Great Vespers, Festal Matins and Divine Liturgy

English Source: Royal Doors www.royaldoors.net

GREAT VESPERS WITH LYTIA

At Psalm 140

In Tone 6

  1. Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

The Lord ascended into heaven
to send the Comforter into this world.
The heavens prepared His throne and the clouds were His ladder;
the angels marvelled at the sight of a man more exalted than themselves.
Today, the Father receives again in His bosom
the One who was in Him from all eternity,
and the Holy Spirit gives a command to all the angels:
Lift up your lintels, O you gates!
O you nations of the earth, clap your hands,
for Christ ascends to the place
where He had been from all eternity.

  1. The just shall gather around me* when You have been good to me.

The Lord ascended into heaven
to send the Comforter into this world.
The heavens prepared His throne and the clouds were His ladder;
the angels marvelled at the sight of a man more exalted than themselves.
Today, the Father receives again in His bosom
the One who was in Him from all eternity,
and the Holy Spirit gives a command to all the angels:
Lift up your lintels, O you gates!
O you nations of the earth, clap your hands,
for Christ ascends to the place
where He had been from all eternity.

  1. Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

O Lord, the Cherubim were amazed at Your Ascension;
they were seized with wonder as they beheld You, O God, rising upon the clouds,
for You are the One who is seated above the clouds.
We sing a hymn of praise to You:
Glory to You for Your tender mercy.

  1. Let Yours ears be attentive* to the voice of my prayer.

O Lord, the Cherubim were amazed at Your Ascension;
they were seized with wonder as they beheld You, O God, rising upon the clouds,
for You are the One who is seated above the clouds.
We sing a hymn of praise to You:
Glory to You for Your tender mercy.

  1. If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

O Christ, splendour and glory of the Father,
when we behold Your Ascension on the holy mountain,
we sing a hymn of praise to the beauty of Your countenance.
We bow down to Your Passion,
we venerate Your holy Resurrection,
and we glorify Your noble Ascension.
O Lord, have mercy on us!

  1. I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

O Christ, splendour and glory of the Father,
when we behold Your Ascension on the holy mountain,
we sing a hymn of praise to the beauty of Your countenance.
We bow down to Your Passion,
we venerate Your holy Resurrection,
and we glorify Your noble Ascension.
O Lord, have mercy on us!

  1. From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

O Lord and Giver of Life,
when the apostles saw You ascending upon the clouds,
a great sadness overcame them;
they shed burning tears and exclaimed:
O our Master, do not leave us orphans;
we are Your servants whom You loved so tenderly.
Since You are most merciful, send down upon us Your all-holy Spirit
to enlighten our souls, as You promised.

  1. For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

O Lord and Giver of Life,
when the apostles saw You ascending upon the clouds,
a great sadness overcame them;
they shed burning tears and exclaimed:
O our Master, do not leave us orphans;
we are Your servants whom You loved so tenderly.
Since You are most merciful, send down upon us Your all-holy Spirit
to enlighten our souls, as You promised.

  1. Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

After fulfilling the mystery of the plan of salvation, O Lord,
You took Your apostles and went up with them to the Mount of Olives,
and there You passed beyond the firmament of heaven.
You humbled Yourself and were clothed in our humanity,
and now You return to the place which You did not leave.
Send down Your all-holy Spirit to enlighten our souls.

  1. Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

After fulfilling the mystery of the plan of salvation, O Lord,
You took Your apostles and went up with them to the Mount of Olives,
and there You passed beyond the firmament of heaven.
You humbled Yourself and were clothed in our humanity,
and now You return to the place which You did not leave.
Send down Your all-holy Spirit to enlighten our souls.

Glory… Now…

O loving Jesus, while You lived on earth,
You were God inseparable from the Father,
and yet You truly shared our humanity.
Ascending in glory today from the Mount of Olives,
through Your great love, You lifted up our fallen nature
and enthroned it with the Father on high.
Therefore, the bodiless Powers were amazed and filled with awe
at seeing Your great love for all.
Together with them, we who live on earth
glorify your condescension to us
and Your Ascension away from us.
Now we implore You, saying:
Through Your Ascension You have filled Your apostles and Your Mother
with a joy that surpasses every other joy,
and through their intercession
make us worthy of the joy of Your elect,
for You are rich in mercy.

Readings
(1) Isaiah 2:2-3; (2) Isaiah 62: 10-12 and 63: 1-9; (3) Zechariah 14: 1, 4, 8-11

Lytia

In Tone 1

By going up again into heaven from which You had descended,
You did not leave us orphans, O Lord.
Show to all Your people the works of Your power,
that Your Spirit may come down upon us
and bring peace to the world,
O Lord and Lover of Mankind.

You ascended, O Christ, to Your eternal Father,
even though You were not removed from His bosom;
and the Powers could not contain their praise of the Trinity.
Even after the Incarnation
they recognize You as the only Son of the Father.
In the abundance of Your goodness, have mercy on us!

Your angels, O Lord, said to the apostles:
Men of Galilee, why do you stand here looking into the sky?
Christ our God, who by leaving you ascended into heaven,
will come again
in the manner by which you have seen Him leave.
Therefore, serve Him in justice and holiness.

In Tone 4

When You came to the Mount of Olives, O Christ,
completing the favourable plan of Your Father,
the angels in heaven were moved with wonder,
and the demons trembled beneath the earth.
The apostles were filled with both fear and joy
when You were speaking with them.
A cloud was prepared before You as an awaiting throne;
heaven opened its gates, shining with beauty;
and the earth uncovered its deep abyss
to show the fall of Adam and his rising up to You again.
As an unseen power raised You from the earth,
You gave Your blessing in a loud voice;
the cloud carried You away, and heaven opened to receive You.
Such is the great work that is beyond words, O Lord,
that You accomplished for the salvation of our souls.

You have renewed in Yourself, O Lord,
the human nature which had fallen, in Adam,
into the very depths of the earth.
On this day You are raised far above
the Principalities and Powers of heaven.
Having so loved human nature,
You granted that it may be enthroned with You;
in Your compassion You united it with Yourself;
in union with it You have suffered;
and by Your Passion You glorified it, O God, beyond all suffering.
Now the bodiless Powers are saying:
Who is this man clothed in majesty?
He is not only a man, but is indeed the God-Man,
for He possesses the appearance of both.
And the angels, arrayed in splendid garments, encircle the apostles, saying:
As Jesus the God-Man is separated from you,
in His divine humanity He shall come again
to judge both the living and the dead;
and He grants to all the faithful
forgiveness of sins and great mercy.

When You were raised up in glory, O Christ our God,
in the sight of Your disciples,
the cloud carried Your body away.
The gates in heaven were opened;
the choir of angels exalted and danced with joy;
the Powers on high cried out, saying:
Lift up your lintels, O gates,
that the King of glory may enter.
As for the disciples, they were seized with fear and said:
Do not leave us, O Good Shepherd,
but send down upon us your most Holy Spirit.

Glory… Now…

O Lord most merciful,
after fulfilling the mystery hidden from all eternity,
You, the Creator and Master of all,
went up to the Mount of Olives with your disciples and your Mother.
For the one who, at the sight of your Passion,
had suffered more than anyone else in her motherly heart,
had more than anyone else the right to share the joy that fills us
as we witness your ascending into heaven.
We glorify your infinite mercy overflowing upon us.

Aposticha

In Tone 2

O our God, You were born in a manner of your own choosing;
You appeared and suffered in the flesh as You willed;
You crushed Death through Your Resurrection and ascended into glory,
and You sent down the divine Spirit upon us.
Therefore, we sing a hymn of praise and glorify Your divinity.

All peoples, clap your hands; cry to God with shouts of joy!

