Eighth Sunday after Pentecost. Octoechos Tone 7. Holy Apostle Aquila. 1 Corinthians 1:10-18. Matthew 14:14-22.
Great Vespers, Sunday Matins and Divine Liturgy
GREAT VESPERS
Kathisma Reading: “Blessed is the man…” is sung.
At Psalm 140, In Tone 7
- In Tone 7Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.
Come, let us rejoice in the Lord,* who destroyed the power of death* and enlightened the human race;* and let us cry out with the angels:* Glory to You, our Creator and Saviour!
The just shall gather around me* when You have been good to me.
O Saviour, for our sake You suffered crucifixion and burial;* and, as God, You destroyed death by Your death.* Therefore, we adore Your resurrection on the third day* and we sing: Glory to You, O Lord!
Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!
On seeing the resurrection of the Creator,* the apostles were amazed,* and they sang an angelic hymn of praise:* This is the glory of the Church,* this is the richness of the Kingdom!* O Lord, who suffered for our sake, glory to You!
Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.
O Christ, although You were taken captive by Your enemies,* I still acknowledge You as my God,* and am not ashamed of You;* I will not hide the fact that You were nailed to the Cross.* Your death is my life, almighty Lord,* and I extol Your resurrection.* O Lover of mankind, glory to You!
If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.
In fulfilment of the prophecy of David,* Christ revealed His majesty to His disciples in Sion.* He showed Himself to be worthy of equal praise* with His Father and the Holy Spirit;* for He existed from all eternity as God the Word, without a body;* then, out of love for mankind, He became incarnate,* and for our sake He was put to death as a man;* finally, by His own power He arose from the dead.
I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.
O Christ, of Your own free will, You descended into Hades;* and, as God the Lord, You destroyed death.* On the third day You arose from the dead and raised up Adam* from the bonds of Hades and corruption.* In joy he cried out and said:* Glory to Your resurrection, O Lover of mankind!
From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.
O Lord, You were placed in the tomb as one sleeping,* and on the third day You arose in might and power.* You raised up Adam from the corruption of death,* for You alone are almighty.
In Tone 1
For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.
The great Paul, * the sun of the earth, * sends you forth, O blessed and divinely wise one, * upon the world like a radiant beam, * to enlighten with the splendid brilliance of your words * those who languished of old in the night of ignorance.
Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.
Your pure heart, O Aquila of godly eloquence, * richly illuminated * with the brilliant rays of the divine Spirit, * was shown to be truly luminous, * and destroyed the cruel darkness of the heathen * with the grace of God.
Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.
Those who seek refuge in your divine temple * and entreat you therein with faith, O Aquila, * are delivered from all manner of infirmities, * from tribulations and sorrows, * by your sacred supplications * and intercessions before God, O holy one.
In Tone 7, Glory… Now…
Immaculate Mother of God,* you became a mother outside the laws of nature,* remaining a virgin in a way that exceeds all description* and human understanding.* The wonder of your birth-giving could not be told in human language,* for your conception of Christ blinded intelligence,* and your birth-giving exceeded understanding:* for whenever God so desires, the laws of nature are broken.* Wherefore, we all firmly believe that you are the Mother of God,* and we eagerly beseech you to intercede for the salvation of our souls.
Aposticha
In Tone 7
O Saviour of the world, You arose from the grave,* and together with Your own flesh You raised up mankind.* O Lord, glory to You!
The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.
Come, let us worship Christ who arose from the dead* and enlightened all creation.* For by His resurrection on the third day,* He set us free from the oppression of Hades,* granting us life and His great mercy.
For He has made the world firm, which shall not be moved.
O Christ, Lover of mankind,* You descended into Hades and destroyed death.* Then You arose on the third day;* and, together with Yourself You lifted up all of us* who glorify Your mighty resurrection.
Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.
O Lord, what a fearful sight it was to see You lying in the tomb as if asleep.* Yet on the third day You arose in great power,* and at the same time You raised up Adam who joyfully cried out:* Glory to Your resurrection, O Lover of mankind!
Glory… Now…
All of us on earth hasten to take refuge in you, O Lady;* and we cry out to you:* O Mother of God, you are the only hope for us;* deliver us from our countless sins, and save our souls.
Troparia
In Tone 7
By Your cross You destroyed death;* You opened Paradise to the thief;* You changed the lamentation of the myrrh-bearers to joy,* and charged the apostles to proclaim* that You are risen, O Christ our God,* offering great mercy to the world.
In Tone 3, Glory…
O holy Apostle Aquila, entreat the merciful God to grant remission of transgressions unto our souls
Now…
Today the Virgin stands before us in the church,* and together with the choirs of saints invisibly prays to God for us.* Angels are worshipping with hierarchs,* apostles exult with prophets,* for the Mother of God prays in our behalf to the eternal God.
SUNDAY MATINS
Usual Beginning
Hexapsalm
Great Litany
God the Lord, Tone 7
Troparia, Tone 7
In Tone 7
By Your cross You destroyed death;* You opened Paradise to the thief;* You changed the lamentation of the myrrh-bearers to joy,* and charged the apostles to proclaim* that You are risen, O Christ our God,* offering great mercy to the world. (2)
Glory… Now…
O Mother of God, we sing your praises,* for you were a virgin before conceiving,* and remained a virgin after giving birth.* And since you have given birth to our Salvation, Jesus Christ,* you have become a treasury of assistance* for all who seek resurrection and eternal life.* Therefore, lift us up from the depth of our transgressions,* for we place our hope in you.
Psalter Reading
Stasis I: Psalms 9, 10
Stasis II: Psalms 11, 12, 13
Stasis III: Psalms 14, 15, 16
Small Litany
Sessional Hymn I, Tone 7
When Life was laying in the tomb* and a seal laid upon the stone,* the soldiers guarded Christ as a sleeping King* and the Angels glorified Him as immortal God;* while the women cried aloud:* The Lord is risen, granting the world great mercy.
Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high;* forget not Your poor to the end.
By Your burial for three days You despoiled death,* and by Your life-bearing Arising* You raised corrupted mankind, O Christ Lord,* as the Lover of mankind. Glory be to You!
Glory… Now…
O Virgin Theotokos unceasingly entreat Christ our God,* who was crucified for us* and arose again destroying the dominion of death,* that He save our souls.
Psalter Reading
Stasis I: Psalm 17
Stasis II: Psalms 18, 19, 20
Stasis III: Psalms 21, 22, 23
Small Litany
Sessional Hymn II, Tone 7
While the grave was sealed, O Christ God,* You, the Life, shone forth from the tomb;* and while the doors were shut, You, the Resurrection of all,* appeared to Your Disciples,* and through them renewed a right Spirit within us,* according to Your great mercy.
I will confess You, O Lord, with my whole heart,* I will tell of all Your wonders.
Bringing sweet spices with their tears, the women ran to the tomb,* and while the soldiers guarded You, the King of all,* they spoke one to another:* Who will roll away the stone for us?* The Angel of great Counsel has risen, trampling down death.* O All-powerful Lord, glory be to You!
