Holy Priest-Martyr Basil, Presbyter of Ancyra (363). Passing into eternal life (1924) of Fr. Isidore Dolnytsky, hymnographer, professor and spiritual father of L’viv and the Greek College in Rome.

Great Fast Day 40. Abstention from meat and foods that contain meat. According to liturgical prescriptions, the Divine Liturgy is not celebrated today.

MATINS FOR FRIDAY MORNING

Sessional Hymn I, Tone 1

When You were crucified, O Christ, the tyranny of the devil was destroyed,* the power of the enemy was trampled underfoot.* For it was not an angel or a man that saved us, but You Yourself, O Lord:* glory be to You.

Exalt the Lord our God, and worship at His footstool for He is holy.

Putting his trust in the weapon of the Cross,* the pious Emperor Constantine was victorious in battle over his enemies.* This weapon makes the powers of hell tremble;* it is the salvation of the faithful and the glory of St. Paul.

God is wonderful in His saints, the God of Israel.

The victorious martyrs clothed themselves in You, O Lord;* You were their glory in their sufferings, their crown, and their reward.* Steadfastly enduring torment, they overthrew the wicked;* and through the power of God, they were granted victory from heaven.* Through their prayers, O God, give us Your great mercy.

Glory… Now…

Gaining your protection, O Most Pure,* by your intercessions we are released from danger.* Guarded always by the Cross of your Son,* we all magnify you with the reverence that is your due.

Sessional Hymn II, Tone 4

Two of the disciples have been sent to fetch the foal of an ass, as it is written;* and, seated upon it, Christ shall come in His comeliness,* accepting the sacred praise of the children,* let us eagerly hasten to meet Him,* bearing as palms our virtuous deeds.

Glory… Now…

O all-immaculate Virgin,Mother of Christ God,* a sword pierced your most holy soul* when you beheld your Son and God crucified of His own will.* Never cease to entreat Him, O blessed one,* that He grant us the forgiveness of our transgressions.

Sessional Hymn III, Tone 8

Two of the disciples are sent today to bring the foal of an ass to the Master of all;* who comes seated thereon, He who is borne on high by the hosts of the seraphim.* The all-devouring death and ruler of this world,* has begun to quake in fear,* for by Lazarus, the first of the imprisoned race of mankind has been freed from him.

Glory… Now…

Standing before the Passion of her Son,* the pure one lamented bitterly, crying out in hymns:* “How have the Hebrew children brought You* who are glorified by the angels with never-silent hymns,* before the judgment seat of Pilate?* Woe is me, O my Child!* Wherefore O Word I sing the praises of Your boundless and ineffable loving-kindness.

Canon

Ode 5

Irmos: Shine upon me, O Lord, the light of Your commandments,* for my soul rises early to You and hymn You:* For You are our God,* and to You do I flee, O King of peace.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Falling asleep upon Your Cross, O Lord, You have put death to sleep O Master. For You cried out: “My friend Lazarus sleeps, but I shall go now to awake him.”

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Fulfilling the preaching of the prophets, You have come to the city that killed the prophets, O compassionate Christ; and there You shall willingly be slain, saving me who am dead from corruption.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Having brought your rebellious body into submission to the Word through abstinence and prayer, both monks and laity, go out to meet Christ who comes to His Passion riding upon a foal.

Most holy Theotokos, save us.

O most-pure one, with the drops of your mercy water my mind dried out by the flame of sin, and kindle the extinguished lamp of my heart, O Gate of Light.

Irmos: Disperse, O Word, the darkness from my soul, O Christ God, the Light-Giver,* Having driven out the primordial darkness of the abyss,* grant to me the light of Your commandments,* that early in the morning I may glorify You.

Glory be to You, our God, glory be to You.

Approaching Bethany, O Christ, You sent two of Your disciples to fetch You a foal upon which never a man sat. For none but You, O Saviour, have brought into subjection the spiritually unlearned gentiles.

Glory be to You, our God, glory be to You.

Today a great multitude of the Jews have come from Jerusalem to Bethany to grieve with the sisters of Lazarus; but on the next morn, upon learning that Lazarus had come forth from the tomb, they sought after Christ to kill Him.

Glory…

O Most Holy Trinity, the Father, Son, and the all-creative Spirit, sacred Godhead, beginningless Essence, threefold Light, all-seeing Power, protect Your servants.

Now…

Upon beholding You affixed to the Cross with nails, O Christ, and the blood and water pouring forth from Your lifegiving side, Your mother, in her loving maternal compassion suffered with You, for she knew You as her Son.

Glory be to You, our God, glory be to You.

Behold, Christ makes ready to enter into Jerusalem; let all the monastics dwelling in the mountains and the desert places, assemble together and come to joyously meet Him, along with all who are under the heavens.

Katavasia: Disperse, O Word, the darkness from my soul, O Christ God, the Light-Giver,* Having driven out the primordial darkness of the abyss,* grant to me the light of Your commandments,* that early in the morning I may glorify You.

Ode 8

Irmos: The earth and all that is therein, the seas and all wellsprings,* the heaven of heavens, light and darkness,* frost and heat, sons of men, and priests,* bless the Lord and supremely exalt Him throughout the ages.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Why, O beloved women, do you weep bitterly for your brother, when you have the Resurrection and the Life with you? He who is the Giver of all good things has come to restore life to His close friend, that through Lazarus’ resurrection He may foretell the resurrection of all.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

O Monks, gather together from your dwellings, as the rational sheep, and with branches in your hands meet Christ the Chief Shepherd: For the Lord comes willingly as a lamb to the slaughter, that He may deliver us from the tyranny of the wolf.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

As You were approaching Bethphage, the enemy, upon hearing Your footsteps in Hades, touched the feet of Lazarus, saying: “If Life calls you, delay not, but go out: for I know that destruction shall shortly befall me.”

Most holy Theotokos, save us.

The sacred voices of the prophets proclaimed you in symbols, O Virgin, calling you the Gate and Mountain, the sacred Ark and light Cloud, from whom the Sun, the only Giver of Light, has shone forth upon those in the darkness and shadow of death.

Irmos: Seated upon the throne of glory, and unceasingly glorified as God,* O angels and heavens bless, hymn and supremely exalt Him throughout all ages!.

Glory be to You, our God, glory be to You.

Two of the disciples were sent to fetch an ass for Him who rides upon the clouds, and whom all things praise and supremely exalt throughout all ages.