O Christ, when the Powers of heaven
beheld Your Ascension from the Mount of Olives,
they wondered and exclaimed: Who is He?
And they heard the reply: He is the mighty Conqueror;
He is the mighty One in battle;
He is indeed the King of glory.
And why are His clothes crimson?
Because He comes from Bosor, which is the flesh.
As for You, O Christ, since You are God,
You are enthroned at the right hand of God the Father;
and You send down upon us the Holy Spirit
that He may enlighten us and save our souls.

God goes up with shouts of joy; the Lord goes up with trumpet blast.

O Christ, You ascended in glory
on the Mount of Olives in the presence of Your disciples;
You fill all things with Your divinity;
You were enthroned at the right hand of the Father
and sent down upon Your disciples the Holy Spirit
who enlightens, strengthens, and saves our souls.

In Tone 6, Glory… Now…

God goes up with shouts of joy,
the Lord goes up amid trumpet blast,
in order to raise up the fallen image of Adam
and to send down upon us the Holy Spirit,
the Comforter who will sanctify our souls.

Troparion

In Tone 4
You ascended in glory, O Christ our God,* giving joy to Your disciples by the promise of the Holy Spirit,* and assuring them through Your blessing* that You are the Son of God,** the Redeemer of the world. (3)


FESTAL MATINS

Hexapsalm

Great Litany

The Lord Is God, Tone 4

Troparion, Tone 4

You ascended in glory, O Christ our God,* giving joy to Your disciples by the promise of the Holy Spirit,* and assuring them through Your blessing* that You are the Son of God,* the Redeemer of the world. (2)

Glory… Now…

You ascended in glory, O Christ our God,* giving joy to Your disciples by the promise of the Holy Spirit,* and assuring them through Your blessing* that You are the Son of God,* the Redeemer of the world.

Kathisma & Small Litany

Sessional Hymn I, Tone 1

You ascended in glory, and the angels were astonished at this wonder;* the disciples were amazed at Your marvellous Ascension;* and the gates opened before You, O Lord.* The Powers of heaven were also overjoyed, and they cried out:* Glory to Your condescension, O Saviour!* Glory to Your kingdom!* Glory to Your Ascension, O only Lover of Mankind!

Glory… Now…

You ascended in glory, and the angels were astonished at this wonder;* the disciples were amazed at Your marvellous Ascension;* and the gates opened before You, O Lord.* The Powers of heaven were also overjoyed, and they cried out:* Glory to Your condescension, O Saviour!* Glory to Your kingdom!* Glory to Your Ascension, O only Lover of Mankind!

Kathisma & Small Litany

Sessional Hymn II, Tone 3

The God who exists before all eternity* and who has mystically divinized the human nature which He assumed,* today goes up to heaven.* The angels precede Him and show to the disciples* the Lord who ascends into the clouds amid great glory,* and they then fall to the ground and say:* Glory to God who ascends into heaven!

Glory… Now…

The God who exists before all eternity* and who has mystically divinized the human nature which He assumed,* today goes up to heaven.* The angels precede Him and show to the disciples* the Lord who ascends into the clouds amid great glory,* and they then fall to the ground and say:* Glory to God who ascends into heaven!

Polyeleos

Exaltation

We extol You,* O Christ the Giver of life;* and seeing You go up to heaven in Your most pure body,* we praise Your holy Ascension.

  1. All peoples, clap your hands; cry to God with shouts of joy!
  2. For the Lord, the Most High, we must fear, great king over all the earth.
  3. God goes up with shouts of joy; the Lord goes up with trumpet blast.
  4. O gates, lift high your heads; grow higher, ancient doors. Let Him enter, the King of glory.
  5. The Lord has set His sway in heaven and His kingdom is ruling over all.
  6. O God, arise above the heavens; may Your glory shine on earth!
  7. Glory… Now…

Alleluia! Alleluia! Alleluia! Glory be to You, O God! (3)

Sessional Hymn, Tone 5

You descended from heaven to the earth, O Christ,* and by Your Ascension You wondrously raised up the race of Adam* which had been lying in the depths of the prisons of Hades.* And having taken our nature back to heaven,* You seated it with You on the Father’s throne* because of Your mercy and Your love for all.

Glory… Now…

You descended from heaven to the earth, O Christ,* and by Your Ascension You wondrously raised up the race of Adam* which had been lying in the depths of the prisons of Hades.* And having taken our nature back to heaven,* You seated it with You on the Father’s throne* because of Your mercy and Your love for all.

Gradual Hymn, Tone 4, Antiphon 1

Prokeimenon, Tone 4

God goes up with shouts of joy; the Lord goes up with trumpet blast.

  1. All peoples, clap your hands; cry to God with shouts of joy!

Gospel

Mark 16:9-20

Psalm 50

After Psalm 50, Tone 6

Glory

Through the prayers of the apostles,* O merciful Lord,* cleanse us from the multitude of my transgressions.

Now…

Through the prayers of the Theotokos,* O merciful Lord,* cleanse us from the multitude of my transgressions.

Have mercy on me, God, in your loving kindness, according to the multitude of your tender mercies, blot out my transgressions.

Today the Powers on high see our nature in heaven,* and they marvel at this wondrous Ascension,* and they say to one another:* Who is this who has just arrived in heaven?* But when they recognize their own Lord,* they order the gates of heaven to be opened.* With them let us praise unceasingly* the One who shall come again from heaven in our flesh* as the judge of the universe and the almighty God.

Canon I

Ode 1

(Irmos, Tone 5) Our Saviour and God led the people of Israel across the Red Sea as if on dry land* and drowned Pharaoh and his whole army.* Let us praise Him who alone is worthy of our songs,* for He is covered with glory.

Glory to Your holy Ascension, O Lord!

All you peoples, let us praise Christ, who is gloriously raised upon the wings of the Cherubim, to seat us with Him at the right of the Father. Let us sing our hymn of victory, for He is covered with glory.

Glory to Your holy Ascension, O Lord!

Seeing Christ, the mediator between God and mortals, now raised on high in his flesh, the choir of angels was seized with fear and with one voice began to sing a hymn of victory.

Glory to Your holy Ascension, O Lord!

God, who appeared on Mount Sinai and gave the Law to Moses the prophet, is now raised up bodily from the Mount of Olives. Let us praise Him all together, for He is covered with glory.

Glory… Now…

O pure Virgin and Mother of God, intercede constantly before God who took flesh in your womb without leaving the bosom of the Father in heaven, that He may save from all danger those whom He created with his own hands.

(Katavasia, Tone 4) Enveloped by the divine cloud, the man of unsure speech taught the Law written by God;* wiping the dust from his eyes, he saw the One-Who-Is,* and he was initiated into the knowledge of the Spirit.* Let us praise him with inspired songs.

Ode 3

(Irmos, Tone 5) O Christ, by the power of Your Cross,* strengthen our hearts so that we may sing and glorify Your saving Ascension.

Glory to Your holy Ascension, O Lord!

O Christ the Giver of life, You have ascended to Your Father in heaven; and You have raised our nature with You because of Your ineffable goodness, O Lover of Mankind.

Glory to Your holy Ascension, O Lord!

Seeing the nature of mortals raised up with You, O Saviour, the hosts of angels were astonished; and they unceasingly sing Your praises in heaven.

Glory to Your holy Ascension, O Lord!

The choirs of angels were seized with amazement, O Christ, when they saw You bodily raised up to heaven in glory; and they praised Your divine Ascension.

Glory to Your holy Ascension, O Lord!

O Christ, You raised up human nature which had been subjected to the corruption of the grave, and You exalted it by Your Ascension into heaven where You glorify us with You.

Glory… Now…

O pure Virgin, intercede unceasingly before the One who was born of your womb for the deliverance from all error of those who praise you as the Mother of God.

(Katavasia, Tone 4) The shackles of a sterile womb and the unbridled pride that filled a mother* were shattered by the prayer of Anna, the prophetess of old,* who bore a contrite and humbled heart* before the supreme and all-powerful God.

