Our Venerable Fathers Martyred by the Saracens at the Monastery of St. Sabbas (580-97).
Great Fast Day 38. Abstention from meat and foods that contain meat. According to liturgical prescriptions, the Divine Liturgy is not celebrated today.
MATINS ON WEDNESDAY MORNING
Sessional Hymn I, Tone 1
Beholding You, O Christ, stretched dead upon the Cross,* Your all-blameless Mother cried out:* ‘O my Son, co-eternal with the Father and the Spirit,* what is this ineffable act of love, whereby in Your compassion, O Master,* You have saved the work of Your own hands?’
Exalt the Lord our God, and worship at His footstool for He is holy.
O Lord, who loves mankind, we venerate the wood of Your Cross,* for You, the Life of all, were nailed upon it.* O Saviour, You have opened Paradise to the thief who turned to You with faith,* and You counted him worthy of Your joy when he confessed to You, ‘O Lord, remember me.’* Accept us also as You have accepted him, for we cry aloud:* ‘We have all sinned, but in Your compassion reject us not.’
God is wonderful in His saints, the God of Israel.
Accept in supplication, O Lord who loves mankind,* the sufferings that the saints endured for You;* and, we beseech You, heal all our distress.
Glory… Now…
When the Ewe saw You her Lamb,* crucified upon the Tree between two thieves, O long-suffering Word,* Your side pierced by a spear, with a mother’s grief she cried:* ‘O my Son, what is this strange and fearful mystery?* How is God, whom nothing can contain, confined within a tomb?* What words have power to describe these things?* Forsake not Your Mother, my beloved Child.’
Sessional Hymn II, Tone 2
Weighed down by many sins as if by a stone,* I lie in the tomb of negligence O compassionate One:* but lead me up from there, O lovingly compassionate Lord.
Glory… Now…
Guarded by the precious Cross of your son, O pure Sovereign Lady Theotokos,* we easily turn away all the assaults of the enemy!* Therefore we rightly call you blessed, for you are the mother of light* and the only hope of our souls!
Sessional Hymn III, Tone 2
Today Lazarus has died and been buried, and his sisters chant lamentations:* but You, as God foreseeing all, foretold their suffering saying;* “Lazarus has fallen sleep,”* prophesying to Your disciples, “but I hasten to raise up him whom I created.”* Wherefore we all cry to You: Glory to Your mighty power.
Glory… Now…
Your pure unwedded Mother, O Christ,* upon seeing You hanging dead upon the Cross,* said, weeping maternally: “How has the iniquitous and thankless council of the Jews* repaid Your many and great wonders, O my Son,* You who filled them with Your gifts?* I hymn Your divine condescension!”
Canon
Ode 3
Irmos: My mind has not brought forth good fruit,* but show me to be fruitful in Your compassion O God, husbandman of all good things.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
By the power of the Cross strengthen my mind, weakened by the wiles of the evil One, and guide me, O Lord, that I may carry out Your will.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
Sunk in the drowsiness of sloth, I lay sleeping on the bed of pleasure. Raise me up, O Christ, and make me a worshipper at Your Passion.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
With our souls cleansed and illumined by fasting, let us make haste to meet Christ as He comes incarnate to Jerusalem.
Most holy Theotokos, save us.
O pure Virgin, who remained unconsumed by the fire of the Godhead, burn up the material urgings of my passions, that with faith I may glorify you.
Irmos: O barren and infertile soul,* bring forth a crop of glorious fruit and joyously cry aloud:* I have been firmly established by You, O God;* there is none holy and none righteous save You, O Lord.
Glory be to You, our God, glory be to You.
The death of Lazarus on this day could not escape the all-seeing eye of Jesus, wherefore He spoke of it to His disciples, saying: “My friend Lazarus has fallen asleep, but I go to raise him.”
Glory be to You, our God, glory be to You.
“Let us go into Judaea again,” You said, O Lord, and Your words filled the disciples with great trepidation, but Thomas boldly cried aloud: “He is the Life, let us go also; for if we die we shall return to life again.”
Glory…
O Trinity one in Essence, Almighty Father, co-beginningless Son, and co-enthroned Spirit of God, uncreated Godhead worshipped in a single Unity: with all mankind we hymn Your praises.
Now…
O most pure Mother, you are the root of Jesse from which has sprung forth Christ the Flower that renews life in all mortal mankind. Through you we have been delivered from corruption, wherefore we all hymn you, O pure one.
Glory be to You, our God, glory be to You.
Rejoice, O Sion! Your King comes now, as the Prophet has proclaimed: meek, and carried in the flesh upon the foal of an ass; let us hymn the power of Him who holds all creation in the hollow of His hand.
Katavasia: O barren and infertile soul,* bring forth a crop of glorious fruit and joyously cry aloud:* I have been firmly established by You, O God;* there is none holy and none righteous save You, O Lord.
Ode 8
Irmos: To Him who of old prefigured the miracle of the Virgin,* to Moses in the burning-bush on Mount Sinai,* let us sing, bless, and supremely exult* throughout all ages.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
Roll back from my humble soul, O Christ, the heavy stone of grievous despair, and raise me up from the tomb of insensitivity, that I may glorify You, O Word.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
You foretold to Your friends the death of Your friend, for the sake of Your compassionate mercy, O all-foreseeing God, raising him on the fourth day, to Your glorification.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
You came again O Christ, to Judaea, which seeks to murder You the Tree of Life, upon the Tree; for it is Your will to render immortal those who had been slain by eating from the tree.
Most holy Theotokos, save us.
In you, pure Virgin, the ways of God have been clearly made manifest: for He kept your virginity intact after childbirth throughout all ages.
Irmos: He who was begotten of God the Father before all ages,* and in these later times assumed flesh from the Theotokos,* as both perfect man and truly God,* praise, bless, and exalt Him above all throughout all ages.
Glory be to You, our God, glory be to You.
Lazarus, the friend of Christ having died today, is carried forth, and all those with Mary and Martha sorrowfully lament for their brother. But Christ shall joyously come to him, showing the people that He Himself is the Life of all.
Glory be to You, our God, glory be to You.
Raised on high by acts of compassion, as though upon the Mount of Olives, let us make ready for the noetic coming of Christ, praising, blessing, and supremely exalting Him throughout all ages.
We bless the Father, Son, and Holy Spirit, the Lord.
O Unity in three Hypostases, the Father, Son, and living Spirit, one Godhead and one Kingdom, the hosts of angels glorify You as the never-waning Light; and we on earth praise, bless, and supremely exalt You throughout all ages.
