Fifth Sunday after Pentecost. Octoechos Tone 4. Holy Martyr Agrippina. Apostles’ Fast. Romans 10:1-10. Matthew 8:28-9:1.

English Source: Royal Doors www.royaldoors.net

Great Vespers, Sunday Matins and Divine Liturgy

GREAT VESPERS

Kathisma Reading: “Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140

Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

We never cease to adore Your life-giving Cross, O Christ our God,* And we glorify Your resurrection on the third day.* For You, Almighty One, have thereby restored the corrupted nature of all* and reopened the way to heaven,* since You alone are gracious and You love mankind.

The just shall gather around me* when You have been good to me.

O Saviour, You have absolved the penalty of disobedience,* committed through the tree of Eden,* by willingly being nailed to the tree of the cross.* As Almighty God, You descended into Hades* and broke asunder the bonds of death.* We, therefore, venerate Your resurrection from the dead,* and joyfully cry out to You:* Almighty Lord, glory to You!

Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

O Lord, You have battered down the gates of Hades,* and by Your death You have dissolved the realm of death.* You have freed mankind from corruption,* bestowing life, incorruption, and Your great mercy upon the world.

Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

Come, all you people,* let us sing the praises of our Saviour’s resurrection on the third day.* For we have, thereby, been delivered from the invincible bonds of Hades,* and we have received incorruption, together with eternal life.* Therefore, we cry out to You* after Your crucifixion, burial, and resurrection:* Save us by Your resurrection, for You love mankind.

If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

O Saviour, with the angels we sing the praises of Your resurrection on the third day.* For the very ends of the universe have, thereby, been enlightened,* and we have been saved from the deceit of the enemy.* Therefore, we cry out to You,* Almighty Saviour, Giver of Life, and Lover of mankind:* Save us by Your resurrection.

I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

O Christ our God, You have demolished the brazen gates of Hades.* You have broken asunder the bonds of death,* and lifted up the fallen human race.* Therefore, we cry out with one accord:* O Lord, who arose from the dead, glory to You!

From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

O Lord, Your birth from the Father is timeless and eternal;* Your incarnation from the Virgin is beyond the understanding of all,* and beyond the expression of our words.* Your descent into Hades and victory over Death* caused Satan and his angels to tremble with fear.* Your resurrection on the third day* brought to mankind incorruption and great mercy.

Tone 4

For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

You were brought forth, long-suffering Agrippina,* as a fragrant rose from the meadow of Rome,* perfuming the thoughts of the faithful with the sweet scent of virtue,* dispelling the foul odour of the passions by grace.* You are the firm support of the Church,* the adornment of martyrs, the boast of virgins,* an ocean of miracles, all-honourable one!

Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

After your contest in Rome,* Christ God gave your relics to Sicily as a precious treasure.* You came there, martyr, famous in hymns,* expelling the vile throng of devils by your authority!* Therefore we bless you and celebrate your struggle today,* long-suffering Agrippina!

Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

At the command of Him Who bears the universe,* all-praiseworthy Agrippina,* your friends Vassa and Paula bore your body on their shoulders.* As they passed from place to place,* you laboured by divine grace to perform a sea of far-reaching miracles,* while resting where God provides refreshment for those whose toils are ended!

Tone 4, Glory… Now…

O Mother of God, because of You* David the Prophet became an ancestor of God;* he foretold and sang a joyous hymn of praise* and cried out to Him who worked wonders in you:* “The Queen stood at your right hand.”* God revealed you as a life-giving mother,* when He chose to be incarnate of you without a father.* He renewed in man His image* which the passions had corrupted.* He found the lost sheep in the mountains,* carried it on His shoulders,* offered it to the Father,* generously numbered it among the powers of heaven,* and saved the whole world, since He is Christ of great and rich mercy.

Aposticha

In Tone 4

In being lifted upon the cross, O Lord,* You abolished the curse which we had inherited from our fathers.* By going down into Hades,* You freed from eternal captivity those imprisoned there,* and granted incorruption to mankind.* We, therefore, praise Your life-giving and redeeming resurrection.

The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.

By hanging on the cross, O Almighty One,* You shook the whole creation to its foundations.* When You Yourself were laid in the grave,* You raised to life those who had been lying in the graves,* and You granted life and incorruption to mankind.* We, therefore, praise and glorify Your resurrection on the third day.

For He has made the world firm, which shall not be moved.

O Christ, the lawless people showed their ingratitude to You, their Benefactor,* by delivering You to Pilate who condemned you to be crucified.* But You willingly suffered death and burial;* and, as God, You rose by Your own power on the third day,* granting us everlasting life and great mercy.

Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

The women, shedding bitter tears, came to see You in Your tomb;* and not finding Your body, they lamented, saying:* O Saviour and King of All, how were You stolen?* What place holds Your life-bearing body?* An angel answered them, saying:* Do not weep, but go and proclaim that the Lord is risen,* filling our hearts with joy;* for He alone is most compassionate.

Glory… Now…

O most pure Virgin, hear the petitions of your servants.* Remove the burdens which oppress us,* and deliver us from our sorrows;* for you are the only firm and constant support on whom we rely.* O Mother of God, never permit us who call upon you* to be overwhelmed by our cares.* Hasten to fulfil the supplications of all who, in faith, cry out to you:* Rejoice, O Lady, helper of all mankind,* the joy, the refuge, and the salvation of our souls.

Troparia

In Tone 4

When the disciples of the Lord learned from the angel* the glorious news of the resurrection* and cast off the ancestral condemnation,* they proudly told the apostles:* “Death has been plundered!* Christ our God is risen,* granting to the world great mercy.”

Glory…

Your lamb, Agrippina, O Jesus, cries in a loud voice:* “You, O my Bridegroom, I love; and, seeking You, I undergo martyrdom.* And with You I am crucified and buried in Your baptism,* and I suffer for Your sake that I may reign with You.* And I die on Your behalf that I may live in You.* Receive me as a spotless sacrifice,* sacrificed for You with love.”* Through her intercession in Your mercy save our souls.

Now…

O Mother of God, the mystery hidden from all eternity* and unknown even to the angels,* was revealed through you to those on earth:* God took on our human nature* and united it to His divine nature in a perfect but unconfused union.* Then, He willingly accepted the cross for our sake* and thereby raised again the first created man,*and saved our souls from death.

SUNDAY MATINS

Usual Beginning

Hexapsalm

Great Litany

God the Lord, Tone 4

Troparia, Tone 4

Glory…

Now…

Psalter Reading

Stasis I: Psalms 9, 10
Stasis II: Psalms 11, 12, 13
Stasis III: Psalms 14, 15, 16

Small Litany

Sessional Hymn, Tone 4

Looking into the entrance of the tomb,* the Myrrh-bearing women were unable to endure the bright radiance of the Angel,* trembling in awe they said;* How is it that He who has opened Paradise to the Thief hath been stolen?* How is it that He who before His passion proclaimed His Arising has been raised?* Truly Christ God has arisen, granting those in Hades life and resurrection.

Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high;* forget not Your poor to the end.

Mortal men laid in a new tomb* the One who through a word established the ends of earth,* for You, O Saviour, willingly endured the Cross,* whereby You conquered the adversary, and despoiled death,* for which cause all those in Hades extol Your life-giving Arising saying* Christ, the giver of life, has arisen and abides to the ages.

Glory… Now…

As he contemplated that which was beyond nature* Joseph was struck with wonder, O Theotokos, at you conception without seed.* He contemplated the mysterious dew upon the fleece,* the bush unburnt by fire,* Aaron’s rod which budded.* Thus your Betrothed and guardian bore witness and cried to the priests saying:* A Virgin bears a child,* and after child-birth remains yet a virgin.

Psalter Reading

Stasis I: Psalm 17
Stasis II: Psalms 18, 19, 20
Stasis III: Psalms 21, 22, 23

Small Litany

Sessional Hymn, Tone 4

O Saviour, You arose from Hades as immortal,* raising the world together with You by Your might, O Christ our God.* With strength You have overthrown the dominion of death,* revealing the Resurrection to all, O Merciful one.* Wherefore we also glorify You, O only Lover of mankind.

I will confess You, O Lord, with my whole heart,* I will tell of all Your wonders.

Gabriel radiant in white vestments descended from the heights above,* and approaching the rock upon which the Rock of life was lying,* cried to the weeping women saying:* Cease your cries of lamentation;* for you have now obtained merciful compassion.* Take courage, for the One you seek is truly risen.* Therefore, cry to the Apostles telling them that the Lord has arisen,* to worship the risen One;* and having received gladness, to take courage, together with Eve.