Small Litany

Sessional Hymn, Tone 8

Riding upon the heavenly clouds,* after having brought peace to Your people on earth,* You have been taken up to sit upon the divine throne* since You are consubstantial with the Father and the Spirit.* You have appeared in the flesh without change,* and You await the fulfilment of all things,* when You shall return to the earth to judge the whole world.* O just Judge, spare our souls* and grant forgiveness of sins to Your servants,* O Lord and God of mercy.

Glory… Now…

Riding upon the heavenly clouds,* after having brought peace to Your people on earth,* You have been taken up to sit upon the divine throne* since You are consubstantial with the Father and the Spirit.* You have appeared in the flesh without change,* and You await the fulfilment of all things,* when You shall return to the earth to judge the whole world.* O just Judge, spare our souls* and grant forgiveness of sins to Your servants,* O Lord and God of mercy.

Ode 4

(Irmos, Tone 5) O Lord, I have heard Your voice* and I recognized the power of Your Cross,* because through it Paradise was opened;* and I said: Glory to Your power, O Lord!

Glory to Your holy Ascension, O Lord!

O King of angels, You ascend in glory to send us the Paraclete from the Father; therefore, we cry out to You: Glory to Your Ascension, O Christ!

Glory to Your holy Ascension, O Lord!

When the Saviour was bodily raised up to his Father, the angels were seized with wonder and began to sing: Glory to Your Ascension, O Christ!

Glory to Your holy Ascension, O Lord!

The heavenly Powers cried out one to another: Lift up the gates for Christ our Lord; He is the King whom we praise with one heart together with the Father and the Spirit.

Glory… Now…

The Virgin gave birth without pain, but she is both Mother and Virgin at the same time. We sing to her with great joy: Rejoice, O Mother of God!

(Katavasia, Tone 4) O King of kings and only Son of the Father,* O Word proceeding from the Father without beginning,* You send Your Spirit of truth upon Your apostles who sing:* Glory to Your power, O Lord!

Ode 5

(Irmos, Tone 5) As we watch in the night and wait for morning,* O Lord, we cry to You:* Have mercy on us and save us,* for You are truly our God and we know no other but You.

Glory to Your holy Ascension, O Lord!

Having filled the whole world with joy, O God of goodness and mercy, You have ascended in Your flesh to join the Powers on high.

Glory to Your holy Ascension, O Lord!

Seeing You raised to the heights, the heavenly Powers were seized with fear, and they said to one another: Lift up the gates for the King!

Glory to Your holy Ascension, O Lord!

Seeing the Saviour exalted from earth to heaven, the apostles were struck with fear and cried out: Glory to You, O Lord and our King!

Glory… Now…

We praise you, O holy Mother of God, a virgin even after giving birth; for the sake of the world you truly gave birth to the Word of God in the flesh.

(Katavasia, Tone 4) Receive the Holy Spirit,* breathing the flames of fresh dew as a baptism that takes away sin,* O you children who are enlightened by the Church.* For today the Law comes forth from Zion;* it is the grace of the Spirit* which comes in tongues of fire.

Ode 6

(Irmos, Tone 5) The abyss surrounds me completely;* the sea monster holds me as if in a tomb;* I cried to You, O Lover of mankind,* and Your right hand has saved me.

Glory to Your holy Ascension, O Lord!

The apostles exalt with joy on this day as they see their Creator go up into the clouds; and in the hope of the Spirit, whom they await, they cry out in fear: Glory to Your divine Ascension!

Glory to Your holy Ascension, O Lord!

O Lord, Your angels came to Your disciples and said: You have seen Christ taken up in the flesh; in the same way He shall come to judge the whole world.

Glory to Your holy Ascension, O Lord!

Seeing You ascend in Your body, O Lord, the Powers of heaven cried out joyfully: Great is Your mercy, O Lord!

Glory… Now…

It is proper to glorify you, O bush that burns without being consumed, O mountain, O living ladder and gate to heaven, O Virgin Mary, the glory of Christians.

(Katavasia, Tone 4) O Christ, our salvation and redemption,* You have come forth in splendour from the Virgin,* to rescue us from the pit of the tomb;* as Jonah was saved from the sea monster,* the entire human race* was saved after the fall of Adam.

Small Litany

Kontakion, Tone 6

When you had fulfilled Your plan for us* and united things on earth with those in heaven,* You ascended in glory, O Christ our God,* in no way distant, but remaining in separable,* You cried to those who love You:* I am with You and there is none against you.

Ikos

Leaving earthly cares to the earth and that which is waste and refuse to the dust, come, let us arise from sleep and with our eyes and hearts let us go towards higher things. Let us also lift up our thoughts and our attention from the earth to the gates of heaven, as if we were on the Mount of Olives, where we fix our eyes on the Redeemer as He is carried away to heaven. For it is there that the Lord departs for heaven; it is there also that He distributes His great gifts to the apostles, giving them strength and comforting them as a Father, guiding them as sons and saying to them: I am not separating myself from you; I shall always be with you, and no one shall ever have power over you.

Ode 7

(Irmos, Tone 5) O Saviour who saved the youths who sang to You in the furnace,* blessed are You, O Lord and God of our fathers.

Glory to Your holy Ascension, O Lord!

You went up in a cloud of brightness after having saved the whole world; blessed are You, O Lord, God of our fathers.

Glory to Your holy Ascension, O Lord!

Having taken fallen human nature as a lost sheep upon Your shoulders, You led it to your Father, O Lord, by Your divine Ascension.

Glory to Your holy Ascension, O Lord!

Clothed in our flesh, You went up to Your Father who is also incorporeal; blessed are You, O Lord and God of our fathers.

Glory to Your holy Ascension, O Lord!

You have again raised our human nature which had been put to death by sin, O God our Saviour, to present it to Your Father in heaven.

Glory… Now…

You placed the immaculate Virgin in this world, and You made her the Mother of God; blessed are You, O Lord, God of our fathers.

(Katavasia, Tone 4) The symphony of instruments was raised up* to adore the lifeless golden statue;* but the bright grace of the Paraclete invites us to sing with devotion:* Blessed are You, eternal and unique Trinity!

Ode 8

(Irmos, Tone 5) The Son of God, born of the Father before all ages,* has taken flesh from the Virgin Mother in these last days.* Praise Him, you priests,* and let the whole nation exalt Him forever.

Glory to Your holy Ascension, O Lord!

Christ the Giver of life ascends in glory to heaven; with both His natures, He is seated at the right hand of the Father. Praise Him, you priests, and let the whole nation exalt Him forever.

Glory to Your holy Ascension, O Lord!

You have redeemed the work of Your hands from the slavery of the false gods; You have presented it in freedom to Your Father. 0 Saviour, we praise and exalt You forever.

Glory to Your holy Ascension, O Lord!

The One who descended among us and trampled down our Enemy now raises up our humanity by His Ascension. Praise Him, you priests, and let the whole nation exalt Him forever.

Glory… Now…

You appeared more venerable than the Cherubim, O holy Mother of God, when you carried in your womb the One whom they carry on their wings in heaven; and with the bodiless angels, we mortals glorify Him forever.

(Katavasia, Tone 4) The triple flame of the unique divinity* breaks the chains and stirs the flames with dew;* the youths sing His praises,* and every creature, the work of His hands, blesses its only Saviour and benefactor.

Magnificat is omitted

Ode 9

O my soul, magnify the Lord who in glory ascended bodily into the heavens.

(Irmos, Tone 5) O Mother of God,* you transcended both mind and word,* and in time, ineffably bore the Timeless One:* it is you who, with one accord,* we, the faithful, magnify.

Surpassing our spirit and our understanding, you gave birth in the world and in time to the timeless Lord; with one voice and one heart, O Mother of God, we the faithful extol you.

O my soul, magnify the Lord who in glory ascended bodily into the heavens.