Glory be to You, our God, glory be to You.

Christ is at the door: be not sad in countenance, O Bethany; for He will change your sorrow into joy by raising your offspring Lazarus from the tomb, who hymns and supremely exalts Christ throughout the ages.

We bless the Father, Son, and Holy Spirit, the Lord

The Trinity is one God: the Father is not begotten like the Son, nor does the Son proceed like the Spirit, but each preserves its own distinctive characteristics; I glorify the Three as Light and God throughout the ages.

Now…

You alone have conceived without corruption; you alone have given suck to a child without enduring the pain of childbirth; you alone have given birth to Your Maker and Master, being both His handmaiden and His mother; we hymn you, O Virgin Mother, throughout the ages.

Glory be to You, our God, glory be to You.

With the noetic branches of our virtues, and with the material branches of the palms, let us prepare to receive Christ Who is twofold in nature, for He that comes riding upon a colt, do we supremely exalt throughout all ages.

We praise, we bless, and we worship the Lord, hymning and supremely exalting Him throughout all ages!

Katavasia: Seated upon the throne of glory, and unceasingly glorified as God,* O angels and heavens bless, hymn and supremely exalt Him throughout all ages!.

Ode 9

Irmos: For the Mighty One has done great things to me,* and holy is His name;* and His mercy is upon them that fear Him* unto generation and generation.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

You foretold to Your disciples, O Jesus: “Behold, we go up to the Holy City, and by the hands of murderers I shall surely be delivered to Crucifixion, and slain in the flesh.”

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Wishing to deliver Your friend from death, and for our sake, You hastened to suffer death in the flesh by crucifixion, granting immortality to the faithful, O Word who alone are immortal.

Have mercy on me, O God, have mercy on me.

Let us bring to Christ the palm branches of our chastity, for humbly does He draw near in the flesh seated upon a foal, wherefore let us say to Him: “O Saviour who have come to Your Passion, blessed are You.”

Most holy Theotokos, save us.

Awesome is your childbearing, O Theotokos and Mother of Christ; wherefore in faith we and all generations call you blessed, and reverently glorify you throughout the ages, amen.

Irmos: The prophetic vision of the lawgiver on the mountain,* in the fire of the burning bush,* prefigured your birthgiving O Ever-Virgin, the salvation of us the faithful,* wherefore with never silent hymns we magnify you.

Glory be to You, our God, glory be to You.

Sending out His disciples, Christ said: “Loose the colt and bring it to me, that I may be seated upon it, and free the nations from their spiritual ignorance, and as the Son, bring them into subjection to the Father.”

Glory be to You, our God, glory be to You.

The Lord draws near: open your gates, Bethany, and receive the Master with faith, for He has come to raise Lazarus from the tomb, as alone all-powerful.

Glory…

O Lord, the threefold brightness of Your singular Power illumines our minds with the brightness of revelation; turning us from the delusion that divides, and bringing us to the divine life that unites.

Now…

Rejoice, Palace of the King of all. For by you, O Virgin Theotokos, the Kingdom of Heaven has been opened to us on earth, and we have become dwellers with the angels.

Glory be to You, our God, glory be to You.

All you who dwell in the deserts, in the mountains and caves, draw near and assemble with us, to meet the King and Master bearing palms in your hands; for He comes to save our souls.

Katavasia: The prophetic vision of the lawgiver on the mountain,* in the fire of the burning bush,* prefigured your birthgiving O Ever-Virgin, the salvation of us the faithful,* wherefore with never silent hymns we magnify you.

Aposticha

Tone 4

Despising the sacred injunctions, O my soul,* you have become easy prey for the wiles of the enemy;* and willingly giving yourself over to corruption.* you have fallen into the sleep of indifference on account of your many sins,* defiling the garment that God has woven for you,* rendering yourself unfit for the wedding of the King;* and on account of your sins you shall be turned away.* For should you sit at the wedding feast clothed in the passions,* He will ask of you how came hither,* and you shall be cast out from the bridal chamber;* but cry out to the Saviour:* “O frightful eye of God,* since You have become what I am,* without ceasing to be who You were before,* You who, ahead of Your Cross* was clothed in the robe of derision for my sake:* tear in pieces my pauper’s clothing* and adorn me with gladness;* delivering me from the outer darkness and eternal weeping,* and have mercy on me.

In the morning, fill us with Your love; we shall exult and rejoice all our days. Give us joy to balance our affliction for the years when we knew misfortune. Show forth Your work to Your servants; let Your glory shine on their children.

Tone 8

Let the favour of the Lord be upon us: give success to the work of our hands, give success to the work of our hands.

Come, all you peoples,* and with by hymns and spiritual songs* let us honour the passion-bearers of Christ.* They are lights in the world and preachers of the faith,* everlasting fountains from whence flows healing for the faithful.* By their prayers grant peace to Your world, O Christ God,* and to our souls great mercy.

Glory…

Having profitably completed the forty day fast,* we beseech You, O Lover of mankind;* Grant that we may also behold the Holy Week of Your Passion,* and in it glorify Your mighty acts* and Your ineffable dispensation for our sakes,* chanting with one accord: O Lord, glory be to You.

Now…

LITURGY OF THE PRESANCTIFIED GIFTS ON FRIDAY EVENING

At Psalm 140

Tone 8

Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.

Having completed the spiritually profitable forty days,* we entreat You, O Lover of mankind:* Grant us also to behold the Holy Week of Your Passion,* that in it we may glorify Your mighty acts* and Your ineffable dispensation for our sakes,* so that with one mind we may chant:* “O Lord, glory be to You.”

The just shall gather around me* when You have been good to me.

Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!

O martyrs of the Lord, pray on our behalf to God,* beseech Him to grant abundant mercy to our souls* and the forgiveness of our many transgressions.

Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.

O Lord, wishing to see the tomb of Lazarus,* You who willed to be placed in a tomb, asked:* “Where have you laid him?”* And, learning that which was not unknown to You,* You cried aloud to him whom You loved:* “Lazarus, come forth.”* And he who was without breath obeyed the One who gave him breath,* even You, the Saviour of our souls

If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.

I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.

O Lord, after four days You came to the tomb of Lazarus,* and shedding tears over the tomb* You raised up him who was four days dead, O Wheat of life,* wherefore death was bound by Your voice,* and the grave-clothes were loosed by Your hands.* Then the multitude of Your disciples were filled with joy,* and with one voice cried aloud:* “Blessed are You, O Saviour, have mercy on us.”