Now…
Behold, with all generations we call you blessed, O most pure one, beholding your excellence. For in a manner transcending nature, you have given birth to the Maker of all, who is both God and man. Wherefore we bless and supremely exalt you throughout all ages.
Glory be to You, our God, glory be to You.
With the children let us also hasten to meet Christ God, bearing works of compassion instead of palms, and with prayer of the heart instead of branches; let us cry aloud: Hosanna! Bless and supremely exalt Him throughout all ages.
We praise, we bless, and we worship the Lord, hymning and supremely exalting Him throughout all ages!
Katavasia: He who was begotten of God the Father before all ages,* and in these later times assumed flesh from the Theotokos,* as both perfect man and truly God,* praise, bless, and exalt Him above all throughout all ages.
Ode 9
Irmos: Who born on Earth has ever heard of, or beheld,* a Virgin miraculously conceiving in her womb,* and painlessly giving birth to a child,* wherefore we magnify you, O pure Virgin.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
With fasting as his rampart, Daniel stopped the mouths of the wild beasts. Emulate him, O my soul, and by the Cross drive away the serpent who ever goes about like a roaring lion, seeking to devour souls.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
O Word of God, my soul has been slain by sin and imprisoned in the tomb of transgression; by Your life-giving word raise me up and deem me worthy to offer to You, the Conqueror of death, palms of virtue.
Have mercy on me, O God, have mercy on me.
The Word of God the Father, whose throne is heaven and His footstool the earth, now enters the Holy City riding upon a foal; and, as King of all, He has appointed perfect praise from the mouths of babes.
Most holy Theotokos, save us.
O pure and most wondrous one, you alone are fair among women, for you have conceived the Word who is more comely than all mankind. Entreat Him, then, to cleanse the filth of my heart.
Irmos: Upon Mount Sinai Moses saw you in the bush,* as one who conceived the fire of the Godhead within your womb, and yet remained unconsumed.* Daniel saw you as a mountain not cut by the hand of man,* and Isaiah proclaimed you as the Rod that blossomed forth from the root of David.
Glory be to You, our God, glory be to You.
The sisters of Lazarus shed copious tears of mourning upon beholding their brother beneath the bitter tombstone. Perceiving this from afar, my Christ, You spoke of it to Your apostles, saying: “I am glad for your sakes, that I was not there in the flesh.”
Glory be to You, our God, glory be to You.
O murderous Judaea, Christ, whom you have sought to stone, comes to you again, wishing to fulfil as God His saving Passion. Willingly shall He accept a violent death at your hands that He may save us.
Glory…
The Godhead is both Unity and Trinity, wondrous to contemplate, mingled in Essence, yet distinguished in Hypostases; though indivisible, it is divided; though one, it is three; the Father, Son, and the Spirit of Life, together watching over all things.
Now…
Who has ever heard of a virgin that gave birth to a child and a mother that knew not a man? O Mary, this miracle has been wrought in you, but pray tell how? “Do not enquire into the mystery of my divine childbearing: it is altogether true yet transcends the understanding of man.”
Glory be to You, our God, glory be to You.
Weaving noetic and material branches of palms, let us make ready to meet the Master who comes to us: for blessed is He that comes in the Name of the Lord and Father, as the true Son.
Katavasia: Upon Mount Sinai Moses saw you in the bush,* as one who conceived the fire of the Godhead within your womb, and yet remained unconsumed.* Daniel saw you as a mountain not cut by the hand of man,* and Isaiah proclaimed you as the Rod that blossomed forth from the root of David.
Aposticha
Tone 1
Israel was clothed in purple and fine linen,* arrayed in the radiance of priestly and royal garments;* rich in the Law and the Prophets, it rejoiced in the services of the Law.* But it crucified You outside the gates, O Benefactor, who made Yourself poor,* and rejected You who are ever in the bosom of God the Father* who was seen alive after the Crucifixion,* and now thirsting for but a single drop of grace,* Israel, like the rich man clothed in purple and fine linen,* who was unmerciful to the beggar Lazarus,* and was therefore punished in the unquenchable flames,* is filled with anguish* beholding the Gentile peoples who once lacked even a crumb of the truth,* but are now warmed in the bosom of the faith of Abraham,* wearing the purple of Your blood and the fine linen of Baptism;* and they make glad and rejoice in Your gifts of grace, saying:* O Christ our God, glory be to You.
In the morning, fill us with Your love; we shall exult and rejoice all our days. Give us joy to balance our affliction for the years when we knew misfortune. Show forth Your work to Your servants; let Your glory shine on their children.
Israel was clothed in purple and fine linen,* arrayed in the radiance of priestly and royal garments;* rich in the Law and the Prophets, it rejoiced in the services of the Law.* But it crucified You outside the gates, O Benefactor, who made Yourself poor,* and rejected You who are ever in the bosom of God the Father* Who was seen alive after the Crucifixion,* and now thirsting for but a single drop of grace,* Israel, like the rich man clothed in purple and fine linen,* who was unmerciful to the beggar Lazarus,* and was therefore punished in the unquenchable flames,* is filled with anguish* beholding the Gentile peoples who once lacked even a crumb of the truth,* but are now warmed in the bosom of the faith of Abraham,* wearing the purple of Your blood and the fine linen of Baptism;* and they make glad and rejoice in Your gifts of grace, saying:* O Christ our God, glory be to You.
Let the favour of the Lord be upon us: give success to the work of our hands, give success to the work of our hands.
O all-praised martyrs, neither tribulation nor distress nor hunger nor persecution,* neither scourging nor the fury of wild beasts* nor the sword nor threat of fire, could separate you from God.* But suffering out of love for Him, as though your bodies were no longer yours,* you forgot your mortal nature and despised death.* Having received the reward due you for your sufferings and travail,* you have become heirs of the heavenly Kingdom;* intercede on behalf of our souls.
Glory… Now…
When Your pure Mother beheld You Who has suspended the earth upon the Waters* hanging upon the Cross, O Christ, Lover of mankind,* she cried aloud saying: “Woe is me!* What is this strange sight? O my beloved Son,* where has Your surpassing comeliness gone?* I magnify Your mercy,* for You have willingly suffered on behalf of all mankind.”
LITURGY OF THE PRESANCTIFIED GIFTS ON WEDNESDAY EVENING
At Psalm 140
Tone 5
Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.