O Redeemer of the world, Christ our God, the apostles contemplate Your divine exaltation; and in fear and in joy, they extol You.

O my soul, magnify the Lord who in glory ascended bodily into the heavens.

Seeing your divinized flesh, O Christ, the angels on high said to each other: Truly this man is our God!

O my soul, magnify the Lord who in glory ascended bodily into the heavens.

Seeing You raised upon the clouds, O Christ our God, the choir of angels cried out: Lift up the gates of heaven for the King of glory!

O my soul, magnify the Lord who in glory ascended bodily into the heavens.

You have descended to the depths of the earth; You have saved humanity; and You have raised it up by Your holy Ascension.* O Christ our God, we extol You!

Glory… Now…

Rejoice, O holy Mother of Christ our God, for today you extol the One whom you bore as you see Him carried by the angels from earth to heaven.

(Katavasia, Tone 4) Rejoice, O Queen and glorious Virgin Mother!* What orator, rich in eloquence, could find the proper words* to fashion a hymn of praise worthy of you?* For every spirit shudders* before the mystery of your holy birthgiving;* and we also unite our voices to glorify you.

Hymn of Light, Tone 2

O Christ, You were raised up to heaven in the sight of Your disciples;* You again went up to share Your Father’s throne.* The angels who came to meet You at the heavenly gate cried out:* Open your gates and lift up your lintels* so that the King of glory may come in,* for our King comes again to the Source of light. (3)

At the Praises

In Tone 1

With the angels in heaven, let us praise on earth* our God who ascends to His throne of glory,* and let us sing to Him:* Holy are You, O Father of heaven,* O co-eternal Word, and most Holy Spirit.

With the angels in heaven, let us praise on earth* our God who ascends to His throne of glory,* and let us sing to Him:* Holy are You, O Father of heaven,* O co-eternal Word, and most Holy Spirit.

As they gazed upon the wonder of your Ascension, O Saviour,* the princes of the angels said to one another:* What is this sight that is before our eyes?* We see the form of a man,* but as God He is raised above the heavens in His body.

Seeing You ascend bodily from the Mount of Olives, O Word,* the men of Galilee heard the angels cry out to them:* Why do you stand there looking up?* He shall return in His flesh* in the same way that you have seen Him taken away.

In Tone 2, Glory… Now…

O our God, You were born in a manner of Your own choosing;* You appeared and suffered in the flesh as You willed;* You crushed Death through Your Resurrection and ascended into glory;* and You sent down the divine Spirit upon us;* therefore, we sing a hymn of praise and glorify Your divinity.

 


DIVINE LITURGY

First Antiphon
Clap your hands, all you nations;* shout to God with the voice of joy.
Through the prayers of the Mother of God, O Saviour, save, us.
For the Lord most high is awesome,* a great king of all the earth.
Through the prayers of the Mother of God, O Saviour, save, us.
He has subdued peoples to us,* and nations under our feet.
Through the prayers of the Mother of God, O Saviour, save, us.
God ascended amid shouts of joy;* the Lord at the sound of the trumpet.
Through the prayers of the Mother of God, O Saviour, save, us.
Glory… Now…  Only-Begotten Son…

Third Antiphon
Hear these things all you nations, give ear, all inhabitants of the world.

Troparion, Tone 4: You ascended in glory, O Christ our God,* giving joy to Your disciples by the promise of the Holy Spirit,* and assuring them through your blessing* that You are the Son of God,* the Redeemer of the world.

Both lowly-born and offspring of the privileged, rich and poor alike.

Troparion, Tone 4: You ascended in glory, O Christ our God,* giving joy to Your disciples by the promise of the Holy Spirit,* and assuring them through your blessing* that You are the Son of God,* the Redeemer of the world.

My mouth shall speak wisdom and the meditation of my heart understanding.

Troparion, Tone 4: You ascended in glory, O Christ our God,* giving joy to Your disciples by the promise of the Holy Spirit,* and assuring them through your blessing* that You are the Son of God,* the Redeemer of the world.

Entrance
God ascended amid shouts of joy;* the Lord at the sound of the trumpet.

Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 4: You ascended in glory, O Christ our God,* giving joy to Your disciples by the promise of the Holy Spirit,* and assuring them through your blessing* that You are the Son of God,* the Redeemer of the world.

Glory be to the Father, and to the Son, and to the Holy Spirit, now and for ever and ever. Amen.

Kontakion, Tone 6: When you had fulfilled Your plan for us* and united things on earth with those in heaven,* You ascended in glory, O Christ our God,* in no way distant, but remaining in separable,* You cried to those who love You:* I am with You and there is none against you.

Prokeimenon, Tone 7
Be exalted, O God, above the heavens;* above all the earth be Your glory.
verse: My heart is ready, O God, my heart is ready. I will sing and make music in my glory.(Psalm 56:6,8)

Epistle: Acts 1:1-12 (NRSV)
In the first book, Theophilus, I wrote about all that Jesus did and taught from the beginning until the day when he was taken up to heaven, after giving instructions through the Holy Spirit to the apostles whom he had chosen. After his suffering he presented himself alive to them by many convincing proofs, appearing to them during forty days and speaking about the kingdom of God. While staying with them, he ordered them not to leave Jerusalem, but to wait there for the promise of the Father. “This,” he said, “is what you have heard from me; for John baptized with water, but you will be baptized with the Holy Spirit not many days from now.”

So when they had come together, they asked him, “Lord, is this the time when you will restore the kingdom to Israel?” He replied, “It is not for you to know the times or periods that the Father has set by his own authority. But you will receive power when the Holy Spirit has come upon you; and you will be my witnesses in Jerusalem, in all Judea and Samaria, and to the ends of the earth.” When he had said this, as they were watching, he was lifted up, and a cloud took him out of their sight. While he was going and they were gazing up toward heaven, suddenly two men in white robes stood by them. They said, “Men of Galilee, why do you stand looking up toward heaven? This Jesus, who has been taken up from you into heaven, will come in the same way as you saw him go into heaven.”

Then they returned to Jerusalem from the mount called Olivet, which is near Jerusalem, a sabbath day’s journey away.

Alleluia, Tone 2
verse: God ascended amid shouts of joy; the Lord at the sound of the trumpet.
verse: Clap your hands, all you nations; shout to God with the voice of joy. (Psalm 46:6,2)

Gospel: Luke 24:36-53 (NRSV)
At that time Jesus himself stood among them and said to them, “Peace be with you.” They were startled and terrified, and thought that they were seeing a ghost. He said to them, “Why are you frightened, and why do doubts arise in your hearts? Look at my hands and my feet; see that it is I myself. Touch me and see; for a ghost does not have flesh and bones as you see that I have.” And when he had said this, he showed them his hands and his feet. While in their joy they were disbelieving and still wondering, he said to them, “Have you anything here to eat?” They gave him a piece of broiled fish, and he took it and ate in their presence.

Then he said to them, “These are my words that I spoke to you while I was still with you—that everything written about me in the law of Moses, the prophets, and the psalms must be fulfilled.” Then he opened their minds to understand the scriptures, and he said to them, “Thus it is written, that the Messiah is to suffer and to rise from the dead on the third day, and that repentance and forgiveness of sins is to be proclaimed in his name to all nations, beginning from Jerusalem. You are witnesses of these things. And see, I am sending upon you what my Father promised; so stay here in the city until you have been clothed with power from on high.”

Then he led them out as far as Bethany, and, lifting up his hands, he blessed them. While he was blessing them, he withdrew from them and was carried up into heaven. And they worshiped him, and returned to Jerusalem with great joy; and they were continually in the temple blessing God.

Hymn to the Mother of God
O my soul, magnify the Lord who in glory ascended bodily into the heavens.
And the Irmos: O Mother of God,* you transcended both mind and word,* and in time, ineffably bore the Timeless One:* it is you who, with one accord,* we, the faithful, magnify.

