Commemoration of the First Six Ecumenical Councils. Octoechos Tone 8. Our Venerable Father Simeon, the Fool for Christ (c. 580), and His Ascetical Companion John (527-65). Prophet Ezekiel. Hebrews 13:7-16. John 17:1-13.
English Source: Royal Doors www.royaldoors.net
Great Vespers, Sunday Matins and Divine Liturgy
GREAT VESPERS
Kathisma Reading: “Blessed is the man…” is sung.
At Psalm 140
In Tone 6
Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.
O Christ, You won the victory over Hades,* You ascended the cross so that You might raise up with Yourself* all those who dwelt in the darkness of death.* Almighty Saviour, You are free from death* and bestow life by Your divine light.* We, therefore, beseech You to have mercy on us.
The just shall gather around me* when You have been good to me.
Today Christ has conquered Death.* He has risen from the grave as He had foretold,* bestowing great joy upon the world.* Therefore, let us all lift up our voices and sing:* O Fount of Life, O Light whom no one can approach,* Almighty Saviour, have mercy on us.
Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!
O Lord, where can we sinners flee from You,* for You are present in all creation?* You are present in heaven, for it is Your dwelling place.* Your power prevails in Hades where You conquered Death.* O Master, Your sustaining hand touches even the depths of the sea.* Where, then, can we take refuge except in You?* We, therefore, prostrate ourselves before You and pray:* O Lord, risen from the dead, have mercy on us.
Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.
We exult in Your cross, O Christ,* and we sing the glory of Your resurrection.* For You are our God, and we have no other Lord but You.
In Tone 6
If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.
O Word and Lover of mankind,* infinite and beyond description in Your taking flesh for our sake,* the nobles assembly of Fathers proclaimed that You are both perfect man and perfect God,* one person in two perfect natures with two perfect wills.* Therefore, we profess that You are one God with the Father and the Holy Spirit.* We sing a hymn of praise to the Fathers, and we adore You.
I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.
O Word and Lover of mankind,* infinite and beyond description in Your taking flesh for our sake,* the nobles assembly of Fathers proclaimed that You are both perfect man and perfect God,* one person in two perfect natures with two perfect wills.* Therefore, we profess that You are one God with the Father and the Holy Spirit.* We sing a hymn of praise to the Fathers, and we adore You.
From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.
O glorious Fathers of the Councils,* you demonstrated that Pyrrhus, Sergius, and Onuphrius,* Dioscorus, and Nestorius were in error* concerning the doctrines of Christ.* You save the flock by teaching the true principle* that Christ is one divine person in two natures.* This Christ we adore as perfect man and perfect God,* one with the Father and the Holy Spirit.* O holy Fathers, we honour you and sing to you a hymn of praise.
For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.
O glorious Fathers of the Councils,* you demonstrated that Pyrrhus, Sergius, and Onuphrius,* Dioscorus, and Nestorius were in error* concerning the doctrines of Christ.* You save the flock by teaching the true principle* that Christ is one divine person in two natures.* This Christ we adore as perfect man and perfect God,* one with the Father and the Holy Spirit.* O holy Fathers, we honour you and sing to you a hymn of praise.
Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.
The Fathers of the Councils, inspired by God,* declare and explain that in Christ* there is a divine act and a divine will,* uncreated and infinite:* the act and will of the Son of God.* There is also a human act and a human will:* those of the Son of Man.* Thus, they proclaim that Christ is one divine person having two natures,* the one is divine and the other is human.* Therefore, we the faithful honour these Fathers every year* and glorify Christ who glorified them.
Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.
The Fathers of the Councils proclaim to us today* that the eternal Trinity is one God and one Lord.* They explain the Trinity is of one nature,* consubstantial, of one will and one act,* not divided nor shared but existing in the simplicity of God’s being.* They define that this will and act of God* had no beginning and will never have and end.* Therefore, we the faithful glorify these Fathers* as the equals of the Apostles,* for they taught all people the true doctrine of God.
In Tone 6, Glory…
Let us honour today those mystical trumpets of the Spirit,* namely the God-mantled Fathers,* who speaking of divine things,* sang in the midst of the Church a hymn in unison,* teaching that the Trinity is one,* not differing in substance or Godhead,* refuting Arius and defending the orthodox faith.* They always intercede with the Lord* to have mercy on our souls.
Now…
Who would not call you blessed, O Virgin most holy?* Who would not sing a hymn of praise* to the glory of your giving birth without pain or travail?* The Only-begotten Son Himself,* begotten of the Father before all ages,* was made flesh out of you in a manner* that cannot be explained, O Woman most pure!* And for our sake, He who is God by nature* assumed the nature of a man.* He is not divided into two persons;* He is understood to have two natures* without commixion or confusion.* O noble and blessed Woman,* intercede with Him that He may have mercy on our souls.
Readings: (1) Genesis 14:14-20; (2) Deuteronomy 1:8-11, 15-17; (3) Deuteronomy 10:14-21
Aposticha
In Tone 6
O Christ our Saviour,* the angels in heaven sing the praises of Your resurrection;* make us on earth also worthy* to extol and purify You with a pure heart.
The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.
Almighty God, You destroyed the brazen gates and bars of Hades,* and raised up fallen mankind.* Therefore, with one accord, we cry out:* O Lord, risen from the dead, glory to You!
For He has made the world firm, which shall not be moved.
Christ willed to renew us from our corruption of old* by being nailed to a cross and placed in a tomb.* When the women came to anoint His body they tearfully cried out:* O, what sorrow afflicts us!* O Saviour of All, how could You consent to occupy a grave?* If you truly willed this, then why did You allow Your body to be stolen?* How were You removed?* What place now conceals Your life-bearing body?* O Lord, appear to us as You promised* and put an end to our tears.* As they were lamenting, an angel appeared and cried out to them:* Do not weep, but tell the apostles that the Lord is risen,* granting sanctification and great mercy to the world.
Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.
O Christ, You were crucified of Your own free will,* and by Your burial You imprisoned Death.* As God, You rose in glory on the third day,* granting life and great mercy to the world.
In Tone 4, Glory…
O holy Fathers of the Councils,* you are the faithful keepers of the Apostles’ traditions.* By proclaiming that the three persons of the Holy Trinity* are one and consubstantial,* you refuted the blasphemy of Arius.* By teaching that the Holy Spirit is a distinct person,* one with the Father and the Son,* you put Macedonius, Severus and other heretics to shame.* Therefore, we beseech you to intercede for us,* preserving us from heresy and error* and keeping our lives blameless in God’s sight.
Now…
O most pure Virgin, hear the petitions of your servants.* Remove the burdens which oppress us,* and deliver us from our sorrows;* for you are the only firm and constant support on whom we rely.* O Mother of God, never permit us who call upon you* to be overwhelmed by our cares.* Hasten to fulfil the supplications of all who, in faith, cry out to you:* Rejoice, O Lady, helper of all mankind,* the joy, the refuge, and the salvation of our souls.
Troparia, In Tone 8
You came down from on high, O Merciful One,* and accepted three days of burial* to free us from our sufferings.* O Lord, our life and our resurrection,* glory be to You.
In Tone 8, Glory…
Christ our God, You are glorified above all,* You established our fathers as beacons on earth* and through them guided all of us to the true faith.** Glory to You, most compassionate Lord.
Now…
O gracious Lord, for the sake of mankind You were born of a virgin:* through Your death on the Cross You conquered Death;* and through Your resurrection You revealed Yourself as God.* O merciful Lord, do not disdain those whom You have created with Your own hands,* but show forth Your love for mankind.* Accept the intercession which the Mother, who bore You, makes in our behalf.* O Saviour, save Your despairing people.
SUNDAY MATINS
Usual Beginning
Hexapsalm
Great Litany
God the Lord, Tone 6
Troparia, Tone 8
You came down from on high, O Merciful One,* and accepted three days of burial* to free us from our sufferings.* O Lord, our life and our resurrection,* glory be to You. (2)
In Tone 8, Glory…
Christ our God, You are glorified above all,* You established our fathers as beacons on earth* and through them guided all of us to the true faith.** Glory to You, most compassionate Lord.
Now…
O gracious Lord, for the sake of mankind You were born of a virgin:* through Your death on the Cross You conquered Death;* and through Your resurrection You revealed Yourself as God.* O merciful Lord, do not disdain those whom You have created with Your own hands,* but show forth Your love for mankind.* Accept the intercession which the Mother, who bore You, makes in our behalf.* O Saviour, save Your despairing people.
Psalter Reading
Stasis I: Psalms 9, 10
Stasis II: Psalms 11, 12, 13
Stasis III: Psalms 14, 15, 16
Small Litany
Sessional Hymn I, Tone 8
You the Life of all, did rise from the dead,* and an Angel of light cried out to the women saying:* Cease your tears. Bring the good tidings unto the Apostles.* Cry aloud in hymns that Christ the Lord has arisen* who as God was well-pleased to save mankind.
Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high;* forget not Your poor to the end.
When You were indeed risen from the tomb* You commanded the holy women to announce the Resurrection to the Apostles, as it is written;* and Peter, having arrived quickly, stood by the grave* and seeing the light in the tomb was frightened,* observing the grave clothes lying therein, without the divine body,* and believing he cried aloud:* Glory be to You O Christ God our Saviour, who has saved us all,* for You are the radiant splendour of the Father.
Glory… Now…
Let us hymn the heavenly gate and ark,* the all-holy mountain, the cloud of light, the heavenly ladder,* the spiritual Paradise, the redemption of Eve,* the great treasure of the world;* because salvation for the world and forgiveness of ancient offences were wrought in her.* Therefore, we cry to her:* Intercede with your own Son and God to grant forgiveness of offences* to those who devoutly worship your most holy Offspring.
Psalter Reading
Stasis I: Psalm 17
Stasis II: Psalms 18, 19, 20
Stasis III: Psalms 21, 22, 23
Small Litany
Sessional Hymn II, Tone 8
Mortals have sealed Your tomb, O Saviour* and an Angel has rolled away the stone from the door.* Women saw You risen from the dead,* and announced the good tidings to Your Disciples in Sion:* The life of all has risen and the bonds of death are loosed.* O Lord, glory be to You.
I will confess You, O Lord, with my whole heart,* I will tell of all Your wonders.
The women having brought sweet-smelling burial spices* heard an Angel’s voice coming from the tomb:* Cease your tears and bring joy instead of sorrow.* Wherefore cry aloud in hymns that Christ the Lord is risen,* who as God was well-pleased to save the race of mankind.
Glory… Now…
In you, O Full of grace, does all creation rejoice,* the ranks of Angels and the race of mankind;* O all-hallowed Temple and spiritual Paradise, boast of Virgins.* For from you God became incarnate* and He who is our God before the ages became a child.* He has made your womb a throne and rendered it wider than the heavens.* In you, O Full of grace, does all creation rejoice;* glory be to you.
Evoglitaria
Small Litany
Hypakoe, Tone 8
The myrrh-bearing women standing at the tomb of the Giver of life* seeking the immortal Master among the dead;* and having received the glad tidings of joy from the Angel* announced to the Apostles that Christ the Lord is risen,* granting the world great mercy.
Hymn of Ascent, Tone 8
Antiphon 1
From my youth the enemy tempts me, enflaming me with the desire for pleasures;* but placing my trust in You O Lord, I put him to flight.
Let those that hate Sion,* become like grass before it is tilled;* for Christ severs their necks with the sharp blade of torments.
Glory… Now…
By the Holy Spirit all things have life;* Light from Light, eminent God:* we hymn Him* together with the Father and the Word.
Antiphon 2
Let my humble heart be sheltered by the fear of You;* lest it fall away from You by being conceited,* O exceedingly compassionate One.
He who has his hope in the Lord* will not be afraid when the Lord judges all things* with fire and torment.
Glory… Now…
Everyone inspired by the Holy Spirit sees all and foretells,* working the greatest wonders, singing of one God in three Hypostases;* for though the Divinity radiates with triune light,* it rules as one.
Antiphon 3
I have cried to You, O Lord, hearken to me,* bend Your ear to my supplications when I cry to You,* and cleanse me before taking me from this life.
Each and every one who returns to mother earth* will depart to receive torments or rewards* in reward for their life’s actions.
Glory… Now…
Contemplation of God by the Holy Spirit is of a thrice-holy unity;* for the Father is beginningless, from Whom the Son was begotten before time,* and the Spirit equal in essence and majesty,* blazes forth equally from the Father.
Prokeimenon, Tone 8
The Lord will reign forever, Sion’s God, from age to age.
verse: My soul, give praise to the Lord; I will praise the Lord all my days.
Let everything that lives, Tone 8
Gospel: John 20: 19-31
Hymn of Resurrection
Psalm 50
Verses at Psalm 50
Canon, Tone 8
Ode 1
Irmos: When the wonder-working rod of Moses* smote the sea with the sign of the cross and divided it,* Pharaoh the charioteer it overthrew in the deep,* but fugitive Israel, fleeing on foot, it saved,* and he raised a glad shout* of praise to God.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
How should we not wonder at the mighty power of Christ’s divinity? Freedom from passions and incorruption to all the faithful flow from his Passion; drop by drop from his holy side a deathless fountain falls; and from the grave comes life unending.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
How beautiful the angel now reveals himself to the women! Bearing the signs of innate and immaterial purity, and in his far-shining form revealing the splendour of the resurrection, he cries: the Lord is risen.
Glory… Now…
Glorious things are spoken of you, O Virgin Mother of God, from generation to generation, for, remaining undefiled, you found room in your womb for God the Word. Therefore, we honour you as our protector after God.
Ode 3
Irmos: In the beginning, O Christ, you established the heavens in understanding,* and founded the earth upon the waters:* establish me upon the rock of your commandments,* for none is holy but you, only Lover of man.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The saving suffering of your flesh, O Christ, justified Adam, condemned by the taste of sin; for as the sinless one you were shown in the trial as owing no debt to death.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Jesus , my God, shed the light of his resurrection upon those sitting in darkness and in the shadow of death; and by his divinity he bound the strong man and seized all his goods.
Glory… Now…
Higher than Cherubim and Seraphim you are declared to be, Mother of God, for you alone, undefiled, received within your womb the illimitable God. Therefore, all the faithful ever sing to you and bless you.
Ode 4
Irmos: O Lord, you are my strength and my might, you are my God and my joy;* without leaving the deep recesses of the Father, you visited our poverty;* so with Habakkuk the prophet, I cry to you:* Glory to your power, O Lover of man.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Merciful Saviour, you loved me much when I was at enmity with you; in strange self-emptying you came to earth, not rejecting the last recesses of my pride. While remaining still upon the heights of your ineffable glory, you glorified me, formerly so disgraced.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Who is not amazed, O Lord, at seeing death done away through sufferings, corruption take flight through a cross, Hell emptied of its possessions through a death? This is the marvellous work of the divine sovereignty of you, the Crucified One, O Lover of man.
Glory… Now…
Boast of the faithful, Bride unwed, you are the protection and refuge of Christians, city wall and harbour; for you bring our petitions to your Son and save from danger those who acknowledge you in faith and love as the pure Mother of God.
Ode 5
Irmos: Why have you thrust me away from the never-setting light of your face,* so that alien darkness has covered me, most wretched one?* Turn me back, I beg you, and direct my ways* to the light of your commandments.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Before your Passion, O Saviour, you allowed yourself to be clothed in the robe of mockery, thus covering the shameful nakedness of man; and to be nailed naked to the cross while putting off the garment of death.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
When you arose from the dust of death, O Christ, you built again my beggared nature and rendered it immortal, revealing once again the kingly image, radiant with the light of incorruption.
Glory… Now…
As you possess a mother’s boldness before your Son, All-pure, do not refuse your far-seeing care for our race, we pray you. For you alone, as Christians, we present to the Lord for gracious favour and propitiation.
Ode 6
Irmos: Be merciful to me, O Saviour, for many are my transgressions;* bring me up from the depths of evil, I pray you.* For I have cried out to you,* hear me, O God of my salvation.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Mightily, through a tree, the originating evil overthrew me; uplifted on the cross, O Christ, you cast him down with a greater might, putting him to shame and raising me, the fallen.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Rising from the tomb in compassion you took pity on Zion, by your divine blood bringing about the new in place of the old; and now you reign in her, O Christ, throughout the ages.
Glory… Now…
May we be rescued from all our grievous stumblings by your prayers, pure Mother of God, and may we meet with the divine outshining of the Son of God, ineffably made flesh of you.
Kontakion, Tone 6
When You rose from the tomb,* You also raised the dead and resurrected Adam.* Eve exults in Your resurrection,* and the ends of the world celebrate Your rising from the dead,* O most merciful One.
Ikos
My Saviour, long-suffering, Giver of life, you harrowed the kingdom of Hell and raised the dead; you met the women bringing the myrrh and for sorrow gave them joy; to the apostles you made known the signs of victory, and you shone upon your creation, O Lover of man. The whole world therefore rejoices together in your rising from the dead, O you of many mercies.
Ode 7
Irmos: The fire in Babylon once was put to shame by the descent of God* and the young men danced in the furnace,* with joy in their steps, as in a grassy meadow,* and sang: Blessed are you, the God of our fathers.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Your glorious abasement and the divine wealth of your beggary, O Christ, struck the angels with amazement when they saw you nailed to the cross to save those who cry in faith to you: Blessed are you, God of our fathers.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
By your divine descent the lowest depths were filled with light, and the darkness and torment of former ages driven away. Then those in age-old bonds rose up and cried: Blessed are you, God of our fathers.