From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.

For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.

O Lord, Your voice has destroyed the dominion of Hades,* and the Word of Your power has raised from the tomb,* him that had been four days dead;* whereby Lazarus became the first-fruit of the saving transformation of the world.* All things are possible to You, O Lord and King of all.* Bestow upon Your servants forgiveness and great mercy.

Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.

O Lord, wishing to grant Your disciples* an assurance of Your Resurrection from the dead,* You came to the tomb of Lazarus* and having called him by name, Hades was despoiled,* and released the one that had been four days dead,* as he called out to You:* “O blessed Lord, glory be to You.”

Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.

O Lord, taking Your disciples,* Youcame to Bethany to awaken Lazarus:* and You wept for him in accordance with the law of human nature,* but as God You raised up the four-day corpse,* and he cried out to You, O Saviour:* “O blessed Lord, glory be to You.”

Glory…

Standing before the tomb of Lazarus, O our Saviour,* and having called out to the dead man,* You raised him as if from sleep.* He shook off corruption through the Spirit of incorruption,* and at Your word he came out bound with grave-clothes.* All things are possible to You, all things work for You, O Lover of mankind,* all things submit to You:* O our Saviour, glory be to You.

Now…

Having completed the spiritually profitable forty days,* let us cry: Rejoice, town of Bethany, home of Lazarus.* Rejoice, Martha and Mary, his sisters.* Tomorrow Christ will come, to bring your dead brother to life by His word.* Hearing His voice, the bitter and unsatiated Hades will tremble with fear and groan aloud,* and release Lazarus bound in his grave-clothes.* Amazed by this miracle, a multitude of Jews will come to meet Him with palms and branches;* though their fathers shall look on Him with contempt,* the children shall sing in praise of Him:* “Blessed is He that comes in the Name of the Lord, the King of Israel.”

Prokeimenon I, Tone 6

Our help is in the name of the Lord,* who made heaven and earth.

verse: If the Lord had not been on our side— this is the song of Israel.

Reading I

Genesis 49:33-50:26

Prokeimenon II, Tone 4

Those who put their trust in the Lord* are like Mount Sion.

verse: They cannot be shaken, for it stands unmoved forever.

Reading II

Proverbs 31:8-31

УТРЕНЯ

Священик: Слава святій, одноістотній, животворящій і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління (3 р.).

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою (2 р.).

Шестипсалм’я

Псалом 3 (у понеділок)

О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.

Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».

Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.

Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.

Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.

Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.

Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.

У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.

Псалом 37 (у вівторок)

О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.

Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.

Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.

Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.

Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.

Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.

Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.

Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.

О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.

Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.

Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.

І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.

Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.

Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.

На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.

Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.

Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.

Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.

А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.

І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.

Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.

Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.

Псалом 62 (у середу)

Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.

Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.

Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.

Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.

Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.

Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.

Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.

Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.

Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.

Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.

Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.

А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3 р.), без поклонів.

Господи, помилуй. (3 р.). Слава, і нині:

Псалом 87 (у четвер)

Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.

Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.

Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.

Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.

Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.

Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.

Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.

Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.

Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.

Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?

Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій − твою вірність?

Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?

Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.

Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?

Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій − і умліваю.

Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.

Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.

Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.

Псалом 102 (у п’ятницю)

Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє − його святе ім’я.

Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.

Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.

Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.

Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.

Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим. Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.

Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.

Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.

Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.

Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.

Як далеко схід від заходу, так віддалив він від нас злочинства наші.

Як батько милосердиться над синами, так милосердиться Господь над тими, що його бояться.

Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.

Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, і мов квітка в полі.

Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.

Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.

І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.

Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.

Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.

Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.

Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!

Псалом 142 (у суботу й неділю)

О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.

І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.

Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в Землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.

Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.

Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.

До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.

Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.

Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.

Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.

Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.

Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.

І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.).

Під час рецитування псалмів, священик читає потиху перед св. дверми оці молитви:

Утренні молитви

Мирна ектенія

В мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За мир з висот і спасіння душ наших, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За мир всього світу, добрий стан святих Божих Церков і з’єднання всіх, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За святішого вселенського Архиєрея Франциска, Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого Святослава, і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне місто, країну і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених і за спасіння їх, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Щоб визволитися нам від усякої скорби, гніву і нужди, Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

[Дякуємо тобі, Господи, Боже наш, що підняв нас із постелі нашої і вклав в уста наші слово хвали, щоб поклонятися і призивати ім’я твоє святе. Ми умоляємо твоє милосердя, яке ти завжди виявляв у нашому житті. Пошли поміч свою людям, що стоять перед лицем святої слави твоєї і дожидають від тебе багатої милости; і дай нам, що зо страхом і любов’ю завжди тобі служимо, хвалити несказанну твою доброту.]

Священик: Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Алилуя на глас 1:

Алилуя, Алилуя, Алилуя.

Стих: З ночі лине дух мій до тебе, Боже, бо світло на землі – повеління твої.

Стих: Справедливості навчіться ви, що живете на землі.

Стих: Заздрість охоплює людей ненавчених.

Стих: Упокори їх, Господи, упокори славних землі.

Троїчні пісні:

(г. 1): Піднесені тілесними зображеннями безтілесних сил* до духовного і нематеріального розуміння* та прийнявши світло через трисвяту пісню триособового Божества,* по-херувимському заспіваймо одному Богові:* Свят, свят, свят єси, Боже наш:* Силою хреста твого, охорони нас.

Слава: З усіма небесними силами по-херувимському заспіваймо тому*, хто на висотах, засилаючи трисвяту хвалу:* Свят, свят, свят єси, Боже наш!* Задля молитов усіх святих твоїх, помилуй нас.

І нині: Уставши від сну, припадаємо до тебе, Добрий,* і ангельську пісню співаємо тобі, Всесильний:* Свят, свят, свят єси, Боже наш!* Богородиці ради, помилуй нас.

Після першого стихослов’я

(г. 1): Колись-то благочестивому Костянтинові, задля його віри,* хресне знаряддя з’явилось як знак перемоги у війні проти ворогів.* Перед ним тремтять ворожі сили,* і він став для вірних спасінням, і похвалою Павлові.

Слава і нині: Непорочна Агничка, вдивляючись у повішеного на дереві,* померлого Агнця і Пастиря,* з плачем по-матерньому голосила:* О, Сину мій! Як же ж мені зрозуміти твоє несказанне воплочення* і добровільні страждання, преблагий Боже?