Communion Hymn
God ascended amid shouts of joy;* the Lord at the sound of the trumpet.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 46:6)

Instead of We have seen the true light and Let our mouths be filled we sing:
Be exalted, O God, above the heavens, above all the earth be Your glory.


Четвер Вознесіння Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж співаємо

Стихири

  1. Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

(г. 6): Господь вознісся на небеса,* щоб світові послати Утішителя.* Небо приготувало йому престол, хмари – вознесіння його;* ангели дивуються, побачивши чоловіка вище від себе,* а Отець чекає, маючи його в лоні завжди присутнього.* Дух же Святий велить усім ангелам його:* Підніміте в брамах їхні главні!* Усі народи плещіть руками,* бо відійшов Христос туди, де був перше.

  1. Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Господь вознісся на небеса,* щоб світові послати Утішителя.* Небо приготувало йому престол, хмари – вознесіння його;* ангели дивуються, побачивши чоловіка вище від себе,* а Отець чекає, маючи його в лоні завжди присутнього.* Дух же Святий велить усім ангелам його:* Підніміте в брамах їхні главні!* Усі народи плещіть руками,* бо відійшов Христос туди, де був перше.

  1. Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

Херувими здивувались з твого вознесіння, Господи,* бачивши тебе – Бога,* що возноситься на хмарах і сидить на них.* Славимо тебе, бо велика твоя милість, – слава тобі!

  1. Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Херувими здивувались з твого вознесіння, Господи,* бачивши тебе – Бога,* що возноситься на хмарах і сидить на них.* Славимо тебе, бо велика твоя милість, – слава тобі!

  1. Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

На горах святих побачивши твоє вознесіння,* Христе, – сяйво слави Отця – оспівуємо світлом осяянний вид лиця твого.* Поклоняємось страстям твоїм, почитаємо воскресіння* і славимо преславне вознесіння, – помилуй нас.

  1. Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Як апостоли побачили тебе, Господи, життєдавче Христе,* що возносишся на хмарах,* у сльозах ридали і, глибоко засмучені, з плачем благали:* Не зостав нас сиротами, Владико,* що, як добросердний, з милосердя полюбив слуг твоїх,* але пошли, як ти нам обіцяв, пресвятого твого Духа,* щоб просвітив душі наші.

  1. Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Як апостоли побачили тебе, Господи, життєдавче Христе,* що возносишся на хмарах,* у сльозах ридали і, глибоко засмучені, з плачем благали:* Не зостав нас сиротами, Владико,* що, як добросердний, з милосердя полюбив слуг твоїх,* але пошли, як ти нам обіцяв, пресвятого твого Духа,* щоб просвітив душі наші.

  1. Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

Як апостоли побачили тебе, Господи, життєдавче Христе,* що возносишся на хмарах,* у сльозах ридали і, глибоко засмучені, з плачем благали:* Не зостав нас сиротами, Владико,* що, як добросердний, з милосердя полюбив слуг твоїх,* але пошли, як ти нам обіцяв, пресвятого твого Духа,* щоб просвітив душі наші.

  1. Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Сповнивши таїнственний задум,* ти, Господи, взяв своїх учнів на гору Оливну* і вознісся, та пройшов небеса.* Ти, що задля нас став убогим, як і ми,* та й вознісся туди, де завжди перебував,* – пошли пресвятого твого Духа,* щоб просвітив душі наші.

  1. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

(г. 4): Коли ти, Христе Боже, у славі вознісся на небо,* учні бачили, як хмари піднімали тебе з тілом твоїм.* Ворота небесні відчинилися, хори ангельські вельми ликували,* сили ж небесні взивали, виголошуючи:* Підніміте, ворота, главні ваші, бо входить Цар слави!* Учні ж, дивуючись, казали:* Не покинь нас, Пастирю добрий,* але пошли нам пресвятого Духа твого,* щоб наставив, укріпив й освятив душі наші.

Слава і нині (г. 6): Лона Отцевого не залишаючи, найсолодший Ісусе,* на землі ти жив як людина.* Сьогодні з гори Оливної вознісся ти у славі,* і возсів з Отцем, милостиво піднісши впале наше єство.* Тому небесні, безтілесні хори, дивуючись чудові,* вельми зжахнулися і, пройняті тремтінням,* величали твоє чоловіколюбство.* З ними ми, земляни, славлячи твоє до нас приниження і вознесіння від нас,* молимось і взиваємо:* Ти, що учнів і Богородицю, яка тебе породила,* із своїм вознесінням наповнив безмежною радістю,* з великої твоєї милости сподоби і нас* радости вибраних твоїх, – їхніми молитвами.

 

 

Читання

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги пророка Захарії читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Так говорить Господь: «Ось надходить день Господній, і його ноги того дня стануть на горі Оливній, що проти Єрусалиму на схід сонця. Того дня потечуть живі води з Єрусалиму; половина їх до східного моря, а половина до західного; так буде літом і зимою. І Господь стане царем над усією землею. В той день Господь буде єдиний, і єдине його ім’я. Увесь край стане, мов Арава, від Геви до Ріммону, на південь від Єрусалиму, і він буде вивищений, і стоятиме на своїм місці, від брами Веніямина до місця Першої брами, до Наріжної брами і від башти Хананела до царських виноток. І житимуть у ньому, і прокляття більш не буде, і Єрусалим стоятиме безпечно» (Зах. 14, 4; 8-11)

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги пророка Ісаї читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Слово, що його узрів Ісая, син Амоса, про Юдею і про Єрусалим. На останку днів станеться, що гора дому Господнього буде поставлена на вершині гір і підійметься понад пагорби. Усі народи поспішать до неї. І сила народів піде туди, і скажуть: «Ходіте, вийдемо на гору Господню, в дім Бога Якова, і він покаже нам свої дороги, і будемо ходити його стежками, бо з Сіону закон вийде, і слово Господнє з Єрусалиму». (Іс. 2, 1-3)

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги пророка Ісаї читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Ходіть, ходіть у ворота, рівняйте народові дорогу, насипайте, насипайте шлях, очистіть його від каміння, виставте стяг народам! Ось Господь об’являє аж до кінців світу: «Скажіть доньці Сіонській: Ось іде твій Спаситель. Ось із ним його заплата, перед ним його нагорода. І їх назвуть святим народом, викупленцями Господніми, тебе ж назвуть пошукуваним, непокинутим містом». Хто ж це йде з Едому, у багряних шатах з Боцри? Такий величний у своїй одежі, що виступає повний сили? Це я, той, що повідає справедливість, великий у спасінні. Чому шати твої багряні, одежа твоя, мов у того, хто топтав грона у винотоці? Я славитиму ласки Господні, Господні подвиги за те все, що Господь учинив нам, за те велике благо для ізраїльського дому, що він учинив нам у своїм милосерді, у своїй великій ласці. Бо він сказав: «Вони ж мій народ, діти, що не будуть віроломні!» Він став їхнім Спасом, у кожній їхній недолі. То не вістун, не ангел урятував їх, а його обличчя. У своїй любові й у своїм милосерді він викупив їх, він їх підняв, носив їх за часів минулих. (Іс. 62, 10-12; 63, 1-2; 63, 7-9)

 

Стихири на Литії

(г. 1): Ти, Господи, вознісся на небеса, звідки й зійшов.* Не зостав нас сиротами* і нехай прийде Дух твій,* що приносить мир світові.* Покажи синам людським діла могутности своєї,* Господи чоловіколюбче.

Ти, Христе, вознісся до безначального свого Отця,* хоча не розлучався ти з його неописаним Божеством.* Небесні сили нічого не додаючи до трисвятої хвали,* визнавали тебе, Господи,* теж після воплочення, єдиним Отцевим Сином.* Тому, багатством ласк твоїх, помилуй нас!