Glory… Now…

All the choirs of Angels were struck with wonder, O Pure Virgin,* at the awesome mystery of your conception.* How can the One who holds all things in place with only a nod,* now be held in your arms as a man?* How can the Eternal accept a beginning?* How can the One who nourishes everything that has breath by His ineffable goodness,* be suckled at your breast?* And upon seeing these things, with hymns they glorify you* as truly the Mother of God.

Polyeleos

Evoglitaria

Small Litany

Hypakoe, Tone 4

The Myrrh-bearing women hastened to proclaim to the Apostles* the news of Your wondrous Rising, O Christ:* that as God You have arisen,* granting the world great mercy.

Sessional Hymns, Tone 4

Today the universal joy of your feast shines forth* with the brightness of the stars, O Mary, ever-Virgin Mother.* Illumine the minds of those who on earth* lovingly sing praises to you.

The Virgin Mary who is truly the Godbearer* has shone forth to us as a bright cloud.* Adam is no longer condemned, and Eve is released from bonds.* Therefore, with confidence we also cry out to the only pure One:* O most holy Virgin, beg your Son to forgive our sins.

In Tone 1, Glory… Now…

From your virginal womb a beautiful shoot has sprouted forth,* for you have given birth to the Life of the world.* For this, the heavenly powers sing to you, O Godbearer,* praising your honourable feast, O pure One.* Glory to the feast of the deposition of your precious robe;* glory to your virginity, O Virgin Mother.

Gradual Hymns, Tone 4

Antiphon 1

From my youth do many passions war against me;* but do You Yourself defend* and save me, O my Saviour.

You haters of Sion shall be shamed by the Lord;* for like grass, by the fire* shall you be withered.

Glory… Now…

In the Holy Spirit, every soul is quickened,* and, through cleansing, is exalted* and made radiant* by the Triple Unity in a hidden sacred manner.

Antiphon 2

From the depths of my soul* I have cried to You fervently, O Lord;* let Your divine ears be attentive to me.

Everyone who has set their hope in the Lord,* is higher than all those* who mourn.

Glory… Now…

By the Holy Spirit* the streams of grace swell up;* watering all creation* engendering life.

Antiphon 3

Let my heart be raised to You, O Lord;* and let none of the pleasures of the world lure me* to weakness.

As one that has tender love for one’s mother;* so should we have even more fervent love* for the Lord.

Glory… Now…

By the Holy Spirit comes an abundance of divine knowledge,* contemplation and wisdom;* for by Him the Word unveils* all the Father’s teachings.

Prokeimenon, Tone 4

Arise, O Lord: help us,* and redeem us for Your name’s sake.

verse: We heard with our own ears, O God, our fathers have told us the story of the things You did in days long ago.

Let everything that lives, Tone 4

Gospel: Luke 24:12-35

Hymn of Resurrection

Psalm 50

Verses at Psalm 50

Canon, Tone 4

Ode 1

Irmos: Through the Red Sea, as on the dry land,* old Israel passed on with unmoistened foot;* crosswise, in the wilderness, Moses held up his arms* and they routed Amalek’s might.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

As good and all-powerful, O Lord, you were lifted up on the immaculate tree of your cross, healing by the tree our utter destruction, setting right our defection.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

In your body in the tomb, as God with your soul in Hell, with the Thief in Paradise, you were yet, O Christ, on the throne with the Father and the Spirit, all things filling, and infinite.

Glory… Now…

You conceived the Son of God without seed, by the Father’s purpose, from the divine Spirit; you bore in flesh the one from the Father without mother: through us, out of you, without father.

Ode 3

Irmos: Your Church, O Christ, makes merry in you, crying aloud:* You are my strength, O Lord, my refuge, my firm foundation.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The tree of life, the true and intellectual vine, hangs upon the cross pouring forth to all the elixir of life.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

As a great one and fearful, demolishing utterly the insolence of Hell, as God incorruptible, now you have risen in the flesh.

Glory… Now…

You only, O Mother of God, are the friend who procures the good things beyond nature for those upon earth and therefore we bring to you our “Hail.”

Ode 4

Irmos: Seeing you the Sun of Righteousness* lifted high on the cross,* with good reason your Church stood still in her course and exclaimed:* Glory to your power, O Lord.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

You went up on the Cross, to the Passion of your pure flesh worn of your own will, thus healing my passions. Therefore we cry to you: Glory to your power, O Lord.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

O Lord, death tasted of your life-giving, sinless flesh and deservedly was slain. But we cry to you: Glory to your power, O Lord.

Glory… Now…

You bore a child, O Virgin, without a man, and after the birth you were discerned as still a virgin; therefore in faith unwavering we cry in never silent voices: Hail to you, our Lady.

Ode 5

Irmos: Lord, my light, you have come into the world;* O holy light, turn from the darkness of ignorance all who sing to you in faith.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

In compassion, O Lord, you came down to the earth; hanging upon the tree you raised up the fallen nature of man.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

O Christ, you bore yourself the reproach of my sins; you loosed the pangs of death, Compassionate, in your holy resurrection.

Glory… Now…

We thrust you forward as an unbreakable shield in face of our enemies; we have gained you, Bride of God, as anchor and hope of our salvation.

Ode 6

Irmos: I will sacrifice to you, O Lord, with the voice of praise:* so cries your Church to you,* purified from demons’ gore* through the blood which flows in pity from your side.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Girded with power you went up on the cross and came to grips with the tyrant and as God you dashed him down from the heights and raised up Adam with your invincible hand.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

You are risen, O Christ, from the tomb in dazzling beauty of lightning flash, scattering to the winds by your power divine every one of your enemies. As God you have filled all things with gladness.

Glory… Now…

O wonder of all wonders, newest and strangest, that a virgin, knowing no man, conceived in the womb him who holds the whole universe in his hands and suffered no straitening.

Kontakion

My Saviour and deliverer, as God, has raised those born of the earth from the bonds of the grave, he has

Ikos

To-day Christ, the giver of life, has risen from the dead, come after three days from the tomb; by his might he has smashed the doors of death, put Hell to death and crushed death’s sting and Adam with Eve set free. Let all of us born of the earth sing to him, in thankfulness fervently cry out his praise. For he, the lone strong One, on the third day as God and as Lord has risen.

Ode 7

Irmos: In a Persian furnace three children of Abraham were set on fire* but more than in the flames they blazed in loving desire to God, and cried:* Blessed are you, O Lord,* in the temple of your glory.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Washed in Christ’s divine blood, mankind has been called to incorruption and sings in thanksgiving: Blessed are you, O Lord, in the temple of your glory.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Your tomb, O Christ, declares itself life-bearing, fairer far than Paradise, more radiant than any kingly hall, fount of our resurrection.

Glory… Now…

Hail, tabernacle of the Most High, hallowed and sacred. Joy is given through you, O Mother of God, to those who cry to you: Blessed are you amongst women, All-holy Lady.

Ode 8

Irmos: Daniel, with hands outspread in the den,* stopped the gaping jaws of the lions;* the three children, lovers of God,* clothed in the virtue of godliness,* quenched the power of the fire and sang aloud:* Bless the Lord, all you works of the Lord.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

With hands outspread on the cross, O Lord, you gathered together the nations and showed them to be one Church praising you, with those on earth and those in heaven in harmony singing: Bless the Lord, all you works of the Lord.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

As lightning flashing, in the unapproachable light of the resurrection, the white-robed angel appeared to the women and cried: Why do you seek the living in the tomb as dead? Christ is risen indeed and we cry to him: All you his works, sing praises to the Lord.

Glory… Now…

You alone, among all the families of the earth, are revealed as Mother of God; wholly without stain, unharmed by the fire of the unapproachable light, you became the dwelling-place of the Godhead. We all bless you, therefore, Mary, God’s bride.

Magnificat

Ode 9

Irmos: Everyone was seized with amazement* at hearing of the ineffable condescension of God,* for the Most High willed to come down even to the flesh,* having become man in the virginal womb.* Therefore, we, the faithful extol* the most pure Godbearer.

O most holy Mother of God, pray for us!

Glorious things were said of you, O city of God, and of Him Who ever reigns over all things in heaven and on earth, to Whom you have given birth. He has raised you from the earth into heaven. Pray to Him unceasingly for those who honour your sacred feast. With Him we extol you.

O most holy Mother of God, pray for us!

