Third Sunday after Pentecost. Octoechos Tone 2. Our Holy Father Cyril, Archbishop of Alexandria (444). Apostles’ Fast. Romans 5:1-10. Matthew 6:22-33.

GREAT VESPERS, SUNDAY MATINS & DIVINE LITURGY

English Source: Royal Doors www.royaldoors.net

 

GREAT VESPERS

Kathisma Reading: “Blessed is the man…” is sung.

At Psalm 140, In Tone 2

Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

Come, let us adore God the Word,* who was born of the Father before all ages,* and was incarnate of the Virgin Mary;* for of His own free will He suffered the Cross* and submitted Himself to burial,* and arose from the dead to save me, a sinful one.

The just shall gather around me* when You have been good to me.

Christ our Saviour cancelled the decree that was written against us,* by nailing it to the Cross;* and He abolished the dominion of Death.* Let us glorify His resurrection on the third day.

Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

Let us, together with the archangels, sing of Christ’s resurrection;* for He is the Redeemer and Saviour of our souls.* He will come again in awesome glory and mighty power* to judge the world which He has fashioned.

Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

Although You died and were buried,* the angel yet declared You as Master.* He said to the women: Come and see where the Lord was placed;* for He is risen as He foretold,* because He is almighty.* Therefore, we worship You, the only Immortal One,* and we beseech You to have mercy on us, O Giver of Life.

If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

O Christ, You have abolished the curse of the tree by Your Cross;* You have destroyed the power of death by Your burial,* and You enlightened the human race by Your resurrection.* Therefore, we cry out to You:* O God and Benefactor, glory to You!

I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

O Lord, the gates of death opened before You in fear,* and the gatekeepers of Hades were filled with dread at the sight of You.* You smashed the gates of brass and crushed the posts of iron.* Then You burst our chains asunder,* and led us out from the darkness, away from the shadow of death.

From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

Let us all come and prostrate ourselves in the house of the Lord,* singing this hymn of salvation:* O Christ, You were crucified on the tree and rose from the dead;* and You now abide in the bosom of the Father.* Please cleanse us of our sins.

Tone 4

For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

You enlightened your mind with the radiance of the Spirit,* becoming a shining sun!* You extended the rays of your teachings to the ends of the earth,* enlightening the fullness of the faithful,* driving away the darkness of heresies, all-blest Godbearer,* with the power of Him Who shone forth from the Virgin!

Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

The whole Church is adorned, holy Cyril,* with the good words of your preaching,* and arrayed with devotion in fitting beauty.* She honours your holy and venerable memory in a holy manner,* boast of the orthodox, height of the fathers,* champion of the most holy Virgin at the council!

Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

All the tinder of heresies* is burned with your fiery teachings, all-wise one!* The army of the impious who would not submit to the truth* is drowned in the depths of your understanding, holy Cyril!* The Church of the faithful is ever adorned with your doctrines,* honouring you with mighty voices!

Tone 6, Glory…

Good and faithful servant,* labourer in the vineyard of Christ,* you bore the burden of the day* and increased the talent given to you.* You did not envy those who came after you,* therefore the gates of heaven have been opened to you!* Enter into the joy of your Lord* and pray for us, Cyril our father!

In Tone 2, Now…

O Virgin, the shadow of the Law passed away* with the realization of grace.* For as the bush had burned without being consumed,* so you gave birth while a virgin* and you remained a virgin.* Instead of the pillar of fire there rose the Sun of Justice.* Instead of Moses, Christ God came forth,* the Saviour of our souls.

Aposticha

In Tone 2

Your Resurrection, O Christ our Saviour,* has enlightened the whole universe;* and, through it, You call back to Yourself all Creation.* Almighty God, glory to You!

The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.

By the wood of Your Cross, O Saviour,* You have abolished the curse of the tree;* by Your burial You have destroyed the power of death;* and by Your resurrection You enlightened the human race.* We, therefore, cry out to You:* O Christ our God, Giver of Life, glory to You!

For He has made the world firm, which shall not be moved.

O Christ, when You were nailed to the Cross,* the distorted nature of creation was made manifest.* The soldiers showed their inhumanity by piercing Your side with a lance,* and the people showed their ignorance of Your power* by asking that Your tomb be sealed.* But, in Your mercy, You accepted burial* and then arose on the third day.* O Lord, glory to You!

Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.

O Christ, Giver of Life,* You freely endured the Passion for the sake of mortals.* In Your power You descended into Hades;* and snatching, as from a mighty monster, the souls of those who awaited Your coming,* You placed them in Paradise.* Therefore, show Your great mercy to us who glorify Your resurrection,* and cleanse our souls.

Glory… Now…

We now behold a new wonder,* greater than the wonders of old.* For who has ever known a mother to bear a child without the help of man?* Who has known a mother to hold in her arms the Source of all Creation?* It was God’s own will to be born in this manner;* and you, O most pure Virgin, carried Him as an infant in your arms.* Because of this, you can approach God with the boldness of a mother.* Therefore, we venerate you, and ask you to always beseech Him* to have mercy on us and save our souls.

Troparia

In Tone 2

When You went down to death, O Life Immortal,* You struck Hades dead with the blazing light of Your divinity.* When You raised the dead from the nether world,* all the powers of heaven cried out:* “O Giver of Life, Christ our God, glory be to You!”

Tone 4, Glory…

The truth of your deeds made you for your flock a rule of faith* and an image of meekness,* a teacher of continence.* And so you gained the heights through humility,* riches through poverty,* father and bishop, Cyril.* Intercede with Christ, our God,* for the salvation of our souls.

Now…

O Mother of God, the mystery hidden from all eternity* and unknown even to the angels,* was revealed through you to those on earth:* God took on our human nature* and united it to His divine nature in a perfect but unconfused union.* Then, He willingly accepted the cross for our sake* and thereby raised again the first created man,*and saved our souls from death.

 

SUNDAY MATINS

Usual Beginning; Hexapsalm; Great Litany

God the Lord, Tone 2

Troparia, Tone 2

When You went down to death, O Life Immortal,* You struck Hades dead with the blazing light of Your divinity.* When You raised the dead from the nether world,* all the powers of heaven cried out:* “O Giver of Life, Christ our God, glory be to You!” (2)

Glory… Now…

O Mother of God, the mysteries which surround you are exceedingly glorious,* and beyond the power of understanding.* For you retained the seal of purity,* and your virginity remained inviolate;* yet you are acknowledged, without doubt,* to be the Mother who gave birth to the true God.* We beg you, therefore, to entreat Him to save our souls.

Psalter Reading

Stasis I: Psalms 9, 10
Stasis II: Psalms 11, 12, 13
Stasis III: Psalms 14, 15, 16

Small Litany

Sessional Hymn I, Tone 2

The noble Joseph having taken down You most pure Body from the tree,* wrapped it in a fine linen shroud* covering it with fragrant spices* and placed it in a new sepulchre;* but on the third day You arose, O Lord,* granting the world great mercy.

Arise, O Lord my God, let Your hands be lifted on high;* forget not Your poor to the end.

The Angel standing by the tomb cried to the myrrh-bearing women,* ‘Myrrh is fitting for the dead,* but Christ has been revealed a stranger to corruption.* rather cry aloud: The Lord is risen,* granting the world great mercy!’