Ангели твої, Господи, сказали апостолам:* Мужі галилейські!* Чого стоїте, дивлячись на небо?* Оцей Христос Бог, який вознісся від вас на небо,* так само прийде, як ви його бачили, що відходив на небо.* Послужіть йому в святості й правді!

Слава і нині (г. 4): З любови сповнивши тайну,* споконвіку закриту від людей,* прийшов ти, Господи, на гору Оливну з своїми учнями* і Матір’ю своєю, що породила тебе, Творця і Владику всього.* Бо треба було, щоб вона, яка більш усіх по-матерньому співстраждала у твоїх страстях,* втішалася превеликою славою твого тіла.* Ставши її співучасниками у вознесінні твоїм на небо,* теж і ми, Владико, славимо велику твою до нас милість.

 

Стихири на стиховні

(г. 2): Ти народився, як сам цього бажав,* з’явився, як сам ізволив.* Постраждав ти тілом, Боже наш;* воскрес із мертвих, подолавши смерть;* і вознісся у славі ти, що все наповняєш,* та послав нам божественного Духа,* щоб оспівувати твоє Божество.

Стих: Всі народи, заплещіть руками,* кликніть до Бога голосом радости.

Коли ти, Христе, вознісся з гори Оливної,* сили небесні, бачивши це,* кликали одні до одних: Хто він такий?* І було сказано їм: Він – величним і могутній,* він переможний у бою, він – дійсно Цар слави!* І чому багряні його шати?* – Бо із Воссора, тобто з тіла, приходить.* А сам ти, як Бог, сів по правиці величности* та й послав нам Святого Духа,* щоб провадив і спасав душі наші

Стих: Зійшов Бог під оклики веселі,* Господь – під голос сурми.

На горі Оливній, у славі перед своїми учнями,* вознісся ти, Христе Боже,* і засів по правиці Отця, наповняючи все Божеством,* і послав їм Святого Духа,* щоб просвічував, утверджував й освячував душі наші.

Слава і нині (г. 6): Зійшов Бог серед окликів,* Господь серед голосних сурем,* щоб піднести впалий Адамів образ і послати Духа Утішителя,* щоб освячував душі наші.

Тропарі

(г. 4): Вознісся Ти у славі, Христе Боже наш,* радість сотворивши ученикам обітуванням Святого Духа,* утвердивши їх благословенням,* бо Ти єси Син Божий, ізбавитель світу. (3 р.)

УТРЕНЯ

Шестипсалм’я

Велика єктенія

Бог Господь… (Пс. 117), глас 4

Тропарі

(г. 4): Вознісся Ти у славі, Христе Боже наш,* радість сотворивши ученикам обітуванням Святого Духа,* утвердивши їх благословенням,* бо Ти єси Син Божий, ізбавитель світу. (2 р.)

Слава і нині: Вознісся Ти у славі, Христе Боже наш,* радість сотворивши ученикам обітуванням Святого Духа,* утвердивши їх благословенням,* бо Ти єси Син Божий, ізбавитель світу.

По тропарях читає читець чергову катизму, після якої диякон перед св. дверми виголошує:

Мала єктенія

Перший сідальний

(г. 1, подібний: Жінки, що вдосвіта): При ангелах, що дивувались дивному висходові,* та при учнях, що злякалися величного вознесіння,* ти, як Бог, відійшов зі славою,* і брама відкрилась перед тобою, Спасе.* Тим-то й сили небесні дивувались, наголошуючи:* Слава приниженню твоєму, Спасе!* Слава царству твоєму!* Слава вознесінню твоєму, єдиний Чоловіколюбче!

Слава і нині: той же

Відтак читець читає другу чергову катизму, диякон виголошує другу малу єктенію:


Мала єктенія

Другий сідальний

(г. 3, подібний: Красотою твого): Предвічний і безначальний Бог* возніс сьогодні людську природу,* яку прийняв, таїнственно обоготворивши.* Ангели йдучи попереду, показували апостолам,* як він з великою славою увіходив на небеса.* Вони йому, поклонившись, мовили:* Слава Богу, який вознісся!

Слава і нині: той же

Полієлей

Величання

Величаємо тебе, Життєдавче Христе,* й оспівуємо на небеса, з пречистим Тілом твоїм,* божественне вознесіння.

Стих: О брами, підніміте главні ваші, щоб увійшов Цар слави!

Стих: Господь на небі приготував престол свій і царство його всім володіє.

Стих: Сказав Господь Господеві моєму: Сиди по правиці моїй, поки не покладу ворогів твоїх тобі під ноги.

Стих: Вознесися на небеса, Боже, і по всій землі слава твоя.

Стих: Вознесися, Господи, силою своєю! Будемо оспівувати і славити всемогутність твою.

Слава і нині:

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Приспів болгарський: Зійшов Бог під оклики веселі,* Господь під голос сурми – спасти Адамів образ.

Сідальний

(г. 5, подібний: Співбезначальне Слово): Зійшов ти, Христе, з небес на землю* і, як Бог, воскресив подобу Адама,* що лежала в глибинах під владою аду.* З вознесінням своїм на небеса ти підняв його* і з собою посадив на престолі Отця твого,* як милостивий та чоловіколюбний.

Степенна пісня, глас 4

Прокімен: Псалом 46 (г. 4):
Зійшов Бог під оклики веселі,* Господь – під голос сурми.
Стих: Всі народи, заплещіть руками, кликніть до Бога голосом радости.

Священик: Бо ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.

Вірні на глас прокімена: Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

Євангеліє.
У той час воскрес Ісус уранці першого дня тижня, і найперше з’явився Марії Магдалині, з якої вигнав був сім бісів. Вона пішла й повідомила тих, що були з ним і що сумували й плакали. Вони, почувши, що він живий та що вона його бачила, не йняли віри. Після цього з’явився в іншім вигляді двом із них, що були в дорозі й ішли на село. І ці, вернувшися, сповістили інших, але і їм не йняли віри. Нарешті, з’явився він також і одинадцятьом, коли вони були за столом, і докорив їм за їхнє невірство та заскорузлість серця, що не повірили тим, які бачили його воскреслого з мертвих. І сказав їм: − Ідіть по всьому світу і проповідуйте Євангеліє всякому сотворінню. Хто увірує й охриститься, той буде спасенний; а хто не увірує, той буде осуджений. І ось знаки, що будуть супроводити тих, які увірують: Ім’ям моїм виганятимуть бісів, говоритимуть новими мовами; братимуть гадюк руками і хоч би випили що смертельне, не пошкодить їм; на хворих класти муть руки, і їм стане добре. Господь же Ісус, промовивши до них так, вознісся на небо й возсів праворуч Бога. А вони пішли й проповідували всюди, і Господь помагав їм та стверджував слово чудесами, які його супроводили. Амінь. (Мр. 71 зач.; 16, 9-20)

Псалом 50

Слава (г. 6): Молитвами святих апостолів,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.

І нині: Ради молитов пречистої Богородиці,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших.

Стих: Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

(г. 6): Сьогодні небесні сили, бачачи наше єство на небесах,* дивуються чудному висходові* і здивовано одні одних запитують:* Хто це такий, що оце прийшов?* Побачивши свого Владику,* наказують відчинити небесні ворота.* З ними і ми безперестанно оспівуємо того,* хто знову прийде звідтам у тілі,* як суддя всіх і Бог всесильний.

Канон

Пісня 1

Ірмос (г. 5): Спасителеві Богу,* що людей через море, як по сухому, перевів* і фараона з усім військом потопив,* — йому єдиному співаймо,* бо він прославився.

Стих: Слава, Господи, святому Вознесінню твоєму.

Оспівуємо, всі люди, Христа, Який на раменах херувимів вознісся у славі, і посадив нас із Собою праворуч Отця, піснею перемоги, бо Він прославився.