Glory… Now…
In accordance with orthodox doctrine, we proclaim you Lord of all, only Father of the one, only-begotten Son, and we know the one true Spirit proceeding from you, one with you in nature and co-eternal.
Ode 8
Irmos: The Chaldaean tyrant in fury kindled the furnace sevenfold for those who feared God;* then, as he beheld them saved alive by a mightier power than his, their Creator and Redeemer himself,* he cried: Bless him, young men, praise him, O priests,* highly exalt him, O people, throughout all the ages.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The power supremely divine of the Godhead of Jesus has shone out in these things: on the cross he tasted death in the flesh for all men, and he brought to nothing the might of Hell. Bless him without ceasing, young men, praise him, O priests, highly exalt him, O people, throughout all the ages.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
The crucified one arose, the boastful and vainglorious fell, the fallen and the broken are restored, corruption is banished, incorruption has blossomed, for death is swallowed up by life. Bless him, young men, praise him, O priests, highly exalt him, O people, throughout all the ages.
Glory… Now…
Godhead of threefold light, in single radiance shining from one three-personed nature, Begetter without beginning, Word of the Father’s nature and Spirit consubstantial, co-reigning: bless him, young men, praise him, O priests, exalt him, O people, throughout all the ages.
Magnificat
Ode 9
Irmos: Heaven is amazed and the ends of the earth stricken with fear* that your womb is become wider than the heavens, and God is seen bodily by men.* Therefore, O Mother of God* the ranks of angels and of men magnify you.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
Word of God, simple in your nature divine and unoriginate, by giving existence to flesh and assuming it to yourself you became compound: suffering as a man you remained beyond suffering as God. Therefore, we magnify you in the two natures, indivisible and yet without confusion.
Glory to your holy Resurrection, O Lord.
O Most High, according to the divine essence you are ever one with God as your Father; but when you took the nature of man, coming down to your servants and rising from the tomb, you made him, who is by nature God and Lord, by grace Father of those born of the earth. You with him we magnify.
Glory… Now…
O Virgin Mother of God, you are seen beyond nature bearing in the body that good Word which the Father as the One Good uttered from his heart before all ages. And we understand him now as being beyond the body, yet clothed with a body.
Small Litany; Holy is the Lord; Hymn of Light, Gospel 9
Though the doors were locked, O Lord,* You entered and filled Your apostles with the Holy Spirit,* and breathing over them, You gave them Your peace.* You said to them: Whose sins you forgive, they are forgiven;* whose sins you bind, they are bound.* After eight days You showed Thomas Your hands and Your side.* With them, therefore, we cry to You: You are my Lord and my God!
Glory… Now…
When you beheld your Son risen from the tomb after three days,* O most holy Virgin bride of God,* you put away all sorrow* which you had borne as a Mother when you beheld Him suffering.* Now that your soul is filled with joy* you sing hymns of praise together with the disciples.* Now save those who proclaim you as the Mother of God.
Praises; Stichera of the Praises, Tone 8
O Lord, though You stood before the judgment seat* being judged by Pilate,* yet You were seated with the Father* and were not absent from Your throne.* And risen from the dead You freed the world from slavery to the stranger,* as You are full of compassionate pity and love for mankind.
O Lord, the Jews laid You as a corpse in a grave,* and soldiers guarded You as a sleeping king* sealing You with a seal as if a treasury of life;* but You arose* and grant incorruption to our souls.
O Lord, You have given us Your Cross as a weapon against the devil;* for he quakes and trembles, unable to contemplate Your power;* for raised the dead and abolished death:* wherefore we worship Your Burial and Your Rising.
Your Angel, O Lord, having proclaimed Your Resurrection,* filled the guards with fear,* but he cried to the women saying: Why do you seek the living among the dead?* Being God He is risen* granting life to the whole world.’
You endured the Cross, O You who are impassible in Your Divinity,* to free us from slavery to the enemy* and You accepted burial for three days, making us immortal,* and granting life unto us through Your Resurrection,* O Christ God, Lover of mankind.
O Christ, I worship, I glorify, and I praise Your Resurrection from the tomb,* through which You delivered us from the unbreakable bonds of Hades* and as God granted the world eternal life and great mercy.
The Lawless men, watching over Your grave* which had received life, sealed it;* but You, as the immortal and all-powerful God,* arose on the third day.
When You entered the gates of Hades, O Lord, and shattered them,* the prisoners therein cried aloud:* Who is this? for He has not been condemned to the lowest parts of the earth,* but has torn down the prisons of death as if a tent,* we received Him as One mortal, and we tremble before Him as God.* O All-powerful Saviour have mercy on us.
In Tone 5, Glory…
In the fullness of time, O Christ,* You appeared among Your beloved ones on the Sabbath evening.* And through a new wonder,* You confirmed Your resurrection from the dead* by Your entrance while the doors were closed.* You filled the disciples with joy,* granting them the Holy Spirit and bestowing on them power to forgive sins.* As for Thomas, You did not permit him to drown in the depths of faithlessness.* Therefore, grant us the knowledge of the truth* and forgiveness of sins, O compassionate Lord.
In Tone 2, Now…
You are truly most blessed, O virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* Hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, Death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who finds in this your good pleasure. Glory to You!
Great Doxology; Trisagion Prayers; Troparion, Tone 2
You came forth from death, destroying the eternal bonds of Hades, O Lord.* You broke the curse of Death* and thus delivered us from the snares of the Evil One.* Then You appeared to your apostles and sent them forth to preach,* and through them You have bestowed your peace upon all the world,* for You alone are rich in mercy.
Insistent Litany; Litany of Supplication; Great Dismissal
DIVINE LITURGY
Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 8: You came down from on high, O Merciful One,* and accepted three days of burial* to free us from our sufferings.* O Lord, our life and our resurrection,* glory be to You.
Troparion, Tone 8: Christ our God, You are glorified above all,* You established our fathers as beacons on earth* and through them guided all of us to the true faith.* Glory to You, most compassionate Lord.
Kontakion, Tone 8: When You rose from the tomb,* You also raised the dead and resurrected Adam.* Eve exults in Your resurrection,* and the ends of the world celebrate Your rising from the dead,* O most merciful One.
+Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.
Kontakion, Tone 6: The Son who ineffably shone from the Father* was born two-fold of nature from a woman.* Beholding Him, we do not reject the image of His form;* but depicting it, we revere it faithfully.* Therefore, the Church, holing the true faith,* kisses the icon of Christ’s becoming man.
Now and for ever and ever. Amen.
Theotokion, Tone 6: Undaunted patroness of Christians,* O steadfast intermediary with the Creator,* turn not away from the suppliant voices of sinners,* but in your kindness come to help us who cry out to you in faith.* Be quick to intercede, make haste to plead,* for you are ever the patroness of those who honour you, O Mother of God.
Prokeimenon, Tone 4
Blessed are You, Lord God of our fathers,* and praised and glorified is Your Name forever.
verse: For You are righteous in everything that You have done to us. (Daniel 3:26-27)
Epistle: Hebrews 13:7-16 (NRSV)
Brothers and Sisters, remember your leaders, those who spoke the word of God to you; consider the outcome of their way of life, and imitate their faith. Jesus Christ is the same yesterday and today and forever. Do not be carried away by all kinds of strange teachings; for it is well for the heart to be strengthened by grace, not by regulations about food, which have not benefited those who observe them. We have an altar from which those who officiate in the tent have no right to eat. For the bodies of those animals whose blood is brought into the sanctuary by the high priest as a sacrifice for sin are burned outside the camp. Therefore Jesus also suffered outside the city gate in order to sanctify the people by his own blood. Let us then go to him outside the camp and bear the abuse he endured. For here we have no lasting city, but we are looking for the city that is to come. Through him, then, let us continually offer a sacrifice of praise to God, that is, the fruit of lips that confess his name. Do not neglect to do good and to share what you have, for such sacrifices are pleasing to God.
Alleluia, Tone 1
verse: The God of gods, the Lord, spoke and summoned the earth from the rising of the sun to its setting.
verse: Gather to Him His devout ones, who with sacrifice make covenant with Him. (Psalm 49:1,5)
Gospel: John 17:1-13 (NRSV)
At that time Jesus looked up to heaven and said, “Father, the hour has come; glorify your Son so that the Son may glorify you, since you have given him authority over all people, to give eternal life to all whom you have given him. And this is eternal life, that they may know you, the only true God, and Jesus Christ whom you have sent. I glorified you on earth by finishing the work that you gave me to do. So now, Father, glorify me in your own presence with the glory that I had in your presence before the world existed.