I am rich in the passions* and have clothed myself in the robe of hypocrisy,* and I rejoice in the wicked deeds of self-indulgence,* endlessly unmerciful, I have neglected my noetic mind,* which has been cast out by the gates of repentance,* starved of all good things, sickened through my lack of care.* O Lord, make me like the beggar Lazarus, but poor in sin,* that I be not tormented in the unquenchable flames,* and pray in vain for a finger to be dipped in water* and laid upon my tongue,* grant me to dwell with the Patriarch Abraham,* since You are the Lover of mankind.
The just shall gather around me* when You have been good to me.
I am rich in the passions* and have clothed myself in the robe of hypocrisy,* and I rejoice in the wicked deeds of self-indulgence,* endlessly unmerciful, I have neglected my noetic mind,* which has been cast out by the gates of repentance,* starved of all good things, sickened through my lack of care.* O Lord, make me like the beggar Lazarus, but poor in sin,* that I be not tormented in the unquenchable flames,* and pray in vain for a finger to be dipped in water* and laid upon my tongue,* grant me to dwell with the Patriarch Abraham,* since You are the Lover of mankind.
Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!
Possessing an insatiable love in your souls, O holy martyrs,* you did not deny Christ, for whose sake you endured great sufferings and torments,* casting down the pride of the tyrant.* Having kept the faith unblemished and unharmed,* you have gone to dwell in the heavens.* Wherefore having gained great boldness before Christ,* pray that our souls be granted great mercy.
Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.
Journeying in the flesh, O Jesus, on the far side of the Jordan,* You said to those who were with you:* “My friend Lazarus has already died, and has been placed in a tomb.* Wherefore I rejoice for your sakes, my friends,* for by this you shall know that I know all things,* since I am God, inseparable from the Father,* though I appear as a man.* Let us hasten then, to bring him back to life,* that death may know defeat and utter destruction which I shall bring upon it,* bestowing My great mercy upon the world.”
If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.
O faithful, let us follow the example of Martha and Mary,* and let us send our acts of righteousness to the Lord as an offering of prayer,* that He may come to resurrect our noetic understanding,* which lies insensible within the tomb of slothful negligence,* lacking all sense of the reverent fear of God,* void of the activity of the irascible energy,* wherefore let us cry aloud:* Behold O Lord, as once by Your divine authority,* You raised up Your friend Lazarus,* so now, O compassionate One, confer life upon us all,* and grant us Your great mercy.
Tone 4
I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.
For two days has Lazarus laid in the tomb,* beholding the dead from all ages.* Seeing there strange and terrible things,* a countless multitude of the prisoners of Hades.* Wherefore his sisters bitterly lament,* beholding his tomb before them.* But Christ comes to restore His friend to life,* that with one voice a single hymn of praise may made by all:* Blessed are You, O Saviour, have mercy upon us.
Tone 4
From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.
Desiring good repute which is eternal* and in no wise passes away,* you disdained glory which is transitory and perishable;* and, taking up your cross, you followed after the Crucified* and made your flesh submit by feats of fasting.* Wherefore, we celebrate your memory, O James.
For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.
Desiring good repute which is eternal* and in no wise passes away,* you disdained glory which is transitory and perishable;* and, taking up your cross, you followed after the Crucified* and made your flesh submit by feats of fasting.* Wherefore, we celebrate your memory, O James.
Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.
Crucified to the world and the passions, O father James,* you preserved your soul*undefiled and pure,* untainted by base traits, taking wing to the heavens in mystic visions.* Therein, as a true friend of Christ,* as a most faithful favourite, you set forth your life, O venerable one.
Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.
Innocent, guileless, merciful and full of brotherly love,* humble-minded and meek, full of love,* adorned with almsgiving, gifted with patience,* adorned with faith and hope, ornamented with prayer,* and shining sacredly with divine splendours,* you were shown to be, O ever all-memorable one.
Glory… Now…
Take away the defilement of my passionate heart, O most hymned Theotokos;* cleanse all the wounds and befoulment thereof*which cometh from sin, O pure one,* and halt the wavering of my mind;* that I, your wretched and unprofitable servant,* may magnify your power and your great assistance.
Prokeimenon I, Tone 4
I walk in the presence of the Lord* in the land of the living.
verse: I love the Lord, for He has heard the cry of my appeal.
Reading I: Genesis 43:26-31 and 45:1-16
Prokeimenon II, Tone 4
I will pay my vows to the Lord,* in the presence of all His people.
verse: I trusted, even when I said: I am sorely afflicted.
Reading II: Proverbs 21:23-22:4
УТРЕНЯ
Священик: Слава святій, одноістотній, животворящій і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління (3 р.).
Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою (2 р.).
Шестипсалм’я
Псалом 3 (у понеділок)
О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.
Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».
Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.
Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.
Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.
Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.
Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.
У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.
Псалом 37 (у вівторок)
О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.
Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.
Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.
Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.
Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.
Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.
Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.
Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.
О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.
Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.
Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.
І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.
Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.
Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.
На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.
Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.
Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.
Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.
А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.
І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.
Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.
Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.
Псалом 62 (у середу)
Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.
Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.
Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.
Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.
Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.
Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.
Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.
Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.
Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.
Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.
Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.
А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3 р.), без поклонів.
Господи, помилуй. (3 р.). Слава, і нині:
Псалом 87 (у четвер)
Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.
Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.
Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.
Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.
Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.
Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.
Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.
Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.
Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.
Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?
Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій − твою вірність?
Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?
Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.
Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?
Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій − і умліваю.
Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.
Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.
Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.
Псалом 102 (у п’ятницю)
Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє − його святе ім’я.
Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.
Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.
Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.
Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.
Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим. Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.
Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.
Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.
Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.
Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.
Як далеко схід від заходу, так віддалив він від нас злочинства наші.
Як батько милосердиться над синами, так милосердиться Господь над тими, що його бояться.
Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.
Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, і мов квітка в полі.
Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.
Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.
І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.
Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.
Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.
Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.
Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!
Псалом 142 (у суботу й неділю)
О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.
І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.
Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в Землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.
Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.
Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.
До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.
Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.
Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.
Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.
Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.
Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.
І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.).
Під час рецитування псалмів, священик читає потиху перед св. дверми оці молитви:
Утренні молитви
Мирна ектенія
В мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
За мир з висот і спасіння душ наших, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
За мир всього світу, добрий стан святих Божих Церков і з’єднання всіх, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
За святішого вселенського Архиєрея Франциска, Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого Святослава, і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
За Богом бережений народ наш, за правління і все військо, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне місто, країну і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених і за спасіння їх, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Щоб визволитися нам від усякої скорби, гніву і нужди, Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
[Дякуємо тобі, Господи, Боже наш, що підняв нас із постелі нашої і вклав в уста наші слово хвали, щоб поклонятися і призивати ім’я твоє святе. Ми умоляємо твоє милосердя, яке ти завжди виявляв у нашому житті. Пошли поміч свою людям, що стоять перед лицем святої слави твоєї і дожидають від тебе багатої милости; і дай нам, що зо страхом і любов’ю завжди тобі служимо, хвалити несказанну твою доброту.]