Спасителя Бога і людину Христа, ангели, побачивши з плоттю у вишніх, здивувалися, одноголосно співаючи пісню перемоги, бо Він прославився.

Бог, що явився на горі Синайській і закон дав Мойсеєві, з гори Елеонської вознісся плоттю; Йому всі співаємо, бо Він прославився.

Слава, і нині: Богородичний: Пречиста Мати Божа, безперестанно благай Того, Хто воплотився з Тебе і від лона Отця не відлучився, щоб Він спас від усяких бід тих, кого створив.

Пісня 3

Ірмос (г. 5): Силою хреста твого, Христе,* утверди моє розуміння,* аби піснями прославляти* спасительне твоє* вознесіння.

Стих: Слава, Господи, святому Вознесінню твоєму.

Зійшов Ти, Життєдавче Христе, до Отця, і возніс рід наш, Чоловіколюбче, невимовним Твоїм благосердям.

Чини ангельські, Спасе, побачивши людську природу, яка возносилася з Тобою, безперестанно дивуючись, оспівують Тебе.

Вжахнулися ангельські хори, Христе, побачивши Тебе, вознесеним з тілом, і оспівували Твоє вознесіння.

Людську природу, Христе, що впала, Ти оновив і зішестям Твоїм возніс із Собою, і нас прославив.

Слава, і нині: Богородичний: Моли безперестанно, Чиста, Того, Хто вийшов із лона Твого, щоб Він визволив від омани диявола тих, що оспівують Тебе, Матір Божа.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

[Господи, Боже наш, що сонну неміч забрав від нас і покликав нас візванням святим, щоб і вночі підносити руки наші і прославляти тебе за справедливі твої присуди. Прийми благання наші, моління, визнавання, нічні служби і даруй нам, Боже, віру бездоганну, надію впевнену, любов нелицемірну. Благослови наші входи й виходи, вчинки, слова, діла й думки; і дай нам дочекатися початку дня, нам, що хвалять й оспівують, і благословлять добрість твоєї несказанної сили]

Священик: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Пісня 4

Ірмос (г. 5): Почув я вістку про силу твого хреста,* що ним рай був відкритий, і закликав:* Слава силі твоїй, Господи!

Стих: Слава, Господи, святому Вознесінню твоєму.

Вознісся Ти у славі, ангелів Царю; Утішителя послав нам від Отця, тому взиваємо: слава, Христе, вознесінню Твоєму.

Коли зійшов Спас до Отця плоттю, здивувалися Йому ангельські воїнства і взивали: слава, Христе, вознесінню Твоєму.

Ангельські чини до вищих сил взивали: відкрийте врата Христу, Царю нашому, його ж оспівуємо разом з Отцем і Духом.

Слава, і нині: Богородичний: Мертвим зробило мене споживання від саду, Дерево ж, що від Тебе, Всечиста, явилося, життя воскресило, і вчинило мене спадкоємцем райської насолоди.

Пісня 5

Ірмос (г. 5): Зранку взиваємо до тебе, Господи:* Спаси нас, бо ти Бог наш,* та іншого, крім тебе, не знаємо!

Стих: Слава, Господи, святому Вознесінню твоєму.

Наповнивши всіх радістю, Ти прийшов з плоттю до вишніх сил.

Ангельські сили, побачивши Твоє вознесіння, взивали: відкрийте врата Царю нашому.

Апостоли, побачивши Спасове вознесіння, з трепетом взивали до Царя нашого: слава Тобі.

Слава, і нині: Богородичний: Діву після Різдва оспівуємо Тебе, Богородице, Ти бо Бога Слово плоттю народила світові.

Пісня 6

Ірмос (г. 5): Оточила мене безодня,* і кит став гробом для мене;* я ж до тебе, Чоловіколюбця, закликав,* і спасла мене правиця твоя, Господи.

Стих: Слава, Господи, святому Вознесінню твоєму.

Зраділи апостоли, побачивши Творця нині на висоту піднятого, з надією на пришестя Духа і зі страхом взивали: слава сходженню Твоєму.

Предстали ангели, взиваючи, Христе, до учеників Твоїх: який образ бачите – Христа з плоттю вознесеного, – так Він знову прийде – праведний усіх Суддя.

Як побачили Тебе, Спасе наш, Небесні Сили, на висоту з тілом взятого, взивали, промовляючи: велике, Владико, чоловіколюбство Твоє.

Слава, і нині: Богородичний: Купину неопалиму, і гору, і ліствицю одухотворену, і двері небесні – Тебе достойно славимо, Маріє славна, православних похвало.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

[Дякуємо тобі, Господи, Боже спасіння нашого, бо ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялися величному імені твоєму. Тому молимо тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати тобі розумно й молитися безупинно та в страсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христа твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і круши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів.]

Священик: Бо Ти цар миру і Спас душ наших і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Кондак, (г. 6): Сповнивши промисел щодо нас* і те, що на землі, з’єднавши з небесним,* вознісся Ти у славі, Христе Боже наш,* ніяк не відлучаючись, але невідступно перебуваючи,* Ти кличеш до тих, що люблять Тебе:* Я з вами і ніхто проти вас.

Пісня 7

Ірмос (г. 5): Той, що в печі вогненній спас юнаків піснеспівців,* – благословенний Бог отців наших!

Стих: Слава, Господи, святому Вознесінню твоєму.

На хмарах світлих вознісся, і спас світ, благословенний Бог отців наших.

На рамена, Спасе, заблудле взяв єство; вознісшись, Ти привів його до Бога і Отця.

Вознісся у плоті до безплотного Отця, благословенний Бог отців наших.

Омертвлене гріхом наше єство Ти взяв, і до Твого Отця, Спасе, привів.

Слава, і нині: Богородичний: Від Діви народившись, Ти вчинив її Богородицею, благословенний Бог отців наших.

Пісня 8

Ірмос (г. 5): Від Отця перед віками народженого Сина й Бога,* в останні ж часи від Діви Матері втіленого,* священики оспівуйте,* люди прославляйте по всі віки.

Стих: Слава, Господи, святому Вознесінню твоєму.

У двох природах вознесеного на небеса зі славою Життєдавця Христа, Який сів з Отцем, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.

Від рабства ідольського Ти визволив творіння, і представив його свобідним Твоєму Отцю; тому Тебе, Спасе, оспівуємо і Тебе прославляємо по всі віки.

Того, Хто Своїм сходженням подолав супостата, і Своїм вознесінням підняв людей, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.

Стих: Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Богородичний: Ти явилася вищою за херувимів, Богородице чиста, бо у лоні Своєму носила Того, Хто їх носить; Його ж з безплотними, люди, прославляймо по всі віки.

Пісня Богородиці

Після катавасії восьмої пісні диякон бере кадильницю і, ставши перед іконою Богородиці, мовить: Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.

Нема Величає душа моя Господа…, але зараз після виголошення Богородицю і Матір… хор співає 9-й ірмос із заспівом:

Пісня 9

Заспів: Величай, душе моя, Господа, що з тілом у славі на небеса вознісся.

Ірмос: Тебе Матір Божу,* що понад усяке розуміння і слово* несказанно в часі породила Вічного,* ми, вірні, однодумно величаємо.

Стих: Слава, Господи, святому Вознесінню твоєму.

Бачачи, як ти божественно возносився,* апостоли, радіючи, зо страхом величали тебе* – Христа Бога, визволителя світу.

Стих: Слава, Господи, святому Вознесінню твоєму.

Бачивши на висоті твоє обожественне тіло, Христе,* ангели один до одного мовили:* Цей направду – Бог наш.

Слава і нині: Радуйся, Богородице, Мати Христа Бога!* Оглядаючи з апостолами того, кого породила,* ти сьогодні звеличила вознесеного з землі.