Glory… Now…

You are highly glorified, O Virgin Theotokos,* and we sing your praise,* for through the Cross of your Son Hades has been overthrown,* Death has been slain,* and we who were dead have arisen and been granted life.* We have received Paradise, our ancient delight,* therefore with thanksgiving we glorify Christ our God* as mighty and alone plenteous in mercy.

Psalter Reading

Stasis I: Psalm 17
Stasis II: Psalms 18, 19, 20
Stasis III: Psalms 21, 22, 23

Small Litany

Sessional Hymn II, Tone 2

You did not prevent the grave stone from being sealed,* and having arisen You granted to all the rock of the Faith.* O Lord, glory be to You!

I will confess You, O Lord, with my whole heart,* I will tell of all Your wonders.

The choir of Your Disciples rejoices in harmony with the Myrrh-bearing women;* for with them we celebrate a common feast  to the glory and honour of Your Resurrection.* Through them, O Lord who loves mankind,* grant Your people Your great mercy.

Glory… Now…

You are highly blessed, O Virgin Theotokos,* for through Him who was incarnate of you* Hades has been taken captive, Adam recalled, the curse slain, and Eve set free,* death has been put to death and we have been given life;* therefore with hymns we cry to you:* Blessed are You O Christ our God who has been thus well-pleased, glory be to You!

Polyeleos

Evlogitaria

Small Litany

Hypakoe, Tone 2

The women coming to Your grave after the Passion* to anoint Your body, O Christ God,* saw Angels in the tomb and were frightened,* for they heard a message from them:* The Lord has arisen, granting the world His great mercy.

Hymn of Ascent, Tone 2

Antiphon 1

I raise the eyes of my heart to You in heaven, O Saviour.* Save me by Your radiance.

Have mercy, O my Christ, on us who fail You every hour and in many ways,* and grant to us the means to return to You* in repentance before the end.

Glory… Now…

To the Holy Spirit belongs sovereignty,* sanctification and the quickening of creation,* for He is God, one in essence with the Father* and the Word.

Antiphon 2

If the Lord was not among us,* who could be kept safe from the one* who is both our foe and a manslayer?

Do not hand Your servant over to destruction, O my Saviour.* For like a lion they come up against me,* they who are my foes.

Glory… Now…

To the Holy Spirit belongs the source of life and its honour,* for, being God, He preserves all creation* by His power* in the Father through the Son.

Antiphon 3

Those who trust in the Lord are like the holy mountain:* they are utterly unshaken* by the assaults of the enemy.

Let not those who live for God* stretch out their hands in iniquity;* for with the rod of His word Christ forbids such things.

Glory… Now…

By the Holy Spirit all wisdom flows forth,* grace to the Apostles,* crowns to the Martyrs,* and to the Prophets, prophetic vision.

Prokeimenon, Tone 2

Lord, rise up in Your anger, rise against the fury of my foes; my God, awake! You will give judgment. Let the company of nations gather round You.

verse: Lord God, I take refuge in You. From my pursuers save me and rescue me.

Let everything that lives, Tone 2

Gospel: Mark 16:1-18

Hymn of Resurrection

Psalm 50

Verses at Psalm 50

Canon, Tone 2

Ode 1

Irmos: Once his overwhelming power overturned the whole of Pharaoh’s army in the deep;* but the Word made flesh, the Lord of glory, blotted out the wholly wretched sin.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The prince of this world in whose books we, who disobeyed your commands, were inscribed, O Good One, has been judged by your cross; attacking you as a mortal, he fell back from the power of your might and was exposed in his weakness.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Deliverer of the race of mortal men and author of incorruptible life, you came into the world: for you tore in pieces the grave clothes of death in your resurrection, and this we glorify. Gloriously he is glorified.

Glory… Now…

O pure one, and ever-Virgin, you are shown to be higher than all creatures seen and unseen; for you bore the Creator since he willed to take flesh in your womb; with boldness pray to him to save our souls.

 

Ode 3

Irmos: The desert, the barren Church of the nations, has blossomed as a lily at your coming, O Lord;* in this my heart is made firm.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Creation at your Passion was put to confusion to see you in mean disguise and mocked by the lawless, you whose lightest nod had established the universe.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

You fashioned me with your hands from the dust in your image; and when, through sin, I was crushed again into the dust of death, you, O Christ, went down with me to Hell and raised me up with yourself.

Glory… Now…

The ranks of angels were amazed and the hearts of men trembled, All-pure, at your giving birth; wherefore we reverence you in faith, O Mother of God.

 

Ode 4

Irmos: You came forth from the Virgin,* not an ambassador, not an angel,* but the Lord himself made flesh,* and saved my whole humanity.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

You were standing, my God, before the judgment seat as one judged, not crying out, bringing, O Lord, judgment upon the nations. Thus, through your Passion, O Christ, you wrought salvation for the world.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

By your Passion the weapons of the enemies failed, by your descent into Hell the cities of the foe were destroyed and the insolence of the tyrant overthrown.

Glory… Now…

All we the faithful know you a haven of salvation, a fortified city unshaken, Lady Mother of God; for by your prayers you deliver our souls from danger.

 

Ode 5

Irmos: Christ God, you are mediator between God and man:* through you, O Lord, we have access from the night of ignorance to your Father, the author of light.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

You broke as the cedars, O Christ, the insolence of the enemy when, of your own will, O Lord, you were pleased to be lifted up in the flesh on the cypress, the pine and the cedar.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

They laid you in the lowest pit, O Christ, dead, without breath; but with your stripes you raised with yourself, O Saviour, the wounded and forgotten who slept in the graves.

Glory… Now…

Pray to your Son and Lord, pure Virgin, to grant deliverance to prisoners and peace from the hostile forces surrounding those who trust in you.

 

Ode 6

Canon of the Resurrection

Irmos: Engulfed in sin’s unfathomed depths* I cry to the fathomless deeps of your tender compassion;* God has brought me up* from corruption.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The righteous was judged as a criminal and nailed to the tree with the lawless with his own blood granting forgiveness to the guilty.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

As by one man, the first Adam, death came of old to the world, so by one, the Son of God, resurrection has been revealed .

Glory… Now…

You knew no man, O Virgin, you bore a child and remained for ever virgin, revealing thus the signs of true divinity of your Son and God.

 

Kontakion, Tone 2

You rose from the tomb, O almighty Saviour;* and Hades, seeing this wonder, was stricken with fear; and the dead arose.* Creation saw and rejoices with You, and Adam exults.* And the world, my Saviour, sings Your praises for ever.

 

Ikos

Light you are to those endarkened, resurrection you are to all and life to mortal man; and when you, the Saviour, raised up all with yourself and despoiled the might of death, when you, O Word, shattered the gates of Hell, the dead saw it and marvelled at the marvel and all creation rejoiced together in your resurrection, O Lover of man. For all of this we glorify and sing your coming down to us and all the universe, my Saviour, hymns you for ever.