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

[Від ночі лине дух наш до тебе, Боже, бо світлом є повеління твої. Навчи нас, Боже, правди твоєї, заповідей твоїх і виправдань твоїх. Просвіти наші духовні очі, щоб ми не заснули в гріхах на смерть. Віджени всяку мряку від сердець наших, даруй нам сонце правди і охорони життя наше знаменням і печаттю Святого твого Духа. Направ стопи наші на шлях мирний, дай нам бачити ранішній день у радості, щоб ми тобі засилали ранішні молитви]

Священик: Бо Твоя влада і Твоє єсть царство і сила, і слава Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Після другого стихослов’я

(г. 4, подібний: Негайно поспіши): Двох учнів, згідно з писанням, послано привести ослятко.* Христос на нього сяде й в’їде у своїй красі,* щоб від дітей прийняти божественну хвалу.* Тому й ми поспішно ходімо його зустрічати,* і принесімо йому галузки наших добрих учинків.

Слава і нині: Діво пренепорочна, Мати Христа Бога!* Меч прошив твою пресвяту душу,* коли ти бачила добровільно розп’ятого Сина і Бога твого,* тож не переставай, Благословенна, молити його,* щоб дав нам прощення гріхів.

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

[Боже й Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти підніс нас з постелі нашої і зібрав на годину молитви. Дай нам ласку відкрити уста наші і прийми наші подяки, що в наших силах, і навчи нас установ твоїх. Бо молитися як слід не вміємо, якщо ти, Господи, святим твоїм Духом не навчиш нас. Тому молимося тобі: Даруй і прости, якщо ми згрішили аж дотеперішньої години словом або ділом, або думкою, добровільно або недобровільно. Бо коли на провини будеш дивитися, Господи, Господи, то хто встоїться, бо в тебе є прощення. Ти один святий, допоміжник сильний, захисник життя нашого, і тебе ми завжди оспівуватимемо.]

Священик: Бо Ти благий і Чоловіколюбець Бог єси і Тобі славу возсилаємо Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Після третього стихослов’я

(г. 8): Сьогодні двох учнів послано привести ослятко Владиці всіх.* Той, кого носить безліч серафимів, іде, щоб сісти на осля.* Всепоглинаюча смерть, правителька світу, починає жахатися,* бо з Лазарем вона втрачає владу над людським родом.

Слава і нині: Стоячи при стражданнях Сина,* Пречиста гірко ридала й промовляла:* Горе мені, мій Сину!* Як це тебе, кому єврейські діти ангельськими піснями хвалу віддають,* перед суд Пилата поставили їхні батьки?* Звеличую твоє, Слове, багате й несказанне милосердя.

Псалом 50

Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.

Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.

Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;

То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.

Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.

Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.

Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.

Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.

Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.

Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.

Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.

Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.

Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.

Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.

Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.

Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.

Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.

Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.

Ектенія:

Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животворя́щого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотих, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), святого священномученика Василія, пресвітера Анкирського і всіх Святи́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.

Вірні: Господи, помилуй (12 р.).

[Господи, Боже наш! Ти за покаяння дарував людям відпущення, нам же, як образ пізнання і визнання гріхів, показав покаяння і прощення пророка Давида. Тож, Владико, помилуй з великої милости твоєї нас, що в чимало великих гріхів впали, і по багатстві ласк твоїх очисти беззаконня наші, бо перед тобою згрішили ми, Господи, що невідомі й таємні речі серця людського знаєш, і єдиний ти маєш владу прощати гріхи. Серце ж чисте вчини в нас і Духом владичним утверди нас, і радість спасіння твого яви нам. Не відкинь нас від лиця твого, але дозволь, як Добрий і Чоловіколюбець, аж до останнього нашого віддиху появляти тобі жертву справедливости й приноси на святих твоїх жертовниках]

Священик: Благодаттю і щедротами і чоловіколюб’ям єдинородного Сина твого, з яким ти благословенний єси, з пресвятим і благим і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Канон – Тріодь

(Якщо скорочується Канон, перейди до Пісня Богородиці).

Пісня 5

«Господи, Боже наш, мир дай нам!».

Із ночі лине дух мій до Тебе, Боже,* бо світло – повеління Твої на землі;

правди навчіться,* ви, що живете на землі.

Господи, Боже наш, мир дай нам,* усе бо воздав єси нам.

Господи, Боже наш, присвой нас;* Господи, крім Тебе, іншого не знаємо, Ім’я́ Твоє́ іменуємо.

Господи, у скруті згадали ми Тебе,* у скруті малій – поучення Твоє́ нам.

Задля страху перед Тобою, Господи, ми завагітніли, і в переймах були, і зродили:* Дух спасіння Твого привели на землю;

не впадемо, але впадуть ті,* що живуть на землі.

Воскреснуть мертві, і востануть сущі у гробах,* і возрадуються сущі на землі.

Бо та роса, що від Тебе, – зцілення для них;* земля́ ж нечестивих упаде.

Тріодь, глас 4

Пісня 5 Ірмос: Засяй мені, Господи, світло повелінь Твоїх,* бо до Тебе з ночі лине дух мій, і оспівує Тебе:* Ти бо єси Бог наш,* і до Тебе прибігаю, – Царю миру.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

На хресті Твоєму, Господи, уснувши, перемінив Ти смерть на сон, Владико. Бо закликав Ти: «Лазар, друг наш, уснув, та ходімо нині розбудити його».

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Проповіді і провіщення пророків сповняючи, в пророковбивчий град, Христе щедрий, прийшов єси, щоб добровільно бути вбитим, і спасти мене, вбитого тлінням.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Тіло непокірливе Слову підкоривши, стриманістю та молитвами, усі разом зустріньмо Христа, що сів на осля, і йде на страждання.

Слава і нині: Богородичний: Краплями милості Твоєї напій, Пречиста, висушене полум’ям гріха моє серце і погаслий його світильник запали, Брамо Світла.

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Вірні: Тобі, Господи.

[Дякуємо тобі, Господи, Боже спасіння нашого, бо ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялися величному імені твоєму. Тому молимо тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати тобі розумно й молитися безупинно та в страсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христа твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і круши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів.]

Священик: Бо Ти цар миру і Спас душ наших і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Пісня 8

Благословіте, всі діла Господні, Господа,*

Приспів: хваліте і превозносіте Його повіки.