O choirs of angels, assembly of patriarchs, divine college of apostles and prophets, army of martyrs, ranks of hierarchs and venerable fathers, and all you saints, rejoice with us, who celebrate the holy feast of the Mother of God, whom we extol.

Glory… Now…

Exalt the strength of all the faithful and stop the boasting of the enemies, O most pure Godbearer! Preserve your cities in peace and protect all Christian nations, in which your great and most glorious name is faithfully glorified and venerated by all, O pure Lady.

Small Litany

Holy is the Lord

Hymn of Light (Gospel)

Christ our Way and our Life,* after His resurrection from the dead,* accompanied Luke and Cleopas,* who had recognized Him at Emmaus in the breaking of the bread.* Their hearts and souls were inflamed as He spoke to them on the way,* explaining to them all the Scriptures that pertained to Him.* Let us, therefore, shout with them, saying:* Truly, the Lord is risen and has appeared to Peter.

Glory…

Adam be renewed! Eve rejoice!* Rejoice, all you prophets together with the apostles and martyrs;* rejoice, venerable ascetics and hierarchs,* for the most pure feast of Mary, the Mother of God,* has brought joy and gladness to all mankind* and to all the heavenly hosts.

Now…

I praise Your love without limit, O my Creator;* for You emptied Yourself to put on our broken nature to save us.* O all-compassionate Lord, even though You are God,* You consented for my sake to be born into our human condition* and to descend into Hades to save us,* through the intercession of Your most pure Mother.

Praises

Stichera of the Praises, Tone 4

O all-powerful Lord,* Who endured the Cross and death,* and arose from the dead,* we glorify Your Holy Resurrection.

By Your Cross, O Christ, You have delivered us from the ancient curse,* and by Your death You have conquered the devil who tyrannized our nature.* By Your arising You have filled all things with joy,* wherefore we cry to You:* O Lord risen from the dead, glory be to You!

O Christ the Saviour,* with Your Cross, guide us to Your truth,* and deliver us from the snares of the enemy;* O You who are risen from the dead* raise us also who have fallen through sin,* by the stretching out of Your hand,* O Lord, at the behest of the prayers of Your Saints.

Without departing from Your Father’s bosom,* in Your tender compassion, You descended to earth,* O Only-begotten Word of God,* without change becoming man.* While You are impassible in Your divinity,* You suffered the Cross and death in the flesh;* and rising from the dead You have granted immortality to the race of mankind,* as You alone are all-powerful.

You endured death in the flesh* thereby ensuring us of immortality,* and You abided within a tomb,* thereby freeing us from Hades,* and raising us up with together with Yourself,* suffering as a man, but rising as God,* wherefore we cry to You the Lover of mankind:* O Lord giver of life, glory be to You.

The rocks were rent asunder, O Saviour,* when Your Cross was set upon Golgotha;* the gate-keepers of Hades were smitten with terror,* when You were laid in the sepulchre as One dead;* for abolishing the stronghold of death,* You have granted incorruption to all the dead by Your Resurrection,* O Lord and Saviour,* giver of life, glory be to You!

The women longed to see Your Resurrection, O Christ God;* Mary Magdalene having come in anticipation* found the stone rolled away from the tomb,* with an Angel seated upon it, saying:* Why do you seek the living among the dead?* He has arisen as God, that He may save all things.

Tell us, O Jews, where is Jesus, whom you have thought to guard?* Where is He whom you placed in the grave, sealing it with the stone?* Give back the dead, you who denied life;* give back the buried One or else believe in the Risen One.* Though you keep silent about the Lord’s Rising,* the stones cry out aloud,* above all the one that was rolled away from the tomb.* Great is Your mercy!* Great the mystery of Your dispensation!* Our Saviour, glory be to You!

Tone 5, Glory…

How wise are Your judgments, O Christ!* You granted Peter the understanding of Your resurrection by the burial wrappings alone.* Even though You accompanied Luke and Cleopas and conversed with them,* yet You did not reveal Yourself.* You were taunted by them as though You alone were a stranger in Jerusalem,* not knowing what had recently happened there.* But since You ordained all things for the good of each,* You explained to them what the prophets had spoken concerning You.* In the breaking of the bread they recognized You* because their hearts were already burning with the desire to know You.* When they came together with the disciples,* they proclaimed openly Your divine resurrection* by which we ask that You have mercy upon us.

In Tone 2, Now…You are truly most blessed, O virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* Hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, Death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who finds in this your good pleasure. Glory to You!

Great Doxology

Trisagion Prayers

Troparion, Tone 2

You came forth from death, destroying the eternal bonds of Hades, O Lord.* You broke the curse of Death* and thus delivered us from the snares of the Evil One.* Then You appeared to your apostles and sent them forth to preach,* and through them You have bestowed your peace upon all the world,* for You alone are rich in mercy.

Insistent Litany

Litany of Supplication

Great Dismissal

DIVINE LITURGY

Troparia and Kontakia

Troparion, Tone 4: When the disciples of the Lord learned from the angel* the glorious news of the resurrection* and cast off the ancestral condemnation,* they proudly told the apostles:* “Death has been plundered!* Christ our God is risen,* granting to the world great mercy.”

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 4: My Saviour and Deliverer from the grave* as God raised out of bondage the children of the earth* and shattered the gates of Hades;* and as Master, He rose on the third day.

Now and for ever and ever. Amen.

Theotokion, Tone 4: By your birth, O immaculate one,* Joachim and Anna were freed from the reproach of childlessness,* and Adam and Eve* from the corruption of death.* And your people, redeemed from the guilt of their sins,* celebrate as they cry out to you:* “The barren one gives birth to the Mother of God* and nourisher of our life.”

Prokeimenon, Tone 4
How great are Your works, O Lord* You have made all things in wisdom.
verse: Bless the Lord, O my soul: O Lord my God, You are exceedingly great. (Psalm 103:24,1)

Epistle: Romans 10:1-10 (NRSV)
Brothers and sisters, my heart’s desire and prayer to God for them is that they may be saved. I can testify that they have a zeal for God, but it is not enlightened. For, being ignorant of the righteousness that comes from God, and seeking to establish their own, they have not submitted to God’s righteousness. For Christ is the end of the law so that there may be righteousness for everyone who believes.

Moses writes concerning the righteousness that comes from the law, that “the person who does these things will live by them.” But the righteousness that comes from faith says, “Do not say in your heart, ‘Who will ascend into heaven?’” (that is, to bring Christ down) “or ‘Who will descend into the abyss?’” (that is, to bring Christ up from the dead). But what does it say? “The word is near you, on your lips and in your heart”

(that is, the word of faith that we proclaim); because if you confess with your lips that Jesus is Lord and believe in your heart that God raised him from the dead, you will be saved. For one believes with the heart and so is justified, and one confesses with the mouth and so is saved.

Alleluia, Tone 4
verse: Poise yourself and advance in triumph and reign in the cause of truth, and meekness, and justice.
verse: You have loved justice and hated iniquity. (Psalm 44:5,8)

Gospel: Matthew 8:28-9:1 (NRSV)

At that time when Jesus came to the other side, to the country of the Gadarenes, two demoniacs coming out of the tombs met him. They were so fierce that no one could pass that way. Suddenly they shouted, “What have you to do with us, Son of God? Have you come here to torment us before the time?” Now a large herd of swine was feeding at some distance from them. The demons begged him, “If you cast us out, send us into the herd of swine.” And he said to them, “Go!” So they came out and entered the swine; and suddenly, the whole herd rushed down the steep bank into the sea and perished in the water. The swineherds ran off, and on going into the town, they told the whole story about what had happened to the demoniacs. Then the whole town came out to meet Jesus; and when they saw him, they begged him to leave their neighborhood. And after getting into a boat he crossed the sea and came to his own town.

Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest (Psalm 148:1)* Alleluia, alleluia,* alleluia.

Неділя 5-та по Зісланні Святого Духа. Св. мц. Агрипіни. 23 червня.

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.(г. 4): Животворному твоєму хрестові* безперестанно поклоняючись, Христе Боже,* славимо твоє на третій день воскресіння.* Бо ним ти, Всесильний, обновив наднищену людську природу* і відновив нам вхід до Неба,* як єдиний добрий і чоловіколюбець.
Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Ти, Спасе, знищив кару за непослух щодо дерева,* бо добровільно дав себе прибити на хреснім дереві* і, як всесильний, зійшовши в ад,* як Бог, розірвав ти смертні окови.* Тому й поклоняємось твоєму з мертвих воскресінню, радісно кличучи:* Всесильний Господи, – слава тобі!

Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

Брами адові знищив ти, Господи,* і твоєю смертю здолав царство смерти,* людський же рід ти визволив з тлінности,* дарувавши світові життя і нетлінність,* і велику милість.

Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Прийдіть, люди, оспівуймо* Спасове на третій день воскресіння,* яким ми визволилися з міцних адових оковів,* і всі прийняли нетлінність і життя, взиваючи:* Ти, що розп’явся і був похований та й воскрес,* спаси нас твоїм воскресінням, єдиний Чоловіколюбче!

Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

Ангели й люди, Спасе,* прославляють твоє на третій день воскресіння,* яке опромінило кінці вселенної,* а ми визволились з ворожої неволі й кличемо:* Всесильний життєдавче, Спасе,* спаси нас твоїм воскресінням, єдиний Чоловіколюбче!

Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Ти, Христе Боже, знищив мідні брами й розірвав затвори* та воскресив впалий рід людський.* Тому ми однодумно кличемо:* Ти, що воскрес із мертвих,* Господи, – слава тобі!

Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Господи, твоє народження від Отця не має літ і є вічне,* а твоє воплочення з Діви – людям незбагненне і невимовне,* і твоє в ад зшестя страшне дияволу і його ангелам,* бо ти здолав смерть і на третій день воскрес,* даючи людям нетлінність і велику милість.

Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

(г. 4, подібний: Дав Ти як знамено): Рим тебе́ прино́сить,* на́че луг – троя́нду паху́чу,* Аґрипі́но многостражда́льна,* ду́мку вірних одухмя́нюючи па́хощами доброче́сности* і смо́рід при́страстей завжди́ відганя́ючи* благода́ттю, всешано́вана,* му́чеників окра́со,* Це́ркви тверди́не, дів похвало́* і чуде́с крини́це!

Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Як бага́тство многоці́нне,* Сіці́лії дає́ тебе́, в Ри́мі постражда́лу,* Христо́с Бог наш;* туди́ прибу́вши, співосла́вна му́ченице,* ти по́лчища лука́вих де́монів* прога́няєш на́глядом твої́м.* Тим-то тебе́ ублажа́ємо* і святи́й твій сього́дні святку́ємо по́двиг,* Аґрипі́но многостражда́льна.

Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Де́монськими на́падами пригніченого* і в рів поги́белі вве́рженого* пожалій мене́, Влади́чице,* й утверди́ на ске́лі чесно́т;* і, на́клепи воро́жі розори́вши,* удосто́й мене́ твори́ти повеління* Твого́ Си́на й Бо́га на́шого,* щоб знайшо́в я відпу́щення* у день су́ду.

Слава І нині (догмат, г. 4): Пророк Давид, що через тебе став богоотцем,* у пісні тому, хто величність тобі дарував,* таке звістив про тебе:* Стала цариця по твоїй правиці!* Він бо появив тебе як матір життя,* бо зволив Бог стати з тебе людиною без батька,* щоб оновити свій образ, знищений пристрастями,* і знайти заблукану в гірських пропастях овечку, взявши на рамена,* та й принести до Отця і за своєю волею приєднати до небесних сил* та й спасти, Богородице, світ у Христі,* що має велику й щедру милість.

Стихири на стиховні

(г. 4): Господи, ти вийшов на хрест,* прадідне наше прокляття усунув* і, вступивши в ад, ти визволив довічних в’язнів,* даючи людському родові нетлінність.* Тож, прославляючи тебе за це,* славимо твоє життєдайне і спасенне воскресіння.

Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.

Бувши повішеним на дереві,* ти, єдиний Сильний, сколихнув усі творіння;* покладений у гробі, ти воскресив тих, що в гробах,* даючи людському родові нетлінність.* Тому, співаючи, славимо* твоє на третій день воскресіння.

Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.

Люди беззаконні, Христе,* видавши тебе Пилатові, засудили на розп’яття* і стали невдячними супроти Доброчинця.* Але ти добровільно витерпів поховання* і третього дня своєю силою воскрес, як Бог,* даючи нам вічне життя і велику милість.

Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.

Прибувши до твого гробу,* жінки шукали тебе зі сльозами;* не знайшовши ж, ридали і плакали, промовляючи:* Горе нам, Спасе наш і Царю всіх!* Як же ж то тебе украдено?* Яке то місце ховає твоє життєдайне тіло?* Ангел же мовив до них:* Не плачте, каже, але йдіть і проповідуйте, що Господь воскрес!* Він бо дає нам радість, як єдиний і добросердий.

Слава і нині: Зглянься на моління твоїх слуг, Всенепорочна,* усмирюючи напасті, які нас пригнітають,* визволяючи нас від усякої недолі,* бо в тобі маємо ми міцну й непохитну охорону* і здобули наше заступництво.* Тож нехай не засоромимось, Владичице, в нашім до тебе зверненні,* але поспішись на наше моління,* бо ми з вірою кличемо до тебе:* Радуйся, Владичице, всіх допомого,* радосте і покрове та й спасіння душ наших!

Тропарі

(г. 4): Світлую воскресення проповідь* від ангела взнавши, Господні учениці,* і прадідне осудження відкинувши,* апостолам, хвалячися, мовили:* Повалилася смерть, воскрес Христос Бог,* даруючи світові велику милість.

Слава: Тропар (г. 4): До любові безсмертного Жениха побігши,* тлінне зненавиділа єси, тіло занедбавши,* а муки, які завдавали тобі,* з любов’ю терпіла єси, взиваючи:* прийми мене в любов Твою,* мене, пожертвувану Тебе ради, Христе – Царю віків.* Його ж милістю звесели тих,* які день радості твій почитають,* Агрипино, мученице прехвальна.

І нині: Богородичний (г. 4): Таємниця споконвіку закрита й ангелам незнана:* через тебе, Богородице, Бог землянам появився,* прийнявши в незлитній сполуці тіло* і витерпівши задля нас добровільно хрест;* ним він воскресив первоствореного* і спас від смерти душі наші.

УТРЕНЯ

Священик: Слава святій, одноістотній, животворящій і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління (3 р.).

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою (2 р.).

Шестипсалм’я

Псалом 3 (У понеділок)

О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.

Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».

Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.

Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.

Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.

Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.

Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.

У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.

Псалом 37 (У вівторок)

О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.

Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.

Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.

Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.

Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.

Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.

Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.

Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.

О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.

Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.

Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.

І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.

Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.

Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.

На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.

Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.

Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.

Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.

А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.

І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.

Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.

Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.

Псалом 62 (У середу)

Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.

Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.

Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.

Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.

Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.

Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.

Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.

Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.

Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.

Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.

Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.

А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3 р.)

Господи, помилуй. (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Псалом 87 (У четвер)

Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.

Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.

Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.

Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.

Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.

Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.

Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.

Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.

Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.

Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?

Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій − твою вірність?

Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?

Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.

Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?

Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій − і умліваю.

Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.

Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.

Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.

Псалом 102 (У п’ятницю)

Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє − його святе ім’я.

Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.

Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.

Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.

Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.

Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.

Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.

Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.

Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.

Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.

Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.

Як далеко схід від заходу,* так віддалив він від нас злочинства наші.

Як батько милосердиться над синами,* так милосердиться Господь над тими, що його бояться.

Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.

Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, і мов квітка в полі.

Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.

Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.

І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.

Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.

Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.

Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.

Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!

Псалом 142 (У суботу й неділю)

О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.

І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.

Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.

Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.

Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.

До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.

Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.

Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.

Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.

Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.

Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.

І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Під час рецитування псалмів, священик читає потиху перед св. дверми оці молитви:

Утренні молитви

Велика єктенія

В мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За мир з висот і спасіння душ наших, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За мир всього світу, добрий стан святих Божих Церков і з’єднання всіх, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За святішого вселенського Архиєрея Франциска, Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого Святослава, і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне місто, країну і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених і за спасіння їх, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Щоб визволитися нам від усякої скорби, гніву і нужди, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

[Дякуємо тобі, Господи, Боже наш, що підняв нас із постелі нашої і вклав в уста наші слово хвали, щоб поклонятися і призивати ім’я твоє святе. Ми умоляємо твоє милосердя, яке ти завжди виявляв у нашому житті. Пошли поміч свою людям, що стоять перед лицем святої слави твоєї і дожидають від тебе багатої милости; і дай нам, що зо страхом і любов’ю завжди тобі служимо, хвалити несказанну твою доброту.]

Священик: Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Бог Господь… (Пс. 117), глас 4

Бог – Господь, і явився нам; благословен, хто йде в ім’я Господнє.

Стих: Прославляйте Господа, бо він добрий, бо милість його вічна.

Стих: Вони навколо обступили мене, але я ім’ям Господнім переможу їх.