Glory… Now…
Rejoice Virgin Theotokos, full of grace,* haven and protection of the race of mankind,* for from you the Redeemer of the world has taken flesh,* for you alone are a Mother and Virgin,* ever blessed and exceedingly glorified;* intercede with Christ God to grant peace to all the world.
Evlogitaria
Small Litany
Hypakoe, Tone 7
O Christ God, who took upon Yourself our form* and endured the Cross in the body,* save me by Your Resurrection,* as You alone love mankind.
Hymn of Ascent, Tone 7
Antiphon 1
Having turned back the captivity of Sion from error,* quicken me also O Saviour,* and deliver me from slavery to the passions.
He who sows tribulations in the south with tears of fasting,* will reap with joy the sheaves of nourishment* of eternal life.
Glory… Now…
In the Holy Spirit is the source of divine treasures,* from Him comes wisdom, intelligence, and fear;* and to Him belongs* praise, glory, honour and worship.
Antiphon 2
Unless the Lord builds the house of the soul,* in vain do we labour;* for without Him no deed or word can be perfected.
Of the fruit of the womb the Saints,* moved by the Spirit,* sprout forth the Father’s teachings of filial adoption.
Glory… Now…
By the Holy Spirit all things have their being;* in the presence of all He is God,* the sovereign of the universe,* Light unapproachable, Life of all.
Antiphon 3
Those who fear the Lord and find the ways of life,* now and always are blessed* with immortal glory.
As you behold your offspring like shoots around your table,* rejoice, and be glad, bringing them to Christ* the Chief Shepherd of all.
Glory… Now…
In the Holy Spirit there be an abundance of grace,* riches of glory and a great depth of judgments;* for He is to be served as identical in glory and honour* with the Father and the Son.
Prokeimenon, Tone 7
Arise then, Lord,* lift up Your hand.* O God, do not forget the poor!
verse: I will praise You, Lord, with all my heart; I will recount all Your wonders.
Let everything that lives, Tone 7
Gospel
John 20:11-18
Hymn of Resurrection
Psalm 50
Verses at Psalm 50
Canon, Tone 7
Ode 1
Irmos: At a sign from you, O Lord, the nature of water was changed,* once free and flowing now it became as a wall, hard as the earth;* thus Israel walked dryshod* and sang you a song of victory.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
When you were condemned to an unjust death, O Lord, then the tyranny of death was judged by a tree; the prince of darkness could not prevail against you and was justly cast out.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Hell approached you with teeth which lacked the strength to crush your body and broke his jaws. Thus, O Saviour, you loosed the pains of death and on the third day rose again.
Glory… Now…
The pains of Eve, first mother, are undone, for your child-bearing was without pain, without knowledge of man. Therefore, All-pure, clearly seeing you to be the Mother of God, we give you glory.
Ode 3
Irmos: Lord and Saviour, who in the beginning* established the heavens and every power of them,* by your almighty Word and the divine and all-effecting Spirit:* establish me firmly on the immovable rock of confession of you.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Of your own will for our sake ascending the cross to suffer the pain, O Saviour compassionate, you bear the stripes which are the cause of salvation and peace for all believers. Through it, O Merciful, we are all reconciled to your Father.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
You cleansed me, wounded in soul by the serpent’s bite, O Christ, and showed me light when long ago I lay in darkness and corruption. For, by your cross, you came down into Hell and raised me up with yourself.
Glory… Now…
By the prayers of your Mother who knew no man, O Saviour, grant peace to your world, give victory over his enemies to the king; and make those who praise you worthy of your ineffable glory.
Ode 4
Irmos: Leaving not the deep recesses of the Father,* yet you came to earth, Christ God;* I have heard of the mystery of your dispensation* and I glorify you, Lover of man.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
He who was made flesh of the Virgin gave his own back to the scourging, the innocent Master was maltreated for the sinning servant and annulled the charges against me.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The Maker of man, judging as God the whole earth in righteousness, stands before the seat of lawless judges as one called to account and convicted, and is struck by an earthly hand.
Glory… Now…
All-blameless One, as truly Mother of God entreat your Son and Maker to guide me to the safe harbour of his glorious will.
Ode 5
Irmos: Night is without light to unbelievers, O Christ,* but to the faithful it is enlightenment in the delight of your divine words.* And so I rise early to you* and praise your Godhead.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
O Christ, you are sold on behalf of your servants, you endure the scourging, bringing freedom to those who sing to you; early I rise to you and sing the praises of your divinity.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
By your divine power, O Christ, by means of the weakness of the flesh, you have overthrown the strong one, and through your resurrection, O Saviour, you have revealed me as a conqueror of death.
Glory… Now…
Pure Mother, all-praised, fittingly you brought forth God, made flesh of you, for without knowledge of man but by the Holy Spirit you conceived.
Ode 6
Irmos: Sick on the rolling swell of the cares of this life,* thrown overboard by the sins that sail with me* and hurled to the soul-destroying beast,* as Jonah I cry to you:* O Christ, lead me up* from these death-dealing deeps.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The souls of the righteous imprisoned in Hell and forsaken had remembered you and were praying for your salvation; and you granted it, Christ, through your cross when you, the Compassionate, went down to the deepest parts of the earth.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The band of the apostles despaired of seeing you again, the living temple not made with human hands and destroyed by all that befell it. But worshipping beyond all hope, they everywhere proclaimed you risen from the dead.
Glory… Now…
Virgin Bride of God, who of mankind can explain the all-spotless manner of your ineffable child-bearing for our sakes? For the Word being united to you, the uncircumscribed God became flesh.
Kontakion, Tone 6
With His life-giving hand* Christ our God, the Giver of life,* raised all the dead from the murky abyss* and bestowed resurrection upon humanity.* He is for all the Saviour,* the resurrection and the life, and the God of all.
Ikos
To-day, death and Hell and the lowest depths shake with terror at the presence of one of the Trinity. Earth is thrown into confusion, at the sight of you Hell’s doorkeepers cower in fear. But all creation, rejoicing with the prophets, sings to you, sings a song of victory to our Redeemer and God, destroying now the power of death. Come, let us raise a shout of joy to A dam and all his children: The tree has brought him back. Come out, you faithful, into the resurrection.
Ode 7
Irmos: The young men of old have shown us a blazing furnace* cool with the gently falling dew,* and themselves singing the praise of the one God and saying:* The most highly exalted, God of our fathers, glorious above all is he.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
A dam of his own will worked disobedience and was slain by a tree; Christ’s obedience formed him anew; for the Son of God was crucified for me, glorious above all is he.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The whole creation hymns you, Christ, rising from the tomb, for you have caused life to blossom for those in Hell, resurrection for the dead and light for those in darkness. Glorious above all is he.
Glory… Now…
Hail, daughter of the corrupted Adam! Hail, sole bride of God! Hail, you who gave birth to God and through whom corruption has been banished! Pray to him, Pure One, to save us all.