 

Ode 7

Irmos: The godless decree of the lawless tyrant* re-kindled the soaring flames,* Christ let fall on the God-fearing children the dew of the Spirit.* He is blessed and glorious above all.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Your tender compassion, O Lord, would not allow you to see mankind beneath the sway of death but you came and saved him by your own blood, becoming man. He is blessed and glorious above all.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Seeing you clothed in the robe of vengeance, O Christ. Hell’s doorkeepers cowered in fear for you came to master, O Lord, the slave, the reasonless tyrant. He is blessed and glorious above all.

Glory… Now…

We know you the Holy of Holies, Virgin unspotted, Mother unwedded, for you alone bore the unchangeable God: by your divine giving birth you have shed incorruption on all the faithful.

 

Ode 8

Irmos: Once in Babylon by divine command* the blazing furnace divided its work,* the Chaldaeans consuming, the faithful bedewing,* who sang: Bless the Lord, all you works of the Lord.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The ranks of angels saw the garment of your flesh empurpled with your blood, in trembling amazement at the magnitude of your longsuffering, crying: Bless the Lord, all you works of the Lord.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

Through your rising, O Merciful, you have clothed my mortality with deathlessness; therefore in glad thanksgiving your chosen people raise to you a song of praise, crying: Truly death is swallowed up in victory.

Most holy Theotokos, save us.

The One inseparable from the Father and humanly, divinely, dwelling in your womb, you conceived without seed and brought forth inexpressibly, Birth-giver of God, all-pure. By this we know you the salvation of us all.

 

Magnificat

 

Ode 9

Irmos: The Son of the unbegun Begetter, God and Lord, made flesh of the Virgin,* has appeared among us to bring light to the darkened places* and to gather the scattered together.* Therefore, we magnify the all-praised Mother of God.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

On Golgotha, as in Paradise, there was planted, O Saviour, the thrice-happy tree of your pure cross, nourished by your blood divine and water; so from the wellspring of your holy side, O Christ, life has blossomed for us.

Glory to your holy Resurrection, O Lord.

The crucified, the all-powerful, laid low the strong man armed, and the nature of man, lying below in the dungeon of Hell, he raised and placed on the Father’s throne; coming in the midst of which we, worshipping, magnify you.

Glory… Now…

In the true faith singing, let us the faithful glorify the Trinity, three in number, one in substance, indivisible nature, supremely divine, triply shining light and never-setting radiance, the only uncompounded shedding light upon all.

 

Small Litany

Holy is the Lord

Hymn of Light

When the myrrh-bearing women saw the stone rolled away, they rejoiced;* for they saw a young man sitting at the grave who said to them:* Behold, Christ is risen!* Say to Peter, the disciple of the Lord:* Hasten to the mountain in Galilee;* there you shall see Christ* as He had said to His friends.

Glory… Now…

At the time of Your conception, O Lord,* an angel said to the Virgin: Rejoice!* At the time of Your resurrection* an angel also rolled the stone away from Your glorious tomb.* Instead of sadness and death one proclaimed signs of joy;* the other announced You as the Source of life* extolling Your resurrection to the disciples and the women.

Praises

Stichera of the Praises, Tone 2

Everything that breathes and every creature glorifies You, O Lord,* for through Your Cross You destroyed death* and thus shown the multitude of peoples Your Resurrection from the dead,* as You alone love mankind.

Let the Jews tell how the soldiers lost the King they were guarding.* Why then did the stone not guard the rock of life?* Either let them give up the one who was buried or adore Him as risen,* exclaiming together with us:* Glory to the multitude of Your mercies:* O Saviour, glory be to You!

Rejoice O  peoples and be glad!* for an Angel sat upon the grave stone* and gave us good tidings saying:* Christ is risen from the dead* and has filled the universe with sweet fragrance.* Rejoice O peoples and be glad!’

Before Your conception, O Lord,* an Angel brought the greeting ‘Rejoice’ to the one full of grace:* at Your Resurrection an Angel rolled away the stone from Your glorious grave.* The one revealed the signs of joy instead of sorrow;* the other instead of death has proclaimed to us the Master, and giver of life.* Wherefore we cry to You:* O Benefactor of all mankind,* Lord, glory be to You!

The women sprinkled sweet spices* mingled with their tears upon Your grave,* but their mouths were filled with joy as they exclaimed,* The Lord hath arisen!

Let the nations and the peoples praise Christ our God,* who willingly endured the Cross for us and suffered three days in Hades;* let them worship His Resurrection from the dead,* through which all the ends of the world have been enlightened.

You were crucified, and Thou were buried, O Christ,* as You willed;* You have despoiled death as God and Master,* granting the world eternal life and Your great mercy.

In truth, O wicked ones,* by sealing the tomb you have granted us a greater wonder;* for the guards having complete knowledge of that which took place were compelled by you to say* “while we slept the Disciples came and stole him.”* And who would steal a corpse, especially one that is naked?* But He has arisen by His own authority as God,* leaving behind His grave-clothes in the tomb.* Come, O Jews,* see that He did not burst the seals,* the One who has trampled on death* and granted mankind life without end* and His great mercy.

In Tone 2, Glory…

They who were with Mary came and brought ointments,* but they wondered how they would achieve their goal.* However, they saw that the stone had already been rolled away,* and a divine angel appeared and gave peace to their troubled souls.* He said: The Lord Jesus has risen.* Therefore, proclaim to His disciples* that they should hasten to Galilee and behold Him risen from the dead;* for He is the Lord, the Giver of life.

In Tone 2, Now…

You are truly most blessed, O virgin Mother of God.* Through the One who was incarnate of you,* Hades was chained, Adam revived, the curse wiped out,* Eve set free, Death put to death,* and we ourselves were brought back to life.* That is why we cry out in praise;* Blessed are You, O Christ our God,* who finds in this your good pleasure. Glory to You!

 

Great Doxology

Trisagion Prayers

Troparion, Tone 2

You came forth from death, destroying the eternal bonds of Hades, O Lord.* You broke the curse of Death* and thus delivered us from the snares of the Evil One.* Then You appeared to your apostles and sent them forth to preach,* and through them You have bestowed your peace upon all the world,* for You alone are rich in mercy.

Insistent Litany

Litany of Supplication

Great Dismissal

 

DIVINE LITURGY

Troparia and Kontakia

Troparion, Tone 2: When You went down to death, O Life Immortal,* You struck Hades dead with the blazing light of Your divinity.* When You raised the dead from the nether world,* all the powers of heaven cried out:* “O Giver of Life, Christ our God, glory be to You!”

Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.

Kontakion, Tone 2: You rose from the tomb, O almighty Saviour;* and Hades, seeing this wonder, was stricken with fear; and the dead arose.* Creation saw and rejoices with You, and Adam exults.* And the world, my Saviour, sings Your praises for ever.

Now and for ever and ever. Amen.

Theotokion, Tone 2: The tomb and death could not hold the Mother of God,* unceasing in her intercession and an unfailing hope of patronage,* for as the Mother of Life she was transferred to life* by Him Who had dwelt in her ever-virgin womb.

Prokeimenon, Tone 2
The Lord is my strength and my song of praise, and He has become my salvation.
verse: The Lord has indeed chastised me, but He has not delivered me to death. (Psalm 117:14,18)

Epistle: Romans 5:1-10 (NRSV)

Brothers and Sisters, since we are justified by faith, we have peace with God through our Lord Jesus Christ, through whom we have obtained access to this grace in which we stand; and we boast in our hope of sharing the glory of God. And not only that, but we also boast in our sufferings, knowing that suffering produces endurance, and endurance produces character, and character produces hope, and hope does not disappoint us, because God’s love has been poured into our hearts through the Holy Spirit that has been given to us.