“I have made your name known to those whom you gave me from the world. They were yours, and you gave them to me, and they have kept your word. Now they know that everything you have given me is from you; for the words that you gave to me I have given to them, and they have received them and know in truth that I came from you; and they have believed that you sent me. I am asking on their behalf; I am not asking on behalf of the world, but on behalf of those whom you gave me, because they are yours. All mine are yours, and yours are mine; and I have been glorified in them. And now I am no longer in the world, but they are in the world, and I am coming to you. Holy Father, protect them in your name that you have given me, so that they may be one, as we are one. While I was with them, I protected them in your name that you have given me. I guarded them, and not one of them was lost except the one destined to be lost, so that the scripture might be fulfilled. But now I am coming to you, and I speak these things in the world so that they may have my joy made complete in themselves.
Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens,* praise Him in the highest.* Rejoice in the Lord, O you just;* praise befits the righteous.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalms 184:1; 32:1)
Неділя 9-та по Зісланні Святого Духа. Прпп. Симеона, Христа ради юродивого, та Івана, співпосника його; Св. прор. Єзекиїла; 21 липня.
ВЕЧІРНЯ
Блажен муж співаємо
Стихири
Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.
(г. 8): Вечірню пісню і словесну службу* приносимо тобі, Христе,* бо ти зволив помилувати нас воскресінням.
Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
Господи, Господи,* не відкинь нас від твого лиця,* але зволь помилувати нас воскресінням.
Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
Радуйся, Сіоне святий,* мати церков, Боже поселення!* Бо ти перший прийняв прощення гріхів воскресінням.
Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
Слово Бога Отця перед віками народжене,* останнім же часом добровільно воплочене від Пречистої,* витерпіло смертне розп’яття* та й спасло здавна умерлу людину своїм воскресінням.
Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи, та в тебе є прощення.
(г. 4, подібний: Дав єси знамено): Пусте́лі насе́льники * одноду́мні, ви, блаже́нні, * пло́тські заворуше́ння Боже́ственними молі́ннями * і пресві́тлими Богоспогляда́ннями му́дро ви́в’ялили, * серця́ ж – просвіти́ли, * вчини́вши їх зда́тними прийма́ти * прони́кнення Ду́ха, * Симео́не та Йоа́не, * мона́шества тверди́не!
Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Вдаючи́ безу́мство,* ти хитрому́дрого зловми́сника вчини́в безу́мним, блаже́нний,* зве́ршуючи незбагне́нне,* ді́ючи знаме́ння, де́монів відганя́ючи,* просві́чуючи су́щих у но́чі гріха́, о́тче,* і ро́зум незбаламу́ченим* зберіга́в ти се́ред сум’я́ття,* Симео́не, безстра́стя* від Бо́га отри́мавши.
Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
Смире́нний му́дрістю,* і співчутли́вий, і боголюби́вий,* і любо́ви спо́внений, яви́вся ти, богонатхне́нний,* як упоко́рений і ла́гідний,* хо́дячи по землі́ на́че а́нгел* і громадя́нство ма́ючи небе́сне.* Тим-то спочи́в на тобі́, як на чи́стому,* блаже́нний Симео́не,* Оте́ць і Син і Дух Святи́й.
Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.
(г. 8, подібний: О, преславне чудо): Єзекиї́ле чу́дний!* Госпо́дню блискави́цю* і по́над ро́зум Сла́ву невимо́вну,* що восхо́дить, не́сена боже́ственними херуви́мами* й оспі́вувана деся́тками ти́сяч уст,* ти, прему́дрий, ви́дів умозри́мо* чистото́ю ро́зуму,* передочи́стивши ду́шу і ті́ло,* богоблаженний.
Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
Єзекиї́ле богоприє́мний!* Як Христа́ наслі́дувач,* ти за чужи́й довг му́ки перетерпі́в,* жорсто́ко тортуро́ваний,* переднакре́слюючи, богоявле́нний,* спасі́ння сві́ту,* що ма́ло прийти́ че́рез чесни́й Хрест, та ізбавлі́ння;* ви́благай, щоб його́ причасти́лися* всі, що ни́ні оспі́вують тебе́.
Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.
Єзекиї́ле богонатхне́нний!* Священноявле́нний і богови́дний суві́й* отри́мавши з руки́ Вседержи́теля,* спра́вді соло́дший від ме́ду для уст,* богосло́вом і богови́дцем,* став єси́, сла́вний,* пода́вши ро́зум* від Бо́га наро́дові,* що прогнівля́в Його́.
Слава (г. 6): Люди Божі,* вірні слуги й служителі Господні,* мужі прагнень, вибрані посуди,* стовпи й підпори Церкви, спадкоємці Царства!* Не вмовкаючи, взивайте за нас до Господа.
І нині (догмат, г. 8): Цар небесний з любови до людей на землі з’явився* і між людьми пожив;* бо від чистої Діви воплотився* і з неї вийшов, прийнявши тіло.* Він є Син один, дві в ньому природи, а не особи.* Тому, проповідуючи його, як досконалого Бога* і справді досконалу людину,* визнаємо Христа Бога нашого.* Моли його, Мати всечиста,* щоб були помилувані душі наші.
Читання
Премудрість.
Чтець: З книги Буття читання
Будьмо уважні.
Чтець: Як же Аврам почув, що його братанича взято в полон, озброїв своїх вправних слуг, що народилися в його домі, числом триста вісімнадцять, і погнався за тими аж до Дану. Вночі він із слугами, окремими загонами, вдарив на них, розбив їх і гнався за ними аж до Хови, що на північ від Дамаску. Він відібрав усе майно, а й Лота, свого братанича, з його добром, і привів назад, також і жінок з людьми. Коли ж він, розбивши Кедорлаомера з царями, які були з ним, повертався назад, цар Содому вийшов йому назустріч у Шаве-долину, себто в Царську долину. А Мелхіседек, цар Салему, виніс хліб і вино – він був священик Бога Всевишнього – поблагословив його й мовив: “Хай благословен буде Аврам Богом Всевишнім, що сотворив небо й землю. Благословен хай буде Бог Всевишній, що видав ворогів твоїх тобі в руки!” І дав йому (Аврам) десяту частину з усього. (Бут. 14, 14-20)
Премудрість.
Чтець: З книги Второзаконня читання
Будьмо уважні.
Чтець: Того часу Мойсей сказав до синів Ізраїля: Оце даю вам край у ваше посідання; йдіть і займіть землю, про яку клявся Господь батькам вашим, Авраамові, Ісаакові та Яковові, що віддасть їм і потомкам їхнім. Того часу промовив я до вас: Не здолаю я один узяти на себе ваші тягарі. Господь, Бог ваш, намножив вас так, що ви оце нині численні, як зорі небесні. Нехай Господь, Бог батьків ваших, додасть до вас тисячу разів стільки, скільки вас є, і благословить вас, як обіцяв вам. Але як же міг би я один нести ваші тягарі, ваші труднощі та ваші свари? Виберіть собі, отже, для ваших поколінь людей мудрих, кмітливих, досвідчених, і я поставлю їх головами над вами. І ви мені відповідаючи, сказали: Добру річ радиш зробити. Отож, я й узяв головних із ваших поколінь, людей мудрих та досвідчених, і настановив їх головами над вами, тисяцькими, соцькими, п’ятдесяцькими й десяцькими та правителями ваших поколінь. Того ж самого часу я дав і суддям вашим такий наказ: Вислуховуйте справи ваших братів і судіть справедливо між будь-ким і його братом та чужинцем. Коли судите, не зважайте на лице; вислухайте так малого, як і великого, нікого не страхайтеся, бо суд – Божий. А коли справа для вас занадто тяжка, передайте її мені, я її вислухаю (Втор. 1, 8-11, 15-17)
Премудрість.
Чтець: З книги Второзаконня читання
Будьмо уважні.
Чтець: Того часу сказав Мойсей до синів Ізраїля: Небо й небеса небес, земля й усе, що на ній, усе належить до Господа, Бога твого. А все ж таки прихилився Господь до твоїх батьків, щоб їх полюбити, і вибрав вас, їхніх пізніших потомків, з-поміж усіх народів, як оце нині й сталося. Обріжте ж ваше необрізане серце й ваш карк нехай більше не буде впертим! Бо Господь, Бог наш, Бог над богами й Господь над володарями, Бог великий, могутній і страшний, що не зважає на особу й не бере дарунків, що творить суд сироті й удовиці та милує чужинця, даючи йому хліб і одежу. А любіть і ви чужинця, бо ви самі були чужинцями в Єгипетській землі. Господа, Бога твого, бійся, йому служи, його держись, його ім’ям клянись. Він твоя слава, він – Бог твій, який для тебе виконав ті великі і страшні речі, що їх ти бачив на власні очі. (Втор. 10, 14-21)
Стихири на стиховні
(г. 8): На хрест вийшов ти, Ісусе, зійшовши з неба!* Прийшов ти на смерть, Життя безсмертне,* справжнє світло для тих, що в темряві,* для всіх, що впали – воскресіння і просвічення,* Спасе наш, – слава тобі!
Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.
Славословимо Христа, що воскрес із мертвих.* Він, прийнявши душу й тіло,* одне від одного відділив під час страждання.* Його пречиста душа зійшла в ад і його полонила,* у гробі ж не зазнало зотління святе тіло* Визволителя душ наших.
Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.
Псалмами й піснями прославляємо, Спасе,* твоє воскресіння з мертвих,* яким ти визволив нас від адських мук,* і як Бог, дав вічне життя і велику милість.
Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.
О, Владико всіх недоступний!* Творче неба й землі!* Ти на хресті постраждав і дав мені безстрастя;* прийнявши ж погребення і воскреснувши в славі,* ти підняв Адама рукою всесильною.* Слава твоєму на третій день воскресінню,* яким ти дав нам вічне життя і очищення з гріхів,* як єдиний чоловіколюбний!
Слава і нині: Діво пречиста, що невимовно зачала тілом Бога!* Мати Бога вишнього!* Прийми мольби твоїх слуг, Всенепорочна,* даючи всім прощення гріхів.* Прийнявши нині наші благання,* моли, щоб усі ми спаслися.
Тропарі
(г. 8): З висоти́ зійшо́в Ти, Милосе́рдний,* погребе́ння прийня́в Ти тридне́вне,* щоб нас ви́зволити від страсте́й,* життя́ і воскресі́ння на́ше,* Го́споди, сла́ва Тобі́.
Слава: (г. 4): Боже отців наших,* що завжди поводишся з нами за твоєю лагідністю!* Не зостав нас без твоєї ласки,* але молитвами їхніми влаштуй у мирі життя наше.
І нині: Таємниця споконвіку закрита й ангелам незнана:* через тебе, Богородице, Бог землянам появився,* прийнявши в незлитній сполуці тіло* і витерпівши задля нас добровільно хрест;* ним він воскресив первоствореного* і спас від смерти душі наші.
УТРЕНЯ
Священик: Слава святій, одноістотній, животворящій і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління (3 р.).
Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою (2 р.).
Шестипсалм’я
Псалом 3 (У понеділок)
О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.
Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».
Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.
Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.
Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.
Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.
Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.
У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.
Псалом 37 (У вівторок)
О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.
Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.
Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.
Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.
Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.
Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.
Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.
Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.
О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.
Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.
Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.
І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.
Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.
Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.
На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.
Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.
Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.
Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.
А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.
І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.
Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.
Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.
Псалом 62 (У середу)
Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.
Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.
Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.
Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.
Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.
Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.
Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.
Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.
Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.
Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.
Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.
А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3 р.)
Господи, помилуй. (3 р.)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Псалом 87 (У четвер)
Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.
Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.
Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.
Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.
Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.
Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.
Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.
Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.
Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.
Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?
Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій − твою вірність?
Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?
Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.
Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?
Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій − і умліваю.
Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.
Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.
Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.
Псалом 102 (У п’ятницю)
Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє − його святе ім’я.
Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.
Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.
Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.
Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.
Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.
Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.
Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.
Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.
Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.
Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.
Як далеко схід від заходу, так віддалив він від нас злочинства наші.
Як батько милосердиться над синами, так милосердиться Господь над тими, що його бояться.
Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.
Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, і мов квітка в полі.
Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.
Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.
І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.
Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.
Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.
Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.
Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!
Псалом 142 (У суботу й неділю)
О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.
І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.
Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.
Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.
Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.
До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.
Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.
Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.
Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.
Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.
Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові:
І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)
Під час рецитування псалмів, священик читає потиху перед св. дверми оці молитви:
Утренні молитви
Велика єктенія
Диякон: В мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: За мир з висот і спасіння душ наших, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: За мир всього світу, добрий стан святих Божих Церков і з’єднання всіх, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: За святішого вселенського Архиєрея (ім’я), Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого (ім’я), і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: За Богом бережений народ наш, за правління і все військо, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне місто, країну і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених і за спасіння їх, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: Щоб визволитися нам від усякої скорби, гніву і нужди, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
Священик: Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Бог Господь… (Пс. 117), глас 8
Бог – Господь, і явився нам; благословен, хто йде в ім’я Господнє.
Стих: Прославляйте Господа, бо він добрий, бо милість його вічна.
Стих: Вони навколо обступили мене, але я ім’ям Господнім переможу їх.
Стих: Я не вмру, а житиму і розказуватиму про діла Господні!
Стих: Камінь, яким знехтували будівничі, став головним на розі. Від Господа це сталось, і дивне воно в очах наших.
Тропарі
Тропар (г. 8): З висоти́ зійшо́в Ти, Милосе́рдний,* погребе́ння прийня́в Ти тридне́вне,* щоб нас ви́зволити від страсте́й,* життя́ і воскресі́ння на́ше,* Го́споди, сла́ва Тобі́. (2 р.)
Слава: (г. 4): Боже отців наших,* що завжди поводишся з нами за твоєю лагідністю!* Не зостав нас без твоєї ласки,* але молитвами їхніми влаштуй у мирі життя наше.
І нині: Таємниця споконвіку закрита й ангелам незнана:* через тебе, Богородице, Бог землянам появився,* прийнявши в незлитній сполуці тіло* і витерпівши задля нас добровільно хрест;* ним він воскресив первоствореного* і спас від смерти душі наші.
По тропарях читає читець чергову катизму, після якої диякон перед св. дверми виголошує малу єктенію:
Мала єктенія
Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
Священик: Бо Твоя влада і Твоє єсть царство і сила, і слава Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Перший сідальний
(г. 8): Ти воскрес із мертвих, Життя всіх,* тож ангел світлий жінкам сказав:* Перестаньте плакати й апостолам сповістіть воскресіння* та співайте, що воскрес Христос Господь.* Він, як Бог, зволив спасти рід людський.
Слава і нині: Оспівуймо небесні двері й кивот,* всесвяту гору й осяйну хмару,* небесну драбину, духовний рай,* спасіння Єви та великий скарб вселенної!* Бо з неї виникло світові спасіння й відпущення давніх прогріхів.* Тому й співаємо тобі:* Моли Сина твого й Бога, щоб дав прощення гріхів нам,* що поклоняємося пресвятому твоєму народженню.
Відтак читець читає другу чергову катизму, диякон виголошує другу малу єктенію:
Мала єктенія
Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
Священик: Бо благий і Чоловіколюбець Бог єси і Тобі славу возсилаємо Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Другий сідальний
(г. 8): Люди, Спасе, твій гріб опечатали,* та ангел відвалив камінь від входу.* Жінки, бачивши воскреслого з мертвих,* і самі благовістили учням у Сіоні, що ти воскрес – Життя всіх;* впали окови смерти!* Господи, – слава тобі!
Слава і нині (співається стоячи): Тобою, Благодатна, радіє все творіння:* ангельський хор і людський рід.* Святий храме і раю духовний, похвало дів!* З тебе Бог воплотився і став хлоп’ятком – предвічний Бог наш.* Твоє бо лоно він учинив своїм престолом, просторішим від небес.* Тобою, Благодатна, радіє все творіння, слава Тобі!
Вірні відразу співаєють:
Ангельський хор
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Ангельський хор здивувався,* бачивши до мертвих зарахованим тебе, Спасе,* що силу смерти знищив, і з собою Адама підняв* та з аду всіх визволив.
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Нащо миро* зі сльозами, Учениці, жалібно змішуєте?* – запитав світлоносний ангел при гробі мироносиць.* Гляньте на гріб і зрозумійте,* що воскрес Спаситель з гробу.
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Рано на світанку* мироносиці поспішали до гробу твого, плачучи,* але з’явився їм ангел і прорік:* Пора голосіння минула, не плачте;* про воскресіння ж звістіть апостолам!
Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Мироносиці – жінки,* що з миром прийшли до гробу твого, Спасе, ридали.* Ангел же їм сказав, мовивши:* Чому між мертвими живого шукаєте?* Він бо, як Бог, воскрес із гробу.
Слава: Поклонімось Отцю,* і його Сину, і Святому Духові,* Святій Тройці* в одній сутності,* з серафимами взиваючи:* Свят, свят, свят єси, Господи.
І нині: Життєдавця породивши, ти, Діво,* Адама з гріха визволила,* Єві радість замість смутку подала,* а відпалих від життя повернув до нього той,* що з тебе тіло прийняв – Бог і чоловік.
Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)
Мала єктенія
Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
Священик: Бо благословилося і прославилося ім’я Твоє Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Іпакой, глас 8
Мироносиці, приступивши до гробу Життєдавця,* шукали між мертвими безсмертного Владику;* вістку ж радісну від ангела почувши,* сповістили апостолів, що воскрес Господь,* подаючи світові велику милість.