Ode 8
Irmos: Burning yet unconsumed, the bush in Sinai made God known to Moses,* slow of tongue and hard of hearing.* And the burning zeal for God revealed the three young men unharmed in the fire and singing:* Praise the Lord, all his works,* and highly exalt him throughout all the ages.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The undefiled and reasonable Lamb, in sacrifice slain for the world, brought to an end the offerings according to the law and as God, apart from transgressions, cleansed the law now crying out: Praise the Lord, all his works, and highly exalt him throughout all the ages.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The flesh the Maker took from us before his Passion was not incorruptible; but after Passion and Rising, it was rendered inaccessible to corruption and re-makes mortal men, who cry: Praise the Lord, all his works, and highly exalt him throughout all the ages.
Glory… Now…
Your purity, your total spotlessness, O Virgin, has cleansed the sordid and polluted things of our world, and you, All-pure, have become for us a cause of reconciliation with God. Therefore, O Virgin, we bless and highly exalt you throughout all the ages.
Magnificat
Ode 9
Irmos: Conceiving without taint of corruption,* lending your flesh to the Word, the Deviser of all,* Mother knowing no man, Virgin, Godbearer,* vessel receiving the illimitable* and dwelling for your infinite Maker:* we magnify you.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Be silent, you minds estranged, who fit suffering to the divinity; for we magnify the Lord of glory, crucified in the flesh but not crucified in the divine nature: one person in two natures.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
All you who deny the body’s resurrection, go to the tomb of Christ and learn that the flesh of the giver of life was put to death and rose again in assurance of the final resurrection; for this we hope.
Glory… Now…
As we worship not a trinity of Godheads but of persons, not oneness of persons but of Godhead, we part from those who divide and confound those who dare to confuse the Trinity whom we magnify.
Small Litany
Holy is the Lord
Hymn of Light, Tone 7
When Mary saw two angels inside the grave,* she was seized with fright.* She did not recognize Christ but thought that He was the gardener;* she said to Him: “Sir, where have You placed the body of Jesus?”* She knew from His voice that He was the Saviour,* and she obeyed Him when He said:* “Touch Me not for I am going to My Father.* Tell this to My disciples.”
Glory…
Shining forth like the sun, you emitted rays of miracles,* illuming the hearts of all, O thrice-blessed Eudocimus,* and you save those who with faith keep your glorious memory.
Now…
You have given birth, O Virgin,* to one of the Trinity in a manner beyond description,* dual in nature, dual in will, but one in Person.* Therefore, always beseech Him for those who honour you in faith,* that we may escape the temptations of the enemy;* for in you we now seek refuge, O Theotokos.
Praises
Stichera of the Praises, Tone 7
Christ is risen from the dead,* loosing the bonds of death;* O earth! proclaim the good tidings of great joy; and you heavens praise the glory of God.
Having seen the Resurrection of Christ,* let us worship the holy Lord Jesus, the only sinless one.
We cease not to worship the Holy Resurrection of Christ,* for He has saved us from our iniquities,* Holy is the Lord Jesus* who has shown us the Resurrection.
What shall we render to the Lord for all that He has rendered unto us?* For our sake God dwelled among us;* for our corrupted nature the Word became flesh and dwelled within us;* to the ungrateful He is the Benefactor;* to prisoners He is the Liberator;* to those in darkness He is the Sun of justice;* the path to the Cross;* the Light to Hades; Life to death;* Resurrection for the fallen:* to Him we cry aloud: Our God, glory be to You!’
By Your mighty power, O Lord,* You have destroyed the gates of Hades and abolished the dominion of death;* raising with Yourself the dead who slept therein from eternity in darkness,* by Your divine and glorious Resurrection,* as King of the universe* and as God All-powerful.
Come, let us rejoice in the Lord* and be glad in His Resurrection;* for He has raised the dead with Himself* from the indestructible bonds of Hades,* and as God has bestowed upon the world* eternal life and great mercy.
A radiant Angel sat on the stone of the grave that held Life,* and announced the good tidings to the Myrrh-bearing women saying:* The Lord is risen, as He foretold to you;* announce to His Disciples that He goes before you into Galilee;* while to the world He grants eternal life* and great mercy.
O you exceedingly wicked Jews, why did you reject the Cornerstone?* This is the stone which God has placed in Sion,* God Who in the wilderness made water spring forth from the rock,* and for us poured forth immortality from His side;* this is the stone which was hewn from the Virginal mountain, by the will of the Son of man,* who comes again on the clouds of heaven* before the Ancient of days, as Daniel has said,* and His Kingdom is everlasting.
In Tone 8, Glory…
The warm tears of Mary were not shed in vain;* for behold, she has been worthy to hear the angels* and to behold Your face, O Jesus.* But being a woman still thinking of earthly things,* she was not permitted to touch You, O Christ.* However, she was sent to proclaim to Your disciples the good news announcing Your return to Your heavenly inheritance.* With her, therefore, make us worthy to see You, O Lord.
In Tone 2, Now…
You are truly most blessed, O virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* Hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, Death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who finds in this your good pleasure. Glory to You!
Great Doxology
Trisagion Prayers
Troparion, Tone 2
Today salvation has come to the world.* Let us sing to Him who is risen from the tomb,* the Author of Life who has crushed Death by his death* and bestowed on us victory and great mercy.
Insistent Litany
Litany of Supplication
Great Dismissal
DIVINE LITURGY
Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 7: By Your cross You destroyed death;* You opened Paradise to the thief;* You changed the lamentation of the myrrh-bearers to joy,* and charged the apostles to proclaim* that You are risen, O Christ our God,* offering great mercy to the world.
Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.
Kontakion, Tone 7: No longer shall the dominion of death be able to hold humanity,* for Christ went down shattering and destroying it s powers.* Hades is bound.* The prophets exult with one voice.* The Saviour has come for those with faith, saying:* “Come forth, O faithful, to the resurrection!”
Now and for ever and ever. Amen.
Theotokion, Tone 7: O all-praised treasury of our resurrection, we hope in you,* bring us up from the pit and depth of sin,* for you have saved those subject to sin* by giving birth to our Salvation,* O Virgin before childbirth, and Virgin in childbirth,* and still a Virgin after childbirth.
Prokeimenon, Tone 7
The Lord will give strength to His people;* the Lord will bless His people with peace.
verse: Bring to the Lord, O you sons of God; bring to the Lord young rams. (Psalm 28:11,1)
Epistle: 1 Corinthians 1:10-18 (NRSV)
Brothers and Sisters, I appeal to you, brothers and sisters, by the name of our Lord Jesus Christ, that all of you be in agreement and that there be no divisions among you, but that you be united in the same mind and the same purpose. For it has been reported to me by Chloe’s people that there are quarrels among you, my brothers and sisters. What I mean is that each of you says, “I belong to Paul,” or “I belong to Apollos,” or “I belong to Cephas,” or “I belong to Christ.” Has Christ been divided? Was Paul crucified for you? Or were you baptized in the name of Paul? I thank God that I baptized none of you except Crispus and Gaius, so that no one can say that you were baptized in my name. (I did baptize also the household of Stephanas; beyond that, I do not know whether I baptized anyone else.) For Christ did not send me to baptize but to proclaim the gospel, and not with eloquent wisdom, so that the cross of Christ might not be emptied of its power. For the message about the cross is foolishness to those who are perishing, but to us who are being saved it is the power of God.