For while we were still weak, at the right time Christ died for the ungodly. Indeed, rarely will anyone die for a righteous person—though perhaps for a good person someone might actually dare to die. But God proves his love for us in that while we still were sinners Christ died for us. Much more surely then, now that we have been justified by his blood, will we be saved through him from the wrath of God. For if while we were enemies, we were reconciled to God through the death of his Son, much more surely, having been reconciled, will we be saved by his life.

 

Alleluia, Tone 2
verse: The Lord will hear you in the day of tribulation; the name of the God of Jacob will shield you.
verse: Lord, grant victory to the king and hear us in the day that we shall call upon You. (Psalm 19:2,10)

Gospel: Matthew 6:22-33 (NRSV)

The Lord said: “The eye is the lamp of the body. So, if your eye is healthy, your whole body will be full of light; but if your eye is unhealthy, your whole body will be full of darkness. If then the light in you is darkness, how great is the darkness!

“No one can serve two masters; for a slave will either hate the one and love the other, or be devoted to the one and despise the other. You cannot serve God and wealth.

“Therefore I tell you, do not worry about your life, what you will eat or what you will drink, or about your body, what you will wear. Is not life more than food, and the body more than clothing? Look at the birds of the air; they neither sow nor reap nor gather into barns, and yet your heavenly Father feeds them. Are you not of more value than they? And can any of you by worrying add a single hour to your span of life? And why do you worry about clothing? Consider the lilies of the field, how they grow; they neither toil nor spin, yet I tell you, even Solomon in all his glory was not clothed like one of these. But if God so clothes the grass of the field, which is alive today and tomorrow is thrown into the oven, will he not much more clothe you—you of little faith? Therefore do not worry, saying, ‘What will we eat?’ or ‘What will we drink?’ or ‘What will we wear?’ For it is the Gentiles who strive for all these things; and indeed your heavenly Father knows that you need all these things. But strive first for the kingdom of God and his righteousness, and all these things will be given to you as well.

 

Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 148:1)


Неділя 3-тя по Зісланні Святого Духа. Св. Кирила, аєп. Олександрійського. 09 червня


ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

  1. Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

(г. 2): Прийдіте, поклонімось* народженому предвічно від Отця Божому Слову,* що тіло прийняв від Діви Марії.* Він на хресті добровільно витерпів страждання* і віддався на похорон, і воскреснувши з мертвих,* спас мене, грішну людину.

  1. Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Христос, Спаситель наш,* скасував наш смертний засуд,* прибивши його до хреста,* і викорінив владу смерти.* Тому поклоняємось його на третій день воскресінню.

  1. Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

З архангелами прославмо воскресіння Христове,* бо він – наш визволитель і спаситель душ наших,* що з славою дивною і могутньою силою* знову прийде судити світ,* що його він створив.

  1. Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Ангел сповістив про тебе,* розп’ятого й похороненого Владику,* і сказав жінкам: Прийдіть і погляньте, де лежав Господь;* він бо, Всесильний, воскрес, як і прорік був.* Тому поклоняємось тобі, єдиному безсмертному:* Життєдавче, Христе, помилуй нас.

  1. Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

Твоїм хрестом ти знищив прокляття райського дерева,* похороном твоїм ти здолав владу смерти,* а воскресінням твоїм ти просвітив людський рід.* Тому й кличемо до тебе:* Христе Боже наш, добротворче, – слава тобі!

  1. Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

(г. 4, подібний: Як хороброго): Ося́яннями Ду́ха* просвіти́вши ро́зум,* світлопромі́нним со́нцем став єси́,* немо́в про́мені – вче́ння* у всі кінці́ землі́ простяга́ючи* і всю спільно́ту ві́рних* осява́ючи, всеблаже́нний,* і проганя́ючи те́мряву є́ресей, богоно́сний,* си́лою Того́, хто возсія́в від Ді́ви.

Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Красномо́вністю слів твої́х,* свяще́нніший Кири́ле,* Це́рква вся прикраша́ється,* і благоче́сно закві́тчується* прекра́сними оздо́бами,* і вшано́вує святобли́во твоє́ переста́влення, всесла́вний,* правосла́вних похвало́,* отці́в корифе́ю,* на Собо́рі Всесвято́ї побо́рнику.

Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

Красномо́вністю слів твої́х,* свяще́нніший Кири́ле,* Це́рква вся прикраша́ється,* і благоче́сно закві́тчується* прекра́сними оздо́бами,* і вшано́вує святобли́во твоє́ переста́влення, всесла́вний,* правосла́вних похвало́,* отці́в корифе́ю,* на Собо́рі Всесвято́ї побо́рнику.

Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Вогне́нними твої́ми вче́ннями* вся́кий хмиз є́ресей спа́люється,* а во́їнство непокі́рних злочести́вих* потопа́є у глиби́нах* ро́зуму твого́, всему́дрий,* свяще́нніший Кири́ле,* і Це́рква ві́рних* завжди́ прикраша́ється вче́ннями,* велегла́сно вшано́вуючи тебе́.

Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Вогне́нними твої́ми вче́ннями* вся́кий хмиз є́ресей спа́люється,* а во́їнство непокі́рних злочести́вих* потопа́є у глиби́нах* ро́зуму твого́, всему́дрий,* свяще́нніший Кири́ле,* і Це́рква ві́рних* завжди́ прикраша́ється вче́ннями,* велегла́сно вшано́вуючи тебе́.

Слава (г. 6, болгарський): До́брий ра́бе, благи́й і вірний,* до́брий робітнику́ виногра́дника Христо́вого!* Ти і тяготу́ де́нну поніс, ти і да́ний тобі тала́нт примно́жив,* і тим, що після те́бе прийшли́, не за́здрив.* Тому́ бра́ми небе́сні одчини́лися тобі:* ввійди́ в ра́дість Го́спода твого́,* і моли́ за нас, Кири́ле, о́тче наш!

І нині (догмат, г. 2): Минулася тінь Закону,* коли прийшла Благодать;* бо як кущ охоплений полум’ям не згоряв,* так і ти, Діво, породила й дівою зосталась!* Замість вогняного стовпа, засяяло Сонце правди,* замість Мойсея – Христос,* спасіння душ наших.


Стихири на стиховні

(г. 2): Воскресіння твоє, Христе Спасе,* просвітило всю вселенну* і ти покликав до себе твоє створіння.* Всесильний Господи, – слава тобі!

Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.

Ти деревом, Спасе, знищив прокляття,* що від Дерева почалось,* похороном твоїм подолав владу смерти* і просвітив наш рід твоїм воскресінням.* Тому й кличемо до тебе:* Життя подателю, Христе Боже наш, – слава тобі!

Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.

Ти деревом, Спасе, знищив прокляття,* що від Дерева почалось,* похороном твоїм подолав владу смерти* і просвітив наш рід твоїм воскресінням.* Тому й кличемо до тебе:* Життя подателю, Христе Боже наш, – слава тобі!

Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.