Священик: Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Алилуя на глас 1:
Алилуя, Алилуя, Алилуя.
Стих: З ночі лине дух мій до тебе, Боже, бо світло на землі – повеління твої.
Стих: Справедливості навчіться ви, що живете на землі.
Стих: Заздрість охоплює людей ненавчених.
Стих: Упокори їх, Господи, упокори славних землі.
Троїчні пісні:
(г. 1): Піднесені тілесними зображеннями безтілесних сил* до духовного і нематеріального розуміння* та прийнявши світло через трисвяту пісню триособового Божества,* по-херувимському заспіваймо одному Богові:* Свят, свят, свят єси, Боже наш:* Силою хреста твого, охорони нас.
Слава: З усіма небесними силами по-херувимському заспіваймо тому*, хто на висотах, засилаючи трисвяту хвалу:* Свят, свят, свят єси, Боже наш!* Задля молитов усіх святих твоїх, помилуй нас.
І нині: Уставши від сну, припадаємо до тебе, Добрий,* і ангельську пісню співаємо тобі, Всесильний:* Свят, свят, свят єси, Боже наш!* Богородиці ради, помилуй нас.
Після першого стихослов’я
(г. 1): Коли ти, Христе, був розп’ятий,* тоді припинилось насильство й була потоптана ворожа сила;* бо не ангел, ані людина, але сам ти, Господи,* спас нас – слава тобі!
Слава і нині: Бачивши на хресті з розбійниками розп’ятого Агнця,* тебе, довготерпеливе Слово, і проколеного списом між ребра,* Агниця кликала й по-материнському промовляла:* Яке дивне й страшне таїнство несказанно звершується, Ісусе мій!* Як же ти скриваєшся у гробі, неосяжний Боже?* Не зоставляй мене, що тебе породила,* солодкий мій Сину!
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
[Від ночі лине дух наш до тебе, Боже, бо світлом є повеління твої. Навчи нас, Боже, правди твоєї, заповідей твоїх і виправдань твоїх. Просвіти наші духовні очі, щоб ми не заснули в гріхах на смерть. Віджени всяку мряку від сердець наших, даруй нам сонце правди і охорони життя наше знаменням і печаттю Святого твого Духа. Направ стопи наші на шлях мирний, дай нам бачити ранішній день у радості, щоб ми тобі засилали ранішні молитви]
Священик: Бо Твоя влада і Твоє єсть царство і сила, і слава Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Після другого стихослов’я
(г. 2): Придавлені численними гріхами, немов каменем,* лежимо в гробі недбальства.* Але підведи нас з нього, щедрий і милосердний Господи.
Слава і нині: Бережені чесним хрестом твого Сина, Владичице чиста Богородице,* ми легко перемагаємо всі ворожі напади.* Тому ми тебе належно ублажаємо,* як Матір Світла і єдину надію душ наших.
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
[Боже й Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти підніс нас з постелі нашої і зібрав на годину молитви. Дай нам ласку відкрити уста наші і прийми наші подяки, що в наших силах, і навчи нас установ твоїх. Бо молитися як слід не вміємо, якщо ти, Господи, святим твоїм Духом не навчиш нас. Тому молимося тобі: Даруй і прости, якщо ми згрішили аж дотеперішньої години словом або ділом, або думкою, добровільно або недобровільно. Бо коли на провини будеш дивитися, Господи, Господи, то хто встоїться, бо в тебе є прощення. Ти один святий, допоміжник сильний, захисник життя нашого, і тебе ми завжди оспівуватимемо.]
Священик: Бо Ти благий і Чоловіколюбець Бог єси і Тобі славу возсилаємо Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Після третього стихослов’я
(г. 3, подібний: Красотою дівицтва): Сьогодні померлого Лазаря ховають,* його ж сестри над ним ридають і голосять.* Як Провидець і Бог ти прорік його страждання:* Лазар заснув – провістив ти учням,* але я негайно йду воскресити того, якого я створив.* Тому ми всі кличемо до тебе: Слава могутній силі твоїй!
Слава і нині: Чиста Діва і Мати твоя, Христе,* як побачила тебе мертвого й повішеного на хресті,* по-материнському ридаючи, промовила* Що дало тобі взамін,* Сину мій, беззаконне і безблагодатне зборище за те,* що насолоджувалося твоїми багатими й великими дарами?* Я ж оспівую твоє божественне приниження.
Псалом 50
Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.
Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.
Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.
Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;
То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.
Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.
Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.
Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.
Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.
Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.
Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.
Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.
Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.
Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.
Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.
Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.
Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.
Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.
Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.
Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.
Ектенія:
Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животворя́щого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотних, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), преподобних отців наших, яких убили сарацини в обителі Святого Сави і всіх Святи́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.
Вірні: Господи, помилуй (12 р.).
[Господи, Боже наш! Ти за покаяння дарував людям відпущення, нам же, як образ пізнання і визнання гріхів, показав покаяння і прощення пророка Давида. Тож, Владико, помилуй з великої милости твоєї нас, що в чимало великих гріхів впали, і по багатстві ласк твоїх очисти беззаконня наші, бо перед тобою згрішили ми, Господи, що невідомі й таємні речі серця людського знаєш, і єдиний ти маєш владу прощати гріхи. Серце ж чисте вчини в нас і Духом владичним утверди нас, і радість спасіння твого яви нам. Не відкинь нас від лиця твого, але дозволь, як Добрий і Чоловіколюбець, аж до останнього нашого віддиху появляти тобі жертву справедливости й приноси на святих твоїх жертовниках]
Священик: Благодаттю і щедротами і чоловіколюб’ям єдинородного Сина твого, з яким ти благословенний єси, з пресвятим і благим і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Канон – Тріодь
(Якщо скорочується Канон, перейди до Пісня Богородиці).
Пісня 3
Утвердилося серце моє у Господі, піднісся ріг мій у Бозі моїм.
Розкрилися уста мої на ворогів моїх: звеселилась я спасінням Твоїм!
Бо нема святого, як Господь,* і нема праведного, як Бог наш,* і нема святого, крім Тебе.
Не хваліться і не говоріть високого в гордині,* і хай не вийде самохвальство із уст ваших,
бо Бог – відання Господь,* і Бог, що уготовляє почини Свої.