Alleluia, Tone 7
verse: It is good to give praise to the Lord; and to sing to Your name, O Most High.
verse: To announce Your mercy in the morning, and Your truth every night. (Psalm 91:2,3)
Gospel: Matthew 14:14-22 (NRSV)
At that time, Jesus saw a great crowd; and he had compassion for them and cured their sick. When it was evening, the disciples came to him and said, “This is a deserted place, and the hour is now late; send the crowds away so that they may go into the villages and buy food for themselves.” Jesus said to them, “They need not go away; you give them something to eat.” They replied, “We have nothing here but five loaves and two fish.” And he said, “Bring them here to me.” Then he ordered the crowds to sit down on the grass. Taking the five loaves and the two fish, he looked up to heaven, and blessed and broke the loaves, and gave them to the disciples, and the disciples gave them to the crowds. And all ate and were filled; and they took up what was left over of the broken pieces, twelve baskets full. And those who ate were about five thousand men, besides women and children. Immediately he made the disciples get into the boat and go on ahead to the other side, while he dismissed the crowds.
Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 148:1)
Неділя 8-ма по Зісланні Святого Духа. Свв. мчч. Трофима, Теофіла і тих, що з ними. Глас 7. Єв. 8. 24 липня.
ВЕЧІРНЯ
Блажен муж співаємо
Стихири
Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.
(г. 7): Прийдіте й радіймо з Господом,* що здолав владу смерти й просвітив людський рід,* з безтілесними взиваючи:* Творче і Спасе наш, − слава тобі!
Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
Ти витерпів хрест і погребення за нас, Спасе,* і як Бог умертвив смертю смерть.* Тому й поклоняємось твоєму на третій день воскресінню,* Господи, – слава тобі!
Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
Апостоли, бачивши воскресіння Творця,* чудувались, співаючи ангельську хвалу:* Це − слава Церкви, це – скарби царства.* Господи, що страждав за нас, − слава тобі!
Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
Хоч і схопили тебе, Христе, беззаконні люди,* але ти мій Бог, і не стидаюсь;* били тебе по плечах, і не відрікаюсь;* до хреста тебе прибили, і цього не скриваю;* воскресінням твоїм хвалюся, бо твоя смерть є життям моїм.* Всесильний і чоловіколюбний Господи, − слава тобі!
Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи, та в тебе є прощення.
Христос, сповняючи Давидове пророцтво,* відкрив своїм учням у Сіоні свою велич,* являючи себе спільно з Отцем і Святим Духом,* завжди хвали і слави гідним:* як Слово, що спочатку було безтілесне,* а відтак ради нас тіло прийняло* і, як людина, було умертвлене* і воскресло владою своєю, як чоловіколюбець.
Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Ти зійшов до аду, Христе, як і сам бажав того,* і переміг смерть, як Бог і Владика,* та й воскрес ти на третій день,* співвоскресивши Адама з адських оков і тління, що кликав, кажучи:* Слава воскресінню твоєму, єдиний Чоловіколюбче!
Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
У гробі тебе покладено, немов уснулого, Господи,* але ти воскрес на третій день, як сильний кріпостю,* і оживив Адама із смертного тління, як всемогутній.
Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.
(г. 8, подібний: Як назвемо вас): Як нам назвати тебе, Апостоле:* Небом? – бо славу визнавав ти Божу.* Рікою? – бо створіння ти напоюєш таїнственно.* Зорею, що опромінює Церкву?* Чашею, що виточує святий напій?* Назвемо тебе найближчим другом Христовим та співмешканцем безтілесних!* Молися за спасіння душ наших.
Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
Справді, богомовний Апостоле,* послав тебе Христос, як стрілу світловидну,* що ворогів влучає, а пораненим душам* подає наочне зцілення.* Тому тебе належно прославляємо* і святе нині звершуємо святкування.* Молися за спасіння душ наших.
Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.
Славний боговидче Апостоле!* Прикрасилися ноги твої, що йшли правильним шляхом проповіді* і дороги нечестивців стісняли,* поширюючи божественне розуміння Слова,* що з’явилося у видимім тілі* і вибрало тебе своїм преславним учнем, Блаженний.* Моли його за спасіння душ наших.
Слава: І нині (догмат, г. 7): Матір’ю ти стала надприродно, Богородице,* і несказанно та незбагненно залишилась Дівою;* чуда ж твоїх родин язик сказати неспроможен.* Бо зачаття твоє, Пречиста, було предивне,* і недосяжний є образ родин.* Бо коли Бог хоче, то зміняється і лад природи.* Тому всі ми тебе, за Матір Божу маючи, благаємо щиро:* Молись, щоб спастися душам нашим.
Стихири на стиховні
(г. 7): Ти воскрес із гробу, Спасе світу,* і підняв людей з твоїм тілом.* Господи, – слава тобі!
Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.
Прийдіть і поклонімось воскреслому з мертвих,* що всіх просвітив,* бо він визволив нас від адських мук* своїм на третій день воскресінням,* даючи нам життя і велику милість.
Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.
В ад зійшовши, Христе, ти смерть полонив* і, на третій день воскреснувши, з собою воскресив і нас,* що славимо твоє могутнє воскресіння,* чоловіколюбний Господи.
Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.
Дивним ти, Господи, видавався, немов сонний лежачи в гробі,* але воскреснувши на третій день,* як всемогутній, ти співвоскресив Адама, що кликав:* Слава воскресінню твоєму, єдиний Чоловіколюбче!
Слава і нині: Владичице, всі ми земляни приходимо під твій покров* і кличемо до тебе: Богородице, наша надіє,* вибав нас із незліченних прогрішень* і спаси душі наші.
Тропарі
(г. 7): Розрушив Ти хрестом твоїм смерть,* отворив Ти розбійникові рай,* мироносицям плач перемінив єси,* і апостолам проповідати повелів єси,* що воскрес Ти, Христе Боже,* даючи світові велику милість.
Слава: (г. 8): Препрославлений Ти, Христе Боже наш,* світила на землі – отців наших оснував Ти* і ними до істинної віри всіх нас направив Ти.* Багатомилосердний, слава Тобі.
І нині: Богородичний (г. 8): Ти, Милосердний, що задля нас народився з Діви,* витерпів розп’яття і смертю смерть подолав* і, як Бог, появив воскресіння,* не погорди тими, що їх ти створив рукою своєю.* Покажи, Милостивий, своє чоловіколюбство,* прийми Богородицю, що тебе породила й молиться за нас,* і спаси, Спасе наш, людей зневірених.
УТРЕНЯ
Священик: Слава святій, одноістотній, животворящій і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління (3 р.).
Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою (2 р.).