Христе, життя подателю!* Ти добровільно витерпів страсті смертних ради* і зійшов до аду як сильний* і там, немов від лютого звіра,* вихопив дожидаючих твого приходу* і, замість аду, дарував життя в раю.* Тому й нам, що прославляємо твоє на третій день воскресіння,* дай очищення з гріхів і велику милість.

Слава І нині: О, нове чудо, над усі старовинні чуда!* Хто ж бо знав коли матір, що родила без мужа* і носила на руках того, хто держить усі створіння?* Бо народжене – це Боже уподобання,* що його ти, Пречиста, як дитину носила твоїми руками* і мала до нього матерню сміливість.* Тому не переставай молитись до нього за тих, що тебе почитають,* щоб змилувався і спас душі наші.

Тропарі
(г. 2): Коли зійшов Ти до смерти, Життя безсмертне,* тоді ад умертвив Ти блистінням божества.* Коли ж і умерлих із глибин підземних воскресив Ти,* всі сили небесні взивали:* Життєдавче, Христе Боже наш, слава Тобі.

Слава: Тропар (г. 3): Істинними словами показав ти простір знання церковного як скарб,* і Несторієве богохульство зруйнував ти,* і прославу Богородиці пояснив ти, святителю Кириле.* Моли Христа Бога, щоб дарував нам велику милість.

І нині: Богородичний (г. 3): Тебе, що стала посередницею спасіння роду нашого,* оспівуємо, Богородице Діво;* бо тілом, яке від тебе прийняв Син твій і Бог наш,* зазнав на хресті страждань* і визволив нас із тління, як Чоловіколюбець.

 

УТРЕНЯ

Бог Господь… (Пс. 117), глас 2

Бог – Господь, і явився нам; благословен, хто йде в ім’я Господнє.

Стих: Прославляйте Господа, бо він добрий, бо милість його вічна.

Стих: Вони навколо обступили мене, але я ім’ям Господнім переможу їх.

Стих: Я не вмру, а житиму і розказуватиму про діла Господні!

Стих: Камінь, яким знехтували будівничі, став головним на розі. Від Господа це сталось, і дивне воно в очах наших.

Тропарі

(г. 2): Коли зійшов Ти до смерти, Життя безсмертне,* тоді ад умертвив Ти блистінням божества.* Коли ж і умерлих із глибин підземних воскресив Ти,* всі сили небесні взивали:* Життєдавче, Христе Боже наш, слава Тобі (2 р.).

Слава: Тропар (г. 3): Істинними словами показав ти простір знання церковного як скарб,* і Несторієве богохульство зруйнував ти,* і прославу Богородиці пояснив ти, святителю Кириле.* Моли Христа Бога, щоб дарував нам велику милість.

І нині: Богородичний (г. 3): Тебе, що стала посередницею спасіння роду нашого,* оспівуємо, Богородице Діво;* бо тілом, яке від тебе прийняв Син твій і Бог наш,* зазнав на хресті страждань* і визволив нас із тління, як Чоловіколюбець.


По тропарях читає читець чергову катизму, після якої диякон перед св. дверми виголошує малу єктенію:

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо Твоя влада і Твоє єсть царство і сила, і слава Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Перший сідальний

(г. 2): Благообразний Йосиф,* знявши з хреста пречисте тіло твоє,* плащаницею чистою обвив* і пахощами покривши, у гріб новий положив.* Але на третій день воскрес ти, Господи,* і подав світові велику милість.

Слава і нині: Прославлена ти вельми, Богородице Діво, – співаємо тобі!* Бо хрестом Сина твого ад подоланий і смерть переможена;* а ми, померлі, встали й життя сподобилися* та здобули рай – давню насолоду.* Тому з вдячністю прославляємо Христа Бога,* як могутнього і єдиного многомилостивого.

Відтак читець читає другу чергову катизму, диякон виголошує другу малу єктенію:

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо благий і Чоловіколюбець Бог єси і Тобі славу возсилаємо Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Другий сідальний

(г. 2): Ангел при гробі з’явився жінкам мироносицям* і кликнув: Миро належить мерцям,* а Христос не знає тлінности!* Тому кличте: Воскрес Господь,* що подає світові велику милість!

Слава і нині: Бувши вільною від природних законів,* у божественнім народженні ти зберегла дівство.* Ти бо єдина породила народженого раніш тебе перед віками;* тому й величаємо тебе, Богородице.

Вірні відразу співаєють:

Ангельський хор

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Ангельський хор здивувався,* бачивши до мертвих зарахованим тебе, Спасе,* що силу смерти знищив, і з собою Адама підняв* та з аду всіх визволив.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Нащо миро* зі сльозами, Учениці, жалібно змішуєте?* – запитав світлоносний ангел при гробі мироносиць.* Гляньте на гріб і зрозумійте,* що воскрес Спаситель з гробу.

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Рано на світанку* мироносиці поспішали до гробу твого, плачучи,* але з’явився їм ангел і прорік:* Пора голосіння минула, не плачте;* про воскресіння ж звістіть апостолам!

Стих: Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Мироносиці – жінки,* що з миром прийшли до гробу твого, Спасе, ридали.* Ангел же їм сказав, мовивши:* Чому між мертвими живого шукаєте?* Він бо, як Бог, воскрес із гробу.

Слава: Поклонімось Отцю,* і його Сину, і Святому Духові,* Святій Тройці* в одній сутності,* з серафимами взиваючи:* Свят, свят, свят єси, Господи.

І нині: Життєдавця породивши, ти, Діво,* Адама з гріха визволила,* Єві радість замість смутку подала,* а відпалих від життя повернув до нього той,* що з тебе тіло прийняв – Бог і чоловік.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо благословилося і прославилося ім’я Твоє Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Іпакой, глас 2

Коли по страстях твоїх, Христе Боже,* жінки прийшли до гробу, щоб намастити тіло твоє,* то побачили ангелів у гробі й зжахнулися,* бо почули від них слово, що Господь воскрес,* даруючи світові велику милість.

Степенна пісня, глас 2

Антифон 1

На небо до тебе, Спасе, підношу очі мого серця:* Спаси мене твоїм сяйвом.

Христе мій! Помилуй мене,* бо багато й завжди грішу проти тебе,* і дай змогу перед смертю покаятися перед тобою.

Слава і нині: Святому Духові належить царювати,* освячувати й порушувати створіння,* бо він – Бог одноістотний з Отцем і Словом.

Антифон 2

Якби не Господь був з нами, то хто без шкоди міг би вберегтися од ворога, та ще й людиновбивці?

Зубам їх не віддавай, Спасе, Твого раба; бо з левовою хижістю на мене кидаються вороги мої!

Слава і нині: У Святому Дусі – начало і дар життя; бо все сотворене Він, як Бог, укріпляє і через Сина в Отці зберігає.

Антифон 3

Хто надіється на Господа, ті подібні до Гори Святої; вони нітрохи не похитнуться від нападів Веліара.

Нехай не простягнуть рук своїх до беззаконь ті, що живуть богобоязно; бо не карає Христос жезлом жереба Свого.

Слава і нині: Від Святого Духа, як з джерела, ллється всяка мудрість; звідси – благодать апостолам, і стражданнями вінчаються мученики, і пророки зрять.