Стих: Я не вмру, а житиму і розказуватиму про діла Господні!

Стих: Камінь, яким знехтували будівничі, став головним на розі. Від Господа це сталось, і дивне воно в очах наших.

Тропарі

Тропар (г. 4): Сві́тлую воскресі́ння про́повідь від а́нгела взна́вши* і пра́дідне осу́дження відки́нувши,* Госпо́дні учени́ці, хва́лячись, апо́столам мо́вили:* Повали́лася смерть, воскре́с Христо́с Бог,* дару́ючи сві́тові вели́ку ми́лість. (2 р.)

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Вірні: Тобі, Господи.

[Від ночі лине дух наш до тебе, Боже, бо світлом є повеління твої. Навчи нас, Боже, правди твоєї, заповідей твоїх і виправдань твоїх. Просвіти наші духовні очі, щоб ми не заснули в гріхах на смерть. Віджени всяку мряку від сердець наших, даруй нам сонце правди і охорони життя наше знаменням і печаттю Святого твого Духа. Направ стопи наші на шлях мирний, дай нам бачити ранішній день у радості, щоб ми тобі засилали ранішні молитви]

Священик: Бо Твоя влада і Твоє єсть царство і сила, і слава Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Перший сідальний

(г. 4): Мироносиці, поглянувши на вхід до гробу,* і неспроможні знести ангельського сяйва,* дивилися з тремтінням, промовляючи:* Чи не вкрадено, бува, того, що відкрив рай розбійникові?* Чи не встав той, що перед страстями заповів учням воскресіння?* Воістину воскрес Христос,* що дав тим, що були в аді, життя і воскресіння!

Слава і нині: Тебе, Богородице, величаємо, співаючи:* Ти гора, від якої несказанно відколовся камінь* і знищив адські брами.

Відтак читець читає другу чергову катизму, диякон виголошує другу малу єктенію:

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Вірні: Тобі, Господи.

[Боже й Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти підніс нас з постелі нашої і зібрав на годину молитви. Дай нам ласку відкрити уста наші і прийми наші подяки, що в наших силах, і навчи нас установ твоїх. Бо молитися як слід не вміємо, якщо ти, Господи, святим твоїм Духом не навчиш нас. Тому молимося тобі: Даруй і прости, якщо ми згрішили аж до теперішньої години словом або ділом, або думкою, добровільно або недобровільно. Бо коли на провини будеш дивитися, Господи, Господи, то хто встоїться, бо в тебе є прощення. Ти один святий, допоміжник сильний, захисник життя нашого, і тебе ми завжди оспівуватимемо.]

Священик: Бо Ти благий і Чоловіколюбець Бог єси і Тобі славу возсилаємо Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Другий сідальний

(г. 4, подібний: Здивувався Йосиф): Твоїм добровільним,* Спасе, рішенням ти перетерпів хрест;* смертні ж люди в новім поклали гробі тебе,* що словом створив сторони світу.* Тому зв’язано було смерть,* несамовитого міцно полонено,* і всі, що в аді, окликами привітали життєдайне твоє воскресіння:* Христос воскрес* і життєдавцем перебуває навіки!

Слава і нині (самоподібний): Здивувався Йосиф,* бачивши надприродне, і в дусі добачав:* Немов дощ на руні в твоїм, Богородице,* безсіменнім зачатті,* і кущ вогнем неопалимий, і жезл Арона розквітлий.* Свідчивши це, Обручник твій і охоронець кликав до священиків:* Діва народжує і по родинах далі Дівою зостається.

Ангельський хор

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Ангельський хор здивувався,* бачивши до мертвих зарахованим тебе, Спасе,* що силу смерти знищив, і з собою Адама підняв* та з аду всіх визволив.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Нащо миро* зі сльозами, Учениці, жалібно змішуєте?* – запитав світлоносний ангел при гробі мироносиць.* Гляньте на гріб і зрозумійте,* що воскрес Спаситель з гробу.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Рано на світанку* мироносиці поспішали до гробу твого, плачучи,* але з’явився їм ангел і прорік:* Пора голосіння минула, не плачте;* про воскресіння ж звістіть апостолам!

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Мироносиці – жінки,* що з миром прийшли до гробу твого, Спасе, ридали.* Ангел же їм сказав, мовивши:* Чому між мертвими живого шукаєте?* Він бо, як Бог, воскрес із гробу.

Слава: Поклонімось Отцю,* і його Сину, і Святому Духові,* Святій Тройці* в одній сутності,* з серафимами взиваючи:* Свят, свят, свят єси, Господи.

І нині: Життєдавця породивши, ти, Діво,* Адама з гріха визволила,* Єві радість замість смутку подала,* а відпалих від життя повернув до нього той,* що з тебе тіло прийняв – Бог і чоловік.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Вірні: Тобі, Господи.

[Від ночі лине дух наш до тебе, Боже, бо світлом є повеління твої на землі. Навчи нас у страсі твоєму виконувати правду й добро, бо тебе славимо як правдивого Бога нашого. Прихили вухо своє і вислухай нас, і пом’яни, Господи, тих, що є та що моляться з нами, всіх по імені, і спаси їх силою твоєю. Благослови людей твоїх і освяти спадкоємство твоє: мир світові твоєму даруй, церквам твоїм, священикам, владі, і всім людям.]

Священик: Бо благословилося ім’я Твоє і прославилося царство Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

*Іпакой**, глас 4*

Мироносиці, які довідалися про твоє, Христе, преславне воскресіння,* поспішно оповістили апостолам,* що ти воскрес, як Бог,* подавши світові велику милість.

*Степенна пісня**, глас 4*

Антифон 1:

Від юности моєї вельми воюють зі мною пристрасті,* але ти сам, Спасе мій, захорони мене і спаси.

Ненависники Сіону, ви будете засоромлені Господом,* бо як трава від вогню всохнете.

Слава і нині: Кожна душа живиться Святим Духом і чистотою пишається,* і таїнственно просвітлюється єдністю Святої Тройці.

Антифон 2:

Із глибини душі моєї щиро взивав я до Тебе, Господи, і нехай вислухають мене Божественні вуха Твої.

Всякий, хто покладає надію на Господа, вищий за всіх скорботних.

Слава і нині: Духом Святим проливаються благодатні потоки і напоюють усе творіння на оживлення.

Антифон 3:

Нехай піднесеться серце моє до Тебе, Слово, і нехай ніщо із земного не звабить мене до слабкості.

Як любить хто свою матір, то Господа повинен більше любити.

Слава і нині: У Святому Дусі багатство Богопізнання, дослідження й премудрости, бо в Ньому всі веління Отця відкриває Слово.

Євангеліє

Будьмо уважні.

Священик: Мир всім.

Премудрість. Будьмо уважні.

*Прокімен**, глас 4*

Псалом 43

Воскресни, Господи, поможи нам, і визволь нас Імени Твого ради.

Стих: Боже, нашими вухами ми чули і батьки наші оповіли нам.

Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

[Скарбе добра, джерело невисихаюче, Отче святий, чудотворче всесильний і вседержителю! Усі тобі поклоняємося і тобі молимося та твої милості і твої ласки призиваємо на поміч і на заступництво нашій смиренності. Пом’яни, Господи, слуг твоїх, прийми від усіх нас ранішні моління, як кадило перед тобою; ні одного з нас не вчини нездатним, але всіх нас зберігай ласками твоїми. Пом’яни, Господи, тих, що чувають і співають на славу твою і єдинородного твого Сина і Бога нашого, і Святого твого Духа. Будь їм помічником і заступником; прийми їх молитви на наднебесний і духовний твій жертовник]

Священик: Бо ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Вірні на глас прокімена: Всяке дихання, нехай хвалить Господа.

Стих: Хваліте Бога у святині його.

Стих: Хваліте його у твердині сили його.

І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молім.

Вірні: Господи, помилуй (3 р.).

Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.

Священик: Мир всім!

Вірні: І духові твоєму.

Священик: Від Луки святого Євангелія читання.

Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Будьмо уважні.

Священик сам читає Євангеліє.