Степенна пісня, глас 8
Антифон 1:
Від юности моєї ворог мене спокушає і палить пристрастями,* а я надіюсь на тебе, Господи, і перемагаю його.
Ненависники Сіону хай стануть, як трава, яку виривають!* Христос скосить їхні шиї косою мук.
Слава і нині: Святий Дух оживляє все.* Він Світло від Світла, великий Бог;* з Отцем співаємо йому та зі Словом.
Антифон 2:
Нехай серце моє, смиряючись, покриється страхом Твоїм, щоб через гордість я не відпав від Тебе, всемилосердний.
Той, хто надію на Господа покладав, не убоїться тоді, коли Він буде вогнем судити всіх і стражданнями.
Слава і нині: Всякий, хто під покровом Божества, Святим Духом бачить, пророкує і великі чуда творить, Єдиного Бога в трьох Особах прославляючи, бо, хоч Божество й трисяйне, але єдиноначальне.
Антифон 3:
Взиваю до Тебе, Господи, зваж і прихили вухо Твоє до мене, що взиваю, і очисти мене раніш, ніж візьмеш мене звідси.
Усякий, хто відходить до матері своєї – землі, знову повернеться, щоб прийняти страждання або почесті за прожите життя.
Слава і нині: Від Святого Духа – богослів’я, Він – Трисвята Одиниця; Безначальний Отець, від Нього народжується Син безлітній; і Дух співпрестольний і єдинообразний, що від Отця разом сяє.
Антифон 4:
Як добре, як гарно, коли брати живуть разом, бо в цьому Господь життя обіцяв вічне.
Той, хто прикрашає лілеї польові, повеліває не турбуватися про одежу свою.
Слава і нині: Святим Духом, єдиною причиною все тримається в мирі, він бо Бог Єдиносущний з Отцем і Сином.
Євангеліє
Диякон: Будьмо уважні.
Священик: Мир всім.
Диякон: Премудрість. Будьмо уважні.
Прокімен, глас 8
Псалом 145
Повік царюватиме Господь, Бог твій, Сіоне, з роду в рід.
Стих: Хвали, душе моя, Господа,* похвалю Господа в житті моїм.
Господеві помолімся.
Диякон: Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Священик: Бо ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Вірні на глас прокімена: Усе, що живе, нехай хвалить Господа.
Стих: Хваліте Бога у святині його.
Стих: Хваліте його у твердині сили його.
Диякон: І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молім.
Вірні: Господи, помилуй (3 р.).
Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.
Священик: Мир всім!
Вірні: І духові твоєму.
Священик: Від Йоана святого Євангелія читання.
Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.
Диякон: Будьмо уважні.
Священик сам читає Євангеліє.
Коли настав вечір, того самого дня, першого в тижні, а двері були замкнені там, де були учні, зі страху перед юдеями, прийшов Ісус, став посередині й каже їм: – Мир вам! Сказавши це, показав їм руки й бік. І зраділи учні, побачивши Господа. І знову Ісус їм каже: – Мир вам! Як мене послав і Отець, так я посилаю вас. Сказавши це, дихнув на них і каже: – Прийміть Духа Святого. Кому підпустите гріхи – відпустяться їм, кому ж затримаєте – затримаються. Тома ж, один з дванадцятьох, на прізвище Близнюк, не був з ними, коли прийшов Ісус. Інші учні йому сказали: – Ми бачили Господа. Він відповів: – Як не побачу на його руках ран від цвяхів і не вкладу мого пальця у місце, де були цвяхи, і коли руки моєї не вкладу в його бік, не повірю! По вісьмох днях учні його знову були в домі, і Тома був з ними. Увіходить Ісус – а двері були замкнені – і стає посередині й каже: – Мир вам! Потім каже до Томи: Подай твій палець сюди і глянь на мої руки. І простягни твою руку і вклади її у мій бік. І не будь невіруючий, але віруючий! Тома відповів і сказав до нього: – Господь мій і Бог мій! Каже йому Ісус: Тому що ти бачив мене, віруєш. Щасливі ті, які не бачили й увірували! Багато ще й інших чудес вчинив Ісус на очах своїх учнів, що їх не записано в цій книзі. А ці записано, щоб ви увірували, що Ісус є Христос, Син Божий, та увірувавши, щоб мали життя в його ім’я. (Йо. 65 зач.; 20, 19-31)
Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.
Воскресіння Христове
(г. 6): Воскресіння Христове бачивши,* поклонімось святому Господу Ісусові,* єдиному безгрішному.* Хресту твоєму поклоняємось, Христе,* і святе воскресіння твоє величаємо і славимо,* бо ти – Бог наш,* крім тебе іншого не знаємо,* ім’я твоє призиваємо.* Прийдіть, усі вірні,* поклонімось святому Христовому воскресінню,* це бо прийшла через хрест радість усьому світові.* Завжди благословляючи Господа,* славимо воскресіння його,* бо, розп’яття перетерпівши,* він смертю смерть переміг.
Псалом 50
Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.
Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.
Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.
Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;
То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.
Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.
Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.
Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.
Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.
Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.
Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.
Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.
Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.
Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.
Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.
Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.
Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.
Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.
Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.
Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.
Після 50-го псалма співаємо:
Слава (г. 6): Молитвами святих апостолів,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.
І нині: Ради молитов пречистої Богородиці,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.
Стих: Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.
Воскрес Ісус із гробу,* як провістив,* подав нам життя вічне* і милість велику.
Єктенія
Диякон: Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животворя́щого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотих, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і святих Отців Шести Вселенських Соборів, і всіх Святи́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.
Вірні: Господи, помилуй (12 р.).
Священик: Благодаттю і щедротами і чоловіколюб’ям єдинородного Сина твого, з яким ти благословенний єси, з пресвятим і благим і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Канон
(Якщо скорочується Канон, перейди до Пісня Богородиці).Ірмос 1: Колісниці гнобителя фараона потопив колись чудотворний Мойсеїв жезл,* навхрест ударивши й розділивши море,* Ізраїля ж спас, біженця-пішоходця, що пісню Богові заспівав.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Як не дивуватися нам Всемогутньому Божеству Христовому, яке через страждання всім вірним безстрастя й нетління розливає, із ребра ж святого джерело безсмертя, і з гробу життя вічне виточує?
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Який красний ангел нині жонам з’явився! І осяйні знаки природної невещественної чистоти носячи, а виглядом світло воскресіння являючи, він взиває: «Воскрес Господь».
Слава і нині: Богородичний: Преславне провіщено в родах родів про Тебе, Богородице Діво, що в утробі Бога Слово вмістила і чистою зосталася. Тому всі ми Тебе, як нашу перед Богом оборону, шануємо.
Ірмос 3: Утвердив ти на початку премудро небо і землю на водах поставив.* На камені Церкви утверди й мене, Христе,* бо нема святішого від тебе, єдиний Чоловіколюбче.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Адама за спожиття плоду засудженого, оправдав Ти, Христе, від гріха спасенними стражданнями тіла Твого, бо Сам Ти, Безгрішний, іспитові смерти не підлягав.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Бог мій Ісус світлом воскресіння осяяв сущих у темряві і тіні смертній, і Своїм Божеством зв’язавши сильного, здобув споруду його.
Слава і нині: Богородичний: Ти, Богородице, вищою за Херувимів і Серафимів стала, Ти бо, Пречиста, одна в Твою утробу невмістимого Бога прийняла єси; тому ми всі, вірні, в піснях Тебе завжди ублажаємо.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Господи, Боже наш, що сонну неміч забрав від нас і покликав нас візванням святим, щоб і вночі підносити руки наші і прославляти тебе за справедливі твої присуди. Прийми благання наші, моління, визнавання, нічні служби і даруй нам, Боже, віру бездоганну, надію впевнену, любов нелицемірну. Благослови наші входи й виходи, вчинки, слова, діла й думки; і дай нам дочекатися початку дня, нам, що хвалять й оспівують, і благословлять добрість твоєї несказанної сили]
Священник: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Ірмос 4: Ти моя кріпость, Господи, ти й сила моя, ти мій Бог, ти радість моя,* що не покинув лона Отця і до наглої вбогости завітав.* Тому з пророком Авакумом взиваю до тебе:* Слава силі твоїй, Чоловіколюбче!
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Ти, Милосердний Спасе, мене, ворога, надто возлюбив; Ти з пониженням дивним на землю зійшов, від крайньої нечестивости моєї не відвернувшись; і зоставшись на висоті невимовної слави Твоєї, Ти мене, колись зневаженого, прославив.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Владико, хто не дивується нині, бачачи, що страждання смерть нищить, хрест тління виганяє і смерть багатство аду пустошить? Це предивне діло Божественної могутности Тебе розп’ятого, Чоловіколюбче.