Благословіте, ангели Господні, небеса Господні Господа,*

Благословіте води всі, що над небесами, всі сили Господні Господа,*

Благословіте, сонце і місяцю, зорі небесні, Господа,*

Благословіте, усі дощі і роси, і всі вітри, Господа,*

Благословіте, вогонь і спека, холод і гарячизна, Господа,*

Благословіте, роси та іней, крига і холоднеча, Господа,*

Благословіте, льоди й сніги, ночі і дні, Господа,*

Благословіте, світло і пітьма, блискавки й хмари, Господа,*

Благословіте, земля, гори і пагорби, і все, що проростає на них, Господа,*

Благословіте, джерела, моря і ріки,* кити, і все, що кишить у водах, Господа,*

Благословіте, всі птиці небесні, дикі звірі й худоба, Господа,*

Благословіте, сини людські, нехай благословить Ізраїль, Господа,*

Благословіте, священники Господні, раби Господні, Господа,*

Благословіте, духи і душі праведних, преподобні і смиренні серцем, Господа,*

Благословіте, Ананія, Азарія і Мисаїл, Господа,*

Благословіте, апостоли, пророки і мученики, Господа,*

Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа, – Господа,

і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пісня 8 Ірмос: Земля, і все, що на ній, море, та всі джерела,* небеса небес, світло і темрява, мороз і спека,* сини людські, і священики,* благословіте Господа, і превозносіте по всі віки.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Приятелем маючи Воскресіння і Життя, чому, жінки, ридаєте ви гірко? Іде Він оживити любого друга, Своїм воскресінням, усіх востання провіщаючи, всіх Доброчинець.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Поселення монахів, зберіться як агнці словесні, зустріньте нині із галузками Начальника пастирів Христа; ось бо приходить добровільно як агнець на заколення Господь, щоб із влади вовка нас вирвати.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Коли зближався Ти до Витанії, тупіт ніг Твоїх відчував ворог Ад, і ніг Лазаревих торкався, кажучи: «Якщо захоче покликати тебе Життя, не зволікай, але виходь, бо пізнав я зруйнування моє невдовзі».

Благословім Отця і Сина і Святого Духа Господа, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Богородичний: Священні голоси пророків проповідують тебе в образах, – як двері, гору, тінь, і землю святу, світлу хмарину, з якої тим, що в темряві перебували і тіні смертній сиділи, Діво, засяяло Сонце, – Єдиний Світлодавець.

Пісня Богородиці

Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.

Вірні: Величає душа моя Господа,* і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм.

Чеснішу від херувимів,* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо. (Після кожного стиха).

Бо він зглянувся на покору слугині своєї,* ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.

Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе ім’я його.* Милосердя його з роду в рід на тих, які бояться його.

Він виявив потугу рамени свого,* розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.

Могутніх скинув з престолів, підняв угору смиренних;* наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.

Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,* як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки.

Пісня 9

Ірмос (г. 5): Ось учинив тобі велике Сильний.* Він появив тебе Дівою чистою і по народженні,* бо ти безсіменно народила свого Творця,* тому тебе величаємо.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Отож ми вирушаємо до святого Міста – прорік ти, Ісусе,* – і руками убивців я буду відданий на розп’яття,* і буду справді вбитий тілом.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Єдиний безсмертний, Слове!* Ти бажав вирятувати від смерти свого друга* і заради нас ти спішився тілом перетерпіти смерть,* щоб подати безсмертя вірним людям.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Принесімо галузки невинности Христові,* який на осляті принизився тілом,* і прославляймо його:* Благословенний ти, Спасе, що йдеш на страсті!

Слава і нині: Дивне твоє народження, Богородице і Мати Христова!* Тому ми тебе вірно ублажаємо і свято славимо з роду в рід по всі віки, – амінь.

Достойно

(г. 6): Достойно є воістину* величати блаженною тебе, Богородицю,* всеблаженну і пренепорочну і Матір Бога нашого.* Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо.

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Вірні: Тобі, Господи.

[Боже, Боже наш! Ти сотворив розумні й духовні сили своєю волею. Тебе просимо й тобі молимося: Прийми наші посильні величання з усіма твоїми творіннями і збагати щедрими даруваннями твоєї ласки. Бо перед тобою згинається всяке коліно: на небі, на землі й під землею, і все, що живе, і все створіння оспівує неосяжну твою славу, бо ти Бог правдивий і вельми милостивий.]

Священик: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Світильний:

(г. 1): Господи, що світло засвітив,* очисти душу мою від усякого гріха:* Силою хреста твого, і спаси мене.

Слава: Господи, що світло засвітив,* очисти душу мою від усякого гріха,* задля молитов усіх святих твоїх, і спаси мене.

І нині: Господи, що світло засвітив,* очисти душу мою від усякого гріха,* задля молитов Богородиці, і спаси мене.

Хвалитні

Псалом 148

Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.

Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.

Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.

Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.

Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.

Поставив їх на віки віків* і дав закон, що не перейде.

Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;

Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;

Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;

Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;

Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;

Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.

Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.

Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.

Псалом 149

Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.

Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.

Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.

Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.

Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.

Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.

Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.

Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.

Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.

Псалом 150

Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.

Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.

Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.

Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.

Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

Мале славослов’я

[Хвалимо, співаємо, благословимо і дякуємо тобі, Боже батьків наших, бо ти забрав тінь нічну і явив нам знову світло денне. Молимо твою добрість: Милостивий будь для нас грішних і прийми молитву нашу задля великої твоєї ласкавости, бо ми прибігаємо до тебе, милостивого і всемогутнього Бога. Ти, що засвітив у серцях наших правдиве сонце справедливости твоєї! Просвіти розум наш і почування всі зберігай, щоб, як у день, ходили ми пристойно шляхом заповідей твоїх і дійшли до життя вічного, і стали гідними насолоджуватися недоступним твоїм світлом.]

Священик: Тобі належить слава, Господи Боже наш, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Священик: Слава тобі, що Світло нам показав!

Вірні: Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління.

Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.

Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.

Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріхи світу, помилуй нас.

Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву. Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.

Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.

Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки віків.

Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.

Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій − перед тобою.

Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.

Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.

Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.

Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.

Благословенний ти, Господи, Боже Отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.

Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.

Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.

Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.

Господи, милість твоя повіки,* не покидай діло рук твоїх.

Тобі належить хвала,* тобі належить пісня.