Лук сильних ослаб,* а немічні перепоясалися силою;
сповнені хлібом – зубожіли,* а голодні – заселили землю;
бо неплідна породила сімох,* а багата на дітей – зав’яла.
Господь мертвить і живить,* зводить до аду і виводить;
Господь зубожує і збагачує, принижує і вивищує.* Піднімає з землі вбогого, і з гноїща підносить злидаря,
щоб посадити його з можними народу* і престіл слави дати у спадщину йому.
Дає молитву молільникові* і благословляє літа праведного,
бо не силою могутній муж.* Господь немічним учинить супостата Свого, Господь Свят.
Хай не хвалиться мудрий мудрістю своєю,* і хай не хвалиться сильний силою своєю,* і хай не хвалиться багатий багатством своїм,
але сим хай хвалиться хвалій:* що розуміє і знає Господа,* і чинить суд і правду посеред землі.
Господь зійшов на небеса і загримів,* Він, Праведний, судитиме кінці землі,
і дасть кріпость цареві нашому,* і піднесе ріг христа Свого.
Тріодь, глас 2
Пісня 3 Ірмос: Неплідний мій ум,* плідним мені вчини, Боже,* подателю добра, насадителю благих,* милосердям Твоїм.
Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Силою хреста Твого укріпивши мій ум, знеможений підступами лукавого, до волі Твоєї направ, Господи.
Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Дрімотою недбальства на ложі сластолюбства сплячого піднеси мене, Господи, і страстей Твоїх поклонником вчини.
Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Просвітивши душі постом, чистими ідімо стрінути Христа, що до Єрусалиму гряде тілесно.
Слава і нині: Богородичний: Неопалена вогнем Божества, Чистая, попали сутність пристрастних поривів моїх, щоб вірою, Чистая, славив я тебе.
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
[Господи, Боже наш, що сонну неміч забрав від нас і покликав нас візванням святим, щоб і вночі підносити руки наші і прославляти тебе за справедливі твої присуди. Прийми благання наші, моління, визнавання, нічні служби і даруй нам, Боже, віру бездоганну, надію впевнену, любов нелицемірну. Благослови наші входи й виходи, вчинки, слова, діла й думки; і дай нам дочекатися початку дня, нам, що хвалять й оспівують, і благословлять добрість твоєї несказанної сили]
Священик: Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Пісня 8
Благословіте, всі діла Господні, Господа,*
Приспів: хваліте і превозносіте Його повіки.
Благословіте, ангели Господні, небеса Господні Господа,*
Благословіте води всі, що над небесами, всі сили Господні Господа,*
Благословіте, сонце і місяцю, зорі небесні, Господа,*
Благословіте, усі дощі і роси, і всі вітри, Господа,*
Благословіте, вогонь і спека, холод і гарячизна, Господа,*
Благословіте, роси та іней, крига і холоднеча, Господа,*
Благословіте, льоди й сніги, ночі і дні, Господа,*
Благословіте, світло і пітьма, блискавки й хмари, Господа,*
Благословіте, земля, гори і пагорби, і все, що проростає на них, Господа,*
Благословіте, джерела, моря і ріки,* кити, і все, що кишить у водах, Господа,*
Благословіте, всі птиці небесні, дикі звірі й худоба, Господа,*
Благословіте, сини людські, нехай благословить Ізраїль, Господа,*
Благословіте, священники Господні, раби Господні, Господа,*
Благословіте, духи і душі праведних, преподобні і смиренні серцем, Господа,*
Благословіте, Ананія, Азарія і Мисаїл, Господа,*
Благословіте, апостоли, пророки і мученики, Господа,*
Пісня 8 Ірмос: Того, що в купині Мойсеєві* чудо Діви на Синайській горі прообразив,* оспівуйте, благословіте,* і превозносіте по всі віки.
Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Упокореної душі моєї тяжкий камінь лютого недбальства відвали, Христе, і воздвигни мене з гробу нечулості у славу Твою, Слове.
Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Друзям провістив єси смерть друга Твого, якого мав Ти воздвигнути з гробу четверодневного, з милосердя милості Своєї, Провидче і Боже.
Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
До Юдеї знову йдеш Ти, Христе, де захочуть древом убити Тебе, – Древо життя, що бажаєш дарувати безсмертя умертвленим поживою із древа.
Благословім Отця і Сина і Святого Духа Господа, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Богородичний: У Тобі, Діво Чистая, побачені були усі шляхи Бога, що зберіг твою чистоту і по різдві явно запечатаною на всі віки.
Пісня Богородиці
Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.
Вірні: Величає душа моя Господа,* і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм.
Чеснішу від херувимів,* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо. (Після кожного стиха).
Бо він зглянувся на покору слугині своєї,* ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.
Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе ім’я його.* Милосердя його з роду в рід на тих, які бояться його.
Він виявив потугу рамени свого,* розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.
Могутніх скинув з престолів, підняв угору смиренних;* наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.
Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,* як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки.
Пісня 9
Ірмос (г. 2): Хто з людей чував коли таке або хто коли бачив,* щоб діва зачала в лоні і безболісно породила дитя.* Таке твоє чудо, і тебе, чиста Богородице, величаємо.
Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Даниїл, огороджений постом, затулив пащі левам.* Наслідуй його приклад, душе моя, і за допомогою хреста віджени змія,* що немов лев рикаючий, шукає за душею, щоб її пожерти.
Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Слове Божий, ти життєдайним своїм словом* воскресив гріхами умертвлену й поховану в гробі переступу мою душу.* Сподоби мене, Переможцю смерти,* принести тобі галузки чеснот.
Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Слово Бога Отця, маючи небо престолом,* а землю підніжком, їдучи на осляті,* входить у святе місто, як цар усіх,* щоб устами дітей влаштувати собі прекрасну хвалу.
Слава і нині: Чиста й пречудна Діво!* Ти єдина між жінками прикрасилася, породивши найкраще Слово,* що всіх людей перевищує красою.* Тож моли його, щоб очистив моє серце від порочности і прикрасив його.
Достойно
(г. 6): Достойно є воістину* величати блаженною тебе, Богородицю,* всеблаженну і пренепорочну і Матір Бога нашого.* Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо.
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
[Боже, Боже наш! Ти сотворив розумні й духовні сили своєю волею. Тебе просимо й тобі молимося: Прийми наші посильні величання з усіма твоїми творіннями і збагати щедрими даруваннями твоєї ласки. Бо перед тобою згинається всяке коліно: на небі, на землі й під землею, і все, що живе, і все створіння оспівує неосяжну твою славу, бо ти Бог правдивий і вельми милостивий.]