Слава і нині: Богородичний: Ти, Неневісна, похвала вірних, Ти християн заступниця й пристановище, стіна й захист; Ти бо, Всенепорочна, молитви возносиш до Сина Твого й спасаєш від недолі тих, що з вірою й Любов’ю Тебе визнають за Чисту Богородицю.
Ірмос 5: Чому ти відкинув нас від обличчя твого, Світло незаходиме?* Ось покрила нас, окаянних, ворожа темрява.* Тому благаємо: наверни нас і до заповідей твоїх направ стежки наші.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Перед стражданням Своїм зневажений, Ти, Спасе, одягнути Себе в багряницю допустив, соромну наготу первоствореного покриваючи, і нагий Ти, Христе, був до хреста прибитий, з Адама одежу смерти скидаючи.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Ти, Христе, воскресши із пилу смертного, моє впале єство відбудував і нетлінним його вчинив, явивши знов як образ царський, що світлом нетління сяє.
Слава і нині: Богородичний: Материнську сміливість до Сина Твого маючи, Ти, Пречиста, не занедбай, як рідна, про нас піклування, благаємо, ми бо, християни, одну Тебе ласкавою Заступницею перед Владикою маємо.
Ірмос 6: Очисти мене, Спасе, бо великі мої беззаконня, і з глибини зла виведи, молюся,* бо до тебе я закликав, і ти почув мене, Боже мого спасіння.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Деревом послугуючись, причинник зла вельми зруйнував мене; але Ти, Христе, Сам на хрест вознесений, ще більш зруйнував, посоромивши його, а впалу людину воскресивши.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Ти, Христе, змилосердився над Сіоном, із гробу, воскреснувши, і яко Милосердний, кров’ю Твоєю Божественною замість старого новий Сіон утворив, і нині царствуєш у ньому повік.
Слава і нині: Богородичний: О, коли б визволитися нам від гріхів лютих Твоїми молитвами, Богородителько Чиста, і досягти Божественного сяйва Сина Божого, що несказанно від Тебе, Пречиста, тіло прийняв.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Дякуємо тобі, Господи, Боже спасіння нашого, бо ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялися величному імені твоєму. Тому молимо тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати тобі розумно й молитися безупинно та в страсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христа твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і круши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів.]
Священник: Бо Ти цар миру і Спас душ наших – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Кондак (г. 8): Воскресши з гробу,* умерлих воздвигнув Ти* і Адама воскресив Ти,* і Єва ликує в твоїм воскресінні,* і світу кінці торжествують* востання Твоє,* Многомилостивий.
Ірмос 7: З Божого завітання вогонь колись у Вавилоні знесилів.* Тому юнаки в печі веселими ногами походжали, мов у квітнику, співаючи:* Благословенний ти, Боже, батьків наших!
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Славне пониження, Божественне багатство убозтва Твого, Христе, дивує ангелів, що дивляться на Тебе, прицвяхованого задля спасіння тих, що з вірою взивають: «Благословен єси, Боже отців наших».
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Під час Твого Божественного зшестя світла сповнився ад, і темрява, що раніш навкруги була, розвіялася; тому в’язні, що від віку були, воскресли, взиваючи: «Благословен єси, Боже отців наших».
Слава і нині: Троїчний: Православно богословствуючи, Тебе Господом усього і Отцем одного Єдинородного Сина проповідуємо, визнаючи й одного Правого, Рівноприродного і рівнобічного Духа, що від Тебе походить.
Ірмос 8: У сім раз більше піч напалив халдейський гнобитель для угодників у люті,* але побачивши їх спасенних вищою силою, Творцеві й Визволителеві закликав:* Юнаки, благословляйте! Священики, співайте! Люди, прославляйте по всі віки!
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Пребожественна сила Божества Ісусового в ділі нашого спасіння боголіпно засяяла, тілом бо смерти хресної за всіх зазнавши, Він силу аду знищив. Його безперестанно, отроки, благословіть, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Розп’ятий воскрес, гордий впав, впалий і розбитий оновився; тління вигнане, і розцвіло нетління: бо життя поглинуло смерть. Отроки, благословіть, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.
Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа завжди, нині і повсякчас і на віки віків.
Троїчний: Трисвітле Божество, що сяє світлом єдиним від одного в трьох Особах єства, — Безначального Родителя і Рівноприродного Слова Отця і співпануючого Одноістотного Духа, отроки, благословіть, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.
Пісня Богородиці
Після катавасії восьмої пісні диякон бере кадильницю і, ставши перед іконою Богородиці, мовить:
Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.
Вірні: Величає душа моя Господа,* і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм.
Чеснішу від херувимів,* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо. (Після кожного стиха).
Бо він зглянувся на покору слугині своєї,* ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.
Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе ім’я його.* Милосердя його з роду в рід на тих, які бояться його.
Він виявив потугу рамени свого,* розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.
Могутніх скинув з престолів, підняв угору смиренних;* наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.
Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,* як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки.
Пісня 9
Ірмос: Вжахнулось із цього небо і здивувались кінці землі,* що Бог з’явився людям у тілі, а твоє лоно стало просторіше від неба.* Тому й величають тебе, Богородице, ангельські й людські хори.
Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.
Бувши нескладний Божою і вічною природою,* сприйнявши тіло, ти, Слове Божий, став складним, поставивши його поруч у собі самім,* а постраждавши як людина, ти зостався, як Бог, поза всяким терпінням.* Тому і прославляємо тебе в двох природах:* неподільного й незмісного.
Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.
Ти – Вишній за Божою природою, ставши людиною* і зійшовши між слуг, назвав Бога Отцем,* а вставши з гробу, своєю благодаттю дав людям Отця – Бога і Владику за своїм буттям;* із ним ми всі тебе величаємо.
Слава і нині: Ти, Діво, стала Божою матір’ю, тілом проти природи породивши Бога – Слово,* якого Отець, як благий, перед усіма віками появив із свого серця;* його ми нині визнаємо вищим над усі тіла, хоч він у тіло зодягнувся.
Мала єктенія
Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
Священик: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
І співають відразу «Свят Господь Бог» наш на глас прокімена.
Свят Господь Бог наш.
Стих 1: Возносіте Господа Бога нашого.
Стих 2: І поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо святе воно.
Світильний
При замкнених дверях, увійшов ти, Владико,* і, мирно дихнувши, сповнив апостолів пресвятого Духа,* і доручив їм в’язати й розв’язувати гріхи;* а по вісьмох днях бік свій і руки ти показав Томі.* З ним і ми взиваємо:* Ти – Господь і Бог!
Слава і нині: Коли ти, Богоневісто, Пресвята Діво,* побачила по трьох днях Сина твого, що воскрес із гробу,* то відклала всю скорботу, що її, як Мати, зазнала,* бачивши його страждання.* Сповнившись радости,* вкупі з його учнями прославляєш і оспівуєш його.* Тому спаси тих, що нині визнають тебе Богородицею.
Псалом 148
Вірні співають два перших стихи хвалитних на глас 8:
Усе, що живе, нехай хвалить Господа.* Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.* Тобі належить пісня, о Боже.
Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.* Тобі належить пісня, о Боже.
Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.
Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.
Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.
Поставив їх на віки віків* і дав закон, що не перейде.
Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;
Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;
Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;
Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;
Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;
Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.
Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.
Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.
Псалом 149
Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.
Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.
Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.
Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.
Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.
Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.
Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.
Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.
Стихири
Стихири
Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.
(г. 8): Хоч і став ти, Господи, на суді Пилата,* то не покинув ти престолу, сидячи разом з Отцем;* але, воскреснувши з мертвих, ти визволив світ з недолі ворожої,* як щедрий і чоловіколюбець.
Псалом 150
Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.
Господи, ти хрест твій дав нам як зброю на диявола,* який тремтить і трясеться,* не в спромозі і глянути на Його силу,* бо хрест мертвих підніс і смерть подолав.* Тому й поклоняємось твоєму погребенню і воскресінню.
Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.
Господи, хоч юдеї тебе, немов мертвого, в гробі поклали,* то вояки як царя заснулого сторожили;* і хоч, як скарб життя, тебе печатями опечатали,* але ти воскрес і дав нетління душам нашим.
Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.
Ангел твій, Господи,* що благовістив воскресіння, настрахав сторожу,* але до жінок промовив, кажучи:* Чого шукаєте живого між померлими?* Він воскрес, як Бог, і дав життя вселенній.
Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.
Ти, Христе Боже, вільний від страждань по Божеству,* постраждав хрестом і прийняв триденне погребення,* щоб визволити нас від ворожої неволі,* та й, вчинивши нас безсмертними,* оживити твоїм воскресінням, Чоловіколюбче.
Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.