Шестипсалм’я
Псалом 3 (У понеділок)
О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.
Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».
Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.
Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.
Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.
Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.
Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.
У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.
Псалом 37 (У вівторок)
О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.
Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.
Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.
Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.
Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.
Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.
Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.
Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.
О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.
Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.
Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.
І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.
Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.
Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.
На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.
Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.
Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.
Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.
А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.
І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.
Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.
Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.
Псалом 62 (У середу)
Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.
Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.
Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.
Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.
Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.
Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.
Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.
Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.
Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.
Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.
Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.
А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3 р.)
Господи, помилуй. (3 р.)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Псалом 87 (У четвер)
Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.
Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.
Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.
Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.
Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.
Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.
Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.
Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.
Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.
Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?
Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій − твою вірність?
Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?
Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.
Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?
Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій − і умліваю.
Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.
Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.
Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.
Псалом 102 (У п’ятницю)
Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє − його святе ім’я.
Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.
Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.
Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.
Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.
Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.
Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.
Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.
Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.
Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.
Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.
Як далеко схід від заходу, так віддалив він від нас злочинства наші.
Як батько милосердиться над синами, так милосердиться Господь над тими, що його бояться.
Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.
Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, і мов квітка в полі.
Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.
Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.
І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.
Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.
Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.
Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.
Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!
Псалом 142 (У суботу й неділю)
О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.
І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.
Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.
Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.
Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.
До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.
Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.
Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.
Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.
Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.
Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.
І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)
Під час рецитування псалмів, священик читає потиху перед св. дверми оці молитви:
Утренні молитви
Велика єктенія
В мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
За мир з висот і спасіння душ наших, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
За мир всього світу, добрий стан святих Божих Церков і з’єднання всіх, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
За святішого вселенського Архиєрея Франциска, Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого Святослава, і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
За Богом бережений народ наш, за правління і все військо, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне місто, країну і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених і за спасіння їх, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Щоб визволитися нам від усякої скорби, гніву і нужди, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
Священик: Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Бог Господь… (Пс. 117), глас 7
Бог – Господь, і явився нам; благословен, хто йде в ім’я Господнє.
Стих: Прославляйте Господа, бо він добрий, бо милість його вічна.
Стих: Вони навколо обступили мене, але я ім’ям Господнім переможу їх.
Стих: Я не вмру, а житиму і розказуватиму про діла Господні!
Стих: Камінь, яким знехтували будівничі, став головним на розі. Від Господа це сталось, і дивне воно в очах наших.
Тропарі
(г. 7): Розрушив Ти хрестом твоїм смерть,* отворив Ти розбійникові рай,* мироносицям плач перемінив єси,* і апостолам проповідати повелів єси,* що воскрес Ти, Христе Боже,* даючи світові велику милість (2 р.)
Слава і нині: Маючи милосердя нам у допомогу* і бачачи нас на землі,* змилосердься, благословенна Богородице, над безпомічними людьми.* Молися, щоб ми марно не згинули,* і благай, як Добросердна, милосердного Бога,* щоб спасли ми душі наші, пресвята Діво.
По тропарях читає читець чергову катизму, після якої диякон перед св. дверми виголошує:
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
Священик: Бо Твоя влада і Твоє єсть царство і сила, і слава Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Перший сідальний
(г. 7): З опечатаного гробу,* засяяв ти, Христе, як життя,* і при замкнених дверях* став між учнями, як воскресіння всіх,* через них обновляючи у нас праведного духа,* з великої твоєї милости.
Слава і нині: Маючи милосердя нам у допомогу* і бачачи нас на землі,* змилосердься, благословенна Богородице, над безпомічними людьми.* Молися, щоб ми марно не згинули,* і благай, як Добросердна, милосердного Бога,* щоб спасли ми душі наші, пресвята Діво.
Відтак читець читає другу чергову катизму, диякон виголошує другу малу єктенію:
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
Священик: Бо Ти благий і Чоловіколюбець Бог єси і Тобі славу возсилаємо Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Другий сідальний
(г. 7): Життя в гробі спочивало,* і печаті на гробі покладено;* немов сплячого царя воїни сторожили Христа,* та й ангели прославляли безсмертного Бога,* а жінки кликали: Воскрес Господь,* що дає світові велику милість!
Слава і нині: Безупинно моли, Богородице Діво,* розп’ятого за нас і воскреслого Христа Бога нашого,* що скинув владу смерти,* щоб спаслися душі наші.
Ангельський хор
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Ангельський хор здивувався,* бачивши до мертвих зарахованим тебе, Спасе,* що силу смерти знищив, і з собою Адама підняв* та з аду всіх визволив.
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Нащо миро* зі сльозами, Учениці, жалібно змішуєте?* – запитав світлоносний ангел при гробі мироносиць.* Гляньте на гріб і зрозумійте,* що воскрес Спаситель з гробу.
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Рано на світанку* мироносиці поспішали до гробу твого, плачучи,* але з’явився їм ангел і прорік:* Пора голосіння минула, не плачте;* про воскресіння ж звістіть апостолам!
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Мироносиці – жінки,* що з миром прийшли до гробу твого, Спасе, ридали.* Ангел же їм сказав, мовивши:* Чому між мертвими живого шукаєте?* Він бо, як Бог, воскрес із гробу.
Слава: Поклонімось Отцю,* і його Сину, і Святому Духові,* Святій Тройці* в одній сутності,* з серафимами взиваючи:* Свят, свят, свят єси, Господи.
І нині: Життєдавця породивши, ти, Діво,* Адама з гріха визволила,* Єві радість замість смутку подала,* а відпалих від життя повернув до нього той,* що з тебе тіло прийняв – Бог і чоловік.
Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
Священик: Бо благословилося і прославилося ім’я Твоє Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Іпакой, глас 7
Ти, Христе Боже наш,* що прийняв нашу подобу і тілом хрест перетерпів,* спаси мене воскресінням твоїм,* як чоловіколюбець.
Степенна пісня, глас 7
Антифон 1:
Ти сіонський полон з обману напутив;* і мене, Спасе, оживи, спасаючи з рабської неволі.
Хто опівдні сіє посні болі зі сльозами,* той пожне снопи радости, завжди життєдайні.
Слава і нині: Джерело божественних скарбів у Святого Духа,* бо від нього премудрість, розум і острах.* Йому хвала і слава, шана і влада.
Антифон 2:
Коли не Господь збудує дім душі, даремно ми трудимося; бо без Нього ні діло, ні слово не відбувається.
Святі, Духом натхнені, зберігають передання отецькі про втілення Сина Божого.
Слава і нині: Від Святого Духа все походить. Він раніше за все Бог, Господь над усім, Світло неприступне, Життя всього.
Антифон 3:
Ті, що бояться Господа, що путь життя знайшли, нині й завжди славою нетління прославляться.
Дивлячись на своїх синів, що, немов паростки, навколо трапези твоєї, радуйся й веселися, приводячи їх до Пастиреначальника Христа.
Слава і нині: У Святому Дусі глибина дарів, багатство слави й безодня Провидіння велика; Він бо рівнославимий з Отцем і Сином і співдіючий.
Євангеліє
Будьмо уважні.
Священик: Мир всім.