Священик: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Світильний:
(г. 1): Господи, що світло засвітив,* очисти душу мою від усякого гріха:* Силою хреста твого, і спаси мене.
Слава: Господи, що світло засвітив,* очисти душу мою від усякого гріха,* задля молитов усіх святих твоїх, і спаси мене.
І нині: Господи, що світло засвітив,* очисти душу мою від усякого гріха,* задля молитов Богородиці, і спаси мене.
Хвалитні
Псалом 148
Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.
Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.
Хваліте його, ви − сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.
Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.
Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.
Поставив їх на віки віків* і дав закон, що не перейде.
Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;
Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;
Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;
Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;
Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;
Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.
Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.
Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.
Псалом 149
Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.
Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.
Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.
Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.
Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.
Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.
Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.
Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.
Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.
Псалом 150
Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.
Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.
Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.
Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.
Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.
Мале славослов’я
[Хвалимо, співаємо, благословимо і дякуємо тобі, Боже батьків наших, бо ти забрав тінь нічну і явив нам знову світло денне. Молимо твою добрість: Милостивий будь для нас грішних і прийми молитву нашу задля великої твоєї ласкавости, бо ми прибігаємо до тебе, милостивого і всемогутнього Бога. Ти, що засвітив у серцях наших правдиве сонце справедливости твоєї! Просвіти розум наш і почування всі зберігай, щоб, як у день, ходили ми пристойно шляхом заповідей твоїх і дійшли до життя вічного, і стали гідними насолоджуватися недоступним твоїм світлом.]
Священик: Тобі належить слава, Господи Боже наш, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Священик: Слава тобі, що Світло нам показав!
Вірні: Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління.
Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.
Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.
Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріхи світу, помилуй нас.
Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.
Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.
Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.
Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки віків.
Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.
Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій − перед тобою.
Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.
Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.
Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.
Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.
Благословенний ти, Господи, Боже Отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.
Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.
Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.
Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.
Господи, милість твоя повіки,* не покидай діло рук твоїх.
Тобі належить хвала,* тобі належить пісня.
Тобі належить слава:* Отцю, і Сину, і Святому Духові:
Нині і повсякчас,* і на віки віків. Амінь.
Прохальна єктенія:
Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Вірні: Господи, помилуй.
Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.
Вірні: Подай, Господи.
Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.
Вірні: Подай, Господи.
Прощення і відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.
Вірні: Подай, Господи.
Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.
Вірні: Подай, Господи.
Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.
Вірні: Подай, Господи.
Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшному суді Христовому просім.
Вірні: Подай, Господи.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі, Господи.
[Владико, Боже святий і неосяжний, що казав із темряви світлові засіяти, що заспокоїв нас у нічному сні й підвів до величання і моління твоєї доброти! Ти, що даєш себе умолити задля свого милосердя, прийми і нині нас, що поклоняємося тобі й по силі дякуємо тобі; і даруй нам те, чого просимо задля спасіння. Вчини нас синами світла і дня та спадкоємцями вічних твоїх дібр. Пом’яни, Господи, за багатством ласк твоїх усіх людей, що є і моляться з нами, і всю братію нашу на землі й на морі, і на всякому місці володіння твого, що потребують твоєї любови й помочі. Усім вияви велику твою милість, щоб спасенні, як душею так і тілом, завжди перебували й відважно славили чудне й благословенне ім’я твоє.]
Священик: Бо ти Бог милости, ласк і чоловіколюбности, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Священик: Мир всім.
Вірні: І духові твоєму.
Голови ваші перед Господом схиліть.
Вірні: Тобі, Господи.
Священик читає: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як добрий і чоловіколюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:
Виголошення: Бо до тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Стихири на стиховні
(г. 1): Ізраїль одягався в кармазин і вісон,* сяючи священичими й церковними одежами.* Багатий Законом і пророками,* він насолоджувався законними богослуженнями.* Але поза брамами міста він розіп’яв тебе, Доброчинцю,* що сам став убогим,* і після розп’яття відкинув тебе,* що вічно перебуваєш у лоні Бога Отця.
Стих: Насити нас уранці милістю твоєю, Господи, щоб ми раділи й веселились по всі дні наші. Звесели нас мірою днів, за яких ти засмутив нас, мірою літ, що в них ми зазнали горя.* Нехай виявиться твоїм слугам твоє діло, і слава твоя – їхнім дітям.
Ізраїль, спраглий краплини благодаті,* мов той багач, зодягнений у кармазин і вісон,* що не мав милосердя до вбогого Лазаря,* і за те пішов на незгасний вогонь.* Ізраїль боліє, коли бачить як невіруючі народи,* яким колись не вистачало кришок істини,* тепер втішаються на лоні віри Авраама* і носять кармазин твоєї крови та вісон хрищення,* насолоджуючись твоїми щедрими дарами, і моляться:* Христе, Боже наш, – слава тобі!
Стих: І ласка Господа, Бога нашого, нехай буде над нами,* і стверди діло рук наших; стверди його – діло рук наших.
Душе моя, ти була зодягнена в Богом виткану царську багряницю* і в пурпуру безсмертя.* Гріх учинивши, ти зневажила свою власну гідність, багатство й щастя.* Ти з презирством дивилася на свого ближнього,* як багатий – на бідного Лазаря.* Та, щоб ти разом з ним мук не зазнавала,* стань убогою духом і до Господа, що задля тебе став убогим, заклич:* Ти, Христе, що перед розп’яттям зодягнувся у багряницю наруги* і заради мене нагим розіп’явся на хресті,* визволи мене від вічного сорому,* зодягнувши мене в одежу твого царства.
Слава і нині: (под.: Преславні мученики): Як побачила Діва на дереві* повішеного Христа, мовила:* Сину, меч прошив і розриває моє серце, Владико,* – як колись мені прорік Симеон.* Але встань, молю тебе, Безсмертний,* і прослав свою матір і слугиню.
Після стиховні читаємо:
Добре воно – прославляти Господа, і співати імені твоєму, Всевишній. (2 р.)
Звіщати вранці милість твою, і ночами – твою вірність. (2 р.)
Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Пресвята Тройце, помилуй нас;* Господи, очисти гріхи наші;* Владико, прости беззаконня наші;* Святий, завітай і зціли немочі наші імени твого ради.
Господи, помилуй (3 р.).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Отче наш, що єси на небесах,* нехай святиться ім’я твоє,* нехай прийде царство твоє,* нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі.* Хліб наш насущний дай нам сьогодні,* і прости нам провини наші,* як і ми прощаємо винуватцям нашим,* і не введи нас у спокусу,* але визволи нас від лукавого.