Поклоняюся, славлю й оспівую, Христе,* твоє воскресіння з гробу,* яким ти визволив мене з тяжких кайданів аду* і дав світові, як Бог,* вічне життя і велику милість.
Стих: Воскресни, Господи Боже мій, нехай піднесеться рука твоя;* не забудь убогих твоїх ніколи.
Беззаконні, які стерегли твій гріб, що життя прийняв,* запечатали його й поставили сторожу.* Але ти, як безсмертний і всесильний Бог,* воскрес на третій день.
Стих: Хвалитиму тебе, Господи, всім серцем моїм,* розповім про всі твої чудеса.
Коли ти, Господи, дійшов до адських брам та знищив їх,* тюремник закричав, промовивши:* Хто це такий, що не осуджується на ув’язнення в безоднях землі,* але, немов намет, знищив смертну в’язницю?* Я прийняв його, як мерця, але тремчу, як перед Богом.* Всесильний Спасе, помилуй нас!
Стихира євангельська
Слава (г. 5): В останній час, пізно в суботу* прийшов ти, Христе, до друзів* і чудесним входом через замкнені двері ствердив чудо* – твоє із мертвих воскресіння.* Ти сповнив учнів радости,* уділив їм Святого Духа і дав владу гріхи відпускати;* а й Тому не залишив у хвилях невірства потопати.* Тим-то, милосердний Господи,* подай і нам правдиве розуміння і гріхів відпущення.
І нині: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.
Велике славослов’я
Священик: Слава Тобі, що Світло нам показав!
Вірні: Слава во вишніх Богу*, і на землі мир*, в людях благовоління.
Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.
Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.
Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріхи світу, помилуй нас.
Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.
Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.
Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.
Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки віків.
Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.
Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.
Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.
Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.
Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.
Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.
Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою.
Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.
Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.
Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.
Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Святий Безсмертний, помилуй нас.
Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас.
Тропар
Воскресши із гробу і в’язи пекельні розірвавши,* ти роздер присуд смерти, Господи,* і всіх від сітки ворожої визволив.* А з’явившись апостолам своїм,* ти послав їх на проповідь,* і ними мир свій подав ти вселенній,* єдиний Чоловіколюбче.
Єктенія усильного благання
Диякон: Помилуй нас, Боже, з великої милости твоєї, молимось тобі, вислухай і помилуй.
Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)
Диякон: Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея (ім’я), Папу Римського, і за блаженнішого Патріарха нашого (ім’я), і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), [і за всечесніших отців наших Протоархимандрита (ім’я), Архимандрита (ім’я), Протоігумена (ім’я) й Ігумена (ім’я)], за тих, що служать і послужили у святому храмі цьому (і в святій обителі цій), за отців наших духовних, і всіх у Христі братів наших.
Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)
Диякон: Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.
Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)
Диякон: Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.
Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)
Священик: Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Прохальна єктенія
Диякон: Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Диякон: Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.
Вірні: Подай, Господи.
Диякон: Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.
Вірні: Подай, Господи.
Диякон: Прощення і відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.
Вірні: Подай, Господи.
Диякон: Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.
Вірні: Подай, Господи.
Диякон: Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.
Вірні: Подай, Господи.
Диякон: Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшному суді Христовому просім.
Вірні: Подай, Господи.
Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
Священик: Бо ти Бог милости, ласк і чоловіколюбности, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Священик: Мир всім.
Вірні: І духові твоєму.
Диякон: Голови ваші перед Господом схиліть.
Вірні: Тобі, Господи.
Священик читає молитву: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як добрий і чоловіколюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:
Виголошення: Бо до тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Великий відпуст
Диякон: Премудрість.
Вірні: Благослови.
Священик: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь. Утверди, Боже, святу православну віру на віки віків.
Священик: Пресвята Богородице, спаси нас.
Вірні: Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо.
Священик: Слава тобі, Христе Боже, надіє наша, слава тобі!
Вірні: Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3 р.). Благослови.
Священик: Христос, що воскрес із мертвих, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, святих, славних і всехвальних апостолів, і святого (ім’я, якого є храм), і святих Отців Шести Вселенських Соборів, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.
Вірні: Амінь.
БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:
Тропарі і Кондаки
Тропар (г. 8): З висоти́ зійшо́в Ти, Милосе́рдний,* погребе́ння прийня́в Ти тридне́вне,* щоб нас ви́зволити від страсте́й,* життя́ і воскресі́ння на́ше,* Го́споди, сла́ва Тобі́.
Тропар – Отців, глас 8: Препрославлений Ти, Христе Боже наш,* світила на землі – отців наших оснував Ти* і ними до істинної віри всіх нас направив Ти.* Багатомилосердний, слава Тобі.
Кондак (г. 8): Воскре́сши із гро́бу,* уме́рлих воздви́гнув Ти* і Ада́ма воскреси́в Ти,* і Є́ва лику́є в Твої́м воскресі́нні,* і кінці́ сві́ту урочи́сто святку́ють* воста́ння Твоє́,* Многомилости́вий.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Кондак Отців, глас 6: Ти – із Отця несказанно возсіявший Син* – з жени родився подвійний єством.* Його видячи, не відрікаємося виду зображення,* але Його, благочесно написавши, вірно почитаємо.* I ради того Церква, держачи істинну віру,* цілує ікону вочоловічення Христового.
І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Богородичний (глас 6): Заступнице християн непостидна,* молитвенице до Творця незамінна,* не погорди голосами молінь грішників,* але випереди як благая з поміччю нам, що вірно співаємо Тобі:* Поспішись на молитву і скоро прийди на моління,* заступаючи повсякчас, Богородице, тих, що почитають Тебе.
Прокімен (глас 4):
Благословен єси, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє на віки (Дан 3,26).
Стих: Бо праведний єси в усьому, що сотворив ти нам (Дан 3,27).
Апостол: (Євр 13,7-16):
Браття і Сестри, пам’ятайте про наставників ваших, які звіщали вам слово Боже, і дивлячись уважно на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру. Ісус Христос учора й сьогодні – той самий навіки. Не піддавайтеся різним та чужим наукам: воно бо добре укріпити серце благодаттю, не стравами, які не принесли ніякої користи тим, що віддавалися їм. Є у нас жертовник, з якого не мають права їсти ті, що при наметі служать. Бо котрих звірят кров архиєрей заносить у святиню за гріхи, тих м’ясо палиться за табором. Тому й Ісус, щоб освятити народ власною своєю кров’ю, страждав поза містом. Тож виходьмо до нього за табір, несучи наругу його, бо ми не маємо тут постійного міста, а майбутнього шукаєм. Через нього принесім завжди Богові жертву хвали, тобто плід уст, які визнають його ім’я. Добродійства та взаємної допомоги не забувайте: такі бо жертви Богові приємні.
Алилуя (глас 1):
Стих: Бог богів. Господь мовив, і призвав землю від сходу сонця до заходу (Пс.49,1).
Стих: Зберіть йому преподобних його, що заповідують завіт його в жертвах (Пс. 49,5).
Євангеліє: (Ів 17,1-13):
В той час Ісус, підвівши очі свої до неба, проказав: «Отче, прийшла година! Прослав свого Сина, щоб Син твій тебе прославив, згідно з владою, що її ти дав йому над усяким тілом: дарувати життя вічне тим, яких ти передав йому. А вічне життя у тому, щоб вони спізнали тебе, єдиного, істинного Бога, і тобою посланого – Ісуса Христа. Я тебе на землі прославив, виконавши те діло, яке ти дав мені до виконання. Тепер же прослав мене, Отче, у себе – славою тією, що її я мав у тебе перед тим, як постав світ! Я об’явив твоє ім’я людям, яких ти від світу передав мені. Вони були твої, ти ж передав мені їх, і зберегли вони слово твоє. Нині збагнули вони, що все, тобою дане мені – від тебе; слова бо, тобою мені дані, я їм дав, і сприйняли вони їх, і справді збагнули, що від тебе я вийшов, і увірували, що ти мене послав. Молю ж за них: не за світ молю, лише за тих, яких ти передав мені, бо вони – твої. І все моє – твоє, твоє ж – моє, і в них я прославився. Я вже більш не у світі, а вони у світі, і я до тебе йду. Отче Святий! Заради імени твого бережи їх, тих, що їх ти мені передав, щоб були одно, як ми! Бувши з ними у світі, я беріг їх у твоє ім’я; тих, яких ти передав мені, я їх стеріг, і ніхто з них не пропав, лише син загибелі, щоб збулося Писання. Тепер же іду до тебе, і кажу те, у світі бувши, щоб вони радощів моїх мали у собі вщерть.
Причасний: Хваліте Господа з небес, хваліте Його на висотах (Пс 148,1). * Радуйтеся, праведні, у Господі,* правим належить похвала (Пс 32,1). * Алилуя (х3).