Євангеліє

Диякон: Будьмо уважні.

Священик: Мир всім.

Диякон: Премудрість. Будьмо уважні.

Прокімен, глас 2

Псалом 7

Устань, Господи Боже мій, згідно з повелінням, що заповідав ти, і збір людей обступить тебе.

Стих: Господи, Боже мій, на тебе покладаю надію, спаси мене.

Диякон: Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Священик: Бо ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Вірні на глас прокімена: Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

Стих: Хваліте Бога у святині його.

Стих: Хваліте його у твердині сили його.

Диякон: І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молім.

Вірні: Господи, помилуй (3 р.).

Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.

Священик: Мир всім!

Вірні: І духові твоєму.

Священик: Від Марка святого Євангелія читання.

Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Диякон: Будьмо уважні.

Священик сам читає Євангеліє.

У той час воскрес Ісус уранці першого дня тижня, і найперше з’явився Марії Магдалині, з якої вигнав був сім бісів. Вона пішла й повідомила тих, що були з ним і що сумували й плакали. Вони, почувши, що він живий та що вона його бачила, не йняли віри. Після цього з’явився в іншім вигляді двом із них, що були в дорозі й ішли на село. І ці, вернувшися, сповістили інших, але і їм не йняли віри. Нарешті, з’явився він також і одинадцятьом, коли вони були за столом, і докорив їм за їхнє невірство та заскорузлість серця, що не повірили тим, які бачили його воскреслого з мертвих. І сказав їм: − Ідіть по всьому світу і проповідуйте Євангеліє всякому сотворінню. Хто увірує й охриститься, той буде спасенний; а хто не увірує, той буде осуджений. І ось знаки, що будуть супроводити тих, які увірують: Ім’ям моїм виганятимуть бісів, говоритимуть новими мовами; братимуть гадюк руками і хоч би випили що смертельне, не пошкодить їм; на хворих класти муть руки, і їм стане добре. Господь же Ісус, промовивши до них так, вознісся на небо й возсів праворуч Бога. А вони пішли й проповідували всюди, і Господь помагав їм та стверджував слово чудесами, які його супроводили. Амінь. (Мр. 71 зач.; 16, 9-20)

Вірні: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Воскресіння Христове

(г. 6): Воскресіння Христове бачивши,* поклонімось святому Господу Ісусові,* єдиному безгрішному.* Хресту твоєму поклоняємось, Христе,* і святе воскресіння твоє величаємо і славимо,* бо ти – Бог наш,* крім тебе іншого не знаємо,* ім’я твоє призиваємо.* Прийдіть, усі вірні,* поклонімось святому Христовому воскресінню,* це бо прийшла через хрест радість усьому світові.* Завжди благословляючи Господа,* славимо воскресіння його,* бо, розп’яття перетерпівши,* він смертю смерть переміг.

Псалом 50

Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.

Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.

Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;

То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.

Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.

Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.

Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.

Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.

Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.

Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.

Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.

Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.

Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.

Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.

Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.

Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.

Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.

Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.

Після 50-го псалма співаємо:

Слава (г. 6): Молитвами святих апостолів,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.

І нині: Ради молитов пречистої Богородиці,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.

Стих: Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Воскрес Ісус із гробу,* як провістив,* подав нам життя вічне* і милість велику.

Єктенія

Диякон: Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животворя́щого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотих, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і святого мученика Леонтія, і всіх Святи́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.

Вірні: Господи, помилуй (12 р.).

Священик: Благодаттю і щедротами і чоловіколюб’ям єдинородного Сина твого, з яким ти благословенний єси, з пресвятим і благим і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Канон

(Якщо скорочується Канон, перейди до Пісня Богородиці).

Пісня 1. Ірмос: У глибині поклала колись фараонове все військо вельми могутня сила.* А втілене Слово всезлобний гріх подолало;* преславний Господь, славно бо прославився.

Приспів: Слава, Господи, святому Воскресінню Твоєму.

Князь світу, що йому ми віддалися, заповіді Твоєї, Милосердний, не послухавшись, хрестом Твоїм осуджений був, він бо на Тебе, неначе на смертного, напавши, розбився об потугу влади Твоєї і виявився безсилим.

Як Визволитель роду людського і нетлінного життя Начальник, прийшов Ти у світ; бо воскресінням Твоїм, яке ми всі прославляємо, Ти пелену смерти розірвав, славно бо прославився.

Богородичний: Понад усе творіння видиме й невидиме вищою явилася Ти, Діво Чистая; бо народила Творця, коли зволив Він тіло прийняти в утробі Твоїй; сміливо моли Його, щоб спастися душам нашим.

Пісня 3. Ірмос: Розквітнула пустиня, неплідна церква невірних, немов лілея, Господи, після приходу твого;* в ній же утвердилось моє серце.

Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.

Під час Твого страждання творіння мінилося, коли Тебе, що все Божественним велінням утвердив, побачило приниженого, беззаконними зневаженого.

З пилу земного сотворив Ти мене рукою Твоєю, і знов мене, в пил смертний за гріх стертого, Ти, Христе, воскресив, коли до аду зійшов.

Богородичний: Чини ангельські здивувалися, і серця людські вжахнулися від родження Твого, Пречиста, тому ми з вірою Тебе, Богородицю, почитаємо.

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Кондак (г. 2): Світлою і неоманною зорею явився ти, страстотерпче Леонтію,* звіщаючи світові Сонце-Христа – своїм промінням.* Ти знищив усю оману і нам подаєш світло,* молячись безперестанно за всіх нас.

Пісня 4. Ірмос: Народився від Діви не заступник, ані ангел, а сам ти, Господи, воплотившись, спас мене – цілу людину.* Тому й кличу до тебе: Слава силі твоїй, Господи.

Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.

Перед судом, Владико Боже мій, наче обвинувачений, стоїш безмовно і над народами твориш суд, що його через страждання Свої, Христе, спасінням для світу вчинив єси.

Страждання Твоє, Христе, зброю ворога знищило, а Твоє до аду зшестя зруйнувало твердині супротивників, і зухвальство мучителя повалило.

Богородичний: Тебе, Богородице Владичице, всі ми вірні за пристановище спасіння і стіну нерушиму визнаємо, молитвами бо Твоїми визволяєш від небезпеки душі наші.

Пісня 5. Ірмос: Посередником між Богом і людьми став ти, Христе Боже.* Тобою бо, Владико, ми від ночі незнання до Начальника світла, Отця твого, доступ маємо.

Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.

Пиху ворогів, немов кедр, сокрушив Ти, Христе Владико, коли зволив на кипарис і сосну і кедр добровільно тілом вознестися.

У рові глибокому поклали Тебе, Христе, бездиханного, мертвого, але Ти, поранений Спасе, раною своєю воскресив із Собою забутих, що в гробах спали.

Богородичний: Благай, Діво Чиста, Сина Твого й Господа, щоб полоненим визволення дарував, і мир тим, що на Тебе в недолі надіються.

Пісня 6. Ірмос: У безодні гріховній валяюсь і благаю незбагненну безодню твого милосердя:* Від тлінности, Боже, піднеси мене!

Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.

Як злочинець, засуджений був Праведник і серед беззаконних до дерева прибитий Той, Хто кров’ю Своєю прощення винним дарує.