У той час Петро встав, побіг до гробу і, нахилившись, побачив лиш пов’язки; і вернувся назад додому, дивуючись тому, що сталося. Аж ось того самого дня двоє з них ішли в село, що звалось Емаус, шістдесят стадій від Єрусалиму, і розмовляли між собою про те, що сталось. Як вони розмовляли та сперечалися між собою, Ісус наблизився і йшов разом з ними, але очі їм заступило і вони його не пізнали. Він їх спитав: Що то за розмова, що ви, ідучи, ведете між собою? Ті зупинились, повні смутку. Озвавсь тоді один із них, на ім’я Клеопа, і йому каже: – Ти один, хіба, що мешкаєш у Єрусалимі, і не знаєш, що цими днями в ньому сталося? І він спитав їх: – Що? Вони йому сказали: Те, що сталося з Ісусом Назарянином, мужем, що був пророк могутній ділом та словом перед Богом і всім народом, та як наші первосвященики і князі видали його на засуд смертний і розіп’яли. А ми сподівались, що він той, хто має визволити Ізраїля. До того ж усього, ось третій день сьогодні, як це сталось. Деякі з наших жінок, щоправда, нас здивували: вони пішли були ранесенько до гробу, та, не знайшовши його тіла, вернулись і нам оповіли, що бачили ангелів, які їм з’явились і сказали, що він живий. Деякі ж з наших пішли до гробу і знайшли так, як жінки сказали; але його вони не бачили. Тоді він до них промовив: – О, нерозумні й обважнілі серцем, щоб повірити всьому, що пророки були сповістили! Хіба не треба було Христові так страждати і так увійти у свою славу? І почавши від Мойсея та від усіх пророків, він вияснював їм те, що в усім Писанні написано про нього. Коли вони наблизилися до села, куди йшли, Ісус удав, що хоче простувати далі. Вони ж наполягали, кажучи: – Зостанься з нами, бо вже вечоріє і день уже похилився. Він увійшов, щоб зостатись. І от як він був за столом з ними, взяв хліб, поблагословив і, переломивши його, дав їм. Тоді відкрилися в них очі, і вони його пізнали. Та він зник від них. І казали вони один до одного: – Чи не горіло наше серце в нас у грудях, коли він промовляв до нас у дорозі та вияснював нам Писання? І негайно вони рушили й вернулися в Єрусалим, де знайшли зібраних одинадцятьох і тих, що були з ними, які їм сказали: – Христос справді воскрес і з’явився Симонові. А ці розповіли те, що сталося в дорозі і як вони його пізнали при ламанні хліба. (Лк. 113 зач.; 24, 12-35)

Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Воскресіння Христове

(г. 6): Воскресіння Христове бачивши,* поклонімось святому Господу Ісусові,* єдиному безгрішному.* Хресту твоєму поклоняємось, Христе,* і святе воскресіння твоє величаємо і славимо,* бо ти – Бог наш,* крім тебе іншого не знаємо,* ім’я твоє призиваємо.* Прийдіть, усі вірні,* поклонімось святому Христовому воскресінню,* це бо прийшла через хрест радість усьому світові.* Завжди благословляючи Господа,* славимо воскресіння його,* бо, розп’яття перетерпівши,* він смертю смерть переміг.

Псалом 50

Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.

Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.

Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;

То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.

Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.

Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.

Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.

Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.

Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.

Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.

Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.

Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.

Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.

Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.

Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.

Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.

Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.

Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.

Після 50-го псалма співаємо:

Слава (г. 6): Молитвами святих апостолів,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.

І нині: Ради молитов пречистої Богородиці,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.

Стих: Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Воскрес Ісус із гробу,* як провістив,* подав нам життя вічне* і милість велику.

Єктенія

Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животворя́щого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотних, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і свято́го (ім’я, що його́ пам’ять світло зве́ршуємо), і всіх Святи́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.

Вірні: Господи, помилуй (12 р.).

[Господи, Боже наш! Ти за покаяння дарував людям відпущення, нам же, як образ пізнання і визнання гріхів, показав покаяння і прощення пророка Давида. Тож, Владико, помилуй з великої милости твоєї нас, що в чимало великих гріхів впали, і по багатстві ласк твоїх очисти беззаконня наші, бо перед тобою згрішили ми, Господи, що невідомі й таємні речі серця людського знаєш, і єдиний ти маєш владу прощати гріхи. Серце ж чисте вчини в нас і Духом владичним утверди нас, і радість спасіння твого яви нам. Не відкинь нас від лиця твого, але дозволь, як Добрий і Чоловіколюбець, аж до останнього нашого віддиху появляти тобі жертву справедливости й приноси на святих твоїх жертовниках]

Священик: Благодаттю і щедротами і чоловіколюб’ям єдинородного Сина твого, з яким ти благословенний єси, з пресвятим і благим і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Канон, глас 4

(Якщо скорочується Канон, перейди до Пісня Богородиці).

Ірмос 1: Моря Червоного глибину сухими стопами давній Ізраїль перейшов,* і навхрест складеними Мойсеєвими руками, Амаликову силу в пустині переміг.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

На пречесному дереві хресному піднесений був Ти, Владико, наше падіння направляючи і зціляючи від повної загибелі, що через дерево сталася, як Милосердний і Всесильний.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

У гробі тілом, у аді ж душею, як Бог, а в раю з розбійником, і на престолі був Ти, Христе, з Отцем і Духом, усе наповняючи, як неописанний.

Слава і нині: Богородичний: Безсіменно, з волі Отця від Духа Божественного Ти зачала й тілом породила Божого Сина, що від Отця без матері, а задля нас від Тебе без отця народився.

Ірмос 3: Веселиться тобою Церква твоя, Христе, взиваючи:* Ти моя сила, Господи, і пристановище, і твердиня!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Дерево життя, правдивий виноград духовний, на хресті висить, безсмертя всім проливаючи.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Як великий, як страшний, як Той, що гординю адову знищив, і як Бог нетлінний, нині тілом воскрес.

Слава і нині: Богородичний: Мати Божа, Ти одна для сущих на землі Подателькою благ надприродних стала; тому співаємо Тобі: «Радуйся».

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Вірні: Тобі, Господи.

[Господи, Боже наш, що сонну неміч забрав від нас і покликав нас візванням святим, щоб і вночі підносити руки наші і прославляти тебе за справедливі твої присуди. Прийми благання наші, моління, визнавання, нічні служби і даруй нам, Боже, віру бездоганну, надію впевнену, любов нелицемірну. Благослови наші входи й виходи, вчинки, слова, діла й думки; і дай нам дочекатися початку дня, нам, що хвалять й оспівують, і благословлять добрість твоєї несказанної сили]

Священик: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Ірмос 4: Піднесеного тебе, Сонце правди, бачивши на хресті, Церква на місці своїм зупинилася, достойно взиваючи:* Слава силі твоїй, Господи!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Зійшов Ти на хрест, зціляючи пристрасті мої стражданням Пречистого Тіла Твого, що в нього добровільно зодягнувся єси. Тому взиваємо до Тебе: «Слава силі Твоїй, Господи».

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

До Безгрішного й Животворчого Тіла Твого, Владико, доторкнувшись, смерть достойно знищена була, ми ж взиваємо до Тебе: «Слава силі Твоїй, Господи».

Слава і нині: Богородичний: Мужа не знавши, породила Ти, Діво, і по Різдві все ж Дівою зосталася; тому невмовкаючими голосами з вірою твердою до Тебе, Владичице, взиваємо: «Радуйся».

Ірмос 5: Ти, Господи, світло моє, прийшов у світ, світло святе,* визволяючи з темнряви незнання тих, що з вірою прославляють тебе.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ти, Господи, милостиво на землю зійшов; Ти підніс природу людську, як був на дереві піднесений.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ти, Христе, осуд за провини зняв із мене; Ти, Милосердний, недуги смертельні знищив Божественним Воскресінням Своїм.

Слава і нині: Богородичний: Богоневісто, як непереможну зброю на ворогів тебе маємо; в Тобі придбали ми підпору і надію спасіння нашого.

Ірмос 6: Я жертву з хвалою принесу тобі, Господи! – виголошує Церква,* – від ідольської крови очистившись кров’ю, що ради милосердя з боку Твого випливла.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Опоясавшись могутністю, на хрест Ти зійшов, і в боротьбу з мучителем вступивши, Ти, як Бог, скинув його з висоти, і непереможною силою Адама воскресив єси.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Красою осяяний із гробу воскрес Ти, Христе, і Божественною силою Своєю всіх ворогів розпорошив і, яко Бог, все радості сповнив єси.

Слава і нині: Богородичний: О, чудо, з усіх чудес найдивніше. Діва, без мужа зачавши, в утробі Своїй Того вмістила, Хто все обіймає.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Вірні: Тобі, Господи.

[Дякуємо тобі, Господи, Боже спасіння нашого, бо ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялися величному імені твоєму. Тому молимо тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати тобі розумно й молитися безупинно та в страсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христа твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і круши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів.]