Священик: Бо твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Тропар
Стоячи у храмі слави твоєї, Богородице,* себе на небі уявляємо.* Ти, Двері Небесні,* відчини нам двері милости твоєї.
Вірні: Господи, помилуй (40 р.). Владико, благослови!
Священик: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Священик: Небесний Царю, Церкву укріпи, віру утверди, народи усмири, світ утихомир, місто (село, обитель цю) добре збережи, і тих, що раніш спочили, в оселях праведних осели, і нас після покаяння й сповіді прийми і помилуй, як благий і чоловіколюбець.
Вірні: Амінь. Господи, помилуй (3 р.). Слава і нині:
Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.
Іменем Господнім благослови, отче.
Священик: Молитвами святих отців наших, Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас.
Вірні: Амінь.
Молитва св. Єфрема
Господи і Владико життя мого! Духа лінивства, недбайливости, властолюб’я і пустомовства віджени від мене. (Доземний поклін).
Духа чистоти, покори, терпеливости й любови даруй мені, слузі твоєму. (Доземний поклін).
Так, Господи, Царю! Дай мені бачити гріхи мої і не осуджувати брата мого, бо ти благословенний на віки віків. Амінь. (Доземний поклін).
Боже, милостивий будь мені грішному! Боже, очисти гріхи мої і помилуй мене! Без числа нагрішив я, Господи, прости мені! (12 малих поклонів).
Господи і Владико життя мого! Духа лінивства, недбайливости, властолюб’я і пустомовства віджени від мене. Духа чистоти, покори, терпеливости й любови даруй мені, слузі твоєму. Так, Господи, Царю! Дай мені бачити гріхи мої і не осуджувати брата мого, бо ти благословенний на віки віків. Амінь. (Доземний поклін).
Священик: Слава тобі, Христе Боже, надіє наша, слава тобі!
Вірні: Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3 р.). Благослови.
Священик: Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, силою чесного і животворного Хреста, святих, славних і всехвальних апостолів, святого, якого є храм, преподобних отців наших, яких убили сарацини в обителі Святого Сави і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.
Вірні: Амінь.
БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ ПЕРЕДШЕОСВЯЧЕНИХ ДАРІВ
Стихири
Стих: Виведи із темниці душу мою, щоб сповідуватися імені Твоєму.
(г. 5): Бага́тий я на при́страсті,* обволіка́є мене́ ома́нливий о́дяг лицемірства,* насоло́джуюсь я злом невозде́ржности* і безмірне немилосе́рдя пока́зую,* зневажа́ючи мій ум, що лежи́ть при воро́тях покая́ння,* жаду́щий вся́кого бла́га і боля́щий неува́гою моє́ю.* Але́ Ти, Го́споди,* Ла́зарем мене́ вчини́, вбо́гим на гріхи́,* щоб не ста́лося, що, блага́ючи,* не отри́маю я па́льця,* яки́й прохолоди́ть мо́го язика́, збо́леного в невгаси́мому по́лум’ї;* на ло́ні ж Патрія́рха Авраа́ма осели́ мене́,* як Чоловіколю́бець.
Стих: Мене ждуть праведники, доки нагородиш мене.
Бага́тий я на при́страсті,* обволіка́є мене́ ома́нливий о́дяг лицемірства,* насоло́джуюсь я злом невозде́ржности* і безмірне немилосе́рдя пока́зую,* зневажа́ючи мій ум, що лежи́ть при воро́тях покая́ння,* жаду́щий вся́кого бла́га і боля́щий неува́гою моє́ю.* Але́ Ти, Го́споди,* Ла́зарем мене́ вчини́, вбо́гим на гріхи́,* щоб не ста́лося, що, блага́ючи,* не отри́маю я па́льця,* яки́й прохолоди́ть мо́го язика́, збо́леного в невгаси́мому по́лум’ї;* на ло́ні ж Патрія́рха Авраа́ма осели́ мене́,* як Чоловіколю́бець.
Стих: Із глибини візвав я до Тебе, Господи; Господи, почуй голос мій.
В невсити́мій любо́ві душі* Христа́ ви не зрекли́ся, святі му́ченики;* лю́ті й різнорідні торту́ри страсте́й перетерпіли,* мучи́телів горди́ню низложи́ли;* непохи́тну й неушко́джену віру зберігши,* на Небеса́ ви переста́вилися.* Ти́м-то й дерзнове́ння ма́ючи до Ньо́го,* просіте дарува́ти нам вели́ку ми́лість.
Стих: Нехай будуть вуха твої уважливі до голосу моління мого.
(г. 5, под. «Радуйся»): По той бік Йорда́ну* пло́ттю перебува́ючи, Ісу́се,* до су́щих з Тобо́ю взива́в єси́:* «Друг Ла́зар уже́ поме́р* і в гріб отсе́ кладе́ться;* ти́м-то радію, дру́зі мої, за вас,* бо пізна́єте, що все я відаю,* бу́дучи Бо́гом Нерозлу́чним,* хоча́ й яви́вся я ви́димою люди́ною.* Ходім же оживи́ти його́,* щоб смерть відчу́ла над со́бою перемо́гу* й остато́чну руїну,* яку́ я́вно вчиню́ я,* подаючи́ світові вели́ку ми́лість».
Стих: Якщо на беззаконня зважатимеш, Господи, Господи, хто встоїться, бо у Тебе очищення є.
Ма́рту і Марію, вірні, наслідуючи,* до Го́спода пошлім боже́ственні дія́ння, як блага́ння,* щоб Він, прийшо́вши, воскреси́в наш ум,* що ме́ртвий лежи́ть стра́шно* у гро́бі недба́лости, нечу́лий,* стра́ху боже́ственного нітро́хи не відчува́є* і сил життє́вих ни́ні не ма́є,* і закли́чмо: Погля́нь, Го́споди,* і так, як дру́га Твого́ Ла́заря о́ноді, Ще́дрий,* предста́нням страшни́м воздви́г єси́,* так усіх оживотвори́,* Пода́телю вели́кої ми́лости.
Стих: Імени твого ради чекав я на Тебе, Господи, чекала душа моя на слово Твоє; уповала душа моя на Господа.
(г. 6) Двоєде́нствує Ла́зар у гро́бі,* ба́чить су́щих од віку поме́рлих,* зрить там страхи́ потойбічні,* мно́жество незліче́нне, яке́ Ад де́ржить в око́вах;* ти́м-то ро́дичі рида́ють гірко,* ба́чачи пе́ред собо́ю гріб його́.* Христо́с же йде оживи́ти дру́га Свого́,* єди́не од усіх зверши́ти суголо́сся:* благослове́н єси́, Спа́се, поми́луй нас.