Через одну людину — першого Адама — смерть колись у світ увійшла, та через Одного — Сина Божого — воскресіння явилося.

Богородичний: Мужа не знавши, Ти, Діво, породила і вічно єси Дівою, ознаки істинного Божества Сина й Бога Твого являючи.

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Кондак (г. 2): Воскрес єси з гробу, всесильний Спасе, * і ад, увидівши чудо, зжахнувся, і мертві востали, * а творіння, бачачи, радується разом з тобою, * і Адам веселиться, і світ, Спасе мій, оспівує Тебе повсякчасно.

Пісня 7. Ірмос: Богопротивне веління беззаконного мучителя підняло високе полум’я,* а Христос простер над праведними юнаками росу духовну, як благословенний і препрославлений.

Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.

Не стерпів Ти, Владико, з милосердя Свого бачити людину під владою смерти, а прийшов і спас кров’ю Своєю, людиною ставши — Благословенний і Препрославленний Бог отців наших.

Побачивши Тебе, Христе, в одіж помсти зодягненого, жахнулися воротарі аду, бо Ти, Владико, безумного, що перебуває там, мучителя, прийшов убити, як Благословенний і Препрославленний Бог отців наших.

Богородичний: За Найсвятішу між святими визнаємо Тебе, Діво Непорочна, Мати Невісто Неневістная, як єдину, що породила незмінного Бога; Твоїми бо Божественними родинами нетління всім вірним дарувала єси.

Пісня 8. Ірмос: Піч вогненна з Божого веління діяла колись у Вавилоні неоднаково: халдеїв спалювала,* а зрошувала вірних, що співали: всі створіння Господні, прославляйте Господа!

Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.

Одежу тіла Твого, Христе, кров’ю Твоєю скривавлену побачивши, чини ангельські в трепеті довготерпінню великому дивувалися, взиваючи: «Благословіть, всі творіння Господні, Господа».

Ти, Милосердний, Твоїм воскресінням у безсмертя зодягнув моє смертне єство, тому, радіючи, вдячно славлять Тебе, Христе, люди вибрані, до Тебе взиваючи: «Насправді пожерта була смерть перемогою».

Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа завжди, нині і повсякчас і на віки віків.

Богородичний: Ти, Богородителько Пречистая, безсіменно зачала і невимовно породила нерозлучного з Отцем Сина, що в утробі, як Богочоловік, пожив: тому, як спасіння всіх нас, Тебе визнаємо.

Пісня Богородиці

Після катавасії восьмої пісні диякон бере кадильницю і, ставши перед іконою Богородиці, мовить:

Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.

Вірні: Величає душа моя Господа,* і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм.

Чеснішу від херувимів,* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо. (Після кожного стиха).

Бо він зглянувся на покору слугині своєї,* ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.

Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе ім’я його.* Милосердя його з роду в рід на тих, які бояться його.

Він виявив потугу рамени свого,* розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.

Могутніх скинув з престолів, підняв угору смиренних;* наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.

Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,* як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки.

Пісня 9

Ірмос: Безначального Отця Син, Бог і Господь,* воплотившись від Діви, нам з’явився,* щоб просвітити у тьмі сущих, зібрати розсіяних.* Тому ми всехвальну Богородицю величаємо.

Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.

Вельмичудесне дерево, Спасе,* твого пречистого хреста,* засаджене на Череп-місці, немов у раю,* полите кров’ю і водою з твого ребра,* як з божественного джерела, Христе, виростило нам життя.

Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.

Розп’явшись, Всесильний, ти повалив додолу сильних,* а людську природу, що була понижена в адовій в’язниці,* ти підніс і посадив на престолі Отця.* Тому тебе, що з нею маєш прийти, ми, поклоняючись, величаємо.

Слава і нині: Одність тричисельну, Тройцю одноістотну православно оспівуючи, вірні, прославмо* неподільне, пребожественне єство, трисвітлу, невечірню зорю, єдину нетлінну,* що сіяє нам своїм світлом.

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

І співають відразу «Свят Господь Бог» наш на глас прокімена.

Свят Господь Бог наш.

Стих 1: Возносіте Господа Бога нашого.

Стих 2: І поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо святе воно.

Світильний

Ніхто нехай не сумнівається, що Христос воскрес,* бо з’явився Марії,* а згодом бачили його ті, що йшли на село,* та й знову явився одинадцятьом тайнослужителям за столом;* пославши їх христити, вознісся на небо, звідкіля й зійшов був,* і стверджує їх проповідування безліччю знаків.

Слава і нині: Засіяло нині з гробу сонце,* немов жених з весільної світлиці.* Ти, що ад полонив і смерть подолав,* задля молитов своєї Родительки пошли нам світло:* світло, що просвітлює серця й душі,* світло, що вказує, як ходити стежками твоїх заповідей і дорогами правди.

Псалом 148

Вірні співають два перших стихи хвалитних на глас 2:

Усе, що живе, нехай хвалить Господа.* Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.* Тобі належить пісня, о Боже.

Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.

Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.

Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.

Поставив їх на віки віків* і дав закон, що не перейде.

Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;

Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;

Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;

Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;

Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;

Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.

Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.

Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.

Псалом 149

Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.

Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.

Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.

Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.

Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.

Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.

Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.

Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.

Стихири

Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.

(г. 2): Все, що живе, і все творіння тебе хвалить, Господи,* ти бо хрестом смерть знищив,* щоб показати людям твоє з мертвих воскресіння,* бо ти єдиний чоловіколюбець.

Псалом 150

Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.

Нехай скажуть юдеї:* Як то воїни не встерегли Царя?* І чому камінь не зберіг Каменя життя?* Або нехай віддадуть Похованого,* або ж хай поклоняться Воскреслому, кажучи з нами:* Слава багатству щедрот твоїх!* Спасе наш, – слава тобі!

Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.

Радійте, люди, і веселіться,* бо ангел засів на камені гробнім* і благовістив нам, кажучи:* Христос воскрес із мертвих,* Спаситель світу, який пахощами наповнив усе.* Радійте, люди, і веселіться!

Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.

Ангел перед зачаттям твоїм, Господи,* приніс Благодатній привітання: Радуйся!* Ангел також відвалив камінь з твого славного гробу* під час твого воскресіння.* Той, замість смутку, звістив знаки радости,* цей же, замість смерти, Владику − життя подателя нам проповідував.* Тому й кличемо до тебе:* Господи, доброчинцю всіх, – слава тобі!

Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.

Жінки миро зі сльозами вилили на гріб твій,* і уста їх сповнилися радости,* коли казали: Господь воскрес!

Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

Нехай прославляють народи й люди Христа Бога нашого,* що добровільно задля нас витерпів хрест і провів три дні в аді.* Тож нехай поклоняться його воскресінню з мертвих,* бо ним просвітилися кінці всього світу.

Стих: Воскресни, Господи Боже мій, нехай піднесеться рука твоя;* не забудь убогих твоїх ніколи.

Розп’ятий і похований був ти, Христе, як сам захотів,* але ти, Бог і Владика,* здолав смерть і воскрес у славі,* даруючи світові вічне життя і велику милість.

Стих: Хвалитиму тебе, Господи, всім серцем моїм,* розповім про всі твої чудеса.