Священик: Бо Ти цар миру і Спас душ наших і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Кондак (г. 4): Спас і Ізбавитель мій * із гробу як Бог * воскресив від узів земнороджених * і врата адові сокрушив, * і як Владика * воскрес тридневний.

Ірмос 7: В печі перській Авраамові юнаки, любов’ю побожности запалені більше, ніж полум’ям, взивали:* Благословенний ти в храмі слави твоєї, Господи!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

До нетління знов було покликане людство, Божественною кров’ю обмите, і вдячно співає: «Благословен єси в храмі слави Твоєї, Господи».

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Як живоносець, воістину красніший від раю, і від усякої палати царської світліший, явився, Христе, гріб Твій джерелом нашого воскресіння.

Слава і нині: Богородичний: Радуйся, Богородице, Освячена Божественна Оселе Всевишнього, через Тебе бо дано радість тим, що взивають: «Благословенна єси між жонами, Всенепорочная Владичице».

Ірмос 8: Руки розпростер Даниїл і пащі левам у ямі затулив.* Вогненну ж силу загасили чеснотами опоясані юнаки, любителі побожности, взиваючи:* Всі створіння Господні, благословіть Господа!

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Руки розпростерши на хресті, Ти, Владико, всі народи зібрав і єдину, що славить Тебе, Церкву заснував для тих, що на землі й на небі однодушно співають: «Благословіть, усі творіння Господні, Господа».

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

У білу шату зодягнений, осяяний неприступним світлом воскресіння, ангел з’явився жонам, взиваючи: «Чому живого шукаєте у гробі, як мертвого? Воістину встав Христос, до Нього кличемо: Всі творіння оспівуйте Господа, і прославляйте по всі віки».

Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа завжди, нині і повсякчас і на віки віків.

Богородичний: В усіх поколіннях Ти єдина, Пречиста Діво, Матір’ю Божою явилася; Ти, Всенепорочна, оселею Божества була, вогнищем неприступного світла неопалена. Тому всі прославляємо Тебе, Маріє Богоневісто.

Пісня Богородиці

Після катавасії восьмої пісні диякон бере кадильницю і, ставши перед іконою Богородиці, мовить:

Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.

Вірні: Величає душа моя Господа,* і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм.

Чеснішу від херувимів,* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо. (Після кожного стиха).

Бо він зглянувся на покору слугині своєї,* ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.

Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе ім’я його.* Милосердя його з роду в рід на тих, які бояться його.

Він виявив потугу рамени свого,* розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.

Могутніх скинув з престолів, підняв угору смиренних;* наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.

Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,* як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки.

Пісня 9

Ірмос: Камінь нерукосічний від тебе, Діво, з ненарушеної гори,* відколовся наріжний – Христос, що з’єднав різні природи.* З цього радіючи, тебе, Богородице, величаємо.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Цілого ти прийняв мене, Боже мій, тож суцільно я в єднанні з тобою незлитно;* в усю повноту ти дав мені спасіння твоєю страстю, яку ти витерпів на хресті в тілі,* задля великої сердечної доброти.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Ти, Христе, спас із смертного тління праотців.* Бувши покладеним мертвим у гробі,* ти дав життю розквіт, мертвих воскресив, людську природу вивів на світло* і в божественне приодяг нетління.* Тому й завжди величаємо тебе, як джерело світла.

Слава і нині: Усі ми вірні поклоняємось Одності божественної Істоти,* але Тройці Осіб рівносильній, рівночасній, у незлитих Особах;* її нині, почитаючи, величаємо.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Вірні: Тобі, Господи.

[Боже, Боже наш! Ти сотворив розумні й духовні сили своєю волею. Тебе просимо й тобі молимося: Прийми наші посильні величання з усіма твоїми творіннями і збагати щедрими даруваннями твоєї ласки. Бо перед тобою згинається всяке коліно: на небі, на землі й під землею, і все, що живе, і все створіння оспівує неосяжну твою славу, бо ти Бог правдивий і вельми милостивий.]

Священик: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

«Свят Господь Бог наш» на глас прокімена.

Свят Господь Бог наш.

Стих: Возносіте Господа Бога нашого.

Стих: І поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо святе воно.

Світильний

Христос, життя і дорога, вставши з мертвих,* подорожував з Клеопою й Лукою. Вони його пізнали, як він в Емаусі розломлював хліб;* та їхні душі й серця горіли, коли він говорив з ними по дорозі,* пояснюючи Писанням те, що витерпів.* Разом з ними і ми кажемо:* Він воскрес і з’явився також Петрові.

Слава і нині: Оспівую твою, Творче мій безмірну милість,* бо ти себе винищив, бажаючи піднести і спасти злом опановану людську природу.* Бувши Богом, ти зволив мені уподібнитися, народившися з чистої божеської Діви,* і зійти аж до аду, бажаючи мого спасіння,* за молитвами твоєї Родительки, прещедрий Владико.

Псалом 148

Два перших стихи хвалитних на глас 4:

Усе, що живе, нехай хвалить Господа.* Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.

Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.

Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.

Поставив їх на віки віків* і дав закон, що не перейде.

Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;

Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;

Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;

Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;

Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;

Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.

Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.

Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.

Псалом 149

Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.

Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.

Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.

Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.

Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.

Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.

Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.

Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.

Стихири

Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.

(г. 4): Всесильний Господи,* що перетерпів хрест і смерть, і воскрес із мертвих!* Славимо твоє воскресіння.

Псалом 150

Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.

Хрестом твоїм, Христе,* визволив ти нас від давнього прокляття* і твоєю смертю здолав диявола, що нашу природу гнобить,* а воскресінням твоїм усіх сповнив радости.* Тому й співаємо тобі:* Воскреслий з мертвих, Господи, – слава тобі!

Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.

Хрестом твоїм, Христе Спасе,* наведи нас на твою істину і визволь нас з сітей ворожих.* Воскреслий з мертвих, піднеси нас, що впали в гріх,* простягни руку твою, чоловіколюбний Господи,* молитвами святих твоїх.

Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.

Єдинородний Сину Божий!* Ти не розлучився від лона твого Отця,* прийшовши з-за чоловіколюб’я на землю.* Ставши незмінно людиною,* ти хрест і смерть перетерпів тілом, безстрасний божеством,* а воскреснувши з мертвих, безсмертя дав людському родові,* як єдиний всесильний.

Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.

Виєднуючи нам безсмертя* ти, Спасе, смерть прийняв тілесну,* у гробі ж ти поселився,* щоб нас визволити з аду, воскресивши з собою;* ти дійсно постраждав як людина, але воскрес як Бог.* Тому й співаємо: Слава тобі,* життєдавче Господи, єдиний Чоловіколюбче!

Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

Скелі розпадалися, Спасе,* як на Череп-місці хрест твій застромлено;* перелякалися на смерть воротарі аду,* коли покладено тебе в гробі немов мертвого.* Бо здолавши смертну силу, воскресінням твоїм,* ти, Спасе, дав усім померлим безсмертя.* Життєдавче, Господи, слава тобі!

Стих: Воскресни, Господи Боже мій,* нехай піднесеться рука твоя; не забудь убогих твоїх ніколи.

Забажали жінки бачити твоє, Христе Боже, воскресіння.* Приходить найперше Марія Магдалина,* знаходить камінь відвалений від гробу* і ангела, що сидить і промовляє:* Чого шукаєте живого між мертвими?* Він воскрес, як Бог, щоб усіх спасти.

Стих: Хвалитиму тебе, Господи,* всім серцем моїм, розповім про всі твої чудеса.

Скажіть невірні: Де є Ісус, що його ви задумали стерегти?* Де той, що його ви поклали в гробі, опечатавши камінь?* Дайте мертвого ви, що відреклись життя!* Дайте похованого або увіруйте воскреслому!* Та коли й ви замовчите Господнє воскресіння,* то камінь промовить, найперше ж отой відвалений із гробу!* Велике твоє милосердя, велике таїнство твого провидіння,* Спасе наш, – слава тобі!

Стихира євангельська

Слава (г. 5): Які премудрі постанови твої, Христе!* Ти одними лише похоронними полотнами* дав Петрові зрозуміти твоє воскресіння.* Луці й Клеопі говорив ти, йдучи з ними,* в розмові не виявляючи себе зразу;* тому й докоряли тобі,* наче б ти був один із тих, що прийшли в Єрусалим, не бравши участи в його задумах.* Але ти, звертаючи все на збудування й користь,* відкрив їм пророцтво про себе,* і благословляючи хліб, дався їм пізнати,* бо їхні серця і передше прагнули тебе пізнати.* Вони ж зібраним учням уже ясно проповідували про твоє воскресіння.* Ним ти і нас помилуй.