Стих: Від ранньої сторожі до ночі, від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
(г. 4, подібний: Дав ти як знамено): Слави благої,* що простягається у вічність* і ніколи не проминає,* забажавши, ти знехтував* славу, що проходить і погибає;* і хрест узявши,* пішов за Розп’ятим,* і плоть підкорив аскетичними подвигами.* Ради цього пам’ять твою звершуємо, Якове.
Стих: Бо в Господа милість і багате в нього ізбавління. Він ізбавить Ізраїля від усіх беззаконь його.
Слави благої,* що простягається у вічність* і ніколи не проминає,* забажавши, ти знехтував* славу, що проходить і погибає;* і хрест узявши,* пішов за Розп’ятим,* і плоть підкорив аскетичними подвигами.* Ради цього пам’ять твою звершуємо, Якове.
Стих: Хваліть Господа, всі народи, хваліть його, всі люди.
Для світу і пристрастей* розпинаючись, Якове,* душу зберіг ти нескверною і необманеною,* незмішаною, отче, з долішніми образами* – і видіннями тайними окрилився ти* до образів небесних,* яким від початку твоє життя присвятив єси, преподобний,* як Христовий друг ближній,* як угодник найвірніший.
Стих: Бо утвердилася милість його на нас і істина Господня перебуває на віки.
Незлобивий, цілісний,* милостивий і братолюбний,* смиренномудрий і лагідний,* любови сповнений, милостинею оздоблений,* терпеливий в очікуванні,* вірою і надією огорнений* показався ти, всім завжди пам’ятний,* молитвами оздоблюваний* і божественними променями священно осяюваний.
Слава і нині (богородичний): Скверну пристрасного* серця мого відмий,* Богородице всеоспівана,* і очисть від гріха* всі рани та гнійники його, Чистая,* й ума мого зупини непостійність,* щоб силу Твою і велике заступництво* величав я, окаянний* і негодящий раб Твій.
Читання книг Старого Завіту
Читець: З книги Буття читання.
Диякон: Будьмо уважні.
Коли ж Йосиф прийшов додому, піднесли брати йому гостинця, шо його мали з собою, і поклонилися йому лицем до землі. Тоді він спитав їх про здоров’я та й сказав: «Чи здужає ваш батько старенький, про якого ви мені говорили? Чи він живий ще? Вони відповіли: «Здоров раб твій, наш батько; він ще живий», і схиливши голови, поклонились до землі. А він, підвівши свої очі, побачив Веніямина, свого брата одноматірного, та й питає: «Чи це ваш найменший брат, що про нього ви мені казали?» І додав: «Бог нехай милує тебе, мій синку!» І хутенько вийшов, бо серце його зворушилось на вигляд брата і сльози зависли на очах його; він пішов у світлицю й там заплакав. По тому ж, умивши собі обличчя, вийшов, переміг себе й каже: «Подавайте лишень страви».
Тут Йосиф не міг себе стримати перед усіма, які стояли коло нього, і закричав: «Виведіть усіх від мене!» І не зосталося при Йосифові нікого, коли він признався своїм братам. І заплакав він уголос так, що почули єгиптяни й почув дім фараона. Та й каже Йосиф до братів своїх: «Я, – Йосиф! Чи ще живий мій батько?» Та брати його не могли йому відповісти, бо стривожились перед ним. А Йосиф каже до своїх братів. «Приступіть лишень до мене». І вони приступили. Та й каже він знову: «Я, – Йосиф, ваш брат, якого ви продали в Єгипет. Але ви тепер не завдавайте собі жалю і не ятріть себе, що продали мене сюди: на те бо, щоб зберегти вас при житті. Бог послав мене перед вами. Оце ж два роки голоду на землі, а ще п’ять років не буде ні оранки, ні жнив. Бог послав мене перед вами, щоб зберегти на землі решту вас і врятувати життя ваше великим рятунком. Отож не ви мене сюди послали, а Бог; він і зробив мене батьком фараонові, владикою всього його дому та управителем усього Єгипетського краю. Поспішайте ж та до мого батька і скажіть йому: Так говорить син твій Йосиф: Бог зробив мене владикою всього Єгипту; прийди до мене, не гайся! І осядешся в краю Гошен та й будеш біля мене, ти і твої діти й діти дітей твоїх, і твої отари й стада твої і все, що в тебе. Я буду там утримувати тебе, – ще бо п’ять років буде голод, – аби не потрапив ти в злидні, ти й твоя родина і все, що є в тебе. Ось бачите на власні очі й бачить Веніямин, брат мій, на власні очі, що це я своїми устами говорю до вас. Ще повідайте моєму батькові про всю мою славу в Єгипті та про все, що ви бачили, й поспішіть та приведіть сюди мого батька». Тоді припав він на шию Веніяминові, своєму братові, тай заплакав. А й Веніямин плакав на його шиї. Далі обцілував усіх своїх братів і плакав їм на шиї. А після того розмовляли брати з ним. В палатах же фараонових розповсюдилася чутка, що прибули брати Йосифа. Зраділи на те фараон та й його слуги.
(Бут. 43, 26-31; 45, 1-16)
Прокімен, глас 4: Обітниці мої Го́сподеві ви́конаю пе́ред усім наро́дом Його́. (Пс 115,5)
Стих: Вірував я, тому́ й каза́в: «Я ду́же неща́сний». (Пс 115,1)
Читець: З книги Приповідок читання
Диякон: Будьмо уважні.
Хто стереже уста і язик свій, той стереже від лиха свою душу. Нахаба, чванько – таке ім’я насмішника, що поводиться з надмірною пихою. Бажання ледаря для нього вбивче, бо його руки уникають роботи. Грішник щодня чогось бажає жадібно, а праведний дає, не жалує нічого. Жертва злих – гидота, а надто, як вони її з злим наміром приносять. Брехливий свідок загине, а людина, що вміє слухати, завжди матиме слово. Зла людина прибирає самовпевпений вигляд, а праведний вважає на свої вчинки. Супроти Господа немає ні мудрости, ні розуму, ні ради. Коня готують на день бою, але від Господа перемога. Добре ім’я ліпше, ніж великі багатства, а доброзичливість – ніж срібло та золото. Багач і бідний стрічаються: Господь створив їх обидвох. Обачний бачить лихо, й ховається, а легковажні йдуть далі – й зазнають кари. Нагорода за покору – острах Господній, багатство, слава й життя. (Прип. 21, 23-31; 22, 1-4)