Премудрість. Будьмо уважні.
Прокімен, глас 7
Псалом 9
Воскресни, Господи Боже мій, нехай піднесеться рука твоя; не забудь убогих твоїх ніколи.
Стих: Хвалитиму тебе, Господи, усім серцем моїм,* розповім про всі твої чудеса.
Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Священик: Бо ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Вірні на глас прокімена: Всяке дихання, нехай хвалить Господа.
Стих: Хваліте Бога у святині його.
Стих: Хваліте його у твердині сили його.
І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молім.
Вірні: Господи, помилуй (3 р.).
Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.
Священик: Мир всім!
Вірні: І духові твоєму.
Священик: Від Йоана святого Євангелія читання.
Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.
Будьмо уважні.
Священик сам читає Євангеліє.
У той час Марія стояла назовні при гробі і плакала. І плачучи, вона нахилилась до гробу, і бачить двох ангелів у білій одежі, що сиділи – один у головах, другий у ногах, де лежало тіло Ісуса. І кажуть вони їй: Жінко, чого плачеш? Вона їм каже: – Узяли мого Господа, і не знаю, де його поклали. Сказавши це, обернулась і бачить – стоїть Ісус. Та вона не знала, що то Ісус. Він їй каже: – Жінко, чого плачеш, кого шукаєш? Вона, думаючи, що це садівник, каже йому: – Пане, як ти изяв його, скажи мені, де ти його поклав, і я його візьму. Мовить до неї Ісус: – Маріє! Вона, обернувшись, каже до нього по-єврейському: – Раввуні! що у перекладі означає Учителю. Ісус їй каже: – Не затримуй мене, бо я ще не зійшов до Отця мого, але йди до моїх братів і скажи їм: Я йду до Отця мого й Отця вашого, до Бога мого й Бога вашого. І пішла Марія Магдалина, щоб звістити учням, що вона бачила Господа і що він те сказав їй. (Йо. зач. 64; 20, 11-18)
Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.
Воскресіння Христове
(г. 6): Воскресіння Христове бачивши,* поклонімось святому Господу Ісусові,* єдиному безгрішному.* Хресту твоєму поклоняємось, Христе,* і святе воскресіння твоє величаємо і славимо,* бо ти – Бог наш,* крім тебе іншого не знаємо,* ім’я твоє призиваємо.* Прийдіть, усі вірні,* поклонімось святому Христовому воскресінню,* це бо прийшла через хрест радість усьому світові.* Завжди благословляючи Господа,* славимо воскресіння його,* бо, розп’яття перетерпівши,* він смертю смерть переміг.
Псалом 50
Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.
Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.
Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.
Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;
То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.
Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.
Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.
Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.
Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.
Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.
Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.
Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.
Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.
Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.
Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.
Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.
Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.
Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.
Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.
Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.
Після 50-го псалма співаємо:
Слава (г. 6): Молитвами святих апостолів,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.
І нині: Ради молитов пречистої Богородиці,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.
Стих: Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.
Воскрес Ісус із гробу,* як провістив,* подав нам життя вічне* і милість велику.
Єктенія
Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животворя́щого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотих, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і святих мучеників Трофима, Теофіла і тих, що з ними, і всіх Святи́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.
Вірні: Господи, помилуй (12 р.).
Священик: Благодаттю і щедротами і чоловіколюб’ям єдинородного Сина твого, з яким ти благословенний єси, з пресвятим і благим і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Канон
(Якщо скорочується Канон, перейди до Пісня Богородиці).
Ірмос 1: Велінням твоїм, Господи, вигляд землі прийняла водяна природа, що раніш вільно розливалася.* Тому, як по сухому, перейшов Ізраїль і заспівав тобі пісню перемоги.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Владу смерти дерево хресне засудило, коли Тебе, Господи, несправедливо на смерть засуджено; тому володар темряви, Тебе не перемігши, справедливо був вигнаний.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Ад наблизився до Тебе і, неспроможний сокрушити зубами тіло Твоє, челюсті собі потрощив. Тому Ти, Спасе, муки смерти знищивши, на третій день воскрес.
Богородичний: Припинилися муки праматері Єви, Ти бо безмужньо породила, мук не зазнавши; тому явно Тебе, Пречистая, за Богородицю визнаючи, всі ми прославляємо.
Ірмос 3: Спочатку небеса всесильним Словом утвердив ти, Господи Спасе,* і вседіючим і божественним Духом усю силу їх.* На непорушному камені заповідей твоїх утверди мене.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Ти, Милосердний Спасе, на хрест зійшовши, страждав за нас з волі Твоєї, і терпів рану, що прощення та спасіння вірним приносить, через неї бо всі ми з Родителем Твоїм примирилися, Милостивий.
Ти, Христе, від рани очистив мене, пораненого в душі від укусу змієвого, і світло показав мені, в темряві та тлінні колись оселеному; зійшовши бо до аду, Ти хрестом мене з собою воскресив.
Богородичний: Молитвами Безмужньої Твоєї Матері подай, Спасе, мир світові, і даруй вождеві перемогу над ворогами чужоземними, і сподоби невимовної Твоєї слави тих. що Тебе прославляють.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
Священик: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Кондак (г. 2): Промінними ставши світильниками,* ви, божественні Мученики, все створіння осяюєте світлом чудес,* зціляєте недуги, розвіваєте завжди глибоку темряву,* і безупинно молитеся Христу Богові за всіх нас.
Ірмос 4: Ти, що лона Отця не покинув, на землю зійшов, Христе Боже.* Таємницю твого провидіння почули ми* і прославили тебе, єдиний Чоловіколюбче.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Безвинний Владика, що від Діви тіло прийняв, плечі свої під бичі впалого раба віддавши, зневажається биттям на знищення гріхів моїх.
Ставши перед судом судців беззаконних, як обвинувачений, осуд приймає і биття тлінної руки по лиці терпить Той, Хто, як Бог, людину сотворив і судить землю справедливо.
Богородичний: Як істинна Мати Божа, моли, Всенепорочна, Творця Твого й Сина направити мене до спасенного пристановища славної Його волі.
Ірмос 5: Ніч несвітла невірним, Христе,* вірним же просвічення в насолоді слів твоїх.* Тому я зранку молюся до тебе й оспівую твоє Божество.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
За рабів Твоїх продаєшся, Христе, і мужньо терпиш биття по обличчю, яке подає свободу тим, що Тобі співають: «Зрання до Тебе звертаюсь і прославляю Твоє Божество».
Твоєю Божественною силою, через тіло немічне, Ти, Христе Спасе, сильного подолав і через воскресіння переможцем смерти мене показав.
Богородичний: Ти, Мати Пречиста, породила Бога, що від Тебе, Всехвальна, боголіпно тіло прийняв, Ти бо зачала від Духа Святого, ложа шлюбного не пізнавши.
Ірмос 6: Плаваючи на хвилях життєвих турбот, з кораблем потопаю у гріхах,* які мене викидають душогубному звірові.* Тому, як Йона, взиваю до тебе, Христе:* Із смертельної безодні визволи мене!