Тобі належить слава:* Отцю, і Сину, і Святому Духові:

Нині і повсякчас,* і на віки віків. Амінь.

Прохальна єктенія:

Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Прощення і відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.

Вірні: Подай, Господи.

Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшному суді Христовому просім.

Вірні: Подай, Господи.

Вірні: Тобі, Господи.

[Владико, Боже святий і неосяжний, що казав із темряви світлові засіяти, що заспокоїв нас у нічному сні й підвів до величання і моління твоєї доброти! Ти, що даєш себе умолити задля свого милосердя, прийми і нині нас, що поклоняємося тобі й по силі дякуємо тобі; і даруй нам те, чого просимо задля спасіння. Вчини нас синами світла і дня та спадкоємцями вічних твоїх дібр. Пом’яни, Господи, за багатством ласк твоїх усіх людей, що є і моляться з нами, і всю братію нашу на землі й на морі, і на всякому місці володіння твого, що потребують твоєї любови й помочі. Усім вияви велику твою милість, щоб спасенні, як душею так і тілом, завжди перебували й відважно славили чудне й благословенне ім’я твоє.]

Священик: Бо ти Бог милости, ласк і чоловіколюбности, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Священик: Мир всім.

Вірні: І духові твоєму.

Голови ваші перед Господом схиліть.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик читає: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як добрий і чоловіколюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:

Виголошення: Бо до тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Стихири на стиховні

(г. 1): Злегковаживши, душе моя, божественними повчаннями,* ти потрапила у вороже сильце і самовільно віддалась тлінності.* А обвантажившись багатьма гріхами,* ти осквернила Богом виткану одежу і вчинила її непридатною для царського весілля.* Якщо ти прийдеш з гріхом і засядеш до столу зодягнена в одежу пристрастей,* то складеш звіт за те, що ти такою увійшла* і будеш прогнана з весільної світлиці.* Тому до Спаса заклич:* Справедливий Судде!* Прийми мене таким, яким я є!* Будучи тим, ким ти є, і перед розп’яттям не покинув ти мене,* але задля мене зодягнувся у хламиду ганьби.* щоб моє лахміття роздерти* та щоб визволити мене від зовнішньої темряви* і вічного плачу, – помилуй мене!

Стих: Насити нас уранці милістю твоєю, Господи, щоб ми раділи й веселились по всі дні наші. Звесели нас мірою днів, за яких ти засмутив нас, мірою літ, що в них ми зазнали горя.* Нехай виявиться твоїм слугам твоє діло, і слава твоя – їхнім дітям.

(г. 8): Визволь нас, Христе Боже, від подібности до багача* і від його немилосердної поведінки,* бо ти своїм хрестом очистив нас з гріхів наших!* Вчини нас щирими прихильниками похвальної терпеливости вбогого Лазаря* і, у своєму великому милосерді, не позбав нас* перебувати в царстві небеснім разом з патріярхом Авраамом.

Стих: І ласка Господа, Бога нашого, нехай буде над нами,* і стверди діло рук наших; стверди його – діло рук наших.

Господні Мученики, ви кожне місце освячуєте* і всяку недугу зліковуєте;* моліться нині – благаємо вас,* щоб визволитись душам нашим із сітей ворожих.

Слава і нині: Після того, як сповнилась спасенна для душі чотиридесятниця,* дай нам, Чоловіколюбче, побачити і святий тиждень твоїх страждань,* прославляти в ній величні твої діла* і невисловне для нас провидіння та співати однодушно:* Господи, слава тобі!

Після стиховні читаємо:

Добре воно – прославляти Господа, і співати імені твоєму, Всевишній. (2 р.)

Звіщати вранці милість твою, і ночами – твою вірність. (2 р.)

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Тройце, помилуй нас;* Господи, очисти гріхи наші;* Владико, прости беззаконня наші;* Святий, завітай і зціли немочі наші імени твого ради.

Господи, помилуй (3 р.).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Отче наш, що єси на небесах,* нехай святиться ім’я твоє,* нехай прийде царство твоє,* нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі.* Хліб наш насущний дай нам сьогодні,* і прости нам провини наші,* як і ми прощаємо винуватцям нашим,* і не введи нас у спокусу,* але визволи нас від лукавого.

Священик: Бо твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Тропар

Стоячи у храмі слави твоєї, Богородице,* себе на небі уявляємо.* Ти, Двері Небесні,* відчини нам двері милости твоєї.

Вірні: Господи, помилуй (40 р.). Владико, благослови!

Священик: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Священик: Небесний Царю, Церкву укріпи, віру утверди, народи усмири, світ утихомир, місто (село, обитель цю) добре збережи, і тих, що раніш спочили, в оселях праведних осели, і нас після покаяння й сповіді прийми і помилуй, як благий і чоловіколюбець.

Вірні: Амінь. Господи, помилуй (3 р.). Слава і нині:

Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.

Іменем Господнім благослови, отче.

Священик: Молитвами святих отців наших, Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас.

Вірні: Амінь.

Молитва св. Єфрема

Господи і Владико життя мого! Духа лінивства, недбайливости, властолюб’я і пустомовства віджени від мене. (Доземний поклін).

Духа чистоти, покори, терпеливости й любови даруй мені, слузі твоєму. (Доземний поклін).

Так, Господи, Царю! Дай мені бачити гріхи мої і не осуджувати брата мого, бо ти благословенний на віки віків. Амінь. (Доземний поклін).

Боже, милостивий будь мені грішному! Боже, очисти гріхи мої і помилуй мене! Без числа нагрішив я, Господи, прости мені! (12 малих поклонів).

Господи і Владико життя мого! Духа лінивства, недбайливости, властолюб’я і пустомовства віджени від мене. Духа чистоти, покори, терпеливости й любови даруй мені, слузі твоєму. Так, Господи, Царю! Дай мені бачити гріхи мої і не осуджувати брата мого, бо ти благословенний на віки віків. Амінь. (Доземний поклін).

Священик: Слава тобі, Христе Боже, надіє наша, слава тобі!

Вірні: Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3 р.). Благослови.

Священик: Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, силою чесного і животворного Хреста, святих, славних і всехвальних апостолів, святого, якого є храм, святого священномученика Василія, пресвітера Анкирського і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.

Вірні: Амінь.