І нині: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.

Велике славослов’я

[Хвалимо, співаємо, благословимо і дякуємо тобі, Боже батьків наших, бо ти забрав тінь нічну і явив нам знову світло денне. Молимо твою добрість: Милостивий будь для нас грішних і прийми молитву нашу задля великої твоєї ласкавости, бо ми прибігаємо до тебе, милостивого і всемогутнього Бога. Ти, що засвітив у серцях наших правдиве сонце справедливости твоєї! Просвіти розум наш і почування всі зберігай, щоб, як у день, ходили ми пристойно шляхом заповідей твоїх і дійшли до життя вічного, і стали гідними насолоджуватися недоступним твоїм світлом. Бо в тебе є джерело життя, ти Бог наш і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.]

Священик: Слава Тобі, що Світло нам показав!

Вірні: Слава во вишніх Богу*, і на землі мир*, в людях благовоління.

Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.

Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.

Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріхи світу, помилуй нас.

Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.

Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.

Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.

Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки віків.

Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.

Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.

Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.

Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.

Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.

Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.

Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою.

Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.

Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.

Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Святий Безсмертний, помилуй нас.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас.

Тропар

Воскресши із гробу і в’язи пекельні розірвавши,* ти роздер присуд смерти, Господи,* і всіх від сітки ворожої визволив.* А з’явившись апостолам своїм,* ти послав їх на проповідь,* і ними мир свій подав ти вселенній,* єдиний Чоловіколюбче.

Єктенія усильного благання

Помилуй нас, Боже, з великої милости твоєї, молимось тобі, вислухай і помилуй.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея Франциска, Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого Святослава, і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), [і за всечесніших отців наших Протоархимандрита (ім’я), Архимандрита (ім’я), Протоігумена (ім’я) й Ігумена (ім’я)], за тих, що служать і послужили у святому храмі цьому (і в святій обителі цій), за отців наших духовних, і всіх у Христі братів наших.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Священик: Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Прохальна єктенія

Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Прощення і відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшному суді Христовому просім.

Вірні: Подай, Господи.

Вірні: Тобі, Господи.

[Владико, Боже святий і неосяжний, що казав із темряви світлові засіяти, що заспокоїв нас у нічному сні й підвів до величання і моління твоєї доброти! Ти, що даєш себе умолити задля свого милосердя, прийми і нині нас, що поклоняємося тобі й по силі дякуємо тобі; і даруй нам те, чого просимо задля спасіння. Вчини нас синами світла і дня та спадкоємцями вічних твоїх дібр. Пом’яни, Господи, за багатством ласк твоїх усіх людей, що є і моляться з нами, і всю братію нашу на землі й на морі, і на всякому місці володіння твого, що потребують твоєї любови й помочі. Усім вияви велику твою милість, щоб спасенні, як душею так і тілом, завжди перебували й відважно славили чудне й благословенне ім’я твоє.]

Священик: Бо ти Бог милости, ласк і чоловіколюбности, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Священик: Мир всім.

Вірні: І духові твоєму.

Голови ваші перед Господом схиліть.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик читає молитву: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як добрий і чоловіколюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:

Виголошення: Бо до тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Великий відпуст

Премудрість.

Вірні: Благослови.

Священик: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь. Утверди, Боже, святу православну віру на віки віків.

Священик: Пресвята Богородице, спаси нас.

Вірні: Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо.

Священик: Слава тобі, Христе Боже, надіє наша, слава тобі!

Вірні: Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3 р.). Благослови.

Священик: Христос, що воскрес із мертвих, істинний Бог наш – молитвами пречистої Своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, святого, якого є храм, святої мучениці Агрипіни і всіх святих – помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.

Вірні: Амінь.

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 4): Сві́тлую воскресі́ння про́повідь від а́нгела взна́вши* і пра́дідне осу́дження відки́нувши,* Госпо́дні учени́ці, хва́лячись, апо́столам мо́вили:* Повали́лася смерть, воскре́с Христо́с Бог,* дару́ючи сві́тові вели́ку ми́лість.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Кондак (глас 4): Спас і Визволи́тель мій* із гро́бу як Бог* воскреси́в від око́в земноро́джених* і врата́ а́дові сокруши́в,* і як Влади́ка* воскре́с тридне́вний.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Богородичний (г. 4): Йоаки́м і А́нна з несла́ви безді́тности* і Ада́м і Є́ва від тлі́ння сме́ртного ви́зволилися, Пречи́ста,* у святі́м різдві́ твої́м.* Його́ святку́ють лю́ди твої́,* з прови́ни прогрі́шень ви́зволені,* коли́ кли́чуть до те́бе:* Неплі́дна ро́дить Богоро́дицю* і корми́тельку життя́ на́шого.

Прокімен (глас 4):
Які́ вели́чні діла́ Твої́, Го́споди, все прему́дрістю сотвори́в Ти (Пс. 103,24).
Стих: Благослови́, душе́ моя́, Го́спода; Го́споди, Бо́же мій, Ти ве́льми вели́чний (Пс. 103,1).

Апостол: (Рм 10,1-10):
Браття і Сестри, бажання мого серця і моя молитва до Бога за них, щоб вони спаслися. Я бо їм свідчу, що вони мають ревність Божу, та вона нерозважна. Не розуміючи Божої справедливости й шукаючи установити свою власну, вони не покорилися справедливості Божій. Бо мета закону – Христос, на оправдання кожного, хто вірує. Мойсей про праведність, що від закону, пише: той, хто його виконує, буде ним жити. Справедливість же, що від віри, так говорить: не кажи у твоїм серці: хто зійде на небо?, тобто Христа звести додолу, або: хто зійде в безодню?, тобто щоб вивести Христа з мертвих. Що, отже, вона каже? Близько тебе слово: в твоїх устах і в твоїм серці,
тобто слово віри, що ми проповідуємо. Бо коли ти твоїми устами визнаватимеш Господа Ісуса і віруватимеш у твоїм серці, що Бог воскресив його з мертвих, спасешся, бо серцем вірується на оправдання, а устами визнається на спасіння.

Алилуя (глас 4):
Стих: Натягни́ лук, і тріюмфу́й, і царю́й, і́стини ра́ди, і ла́гідности, і справедли́вости (Пс.44,5).
Стих: Возлюби́в Ти справедли́вість і возненави́дів Ти беззако́ння (Пс. 44,8).

Євангеліє: (Мт 8,29-9:1):
Одного разу, коли Ісус прибув на той бік, до землі Гадаринської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних печер, дуже люті, так що ніхто не міг переходити тією дорогою. І ось, вони стали кричати, говорячи: Що Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити? А оподаль від них пасся гурт великий свиней. І просилися демони, кажучи: Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свиней. А Він відповів їм: Ідіть. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, і потопився в воді. Пастухи ж повтікали; а коли прибули вони в місто, то про все розповіли, і про біснуватих. І ось, усе місто вийшло назустріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього краю! І, сівши до човна, Він переплинув, і до міста Свого прибув.

Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1). * Алилуя (х3).

June 23: Fifth Sunday after Pentecost. Octoechos Tone 4.

Fifth Sunday after Pentecost. Octoechos Tone 4. Holy Martyr Agrippina. Apostles’ Fast. Romans 10:1-10. Matthew 8:28-9:1.

Great Vespers, Sunday Matins and Divine Liturgy

GREAT VESPERS

SUNDAY MATINS

DIVINE LITURGY

Неділя 5-та по Зісланні Святого Духа. Св. мц. Агрипіни. 23 червня.

ВЕЧІРНЯ

Стихири на стиховні

Тропарі

УТРЕНЯ

Шестипсалм’я

Велика єктенія

Бог Господь… (Пс. 117), глас 4

Тропарі

Мала єктенія

Перший сідальний

Мала єктенія

Другий сідальний

Ангельський хор

Мала єктенія

Іпакой, глас 4

Степенна пісня, глас 4

Євангеліє

Прокімен, глас 4

Воскресіння Христове

Псалом 50

Єктенія

Канон, глас 4

Мала єктенія

Мала єктенія

Пісня Богородиці

Пісня 9

Мала єктенія

Світильний

Псалом 148

Стихири

Велике славослов’я

Тропар

Єктенія усильного благання

Прохальна єктенія

Великий відпуст

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Submit a Comment

*Іпакой**, глас 4*

*Степенна пісня**, глас 4*

*Прокімен**, глас 4*