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Згадували про Тебе душі праведників, що були замкнені і в аді перебували і просили в Тебе спасіння, що його Ти, Христе, як Милосердний, хрестом подав, в місця підземні зійшовши.
Громада Апостолів надію втратила знов побачити Твій храм одушевлений і нерукотворний, стражданнями зруйнований, але, понад надію поклонившись Тому, Хто воскрес, всюди про Нього проповідала.
Богородичний: Хто з людей зможе пояснити невимовні й всенепорочні, Діво Богоневісто, родини Твої, що задля нас сталися. Бо Бог Слово, необмежено з’єднавшись з Тобою, через Тебе тілом став.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
Священик: Бо Ти цар миру і Спас душ наших і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Кондак (г. 7): Вже більше влада смертна не зможе людей держати, * Христос бо зійшов, сокрушаючи й розоряючи сили її. * Зв’язується ад, * пророки согласно радуються, * представ Спас, мовлячи тим, що в вірі: * Вийдіть, вірні, у воскресення.
Ірмос 7: Піч, вогнем палаючу, давно колись юнаки росоносною показали,* єдиного Бога прославляючи і так взиваючи:* Вельмихвальний Бог батьків і препрославлений!
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Дерево умертвило Адама, що з волі своєї не вчинив послуху, а послух Христа оновляє його, задля мене бо розпинається Син Божий Препрославлений.
Тебе, Христе, що з гробу воскрес, усе творіння прославило, Ти бо, Препрославлений, дарував життя тим, що були в аді, воскресіння — померлим, і світло — у темряві сущим.
Богородичний: Радуйся, дочко тлінного Адама; радуйся, єдина Богоневісто; радуйся, що тління подолала, що Бога породила Його моли, Чиста, щоб усі ми спаслися.
Ірмос 8: Неопалима купина, вогнем на Синаї огорнена,* Бога появила заїкуватому й гугнявому Мойсееві;* а ревність до Бога трьох юнаків, не переможених вогнем, навчила співати:* Всі створіння Господні, Господа славте й вихваляйте по всі віки!
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Пречистий Агнець словесний, за світ у жертву принесений, жертвам закону край поклав і, як Бог, від гріхів очистив його, що безперестанно взиває: «Всі творіння, прославляйте Господа і величайте по всі віки».
Прийняте Творцем тіло наше, що перед стражданням не було нетлінне, по стражданні й воскресінні недоступне тлінню стало і оновляє смертних, які взивають: «Усі творіння, прославляйте Господа і величайте по всі віки».
Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа завжди, нині і повсякчас і на віки віків.
Богородичний: Діво, Твоя чистота і непорочність скверну й мерзоту всього світу очистили, і Ти, Пречиста, стала Причинницею нашого з Богом примирення; тому всі ми Тебе, Діво, благословляємо і прославляємо по всі віки.
Пісня Богородиці
Після катавасії восьмої пісні диякон бере кадильницю і, ставши перед іконою Богородиці, мовить: Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.
Вірні: Величає душа моя Господа,* і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм.
Чеснішу від херувимів,* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо. (Після кожного стиха).
Бо він зглянувся на покору слугині своєї,* ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.
Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе ім’я його.* Милосердя його з роду в рід на тих, які бояться його.
Він виявив потугу рамени свого,* розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.
Могутніх скинув з престолів, підняв угору смиренних;* наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.
Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,* як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки.
Пісня 9
Ірмос: Не знавши тління, ти породила і всетворчому Слову тіло дала,* Мати пречиста, Діво Богородице, пристановище неосяжного,* оселе невмістимого Творця твого, Тебе величаємо!
Стих: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Нехай засоромляться ті, що, бачивши у Христі страждання тіла й силу Божества,* визнають односкладну природу, бо він, як людина, вмирає,* а встає, як Творець всього.
Ви, що не віруєте у воскресіння тіл,* підіть до Христового гробу й переконайтеся,* що тіло Життєдавця було умертвлене та й знову воскресло на доказ остаточного воскресіння,* на яке ми надіємось.
Слава і нині: Не тройцю божеств, але осіб,* не одність осіб, а Божества почитаючи,* ми відокремлюємо тих, що її ділять,* але також поборюємо тих, що сміють зливати Тройцю в одне, бо її ми величаємо.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
Священик: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
«Свят Господь Бог наш» на глас прокімена.
Свят Господь Бог наш.
Стих 1: Возносіте Господа Бога нашого.
Стих 2: І поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо святе воно.
Світильний
Марія, побачивши в гробі двох ангелів, здивувалась* і, не впізнавши Христа, немов виноградаря, запитала:* Пане, де ти поклав тіло мого Ісуса?* Але пізнавши його по голосі, що він – Спаситель,* почула від нього: Не дотикайся до мене,* і скажи братам моїм: Відходжу до Отця.
Слава і нині: Одного з Тройці породила ти невимовно, Дівице:* Того, що в двох природах, подвійного діянням, та єдиного іпостассю.* Його ж моли завжди за тих, що вірою поклоняються,* щоб визволитися від усякого ворожого підступу, бо всі ми нині до тебе прибігаємо, Володарко Богородице.
Псалом 148
Два перших стихи хвалитних на глас 7:
Усе, що живе, нехай хвалить Господа.* Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.* Тобі належить пісня, о Боже.
Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.* Тобі належить пісня, о Боже.
Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.
Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.
Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.
Поставив їх на віки віків* і дав закон, що не перейде.
Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;
Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;
Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;
Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;
Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;
Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.
Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.
Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.
Псалом 149
Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.
Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.
Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.
Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.
Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.
Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.
Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.
Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.
Стихири
Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.
(г. 7): Воскрес Христос із мертвих і розірвав смертні окови.* Тож благовісти, земле, велику радість;* співайте, небеса, Божу славу!
Псалом 150
Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.
Воскресіння Христове бачивши,* поклонімся святому Господу Ісусові,* єдиному безгрішному.
Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.
Христовому воскресінню безперестанно поклоняємось,* він бо спас нас від беззаконь наших,* – святий Господь Ісус,* що появив воскресіння.
Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.
Що віддамо Господеві за все, що нам дав?* Задля нас явився Бог між людьми,* задля зотлілого єства Слово стало тілом і поселилось між нами:* для невдячних – доброчинець, полоненим – визволитель,* а тим, що в темряві – сонце правди;* на хресті – безстрасний, в аді – світло,* у смерті – життя і воскресіння заради упалих.* Закличмо до нього: Боже наш, – слава тобі!
Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.
Як цар усіх і всесильний Бог,* брами адові знищив ти, Господи,* і владу смерти здолав своєю силою,* і підняв мертвих, що уснули від віку,* твоїм славним і божественним воскресінням.
Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.
Прийдіте, зрадіймо в Господі* і звеселімся його воскресінням,* він бо воскресив із незламних адових кайданів* і, як Бог, дарував світові життя вічне* і велику милість.
Стих: Воскресни, Господи Боже мій, нехай піднесеться рука твоя;* не забудь убогих твоїх ніколи.