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ ПЕРЕДШЕОСВЯЧЕНИХ ДАРІВ

Стихири

Стих: Виведи із темниці душу мою, щоб сповідуватися імені Твоєму.

(г. 8): Душекори́сну зверши́вши Чотиридеся́тницю,* про́симо, Чоловіколю́бче,* і святу́ седми́цю Стра́сти Твоє́ї ви́діти,* щоб просла́вити в ній вели́чні діла́ Твої* і невимо́вний Твій за́для нас Про́мисел,* єдиноми́сленно співа́ючи:* Го́споди, сла́ва Тобі.

Стих: Мене ждуть праведники, доки нагородиш мене.

Душекори́сну зверши́вши Чотиридеся́тницю,* про́симо, Чоловіколю́бче,* і святу́ седми́цю Стра́сти Твоє́ї ви́діти,* щоб просла́вити в ній вели́чні діла́ Твої* і невимо́вний Твій за́для нас Про́мисел,* єдиноми́сленно співа́ючи:* Го́споди, сла́ва Тобі.

Псалом 129

Стих: Із глибини візвав я до Тебе, Господи; Господи, почуй голос мій.

Му́ченики Госпо́дні,* моліть Бо́га на́шого,* і ви́просіть ду́шам на́шим мно́жество щедро́т* і очи́щення мно́гих прогрішень, мо́лимося.

Стих: Нехай будуть вуха твої уважливі до голосу моління мого.

(г. 6) Го́споди, бажа́ючи Ла́зарів гріб ви́діти,* Ти, що добровільно мав у гріб всели́тися,* пита́в єси́: Де покла́ли ви його́?* А як дізна́вся те, що знав уже́,* то́го, кого́ люби́в, покли́кав Ти:* Ла́зарю, ви́йди звідти!* І послу́хав бездиха́нний* свого́ ди́хання Пода́теля* – Тебе́, Спа́са душ на́ших.

Стих: Якщо на беззаконня зважатимеш, Господи, Господи, хто встоїться, бо у Тебе очищення є.

Го́споди, бажа́ючи Ла́зарів гріб ви́діти,* Ти, що добровільно мав у гріб всели́тися,* пита́в єси́: Де покла́ли ви його́?* А як дізна́вся те, що знав уже́,* то́го, кого́ люби́в, покли́кав Ти:* Ла́зарю, ви́йди звідти!* І послу́хав бездиха́нний* свого́ ди́хання Пода́теля* – Тебе́, Спа́са душ на́ших.

Стих: Імени твого ради чекав я на Тебе, Господи, чекала душа моя на слово Твоє; уповала душа моя на Господа.

Го́споди, на гріб чотириде́нного прийшо́в єси́, на моги́лу Ла́заря,* і, над дру́гом сльо́зи проли́вши,* мерця́ чотириде́нного возста́вив єси́, Ко́лосе Життя́.* І так смерть була́ зв’я́зана го́лосом,* пелени́ – розв’я́зані рука́ми.* Тоді ра́дістю спо́внилася грома́да у́чнів,* і всі в єди́ному служи́ли суголо́ссі:* Благослове́н єси́, Спа́се, поми́луй нас.

Стих: Від ранньої сторожі до ночі, від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Стих: Бо в Господа милість і багате в нього ізбавління. Він ізбавить Ізраїля від усіх беззаконь його.

Го́споди, го́лос Твій зруйнува́в а́дове ца́рство,* і сло́во вла́ди Твоє́ї воздви́гнуло з гро́бу чотириде́нного,* і став Ла́зар зновубуття́ передвіщенням спаси́тельним.* Усе́ можли́во Тобі, Влади́ко, всіх Царе́ві,* дару́й раба́м Твоїм очи́щення* і вели́ку ми́лість.

Псалом 116

Стих: Хваліть Господа, всі народи, хваліть його, всі люди.

Го́споди, Твоїм у́чням завіря́ючи* Твоє́ із ме́ртвих Воскресіння,* на гріб Ла́зарів прийшо́в єси́;* і як закли́кав Ти його́, Ад був роззбро́єний* і відпусти́в чотириде́нного, що взива́в до Те́бе:* Благослове́нний Го́споди, сла́ва Тобі.

Стих: Бо утвердилася милість його на нас і істина Господня перебуває на віки.

Го́споди, взя́вши у́чнів Твоїх,* у Вита́нію прийшо́в єси́,* щоб воскреси́ти Ла́заря;* і, просльози́вшися над ним, за зако́ном лю́дської приро́ди,* Ти як Бог його́, чотириде́нного, воздви́гнув,* і взива́в він до Те́бе, Спа́се:* Благослове́нний Го́споди, сла́ва Тобі.

Слава (г. 8): Перед гро́бом Ла́заревим ста́вши, Спа́се наш,* і закли́кавши ме́ртвого,* на́че зі сну, Ти воскреси́в його́:* він тління обтруси́в – Ду́хом нетління* і Сло́вом ви́йшов – пелена́ми зв’я́заний.* Все мо́жеш Ти, все Тобі слу́жить, Чоловіколю́бче,* все підкоря́ється Тобі,* і ми Тебе́, Спа́са на́шого, сла́вимо.

І нині: Душекори́сну зверши́вши Чотиридеся́тницю, закли́чмо:* ра́дуйся, го́роде Вита́ніє, вітчи́зно Ла́зарева;* радійте, Ма́рто і Маріє, його́ се́стри,* за́втра бо Христо́с прихо́дить* оживи́ти глаго́лом поме́рлого бра́та;* го́лос же Його́ почу́вши, гірки́й та ненаси́тний Ад,* стра́хом затрепета́вши й ве́льми застогна́вши,* відпу́стить Ла́заря, пелена́ми обв’я́заного;* чу́до ж Його́ наро́д євре́йський подивля́ючи,* з па́льмовим віттям Його́ зустріне,* і ви́йдуть прославля́ти діти* То́го, Кому́ за́здрять батьки́.* Благослове́н, Хто йде в Ім’я́ Госпо́днє, Цар Ізра́їлів.

Читання книг Старого завіту

Диякон: Премудрість.

Читець: З книги Буття читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Читець: А коли Яків скінчив наказувати своїм синам, простягнув він свої ноги на ліжко й віддав духа та приєднався до свого роду.