 

Мала єктенія

Світильний

Коли учні споглядали,* як ти, Христе, возносився, щоб засісти з Отцем,* ангели, злітаючи перед тобою, кликали:* Підніміте брами, підніміте,* бо Цар зійшов до Господнього світла слави! (2 р.)

Слава і нині: Коли учні споглядали,* як ти, Христе, возносився, щоб засісти з Отцем,* ангели, злітаючи перед тобою, кликали:* Підніміте брами, підніміте,* бо Цар зійшов до Господнього світла слави!

 

Стихири

Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.

(г. 1, подібний: Небесних хорів): Святкуймо на землі,* виголошуючи по-ангельському пісню Богові,* що носиться на престолі слави:* Святий ти, Отче небесний,* співповсякчасне Слово,* Святий ти, Душе всесвятий.

Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.

Святкуймо на землі,* виголошуючи по-ангельському пісню Богові,* що носиться на престолі слави:* Святий ти, Отче небесний,* співповсякчасне Слово,* Святий ти, Душе всесвятий.

Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.

Ангельські начальники,* вдивляючись у твоє, Спасе, вознесіння,* здивовані, один одного питалися:* Що це за видіння?* Отой чоловік, що його бачимо – він, як Бог,* у тілі, вище небес висходить.

Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

Галилеяни, дивлячись як ти, Слове,* з гори Оливної возносився з тілом,* чули ангелів, що їм казали:* Чого стоїте і дивитесь?* Цей прийде знову з тілом,* як ви тепер його бачите.

Слава: і нині (г. 2): Ти народився, як сам цього бажав,* з’явився, як сам ізволив.* Постраждав ти тілом, Боже наш;* воскрес із мертвих, подолавши смерть,* і вознісся у славі ти, що все наповняєш,* та послав нам божественного Духа,* щоб оспівувати твоє Божество.

Велике славослов’я

Тропар
(г. 4): Вознісся Ти у славі, Христе Боже наш,* радість сотворивши ученикам обітуванням Святого Духа,* утвердивши їх благословенням,* бо Ти єси Син Божий, ізбавитель світу.

Єктенія усильного благання

Прохальна єктенія

Великий відпуст

 

 

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:

Антифон 1
Стих 1: Всі народи, заплещіте руками, воскликніть Богові голосом радости (Пс 46,2).
Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.
Стих 2: Бо Господь Всевишній – страшний, цар великий по всій землі (Пс 46,3).
Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.
Стих 3: Він покорив людей нам і народи під ноги наші (Пс 46,4).
Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.
Стих 4: Зійшов Бог під оклики веселі, Господь – під голос сурми (Пс 46,6).
Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Єдинородний Сину

Антифон 3
Стих 1: Послухайте це, всі народи, почуйте, всі, хто живете по вселенній (Пс 48,2).
Тропар (глас 4): Вознісся ти у славі, Христе Боже наш,* радість сотворивши ученикам обітуванням Святого Духа,* утвердивши їх благословенням,* бо ти єси Син Божий,* ізбавитель світу.

Стих 2: Земнородні і сини чоловічі, разом багатий і убогий (Пс 48,3).
Тропар (глас 4): Вознісся ти у славі, Христе Боже наш…

Стих 3: Уста мої промовлять премудрість і роздуми серця мого – розуміння (Пс 48,4).
Тропар (глас 4): Вознісся ти у славі, Христе Боже наш…

Вхідне: Зійшов Бог під оклики веселі, Господь – під голос сурми (Пс 46,6).
Тропар (глас 4): Вознісся ти у славі, Христе Боже наш…

+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Кондак (глас 6): Сповнивши промисел щодо нас* і те, що на землі, з’єднавши з небесним,* вознісся ти у славі, Хрйсте Боже наш,* ніяк не відлучаючись, але невідступне перебуваючи,* ти кличеш до тих, що люблять тебе:* Я з вами і ніхто проти вас.

Прокімен (глас 7): Вознесися на небеса, Боже,* і по всій землі слава твоя (Пс 56,6).
Стих: Готове серце моє, Боже, готове серце моє, оспівуватиму і співатиму у славі моїй (Пс 56,8).

Апостол: (Ді 1,1-12): Першу книгу я написав, о Теофіле, про все, що Ісус робив та що навчав від початку аж до дня, коли вознісся, давши Святим Духом накази апостолам, яких собі вибрав. Він показував їм себе також у численних доказах живим після своєї муки, з’являючись сорок день їм і розповідаючи про Боже Царство. Тоді ж саме, як споживав хліб-сіль із ними, він наказав їм Єрусалиму не кидати, але чекати обітниці Отця, що її ви від мене чули; бо Йоан христив водою, ви ж будете хрищені по кількох цих днях Святим Духом. Отож, зійшовшися, вони питали його: «Господи, чи цього часу знову відбудуєш Ізраїлеві царство?» Він відповів їм: «Не ваша справа знати час і пору, що їх Отець призначив у своїй владі. Та ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі.» І сказавши це, коли вони дивились, знявся угору, і хмара його взяла з-перед очей їхніх. І як вони дивилися пильно на небо, коли він відходив, два мужі стали коло них у білій одежі і сказали: «Мужі галилейські! Чого стоїте, дивлячись на небо? Оцей Ісус, який від вас був взятий на небо, так само прийде, як його ви бачили відходячого на небо.» Тоді вони повернулися в Єрусалим з гори, що зветься Оливною, що близько Єрусалиму – день ходи в суботу.

Алилуя (глас 2):
Стих: Зійшов Бог під оклики веселі, Господь – під голос сурми (Пс 46,6).
Стих: Всі народи, заплещіте руками, воскликніть Богові голосом радости (Пс 46,2).

Євангеліє: (Лк 24,36-53): У той час, воскреснувши з мертвих, Ісус став посеред своїх учнів і сказав до них: “Мир вам!” Вони ж, налякані та повні страху, думали, що духа бачать. Та він сказав їм: “Чого стривожились? Чого ті сумніви постають у серцях ваших? Гляньте на мої руки та на мої ноги: це ж я сам. Доторкніться до мене та збагніть, що дух тіла й костей не має, як бачите, що я їх маю.” Сказавши це, він показав їм руки й ноги. А як вони з радощів не йняли йому ще віри й чудувались, він сказав: “Чи маєте ви тут що їсти?” Вони подали йому кусень печеної риби. Він узяв його й спожив перед ними. Потім Ісус до них промовив: “Це власне ті слова, що я, бувши ще з вами, сказав вам: Треба, щоб сповнилось усе написане про мене в законі Мойсея, в пророків та у псалмах.” Тоді відкрив їм розум, щоб вони розуміли Писання, і до них мовив: “Так написано, що треба було, щоб Христос страждав і третього дня воскрес із мертвих, і щоб у його ім’я проповідувалось покаяння на відпущення гріхів усім народам, почавши від Єрусалиму. Ви – свідки того (всього). Я вам пошлю те, що мій Отець обіцяв був. Сидіть у місті, аж поки не одягнетеся силою з висоти.” І він вивів їх аж до Витанії і, знявши руки свої, благословив їх. А як він благословляв їх, віддалився від них і почав возноситись на небо. Вони ж, поклонившися йому, повернулися з радістю великою в Єрусалим, і перебували ввесь час у храмі, славлячи та хвалячи Бога.

Замість Достойно:
Величай, душе моя, Господа, що з плоттю во славі вознісся на небеса.
Ірмос (глас 5): Тебе, вище ума і слова Матір Божу, що в часі безлітнього несказанно родила, вірні однодумне величаємо.

Причасний: Зійшов Бог під оклики веселі, Господь – під голос сурми (Пс 46,6).  Алилуя (х3).

Згідно Галицької традиції, ми співаємо:
Вознесися на небеса, Боже, і по всій землі слава Твоя (Пс 56,6).
Замість “Ми бачили світло істинне…” (x1) “Нехай сповняться уста…” (x3) і “Нехай буде ім’я…” (x3).