Промінний ангел сидів на камені життєдайного гробу* і благовістив жінкам-мироносицям, кажучи:* Воскрес Господь, як і прорік вам!* Сповістіть його учнів, що він чекає на вас у Галилеї,* і світові дає вічне життя і велику милість.
Стих: Хвалитиму тебе, Господи, всім серцем моїм,* розповім про всі твої чудеса.
Чому ви не зберегли наріжного каменя, пребеззаконні юдеї?* Він бо є той, що його поклав Бог у Сіоні,* що з каменя добув у пустині воду,* а нам точить із свого боку безсмертя.* Це той камінь, що сам відірвався від дівичої гори,* без жодного людського хотіння.* Це Син Чоловічий, що йде на хмарах небесних* до Ветхого днями, як говорив Даниїл,* а царство його вічне.
Стихира євангельська – Слава (г. 8): Не даремне проливаються теплі сльози Марії,* бо вдостоїлась повчань ангелів і видіння самого ж Ісуса.* Але вона ще по-земному міркує, як немічна жінка, тому не дозволив ти їй, Христе, доторкнутися до себе,* але відіслав її, як проповідницю, до твоїх учнів,* звістити їм благовість і дати вістку про відхід до Отцевого спадкоємства.* З нею і нас сподоби, Владико Господи, твого явління.
І нині: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.
Велике славослов’я
Священик: Слава Тобі, що Світло нам показав!
Вірні: Слава во вишніх Богу*, і на землі мир*, в людях благовоління.
Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.
Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.
Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріхи світу, помилуй нас.
Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.
Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.
Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.
Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки віків.
Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.
Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.
Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.
Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.
Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.
Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.
Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою.
Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.
Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.
Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.
Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Святий Безсмертний, помилуй нас.
Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас.
Тропар
Сьогодні спасіння світу сталось;* прославмо Воскреслого із гробу* і Начальника життя нашого;* бо здолавши смертю смерть,* перемогу він дав нам і велику милість.
Єктенія усильного благання
Помилуй нас, Боже, з великої милости твоєї, молимось тобі, вислухай і помилуй.
Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)
Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея Франциска, Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого Святослава, і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), [і за всечесніших отців наших Протоархимандрита (ім’я), Архимандрита (ім’я), Протоігумена (ім’я) й Ігумена (ім’я)], за тих, що служать і послужили у святому храмі цьому (і в святій обителі цій), за отців наших духовних, і всіх у Христі братів наших.
Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)
Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.
Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)
Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.
Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)
Священик: Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Прохальна єктенія
Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.
Вірні: Подай, Господи.
Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.
Вірні: Подай, Господи.
Прощення і відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.
Вірні: Подай, Господи.
Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.
Вірні: Подай, Господи.
Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.
Вірні: Подай, Господи.
Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшному суді Христовому просім.
Вірні: Подай, Господи.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
Священик: Бо ти Бог милости, ласк і чоловіколюбности, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Священик: Мир всім.
Вірні: І духові твоєму.
Голови ваші перед Господом схиліть.
Вірні: Тобі, Господи.
Священик читає молитву: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як добрий і чоловіколюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:
Виголошення: Бо до тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Великий відпуст
Премудрість.
Вірні: Благослови.
Священик: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь. Утверди, Боже, святу православну віру на віки віків.
Священик: Пресвята Богородице, спаси нас.
Вірні: Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо.
Священик: Слава тобі, Христе Боже, надіє наша, слава тобі!
Вірні: Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3 р.). Благослови.
Священик: Христос, що воскрес із мертвих, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, святих, славних і всехвальних апостолів, і святого (ім’я, якого є храм), і святих мучеників Трофима, Теофіла і тих, що з ними, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.
Вірні: Амінь.
БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:
Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 7): 3нищив Ти хрестом Твоїм смерть, відчинив розбійникові рай, мироносицям плач на радість перемінив і апостолам звелів проповідувати, що воскрес Ти, Христе Боже, даючи світові велику милість.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Кондак (глас 7): Вже більше влада смерти не зможе людей держати, зійшов бо Христос, знищивши і знівечивши сили її, зв’язується ад, пророки ж однодушно радіють. З’явився Спас тим, що вірують, промовляючи: Виходьте, вірні, до воскресіння.
І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Богородичний (глас 7): Як на скарбницю нашого воскресіння, надіємося на Тебе, Всехвальна, тож виведи нас з ями й безодні прогріхів, бо Ти спасла підлеглих гріхам, породивши наше Спасіння. Як перед народженням Ти була Діва, так і в родженні і по народженні, Ти залишилась Дівою.
Прокімен (глас 7):
Господь силу людям Своїм дасть, Господь поблагословить людей Своїх миром (Пс 28,11).
Стих: Принесіть Господеві, сини Божі, пренесіть Господеві молодих баранців (Пс 28,1).
Апостол: (1Кр 1,10-18):
Браття і Сестри, благаю вас ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі те саме говорили; щоб не було розколів поміж вами, але щоб були поєднані в однім розумінні й у одній думці. Я бо довідався про вас, мої брати, від людей Хлої, що між вами є суперечки. Казку ж про те, що кожен з вас говорить: «Я – Павлів, а я – Аполлосів, а я – Кифин, а я – Христів.» Чи ж Христос розділився? Хіба Павло був розп’ятий за вас? Або хіба в Павлове ім’я ви христилися? Дякую Богові, що я нікого з вас не охристив, крім Криспа та Ґая, щоб не сказав хтось, що ви були охрищені в моє ім’я. Охристив я теж дім Стефана; а більш не знаю, чи христив я когось іншого. Христос же послав мене не христити, а благовістити, і то не мудрістю слова, щоб хрест Христа не став безуспішним. Бо слово про хрест – глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа.
Алилуя (глас 7):
Стих: Добре вого – прославляти Господа, і співати Твоєму імені, Вс евишній (Пс 91,2).
Стих: Звіщати вранці Твою милість, ночами – Твою вірність (Пс 91,3).
Євангеліє: (Мт 14,14-22):
У той час, вийшовши, Ісус побачив силу народу і змилосердився над ними та вигоїв їхніх недужих. Якже настав вечір, підійшли до нього його учні й кажуть: “Пусте це місце та й час минув уже. Відпусти людей, нехай ідуть по селах та куплять собі поживи.” А Ісус сказав їм: “Не треба їм відходити: дайте ви їм їсти.” Вони ж мовлять до нього: “Ми маємо тут тільки п’ять хлібів і дві рибі.” Тоді він каже: “Принесіть мені їх сюди.” І, звелівши народові посідати на траві, взяв п’ять хлібів і дві риби, підвів очі до неба, поблагословив і розламав ті хліби, і дав учням, а учні – людям. Всі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, дванадцять кошів повних. Тих же, що їли, було яких п’ять тисяч чоловіків, окрім жінок та дітей. І зараз же спонукав учнів увійти до човна й переплисти на той бік раніше від нього, тим часом як він відпускав народ.
Причасний: Хваліте Господа з небес, хваліте Його на висотах (Пс 148,1). Алилуя (х3).