Воістину, нечестивці,* більшого чуда ви нас сподобили, запечатавши камінь.* Сторожа бо зрозуміла, що він вийшов нині з гробу,* а ви говорили: Скажіть, коли ми спали, прийшли учні й викрали його.* Хто краде мерця та ще й нагого?* Він же сам воскрес своєю силою, як Бог,* та й залишив свої похоронні полотна в гробі.* Тому прийдіть, невірні, і побачте,* як то він здолав смерть і не розірвав печаті,* даючи людському родові безконечне життя і велику милість.

Стихира євангельська – Слава (г. 3): Учні, що не повірили Марії Магдалині,* яка благовістувала Спасове з мертвих воскресіння й явління,* були засоромлені за твердість серця.* Але, озброєні знаками й чудами, були послані на проповідування.* Ти, Господи, вознісся до Отця споконвічного світла,* вони ж проповідували повсюди слово, засвідчуючи чудесами.* Тож, просвітившись ними, славимо твоє з мертвих воскресіння,* чоловіколюбний Господи.

І нині: (г. 2): Преблагословенна ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад,* покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христос Бог наш,* що на це зволив, – слава тобі.

Велике славослов’я

Священик: Слава Тобі, що Світло нам показав!

Вірні: Слава во вишніх Богу*, і на землі мир*, в людях благовоління.

Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.

Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.

Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріхи світу, помилуй нас.

Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.

Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.

Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.

Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки віків.

Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.

Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.

Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.

Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.

Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.

Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.

Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою.

Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.

Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.

Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Святий Безсмертний, помилуй нас.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас.

Тропар

Воскресши із гробу і в’язи пекельні розірвавши,* ти роздер присуд смерти, Господи,* і всіх від сітки ворожої визволив.* А з’явившись апостолам своїм,* ти послав їх на проповідь,* і ними мир свій подав ти вселенній,* єдиний Чоловіколюбче.

Єктенія усильного благання

Диякон: Помилуй нас, Боже, з великої милости твоєї, молимось тобі, вислухай і помилуй.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Диякон: Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея (ім’я), Папу Римського, і за блаженнішого Патріарха нашого (ім’я), і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), [і за всечесніших отців наших Протоархимандрита (ім’я), Архимандрита (ім’я), Протоігумена (ім’я) й Ігумена (ім’я)], за тих, що служать і послужили у святому храмі цьому (і в святій обителі цій), за отців наших духовних, і всіх у Христі братів наших.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Диякон: Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Диякон: Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Вірні: Господи, помилуй. (3 р.)

Священик: Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Прохальна єктенія

Диякон: Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Диякон: Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Диякон: Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Диякон: Прощення і відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Диякон: Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Диякон: Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Диякон: Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшному суді Христовому просім.

Вірні: Подай, Господи.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Бо ти Бог милости, ласк і чоловіколюбности, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Священик: Мир всім.

Вірні: І духові твоєму.

Диякон: Голови ваші перед Господом схиліть.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик читає молитву: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як добрий і чоловіколюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:

Виголошення: Бо до тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Великий відпуст

Диякон: Премудрість.

Вірні: Благослови.

Священик: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь. Утверди, Боже, святу православну віру на віки віків.

Священик: Пресвята Богородице, спаси нас.

Вірні: Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо.

Священик: Слава тобі, Христе Боже, надіє наша, слава тобі!

Вірні: Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3 р.). Благослови.

Священик: Христос, що воскрес із мертвих, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, святих, славних і всехвальних апостолів, і святого (ім’я, якого є храм), і святого мученика Леонтія, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.

Вірні: Амінь.

 

 

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 2): Коли зійшов Ти до смерти, Життя безсмертне,* тоді ад умертвив ти блистінням Божества.* Коли ж і умерлих із глибин підземних воскресив Ти,* всі сили небесні взивали:* Життедавче, Христе Боже наш, слава Тобі.

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Кондак (глас 2): Воскрес єси з гробу, всесильний Спасе,* і ад, увидівши чудо, зжахнувся та й мертві встали;* а творіння, бачивши, радіє з Тобою, й Адам веселиться,* і світ, Спасе мій, повсякчас Тебе оспівує.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Богородичний (глас 2): У молитвах невсипущу Богородицю,* і в заступництві несхитне уповання не втримали в собі гріб і смерть;* бо як Матір Життя покликав до життя Той,* Хто в лоно вселився повсякчас дівственне.

Прокімен (глас 2):
Господь – моя сила і моя пісня,* і Він став моїм спасінням (Пс 117,14).
Стих: Тяжко покарав мене Господь, та не поередав мене смерті (Пс 117,18).

Апостол: (Рм 5,1-10):
Браття і Сестри, оправдані ж вірою, ми маємо мир з Богом через Господа нашого Ісуса Христа, через якого ми вірою одержали доступ до тієї ласки, що в ній стоїмо і хвалимося надією на славу Божу. Та й не тільки це, але ми хвалимось і в утисках, знаючи, що утиск виробляє терпеливість, терпеливість – досвід, а досвід – надію. Надія ж не засоромить, бо любов Бога влита в серця наші Святим Духом, що нам даний. Христос бо, тоді як ми були ще безсилі, у свою пору, помер за безбожних. Воно навряд чи хто за праведника вмирає; бо за доброго, може, хтось і відважився б умерти. Бог же показує свою до нас любов тим, що Христос умер за нас, коли ми ще були грішниками. Отож, тим більш тепер, оправдані його кров’ю, ми спасемося ним від гніву. Бо коли, бувши ворогами, ми примирилися з Богом смертю його Сина, то тим більше тепер, примирившися, спасемося його життям.

Алилуя (глас 2):
Стих: Вислухає тебе Господь у день печалі, захистить тебе ім’я Бога Якова (Пс 19,2).
Стих: Господи, спаси царя і вислухай нас, коли будемо взивати до Тебе (Пс 19,10).

Євангеліє: (Мт 6,22-33):
Сказав Господь: “Світло тіла – око. Як, отже, твоє око здорове, все тіло твоє буде світле. А коли твоє око лихе, все тіло твоє буде в темряві. Коли ж те світло, що в тобі, темрява, то темрява – якою ж великою буде! Ніхто не може двом панам служити: бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або триматиметься одного, а того знехтує. Не можете Богові служити – і мамоні. Ось чому кажу вам: Не турбуйтеся вашим життям, що вам їсти та що пити; ні тілом вашим, у що одягнутись. Хіба життя не більш – їжі, тіло – не більш одежі. Гляньте на птиць небесних: не сіють і не жнуть, ані не збирають у засіки, а Отець ваш небесний їх годує! Хіба ви від них не вартісніші? Хто з вас, журячись, спроможен добавити до свого віку хоч один лікоть? І про одежу чого ж вам клопотатись? Гляньте на польові лілеї, як ростуть вони: не працюють і не прядуть. Та я кажу вам, що й Соломон у всій своїй славі не вдягався так, як одна з них. І коли зілля польове, яке сьогодні є, а завтра вкидають його до печі, Бог так одягає, то чи не багато більше вас, маловірні? Отож не турбуйтеся, промовлявши: Що будемо їсти, що пити й у що зодягнемося? Про все те побиваються погани. Отець же ваш небесний знає, що вам усе це потрібне. Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам докладеться.”

Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1). Алилуя (х3).