Припав Йосиф на лице своєму батькові й плакав над ним та цілував його. Потім Йосиф повелів своїм слугам, лікарям, набальсамувати батька, й лікарі забальсамували Ізраїля. Сорок днів пішло на те, бо стільки днів треба було на бальсамування. Єгиптяни ж оплакували його сімдесят днів. А як минули дні жалоби, Йосиф сказав дворові фараона: «Коли я знайшов ласку в очах ваших, скажіть фараонові таке: Батько мій заприсягнув мене словами: Ось я вмираю. В моєму гробі, що його Я викопав собі в Ханаан-краю, там мене поховаєш! Отож дозволь мені піти та поховати свого батька, і я повернуся». Фараон відповів: «Іди й поховай свого батька, так, як він тебе заприсягнув». І вийшов Йосиф ховати батька свого, а з ним пішли всі двірські фараона, вельможі його роду та й усі старші єгипетського краю, і ввесь дім Йосифа та його брати з домашніми його батька; тільки своїх дітей та овець своїх і стада свої лишили вони в Гошен-землі. Вийшли з ним і колісниці й вершники: був це вельми великий почет. Прийшли ж вони до Атадтоку, що по тому боці Йордану, й ридали там вельми великим та важким риданням; і справив він по своєму батькові семиденну жалобу. А як мешканці краю, ханааняни, бачили цю жалобу коло Атадтоку, то сказали: «Тяжка це жалоба для єгиптян». Тим то й названо його ім’ям Авел-Міцраїм, що є по тому боці Йордану. Сини його, отже, зробили так, як він велів їм; вони бо занесли його в Ханаан-край і поховали його в печері на полі Махпела, яку вкупі з полем купив був Авраам на власне кладовище в Ефрона, хеттита, проти Мамре. Після похорону батька повернувся Йосиф у Єгипет, він і його брати й усі, що ходили з ним ховати його батька. Побачивши Йосифові брати, що помер їх батько, сказали: «Ануж Йосиф зненавидить нас (тепер) та й направду відплатить нам за все те лихо, що ми йому заподіяли». І послали до Йосифа сказати: «Батько твій перед своєю смертю так заповідав, кажучи: Ось так промовте до Йосифа: Прости братам твоїм, будь ласка, вину за гріх їх, вони бо зло вчинили тобі. Та ти прости тепер, будь ласка, провину рабам Бога твого батька». І заплакав Йосиф, як вони це говорили до нього. Тоді прийшли ще його брати і, впавши перед ним, сказали: «Ось ми – твої раби». А Йосиф каже до них; «Не бійтеся! Хіба ж я замість Бога? Ви зло задумали на мене, але Бог обернув це на добре, шоб зробити так, як воно й є сьогодні: спасти життя багатьом людям. Не бійтесь, отже, я годуватиму вас і дітей ваших». І втішив їх і говорив до них зичливо.

І пробував Йосиф у Єгипті, він і дім його батька. А жив Йосиф сто десять років. Йосиф бачив дітей Ефраїма до третього покоління; також діти Махіра, сина Манассії, народилися в Йосифові прийми. Нарешті Йосиф сказав до своїх братів: «Я вмираю, але Бог напевно навідається до вас і виведе вас із цього краю в край, ш;о про нього клявся Авраамові, Ісаакові та Яковові». І взяв Йосиф у синів Ізраїля таку клятву: «Як Бог навідається до вас, ви заберете звідси мої кості». І помер Йосиф мавши сто десять років, а вони забальсамували його й поклали у труну в Єгипті. (Бут. 49,33; 50,1-26).

Прокімен, глас 4: Ті, що надіються на Го́спода, як гора́ Сіо́н: не захита́ються повік (Пс 124,1).
Стих: Бо не зоста́вить Госпо́дь жезла́ грішників над до́лею пра́ведних (Пс 124,3).

Читець: З книги Приповідок читання

Диякон: Будьмо уважні.

Сину, відкрий твої уста на користь німого, для всіх, що їм виречено погибель. Відкрий твої уста, суди по правді, розсуди діло бідного та сіромахи. Жінку цнотливу – хто її знайде? Ціна її вища над перлини! Серце її мужа покладається на неї; йому не бракуватиме прибутку. Вона чинить йому добро, не зло, докіль віку в неї. Дбає про льон та вовну, радо працює власними руками. Вона, немов ті кораблі купецькі, здалека хліб привозить. Встає удосвіта, дає домашнім їжу, і пай своїм слугиням. До поля придивляється і його купує, і з власних рук дорібку виноградник садить. Стан вона свій підперізує міцно, й береться жваво до роботи. Бачить, що її праця процвітає, світло її вночі не гасне. Руки до кужеля простягає, а пальці її держать веретено. Вона для вбогого розтуляє долоню, нужденному подає руку. Сніг не страшний для її хати, бо вся її сім’я одягнена подвійно. Покривала вона собі готує, льон тонкий і порфіра – її одежа. Мужа її шанують у воротях, як засідає зо старшинами краю. Вона тче тонке полотно й продає, і пояси купцеві доставляє. Сила й гідність – її одежа, і вона собі сміється з прийдешнього дня. Уста свої з мудрістю відкриває, доброта науки на язиці в неї. Ретельно наглядає за ходом справ у хаті, хліба не знає їсти, нічого не робивши. Діти її встають і її величають, муж її теж її вихваляє. Сила було жінок цнотливих, ти ж перевищила усіх їх. Краса – річ оманлива; врода – марна; жінка, що Господа боїться, – така хвали достойна! Дайте їй з того, що надбали її руки, і нехай її вчинки хвалять її при брамі. (Прип. 31, 8-31).

March 22: Matins and Presanctified Liturgy

Holy Priest-Martyr Basil, Presbyter of Ancyra (363). Passing into eternal life (1924) of Fr. Isidore Dolnytsky, hymnographer, professor and spiritual father of L’viv and the Greek College in Rome.

УТРЕНЯ

Шестипсалм’я

Мирна ектенія

Алилуя на глас 1:

Після першого стихослов’я

Після другого стихослов’я

Після третього стихослов’я

Псалом 50

Ектенія:

Канон – Тріодь

Мала єктенія

Пісня Богородиці

Світильний:

Хвалитні

Мале славослов’я

Прохальна єктенія:

Стихири на стиховні

Тропар

Молитва св. Єфрема

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ ПЕРЕДШЕОСВЯЧЕНИХ ДАРІВ

Стихири

Читання книг Старого завіту

Submit a Comment