Матір…, хор співає ірмос із заспівом:
Пісня 9
Заспів: Ангели успіння Пречистої бачивши, здивувалися, як то Діва висходить із землі на небо.
Ірмос (г. 1): Переможено закони природи в тобі, Діво чиста;* бо в Різдві дівство, а в смерті життя перемогло;* по Різдві Діва і по смерті жива,* ти завжди спасаєш, Богородице,* спадкоємство своє.
Стих: Пресвята Богородице, спаси нас.
Здивувались сили ангельські,* побачивши на Сіоні Владику свого, як він приймав до себе душу Діви і промовляв до тієї,* що його пречисто народила,* як це личило Синові:* Прийди, Пречиста, і з Сином та Богом будь прославлена!
Обступив апостольський збір святе твоє тіло,* з острахом споглядаючи і зворушено взиваючи:* В небесні оселі до Сина відходиш ти, Богородице!* Спасай завжди спадкоємство своє.
Слава і нині: Прийми від нас, Мати Бога живого,* прощальну пісню й отіни своєю світлоносною й божественною благодаттю Церкву,* а христолюбивому народові подай мир,* нам же, що тебе звеличуємо − прощення і спасіння душ.
Світильний
Апостоли, що з кінців землі зібралися у Гетсиманськім саді,* поховайте тіло моє,* а ти, Сину і Боже мій,* прийми дух мій (3 р.).
Стихири
Стих:Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.
(г. 4, подібний: Як хороброго): Із славного твого успіння* небеса радіють* і ангельське військо веселиться,* а вся земля зворушено співає* висхідну пісню тобі,* Матері Господа всіх:* Ти, що мужа не знала, пресвята Діво,* визволила рід людський* від прабатьківського засуду.
Стих:Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.
(г. 4, подібний: Як хороброго): Із славного твого успіння* небеса радіють* і ангельське військо веселиться,* а вся земля зворушено співає* висхідну пісню тобі,* Матері Господа всіх:* Ти, що мужа не знала, пресвята Діво,* визволила рід людський* від прабатьківського засуду.
Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.
З усіх країн* зійшлись найкращі з апостолів,* щоб, за Божим велінням,* поховати тебе.* Побачивши ж тебе, взяту з землі до неба,* вітали радісними словами Гавриїла:* Радуйся, що Бога носила!* Радуйся єдина, що землю з небом* з’єднала народженням своїм!
Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.
Ти, що Життя породила,* святим своїм успінням* перейшла до безсмертного життя!* Високо тебе несли ангели,* начала й сили,* апостоли і пророки, і все створіння,* а Син твій, Діво, Мати і Божа Невісто,* нетлінними руками прийняв* твою непорочну душу.
Слава і нині (г. 6): На безсмертне твоє успіння, Богородице, Мати Життя,* чудесно зібралися розкинені по всьому світі апостоли,* щоб одним хором стати при пресвятім твоїм тілі.* Його вони шанобливо поховали,* співаючи голосом Гавриїла, і виголошували:* Радуйся, Благодатна, Діво Мати непорочна, Господь з тобою!* З ними ти моли твого Сина і Бога нашого,* щоб спаслися душі наші.
Тропарі
(г. 1): У Різдві дівство зберегла Ти,* в успенні світа не оставила Ти, Богородице.* Переставилася Ти до життя, бувши Матір’ю Життя.* I молитвами Твоїми* ізбавляєш від смерти душі наші.
БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:
Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 1): У різдві дівство зберегла ти,* в успінні світу не оставила ти, Богородице.* Переставилася ти до життя, бувши Матір’ю Життя.* І молитвами твоїми* ізбавляєш від смерти душі наші.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Кондак (глас 2): В молитвах невсипущу Богородицю* і в заступництвах незамінне уповання* – гріб і умертвіння не втримали.* Бо як Матір Життя до життя переставив той,* хто вселився в утробу приснодівственну.
Прокімен (глас 3):
Величає душа моя Господа* і возрадувався дух мій у Бозі, Спасі моїм (Лк 1,46-47).
Стих: Бо зглянувся на смирення раби своєї, ось бо віднині ублажать мене всі роди (Лк 1,48).
Апостол: (Флп 2,5-11):
Браття і Сестри, плекайте ті самі думки в собі, які були й у Христі Ісусі. Він, існуючи в Божій природі, не вважав за здобич свою рівність із Богом, а применшив себе самого, прийнявши вигляд слуги, ставши подібним до людини. Подобою явившися як людина, він понизив себе, ставши слухняним аж до смерти, смерти ж – хресної. Тому і Бог його вивищив і дав йому ім’я, що понад усяке ім’я, щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонилося на небі, на землі й під землею, і щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос є Господь на славу Бога Отця.
Алилуя (глас 8):
Стих: Воскресни, Господи, в упокій твій, ти і кивот святині твоєї (Пс 131,8).
Стих: Клявся Господь Давидові істиною і не відречеться її (Пс 131,11).
Євангеліє: (Лк 10,38-42; 11,27-28):
В той час увійшов Ісус в одне село, і якась жінка, Марта на ім’я, прийняла його в хату. Була ж у неї сестра що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова. Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже: “Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла.” Озвався Господь до неї і промовив: “Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.” Коли він говорив це, жінка якась, піднісши голос з-між народу, мовила до нього: “Щасливе лоно, що тебе носило, і груди, що тебе кормили.” А він озвався: “Справді ж блаженні ті, що слухають Боже слово і його зберігають.”
Замість Достойно:
Ангели, бачучи успіння Пречистої, здивувалися, як Діва возходить з землі на небо.
Ірмос (глас 1): Перемагаються закони природи у тобі, Діво чиста: бо дівственне є різдво, і смерть наперед заповідає життя; по різдві діва, і по смерті жива. Спасаєш завжди, Богородице, насліддя твоє.
Причасний:
Чашу спасіння прийму і ім’я Господнє призову (Пс 115,13). Алилуя (х3).